14 червня 1918 року мирна конференція перейшла до обговорення кордонів; Шелухин обстоював етнографічний принцип, і сторони не дійшли згоди.
14, червня було приступлено до розглянення справи кировото догонору і перед усім встановлення кордонів.
п’ятниця
1 червня за старим стилем
235 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
П'ятниця, 14 червня (1 червня) 1918 року, за вісім днів після вибуху на Звіринці. Близько другої-третьої години дня на Подолі біля Щекавицької вулиці спалахнула пожежа, яку сухий сильний вітер переніс на дров'яні й лісові склади в гавані; до п'ятої вона стала стихійним лихом, і лише ввечері, коли вітер ущух, вогонь зупинили. За даними штабу міліції, згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без даху лишилося близько 8 тисяч людей (пізніші історики пишуть про 10 тисяч), загинуло п'ятеро, а на місці розстріляли чотирьох мародерів; причини ніхто не встановив, пізніше пожежний начальник звинуватив брак води й захаращені склади, а зі слів австрійського офіцера поширилася версія про підпал. Того ж дня гетьман затвердив великий пакет законів і постанов: земельний закон із нормою 25 десятин, статут Державної канцелярії, посаду головноуповноваженого з ліквідації установ воєнного часу, податкові закони, кошти Українському національному й Молодому театрам та довічну пенсію Заньковецькій. Мирова конференція з РСФРР до вечора сперечалася про кордони без згоди, гетьман приймав польський комітет, гомельську делегацію й українців з Поволжя, міська дума вшанувала Плеханова, з'їзд домовласників виступив за куріальні вибори, а в кадетському корпусі відкрилися курси для вчителів початкових шкіл.
Аналіз складено за 234 записи; зараз у хроніці за цей день їх 235.
Пожежа почалася близько 14–15 години; за даними штабу міліції й пожежного начальника — на горищі чи у дворі будинку № 57 на Щекавицькій вулиці, звідки сильний вітер переніс вогонь на сусідні будинки й дров'яні та лісові склади на березі Дніпра й у гавані. Горіли квартали між Щекавицькою, Хоревою й Почаївською, пристані, млини й склади; пожежні команди та українські, німецькі й австрійські військові не могли спинити вогонь, пароплави відтягували від берега. До 17-ї години пожежа набула розмірів стихійного лиха, під загрозою був увесь Поділ, і лише надвечір, коли вітер ущух, її зупинили; на всіх київських кручах стояли глядачі.
певність висока: Сам факт, місце й перебіг пожежі незалежно описують чотири газети різної позиції, офіційні дані міліції й пізніші історики; година початку й точна точка займання в джерелах різняться.
14 червня між 2-ю і 3-ю годинами дня з невідомої причини спалахнула велика пожежа на лісових складах у дніпровській гавані; вогонь охопив кілька кварталів, над Подолом піднявся величезний стовп диму. Горіли штабелі дров, будинки, пристані, склади, магазини, млини; пожежні команди та українські, австрійські й німецькі військові не могли її зупинити.
вчора між 2-3 годинами дня від невідомої ще причини виникла пожежа на лісних складах у гавані Дніпра... над Подолом піднявся величезний стовп диму.
Учора (14 червня) з невідомої причини на Подолі в Києві, на складах лісу на березі київської гавані, виникла пожежа: вогонь з'явився близько 2 год. дня, а за годину перекинувся на сусідні будинки, склади й портові будівлі; в вогні опинилося кілька кварталів. Викликали всі пожежні частини й військові загони, але вони не могли боротися з вогнем, якому сприяла суха вітряна погода; збитки колосальні, пожежа не скінчилася.
Вчора з невідомої причини у Київі на Подолі на лісних складах, які були скупчені на березі київської гавані, виникла пожежа
14 червня 1918 р. у Києві стояла суха вітряна погода, яка сприяла швидкому поширенню пожежі на Подолі.
суха вітряна година
14 червня о 15 годині на Подолі при сильному вітрі спалахнула велика пожежа на складах, де було багато дров, лісових та інших горючих матеріалів; вогонь охопив місцевість від Горевої вулиці по березі Дніпра, загрожуючи будинкам від Великого Валу до Почаївської; пожежні команди працювали невпинно, а пароплави відтягували від берега; на Хоровій вулиці вдалося зупинити вогонь.
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вчинилась страшенна пожежа ... в товарах, де лежало багато дров, лісових та инших горючих матеріялів.
14 червня 1918 р. о 3-й годині дня при сильному вітрі на Подолі вибухнула страшна пожежа на складах, де було багато дров, лісу та іншого горючого матеріалу; вогонь охопив квартали від Хорева (Хорової) вулиці по березі Дніпра до Почаївської та Великого Валу, пароплави відтягували від берега, «море вогню й диму». Причину пожежі поки не з'ясовано.
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вибухла страшенна пожежа ... склади, де лежить багато дров, лісових та инших горючих матеріялів ... Море вогню і диму
За даними штабу міліції, велика пожежа на Подолі розпочалася близько 14 години 14 червня на горищі будинку №57 по Щекавицькій вулиці; сильний вітер швидко поширив вогонь на сусідні помешкання, а потім на дров'яні склади на березі Дніпра.
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. Пожежа сталася на горіщі будинку
Велика пожежа на Подолі 14 червня 1918 р. почалась близько 2-ї години дня на горищі будинку № 57 по Щекавицькій вулиці, швидко перекинулась на дров'яні склади на березі Дніпра; при сильному вітрі до 5-ї години дня вона стала стихійним лихом, а до 6-ї вітер вщух, і рух вогню вдалось зупинити. За даними штабу міліції згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без притулку лишилось близько 8000 осіб.
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. ... згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
До 17 години пожежа на Подолі набула розмірів стихійного лиха, під загрозою опинився весь Поділ, а ввечері вітер ущух і вогонь вдалося зупинити; згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без даху над головою лишилося близько 8 000 осіб.
По відомостям штабу міліції, згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
Вчора близько 15:00 на Подолі спалахнула велика пожежа в дерев'яному будинку Садаматина (квартира шевця Доморосової) на Щекавицькій вулиці; через сильний вітер вогонь перекинувся на сусідні будинки, млин Степанова, лісові склади на Набережно-Хрещатицькій і дійшов до Дніпра; до вечора згоріли квартали між вулицями Щекавицькою, Хоревою та Почаївською, тисячі жителів залишилися без даху.
Вчера, около 3 ч. дня надъ Подоломъ поднялось большое облако дыма.
Начальник міського пожежного відділу доповів міському голові про пожежу 14 червня на Подолі: вогонь почався на Щекавицькій вулиці у дворі № 57 і міг би бути локалізований за достатньої кількості води; причини катастрофи — нестача води у водопроводі, недостатнє постачання пожежників матеріалами, недотримання правил обережності власниками лісових складів і будинків (склади були завалені соломою й тріскою), відсутність узгодженості з пожежним пароплавом, нестача пожежних відділів, погане знаряддя, відсутність вільного підходу до річки та сильний вітер.
пожар, який почався по Щекавицький вулиці в дворі ч. 57, легко міг би був бути льокалізований, коли б було досить води. ... Перша і головна причина — це недостача води в водопроводі
Під час пожежі на Подолі всі високі місця Києва — Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гірка й місце коло Андріївської церкви — були вкриті глядачами; причини пожежі поки не було з'ясовано.
Всі високі місця, як от Купецьке зібрання, Царський сад, Володимерська гора та коло Андреївської церкви, усіяні глядачами. Причини пожежі поки-що не вияснено.
Під час пожежі на Подолі всі високі місця Києва — Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гірка, околиця Андріївської церкви — були вкриті глядачами.
Всі високі місця, як от Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гора та коло Андріївської церкви, усіяні глядачами.
14 червня 1918 р. вдень на Подолі спалахнула величезна пожежа невідомого походження, що почалася біля Щекавицької вулиці; вогонь швидко перекинувся на дров'яні склади на березі Дніпра; до 5 години вечора пожежа набула розмірів стихійного лиха, і лише вітер, що стих надвечір, урятував увесь Поділ.
14 червня вибухла в день величезна пожежа на Подолі — від невідомої причини. Швидко вогонь перекинувся на дровʼяні склади, які були на березі Дніпра в сусідстві з Шекавицькою вулицею
Через вісім днів після вибуху, 14 червня 1918 року, пожежа невстановленого походження охопила велику частину прибережного району в нижній частині Києва; її вдалося загасити лише, коли стих вітер; 10 000 осіб залишилися без даху.
Eight days later a fire of undetermined origin swept through a large portion of the waterfront in the lower part of the city... ten thousand persons were left homeless.
За даними штабу міліції, згоріло 35 будинків, у яких було близько 1200 квартир, без даху лишилося близько 8000 осіб, загинуло п'ятеро невстановлених людей, що рятували речі. Згоріли два млини, спиртоочисний завод, фанерна фабрика й 14 лісових складів («Русскій Голосъ» називає також склади будматеріалів, махоркову фабрику, лісопильний і винокурний заводи та суднобудівні майстерні округу шляхів), а вогонь пошкодив чотири будинки над артезіанськими криницями, через що в місті впав тиск води.
певність висока: Порядок збитків підтверджено офіційними даними міліції (через «Відродження») і незалежними пізнішими працями; конкретні цифри потерпілих і назви підприємств різняться (див. конфлікти).
До 17 години пожежа на Подолі набула розмірів стихійного лиха, під загрозою опинився весь Поділ, а ввечері вітер ущух і вогонь вдалося зупинити; згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без даху над головою лишилося близько 8 000 осіб.
По відомостям штабу міліції, згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
Велика пожежа на Подолі 14 червня 1918 р. почалась близько 2-ї години дня на горищі будинку № 57 по Щекавицькій вулиці, швидко перекинулась на дров'яні склади на березі Дніпра; при сильному вітрі до 5-ї години дня вона стала стихійним лихом, а до 6-ї вітер вщух, і рух вогню вдалось зупинити. За даними штабу міліції згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без притулку лишилось близько 8000 осіб.
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. ... згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
За даними Державної варти, під час пожежі на Подолі 14 червня згоріло 35 будинків, що налічували близько 1200 окремих квартир; без даху лишилося близько 10 000 осіб; згоріли також два парові млини, спиртовий завод, фанерна фабрика й 14 лісових складів.
згоріло 35 будинків, які по приблизному підрахунку мали коло 1200 окремих помешкань. Без притулку лишилося коло 10.000 людей.
Через вісім днів після вибуху, 14 червня 1918 року, пожежа невстановленого походження охопила велику частину прибережного району в нижній частині Києва; її вдалося загасити лише, коли стих вітер; 10 000 осіб залишилися без даху.
Eight days later a fire of undetermined origin swept through a large portion of the waterfront in the lower part of the city... ten thousand persons were left homeless.
За відомостями штабу міліції, від пожежі на Подолі загинуло п'ятеро людей, яких не встановлено: вони гинули, коли намагалися врятувати речі з вогню; ведеться розслідування.
від пожежі потерпіло пʼять чоловік, особи яких пока не встановлено. Ці особи згинули в той мент коли хотіли вихопити з вогню свої речі.
Під час пожежі 14 червня на Подолі також згоріли два млини (Саламахіна та братів Спічковських), спиртоочисний завод Елькіна, фанерна фабрика та 14 лісових складів.
згоріло два млини Саламахина та братів Спічковських, спіртоочистительний завод Елькина, фанерна фабрика та 14 лісних складів.
У пожежі 14 червня на Подолі згоріли також два млини (Саламахіна та братів Спічковських), спиртоочисний завод Елькіна, фанерна фабрика та 14 лісових складів.
згоріло два млини Саламахина та братів Спічковських, спіртоочистительний завод Елькина, фанерна фабрика та 14 лісних складів.
Під час пожежі на Подолі 14 червня згоріли млин Сергєєва, склад будівельних матеріалів Мельцера, махоркова фабрика Спілюти, дров'яні склади, лісопильний і винокурний заводи, суднобудівні майстерні округу шляхів сполучення; на місці були вищі адміністративні особи.
сгорѣли мельница Сергѣева, строит. матер. Мельцера, махорочная фабрика Спилюти
Під час пожежі на Подолі (14 червня) вогонь пошкодив чотири надкринічні будинки над артезіанськими криницями (з трансформаторами й електромоторами); два вже відремонтовано, решту полагодять не раніше ніж за два тижні; це пояснює недостатній тиск води в мережі в деяких частинах міста; пожежники ще до 19 червня працювали на місцях, де горіли будинки.
За час пожежі на Подолі були попсовані вогнем 4 поверхшахтні будинки над артезіянськими криницями
Державна варта до вечора влаштувала притулок для 4000 погорільців у Контрактовому будинку, Духовній академії, домі для безробітних і подільських школах, розклеїла плакати з адресами й відкрила чайні, але багато хто всю ніч стеріг урятоване майно. За повідомленням штабу міліції, німецька й українська охорона схопила на місці чотирьох мародерів із награбованим і тут же розстріляла, після чого грабунки припинилися. Біля Михайлівського монастиря дві сестри милосердя побили третю, поранену на згарищі, бо та вела під руку пораненого офіцера.
певність середня: Майже все відомо з одного джерела — повідомлення штабу міліції в «Відродженні»; інша газета наступних днів називає лише одного розстріляного (див. конфлікти); епізод із сестрами — одна замітка «Нової Ради».
Після пожежі на Подолі державна варта до вечора організувала притулок для 4 000 осіб у контрактовому будинку, духовній академії, домі для безробітних і приміщеннях міських та початкових шкіл; по вулицях розклеїли плакати про місця притулку; для погорільців організували чайні.
До вечора було організовано притулок для 4.000 душ, за для чого були використані контрактовий будинок, духовна академія, дім для безроботних, а також помешкання мійських та початкових шкіл, які маються на Подолі.
Для погорільців Подолу до вечора 14 червня організували притулок на 4000 осіб: у контрактовому будинку, духовній академії, домі для безробітних і приміщеннях міських та початкових шкіл на Подолі; по вулицях розповсюдили плакати з адресами, відкрили чайні; багато погорільців цілу ніч охороняли врятоване майно.
До вечора було організовано притулок для 4.000 душ, за для чого були використані контрактовий будинок, духовна академія, дім для безробітних, а також помешкання мійських та початкових шкіл
Під час пожежі 14 червня по вулицях Подолу розклеїли плакати про те, які помешкання підготовлені для погорільців, але багато хто не зміг скористатися притулком, бо всю ніч охороняв врятоване майно.
По вулиці були розповсюджені плякати з наказом, де зазначалося погорільцям, які помешкання для них заготовано, але багато з них не мали змоги скористуватись цією допомогою
Під час пожежі на Подолі, за повідомленням штабу міліції, німецька та українська охорона затримали на місці злочину 4 мародерів із награбованим і розстріляли їх; після чутки про розправу грабунки та крадіжки припинилися.
Чинами охорони, як германської, так і української, на місці злочинства з пограбованими річами було затримано 4 чоловіка, котрі були тут же розстріляні.
Під час пожежі на Подолі «бандити, ніби допомагаючи потерпілим», грабували; чини охорони (німецької й української) затримали на місці злочину 4 осіб із награбованим, які були тут же розстріляні; після цього, за повідомленням штабу міліції, грабунки припинилися.
чинами охорони, як германської, так і української, на місці злочинства з пограбованими річами було затримано 4 чоловіка, котрі були тут же розстріляні.
14 червня сестра милосердя Газовська, сама поранена, поверталася з роботи на великому згарищі, ведучи під руку пораненого офіцера; біля Михайлівського монастиря дві інші сестри милосердя, Густавсон і Тананасова, почали вимагати їхні прізвища, бо «за статутом» сестрам не можна ходити під руку, а потім Густавсон била Газовську по обличчю. Обурена публіка викликала міліцію, і всіх відправили до дільниці.
Після роботи на величезному згарищі 14-го червня сестра милосердʼя д. Газовська поверталась до дому, ведучи під руку пораненого офіцера... біля Михайловського манастиря до них причинились дві сестри милосердʼя, д.д. Густавсон і Тананасова
На пленарному засіданні мирової конференції з РСФРР (почалося близько 15-ї години й тривало до 20:40–21:00) Шелухін обстоював етнографічний принцип кордону з урахуванням побутових і державних міркувань і пропонував сім комісій, Раковський і Мануїльський — самовизначення, анкети чи плебісцити в спірних місцевостях і чотири комісії; Шелухін заявив, що за такою логікою спірним став би й Київ. Згоди не дійшли: питання передали політичній комісії, наступне засідання призначили на понеділок 17 червня; Раковський запевняв, що москвичі завжди вважатимуть українців братами, а Мануїльський зробив позачергову заяву про дії окупаційних військ після зайняття Ростова. Військові експерти радянської делегації Ситін, Холодовський і Немировський виїхали на фронт установлювати перемир'я там, де його ще не було.
певність висока: Засідання детально описали чотири газети різної позиції, підтверджує Христюк; розходяться лише година початку й те, які саме комісії ухвалили.
14 червня на засіданні мирової конференції в Києві почали обговорювати умови миру з РСФРР: Раковський пропонував чотири комісії, а С. Шелухін — сім (політичну, фінансову, економічну, військово-морську, культурну, шляхову та юридично-редакційну).
Засідання 14-го (1-го) червня. Після підписання договору про перемирря, конференція нарешті підійшла до свого основного завдання-обговорення умов миру.
14 червня мирова конференція в Києві до 9-ї вечора сперечалася про кордон між Україною та Росією: українська делегація пропонувала національно-територіальний принцип, радянська — плебісцити в спірних місцевостях; згоди не дійшли, наступне засідання призначили на понеділок о 2-й дня.
Засідання затяглося до 9-ої години вечора. Слідуюче засідання відбудеться у понеділок о 2-ій годині дня.
Мирова конференція між Україною та РСФРР тривала три тижні перемовин про умови перемир'я, яке було укладене в закритому засіданні 12 червня; наступного засідання очікували в понеділок 17 червня. Шелухин запропонував сім комісій (політична, фінансова, економічна, військово-морська, культурна, шляхів, юридично-редакційна), Раковський — чотири; засідання тривало до 21 години без згоди щодо кордонів і принципу плебісциту.
Слідуюче засідання конференції певне буде в понеділок, 17 червня.
Шелухин на мировій конференції заявив, що за 264 роки спільного життя України з Московщиною «сплуталося так багато справ та інтересів», що чотирьох комісій замало: українська сторона запропонувала сім, російська — чотири.
За 264 роки спільного життя України з Московщиною сплуталось так багато справ та інтересів, що чотири комісії не зможуть того всього розібрати.
Голова російської мирової делегації Раковський на засіданні мирової делегації 14 червня сказав, що які б кордони не відділяли московський і український народи, москвичі завжди вважатимуть українців братами; «Відродження» відповіло передовицею про ціну «братерства».
голова мирової делегації д. Раковський, який сказав на засіданню мирної делегації 14 червня, що „які б кордони не відділяли московський і український нарід, москвини все українців уважатимуть братами".
На засіданні мирової делегації 14 червня Х. Раковський заявив, що які б кордони не розділяли московський і український народи, москвичі завжди вважатимуть українців братами; «Відродження» у передовій статті відповідає іронією.
який сказав на засіданню мирної делеґації 14 червня, що які б кордони не відділяли московський і український народ, москвини все українців уважатимуть братами
Мирова конференція між Україною та Росією (засідання 14 червня): українська делегація на чолі зі Шелухіним запропонувала сім комісій (політична, фінансова, економічна, воєнно-морська, культурна, шляхів сполучення, юридично-редакційна); Раковський погодився об'єднати деякі через брак експертів у московській делегації.
Шелух ін. Од імені української делегації пропонує скласти сім комісій
На мирній конференції Шелухін повідомив, що торік у Самарській губернії натовп вигнав українських колоністів і знищив їхнє майно — звідти прибуло 15 000 душ; росіяни раніше вимагали, щоб при перетині кордону українець мав не більше 500 карбованців.
Тоді прибуло звідтіля 15.000 душ.
Мирова конференція між Україною та Росією завершила засідання близько 9 години вечора; суперечку Шелухіна й Мануїльського про принципи розмежування (етнографічний принцип чи анкета населення) передали в політичну комісію, а продовження дебатів призначили на наступний понеділок (17 червня). Нові комісії мали починати роботу негайно.
Продовження дебатів перенесено на слідуюче засідання в понеділок. Засідання закрилося коло 9 год. вечора.
Шелухін заявив на конференції, що за логікою російської пропозиції про анкету «до Києва теж питання спірне», тобто довелося б проводити анкету навіть щодо Києва.
Коли додержуватись вашого принціпу, то ви заявите, що до Київа теж питання спірне
14 червня пленарне засідання мирної конференції відкрилося о 14:45 замість 13:00; ухвалено створити комісії (політичну, економічну, фінансову, юридичну), але щодо кордонів згоди не досягли — питання відкладено на понеділок 17 червня о 14:00. Засідання тривало до 20:40.
Назначенное на 1 ч. дня пленарное засѣданіе конференціи открывается въ 2 ч. 45 м.
Шелухін запропонував на конференції сім комісій і одну підкомісію (політична, економічна, фінансова, військово-морська, культурна, шляхів сполучення, юридично-редакційна), Раковський заперечив через брак експертів; питання про колонізацію викликало взаємні докори щодо утисків, чинених великоросами й українцями.
Мы намѣтили семь комиссій и одну подкомиссію.
14 червня на пленарному засіданні мирної конференції між РСФРР і Українською Державою С. Шелухін і Х. Раковський сперечалися про принципи встановлення кордону: Шелухін відстоював етнографічний принцип разом із побутовими, релігійними й державними міркуваннями, Раковський — самовизначення народностей і арбітраж; після двох перерв ухвалили передати питання кордонів політичній комісії, наступне засідання призначили на понеділок 17 червня о 14:00.
Слѣдующее засѣданіе состоится въ понедѣльникъ въ 2 часа.
Д. Мануїльський (російська делегація) під час засідання мирної конференції зробив позачергову заяву про дії окупаційних військ після зайняття Ростова та інших міст.
Д. З. Мануильскій дѣлаетъ внечередное заявленіе о дѣйствіяхъ оккупаціонныхъ войскъ послѣ занятія Ростова и др. городовъ.
14 червня 1918 року мирна конференція перейшла до обговорення кордонів; Шелухин обстоював етнографічний принцип, і сторони не дійшли згоди.
14, червня було приступлено до розглянення справи кировото догонору і перед усім встановлення кордонів.
14 червня військові експерти радянської мирової делегації генерал Ситін, капітан Холодовський і юрисконсульт професор Немировський виїхали з Києва на лінію фронту встановлювати перемир'я там, де його ще немає (через Харків до Ростова й Батайська).
Учора військові експерти совітської мирової делегації ген. Ситін і кап. Холодовський, а також юрист-консульт делегації проф. Немировський поїхали на лінію фронта
Військові експерти радянської мирової делегації — ген. Ситін, кап. Холодовський і проф. Немирецький — поїхали з Києва на лінію фронту, щоб установити з місцевим командним складом перемир'я на тих ділянках, де його ще не було встановлено.
Учора військові експерти совітської мирової делегації ген. Ситін, кап. Холодовський і проф. Немирецький поїхали на лінію фронта для установлення з місцевим командним складом перемирря
Військові експерти російської делегації ген. Ситін і капітан 2-го рангу Холодовський та юрист проф. Немировський виїхали на лінію фронту, щоб домовитися з місцевими командуваннями про перемир'я на ділянках, де його ще немає; Ситін і Немировський поїхали до Харкова, Холодовський — через Харків на Ростов, у Батайськ.
Вчера военные эксперты русской мирной делегаціи ген. Сытинъ и капитанъ второго ранга Холодовскій
Гетьман затвердив закон «Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями»: власники можуть продавати маєтки без обмежень, але одна особа може набути не більше 25 десятин (понад норму — лише з дозволу міністра земельних справ), а Державний земельний банк купує землю без обмеження з обов'язком її розпродати; міністр може через суд оскаржувати обхід норм. Того ж дня гетьман сказав селянам з Уманщини, що засіяли поміщицькі поля: «хто засіяв в цьому році — того й урожай», лише доведеться заплатити за взяте зерно.
певність висока: Текст закону в офіційному «Державному вістнику» підтверджують історики й мемуарист; слова гетьмана до селян відомі лише з однієї газети з пошкодженим OCR.
Закон про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями, ухвалений Радою Міністрів і затверджений Гетьманом Павлом Скоропадським 14 червня 1918 р. у Києві: власник сільськогосподарських і лісових маєтностей у повітах може продавати їх без обмеження розміру.
Кожен власник сільсько-господарських та лісових маєтностей... має право продажу їх без обмеження розміру.
За законом Державний Земельний Банк може набувати сільськогосподарські та лісові маєтності без обмеження кількості, але мусить розпродувати їх на підставах цього закону.
Державний Земельний Банк набуває сільсько-господарські та лісові маєтности без обмеження їх кількости, але з тим, що Банк розпродує їх
Закон про землю: одна фізична чи юридична особа може набувати купівлею або даруванням сільськогосподарські ділянки так, щоб загальна кількість у межах повітів Української Держави не перевищувала 25 десятин; земельні товариства окремих осіб — у межах 25 десятин на кожного учасника.
щоби розмір належної їй кількости сільсько-господарських маетностей в межах повітів Української Держави не перевищував 25 десятин.
Закон про землю: набувати лісові маєтності (понад встановлені норми) можна лише за окремим дозволом Міністра Земельних Справ; набування сільськогосподарських і лісових маєтностей розмірами понад норми допускається лише з особливого дозволу цього міністра для громадських, промислових і культурно-господарських цілей.
допускається тільки з особливого дозволу Міністра Земельних Справ для громадських, промислових, культурно-господарських цілей
Закон про землю: покупець зобов'язаний протягом року від затвердження купчого акту здійснити мету, зазначену в дозволі; накладені на відчужувану ділянку заборони (за іпотечними чи приватними претензіями) не перешкоджають відчуженню, а відповідна частина боргу переноситься на покупця пропорційно розміру ділянки.
Покупатель зобовязан на протязі року в дня затвердження крі-постного акту здійснити зазначені в дозволі ціли.
Закон про землю: земельні товариства окремих осіб — якщо протягом двох років після купчої учасники не розмежують землю добровільно на окремі ділянки в межах 25 десятин на кожного, розмежування проводить відповідна Повітова Земельна Комісія; її постанови остаточні.
Коли Земельним Т-вом в дворічний строк не буде вчинено добровільного розмежування, то таке переводиться відповідною Повітовою Земельною Комісією.
Закон про землю: Міністр Земельних Справ через спеціально уповноважених осіб від імені Української Держави може вступати в усі судові процеси про земельні та лісові маєтності, щоб довести обхід норм закону; на час дії закону суперечні судові вироки, навіть чинні, для казни не обов'язкові; чинність усіх російських і українських законів, що суперечать цьому закону, на час його дії припиняється.
Чинність усіх російських і українських законів, що перечуть цьому законові, під час його існування припиняється.
Земельна реформа: закон від 14 червня 1918 р. «Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями» обмежив норму землеволодіння 25 десятинами; далі закони про створення земельних комісій (9 липня), тимчасових земельно-ліквідаційних комісій (15 липня), про затвердження статуту Державного земельного банку (23 серпня). Банк, створений восени 1918 р., так і не став дієвим.
Закон від 14 червня „Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями” визначив виключно важливу позицію — норму землеволодіння, обмеживши її 25 десятинами.
Тимчасовий закон про купівлю-продаж землі (затверджений 14 червня 1918 р. як «Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями»): кожна фізична та юридична особа могла купити не більше 25 десятин; куплене понад норму безоплатно відчужувалося до скарбниці; контроль — губернські й повітові земельні комісії; Державний земельний банк міг купувати без обмеження. Удільні землі підпорядковано міністерству земельних справ.
Кожна фізична і юридична особа могла купити не більше 25 десятин землі. Придбані понад цю норму площі безоплатно відчужувалися на користь казни.
Закон від 14 червня 1918 р. забороняв одній особі набувати землю понад 25 десятин; Державний земельний банк скуповував землю у великих власників і парцелював її між селянами.
Закон з 14-ого червня, 1918, забороняв одній особі набувати більше землі, ніж стільки, щоби в руках одної особи найшлось найбільше 25 десятин
14 червня 1918 року уряд ухвалив тимчасовий аграрний закон міністра Колокольцова: дозволено продаж землі, Державний земельний банк міг купувати й перепродувати її, максимум землеволодіння однієї особи — 25 десятин (67,5 акра).
The statute fixed the maximum size of landholdings of "one physical or juridical person" at 67.5 acres (25 desiatinas).
Делегації селян Уманського повіту (з Вихнячки) на прийомі в гетьмана сказали, що засіяли поміщицькі поля, а тепер повернулися власники; гетьман відповів: «хто засіяв в цьому році — того й урожай», лише доведеться заплатити за взяте зерно; аграрне питання розв'яжуть закони, що вийдуть найближчими днями.
п. Гетьман сказав: „хто засіяв в цьому році-того і врожай". Доведеться тільки заплатити за взяте зерно. Взагалі аграрне питання розвяжеться тими законами, які виходять цими днями.
Селяни з Віхнячки Уманського повіту просили гетьмана врегулювати відносини селян з поміщиками; гетьман відповів: «хто засіяв у цьому році — того й урожай», треба лише заплатити за взяте зерно; аграрне питання вирішать закони, що виходять цими днями.
п. Гетьман сказав: „хто засіяв в цьому році — того і врожай". Доведеться тільки заплатити за взяте зерно.
Рада міністрів асигнувала Українському національному театрові в Троїцькому народному домі 165 500 крб на діяльність до 1 вересня, товариству «Молодий театр» — 10 000 крб субсидії, призначила Марії Заньковецькій довічну пенсію 3600 крб на рік і взяла на державний кошт похорон Людмили Драгоманової. Тоді ж мировим суддям передали справи про крадіжки й шахрайство на суму до 1500 крб.
певність висока: Офіційні постанови в «Державному вістнику» збігаються з повідомленнями трьох газет різної позиції й Дорошенка; газети лише заокруглюють суму для театру.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала з державної скарбниці 10 000 карбованців субсидії товариству «Молодий Театр у Київі»; постанову підписали Лизогуб і міністр народної освіти М. Василенко, затвердив Скоропадський.
Асигнувати Товариству „Молодий Театр у Київі" з коштів Державної Скарбниці субсидію в розмірі 10.000 карбованців.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала Українському Національному Театрові в Троїцькому Народному Домі 165 500 карбованців із державної скарбниці на покриття дефіциту та на діяльність театру до 1 вересня 1918.
Асигнувати Українському Національному Театрові в Троїцькому Народньому Домі з коштів Державної Скарбниці 165.500 карбованців на поповнення дефіциту та на проводження діяльности театру до 1 вересня 1918 року.
Рада Міністрів 14 червня ухвалила взяти на кошти Української Держави похорон Людмили Михайлівни Драгоманової.
Приняти похорони Людмили Михайловни Драгоманової на кошти Української Держави.
Рада Міністрів 14 червня призначила українській актрисі Марії Костянтинівні Адасовській (сценічне ім'я Заньковецька) довічну державну пенсію — 300 карбованців на місяць, тобто 3 600 карбованців на рік.
Асигнувати Марії Костянтинівні Адасовській (по сцені Заньковецькій) ... на дожиття, як постійну пенсію; щомісячно триста, річно три тисячі шістсот (3.600) карбованців.
14 червня Рада міністрів асигнувала Українському національному театру 165 000 карбованців, а Молодому театрові — субсидію в 10 000 карбованців.
Асігнувати українському національному театру 165.000 карбованців і Молодому українському театру субсідію в 10.000 карбованців.
14 червня Рада міністрів призначила артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію 3600 карбованців на рік і ухвалила поховати Л. М. Драгоманову (Ліду Драгоманову) коштом Української держави.
Видавати артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію в розмірі 3.600 карбованців на рік. Принати похорон Л. М. Драгоманової на рахунок української держави.
Рада міністрів 14 червня асигнувала Українському національному театру 165 000 крб., а Молодому українському театру — субсидію 10 000 крб.
Асігнувати українському національному театру 165,000 карбованців і молодому українському театру субсідію в 10,000 карбованців.
Рада міністрів 14 червня призначила артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію 3 600 крб. на рік і ухвалила прийняти похорон Л. М. Драгоманової на рахунок Української держави.
Видавати артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію в розмірі 3,600 карбованців на рік. Приняти похорон Л. М. Драгоманової на рахунок Української держави.
Рада міністрів на засіданні 14 червня ухвалила: асигнувати Українському національному театру 165 000 руб., а «молодому українському театру» — субсидію 10 000 руб.; призначити артистці Заньковецькій довічну пенсію 3600 руб. на рік; поховання М. М. Драгоманової взяти на рахунок Української Держави; підвищити підсудність справ про крадіжки й дрібні злочини, що розглядають мирові судді, до 1500 руб.
ассигновать украинскому національному театру 165,000 рублей и «молодому украинскому театру» субсидіи 10,000 руб., назначить артисткѣ Занькковецкой пожизненную пенсію въ 3,600 руб. въ годъ
Постановою 14 червня 1918 про допомогу українським театрам у Києві «Украинскому национальному театру» (кер. П. Саксаганський) виділено 165 500 карб. на роботу до 1 вересня 1918, товариству «Молодой театр в Киеве» (кер. Л. Курбас) — субсидію 10 000 карб.
»Українському Національному Театрові« (під орудою Оп. Саксаганського) в сумі 165.500 карб.
Постановою 14 червня 1918 Марії Костянтинівні Заньковецькій призначено довічну пенсію 3600 карб. на рік; тоді ж вирішено поховати Людмилу Михайлівну Драгоманову коштом держави. Коштом держави поховано й І. М. Стешенка.
призначено на дожиття, яко постійну пенсію, Марії Костянтиновні Заньковецькій 3.600 карб. річно
14 червня Рада міністрів ухвалила закон про зміну підсудності кримінальних справ: мирові судді тепер розглядають справи про крадіжки та шахрайство на суму до 1500 карбованців.
Підсудність по справах про крадіжки і шахрайство збільшена до 1.500 карбов.
Рада міністрів 14 червня ухвалила закон про зміну підсудності кримінальних справ, що розглядає мировий суддя: підсудність у справах про крадіжки й шахрайство збільшено до 1 500 крб.
Підсудність по справах про крадіжки і шахрайство збільшена до 1,500 карб.
Постанова Ради Міністрів, затверджена Гетьманом 14 червня 1918 р.: тимчасово за крадіжку, шахрайство, присвоєння й розтрату, коли вартість не перевищує 1.500 крб., відповідальність — за «Уставом о наказаніях, налагаемых мировыми судьями»; Мировим Суддям підсудні справи, де штраф або пеня не вище 3.000 крб.
коли ціна захваченого через крадіж або мошенство, присвоєного або розтраченого не перевищує тисячі пятисот карбованців
Гетьман затвердив закон про головноуповноваженого з управління й ліквідації установ воєнного часу (Земсоюз, Союз міст, військово-промислові комітети) з правами товариша міністра, статут Державної канцелярії, закони про скарбових збирачів податків і розсильних, про податок із видовищ, що тепер ішов до скарбниці, та про відчуження майна для будівництва шляхів. Рада міністрів асигнувала 3 млн крб на недоплачену платню демобілізованим старшинам, урядовцям і священикам, 800 тис. на сім'ї полонених, 3 млн на дрова для військ, кредит на харчовий пункт для офіцерів старої армії, що застрягли в Києві, 100 тис. на допомогу громадянам за кордоном, затвердила штати посольств і санітарних комісій у справах полонених, а таємною постановою виділила 300 тис. крб «на потреби преси».
певність висока: Офіційні тексти в «Державному вістнику», частину підтверджують історики; таємну постанову про пресу «Нова Рада» оприлюднила лише в грудні 1918 року.
Рада Міністрів ухвалила, а Гетьман затвердив 14 червня 1918 р. статут (закон) про Головноуповноваженого по Управлінню та ліквідації Інституцій і Організацій військового часу — Земського Союзу, Союзу Міст (Земгору), господарських інституцій Військового Відомства, майна Центрального Військово-Промислового Комітету на території України. Він бере участь у засіданнях Ради Міністрів з правом вирішального голосу й користується правами Товариша Міністра; має двох помічників з правами директорів департаментів.
Головноуповноважений... бере участь в засіданнях Ради Міністрів з правом рішаючого голосу... користується правами Товариша Міністра.
Закон про Головноуповноваженого з ліквідації організацій воєнного часу: він є найвищим державним органом з управління й ліквідації цих інституцій, його розпорядження обов'язкові для всіх; має право скорочувати штати, звільняти й усувати з посади всіх службовців незалежно від того, обрані вони чи призначені; ліквідувати майно (передавати відомствам за дійсний рахунок або в рахунок кредитів); призначати уповноважених на місцях; ревізувати їхню діяльність.
має право скоротити штати, звільняти і тимчасово усувати з посади всіх служачих і працюючих осіб, незалежно від того по виборах, чи по призначенню
Закон про Головноуповноваженого: він може порушувати судові переслідування проти урядових і приватних осіб за незаконні дії щодо цих інституцій, одночасно накладаючи арешт на рухоме й заборону на нерухоме майно переслідуваних, та подавати цивільні позови.
накладаючи, одночасно з розпочатком судового переслідування, арешт на рухоме та заборону на нерухоме майно осіб
При Головноуповноваженому створюється Рада з 11 постійних членів: по одному від Міністрів Харчових Справ, Здоров'я, Військового, Внутрішніх Справ, Шляхів, Земельних Справ, Торгу й Промисловості, Фінансів, Державного Контролера, а також по одному представнику від Українського Земського Союзу та Українського Союзу Міст; закон мав бути проведений у життя по телеграфу.
Закон цей перевести в життя по телеграфові.
Законом 14 червня 1918 р. засновано посаду Головноуповноваженого з управління та ліквідації установ і організацій воєнного часу (Воєнно-промислові комітети, Земський союз, Союз міст, Земгор) для обліку величезного військового майна; призначено Юлія Ол. Кістяківського (пізніше Р. Г. Моллова).
На посаду головноуповноваженого призначено Юлія Ол. Кістяковського
Законом від 14 червня 1918 р. при Мінфіні запроваджено посаду Головноуповноваженого з управління та ліквідації установ і організацій воєнного часу з правами товариша міністра (Ю. Кістяківський, згодом Р. Моллов).
Цю посаду з ініціативи міністра фінансів було запроваджено законом від 14 червня 1918 року
Рада Міністрів ухвалила, а гетьман затвердив 14 червня 1918 Статут Державної Канцелярії: її складають Державний секретар з товаришами, Юридична рада, Департамент законодавчих справ (з Термінологічною комісією, архівом і бібліотекою), окремий Відділ кодифікації законів, Департамент загальних справ, Секретаріат Ради Міністрів і Державна друкарня; Державного секретаря призначає наказ гетьмана, він не входить до Кабінету, але бере участь у засіданнях Ради Міністрів з правом дорадчого голосу.
Державну Канцелярію складають: а) Державний Секретарь з Товаришами; б) Юрідична Рада; в) Департамент Законодавчих Справ з Термінологічною Комісією, Архівом та Бібліотекою; г) Окремий Відділ Кодифікації Законів; д) Департамент Загальних…
За Статутом Державної Канцелярії: члени Юридичної ради (залучені Державним секретарем) постійного утримання з казни не мають, але за кожне засідання кожному видається по 30 карбованців; члени Термінологічної комісії, крім постійного, одержують за кожне засідання по 25 карбованців.
за кожне засідання Юрідичної Ради кожному з них видається по 30 карбованців ... за кожне засідання Комісії одержують кожний по 25 карбованців
Статут Державної Канцелярії: Відділ кодифікації законів складається з чотирьох членів-кодифікаторів на чолі з Державним секретарем і складає збірник зведених законів Української Держави; Секретаріат Ради Міністрів готує матеріали, оповістки, журнали засідань Ради та Малої Ради Міністрів і розсилає витяги; Державна друкарня підпорядкована окремому статуту.
На Відділ Кодифікації Законів накладається: кодифікація законів і складання збірника зведених законів Української Держави.
Рада Міністрів і Скоропадський 14 червня затвердили закон про скарбових збірчих і розсильних та додану до нього постанову: у містах і місцевостях, що не підлягають волосним земствам, при Міністерстві Фінансів запроваджено посади скарбових збірчих (збирають податки й збори, приймають гроші від платників і здають їх до кас, ведуть грошові книги) та розсильних (розносять окладні листи, повістки, оголошення).
установити в відомстві Міністерства Фінансів посади скарбових зборчих та розсильних
Скарбових збірчих і розсильних призначає й звільняє управитель Фінансової Палати; вони вважаються на державній службі; збірчий, вступаючи на службу, вносить заставу 600 карбованців (в окремих випадках управитель може звільнити від застави під власну відповідальність).
Поступаючий на службу скарбовий зборчий повинен внести заставу в 600 карбованців.
Порядок стягнення недоїмок за законом про скарбових збірчих: перед примусовими заходами збірчий надсилає недоїмщикові через розсильного або рекомендованим листом повістку про добровільну сплату з трьохденним строком; за кожну доставлену повістку з недоїмщика стягують 100 шагів, які йдуть у депозит Фінансової Палати на винагороду податкових органів.
За кожну доставлену розильним оповістку виправляється з недоїмщика сто шагів
Скарбовому збірчому Фінансова Палата видає посвідчення, яке він показує на вимогу платника, а при службових обов'язках він носить нагрудний знак із написом «Скарбовий зборчий»; якщо йому чинять перешкоди, він звертається по допомогу до міліції.
нагрудний знак з надписом: „Скарбовий зборчий"
Рада Міністрів доповнила «Правила про волосного збірчого» (затверджені Тимчасовим урядом 17 червня 1917 р.): у податкових районах, де волосних збірчих не призначено, інспектори протягом двох місяців подають обраних кандидатів на затвердження губернської земської управи, яка й асигнує гроші на утримання збірчих та їхні поїздки до затвердження видатків губернськими земськими зборами.
Правила о волостномь сборщикй доповнити артикулом такого змісту
14 червня 1918 р. гетьман затвердив доповнення до «Правил про волосного збирача»: де волосних збирачів не призначено, податкові інспектори протягом двох місяців після Нового року подають кандидатів на затвердження губернської земської управи; утримання збирачів фінансує губернська земська управа.
Податкові Інспектори представляють обраних ними кандидатів на посади волостних зборчих на затвердження Губерніяльної Земської Управи
За законом про казенних збирачів і розсильних (червень 1918) казенний збирач податків («скарбовий зборчий»), що вступає на службу, зобов'язаний внести заставу 600 карбованців.
Поступаючий на службу скарбовий зборчий повинен внести заставу в 600 карбованців.
Закон про оподаткування прилюдних вистав та гулянок (ухвалений Радою Міністрів, затверджений 14 червня 1918), що змінює закони від 22 листопада 1915 і 30 серпня 1916: податок і пеня за несплату надходять до Державної Скарбниці; загальне керівництво на Україні — за Міністром Фінансів через Департамент Простих Податків, на місцях — за фінансовими палатами, скарбницями й податковими інспекторами.
В зміну та доповнення законів 22 листопада 1915 року та 30-го серпня 1916 року про установлення тимчасового податку з прилюдних вистав та гулянок постановити: 1) Податок з прилюдних вистав та гулянок і пеня ... поступають в прибуток…
За законом про податок з прилюдних вистав і гулянок марки для податку виготовляють в Експедиції заготовлення державних паперів; чиновникам, які наглядають за дотриманням закону, фінансові палати видають посвідчення на вільний вхід на вистави й гуляння, вони мають право вимагати від підприємців і гостей показувати при вході талони й квитки для перевірки оподаткування.
Марки для податку з прилюдних вистав та гулянок виготовляються в експедиції Заготовок Державних Паперів ... особливі посвідчення на вільний вхід на вистави та гулянки
Покарання за порушення закону про податок з вистав і гулянок: урядовці складають протоколи й надсилають їх до фінансової палати, яка встановлює пеню; рішення про пеню до 200 карбованців остаточне й виконується без судового розгляду, а про більшу суму — лише після двотижневого строку для заперечення; особи, винні у фальшуванні марок, підлягають карі за ст. 5553 Уложення про покарання.
Постанова Фінансової Палати про правіж за порушення законів про податок з прилюдних вистав та гулянок в розмірі не більше 200 карбованців лічиться остаточною
14 червня 1918 р. затверджено закон про податок з публічних видовищ і розваг: податок (за законами 1915 і 1916 рр.) тепер цілком іде до Державної скарбниці, нагляд доручено податковим інспекторам та акцизним урядовцям, які за особливими посвідченнями безплатно входять на вистави й мають право вимагати в публіки квитки й талони для перевірки марок.
вони мають вимогати, як від підприємців, так і від гостів пред’явлення при вході талонів та квітів для провірення оподатковання цих квітків
Рада Міністрів ухвалила, а гетьман Павло Скоропадський затвердив 14 червня закон про порядок відчуження майна для будівництва шляхів: примусове відчуження для нових шляхів (залізниць, ґрунтових) і для потреб експлуатації чинних шляхів переводиться звичайним законодавчим шляхом; майно, відчужене для державних шляхів, закріплюється в нотаріальному порядку на ім'я Міністерства Шляхів.
Майно, яке відчужується для потреб державних шляхів, закріплюється в нотаріяльному порядкові на імя Міністерства Шляхів.
14 червня гетьман затвердив новий закон про відчуження майна для будівництва доріг (залізниць і шосе): відчуження йде звичайним законодавчим шляхом, майно закріплюється за Міністерством шляхів.
14 июня с. г. гетманомъ утвержденъ новый законъ о порядкѣ отчужденія имуществъ для постройки дорогъ.
Рада Міністрів (Лизогуб, військовий міністр Рогоза) відкрила кредит 3 000 000 карбованців Військовому Міністру на виплату військовим старшинам, урядовцям і священикам недоодержаного утримання та допомоги за 2 місяці, згідно з наказом по військовій офіції за ч.ч. 11 і 85. Гетьман затвердив 14 червня 1918 р.
Відкрити кредит в розпорядження Військового Міністра три міліони (3.000.000) карбованців на задоволення військових старшин, урядовців та священиків недодержаним утриманням та допомогою за 2 місяці
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 800 000 карбованців у розпорядження Військового міністра на утримання сімей полонених; утримання видавати до закінчення їхньої евакуації.
асигнування 800.000 карбованців на утримання сімей полонених ... Утримання сімʼям полонених видавати до часу закінчення евакуації їх.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала Головному Військовому квартирному управлінню три мільйони карбованців на заготівлю дров для військ, розташованих у Києві, на Волині та на Поділлі, з обов'язковою участю Державного Контролю у витрачанні коштів.
Асигнувати ... на заготовку дров для військ, розташованих в м. Київі, на Волині та на Поділлі три міліони карбованців
Рада Міністрів 14 червня ухвалила створити при Київському розподільчому пункті харчовий пункт на 200 осіб для старшин колишньої російської армії, які приїжджають до Києва й через брак поїздів не можуть одразу виїхати; кредит — 7500 карбованців одноразово і 20 770 карбованців щомісяця в розпорядження Головної Військово-Санітарної Управи.
харчовий пункт на 200 осіб для старшин бувшої російської армії, котрі приїзлять до Київа і за відсутністю потягів не мають можливости негайно виїхати
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 100 000 карбованців у розпорядження Міністерства Закордонних Справ як аванс у рахунок річного кошторису на грошову допомогу громадянам Української Держави, що проживають за кордоном.
асигнування сто тисяч карбованців на грошову допомогу громадянам Української держави, які проживають по-за кордоном
Рада міністрів 14 червня асигнувала Міністерству закордонних справ 100 000 крб як перший аванс на грошову допомогу громадянам Української Держави за кордоном; аванс вичерпався, і міністерство через дорожнечу за кордоном просило ще 100 000 крб.
рада міністрів 14-го червня ц. р. ухвалила асигнувати міністрові закордонних справ 100.000 карб. як перший аванс
Таємною постановою гетьманської Ради міністрів від 14 червня 1918 р. у розпорядження державного секретаря асигновано 300 000 карбованців «на потреби преси».
Постанова про асігнування в роспорядження Державного Секретаря 300.000 карбованців на потреби преси.-14 червня 1918 р.
Закон Ради Міністрів, затверджений 14 червня 1918 р.: ухвалено штати посольств Української Держави 1-го й 2-го розряду (підписали Ф. Лизогуб та управляючий МЗС Д. Дорошенко).
Ухвалений Радою Міністрів закон про штати посольств Української Держави 1-го і 2-го розряду.
У посольстві 1-го розряду посол (повноважний міністр) отримує 24.000 крб. на рік, радник посольства 18.000, старший секретар 15.000, секретар 12.000, бухгалтер 9.000, драгоман 9.000, молодший канцелярист 6.000; на представництво — 80.000, на канцелярські видатки — 15.000, на найм помешкання послові 15.000 і посольству 20.000; разом 332.000 крб. на рік.
1. Посол, уповноважений Міністр ... 24.000 ... 2. Радник Посольства 18.000 ... Разом 332.000
Постанова Ради Міністрів (затв. 14 червня 1918 р.): до Німеччини й Австро-Угорщини відправляють по одній військово-санітарній комісії для прискорення обміну полоненими та державної допомоги полоненим українцям; затверджено їхні тимчасові штати.
відправити в Германію та Австро-Угорщину по одній військово-санітарній Комісії
Гетьманові представилися президія Київського польського виконавчого комітету щодо закону про національне самовизначення, делегація Гомеля з проханням приєднати його до України (гетьман пообіцяв підтримку й відіслав до Шелухіна), делегації самарських і пензенських українців, що просили захисту й допомоги, делегація з'їзду гірничопромисловців, евакуйовані службовці поліських залізниць, а також герцогиня Лейхтенберзька й одеський градоначальник Мустафін. Керуючий МЗС Дорошенко прийняв емігранта Степанківського, засновника українських пресбюро за кордоном; Івана Товстоліса призначено старшим секретарем посольства в Берліні, укомплектовано посольство у Відні.
певність середня: Список гетьманських прийомів відомий лише з придворної хроніки «Відродження» з дуже змішаним OCR; звістки МЗС підтверджують три газети й офіційні накази.
14 червня гетьманові Скоропадському представилася президія Київського польського виконавчого комітету (голова Ф. Т. Михайловський) у справі закону про національне самовизначення; також прийняв делегацію з Гомеля (голова І. П. Максимов), яка просила приєднати Гомель до України.
п. Гетьманові представлялась президія Київського Польського Виконавчого Комітету, з головою Комітета Ф. Т. Михайловським на чолі-в справі закону про національне самовизначення
14 червня гетьману Скоропадському представлялась президія Київського польського виконавчого комітету (голова Ф. Т. Михайловський) у справі закону про національне самовизначення, а також делегація з Гомеля (голова І. П. Максимов) з проханням про об'єднання повіту з Україною; гетьман відіслав делегатів до С. Шелухіна.
14 червня 1) п. Гетьманові представлялась президія Київського Польського Виконавчого Комітету ... 2) Делегація з міста Гомеля від урядових громадських інституцій та організацій
Гетьман сказав делегації міста Гомеля, що за Берестейським договором Гомель приєднано до Української Держави й слід сподіватися, що справедливе бажання Гомеля здійсниться; деталі відіслано до С. Шелухина.
п. Гетьман сказав, що по Брестському договору Гомель прилучено до Українскої Держави і треба сподіватись, що справедливе бажання Гомеля справдиться.
14 червня до гетьмана приходили також делегація самарських українців (від імені 360 000 українців), делегація поволзьких українців, представники Пензенської губернії та герцогиня Лейхтенберзька, генеральша Середина й одеський градоначальник генерал Мустафін; самарська делегація просила захисту.
Самарська делегація од імени 360,000 українців приїхала прохати захисту їх інтересів та допомоги у п. гетьмана
Голова Пензенської губернської ради доповів гетьману про велику бідність 20–25 тисяч українців Пензенської губернії: більшовики забрали в селян усе, у родини українців видають хліб навіть не за картками; близько 10 000 українців відправлено на батьківщину, але тут їх зустріла злидота; гетьман обіцяв допомогу й звернувся по пораду до голови Ради міністрів.
Голова Пензенської Губерніяльної Ради доложив про страшну злидоту українців (20-25 тисяч) Пензенської губернії. Большовики забрали у селян все: коней, скот, одежу та хліб
14 червня гетьманові представилася делегація з'їзду гірничопромисловців.
14-го червня п. Гетьману, представлялась делегація зʼїзду горнопромисловців
14 червня гетьману представлялась делегація з'їзду гірничопромисловців на чолі з головою, інженером фон Дітмаром.
14-го червня п. Гетьману представлялась делегація з'їзду горнопромисловців на чолі з головою, інженером фон Дітмар.
До гетьмана звернулася делегація евакуйованих службовців, яких приписали до поліських залізниць: вони просили видати належні гроші й залишити їх тимчасово в Україні; розповіли, що обхідним шляхом виїхали лише заможні, а лишилася біднота з великими родинами.
Делегація евакуованих служачих, яких приписали до Поліських залізниць, прохали видати їм належні гроші і залишити тимчасово на Україні
Делегація евакуованих службовців, приписаних до Поліських залізниць, просила гетьмана видати їм належні гроші й залишити тимчасово в Україні; вони розповіли, що обхідним шляхом виїхали лише багаті, а бідні з великими родинами залишилися.
Делегація евакуованих служачих, яких приписали до Поліських залізниць, прохали видати їм належні гроші і залишити тимчасово на Україні
На прийомі в гетьмана були герцогиня Лейхтенберзька, генеральша Середина та одеський градоначальник генерал Мустафін.
На прийомі у п. гетьмана були: герцогиня Лехтенберзька, генеральша Середина і одеський градоначальник генерал Мустафін.
14 червня керуючого Міністерством закордонних справ Д. Дорошенка відвідав український емігрант Володимир Степанківський — засновник українських пресбюро у Швейцарії, Львові, Берліні, Відні та Стокгольмі; того ж дня в Дорошенка була делегація Самарської української колонії та голова Пензенської української ради.
Вчора у управляючого м-вом закордонних справ Д. Дорошенка був відомий український емігрант Володимир Степанківський
В. Степанківський, український емігрант, що заснував українське пресове бюро за кордоном у Львові, Берліні, Відні, Стокгольмі та інших столицях, відвідав управляючого міністерством закордонних справ Д. Дорошенка і того ж дня мав виїхати за кордон у справах цього пресбюро.
український емігрант Володимир Степанківський, котрий заснував українське прес-бюро за кордоном у Львові, Берліні, Відні, Стокгольмі
Міністр закордонних справ Д. І. Дорошенко приймав відомого українського емігранта Володимира Степанківського, який мав їхати до закордонного українського пресбюро та організовувати відділи цього бюро у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі й Швейцарії.
Вчера у министра иностран. дѣлъ былъ на пріемѣ извѣстный украинскій эмигрантъ Владиміръ Степанковскій
14 червня Міністерство закордонних справ призначило Івана Товстоліса, чернігівського повітового маршалка, старшим секретарем посольства Української держави в Берліні.
Вчора міністерство закордоних справ призначило на посаду старшого секретаря дипломатичного посольства української держави в Берліні... Івана Товстоліса.
Міністерство закордонних справ призначило старшим секретарем дипломатичного посольства Української держави в Берліні чернігівського повітового маршалка, у минулі сім літ — виконувача обов'язків чернігівського губернського маршалка Івана Товстоліса.
призначило на посаду старшого секретаря дипломатичного посольства Української держави в Берліні чернігівського повітового маршалка ... Івана Товстоліса
Старшим секретарем посольства Української Держави в Німеччині призначено колишнього чернігівського повітового предводителя дворянства Івана Толстолеса; делегація Самарської української колонії та голова Пензенської української ради відвідали управляючого МЗС Д. І. Дорошенка.
Вчера на должность старшаго секретаря посольства въ Германіи назначенъ бывшій Черниговскій уѣздный предводитель дворянства Иванъ Толстолѣсъ.
Наказ МЗС №148 від 14 червня 1918 р.: Михайла Біленького призначено секретарем посольства Української Держави у Відні з 18 червня 1918 р.
Призначається на посаду Секретаря Посольства Української Держави у Відні Михайло Біленький з 18 червня 1918 року.
Наказ МЗС №149 від 14 червня 1918 р.: Володимира Полетику призначено старшим секретарем посольства Української Держави у Відні з 13 червня 1918 р.
Призначається на посаду Старшого Секретаря Посольства Української Держави у Відні Володимир Полетика з 13-го червня 1918 р.
Наказ МЗС №150 від 14 червня 1918 р.: Івана Токаржевського-Карашевича призначено радником посольства Української Держави у Відні з 18 червня 1918 р.
Призначається на посаду Радника Посольства Української Держави у Відні Іван Токар-Токаржевський Карашевич з 18-го червня 1918
Міська дума вшанувала вставанням пам'ять Плеханова, назвала його ім'ям одну з бібліотек-читалень і безплатно відвела ділянку під будинок Міського народного університету. У Купецькому зібранні відкрився Всеукраїнський з'їзд домовласницьких організацій (близько 80 делегатів із 40 міст), де проф. Богаєвський запропонував замінити загальне виборче право куріальним чи цензовим, а на лекції-диспуті в університеті проф. Кістяківський (за звітом «Русского Голоса») захищав загальне й рівне виборче право й застерігав, що спроби його відібрати закінчуються кривавими потрясіннями.
певність середня: Кожну подію описує по одній газеті; дата лекції Кістяківського суперечить анонсам на 13 червня (див. конфлікти).
На засіданні міської думи 14 червня за пропозицією гласного Дрелінга вшанували пам'ять Г. Плеханова вставанням; за пропозицією Левіна одній з міських бібліотек-читалень присвоїли ім'я Плеханова й безплатно відвели ділянку міської землі для будинку Міського народного університету.
На засіданні Мійської Думи 14 червня по пропозиції Дрелінга Дума вшанувала памʼять Г. Плеханова вставанням.
На засіданні міської думи 14 червня за пропозицією Дрелінга дума вшанувала пам'ять Г. Плеханова вставанням; за пропозицією гласного Левіна ухвалила присвоїти ім'я Плеханова одній з міських бібліотек-читалень і безплатно відвести ділянку міської землі під будинок Міського народного університету з умовою побудови на ній культурної установи імені Плеханова.
На засіданні Мійської Думи 14 червня по пропозиції Дрелінга Дума вшанувала память Г. Плеханова вставанням.
14 червня в залі купецького зібрання відкрився Всеукраїнський з'їзд представників домовласницьких організацій (запрошення розіслано до 108 міст; прибули делегати 40 міст, близько 80 осіб); головою обрано проф. Г. В. Демченка.
14 іюня въ залѣ купеческаго собранія открылся Всеукраинскій съѣздъ представителей домовладѣльческихъ организацій.
На з'їзді домовласників проф. М. Богаєвський у доповіді про реформу виборчого й міського положень запропонував обмежити загальне виборче право: куріальна система (власники нерухомості — перша курія з одним голосом; платники податків і особи з освітою — друга з двома; решта — третя з трьома) або цензове голосування; з'їзд здебільшого поділив позицію доповідача.
Стремленіе оградить культуру отъ безнравственныхъ, разрушающихъ сильъ властно диктуютъ необходимость стать на путь ограниченія всеобщаго избирательнаго права.
14 червня в Університеті св. Володимира Українська федеративно-демократична партія влаштувала лекцію-диспут проф. Б. О. Кістяківського «В защиту всеобщаго и равнаго избирательнаго права»; присутні вшанували вставанням пам'ять Г. В. Плеханова.
лекцію-диспутъ проф. Б. А. Кистяковскаго
Газета наводить слова Кістяківського, що політичну свободу в Росії здобули виключно робітничий клас та інтелігенція, а запровадження майнового цензу віддасть управління державою в руки купки людей, що наживаються на нещасті народу (переказ газети).
Политическая свобода у насъ завоевана исключительно рабочимъ классомъ и интеллигенціей.
Кістяківський визнав у законах про загальне виборче право недоліки — немає цензу осілості, надто низький віковий ценз (20, подекуди 18 років), — але закликав виправляти їх, а не скасовувати саме право: історія показала, що спроби його відняти завжди призводили до кривавих потрясінь.
Исторія показала, что попытки отнять всеобщее избирательное право всегда приводили къ кровавымъ потрясеніямъ.
Об 11-й (за іншим звітом об 11:30) у колишньому кадетському корпусі міністр освіти Василенко відкрив курси для вчителів нижчих початкових шкіл Києва та Радомисльського й Остерського повітів, зареєструвалося близько 160 слухачів. Тривав Всеукраїнський з'їзд художників із дебатами про Академію мистецтв і художню освіту, військова філія Всеукраїнської спілки лікарів (близько 55 членів) ухвалила внески, а спілка перукарів віддала половину денного заробітку цього дня потерпілим від вибуху на Звіринці.
певність висока: Відкриття курсів незалежно описали «Нова Рада» й «Відродження»; дату дня з'їзду художників точно не вказано.
14 червня об 11-й у будинку колишнього кадетського корпусу відкрилися курси для вчителів нижчих початкових шкіл Київського, Радомисльського та Остерського повітів; виступали міністр освіти М. Василенко, губернський комісар освіти В. Пастернак, вступну лекцію прочитав Р. Дем'яновський. Зареєструвалося близько 160 слухачів.
В 11 г. д. 14 червня в б. кад. корпусі відбулось відкриття курсів для вчительок і вчителів нижчих початкових шкіл Київського, Радомиського і Остерського повітів.
14 червня об 11:30 у колишньому кадетському корпусі відкрито третій тип педагогічних курсів — для вчительства нижчих початкових шкіл; на відкритті були міністр освіти М. П. Василенко, губернський комісар освіти С. П. Пастернак і директор департаменту нижчої освіти А. І. Лещенко; прийнято близько 160 слухачів, переважно з Київського, Радомишльського та Остерського повітів.
В 11½ г. д. 14 червня в б. кадетського корпусу відкрито третій тип педагогичних курсів- для вчительства нижчих початкових шкіл.
14 червня об 11:30 у колишньому кадетському корпусі міністр освіти М. Василенко відкрив третій тип педагогічних курсів — для вчителів нижчих початкових шкіл; прийнято близько 160 слухачів, переважно з Київського, Радомисльського та Остерського повітів, які живуть у корпусі; губернський комісар освіти С. Пастернак і директор департаменту нижчої освіти А. Лащенко теж виступили.
В 11½ г. д. 14 червня в б. кадетського корпусу відкрито третій тип педагогичних курсів — для вчительства нижчих початкових шкіл. На відкриття прибув міністр освіти М. П. Василенко.
На третій день Всеукраїнського з'їзду художників у Києві доповідь Ф. С. Красицького про художню освіту викликала довгі дебати щодо Київської академії мистецтв; опонували професор Б. Павлуцький, Н. Прахов, Д. Антонович, професор А. Мурашко, Козик, Росинська, Ільченко, Щербаківський.
Всеукраїнський зʼізд художників. На третій день зʼїзду докладів було особливо багато. Першим докладом був доклад Ф. С. Красицького „про художню освіту".
На Всеукраїнському з'їзді художників у Києві прозвучали доповіді: Шмерового про потребу Інституту історії мистецтва в Києві; Андрущенка про Глинську керамічну школу й порятунок гончарного мистецтва; Т. Сафонова «Дайте народові мистецтво» та про художнє виховання (заснувати народну академію прикладних мистецтв); Є. Кузьміна «Мистецтво в середній школі».
прочитав доклада д. Шмеровий про необхідність утворення у Київі Інститута історії мистецтва ... доклад д. Андрущенко „про діяльність Глинської керамичної школи"
Філія військових лікарів Всеукраїнської лікарської спілки на засіданні 14 червня ухвалила вступний та щорічний внесок передавати спілці, а додатково членам платити 3 крб. на рік; у філії близько 55 членів; наступні збори — у п'ятницю 21 червня о 6-й годині в Українському клубі (Пушкінська, 1) з доповіддю про статут «санітарного корпусу».
додатковий внесок в розмірі 3 карбованців ... 21 червня в 6 годині в помешканні українського клюбу (Пушкінська 1)
Збори професійної спілки перукарів ухвалили відрахувати половину денного заробітку перукарів Києва за п'ятницю 14 червня на користь жертв вибуху на Звіринці; суми збиратимуть у понеділок 18 червня збирачі спілки з посвідками.
половину денного заробітку пятниці 14 червня парікмахерів м. Київа одрахувати в користь жертв вибуху на Звіринці
Німецьке верховне командування в Києві одержало телеграми з Таганрога: червону гвардію (10 000 осіб), що висадилася з Єйська на узбережжі Азовського моря, знищено, нараховано 3000, а за другою телеграмою понад 5000 трупів.
певність низька: Лише німецьке воєнне донесення, передруковане однією газетою без перевірки; цифри між двома телеграмами розходяться.
14 червня німецьке верховне командування в Києві отримало телеграму ген. Кнерцдера до фельдмаршала фон Ейхгорна: під Таганрогом знищено червону гвардію (10 000 осіб), яка вийшла з Єйська й висадилася на узбережжі Азовського моря; нараховано 3000 вбитих. Друга телеграма з Таганрога повідомляє про понад 5000 трупів.
14 іюня германскимъ верховнымъ командованіемъ въ Кіевѣ получена слѣдующая телеграмма
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вчора · 06-6270
близько 2-ї години дня на складах лісу на березі гавані
Вчора з невідомої причини у Київі на Подолі на лісних складах, які були скупчені на березі київської гавані, виникла пожежа
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вчора між 2-3 годинами дня · 06-0883
між 2-ю і 3-ю годинами на лісових складах у дніпровській гавані
вчора між 2-3 годинами дня від невідомої ще причини виникла пожежа на лісних складах у гавані Дніпра... над Подолом піднявся величезний стовп диму.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота, 15 (2) червня 1918 · 06-2963
о 15-й годині на складах дров і лісу
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вчинилась страшенна пожежа ... в товарах, де лежало багато дров, лісових та инших горючих матеріялів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 14 червня · 06-3254
офіційні дані штабу міліції: близько 14-ї години на горищі будинку № 57 на Щекавицькій
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. ... згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера (14 июня) · 06-8620
близько 15-ї в дерев'яному будинку Садаматина (квартира шевця) на Щекавицькій
Вчера, около 3 ч. дня надъ Подоломъ поднялось большое облако дыма.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 19 червня 1918 · 06-3563
доповідь пожежного начальника: у дворі № 57 на Щекавицькій
пожар, який почався по Щекавицький вулиці в дворі ч. 57, легко міг би був бути льокалізований, коли б було досить води. ... Перша і головна причина — це недостача води в водопроводі
Оцінка аналізу. Міліція, пожежний начальник і «Русскій Голосъ» сходяться на будинку № 57 на Щекавицькій; перші звістки про склади в гавані, найпевніше, описують місце, де вогонь розгорівся найбільше й найпомітніше. Початок ближче до 14-ї (офіційні дані й «Робітнича газета»), а 15-та — радше час, коли пожежа стала загальновідомою.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 14 червня · 06-3254
штаб міліції: 35 будинків (близько 1200 квартир), без притулку близько 8000
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. ... згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 06-0109
Дорошенко за даними Державної варти: 35 будинків, 1200 квартир, але близько 10 000 без даху
згоріло 35 будинків, які по приблизному підрахунку мали коло 1200 окремих помешкань. Без притулку лишилося коло 10.000 людей.
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · Eight days later · 06-0215
Решетар: 10 000 без даху
Eight days later a fire of undetermined origin swept through a large portion of the waterfront in the lower part of the city... ten thousand persons were left homeless.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера (14 июня) · 06-8620
першого дня: «тисячі» без даху
Вчера, около 3 ч. дня надъ Подоломъ поднялось большое облако дыма.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 16 (3) июня 1918 г. · 06-8703
35 житлових садиб, 18 лісових складів, збитки понад 10 млн руб.
пожаромъ на Подолѣ уничтожено 35 жилыхъ усадебъ, мукомольныя мельницы Галаматина и Бѣлика, 18 лѣсныхъ складовъ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 26 (13) червня 1918 · 06-4582
згодом: пожежа знищила 135 будинків
на Подолі, в тому районові, де недавно великою пожежею було знищено 135 будинків, третього дня згоріли останні два будинка
Оцінка аналізу. Найнадійніша офіційна цифра — 35 будинків (садиб) з близько 1200 квартирами; 135 у пізнішій замітці — імовірно, друкарська помилка або інший спосіб лічби. Число погорільців 8000 подає сучасне офіційне повідомлення; 10 000 у пізніших істориків — найпевніше заокруглення.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вчора між 2-3 годинами дня · 06-0883
першого дня: причина невідома
вчора між 2-3 годинами дня від невідомої ще причини виникла пожежа на лісних складах у гавані Дніпра... над Подолом піднявся величезний стовп диму.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 14 червня · 06-3193
причину поки не з'ясовано
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вибухла страшенна пожежа ... склади, де лежить багато дров, лісових та инших горючих матеріялів ... Море вогню і диму
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 16 (3) июня 1918 г. · 06-8703
причина — необережне поводження з вогнем
пожаромъ на Подолѣ уничтожено 35 жилыхъ усадебъ, мукомольныя мельницы Галаматина и Бѣлика, 18 лѣсныхъ складовъ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 19 червня 1918 · 06-3563
пожежний начальник: вогонь можна було локалізувати, якби вистачило води; винні брак води, нестача пожежних частин і знаряддя, захаращені соломою склади, відсутність підходу до річки, вітер
пожар, який почався по Щекавицький вулиці в дворі ч. 57, легко міг би був бути льокалізований, коли б було досить води. ... Перша і головна причина — це недостача води в водопроводі
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 14 іюня · 06-8920
у доповіді пожежного начальника — заява австрійського офіцера, що його люди бачили, як невідомі підпалювали склад; дивне перекидання вогню на великі відстані
Къ нему поступило заявленіе австрійскаго офицера о томъ, что люди его части видѣли, какъ неизвѣстныя лица поджигали склады
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 12 июля (29 іюня) 1918 г. · 06-9464
комісія страхових інспекторів: склади лісу стояли скупчено без належних інтервалів
одной изъ причинъ бывшаго 14 іюня необычайнаго пожара на берегу Днѣпра явилась, какъ установлено, скученность складовъ лѣсныхъ матеріаловъ
Оцінка аналізу. Не вирішується: першопричину займання так і не встановили, версія підпалу спирається лише на переказане свідчення австрійського офіцера, тож це радше чутка. Натомість причини, через які пожежа стала катастрофою (брак води, скупчені склади, вітер), незалежно підтверджують пожежний начальник і страхові інспектори.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 16 (3) червня 1918 · 06-3027
млини Саламахіна й братів Спічковських, спиртоочисний завод Елькіна, фанерна фабрика, 14 лісових складів
згоріло два млини Саламахина та братів Спічковських, спіртоочистительний завод Елькина, фанерна фабрика та 14 лісних складів.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера (14 июня) · 06-8621
млин Сергєєва, склад Мельцера, махоркова фабрика Спілюти, лісопильний і винокурний заводи, майстерні округу шляхів
сгорѣли мельница Сергѣева, строит. матер. Мельцера, махорочная фабрика Спилюти
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера (14 июня) · 06-8620
млин Степанова
Вчера, около 3 ч. дня надъ Подоломъ поднялось большое облако дыма.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 16 (3) июня 1918 г. · 06-8703
млини Галаматіна й Бєліка, 18 лісових складів, майстерня округу шляхів, 4 водонапірні вежі
пожаромъ на Подолѣ уничтожено 35 жилыхъ усадебъ, мукомольныя мельницы Галаматина и Бѣлика, 18 лѣсныхъ складовъ
Оцінка аналізу. Більшість розбіжностей — спотворені прізвища власників (Саламахін / Галаматін / Садаматин, Спілюта / Спіліоті); загальна картина (два великі млини, спиртовий завод, лісові склади, майстерні) збігається. Кількість складів (14 чи 18) не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 14 червня · 06-3257
штаб міліції: чотирьох затриманих на місці розстріляли
чинами охорони, як германської, так і української, на місці злочинства з пограбованими річами було затримано 4 чоловіка, котрі були тут же розстріляні.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 16 (3) июня 1918 г. · 06-8703
розстріляно одного грабіжника
пожаромъ на Подолѣ уничтожено 35 жилыхъ усадебъ, мукомольныя мельницы Галаматина и Бѣлика, 18 лѣсныхъ складовъ
Оцінка аналізу. Не вирішується; цифра «Відродження» спирається на офіційне повідомлення міліції, а «Русскій Голосъ» подає підсумок без посилання.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 14 червня 1918 · 06-7140
165 500 крб (офіційна постанова)
Асигнувати Українському Національному Театрові в Троїцькому Народньому Домі з коштів Державної Скарбниці 165.500 карбованців на поповнення дефіциту та на проводження діяльности театру до 1 вересня 1918 року.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 14, червня 1918. року · 06-0135
165 500 крб
»Українському Національному Театрові« (під орудою Оп. Саксаганського) в сумі 165.500 карб.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 14-го червня · 06-0927
165 000 крб
Асігнувати українському національному театру 165.000 карбованців і Молодому українському театру субсідію в 10.000 карбованців.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 14 іюня · 06-8680
165 000 руб.
ассигновать украинскому національному театру 165,000 рублей и «молодому украинскому театру» субсидіи 10,000 руб., назначить артисткѣ Занькковецкой пожизненную пенсію въ 3,600 руб. въ годъ
Оцінка аналізу. Правильна сума — 165 500 крб за офіційним текстом; газети заокруглили.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер, 13 червня (31 травня) 1918 · 06-2854
відкриваються «сьогодні», 13 червня, об 11:00
Курси для учителів низш. поч. шкіл м. Київа пов. Радомишльського і частини пов. Козелецького откриваються сьогодня о 11 год. ранку в Кадетському корпусі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В 11 г. д. 14 червня · 06-0933
відкрилися 14 червня об 11-й
В 11 г. д. 14 червня в б. кад. корпусі відбулось відкриття курсів для вчительок і вчителів нижчих початкових шкіл Київського, Радомиського і Остерського повітів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 16 (3) червня 1918 · 06-3050
відкрилися 14 червня об 11:30
В 11½ г. д. 14 червня в б. кадетського корпусу відкрито третій тип педагогичних курсів- для вчительства нижчих початкових шкіл.
Оцінка аналізу. Звіти про саме відкриття двох газет дають 14 червня; анонс «сьогодні» в номері від 13 червня — помилка, адже попередній номер «Відродження» теж називав 14 червня. Різниця в півгодини — звичайне запізнення урочистості.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера (14 июня) · 06-8590
ухвалили комісії політичну, економічну, фінансову, юридичну; засідання тривало з 14:45 до 20:40
Назначенное на 1 ч. дня пленарное засѣданіе конференціи открывается въ 2 ч. 45 м.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 16 червня 1918 · 06-6305
Шелухін запропонував сім комісій, Раковський погодився об'єднати деякі через брак експертів
Шелух ін. Од імені української делегації пропонує скласти сім комісій
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 14 червня · 06-0920
суперечка тривала до 9-ї вечора без згоди щодо кордону
Засідання затяглося до 9-ої години вечора. Слідуюче засідання відбудеться у понеділок о 2-ій годині дня.
Оцінка аналізу. Версії радше доповнюють одна одну: компромісне скорочення числа комісій; точний перелік ухвалених комісій джерела дня не узгоджують.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вчора · 06-6279
«вчора» в номері від 15 червня, тобто ймовірно 14 червня
Голова всеукраїнського земсоюза Петлюра одвідав голову міністрів Лизогуба ... не чинити перепон скликанному на 16 червня зʼїздові членів всеукраїнської спілки земств
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 13 июня (31 мая) 1918 г. · 06-8541
повідомлено вже в номері від 13 червня
Петлюра посѣтилъ предсѣдателя ... министровъ Ф. А. Лизогуба
Оцінка аналізу. Оскільки «Русскій Голосъ» написав про візит 13 червня, відвідини відбулися не пізніше 12–13 червня; «вчора» в «Робітничій газеті» — найпевніше передрук пізньої звістки УТА.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 16 червня 1918 р. · 06-7019
кредит 3 млн на недоплачену платню старшинам, урядовцям і священикам — гетьман затвердив 14 червня
Відкрити кредит в розпорядження Військового Міністра три міліони (3.000.000) карбованців на задоволення військових старшин, урядовців та священиків недодержаним утриманням та допомогою за 2 місяці
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 13 червня 1918 · 06-0832
той самий кредит 3 млн уже обговорювала Мала рада міністрів до 13 червня
асигнувати 108.000 на капітальний ремонт київської губерніяльної тюрми, спаленої підчас наступання большевиків на Київ
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 14 червня 1918 · 06-7090
800 тис. на сім'ї полонених — постанова від 14 червня
асигнування 800.000 карбованців на утримання сімей полонених ... Утримання сімʼям полонених видавати до часу закінчення евакуації їх.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 13 июня (31 мая) 1918 г. · 06-8540
про ці 800 тис. газета повідомила вже 13 червня
Военнымъ министерствомъ ассигновано 800.000 р.
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 16 червня 1918 р. · 06-7000
земельний закон затверджено гетьманом 14 червня, але підписи Лизогуба й Колокольцова датовано 10 червня
Кожен власник сільсько-господарських та лісових маєтностей... має право продажу їх без обмеження розміру.
Оцінка аналізу. 14 червня в офіційних текстах — переважно дата затвердження гетьманом; самі ухвали Малої ради й Ради міністрів часто були раніше. Тож «засідання Ради міністрів 14 червня» в газетах може означати день оприлюднення чи затвердження.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 18 (5) июня 1918 г. · 06-8785
звіт від 18 червня: лекція-диспут відбулася 14 червня, присутні вшанували Плеханова
лекцію-диспутъ проф. Б. А. Кистяковскаго
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 12 іюня (30 мая) 1918 г. · 06-8438
анонс: 13 червня о 19:30 в 14-й аудиторії
докладъ — профессора Б. А. Кистяковскаго на ... защиту всеобщаго и равнаго избирательнаго права.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 13 червня · 06-2851
анонс: четвер 13 червня о 19:30
В четвер 13 червня о 7 з пол. год. веч. відбудеться прилюдний з дискусіями доклад-лекція проф. В. А. Кістяківського, на тему: про захист загального і рівного виборчого права. Вхід 50 коп.
Оцінка аналізу. Не вирішується: лекцію могли перенести на день, або дата у звіті помилкова.
Цитата дня
Всі курси одбуваються в помешканні Кадетського корпусу. Там же утворено інтернат для слухачів, але слухачі повинні привозити з собою постіль, мішок для сінника та посуду для чаю.Курси для вчителів нижчих початкових шкіл міста Києва, Радомисльського та частини Козелецького й Остерського повітів тривають з 14 червня до 21 липня в приміщенні кадетського корпусу; там же влаштовано інтернат, але слухачі мають привезти постіль, мішок для сінника та посуд для чаю. Програма — 177 годин (українська мова, письменство, історія України, географія, арифметика, діловодство).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №102, с. 3 · 06-0968
Ціна дня
асигнування на дрова для військ
3 000 000 крб за разово
Головне Військове квартирне управління · «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 · 06-7104
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| довічна пенсія М. Заньковецької | 3 600 карбрік | Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 371 |
| застава при вступі на посаду казенного збирача податків | 600 крбодноразово | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 207 |
| збір за доставку повідомлення про недоїмку | 100 шагза повідомлення | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 207 |
| межа остаточного штрафу Фінансової палати за порушення податку на видовища | 200 крбштраф | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 209 |
| державна асигновка Українському національному театру | 165 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №101, с. 3 |
| довічна пенсія М. Заньковецької | 3 600 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №101, с. 3 |
| асигнування на потреби преси (гетьманський уряд) | 300 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №239, с. 2 |
| застава для торгів на продаж моста № 3 через Дніпро | 20 000 крбзастава | «Відродження», газета (Київ, 1918), №61, с. 8 |
| застава для торгів на міст № 3 через Дніпро | 20 000 крбучасник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №61, с. 8 |
| кількість згорілих будинків на Подолі | 35 будинокпожежа 14 червня | «Відродження», газета (Київ, 1918), №64, с. 3 |
| Асигнування Українському національному театру | 165 000 крбразом | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №295, с. 3 |
| Довічна пенсія М. К. Заньковецької | 3 600 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №295, с. 3 |
| Межа підсудності мирового судді (крадіжки, шахрайство) | 1 500 крбшкода | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №295, с. 3 |
| Додатковий щорічний внесок члена філії військових лікарів | 3 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №295, с. 4 |
| Кредит на виплату недоодержаного утримання старшинам, урядовцям і священикам | 3 000 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №15, с. 2 |
| асигнування на утримання сімей полонених | 800 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 1 |
| грошова допомога громадянам за кордоном | 100 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 1 |
| застава скарбового збірчого | 600 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 1 |
| плата за доставку повістки про недоїмку | 100 шагповістка | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 1 |
| утримання скарбового збірчого, 1-й розряд місцевостей | 1 800 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| асигнування на під'їзд до Новоград-Волинська | 68 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| щомісячний кредит на харчовий пункт для офіцерів | 20 770 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| добові членам комісії щодо офіцерів-інвалідів | 15 крбдоба | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| одноразова допомога родині льотчика Компанійця | 3 600 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| асигнування на землемірні відділи | 1 500 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| субсидія товариству «Молодий Театр у Київі» | 10 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| асигнування Українському Національному Театрові | 165 500 крбдо 1 вересня 1918 | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| пенсія М. Заньковецькій | 300 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| асигнування на збір племінної худоби | 390 900 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| асигнування на елітне насіння цукрового буряку | 400 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| максимальна остаточна пеня фінпалати за порушення закону про вистави | 200 крбпорушення | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 1 |
| винагорода члена Юридичної ради за засідання | 30 крбзасідання | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| асигнування на шосе і клінкерний завод у Гомелі | 275 000 крбаванс | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| асигнування на демобілізацію Миколаївського порту | 1 000 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №18, с. 2 |
| роз'їздні гроші скарбового збірчого | 600 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| платня голови військово-санітарної комісії у справах полонених | 9 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №19, с. 2 |
| канцелярські видатки й найм приміщення комісії | 600 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №19, с. 2 |
| річна платня посла 1-го розряду | 24 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №19, с. 2 |
| річна платня міністра-резидента | 18 000 крбрік | «Державний вістник» (Київ, 1918), №19, с. 2 |
| садибне місце ~100 кв. саж. з будівлями, Борзна | 6 300 крбділянка | «Державний вістник» (Київ, 1918), №24, с. 4 |
Оголошення дня
Ціна маєтности 6300 карб. ... кріпостної оплати виправлено 378 карб.Оголошення старшого нотаріуса Ніжинського окружного суду: садибне місце приблизно 100 кв. сажнів з будівлями в м. Борзні (на Буряківці) продано за 6 300 крб; з купчої сплачено кріпосного мита 378 крб (6%) — гербовий папір коштує 31 крб 100 шагів.
«Державний вістник» (Київ, 1918), №24, с. 4 · 06-7382
Афіша й культура
Ще 1 у темі «Культура» нижче.
Погода
Погода стояла суха й вітряна, а коли горів Поділ, Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гірка й місце біля Андріївської церкви вкрилися глядачами; страхові товариства згодом оголошували недійсними поліси й квитанції, що згоріли «під час пожежі 14 червня» (місця пожежі в оголошеннях не названо) (06-6271, 06-2964, 06-7247, 06-7528). Цей день був останнім строком сплати міського збору з коней, екіпажів і собак (далі — у подвійному розмірі); у 1-й аукціонній залі на Хрещатику, 39 розпродували меблі, картини, золото й діаманти, а на продаж моста № 3 через Дніпро вимагали 20 000 крб застави (06-0706, 06-0767, 06-0859, 06-2585). Нові закони визначали дрібні ціни державного побуту: збирач податків вносив 600 крб застави й одержував 1400–1800 крб на рік, за доставлену повістку з недоїмника брали 1 крб, а податкові інспектори могли безплатно входити на вистави й перевіряти квитки (06-7094, 06-7098, 06-7095, 06-7146).
14 червня о 7-й годині вечора в Українському клубі (Пушкінська, 1) відбулося засідання Всеукраїнської спілки лікарів (доповідь про скликання другого Всеукраїнського з'їзду лікарів, каса взаємодопомоги); того ж дня о 6-й годині там збиралася військова філія спілки.
У пʼятницю 14 червня відбудеться чергове засідання спілки в помешканні українського клубу, Пушкинська 1, о 7 год. вечора.
У п'ятницю 14 червня о 19:00 в Українському клубі чергове засідання Всеукраїнської спілки лікарів (доповідь комісії зі скликання другого з'їзду лікарів, каса взаємодопомоги); військова філія збирається о 18:00.
У пʼятницю, 14 червня, в помешканні українського клюбу, Пушкинська 1, о 7 годині вечора відбудеться чергове засідання спілки.
14 червня о 5-й годині в аудиторії № 5 Київських вищих жіночих курсів відбулися збори громади студенток; обговорювали доповідь делегатки до міністра, організацію подорожі до могили Шевченка та видачу посвідчень на неї.
Збори громади студенток Н. В. Ж. К. відбудуться у пʼятницю 14 червня о 5 год. в авдиторії ч. 5 К. В. Ж. К. ...справа з улаштованням подорожі до могили Шевченка
Оголошення вийшло вже після дати зборів.
Збори громади студенток Київських Вищих жіночих курсів — у п'ятницю 14 червня о 5 годині в аудиторії № 5: доповідь делегатки до міністра, подорож до могили Шевченка, видача посвідчень на подорож.
Збори громади студенток К. В. Ж. К. відбудуться у пʼятницю 14 червня о 5 год. в авдиторії ч. 5 К. В. Ж. К. ... Справа з улаштованням подорожі до могили Шевченка
«К. В. Ж. К.» розшифровано як Київські Вищі жіночі курси.
Збори громади студенток Київських вищих жіночих курсів — у п'ятницю 14 червня о 17:00 в аудиторії № 5: доповідь делегатки до міністра, поїздка до могили Шевченка, видача посвідчень на подорож.
Збори громади студенток К. В. Ж. К. відбудуться у пʼятницю 14 червня о 5 год. в авдиторії ч. 5 К. В. Ж. К. ... Справа з улаштованням подорожі до могили Шевченка
Курси для вчителів нижчих початкових шкіл міста Києва, Радомисльського повіту та частини Козелецького повіту відкриваються 14 червня об 11 ранку в кадетському корпусі.
14 червня об 11-й годині ранку в Кадетському корпусі відкривалися курси для вчителів нижчих початкових шкіл Києва, Радомисльського та частини Козелецького повітів.
курси для вчителів низчих початкових шкіл м. Київа, радомиського повіту та частини пов. козелецького одкриваються 14 червня од 11-ої год. ранку в кадецькому корпусі.
Курси для учителів низш. поч. шкіл м. Київа пов. Радомишльського і частини пов. Козелецького откриваються 14 червня о 11 год. ранку в кадетському корпусі.
Курси для вчителів нижчих початкових шкіл м. Києва, Радомисльського й частини Козелецького повітів відкриваються 14 червня об 11:00 у кадетському корпусі.
Курси для учителів низш. поч. шкіл м. Київа пов. Радомишльського і частини пов. Козелецького откриваються 14 червня о 11 год. ранку в кадетському корпусі.
14 червня об 11:30 у колишньому кадетському корпусі міністр освіти М. Василенко відкрив третій тип педагогічних курсів — для вчителів нижчих початкових шкіл; прийнято близько 160 слухачів, переважно з Київського, Радомисльського та Остерського повітів, які живуть у корпусі; губернський комісар освіти С. Пастернак і директор департаменту нижчої освіти А. Лащенко теж виступили.
14 червня об 11-й у будинку колишнього кадетського корпусу відкрилися курси для вчителів нижчих початкових шкіл Київського, Радомисльського та Остерського повітів; виступали міністр освіти М. Василенко, губернський комісар освіти В. Пастернак, вступну лекцію прочитав Р. Дем'яновський. Зареєструвалося близько 160 слухачів.
В 11 г. д. 14 червня в б. кад. корпусі відбулось відкриття курсів для вчительок і вчителів нижчих початкових шкіл Київського, Радомиського і Остерського повітів.
14 червня об 11:30 у колишньому кадетському корпусі відкрито третій тип педагогічних курсів — для вчительства нижчих початкових шкіл; на відкритті були міністр освіти М. П. Василенко, губернський комісар освіти С. П. Пастернак і директор департаменту нижчої освіти А. І. Лещенко; прийнято близько 160 слухачів, переважно з Київського, Радомишльського та Остерського повітів.
В 11½ г. д. 14 червня в б. кадетського корпусу відкрито третій тип педагогичних курсів- для вчительства нижчих початкових шкіл.
В 11½ г. д. 14 червня в б. кадетського корпусу відкрито третій тип педагогичних курсів — для вчительства нижчих початкових шкіл. На відкриття прибув міністр освіти М. П. Василенко.
14 червня 1918 року мирна конференція перейшла до обговорення кордонів; Шелухин обстоював етнографічний принцип, і сторони не дійшли згоди.
14, червня було приступлено до розглянення справи кировото догонору і перед усім встановлення кордонів.
Через вісім днів після вибуху, 14 червня 1918 року, пожежа невстановленого походження охопила велику частину прибережного району в нижній частині Києва; її вдалося загасити лише, коли стих вітер; 10 000 осіб залишилися без даху.
Eight days later a fire of undetermined origin swept through a large portion of the waterfront in the lower part of the city... ten thousand persons were left homeless.
Дату обчислено: 6 червня + 8 днів. «Нижня частина міста» — ймовірно, Поділ.
На 14 червня скликано загальне зібрання членів Державного хлібного бюро для вирішення дуже важливих питань.
На 14 червня цього року скликається загальне зібрання членів державного хлібного бюро
Техніко-агрономічне товариство «Праця» скликало техніків, агрономів та інших фахівців на загальні збори в п'ятницю 14 червня о 6-й годині на Терещенківській, 13, пом. 27.
просимо прибути на загальні збори т-ва „Праця" в пʼятницю 14 червня о 6 год. Терещенківська 13 пом. 27
14 червня о 6-й годині вечора в приміщенні Міністерства торгу й промисловості (Столипінська, 55) тривало засідання Українського товариства економістів (вибори ревізійної комісії, організація Всеукраїнського економічного й статистичного з'їзду).
У пʼятницю 14 цього червня в помешканню міністерства торгу й промисловости (Столипінська 55) о 6 годині вечора
14 червня на засіданні мирової конференції в Києві почали обговорювати умови миру з РСФРР: Раковський пропонував чотири комісії, а С. Шелухін — сім (політичну, фінансову, економічну, військово-морську, культурну, шляхову та юридично-редакційну).
Засідання 14-го (1-го) червня. Після підписання договору про перемирря, конференція нарешті підійшла до свого основного завдання-обговорення умов миру.
Державне хлібне бюро скликає на 14 червня загальні збори своїх членів для вирішення дуже важливих питань.
На 14 червня цього року скликається загальне зібрання членів Державного хлібного бюро з метою рішення дуже важних питань.
Загальні збори технічно-агрономічного товариства «Праця» відбудуться в п'ятницю 14 червня о 18:00 (Терещенківська, 13, пом. 27): зміцнення товариства, завдання техніки й агрономії, об'єднання технічних сил, зміни статуту.
просимо прибути на загальні збори т ва „Праця" у пʼятницю 14 червня о 6 год. вечора. Терещенківська 13, пом. 27
Засідання Українського товариства економістів у п'ятницю 14 червня о 19:00 в Міністерстві торгу і промисловості (Столипінська, 55 б): вибори ревізійної комісії, комісії для Всеукраїнського з'їзду економістів і статистиків, найом приміщення.
У пʼятницю, 14 цього червня, в помешканню міністерства торгу і промисловости (Столипинська 55 б) о 7 годині вечора відбудеться продовження засідання Українського Товариства Економистів.
Під час пожежі на Подолі всі високі місця Києва — Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гірка й місце коло Андріївської церкви — були вкриті глядачами; причини пожежі поки не було з'ясовано.
Всі високі місця, як от Купецьке зібрання, Царський сад, Володимерська гора та коло Андреївської церкви, усіяні глядачами. Причини пожежі поки-що не вияснено.
За даними штабу міліції, велика пожежа на Подолі розпочалася близько 14 години 14 червня на горищі будинку №57 по Щекавицькій вулиці; сильний вітер швидко поширив вогонь на сусідні помешкання, а потім на дров'яні склади на березі Дніпра.
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. Пожежа сталася на горіщі будинку
До 17 години пожежа на Подолі набула розмірів стихійного лиха, під загрозою опинився весь Поділ, а ввечері вітер ущух і вогонь вдалося зупинити; згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без даху над головою лишилося близько 8 000 осіб.
По відомостям штабу міліції, згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
Під час пожежі 14 червня на Подолі також згоріли два млини (Саламахіна та братів Спічковських), спиртоочисний завод Елькіна, фанерна фабрика та 14 лісових складів.
згоріло два млини Саламахина та братів Спічковських, спіртоочистительний завод Елькина, фанерна фабрика та 14 лісних складів.
За відомостями штабу міліції, від пожежі на Подолі загинуло п'ятеро людей, яких не встановлено: вони гинули, коли намагалися врятувати речі з вогню; ведеться розслідування.
від пожежі потерпіло пʼять чоловік, особи яких пока не встановлено. Ці особи згинули в той мент коли хотіли вихопити з вогню свої речі.
Під час пожежі на Подолі всі високі місця Києва — Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гірка, околиця Андріївської церкви — були вкриті глядачами.
Всі високі місця, як от Купецьке зібрання, Царський сад, Володимирська гора та коло Андріївської церкви, усіяні глядачами.
На засіданні мирової делегації 14 червня Х. Раковський заявив, що які б кордони не розділяли московський і український народи, москвичі завжди вважатимуть українців братами; «Відродження» у передовій статті відповідає іронією.
який сказав на засіданню мирної делеґації 14 червня, що які б кордони не відділяли московський і український народ, москвини все українців уважатимуть братами
Мирові переговори тривали у Києві; засідання 14 червня.
У пожежі 14 червня на Подолі згоріли також два млини (Саламахіна та братів Спічковських), спиртоочисний завод Елькіна, фанерна фабрика та 14 лісових складів.
згоріло два млини Саламахина та братів Спічковських, спіртоочистительний завод Елькина, фанерна фабрика та 14 лісних складів.
Через великий вибух на Звіринці збори технічно-агрономічного товариства «Праця», призначені на раніший день, не відбулися й перенесені на п'ятницю 14 червня о 6 год. вечора на Терещенківську, 13, кв. 27.
Через великий вибух на Звіринці зібрання техн.-агрон. т-ва „Праці" ... переноситься на пʼятницю 14 цього червня ... Терещенківській вул. № 13, пом. 27.
Збори професійної спілки перукарів ухвалили відрахувати половину денного заробітку перукарів Києва за п'ятницю 14 червня на користь жертв вибуху на Звіринці; суми збиратимуть у понеділок 18 червня збирачі спілки з посвідками.
половину денного заробітку пятниці 14 червня парікмахерів м. Київа одрахувати в користь жертв вибуху на Звіринці
Шелухін заявив на конференції, що за логікою російської пропозиції про анкету «до Києва теж питання спірне», тобто довелося б проводити анкету навіть щодо Києва.
Коли додержуватись вашого принціпу, то ви заявите, що до Київа теж питання спірне
Засідання 14 червня.
Рада міністрів 14 червня асигнувала Українському національному театру 165 000 крб., а Молодому українському театру — субсидію 10 000 крб.
Асігнувати українському національному театру 165,000 карбованців і молодому українському театру субсідію в 10,000 карбованців.
Постанова Ради Міністрів (затв. 14 червня 1918 р.): до Німеччини й Австро-Угорщини відправляють по одній військово-санітарній комісії для прискорення обміну полоненими та державної допомоги полоненим українцям; затверджено їхні тимчасові штати.
відправити в Германію та Австро-Угорщину по одній військово-санітарній Комісії
Закон Ради Міністрів, затверджений 14 червня 1918 р.: ухвалено штати посольств Української Держави 1-го й 2-го розряду (підписали Ф. Лизогуб та управляючий МЗС Д. Дорошенко).
Ухвалений Радою Міністрів закон про штати посольств Української Держави 1-го і 2-го розряду.
14 червня в Університеті св. Володимира Українська федеративно-демократична партія влаштувала лекцію-диспут проф. Б. О. Кістяківського «В защиту всеобщаго и равнаго избирательнаго права»; присутні вшанували вставанням пам'ять Г. В. Плеханова.
лекцію-диспутъ проф. Б. А. Кистяковскаго
Читано з зображення. Дата — за текстом «14 июня»; Г. В. Плеханов помер 30 травня 1918 р.
Вибух 6 червня 1918 року на Зверинці та пожежа 14 червня на Подолі лишили без даху над головою тисячі киян; «Русскій Голосъ» згадує обидві катастрофи в заклику допомагати постраждалим.
Взрывъ 6 июня и пожаръ 14 июня
Читано з зображення. Повторення зведене в окремий факт заради дат катастроф: вибух 6.06 (н. ст.), пожежа 14.06.
14 червня 1918 р. вдень на Подолі спалахнула величезна пожежа невідомого походження, що почалася біля Щекавицької вулиці; вогонь швидко перекинувся на дров'яні склади на березі Дніпра; до 5 години вечора пожежа набула розмірів стихійного лиха, і лише вітер, що стих надвечір, урятував увесь Поділ.
14 червня вибухла в день величезна пожежа на Подолі — від невідомої причини. Швидко вогонь перекинувся на дровʼяні склади, які були на березі Дніпра в сусідстві з Шекавицькою вулицею
14 червня між 2-ю і 3-ю годинами дня з невідомої причини спалахнула велика пожежа на лісових складах у дніпровській гавані; вогонь охопив кілька кварталів, над Подолом піднявся величезний стовп диму. Горіли штабелі дров, будинки, пристані, склади, магазини, млини; пожежні команди та українські, австрійські й німецькі військові не могли її зупинити.
вчора між 2-3 годинами дня від невідомої ще причини виникла пожежа на лісних складах у гавані Дніпра... над Подолом піднявся величезний стовп диму.
Газета пише, що Київ ще не оговтався від Звіринецької катастрофи.
14 червня мирова конференція в Києві до 9-ї вечора сперечалася про кордон між Україною та Росією: українська делегація пропонувала національно-територіальний принцип, радянська — плебісцити в спірних місцевостях; згоди не дійшли, наступне засідання призначили на понеділок о 2-й дня.
Засідання затяглося до 9-ої години вечора. Слідуюче засідання відбудеться у понеділок о 2-ій годині дня.
Від Технічно-агрономічного товариства «Праця»: загальні збори у п'ятницю 14 червня о 6 вечора, Терещенківська, 13, пом. 27; порядок: зміцнення діяльності, найближчі завдання техніки й агрономії на Україні, об'єднання технічних і агрономічних сил, зміни в статуті.
прибути на загальні збори т-ва „Праця" у пʼятницю 14 червня о 6 год. вечора. Терещенківська 13, пом. 27
Всеукраїнська спілка лікарів: у п'ятницю 14 червня о 7 вечора в Українському клубі (Пушкінська, 1) чергове засідання (доповідь комісії зі скликання другого Всеукраїнського з'їзду лікарів, каса взаємодопомоги, вибори членів); президія військової філії просить членів прибути того ж дня о 6 вечора.
У пʼятницю, 14 червня, в помешканні українського клубу, Пушкинська 1, о 7 годині вечора відбудеться чергове засідання спілки.
У п'ятницю 14 червня о 19:00 в Міністерстві торгу і промисловості (Столипінська, 55 б) відбудеться продовження засідання Українського товариства економістів: вибори ревізійної комісії, комісії для Всеукраїнського з'їзду економістів і статистиків, найом приміщення.
У пʼятницю, 14 цього червня, в помешканню міністерства торгу і промисловости (Столипинська 55 б) о 7 годині вечора відбудеться продовження засідання Українського Товариства Економистів.
Оголошення: ліквідаційна комісія при Департаменті шосейних і ґрунтових шляхів (Фундуклеївська, 23) оголосила, що 14 червня н. ст. о 12:00 відбудуться торги на продаж моста № 3 через Дніпро біля Києва: охочі подають до 12:00 запечатану заяву з покупною вартістю й цінами матеріалів, застава 20 000 крб.; креслення можна оглядати з 12 до 13.
14 го червня ц. р. (по новому стилю) в 12 годин дня відбудуться торги на продаж моста Nº 3 через ріку Дніпро біля міста Київа. ... залог в розмірі 20,000 карбованців.
Після пожежі на Подолі державна варта до вечора організувала притулок для 4 000 осіб у контрактовому будинку, духовній академії, домі для безробітних і приміщеннях міських та початкових шкіл; по вулицях розклеїли плакати про місця притулку; для погорільців організували чайні.
До вечора було організовано притулок для 4.000 душ, за для чого були використані контрактовий будинок, духовна академія, дім для безроботних, а також помешкання мійських та початкових шкіл, які маються на Подолі.
На засіданні міської думи 14 червня за пропозицією гласного Дрелінга вшанували пам'ять Г. Плеханова вставанням; за пропозицією Левіна одній з міських бібліотек-читалень присвоїли ім'я Плеханова й безплатно відвели ділянку міської землі для будинку Міського народного університету.
На засіданні Мійської Думи 14 червня по пропозиції Дрелінга Дума вшанувала памʼять Г. Плеханова вставанням.
Велика пожежа на Подолі 14 червня 1918 р. почалась близько 2-ї години дня на горищі будинку № 57 по Щекавицькій вулиці, швидко перекинулась на дров'яні склади на березі Дніпра; при сильному вітрі до 5-ї години дня вона стала стихійним лихом, а до 6-ї вітер вщух, і рух вогню вдалось зупинити. За даними штабу міліції згоріло 35 будинків (близько 1200 квартир), без притулку лишилось близько 8000 осіб.
пожежа розпочалася біля 2-х годин 14 червня в будинкові № 57 по Щековицькій вулиці. ... згоріло 35 будинків, що по приблизному рахункові складає 1200 кватирь. Таким чином лишились без притулку біля 8.000 чоловік.
Раніше «Відродження» (№63) повідомляло про початок пожежі о 3-й годині дня; тут — офіційні дані штабу міліції (близько 2-ї).
Для погорільців Подолу до вечора 14 червня організували притулок на 4000 осіб: у контрактовому будинку, духовній академії, домі для безробітних і приміщеннях міських та початкових шкіл на Подолі; по вулицях розповсюдили плакати з адресами, відкрили чайні; багато погорільців цілу ніч охороняли врятоване майно.
До вечора було організовано притулок для 4.000 душ, за для чого були використані контрактовий будинок, духовна академія, дім для безробітних, а також помешкання мійських та початкових шкіл
На засіданні міської думи 14 червня за пропозицією Дрелінга дума вшанувала пам'ять Г. Плеханова вставанням; за пропозицією гласного Левіна ухвалила присвоїти ім'я Плеханова одній з міських бібліотек-читалень і безплатно відвести ділянку міської землі під будинок Міського народного університету з умовою побудови на ній культурної установи імені Плеханова.
На засіданні Мійської Думи 14 червня по пропозиції Дрелінга Дума вшанувала память Г. Плеханова вставанням.
Начальник міського пожежного відділу доповів міському голові про пожежу 14 червня на Подолі: вогонь почався на Щекавицькій вулиці у дворі № 57 і міг би бути локалізований за достатньої кількості води; причини катастрофи — нестача води у водопроводі, недостатнє постачання пожежників матеріалами, недотримання правил обережності власниками лісових складів і будинків (склади були завалені соломою й тріскою), відсутність узгодженості з пожежним пароплавом, нестача пожежних відділів, погане знаряддя, відсутність вільного підходу до річки та сильний вітер.
пожар, який почався по Щекавицький вулиці в дворі ч. 57, легко міг би був бути льокалізований, коли б було досить води. ... Перша і головна причина — це недостача води в водопроводі
Пожежа на Подолі 14 червня почалася у дворі № 57 на Щекавицькій вулиці й охопила великий район (лісові склади, верф); начальник міського пожежного відділу назвав причинами нестачу води в водогоні, брак матеріалів, недотримання правил власниками лісових складів, відсутність узгодженості з пожежним пароплавом, нестачу пожежних частин і застаріле знаряддя, відсутність вільного підходу до річки та сильний вітер. Австрійський офіцер повідомив, що бачив підпал складу невідомими особами.
пожар, який почався по Щекавицький вулиці в дворі ч. 57, легко міг би був бути льокалізований, коли б було досить води
Начальник запропонував перебудувати водогін, закупити автомобільну тягу та запровадити електричну сигналізацію.
Учора (14 червня) з невідомої причини на Подолі в Києві, на складах лісу на березі київської гавані, виникла пожежа: вогонь з'явився близько 2 год. дня, а за годину перекинувся на сусідні будинки, склади й портові будівлі; в вогні опинилося кілька кварталів. Викликали всі пожежні частини й військові загони, але вони не могли боротися з вогнем, якому сприяла суха вітряна погода; збитки колосальні, пожежа не скінчилася.
Вчора з невідомої причини у Київі на Подолі на лісних складах, які були скупчені на березі київської гавані, виникла пожежа
Погода: сухо й вітряно.
Мирова конференція між Україною та Росією (засідання 14 червня): українська делегація на чолі зі Шелухіним запропонувала сім комісій (політична, фінансова, економічна, воєнно-морська, культурна, шляхів сполучення, юридично-редакційна); Раковський погодився об'єднати деякі через брак експертів у московській делегації.
Шелух ін. Од імені української делегації пропонує скласти сім комісій
Конференція відбувалась у Києві; засідання 14 червня 1918.
Мирова конференція між Україною та Росією завершила засідання близько 9 години вечора; суперечку Шелухіна й Мануїльського про принципи розмежування (етнографічний принцип чи анкета населення) передали в політичну комісію, а продовження дебатів призначили на наступний понеділок (17 червня). Нові комісії мали починати роботу негайно.
Продовження дебатів перенесено на слідуюче засідання в понеділок. Засідання закрилося коло 9 год. вечора.
Засідання 14 червня; наступне — у понеділок 17 червня.
Постанова Ради Міністрів, затверджена Гетьманом 14 червня 1918 р.: тимчасово за крадіжку, шахрайство, присвоєння й розтрату, коли вартість не перевищує 1.500 крб., відповідальність — за «Уставом о наказаніях, налагаемых мировыми судьями»; Мировим Суддям підсудні справи, де штраф або пеня не вище 3.000 крб.
коли ціна захваченого через крадіж або мошенство, присвоєного або розтраченого не перевищує тисячі пятисот карбованців
Видали Рада Міністрів (голова Ф. Лизогуб, міністр судових справ М. Чубинський/Тубинський — прізвище в OCR «Ту-бинський»); затвердив Гетьман. Справи вилучаються з розгляду мирових суддів, якщо шкода від злочину разом з витратами перевищує 3.000 крб., а вартість вкраденого або самовільно зрубаного дерева — 1.500 крб.
14 червня пленарне засідання мирної конференції відкрилося о 14:45 замість 13:00; ухвалено створити комісії (політичну, економічну, фінансову, юридичну), але щодо кордонів згоди не досягли — питання відкладено на понеділок 17 червня о 14:00. Засідання тривало до 20:40.
Назначенное на 1 ч. дня пленарное засѣданіе конференціи открывается въ 2 ч. 45 м.
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня. Наступне засідання «въ понедѣльникъ» (17 червня).
14 червня на пленарному засіданні мирної конференції між РСФРР і Українською Державою С. Шелухін і Х. Раковський сперечалися про принципи встановлення кордону: Шелухін відстоював етнографічний принцип разом із побутовими, релігійними й державними міркуваннями, Раковський — самовизначення народностей і арбітраж; після двох перерв ухвалили передати питання кордонів політичній комісії, наступне засідання призначили на понеділок 17 червня о 14:00.
Слѣдующее засѣданіе состоится въ понедѣльникъ въ 2 часа.
Читано з зображення. Дата засідання вказана в тексті; номер від 16 червня публікує закінчення звіту. Засідання закрилося о 20:40.
Рада міністрів на засіданні 14 червня ухвалила: асигнувати Українському національному театру 165 000 руб., а «молодому українському театру» — субсидію 10 000 руб.; призначити артистці Заньковецькій довічну пенсію 3600 руб. на рік; поховання М. М. Драгоманової взяти на рахунок Української Держави; підвищити підсудність справ про крадіжки й дрібні злочини, що розглядають мирові судді, до 1500 руб.
ассигновать украинскому національному театру 165,000 рублей и «молодому украинскому театру» субсидіи 10,000 руб., назначить артисткѣ Занькковецкой пожизненную пенсію въ 3,600 руб. въ годъ
Читано з зображення. Дата засідання вказана в тексті. Заньковецька — Марія Заньковецька, прізвище в OCR спотворене.
Начальник міської пожежної команди подав голові міста доповідь про велику пожежу 14 червня вдень на Подолі: вона почалась на Щекавицькій вулиці в садибі № 57 і її можна було б локалізувати, якби вистачало води; головні причини — нестача води у водогоні, недостатнє постачання команди матеріалами, недотримання протипожежних правил власниками лісових складів і домовласниками.
пожаръ, начавшійся на Щекавицкой улицѣ въ усадьбѣ № 57, могъ быть свободно локализованъ, если бы было достаточное количество воды.
Читано з зображення. Заява про підпал: австрійський офіцер повідомив, що його солдати бачили, як невідомі підпалювали склади (див. окремий факт).
На нараду лекторів 14 червня об 11 годині ранку в Кадетському корпусі запрошують лекторів і всіх, хто хоче допомогти на Київських курсах для вчителів нижчих початкових шкіл.
На нараду лекторів 14 червня в 11 годині ранку в Кадетському корпусі просять прибути
14 червня гетьманові представилася делегація з'їзду гірничопромисловців.
14-го червня п. Гетьману, представлялась делегація зʼїзду горнопромисловців
Гетьман сказав делегації міста Гомеля, що за Берестейським договором Гомель приєднано до Української Держави й слід сподіватися, що справедливе бажання Гомеля здійсниться; деталі відіслано до С. Шелухина.
п. Гетьман сказав, що по Брестському договору Гомель прилучено до Українскої Держави і треба сподіватись, що справедливе бажання Гомеля справдиться.
Під час пожежі 14 червня по вулицях Подолу розклеїли плакати про те, які помешкання підготовлені для погорільців, але багато хто не зміг скористатися притулком, бо всю ніч охороняв врятоване майно.
По вулиці були розповсюджені плякати з наказом, де зазначалося погорільцям, які помешкання для них заготовано, але багато з них не мали змоги скористуватись цією допомогою
Селяни з Віхнячки Уманського повіту просили гетьмана врегулювати відносини селян з поміщиками; гетьман відповів: «хто засіяв у цьому році — того й урожай», треба лише заплатити за взяте зерно; аграрне питання вирішать закони, що виходять цими днями.
п. Гетьман сказав: „хто засіяв в цьому році — того і врожай". Доведеться тільки заплатити за взяте зерно.
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
14 червня гетьману представлялась делегація з'їзду гірничопромисловців на чолі з головою, інженером фон Дітмаром.
14-го червня п. Гетьману представлялась делегація з'їзду горнопромисловців на чолі з головою, інженером фон Дітмар.
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
На 14 червня 1918 р. скликається загальні збори членів Державного хлібного бюро для вирішення дуже важливих питань.
На 14 червня цього року скликається загальне зібрання членів державного хлібного бюро
На мирній конференції Шелухін повідомив, що торік у Самарській губернії натовп вигнав українських колоністів і знищив їхнє майно — звідти прибуло 15 000 душ; росіяни раніше вимагали, щоб при перетині кордону українець мав не більше 500 карбованців.
Тоді прибуло звідтіля 15.000 душ.
Мовлено на засіданні 14 червня; історична довідка, а не київська подія.
14 червня в залі купецького зібрання відкрився Всеукраїнський з'їзд представників домовласницьких організацій (запрошення розіслано до 108 міст; прибули делегати 40 міст, близько 80 осіб); головою обрано проф. Г. В. Демченка.
14 іюня въ залѣ купеческаго собранія открылся Всеукраинскій съѣздъ представителей домовладѣльческихъ организацій.
Читано з зображення. Дату відкриття вказано в тексті.
Д. Мануїльський (російська делегація) під час засідання мирної конференції зробив позачергову заяву про дії окупаційних військ після зайняття Ростова та інших міст.
Д. З. Мануильскій дѣлаетъ внечередное заявленіе о дѣйствіяхъ оккупаціонныхъ войскъ послѣ занятія Ростова и др. городовъ.
Читано з зображення. Дата засідання за звітом про 14 червня.
У п'ятницю, 14 червня, о 7 вечора в приміщенні Міністерства торгу й промисловості (Столипінська, 55б) відбудеться продовження засідання Українського товариства економістів: вибори ревізійної комісії та комісії з організації Всеукраїнського з'їзду економістів і статистиків, найм помешкання, поточні справи.
У пʼятницю, 14 цього червня, в помешканню міністерства торгу і промисловости (Столипинська 55 б) о 7 годині вечора відбудеться продовження засідання Українського Товариства Економистів.
Сучасну назву вулиці не встановлено.
14 червня гетьманові Скоропадському представилася президія Київського польського виконавчого комітету (голова Ф. Т. Михайловський) у справі закону про національне самовизначення; також прийняв делегацію з Гомеля (голова І. П. Максимов), яка просила приєднати Гомель до України.
п. Гетьманові представлялась президія Київського Польського Виконавчого Комітету, з головою Комітета Ф. Т. Михайловським на чолі-в справі закону про національне самовизначення
Колонки на с. 5 в OCR перемішані; зміст реконструйовано з уривків.
14 червня о 15 годині на Подолі при сильному вітрі спалахнула велика пожежа на складах, де було багато дров, лісових та інших горючих матеріалів; вогонь охопив місцевість від Горевої вулиці по березі Дніпра, загрожуючи будинкам від Великого Валу до Почаївської; пожежні команди працювали невпинно, а пароплави відтягували від берега; на Хоровій вулиці вдалося зупинити вогонь.
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вчинилась страшенна пожежа ... в товарах, де лежало багато дров, лісових та инших горючих матеріялів.
Текст у кінці колонки пошкоджено OCR; вулиці й місця відновлено за уривками.
Делегації селян Уманського повіту (з Вихнячки) на прийомі в гетьмана сказали, що засіяли поміщицькі поля, а тепер повернулися власники; гетьман відповів: «хто засіяв в цьому році — того й урожай», лише доведеться заплатити за взяте зерно; аграрне питання розв'яжуть закони, що вийдуть найближчими днями.
п. Гетьман сказав: „хто засіяв в цьому році-того і врожай". Доведеться тільки заплатити за взяте зерно. Взагалі аграрне питання розвяжеться тими законами, які виходять цими днями.
Інформацію реконструйовано з перемішаних рядків; назву села (Вихнячки) подано з невпевненістю.
14 червня гетьману Скоропадському представлялась президія Київського польського виконавчого комітету (голова Ф. Т. Михайловський) у справі закону про національне самовизначення, а також делегація з Гомеля (голова І. П. Максимов) з проханням про об'єднання повіту з Україною; гетьман відіслав делегатів до С. Шелухіна.
14 червня 1) п. Гетьманові представлялась президія Київського Польського Виконавчого Комітету ... 2) Делегація з міста Гомеля від урядових громадських інституцій та організацій
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
14 червня до гетьмана приходили також делегація самарських українців (від імені 360 000 українців), делегація поволзьких українців, представники Пензенської губернії та герцогиня Лейхтенберзька, генеральша Середина й одеський градоначальник генерал Мустафін; самарська делегація просила захисту.
Самарська делегація од імени 360,000 українців приїхала прохати захисту їх інтересів та допомоги у п. гетьмана
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
14 червня 1918 р. о 3-й годині дня при сильному вітрі на Подолі вибухнула страшна пожежа на складах, де було багато дров, лісу та іншого горючого матеріалу; вогонь охопив квартали від Хорева (Хорової) вулиці по березі Дніпра до Почаївської та Великого Валу, пароплави відтягували від берега, «море вогню й диму». Причину пожежі поки не з'ясовано.
У Київі, на Подолі, 14 червня о 3-й годині дня, при сильному вітрі, вибухла страшенна пожежа ... склади, де лежить багато дров, лісових та инших горючих матеріялів ... Море вогню і диму
OCR місцями втрачений; назви вулиць (Хорева, Почаївська, Великий Вал) відновлено за контекстом.
Голова Всеукраїнського земського союзу Симон Петлюра відвідав голову Ради міністрів Лизогуба, щоб з'ясувати питання про останні події в багатьох повітових земствах і участь земств у комісії князя Голіцина з перегляду земського статуту; Лизогуб попросив записку з конкретними даними про незаконні вчинки влади щодо земських діячів і обіцяв не чинити перешкод з'їздові членів Всеукраїнської спілки земств, скликаному на 16 червня; МВС не заперечує проти ветеринарного з'їзду у Харкові.
Голова всеукраїнського земсоюза Петлюра одвідав голову міністрів Лизогуба ... не чинити перепон скликанному на 16 червня зʼїздові членів всеукраїнської спілки земств
Звістка УТА; точна дата відвідин не названа, тому «вчора» (14 червня) — ймовірна.
Шелухін запропонував на конференції сім комісій і одну підкомісію (політична, економічна, фінансова, військово-морська, культурна, шляхів сполучення, юридично-редакційна), Раковський заперечив через брак експертів; питання про колонізацію викликало взаємні докори щодо утисків, чинених великоросами й українцями.
Мы намѣтили семь комиссій и одну подкомиссію.
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня.
Вчора близько 15:00 на Подолі спалахнула велика пожежа в дерев'яному будинку Садаматина (квартира шевця Доморосової) на Щекавицькій вулиці; через сильний вітер вогонь перекинувся на сусідні будинки, млин Степанова, лісові склади на Набережно-Хрещатицькій і дійшов до Дніпра; до вечора згоріли квартали між вулицями Щекавицькою, Хоревою та Почаївською, тисячі жителів залишилися без даху.
Вчера, около 3 ч. дня надъ Подоломъ поднялось большое облако дыма.
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня. Текст місцями обрізаний; перелік згорілих об'єктів прочитано частково.
Під час пожежі на Подолі 14 червня згоріли млин Сергєєва, склад будівельних матеріалів Мельцера, махоркова фабрика Спілюти, дров'яні склади, лісопильний і винокурний заводи, суднобудівні майстерні округу шляхів сполучення; на місці були вищі адміністративні особи.
сгорѣли мельница Сергѣева, строит. матер. Мельцера, махорочная фабрика Спилюти
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня. Прізвища прочитано з труднощами.
На з'їзді домовласників проф. М. Богаєвський у доповіді про реформу виборчого й міського положень запропонував обмежити загальне виборче право: куріальна система (власники нерухомості — перша курія з одним голосом; платники податків і особи з освітою — друга з двома; решта — третя з трьома) або цензове голосування; з'їзд здебільшого поділив позицію доповідача.
Стремленіе оградить культуру отъ безнравственныхъ, разрушающихъ сильъ властно диктуютъ необходимость стать на путь ограниченія всеобщаго избирательнаго права.
Читано з зображення. Дата засідання — день відкриття з'їзду 14 червня; розподіл голосів за куріями прочитано частково.
Комісія інспекторів акціонерних страхових товариств заявила міському голові, що однією з причин надзвичайної пожежі 14 червня на березі Дніпра була скупченість складів лісових матеріалів і споруд без дотримання передбачених інтервалів; після пожежі нові склади лісу знову скупчені й являють собою «суцільне багаття» — комісія просить установити контроль.
одной изъ причинъ бывшаго 14 іюня необычайнаго пожара на берегу Днѣпра явилась, какъ установлено, скученность складовъ лѣсныхъ матеріаловъ
Читано з зображення. Дата пожежі — 14 червня (стиль у тексті не вказано; для 1918 року це новий стиль). Подробиці розібрано за газетною колонкою «Къ пожару на Подолѣ».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Делегація евакуованих службовців, приписаних до Поліських залізниць, просила гетьмана видати їм належні гроші й залишити тимчасово в Україні; вони розповіли, що обхідним шляхом виїхали лише багаті, а бідні з великими родинами залишилися.
Делегація евакуованих служачих, яких приписали до Поліських залізниць, прохали видати їм належні гроші і залишити тимчасово на Україні
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
Мирова конференція між Україною та РСФРР тривала три тижні перемовин про умови перемир'я, яке було укладене в закритому засіданні 12 червня; наступного засідання очікували в понеділок 17 червня. Шелухин запропонував сім комісій (політична, фінансова, економічна, військово-морська, культурна, шляхів, юридично-редакційна), Раковський — чотири; засідання тривало до 21 години без згоди щодо кордонів і принципу плебісциту.
Слідуюче засідання конференції певне буде в понеділок, 17 червня.
Дата засідання з повідомлення номера від 15 червня: «допіру в цьому засіданні, що почалось коло 3 год. дня» — це, ймовірно, засідання 13–14 червня; точно не вказано.
Голова Пензенської губернської ради доповів гетьману про велику бідність 20–25 тисяч українців Пензенської губернії: більшовики забрали в селян усе, у родини українців видають хліб навіть не за картками; близько 10 000 українців відправлено на батьківщину, але тут їх зустріла злидота; гетьман обіцяв допомогу й звернувся по пораду до голови Ради міністрів.
Голова Пензенської Губерніяльної Ради доложив про страшну злидоту українців (20-25 тисяч) Пензенської губернії. Большовики забрали у селян все: коней, скот, одежу та хліб
OCR шпальти змішано з сусідніми колонками; зміст відновлено за контекстом.
Військові експерти російської делегації ген. Ситін і капітан 2-го рангу Холодовський та юрист проф. Немировський виїхали на лінію фронту, щоб домовитися з місцевими командуваннями про перемир'я на ділянках, де його ще немає; Ситін і Немировський поїхали до Харкова, Холодовський — через Харків на Ростов, у Батайськ.
14 червня військові експерти радянської мирової делегації генерал Ситін, капітан Холодовський і юрисконсульт професор Немировський виїхали з Києва на лінію фронту встановлювати перемир'я там, де його ще немає (через Харків до Ростова й Батайська).
Учора військові експерти совітської мирової делегації ген. Ситін і кап. Холодовський, а також юрист-консульт делегації проф. Немировський поїхали на лінію фронта
Військові експерти радянської мирової делегації — ген. Ситін, кап. Холодовський і проф. Немирецький — поїхали з Києва на лінію фронту, щоб установити з місцевим командним складом перемир'я на тих ділянках, де його ще не було встановлено.
Учора військові експерти совітської мирової делегації ген. Ситін, кап. Холодовський і проф. Немирецький поїхали на лінію фронта для установлення з місцевим командним складом перемирря
Вчера военные эксперты русской мирной делегаціи ген. Сытинъ и капитанъ второго ранга Холодовскій
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала Головному Військовому квартирному управлінню три мільйони карбованців на заготівлю дров для військ, розташованих у Києві, на Волині та на Поділлі, з обов'язковою участю Державного Контролю у витрачанні коштів.
Асигнувати ... на заготовку дров для військ, розташованих в м. Київі, на Волині та на Поділлі три міліони карбованців
Постанову підписали Лизогуб і військовий міністр Рогоза.
Рада Міністрів 14 червня ухвалила створити при Київському розподільчому пункті харчовий пункт на 200 осіб для старшин колишньої російської армії, які приїжджають до Києва й через брак поїздів не можуть одразу виїхати; кредит — 7500 карбованців одноразово і 20 770 карбованців щомісяця в розпорядження Головної Військово-Санітарної Управи.
харчовий пункт на 200 осіб для старшин бувшої російської армії, котрі приїзлять до Київа і за відсутністю потягів не мають можливости негайно виїхати
У заголовку OCR «1.50U», у тексті — 7 500 одноразово.
Постанова Ради Міністрів від 14 червня 1918 р.: начальникові Володимир-Волинської дивізії ген. Сокира-Яхонтову щомісяця відпускати 500 крб. на представництво, поки дивізія за кордоном, і одноразово 5.000 крб. на роз'їзди по Австро-Угорщині та таборах полонених українців.
Відпускати з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Начальника Володимир-Волинської дивізії по пятьсот карбованців щомісячно на представництво, поки дивізія ця буде по-за кордоном.
Підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і за військового міністра отаман Лігнау.
Раніше «Відродження» повідомляло про велику пожежу на Подолі; у номері 16 червня подано офіційні відомості штабу міліції (див. с. 3).
У нас уже сповіщалось про велику пожежу, яка принесла місту не менше нещастя, ніж вибух на Звіринці.
Рада Міністрів асигнувала Морському міністрові 1 000 000 карбованців на часткову демобілізацію Миколаївського порту.
асигнування в розпорядження Морського Міністра одного міліона (1.000.000) карбованців на часткову демобілізацію Миколаївського Порту
Підписав військовий та морський міністр Рогоза; дата 14 або 16 червня.
Усі військові частини та установи Української армії, розташовані в Києві та околицях, мали не пізніше 14-ї години 14 червня подати до оперативного відділу Генерального штабу (Банкова, 11) назву частини, прізвище командира, кількість людей і коней та точну адресу; запізнення загрожувало труднощами з харчуванням.
Всім військовим частинам та інституціям, що мешкають в м. Київі та його околицях... сповістити в оперативний відділ Генерального штабу (Банкова 11)
Підписав отаман-квартирмейстер Генерального штабу Дроздовський; число «14» в OCR частково пошкоджене.
14 червня німецьке верховне командування в Києві отримало телеграму ген. Кнерцдера до фельдмаршала фон Ейхгорна: під Таганрогом знищено червону гвардію (10 000 осіб), яка вийшла з Єйська й висадилася на узбережжі Азовського моря; нараховано 3000 вбитих. Друга телеграма з Таганрога повідомляє про понад 5000 трупів.
14 іюня германскимъ верховнымъ командованіемъ въ Кіевѣ получена слѣдующая телеграмма
Читано з зображення. Німецьке донесення; позиція газети — просто публікація телеграм. Деякі слова нерозбірливі.
Рада міністрів 14 червня ухвалила закон про зміну підсудності кримінальних справ, що розглядає мировий суддя: підсудність у справах про крадіжки й шахрайство збільшено до 1 500 крб.
14 червня Рада міністрів ухвалила закон про зміну підсудності кримінальних справ: мирові судді тепер розглядають справи про крадіжки та шахрайство на суму до 1500 карбованців.
Підсудність по справах про крадіжки і шахрайство збільшена до 1.500 карбов.
Підсудність по справах про крадіжки і шахрайство збільшена до 1,500 карб.
Закон від 14 червня 1918 р. забороняв одній особі набувати землю понад 25 десятин; Державний земельний банк скуповував землю у великих власників і парцелював її між селянами.
Закон з 14-ого червня, 1918, забороняв одній особі набувати більше землі, ніж стільки, щоби в руках одної особи найшлось найбільше 25 десятин
14 червня 1918 року уряд ухвалив тимчасовий аграрний закон міністра Колокольцова: дозволено продаж землі, Державний земельний банк міг купувати й перепродувати її, максимум землеволодіння однієї особи — 25 десятин (67,5 акра).
The statute fixed the maximum size of landholdings of "one physical or juridical person" at 67.5 acres (25 desiatinas).
Автор датує події за новим стилем.
Законом від 14 червня 1918 р. при Мінфіні запроваджено посаду Головноуповноваженого з управління та ліквідації установ і організацій воєнного часу з правами товариша міністра (Ю. Кістяківський, згодом Р. Моллов).
Цю посаду з ініціативи міністра фінансів було запроваджено законом від 14 червня 1918 року
Київська міська управа продовжила строк сплати збору з коней, екіпажів і собак до 14 червня (новий стиль); після цього збір стягували в подвійному розмірі.
строк взносу збора на коні, екіпажі і собаки продовжуєтьса до 14-го червня нов. стилю, після чого збор буде збіраться в подвійному розмірі.
14 червня гетьман затвердив новий закон про відчуження майна для будівництва доріг (залізниць і шосе): відчуження йде звичайним законодавчим шляхом, майно закріплюється за Міністерством шляхів.
14 июня с. г. гетманомъ утвержденъ новый законъ о порядкѣ отчужденія имуществъ для постройки дорогъ.
Читано з зображення.
Законом 14 червня 1918 р. засновано посаду Головноуповноваженого з управління та ліквідації установ і організацій воєнного часу (Воєнно-промислові комітети, Земський союз, Союз міст, Земгор) для обліку величезного військового майна; призначено Юлія Ол. Кістяківського (пізніше Р. Г. Моллова).
На посаду головноуповноваженого призначено Юлія Ол. Кістяковського
Земельна реформа: закон від 14 червня 1918 р. «Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями» обмежив норму землеволодіння 25 десятинами; далі закони про створення земельних комісій (9 липня), тимчасових земельно-ліквідаційних комісій (15 липня), про затвердження статуту Державного земельного банку (23 серпня). Банк, створений восени 1918 р., так і не став дієвим.
Закон від 14 червня „Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями” визначив виключно важливу позицію — норму землеволодіння, обмеживши її 25 десятинами.
загальнодержавне
Тимчасовий закон про купівлю-продаж землі (затверджений 14 червня 1918 р. як «Про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями»): кожна фізична та юридична особа могла купити не більше 25 десятин; куплене понад норму безоплатно відчужувалося до скарбниці; контроль — губернські й повітові земельні комісії; Державний земельний банк міг купувати без обмеження. Удільні землі підпорядковано міністерству земельних справ.
Кожна фізична і юридична особа могла купити не більше 25 десятин землі. Придбані понад цю норму площі безоплатно відчужувалися на користь казни.
загальнодержавне
14 червня 1918 р. гетьман затвердив доповнення до «Правил про волосного збирача»: де волосних збирачів не призначено, податкові інспектори протягом двох місяців після Нового року подають кандидатів на затвердження губернської земської управи; утримання збирачів фінансує губернська земська управа.
Податкові Інспектори представляють обраних ними кандидатів на посади волостних зборчих на затвердження Губерніяльної Земської Управи
загальнодержавне
14 червня 1918 р. затверджено закон про податок з публічних видовищ і розваг: податок (за законами 1915 і 1916 рр.) тепер цілком іде до Державної скарбниці, нагляд доручено податковим інспекторам та акцизним урядовцям, які за особливими посвідченнями безплатно входять на вистави й мають право вимагати в публіки квитки й талони для перевірки марок.
вони мають вимогати, як від підприємців, так і від гостів пред’явлення при вході талонів та квітів для провірення оподатковання цих квітків
загальнодержавне; стосується театрів, кіно, концертів у Києві.
Міністерство освіти оголосило, що влітку 1918 року організує курси для народних учителів по всій Україні у дві зміни — з 14 червня по 21 липня і з 23 липня по 1 вересня, — і просило лекторів минулих курсів надіслати адреси та згоду до департаменту нижчої освіти.
курси для народніх учителів по всій Україні на дві зміни (з 14 червня по 21 липня — перша черга і з 23 липня по 1 вересня — друга черга)
Дата — початок першої зміни.
Департамент нижчої освіти повідомив, що з 14 червня по 21 липня 1918 року (перша черга) в багатьох містах, зокрема в Києві, відкриваються курси для вчителів нижчих початкових шкіл на 177 годин: українська мова (правопис, граматика, методика, практичне навчання), письменство, історія України, арифметика, огляд сільського господарства, школознавство й діловодство.
з 14 червня по 21 липня (в першу чергу) одкриваються курси для вчителів нижчих початкових шкіл у таких пунктах: ... м. Київ ... 177 год.
Рада Міністрів ухвалила, а Гетьман затвердив 14 червня 1918 р. статут (закон) про Головноуповноваженого по Управлінню та ліквідації Інституцій і Організацій військового часу — Земського Союзу, Союзу Міст (Земгору), господарських інституцій Військового Відомства, майна Центрального Військово-Промислового Комітету на території України. Він бере участь у засіданнях Ради Міністрів з правом вирішального голосу й користується правами Товариша Міністра; має двох помічників з правами директорів департаментів.
Головноуповноважений... бере участь в засіданнях Ради Міністрів з правом рішаючого голосу... користується правами Товариша Міністра.
Закон про Головноуповноваженого з ліквідації організацій воєнного часу: він є найвищим державним органом з управління й ліквідації цих інституцій, його розпорядження обов'язкові для всіх; має право скорочувати штати, звільняти й усувати з посади всіх службовців незалежно від того, обрані вони чи призначені; ліквідувати майно (передавати відомствам за дійсний рахунок або в рахунок кредитів); призначати уповноважених на місцях; ревізувати їхню діяльність.
має право скоротити штати, звільняти і тимчасово усувати з посади всіх служачих і працюючих осіб, незалежно від того по виборах, чи по призначенню
При Головноуповноваженому створюється Рада з 11 постійних членів: по одному від Міністрів Харчових Справ, Здоров'я, Військового, Внутрішніх Справ, Шляхів, Земельних Справ, Торгу й Промисловості, Фінансів, Державного Контролера, а також по одному представнику від Українського Земського Союзу та Українського Союзу Міст; закон мав бути проведений у життя по телеграфу.
Закон цей перевести в життя по телеграфові.
Закон підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і в. о. Державного Секретаря Ігор Кістяковський.
Рада Міністрів ухвалила, а гетьман Павло Скоропадський затвердив 14 червня закон про порядок відчуження майна для будівництва шляхів: примусове відчуження для нових шляхів (залізниць, ґрунтових) і для потреб експлуатації чинних шляхів переводиться звичайним законодавчим шляхом; майно, відчужене для державних шляхів, закріплюється в нотаріальному порядку на ім'я Міністерства Шляхів.
Майно, яке відчужується для потреб державних шляхів, закріплюється в нотаріяльному порядкові на імя Міністерства Шляхів.
Підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і міністр шляхів Б. Бутенко; посвідчив в.о. державного секретаря Ігор Кістяковський.
Наказ №178 від 14 червня 1918 р.: директора Департаменту Загальних Справ Міністерства Торгу й Промисловості, кандидата економічних наук Володимира Юхимовича Корольова відпущено на місяць із 15 червня; тимчасово обов'язки директора доручено Іванові Ладиженському.
Директор Департаменту Загальних Справ кандидат економічних наук Володимир Юхимович Корольов увільняється, згідно з проханням, в відпуск на один місяць з 15-го червня цього року.
Наказ Державного Контролю від 14 червня 1918 р. №147: справи, що стосуються Міністерства Фінансів та Торгу і Промисловості, а також справи Департаменту Кредитної Отчетності виділити з Першого Контрольного Департаменту в окремий відділ; завідувати ним тимчасово доручено урядовцеві окремих доручень Івану Максимовичу Кабачкову.
Справи, що торкаються до Міністерства Фінансів та Торгу і Промисловости ... виділити з Першого Контрольного Департаменту в окремий відділ
За законом Державний Земельний Банк може набувати сільськогосподарські та лісові маєтності без обмеження кількості, але мусить розпродувати їх на підставах цього закону.
Державний Земельний Банк набуває сільсько-господарські та лісові маєтности без обмеження їх кількости, але з тим, що Банк розпродує їх
OCR місцями пошкоджено.
Скарбовому збірчому Фінансова Палата видає посвідчення, яке він показує на вимогу платника, а при службових обов'язках він носить нагрудний знак із написом «Скарбовий зборчий»; якщо йому чинять перешкоди, він звертається по допомогу до міліції.
нагрудний знак з надписом: „Скарбовий зборчий"
Оголошення: Петроградське товариство страхування повідомляє, що видана попередня квитанція № 522077 на ім'я Рейзи Шмуль-Зайвелівни Ражби знищена пожежею 14 червня, тому вважати її недійсною.
Петроградское Общество Страхованія сим сообщает, что выданная предварительная квитанція за № 522077 на имя Рейзи Шмуль-Зайвелевны Ражба уничтожена пожаром 14-го іюня с. г.
Це лише оголошення; місце пожежі не вказано; можливо у Києві.
Наказ по Міністерству Торгу й Промисловості від 14 червня 1918 р. №176: інженера-механіка Олександра Брилінського призначено представником міністерства в Раді у справах демобілізації торговельного флоту.
призначається представником Міністерства Торгу і Промисловости в Раді по Справах о Демобілізації Торговельного Флоту.
Наказ міністра судових справ М. Чубинського від 14 червня 1918 р. №142: товаришів прокурорів окружних судів Німандера і Катрановського призначено прокураторами окружних судів — Німандера до Кам'янця-Подільського, Катрановського до Вінниці.
Призначаються: Товариші Прокурорів Окружних Судів: Варшавського-Німандер і Катрановський-Прокураторами Окружних Судів
Імена міст та посади частково спотворені OCR.
Наказ МВС № 124 (14 червня 1918): призначено повітовими старостами Івана Кривошеїва (Переяславський, з 29 травня), полковника Євгена Компаніона (Роменський, з 7 червня), Якова Крахотина (Зіньківський).
Призначається: згідно з представленням Губерніяльного Старости Полтавщини Кривошеїв Іван Васильович-Переяславським Повітовим Старостою з 29 травня 1918 року і Полковник Компаніон Євген Федорович-Роменським Повітовим Старостою з 7-го червня 1918 року
Прізвище «Крахотин» — за OCR.
Оголошення: ліквідаційна комісія при департаменті шосейних і ґрунтових шляхів (Фундуклеївська, 23) призначає торги на продаж моста № 3 через Дніпро біля Києва на 14 червня (н. ст.) о 12 годині дня; заяви в запечатаному конверті до 12 години 14 червня, із зазначенням купівельної вартості моста, ціни окремих матеріалів у розібраному вигляді (двотаврові балки за пуд, придатні дошки за штуку, дрова за кубічну сажень) і вартості розбирання; застава — 20 000 карбованців; креслення можна оглядати з 12 до 1.
14 го червня ц. р. (по новому стилю) в 12 годин дня відбудуться торги на продаж моста № 3 через ріку Дніпро біля міста Київа.
У номері від 11 червня торги були призначені на 11 червня; тут термін перенесено на 14 червня.
Закон про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями, ухвалений Радою Міністрів і затверджений Гетьманом Павлом Скоропадським 14 червня 1918 р. у Києві: власник сільськогосподарських і лісових маєтностей у повітах може продавати їх без обмеження розміру.
Кожен власник сільсько-господарських та лісових маєтностей... має право продажу їх без обмеження розміру.
Дата 14 червня — з підпису Гетьмана під законом; підписи Лизогуба (голова Ради Міністрів) і Колокольцова (міністр земельних справ) подано в другій колонці з датою 10 червня.
Закон про землю: одна фізична чи юридична особа може набувати купівлею або даруванням сільськогосподарські ділянки так, щоб загальна кількість у межах повітів Української Держави не перевищувала 25 десятин; земельні товариства окремих осіб — у межах 25 десятин на кожного учасника.
щоби розмір належної їй кількости сільсько-господарських маетностей в межах повітів Української Держави не перевищував 25 десятин.
Норма 25 десятин читається чітко; решта OCR розірвана.
Закон про землю: набувати лісові маєтності (понад встановлені норми) можна лише за окремим дозволом Міністра Земельних Справ; набування сільськогосподарських і лісових маєтностей розмірами понад норми допускається лише з особливого дозволу цього міністра для громадських, промислових і культурно-господарських цілей.
допускається тільки з особливого дозволу Міністра Земельних Справ для громадських, промислових, культурно-господарських цілей
Закон про землю: покупець зобов'язаний протягом року від затвердження купчого акту здійснити мету, зазначену в дозволі; накладені на відчужувану ділянку заборони (за іпотечними чи приватними претензіями) не перешкоджають відчуженню, а відповідна частина боргу переноситься на покупця пропорційно розміру ділянки.
Покупатель зобовязан на протязі року в дня затвердження крі-постного акту здійснити зазначені в дозволі ціли.
OCR розірвана; зміст відновлено за контекстом.
Закон про землю: земельні товариства окремих осіб — якщо протягом двох років після купчої учасники не розмежують землю добровільно на окремі ділянки в межах 25 десятин на кожного, розмежування проводить відповідна Повітова Земельна Комісія; її постанови остаточні.
Коли Земельним Т-вом в дворічний строк не буде вчинено добровільного розмежування, то таке переводиться відповідною Повітовою Земельною Комісією.
OCR розірвана на межі колонок.
Закон про землю: Міністр Земельних Справ через спеціально уповноважених осіб від імені Української Держави може вступати в усі судові процеси про земельні та лісові маєтності, щоб довести обхід норм закону; на час дії закону суперечні судові вироки, навіть чинні, для казни не обов'язкові; чинність усіх російських і українських законів, що суперечать цьому закону, на час його дії припиняється.
Чинність усіх російських і українських законів, що перечуть цьому законові, під час його існування припиняється.
OCR розірвана.
Тим самим законом усі справи шляхового господарства (будівництво нових і експлуатація наявних шляхів), які раніше розглядали Управління залізниць, Управління з будівництва залізниць і Управління внутрішніх водяних та шосейних шляхів, відтепер направляються безпосередньо до Міністерства Шляхів.
Всі діла і питання шляхового господарства ... на далі направляти безпосередньо до Міністерства Шляхів.
Рада Міністрів доповнила «Правила про волосного збірчого» (затверджені Тимчасовим урядом 17 червня 1917 р.): у податкових районах, де волосних збірчих не призначено, інспектори протягом двох місяців подають обраних кандидатів на затвердження губернської земської управи, яка й асигнує гроші на утримання збірчих та їхні поїздки до затвердження видатків губернськими земськими зборами.
Правила о волостномь сборщикй доповнити артикулом такого змісту
Підписали Лизогуб і міністр фінансів А. Ржепецький. OCR колонки обірваний.
Рада Міністрів і Скоропадський 14 червня затвердили закон про скарбових збірчих і розсильних та додану до нього постанову: у містах і місцевостях, що не підлягають волосним земствам, при Міністерстві Фінансів запроваджено посади скарбових збірчих (збирають податки й збори, приймають гроші від платників і здають їх до кас, ведуть грошові книги) та розсильних (розносять окладні листи, повістки, оголошення).
установити в відомстві Міністерства Фінансів посади скарбових зборчих та розсильних
Скарбових збірчих і розсильних призначає й звільняє управитель Фінансової Палати; вони вважаються на державній службі; збірчий, вступаючи на службу, вносить заставу 600 карбованців (в окремих випадках управитель може звільнити від застави під власну відповідальність).
Поступаючий на службу скарбовий зборчий повинен внести заставу в 600 карбованців.
Порядок стягнення недоїмок за законом про скарбових збірчих: перед примусовими заходами збірчий надсилає недоїмщикові через розсильного або рекомендованим листом повістку про добровільну сплату з трьохденним строком; за кожну доставлену повістку з недоїмщика стягують 100 шагів, які йдуть у депозит Фінансової Палати на винагороду податкових органів.
За кожну доставлену розильним оповістку виправляється з недоїмщика сто шагів
Повістку про недоїмку вручають під розписку особисто недоїмщикові, а за його відсутності — членам родини, управителеві підприємства, швейцару чи двірникові будинку, де він мешкає або має торговельний заклад; на неправильні дії збірчих щодо опису й продажу майна скарги подають протягом тижня через участкового податкового інспектора до Фінансової Палати, яка розглядає їх у двотижневий строк.
Оповістка вручається під росписку особисто недоїмщикові, а за відсутністю його, членам семʼї, або управителеві підприємства, або дворникові дому
Закон про оподаткування прилюдних вистав та гулянок (ухвалений Радою Міністрів, затверджений 14 червня 1918), що змінює закони від 22 листопада 1915 і 30 серпня 1916: податок і пеня за несплату надходять до Державної Скарбниці; загальне керівництво на Україні — за Міністром Фінансів через Департамент Простих Податків, на місцях — за фінансовими палатами, скарбницями й податковими інспекторами.
В зміну та доповнення законів 22 листопада 1915 року та 30-го серпня 1916 року про установлення тимчасового податку з прилюдних вистав та гулянок постановити: 1) Податок з прилюдних вистав та гулянок і пеня ... поступають в прибуток Державної Скарбни
За законом про податок з прилюдних вистав і гулянок марки для податку виготовляють в Експедиції заготовлення державних паперів; чиновникам, які наглядають за дотриманням закону, фінансові палати видають посвідчення на вільний вхід на вистави й гуляння, вони мають право вимагати від підприємців і гостей показувати при вході талони й квитки для перевірки оподаткування.
Марки для податку з прилюдних вистав та гулянок виготовляються в експедиції Заготовок Державних Паперів ... особливі посвідчення на вільний вхід на вистави та гулянки
Рада Міністрів ухвалила, а гетьман затвердив 14 червня 1918 Статут Державної Канцелярії: її складають Державний секретар з товаришами, Юридична рада, Департамент законодавчих справ (з Термінологічною комісією, архівом і бібліотекою), окремий Відділ кодифікації законів, Департамент загальних справ, Секретаріат Ради Міністрів і Державна друкарня; Державного секретаря призначає наказ гетьмана, він не входить до Кабінету, але бере участь у засіданнях Ради Міністрів з правом дорадчого голосу.
Державну Канцелярію складають: а) Державний Секретарь з Товаришами; б) Юрідична Рада; в) Департамент Законодавчих Справ з Термінологічною Комісією, Архівом та Бібліотекою; г) Окремий Відділ Кодифікації Законів; д) Департамент Загальних Справ; є) Секр
Статут підписали голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб і в.о. державного секретаря Ігор Кістяковський; затвердив Скоропадський.
Статут Державної Канцелярії: Відділ кодифікації законів складається з чотирьох членів-кодифікаторів на чолі з Державним секретарем і складає збірник зведених законів Української Держави; Секретаріат Ради Міністрів готує матеріали, оповістки, журнали засідань Ради та Малої Ради Міністрів і розсилає витяги; Державна друкарня підпорядкована окремому статуту.
На Відділ Кодифікації Законів накладається: кодифікація законів і складання збірника зведених законів Української Держави.
Наказ Міністра Шляхів від 14 червня 1918 р. №143: для обстеження стану здоров'я урядовців Міністерства Шляхів, які потребують відпустки по хворобі, грошової допомоги на лікування чи звільнення за хворобою, призначено комісію: лікар міністерства С. Кобзаренко, помічник завідувача Лікарсько-санітарного відділу лікар Просевич і представник відповідного департаменту.
Для обслідування стану здоровля урядовців Міністерства Шляхів ... призначається Комісія в складі: лікаря Міністерства С. Кобзаренко ... лікаря Просевича
Накази міністра судових справ від 14 червня 1918 р. (№141–144) про призначення, переміщення й відпустки судових слідчих, мирових суддів, секретарів і кандидатів на судові посади численних окружних судів Київщини, Волині, Полтавщини, Чернігівщини й Харківщини, зокрема Київського та Черкаського окружних судів.
Накази про призначення та увільнення. 14 червня 1918 р. Nº 141. Причисляються до Міністерства Судових Справ з відкомандируванням до виконання посад Судових Слідчих
Довгий перелік прізвищ; детально не виписано через сильне спотворення OCR.
Накази МВС від 14 червня 1918 р. (продовження № 124): Павло Супрагин призначений Миргородським повітовим старостою (з 5 червня), мировий посередник Савелій Карпенко — радником Подільського губернського правління (з 28 травня); звільнено за проханням Івана Ляховича (Миргород), Олександра Русанова (Ромни) та Леоніда Турчанинова (непремінний член Харківського губернського присутствія).
Супрагин Павло Петрович - Миргородським Повітовим Старостою ... Карпенко Савелій Федорович — Радником Подільського Губерніяльного Правління з 28 травня 1918 р.
Слова «Супрагин» і «Карпенко» — з OCR.
Накази Мінфіну червня–липня 1918 р.: наглядач 9-ї акцизної округи на Київщині Михайло Ісаєвич відряджений до Департаменту Посередніх Податків тимчасово завідувати відділом скарбового продажу горілки (з 16 червня); старший помічник наглядача 5-ї округи на Київщині Микола Лутокін призначений тимчасово начальником відділу скарбового продажу горілки (з 1 липня).
Наглядач 9 акцизної округи на Київщині Михайло Георгієвич Ісаєвич для виконання тимчасово обовязків Завідуючого Відділом по скарбовому продажу горілки
Показово: державна горілчана монополія з відділом «скарбового продажу горілки» діяла в 1918 р.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Закон про землю: старші нотаріуси, затверджуючи купчі акти, мусять стежити за дотриманням норм закону; будь-яка особа та спільники товариства мають право захищати свої права в суді; суд не може бути способом обходу норм закону.
Старші Нотарі, затверджуючи кріпостні акти, пильнують... виконання ст. ст. 3, 4, 5 та 7 цього закону.
OCR дуже пошкоджена; передано загальний зміст.
Під час пожежі на Подолі, за повідомленням штабу міліції, німецька та українська охорона затримали на місці злочину 4 мародерів із награбованим і розстріляли їх; після чутки про розправу грабунки та крадіжки припинилися.
Чинами охорони, як германської, так і української, на місці злочинства з пограбованими річами було затримано 4 чоловіка, котрі були тут же розстріляні.
Закон про Головноуповноваженого: він може порушувати судові переслідування проти урядових і приватних осіб за незаконні дії щодо цих інституцій, одночасно накладаючи арешт на рухоме й заборону на нерухоме майно переслідуваних, та подавати цивільні позови.
накладаючи, одночасно з розпочатком судового переслідування, арешт на рухоме та заборону на нерухоме майно осіб
14 червня сестра милосердя Газовська, сама поранена, поверталася з роботи на великому згарищі, ведучи під руку пораненого офіцера; біля Михайлівського монастиря дві інші сестри милосердя, Густавсон і Тананасова, почали вимагати їхні прізвища, бо «за статутом» сестрам не можна ходити під руку, а потім Густавсон била Газовську по обличчю. Обурена публіка викликала міліцію, і всіх відправили до дільниці.
Після роботи на величезному згарищі 14-го червня сестра милосердʼя д. Газовська поверталась до дому, ведучи під руку пораненого офіцера... біля Михайловського манастиря до них причинились дві сестри милосердʼя, д.д. Густавсон і Тананасова
«Згарище» — ймовірно, пожежа в гавані 14 червня.
Під час пожежі на Подолі «бандити, ніби допомагаючи потерпілим», грабували; чини охорони (німецької й української) затримали на місці злочину 4 осіб із награбованим, які були тут же розстріляні; після цього, за повідомленням штабу міліції, грабунки припинилися.
чинами охорони, як германської, так і української, на місці злочинства з пограбованими річами було затримано 4 чоловіка, котрі були тут же розстріляні.
Інформація штабу міліції.
Покарання за порушення закону про податок з вистав і гулянок: урядовці складають протоколи й надсилають їх до фінансової палати, яка встановлює пеню; рішення про пеню до 200 карбованців остаточне й виконується без судового розгляду, а про більшу суму — лише після двотижневого строку для заперечення; особи, винні у фальшуванні марок, підлягають карі за ст. 5553 Уложення про покарання.
Постанова Фінансової Палати про правіж за порушення законів про податок з прилюдних вистав та гулянок в розмірі не більше 200 карбованців лічиться остаточною
Стаття Уложення в OCR «5553» — можливо «2553»/ст. 5553 неточно.
Наказ № 61 (14 червня 1918): начальника фінансового відділу колишнього Головного управління місць ув'язнення Л. Ф. Тераєвича призначено завідувачем відділу Міністерства судових справ і відряджено до Головного тюремного управління завідувати його фінансово-господарським відділом з 10 червня.
Призначається начальник Фінансового Відділу «Главнаго Управленія мість заключенія» Л. Ф. Тераєвич завідуючим Відділом Міністерства Справ Судових з відкомандуванням до Головного Тюремного Управління
Прізвище Тераєвич — за OCR («Тераєвич»), можливі спотворення.
В. Степанківський, український емігрант, що заснував українське пресове бюро за кордоном у Львові, Берліні, Відні, Стокгольмі та інших столицях, відвідав управляючого міністерством закордонних справ Д. Дорошенка і того ж дня мав виїхати за кордон у справах цього пресбюро.
український емігрант Володимир Степанківський, котрий заснував українське прес-бюро за кордоном у Львові, Берліні, Відні, Стокгольмі
Міністр закордонних справ Д. І. Дорошенко приймав відомого українського емігранта Володимира Степанківського, який мав їхати до закордонного українського пресбюро та організовувати відділи цього бюро у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі й Швейцарії.
Вчера у министра иностран. дѣлъ былъ на пріемѣ извѣстный украинскій эмигрантъ Владиміръ Степанковскій
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня.
Кістяківський був із Донцовим дуже люб'язний, починав вставляти українські слова, розповідав, що після Полтавської битви живим лишився тільки один Кістяківський, від якого пішов увесь рід.
Був дуже чемний. Зачинае навіть закидувати по-українськи.
14 червня Міністерство закордонних справ призначило Івана Товстоліса, чернігівського повітового маршалка, старшим секретарем посольства Української держави в Берліні.
Вчора міністерство закордоних справ призначило на посаду старшого секретаря дипломатичного посольства української держави в Берліні... Івана Товстоліса.
«Вчора» відносно дати номера 15 червня.
Міністерство закордонних справ призначило старшим секретарем дипломатичного посольства Української держави в Берліні чернігівського повітового маршалка, у минулі сім літ — виконувача обов'язків чернігівського губернського маршалка Івана Товстоліса.
призначило на посаду старшого секретаря дипломатичного посольства Української держави в Берліні чернігівського повітового маршалка ... Івана Товстоліса
Наказ МЗС №148 від 14 червня 1918 р.: Михайла Біленького призначено секретарем посольства Української Держави у Відні з 18 червня 1918 р.
Призначається на посаду Секретаря Посольства Української Держави у Відні Михайло Біленький з 18 червня 1918 року.
Наказ МЗС №149 від 14 червня 1918 р.: Володимира Полетику призначено старшим секретарем посольства Української Держави у Відні з 13 червня 1918 р.
Призначається на посаду Старшого Секретаря Посольства Української Держави у Відні Володимир Полетика з 13-го червня 1918 р.
Наказ МЗС №150 від 14 червня 1918 р.: Івана Токаржевського-Карашевича призначено радником посольства Української Держави у Відні з 18 червня 1918 р.
Призначається на посаду Радника Посольства Української Держави у Відні Іван Токар-Токаржевський Карашевич з 18-го червня 1918
Наказ МЗС №151 від 14 червня 1918 р.: Веніяміна Кордта призначено урядовцем особливих доручень при Міністерстві за вільним наймом з 12 червня 1918 р.
Призначається на посаду урядовця особливих доручень при Міністерстві по вільному найму Венямін Кордт з 12-го червня 1918 р.
14 червня керуючого Міністерством закордонних справ Д. Дорошенка відвідав український емігрант Володимир Степанківський — засновник українських пресбюро у Швейцарії, Львові, Берліні, Відні та Стокгольмі; того ж дня в Дорошенка була делегація Самарської української колонії та голова Пензенської української ради.
Вчора у управляючого м-вом закордонних справ Д. Дорошенка був відомий український емігрант Володимир Степанківський
Наказ №4 від 14 червня 1918 р. по Міністерству Народного Здоров'я: лікаря Володимира Герасимовича затверджено начальником Відділу опіки дітей Департаменту державного опікування з 1 червня 1918 р.; лікаря Франца Цивінського — лікарем для доручень VI класу з 3 червня; лікаря Івана Рихла — лікарем для доручень VI класу з виконанням обов'язків секретаря міністра з 28 травня 1918 р.
Лікарі Володимир Герасимович — на посаді Начальника Відділу Опіки дітей Департаменту Державного Опікування з 1-го червня 1918 року.
Старшим секретарем посольства Української Держави в Німеччині призначено колишнього чернігівського повітового предводителя дворянства Івана Толстолеса; делегація Самарської української колонії та голова Пензенської української ради відвідали управляючого МЗС Д. І. Дорошенка.
Вчера на должность старшаго секретаря посольства въ Германіи назначенъ бывшій Черниговскій уѣздный предводитель дворянства Иванъ Толстолѣсъ.
Читано з зображення. Дата події: «вчера» відносно номера від 15 червня.
На прийомі в гетьмана були герцогиня Лейхтенберзька, генеральша Середина та одеський градоначальник генерал Мустафін.
На прийомі у п. гетьмана були: герцогиня Лехтенберзька, генеральша Середина і одеський градоначальник генерал Мустафін.
Дата прийому за підзаголовком «14 червня».
Рада Міністрів 14 червня ухвалила видати родині загиблого при виконанні службових обов'язків військового льотчика, поручика Миколи Івановича Компанійця (Компанца), одноразову допомогу 3600 карбованців, яку до складу постійної пенсії не зараховувати.
Видати сімʼї військового льотника, поручика Миколи Іваповича Компанійця (Компанца), одночасову допомогу в розмірі 3.600 карбованців
Рада Міністрів 14 червня ухвалила взяти на кошти Української Держави похорон Людмили Михайлівни Драгоманової.
Приняти похорони Людмили Михайловни Драгоманової на кошти Української Держави.
Постанову підписали Лизогуб і Василенко; затвердив Скоропадський.
Накази по Департаменту МЗС (директор К. Лоський) від 14–15 червня 1918 р.: №147 — Йосипа Тягнибока призначено помічником діловода Консульського відділу з 12 червня; №153 — Степана Середяка призначено канцелярським урядовцем 1-го розряду Політичного відділу з 11 червня; №154 — Миколу Шульгіна (помічника діловода Загального відділу) призначено дипломатичним кур'єром з 16 червня; №156 — Костя Корвана призначено канцелярським урядовцем 2-го розряду Консульського відділу з 14 червня.
Помічник діловода Загального Відділу Шульгин Микола призначається дипломатичним кур'єром з 16 червня 1918 р.
Прізвища зіпсовані OCR («Корван Кость», «Шуль... Микола»).
Продовження наказу №4 по Міністерству Народного Здоров'я: Мусія Борисенка призначено завідувачем Контори редакції «Медико-санітарного вістника» Міністерства (посада VI класу) з 10 червня; випускника Учительського інституту Галайчука — урядовцем 1-го розряду Юрисконсультського відділу з 29 травня; Віру Павлюк — перекладачкою з 4 червня; Марію Грошек — урядовцем 2-го розряду Юрисконсультського відділу з 3 червня; лікаря Самуїла Фінкельштейна — тимчасово молодшим фахівцем Санітарно-курортного відділу з 1 червня; лікаря Олексія Любарського з 10 червня затверджено молодшим ординатором Вінницької психіатричної лікарні. Підписав міністр В. Любинський.
Мусій Борисенко — на посаді Завідуючого Конторою Редакції Мед.-Сан. Вістника Мін. Нар. Здор. й Опікування
Прізвища частково зіпсовані OCR.
Накази МВС по Управлінню Пошт і Телеграфів (14 червня 1918 р.): призначено завідувачем Культурно-Просвітнього відділу Канцелярії Управління протоієрея Філарета Павловського (від 1 червня); звільнено за неявку на службу урядовців І розряду Антона Вітановського (з 1 червня) та Капитоліну Філіпович (з 19 квітня); кількох службовців затверджено на посадах у Журнальному, Бухгалтерському та загальному відділах.
призначається ... протоієрей Павловський Філарет Завідуючим Культурно-Просвітнім Відділом від 1 червня
Наказами від 14 червня 1918 р. (№ 59–61) до Загальної канцелярії, Господарчого й Будівничого відділів Технічно-господарського департаменту МВС призначено ще кількох десятків урядовців, діловодів, рахівників, техніків і чертежників (серед них кандидата економічних наук Євгена Євфимова й агронома Емануїла Полянського).
Кандидат економічних наук Євфимів Євген Олексієвич на посаду діловода з 29-го травня. 5) Учений агроном Полянський Емануїл Олександрович на посаду діловода з 5-го червня.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
14 червня гетьманові Скоропадському представлялися: колишній начальник дивізії Генерального штабу майор В. С. Де-Вейль; ротмістр П. Н. Лосеневич; шпиталь 3-ї стрілецької дивізії С. О. Зелинський, прохання про поновлення в правах; інші.
Представлялись п. Гетьманові 14 червня 1) Бувший начальник дивізії генерального штабу майор В. С. Де-Вейль. 2) Ротмистр П. Н. Лосеневич
Текст у колонці сильно змішано OCR; склад списку невпевнений.
До гетьмана звернулася делегація евакуйованих службовців, яких приписали до поліських залізниць: вони просили видати належні гроші й залишити їх тимчасово в Україні; розповіли, що обхідним шляхом виїхали лише заможні, а лишилася біднота з великими родинами.
Делегація евакуованих служачих, яких приписали до Поліських залізниць, прохали видати їм належні гроші і залишити тимчасово на Україні
Текст колонки перемішаний; уривчасто.
Наказ Міністерства судових справ від 14 червня 1918 р.: серед призначень — Лучицький призначений військовим слідчим міста Києва, а Косюра — предсідателем Військового Штабового Суду в Гомелі з 23 квітня 1918 р.
Косюри - Предсідателем Військового Штабового Суду в м. Гомель з 23 квітня 1918 року і Лучицько-Військовим Слідчим м. Київа
Розірваний OCR; призначення Лучицького військовим слідчим Києва читається за окремими словами.
Накази МВС (14 і 19 червня 1918 р.): померлими виключено зі списків начальника Проскурівської почтово-телеграфної контори Гната Григора (з 11 квітня), начальника Жмеринської залізничої почтової філії Агафоніка Тустановського (з 18 квітня) та начальника Краматорської контори Кандійського (з 18 квітня).
Виключаються із списків служачих як померті: Начальник Проскурівської Почт.-Телеграфн. Контори 1 кляси Григор Гнат з 11 квітня
Причини смерті в наказах не вказані; прізвища за OCR можуть бути неточними.
Постановою 14 червня 1918 Марії Костянтинівні Заньковецькій призначено довічну пенсію 3600 карб. на рік; тоді ж вирішено поховати Людмилу Михайлівну Драгоманову коштом держави. Коштом держави поховано й І. М. Стешенка.
призначено на дожиття, яко постійну пенсію, Марії Костянтиновні Заньковецькій 3.600 карб. річно
Нотаріальні оголошення про купчі у Миколаєві (затверджені 1–14 червня 1918 р.): 44 500 крб. за двір із будинками на Купецькій/Потьомкінській, 68; 50 000 крб. за двір на 1-й Слобідській, 83; 7 000 крб. за двір на 8-й Слобідській, 70 та 68; 7 000 крб. за двір на Купорній, 61; 3 500 крб. за двір на Воєнній, 56; 700 крб. у Херсоні на Мостовій/Торговій.
на продану міщ. Мордкою Гідальевичем Дровкином міщ. Лейверу Алтер-Срулевичу Граніку за 44500 карб. нерухому маєтність ... у м. Миколаїві Московскої ч. по Купеческій вул.
Ціни в нотаріальних оголошеннях Херсонського окружного суду.
Курси для вчителів нижчих початкових шкіл міста Києва, Радомисльського та частини Козелецького й Остерського повітів тривають з 14 червня до 21 липня в приміщенні кадетського корпусу; там же влаштовано інтернат, але слухачі мають привезти постіль, мішок для сінника та посуд для чаю. Програма — 177 годин (українська мова, письменство, історія України, географія, арифметика, діловодство).
У Києві з 10 червня працювали лекторські курси для вчителів середніх і вищих початкових шкіл Київщини й Чернігівщини; з 14 червня по 21 липня в приміщенні Кадетського корпусу проходили курси для вчителів початкових шкіл Києва, Радомисльського та частини Козелецького й Остерського повітів, з інтернатом, куди слухачі мали привозити постіль, мішок для сінника й посуд для чаю.
утворено інтернат для слухачів, але слухачі повинні привозити з собою постіль, мішок для сінника та посуд для чаю.
Для вчителів Канівського й Київського повітів курси — з 23 липня по 1 вересня.
Всі курси одбуваються в помешканні Кадетського корпусу. Там же утворено інтернат для слухачів, але слухачі повинні привозити з собою постіль, мішок для сінника та посуду для чаю.
Курси для вчителів нижчих початкових шкіл міста Києва, частини Радомисльського, Козелецького й Остерського повітів відбудуться з 14 червня по 21 липня; для вчителів Канівського та Київського повітів — з 23 липня по 1 вересня; усі курси — в приміщенні Кадетського корпусу, де є інтернат, але слухачі мають привозити постіль, мішок для сінника та посуд для чаю.
Всі курси одбуваються в помешканні Кадецького корпусу. Там же утворено й інтернат для слухачів, але слухачі повинні привозити з собою постіль, мішок для сінника та посуду для чаю.
Казенний збирач податків носив під час виконання обов'язків нагрудний знак із написом «Скарбовий зборчий» і мав особливе посвідчення від Фінансової палати, яке зобов'язаний був показати платникові; у разі перешкод він звертався до міліції.
йому присвоюється нагрудний знак з надписом ”Скарбовий зборчий”
загальнодержавне
Під час пожежі на Подолі (14 червня) вогонь пошкодив чотири надкринічні будинки над артезіанськими криницями (з трансформаторами й електромоторами); два вже відремонтовано, решту полагодять не раніше ніж за два тижні; це пояснює недостатній тиск води в мережі в деяких частинах міста; пожежники ще до 19 червня працювали на місцях, де горіли будинки.
За час пожежі на Подолі були попсовані вогнем 4 поверхшахтні будинки над артезіянськими криницями
Філія військових лікарів Всеукраїнської лікарської спілки на засіданні 14 червня ухвалила вступний та щорічний внесок передавати спілці, а додатково членам платити 3 крб. на рік; у філії близько 55 членів; наступні збори — у п'ятницю 21 червня о 6-й годині в Українському клубі (Пушкінська, 1) з доповіддю про статут «санітарного корпусу».
додатковий внесок в розмірі 3 карбованців ... 21 червня в 6 годині в помешканні українського клюбу (Пушкінська 1)
На нараду лекторів київських курсів учителів нижчих початкових шкіл 14 червня об 11-й годині ранку в Кадетському корпусі запрошували Пастернака, Дем'яновського, Тимошенка, Якова Капустянського, Ів. Василенка, Галахову та інших.
На нараду лекторів 14 червня ц. р. о 11 год. ранку в кадецькому корпусі прохають прибути пп. Пастернака
Курси для вчителів нижчих початкових шкіл м. Києва, Радомисльського й частини Козелецького повітів відкриваються 14 червня об 11:00 в кадетському корпусі; 14 червня об 11:00 нарада лекторів у корпусі.
Курси для учителів низш. поч. шкіл м. Київа пов. Радомишльського і частини пов. Козелецького откриваються сьогодня о 11 год. ранку в Кадетському корпусі.
У №61 дата відкриття була 14 червня; №62 каже «сьогодні» (13 червня) — розбіжність.
14 червня о 17 год. у Народній аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26) мала відбутися третя лекція Братства Ісуса Солодчайшого з пояснення православного богослужіння; читав проф. свящ. В. Д. [Приваукій] «пояснення літургії».
Завтра въ пятницу 14 іюня въ Народной Аудиторіи (Бульв.-Кудрявская 26) состоится третья общедоступная лекція
Читано з зображення. Прізвище лектора нечітке.
Оголошення: Варшавське страхове від вогню товариство повідомляє, що поліси №№ 2098382 і 2104514, видані на заяву Ізраїля Гершковича Шохмана, згоріли під час пожежі 14 (1) червня 1918 р., і якщо знайдуться — вважати їх недійсними, оскільки Шохману виплачено відшкодування.
Полисы Варшавскаго Страхового от огня Общества за №№ 2098382 и 2104514, выданные на заявленіе Израиля Гершковича Шохмана, сгоріли при пожарі 14 (1) іюня 1918 г.
Місце пожежі в оголошенні не вказано. Дата — пожежа 14 червня нового стилю.
14 червня Рада міністрів призначила артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію 3600 карбованців на рік і ухвалила поховати Л. М. Драгоманову (Ліду Драгоманову) коштом Української держави.
Видавати артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію в розмірі 3.600 карбованців на рік. Принати похорон Л. М. Драгоманової на рахунок української держави.
Рада міністрів 14 червня призначила артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію 3 600 крб. на рік і ухвалила прийняти похорон Л. М. Драгоманової на рахунок Української держави.
Видавати артистці М. К. Заньковецькій довічну пенсію в розмірі 3,600 карбованців на рік. Приняти похорон Л. М. Драгоманової на рахунок Української держави.
Постановою 14 червня 1918 про допомогу українським театрам у Києві «Украинскому национальному театру» (кер. П. Саксаганський) виділено 165 500 карб. на роботу до 1 вересня 1918, товариству «Молодой театр в Киеве» (кер. Л. Курбас) — субсидію 10 000 карб.
»Українському Національному Театрові« (під орудою Оп. Саксаганського) в сумі 165.500 карб.
14 червня Рада міністрів асигнувала Українському національному театру 165 000 карбованців, а Молодому театрові — субсидію в 10 000 карбованців.
Асігнувати українському національному театру 165.000 карбованців і Молодому українському театру субсідію в 10.000 карбованців.
Оголошення: другі збори Військової філії Всеукраїнської спілки лікарів відбудуться в п'ятницю 14 червня в помешканні Українського клубу (Пушкінська, 1); просять прибути всіх військових лікарів Української армії.
У пʼятницю 14 червня в помешканні Українського Клюбу (Пушкинська 1) відбудуться другі збори Військової філії Всеукраїнської Лікарської Спілки.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала з державної скарбниці 10 000 карбованців субсидії товариству «Молодий Театр у Київі»; постанову підписали Лизогуб і міністр народної освіти М. Василенко, затвердив Скоропадський.
Асигнувати Товариству „Молодий Театр у Київі" з коштів Державної Скарбниці субсидію в розмірі 10.000 карбованців.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала Українському Національному Театрові в Троїцькому Народному Домі 165 500 карбованців із державної скарбниці на покриття дефіциту та на діяльність театру до 1 вересня 1918.
Асигнувати Українському Національному Театрові в Троїцькому Народньому Домі з коштів Державної Скарбниці 165.500 карбованців на поповнення дефіциту та на проводження діяльности театру до 1 вересня 1918 року.
Ідентифікація будівлі з Київським театром оперети — традиційна, не вказана в тексті.
Рада Міністрів 14 червня призначила українській актрисі Марії Костянтинівні Адасовській (сценічне ім'я Заньковецька) довічну державну пенсію — 300 карбованців на місяць, тобто 3 600 карбованців на рік.
Асигнувати Марії Костянтинівні Адасовській (по сцені Заньковецькій) ... на дожиття, як постійну пенсію; щомісячно триста, річно три тисячі шістсот (3.600) карбованців.
Текст у OCR розірваний між колонками; суму реконструйовано (300 крб/міс = 3600 крб/рік).
На третій день Всеукраїнського з'їзду художників у Києві доповідь Ф. С. Красицького про художню освіту викликала довгі дебати щодо Київської академії мистецтв; опонували професор Б. Павлуцький, Н. Прахов, Д. Антонович, професор А. Мурашко, Козик, Росинська, Ільченко, Щербаківський.
Всеукраїнський зʼізд художників. На третій день зʼїзду докладів було особливо багато. Першим докладом був доклад Ф. С. Красицького „про художню освіту".
Дата третього дня з'їзду точно не вказана; сума за контекстом (звіт у номері від 15 червня).
На Всеукраїнському з'їзді художників у Києві прозвучали доповіді: Шмерового про потребу Інституту історії мистецтва в Києві; Андрущенка про Глинську керамічну школу й порятунок гончарного мистецтва; Т. Сафонова «Дайте народові мистецтво» та про художнє виховання (заснувати народну академію прикладних мистецтв); Є. Кузьміна «Мистецтво в середній школі».
прочитав доклада д. Шмеровий про необхідність утворення у Київі Інститута історії мистецтва ... доклад д. Андрущенко „про діяльність Глинської керамичної школи"
День з'їзду точно не вказано.
Пауль Рорбах, за відомостями Донцова, збирався приїхати до Києва.
Рорбах вибираеться до Киева.
Серед обставин пожежі начальник пожежної команди зазначив заяву австрійського офіцера, що люди його частини бачили, як невідомі особи підпалювали склади, але спіймати їх не встигли; також він відзначив незрозуміле перекидання вогню на далекі відстані.
Къ нему поступило заявленіе австрійскаго офицера о томъ, что люди его части видѣли, какъ неизвѣстныя лица поджигали склады
Читано з зображення. Версія підпалу — лише свідчення, не доведений факт.
У доповіді пожежного начальника згадано повідомлення австрійського офіцера, що люди пожежної команди бачили, як невідомі особи підпалювали склад, але зловити їх не встигли; також відзначено дивне перекидання вогню на велику відстань і випадок, коли сарай на верфі загорівся зсередини, поки вогонь був ще за квартал.
Він одержав повідомлення від австрійського офіцера про те, що люди його відділу бачили, як невідомі особи підпалювали склад, але не поспіли їх зловити.
Свідчення про можливий підпал; офіційно не підтверджене.
За законом про казенних збирачів і розсильних (червень 1918) казенний збирач податків («скарбовий зборчий»), що вступає на службу, зобов'язаний внести заставу 600 карбованців.
Поступаючий на службу скарбовий зборчий повинен внести заставу в 600 карбованців.
загальнодержавне. Збирачів призначено для стягнення недоїмок у містах.
За кожне доставлене розсильним повідомлення про добровільну сплату податку з недоїмника стягувалося 100 шагів (1 карбованець); недоїмникові давали триденний строк. Повідомлення вручалося під розписку особисто, членам сім'ї, управителю або двірникові будинку.
За кожну доставлену розсильним оповістку виправляється з недоімщика сто шагів
загальнодержавне
Штрафи за порушення закону про податок з видовищ до 200 карбованців накладалися Фінансовою палатою остаточно в безспірному порядку; підробка марок цього податку каралася за кримінальним уложенням (ст. 555³).
в розмірі не більш 200 карбованців лічиться остаточною і виконується владою Фінансової Палати в безсуперечному порядку
загальнодержавне
Київська міська управа продовжила строк сплати збору з коней, екіпажів і собак до 14 червня 1918 року (н. ст.), після чого збір стягуватиметься в подвійному розмірі.
строк заносу збора на коні, екіпажі і собаки продовжується до 14-го червня нов. стилю, після чого збор буде збіраться в подвійному розмірі.
Рада міністрів 14 червня асигнувала Міністерству закордонних справ 100 000 крб як перший аванс на грошову допомогу громадянам Української Держави за кордоном; аванс вичерпався, і міністерство через дорожнечу за кордоном просило ще 100 000 крб.
рада міністрів 14-го червня ц. р. ухвалила асигнувати міністрові закордонних справ 100.000 карб. як перший аванс
Таємною постановою гетьманської Ради міністрів від 14 червня 1918 р. у розпорядження державного секретаря асигновано 300 000 карбованців «на потреби преси».
Постанова про асігнування в роспорядження Державного Секретаря 300.000 карбованців на потреби преси.-14 червня 1918 р.
«Нова Рада», 22 грудня 1918 р., надрукувала список таємних постанов гетьманської Ради міністрів під назвою «Як і куди витрачалися народні гроші?».
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 800 000 карбованців у розпорядження Військового міністра на утримання сімей полонених; утримання видавати до закінчення їхньої евакуації.
асигнування 800.000 карбованців на утримання сімей полонених ... Утримання сімʼям полонених видавати до часу закінчення евакуації їх.
Постанову підписали Ф. Лизогуб і військовий міністр Рогоза; затвердив Скоропадський.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 100 000 карбованців у розпорядження Міністерства Закордонних Справ як аванс у рахунок річного кошторису на грошову допомогу громадянам Української Держави, що проживають за кордоном.
асигнування сто тисяч карбованців на грошову допомогу громадянам Української держави, які проживають по-за кордоном
Підписали Лизогуб і керуючий Міністерством Закордонних Справ Д. Дорошенко.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 700 000 карбованців: 400 000 — на купівлю елітного насіння цукрового буряку, 300 000 — на позики й субсидії селекційним станціям та насінницьким господарствам для переведення посівних робіт.
на купівлю елітного насіння цукрового буряку чотириста тисяч (400.000) карбованців ... триста тисяч (300.000) карбованців
Постанова Ради Міністрів (затверджена 14 червня 1918 р.): асигновано 35.777 крб. начальникові Головного Тюремного Управління на виготовлення генеральних планів, розрізів і фасадів будинків усіх місць ув'язнення.
Асигнувати в розпорядження Начальника Головного Тюремного Управління з коштів Державної Скарбниці тридцять пять тисяч сімсот сімдесять сім (35.777) карбованців
Постанова Ради Міністрів: асигновано 2.400 крб. на разову допомогу урядовцям канцелярії Губернського комісара освіти на Холмщині — по 200 крб. кожному.
Асигнувати ... дві тисячі чотириста карбованців (2.400 карб.) на виплату одноразової допомоги урядовцям Канцелярії Губерніяльного Комісара Освіти на Холмщині, по двісті карбованців (200 карб.) кожному.
Підписали Ф. Лизогуб і міністр освіти М. Василенко.
На канцелярські видатки й найм приміщення для закордонних комісій у справах полонених відпускають 600 крб. щомісяця, на одноразові господарські витрати — 2.000 крб.; при відрядженні за кордон старшини отримують разову допомогу 500 крб., урядовці — 300 крб.
На канцелярські видатки і найом помешкання для комісій відпускається щомісячно 600 карбованців. На одноразові господарські витрати відпускається 2000 карбованців.
Рада Міністрів (Лизогуб, військовий міністр Рогоза) відкрила кредит 3 000 000 карбованців Військовому Міністру на виплату військовим старшинам, урядовцям і священикам недоодержаного утримання та допомоги за 2 місяці, згідно з наказом по військовій офіції за ч.ч. 11 і 85. Гетьман затвердив 14 червня 1918 р.
Відкрити кредит в розпорядження Військового Міністра три міліони (3.000.000) карбованців на задоволення військових старшин, урядовців та священиків недодержаним утриманням та допомогою за 2 місяці
Рада Міністрів 14 червня ухвалила зрівняти з 1 жовтня сестер милосердя військово-лікарських установ із сестрами Червоного Хреста щодо грошового утримання та права на позаштатне утримання й асигнувала на це кошти Військово-Санітарному Управлінню.
Зрівняти з 1 жовтня ... сестер милосердія військово-лікарських установ з сестрами Червоного Хреста відносно грошового утримання
Рік у тексті OCR зіпсований; ухвалу затверджено 14 червня 1918.
Рада Міністрів 14 червня асигнувала в розпорядження міністра шляхів 68 000 карбованців на 1918 рік на заміщення під'їзду від станції Новоград-Волинськ до міста Новоград-Волинськ з кошторису Київської Округи Шосейних та Ґрунтових Шляхів.
Асигнувати ... шістдесять вісім тисяч (68.000) карбованців в обрахунок будівельної сміти Київської Округи Шосейних та Грунтових Шляхів.
Слово «заміщення» в OCR сумнівне, можливо «влаштування».
Рада Міністрів 14 червня ухвалила видавати членам комісії з з'ясування становища поранених, інвалідів, хворих та інших офіцерів добові гроші по 15 карбованців за добу.
Задовольняти членів комісії ... добовими грішми по 15 карбованців за добу.
Рада Міністрів асигнувала авансом 275 000 карбованців у розпорядження міністра шляхів на утримання шосе та клінкерного заводу в м. Гомель (посе коло Гомеля) і на добудову клінкерного заводу.
Асигнувати авансом в розпорядження Міністра Шляхів ... 275.000 карбованців на утримання шосе і клінкерного заводу в м. Гомель
Дата затвердження в OCR сусідніх колонок переплутана (14 або 16 червня). Підписали Лизогуб і Бутенко.
Оголошення старшого нотаріуса Ніжинського окружного суду: садибне місце приблизно 100 кв. сажнів з будівлями в м. Борзні (на Буряківці) продано за 6 300 крб; з купчої сплачено кріпосного мита 378 крб (6%) — гербовий папір коштує 31 крб 100 шагів.
Ціна маєтности 6300 карб. ... кріпостної оплати виправлено 378 карб.
Не Київ. Кріпосне мито ≈6% суми угоди (378/6300).
Рада Міністрів асигнувала в розпорядження міністра земельних справ 1 500 000 карбованців на утримання до 1 червня 1918 р. землемірних відділів скасованих земельних комітетів і доручила міністрові невдовзі подати законопроект про устрій та штати землемірних відділів.
один міліон пятьсот тисяч карбованців на утримання до 1 червня 1918 року землемірних відділів скасованих Земельних Комітетів
Підписав за міністра земельних справ В. Брунст; дата ухвали не вказана, того самого пакета постанов (14 червня).
Рада Міністрів 14 червня асигнувала 390 900 карбованців у розпорядження міністра земельних справ на збір племінної худоби, пограбованої населенням (за обрахунком на 101 повіт): комісіям 45 450 крб., добові/роз'їзні й оплата ветлікарям та прислузі 45 450 крб., на збір худоби 100 000 крб., на забезпечення худоби кормом 200 000 крб.; кошти на збір худоби й корм власники повертають при прийомі худоби з пунктів збору.
Асигнувати в розпорядження Міністра Земельних Справ ... 390.900 карбованців на збір племінної худоби ... на забезпечення худоби кормом 200.000
Постанову підписали Лизогуб і за міністра В. Брунст.
За Статутом Державної Канцелярії: члени Юридичної ради (залучені Державним секретарем) постійного утримання з казни не мають, але за кожне засідання кожному видається по 30 карбованців; члени Термінологічної комісії, крім постійного, одержують за кожне засідання по 25 карбованців.
за кожне засідання Юрідичної Ради кожному з них видається по 30 карбованців ... за кожне засідання Комісії одержують кожний по 25 карбованців
У штаті закордонної військово-санітарної комісії голова комісії (полковник) має платню 9.000 крб. на рік (старший урядовець 9.600), помічник голови — 8.400, молодший лікар — 5.400, діловод-перекладач 4.500—4.800, друкарка 4.200 крб. на рік; під час перебування за кордоном утримання підвищується на 50%.
Голова комісії, полковник 9.000 ... На весь час перебування за кордоном утримання служачих по цьому штату підвищується на 50%.
Таблиця штату сильно перекручена OCR; віднесення сум до посад приблизне.
У посольстві 1-го розряду посол (повноважний міністр) отримує 24.000 крб. на рік, радник посольства 18.000, старший секретар 15.000, секретар 12.000, бухгалтер 9.000, драгоман 9.000, молодший канцелярист 6.000; на представництво — 80.000, на канцелярські видатки — 15.000, на найм помешкання послові 15.000 і посольству 20.000; разом 332.000 крб. на рік.
1. Посол, уповноважений Міністр ... 24.000 ... 2. Радник Посольства 18.000 ... Разом 332.000
Цифри таблиці частково нечіткі в OCR.
У посольстві 2-го розряду міністр-резидент має 18.000 крб. на рік, секретар 12.000, драгоман або перекладач 9.000; на представництво — 50.000, на помешкання міністрові 10.000 і місії 10.000, на канцелярію 12.000; разом 140.000 крб. Радники й секретарі при призначенні отримують 2.000 крб. на виряд.
Міністр-Резидент, або Повірений в справах 18.000 ... Разом 140000 ... одноразову допомогу в розмірі 2.000 карбованців на виекіпування.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За штатним розписом скарбових збірчих і розсильних (додаток до закону) річне утримання збірчого становить 1800, 1600 і 1400 карбованців, а розсильного — 300, 300 і 300 карбованців; разом із канцелярськими витратами видатки на одного збірчого 1-го, 2-го і 3-го розряду місцевостей — 3000, 2800 і 2600 карбованців на рік.
Скарбовий зборчий ... 1.800 ... 1.600 ... 1.400
Таблиця сильно перекручена OCR; сума по розрядах реконструйована приблизно, потребує звірки.
Закон про скарбових збірчих і розсильних 14 червня 1918 містить таблицю пенсійних розрядів і рангів посад (збірчикам — розряди IX/VII, розсильникам — XIV, «всього на рік» близько 2000–3900 крб. залежно від розряду місцевості); якщо район діяльності виходить за межі одного міського поселення, збірчикові додатково присвоюють роз'їздні 600 крб. на рік, розсильникові — 450 крб.
Увага: В тих випадках, коли район діяльности скарбового зборчого чи скарбового розсильного виходить за межу одного міського поселення, ... роз'їздні гроші присвоюються скарбовому зборчому в сумі 600 карб. на рік, а скарбовому розсильному в сумі 450 к
Таблиця в OCR розбита, колонки переплутані; чітко прочитано лише примітку про 600 і 450 крб.
Хімічний відділ Міністерства харчових справ скликає на 14 червня Всеукраїнський з'їзд миловарів для вирішення питань постачання заводів сировиною та справедливого розподілу мила серед населення.
скликає на 14 червня всеукраїнський зʼїзд представників миловарення
Директором 5-го департаменту Міністерства продовольства призначено Бабіна; департамент має відділи шкіряний (П. Сторожук) та мануфактурний і тютюново-хімічний; на 14 червня скликають з'їзд мильників для питань постачання заводів сировиною й розподілу мила.
Директоромъ 5 департамента назначенъ г. Бабинъ.
Читано з зображення. Дата 14 червня — призначений з'їзд мильників (майбутня подія).
За даними Державної варти, під час пожежі на Подолі 14 червня згоріло 35 будинків, що налічували близько 1200 окремих квартир; без даху лишилося близько 10 000 осіб; згоріли також два парові млини, спиртовий завод, фанерна фабрика й 14 лісових складів.
згоріло 35 будинків, які по приблизному підрахунку мали коло 1200 окремих помешкань. Без притулку лишилося коло 10.000 людей.
В управлінні Правобережних залізниць 14 червня 1918 року о 1 годині дня проводився конкурс за запечатаними заявами на вивезення баласту з Тетерівського баластного кар'єру.
в управл. Правобережних жел. дор. 14 червня (нов. стиля) 1918 року о 1 годині дня конкуренція на вивозку баласта з Тетеревського баластного карьера — по запечатаним заявам.
14 червня потяг №620, що йшов з Христинівки на Яроватівку для будівництва розібраної колії між Яроватівкою та Поташем під охороною німецьких солдатів, на 115-й версті наїхав на навмисно покладену шпалу: дві платформи з рейками й шпалами та паровоз зійшли з рейок.
14 червня валка № 620, йдучи з Христинівки на Яроватовку ... на 115 верстві наїхав на нарочито покладену шпалу на рельсах
Управління Правобережних залізниць оголосило на 14 червня о 1-й годині дня конкурс (за запечатаними пропозиціями) на вивезення баласту з Тетерівського баластного кар'єру.
14 червня 1918 року о 1 годині дня конкуренція на вивозку баласта з Тетеревського баластного карьера-по запечатаним звязам.
Газета наводить слова Кістяківського, що політичну свободу в Росії здобули виключно робітничий клас та інтелігенція, а запровадження майнового цензу віддасть управління державою в руки купки людей, що наживаються на нещасті народу (переказ газети).
Политическая свобода у насъ завоевана исключительно рабочимъ классомъ и интеллигенціей.
Читано з зображення. Позиція доповідача, переказана газетою; другу цитату передано за змістом.
Кістяківський визнав у законах про загальне виборче право недоліки — немає цензу осілості, надто низький віковий ценз (20, подекуди 18 років), — але закликав виправляти їх, а не скасовувати саме право: історія показала, що спроби його відняти завжди призводили до кривавих потрясінь.
Исторія показала, что попытки отнять всеобщее избирательное право всегда приводили къ кровавымъ потрясеніямъ.
Читано з зображення.
Шелухин на мировій конференції заявив, що за 264 роки спільного життя України з Московщиною «сплуталося так багато справ та інтересів», що чотирьох комісій замало: українська сторона запропонувала сім, російська — чотири.
За 264 роки спільного життя України з Московщиною сплуталось так багато справ та інтересів, що чотири комісії не зможуть того всього розібрати.
Дату засідання не вказано (повідомлення в №63 про засідання 13–14 червня).
Голова російської мирової делегації Раковський на засіданні мирової делегації 14 червня сказав, що які б кордони не відділяли московський і український народи, москвичі завжди вважатимуть українців братами; «Відродження» відповіло передовицею про ціну «братерства».
голова мирової делегації д. Раковський, який сказав на засіданню мирної делегації 14 червня, що „які б кордони не відділяли московський і український нарід, москвини все українців уважатимуть братами".
14 і 15 червня об 11-й годині дня в 1-й аукціонній залі (Хрещатик, 39) проводили міський аукціон: меблі, картини, бронзу, порцеляну, золото, срібло, годинники, діаманти, домашні речі.
Завтра у пятницю 14 і суботу 15 червня в 11 г. дня в 1-ій авкційній залі Хрещатик № 39. відбудеться міський АВКЦІОН
14 червня 1918 р. у Києві стояла суха вітряна погода, яка сприяла швидкому поширенню пожежі на Подолі.
суха вітряна година
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: правління торгово-позичково-промислового банку (повна назва перекручена) скликало збори акціонерів у Києві, помешкання правління — Олександрівська, 48; якщо збори не відбудуться, повторні — 14 червня 1918 р. о 3-й годині дня.
вторичное Общее Собраніе состоится 14 іюня 1918 года в 3 час. дня в том же помещеніи
Дата перших зборів і назва банку в OCR втрачені; Київська адреса — «Александровская ул. № 48».
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані