31 березня 1918 року о 10 год. ранку в клубі «Родина» відбувалися збори Товариства допомоги літературі, науці й мистецтву.
Сьогодня о 10 год. ранку в клубі „Родина" одбудуться збори „т-ва допомоги літературі, науці і штуці".
неділя
18 березня за старим стилем
331 запис · 6 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 18 березня за старим стилем; у католиків — Великдень. Рада Народних Міністрів постановила, що за день свята революції 29 березня всім робітникам і службовцям слід виплатити платню, і доручила міністерствам віддавати замовлення українським заводам; Голубович і Ткаченко в інтерв'ю пояснювали, що вуличні демонстрації несвоєчасні через воєнний стан, а відносини з Німеччиною добрі. Військовий міністр наказав звільнити з війська всіх учнів середніх шкіл і визнав безлад у санітарній службі армії. На Полтаву мав вилетіти перший аероплан повітряної пошти, а о 5-й вечора рушив перший потяг прямого сполучення. Неділя була днем зборів: урочисто відкрився Вищий технічний інститут, видавці обрали комісію для створення видавничої спілки, біженці з Холмщини вимагали пайків, у залі міської думи відкрилася конференція Бунду, збиралися УПСР, УСДРП, нова Українська республіканська народна партія й колишні члени Генерального військового комітету з Петлюрою, а при Міністерстві великоруських справ відкрили відділ мистецтв. Газети писали про подешевшання харчів на базарах, квартирну кризу, голодний тиф і наступ підприємців на колективні договори; комісія охорони пам'яток запропонувала повернути вулицям старі київські назви.
Аналіз складено за 330 записів; зараз у хроніці за цей день їх 331.
Журналом № 44 від 31 березня Рада Народних Міністрів ухвалила, що за 29 березня робітникам має бути виплачена платня; управляючий Міністерством праці Михайлов поширив це на всі державні й приватні установи та підприємства. Того ж дня ЦК УСДРП вирішив домагатися оплати 29 березня робітникам державних установ і дня страйку на приватних підприємствах. Тим самим журналом уряд доручив міністерствам негайно передавати замовлення українським заводам і створити міжвідомчу комісію для їх розподілу, а К. Квітку призначено товаришем міністра судових справ.
певність висока: Постанову опубліковано в офіційному «Вістнику» (див. також 03-4426 за 29 березня) і в наказі, переданому «Робітничою газетою».
Управляючий Міністерством праці Михайлов видав наказ: оскільки 29 березня було днем святкування роковин революції, Міністерство праці на підставі постанови Ради народних міністрів від 31 березня оголосило, що всі державні й приватні установи та підприємства без винятку мають повністю виплатити робітникам і службовцям платню за цей день.
Платня робітникам за 29 березня. Управляючий м-вом праці т. Михайлов видав такого наказа: Позаяк день 29-го березня був днем святкування роковин революції, м-во праці на підставі постанови Ради Народніх Міністрів від 31 березня доводить до…
На засіданні Центрального комітету УСДРП 31 березня (голова Порш, секретар М. Авдієнко) за пропозицією Вікула вирішили домагатися від уряду УНР виплати всім робітникам державних установ платні за 29 березня, а також, щоб приватні фабрики й підприємства виплатили робітникам за день страйку в свято Великої революції.
Затвердження штатів „Роб. Газ." ... постановлено від уряду У. Н. Р. домагатись виплати всім робітникам урядовних інстітуцій за день 29 березня, а також домагатись щоби фабрично-заводськими і всіма иншими підприємствами було виплачено…
Рада народніх міністрів журналом № 44 від 31 березня 1918 р. доручила міністрові торгу й промисловості закликати всі міністерства негайно передавати замовлення українським заводам, щоб зменшити безробіття й підтримати українську промисловість, та створити міжвідомчу комісію з представників міністерств, Краєвого професійного союзу робітників і Всеукраїнського союзу промисловців для розподілу замовлень між промисловими районами й підприємствами.
аби були негайно виготов-
Накази Міністерства судових справ: з 31 березня 1918 року товариша прокурора Одеської судової палати Фелікса Мартиновського призначено директором Першого департаменту міністерства (№ 24); Климента Васильовича Квітку за постановою Ради Міністрів від 31 березня призначено товаришем міністра судових справ (№ 25).
Згідно з попереднім наказом Климент Васильович Квітка призначається з 31 березня 1918 року на посаду Товариша Міністра Судових Справ
Голубович у розмові з «Відродженням» назвав відносини з Німеччиною добрими, пообіцяв, що німецьке військо після замирення повернеться додому, а реквізиції без оплати назвав випадковими; вуличні демонстрації він вважав несвоєчасними («це не заборона»), а діяльність міської думи — позбавленою державного характеру. Ткаченко в «Новій Раді» й «Боротьбі» повторив, що демонстрацію хотіли використати чорносотенці проти «дружнього війська», і пообіцяв зняти воєнний стан після очищення країни від більшовиків. «Відродження» писало, що заборона спричинила страйк, «Боротьба» — що демонстрація загрожувала братовбивчою війною, а Український робітничий клуб висловив довіру тактиці уряду.
певність висока: Заяви прем'єра й міністра передали три газети різних напрямів; оцінки самої заборони суперечливі (див. розбіжності).
В інтерв'ю «Відродженню» голова Ради народних міністрів В. Голубович заявив, що відносини з Німеччиною добрі, німецьке військо разом із гайдамаками жене більшовиків і після встановлення спокою має повернутися додому; чутки про реквізиції без оплати він назвав випадковими, німецька влада наказала платити за реквізоване.
Взаємовидносини з Німеччиною, сказав Пан Премьєр, -добрі. Німецьке військо, вкупі з нашими гайдамаками,-успішно жене „большевицькі банди" з нашого краю
Прем'єр В. Голубович сказав, що вуличні маніфестації й демонстрації зараз несвоєчасні через напружений час, хоча це «не заборона»; діяльність Київської міської думи, за його словами, «цілком не має характеру державності».
Діяльність мійської Думи цілком не має характеру державности.
Міністр внутрішніх справ Ткаченко в розмові з кореспондентом пояснив заборону маніфестації в Києві: за відомостями міністерства, її хотіли використати чорносотенці й контрреволюціонери, щоб викликати вороже ставлення до «дружнього нам війська», а серед робітництва велася агітація російських націоналістів; партія «Бунд» протестувала проти заборони.
По наших відомостях цей момент хотіли використати червоносотенні, контр-революційні елементи, щоб ... викликати вороже відношення до дружнього нам війська
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснив, що прямої заборони демонстрації 29 березня не було: до нього, здається, навіть не звертались по дозвіл, а в Києві досі діє воєнний стан, який забороняє вуличні мітинги й виступи.
тільки збову не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітинги та виступи
Ткаченко заявив, що за відомостями міністерства демонстрацією мали скористатися чорносотенні й контрреволюційні елементи, щоб викликати вороже ставлення до дружнього війська (німецького), яке допомагає в боротьбі з більшовиками.
Особливо малося на увазі під святом демонстраціі визвати вороже відно
Ткаченко пояснив, що, за відомостями уряду, демонстрацією хотіли скористатися чорносотенні, контрреволюційні елементи, зокрема щоб викликати ворожість до дружнього війська, яке підтримує Україну в боротьбі з більшовиками. Також, на його думку, велася агітація в дусі російського націоналізму, щоб розірвати єдність робітників.
цей момент мали використати черносотенні, контр-революційні й другі елементи, ворожі Українській Державі
Ткаченко пообіцяв, що коли територія України звільниться від більшовицьких елементів, воєнний стан буде знято, а громадяни дістануть свободу, якою не зможуть скористатися провокатори.
воєнний стан зніметься і всім горожанам дана буде певна свобода
Український уряд не дозволив київським робітникам (значну частину яких газета називала великоросами й більшовиками) провести вуличну демонстрацію, після чого вони оголосили загальний страйк; українські соціал-демократи радили замість демонстрації працювати й віддати денний заробіток жертвам революції.
Тоді Київські робітники оповіщають загальний страйк. Як 16-го січня...
У статті «Пора» газета писала, що революційний фронт на Україні розбився об «камінь перепони» — оголошення самостійності, мир і договір з осередніми державами. Вона звинувачувала російські партії в «великодержавництві» й національній ворожнечі, а демонстрацію 29 березня називала не святом революції, а загрозою братовбивчої війни.
І демонстрація що мала відбутися 29 березоля — це було би не свято революції.
Загальні збори членів Українського робітничого клубу (Лук'янівський Народний дім) 31 березня 1918 року виголосили довіру тактиці українського уряду і висловили жаль, що робітництво Києва не зрозуміло заходів уряду щодо перенесення святкування роковин революції на спокійніший час, що в деяких випадках сприйняли як ворожий виступ.
Загальні Збори членів «Українського робітничого клюбу» висловлюють довірья і вправдують тактику українського уряду
Жуковський наказав негайно звільнити з військових частин і установ усіх учнів середніх шкіл, які масово вступали до війська, щоб вони повернулися до навчання. Окремими наказами вояків-вірменів відкомандировано до вірменського комісара для відправки в Закавказзя, визнано «безладдя» в санітарній частині армії й недійсними призначення медперсоналу без відома санітарної управи, а київську офіцерську залізничну школу підпорядковано Головному інженерному управлінню. Наказом по Головному штабу того ж дня оголошено ранги старшин — від хорунжого до отамана корпусу.
певність висока: Тексти наказів подали офіційний «Вістник», «Нова Рада» й «Відродження».
Наказом військового міністра Жуковського від 31 березня 1918 р. (ч. 9) з усіх військових частин і установ негайно звільнялися учні середніх шкіл, які останнім часом масово вступали до війська, — щоб вони повернулися до навчання.
наказую негайно увільнити з військових частин та установ всіх без винятку учнів ріжних середніх шкіл.
Наказ по Генеральному штабу від 31 березня 1918 р. № 9: оскільки в військові частини вступило багато учнів середніх шкіл, а це шкодить культурно-освітній справі, військовий міністр наказав негайно звільнити з військових частин і установ усіх без винятку учнів різних середніх шкіл.
наказую негайно увільнити з військових частин та установ всіх без винятку учнів ріжних середніх шкіл.
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 9: негайно звільнити з військових частин і установ усіх без винятку учнів різних середніх шкіл, бо їхня присутність у війську шкодить культурно-освітній справі, а навчання в школах принесе Україні більшу користь.
увільнити з військових частин та уста-
Наказом від 31 березня 1918 року всіх вояків, старшин, лікарів і урядовців вірменської національності з українських частин відкомандировано в розпорядження Вірменського військового комісара України, Молдавії й Криму для відправки до Закавказзя.
негайно відкомандірувати всіх вояків, старшин, лікарів 1 урядовців Армʼянської національности в роспорядження Армʼянського ВІйськового Комісара
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 6: за проханням Вірменського військового комісара всіх вояків, офіцерів, лікарів і урядовців вірменської національності відкомандирувати з українських частин у розпорядження вірменського комісара України, Молдавії й Криму для відправки до Закавказзя.
Армянського Військового Комі-
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 року констатував безладдя в санітарній частині армії: санітарними установами розпоряджався «всякий, хто тілько захоче», коштовне медичне майно руйнувалося; всі призначення персоналу без відома Санітарної управи визнано недійсними.
цими установами рахує своїм обовʼязком роспоряджатись всякий хто тілько захоче; без всякого пляну та сістеми; коштовне медичне та інтендантське майно цих установ руйнуеться
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 7: за доповіддю начальника військової санітарної управи, в санітарній частині армії «безладдя», санітарні установи майже в катастрофічному стані, майно розкрадається; усі розпорядження установам Земського союзу, Союзу міст і Червоного Хреста мають іти тільки через начальників евакуаційних пунктів, а призначення медперсоналу без відома санітарної управи вважати недійсними.
санітарній частині армії безладдя
Наказом від 31 березня 1918 року офіцерську залізничну школу в Києві підпорядковано начальникові Головного інженерного управління.
Офіцерську залізничу школу в м. Київі піддаю в усіх відношеннях Начальникові Головного Інженірного Управління
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 8: демобілізацію технічних засобів військового перевозу передано до Головної інженерної управи України (колійні полки, майстерні при залізничних депо, тепловозні куріні, тракторно-екскаваторний відділ, Гольтинський механічний завод, лісопильний завод на станції Олевськ, польові залізниці); офіцерську залізничну школу в Києві підпорядковано начальникові головного інженерного управління.
Офіцерську залізничу школу в м
Наказ по Головному штабу від 31 березня 1918 р. № 10 про ранги старшин української армії: хорунжий — молодший старшина, півсотенний — командир півсотні, сотенний — командир сотні, курінний — командир куреня, осавул — помічник командира полку, полковник — командир полку, отаман бригади, дивізії, корпусу — відповідно начальник бригади, дивізії, командир корпусу; тих, хто вживає ранги не за посадою, притягнуть до відповідальності.
Хорунжий-молодший старшина, Півсотенний-командир півсотні
За офіційними відомостями, Полтаву звільнено від більшовиків; Генштаб повідомляв, що там захоплено понад 100 паровозів і 1000 вагонів. О 10-й ранку на Полтаву мав вилетіти перший аероплан повітряної пошти з київськими газетами, а о 5-й вечора рушив перший потяг прямого сполучення до Полтави — імовірно, той самий, що відтоді щодня о 5-й вирушав з Києва через Пост-Волинський і новий міст на Ромодан. Відновився й рух Київсько-Воронезькою залізницею: товарні потяги без розкладу йшли до Ніжина 7–12 годин.
певність середня: Звістку про Полтаву подають «Боротьба» й «Нова Рада», але виліт аероплана — лише анонс «Боротьби», а потяг згадує тільки «Відродження».
Полтаву, за офіційними відомостями, звільнено від більшовиків; «Боротьба» повідомляє про «заняття Полтави українцями».
Заняття Полтави Українцями.
Полтаву за офіційними відомостями визволили від більшовиків; того ж дня о 10 годині ранку мав вилетіти перший аероплан аеропошти до Полтави.
Полтаву вже увільнено від большовиків. Сьогодня о 10 год. вранці має відлетіти на Полтаву перший аероплян аеро-пошти.
Генеральний штаб УНР повідомив від 31 березня, що в Полтаві захоплено понад 100 паровозів та 1000 вагонів, переважно навантажених майном.
У Полтаві захоплено то 100 паровозів та 1000 вагонів.
У рубриці «Новини» перша сторінка анонсувала: «Заняття Полтави Українцями», «Мирні переговори України з Великоросією», «Напередодні революції в Італії», «Рух з відокремлення Ірляндії», «Самостійність Аландських островів», «Міжнародній соціялістичний конгрес».
Заняття Полтави Українцями.
31 березня о 10-й годині ранку мав вилетіти на Полтаву перший аероплан аеро-пошти.
Сьогодна о 10 год. вранці має відлетіти на Полтаву перший аероплян аеро-пошти.
Авіаційна пошта вилітала до Полтави 31 березня о 10 ранку; пілот брав з собою багато київських газет.
Сьогодня в 10 год. ранку оддітає авіяційна пошта в Полтаву.
Міністерство пошт і телеграфів готувало повітряну пошту між Києвом і Полтавою: перша пошта мала вилетіти з Києва, щойно офіційно стане відомо, що українські війська взяли Полтаву.
М-во почт і телеграфів підготовляє встановлення повітряної почти між Київом і Полтавою.
31 березня 1918 року о 5 годині вечора вирушив перший потяг прямого сполучення до Полтави; 1 квітня мали відновити телеграфний зв'язок з Полтавою.
31 березіля о 5 год. вечора отправився перший потяг прямого сообщенія до м. Полтави. 1 квітня має бути відновленний телеграфний звязок.
З 31 березня 1918 року почався більш-менш регулярний рух потягів між Києвом і Ромоданом: потяг ішов через Пост-Волинський новим мостом через Дніпро і виходив з Києва щодня о 5 годині вечора.
З 31-го березіля розпочався більш-менш регулярний рух потягів між Київом та Ромоданом. Потяг іде через Пост-Волинський на новий міст через Дніпро і далі на ст. Ромодан. З Київа він виходить що дня о 5 годині вечора
На Київсько-Воронезькій залізниці відновлено рух, перерваний через бої коло Конотопа; поїзди лише з товарних вагонів ідуть без розкладу до Ніжина 7–12 годин.
Поїзди з самих товарних вагонів без розкладу йдуть до Ніжина 7-12 годин.
Міністр шляхів Сокович розповів «Боротьбі», що між Києвом і Одесою пішов швидкий потяг (14 годин дороги), але товарний рух гальмує брак вагонів і страх перед грабунками; близько 6000 прикомандированих за війни службовців повертають до їхніх відомств, планується залізниця Київ — Житомир, а шкодять справі старі бюрократи, «креатури Рухлова». Його накази визнали всі харчові вантажі власністю Міністерства харчових справ, заборонили реквізувати їх продовольчим комітетам, приймати на службу негромадян УНР, їздити в окремих вагонах без права й передавати агітаційні телеграми проти уряду, а в морських портах за три дні замінити написи українськими й підняти прапор міністерства.
певність висока: Інтерв'ю міністра в «Боротьбі» й офіційні тексти наказів у «Вістнику».
Між Києвом і Одесою почав ходити швидкий потяг: чистий прибуток склав 3500 карбованців, дорога тривала 14 годин. Приміський рух пасажирів був значний, без квитків майже не їздили.
Між Києвом і Одесою же почав ходити швидкий потяг, котрий чистий прибут дав 3,500 карб. Потяг іде 14 годин.
Розпочався рух товарних потягів, але відновити його повністю важко: більшовики захопили багато вагонів і паровозів, а публіка боїться грабунків на залізницях і стримується від перевезень.
публіка боїться грабіжництва на залізницях а через те і стримується від транспортування грузів
Міністр шляхів спростував чутки про звільнення залізничників: близько 6000 прикомандированих осіб, що з'явилися під час війни (колишні галицькі й буковинські дороги, залізничні бригади), повертаються у свої відомства, бо потреби в них немає, а кредитів з Росії більше нема.
служачі не увільняються, а одкамандируються до тих відомств, з яких вони були прикомандировані
За словами міністра шляхів, мають відбудувати залізницю Мерефа — Херсон і лінію Грицино — Рівне; до Ради міністрів буде внесено законопроєкт про будівництво залізниці Київ — Житомир, робота можлива в середині літа.
Має бути відбудована залізниця Мерефа-Херсон ... Має бути внесений на розгляд Ради міністрів законопроект про будування залізниці Київ—Житомир
Міністр шляхів скаржився, що українській справі шкодять «антиукраїнські елементи» зі старих бюрократів і креатур Рухлова, які мали берегти «національно-русский характер» південно-західного краю й тепер перешкоджають відбудові УНР.
креатура Рухлова, які мали берегти «національно-русский характер» юго-західного краю
Міністр шляхів Сакович наказав усім начальникам доріг: харчові вантажі всіх категорій належать Міністерству харчових справ, і його розпорядження щодо розподілу мають виконуватися безумовно.
харчові, грузи (вантаження) всіх категорій належать до відома Міністерства Харчових Справ і усі распорядження що до розпреділення цих вантажень Міністерством повинні безперечно виконуватись.
Відповідно до закону про українське підданство, затвердженого Центральною Радою, на службу в Міністерстві шляхів дозволялося приймати лише підданих Української Республіки, які знають українську мову й письмо.
приймати виключно лише підданих Української Республіки і при тому знаючих українську мову та українське письмо.
Міністр шляхів наказав відібрати у продовольчого комітету вантажі, зреквізовані на залізниці, дослідити випадок і покарати винних: комітет не має права реквізувати вантажі.
Продовольчий комітет не має ніякого права реквізувати грузи, котрі перевозяться залізницею.
Міністр шляхів наказав припинити проїзд в окремих вагонах осіб, які за посадою не мають на це права; дозвіл на окремі вагони могли давати виключно лише міністр та директор.
Наказую припинити проїзд в окремих вагонах тих осіб, котрі по своїй службовій посаді не мають на це права.
Наказ міністра шляхів Соковича від 31 березня 1918 р. № 39: суворо заборонено прийом і передачу від різних комітетів і громадських організацій телеграм з агітаційним змістом проти розпоряджень і діяльності уряду УНР; незадоволені можуть скаржитися законним порядком, але не підбурювати маси, користуючись телеграфом.
Строго забороняю прийом і передачу від ріжних комітетів та громадських організацій телеграм зі змістом агітаційним проти розпоряджень та діяльности Уряду
Наказ міністра шляхів від 31 березня 1918 р. № 40/77: усі написи в установах морських портів УНР змінити на українські й виконати це за три дні (відповідальність покладено на начальників установ); казенні пароплави мають мати назви міст, що лежать над берегами морів УНР; землечерпальниці й землесмоки — назви місць роботи й нумерацію; моторові барказі, катери й човни — нумерацію; проекти перейменувань подати на затвердження негайно у двох примірниках.
Наказую всі написи в установах Морських Портів Української Народньої Республіки змінити на українські
Наказ народного міністра шляхів Соковича від 31 березня 1918 р. № 41/78: на суднах, пристанях, будинках і машинах морських портів УНР підняти українську прапор із жовтим полем, у правому кутку якого — емблема Народнього міністерства шляхів (якір і заступ навхрест).
підняти українську майву з поміщеною в правому кутку жовтого поля емблемою Народнього Міністерства Шляхів, себ-то котвиця і заступ покладені навхрест
На зборах київської групи УПСР Микола Залізняк доповідав про австро-угорську політику щодо України й радив не віддавати переваги ні Австрії, ні Німеччині; фракція і ЦК УПСР ухвалили не залучати до засіву поміщиків і цукрозаводчиків. ЦК УСДРП почав готувати 1 Травня й оголосив конкурс на брошури, у залі міської думи відкрилася українська конференція Бунду (головою обрано Рафеса, вітали її й українські соціал-демократи), в університеті провела перші публічні збори ініціативна група Української республіканської народної партії. Колишні члени Генерального військового комітету — близько сорока осіб на чолі з Петлюрою, з послом у Туреччині Левицьким — зібралися на раут.
певність середня: Здебільшого звіти або анонси самих партійних газет; про перебіг зборів УРНП звіту немає, раут описує лише «Відродження».
Загальні збори київської групи УПСР були призначені на неділю 31 березня о 5 годині дня в помешканні Селянської спілки на Великій Підвальній, 3. Порядок денний: доповідь Миколи Залізняка «Австро-Угорщина і Українська справа під час війни», організаційні й поточні справи; членів комітету просили зібратися о 3 годині.
одбудуться в неділю 31 березоля о 5 год. в день, в помешк. Селянської спілки (В.-Підвальна, 3)
31 березня (неділя) на зборах київської організації УПСР Микола Залізняк прочитав доповідь про ставлення Австро-Угорщини до української справи; «Боротьба» надрукувала її стислий зміст (зреферував О. М.).
В неділю 31 березня на зборах київської організації у. п. с.-р. тов. Микола Залізняк прочитав інтересного доклада
Залізняк стверджував, що Австрія мусила піти на мир з Україною, бо державі загрожував голод, а без цього миру граф Чернін не міг повертатися до Відня; розділ договору про Холмщину став «пробним каменем» австрійської політики й викликав ворожнечу поляків.
Без цього миру граф Чернін не міг повертатись до Відня.
У доповіді Залізняка розповідалось, що на початку війни в Галичині зорганізували понад 20 тисяч січових стрільців, але польська агітація й ворожий референт спричинили розпуск кадрів; наприкінці Залізняк радив у зовнішній політиці не віддавати переваги ні Австрії, ні Німеччині, а вести політику з обома одночасно.
Краще вести політику з обома одночасно.
31 березня і 2 квітня 1918 року в Києві відбулися спільні засідання фракції українських есерів Центральної Ради та ЦК УПСР про земельну реформу; ухвалили не залучати до засіву «приватної ініціативи» (поміщиків, синдикатів, цукроварників) і не допускати викупу землі колишніми поміщиками.
31-го березня та 2-го квітня відбулись засідання фракції українських соціялістів-революціонерів разом із центральним комітетом партії
Центральний комітет УСДРП на засіданні 31 березня оголосив конкурс на брошури до свята: «Перше травня», «8-годинний робочий день», «Постійна армія і народна міліція» (кожна до двох аркушів) та «Інтернаціонал» (не менше двох аркушів); прийняті брошури мали оплачуватися по 10 карбованців за аркуш при накладі 1000 примірників плюс премія 200–260 карбованців; відхилені можна було передавати партійним видавництвам.
Ц. К. У. С.-Д. Р. П. на засіданні 31 [березня] постановив оголосити конкурс на такі брошури: 1) Перше травня. 2) 8 год. роб. день. 3) Постійна армія і народня міліція. 4) Інтернаціонал ... оплачуються по 10 карб. від аркуша з 1000…
Центральний комітет УСДРП 31 березня ухвалив розіслати всім організаціям циркуляр з вимогою розпочати підготовку до свята 1 Травня, виготовити святкову відозву та видати святкове число «Робітничої газети» для розповсюдження в день свята; через відсутність агітаційної літератури оголошено конкурс на брошури.
Скласти і розіслати циркуляр всім організаціям щоби вони вже тепер розпочали підготовчу роботу до свята, 2) Виготовити святочну відозву, видати святочне число Роб. Газ. і розіслати для розповсюдження в день свята.
Центральний Комітет УСДРП на засіданні 31 березня постановив оголосити конкурс на брошури («Перше травня», «8-годинний робочий день», «Постійна армія і народна міліція», «Інтернаціонал»): прийняті брошури оплачуються по 10 карбованців за аркуш на 1000 примірників плюс премія 200 карбованців. Адреса ЦК: Київ, Михайлівська, 35, пом. 1.
Прийняті брошури Ц. К. оплачуються по 10 карб. від аркуша з 1000 примірників і 200 карб. премія.
У неділю 31 березня 1918 року о 5 годині в залі міської думи урочисто відкрилася українська конференція партії «Бунд»; головою обрали Рафеса, конференцію вітали Чикаленко й Садовський від УСДРП та Скринников від російських соціал-демократів.
Відкриття конференції партії „Бунд". У неділю о 5 годині в залі мійської думи відкрилась українська конференція „Бунд".
Український з'їзд партії Бунд мав відкритися в залі міської думи; на з'їзді планували створити Центральний комітет партії в Україні.
в залі міської думи одкривається український з'їзд партії Бунд.
Ініціативна група Української республіканської народної партії влаштовувала в неділю 31 березня о 12-й годині дня публічні збори в XIII аудиторії Університету св. Володимира; вхід вільний.
В неділю 31 Березіля нов. ст. о 12 годині дня улаштовує прилюдне зібрання, котре має видбутись в XIII авдиторії Універсітету св. Володимира. Вхід вільний
31 березня (неділя) о 12-й годині дня в XIII авдиторії університету св. Володимира мало відбутися перше прилюдне зібрання ініціативної групи нової Української Республіканської Народньої Партії.
В неділю 31 березня нов. ст. о 12 годині дня, в XIII авдиторії в університеті св. Володимира має відбутись перше прилюдне зібрання
У неділю 31 березня 1918 року в Києві відбувся раут членів Генерального військового комітету, на який прийшли до 40 осіб, зокрема голова комітету Петлюра та український посол у Туреччині Левицький.
Раут. В неділю 31 березня одбувся раут членів Генерального Військового Комітету. На раут прибули до 40 членів комітету. ... на рауті були голова Комітету п. Петлюра І український посол в Турцію п. Левицький.
Колишні члени Українського генерального військового комітету запросили на товариську вечерю в неділю, 31 березня, о 8-й вечора в ресторації «Ротса» на розі Хрещатика й Олександрівської вулиці.
Члени бувшаго Українського Генерального Військового Комітету оповіщають, що 31-го березня с. р. у неділю о 8-й годині вечора відбудеться товаришська вечеря бувших членів Комітету в рестаурації „Ротса" (на розі Хрещатика і Олександрівської…
Вищий технічний інститут, що дістав приміщення духовної семінарії на Вознесенському узвозі, урочисто відкрив навчальний рік. Товариство «Час» зібрало видавців і письменників, які обрали комісію з п'яти осіб для створення видавничої спілки, закупівлі паперу за кордоном і літературних конвенцій. Студенти Українського народного університету обговорювали його одержавлення й українізацію вищих шкіл, професори обрали десятьох представників до комісії з українізації при Міністерстві освіти, а в комісії зі статуту музею після суперечок погодилися на назву «Український народний музей» замість «національного». Представник лейпцизьких фірм пропонував міністерству швидко надрукувати українські підручники.
певність середня: Кожна подія з одного-двох джерел, частина — лише анонси; звіт про збори видавців у «Новій Раді» є, про відкриття інституту — тільки оголошення.
Вищий технічний інститут отримав для занять приміщення духовної семінарії; викладання мало розпочатися з 1 квітня, а урочистий акт відкриття інституту призначено на неділю 31 березня о 12-й годині дня.
Урочистий акт відкриття інституту відбудеться в неділю 31-го березня о 12 годині дня.
Вищий технічний інститут у Києві оголосив, що через ремонт приміщення Духовної семінарії лекції почнуться з 1 квітня; урочисте відкриття інституту призначено на неділю 31 березня о 12-й годині дня.
Урочистий акт відкриття Інституту відбудется в неділю 31-го Березня у 12 годин дня.
Вищий технічний інститут розпочинав навчання: 31 березня о 12 годині молебень у будинку інституту (Вознесенський узвіз, 22), о 1 годині урочистий акт відкриття у будинку Народної аудиторії (Бульвар-Кудрявська, 26).
молебень перед початком учення, який має бути в будинку інституту. (Вознес. сп. 22)
Товариство «Час» скликало на 31 березня 1918 року в помешканні Українського клубу (Володимирська, 42) нараду представників усіх українських видавництв і книгарень для організації Української видавничої спілки; обговорювалися заготівля паперу з-за кордону та літературні конвенції з іншими державами, доповідь мав п. Маєвський.
31-го березня в помешканні Українського клубу (Володимирська 42) т-во „Час" скликає представників всіх видавництв
У неділю, 31 березня, о 12 годині дня в приміщенні Українського клубу (Володимирська, 42) мали зібратися представники українських видавництв і зацікавлені установи для створення Української видавничої спілки (закупівля паперу, друкарських машин за кордоном, літературні конвенції України з іншими державами); доповідь «Літературна конвенція і українська культура» мав прочитати член Центральної Ради Маєвський. Організатор — товариство «Час».
У неділю 31 березня в помешканні українського клубу (Володимирська вул., 42) т-во „Час" ... збори представників усіх українських видавництв ... члена Центральної Ради п. Маєвський „Літературна конвенція і українська культура"
31 березня 1918 року відбулися численні збори видавців і письменників, які обрали комісію з 5 осіб для розроблення питань про спілку видавців, фінансування видавничої справи в Україні та літературну конвенцію з іноземними державами; порушено також питання про товариство українських драматургів для захисту авторських прав.
31-го відбулись численні збори видавців і письменників, які ухвалили обрати комісію з 5 осіб
Студенти Українського народного університету в неділю 31 березня 1918 року об 11 год. ранку проводили загальні збори в 15-й аудиторії Університету св. Володимира; порядок денний: політичний момент і українська університетська молодь, одержавлення університету, українізація вищих шкіл.
в неділю, 31 березня, о 11 год. ранку, в університеті св. Володимира, в 15 аудиторії відбудуться загальні збори
Загальні збори студентів Українського народного університету відбулися в неділю 31 березня об 11-й годині в Університеті св. Володимира в 15-й аудиторії; на порядку — політичний момент, одержавлення університету, українізація вищих шкіл.
Удержавнення Укр. Нар. Університету.
31 березня 1918 року професори обрали 10 представників до комісії при Міністерстві освіти для вироблення плану українізації вищих шкіл, серед них професори Швець, Лучицький, Грабар, Веселовський, Лук'яненко, Зеньковський, Черняхівський; комісія починала роботу на цьому тижні.
31 березня обрано було 10 представників в комісію при міністерстві освіти що до вироблення пляну українізації вищих шкіл
31 березня на засіданні комісії з вироблення статуту музею (8 представників університету та інших наукових організацій Києва) Б. Дорошкевич із товаришем запропонували заснувати в Києві «Український національний музей»; більшість присутніх поставилася до «української культури» скептично, і після довгих суперечок вирішили назвати установу «Український народний музей».
на засіданню комисії, для вироблення статуту музея 31 березня серед 8 представників Універсітету та других наукових організацій Київа, я та мій товариш запропонували заснувати в Київі, столиці України „Український Національний Музей"
31 березня 1918 року Міністерство освіти відвідав представник лейпцизьких фірм і запропонував якнайшвидше постачити в будь-якій кількості підручники й навчальні посібники українською мовою для середніх і нижчих шкіл; на видання підручників міністерство вже асигнувало 5 мільйонів карбованців.
31 березіля посітив Міністерство Освіти представник Лейпцігських фірм, який пропонував Мімістерству доставити в самий коротшій строк необхідні учебники ... на українській мові
Загальні збори українців-виселенців з Холмщини, Підляшшя, Полісся й Волині, що жили в Києві, просили уряд виплатити пайки, не сплачені з 1 грудня 1917 р., дати гроші на повернення, домогтися в німецької й австрійської влади дозволу повертатися додому й призначити парламентську комісію для розслідування утисків австрійських властей на Холмщині.
певність висока: Анонс у «Новій Раді» й «Боротьбі», протокол зборів у «Відродженні» та кількох номерах «Боротьби».
31 березня 1918 року о 12 год. на Кудрявській вулиці, 4 відбувалися загальні збори біженців з Холмщини, Гродненщини та Волині.
Загальні збори біженців Холмщини, Гродненщини і Волині відбудуться сьогодня 31 марта на Кудрявській вул. № 4, о 12 години
Загальні збори біженців-українців з Холмщини, Гродненщини й Волині відбувалися 31 березня о 12 годині на Кудрявській вулиці, 4.
Загальні збори біженців-українців Холмщини, Гродненщини і Волині відбудуться сьогодня 31 березня на Кудрявській вул. № 4 о 12 годині.
31 березня 1918 року в Києві відбулися загальні збори українців-виселенців із Холмщини, Підляшшя, Полісся та Волині, які мешкали в місті; вони просили уряд виплатити невиплачені з 1 грудня 1917 року пайки, дати грошову допомогу на повернення і створити парламентську комісію для розслідування насильств австрійської влади на Холмщині.
31 березіля відбулися загальні збори українців виселенців із Холмщини, Підляшша, Полісся та Волині, які проживають у Київі.
31 березня в Києві відбулися загальні збори українців-виселенців з Холмщини, Підляшшя, Полісся й Волині: вони просили уряд виплатити невиплачені пайки з 1 грудня 1917 р., надати грошову допомогу на повернення, домагатися повернення виселенців з окупованих австрійцями повітів і призначити парламентську комісію для розслідування насильств австрійських властей над українцями Холмщини.
31 березня відбулися загальні збори українців-виселенців із Холмщини, Підляша, Полісся та Волині, які проживають у Києві.
Збори виселенців із Холмщини просили українську владу виплатити їм належні пайки, невиплачені з 1 грудня 1917 року.
про виплату виселенцям належних їм пайків, досі невиплачених, починаючи з 1 грудня 1917 року
31 березня загальні збори українців-біженців із Холмщини, Підляшшя, Полісся та Волині в Києві обговорили матеріальне становище біженців, умови повернення додому й переслідування українського населення Холмщини австрійською владою.
Витяг з протоколу засідання загальних зборів проживаючих у Київі українців-біженців
Збори біженців із Холмщини просили український уряд виплатити належні їм пайки, не виплачені з 1 грудня 1917 року, і подбати про допомогу під час повернення на рідні місця.
пайків, досі не виплачених
Збори біженців ухвалили просити український уряд перед німецькою й австрійською владою домогтися дозволу повернення на місця поселення і призначити парламентську комісію для перевірки умов життя українців на Холмщині та Волині.
парламентську комісію
Загальні збори українців-біженців з Холмщини, Підляшшя, Полісся й Волині, що проживають у Києві, 31 березня просили український уряд виплатити біженцям належні пайки з 1 грудня 1917 року та допомогти грошима при поверненні; просили вплинути на австрійські й німецькі власті.
загальні збори ухвалили прохати український уряд зробити розпорядження про виплату біженцям належних їм пайків, досі не виплачених, починаючи з 1 грудня 1917 р.
Українські газети описували урочисті збори «Великоруського союзу на Україні», де представника соціалістів-федералістів, який заговорив українською, заглушили криками «геть!»; Єфремов у статті «Дві безодні» писав про подібні вигуки на зборах на захист «руської культури» й водночас критикував урядові циркуляри про вивіски. «Русскій Голосъ» повідомив, що 31 березня вперше зібралася Національна рада при Міністерстві великоруських справ, де Зарубін вимагав виключити представників Русского Союза, і що при міністерстві відкрито відділ мистецтв на чолі з художником С. Мако.
певність середня: Про скандали пишуть лише українські газети з чужих слів, а про Національну раду й відділ мистецтв — лише російська газета; позиції протилежні, але факти не перетинаються.
За повідомленнями «Киевской мысли» і «Рабочей жизни», на урочистих зборах «Великоруського союзу на Україні» присутні криками «геть!» і тупотом заглушали представника партії українських соціалістів-федералістів, який вітав збори українською мовою; подібний скандал раніше стався на зборах сільськогосподарського товариства.
Коли соціяліст-федералист став говорити по українські, счинився крик: „геть!" „Не хочемо слухати тут промови по Українські"
Сергій Єфремов у статті «Дві безодні» описав збори в Києві на захист «руської культури» у великій залі: голова оголосив про «нову сторінку історії руського національного руху», з публіки лунали вигуки «Не надо украинского!», а промовець, що назвався соціал-демократом, заявив: «раз нас заставляють, мы учиться не будем» (про українську мову). Виступав також Д. Одинець.
„Не надо украинского!.. Не понимаем!.. Хотя бы здесь не говорили по-украински!"
Єфремов критикував урядові циркуляри про вивіски та про нагляд за «національною неблагонадійністю», порівнюючи їх із практиками царської Росії.
тих циркулярах про вивіски
У фейлетоні А. Проновича «Що його робити з меншостями?» висміяно перейменування вивісок і назв: станцію Попельня перемальовано на «Попілька», «вокзал» на «двірець», а напис «почекальня» викликає глузування; автор радив не силувати меншості перемальовувати вивіски.
не треба силувати меншости перемальовувати вивіски ... була така станція: Попельня. А тепер перемазали її: Попілька.
Національна рада при міністерстві збиралася лише двічі — 31 березня й 7 квітня; на першому засіданні сперечалися про вимогу А. Н. Зарубіна виключити з її складу представників «одіозного» Русскаго Союза на Україні.
Совѣтъ созывался дважды: 31 марта и 7 апрѣля.
31 березня при Міністерстві у справах великоросів відкрито Відділ мистецтв, головне керівництво яким доручено художнику С. А. Мако; створено комісію для утворення Національної ради мистецтв.
31-го марта при Министерствѣ по Великорусскимъ Дѣламъ былъ открытъ Отдѣлъ искусствъ
До комісії при Відділі мистецтв залучено художників, архітекторів, артистів і вчених: Л. І. Нестельберга, В. Н. Рикова, А. А. Екстера, Б. К. Лівшиця, І. Е. Дувана-Торцова, С. А. Гилярова, С. С. Мокульського, Н. А. Смурського, В. Н. Болховського, Р. А. Романова-Добржанського, М. П. Алєксєєва, К. Н. Міхайлова й інших.
Въ составъ Комиссіи привлечены представители мѣстныхъ художественныхъ организацій, школъ и ученыхъ обществъ
Нарада в губернського комісара ухвалила негайно роззброювати населення, особливо на Печерську, Лук'янівці, Шулявці й Куренівці, підпорядкувати міліцію державі й скасувати Вільне козацтво; на одній з околиць знайшли великий склад зброї. «Відродження» писало про більшовицьку й чорносотенну агітацію в місті та про самозваних комендантів-поміщиків у провінції, з яких близько двадцяти доставили до Києва під суд. Розшук повернув частину вкрадених 21 тис. крб, у місті з'явилися підроблені купони «Позики Свободи»; повторилася й чутка про загибель Євгенії Бош.
певність середня: Звістки «Відродження» й «Нової Ради», кожна з одного джерела; звістка про Бош — неправдива чутка.
Нарада в київського губернського комісара ухвалила негайно почати роззброєння населення, бо зброю почали ховати; міліція мала тимчасово підлягати державі й утримуватися з державних коштів, набирати до неї освічених людей зі знанням української мови, форма обов'язкова, міліціонери мали жити в казармах; Вільне козацтво — негайно скасувати й роззброїти.
Розброєнння поселення почати негайно, бо начинають ховати зброю... Міліціонери повинні жити в казармах. Вільно козацтво негайно скасувати і розброїти.
Повідомлялося, що на Печерську, Лук'янівці, Шулявці та Куренівці населення озброєне; ухвалено просити Військове міністерство та Міністерство внутрішніх справ вжити всіх можливих заходів для якнайшвидшого роззброєння населення, особливо на передмістях.
що на Печерську, Лукіянівці, Шулявці та Куренівці ... населення ... озброєно
На одній із київських околиць знайдено великий склад зброї; велося розслідування.
В однія з окраїн м. Київа найдено великий склад зброї. Робиться розслідування.
Газета писала, що останнім часом на околицях і в самому Києві ведеться велика більшовицька агітація проти Центральної Ради, уряду й німецького війська із закликами помститися, а поряд із нею — чорносотенна агітація.
на окраїнах і в самому м. Київі ведеться велика большовицька агітація проти Центральної Ради, Ради Народніх Міністрів і німецького війська.
Газета повідомляла про зростання чорносотенного руху: після відходу більшовиків у Чорнобилі, Вінниці, Бердичеві, Броварах, Лубнах самозвані коменданти з місцевих поміщиків заарештовували українських і соціалістичних діячів, накладали контрибуції (у Лубнах — пів мільйона рублів); військовий міністр наказав виловлювати самозванців, близько двох десятків уже доставлено до Києва під суд.
До цього часу вже заарештовано і доставлено до Киіва і предаються суду до двух десятків самозванців.
Мешканка Столипінської вулиці, № 45, Ол. Перова заявила про крадіжку 21 000 карбованців; 14 800 карбованців знайшли в її знайомого Хролинського, який зізнався й сказав, що решту витратив; справу передано судовому слідчому.
Мешкаюча по Столипинській вулиці д. № 45 Ал. Перова зробила заяву про грабунок у неї 21.000 карб. грошей.
У Києві з'явилися фальшиві купони «Позики Свободи»: на облігаціях по 100 карб. переправлено 100 на 400, а купони по 2 карб. 75 коп. — на 12 карб. 75 коп.
Фальшиві гроші. У Київі зʼявились купони „Займа Свободи" ... переправлено 100 карб. на 400 і 2 карб. 75 коп.—на 12 карб. 75 коп.
У зведеннях з'явилося повідомлення, що між станціями поблизу Києва українсько-німецькі війська розбили більшовицьку банду і серед убитих нібито знайдено труп Євгенії Бош.
Поміж убитих большевиків ... знайдено труп Евгенії Бош.
«Робітнича газета» повідомляла, що київські підприємці після зміни влади ігнорують колективні договори й масово звільняють робітників, кравецька спілка господарів виступила проти восьмигодинного дня, господар фабрики «Огонек» найняв колишніх чорносотенців виганяти робітниць з казарм, а фабрикант Маршак хотів оплатити лише половину роботи за час більшовицьких боїв. Газета писала й про голодний тиф у місті; київські робітничі організації обговорювали створення Всеукраїнського робітничого банку.
певність середня: Звинувачення подає лише соціал-демократична газета, без відповіді підприємців; про робітничий банк пишуть дві газети.
Газета «Похід проти робітництва» повідомляла, що київські підприємці після зміни політичної ситуації почали ігнорувати колективні договори й масово розраховувати робітників; Кравецька спілка господарів (хазяїв) відкрито виступила проти восьмигодинного робочого дня для штучної (акордної) праці; підприємці Сліповський, Євдосій, Суханенко, Сапожніков та інші розраховують старих робітників і наймають нових.
Краєцька спілка хозяїв вже отверто вступила на боротьбу проти восьмигодинного робочого дня за поштучну (акордову) працю. Підприємці: Сліповський, Евдосій, Суханенко, Сапожніков й инші розчитують старих робітників і набірають нових.
На фабриці «Огонек» господар найняв юрбу із колишніх чорносотенців, яка ходила по казармах і виганяла робітниць з квартир.
На фабриці „Огонек" хазяїн підкупив собі гарну юрбу (з бувших чорносотенців) яка ходить по казармах і вигонить робітниць з квартир.
Фабрикант Маршак хотів виплачувати робітникам за період з 29 січня до 14 лютого (за ст. ст.) лише половину заробітної плати, хоча вони весь цей час працювали.
Фабрикант п. Маршак хоче виплачувати з 29 січня до 14 лютого робітникам тільки половину жалування, хоч робітники ввесь цей час працювали.
У Києві через злидні й виснаження панував голодний тиф та інші хвороби, що виростають на злиднях; газета пов'язувала це з вимогою налагодити промислову техніку й нормально організувати продовольство.
Завдяки цьому зараз панує у м. Київі голодний тиф и инші хвороби, що виростають на злиднях.
Серед київських робітників жваво обговорювали питання про заснування робітничого банку, який кредитував би робітничі культурно-просвітні, економічні та соціальні організації; газета на цьому тлі навела приклад бельгійського товариства «Робітничий кредит», що позичало робітникам на будівництво дешевих будинків.
Останніми часами серед київського робітництва жваво стали обговорювати питання про заложення робітничого банку, котрий мав би кредитувати ріжні робітничі організації: культурно-просвітні, економичні та соціальні.
Київські робітничі організації запропонували створити Всеукраїнський Робітничий Банк; для підготовки було обрано комісію, яка мала оприлюднити проект статуту. Газета бачила в банку об'єднуючий центр робітничих організацій, з їхніми коштами та заощадженнями окремих членів.
Ініціятива по утворенню Всеукраїнського Робітничого Банку, котра виникла у сфері київських робітничих організацій
Комісія Центрального комітету охорони пам'яток запропонувала відновити історичні назви Старого Києва: Трьохсвятительську — «Князь-Двір», Велику Житомирську — «Володимирів Вал», Жилянську — «Желань», Михайлівський підйом — «Боричів узвіз», площу Богдана Хмельницького — «Бесарабка», позначити таблицями Бабин Торжок, Лядську й Львівську брами, а садиби біля Десятинної церкви зробити «Національним парком Дитинець». Назви новіших вулиць мала розглянути ширша комісія.
певність середня: Проєкт відомий лише з «Боротьби»; це пропозиції, а не ухвала.
Комісія з охорони пам'яток старовини й мистецтва склала проєкт відновлення старих назв вулиць і урочищ міста Києва.
Проект відновлення старих назв вулиць м. Киіва
Комісія Центрального комітету охорони пам'яток старовини й мистецтва на Україні напрацювала проєкт відновлення старих назв вулиць і урочищ Києва, особливо Старо-Київського району.
Комісія, докладно обговоривши назви усіх вулиць, провулків і майданів, особливо Старо-Київського району, прийшла до таких висновків
За проєктом, Трьохсвятительську вулицю від Михайлівського майдану до Андріївської церкви мали назвати «Князь-Двір», Велику Житомирську — «Володимирів Вал», Хрещатицький провулок — «Козине болото», Михайлівський провулок — «Латина».
Большая Житомірская у." — „Вулиця Володимирів Вал"
Вознесенський узвіз від Львівської вулиці до Духовної семінарії пропонували назвати «Владична гора», нижче семінарії — «Кудрявський взвіз», Жилянську вулицю — «Желань», Михайлівський підйом — «Боричів взвіз».
„Жилянская ул." — „Желань"
Проїзд між Софійським і Михайлівським майданами пропонували назвати «Проспект Богдана Хмельницького», Нестерівську вулицю — «Вулиця Нестора Літописця», площу біля Жіночих курсів — «Майдан княжни Ольги», площу Богдана Хмельницького — «Майдан Бесарабка».
„Проспект Богдана Хмельницького", „Нестеровская ул." — „Вулиця Нестора Літописця"
Левандівську вулицю пропонували перейменувати на «Вулицю Леванди», Скобелівську — на «Борщагівську», Миколаївський узвіз — на «Панкратовський взвіз».
„Скобелевская ул." — „Борщагівська вулиця"
Комісія ухвалила позначити таблицями історичні місця старого Києва: «Бабин Торжок» на розі Трьохсвятительської, Володимирської та Андріївської церкви, «Стара Брама» на розі Володимирської та Великої Житомирської, «Перевісище», «Лядська Брама», «Львівська Брама», «Брама митрополита Заборовського» та «Ольгова Могила».
табличку „Бабин Торжок"
Комісія залишила без змін багато назв вулиць новітньої формації, вважаючи, що змінювати їх має комісія розширеного складу за участі громадських діячів.
Багато назв вулиць новітньої формації комісія лишила без змін
Комісія запропонувала зробити державною власністю садибу Петровського біля Десятинної церкви та садибу Слюсаревського й створити «Національний парк Дитинець»; бажаним визнала й перехід у державну власність «Гори Дитинки», Кисилівки та Вздихальниці.
повинні стати державною власністю, не забудовуватися, а утворити „Національний парк Дитинець"
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя 31 (18) березоля 1918 · 03-1419
київські робітники у відповідь на заборону оголосили загальний страйк
Тоді Київські робітники оповіщають загальний страйк. Як 16-го січня...
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 31 березня 1918 · 03-1612
ЦК УСДРП домагається оплати «за день страйку» на приватних підприємствах
Затвердження штатів „Роб. Газ." ... постановлено від уряду У. Н. Р. домагатись виплати всім робітникам урядовних інстітуцій за день 29 березня, а також домагатись щоби фабрично-заводськими і всіма иншими підприємствами…
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · неділя 31 березня · 03-1641
робітництво Києва не зрозуміло заходів уряду, що в деяких випадках сприйняли як ворожий виступ
Загальні Збори членів «Українського робітничого клюбу» висловлюють довірья і вправдують тактику українського уряду
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · СЕРЕДА 3-го квітня 1918 року · 03-1632
арсенальна рада відхилила одноденний страйк, люди спокійно працювали
Аж тоді люде втихомирились і спокійно стали дальше працювати.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · ЧЕТВЕР 4-го квітня 1918 року · 03-1635
«Рабочая жизнь» оголосила страйк протесту, меншовики агітували в майстернях
Рабочая Жизнь оповістила забастовку в знак протесту проти заборони демонстрації. ... в майстернях меншовики вже агітують за забастовкою ... впевняючи робітників, що вже забастували водопровід і електрична станція.
Оцінка аналізу. Страйк оголосили профспілки й російські соціалістичні партії, і на частині підприємств він, мабуть, відбувся, бо ЦК УСДРП згадує «день страйку». Загальним його називає лише «Відродження» з другорядних відомостей, а «Робітнича газета» як прихильниця заборони могла применшувати масштаб. Не вирішується.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 31 березня 1918 р. · 03-4518
наказ по Головному штабу № 10 від 31 березня
Хорунжий-молодший старшина, Півсотенний-командир півсотні
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29-го березня 1918 р. · 03-1341
наказ військового міністра № 137 від 29 березня
Військові ранги такі: 1) хорунжий — молодший старшина, 2) півсотенний — командір півсотні, 3) сотенний — командір сотні, 4) курінний — командір куріня, 5) осаул
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29-го БЕРЕЗІЛЯ 1918 року · 03-1485
наказ військового міністра від 29 березня
Не один раз помічаю, що Старшина Української армії не знає своїх рангів; що всі начальники навіть маленьких частин прозивають себе отаманами
Оцінка аналізу. Імовірно, наказ міністра від 29 березня 31 березня повторили по Головному штабу; обидві дати нові, тож плутанини стилів немає. Номер 137 в офіційному «Вістнику» стоїть на наказі про призначення комендантів, тож номер у «Новій Раді» сумнівний.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 31 (18) березня 1918 · 03-1277
повітряна пошта вилетить, щойно офіційно стане відомо про взяття Полтави
М-во почт і телеграфів підготовляє встановлення повітряної почти між Київом і Полтавою.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя, 31 березня н. ст. 1918 р. · 03-3927
Полтаву вже звільнено, аероплан летить сьогодні о 10-й
Полтаву вже увільнено від большовиків. Сьогодня о 10 год. вранці має відлетіти на Полтаву перший аероплян аеро-пошти.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 31-го березня · 03-4016
Генштаб 31 березня: понад 100 паровозів і 1000 вагонів
У Полтаві захоплено то 100 паровозів та 1000 вагонів.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · СЕРЕДА 3-го квітня 1918 року · 03-1628
Полтаву зайнято 29 березня; 82 паровози, тисяча вагонів
29-го березня українською дівізією була занята Полтава, при чому забрано багато зброї і 150 полонених.
Оцінка аналізу. Генштаб повідомив про зайняття Полтави ще 29 березня (03-3929), тож замітку «Нової Ради», найпевніше, написали раніше. Кількість паровозів залишається неуточненою.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 31 (18) березня 1918 · 03-1307
труп Бош знайдено серед убитих більшовиків між станціями неподалік Києва
Поміж убитих большевиків ... знайдено труп Евгенії Бош.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Пятниця 29 (16) березіля 1918 · 03-1412
Бош схопили між Ромнами й Лохвицею й розстріляли на місці
Розстріляння секретарши" Бош. ...між Ромнами і Лохвицею німецько-українськими військом злапана большєвицьна банда, в котрій між иншим, була Секретарша Бош
Оцінка аналізу. Версії розходяться в місці й обставинах, і обидві — неперевірені повідомлення з других рук (за приміткою укладача, Бош вціліла). Вважати чуткою.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · в неділю 31-го березня о 12 годині дня · 03-1054
урочистий акт о 12-й годині в приміщенні семінарії
Урочистий акт відкриття інституту відбудеться в неділю 31-го березня о 12 годині дня.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 31 березня · 03-3178
урочистий акт о 12-й годині
Урочистий акт відкриття Інституту відбудется в неділю 31-го Березня у 12 годин дня.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 31 березня нов. ст. · 03-3970
о 12-й молебень у будинку інституту, о 1-й урочистий акт у Народній аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26)
молебень перед початком учення, який має бути в будинку інституту. (Вознес. сп. 22)
Оцінка аналізу. Імовірніше остання версія: це оголошення в номері від 31 березня, тоді як решту надруковано раніше; програму, мабуть, уточнили.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 31 (18) березня 1918 · 03-1327
1 крб 60 коп.
Основи науки про мову українську ціна 1 карб. 60 коп.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 31-го березня 1918 року · 03-1603
60 коп.
Вийшла з друку ... книга доц. Свенціцького ОСНОВИ НАУКИ ПРО МОВУ УКРАЇНСЬКУ. Ціна 60 коп. Головн. скл. вид. — Гуртова крамна комора Т-ва „ЧАС". Київ. Володимирська, 42
Оцінка аналізу. Не вирішується: в одному з оголошень могли пропасти «1 карб.» (OCR) або це друкарська помилка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 31 (18) березня 1918 · 03-1328
Фундуклеївська, 24
український календар на 1918 рік „Т-ва Час" укладений по новому і старому стилю. Ціна без щитка 3 карб.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 31-го березня 1918 року · 03-1606
Фундуклеївська, 21
Українських Календарь на 1918 рік Т-ВА „ЧАС" по старому стилю і по новому. Ціна без спинки 3 кар., окрема спинка коштує 30 коп. Календарь продається в крамниці Т-ва „ЧАС", Київ, Володимирська, 53 і Фундуклеївська, 21.
Оцінка аналізу. Не вирішується: одне з прочитань — помилка набору або OCR.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · В неділю 31 Березіля нов. ст. о 12 годині дня · 03-1438
XIII аудиторія університету
В неділю 31 Березіля нов. ст. о 12 годині дня улаштовує прилюдне зібрання, котре має видбутись в XIII авдиторії Універсітету св. Володимира. Вхід вільний
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 28 березоля н. ст. / 15 марта ст. ст. 1918 · 03-3696
XIII аудиторія
В неділю 31 березня нов. ст. о 12 годині дня, в XIII авдиторії в університеті св. Володимира має відбутись перше прилюдне зібрання
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 31 березня н. ст. · 03-3642
XII аудиторія
в XII авдиторії університету св. Володимира
Оцінка аналізу. XIII: так у двох оголошеннях; «XII» — найпевніше, хиба OCR.
Цитата дня
Крім непширокої прифронтової полоси, де ні організації, ні насіння, ні реманенту не став для завчасного обсіву полів, можна одзначити тільки «чумні» озаи дезорганізації народньоїВ агітаційній статті газета звинувачувала поміщиків і промисловців у залякуванні, що земля залишиться незасіяною, і доводила, що весняна сівба відбувається нормально; Україна, за її словами, потребує державної допомоги селянам — насінням, худобою, ремонтом. Автор А. Терниченко.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 · 03-3900
Ціна дня
харчовий продукт (ймовірно хліб), фунт
0,6 крб за фунт
київські базари · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 2 · 03-1279
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| рядок оголошення на 1-й сторінці газети | 3,25 крбрядок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 1 |
| річний членський внесок Українського клубу | 12 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 2 |
| платня завідувача фінансового відділу міністерства | 600 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| брошура І. Чопівського «Природні багатства України» | 1,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| книжка С. Єфремова «Під обухом. Більшовики в Києві» | 0,8 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| книга «Літературно-наукового вістника» | 2,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| книжка І. Свенціцького «Основи науки про мову українську» | 1,6 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| настінний український календар на 1918 рік (т-во «Час») | 3 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| допомога одному священнослужителю | 500 крбособа | «Відродження», газета (Київ, 1918), №4, с. 3 |
| членський внесок Українського клубу | 12 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №4, с. 3 |
| породистий жеребець англійського походження | 36 000 крбголова | «Відродження», газета (Київ, 1918), №4, с. 3 |
| окреме число «Робітничої газети» | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 1 |
| членський внесок в Українському клубі | 12 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| В. Доманицький, «Життєпис Т. Шевченка» | 30 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| М. Коцюбинський, «Про Франка» | 25 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| І. Свєнціцький, «Основи науки про мову українську» | 60 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| Український календар на 1918 рік без спинки (т-во «Час») | 3 крбштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| спинка до Українського календаря на 1918 рік | 30 копштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| оголошення на 2-й сторінці перед текстом «Робітничої газети» | 150 копрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 15 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №237, с. 1 |
| позика Товариства освіти в міністерстві | 200 000 крбразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №241, с. 3 |
| гонорар за партійну брошуру | 10 крбаркуш (1000 примірників) | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 2 |
| премія за прийняту брошуру ЦК УСДРП | 200 крбпремія | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 2 |
| «Боротьба», один номер | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| передплата «Боротьби» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| оголошення шукачів праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| окреме число газети «Боротьба» | 25 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 16 крб3 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| оголошення шукаючих праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 1 |
| чистий прибуток київсько-одеського швидкого потяга | 3 500 крбрейс | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 2 |
| позика товариства шкільної освіти в міністерстві | 200 000 крбпозика | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 |
| «Правописний словничок», 2-ге видання | 1,25 крбпримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 |
| передплата «Кооперативної зорі» на рік | 12 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 |
| передплата «Гедзя» на місяць | 1,6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 |
Оголошення дня
На фабричному складі Дніпровського союза споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) продається в роздріб і гуртом ПОСУДОголошення: на фабричному складі Дніпровського союзу споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) гуртом і вроздріб продавався посуд — чашки, миски, чайники, глечики тощо.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №46, с. 4 · 03-1318
Афіша й культура
Ще 18 у темі «Культура» нижче.
За «Новою Радою», харчі на базарах помітно подешевшали: продукт, що коштував понад карбованець за фунт (одного часу 1 крб 40 коп.), продавали по 60 коп., знизилися ціни на сало, яйця, молоко й страви в їдальнях; натомість у місті не було жодного оголошення про здачу кімнат, бо поширилася чутка, ніби вільні кімнати реквізують для офіцерів (03-1279, 03-1280, 03-1281). На складах і млинах Києва облікували запаси збіжжя, сіна й висівок; губернський паливний комітет визнав ліси Київщини сплюндрованими на двадцять років уперед і взявся за торф (03-3980, 03-1348). Український клуб переїжджав на ріг Прорізної й Пушкінської з внеском 12 крб на рік; книжка Єфремова «Під обухом. Більшовики в Києві» коштувала 80 коп., календар «Часу» — 3 крб, «Робітнича газета» — 20 коп., «Боротьба» — 25 коп.; Міністерство земельних справ шукало фінансиста за 600 крб на місяць, а міська управа нагадала візникам викупити квитки до 1 квітня (03-1431, 03-1321, 03-1328, 03-1568, 03-3879, 03-1311, 03-1314). Неділя мала багату афішу: «Богдан Хмельницький» у Троїцькому народному домі, «Наталка Полтавка» в театрі Садовського, «Мадам Баттерфляй» і бенефіс Загуменного в «Борисі Годунові» в опері, «Лісова квітка» на Лук'янівці, концерт скандинавської музики, маскарад в Інтимному театрі, єврейський театр в Олексіївському парку й рисисті біги на Печерському іподромі (03-1261, 03-3895, 03-3982, 03-3984, 03-3983, 03-3986, 03-3987).
Загальні збори біженців-українців з Холмщини, Гродненщини й Волині відбувалися 31 березня о 12 годині на Кудрявській вулиці, 4.
31 березня 1918 року о 12 год. на Кудрявській вулиці, 4 відбувалися загальні збори біженців з Холмщини, Гродненщини та Волині.
Загальні збори біженців Холмщини, Гродненщини і Волині відбудуться сьогодня 31 марта на Кудрявській вул. № 4, о 12 години
Загальні збори біженців-українців Холмщини, Гродненщини і Волині відбудуться сьогодня 31 березня на Кудрявській вул. № 4 о 12 годині.
Читано з зображення.
Українські громадяни-закордонники, охочі вступити до товариства «Наша Хата», запрошувалися на збори в неділю 31 березня о 4 годині в приміщенні редакції «Наша Думка» на Великій Підвальній, 1 (четвертий поверх).
Закордонних українців, які бажали вступити до товариства «Наша Хата», запрошували на збори в неділю 31 березня о 4-й годині в приміщенні редакції «Наша Думка» на Великій Підвальній, 1 (4-й поверх).
прохають прибути на збори цього Товариства, які відбудуться в неділю 31 березіля о год. 4-й в помешканні ред. „Наша Думка" Вел. Підвальна 1 (четвертий поверх).
Т-во «Наша Хата». Всіх закордонних українців, що бажають вписатися в члени Товариства «Наша Хата»
Читано з зображення.
31 березня в Києві відбулися загальні збори українців-виселенців з Холмщини, Підляшшя, Полісся й Волині: вони просили уряд виплатити невиплачені пайки з 1 грудня 1917 р., надати грошову допомогу на повернення, домагатися повернення виселенців з окупованих австрійцями повітів і призначити парламентську комісію для розслідування насильств австрійських властей над українцями Холмщини.
31 березня 1918 року в Києві відбулися загальні збори українців-виселенців із Холмщини, Підляшшя, Полісся та Волині, які мешкали в місті; вони просили уряд виплатити невиплачені з 1 грудня 1917 року пайки, дати грошову допомогу на повернення і створити парламентську комісію для розслідування насильств австрійської влади на Холмщині.
31 березіля відбулися загальні збори українців виселенців із Холмщини, Підляшша, Полісся та Волині, які проживають у Київі.
31 березня відбулися загальні збори українців-виселенців із Холмщини, Підляша, Полісся та Волині, які проживають у Києві.
Читано з зображення.
31 березня 1918 року о 10 год. ранку в клубі «Родина» відбувалися збори Товариства допомоги літературі, науці й мистецтву.
Сьогодня о 10 год. ранку в клубі „Родина" одбудуться збори „т-ва допомоги літературі, науці і штуці".
Рада народних міністрів ухвалила звернутися до уряду народних комісарів із нотою про негайний початок мирних переговорів.
ухвалила звернутися до правительства Народніх Комисарів з нотою, пропонуючи негайно розпочати мирові переговори.
Дата номера газети; точна дата ухвали не вказана.
Засідання фракції УСДРП Малої Ради призначено на неділю 31 березня о 6-й вечора в Педагогічному музеї.
Засідання фракції у. п. с.-д. малої ради має відбутися 31 березіля, в неділю, о 6 год. вечора в Педагогичнім Музеї.
У неділю 31 березня 1918 року в Києві відбувся раут членів Генерального військового комітету, на який прийшли до 40 осіб, зокрема голова комітету Петлюра та український посол у Туреччині Левицький.
Раут. В неділю 31 березня одбувся раут членів Генерального Військового Комітету. На раут прибули до 40 членів комітету. ... на рауті були голова Комітету п. Петлюра І український посол в Турцію п. Левицький.
На фабриці «Огонек» господар найняв юрбу із колишніх чорносотенців, яка ходила по казармах і виганяла робітниць з квартир.
На фабриці „Огонек" хазяїн підкупив собі гарну юрбу (з бувших чорносотенців) яка ходить по казармах і вигонить робітниць з квартир.
Фабрикант Маршак хотів виплачувати робітникам за період з 29 січня до 14 лютого (за ст. ст.) лише половину заробітної плати, хоча вони весь цей час працювали.
Фабрикант п. Маршак хоче виплачувати з 29 січня до 14 лютого робітникам тільки половину жалування, хоч робітники ввесь цей час працювали.
Період 29 січня — 14 лютого — це бої й окупація Києва більшовиками (за ст. ст.: приблизно 11–27 лютого н. ст.); у тексті стиль не названо.
Рада народних міністрів УНР з метою швидшого завершення війни з більшовиками вирішила звернутися до уряду народних комісарів із нотою, пропонуючи негайно розпочати мирні переговори.
Рада Народніх Міністрів Української Народньої Республіки в інтересах скорішого покінчення війни з большевиками ... постановила звернутися до правительства народніх комісарів з нотою, пропонуючи негайно приступити до мирних переговорів.
Дата постанови в тексті не названа (дата номера).
Колишні члени Українського генерального військового комітету запросили на товариську вечерю в неділю, 31 березня, о 8-й вечора в ресторації «Ротса» на розі Хрещатика й Олександрівської вулиці.
Члени бувшаго Українського Генерального Військового Комітету оповіщають, що 31-го березня с. р. у неділю о 8-й годині вечора відбудеться товаришська вечеря бувших членів Комітету в рестаурації „Ротса" (на розі Хрещатика і Олександрівської вул.).
Загальні збори Байкового району УСДРП призначили на 31 березня рівно о 4 годині дня в приміщенні школи на Дяківській, 7; порядок денний: сучасний момент, організація.
Загальні збори Байкового району У. С.-Д. Р. П. відбудуться 31 березня рівно о 4-й г. дня, в помешканні школи, Дяківська, ч. 7. Порядок дня: 1) Сучасний момент. 2) Організація.
Загальні збори членів Українського робітничого клубу (Лук'янівський народний дім) призначили на неділю, 31 березня, о 12 годині дня; попередні збори двічі не мали кворуму, тож ці мали бути дійсними за будь-якої кількості членів.
В неділю 31 березня в 12 год. дня відбудуться загальні збори членів клюбу. Збори збиралися 2 рази і кожний раз не було кворуму, а тому теперішні збори будуть дійсними при всякій кількости членів.
Національна рада при міністерстві збиралася лише двічі — 31 березня й 7 квітня; на першому засіданні сперечалися про вимогу А. Н. Зарубіна виключити з її складу представників «одіозного» Русскаго Союза на Україні.
Совѣтъ созывался дважды: 31 марта и 7 апрѣля.
Читано з зображення. Перше засідання 31 березня, друге — 7 квітня 1918 р.
31 березня при Міністерстві у справах великоросів відкрито Відділ мистецтв, головне керівництво яким доручено художнику С. А. Мако; створено комісію для утворення Національної ради мистецтв.
31-го марта при Министерствѣ по Великорусскимъ Дѣламъ былъ открытъ Отдѣлъ искусствъ
Читано з зображення.
Вищий технічний інститут у Києві оголосив, що через ремонт приміщення Духовної семінарії лекції почнуться з 1 квітня; урочисте відкриття інституту призначено на неділю 31 березня о 12-й годині дня.
Урочистий акт відкриття Інституту відбудется в неділю 31-го Березня у 12 годин дня.
Читано з зображення. Оголошення у хроніці; дата події — 31 березня.
31 березня (неділя) о 12-й годині дня в XIII авдиторії університету св. Володимира мало відбутися перше прилюдне зібрання ініціативної групи нової Української Республіканської Народньої Партії.
В неділю 31 березня нов. ст. о 12 годині дня, в XIII авдиторії в університеті св. Володимира має відбутись перше прилюдне зібрання
Читано з зображення. [колонка 8 за наскрізною нумерацією плиток]
Загальні збори Київської групи УПСР призначили на неділю 31 березня о 5-й годині дня в помешканні Селянської спілки (Велика Підвальна, 3); доповідь Миколи Залізняка про Австро-Угорщину і українську справу під час війни.
відбудуться в неділю 31 березоля о 5 год. в день, в помешк. Селянської спілки (В.-Підвальна, 3).
Читано з зображення. Порядок денний: доклад т. Миколи Залізняка, організаційні та біжучі справи. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Колишня Президія Ровельської Української Ради запросила членів товариства на 31 березня о 2-й годині дня до клубу «Родина» (Володимирська, 42) на вшанування роковин Ровельської Ради та обговорення заснування Українського Клубу в Києві.
о 2 годині дня 31-го березоля, з приводу вшанування роковин Ровельської Ради
Читано з зображення. Голова Ради Д. Юскевич, писар І. Штанько. [колонка 20 за наскрізною нумерацією плиток]
В неділю 31 березня о 12-й годині дня в Лук'янівському народному домі відбулися загальні збори «Українського робітничого клубу».
У неділю 31 березня в 12 год. дня відбудуться загальні збори членів клюбу.
Читано з зображення. [колонка 20 за наскрізною нумерацією плиток]
Київський міський комітет Української партії соціалістів-революціонерів тимчасово містився в редакції «Боротьби» на Караваєвській, 5, і працював з 11 до 4.
тимчасово міститься в редакції „Боротьби" (Караваївська, № 5). Одчинено від 11 до 4.
Читано з зображення.
Загальні збори студентів Українського народного університету відбулися в неділю 31 березня об 11-й годині в Університеті св. Володимира в 15-й аудиторії; на порядку — політичний момент, одержавлення університету, українізація вищих шкіл.
Удержавнення Укр. Нар. Університету.
Читано з зображення.
Вищий технічний інститут розпочинав навчання: 31 березня о 12 годині молебень у будинку інституту (Вознесенський узвіз, 22), о 1 годині урочистий акт відкриття у будинку Народної аудиторії (Бульвар-Кудрявська, 26).
молебень перед початком учення, який має бути в будинку інституту. (Вознес. сп. 22)
Читано з зображення.
Загальні збори Товариства шкільної освіти відбувалися 31 березня о 6 вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42); порядок: звіт ради про позику в міністерстві 200 000 карбованців.
позику в міністерстві 200.000 карб.
Читано з зображення.
Український з'їзд партії Бунд мав відкритися в залі міської думи; на з'їзді планували створити Центральний комітет партії в Україні.
в залі міської думи одкривається український з'їзд партії Бунд.
Читано з зображення. У номері від 31 березня надруковано «Завтра 31 березня» — це, ймовірно, помилка друку.
У неділю 31 березня о 1-й годині дня в будинку 1-ї Київської комерційної школи (Бульварно-Кудрявська, 24) мало відбутися загальне зібрання «Товариства розповсюдження комерційної освіти» в Києві, зокрема щодо купівлі дачі біля станції Ірпінь Києво-Ковельської залізниці для лісової торговельної школи.
У неділю 31-го цього березня, о 1 год. дня, в будинку 1-ої київської комерційної школи (Бульварно-Кудрявська, 24) ... 2) Обговорення питання про купівлю для лісової торгової школи дачі коло станції Ірпень
Студенти Українського народного університету в неділю 31 березня 1918 року об 11 год. ранку проводили загальні збори в 15-й аудиторії Університету св. Володимира; порядок денний: політичний момент і українська університетська молодь, одержавлення університету, українізація вищих шкіл.
в неділю, 31 березня, о 11 год. ранку, в університеті св. Володимира, в 15 аудиторії відбудуться загальні збори
31 березня 1918 року Міністерство освіти відвідав представник лейпцизьких фірм і запропонував якнайшвидше постачити в будь-якій кількості підручники й навчальні посібники українською мовою для середніх і нижчих шкіл; на видання підручників міністерство вже асигнувало 5 мільйонів карбованців.
31 березіля посітив Міністерство Освіти представник Лейпцігських фірм, який пропонував Мімістерству доставити в самий коротшій строк необхідні учебники ... на українській мові
Газета зауважує про брак паперу для видання підручників на місці.
У неділю 31 березня 1918 року в помешканні редакції газети «Наша Думка» відбулися організаційні збори закордонних (галицьких) українців — понад 50 осіб, переважно військових; заснували неполітичне товариство «Наша Хата» з метою відкрити Галицький клуб і читальню, головою зборів був проф. Крушельницький, головою ради товариства обрали редактора «Нашої Думки» Якова Струхманчука.
Організаційні збори закордонних українців відбулись у неділю 31 березіля у Київі в помешканні редакції газети „Наша Думка". ... присутніх було по-над 50 чоловік (переважно військових).
Товариство офіційно існує з 31 березня.
31 березня і 2 квітня 1918 року в Києві відбулися спільні засідання фракції українських есерів Центральної Ради та ЦК УПСР про земельну реформу; ухвалили не залучати до засіву «приватної ініціативи» (поміщиків, синдикатів, цукроварників) і не допускати викупу землі колишніми поміщиками.
31-го березня та 2-го квітня відбулись засідання фракції українських соціялістів-революціонерів разом із центральним комітетом партії
Серед київських робітників жваво обговорювали питання про заснування робітничого банку, який кредитував би робітничі культурно-просвітні, економічні та соціальні організації; газета на цьому тлі навела приклад бельгійського товариства «Робітничий кредит», що позичало робітникам на будівництво дешевих будинків.
Останніми часами серед київського робітництва жваво стали обговорювати питання про заложення робітничого банку, котрий мав би кредитувати ріжні робітничі організації: культурно-просвітні, економичні та соціальні.
Стаття «Інтересний приклад» (підпис С. Д.); подальший виклад про бельгійське товариство в зведення фактів про Київ не входить.
У неділю, 31 березня, о 12 годині дня в приміщенні Українського клубу (Володимирська, 42) мали зібратися представники українських видавництв і зацікавлені установи для створення Української видавничої спілки (закупівля паперу, друкарських машин за кордоном, літературні конвенції України з іншими державами); доповідь «Літературна конвенція і українська культура» мав прочитати член Центральної Ради Маєвський. Організатор — товариство «Час».
У неділю 31 березня в помешканні українського клубу (Володимирська вул., 42) т-во „Час" ... збори представників усіх українських видавництв ... члена Центральної Ради п. Маєвський „Літературна конвенція і українська культура"
Загальні збори київської групи УПСР були призначені на неділю 31 березня о 5 годині дня в помешканні Селянської спілки на Великій Підвальній, 3. Порядок денний: доповідь Миколи Залізняка «Австро-Угорщина і Українська справа під час війни», організаційні й поточні справи; членів комітету просили зібратися о 3 годині.
одбудуться в неділю 31 березоля о 5 год. в день, в помешк. Селянської спілки (В.-Підвальна, 3)
Читано з зображення.
Загальні збори українців-біженців з Холмщини, Підляшшя, Полісся й Волині, що проживають у Києві, 31 березня просили український уряд виплатити біженцям належні пайки з 1 грудня 1917 року та допомогти грошима при поверненні; просили вплинути на австрійські й німецькі власті.
загальні збори ухвалили прохати український уряд зробити розпорядження про виплату біженцям належних їм пайків, досі не виплачених, починаючи з 1 грудня 1917 р.
Читано з зображення.
Вищий технічний інститут отримав для занять приміщення духовної семінарії; викладання мало розпочатися з 1 квітня, а урочистий акт відкриття інституту призначено на неділю 31 березня о 12-й годині дня.
Урочистий акт відкриття інституту відбудеться в неділю 31-го березня о 12 годині дня.
Український робітничий клуб (у Лук'янівському народному домі) 31 березня 1918 року о 12 год. дня проводив загальні збори членів.
„Український робітничий клуб" (В Лукʼян. Народн. Домі). 31 березня в 12 год. дня відбудуться ... загальні збори
Ініціативна група Української республіканської народної партії влаштовувала в неділю 31 березня о 12-й годині дня публічні збори в XIII аудиторії Університету св. Володимира; вхід вільний.
В неділю 31 Березіля нов. ст. о 12 годині дня улаштовує прилюдне зібрання, котре має видбутись в XIII авдиторії Універсітету св. Володимира. Вхід вільний
Назву партії відновлено з пошкодженого OCR.
Засідання Комісії законодавчих внесень Центральної Ради мало відбутися 31 березня об 11-й годині в будинку Олексіївського музею.
Засідання Комісії Законодавчих внесень Центральної Ради мав одбутись 31 березіля в 11 годині в будинку Олексієвського музею.
У неділю 31 березня 1918 року о 5 годині в залі міської думи урочисто відкрилася українська конференція партії «Бунд»; головою обрали Рафеса, конференцію вітали Чикаленко й Садовський від УСДРП та Скринников від російських соціал-демократів.
Відкриття конференції партії „Бунд". У неділю о 5 годині в залі мійської думи відкрилась українська конференція „Бунд".
«У неділю» — найближча неділя перед номером від 2 квітня, тобто 31 березня.
Студентів-українців університету Св. Володимира запрошували на загальні збори в неділю, 31 березня, о 3 годині в II аудиторії; питання, за словами оголошення, надзвичайно важливе, збори мали відбутися якнайчисленніше.
У неділю 31 березня о 3 годині призначено загальне зібрання студентів університету св. Володимира в II аудиторії ... Питання надзвичайно важливе.
Оголошення «Увага студентам українцям університету св. Володимира».
Українців із-за кордону, які хочуть вступити до товариства «Наша хата», запрошували на збори товариства в неділю, 31 березня, о 4½ годині в приміщенні «Нашої думки» (Велика Підвальна, 1, четвертий поверх).
всіх закордонних українців, що бажають вписатися в члени товариства „Наша Хата" прохають прибути на збори ... в неділю 31 березня ... в помешканні ред. „Наша Думка", Вел.-Підвальна, 1, (четвертий поверх).
Годину («4 1й год») розібрано як 4½.
Бюро організаційної комісії Подільського районного комітету УСДРП було відчинене щовівторка ввечері з 5-ї години на свічному заводі (Понтійсько-Миколаївська вул., 2).
Подільський районн. коміт. У. С.-Д. Р. П. що, боро орг. комісії відчинено кожного вівторка у вечері від 5-ої г. ... помішається у свічнім заводі, Понтисько-Миколаївська, ч. 2.
Назву вулиці в OCR передано як «Понтисько-Миколаївська».
Загальні збори пайщиків Всеукраїнського Учительського Видавничого товариства призначили на неділю, 31 березня, о 4 годині в приміщенні Київської 9-ї вищої початкової школи (Львівська, 54, 2-й поверх); збори вважалися дійсними за будь-якої кількості присутніх.
у неділю 31 березня о 4-й годині в помешканні Київської 9-ої вищої початкової школи (Львівська, № 54, 2-й поверх) відбудуться загальні збори пайщиків Всеукраїнського Учительського Видавничого Т-ва ... дійсними при всякому числі прибувших.
Збори батьків учнів гімназії (імені Т. Шевченка) призначено на 31 березня о 2 годині дня в приміщенні гімназії на Львівській, 27: перевибори батьківського комітету та інші важливі питання.
Збори батьків. На 31 березня о 2 годині в день в помешканню гімназії (Львівська 27) скликаються загальні збори батьків та учнів та учениць Першої Української ім. Т. Шевченка ... перевибори батьківського комітету
Блок злитий з іншими в OCR; приналежність до Першої Української гімназії імені Шевченка зроблено за контекстом.
Оголошення: Товариство освіти скликало загальні збори в неділю 31 березня о 6 годині вечора в клубі «Родина»; порядок денний — звіт ради товариства про позику 200 000 карбованців у міністерстві та поточні справи.
В неділю 31 березня о 6 год. вечора в клюбі „Родина" одбудуться загальні збори Т-ва. Порядок дня: 1. Справоздання Ради т-ва про позику в мінісгерстві 200.000 карб.
Оголошення дублює стару, мабуть, повідомлення — дата зборів передує даті номера; використано в газеті 5 квітня.
Загальні збори Київської групи Української партії соціалістів-революціонерів призначено на неділю 31 березня о 5-й годині в приміщенні на Великій Підвальній, 3.
Загальні збори Нивської групи
Назва групи в OCR спотворена («Нивської» — Київської); адреса «В.-Підвальна, 3». Порядок денний: доповідь (про Австро-Угорщину й Україну), організаційні й поточні справи; членів групи просять прибути всіх.
Загальні збори Київської групи Української партії соціалістів-революціонерів призначено на 31 березня о 5-й годині; запрошували всіх членів групи.
Загальні збори Київської групи У. П. С.-Р.
Година та умови (всіх членів групи) читаються з OCR частково.
Полтаву, за офіційними відомостями, звільнено від більшовиків; «Боротьба» повідомляє про «заняття Полтави українцями».
Заняття Полтави Українцями.
Подія за номером газети; точна дата не вказана.
Державна комісія під проводом графа Форгаха мала приїхати до Києва в найближчу суботу для укладання договорів щодо товарів: по три представники від австрійського й угорського урядів та фахівці.
З цією метою удасться в слідуючу суботу державна комісія під проводом графа Форгаха до Києва.
Читано з зображення. Передрук із віденської преси; дата виходу початкового повідомлення — 13 березня, тому «субота» може бути й минулою.
31 березня загальні збори українців-біженців із Холмщини, Підляшшя, Полісся та Волині в Києві обговорили матеріальне становище біженців, умови повернення додому й переслідування українського населення Холмщини австрійською владою.
Витяг з протоколу засідання загальних зборів проживаючих у Київі українців-біженців
Сергій Єфремов у статті «Дві безодні» описав збори в Києві на захист «руської культури» у великій залі: голова оголосив про «нову сторінку історії руського національного руху», з публіки лунали вигуки «Не надо украинского!», а промовець, що назвався соціал-демократом, заявив: «раз нас заставляють, мы учиться не будем» (про українську мову). Виступав також Д. Одинець.
„Не надо украинского!.. Не понимаем!.. Хотя бы здесь не говорили по-украински!"
Дата номера газети; точна дата зборів не вказана (недавно).
Відкрилася друга конференція «Бунду» в Україні; головою обрано голову крайового комітету, члена Центральної Ради Рафеса, який закликав до єднання робітників усього світу й злиття всіх соціал-демократичних партій в Україні; конференцію вітали українські соціал-демократи Садовський і Чикаленко, представники російських соціал-демократів, есерів та Об'єднаної єврейської партії.
Рафес закінчив свою промову: Хай живе робочий інтернаціонал!
«Позавчора» відновлено з OCR («Повавтора»); місце — найімовірніше Київ.
За повідомленнями «Киевской мысли» і «Рабочей жизни», на урочистих зборах «Великоруського союзу на Україні» присутні криками «геть!» і тупотом заглушали представника партії українських соціалістів-федералістів, який вітав збори українською мовою; подібний скандал раніше стався на зборах сільськогосподарського товариства.
Коли соціяліст-федералист став говорити по українські, счинився крик: „геть!" „Не хочемо слухати тут промови по Українські"
Дата номера газети; збори відбулися незадовго перед тим («вчора» за «Рабочей жизнью»).
Український уряд не дозволив київським робітникам (значну частину яких газета називала великоросами й більшовиками) провести вуличну демонстрацію, після чого вони оголосили загальний страйк; українські соціал-демократи радили замість демонстрації працювати й віддати денний заробіток жертвам революції.
Тоді Київські робітники оповіщають загальний страйк. Як 16-го січня...
Йдеться про маніфестацію 29 березня з нагоди роковин революції. Дата номера газети.
Газета «Похід проти робітництва» повідомляла, що київські підприємці після зміни політичної ситуації почали ігнорувати колективні договори й масово розраховувати робітників; Кравецька спілка господарів (хазяїв) відкрито виступила проти восьмигодинного робочого дня для штучної (акордної) праці; підприємці Сліповський, Євдосій, Суханенко, Сапожніков та інші розраховують старих робітників і наймають нових.
Краєцька спілка хозяїв вже отверто вступила на боротьбу проти восьмигодинного робочого дня за поштучну (акордову) працю. Підприємці: Сліповський, Евдосій, Суханенко, Сапожніков й инші розчитують старих робітників і набірають нових.
Прізвища підприємців у OCR можуть бути спотворені.
Центральний комітет УСДРП на засіданні 31 березня оголосив конкурс на брошури до свята: «Перше травня», «8-годинний робочий день», «Постійна армія і народна міліція» (кожна до двох аркушів) та «Інтернаціонал» (не менше двох аркушів); прийняті брошури мали оплачуватися по 10 карбованців за аркуш при накладі 1000 примірників плюс премія 200–260 карбованців; відхилені можна було передавати партійним видавництвам.
Ц. К. У. С.-Д. Р. П. на засіданні 31 [березня] постановив оголосити конкурс на такі брошури: 1) Перше травня. 2) 8 год. роб. день. 3) Постійна армія і народня міліція. 4) Інтернаціонал ... оплачуються по 10 карб. від аркуша з 1000 примірників і 200 карб. премії
Розмір премії в OCR читається по-різному (200 і 260); подано діапазон. Адреса ЦК — Київ, Михайлівська, 35, кв. 1.
На засіданні Центрального комітету УСДРП 31 березня (голова Порш, секретар М. Авдієнко) за пропозицією Вікула вирішили домагатися від уряду УНР виплати всім робітникам державних установ платні за 29 березня, а також, щоб приватні фабрики й підприємства виплатили робітникам за день страйку в свято Великої революції.
Затвердження штатів „Роб. Газ." ... постановлено від уряду У. Н. Р. домагатись виплати всім робітникам урядовних інстітуцій за день 29 березня, а також домагатись щоби фабрично-заводськими і всіма иншими підприємствами було виплачено робітникам за день страйку в свято Великої Революції 29 березня
Протокол засідання ЦК розірваний OCR; текст відновлено з двох сусідніх колонок.
Центральний комітет УСДРП 31 березня ухвалив розіслати всім організаціям циркуляр з вимогою розпочати підготовку до свята 1 Травня, виготовити святкову відозву та видати святкове число «Робітничої газети» для розповсюдження в день свята; через відсутність агітаційної літератури оголошено конкурс на брошури.
Скласти і розіслати циркуляр всім організаціям щоби вони вже тепер розпочали підготовчу роботу до свята, 2) Виготовити святочну відозву, видати святочне число Роб. Газ. і розіслати для розповсюдження в день свята.
Початок формулювання («1 Травня») — із заголовка конкурсу в тому ж протоколі.
Загальні збори членів Українського робітничого клубу (Лук'янівський Народний дім) 31 березня 1918 року виголосили довіру тактиці українського уряду і висловили жаль, що робітництво Києва не зрозуміло заходів уряду щодо перенесення святкування роковин революції на спокійніший час, що в деяких випадках сприйняли як ворожий виступ.
Загальні Збори членів «Українського робітничого клюбу» висловлюють довірья і вправдують тактику українського уряду
Подробиці святкування роковин революції в OCR обірвані.
Нова партія: у неділю, 31 березня н. ст., о 12-й годині дня в XIII авдиторії університету св. Володимира має відбутися перше прилюдне зібрання української політичної групи (ініціативної групи) — із програмним курсом нової Української Народної (республіканської) партії.
в XII авдиторії університету св. Володимира
Подія в майбутньому, анонс опубліковано 28 березня. Назву партії OCR спотворив («Рессубліка ськй Народньої Мартії»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Порядок денний зборів Київської групи УПСР 31 березня: доповідь, організаційні справи, поточні справи.
Порядов денния:
Тема доповіді (щось про Австро-Угорщину й Україну) спотворена OCR; прізвище доповідача читається неясно.
Українці-біженці з повітів Холмського, Грубешівського, Томашівського, Замостського та Білгорайського мали право повернутися на місця перед-біженського поселення на таких самих умовах, як у місцевостях, зайнятих німецькими військами.
Холиськоге, Грубешовського, Томашівського
Йдеться про рішення австрійської влади за матеріалами зборів біженців у Києві; OCR сильно пошкоджений.
Старшини Українського клубу (серед них Чеховський, Супрун, Лоський, Назаревич, Богачовський) пропонували організовувати записи членів за українськими урядовими та іншими установами; гроші для клубу приймав рахунок у банку Київського комерційного товариства взаємного кредиту (Інститутська, 3).
Списки такі треба надсилати до старшин Українського клубу, а гроші здавати на біжучий рахунок українського клубу в банку Київського Комерційного Товариства Взаємного кредіту (Інститутська, 3).
Колонку розірвано OCR з сусідніми блоками; прізвища старшин (Синицький, Лукасевич, Волошинов, Галаган, Петрушевський, Гомашівський) належать до цього чи сусіднього оголошення.
У неділю 31 березня в Ходоркові на Київщині відбулося святкування річниці революції: демонстрація заводського комітету цукроварні, профспілки робітників, ходорківських організацій УСДРП та РСДРП (об'єднаних меншовиків) пройшла до волосного комітету; увечері в залі Робітничого клубу відбулися збори УСДРП з доповіддю т. Грудини «Революція і УСДРП в сучасний момент».
У неділю 31 березня, в нашому місті відбулось урочисте святкування роковин великої революції.
Допис «Ходорків (на Київщині)»; подія не київська, подана як факт з Київщини.
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 6: за проханням Вірменського військового комісара всіх вояків, офіцерів, лікарів і урядовців вірменської національності відкомандирувати з українських частин у розпорядження вірменського комісара України, Молдавії й Криму для відправки до Закавказзя.
Наказом від 31 березня 1918 року всіх вояків, старшин, лікарів і урядовців вірменської національності з українських частин відкомандировано в розпорядження Вірменського військового комісара України, Молдавії й Криму для відправки до Закавказзя.
негайно відкомандірувати всіх вояків, старшин, лікарів 1 урядовців Армʼянської національности в роспорядження Армʼянського ВІйськового Комісара
Армянського Військового Комі-
Читано з OCR-тексту.
Наказом військового міністра Жуковського від 31 березня 1918 р. (ч. 9) з усіх військових частин і установ негайно звільнялися учні середніх шкіл, які останнім часом масово вступали до війська, — щоб вони повернулися до навчання.
наказую негайно увільнити з військових частин та установ всіх без винятку учнів ріжних середніх шкіл.
Мовою навчання у строю, на лекціях і в побуті Школи Під-Старшин мала бути виключно українська.
мовою навчання в строю, на лекціях, а також у життьовому обиході взагалі повинна бути виключно Українська.
Читано з зображення.
Начальник Головного Штабу Військового Міністерства приймав сторонніх осіб по понеділках, середах і п'ятницях з 12 до 14 години, а його помічник — по вівторках, четвергах і суботах з 12 до 14 години (зміна наказу від 12 березня).
Начальником Головного Штабу од 12—14 год. по понеділках, середах і пятницях; помішником Начальника Головного Штабу од 12—14 год. по вівторках, четвергах і суботах.
Читано з зображення.
За даними газети, австрійський наказ № 1 на Поділлі та Херсонщині під загрозою військової кари велів відновити панські маєтки, що спричинило заколоти й руйнування; польські легіони також охороняли великопанські латифундії.
відомий австрійський наказ ч. 1, котрий, під угрозою військової кари, велів відновити панські маєтки
Читано з зображення. Дата наказу не вказана.
Полтаву за офіційними відомостями визволили від більшовиків; того ж дня о 10 годині ранку мав вилетіти перший аероплан аеропошти до Полтави.
Полтаву вже увільнено від большовиків. Сьогодня о 10 год. вранці має відлетіти на Полтаву перший аероплян аеро-пошти.
Читано з зображення. Дата події: «сьогодня», номер за 31 березня.
Наказом № 110 губернським і повітовим комендантам заборонили видавати біженцям пропуски для повернення додому й постачати їм вагони без дозволу біженецького департаменту внутрішніх справ.
ні в якому разі не видавати пропусків біженцям на проїзд їх до дому
Читано з зображення.
Генеральний штаб УНР повідомив від 31 березня, що в Полтаві захоплено понад 100 паровозів та 1000 вагонів, переважно навантажених майном.
У Полтаві захоплено то 100 паровозів та 1000 вагонів.
Читано з зображення.
Згідно з наказом Військового міністерства УНР № 62 від 8 березня 1918 року, вся українська старшина, яка бажає служити в новоформованій армії, мала подати відомості про себе до Головного штабу (Олександрівська, 15) за встановленим зразком; заяви приймалися щодня до 16 год.; начальник управління особового складу — отаман Удовиченко.
вся українська старшина, яка бажає служити в ново-формуємій українській народній армії, повинна подати про себе відомости до головного штабу (Олександрівська 15)
Дата — дата номера газети з оголошенням; наказ від 8 березня.
Начальник Головного штабу отаман Осецький оголосив, що колишні співробітники штабу Київської військової округи, які добре знають державну мову, та старшини-українці, колишні повітові військові начальники, можуть стати кандидатами на посади губернських і повітових комендантів; звертатися до Головного штабу (Олександрівська, 15), де складався іспит.
Підписав: начальник головного штабу отаман Осецький.
Головна Шкільна Управа Військового Міністерства УНР формувала Школу Під-Старшин для підготовки чотових і бунчужних Української Народної Армії всіх родів зброї. Школа мала відкритися не пізніше 9 квітня, навчання передбачалося шеститижневе. До неї приймали колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, вахмістрів, підпрапорщиків та юнкерів.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тижневий.
Читано з зображення. Оголошення підписав начальник Шкільної Головної Управи отаман О. Остапів.
Головна Шкільна Управа запрошувала на посади інструкторів стройового навчання старшин із добірною українською мовою та бойовим досвідом, а також лекторів для викладання військових наук та українознавства (мови, письменства, історії та географії України). Звертатися треба було на Звіринці, в будинок колишньої Інженерної школи.
Запрошуються також лектори для викладання всіх військових наук та дисціплін Українознавства (Мови, Письменства, Історії та Географії України).
Читано з зображення.
Німецькі фуражири й артільщики на залізничних станціях заготовляли припаси самостійно, шляхом реквізицій, без участі й контролю українських комендантів; місцями німецьке військо припиняло навіть роботу земельних комітетів. Газета називала це «недоглядом військового міністерства».
Німецькі фуражири й артільщики чомусь заготовляють припаси не через інтендантство, а шляхом реквізицій
Читано з зображення. Критика на адресу уряду з боку партійної газети.
Наказ по Генеральному штабу від 31 березня 1918 р. № 9: оскільки в військові частини вступило багато учнів середніх шкіл, а це шкодить культурно-освітній справі, військовий міністр наказав негайно звільнити з військових частин і установ усіх без винятку учнів різних середніх шкіл.
наказую негайно увільнити з військових частин та установ всіх без винятку учнів ріжних середніх шкіл.
Читано з OCR-тексту.
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 9: негайно звільнити з військових частин і установ усіх без винятку учнів різних середніх шкіл, бо їхня присутність у війську шкодить культурно-освітній справі, а навчання в школах принесе Україні більшу користь.
увільнити з військових частин та уста-
Читано з OCR-тексту.
Головна військово-ветеринарна управа просила ветеринарних лікарів, які бажають служити в українській армії, надіслати відомості про себе (прізвище, національність, служба до і під час війни, рік закінчення інституту) на Лютеранську, 33 (тел. 45-00).
Головна військово-ветеринарна управа ... Лютеранська 33 тел. 45-00
Газета надрукувала перехоплені більшовицькі телеграми: комісар Реуцький скаржився на передачу броневика; Муравйов повідомив, що склав із себе обов'язки й залишив театр військових дій, а головнокомандувачем став Єгоров.
Я склав з себе обов'язки штабу Верх. (?), зовсім виїхав з театру військових подій.
Читано з зображення. Російський текст телеграми зіпсований, подано у стислому вигляді.
Кореспондент з Лібави (31 березня) повідомив про перехоплену телеграму: команди російських військових кораблів Балтійського моря відмовляються виконати наказ про демобілізацію та протестують проти роззброєння червоною гвардією, погрожуючи повстанням.
команди російських воєнних кораблів Балтійського моря одмовляються виконати приказ про демобілізацію
Читано з зображення.
Німецька газета «Найє Вінер Тагеблят» (31/3 1918, № 86) повідомляла, що український генерал Олександр Пільсевич, який був у Берліні як представник українського військового міністерства, прибув до Відня зв'язатися з військовими колами для сформування української армії, яке йому доручено.
сформування української армії, яке йому поручено
Читано з зображення. Прізвище генерала читається нечітко (Пільсевич/Пільвевич).
Наказ по Головному штабу від 31 березня 1918 р. № 10 про ранги старшин української армії: хорунжий — молодший старшина, півсотенний — командир півсотні, сотенний — командир сотні, курінний — командир куреня, осавул — помічник командира полку, полковник — командир полку, отаман бригади, дивізії, корпусу — відповідно начальник бригади, дивізії, командир корпусу; тих, хто вживає ранги не за посадою, притягнуть до відповідальності.
Хорунжий-молодший старшина, Півсотенний-командир півсотні
Читано з OCR-тексту. Наказ вказує, що старшина не знає рангів і всі начальники навіть невеликих частин називають себе отаманами; наказ датовано 31 березня.
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 7: за доповіддю начальника військової санітарної управи, в санітарній частині армії «безладдя», санітарні установи майже в катастрофічному стані, майно розкрадається; усі розпорядження установам Земського союзу, Союзу міст і Червоного Хреста мають іти тільки через начальників евакуаційних пунктів, а призначення медперсоналу без відома санітарної управи вважати недійсними.
санітарній частині армії безладдя
Читано з OCR-тексту.
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 р. № 8: демобілізацію технічних засобів військового перевозу передано до Головної інженерної управи України (колійні полки, майстерні при залізничних депо, тепловозні куріні, тракторно-екскаваторний відділ, Гольтинський механічний завод, лісопильний завод на станції Олевськ, польові залізниці); офіцерську залізничну школу в Києві підпорядковано начальникові головного інженерного управління.
Офіцерську залізничу школу в м
Читано з OCR-тексту.
Військовополонені Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії й Туреччини могли залишатися на території УНР лише з дозволу уряду; прохання слід було подавати до Міністерства закордонних справ (Київ, Терещенківська, № 9) із зазначенням зв'язку прохача з Україною.
належить вносити прохання до Міністерства Закордонних Справ. (Київ, Терещінківська № 9)
Наказом від 31 березня 1918 року офіцерську залізничну школу в Києві підпорядковано начальникові Головного інженерного управління.
Офіцерську залізничу школу в м. Київі піддаю в усіх відношеннях Начальникові Головного Інженірного Управління
Голова державної комісії з товарообміну між Україною та Центральними державами М. Порш заявив, що німці погодилися повернути Україні 3000 вагонів і 800 паровозів, відбитих у більшовиків.
німці годяться повернути Україні відбиті ними від большевиків 3000 вагонів і 800 паровозів.
Читано з зображення. Передрук «З газет»; поруч вірш-сатира «Товарообмін» про німецьке «одбирання» й «повернення» (підпис Lustiger Teufel).
Ткаченко пообіцяв, що коли територія України звільниться від більшовицьких елементів, воєнний стан буде знято, а громадяни дістануть свободу, якою не зможуть скористатися провокатори.
воєнний стан зніметься і всім горожанам дана буде певна свобода
Читано з зображення.
На селах Конотопщини поширювали підроблений «3-й Універсал Центральної Ради», де нібито сказано, що власність на землю до 50 десятин не торкаються; це хвилювало селян і налаштовувало їх проти Центральної Ради.
підроблений «3-й Універсал Центральної Ради», в котрому між иньшим говориться, що власність на землю до 50 десятин не касується.
Читано з зображення.
Міністр пошт і телеграфів заборонив приймати телеграми в борг за рахунками військових частин та установ російської армії, а також земського й міського союзів.
Міністр пошт і телеграфів видав розпорядження про припинення прийому телеграм у борг по рахунках військових частин та інституцій російської армії
Читано з зображення.
Скоропис-Йолтуховський телеграмою просив Міністерство харчових справ надіслати на Холмщину досвідчених кооператорів.
Скоропис Йолтуховський звернувся телеграмою до Міністерства Харчових Справ із проханням надіслати на Холмщину досвідчених кооператорів.
Читано з зображення.
Хто був пропущений у списках, міг клопотатися про внесення, але земельні комітети мали зважати на таких осіб лише для наступного польового періоду, тобто 1919 року.
лише для слідуючого полевого періоду, то-б то для періоду 1919 року.
Читано з зображення.
Київський вузол залізниці через комісара Вірка збирався відкрити курси й просив оголосити для охочих; списки слати на станцію Київ-товарний.
В місцях вузла гадається закласти курси.
Читано з зображення.
Відповідно до закону про українське підданство, затвердженого Центральною Радою, на службу в Міністерстві шляхів дозволялося приймати лише підданих Української Республіки, які знають українську мову й письмо.
приймати виключно лише підданих Української Республіки і при тому знаючих українську мову та українське письмо.
Читано з зображення.
Міністерство шляхів тимчасово припинило прийом прохань про посади; тих, хто вже подав, просили довідуватися про результат не раніше неділі й нікого не турбувати.
прийом прохаників про посаду в міністерстві шляхів зараз зупиняється.
Читано з зображення.
Збори виселенців із Холмщини просили українську владу виплатити їм належні пайки, невиплачені з 1 грудня 1917 року.
про виплату виселенцям належних їм пайків, досі невиплачених, починаючи з 1 грудня 1917 року
Читано з зображення.
Міністерство закордонних справ вносило до Ради народних міністрів проєкт Консульського статуту: консули УНР мали видавати громадянам посвідчення для повернення в Україну й закордонні паспорти, надавати бідним допомогу й позики, збирати відомості про ціни, торгівлю й страйки, засвідчувати акти та наглядати за суднами під українським прапором.
Видавати громадянам Української Народньої Республіки посвідчення для повороту на Україну: видавати ім-же пашпорти за-для виїзду до инших Держав
Наказ військового міністра від 31 березня 1918 року констатував безладдя в санітарній частині армії: санітарними установами розпоряджався «всякий, хто тілько захоче», коштовне медичне майно руйнувалося; всі призначення персоналу без відома Санітарної управи визнано недійсними.
цими установами рахує своїм обовʼязком роспоряджатись всякий хто тілько захоче; без всякого пляну та сістеми; коштовне медичне та інтендантське майно цих установ руйнуеться
Управляючий Міністерством праці Михайлов видав наказ: оскільки 29 березня було днем святкування роковин революції, Міністерство праці на підставі постанови Ради народних міністрів від 31 березня оголосило, що всі державні й приватні установи та підприємства без винятку мають повністю виплатити робітникам і службовцям платню за цей день.
Платня робітникам за 29 березня. Управляючий м-вом праці т. Михайлов видав такого наказа: Позаяк день 29-го березня був днем святкування роковин революції, м-во праці на підставі постанови Ради Народніх Міністрів від 31 березня доводить до відома всіх державних та приватних інституцій ... що робітники та служащі за цей день повинні одержати ... платню, яка їм належить повністю
Ткаченко пояснив, що, за відомостями уряду, демонстрацією хотіли скористатися чорносотенні, контрреволюційні елементи, зокрема щоб викликати ворожість до дружнього війська, яке підтримує Україну в боротьбі з більшовиками. Також, на його думку, велася агітація в дусі російського націоналізму, щоб розірвати єдність робітників.
цей момент мали використати черносотенні, контр-революційні й другі елементи, ворожі Українській Державі
Читано з зображення. Німецьке військо названо «дружнім військом» без прямої назви. Позиція уряду.
Міністерство земельних справ вимагало від земств, шкіл, дослідних полів і станцій, що раніше мали гроші від російського уряду й Департаменту землеробства, негайно подати відомості про видатки 1917 року і кошториси на 1918 рік; без цього їх не включать до розрахунків міністерства.
щоб ці інституції поспішили прислати відомости про видатки 1917 року і сміти на рік 1918-й.
Читано з зображення.
Департамент охорони праці Міністерства праці в обіжнику № 1 доручив фабричним інспекторам на Україні до видання загального закону про інспекцію праці стежити за виконанням «Устава о промышленном труде» і постанов Тимчасового уряду, затверджених Центральною Радою 25 листопада 1917 р.
до видання загального закону про інспекцію праці, за Вами залишається здійснення догляду за виконанем всіх постанов
Читано з зображення. Обіжник передрукований у двох місцях p4; дата самого документа не вказана.
При Міністерстві внутрішніх справ створено Департамент ісповідань з чотирма відділами: загальна канцелярія, православна церква, іновірні й нехристиянські церкви, духовні школи; приміщення — Митрополичий будинок біля Софійського собору (Велика Володимирська, 22).
утворено Департамент Ісповідань з чотирма відділами
Читано з зображення.
Комісія з охорони пам'яток старовини й мистецтва склала проєкт відновлення старих назв вулиць і урочищ міста Києва.
Проект відновлення старих назв вулиць м. Киіва
У рубриці «Хроніка»; текст нотатки пошкоджений.
Через німецьку пресу газета подала відомість, що берлінська біржа після наступу 21 березня зростає, а курс марки в Амстердамі піднявся з 40,25 до 43,70.
курс марки в Амстердамі піднявся з сорок, двайпять до сорок три, сімдесять
Читано з зображення. Числа надруковані словами.
Збори біженців із Холмщини просили український уряд виплатити належні їм пайки, не виплачені з 1 грудня 1917 року, і подбати про допомогу під час повернення на рідні місця.
пайків, досі не виплачених
Фраза про допомогу під час повернення; OCR місцями пошкоджений.
Збори біженців ухвалили просити український уряд перед німецькою й австрійською владою домогтися дозволу повернення на місця поселення і призначити парламентську комісію для перевірки умов життя українців на Холмщині та Волині.
парламентську комісію
Кореспонденція з Ташлицької волости Черкаського повіту Київської губернії: збори волостного Народного Зібрання ухвалили 31 березня (за газетою, «1917 р.») резолюцію визнати роботу Центральної Ради корисною й побажати успіху у впровадженні 3 і 4 універсалів, особливо земельної реформи; під час боїв із большевицькими ешелонами біля станції «Бобринська» озброєні козаки вартували на вулицях.
Роботу Цент. Ради визнати корисною для трудового народу Української Народньої Республіки
Читано з зображення. Рік у газеті «1917» ймовірно помилковий, ухвала передує 4 квітню 1918; дата за газетою.
Наказ № 39 Міністерства Харчових Справ від 31 березня 1918 року доповнює наказ № 24 від 26 березня: змішана комісія для питань призначення, звільнення й перегляду складу співробітників складається з п'яти осіб (двоє від міністерства, троє від комітету співробітників) і розглядає всіх від кур'єра до директора департаменту включно; її постанови затверджує міністр або його заступник.
змішану комісію, котра складається в 5 осіб: двох представників від Міністерства і 3-х представників від комітету співробітників Міністерства.
Читано з OCR-тексту.
Рада народніх міністрів журналом № 44 від 31 березня 1918 р. доручила міністрові торгу й промисловості закликати всі міністерства негайно передавати замовлення українським заводам, щоб зменшити безробіття й підтримати українську промисловість, та створити міжвідомчу комісію з представників міністерств, Краєвого професійного союзу робітників і Всеукраїнського союзу промисловців для розподілу замовлень між промисловими районами й підприємствами.
аби були негайно виготов-
Читано з OCR-тексту. Підписи: В. Голубович, управляючий Міністерством праці Л. Михайлів, П. Христюк.
Наказ міністра шляхів від 31 березня 1918 р. № 40/77: усі написи в установах морських портів УНР змінити на українські й виконати це за три дні (відповідальність покладено на начальників установ); казенні пароплави мають мати назви міст, що лежать над берегами морів УНР; землечерпальниці й землесмоки — назви місць роботи й нумерацію; моторові барказі, катери й човни — нумерацію; проекти перейменувань подати на затвердження негайно у двох примірниках.
Наказую всі написи в установах Морських Портів Української Народньої Республіки змінити на українські
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Наказ народного міністра шляхів Соковича від 31 березня 1918 р. № 41/78: на суднах, пристанях, будинках і машинах морських портів УНР підняти українську прапор із жовтим полем, у правому кутку якого — емблема Народнього міністерства шляхів (якір і заступ навхрест).
підняти українську майву з поміщеною в правому кутку жовтого поля емблемою Народнього Міністерства Шляхів, себ-то котвиця і заступ покладені навхрест
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; слово «майва» (прапор) — так в OCR (може бути «майва» як «прапор» у морській мові).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Департамент праці при Міністерстві праці закликав усіх фабричних інспекторів простежити за виконанням затверджених урядом розпоряджень і повідомляти про ухилення від цього закону.
фабричних інспекторів
Оповістка датована 1 квітня на афіші сусіднього тексту; зміст невиразний.
Оголошення про аукціон за адресою Лютеранська, 43, телефон 43-00.
Люторавська, 43, тол. 43-00.
Предмет аукціону нерозбірливий.
На одній із київських околиць знайдено великий склад зброї; велося розслідування.
В однія з окраїн м. Київа найдено великий склад зброї. Робиться розслідування.
Дата номера газети; точна дата знахідки не вказана.
Мешканка Столипінської вулиці, № 45, Ол. Перова заявила про крадіжку 21 000 карбованців; 14 800 карбованців знайшли в її знайомого Хролинського, який зізнався й сказав, що решту витратив; справу передано судовому слідчому.
Мешкаюча по Столипинській вулиці д. № 45 Ал. Перова зробила заяву про грабунок у неї 21.000 карб. грошей.
Дата номера газети; точна дата крадіжки не вказана.
Нарада в київського губернського комісара ухвалила негайно почати роззброєння населення, бо зброю почали ховати; міліція мала тимчасово підлягати державі й утримуватися з державних коштів, набирати до неї освічених людей зі знанням української мови, форма обов'язкова, міліціонери мали жити в казармах; Вільне козацтво — негайно скасувати й роззброїти.
Розброєнння поселення почати негайно, бо начинають ховати зброю... Міліціонери повинні жити в казармах. Вільно козацтво негайно скасувати і розброїти.
Дата номера газети; точна дата наради не вказана.
Газета повідомляла про зростання чорносотенного руху: після відходу більшовиків у Чорнобилі, Вінниці, Бердичеві, Броварах, Лубнах самозвані коменданти з місцевих поміщиків заарештовували українських і соціалістичних діячів, накладали контрибуції (у Лубнах — пів мільйона рублів); військовий міністр наказав виловлювати самозванців, близько двох десятків уже доставлено до Києва під суд.
До цього часу вже заарештовано і доставлено до Киіва і предаються суду до двух десятків самозванців.
Наказ міністра шляхів Соковича від 31 березня 1918 р. № 39: суворо заборонено прийом і передачу від різних комітетів і громадських організацій телеграм з агітаційним змістом проти розпоряджень і діяльності уряду УНР; незадоволені можуть скаржитися законним порядком, але не підбурювати маси, користуючись телеграфом.
Строго забороняю прийом і передачу від ріжних комітетів та громадських організацій телеграм зі змістом агітаційним проти розпоряджень та діяльности Уряду
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; початок наказу — на с. 4, закінчення — на с. 5.
Слідча комісія просила осіб, які мають відомості про низку офіцерів (зокрема полковника Миколу Олексійовича Жеребцова, прапорщика Володимира Жоховського, корнета Сергія Кручених, підполковника Олексія Круглова та ін.), надсилати їх до комісії в будинок судової палати (8-й поверх).
надіслати ці відомості до слідчої комісії — будинок судової палати, 8-й поверх.
Мета розслідування в OCR не вказана.
Міністр внутрішніх справ Ткаченко в розмові з кореспондентом пояснив заборону маніфестації в Києві: за відомостями міністерства, її хотіли використати чорносотенці й контрреволюціонери, щоб викликати вороже ставлення до «дружнього нам війська», а серед робітництва велася агітація російських націоналістів; партія «Бунд» протестувала проти заборони.
По наших відомостях цей момент хотіли використати червоносотенні, контр-революційні елементи, щоб ... викликати вороже відношення до дружнього нам війська
Дата номера газети; дата і мета маніфестації в OCR не вказані.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Повідомлялося, що на Печерську, Лук'янівці, Шулявці та Куренівці населення озброєне; ухвалено просити Військове міністерство та Міністерство внутрішніх справ вжити всіх можливих заходів для якнайшвидшого роззброєння населення, особливо на передмістях.
що на Печерську, Лукіянівці, Шулявці та Куренівці ... населення ... озброєно
OCR колонки дуже розірваний.
Члена української мирової делегації М. Левицького призначено послом Української Республіки при турецькому уряді.
М. Левицького призначено послом Української Республіки при турецькому уряді.
Дата номера газети; точна дата призначення не вказана.
До редакції «Нової Ради» завітав Олекса Досвітній — член делегації Українського народного союзу в Америці.
До нашої редакції завітав Олекса Досвітній, член делегації Українського Народного Союза в Америці.
До комісії при Відділі мистецтв залучено художників, архітекторів, артистів і вчених: Л. І. Нестельберга, В. Н. Рикова, А. А. Екстера, Б. К. Лівшиця, І. Е. Дувана-Торцова, С. А. Гилярова, С. С. Мокульського, Н. А. Смурського, В. Н. Болховського, Р. А. Романова-Добржанського, М. П. Алєксєєва, К. Н. Міхайлова й інших.
Въ составъ Комиссіи привлечены представители мѣстныхъ художественныхъ организацій, школъ и ученыхъ обществъ
Читано з зображення.
Наказ С. Шелухина від 31 березня 1918 року (№ 23): Василя Бельмаса, прикомандованого до Міністерства судових справ і призначеного з 8 січня 1918 року діловодом (скарбником) 2-го департаменту, зараховано до складу співробітників Міністерства.
наказую числити у складі співробітників Міністерства прикомандованого до Міністерства Василя Бельмаса
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 24 від 31 березня 1918 року: товариша прокуратора Одеської Судової Палати Фелікса Мартиновського призначено директором першого департаменту Міністерства судових справ.
Товариш прокуратора Одеської Судебної Палати Фелікс Мартиновський призначається
Читано з OCR-тексту.
Накази Міністерства судових справ: з 31 березня 1918 року товариша прокурора Одеської судової палати Фелікса Мартиновського призначено директором Першого департаменту міністерства (№ 24); Климента Васильовича Квітку за постановою Ради Міністрів від 31 березня призначено товаришем міністра судових справ (№ 25).
Згідно з попереднім наказом Климент Васильович Квітка призначається з 31 березня 1918 року на посаду Товариша Міністра Судових Справ
Читано з OCR-тексту. Номери наказів 24 і 25 читаються нечітко.
Оголошення: на фабричному складі Дніпровського союзу споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) у великій кількості продавали емальований посуд — чашки, чайники, казанки, миски — гуртом і вроздріб.
Оголошення: на фабричному складі Дніпровського союзу споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) гуртом і вроздріб продавався посуд — чашки, миски, чайники, глечики тощо.
На фабричному складі Дніпровського союза споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) продається в роздріб і гуртом ПОСУД
На фабричному складі Дніпровського Союзу споживчих товариств (Велика Васильківська, 45) продається в величезних кількостях НА РОЗДРІБ І ГУРТОМ ЕМАЛЬОВАНИЙ ПОСУД: чашки, чайники, казанки, миси і т. н.
Цін в оголошенні немає.
Оголошення: «Український календар на 1918 рік» (за старим стилем і за новим) від товариства «Час» коштував 3 карбованці без спинки; окрема спинка — 30 копійок; продавали в крамницях «Часу» (Володимирська, 53 та Фундуклеївська, 21).
Український календар т-ва «Час» на 1918 рік, укладений за новим і старим стилем, коштував 3 карб. (без щитка), окремий аркуш — 50 коп.; продавався в крамницях т-ва «Час» на Володимирській, 53 та Фундуклеївській, 24.
український календар на 1918 рік „Т-ва Час" укладений по новому і старому стилю. Ціна без щитка 3 карб.
Українських Календарь на 1918 рік Т-ВА „ЧАС" по старому стилю і по новому. Ціна без спинки 3 кар., окрема спинка коштує 30 коп. Календарь продається в крамниці Т-ва „ЧАС", Київ, Володимирська, 53 і Фундуклеївська, 21.
Оголошення: на посаду завідувача фінансового відділу загальної канцелярії Міністерства земельних справ запрошувалася особа з теоретичним і практичним знанням фінансових і бюджетних справ; знання української мови обов'язкове, платня — до 600 карб. на місяць.
Платня в місяць до 600 карб.
Оголошення: щойно вийшла з друку книга доцента Свєнціцького «Основи науки про мову українську» — ціна 60 копійок; головний склад видання — оптова крамна комора товариства «Час» (Володимирська, 42).
Вийшла з друку ... книга доц. Свенціцького ОСНОВИ НАУКИ ПРО МОВУ УКРАЇНСЬКУ. Ціна 60 коп. Головн. скл. вид. — Гуртова крамна комора Т-ва „ЧАС". Київ. Володимирська, 42
Окрема спинка до Українського календаря на 1918 рік коштувала 30 копійок.
окрема спинка коштує 30 коп.
Оголошення на 2-й сторінці «Робітничої газети» перед текстом коштували 1 карбованець 50 копійок за рядок, на 4-й сторінці позаду тексту — 1 карбованець; зміна адреси передплатника — 80 копійок.
на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й стор. — 1 к. за рядок. За зміну адреси 80 коп.
Номер газети «Боротьба» коштував 25 коп., а на станціях залізниць — 27 коп.
Ціна 25 коп. = На станціях залізниць 27 коп
Одне число газети «Боротьба» коштувало в Києві 25 копійок, а на залізничних станціях 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення. На станціях залізниць ціна 27 коп.
Передплата газети «Боротьба» на один місяць коштувала 6 карбованців.
на 1 місяць — 6 крб., на 2 місяці — 11 крб., на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення.
Передплата газети «Боротьба» на два місяці коштувала 11 карбованців.
на 1 місяць — 6 крб., на 2 місяці — 11 крб., на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення.
Передплата газети «Боротьба» на три місяці коштувала 16 карбованців.
на 1 місяць — 6 крб., на 2 місяці — 11 крб., на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштувало 1 карбованець 20 копійок за рядок петиту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядов петіту.
Читано з зображення.
Оголошення людей, які шукають роботу, друкували в «Боротьбі» за 1 карбованець за все оголошення.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштувала 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Окреме число «Робітничої газети» коштувало 20 копійок у Києві (22 копійки в провінції).
Ціна 20 к. ... провінції 22
Шапку OCR зіпсовано.
Членський внесок в Українському клубі в Києві становив 12 карбованців на рік; записувалися в економа клубу щодня з 6 до 8 години вечора в старому приміщенні (Володимирська, 42).
Записуватись в економа клубу що-дня від 6 до 8 годин вечора в старому помешканню (Володимирська, 42) ... за рік 12 карб.
Річний внесок прочитано як «12 карб.» (OCR розірваний); години «6 до 8» теж із вагомою вірогідністю.
Оголошення: книжка Доманицького «Життєпис Т. Шевченка» коштувала 30 копійок у книгарні (Київ).
В. Доманицький. Життепис Т. Шевченка — 30 коп.
Назву книгарні та адресу (у тексті «Цеоторівська вул., 27», ймовірно, Нестерівська, 27, як в №238) OCR спотворив.
Оголошення: книжка М. Коцюбинського «Про Франка» коштувала 25 копійок.
М. Коцюбінський. Про Франка ц. 25 к.
Передплата «Робітничої газети» на три місяці коштувала 15 карбованців (ціну за місяць у цьому числі OCR спотворив).
3 міс. 15 карб.
Ціна за місяць прочитана як «З карб.» — ймовірно, спотворене «5 карб.».
ЦК УСДРП обіцяє премію 200 карбованців за прийняту на конкурс брошуру (понад гонорар 10 крб за аркуш).
і 200 карб. премія
Окрема ціна/премія за прийняту брошуру.
Передплата на «Боротьбу»: один місяць — 6 карбованців, два місяці — 11 карбованців.
На 1 нісяць... 6 карб. На 2 місяця... 11 нарб.
Друга ціна: 2 місяці — 11 крб; цифри з OCR читаються з певним сумнівом.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштувало 2 карбованці (за рядок петиту).
ОГОЛОШЕННЯ: На 1 стор. ... 2 карб. На останній 1 карб. 20 коп. за рядов петіту.
Читано з зображення. Одиниця вимірювання для ціни на 1-й сторінці надрукована нечітко; ймовірно, рядок петиту.
Центральний Комітет УСДРП на засіданні 31 березня постановив оголосити конкурс на брошури («Перше травня», «8-годинний робочий день», «Постійна армія і народна міліція», «Інтернаціонал»): прийняті брошури оплачуються по 10 карбованців за аркуш на 1000 примірників плюс премія 200 карбованців. Адреса ЦК: Київ, Михайлівська, 35, пом. 1.
Прийняті брошури Ц. К. оплачуються по 10 карб. від аркуша з 1000 примірників і 200 карб. премія.
Дата засідання ЦК — 31 березня (стиль імовірно новий); окремо премія 200 крб.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Умови друкування оголошень у «Новій Раді»: на 1-й сторінці — 3 карб. 25 коп. за рядок; особи, що шукають праці, — 1 руб. 30 коп. за один раз (не більше трьох рядків).
На 1 сторінці: 3 карб. 25 коп ... Особам, що шукають праці ... 1 руб. 30 коп. за 1 раз
Рядки умов у OCR зіпсовані; в № 45 для шукачів праці прочитано 1 руб. 20 коп.
Оголошення в «Боротьбі»: рядок петиту на останній шпальті коштує 20 коп.; оголошення тих, що шукають праці, — 1 карбованець за все.
Для шукаючих праці все 1 карб
OCR розірваний; ціна рядка (20 коп.) стосується оголошень на останній сторінці.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштує 50 коп.
ЗМІНА АДРЕС
Сума «50 коп.» стоїть поруч із рубрикою «Зміна адреси»; у №4 цифра читається як 60; можливо 50 або 60.
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев лікував сифіліс («606-914») і трипер; вул. Гоголівська, 2а, приймав з 11 до 1 і з 5 до 7 год. вечора.
Д-р Сергій Коломійцев (606-914) сифіліс, тріппер. Гоголівська, 2а. Пр. 11—1 і 5-7 в.
Оголошення: спеціальна водолікарня д-ра Черняка — систематичне лікування статевих хвороб; Велика Житомирська, 16, прийом з 9 до 2 і з 5 до 9.
спц. водолікарня Д-р Черняк, систем. лічення всякого роду полових хвороб. Вел. Житомирська 16. 9-2 та 5-9.
Оголошення: Я. Золотницький (проти пошти, Хрещатик № 23, телефон 3-86) платить аматорські ціни за всякі старі речі й купує різне дорогоцінне каміння.
Аматорські ціни плачу за всякого роду старі річи. Я. ЗОЛОТНИЦЬКИЙ. Проти почти Хрещатик № 23. Телефон 3-86.
Оголошення: у Києві на Малій Житомирській, 10 продаються українські бандури.
Бандури українські продаються, Київ, Мала-Житомирська № 10.
Оголошення: при Українському робітничому клубі (Лук'янівський народний дім) працювали курси, де вчили писати, читати, рахувати, а також читали лекції з історії, географії, літератури, природознавства; записували щодня з 5 до 10 години вечора.
Хто хоче учитися хай записується на курси при Клюбі (Лук'ян. Нар. Дім). На курсах учать писати, читати, рахувати а також провадяться лекції по історії, географії, літературі, природознавству ... Запись приймається з 5-ти до 10-ти год. вечора що дня.
Оголошення: кухарка шукає посаду, має рекомендацію; адреса — Велика Васильківська, 64, пом. 17.
Кухарка шукає посади, має рекомендацію; адр. В. Васильківська, 64, пом. 17.
Читано з зображення.
Оголошення: редакція приймає переклади з української, польської, російської та єврейської мов на німецьку й навпаки.
Переводи на німецьку мову з українськ. польськой, руськой і еврейської мов
Читано з зображення.
Оголошення: Міністерство земельних справ просило вчителів, агрономів і фахівців надсилати рукописи підручників для нижчих і середніх сільськогосподарських шкіл, щоб з осені навчання велося українською мовою (Київ, Володимирська, 19, видавничий відділ).
щоб уже з осени б. р. можна було розпочати науку в українській мові.
Читано з зображення.
Оголошення: фабрика емальованих виробів Т-ва «Геркулес» (Велика Васильківська, 50, тел. 33-47) завела відділ залізо-емальованих вивісок, табличок і рекламних плакатів українською та іншими мовами; запрошувались агенти.
завела специальний відділ по виготовленню залізо-емальованих вивісок, таблиць і реклямових плакатів на Українській і инш. мовах.
Читано з зображення.
Оголошення: книгарня Т-ва «Друкар» (Хрещатик, 50) продавала «Правописний словничок» (2-ге вид., 92 с.) за 1 крб 25 коп. і книжку О. Зайцева «Перше кохання Шевченка» (32 с.) за 50 коп.
Правописний словничок, вид 2-е стор. 92, ц. 1 р. 25 коп.
Читано з зображення.
Оголошення: передплата на двотижневий журнал «Кооперативна зоря» Дніпровського союзу споживчих товариств: рік — 12 крб, півроку — 6, чверть — 3, окреме число 50 коп. (Київ, Інститутська, 4).
Передплата: на рік — 12 карбов., на півроку — 6 карб.; на чверть року — 3 кар.; окреме число 50 к.
Читано з зображення.
Оголошення: друкарський відділ військового міністерства приймав замовлення на друк від державних установ і приватних осіб (Велика Володимирська, 46, щодня з 11 до 1).
Приймаються також замовлення на українські видання від приватних осіб.
Читано з зображення.
Оголошення: передплата на український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедзь»: 1 місяць — 1 крб 60 коп., півроку — 9 крб 50 коп., рік — 19 крб 20 коп.; зміна адреси 50 коп.; редакція — Київ, Рейтерська, 20, тел. 15-81.
Передплата: 1 м. — 1 карб. 60 коп., на пів року — 9 карб. 50 коп., на 1 рік — 19 карб. 20 к.
Читано з зображення.
Оголошення: Головна військово-ветеринарна управа (Лютеранська, 33, тел. 48-60) запрошувала ветеринарних лікарів на службу в новоформовану українську армію й просила надіслати відомості за зразком.
Усіх ветеринарних лікарів, котрі бажають служити в ново-формуємій українській армії
Читано з зображення.
Оголошення: добрих людей, які знають про долю І. В. Марковича, просять відгукнутися на адресу Львівська, 105.
Прохаю добрих людей відающих о судьбі І. В. Марковича відозватися Львівська 105
Оголошення: шукають фельдшера Карпенка з колишнього Георгіївського сердюцького полку ім. Богуна; відгукнутися лікарю Кузицькому на Дегтярівську, 4, пом. 6.
Шукаю ф-ра Карпенко був. георгієвського сердюцького ім. Богуна полку. Адреса: Дегтеревська вул. 4 пом. 6
31 березня 1918 р. на засіданні губернського комітету палива констатували, що ліси Київщини сплюндровано «на 20 літ вперед», і вирішили звернути особливу увагу на розробку торфових багатств Київщини; головою президії обрано О. К. Матюка.
ліси на Київщині сплюндровано за 20 літ вперед—комітет звернув особливу увагу на розробку торфяних багатств Київщини.
Число дня в OCR пошкоджене («(11) березня»), неділя перед номером — 31 березня.
У Києві через злидні й виснаження панував голодний тиф та інші хвороби, що виростають на злиднях; газета пов'язувала це з вимогою налагодити промислову техніку й нормально організувати продовольство.
Завдяки цьому зараз панує у м. Київі голодний тиф и инші хвороби, що виростають на злиднях.
Тиф у Києві згаданий узагальнено, без цифр захворілих.
Оголошення: потрібні друкарка на друкарській машинці, службовець, кур'єр і вмілий працівник на типографських машинах; необхідно добре знати українську мову й мати рекомендації.
ПОТРІБНІ друкарщиця на пишучій машині, урядовець, кур'єр і вмілий робити на типографських ... необхідно добре знати українську мову і мати рекомендації.
Частина слів оголошення (посада «стенографістка» у заголовку) спотворена.
Оголошення: Південно-Західне транспортне товариство виконувало всі операції з перевезень і зберігання вантажів, мало мережу контор і склади, приймало дублікати накладних на застряглі вантажі з Катеринослава, Кременчука, Гомеля, Могилева для відправки водою до Києва; правління — Олександрівська, 8 (Поділ), відділ — Хрещатик, 22.
Правління: Олександрівська № 8 (Поділ), одділ: Хрещатик № 22.
Назву товариства частково відновлено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: розпродаж вовни, шовку, ковдр і вати у фірми Жадно-Титаренко на Прорізній.
РОЗПРОДАЖ: Шерсть, шовк, укривала, вата. ЖАДНО-ТИТАРЕНКО Прорізна
Назву фірми й номер будинку прочитано непевно.
31 березня 1918 року професори обрали 10 представників до комісії при Міністерстві освіти для вироблення плану українізації вищих шкіл, серед них професори Швець, Лучицький, Грабар, Веселовський, Лук'яненко, Зеньковський, Черняхівський; комісія починала роботу на цьому тижні.
31 березня обрано було 10 представників в комісію при міністерстві освіти що до вироблення пляну українізації вищих шкіл
Текст у колонці сильно зіпсований OCR; назва установи, що обирала, неясна (можливо, Український народний університет); прізвища реконструйовані частково.
Наказом № 23 від 31 березня 1918 року Міністерство судових справ зарахувало до співробітників Василя Бельмаса, призначеного з 8 січня 1918 року діловодом (скарбником) 2 Департаменту міністерства; наказом № 27 від 2 квітня доручено скласти акт про майно, знищене під час нападу більшовиків.
накавую числити в складі співробітників Міністерства прикомандованого до Міністерства Василя Бельмаса, призначеного з 8 січня 1918 року на посаду діловода (скарбника) 2 Департаменту Міністерства.
Читано з OCR-тексту. Текст наказу сильно розірваний.
Український національний театр у Троїцькому народному домі 31 березня 1918 року (неділя) грав «Богдана Хмельницького», 1 квітня — «Сто тисяч», 2 квітня — «Марусю Богуславку».
Сьогодня 31-го (18) Богдан Хмельницький ... 1-го квітня СТО ТИСЯЧ. 2-го МАРУСЯ БОГУСЛАВКА.
Афіша Українського національного театру в Троїцькому Народному Домі на 31 березня: «Богдан Хмельницький» і «Маруся Богуславка»; наступного дня, 1 квітня, — «Сто тисяч».
Сто тисяч, 2-г. Маруся Богуславка
Розкладу вистав і вдень, і ввечері з OCR не відновити.
Український національний театр у Троїцькому Народному домі показував 31 березня «Богдан Хмельницький», 1 квітня «Сто тисяч», 2 квітня «Маруся Богуславка».
Сьогодня, 31-го, у неділю, Богдан Хмельницький. 1-го квітня, Сто тисяч. 2-го Маруся Богуславка.
Читано з зображення.
31 березня 1918 року в Українському театрі М. Садовського (2-й міський театр) йдуть опера «Наталка Полтавка» та комедія на 1 дію «Перші гулі».
31-го 1) НАТАЛКА ПОЛТАВКА, укр. оп. 2) ПЕРШІ ГУЛІ, ком. на 1 д.
Видавництво «Вік» випустило нову книжку Сергія Єфремова «Під обухом. Більшовики в Києві», ціна 80 коп.; продавалася в Українській книгарні (Безаківська, 8) та в Крамній коморі «Час» (Володимирська, 42).
Сергій Єфремов - ПІД ОБУХОМ. БОЛЬШЕВИКИ В КИЇВІ. Ціна 80 к.
Вийшла книжка доц. І. Свенціцького «Основи науки про мову українську», ціна 1 крб 60 коп.; головний склад — Гуртова крамна комора т-ва «Час», Володимирська, 42.
Основи науки про мову українську ціна 1 карб. 60 коп.
Мирна делегація привезла з Берестя німецькомовну книжку шведського вченого Альфреда Єнсена про «Кобзаря» й Т. Шевченка (157 сторінок, з портретами й малюнками поета); книжку перекладали українською.
Мирна делегація привезла з Берестя літературний дослід відомого шведського вченого доктора Альфреда Ієнсенʼа про „Кобзаря" і Т. Шевченко.
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі оголосив на 31 березня виставу «Богдан Хмельницький».
31-го, Богдан Хмельницький.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Комісія Центрального комітету охорони пам'яток старовини й мистецтва на Україні напрацювала проєкт відновлення старих назв вулиць і урочищ Києва, особливо Старо-Київського району.
Комісія, докладно обговоривши назви усіх вулиць, провулків і майданів, особливо Старо-Київського району, прийшла до таких висновків
Читано з зображення. Проєкт друкувався «скороченими витягами».
За проєктом, Трьохсвятительську вулицю від Михайлівського майдану до Андріївської церкви мали назвати «Князь-Двір», Велику Житомирську — «Володимирів Вал», Хрещатицький провулок — «Козине болото», Михайлівський провулок — «Латина».
Большая Житомірская у." — „Вулиця Володимирів Вал"
Читано з зображення.
Вознесенський узвіз від Львівської вулиці до Духовної семінарії пропонували назвати «Владична гора», нижче семінарії — «Кудрявський взвіз», Жилянську вулицю — «Желань», Михайлівський підйом — «Боричів взвіз».
„Жилянская ул." — „Желань"
Читано з зображення.
Проїзд між Софійським і Михайлівським майданами пропонували назвати «Проспект Богдана Хмельницького», Нестерівську вулицю — «Вулиця Нестора Літописця», площу біля Жіночих курсів — «Майдан княжни Ольги», площу Богдана Хмельницького — «Майдан Бесарабка».
„Проспект Богдана Хмельницького", „Нестеровская ул." — „Вулиця Нестора Літописця"
Читано з зображення.
Левандівську вулицю пропонували перейменувати на «Вулицю Леванди», Скобелівську — на «Борщагівську», Миколаївський узвіз — на «Панкратовський взвіз».
„Скобелевская ул." — „Борщагівська вулиця"
Читано з зображення.
Комісія залишила без змін багато назв вулиць новітньої формації, вважаючи, що змінювати їх має комісія розширеного складу за участі громадських діячів.
Багато назв вулиць новітньої формації комісія лишила без змін
Читано з зображення.
Комісія запропонувала зробити державною власністю садибу Петровського біля Десятинної церкви та садибу Слюсаревського й створити «Національний парк Дитинець»; бажаним визнала й перехід у державну власність «Гори Дитинки», Кисилівки та Вздихальниці.
повинні стати державною власністю, не забудовуватися, а утворити „Національний парк Дитинець"
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: Український національний театр у Троїцькому народному домі — «Богдан Хмельницький», початок о 7, ціни збільшені.
Укр. Націон. Театр (Троїцьк. Нар. Дім): Богдан Хмельницький (поч. о 7 год., ціни збільшені).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: Театр Садовського (2-й Городський) — «На перші гулі» і «Наталка Полтавка», початок о 7.
Театр Садовського (2-й Городський): 1) На перші гулі, 2) Наталка Полтавка (поч. о 7 год.).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: у Лук'янівському народному домі — бенефіс Квітки, «Лісова квітка», початок о 7:30.
Лук'янівськ. Нар. Дім: бенефіс д-ки Квітки — Лісова квітка (поч. о 7½ год.).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: опера — вранці «Мадам Баттерфляй» (11:30), увечері бенефіс Загуменного — «Борис Годунов» (о 6).
Опера: вранці — Мадам Батерфляй (поч. о 11½ год.); увечері: бенефіс Загуменного — Борис Годунов (поч. о 6 год.).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: Театр Соловцова — вранці «Далекий принц» (о 12), увечері «Жизнь» (о 6:30).
Театр Соловцова: вранці — Далекій принц (поч. о 12 год.): увечері: Жизнь (поч. о 6½ год.).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: Купецьке зібрання — вранці концерт скандинавської музики, увечері костюмований вечір о 8:30; Інтимний театр — маскарад о 10 вечора; Печерський іподром — рисисті біги о 12 дня.
Купецьке Зібранне: вранці — Концерт Скандинавської музики; увечері — костюмований вечір (поч. у 8½ год.).
Читано з зображення.
Афіша 31 березня: Єврейський театр в Олексіївському парку — вранці «Дер вег цу фрайгайт» (о 1), увечері «Миш-Маш» (о 7).
Еврейський театр (Олексіївськ. парк): вранці — Дер вейг цу фрайгайт (поч. о 1 год.); увечері — Миш-Маш (поч. о 7 год.).
Читано з зображення.
31 березня на Вищих жіночих курсах у 8-й аудиторії читали лекції про міста-хутори; в Університеті св. Володимира у 14-й аудиторії о 2-й лекцію єврейською мовою д-ра Шавзиза «Гігієна рота й організму».
Лекція (еврейською мовою) д-ра Шавзиза: Гігієна рота й організму (поч. о 2 год.).
Читано з зображення.
Музичний відділ Міністерства народної освіти влаштовував концерт із творів композитора К. Стеценка, які досі в Києві не виконувалися; Український національний хор під орудою О. Приходька співав «Сон», «До пісні», «Колискову», «Сійтеся, квіти», «То була тиха ніч», «Живи, Україно», «Вкраїно-мати», «Слава Україні» та ін.
концерт, присвячений творам композитора К. Стеценка ... Хором диригує О. Приходько.
Дату й місце концерту в OCR не вказано.
31 березня на засіданні комісії з вироблення статуту музею (8 представників університету та інших наукових організацій Києва) Б. Дорошкевич із товаришем запропонували заснувати в Києві «Український національний музей»; більшість присутніх поставилася до «української культури» скептично, і після довгих суперечок вирішили назвати установу «Український народний музей».
на засіданню комисії, для вироблення статуту музея 31 березня серед 8 представників Універсітету та других наукових організацій Київа, я та мій товариш запропонували заснувати в Київі, столиці України „Український Національний Музей"
Стаття Б. Дорошкевича.
Комісія ухвалила позначити таблицями історичні місця старого Києва: «Бабин Торжок» на розі Трьохсвятительської, Володимирської та Андріївської церкви, «Стара Брама» на розі Володимирської та Великої Житомирської, «Перевісище», «Лядська Брама», «Львівська Брама», «Брама митрополита Заборовського» та «Ольгова Могила».
табличку „Бабин Торжок"
Читано з зображення.
Оголошення: школа малювання художників М. А. Козика та А. А. Прахової, Олександрівська, 37-а, кв. 22.
Школа малювання художників М. А. Козика і А. А. Прахової. Олександрівська 37-а, кв. 22.
Прізвище першого художника в OCR — «Ковіка».
Оголошення: у неділю в театрі Лук'янівського народного дому трупа Українського робітничого клубу давала бенефіс А. І. Євітки — драму на 4 дії «Лісова квітка» Яновської; квитки продавали з п'ятниці з 3 до 10 вечора, початок о 7½ вечора.
Театр Лук'янівського ... Трупа „Українського Робітничого Клюбу". У неділю бонефіс А. І. Евітки виставлено буде: „Лісова квітка", дра... на 4 дії, Яновської ... Квитки продаються з пятниці з 3-х години дня до 10 год. вечора. Початок у 7½ годин вечора
Прізвище бенефіціантки в OCR («Евітка») невпевнене; жанр «драма» вгадано за скороченням «дра/ком.».
Видавництво «Праця» випустило календар на 1918 рік (ціна 20 к.) та брошури І. Чопівського: «Економічні нариси. Природні багатства України» (96 с., 1 крб 50 к.), «Цукрова промисловість на Україні» (36 с., 70 к.), «Графіт на Україні» (35 к.); склад — у гуртовій книжковій коморі т-ва «Час» і в т-ві «Праця» (Терещенківська, 13, пом. 37).
1) ЧОПІВСЬКИЙ - „Економичні нариси. Природні багацтва України" - 96 стор. ц. 1 р. 50 к.
Музичний відділ Міністерства народної освіти влаштовував концерт, присвячений творам композитора К. Стеценка, у якому брали участь Український національний хор, київські співаки й музики; програма складалася з творів, що в Києві ще не виконувалися (серед них «Колискова пісня», «Сон», «До пісні», «Сійтеся, квіти», «Веснонько-весняно», гімн «Живи, Україно» та ін.).
Музичний Відділ Мінстерства Нар. Освіти уряджує концерт, присвячений творам композитора К. Стеценка ... Весь концерт уложено з творів які досі у Київі ще не виконувались.
Дата й місце концерту в оголошенні не збереглися; ім'я диригента спотворене OCR («дірібує»). Програму розібрано частково.
Оголошення: Директор Вищого Технічного Інституту повідомляє прийнятих до Інституту, що через ремонт приміщення колишньої Духовної семінарії (Вознесенський узвіз, 22), призначеного для Інституту, лекції почнуться пізніше (з 1-го числа, місяць нечіткий); урочисте відкриття Інституту відбудеться в неділю 31 березня о 12-й годині; плату за право навчання приймають з 22 березня; для видачі студентських квитків треба надіслати до канцелярії посвідчення та фотокартки, засвідчені міською міліцією.
Урочистий акт відкриття Інстітуту відбудеться в неділю 31-го березоля у 12 годині дня. Приймання платні за право навчання з 22 березоля.
Дата акту подана в тексті; оголошення надруковано 22 березня; назва закладу в OCR нечітка.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
31 березня того ж вечора у Києві влаштовували концерт скандинавської музики (початок о 10-й вечора) та виставу в «Інтимному театрі».
Концерт Скандинавської музики
Рубрика афіш пошкоджена.
На афіші 31 березня також значаться Театр Садовського, російський театр в Олександрівському парку та український сатиричний театр (назви вистав пошкоджені OCR).
Російській Театр (Олекс. парк)
Окремі театри називаються без репертуару.
«Нова Рада», № 46, вийшла в неділю 31 (18) березня 1918 року; адреса редакції й контори — вул. Інститутська, 22, телефон редакції — 64; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Телефон редакції 64 ... ІНСТИТУТСЬКА, 22 ... ВИХОДИТЬ ЩО-ДНЯ, крім понеділків і днів після великих свят
Друкарський відділ Військового міністерства повідомляв, що приймає замовлення на друк від державних установ та на українські видання від приватних осіб; контора на Великій Володимирській, 46, щодня з 11 до 1 год. (начальник В. Варницький).
Замовлення приймаються в конторі друкарського відділу по В. Володимирській у. 46 в 11-1 годин щоденно.
«Робітнича газета» — щоденний орган Центрального комітету УСДРП (рік видання II, №237) вийшла в неділю, 31 березня 1918 року; ця дата сильно відділена від попереднього, №236 від 28 лютого, бо в березні газета, ймовірно, не виходила.
НЕДІЛЯ 31-го бере[зня] 1918 року. Nº 237. Київ, 31 березня.
Дата номера: у шапці збереглося «НЕДІЛЯ 31-го бере…», у передовій — «Київ, 31 березня»; оголошення в номері теж датують неділю 31 березня; нового стилю. У №236 газета була органом Київського комітету, у №237 — Центрального комітету партії.
Газету надруковано в друкарні й літографії Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві.
Друкарня і літографія Товарнетва І. М. Кушнерова та Спілни в Київі
Редакція і контора «Боротьби» містилися в Києві на Караваєвській вулиці, 5, телефон 63; відчинено щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ВІДЧИНЕНО що дня крім свят від 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення.
«Боротьба» називала себе органом Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів і виходила щодня, крім днів після свят.
Виходить що-дня крім днів після свят.
Читано з зображення.
Газета закликала кожну партійну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату, а кожного члена партії, свідомого робітника чи селянина передплатити свою газету.
Кожна партійна організація українських с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення.
«Відродження» (ч. 3) писало про суперечки щодо написів на установах та на грошах, які виникли з вимог національних меншин в Раді, а газета «Подія» (Кам'янець на Поділлі) оцінювала міністерську декларацію як «надзвичайно важну хвилю».
«Відродження» (ч. 3) спинається на діскусіях національних меншостів України
Читано з зображення. Передрук з провінційної преси.
Сатиричний вірш «Товарообмін» (підпис Lustiger Teufel) у формі байки про Петра, Івана й Микиту висміював німецькі реквізиції в Україні: «Микита» відбирає корову в «Івана», але не віддає «Петрові», кажучи, що все відбите має бути його.
Все відібрав Микита, / Петрові не дає / І каже «Що відбито / Повинно бути моє»
Читано з зображення. Алегорія: Микита — німці.
Редакція повідомила, що кінець розмови з міністром шляхів у вчорашньому числі помилково не надрукований, тому подала її в цілому спочатку.
Помилково у вчорашньому числі у нас не був умішений кінець сеі розмови, зараз подаємо її в цілому спочатку.
Читано з зображення.
Газета передрукувала з німецької преси повідомлення про кризу в Італії: закриту кордон із Швейцарією, арешти міських голів, голод і відмову селян платити податки.
Починається страшний хаос. По містах нема урядників, селяне перестали платити податки
Читано з зображення. Іноземні новини; наведено лише як ілюстрацію редакційного добору матеріалів.
У бібліографії рекомендовано брошуру М. Левицького «Як писати службові папери українською мовою» (2-ге вид., 27 с.) із зразками паперів і словничком; рецензент «С.» побажав їй широкого поширення.
Як писати службові папери українською мовою.
Читано з зображення.
У «Поштовій скриньці» редакція відмовила авторці з Пеньківської в друку відвертого листа, бо питання не має громадського значення й може розв'язуватись адміністративно.
питання зачиплене Вами громадського значіння не має і може бути розвязано в адміністративному порядкові.
Читано з зображення.
Видавець газети — Центральний комітет УПСР; відповідальний за редакцію — М. Шраг; друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві.
Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р. За редакцію відповідає М. Шраг.
Читано з зображення.
Під назвою газети надруковано гасло «Хай живе III-й Інтернаціонал!», а над текстом третьої сторінки — «Революція повинна перемогти! Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від упадку. Хай живе вільна федерація народів Европи!».
Хай живе III-й Інтернаціонал!
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
У рубриці «Новини» перша сторінка анонсувала: «Заняття Полтави Українцями», «Мирні переговори України з Великоросією», «Напередодні революції в Італії», «Рух з відокремлення Ірляндії», «Самостійність Аландських островів», «Міжнародній соціялістичний конгрес».
Заняття Полтави Українцями.
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
Газета Військового міністерства «Відродження» (у № 2) висловилася за вибори не до Установчих зборів, а до парламенту УНР; «Нова Рада» (Ал. Ніковський) пропонувала негайно передати близько півтораста місць військових депутатів у Центральній Раді земському й міському самоврядуванню.
принаймні півтораста місць військових депутатів повинні дійти негайно земському й городському самоврядуванню
31 березня 1918 року відбулися численні збори видавців і письменників, які обрали комісію з 5 осіб для розроблення питань про спілку видавців, фінансування видавничої справи в Україні та літературну конвенцію з іноземними державами; порушено також питання про товариство українських драматургів для захисту авторських прав.
31-го відбулись численні збори видавців і письменників, які ухвалили обрати комісію з 5 осіб
У рекламному оголошенні газета називала себе єдиним органом українських соціалістів-революціонерів і найбільшою українською газетою з багатим інформаційним матеріалом. Вона мала власних кореспондентів у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі, Петрограді й Москві та по великих містах України.
„БОРОТЬБА" — найбільша українська газета з багатим інформаційним матеріялом.
Читано з зображення. Самореклама партійної газети.
Друкувалася й мала вийти книга «Літературно-наукового вістника» з творами Лесі Українки («Прокляття Рахілі»), О. Олеся, М. Грушевського, М. Сумцова та ін.; ціна книги — 2 крб 50 к.; передплата на 1918 рік — 10 карб.
Ціна 1 кн. 2 к. 50 к. ... Хто хоче одержувати „Л.-Н. Вістник" в 1918 р. нехай пришле поки що 10 карб.
У шапці номера №4 «Відродження» телефон редакції подано як 57-16 (у №2 — 67-16).
Київ, театральна площа № 48 А, телєфон 57--16
Розбіжність номера телефону між номерами газети; можлива помилка OCR або друку.
Серед нових книжок оголошено біографії: «Голова Укр. Центр. Ради проф. М. Грушевський» та Ю. Тищенка «Про В. Винниченка».
Голова Укр. Центр. Ради. Проф. М. Грушевський (біографія). Ю. Тищенко. Про В. Винниченка (біографія).
Оголошення книгарні; цін на ці книжки в OCR не збереглося.
Редакція «Боротьби» міститься в Києві на вул. Караваєвській; газета є органом Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів і виходить щодня, крім днів після свят.
Орган Центрального Комітету Української Партії Соціялістів
Адреса й телефон редакції (№ 63) читаються з OCR частково.
У рубриці «Справа написів» газета переказала «Відродження»: національні меншості в Раді вимагали, щоб написи на установах та грошах були рівноправними, а «Відродження» вважало ці вимоги нещирими.
Справа написів.
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
У неділю 31 березня о 12-й годині в помешканні Українського клубу (Володимирська, 42) товариство «Час» скликало представників українських видавництв для організації видавничої спілки, заготівлі паперу й друкарських машин з-за кордону та обговорення літературних конвенцій.
У неділю 31-го березня в помешканні українського клубу (В.-Володимирська, 42) т-во „Час“ впоряджає збори представників всіх видавництв
Доповідь «Літературна конвенція й українська культура» мав прочитати член Центральної Ради (прізвище в OCR — «Мавський»).
Товариство «Час» скликало на 31 березня 1918 року в помешканні Українського клубу (Володимирська, 42) нараду представників усіх українських видавництв і книгарень для організації Української видавничої спілки; обговорювалися заготівля паперу з-за кордону та літературні конвенції з іншими державами, доповідь мав п. Маєвський.
31-го березня в помешканні Українського клубу (Володимирська 42) т-во „Час" скликає представників всіх видавництв
Газета писала, що останнім часом на околицях і в самому Києві ведеться велика більшовицька агітація проти Центральної Ради, уряду й німецького війська із закликами помститися, а поряд із нею — чорносотенна агітація.
на окраїнах і в самому м. Київі ведеться велика большовицька агітація проти Центральної Ради, Ради Народніх Міністрів і німецького війська.
Селами Конотопщини ширився підроблений «3-й Універсал Центральної Ради», де нібито сказано, що власність на землю до 50 десятин не скасовується; фальшивка збурює селян проти Центральної Ради.
підроблений «3-й Універсал Центральної Ради»
Газета називає це провокацією.
Серед киян поширилася чутка, ніби всі вільні кімнати реквізуються для безплатного проживання німецьких і українських офіцерів; через це кімнати здають не відкрито через наклейки, а потай, через знайомих або газетні оголошення, і багато вільних кімнат стоїть порожніми по місяцю.
серед людности міста поширена чутка, ніби всі вільні кімнати реквізуються для безплатного проживання в них германських і українських офіцерів
Чутка; газета називає можливі реквізиції самоуправством.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У зведеннях з'явилося повідомлення, що між станціями поблизу Києва українсько-німецькі війська розбили більшовицьку банду і серед убитих нібито знайдено труп Євгенії Бош.
Поміж убитих большевиків ... знайдено труп Евгенії Бош.
Повідомлення хибне: Є. Бош тоді не загинула. Назви станцій в OCR спотворені.
На зборах УСДРП промовець стверджував, що німці беруть бранців — і великоросів, і українців, арештовують комітети й навіть цілі міські думи (наприклад, у Житомирі); інший промовець заперечив це, назвавши свідчення «другорядними і непевними джерелами».
І німці теж беруть зараз бранців і великоросів і українців, арестують комітети, і цілі міські думи (прим. в Житомирі).
Це твердження одного з промовців і його спростування, а не підтверджений факт; подія — в Житомирі, але стосується політичної ситуації в Україні (і Києва).
За австрійськими газетами (з Берліна, 31 березня), Троцький організує нову армію мирного часу з колишніх офіцерів, яка мала б налічувати 1 000 000 багнетів; а за повідомленням з Берліна від 30 березня, Ленін видав декрети про озброєння всього населення Росії.
Троцький організує нову армію мирного часу з бувшими офіцерами на чолі
Читано з зображення. Повідомлення з чужих слів, подано як чутку.
Міністерство внутрішніх справ мало внести законопроєкт про асигнування 10 мільйонів карбованців на допомогу духовенству; кожен священнослужитель мав отримати близько 500 карбованців.
законопроєкт про асігнування в допомогу духовенству 10 міл. карб. Після докладного обрахунку кожний духовний одржить біля 500 карбованців.
Київські робітничі організації запропонували створити Всеукраїнський Робітничий Банк; для підготовки було обрано комісію, яка мала оприлюднити проект статуту. Газета бачила в банку об'єднуючий центр робітничих організацій, з їхніми коштами та заощадженнями окремих членів.
Ініціятива по утворенню Всеукраїнського Робітничого Банку, котра виникла у сфері київських робітничих організацій
Читано з зображення.
Внески до Українського клубу приймалися на поточний рахунок у банку Київського комерційного товариства взаємного кредиту (Інститутська, 3); старшини клубу — Скляцький, Лукасевич, Петрушевський, Волошинов, Галаган, Томашівський.
гроші здавати на біжучий рахунок ... Київського комерційного товариства взаємного кредиту (Інститутська, 3)
Прізвища частково відновлено.
У Києві з'явилися фальшиві купони «Позики Свободи»: на облігаціях по 100 карб. переправлено 100 на 400, а купони по 2 карб. 75 коп. — на 12 карб. 75 коп.
Фальшиві гроші. У Київі зʼявились купони „Займа Свободи" ... переправлено 100 карб. на 400 і 2 карб. 75 коп.—на 12 карб. 75 коп.
Деталі частково нерозбірливі.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Український народний кооперативний банк приймав на вклади й поточні рахунки німецькі марки та австрійські корони за встановленим курсом у копійках.
приймає на вкладки й біжучі рахунки: германські марки по ... 50 коп. австрійські корони по ...
Курси в OCR не прочитано надійно (видно «по 50 коп.», «по 1 рублю», «40 коп.»); адреса банку частково — «...щ., 27».
Кореспондент газети питав у міністра шляхів про виручку залізниць: наведено цифри 279 000 карбованців за один день і 706 тисяч за інший, причому за більшовиків така сума не була більшою.
279,000 варб.
Цифри й дні майже неможливо відновити з OCR; використовувати лише як слабку ознаку.
При Міністерстві харчових справ відкривався Департамент цукрової промисловості, що мав розподіляти цукор і встановлювати ціну на нього; до нього переходили справи Центрального бюро з об'єднаних закупівель цукру.
одкривається новий департамент, який відатиме цукровою промисловістью, роспреділюватиме постачаням цукру та встановлення ціни на його.
Запаси в Києві на складах, пекарнях і млинах (Бродського, Гримберга, Кельберга та ін.): жита 218, пшениці 882, пшеничного борошна 10 680, житнього борошна 154, вівса 95, ячменю 13 389, кукурудзи 9104, сіна 35 886, висівок 5326.
було всього збіжжа 218 жита, 882 пшениці, борошна пш. 10680, жит борошна 154, вівса 95, ячменю 13,389, кукурузи 9104, сіна 35886, висівок 5326.
Читано з зображення. Одиниці виміру в друку не вказані (ймовірно пуди).
В останні дні в Києві помітно подешевшали деякі харчові продукти: те, що коштувало понад карбованець за фунт (одного часу доходило навіть до 1 р. 40 к.), тепер можна купити на базарі по 60 копійок; знизилися ціни на сало, яйця, молоко, а в їдальнях, ресторанах і кав'ярнях з'явилися оголошення про зниження цін на страви.
доходило одного часу навіть до 1 р. 40 к.), можно купувати на базарі по 60 копійок
Назва продукту в OCR знищена («хло, Бама» — можливо, хліб/булки).
Київський губернський земельний комітет (сесія з 20 березня) намагався засіяти всю землю губернії; Канівський комітет просив 2000 пудів проса, 2000 пудів ячменю, 2500 пудів вівса й 5000 пудів бурякового насіння; руйнувалися Великополовецька селекційна станція й кінний завод в Узині, де розпродали англійських жеребців вартістю по 36 000 карбованців.
кіньський завод в с. Узині Васильківського повіту де забрані й роспродані породисті жеребці, в свій час, виписані з Англії, коштовністью по 36000 карб.
Губернська продовольча управа повідомила, що на Волині розграбовано близько 300 000 пудів хлібних продуктів, які були на обліку продовольчих органів; лише в 20 економіях Житомирського повіту — 60 450 пудів хліба, 109 604 пуди фуражу, 31 838 пудів картоплі, забрано 610 голів молодняка й 490 коней.
на Волині розграбовано біля 300.000 пуд. хлібних продуктів, лічившихся на учеті продовольчих органів.
Стосується Волині; повідомлення київської губернської продовольчої управи.
Цукрові заводи Проскурівського, Летичівського, Черкаського повітів та заводи Мировіцький, Глобівський, Іраміївський мали впевненість, що буряками будуть забезпечені краще, ніж торік. Виробники цукру просили держави забезпечити заводи паливом, ремонтом і фінансуванням.
вже мають певність, що буряками будуть забезпечені краще, ніж у минулім році.
Читано з зображення. Назви заводів частково нерозбірливі в друку.
Оголошення: старшина Українського клубу «Родина» (Володимирська, 42) запрошувала на 10 годину ранку в неділю, 31 березня, до приміщення клубу осіб, які хотіли б орендувати приміщення під кав'ярню, клубний буфет та вішалку в новому приміщенні клубу.
Старшина українського клубу «Родина» (Володимирська, 42) запрошувала в неділю 31 березня о 10 год. ранку осіб, які хотіли б орендувати під кав'ярню, клубний буфет і вішалку новe помешкання клубу.
запрошує в неділю 31 березня на 10 год. ранку осіб, які хотіли-б арендувати помешкання під кавярню, клубний буфет та вішалку в новому помешканню клубу.
Старшина Українського Клюбу „РОДИНА" (Володимир., 42) запрошує на 10 годин ранку в неділю 31 березня в помешкання Клюбу осіб, які хотіли б арендувати помешкання під кавярню, клубний буфет та вішалку в новому помешканні Клюбу.
Оголошення: старшини Українського клубу «Родина» (Володимирська, 42) запрошували 31 березня о 10 ранку охочих орендувати приміщення під кав'ярню, клубний буфет та вішалку в новому приміщенні клубу.
Старшина Українського Клубу «Родина» (Володимирська, 42) запрошує на 10 годин ранку в неділю 31 березня
Читано з зображення.
Квартирна криза в Києві: за цілий день ходіння містом не знайдеш жодної «наклейки» (паперового оголошення) про здачу помешкання, кімнати чи навіть ліжка; приїжджі, зокрема ті, хто виїздив за більшовиків, по кілька днів шукають житло й повертаються ні з чим.
Обійдіть ... з ранку й до вечора, з одного кінця в другий кінець, і ви не знайдете жадної „наклейки", паперової оповістки про здачу якого-небудь помешкання
Міністерство пошт і телеграфів готувало повітряну пошту між Києвом і Полтавою: перша пошта мала вилетіти з Києва, щойно офіційно стане відомо, що українські війська взяли Полтаву.
М-во почт і телеграфів підготовляє встановлення повітряної почти між Київом і Полтавою.
Київська міська управа попередила візників-легковиків і ломовиків, що коли до 1 квітня 1918 року вони не викуплять квитків на право займатися візницьким промислом у 1918 році, до них буде вжито рішучих законних заходів.
коли до 1 квітня вони не виберуть квитки на право заняття в 1918 році фурманським промислом, то міська управа буде примушена прийняти ... законні міри.
31 березня 1918 року о 5 годині вечора вирушив перший потяг прямого сполучення до Полтави; 1 квітня мали відновити телеграфний зв'язок з Полтавою.
31 березіля о 5 год. вечора отправився перший потяг прямого сообщенія до м. Полтави. 1 квітня має бути відновленний телеграфний звязок.
Звідки вирушив потяг, прямо не вказано; імовірно, з Києва.
З 31 березня 1918 року почався більш-менш регулярний рух потягів між Києвом і Ромоданом: потяг ішов через Пост-Волинський новим мостом через Дніпро і виходив з Києва щодня о 5 годині вечора.
З 31-го березіля розпочався більш-менш регулярний рух потягів між Київом та Ромоданом. Потяг іде через Пост-Волинський на новий міст через Дніпро і далі на ст. Ромодан. З Київа він виходить що дня о 5 годині вечора
Між Києвом і Одесою почав ходити швидкий потяг: чистий прибуток склав 3500 карбованців, дорога тривала 14 годин. Приміський рух пасажирів був значний, без квитків майже не їздили.
Між Києвом і Одесою же почав ходити швидкий потяг, котрий чистий прибут дав 3,500 карб. Потяг іде 14 годин.
Читано з зображення.
Розпочався рух товарних потягів, але відновити його повністю важко: більшовики захопили багато вагонів і паровозів, а публіка боїться грабунків на залізницях і стримується від перевезень.
публіка боїться грабіжництва на залізницях а через те і стримується від транспортування грузів
Читано з зображення.
За словами міністра шляхів, мають відбудувати залізницю Мерефа — Херсон і лінію Грицино — Рівне; до Ради міністрів буде внесено законопроєкт про будівництво залізниці Київ — Житомир, робота можлива в середині літа.
Має бути відбудована залізниця Мерефа-Херсон ... Має бути внесений на розгляд Ради міністрів законопроект про будування залізниці Київ—Житомир
Читано з зображення.
Міністр шляхів Сакович наказав усім начальникам доріг: харчові вантажі всіх категорій належать Міністерству харчових справ, і його розпорядження щодо розподілу мають виконуватися безумовно.
харчові, грузи (вантаження) всіх категорій належать до відома Міністерства Харчових Справ і усі распорядження що до розпреділення цих вантажень Міністерством повинні безперечно виконуватись.
Читано з зображення. У тексті прізвище міністра надруковано «Сокович» і «Сакович».
Вантажі за кордон, що відправляються за розпорядженням австро-угорських і німецьких установ, мали перевозитися залізницями України як приватні, за комерційним тарифом.
повинно приймати до перевозки по залізницях України яко приватні по комерційному тарифові.
Читано з зображення.
Міністр шляхів заборонив залізничникам дільниці Гомель — Ромни Лібаво-Роменської залізниці одержувати платню від осіб, що не належать до українського уряду, бо дільниця підлягає Українській державі.
Участок Гомель—Ромни Либаво-Роменської залізниці підлягає урядові української держави
Читано з зображення.
Міністр шляхів наказав відібрати у продовольчого комітету вантажі, зреквізовані на залізниці, дослідити випадок і покарати винних: комітет не має права реквізувати вантажі.
Продовольчий комітет не має ніякого права реквізувати грузи, котрі перевозяться залізницею.
Читано з зображення.
Міністр шляхів наказав припинити проїзд в окремих вагонах осіб, які за посадою не мають на це права; дозвіл на окремі вагони могли давати виключно лише міністр та директор.
Наказую припинити проїзд в окремих вагонах тих осіб, котрі по своїй службовій посаді не мають на це права.
Читано з зображення.
Телеграмою міністр шляхів велів відкомандирувати до своїх управлінь службовців Привіслянських, Варшавської та Галицьких залізниць, що були в розпорядженні «Бежедо».
відкомандируйте до розпорядження своїх управлінь.
Читано з зображення.
Авіаційна пошта вилітала до Полтави 31 березня о 10 ранку; пілот брав з собою багато київських газет.
Сьогодня в 10 год. ранку оддітає авіяційна пошта в Полтаву.
Читано з зображення.
На Київсько-Воронезькій залізниці відновлено рух, перерваний через бої коло Конотопа; поїзди лише з товарних вагонів ідуть без розкладу до Ніжина 7–12 годин.
Поїзди з самих товарних вагонів без розкладу йдуть до Ніжина 7-12 годин.
До Ради міністрів буде внесено законопроєкт про будівництво залізниці Київ—Житомир; міністр шляхів сподівається, що роботи розпочнуться десь наприкінці літа.
законопроект про будування залізниці Київ-Житомир
Слова міністра шляхів у розмові з кореспондентом газети.
31 березня о 10-й годині ранку мав вилетіти на Полтаву перший аероплан аеро-пошти.
Сьогодна о 10 год. вранці має відлетіти на Полтаву перший аероплян аеро-пошти.
Дата — «сьогодні» номера.
Головний комісар залізниць повідомив, що Молдавська Республіка й Румунія хочуть реквізувати частини Бессарабських залізниць, правління яких міститься в Одесі й у грудні українізувалося; просили не укладати конвенцію без участі українського уряду.
Молдавська Республіка та Румінія хочуть реквізувати части тих доріг, які проходять по їх землях.
Читано з зображення.
Міністр шляхів наказав виконувати його телеграми від 13/12 та 31/12 (№№ 1/9130 і 1/9349) про нарахування особистого збору на користь Української Республіки з вантажів, що перевозяться дорогами України.
цього начисленя особистого збору на користь Української Республіки з грузів, котрі переводяться дорогами України.
Читано з зображення. Рік телеграм не вказано.
Міністр шляхів спростував чутки про звільнення залізничників: близько 6000 прикомандированих осіб, що з'явилися під час війни (колишні галицькі й буковинські дороги, залізничні бригади), повертаються у свої відомства, бо потреби в них немає, а кредитів з Росії більше нема.
служачі не увільняються, а одкамандируються до тих відомств, з яких вони були прикомандировані
Читано з зображення. Фрагмент про цифри місцями обрізаний; цифра 6000 надрукована у тексті.
Прем'єр В. Голубович сказав, що вуличні маніфестації й демонстрації зараз несвоєчасні через напружений час, хоча це «не заборона»; діяльність Київської міської думи, за його словами, «цілком не має характеру державності».
Діяльність мійської Думи цілком не має характеру державности.
Передова «Пора» закликала всі соціалістичні сили до єднання і назвала зрадниками революції тих, хто сіє міжфракційну й міжпартійну ворожнечу. Автор вимагав від російських соціалістів визнати незалежність і державність України.
всі хто сіє рознь міжфракційну і міжпартійну серед нас, всі, хто сіє рознь, тим самим і серед демократії і серед націй є зрадники, ренегати від революції.
Читано з зображення. Позиція партійної газети; підписано М. Ш—г.
Міністр шляхів скаржився, що українській справі шкодять «антиукраїнські елементи» зі старих бюрократів і креатур Рухлова, які мали берегти «національно-русский характер» південно-західного краю й тепер перешкоджають відбудові УНР.
креатура Рухлова, які мали берегти «національно-русский характер» юго-західного краю
Читано з зображення. Пряма мова міністра Саковича, подана газетою без заперечень.
Передова «Київ, 31 квітня 1918 р.» (дата так надрукована) про аграрну реформу: земельна реформа має бути проведена за будь-яку ціну, а вагання демократії через тиск поміщиків і промисловців («приватна ініціятива») означає зневіру в силі народу.
Земельна реформа повинна бути переведеною — це питання життя і смерти.
Читано з зображення. Дата в заголовку статті («31 квітня») помилкова — такого дня немає; ймовірно, 31 березня.
31 березня (неділя) на зборах київської організації УПСР Микола Залізняк прочитав доповідь про ставлення Австро-Угорщини до української справи; «Боротьба» надрукувала її стислий зміст (зреферував О. М.).
В неділю 31 березня на зборах київської організації у. п. с.-р. тов. Микола Залізняк прочитав інтересного доклада
Читано з зображення. Дата — неділя 31 березня, з тексту.
У фейлетоні А. Проновича «Що його робити з меншостями?» висміяно перейменування вивісок і назв: станцію Попельня перемальовано на «Попілька», «вокзал» на «двірець», а напис «почекальня» викликає глузування; автор радив не силувати меншості перемальовувати вивіски.
не треба силувати меншости перемальовувати вивіски ... була така станція: Попельня. А тепер перемазали її: Попілька.
Фейлетон; згадано також різання курей «на Бесарабці».
В інтерв'ю «Відродженню» голова Ради народних міністрів В. Голубович заявив, що відносини з Німеччиною добрі, німецьке військо разом із гайдамаками жене більшовиків і після встановлення спокою має повернутися додому; чутки про реквізиції без оплати він назвав випадковими, німецька влада наказала платити за реквізоване.
Взаємовидносини з Німеччиною, сказав Пан Премьєр, -добрі. Німецьке військо, вкупі з нашими гайдамаками,-успішно жене „большевицькі банди" з нашого краю
Дата номера газети; точна дата інтерв'ю не вказана.
Передова «Дві тактики» стверджувала, що російські соціалістичні партії в Центральній Раді (меншовики та есери) обмежуються інтерпеляціями та запитами до Ради народних міністрів, і називала цю опозицію «націоналістичною», бо вона спрямована проти українського уряду.
Останніми часами російські соціалістичні партії в Центральній Раді займаються виключно інтерпеляціями та запитаннями до Ради Народніх Міністрів.
Київ, 31 березня; політична оцінка партійної газети.
У статті «Пора» газета писала, що революційний фронт на Україні розбився об «камінь перепони» — оголошення самостійності, мир і договір з осередніми державами. Вона звинувачувала російські партії в «великодержавництві» й національній ворожнечі, а демонстрацію 29 березня називала не святом революції, а загрозою братовбивчої війни.
І демонстрація що мала відбутися 29 березоля — це було би не свято революції.
Читано з зображення. Погляд есерівської газети; подано як суб'єктивну оцінку.
В агітаційній статті газета звинувачувала поміщиків і промисловців у залякуванні, що земля залишиться незасіяною, і доводила, що весняна сівба відбувається нормально; Україна, за її словами, потребує державної допомоги селянам — насінням, худобою, ремонтом. Автор А. Терниченко.
Крім непширокої прифронтової полоси, де ні організації, ні насіння, ні реманенту не став для завчасного обсіву полів, можна одзначити тільки «чумні» озаи дезорганізації народньої
Читано з зображення. Партійна оцінка; ймовірне перебільшення успішності сівби.
У доповіді Залізняка розповідалось, що на початку війни в Галичині зорганізували понад 20 тисяч січових стрільців, але польська агітація й ворожий референт спричинили розпуск кадрів; наприкінці Залізняк радив у зовнішній політиці не віддавати переваги ні Австрії, ні Німеччині, а вести політику з обома одночасно.
Краще вести політику з обома одночасно.
Читано з зображення.
Єфремов критикував урядові циркуляри про вивіски та про нагляд за «національною неблагонадійністю», порівнюючи їх із практиками царської Росії.
тих циркулярах про вивіски
Публіцистика; конкретний циркуляр не названо.
Передовиця «Боротьби» закликає до єднання українських соціалістів і всієї демократії та картає тих, хто «сіє рознь» між фракціями й партіями: непорозуміння в лавах демократії вона вважає головною небезпекою для революції й держави.
Пора! До купи! В ногу!
Позиція партійної газети; текст статті сильно пошкоджений OCR.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснив, що прямої заборони демонстрації 29 березня не було: до нього, здається, навіть не звертались по дозвіл, а в Києві досі діє воєнний стан, який забороняє вуличні мітинги й виступи.
тільки збову не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітинги та виступи
Інтерв'ю дано напередодні номера; точна дата невідома.
Ткаченко заявив, що за відомостями міністерства демонстрацією мали скористатися чорносотенні й контрреволюційні елементи, щоб викликати вороже ставлення до дружнього війська (німецького), яке допомагає в боротьбі з більшовиками.
Особливо малося на увазі під святом демонстраціі визвати вороже відно
Версія міністра внутрішніх справ, що подана в газеті без заперечень.
Залізняк стверджував, що Австрія мусила піти на мир з Україною, бо державі загрожував голод, а без цього миру граф Чернін не міг повертатися до Відня; розділ договору про Холмщину став «пробним каменем» австрійської політики й викликав ворожнечу поляків.
Без цього миру граф Чернін не міг повертатись до Відня.
Читано з зображення.
Делегація німецької преси відвідала прем'єра Голубовича; він пояснив, що за аграрною реформою селяни обов'язково отримають землю, купівля-продаж землі припиниться, але спадкування дозволятиметься; за його даними, засіяно вже 45 % орної землі й очікується до 80 %.
селяне обов'язково одержать землю і що вона буде вилучена з обороту, купівля та продаж землі припиниться. але селяне матимуть повну можливість передавати землю в спадщину.
Дата номера газети; точна дата зустрічі не вказана.
У доповіді Залізняка наводився приклад нерівності виборчого права в Австрії: на одного українського посла припадало 200 тисяч людності, а поляки посилали депутата від кожних 50, а часом 10 й навіть 5 тисяч виборців; нині польських послів із Галичини втричі більше, ніж українських.
українці мають одного посла на 200 тисяч людности, поляки посилають депутата від кожних 50
Читано з зображення.
Залізняк передбачав, що Польща стане ареною «сильних інтриг», а польська політика стане заборчою супроти України й Німеччини, через що між Польщею, з одного боку, та Україною й Німеччиною, з другого, «виникне війна»; з огляду на це Німеччина й хотіла б бачити Польщу дужою військовою державою.
між Польщею з одного боку, а Україною та Німеччиною з другого виникне війна
Читано з зображення. Прогноз доповідача.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністр шляхів скаржиться, що йому шкодять антиукраїнські елементи — колишні бюрократи й креатури Рухлова, що колись берегли «національно-русскій характер» Південно-Західного краю.
Рухлова
OCR місцями розірваний; зміст відновлено приблизно.
Робітники копалень Донбасу й Кривого Рога (близько 10 000 осіб) у резолюції просили лідерів УСДРП не входити до Народного міністерства, зосередитися на пролетарському русі, домагалися негайного скликання партійного й всеукраїнського робітничого з'їздів та підтримували скликання Установчих зборів.
Робітники в кількості 10.000 стоятимуть за переведення в життя вищезгаданих домагань ... прохаємо не входити у склад Народнього Міністерства ... негайного скликання зʼїздів як партійного, так і робітничого всеукраїнського
Допис надіслано, найімовірніше, з Донбасу/Кривого Рога (не з Києва), але адресований до київського ЦК УСДРП і надрукований у київській газеті; колонку розірвано OCR.
Фракція Української партії соціалістів-революціонерів Малої Ради приймала делегації та відвідувачів щодня з 10 год. дня до 6 год. вечора в Педагогічному музеї.
прийом делегацій і осіб ... відбувається що-дня від 10 години дня до 6 вечора в Педагогичному Музеї.
Київська міська управа оголошувала продаж різних декоративних дерев, кущів і хвойних рослин за помірними цінами в міському розсаднику парку на Брест-Литовському шосе біля Політехнічного інституту.
в міськім розсаднику ... парку по Брест-Литовському шосе, против політехнічного інститута одбувається продажа ріжних декоративних дерев
Назва парку в цьому номері спотворена («Путінського»); у № 47 те саме оголошення читається як «Пушкінського парку».
Київська міська управа оголошувала продаж квітучих рослин, жоржин, квіткової розсади та ін. за помірними цінами в міському розсаднику Царського саду (за «Шато»).
в міськім розсаднику Царського саду (за шато) одбувається продажа ріжних цвітучих ростин
Члени клубу «Родина» через тісне приміщення готувалися незабаром відкрити новий Український клуб у великому приміщенні на розі Прорізної та Пушкінської, де вже почався ремонт.
в недалекому часі відкривають новий Український Клюб в великому помешканню на розі Прорізній і Пушкінській вулиць, де приступлено до ремонту.
Український клуб у Києві (ухвала загальних зборів 22 березня) переїжджав у нове приміщення на розі Прорізної та Пушкінської; членський внесок — 12 карбованців на рік, записуватися щодня з 6 до 8 вечора в старому приміщенні клубу (Володимирська, 42), гроші вносити на рахунок у банку Київського комерційного товариства взаємного кредиту (Інститутська, 3).
Платня за рік 12 карбованців. Записуватись можно в економа Клубу що-дня від 6 до 8 годин вечора в старому помешканню Клубу (Володимирська, 42).
Товариська вечеря колишніх членів Українського генерального військового комітету призначалася на неділю 31 березня в ресторані Роотса на розі Хрещатика й Олександрівської.
просять прибути в неділю 31 березіля в ресторан Роотса уг. Крещатик-Александр.
Інформаційне бюро Міністерства внутрішніх справ містилося на Хрещатику, 38.
Інформаційне Бюро. Інформаційне М. В. С. (Хрещатик 38)
Латиський центральний комітет в Україні та його бюро комітету існували в Києві на Хрещатику, 26; для інформації латишів просили звертатися до правління комітету за цією адресою.
Латишський Центральний Комітет на Україні і його Бюро Комітета існує у м. Київі, Хрещатик, п. 26. По всіх справах, що торкаються Комітету прохав звертатися до Правління Комітету по вишезгаданій адресі.
Український клуб у Києві ухвалив на загальних зборах перейти в нове помешкання на розі Прорізної та Пушкінської вулиць і закликав громадян вступати в члени; клуб безпартійний, членський внесок — 12 карбованців на рік, запис щодня з 6 до 8 год. вечора в старому помешканні клубу (Володимирська, 42).
перейти в нове помешкання на розі Прорізної та Пушкінської вул. ... Членська плата за рік 12 карбованців.
Дату загальних зборів не прочитано (березень 1918).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У неділю 31 березня 1918 року о 8 год. вечора колишні члени одного з комітетів влаштовували товариську вечерю в ресторані на розі Хрещатика й Олександрівської вулиці.
в ресторані „Роотса" (на розі Хрещатика і Олександрівської вул.)
Назва ресторану в OCR спотворена («Роотса»); організатор нерозбірливий.
У хроніці йдеться про велику садибу в Києві (Велика Володимирська, 22), яку, за побажанням, не слід забудовувати; текст нотатки пошкоджений.
Бел. Болодимирська 22
Суть нотатки з OCR відновити не вдалося.
Головна медично-санітарна управа Міністерства внутрішніх справ просила установи й приватних осіб, що мали в ній справи, надіслати прохання знову, оскільки більшовики під час перебування в її помешканні в готелі «Савой» знищили всі папери.
большевики знищили за час перебування свого в гостиниці „Савой" всі папери.
Головна медично-санітарна управа Міністерства внутрішніх справ просила всіх, хто мав там справи, надіслати прохання знову, бо більшовики знищили всі папери за час перебування в готелі «Савой».
большовики знищили за час перебування свого в гостиниці Савой всі папери.
Читано з зображення.
Спільна експортна українсько-німецько-австрійська комісія вирішила заснувати виставку зразків товарів для взаємного обміну; делегати оглядали будинки в Олексіївському парку для реквізиції потрібного приміщення й ремонту.
делегати згаданої комісії оглядають будинки в Олексіївському парку
Розташування парку в OCR не уточнено; дата номера газети.
Спільна українсько-німецько-австрійська експортна комісія вирішила заснувати виставку зразків товарів для обміну між Україною, Німеччиною та Австрією; делегати оглядали будинки в Олексіївському парку.
вирішено справу заснування виставки взірців товарів що мають бути предметом взаємного обміну між Україною і Німеччиною та Австрією.
Читано з зображення.
На 31 березня о 2-й годині дня в помешканні Першої української гімназії ім. Т. Шевченка (Львівська, 27) скликано загальні збори батьків учнів і учениць для перевиборів батьківського комітету.
На 31 березня о 2 годині в день в помешканню гімназії (Львівська 27) скликаються загальні збори батьків учнів і учениць першої Української ім. Т. Шевченка гімназії.
Оголошення: художні ремісничі курси Є. Г. Коваленко приймали учениць до ранкових і вечірніх груп: крій, шиття, взуття й капелюхи; Караваївська, 11, пом. 34, 2-й поверх.
Худож. ремісничі курси Е. Г. Коваленко приймають учениць на ранішні та вечірні групи. КРІЙ, ШИТТЯ, ОБУВ І КАПЕЛЮХИ. Караваївська № 11
Студентів Української педагогічної академії, які не внесли плату за навчання, просили зробити це до суботи 30 березня, а тих, хто не з'являвся на лекції, повідомити завідувача, чи лишаються вони слухачами; канцелярія щодня з 9 до 3 год. у приміщенні 1-ї гімназії (Бібіковський бульвар, 14).
Бібіковський Бульвар 14, пом. 1-ої гімназії
Директор адміністративно-політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ приймав щодня, крім свят: урядових осіб у службових справах — з 12 до 1 год., приватних осіб — з 1 до 2 год.
урядових осіб ... від 12 до 1 год. Приватних осіб від 1 до 2 год.
При спілці вчителів м. Києва та Всеукраїнській учительській спілці засновано бюро праці, щоб шукати вчителям найвідповіднішу працю; заяви приймалися на Володимирській вулиці з 6 до 8 год. вечора.
При спілці учителів м. Київа та всеукраїнській учительській спілці засновано бюро праці
Головна медично-санітарна управа МВС вирішила взяти на себе ініціативу скликання з'їзду для організації Українського Червоного Хреста у зв'язку з утворенням незалежної Української держави.
Зʼїзд в приводу організації українського червоного хреста
При Міністерстві торгу й промисловості засновано відділ винаходів на чолі з інж. Г. Радкевичем (секретар — І. Сушицький); для розроблення законопроєкту про дозволи на використання винаходів утворено комісію, до якої увійшли інж. Комаринський, Є. Бродський, проф. Ю. Ланге та ін.
Відділ винаходів. При м-ві торгу і промисловости заснувався новий „відділ винаходів"
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
При міністерстві утворено департамент віросповідань із чотирма відділами: канцелярія, православна церква, інославні церкви та релігійні громади, а також ще один відділ.
утворено департамент з чотирма відділами: 1) канцелярії, 2) православної, 3) інославних та ... церков і суспільств
Назву міністерства в OCR не прочитано.
Оголошення: у номері вміщено рекламу Фабрики емальованих виробів, книгарні Товариства «Друкар» (українські книжки) та Українського клубу; подробиці нерозбірливі.
Книгарня Т-ва Друкарь.
Три оголошення з пошкодженим текстом.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані