четвер
24 травня за старим стилем
482 записи · 16 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Четвер 6 червня (24 травня за старим стилем) 1918 року став для Києва днем катастрофи: близько 10:10 ранку на Звіринці вибухнули артилерійські склади, вибухи й пожежі тривали до вечора, Звіринець і Іонинський монастир були майже знищені, а по всьому місту, зокрема на Хрещатику, вилетіли шибки й вітрини. Місто охопила паніка: люди тікали до Святошина, Пущі-Водиці й Броварів, крамниці, школи й міністерства зачинилися, ширилися чутки про газ, обстріл і наступ більшовиків, які влада спростовувала. Війська, Державна варта й технічні частини оточили район і рятували від вогню склади Лисої гори; гетьман із головою Ради міністрів Лизогубом побував на місці, прокурор розпочав слідство, на першу допомогу запропоновано 500 тисяч карбованців. Кількість жертв того дня ніхто не знав: газети писали про «близько 200» загиблих і навіть «понад тисячу» жертв і про 5–10 тисяч погорільців, тоді як пізніша міська статистика зареєструвала 81 загиблого. Поза катастрофою Рада міністрів оголосила удільні маєтки державною власністю, у Народній аудиторії з'їзд батьків і вчителів російських шкіл виступав проти примусової українізації, а на базарі житнє борошно коштувало 60–70 крб за пуд.
Близько 10:10 ранку на Звіринці, де зберігалися вибухівка й військове спорядження, пролунав вибух величезної сили; від детонації один за одним вибухали сусідні склади, а розкидані набої спричинили пожежі. Останній сильний вибух газета «Русскій Голосъ» зафіксувала об 11:40, але й о 14:20 та близько 17-ї години склади горіли й вибухали; очевидці налічували від трьох до п'яти великих і близько 15 сильних детонацій.
певність висока: Подію й час підтверджують урядове повідомлення (n01, n02, n06, n07), незалежні репортажі газет різних таборів (n01, n02, n03, n07), щоденник Донцова й спогади Скоропадського; розходяться лише деталі часу й кількості вибухів.
6 червня 1918 року о 10:10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухових матеріалів і військового знаряддя, пролунав сильний вибух; від детонації вибухнули сусідні склади, а від набоїв і гранат, що розліталися, виникли пожежі.
Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку з боку Звіринця, де лежать склади вибухових матеріалів та військового знаряддя, почувся сильний вибух
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 р. о 10:10 ранку зі Звіринця пролунав вибух величезної сили; перші вибухи — від займання ракет у піротехнічних майстернях, далі від детонації вибухали сусідні склади; район оточили військові й державна варта проти грабунків; на місці був гетьман з головою Ради міністрів; чутки про отруйні гази названо безпідставними; прокурор судової палати наказав розпочати слідство; гетьман запропонував асигнувати 500 000 крб. для першої допомоги постраждалим.
Вчора 6 червня 1918 р. в 10 год. 10 хв. ранку з боку Звіринця ... роздався великої сили вибух. ... П. гетьман запропонував раді міністрів асигнувати 500000 карб. для першої допомоги постраждавшим.
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 р. о 10 год. 10 хв. ранку роздався вибух великої сили з боку Звіринця, де склади вибухових речовин і військового спорядження; перші вибухи спричинило займання ракет у піротехнічних майстернях, далі вибухи від детонації пішли на сусідніх складах, а від снарядів виникли пожежі. Район оточено військовими частинами й державною вартою, щоб запобігти грабункам.
Вчора 6 червня 1918 р. в 10 год. 10 хв. ранку з боку Звіринця, де знаходяться склади вибухових веществ і військового спорядження, роздався вибух великої сили.
6 червня 1918 року о 10:10 ранку в районі Звіринця, де містилися склади вибухових речовин і військового спорядження, стався вибух великої сили; урядове повідомлення назвало можливою причиною самозаймання ракет у піротехнічних майстернях.
6-го червня 1918 року в 10 годин 10 хвилин ранку з боку Звіринця ... вибух великої сили ... Можливо, що причиною перших вибухів було самозагорання ракет
Від детонації снарядів стався цілий ряд подальших вибухів у сусідніх складах, а від розльоту снарядів та палаючих уламків почалися пожежі.
Незабаром від детонації снарядів цілий ряд дальших вибухів на сусідніх складах ... Від літання знарядів та уламків, які горіли, почались пожежі.
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 року о 10.10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухових речовин і боєприпасів, пролунав вибух великої сили; ймовірною причиною перших вибухів було самозаймання ракет у піротехнічних майстернях, далі від детонації вибухали сусідні склади й спалахнули пожежі.
Сегодня, 6 іюня 1918 года, въ 10 ч. 10 м. утра, со стороны Зверинца, гдѣ расположены склады взрывчатыхъ веществъ и боевого снаряженія, раздался взрывъ большой силы.
6 червня 1918 р. о 10:10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухівки й військового спорядження, пролунав вибух величезної сили, за ним ланцюг детонацій на сусідніх складах; від снарядів і уламків почалися пожежі. Район оточили війська й поліція проти грабежів і мародерства, прибули санітарні частини й пожежники.
у Києві 6 червня о 10-й годині 10 хвилин ранку з боку Звіринця ... розлігся вибух величезної сили
6 червня 1918 р. на початку 11-ї години ранку на Звіринці вибухнули артилерійські склади: усе трусилося, як під час землетрусу, з вікон сипалося скло, з будинків — тиньк і цегла, подекуди позривало двері; за першим вибухом пішли нові.
о початку 11-ої години ранку з боку Звіринця почувся такий страшний вибух, від якого не тільки околиці Звіринця але й далеко по-за ними все затрусилося, неначе від землетрусу
6 червня 1918 року близько 10 години ранку над Києвом з боку Печерська з'явилися величезні язики полум'я й чорні клуби диму, а потім пролунали громові вибухи майже без перерви; по всьому місту сипалося скло з вибитих вікон, будинки ходили ходором.
Позавчора о 10-ій годині ранку над Київом з боку Печерська зʼявились величезні язики полумʼя і чорні зловісні клуби густого диму... По всьому місту сипалось із повибиваних вікон шкло, будинки ходили ходором
6 червня 1918 р. близько 10-ї години ранку на Звіринці вибухнули артилерійські склади (сортувальна); низка потужних вибухів снарядів, пороху й ракет тривала годинами, у центрі міста в багатьох будинках повилітали вікна, вулиці були засипані склом.
Вчора Київ після недавніх большовицьких подій знов пережив страшні хвилини, які надовго залишаться в памяті громадян.
У четвер 6 червня 1918 року після 10 години ранку над Києвом пролунав сильний вибух: на Звіринці вибухнули артилерійські склади з вогнепальними припасами (місце катастрофи — між Лаврою та Лисою горою, за саперними таборами, за 6–7 верст від центру). Вибухи чергувалися один за одним; після третього, найсильнішого, навіть у центрі міста майже не лишилося будинків із цілими вікнами.
Передучора після 10 годин роздався над містом сильний гук. ... Після третього — найдужчого навіть у центральній частині міста не зосталось майже ніодного дому з цілими вікнами.
Останній сильний вибух на Звіринці стався об 11.40; близько чверті години було чути шум, схожий на дощ, а вітер посилився від тепла вибухів.
Послѣдній сильный взрывъ произошелъ въ 11 ч. 40 мин.
О 14.20 пожежа складів ще тривала, лунали вибухи значної сили, що викликало паніку серед юрби цікавих на запружених вулицях.
Въ 2 ч. 20 м. дня пожаръ складовъ еще продолжается и въ это время слышно нѣсколько взрывовъ значительной силы
Близько 17 години весь Звіринець від Великої Ломаківської до Печерської вулиці був суцільним морем вогню; у центрі горіли великі патронні склади, кожні п'ять хвилин вибухали балони з задушливим газом, зелені хмари газу йшли вгору й вітром несло їх до річки; якби вітер дув у бік Печерська, довелося б прибрати пожежні команди.
Къ 5 часамъ дня весь Зверинецъ, отъ Больше-Ломакинской до Печерской улицы представляетъ сплошное море огня.
6 червня 1918 р. після 10 години ранку вибухнули приміські склади вибухівки й снарядів на Звіринці. У спальні гетьмана в Гетьманському домі вилетіли шибки, посипалася штукатурка, від другого вибуху двері вдарили його по голові; вибухи перейшли в «какой-то рёв»; люди думали, що вибухає поруч, і поспішали йти; поширилася чутка, що підірвано дім гетьмана; у Гетьманському домі всі перейшли на нижній поверх під склепіння, бо старі стелі верхнього поверху загрожували обвалитися.
Оказалось, что взрывались пригородные склады взрывчатого материала и снарядов на Зверинце.
6 червня злетів у повітря склад із боєприпасами (казали — на Звіринці); було близько 15 сильних детонацій; у бюро Донцова на Хрещатику вилетіли всі шибки вікон, вулиця була всипана битим склом, на ній лежали люди, збиті вибуховою хвилею.
Якийсь склад з амуніцією вилетів в повітря (кажуть на Звіринці). Було з 15 сильних детонацій. Шиби в бюрі з вікон, що виходили на Хрещатик, всі вилетіли.
Уранці 6 червня 1918 року в Києві послідовно вибухнули великі порохові й артилерійські склади: загинуло 200 осіб, тисяча поранена; жінки непритомніли, коні понесли, хворі на серце падали мертвими.
On the morning of June 6, large powder and munitions stores exploded in series in Kiev, killing two hundred persons and injuring a thousand more. Women fainted, horses ran away, and persons with heart disease dropped dead.
Згідно з повідомленням, першими вибухнули піротехнічні майстерні ракетного відділення, де працювало 70 робітників; ракети розривалися над житлом старшин; сотню учнів училища послали гасити пожежу, але вогонь перекинувся на сусідній склад гранат; усього було п'ять великих вибухів.
Первый взрывъ произошелъ въ пиротехническихъ мастерскихъ ракетнаго отдѣленія, гдѣ работало 70 рабочихъ.
Фейлетоніст А. Яринович у фейлетоні «Паніка» описав, як під час вибуху (на Звіринці) пролунали три потужні удари: після першого він схопився з ліжка, після другого вибіг на вулицю з шкарпетками в руках і побачив, що перелякані сусіди вже стояли одягнені.
Коли бахнув перший вибух я був у ліжку (газетний чоловік устає пізненько)... Бахнуло вдруге. я схопив у руку шкарпітки і в доволі граціозному негліже кинувся (по сходах!) униз.
Катастрофа 6 червня почалася з самозаймання (або необережності) в ракетних майстернях; вогонь перекинувся на величезні склади гарматних набоїв на роздоріжжі залізничних віток до Іонинського монастиря та до станції Київ II, поруч були порохові погреби й склад піроксиліну.
з невідомих причин (необережність, самозапалення ракетного вещества) зайнялося в ракетних майстернях. З ракетного відділу огонь перекинувся на величезні склади гарматних набоїв... одна веде до монастиря о. Іони, а друга на ст. Київ ІІ-ий.
Склади на Звіринці займали площу в кілька десятків десятин у трикутнику між Свято-Троїцькою вулицею та дорогою на Київ II і Лису гору; поряд будували братське кладовище з храмом. Склади постачали снарядами весь Південно-Західний фронт; через малу витрату снарядів у другій половині 1917 р. там мали накопичитися великі запаси, а пусті дерев'яні ящики лежали штабелями заввишки з триповерховий будинок.
Загорѣвшіеся вчера склады расположены на Зверинцѣ ниже инженернаго училища, въ треугольникѣ между Свято-Троицкой ул. и дорогой на Киевъ II и Лысую гору
Звіринець, де жила переважно біднота, вигорів майже дотла: на місці хат лишилися печі, район від Дніпра до Києво-Воронізької залізниці був зруйнований, ніби ураганом. Найбільше постраждали Іонинський (Троїцький) монастир, від якого лишилися руїни, та Видубицький монастир; зруйновано всередині будинок Інженерного училища, де містилася школа старшин; пошкоджено й Слобідку за Дніпром.
певність висока: Однакову картину руйнувань подають незалежні репортажі n01, n02 і n07, спогади Скоропадського й пізніша праця Дорошенка; дані про монастирі незалежно є в n01, n02 і n07.
Увесь Звіринець знищено вогнем дотла, не лишилося жодного цілого будинку; багато людей лишилися на вулиці без даху над головою; постраждали Видубицький і Троїцький (Іонинський) монастирі — від Троїцького лишилася тільки недобудована дзвіниця.
Вся місцевість Звіринця знищена вогнем до тла. Не лишилося жадного цілого будинку. Багато людей опинилося на вулиці без усякого притулку.
Звіринець, де мешкала «сама бідота», майже весь зруйнований; на місці хат стоять самотні печі.
Звіринець, це те місто, де жила сама бідота. ... майже весь Звіринець зруйновано
Майже весь Звіринець зруйновано: у районі, де жила переважно біднота, залишилися поодинокі печі на місці хат, багато осель повністю згоріли.
на місці хати зараз стоїть сиротою піч... Там хатина роз'їхалася зовсім... А там майже усе погоріло...
Підкинуті вибухом гарматні набої сипонули на Звіринець і околиці; хати й будинки розліталися на тріски, і весь район від Дніпра до Києво-Воронізької залізниці був зруйнований, ніби ураганом.
Увесь район починаючи від Дніпра і до Києво-Воронізької залізниці зруйновано немов ураганом.
Увесь Звіринець вигорів; пожежники сконцентрували зусилля на ізоляції від вогню піроксилінових складів Лисої гори; на Звіринці міські організації відкрили їдальні для постраждалих, міське самоврядування шукало приміщення для погорільців; швидка допомога працювала до трьох годин дня, тяжко поранених направляли у військовий госпіталь на Печерську.
Весь Зверинецъ сгорѣлъ. Вся дѣятельность пожарныхъ была направлена къ изоляціи находящихся на Лысой горѣ пироксилиновыхъ складовъ отъ огня.
Після вибуху 6 червня 1918 р. гетьман із Лизогубом поїхав спершу до офіцерської школи, де було багато поранених, яких розвозили по шпиталях, потім пішки до місця вибуху: величезна площа Звіринця, забудована невеликими будиночками, являла суцільну пожежу, у різних місцях тривали сильні вибухи.
громадная площадь Зверинца, застроенная небольшими домиками, представляла сплошной пожар, причем, в, различных местах не переставали раздаваться сильные взрывы.
Катастрофа 6 червня 1918 р.: вибух великої кількості бойових припасів знищив два передмістя Києва — Звіринець і Теличку й викинув на вулицю тисячі мирних жителів.
Въ Кіевѣ 6 іюня совершилась катастрофа колоссальнаго количества боевыхъ припасовъ, уничтожившій по основанія два предмѣстья: Зверинецъ и Теличка
Під час катастрофи на Звіринці 6 червня догорав Троїцький монастир, що опинився в зоні вибухів.
видно було, як догорав троїцький монастирь, котрий опинився у сфері нещастя.
Іонівський монастир сильно постраждав: уламки збили хрести на куполах, будинок має щілини, чернечий гуртожиток зруйновано, ченці розбіглися, під руїнами знайшли одного непритомного ченця.
Особливо постраждав від вибухів Іонівський манастирь. Набоєм збито на куполах хрести
Йонівський монастир постраждав найбільше: набої збили хрести з куполів, будинок має великі шпарини, чернечий гуртожиток зруйновано, ченці розбіглися, під руїнами знайшли непритомного ченця; садиба виглядала так, наче її бомбардували.
Особливо постраждав від вибухів Іоновський манастирь. Набоем збито на куполах хрести... Общежиття манахів зовсім зруйновано
Найбільше постраждали Видубицький і Троїцький (Іонівський) монастирі: від Іонівського лишилися самі «голі вершки», бо більшість будівель дерев’яні й згоріла; з 200 ченців більшість сховалася в печерах, потім перейшла до Києво-Печерської лаври; у Видубицькому соборі св. Георгія тріснула мурована стіна, вирвало ікони з іконостаса, розбито шибки; готель при монастирі й пекарні згоріли дощенту; у Троїцькому монастирі загинули збірки старовинного церковного начиння й українських килимів.
Найбільшу руїну вчорашньої катастрофи потерпіли монастирі — Видубецький і Троїцький (Іонинський). З останнього лишились майже самі голі вершки.
Два офіцери сердюцького дивізіону, розташованого на Звіринці, розповіли про страшні руйнування: Іонінський монастир і прилегла місцевість лежали в руїнах; двох робітників, доставлених до госпіталю Червоного Хреста, силою вибуху відкинуло з укосу.
Іонинскій монастырь и прилегающая мѣстность — въ развалинахъ.
Інженерне училище, де містилася школа старшин, було зруйноване всередині: вибух повалив стіни, зірвав балки, замість вікон і дверей — отвори; двір, під'їзди й трамвайну лінію густо вкрили шрапнельні снаряди; дроти трамваю обірвано, продовольчі склади поблизу понівечені, сторожові ланцюги нікого не пропускали.
Инженерное училище, гдѣ помѣщалась школа старшинъ, внутри разрушено. Силой взрыва повалило стѣны, сорвало балки.
Особливо постраждав будинок інженерної школи; обгорілі зруйновані будинки на Звіринці/Печерську справляли гнітюче враження.
Особливо постраждав будинок інженерної школи.
Від вибухів 6 червня потерпіла й Слобідка за Дніпром: там повибивало шибки, пошкодило стіни й дахи.
Слобідка теж не мало потерпіла од вибухів: хоч вона й одділяє од катастрофи Дніпро, там не менше повибивані шибки, попровалювані стіни, попсовані дахи
Повітряна хвиля вибила шибки й вітрини від Московської вулиці до Сінного базару: на Хрещатику, Фундуклеївській, Прорізній, Миколаївській, Інститутській, Великій Васильківській розбито більшість вітрин великих магазинів, вулиці вкрило скло; у будинку Міністерства землеробства на Володимирській тріснула стіна, на Мільйонній вулиці будинки осіли. Уламки набоїв падали на Великій Васильківській і в дворі Олександрівської лікарні; у Гетьманському домі вилетіли шибки; на Олександрівській вулиці струс пошкодив водогін і телефонний кабель. Градоначальник опечатав склади скла, бо в Києві його бракувало.
певність висока: Подробиці незалежно повідомляють «Відродження» (n02), «Русскій Голосъ» (n07) і «Робітнича газета» (n03); розпорядження про скло — і в n02, і в n07.
Вибуховою хвилею від Московської вулиці до Сінного базару вибило шибки: на Хрещатику, Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, Великій Васильківській понад половину розкішних вітрин розбито, на тротуарах скло; будинки ціли.
Вздовж по Хрещатику, по Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, В.-Васильківській — одна картина; більша половина розкішних вітрин розбита
Тиск повітря від вибухів 6 червня вибив шибки в районі від Московської вулиці до Сінного базару: на Хрещатику, Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській і Великій Васильківській розбито більшу половину розкішних вітрин, тротуари засипані склом; будинки вціліли.
натиск повітря під час перших вибухів майже у всьому місті, від Московської вулиці до Сінного базару, повибивав усюди шибки. Вздовж по Хрещатику, по Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, В.-Васильківській — одна картина
Найбільше від вибуху постраждав Хрещатик, де більшість вітрин було видавлено; у будинку Київського промислового й взаємного кредиту розбито величезні дзеркальні шибки, вітрини «Універсалю» лежали на тротуарі грудою скла.
Особенно замѣтно пострадалъ Крещатикъ, гдѣ большинство витринъ оказалось выдавленнымъ взрывомъ.
Постраждали вітрини меблевого магазину Щербинського на Фундуклеївській, що вціліли навіть за часів більшовицького нашестя; сильно потерпіла Прорізна; сліди руйнувань були навіть на віддалених вулицях — Львівській, Дмитрівській, Павлівській, Столипінській.
На Фундуклеевской пострадали витрины мебельнаго магазина Щербинскаго
У центрі міста вибух вибив велетенські дзеркальні шибки в магазинах Зінгера, Пашкова, Шеделя, Жоржа, Бріля, Гершмана, Абрикосова й інших великих фірм; шибки вилетіли навіть на Львівській вулиці на протилежному кінці міста.
въ магазинахъ Зингера, Пашкова, Шеделя, Жоржа, Брилля и Гершмана, Абрикосова и др. крупныхъ фирмахъ.
Через вибух у більшій частині міста повилітали шибки в будинках і крамницях, у багатьох будинків, особливо біля Звіринця, потріскали стіни; на пожежу виїхали всі пожежні команди Києва, санітарні автомобілі й карети швидкої допомоги.
Силою взрыва въ большей части города вылетѣли стекла во многихъ домахъ и магазинахъ, треснули стѣны многихъ домовъ
Від вибуху на Звіринці в центрі Києва розлетілися вікна в помешканнях і крамницях, сипалася штукатурка з великих кам’яниць; багато людей було поранено склом, що падало великими шматками з вікон і вітрин. Населення в паніці вибігало на вулиці або ховалося в підвалах.
розлетілися в дребезги вікна в помешканнях і склепах ... багато було ранених шклом
Через вибухи в Міністерстві землеробства (Володимирська, 19) припинилися заняття; стіна будинку дала загрозливу тріщину, нікого до будівлі не пускали, біля входу стояла військова охорона.
бывшая стѣна зданія министерства (Владимірская 19) трещина приняла угрожающіе размѣры. Въ зданіе никого не допускается, у входа выставлена военная охрана.
На Мільйонній вулиці вибух завдав страшних руйнувань: вікна, двері, стільці, столи, картини змішалися в будинках у безформну купу, багато будинків осіло й дало тріщини, перехожих силою вибуху кидало на землю.
Взрывомъ произведены страшныя поврежденія. Окна, двери, стулья, столы, картины смѣшались въ домахъ въ безформенную кучу.
Уламки набоїв долітали до центру міста: падали на Великій Васильківській, на Бессарабці, два снаряди влетіли у двір Олександрівської лікарні й повибивали вікна; хворі розбігалися й їх ловили на Бессарабці та Бібіковському бульварі.
два набої залетіло в двір Олександрівської лікарні. ... Хворі ... втікали з лікарні і їх ловили на Бесарабці і навіть на Бібіковському бульварі.
Уламки набоїв долітали до центру міста: падали на Великій Васильківській, Бессарабці, а два набої влетіли у двір Олександрівської лікарні, де повибивало всі вікна й хворі збилися в коридорі; ті, хто вже видужував, повтікали, їх ловили на Бессарабці й Бібіковському бульварі.
два набої залетіло в двір Олександрівської лікарні. Там вибило всі вікна, а хворі посхвачувались з ліжок... Хворі... повтікали з лікарні і їх ловили на Бесарабці і навіть на Бібіковському бульварі.
6 червня 1918 р. після 10 години ранку вибухнули приміські склади вибухівки й снарядів на Звіринці. У спальні гетьмана в Гетьманському домі вилетіли шибки, посипалася штукатурка, від другого вибуху двері вдарили його по голові; вибухи перейшли в «какой-то рёв»; люди думали, що вибухає поруч, і поспішали йти; поширилася чутка, що підірвано дім гетьмана; у Гетьманському домі всі перейшли на нижній поверх під склепіння, бо старі стелі верхнього поверху загрожували обвалитися.
Оказалось, что взрывались пригородные склады взрывчатого материала и снарядов на Зверинце.
Під час вибухів 6 червня життя у гетьманському палаці йшло своїм шляхом: варта залишалася на місці, вибито лише вікна; о першій годині вулицю перед палацом оточила піша й кінна варта, а до гетьмана прибув начальник Сердюцької дивізії.
Варта весь час залишалась на місті. Сам будинок цілий; повилітали тільки вікна. О першій годині пішою й кінною вартою оточено було вулицю перед дворцем Гетьмана
Через струс ґрунту під час вибуху порохових льохів (на Звіринці) на Олександрівській вулиці (нині вул. Грушевського) тріснули бетонна телефонна каналізація й водопровідні труби; вода залила й зіпсувала на значну довжину магістральний телефонний кабель, що обслуговує Олександрівську вулицю від Царської площі й суміжні райони. Терміну відбудови назвати не можна.
Через струс грунту в час порушення порохових льохів, телефонно бетонна каналізація на Олександровській вул. роскололась і вода з тріснувшіх водопроводних трубів проникнула до телєфонної каналізації й зіпсувала на значну далечінь…
Вибухова хвиля зі Звіринця 6 червня вибила всі вікна й двері на складах пороху та набоїв на лисогірських фортах; після цього за наказом Сливинського перевірили всі склади й погреби, посилили сторожу, полили водою піроксилін.
перші хвилі вибуху на лисогорському форті повибивали всі вікна і двери на складах пороху й набоїв.
Збитки від вибуху були величезні, а становище загострювалося тим, що в Києві не було скла; у день вибуху багато крамниць закрили, а вибиті вікна забили дошками.
Убытки, причиненные взрывами, огромны и положеніе тѣмъ болѣе обостряется, что въ Кіевѣ нѣтъ стекла.
Розпорядженням градоначальника всі склярські крамниці й склади було опечатано, щоб не допустити спекуляції склом.
Распоряженіемъ градоначальника всѣ стекольные магазины и склады опечатаны, дабы устранить возможность спекуляціи.
Градоначальник запропонував міському голові терміново організувати перев'язочні пункти на місцях вибухів, вивезти поранених до шпиталів і лікарень, організувати харчові пункти; усі склади зі склом опечатати (міліція вже поставила охорону), а скло передати продовольчій управі для розподілу між постраждалими домовласниками.
Всі склади з шклом опечатати (п. начальник міліції вже зробив розпорядження і поставлено охорону), яке шкло потім передати продовольчій управі для розпреділення між пострадавшими домовласниками.
Багато хто спершу вирішив, що місто обстрілюють або підходять більшовики, і ховався в підвалах; напіводягнені люди з клунками й дітьми тікали зі сходу на захід — до Святошина, Пущі-Водиці, Броварів, на Лук'янівку й Шулявку, а зі Звіринця й Печерська — Собачою тропою, Московською вулицею, до Аскольдової могили й на Поділ. Зачинилися крамниці й базари, школи розпустили дітей, у більшості міністерств і установ службовці розійшлися; на вулицях непритомніли жінки, на Васильківській людина померла від розриву серця; друкарню «Нової Ради» на якийсь час зупинено.
певність висока: Паніку й утечу однаково описують n01, n02, n03, n07 і щоденник Донцова; розходяться лише в напрямках утечі й у тому, чи працював трамвай (див. конфлікти).
Під час вибухів 6 червня перелякані мешканці вибігали з будинків і бігли через паркани, рови, чужі двори й сади; люди, коні, вози, трамваї змішалися; на вулицях непритомніли жінки, були смерті від розриву серця; багато хто думав, що місто обстрілюють, ховалися в підвали, говорили, що до Києва підступають більшовики; крамниці зачинялися, рух трамваїв припинився.
Багато думало, що це обстрілюють місто, й поховалися в підвали. По що до Київа підступають большевики. Крамниці почали закриватися. Рух трамваїв припинився.
З початком вибухів вулицями Києва почалася втеча зі сходу на захід: натовпи людей, одягнених абияк, з кошиками, клунками, дітьми бігли в бік, протилежний катастрофі; потім мобілізували санітарні організації та Червоний Хрест, поранених розвозили по лікарнях.
почалася втеча людей зі сходу на захід. Всюди видно було, як цілі юрби людей вдягнутих, хто як попав, з кошиками, з клунками, з дітьми
Під час вибуху 6 червня в Києві почалася паніка: спершу думали, що місто обстрілюють з гармат; напіводягнені люди тікали за місто до Святошина, Пущі-Водиці й Броварів — на візниках, возах, трамваях і пішки.
бігли геть за місто по дорогам у Святошин, Пушу-Водицю, в Бровари безперервною лавою бігли утікачі, одні на візниках, другі на коновках, треті на трамваях, а то й просто пішки
6 червня, після вибуху, в Києві негайно зачинилися магазини, в установах припинилася робота, зі шкіл розпустили дітей; через чутки про задушливі гази в університеті та деяких інших установах роздавали протигази, і там вишикувалися великі черги.
Моментально почали зачинятись магазини, в інституціях припинилась праця, по школах роспустили дітей... В університеті і по инших деяких інституціях роздавали протигазові маски, і там зібрались великі черги народу.
У центрі міста вибухи теж відчулися: у багатьох будинках повилітали вікна, вулиці були засипані склом, розбиті вітрини; о 12-й годині дня місто нагадувало бівак, а люди юрбами тікали то на Святошин, то на вокзал, то в поле.
Майже в кожному будинку повилітали вікна ... Вулиці всі закидані шклом. ... юрбами тікали то на Святошин, то на вокзал, то просто в поле.
У центрі Києва о 12-й годині дня панувала паніка: «місто нагадувало бівак», всі висипали на вулиці, люди юрбами тікали на Святошин, на вокзал і в поле; вибухові хвилі вибивали шибки у вітринах, валили людей і коней, за словами газети, «повітря неслось як ураґан».
о 12 годині дня місто нагадувало собою бівак-все живе висипало на вулицю. Майже в кожному будинку повилітали вікна
У початку одинадцятої години ранку 6 червня населення Звіринця злякав величезний вибух: вилетіли шибки, посипалася штукатурка, все заволокло димом; люди тікали через тини, рови й чужі садки; біженці йшли до Подолу, Шулявки.
В початку одинайцятої години з ранку, раптом населення Звіринця сполохано було величезним вибухом.
Вибух о початку 11-ї години ранку 6 червня сполошив мешканців Звіринця: люди кинулися тікати через паркани й чужі садки до міста, на Поділ і Шулявку; жінка впустила дитину, тікаючи через паркан.
В початку одинайцятої години з ранку... населення Звіринця сполохано було величезним вибухом.
Біженці зі Звіринця йшли по Московській вулиці, а ще Собачою тропою, яка стала головним шляхом утікачів; уздовж дороги сиділи жінки й діти з вузлами, валізами, простирадлами.
Цікаво було подивитись на Собачу Тропу. ... тепер вона зробилась головним шляхом для біженців-втікачів з Звіринця
Під час вибухів по вулицях Києва тік потік людей зі сходу на захід; Собача тропа, де раніше рідко бачили людину, стала головним шляхом утікачів зі Звіринця з валізами, вузлами й собаками; дехто на згадку ніс уламки снарядів.
Цікаво було подивитись на Собачу Тропу. Перше на ній бувало рідко побачиш чоловіка, а тепер вона зробилась головним шляхом для біженців-втікачів з Звіринця
Близько 12-ї години Хрещатиком бігла юрба людей у тому вигляді, в якому застав їх вибух, дехто без капелюхів, з блукаючими поглядами; за мить спорожнів Бессарабський базар.
Къ 12 часамъ дня Крещатикъ представлялъ необычайный видъ: по серединѣ улицы шла и бѣжала толпа людей
На вулицях з'явилися біженці, подекуди напівроздягнені, з дітьми; коли вибухи припинилися, Хрещатик заповнився цікавими, центральні вулиці вкрило скло, яке поспіхом прибирали.
Центральныя улицы полны стекломъ, которое спѣшно убирается.
Почувши вибухи, частина мешканців Печерська побігла на кладовище Аскольдової могили, де ховалася під скелею; потім берегом Дніпра багато хто пішов на Поділ — з перекошеними від страху обличчями; запам'яталася розгублена жінка з закривавленим обличчям, яка судомно стискала в руках пару нових черевиків. О другій годині на Печерську знову пішли трамваї.
Услышавъ взрывы, часть жителей Печерска бѣжала на кладбище Аскольдовой могилы.
На Собачій Тропі був великий рух: групи цікавих ішли до Печерська й Звіринця, мешканці сусідніх вулиць навпаки тягнулися з вузлами в місто, багато родин таборувало в полі; проходили сильні німецькі загони, у повітрі літали аероплани.
На Собачьей Тропѣ большое движеніе: группы любопытныхъ тянутся къ Печерску и Зверинцу
Коли з’ясувалося, що вибухають склади на Звіринці, вулицями Києва потягнулися натовпи людей у напрямку Лук’янівки; багато хто поспішив виїхати до Пущі-Водиці та Святошина.
вулицями подались неначе ріки людей в напрямку Лукʼянівки. Багато поспішило виїхати в Пущу-Воднию або Святошин.
Звіринець і Печерськ, де мешкають переважно бідні робітники, після вибухів охопила втеча: робітники кидали заводи й фабрики, щоб дізнатися про рідних, сім’ї з дітьми й вузликами йшли в місто чи до Дніпра; багато втікачів затрималося на Печерських валах.
Заселюють сі частини здебільша вбогі люде-робітники ... Вагато втікачів затрималось на Печерських валах.
У районі університету п’яти- й шестиповерхові будинки «затанцювали», мешканці вискакували в нижній білизні й ховалися в льохи.
пяти і шестиповерхові будинки раптово затанцювали; населення їх... повискакувало на двір
Біля входу до Ботанічного саду не було звичайної варти; туди з великих будинків повтікали перелякані кияни, напівроздягнені.
Коло входу до Ботаничного саду нема звичайної варти. ... Сюди повтікала з великих будинків... компанія
На Васильківській вулиці стався випадок смерті від розриву серця; на вулицях непритомніли жінки.
а на Васильківській вул. навіть був випадок смерти від розриву серця.
6 червня під час паніки на вулицях падали в непритомність жінки, а на Васильківській вулиці був випадок смерті від розриву серця.
на Васильківській вул. навіть був випадок смерти від розриву серця.
Повітряна хвиля вздовж деяких вулиць несла вихор і куряву; публіка збиралася юрбами на відкритих місцях у центрі міста, звідки було видно стовп диму над Печерськом; паніка трохи вляглася, коли стало ясно, що рвуться не снаряди над головою, а склади десь на Печерську.
Вдоль нѣкоторыхъ улицъ, расположенныхъ по пути воздушной волны одновременно съ звуками взрывовъ проносился какъ бы сильный вихрь, поднимавшій пыль.
Багато хто в Києві подумав, що місто обстрілюють, і ховався в підвалах; пізніше з’ясувалося, що це вибухи на Печерську; з Деміївки, Володимирського базару й Нового Строєнія люди кинулися до Святошина, на Лук’янівку й Шулявку.
Багато де хто гадав, що це обстрілюють місце, і поховались по підвалах
Майже в усіх міністерствах припинилася робота, бо від вибуху повилітали шибки; службовці з дозволу начальства з 10 години розійшлися додому, тривожачись за родини.
Во всѣхъ почти министерствахъ прекратились работы, такъ какъ силою взрыва во многихъ министерствахъ вылетѣли всѣ стекла въ окнахъ
У день вибуху на Звіринці майже всі київські урядові установи не працювали, бо службовці розбіглися в паніці ще зранку; тоді як трамвай і телефон у місті працювали безупинно.
майже всі урядові установи не працювали, бо службовці розбіглись в паніці ще зранку. Трамвай і телефон працювали безупинно.
У Міністерстві шляхів сполучення залишилися лише старші службовці, будівля не постраждала, відвідувачів не приймали; у Міністерстві торгівлі й промисловості було порожньо — від вибуху повилітали шибки, міністр обходив приміщення й оглядав пошкодження.
Въ министерствѣ путей сообщенія остались только старшіе служащіе. Зданіе министерства не пострадало.
Через катастрофу з артилерійським складом 6 червня 1918 року роботу друкарні «Нової Ради» на деякий час було перервано, інформація й телеграми надходили несправно.
Через учорашню катастрофу з артилерійським складом, робота в друкарні була на деякий час перервана
Під час вибухів 6 червня всі службовці бюро кинулися вниз у підвали й просиділи там близько пів години; у вухах дзвеніло, у деяких дам була істерика.
Всі з бюра кинулися на діл, до сутеренів, де й просиділи коло півгодини. В ухах лящало від лоскоту, з деякими панями була гістерика.
Того дня точного числа жертв не знав ніхто: найбільше постраждали вихованці й караул школи старшин, пожежники, німецькі вартові та жінки з бідних родин Звіринця. Міністерство народного здоров'я повідомило, що до 17-ї години до лікарень надійшло понад 200 поранених; газети друкували іменні списки поранених зі шпиталю Червоного Хреста на Рейтарській, 22; німецьке звідомлення визнало 3 убитих і 4 поранених своїх солдатів. Пожежники винесли з будинків кілька обгорілих трупів, а оцінки загиблих коливалися від «близько 200» до «понад тисячу» жертв (див. конфлікти).
певність середня: Сам факт масових жертв підтверджений усіма джерелами, але числа першого дня — оцінки й чутки, що різняться в рази; пізніша міська статистика дає інші цифри.
Серед постраждалих була значна частина жінок, переважно з бідних мешканок Звіринця; в перші пів години на Олександрівській вулиці з'явилося багато поранених вихованців школи старшин — майже всі без головних уборів, бо вибух застав їх на заняттях.
Обращаетъ на себя вниманіе значительный процентъ пострадавшихъ отъ взрывовъ женщинъ, преимущественно изъ бѣднаго класса, обитателей зверинца.
Поранений офіцер у лікарні розповідав: пожежа почалася зі штабелів порожніх ящиків за 300 кроків від училища першої української школи старшин (їх охороняли німецькі пости); лекція тривала, дозволу розійтися не було, після перерви почалася друга лекція, коли раптом пролунав вибух снарядних і порохових погребів; більшість поранено в голову, «а якби нас своєчасно відпустили, цих жертв могло б і не бути».
А если бы насъ своевременно отпустили, этихъ жертвъ могло бы и не быть».
Газета відзначила героїчну поведінку першої та другої рот школи старшин, які попри явну небезпеку для життя негайно оточили місце пожежі; від першого, найсильнішого вибуху серед них було найбільше поранених.
Необходимо отмѣтить геройское поведеніе первой и второй роты школы старшинъ
У Школі старшин курсанти спершу спостерігали пожежу з цікавості; після потужного вибуху вилетіли шибки, люди викидалися з вікон третього поверху, тікали через садок школи й річку; чимало побито на плацу перед школою.
Раптово счинився страшенний вибух, відразу з вікон вилетіли усі шибки... В страхітті люде викидались через вікна з третього поверху
У Школі старшин о 10-й годині бачили дим і ракети, але ніхто не думав про катастрофу; після вибуху вилетіли всі шибки, люди викидалися з вікон третього поверху, багатьох побило на плацу, більшість тікала через сад школи, річку та колючий дріт.
Раптово счинився страшенний вибух, відразу з віком вилетіли усі шибки... люде викидались через вікна з третього поверху...
Юнкер інструкторської школи старшин розповів: після перерви на лекції викладач-офіцер попередив, що видима пожежа — десь поблизу артилерійських складів, тож слід триматися подалі від вікон; було чверть на одинадцяту, коли спалахнув вибух небаченої сили, у обличчя вп'ялися безліч уламків скла, багато хто стрибав з вікон і покалічився.
Господа, будьте осторожны, такъ какъ видимый вами пожаръ — гдѣ-то близко отъ артиллерійскихъ складовъ
Катастрофа почалася з пожежі в одному з відділів складу: спершу дим, потім вилітали ракети; викликали пожежників з управи палацового району й караул школи старшин; перший великий вибух припав на пустир між артскладом і школою старшин, тяжко постраждали караул і пожежники; місцевість оточили українські війська.
Варта старшин і пожарна команда тяжко постраждали.
Перший величезний вибух знищив пустир між артилерійським складом і Школою старшин; сильно постраждали варта старшин і пожежна команда, полум'ям охопило майже весь Звіринець, з усього міста з'їхалися пожежні команди; Звіринець оточили українські війська, нікого не пропускаючи.
Тільки прибула варта і пожарна команда, счинився перший величезний вибух снарядів... Увесь Звіринець оточено було українським військом, котре нікого не пропускало
Міністерство народного здоров’я разом з військовим відомством і Червоним Хрестом організувало допомогу: до 11-ї години на місці вибуху працювали літучі санітарні загони й перев’язочний пункт; до 15-ї планували 25 загонів; у шпиталях підготували 1500 ліжок; до 17-ї до шпиталів надійшло понад 200 поранених; притулки влаштували на території виставки й в Олексіївській інженерній школі, відкрито харчові пункти (хліб, гаряча страва, консерви).
До 5 год. дня налічувалась більше 200 чоловік. ... на території виставки і в Олексіївській інженерній школі улаштовані притулки.
Міністерство народного здоров'я разом з військовим відомством і Головноуповноваженим Червоного Хреста організувало допомогу: до 11-ї год. на місці вибуху працювали санітарні загони й перев'язочний пункт; до 15 год. мали сформувати 25 «літучих» загонів і кілька перев'язочних пунктів; у шпиталях підготовлено 1500 ліжок, а до 17 год. вже понад 200 поранених надійшли до лікарень.
До 11 год. ранку на місті вибуху - вже працювали літучі санітарні ватажки... Для прийому поранених улаштовано в різних шпиталях 1500 ліжок... більше 200 чоловік.
Газета опублікувала список з 29 поранених, доставлених до 14 години 6 червня в госпіталь Червоного Хреста (Рейтарська, 22): здебільшого юнкери й офіцери Інженерного училища та школи інструкторів, а також цивільні з Печерська та інших районів Києва.
Списокъ раненыхъ, доставленныхъ до 2-хъ часовъ дня въ госпиталь Краснаго Креста (Рейтерская 22).
Список постраждалих від вибуху 6 червня, що надійшли до шпиталю Червоного Хреста на Рейтерській, 22 і товариства першої допомоги: тяжко — Явдоха Артатова, інженер Влаговський, діти Коля, Вітя й Боря Драпії, Василь Платонов, Ганна Сачкова, Антін Лачерський, Георгій Духоніц, Василь Марчуков, Ольга Базарська, Костянтин Монахов, Рузина Каменська, Тамара Гузовська, Гурій Чмель, Лука Сазонов, Олексій Гринченко; ще один чернець і одна жінка без свідомості, особи не встановлено. Легко постраждали понад тридцять осіб, більшість — у Сімферопольському шпиталі.
Приводимо список постраждавших з шпиталя червоного хреста (Рейтерська 22) і товариства першої допомоги
Список постраждалих зі шпиталю Червоного Хреста на Рейтерській, 22 і товариства першої допомоги: тяжко — Явдоха Артатова, інженер Влаговський, діти Коля, Вітя й Боря Драпії, Василь Платонов, Ганна Сачкова, Антін Лачерський, Георгій Духоніц, Василь Марчуков та інші; легко поранені — Іван Голуб, Антін Чернявий, Дмитро Шаревич та ще понад два десятки осіб; більшість — у Сімферопольському шпиталі.
Приводимо список постраждавших з шпиталя червоного хреста (Рейтерська 22) і товариства першої допомоги
Німецьке офіційне звідомлення про вибух на Звіринці: о 9:50 ранку 6 червня вартовий вистрілами дав знати про пожежу в набійному складі; 34 солдати під командою двох підофіцерів із пожежними помпами поспішили до місця, але ракети вибухали безперервно, а потім вибух перекинув усіх. Німецькі втрати: 3 убитих, 4 поранених (один важко), 2 зникли безвісти. За німецькою версією, ракети загорілися самі собою.
в 9 годин 50 хвилин ранку вартовий, що стояв на варті, дав знати вистрілами, що виникла пожежа в набойному складі. ... Німецькі втрати: 3 вбитих, 4 поранених, один важко, двох пропало без вісти
Пожежні частини не могли гасити вогонь, бо рвалися набої, а коні злякалися й понесли; спеціальні військові частини оточили місце й оберігали лише порохові льохи; згодом вибухи припинилися, над Печерськом стояла заграва; багато людей згоріло в будинках, пожежні винесли кілька обгорілих трупів.
Багато людей згоріло в будинках, але пожарні винесли де-кілька обгорівших трупів.
Пожежникам не вдалося загасити вогонь через розриви набоїв і переляканих коней, що понеслися; спеціальні військові частини оточили місце вибухів і охороняли порохові льохи, після чого вибухи припинилися, а над Печерськом лишилася заграва й хмара диму; найближчі будинки зруйновано й засипано землею, багато людей згоріло в будинках.
Було лише викликано спеціяльні військові частини, які оточили місце вибухів і оберігали виключно порохові льохи від вогню.
За первісними підрахунками, вибух забрав близько 200 вбитих і понад 400 поранених; серед убитих — німецькі вартові, у школі старшин убито двох і поранено понад 150 учнів; не було відомо про долю близько 30 учнів, посланих гасити пожежу в майстернях.
По первоначальному подсчету число жертвъ достигало около 200 убитыхъ и свыше 400 раненыхъ.
За першими підрахунками вибухів на Звіринці: до 200 убитих і згорілих, понад 1000 поранених, близько 10 000 осіб лишилися без даху; багато трупів ще не відкопано з-під руїн; багатьох поранених уламками й склом не реєстрували.
Поки-що нараховано до 200 забитих і згорівших і по-над 1000 поранених. Лишилося без притулку біля 10.000 людей.
За оцінкою газети, збитки від катастрофи на Звіринці колосальні («на сотні мільйонів»), а число жертв точно встановити поки неможливо, але гадають, що їх більше тисячі.
Збитки від катастрофи колосальні, на сотні мілівонів... Але гадають, що їх більше тисячи.
Навколо складів на Звіринці стояли невеличкі будиночки міської бідноти: після перших вибухів частина їх завалилася, частина згоріла; убитих і поранених було багато. Біля місця вибуху (за 500–700 кроків) стояла інструкторська школа старшин: вибухом зірвало дах, у школі, за чутками, жертв «рахують сотнями».
В 500-700 кроків од місця вибухів стоїть інструкторська школа старшин. ... В самій школі жертв дуже багато, рахують сотнями.
Начальник міліції Н. С. Квасніков, що приїхав на місце катастрофи з боку Деміївки під час вибухів, розповів газеті про «пекло»: набої вибухали тисячами, у повітрі летіли дерева, каміння, частини тіл, люди з дітьми на руках гинули в пожежі; вартового вбила частина гвинтівки, а дівчину, що сиділа на вулиці, вбито уламком у спину. Квасніков сказав, що, пройшовши всю війну, подібного не бачив.
Я провів цілу кампанію — сказав Квасніков — і бачив на війні всякі види, жах відступу, бомбардировки, але все блідніє перед тим, що довелось побачити на місці катастрофи.
Район оточили українські й німецькі війська та Державна варта, пропускаючи навіть мешканців лише за посвідченнями; пожежні команди не могли наблизитися через розриви, тож головні сили — пожежників, саперів, залізничників і технічні частини під керівництвом інспектора технічних частин — кинули на те, щоб не допустити вогню до піроксилінових складів Лисої гори. Санітарні загони, Червоний Хрест (зокрема німецький пункт біля Арсеналу), швидка допомога й військовий шпиталь приймали поранених; Міністерство народного здоров'я підготувало 1500 ліжок, а міська управа й дума відкрили притулки й харчові пункти, розмістивши перших 500 погорільців; трамвайне товариство безкоштовно перевозило біженців.
певність висока: Оточення й заходи підтверджені урядовим повідомленням і незалежними репортажами n01, n02, n03, n07; ім'я керівника технічних частин і чисельність різняться (див. конфлікти).
Місцевість вибуху на Звіринці 6 червня оточили військові частини й Державна варта, щоб запобігти грабункам і крадіжкам; працювали швидка допомога, санітарні відділи й усі пожежні частини.
Загрожену місцевість обступили військові частини і державна варта; вжито всіх заходів, щоб запобігти грабункам та крадіжкам.
На місце вибуху негайно прибули всі органи влади; небезпечний район оточили військові частини та державна варта, щоб не допустити грабіжників і мародерів; усі пожежні частини Києва були мобілізовані.
Негайно на місце вибуху прибули всі власти. Небезпечний район оточено військовими частинами та державною вартою; вжито всіх заходів, щоб не допустити грабіжів та мародерства.
Район вибухів оточили війська й Державна варта, щоб не допустити грабунків і мародерства; на місце прибули всі влади, кликали всі пожежні частини; пожежу відвідав у супроводі голови Ради міністрів сам пан гетьман і особисто давав вказівки.
угрожаемый районъ оцѣпленъ войсковыми частями и державной вартой; приняты всѣ мѣры къ недопущенію грабежей и мародерства.
На місце вибуху послали київські пожежні команди; німецькі війська та українські відділи оточили найнебезпечніші райони й нікого туди не пропускали. Головним завданням було не допустити вогню до Лисої гори, де були склади піроксиліну та інших вибухових припасів; робота тривала до пізньої ночі.
Німецьке військо, а також українські відділи, оточили найбільш небезпечні райони і нікого туда не пропускали.
Вогонь охопив майже весь Звіринець; рвалися ракети, снаряди, загорівся порох; з усього міста з’їхалися пожежні команди, але нічого не могли вдіяти. Весь Звіринець оточило українське військо, нікого не пропускали.
Полум’ям охопило майже весь Звіринець. ... З усього міста з’їхались пожарні команди, але вдіяти щось і їм було неможливо.
Перший величезний вибух знищив пустир між артилерійським складом і Школою старшин; сильно постраждали варта старшин і пожежна команда, полум'ям охопило майже весь Звіринець, з усього міста з'їхалися пожежні команди; Звіринець оточили українські війська, нікого не пропускаючи.
Тільки прибула варта і пожарна команда, счинився перший величезний вибух снарядів... Увесь Звіринець оточено було українським військом, котре нікого не пропускало
Увечері 6 червня Звіринець оточили військові з усіх боків; вартові пропускали навіть мешканців лише за посвідченнями; перед Школою старшин валялися нерозірвані набої, біля кожного будинку стояла озброєна варта; увечері картина пожежі — «усе залито червоним полум’ям».
Звіринець, щоб запобігти злочинам, було оточено зо всіх сторін військами. Вартові пропускали тільки по посвідченням навіть і мешканців Звіринцю.
Увечері 6 червня Звіринець оточили військами, вартові пропускали навіть мешканців лише за посвідченнями; біля Школи старшин валялися нерозірвані набої, біля кожного будинку стояла озброєна варта; продовольчі склади покривилися, один без даху, а корпус вільнонайманих службовців зазнав найбільших руйнувань: в одній кімнаті на вікні знайшли сліди крові й мозку, за вікном лежали дві купи напівобгорілих трупів.
Звіринець, щоб запобігти злочинам, було оточено зо всіх сторін військами. Вартові пропускали тільки по посвідченням навіть і мешканців Звіринцю.
Начальник Генерального штабу Сливинський наказав кинути на гасіння пожежі й рятування складів війська колишньої української армії, спеціалістів, техніків, саперів і залізничників; кілька сотень спеціалістів під керівництвом інспектора технічних частин отамана Портенка прибули на місце після перших вибухів.
д. Сливинський наказав зібрати кілька сот спеціалістів, які під керовництвом інспектора технічних частин отамана Портенка після перших же вибухів прибули на місце нещастя.
Українські технічні частини (панцерники, сапери, залізничники — близько 1000 осіб) під проводом інспектора технічних частин отамана Лорченка негайно після перших вибухів прибули на місце, локалізували вогонь, рятували будинки, виносили й розряджали снаряди; працювали цілу ніч; є тяжко скалічені.
Всякі фаховці-техніки, що пробувають в Київі — панцерники, сапери, залізничники і инш., в кількости біля 1.000 чоловік, під приводом інспектора техничних частин, отамана Лорченка
У ліквідації пожежі й допомозі жертвам взяли участь українські технічні частини (панцерники, сапери, залізничники та ін.) — близько 1000 осіб під керівництвом інспектора технічних частин отамана Лорченка: гасили вогонь, рятували будівлі й майно, виносили та розряджали снаряди й працювали всю ніч; є тяжко поранені.
велику участь взяло українське військо технічних частин... в кількости біля 1.000 чоловік, під проводом інспектора технічних частин, отамана Лорченка
Головна боротьба з вогнем йшла біля головного складу з важкими снарядами; туди стягнули всі військові сили та залізничні пожежні команди — якби склад не вдалося вберегти, важкі снаряди опинилися б на Лисій горі й місту загрожувала б надзвичайна небезпека; Звіринець відстояти було неможливо.
Еслибы не удалось отстоять складъ, тяжелые снаряды попали бы на Лысую гору, и тогда городу грозила бы чрезвычайная опасность.
Увесь Звіринець вигорів; пожежники сконцентрували зусилля на ізоляції від вогню піроксилінових складів Лисої гори; на Звіринці міські організації відкрили їдальні для постраждалих, міське самоврядування шукало приміщення для погорільців; швидка допомога працювала до трьох годин дня, тяжко поранених направляли у військовий госпіталь на Печерську.
Весь Зверинецъ сгорѣлъ. Вся дѣятельность пожарныхъ была направлена къ изоляціи находящихся на Лысой горѣ пироксилиновыхъ складовъ отъ огня.
На місце вибуху прибули санітарно-лікарські загони з каретами й автомобілями, пожежні частини, військова охорона й Державна варта, багато хто з протигазами; поранених і вбитих автомобілями везли до лікарень, переважно до військового шпиталю.
Поранених і побитих возили автомобілями до ріжних лікарень, переважно до військового шпиталю.
Для допомоги пораненим мобілізували всі санітарні організації й Червоний Хрест: на Звіринець потягнулися загони санітарів; по Московській вулиці вже везли поранених; шпиталі були переповнені.
почалась мобілізація, задля допомоги пораненим, усіх санітарних організацій і Червоного Хреста. ... Шпиталі переповнено пораненими.
Для допомоги пораненим мобілізовано всі санітарні організації й Червоний Хрест: на Звіринець з усіх кінців міста тягнулися загони санітарів, а Московською вулицею везли поранених; шпиталі переповнені.
почалась мобілізація... усіх санітарних організацій і Червоного Хреста... На Московській вулиці можна було побачити, як уже везуть поранених з Звіринцю.
Німецький Червоний Хрест розгорнув пункт допомоги на Московській вулиці біля Арсеналу і активно допомагав постраждалим.
На Московській вулиці коло арсеналу розташувався пункт німецького Червоного Хреста і почав жваву працю допомоги.
Біля арсеналу на Московській вулиці розташувався пункт німецького Червоного Хреста, який жваво допомагав постраждалим; німецькі санітарні загони працювали без перепочинку.
На Московській вулиці коло арсеналу розташувався пункт німецького Червоного Хреста
Міністерство народного здоров'я разом з військовим відомством і Головноуповноваженим Червоного Хреста організувало допомогу: до 11-ї год. на місці вибуху працювали санітарні загони й перев'язочний пункт; до 15 год. мали сформувати 25 «літучих» загонів і кілька перев'язочних пунктів; у шпиталях підготовлено 1500 ліжок, а до 17 год. вже понад 200 поранених надійшли до лікарень.
До 11 год. ранку на місті вибуху - вже працювали літучі санітарні ватажки... Для прийому поранених улаштовано в різних шпиталях 1500 ліжок... більше 200 чоловік.
Для постраждалих від вибуху облаштовано притулки на території виставки та в Олексіївському інженерному училищі, а також харчові пункти, де давали хліб, гарячу страву й консерви.
на території виставки і в Олексієвській інженерній школі улаштовані притулки... улаштовуються питательні пункти, де будуть давать потерпівшим хліб, гарячу страву, консерви
До лазаретів і станцій «швидкої допомоги» автомобілями та на візниках привозили поранених, головним чином у голову, дехто весь у крові; по вулицях роз'їжджали кінні патрулі й ходили загони німецьких солдатів.
По улицамъ разъѣзжаютъ конные патрули и ходятъ отдѣльные отряды германскихъ солдатъ.
У приміщенні «Союзу георгіївських кавалерів» на Олександрівській вулиці влаштували перев'язувальний пункт для допомоги пораненим; Союз взаємодопомоги інтелігентних воїнів «Свій» вивісив оголошення із закликом до членів негайно прибути для організації допомоги потерпілим.
Въ помѣщеніи «союза георгіевскихъ кавалеровъ» на Александровской ул. устроенъ перевязочный пунктъ для подачи первой помощи раненымъ.
До Олександрівської лікарні з 11 години ранку почали надходити поранені, майже самі військові; хірургічне відділення швидко переповнилося, не вистачало перев'язувальних матеріалів, поранені лежали просто на траві й на лавках.
Къ одиннадцати часамъ утра въ больницу стали прибывать первые раненые, почти исключительно военные.
На місце катастрофи надіслали загони Червоного Хреста та німецькі лікарські частини; пробратися вглиб Звіринця було важко, бо розсипані снаряди продовжували вибухати. Бойскаути й сестри милосердя виносили на носилках обгорілі трупи.
послано на місце пожежі одділи Червоного Хреста і німецькі лікарські частини.
Київська міська дума організувала комітет допомоги потерпілим: цілий день члени комітету виводили обивателів із місць катастрофи, розміщали їх у «контрактовому будинку», гімназіях і комерційній школі; харчі видавали; розміщено 500 душ.
Київська мійська дума організувала комітет допомоги потерпівшим від катастрофи. ... яких розміщали в контрактовому будинкові, в гімназіях і комерційній школі. ... Всього розміщено поки що 500 душ.
Увечері 6 червня паніка в місті тривала: з Печерська люди йшли з вузлами й кошиками, гнали корів. Міське управління надало безхатченкам свої притулки — біженців розміщували насамперед на Миколаївській, 10 та Бульварно-Кудрявській, 24; Трамвайне товариство перевозило їх безкоштовно.
Городское управленіе предоставило оставшимся безъ крова жителямъ свои пріюты, куда и направляютъ всѣхъ бѣженцевъ. Въ первую очередь бѣженцевъ размѣщаютъ на Николаевской ул. д. № 10 и на Бульварно-Кудрявской д. № 24. Трамвайное Общество…
Міський голова Рябцов і начальник пожежних команд на автомобілі виїхали до Печерська, але через безперервні розриви снарядів далі не змогли проїхати; пізніше міський голова та його товариш Гінзбург удруге виїхали на місце вибуху; усі медичні сили міста було мобілізовано, відкрито харчувальні пункти для біженців з Печерська.
Немедленно послѣ выясненія мѣста взрывовъ, на автомобилѣ выѣхали къ Печерску гор. голова Рябцовъ и начальн. пожарныхъ командъ.
Градоначальник запропонував міському голові терміново організувати перев'язочні пункти на місцях вибухів, вивезти поранених до шпиталів і лікарень, організувати харчові пункти; усі склади зі склом опечатати (міліція вже поставила охорону), а скло передати продовольчій управі для розподілу між постраждалими домовласниками.
Всі склади з шклом опечатати (п. начальник міліції вже зробив розпорядження і поставлено охорону), яке шкло потім передати продовольчій управі для розпреділення між пострадавшими домовласниками.
Гетьман, якого вибух застав у Гетьманському домі, близько 13-ї години разом із головою Ради міністрів Лизогубом виїхав до офіцерської школи, де було багато поранених, і на Звіринець, вислухав доповіді українських і німецьких властей і давав вказівки. Прокурор судової палати розпочав попереднє слідство, гетьман запропонував асигнувати 500 тисяч карбованців на першу допомогу (постанову Ради міністрів ухвалено 8 червня), а згодом для збору пожертв створено комітет під опікою гетьмана.
певність висока: Офіційне повідомлення (n01, n02, n06, n07), незалежні репортажі й спогади самого Скоропадського; постанова Ради міністрів — офіційний документ «Державного вістника».
6 червня 1918 р. після 10 години ранку вибухнули приміські склади вибухівки й снарядів на Звіринці. У спальні гетьмана в Гетьманському домі вилетіли шибки, посипалася штукатурка, від другого вибуху двері вдарили його по голові; вибухи перейшли в «какой-то рёв»; люди думали, що вибухає поруч, і поспішали йти; поширилася чутка, що підірвано дім гетьмана; у Гетьманському домі всі перейшли на нижній поверх під склепіння, бо старі стелі верхнього поверху загрожували обвалитися.
Оказалось, что взрывались пригородные склады взрывчатого материала и снарядов на Зверинце.
Під час вибуху на Звіринці 6 червня 1918 р. слуга гетьмана, колишній кавалерист, спокійно сказав: «Пан Гетман, одевайтесь скорее, а я уложу вещи. Это бросают бомбы в нижний этаж, вероятно, и сюда сейчас попадет»; полковник Аркас на запитання «В чём дело?» відповів: «Не знаю, ваша ясновельможность».
«Пан Гетман, одевайтесь скорее, а я уложу вещи. Это бросают бомбы в нижний этаж, вероятно, и сюда сейчас попадет»
Після вибуху 6 червня 1918 р. гетьман із Лизогубом поїхав спершу до офіцерської школи, де було багато поранених, яких розвозили по шпиталях, потім пішки до місця вибуху: величезна площа Звіринця, забудована невеликими будиночками, являла суцільну пожежу, у різних місцях тривали сильні вибухи.
громадная площадь Зверинца, застроенная небольшими домиками, представляла сплошной пожар, причем, в, различных местах не переставали раздаваться сильные взрывы.
Місце пожежі на Звіринці 6 червня 1918 року відвідав гетьман у супроводі голови Ради міністрів і особисто давав вказівки.
Місце пожежі відвідав у супроводі голови ради міністрів п. гетьман і особисто давав вказівки.
Місце пожежі відвідав разом з головою Ради Міністрів сам гетьман Павло Скоропадський і особисто давав вказівки; на місці енергійно працювали санітарні частини та рятувальна допомога.
Місце пожежі одвідав разом з Головою Ради Міністрів Пан Гетьман і особисто давав вказівки.
О 1 годині дня 6 червня на місце катастрофи прибув гетьман, вислухав доповіді українських і німецьких властей і через пів години поїхав; приїжджали й міністри.
О 1 годині дня на місце катастрофи прибув Гетьман
Гетьман Скоропадський о першій годині дня виїхав на Звіринець, проїхав Московською вулицею, вислухав доповіді представників української й німецької влади й за пів години повернувся.
О першій годині дня пан Гетьман виїхав на місце вибуху ... Пан Гетьман прослідував по Московській вулиці на Звіринець
О 13-й годині 6 червня гетьман виїхав на місце вибуху Московською вулицею на Звіринець, вислухав доповідь представників української й німецької влади, дав кілька порад і, пробувши півгодини, повернувся.
О першій годині дня пан Гетьман виїхав на місце вибуху... прослідував по Московській вулиці на Звіринець, вислухав доклад ... від представників української і німецької влади
Опівдні (близько 12.30) гетьман П. П. Скоропадський проїхав легковим автомобілем Олександрівською вулицею в напрямку до Садової у супроводі ад'ютантів.
Въ половинѣ перваго часа дня, по Александровской улицѣ по направленію къ Садовой проѣхалъ въ легковомъ автомобилѣ гетманъ П. П. Скоропадскій въ сопровожденіи своихъ адъютантовъ.
У гетьманському палаці життя йшло звичним ходом; повилітали лише вікна; о першій годині вулицю перед палацом оточила піша й кінна варта; на початку вибухів до розпорядження гетьмана прибув начальник Сердюцької дивізії.
О першій годині пішою й кінною вартою оточено було вулицю перед дворцем Гетьмана ... прибув начальник Сердюцької дивізії.
У зв'язку з вибухом на Звіринці прокурор судової палати розпорядився негайно розпочати попереднє слідство, а уряд попередив, що будь-яку спробу порушити громадський лад буде припинено всіма засобами.
прокурор судової палати видав розпорядження негайно роспочать попереднє слідство
Гетьман доручив Раді міністрів асигнувати 500 тисяч карбованців на першу допомогу потерпілим від вибуху на Звіринці.
п. гетьман доручив раді міністрів асигнувати 500 тисяч карбованців на першу допомогу потерпівшим
Уряд заявив: небезпеки від поширення задушливих газів немає, чутки про це безпідставні; прокурор судової палати наказав негайно розпочати попереднє слідство; вжито всіх заходів до охорони порядку; гетьман запропонував Раді міністрів асигнувати 500 тис. рублів на першу допомогу постраждалим.
Панъ гетманъ предложилъ совѣту министровъ ассигновать 500 тыс. рублей на первую помощь пострадавшимъ.
Місце вибуху відвідали гетьман Скоропадський і голова Ради міністрів Ф. Лизогуб; гетьман особисто давав вказівки; прокурор судової палати почав слідство; гетьман запропонував асигнувати 500 тисяч карбованців потерпілим.
Постанова Ради міністрів від 8 червня 1918 р.: асигновано 500 000 карбованців у розпорядження голови Ради міністрів (по кошторису Загальної канцелярії Міністерства внутрішніх справ) на негайну допомогу мешканцям Києва, що постраждали від вибуху гарматних (артилерійських) складів на Печерську 6 червня 1918 р. Підписали Лизогуб і міністр фінансів Ржепецький.
Асигнувати 500.000 (пятьсот тисяч) карбованців … на переведення негайної допомоги мешканцям м. Київа, які перетерпіли від порушення гарматніх складів на Печерську 6-го цього червня.
У день вибуху 6 червня 1918 р. Рада міністрів асигнувала велику суму потерпілим; було створено «комітет імені Гетьмана», куди надходили пожертви і який довго розподіляв гроші серед незаможного населення.
Немедленно был составлен комитет имени Гетмана, куда стекались пожертвования.
Комітет під опікою гетьмана, що збирає пожертви для постраждалих від вибухів 6 червня, повідомляє: пожертви приймають у штабі гетьмана (Олександрівська, 3) з 10 до 2 години, у Державному банку в час урядування та в Російському банку для зовнішньої торгівлі з 10 до 2; у двох останніх установах відкрито поточні рахунки комітету.
Комітет під опікою п. Гетьмана, що збирав жертви для потерпівших від вибухів 6 червня, повідомляє, що жертви тепер вбираються: 1) У штабі п. Гетьмана, Олександрівська 3, від 10--2 г. дня
Комітет під опікою гетьмана збирає пожертви для потерпілих від вибуху на Звіринці в Києві 6 червня 1918 року. Склад бюро: голова — голова Ради міністрів А. Лизогуб, товариш голови — сенатор Б. Е. Іваницький, секретар — професор А. А. Пиленко, скарбник — К. М. Закс; члени — графи Г. А. Бобринський, Д. Ф. Гейден, Ф. К. Потоцький, К. М. Закс, колишній міський голова І. Н. Дьяков.
Комітет під опікою пана гетьмана по збору пожертвувань на користь потерпівших від вибуху в м. Київі на Звіринці 6 червня 1918 року.
Уряд назвав імовірною причиною самозаймання ракет у піротехнічних майстернях, німецький штаб — «напевно нещасний випадок»; газети переказували версії про необережну цигарку, удар снаряда об снаряд, пожежу серед штабелів порожніх ящиків або в бараці № 21. Містом ширилися чутки про отруйні гази (в університеті роздавали протигази), про стрілянину, про потяг із набоями на товарній станції, про наступ більшовиків і про те, що підірвано дім гетьмана; уряд і німецький штаб їх спростовували, а мешканці Звіринця й газети нагадували про давні попередження щодо слабкої охорони складів.
певність висока: Існування саме цих версій і чуток засвідчено багатьма джерелами; причину того дня не встановлено, а чутки (позначені як такі) не є фактами — див. конфлікти.
За офіційним повідомленням, причиною перших вибухів, очевидно, були снаряди, які самі зайнялися в піротехнічних майстернях на Звіринці.
Очевидно, причиною перших вибухів були снаряди, які самі собою зайнялися в піротехнічних майстернях.
6 червня 1918 року о 10:10 ранку в районі Звіринця, де містилися склади вибухових речовин і військового спорядження, стався вибух великої сили; урядове повідомлення назвало можливою причиною самозаймання ракет у піротехнічних майстернях.
6-го червня 1918 року в 10 годин 10 хвилин ранку з боку Звіринця ... вибух великої сили ... Можливо, що причиною перших вибухів було самозагорання ракет
Німецький штаб у Києві оповістив 6 червня: близько 10 ранку на Звіринці стався вибух складів набоїв, місту небезпека не загрожує, бо місце вибухів за 7 верст; причина — «напевно нещасний випадок», ведеться розслідування.
місто вибухів стоїть від міста на 7 верст. ... Напевно тут мав місце нещастний випадок.
Германський штаб у Києві оповістив, що близько 10-ї години ранку на Звіринці стався вибух складів набоїв, місту небезпека не загрожує, бо місце вибухів за 7 верст від міста; причину розслідують, «напевно тут мав місце нещасний випадок».
Сьогодня коло 10 години з ранку скоївся вибух складів набоїв на Звіринці... позаяк місто вибухів стоїть від міста на 7 верст... Напевно тут мав місце нещастний випадок.
Німецький штаб у Києві офіційно повідомив: близько 10 години ранку на Звіринці стався вибух складів вогнепальних припасів, вжито всіх заходів для локалізації пожежі, місту небезпека не загрожує, бо місце вибуху за 7 верст від міста; причини розслідують.
Германскій штабъ въ Кіевѣ сообщаетъ: сегодня около 10 час. утра произошелъ взрывъ складовъ огнестрѣльныхъ припасовъ на Зверинцѣ.
Вогонь, за словами газети, спалахнув в артилерійській сортувальній: версії — необережна цигарка, удар одного снаряда об інший або загорання в ракетній майстерні; «певних відомостей про причину нема».
Кажуть, що це наслідки необережности ... інші кажуть, що вогонь поперед показався в ракетній майстерні і відти перекинувся далі. Але ... ніяких певних відомостей про те, як почалася пожежа, нема.
Причину пожежі на Звіринці в артилерійській сортувальній газета не знає: версії — необережна цигарка, стукіт снаряда об снаряд, вогонь у ракетній майстерні; пожежна команда Дворцового району й охорона Школи старшин приїхали, але зразу ж стався перший величезний вибух.
Кажуть, що це наслідки необережности... Ще инші кажуть, що вогонь попереду показався в ракетній майстерні... ніяких певних відомостей про те, як почалася пожежа... нема.
Поранений офіцер у лікарні розповідав: пожежа почалася зі штабелів порожніх ящиків за 300 кроків від училища першої української школи старшин (їх охороняли німецькі пости); лекція тривала, дозволу розійтися не було, після перерви почалася друга лекція, коли раптом пролунав вибух снарядних і порохових погребів; більшість поранено в голову, «а якби нас своєчасно відпустили, цих жертв могло б і не бути».
А если бы насъ своевременно отпустили, этихъ жертвъ могло бы и не быть».
Склади біля Аскольдової могили: 22 погреби зі снарядами й ряд житлових бараків з допоміжними матеріалами; з приходу німців їх охороняли посилені німецькі караули, але німецьких снарядів там не було; пожежа, за переказами, почалася в бараці № 21.
Всего насчитывалось 22 погреба со снарядами и рядъ жилыхъ бараковъ
За чутками, відразу після початку пожежі німці заарештували групу підозрілих осіб, які нібито її підпалили; пожежа почалася в бараці № 21.
нѣмцами была арестована группа подозрительныхъ лицъ, которыя будто бы произвели поджегъ.
Після вибуху на Звіринці містом ширилися чутки про отруйні гази; уряд офіційно заявив, що такої небезпеки немає, а чутки безпідставні.
Небезпеки від отруйних газів нема і відповідні чутки не мають під собою жадного грунту
Влада спростувала чутки про те, що після вибухів Києву загрожують отруйні гази; назвала «злоумисних людей», які поширюють брехливі чутки.
Небезпека від розповсюдження удушливих газів не загрожує і відповідні чутки ні на чому не основані.
Після вибуху ширилися чутки, що в місті поширюються задушливі гази; офіційно їх спростовано.
Небезпека від розповсюдження удушливих газів не загрожує і відповідні чутки ні на чому не основані.
Уряд попереджав, що «зловмисні особи» поширюють усілякі чутки, здатні викликати тривогу серед мирного населення; у місті з уст в уста передавали про величезні запаси вибухівки на Звіринці й Лисій горі та про балони з задушливими газами, які нібито могли отруїти весь Київ.
Изъ устъ въ уста передавалось объ огромныхъ запасахъ взрывчатыхъ веществъ, сосредоточенныхъ на Зверинцѣ и на Лысой Горѣ, о баллонахъ съ удушливыми газами, которые могутъ отравить весь Кіевъ
6 червня, після вибуху, в Києві негайно зачинилися магазини, в установах припинилася робота, зі шкіл розпустили дітей; через чутки про задушливі гази в університеті та деяких інших установах роздавали протигази, і там вишикувалися великі черги.
Моментально почали зачинятись магазини, в інституціях припинилась праця, по школах роспустили дітей... В університеті і по инших деяких інституціях роздавали протигазові маски, і там зібрались великі черги народу.
У газеті писали, що міська поголоска вже рознесла чутки про рушничну й кулеметну стрілянину в районі вибухів; причину катастрофи — навмисність чи недбалість — навряд чи вдасться встановити достовірно.
Стоустая молва уже принесла волны слуховъ о ружейной и пулеметной стрѣльбѣ въ районѣ взрывовъ.
Під час вибухів на товарній станції «танцювали» вагони; ширилися чутки, що в районі станції стоїть потяг із набоями, але вони були неправдиві, і праця станції йде нормально.
Ширились чутки, що в районі товарної станції стоїть потяг з набоями. Але ці чутки були не правдиві
Під час вибухів 6 червня на товарній станції танцювали вагони й ширилися чутки, що там стоїть потяг із набоями; чутки були хибні, станція працює нормально.
Ширились чутки, що в районі товарної станції стоїть потяг з набоями. Але ці чутки були не правдиві і зараз праця йде нормально.
На базарі зрання йшла торгівля, але після вибухів крамниці зачинилися, люди розбіглися, а серед жінок ширилися чутки, що до Києва підступають більшовики.
Бабами ширились чутки, що до Київа підступають большовики...
6 червня 1918 р. після 10 години ранку вибухнули приміські склади вибухівки й снарядів на Звіринці. У спальні гетьмана в Гетьманському домі вилетіли шибки, посипалася штукатурка, від другого вибуху двері вдарили його по голові; вибухи перейшли в «какой-то рёв»; люди думали, що вибухає поруч, і поспішали йти; поширилася чутка, що підірвано дім гетьмана; у Гетьманському домі всі перейшли на нижній поверх під склепіння, бо старі стелі верхнього поверху загрожували обвалитися.
Оказалось, что взрывались пригородные склады взрывчатого материала и снарядов на Зверинце.
Жителі Звіринця розповідали, що безліч разів делегації від населення вказували владі на слабку охорону бойових складів — небезпеку для всього міста; належних заходів вжито не було.
Безконечное число разъ делегаціи отъ населенія Зверинца указывали власти на слабую охрану находящихся тамъ боевыхъ складовъ
За словами фахівців, через тісноту приміщень і недбалість працівників у снаряджальному відділі завжди була серйозна небезпека вибуху; менші вибухи з людськими жертвами бували на складах не раз у 1916 і 1917 роках.
Такіе взрывы въ сравнительно небольшихъ размѣрахъ, но съ человѣческими жертвами бывали уже на складѣ неоднократно въ 1916 и 1917 г.
Газета шукає винних у катастрофі: передусім тих, кому доручили охорону артилерійських складів, а далі саме населення Звіринця, що ховало вдома набої й порох; до вибуху діти крали динаміт та порох і палили його, а сторожі гонялися за ними без успіху.
До цієї катастрофи можна було бачити, як діти крали динаміт та порох і трохи осторонь палили його.
Про винуватців катастрофи на Звіринці газета пише: насамперед — ті, кому доручили охорону артскладів (діти крали динаміт і порох і палили його поблизу, а сторожі лише ганялися за ними), а також самі мешканці Звіринця, що переховували набої й порох.
До цієї катастрофи можна було бачити, як діти крали динаміт та порох і трохи осторонь палили його.
Начальник міліції Квасников наказав безжально придушувати грабунки й закликав населення до спокою; міліція затримувала групи людей у військовій формі з порожніми мішками. У зоні вибуху траплялися грабунки й мародерство, які припиняли варта й військові; на Саперній слобідці четверо бандитів пограбували крамницю, а затриманого застрелили при спробі втечі. Водночас «Відродження» з рапортів начальників районів подало, що в місті того дня не було ні вбивств, ні грабунків.
певність середня: Окремі випадки мародерства засвідчені n01, n02, n03, n07, але звіт про «жодного грабунку» суперечить їм (див. конфлікти).
Начальник міліції Квасников наказав власникам складів, магазинів та керуючим будинками стояти біля воріт і при найменшій спробі грабунку чи крадіжки звертатися до найближчого наряду міліції; чинам міліції — безжально придушувати порушення порядку й до злодіїв і грабіжників застосовувати найрішучіші заходи; населення закликав до спокою, бо головна небезпека минула.
Чинамъ милиціи строго приказываю всякое нарушеніе порядка подавлять безпощадно, къ ворамъ и грабителямъ примѣнять самыя рѣшительныя мѣры.
Начальником міліції міста Києва на 6 червня 1918 року підписувався Квасников.
Начальникъ милиціи Квасниковъ.
Близько 13 години міліціонери дворцового району затримували групи осіб у військовій формі, які йшли до місця пожежі з порожніми мішками (імовірно, мародери); застава міліції біля дворцової дільниці не пропускала підозрілих.
Около часу дня чинами милиціи дворцоваго района задерживались отдѣльныя группы лицъ въ формѣ военныхъ, направлявшихся къ мѣсту пожарища съ порожними мѣшками.
Олександрівською вулицею весь час рух: з Печерська тікають налякані мешканці Звіринця, у зворотному напрямку суне юрба цікавих та тих, хто шукає рідних; біля дворцової дільниці застава міліції не пропускала підозрілих; до години дня виявилося, що в районі вибухів були окремі випадки грабунків і мародерства.
Къ часу дня выяснилось, что въ районѣ взрывовъ были отдѣльные случаи грабежей и ма
Попри нещастя, під час вибуху на Звіринці траплялися випадки мародерства, але їх рішуче припиняли.
Не дивлячись на нещастя, були випадки мародерства, але їх рішучими заходами спиняли.
У зруйнованій хаті на Саперному полі серед розкиданих речей на стіні вцілів портрет Тараса Шевченка; грабіжники скористалися відсутністю охорони, і лише близько 13-ї години з'явилася варта інструкторської школи, що навела порядок.
розбитих знарядами... вражає на одній із стін зовсім неторушений портрет Тараса Шевченка... грабіжники, не гаючи часу, успіли поживитися
Під час паніки на околицях Звіринця грабіжники скористалися метушнею: до вартових підбігали жінки з проханнями захистити від злодіїв. Підняли на ноги всю міліцію, було видано суворі накази припинити грабіж.
Поставлено на ноги всю міліцію, видано суворі прикази, щоби спинити грабіж.
У день катастрофи (6 червня) на Саперній слобідці четверо бандитів, скориставшись панікою, пограбували крамницю; одного з них, Миколу Охіма, затримали й везли до дільниці, але він намагався втекти й був застрелений з револьвера; тіло відправили до анатомічного театру.
В день катастрофи на Саперній Слобідці 4 бандити, скористувавшись панікою, ограбували крамницю... Окіма було затримано і одправлено в район... вистрілом з револьвера його було вбито.
У день катастрофи (6 червня) на Саперній слобідці четверо бандитів, скориставшись панікою, пограбували крамницю; одного з них, Миколу Охіма, затримали й відправили до міліційного району, але дорогою він намагався втекти й був застрелений з револьвера; труп відправили до анатомічного театру.
В день катастрофи на Саперній Слобідці 4 бандити, скористувавшись панікою, ограбували крамницю ... По дорозі Охіма намагався втікти, але вистрілом з револьвера його було вбито. Труп забитого було одправлено в анатомичний театр.
У день катастрофи (6 червня) за доповідями начальників районів у Києві не було ні вбивств, ні грабунків, ні крадіжок, хоча перед тим щодня траплялося по кілька грабунків і вбивств; це пояснюють загальним жахом та посиленою охороною міста.
В день катастрофи ... в місті не сталося ні одного вбивства, ні грабунку, ні крадіжів.
За рапортами начальників районів, у день катастрофи 6 червня в місті не сталося жодного вбивства, грабунку чи крадіжки — тоді як останнім часом щоденно бувало по кілька грабунків і вбивств; газета пояснює це загальним жахом, посиленою охороною міста й тим, що майже все населення було на вулицях.
В день катастрофи... в місті не сталося ні одного вбивства, ні грабунку, ні крадіжів. Тоді, як за послідні часи в місті щоденно бувало декілька грабунків та вбивств
Газети 6 червня повідомили, що Рада міністрів визнала сім колишніх удільних маєтків (46 тис. десятин ріллі й близько 100 тис. десятин лісу) державною власністю, обговорила штати гетьманського штабу й відкликала представників національних міністерств із комісій мирової конференції, в засіданнях якої настала перерва. 6 червня датовано закон про розклад платні службовцям центральних установ, наказ № 207 про нову кокарду, обіжник МВС про боротьбу з бандами й створення комісії з підготовки торговельного договору з Великоросією; «Русскій Голосъ» повідомляв про підготовку відновлення офіцерських чинів, погонів і судів честі.
певність висока: Рішення щодо удільних маєтків подають незалежно n01, n02, n03, n07; накази й закон — офіційні тексти або їх точні передруки; відомості «Русского Голоса» про погони — одне джерело.
Рада міністрів на минулому засіданні обговорила штати гетьманського штабу й питання удільних маєтків: в Україні було сім великих удільних маєтків із 46 тисячами десятин орної землі та близько 100 тисяч десятин лісу, двома цукроварнями й млинами, які 1916 року дали близько 4 мільйонів карбованців прибутку; уряд оголосив їх державною власністю й передав Міністерству земельних справ.
Рада міністрів постановила визнати ці маєтки державною власністю і передати їх до відома м-ва земельних справ, причому прибутки з маєтків повинні йти до української скарбниці.
Рада міністрів ухвалила визнати колишні удільні маєтки України власністю Української Держави й передати їх у розпорядження міністерства земельних справ; обговорювала штати гетьманського штабу; закінчила обговорення законопроєкту про попередню земельну реформу (регулювання купівлі-продажу землі), після чого розгляне й проєкт німецького посла барона фон Мумма.
В справі колишніх удільних маєтків України, ухвалено признати ці маєтки власністю Української Держави і передати їх в розпорядження міністерства земельних справ.
Рада міністрів Української Держави на засіданні (початок червня 1918) обговорила штати гетьманського штабу та справу удільних маєтків: на Україні 7 великих казенних маєтків (46 000 десятин орної землі, близько 100 000 десятин лісу, дві цукроварні і ряд млинів) дали в 1916 році валового доходу близько 4 000 000 карбованців. Постановлено визнати маєтки державною власністю й передати Міністерству земельних справ; прибутки йдуть до української скарбниці.
Рада міністрів постановила визнати ці маєтки державною власністю і передати їх до відома м-ва земельних справ, при чому, прибутки з маєтків повинні йти до української скарбниці.
Рада міністрів ухвалила визнати сім великих колишніх удільних маєтків (орної землі 46 тис. десятин, лісу 100 тис. десятин; валовий дохід близько 4 млн) державною власністю й передати їх міністерству землеробства, а доходи зараховувати до державної скарбниці; земельний законопроєкт через недоопрацьованість не розглядали.
Совѣтомъ министровъ постановлено признать эти имѣнія государственной собственностью
За постановою Ради міністрів представників національних міністерств відкликали з комісій мирової конференції, бо питання про подальше існування цих міністерств ще не було вирішене.
представники національних міністерств, котрі працюють у комісіях мирової конференції, відкликаються з комісії через те, що справа з дальшим існуванням цих міністерств іще не вирішена.
У засіданнях мирної конференції зроблено тимчасову перерву через засідання комісій; пленарні засідання відновлять після підготовки матеріалу об'єднаними комісіями при відповідних міністерствах.
Въ засѣданіяхъ мирной конференціи временно произошелъ перерывъ, ввиду засѣданій комиссій.
Законом від 6 червня 1918 р. встановлено нормальний розклад платні службовцям центральних державних установ.
нормального роспису платні служачим Центральних Державних Установ, встановленого законом 6 червня 1918 року
Наказом по військовому відомству № 207 від 6 червня затверджено нову кокарду для військ, управлінь та установ: на кружку блакитного кольору золотий герб Української Держави; діаметр зірочки 27 мм, висота 5½ мм, товщина 1½ мм; для козаків така сама, але замість емалі — фарба. Це третій зразок кокарди.
кокарда на кружку блакитного коліру має золотий герб Української Держави. Діяметр зірочки-27 м/м, високість її 5½ м/м ... Наказ датований ч. 207, від 6 червня ц. р. По підрахунку — це третій зразок кокарди.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 червня 1918 р. №153/1018 губернським старостам і міським отаманам: попри вжиті заходи, злочинні банди в Україні далі грабують і сіють паніку серед мирних людей; старости й градоначальники мають постійно й безвідкладно співпрацювати між собою та з австрійськими й німецькими властями у боротьбі з ними. Підписав за міністра М. Воронович.
в межах України продовжують свої події злочинні банди, грабуючи та наводячи паніку на мирних людей.
6 червня при департаменті зовнішнього торгу створена комісія з підготовки торговельного договору України з Великоросією, яка має розглянути й справу повернення збитків, що їх завдали більшовики урядовим, громадським установам і приватним особам.
при департаменті зовнішнього торгу складена комісія по підготовці торговельного договору України з Великоросією
6 червня Міністерство торгу й промисловості повідомило, що при департаменті зовнішнього торгу створено комісію з підготовки торговельного договору України з Великоросією; комісія розглядатиме і відшкодування збитків від більшовиків для урядових, громадських установ та приватних осіб.
при департаменті зовнішнього торгу складена комісія по підготовці торговельного договору України з Великоросією
Військове міністерство розробило законопроєкт про відновлення всіх офіцерських чинів і погонів для української армії; гетьман поставився до доповіді прихильно, і найближчими днями їх мають затвердити.
Военное министерство разработало законопроектъ о возстановленіи всѣхъ офицерскихъ чиновъ и погонъ для украинской арміи.
Гетьман розпорядився відновити в Україні офіцерські суди честі.
Гетманъ распорядился возстановить на Украинѣ офицерскіе суды чести.
У Народній аудиторії спільне засідання вчительського з'їзду й з'їзду батьківських організацій російських середніх шкіл почалося під гуркіт вибухів, що вибили кілька шибок; С. Луначарська виступала проти насильницької українізації школи. Представники батьків українських шкіл заявили, що лишаються на з'їзді лише для інформації; «Русскій Голосъ» підкреслив, що під заявою було лише чотири підписи, а «Нова Рада» гостро критикувала позицію Союзу батьківських організацій.
певність висока: З'їзд описують джерела протилежних таборів — «Русскій Голосъ» (n07) і «Нова Рада» (n01), з різними оцінками, але однаковими фактами.
6 червня на ранковому засіданні спільного з'їзду вчителів і батьківських організацій під час засідання вибухи на Звіринці вибили шибки в кількох вікнах; було оголошено, що будівлі Народної аудиторії небезпеки немає. Головував В. П. Науменко.
Совмѣстное засѣданіе учительскаго съѣзда и съѣзда родительскихъ организацій открылось при шумѣ взрывовъ, причинившихъ поврежденіе стеколъ въ нѣсколькихъ окнахъ
На ранковому засіданні 6 червня Е. Л. Квилицький розповів, що школи з російською мовою навчання становлять понад 90% і були віднесені до «нерозмежованих», у віданні комісаріату Київського навчального округу; при департаменті створено тимчасову шкільну раду.
школы съ русскимъ языкомъ преподаванія составляютъ свыше 90%.
На ранковому засіданні 6 червня С. Н. Луначарська вимагала, щоб українізацію школи не проводили насильно; її доповідь вислухали із захопленням і проводжали оплесками; для дебатів записалося 35 ораторів, майже всі проти насильницької українізації.
Доклада С. Н. Луначарской былъ выслушанъ съ захватывающимъ интересомъ
На засіданні 6 червня оголосили заяву київської групи батьків-українців, що вони будуть присутні лише для інформації; під заявою підписалося лише чотири особи; відразу записалося близько 40 ораторів.
подъ заявленіемъ „группы украинцевъ" подписалось всего лишь 4 человѣка.
На вечірньому засіданні 6 червня С. Н. Луначарська виголосила доповідь «Найближче майбутнє російської школи на Україні»; під час виступу оратора Федоровського виникла сутичка через слово «волапюк» (вигуки «ганьба»); засідання закінчилося доповідями М. К. Жолткевича і Б. М. Бенина про батьківські організації.
Вечернее совмѣстное засѣданіе учительскаго и родительскаго съѣздовъ открылось подъ предсѣдательствомъ г. Науменко докладомъ С. Н. Луначарской „Ближайшее будущее русской школы на Украинѣ".
Спільне засідання обох учительських з'їздів відбулося в Народній аудиторії; докладний звіт газета пообіцяла в наступному номері.
Вчера совмѣстное засѣданіе обоихъ съѣздовъ состоялось въ Народной аудиторіи.
На ранковому засіданні всеукраїнського з'їзду «Родительских организаций» (батьківських комітетів російських середніх шкіл) представники батьків українських середніх шкіл Києва оголосили заяву, що їх не запросили або запросили запізно.
Від імени батьків українських середніх шкіл м. Київа і тих українських гімназій, які своїх делегатів до Київа прислали, складаємо привіт зʼїзду
Батьки-українці заявили, що з'їзд батьківських комітетів російських середніх шкіл не може говорити від імені батьків-українців, тому вони залишаються на ньому лише для інформації, без права ухвального голосу.
батьки-українці не приймають участи в з'їзді з правом рішучого голосу, а остаються на йому тільки для інформації
6 червня 1918 року відбувалися об'єднані збори Київського обласного професійного учительського союзу й Союзу батьківських організацій із програмою: законопроєкти Міністерства освіти, майбутнє російської школи в Україні, проєкт організації «Общины русской школы на Украине» та вибори її ради.
Ось послухайте їх програм 6 червня (обʼєднані збори обох організацій ...): ... проект організації „Общины русской школы"
У записці до міністра освіти Союз батьківських організацій Києва (голова д-р Кружилин) критикував анкету про національність батьків учнів і атестати українською мовою, називав це «скороспілою українізацією» й вимагав опитувати батьків, якою мовою навчати дітей; газета назвала документ «одвертим до цинізму».
„в погоне за скороспелой украинизацией" ... „чтобы при определении в школу детей ... родители были опрашиваемы: на каком языке им желательно обучать своих детей?"
Делегація з'їзду діячів преси вимагала від Ради міністрів звільнити заарештованих редакторів, зокрема редактора «Народного дѣла» Іванова з Лук'янівської в'язниці, а з'їзд ухвалив створити комітет захисту волі друку. Газети повідомляли про арешти без обвинувачення голів земельного комітету й земської управи в Канівському повіті та арешти за «антиурядову агітацію» в Київському й Радомисльському повітах; біля Фастова 6 червня банда вбила трьох євреїв, що поверталися з ярмарку.
певність середня: Кожен епізод підтверджують щонайменше два джерела (n01, n02, n03, n07), але подробиці різняться, а відомості з повітів — з других рук.
Делегація з'їзду діячів преси вручила Раді міністрів записку з протестом проти попереднього ув'язнення заарештованих редакторів і вимогою звільнити їх, зокрема редактора газети «Народное дѣло» Іванова, який досі сидів у Лук'янівській в'язниці разом із кримінальними злочинцями; також протестували проти цензурних утисків.
арестъ редактора газеты „Народное дѣло" Иванова, который до сихъ поръ сидитъ въ Лукьяновской тюрьмѣ вмѣстѣ съ уголовными преступниками
Продовження звіту про Всеукраїнський з'їзд діячів преси в Києві: з доповіддю про створення Всеукраїнського комітету захисту волі й гідності преси виступив київський журналіст Сухових (цензура, закриття друкарень, арешти редакторів, нагляд місцевих адміністраторів по всій Україні). З'їзд одноголосно ухвалив створити всеукраїнський комітет захисту волі друку та комітети на місцях.
Київський журналіст Сухових ... По всій Україні заводиться цензура, котра в коріні знищує вільну пресу.
Продовження звіту про Всеукраїнський з'їзд діячів преси в Києві: делегати (Пінчук, Дубов, Яворський, Зак, Бем) дискутували про створення незалежного телеграфного агентства; Бем (Київ) вказав на процвітання «паравітної» вуличної преси; зʼїзд ухвалив резолюцію з 6 пунктів, зокрема, що телеграфні агентства не можуть бути монополією держави, що телеграфну цензуру слід негайно скасувати, а газетам встановити пільговий тариф на телеграми.
Телеграфну цензуру, яка суперечить основним вимогам слободи слова і не осягає жадної мети, треба негайно скасувати.
У Канівському повіті на Київщині без жодних причин заарештували голову повітового земельного комітету Гуріненка й члена управи Хоменка, а також голову повітової земської управи; вони два тижні сиділи голодні в тюрмі без пред'явлення обвинувачення.
Два тижні сидять голодними в тюрмі, ніякого обвинувачення їм не пред'являють.
У Канівському повіті без видимих причин заарештовано голову повітового земельного комітету Гуріненка і члена управи Хоменка (усі справи й гроші вони здали повітовому старості); їх тримають у в'язниці без звинувачення, а також заарештовано голову повітової земської управи Сліпченка. Вони вже п'ять днів сидять голодні.
В Канівському повіті без всяких причин заарештовано голову Повітового Земельного Комітета Гуріненка і члена Управи Хоменка.
За відомостями губернського старости, у Київському та Радомисльському повітах у зв'язку з антиурядовою агітацією здійснено ряд арештів (УТА).
в Київському і Радомисльскому повітах в звязку з антіурядовою агітацією переведено ряд арештів
6 червня серед білого дня біля станції Фастів поблизу єврейської колонії невідомі розбійники зарізали трьох євреїв і повиймали їм очі; один із загиблих був молодим, нещодавно одруженим.
Коло ст. Фастів недалечко єврейської колонії невідомі розбишаки зарізали трьох євреїв, ще й очі їм повиймали. Це було 6-го червня серед божого дня.
6 червня о 16-й годині між Ставищем і селом Волиця (околиця Фастова) банда озброєних «товаришів» розстріляла трьох євреїв-м’ясників (Хаїм Ткач, його син і двоюрідний брат), що повертались із ярмарку; тіла привезли до Фастова ввечері.
в околиці Фастова з села Ставищ поверталися з ярмарку 3 євреї мясники Хаїм Ткач, син його, та двоюрідний брат ... постріляли всіх трьох євреїв
6 червня близько 16 год. між Ставищем і селом Волицею (поблизу Фастова) банда озброєних «товаришів» розстріляла з рушниць трьох євреїв-м'ясників (Хаїма Ткача, його сина й двоюрідного брата), що поверталися з ярмарку; гроші забрали; убитих привезли до Фастова ввечері.
6 червня ц. р. в 4 годин дня... банда озброєних „товаришів", котрі з рушниць постріляли всіх трьох євреїв, одібрали гроші і втікли.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8088
за первісними підрахунками близько 200 убитих і понад 400 поранених; у школі старшин 2 убитих і понад 150 поранених
По первоначальному подсчету число жертвъ достигало около 200 убитыхъ и свыше 400 раненыхъ.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 06-0105
за першими підрахунками (газетний репортаж у Дорошенка) до 200 убитих і згорілих, понад 1000 поранених
Поки-що нараховано до 200 забитих і згорівших і по-над 1000 поранених. Лишилося без притулку біля 10.000 людей.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Дня 6 липня · 06-0225
до 200 загиблих, понад 1000 поранених — та сама цифра, що й у Дорошенка
Дня 6 липня на передмістю Києва (Звіринець) вибухають величезні склади гарматної амуніції (кілька мільйонів гарматних набоїв). ... Було до 200 забитих і згорівших та понад 1000 поранених. Лишилося без притулку біля…
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 06-0206
близько 200 загиблих і 2000 поранених (мемуарист-очевидець)
Тих, що вдалося видобути, нараховано кругло 200 осіб, 2.000 осіб було поранено, багатьох зовсім не зареєстровано. Без даху над головою нараховано понад 10.000 жителів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вчора, 6 червня 1918 · 06-2011
точно встановити неможливо, «гадають, що їх більше тисячі»
Збитки від катастрофи колосальні, на сотні мілівонів... Але гадають, що їх більше тисячи.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Передучора · 06-6029
у школі старшин жертви, за чутками, «рахують сотнями»
В 500-700 кроків од місця вибухів стоїть інструкторська школа старшин. ... В самій школі жертв дуже багато, рахують сотнями.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 7 червня 1918 · 06-2091
у школі старшин убито 5 осіб і поранено понад 200
З персоналу школи... убито 5 осіб, а поранено більш як 200. Коло школи розташувався також й продовольчий пункт, перед котрим весь час стоїть черга бажаючих одержати горячу страву.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · завтра т. б. 11 червня · 06-6180
на похорон 11 червня замовлено 60 трун — стільки на той час було відомо вбитих
Він замовив 60 могил і гробів, бо по відомостям поки таке число мається забитих. Жалібний похід рушить біля 2-х год. дня з Олександрівської лікарні і пройде Хрещатиком на Звіринецьке кладовище
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 22 (9) июня 1918 г. · 06-9244
міське статистичне бюро зареєструвало 81 загиблого (36 чоловіків і 45 жінок) і 139 поранених
Всего зарегистрировано умершихъ 36 мужчинъ, 45 женщинъ. Раненно 56 мужчинъ и 83 женщины
Оцінка аналізу. Цифра «близько 200 убитих» — перша оцінка, яку повторюють Дорошенко, Удовиченко й Решетар; вони переписують ті самі газетні дані, тож незалежного підтвердження вона не має. Число «понад тисячу жертв» у «Відродженні» — здогад. Пізніші дані (60 трун, 81 зареєстрований загиблий) значно менші, але міська статистика, найпевніше, неповна: невідомо, чи враховано військових (зокрема німецьких) і ще не відкопаних. Точне число не вирішується; найнадійніша нижня межа — 81 зареєстрований цивільний плюс військові.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8104
понад 5000 осіб
Безъ крова осталось свыше 5.000 человѣкъ.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вчора, 6 червня 1918 · 06-1983
близько 8 тисяч (заголовок «Відродження»)
8 тисяч людей лишил[ися]... поранених і забитих. Багато людей осталося безпритульними на вулиці, голодними і голими.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 06-0105
близько 10 000 осіб
Поки-що нараховано до 200 забитих і згорівших і по-над 1000 поранених. Лишилося без притулку біля 10.000 людей.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 06-0206
понад 10 000 мешканців
Тих, що вдалося видобути, нараховано кругло 200 осіб, 2.000 осіб було поранено, багатьох зовсім не зареєстровано. Без даху над головою нараховано понад 10.000 жителів.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 6-го іюня · 06-6850
перепис через тиждень: населення Звіринця й Телички (8574 особи у вересні 1917) зменшилося на 1333
населеніе Звѣринца и Телички, составлявшее въ сентябрѣ 1917 г. 8.574 души, уменьшилось на 1.333 (13,3%)
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Хроніка думи · 06-6082
у відозві міської думи: на Звіринці налічувалося до 8000 мешканців
Там, де вчора була людна частина міста, де начислювалось до 8.000 мешканців, — там тепер пустеля.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вівторок, 11 червня (29 травня) 1918 · 06-2355
потерпілих налічується до 12 000 осіб
кількість потерпівших досягає до 12,000 чоловік. Тут же, на Звіринці, був улаштований кружечний збір і сестри-жалібниці з кружками зустрічають тих, хто прийшов подивитись на жах зруйновання.
Оцінка аналізу. Цифра 10–12 тисяч перевищує все населення Звіринця й Телички (близько 8,5 тисячі), тож її, найпевніше, отримано, додавши всіх постраждалих у ширшому районі, або перебільшено; «8 тисяч» збігається з чисельністю мешканців району. Перепис «Вечера» вимірює зменшення населення, а не кількість погорільців. Найімовірніше, без даху лишилося кілька тисяч осіб (5–8 тисяч), точніше не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора 6 червня · 06-0526
урядове повідомлення: снаряди (ракети) самі зайнялися в піротехнічних майстернях
Очевидно, причиною перших вибухів були снаряди, які самі собою зайнялися в піротехнічних майстернях.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Німецьке звідомлення · 06-6078
німецьке звідомлення: ракети загорілися самі собою
в 9 годин 50 хвилин ранку вартовий, що стояв на варті, дав знати вистрілами, що виникла пожежа в набойному складі. ... Німецькі втрати: 3 вбитих, 4 поранених, один важко, двох пропало без вісти
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вчора, 6 червня 1918 · 06-1986
версії: необережна цигарка, удар снаряда об снаряд, вогонь у ракетній майстерні; певних відомостей немає
Кажуть, що це наслідки необережности... Ще инші кажуть, що вогонь попереду показався в ракетній майстерні... ніяких певних відомостей про те, як почалася пожежа... нема.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8079
поранений офіцер: пожежа почалася зі штабелів порожніх ящиків
А если бы насъ своевременно отпустили, этихъ жертвъ могло бы и не быть».
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8096
чутка: німці одразу заарештували групу підозрілих у підпалі
нѣмцами была арестована группа подозрительныхъ лицъ, которыя будто бы произвели поджегъ.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 6 червня 1918 р. · 06-0061
Скоропадський: неофіційна версія — справа більшовиків; сам він схилявся до офіційної — недбалість
многие дома погибли из-за того, что рабочие, жившие в них, хранили там растасканные ими же снаряды.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · на початку червня 1918 р. · 06-0204
Шкільник, за приміткою до запису, покладає відповідальність на есерівську бойову групу
Глядів я на таку подію з балькону готелю Прага... вибух величезних складів амуніції на Звіринці, передмісті Києва на початку червня 1918 р.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10-го цього червня · 06-0824
10 червня робітники Деміївки нібито закидали слідчій владі намагання приписати вибух більшовикам
по місту ходить сила безпідставних ріжноманітних чуток, причому розкидають навіть відозви, що попереджають населення про можливий вибух на Лисій горі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 6-го червня; 10-го цього червня · 06-0823
Військове міністерство (попереднє слідство): службовець сараю № 169 необережно лагодив ящик із сигнальними ракетами
одни із служачих сараю № 169 у складі огнестрільного припасу без потрібної обережности поправляв попсованого ящика з сигнальними ракетами.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня 1918 · 06-5743
висновок слідства й експертів (опубліковано в липні): урядовець Молочков забивав цвяхами ящик із 400 ракетами; версію про злий намір спростовано
6-го червня в цьому сараю під доглядом урядовця Молочкова провадилась праця по сортуванню зазначеного майна. ... в ящикові ... вибух ракети. ... ящик, в якому містилось 400 ракети, був дуже важкий. ... це счинилось коло…
Оцінка аналізу. Офіційна версія першого дня (займання ракет) узгоджується з пізнішими висновками слідства про необережне поводження з ящиком ракет у сараї № 169; її підтримує й німецька сторона. Версії про підпал, більшовицьку чи есерівську диверсію — чутки або пізні мемуарні твердження без доказів у джерелах; за повідомленням Військового міністерства, робітники Деміївки, навпаки, закидали слідству намагання звалити провину на більшовиків (06-0824, 10 червня). Найімовірніше — нещасний випадок через недбалість на перевантаженому складі.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня 1918 · 06-2084
очевидець: пожежа в ракетному відділі почалася близько 9-ї години
біля 9 годин ранку од необережного поводження з огнем сталася пожежа в відділі, де вироблюються ракети... ракети вибухали сотнями і місцеві мешканці з Лисогорського форту любовалися ними
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Німецьке звідомлення · 06-6078
німецьке звідомлення: о 9:50 вартовий пострілами сповістив про пожежу
в 9 годин 50 хвилин ранку вартовий, що стояв на варті, дав знати вистрілами, що виникла пожежа в набойному складі. ... Німецькі втрати: 3 вбитих, 4 поранених, один важко, двох пропало без вісти
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку · 06-0525
урядове повідомлення: вибух о 10:10
Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку з боку Звіринця, де лежать склади вибухових матеріалів та військового знаряддя, почувся сильний вибух
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8092
очевидці в місті: оглушливий вибух близько 10:20
Около 10 ч. 20 мин. дня раздался оглушительный взрывъ.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8086
юнкер школи старшин: вибух о чверть на одинадцяту
Господа, будьте осторожны, такъ какъ видимый вами пожаръ — гдѣ-то близко отъ артиллерійскихъ складовъ
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 06-0205
мемуарист: вибух почався рано-вранці
Перелякані люди як божевільні втікали, не знаючи куди — по дорозі падали та гинули на розрив серця... вибух стався в ранніх годинах і продовжався до полудня.
Оцінка аналізу. Розбіжність вирішується: пожежа почалася між 9:00 і 9:50, перший великий вибух стався близько 10:10–10:20. «Рано-вранці» в мемуарах — неточність пізнього спогаду.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 6 червня · 06-0100
рух трамваїв припинився (газетний репортаж у Дорошенка)
Багато думало, що це обстрілюють місто, й поховалися в підвали. По що до Київа підступають большевики. Крамниці почали закриватися. Рух трамваїв припинився.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця, 7 червня (25 травня) 1918 · 06-1805
трамвай ходив майже цілий день, телефон не працював до 13-ї години
Трамвай ходив майже цілий день. Телефон, після того, як почались вибухи, перестав робити і відновив свою працю тільки о 1 годині дня.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Передучора · 06-6034
трамвай і телефон працювали безупинно
майже всі урядові установи не працювали, бо службовці розбіглись в паніці ще зранку. Трамвай і телефон працювали безупинно.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8061
на Печерську трамваї знову пішли близько 14-ї години
Часа въ два на Печерскѣ опять жизнь кипѣла ключемъ, пошли трамваи.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, рух зупинявся на Печерську й біля зони вибуху на кілька годин, а в решті міста тривав; телефон, за детальнішим репортажем «Відродження», мав перерву до 13-ї. Остаточно не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня 1918 · 06-2086
за рапортами начальників районів — жодного вбивства, грабунку чи крадіжки
В день катастрофи... в місті не сталося ні одного вбивства, ні грабунку, ні крадіжів. Тоді, як за послідні часи в місті щоденно бувало декілька грабунків та вбивств
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня 1918 · 06-2181
на Саперній слобідці четверо бандитів пограбували крамницю, затриманого застрелено
В день катастрофи на Саперній Слобідці 4 бандити, скористувавшись панікою, ограбували крамницю... Окіма було затримано і одправлено в район... вистрілом з револьвера його було вбито.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 06-0618
траплялися випадки мародерства, їх рішуче припиняли
Не дивлячись на нещастя, були випадки мародерства, але їх рішучими заходами спиняли.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8067
до години дня з'ясувалося, що в районі вибухів були окремі грабунки й мародерство
Къ часу дня выяснилось, что въ районѣ взрывовъ были отдѣльные случаи грабежей и ма
Оцінка аналізу. Обидва твердження можуть бути правдивими в різних межах: рапорти районів, імовірно, стосувалися міських дільниць, тоді як мародерство відбувалося в оточеній зоні й на околицях. Те саме «Відродження» за кілька днів визнало грабіж на Саперній слобідці, тож твердження про «жодного грабунку» — неточне.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора 6 червня · 06-0529
уряд: небезпеки отруйних газів немає, чутки безпідставні
Небезпеки від отруйних газів нема і відповідні чутки не мають під собою жадного грунту
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 06-0607
через чутки в університеті роздавали протигази, вишикувалися черги
Моментально почали зачинятись магазини, в інституціях припинилась праця, по школах роспустили дітей... В університеті і по инших деяких інституціях роздавали протигазові маски, і там зібрались великі черги народу.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 6 июня 1918 г. · 06-8102
«Русскій Голосъ»: близько 17-ї години кожні п'ять хвилин вибухали балони з задушливим газом, зелені хмари несло до річки
Къ 5 часамъ дня весь Зверинецъ, отъ Больше-Ломакинской до Печерской улицы представляетъ сплошное море огня.
Оцінка аналізу. Повідомлення «Русского Голоса» стоїть окремо й суперечить офіційному спростуванню; ймовірно, кольоровий дим прийняли за газ. Не вирішується остаточно, але наявні джерела не підтверджують отруєнь.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · позавчорашнього · 06-0608
кілька сотень фахівців під керівництвом отамана Портенка
д. Сливинський наказав зібрати кілька сот спеціалістів, які під керовництвом інспектора технічних частин отамана Портенка після перших же вибухів прибули на місце нещастя.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота, 8 червня (26 травня) 1918 · 06-1892
близько 1000 осіб технічних частин під проводом отамана Лорченка
Всякі фаховці-техніки, що пробувають в Київі — панцерники, сапери, залізничники і инш., в кількости біля 1.000 чоловік, під приводом інспектора техничних частин, отамана Лорченка
Оцінка аналізу. Імовірно, та сама людина (інспектор технічних частин), а розбіжність у прізвищі — помилка набору або OCR; чисельність розходиться, не вирішується.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 6-го липня 1918 р. · 06-0141
підпис до фото: «6 липня 1918»
Вибух амуніції 6-го липня 1918 р. в Києві (Звіринець).
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Дня 6 липня · 06-0225
Удовиченко: «6 липня», хоча сам пише, що одеський вибух 31 липня стався через два місяці після київського
Дня 6 липня на передмістю Києва (Звіринець) вибухають величезні склади гарматної амуніції (кілька мільйонів гарматних набоїв). ... Було до 200 забитих і згорівших та понад 1000 поранених. Лишилося без притулку біля…
Булгаков, «Белая гвардия» (роман) (книга або мемуар) · в мае месяце · 06-0224
роман Булгакова: травень, вибух на Лисій горі
Он явился с Лысой Горы за Городом, над самым Днепром, где помещались гигантские склады снарядов и пороху. На Лысой горе произошел взрыв.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку · 06-0525
газети наступного дня: 6 червня
Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку з боку Звіринця, де лежать склади вибухових матеріалів та військового знаряддя, почувся сильний вибух
Оцінка аналізу. Розбіжність не пов'язана зі старим і новим стилем (різниця — місяць, а не 13 днів): «липень» у підписах і в Удовиченка — помилка; у Булгакова — художня вільність. Сучасні газети одностайно датують вибух 6 червня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 6-го червня · 06-0753
біля станції Фастів невідомі зарізали трьох євреїв і повиймали їм очі
Коло ст. Фастів недалечко єврейської колонії невідомі розбишаки зарізали трьох євреїв, ще й очі їм повиймали. Це було 6-го червня серед божого дня.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня 1918 · 06-2113
о 16-й між Ставищем і Волицею банда «товаришів» розстріляла з рушниць трьох м'ясників (Хаїма Ткача з сином і братом) і забрала гроші
6 червня ц. р. в 4 годин дня... банда озброєних „товаришів", котрі з рушниць постріляли всіх трьох євреїв, одібрали гроші і втікли.
Оцінка аналізу. Найпевніше, та сама подія; «Відродження» подає конкретні імена, час і місце, тому його версія виглядає точнішою, а подробиці «Нової Ради» могли бути чуткою. Не вирішується остаточно.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 6 червня 1918 · 06-0467
два тижні сидять голодні в тюрмі
Два тижні сидять голодними в тюрмі, ніякого обвинувачення їм не пред'являють.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · четвер 6 червня 1918 · 06-5977
уже п'ять днів сидять голодні
В Канівському повіті без всяких причин заарештовано голову Повітового Земельного Комітета Гуріненка і члена Управи Хоменка.
Оцінка аналізу. Обидві газети подають ту саму кореспонденцію з різними строками; не вирішується (можливо, помилка в одному з передруків).
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 червня · 06-5401
митрополит дозволив збір пожертв для потерпілих «від пожежі на Подолі 6 червня»
Митрополитом Антонієм дозволено провадити збори по всіх церквах м. Київа на протязі червня, липня і серпня на користь потерпівшим від пожежі на Подолі 6 червня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вчора між 2-3 годинами дня · 06-0883
велика пожежа на Подолі спалахнула 14 червня
вчора між 2-3 годинами дня від невідомої ще причини виникла пожежа на лісних складах у гавані Дніпра... над Подолом піднявся величезний стовп диму.
Оцінка аналізу. Жодне джерело 6 червня не згадує пожежі на Подолі; велика подільська пожежа сталася 14 червня. Дата «6 червня» в записі 06-5401 — помилка (можливо, змішано з датою вибуху на Звіринці); на плутанину стилів не схоже, бо 14 червня н. ст. — це 1 червня ст. ст.
Цитата дня
Моментально почали зачинятись магазини, в інституціях припинилась праця, по школах роспустили дітей... В університеті і по инших деяких інституціях роздавали протигазові маски, і там зібрались великі черги народу.6 червня, після вибуху, в Києві негайно зачинилися магазини, в установах припинилася робота, зі шкіл розпустили дітей; через чутки про задушливі гази в університеті та деяких інших установах роздавали протигази, і там вишикувалися великі черги.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №95, с. 3 · 06-0607
Ціна дня
платня завідувача відділу губернської народної управи
650 крб за місяць
Подільська губернська народна управа (оголошення в київській газеті) · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 1 · 06-0435
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| допомога потерпілим від вибуху на Звіринці | 500 000 крбразово | Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти», с. 94 |
| платня помічника завідувача книжкового складу | 450 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 1 |
| платня урядовця ліквідаційної комісії повітового коменданта | 250 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 1 |
| окремий номер «Нової Ради» (провінція, вокзали) | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 1 |
| курс німецької марки (урядовий) | 75 копмарка | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 3 |
| ринковий курс австрійської крони | 44 копкрона | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 3 |
| книжка В. Гаршина «Чотири дні» (вид. «Час») | 25 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 3 |
| збірник американських оповідань (вид. «Час») | 2 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 3 |
| відсоток за строковим вкладом на 1 рік в Українбанку | 5 %рік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 4 |
| пожертва службовців департаменту посередніх податків потерпілим від вибуху | 120 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №95, с. 4 |
| Обід з двох страв у кафе-дальні на Прорізній, 19 | 5 крбобід | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 1 |
| Платня інструктора з шкільної/позашкільної освіти Васильківської повітової управи | 480 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 2 |
| Мито за ввезення українських книжок з Галичини | 38 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 1 |
| Українська біблія (собівартість з митом у Києві) | 7 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 1 |
| Кредити на додаткову платню вчителям (запит до ради міністрів) | 5 215 000 крбсума | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 4 |
| Вступна платня до Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу | 10 крбчленство | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 5 |
| Проживання й харчування на курсах птахівництва і кролівництва | 150 крбкурс | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 6 |
| Німецька марка в урядових установах | 75 коп.марка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 6 |
| Відсоток по строкових вкладах на рік у Українбанку | 5,5 %річних (5½–6 %) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 8 |
| Голоскевич «Правописний словник» | 1,25 крбкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №56, с. 8 |
| Асигнування на допомогу постраждалим від вибуху на Звіринці | 500 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №57, с. 4 |
| Зерно (Могилів-Подільський повіт) | 100 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| зерно | 100 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| пожертви на допомогу постраждалим від вибуху на Звіринці (зібрані в Луцьку) | 1775,26 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №79, с. 3 |
| пожертва графів Бобринських постраждалим від вибуху на Звіринці | 30 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №106, с. 3 |
| пожертва Південно-Західного т-ва заохочування коннозаводства | 25 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №107, с. 4 |
| виручка виставки в Купецькому зібранні на користь постраждалих від вибуху на Звіринці | 885,9 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №107, с. 4 |
| «Робітнича газета», окреме число | 25 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 1 |
| валовий дохід 7 удільних маєтків за 1916 рік | 4 000 000 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 3 |
| оклад контролера/кондуктора старших розрядів | 250 крбмісяць (200–300) | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| оклад рядового кондуктора/вагоновожатого | 180 крбмісяць (170–250) | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| наймання кута | 17,5 крбмісяць (15–20) | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| передплата «Нової Ради» | 6 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| передплата «Вістника» спілки лікарських помічників | 2 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| доба в готелі «Чайка» (одна особа) | 3 крбдоба | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| доба в готелі «Чайка» (двоє) | 4 крбдоба | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| брошура М. Порша «Україна і Росія на робітничому ринку» | 75 копштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №288, с. 4 |
| Асигнування допомоги киянам, постраждалим від вибуху складів на Печерську | 500 000 крбразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №14, с. 2 |
| двір із будинками, Привізна вул., 23, Миколаїв | 71 000 крбдвір | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| ділянка на Міській землі в Одесі (200 кв. саж.) | 2 000 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 7 |
Оголошення дня
Учень ... комерц. школи, шукає якої неб. праці, або лекцій ... укр. мов. адрес: Поділ, Наб. Нікольська № 2 кв. економа.Оголошення: учень комерційної школи шукав будь-якої праці або уроків української мови; адреса — Поділ, Набережно-Микільська, 2, квартира економа.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №93, с. 1 · 06-0434
Афіша й культура
Ще 4 у темі «Культура» нижче.
Погода
Навіть у день катастрофи газети вийшли з афішами: у Міському театрі давали «Лізістрату», у Троїцькому народному домі — «Суєту», у Літньому театрі Купецького зібрання — «Запорожця за Дунаєм», у «Шато», «Chat noir» і «Пел-Мел» — вар'єте й комедії, у консерваторії анонсовано концерт Г. Мелиха (06-7966, 06-1700, 06-0432, 06-1701, 06-7968, 06-7969, 06-7736); чи відбулися вистави, джерела не кажуть. На базарі житнє борошно коштувало 60–70 крб за пуд, хлібина в 5 фунтів — 7–8 крб, фунт сала — 5–5,50 крб, фунт картоплі — 45 коп., огірок — від 80 коп.; окремий номер газети — 25 коп.; обід із двох страв у кафе на Прорізній — 5 крб (06-7941, 06-7943, 06-7946, 06-7949, 06-7950, 06-7909, 06-5953, 06-1702). Трамвайники заробляли 170–300 крб на місяць і винаймали кути за 15–20 крб; у Києві налічували 15 тисяч безробітних; у день вибуху візники брали 50 крб за поїздку від Олександрівської лікарні до Дмитрівської, а скла в місті бракувало (06-5983, 06-5985, 06-7938, 06-8068, 06-8058).
Рада міністрів Української Держави на засіданні (початок червня 1918) обговорила штати гетьманського штабу та справу удільних маєтків: на Україні 7 великих казенних маєтків (46 000 десятин орної землі, близько 100 000 десятин лісу, дві цукроварні і ряд млинів) дали в 1916 році валового доходу близько 4 000 000 карбованців. Постановлено визнати маєтки державною власністю й передати Міністерству земельних справ; прибутки йдуть до української скарбниці.
Рада міністрів на минулому засіданні обговорила штати гетьманського штабу й питання удільних маєтків: в Україні було сім великих удільних маєтків із 46 тисячами десятин орної землі та близько 100 тисяч десятин лісу, двома цукроварнями й млинами, які 1916 року дали близько 4 мільйонів карбованців прибутку; уряд оголосив їх державною власністю й передав Міністерству земельних справ.
Рада міністрів постановила визнати ці маєтки державною власністю і передати їх до відома м-ва земельних справ, причому прибутки з маєтків повинні йти до української скарбниці.
Дата номера газети; точна дата засідання не вказана.
Рада міністрів постановила визнати ці маєтки державною власністю і передати їх до відома м-ва земельних справ, при чому, прибутки з маєтків повинні йти до української скарбниці.
6 червня злетів у повітря склад із боєприпасами (казали — на Звіринці); було близько 15 сильних детонацій; у бюро Донцова на Хрещатику вилетіли всі шибки вікон, вулиця була всипана битим склом, на ній лежали люди, збиті вибуховою хвилею.
Якийсь склад з амуніцією вилетів в повітря (кажуть на Звіринці). Було з 15 сильних детонацій. Шиби в бюрі з вікон, що виходили на Хрещатик, всі вилетіли.
Вибух на Звіринці.
Під час вибуху на Звіринці налякані люди тікали, не знаючи куди, дехто падав і помирав від розриву серця; вибух почався рано-вранці й тривав до полудня; особливо багато загинуло матерів і дітей, чиї чоловіки пішли на роботу.
Перелякані люди як божевільні втікали, не знаючи куди — по дорозі падали та гинули на розрив серця... вибух стався в ранніх годинах і продовжався до полудня.
6 червня 1918 р. на початку 11-ї години ранку на Звіринці вибухнули артилерійські склади: усе трусилося, як під час землетрусу, з вікон сипалося скло, з будинків — тиньк і цегла, подекуди позривало двері; за першим вибухом пішли нові.
о початку 11-ої години ранку з боку Звіринця почувся такий страшний вибух, від якого не тільки околиці Звіринця але й далеко по-за ними все затрусилося, неначе від землетрусу
Газетний репортаж, який цитує автор
За першими підрахунками вибухів на Звіринці: до 200 убитих і згорілих, понад 1000 поранених, близько 10 000 осіб лишилися без даху; багато трупів ще не відкопано з-під руїн; багатьох поранених уламками й склом не реєстрували.
Поки-що нараховано до 200 забитих і згорівших і по-над 1000 поранених. Лишилося без притулку біля 10.000 людей.
Газетні цифри по гарячих слідах
Уранці 6 червня 1918 року в Києві послідовно вибухнули великі порохові й артилерійські склади: загинуло 200 осіб, тисяча поранена; жінки непритомніли, коні понесли, хворі на серце падали мертвими.
On the morning of June 6, large powder and munitions stores exploded in series in Kiev, killing two hundred persons and injuring a thousand more. Women fainted, horses ran away, and persons with heart disease dropped dead.
Автор датує події за новим стилем. Місце (Звіринець) додано за загальновідомими даними, у джерелі не вказано.
Адміністративний департамент Генерального суду 6 червня об 11 ранку в приміщенні Київського апеляційного суду (2-й поверх) розглядатиме скарги, зокрема Київської губернської земельної управи та Тадеуша Потоцького на вироки Київського окружного суду.
Справи, призначені для розгляду в Адміністративному Департаментові Генерального Суду (6 червня (іюня) н. ст. 24 травня (мая) ст. ст.) 1918 року о годині 11 ранку в помешканні Київського Апеляційного Суду на другому поверсі.
У приміщенні Департаменту професійної освіти 6 червня 1918 року о 6-й вечора засідала комісія зі складання підручників для механічних і електротехнічних шкіл, а 7 червня о 6-й — комісія з підручників для хіміко-гірничопромислових шкіл.
засідання комісії відбудеться 6-го червня в помешканні департамента професійної освіти о 6-й год. вечора.
6 червня 1918 року о 10:10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухових матеріалів і військового знаряддя, пролунав сильний вибух; від детонації вибухнули сусідні склади, а від набоїв і гранат, що розліталися, виникли пожежі.
Вчора 6 червня, о 10 год. 10 хвилин ранку з боку Звіринця, де лежать склади вибухових матеріалів та військового знаряддя, почувся сильний вибух
Офіційне повідомлення уряду.
6 червня 1918 року о 6 годині вечора в приміщенні товариства «Вернигора» на Фундуклеївській, 19 скликали збори колишніх членів українських організацій Петрограда для створення петроградської колонії.
Збори відбудуться в помешканні т-ва „Вернигора" (Фундуклеївська, ч. 19) о 6 год. веч. в четвер 6 червня
6 червня 1918 року близько 10 години ранку над Києвом з боку Печерська з'явилися величезні язики полум'я й чорні клуби диму, а потім пролунали громові вибухи майже без перерви; по всьому місту сипалося скло з вибитих вікон, будинки ходили ходором.
Позавчора о 10-ій годині ранку над Київом з боку Печерська зʼявились величезні язики полумʼя і чорні зловісні клуби густого диму... По всьому місту сипалось із повибиваних вікон шкло, будинки ходили ходором
Підкинуті вибухом гарматні набої сипонули на Звіринець і околиці; хати й будинки розліталися на тріски, і весь район від Дніпра до Києво-Воронізької залізниці був зруйнований, ніби ураганом.
Увесь район починаючи від Дніпра і до Києво-Воронізької залізниці зруйновано немов ураганом.
Під час катастрофи на Звіринці 6 червня догорав Троїцький монастир, що опинився в зоні вибухів.
видно було, як догорав троїцький монастирь, котрий опинився у сфері нещастя.
Ймовірно, Свято-Троїцький Іонинський монастир на Звіринці.
Від вибухів 6 червня потерпіла й Слобідка за Дніпром: там повибивало шибки, пошкодило стіни й дахи.
Слобідка теж не мало потерпіла од вибухів: хоч вона й одділяє од катастрофи Дніпро, там не менше повибивані шибки, попровалювані стіни, попсовані дахи
Вогонь, за словами газети, спалахнув в артилерійській сортувальній: версії — необережна цигарка, удар одного снаряда об інший або загорання в ракетній майстерні; «певних відомостей про причину нема».
Кажуть, що це наслідки необережности ... інші кажуть, що вогонь поперед показався в ракетній майстерні і відти перекинувся далі. Але ... ніяких певних відомостей про те, як почалася пожежа, нема.
Причини вибуху в номері подано як чутки й версії.
У центрі міста вибухи теж відчулися: у багатьох будинках повилітали вікна, вулиці були засипані склом, розбиті вітрини; о 12-й годині дня місто нагадувало бівак, а люди юрбами тікали то на Святошин, то на вокзал, то в поле.
Майже в кожному будинку повилітали вікна ... Вулиці всі закидані шклом. ... юрбами тікали то на Святошин, то на вокзал, то просто в поле.
Гетьман Скоропадський о першій годині дня виїхав на Звіринець, проїхав Московською вулицею, вислухав доповіді представників української й німецької влади й за пів години повернувся.
О першій годині дня пан Гетьман виїхав на місце вибуху ... Пан Гетьман прослідував по Московській вулиці на Звіринець
Серед паніки вояки тікали через загорожі з колючого дроту; німецький солдат біг серединою вулиці без штанів, але з рушницею, у якої загубив замок.
біжить по середині вулиці німець без штанів, але тягне за собою рушницю, замок котрої не знати де загубив...
Комічний епізод у репортажі.
Газета шукає винних у катастрофі: передусім тих, кому доручили охорону артилерійських складів, а далі саме населення Звіринця, що ховало вдома набої й порох; до вибуху діти крали динаміт та порох і палили його, а сторожі гонялися за ними без успіху.
До цієї катастрофи можна було бачити, як діти крали динаміт та порох і трохи осторонь палили його.
Звіринець, де мешкала «сама бідота», майже весь зруйнований; на місці хат стоять самотні печі.
Звіринець, це те місто, де жила сама бідота. ... майже весь Звіринець зруйновано
Вибуховою хвилею від Московської вулиці до Сінного базару вибило шибки: на Хрещатику, Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, Великій Васильківській понад половину розкішних вітрин розбито, на тротуарах скло; будинки ціли.
Вздовж по Хрещатику, по Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, В.-Васильківській — одна картина; більша половина розкішних вітрин розбита
На базарі зрання йшла торгівля, але після вибухів крамниці зачинилися, люди розбіглися, а серед жінок ширилися чутки, що до Києва підступають більшовики.
Бабами ширились чутки, що до Київа підступають большовики...
Чутка, на ділі безпідставна.
На Васильківській вулиці стався випадок смерті від розриву серця; на вулицях непритомніли жінки.
а на Васильківській вул. навіть був випадок смерти від розриву серця.
Іонівський монастир сильно постраждав: уламки збили хрести на куполах, будинок має щілини, чернечий гуртожиток зруйновано, ченці розбіглися, під руїнами знайшли одного непритомного ченця.
Особливо постраждав від вибухів Іонівський манастирь. Набоєм збито на куполах хрести
Німецький Червоний Хрест розгорнув пункт допомоги на Московській вулиці біля Арсеналу і активно допомагав постраждалим.
На Московській вулиці коло арсеналу розташувався пункт німецького Червоного Хреста і почав жваву працю допомоги.
Київська міська дума організувала комітет допомоги потерпілим: цілий день члени комітету виводили обивателів із місць катастрофи, розміщали їх у «контрактовому будинку», гімназіях і комерційній школі; харчі видавали; розміщено 500 душ.
Київська мійська дума організувала комітет допомоги потерпівшим від катастрофи. ... яких розміщали в контрактовому будинкові, в гімназіях і комерційній школі. ... Всього розміщено поки що 500 душ.
6 червня 1918 р. близько 10-ї години ранку на Звіринці вибухнули артилерійські склади (сортувальна); низка потужних вибухів снарядів, пороху й ракет тривала годинами, у центрі міста в багатьох будинках повилітали вікна, вулиці були засипані склом.
Вчора Київ після недавніх большовицьких подій знов пережив страшні хвилини, які надовго залишаться в памяті громадян.
Дата — «вчора» щодо номера від 7 червня. Заголовок: «8 тисяч людей лишилися безпритульними», «поранених і забитих».
О 13-й годині 6 червня гетьман виїхав на місце вибуху Московською вулицею на Звіринець, вислухав доповідь представників української й німецької влади, дав кілька порад і, пробувши півгодини, повернувся.
О першій годині дня пан Гетьман виїхав на місце вибуху... прослідував по Московській вулиці на Звіринець, вислухав доклад ... від представників української і німецької влади
Серед анекдотичних епізодів вибуху: німецький вояк біг серединою вулиці без штанів, тягнучи рушницю без замка.
Он-де біжить по середині вулиці німець без штанів, але тягне за собою рушницю, замок котрої не знати де загубив...
Для допомоги пораненим мобілізовано всі санітарні організації й Червоний Хрест: на Звіринець з усіх кінців міста тягнулися загони санітарів, а Московською вулицею везли поранених; шпиталі переповнені.
почалась мобілізація... усіх санітарних організацій і Червоного Хреста... На Московській вулиці можна було побачити, як уже везуть поранених з Звіринцю.
Майже весь Звіринець зруйновано: у районі, де жила переважно біднота, залишилися поодинокі печі на місці хат, багато осель повністю згоріли.
на місці хати зараз стоїть сиротою піч... Там хатина роз'їхалася зовсім... А там майже усе погоріло...
Під час вибухів 6 червня життя у гетьманському палаці йшло своїм шляхом: варта залишалася на місці, вибито лише вікна; о першій годині вулицю перед палацом оточила піша й кінна варта, а до гетьмана прибув начальник Сердюцької дивізії.
Варта весь час залишалась на місті. Сам будинок цілий; повилітали тільки вікна. О першій годині пішою й кінною вартою оточено було вулицю перед дворцем Гетьмана
У районі університету п'яти- і шестиповерхові будинки «затанцювали» від вибухів: мешканці в нічній білизні вибігали на двір чи ховалися в льохи.
пяти і шести поверхові будинки раптово затанцювали; населення їх... повискакувало на двір
Під час вибухів до Ботанічного саду (біля входу якого не було звичайної варти) збіглися перелякані мешканці великих будинків — напівроздягнені чоловіки лежали на лавочках, ховалися жінки з дітьми.
Коло входу до Ботаничного саду нема звичайної варти. Сюди повтікала з великих будинків... компанія
У зруйнованій хаті на Саперному полі серед розкиданих речей на стіні вцілів портрет Тараса Шевченка; грабіжники скористалися відсутністю охорони, і лише близько 13-ї години з'явилася варта інструкторської школи, що навела порядок.
розбитих знарядами... вражає на одній із стін зовсім неторушений портрет Тараса Шевченка... грабіжники, не гаючи часу, успіли поживитися
6 червня під час паніки на вулицях падали в непритомність жінки, а на Васильківській вулиці був випадок смерті від розриву серця.
на Васильківській вул. навіть був випадок смерти від розриву серця.
Йонівський монастир постраждав найбільше: набої збили хрести з куполів, будинок має великі шпарини, чернечий гуртожиток зруйновано, ченці розбіглися, під руїнами знайшли непритомного ченця; садиба виглядала так, наче її бомбардували.
Особливо постраждав від вибухів Іоновський манастирь. Набоем збито на куполах хрести... Общежиття манахів зовсім зруйновано
Біля арсеналу на Московській вулиці розташувався пункт німецького Червоного Хреста, який жваво допомагав постраждалим; німецькі санітарні загони працювали без перепочинку.
На Московській вулиці коло арсеналу розташувався пункт німецького Червоного Хреста
Група петроградців — колишніх членів українських організацій — скликає збори колишньої петроградської колонії 6 червня о 18-й год. у приміщенні товариства «Вернигора» (Фундуклеївська, 19).
Збори відбудуться в помешканні т-ва „Вернигора" (Фундуклеївська, вул, ч. 19) о 6 год. веч. в четвер 6-го червня ц. р.
Митрополит Антоній дозволив проводити збори пожертв по всіх церквах Києва протягом червня, липня й серпня на користь потерпілих від пожежі на Подолі 14 червня.
Митрополитом Антонієм дозволено провадити збори по всіх церквах м. Київа на протязі червня, липня і серпня на користь потерпівшим від пожежі на Подолі 6 червня.
Велика пожежа на Подолі — 14 червня 1918 р. н. ст.; «6 червня» — помилка
Перепис, проведений через тиждень після вибуху на Звіринці 6 червня 1918 року, показав, що населення Звіринця і Телички, яке у вересні 1917 року становило 8574 особи, зменшилося на 1333 особи (13,3%).
населеніе Звѣринца и Телички, составлявшее въ сентябрѣ 1917 г. 8.574 души, уменьшилось на 1.333 (13,3%)
Вибух складів боєприпасів на Звіринці.
6 червня 1918 року о 10:10 ранку в районі Звіринця, де містилися склади вибухових речовин і військового спорядження, стався вибух великої сили; урядове повідомлення назвало можливою причиною самозаймання ракет у піротехнічних майстернях.
6-го червня 1918 року в 10 годин 10 хвилин ранку з боку Звіринця ... вибух великої сили ... Можливо, що причиною перших вибухів було самозагорання ракет
Місцевість дібрано з OCR «Звірі…» та контексту повідомлення про склади; підзаголовок «Урядове повідомлення».
Передова «Русскаго Голоса» назвала вибух на Звіринці 6 червня 1918 року страшною катастрофою, перед жахом якої блякне все, що місто пережило під час місяців громадянської війни; кількість убитих і поранених, імовірно, дуже велика.
Страшная катастрофа постигла вчера Кіевъ, катастрофа, передъ ужасами которой блѣднѣетъ все то, что пришлось пережить нашему многострадальному городу
Читано з зображення. Дата події — «вчора» відносно номера від 7 червня.
Останній сильний вибух на Звіринці стався об 11.40; близько чверті години було чути шум, схожий на дощ, а вітер посилився від тепла вибухів.
Послѣдній сильный взрывъ произошелъ въ 11 ч. 40 мин.
Читано з зображення.
На вулицях з'явилися біженці, подекуди напівроздягнені, з дітьми; коли вибухи припинилися, Хрещатик заповнився цікавими, центральні вулиці вкрило скло, яке поспіхом прибирали.
Центральныя улицы полны стекломъ, которое спѣшно убирается.
Читано з зображення.
До лазаретів і станцій «швидкої допомоги» автомобілями та на візниках привозили поранених, головним чином у голову, дехто весь у крові; по вулицях роз'їжджали кінні патрулі й ходили загони німецьких солдатів.
По улицамъ разъѣзжаютъ конные патрули и ходятъ отдѣльные отряды германскихъ солдатъ.
Читано з зображення.
Близько 12-ї години Хрещатиком бігла юрба людей у тому вигляді, в якому застав їх вибух, дехто без капелюхів, з блукаючими поглядами; за мить спорожнів Бессарабський базар.
Къ 12 часамъ дня Крещатикъ представлялъ необычайный видъ: по серединѣ улицы шла и бѣжала толпа людей
Читано з зображення.
Майже в усіх міністерствах припинилася робота, бо від вибуху повилітали шибки; службовці з дозволу начальства з 10 години розійшлися додому, тривожачись за родини.
Во всѣхъ почти министерствахъ прекратились работы, такъ какъ силою взрыва во многихъ министерствахъ вылетѣли всѣ стекла въ окнахъ
Читано з зображення.
Опівдні (близько 12.30) гетьман П. П. Скоропадський проїхав легковим автомобілем Олександрівською вулицею в напрямку до Садової у супроводі ад'ютантів.
Въ половинѣ перваго часа дня, по Александровской улицѣ по направленію къ Садовой проѣхалъ въ легковомъ автомобилѣ гетманъ П. П. Скоропадскій въ сопровожденіи своихъ адъютантовъ.
Читано з зображення.
О 14.20 пожежа складів ще тривала, лунали вибухи значної сили, що викликало паніку серед юрби цікавих на запружених вулицях.
Въ 2 ч. 20 м. дня пожаръ складовъ еще продолжается и въ это время слышно нѣсколько взрывовъ значительной силы
Читано з зображення.
Серед постраждалих була значна частина жінок, переважно з бідних мешканок Звіринця; в перші пів години на Олександрівській вулиці з'явилося багато поранених вихованців школи старшин — майже всі без головних уборів, бо вибух застав їх на заняттях.
Обращаетъ на себя вниманіе значительный процентъ пострадавшихъ отъ взрывовъ женщинъ, преимущественно изъ бѣднаго класса, обитателей зверинца.
Читано з зображення.
Через вибухи в Міністерстві землеробства (Володимирська, 19) припинилися заняття; стіна будинку дала загрозливу тріщину, нікого до будівлі не пускали, біля входу стояла військова охорона.
бывшая стѣна зданія министерства (Владимірская 19) трещина приняла угрожающіе размѣры. Въ зданіе никого не допускается, у входа выставлена военная охрана.
Читано з зображення.
За словами фахівців, через тісноту приміщень і недбалість працівників у снаряджальному відділі завжди була серйозна небезпека вибуху; менші вибухи з людськими жертвами бували на складах не раз у 1916 і 1917 роках.
Такіе взрывы въ сравнительно небольшихъ размѣрахъ, но съ человѣческими жертвами бывали уже на складѣ неоднократно въ 1916 и 1917 г.
Читано з зображення.
Фахівці вважали, що лихо не набрало ще більших розмірів, бо лише незначна частина снарядів була повністю готова; снаряди не літали далеко, як це було під час великого вибуху складів у Казані влітку 1917 року.
бѣдствіе не приняло еще большихъ размѣровъ по причинѣ того, что только сравнительно незначительная часть снарядовъ была вполнѣ закончена изготовленіемъ.
Читано з зображення.
У Міністерстві шляхів сполучення залишилися лише старші службовці, будівля не постраждала, відвідувачів не приймали; у Міністерстві торгівлі й промисловості було порожньо — від вибуху повилітали шибки, міністр обходив приміщення й оглядав пошкодження.
Въ министерствѣ путей сообщенія остались только старшіе служащіе. Зданіе министерства не пострадало.
Читано з зображення.
На Собачій Тропі був великий рух: групи цікавих ішли до Печерська й Звіринця, мешканці сусідніх вулиць навпаки тягнулися з вузлами в місто, багато родин таборувало в полі; проходили сильні німецькі загони, у повітрі літали аероплани.
На Собачьей Тропѣ большое движеніе: группы любопытныхъ тянутся къ Печерску и Зверинцу
Читано з зображення.
До Олександрівської лікарні з 11 години ранку почали надходити поранені, майже самі військові; хірургічне відділення швидко переповнилося, не вистачало перев'язувальних матеріалів, поранені лежали просто на траві й на лавках.
Къ одиннадцати часамъ утра въ больницу стали прибывать первые раненые, почти исключительно военные.
Читано з зображення.
У всіх відділеннях Олександрівської лікарні почалася паніка, шибки повилітали, хворих винесли в коридори й на повітря.
Во всѣхъ отдѣленіяхъ больницы паника. Стекла вылетѣли. Больные вынесены въ коридоры и на воздухъ.
Читано з зображення.
Склади біля Аскольдової могили: 22 погреби зі снарядами й ряд житлових бараків з допоміжними матеріалами; з приходу німців їх охороняли посилені німецькі караули, але німецьких снарядів там не було; пожежа, за переказами, почалася в бараці № 21.
Всего насчитывалось 22 погреба со снарядами и рядъ жилыхъ бараковъ
Читано з зображення.
Через вибух у більшій частині міста повилітали шибки в будинках і крамницях, у багатьох будинків, особливо біля Звіринця, потріскали стіни; на пожежу виїхали всі пожежні команди Києва, санітарні автомобілі й карети швидкої допомоги.
Силою взрыва въ большей части города вылетѣли стекла во многихъ домахъ и магазинахъ, треснули стѣны многихъ домовъ
Читано з зображення.
Газета опублікувала список з 29 поранених, доставлених до 14 години 6 червня в госпіталь Червоного Хреста (Рейтарська, 22): здебільшого юнкери й офіцери Інженерного училища та школи інструкторів, а також цивільні з Печерська та інших районів Києва.
Списокъ раненыхъ, доставленныхъ до 2-хъ часовъ дня въ госпиталь Краснаго Креста (Рейтерская 22).
Читано з зображення.
6 червня на ранковому засіданні спільного з'їзду вчителів і батьківських організацій під час засідання вибухи на Звіринці вибили шибки в кількох вікнах; було оголошено, що будівлі Народної аудиторії небезпеки немає. Головував В. П. Науменко.
Совмѣстное засѣданіе учительскаго съѣзда и съѣзда родительскихъ организацій открылось при шумѣ взрывовъ, причинившихъ поврежденіе стеколъ въ нѣсколькихъ окнахъ
Читано з зображення.
Катастрофа 6 червня 1918 р.: вибух великої кількості бойових припасів знищив два передмістя Києва — Звіринець і Теличку й викинув на вулицю тисячі мирних жителів.
Въ Кіевѣ 6 іюня совершилась катастрофа колоссальнаго количества боевыхъ припасовъ, уничтожившій по основанія два предмѣстья: Зверинецъ и Теличка
Читано з зображення. Дата події — за текстом звернення міського комітету допомоги; опубліковано в номері 16 червня.
6 червня 1918 р. після 10 години ранку вибухнули приміські склади вибухівки й снарядів на Звіринці. У спальні гетьмана в Гетьманському домі вилетіли шибки, посипалася штукатурка, від другого вибуху двері вдарили його по голові; вибухи перейшли в «какой-то рёв»; люди думали, що вибухає поруч, і поспішали йти; поширилася чутка, що підірвано дім гетьмана; у Гетьманському домі всі перейшли на нижній поверх під склепіння, бо старі стелі верхнього поверху загрожували обвалитися.
Оказалось, что взрывались пригородные склады взрывчатого материала и снарядов на Зверинце.
Точні дата й час — редакторська виноска 247.
Після вибуху 6 червня 1918 р. гетьман із Лизогубом поїхав спершу до офіцерської школи, де було багато поранених, яких розвозили по шпиталях, потім пішки до місця вибуху: величезна площа Звіринця, забудована невеликими будиночками, являла суцільну пожежу, у різних місцях тривали сильні вибухи.
громадная площадь Зверинца, застроенная небольшими домиками, представляла сплошной пожар, причем, в, различных местах не переставали раздаваться сильные взрывы.
На початку червня 1918 року автор з балкона готелю «Прага» спостерігав вибух величезних складів боєприпасів на Звіринці: вибухи снарядів, бомб, мін, ракет і пороху були такі сильні, що великі кам'яниці валилися, як карткові будиночки, а чорні клуби пилу й диму затемнили весь Київ.
Глядів я на таку подію з балькону готелю Прага... вибух величезних складів амуніції на Звіринці, передмісті Києва на початку червня 1918 р.
Вибух стався 6 червня 1918 р.; автор — очевидець. Відповідальність він покладає на есерівську бойову групу.
Катастрофа почалася з пожежі в одному з відділів складу: спершу дим, потім вилітали ракети; викликали пожежників з управи палацового району й караул школи старшин; перший великий вибух припав на пустир між артскладом і школою старшин, тяжко постраждали караул і пожежники; місцевість оточили українські війська.
Варта старшин і пожарна команда тяжко постраждали.
6 червня 1918 р. о 10:10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухівки й військового спорядження, пролунав вибух величезної сили, за ним ланцюг детонацій на сусідніх складах; від снарядів і уламків почалися пожежі. Район оточили війська й поліція проти грабежів і мародерства, прибули санітарні частини й пожежники.
у Києві 6 червня о 10-й годині 10 хвилин ранку з боку Звіринця ... розлігся вибух величезної сили
Гай-Нижник П. Трагедія у Києві... // Профспілки України, 1998, №3, с. 67–69.
Місце вибуху відвідали гетьман Скоропадський і голова Ради міністрів Ф. Лизогуб; гетьман особисто давав вказівки; прокурор судової палати почав слідство; гетьман запропонував асигнувати 500 тисяч карбованців потерпілим.
Державний вістник, 1918, №11, 7 червня, с. 1.
Київська міська управа оголосила, що 6 червня 1918 року о 1-й годині дня в Опаловому відділі (Троїцький народний дім) відбудуться торги без переторжки на продаж до 20 000 колод різних порід на пристані Скрыгалово Мозирського повіту Мінської губернії, на Прип'яті.
6 червня о 1 годині дня в Опаловому відділі (Троїцький Нар. дім) відбудуться торги без переторжки на продаж до 20.000 колод ріжних пород
При Міністерстві ісповідань зібралася нарада секретарів духовних консисторій і членів єпархіальних рад усієї України; на першому засіданні говорили про дуже тяжке становище духовенства й висловили бажання повернути Україні страхові, запасно-будівельні та навчальні кошти, які раніше українські єпархії відсилали до Синоду.
Були висловлені також бажання про повернення Україні страхових, запасно-строїтельних та учебних коштів, котрі раніше українськими епархіями відсилались в синод.
Дата номера газети.
Катастрофа 6 червня почалася з самозаймання (або необережності) в ракетних майстернях; вогонь перекинувся на величезні склади гарматних набоїв на роздоріжжі залізничних віток до Іонинського монастиря та до станції Київ II, поруч були порохові погреби й склад піроксиліну.
з невідомих причин (необережність, самозапалення ракетного вещества) зайнялося в ракетних майстернях. З ракетного відділу огонь перекинувся на величезні склади гарматних набоїв... одна веде до монастиря о. Іони, а друга на ст. Київ ІІ-ий.
Військове міністерство оголосило, що за попереднім слідством і свідченнями очевидців вибух на Звіринці 6 червня стався через те, що один зі службовців сараю № 169 складу вогнепальних припасів без належної обережності лагодив пошкоджений ящик із сигнальними ракетами; військово-судова влада шукала винних у злочинній бездіяльності.
одни із служачих сараю № 169 у складі огнестрільного припасу без потрібної обережности поправляв попсованого ящика з сигнальними ракетами.
Страшна катастрофа на Звіринці: у четвер 6 червня 1918 р. близько 10–11 години ранку почалася пожежа й серія потужних вибухів на артилерійських складах (у «сортировочній»). Заголовок газети говорить про 8 тисяч людей, залишених без даху, а також про поранених і вбитих.
Страшна катастрофа. 8 тисяч людей лишилось на вулиці, — багато поранених і забитих. Страшний вибух. Вчора Київ після недавніх большовицьких подій знов пережив страшні хвилини
«Вчора» відносно номера від 7 червня; заголовок пошкоджений OCR («8 тисяч людей лишил[ось]...»).
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 р. о 10:10 ранку зі Звіринця пролунав вибух величезної сили; перші вибухи — від займання ракет у піротехнічних майстернях, далі від детонації вибухали сусідні склади; район оточили військові й державна варта проти грабунків; на місці був гетьман з головою Ради міністрів; чутки про отруйні гази названо безпідставними; прокурор судової палати наказав розпочати слідство; гетьман запропонував асигнувати 500 000 крб. для першої допомоги постраждалим.
Вчора 6 червня 1918 р. в 10 год. 10 хв. ранку з боку Звіринця ... роздався великої сили вибух. ... П. гетьман запропонував раді міністрів асигнувати 500000 карб. для першої допомоги постраждавшим.
Увечері 6 червня Звіринець оточили військові з усіх боків; вартові пропускали навіть мешканців лише за посвідченнями; перед Школою старшин валялися нерозірвані набої, біля кожного будинку стояла озброєна варта; увечері картина пожежі — «усе залито червоним полум’ям».
Звіринець, щоб запобігти злочинам, було оточено зо всіх сторін військами. Вартові пропускали тільки по посвідченням навіть і мешканців Звіринцю.
Найбільше постраждали Видубицький і Троїцький (Іонівський) монастирі: від Іонівського лишилися самі «голі вершки», бо більшість будівель дерев’яні й згоріла; з 200 ченців більшість сховалася в печерах, потім перейшла до Києво-Печерської лаври; у Видубицькому соборі св. Георгія тріснула мурована стіна, вирвало ікони з іконостаса, розбито шибки; готель при монастирі й пекарні згоріли дощенту; у Троїцькому монастирі загинули збірки старовинного церковного начиння й українських килимів.
Найбільшу руїну вчорашньої катастрофи потерпіли монастирі — Видубецький і Троїцький (Іонинський). З останнього лишились майже самі голі вершки.
Джерело — УТА і київські часописи.
У центрі Києва о 12-й годині дня панувала паніка: «місто нагадувало бівак», всі висипали на вулиці, люди юрбами тікали на Святошин, на вокзал і в поле; вибухові хвилі вибивали шибки у вітринах, валили людей і коней, за словами газети, «повітря неслось як ураґан».
о 12 годині дня місто нагадувало собою бівак-все живе висипало на вулицю. Майже в кожному будинку повилітали вікна
Перший величезний вибух знищив пустир між артилерійським складом і Школою старшин; сильно постраждали варта старшин і пожежна команда, полум'ям охопило майже весь Звіринець, з усього міста з'їхалися пожежні команди; Звіринець оточили українські війська, нікого не пропускаючи.
Тільки прибула варта і пожарна команда, счинився перший величезний вибух снарядів... Увесь Звіринець оточено було українським військом, котре нікого не пропускало
Тиск повітря від вибухів 6 червня вибив шибки в районі від Московської вулиці до Сінного базару: на Хрещатику, Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській і Великій Васильківській розбито більшу половину розкішних вітрин, тротуари засипані склом; будинки вціліли.
натиск повітря під час перших вибухів майже у всьому місті, від Московської вулиці до Сінного базару, повибивав усюди шибки. Вздовж по Хрещатику, по Фундуклеївській, Миколаївській, Інститутській, В.-Васильківській — одна картина
Саперне поле після перших вибухів укрилося величезною кількістю розірваних і нерозірваних снарядних гільз; люди збиралися на узвишшах дивитися на палаючий Звіринець, а розриви ракет освітлювали «братську могилу» біля Йонівського монастиря; на дачах за полем зруйновано хатки.
Все Саперне поле після перших вибухів укрилось величезною кількістю нерозірваних і розірваних снарядних стаканів.
Кінець речення на с. 4.
За повідомленням другого співробітника, перший вибух був о 10-й годині ранку й був настільки сильним, що землетрусом затрусило місцевість; у районі Нового Строєнія та Володимирського базару зривало двері й віконні рами, з Деміївки, Володимирського базару й Нового Строєнія люди «живою лавою» кинулися до Святошина, а також на Лук'янівку та Шулявку.
Перший вибух був о 10 годині ранку і настільки сильний, що все місце затрусилось, наче від землетрусу; з вікон полетіли шибки.
Пожежникам не вдалося загасити вогонь через розриви набоїв і переляканих коней, що понеслися; спеціальні військові частини оточили місце вибухів і охороняли порохові льохи, після чого вибухи припинилися, а над Печерськом лишилася заграва й хмара диму; найближчі будинки зруйновано й засипано землею, багато людей згоріло в будинках.
Було лише викликано спеціяльні військові частини, які оточили місце вибухів і оберігали виключно порохові льохи від вогню.
Уламки набоїв долітали до центру міста: падали на Великій Васильківській, Бессарабці, а два набої влетіли у двір Олександрівської лікарні, де повибивало всі вікна й хворі збилися в коридорі; ті, хто вже видужував, повтікали, їх ловили на Бессарабці й Бібіковському бульварі.
два набої залетіло в двір Олександрівської лікарні. Там вибило всі вікна, а хворі посхвачувались з ліжок... Хворі... повтікали з лікарні і їх ловили на Бесарабці і навіть на Бібіковському бульварі.
Комітет під опікою гетьмана, що збирає пожертви для постраждалих від вибухів 6 червня, повідомляє: пожертви приймають у штабі гетьмана (Олександрівська, 3) з 10 до 2 години, у Державному банку в час урядування та в Російському банку для зовнішньої торгівлі з 10 до 2; у двох останніх установах відкрито поточні рахунки комітету.
Комітет під опікою п. Гетьмана, що збирав жертви для потерпівших від вибухів 6 червня, повідомляє, що жертви тепер вбираються: 1) У штабі п. Гетьмана, Олександрівська 3, від 10--2 г. дня
Дата вибухів — 6 червня; це узгоджується з повідомленням Військового міністерства у №62. У некрологах Лопуховича (№60) стоїть 8 червня — імовірно, дата смерті.
Повідомлення Військового міністерства про вибух 6 червня: у місті ходить безліч безпідставних чуток, навіть розкидають прокламації, що попереджають про можливий вибух на Лисій горі; серед робітників Деміївки 10 червня ніби були хвилювання з обвинуваченням слідчої влади у бажанні покласти провину на більшовиків. За попереднім слідством, за свідченнями очевидців, причина пожежі й наступних вибухів — виправлення одним зі службовців без належної обережності зіпсованого ящика з сигнальними ракетами в сараї № 169 складу вогнепальних припасів; Військово-судова влада вживає заходів до виявлення винних.
причина виникнувшої пожежі і послідуючих далі вибухів являється виправлення одним з служачих сараю № 169 в складі огнестрільних припасів без належної обережности зіпсованого ящика з сігнальними ракетами.
Вибух на Звіринці — 6 червня 1918; іншу дату (8 червня) в некрологах у № 60 слід розуміти як день смерті поранених.
Попереднє слідство встановило за свідченнями очевидців, що причиною пожежі й вибухів 6 червня було виправлення одним зі службовців сараю № 169 у складі вогнестрільних припасів несправного ящика із сигнальними ракетами без належної обережності; Військове міністерство вжило заходів до виявлення винних.
причина виниклої пожежі і послідуючих далі вибухів являється виправлення одним з служачих сараю Nº 169 в складі огнестрільних припасів без належної обережности зіпсованого ящика з сігнальними ракетами.
Секція № 3 («З військового життя») комісії при Військовому міністерстві (скликана наказом від 25 травня №17) про піклування про скалічених вояків і хронічно хворих 6 червня затвердила програму занять: відділи негайних питань, про родину, медичної допомоги, спілок скалічених вояків, кооперативів, земельний тощо; серед вимог — пільговий і безплатний проїзд залізницею, пароплавами й трамваями, 10 % збір з вечірок, спектаклів, концертів і лотерей на користь спілок.
Заняття секції Nº 3 про піклування скалічених військових та хронично хворих ... Програм цей затверджено на засіданні секції 6 го червня 1918 року. ... Льготний і безплатний проїзд скалічених вояків по залізниці, шосейній дорозі, на пароплавах та трам
Програму затверджено 6 червня 1918 р.
На засіданні комісії допомоги потерпілим від вибухів на Звіринці під головуванням гетьмана міський голова Рябцов вимагав негайно обговорити заходи: Печерськ і Звіринець на високому березі Дніпра — здорова місцевість, але через військові склади (колишню фортецю) не використовувалась для розселення; вибух 6 червня й досі лишає киян у страху перед вибухом на Лисій горі.
про це говорить страшний вибух на Звіринці 6 червня і той страх в якім населення Київа живе до цього часу перед небезпекою вибуху на Лисій горі.
Дата вибуху — 6 червня; заява Рябцова зроблена наприкінці першої половини червня.
Гетьманський комітет допомоги потерпілим від вибуху на Звіринці 6 червня 1918 р.: голова бюро — голова ради міністрів Ф. Лизогуб; товариш голови — сенатор Б. Іваницький; секретар — проф. А. Пиленко; скарбник — К. Закс; члени — графи Г. Бобринський, Д. Гейден, Ф. Потоцький, колишній міський голова І. Дьяков.
Комітет під опікою пана гетьмана по збору пожертвувань на користь потерпівших від вибуху в м. Київі на Звіринці 6 червня 1918 року. ... Голова Бюра-голова ради міністрів А. Лизогуб. Товариш голови — був. сенатор Б. Е. Іваницький. Секретарь-професор А
Вибух склада боєприпасів на Звіринці — 6 червня 1918 р. Склад бюро подано за друкованою хронікою.
Комітет під опікою гетьмана збирає пожертви для потерпілих від вибуху на Звіринці в Києві 6 червня 1918 року. Склад бюро: голова — голова Ради міністрів А. Лизогуб, товариш голови — сенатор Б. Е. Іваницький, секретар — професор А. А. Пиленко, скарбник — К. М. Закс; члени — графи Г. А. Бобринський, Д. Ф. Гейден, Ф. К. Потоцький, К. М. Закс, колишній міський голова І. Н. Дьяков.
Комітет під опікою пана гетьмана по збору пожертвувань на користь потерпівших від вибуху в м. Київі на Звіринці 6 червня 1918 року.
Вибух на Звіринці — 6 червня 1918 р.; склад комітету подано в номері від 22 червня.
Повідомлення військового міністерства про вибухи 6 червня 1918 р. на Звіринці: у сараї № 169 складу Київського гарматного складу (набої для освітлення, ручні гранати, сигнальні ракети) під час сортування урядовець Молочков забивав цвяхами ящик із 400 ракетами, ракета спалахнула; ящик не вдалося швидко винести, почалися вибухи і пожежа близько 10 години ранку. Молочков загинув (знайдено обгорілий труп).
6-го червня в цьому сараю під доглядом урядовця Молочкова провадилась праця по сортуванню зазначеного майна. ... в ящикові ... вибух ракети. ... ящик, в якому містилось 400 ракети, був дуже важкий. ... це счинилось коло 10 годин ранку ... знайдено бу
Вибух на Звіринці 6 червня 1918 р.
За висновком експертів (проф. Єгоров, Тананаєв з Київського політехнічного інституту, Тархов з Шостенського порохового заводу) причиною першого вибуху на Звіринці було забивання цвяхів у кришку ящика з ракетами; перевантаженість складу снарядами (їх зберігали навіть просто неба) й хаос під час «господарювання большовиків» посилили катастрофу. Слідство спростовує чутки про злий замір.
причиною першого вибуху в сараю № 169 було забивання цвяхів в кришку ящика, наповненого ракетами ... данні слідства категорично зʼясовують причину першого вибуху, викликавшого катастрофу на Звіринці-необережність урядовця Молочкова і спростовують чут
Дата вибуху — 6 червня; публікація висновків — у номері від 24 липня.
Голова комісії з реформи міського положення Дяков розіслав запрошення взяти участь у засіданні комісії з вироблення законопроєкту про реформу міського положення (комісія створена за розпорядженням міністра внутрішніх справ): 6 червня 1918 року (24 травня за старим стилем) о 18:00 у залі Київського товариства кредиту, Хрещатик, 16.
комиссія по выработкі законопроекта о реформі городового положенія ... засіданіе ... 6 Іюня - 24 Мая сего года, въ 6 часовъ вечера, въ залі Кіевскаго Общества Кредита (Крещатикъ 16)
Дата в запрошенні подвійна: 6 червня / 24 травня (старий стиль).
Постанова Ради міністрів від 8 червня 1918 р.: асигновано 500 000 карбованців у розпорядження голови Ради міністрів (по кошторису Загальної канцелярії Міністерства внутрішніх справ) на негайну допомогу мешканцям Києва, що постраждали від вибуху гарматних (артилерійських) складів на Печерську 6 червня 1918 р. Підписали Лизогуб і міністр фінансів Ржепецький.
Асигнувати 500.000 (пятьсот тисяч) карбованців … на переведення негайної допомоги мешканцям м. Київа, які перетерпіли від порушення гарматніх складів на Печерську 6-го цього червня.
Подія — вибух артилерійських складів на Печерську 6 червня 1918 р.; постанова про допомогу від 8 червня.
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 року о 10.10 ранку з боку Звіринця, де були склади вибухових речовин і боєприпасів, пролунав вибух великої сили; ймовірною причиною перших вибухів було самозаймання ракет у піротехнічних майстернях, далі від детонації вибухали сусідні склади й спалахнули пожежі.
Сегодня, 6 іюня 1918 года, въ 10 ч. 10 м. утра, со стороны Зверинца, гдѣ расположены склады взрывчатыхъ веществъ и боевого снаряженія, раздался взрывъ большой силы.
Читано з зображення.
Уряд заявив: небезпеки від поширення задушливих газів немає, чутки про це безпідставні; прокурор судової палати наказав негайно розпочати попереднє слідство; вжито всіх заходів до охорони порядку; гетьман запропонував Раді міністрів асигнувати 500 тис. рублів на першу допомогу постраждалим.
Панъ гетманъ предложилъ совѣту министровъ ассигновать 500 тыс. рублей на первую помощь пострадавшимъ.
Читано з зображення.
Почувши вибухи, частина мешканців Печерська побігла на кладовище Аскольдової могили, де ховалася під скелею; потім берегом Дніпра багато хто пішов на Поділ — з перекошеними від страху обличчями; запам'яталася розгублена жінка з закривавленим обличчям, яка судомно стискала в руках пару нових черевиків. О другій годині на Печерську знову пішли трамваї.
Услышавъ взрывы, часть жителей Печерска бѣжала на кладбище Аскольдовой могилы.
Читано з зображення.
У приміщенні «Союзу георгіївських кавалерів» на Олександрівській вулиці влаштували перев'язувальний пункт для допомоги пораненим; Союз взаємодопомоги інтелігентних воїнів «Свій» вивісив оголошення із закликом до членів негайно прибути для організації допомоги потерпілим.
Въ помѣщеніи «союза георгіевскихъ кавалеровъ» на Александровской ул. устроенъ перевязочный пунктъ для подачи первой помощи раненымъ.
Читано з зображення.
Склади на Звіринці займали площу в кілька десятків десятин у трикутнику між Свято-Троїцькою вулицею та дорогою на Київ II і Лису гору; поряд будували братське кладовище з храмом. Склади постачали снарядами весь Південно-Західний фронт; через малу витрату снарядів у другій половині 1917 р. там мали накопичитися великі запаси, а пусті дерев'яні ящики лежали штабелями заввишки з триповерховий будинок.
Загорѣвшіеся вчера склады расположены на Зверинцѣ ниже инженернаго училища, въ треугольникѣ между Свято-Троицкой ул. и дорогой на Киевъ II и Лысую гору
Читано з зображення.
Увечері 6 червня паніка в місті тривала: з Печерська люди йшли з вузлами й кошиками, гнали корів. Міське управління надало безхатченкам свої притулки — біженців розміщували насамперед на Миколаївській, 10 та Бульварно-Кудрявській, 24; Трамвайне товариство перевозило їх безкоштовно.
Городское управленіе предоставило оставшимся безъ крова жителямъ свои пріюты, куда и направляютъ всѣхъ бѣженцевъ. Въ первую очередь бѣженцевъ размѣщаютъ на Николаевской ул. д. № 10 и на Бульварно-Кудрявской д. № 24. Трамвайное Общество перевозитъ партіи бѣженцевъ безплатно.
Читано з зображення.
Поранений офіцер у лікарні розповідав: пожежа почалася зі штабелів порожніх ящиків за 300 кроків від училища першої української школи старшин (їх охороняли німецькі пости); лекція тривала, дозволу розійтися не було, після перерви почалася друга лекція, коли раптом пролунав вибух снарядних і порохових погребів; більшість поранено в голову, «а якби нас своєчасно відпустили, цих жертв могло б і не бути».
А если бы насъ своевременно отпустили, этихъ жертвъ могло бы и не быть».
Читано з зображення.
Інженерне училище, де містилася школа старшин, було зруйноване всередині: вибух повалив стіни, зірвав балки, замість вікон і дверей — отвори; двір, під'їзди й трамвайну лінію густо вкрили шрапнельні снаряди; дроти трамваю обірвано, продовольчі склади поблизу понівечені, сторожові ланцюги нікого не пропускали.
Инженерное училище, гдѣ помѣщалась школа старшинъ, внутри разрушено. Силой взрыва повалило стѣны, сорвало балки.
Читано з зображення.
Увесь Звіринець вигорів; пожежники сконцентрували зусилля на ізоляції від вогню піроксилінових складів Лисої гори; на Звіринці міські організації відкрили їдальні для постраждалих, міське самоврядування шукало приміщення для погорільців; швидка допомога працювала до трьох годин дня, тяжко поранених направляли у військовий госпіталь на Печерську.
Весь Зверинецъ сгорѣлъ. Вся дѣятельность пожарныхъ была направлена къ изоляціи находящихся на Лысой горѣ пироксилиновыхъ складовъ отъ огня.
Читано з зображення.
Очевидці описували: близько 10.20 пролунав оглушливий вибух, задзвеніли шибки, над дахами в напрямку Печерська здійнявся стовп сірого диму; за дві хвилини стовп на мить осяяло рожевим і пролунав другий удар — публіка в паніці кинулася тікати; метушня нагадувала «Загибель Помпеї» Брюллова.
Около 10 ч. 20 мин. дня раздался оглушительный взрывъ.
Читано з зображення.
Повітряна хвиля вздовж деяких вулиць несла вихор і куряву; публіка збиралася юрбами на відкритих місцях у центрі міста, звідки було видно стовп диму над Печерськом; паніка трохи вляглася, коли стало ясно, що рвуться не снаряди над головою, а склади десь на Печерську.
Вдоль нѣкоторыхъ улицъ, расположенныхъ по пути воздушной волны одновременно съ звуками взрывовъ проносился какъ бы сильный вихрь, поднимавшій пыль.
Читано з зображення.
Міський голова Рябцов і начальник пожежних команд на автомобілі виїхали до Печерська, але через безперервні розриви снарядів далі не змогли проїхати; пізніше міський голова та його товариш Гінзбург удруге виїхали на місце вибуху; усі медичні сили міста було мобілізовано, відкрито харчувальні пункти для біженців з Печерська.
Немедленно послѣ выясненія мѣста взрывовъ, на автомобилѣ выѣхали къ Печерску гор. голова Рябцовъ и начальн. пожарныхъ командъ.
Читано з зображення.
Близько 17 години весь Звіринець від Великої Ломаківської до Печерської вулиці був суцільним морем вогню; у центрі горіли великі патронні склади, кожні п'ять хвилин вибухали балони з задушливим газом, зелені хмари газу йшли вгору й вітром несло їх до річки; якби вітер дув у бік Печерська, довелося б прибрати пожежні команди.
Къ 5 часамъ дня весь Зверинецъ, отъ Больше-Ломакинской до Печерской улицы представляетъ сплошное море огня.
Читано з зображення.
Головна боротьба з вогнем йшла біля головного складу з важкими снарядами; туди стягнули всі військові сили та залізничні пожежні команди — якби склад не вдалося вберегти, важкі снаряди опинилися б на Лисій горі й місту загрожувала б надзвичайна небезпека; Звіринець відстояти було неможливо.
Еслибы не удалось отстоять складъ, тяжелые снаряды попали бы на Лысую гору, и тогда городу грозила бы чрезвычайная опасность.
Читано з зображення.
Без даху залишилося понад 5000 осіб.
Безъ крова осталось свыше 5.000 человѣкъ.
Читано з зображення.
Фото: вибух боєприпасів у Києві на Звіринці (підпис датує 6 липня 1918 р.).
Вибух амуніції 6-го липня 1918 р. в Києві (Звіринець).
Вибух складів на Звіринці загальноприйнято датують 6 червня 1918 р.; у підписі «липня», імовірно помилка.
За даними автора, внаслідок вибуху на Звіринці з-під руїн дістали близько 200 загиблих, 2000 осіб було поранено, багатьох не зареєстрували; понад 10 000 мешканців залишилися без даху над головою.
Тих, що вдалося видобути, нараховано кругло 200 осіб, 2.000 осіб було поранено, багатьох зовсім не зареєстровано. Без даху над головою нараховано понад 10.000 жителів.
Цифри автора; інші джерела подають іншу кількість жертв.
Вранці страшний вибух на артилерійських складах над Дніпром струсонув місто: самі відчинялися кватирки, на Печерську вилітали шибки і завалилося кілька будинків; з Печерська бігли закривавлені люди, жінки в самих сорочках.
Он явился с Лысой Горы за Городом, над самым Днепром, где помещались гигантские склады снарядов и пороху. На Лысой горе произошел взрыв.
Художній твір: у романі — травень і Лиса Гора; історично вибух складів на Звіринці стався 6 червня 1918 р.
6 червня 1918 року о 6-й вечора в митрополичому будинку на Софійському подвір'ї відбувалися збори Кирило-Мефодіївського братства.
Збори Кирило-Методіївського Брацтва відбудуться 24/6 червня в 6 год. вечора в помешканні митрополітанського будинку на Софійському подвіррі.
Дата в OCR «24 6 червня», тобто 24 травня ст. ст. / 6 червня н. ст.
За офіційним повідомленням, причиною перших вибухів, очевидно, були снаряди, які самі зайнялися в піротехнічних майстернях на Звіринці.
Очевидно, причиною перших вибухів були снаряди, які самі собою зайнялися в піротехнічних майстернях.
На ранковому засіданні всеукраїнського з'їзду «Родительских организаций» (батьківських комітетів російських середніх шкіл) представники батьків українських середніх шкіл Києва оголосили заяву, що їх не запросили або запросили запізно.
Від імени батьків українських середніх шкіл м. Київа і тих українських гімназій, які своїх делегатів до Київа прислали, складаємо привіт зʼїзду
«Учора» від дати номера; OCR «учот червня».
Батьки-українці заявили, що з'їзд батьківських комітетів російських середніх шкіл не може говорити від імені батьків-українців, тому вони залишаються на ньому лише для інформації, без права ухвального голосу.
батьки-українці не приймають участи в з'їзді з правом рішучого голосу, а остаються на йому тільки для інформації
Через кілька десятків хвилин після початку вибухів уся місцевість навколо Новозвіринецького кладовища на кілька верст завдовжки й завширшки була охоплена вогнем і димом.
через яких кількадесят хвилин уся місцевість, що лежить круг Ново-звіринецького кладовища на кілька верстов завдовжки і завширшки, вкрилася в себе грізне море вогню й диму
Делегація цукроварів відвідала міністра хліборобства щодо розподілу цукрових буряків, посіяних селянами на орендованих плантаціях, між заводами; питання вирішать за згодою з міністерством хліборобства.
Делегація цукроварів одвідала міністра хліборобства по питанню розпреділення поміж заводами цукрового буряка
Група петроградців — колишніх членів українських організацій — скликає збори ініціативних членів колишньої петроградської колонії в приміщенні товариства «Вернигора» (Фундуклеївська, 19) о 18 год. у четвер 6 червня.
Збори відбудуться в помешканні т-ва «Вернигора» (Фундуклеївська вул. ч. 19) о 6 год. веч. в четвер 6-го червня ц. р.
Організаційна комісія партії соціалістів-федералістів організовує в Києві й на провінції низку лекцій про самостійність, федерацію, внутрішнє становище України та земельне питання.
Організаційна комісія партії соціял-федералістів організовує в Київі і на провінції низку лекцій про самостійність, федерацію, внутрішнє становище України і земельне питання.
У початку одинадцятої години ранку 6 червня населення Звіринця злякав величезний вибух: вилетіли шибки, посипалася штукатурка, все заволокло димом; люди тікали через тини, рови й чужі садки; біженці йшли до Подолу, Шулявки.
В початку одинайцятої години з ранку, раптом населення Звіринця сполохано було величезним вибухом.
Вогонь охопив майже весь Звіринець; рвалися ракети, снаряди, загорівся порох; з усього міста з’їхалися пожежні команди, але нічого не могли вдіяти. Весь Звіринець оточило українське військо, нікого не пропускали.
Полум’ям охопило майже весь Звіринець. ... З усього міста з’їхались пожарні команди, але вдіяти щось і їм було неможливо.
Біженці зі Звіринця йшли по Московській вулиці, а ще Собачою тропою, яка стала головним шляхом утікачів; уздовж дороги сиділи жінки й діти з вузлами, валізами, простирадлами.
Цікаво було подивитись на Собачу Тропу. ... тепер вона зробилась головним шляхом для біженців-втікачів з Звіринця
У Школі старшин курсанти спершу спостерігали пожежу з цікавості; після потужного вибуху вилетіли шибки, люди викидалися з вікон третього поверху, тікали через садок школи й річку; чимало побито на плацу перед школою.
Раптово счинився страшенний вибух, відразу з вікон вилетіли усі шибки... В страхітті люде викидались через вікна з третього поверху
Для допомоги пораненим мобілізували всі санітарні організації й Червоний Хрест: на Звіринець потягнулися загони санітарів; по Московській вулиці вже везли поранених; шпиталі були переповнені.
почалась мобілізація, задля допомоги пораненим, усіх санітарних організацій і Червоного Хреста. ... Шпиталі переповнено пораненими.
Із Звіринця по Московській вулиці вантажівкою везли поранених, серед них стару бабусю з перев’язаною головою й сестру милосердя з червоним хрестом; їхала карета швидкої допомоги.
Он-де на грузовику везуть щось покрите сукном — це поранені — попереду сидить сива бабуся з перевʼязаною головою, а поруч з нею сестриця з червоним хрестом
У гетьманському палаці життя йшло звичним ходом; повилітали лише вікна; о першій годині вулицю перед палацом оточила піша й кінна варта; на початку вибухів до розпорядження гетьмана прибув начальник Сердюцької дивізії.
О першій годині пішою й кінною вартою оточено було вулицю перед дворцем Гетьмана ... прибув начальник Сердюцької дивізії.
У районі університету п’яти- й шестиповерхові будинки «затанцювали», мешканці вискакували в нижній білизні й ховалися в льохи.
пяти і шестиповерхові будинки раптово затанцювали; населення їх... повискакувало на двір
Біля входу до Ботанічного саду не було звичайної варти; туди з великих будинків повтікали перелякані кияни, напівроздягнені.
Коло входу до Ботаничного саду нема звичайної варти. ... Сюди повтікала з великих будинків... компанія
Саперне поле після перших вибухів укрилося нерозірваними й розірваними снарядними стаканами; люди збиралися на високих місцях і дивилися на Звіринець.
Все Саперне поле після перших вибухів укрилось величезною кількістю нерозірваних і розірваних снарядних стаканів.
Перший вибух о 10 годині ранку був такої сили, що місцевість затряслася як при землетрусі; у районі Нового Строєнія, Володимирського базару зірвало двері й рами; люди, коні, вози й трамваї змішалися, на Печерську вибухи посилювалися.
Перший вибух був о 10 годині ранку і настільки сильний, що все місце затрусилось, наче від землетрусу
Уламки набоїв долітали до центру міста: падали на Великій Васильківській, на Бессарабці, два снаряди влетіли у двір Олександрівської лікарні й повибивали вікна; хворі розбігалися й їх ловили на Бессарабці та Бібіковському бульварі.
два набої залетіло в двір Олександрівської лікарні. ... Хворі ... втікали з лікарні і їх ловили на Бесарабці і навіть на Бібіковському бульварі.
Особливо постраждав будинок Інженерної школи; збитки від катастрофи за газетою — «на сотні мільйонів»; багато мешканців Звіринця залишилися без помешкання; кількість жертв точно встановити не можна, гадають — більше тисячі.
Збитки від катастрофи колосальні, на сотні мілійонів. ... гадають, що їх більше тисячі.
Оцінка жертв — «гадають», неперевірена.
Група петроградців — колишніх членів українських організацій — скликала збори колишньої петроградської колонії 6 червня о 18-й годині в товаристві «Вернигора» (Фундуклеївська, 19).
Збори відбудуться в помешканні т-ва „Вернигора" (Фундуклеївська вул., ч. 19) о 6 год. веч. в четвер 6-го червня ц. р.
6 червня при департаменті зовнішнього торгу створена комісія з підготовки торговельного договору України з Великоросією, яка має розглянути й справу повернення збитків, що їх завдали більшовики урядовим, громадським установам і приватним особам.
при департаменті зовнішнього торгу складена комісія по підготовці торговельного договору України з Великоросією
Після вибухів на Звіринці близько 8 тисяч людей залишилися без притулку; газета повідомляє про багато загиблих і поранених, переповнені шпиталі, а заможні, за словами автора, «поробились бідними».
8 тисяч людей лишил[ися]... поранених і забитих. Багато людей осталося безпритульними на вулиці, голодними і голими.
Заголовок номера частково обрізаний OCR; число 8 тисяч — з шапки статті.
Вибух о початку 11-ї години ранку 6 червня сполошив мешканців Звіринця: люди кинулися тікати через паркани й чужі садки до міста, на Поділ і Шулявку; жінка впустила дитину, тікаючи через паркан.
В початку одинайцятої години з ранку... населення Звіринця сполохано було величезним вибухом.
Слово перед «населення» в OCR зіпсовано.
Про винуватців катастрофи на Звіринці газета пише: насамперед — ті, кому доручили охорону артскладів (діти крали динаміт і порох і палили його поблизу, а сторожі лише ганялися за ними), а також самі мешканці Звіринця, що переховували набої й порох.
До цієї катастрофи можна було бачити, як діти крали динаміт та порох і трохи осторонь палили його.
Висновки автора газети, не результат слідства.
За оцінкою газети, збитки від катастрофи на Звіринці колосальні («на сотні мільйонів»), а число жертв точно встановити поки неможливо, але гадають, що їх більше тисячі.
Збитки від катастрофи колосальні, на сотні мілівонів... Але гадають, що їх більше тисячи.
Орієнтовна оцінка, не підтверджена.
Хорунжий Брест-Литовського полку Гонсіровський передав до контори «Відродження» 1775 крб 26 коп., зібрані в Луцьку на допомогу мешканцям Звіринця, що постраждали від вибуху в Києві 6 червня.
Хорунжим З Брест Літовського полку п. Гонсіровським здані до контори нашої газети гроші-1775 карб. 26 коп, котрі були зібрані в г. Луцьку на допомогу мешканцям „Звіринцю", які постраждали від вибуху, що стався в Київі 6 червня ц. р.
Вибух на Звіринці — «6 червня ц. р.» за газетою; ймовірно, ст.ст. (19 червня н.ст.).
6 червня 1918 року відбудуться «незвичайно важливі» збори Ради професійних спілок у справі культурно-просвітньої роботи; бюро просить членів Ради неодмінно прибути.
6-го червня відбудуться незвичайно важні збори ради професійних спілок в культурно-просвітній справі.
Засідання правління спілки обробників дерева, призначене на 4 червня 1918 року, не відбулося; наступне призначено на 6 червня.
Назначене на 4-го червня засідання правління спілки обробщиків дерева не відбулось. Слідуюче засідання, назначено на 6 червня.
Коли з’ясувалося, що вибухають склади на Звіринці, вулицями Києва потягнулися натовпи людей у напрямку Лук’янівки; багато хто поспішив виїхати до Пущі-Водиці та Святошина.
вулицями подались неначе ріки людей в напрямку Лукʼянівки. Багато поспішило виїхати в Пущу-Воднию або Святошин.
Пожежа на Звіринці почалася в ракетному відділі за саперними таборами: спершу з’явився дим, потім у повітря одна за одною полетіли ракети, а відтак розгорілися склади на всю версту. Мешканці Звіринця спершу не втікали, не передбачаючи небезпеки.
Почалась вона пожаром в ракетному відділі за саперними таборами. Спочатку показався дим, опісля почали вилітати у повітря одна ракета за другою.
Звіринець і Печерськ, де мешкають переважно бідні робітники, після вибухів охопила втеча: робітники кидали заводи й фабрики, щоб дізнатися про рідних, сім’ї з дітьми й вузликами йшли в місто чи до Дніпра; багато втікачів затрималося на Печерських валах.
Заселюють сі частини здебільша вбогі люде-робітники ... Вагато втікачів затрималось на Печерських валах.
На місце катастрофи надіслали загони Червоного Хреста та німецькі лікарські частини; пробратися вглиб Звіринця було важко, бо розсипані снаряди продовжували вибухати. Бойскаути й сестри милосердя виносили на носилках обгорілі трупи.
послано на місце пожежі одділи Червоного Хреста і німецькі лікарські частини.
У Харкові відбулося третє зібрання монархістів, на якому обрано організаційний комітет (УТА, «Чорна сотня мобілізується»).
ХАРЬКІВ, 6. Відбулось трете зібрання монархістів, вибрано організаційний комітет.
Не Київ, але політична ситуація в Українській Державі; подія 6 червня.
В Олександрівському повіті на Катеринославщині реквізицію хліба було призначено на 6 червня, але її не здійснили, бо військові частини несподівано відкликали телеграмою з Одеси; контора хлібного бюро замість 200 тис. пудів отримала лише півтори тисячі.
«реквізіція була призначена на 6 червня ... замісць 200 тисяч пудів ... одержала всього півтори тисячі пудів»
Не Київ; наведено як ілюстрацію хлібозаготівлі гетьманату.
Від детонації снарядів стався цілий ряд подальших вибухів у сусідніх складах, а від розльоту снарядів та палаючих уламків почалися пожежі.
Незабаром від детонації снарядів цілий ряд дальших вибухів на сусідніх складах ... Від літання знарядів та уламків, які горіли, почались пожежі.
OCR обірваний на правому краї рядків.
Місце пожежі відвідав разом з головою Ради Міністрів сам гетьман Павло Скоропадський і особисто давав вказівки; на місці енергійно працювали санітарні частини та рятувальна допомога.
Місце пожежі одвідав разом з Головою Ради Міністрів Пан Гетьман і особисто давав вказівки.
Колонки зібрано з OCR; дата — день вибуху або наступний.
Всеукраїнський делегатський з'їзд батьківських організацій середньої школи мав відбутися 6, 7 і 8 червня; делегатам готували безкоштовне житло, дешеве харчування й позачерговий проїзд назад; адреса бюро: гімназія О. В. Жекуліної.
Съѣздъ будетъ происходить 6, 7 и 8 іюня.
Читано з зображення. Адресу бюро («...ул., д. 27») прочитано неясно.
Земельний законопроєкт — лише мала програма аграрної реформи; при остаточному розгляді враховуватимуть записку фон Мумма, головну ідею якої газета подає так: державі — гроші, селянам — земля, поміщикам — облігації.
государству — деньги, крестьянамъ — землю, а помѣщикамъ — облигаціи.
Читано з зображення. За чутками, які передає газета («Какъ намъ передаютъ»).
У міністерстві землеробства добігало кінця складання нових штатів, колишні службовці подавали прохання про прийом нарівні з новими, їх розглядав сам міністр В. Г. Колокольцев; охорону на сходах іще не зняли, інформаційний і видавничий відділи запечатано.
охрана на лѣстницѣ не снята до сихъ поръ, запечатаны информаціонный и издательскій отдѣлы.
Читано з зображення.
У міністерстві праці заплановано низку перетворень: департаменти соціального страхування та взаємодопомоги [?] приєднують до департаменту охорони праці; реорганізують інформаційний відділ.
Департаментъ соціальнаго страхованія и департаментъ взаимопомощи [?] соединены съ департаментомъ охраны труда.
Читано з зображення.
Міністерство торгівлі й промисловості внесло до Ради міністрів записку про необхідність розмежування сфер діяльності з міністерством продовольства через нечіткість компетенцій і непорозуміння.
Министерствомъ торговли и промышленности докладывается въ совѣтъ министровъ записка о необходимости разграниченія сферъ дѣятельности
Читано з зображення.
Положення про Центральне бюро з товарообміну, що має контролювати зовнішню торгівлю й стримувати спекуляцію, понад два тижні тому внесено до Ради міністрів, але через накопичення невідкладних справ досі не розглянуто.
положеніе о центральномъ бюро по товарообмѣну уже болѣе двухъ недѣль тому назадъ внесено министерствомъ на разсмотрѣніе совѣта министровъ
Читано з зображення.
У засіданнях мирної конференції зроблено тимчасову перерву через засідання комісій; пленарні засідання відновлять після підготовки матеріалу об'єднаними комісіями при відповідних міністерствах.
Въ засѣданіяхъ мирной конференціи временно произошелъ перерывъ, ввиду засѣданій комиссій.
Читано з зображення.
Спільне засідання обох учительських з'їздів відбулося в Народній аудиторії; докладний звіт газета пообіцяла в наступному номері.
Вчера совмѣстное засѣданіе обоихъ съѣздовъ состоялось въ Народной аудиторіи.
Читано з зображення.
Наляканих родичів хворих, що жили поблизу лікарні, змусили забирати хворих; візники, користуючись нагодою, брали за проїзд із лікарні до Дмитрівської вулиці 50 рублів; багато хто виїздив за місто в бік Святошина, побоюючись нових вибухів.
берутъ за переѣздъ изъ больницы до Дмитріевской улицы 50 рублей.
Читано з зображення. Початок фрази про лікарню читається неповністю.
Біля Інженерного училища збиралися ті, хто шукав зниклих рідних, — нерідко поранені й знесилені; німецькі вартові після кожного близького розриву викрикували «geh weg!» і силою відсилали тих, хто намагався прорватися до палаючих руїн.
германцы восклицаютъ предостерегающее «geh weg!»
Читано з зображення.
Багато хто боявся, що від детонації вибухнуть склади піроксиліну, тулуолу та інших вибухових речовин на Лисій горі; газета пояснювала, що відстань велика, а ящики з вибухівкою стоять на особливих подушках з еластичного матеріалу.
Многими выражалось опасеніе, что по детонаціи могутъ взорваться склады пироксилина, тулуола и другихъ взрывчатыхъ веществъ, находящихся на Лысой горѣ.
Читано з зображення.
За первісними підрахунками, вибух забрав близько 200 вбитих і понад 400 поранених; серед убитих — німецькі вартові, у школі старшин убито двох і поранено понад 150 учнів; не було відомо про долю близько 30 учнів, посланих гасити пожежу в майстернях.
По первоначальному подсчету число жертвъ достигало около 200 убитыхъ и свыше 400 раненыхъ.
Читано з зображення. Первинні оцінки жертв; подано в номері від 7 червня. Кінцева кількість у цьому номері не названа.
Два офіцери сердюцького дивізіону, розташованого на Звіринці, розповіли про страшні руйнування: Іонінський монастир і прилегла місцевість лежали в руїнах; двох робітників, доставлених до госпіталю Червоного Хреста, силою вибуху відкинуло з укосу.
Іонинскій монастырь и прилегающая мѣстность — въ развалинахъ.
Читано з зображення.
Жителі Звіринця розповідали, що безліч разів делегації від населення вказували владі на слабку охорону бойових складів — небезпеку для всього міста; належних заходів вжито не було.
Безконечное число разъ делегаціи отъ населенія Зверинца указывали власти на слабую охрану находящихся тамъ боевыхъ складовъ
Читано з зображення.
На ранковому засіданні 6 червня Е. Л. Квилицький розповів, що школи з російською мовою навчання становлять понад 90% і були віднесені до «нерозмежованих», у віданні комісаріату Київського навчального округу; при департаменті створено тимчасову шкільну раду.
школы съ русскимъ языкомъ преподаванія составляютъ свыше 90%.
Читано з зображення.
На ранковому засіданні 6 червня С. Н. Луначарська вимагала, щоб українізацію школи не проводили насильно; її доповідь вислухали із захопленням і проводжали оплесками; для дебатів записалося 35 ораторів, майже всі проти насильницької українізації.
Доклада С. Н. Луначарской былъ выслушанъ съ захватывающимъ интересомъ
Читано з зображення.
На засіданні 6 червня оголосили заяву київської групи батьків-українців, що вони будуть присутні лише для інформації; під заявою підписалося лише чотири особи; відразу записалося близько 40 ораторів.
подъ заявленіемъ „группы украинцевъ" подписалось всего лишь 4 человѣка.
Читано з зображення.
6 червня на дорозі біля містечка Добровеличківка розбійники вбили торговців Ореншпейна й Стрижака й забрали грошей і товару на 10 000 руб.
разбойники напали на торговцевъ и убили Ореншпейна и Стрижака
Читано з зображення. Телеграма від 6 червня; кінець фрази про 10 000 читається нечітко.
У Харкові відбулися треті збори монархістів, обрано організаційний комітет; німецька комендатура заборонила купівлю зброї.
Состоялось третье собраніе монархистовъ. Выбранъ организаціонный комитетъ.
Читано з зображення.
Вибух боєприпасів на Звіринці в Києві (фото в томі).
Вибух амуніції в Києві 6-го липня 1918 р. (Звіринець)
Підпис до ілюстрації датує 6 липня 1918; загальновідома дата вибуху складів на Звіринці — 6 червня 1918, імовірна помилка підпису.
На Звіринці, передмісті Києва, вибухли величезні склади артилерійської амуніції (кілька мільйонів снарядів). Від вибухів і пожежі постраждали Видубицький і Троїцький монастирі; загинуло й згоріло до 200 осіб, понад 1000 поранено, близько 10 тисяч лишилися без даху.
Дня 6 липня на передмістю Києва (Звіринець) вибухають величезні склади гарматної амуніції (кілька мільйонів гарматних набоїв). ... Було до 200 забитих і згорівших та понад 1000 поранених. Лишилося без притулку біля 10.000 людей.
Автор пише «6 липня», але сам зазначає, що одеський вибух 31 липня стався через два місяці після звіринецького; вибух на Звіринці відбувся 6 червня 1918 р.
6 червня 1918 року відбувалися об'єднані збори Київського обласного професійного учительського союзу й Союзу батьківських організацій із програмою: законопроєкти Міністерства освіти, майбутнє російської школи в Україні, проєкт організації «Общины русской школы на Украине» та вибори її ради.
Ось послухайте їх програм 6 червня (обʼєднані збори обох організацій ...): ... проект організації „Общины русской школы"
Продовження звіту про Всеукраїнський з'їзд діячів преси в Києві: делегати (Пінчук, Дубов, Яворський, Зак, Бем) дискутували про створення незалежного телеграфного агентства; Бем (Київ) вказав на процвітання «паравітної» вуличної преси; зʼїзд ухвалив резолюцію з 6 пунктів, зокрема, що телеграфні агентства не можуть бути монополією держави, що телеграфну цензуру слід негайно скасувати, а газетам встановити пільговий тариф на телеграми.
Телеграфну цензуру, яка суперечить основним вимогам слободи слова і не осягає жадної мети, треба негайно скасувати.
Дата засідання не вказана; публікація 6 червня.
Рада міністрів ухвалила визнати колишні удільні маєтки України власністю Української Держави й передати їх у розпорядження міністерства земельних справ; обговорювала штати гетьманського штабу; закінчила обговорення законопроєкту про попередню земельну реформу (регулювання купівлі-продажу землі), після чого розгляне й проєкт німецького посла барона фон Мумма.
В справі колишніх удільних маєтків України, ухвалено признати ці маєтки власністю Української Держави і передати їх в розпорядження міністерства земельних справ.
Українські делегації з Томська й Новомиколаївська повідомили Д. Дорошенка про тяжкі умови життя українців у Сибіру через утиски більшовиків (усіх українців-службовців усунено з посад) і просили дозволу повернутися з майном та створити українські консульства; Дорошенко пообіцяв звернутися до радянського уряду з нотою та клопотати про консульства.
Дорошенко обіцяв звернутись до совітського уряду з відповідною нотою і клопотати перед радою міністрів утворення консульств у Сибіру
Для участі в мирній конференції представниками земств призначено М. Стасюка й Антоновича; Київська губернська земська управа ухвалила пропозицію військового міністерства про участь у допомозі полоненим, а губернська народна управа створює при собі комітет допомоги хворим, каліцтвам та інвалідам-полоненим (великий і малий комітет).
Для участі в мирній конференції представниками земств призначені М. Стасюк і Антонович.
Прізвище «Стасок» — реконструкція Стасюк.
Про пожежу по телефону повідомили Дворцовий район, звідки виїхала пожежна команда; сповістили й Школу старшин, яка вислала варту й оточила місце. Перший величезний вибух стався, щойно прибули варта й пожежники; сильно постраждали варта старшин і пожежна команда.
урядом по телефону оповіщен був Дворцовий район, відки негайно виїхала пожарна команда. Одночасно сповіщено було Школу Старшин
Звіринець палав: чорний і жовтий дим, ракети освітлювали «братерську могилу» біля Іонівського монастиря; зруйновані хатки, в одній на стіні вцілів портрет Шевченка; грабіжники одразу взялися до справи, а наводити порядок почала лише близько першої години варта інструкторської школи.
Видно зруйновані хатки — від яких залишились тільки стіни ... зовсім непорушений портрет Тараса Шевченка. ... грабіжники, не гаючи часу успіли поживитися
Пожежні частини не могли гасити вогонь, бо рвалися набої, а коні злякалися й понесли; спеціальні військові частини оточили місце й оберігали лише порохові льохи; згодом вибухи припинилися, над Печерськом стояла заграва; багато людей згоріло в будинках, пожежні винесли кілька обгорілих трупів.
Багато людей згоріло в будинках, але пожарні винесли де-кілька обгорівших трупів.
Список постраждалих зі шпиталю Червоного Хреста на Рейтерській, 22 і товариства першої допомоги: тяжко — Явдоха Артатова, інженер Влаговський, діти Коля, Вітя й Боря Драпії, Василь Платонов, Ганна Сачкова, Антін Лачерський, Георгій Духоніц, Василь Марчуков та інші; легко поранені — Іван Голуб, Антін Чернявий, Дмитро Шаревич та ще понад два десятки осіб; більшість — у Сімферопольському шпиталі.
Приводимо список постраждавших з шпиталя червоного хреста (Рейтерська 22) і товариства першої допомоги
Прізвища частково пошкоджені OCR.
Міністерство народного здоров’я разом з військовим відомством і Червоним Хрестом організувало допомогу: до 11-ї години на місці вибуху працювали літучі санітарні загони й перев’язочний пункт; до 15-ї планували 25 загонів; у шпиталях підготували 1500 ліжок; до 17-ї до шпиталів надійшло понад 200 поранених; притулки влаштували на території виставки й в Олексіївській інженерній школі, відкрито харчові пункти (хліб, гаряча страва, консерви).
До 5 год. дня налічувалась більше 200 чоловік. ... на території виставки і в Олексіївській інженерній школі улаштовані притулки.
«До з год.» в OCR прочитано як 15 годин; точність «медіум».
Версія причин вибуху: близько 9 години ранку через необережність з вогнем спалахнула пожежа у ракетній майстерні; ракети вибухали сотнями, а мешканці Лисогорського форту любувалися ними; потім вогонь перейшов у пороховий льох; з майстерень по дзвінку викликали палацову пожежну команду; вартовий на каланчі побачив дим.
біля 9 годин ранку од необережного поводження з огнем сталася пожежа в відділі, де вироблюються ракети
Версія з розповіді очевидця; офіційне слідство тривало.
У день катастрофи (6 червня) на Саперній слобідці четверо бандитів, скориставшись панікою, пограбували крамницю; одного з них, Миколу Охіма, затримали й відправили до міліційного району, але дорогою він намагався втекти й був застрелений з револьвера; труп відправили до анатомічного театру.
В день катастрофи на Саперній Слобідці 4 бандити, скористувавшись панікою, ограбували крамницю ... По дорозі Охіма намагався втікти, але вистрілом з револьвера його було вбито. Труп забитого було одправлено в анатомичний театр.
Прізвище затриманого в OCR нечітке; дата події — день вибуху.
Через струс ґрунту під час вибуху порохових льохів (на Звіринці) на Олександрівській вулиці (нині вул. Грушевського) тріснули бетонна телефонна каналізація й водопровідні труби; вода залила й зіпсувала на значну довжину магістральний телефонний кабель, що обслуговує Олександрівську вулицю від Царської площі й суміжні райони. Терміну відбудови назвати не можна.
Через струс грунту в час порушення порохових льохів, телефонно бетонна каналізація на Олександровській вул. роскололась і вода з тріснувшіх водопроводних трубів проникнула до телєфонної каналізації й зіпсувала на значну далечінь магистраний кабель
Вибух на Звіринці стався 6 червня 1918 р. (за повідомленням Військового міністерства у «Відродженні» №62); оголошення телефонної мережі опубліковано 11 червня.
Військове міністерство скликало (наказ від 25 травня № 17) секцію № 3 комісії з піклування про скалічених військових і хронічно хворих; програму затверджено 6 червня 1918 р.: працевлаштування скалічених вояків у державних установах, виплата недоплаченої платні, медична допомога, безплатний проїзд залізницею й трамваями, пенсії; відзначено, що з 1 червня припинено грошову видачу «довольствія» скаліченим вояком.
Програм цей затверджено на засіданні секції 6 го червня 1918 року.
У передовій «Перед ліквідацією земств» (6 червня 1918) газета повідомляє про проєкт голови Ради міністрів Лизогуба призначити урядові ревізії земств і міських дум; такі ревізії, на думку газети, — «засіб боротьби проти земств», практикований за царя Плеве; «комісії по ліквідації», за твердженням газети, складатимуть діячі певного політичного забарвлення.
проєкт п. Лізогуба про призначення урядових ревізій земств ... комісії по ліквідації
Два стовпчики сильно перемішані; смисл відновлено за ключовими словами.
Гетьман Скоропадський приймав депутацію зі з'їзду землевласників, у промові якої князь Галіцин ясно й точно визначив бажаний для землевласників курс щодо земств — розпустити їх. Газета вважає, що поміщики, які стоять тепер біля влади, не віддадуть її «більш культурним елементам».
гетьман приймав депутацію від зʼїзду земельних власників, князь Галіцин в своїй промові ясно і точно намітив бажаний для них курс що до земств: роспустить
Дата прийому не вказана (до 6 червня 1918); сам з'їзд землевласників відбувся у Києві.
Цукрозаводчики розірвали колективний договір із професійним союзом працівників цукрової промисловості (лист товариства цукроварів надруковано в «Робітничій газеті» кількома днями раніше). Газета нагадує, що розцінки вироблено ще в липні 1917 року, а урядові ціни на цукор визначено вже з урахуванням цих норм, тож «втрати» цукроварів, на які вони посилаються, неправдиві.
Сими днями в нашій газеті був надрукований лист товариства цукроварів, в якому вони повідомляли професіональний союз ... про те, що вони зривають той коллективний договор
Дата листа не вказана; назва товариства — «Товариство цукрозаводчиків».
Продовження звіту про Всеукраїнський з'їзд діячів преси в Києві: з доповіддю про створення Всеукраїнського комітету захисту волі й гідності преси виступив київський журналіст Сухових (цензура, закриття друкарень, арешти редакторів, нагляд місцевих адміністраторів по всій Україні). З'їзд одноголосно ухвалив створити всеукраїнський комітет захисту волі друку та комітети на місцях.
Київський журналіст Сухових ... По всій Україні заводиться цензура, котра в коріні знищує вільну пресу.
У четвер 6 червня 1918 року після 10 години ранку над Києвом пролунав сильний вибух: на Звіринці вибухнули артилерійські склади з вогнепальними припасами (місце катастрофи — між Лаврою та Лисою горою, за саперними таборами, за 6–7 верст від центру). Вибухи чергувалися один за одним; після третього, найсильнішого, навіть у центрі міста майже не лишилося будинків із цілими вікнами.
Передучора після 10 годин роздався над містом сильний гук. ... Після третього — найдужчого навіть у центральній частині міста не зосталось майже ніодного дому з цілими вікнами.
«Передучора» від 8 червня = 6 червня; день тижня обчислено. Пожежа почалася в ракетному відділі.
Від вибуху на Звіринці в центрі Києва розлетілися вікна в помешканнях і крамницях, сипалася штукатурка з великих кам’яниць; багато людей було поранено склом, що падало великими шматками з вікон і вітрин. Населення в паніці вибігало на вулиці або ховалося в підвалах.
розлетілися в дребезги вікна в помешканнях і склепах ... багато було ранених шклом
Дата — день вибуху за контекстом.
Навколо складів на Звіринці стояли невеличкі будиночки міської бідноти: після перших вибухів частина їх завалилася, частина згоріла; убитих і поранених було багато. Біля місця вибуху (за 500–700 кроків) стояла інструкторська школа старшин: вибухом зірвало дах, у школі, за чутками, жертв «рахують сотнями».
В 500-700 кроків од місця вибухів стоїть інструкторська школа старшин. ... В самій школі жертв дуже багато, рахують сотнями.
Кількість жертв — з газетних повідомлень першого дня, не підтверджена.
Німецьке офіційне звідомлення про вибух на Звіринці: о 9:50 ранку 6 червня вартовий вистрілами дав знати про пожежу в набійному складі; 34 солдати під командою двох підофіцерів із пожежними помпами поспішили до місця, але ракети вибухали безперервно, а потім вибух перекинув усіх. Німецькі втрати: 3 убитих, 4 поранених (один важко), 2 зникли безвісти. За німецькою версією, ракети загорілися самі собою.
в 9 годин 50 хвилин ранку вартовий, що стояв на варті, дав знати вистрілами, що виникла пожежа в набойному складі. ... Німецькі втрати: 3 вбитих, 4 поранених, один важко, двох пропало без вісти
Звідомлення подане без дати; дату вибуху (6 червня) виведено з №289.
Військове міністерство повідомило з приводу вибуху вогнестрільного припасу на Звіринці 6 червня, що містом ходить безліч безпідставних чуток і навіть розкидають відозви, які застерігають населення про можливий вибух на Лисій горі; ніби 10 червня в Демієвському районі серед робітників був неспокій. За попереднім слідством, причина вибуху цілком встановлена: один із службовців складу № 169 без потрібної обережності поправляв ушкоджений ящик із сигнальними ракетами — від цього почалася пожежа й вибухи. Військово-судова влада вжила всіх заходів, щоб викрити винних.
З приводу вибуху огнестрільного припасу, який трапився 6-го червня, по місту ходить сила безпідставних чуток; причому розкидають навіть відозви, що попереджають населення про можливий вибух на Лисій горі.
Дату вибуху в OCR прочитано як «о-го»; ймовірно 6 червня (про 9-те в тексті не йдеться). Слово «вогнестрільний припас» — склади боєприпасів. Ходили чутки про диверсію більшовиків; слідство це спростовує.
Чергове засідання виставкового комітету, призначене на 1 червня, перенесено на четвер 6 червня на 19 год.; заявки на участь у виставці надходять з Угорщини, Австрії, Німеччини, Швеції та Болгарії; відкриття виставки, заплановане на 20 червня, відкладається найімовірніше на серпень або вересень.
въ назначенное ранѣе время — 20 іюня — выставка какъ опредѣлилось не откроется
Читано з зображення. Тривало відомо з розділу «Торгівля й промисловість».
Рада міністрів ухвалила визнати сім великих колишніх удільних маєтків (орної землі 46 тис. десятин, лісу 100 тис. десятин; валовий дохід близько 4 млн) державною власністю й передати їх міністерству землеробства, а доходи зараховувати до державної скарбниці; земельний законопроєкт через недоопрацьованість не розглядали.
Совѣтомъ министровъ постановлено признать эти имѣнія государственной собственностью
Читано з зображення. Обговорювалися також штати гетьманського штабу.
Олександрівською вулицею весь час рух: з Печерська тікають налякані мешканці Звіринця, у зворотному напрямку суне юрба цікавих та тих, хто шукає рідних; біля дворцової дільниці застава міліції не пропускала підозрілих; до години дня виявилося, що в районі вибухів були окремі випадки грабунків і мародерства.
Къ часу дня выяснилось, что въ районѣ взрывовъ были отдѣльные случаи грабежей и ма
Читано з зображення. Кінець фрази перекритий складкою паперу.
Свідок описував район Інженерного училища: площа перед будівлею усіяна нерозірваними трьохдюймовими снарядами, осколками шрапнельних стаканів і ручними бомбами; палала площа завширшки 2 версти — від колишнього Костянтинівського училища до яру біля Дніпра; німці кричали «geh weg!» і не пускали людей до пекла.
Пылаетъ вся площадь на 2 версты въ ширину, а въ длину — отъ зданія бывшаго Константиновскаго училища до тонущаго въ дымѣ оврага
Читано з зображення. Окремі слова на плитці розмиті.
Юнкер інструкторської школи старшин розповів: після перерви на лекції викладач-офіцер попередив, що видима пожежа — десь поблизу артилерійських складів, тож слід триматися подалі від вікон; було чверть на одинадцяту, коли спалахнув вибух небаченої сили, у обличчя вп'ялися безліч уламків скла, багато хто стрибав з вікон і покалічився.
Господа, будьте осторожны, такъ какъ видимый вами пожаръ — гдѣ-то близко отъ артиллерійскихъ складовъ
Читано з зображення. Юнкер названий лише ініціалом «М.».
На вечірньому засіданні 6 червня С. Н. Луначарська виголосила доповідь «Найближче майбутнє російської школи на Україні»; під час виступу оратора Федоровського виникла сутичка через слово «волапюк» (вигуки «ганьба»); засідання закінчилося доповідями М. К. Жолткевича і Б. М. Бенина про батьківські організації.
Вечернее совмѣстное засѣданіе учительскаго и родительскаго съѣздовъ открылось подъ предсѣдательствомъ г. Науменко докладомъ С. Н. Луначарской „Ближайшее будущее русской школы на Украинѣ".
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Із телеграм: 6 червня Харківська німецька комендатура заборонила купувати зброю; помер товариш голови Харківської міської думи Геркович; ці відомості не стосуються Києва.
Німецькою комендантурою заборонено купувати зброю.
Харків, не Київ; подано для загального тла.
Розбійний напад поблизу Добровеличківки: вбито крамарів Орештейна й Стрижака, забрано товару на 10 000 крб.; у Гомелі п’ятеро озброєних пограбували купця Ратнера на 250 тисяч крб.
Забрано багато грошей і краму на 10000 карб.
Не Київ.
Оголошення: група петроградців — колишніх членів українських організацій просить ініціативних членів колишньої петроградської колонії прибути для створення зв'язку і скликання ширших зборів.
Група петроградців-бувших членів українських організацій прохає прибути ... всіх ініціативних членів бувшої петроградської кольонії
Дата, адреса і час у цьому оголошенні в OCR відсутні.
Німецький штаб у Києві офіційно повідомив: близько 10 години ранку на Звіринці стався вибух складів вогнепальних припасів, вжито всіх заходів для локалізації пожежі, місту небезпека не загрожує, бо місце вибуху за 7 верст від міста; причини розслідують.
Германський штаб у Києві оповістив, що близько 10-ї години ранку на Звіринці стався вибух складів набоїв, місту небезпека не загрожує, бо місце вибухів за 7 верст від міста; причину розслідують, «напевно тут мав місце нещасний випадок».
Сьогодня коло 10 години з ранку скоївся вибух складів набоїв на Звіринці... позаяк місто вибухів стоїть від міста на 7 верст... Напевно тут мав місце нещастний випадок.
Заява німецького штабу від 6 червня.
Германскій штабъ въ Кіевѣ сообщаетъ: сегодня около 10 час. утра произошелъ взрывъ складовъ огнестрѣльныхъ припасовъ на Зверинцѣ.
Читано з зображення.
Вибухова хвиля зі Звіринця 6 червня вибила всі вікна й двері на складах пороху та набоїв на лисогірських фортах; після цього за наказом Сливинського перевірили всі склади й погреби, посилили сторожу, полили водою піроксилін.
перші хвилі вибуху на лисогорському форті повибивали всі вікна і двери на складах пороху й набоїв.
Німецький штаб у Києві оповістив 6 червня: близько 10 ранку на Звіринці стався вибух складів набоїв, місту небезпека не загрожує, бо місце вибухів за 7 верст; причина — «напевно нещасний випадок», ведеться розслідування.
місто вибухів стоїть від міста на 7 верст. ... Напевно тут мав місце нещастний випадок.
У Школі старшин о 10-й годині бачили дим і ракети, але ніхто не думав про катастрофу; після вибуху вилетіли всі шибки, люди викидалися з вікон третього поверху, багатьох побило на плацу, більшість тікала через сад школи, річку та колючий дріт.
Раптово счинився страшенний вибух, відразу з віком вилетіли усі шибки... люде викидались через вікна з третього поверху...
Наказ Міністра Шляхів №138 від 6 червня 1918 р.: за згодою Гетьмана отамана Полтавського корпусу Олександра Осецького призначено тимчасово виконувачем обов'язків начальника Залізнично-технічного війська на правах командира корпусу.
За згодою Пана Гетьмана, призначається для тимчасового виконання обовязків начальника Залізнично-Технічного Війська Отаман Полтавського Корпусу п. Осецький Олександер на правах Командіра Корпусу.
Гетьман розпорядився відновити в Україні офіцерські суди честі.
Гетманъ распорядился возстановить на Украинѣ офицерскіе суды чести.
Читано з зображення.
Газета відзначила героїчну поведінку першої та другої рот школи старшин, які попри явну небезпеку для життя негайно оточили місце пожежі; від першого, найсильнішого вибуху серед них було найбільше поранених.
Необходимо отмѣтить геройское поведеніе первой и второй роты школы старшинъ
Читано з зображення.
Військове міністерство надіслало телеграму харківському губернському комендантові з наказом ужити рішучих заходів, щоб розігнати «добровольчу армію» генерала Семенова, яка, за даними газети, складалася з чорносотенців, колишніх російських офіцерів і «недобитків більшовиків», що вели антиукраїнську агітацію.
Міністерство військових справ вислало телеграму до харківського губ. коменданта з наказом ужити рішучих заходів, щоб розігнати „добровольческую" армію і не допустити дальшої агітації.
Дата номера газети; точна дата телеграми не вказана.
Начальник Генерального штабу Сливинський наказав кинути на гасіння пожежі й рятування складів війська колишньої української армії, спеціалістів, техніків, саперів і залізничників; кілька сотень спеціалістів під керівництвом інспектора технічних частин отамана Портенка прибули на місце після перших вибухів.
д. Сливинський наказав зібрати кілька сот спеціалістів, які під керовництвом інспектора технічних частин отамана Портенка після перших же вибухів прибули на місце нещастя.
Українські технічні частини (панцерники, сапери, залізничники — близько 1000 осіб) під проводом інспектора технічних частин отамана Лорченка негайно після перших вибухів прибули на місце, локалізували вогонь, рятували будинки, виносили й розряджали снаряди; працювали цілу ніч; є тяжко скалічені.
Всякі фаховці-техніки, що пробувають в Київі — панцерники, сапери, залізничники і инш., в кількости біля 1.000 чоловік, під приводом інспектора техничних частин, отамана Лорченка
Наказом по військовому відомству № 207 від 6 червня затверджено нову кокарду для військ, управлінь та установ: на кружку блакитного кольору золотий герб Української Держави; діаметр зірочки 27 мм, висота 5½ мм, товщина 1½ мм; для козаків така сама, але замість емалі — фарба. Це третій зразок кокарди.
кокарда на кружку блакитного коліру має золотий герб Української Держави. Діяметр зірочки-27 м/м, високість її 5½ м/м ... Наказ датований ч. 207, від 6 червня ц. р. По підрахунку — це третій зразок кокарди.
Наказ датовано 6 червня (за новим стилем).
Наказом по військовому відомству (№ 207 від 6 червня) затверджено нову кокарду для військ, управлінь та установ: на кружку блакитного кольору — золотий герб Української Держави; діаметр зірочки 27 мм, висота 5½ мм, товщина 1½ мм; для козаків — така сама, але фарбою замість емалі. Це третій зразок кокарди.
Наказом по військовій офіції оголошена затвердження п. гетьманом нова кокарда для військ, управлінь та установ, при чому кокарда на кружку блакитнього коліру має золотий герб Української Держави.
Наказ датований 6 червня 1918 р.
Згідно з повідомленням, першими вибухнули піротехнічні майстерні ракетного відділення, де працювало 70 робітників; ракети розривалися над житлом старшин; сотню учнів училища послали гасити пожежу, але вогонь перекинувся на сусідній склад гранат; усього було п'ять великих вибухів.
Первый взрывъ произошелъ въ пиротехническихъ мастерскихъ ракетнаго отдѣленія, гдѣ работало 70 рабочихъ.
Читано з зображення.
Особливо постраждав будинок інженерної школи; обгорілі зруйновані будинки на Звіринці/Печерську справляли гнітюче враження.
Особливо постраждав будинок інженерної школи.
Військове міністерство розробило законопроєкт про відновлення всіх офіцерських чинів і погонів для української армії; гетьман поставився до доповіді прихильно, і найближчими днями їх мають затвердити.
Военное министерство разработало законопроектъ о возстановленіи всѣхъ офицерскихъ чиновъ и погонъ для украинской арміи.
Читано з зображення.
Оголошення: до кінного полку Добровольчої армії генерала Олексєєва потрібні трубачі; платня від 100 рублей і вище на всьому готовому; звертатися до 10:30 ранку в «Славянскую гостиницу», до Попова.
Жалованье отъ 100 рублей и выше на всемъ готовомъ.
Читано з зображення. Те саме оголошення, що й у № 16. Одиницю платні (місяць) не вказано.
Голова ради Вільного козацтва робітників м. Києва М. Коваленко наказом подякував старшинам і козакам, які в часи відродження України два тижні боронили незалежність у боях на вулицях Києва й на підступах до нього, а тепер за обставин змушені були скласти зброю й повернутися до звичайної праці.
ви в лицарській боротьбі на вулицях м. Київа і підступів його на протязі двох тижнів витримали іспит на почесну назву „козака". Багато товаришів загинуло в тій боротьбі
Прізвище в OCR «Кованно»; фактично наказ про розпуск робітничого Вільного козацтва Києва. Дата номера газети.
У ліквідації пожежі й допомозі жертвам взяли участь українські технічні частини (панцерники, сапери, залізничники та ін.) — близько 1000 осіб під керівництвом інспектора технічних частин отамана Лорченка: гасили вогонь, рятували будівлі й майно, виносили та розряджали снаряди й працювали всю ніч; є тяжко поранені.
велику участь взяло українське військо технічних частин... в кількости біля 1.000 чоловік, під проводом інспектора технічних частин, отамана Лорченка
Увечері 6 червня Звіринець оточили військами, вартові пропускали навіть мешканців лише за посвідченнями; біля Школи старшин валялися нерозірвані набої, біля кожного будинку стояла озброєна варта; продовольчі склади покривилися, один без даху, а корпус вільнонайманих службовців зазнав найбільших руйнувань: в одній кімнаті на вікні знайшли сліди крові й мозку, за вікном лежали дві купи напівобгорілих трупів.
Звіринець, щоб запобігти злочинам, було оточено зо всіх сторін військами. Вартові пропускали тільки по посвідченням навіть і мешканців Звіринцю.
З ініціативи гетьмана при військовому міністерстві Української Держави створено комісію з представників військово-громадських організацій для пошуку заходів поліпшення побуту військовослужбовців, насамперед офіцерів і їхніх родин, що після трирічної війни опинилися «за бортом»; кількість офіцерів в Україні, за оцінкою газети, значно перевищує сто тисяч.
По инициативѣ Гетмана при военномъ министерствѣ Украинской Державы образована комиссія изъ представителей различныхъ военно-общественныхъ организацій.
Читано з зображення. Оцінка чисельності — з тексту статті «Офицерскій вопросъ» (підпис «И. Н.»).
Старші представники міністерства продовольства мають також організовувати реквізиції за заявами німецьких властей, коли місцеві контори не можуть задовольнити вимоги про постачання німецьких військ; збройну силу для реквізицій надають за домовленістю з австро-німецькою владою району.
На ихъ обязанности лежитъ также организація реквизицій по заявленію нѣмецкихъ властей
Читано з зображення.
Законом від 6 червня 1918 р. встановлено нормальний розклад платні службовцям центральних державних установ.
нормального роспису платні служачим Центральних Державних Установ, встановленого законом 6 червня 1918 року
Департамент нижчої освіти скликав лекторів, готових від 14 червня читати на курсах для вчителів нижчих початкових шкіл, на нараду в четвер 6 червня о 6-й вечора в приміщенні департаменту на Бібіковському бульварі, 14; друга нарада — в неділю 9 червня.
прибути в четвер (6-го червня) в помешк. департаменту (Бібіковський бульв. 14) о 6-ій год. вечера на відповідну нараду. Друга нарада ... в неділю (9-го червня).
За постановою Ради міністрів представників національних міністерств відкликали з комісій мирової конференції, бо питання про подальше існування цих міністерств ще не було вирішене.
представники національних міністерств, котрі працюють у комісіях мирової конференції, відкликаються з комісії через те, що справа з дальшим існуванням цих міністерств іще не вирішена.
Дата номера газети.
У зв'язку з вибухом на Звіринці прокурор судової палати розпорядився негайно розпочати попереднє слідство, а уряд попередив, що будь-яку спробу порушити громадський лад буде припинено всіма засобами.
прокурор судової палати видав розпорядження негайно роспочать попереднє слідство
Оголошення: вчителів середніх шкіл та інспекторів вищих початкових шкіл призначає комісаріат у справах Київської шкільної округи (Бібіковський бульвар, 14; прийом з 13:30).
Учителів середніх шкіл і інспекторів вищих початкових шкіл призначає комисаріат по справах Київської шкільної округи (Бібіков. Бул. Nº 14, прийом з 1½ год.).
Оголошення: вчителів вищих початкових шкіл призначає Київський губернський комісар народної освіти (Гоголівська, 7, кв. 20, у дворі; прийом з 14 до 15).
Учителів вищих початкових шкіл призначає Київський губерніяльний комисар по народній освіті (Гоголевська 7. кв. 20 у дворі, прийом з 2-3 г.).
Міністерство ісповідань розглядало проєкт реевакуації духовенства: нарада секретарів консисторій просила безплатно перевезти залізницями церковне майно, дати духовенству безплатний проїзд і відрядити делегатів до Московщини з'ясувати, де перебуває церковне майно; ці питання мала обговорити мирова конференція.
1) безплатне повернення церковного майна по залізницях, 2) безплатний проїзд духовенства та 3) командирування окремих делегатів в Московщину
Міністерство народного здоров'я разом з військовим відомством і Головноуповноваженим Червоного Хреста організувало допомогу: до 11-ї год. на місці вибуху працювали санітарні загони й перев'язочний пункт; до 15 год. мали сформувати 25 «літучих» загонів і кілька перев'язочних пунктів; у шпиталях підготовлено 1500 ліжок, а до 17 год. вже понад 200 поранених надійшли до лікарень.
До 11 год. ранку на місті вибуху - вже працювали літучі санітарні ватажки... Для прийому поранених улаштовано в різних шпиталях 1500 ліжок... більше 200 чоловік.
Урядове повідомлення: 6 червня 1918 р. о 10 год. 10 хв. ранку роздався вибух великої сили з боку Звіринця, де склади вибухових речовин і військового спорядження; перші вибухи спричинило займання ракет у піротехнічних майстернях, далі вибухи від детонації пішли на сусідніх складах, а від снарядів виникли пожежі. Район оточено військовими частинами й державною вартою, щоб запобігти грабункам.
Вчора 6 червня 1918 р. в 10 год. 10 хв. ранку з боку Звіринця, де знаходяться склади вибухових веществ і військового спорядження, роздався вибух великої сили.
6 червня Міністерство торгу й промисловості повідомило, що при департаменті зовнішнього торгу створено комісію з підготовки торговельного договору України з Великоросією; комісія розглядатиме і відшкодування збитків від більшовиків для урядових, громадських установ та приватних осіб.
при департаменті зовнішнього торгу складена комісія по підготовці торговельного договору України з Великоросією
Відділ міської управи з видачі казенної допомоги запрошував дружин убитих, зниклих безвісти й полонених солдатів з 6 червня (24 травня) з'явитися на районні роздавальні пункти для запису; потрібні документи про особу заявниці й кожного члена родини та про те, що годувальник убитий, зник безвісти або в полоні.
Отдѣлъ Городской Управы по выдачѣ казеннаго пособія приглашаетъ женъ солдатъ убитыхъ, пропавшихъ безъ вѣсти и находящихся въ плѣну явиться съ 6-го іюня (24 мая)
Читано з зображення.
У міністерстві продовольства наказано повісити на видних місцях оголошення українською, німецькою й російською мовами про заборону входу у внутрішні приміщення всім, крім службовців.
На видныхъ мѣстахъ повѣсить объявленія на украинскомъ, нѣмецкомъ и русскомъ языкахъ
Читано з зображення.
Градоначальник запропонував міському голові терміново організувати перев'язочні пункти на місцях вибухів, вивезти поранених до шпиталів і лікарень, організувати харчові пункти; усі склади зі склом опечатати (міліція вже поставила охорону), а скло передати продовольчій управі для розподілу між постраждалими домовласниками.
Всі склади з шклом опечатати (п. начальник міліції вже зробив розпорядження і поставлено охорону), яке шкло потім передати продовольчій управі для розпреділення між пострадавшими домовласниками.
Наказ градоначальника подано під заголовком «Розпорядження начальника м. Києва».
Центральний Український Кооперативний Комітет звернувся до Міністерства внутрішніх справ із заявою, що телеграма МВС №114-183 до губернських і повітових старост і комендантів, яка забороняє всі збори, не повинна поширюватися на кооперативи (за законом від 20 березня 1917 року їх загальні збори реєструють окружні суди); у багатьох кооперативах уже призначені річні збори.
Телеграмою Nº 114-183 ... Міністерство Внутрішніх Справ забороняє всякого роду зібрання.
Оголошення: вчителів початкових шкіл призначають шкільні ради при повітових земських і міських управах; адреса Київської повітової земської управи — Рейтарська, 37. Вчителів народних шкіл м. Києва призначає Комітет по народній освіті (публічна бібліотека, Олександрівська вул. біля Купецького саду) з кандидатів національних учительських спілок.
Адреса Київської повітової земської управи - Рейтерська 37 ... публична библіотека, Александров. ул. біля Купецького саду
Оголошення судового реєстру: постановою суду 11/24 травня 1918 до реєстру кооперативних товариств внесено статут Маловисківського споживчого товариства «Общее Діло» (м. Мала Виска, Єлисаветградський повіт); постановою від 15/28 травня — статут кооперативного товариства «Взаимопомощь» у м. Іванівка Херсонської губ.; постановою від 8/21 травня — статут споживчого товариства с. Костянтинівка Олександрійського повіту.
Постановленіем Суда 11/24 Мая 1918 года внесен в реестр кооперативных товариществ устав Маловисковскаго потребительскаго общества «Общее Діло»
Дати рішень суду наведено за старим/новим стилем; дата публікації орієнтовна. Події не в Києві.
Накази Міністерства праці: начальника технічного відділу Департаменту громадських робіт Л. Цехановича, що не зовсім одужав, з 1 червня звільнено від обов'язків без утримання платні з правом пізніше обійняти відповідальну посаду; на його місце призначено інженера Євгена Лутчева; завідувачем відділу розподілу безробітних Департаменту громадських робіт з 4 червня призначено інженера-механіка Марка Ойслендера.
призначається ... інженер-механік Марко Ойслендер з 4-го червня 1918 р. на посаду завідуючого відділом по розпреділенню безробітних по громадських роботах.
Свідчить про існування біржі праці й громадських робіт для безробітних у гетьманській Україні.
Міністерство освіти розіслало земствам і міським думам циркуляр про відкриття учительських семінарій та інститутів: потрібні відповідні приміщення, не менше 5 десятин землі для трудового навчання, а місцеве самоврядування має гарантувати, що візьме на себе половину або принаймні третину місячних витрат на школу.
2) минимумъ 5 десятинъ земли, чтобы трудовой принципъ обученія производился не только въ теоріи, но и на практикѣ.
Читано з зображення.
Наказ по міністерству продовольства про порядок прийому прохачів: нікого без дозволу чергового чиновника до приміщень не пускати; у спільній приймальні чергують чиновники від кожного департаменту; директори департаментів приймають у приймальні, а у кабінеті — лише в винятках, приймальні години — по понеділках, середах і п'ятницях; довідки видають щодня з 10 до 13; підпис — за міністра продовольства Н. Гаврилов.
Никто изъ просителей не допускается въ помѣщенія министерства безъ особаго на то разрѣшенія, полученнаго отъ дежурнаго чиновника.
Читано з зображення. Години прийому директорів прочитано не повністю.
Міністр торгівлі і промисловості Гутник надіслав міністрові судових справ Чубинському листа: спекуляція на Україні надзвичайно поширилася, а таємна поліція у Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі та інших великих центрах знає всіх професійних спекулянтів, тож прокуратура могла б притягти найзавзятіших до кримінальної відповідальності.
Через надзвичайне поширення спекуляції міністр торгу й промисловості Гутник звернувся листом до міністра юстиції Чубинського, вказавши, що таємна поліція у великих центрах — Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі — знає всіх професійних спекулянтів, і прокуратура могла б притягти найзатятіших до кримінальної відповідальності.
тайна поліція по таких великих центрах як Київ, Одеса, Харків, Катеринослав і ин., знає всіх професійних спекулянтів
Дата номера газети.
таємна поліція по таких великих центрах, як Київ, Одеса, Харьків, Катеринослав і ин., знає всіх професійних спекулянтів
Місцевість вибуху на Звіринці 6 червня оточили військові частини й Державна варта, щоб запобігти грабункам і крадіжкам; працювали швидка допомога, санітарні відділи й усі пожежні частини.
Загрожену місцевість обступили військові частини і державна варта; вжито всіх заходів, щоб запобігти грабункам та крадіжкам.
Попри нещастя, під час вибуху на Звіринці траплялися випадки мародерства, але їх рішуче припиняли.
Не дивлячись на нещастя, були випадки мародерства, але їх рішучими заходами спиняли.
6 червня серед білого дня біля станції Фастів поблизу єврейської колонії невідомі розбійники зарізали трьох євреїв і повиймали їм очі; один із загиблих був молодим, нещодавно одруженим.
Коло ст. Фастів недалечко єврейської колонії невідомі розбишаки зарізали трьох євреїв, ще й очі їм повиймали. Це було 6-го червня серед божого дня.
Подія в Київській губернії, поблизу Києва.
У день катастрофи (6 червня) за доповідями начальників районів у Києві не було ні вбивств, ні грабунків, ні крадіжок, хоча перед тим щодня траплялося по кілька грабунків і вбивств; це пояснюють загальним жахом та посиленою охороною міста.
В день катастрофи ... в місті не сталося ні одного вбивства, ні грабунку, ні крадіжів.
Район вибухів оточили війська й Державна варта, щоб не допустити грабунків і мародерства; на місце прибули всі влади, кликали всі пожежні частини; пожежу відвідав у супроводі голови Ради міністрів сам пан гетьман і особисто давав вказівки.
угрожаемый районъ оцѣпленъ войсковыми частями и державной вартой; приняты всѣ мѣры къ недопущенію грабежей и мародерства.
Читано з зображення.
Начальник міліції Н. С. Квасніков, що приїхав на місце катастрофи з боку Деміївки під час вибухів, розповів газеті про «пекло»: набої вибухали тисячами, у повітрі летіли дерева, каміння, частини тіл, люди з дітьми на руках гинули в пожежі; вартового вбила частина гвинтівки, а дівчину, що сиділа на вулиці, вбито уламком у спину. Квасніков сказав, що, пройшовши всю війну, подібного не бачив.
Я провів цілу кампанію — сказав Квасніков — і бачив на війні всякі види, жах відступу, бомбардировки, але все блідніє перед тим, що довелось побачити на місці катастрофи.
За рапортами начальників районів, у день катастрофи 6 червня в місті не сталося жодного вбивства, грабунку чи крадіжки — тоді як останнім часом щоденно бувало по кілька грабунків і вбивств; газета пояснює це загальним жахом, посиленою охороною міста й тим, що майже все населення було на вулицях.
В день катастрофи... в місті не сталося ні одного вбивства, ні грабунку, ні крадіжів. Тоді, як за послідні часи в місті щоденно бувало декілька грабунків та вбивств
6 червня близько 16 год. між Ставищем і селом Волицею (поблизу Фастова) банда озброєних «товаришів» розстріляла з рушниць трьох євреїв-м'ясників (Хаїма Ткача, його сина й двоюрідного брата), що поверталися з ярмарку; гроші забрали; убитих привезли до Фастова ввечері.
6 червня ц. р. в 4 годин дня... банда озброєних „товаришів", котрі з рушниць постріляли всіх трьох євреїв, одібрали гроші і втікли.
Київський градоначальник Хануков у докладі Міністерству внутрішніх справ висловився за приєднання до Київського градоначальства Пуща-Водиці, Поста-Волинського, Святошина, Китаєва, Дарниці, всіх Борщагівок і Слобідок та за поділ міста на три частини; міністерство ставиться до проєкту прихильно, питання передадуть на розгляд Ради міністрів. Із розширенням території передбачено збільшити штат міліції під назвою «Державна Варта» на чолі з інспектором.
Градоначальник Хануков в докладі міністерству внутрішніх справ висловлюється за прилучення до Київського градоначальства Пущі-Водиці, Поста-Волинського, Святошина, Китаїва, Дарниці, всіх Борщагівок, Слобідок і поділу міста на три частини.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 червня 1918 р. №153/1018 губернським старостам і міським отаманам: попри вжиті заходи, злочинні банди в Україні далі грабують і сіють паніку серед мирних людей; старости й градоначальники мають постійно й безвідкладно співпрацювати між собою та з австрійськими й німецькими властями у боротьбі з ними. Підписав за міністра М. Воронович.
в межах України продовжують свої події злочинні банди, грабуючи та наводячи паніку на мирних людей.
В OCR «події» замість «дії».
У Канівському повіті на Київщині без жодних причин заарештували голову повітового земельного комітету Гуріненка й члена управи Хоменка, а також голову повітової земської управи; вони два тижні сиділи голодні в тюрмі без пред'явлення обвинувачення.
Два тижні сидять голодними в тюрмі, ніякого обвинувачення їм не пред'являють.
Дата номера газети.
Оголошення господарського відділу: колишнього коменданта станції Сарни Завилюка просять з'явитися до Господарського відділу (Банкова, 5) щодня з 9 до 16 год.; начальник відділу Індиченко.
Бувшого коменданта ст. Сарни п. Завилюка прошу явитись до Господарського відділу (Банкова 5) від 9 до 4 годин що денно. Начальник відділу Індиченко.
Начальник міліції Н. С. Квасніков прибув на місце, коли ще тривали вибухи, і підійшов з боку Деміївки; розповів, що вартового забив уламок гвинтівки, а на вулиці сиділа мертва дівчина з роздробленим хребтом; сказав, що на війні бачив усяке, але таке — вперше.
Я пройшов цілу компанію — сказав Квасніков — ... але все блідніє перед тим, що довелось побачити на місці катастрофи.
6 червня о 16-й годині між Ставищем і селом Волиця (околиця Фастова) банда озброєних «товаришів» розстріляла трьох євреїв-м’ясників (Хаїм Ткач, його син і двоюрідний брат), що повертались із ярмарку; тіла привезли до Фастова ввечері.
в околиці Фастова з села Ставищ поверталися з ярмарку 3 євреї мясники Хаїм Ткач, син його, та двоюрідний брат ... постріляли всіх трьох євреїв
За відомостями губернського старости, у Київському та Радомисльському повітах у зв'язку з антиурядовою агітацією здійснено ряд арештів (УТА).
в Київському і Радомисльскому повітах в звязку з антіурядовою агітацією переведено ряд арештів
Під час паніки на околицях Звіринця грабіжники скористалися метушнею: до вартових підбігали жінки з проханнями захистити від злодіїв. Підняли на ноги всю міліцію, було видано суворі накази припинити грабіж.
Поставлено на ноги всю міліцію, видано суворі прикази, щоби спинити грабіж.
На місце вибуху негайно прибули всі органи влади; небезпечний район оточили військові частини та державна варта, щоб не допустити грабіжників і мародерів; усі пожежні частини Києва були мобілізовані.
Негайно на місце вибуху прибули всі власти. Небезпечний район оточено військовими частинами та державною вартою; вжито всіх заходів, щоб не допустити грабіжів та мародерства.
Колонки 1 і 2 розірвані; речення зібрано з двох колонок.
Автор передовиці зазначає, що в Києві, особливо в столиці, спокій забезпечують міліція й патрулі, розставлені на кожному перехресті, але лише відносний, бо внутрішньо ще міцна більшовицька психологія.
гдѣ милиція и патрули, расставленные на каждомъ перекресткѣ, худо или хорошо, но поддерживаютъ относительный порядокъ.
Читано з зображення. Оцінка автора передової статті «Кіевъ, 6 іюня 1918 г.».
Близько 13 години міліціонери дворцового району затримували групи осіб у військовій формі, які йшли до місця пожежі з порожніми мішками (імовірно, мародери); застава міліції біля дворцової дільниці не пропускала підозрілих.
Около часу дня чинами милиціи дворцоваго района задерживались отдѣльныя группы лицъ въ формѣ военныхъ, направлявшихся къ мѣсту пожарища съ порожними мѣшками.
Читано з зображення. Про мародерів прямо не сказано; затримані мали порожні мішки.
На Київщині загалом було неспокійно: у Радомисльському повіті селяни збройно опиралися міліції, що відбирала зброю, і їх заарештували за допомогою німців; у Звенигородському повіті в селах Вербівка й Коротеньке відібрали 250 рушниць і 2 кулемети; над Дніпром з'явилися банди, що грабували монастирі, економії й села; у маєтку біля с. Скибинці Таращанського повіту підпалена стайня згоріла разом із 29 кіньми.
В звенигородському пов. рубають ліс. Села Вербівці і Коротені розброєні. Одібрано 250 рушниць і 2 кулемети.
Дата номера газети; назви сіл частково спотворені OCR.
У день катастрофи (6 червня) на Саперній слобідці четверо бандитів, скориставшись панікою, пограбували крамницю; одного з них, Миколу Охіма, затримали й везли до дільниці, але він намагався втекти й був застрелений з револьвера; тіло відправили до анатомічного театру.
В день катастрофи на Саперній Слобідці 4 бандити, скористувавшись панікою, ограбували крамницю... Окіма було затримано і одправлено в район... вистрілом з револьвера його було вбито.
Прізвище затриманого в OCR нечітке (Охім/Окін).
У Канівському повіті без видимих причин заарештовано голову повітового земельного комітету Гуріненка і члена управи Хоменка (усі справи й гроші вони здали повітовому старості); їх тримають у в'язниці без звинувачення, а також заарештовано голову повітової земської управи Сліпченка. Вони вже п'ять днів сидять голодні.
В Канівському повіті без всяких причин заарештовано голову Повітового Земельного Комітета Гуріненка і члена Управи Хоменка.
Тривалість голодування в OCR «Доі неділі» (до неділі?) — не зовсім зрозуміла.
На місце вибуху послали київські пожежні команди; німецькі війська та українські відділи оточили найнебезпечніші райони й нікого туди не пропускали. Головним завданням було не допустити вогню до Лисої гори, де були склади піроксиліну та інших вибухових припасів; робота тривала до пізньої ночі.
Німецьке військо, а також українські відділи, оточили найбільш небезпечні райони і нікого туда не пропускали.
Міністр торгівлі й промисловості С. М. Гутник звернувся до міністра юстиції проф. Чубинського з листом про боротьбу зі спекуляцією: сищна поліція знає у Києві, Одесі, Харкові та Катеринославі всіх професійних спекулянтів, тому прокурорський нагляд має притягти найзлісніших до кримінальної відповідальності за статтею 1180 Уложення про покарання.
министръ торговли и промышленности С. М. Гутникъ обратился съ письмомъ къ министру юстиціи, проф. Чубинскому
Читано з зображення.
4 червня[?] на розі Маріїнсько-Благовіщенської та Великої Васильківської помічник завідувача дільницею міліції Філіповський зупинив переповнений трамвай, щоб прибрати людей зі східців; кондуктор заперечив, натовп заходився кричати «Бий міліцію», і Філіповський заявив, що стрілятиме, після чого люди розійшлися.
а затѣмъ и выкрики „Бей милицію"
Читано з зображення. Точна дата події не вказана (мабуть, 4–5 червня); дата номера газети.
Делегація з'їзду діячів преси вручила Раді міністрів записку з протестом проти попереднього ув'язнення заарештованих редакторів і вимогою звільнити їх, зокрема редактора газети «Народное дѣло» Іванова, який досі сидів у Лук'янівській в'язниці разом із кримінальними злочинцями; також протестували проти цензурних утисків.
арестъ редактора газеты „Народное дѣло" Иванова, который до сихъ поръ сидитъ въ Лукьяновской тюрьмѣ вмѣстѣ съ уголовными преступниками
Читано з зображення.
Начальник міліції Квасников наказав власникам складів, магазинів та керуючим будинками стояти біля воріт і при найменшій спробі грабунку чи крадіжки звертатися до найближчого наряду міліції; чинам міліції — безжально придушувати порушення порядку й до злодіїв і грабіжників застосовувати найрішучіші заходи; населення закликав до спокою, бо головна небезпека минула.
Чинамъ милиціи строго приказываю всякое нарушеніе порядка подавлять безпощадно, къ ворамъ и грабителямъ примѣнять самыя рѣшительныя мѣры.
Читано з зображення. Початок наказу (адресат) нечитабельний через складку й блики.
О 1 годині дня 6 червня на місце катастрофи прибув гетьман, вислухав доповіді українських і німецьких властей і через пів години поїхав; приїжджали й міністри.
О 1 годині дня на місце катастрофи прибув Гетьман
У Києві перебував відомий учений, професор Харківського університету Ф. І. Шміт, дослідник візантійського мистецтва, який мав намір сфотографувати мозаїки Софійського собору, ще жодного разу не зняті відповідно до сучасних наукових вимог.
Проф. Шміт мав на меті сфотографувати де-які мозаїки Софійського собору, які до цього часу ще ні разу не були зняті відповідно з сучасними науковими вимогами.
Дата номера газети.
Місце пожежі на Звіринці 6 червня 1918 року відвідав гетьман у супроводі голови Ради міністрів і особисто давав вказівки.
Місце пожежі відвідав у супроводі голови ради міністрів п. гетьман і особисто давав вказівки.
Начальником міліції міста Києва на 6 червня 1918 року підписувався Квасников.
Начальникъ милиціи Квасниковъ.
Читано з зображення.
Серед поранених: Д. Л. Шаревич, 21 рік, чиновник, мешканець Бульварно-Кудрявської, 10, кв. 23, поранений на Печерську колотою раною в спину.
Шаревичъ Д. Л. раненъ на Печерскѣ, 21 г., чиновникъ. Бульварно-Кудрявская 10 кв. 23, колотая рана въ спину.
Читано з зображення.
Серед поранених: М. Д. Сачкова, 25 років, мешканка Паньківської, 12, кв. 3, — перелом ноги.
Сачкова М. Д. 25 л. Паньковская 12 кв. 3. Переломъ ноги.
Читано з зображення.
Серед поранених: А. В. Нестеровський, 36 років, мешканець Предславинської, 17, поранений біля думи.
Нестеровскій А. В. 36 л. Предславинская 17. Раненъ возлѣ думы.
Читано з зображення.
Серед поранених: Г. Е. Нейман, 19 років, студент, мешканець Кузнечної, 24.
Нейманъ Г. Э. 19 л. студентъ. Кузнечная 24.
Читано з зображення.
Наказом міністра закордонних справ України консулом при Білоруській республіці призначено А. Квасницького, колишнього члена Мінського окружного суду, який понад 8 років прожив у Білорусі; кандидатом на посаду білоруського консула в Україні висували д-ра П. Тремповича.
українським консулом при білоруській республіці, призначено А. Квасницького.
Дата номера газети.
Оголошення: родина сповіщала про прибуття тіла розстріляного більшовиками під Таганрогом прапорщика артилерії Олександра Миколайовича Арнольда; винос тіла з вокзалу до церкви Лук'янівського кладовища — у четвер 6 червня о 14:00, похорон — у п'ятницю 7 червня о 10:00.
Выносъ тѣла съ вокзала въ церковь Лукьяновскаго кладбища въ четвергъ 6 іюня въ 2 часа дня. Похороны въ пятницу 7-го іюня въ 10 час. утра.
Читано з зображення. Поховання — 7 червня 1918 року.
Оголошення: VII випуск гімназії В. П. Науменка сповіщав про прибуття тіла розстріляного більшовиками під Таганрогом товариша — прапорщика артилерії Олександра Миколайовича Арнольда; винос із вокзалу до церкви Лук'янівського кладовища 6 червня о 14:00, похорон 7 червня о 10:00.
VII выпускъ гимназіи В. П. Науменко извѣщаетъ о прибытіи тѣла разстрѣляннаго большевиками подъ г. Таганрогомъ
Читано з зображення. Друге з двох однакових за змістом траурних оголошень.
Гетьман затвердив на посаді в. о. товариша міністра освіти ректора Харківського політехнічного інституту Івана Адамовича Красуського з залишенням на попередніх посадах.
затвердив на посаді в. о. товариша міністра професора ректора Харківського політехничного Інституту Івана Адамовича Красуського
До Києва приїхав новий товариш міністра шляхів Л. Чубинський, який відає шосейними й водними шляхами.
У Київ приїхав новий товариш міністра шляхів л. Чубиньский, котрий буде завідувати шосейними і водяними шляхами.
Співробітника «Голоса Киева» А. А. Пилєнка персонально запросили до комісії кн. Голіцина з перегляду Земського положення та до комісії Дьякова з перегляду міського положення.
Сотрудникъ „Голоса Кіева" А. А. Пиленко персонально приглашенъ въ комиссію кн. Голицына
Читано з зображення. Ім'я «Пиленко» у зображенні читається з сумнівом.
Бюро Вольфа повідомило, що в константинопольській пресі опубліковано звістку про призначення колишнього турецького посланника в Цетині Фахр-ед-дін-бея посланником у Києві.
о назначеніи бывшаго турецкаго посланника въ Цетинье Фахръ Эддинъ Бея посланникомъ въ Кіевѣ.
Читано з зображення. Повідомлення УТА з посиланням на бюро Вольфа.
Серед поранених: В. Михайлов, 11 років, з Старонаводницької на Печерську, поранений у голову у власній квартирі.
Михайловъ В. 11 л. Старонаводницкая, Печерскъ раненъ у себя въ кв. въ голову.
Читано з зображення. Вік (11 чи 41) читається нечітко.
До тимчасового комітету з'їзду діячів пластичного мистецтва входили художник М. Бойчук (голова), професор історії мистецтва Г. Павлуцький, М. Біляшівський, археолог Д. Щербаківський, художники М. Жук, Ф. Кричевський, А. Середа, Ф. Красицький, Г. Нарбут, архітектори Ф. Олтаржевський, К. Жуківський, Коробцов, скульптор Ф. Балавенський і секретар К. Трохименко; довідки давали в Художній школі на Сінній площі щосереди й щоп'ятниці з 4-ї до 6-ї.
Тимчасовий комітет по зʼїзду складається з таких осіб: Голова худ. М. Бойчук і члени: проф. іст. мистецтва Г. Павлуцький, М. Біляшівський, археол. Д. Щербаківський, художники: М. Жук, Ф. Кричевський, А. Середа, Ф. Красицький, Г. Нарбут
Прізвища частково відновлено з OCR (голова — «Ковік», імовірно Бойчук).
Список постраждалих від вибуху 6 червня, що надійшли до шпиталю Червоного Хреста на Рейтерській, 22 і товариства першої допомоги: тяжко — Явдоха Артатова, інженер Влаговський, діти Коля, Вітя й Боря Драпії, Василь Платонов, Ганна Сачкова, Антін Лачерський, Георгій Духоніц, Василь Марчуков, Ольга Базарська, Костянтин Монахов, Рузина Каменська, Тамара Гузовська, Гурій Чмель, Лука Сазонов, Олексій Гринченко; ще один чернець і одна жінка без свідомості, особи не встановлено. Легко постраждали понад тридцять осіб, більшість — у Сімферопольському шпиталі.
Приводимо список постраждавших з шпиталя червоного хреста (Рейтерська 22) і товариства першої допомоги
Імена подані за OCR, можливі помилки; Сімферопольський шпиталь — назва закладу в Києві.
Накази директора Департаменту Міністерства Закордонних Справ К. Лоського (30 травня — 7 червня 1918): низка призначень на канцелярські посади, у т. ч. дипломатичними кур'єрами Бориса Трохимовича, Михайла Ципріановича, Володислава Мелеховського; помічником діловода Політичного відділу Петра Сосенка; архіваріусові Лідії Збрага надано відпустку з 5 червня по 5 липня; дипкур'єра Петра Ковалева відряджено до Румунії 6 червня.
Дипломатичний курʼєр Ковалів Петро командірується до Румунії 6 червня ц. р.
Імена частково спотворені OCR.
Накази Міністерства Торгу і Промисловості 3–7 червня: Бориса Григоровича призначено помічником діловода Персонального відділу Департаменту Загальних Справ; кандидата економічних наук Сергія Сінгалевича — урядовцем I ряду; Миколу Волянського — особистим секретарем товариша міністра (з 29 травня); Івана Олександрова зі старших помічників обер-секретаря Правлячого Сенату — юрисконсультом міністерства (з 6 червня), а адвоката Михайла Корчинського за проханням звільнено з тієї посади з 1 червня.
Старший помічник Обер-Секретаря Правительствуючого Сенату Іван Олександрович Олександров призначається на посаду юрисконсульта до Міністерства Торгу і Промисловости з 6-го червня цього року.
Накази Кредитової канцелярії Міністерства Фінансів 5–6 червня 1918: Євгенію Яцимірську призначено урядовцем з 5 червня; за працьовитість переведено з посад урядовців II ряду на посади урядовців I ряду з 1 червня Михайла Лукашевича, Марію Вервельську, Євгенію Лебедєву й Костя Русова; підписав директор канцелярії Г. Мерхе.
З огляду на виявлену працьовитість переводяться в посади урядовців І ряду ... Михайло Лукашевич, Марія Вервельська, Євгенія Лебідева і Кость Русов.
Призначення в міністерстві шляхів: Володимир Рибоконь — начальник служби руху Поліських залізниць, інж. Олександр Черний — директор департаменту шляху, Іван Труба — в.о. директора адміністративно-побутового департаменту, інж. Леонід Базилевич — віцедиректор департаменту морських портів.
Помощникъ начальника службы движенія юго-западныхъ желѣзныхъ дорогъ Владиміръ Рибоконь назначенъ начальникомъ службы движенія Полѣскихъ жел. дорогъ.
Читано з зображення.
Серед поранених значиться В. Крупка з Меринговської, 1.
Крупка В. Меринговская 1.
Читано з зображення.
Оголошення: Подільська губернська народна управа пропонувала завідувачу центрального складу книжок і шкільного приладдя 550 карбованців на місяць, його помічникам — по 450, інструкторці з дошкільного виховання — 500, бухгалтерам — по 500 карбованців.
Платня — завідуючому 550 карб. місячно, помічникам по 450 карб.
Товариство «Час» видало переклад оповідання Всеволода Гаршина «Чотири дні» (20 с.) за 25 копійок і другий збірник американських оповідань (По, Брет Гарт, Джек Лондон, Марк Твен) у перекладі В. Старого (118 с.) за 2 карбованці.
Всеволод Гаршин. Чотирі дні. Переклад В. Старого. Видання Т-ва „Час" ... ціна 25 копійок.
Збірник американських оповідань (Едгар По, Брет Гарт, Джек Лондон, Марк Твен) у перекладі В. Старого, виданий товариством «Час», коштував 2 карбованці; «Основи права державного» проф. Є. Спекторського в перекладі Вечерницького — 1 карбованець 50 копійок.
Збірник другий. Переклад В. Старого ... Видання Т-ва „Час", Київ, 1918, стор. 118, 8°, ціна 2 карбованці.
Окремий номер «Русскаго Голоса» коштував 25 копійок, на залізничних станціях — 27 копійок.
Цѣна отд. № 25 коп. На ст. жел. дор. 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Русскій Голосъ» з доставкою в Києві та пересилкою по Україні: 6 рублів на місяць, 12 рублів на два місяці.
на 1 мѣс. — 6 руб., на 2 мѣс. — 12 руб.
Читано з зображення.
Оголошення в «Русскомъ Голосѣ»: рядок петиту перед текстом коштував 2 рублі, після тексту — 1 рубль; для тих, хто шукає роботу, три рядки після тексту — 1 рубль.
за строку петита или занимаемое ею мѣсто впереди текста 2 р., позади текста 1 р.; для лицъ ищущихъ труда — 3 строки позади текста 1 р.
Читано з зображення.
Оголошення: Подільська губернська народна управа запрошувала фахівців з обов'язковим знанням української мови: завідувачу відділу допомоги волосним самоврядуванням пропонували 650 карбованців на місяць, губернським інструкторам — по 600, інструкторам-бухгалтерам — по 500, а в роз'їздах — 15 карбованців добових по Поділлю і 25 у великих містах та квиток першого класу.
завідуючому 650 карб. і двом губернським інструкторам по 600 карб. місячно: інструкторам-бухгалтерам по 500 карб. Всім при розїздах 15 карб. суточних в межах Поділля і 25 карбованців у великих містах, білет першого класу
Прохання приймали до 1 липня н. ст. у Кам'янці-Подільському.
Оголошення: при ліквідаційній комісії київського повітового коменданта були вакантні 10 посад діловодів із платнею 500 карбованців і 20 посад урядовців по 250 карбованців, а також посада юрисконсульта; приймали знайомих з канцелярією й українською мовою, звертатися на Караваївську, 63 з 10-ї до 15-ї години.
при ліквідаційній комісії мається 10 посад діловодів і 20 посад урядовців платнею діловодам по 500 карб. і урядовцям по 250 карб.
Платня діловода — 500 крб; одиниця «на місяць» не вказана прямо, але очевидна.
Оголошення: Васильківській повітовій народній управі потрібні два роз'їзні інструктори з шкільної й один із позашкільної освіти; місячна платня 480 крб.
Васильківській Повітовій Народній Управі потрібні два інструктори по шкільній і один позашкільній освіті з місячною платнею 480 карб.
Українська біблія в Галичині коштує 3 корони за примірник (8 примірників на пуд); з митом у Києві собівартість піднімається до 7 крб за штуку, а мінімальна ціна продажу має бути ще вищою.
Ціла біблія коштує в Галичині 3 корони. Таких біблій іде на пуд 8 примірників. Коли їх спровадите до Київа, то кошти біблії піднесуться до 7 карбованців за штуку.
Для порівняння: у Могилівському повіті на Поділлі дорожнеча росте, пуд зерна дійшов до 100 карбованців; земські вчителі не отримують платні й тікають з місць (повідомлення УТА від 6 червня).
Дорожнеча росте, пуд зерна дійшов до 100 карбованців. Земські учителі, які не получають платні, тікають з місць.
Не Київ; ціни для порівняння.
Оклади рядових трамвайних служачих у Києві (червень 1918): кондуктори й вагоновожаті одержують від 250, 200, 190, 180, 170 карбованців і менше на місяць, робітники при трамваях — 180 і менше.
Решта категорій кондукторів і вагоновожатих од 250, 200, 190, 180, 170 і низше. Робітники при трамваях од 180 і низше.
Київські трамвайники живуть на 170–180 карбованців на місяць, а більшість наймає не окремі помешкання, а кути — за 15–20 карбованців на місяць; деякі з усією родиною винаймають кімнатки за 25–30 карбованців.
Живуть вони по кутам, платячи за них 15-20 карб. у місяць. Дехто живе в цілою сімьєю в комнатках на 25 - 30 карб.
Друга ціна — кімнатка 25–30 крб/міс.
Оголошення: Центральна ремонтна майстерня Товариства Західних Земств продає компресорну машину «Вольфа» з усіма приналежностями й автоматичну вагу марки «Кронос»; оглядати щодня з 9 до 16 години на Константинівській вулиці, 66.
Центральна ремонтна майстерня Т-а Західних Земств продає КОМПРЕСОРНУ МАШИНУ „ВОЛЬФА“ ... АВТОМАТИЧНУ ВАГУ марки «КРОНОС». Константинівська вул. Nº 66, оглядати 9-4 год. дня.
Цін у оголошенні не вказано.
Оголошення: приймається передплата на щомісячний «Вістник Всеукраїнської спілки лікарських помічників, помічниць і акушерок»: 2 крб на місяць, 4 крб на 2 місяці, 6 крб на 3 місяці; окремий номер — 2 крб 25 коп. Редакція: Київ, Тургенівська, 32, пом. 1.
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ: на місяць 2 карб. на 2 місяці 4 карб., на 3 місяці 6 карб. ... Ціна окремого Nº-2 карб. 25 кол.
Окремий номер — 2 крб 25 коп.
Оголошення: у готелі «Чайка» біля могили Шевченка (Канів) доба для двох осіб коштує 4 карбованці, самовар — 50 копійок, укривало (за весь час) — 1 карбованець.
з двох-4 карб. Самовар-50 кол. Укривало (за весь час) 1 карб.
У Миколаєві двір із будинками на Привізній, 23 продано за 71 000 крб. (купча 24 травня/6 червня 1918 р.); двір із будинками по Московській частині Купорна, 61 — за 7 000 крб.; на Купецькій — за 44 500 крб.
нерухому маєтність ... Привозній вул. № 23 ... за 71000 карб.
Базарні ціни в Києві: житній хліб, буханка (коровай) близько 5 фунтів — 7–8 крб.
караваи въ 5 ф. 7 р.—8 р.
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу; кількість фунтів прочитано з сумнівом. У тексті стоїть уточнення «безъ очереди».
Базарні ціни в Києві: крупчатий хліб — 2 крб 30 коп.—2 крб 50 коп. за фунт.
крупчатый хлѣбъ, фунтъ, 2 р. 30 к.—2 р. 50 к.
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу діапазону.
Базарні ціни в Києві: яловичина (вирізка) — 2 крб 30 коп.—2 крб 50 коп. за фунт.
мясо (вырѣзка), фунтъ, 2 р. 30 коп.—2 р. 50 к.
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу. Вид м'яса в тексті — «мясо (вырѣзка)».
Базарні ціни в Києві: огірки — від 80 коп. до 1 крб 40 коп. за штуку.
огурцы 80 к.—1 руб. 40 к. штука
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу.
Базарні ціни в Києві: зелена цибуля — 20–30 коп. за пучок; салат — 70 коп. за пучок; в'язка молодої моркви (10 штук) — 60 коп.
лукъ зеленый 20 к.—30 к. пучекъ; салатъ 70 к. кучекъ; связка молодой моркови (10 штукъ) 60 коп.
Читано з зображення. Ціни на салат і моркву — у тому ж рядку; у amount вказано нижню межу ціни цибулі.
Плата за навчання в Київському юридичному інституті: 100 рублів за півріччя на науковій секції й загальноосвітніх курсах, 75 рублів — на відділеннях.
Плата въ полугодіе: 100 р. на факульт. научн. секц., общеобраз. курсы и 75 р. на отдѣленіяхъ.
Читано з зображення. На відділеннях — 75 руб. за півріччя. Слова «общеобраз.» та «научн.» прочитано з сумнівом.
Базарні ціни в Києві: борошно житнє — 60–70 крб за пуд.
Мука ржаная, пудъ, 60 р.—70 руб
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу діапазону.
Базарні ціни в Києві: французька булка — 1 крб 20 коп.
французская булка 1 р. 20 коп
Читано з зображення. Одиницю (штука) у тексті прямо не вказано.
Базарні ціни в Києві: сало свиняче — 5–5,50 крб за фунт.
сало свиное, фунтъ, 5 р.—5 р. 50 к.
Читано з зображення. У amount вказано нижню межу.
Базарні ціни в Києві: свинина — 2 крб 80 коп. за фунт.
свинина, фунтъ, 2 р. 80 к.
Читано з зображення.
Базарні ціни в Києві: картопля — 45 коп. за фунт.
картофель, фунтъ, 45 к.
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Окремий номер «Нової Ради» в провінції та на вокзалах коштував, імовірно, 25 копійок.
Ціна окремого № у Київі ... В провінції і на вокзалах 25 к.
Рядок із ціною сильно пошкоджений OCR; київську ціну не прочитано.
Базарні ціни в Києві: борошно пшеничне — від 80 крб за пуд.
пшеничная, пудъ, 80 р.
Читано з зображення. Верхню межу діапазону й слова перед «хлѣбъ» зіпсовано надривом паперу; вказано лише нижню межу.
Під час вибухів 6 червня всі службовці бюро кинулися вниз у підвали й просиділи там близько пів години; у вухах дзвеніло, у деяких дам була істерика.
Всі з бюра кинулися на діл, до сутеренів, де й просиділи коло півгодини. В ухах лящало від лоскоту, з деякими панями була гістерика.
З початком вибухів вулицями Києва почалася втеча зі сходу на захід: натовпи людей, одягнених абияк, з кошиками, клунками, дітьми бігли в бік, протилежний катастрофі; потім мобілізували санітарні організації та Червоний Хрест, поранених розвозили по лікарнях.
почалася втеча людей зі сходу на захід. Всюди видно було, як цілі юрби людей вдягнутих, хто як попав, з кошиками, з клунками, з дітьми
Запис на літні заняття Київської 6-ї гімназії приймали в будинку гімназії з 1 до 8 червня з 11-ї до 12-ї години дня і з 5-ї до 6-ї вечора члени учнівського клубу; за курси мов і підготовку до іспитів брали невелику плату.
Запис на всі заняття приймають в будинку гімназії з 1 до 8 червня від 11 до 12 години дня і від 5 до 6 години вечора членами клубу учнів.
Оголошення: хтось бажав купити ручну швейну машину й призматичний бінокль Цейса або Герца; адресу просили залишити в конторі «Нової Ради» для М. Ю.
Куплю ручну швийну машину і бінокль призматичний Цейса або Герца. Адреса залишити в конторі „Н. Р." для М. Ю.
Під час вибуху 6 червня в Києві почалася паніка: спершу думали, що місто обстрілюють з гармат; напіводягнені люди тікали за місто до Святошина, Пущі-Водиці й Броварів — на візниках, возах, трамваях і пішки.
бігли геть за місто по дорогам у Святошин, Пушу-Водицю, в Бровари безперервною лавою бігли утікачі, одні на візниках, другі на коновках, треті на трамваях, а то й просто пішки
6 червня, після вибуху, в Києві негайно зачинилися магазини, в установах припинилася робота, зі шкіл розпустили дітей; через чутки про задушливі гази в університеті та деяких інших установах роздавали протигази, і там вишикувалися великі черги.
Моментально почали зачинятись магазини, в інституціях припинилась праця, по школах роспустили дітей... В університеті і по инших деяких інституціях роздавали протигазові маски, і там зібрались великі черги народу.
На місце вибуху прибули санітарно-лікарські загони з каретами й автомобілями, пожежні частини, військова охорона й Державна варта, багато хто з протигазами; поранених і вбитих автомобілями везли до лікарень, переважно до військового шпиталю.
Поранених і побитих возили автомобілями до ріжних лікарень, переважно до військового шпиталю.
Під час вибухів по вулицях Києва тік потік людей зі сходу на захід; Собача тропа, де раніше рідко бачили людину, стала головним шляхом утікачів зі Звіринця з валізами, вузлами й собаками; дехто на згадку ніс уламки снарядів.
Цікаво було подивитись на Собачу Тропу. Перше на ній бувало рідко побачиш чоловіка, а тепер вона зробилась головним шляхом для біженців-втікачів з Звіринця
Оголошення: д-р С. М. Гольдберг, Велика Підвальна, 2, спеціальна лікарня зі сифілісу, венеричних, шкірних і нервово-статевих хвороб; приймає з 14 до 16 години.
Д-ръ С. Н. ГОЛЬДБЕРГЪ. Б-я Подвальная, № 2, отъ 2—4 ч. Специальная лѣчебница.
Читано з зображення.
Союз студентів колишніх військовослужбовців просив студентів-вільнослухачів і абітурієнтів, які зацікавлені в академічних пільгах, зібратися в четвер 6 червня о 14:00 біля великої фізичної аудиторії Політехнічного інституту (механічне відділення).
собраться въ четвергъ, 6 го с. іюня въ 2 ч. дня у большой физической аудиторіи Института (механич. отд.).
Читано з зображення.
Збитки від вибуху були величезні, а становище загострювалося тим, що в Києві не було скла; у день вибуху багато крамниць закрили, а вибиті вікна забили дошками.
Убытки, причиненные взрывами, огромны и положеніе тѣмъ болѣе обостряется, что въ Кіевѣ нѣтъ стекла.
Читано з зображення.
Розпорядженням градоначальника всі склярські крамниці й склади було опечатано, щоб не допустити спекуляції склом.
Распоряженіемъ градоначальника всѣ стекольные магазины и склады опечатаны, дабы устранить возможность спекуляціи.
Читано з зображення.
Під час вибухів 6 червня перелякані мешканці вибігали з будинків і бігли через паркани, рови, чужі двори й сади; люди, коні, вози, трамваї змішалися; на вулицях непритомніли жінки, були смерті від розриву серця; багато хто думав, що місто обстрілюють, ховалися в підвали, говорили, що до Києва підступають більшовики; крамниці зачинялися, рух трамваїв припинився.
Багато думало, що це обстрілюють місто, й поховалися в підвали. По що до Київа підступають большевики. Крамниці почали закриватися. Рух трамваїв припинився.
Оголошення: учень комерційної школи шукав будь-якої праці або уроків української мови; адреса — Поділ, Набережно-Микільська, 2, квартира економа.
Учень ... комерц. школи, шукає якої неб. праці, або лекцій ... укр. мов. адрес: Поділ, Наб. Нікольська № 2 кв. економа.
Оголошення: д-р Сергій Коломійцев лікував сифіліс («606-914») і трипер; приймав на Гоголівській, 2-а з 11-ї до 1-ї та з 5-ї до 7-ї вечора.
Д-р Коломійцев Сергій. Сифіліс (606-914), тріппер. Гоголівська, 2а. Пр. 11-1 і 5-7. в.
Це оголошення стояло й у №91 у пошкодженому вигляді.
Фейлетоніст А. Яринович у фейлетоні «Паніка» описав, як під час вибуху (на Звіринці) пролунали три потужні удари: після першого він схопився з ліжка, після другого вибіг на вулицю з шкарпетками в руках і побачив, що перелякані сусіди вже стояли одягнені.
Коли бахнув перший вибух я був у ліжку (газетний чоловік устає пізненько)... Бахнуло вдруге. я схопив у руку шкарпітки і в доволі граціозному негліже кинувся (по сходах!) униз.
Вибух не названо прямо, але йдеться про вибух складів на Звіринці 6 червня 1918 року; дату визначено за контекстом.
До Києва приїхала делегація вчителів Бердичівського повіту: вчителі лише наприкінці квітня отримали жалування за січень, за лютий–травень не одержано ні копійки; у селі Журбинці з голоду застрелилась учителька Настя Брусіло.
учительство повіту тільки на прикінці квітня одержало жалування за січень місяць. За лютий, березень, квітень, травень до цього часу не одержано ні копійки; учительство голодує.
Оголошення: Вінницька повітова народна управа повідомляє приватних учителів, що хто не повернеться до 15 липня н. ст., того вважатимуть таким, що добровільно залишив посаду; полонених це не стосується.
хто з них не вернеться до 15 липня нов. ст. ц. р., то той лічиться добровільно покинувшим учительську посаду.
Оголошення: кореспондентка-друкарка, що володіє українською мовою, шукає вечірню працю; вільна з 17 год.; Прорізна, 11, Електричне підприємство, А. Ткаченко.
КОРЕСПОНДЕНТ-МАШИНІСТКА, володіюча українською мовою, шукає вечірню працю. Вільний час від 5 год. веч. — Прорізна, № 11. Електричне підприємство. А. Ткаченко.
У день вибуху на Звіринці майже всі київські урядові установи не працювали, бо службовці розбіглися в паніці ще зранку; тоді як трамвай і телефон у місті працювали безупинно.
майже всі урядові установи не працювали, бо службовці розбіглись в паніці ще зранку. Трамвай і телефон працювали безупинно.
Київська губернська земська управа з 6 червня відкрила в Києві курси птахівництва й кролівництва в приміщенні школи домоводства на Лук'янівці; приймали осіб обох статей від 18 років з освітою не нижче сільської початкової школи; навчання безкоштовне.
Кіевская Губернская Земская Управа съ 6-го сего іюня открываетъ курсы по птицеводству и кролиководству
Читано з зображення. Назву провулку (« Я[?]овскій проѣздъ д. № 10») прочитано нечітко. Заяви — Володимирська, 31–33, агроном. відділ губернської земської управи, щодня 11–14 год.
За відомостями департаменту громадських робіт міністерства праці, у Києві налічували 15 тисяч безробітних; в усіх містах — близько 180 600.
въ Кіевѣ 15000
Читано з зображення. Загальну суму прочитано нечітко; доданки з інших міст нечіткі й за підсумком не сходяться, тому тут не наводяться.
Оголошення: д-р Черняк (сифіліс, венеричні хвороби), Житомирська, 16; приймає з 9 до 12 і з 17 до 21, жінок — з 13 до 14.
Д-ръ ЧЕРНЯКЪ. сиф., вен. б. Житомір. 16. 9—12 и 5—9. Жен. 1—2.
Читано з зображення. Назва вулиці скорочено («Житомір.»); слова «б.» — імовірно, «бол.» (хвороби).
Оголошення: зубний лікар шукає місце асистентки (листом: Кузнечна, 33, кв. 12, С. Черняк для зубного лікаря).
Зубной врачъ ищетъ мѣсто ассистентки.
Читано з зображення.
Оголошення: школа живопису й малювання художників Ураховой і Козіна; літні заняття з моделлю на повітрі; Олександрівська, 37.
Школа Живописи и Рис. худ. Ураховой и Козина.
Читано з зображення. Назву школи подано скорочено («Рис.»); прізвища художників нечіткі.
Оголошення: досвідчений методист мов (викладач гімназії) готує з англійської й німецької; Дмитрівська, 23, кв. 12, з 16 до 19 години.
Опытн. методистъ языковъ (преп. гимн.) готовитъ по англ. и нѣм. Дмитр. 23, кв. 12, 4—7 ч. дня.
Читано з зображення.
На Шулявці (до 30 тис. мешканців) немає жодної бібліотеки для загального вжитку; «Просвіта» постановила відкрити публічну бібліотеку (відділи український, російський, польський і німецький, насамперед дитяча) й просить допомогти коштами та книжками; адреса: Шулявка, школа при церкві поруч з Політехнікумом.
На всю Шулявку, яка має до 30 тисяч мешканців і розляглася на великих просторах, нема ні одної бібліотеки для загального вжитку.
Оголошення: Бюро праці при українському військовому товаристві «Батьківщина» (Театральна, 48а, 3-й поверх, тел. 54-32) має багато проханнів про посади від освічених членів і фахівців; просить українські просвітні й культурні організації звертатися за співробітниками.
Бюро праці при укр. військ. тві «Батьківщина» має велике число проханнів на ріжні посади від освічених, ідейних членів т-ва, спеціялістів з обсягу ріжних фахів.
Оголошення: Київський юридичний інститут (директор проф. В. І. Синайський) з 1 червня приймає прохання на громадсько-юридичний факультет із судовим, адміністративним і торгово-промисловим відділеннями та на наукові секції; вільнослухачі з домашньою освітою — на загальноосвітні курси за програмою восьми класів гімназії; заняття вечірні; прохання й довідки — Бібіковський бульвар, 24.
Кіевскій Юридическій Институтъ. Съ 1 іюня принимаются прошенія на
Читано з зображення. Адреса — «Бибиковскій бульв., 24, Кіевск. Коммерч. Институтъ»; права випускників — за законом від 1 липня 1914 року.
Оголошення: в контору акціонерного товариства в Києві потрібен досвідчений помічник бухгалтера, який добре друкує на машинці й володіє російською та польською (знання німецької — перевага); пропозиції власноруч писати обома мовами із зазначенням винагороди до запитання на головний поштамт, К. А. Всєлікіну.
Требуется въ контору Акціон. О-ва въ Кіевѣ опытный ПОМОЩНИКЪ БУХГАЛТЕРА
Читано з зображення. Прізвище адресата прочитано з сумнівом («Вселѣкину»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: колишній офіцер шукав відповідного заняття згідно з цивільною освітою; звертатися на Маріїнсько-Благовіщенську, 67, кв. 6 до Колісниченка.
Бувший офіцер шук. одповід. зан. згідно цивільн. освіти. М.-Благовіщен. 67-6. Колісниченко
Текст оголошення відновлено з пошкодженого OCR.
У фейлетоні «Листки» згадано характерні київські реалії: «розтрощена столична мостова», візник, що возить провінціала по всіх готелях, поїздка на Подол і до Спасівки, душно й порохно «кам'яні площі»; жарт про безконечний «випуск російських керенок».
Широкий, фарбовий, безконечний, як випуск російських керенок, степ тут замінявся камʼянними площами покритими порохом.
Фейлетон, сатира; конкретні факти не гарантовані.
Оголошення: лікар Сергій Коломійнов приймає по сифілісу й венеричних хворобах з 11 до 13 та з 17 до 19 год.; Гоголівська, 2а.
сіф. ліс і пол. хвороби. 11-1 і 5-7 г. в. Сергій Коломійнов, Гоголівська 2а.
Початок оголошення зіпсований; спеціальність — «сифіліс і полові хвороби».
У Деміївському районі Києва господарі відмовляють у помешканнях робітникам, які беруть участь у робітничому русі, — за вказівками влади (слово в OCR «Mhiul» — імовірно «міліції»).
В Демівській районі трапляється, що хазяї одмовляють помешкання робітникам, які беруть участь в робітничому русі.
Джерело вказівок в OCR нерозбірливе.
Оголошення: продають гостину з горіхового дерева та концертіно; Пушкінська, 21, кв. 4, з 15 години.
Прод. гостин. орѣх. дер. Концертино. Пушкинская 21 кв. 4 отъ 3 час.
Читано з зображення. Оголошення розібрано нечітко: слова «гостин. орѣх. дер.» можуть означати гарнітур (гостину) з горіха.
Оголошення: вчителька (Жилянська, 1, кв. 85) пропонує послуги — від 15 рублів на місяць [умови нечіткі].
Учи-ца отъ 15 р. м. усл. гот. съ руч. хл. бер. на себ. Жилянск. № 1; кв. 85.
Читано з зображення. Оголошення збережене частково; суть умов (готування, ручний хліб?) не з'ясована. Гроші — «отъ 15 р. м.» (мабуть, на місяць).
У четвер 6 червня в залі консерваторії відбудеться концерт піаніста Готфріда Мелиха — знаного в Петрограді виконавця й тлумача Скрябіна.
Въ четвергъ 6 го іюня въ залѣ консерваторіи состоится концертъ піаниста Готфрида Мелиха.
Читано з зображення.
Оголошення: у Міському театрі (дирекція К. П. Павлова) 6 червня — «Лізістрата» з В. Кавецькою, 7-го — «Жриця вогню», 8-го — «Сильва»; 9 червня — прем'єра «Граф Люксембург» з участю В. Кавецької; початок о 19:30.
9-го съ уч. В. Кавецкой премьера! Графъ Люксембургъ.
Читано з зображення.
Відділ українського пластичного мистецтва при Міністерстві освіти звернув увагу, що Київ майже не має пам'ятників національним героям, а наявні пам'ятники Богданові Хмельницькому та Кочубею й Іскрі споруджено за царського режиму з ідеєю «єдиної неділимої Росії», і запропонував спорудити пам'ятник героям, що загинули за незалежність України.
столиця України Київ, майже не має памʼятників національним українським героям ... повинно збудувати в Київі памʼятник тим героям, що своє молоде життя віддали на жертву за здійснення віковічної мрії
Дата номера газети.
Стаття «Занехаяна справа» Ор. Левицького нагадувала, що пам'ятник Шевченкові в Києві так і не споруджено: закладання готували до 100-річчя поета в 1914 році, стара міська дума відвела для нього невідповідне місце на Караваївській площі, і автор закликав комітети звітувати про зібрані кошти та оголосити новий конкурс.
Не ставити ж його справді на тім невідповіднім місці, яке з приязни уділила для його стара міська дума, на Караваївській площі
Дата номера газети; згадано можливість, що кошти пограбували більшовики.
У четвер 6 червня 1918 року товариство українських артистів у Літньому театрі Купецького зібрання показувало «Запорожця за Дунаєм».
літній театр купецького зібрання ... У четвер 6-го червня Запорожець за Д[унаєм]
У №91–92 на 6 червня анонсували «За Дунаєм» і «По ревізії».
Департамент професійної освіти скликає комісії з укладання підручників: для хімічних і гірничих промислових шкіл — 7 червня о 18 год., для механічних і електротехнічних шкіл — 6 червня о 18 год.
засідання комісії відбудеться 6-го червня в помешканні департамента професійної освіти о 6 год. вечора.
Оголошення: у Троїцькому народному домі Український національний театр показує 6 червня «Суету», 7-го — «Зачароване коло», 8-го — «Молоду кров» та ще одну п'єсу, а також народні хорові співи.
Сьогодня 6-го у четвер СУЕТА. 7-го ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО. 8-го І) МОЛОДА КРОВ, ІІ)
Назва другої п'єси 8 червня в OCR зіпсована.
Публічні лекції проф. В. А. Косинського «До розв'язання аграрного питання» відбудуться в четвер, п'ятницю й суботу 6–8 червня з 19 до 21 год. у Київському агрономічному товаристві (Фундуклеївська, 46).
публічні лекції проф. В. А. Косинського «До розв'язання аграрного питання»
IV симфонічний концерт був цілком присвячений Моцарту: виконали симфонію g-moll, увертюру до «Чарівної флейти» та «Nachtmusik»; Д. М. Ярославський заспівав арії з «Весілля Фігаро» та «Дон Жуана»; рецензент Мих. Алєксєєв відзначив надто швидкі темпи в менуеті.
IV-ое симфонич. музык. собраніе было цѣликомъ посвящено Моцарту.
Читано з зображення. Місце концерту в рецензії не вказано (імовірно, Купецький сад, де проходив сезон симфонічних концертів).
Оголошення: у «Мініатюрі» (Фундуклеївська, 5, початок о 19:30, вхід безперервний) ішла комедія Мольєра «Жеманниці» за участю М. В. Неслова, І. М. Стешенка, С. і Ю. Балашовських, Юні Бій та С. Покрасса; наступного дня — бенефіс Юні Бій і С. Покрасса.
Завтра бенефисъ Юни БІЙ—С. Покрасъ.
Читано з зображення. Склад виконавців розібрано частково.
Оголошення: у театрі «Chat noir» (Миколаївська, 4; дирекція П. Лубенцова) 6 і 7 червня оперета-мозаїка «Циганське роздолля» (Я. Д.), комедія «Рецепт чоловікам» і буфонада «Зустріч»; незабаром — «Наш понеділок».
Николаевская 4. Сегодня и завтра оперетта — мозаика.
Читано з зображення. Назви частин афіші розібрано частково; музику й слова позначено «Я. Д.».
Оголошення: випадково продають кінематографічні апарати для обладнання кінотеатру; листом — головний поштамт, скринька № 259.
КИНЕМАТОГРАФИЧЕСКІЯ АППАРАТЫ для оборудованія КИНО-ТЕАТРА случайно продаются письменно.
Читано з зображення.
Оголошення: Департамент позашкільної освіти, влаштовуючи з 10 червня курси для інструкторів позашкільної освіти, просить лекторів на раду в четвер 6 червня о 18 год. (кімн. 10а); інтернат-бурса й аудиторія курсів будуть у 1-й гімназії (Бібіковський бульвар, 14, 2-й поверх), відчиняться вранці 9 червня; постіль — власна, справки з 10 до 14 год.
інтернат-бурса і авдиторія будуть в 1-й гімназії (Бібіковський д. № 14, поверх 2-й) і відчиняться з ранку 9-го червня. Ліжка і матраци належить взяти з собою.
Департамент нижчої освіти повідомляє: з 14 червня до 21 липня відкриваються курси для вчителів нижчих початкових шкіл у Катеринославі, Олександрівську, Кам'янці-Подільському, Вінниці, Києві, Умані, Одесі, Херсоні, Єлисаветграді, Лубнях, Миргороді та в інших пунктах; усім лекторам, які хочуть викладати з 14 червня, призначено нараду в четвер 6 червня о 18 год. (Бібіковський бульвар, 14).
з 14 червня 21 липня (в першу чергу) одкриваються курси для вчителів нижчих початкових шкіл в таких пунктах
Дублює частково оголошення про курси в №54.
Оголошення: у саду й театрі «Шато» 6 червня дебюти нових артистів — повітряні ексцентрики-акробати тріо Нельсон, виконавець власних пісень М. Росатов, виконавиця російських романсів Е. Розвітова, обраний публікою гуморист Леонов, жонглери й стрільці «С-ри Плахотини», гуморист Гриць Чурський; початок о 21 год., театр-вар'єте — о 22 год.
Сьогодня дебюти нових артистів. Повітряні ексцентрики-акробати Тріо Нельсон ... Початок о 9 год. веч.
Прізвища частково реконструйовано з OCR.
До Міністерства освіти надіслано на затвердження статут Київського Археологічного Інституту на чолі з професором-істориком, білорусом Довнар-Запольським; рада просить відвести приміщення для лекцій у 1918/19 навчальному році; газета докоряє, що в статуті немає катедр української мови, історії України, української археології.
Міністерству Освіти надіслано до затвердження статут Київського Археольогичного Інституту, на чолі якого стоїть відомий професор-історик білорус Довнар-Запольський.
Академік В. І. Вернадський, який перебуває в Києві, намагається протягом двох місяців скласти статут і штати майбутньої Української Академії Наук і має запросити до її складу проф. М. Грушевського, проф. А. Кримського (з Москви) та доцента Петроградського університету Хв. Вовка.
Академик В. І. Вернадський, який перебуває цими часами в Київі, вживає всіх засобів, аби протягом двох місяців скласти статут і штати будучої Української Академії Наук.
Оголошення: Київська губернська земська управа з 6 червня влаштовує курси птахівництва й кролівництва у приміщенні школи домоводства на Лук'янівці (Якубенківський провулок, 10): приймають юнаків і дівчат від 18 років з освітою не нижче сільської початкової; навчання безплатне, мешканці курсів платять 150 крб за все; заяви — Київ, Велика Володимирська, 31–33, агрономічний відділ, щодня 11–14 год.
Навчання на курсах даремне ... хто побажає жити в помешканні курсів і там харчуватись, мусить платити за все 150 карб.
XIII виставка картин «Salon d'Arts» у Києві: невелика, але є кілька непоганих робіт — Р. Дубинського (великий жіночий портрет, «Фантазія»), акварелі Семенова й В. Фельдмана, голівка пастеллю Преслонського, «Ліс» В. Козловського; слабші роботи Швейковської та М. Ковальського.
SALON d'ARTS. XIII виставка картин. На виставці, правда не багато, але все ж таки є кілька не кепських робіт
Оголошення: у літньому театрі «Пел-Мел» (Хрещатик, 29; дирекція М. К. Максима та Г. С. Бунина) 6 червня — прем'єра, «гвоздь сезону», комедія в 3 діях «Маленька жінка» (В. Воронський, П. С. Самборська); початок о 20:15, каса з 12 до 14 і з 18 години, одна вистава ввечері.
Сегодня нашъ гвоздь сезона! Премьера! Комед. въ 3 д.
Читано з зображення. Початок вистави прочитано як 8¼ год. (20:15).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У четвер 6 червня 1918 року Український національний театр у Троїцькому народному домі показував виставу «Суєта»; в інший день анонсовано «Молоду кров» і народні хорові співи.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. „УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР" ... сьогодня у четверг Суєта, 6-го червня ... 1) Молода кров, 2) Народні хорові співи.
Назву вистави «Суєта» відновлено з OCR «С у 6 т а»; дату «Молодої крові» не прочитано.
Номер 93 газети «Нова Рада» вийшов у Києві в четвер, 6 червня (24 травня за старим стилем) 1918 року.
Четвер, 6 червня (24 травня)
«Нова Рада» відповіла кадетсько-русифікаторській газеті «Русский голос», яка глузувала, що в одній статті написано то «Вкраїна», то «Україна»: редакція пояснила, що чергування «впасти — упасти», «Україна — Вкраїна» є природним явищем української фонетики.
впасти й упасти, удатись і вдатись, усякий і всякий, Україна та Вкраїна — це природні й добрі явища нашої фонетики.
Характерна мовна полеміка доби Гетьманату.
Вийшла перша книжка «Військово-наукового вістника» Генерального штабу зі статтями «Перші кроки Генерального штабу», Н. Мамонтова «Державна оборона України», про територіальну систему поповнення армії, збройні сили Швейцарії та нарисом сестри милосердя.
Вийшла книжка перша „Військово-Наукового Вістника". Зміст. Наші завдання.—Перші кроки Генерального Штабу.
Через катастрофу з артилерійським складом 6 червня 1918 року роботу друкарні «Нової Ради» на деякий час було перервано, інформація й телеграми надходили несправно.
Через учорашню катастрофу з артилерійським складом, робота в друкарні була на деякий час перервана
Оголошення: газета «Нова Рада» приймає передплату на 1918 рік; на 1 місяць — 6 карбованців, на 2 місяці — 12 карбованців. Адреса редакції й контори: Київ, Інститутська, 22; телефон редакції 64-80, поштова скринька №373.
Нова Рада ... На 1 місяць 6 карб., 2 міс. 12 карб. Адреса редекції і контори: у Київі, Інститутська, 22. Телефон редакції 64-80.
Оголошення: «Робітнича Книгарня» продає нову книжку видавництва «Знання — то сила» М. Порша «Україна і Росія на робітничому ринку» (рух населення й робітництва на Україні, переселення робітників, розвиток капіталізму); ціна 75 коп.
М. ПОРШ Україна і Росія на робітничому ринку. ЦІНА 75 кол.
Газета «Русскій Голосъ» № 17 вийшла в Києві в четвер 6 червня 1918 року (24 травня за старим стилем).
№ 17. Кіевъ, Четвергъ 6 Іюня (24 Мая) 1918 г. № 17.
Читано з зображення.
Редакція й головна контора «Русскаго Голоса» — на Рейтарській, 29, тел. 55-83; контора відкрита щодня (крім свят) з 10 до 15 години для приймання передплати й оголошень.
Адресъ Редакціи и Гл. к-ры — Рейтарская 29, тел. 55-83.
Читано з зображення.
Оголошення: редакція «Русскаго Голоса» купувала за пристойну винагороду газети з Росії та з Дону, що вийшли після 3 червня нового стилю (Рейтарська, 29, кв. 4, з 10 до 19 години).
вышедшія послѣ 3 іюня новаго стиля редакція „Русскаго Голоса" покупаетъ за приличное вознагражденіе.
Читано з зображення. Порівняно з № 16 змінилася дата («після 3 червня»).
Оголошення: відкрита передплата на «Русскій Голосъ», щоденну політичну, економічну й літературну газету; 1 місяць — 6 руб., 2 місяці — 12 руб.
Цѣна на 1 мѣсяцъ — 6 руб., 2 мѣсяца — 12 руб.
Читано з зображення. Список співробітників (Демидов, Жекуліна, Крупнов, Кудрявцев, Луначарська, Науменко, Новіков, Чедлянський, Ярошевич, Яснопольський) дублює № 16.
Редакція й контора «Відродження» на Театральній площі, 48 А, тел. 57-16 (у №55 — «57-10», у №54 — «40 1»); редактор приймає з 13 до 14, секретарі з 13 до 15, контора з 10 до 15.
Адреса редакції і контори: Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 57-16.
Уточнення до №54–55: номер будинку 48А, телефон 57-16.
Дніпровський союз споживчих товариств видає двотижневик української споживчої кооперації «Кооперативна Зоря», до якої запрошено всіх українських кооператорів і київських економістів; вийшло вже п'ять чисел.
Дніпровським союзом споживчих товариств видається двотижневий часопис української споживчої кооперації ... Доки вийшло пʼять нумерів цього журналу.
Номер 288 «Робітничої газети» вийшов у четвер 6 червня 1918 року (новий стиль); ціна окремого числа — 25 копійок. Умови передплати: за місяць (в OCR «6» карб., ймовірно 5) і 15 карбованців за 3 місяці; редакція — Михайлівська, пом. 1.
ЧЕТВЕР 6-го ЧЕРВНЯ н. ст. 1918 року. Nº 288 ... Ціна окр. Мº 25
Передплата за місяць у OCR «6 карб.» (у №287 — 5 карб.); адреса «85» теж сумнівна.
Центральне бюро професійних спілок відкрило запис на стенографічні звіти Всеукраїнської конференції професійних спілок.
Центральне Бюро Професійних Спілок одкрило запись на стенографічні справоздання Всеукраїнської Конференції Професійних Спілок.
У передовій статті про повітових і губернських старост газета іронізує, що старости доповідають «в общем спокойно», хоча закривають місцеві газети й заарештовують місцеву адміністрацію; автор вимагає створення правового порядку на місцях.
Тѣ же старосты, которые щедрой рукой насаждаются въ губерніяхъ и уѣздахъ министерствомъ внутреннихъ дѣлъ
Читано з зображення. Позиція автора газети (передова стаття, 6 червня).
Редакційна стаття про українську книжку: стягують мито за ввезення українських книжок з Галичини до Києва; на Волочиській митниці з українських січових стрільців за 48 пудів 2 фунти українських книжок взяли 1133 крб 90 коп (бл. 38 крб за пуд); галицька біблія коштує 3 крони, але в Києві виходить не менше 7 крб за штуку; газета вимагає негайно скасувати мито в Українській державі.
де за статтею тарифа 178з взято мито з українських січових стрільців за 48 пудів і 2 фунти українських книжок 1133 карб. 90 коп. Виходить отже по 38 карб. за пуд.
Квитанція № 218 Волочиської митниці.
У першому числі білоруської газети «Білорусское Эхо» (вийшла в Києві) передовиця вітає призначення Д. Дорошенка міністром закордонних справ і нагадує, що в Києві йдуть мирні переговори між Московщиною та Україною, а Україна вже визнала Білорусь і вела попередні переговори з делегацією білоруського уряду.
Зараз у Київі відбуваються великої ваги події, ведуться мирові переговори між Московщиною і Україною, Україна вже визнала Білорусь
Гурток дослідників природи при Університеті св. Володимира відкрив комісійний продаж книжок з природознавства (бо в крамницях їх не знайти, а букіністи правлять у кільканадцять разів дорожче): книжки приймають в XII аудиторії від 15 до 16 год. щодня, крім свят і неділь.
Книжки до продажу приймаються в XII авд. Унів. Св. Волод. від 3 до 4 години що дня крім свят і неділь.
На установчих зборах Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу пай визначено 100 крб, вступна платня — 10 крб; до Ради увійшли Крижановський (Київ, Українбанк), Журавович (Одеса), Челюк (Херсон), Галевіч (Дніпросоюз), Павловський; довідки в Центральному кооперативному комітеті (Лютеранська, 34).
пай коштує 100 карб., кількість яких не обмежена; вступна платня 10 карб.
Київське видавництво «Серп і Молот» випустило книжки: «Ірляндська Республіка», Л. Кульчицького «Федерація і соціалістична політика», Р. Заклинського «Іван Франко як публіцист», К. Каутського «Патріотизм, війна і соціал-демократія», Г. Гуммеруса «Самостійна Фінляндія», Дм. Донцова «Енгельс, Маркс і Ляссаль про неісторичні нації», М. Драгоманова «Пропащий час» і «Нарис української соціалістичної програми», М. Залізняка «Державний устрій Німеччини», Ю. Охримовича про розвиток української національно-політичної думки в ХІХ столітті.
Вийшли з друку слідуючі книжки видавництва „Серп і Молот“
Вийшло 21 число «Народньої Справи»; зміст: про мирні переговори з «Московщиною», про гетьмана Петра Дорошенка, лист С. Петлюри, про «Народні Доми» (Рідні Хати), життя Народних Рад, всеукраїнська спілка земств і селянство, новий уряд та ліквідація установ і майна «Демсоюза» і «Союзбанку», з'їзд представників санітарних організацій.
Вийшло 21 число „Народньої Справи“. Зміст такий: Про мирні переговори з Московщиною.
Деякі назви в OCR перекручені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення книгарні товариства «Друкар» (Хрещатик, 50): Голоскевич «Правописний словник» — 1 крб 25 коп., «Байки» — 1 крб 25 коп., «Задачник для початкових шкіл»; значна знижка книгарням.
Голоскович: Правописный словник .. 1.-25 ... Байки ... 1.-25 ... Задачник для початкових шкіл (друк.) значна знижка.
Оголошення сильно зіпсоване, автора «Байок» не розпізнано.
Оголошення: «Юлю Шевченко» просять негайно повідомити свою адресу та приїхати до Києва.
Г. Юлю Шевченко прохаем негайно подать адресу, приїхать до Києва.
Оголошення кілька разів у номері пошкоджене; ім'я, імовірно, жіноче чи чоловіче — «Юлій/Юлія» Шевченко.
Редактор Голубець, який приїхав зі Львова, переказував плітки про Скоропадського і про німецьке вето на Донцова, а також чутку, що Донцов протиснув кандидатуру Д. Дорошенка в міністри.
Оповідав про чутку, що я перефорсував кандидатуру Д. Дорошенка на міністра. Це вигадка.
Чутка, спростована автором.
Після вибуху на Звіринці містом ширилися чутки про отруйні гази; уряд офіційно заявив, що такої небезпеки немає, а чутки безпідставні.
Небезпеки від отруйних газів нема і відповідні чутки не мають під собою жадного грунту
Чутка, спростована урядом.
Під час вибухів на товарній станції «танцювали» вагони; ширилися чутки, що в районі станції стоїть потяг із набоями, але вони були неправдиві, і праця станції йде нормально.
Ширились чутки, що в районі товарної станції стоїть потяг з набоями. Але ці чутки були не правдиві
Влада спростувала чутки про те, що після вибухів Києву загрожують отруйні гази; назвала «злоумисних людей», які поширюють брехливі чутки.
Небезпека від розповсюдження удушливих газів не загрожує і відповідні чутки ні на чому не основані.
Офіційне спростування чуток.
Під час вибухів 6 червня на товарній станції танцювали вагони й ширилися чутки, що там стоїть потяг із набоями; чутки були хибні, станція працює нормально.
Ширились чутки, що в районі товарної станції стоїть потяг з набоями. Але ці чутки були не правдиві і зараз праця йде нормально.
Чутка спростована газетою.
Чутки про причину пожежі на Звіринці: необережна цигарка; удар одного снаряда об інший; початок вогню в ракетній майстерні.
Кажуть, що це наслідки необережности (і тут слідує ціле сповідання про необережну цигарку).
Чутки, не встановлені факти.
Багато хто в Києві подумав, що місто обстрілюють, і ховався в підвалах; пізніше з’ясувалося, що це вибухи на Печерську; з Деміївки, Володимирського базару й Нового Строєнія люди кинулися до Святошина, на Лук’янівку й Шулявку.
Багато де хто гадав, що це обстрілюють місце, і поховались по підвалах
Після вибуху ширилися чутки, що в місті поширюються задушливі гази; офіційно їх спростовано.
Небезпека від розповсюдження удушливих газів не загрожує і відповідні чутки ні на чому не основані.
Чутка, спростована владою.
За наявними відомостями, будівлю одного з міністерств спекулянти використовували для перепродажу продовольчих продуктів і грошових знаків; керівники міністерства вжили суворих заходів.
зданіе одного изъ министерствъ было использовано спекулянтами для обдѣлы[ванія своихъ дѣлъ по перепродажѣ продовольственныхъ продуктовъ и денежныхъ знаковъ].
Читано з зображення. Подано з посиланням на «имѣющіяся свѣдѣнія»; міністерство не назване.
У газеті писали, що міська поголоска вже рознесла чутки про рушничну й кулеметну стрілянину в районі вибухів; причину катастрофи — навмисність чи недбалість — навряд чи вдасться встановити достовірно.
Стоустая молва уже принесла волны слуховъ о ружейной и пулеметной стрѣльбѣ въ районѣ взрывовъ.
Читано з зображення. Це чутка, а не встановлений факт.
Причину вибуху на Звіринці встановити не вдалося. Офіційна версія: ще у війну на Звіринці без сортування складали вибухівку й снаряди, першими самозаймилися ракети поруч зі снарядами, далі — детонація. Неофіційна версія — справа більшовиків; багато будинків загинули тому, що робітники, які в них жили, зберігали розтягнуті ними снаряди. Згодом гетьман схилявся до офіційної версії («наше безобразное отношение к делу»).
многие дома погибли из-за того, что рабочие, жившие в них, хранили там растасканные ими же снаряды.
Версії; автор суперечить собі.
Причину пожежі на Звіринці в артилерійській сортувальній газета не знає: версії — необережна цигарка, стукіт снаряда об снаряд, вогонь у ракетній майстерні; пожежна команда Дворцового району й охорона Школи старшин приїхали, але зразу ж стався перший величезний вибух.
Кажуть, що це наслідки необережности... Ще инші кажуть, що вогонь попереду показався в ракетній майстерні... ніяких певних відомостей про те, як почалася пожежа... нема.
Версії причини — чутки, офіційно не встановлено.
За словами очевидця, близько 9-ї години ранку 6 червня через необережне поводження з вогнем виникла пожежа у відділі виготовлення ракет; сотні ракет вибухали, мешканці з Лисогірського форту милувалися ними, не здогадуючись про небезпеку; далі вогонь перейшов у пороховий льох. Палацова пожежна команда була викликана телефонним дзвінком близько 9-ї години, а вартовий на каланчі побачив дим і забив тривогу.
біля 9 годин ранку од необережного поводження з огнем сталася пожежа в відділі, де вироблюються ракети... ракети вибухали сотнями і місцеві мешканці з Лисогорського форту любовалися ними
Версія причини за словами очевидця; офіційно причину ще розслідують.
Уряд попереджав, що «зловмисні особи» поширюють усілякі чутки, здатні викликати тривогу серед мирного населення; у місті з уст в уста передавали про величезні запаси вибухівки на Звіринці й Лисій горі та про балони з задушливими газами, які нібито могли отруїти весь Київ.
Изъ устъ въ уста передавалось объ огромныхъ запасахъ взрывчатыхъ веществъ, сосредоточенныхъ на Зверинцѣ и на Лысой Горѣ, о баллонахъ съ удушливыми газами, которые могутъ отравить весь Кіевъ
Читано з зображення. Це чутки; уряд їх спростував.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Вранці базар працював нормально, але з початком вибухів крамниці замикалися, а люди розбігалися; баби поширювали чутки, що до Києва підступають більшовики.
Бабами ширились чутки, що до Київа підступають большовики...
Чутка; не підтвердилась.
За чутками, відразу після початку пожежі німці заарештували групу підозрілих осіб, які нібито її підпалили; пожежа почалася в бараці № 21.
нѣмцами была арестована группа подозрительныхъ лицъ, которыя будто бы произвели поджегъ.
Читано з зображення. Це чутка зі слів очевидця; не підтверджена.
За переказами, великі були втрати серед німецьких військ, розквартированих поблизу місця вибуху; газета порівнювала зі вибухом на пороховому заводі в Петрограді, де жертви рахувалися сотнями, і зазначала, що вчорашні вибухи були значно слабшими.
Передаютъ, что очень велики потери среди нѣмецкихъ войскъ, расквартированныхъ вблизи мѣста взрыва.
Читано з зображення. Чутка («передають»); точна кількість жертв невідома.
У день вибуху 6 червня 1918 р. Рада міністрів асигнувала велику суму потерпілим; було створено «комітет імені Гетьмана», куди надходили пожертви і який довго розподіляв гроші серед незаможного населення.
Немедленно был составлен комитет имени Гетмана, куда стекались пожертвования.
Міністерство ісповідань запропонувало секретарям українських духовних консисторій якнайшвидше подати свої міркування щодо розподілу асигнованої духовенству одноразової допомоги розміром 15 мільйонів карбованців.
роспреділення асигнованої на користь духовенству одночасової допомоги в розмірі пʼятнадцяти міліонів карбованців.
Гетьман доручив Раді міністрів асигнувати 500 тисяч карбованців на першу допомогу потерпілим від вибуху на Звіринці.
п. гетьман доручив раді міністрів асигнувати 500 тисяч карбованців на першу допомогу потерпівшим
Службовці департаменту посередніх податків Міністерства фінансів зібрали 120 карбованців до фонду допомоги потерпілим від катастрофи на Звіринці 6 червня 1918 року.
надсилаючи при цьому 120 карб. (сто двадцять карб.) зібраних служачими департаменту, прохав зарахувати їх в фонд допомоги для потерпівших від катастрофи на Звіринці 6-го червня
Оголошення старшого нотаря Херсонського окружного суду: затверджено купчу на дім із подвір'ям на 4-й Слобідській вул., 38, у Миколаєві за 10.000 карб. (купчу писано на гербовому аркуші в 50 карб.; кріпосних мит 600 карб.).
купча на продану … нерухому маєтність, котра знаходиться в м. Миколаїві … по 4 Слобідській вулиці № 38 … за 10.000 карб. … Одержано кріпостних 600 карб.
Не київське; тут уже вживають «карбованці». Купча затверджена 24 травня (6 червня) 1918.
Цими днями в Києві відбулися наради представників петроградських і московських банків, які налагоджували банківський консорціум для реалізації залізничних позик; автор статті оцінював потреби залізничного будівництва в Україні приблизно у 2 мільярди карбованців.
Ні для кого не тайна, що цими днями в Київі були наради представників петроградських і московських банків і консорціум налагоджується.
Стаття С. Соковича «Реалізація залізнодорожних позик». Дата номера газети.
С. Сокович пропонував об'єднати всі капітали для залізничного будівництва в одну державну позику, зобов'язати акціонерні й страхові товариства та ощадні каси вкладати в неї кошти й залучити кооперативи, щоб вилучити в населення надлишок паперових грошей і зменшити «безглузду дорожнечу».
таким чином основно зменшити безглузду дорожнечу, яка виникла навіть і через те, що у населення сила паперових грошей.
Дата номера газети.
На заводах і ринках австрійську крону приймали лише по 44 копійки проти урядового курсу 50 копійок, від чого найбільше потерпало бідніше населення.
а на заводах та на ринках корона 44 коп. ... на чому терплять найбільше бідніше населення.
Урядовий курс крони — 50 коп.
У Катеринославі спекулянти грають на курсі: в урядових установах виплачують марку по 75 коп., крону по 50 коп., а робітники на заводах і на ринках отримують марку по 67 коп., крону по 44 коп.
в урядових інституціях виплачують марка 75 к., крона 50 коп., а робітники на заводах й населення на ринках отримують: марка 67 коп, крона 44 коп.
Крона: 50 коп. в урядових установах, 44 коп. на ринку; марка на ринку — 67 коп. Це Катеринослав, але показує курс доби.
В Одесі сформувалося відділення австро-угорського агентства з товарообміну; в Австрії записано до вивезення в Україну товарів на мільярд рублів; філії мали відкритися в Харкові, Маріуполі та інших містах.
записано къ вывозу на Украину товаровъ на милліардъ рублей.
Читано з зображення.
Через непорозуміння з курсом іноземних грошей в урядових установах австрійську крону приймали по 50 копійок, а німецьку марку — по 75 копійок, тоді як на заводах і ринках крона йшла по 44 копійки, а марка — по 67 копійок, що породило широку спекуляцію грошовими знаками.
В урядах курс корони 50 коп., марки 75, а на заводах та на ринках корона 44 коп., марка 67 коп. В звязку з цим розвелася широка спекуляція грошовими знаками
Замітка стоїть у розділі «Вісти з краю» після Катеринославщини, тож, імовірно, стосується цього краю. Ринковий курс марки — 67 коп.
Український народний кооперативний банк платив: за звичайними поточними рахунками 4%, за умовними — 5%, за безстроковими вкладами 4,5%, за строковими на 1 рік — 5%, на 2 роки — 5,5%, на 5 років і більше — 6%, а за обліково-позичковими операціями стягував від 7%; телефони банку 64-34, 64-36, 62-18, 62-19.
Банк платить в цей час: ... біжучих рахунках звичайних — 4% ... строкових на 1 рік — 5% ... 2 роки — 5½% ... 5 р. і більше — 6%
Частина ставок пошкоджена OCR.
Народний міністр освіти просить раду міністрів відкрити в рахунок кошторису кредити 5 215 000 крб на додаткову платню вчителям і службовцям шкіл: 900 000 + 200 000 + 60 000 + 55 000 + 500 000 для чоловічих гімназій і реальних училищ (закон 10 травня 1912), 700 000 — для жіночих гімназій, 2 800 000 — допомога на дорожнечу за законами 1915–1917 рр.
а разом 5215000 карб.
Вчителі й службовці шкіл не отримували належної додаткової платні.
Організаційна комісія при Українській Центральній Раді повідомляє інструкторів-організаторів: платню виплачено за ліквідаційною постановою по травень включно та ліквідаційні за червень; ті, за ким числиться грошовий звіт, мусять прибути звітувати; решту видають у касі Центральної Ради щодня 10–15 год. (Педагогічний музей).
Належну платню інструктори одержують, згідно ухвали ліквідаційної комісії по травень місяць включно і ліквідаційні за червень місяць.
Звіт комітету допомоги постраждалим від вибухів на Звіринці 6 червня: серед пожертв — 1000 карб. від графа Мусіна-Пушкіна, 30 000 карб. чеками від графів Олексія, Андрія та Юрія Бобринських, 5000 від графа Радзивіла, по 1000 від торгово-промислового банку й товариства Абрикосова і сина, 1500 від спілки інвалідних вояків, 360 від службовців державного банку, 220 карб. 61 коп. від Києво-Печерської лаври.
Від графа Мусін-Пушкіна 1000 карб. ... графів: Олексія, Андрія, Юрка Бобринських чеками ... 30,000 карб. ... графа Радзівіла 5000 к. ... Київо-Печ. лаври 220 к. 61 коп
Список «Далі буде»; частина прізвищ і сум зіпсована OCR.
Продовження звіту комітету допомоги постраждалим від вибухів на Звіринці 6 червня: пожертви від товариства Перлова 50 карб., фірми Соломон-Коген 1000, Російсько-купецького клубу 1000, Спілки київських дріжджових заводів (разом 10 000), Спілки землевласників чеками 10 000, Південно-Західного товариства заохочування коннозаводства 25 000, Терещенка 5000, редакції «Відродження» 1500 тощо.
Від т-ва Перлова 50 карб., фірми Соломон-Коген 1000 к., ... Редакції „Відродження" 1500 к., ... південно захід. т-ва заохочування конівства 25000 к.
Список «Далі буде»; частина прізвищ і сум зіпсована.
До комітету допомоги постраждалим від вибухів на Звіринці надійшло також 885 карб. 90 коп. від виставки, що відбулася в Купецькому зібранні; 512 карб. 24 коп. від голови Лубенського окружного суду; 208 карб. 33 коп. від формувань військового шпиталю та 10 000 карб. від товариства Баришнікова.
виставки, яка відбулася в Купецькому зібранні 885 к. 90 коп., ... голови Лубенського окружн. суду 512 к. 24 коп.
Ім'я Баришнікова й суми частково пошкоджені OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Баланс Українського народного кооперативного банку (колишній Південний кооперативний банк) станом на 1 травня 1918: банк почав операції 20 жовтня 1917; оборот із 20 жовтня по 1 травня — 133 290 186 крб; баланс — 20 800 308 крб; банк платить 4½ % за звичайними поточними рахунками, 5 % за умовними, 4½–5 % за вкладами безстроковими, 5½–6 % за строковими на рік і більше; бере по обліково-позичкових операціях від 7 %.
Банк платить в цей час: По біжучих рахунк. звичайних 4½% умовних 5% ... строкових на 1 рік 5½% ... Банк отримує вперед до зміни: По учотно-позичкових операціях од 7%
Баланс сильно зіпсований OCR; загальна сума балансу 20 800 308 крб.
У телеграмах з Одеси: австро-угорське агентство товарообміну записало товарів на мільярд карбованців для вивозу в Україну; відкриватимуться філії в Харкові, Маріуполі; видано наказ, що забороняє військовим частинам самостійно закуповувати хліб за вільними цінами; у Могилеві-Подільському пуд зерна досяг 100 крб.
пуд зерна дійшов до 100 карбованців
Не Київ; ціна зерна в повіті.
Наказ Міністерства харчових справ №56/156 підтверджував, що закон про передачу хліба в розпорядження держави й тверді ціни на хліб діють до врожаю 1918 року; перевозити хліб залізницями й водними шляхами мали право лише Державне хлібне бюро та його контори, а приватні хлібні вантажі підлягали реквізиції.
право отправок и перевозок хлебов по железным дорогам и водным путям предоставляется только государственному хлебному бюро и его конторам и агентствам ... никакие частные хлебные грузы ... подлежат реквизиции
Газета зіставляє це з наказом від 8 травня про скасування заборони продажу хліба окремим особам (№88). Дата номера газети.
Міністерство харчування просить власників підприємств, що переробляють цукор на інші продукти, подати не пізніше 15 червня 1918 року відомості (назва й адреса підприємства, власник, вироби, річна продуктивність, кількість майстрів і робітників, потреба в цукрі з розбивкою по місяцях, номер і час видачі промислового свідоцтва або патента), завірені податною інспекцією чи місцевим самоврядуванням; підприємства, що не подадуть відомостей, не буде внесено до плану постачання цукру. Адреса: Київ, м-во харчування, цукровий департамент, відділ статистики.
не пізнійше 15 червня, такі відомости ... Київ, м-во харчування, цукровий департамент, відділ статистики.
Оголошення: кафе-дальня «Огурие» на Прорізній, 19 — обслуговують жінки й дочки офіцерів; обіди з 13 до 18 год., вечері з 18 до 24 год.; дві страви — 5 крб, порція — 6 крб.
КАФЕ-ДАЛЬНЯ ... (Прорізна 19) Обслугується жінками та дочками офіцерів. ОБІДИ від 1-6 год. веч. ВЕЧЕРІ від 6-12 г. веч. Дві страви 5 карб. Порція 6 карб.
Назва закладу в OCR невпевнена («ОГУРИЕ»); друга ціна (6 крб) — за порцію (вечеря?).
Оголошення: парники, городина й сад — розсада, помідори тощо за гуртовими цінами; Київ, Собача тропа (за Бессарабкою), 1-ша садиба на горі ліворуч.
ПАРНИКИ, ГОРОДОВИНА ТА САД ... РОЗСАДА, ПОМІДОРИ ... по гуртовим цінам. Київ, Собача тропа (за Бесарабкою) 1-ша садиба, на горі ліворуч.
Міністерство продовольства додатково розіслало цукровим заводам телеграму з вимогою негайно повідомити кількість волів і коней, запаси фуражу та місячну норму фуражу; заводи, що не відповіли протягом тижня, не буде внесено до плану.
Прошу немедленно телеграфировать: 1) сколько на заводѣ воловъ и лошадей
Читано з зображення. Підпис — директор департаменту Чижевський.
Міністерство продовольства розробило інструкцію старшим представникам при місцевих конторах державного хлібного бюро: стежити за закупівлею хлібних, зернових і фуражних продуктів, регулюванням борошна, хлібної торгівлі й транспорту; у разі небажання населення продавати надлишки — організувати реквізицію.
Старшіе представители министерства организуютъ реквизицію хлѣбныхъ и фуражныхъ продуктовъ
Читано з зображення.
Увесь Звіринець знищено вогнем дотла, не лишилося жодного цілого будинку; багато людей лишилися на вулиці без даху над головою; постраждали Видубицький і Троїцький (Іонинський) монастирі — від Троїцького лишилася тільки недобудована дзвіниця.
Вся місцевість Звіринця знищена вогнем до тла. Не лишилося жадного цілого будинку. Багато людей опинилося на вулиці без усякого притулку.
Оголошення: співробітник міністерства шукав кімнату або квартиру на 2–5 кімнат; адреса — Столипінська, 24, кв. 51, Онасенко.
Співробіт. мініс. шукають кім-нат. або кват. від 2 до 5 кімн. Адр. Столипінська 24 51 Онасенко.
Для постраждалих від вибуху облаштовано притулки на території виставки та в Олексіївському інженерному училищі, а також харчові пункти, де давали хліб, гарячу страву й консерви.
на території виставки і в Олексієвській інженерній школі улаштовані притулки... улаштовуються питательні пункти, де будуть давать потерпівшим хліб, гарячу страву, консерви
Оголошення (нотаріус): 6 червня 1918 р.: підданці Греції Янакакі та ін. продали двір на Напіській вул. і Ново-Базарній площі, № 21-12 (3-я частина), за 26 940 руб. 75 коп.; кріпосних зборів 1616 руб. 45 коп.
за сумму 26940 руб. 75 коп. ... по Напискої ул. и Ново-Базарной площади № 21-12
Не Київ; ціновий орієнтир на нерухомість у 1918 р.
Фейлетон «Листки» («Опанас Ключка») сатирично змальовує житлову скруту в Києві: у готелях (серед них «Франсуа») немає номерів, у манастирі біля Михайлівського люди сплять по кутках, у візницькій хаті за ніч ночувало 47 осіб; пошук кімнати триває кілька днів і коштує сотні карбованців.
— Нема номерів! ... Біля «Франсуа» з Ключкою навіть не стали балакати. ... В тісній хаті, де вночі спало 47 чоловік
Літературний твір (фейлетон); відображає реальну нестачу готельних номерів і кімнат улітку 1918 р. у Києві.
Оголошення: 6 червня 1918 року Наталія Антонівна Кирбєва (дружина потомственного почесного громадянина) продала міщанці Варварі Яківні Фортель порожню землю (200 кв. сажнів) на Міській землі в Одесі за 2000 руб.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
6 червня зранку трамвай і телефон працювали справно; трамвай ходив майже цілий день; телефон після початку вибухів перестав працювати й відновився лише о 13-й годині.
Трамвай ходив майже цілий день. Телефон, після того, як почались вибухи, перестав робити і відновив свою працю тільки о 1 годині дня.
Вранці 6 червня трамвай і телефон працювали справно, трамвай ходив майже цілий день; телефон після початку вибухів вимкнувся й відновив роботу лише о 13-й годині.
Трамвай ходив майже цілий день. Телефон, після того, як почались вибухи, перестав робити і відновив свою працю тільки о 1 годині дня.
Морське відомство розпорядилося демобілізувати весь торговельний флот (транспортну флотилію).
Морское вѣдомство распорядилось демобилизовать весь торговый флотъ.
Читано з зображення.
Близько 14 години на Печерську після вибуху знову пішли трамваї.
Часа въ два на Печерскѣ опять жизнь кипѣла ключемъ, пошли трамваи.
Читано з зображення.
Трамвайне товариство в день вибуху безкоштовно перевозило партії біженців із Печерська.
Трамвайное Общество перевозитъ партіи бѣженцевъ безплатно.
Читано з зображення.
6 червня 1918 року до Києва повернувся громадянин, який нещодавно їздив до Петербурга; за його словами, Лунинець — остання станція Української Держави, далі до Барановичів треба їхати кружним шляхом через Мінськ, а доброго поїзда для цього немає.
Лунинець — це остання станція Української Держави, од якої доїхати до Бараневичів треба кружним шляхом через Мінськ. Доброго поїзда для цього обʼїзду нема.
«Вчора» від дати номера 7 червня.
Київська та Жмеринська радіотелеграфні станції перейшли з військового відомства до відомства пошт і телеграфів; незабаром перейдуть ще деякі радіостанції.
Київська і Жмеринська радіотелеграфні станції з військового відомства перейшли до відомства пошт і телеграфів
Оголошення: пароплав з Києва, що відпливає вранці, прибуває до пристані «Канів» о 20–21 годині (від пристані до готелю «Чайка» 10 хвилин пішки), вечірній — близько 6–7 години ранку; з Канева на Київ пароплави відходять близько 22 години та о 6 ранку.
Пароплав, що одпливає з Київа ранком - прибуває до пристані „Канів“ (од пристані до „Чайки“ 10 хвилин ходу) о 8-9 год вечора
Час відправлення з Києва вранці не уточнено.
На залізницях триває скорочення штатів: тільки на Правобережній залізниці звільнять 16 000 службовців, прийнятих за часів війни; щоб уникнути безробіття, треба негайно будувати нові колії; Статут першого українського залізничного товариства внесено в міністерство шляхів, на чолі товариства стоїть Українбанк. Культурно-просвітній відділ управління Правобережної залізниці переходить до «Просвіти».
на одній правобережній залізниці буде увільноно служачих 16.000 чоловік, котрі були прийняті за час війни
Службовців київського трамвая налічується близько 3000. Контролери і кондуктори старших розрядів одержують 200–300 карбованців на місяць; решта кондукторів і вагоновожатих — від 250, 200, 190, 180, 170 і менше; робітники при трамваях — 180 і менше. Приблизно три чверті — одружені, жінок до 55%, багато солдаток і приїжджих.
Всього служащих є біля 3000. ... Контрольори й кондуктори старших розрядів одержують на 200 до 300 карбованців.
Під час вибуху на Звіринці 6 червня 1918 р. слуга гетьмана, колишній кавалерист, спокійно сказав: «Пан Гетман, одевайтесь скорее, а я уложу вещи. Это бросают бомбы в нижний этаж, вероятно, и сюда сейчас попадет»; полковник Аркас на запитання «В чём дело?» відповів: «Не знаю, ваша ясновельможность».
«Пан Гетман, одевайтесь скорее, а я уложу вещи. Это бросают бомбы в нижний этаж, вероятно, и сюда сейчас попадет»
Звертання «ясновельможність» до гетьмана.
У записці до міністра освіти Союз батьківських організацій Києва (голова д-р Кружилин) критикував анкету про національність батьків учнів і атестати українською мовою, називав це «скороспілою українізацією» й вимагав опитувати батьків, якою мовою навчати дітей; газета назвала документ «одвертим до цинізму».
„в погоне за скороспелой украинизацией" ... „чтобы при определении в школу детей ... родители были опрашиваемы: на каком языке им желательно обучать своих детей?"
Дата номера газети.
Редакційна стаття «Освітні перспективи» (підпис «М. Г.») заперечує потребу запрошувати московських учителів до української школи й пропонує негайно запросити з Австрії та Німеччини вчителів і професорів для державних гімназій та університетів, оголосивши про це на осінь.
нам негайно треба запросити з Австрії й Германії учителів і професорів для державних гімназій і університетів.
Позиція автора статті, а не рішення влади.
Стаття «Офицерскій вопросъ» (підпис «И. Н.») закликає офіцерів об'єднуватися в союзи й товариства, бо молода Українська Держава не здатна утримувати всю масу офіцерів; держава, за автором, має підтримувати військово-громадські організації як кадровий резерв армії.
Только организація, только объединеніе въ союзы, товарищества и другія тѣсно сплоченныя
Читано з зображення. Позиція автора передової статті, не офіційне рішення.
Бюро Донцова (УТА/пресбюро) містилося в будинку, вікна якого виходили на Хрещатик, на верхньому поверсі.
Шиби в бюрі з вікон, що виходили на Хрещатик
Точну адресу не вказано.
Найбільше від вибуху постраждав Хрещатик, де більшість вітрин було видавлено; у будинку Київського промислового й взаємного кредиту розбито величезні дзеркальні шибки, вітрини «Універсалю» лежали на тротуарі грудою скла.
Особенно замѣтно пострадалъ Крещатикъ, гдѣ большинство витринъ оказалось выдавленнымъ взрывомъ.
Читано з зображення.
Постраждали вітрини меблевого магазину Щербинського на Фундуклеївській, що вціліли навіть за часів більшовицького нашестя; сильно потерпіла Прорізна; сліди руйнувань були навіть на віддалених вулицях — Львівській, Дмитрівській, Павлівській, Столипінській.
На Фундуклеевской пострадали витрины мебельнаго магазина Щербинскаго
Читано з зображення.
У центрі міста вибух вибив велетенські дзеркальні шибки в магазинах Зінгера, Пашкова, Шеделя, Жоржа, Бріля, Гершмана, Абрикосова й інших великих фірм; шибки вилетіли навіть на Львівській вулиці на протилежному кінці міста.
въ магазинахъ Зингера, Пашкова, Шеделя, Жоржа, Брилля и Гершмана, Абрикосова и др. крупныхъ фирмахъ.
Читано з зображення.
На Мільйонній вулиці вибух завдав страшних руйнувань: вікна, двері, стільці, столи, картини змішалися в будинках у безформну купу, багато будинків осіло й дало тріщини, перехожих силою вибуху кидало на землю.
Взрывомъ произведены страшныя поврежденія. Окна, двери, стулья, столы, картины смѣшались въ домахъ въ безформенную кучу.
Читано з зображення.
Оголошення: біля могили Т. Шевченка поблизу Канева відкрито готель-пансіон «Чайка»: кімнати на одну й дві особи з ліжками, сінниками й подушками; мешкати можна до трьох діб. Плата за добу: з одного — 3 крб, з двох — 4 крб; самовар — 50 коп.; укривало за весь час — 1 крб. Є прислуга, що ходить на базар і готує просту страву, щодня відчинена книгарня, є човен, купання на острові.
В тім готелі можуть проживати по три добі всі, хто схоче одвідати могилу. ... Ціна за добу з одного - 3 карб.; з двох - 4 карб. Самовар - 50 кол. Укривало (за весь час) 1 карб.
Друга ціна: двоє — 4 крб за добу; самовар 50 коп.; укривало 1 крб.
У Бердянському повіті випав град; від морозів постраждали фруктові сади й виноградники.
Въ уѣздѣ выпалъ градъ. Отъ морозовъ пострадали фруктовые сады и виноградники.
Читано з зображення.
6 червня 1918 року вітер дув з північного заходу, тож дим від вибуху на Звіринці хилився вниз по Дніпру й розвіювався, не накривши місто.
На щастя вітер дув з північного заходу і вся страшенна димова хмара похилившись низом по Дніпру розвіювалась
За даними з Чернігівщини, мороз на Великдень і тривала посуха знищили багато посівів ячменю, проса, вівса й гороху; картопля росте погано; сіножаті на сухих місцях у поганому стані.
мороз на Пасху и долгая засуха уничтожили много засѣвовъ ячменя, проса, овса и гороха.
Читано з зображення.
Оголошення: у зв'язку з ліквідацією шпиталів губерніального комітету Всеросійського земського союзу в четвер 6 червня о 12 годині на Дорогожицькій, 50 (у дворі фельдшерської школи) відбудуться торги на продаж фаетонів, саней, площадки, брички й одного коня, а у вівторок 11 червня о 12 на Великій Дорогожицькій, 79 — усний торг старими речами, меблями та кухонним посудом.
6-го червня в четвер в 12-ть годин будуть утворені торги на продаж: файтонів, саней, площадки, брички і одної коняки.
Оголошення: правління Товариства механічного й чавуноливарного заводу «Белліно-Фендеріх» в Одесі скликало збори акціонерів на 6 червня (24 травня) 1918 р. о 10:00; серед питань — «про можливий продаж заводу».
3) О возможной продажі Завода.
Подано в «Державному Вістнику»; місце — Одеса.
Повідомлення з Київщини: у Радомисльському повіті 29 травня селяни збройно чинили опір міліції при роззброєнні (німці й міліція заарештували бунтарів); у Звенигородці селяни готувалися пограбувати власників, відібрано 250 рушниць і 2 кулемети; у Чигиринському повіті по Дніпру з'явилися банди, що грабують манастирі й економії, а в лісних печерах Мотронівського манастиря сформувалася банда близько 100 чоловік.
В лісних печерах Мотронівського манастиря сформувалася банда чоловік в 100 озбровна рушницями, кулеметами й бомбами.
Київська губернія, не місто Київ.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані