середа
18 липня за старим стилем
336 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Середа, 31 (18) липня 1918 року минула в Києві під знаком жалоби за фельдмаршалом Ейхгорном, якого вбили напередодні: тіло перенесли до лютеранської кірхи, а за участю гетьмана, уряду й посольств відслужили панахиди. Рада міністрів затвердила положення про облік населення з домовими книгами й обов'язковим повідомленням Державної варти про кожного приїжджого, ухвалила тверді ціни на хліб і відновила державну горілчану монополію; тривали засідання комісій мирової конференції з Росією. Залізничний страйк згасав під тиском арештів, проте хліба в місті лишалося на п'ять днів, трамвай слабшав через брак нафти, а міська управа почала безплатні щеплення від холери. Приблизно тоді ж у Полтаві вбили Івана Стешенка, але київські газети повідомили про це лише згодом, і дата в них розходиться. Газетні афіші анонсували вистави, хоча наказ німецького коменданта від 30 липня забороняв видовища, а базарна ціна житньої хлібини сягала 8–9 карбованців.
Аналіз складено за 338 записів; зараз у хроніці за цей день їх 336.
Уранці тіла Ейхгорна та його ад'ютанта фон Дресслера перенесли до лютеранської кірхи, де біля трун стала почесна варта. Протягом дня відбулися панахиди в гетьманській домовій церкві та в приміщенні гетьманського штабу на Банковій, 2, за участю гетьмана, Ради міністрів і посольств Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії; представник хліборобів Коваленко звернувся з промовою до німецького посла Мумма, а МЗС поклало на труну вінок «другові й захисникові української держави». Того ж ранку гетьман одержав від Вільгельма II відповідь на свою телеграму співчуття.
певність висока: Чотири газети різної позиції («Нова Рада», «Відродження», «Робітнича газета», «Русскій Голосъ») незалежно описують перенесення тіл і панахиди; розходяться лише години, місця й доступ публіки — (див. «Газети пишуть різне»).
31 липня 1918 року тіла вбитих фельдмаршала фон Ейхгорна та його ад'ютанта капітана фон Дресслера перенесли до лютеранської кірхи; домовини стоять посеред церкви під почесною вартою, багато людей приходили вклонитися праху; прах фельдмаршала перевезуть до Берліна.
Вчора прахи тіла вбитих генерал-фельдмаршала фон-Ейхгорна і його адʼютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірку).
31 липня вранці тіла Ейхгорна і його ад’ютанта фон Дреслера перенесені до лютеранської церкви (кірхи) у Києві; вранці в церкві гетьманського будинку відправили панахиду за Ейхгорном у присутності представників уряду, німецького командування й послів; Коваленко від імені козацтва й хліборобів звернувся до посла фон Мумма; 1 серпня о 13:00 у кірсі — перша заупокійна служба.
Учора вранці тіла вбитих генерала фон-Ейхгорна і його ад’ютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірху)
Тіла Ейхгорна й фон Дреслера в ніч на 31 липня 1918 року (за газетою — «вчора вранці») перенесено до лютеранської кірхи на Лютеранській вулиці; біля трун стали почесні німецькі варти, вільного доступу публіці немає.
тѣла покойныхъ генералъ фельдмаршала фонъ Эйхгорна и его адъютанта фонъ Дреслера перенесены въ Лютеранскую кирку по Лютеранской улицѣ
30 липня о 16 годині гетьман завітав до німецького посла барона Мумма й висловив жаль; 31 липня об 11 годині в гетьманській домовій церкві відправлено панахиду по Ейхгорну та його ад'ютанту фон Дреслеру; о 12 годині в гетьманському палаці — панахида за участю гетьмана, ради міністрів на чолі з Лизогубом, німецького, австро-угорського та болгарського посольств; представник спілки хліборобів Коваленко виступив із промовою; тіло Ейхгорна мали перевезти до Берліна, лютеранська панахида — у будинку, де він мешкав.
31 липня о 11 годині дня в гетьманській домовій церкві ... було вмершому фелдмаршалові фон Вихгорну, та його адʼютантові фон Дреслеру одправлено панахиду
31 липня 1918 року об 11:00 у гетьманській домовій церкві відбулася панахида за Ейхгорном і ад'ютантом фон Дреслером у присутності гетьмана, послів Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії та вищого командування. Під час панахиди представник хліборобів Коваленко звернувся до барона Мумма з промовою.
31 июля въ 11 час. дня въ гетманской домовой церкви въ присутствіи пана гетмана, германскаго; австрійскаго и болгарскаго пословъ
31 липня 1918 року о 14 годині в приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2) відправили панахиду за фельдмаршалом Ейхгорном; після неї Коваленко від імені козацтва й хліборобів України висловив німецькому послові барону фон Мумму жаль і обурення злочином.
Учора о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова 2) була одправлена панахида по покійному фельдмаршалі.
31 липня о 14:00 у приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2) відбулася панахида за фельдмаршалом.
о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова, 2) була одправлена панахида
Міністерство закордонних справ Української Держави поклало на труну Ейхгорна вінок із написом українською й німецькою мовами: «Генералу-фельдмаршалу Ейхгорну, другу й захиснику української держави».
Генералу-фельдмаршалу Эйхгорну, другу и защитнику украинской державы. Министерство иностранныхъ дѣлъ.
Одразу після замаху Гетьман Павло Скоропадський надіслав імператорові Вільгельму II телеграму з висловом обурення й співчуття від імені уряду та народу; 31 липня вранці надійшла відповідь Вільгельма з подякою й надією покарати виконавців та організаторів злочину.
Учора вранці на імʼя гетьмана було одержано від імператора Вільгельма таку відповідь
Гетьман надіслав німецькому імператорові Вільгельму II телеграму співчуття; Вільгельм у відповідь висловив подяку й надію покарати вбивць та тих, хто за ними стоїть.
Безсовістність наших ворогів … не зупиняється ні перед якими ганебними засобами
Делегація головного комітету соціалістів-федералістів висловила співчуття послові Мумму; «Робітнича газета» від імені УСДРП засудила замах як шкідливий для країни, а українська преса загалом висловила обурення, гетьман же видав грамоту про непричетність українського народу. За пізнішим свідченням Христюка, німецьке командування оголосило жалобу по всій Україні й стан облоги в Києві та Житомирі; у Житомирі заборонили всі публічні вистави. Телеграми з Відня й Берліна від 31 липня приписували вбивство московським есерам під впливом Антанти й відкидали думку про невдоволення українців; газети спершу помилково називали вбивцю Донцовим.
певність середня: Співчуття й осуд засвідчені кількома газетами, але стан облоги в Києві підтверджує лише пізній Христюк, а оцінки віденської й берлінської преси — це погляди, а не дані слідства; телеграми УТА в різних газетах — передруки одного тексту.
31 липня 1918 року представники головного комітету партії соціалістів-федералістів відвідали німецького посла барона Мумма й висловили співчуття з приводу вбивства фельдмаршала Ейхгорна; посол відповів, що Україна втратила в Ейхгорні щирого прихильника своєї державності.
Позавчора представники головного комітету партії соціалістів-федералістів одвідали німецького посла барона Мума.
Редакція «Робітничої газети» рішуче засудила замах на Ейхгорна: на шлях терору проти німців можуть стати лише ті, хто виступає проти української держави; УСДРП засуджує цей акт, а організовану боротьбу з німцями партія вважає шкідливою для країни.
не можемо не висловить якнайгострішого осуду тому, що сталось
Наступного дня вийшла грамота гетьмана про непричетність українського народу; усі українські газети з обуренням висловилися про злочин; співчуття німецькому посольству висловили есефи, хлібороби-демократи та ін.
Всі українські часописи з великим обуренням висловились з приводу злочину
Після вбивства Айхгорна німецьке командування військовими наказами оголосило жалобу по всій Україні, а в Києві та Житомирі запровадило стан облоги; гетьман видав спеціальну грамоту, вихваляючи заслуги Айхгорна.
німецьке командування шляхом військових наказів зарядило жалобу по всій Україні і в де-яких місцях (Київ, житомир) нвело стан облоги
У Житомирі через загибель німецького генерал-фельдмаршала Ейхгорна (убитого в Києві) заборонено всі публічні вистави й спектаклі (телеграма УТА від 31 липня).
Відгук замаху на Ейхгорка. ЖИТОМИР, 31-7. приводу смерти генерал-фельдмаршала Ейхгорна, заборонено всі публичні вистави, спектаклі.
Житомир: у зв’язку зі смертю Ейхгорна заборонено всі публічні вистави.
заборонено всі публічні вистави, спектаклі
Номер від 31 липня анонсує головні новини: убивство генерал-фельдмаршала Ейхгорна, подробиці замаху на міністра Бутенка, арешти московських кадетів та розвиток боїв на західному фронті.
Убійство ген.-фельдм. Эйхгорна. Подробности покушенія на министра Бутенко. Аресты московскихъ кадетовъ.
Віденські політичні кола, за повідомленням «Корбюро» від 31 липня, вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна в Києві не вплине на стосунки Центральних держав з Україною: його вчинили московські соціал-революціонери під впливом держав Антанти, Україна до цього непричетна.
Віденські політичні кола вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна не матиме впливу на стосунки між центральними державами та Вкраїною. Вбивство було зроблено московськими соціял-революціонерами
Берлінське й віденське повідомлення, перекладене газетою: у Відні вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна не вплине на відносини між центральними державами й Україною; убивство вчинили російські соціалісти-революціонери під впливом держав Антанти, Україна тут ні до чого.
убійство фельдмаршала Эйхгорна не окажетъ вліянія на отношенія между центральными державами и Украиной. Убійство было совершено русскими соціалъ-революціонерами
Берлінські вечірні газети (за повідомленням від 31 липня) пишуть, що участь московської партії есерів у вбивстві фельдмаршала Ейхгорна в Києві «цілком встановлена»; «Локаль-Анцайгер» стверджує, що союзники платять есерам; «Тегліхе Рундшау» не допускає думки, що причина вбивства — невдоволення українців німецьким військом; «Норддойче Альгемайне» вважає, що вбивства Ейхгорна й Стешенка матимуть протилежні наслідки.
Вечірні газети ... передають, що участь в убивстві фельдмаршала Ейхгорна московської партії есерів цілком встановлена. ... Обидва вбивства будуть мати противолежні наслідки
Уся німецька преса (телеграма з Берліна від 31 липня) однаково з обуренням поставилася до вбивства фельдмаршала Ейхгорна; усі газети схильні бачити зв'язок між цим убивством і вбивством графа Мірбаха. «Tägliche Rundschau» і «Kreuzzeitung» вказують, що обставини вбивства виключають припущення, ніби причина — неприязнь українців до німецької армії.
Вся нѣмецкая пресса съ одинаковымъ возмущеніемъ относится къ убійству фельдмаршала Эйхгорна и всѣ газеты склонны видѣть связь между убійствомъ графа Мирбаха и убійствомъ фельдмаршала.
«Norddeutsche Allgemeine» у передовій статті пише, що «фанатикам» та їхнім підбурювачам вдалося знищити двох людей, які великими заслугами зробили багато для Німеччини, але самої справи Німеччини вони не знищать: Німеччина прагне відновити порядок у колишніх царських землях та відновити мирні відносини, а насильство не може бути засобом цього. «Vorwärts» зазначає, що п'ятий рік війни починається при серйозних ускладненнях на заході й на сході.
«Norddeutsche Allgemeine» въ передовой статьѣ пишетъ: «фанатикамъ» и ихъ преступнымъ подстрекателямъ удалось уничтожить
Газети спершу повідомили, що вбивця фельдмаршала зветься… Донцов; насправді — Донской.
газети зпочатку подали вістку, що убійник фельдмаршала називається. . . Донцов. В дійсності його назвисько Донськой.
Гетьман 31 липня затвердив ухвалене Радою міністрів положення (уставу) про облік населення: домовласники, орендарі, власники готелів і мебльованих кімнат мусили вести домові книги й повідомляти Державну варту про кожного прибулого чи вибулого — домовласники протягом 24 годин, готелі протягом 12. До книг вносили всіх від 15 років, на реєстрацію наявних мешканців відводили два тижні, за порушення загрожував штраф до 3000 карбованців або арешт до трьох місяців; положення набирало чинності з оголошення телеграфом.
певність висока: Офіційний текст у «Державному вістнику», підписаний Лизогубом і Кістяківським, і переказ у «Новій Раді», «Відродженні», «Робітничій газеті» та «Русском Голосе».
31 липня 1918 року Велика рада міністрів ухвалила статут про домові книги в містах і містечках України: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат і заїжджих дворів мали вести домові книги й повідомляти Державну варту про кожного приїжджого — домовласники протягом 24 годин, готельєри протягом 12 годин.
Про кожну приїзну особу домовласники й орендаторі на протязі 24 годин, а хазяї готелів на протязі 12 годин повинні повідомляти державну варту
Велика рада міністрів 31 липня ухвалила статут про облік населення в містах і селищах України: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат, заїжджих дворів мають вести домові книги й повідомляти державну варту про кожну прибулу особу: домовласники й орендарі — протягом 24 годин, власники готелів — протягом 12 годин; статут буде опубліковано телеграфом і негайно набирає чинності.
Про кожну приїжджу особу домовласники й орендарі на протязі 24 годин, а хазяїни готелів на протязі 12 годин, повинні повідомляти державну варту
Положення про облік населення в містах і міських оселях Української Держави, затверджене гетьманом 31 липня 1918 р. й ухвалене Радою міністрів: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат, дворів постою зобов'язані вести домові книжки реєстрації мешканців і про кожного, хто прибув чи вибув, повідомляти Державну Варту протягом 24 годин (власники готелів і мебльованих кімнат — протягом 12 годин), надсилаючи адресовий листок і документ на проживання.
Затверджено паном Гетьманом 31 липня 1918 р. і ухвалено радою міністрів положення про учот населення в містах і міських оселях Української Держави. ... на протязі 24 годин, а власники гостиниць, умебльованих кімнат і т. ин., на протязі 12…
Згідно з положенням про облік населення, від усіх прибулих — навіть військових, навіть на найкоротший час — власники готелів і мебльованих кімнат мають негайно вимагати документ на проживання; якщо документа немає, заповнюють спеціальний бланк (відомості про особи без документів з причинами), який замість документа подається начальникові району Державної Варти; у приміщеннях готелів і дворів постою на видному місці має висіти витяг із положення за підписом начальника Державної Варти.
Від усіх осіб, не виключаючи чинів військового відомства, прибуваючих, навіть на самий короткий час, і затримуючихся в гостиницях, умебльованих кімнатах, у дворах постою і т. ин., власники або керуючі ... повинні зараз же вимагати…
У домових книжках записують усіх мешканців обох статей від 15 років (кожного окремою статтею); не вносять козаків військових частин, що живуть в казармах, ченців у монастирях, учнів військових шкіл та вихованок інститутів шляхетних дівчат (вони реєструються на загальних підставах, коли виходять із казарм, монастирів чи шкіл). Кожне помешкання, крім того, веде квартирну тетрадь, яку мешканець здає домовласникові або двірникові під розписку протягом 24 годин від прибуття чи вибуття нового мешканця.
В зазначені в § 1 книжки належать внесенню особи обойого полу з 15 років, окремою статтею кожна особа. Не належать внесенню в книжки: а) козаки військових частин, котрі мешкають в казармах; б) монашествуючі ... в) учні військових шкіл і…
Домові книжки й квартирні тетради видає з управління району Державної Варти за затвердженою губернськими старостами чи міськими отаманами оплатою пронумерованими, прошнурованими й скріпленими казенною печаткою; при першому введенні положення їх треба заготувати протягом тижня від опублікування; для реєстрації наявного населення встановлено двотижневий строк від опублікування.
Для регістрації населення, мешкаючого в містах, або міських оселях до видання цього положення, установляється двотижневий речінець з часу розпубліковання його на місцях.
За невиконання чи порушення положення про облік населення — штраф до 3000 карб. або арешт до 3 місяців; штрафи накладають губернські й повітові старости та міські отамани; протоколи Державної Варти мають бути пред'явлені порушникам.
Особи, котрі будуть винуваті в невиконанні або нарушенні правил, складених в цьому положенні, підлягають штрафу до 3000 карб. або арешту до 3 місяців.
Устава про реєстрацію мешканців (затверджена гетьманом, Київ, 31 липня 1918 р.): домовласники, управителі чи двірники мусять вести домові книги й квартирні ситки для реєстрації всіх осіб, які мешкають у домі; про кожного прибулого й вибулого мешканця відомості подають у Державну Варту місцевого району.
Домові книжки і кватирні сшитки ... для регістрації осіб, мешкаючих у домі під Nº ... Відповідальність за несвоєчасно подані Державній Варті відомості про осіб, прибувших на кватиру або вибувших з неї
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 12: за несвоєчасне подання чи неправильні відомості про прибулих і вибулих відповідають домовласники (якщо вчасно не повідомили про відомості, одержані від квартирників) і самі квартиронаймачі (якщо запізнення сталося з їхньої вини).
Відповідальність за несвоєчасно подані Державній Варті відомості про осіб, прибувших на кватиру або вибувших з неї, а також за сповіщення неправильних відомостей накладається: 1) На домовласників ... 2) На кватирогосподарів
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 13–14: книги й ситки виготовляються за розпорядженням інспекторів Державної Варти, видаються домовласникам з управління начальника місцевого району Державної Варти за цінником, затвердженим губернськими старостами або міськими отаманами, пронумеровані, прошнуровані й скріплені скарбовою печаткою; на початкове запровадження домовласники, орендарі домів, господарі готелів, умебльованих кімнат і дворів постою мають їх завести протягом тижня від оголошення устави.
Домові книжки і кватирні сшитки видаються Державною Вартою пронумеровані, прошнуровані та пропечатані скарбовою печаткою за посвідченням Інспектора Державної Варти ... в тижневий строк дня оголошення цієї устави.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 15–16: у повітах і заштатних містах книги й ситки засвідчують підписами вищих представників Державної Варти; прибулих без документів реєструють окремим порядком; усі мешканці міст і міських осель мають зареєструватися протягом двох тижнів від оголошення устави, після чого винні несуть відповідальність залежно від часу прибуття.
Для регістрації населення, прибуваючого в містах або в міських оселях ... двухтижневий строк від оголошення її на місцях.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 17–19: порушники цієї устави караються штрафом до 3 000 крб. або арештом до 3 місяців; протоколи агентів Державної Варти про порушення мають бути пред'явлені порушникам, які вправі вносити до них пояснення; кари призначають губернські й повітові старости та міські отамани.
Особи, винні в невиконанні або нарушенні правил цієї устави, підлягають штрафу до 3000 карбованців або арешту до 3-х місяців.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 20: устава запроваджується на території України з дня її оголошення — телеграфні органи й преса мають оголосити її негайно; міські отамани й старости мають повідомити про це населення. Підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і міністр внутрішніх справ Ігор Кістяковський.
Ця устава переводиться в життя на території України з дня її оголошення, і пресою та телеграфом ... оголошується до загального відома в першому числі «Державного Вістника».
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 11: отримавши квартирний ситок від мешканця, домовласник, управитель чи двірник у його присутності відмічають у графі 8 час одержання відомостей, вписують їх до домової книги й подають у Управління місцевого начальника району Державної Варти у строк, зазначений у ст. 3; мешканець одержує розписку.
Одержавши кватирний сшиток від одного з мешканців домовласник, управитель або двірник відмічають в присутності мешканця, в графі 8 сшитку час одержання відомостей, після чого записує одержані відомости в домову книжку і представляє в…
Устава про реєстрацію мешканців, примітка до ст. 14: якщо за місцевих умов неможливо заготовити дворові книги в тижневий строк, дозволено вести тимчасові домові ситки з не менше ніж 12 розграфованих аркушів, прошнурованих і засвідчених підписами й печатками.
дозволяється заводити тимчасові домові сшитки в кількох (не менше 12) розграфованих по встановленій формі аркушів, вшитих в обложку, пронумерованих, прошнурованих і посвідчених незалежними підписами і печатками.
Форма квартирного ситка (додаток № 2 до устави) містить графи: ім'я, по батькові й стан; звідки прибув; час прибуття; причини непред'явлення документів; місце постійного мешкання; відомості про осіб, які прибули без документів, подаються за формою додатка № 3.
Призвище, імя, по батькові й стан. Звідкіль прибув. Час прибуття. Причини непредставлення документів. Місце постійного мешкання.
Затверджено положення про облік населення в містах і селищах Української Держави: домовласники, орендарі, власники готелів і мебльованих кімнат ведуть домові книги; про кожного прибулого чи вибулого повідомляють Державну варту — домовласник протягом 24 год., готель — протягом 12 год., з адресним листком і посвідкою.
обязаны вести домовыя книги для записи проживающихъ
Рада міністрів затвердила запропоновані міністром продовольчих справ тверді ціни на зерно, чинні з 1 серпня до 1 грудня 1918 року: пшениця нормальної якості — 9 крб 60 коп., жито — 7 крб 80 коп. за пуд, після 1 грудня ціни мали знизитися на 25 %. Наради в міністерстві, що поклали в основу цін принцип собівартості, завершилися незадовго перед тим.
певність висока: Ухвалу 31 липня й однакові ціни на пшеницю та жито подають незалежно «Нова Рада», «Відродження» й «Русскій Голосъ»; ціни на ячмінь і просо та знижки після травня 1919 року розходяться — (див. «Газети пишуть різне»).
31 липня 1918 року Велика рада міністрів ухвалила запропоновані міністром харчових справ тверді ціни на хліб до 1 грудня 1918 року: пшениця нормальної якості — 9 крб 60 коп. за пуд.
пуд зерна нормальної якости пшениці-9 карб. 60 коп.
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на жито до 1 грудня 1918 року становила 7 крб 80 коп. за пуд.
жита-7 карб. 80 коп.
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на ячмінь до 1 грудня 1918 року становила 6 крб 90 коп. за пуд.
ячменю-6 карб. 90 коп.
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на просо до 1 грудня 1918 року становила 6 крб 40 коп. за пуд; після 1 грудня 1918 року ціни мали знизитися на 25 %, а після 15 травня 1919 року — на 50 %.
проса-6 карб. 40 коп. Після 1-го грудня 1918 р. ціни будуть зменшені на 25%, а після 15-го травня 1919 р.— на 50%.
Рада міністрів 31 липня затвердила наказ міністра продовольчих справ про тверді ціни на зерновий хліб і фураж врожаю 1918 р. та минулих років; нові ціни діють з 1 серпня 1918 р. і обов'язкові до 1 грудня (н. ст.) 1918 р.; з 1 грудня 1918 до 15 травня 1919 всі ціни знижуються (на «25» — одиниця втрачена в OCR), а після 15 травня 1919 знову вводяться ціни, що були до 1 серпня 1918 (наказ Міністерства продовольчих справ від 27 травня 1918 р. №56156). Ціни — франко-станція, діють також на хліб, не вивезений власником.
Вчора, 31 липня, радою міністрів ухвалено наказ міністра продовольчих справ зі встановленням твердих цін. Ціни встановлено на врожай 1918 р. і минулі роки- діяльність нових цін вводиться в 1 серпня ц. р.
Рада міністрів 31 липня затвердила тверді ціни на хліб до 1 грудня 1918 р. (за пуд зерна): пшениця 9 руб. 60 коп., жито 7 руб. 80 коп., овес 7 руб. 50 коп., ячмінь 6 руб. 90 коп., просо 8 руб. 40 коп.; після 1 грудня ціни знижуються на 25%, після 15 травня 1919 р. — на 50%.
пшеница 9 руб. 60 к., рожь 7 руб. 80 к.
У міністерстві харчових справ за участі міністрів торгу, земельних справ, праці та представників протофісу й суозіфу почалися наради про тверді ціни на врожай поточного року.
В міністерстві харчових справ ... роспочались наради для вироблення твердих цін на врожай біжучого року.
Міністерство продовольства закінчило нараду щодо цін на хліб урожаю цього року; в основу закладено принцип собівартості, результати передано Раді міністрів.
Въ основу цѣнъ совѣщаніемъ былъ принятъ принципъ себестоимости.
Закон Ради міністрів від 31 липня відновив скарбовий продаж горілчаних напоїв за статутом про акцизні податки: міністр фінансів мав визначити строки запровадження, змінити статут, щоб захистити населення від зловживання міцними напоями, запровадити обов'язкову здачу спирту до скарбу й допустити меласовий спирт. На ремонт і облаштування складів асигновано 10 млн, на операції 1918 року — 135 млн карбованців.
певність висока: Офіційний текст закону в «Державному вістнику» підтверджують історики Дорошенко й Гай-Нижник; обсяг дозволеного випуску розходиться — (див. «Газети пишуть різне»).
Закон Ради Міністрів від 31 липня 1918 р. відновлює на території України скарбовий продаж горілчаних напоїв (державну горілчану монополію) за правилами Статуту про акцизні податки: для внутрішнього споживання в 1918 р. дозволено випустити не більше трьох мільйонів відер скарбового спирту (обрахункових на 40 ступенів).
Поновити в біжучому році на території України скарбовий продаж напоїв ... Дозволити випуск для внутрішнього вжитку в 1918 році не більше трьох міліонів відер скарбового вина (обрахункових на 40 ступнів).
Закон про скарбовий продаж напоїв: міністр фінансів визначає строки запровадження продажу залежно від підготовки й має виробити зміни до статуту про скарбовий продаж напоїв, щоб захистити населення від зловживання міцними напоями; обов'язкова здача спирту до скарбу за цінами, які встановить міністр фінансів; для внутрішнього вжитку, крім хлібо-картопляного, допускається й меласовий спирт.
виробити ... необхідні зміни Статуту про скарбовий продаж напоїв, з метою захистити населення від зловживання міцними напоями
Закон про скарбовий продаж напоїв: із державної скарбниці асигновано 10 000 000 крб. на ремонт будинків і облаштування скарбових горілчаних складів (видатки до 1 січня 1920 р.) та 135 000 000 крб. на операції скарбового продажу напоїв у 1918 р. і створення перехідного запасу спирту, посуду й матеріалів.
десять міліонів карбованців на ремонт будинків і улаштування скарбових горільчаних складів ... сто тридцять пять міліонів карбованців на провадження в біжучому році операції скарбового продажу напоїв
Закон про скарбовий продаж напоїв (ст. 4): міністр фінансів має, за згодою державного контролера, визначити порядок заготівлі спирту, посуду та матеріалів, встановити за потреби обов'язкову здачу запасів спирту до скарбу за встановленими цінами та допустити для внутрішнього вжитку меласовий спирт, якщо він відповідає вказівкам, затвердженим міністром фінансів 31 серпня 1906 р.
припустити для внутрішнього ужитку, опріч хлібо-картопляного, також мелясовий (паточний) спірт, коли він по якости задовольняє вимогам вказівок, які затверджені Міністром Фінансів 31-го серпня 1906 року.
Законом 31 липня 1918 р. відновлено казенну винну (горілчану) монополію; дозволено випустити в продаж 1918 р. для внутрішнього споживання не більше 4 млн відер казенного вина.
було відновлено скарбову горілчану монополію й дозволено випустити на продаж в 1918. році для внутрішнього вжитку не більше 4 мілійонів відер скарбового вина
Законом 9 травня 1918 р. дозволено винокуріння з кормової патоки (без дозволу викурювати вино на продаж заборонено); циркуляром 30 травня заборонено вивезення патоки; винокурну (горілчану) монополію запроваджено 31 липня 1918 р.
Винокурну монополію було запроваджено 31 липня 1918 року
За повідомленням УТА, що спиралося на німецькі джерела, з Києва відправили 54 потяги, а робітники поверталися до праці на попередніх умовах; німецька й австро-угорська влада заарештувала багатьох страйкарів, 52 з них під конвоєм вислали з Києва до Берестя-Литовського. Дирекція Правобережної залізниці виплачувала липневу платню лише тим, хто працював; Лівобережну залізницю тимчасово очолив інж. Шухов, а звіти по окремих лініях фіксують лише по кілька відправлених потягів на добу.
певність середня: Чотири газети, але основні цифри — це передруки одного повідомлення УТА з німецьких джерел, тож вони не є незалежними; дата висилки страйкарів і число потягів сумнівні — (див. «Газети пишуть різне»).
Залізничний страйк ліквідується: 31 липня 1918 року з Києва відправлено 54 поїзди, робітники відновили працю на попередніх умовах; австро-угорська й німецька влада заарештувала в Києві й Одесі багато страйкарів, а 30 липня з Києва під конвоєм відправили до Берестя 52 страйкарів.
З Київа вчора взагалі відправлено 54 поїзди. ... З Київа позавчора під конвоєм відіслано до Береста 52 страйкарів.
За повідомленням УТА, з Києва «вчора» (31 липня) відправлено 54 потяги; робітники відновили працю на попередніх умовах, так що страйк «цілком не вдався»; в Одесі й Києві австро-угорські й німецькі власті зробили багато арештів серед страйкарів, а «велике число агітаторів і бунтарів» відіслано в тилові місцевості під австро-угорський і німецький військовий суд; з Києва вчора під конвоєм відіслано до Берестя-Литовського 52 страйкарі.
З Київа вчора під конвойом відіслано до Берестя-Літовського 52 страйкарі.
З Києва під конвоєм відіслано до Брест-Литовська 52 залізничних страйкарі; дирекція Правобережної залізниці сьогодні розпочне видачу платні за липень лише тим службовцям, що стали до праці.
з Київа вчора під конвоєм відіслані до Брест-Литовська 52 страйкарі
У Києві й Одесі німецька й австро-угорська влада заарештувала багатьох страйкарів; значну кількість агітаторів вислано за вироком німецького й австро-угорського військового суду до віддалених губерній. З одного Києва за день відправлено під охороною до Берестя-Литовського 52 страйкарі.
Только изъ одного Кіева отправлено вчера подъ охраной въ Брестъ Литовскъ 52 забастовщика.
На Лівобережній залізниці 30 липня з Києва відправлено дачні, пасажирський і товарний потяги до Полтави та пасажирський до Гомеля; 31 липня — № 18 на Харків і товарний на Дарницю; прибули пасажирський з Гомеля, чотири дачні й два пасажирські, 31 липня — № 5. До управління Лівобережною залізницею тимчасово вступив інж. Шухов, помічник — інж. Ралль; становище на Конотопському відділі добре, депо видало всі 23 паровози.
В управління Лівобережньою залізницею тимчасово вступив інж. Шухов, його помішником призначений інж. Ралль.
Залізничне сполучення в Києві за даними на 30–31 липня 1918 року: по Московсько-Воронезькій дорозі з Києва 30 липня відправлено 2 дачні, 2 пасажирські й 1 товарний поїзд, вранці 31 липня — 1 товарний і 1 пасажирський; за той же час прибуло 8 поїздів, із них 4 дачні.
Всего по Московско-Воронежской изъ Кіева 30 июля было отправлено 2 дачныхъ, 2 пассажирскихъ и 1 товарный поѣздъ
Південно-Західні дороги 30–31 липня 1918 року почали давати Київському вузлу в обмін вагони; у Єлисаветградському вузлі службовці повернулися до роботи, окрім Голти, де страйк триває; з Києва 30 липня відправлено 3 поїзди в одному напрямку й по одному на Фастів, Знам'янку, Жмеринку та Голобі; з Знам'янки, Голобів, Фастова, Бородянки й Іршиці до Києва прибули поїзди.
Прибыли поѣзда въ Кіевъ изъ Знаменки, Голобъ, Фастова, Бородянки и Иршу.
На Подільській залізниці становище покращало: пасажирський рух нормальний, товарний ще не налагоджений; депо станції Гречани переписується на станції Кам'янець і Шепетівка.
На Подільській залізниці. Становище покращало. Пасажирський рух нормальний. Товарний поки що не налагоджений.
Управління Запорізької залізниці повідомило, що прибуток за липень (по 20-те) становив 607 825 крб. на добу, а 21–27 липня — 123 057 крб.; міністерство відповіло, що з Києва вислано 5 300 000 крб. для залізничників і дозволено позичити в німецької й австро-угорської влади до 15 мільйонів; майстерні не відчиняти й на поступки не йти.
Прибуток за липень, по двадцяте включно, в сутки 607825 карб., з 21 по 27 липня включно-123057 карб. ... гроші з Київа відіслано в кількости 5.300.000 карб. і також ... позичити у німецької і австро-угорської влади до 15 мілійонів карб.
Міністр продовольчих справ Соколовський просив міністра шляхів негайно доставити до Києва навантажений на півдні хліб: через страйк 41 вагон хліба й 3 вагони ячменю не дійшли, і в місті лишалося запасів за зменшеною нормою пайка на п'ять днів. Той самий міністр за доповіддю ревізійної комісії вказав міській продовольчій управі на непорядки — нестягнені борги установ, зростання видатків, самовільно затверджені мільйонні кошториси — і запропонував скоротити штат.
певність висока: Обидва повідомлення урядового походження незалежно подали «Відродження» й «Русскій Голосъ» — видання протилежних таборів.
За відомостями державного хлібного бюро, з 19 по 28 липня Мелітопольська й Миколаївська контори набрали для Києва хліб на станціях (Якимівка, Попова, Федорівка, Троянів, Світлодолинська, Миколаїв, Сокологірне) і ще 6 вагонів у Цвіткові та вагон борошна в Бобринській; усього набрано, але не прибуло до Києва 41 вагон хліба й 3 вагони ячменю — перешкоджав залізничний страйк. У Києві було хліба за зменшеною нормою пайка на 5 днів; після прибуття 41 вагона запаси дійшли б до двох тижнів.
Зараз у м. Київі є запасів хліба по зменшеній нормі пайки на 5 днів. З прибуттям 41 вагона запаси в Київі дійдуть до двотижневих
Міністр продовольства Соколовський просить міністра шляхів сполучення негайно доставити до Києва хліб: 19–20 липня Мелітопольська контора хлібного бюро навантажила для Києва по 4 000 пудів пшениці й 3 000 пудів борошна на ст. Акимівка, 6 000 пудів пшениці на Федорівці, 2 000 на Половці, 4 000 пудів хліба на Трепнах та по 3 000 пудів пшениці й зерна на ст. Світло-Долинська й Миколаївка, а також 6 вагонів хлібних продуктів на ст. Цвіткове і вагон борошна на ст. Бобринська; через залізничний страйк вантажі стоять і Київ може опинитися в критичному становищі.
Кіевъ... можетъ очутиться въ крайне критическомъ положеніи.
Міністр продовольчих справ Ю. Ю. Соколовський звернув увагу міської продовольчої управи на «незадовольняючий стан справ» (за доповіддю ревізійної комісії): не стягує гроші з установ, не притягає винних до відповідальності, збільшує видатки без згоди міського урядування, затверджує мільйонові розрахунки; міністерство запропонувало скоротити штат і відділи до передачі продовольчої справи місту.
Міністр продовольчих справ Ю. Ю. Соколовський звертає увагу міської продовольчої управи на низку фактів, які ілюструють незадовольняючий стан справ в цій управі.
Київська продовольча управа за доповіддю міністерської ревізійної комісії не вживає заходів, щоб отримати належні їй гроші від різних установ, збільшує організаційні витрати, самовільно затверджує мільйонні кошториси й робить великі одноразові витрати; міністр продовольства Соколовський вказує на «непорядки» й пропонує управі вжити заходів.
Непорядки въ гор. продовольственной управѣ. Министръ продовольствія Ю. Ю. Соколовскій обращаетъ вниманіе гор. продовольственной управы
Змішана економічна комісія обговорювала тарифи для товарів вільної торгівлі; сторони не погодилися щодо митного тарифу 1903 року для неконтингентованих товарів, і наступне засідання призначили на 3 серпня. Того ж дня відбулося перше засідання фінансово-розрахункової комісії: міністр Гутник запропонував ділити майно й борги колишньої Росії пропорційно населенню (для України близько 20 %), а моментом розмежування вважати 7 листопада 1917 року; російський делегат Рановський запропонував передавати нерозв'язні питання до Гаазького чи іншого третейського суду.
певність висока: Засідання економічної комісії описують «Нова Рада», «Відродження» й «Робітнича газета»; фінансово-розрахункову комісію — лише «Русскій Голосъ» (для цієї частини певність середня).
Наступне засідання економічної комісії українсько-російської мирової конференції призначено на середу, 31 липня 1918 року, об 11 годині ранку.
Слідуюче засідання економичної комісії відбудеться в середу 31-го липня в 11 год. ранку.
31 липня 1918 року змішана економічна комісія мирової конференції обговорювала тарифи для товарів вільної торгівлі; сторони не погодилися щодо митного тарифу 1903 року для неконтингентованих товарів; наступне засідання про перелік контингентованих товарів призначено на суботу, 3 серпня, об 11 годині.
Учора 31-го липня відбулося засідання мішаної економічної комісії ... призначити на суботу 3-го серпня в 11-ій годині ранку засідання
31 липня відбулося засідання змішаної економічної комісії щодо тарифів для товарів вільного торгу: української й російської комісії не погодилися щодо митного тарифу 1903 р. для неконтингентованих товарів; на суботу, 3 серпня, призначено засідання для визначення контингентованих товарів.
31 липня відбулося засідання економичної комісії, яка обговорювала справу про установлення тарифів для товарів вільного торгу.
31 липня засідання економічної комісії мирової конференції: українська та російська делегації не домовилися про митний тариф 1903(?) року для неконтингентованих товарів; російській делегації доручено подати мотивовану заяву; наступне засідання комісії — в суботу 3 серпня об 11-й годині ранку.
на суботу 3-го серпня в 11-й годині ранку засідання цієї комісії
Русько-українська фінансово-розрахункова комісія 31 липня 1918 року провела перше засідання; голова української комісії міністр торгівлі й промисловості Гутник запропонував ділити майно й борги Росії та України пропорційно населенню (близько 20 %), із поправкою на менші внески України; моментом економічного розмежування він назвав 7 листопада 1917 року (Третій Універсал).
31 го июля состоялось первое засѣданіе русско-украинской финансово-расчетной комиссіи.
Російська делегація (Рановський) запропонувала, щоб усі спірні питання передавати до Гаазького трибуналу або іншого третейського суду; українці спершу рішуче протестували, потім погодилися за умови узгодження кожного разу.
Представитель россійской делегаціи г. Рановскій ... внесъ предложеніе установить, какъ общее правило, что всѣ вопросы, по которымъ не можетъ быть достигнуто соглашеніе, должны быть передаваемы на разрѣшеніе или Тагскаго требунала
Датовано 31 липня тимчасовий закон про Верховне управління державою (Колегія верховних правителів на випадок хвороби чи смерті гетьмана) і закон про чотири кафедри українознавства в Київському, Харківському й Одеському університетах; газети надрукували закони про Державний сенат і про порядок призначень на державну службу, а Рада міністрів асигнувала кошти морському міністерству, на паливо для в'язниць, на добові юнкерам — учасникам боїв з більшовиками та на відшкодування витрат вищим школам за 1917 рік. Міністр фінансів Ржепецький передав управління міністерством товаришеві міністра Курилу й увечері виїхав до Криму; Генштаб наказом № 94 зобов'язав старшин до 6 серпня вдягти погони й ходити містом при зброї, а на 31 липня перенесли набір молоді до Сердюцької дивізії.
певність середня: Передачу справ Ржепецьким засвідчують офіційний наказ у «Державному вістнику» й «Русскій Голосъ», асигнування — офіційні постанови; закони про Верховне управління й кафедри відомі лише з пізніших праць Пирога й Дорошенка (по одному джерелу).
31 липня 1918 р. ухвалено тимчасовий закон про Верховне управління державою: у разі тяжкої хвороби або смерті гетьмана призначається Колегія Верховних правителів із трьох осіб. Закон застосовано лише раз — під час офіційного візиту Скоропадського до Німеччини у вересні 1918 р.: Ф. Лизогуб (від гетьмана), сенатор Д. Носенко (від Сенату), військовий міністр О. Рогоза (від уряду).
31 липня був ухвалений тимчасовий закон про Верховне управління державою
Законом про заснування з 31 липня 1918 в Київському (св. Володимира), Харківському й Одеському університетах запроваджено по чотири кафедри українознавства: української мови, літератури, історії та історії українського права.
в університетах Київському, Харківському й Одеському по чотири катедри україно- знавства
Ухвалено й затверджено Гетьманом закон про утворення в Києві Державного сенату як найвищої державної установи в судових і адміністративних справах замість Генерального суду, створеного законом Центральної Ради від 2 грудня 1917 року; сенат поділяється на генеральні суди — адміністративний, цивільний і карний.
установити в м. Київі, яко вишу в судових і адміністраційних справах державну інституцію, державний сенат.
Сенаторів Державного сенату призначають з осіб з вищою юридичною освітою, які щонайменше 15 років працювали в судовому відомстві, присяжними адвокатами або викладачами права; президента сенату й сенаторів загального зібрання призначає Гетьман після ухвали Ради міністрів.
Президент сенату та сенатор призначаються з числа осіб, з вищою юридичною освітою, що перебули не менш, як 15 років
Опубліковано закон про порядок призначення на посади в державній службі на Україні: посади III класу — наказами за підписом гетьмана й міністра та скріпою державного секретаря; IV класу — без скріпи; V класу — наказами за міністерствами після затвердження гетьманом; VI класу — наказами міністрів.
Назначеніе на должности III класса производится приказами за подписью гетмана и соотвѣтствующаго министра и за скрѣпой державнаго секретаря.
Постанова Ради Міністрів від 31 липня 1918 р.: Морському міністерству на липень 1918 р. асигновано 3 823 500 крб. зі звичайного кошторису (380 000 на різні потреби, 1 250 000 — Одеському порту, 1 273 500 — Миколаївському, 920 000 — Маріупольському) та 10 000 000 крб. надзвичайних (2 000 000 на демобілізацію Чорноморської транспортної флотилії, 1 000 000 — Севастопольському порту, 500 000 — Миколаївському, 6 500 000 крб. — оплата кораблевласникам за оренду кораблів).
для демобілізації Чорноморської Транспортної Флотилії два міліони (2000000) карбованців ... для уплати кораблевласникам за аренду кораблів шість міліонів пятьсот тисяч (6500000) карбованців.
Постанова Ради Міністрів: начальнику Головного тюремного управління авансом асигновано 3 000 000 крб. на придбання господарським способом палива для в'язниць на зиму 1918–1919 рр.
на придбання господарчим засобом палива для вязниць у зимовий період 1918-1919 років.
Рада міністрів асигнувала військовому міністрові 80 000 карбованців на виплату добових юнкерам, які брали участь у боях з більшовиками до 15 січня 1918 року, — по 10 карбованців за кожну добу перебування в боях і походах.
Гроші видаватимуться в розмірі 10 карб. кожному за добу під час перебування в боях і походах.
Рада міністрів ухвалила виділити військовому міністру 80 000 крб на виплату добових юнкерам, які брали участь у боях з більшовиками до 15 січня 1918 р.: по 10 крб кожному юнкеру за час перебування в боях і походах.
ассигновать въ распоряженіе военнаго министра 80.000 рублей для выплаты суточныхъ денегъ юнкерамъ
Рада міністрів асигнувала 1 282 711 крб на відшкодування витрат вищих навчальних закладів за 1917 рік: Київському університету св. Володимира — 505 790, Київському політехнічному інституту — 149 345, Новоросійському університету — 368 278.
Кіевскаго Университета Св. Владиміра приходится 505.790 руб; Кіевскому Политехническому Институту 149.345 руб
31 липня 1918 р. міністр фінансів А. Ржепецький, від'їжджаючи в короткострокову відпустку, передав управління міністерством товаришеві міністра Григорію Митрофановичу Курилу.
Від’їзджаючи в дозволений мені короткострочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
Наказ Міністерства фінансів № 152 від 31 липня 1918 р.: міністр фінансів А. Ржепецький, їдучи у короткостроковий дозволений відпуск, передав управління міністерством товаришу міністра Григорію Митрофановичу Курилу.
Відʼїзджаючи в дозволений мені короткострочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
31 липня 1918 року міністр фінансів А. Ржепецький на час відпустки передав управління міністерством товаришеві міністра Григорію Митрофановичу Курилу; 14 серпня, повернувшись, зняв із нього ці обов'язки.
Відїзджаючи в дозволений мені короткосрочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
31 липня ввечері міністр фінансів А. К. Ржепецький виїхав до Криму; поїздка триватиме близько 10 днів.
31 іюля вечеромъ выѣхалъ въ Крымъ министръ финансовъ А. К. Ржепецкій.
Наказом по Головному управлінню Генерального штабу № 94 від 31 липня 1918 року начальник штабу Сливинський зобов'язав старшин до 6 серпня надягти погони відповідно до рангу, ходити містом при зброї та виконувати правила військового привітання, зокрема старшин союзних армій.
до 6 серпня ц. р. одягти відповідні присвоєному рангу погони й на вулицях у місті бути при зброї.
Наказ по Головному управлінню Генерального штабу №94 від 31 липня 1918 р. (підпис начальника Генерального штабу Славинського): старшини, що не виконують наказу військового відомства від 16 червня №221 про регулярну форму одягу, мають до 6 серпня одягти форму за рангом і на вулицях міста бути при зброї; обов'язкове також виконання правил військового привітання (молодших старших, взаємне, привітання старшин союзних армій).
Мною помічено, що до цього часу деякі п. п. старшини ... не виконують наказу В. офіції Укр. Держ, з 16 червня 4. 221 про ношення регулярної форми одягу. Наказую всім старшинам ... до 6 серпня ц. р. одягти в довідні присвоєному рангу погони…
Набір молоді до Сердюцької дивізії за наказом гетьмана відбудеться не 6-го, а 31 липня; прийняті до дивізії мають прибути до Києва не пізніше 6 серпня 1918 року.
набір зазначеної молоді відбудеться не 6-го, а 31 липня, прийняті ж до дивізії повинні бути в Київі не пізніше, як 6-го серпня цього року.
Наказ № 100 від 14 липня 1918 губернського коменданта Київщини оголосив наказ гетьмана: на поповнення формованої в Києві Сердюцької дивізії у липні провести дострокове призивання 5 000 молодих людей 1899 року народження (кількість з кожного повіту визначає МВС); обирати з родин, де відсутність одного працівника в жнива не позначиться на добробуті; можуть бути прийняті й охочі віком 18–25 років, які мають відслужити повний термін (піхота й артилерія — 3 роки); набір призначено не на 6-е, а на 31 липня, прийняті мають прибути до Києва не пізніше 6 серпня 1918.
Поповнення козаками формуємої нині в м. Київі Сердюцької дивізії наказую зробить на підвалинах загально-обовʼязкової військової повинности ... дострочний призив в кількости 5.000 чоловік. ... набір зазначеної молоді відбудеться не 6-го, а…
Наказ київського губернського коменданта від 14 липня № 100 оголосив розпорядження гетьмана про поповнення формованої в Києві Сердюцької дивізії на основі загальної військової повинності: в липні призвати 5000 молодих людей 1899 р. народження, з родин, де відсутність одного працівника під час жнив не зашкодить; допускаються й охочі 18–26 років (піхота й артилерія — 2 роки, інші роди військ — 3 роки). Набір відбудеться 31 липня (замість 6-го), призвані мають з'явитися до Києва не пізніше 6 серпня.
наборъ указанныхъ молодыхъ людей будетъ произведенъ не 6, а 31 июля, принятые же въ дивизію должны явиться въ Кіевъ не позже 6 августа с. г.
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр: старости розпускали міські думи й земські збори, посилаючись на воєнний стан, іноді оголошений самочинно; такі заходи дозволено лише у виняткових випадках із мотивованим поданням міністрові. Після арешту Петлюри Всеукраїнська спілка земств обрала тимчасовим головою управи Мацієвича й надіслала урядові протест проти звинувачень в «антидержавній політиці», а міська дума вирішила просити МВС виділити Київ в окрему земську одиницю. Газети скаржилися на непослідовну цензуру, що в одних виданнях викреслювала звістки про арешт Петлюри та замах на міністра шляхів Бутенка в Пущі-Водиці (револьвер нападника дав осічку), а в інших їх лишала.
певність середня: Циркуляр МВС незалежно подають «Нова Рада», «Робітнича газета» й «Русскій Голосъ» (високо певне); рішення спілки земств — лише «Відродження», про замах на Бутенка — «Робітнича газета» без дати події.
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр із вимогою обережно ставитися до органів самоврядування: старости розпускали міські й земські органи, посилаючись на воєнний стан, іноді оголошений ними самовільно; припиняти їхню діяльність дозволено лише у виняткових випадках з мотивованим поданням міністрові.
Міністр указує необхідність обережно ставитись до органів самоврядування, котрі роблять важну державну роботу.
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр: вказав на випадки розпуску губернськими й повітовими старостами органів міського й земського самоврядування під приводом військового стану, що оголошувався без затвердження центрального уряду; такі заходи допустимі лише у виключних випадках з мотивованим поданням міністрові.
Міністр внутрішніх справ розіслав губерніяльним старостам циркуляра
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр про покарання органів самоврядування (див. с. 2): військове становище не дає підстав для розпуску земських зборів і міських дум без підстав.
Циркуляръ губернскимъ земствамъ. Министромъ внутреннихъ дѣлъ разосланъ губернскимъ старостамъ слѣдующій циркуляръ
Міністерство внутрішніх справ вимагає від губернських і повітових старост обережності щодо земських і міських самоуправлінь: розпуск земських зборів, дум, арешти їхніх органів допустимі лише у виняткових випадках і з поданням мотивованого висновку.
принимать противъ самоуправленій, какъ таковыхъ, рѣшительныя мѣры, какъ роспускъ земскихъ и городскихъ думъ и ихъ исполнительныхъ органовъ, лишь въ исключительныхъ случаяхъ
Через арешт С. В. Петлюри Всеукраїнська спілка земств обрала п. Маціевича тимчасовим виконувачем обов'язків голови управи спілки; спілка склала протест проти звинувачень управи у втручанні в не свою компетенцію й «антидержавній політиці» і направила його уряду; на 25 серпня скликала з'їзд великої фінансово-економічної ради.
За арештом С. В. Петлюри Всеукраїнською спілкою земств обрано п. Маціевича тимч. вик. обов. голови управи спілки.
Київська міська дума ухвалила послати до міністерства внутрішніх справ делегацію з проханням виділити місто в окрему земську одиницю і тим звільнити міське майно від оплати надмірних земських податків.
Міська дума ухвалила послати в міністерство внутрішніх справ делегацію
Із газет: «Нова Рада» (С. Єфремов) і «Киевская мысль» пишуть про скасування цензури та задушення преси; «Русский голос» дивується, що цензура викреслила в ньому звістку про арешт Петлюри, пропустивши її в інших газетах, а звістку про замах на міністра Бутенка в одних газетах викреслила, в інших лишила.
цензура викреслила у нього звістку про заарештування Петлюри
Вирізка: цензура гетьманської влади діє непослідовно (з одних газет викреслює звістки про замах на міністра шляхів Бутенка, в інших лишає); газета іронізує: «шляхи цензури несповідимі».
Вона з одних газет викреслює звістки про замах на міністра Бутенка, в других залишає.
Замах на міністра шляхів: під час поїздки міністра шляхів автомобілем у Пущі-Водиці невідомий підскочив до автомобіля, що їхав повільно, і хотів застрелити міністра; револьвер дав осічку, нападник втік у ліс.
Револьвер дав осічку, невідомий став тікати й сховався в лісі
Колишнього генерального секретаря освіти Івана Стешенка, який незадовго перед тим виїхав з Києва, вночі на вулиці в Полтаві двоє грабіжників смертельно поранили з револьвера; губернський комісар Андрієвський телеграфував, що тіло відправлено до Києва поштовим потягом. Київські газети повідомили про це лише в наступні дні: «Робітнича газета» вмістила некролог від УСДРП, «Русскій Голосъ» також відгукнувся некрологом.
певність середня: Сам факт убивства підтверджують «Нова Рада», «Робітнича газета» й «Русскій Голосъ», але дата (ніч на 30 чи на 31 липня), місце й обставини в джерелах розходяться — (див. «Газети пишуть різне»).
Вночі 31 липня 1918 року на вулиці в Полтаві невідомий убив пострілом з револьвера Івана Матвійовича Стешенка (нар. 1873), поета, літературознавця, колишнього генерального секретаря й міністра освіти, комісара Міністерства освіти. За кілька днів до того він виїхав з Києва до родичів у Полтаву.
Безглуздим пострілом невідомого душогуба вбито вночі 31 липня на улиці в Полтаві Івана Матвієвича Стешенка.
Подробиці вбивства Стешенка: 29 липня він виїхав із сином з Києва до хутора «Чернечий Яр» на Полтавщині; пізно вночі, не знайшовши візника, вони йшли пішки від вокзалу Куракінською вулицею, коли о пів на першу двоє розбійників крикнули «Руки вгору!»; Стешенко потягнувся по револьвер і дістав дві кулі в голову, а о 1 годині дня помер у лікарні.
Раптом з-за рогу несподівано вискочили двоє розбишак і скомандували „Руки вгору!". І. М. кинув рукою за кітель, бажаючи вийняти свого револьвера
Губернський комісар Андрієвський телеграфував з Полтави, що опівночі по дорозі з вокзалу в місто тяжко поранено й убито Івана Стешенка, а тіло відправлено до Києва поштовим потягом № 3.
Тіло Стешенка одправлено в Київ сьогодня почтовим потягом Nº 3. Губериський комісар Андрієвський.
Іван Матвійович Стешенко, член УСДРП, перший генеральний секретар освіти в уряді Центральної Ради, письменник і педагог, убитий невідомим револьвером у ніч на 31 липня 1918 р. на вулиці в Полтаві; УСДРП і редакція «Робітничої газети» глибоко скорботять; некролог називає втрату великою для українського руху.
було вбито з револьвера Івана Матвійовича Стешенка невідомою особою
«Русскій Голосъ» повідомляє, що 31 липня 1918 р. револьвером убито українського діяча, колишнього міністра освіти та тодішнього генерального комісара І. М. Стешенка; у номері вміщено некролог «Памяти И. М. Стешенко», де його названо видатним педагогом і громадським діячем України, лектором київських вистав для робітників у театрі Соловцова.
31 іюля убитъ изъ револьвера украинскій дѣятель, бывшій министръ просвѣщенія и теперешній генеральный комиссаръ П. М. Стешенко
Міський отаман генерал Хануков вимагав від міського голови пояснити катастрофічне послаблення трамвайного руху; дирекція трамваю шукала нафту й попередила, що лінію до Пущі-Водиці можуть зупинити, а дума розглядала підвищення тарифів на електроенергію з 1 серпня. З 31 липня в будинку думи почали безплатно щеплювати від холери, комітет допомоги потерпілим від вибуху на Звіринці розселяв людей по інтернатах і скорочував безплатні обіди через брак пожертв. Опівночі на Борщагівському провулку зловмисники під виглядом агентів розшуку ламалися до помешкання, вдень на Маріїнсько-Благовіщенській злодії поранили агента, а квартиру кооператора Сербиненка на Великій Житомирській реквізували для генерала Григор'єва.
певність висока: Трамвайну кризу й щеплення незалежно подають «Відродження» й «Русскій Голосъ»; кримінальні випадки й реквізиція — по одному джерелу (середня певність для цієї частини).
Київський міський отаман генерал Хануков у листі міському голові вказав на катастрофічне послаблення трамвайного руху в Києві й просив пояснити причини та терміни виправлення; дирекція трамваю відповіла, що вживає заходів до пошуку нафти, але успіх не певний, і попередила, що рух лінією до Пущі-Водиці, можливо, буде припинено.
Дирекція трамваю вживає всі заходи до розшуку нафти. Однак, немає певности, що всі зусилля дирекції матимуть успіх. ... рух по цій линії, можливо, буде припинено.
Київський міський голова, за газетою, отримав лист від градоначальника генерала Ханженкова: у місті різко ослабло трамвайне сполучення, через скупченість населення це викликає ропіт; градоначальник просить пояснити причини й терміни виправлення.
стало остро замѣчаться полное ослабленіе трамвайнаго движенія
Трамвайна дирекція оголосила про пошуки нафти для трамвайних електростанцій і попередила, що рух лінією до Пущі-Водиці 31 липня, можливо, буде зупинено.
Дирекція трамвайная принимаетъ всѣ мѣры къ розыску нефти... движеніе по этой линіи, возможно, будетъ пріостановлено.
Міська дума розглядає новий тариф на електроенергію з 1 серпня (ціна вугілля 6 крб за пуд донбаського): освітлення для приватних абонентів — 1 крб 50 коп за кВт-год при установках до 10 кВт-год (було 1 крб), 2 крб до 20 (було 1 крб 20 коп), 2 крб 50 коп понад 20 (було 1 крб 50 коп); для магазинів, кафе, ресторанів, театрів і кінематографів — 3 крб; для моторів — 1 крб; для міських установ, вуличного освітлення, залізниці й млинів — 70 коп.
Ввести съ 1 августа новый тарифъ на электрическую энергію исходя изъ цѣны за топливо въ 6 руб. за пудъ донбасскаго угля
Президія міської управи пропонує (до затвердження думою) річні ставки для абонентів без лічильників: 16-свічна лампа — 50 крб на рік, 32-свічна — 100 крб, 50-свічна — 150 крб.
16-свѣчную лампу въ годъ—50 руб., 32-свѣчную—100 руб. и 50-свѣчную—150 руб.
Відділ народного здоров'я Київської міської управи оголосив, що з 31 липня щодня з 11 до 13 години в будинку думи (приміщенні нічних чергувань лікарів) безплатно робитимуть протихолерні щеплення всім охочим; особливо радили робити їх особам, що виїжджають за межі України.
з 31 липня з 11 годин ранку і до 1 години дня щоденно в будинку думи (помешкання ночн. чергувань лікарів) будуть даремно робитись всім бажаючим протихолерні прививки.
Відділ народного здоров'я київської міської управи оголосив: з 31 липня з 11:00 до 13:00 щодня в будинку думи (приміщення нічних лікарських чергувань) безкоштовно робитимуть протихолерні щеплення; особливо рекомендовані тим, хто виїжджає за межі України.
съ 31 іюля съ 11 час. утра до 1 часа ежедневно въ зданіи думы... будутъ безплатно производиться всѣмъ желающимъ предохранительныя противохолерныя прививки
Київський міський комітет допомоги потерпілим на Звіринці (вибух) розселяв потерпілих в інтернатах і реквізованих помешканнях (завідувач відділу п. Герман разом із комендатурою та міською реквізиційною комісією); в інтернатах заплановано харчові пункти, амбулаторії, дитячі захистки й кооперативні крамниці; через зменшення пожертв комітет мусив скоротити безплатні обіди.
Київський міський комітет допомоги потерпівшим на Звіринці турбується в цей час розселенням потерпівших в інтернатах і окремих реквізованих помешканнях.
Д-р Кручинін подав у комітет допомоги постраждалим на Звіринці місячний звіт про амбулаторний пункт, влаштований міським комітетом у контрактовому будинку: у липні пункт відвідало 401 особа, в різних притулках зареєстровано 58 хворих (серед них один із «іспанкою» та двоє з цингою); інфекційних хворих мало, їжа задовільна, дітям і хворим безкоштовно відпускали молоко з міської громадської їдальні; найбільше бракує білизни — комітет просить голову Ради міністрів Лизогуба безплатно відпускати білизну й речі з ліквідованих військових організацій.
Д-р Кручинін представив в комітет допомоги потерпівшим на Звіринцю місячну обрахункову відомость про діяльність амбуляторного пункту ... всього одвідало пункт в липні 401 чоловік; в ріжних захистках зареєстровано 58 хворих. Серед…
Мешканець будинку № 25 по Борщагівському провулку Іван Лук'яненко заявив, що близько опівночі 31 липня до нього під виглядом агентів розшукового відділення ввірвалися без ордера й почали бити шибки; він кликав на допомогу, постовий міліціонер затримав одного з «агентів» — селянина з Маковиці Київського повіту Терещука.
Никакихъ ордеровъ пришедшіе предъявить не могли, а на отказъ впустить стали разбивать стекла въ окнахъ.
Близько полудня 31 липня агент розшукового відділення, впізнавши двох злодіїв, погнався за ними; міліціонер на розі Маріїнсько-Благовіщенської й Паньківської, почувши свистки, не втрутився; злочинці поранили агента в руку й зникли.
Стоявшій на углу Марінско-Благовѣщенской и Паньковской улицъ постовой милиціонеръ
Член правління Дніпровського союзу споживчих товариств А. Сербиненко в листі до редакції (від 14 серпня 1918 року) розповів, що після того, як більшовики в січні спалили будинок Грушевського, де він жив і втратив усе майно, він оселився в 3 кімнатах квартири губернського земства на Великій Житомирській, 15; 31 липня на дверях з'явилася записка, що квартиру реквізовано для генерала Григорьєва.
31-го липня прийшов я додому й побачив на дверях записку, що квартиру реквизовано для генерала Григорьєва.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · на следующий день вечером · 07-0050
Скоропадський у спогадах: помер увечері 31 липня в клініці Томашевського, коли гетьман прийшов його провідати
Через два дня с большой торжественностью его отпевали в одном зале дома Попова, где и жил на Екатерининской улице. Увезли же его тело на вокзал без всякой пышности
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · о 10-ій годині вечора 30-го липня · 07-1366
німецька радіограма: помер о 22:00 30 липня
Фельдмаршал Ейхгорн помер о 10-ій годині вечора 30-го липня ... убивство вчинив Борис Донськой 28-ми років, котрий називає себе членом партії лівих соціалістів-революціонерів у Москві
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4570
грамота гетьмана: помер 30 липня о 10 годині вечора
Сьогодня 30-го липня 1918 р. в 10 годин в вечері вмер командуючий групою німецьких військ на Україні генерал-фельдмаршал Ейхгорн
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-3530
офіційне повідомлення УТА: помер на початку 11-ї години вечора 30 липня
вернувся до дому. ... Він назвав себе уроженцем Рязанської губерніі селянином Борисом Донським і що зробив злочинство по наказу центрального комітету есерів, вызваного в Москві
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-1352
31 липня тіло вже перенесли до лютеранської кірхи
Вчора прахи тіла вбитих генерал-фельдмаршала фон-Ейхгорна і його адʼютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірку).
Оцінка аналізу. Майже напевно 30 липня близько 22:00: так кажуть німецька радіограма, офіційне повідомлення УТА й навіть грамота самого гетьмана, а 31 липня вже служили панахиди й переносили тіло. Пізні спогади Скоропадського зсувають смерть на день.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-3531
об 11:00 — у гетьманській домовій церкві, о 12:00 — у гетьманському палаці за участю уряду й посольств; там промовляв Коваленко
31 липня о 11 годині дня в гетьманській домовій церкві ... було вмершому фелдмаршалові фон Вихгорну, та його адʼютантові фон Дреслеру одправлено панахиду
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7645
об 11:00 у гетьманській домовій церкві (в іншому місці номера — 10:30), там промовляв Коваленко
31 июля въ 11 час. дня въ гетманской домовой церкви въ присутствіи пана гетмана, германскаго; австрійскаго и болгарскаго пословъ
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4573
уранці в церкві гетьманського будинку, де промовляв Коваленко
Учора вранці тіла вбитих генерала фон-Ейхгорна і його ад’ютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірху)
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-1353
о 14:00 у приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2), після неї промова Коваленка
Учора о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова 2) була одправлена панахида по покійному фельдмаршалі.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4574
о 14:00 у приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2)
о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова, 2) була одправлена панахида
Оцінка аналізу. Найпевніше, відправ було кілька: «Відродження» прямо називає дві, а «Робітнича газета» згадує і ранкову, і о 14:00. Промову Коваленка газети прив'язують до різних відправ; однакові формулювання про Банкову, 2 у «Новій Раді» й «Робітничій газеті» вказують на спільне повідомлення. Точно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-1352
у лютеранській кірсі під почесною вартою, багато людей приходили вклонитися праху
Вчора прахи тіла вбитих генерал-фельдмаршала фон-Ейхгорна і його адʼютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірку).
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7646
у кірсі на Лютеранській, біля трун німецька варта, вільного доступу публіці немає
тѣла покойныхъ генералъ фельдмаршала фонъ Эйхгорна и его адъютанта фонъ Дреслера перенесены въ Лютеранскую кирку по Лютеранской улицѣ
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4573
тіла в кірсі; перша заупокійна служба там 1 серпня о 13:00
Учора вранці тіла вбитих генерала фон-Ейхгорна і його ад’ютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірху)
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-3531
лютеранська панахида — у будинку, де Ейхгорн мешкав
31 липня о 11 годині дня в гетьманській домовій церкві ... було вмершому фелдмаршалові фон Вихгорну, та його адʼютантові фон Дреслеру одправлено панахиду
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · на следующий день вечером · 07-0050
через два дні відспівували в залі будинку Попова на Катерининській, де він жив
Через два дня с большой торжественностью его отпевали в одном зале дома Попова, где и жил на Екатерининской улице. Увезли же его тело на вокзал без всякой пышности
Оцінка аналізу. Що 31 липня тіла були в кірсі, кажуть три газети; спогади й «Відродження», мабуть, мають на увазі пізнішу лютеранську відправу в помешканні. Щодо доступу публіки «Нова Рада» й «Русскій Голосъ» прямо суперечать одне одному. Можливо, доступ обмежувала варта, але це не вирішується.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 30 июля · 07-7649
наказом від 30 липня німецький комендант Києва до особливого розпорядження заборонив усі театральні, кіно-, музичні та інші видовища
Всякія театральныя представленія, кинематографическія, музыкальныя и другія увеселенія, а также игра въ лото и развлеченія въ клубахъ воспрещаются впредь до особаго распоряженія.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 (18) июля 1918 · 07-7534
афіша: «сьогодні, 31 липня» у Вільному театрі відновлюють вистави легкої комедії
Сегодня въ среду 31—18 Июля возобновленіе спектаклей легкой комедіи съ участ. Вас. Вронскаго и Елены Астровой
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 31 (18) липня 1918 · 07-3481
та сама афіша Вільного театру на 31 липня
ВОЗОБНОВЛЕНІЕ ЛЕГКОЇ КОМЕДІИ ... Т. ПЮЛЬ-МЭЛЬ вь Свободномь театрь (зданіе ИНТИМНАГО театра, Крещатикь 43) предст. ЛЮБИТЕЛЬ ДАМЪ
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 (18) июля 1918 · 07-7535
Німецький театр 31 липня показує фарс
СЕГОДНЯ ВЕСЕЛЫЙ ФАРСЪ Моя Жена-Придворная артистка. Начало въ 8½ ч. вечера.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 31 (18) липня 1918 · 07-3478
Літній театр Купецького зібрання дає програму з 31 липня
Літній театр Купецького зібрання. Дирекція Колісниченка. Т-во українських артистів ... Вівторок, 6-го ГАНДЗЯ (1-й спектакль арт. Атаманської). Середа, 7-го-ДОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 07-3538
у Житомирі з приводу смерті Ейхгорна заборонили всі публічні вистави
Відгук замаху на Ейхгорка. ЖИТОМИР, 31-7. приводу смерти генерал-фельдмаршала Ейхгорна, заборонено всі публичні вистави, спектаклі.
Оцінка аналізу. Афіші, ймовірно, набрали заздалегідь (їх повторювали з номера в номер), а наказ коменданта «Русскій Голосъ» надрукував уже в номері за 1 серпня. Тож вистави 31 липня, найпевніше, скасували, але прямого підтвердження немає.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вночі 31 липня · 07-1370
вночі 31 липня на вулиці в Полтаві
Безглуздим пострілом невідомого душогуба вбито вночі 31 липня на улиці в Полтаві Івана Матвієвича Стешенка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29-го липня · 07-1376
виїхав з Києва 29 липня; вночі, ідучи з вокзалу, о пів на першу дістав дві кулі, о 13:00 помер у лікарні
Раптом з-за рогу несподівано вискочили двоє розбишак і скомандували „Руки вгору!". І. М. кинув рукою за кітель, бажаючи вийняти свого револьвера
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · О півночі на сьогодня · 07-1380
телеграма Андрієвського, датована «30»: опівночі по дорозі з вокзалу поранено й убито
Тіло Стешенка одправлено в Київ сьогодня почтовим потягом Nº 3. Губериський комісар Андрієвський.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 07-3539
вночі проти 30–31 липня (у некролозі — з 29 на 30, у повідомленні МВС — вночі 31 липня)
В Полтаві, вночі з 29 на 30 липня, якимсь злочинцем вбито з револьвера відомого українського громадського діяча, педагога і письменника, Івана Стешенка ... небіжчик приїхав з Київа до Полтави і йшов з вокзалу пішки до…
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота, 3 серпня 1918 · 08-1649
кореспондент з Полтави: вбито вночі 30 липня, помер наступного дня об 11-й ранку
Івана Стешенка вбито 30 липня в ночі. Стешенко, прибувши з Київа з своїм сином Ігорем і, не знайшовши візника, пішов пішки по Куракинській вулиці ... вмер другого дня, в 11 год. ранку. Вчора, в 3 години дня…
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · близько півночі з 29 на 30 липня · 07-0082
у ніч з 29 на 30 липня
І. Стешенка поховали у Києві державним коштом
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 07-0323
Андрієвський: наступного дня полтавський чиновник казав, що «два вбивства фатально збіглися» з убивством Ейхгорна
нас теперь такая возня с убійством Айхгорна, что все ми голову потерялі со вчерашняго дня. Два убійства фатально совпалі...
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Субота 3-го серпня 1918 р. · 08-3178
у ніч проти 2 серпня (за формулюванням «сьогодні вночі» в телеграмі)
Тяжко поранено Івана Матвійовича Стешенка
Оцінка аналізу. Найузгодженіша версія — ніч з 29 на 30 липня: виїзд з Києва 29 липня, приїзд пізно вночі, дата «30» на телеграмі Андрієвського, «збіг» з днем замаху на Ейхгорна в його спогадах. Дата «31 липня» в «Новій Раді» й «Русском Голосе», можливо, означає день смерті або день отримання звістки. Версію «проти 2 серпня» «Робітнича газета» сама пояснює тим, що телеграми з Полтави йшли до Києва 3–4 дні (08-3205). Остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вночі 31 липня · 07-1370
на вулиці в Полтаві; попередній номер помилково назвав Диканьку
Безглуздим пострілом невідомого душогуба вбито вночі 31 липня на улиці в Полтаві Івана Матвієвича Стешенка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29 липня · 08-0282
перша звістка: убивство в Диканьці
Вчора міністр освіти М. П. Василенко одержав з Полтави від союзу кредитових кооперативів телеграму з висловом спочуття з приводу вбивства в Диканьці ... Івана Матвійовича Стешенка
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 1 августа · 08-5090
сталося в селі на ґрунті непорозумінь із місцевими селянами
Убійство произошло въ деревнѣ на почвѣ недоразумѣній съ мѣстными крестьянами.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29-го липня · 07-1376
двоє розбійників на Куракінській вулиці крикнули «Руки вгору!» й вистрілили, коли він потягнувся по револьвер
Раптом з-за рогу несподівано вискочили двоє розбишак і скомандували „Руки вгору!". І. М. кинув рукою за кітель, бажаючи вийняти свого револьвера
Оцінка аналізу. Диканька й «конфлікт із селянами» з'явилися в перших неточних звістках. Пізніші докладні повідомлення («Нова Рада», «Відродження» від полтавського кореспондента, телеграма губернського комісара) узгоджено кажуть про грабіжників на вулиці в Полтаві. Версії «Русского Голоса» більше ніщо не підтверджує.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · на позавторашньому засіданню · 07-1362
ячмінь — 6 крб 90 коп. за пуд
ячменю-6 карб. 90 коп.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · на позавторашньому засіданню · 07-1363
просо — 6 крб 40 коп.; після 15 травня 1919 року — зниження на 50 %
проса-6 карб. 40 коп. Після 1-го грудня 1918 р. ціни будуть зменшені на 25%, а після 15-го травня 1919 р.— на 50%.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4587
у пропозиції міністра: ячмінь 6 крб 90 коп., просо 6 крб 40 коп.
ячменю — 6 карб. 90 коп. і проса — 6 карб. 40 коп.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7704
ячмінь 6 руб. 50 коп., просо 8 руб. 40 коп., овес 7 руб. 50 коп.; знижки 25 % і 50 %
пшеница 9 руб. 60 к., рожь 7 руб. 80 к.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 08-1578
ячмінь — 690 коп. за пуд
Вартість пуда в копійках: пшениця-960, жито-780, овес-750, ячмінь-690, просо-840, гречка-900, горох (рихлі зелен.)-900, квасоля ряба-870, квасоля біла-1050, кінський біб-810, кукуруза-555, сочевиця-900-1200.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 08-1579
просо — 840 коп. за пуд
Вартість пуда в копійках: пшениця-960, жито-780, овес-750, ячмінь-690, просо-840, гречка-900, горох (рихлі зелен.)-900, квасоля ряба-870, квасоля біла-1050, кінський біб-810, кукуруза-555, сочевиця-900-1200.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 31/VII 1918 р. · 08-0124
ячмінь 690, просо 840 коп.; з 1 грудня — до 75 %, з 15 травня 1919 — до двох третин
Жито 780 476 585 357 518 120 Овес 750 458 563 344 500 75
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 07-3542
після 15 травня 1919 року знову діють ціни, що були до 1 серпня 1918 року
Вчора, 31 липня, радою міністрів ухвалено наказ міністра продовольчих справ зі встановленням твердих цін. Ціни встановлено на врожай 1918 р. і минулі роки- діяльність нових цін вводиться в 1 серпня ц. р.
Оцінка аналізу. Ячмінь — 6,90: так кажуть три газети й Дорошенко, тож «6,50» у «Русском Голосе» — помилка. Просо: 6,40 у «Новій Раді» й «Робітничій газеті» (у другої — як пропозиція міністра) проти 8,40 у «Відродженні», «Русском Голосе» й у Дорошенка. Ймовірно, ухвалено 8,40, а 6,40 — ціна з проєкту або помилка набору. Зниження після 15 травня 1919 року джерела подають по-різному, і це не вирішується.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 31 липня 1918 р. · 07-4997
не більше трьох мільйонів відер скарбового вина (40°)
Поновити в біжучому році на території України скарбовий продаж напоїв ... Дозволити випуск для внутрішнього вжитку в 1918 році не більше трьох міліонів відер скарбового вина (обрахункових на 40 ступнів).
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 31. липня 1918 року · 07-0151
не більше 4 млн відер казенного вина
було відновлено скарбову горілчану монополію й дозволено випустити на продаж в 1918. році для внутрішнього вжитку не більше 4 мілійонів відер скарбового вина
Оцінка аналізу. Перевагу має офіційний текст закону в «Державному вістнику» (3 млн). Цифра Дорошенка — ймовірна помилка пізнішого переказу; можлива й пізніша поправка, але у фактах про неї нічого немає.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 31 липня 1918 (наказ від 14 липня) · 07-2969
охочі віком 18–25 років; піхота й артилерія служать 3 роки
Поповнення козаками формуємої нині в м. Київі Сердюцької дивізії наказую зробить на підвалинах загально-обовʼязкової військової повинности ... дострочний призив в кількости 5.000 чоловік. ... набір зазначеної молоді…
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-6356
охочі віком 18–26 років; піхота й артилерія — 2 роки, інші роди військ — 3 роки
наборъ указанныхъ молодыхъ людей будетъ произведенъ не 6, а 31 июля, принятые же въ дивизію должны явиться въ Кіевъ не позже 6 августа с. г.
Оцінка аналізу. Обидві газети передруковують той самий наказ губернського коменданта, тож розбіжність — помилка набору чи прочитання в одній з них. Не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-1358
«вчора» (31 липня) відправлено 54 поїзди, «позавчора» (30 липня) під конвоєм вислано 52 страйкарів
З Київа вчора взагалі відправлено 54 поїзди. ... З Київа позавчора під конвоєм відіслано до Береста 52 страйкарів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-3529
повідомлення УТА від 31 липня: «вчора» відправлено 54 потяги й вислано 52 страйкарів
З Київа вчора під конвойом відіслано до Берестя-Літовського 52 страйкарі.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7654
у номері за 1 серпня: «вчора» вислано 52 страйкарів
Только изъ одного Кіева отправлено вчера подъ охраной въ Брестъ Литовскъ 52 забастовщика.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 07-4576
«вчора» під конвоєм вислано 52 страйкарів
з Київа вчора під конвоєм відіслані до Брест-Литовська 52 страйкарі
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 30–31 июля · 07-7655
по Московсько-Воронезькій дорозі вранці 31 липня відправлено лише 1 товарний і 1 пасажирський потяг
Всего по Московско-Воронежской изъ Кіева 30 июля было отправлено 2 дачныхъ, 2 пассажирскихъ и 1 товарный поѣздъ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 1 серпня (19 липня) 1918 · 07-3528
по Лівобережній 31 липня — поїзд № 18 на Харків і товарний на Дарницю
В управління Лівобережньою залізницею тимчасово вступив інж. Шухов, його помішником призначений інж. Ралль.
Оцінка аналізу. Усі версії походять з одного повідомлення УТА, датованого 31 липня. Його «вчора» означає 30 липня, тож дата «позавчора» в «Новій Раді» точніша, а газети від 1 серпня, ймовірно, передрукували «вчора» механічно. Цифра 54 походить з німецьких джерел і погано узгоджується зі звітами окремих ліній, де йдеться про кілька потягів; можливо, вона перебільшена, щоб показати провал страйку. Не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 31 липня 1918 р. · 07-1369
наказ ГУГШ № 94 від 31 липня підписав начальник штабу Сливинський
до 6 серпня ц. р. одягти відповідні присвоєному рангу погони й на вулицях у місті бути при зброї.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 2 серпня 1918 · 07-3545
той самий наказ № 94 від 31 липня за підписом «Славинського»
Мною помічено, що до цього часу деякі п. п. старшини ... не виконують наказу В. офіції Укр. Держ, з 16 червня 4. 221 про ношення регулярної форми одягу. Наказую всім старшинам ... до 6 серпня ц. р. одягти в довідні…
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 (18) июля 1918 · 07-7547
у номері за 31 липня: Сливинський виїхав у двомісячну відпустку й, можливо, не повернеться
Предполагаютъ, что къ исполненію своихъ обязанностей полк. Сливинскій не вернется.
Оцінка аналізу. Наказ міг бути підписаний перед від'їздом, а звістка «Русского Голоса» з посиланням на «нам сообщают» могла бути передчасною. «Славинський» — очевидно, помилка прочитання. Не вирішується.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 (18) июля 1918 · 07-7577
№ 50: житнє борошно — до 85 крб за пуд, житній хліб — 2 крб за фунт, картопля — 1 крб 20 коп. за фунт
Базарныя цѣны въ Кіевѣ.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7687
№ 51: житнє борошно — 25–35 крб за пуд
Мука ржаная, пудъ, 25—35 руб
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7696
№ 51: картопля — 60–70 коп. за фунт
картофель, фунтъ, 60—70 коп
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 31 июля · 07-7689
№ 51: хлібина житнього хліба (близько 4 фунтів) — 8–9 крб
караваи ржаного хлѣба, около 4 ф. 8—9 руб
Оцінка аналізу. Обидва прайси прочитано з обрізаних зображень, певність низька. Ціна 25–35 крб за пуд житнього борошна неправдоподібна поруч із пшеничним за 110–180 і хлібом приблизно по 2 крб за фунт, тож, імовірно, це помилка прочитання. Розбіжність щодо картоплі може означати й різні дні збору цін (30 і 31 липня). Не вирішується.
Цитата дня
з 31 липня з 11 годин ранку і до 1 години дня щоденно в будинку думи (помешкання ночн. чергувань лікарів) будуть даремно робитись всім бажаючим протихолерні прививки.Відділ народного здоров'я Київської міської управи оголосив, що з 31 липня щодня з 11 до 13 години в будинку думи (приміщенні нічних чергувань лікарів) безплатно робитимуть протихолерні щеплення всім охочим; особливо радили робити їх особам, що виїжджають за межі України.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 · 07-3500
Ціна дня
пшениця нормальної якості (тверда ціна)
9,6 крб за пуд
Українська Держава · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №130, с. 2 · 07-1360
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| річна платня фахівця з пасічництва Міністерства земельних справ | 7 200 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 1 |
| передплата «Вістника Міністерства» здоров'я | 25 крбпів року | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 1 |
| число ілюстрованого журналу «Око» | 40 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 1 |
| добові юнкерам — учасникам боїв з більшовиками | 10 крбдоба | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 3 |
| пайовий внесок у будівельному кооперативі «Оселя» | 1 000 крбпай | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 4 |
| читанка Білоусенка «Баю-баю» | 2,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 4 |
| читанка Б. Грінченка «Рідне слово» | 3,55 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 4 |
| «Граматика» О. Курило, ч. I | 1,1 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №128, с. 4 |
| жито (тверда ціна) | 7,8 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №130, с. 2 |
| ячмінь (тверда ціна) | 6,9 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №130, с. 2 |
| просо (тверда ціна) | 6,4 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №130, с. 2 |
| окремий номер газети «Відродження» | 70 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 1 |
| німецька марка за наказом комендатури | 1 крбмарка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 |
| німецька марка (неофіційний курс) | 0,75 крбмарка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 |
| гроші, вислані з Києва залізничникам Запорізької залізниці | 5 300 000 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 |
| брошура В. Самійленка «Дбаймо про фонетичну красу мови» | 30 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| брошура І. Ющишина | 90 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| окремий примірник «Лісового Вістника» | 1,25 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| платня завідувача книгарні | 4 000 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| повний пай для черги на паєву квартиру | 1 000 крбпай | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| Л. Глібов «Байки» (в палітурці) | 1,6 крбкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 |
| асигнування Кам'янецької думи на університет | 1 000 000 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 |
| максимальний штраф за порушення правил обліку населення | 3 000 крбштраф | «Відродження», газета (Київ, 1918), №103, с. 4 |
| Окремий номер «Робітничої газети» | 60 шагномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 1 |
| Передплата «Робітничої газети» | 7 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 1 |
| Оголошення на 1-й сторінці | 2 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 1 |
| Відсоток за вкладами в Укрбанку | 4,5 %рік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 1 |
| Брошура Іллі Братерського (Робітнича книгарня) | 50 копштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 1 |
| Цукор (закупівля для Австрії) | 44 крбпуд | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 3 |
| Повний пай у кооперативі «Оселя» | 1 040 крбпай | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 4 |
| Передплата «Вістника Міністерства Освіти» | 26 крбпівроку | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 4 |
| Окремий номер «Вільного життя» | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 4 |
| Білоусенко «Життя Ісуса Христа» (Криниця) | 8 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №331, с. 4 |
| штраф за порушення устави про реєстрацію мешканців (максимум) | 3 000 крбштраф | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 1 |
| асигнування на запровадження державної горілчаної монополії | 135 000 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| оплата кораблевласникам за оренду кораблів | 6 500 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| аванс на паливо для в'язниць на зиму 1918–1919 | 3 000 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| окремий номер газети «Русскій Голосъ» | 35 копномер | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| передплата газети на 1 місяць | 8 рубмісяць | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| рядок оголошення перед текстом | 2,5 рубрядок | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
Оголошення дня
Куплю на Лукіянівці - Печерськ, невелику садибу-дім. Пропозиц, лист., або особисто од 3½ до 4½ год. Рейтерська, Nº 10. пом. 3.Оголошення: куплю на Лук'янівці або Печерську невелику садибу чи дім; пропозиції листом або особисто з 15.30 до 16.30, Рейтерська, 10, кв. 3.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 4 · 07-3516
Афіша й культура
Ще 5 у темі «Культура» нижче.
Погода
Афіші на 31 липня анонсували легку комедію «Любитель дам» у Вільному театрі, фарс у Німецькому театрі, програми театру «Мініатюр», «Шато», вар'єте в Олексіївському парку, українську трупу в Купецькому саду й перегони; «Русскій Голосъ» порівнював російську оперету в Міському театрі з віденською в Соловцовському. Але чи відбулися ці вистави після заборони коменданта, невідомо (07-3481, 07-7534, 07-7535, 07-3479, 07-3483, 07-3482, 07-3478, 07-7537, 07-7574). На базарах житня хлібина в 4 фунти коштувала 8–9 крб, сало — 9–10,5 крб за фунт, м'ясо — 2,5 крб, яйця — 6–7 крб за десяток, цукор у вільному продажу — 120–150 крб за пуд, чай — 45–55 крб за фунт, мило — до 240 крб за пуд. На біржі марку котирували в 95½, а в Козятині німецька комендатура наказала приймати марку за карбованець (07-7689, 07-7690, 07-7691, 07-7698, 07-7679, 07-7680, 07-7668, 07-7666, 07-3486, 07-3487). Українські видавництва рекламували буквар «Ярина» й підручники «Криниці» та «Дзвону», почалися курси українознавства на Хрещатику, міністр освіти подякував за передачу колекції Хведора Вовка майбутній Академії наук, а біржа праці за липень влаштувала 713 жінок. Газети друкували безліч оголошень венерологів і пропозицій щодо житла (07-3511, 07-1341, 07-1343, 07-3455, 07-4510, 07-1371, 07-3540, 07-4582, 07-4603, 07-7599, 07-7587).
31 липня 1918 року змішана економічна комісія мирової конференції обговорювала тарифи для товарів вільної торгівлі; сторони не погодилися щодо митного тарифу 1903 року для неконтингентованих товарів; наступне засідання про перелік контингентованих товарів призначено на суботу, 3 серпня, об 11 годині.
Учора 31-го липня відбулося засідання мішаної економічної комісії ... призначити на суботу 3-го серпня в 11-ій годині ранку засідання
31 липня відбулося засідання змішаної економічної комісії щодо тарифів для товарів вільного торгу: української й російської комісії не погодилися щодо митного тарифу 1903 р. для неконтингентованих товарів; на суботу, 3 серпня, призначено засідання для визначення контингентованих товарів.
31 липня відбулося засідання економичної комісії, яка обговорювала справу про установлення тарифів для товарів вільного торгу.
31 липня 1918 р. в Одесі вибухнув склад патронів на Дальницькій вулиці; вибухи тривали майже три дні, загинули кілька сотень людей; Рада міністрів виділила пів мільйона карбованців на допомогу; громадська думка вважала обидва вибухи справою агентів Антанти.
з »невідомої причини« 31 липня вилетів у повітря склад патронів на Дальницькій вулиці
Не Київ; для контексту
Наступне засідання економічної комісії українсько-російської мирової конференції призначено на середу, 31 липня 1918 року, об 11 годині ранку.
Слідуюче засідання економичної комісії відбудеться в середу 31-го липня в 11 год. ранку.
31 липня 1918 року о 18 годині відбувається чергове засідання міського комітету партії соціалістів-федералістів.
Сьогодня рівно о 6 год. веч. чергове засідання членів міського комітету партії соц.-федералістів.
Замах на міністра шляхів: під час поїздки міністра шляхів автомобілем у Пущі-Водиці невідомий підскочив до автомобіля, що їхав повільно, і хотів застрелити міністра; револьвер дав осічку, нападник втік у ліс.
Револьвер дав осічку, невідомий став тікати й сховався в лісі
Дата події в тексті не вказана («підчас поїздки»); подано дату номера.
Київська міська дума ухвалила послати до міністерства внутрішніх справ делегацію з проханням виділити місто в окрему земську одиницю і тим звільнити міське майно від оплати надмірних земських податків.
Міська дума ухвалила послати в міністерство внутрішніх справ делегацію
Дата засідання думи не вказана.
Гетьман надіслав німецькому імператорові Вільгельму II телеграму співчуття; Вільгельм у відповідь висловив подяку й надію покарати вбивць та тих, хто за ними стоїть.
Безсовістність наших ворогів … не зупиняється ні перед якими ганебними засобами
Телеграми цитуються в газеті, дата — 31 липня?
31 липня о 14:00 у приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2) відбулася панахида за фельдмаршалом.
о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова, 2) була одправлена панахида
Оголошення: Правління Товариства Ситківецького цукрово-рафінадного заводу скликає надзвичайні збори пайовиків на 31 липня н. ст. 1918 р. о 5-й пополудні в Києві, Інститутська вул. 16, кв. 12 (зміна статуту, збільшення основного капіталу).
на презвычайное общее собраніе, имьющее состояться в г. Кіевь, по Институтской ул., в д. Nº 16, кв. 12, в 5 часов пополудни 31 іюля нов. стиля 1918 г.
Оголошення опубліковано на початку липня.
Номер від 31 липня анонсує головні новини: убивство генерал-фельдмаршала Ейхгорна, подробиці замаху на міністра Бутенка, арешти московських кадетів та розвиток боїв на західному фронті.
Убійство ген.-фельдм. Эйхгорна. Подробности покушенія на министра Бутенко. Аресты московскихъ кадетовъ.
Читано з зображення.
Міністр праці Ю. Вагнер своїм наказом скасував правила про літні відпустки, дозволивши їх лише в особливих випадках (хвороба тощо); відпустку директори департаментів дають лише з його дозволу.
Министромъ труда Ю. Н. Вагнеромъ изданъ приказъ по министерству, которымъ отмѣняются правила о лѣтнихъ отпускахъ.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство закордонних справ Української Держави поклало на труну Ейхгорна вінок із написом українською й німецькою мовами: «Генералу-фельдмаршалу Ейхгорну, другу й захиснику української держави».
Генералу-фельдмаршалу Эйхгорну, другу и защитнику украинской державы. Министерство иностранныхъ дѣлъ.
Читано з зображення. Цитата подана за російським текстом газети (переклад з української).
Ад'ютант Ейхгорна поручик Дресслер помер того ж дня; Ейхгорна відвезли до клініки професора Томашевського, де він помер увечері 31 липня 1918 р., саме коли гетьман прийшов його провідати. Через два дні його урочисто відспівували в залі будинку Попова на Катерининській вулиці, де він жив; тіло відвезли на вокзал без жодної пишноти, побоюючись нових терактів.
Через два дня с большой торжественностью его отпевали в одном зале дома Попова, где и жил на Екатерининской улице. Увезли же его тело на вокзал без всякой пышности
Наступного дня після вбивства Стешенка чиновник полтавського губерніального старости пояснив, що всі зайняті вбивством у Києві німецького генерал-фельдмаршала Айхгорна: «у нас теперь такая возня с убийством Эйхгорна, что все мы голову потеряли со вчерашнего дня. Два убийства фатально совпали».
нас теперь такая возня с убійством Айхгорна, что все ми голову потерялі со вчерашняго дня. Два убійства фатально совпалі...
Айхгорна смертельно поранено в Києві 30 липня 1918 р.; дата цієї розмови приблизна (31 липня).
31 липня 1918 року представники головного комітету партії соціалістів-федералістів відвідали німецького посла барона Мумма й висловили співчуття з приводу вбивства фельдмаршала Ейхгорна; посол відповів, що Україна втратила в Ейхгорні щирого прихильника своєї державності.
Позавчора представники головного комітету партії соціалістів-федералістів одвідали німецького посла барона Мума.
Вночі 31 липня 1918 року на вулиці в Полтаві невідомий убив пострілом з револьвера Івана Матвійовича Стешенка (нар. 1873), поета, літературознавця, колишнього генерального секретаря й міністра освіти, комісара Міністерства освіти. За кілька днів до того він виїхав з Києва до родичів у Полтаву.
Безглуздим пострілом невідомого душогуба вбито вночі 31 липня на улиці в Полтаві Івана Матвієвича Стешенка.
Попередній номер (№130) помилково називав місцем убивства Диканьку.
Через арешт С. В. Петлюри Всеукраїнська спілка земств обрала п. Маціевича тимчасовим виконувачем обов'язків голови управи спілки; спілка склала протест проти звинувачень управи у втручанні в не свою компетенцію й «антидержавній політиці» і направила його уряду; на 25 серпня скликала з'їзд великої фінансово-економічної ради.
За арештом С. В. Петлюри Всеукраїнською спілкою земств обрано п. Маціевича тимч. вик. обов. голови управи спілки.
Київський міський комітет допомоги потерпілим на Звіринці (вибух) розселяв потерпілих в інтернатах і реквізованих помешканнях (завідувач відділу п. Герман разом із комендатурою та міською реквізиційною комісією); в інтернатах заплановано харчові пункти, амбулаторії, дитячі захистки й кооперативні крамниці; через зменшення пожертв комітет мусив скоротити безплатні обіди.
Київський міський комітет допомоги потерпівшим на Звіринці турбується в цей час розселенням потерпівших в інтернатах і окремих реквізованих помешканнях.
30 липня о 16 годині гетьман завітав до німецького посла барона Мумма й висловив жаль; 31 липня об 11 годині в гетьманській домовій церкві відправлено панахиду по Ейхгорну та його ад'ютанту фон Дреслеру; о 12 годині в гетьманському палаці — панахида за участю гетьмана, ради міністрів на чолі з Лизогубом, німецького, австро-угорського та болгарського посольств; представник спілки хліборобів Коваленко виступив із промовою; тіло Ейхгорна мали перевезти до Берліна, лютеранська панахида — у будинку, де він мешкав.
31 липня о 11 годині дня в гетьманській домовій церкві ... було вмершому фелдмаршалові фон Вихгорну, та його адʼютантові фон Дреслеру одправлено панахиду
Дві панахиди згадані в різних повідомленнях (11:00 і 12:00).
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр: вказав на випадки розпуску губернськими й повітовими старостами органів міського й земського самоврядування під приводом військового стану, що оголошувався без затвердження центрального уряду; такі заходи допустимі лише у виключних випадках з мотивованим поданням міністрові.
Міністр внутрішніх справ розіслав губерніяльним старостам циркуляра
31 липня засідання економічної комісії мирової конференції: українська та російська делегації не домовилися про митний тариф 1903(?) року для неконтингентованих товарів; російській делегації доручено подати мотивовану заяву; наступне засідання комісії — в суботу 3 серпня об 11-й годині ранку.
на суботу 3-го серпня в 11-й годині ранку засідання цієї комісії
Рік тарифу в OCR «1903», тоді як у № 331 — 1908.
Рада міністрів Української Держави постановила висловити обурення з приводу замаху й побажання швидкого видужання Ейхгорна; позавчора під час засідання, після звістки про смерть фельдмаршала, засідання перервали, і голова ради міністрів Ф. Лизогуб та управляючий міністерством закордонних справ вирушили до німецького посла барона фон Мумма й до генерала Гренера (не застали вдома).
було отримано звістку про смерть генерал-фельдмаршала Ейхгорна. Засідання було перервано
31 липня вранці тіла Ейхгорна і його ад’ютанта фон Дреслера перенесені до лютеранської церкви (кірхи) у Києві; вранці в церкві гетьманського будинку відправили панахиду за Ейхгорном у присутності представників уряду, німецького командування й послів; Коваленко від імені козацтва й хліборобів звернувся до посла фон Мумма; 1 серпня о 13:00 у кірсі — перша заупокійна служба.
Учора вранці тіла вбитих генерала фон-Ейхгорна і його ад’ютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірху)
31 липня 1918 року об 11:00 у гетьманській домовій церкві відбулася панахида за Ейхгорном і ад'ютантом фон Дреслером у присутності гетьмана, послів Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії та вищого командування. Під час панахиди представник хліборобів Коваленко звернувся до барона Мумма з промовою.
31 июля въ 11 час. дня въ гетманской домовой церкви въ присутствіи пана гетмана, германскаго; австрійскаго и болгарскаго пословъ
Читано з зображення. У репортажі в іншому місці час панахиди вказано «10 з половиною»; газета подає й 11:00, і 10:30.
Русько-українська фінансово-розрахункова комісія 31 липня 1918 року провела перше засідання; голова української комісії міністр торгівлі й промисловості Гутник запропонував ділити майно й борги Росії та України пропорційно населенню (близько 20 %), із поправкою на менші внески України; моментом економічного розмежування він назвав 7 листопада 1917 року (Третій Універсал).
31 го июля состоялось первое засѣданіе русско-украинской финансово-расчетной комиссіи.
Читано з зображення. Мирні переговори між Україною та РСФРР тривали в Києві.
Рада міністрів 31 липня затвердила тверді ціни на хліб до 1 грудня 1918 р. (за пуд зерна): пшениця 9 руб. 60 коп., жито 7 руб. 80 коп., овес 7 руб. 50 коп., ячмінь 6 руб. 90 коп., просо 8 руб. 40 коп.; після 1 грудня ціни знижуються на 25%, після 15 травня 1919 р. — на 50%.
пшеница 9 руб. 60 к., рожь 7 руб. 80 к.
Читано з зображення. Дата засідання — 31 липня (початок хроніки «Въ министерствахъ»).
31 липня 1918 року о 14 годині в приміщенні гетьманського штабу (Банкова, 2) відправили панахиду за фельдмаршалом Ейхгорном; після неї Коваленко від імені козацтва й хліборобів України висловив німецькому послові барону фон Мумму жаль і обурення злочином.
Учора о 2-ій годині дня в помешканні гетьманського штабу (Банкова 2) була одправлена панахида по покійному фельдмаршалі.
Губернський комісар Андрієвський телеграфував з Полтави, що опівночі по дорозі з вокзалу в місто тяжко поранено й убито Івана Стешенка, а тіло відправлено до Києва поштовим потягом № 3.
Тіло Стешенка одправлено в Київ сьогодня почтовим потягом Nº 3. Губериський комісар Андрієвський.
Телеграми датовано «30», але за іншими повідомленнями вбивство сталося в ніч на 31 липня.
У Житомирі через загибель німецького генерал-фельдмаршала Ейхгорна (убитого в Києві) заборонено всі публічні вистави й спектаклі (телеграма УТА від 31 липня).
Відгук замаху на Ейхгорка. ЖИТОМИР, 31-7. приводу смерти генерал-фельдмаршала Ейхгорна, заборонено всі публичні вистави, спектаклі.
Телеграма про Житомир, але пов'язана з убивством Ейхгорна в Києві 30 липня 1918; у Києві аналогічної заборони в цьому номері не видно. Дата — дата телеграми.
Оголошення: 31 липня при проїзді з Міністерства земельних справ Володимирською, Рейтарською, Столипінською вулицями на Гоголівську загублено револьвер системи «Маузер» №40162; нагороду обіцяють за повернення в лісовий департамент, 1-й відділ.
31 липня при проїзді з міністерства земельних справ по Володимирській, Рейтарській і Столипінській вулицях на Гоголівській згублено револьвера системи „Маузер“. Nº 40.162, який за нагороду прошу повернуть у лісовий департамент
Організаційна комісія зі скликання Всеукраїнського з’їзду бібліотекарів (середина вересня) влаштовує виставку українського друку; Міністерство освіти (Бібіковський бульвар, 14) просить бібліотекарів надіслати адреси.
Організаційна комісія по скликанню з’їзду утворює виставку друку
Накази по Державній канцелярії від 31 липня й серпня 1918 р.: Віталія Антоновича Крушинського призначено діловодом Департаменту загальних справ з 1 серпня; Петра Яковича Цибаніва — канцелярським урядовцем Окремого відділу кодифікації законів.
Призначається помічник діловода Департаменту Загальних Справ Віталій Антонович Крушинський-діловодом того ж Департаменту з 1-го серпня 1918 року.
Тіла Ейхгорна й фон Дреслера в ніч на 31 липня 1918 року (за газетою — «вчора вранці») перенесено до лютеранської кірхи на Лютеранській вулиці; біля трун стали почесні німецькі варти, вільного доступу публіці немає.
тѣла покойныхъ генералъ фельдмаршала фонъ Эйхгорна и его адъютанта фонъ Дреслера перенесены въ Лютеранскую кирку по Лютеранской улицѣ
Читано з зображення. Газета від 1 серпня пише «вчера утромъ», отже 31 липня.
Російська делегація (Рановський) запропонувала, щоб усі спірні питання передавати до Гаазького трибуналу або іншого третейського суду; українці спершу рішуче протестували, потім погодилися за умови узгодження кожного разу.
Представитель россійской делегаціи г. Рановскій ... внесъ предложеніе установить, какъ общее правило, что всѣ вопросы, по которымъ не можетъ быть достигнуто соглашеніе, должны быть передаваемы на разрѣшеніе или Тагскаго требунала
Читано з зображення.
31 липня 1918 року тіла вбитих фельдмаршала фон Ейхгорна та його ад'ютанта капітана фон Дресслера перенесли до лютеранської кірхи; домовини стоять посеред церкви під почесною вартою, багато людей приходили вклонитися праху; прах фельдмаршала перевезуть до Берліна.
Вчора прахи тіла вбитих генерал-фельдмаршала фон-Ейхгорна і його адʼютанта фон-Дреслера були перенесені в лютеранську церкву (кірку).
Назву кірхи газета не уточнює; у Києві лютеранська кірха св. Катерини — на вул. Лютеранській.
Подробиці вбивства Стешенка: 29 липня він виїхав із сином з Києва до хутора «Чернечий Яр» на Полтавщині; пізно вночі, не знайшовши візника, вони йшли пішки від вокзалу Куракінською вулицею, коли о пів на першу двоє розбійників крикнули «Руки вгору!»; Стешенко потягнувся по револьвер і дістав дві кулі в голову, а о 1 годині дня помер у лікарні.
Раптом з-за рогу несподівано вискочили двоє розбишак і скомандували „Руки вгору!". І. М. кинув рукою за кітель, бажаючи вийняти свого револьвера
Ніч з 30 на 31 липня; назву вулиці відновлено з OCR «Куравінсьвій» (Куракінська?).
Віденські політичні кола, за повідомленням «Корбюро» від 31 липня, вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна в Києві не вплине на стосунки Центральних держав з Україною: його вчинили московські соціал-революціонери під впливом держав Антанти, Україна до цього непричетна.
Віденські політичні кола вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна не матиме впливу на стосунки між центральними державами та Вкраїною. Вбивство було зроблено московськими соціял-революціонерами
Телеграма УТА; поглядів віденських кіл, не факт слідства.
Берлінські вечірні газети (за повідомленням від 31 липня) пишуть, що участь московської партії есерів у вбивстві фельдмаршала Ейхгорна в Києві «цілком встановлена»; «Локаль-Анцайгер» стверджує, що союзники платять есерам; «Тегліхе Рундшау» не допускає думки, що причина вбивства — невдоволення українців німецьким військом; «Норддойче Альгемайне» вважає, що вбивства Ейхгорна й Стешенка матимуть протилежні наслідки.
Вечірні газети ... передають, що участь в убивстві фельдмаршала Ейхгорна московської партії есерів цілком встановлена. ... Обидва вбивства будуть мати противолежні наслідки
Телеграма УТА від 31 липня; погляди німецької преси, не слідство.
Київська міська дума, за фейлетоном «Послѣднія дни», нагадує похований орган: на хорах 3–4 десятки слухачів, ледь є кворум, суперечки йдуть між «блоком № 1» і позапартійною російською групою; згадано запит гласного Ільїна про смердючу купу на Житньому базарі та запит есера Склонського про ревізію.
вопросъ гласнаго Ильина о зловонной кучѣ на Житнемъ базарѣ или запросъ с.-р. Склонскаго о ревизіи
Читано з зображення. Фейлетон Антона Дальнього; сатиричне тло, але назви і факти реальні. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Берлінське й віденське повідомлення, перекладене газетою: у Відні вважають, що вбивство фельдмаршала Ейхгорна не вплине на відносини між центральними державами й Україною; убивство вчинили російські соціалісти-революціонери під впливом держав Антанти, Україна тут ні до чого.
убійство фельдмаршала Эйхгорна не окажетъ вліянія на отношенія между центральными державами и Украиной. Убійство было совершено русскими соціалъ-революціонерами
Читано з зображення. Телеграма з Відня від 31 липня; убивство Ейхгорна сталося в Києві 30 липня 1918 р.
«Русскій Голосъ» повідомляє, що 31 липня 1918 р. револьвером убито українського діяча, колишнього міністра освіти та тодішнього генерального комісара І. М. Стешенка; у номері вміщено некролог «Памяти И. М. Стешенко», де його названо видатним педагогом і громадським діячем України, лектором київських вистав для робітників у театрі Соловцова.
31 іюля убитъ изъ револьвера украинскій дѣятель, бывшій министръ просвѣщенія и теперешній генеральный комиссаръ П. М. Стешенко
Читано з зображення. Газета цитує «Вырожденіе» з ініціалами «П. М.»; у некролозі — «И. М.». Дата вбивства Стешенка — 31 липня (н. ст.) за цитатою.
Уся німецька преса (телеграма з Берліна від 31 липня) однаково з обуренням поставилася до вбивства фельдмаршала Ейхгорна; усі газети схильні бачити зв'язок між цим убивством і вбивством графа Мірбаха. «Tägliche Rundschau» і «Kreuzzeitung» вказують, що обставини вбивства виключають припущення, ніби причина — неприязнь українців до німецької армії.
Вся нѣмецкая пресса съ одинаковымъ возмущеніемъ относится къ убійству фельдмаршала Эйхгорна и всѣ газеты склонны видѣть связь между убійствомъ графа Мирбаха и убійствомъ фельдмаршала.
Читано з зображення. Місце й дату вбивства (Київ, 30 липня 1918 р.) у цьому уривку не названо — це відомо з історії; тут відтворено лише реакцію німецької преси за телеграмою У.Т.А.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Надзвичайне засідання Української громади обговорювало національну школу в Одесі: губернський комісар освіти Рощахонський (Рощаховський) представив план українізації шкіл; восени там відкриваються хлоп’яча й жіноча гімназії та багато нижчих шкіл.
Губернський комісар освіти Рощахонський представив план націоналізації школи
Подія в Одесі; потрапила до київського номера — OCR слабкий, ім’я сумнівне.
Лубенська біржа праці одержала телеграфом наказ міністерства праці негайно вжити заходів для організації найму робітників на сільськогосподарські роботи.
Лубенська біржа праці одержала по телеграфу наказ м-ва праці
Не київська подія.
Оголошення: слухачам Просвітніх курсів Української Просвітньої комісії — екскурсія на Поділ 31 липня о 5-й годині вечора біля трамвайної будки на Подолі, звідти разом із п. Христом рушать оглядати багаті будівлі.
зібратись 31 липня в 5 год. вечора біля трамвайної будки на Подолі
Прізвище провідника («Христом») сумнівне.
Прилуки на Полтавщині: у місті понад сотню тютюнових фабрик (Рибка, Володарська); свято Куліша в Борзні.
тютюнових фабриках (болотая Рибка та Володарська)
Не київська подія.
Одеса: власті оголосили, що благонадійні громадяни мають допомагати підтримувати порядок і видавати агітаторів; інакше на район міста, де будуть заворушення, накладуть контрибуцію.
накладено контрібуцію відповідно до розміру неспокоїв
Не київська подія.
«Norddeutsche Allgemeine» у передовій статті пише, що «фанатикам» та їхнім підбурювачам вдалося знищити двох людей, які великими заслугами зробили багато для Німеччини, але самої справи Німеччини вони не знищать: Німеччина прагне відновити порядок у колишніх царських землях та відновити мирні відносини, а насильство не може бути засобом цього. «Vorwärts» зазначає, що п'ятий рік війни починається при серйозних ускладненнях на заході й на сході.
«Norddeutsche Allgemeine» въ передовой статьѣ пишетъ: «фанатикамъ» и ихъ преступнымъ подстрекателямъ удалось уничтожить
Читано з зображення. Текст розібрано частково (папір пошкоджено складкою); мову оригіналу відтворено лише в цитаті. Про Мірбаха — вбивство в Москві; тут зв'язок названо лише у німецькій пресі.
Рада міністрів асигнувала військовому міністрові 80 000 карбованців на виплату добових юнкерам, які брали участь у боях з більшовиками до 15 січня 1918 року, — по 10 карбованців за кожну добу перебування в боях і походах.
Гроші видаватимуться в розмірі 10 карб. кожному за добу під час перебування в боях і походах.
Загальна асигновка — 80 000 крб.
Рада міністрів ухвалила виділити військовому міністру 80 000 крб на виплату добових юнкерам, які брали участь у боях з більшовиками до 15 січня 1918 р.: по 10 крб кожному юнкеру за час перебування в боях і походах.
ассигновать въ распоряженіе военнаго министра 80.000 рублей для выплаты суточныхъ денегъ юнкерамъ
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Після вбивства Айхгорна німецьке командування військовими наказами оголосило жалобу по всій Україні, а в Києві та Житомирі запровадило стан облоги; гетьман видав спеціальну грамоту, вихваляючи заслуги Айхгорна.
німецьке командування шляхом військових наказів зарядило жалобу по всій Україні і в де-яких місцях (Київ, житомир) нвело стан облоги
Дату виведено: одразу після вбивства 30 липня; точний день у джерелі не вказано.
З проханнями про повернення полонених та в інших справах полонених слід звертатися не до Міністерства закордонних справ, а безпосередньо до Комісії військовополонених при Військовому міністерстві.
треба звертатися не до міністерства закордоних справ, а безпосередно до комісії воєнно-полонених при військовому міністерстві.
Оголошення: Лубенському Сердюцькому кінно-козачому полку потрібні ветеринарні фельдшери та ковалі; звертатися на Львівську, 54.
Дубенського Сердюцького Кінно-Козачого Полку потрібні ветеринарні-фершали й ковалі. Звертатись по адресі Львівска 54.
У №128 OCR дає «Дубенського», у №129 — «Лубенського»; правильно, імовірно, Лубенський.
Астраханського козачого війська: усі офіцери й добровольці, записані до нього, мають з'явитися в середу 31 липня об 11-й ранку для формування ешелону в готелі «Прага», №99.
явиться въ среду 31 сего іюля къ 11 часамъ утра для формированія эшелона въ гост. Прага № 99.
Читано з зображення. Дата події — «середа 31 сего іюля» з тексту; новий стиль.
Наказом по Головному управлінню Генерального штабу № 94 від 31 липня 1918 року начальник штабу Сливинський зобов'язав старшин до 6 серпня надягти погони відповідно до рангу, ходити містом при зброї та виконувати правила військового привітання, зокрема старшин союзних армій.
до 6 серпня ц. р. одягти відповідні присвоєному рангу погони й на вулицях у місті бути при зброї.
Наказ № 100 від 14 липня 1918 губернського коменданта Київщини оголосив наказ гетьмана: на поповнення формованої в Києві Сердюцької дивізії у липні провести дострокове призивання 5 000 молодих людей 1899 року народження (кількість з кожного повіту визначає МВС); обирати з родин, де відсутність одного працівника в жнива не позначиться на добробуті; можуть бути прийняті й охочі віком 18–25 років, які мають відслужити повний термін (піхота й артилерія — 3 роки); набір призначено не на 6-е, а на 31 липня, прийняті мають прибути до Києва не пізніше 6 серпня 1918.
Поповнення козаками формуємої нині в м. Київі Сердюцької дивізії наказую зробить на підвалинах загально-обовʼязкової військової повинности ... дострочний призив в кількости 5.000 чоловік. ... набір зазначеної молоді відбудеться не 6-го, а 31 липня, п
Наказ датовано 14 липня; опубліковано 21 липня; набір перенесено на 31 липня, прибути до Києва до 6 серпня.
Постанова Ради Міністрів від 31 липня 1918 р.: Морському міністерству на липень 1918 р. асигновано 3 823 500 крб. зі звичайного кошторису (380 000 на різні потреби, 1 250 000 — Одеському порту, 1 273 500 — Миколаївському, 920 000 — Маріупольському) та 10 000 000 крб. надзвичайних (2 000 000 на демобілізацію Чорноморської транспортної флотилії, 1 000 000 — Севастопольському порту, 500 000 — Миколаївському, 6 500 000 крб. — оплата кораблевласникам за оренду кораблів).
для демобілізації Чорноморської Транспортної Флотилії два міліони (2000000) карбованців ... для уплати кораблевласникам за аренду кораблів шість міліонів пятьсот тисяч (6500000) карбованців.
Підписав за морського міністра капітан I рангу Максимів.
Набір молоді до Сердюцької дивізії за наказом гетьмана відбудеться не 6-го, а 31 липня; прийняті до дивізії мають прибути до Києва не пізніше 6 серпня 1918 року.
набір зазначеної молоді відбудеться не 6-го, а 31 липня, прийняті ж до дивізії повинні бути в Київі не пізніше, як 6-го серпня цього року.
Наказ по Головному управлінню Генерального штабу №94 від 31 липня 1918 р. (підпис начальника Генерального штабу Славинського): старшини, що не виконують наказу військового відомства від 16 червня №221 про регулярну форму одягу, мають до 6 серпня одягти форму за рангом і на вулицях міста бути при зброї; обов'язкове також виконання правил військового привітання (молодших старших, взаємне, привітання старшин союзних армій).
Мною помічено, що до цього часу деякі п. п. старшини ... не виконують наказу В. офіції Укр. Держ, з 16 червня 4. 221 про ношення регулярної форми одягу. Наказую всім старшинам ... до 6 серпня ц. р. одягти в довідні присвоєному рангу погони й на вулиц
Дата наказу — 31 липня; номер «№94» вказано в OCR як «4. 94».
Наказ київського губернського коменданта від 14 липня № 100 оголосив розпорядження гетьмана про поповнення формованої в Києві Сердюцької дивізії на основі загальної військової повинності: в липні призвати 5000 молодих людей 1899 р. народження, з родин, де відсутність одного працівника під час жнив не зашкодить; допускаються й охочі 18–26 років (піхота й артилерія — 2 роки, інші роди військ — 3 роки). Набір відбудеться 31 липня (замість 6-го), призвані мають з'явитися до Києва не пізніше 6 серпня.
наборъ указанныхъ молодыхъ людей будетъ произведенъ не 6, а 31 июля, принятые же въ дивизію должны явиться въ Кіевъ не позже 6 августа с. г.
Читано з зображення. Дата — набору (31 липня 1918); підпис — вр. и. д. об. коменданта полк. Кир[є]єнко.
Наказ Міністерства фінансів № 152 від 31 липня 1918 р.: міністр фінансів А. Ржепецький, їдучи у короткостроковий дозволений відпуск, передав управління міністерством товаришу міністра Григорію Митрофановичу Курилу.
31 липня 1918 р. міністрові фінансів Ржепецькому дозволено короткострокову відпустку; управління міністерством тимчасово передано товаришеві міністра Г. Курилу.
наприкінці липня (31 числа), міністрові фінансів було дозволено піти у короткострокову відпустку, а керівництво міністерством тимчасово передавалося його товаришеві Г.Курило
31 липня 1918 р. міністр фінансів А. Ржепецький, від'їжджаючи в короткострокову відпустку, передав управління міністерством товаришеві міністра Григорію Митрофановичу Курилу.
Від’їзджаючи в дозволений мені короткострочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
Відʼїзджаючи в дозволений мені короткострочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
31 липня 1918 року міністр фінансів А. Ржепецький на час відпустки передав управління міністерством товаришеві міністра Григорію Митрофановичу Курилу; 14 серпня, повернувшись, зняв із нього ці обов'язки.
Відїзджаючи в дозволений мені короткосрочний відпуск, передаю управління Міністерством Фінансів Товаришу Міністра Григорію Митрофановичу Курило.
Велика рада міністрів 31 липня ухвалила статут про облік населення в містах і селищах України: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат, заїжджих дворів мають вести домові книги й повідомляти державну варту про кожну прибулу особу: домовласники й орендарі — протягом 24 годин, власники готелів — протягом 12 годин; статут буде опубліковано телеграфом і негайно набирає чинності.
31 липня 1918 року Велика рада міністрів ухвалила статут про домові книги в містах і містечках України: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат і заїжджих дворів мали вести домові книги й повідомляти Державну варту про кожного приїжджого — домовласники протягом 24 годин, готельєри протягом 12 годин.
Про кожну приїзну особу домовласники й орендаторі на протязі 24 годин, а хазяї готелів на протязі 12 годин повинні повідомляти державну варту
Статут мав бути опублікований телеграфом і негайно набути чинності.
Про кожну приїжджу особу домовласники й орендарі на протязі 24 годин, а хазяїни готелів на протязі 12 годин, повинні повідомляти державну варту
Київ як столиця; рішення ради міністрів.
Законом 9 травня 1918 р. дозволено винокуріння з кормової патоки (без дозволу викурювати вино на продаж заборонено); циркуляром 30 травня заборонено вивезення патоки; винокурну (горілчану) монополію запроваджено 31 липня 1918 р.
Винокурну монополію було запроваджено 31 липня 1918 року
загальнодержавне
Міністерство закордонних справ повідомило: для виїзду до Німеччини після отримання пропуску в МЗС слід звертатися до консульського відділу німецько-української делегації з 10 до 13 години за адресою: Бібіковський бульвар, 5, готель «Палас», кімната 26.
треба звертатися до німецько-української делегації до консульського відділу від 10 до 1-ої годин ранку по адресі: Бібіковський бульвар 5, „Отель-Паляст" кімната № 26.
Міністерство закордонних справ попередило, що прохання приватних осіб, не оплачені гербовим збором (гербовими марками), розглядатися не будуть.
прохання, не сплачені гербовими марками, не розглядатимуться.
При Міністерстві земельних справ мають утворити сільськогосподарську раду з представників громадських організацій, кооперативів тощо.
При міністерстві земельних справ має бути утворена сільсько-господарська рада
Адміністративно-побутовий департамент міністерства шляхів просив при потребі прийому службовців у зв'язку з відновленням руху звертатися за кандидатами до цього департаменту.
При потребі прийому служачих в звʼязку з відновленням руху, адміністративно побутовий департамент міністерства шляхів прохає звернутись за кандидатами цього департаменту.
З питань повернення військовополонених треба звертатися не до міністерства закордонних справ, а безпосередньо до комісії у справах військовополонених при військовому міністерстві.
звертатись … безпосередньо до комісії по справам військово-полонених при військовому міністерстві
Міністерство закордонних справ не розглядатиме прохання приватних осіб, подані без гербових марок.
Від Міністерства справ закордонних поступає багато прохань приватних осіб без гербових марок
31 липня 1918 р. ухвалено тимчасовий закон про Верховне управління державою: у разі тяжкої хвороби або смерті гетьмана призначається Колегія Верховних правителів із трьох осіб. Закон застосовано лише раз — під час офіційного візиту Скоропадського до Німеччини у вересні 1918 р.: Ф. Лизогуб (від гетьмана), сенатор Д. Носенко (від Сенату), військовий міністр О. Рогоза (від уряду).
31 липня був ухвалений тимчасовий закон про Верховне управління державою
Ухвалено й затверджено Гетьманом закон про утворення в Києві Державного сенату як найвищої державної установи в судових і адміністративних справах замість Генерального суду, створеного законом Центральної Ради від 2 грудня 1917 року; сенат поділяється на генеральні суди — адміністративний, цивільний і карний.
установити в м. Київі, яко вишу в судових і адміністраційних справах державну інституцію, державний сенат.
За іншим повідомленням цього ж номера, закон датовано 8 липня 1918 року.
Сенаторів Державного сенату призначають з осіб з вищою юридичною освітою, які щонайменше 15 років працювали в судовому відомстві, присяжними адвокатами або викладачами права; президента сенату й сенаторів загального зібрання призначає Гетьман після ухвали Ради міністрів.
Президент сенату та сенатор призначаються з числа осіб, з вищою юридичною освітою, що перебули не менш, як 15 років
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр із вимогою обережно ставитися до органів самоврядування: старости розпускали міські й земські органи, посилаючись на воєнний стан, іноді оголошений ними самовільно; припиняти їхню діяльність дозволено лише у виняткових випадках з мотивованим поданням міністрові.
Міністр указує необхідність обережно ставитись до органів самоврядування, котрі роблять важну державну роботу.
Міністерство закордонних справ повідомило, що для виїзду до Німеччини після одержання перепустки міністерства закордонних справ потрібно ще завітати до німецько-української делегації, у її консульський відділ у готелі «Палас» на Бібіковському бульварі, кімната № 26; питання повернення полонених — до комісії у справах військовополонених при військовому міністерстві.
необхідно, після отримання пропуску міністерства закордонних справ, ще завітати до німецько-української делегації, в її конзульський відділ, що міститься в гостинниці „Палас" на Бібіківському Бульварі, кімната Nº 26.
Положення про облік населення в містах і міських оселях Української Держави, затверджене гетьманом 31 липня 1918 р. й ухвалене Радою міністрів: домовласники, орендарі, власники готелів, мебльованих кімнат, дворів постою зобов'язані вести домові книжки реєстрації мешканців і про кожного, хто прибув чи вибув, повідомляти Державну Варту протягом 24 годин (власники готелів і мебльованих кімнат — протягом 12 годин), надсилаючи адресовий листок і документ на проживання.
Затверджено паном Гетьманом 31 липня 1918 р. і ухвалено радою міністрів положення про учот населення в містах і міських оселях Української Держави. ... на протязі 24 годин, а власники гостиниць, умебльованих кімнат і т. ин., на протязі 12 годин після
Положення вводиться в дію по телеграфу; газети мають друкувати його в першому числі після одержання копії телеграми.
Згідно з положенням про облік населення, від усіх прибулих — навіть військових, навіть на найкоротший час — власники готелів і мебльованих кімнат мають негайно вимагати документ на проживання; якщо документа немає, заповнюють спеціальний бланк (відомості про особи без документів з причинами), який замість документа подається начальникові району Державної Варти; у приміщеннях готелів і дворів постою на видному місці має висіти витяг із положення за підписом начальника Державної Варти.
Від усіх осіб, не виключаючи чинів військового відомства, прибуваючих, навіть на самий короткий час, і затримуючихся в гостиницях, умебльованих кімнатах, у дворах постою і т. ин., власники або керуючі ... повинні зараз же вимагати документи на життя.
У домових книжках записують усіх мешканців обох статей від 15 років (кожного окремою статтею); не вносять козаків військових частин, що живуть в казармах, ченців у монастирях, учнів військових шкіл та вихованок інститутів шляхетних дівчат (вони реєструються на загальних підставах, коли виходять із казарм, монастирів чи шкіл). Кожне помешкання, крім того, веде квартирну тетрадь, яку мешканець здає домовласникові або двірникові під розписку протягом 24 годин від прибуття чи вибуття нового мешканця.
В зазначені в § 1 книжки належать внесенню особи обойого полу з 15 років, окремою статтею кожна особа. Не належать внесенню в книжки: а) козаки військових частин, котрі мешкають в казармах; б) монашествуючі ... в) учні військових шкіл і учениці інсти
Міністерство закордонних справ повідомляє: для виїзду до Німеччини після отримання пропуска від міністерства треба звертатися до німецько-української делегації, консульського відділу в готелі «Паляс» (Бібіковський бульвар, 5, кімната № 28), між 10 і 1 годиною ранку.
звертатись до німецько-української делегації, до консульського відділу „Отель-Паляст", кімната № 28 (Бібіковський бульвар, буд. № 5) між 10 і 1 годиною ранку
Номер кімнати в одному місці читається як «У», в іншому як 28.
Опубліковано закон про порядок призначення на посади в державній службі на Україні: посади III класу — наказами за підписом гетьмана й міністра та скріпою державного секретаря; IV класу — без скріпи; V класу — наказами за міністерствами після затвердження гетьманом; VI класу — наказами міністрів.
Назначеніе на должности III класса производится приказами за подписью гетмана и соотвѣтствующаго министра и за скрѣпой державнаго секретаря.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Приймання малолітніх на наступний навчальний рік у військові гімназії (колишні кадетські корпуси) — Київську, Полтавську, Одеську й Сумську — відбуватиметься за правилами, що будуть оголошені; приймають лише синів громадян Української Держави; заяви подавати на ім'я директорів до 25 серпня н. ст.
Пріему подлежатъ только сыновья гражданъ Украинской Державы.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство іноземних справ: виїзд до Німеччини потребує, крім перепустки МЗС, відвідин консульського відділу німецько-української делегації в готелі «Палас» на Бібіковському бульварі, кімн. 26, щодня 10–13; питання військовополонених — до комісії у військовому міністерстві.
необходимо по полученіи пропуска министерства иностранныхъ дѣлъ еще заходить въ консульскій отдѣлъ германо-украинской делегаціи, помѣщающейся въ гостиницѣ Палась, на Бибиковскомъ бульварѣ, комната 26
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Рада міністрів надала міністру народної освіти право протягом двох років затверджувати на посади вчителів вищих початкових шкіл осіб із званням учителя повітових шкіл, домашніх наставників, а також випускників учительських і духовних семінарій, які вже працювали у вищих початкових школах.
Совѣтъ министровъ представилъ министру народнаго просвѣщенія право въ теченіе ближайшихъ двухъ лѣтъ утверждать
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Затверджено положення про облік населення в містах і селищах Української Держави: домовласники, орендарі, власники готелів і мебльованих кімнат ведуть домові книги; про кожного прибулого чи вибулого повідомляють Державну варту — домовласник протягом 24 год., готель — протягом 12 год., з адресним листком і посвідкою.
обязаны вести домовыя книги для записи проживающихъ
Читано з зображення. Дата події обчислена від дати номера.
Міністр внутрішніх справ розіслав губернським старостам циркуляр про покарання органів самоврядування (див. с. 2): військове становище не дає підстав для розпуску земських зборів і міських дум без підстав.
Циркуляръ губернскимъ земствамъ. Министромъ внутреннихъ дѣлъ разосланъ губернскимъ старостамъ слѣдующій циркуляръ
Читано з зображення. Текст циркуляра продовжено на с. 2. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство внутрішніх справ вимагає від губернських і повітових старост обережності щодо земських і міських самоуправлінь: розпуск земських зборів, дум, арешти їхніх органів допустимі лише у виняткових випадках і з поданням мотивованого висновку.
принимать противъ самоуправленій, какъ таковыхъ, рѣшительныя мѣры, какъ роспускъ земскихъ и городскихъ думъ и ихъ исполнительныхъ органовъ, лишь въ исключительныхъ случаяхъ
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Одразу після замаху Гетьман Павло Скоропадський надіслав імператорові Вільгельму II телеграму з висловом обурення й співчуття від імені уряду та народу; 31 липня вранці надійшла відповідь Вільгельма з подякою й надією покарати виконавців та організаторів злочину.
Учора вранці на імʼя гетьмана було одержано від імператора Вільгельма таку відповідь
Домові книжки й квартирні тетради видає з управління району Державної Варти за затвердженою губернськими старостами чи міськими отаманами оплатою пронумерованими, прошнурованими й скріпленими казенною печаткою; при першому введенні положення їх треба заготувати протягом тижня від опублікування; для реєстрації наявного населення встановлено двотижневий строк від опублікування.
Для регістрації населення, мешкаючого в містах, або міських оселях до видання цього положення, установляється двотижневий речінець з часу розпубліковання його на місцях.
Параграфи 13–16: виготовляють інспектори Державної Варти; «тижневий» строк у § 14 прочитано з OCR «тижневий речінець 30 дня»; двотижневий строк — у § 16.
Головний бухгалтер міністерства праці С. Кірієнко в листі до редакції (від 31 липня) спростовує газетну замітку про призначення «земляків» у бухгалтерському відділі та нагадує, що наказ міністра від 17 липня № 122 вимагає знання української мови від новоприйнятих працівників, а діючі службовці мусять її вивчати якнайшвидше.
Наказ Міністра ... виданий по Міністерству 17 липня с. р. за № 122
Лист датований 31 липня 1918.
Наказом від 31 липня 1918 року (№ 195) Державний контроль скасував наказ від 19 березня 1918 року № 56: ревізію військових видатків передано новому 2-му Контрольному департаментові, а Військовому контролю залишено лише видатки військових частин, місцевих урядувань і військових установ.
Наказ по Державному Контролю від 19 березня 1918 року під № 56 касується ввиду утворення в складі Державного Контролю 2-го Контрольного Департаменту
Міністр шляхів Б. Бутенко затвердив призначення тимчасових співробітників Правничого департаменту: юрисконсультом — адвоката Володимира Маєвського, діловодами — присяжних повірених Костянтина Костецького й Миколу Ільченка, бібліотекарем-перекладачем — Івана Сосенка та інших; усі з 24 липня 1918 р. із платнею за штатом.
Затверджується призначення на посади: В. об. Юрісконсульта — адвоката Володимира Маєвського, в. об. діловодів-адвоката присяжного Костянтина Костецького
Наказ № 215 від 31 липня; прізвища окремих осіб спотворено OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київське губернське земське зібрання, за статтею «Очерки земской жизни на Украинѣ» (IV, підпис ДВАВЕ), давно обходило питання про склад і компетенцію губернської земської управи; стаття обговорює реформу земського самоврядування.
Очерки земской жизни на Украинѣ
Читано з зображення. Теоретична стаття; конкретних дат немає. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Постанова Ради Міністрів: начальнику Головного тюремного управління авансом асигновано 3 000 000 крб. на придбання господарським способом палива для в'язниць на зиму 1918–1919 рр.
на придбання господарчим засобом палива для вязниць у зимовий період 1918-1919 років.
За міністра юстиції підписав О. Романов.
За повідомленням УТА, з Києва «вчора» (31 липня) відправлено 54 потяги; робітники відновили працю на попередніх умовах, так що страйк «цілком не вдався»; в Одесі й Києві австро-угорські й німецькі власті зробили багато арештів серед страйкарів, а «велике число агітаторів і бунтарів» відіслано в тилові місцевості під австро-угорський і німецький військовий суд; з Києва вчора під конвоєм відіслано до Берестя-Литовського 52 страйкарі.
З Київа вчора під конвойом відіслано до Берестя-Літовського 52 страйкарі.
Повідомлення УТА від 31 липня.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 17–19: порушники цієї устави караються штрафом до 3 000 крб. або арештом до 3 місяців; протоколи агентів Державної Варти про порушення мають бути пред'явлені порушникам, які вправі вносити до них пояснення; кари призначають губернські й повітові старости та міські отамани.
Особи, винні в невиконанні або нарушенні правил цієї устави, підлягають штрафу до 3000 карбованців або арешту до 3-х місяців.
Житомир: у зв’язку зі смертю Ейхгорна заборонено всі публічні вистави.
заборонено всі публічні вистави, спектаклі
Не Київ, але аналог до київського наказу про закриття розваг.
Устава про реєстрацію мешканців, примітка до ст. 14: якщо за місцевих умов неможливо заготовити дворові книги в тижневий строк, дозволено вести тимчасові домові ситки з не менше ніж 12 розграфованих аркушів, прошнурованих і засвідчених підписами й печатками.
дозволяється заводити тимчасові домові сшитки в кількох (не менше 12) розграфованих по встановленій формі аркушів, вшитих в обложку, пронумерованих, прошнурованих і посвідчених незалежними підписами і печатками.
Близько полудня 31 липня агент розшукового відділення, впізнавши двох злодіїв, погнався за ними; міліціонер на розі Маріїнсько-Благовіщенської й Паньківської, почувши свистки, не втрутився; злочинці поранили агента в руку й зникли.
Стоявшій на углу Марінско-Благовѣщенской и Паньковской улицъ постовой милиціонеръ
Читано з зображення. Вулиця Маріїнсько-Благовіщенська — нині Саксаганського (припущення).
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 12: за несвоєчасне подання чи неправильні відомості про прибулих і вибулих відповідають домовласники (якщо вчасно не повідомили про відомості, одержані від квартирників) і самі квартиронаймачі (якщо запізнення сталося з їхньої вини).
Відповідальність за несвоєчасно подані Державній Варті відомості про осіб, прибувших на кватиру або вибувших з неї, а також за сповіщення неправильних відомостей накладається: 1) На домовласників ... 2) На кватирогосподарів
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 13–14: книги й ситки виготовляються за розпорядженням інспекторів Державної Варти, видаються домовласникам з управління начальника місцевого району Державної Варти за цінником, затвердженим губернськими старостами або міськими отаманами, пронумеровані, прошнуровані й скріплені скарбовою печаткою; на початкове запровадження домовласники, орендарі домів, господарі готелів, умебльованих кімнат і дворів постою мають їх завести протягом тижня від оголошення устави.
Домові книжки і кватирні сшитки видаються Державною Вартою пронумеровані, прошнуровані та пропечатані скарбовою печаткою за посвідченням Інспектора Державної Варти ... в тижневий строк дня оголошення цієї устави.
Звернути увагу: Державна Варта (замість міліції) — гетьманська поліція.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 15–16: у повітах і заштатних містах книги й ситки засвідчують підписами вищих представників Державної Варти; прибулих без документів реєструють окремим порядком; усі мешканці міст і міських осель мають зареєструватися протягом двох тижнів від оголошення устави, після чого винні несуть відповідальність залежно від часу прибуття.
Для регістрації населення, прибуваючого в містах або в міських оселях ... двухтижневий строк від оголошення її на місцях.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 20: устава запроваджується на території України з дня її оголошення — телеграфні органи й преса мають оголосити її негайно; міські отамани й старости мають повідомити про це населення. Підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і міністр внутрішніх справ Ігор Кістяковський.
Ця устава переводиться в життя на території України з дня її оголошення, і пресою та телеграфом ... оголошується до загального відома в першому числі «Державного Вістника».
Додатки № 1–3: форми квартирного ситка, домової книги та відомостей про осіб, прибулих без документів (ім'я, по батькові, стан, місце постійного мешкання, звідки прибув, час прибуття, причини непред'явлення документів).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Устава про реєстрацію мешканців (затверджена гетьманом, Київ, 31 липня 1918 р.): домовласники, управителі чи двірники мусять вести домові книги й квартирні ситки для реєстрації всіх осіб, які мешкають у домі; про кожного прибулого й вибулого мешканця відомості подають у Державну Варту місцевого району.
Домові книжки і кватирні сшитки ... для регістрації осіб, мешкаючих у домі під Nº ... Відповідальність за несвоєчасно подані Державній Варті відомості про осіб, прибувших на кватиру або вибувших з неї
Початок устави (статті 1–11) загублений в OCR; зміст відновлено зі статей 12–20 і форм додатків.
Устава про реєстрацію мешканців, ст. 11: отримавши квартирний ситок від мешканця, домовласник, управитель чи двірник у його присутності відмічають у графі 8 час одержання відомостей, вписують їх до домової книги й подають у Управління місцевого начальника району Державної Варти у строк, зазначений у ст. 3; мешканець одержує розписку.
Одержавши кватирний сшиток від одного з мешканців домовласник, управитель або двірник відмічають в присутності мешканця, в графі 8 сшитку час одержання відомостей, після чого записує одержані відомости в домову книжку і представляє в Управління Мі...
OCR колонки дуже зіпсований; змістову реконструкцію зроблено за читабельними фрагментами.
Форма квартирного ситка (додаток № 2 до устави) містить графи: ім'я, по батькові й стан; звідки прибув; час прибуття; причини непред'явлення документів; місце постійного мешкання; відомості про осіб, які прибули без документів, подаються за формою додатка № 3.
Призвище, імя, по батькові й стан. Звідкіль прибув. Час прибуття. Причини непредставлення документів. Місце постійного мешкання.
Форма — зразок для господарів готелів і умебльованих кімнат.
Мешканець будинку № 25 по Борщагівському провулку Іван Лук'яненко заявив, що близько опівночі 31 липня до нього під виглядом агентів розшукового відділення ввірвалися без ордера й почали бити шибки; він кликав на допомогу, постовий міліціонер затримав одного з «агентів» — селянина з Маковиці Київського повіту Терещука.
Никакихъ ордеровъ пришедшіе предъявить не могли, а на отказъ впустить стали разбивать стекла въ окнахъ.
Читано з зображення. Текст у тайлі частково обрізаний; прізвище й назва села читаються з сумнівом.
Цими днями до Києва прибув молодший секретар українського посольства в Туреччині Вовк-Вовченко, який розповів, що посольство вживає заходів для повернення в Україну колишніх цивільних полонених-українців.
Цими днями до Київа прибув молодший секретарь українського посольства в Туреччині д. Вовк-Вовченко
Прибув до Києва секретар українського посольства в Туреччині Вовк-Вовченко; посольство веде переговори з турецьким урядом про повернення на Україну цивільних полонених підданих Української держави.
Прибув до Києва молодший секретар українського посольства в Туреччині д. Вовк-Вовченко
Колишнього депутата турецького парламенту від міста Кютахья Ферід-бея призначено генеральним консулом Туреччини в Києві.
Бувшого депутата турецького парляменту від міста Кутаха (Мала Азія) Ферід-Бея призначено генеральним консулом у Київі.
Телеграма з Царгорода; дата номера газети.
31 липня ввечері міністр фінансів А. К. Ржепецький виїхав до Криму; поїздка триватиме близько 10 днів.
31 іюля вечеромъ выѣхалъ въ Крымъ министръ финансовъ А. К. Ржепецкій.
Читано з зображення. Дата події обчислена від дати номера.
Прем'єр-міністр Ф. А. Лизогуб живе в Києві на Банківській, 4; листоноша, побачивши на газеті «Наш Степ», надісланій йому, слова «народна, громадсько-політична», заніс її до редакції кооперативного журналу «Кооперативна Зоря», яка й переслала газету адресатові.
послала свою газету по адресі: Київ, Банківська 4, Ф. А. Лизогубу,-а почтальон ... приніс її до редакції „Кооперативної Зорі"
Міністерство закордонних справ повідомило, що питання призначення доктора Тремповича білоруським послом в Україні залишається відкритим (замітка в «Дзенніку Київськім» була передчасною); турецьким генеральним консулом у Києві призначено колишнього депутата Феріда-бея з Кутахії.
призначення доктора Тремповича білоруським послом на Україні, що питання призначення доктора Тремповича зостаеться поки що відкритим. ... Ферід Бея призначено генеральним конзульом в Київі.
Іван Матвійович Стешенко, член УСДРП, перший генеральний секретар освіти в уряді Центральної Ради, письменник і педагог, убитий невідомим револьвером у ніч на 31 липня 1918 р. на вулиці в Полтаві; УСДРП і редакція «Робітничої газети» глибоко скорботять; некролог називає втрату великою для українського руху.
було вбито з револьвера Івана Матвійовича Стешенка невідомою особою
Подробиці: див. с. 3. Газета від 2 серпня. У ніч на 31 липня = вночі 30/31 липня.
Наказами гетьмана призначено: З. Яковенка — товаришем міністра народного здоров'я, П. Ладиженського — членом ради міністра торгівлі й промисловості; звільнено за проханням директора загальної канцелярії Міністерства фінансів С. Афанасьєва.
Назначены З. И. Яковенко—товарищемъ министра народнаго здравія
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ по Поштово-Телеграфному відомству № 114: урядовця 1 рангу Марочного відділу Поштового департаменту Леоніда Бачинського звільнено за проханням (з 1 серпня 1918 р.).
Подія — дата наказу; ім'я та посаду відновлено з OCR.
Начальник Генерального штабу полковник Сливинський виїхав у двомісячну відпустку; припускають, що до виконання обов'язків не повернеться. Заступником називають генерала Юлакова (голова комісії з організації військово-навчальної справи) та генерала Кельчевського, колишнього командувача 9-ї армії.
Предполагаютъ, что къ исполненію своихъ обязанностей полк. Сливинскій не вернется.
Читано з зображення. Дослівно «Намъ сообщаютъ»; прізвища за друком: Сливинскій, Юлаковъ, Кельчевскій. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Департамент скотарства Міністерства земельних справ оголосив конкурс на посаду фахівця з пасічництва з платнею від 7 200 до 12 000 карбованців на рік залежно від стажу й освіти.
конкурс на посаду фаховця по пасішництву з платнею від 7.200 до 12.000 карб. в рік, залежно від стажа і освіти.
Верхня межа — 12 000 крб.
Оголошення: товариство «Криниця» має на складі читанку Білоусенка «Баю-баю» за 2 карбованці 50 копійок.
ВІЛОУСЕНКО. Баю-Баю (читанка) Крб. 2,50
31 липня 1918 року Велика рада міністрів ухвалила запропоновані міністром харчових справ тверді ціни на хліб до 1 грудня 1918 року: пшениця нормальної якості — 9 крб 60 коп. за пуд.
пуд зерна нормальної якости пшениці-9 карб. 60 коп.
«Позавчорашнє» засідання щодо номера від 2 серпня — 31 липня.
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на жито до 1 грудня 1918 року становила 7 крб 80 коп. за пуд.
жита-7 карб. 80 коп.
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на ячмінь до 1 грудня 1918 року становила 6 крб 90 коп. за пуд.
ячменю-6 карб. 90 коп.
Ціну вівса в OCR втрачено (7 крб ... коп.).
За ухвалою Великої ради міністрів від 31 липня 1918 року тверда ціна на просо до 1 грудня 1918 року становила 6 крб 40 коп. за пуд; після 1 грудня 1918 року ціни мали знизитися на 25 %, а після 15 травня 1919 року — на 50 %.
проса-6 карб. 40 коп. Після 1-го грудня 1918 р. ціни будуть зменшені на 25%, а після 15-го травня 1919 р.— на 50%.
У міністерстві харчових справ за участі міністрів торгу, земельних справ, праці та представників протофісу й суозіфу почалися наради про тверді ціни на врожай поточного року.
В міністерстві харчових справ ... роспочались наради для вироблення твердих цін на врожай біжучого року.
Міністерство продовольства закінчило нараду щодо цін на хліб урожаю цього року; в основу закладено принцип собівартості, результати передано Раді міністрів.
Въ основу цѣнъ совѣщаніемъ былъ принятъ принципъ себестоимости.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Київська продовольча управа за доповіддю міністерської ревізійної комісії не вживає заходів, щоб отримати належні їй гроші від різних установ, збільшує організаційні витрати, самовільно затверджує мільйонні кошториси й робить великі одноразові витрати; міністр продовольства Соколовський вказує на «непорядки» й пропонує управі вжити заходів.
Непорядки въ гор. продовольственной управѣ. Министръ продовольствія Ю. Ю. Соколовскій обращаетъ вниманіе гор. продовольственной управы
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Передплата на «Вістник Міністерства» народного здоров'я і опікування на пів року коштує 25 карбованців.
передплата: на ½ року 25 карбованців
Оголошення: читанка Б. Грінченка «Рідне слово» в товаристві «Криниця» коштує 3 карбованці 55 копійок.
ГРІНЧЕНКО. Рідне Слово (чит.) 3.55
Оголошення: «Граматика» Курила (ч. I) в товаристві «Криниця» коштує 1 карбованець 10 копійок, а задачник Чепіги — 80 копійок.
КУРИЛО. Граматика ч. І 1.10 ... ЧЕПІГА. Задачник рік І .80
Президія міської управи пропонує (до затвердження думою) річні ставки для абонентів без лічильників: 16-свічна лампа — 50 крб на рік, 32-свічна — 100 крб, 50-свічна — 150 крб.
16-свѣчную лампу въ годъ—50 руб., 32-свѣчную—100 руб. и 50-свѣчную—150 руб.
Читано з зображення. Початок абзацу в сусідній колонці, але цифри чітко видно.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: мило біле гарячого варіння — 185–200 крб за пуд.
Мыло бѣлаго горячей варки 185—200 руб. пудъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: мило марсельське гарячого варіння — 230–240 крб за пуд.
Мыло марсельское горячей варки 230—240 руб.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: мило туалетне й медичне в дрібних шматках — 30–35 крб за дюжина.
Мыла туалетныя и медицинскія въ мелкихъ кускахъ 30—35 руб. дюжина.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: бензин — 246–255 крб за пуд.
бензинъ 246—255 руб. пудъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: свічки — 14–16 крб за фунт.
Свѣчи 14—16 руб. фунтъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: панчохи жіночі полтавської фабрики, щільні й прозорі — 170–185 крб за дюжина.
Полтавской фабрики плотные и прозрачные 170—185 руб. дюжина.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: гумка для олівців — 30 крб за фунт.
Резина для карандашей 30 рублей фунтъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: олівці «Фабера» № 2 — 55 крб за гроса.
Карандаши „Фабера" № 2 55 руб. гроссъ
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: ручки полірувані I–II сорту «Фабера» — 11–13 крб за дюжина.
11—13 руб. дюжина.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: свинцевий сурик — 120–130 крб за пуд.
сурикъ 120—130 руб. пудъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: бертолетова сіль — 1600–1800 крб за пуд.
Бертолетовая соль 1600—1800 руб. пудъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: бязь — 7–7.5 крб за аршин.
Бязь 7 р.—7 руб. 50 коп. аршинъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: шевро французьке — 35–45 крб за фунт.
Шевро французскій 35—45 руб. фунтъ
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: хром (шкіра) — 45–60 крб за фунт.
хромъ 45—60 руб. фунтъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Рада міністрів 31 липня затвердила наказ міністра продовольчих справ про тверді ціни на зерновий хліб і фураж врожаю 1918 р. та минулих років; нові ціни діють з 1 серпня 1918 р. і обов'язкові до 1 грудня (н. ст.) 1918 р.; з 1 грудня 1918 до 15 травня 1919 всі ціни знижуються (на «25» — одиниця втрачена в OCR), а після 15 травня 1919 знову вводяться ціни, що були до 1 серпня 1918 (наказ Міністерства продовольчих справ від 27 травня 1918 р. №56156). Ціни — франко-станція, діють також на хліб, не вивезений власником.
Вчора, 31 липня, радою міністрів ухвалено наказ міністра продовольчих справ зі встановленням твердих цін. Ціни встановлено на врожай 1918 р. і минулі роки- діяльність нових цін вводиться в 1 серпня ц. р.
Розмір зниження («на 25») у OCR неясний; не уточнено, це відсотки чи інше. Ціни — у копійках за пуд.
Міська дума розглядає новий тариф на електроенергію з 1 серпня (ціна вугілля 6 крб за пуд донбаського): освітлення для приватних абонентів — 1 крб 50 коп за кВт-год при установках до 10 кВт-год (було 1 крб), 2 крб до 20 (було 1 крб 20 коп), 2 крб 50 коп понад 20 (було 1 крб 50 коп); для магазинів, кафе, ресторанів, театрів і кінематографів — 3 крб; для моторів — 1 крб; для міських установ, вуличного освітлення, залізниці й млинів — 70 коп.
Ввести съ 1 августа новый тарифъ на электрическую энергію исходя изъ цѣны за топливо въ 6 руб. за пудъ донбасскаго угля
Читано з зображення. Проєкт доповіді; дрібні розбіжності в цифрах через OCR/дрібний друк.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Австрія купила в Україні цукор: 1 млн пудів по 44 карб. за пуд і ще 1 млн по 6(?) карб.; ціна українського цукру понад 6500 крон за метроцентнер.
1 мілійон по 44 карбованців за пуд
OCR спотворений; друга ціна нерозбірлива («6 карб.»).
Ринкові ціни (фрагмент прайсу): кабачки — від 75 коп до 1 крб 20 коп за штуку; абрикоси — 4 крб за десяток.
кабачки, штука, 75 коп.—1 руб. 20 коп
Читано з зображення. Частково обрізано; значення за видимим фрагментом.
Ринкові ціни в Києві (фрагмент прайсу): французька булка — 1 крб 80 коп; сметана — від 3 до 5 крб за фунт; вершкове масло — 15–16 крб за фунт; помідори — 1 крб за штуку; пучок цибулі — від 40 до 70 коп.
сметана, фунтъ, 3 руб.—4 руб.—5 р.
Читано з зображення. Лівий край рядків обрізано; назви товарів і цифри частково припущені за контекстом.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: сахарин — 450–3000 крб за кілограм, сахарин вищої міцності — 500–3500–4000 крб за кілограм.
Сахаринъ крѣпости 450—3000 руб. кило, сахаринъ крѣпости 500—3500—4000 руб. кило.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; розрив цін надзвичайний; цифри можуть бути прочитані неточно.
Газета друкує рубрику «Базарні ціни в Києві»: житнє борошно — до 85 крб за пуд, пшеничне — до 120 крб за пуд, житній хліб — 2 крб за фунт, сало — 9 крб за фунт, масло — 15–16 крб за фунт, картопля — 1 крб 20 коп за фунт, морква — 60 коп, помідори — 1 крб штука, пучок цибулі — 40–70 коп.
Базарныя цѣны въ Кіевѣ.
Читано з зображення. Рядки обрізані на краю плитки; цифри наведено за видимими фрагментами, повні назви товарів втрачено.
Відділ народного здоров'я Київської міської управи оголосив, що з 31 липня щодня з 11 до 13 години в будинку думи (приміщенні нічних чергувань лікарів) безплатно робитимуть протихолерні щеплення всім охочим; особливо радили робити їх особам, що виїжджають за межі України.
з 31 липня з 11 годин ранку і до 1 години дня щоденно в будинку думи (помешкання ночн. чергувань лікарів) будуть даремно робитись всім бажаючим протихолерні прививки.
Відділ народного здоров'я київської міської управи оголосив: з 31 липня з 11:00 до 13:00 щодня в будинку думи (приміщення нічних лікарських чергувань) безкоштовно робитимуть протихолерні щеплення; особливо рекомендовані тим, хто виїжджає за межі України.
съ 31 іюля съ 11 час. утра до 1 часа ежедневно въ зданіи думы... будутъ безплатно производиться всѣмъ желающимъ предохранительныя противохолерныя прививки
Читано з зображення.
Оголошення: д-р Сергій Коломійцев, сифіліс і венеричні хвороби, Гоголівська, 2а, приймає з 11 до 13 і з 17 до 19 години.
Д-р сергія Коломійцев, сіфіліс і пол. хвороби. 11-1 і 5-7, Гоголівська 2а.
Уточнює прізвище лікаря в оголошенні з № 99 (там OCR «Квиомійцев»).
Оголошення: приватна жіноча гімназія Є. А. Крюгер (за дозволеними правами) приймає прохання до 8 серпня включно щовівторка з 11 до 13 год; екзамени 26 (13) серпня; Фундуклеївська, 44.
Частная Женская Гимназія Е. А. Крюгеръ. съ позв. прав. Пріемъ прошеній до 8 включ. по втор. отъ 11 до часу. Экзам. 26 (13) Авг. Фундукл. 44.
Читано з зображення.
Оголошення: курси Л. К. Клемпера навчають швидко писати на друкарських машинках 30 систем; Фундуклеївська, 5, тел. 22-34.
УЧУ ПИСАТЬ БЫСТРО НА ПИШУЩИХЪ МАШИНАХЪ 30 системъ. Курсы Л. К. КЛЕМПЕРА
Читано з зображення.
Оголошення: Товариство техніків-будівельників виконує кам'яні, штукатурні, пічні, теслярські, столярні, малярні роботи, ремонт магазинів, електромонтаж; Мала Підвальна, 11.
ОБЩЕСТВО Техниковъ-Строителей исполняетъ: КАМЕННЫЯ, ШТУКАТУРНЫЯ, ПЕЧНЫЯ
Читано з зображення.
Оголошення: продаються цуценята болонок породисті; Чеховська, 7, кв. 11.
Болонки щенки породист. прод. Чеховск. 7, кв. 11.
Читано з зображення.
Д-р Кручинін подав у комітет допомоги постраждалим на Звіринці місячний звіт про амбулаторний пункт, влаштований міським комітетом у контрактовому будинку: у липні пункт відвідало 401 особа, в різних притулках зареєстровано 58 хворих (серед них один із «іспанкою» та двоє з цингою); інфекційних хворих мало, їжа задовільна, дітям і хворим безкоштовно відпускали молоко з міської громадської їдальні; найбільше бракує білизни — комітет просить голову Ради міністрів Лизогуба безплатно відпускати білизну й речі з ліквідованих військових організацій.
Д-р Кручинін представив в комітет допомоги потерпівшим на Звіринцю місячну обрахункову відомость про діяльність амбуляторного пункту ... всього одвідало пункт в липні 401 чоловік; в ріжних захистках зареєстровано 58 хворих. Серед захворівших маєтся 1
Звіт за липень 1918.
Оголошення: продається флейта; Стрілецька, 6, кв. 8.
ФЛЕЙТА ПРОДАЕТСЯ Стрѣлецкая 6, кв 8.
Читано з зображення.
Оголошення: діловод Лівобережної залізниці, колишній секретар окружного суду, шукає вечірньої праці; А. Л. Узловський, Скобелівська, 12-2.
ліво-береж, залізниці, бувш, секретар окр. суда, шукає веч. праці. Скобелевська 12-2, А. Л. Узловському.
Оголошення: потрібний агрономічний персонал (близько 40 осіб) для тимчасової роботи з реєстрації насіннєвого матеріалу; звертатися: Лютеранська, 11, «Союз сіменоводів».
ПОТРІБУЄТЬСЯ агрономичний персонал (біля 40 чоловік) для тимчасової роботи по регістрації тимчасового матеріялу. Звертатись: Лютеранська 11. „Союз Сіменоводов".
Слово «тимчасового матеріялу» в OCR, ймовірно «насіннєвого».
Оголошення: потрібний завідувач книгарні (обов'язково знати книгарську справу), платня 4000–5000 крб. на рік за домовленістю; пропозиції — книгарня «Україна», Катеринослав, Озерні ряди, Проспект, 24.
Завідуючий книгарнею потрібний. Обовʼязкове знайомство з книгарською справою. Платня 4000-5000 карб. на рік по умові.
Оголошення не київське; діапазон 4000–5000 крб.
Оголошення: хіміко-бактеріологічний кабінет д-ра Е. Г. Гроздєва — аналізи медичні, хімічні, технічні та ін., серодіагностика сифілісу; Рейтарська, 32, кв. 2, прийом 9–10 і 16–19.
Анализы медицинскіе, химическіе, техническ. и др. Серодіагностика СИФИЛИСА.
Читано з зображення. Прізвище частково нерозбірливе (Гроздевъ?).
Оголошення: вечірні загальноосвітні курси для дорослих д-ра Русакової: повний гімназійний курс за 4 роки; прийом — щодня з 18 до 20 год; Кузнечна, 44.
Вечерніе Общеобразоват. Курсы ДЛЯ ВЗРОСЛЫХЪ Д-ра Русаковой. Полный курсъ гимн. прох. въ 4-годъ.
Читано з зображення.
Оголошення: вчитель із вищою освітою готує до екзаменів і перездач; Володимирська, 5, кв. 18, прийом 11–14.
УЧИТЕЛЬ съ высш. образ. готов. къ экзамен. и переэкзамен. Владимирск. № 5, кв. 18. Вид. 11—2 час.
Читано з зображення.
Оголошення: студент-медик готує й репетирує з усіх предметів, особливо математики й латини; Тарасівська, 9, кв. 46, тел. 23-85.
Студ. (бол. мед.) готов. и репет. по всѣмъ прем.
Читано з зображення.
Оголошення: продаються штатські костюми на шовку заграничної роботи на середню фігуру; Столипінська, 46, кв. 1, 10–14.
Штатскіе костюмы на шелку
Читано з зображення.
Оголошення: З. Х. Левітанус (Харків) безкоштовно висилає відомості для купівлі модних журналів, книг, посібників із портняжного ремесла; просить 10 коп.
ПОРТНЯЖЕСКАГО РЕМЕСЛА. Прошу 10 коп. указать свои адресъ и адресъ знакомыхъ.
Читано з зображення.
Міністр продовольства Соколовський просить міністра шляхів сполучення негайно доставити до Києва хліб: 19–20 липня Мелітопольська контора хлібного бюро навантажила для Києва по 4 000 пудів пшениці й 3 000 пудів борошна на ст. Акимівка, 6 000 пудів пшениці на Федорівці, 2 000 на Половці, 4 000 пудів хліба на Трепнах та по 3 000 пудів пшениці й зерна на ст. Світло-Долинська й Миколаївка, а також 6 вагонів хлібних продуктів на ст. Цвіткове і вагон борошна на ст. Бобринська; через залізничний страйк вантажі стоять і Київ може опинитися в критичному становищі.
Кіевъ... можетъ очутиться въ крайне критическомъ положеніи.
Читано з зображення. Станції подано за друком; деякі назви можуть бути перекручені. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Лікар медицини Перельцвейг. Кожні, венеричні, сифіліс («606» і «914» внутрішньовенно); прийом 10–12 і 18–20, жінки 12–13; Трьохсвятительська, 9.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р С. М. Гольдберг. Спеціальна лікарня: сифіліс, венеричні, шкірні й нервово-статеві хвороби; Мала Підвальна, 2, 14–16 год.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Сергій Коломойцев. Лікування сифілісу й трипера (606–914), 11–13 і 17–19; Гоголівська, 2-А; тел. 46-71.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Спеціальна лікарня з постійними ліжками. Шкірні, сифіліс, венеричні; рентген-кабінет; Велика Житомирська, 28; прийом 9–12 і 17–20.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Черняк. Сифіліс, венеричні; спеціальна водолікарня; постійні ліжка; Велика Житомирська, 16; прийом 9–12 і 17–21; тел. 40-01.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Харшан. Шкірні, венеричні, сифіліс («606» і «914»); Фундуклеївська, 29.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Г. Лур'є. Сифіліс, венеричні; 7–12 і 16–20; Михайлівська, 11.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Фарбер. Сифіліс, венеричні, шкірні; Бібіковський бульвар, 62 (кут Єврейського базару); прийом 9–12 і 17–20.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Райхер. Ординатор дитячої лікарні; сифіліс, венеричні, шкірні; 9–11 і 16–20; Велика Володимирська, 53.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Коган. Печерськ, Московська, 5 (проти арсеналу); сифіліс; прийом 9–12 і 16–20.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Шейнберг. Бульварно-Васильківська (Велика Васильківська), 55; сифіліс, венеричні, шкірні; прийом 8–10 і 17–20; тел. 314-10.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Д-р Бершицький. Шкірні, венеричні, статеві хвороби, лікування електрикою; Львівська, 7, кв. 8; прийом 9–12 і 16–20.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: Зубний лікар Баграва. Лікування, пломбування, штучні зуби, мости; Музичний пров., 1, кв. 51.
Читано з зображення. Дрібний шрифт; години прийому й адресу прочитано з перешкодами.
Оголошення: «Торфартель» — 1-ше трудове товариство спеціалістів з дослідження й розробки торфових боліт в Україні: торфовий відділ (виробництво й продаж торфу на паливо) і сільськогосподарський (торфо-мохова підстилка, торфовий тук, торфовий порошок для клозетів); Мала Підвальна, 3, кв. 3.
„ТОРФАРТЕЛЬ“ 1-е Трудовое Товарищество спеціалистовъ по изслѣдованію и разработкѣ торфяныхъ болотъ на Украинѣ.
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За липень 1918 року до київської біржі праці записалося 877 жінок; 713 з них одержали працю в Києві, 8 — на виїзд, про інших відомостей немає. Чоловіків за місяць прийнято на працю 906, не прийнято 235.
Женщин записалось 877, одержали працю у Київі 713, на виїзд 8, инших відомостей нема. ... Усього принято на працю-906 чол... Не принято 235.
Звіт за липень; цифри чоловіків у OCR розбіжні, наведено ті, що читаються чітко.
Оголошення: д-р Кляченко (вул. Житомирська, 8-а) відновив прийом нервових хворих із гіпнозом; прийом 11–13 і 16–18.
возобновил. пріемъ по нервнымъ бол. вит. гипнозомъ
Читано з зображення. Текст частково нерозбірливий.
Оголошення: пропонують недорого лагодити білизну, панчохи та вироби; Трьохсвятительська, 1, кв. 6 (кут Хрещатика), 15–19 год.
Починяю бѣлье, чулки, издѣлія, недор.
Читано з зображення. Рядок оголошення частково нерозбірливий.
Оголошення: колишній офіцер шукає службу в маєтку; звертатися на Велику Володимирську, 49 (Е. Р. Гросман).
Бывш. офицеръ полкъ. ищ. службу въ имѣніи
Читано з зображення. Оголошення частково нерозбірливе.
Оголошення: куплю шафу або рояль; звертатися до Я. Жуковського, М.-Васильківська, 20, кв. 35.
Куплю шан. или рояль. Сообщ. Як. Жуковскому.
Читано з зображення. Предмет купівлі нерозбірливий («шан.» або «шафу»).
Оголошення: передається паштетна й їдальня через від'їзд; Жилянська, 129, на розі з Бєлківською.
Паштетную и столовую передаю по случаю отъѣзда
Читано з зображення. Оголошення частково нерозбірливе.
Оголошення: продаються дачні ділянки в хуторі Ступецькому біля Броварів; довідки за тел. 35.
Дачные участки въ хуторѣ Ступецкомъ
Читано з зображення. Частково нерозбірливо; адреса й ціна не прочитані.
Оголошення: продається браунінг; Володимирська, 49, тел. 11-79.
Браунингъ жел. куп. Владим.
Читано з зображення. Оголошення частково нерозбірливе.
Міністр освіти М. Василенко листом від 31 липня подякував душеприказникам покійного професора Ф. К. Вовка — С. Єфремову та П. Стебницькому — за рішення передати колекцію й бібліотеку Вовка майбутній Українській академії наук; міністр запропонував створити з них окремі відділи при Національному музеї та Національній бібліотеці з збереженням імені Вовка.
31 липня 1918 року міністр освіти М. Василенко подякував душоприказникам професора Хведора Вовка С. Єфремову й П. Стебницькому за рішення передати його колекцію й бібліотеку майбутній Українській академії наук; міністр запропонував створити з них окремі відділи при Національному музеї та Національній бібліотеці.
висловив душоприкажчикам небіжчика професора Вовка С. Єфремову і П. Стебницькому щиру подяку за їх рішення передати майбутній Українській Академії наук колекцію і бібліотеку професора Вовка.
П. міністр освіти листом від 31 липня висловив душеприказчикам небіжчика професора Вовка С. Єфремову і П. Стебнецькому щиру подяку
Міністр освіти листом від 31 липня подякував душоприкажчикам покійного професора Федора Вовка — С. Єфремову і П. Стебницькому — за рішення передати колекцію й бібліотеку Вовка майбутній Українській академії наук; пропонується створити відділи при національному музеї та національній бібліотеці.
колекцію і бібліотеку професора Вовка передати майбутній українській академії наук
Оголошення: Німецький театр (Миколаївська, 4) сьогодні давав веселу фарсу «Придворная... жена-артистка» (Фридрих Отто Фишер), початок о 8½ вечора, каса з 19 години; попередній продаж квитків — Хрещатик, 9, у німецькій польовій книжковій торгівлі, щодня з 8 до 10 і з 14 до 18.30.
НЕМецКій театрь сЕгодня веселня ФАРСь ... Николаевская 4. ... Предв. продажа билетовь Крещатикь 9, въ Німецкой полевой книжной торговль ежедневно съ 8-10 ч. дня и зъ 2-6½ веч.
Назва п'єси частково нечитабельна («ПРИДВОРНАЯ... МОЯ ЖЕНА - АРТИСТКА»).
Оголошення: Німецький театр (Миколаївська, 4; дирекція Фрідріх Отто Фішер) 31 липня показує веселий фарс «Моя Жена-Придворная артистка», початок о 8:30 веч.; попередній продаж квитків на Хрещатику, 9, у Німецькій польовій книгарні щодня 8–12 і 14–18:30.
СЕГОДНЯ ВЕСЕЛЫЙ ФАРСЪ Моя Жена-Придворная артистка. Начало въ 8½ ч. вечера.
Читано з зображення. Назва п'єси дослівно з афіші.
Оголошення: «Свободный театръ» (будинок Інтимного театру, Хрещатик, 43) 31 липня відновлює вистави легкої комедії за участю Вас. Вронського й Олени Астрової та повного ансамблю т-ва «Пель-Мель»; далі в програмі комедія «Любитель дамъ» у 3 діях, два спектаклі на день (початок о 8-й і 10-й год веч.), каса працює 11–14 і 18–20.
Оголошення: сьогодні, у середу 31 (18) липня, відновлення легкої комедії «Любитель дам» (Т-во «Пель-Мель») у Вільному театрі (будинок Інтимного театру, Хрещатик, 43): 2 спектаклі за вечір, початок о 8 і 10 годині вечора, каса з 11 до 14 і з 18 до 20; беруть участь Вас. Вронський і Е. Астрова.
ВОЗОБНОВЛЕНІЕ ЛЕГКОЇ КОМЕДІИ ... Т. ПЮЛЬ-МЭЛЬ вь Свободномь театрь (зданіе ИНТИМНАГО театра, Крещатикь 43) предст. ЛЮБИТЕЛЬ ДАМЪ
Сегодня въ среду 31—18 Июля возобновленіе спектаклей легкой комедіи съ участ. Вас. Вронскаго и Елены Астровой
Читано з зображення. Вистава могла бути скасована через заборону театральних вистав після замаху на Ейхгорна (див. с. 2).
Законом про заснування з 31 липня 1918 в Київському (св. Володимира), Харківському й Одеському університетах запроваджено по чотири кафедри українознавства: української мови, літератури, історії та історії українського права.
в університетах Київському, Харківському й Одеському по чотири катедри україно- знавства
Вийшла брошура В. Самійленка «Дбаймо про фонетичну красу мови» (видавництво «Шлях», 8 с.), ціна 30 коп.
В. Самійленко. Дбаймо про фонетичну красу мови. Видавництво „Шлях"; стор. 8, ціна 30 коп.
Вийшла брошура Івана Ющишина «Організація Українського вчительства в Австрії до Європейської війни» (видання «Вільної Української Школи», 25 с.), ціна 90 коп., Київ, 1918.
Іван Ющишин. Організація Українського вчительства в Австрії до Європейської війни. Видання „Вільної Української Школи", Сторінок 25. Ціна 90 коп. Київ, 1918 р.
Оголошення: 31 липня розпочинається навчання на курсах українознавства; записані мають прийти в приміщення курсів (Хрещатик, 8, 4-й поверх) з 6 год. вечора; запис продовжується там само від 6 до 7 год.
31 липня с. р. розпочнеться навчання на курсах українознавства ... Хрещатик ч. 8, 4 поверх
У Києві одночасно йдуть дві оперети: російська — у міському театрі й німецька (віденська) — у театрі Соловцова; рецензент С. Мокульський порівнює їх: німецька краща музично й ансамблем.
Сейчасъ у насъ въ Кіевѣ имѣются 2 оперетты русская—въ городскомъ театрѣ и нѣмецкая (вѣнская)—въ театрѣ „Соловцова“.
Читано з зображення. Стаття з рубрики «Театръ и музыка».
Київ вітає 65-ліття Володимира Короленка: редакція «Русскаго Голоса» надіслала ювілярові телеграму, назвавши його вождем російської літератури й незалежної думки.
По случаю исполнившагося 65-ти лѣтія В. Г. Короленко, редакціей «Русскаго Голоса» была послана юбиляру слѣдующая телеграмма
Читано з зображення. Ювілей Короленка — 27 липня (15 липня за ст. ст.) 1853 р. нар.; газета друкує привітання 31 липня.
Оголошення: товариство «Криниця» друкує підручники: «Буквар» С. Титаренка, «Українську граматику» проф. Тимченка для середніх і вищих початкових шкіл, арифметичний задачник Уліцького «Новий шлях», хрестоматію з історії української літератури Дорошкевича й Білецького, «Українську історію в народній поезії» Григор'єва-Нашого.
Т-во „КРИНИЦЯ" зараз друкує такі підручники: С. ТИТАРЕНКО. Букварь. Проф. ТИМЧЕНКО. Українська граматика
Оголошення: видавництва «Дзвін» і «Українська школа» незабаром випускають ухвалені Педагогічною комісією Міністерства народної освіти підручники для початкових шкіл — читанки С. Черкасенка (I–III рік) і задачники Я. Чепіги; замовлення із завдатком щонайменше 1/10 вартості надсилати на адресу: Київ, Бессарабська площа, 2, видавництво «Дзвін».
Замовлення й гроші В-во прохае висилати по такій адресі: КИІВ, БЕСАРАБСЬКА ПЛОЩА № 2, в-ву „Дзвін".
Закінчено статут товариства «Мистецтво» («Искуство»), подано на затвердження; до нього входили художники й різьбярі А. Богомазов, М. Генке, Зотов, В. Клімов, Б. Ляховський, Л. Монко, Н. Попов, А. Романов, Б. Сіжин, Сниткін та інші; восени у приміщенні першої Української бібліотеки (Пушкінська, 1) і Вільної майстерні пластичного мистецтва А. Прахової та М. Козика планувалися лекції з мистецтва й культури українською та московською мовами.
Цими днями закінчено й подано на затвердження статуту товариства „Искуство". ... А. Богомазов, М. Генке, Зотов, В. Клімов ... Б. Ляховський, Л. Монко
Курси українознавства розпочиналися 31 липня 1918 р.: тих, хто записався, просили прибути в помешкання курсів на Хрещатику (поверх 4) о 18 годині; запис тривав там само від 18 до 19 години.
31 липня ц. р. розпочнеться навчання на курсах українознавства ... Хрещатик ... поверх 4, з 6 годин вечора.
Номер будинку на Хрещатику в OCR зіпсований.
Оголошення: «Новий театр» (Хрещатик, 36, тел. 57-26; «єдиний, у котрому не жарко») показує «Поцелуй змѣи» з Сперанцевою та Рудницьким і комедію «Неудачное свиданіе» за участі Джизети й Рудольфа.
Новый Театръ. Крещ. 36, тел 57-26. Единств. въ кот. не жарко.
Читано з зображення. Деякі рядки афіші частково нерозбірливі.
Оголошення: 31 липня о 2-й год дня — перегони («Сегодня БЕГА»).
Сегодня БЕГА. НАЧАЛО въ 2 ч. дня
Читано з зображення. Місце проведення не вказане на цій плитці (імовірно іподром).
Оголошення: «Большой театръ Миніатюръ» (Фундуклеївська, 5; дир. Е. Брикінська, М. Максин, П. Міходов) 31 липня — комедія «Павелъ Троцкій» («Же по товарищески»), дві серії, початок о 8 і 10 год веч.; каса 11–14 і з 18:30.
Большой театръ „Миніатюръ“ Фундукл. № 5. Дир. Е. Брыкинской, М. Максина, П. Миходова. Сегодня 2 серіи. Нач. въ 8 и 10 ч. в. Касса отъ 11—2 и отъ 6½ ч.
Читано з зображення. Назва «Павелъ Троцкій» — наймовірніше заголовок програми; назва з дужками «Же по товарищески» нерозбірлива в ряді місць.
Оголошення: Літній театр Купецького зібрання (товариство українських артистів, дирекція Колесниченка) анонсує репертуар з 31 липня по 14 серпня 1918 року з гастролями артистки Атаманської: серед вистав — «Лимерівна» (3 серпня), «Гандзя» (6 серпня), «Вечорниці» (10 серпня), «Ніч під Івана Купала» (12 серпня), «Не вбий» і «Вечорниці» (14 серпня), а також «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Сорочинський ярмарок», «За волю і правду», «Панна Штукарка», «Грішниця».
3-го ЛИМЕРІВНА ... 6-го ГАНДЗЯ ... 10-го ВЕЧЕРНИЦІ. 12-го НІЧ ПІД ИВАНА КУПАЛА ... 14-го НЕ УБІЙ І ВЕЧЕРНИЦІ ... Гастроль арт. Атаманської.
Афішу обрізано по краях, частину назв і дат реконструйовано; прив'язка окремих вистав до дат ненадійна.
Доповнення до замітки про антиукраїнську пропаганду: бандурист у відкритому театрі Олексіївського парку, що співає «Що зробили з тобою, Україно», значиться в списку артистів як Гамалія (Гамалій); він виступає в українському вбранні українською мовою, а публіка, серед якої часто багато німців, бурхливо плеще й тупотить; раніше він співав і пісню з «пікантними» словами, після чого частина публіки залишила зал.
Згадана пропаганда ведеться у відкритім театрі Олексіївського парку. Бандурист ... знаний киянам під імʼям Гамалія чи Гамалій
Оголошення: програма Літнього театру Купецького зібрання (дирекція Колісниченка; Т-во українських артистів): середа 31 липня — «Катерина», «Мужичка» й «Україна»; четвер 1 серпня — «Грицько»; 2 серпня — «За Німань іду» і «Ніч під Різдво»; 3 серпня — «Лимерівна»; 4 серпня — «За волю й правду»; 5 серпня — «Майська ніч» і «На перші гуси»; 6 серпня — «Гандзя» (1-й спектакль арт. Атаманської); 7 серпня — «Доки сонце зійде»; 8 серпня — «Сорочинський ярмарок»; 9 серпня — «Маруся Богуславка»; 10 серпня — «Воскресіння»; 11 серпня — «Панна штукарка» і «Вечорниці»; 12 серпня — «Ніч під Івана Купала»; 13 серпня — «Грішниця» і дивертисмент; 14 серпня — «Не убий» і «Вечорниці».
Літній театр Купецького зібрання. Дирекція Колісниченка. Т-во українських артистів ... Вівторок, 6-го ГАНДЗЯ (1-й спектакль арт. Атаманської). Середа, 7-го-ДОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ
Афіша велика і розірвана: порядок п'єс по днях реконструйовано за OCR; назви першого дня («Катерина — Мужичка і Україна») поєднано нечітко. Виступи артистки Атаманської — по 4 спектаклі (6, 7, 9, 10 серпня).
Оголошення: у театрі «Мініатюр» (колишній «Бергоньє»; дирекція Є. Брикіної, М. Максимова, П. Мілорадовича) щодня 2 серії, початок о 8 і 10 годині вечора, каса відчинена з 11 до 14 і з 18.30; у програмі комедія «Не по-товарищески» за участю Павла Троїцького, М. Н. Бемер, Е. Перо, Курт-Фуса, Лео Мелі.
Великий театр „МІНІЯТЮР". Бувший „БЕРГОНʼЄ". Дир. Є. Брикиної, М. Максина, П. Милорадовича. Поч. о 8 і 10 год. веч. СЬОГОДНЯ 2 СЕРІЇ. Каса відчинена від 11-2 год. і від 6½ год. веч.
Адреса в OCR — «Форона № 5» (вулицю не відновлено). Раніше в № 99 цей самий блок був без назви.
Оголошення: у відкритому театрі «Шато» щодня виступають акробати-ексцентрики Арманд і Церет, дует балетних танців В. Петракевич і В. Карнецький, гумористи, співак-баритон, Кубанські тандорі та інші; початок музики о 7 годині, програми о 9 годині вечора; щодня концерт «Галла» з 50 номерів з початком о 10 годині вечора; Театр-Вар'єте.
ВІДКРИТИЙ ТЕАТР ШАТО Щоденно прийм. участь: Акробати-ексцентрики. АРМАНД і ЦЕРЕТ Дует балетних танців В. Петракевич і В. Карнецький ... Початок музики о 7 год Програми о 9 год. веч
Частину прізвищ артистів в OCR зіпсовано.
Видавничий відділ міністерства народної освіти видає державним коштом букварь О. Воронця «Ярина» у необмеженому числі; ілюстрації замовлено українським художникам (Г. Нарбут, А. Середа, М. Козик, Г. Павлович); замовлення надсилати до видавничого відділу МНО, Терещенківська, 2.
А. Воронця „Ярина", як найкращий із усіх букварів, що тепер є на Вкраїні. Видавничий відділ М. Н. О. ... видає букварь цей на державні кошти в необмежному числі
Прізвище автора в OCR «А. Воронця» (ймовірно, Воронець).
Чеське видавництво «Чехослав» в Україні розпочало періодичні випуски творів українських письменників; першим вийдуть оповідання К. Анищенка; вийшло перше число місячника «Українська Кооперація» (орган Центрального Українського Кооперативного Комітету); вийшла брошура М. Шаповала «Шевченко і самостійна Україна» (16 с., 40 коп.).
Чеське видавництво на Вкраїні „Чехослав" приступило до періодичних випусків творів українських письменників. Першим випуском підуть оповідання К. Анищенка
Німецька оперета в театрі Соловцова: відзначено Корді Мілоцич як вокальну й акторську зірку, комік Бендіксен; ставили «Королеву экрана» Жильбера. У російській оперетці йшов бенефіс Д. О. Давидовського («Король веселится»), після чого — бенефіс капельмейстера Д. С. Неле («Шехеразада»).
Корди Милоцичъ... Превосходный опереточный комикъ г. Бендиксенъ... Смотря у ъ пѣвцовъ „Королеву Экрана“ Жильбера
Читано з зображення. Прізвища за OCR; Мілоцич — «Корди Милоцичъ» та «г-жа Милочи» в різних місцях.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рецензія на виставу у театрі «Майстерня»/«Правобережний зал»: відзначено гарне виконання артиста; автор просить адміністрацію не пускати на вистави тих, хто прийшов на танці, бо вони заважають слухати. Ціни: 2 карб. (сімейним) і 60 коп. — не розібрано.
Треба тільки звернуть увагу на адміністраторський бік, аби ті, хто прийшов не на виставу, а на танці, не заважали слухать другим
OCR рецензії сильно пошкоджений; назви закладу й вистави не встановлено.
Оголошення: артіль капельдинерів та гардеробників у Троїцькому Народному домі; кооперативний комітет приймає передплату на «Провесінь».
артель капельдинерів та гардеробщиків
Оголошення в OCR розірване.
В оперетті театру Соловцова газета відзначає комика Бендіксена та приму Корді-Мілович; зазначає, що німецька оперета в Києві майже не поступається в музичності вдачі.
Превосходный опереточный комикъ г. Бендиксенъ
Читано з зображення. Прізвище примадонни («Корди Милоцичъ»/«Милочи») OCR-нерозбірливе.
Оголошення: у парку «Аполо» (Олексіївський парк) щодня виступав цирк-вар'єте, нові дебюти, гастролі відомих артистів у відкритому театрі, початок програми о 21.30, ресторація відчинена з 20 години; у саду з 18 години 2 оркестри; по закінченні — у концертній залі вар'єте «з 40 номерів». У суботу, 4 серпня, — бенефіс дирекції.
АЛЕКСЕЕВСКІЙ ПАРКЪ АПОЛО ... Сегодня и ежедневно въ саду ... ЦИРКЪ ... АНОНСЬ! Въ субботу, 4 Авг, традиціон. БЕНЕФИСЬ ДИРЕКЦІИ.
Назва саду в OCR «АЛЕНСБЕВСКІЙ ПАРКЪ АПОЛО»; ймовірно, Олексіївський парк. Це уточнює безіменну афішу з № 99.
Оголошення: гуртова комора Товариства «Друкар» (Хрещатик, 50) і Товариство «Шкільна Освіта» пропонували українські книжки з цінами: «Рідні колоски» (читанка, ч. I) — 2,50 крб.; задачник Бесарая до початкового курсу арифметики ч. I — 2,00 крб., ч. II — 2,50 крб.; Л. Глібов «Байки» (в палітурці) — 1,60 крб.; Голоскевич «Правописний словничок» (3-тє вид.) — 1,50 крб.; Зайцев «Оксана» — 50 коп.; знижка книгарням і земствам.
Видання Т-ва „Шкільної Освіти": ... Рідні колоски. Читанка ч.І. 2.50 к. ... Бесарай Задачник ... 2.00 ... Л. Глібов. Байки (в палітурці) 1.60 к. ... Голоскевич. Правописний словничок 3-тє видання 1.50
Прайс-лист сильно розірваний у OCR: відповідність цін до назв реконструйована; частина позицій (Леся Українка, Теліга, Рильський, Шніцлер тощо) без чітких цін.
Оголошення: книгарня видавничого товариства «Криниця» (Бібіковський бульвар, 14; Нестерівська, 27) має на складі й друкує шкільні підручники: Білоусенко «Баю-баю» (читанка), «Життя Ісуса Христа» (8 коп.), Грінченко «Рідне слово», Курило «Граматика», Курило «Початкова граматика» тощо; пропонує шкільним відділам губернських, повітових і міських управ.
Т-во „КРИНИЦЯ" має на складі такі підручники
Ціни в OCR перемішані з назвами; певна лише «8 к.».
Газети спершу повідомили, що вбивця фельдмаршала зветься… Донцов; насправді — Донской.
газети зпочатку подали вістку, що убійник фельдмаршала називається. . . Донцов. В дійсності його назвисько Донськой.
Наступного дня вийшла грамота гетьмана про непричетність українського народу; усі українські газети з обуренням висловилися про злочин; співчуття німецькому посольству висловили есефи, хлібороби-демократи та ін.
Всі українські часописи з великим обуренням висловились з приводу злочину
Міністерство закордонних справ вживає заходів, щоб організувати видання власного друкованого органу.
Міністерство закордонних справ уживає заходів по організації видання свого власного друкованого органа.
При редакції «Вістника міністерства земельних справ» влаштовано інформаційне бюро, що видавало інформацію співробітникам преси щовівторка й щоп'ятниці з 11 до 13 години.
улаштовано інформаційне бюро, яке буде видавати інформації співробітникам преси по вівторках і пʼятницях що тижня з 11 до 1 год. дня.
Редакція «Відродження» повідомила авторів, що з приводу не прийнятих віршів, коротких статей і заміток ніяких листувань і довідок не робиться, а матеріали знищуються.
Редакція повідомляє авторів, що з приводу віршів, коротких статей і ріжних заміток, не прийнятих до друку, ніяких листувань і справок не робиться, позаяк всі ці материяли знищуються.
Газета оголосила, що в тяжкий час розбиття революції «Робітнича газета» є єдиною на всю Україну українською пролетарською газетою, і закликала збільшувати кількість передплатників та організовувати гуртову передплату.
Робітнича Газета є єдиною на всю Україну, українською пролетарською часописью
Київська газета «Русскій Голосъ», №50, вийшла в середу 31 липня (18 липня за ст. ст.) 1918 року; редакція й головна контора — на вул. Рейтарській, 29, тел. 55-83.
№ 50, Кіевъ, Среда 31 (18) июля 1918 г.
Читано з зображення.
Передплата на «Русскій Голосъ» з доставкою в Києві та пересилкою по Україні коштує 8 крб на 1 місяць і 16 крб на 2 місяці.
на 1 мѣс.—8 руб., на 2 мѣс.—16 руб.
Читано з зображення.
Оголошення в газеті: рядок петиту або відповідне місце попереду тексту — 2 крб 50 коп, позаду тексту — 1 крб 50 коп; особам, які шукають роботу, — не більше 3 рядків по 75 коп.
за строку петита или занимаемое мѣсто впереди текста 2 р. 50 к., позади текста 1 р. 50 к.
Читано з зображення.
Оголошення: редакція «Русскаго Голоса» купує за пристойну винагороду газети з Росії та з Дону, що вийшли після 26 липня нового стилю; Рейтарська, 39, кв. 4, з 10 до 19.
Газеты изъ Россіи и съ Дона, вышедшія послѣ 26 іюля нов. стиля, редакція „Русскаго Голоса“ покупаетъ за приличное вознагражденіе.
Читано з зображення.
Вийшов ілюстрований журнал «Око» видавництва «Глобус» — двома мовами, російською й українською, 16 сторінок глибокого друку, ціна числа 40 копійок, наклад 100 тисяч примірників; фейлетоніст «Нової Ради» висміює помилки в підписах (пам'ятник Кочубею й Іскрі підписано як пам'ятник Хмельницькому) та запах бензолу, характерний для видань, що друкуються в Німеччині.
На двох мовах: російська й українська. ... Видавництво „Глобус". ... Ціна числа 40 коп. 16 сторінок. Наклад 100 тисяч примірників.
Фейлетон «Над ілюстраціями», підпис — А. Яринович.
Міністерство закордонних справ повідомило, що питання про призначення доктора Тремповича білоруським послом (генеральним консулом) на Україні лишається відкритим, всупереч звісткам київських газет; також міністерство вживає заходів, щоб заснувати власний друкований орган.
справа з призначенням д-ра Тремповича білоруським консулом ще не вирішена
Ціна окремого номера «Русскаго Голоса» — 35 коп.
Цѣна отд. № 35 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Відродження» у липні 1918 р.: 8 крб. на місяць, 24 крб. на 3 місяці; зміна адреси передплатника — 50 коп.; окремий номер коштував 70 шагів (35 коп.).
Умови передплати: на місяць 8 карб., на 3 місяці 24 карб. ... Ціна окремого нумера 70 шагів (35) коп.
Відповідь 70 шагів = 35 коп. (1 крб = 200 шагів); у № 99 те саме число прочиталося як «78».
Ціна окремого номера «Робітничої газети» — 60 шагів (30 коп.); номер 331, другий рік видання, виходить щодня, крім днів після свят. Орган Центрального комітету Української соціал-демократичної робітничої партії (У.С.-Д.Р.П.).
Ціна окр. ч. 60 шагів (30 к.)
Цифра в OCR розірвана («60 шагів (30 м.)»).
Передплата «Робітничої газети»: 7 карбованців на 1 місяць, 21 карбованець на 3 місяці.
На 1 міс. 7 карб., на 3 міс. 21 карб.
OCR шапки частково пошкоджений.
Вирізка: цензура гетьманської влади діє непослідовно (з одних газет викреслює звістки про замах на міністра шляхів Бутенка, в інших лишає); газета іронізує: «шляхи цензури несповідимі».
Вона з одних газет викреслює звістки про замах на міністра Бутенка, в других залишає.
Номер сам має білі пятна та пошкоджений текст стор. 2.
Оголошення: «Вістник Міністерства Освіти» виходитиме щомісяця книжками по 10–12 аркушів; передплата на півроку — 26 карбованців, ціна окремої книжки — 4 карбованці; перше число вийде наприкінці липня; адреса — Володимирська, 1(?)
передплата на ½ року 26 карбованців; ціна окремої книжки 4 карбованці
Номер будинку нерозбірливий.
Ціна окремого номера «Вільного життя» (щоденна політично-економічна газета, Одеса) — 20 коп., місячна передплата 5 карб.; адреса редакції: Одеса, Ніжинська, 65, тел. 7-72.
Ціна окремого номера 20 коп. Місячна передплата 5 карб.
Редактор «Русскаго Голоса» — Н. Я. Литнов (прізвище частково нерозбірливе); видавці — Н. П. Демидов і Н. С. Жекулін; друкарня А. І. Гросмана, Володимирська, 49, тел. 5-68.
Типографія А. И. Гросманъ, Владимірская № 49, Телефонъ № 5-68.
Читано з зображення. Прізвища за друком, деякі можуть бути перекручені.
З 1 серпня почав виходити «Лісовий Вістник» (видавництво Центрального лісового бюро, редактор К. Д. Павлюк): науковий, господарський, торгово-промисловий і техніко-економічний часопис; окремий примірник — 1 крб. 50 шагів; редакція — Бесарабка, 2, контора «Книгозбірні».
З першого серпня почне виходити Видавництвом Центрального Лісового Бюра під редакцією лісовода експорта міністерства торгу і промисловости К. Д. Павлюка часопись „Лісовий Вістник" ... Ціна окремого примірника 1 карб. 50 шагів.
«1 карб. 50 шагів» = 1 крб + 50 шагів (≈1,25 крб при курсі 1 крб = 200 шагів).
Із газет: «Нова Рада» (С. Єфремов) і «Киевская мысль» пишуть про скасування цензури та задушення преси; «Русский голос» дивується, що цензура викреслила в ньому звістку про арешт Петлюри, пропустивши її в інших газетах, а звістку про замах на міністра Бутенка в одних газетах викреслила, в інших лишила.
цензура викреслила у нього звістку про заарештування Петлюри
Ідеться про свавілля цензури гетьманату; арешт Петлюри — за переказом газети.
Редактор «Русскаго Голоса» приймає щодня з 12 до 13 год, секретар — з 13 до 15 год; головна контора відкрита щодня (крім святкових днів) з 10 до 15 год; термінові оголошення беруть у друкарні з 15 до 19 год. Відділення контори: канцелярський магазин А. І. Гросмана (Володимирська, 49) і Товариство робочих студентів (Великий бульвар, 24), щодня з 9 до 18 год.
Редакторъ принимаетъ ежедневно отъ 12-1 ч. Секретарь—отъ 1-3 ч.
Читано з зображення. Великий бульвар, 24 — імовірно Бібіковський бульвар; у тексті «Б. Бульваръ 24».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Ціна оголошень у «Робітничій газеті»: на першій сторінці перед текстом 2 карб. за рядок; позаду тексту на 4-й сторінці — 60 коп. за рядок (цифра нерозбірлива); за зміну адреси передплатника — 80 коп.
2 карб. за рядок; позаду тексту на 4-й стор.; За зміну адреси 80 коп.
Ціну за рядок позаду тексту видно як «бо коп.» — розбір ненадійний.
Адреса редакції «Робітничої газети»: Київ, Михайлівський провулок (номер будинку не читається); редактор приймає в певні години, контора відчинена щодня 10–4.
Редакція: Київ, Михайловський пр.
Номер будинку та години редактора пошкоджені.
Конфісковано номер «Голоса Юга» (за повідомленням у розділі «З робітничого життя»).
Конфіската „Голоса Юга"
Дата й причина конфіскації не вказані.
Оголошення: селянська газета «Народня воля» виходить у Києві двічі на тиждень; передплата — 3 карб. на 3 міс.(?), 10 карб. на рік; передплатники, які виїхали, мають негайно подати нові адреси; адреса редакції — Київ, вул. (назва нерозбірлива), буд. 65.
НАРОДНЯ ВОЛЯ, що виходить у Києві двічі на тиждень
Ціни передплати нерозбірливі.
Контора газети просить передплатників негайно доплатити різницю в передплаті та надіслати гроші на наступні місяці, щоб не було затримки з висилкою; окремо анонсовано брошуру Іллі Братерського про державний устрій на Україні (ціна 50 коп., Робітнича книгарня, Володимирська, 16).
Ціна 50 коп. … Робітнича Книгарня … Володимирська, 16
Назву брошури OCR розбив («…КОВНЕ ПАНСТВО… НА УКРАЇНІ»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська радіостанція прийняла телеграму з Москви: консули США, Франції, Італії та Японії заявили, що залишаються в Москві; генеральний консул США Пуль подав декларацію комісарові про дипломатичні зносини з радянською владою.
Київська радіостанція одержала слідуючі телеграми з Москви
Фрагмент з міжнародної політики, але з вказівкою на київську радіостанцію.
Австро-угорське командування в Одесі закликало робітників не вірити агітаторам, які запевняють, що в них відберуть останній шматок хліба, і спростувало чутки про намір відібрати здобутки революції.
командування спростовує чутки про намагання одібрати здобутки революції
Не київська подія.
Німецька комендатура у Козятині вивісила оголошення про курс німецької марки: приймати 1 марку за 1 карбованець, 1 царський рубль або 1 керенський рубль; хто відмовляється — суворо карається, так само за підвищення цін на харчі через курс марки.
В Казятині німецькою комендатурою вивішена обʼява про курс німецької марки. В цій обʼяві наказується приймати за 1 марку 1 карбов., 1 москов. царськ, рубль, 1 керенський рубль.
Місцевий наказ у Козятині, повідомлений у київській газеті.
На станції Бобринська в буфеті курс марки німці приймали по 1 карбованцю, решта публіки приймала і платила по 75 коп. за марку.
На ст. Бобринській курс марки в буфеті приймається від німців по 1 карбованцю. Решта публіки приймає і платить по 75 коп. за марку.
За невиконання чи порушення положення про облік населення — штраф до 3000 карб. або арешт до 3 місяців; штрафи накладають губернські й повітові старости та міські отамани; протоколи Державної Варти мають бути пред'явлені порушникам.
Особи, котрі будуть винуваті в невиконанні або нарушенні правил, складених в цьому положенні, підлягають штрафу до 3000 карб. або арешту до 3 місяців.
Рада міністрів асигнувала 1 282 711 крб на відшкодування витрат вищих навчальних закладів за 1917 рік: Київському університету св. Володимира — 505 790, Київському політехнічному інституту — 149 345, Новоросійському університету — 368 278.
Кіевскаго Университета Св. Владиміра приходится 505.790 руб; Кіевскому Политехническому Институту 149.345 руб
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Київське купецьке товариство взаємного кредиту (Хрещатик, 28) здійснює всі банківські операції, має власні товарні склади, видає перекази й акредитиви на всі міста України, Петроград і Москву та виконує комісійні доручення.
Кіевское Купеческое О-во Взаимнаго Кредита. КРЕЩАТИКЪ № 28.
Читано з зображення.
Оголошення: австрійський і угорський уряди закликали українське населення підписуватися на VIII австрійську та угорську воєнну позичку; безкоштовні пояснення давало цісарсько-королівське бюро підпису на воєнну позичку — Фундуклеївська вул., 11, з 9 до 12 години ранку.
ПІДПИСУЙТЕСЬ на VIII австрійську і угорську воєнну позичку. ... цисарське і короліжське Бюро підпису на воєнну позичку Фундуклеївській вул. ч. 11, від 9 до 12 годин ранку.
Закон про скарбовий продаж напоїв: міністр фінансів визначає строки запровадження продажу залежно від підготовки й має виробити зміни до статуту про скарбовий продаж напоїв, щоб захистити населення від зловживання міцними напоями; обов'язкова здача спирту до скарбу за цінами, які встановить міністр фінансів; для внутрішнього вжитку, крім хлібо-картопляного, допускається й меласовий спирт.
виробити ... необхідні зміни Статуту про скарбовий продаж напоїв, з метою захистити населення від зловживання міцними напоями
Продаж відновлюватиметься поетапно.
Закон про скарбовий продаж напоїв: із державної скарбниці асигновано 10 000 000 крб. на ремонт будинків і облаштування скарбових горілчаних складів (видатки до 1 січня 1920 р.) та 135 000 000 крб. на операції скарбового продажу напоїв у 1918 р. і створення перехідного запасу спирту, посуду й матеріалів.
десять міліонів карбованців на ремонт будинків і улаштування скарбових горільчаних складів ... сто тридцять пять міліонів карбованців на провадження в біжучому році операції скарбового продажу напоїв
Додатково 10 млн крб. на склади.
Закон про скарбовий продаж напоїв (ст. 4): міністр фінансів має, за згодою державного контролера, визначити порядок заготівлі спирту, посуду та матеріалів, встановити за потреби обов'язкову здачу запасів спирту до скарбу за встановленими цінами та допустити для внутрішнього вжитку меласовий спирт, якщо він відповідає вказівкам, затвердженим міністром фінансів 31 серпня 1906 р.
припустити для внутрішнього ужитку, опріч хлібо-картопляного, також мелясовий (паточний) спірт, коли він по якости задовольняє вимогам вказівок, які затверджені Міністром Фінансів 31-го серпня 1906 року.
Обов'язкова здача спирту до скарбу — реквізиційний механізм.
Оголошення: Акціонерне товариство Дніпровської паперово-масної мануфактури «Саколин» (засновник С. С. Розенкранц, Київ, Олександрівська, 37-а, тел. 22-24) з основним капіталом 10 000 000 руб; статут затверджено міністром торгівлі й промисловості 20 липня 1918 р.; підписка на акції — в Азовсько-Донському комерційному банку в Києві.
Уставъ утвержденъ г. Министр. Торг. и Промышленности 20 Іюля 1918 г. ОСНОВНОЙ КАПИТАЛЪ 10.000.000 РУБЛЕЙ.
Читано з зображення.
Центральна управа державних ощадних кас у Києві розробила, а міністр фінансів затвердив новий тариф страхування життя, що дозволяє страхуватися на 10-річний строк сплати премій; ставки значно нижчі, ніж у приватних страхових товариств.
централь-на управа державних ощадних кас у Київі виробила а міністр фінансів затвердив новий тариф, який дає можливість застрахувати життя ... з 10-ти річним строком сплати премії.
Дата номера газети; точна дата затвердження не вказана.
Валютні курси на київській біржі 31 липня 1918 року: марки — 95½, крони — 51¼–51½, леї — 45–50, франки — 125–130; облік чеків і великих купонів — 3¼–4¼ %, короткострокових зобов'язань — 2¾–3 %.
Валюта: марки: 95½, кроны: 51¼—51½, лей: 45—50, франки: 125—130.
Читано з зображення. Одиницю котирування в газеті не вказано (найімовірніше — рублі за 100 марок/крон/леїв/франків); число 95½ читається чітко.
Управління Запорізької залізниці повідомило, що прибуток за липень (по 20-те) становив 607 825 крб. на добу, а 21–27 липня — 123 057 крб.; міністерство відповіло, що з Києва вислано 5 300 000 крб. для залізничників і дозволено позичити в німецької й австро-угорської влади до 15 мільйонів; майстерні не відчиняти й на поступки не йти.
Прибуток за липень, по двадцяте включно, в сутки 607825 карб., з 21 по 27 липня включно-123057 карб. ... гроші з Київа відіслано в кількости 5.300.000 карб. і також ... позичити у німецької і австро-угорської влади до 15 мілійонів карб.
Показники стосуються Запорізької залізниці.
Кам'янецька міська дума одноголосно ухвалила асигнувати на обладнання державного українського університету 1 000 000 крб. (покрити внесками по 200 000 крб. щороку з 1918 р.), безкоштовно віддати університетові міський кар'єр будівельного вапняку та 100 десятин землі на «Руських фольварках» (вартість землі — 10 000 000 крб.), а також приміщення міської технічної школи.
Одноголосно, без усяких дискусій, дума ухвалила: 1) Асигнувати в допомогу міністерству освіти 1.000.000 карбованців ... шорічними вкладками по 200.000 карб., починаючи з 1918 року.
У тексті OCR «000.000 карбованців» (початкова цифра втрачена); за рештою тексту та підсумком — 1 000 000. Звіт опублікований у київській газеті.
Закон Ради Міністрів від 31 липня 1918 р. відновлює на території України скарбовий продаж горілчаних напоїв (державну горілчану монополію) за правилами Статуту про акцизні податки: для внутрішнього споживання в 1918 р. дозволено випустити не більше трьох мільйонів відер скарбового спирту (обрахункових на 40 ступенів).
Поновити в біжучому році на території України скарбовий продаж напоїв ... Дозволити випуск для внутрішнього вжитку в 1918 році не більше трьох міліонів відер скарбового вина (обрахункових на 40 ступнів).
Відновлення державної горілчаної монополії, скасованої революцією; текст першої частини пошкоджений.
Київська біржа 31 липня 1918 року: затишшя; 5 % облігації Київського міського кредитного товариства — 95–98, іпотечні листи Київського земельного банку — 90½–92½, Полтавського земельного банку — 90–92½, платина — 340; виграшні позики: I — 600, II — 500, III — 400; Позика свободи: великі облігації 65–67, малі 83–85.
Выигрышные займы: I-й заемъ 600, II-й заемъ 500, III-й заемъ 400. Заемъ свободы: крупныя облигаціи: 65-67, мелкія 83—85.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; окремі котирування (акції, купони) нерозбірливі.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Укрбанк, Хрещатик, 27, платить за поточними рахунками й вкладами від 4% до 6% (верхня межа в OCR нечітка, «60%» — очевидно 6%).
По біжучих рахунках і вкладках банк платить від 4½ до 6%
Нижня межа «4/1» — ймовірно 4½; верхня «60%» — 6%.
За Брестським договором Україна зобов'язувалася поставити Німеччині й Австро-Угорщині до 31 липня 1918 р. 1 млн т хліба, 400 млн штук яєць, до 50 тис. т живої ваги худоби, а також сало, цукор, льон, коноплі, марганцеву руду.
Україна зобов'язувалася надати Німеччині та Австро-Угорщині до 31 липня 1918 р. 1 млн т хліба, 400 млн штук яєць, до 50 тис. т живої ваги великої рогатої худоби
Редакторська виноска 141.
Законом 31 липня 1918 р. відновлено казенну винну (горілчану) монополію; дозволено випустити в продаж 1918 р. для внутрішнього споживання не більше 4 млн відер казенного вина.
було відновлено скарбову горілчану монополію й дозволено випустити на продаж в 1918. році для внутрішнього вжитку не більше 4 мілійонів відер скарбового вина
загальнодержавне
Міністр продовольчих справ Ю. Ю. Соколовський звернув увагу міської продовольчої управи на «незадовольняючий стан справ» (за доповіддю ревізійної комісії): не стягує гроші з установ, не притягає винних до відповідальності, збільшує видатки без згоди міського урядування, затверджує мільйонові розрахунки; міністерство запропонувало скоротити штат і відділи до передачі продовольчої справи місту.
Міністр продовольчих справ Ю. Ю. Соколовський звертає увагу міської продовольчої управи на низку фактів, які ілюструють незадовольняючий стан справ в цій управі.
За відомостями державного хлібного бюро, з 19 по 28 липня Мелітопольська й Миколаївська контори набрали для Києва хліб на станціях (Якимівка, Попова, Федорівка, Троянів, Світлодолинська, Миколаїв, Сокологірне) і ще 6 вагонів у Цвіткові та вагон борошна в Бобринській; усього набрано, але не прибуло до Києва 41 вагон хліба й 3 вагони ячменю — перешкоджав залізничний страйк. У Києві було хліба за зменшеною нормою пайка на 5 днів; після прибуття 41 вагона запаси дійшли б до двох тижнів.
Зараз у м. Київі є запасів хліба по зменшеній нормі пайки на 5 днів. З прибуттям 41 вагона запаси в Київі дійдуть до двотижневих
Станом на 28–31 липня.
Оголошення: «КОСТИ»: отримано дрова; тих, хто записався, просять внести доплату; підписка на дрова триває на Михайлівському пров., 9, кв. 3, щодня 10–16.
ПОЛУЧЕНЫ ДРОВА. Просятъ записавшихся взвести доплату. Подписка на дрова продолж. Михайл. пр. 9 кв. 3. отъ 10—4 ч. еж.
Читано з зображення. Назва організації («К. О. С. Т. И.») частково нерозбірлива.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: сіль розсипна — 7–7.5 крб за пуд.
Соль разсыпная 7 руб.—7 р. 50 коп. пудъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: олія соняшникова — 155–165 крб за пуд.
Подсолнечное масло 155—165 руб. пудъ
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: перець — 40–45 крб за фунт.
Перецъ 40—45 руб. фунтъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: цукор у вільному продажу — 120–150 крб за пуд.
Сахаръ въ вольной продажѣ 120—150 руб. пудъ
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Київський ринок, 31 липня 1918 року: чай — 45–55 крб за фунт.
чай 45—55 руб. фунтъ.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); діапазон подано як надруковано.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: хлібина житнього хліба (бл. 4 фунтів) — 8–9 крб за хлібина.
караваи ржаного хлѣба, около 4 ф. 8—9 руб
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: сало — 9–10.5 крб за фунт.
сало, фунтъ, 9—10 руб. 50 к
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: м'ясо — 2.5 крб за фунт.
мясо, фунтъ, 2 р. 50 коп.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: баранина — 3.2–3.5 крб за фунт.
баранина, фунтъ, 3 р. 20 коп.—3 р. 50 коп.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: вишні — 1.8–2 крб за фунт.
вишни, фунтъ, 1 р. 80 к.—2 руб
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: помідори — 0.7–1 крб за штука.
помидоры, штукъ, 70 коп.—1 р.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: картопля — 0.6–0.7 крб за фунт.
картофель, фунтъ, 60—70 коп
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: кочан капусти — 1–1.5 крб за кочан.
кочанъ капусты 1 р.—1 р. 50 к
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: яйця — 6–7 крб за десяток.
яйца, десятокъ, 6 р. и 7 руб
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Оголошення: 31 липня 1918 року міська управа роздавала місця під лари й столи на новозбудованому базарі (на площі по вулиці, назва якої в OCR читається як «Старопольська») для продажу сала, свинини, баранини, ковбас, хліба, булок, молочних продуктів, риби, птиці, зелені й садовини — до 1 січня 1919 року; кожна особа могла орендувати лише одне місце, боржників до торгів не допускали.
31 липня 1918 р. на ново збудованому базарі на площі по Старопольській вулиці під лари і столи для продажі сала, свинини, баранини, ковбас, хліба, булок, молочних продуктів, риби, птиці, зелені і садовини
Назва вулиці в OCR сумнівна.
Оголошення: Управління Правобережних залізниць призначило на 30 серпня 1918 року конкурс на віддачу в посесію (оренду) всіх буфетів і кухонь на залізничних станціях; умови — щодня з 13 години особисто або поштою в Управлінні (Київ, Нестерівська, 19, або Театральна, 8, флігель Познякова, 2-й поверх).
30 серпня ц. р. призначаеться конкурс на віддачу в посесію усіх буфетів і кухонь на станціях залізниць.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: борошно житнє — 25–35 крб за пуд.
Мука ржаная, пудъ, 25—35 руб
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: борошно пшеничне — 110–180 крб за пуд.
пшеничная мука, пудъ, 110—180 руб
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Базарні ціни в Києві 31 липня 1918 року: французька булка — 1.6 крб за штука.
французская булка 1 р. 60 коп.
Читано з зображення. Дрібний друк, збільшений фрагмент; ціна в рублях (карбованцях); окрема цифра може бути прочитана неточно.
Оголошення: куплю на Лук'янівці або Печерську невелику садибу з будинком; пропозиції листом або особисто з 15:30 до 16:30 — Рейтарська, 10, кв. 3.
КУПЛЮ на Лукянівцї - Печерську ... садибу ... Пропозиції лист. або особисто од 3½ до 4½ год. Рейтерська 10, кв. 3.
Текст уточнено за повтором оголошення в №129.
Оголошення: куплю на Лук'янівці або Печерську невелику садибу чи дім; пропозиції листом або особисто з 15.30 до 16.30, Рейтерська, 10, кв. 3.
Куплю на Лукіянівці - Печерськ, невелику садибу-дім. Пропозиц, лист., або особисто од 3½ до 4½ год. Рейтерська, Nº 10. пом. 3.
Оголошення: куплю садибу чи невеликий будинок із садом на Лук'янівці або Печерську; Рейтарська, 10, кв. 3.
Усадьбу домъ небольш., жел. садъ купл.
Читано з зображення. Оголошення частково нерозбірливе.
Оголошення: «Київський будівельний кооператив ОСЕЛЯ» (Пушкінська, 39, кв. 9) просив членів вносити паї на поточні рахунки в Українбанку № 870 і Союзбанку № 1914 чи до правління; за § 12 статуту чергу на паєву квартиру член здобуває після внеску повних 1000 крб.
Киівський Будівельний Кооператив ОСЕЛЯ. (Пушкінська Nº 39 пом. 9). ... згідно § 12 статуту чергу на паеву кватирю член дістав по внеску повної (1000) карб.
Київський Будівельний Кооператив «Оселя» (Пушкінська, 20, кв. 9) просить членів вносити пай до Союзбанку, нагадуючи, що за статутом (§12) «чергу на паєву квартиру» член отримує після внесення повного паю (1040 крб.?).
Правління прохає членів т-ва вносити пай до Союзбанку
Суму 1040 в OCR читати «(1040) коро» — сумнівно.
Член правління Дніпровського союзу споживчих товариств А. Сербиненко в листі до редакції (від 14 серпня 1918 року) розповів, що після того, як більшовики в січні спалили будинок Грушевського, де він жив і втратив усе майно, він оселився в 3 кімнатах квартири губернського земства на Великій Житомирській, 15; 31 липня на дверях з'явилася записка, що квартиру реквізовано для генерала Григорьєва.
31-го липня прийшов я додому й побачив на дверях записку, що квартиру реквизовано для генерала Григорьєва.
Оголошення: пишучі машинки (продаж, лагодження) — Київ, Столипінська вул., 24-28, приймання з 11 до 14 і з 16 до 18 години.
Пишучі машинки, і полагодження Столипинська вул., Nº 24-28, від 11-2 год. 1 4-6 год. веч.
Початок оголошення («Пишучі машинки ... продаж, купівля») обірваний. Те саме оголошення було в № 99 з вулицею «...винська».
Оголошення: потрібна кімната в центрі міста, бажано з пансіоном, для інтелігентного чоловіка; пропозиції з 15 до 16.30, Рейтерська, 10, кв. 3.
Німнату в центрі міста, баж. панс. потр. інт. чол. Пропоз. од 3-4½ г. дня, Рейтерська 10, п. 3.
«Німнату» — «Кімнату» (OCR).
Оголошення: проф. Іспольський бажає купити або найняти паєву квартиру в 4–5–6 кімнат; Нестерівська, 17, тел. 39-34.
Паевую квартиру купить или нанять 4—5—6 комнатъ желаетъ проф. ИСПОЛЬСКІЙ. Нестеровская 17, тел. 39-34.
Читано з зображення. Прізвище «Исполь(н)скій» частково нерозбірливе.
Оголошення: безкоштовно приймає заяви про вільні квартири й кімнати А. І. Біленький, Володимирська, 49, тел. 11-79.
БЕЗПЛАТНО прин. заявл. о своб. кварт. и комнат. А. И. Бѣленькій... Владимірская 49, тел. 11—79.
Читано з зображення.
Оголошення: Київський будівельний кооператив «Оселя» (Пушкінська, 39, пом. 9) приймає членів за рекомендацією двох членів; пайовий внесок — 1 000 карбованців (одразу або в розстрочку); чергу на пайову квартиру член отримує лише після внесення повної тисячі; паї вносять на поточні рахунки в Українбанку №870 і Союзбанку.
Паєвий внесок 1000 карб. або вразу, або в ровстрочку ... „чергу на паеву кватирю член дістає до внеску повної тисячи (1000) карб."
Вступна плата в OCR — «100 карб.» (непевно).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: шукають кімнату, меблі чи без; безроздільний наймач; Мало-Васильківська, 33, кв. 10, тел. 80-41.
Ищу комнату или съ меб.; безъ, цѣн. безраздѣл. М.-Васильк. 33, кв. 10 тел. 80—41.
Читано з зображення. Текст оголошення частково нерозбірливий.
Оголошення: автомобіль «Рекс-Симплекс» (30 к. с., 6 міс.) продається або здається в оренду; Фундуклеївська, 14.
Автомобиль—30 с. 6 мѣс. РЕКСЪ-СИМПЛЕКСЪ прод. или разрѣшен.
Читано з зображення. Текст оголошення розібрано частково.
Оголошення: контора на Фундуклеївській, 14 пропонує «вигідні умови» особам, які мають відомості про вільні квартири, меблі тощо.
Выгодн. условія предлаг. конторы... Фундукл. 14, лицамъ имѣющ. свѣд. о своб. кварт., мебели и проч.
Читано з зображення. Назву контори розібрати не вдалося.
Оголошення: шестикімнатна «панська» квартира з усіма вигодами в Святошині (також магазин у кутовій дачі), вільна з 1 вересня; тел. 17-01.
барская кв-а ... въ Святошино, также магаз. въ угловой дачѣ ... съ 1 сент. с. г. Телеф. 17—01.
Читано з зображення. Оголошення вкрай дрібне, рядки частково нерозбірливі; кількість кімнат («6 к.») імовірна.
Оголошення: у Ірпені продаються ділянки; довідки за адресою 38-а.
Ирпень. Прод. участки вел. Справ.
Читано з зображення. Оголошення частково нерозбірливе.
Київський міський голова, за газетою, отримав лист від градоначальника генерала Ханженкова: у місті різко ослабло трамвайне сполучення, через скупченість населення це викликає ропіт; градоначальник просить пояснити причини й терміни виправлення.
стало остро замѣчаться полное ослабленіе трамвайнаго движенія
Читано з зображення. Прізвище градоначальника за друком: «ген. Ханжуковъ» (імовірно Ханженков).
Трамвайна дирекція оголосила про пошуки нафти для трамвайних електростанцій і попередила, що рух лінією до Пущі-Водиці 31 липня, можливо, буде зупинено.
Дирекція трамвайная принимаетъ всѣ мѣры къ розыску нефти... движеніе по этой линіи, возможно, будетъ пріостановлено.
Читано з зображення.
Залізничний страйк ліквідується: 31 липня 1918 року з Києва відправлено 54 поїзди, робітники відновили працю на попередніх умовах; австро-угорська й німецька влада заарештувала в Києві й Одесі багато страйкарів, а 30 липня з Києва під конвоєм відправили до Берестя 52 страйкарів.
З Київа вчора взагалі відправлено 54 поїзди. ... З Київа позавчора під конвоєм відіслано до Береста 52 страйкарів.
За німецькими джерелами. Дирекція Правобережної залізниці почала виплату платні за липень тим, хто не страйкував.
Київський міський отаман генерал Хануков у листі міському голові вказав на катастрофічне послаблення трамвайного руху в Києві й просив пояснити причини та терміни виправлення; дирекція трамваю відповіла, що вживає заходів до пошуку нафти, але успіх не певний, і попередила, що рух лінією до Пущі-Водиці, можливо, буде припинено.
Дирекція трамваю вживає всі заходи до розшуку нафти. Однак, немає певности, що всі зусилля дирекції матимуть успіх. ... рух по цій линії, можливо, буде припинено.
Фейлетоніст жартує: навпроти Міської думи — будка (бурківка), за нею кав'ярня Семадені, а біля Семадені можна сісти в трамвай №2 і доїхати до редакції «Кіевской мысли» на Фундуклеївській.
Сядьте коло Семадені в трамвай № 2 і доїдете до „Кіевской Мысли" на Фундукліївській.
Фейлетон; відбиває реальний трамвайний маршрут №2.
Серед акційних товариств, статути яких затвердив міністр торгу і промисловості, було Акційне товариство Києво-Деміївської приміської залізниці (Київ): статут затверджено 31 липня 1918 року, основний капітал 1 000 000 карбованців, ціна акції — 100 карбованців.
Акційне Товариство Київо-Деміївської пригородньої залізниці (Київ), 31/VII, 1.000.000 карб., 100.
На Подільській залізниці становище покращало: пасажирський рух нормальний, товарний ще не налагоджений; депо станції Гречани переписується на станції Кам'янець і Шепетівка.
На Подільській залізниці. Становище покращало. Пасажирський рух нормальний. Товарний поки що не налагоджений.
Під час залізничного страйку українці-працівники станції Козятин не страйкували (їм видавали безплатні харчі, курси українознавства слухали 300 осіб); у Бердичеві не страйкували (100 слухачів курсів українознавства та діловодства); Фастів не страйкував; рух потягів з Києвом, Жмеринкою, Голобами, Уманню — нормальний.
В Казятині рух валок з Київом, Жмеринкою, Голобами, Уманʼю І иншими провадиться нормально. Працюючим на ст. Казятин видаються даремні харчі.
Дата — станом на 29–30 липня.
На Лівобережній залізниці 30 липня з Києва відправлено дачні, пасажирський і товарний потяги до Полтави та пасажирський до Гомеля; 31 липня — № 18 на Харків і товарний на Дарницю; прибули пасажирський з Гомеля, чотири дачні й два пасажирські, 31 липня — № 5. До управління Лівобережною залізницею тимчасово вступив інж. Шухов, помічник — інж. Ралль; становище на Конотопському відділі добре, депо видало всі 23 паровози.
В управління Лівобережньою залізницею тимчасово вступив інж. Шухов, його помішником призначений інж. Ралль.
Залізничне сполучення в Києві за даними на 30–31 липня 1918 року: по Московсько-Воронезькій дорозі з Києва 30 липня відправлено 2 дачні, 2 пасажирські й 1 товарний поїзд, вранці 31 липня — 1 товарний і 1 пасажирський; за той же час прибуло 8 поїздів, із них 4 дачні.
Всего по Московско-Воронежской изъ Кіева 30 июля было отправлено 2 дачныхъ, 2 пассажирскихъ и 1 товарный поѣздъ
Читано з зображення. Страйк залізничників; дача — приміські поїзди.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На Подолі є трамвайна будка («біля садка»), що правила за збірний пункт для екскурсії слухачів курсів.
коло садка на Подолі
Побічна згадка.
Південно-Західні дороги 30–31 липня 1918 року почали давати Київському вузлу в обмін вагони; у Єлисаветградському вузлі службовці повернулися до роботи, окрім Голти, де страйк триває; з Києва 30 липня відправлено 3 поїзди в одному напрямку й по одному на Фастів, Знам'янку, Жмеринку та Голобі; з Знам'янки, Голобів, Фастова, Бородянки й Іршиці до Києва прибули поїзди.
Прибыли поѣзда въ Кіевъ изъ Знаменки, Голобъ, Фастова, Бородянки и Иршу.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назви станцій частково обрізані по краю тайлу, читаються з сумнівом.
Редакція «Робітничої газети» рішуче засудила замах на Ейхгорна: на шлях терору проти німців можуть стати лише ті, хто виступає проти української держави; УСДРП засуджує цей акт, а організовану боротьбу з німцями партія вважає шкідливою для країни.
не можемо не висловить якнайгострішого осуду тому, що сталось
OCR фрагментарний; зміст передано узагальнено.
Холера в Росії: у Новгородській губернії починає розвиватися, в Орлі посилюється — в'їзд до міста й повіту заборонено.
ХАРЬКОВЪ, 31. Изъ Орла сообщаютъ: холера усиливается, въѣздъ въ городъ и уѣздъ воспрещенъ.
Читано з зображення. Новина не про Київ; для тла епідемічної ситуації.
Оголошення: у шкільній окрузі (Бібіковський бульвар, 11) 31 липня 1918 року мав відбутися продаж книжок, брошур, давніх бланків і непридатного паперу — усього близько 400 пудів; оглядати щодня з 12 до 2-ї години.
Оголошення: у шкільній окрузі (Бібіковський бульв., 14) 31 липня продаватимуть близько 400 пудів бланків, книжок, брошур і непридатного паперу; оглядати щодня з 12 до 2 год.
В шкільній окрузі (Бібік. бульв. 14) 31 липня відбудеться продаж бланків, книжок, брошур, давніх та нездатного паперу коло 400 пуд.
В шкільній окрузі (Бібік. бульв. 11) 31 липня відбудеться продаж книжок, брошур, давніх бланків та нездатного паперу, всього коло 400 пуд.
Дата продажу з тексту.
Оголошення: у шкільному окрузі (Бібіковський бульвар, 14) 31 липня відбудеться продаж книжок, брошур, давніх бланків та непотрібного паперу, всього близько 400 пудів. Оглядати щодня 12–2 год.
В шкільній окрузі, (Бібік. бульв. 14) 31 липня відбудеться продаж книжок, брошур, давніх бланків та нездатнього паперу, всього коло 400 пуд. Оглядати що-денно від 12-2 год.
Шкільний округ — Київська шкільна округа (Бібіковський бульвар, нині бульв. Шевченка).
Оголошення: у шкільній окрузі (Бібіковський бульвар, 14) 31 липня відбудеться продаж книжок, брошур, старих бланків та непридатного паперу, всього близько 400 пудів; оглядати щодня 12–14 год.
В шкільній окрузі (Бібік. бульв. 14) 31 липня відбудеться продаж книжок, брошур, давніх блянків та нездатнього паперу, всього коло 400 пуд. Оглядати що-денно від 12-2 год.
Повідомлення деяких київських газет про призначення доктора Тремповича білоруським генеральним консулом в Україні не відповідають дійсності — питання ще не вирішене.
справа з призначенням д-ра Тремповича білоруським консулом ще не вирішена.
Оголошення: Українське товариство архітекторів відкриває в Києві з 1 вересня 1918 року (н. ст.) вищу школу — Архітектурний інститут; приймають осіб обох статей із середньою або вищою освітою, які складуть вступні іспити з рисування; довідки й прийом заяв щодня з 16 до 18 години в приміщенні Художньої школи.
Українське т-во архитектів 1-го вересня н. ст. 1918 р. одкриває в Київі вищу школу Архитектурний Інститут. До інстітуту приймаються особи обого пола з середньою, або вищою освітою
Адресу школи в OCR №128 прочитано як «В. Кудрявська 3», у №129 — «В. Кудрявська 8»; непевно.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані