понеділок
25 червня за старим стилем
83 записи · 15 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У понеділок 8 липня (25 червня за старим стилем) 1918 року гетьман затвердив низку ключових законів: про Державний Сенат замість Генерального суду, про відновлення судових палат замість апеляційних судів, про примусові польові роботи за постановами губернських земельних комісій і про боротьбу зі спекуляцією іноземною валютою. «Нова Рада» повідомила, що того ж дня Велика рада міністрів ухвалила скасувати національно-персональну автономію й національні міністерства, а МЗС надіслало ноту донському отаманові. Увечері фельдмаршал Ейхгорн і посол Мумм виїхали до Криму, посла заступив граф Беркгайм. Через випадок азійської холери, завезеної з Росії, в Міністерстві народного здоров'я відбулася санітарна нарада, а окрема комісія взялася за зношений міський водогін. На церковному соборі близько 111 членів на знак протесту проти проекту автономії в канонічному зв'язку з патріархом залишили залу. Після майже двотижневої перерви через страйк друкарів вийшли «Последние новости»; у Царському саду знайшли повішеного невідомого.
Гетьман затвердив закон про утворення в Києві Державного Сенату — вищої судової й адміністративної інстанції з Генеральними судами адміністративним, цивільним і карним, що тимчасово діяв за російським «Учреждением Правительствующего Сената»; Генеральний суд Центральної Ради скасовано, його справи передано Сенатові, на утримання на друге півріччя асигновано 1 028 300 крб. Другим законом скасовано апеляційні суди й відновлено судові палати в Києві, Харкові й Одесі. Шкільник стверджує, що діловодство в судах велося виключно російською мовою; за Скоропадським, мовне питання неукраїнські сенатори порушили вже на перших засіданнях.
певність висока: Офіційний текст законів у «Державному вістнику», дату підтверджують «Нова Рада», Дорошенко, Шкільник і примітка до спогадів Скоропадського. Твердження Шкільника про виключно російське діловодство — пізня оцінка без документа цього дня.
Закон Ради Міністрів про утворення Державного Сенату, затверджений Гетьманом Павлом Скоропадським 8 липня 1918 р. в Києві: на відміну закону Центральної Ради від 2 грудня 1917 р. про Генеральний Суд, у Києві утворюється Державний Сенат як вища державна інституція в судових й адміністраційних справах; до особливого закону його устрій і компетенцію визначає «Учреждение Правительствующего Сената» з урахуванням нових постанов.
У відміну закону, що видала Центральна Рада 2-го грудня 1917 року про утворення Генерального Суду, установити в м. Київі, яко вишу в судових й адміністраційних справах Державну Інституцію-Державний Сенат.
Державний Сенат складається з Сенаторів, зокрема Президента Сенату, і поділяється на три Генеральні Суди — Адміністраційний, Цивільний і Карний; Президента й Сенаторів Загального Зібрання призначає Гетьман наказом після ухвали кандидатури Радою Міністрів.
Державний Сенат складаеться з Сенаторів, в тім числі Президента Сенату, і поділяється на Генеральні Суди: Адміністраційний, Цівільний та Карний.
Вимоги до сенаторів: вища юридична освіта та не менше 15 років служби в судовому відомстві (не нижче судового слідчого чи товариша прокурора окружного суду) або в стані присяжного адвоката чи лектора юридичних наук (магістр або доктор); сенатори Адміністраційного суду можуть бути з осіб із широким адміністраційним досвідом, а Загального Зібрання — з колишніх міністрів.
Президент Сенату та Сенатори призначаються з числа осіб, з вищою юридичною освітою, що перебули не менш як 15 років
Сенатор не може одночасно мати іншу державну чи громадську посаду (крім професорської чи тимчасових доручень); сенатора можна тимчасово усунути лише після притягнення до слідства чи суду, а звання позбавити — лише за присудом карного чи дисциплінарного суду; Загальне Зібрання Сенату скликають за почином Президента чи Міністра Юстиції (на урочисті й надзвичайні випадки).
Сенаторів не можна, без їх на те згоди, переводити в одного Генерального Суду в другий.
Компетенція Державного Сенату: Загальне Зібрання всіх Генеральних Судів, Загальні Зібрання Цивільного та Карного судів, Сполучені Присутності й Адміністраційний суд розглядають справи, які раніше належали департаментам і загальним зібранням Російського Правительствуючого Сенату; Карному суду відходять і справи колишніх Головного Військового й Головного Військово-Морського судів; при кожному суді діють прокурор і товариші прокурора під наглядом Міністра Юстиції як Генерального Прокурора.
До компетенції Адміністраційного Генерального Суду належать справи, які належали до Першого, Другого, Третього і Четвертого Департаментів Російського Правительствуючого Сенату
При Державному Сенаті діють Сенатський Архів і Сенатська Друкарня та видаються «Відомості Державного Сенату» замість «Собранія узаконеній і распоряженій Правительства», «Сенатских відомостей» й «Сенатских об'явлений»; сенатор у засіданні має бути в чорному сюртуку з чорною краваткою та особливим знаком.
Сенатор в Засіданні повинен бути в чорнім сюртукі, чорній краватці і мати особливий знак
Державний Сенат починає діяти з дня опублікування закону; усі справи Генерального Суду, створеного законом Центральної Ради 2 грудня 1917 р., передаються до Державного Сенату; закон Центральної Ради від 28 грудня 1917 р. (про обсадження посад і порядок обрання суддів Генерального та Апеляційного судів) визнано скасованим на підставі ст. 44 законів про тимчасовий державний устрій від 29 квітня 1918 р.; скасовано посаду Старшого Прокуратора Генерального Суду, три посади прокураторів тощо.
Визнати, що виданий 28-го грудня 1917 року від Центральної Ради і оголошений в „Вістнику Генерального Секретаріяту Народньої Української Республіки" (Nº 1 від 5-го січня 1918 р.) закон ... скасований
Видатки на утримання Державного Сенату й Сенатського Архіву, починаючи з 1919 року, становитимуть 2 056 600 крб щороку; на 1918 р. з 1 липня відпускається 1 028 300 крб.
на 1918 рік відпустити починаючи з 1-го липня 1918 року міліон двадцять вісім тисяч триста карбованців.
Штат Державного Сенату (затверджений 8 липня 1918 р.): Президент Державного Сенату — 24 000 крб на рік; голови Генеральних судів — 20 000; сенатори — 18 000 (за OCR); начальник Сенатського Архіву — 10 000 крб; загальні видатки на утримання Сенату й Архіву — 2 056 600 крб на рік.
Президент Державного Сенату 24000 ... Начальник Архіву 10000 ... Разом видатків на утримання Державного Сенату і Сенатського Архіву 2.056.600 карб.
За законом про Державний Сенат, Президент Державного Сенату разом із Міністром Юстиції робить доповіді Гетьманові та подає звіт про діяльність Сенату; скликає Загальні Зібрання в урочистих випадках; вищий нагляд за господарськими справами Сенату належить Президентові.
Президент Державного Сенату, як і його Представник, в належних випадках робить Панові Гетьманові доклади разом з Міністром Юстіції
Закон про Судові Палати й Апеляційні Суди (затверджений Гетьманом 8 липня 1918 р.): скасовано закон Центральної Ради про Апеляційні Суди та створений 24 березня 1918 р. Київський Апеляційний Суд (його службовців залишено поза штатом); судові палати залишено на попередніх засадах — із 1 липня 1918 р. при Київській, Харківській і Одеській судових палатах запроваджено посади скарбника й архівара, урядовців трьох розрядів (І розряду — 50, ІІ — 65, ІІІ — 75 осіб), а при Київській та Одеській палатах — кабінети науково-судової експертизи (лаборант, секретар, техніка).
Скасувати закон про Апеляційні Суди, виданий Центральною Радою, і утворений законом 24 березня 1918 року Київський Апеляційний Суд
Те саме законом: Полтавський і Лубенський окружні суди прилучено до округи Харківської судової палати, а Кам'янець-Подільський і Вінницький — до округи Одеської; нотаріусів у Києві, Одесі й Харкові призначають і звільняють за поданням голів окружних судів через старших голів судових палат Міністром Юстиції.
Полтавський та Лубенський Окружні Суди прилучити до округи Харківської Судової Палати і Каменець-Подільський та Винницький-до округи Одеської Судової Палати.
Закон також доручає Одеській судовій палаті розгляд скарг на постанови Одеського Комерційного Суду, а скарг на постанови самої палати — Цивільному Генеральному Суду Державного Сенату; на асигнування необхідних коштів Міністр Юстиції має право звернутися до Ради Міністрів (за рахунок готового фонду скарбниці).
Скарги на постанови Одеського Комерційного Суду належать до розгляду Одеської Судової Палати.
Закон про Державний Сенат затверджено гетьманом 8 липня 1918 р.; президент Сенату — М. Василенко, Карний генеральний суд — Чубинський, Цивільний — Гусаковський, Адміністративний — Носенко; 6 сенаторів Загальних зборів, 46 сенаторів генеральних судів, 3 прокурори. Неукраїнські сенатори з перших засідань порушили питання про мову в Сенаті, гетьман попросив зняти його з порядку денного. Директорія майже з першого дня розформувала Сенат.
Закон про утворення Державного Сенату ухвалено Радою Міністрів і затверджено гетьманом 8 липня 1918 р.
Законом 8 липня 1918 в Києві засновано Державний Сенат Української Держави (Генеральні суди адміністративний, цивільний, карний), що діяв тимчасово за російським «Учреждением Правительствующего Сената». До вироблення форми сенатор на засіданні мав бути в чорному сюртуку, чорній краватці та з особливим знаком.
сенатор в Засіданні повинен бути в чорнім сурдуті, чорній краватці і мати особливий знак
Закон 8 липня 1918 відновив колишні Судові палати в Києві, Харкові та Одесі, скасувавши закон ЦР від 17 грудня 1917 про Апеляційні суди і закон від 24 березня 1918 про Київський апеляційний суд. Законом 15 липня 1918 Міністерство судових справ перейменовано на Міністерство юстиції; створено Головне управління місцями ув'язнення на чолі із сенатором А. Вязловим.
привертав прежні Судові Палати (у Київі, Харькові й Одесі)
Законом від 8 липня 1918 року створено Державний сенат Української Держави з генеральними судами (адміністративним, цивільним і карним) і відновлено царські судові палати замість апеляційних судів; діловодство в судах велося виключно російською мовою.
Законом з 8 липня утворено "Державний Сенат Української Держави"... Діловодство в судових інстанціях велося виключно в російській мові!
8 липня 1918 р. гетьман затвердив закони про скасування Генерального та апеляційних судів і утворення замість них Державного сенату та судових палат (відновлення старої російської установи).
8-го липня 1918 року п. гетьман ствердив закони про скасування генерального та апеляційного судів і утворення замісць першого державного сенату, а замісць другого-старої російської установи, судової палати.
Затверджено тимчасовий закон про боротьбу з розрухою сільського господарства: губернські земельні комісії за затвердженням міністра земельних справ могли видавати обов'язкові постанови про примусове використання реманенту, норми плати й примусове виконання строкових польових робіт; за порушення — арешт до трьох місяців або штраф до 500 крб, за умисне знищення посівів чи підбурювання до відмови від робіт — в'язниця до року або примусові громадські роботи. Закон набирав чинності телеграфом; Христюк назвав його поверненням панщини.
певність висока: Текст закону в «Державному вістнику» і «Робітничій газеті», виклади Шаповала, Христюка й Решетара збігаються; розбіжність із попереднім законопроектом (5 місяців арешту) — (див. «Газети пишуть різне»).
Тимчасовий закон Ради Міністрів про заходи боротьби з розрухою сільського господарства: губернські земельні комісії під керуванням і за затвердженням Міністра Земельних Справ видають обов'язкові постанови про примусове виконання сільськогосподарських робіт і про норми плати за строкові роботи; за порушення визначають арешт до трьох місяців і штраф; скарги подаються губернським старостам, а їхнє рішення остаточне.
Накласти на Губерніяльні Земельні Комісії під керуванням і з затвердження Міністра Земельних Справ видання обов'язкових постанов про примусове виконання ... сільсько-господарчих робіт
Той самий закон: за умисне псування та знищення посівів, врожаю й зібраного хліба, а також за підбурювання до відмови від польових робіт встановлено тюрму до одного року або примусові громадські роботи; справи розглядаються у звичайному судовому порядку, але поза чергою. Підписали Ф. Лизогуб, міністр земельних справ В. Колокольцов.
Діла про вчинки, які зазначені в ст. 4, розглядаються в звичайному судовому порядкові, але по за чергою.
Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства, затверджений гетьманом 8 липня 1918 р.: губернські земельні комісії (з затвердження міністра земельних справ) видають обов'язкові постанови про примусове використання інвентаря й про норми платні за сільськогосподарську працю та примусове виконання строкових польових робіт; кара — арешт до трьох місяців або штраф до 500 карб.; за знищення посівів — до року в'язниці або примусові громадські роботи.
арешт до трьох місяців, штраф до 500 карбованців
Закон 8 липня 1918 р. про боротьбу з руйнацією сільського господарства дозволяв губернським земельним комісіям запроваджувати примусове використання реманенту й примусове виконання термінових сільгоспробіт населенням; за порушення — арешт до 3 місяців або штраф до 500 крб (накладали повітові старости), за псування посівів і «самовольное прекращение работ» — в'язниця до року. Набирав чинності телеграфом.
визначити за порушення постанов кару - арешт до трьох місяців, штраф до 500 каро. Накласти на повітових старостів обовязок призначення на винних цих кар
8 липня 1918 року гетьман затвердив «Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства»: губернські земельні комісії могли примусово використовувати інвентар власників, встановлювати норми оплати праці й примусово залучати населення до польових робіт; порушникам загрожував арешт до трьох місяців або штраф до 500 карбованців, а за псування посівів чи припинення робіт — в'язниця до року.
визначати за порушення цих постанов кару — арешт до трьох місяців, штраф до 500 карб.
Закон від 8 липня 1918 року про боротьбу з розрухою сільського господарства дозволяв губернським земельним комісіям примусово розпоряджатися реманентом, худобою й працею та встановлювати платню; порушникам загрожувало до трьох місяців в'язниці або штраф до 500 карбованців.
violators of commission decisions were to be punished with a jail sentence of up to three months or a fine of up to 500 karbovantsi.
Затверджено закон, що забороняв угоди купівлі-продажу іноземних грошей на суму понад 1000 крб поза місцями, визначеними Міністерством фінансів; винним загрожували конфіскація валюти, в'язниця від 8 місяців до 1 року 4 місяців і штраф від 100 до 10 000 крб. Окремою постановою розмінні марки-шаги, випущені за законом Центральної Ради (не більше ніж на 60 млн крб), прирівняно щодо забезпечення до кредитових білетів.
певність висока: Офіційний текст у «Державному вістнику» і архівний виклад Гая-Нижника. Постанову про розмінні марки «Державний вістник» датує 9 липня (див. «Газети пишуть різне») дня 1918-07-09).
Закон Ради Міністрів про заходи боротьби зі спекуляцією закордонною валютою: заборонено будь-які угоди купівлі й продажу закордонних грошових знаків на суму понад 1000 карбованців поза місцями, визначеними Міністерством Фінансів.
Заборонити всякі умови по купівлі та продажу закордонних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу (1.000) карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів.
Той самий закон: до Уложення про покарання кримінальні та виправні додається артикул 11749 — винні в угоді на закордонні гроші понад 1000 крб. поза визначеними місцями підлягають конфіскації грошових знаків, ув'язненню в тюрмі від 8 місяців до 1 року 4 місяців і грошовому штрафові від 100 до 10 000 карбованців; Міністр Фінансів вправі видати інструкцію.
винні підлягають, окрім конфіскації грошових знаків, що були об'єктом умови, замкненню в в'язниці на строк від вісьми місяців до одного року та чотирьох місяців і грошовому штрафу від ста карбованців до десяти тисяч карбованців.
8 липня 1918 р. затверджено постанову про боротьбу зі спекуляцією іноземною валютою: заборонено угоди купівлі-продажу іноземних грошей на суму понад 1000 крб поза місцями, визначеними Мінфіном; покарання — конфіскація валюти, в'язниця від 8 місяців до 1 року 4 місяців і штраф від 100 до 10 000 крб. Опубліковано 18 липня 1918 р.
забороняти всякі умови по купівлі та продажу закордоних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу (1.000) карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів
8 липня 1918 р. гетьман затвердив закон проти спекуляції іноземною валютою: заборонено угоди купівлі-продажу іноземних грошових знаків на суму понад 1000 карбованців поза місцями, визначеними Міністерством фінансів. Покарання — конфіскація валюти, в'язниця від 8 місяців до 1 року 4 місяців і штраф від 100 до 10 000 крб.
Забороняти всякі умови по купівлі та продажу закордоних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу /1.000./ карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів.
8 липня 1918 р. гетьман затвердив постанову: розмінні марки щодо забезпечення прирівнюються до кредитових білетів (на всю суму видається зобов'язання скарбниці Держбанку).
Розмінні марки, що до порядку їх забезпечення, прирівнюються до кредитових білєтів
8 липня 1918 р. визначено забезпечення розмінних марок, випущених за законом Центральної Ради від 18 квітня 1918 р.: їх прирівняно до кредитних білетів, Державний банк отримує зобов'язання на всю їхню суму. За законом дозволялося випустити розмінних марок не більше ніж на 60 млн крб; в обігу вони прирівнювалися до срібної розмінної монети.
надала Міністрові Фінансів право випустити розмінних марок на суму не перевищуючу 60 мільйонів карбованців, причому ці марки в сенсі ходіння прирівнювалися до срібної розмінної монети
За «Новою Радою», на засіданні 8 липня Велика рада міністрів ухвалила закон про скасування великоруського, польського та єврейського міністерств і закону 9 січня 1918 р. про національно-персональну автономію; культурно-освітні справи передавали Міністерству освіти, решту — МВС. Редакція назвала це поверненням національної справи «до первісного стану»; пізніше протест надіслала рада єврейської громади Бердичева.
певність середня: Лише «Нова Рада» (кілька номерів); офіційний текст закону та більшість істориків датують його 9 липня (див. «Газети пишуть різне») дня 1918-07-09).
8 липня Велика рада міністрів ухвалила закон про скасування національних міністерств — великоруського, польського та єврейського — і припинення чинності закону від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію; культурно-освітні справи передано Міністерству народної освіти, решту — МВС.
На засіданню 8-го липня велика рада міністрів розглянула і ухвалила закон про скасування національних міністерств: великоруського, польського і еврейського.
8 липня 1918 року Рада міністрів Української Держави скасувала закон від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію, а разом з ним і національні міністерства. Редакція назвала це поверненням національної справи «до первістного стану».
8 липня рада міністрів скасувала закон 9 січня 1918 р. про національно-персональну автономію, а разом і національні міністерства.
За газетними повідомленнями, Рада міністрів на засіданні 8 липня ухвалила скасувати закон від 9 січня про національно-персональну автономію; рада єврейської громади Бердичева надіслала протест.
рада міністрів на свойому засіданні 8-го липня ухвалила скасувати закон про національно-персональну автономію
Дорошенко, Решетар і Гунчак датують 8 липня власноручний лист Скоропадського до Лизогуба (тоді й міністра внутрішніх справ) про хиби місцевої адміністрації, перекручування аграрної програми й безсилля перед спекулянтами. За ними, наслідком стала відставка Лизогуба з посади міністра внутрішніх справ, яку обійняв І. Кістяківський.
певність низька: Сам лист достовірний, але дата 8 липня суперечить його публікації в газетах уже 7 липня, а відставка Лизогуба з МВС не могла статися цього дня (див. «Газети пишуть різне»).
У власноручному листі прем'єрові Лизогубу від 8 липня 1918 Гетьман вказав на недоліки: невідповідний добір урядовців МВС на місцях, нерозуміння населенням аграрної реформи, незадовільну боротьбу зі спекуляцією та необізнаність мас із діяльністю уряду — вона залишається невідомою «не тільки масі селянства, але навіть міському населенню», проти уряду ведеться агітація. У результаті Лизогуб залишив посаду міністра внутрішніх справ (її обійняв І. А. Кістяківський), міністром продовольства замість Соколовського став С. Н. Гербель.
зостається невідомою не тільки масі селянства, але навіть міському населенню
8 липня 1918 р. Скоропадський надіслав листа прем'єрові Лизогубу, який водночас очолював Міністерство внутрішніх справ, зі скаргою, що місцеві урядовці діють усупереч політиці Києва, а аграрну програму всюди перекручують, що розпалює антиурядову агітацію. Лизогуб склав повноваження, і його наступником став Ігор Кістяківський, чиї масові арешти українських діячів як «більшовиків» загострили напругу в липні.
The latter's policy of arresting numerous Ukrainian leaders on grounds of their being "Bolsheviks" was largely instrumental in increasing the tension
8 липня 1918 року Скоропадський написав прем'єрові Лизогубу (водночас міністрові внутрішніх справ), що місцеві урядовці діють усупереч політиці Києва, а міністерство не дає ради спекулянтам; після цього Лизогуб залишив посаду міністра внутрішніх справ.
Skoropadsky was aware of the problem and on July 8 sent a letter to Premier Lizohub... as was the ministry's inability to cope with speculators.
МЗС (підписи Лизогуба й Дорошенка) надіслало ноту донському отаманові: визнанню Дону заважає те, що за власною декларацією він самостійний лише до утворення єдиної Росії, і такий тимчасовий характер унеможливлює зносини.
певність висока: Текст ноти з підписами наводять два автори, один із яких (Дорошенко) був її підписантом.
8 липня 1918 р. МЗС Української Держави (Лизогуб, Дорошенко) надіслало ноту донському отаманові: визнанню Дону заважає те, що за його декларацією він самостійний лише «до утворення єдиної Росії». Відповідь Богаєвського з Новочеркаська від 20 липня оголошувала Дон цілком суверенним.
Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. Управляючий Міністерством Закордонних Справ Д. Дорошенко.
Нота Української Держави Донові від 8 липня 1918 р. (підписи Лизогуба й Дорошенка) вказувала, що тимчасовий характер донської державності, яка збирається злитися з Росією, унеможливлює зносини; 8 серпня 1918 р. укладено договір, де Україна й Дон визнали одне одного «независимыми и суверенными»; представником на Дону призначено Славинського.
між Україною і Доном заключено договір 8. серпня, 1918, де обі держави посполу признали себе „незалежними і суверенними"
Увечері фельдмаршал фон Ейхгорн і німецький посол барон Мумм виїхали з Києва до Криму, посла заступив граф Беркгайм. За «Новою Радою», того ж дня Дніпром до Межигір'я відбулася подорож Дорошенка, Шелухина, Беркгайма, австрійського посла Форгача, болгарського посла Шишманова та інших. «Робітнича газета» за київським радіотелеграфом друкувала московські повідомлення про вбивство Мірбаха й придушення повстання лівих есерів; «Робітнича газета» повторила звістку про візит гетьмана до Мумма.
певність висока: Виїзд Ейхгорна й Мумма однаково повідомляють «Нова Рада» і «Робітнича газета» (спільний текст, імовірно офіційна звістка). Дата поїздки до Межигір'я непевна (див. «Газети пишуть різне»); прийом для іноземних журналістів у Яхт-клубі Донцов датує лише приблизно (07-0014).
Увечері 8 липня фельдмаршал фон Айхгорн і німецький посол в Україні барон Мумм виїхали з Києва до Криму; посла заступає граф Беркгайм.
Позавчора увечері фельдмаршал фон Ейхгорн і германський посол на Україні барон Мумм виїхали в Крим. Заступає барона Мумма на посаді посла граф Беркгейм.
Німецький головнокомандувач на Україні фельдмаршал фон Ейхгорн та німецький посол барон Мумм позавчора ввечері (8 липня) виїхали з Києва до Криму; на посаді посла його заступить граф Беркгайм.
Позавчора увечері головнокомандуючий германським військом на Україні генерал-фельдмаршал фон-Ейхгорн і германський посол на Україні барон Мумм виїхали у Крим. Заступатиме барона Мумма на посаді германського посла граф Беркгейм.
8 липня відбулася подорож Дніпром до Межигір'я за участю керуючого МЗС Д. Дорошенка, товариша міністра Палтова, директора департаменту К. Лоського, голови мирової делегації С. Шелухина, проф. О. Ейхельмана, заступника німецького посла графа Беркгайма, австрійського посла графа Форгача, болгарського посла проф. Шишманова та інших.
Позавчора відбулася подорож по Дніпру до Межигірря, в якій брали участь: управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко
Київська радіостанція прийняла з Москви повідомлення про вбивство німецького посла графа Мірбаха (6 липня) та придушення повстання лівих есерів; «Робітнича газета» друкує їх за київським радіотелеграфом.
(З праці київського радіотелеграфа). Місцева радіостанція одержала такі повідомлення з московської радіостанції
Гетьман Скоропадський особисто відвідав німецького посла Мума й висловив співчуття з приводу вбивства німецького посла графа Мірбаха в Москві.
Гетьман у Мума. Гетьман особисто відвідав німецького посланника Мума, котрому висловив співчуття з приводу варварського вбивства графа Мірбаха в Москві.
Для нейтральних журналістів, що приїхали (зокрема шведа Густава Шестена з Гетеборга), німці (мабуть, майор Гаазе) влаштували вечерю-прийом у Яхт-клубі на Дніпрі — близько 20 іноземних журналістів, німці у формі й цивільному, гетьманські урядовці; їхали туди човном; телефон не працював.
Невтральних журналістів, з якими приїхав Шестен, запросили на вечерю-прийняття в Яхт-Клюбі на Дніпрі.
Через виявлений у Києві випадок азійської холери, завезеної з Росії, у Міністерстві народного здоров'я відбулася нарада представників відомств, земства й міста; накреслено загальну схему боротьби, детальний план доручено окремій комісії. Того ж дня на засіданні за участю представників МВС і міського водогону з'ясували, що головна причина браку води в частині міста — зношеність мережі, й утворили комісію, яка мала роздобути матеріали для збільшення продуктивності водогону.
певність висока: Обидві наради незалежно описують «Нова Рада», «Відродження» й «Робітнича газета»; розходяться лише назви відомства-організатора й склад комісії.
У зв'язку з виявленим у Києві випадком азійської холери, завезеної з Росії, 8 липня в Міністерстві народного здоров'я відбулася нарада санітарних представників відомств, земства і міста; накреслено загальну схему боротьби з холерою, детальний план доручено окремій комісії.
З приводу констатованого в Київі випадку азіатської холери, занесеної з Росії,—в міністерстві народнього здоровля й опікування одбулася 8-го липня нарада
У Києві констатовано випадок азіатської холери, занесеної з Росії; 8 липня в Міністерстві народного здоров'я та опіки відбулася нарада санітарних представників відомств, земства й міста про заходи проти поширення холери на Україні, детальний план доручили виробити окремій комісії.
З приводу констатованого в Київі випадку азіятської холери, занесеної з Росії — в Міністерстві Народнього Здоровля і Опікування одбулася 8-го липня нарада
8 липня в санітарно-технічному відділі міністерства відбулося засідання комісії за участю завідувача міського водогону інженера Рабчевського щодо стану київського водогону і браку води в деяких частинах міста; утворено комісію, яка мала з'ясувати й питання про матеріали для збільшення роботи водогону.
з приводу питання про сучасний стан київського міського водопроводу, а також про причину браку води в деяких частинах міста
8 липня на засіданні в міністерстві внутрішніх справ ухвалили створити комісію з представника міського водопроводу (Сапожникова), інженера Городинського та представника відділу шляхів, щоб придбати потрібні матеріали й збільшити продуктивність міського водопроводу в найближчий час.
Навколо міського водопроводу. 8-го липня засідання міністерства внутрішніх справ і завідуючого міським водопроводом ... утворити комісію ... Комісії доручено також клопотатись про придбання ... матеріальних засобів для збільшення праці…
8 липня в санітарно-технічному відділі відбулося засідання комісії за участю представників міністерства внутрішніх справ та міського водопроводу (інж. Рябчевський) про стан київського міського водопроводу і причини браку води в деяких частинах міста: головною причиною названо зношеність водопровідної мережі. Створено комісію (Брагінцов, Сапожніков, Городинський, Утгоф) і доручено з’ясувати, де знайти матеріали для збільшення продуктивності водопроводу.
головною причиною браку води є ... водопроводної сітки
На ранковому засіданні собор обговорював урядовий проект тимчасового вищого управління церквою; міністр сповідань В. Зіньківський заявив, що уряд не погоджується з правом московського патріарха вирішувати найважливіші справи української церкви. Увечері під час голосування за параграфами проекту автономії в канонічному зв'язку з патріархом близько 111 членів утрималися й на знак протесту залишили залу, лишилося 264 присутніх. Того ж дня митрополит Антоній відвідав гетьмана.
певність середня: Протокольні звіти «Відродження» (ранковий — з перемішаного OCR) і коротка замітка «Робітничої газети» без точної дати.
8 липня о 9:35 ранку Собор обговорював проект уряду про тимчасове вище управління православною церквою на Україні: промовці критикували параграфи про відношення до московського патріарха й про Собор єпископів; міністр сповідань В. Зіньківський пояснив позицію уряду (право церкви на самовизначення, але держава не може не втручатися в церковні справи, проект визнає автономію, що не задовольняє уряд); засідання закрите о 2:15, наступне — увечері.
Засідання 8-го липня. (Ранішне). О 9 год. 35 хв. засідання оголошується відчиненим ... Проти цього проекту виступав також і п. міністр сповідань В. Зіньківський ... О 2 год. 15 хв. засідання оголошується зачиненим.
8 липня ввечері Собор розглянув за параграфами проект «Стану тимчасового вищого уряду Православної церкви на Україні» (автономія в канонічному зв'язку з патріархом всеросійським); під час голосування близько 111 членів, що подали заяву, утрималися і залишили залу на знак протесту, лишилося 264 присутніх (кворум); засідання закрито о 10:15 вечора. Київ мав мати свого представника в Українському церковному соборі (поправка Скринченка).
О 6 год. веч. засідання оголошується відчиненим ... Підчас голосування група членів коло 111 чоловік, які подали об тому заяву, по всіх пунктах утримуються, а потім в знак протесту проти цього проекту залишають залю засідання ... Членів…
Церковний собор у Києві почав обговорювати питання про вище управління церкви; доповідачами були професори Грос і Доброклонський, а міністр сповідань В. Зіньківський заявив, що уряд не погоджується на деякі пункти проєкту, зокрема на право московського патріарха вирішувати найважливіші справи української церкви, і просив керуватися інтересами України.
Виголосив промову м-стр віросповідань Зінківський, який зазначив, що уряд не годиться на деякі місця проекту, складеного собором
8 липня митрополит Київський і Галицький Антоній відвідав гетьмана Скоропадського.
Вчора ясновельможного пана гетьмана одвідав митрополіт Київський і Галицький Антоній.
Після майже двотижневої перерви вийшла вечірня газета «Последние новости», що умовно підписала колективний договір з робітниками; спілка друкарів почала видавати допомогу страйкарам зі щотижневих відрахувань. Увечері засідали правління спілок металістів, офіціантів і деревообробників: підприємці погоджувалися на вищі ставки, але не на поступки щодо умов праці; столяри отримували від 15 крб на день.
певність середня: Лише «Робітнича газета», яка суперечить сама собі щодо закінчення страйку (див. «Газети пишуть різне»).
Вчора, 8 липня, після майже двотижневої перерви вийшла вечірня київська газета «Последние новости», що умовно підписала колективний договір з робітниками; сьогодні вийшли ранкові газети (українська «Нова рада» ще не вийшла). Страйк київських друкарів тим самим ліквідується.
Вчора після майже двотижневої перерви вийшла вечірня газета Послідні Новости, яка умовно підписала колективний договір з робітниками.
Вийшло перше число «Бюлетеня» київської спілки робітників друкарської справи; за постановою конференції фабзавкомів із заробітку кожного тижня відраховується однодення на допомогу страйкарам, а з понеділка 8 липня видаватиметься допомога за списками потребуючих.
для підмоги страйкарам має бути негайно відраховуваний однодневний заробіток кожного тижня
8 липня ввечері відбулося кілька засідань правлінь спілок (металістів, офіціантів та ін.) щодо конфліктів з підприємцями через колективний договір і тарифні ставки; підприємці згодні на підвищені ставки, але не хочуть поступок щодо умов праці.
Виявилось, що підприємці згодні навіть на підвищені ставки, лише ніяк не хочуть пристати на уступки в области умов праці.
Збори правління спілки деревообробщиків 8 липня: обговорювали тарифні ставки й купівлю власного будинку; серед столярів безробітних небагато, оплата столярів — від 15 карб. на день; спілка слабка матеріально (членські внески майже не надходять).
між безробітних столярами незагато. Плата від 15 карб. в день.
8 липня правління спілки металістів обговорювало: 1) питання про ліквідацію споживчої лавки на пароходобудівельній верфі та скликання загальних зборів робітників верфі; 2) освітню діяльність спілки: освітній департамент міністерства освіти влаштовує вечори силами слухачів інструкторських курсів для незаможних; 3) збереження майна спілки — гроші, що в приватному банку, перевести до кооперативу «Жизнь».
Для вирішення того питання правління постановило скликати загальні збори робітників верфів
Рада міністрів асигнувала 15 млн крб на допомогу православному духовенству (священикам — по 650 крб, дияконам і псаломщикам — по 325 крб), 6 млн крб — на недодержане утримання військових старшин і урядовців, 292 600 крб — на фабричну інспекцію. Гетьманськими наказами М. Славінського призначено членом Ради МЗС, В. Родзянка — комісаром на Ростовському кордонному пропускному пункті, затверджено положення про понадстрокову службу козаків; Мала рада міністрів розглядала, зокрема, підвищення платні вчителям нижчих шкіл і залізницю Мерефа — Херсон.
певність висока: Офіційні постанови й накази в «Державному вістнику» (частину сум прочитано з пошкодженого OCR); засідання Малої ради — за «Робітничою газетою», де місяць надруковано з опискою.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Сповідань асигновано 15 000 000 карбованців на допомогу духовенству Православної церкви в Україні; з них 10 627 175 крб — одноразова допомога священикам (по 650 крб), дияконам і псаломщикам (по 325 крб) десяти єпархій України; 729 360 крб — заштатному духовенству та їхнім родинам; 643 465 крб — духовенству повітів, що належать до України, але не входять до єпархій; 3 000 000 — переселеному духовенству та відбудові церков, пошкоджених війною й більшовицьким безчинством.
Асигнувати ... пятнадцять міліонів (15.000.000) карбованців на допомогу священо- та церковнослужителям Православної Церкви на Україні.
Одноразова допомога дияконові й псаломщикові десяти єпархій України становить по 325 карбованців кожному.
дияконові та псаломщикові по 325 карбованців
Постанова Ради Міністрів: Військовому міністрові додатково асигновано 6 000 000 карбованців на задоволення недодержаного утримання та допомоги військовим старшинам, урядовцям і священикам, у розмірі двомісячного утримання за наказами військового відомства.
додаткове асигнування 6.000.000 карбованців на задоволення недодержаним утриманням та допомогою військових старшин, урядовців та священників
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Торгу та Промисловості з коштів скарбниці асигновано 292 600 карбованців на утримання Фабричної інспекції України з 1 травня до 31 грудня 1918 р. та на роз'їзди й канцелярські витрати; затверджено тимчасовий штат: головний фабричний інспектор, старші фабричні інспектори, дільничні інспектори, діловод та інші.
Асигнувати в розпорядження Міністра Торгу та Промисловости з коштів Державної Скарбниці 292.600 карбованців на утримання Фабричної Інспекції України з 1 травня до 31 грудня 1918 року і на розїзди та канцелярські витрати
Постанова Ради Міністрів: Міністру Праці Ю. Вігнеру асигновано 6 800 карбованців на утримання Комітету Праці протягом липня й серпня 1918 р.
Асигнувати в розпорядження Міністра Праці суму в розмірі 6.800 (шість тисяч вісімсот) карбованців на утримання Комітету Праці на протязі липня та серпня місяців 1918 року.
Наказ Гетьмана від 8 липня 1918 р. №89 (по Міністерству Закордонних Справ): Максима Славінського призначено членом Ради Міністерства Закордонних Справ. Підписав управляючий міністерством Д. Дорошенко.
Призначається Максим Славінський членом Ради Міністерства Закордонних Справ.
Наказ № 173 від 8 липня 1918 р.: урядовця особливих доручень VIII класу Володимира Родзянка відряджено виконувати обов'язки комісара голови Ради Міністрів на Ростовському кордонному пропускному пункті; наказом № 212 від 23 липня Лашкевича призначено комісаром на Гомельському кордонному пункті (з 15 липня); наказом № 221 від 26 липня Лілова — на Жлобинському пункті.
Командирується урядовець особистих доручень VIII кляси ... Володимир Павлович Родзянко до виконання обовязків Комісара Голови Ради Міністрів на Ростовськім Кордоннім Пропускнім Пункті
Наказ МВС № 173 від 8 липня 1918 р.: урядовця особливих доручень VIII класу Володимира Павловича Родзянка командирували виконувати обов'язки комісара голови Ради Міністрів на Ростовському кордонному пропускному пункті.
Командирується урядовець особистих доручень VIII кляси ... Володимир Павлович Родзянко до виконання обовязків Комісара Голови Ради Міністрів на Ростовськім Кордоннім Пропускнім Пункті
У «Офіційному відділі» опубліковано «Положення про проходження служби понадстрокової» для козаків Української армії, затверджене гетьманом 8 липня 1918 р. у Києві: підстаршини мають бути лише понадстроковими; залишаються й приймаються козаки, що закінчили школу підстаршин і повний строк дійсної служби; понадстроковий мусить прослужити в частині не менше 2 років; за тимчасове виконання обов'язків вищих посад додаткової платні не виплачують. Опубліковано ст. 1–8, далі буде.
Затвержую: Г.—Б. Porosa. 8-VII 1918 року Київ. Положення про проходження службм поверхстрокової. Ст. 6. Козаки, залічені в військову частину на поверхстрокову службу, мусять прослужити в своїй частині не менш 2-х років.
Мала рада міністрів на засіданні 8 липня («червня» в тексті — очевидна описка) розглянула законопроєкти: про право Міністерства фінансів розпоряджатися запасами кормової патоки, про митний податок з ігральних карт закордонного виробу, про передачу землемірних шкіл Міністерству хліборобства, про збільшення жалування вчителям нижчих шкіл, про асигнування на будівництво залізниці Мерефа — Херсон.
На засіданню 8-го червня мала рада міністрів розглянула законопроекти
Наказ № 91 від 8 липня 1918 року, затверджений Гетьманом: призначено товаришами голів окружних судів Лантиша в Сумах і Чеважевського у Вінниці, членами окружних судів Трояновського в Житомирі й Дяковського в Ніжині, а судовим слідчим по особливо важливих справах Київського окружного суду — Бокітька; Попеля переміщено до Вінницького окружного суду; Менькова (Меньшикова) й Куленкампа звільнено у відставку; Лама виключено зі списків як померлого. Підпис — міністр судових справ М. Чубинський.
Судовий Слідчий по важливих справах Херсонського Окружного Суду Бокітько—Судовим Слідчим по особливо важливих справах, Округи Київського Окружного Суду.
Наказ № 90 від 8 липня 1918 року, затверджений Гетьманом: директора Лісового департаменту Георгія Бурлакова призначено тимчасово виконувати обов'язки товариша міністра земельних справ з 8 червня 1918 року. Підписав міністр земельних справ В. Колокольцов.
Призначається Директор Лісового Департаменту Бурлаков Георгій тимчасово виконуючим обов'язки Товариша Міністра Земельних Справ з 8-го червня 1918 року.
Наказ Гетьмана від 8 липня 1918 р. №87 (по Міністерству Внутрішніх Справ): колишнього голову Бакинського окружного суду Івановича Кудрявцова призначено головою комісії з ліквідації Головного виборчого бюро при Міністерстві Внутрішніх Справ (з питань виборів до Українських зборів).
Призначається бувший Голова Бакинського Окружного Суду Іванович Кудрявцов Головою ... по ліквідації Головного Виборчого Бюра при Міністерстві Внутрішніх Справ.
Лідер кадетів М. Винавер листом від 8 липня до «Русского Голоса» назвав брехнею київські чутки, ніби він змінив зовнішньополітичну орієнтацію й брав участь у переговорах. Того ж дня в Царському саду знайшли повішеним на дереві невідомого чоловіка, ймовірно в студентській формі.
певність середня: Обидва повідомлення — лише «Русскій Голосъ», надруковані 12 і 16 липня.
Лідер кадетів М. М. Винавер (лист від 8 липня) спростував у «Русскомъ Голосѣ» київські чутки, ніби він відмовився від прийнятої партією зовнішньополітичної орієнтації й брав участь у якихось переговорах та аудієнціях.
Всѣ слухи о перемѣнѣ мною ориентаціи въ корнѣ ложны.
8 липня в Царському саду знайшли повішеного на дереві невідомого чоловіка в формі студента-технолога (?).
8 іюля въ Царскомъ садѣ найденъ висящимъ на деревѣ трупъ неизвѣстнаго мужчины
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 8. липня · 07-0166
Дорошенко: власноручний лист від 8 липня 1918 р.
зостається невідомою не тільки масі селянства, але навіть міському населенню
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · July 8 · 07-0275
Решетар: 8 липня Скоропадський надіслав листа Лизогубу
Skoropadsky was aware of the problem and on July 8 sent a letter to Premier Lizohub... as was the ministry's inability to cope with speculators.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · неділя 7 липня (24 червня) 1918 · 07-2188
Лист уже надруковано в «Відродженні» від 7 липня
Минуло 2 місяці від того часу, як на Україні збудувалась нова влада ... Третім питанням являється організація продовольчої частини і боротьба з спекуляцією ... Голова Ради Міністрів ЛИЗОГУБ
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 7 липня 1918 · 07-3800
Лист уже надруковано в «Робітничій газеті» від 7 липня
Шановний Федір Андрійовичу … Перше питання … не відповідаючий, в деяких випадках, підбор осіб призначених на посади
Оцінка аналізу. Публікація двох газет 7 липня робить дату 8 липня неможливою для самого листа; ймовірно, історики взяли дату іншого документа (відповіді Лизогуба чи офіційної публікації). Плутанина стилів тут ні до чого — різниця один день.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · July 8 · 07-0272
Гунчак: Лизогуб склав повноваження, його наступником став Ігор Кістяківський
The latter's policy of arresting numerous Ukrainian leaders on grounds of their being "Bolsheviks" was largely instrumental in increasing the tension
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 8. липня · 07-0166
Дорошенко: у результаті Лизогуб залишив посаду міністра внутрішніх справ, її обійняв Кістяківський
зостається невідомою не тільки масі селянства, але навіть міському населенню
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 9 липня 1918 р. · 07-4867
Наказ гетьмана від 9 липня контрасигнував «міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб»
9 липня 1918 року. Nº 94.-Згідно з 3-м арт. статуту про тимчасовий державний устрій на Україні призначаю Отамана Федора Ерастовича Фортвенглера урядовцем особистих доручень IV кляси при Міністрі Внутрішніх Справ.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 9 липня 1918 р. · 07-4910
Накази № 92–93 від 9 липня про членів Ради МВС також контрасигнував Лизогуб
призначаю Олександрова Павла Миколайовича Членом Ради Міністра Внутрішніх Справ. ... призначаю Гриневича Сергія Івановича Членом Ради Міністра Внутрішніх Справ.
Оцінка аналізу. Офіційні накази показують, що 9 липня Лизогуб ще очолював МВС, тож зміна відбулася пізніше; історики описують наслідок листа без точної дати, а формулювання Гунчака про складення повноважень неточне — прем'єром Лизогуб лишився.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 7 липня 1918 · 07-3798
Законопроект, ухвалений Радою міністрів: арешт до 5 місяців або штраф до 500 крб
штрафом до 500 карбованців
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · вівторок 9 липня (26 червня) 1918 · 07-2291
«Відродження»: законопроект міністерства хліборобства — арешт до 5 місяців
Рада міністрів ухвалила законопроект, розроблений міністерством хліборобства, про заходи організації сільсько-господарських праць ... карати до 5 місяців арешту, або штрафом до 500 карбованців
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Середа 10 липня 1918 · 07-3884
Затверджений гетьманом закон: арешт до трьох місяців або штраф до 500 крб
арешт до трьох місяців, штраф до 500 карбованців
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 8 липня 1918 року · 07-4670
Офіційний текст: арешт до трьох місяців і штраф
Накласти на Губерніяльні Земельні Комісії під керуванням і з затвердження Міністра Земельних Справ видання обов'язкових постанов про примусове виконання ... сільсько-господарчих робіт
Оцінка аналізу. Не суперечність, а різні стадії: газети переказували законопроект, остаточний текст від 8 липня («Державний вістник», «Робітнича газета», Христюк, Шаповал, Решетар) передбачав до трьох місяців. «Робітнича газета» сама відзначає цю різницю.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 07-0392
«Нова Рада» (№110, «позавчора»): 8 липня, за участю заступника німецького посла графа Беркгайма
Позавчора відбулася подорож по Дніпру до Межигірря, в якій брали участь: управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 липня 1918 · 07-2448
«Відродження» (№84 від 11 липня, «позавчора»): 9 липня, за участю радника німецького посольства графа Бергена
Позавчора відбулась політична пароплавна поїздка до Межигірря, в якій брали участь: члени кабінету міністрів, австро-угорський посол граф Форгач, болгарський посол професор Шишманів
Оцінка аналізу. Склад учасників майже збігається, тож ідеться про одну поїздку. Обидві дати виведено з відносного «позавчора» щодо дати номера, а «Нова Рада» в ці дні виходила з перебоями через страйк друкарів, тож не вирішується; «Берген», можливо, спотворене «Беркгайм».
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вівторок 9 липня 1918 · 07-3833
«Робітнича газета», с. 2: вийшли «Последние новости» й ранкові газети, страйк тим самим ліквідується
Вчора після майже двотижневої перерви вийшла вечірня газета Послідні Новости, яка умовно підписала колективний договір з робітниками.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вівторок 9 липня 1918 · 07-3834
Той самий номер, с. 4: «страйк продовжується», угоди укладено лише з частиною друкарень
Страйк продовжується. Заключено угоди з слідуючими друкарнями: „Робітнича Газета", „Відродження", „Кооператив Жизнь", Польська друкарня
Оцінка аналізу. Обидва твердження з одного номера: страйк закінчувався поступово — окремими угодами з друкарнями; оцінка «ліквідується» передчасна, на 9 липня переговори з частиною друкарень тривали.
Цитата дня
З приводу констатованого в Київі випадку азіатської холери, занесеної з Росії,—в міністерстві народнього здоровля й опікування одбулася 8-го липня нарадаУ зв'язку з виявленим у Києві випадком азійської холери, завезеної з Росії, 8 липня в Міністерстві народного здоров'я відбулася нарада санітарних представників відомств, земства і міста; накреслено загальну схему боротьби з холерою, детальний план доручено окремій комісії.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №111, с. 3 · 07-0428
Ціна дня
одноразова допомога дияконові або псаломщикові
325 крб за одноразово
єпархії України · «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 2 · 07-4673
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| штраф за порушення постанов про примусові сільгоспроботи (максимум) | 500 крбштраф | Шаповал, «Гетьманщина і Директорія», с. 125 |
| поріг валютної угоди поза дозволеними місцями | 1 000 крбугода | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 67 |
| межа приватної валютної угоди поза дозволеними місцями | 1 000 крбугода | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 230 |
| гранична сума випуску розмінних марок (шагів) | 60 000 000 крбусього | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 233 |
| максимальний штраф за порушення постанов земельних комісій | 500 крбштраф | Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 58 |
| штраф за порушення рішень земельних комісій (максимум) | 500 крбразово | Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920», с. 191 |
| вартість будівництва міської технічної школи в Кам'янці | 40 000 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №100, с. 3 |
| максимальний штраф за порушення постанов земельних комісій | 500 крбштраф | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 3 |
| денна платня столяра (від) | 15 крбдень | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 4 |
| Ательє під фільмове виробництво на Лук'янівці | 70 000 крбпридбання | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №323, с. 3 |
| утримання Комітету Праці на липень–серпень 1918 | 6 800 крб2 місяці | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 1 |
| утримання Фабричної інспекції України (1.05–31.12.1918) | 292 600 крб8 місяців | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 1 |
| гранична сума угоди на закордонну валюту поза визначеними місцями | 1 000 крбугода | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 1 |
| штраф за незаконну угоду з закордонною валютою (верхня межа) | 10 000 крбштраф | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 1 |
| одноразова допомога священикові (10 єпархій України) | 650 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 2 |
| додаткове асигнування на недодержане утримання старшин, урядовців, священиків | 6 000 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №23, с. 2 |
| асигнування на Державний Сенат і Сенатський Архів на другу половину 1918 р. | 1 028 300 крб6 місяців | «Державний вістник» (Київ, 1918), №25, с. 2 |
| річна платня Президента Державного Сенату | 24 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №25, с. 2 |
| продаж нерухомості: 1 серпня 1917 р. (затв. 25 (2) червня 1918): ріллю 175 кв. саж. в Сумс | 100 рубпродаж | «Державний вістник» (Київ, 1918), №35, с. 4 |
Оголошення дня
До Москви и Петрограду їде 8-го липня студ. Москевського Університету, Приймає листи й ділові припоруки. Столипинська 14, пом. 1, від 4½-7½ г. в.Оголошення: до Москви й Петрограду 8 липня їде студент Московського університету, приймає листи й ділові доручення, негайно повертає назад; Столипінська, 14, пом. 1, 4½–7½ вечора.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №79, с. 4 · 07-1954
Оголошення попереднього тижня запрошували на міський аукціон казенних коней і возів на Подолі та пропонували передати листи до Москви й Петрограда зі студентом, що їхав 8 липня (07-1900, 07-1954, 07-2098). У Київському дівочому інституті на 8–11 липня було призначено з'їзд представників дівочих інститутів (07-0377, 07-1597), Центральний кооперативний комітет вирішив вступити до товариства «Українфільма», яке купило на Лук'янівці кіноательє за 70 тис. крб (07-4207). Міністерство шляхів оцінювало, що оплата праці порівняно з довоєнною зросла приблизно в 2–2,5 раза (07-0220).
З дозволу міністра освіти з 8 по 11 липня в приміщенні Київського дівочого інституту відбувається з'їзд представників дівочих інститутів (правила приймання, утримання вихованок коштом держави, виховання, господарські потреби).
в помешканні Київського дівочого інституту з 8-те по 11-е липня одбудеться зʼїзд представників інститутів.
8 липня 1918 року Рада міністрів Української Держави скасувала закон від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію, а разом з ним і національні міністерства. Редакція назвала це поверненням національної справи «до первістного стану».
8 липня рада міністрів скасувала закон 9 січня 1918 р. про національно-персональну автономію, а разом і національні міністерства.
Оголошення: 8 липня (понеділок) о 12-й годині міський аукціон на Подолі, у дворі кінно-поштової станції: продаватимуть 4 казенних коней, вози й різне обозне майно.
8 липня, в понеділок, о 12 год. дня на Подолі у дворі кінно-поштової станції, міським аукціоном буде продаватися з авкціона 4 казенних коней, вози і ріжні обозні річи.
8 липня відбулася подорож Дніпром до Межигір'я за участю керуючого МЗС Д. Дорошенка, товариша міністра Палтова, директора департаменту К. Лоського, голови мирової делегації С. Шелухина, проф. О. Ейхельмана, заступника німецького посла графа Беркгайма, австрійського посла графа Форгача, болгарського посла проф. Шишманова та інших.
Позавчора відбулася подорож по Дніпру до Межигірря, в якій брали участь: управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко
«Позавчора» відносно дати номера 10 липня.
З дозволу міністра освіти в приміщенні Київського дівочого інституту з 8 по 11 липня 1918 р. відбудеться з'їзд представників дівочих інститутів; порядок денний — завдання Міністерства освіти, правила прийому, утримання вихованок за державний кошт, виховання, господарські потреби.
З дозволу пана міністра освіти в помешканні Київського дівочого Інституту з 8-го по 11-е липня одбудеться зʼїзд представників інститутів.
Подія запланована на 8–11 липня.
У Києві констатовано випадок азіатської холери, занесеної з Росії; 8 липня в Міністерстві народного здоров'я та опіки відбулася нарада санітарних представників відомств, земства й міста про заходи проти поширення холери на Україні, детальний план доручили виробити окремій комісії.
З приводу констатованого в Київі випадку азіятської холери, занесеної з Росії — в Міністерстві Народнього Здоровля і Опікування одбулася 8-го липня нарада
Гетьман Скоропадський особисто відвідав німецького посла Мума й висловив співчуття з приводу вбивства німецького посла графа Мірбаха в Москві.
Гетьман у Мума. Гетьман особисто відвідав німецького посланника Мума, котрому висловив співчуття з приводу варварського вбивства графа Мірбаха в Москві.
Точний день візиту не названо; вбивство Мірбаха сталося 6 липня, візит — найімовірніше 7–8 липня.
Київська радіостанція прийняла з Москви повідомлення про вбивство німецького посла графа Мірбаха (6 липня) та придушення повстання лівих есерів; «Робітнича газета» друкує їх за київським радіотелеграфом.
(З праці київського радіотелеграфа). Місцева радіостанція одержала такі повідомлення з московської радіостанції
Новини з Москви; київська частина — що їх приймала місцева радіостанція.
8 липня ввечері відбулося кілька засідань правлінь спілок (металістів, офіціантів та ін.) щодо конфліктів з підприємцями через колективний договір і тарифні ставки; підприємці згодні на підвищені ставки, але не хочуть поступок щодо умов праці.
Виявилось, що підприємці згодні навіть на підвищені ставки, лише ніяк не хочуть пристати на уступки в области умов праці.
Для нейтральних журналістів, що приїхали (зокрема шведа Густава Шестена з Гетеборга), німці (мабуть, майор Гаазе) влаштували вечерю-прийом у Яхт-клубі на Дніпрі — близько 20 іноземних журналістів, німці у формі й цивільному, гетьманські урядовці; їхали туди човном; телефон не працював.
Невтральних журналістів, з якими приїхав Шестен, запросили на вечерю-прийняття в Яхт-Клюбі на Дніпрі.
Зустріч із Шестеном «в понеділок» — імовірно 8 липня; дату прийому не уточнено.
8 липня ввечері Собор розглянув за параграфами проект «Стану тимчасового вищого уряду Православної церкви на Україні» (автономія в канонічному зв'язку з патріархом всеросійським); під час голосування близько 111 членів, що подали заяву, утрималися і залишили залу на знак протесту, лишилося 264 присутніх (кворум); засідання закрито о 10:15 вечора. Київ мав мати свого представника в Українському церковному соборі (поправка Скринченка).
О 6 год. веч. засідання оголошується відчиненим ... Підчас голосування група членів коло 111 чоловік, які подали об тому заяву, по всіх пунктах утримуються, а потім в знак протесту проти цього проекту залишають залю засідання ... Членів присутніх 264
Початок засідання в OCR «О 6 год. веч.».
Церковний собор у Києві почав обговорювати питання про вище управління церкви; доповідачами були професори Грос і Доброклонський, а міністр сповідань В. Зіньківський заявив, що уряд не погоджується на деякі пункти проєкту, зокрема на право московського патріарха вирішувати найважливіші справи української церкви, і просив керуватися інтересами України.
Виголосив промову м-стр віросповідань Зінківський, який зазначив, що уряд не годиться на деякі місця проекту, складеного собором
Точний день засідання не вказано (близько 6–8 липня).
Вийшло перше число «Бюлетеня» київської спілки робітників друкарської справи; за постановою конференції фабзавкомів із заробітку кожного тижня відраховується однодення на допомогу страйкарам, а з понеділка 8 липня видаватиметься допомога за списками потребуючих.
для підмоги страйкарам має бути негайно відраховуваний однодневний заробіток кожного тижня
Тимчасовий закон Ради Міністрів про заходи боротьби з розрухою сільського господарства: губернські земельні комісії під керуванням і за затвердженням Міністра Земельних Справ видають обов'язкові постанови про примусове виконання сільськогосподарських робіт і про норми плати за строкові роботи; за порушення визначають арешт до трьох місяців і штраф; скарги подаються губернським старостам, а їхнє рішення остаточне.
Накласти на Губерніяльні Земельні Комісії під керуванням і з затвердження Міністра Земельних Справ видання обов'язкових постанов про примусове виконання ... сільсько-господарчих робіт
Текст закону перемішаний з іншими колонками.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
8 липня о 9:35 ранку Собор обговорював проект уряду про тимчасове вище управління православною церквою на Україні: промовці критикували параграфи про відношення до московського патріарха й про Собор єпископів; міністр сповідань В. Зіньківський пояснив позицію уряду (право церкви на самовизначення, але держава не може не втручатися в церковні справи, проект визнає автономію, що не задовольняє уряд); засідання закрите о 2:15, наступне — увечері.
Засідання 8-го липня. (Ранішне). О 9 год. 35 хв. засідання оголошується відчиненим ... Проти цього проекту виступав також і п. міністр сповідань В. Зіньківський ... О 2 год. 15 хв. засідання оголошується зачиненим.
Колонка сильно перемішана; деталі виступів реконструйовано невпевнено.
8 липня правління спілки металістів обговорювало: 1) питання про ліквідацію споживчої лавки на пароходобудівельній верфі та скликання загальних зборів робітників верфі; 2) освітню діяльність спілки: освітній департамент міністерства освіти влаштовує вечори силами слухачів інструкторських курсів для незаможних; 3) збереження майна спілки — гроші, що в приватному банку, перевести до кооперативу «Жизнь».
Для вирішення того питання правління постановило скликати загальні збори робітників верфів
OCR фрагментарний.
Німецький головнокомандувач на Україні фельдмаршал фон Ейхгорн та німецький посол барон Мумм позавчора ввечері (8 липня) виїхали з Києва до Криму; на посаді посла його заступить граф Беркгайм.
Увечері 8 липня фельдмаршал фон Айхгорн і німецький посол в Україні барон Мумм виїхали з Києва до Криму; посла заступає граф Беркгайм.
Позавчора увечері фельдмаршал фон Ейхгорн і германський посол на Україні барон Мумм виїхали в Крим. Заступає барона Мумма на посаді посла граф Беркгейм.
«Позавчора» відносно дати номера 10 липня.
Позавчора увечері головнокомандуючий германським військом на Україні генерал-фельдмаршал фон-Ейхгорн і германський посол на Україні барон Мумм виїхали у Крим. Заступатиме барона Мумма на посаді германського посла граф Беркгейм.
У «Офіційному відділі» опубліковано «Положення про проходження служби понадстрокової» для козаків Української армії, затверджене гетьманом 8 липня 1918 р. у Києві: підстаршини мають бути лише понадстроковими; залишаються й приймаються козаки, що закінчили школу підстаршин і повний строк дійсної служби; понадстроковий мусить прослужити в частині не менше 2 років; за тимчасове виконання обов'язків вищих посад додаткової платні не виплачують. Опубліковано ст. 1–8, далі буде.
Затвержую: Г.—Б. Porosa. 8-VII 1918 року Київ. Положення про проходження службм поверхстрокової. Ст. 6. Козаки, залічені в військову частину на поверхстрокову службу, мусять прослужити в своїй частині не менш 2-х років.
Підпис у гриф затвердження («Г.—Б. Porosa» — гетьман П. Скоропадський) OCR спотворив.
Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства, затверджений гетьманом 8 липня 1918 р.: губернські земельні комісії (з затвердження міністра земельних справ) видають обов'язкові постанови про примусове використання інвентаря й про норми платні за сільськогосподарську працю та примусове виконання строкових польових робіт; кара — арешт до трьох місяців або штраф до 500 карб.; за знищення посівів — до року в'язниці або примусові громадські роботи.
8 липня 1918 року гетьман затвердив «Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства»: губернські земельні комісії могли примусово використовувати інвентар власників, встановлювати норми оплати праці й примусово залучати населення до польових робіт; порушникам загрожував арешт до трьох місяців або штраф до 500 карбованців, а за псування посівів чи припинення робіт — в'язниця до року.
визначати за порушення цих постанов кару — арешт до трьох місяців, штраф до 500 карб.
загальнодержавне. Закон запроваджувався «по телеґрафу». Автор називає його поверненням панщини.
арешт до трьох місяців, штраф до 500 карбованців
Раніше законопроєкт описаний у № 312 (до 5 місяців арешту); тут — остаточний текст, затверджений гетьманом.
Законом від 8 липня 1918 року створено Державний сенат Української Держави з генеральними судами (адміністративним, цивільним і карним) і відновлено царські судові палати замість апеляційних судів; діловодство в судах велося виключно російською мовою.
Законом з 8 липня утворено "Державний Сенат Української Держави"... Діловодство в судових інстанціях велося виключно в російській мові!
8 липня 1918 року Скоропадський написав прем'єрові Лизогубу (водночас міністрові внутрішніх справ), що місцеві урядовці діють усупереч політиці Києва, а міністерство не дає ради спекулянтам; після цього Лизогуб залишив посаду міністра внутрішніх справ.
Skoropadsky was aware of the problem and on July 8 sent a letter to Premier Lizohub... as was the ministry's inability to cope with speculators.
Автор датує події за новим стилем.
8 липня 1918 р. гетьман затвердив закони про скасування Генерального та апеляційних судів і утворення замість них Державного сенату та судових палат (відновлення старої російської установи).
8-го липня 1918 року п. гетьман ствердив закони про скасування генерального та апеляційного судів і утворення замісць першого державного сенату, а замісць другого-старої російської установи, судової палати.
Наказ Гетьмана від 8 липня 1918 р. №89 (по Міністерству Закордонних Справ): Максима Славінського призначено членом Ради Міністерства Закордонних Справ. Підписав управляючий міністерством Д. Дорошенко.
Призначається Максим Славінський членом Ради Міністерства Закордонних Справ.
Державний Сенат складається з Сенаторів, зокрема Президента Сенату, і поділяється на три Генеральні Суди — Адміністраційний, Цивільний і Карний; Президента й Сенаторів Загального Зібрання призначає Гетьман наказом після ухвали кандидатури Радою Міністрів.
Державний Сенат складаеться з Сенаторів, в тім числі Президента Сенату, і поділяється на Генеральні Суди: Адміністраційний, Цівільний та Карний.
Наказ МВС № 173 від 8 липня 1918 р.: урядовця особливих доручень VIII класу Володимира Павловича Родзянка командирували виконувати обов'язки комісара голови Ради Міністрів на Ростовському кордонному пропускному пункті.
Командирується урядовець особистих доручень VIII кляси ... Володимир Павлович Родзянко до виконання обовязків Комісара Голови Ради Міністрів на Ростовськім Кордоннім Пропускнім Пункті
Ф. Лизогуб був одночасно головою Ради Міністрів і міністром внутрішніх справ до 27 липня.
Закон про Державний Сенат затверджено гетьманом 8 липня 1918 р.; президент Сенату — М. Василенко, Карний генеральний суд — Чубинський, Цивільний — Гусаковський, Адміністративний — Носенко; 6 сенаторів Загальних зборів, 46 сенаторів генеральних судів, 3 прокурори. Неукраїнські сенатори з перших засідань порушили питання про мову в Сенаті, гетьман попросив зняти його з порядку денного. Директорія майже з першого дня розформувала Сенат.
Закон про утворення Державного Сенату ухвалено Радою Міністрів і затверджено гетьманом 8 липня 1918 р.
Виноска 286.
Закон 8 липня 1918 р. про боротьбу з руйнацією сільського господарства дозволяв губернським земельним комісіям запроваджувати примусове використання реманенту й примусове виконання термінових сільгоспробіт населенням; за порушення — арешт до 3 місяців або штраф до 500 крб (накладали повітові старости), за псування посівів і «самовольное прекращение работ» — в'язниця до року. Набирав чинності телеграфом.
визначити за порушення постанов кару - арешт до трьох місяців, штраф до 500 каро. Накласти на повітових старостів обовязок призначення на винних цих кар
Документальний додаток упорядника (за П. Христюком, Д. Дорошенком).
Нота Української Держави Донові від 8 липня 1918 р. (підписи Лизогуба й Дорошенка) вказувала, що тимчасовий характер донської державності, яка збирається злитися з Росією, унеможливлює зносини; 8 серпня 1918 р. укладено договір, де Україна й Дон визнали одне одного «независимыми и суверенными»; представником на Дону призначено Славинського.
між Україною і Доном заключено договір 8. серпня, 1918, де обі держави посполу признали себе „незалежними і суверенними"
8 липня 1918 р. МЗС Української Держави (Лизогуб, Дорошенко) надіслало ноту донському отаманові: визнанню Дону заважає те, що за його декларацією він самостійний лише «до утворення єдиної Росії». Відповідь Богаєвського з Новочеркаська від 20 липня оголошувала Дон цілком суверенним.
Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. Управляючий Міністерством Закордонних Справ Д. Дорошенко.
Законом 8 липня 1918 в Києві засновано Державний Сенат Української Держави (Генеральні суди адміністративний, цивільний, карний), що діяв тимчасово за російським «Учреждением Правительствующего Сената». До вироблення форми сенатор на засіданні мав бути в чорному сюртуку, чорній краватці та з особливим знаком.
сенатор в Засіданні повинен бути в чорнім сурдуті, чорній краватці і мати особливий знак
Закон 8 липня 1918 відновив колишні Судові палати в Києві, Харкові та Одесі, скасувавши закон ЦР від 17 грудня 1917 про Апеляційні суди і закон від 24 березня 1918 про Київський апеляційний суд. Законом 15 липня 1918 Міністерство судових справ перейменовано на Міністерство юстиції; створено Головне управління місцями ув'язнення на чолі із сенатором А. Вязловим.
привертав прежні Судові Палати (у Київі, Харькові й Одесі)
У власноручному листі прем'єрові Лизогубу від 8 липня 1918 Гетьман вказав на недоліки: невідповідний добір урядовців МВС на місцях, нерозуміння населенням аграрної реформи, незадовільну боротьбу зі спекуляцією та необізнаність мас із діяльністю уряду — вона залишається невідомою «не тільки масі селянства, але навіть міському населенню», проти уряду ведеться агітація. У результаті Лизогуб залишив посаду міністра внутрішніх справ (її обійняв І. А. Кістяківський), міністром продовольства замість Соколовського став С. Н. Гербель.
зостається невідомою не тільки масі селянства, але навіть міському населенню
Закон від 8 липня 1918 року про боротьбу з розрухою сільського господарства дозволяв губернським земельним комісіям примусово розпоряджатися реманентом, худобою й працею та встановлювати платню; порушникам загрожувало до трьох місяців в'язниці або штраф до 500 карбованців.
violators of commission decisions were to be punished with a jail sentence of up to three months or a fine of up to 500 karbovantsi.
Автор датує події за новим стилем.
8 липня Велика рада міністрів ухвалила закон про скасування національних міністерств — великоруського, польського та єврейського — і припинення чинності закону від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію; культурно-освітні справи передано Міністерству народної освіти, решту — МВС.
На засіданню 8-го липня велика рада міністрів розглянула і ухвалила закон про скасування національних міністерств: великоруського, польського і еврейського.
Закон Ради Міністрів про утворення Державного Сенату, затверджений Гетьманом Павлом Скоропадським 8 липня 1918 р. в Києві: на відміну закону Центральної Ради від 2 грудня 1917 р. про Генеральний Суд, у Києві утворюється Державний Сенат як вища державна інституція в судових й адміністраційних справах; до особливого закону його устрій і компетенцію визначає «Учреждение Правительствующего Сената» з урахуванням нових постанов.
У відміну закону, що видала Центральна Рада 2-го грудня 1917 року про утворення Генерального Суду, установити в м. Київі, яко вишу в судових й адміністраційних справах Державну Інституцію-Державний Сенат.
Закон оголошено в №25; підписи — Ф. Лизогуб та в.о. Державного Секретаря Ігор Кістяковський.
При Державному Сенаті діють Сенатський Архів і Сенатська Друкарня та видаються «Відомості Державного Сенату» замість «Собранія узаконеній і распоряженій Правительства», «Сенатских відомостей» й «Сенатских об'явлений»; сенатор у засіданні має бути в чорному сюртуку з чорною краваткою та особливим знаком.
Сенатор в Засіданні повинен бути в чорнім сюртукі, чорній краватці і мати особливий знак
Форму сенаторів мав розробити Міністр Юстиції.
За газетними повідомленнями, Рада міністрів на засіданні 8 липня ухвалила скасувати закон від 9 січня про національно-персональну автономію; рада єврейської громади Бердичева надіслала протест.
рада міністрів на свойому засіданні 8-го липня ухвалила скасувати закон про національно-персональну автономію
За газетними повідомленнями, які, за словами протесту, не були спростовані.
8 липня 1918 р. Скоропадський надіслав листа прем'єрові Лизогубу, який водночас очолював Міністерство внутрішніх справ, зі скаргою, що місцеві урядовці діють усупереч політиці Києва, а аграрну програму всюди перекручують, що розпалює антиурядову агітацію. Лизогуб склав повноваження, і його наступником став Ігор Кістяківський, чиї масові арешти українських діячів як «більшовиків» загострили напругу в липні.
The latter's policy of arresting numerous Ukrainian leaders on grounds of their being "Bolsheviks" was largely instrumental in increasing the tension
Автор есею — Тарас Гунчак. З тексту неясно, з якої посади пішов Лизогуб; насправді Кістяківський змінив його як міністр внутрішніх справ, а Лизогуб лишився прем'єром.
Мала рада міністрів на засіданні 8 липня («червня» в тексті — очевидна описка) розглянула законопроєкти: про право Міністерства фінансів розпоряджатися запасами кормової патоки, про митний податок з ігральних карт закордонного виробу, про передачу землемірних шкіл Міністерству хліборобства, про збільшення жалування вчителям нижчих шкіл, про асигнування на будівництво залізниці Мерефа — Херсон.
На засіданню 8-го червня мала рада міністрів розглянула законопроекти
У тексті «8-го червня» — ймовірно, друкарська помилка замість «липня».
Наказ Гетьмана від 8 липня 1918 р. №87 (по Міністерству Внутрішніх Справ): колишнього голову Бакинського окружного суду Івановича Кудрявцова призначено головою комісії з ліквідації Головного виборчого бюро при Міністерстві Внутрішніх Справ (з питань виборів до Українських зборів).
Призначається бувший Голова Бакинського Окружного Суду Іванович Кудрявцов Головою ... по ліквідації Головного Виборчого Бюра при Міністерстві Внутрішніх Справ.
Ім'я і повний текст посади зіпсовані OCR.
Вимоги до сенаторів: вища юридична освіта та не менше 15 років служби в судовому відомстві (не нижче судового слідчого чи товариша прокурора окружного суду) або в стані присяжного адвоката чи лектора юридичних наук (магістр або доктор); сенатори Адміністраційного суду можуть бути з осіб із широким адміністраційним досвідом, а Загального Зібрання — з колишніх міністрів.
Президент Сенату та Сенатори призначаються з числа осіб, з вищою юридичною освітою, що перебули не менш як 15 років
Сенатор не може одночасно мати іншу державну чи громадську посаду (крім професорської чи тимчасових доручень); сенатора можна тимчасово усунути лише після притягнення до слідства чи суду, а звання позбавити — лише за присудом карного чи дисциплінарного суду; Загальне Зібрання Сенату скликають за почином Президента чи Міністра Юстиції (на урочисті й надзвичайні випадки).
Сенаторів не можна, без їх на те згоди, переводити в одного Генерального Суду в другий.
Компетенція Державного Сенату: Загальне Зібрання всіх Генеральних Судів, Загальні Зібрання Цивільного та Карного судів, Сполучені Присутності й Адміністраційний суд розглядають справи, які раніше належали департаментам і загальним зібранням Російського Правительствуючого Сенату; Карному суду відходять і справи колишніх Головного Військового й Головного Військово-Морського судів; при кожному суді діють прокурор і товариші прокурора під наглядом Міністра Юстиції як Генерального Прокурора.
До компетенції Адміністраційного Генерального Суду належать справи, які належали до Першого, Другого, Третього і Четвертого Департаментів Російського Правительствуючого Сенату
Державний Сенат починає діяти з дня опублікування закону; усі справи Генерального Суду, створеного законом Центральної Ради 2 грудня 1917 р., передаються до Державного Сенату; закон Центральної Ради від 28 грудня 1917 р. (про обсадження посад і порядок обрання суддів Генерального та Апеляційного судів) визнано скасованим на підставі ст. 44 законів про тимчасовий державний устрій від 29 квітня 1918 р.; скасовано посаду Старшого Прокуратора Генерального Суду, три посади прокураторів тощо.
Визнати, що виданий 28-го грудня 1917 року від Центральної Ради і оголошений в „Вістнику Генерального Секретаріяту Народньої Української Республіки" (Nº 1 від 5-го січня 1918 р.) закон ... скасований
Частина тексту зіпсована OCR.
Закон про Судові Палати й Апеляційні Суди (затверджений Гетьманом 8 липня 1918 р.): скасовано закон Центральної Ради про Апеляційні Суди та створений 24 березня 1918 р. Київський Апеляційний Суд (його службовців залишено поза штатом); судові палати залишено на попередніх засадах — із 1 липня 1918 р. при Київській, Харківській і Одеській судових палатах запроваджено посади скарбника й архівара, урядовців трьох розрядів (І розряду — 50, ІІ — 65, ІІІ — 75 осіб), а при Київській та Одеській палатах — кабінети науково-судової експертизи (лаборант, секретар, техніка).
Скасувати закон про Апеляційні Суди, виданий Центральною Радою, і утворений законом 24 березня 1918 року Київський Апеляційний Суд
Дату «24 березня 1918 р.» відновлено з OCR (у тексті «24 беревня»); можливо, помилка читання.
Те саме законом: Полтавський і Лубенський окружні суди прилучено до округи Харківської судової палати, а Кам'янець-Подільський і Вінницький — до округи Одеської; нотаріусів у Києві, Одесі й Харкові призначають і звільняють за поданням голів окружних судів через старших голів судових палат Міністром Юстиції.
Полтавський та Лубенський Окружні Суди прилучити до округи Харківської Судової Палати і Каменець-Подільський та Винницький-до округи Одеської Судової Палати.
За законом про Державний Сенат, Президент Державного Сенату разом із Міністром Юстиції робить доповіді Гетьманові та подає звіт про діяльність Сенату; скликає Загальні Зібрання в урочистих випадках; вищий нагляд за господарськими справами Сенату належить Президентові.
Президент Державного Сенату, як і його Представник, в належних випадках робить Панові Гетьманові доклади разом з Міністром Юстіції
Наказ № 173 від 8 липня 1918 р.: урядовця особливих доручень VIII класу Володимира Родзянка відряджено виконувати обов'язки комісара голови Ради Міністрів на Ростовському кордонному пропускному пункті; наказом № 212 від 23 липня Лашкевича призначено комісаром на Гомельському кордонному пункті (з 15 липня); наказом № 221 від 26 липня Лілова — на Жлобинському пункті.
Командирується урядовець особистих доручень VIII кляси ... Володимир Павлович Родзянко до виконання обовязків Комісара Голови Ради Міністрів на Ростовськім Кордоннім Пропускнім Пункті
Свідчить про існування мережі кордонних пропускних пунктів Української Держави.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 232 по Департаменту Зовнішнього Торгу від (?) липня 1918: Івана Валентиновича Гончарова призначено урядовцем 1-ї ранги з 4 липня 1918.
Іван Валентинович Гончаров — на посаду урядовця 1-ї ранги з 4-го липня 1918 року.
Дату наказу в OCR втрачено («в липня 1918»); число взято орієнтовно за нумерацією наказів.
Закон також доручає Одеській судовій палаті розгляд скарг на постанови Одеського Комерційного Суду, а скарг на постанови самої палати — Цивільному Генеральному Суду Державного Сенату; на асигнування необхідних коштів Міністр Юстиції має право звернутися до Ради Міністрів (за рахунок готового фонду скарбниці).
Скарги на постанови Одеського Комерційного Суду належать до розгляду Одеської Судової Палати.
Текст сильно перемішаний.
Той самий закон: до Уложення про покарання кримінальні та виправні додається артикул 11749 — винні в угоді на закордонні гроші понад 1000 крб. поза визначеними місцями підлягають конфіскації грошових знаків, ув'язненню в тюрмі від 8 місяців до 1 року 4 місяців і грошовому штрафові від 100 до 10 000 карбованців; Міністр Фінансів вправі видати інструкцію.
винні підлягають, окрім конфіскації грошових знаків, що були об'єктом умови, замкненню в в'язниці на строк від вісьми місяців до одного року та чотирьох місяців і грошовому штрафу від ста карбованців до десяти тисяч карбованців.
8 липня в Царському саду знайшли повішеного на дереві невідомого чоловіка в формі студента-технолога (?).
8 іюля въ Царскомъ садѣ найденъ висящимъ на деревѣ трупъ неизвѣстнаго мужчины
Читано з зображення. Приналежність форми розібрано нечітко.
Той самий закон: за умисне псування та знищення посівів, врожаю й зібраного хліба, а також за підбурювання до відмови від польових робіт встановлено тюрму до одного року або примусові громадські роботи; справи розглядаються у звичайному судовому порядку, але поза чергою. Підписали Ф. Лизогуб, міністр земельних справ В. Колокольцов.
Діла про вчинки, які зазначені в ст. 4, розглядаються в звичайному судовому порядкові, але по за чергою.
8 липня митрополит Київський і Галицький Антоній відвідав гетьмана Скоропадського.
Вчора ясновельможного пана гетьмана одвідав митрополіт Київський і Галицький Антоній.
«Вчора» відносно 9 липня.
Наказ № 90 від 8 липня 1918 року, затверджений Гетьманом: директора Лісового департаменту Георгія Бурлакова призначено тимчасово виконувати обов'язки товариша міністра земельних справ з 8 червня 1918 року. Підписав міністр земельних справ В. Колокольцов.
Призначається Директор Лісового Департаменту Бурлаков Георгій тимчасово виконуючим обов'язки Товариша Міністра Земельних Справ з 8-го червня 1918 року.
У тексті «з 8-го червня»; наказ датовано 8 липня — можливо, описка.
Лідер кадетів М. М. Винавер (лист від 8 липня) спростував у «Русскомъ Голосѣ» київські чутки, ніби він відмовився від прийнятої партією зовнішньополітичної орієнтації й брав участь у якихось переговорах та аудієнціях.
Всѣ слухи о перемѣнѣ мною ориентаціи въ корнѣ ложны.
Читано з зображення. Лист датовано 8 липня, надруковано 16 липня; автор виїхав із Києва. Підписано «М. Винаверъ».
Наказ № 91 від 8 липня 1918 року, затверджений Гетьманом: призначено товаришами голів окружних судів Лантиша в Сумах і Чеважевського у Вінниці, членами окружних судів Трояновського в Житомирі й Дяковського в Ніжині, а судовим слідчим по особливо важливих справах Київського окружного суду — Бокітька; Попеля переміщено до Вінницького окружного суду; Менькова (Меньшикова) й Куленкампа звільнено у відставку; Лама виключено зі списків як померлого. Підпис — міністр судових справ М. Чубинський.
Судовий Слідчий по важливих справах Херсонського Окружного Суду Бокітько—Судовим Слідчим по особливо важливих справах, Округи Київського Окружного Суду.
Одноразова допомога дияконові й псаломщикові десяти єпархій України становить по 325 карбованців кожному.
дияконові та псаломщикові по 325 карбованців
Збори правління спілки деревообробщиків 8 липня: обговорювали тарифні ставки й купівлю власного будинку; серед столярів безробітних небагато, оплата столярів — від 15 карб. на день; спілка слабка матеріально (членські внески майже не надходять).
між безробітних столярами незагато. Плата від 15 карб. в день.
Оголошення: до Москви й Петрограду 8 липня їде студент Московського університету, приймає листи й ділові доручення, негайно повертає назад; Столипінська, 14, пом. 1, 4½–7½ вечора.
До Москви и Петрограду їде 8-го липня студ. Москевського Університету, Приймає листи й ділові припоруки. Столипинська 14, пом. 1, від 4½-7½ г. в.
У зв'язку з виявленим у Києві випадком азійської холери, завезеної з Росії, 8 липня в Міністерстві народного здоров'я відбулася нарада санітарних представників відомств, земства і міста; накреслено загальну схему боротьби з холерою, детальний план доручено окремій комісії.
З приводу констатованого в Київі випадку азіатської холери, занесеної з Росії,—в міністерстві народнього здоровля й опікування одбулася 8-го липня нарада
8 липня в санітарно-технічному відділі міністерства відбулося засідання комісії за участю завідувача міського водогону інженера Рабчевського щодо стану київського водогону і браку води в деяких частинах міста; утворено комісію, яка мала з'ясувати й питання про матеріали для збільшення роботи водогону.
з приводу питання про сучасний стан київського міського водопроводу, а також про причину браку води в деяких частинах міста
Оголошення: студент Московського університету їде 8 липня до Москви й Петрограда, приймає листи й ділові доручення та негайно повертає назад; Столипінська, 14, пом. 1, з 16:30 до 19:30.
До Москви и Петрограду їде 8-го липня студ. Московського Університету, приймає листи й ділові припоруки. Негайно повертає назад. Столипинська 14, пом. 1, від 4½-7½ г. в.
8 липня на засіданні в міністерстві внутрішніх справ ухвалили створити комісію з представника міського водопроводу (Сапожникова), інженера Городинського та представника відділу шляхів, щоб придбати потрібні матеріали й збільшити продуктивність міського водопроводу в найближчий час.
Навколо міського водопроводу. 8-го липня засідання міністерства внутрішніх справ і завідуючого міським водопроводом ... утворити комісію ... Комісії доручено також клопотатись про придбання ... матеріальних засобів для збільшення праці водопроводу
Склад комісії відновлено з пошкодженого OCR.
8 липня в санітарно-технічному відділі відбулося засідання комісії за участю представників міністерства внутрішніх справ та міського водопроводу (інж. Рябчевський) про стан київського міського водопроводу і причини браку води в деяких частинах міста: головною причиною названо зношеність водопровідної мережі. Створено комісію (Брагінцов, Сапожніков, Городинський, Утгоф) і доручено з’ясувати, де знайти матеріали для збільшення продуктивності водопроводу.
головною причиною браку води є ... водопроводної сітки
Слово перед «водопроводної сітки» (зношеність/зіпсуття) в OCR втрачено.
У Києві засновано пайове товариство «Українфільма» (українські громадські організації, діячі й фахівці сцени) для виробу українських історичних, етнографічних і географічних кінофільмів; товариство придбало на Лук'янівці за 70 000 карб. велике ательє з лабораторією; пайовий капітал 200 000 карб. (паї по 5 000), більшість паїв розібрали Дніпросоюз, Українбанк, Київський банк; Центральний український кооперативний комітет 8 липня ухвалив вступити членом.
т-во в першу чергу уже придбало на Лук'янівці за 70,000 карб. велике, добре пристосоване ательє
Дата 8 липня стосується рішення кооперативного комітету; повідомлення — в номері 21 липня.
Вчора, 8 липня, після майже двотижневої перерви вийшла вечірня київська газета «Последние новости», що умовно підписала колективний договір з робітниками; сьогодні вийшли ранкові газети (українська «Нова рада» ще не вийшла). Страйк київських друкарів тим самим ліквідується.
Вчора після майже двотижневої перерви вийшла вечірня газета Послідні Новости, яка умовно підписала колективний договір з робітниками.
Тексти ліквідації страйку в різних колонках трохи розходяться: на 4-й сторінці сказано, що «страйк продовжується».
8 липня 1918 р. гетьман затвердив закон проти спекуляції іноземною валютою: заборонено угоди купівлі-продажу іноземних грошових знаків на суму понад 1000 карбованців поза місцями, визначеними Міністерством фінансів. Покарання — конфіскація валюти, в'язниця від 8 місяців до 1 року 4 місяців і штраф від 100 до 10 000 крб.
Забороняти всякі умови по купівлі та продажу закордоних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу /1.000./ карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів.
загальнодержавне; отже, в Києві існував «чорний» валютний ринок (марки, крони).
Закон Ради Міністрів про заходи боротьби зі спекуляцією закордонною валютою: заборонено будь-які угоди купівлі й продажу закордонних грошових знаків на суму понад 1000 карбованців поза місцями, визначеними Міністерством Фінансів.
Заборонити всякі умови по купівлі та продажу закордонних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу (1.000) карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів.
8 липня 1918 р. гетьман затвердив постанову: розмінні марки щодо забезпечення прирівнюються до кредитових білетів (на всю суму видається зобов'язання скарбниці Держбанку).
Розмінні марки, що до порядку їх забезпечення, прирівнюються до кредитових білєтів
у тексті постанови сума «60.000 карбованців» — імовірно друкарська помилка замість 60 млн
Постанова Ради Міністрів: Міністру Праці Ю. Вігнеру асигновано 6 800 карбованців на утримання Комітету Праці протягом липня й серпня 1918 р.
Асигнувати в розпорядження Міністра Праці суму в розмірі 6.800 (шість тисяч вісімсот) карбованців на утримання Комітету Праці на протязі липня та серпня місяців 1918 року.
Прізвище міністра в тексті: Ю. Вигнер.
8 липня 1918 р. затверджено постанову про боротьбу зі спекуляцією іноземною валютою: заборонено угоди купівлі-продажу іноземних грошей на суму понад 1000 крб поза місцями, визначеними Мінфіном; покарання — конфіскація валюти, в'язниця від 8 місяців до 1 року 4 місяців і штраф від 100 до 10 000 крб. Опубліковано 18 липня 1918 р.
забороняти всякі умови по купівлі та продажу закордоних грошових знаків на суму більш, як одну тисячу (1.000) карбованців, по за місцями, які зазначені Міністерством Фінансів
тобто дрібний обмін валюти залишався вільним
8 липня 1918 р. визначено забезпечення розмінних марок, випущених за законом Центральної Ради від 18 квітня 1918 р.: їх прирівняно до кредитних білетів, Державний банк отримує зобов'язання на всю їхню суму. За законом дозволялося випустити розмінних марок не більше ніж на 60 млн крб; в обігу вони прирівнювалися до срібної розмінної монети.
надала Міністрові Фінансів право випустити розмінних марок на суму не перевищуючу 60 мільйонів карбованців, причому ці марки в сенсі ходіння прирівнювалися до срібної розмінної монети
загальнодержавне; у тексті постанови друкарська помилка «60.000», у записці — 60 млн. Це марки-шаги (10, 20, 30, 40, 50 шагів).
Міністерство шляхів сполучення (доповідь 8 липня 1918 р.) оцінювало, що довоєнні видатки на 20 з гаком рад і комісій з транспорту (5 млн руб. на рік) за нинішніми розцінками праці відповідають 10–12 млн карбованців — тобто оплата праці зросла приблизно в 2–2,5 раза.
обходилося Державі більш 5 міліонів карбованців у рік по платням до військового часу, що стосовно сейчасної розцінки праці відповідає 10-12 міліонам карбованців
загальнодержавне; офіційна оцінка зростання зарплат службовців на літо 1918 порівняно з довоєнними.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Торгу та Промисловості з коштів скарбниці асигновано 292 600 карбованців на утримання Фабричної інспекції України з 1 травня до 31 грудня 1918 р. та на роз'їзди й канцелярські витрати; затверджено тимчасовий штат: головний фабричний інспектор, старші фабричні інспектори, дільничні інспектори, діловод та інші.
Асигнувати в розпорядження Міністра Торгу та Промисловости з коштів Державної Скарбниці 292.600 карбованців на утримання Фабричної Інспекції України з 1 травня до 31 грудня 1918 року і на розїзди та канцелярські витрати
Штатні посади й оклади в OCR зруйновані.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Сповідань асигновано 15 000 000 карбованців на допомогу духовенству Православної церкви в Україні; з них 10 627 175 крб — одноразова допомога священикам (по 650 крб), дияконам і псаломщикам (по 325 крб) десяти єпархій України; 729 360 крб — заштатному духовенству та їхнім родинам; 643 465 крб — духовенству повітів, що належать до України, але не входять до єпархій; 3 000 000 — переселеному духовенству та відбудові церков, пошкоджених війною й більшовицьким безчинством.
Асигнувати ... пятнадцять міліонів (15.000.000) карбованців на допомогу священо- та церковнослужителям Православної Церкви на Україні.
Суми складових відновлено за кількома рядками; решта таблиці розподілу зіпсована.
Постанова Ради Міністрів: Військовому міністрові додатково асигновано 6 000 000 карбованців на задоволення недодержаного утримання та допомоги військовим старшинам, урядовцям і священикам, у розмірі двомісячного утримання за наказами військового відомства.
додаткове асигнування 6.000.000 карбованців на задоволення недодержаним утриманням та допомогою військових старшин, урядовців та священників
Умови розподілу (7,5 млн/інше) у тексті розірвані.
Видатки на утримання Державного Сенату й Сенатського Архіву, починаючи з 1919 року, становитимуть 2 056 600 крб щороку; на 1918 р. з 1 липня відпускається 1 028 300 крб.
на 1918 рік відпустити починаючи з 1-го липня 1918 року міліон двадцять вісім тисяч триста карбованців.
Суму 2 056 600 крб на рік складено з OCR «двох міліонів пятидесяти шести тисяч шістьсот»; вона вдвічі більша за суму за півроку, що підтверджує розпізнавання.
Штат Державного Сенату (затверджений 8 липня 1918 р.): Президент Державного Сенату — 24 000 крб на рік; голови Генеральних судів — 20 000; сенатори — 18 000 (за OCR); начальник Сенатського Архіву — 10 000 крб; загальні видатки на утримання Сенату й Архіву — 2 056 600 крб на рік.
Президент Державного Сенату 24000 ... Начальник Архіву 10000 ... Разом видатків на утримання Державного Сенату і Сенатського Архіву 2.056.600 карб.
Таблиця штату розірвана OCR; точно відновлено лише оклад Президента, начальника архіву та підсумок.
Оголошення (нотаріус): 1 серпня 1917 р. (затв. 25 (2) червня 1918): ріллю 175 кв. саж. в Сумських дачах продано за 100 руб.
пахатной земли мирою 175 кв. саж. цвною за 100 руб.
Не Київ; ціновий орієнтир на нерухомість у 1918 р.
Для університету в Кам'янці передбачалося приміщення міської технічної школи: корисна площа 1313 кв. сажнів, три аудиторії по 45 і три по 34 кв. сажні, 54 кімнати й 7 коридорів; місто витратило на будівлю 40 000 крб. і щороку виділяло на неї 5 000 крб. та подарувало під школу 2 десятини землі; журнал думи затвердив 8 липня губернський староста.
суча площа в 1313 кв. саж., трьома авдиторіями по 45 кв. саж., трьома по 34 кв. саж., та взагалі 54 кімнатами і 7 коридорами ... Кам'янець стратив на збудовання того помешкання 40000 карб.
Подія стосується Кам'янця, але опублікована як складова київської справи заснування університету.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані