понеділок
23 липня за старим стилем
63 записи · 11 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Понеділок 5 серпня (23 липня за старим стилем) 1918 року почався з нічної пожежі в Бендерських казармах на Шулявці: близько другої години загорівся склад із гранатами й набоями, вибухи тривали щонайменше три чверті години, мешканці навколишніх вулиць у паніці тікали до центру, проте про жертви не повідомлялося. Удень і ввечері на станції Київ I вибухнули бомби — у службовому приміщенні 14-ї дільниці, де поранено двох жінок, і в житловому вагоні станційних майстерень. Гетьман затвердив закони про громадські роботи для безробітних (зокрема 150 тис. крб на закріплення Андріївської гори), про Військовий контроль і нові штати фінансових установ; велика Рада міністрів ухвалила перетворення Українського народного університету на державний, заснування університету в Кам'янці-Подільському й дозвіл на відступи від закону про восьмигодинний робочий день. Міністр освіти Василенко підписав обіжник про українізацію вищих початкових шкіл, у Залізничній колонії відкрилася виставка українських підручників, а на цей день перенесли засідання з'їзду природознавців, відкладені через похорон Стешенка. Того ж дня урядовець вимагав від друкарні «Нової Ради» не лишати в газеті цензурних білих плям.
Близько другої години ночі (о 1:50, за «Відродженням») у Бендерських казармах загорівся сарай зі складом ручних гранат, набоїв і ракет; уламки й набої розліталися на кілька кварталів, мешканці Скобелівської, Дмитрівської, Дикої та сусідніх вулиць тікали до центру, міліцію Лук'янівського району підняли на ноги. Гасили німецькі вояки, майже всі пожежні команди й дві українські кінні сотні; жертв не було, хоча «Русскій Голосъ» пише про близько 200 вибитих вікон. Донцов, що дивився на заграву з балкона, припускав замах, прес-бюро повідомило, що причини з'ясовує слідство; чутку про склад 12-дюймових снарядів спростували на місці.
певність висока: Щоденник очевидця Донцова, власний репортаж «Відродження» та повідомлення «Нової Ради», «Робітничої газети» й «Русского Голоса» — джерела різних позицій; розбіжності в годині, масштабі й тому, що зберігалося, (див. «Газети пишуть різне»).
Уночі близько 2 години (на 5 серпня) Донцов прокинувся від густої стрілянини; вікна і двір що кілька секунд освітлювалися біло-червоною загравою; у бік Святошина велика пожежа і безперервні вибухи, горіла велика будівля, заграва на пів неба; вибухи тривали три чверті години — мабуть, замах на Бендерські казарми зі складами боєприпасів.
В стороні Святошина великий пожар і безнастанні вибухи. … Вибухи тривали три чверти години. Здається, замах на Бендерські касарні із складами амуніціі
У квартирі Донцова був балкон, з якого мешканці дивилися на пожежу в бік Святошина; він жив не сам («всі, що були в помешканню»).
Всі, що були в помешканню, пішли ми дивитися на балкон.
У ніч на 5 серпня в Бендерських казармах на Шулявці зайнявся сарай із майном колишньої Синьої дивізії, де була незначна кількість ручних гранат і набоїв, які почали вибухати; матеріальні збитки незначні, причини пожежі з'ясовує слідство (за повідомленням прес-бюро).
В ночі на 5 серпня виникла в Бендерських казармах пожежа. Зайнявся сарай, у якому був вміщений матеріал бувшої синьої дивізії.
Близько 2-ї години ночі проти понеділка (5 серпня) з боку Шулявки почулися сильні вибухи; уламки й набої розліталися на кілька кварталів, зчинилася страшенна паніка, люди вибігали з квартир на вулиці, поки пожежу не загасили.
Повстала страшенна паніка. Вибігли не тямлючи себе з кватир, ведучи себе по вулицях.
У ніч з 4 на 5 серпня о 1:50 над Бендерськими казармами на Шулявці з'явилося велике полум'я й почалися сильні вибухи (склад із ручними гранатами, набоями, ракетами); німецьке військо само гасило, згодом приїхали майже всі пожежні команди та 2 українські кінні сотні; пожежу вдалося припинити лише вранці, жертв не було.
В ніч з 4 на 5 серпня о 1 годині і 50 хвилин над Бендерськими казармами, які знаходяться на Шулявці, появилося величезне полумʼя. ... Жертв людських нема.
Вибух на Шулявці налякав мешканців вулиць Скобілівської, Дмитрівської, Дикої, частини Львівської, Полтавської та Кадетського шосе: люди залишали квартири й тікали до центру; уся міліція й карно-розшукний відділ Лук'янівського району були піднесені на ноги; на місце приїхали представники німецької комендатури й української державної варти.
Всі мешканці цих околиць залишали свої кватири і втікали до центру міста. Вся міліція і уголовно-розшукуючий відділ Лук'янівського району були поставлені на ноги
Під час нічних вибухів на Шулявці в натовпі пішла чутка, що зараз почне горіти склад із 12-дюймовими знарядями; її спростували, мовляв, «тут півторадюймові, та й тих, як кіт наплакав». Мешканці дивилися на пожежу з дахів і з поля; жінки тікали «до матері на Підвальну».
Зараз, кажуть, почне горіти склад з 12 дюймовими знарядами ... Які там 12-дюймові, -тут півторадюймові
У ніч проти понеділка 5 серпня близько 3-ї години ночі з боку Шулявки пролунали сильні вибухи: на складах Бендерських казарм на Керосинній вулиці загорівся сарай із військовим майном колишньої Синьої дивізії (ручні гранати, набої); дах сараю зірвало, набої вибухали й розліталися на кілька кварталів, у місті постала паніка, люди вибігали з квартир на вулиці; пожежу ліквідовано, збитки незначні, причини з'ясовує слідство.
В ніч на понеділок коло 3-ої години після півночі з боку Шулявки зачулися сильні вибухи
Пожежа в патронному складі біля Бендерських казарм на Лук'янівці почалася близько 2-ї години ночі проти 5 серпня; вибухали набої, гранати й сигнальні ракети, у казармах вилетіло близько 200 вікон; у сараї зберігали розграбоване майно 11-ї артилерійської бригади, в інших частинах стояли німецькі військові частини з кіньми.
Около 2 час. ночи на 5 августа въ патронномъ складѣ у Бендерскихъ казармъ вспыхнулъ пожаръ
Удень у службовому приміщенні 14-ї дільниці на станції Київ I (за різними джерелами — в убиральні при кабінеті начальника дільниці під час розрахунку з робітниками або в гардеробі) вибухнула підкладена бомба чи ручна граната; тяжко поранено прибиральницю й ще одну жінку, вибито вікна й двері. Увечері (о 21:00 чи 22:00) невідомі кинули бомбу в житловий вагон станційних майстерень на запасній колії посту № 17; про постраждалих не повідомлялося. Саме з 5 серпня Міністерство юстиції почало розсилати щотижневі відомості про найважливіші карні злочини, з яких відомі ці випадки.
певність висока: Два дослідники спираються на різні архівні справи (ЦДАВО, фонди 1216 і 2207), а «Русскій Голосъ» незалежно повідомляє про обидва вибухи; розбіжності в годині й місці — (див. «Газети пишуть різне»).
5 серпня 1918 р. об 11:55 на станції Київ 1-й пасажирський в убиральні контори 14-ї дільниці підірвали бомбу під час розрахунку з робітниками. Того ж дня більшовики України оголосили наказ №1 «На штурм».
об 11-й годині 55 хвилин у конторі 14 ділянки у вбиральні підірвали бомбу під час розрахунку з робітниками
5 серпня 1918 р. об 11:00 у гардеробі (камері схову/роздягальні) на станції Київ I вибухнула бомба; поранено двох жінок.
5 sierpnia o godz. 11.00 doszło do wybuchu bomby w szatni na stacji kolejowej nr I w Kijowie. Ranne zostały dwie kobiety.
5 серпня 1918 р. о 22:00 на станції Київ I вибухнула бомба у вагоні (другий вибух на станції за день).
5 sierpnia o godz. 22.00 doszło do wybuchu bomby w wagonie na stacji kolejowej nr I w Kijowie.
5 серпня в убиральні при кабінеті начальника 14-ї дільниці залізниці вибухнула підкладена невідомими ручна граната: тяжко поранено прибиральницю та жінку, що була поруч; вибито вікна й двері.
въ уборной при кабинетѣ начальника 14 участка была подложена, неизвѣстно кѣмъ, ручная бомба
Близько 21:00 5 серпня на запасній колії залізничного посту №17 невідомі злочинці кинули бомбу в житловий вагон станційних майстерень; про постраждалих відомостей не надійшло.
неизвѣстными злоумышленниками была брошена бомба
З 5 серпня 1918 р. I Департамент Міністерства юстиції розсилав щотижневі «Відомості про найважливіші карні злочини, вчинені в межах Української Держави»: дата донесення, вид злочину, судовий слідчий, запобіжні заходи (наприклад, арешт).
I Departament Ministerstwa Sprawiedliwości wysyłał od 5 sierpnia 1918 r. sporządzony wykaz informacji o dokonanych zbrodniach. Każdy kolejny raport obejmował okres ok. tygodnia.
Гетьман затвердив постанову Ради міністрів про організацію громадських робіт і асигнування на них 2 557 535 крб; витрати контролює МВС, залучення безробітних через біржі праці — Міністерство праці. Київському міському самоврядуванню виділено 150 тис. крб на закріплення Андріївської гори; серед інших робіт — мости в Ніжині, кар'єри, закріплення місцевості біля могили Шевченка в Каневі, ліс для відбудови Волині.
певність висока: Офіційний текст у «Державному вістнику»; суми підтверджують Дорошенко (150 тис. на Андріївську гору) і Решетар (2,5 млн).
Постанова Ради Міністрів, затверджена гетьманом 5 серпня 1918 р.: для підтримки безробітних організувати громадські роботи й асигнувати на них 2 557 535 крб.; позики органам місцевого самоврядування видаються на підставі закону від 26 червня 1918 р. (кредит 80 000 000 крб. на позики земствам і містам); витрати контролює Міністерство внутрішніх справ, а залучення безробітних через місцеві біржі праці — Міністерство праці.
Для підтримання безробітних організувати громадські роботи. ... Асигнувати з коштів Державної Скарбниці
Громадські роботи, 5 серпня 1918 р.: Київському міському самоврядуванню з державної скарбниці асигновано 150 000 крб. на закріплення Андріївської гірки (схил над Подолом).
Київському Міському Самоврядуванню 150.000 карбованців на закріплення Андрієвської горки;
Серед громадських робіт 5 серпня 1918 р.: Ніжинському міському самоврядуванню — 56 000 крб. на мости через Остер; Міністерству шляхів — 2 000 000 крб. на розробку кам'яних кар'єрів у селах Лозовики й Селище; Лісовому департаменту Міністерства земельних справ — 51 535 крб. на закріплення місцевості біля могили Т. Г. Шевченка (Канів); Волинському губернському земству — 300 000 крб. на заготівлю колод і пиляного лісу для відбудови зруйнованих будинків.
Міністерству Земельних Справ по Лісовому Департаменті 51.535 карбованців на закріплення місцевости біля могили Т. Г. Шевченка;
Законом від 5 серпня 1918 про громадські роботи для безробітних Київському міському самоврядуванню видано 150 000 карб. на укріплення Андріївської гори в Києві; до робіт насамперед залучали безробітних.
150.000 карб. було видано Київському Міському Самоврядуванню на закріплення Андріївської гори в Київі
У першій половині травня 1918 року кількість безробітних в Україні сягнула чверті мільйона (переважно Катеринославщина, Харківщина, Херсонщина), до 1 червня зменшилася до 180 600; 5 серпня уряд асигнував 2,5 мільйона карбованців на громадські роботи.
prompted the cabinet on August 5 to appropriate two and a half million karbovantsi for public works.
Велика Рада міністрів ухвалила з 1 липня перетворити Український народний університет у Києві на державний з чотирма факультетами (історико-філологічним, фізико-математичним, юридичним і медичним) із зарахуванням складених студентами іспитів, а також заснувати український університет у Кам'янці-Подільському, відкривши з цього року два факультети. Члени Ради лекторів народного університету згодом шкодували, що закон скасував студентське представництво в раді й на факультетах.
певність висока: Повідомлення «Русского Голоса» і пізніша стаття «Відродження» з датою ухвали 5 серпня — газети протилежних таборів; розбіжність у назві — (див. «Газети пишуть різне»).
Совмін схвалив законопроєкт про перейменування з 1 липня Українського народного університету на Київський державний університет із чотирма факультетами (історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний); студентам зараховуються здані іспити.
о переименованіи съ 1-го іюля с. г. украинскаго народнаго университета въ Кіевскій державный университетъ съ 4-мя факультетами
Совмін затвердив законопроєкт про заснування українського університету в Кам'янці-Подільському з чотирма факультетами; з поточного навчального року відкривається два факультети, зокрема історико-філологічний (кафедри історії та літератури польської й єврейської мов).
Утвержденъ законопроектъ объ основаніи украинскаго университета въ Каменецъ-Подольскѣ съ 4-мя факультетами
Рада міністрів 5 серпня 1918 ухвалила закон про Київський державний український університет та Кам'янець-Подільський державний університет; члени Ради лекторів Київського народного університету висловили жаль, що не всі подробиці закону влаштовують колишню раду, зокрема скасовано студентське представництво на засіданнях ради та факультетів.
ухваленого Радою міністрів 5 го серпня ц. р. закона ... скасування студентського представництва в засіданнях ради і факультетів
За повідомленнями газет, велика Рада міністрів схвалила зміни до закону від 25 січня 1918 року про восьмигодинний робочий день: міністр торгу й промисловості за згодою з міністром праці може допускати відступи від закону для приватних і особливо важливих підприємств. «Робітнича газета» подала це під заголовком «Скасування закону про 8-годинний робочий день».
певність середня: Дві газети протилежних позицій сходяться в змісті й даті, але «Нова Рада» відносить ухвалу до малої Ради міністрів 6 серпня — (див. «Газети пишуть різне»).
На засіданні великої ради міністрів 5 серпня ухвалено зміни й додатки до закону від 25 січня 1918 р. про 8-годинний робочий день: міністр торгу й промисловості за згодою з міністром праці може допускати відступи від вимог закону для приватних підприємств; для казенних і громадсько важливих підприємств відповідні постанови видаватимуться особливо.
На засіданню великої ради міністрів, що відбулося 5-го серпня, ухвалені зміни і додатки до закону 25-го січня 1918 р. про вісьмигодинний робітничий день
5 серпня Великий совмін Української Держави схвалив законопроєкт про зміну та доповнення закону про 8-годинний робочий день від 25 січня 1918 р.: міністр торгівлі за погодженням із міністром праці може допускати відступи від окремих статей щодо підприємств особливо важливих.
одобренъ законопроектъ объ измѣненіи и дополненіи закона о 8-ми часовомъ рабочемъ днѣ отъ 25 января 1918 г.
При місцевих установах Державного контролю створено тимчасовий (на два роки) Військовий контроль для ревізії грошових і матеріальних оборотів військових частин, з корпусними контролями на вісім корпусів і асигнуванням 223 575 крб на 1918 рік. Того ж дня затверджено нові розписи платні митних, акцизних установ і Дирекції державних ощадних кас (з 1 червня, зі скасуванням надбавок на дорожнечу; корчемну сторожу перейменовано на фінансову охорону), 10 млн крб на збільшені оклади службовців Мінфіну, 3,04 млн на утримання в'язнів і 35 тис. крб на переїзд українців із Великоросії до Києва. Вийшли й кадрові накази, зокрема про звільнення урядовця МЗС Миколи Апостола у зв'язку з призначенням до посольства в Туреччині.
певність висока: Офіційні тексти в «Державному вістнику», закон про Військовий контроль підтверджує дослідниця Пиріг.
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, створює при місцевих установах Державного контролю тимчасовий Військовий контроль (на 2 роки) для ревізії грошових і матеріальних оборотів військових частин і установ — у тій частині, яка раніше належала Краєвим контрольним палатам; закон діє з 15 липня 1918 року; на 1918 рік асигновано 223 575 крб. (208 175 на утримання штатних службовців з 15 липня і 15 400 на канцелярські та господарські видатки).
утворюється в складі місцевих установ Державного Контролю Військовий Контроль, на два роки ... Асигнувати ... двісті двадцять три тисячи пятьсот сімдесять пять (223.575) карбованців
Закон від 5 серпня 1918 року про Військовий контроль: на канцелярські й господарські видатки корпусних контролів щороку асигнується 33 600 крб., у тому числі 9 600 крб. корпусним контролям (по 1 200 на корпус, усього 8 корпусів); ревізорам, прикріпленим до корпусів, подорожні витрати надаються розпорядженням військової влади; службовцям, які користуються казенним помешканням, вираховується третина окладу.
Щорічно асигнується на канцелярські й господарські видатки — 33.600 карбованців, в тім числі 9.600 карб. Корпусним Контролям (по 1.200 на корпус). ... Всього на 8 корпусів.
Законом від 5 серпня 1918 р. у складі місцевих установ Державного контролю створено військовий контроль (головний контролер, помічник, старші ревізори); майже одночасно постановою Ради міністрів створено Головну управу військової повинності, підпорядковану МВС, а не військовому міністерству.
відповідно до закону від 5 серпня був утворений військовий контроль у складі головного контролера, його помічника, старших ревізорів та інших чинів
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, встановлює розписи платні службовців митних установ (митниць, митних застав і рогаток, управління митних інспекторів): з 1 червня 1918 року припиняється видача добових та відсоткових надбавок на дорожнечу; кількість канцелярських урядовців 1-ї ранги не більше 2/5, 2-ї ранги — 1/5.
В зміну встановлених істнуючими штатами окладів платні служачим митних установ ухвалити докладені до цього три росписи платні ... з першого червня 1918 року з тим, щоб з того часу видачу добових та процентових додаткових грошей на…
Закон від 5 серпня 1918 року змінює назви посад в акцизних установах і створює нові посади: бухгалтери й секретарі губернських акцизних управлінь стають начальниками відділів, помічники — бухгалтерами й діловодами; окружні акцизні наглядачі — окружними акцизними інспекторами; корчемна сторожа перейменована на «фінансову охорону»; закон діє з 1 червня 1918 року, надбавки на дорожнечу припиняються.
Змінити назву «корчемної сторожи» на «фінансову охорону» ... Закон цей перевести в життя з першого червня 1918 року
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, встановлює класи посад і нормальний розпис окладів у Дирекції державних ощадних кас, чинний з 1 червня 1918 року; на переїзд до місця служби урядовцям видають підйомні — півмісячного окладу на відстань до 1 000 верст і місячного — на понад 1 000 верст; оклади не діляться на жалування, харчові й квартирні, а за користування казенною квартирою (крім директора) вираховують п'яту частину утримання.
Нормальний роспис окладів утримання Дирекції Державних Ощадних Кас ... вважати дійсним з 1 червня 1918 року. ... підйомні гроші в розмірі півмісячного окладу на далечінь до 1.000 верст і місячного утримання на далечінь більш 1.000 верст.
Постанова від 5 серпня 1918 року асигнує у розпорядження міністра фінансів 10 000 000 крб. на видачу збільшених окладів платні службовцям місцевих установ Міністерства фінансів.
Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів ... десять міліонів (10.000.000) карбованців на впровадження в життя закону про збільшення окладів платні служачих місцевих установ
Постанова від 5 серпня 1918 року асигнує начальникові Головного тюремного управління 3 042 172 крб. з коштів Міністерства юстиції на утримання в'язнів та їхні ліки.
Асигнувати в розпорядження Начальника Головного Тюремного Управління ... три міліони сорок дві тисячі сто сімдесять два (3.042.172) карбованці на утримання вязнів та їх ліки.
Закон від 5 серпня 1918 року асигнує у розпорядження державного секретаря авансом 35 000 карбованців на потреби переїзду українців із Великоросії до Києва.
Асигнувати в розпорядження Державного Секретаря ... тридцять пять тисяч (35.000) карбованців авансом на потреби переїзду українців з Великоросії до київа.
За наказом МЗС від 5 серпня 1918 р. № 247 урядовця Дипломатичного відділу Миколу Апостола звільнено у зв'язку з призначенням до Посольства Української Держави в Туреччині.
За призначенням до Посольства Української Держави у Туреччині звільняється з посади урядовець 1 ранга Дипломатичного Відділу Департаменту Чужоземних Зносин Миколаїв Апостол
Наказ № 80 міністра земельних справ за доповіддю, затвердженою гетьманом 5 серпня: урядовцями особливих доручень V класу призначено Олексія Сахновського (з 1 червня), Євгена Філаретова та Мартина Жолондзіївського (з 1 серпня); Івана Подольського — членом Ради Державного Земельного Банку від Міністерства (з 5 серпня).
Згідно з затвердженим Паном Гетьманом 5 цього серпня докладом моїм, призначаються
Міністр освіти М. Василенко підписав обіжник № 1709/16103: у вищих початкових школах, що вже перейшли на українську мову, усі предмети викладати українською, де учнів-українців понад половину — усі предмети першого класу українською, а в решті шкіл обов'язково запровадити українознавство (мову, історію, географію України).
певність висока: Офіційний документ з номером і датою в «Державному вістнику»; 7 серпня його переказали «Нова Рада» й «Відродження».
Обіжник міністра освіти М. Василенка від 5 серпня 1918 р. №1709/16103: у вищих початкових школах, що перейшли на українську мову, всі предмети викладати українською; де українців понад 50% — усі предмети першого класу українською; в інших школах обов'язково ввести українознавство (мова, історія, географія України).
в тих існуючих уже вищих початкових школах, в яких склад учнів переважно з української людности (українців більш 50%) всі предмети в першій клясі обов'язково викладати українською мовою
Спілка вчителів-українців Правобережної залізниці відкрила в Київській технічній школі в Залізничній колонії безплатну виставку українських підручників і письменства. Ранкові засідання попередньої наради з'їзду природознавців в Університеті св. Володимира, скасовані 4 серпня на знак жалоби за Стешенком, перенесли на цей день; на курсах української мови Спілки вчителів-українців (Володимирська, 6) відкривалася нова група.
певність середня: Здебільшого оголошення й анонси «Нової Ради»; звіту про те, як минули засідання, у джерелах дня немає.
Спілка вчителів-українців Правобережної залізниці з допомогою культурно-просвітнього відділу Міністерства шляхів 5 серпня 1918 року відкрила в приміщенні Київської технічної школи в Залізничній колонії виставку українських підручників і письменства; працює щодня з 12 до 16 години, вхід безплатний.
влаштувала в помешкані київської техничної школи, що міститься в залізничій колонії виставку українских підручників та письменства. Виставка відкрита з 5 серпня що-дня від 12 до 4 годині.
Ранкові засідання попередньої наради першого з'їзду природознавців України в Університеті св. Володимира, призначені на неділю 4 серпня — день похорону члена Українського наукового товариства І. М. Стешенка, — на знак жалоби перенесено на понеділок 5 серпня.
Вранішні засідання в неділю 4-го серпня, в день похорону члена Українського Наукового Т-ва Івана Матвієвича Стешенка, в знак жалоби, були одкладені і перенесені на понеділок 5 серпня.
У понеділок 5 серпня 1918 року на курсах української мови Спілки вчителів-українців (Володимирська, 6) відкривається нова група.
В понеділок 5 серпня відчиняеться нова група.
Курси української мови, засновані Спілкою вчителів-українців м. Києва (Володимирська, 6, 2-й поверх): у понеділок, 5 серпня, відчиняється нова група; запис на інші групи триває.
Курси української мови засновані спілкою вчителів-українців м. Київа, Володимирська Nº 6, другий поверх. В понеділок 5 серпня відчиниться нова група.
На вечірньому засіданні організаційного комітету Українського Червоного Хреста в Маріїнській общині оголосили декларацію російської місії Червоного Хреста при мировій делегації (на бланку радянської республіки) зі скаргами на утиски й захоплення майна. Комітет ухвалив зноситися з місією лише в справах допомоги полоненим і громадянам Російської республіки, не визнаючи її представником колишнього Російського Червоного Хреста.
певність середня: Анонс засідання і пізніший звіт в одній газеті («Нова Рада»).
У понеділок 5 серпня 1918 року о 8 вечора в приміщенні Маріїнської общини Червоного Хреста мало відбутися чергове засідання комітету Українського Червоного Хреста.
Чергове засідання комітету Українського Червоного Хреста відбудеться в понеділок 5 серпня о 8 годині вечора в помешканні Маріїнської Общини Червоного Хреста.
На засіданні організаційного комітету Українського Червоного Хреста 5 серпня оголошено декларацію російської місії Червоного Хреста при мировій делегації (на бланку радянської республіки) зі скаргами на утиски й захоплення майна; комітет ухвалив зноситися з місією лише в справах допомоги полоненим і громадянам Російської республіки, не визнаючи її законним представником колишнього Російського Червоного Хреста.
організаційний комітет ухвалив мати зносини з місією лише по справах допомоги полоненим та иншим громадянам російської республіки
В Інструкторській школі старшин відбулася урочиста нарада з нагоди другого випуску старшин перемінного складу: її приймав військовий міністр у присутності генеральної старшини, після показових вправ відслужили молебень українською, на сніданку пили за Українську Державу й гетьмана.
певність середня: Одне повідомлення «Відродження»; «Нова Рада» описує закінчення курсу в гетьманському садку 7 серпня — (див. «Газети пишуть різне»).
5 серпня в інструкторській школі старшин відбулася урочиста нарада з нагоди другого випуску старшин перемінного складу; нараду приймав військовий міністр Рогоза в присутності вищої генеральної старшини, після показових вправ відслужили молебень українською, відбувся сніданок із тостами за Українську Державу та гетьмана.
5-го цього серпня в інструкторській школі старшин одбулася урочиста нарада з приводу другого випуску із школи старшин перемінного складу.
До друкарні «Нової Ради» прийшов урядовець і вимагав, щоб у газеті не було білих плям на місці викресленого цензурою, бо папір дорогий і місце можна віддати під оголошення; наступного дня передова «Нової Ради» все одно вийшла білою плямою.
певність середня: Розповідь самої постраждалої газети, дату обчислено за словом «позавчора».
Позавчора (5 серпня) до друкарні «Нової Ради» прийшов якийсь урядовець і вимагав, щоб у газеті не було білих плям від цензури, бо, мовляв, папір дорогий і це місце можна віддати під оголошення; у номері від 6 серпня передову статтю цензура викреслила, і вона вийшла білою плямою.
з'являвсь туди якийсь чин-до редакції ще не насмілився прийти-з вимаганням, щоб у газеті не було білих плям, бо, мовляв, папір тепер дорогий
З 5 серпня з Києва відновлювався рух поштових поїздів на Одесу, а з Волочиська пускали швидкі поїзди № 7 і № 8. «Робітнича газета» за «Киевским утром» переказала крайньоправу заяву делегації золотоніських хліборобів-власників до гетьмана: не допускати соціалістів до урядових посад, скасувати обмеження купівлі землі, усунути обраних революційним шляхом мирових суддів.
певність низька: Номери поїздів в OCR спотворені, а заява делегації відома лише з других рук (передрук з іншої газети) без дати подання.
З 4 серпня з Одеси та з 5 серпня з Києва відновлюється рух поштових поїздів Київ–Одеса (№ 3 і № 4); з 5 серпня з Волочиська пускають також швидкі поїзди № 7 і № 8.
Починаючи з 4 серпня в Одеси і 5 серпня з Київа улаштовується рух поштових валок Nº 3/4 Київ--Одеса ... швидких валок Nº 7 і Nº 8.
За повідомленням «Киевского утра», делегація хліборобів-власників Золотоніського повіту передала гетьманові заяву з 12 пунктами: не допускати соціалістів до урядових посад, скасувати обмеження купівлі-продажу землі, усунути мирових суддів, обраних революційним шляхом, відкрити колишні монопольні крамниці для продажу цукру, чаю, тютюну й гасу, ввести державну монополію на вугілля й нафту, державний податок на цеглу тощо.
Не допускати соціалістів всяких відтінків до обійняття яких би то не було урядових посад
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 серпня (24 липня) 1918 · 08-1794
о 1:50 у ніч з 4 на 5 серпня; пожежу припинили лише вранці, жертв не було
В ніч з 4 на 5 серпня о 1 годині і 50 хвилин над Бендерськими казармами, які знаходяться на Шулявці, появилося величезне полумʼя. ... Жертв людських нема.
Донцов, «Рік 1918, Київ» (щоденник) (книга або мемуар) · 5 серпня · 08-0005
близько 2-ї ночі; вибухи тривали три чверті години, горіла велика будівля, заграва на пів неба
В стороні Святошина великий пожар і безнастанні вибухи. … Вибухи тривали три чверти години. Здається, замах на Бендерські касарні із складами амуніціі
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · ніч на 5 августа · 08-5499
близько 2-ї ночі проти 5 серпня; у казармах вилетіло близько 200 вікон
Около 2 час. ночи на 5 августа въ патронномъ складѣ у Бендерскихъ казармъ вспыхнулъ пожаръ
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вівторок 6-го серпня 1918 р. · 08-3243
близько 3-ї ночі проти понеділка; прес-бюро датує «в ночі на 6 серпня»; збитки незначні
В ніч на понеділок коло 3-ої години після півночі з боку Шулявки зачулися сильні вибухи
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В ночі на 5 серпня · 08-0424
за прес-бюро — матеріальні збитки незначні
В ночі на 5 серпня виникла в Бендерських казармах пожежа. Зайнявся сарай, у якому був вміщений матеріал бувшої синьої дивізії.
Оцінка аналізу. Що пожежа сталася в ніч на понеділок 5 серпня, підтверджують очевидець Донцов і всі газети; «ніч на 6 серпня» у прес-бюро — помилка. Найближче до істини 1:50–2:00 (репортер «Відродження» й Донцов); «3-я година» в «Робітничій газеті» може бути помилкою переказу. Офіційна формула «збитки незначні» розходиться з описами очевидців (паніка, 200 вікон, гасіння до ранку) — прес-бюро, ймовірно, применшувало подію.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В ночі на 5 серпня · 08-0424
майно колишньої Синьої дивізії з незначною кількістю гранат і набоїв; причини з'ясовує слідство
В ночі на 5 серпня виникла в Бендерських казармах пожежа. Зайнявся сарай, у якому був вміщений матеріал бувшої синьої дивізії.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вівторок 6-го серпня 1918 р. · 08-3243
військове майно колишньої Синьої дивізії
В ніч на понеділок коло 3-ої години після півночі з боку Шулявки зачулися сильні вибухи
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · ніч на 5 августа · 08-5499
розграбоване майно 11-ї артилерійської бригади; поруч стояли німецькі частини з кіньми
Около 2 час. ночи на 5 августа въ патронномъ складѣ у Бендерскихъ казармъ вспыхнулъ пожаръ
Донцов, «Рік 1918, Київ» (щоденник) (книга або мемуар) · 5 серпня · 08-0005
«здається, замах на Бендерські казарми зі складами амуніції»
В стороні Святошина великий пожар і безнастанні вибухи. … Вибухи тривали три чверти години. Здається, замах на Бендерські касарні із складами амуніціі
Оцінка аналізу. Українські газети повторюють один текст прес-бюро, тож це по суті одне джерело; «Русскій Голосъ» мав іншу інформацію. Версія про замах — лише здогад Донцова; жодне джерело дня не встановлює причини.
Козубель, «Przestępczość w Państwie Ukraińskim» (стаття) (книга або мемуар) · 5 sierpnia o godz. 11.00 · 08-0075
об 11:00 вибух бомби в гардеробі (szatnia) станції, поранено двох жінок
5 sierpnia o godz. 11.00 doszło do wybuchu bomby w szatni na stacji kolejowej nr I w Kijowie. Ranne zostały dwie kobiety.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 5 серпня ... об 11-й годині 55 хвилин · 08-0053
об 11:55 бомба в убиральні контори 14-ї дільниці під час розрахунку з робітниками
об 11-й годині 55 хвилин у конторі 14 ділянки у вбиральні підірвали бомбу під час розрахунку з робітниками
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 5 августа · 08-5594
ручна граната в убиральні при кабінеті начальника 14-ї дільниці; тяжко поранено прибиральницю й жінку поруч
въ уборной при кабинетѣ начальника 14 участка была подложена, неизвѣстно кѣмъ, ручная бомба
Козубель, «Przestępczość w Państwie Ukraińskim» (стаття) (книга або мемуар) · 5 sierpnia o godz. 22.00 · 08-0076
о 22:00 бомба у вагоні
5 sierpnia o godz. 22.00 doszło do wybuchu bomby w wagonie na stacji kolejowej nr I w Kijowie.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 5 августа · 08-5595
близько 21:00 бомбу кинули в житловий вагон станційних майстерень на посту № 17
неизвѣстными злоумышленниками была брошена бомба
Оцінка аналізу. Ідеться про ті самі два випадки. Для денного вибуху точнішою видається версія з убиральнею контори 14-ї дільниці (збігаються архівна справа в Гай-Нижника і газета); «гардероб» у Козубель — імовірно, неточна передача, а 11:00 — округлення. Вечірню годину (21 чи 22) розв'язати неможливо.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 08-3281
велика Рада міністрів 5 серпня
На засіданню великої ради міністрів, що відбулося 5-го серпня, ухвалені зміни і додатки до закону 25-го січня 1918 р. про вісьмигодинний робітничий день
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 5 августа с. г. · 08-5582
великий совмін 5 серпня
одобренъ законопроектъ объ измѣненіи и дополненіи закона о 8-ми часовомъ рабочемъ днѣ отъ 25 января 1918 г.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · На засіданню малої ради міністрів, що відбулося 6-го серпня · 08-0496
мала Рада міністрів 6 серпня
На засіданню малої ради міністрів, що відбулося 6-го серпня, розглядалися і ухвалені зміни і додатки до закону 25-го січня 1918 р. про восьмигодинний робітничий день.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 17 серпня 1918 · 08-4643
офіційний текст закону про відступи від закону від 25 січня, надрукований пізніше
розрішувати відступи від вимог ст. ст. 2, 3, 4, 5, 7, 12, 17, 22, 23 і 24 закону від 25-го січня 1918 року про восьмигодинний робочий день
Оцінка аналізу. Дві газети протилежних таборів незалежно називають велику Раду 5 серпня, тож ця версія ймовірніша. «Нова Рада» або помилилася, або описала розгляд того самого проєкту на малій Раді наступного дня. Остаточний текст з'явився в «Державному вістнику» лише в середині серпня. Заголовок соціалістичних газет про «скасування» закону — політична оцінка: насправді йшлося про право робити винятки.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 7 серпня (25 липня) 1918 · 08-1840
5 серпня — урочиста нарада в школі, яку приймав військовий міністр
5-го цього серпня в інструкторській школі старшин одбулася урочиста нарада з приводу другого випуску із школи старшин перемінного складу.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · П'ятниця, 9 серпня (27 липня) 1918 · 08-0562
«позавчора» від 9 серпня, тобто 7 серпня, — урочисте закінчення курсу в гетьманському садку з промовою гетьмана
Позавчора відбулося урочисте закінчення курсу інструкторської школи старшин. До зібраних в палацевому садку старшин виголосив промову гетьман
Оцінка аналізу. Найпевніше, це два етапи одного випуску: 5 серпня огляд у школі з міністром, 7 серпня прийом випускників у гетьмана. Суперечності, швидше за все, немає.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 серпня (24 липня) 1918 · 08-1767
з 5 серпня з Волочиська
Починаючи з 4 серпня в Одеси і 5 серпня з Київа улаштовується рух поштових валок Nº 3/4 Київ--Одеса ... швидких валок Nº 7 і Nº 8.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 8 серпня (26 липня) 1918 · 08-1892
з 7 серпня (№ 8 на Київ з Одеси, № 7 до Волочиська)
З 7 серпня призначаеться ... швидки валки Nº 7, 8, Nº 8 на Київ з Одеси, Nº 7, з групою до Волочиська.
Оцінка аналізу. Обидва повідомлення з однієї газети, OCR номерів і дат сильно пошкоджений; можливо, призначення перенесли на два дні. Не вирішується.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 5 августа · 08-5583
«Київський державний університет»
о переименованіи съ 1-го іюля с. г. украинскаго народнаго университета въ Кіевскій державный университетъ съ 4-мя факультетами
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вівторок, 13 серпня 1918 · 08-2128
«Київський державний український університет»
ухваленого Радою міністрів 5 го серпня ц. р. закона ... скасування студентського представництва в засіданнях ради і факультетів
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 7 серпня (25 липня) 1918 · 08-1834
«Київський український державний університет»
на засіданні 5-VIII великою радою міністрів розглянено і ухвалено законопроект про перетворення Київського українського народнього університету, який відкрито 5-го жовтня 1917 року
Оцінка аналізу. Українська газета двічі вживає слово «український»; у «Русском Голосе» закінчення рядка не прочитано, тож пропуск може бути технічним, а не свідомим. Імовірніша назва з «український».
Цитата дня
влаштувала в помешкані київської техничної школи, що міститься в залізничій колонії виставку українских підручників та письменства. Виставка відкрита з 5 серпня що-дня від 12 до 4 годині.Спілка вчителів-українців Правобережної залізниці з допомогою культурно-просвітнього відділу Міністерства шляхів 5 серпня 1918 року відкрила в приміщенні Київської технічної школи в Залізничній колонії виставку українських підручників і письменства; працює щодня з 12 до 16 години, вхід безплатний.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №139, с. 4 · 08-0738
Ціна дня
громадські роботи для безробітних (асигнування)
2 500 000 крб за разово
Україна · Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920», с. 194 · 08-0214
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| аванс на переїзд українців з Росії до Києва | 35 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №32, с. 2 |
| кошти на утримання в'язнів та ліки | 3 042 172 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №32, с. 2 |
| асигнування на збільшені оклади службовців місцевих установ Мін. фінансів | 10 000 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №32, с. 2 |
| митний інспектор, річна платня | 10 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| дворник, вартівник, кочегар на митниці | 1 800 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| дворник, вартівник на митній заставі | 1 800 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| асигнування на Військовий контроль (на 1918) | 223 575 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| директор державних ощадних кас, річна платня | 14 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| витрати на канцелярію й господарство Військового контролю | 33 600 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №33, с. 2 |
| асигнування на громадські роботи для безробітних | 2 557 535 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №35, с. 1 |
| закріплення Андріївської гірки | 150 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №35, с. 1 |
| закріплення місцевості біля могили Шевченка | 51 535 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №35, с. 1 |
Афіша й культура
Затверджені того дня розписи показують платню державних службовців: митний інспектор — 10 000 крб на рік, дворники й вартівники на митницях і заставах — 1 800 крб, директор ощадних кас — 14 000 крб із казенною квартирою, практикант — 1 800 крб, а в Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі оклади були вищі (08-4230, 08-4231, 08-4232, 08-4237, 08-4238). Головна артилерійська управа на Банковій, 13 скликала підрядчиків на торги з продажу військового майна, на Лютеранській, 25 мали зібратися пайовики Росьєнського цукрового заводу, а в трамваї № 2 старшина Інструкторської школи загубив гаманець із документами (08-1497, 08-4102, 08-1875). Міністерство народного здоров'я повідомляло про поодинокі випадки холери в Харкові й Катеринославщині (08-3186).
5 серпня 1918 р. об 11:55 на станції Київ 1-й пасажирський в убиральні контори 14-ї дільниці підірвали бомбу під час розрахунку з робітниками. Того ж дня більшовики України оголосили наказ №1 «На штурм».
об 11-й годині 55 хвилин у конторі 14 ділянки у вбиральні підірвали бомбу під час розрахунку з робітниками
ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 725, Арк. 1, 2.
5 серпня 1918 р. об 11:00 у гардеробі (камері схову/роздягальні) на станції Київ I вибухнула бомба; поранено двох жінок.
5 sierpnia o godz. 11.00 doszło do wybuchu bomby w szatni na stacji kolejowej nr I w Kijowie. Ranne zostały dwie kobiety.
«Szatnia» — гардероб/роздягальня; можливо, камера схову. Справу заведено 6 серпня.
5 серпня 1918 р. о 22:00 на станції Київ I вибухнула бомба у вагоні (другий вибух на станції за день).
5 sierpnia o godz. 22.00 doszło do wybuchu bomby w wagonie na stacji kolejowej nr I w Kijowie.
Відомостей про постраждалих у відомості немає.
5 серпня 1918 р. Іван Дмитренко під час призову в одному з повітів Харківської губернії закликав новобранців бойкотувати військову службу й повів 75 осіб до військового начальника; вартові їх зупинили, Дмитренка заарештовано.
Iwan Dmytrenko podczas rekrutowania poborowych w jednym z powiatów guberni charkowskiej nawoływał poborowych do bojkotu służby wojskowej.
Тло: тривав призов до армії Гетьманату. Подія поза Києвом; тло (про неї могли повідомляти київські газети й зведення).
У понеділок 5 серпня 1918 року о 8 вечора в приміщенні Маріїнської общини Червоного Хреста мало відбутися чергове засідання комітету Українського Червоного Хреста.
Чергове засідання комітету Українського Червоного Хреста відбудеться в понеділок 5 серпня о 8 годині вечора в помешканні Маріїнської Общини Червоного Хреста.
Ранкові засідання попередньої наради першого з'їзду природознавців України в Університеті св. Володимира, призначені на неділю 4 серпня — день похорону члена Українського наукового товариства І. М. Стешенка, — на знак жалоби перенесено на понеділок 5 серпня.
Вранішні засідання в неділю 4-го серпня, в день похорону члена Українського Наукового Т-ва Івана Матвієвича Стешенка, в знак жалоби, були одкладені і перенесені на понеділок 5 серпня.
Громадські роботи, 5 серпня 1918 р.: Київському міському самоврядуванню з державної скарбниці асигновано 150 000 крб. на закріплення Андріївської гірки (схил над Подолом).
Київському Міському Самоврядуванню 150.000 карбованців на закріплення Андрієвської горки;
Один із небагатьох пунктів про Київ у постанові про громадські роботи.
Уночі близько 2 години (на 5 серпня) Донцов прокинувся від густої стрілянини; вікна і двір що кілька секунд освітлювалися біло-червоною загравою; у бік Святошина велика пожежа і безперервні вибухи, горіла велика будівля, заграва на пів неба; вибухи тривали три чверті години — мабуть, замах на Бендерські казарми зі складами боєприпасів.
В стороні Святошина великий пожар і безнастанні вибухи. … Вибухи тривали три чверти години. Здається, замах на Бендерські касарні із складами амуніціі
«Вчора вночі» в записі 5 серпня — ніч 4–5 серпня.
У ніч з 4 на 5 серпня о 1:50 над Бендерськими казармами на Шулявці з'явилося велике полум'я й почалися сильні вибухи (склад із ручними гранатами, набоями, ракетами); німецьке військо само гасило, згодом приїхали майже всі пожежні команди та 2 українські кінні сотні; пожежу вдалося припинити лише вранці, жертв не було.
В ніч з 4 на 5 серпня о 1 годині і 50 хвилин над Бендерськими казармами, які знаходяться на Шулявці, появилося величезне полумʼя. ... Жертв людських нема.
Автор другого репортажу — Федір Дудко.
Вибух на Шулявці налякав мешканців вулиць Скобілівської, Дмитрівської, Дикої, частини Львівської, Полтавської та Кадетського шосе: люди залишали квартири й тікали до центру; уся міліція й карно-розшукний відділ Лук'янівського району були піднесені на ноги; на місце приїхали представники німецької комендатури й української державної варти.
Всі мешканці цих околиць залишали свої кватири і втікали до центру міста. Вся міліція і уголовно-розшукуючий відділ Лук'янівського району були поставлені на ноги
Порівнюється з попереднім вибухом на Звіринці.
Постанова Ради Міністрів, затверджена гетьманом 5 серпня 1918 р.: для підтримки безробітних організувати громадські роботи й асигнувати на них 2 557 535 крб.; позики органам місцевого самоврядування видаються на підставі закону від 26 червня 1918 р. (кредит 80 000 000 крб. на позики земствам і містам); витрати контролює Міністерство внутрішніх справ, а залучення безробітних через місцеві біржі праці — Міністерство праці.
Для підтримання безробітних організувати громадські роботи. ... Асигнувати з коштів Державної Скарбниці
Підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб, міністр праці Ю. Ватер.
Серед громадських робіт 5 серпня 1918 р.: Ніжинському міському самоврядуванню — 56 000 крб. на мости через Остер; Міністерству шляхів — 2 000 000 крб. на розробку кам'яних кар'єрів у селах Лозовики й Селище; Лісовому департаменту Міністерства земельних справ — 51 535 крб. на закріплення місцевості біля могили Т. Г. Шевченка (Канів); Волинському губернському земству — 300 000 крб. на заготівлю колод і пиляного лісу для відбудови зруйнованих будинків.
Міністерству Земельних Справ по Лісовому Департаменті 51.535 карбованців на закріплення місцевости біля могили Т. Г. Шевченка;
Не Київ, але рішення прийнято в Києві як у столиці.
Пожежа в патронному складі біля Бендерських казарм на Лук'янівці почалася близько 2-ї години ночі проти 5 серпня; вибухали набої, гранати й сигнальні ракети, у казармах вилетіло близько 200 вікон; у сараї зберігали розграбоване майно 11-ї артилерійської бригади, в інших частинах стояли німецькі військові частини з кіньми.
Около 2 час. ночи на 5 августа въ патронномъ складѣ у Бендерскихъ казармъ вспыхнулъ пожаръ
Читано з зображення.
Близько 2-ї години ночі проти понеділка (5 серпня) з боку Шулявки почулися сильні вибухи; уламки й набої розліталися на кілька кварталів, зчинилася страшенна паніка, люди вибігали з квартир на вулиці, поки пожежу не загасили.
Повстала страшенна паніка. Вибігли не тямлючи себе з кватир, ведучи себе по вулицях.
Година в OCR читається як «8-ої після півночі» — ймовірно 2-а; непевно.
Наказами Департаменту посередніх податків (травень–серпень 1918 року) призначено й звільнено десятки дрібних урядовців; 5 серпня діловода I акцизної округи на Київщині Якова Євтієва відряджено до Департаменту для роботи в Цукровому відділі з 25 липня.
Діловод I акцизної округи на Київщині Яків Евстратович Евтієв відряджається тимчасово до Департаменту Посередніх Податків для виконання обов'язків діловода по Цукровому Відділу з 25 липня 1918 року
У ніч на 5 серпня в Бендерських казармах на Шулявці зайнявся сарай із майном колишньої Синьої дивізії, де була незначна кількість ручних гранат і набоїв, які почали вибухати; матеріальні збитки незначні, причини пожежі з'ясовує слідство (за повідомленням прес-бюро).
В ночі на 5 серпня виникла в Бендерських казармах пожежа. Зайнявся сарай, у якому був вміщений матеріал бувшої синьої дивізії.
Ототожнення вул. Керосинної з сучасною назвою непевне.
На засіданні організаційного комітету Українського Червоного Хреста 5 серпня оголошено декларацію російської місії Червоного Хреста при мировій делегації (на бланку радянської республіки) зі скаргами на утиски й захоплення майна; комітет ухвалив зноситися з місією лише в справах допомоги полоненим і громадянам Російської республіки, не визнаючи її законним представником колишнього Російського Червоного Хреста.
організаційний комітет ухвалив мати зносини з місією лише по справах допомоги полоненим та иншим громадянам російської республіки
Рада міністрів 5 серпня 1918 ухвалила закон про Київський державний український університет та Кам'янець-Подільський державний університет; члени Ради лекторів Київського народного університету висловили жаль, що не всі подробиці закону влаштовують колишню раду, зокрема скасовано студентське представництво на засіданнях ради та факультетів.
ухваленого Радою міністрів 5 го серпня ц. р. закона ... скасування студентського представництва в засіданнях ради і факультетів
Стаття про перетворення народного університету; OCR сильно перемішаний.
У ніч проти понеділка 5 серпня близько 3-ї години ночі з боку Шулявки пролунали сильні вибухи: на складах Бендерських казарм на Керосинній вулиці загорівся сарай із військовим майном колишньої Синьої дивізії (ручні гранати, набої); дах сараю зірвало, набої вибухали й розліталися на кілька кварталів, у місті постала паніка, люди вибігали з квартир на вулиці; пожежу ліквідовано, збитки незначні, причини з'ясовує слідство.
В ніч на понеділок коло 3-ої години після півночі з боку Шулявки зачулися сильні вибухи
Прес-бюро датує «в ночі на 6 серпня», але за «ніч на понеділок» (5 серпня) — вибух у ніч проти 5-го; різнобій у джерелі.
Оголошення: Правління Товариства Росьєнського цукрового заводу скликає надзвичайні загальні збори пайовиків на 5 серпня н. ст. 1918 р. об 11-й ранку в Києві, Лютеранська 25, кв. 5 (вибір директорів і директора-розпорядника, скасування примітки до § 3 статуту); у разі неявки — другі збори 19 серпня.
приглашает гг. пайщиков Т-ва на презвычайное общее собраніе 5-го августа н. ст. 1918 года в 11 час. утра, имьющее быть въ г. Кіевь, по Лютеранской ул., Nº 25, кв. 5
Оголошення опубліковано на початку липня; подія — 5 серпня. Назва заводу «Росьєнський» (Росьєнський?) нечітка.
Головна артилерійська управа (Банкова, 13) запросила підрядчиків на торги щодо збуту військового майна в Києві та на полігоні (Нікольська слобідка) 5 серпня о 12 годині; умови й кількість вантажу — на торгу.
Головна артилєрійська управа (Банкова 13) прохає рядчиків зʼявитися на торг по збуту військового майна в м. Київі і на полігоні (Никольська слобідка) — 5 серпня, о 12 год. дня.
5 серпня в Києві перехопили радіотелеграму з Москви, де йшлося про відступ радянських військ на Дону до Повоpино, підкріплення до Казані та Симбірська, обстріл Казані чехословаками; Троцький відповідав, що транспорт послано через Саратов.
5 августа въ Кіевѣ была перехвачена слѣдующая совѣтская радіотелеграмма
Читано з зображення. Початок телеграми не розібрано в самій газеті.
5 серпня в інструкторській школі старшин відбулася урочиста нарада з нагоди другого випуску старшин перемінного складу; нараду приймав військовий міністр Рогоза в присутності вищої генеральної старшини, після показових вправ відслужили молебень українською, відбувся сніданок із тостами за Українську Державу та гетьмана.
5-го цього серпня в інструкторській школі старшин одбулася урочиста нарада з приводу другого випуску із школи старшин перемінного складу.
Міністра названо «військовим міністром»; прізвище в цьому абзаці не подано.
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, створює при місцевих установах Державного контролю тимчасовий Військовий контроль (на 2 роки) для ревізії грошових і матеріальних оборотів військових частин і установ — у тій частині, яка раніше належала Краєвим контрольним палатам; закон діє з 15 липня 1918 року; на 1918 рік асигновано 223 575 крб. (208 175 на утримання штатних службовців з 15 липня і 15 400 на канцелярські та господарські видатки).
утворюється в складі місцевих установ Державного Контролю Військовий Контроль, на два роки ... Асигнувати ... двісті двадцять три тисячи пятьсот сімдесять пять (223.575) карбованців
Штат: головний контролер, помічник, старші ревізори, ревізори і т. д.; на 8 корпусів — окремі корпусні контролі; підписали Лизогуб, в. о. державного контролера Д. Валлійський.
Закон від 5 серпня 1918 року про Військовий контроль: на канцелярські й господарські видатки корпусних контролів щороку асигнується 33 600 крб., у тому числі 9 600 крб. корпусним контролям (по 1 200 на корпус, усього 8 корпусів); ревізорам, прикріпленим до корпусів, подорожні витрати надаються розпорядженням військової влади; службовцям, які користуються казенним помешканням, вираховується третина окладу.
Щорічно асигнується на канцелярські й господарські видатки — 33.600 карбованців, в тім числі 9.600 карб. Корпусним Контролям (по 1.200 на корпус). ... Всього на 8 корпусів.
Текст нотаток розірваний OCR; відновлено за змістом. Показує, що в Українській Державі діяло 8 армійських корпусів.
З 5 серпня 1918 р. I Департамент Міністерства юстиції розсилав щотижневі «Відомості про найважливіші карні злочини, вчинені в межах Української Держави»: дата донесення, вид злочину, судовий слідчий, запобіжні заходи (наприклад, арешт).
I Departament Ministerstwa Sprawiedliwości wysyłał od 5 sierpnia 1918 r. sporządzony wykaz informacji o dokonanych zbrodniach. Każdy kolejny raport obejmował okres ok. tygodnia.
Оригінальна назва: «Відомість № 1 про найбільшважні карні злочинства, заподіяні в межах Української Держави» (ЦДАВОВУ, ф. 2207, оп. 1, спр. 825). Відомості №1–4: 5, 12, [б/д] і 27 серпня 1918.
Закон від 5 серпня 1918 року асигнує у розпорядження державного секретаря авансом 35 000 карбованців на потреби переїзду українців із Великоросії до Києва.
Асигнувати в розпорядження Державного Секретаря ... тридцять пять тисяч (35.000) карбованців авансом на потреби переїзду українців з Великоросії до київа.
Підписали Лизогуб та Завадський.
Законом від 5 серпня 1918 р. у складі місцевих установ Державного контролю створено військовий контроль (головний контролер, помічник, старші ревізори); майже одночасно постановою Ради міністрів створено Головну управу військової повинності, підпорядковану МВС, а не військовому міністерству.
відповідно до закону від 5 серпня був утворений військовий контроль у складі головного контролера, його помічника, старших ревізорів та інших чинів
загальнодержавне
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, встановлює класи посад і нормальний розпис окладів у Дирекції державних ощадних кас, чинний з 1 червня 1918 року; на переїзд до місця служби урядовцям видають підйомні — півмісячного окладу на відстань до 1 000 верст і місячного — на понад 1 000 верст; оклади не діляться на жалування, харчові й квартирні, а за користування казенною квартирою (крім директора) вираховують п'яту частину утримання.
Нормальний роспис окладів утримання Дирекції Державних Ощадних Кас ... вважати дійсним з 1 червня 1918 року. ... підйомні гроші в розмірі півмісячного окладу на далечінь до 1.000 верст і місячного утримання на далечінь більш 1.000 верст.
Підписали Лизогуб і за міністра фінансів Курило.
Обіжник міністра освіти М. Василенка від 5 серпня 1918 р. №1709/16103: у вищих початкових школах, що перейшли на українську мову, всі предмети викладати українською; де українців понад 50% — усі предмети першого класу українською; в інших школах обов'язково ввести українознавство (мова, історія, географія України).
в тих існуючих уже вищих початкових школах, в яких склад учнів переважно з української людности (українців більш 50%) всі предмети в першій клясі обов'язково викладати українською мовою
5 серпня Великий совмін Української Держави схвалив законопроєкт про зміну та доповнення закону про 8-годинний робочий день від 25 січня 1918 р.: міністр торгівлі за погодженням із міністром праці може допускати відступи від окремих статей щодо підприємств особливо важливих.
одобренъ законопроектъ объ измѣненіи и дополненіи закона о 8-ми часовомъ рабочемъ днѣ отъ 25 января 1918 г.
Читано з зображення. Закон про 8-годинний день — від 25 січня (ст. ст.?) 1918 р. за друком.
Совмін затвердив законопроєкт про заснування українського університету в Кам'янці-Подільському з чотирма факультетами; з поточного навчального року відкривається два факультети, зокрема історико-філологічний (кафедри історії та літератури польської й єврейської мов).
Утвержденъ законопроектъ объ основаніи украинскаго университета въ Каменецъ-Подольскѣ съ 4-мя факультетами
Читано з зображення.
За наказом МЗС від 5 серпня 1918 р. № 247 урядовця Дипломатичного відділу Миколу Апостола звільнено у зв'язку з призначенням до Посольства Української Держави в Туреччині.
За призначенням до Посольства Української Держави у Туреччині звільняється з посади урядовець 1 ранга Дипломатичного Відділу Департаменту Чужоземних Зносин Миколаїв Апостол
Ім'я в OCR виглядає як «Миколаїв Апостол»; ймовірно, Микола Апостол.
Совмін схвалив законопроєкт про перейменування з 1 липня Українського народного університету на Київський державний університет із чотирма факультетами (історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний); студентам зараховуються здані іспити.
о переименованіи съ 1-го іюля с. г. украинскаго народнаго университета въ Кіевскій державный университетъ съ 4-мя факультетами
Читано з зображення. Деякі слова скінчення нерозбірливі.
На засіданні великої ради міністрів 5 серпня ухвалено зміни й додатки до закону від 25 січня 1918 р. про 8-годинний робочий день: міністр торгу й промисловості за згодою з міністром праці може допускати відступи від вимог закону для приватних підприємств; для казенних і громадсько важливих підприємств відповідні постанови видаватимуться особливо.
На засіданню великої ради міністрів, що відбулося 5-го серпня, ухвалені зміни і додатки до закону 25-го січня 1918 р. про вісьмигодинний робітничий день
Заголовок «Скасування закону про 8-мигодинний робочий день».
Закон Ради Міністрів, затверджений Гетьманом 5 серпня 1918 року, встановлює розписи платні службовців митних установ (митниць, митних застав і рогаток, управління митних інспекторів): з 1 червня 1918 року припиняється видача добових та відсоткових надбавок на дорожнечу; кількість канцелярських урядовців 1-ї ранги не більше 2/5, 2-ї ранги — 1/5.
В зміну встановлених істнуючими штатами окладів платні служачим митних установ ухвалити докладені до цього три росписи платні ... з першого червня 1918 року з тим, щоб з того часу видачу добових та процентових додаткових грошей на дорожнечу було припинено.
Підписали Лизогуб і за міністра фінансів Курило.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: 5 серпня в трамваї №2 загублено гаманець із посвідченнями на ім'я старшого прапорщика Якова Сімволя (Інструкторська школа старшин, Київ): довідки різних військових лікарень і шпиталів, посвідчення на 2 місяці допомоги; прохання повернути.
5 серпня на трамваї Nº 2 загублений бумажник з посвідченнями ... на імя старш. прапорщика Якова Сімвола
Список документів у OCR частково пошкоджений.
Департаменти Міністерства торгу й промисловості (Зовнішнього торгу, Гірничий, Торговельного мореплавства й портів, Палива) затверджено в штатах за законом від 26 червня 1918 р.: наприклад, у Гірничому департаменті урядовця М. Плахова затверджено помічником діловода, а інженера-металурга Михайла Корначевського призначено помічником діловода з 23 липня 1918 р.
5 серпня 1918 року. № 319.— Відповідно до першого артикулу затвердженого 26 червня 1918 року закону ... затверджується урядовець Гірничого Департаменту М. Плахов на посаді помічника діловода
Кадрові накази, оприлюднені з великим запізненням; імена частково спотворені OCR.
Постанова від 5 серпня 1918 року асигнує начальникові Головного тюремного управління 3 042 172 крб. з коштів Міністерства юстиції на утримання в'язнів та їхні ліки.
Асигнувати в розпорядження Начальника Головного Тюремного Управління ... три міліони сорок дві тисячі сто сімдесять два (3.042.172) карбованці на утримання вязнів та їх ліки.
Близько 21:00 5 серпня на запасній колії залізничного посту №17 невідомі злочинці кинули бомбу в житловий вагон станційних майстерень; про постраждалих відомостей не надійшло.
неизвѣстными злоумышленниками была брошена бомба
Читано з зображення.
Закон від 5 серпня 1918 року змінює назви посад в акцизних установах і створює нові посади: бухгалтери й секретарі губернських акцизних управлінь стають начальниками відділів, помічники — бухгалтерами й діловодами; окружні акцизні наглядачі — окружними акцизними інспекторами; корчемна сторожа перейменована на «фінансову охорону»; закон діє з 1 червня 1918 року, надбавки на дорожнечу припиняються.
Змінити назву «корчемної сторожи» на «фінансову охорону» ... Закон цей перевести в життя з першого червня 1918 року
Рада міністрів ухвалила закон про акцизні інституції, Центральну хімічну лабораторію й скарбові монополії Мінфіну; підписали Лизогуб і за міністра фінансів Курило.
5 серпня в убиральні при кабінеті начальника 14-ї дільниці залізниці вибухнула підкладена невідомими ручна граната: тяжко поранено прибиральницю та жінку, що була поруч; вибито вікна й двері.
въ уборной при кабинетѣ начальника 14 участка была подложена, неизвѣстно кѣмъ, ручная бомба
Читано з зображення. Місце «на 14 участкѣ» — точна адреса не названа.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Крим: з 5 серпня оголошено заборону в’їзду й виїзду з території Криму без дозволу генерального командування; міністерство внутрішніх справ Криму наказало повернути старі думи.
Оголошено заборону з пятого серпня в’їжджати й виїжджати з території Криму
Не київська подія.
Наказ № 80 міністра земельних справ за доповіддю, затвердженою гетьманом 5 серпня: урядовцями особливих доручень V класу призначено Олексія Сахновського (з 1 червня), Євгена Філаретова та Мартина Жолондзіївського (з 1 серпня); Івана Подольського — членом Ради Державного Земельного Банку від Міністерства (з 5 серпня).
Згідно з затвердженим Паном Гетьманом 5 цього серпня докладом моїм, призначаються
Продовження переліку призначень — на наступних рядках.
Продовження наказу № 80 міністра земельних справ: віце-директором Межового департаменту призначено Веніаміна Артентова, фахівцями V класу — Миколу Орлова та Грицька Махотіна (з 1 серпня 1918 р.).
Подія — дата наказу; ім'я та посаду відновлено з OCR.
Роспис платні в Управлінні митних інспекторів (1918): митний інспектор — 10 000 крб. на рік, помічник митного інспектора — 8 000, окружний експерт-техник — 7 200, будівельник — 6 600, секретар — 6 000, помічник секретаря — 4 400; канцелярські урядовці 1-ї, 2-ї, 3-ї рангу — 3 300, 3 000, 2 700 крб.
Митний Інспектор ... 10.000 ... Помічник Митного Інспектора 8.000 ... Експерт-техник ... 7.200
Колонки таблиці сплутані; дані зіставлено за порядком рядків.
Тимчасовий нормальний розпис окладів у Дирекції державних ощадних кас (1918, на рік): директор ощадних кас — 14 000 крб. з казенною квартирою; товариш директора — 12 000; інспектор, технік, головний бухгалтер, начальник відділу — по 11 000; правитель канцелярії — 10 000; старший ревізор — 9 000; ревізор — 8 000; урядовець особливих доручень, старший діловод і бухгальтер — 7 200; помічник ревізора — 6 000–6 600; рахівничий — 4 800; канцелярські урядовці — 3 600–4 200; практикант — 1 800 крб.
Директор ощадних кас ... 14.000 з каз. кват. ... Товариш Директора 12.000 ... Практикант 1.800
Таблиця частково розсипана; відповідність посад і сум за порядком; платня в інших таблицях відрізняється за розрядами місцевості (Київ, Харків, Катеринослав, Одеса — вищі).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У розписі ощадних кас оклади для Києва, Харкова, Катеринослава та Одеси вищі, ніж в інших місцевостях (наприклад, 8 000–10 800 крб. проти 7 000–8 500 для однієї посади); окремо на розʼїзди передбачено 1 500 крб. на рік.
Київі ... Харькові ... У Катеринославі ... та Одесі ... розʼїзди 1.500
Таблиці сильно спотворені; факт — про наявність підвищених окладів у великих містах (Київ у I класі місцевості).
Роспис платні митниць (1918, на рік): управляючий митницею найвищого розряду — до 9 000 крб., ревізор 1-ї ранги — 7 500, контролер — 5 400–6 000, секретар, бухгалтер і скарбник — 4 500–5 400, канцелярські урядовці — 2 700–3 300, старший доглядач — 2 520, доглядач — 1 980–2 280; машиністи, шкипери — 2 700–3 000; дворники, вартівники, кочегари, гребці — 1 800–2 100 крб.
Управляючий ... 9000 ... Ревізор 1-ї ранги ... Старший Доглядач 2520 ... Дворники, вартівники, кочегари, гребці й другі низчі служачі 1800
Таблиця дуже пошкоджена; суми приблизні.
Роспис платні на митних заставах і рогатках (1918, на рік): управляючий — до 5 000 крб., помічник управляючого — 3 600, канцелярські урядовці 1-ї ранги — 3 200, 2-ї — 3 000, 3-ї — 2 700; старший доглядач — 2 280, доглядач 2-ї ранги — 2 160, 3-ї — 1 980, дворники й вартівники — 1 800.
Митні застави й рогатки: Управляючий ... 5000 ... Дворники, вартівники, кочегари, гребці й другі низчі служачі 1800
Таблиця пошкоджена.
Роспис платні службовців акцизних установ, Центральної хімічної лабораторії та скарбових монополій Міністерства фінансів (1918): розписи поділено на губернські акцизні управління (управитель акцизних податків, помічник, ревізор, технік, юрисконсульт, начальник відділу, діловод, бухгальтер), окружні акцизні інспекції, фінансову охорону, Центральну хімічну лабораторію і скарбові монополії (завідувачі складів, механіки, ректифікатори, підвальні, лікарі, фельдшери, продавці в скарбових крамницях); суми в OCR не читаються.
Роспис платні служачим в Акцизних Інституціях, Центральній Химічній Лябораторії й Скарбових Монополіях ... Продавці в скарбових крамницях
Таблиця зруйнована OCR; цифр відновити неможливо.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство народного здоров'я: станом на 5 серпня на Україні зареєстровано холеру (бактеріологічно підтверджену) — Олександрівськ (Катеринославщина) 1 випадок, с. Безлюдівка 2, Харків 9, плюс 3 підозрілі випадки на станції Бідопілля.
на Україні зареєстровано слідуючі випадки холери
Дата в OCR неясна («з 30-го липня, до 5-го серпня»); число номера від 3 серпня, тому дата станом на 1–3 серпня правдоподібніша.
У понеділок 5 серпня 1918 року на курсах української мови Спілки вчителів-українців (Володимирська, 6) відкривається нова група.
В понеділок 5 серпня відчиняеться нова група.
Курси української мови, засновані Спілкою вчителів-українців м. Києва (Володимирська, 6, 2-й поверх): у понеділок, 5 серпня, відчиняється нова група; запис на інші групи триває.
Курси української мови засновані спілкою вчителів-українців м. Київа, Володимирська Nº 6, другий поверх. В понеділок 5 серпня відчиниться нова група.
Спілка вчителів-українців Правобережної залізниці з допомогою культурно-просвітнього відділу Міністерства шляхів 5 серпня 1918 року відкрила в приміщенні Київської технічної школи в Залізничній колонії виставку українських підручників і письменства; працює щодня з 12 до 16 години, вхід безплатний.
влаштувала в помешкані київської техничної школи, що міститься в залізничій колонії виставку українских підручників та письменства. Виставка відкрита з 5 серпня що-дня від 12 до 4 годині.
Позавчора (5 серпня) до друкарні «Нової Ради» прийшов якийсь урядовець і вимагав, щоб у газеті не було білих плям від цензури, бо, мовляв, папір дорогий і це місце можна віддати під оголошення; у номері від 6 серпня передову статтю цензура викреслила, і вона вийшла білою плямою.
з'являвсь туди якийсь чин-до редакції ще не насмілився прийти-з вимаганням, щоб у газеті не було білих плям, бо, мовляв, папір тепер дорогий
Дату обчислено від дати номера («позавчора»).
Під час нічних вибухів на Шулявці в натовпі пішла чутка, що зараз почне горіти склад із 12-дюймовими знарядями; її спростували, мовляв, «тут півторадюймові, та й тих, як кіт наплакав». Мешканці дивилися на пожежу з дахів і з поля; жінки тікали «до матері на Підвальну».
Зараз, кажуть, почне горіти склад з 12 дюймовими знарядами ... Які там 12-дюймові, -тут півторадюймові
Це чутка; спростована в тексті репортажу.
За повідомленням «Киевского утра», делегація хліборобів-власників Золотоніського повіту передала гетьманові заяву з 12 пунктами: не допускати соціалістів до урядових посад, скасувати обмеження купівлі-продажу землі, усунути мирових суддів, обраних революційним шляхом, відкрити колишні монопольні крамниці для продажу цукру, чаю, тютюну й гасу, ввести державну монополію на вугілля й нафту, державний податок на цеглу тощо.
Не допускати соціалістів всяких відтінків до обійняття яких би то не було урядових посад
Подано як інформацію преси; характер заяви — крайньоправий.
У першій половині травня 1918 року кількість безробітних в Україні сягнула чверті мільйона (переважно Катеринославщина, Харківщина, Херсонщина), до 1 червня зменшилася до 180 600; 5 серпня уряд асигнував 2,5 мільйона карбованців на громадські роботи.
prompted the cabinet on August 5 to appropriate two and a half million karbovantsi for public works.
Автор датує події за новим стилем.
Постанова від 5 серпня 1918 року асигнує у розпорядження міністра фінансів 10 000 000 крб. на видачу збільшених окладів платні службовцям місцевих установ Міністерства фінансів.
Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів ... десять міліонів (10.000.000) карбованців на впровадження в життя закону про збільшення окладів платні служачих місцевих установ
Дата — за нумерацією актів (5 серпня); підпис за міністра фінансів Г. Курило.
У квартирі Донцова був балкон, з якого мешканці дивилися на пожежу в бік Святошина; він жив не сам («всі, що були в помешканню»).
Всі, що були в помешканню, пішли ми дивитися на балкон.
Адресу не вказано.
З 4 серпня з Одеси та з 5 серпня з Києва відновлюється рух поштових поїздів Київ–Одеса (№ 3 і № 4); з 5 серпня з Волочиська пускають також швидкі поїзди № 7 і № 8.
Починаючи з 4 серпня в Одеси і 5 серпня з Київа улаштовується рух поштових валок Nº 3/4 Київ--Одеса ... швидких валок Nº 7 і Nº 8.
Номери поїздів у OCR спотворені («Nº 314» — ймовірно, №3/4).
Законом від 5 серпня 1918 про громадські роботи для безробітних Київському міському самоврядуванню видано 150 000 карб. на укріплення Андріївської гори в Києві; до робіт насамперед залучали безробітних.
150.000 карб. було видано Київському Міському Самоврядуванню на закріплення Андріївської гори в Київі
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані