субота
17 лютого за старим стилем
117 записів · 16 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Субота, 2 березня (17 лютого за старим стилем) — день урочистого свята з нагоди повернення українського війська. Опівдні на Софійській площі відбулися молебень і парад, де виступали Петлюра й військовий міністр Жуковський; Думський майдан був переповнений, у думі відбулося святкове засідання, а новопризначений особливий комендант Присовський обіцяв не допускати самосудів. До міста входили й зосереджувалися німецькі частини, німецькі вояки наглядали за прибиранням вокзалу. Водночас уже цього дня почалися самочинні арешти й розстріли, передусім євреїв: козаки вбили щонайменше двох робітників-бундівців, і міський голова в листі до командування писав, що день вступу «затьмарився» стратами без суду. Уряд ще був поза Києвом: Голубович телеграфував подяку німецькому канцлерові, а Центральна Рада ухвалила статут громадських робіт на 200 млн гривень.
О 12-й дня на площі біля пам'ятника Богданові Хмельницькому відслужили молебень і провели парад на честь вступу українського війська; виступали Петлюра й військовий міністр Жуковський, наказ якого № 36 дякував війську, що ввійшло в столицю «в повному порядку». Січові стрільці, за Дашкевичем, зранку чистили коней і гармати й чекали біля Михайлівського монастиря; тисячі киян вітали військо квітами й вигуками «Слава!». Оцінки свята різняться: від захвату в Дорошенка до «млявого й убогого» молебня в Безсонова та іронії Винниченка.
певність висока: Сам парад 2 березня підтверджують сучасна «Боротьба», наказ міністра, Дашкевич, Безсонов і Дорошенко; склад тих, хто приймав парад, розходиться (див. конфлікти).
2 березня о 12-й годині дня на площі Богдана Хмельницького відбувся урочистий парад на честь вступу українського війська до Києва; виступили С. Петлюра й військовий міністр Жуковський.
відбулося урочистий парад, в честь вступу українського війська до Києва.
Наказ військового міністра УНР № 36 від 2 березня: подяка війську, що входило в Київ «в повному порядку» під національний гімн; відзначено заслуги отаманів Петлюри, Присовського й Коновальця.
Світлий сонячний день. Під вислови захоплення з боку національного гімна, вислови захоплення з боку населення входило українське військо в свою столицю.
2 березня 1918 року на Софійському майдані біля пам'ятника Богданові Хмельницькому відбувся парад українських військ. Зранку гармаші чистили коней, гармати, упряж і одяг, а потім чекали наказів біля Михайлівського монастиря.
На другий день була заповіджена дефіляда під памʼятником Гетьмана Богдана Хмельницького, на Софійському майдані.
Парад приймали на підвищенні під пам'ятником Хмельницькому президент М. Грушевський із міністрами, Симон Петлюра, полковники Євген Коновалець і Андрій Мельник та члени Центральної Ради. Тисячі киян вітали війська квітами й вигуками «Слава!».
Кияни зійшлися тисячами на Софійському майдані. Українці Києва вітали свої переможні війська квітами та окликами: Слава!.. Слава!..
Після вступу українського війська до Києва на Софійському майдані відслужили урочистий молебень, після якого відбувся парад, який приймав військовий міністр Жуковський.
На Софійському майдані відправлено урочистий молебень, після нього відбувся парад, який приймав військовий міністр Жуковський.
Населення Києва зустрічало українське військо з радістю: для більшості киян його вступ означав визволення від більшовицького терору й безладу. Жінки засипали вояків квітками, кожен новий загін зустрічали радісними вигуками й оваціями.
Жінки засипали вояків квітками, радісні вигуки й овації зустрічали кожен новий відділ- вступаючого війська.
За спогадом Миколи Безсонова (колишнього єпископа Никона), 2 березня Київ неофіційно, але радісно святкував звільнення від більшовиків: на вулицях уже не гуркотіли автомобілі з кулеметами й не бігали п'яні червоногвардійці, а кияни веселими гуртами заповнили вулиці.
2-го березня Київ неофіціяльно, але цілком природно-з радістю святкував своє визволення від розбишак і грабіжників большевицьких.
2 березня на Софійській площі відбувся молебень для українського війська, який М. Безсонов описав як млявий і убогий: старенькі обдерті корогви, тихий спів, безладний гурт духовенства; у козаків майоріли квіти й українські прапори.
Прийшов я між иншим на Софійську площу; тут одправлявся молебень ... В повітрі мотались 2-3 старенькі, обідрані корогви. Співаки співали погано
Одразу після вступу до Києва Петлюра вирушив на Софійську площу і «з попами, з дзвонами, з усією декорацією» приймав на себе честь визволення й парадував.
А С. Петлюра зараз же на Софійську Площу й давай з попами, з дзвонами, з усією декорацією пресерйозно приймати всю честь на себе й парадувати
Майдан перед думою був повний людей; о 1-й прибув особливий комендант Києва отаман Присовський, якого зустріли голова думи, його товариш Сухових і міський голова Рябцов. На святковому засіданні Рябцов описав занепад міста за більшовиків, а Присовський відповів, що всюди наводив лад «культурним способом», визнав роздратування війська проти частини населення, але пообіцяв не допустити самочинних виступів. З балкона гласні вітали військо, Фещенко-Чопівський сказав «Ми вас ждали три тижні», а близько 2-ї приїхав Жуковський і почалося засідання комісії з охорони міста.
певність висока: Два незалежні газетні звіти («Нова Рада» й «Боротьба») збігаються в деталях; розходиться лише написання прізвища голови думи (Прелінг/Дрелінг — імовірно, огріх друку).
У суботу 2 березня весь Думський майдан був переповнений народом, що чекав на українські частини; о першій годині до думи прибув особливий комендант Києва отаман Присовський, якого зустріли голова думи Б. Прелінг, К. Сухових і міський голова Є. Рябцов.
В суботу 2-го березня весь думський майдан був переповнений народом, ждали приходу українських частин.
Отаман Присовський у думі відповів міському голові Рябцову, що всюди не терором, а культурним способом приводив життя до нормального стану й у Києві вживе всіх заходів, щоб громадяни спокійно стали до роботи.
він усюди не терором, а культурним способом приводив життя до нормального стану
2 березня до думи підійшла частина українського війська; з думського балкона гласні й комендант вітали вояків, а від українських гласних промовляв Фещенко-Чопівський; після промови Присовського на думі вивісили два червоні прапори й посередині жовто-блакитний.
на думі вивішено було два червоних прапори і посередині жовто-блакитний.
Фещенко-Чопівський з балкона думи: «Під жовто-блакитним прапором ми українські гласні вітаємо вас, любих вояків-українців, що повернулися додому. Ми вас ждали три тижні».
Під жовто-блакитним прапором ми українські гласні вітаємо вас, любих вояків-українців, що повернулися додому. Ми вас ждали три тижні.
Близько 2-ї години 2 березня до думи прибув військовий міністр УНР Жуковський, і почалося засідання комісії з охорони міста.
Коло 2-ої години прибув у думу воєнний міністр Укр. Нар. Республіки Жуковський.
2 березня (у суботу) в Київській міській думі відбулося святкове засідання з приводу вступу українського війська до міста; усі члени думи й управи прибули, а до коменданта Києва вийшла делегація з міським головою Рябцовим.
В суботу 2-го березня відбулося святочно засідання міської думи з приводу вступлення українського війська в місто Київ.
Делегацію міської думи, що зустріла коменданта, складали голова думи Дрелінг, товариш голови Суховіх та міський голова Рябцов; вони запросили коменданта до приміщення думи.
зложена з голови міської думи Дрелінга, тов. гол. Суховиха та міського голови Рябцова
Міський голова Рябцов у вітальній промові сказав, що за большовиків у місті «життя завмерло», «запанувала груба фізична сила», а продовольство, фінанси, торгівля, преса й культурно-освітня праця були доведені до цілковитого занепаду.
Життя у місті завмерло. Запанувала груба фізична сила.
Комендант Києва Присовський, відповідаючи думі, заявив, що боровся з терором у Житомирі, Бердичеві й Коростені; визнав, що у вступивного війська є роздратування проти частини населення, яка воювала з Україною, але пообіцяв не допустити самочинних виступів.
Не хочу скривати перед вами, що у вступивного війська є роздраження проти тої частини населення, яка боролась з Україною і її військом.
Після засідання українське військо підійшло до міської думи; члени думи й комендант вийшли на балкон, а натовп вигукував «Слава»; в масах було «велике оживлення, задоволення».
В массах велике оживлення, задоволення.
За єврейською пресою, яку цитує Черіковер, уже в суботу солдати хапали євреїв на Думському майдані, Фундуклеївській, Софійській площі й Подолі як «жидівських комісарів»; надвечір стало відомо, що козаки розстріляли двох робітників-бундівців при виході з майстерні міського союзу, а вночі тривали арешти, людей вели до Бендерських казарм. Бунд оголосив, що того дня розстріляно члена комітету Ісаака Гудкіна, бо він не зміг на місці показати документ. Міський голова Рябцов у листі до Жуковського й Присовського писав, що день вступу українських частин «омрачился казнями без суда»; «Нова Рада» ж назвала чутки про розстріли неможливими й вимагала від влади запевнень.
певність висока: Оголошення Бунду, лист міського голови й репортажі єврейської преси — незалежні документи; «Нова Рада» того дня ще вважала це чутками (див. конфлікти).
Чутки, що українці поквитаються з євреями, поширилися в суботу, коли українська влада вступила в місто. Уже в суботу почалися незаконні обшуки, арешти й розстріли: «Жид, ты, должно быть, жидовский комиссар» — і єврея тут же заарештовували; такі випадки були на Думській площі, Фундуклеївській вул., Софійській площі, на Подолі. Комендант Присовський обіцяв Думі вжити всіх заходів.
Стоило еврею попасться солдатам на глаза, как на него набрасывались: «Жид, ты, должно быть, жидовсюй комис-сар».
До вечора суботи стало відомо, що українські козаки розстріляли двох робітників-бундівців при виході з майстерні міського союзу — їх убили, перш ніж вони встигли показати документи. Уночі відбулося багато арештів і обшуків серед євреїв; заарештованих найчастіше відводили до Бендерських казарм.
Арестованных чаще всего уводят в Бендерск1я казармы.
Київський комітет і Бюро Південно-Краєвого комітету «Бунду» оголосили, що робітника шевської майстерні Київського повітового земства Ісаака Гудкина, члена комітету «Бунду» з 1915 року, розстріляли 2 березня за те, що він не міг на місці пред'явити посвідчувального документа. День похорону обіцяли оголосити окремо.
розстріляний 2-го березоля за те, що не міг на місці предявити посвідчуючого документу.
Ісак Гуткін, член Бунду, був убитий у Києві в суботу 2 березня 1918 року.
забитого у суботу 2-го березоля товариша Ісака ГУТКИНА
Рябцов писав Данченкові, що без припинення розправ «опустятся руки в нашей повседневной работе... Жизнь замрёт. Надвигается опять призрак голода. Рабочие и служащие опять не будут получать жалованья». Лист Жуковському й Присовському: «Минувший день, день вступления в Киев украинских частей... омрачился казнями без суда, самочинными арестами граждан, преимущественно евреев».
«Надвигается опять призрак голода. Рабоче и слу-жапие опять не будут получать жалованья, а семьи будут нестерпимо страдать.»
Відвідувачі редакції розповідали, що містом шириться чутка, ніби українське військо почало розстріли й арешти; редакція заявила, що за її відомостями цього бути не може, і вимагала від влади запевнення, що розстрілів без суду й арештів без слідства в Києві не буде.
в городі шириться чутка, ніби почалися розстріли й арешти, які чинить українське військо
Скоропадський із вікна готелю бачив, як «в блестящем порядке» входив гусарський полк, Винниченко — як надвечір «вкочувалися» німецькі війська; Удовиченко пише, що в Києві зосередилися дві піхотні дивізії й кінний полк, більшість яких перейшла Дніпро за червоними. На вокзалі кількадесят жінок під наглядом німецьких вояків мили вікна й шарували підлогу. Дати вступу німців у джерелах коливаються між 1 і 3 березня.
певність висока: Присутність німецьких військ 2 березня підтверджують і газета, і кілька мемуаристів та істориків; черговість і день їх першого входу суперечливі (див. конфлікти).
Наступного ранку після приходу українців німці входили до Києва; Скоропадський, спостерігаючи з вікна готелю, був приголомшений порядком, виправкою та збереженістю спорядження німецьких військ усіх родів зброї, зокрема гусарського полку, що вступав «в блестящем порядке».
глядя из окна на гусарский полк, вступавший в блестящем порядке в Киев
Надвечір того самого дня до столиці України «тихо, скромно, але з важким, моторошним і, здавалося, нескінченним гуркотом» почали вкочуватися німецькі війська.
А так над вечір тихенько, скромно, але з тяжким, моторошним і, здавалось, з безконечним гуркотом почали вкочуватись у столицю України німецькі війська
Наступного дня після вступу українських військ до Києва почали входити німці.
На другий день почали входити до Київа німці.
Наступного дня після вступу українців (2 березня 1918 року) в Києві зосередилися дві німецькі піхотні дивізії та один кінний полк; більшість цих сил перейшла Дніпро й рушила на Лівобережжя за відступаючими червоними, а решта стала залогою в Києві.
Вже на другий день у Києві зосередилися дві німецькі піхотні дивізії й один кінний полк. Більшість з цих сил перейшло Дніпро ... а решта стала залогою в Києві.
Німці першими, негласно, увійшли до Києва напередодні урочистого вступу українських військ — 17 лютого за старим стилем, забезпечивши порядок.
Правда, негласно, накануне, обеспечив порядок, первые вошли в город немцы. Это было 17 февраля по старому стилю.
Німці негласно першими увійшли до Києва 17 лютого ст. ст., забезпечивши порядок; українці після підписання Брестського договору урочисто увійшли до міста як переможці.
Правда, негласно, наканунѣ, обезпечивъ порядокъ, первые вошли въ городъ нѣмцы. Это было 17 февраля стараго стиля.
У ніч з 1 на 2 березня 1918 р. за домовленістю з німецьким командуванням до Києва першими вступили українські війська; майже одночасно до міста почали входити німецькі частини.
У ночі з 1 на 2 березня за домовленістю із німецьким командуванням у Київ першими вступили українські війська. Майже одночасно до міста почали входити й німецькі частини.
Не зустрівши серйозного опору, австро-німецькі війська за підтримки українських загонів швидко просувалися, і до 2 березня 1918 р. Київ був у руках німців; до кінця квітня майже всю Україну очистили від більшовиків.
By March 2, Kiev was in German hands, and by the end of April almost all of the Ukraine was cleared of the Bolsheviks.
Вже першого дня, як до Києва прибули українці та німці, взялися чистити київський вокзал: 2 березня кільканадцять жінок під доглядом німецьких вояків мили вікна, шарували підлогу й наводили лад.
Вчора на вокзалі можна було побачити кількадесять бабів під доглядом німецьких вояк: мили вікна, шарували
Хорунжий Власенко звернувся до киян: більшовики втекли «з великими клунками майна», самосудів з боку війська не буде, торговці хай торгують, а вулиці прикрасять українськими прапорами; він передав охорону міста думі. Наказом № 37 Жуковський призначив Присовського головним губернським комендантом Київщини. Отаман Горемика-Крупчинський наказав за 24 години здати зброю без дозволу (канцелярія в Педагогічному музеї), торгувати в години, встановлені думою, і обов'язково приймати українські кредитові білети. Грузинський комісаріат ще оголошував, що охороняє місто, і забороняв реквізиції та арешти без його відома.
певність висока: Тексти відозв і наказів надруковано в «Новій Раді» й «Боротьбі»; частину відозв видано, ймовірно, ще 1 березня (дата номера).
Український комендант Києва хорунжий сердюцького полку імені Богдана Хмельницького Власенко звернувся до громадян: повідомив, що вступив у виконання обов'язків від імені Центральної Ради, а більшовицькі розбійники втекли «з великими клунками майна на візниках»; він гарантував, що самосудів з боку українського війська не буде.
ГРОМАДЯНЕ! Сповіщаю вас, що вступаю в виконання обовʼязків ... Розбійники большевики добре пограбивши Київ розбіглися. Ви були свідками того, що вони тікали з великими клунками майна ... на ізвощиках. ... самосудів від українського війська…
Комендант Власенко закликав торговців торгувати й не боятися розбишак, господарів — займатися своєю власністю, бо в їхні будинки більше не вдеруться злочинці, а громадян — гідно зустріти українське військо й прикрасити вулиці українськими прапорами.
ТОРГОВЦІ! Торгуйте своїм товаром і не бійтесь розбишаків. ГОСПОДАРІ! Занимайтесь своєю власністю ... Вулиці повинні бути прикрашені українськими прапорами. Український комендант м. Київа ... хорунжий ВЛАСЕНКО.
Український комендант Києва Власенко передав охорону міста міській думі; над будинком думи замайорів український прапор.
Український комендант Київа Власенко передав охорону міста міській думі. Над думою красується український прапор.
Український комендант Києва хорунжий Власенко (сердюцький полк Богдана Хмельницького) звернувся до киян: обіцяв відповідальність за спокій, а самосуду від війська не буде — лише суд УНР.
ніяких самосудів від українського війська не буде учинено
Комендант Власенко закликав киян прикрасити вулиці українськими прапорами для зустрічі війська, а торговців — торгувати без страху перед розбійниками.
Вулиці повинні бути прикрашені українськими прапорами.
Комендант Власенко закликав робітників: «нехай буде газета „Рабочая Жизнь" вашим гаслом, органом і наставником».
нехай буде газета „Рабочая Жизнь" вашим гаслом, органом і наставником
Комендант Власенко запевнив киян: «Господар! Займайтесь своєю власністю, в ваші будинки більш не ввірвуться злочинці», і закликав усіх братися за своє діло.
Господар! Займайтесь своєю власністю, в ваші будинки більш не ввірвуться злочинці.
Наказ військового міністра УНР № 37 від 2 березня: головним губернським комендантом на Київщині призначено отамана Присовського; підписав військовий міністр Жуковський.
Головним губерніальним комендантом на Київщині призначаю отамана Присовського.
Наказ № 2 отамана Горемики-Крупчинського: домкоми, власники будинків, орендарі, громадські організації та особи без дозволу на зброю мають здати її протягом 24 годин до його канцелярії (Володимирська вул., Педагогічний музей); за нездачу домкоми несуть відповідальність, а винних віддадуть під військовий суд.
Наказую всім домовим комітетам, власникам будунків, арендаторам ... здати її до моєї канцелярії (Володимирська вулиця Педагогичний музей) протягом 24-х год.
Наказ № 3 отамана Горемики-Крупчинського (2 березня): торговельні підприємства мусять регулярно торгувати в години, встановлені міською думою; порушники «підлягають суворій карі».
Наказую всім торговим підприємствам з сього числа регулярно проводити торговлю в години, встановлені міською думою.
Наказ № 4 отамана Горемики-Крупчинського (2 березня): державні установи, торговельні підприємства, громадські організації та приватні особи мають обов'язково приймати українські кредитові білети, видруковані за постановою Центральної Ради.
Пропоную всім державним установам, торговим підприємствам, громадськия організаціям і приватним особам обовязково приймати українські кредитові білети
Грузинський військовий комісаріат в Україні оголосив, що після залишення Києва радянською владою з ініціативи міського самоврядування й соціалістичних організацій він узяв на себе охорону міста до прибуття (українського) війська, закликав до спокою й пообіцяв «немилосердно боротися» з виступами темних елементів.
З огляду на те, що совітська влада залишила Київ, з ініціативи міського самоврядування і всіх соціялістичних організацій охорону міста ... взяв на себе ... грузинський комісаріат закликає населення міста до спокою й порядку в ці тяжкі дні.
Грузинський комісаріат наказав домовим комітетам стежити за охороною будинків і повідомляти про напади до штабу комісаріату на Прорізній; усі його дружинники носили на рукаві пов'язку з печаткою комісаріату, а будь-які реквізиції, труси й арешти без відома комісаріату заборонялися під загрозою тяжкої відповідальності.
Домовим комітетам пропонується стежити за охороною домів, повідомляючи про напади в штаб комісаріату Прорізна ... тел. № 64-89. ... Усякого роду реквізиції, труси, арешти без відому комісаріату забороняються під страхом тяжкої…
Думська комісія з охорони дозволила домовим комітетам тримати зброю, видаючи її лише через районні ради й зі списками для штабу міліції. З'ясувалося, що чимало грабіжників мали посвідчення вільного козацтва, забрані в розстріляних більшовиками козаків. Уночі на Кузнечній, 126, злочинці намагалися «реквізувати» коней, але втекли, коли домовий комітет підняв ґвалт; мешканці Слобідки знову чули стрілянину й розповідали, що більшовики силоміць погнали слобожан на свої позиції за Броварами.
певність середня: Розпорядження комісії — офіційний текст; випадки злочинів і події на Слобідці відомі з однієї газети («Нова Рада»).
Комісія міської думи з охорони порядку й безпеки дозволила до особливого наказу домовим комітетам мати вогнепальну зброю для самоохорони; зброю видавали лише через районні ради, які зверталися до відділу міського самоврядування; комітети мали скласти списки зброї й надіслати один примірник до штабу міліції, другий — у район; за порушення правил винні відповідали особисто.
До особливого наказу дозволяється домовим комітетам для самоохорони від злочинного елементу мати вогнестрільну зброю. Домові комітети одержують зброю виключно через районні совіти
Виявилося, що багато київських грабіжників мали посвідчення Вільного козацтва, які забрали в розстріляних більшовиками під час повстання вільних козаків.
Виявилось, що багато грабіжників мають посвідчення вільного козацтва, заграбовані у розстріляних підчас повстання большевиками вільних козаків.
Уночі 2 березня на Кузнечній вулиці, №126, якісь злочинці хотіли «реквізувати» коней у Красовського; домовий комітет зчинив ґвалт, збіглися люди, і злочинці втекли на візнику.
Вчора вночі на Кузнечній проти дому № 126 якісь злочинці хотіли „реквізувати" коней у Красовського. Домовий комітет дому 126 ударив на ґвалт
Минулої ночі мешканці Слобідки (і Труханового острова?) знову чули досить тривалу стрілянину; більшовики силоміць забрали всіх слобожан від старого до малого, дали їм зброю й послали на свої передові лінії за Броварами.
большевики силоміць позабірали всіх слобожан від старого до малого, дали їм зброю й послали на свої передові лінії, які проходять за Броварами
Голова Ради народних міністрів Голубович надіслав рейхсканцлерові Гертлінгу телеграму (за «Боротьбою» — з Берестя): українське й німецьке війська ввійшли в Київ і були радісно зустрінуті, уряд дякує «переможним німецьким військам» і сподівається на їх відкликання після виконання завдання. «Боротьба» також повідомила, що Центральна Рада й міністерство на чолі з Голубовичем приїхали до Ковеля.
певність середня: Телеграму наводять сучасна газета й історик Пиріг; місце перебування уряду (Берестя, Ковель, Житомир) у джерелах різне.
У зв'язку зі звільненням столиці голова Ради народних міністрів УНР В. Голубович 2 березня надіслав рейхсканцлерові Г. Гертлінгу телеграму з подякою «победоносным германским войскам» і надією на їх відкликання після виконання обов'язку; канцлер відповів, що війська буде відкликано, щойно Україна визнає їхню місію виконаною.
голова РНМ УНР В.Голубович 2 березня направив рейхсканцлеру Німеччини Г.Гертлінгу телеграму, в якій … дякував за допомогу, надану «переможними німецькими військами»
Голова Ради Народних Міністрів Голубович 2 березня з Брест-Литовська надіслав німецькому канцлеру Гертлінгу телеграму: українське й німецьке війська вступили до Києва, «де було радісно зустрінуті населенням»; Голубович дякує за допомогу, що «вивидо побідоносне німецьке військо», і зазначає, що німецьке військо залишиться, поки не буде забезпечено спокій.
українське і німецьке війська вступили в столицю України Київ, де було радісно зустрінуті населенням
З Ковеля повідомляють, що Центральна Рада і народне міністерство на чолі з Голубовичем приїхали до Ковеля.
З Ковеля подвідомляють, що Ц. Рада і народне міністерство на чолі з Голубовичем приїхало до Ковеля.
Центральна Рада (за «Вістником» — на засіданні Малої Ради в Житомирі) ухвалила статут громадських робіт для боротьби з безробіттям і виділила Міністерству праці 200 млн гривень до 1 серпня; серед проєктів — закріплення Володимирської та Андріївської гірок і чистка київських канав. Дорошенко датує 2–4 березня закони про громадянство УНР і новий поділ на землі, першою з яких був «Київ з околицями» до Ірпеня й Стугни. Циркуляри того дня запроваджували новий календар у судах, забороняли ліквідацію підприємств без відома міністерства, роз'єднання телеграфних ліній і передачу депеш «народних секретарів».
певність висока: Офіційні тексти в урядовому «Вістнику», підтверджені «Робітничою газетою» й Дорошенком.
Тимчасовий статут про громадські роботи, ухвалений Центральною Радою 2 березня 1918 р.: для боротьби з безробіттям при Народному міністерстві праці створюється Рада з організації необхідних для держави й громадянства робіт (представники міністерств, 3 від Центрального союзу професійних спілок, по 1 від Центрального комітету рад робітничих депутатів та Центрального союзу кооперативів) та державний фонд; до їх утворення місце центральних організацій займають київські.
За для боротьби із зростом безробітья ... видається сей статут про організацію необхідних для держави і громадянства робот.
На громадські роботи для безробітних з державної скарбниці до розпорядження Народного міністерства праці видається 200 000 000 гривень на строк до 1 серпня 1918 р.
з Державної скарбниці видається в роспорядження Народного Міністерства Праці 200.000.000 (дві сті міліонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року.
Тимчасовий статут про громадські роботи, ухвалений Центральною Радою 2 березня (н. ст.) 1918 р. (засідання Малої Ради в Житомирі): для боротьби із зростом безробіття, спричиненого демобілізацією промисловості й армії, при Міністерстві праці утворюється Рада з організації необхідних для держави й громадянства робіт; до її складу входять по одному представнику міністерств праці, торгу й промисловості, продовольчих, земельних справ, військового, морського, шляхів, фінансів та від організацій: Центрального союзу професійних робітничих спілок — 3, Центрального комітету рад робітничих депутатів — 1, Центрального комітету Селянської спілки — 3, Центрального союзу кооперативів — 1.
За-для боротьби із зростом безробіття, а також за-для доцільного вжитку вільних робочих рук, котрі полишилися без праці через демобілізацію промисловости й армії; видається сей статут
Статут про громадські роботи, §§4–10: для робіт утворюється спеціальний державний фонд; Рада асигнує кошти відомствам і субсидії громадським установам, плани робіт і обчислення затверджує Центральна Рада, Міністерство праці керує діяльністю Ради, контролює виконання робіт і виробляє правила прийняття на роботу, норм оплати й внутрішнього порядку.
Для здійснення вищезазначених (§ 1) робот Урядом утворюється спеціяльний державний фонд.
Ухвала Центральної Ради від 2 березня 1918 р. (Житомир): на здійснення цілей закону про громадські роботи з Державної скарбниці видається в розпорядження Міністерства праці 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень на строк до 1 серпня 1918 р.
з Державної Скарбниці видається в роспорядження Міністерства Праці 200.000.000 (двісті міліонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року.
Громадські роботи для боротьби з безробіттям: 2 березня мала рада міністрів асигнувала на них 100 млн крб, але міністерство праці так і не розпочало планів: серед проектів були відбудова передмістя Звіринець, закріплення провалів на Київщині, упорядкування місця біля могили Т. Шевченка (Канів), закріплення Володимирської та Андріївської гірок у Києві, чистка канав Києва, дерев'яні мости через Остер; роботи з відбудови Звіринця передано міністерству шляхів.
асигновано на потребу громадських робіт 100.000,000 карб. ... закріплення Володимирської та Андрійовської гірок, вичистка канав м. Київа
2–4 березня 1918 р. ухвалено закон про громадянство УНР: громадянином вважався кожен, хто народився в Україні й пов'язаний з нею постійним перебуванням; для отримання свідоцтва про громадянство треба було протягом трьох місяців скласти урочисту присягу на вірність УНР. Просити про прийняття могли ті, хто прожив у республіці 3 роки й не діяв проти Української держави.
мають на протязі трьох місяців від дня опублікування цього закону зложити урочисте приречення на вірність УНР.
За законом 2–4 березня 1918 р. про новий адміністративний поділ (30 «земель» замість губерній) першою землею був «Київ з околицями» — до річок Ірпінь і Стугна, а на лівому березі Дніпра — приблизно на 20 верст.
1) Київ з околицями до Ірпеня і Стугни та за Дніпром на лівім березі верст на 20
Циркуляр Міністерства судових справ №3 про заміну юліанського календаря на григоріанський (2 березня 1918 р.): законом Центральної Ради від 12 лютого 1918 р. з 16 лютого запроваджено західноєвропейський календар — замість 16 лютого рахувати 1 березня, всі зобов'язання продовжуються на 13 днів; в урядових установах запроваджено середньоєвропейський час зі зсувом стрілки назад на 1 годину 8 хвилин.
замість 16 февраля належить лічити 1 марта. Всі зобовязання відповідно продовжуються на 13 день. Разом з тим тим же законом заведено по урядових установах середньоєвропейський час з переводом стрілки годинників з петроградського часу на 1…
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ № 19 від 2 березня 1918 року народним (земським) управам: у зв'язку з демобілізацією промисловості заборонено ліквідувати підприємства без відома міністерства, а місцеві органи мають стежити за виконанням. Підприємства-порушники відповідатимуть.
2 березоля 1918 року. Nº 19.
Наказ № 6 в. о. народного міністра пошти й телеграфу Сидоренка від 2 березня 1918 року: листи й телеграми Совєту народних комісарів та «зрадників» — народних секретарів, які хочуть підбити Україну під російське ярмо, не передавати адресатам, а віддавати місцевій українській владі; винні каратимуться як за державну зраду.
Наказую цілких передоваємих по почті, телегко та терядону Ровета
Наказ №5 Міністерства пошт і телеграфів від 2 березня 1918 р.: черговим при телеграфних проводах заборонено роз'єднувати лінії (проводи — «нерви державного організму»); начальники установ стежать за виконанням, винні каратимуться.
Телеграфні проводи, як нерви державного організму, мусять бути завше поготові
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ від 2 березня 1918 р.: губернським і повітовим комісарам наказано подбати, щоб усі підлеглі міністерству урядові та інші установи обов'язково виписували «Вістник Ради Народніх Міністрів» (Київ, Хрещатик, 38).
Пропоную губерніяльним і повітовим комісарам подбати, аби до всіх урядових і инших інституцій, підлеглих Міністерству Внутрішніх Справ, обовязково виписувався «Вістник Ради Народніх Міністрів»
«Нова Рада» в передовій писала, що «народні секретарі» «ганебно втікли», пограбувавши місто; перед втечею за наказом Скрипника більшовики збройно захопили частину її паперу. Газета запевняла, що склади на Лисій горі не підриватимуть і обстрілу з-за Дніпра не буде, бо гармати повезли на Полтаву; на ст. Ірпінь і Бородянка більшовики підірвали мости, а Клавдієво спалили. «Боротьба» в статті «Шахраї» звинувачувала їх у вивезенні харчів і грошей, а на дверях Державного банку, за нею, ще висіло оголошення, що «народні секретарі» вивезли грошові знаки; її ж звістку про 5 тисяч розстріляних за 10 днів пізніше спростував український «Червоний Хрест».
певність середня: Публіцистика двох газет, ворожих до більшовиків; цифра розстріляних спростована, сума вивезеного з банку не перевірена.
Передова «Нової Ради» від 2 березня 1918 року повідомила, що більшовики «ганебно втікли» з Києва: «харківські народні секретарі» зникли, попередньо пограбувавши місто й довівши його до голоду.
Вони втікли. Ганебно ... Зникли харківські „народні секретарі", ограбувавши попереду місто
«Народні секретарі» прислали в редакцію папір про закриття «Нової Ради» і конфіскацію всього її паперу; за наказом М. Скрипника більшовики збройною силою захопили в друкарні кількадесят тюків газетного паперу й перевезли до приміщення офіційного «Вістника», але решту вивезти не встигли.
Від „народніх секретарів" прийшов в редакцію папір з оповіщенням, що „Нова Рада" закривається, а її папір весь конфіскується. ... з наказу п. Скрипника вдалося збройною силою захопити коло 15-ти тюків нашого паперу
Газета запевняла, що склади на Лисій горі й артилерійські склади підривати не будуть, а обстрілу Києва з-за Дніпра не буде, бо гармат там немає — більшовики повезли їх на Полтаву.
Лисої гори і артилерійських складів не рватимуть. Обстрілу Київа з-за Дніпра не буде, бо гармат там нема, большевики повезли їх на Полтаву.
Більшовицьке військо, відступаючи, підірвало мости на станціях Ірпінь і Бородянка, а станцію Клавдієво спалило дощенту.
В районі Бородянки большевицьким одступаючим військом взорвано мости на ст. Ірпеня і Бородянки. Станція Клавдієва до щенту спалена.
Автор статті «Шахраї» (О. Ригель) звинувачує більшовиків у тому, що, залишаючи Київ, вони вивезли харчі та гроші й лишили місто на поталу злодіям, які серед білого дня грабують.
вивізши з міста як тільки можна було запаси харчі та всі чисто гроші й полишивши місто на поталу харцизам, що серед білого дня розбивають і грабують
У № 7 «Боротьби» повідомлялося, що за 10 днів большовицького панування у Києві розстріляно понад 5 тисяч чоловік; тепер Українська революційна організація «Червоний Хрест» спростовує цю вістку.
у Київі за 10 днів большевицького панування розстріляно було більше 5 тисяч чоловік
У Києві поширилась чутка, що большовики вивезли з державного банку всі гроші; на дверях банку висіла обява: контора закрита, бо «народні секретарі вивезли грошеві знаки», а приватні цінності не вивезені.
Київська контора державного банку об'являє що народні секретарі вивезли грошеві знаки
ЦК УПСР під головуванням Шрага ухвалив, що «Боротьба» з 5 березня стане органом ЦК; у Харкові 2 березня відбулася нарада українських есерів. Єврейська «Найе Цайт» заявила, що захищатиме здобутки «вільної революційної України». Об 11-й у Народній аудиторії скликано мітинг українців Північного фронту, лекторів Народного університету — на збори о 3-й, а на Куренівці-Пріорці відкрилася «Просвіта», куди прийшло понад сто людей.
певність середня: Здебільшого оголошення й партійна хроніка однієї газети; чи відбулися призначені збори, з фактів не видно.
2 березня відбулося чергове засідання Центрального комітету УПСР за участі 10 товаришів під головуванням Шрага; ухвалили, що «Боротьба» з 5 березня стає органом Ц. К. УПСР, і доручили Лизанівському подбати про технічний бік видання.
«Боротьба» з 5-го березоля стає органом Ц. К. У. П. С.-Р. Доручається т. Лизанівському подбати про технічний бік дальшого видання газети.
У Харкові 2 березня відбулася нарада організацій Української партії соціалістів-революціонерів (близько 30 осіб, серед них члени ЦК Лимар, Босташ-Омельченко й Сівер-Одеський); не ухвалюючи резолюцій, учасники обмінялися думками про сучасний момент, Центральну Раду, допомогу німців і відношення до російських лівих есерів.
2 березоля в Харькові відбулася нарада організацій Укр. партії соц. револ.
На харківській нараді укрвінських есерів вказали, що селяни Херсонщини, Катеринославщини й Харківщини «незадоволені руйнуючою тактикою большевиків», хочуть порядку для земельної реформи, а чутки про прихід австро-німців не викликають протестів, на відміну від Київщини, Волині й Полтавщини; Центральна Рада, за доповідями, «з масами безпосередніх звязків не має».
населення не тільки не висловлювало своїх протестів, а навпаки
Коли Рада повернулася до влади, «Найе Цайт» у передовиці 2 березня 1918 р. «На старых позициях» писала: «Мы — граждане Украинской Народной Республики, и мы будем защищать все социальные и национальные достижения свободной революционной Украины».
«Мы — граждане Украинской На-родной Республики, и мы будем защищать всЪ сошальныя и на-ц1ональныя достиженя свободной револющонной Украины»
Київський відділ Ради українців Північного фронту скликав мітинг українців Північного фронту на 2 березня 1918 року об 11-й годині дня в помешканні Народної аудиторії на Бульварно-Кудрявській вулиці.
Мітинг українців північного фронту скликає Київськ. відділ Ради ... 2 березня у помешканні Народньої Аудиторії (Бульвар.-Кудряв. ул.) відбудеться в 11 годин. дня.
Мітинг українців Північного фронту призначено на 2 березня об 11 годині ранку в приміщенні Народної Аудиторії на Бульварно-Кудрявській; порядок денний: доповідь Ради та сучасний момент.
Сьогодні о 11 год. рано у помешканню Народньої Аудиторії
Усіх лекторів підготовчих курсів Українського народного університету просили обов'язково прийти на збори в суботу 2 березня 1918 року о 3-й годині дня на вул. Терещенківську, 18.
Всіх лекторів підготовчих курсів Укр. Народнього Університету просять неодмінно прибути на збори в суботу 2-го березня (17-го лютого) в 3 год. дня—Терещенківська № 18.
2 березня 1918 р. на Куренівці-Пріорці заходами невеликого гуртка українців відкрито «Просвіту»; на збори прийшло понад сто переважно простих людей, зокрема церковний дяк Кібець, колишній гласний Київської міської думи; куренівських учительок майже не було — багато з них вважали себе росіянами. Головою «Просвіти» обрано інспектора Куренівської вищої початкової школи Петренка.
Заходами місцевого невеличкого гуртка українців на Курінівці-Пріорці відкрита „Просвіта" 2-го березня ... Зібралось більше сотні людей
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Могилянський, «Трагедия Украины» (книга або мемуар) · 17 февраля стараго стиля · 03-0013
Німці негласно ввійшли першими напередодні урочистого вступу українців, 17 лютого за старим стилем.
Правда, негласно, наканунѣ, обезпечивъ порядокъ, первые вошли въ городъ нѣмцы. Это было 17 февраля стараго стиля.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · На следующий день утром немцы входили в город · 03-0021
Німці входили наступного ранку після приходу українців.
глядя из окна на гусарский полк, вступавший в блестящем порядке в Киев
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 2. березня вранці · 03-0170
Українці входили 2 березня вранці, німці — наступного дня.
2. березня вранці українське військо вже входило до Київа. Одночасно війтам відділи Присовського і Петлюри. Німці вступали до Київа вже на другий день.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · У ночі з 1 на 2 березня · 03-0043
У ніч з 1 на 2 березня першими ввійшли українці, майже одночасно — німці.
У ночі з 1 на 2 березня за домовленістю із німецьким командуванням у Київ першими вступили українські війська. Майже одночасно до міста почали входити й німецькі частини.
Винниченко, «Відродження нації», ч. II (книга або мемуар) · в ніч на 2 марта 1918 · 03-0031
Винниченко: більшовики залишили Київ у ніч на 2 березня, і тоді з іншого кінця ввійшли українські війська.
коли, нарешті, большевики (в ніч на 2 марта 1918) виступили з Київа, то з другого кінця в його вступили українські війська з „отаманом" С. Петлюрою на чолі
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1734
1 березня близько 4-ї на вокзал прибув гайдамацький потяг, німецький ешелон увійшов до міста близько 6-ї вечора.
Вчора коло 4 години дня на київський вокзал прибув
Оцінка аналізу. 17 лютого за старим стилем — це 2 березня за новим; якщо Могилянський має на увазі, що німці ввійшли «напередодні» урочистостей 2 березня, то це 1 березня = 16 лютого ст. ст., тобто в нього, ймовірно, зсув на день. Найдостовірніше сучасне свідчення «Боротьби»: перші частини обох армій — 1 березня, українці кількома годинами раніше; 2 березня входили й зосереджувалися основні німецькі сили, що пояснює «наступний день» у мемуарах.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вчора о год. 12 вдень · 03-1823
На параді виступали Петлюра й військовий міністр Жуковський.
відбулося урочистий парад, в честь вступу українського війська до Києва.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 03-0172
Парад приймав військовий міністр Жуковський.
На Софійському майдані відправлено урочистий молебень, після нього відбувся парад, який приймав військовий міністр Жуковський.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0255
«Нова Рада» від 3 березня: на параді була «вища українська військова влада», молебень правив єпископ, промовляв Петлюра.
на Софійському майдані о ... годині відбувся парад війську. На параді була українська вища військова влада.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 03-0186
Парад приймали президент Грушевський із міністрами, Петлюра, Коновалець, Мельник і члени Центральної Ради.
Кияни зійшлися тисячами на Софійському майдані. Українці Києва вітали свої переможні війська квітами та окликами: Слава!.. Слава!..
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 2 марта н. ст. 1918 · 03-1749
Центральна Рада й міністерство на чолі з Голубовичем приїхали до Ковеля.
З Ковеля подвідомляють, що Ц. Рада і народне міністерство на чолі з Голубовичем приїхало до Ковеля.
Оцінка аналізу. Присутність Грушевського й міністрів 2 березня сумнівна: того ж дня газета пише про уряд у Ковелі, циркуляри підписано в Житомирі, а перше засідання уряду в Києві відбулося лише 5 березня. Найімовірніше, парад приймали Жуковський і Петлюра; у мемуарі Дашкевича, певно, змішано кілька пізніших урочистостей.
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле» (книга або мемуар) · 03-0037
Море квітів, радісні дзвони, процесія з єпископом і великим хором, квіти в дулах гвинтівок.
Заквітчують гармати, виносять звідкись цілі вазони квіток і ставлять на гарматні лафети. І де набрали стільки живих квіток, — ціле море!
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 03-0186
Тисячі киян вітали переможні війська квітами й вигуками «Слава!».
Кияни зійшлися тисячами на Софійському майдані. Українці Києва вітали свої переможні війська квітами та окликами: Слава!.. Слава!..
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 2-го березня · 03-1224
Молебень млявий і вбогий: дві-три обдерті корогви, погані співаки, безладне духовенство.
Прийшов я між иншим на Софійську площу; тут одправлявся молебень ... В повітрі мотались 2-3 старенькі, обідрані корогви. Співаки співали погано
Винниченко, «Відродження нації», ч. II (книга або мемуар) · 03-0032
Петлюра «з попами, з дзвонами, з усією декорацією» приймав на себе честь визволення.
А С. Петлюра зараз же на Софійську Площу й давай з попами, з дзвонами, з усією декорацією пресерйозно приймати всю честь на себе й парадувати
Оцінка аналізу. Розбіжність оцінна, не фактична: усі згадують молебень, квіти й натовп. Дорошенко й Дашкевич — українські учасники, налаштовані урочисто; Безсонов писав у «Новій Раді» критично про духовенство; Винниченко як суперник Петлюри іронізує. Сама подія певна, атмосфера залежить від позиції автора.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вівторок, 5 березня (20 лютого) 1918 · 03-0339
Після промови Присовського 2 березня на думі вивісили два червоні прапори і посередині жовто-блакитний.
на думі вивішено було два червоних прапори і посередині жовто-блакитний.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · позавчора ввечері · 03-1801
Увечері 1 березня на будинку думи між двома червоними прапорами вивісили жовто-блакитний.
Позавчора ввечері появилися на вулицях м. Києва перші відділи українського війська.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, (17 лютого) 2 березня 1918 · 03-0210
Над думою вже майорить український прапор (номер від 2 березня, тобто про 1 березня).
Український комендант Київа Власенко передав охорону міста міській думі. Над думою красується український прапор.
Оцінка аналізу. Два повідомлення, що вийшли 2 і 3 березня, вказують на вечір 1 березня; «Нова Рада» від 5 березня, ймовірно, просто згадала прапор в описі урочистостей 2 березня. Найімовірніше, прапор вивісили 1 березня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вчора · 03-0228
Чутки про розстріли й арешти українським військом, за відомостями редакції, «бути не може».
в городі шириться чутка, ніби почалися розстріли й арешти, які чинить українське військо
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · К вечеру · 03-0115
Надвечір козаки розстріляли двох робітників-бундівців при виході з майстерні міського союзу.
Арестованных чаще всего уводят в Бендерск1я казармы.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 5 березоля н. ст. / 20 лютого ст. ст. 1918 р. · 03-1848
Бунд: Ісаака Гудкіна розстріляно 2 березня за те, що не мав при собі документа.
розстріляний 2-го березоля за те, що не міг на місці предявити посвідчуючого документу.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · «К1евская Мысль, 3-го марта 1918 г. · 03-0130
Міський голова: день вступу українських частин затьмарився стратами без суду й самочинними арештами, переважно євреїв.
«Надвигается опять призрак голода. Рабоче и слу-жапие опять не будут получать жалованья, а семьи будут нестерпимо страдать.»
Оцінка аналізу. Розстріли підтверджують три незалежні документи — оголошення Бунду, лист міського голови та репортаж єврейської преси; заперечення «Нової Ради» від 3 березня відбиває бажання редакції бачити військо без плями. Уже 5 березня сама «Нова Рада» визнала, що тривога має ґрунт.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 2 березня · 03-1647
«Мала рада міністрів» 2 березня асигнувала 100 млн карбованців.
асигновано на потребу громадських робіт 100.000,000 карб. ... закріплення Володимирської та Андрійовської гірок, вичистка канав м. Київа
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 2 березня 1918 р. · 03-4327
Центральна Рада в Житомирі виділила Міністерству праці 200 млн гривень до 1 серпня.
з Державної Скарбниці видається в роспорядження Міністерства Праці 200.000.000 (двісті міліонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 2 березоля 1918 р. · 03-4127
Статут ухвалила Центральна Рада 2 березня (у виданні місце подано як Київ).
За для боротьби із зростом безробітья ... видається сей статут про організацію необхідних для держави і громадянства робот.
Оцінка аналізу. Сума однакова: 200 млн гривень = 100 млн карбованців за курсом 2:1. Місце — Житомир: так прямо вказано в протоколі Малої Ради, а «Київ» — лише місце видання «Вістника». «Мала рада міністрів» у пізнішій статті — неточна назва органу.
Цитата дня
ТОРГОВЦІ! Торгуйте своїм товаром і не бійтесь розбишаків. ГОСПОДАРІ! Занимайтесь своєю власністю ... Вулиці повинні бути прикрашені українськими прапорами. Український комендант м. Київа ... хорунжий ВЛАСЕНКО.Комендант Власенко закликав торговців торгувати й не боятися розбишак, господарів — займатися своєю власністю, бо в їхні будинки більше не вдеруться злочинці, а громадян — гідно зустріти українське військо й прикрасити вулиці українськими прапорами.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №24, с. 2 · 03-0197
Ціна дня
«Боротьба», один номер
25 коп за номер
Київ (на залізничних станціях 27 коп.) · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №7, с. 1 · 03-1705
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| Асигнування на громадські роботи (мала рада міністрів, 2 березня) | 100 000 000 крбразом | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №329, с. 2 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| оголошення на 1 сторінці «Боротьби» | 2 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| оголошення шукачів праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| державний фонд громадських робіт для безробітних | 200 000 000 грнфонд (до 1 серпня 1918) | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| асигнування на громадські роботи Міністерству праці | 200 000 000 грнсума до 1 серпня 1918 р. | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №15, с. 1 |
Погода
«Боротьба» коштувала 25 коп. за число (на станціях 27), передплата — 6 крб на місяць і 11 на два, оголошення на першій сторінці — 2 крб, для шукачів праці — 1 крб (03-1705, 03-1706, 03-1707, 03-1708, 03-1709). Сучасники запам'ятали, що з 2 березня знову можна було не боятися ходити вулицями, а з вулиць зникли солдати (03-0140, 03-0187); автор газетного нарису, писаного 1–2 березня, радів першому справді весняному сонцю й струмкам, над головою кружляв аероплан, а повз безкінечно тяглися підводи з солдатами (03-1812, 03-1813). На курсах торфодобування навчали безплатно (03-0214).
Київський відділ Ради українців Північного фронту скликав мітинг українців Північного фронту на 2 березня 1918 року об 11-й годині дня в помешканні Народної аудиторії на Бульварно-Кудрявській вулиці.
Мітинг українців північного фронту скликає Київськ. відділ Ради ... 2 березня у помешканні Народньої Аудиторії (Бульвар.-Кудряв. ул.) відбудеться в 11 годин. дня.
Мітинг українців Північного фронту призначено на 2 березня об 11 годині ранку в приміщенні Народної Аудиторії на Бульварно-Кудрявській; порядок денний: доповідь Ради та сучасний момент.
Сьогодні о 11 год. рано у помешканню Народньої Аудиторії
Читано з зображення. Скликає Рада Українців Північного фронту.
Одразу після вступу до Києва Петлюра вирушив на Софійську площу і «з попами, з дзвонами, з усією декорацією» приймав на себе честь визволення й парадував.
А С. Петлюра зараз же на Софійську Площу й давай з попами, з дзвонами, з усією декорацією пресерйозно приймати всю честь на себе й парадувати
Дата — день вступу (2 березня 1918, імовірно); іронічна подача автора.
2 березня 1918 року на Софійському майдані біля пам'ятника Богданові Хмельницькому відбувся парад українських військ. Зранку гармаші чистили коней, гармати, упряж і одяг, а потім чекали наказів біля Михайлівського монастиря.
На другий день була заповіджена дефіляда під памʼятником Гетьмана Богдана Хмельницького, на Софійському майдані.
Парад приймали на підвищенні під пам'ятником Хмельницькому президент М. Грушевський із міністрами, Симон Петлюра, полковники Євген Коновалець і Андрій Мельник та члени Центральної Ради. Тисячі киян вітали війська квітами й вигуками «Слава!».
Кияни зійшлися тисячами на Софійському майдані. Українці Києва вітали свої переможні війська квітами та окликами: Слава!.. Слава!..
Німці першими, негласно, увійшли до Києва напередодні урочистого вступу українських військ — 17 лютого за старим стилем, забезпечивши порядок.
Правда, негласно, накануне, обеспечив порядок, первые вошли в город немцы. Это было 17 февраля по старому стилю.
printed page 115; З тексту М. М. Могилянського «Трагедия Украины (Из пережитого в Киеве в 1918 г.)» («Архив русской революции», т. XI, 1923), що йде в антології слідом за Сумським і потрапив до цього файлу; можливе дублювання з окремим джерелом.
Після вступу українського війська до Києва на Софійському майдані відслужили урочистий молебень, після якого відбувся парад, який приймав військовий міністр Жуковський.
На Софійському майдані відправлено урочистий молебень, після нього відбувся парад, який приймав військовий міністр Жуковський.
Дата параду точно не вказана — найімовірніше 2 березня 1918 р.
Усіх лекторів підготовчих курсів Українського народного університету просили обов'язково прийти на збори в суботу 2 березня 1918 року о 3-й годині дня на вул. Терещенківську, 18.
Всіх лекторів підготовчих курсів Укр. Народнього Університету просять неодмінно прибути на збори в суботу 2-го березня (17-го лютого) в 3 год. дня—Терещенківська № 18.
Український комендант Києва Власенко передав охорону міста міській думі; над будинком думи замайорів український прапор.
Український комендант Київа Власенко передав охорону міста міській думі. Над думою красується український прапор.
Дата номера газети; точна дата не вказана.
У суботу 2 березня весь Думський майдан був переповнений народом, що чекав на українські частини; о першій годині до думи прибув особливий комендант Києва отаман Присовський, якого зустріли голова думи Б. Прелінг, К. Сухових і міський голова Є. Рябцов.
В суботу 2-го березня весь думський майдан був переповнений народом, ждали приходу українських частин.
Близько 2-ї години 2 березня до думи прибув військовий міністр УНР Жуковський, і почалося засідання комісії з охорони міста.
Коло 2-ої години прибув у думу воєнний міністр Укр. Нар. Республіки Жуковський.
2 березня на Софійській площі відбувся молебень для українського війська, який М. Безсонов описав як млявий і убогий: старенькі обдерті корогви, тихий спів, безладний гурт духовенства; у козаків майоріли квіти й українські прапори.
Прийшов я між иншим на Софійську площу; тут одправлявся молебень ... В повітрі мотались 2-3 старенькі, обідрані корогви. Співаки співали погано
2 березня о 12-й годині дня на площі Богдана Хмельницького відбувся урочистий парад на честь вступу українського війська до Києва; виступили С. Петлюра й військовий міністр Жуковський.
відбулося урочистий парад, в честь вступу українського війська до Києва.
Читано з зображення. «Вчора» щодо номера від 3 березня.
2 березня (у суботу) в Київській міській думі відбулося святкове засідання з приводу вступу українського війська до міста; усі члени думи й управи прибули, а до коменданта Києва вийшла делегація з міським головою Рябцовим.
В суботу 2-го березня відбулося святочно засідання міської думи з приводу вступлення українського війська в місто Київ.
Читано з зображення. Сучасна адреса думи — Хрещатик, 36 (будинок міської думи).
2 березня відбулося чергове засідання Центрального комітету УПСР за участі 10 товаришів під головуванням Шрага; ухвалили, що «Боротьба» з 5 березня стає органом Ц. К. УПСР, і доручили Лизанівському подбати про технічний бік видання.
«Боротьба» з 5-го березоля стає органом Ц. К. У. П. С.-Р. Доручається т. Лизанівському подбати про технічний бік дальшого видання газети.
Читано з зображення. Збори визнано правомочними, бо кворум становить більшість присутніх у Києві.
Чутки, що українці поквитаються з євреями, поширилися в суботу, коли українська влада вступила в місто. Уже в суботу почалися незаконні обшуки, арешти й розстріли: «Жид, ты, должно быть, жидовский комиссар» — і єврея тут же заарештовували; такі випадки були на Думській площі, Фундуклеївській вул., Софійській площі, на Подолі. Комендант Присовський обіцяв Думі вжити всіх заходів.
Стоило еврею попасться солдатам на глаза, как на него набрасывались: «Жид, ты, должно быть, жидовсюй комис-сар».
Субота після 1 березня (п'ятниця) = 2 березня 1918; дату виведено. Газетний репортаж у документах.
До вечора суботи стало відомо, що українські козаки розстріляли двох робітників-бундівців при виході з майстерні міського союзу — їх убили, перш ніж вони встигли показати документи. Уночі відбулося багато арештів і обшуків серед євреїв; заарештованих найчастіше відводили до Бендерських казарм.
Арестованных чаще всего уводят в Бендерск1я казармы.
Дату виведено (субота 2 березня).
Напередодні укладення миру між центральними державами й радянською Росією (3 березня 1918 р.) до Берестя мала прибути з Києва делегація більшовицького «Народного секретаріату» на чолі з Затонським, щоб перейняти договір, укладений «колишнім» урядом Центральної Ради; поки вона прибула, усе було закінчено.
зголосилася нова делегація від Українського Народнього Комісаріята під проводом Затонського, котра мала прибути до Берестя з Київа.
2 березня до думи підійшла частина українського війська; з думського балкона гласні й комендант вітали вояків, а від українських гласних промовляв Фещенко-Чопівський; після промови Присовського на думі вивісили два червоні прапори й посередині жовто-блакитний.
на думі вивішено було два червоних прапори і посередині жовто-блакитний.
За спогадом Миколи Безсонова (колишнього єпископа Никона), 2 березня Київ неофіційно, але радісно святкував звільнення від більшовиків: на вулицях уже не гуркотіли автомобілі з кулеметами й не бігали п'яні червоногвардійці, а кияни веселими гуртами заповнили вулиці.
2-го березня Київ неофіціяльно, але цілком природно-з радістю святкував своє визволення від розбишак і грабіжників большевицьких.
Харківський губернський комітет укр. с.-р. (лівих) скликає на 2 березня (17 лютого ст. ст.) партійний з'їзд у Харкові з початком о 5 год. вечора; порядок денний: сучасний момент, становище партії, вибори ЦК, об'єднання з с.-р. (рос.). Представництво: організації до 50 осіб — 1 делегат, до 100 — 2, понад 100 — 3. Заявлятися в Харківський губком, Пушкінська, 34; голова К-ту М. Панченко, секретар Зелений.
На 2 березоля (17 лютого ст. ст.) 1918 р. Харківським губерніяльним комітетом укр. с.-р. (лівим) скликається партійний зʼізд в Харькові.
Телеграма розіслана губернським партійним комітетам.
Київський комітет і Бюро Південно-Краєвого комітету «Бунду» оголосили, що робітника шевської майстерні Київського повітового земства Ісаака Гудкина, члена комітету «Бунду» з 1915 року, розстріляли 2 березня за те, що він не міг на місці пред'явити посвідчувального документа. День похорону обіцяли оголосити окремо.
розстріляний 2-го березоля за те, що не міг на місці предявити посвідчуючого документу.
Читано з зображення. Дата події 2 березня з тексту оголошення (тут «березоль» = березень н. ст.).
Передова «Нової Ради» від 2 березня 1918 року повідомила, що більшовики «ганебно втікли» з Києва: «харківські народні секретарі» зникли, попередньо пограбувавши місто й довівши його до голоду.
Вони втікли. Ганебно ... Зникли харківські „народні секретарі", ограбувавши попереду місто
Дата номера газети; точна дата втечі не вказана (кінець лютого — 1 березня 1918 року).
Автор «Перебудови партій» повідомляє, що в Харкові 2 березня (н. ст.) відбудеться партійна нарада укр. есерів (лівого крила), а за два дні перед цим — з'їзд лівих с.-р. України.
В Харькові 2 березодя (н. ст.) відбу-ватиметься наша партійна нарада, а за два дні перед тім - зʼізд лівих с.-р. України.
Подія в Харкові, однак стосується партії, що видає газету.
З Ковеля повідомляють, що Центральна Рада і народне міністерство на чолі з Голубовичем приїхали до Ковеля.
З Ковеля подвідомляють, що Ц. Рада і народне міністерство на чолі з Голубовичем приїхало до Ковеля.
Читано з зображення. Кінець евакуації уряду УНР з Києва.
«Згадки про большевицьке панування»: большовики вчора остаточно залишили Київ.
Вчора очистили остаточно большевики місто Київ, освободили його від свойого панування.
Читано з зображення. «Вчора» щодо номера від 3 березня; може йтися про 1–2 березня.
Після засідання українське військо підійшло до міської думи; члени думи й комендант вийшли на балкон, а натовп вигукував «Слава»; в масах було «велике оживлення, задоволення».
В массах велике оживлення, задоволення.
Читано з зображення. Дівчата підносили козакам квіти (текст місцями розірваний).
Ісак Гуткін, член Бунду, був убитий у Києві в суботу 2 березня 1918 року.
забитого у суботу 2-го березоля товариша Ісака ГУТКИНА
Читано з зображення. Дата вбивства — із оголошення про похорон; обставини не названо.
Голова Ради Народних Міністрів Голубович 2 березня з Брест-Литовська надіслав німецькому канцлеру Гертлінгу телеграму: українське й німецьке війська вступили до Києва, «де було радісно зустрінуті населенням»; Голубович дякує за допомогу, що «вивидо побідоносне німецьке військо», і зазначає, що німецьке військо залишиться, поки не буде забезпечено спокій.
українське і німецьке війська вступили в столицю України Київ, де було радісно зустрінуті населенням
Читано з зображення. Телеграма подана як є; позиція уряду. Слова «вивидо» читаються з сумнівом.
У Харкові 2 березня відбулася нарада організацій Української партії соціалістів-революціонерів (близько 30 осіб, серед них члени ЦК Лимар, Босташ-Омельченко й Сівер-Одеський); не ухвалюючи резолюцій, учасники обмінялися думками про сучасний момент, Центральну Раду, допомогу німців і відношення до російських лівих есерів.
2 березоля в Харькові відбулася нарада організацій Укр. партії соц. револ.
Читано з зображення. Дату (березоль = березень) прийнято за новий стиль; газета друкує «2 березоля». Харків пов'язаний з Києвом через партію й ЦК.
У ніч на 2 березня 1918 більшовики без бою залишили Київ, і з іншого кінця до міста ввійшли українські війська на чолі з отаманом С. Петлюрою.
коли, нарешті, большевики (в ніч на 2 марта 1918) виступили з Київа, то з другого кінця в його вступили українські війська з „отаманом" С. Петлюрою на чолі
До 1 березня Київ уже перейшов на н. ст.
Надвечір того самого дня до столиці України «тихо, скромно, але з важким, моторошним і, здавалося, нескінченним гуркотом» почали вкочуватися німецькі війська.
А так над вечір тихенько, скромно, але з тяжким, моторошним і, здавалось, з безконечним гуркотом почали вкочуватись у столицю України німецькі війська
Звукова деталь. Дата за контекстом — день вступу українських військ.
Лише від 2 березня (20 лютого ст. ст.) 1918 року, коли війська Центральної Ради повернулися до Києва в союзі з німецьким командуванням, можна було знову не боятися ходити вулицями.
Лише з 20 лютого (2 березня нов. ст.), коли війська Центральної Ради повернулись до Києва в союзі з німецьким командуванням, можна було знову не боятись ходити по вулицях.
Німці негласно першими увійшли до Києва 17 лютого ст. ст., забезпечивши порядок; українці після підписання Брестського договору урочисто увійшли до міста як переможці.
Правда, негласно, наканунѣ, обезпечивъ порядокъ, первые вошли въ городъ нѣмцы. Это было 17 февраля стараго стиля.
printed page 82; 17 лют. ст. ст. = 2 березня н. ст. (перехід 16 лют. = 1 березня)
2 березня 1918 р. вранці до Києва входило українське військо — одночасно загони Присовського й Петлюри; німці вступили до міста наступного дня.
2. березня вранці українське військо вже входило до Київа. Одночасно війтам відділи Присовського і Петлюри. Німці вступали до Київа вже на другий день.
За Дорошенком — 2 березня; в інших джерелах вступ Петлюри часто датують 1 березня.
Не зустрівши серйозного опору, австро-німецькі війська за підтримки українських загонів швидко просувалися, і до 2 березня 1918 р. Київ був у руках німців; до кінця квітня майже всю Україну очистили від більшовиків.
By March 2, Kiev was in German hands, and by the end of April almost all of the Ukraine was cleared of the Bolsheviks.
Автор есею — Тарас Гунчак. Інші джерела датують вступ німців до Києва 1 березня.
У ніч з 1 на 2 березня 1918 р. за домовленістю з німецьким командуванням до Києва першими вступили українські війська; майже одночасно до міста почали входити німецькі частини.
У ночі з 1 на 2 березня за домовленістю із німецьким командуванням у Київ першими вступили українські війська. Майже одночасно до міста почали входити й німецькі частини.
Відступаючи, більшовики хотіли висадити в повітря мости через Дніпро, але закладені в міст міни вдалося вийняти; при цьому загинули двоє людей.
Большевики одступаючи, хотіли висадити мости через Дніпро, але закладені в мостові були міни пощастило повиймати, при чому загинуло 2 чоловіка.
Дата номера газети; точна дата не вказана.
Газета запевняла, що склади на Лисій горі й артилерійські склади підривати не будуть, а обстрілу Києва з-за Дніпра не буде, бо гармат там немає — більшовики повезли їх на Полтаву.
Лисої гори і артилерійських складів не рватимуть. Обстрілу Київа з-за Дніпра не буде, бо гармат там нема, большевики повезли їх на Полтаву.
Відповідь на поширені страхи киян.
Наступного дня після вступу українських військ до Києва почали входити німці.
На другий день почали входити до Київа німці.
Дату виведено від вступу українців.
Наступного дня після вступу українців (2 березня 1918 року) в Києві зосередилися дві німецькі піхотні дивізії та один кінний полк; більшість цих сил перейшла Дніпро й рушила на Лівобережжя за відступаючими червоними, а решта стала залогою в Києві.
Вже на другий день у Києві зосередилися дві німецькі піхотні дивізії й один кінний полк. Більшість з цих сил перейшло Дніпро ... а решта стала залогою в Києві.
Дату обчислено від 1 березня.
Минулої ночі мешканці Слобідки (і Труханового острова?) знову чули досить тривалу стрілянину; більшовики силоміць забрали всіх слобожан від старого до малого, дали їм зброю й послали на свої передові лінії за Броварами.
большевики силоміць позабірали всіх слобожан від старого до малого, дали їм зброю й послали на свої передові лінії, які проходять за Броварами
Більшовицьке військо, відступаючи, підірвало мости на станціях Ірпінь і Бородянка, а станцію Клавдієво спалило дощенту.
В районі Бородянки большевицьким одступаючим військом взорвано мости на ст. Ірпеня і Бородянки. Станція Клавдієва до щенту спалена.
Читано з зображення.
Український комендант Києва хорунжий Власенко (сердюцький полк Богдана Хмельницького) звернувся до киян: обіцяв відповідальність за спокій, а самосуду від війська не буде — лише суд УНР.
ніяких самосудів від українського війська не буде учинено
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наступного ранку після приходу українців німці входили до Києва; Скоропадський, спостерігаючи з вікна готелю, був приголомшений порядком, виправкою та збереженістю спорядження німецьких військ усіх родів зброї, зокрема гусарського полку, що вступав «в блестящем порядке».
глядя из окна на гусарский полк, вступавший в блестящем порядке в Киев
Дату виведено: німецькі війська увійшли до Києва близько 2 березня 1918 р. н.ст.
Комісар військових справ УНР звернувся до більшовицьких командувачів Муравйова й Антонова з проханням вплинути на свої частини, щоб охоронити край від остаточної загибелі; за відомостями військового секретаріату, в районі Донбасу нищать запаси хліба на станціях і розстрілюють полонених.
Комісар військових справ звернувся до командуючого
Читано з зображення. Рубрика «Наслідок горожанської війни».
Наказ військового міністра УНР № 36 від 2 березня: подяка війську, що входило в Київ «в повному порядку» під національний гімн; відзначено заслуги отаманів Петлюри, Присовського й Коновальця.
Світлий сонячний день. Під вислови захоплення з боку національного гімна, вислови захоплення з боку населення входило українське військо в свою столицю.
Читано з зображення. Дату 2 березня надруковано в тексті наказу («1018» — друкарська помилка).
Наказ військового міністра УНР № 37 від 2 березня: головним губернським комендантом на Київщині призначено отамана Присовського; підписав військовий міністр Жуковський.
Головним губерніальним комендантом на Київщині призначаю отамана Присовського.
Читано з зображення.
Наказ № 3 отамана Горемики-Крупчинського (2 березня): торговельні підприємства мусять регулярно торгувати в години, встановлені міською думою; порушники «підлягають суворій карі».
Наказую всім торговим підприємствам з сього числа регулярно проводити торговлю в години, встановлені міською думою.
Читано з зображення.
Наказ №5 Міністерства пошт і телеграфів від 2 березня 1918 р.: черговим при телеграфних проводах заборонено роз'єднувати лінії (проводи — «нерви державного організму»); начальники установ стежать за виконанням, винні каратимуться.
Телеграфні проводи, як нерви державного організму, мусять бути завше поготові
Читано з OCR-тексту.
Рябцов писав Данченкові, що без припинення розправ «опустятся руки в нашей повседневной работе... Жизнь замрёт. Надвигается опять призрак голода. Рабочие и служащие опять не будут получать жалованья». Лист Жуковському й Присовському: «Минувший день, день вступления в Киев украинских частей... омрачился казнями без суда, самочинными арестами граждан, преимущественно евреев».
«Надвигается опять призрак голода. Рабоче и слу-жапие опять не будут получать жалованья, а семьи будут нестерпимо страдать.»
Опубліковано 3 березня; «минулий день» вступу українських частин — 2 березня.
2–4 березня 1918 р. ухвалено закон про громадянство УНР: громадянином вважався кожен, хто народився в Україні й пов'язаний з нею постійним перебуванням; для отримання свідоцтва про громадянство треба було протягом трьох місяців скласти урочисту присягу на вірність УНР. Просити про прийняття могли ті, хто прожив у республіці 3 роки й не діяв проти Української держави.
мають на протязі трьох місяців від дня опублікування цього закону зложити урочисте приречення на вірність УНР.
У зв'язку зі звільненням столиці голова Ради народних міністрів УНР В. Голубович 2 березня надіслав рейхсканцлерові Г. Гертлінгу телеграму з подякою «победоносным германским войскам» і надією на їх відкликання після виконання обов'язку; канцлер відповів, що війська буде відкликано, щойно Україна визнає їхню місію виконаною.
голова РНМ УНР В.Голубович 2 березня направив рейхсканцлеру Німеччини Г.Гертлінгу телеграму, в якій … дякував за допомогу, надану «переможними німецькими військами»
Тимчасовий статут про громадські роботи, ухвалений Центральною Радою 2 березня 1918 р.: для боротьби з безробіттям при Народному міністерстві праці створюється Рада з організації необхідних для держави й громадянства робіт (представники міністерств, 3 від Центрального союзу професійних спілок, по 1 від Центрального комітету рад робітничих депутатів та Центрального союзу кооперативів) та державний фонд; до їх утворення місце центральних організацій займають київські.
За для боротьби із зростом безробітья ... видається сей статут про організацію необхідних для держави і громадянства робот.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст.
Циркуляр Міністерства судових справ №3 про заміну юліанського календаря на григоріанський (2 березня 1918 р.): законом Центральної Ради від 12 лютого 1918 р. з 16 лютого запроваджено західноєвропейський календар — замість 16 лютого рахувати 1 березня, всі зобов'язання продовжуються на 13 днів; в урядових установах запроваджено середньоєвропейський час зі зсувом стрілки назад на 1 годину 8 хвилин.
замість 16 февраля належить лічити 1 марта. Всі зобовязання відповідно продовжуються на 13 день. Разом з тим тим же законом заведено по урядових установах середньоєвропейський час з переводом стрілки годинників з петроградського часу на 1 годину 8 хвилин назад.
Читано з OCR-тексту. Цитату склеєно з сусідніх рядків OCR.
Голова Ради народних міністрів Голубович і народний міністр судових справ Ткаченко закликали всіх горожан УНР стійко й з надією дивитися на майбутнє.
Правительство Української Народньої Республіки кличе на поміч всіх горожан
Читано з зображення. Закінчення офіційного повідомлення про мирний договір.
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ від 2 березня 1918 р.: губернським і повітовим комісарам наказано подбати, щоб усі підлеглі міністерству урядові та інші установи обов'язково виписували «Вістник Ради Народніх Міністрів» (Київ, Хрещатик, 38).
Пропоную губерніяльним і повітовим комісарам подбати, аби до всіх урядових і инших інституцій, підлеглих Міністерству Внутрішніх Справ, обовязково виписувався «Вістник Ради Народніх Міністрів»
Читано з OCR-тексту.
Український комендант Києва хорунжий сердюцького полку імені Богдана Хмельницького Власенко звернувся до громадян: повідомив, що вступив у виконання обов'язків від імені Центральної Ради, а більшовицькі розбійники втекли «з великими клунками майна на візниках»; він гарантував, що самосудів з боку українського війська не буде.
ГРОМАДЯНЕ! Сповіщаю вас, що вступаю в виконання обовʼязків ... Розбійники большевики добре пограбивши Київ розбіглися. Ви були свідками того, що вони тікали з великими клунками майна ... на ізвощиках. ... самосудів від українського війська не буде.
Дата номера газети; звернення видано, ймовірно, 1 березня 1918 року.
Комісія міської думи з охорони порядку й безпеки дозволила до особливого наказу домовим комітетам мати вогнепальну зброю для самоохорони; зброю видавали лише через районні ради, які зверталися до відділу міського самоврядування; комітети мали скласти списки зброї й надіслати один примірник до штабу міліції, другий — у район; за порушення правил винні відповідали особисто.
До особливого наказу дозволяється домовим комітетам для самоохорони від злочинного елементу мати вогнестрільну зброю. Домові комітети одержують зброю виключно через районні совіти
Дата номера газети; адреса штабу міліції в OCR нечитабельна.
Грузинський військовий комісаріат в Україні оголосив, що після залишення Києва радянською владою з ініціативи міського самоврядування й соціалістичних організацій він узяв на себе охорону міста до прибуття (українського) війська, закликав до спокою й пообіцяв «немилосердно боротися» з виступами темних елементів.
З огляду на те, що совітська влада залишила Київ, з ініціативи міського самоврядування і всіх соціялістичних організацій охорону міста ... взяв на себе ... грузинський комісаріат закликає населення міста до спокою й порядку в ці тяжкі дні.
Дата номера газети; звернення видано, ймовірно, 1 березня 1918 року.
Тимчасовий статут про громадські роботи, ухвалений Центральною Радою 2 березня (н. ст.) 1918 р. (засідання Малої Ради в Житомирі): для боротьби із зростом безробіття, спричиненого демобілізацією промисловості й армії, при Міністерстві праці утворюється Рада з організації необхідних для держави й громадянства робіт; до її складу входять по одному представнику міністерств праці, торгу й промисловості, продовольчих, земельних справ, військового, морського, шляхів, фінансів та від організацій: Центрального союзу професійних робітничих спілок — 3, Центрального комітету рад робітничих депутатів — 1, Центрального комітету Селянської спілки — 3, Центрального союзу кооперативів — 1.
За-для боротьби із зростом безробіття, а також за-для доцільного вжитку вільних робочих рук, котрі полишилися без праці через демобілізацію промисловости й армії; видається сей статут
Читано з OCR-тексту. Текст статуту — колонки 2–4 першої сторінки; склад ради реконструйовано за читабельними рядками. Дата події — 2 березня н. ст.
Статут про громадські роботи, §§4–10: для робіт утворюється спеціальний державний фонд; Рада асигнує кошти відомствам і субсидії громадським установам, плани робіт і обчислення затверджує Центральна Рада, Міністерство праці керує діяльністю Ради, контролює виконання робіт і виробляє правила прийняття на роботу, норм оплати й внутрішнього порядку.
Для здійснення вищезазначених (§ 1) робот Урядом утворюється спеціяльний державний фонд.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Циркуляр Міністерства внутрішніх справ № 19 від 2 березня 1918 року народним (земським) управам: у зв'язку з демобілізацією промисловості заборонено ліквідувати підприємства без відома міністерства, а місцеві органи мають стежити за виконанням. Підприємства-порушники відповідатимуть.
2 березоля 1918 року. Nº 19.
Читано з OCR-тексту. Мова про заборону зіпсована; змістовно збігається з наказом Міністерства праці в сусідній колонці.
Наказ № 6 в. о. народного міністра пошти й телеграфу Сидоренка від 2 березня 1918 року: листи й телеграми Совєту народних комісарів та «зрадників» — народних секретарів, які хочуть підбити Україну під російське ярмо, не передавати адресатам, а віддавати місцевій українській владі; винні каратимуться як за державну зраду.
Наказую цілких передоваємих по почті, телегко та терядону Ровета
Читано з OCR-тексту. Текст сильно зіпсований, зміст відновлено за уривками.
Виявилося, що багато київських грабіжників мали посвідчення Вільного козацтва, які забрали в розстріляних більшовиками під час повстання вільних козаків.
Виявилось, що багато грабіжників мають посвідчення вільного козацтва, заграбовані у розстріляних підчас повстання большевиками вільних козаків.
Дата номера газети; точна дата не вказана.
Уночі 2 березня на Кузнечній вулиці, №126, якісь злочинці хотіли «реквізувати» коней у Красовського; домовий комітет зчинив ґвалт, збіглися люди, і злочинці втекли на візнику.
Вчора вночі на Кузнечній проти дому № 126 якісь злочинці хотіли „реквізувати" коней у Красовського. Домовий комітет дому 126 ударив на ґвалт
Комендант Власенко закликав киян прикрасити вулиці українськими прапорами для зустрічі війська, а торговців — торгувати без страху перед розбійниками.
Вулиці повинні бути прикрашені українськими прапорами.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Комендант Власенко запевнив киян: «Господар! Займайтесь своєю власністю, в ваші будинки більш не ввірвуться злочинці», і закликав усіх братися за своє діло.
Господар! Займайтесь своєю власністю, в ваші будинки більш не ввірвуться злочинці.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ № 2 отамана Горемики-Крупчинського: домкоми, власники будинків, орендарі, громадські організації та особи без дозволу на зброю мають здати її протягом 24 годин до його канцелярії (Володимирська вул., Педагогічний музей); за нездачу домкоми несуть відповідальність, а винних віддадуть під військовий суд.
Наказую всім домовим комітетам, власникам будунків, арендаторам ... здати її до моєї канцелярії (Володимирська вулиця Педагогичний музей) протягом 24-х год.
Читано з зображення. Дата наказу — 2 березня (за контекстом сусідніх наказів; прямо в тексті наказу № 2 не видно); номер газети від 5 березня.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Грузинський комісаріат наказав домовим комітетам стежити за охороною будинків і повідомляти про напади до штабу комісаріату на Прорізній; усі його дружинники носили на рукаві пов'язку з печаткою комісаріату, а будь-які реквізиції, труси й арешти без відома комісаріату заборонялися під загрозою тяжкої відповідальності.
Домовим комітетам пропонується стежити за охороною домів, повідомляючи про напади в штаб комісаріату Прорізна ... тел. № 64-89. ... Усякого роду реквізиції, труси, арешти без відому комісаріату забороняються під страхом тяжкої відповідальности.
Номер будинку й телефону та кольори пов'язки в OCR нечитабельні.
Делегацію міської думи, що зустріла коменданта, складали голова думи Дрелінг, товариш голови Суховіх та міський голова Рябцов; вони запросили коменданта до приміщення думи.
зложена з голови міської думи Дрелінга, тов. гол. Суховиха та міського голови Рябцова
Читано з зображення. Прізвище «Суховиха» (Суховіх) так надруковано у газеті.
Львівські газети 2 березня повідомили, що до Львова прибув поїзд із галицькими виселенцями та заручниками, які за дозволом народних секретарів виїхали з Києва; серед них Микола Заячківський, директор «Народної торговлі», та інші галицькі діячі.
з Київа за дозволом народніх секретарів рушив у Галичину поїзд з галицькими виселенцями та заложниками ... Тепер львівські газети з 2-го березня подають звістку, що поїзд таки прибув до Львова.
Дата — дата повідомлення львівських газет; стиль не вказано.
Ціна одного числа газети «Боротьба» у Києві — 25 копійок, на станціях залізниць — 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштує 2 карбованці, на останній — 1 карбованець 20 копійок.
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. Одиниця (рядок чи блок) у тексті не вказана.
Оголошення для шукачів праці в «Боротьбі» коштує за все 1 карбованець; зміна адреси передплатника — 50 копійок.
Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» коштує 6 карбованців на 1 місяць.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 2 місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Після відходу більшовиків у березні 1918 року в Києві були видні сліди боїв і пошкоджені будинки, але найбільше змінилося те, що з вулиць зникли солдати.
Київ трохи змінився. Видно було сліди війни, ушкоджені будинки. Найбільша зміна була у тому, що на вулицях не було видно солдатів.
Населення Києва зустрічало українське військо з радістю: для більшості киян його вступ означав визволення від більшовицького терору й безладу. Жінки засипали вояків квітками, кожен новий загін зустрічали радісними вигуками й оваціями.
Жінки засипали вояків квітками, радісні вигуки й овації зустрічали кожен новий відділ- вступаючого війська.
Вже першого дня, як до Києва прибули українці та німці, взялися чистити київський вокзал: 2 березня кільканадцять жінок під доглядом німецьких вояків мили вікна, шарували підлогу й наводили лад.
Вчора на вокзалі можна було побачити кількадесять бабів під доглядом німецьких вояк: мили вікна, шарували
В нарисі згадано, що над Києвом кружляв аероплан, а мимо без кінця проїздили підводи з солдатами.
гурчав круглячи аероплан.
Читано з зображення. Дата за контекстом нарису.
Громадські роботи для боротьби з безробіттям: 2 березня мала рада міністрів асигнувала на них 100 млн крб, але міністерство праці так і не розпочало планів: серед проектів були відбудова передмістя Звіринець, закріплення провалів на Київщині, упорядкування місця біля могили Т. Шевченка (Канів), закріплення Володимирської та Андріївської гірок у Києві, чистка канав Києва, дерев'яні мости через Остер; роботи з відбудови Звіринця передано міністерству шляхів.
асигновано на потребу громадських робіт 100.000,000 карб. ... закріплення Володимирської та Андрійовської гірок, вичистка канав м. Київа
Фахова стаття В. Степанюка; реальне фінансування нижче планів.
2 березня 1918 р. на Куренівці-Пріорці заходами невеликого гуртка українців відкрито «Просвіту»; на збори прийшло понад сто переважно простих людей, зокрема церковний дяк Кібець, колишній гласний Київської міської думи; куренівських учительок майже не було — багато з них вважали себе росіянами. Головою «Просвіти» обрано інспектора Куренівської вищої початкової школи Петренка.
Заходами місцевого невеличкого гуртка українців на Курінівці-Пріорці відкрита „Просвіта" 2-го березня ... Зібралось більше сотні людей
Коли Рада повернулася до влади, «Найе Цайт» у передовиці 2 березня 1918 р. «На старых позициях» писала: «Мы — граждане Украинской Народной Республики, и мы будем защищать все социальные и национальные достижения свободной революционной Украины».
«Мы — граждане Украинской На-родной Республики, и мы будем защищать всЪ сошальныя и на-ц1ональныя достиженя свободной револющонной Украины»
Газета виходить щодня, крім днів після свят; це орган Української партії соціалістів-революціонерів (лівого крила). Гасло під шапкою: «Хай живе Українська народня республіка в вільній федерації народів Европи!».
Виходить що-дня крім днів після свят.
Читано з зображення.
Партійне оголошення закликає кожну організацію укр. с.-р. налагодити постійну колективну передплату, бо «Боротьба» — єдиний партійний орган лівого крила.
Кожна партійна организація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення. Позиція партійної газети.
«Рабочая Жизнь» висловлює тривогу, що переможці можуть вдатися до жорстокої помсти проти робітничих організацій, які були під впливом більшовизму; «Боротьба» поділяє тривогу й каже, що доля українських соціалістичних організацій теж невідома.
Перед нами—невідомо. І ми на згірш «Р. Ж.» маємо тревожитися за участь українських соціялістичних организацій.
Читано з зображення. Рубрика «З газет».
«Боротьба» зауважує, що газета «Последния Новости» змінила тон щодо більшовиків і надрукувала відозву Ради народних міністрів та відозви Тимчасової Української Ради з Рівного.
уміщення відозви ради народніх міністрів, правда під скромним заголовком «В заключеню мира с Украиной»
Читано з зображення.
Комендант Власенко закликав робітників: «нехай буде газета „Рабочая Жизнь" вашим гаслом, органом і наставником».
нехай буде газета „Рабочая Жизнь" вашим гаслом, органом і наставником
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У № 7 «Боротьби» повідомлялося, що за 10 днів большовицького панування у Києві розстріляно понад 5 тисяч чоловік; тепер Українська революційна організація «Червоний Хрест» спростовує цю вістку.
у Київі за 10 днів большевицького панування розстріляно було більше 5 тисяч чоловік
Читано з зображення. Мова про № 7 «Боротьби»; його дату (2 березня) припущено; число «5 тисяч» та «168 гімназистів» подав «Червоний Хрест» за чужими відомостями.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Народні секретарі» прислали в редакцію папір про закриття «Нової Ради» і конфіскацію всього її паперу; за наказом М. Скрипника більшовики збройною силою захопили в друкарні кількадесят тюків газетного паперу й перевезли до приміщення офіційного «Вістника», але решту вивезти не встигли.
Від „народніх секретарів" прийшов в редакцію папір з оповіщенням, що „Нова Рада" закривається, а її папір весь конфіскується. ... з наказу п. Скрипника вдалося збройною силою захопити коло 15-ти тюків нашого паперу
Кількість тюків у OCR суперечлива (15 або 35).
Відвідувачі редакції розповідали, що містом шириться чутка, ніби українське військо почало розстріли й арешти; редакція заявила, що за її відомостями цього бути не може, і вимагала від влади запевнення, що розстрілів без суду й арештів без слідства в Києві не буде.
в городі шириться чутка, ніби почалися розстріли й арешти, які чинить українське військо
Чутка; редакція її спростовує. Дата: «вчора» від 3 березня.
Газета передає чутки, нібито в редакціях «Нової Ради» та «Робітничої Газети» вишивають рушники й шукають хлібини, щоб зустрічати австро-німецьке військо; «Боротьба» глузує з поради «Робітничої Газети» делегувати від думи зустрічати війська, що наступають на Київ.
буцім в редакції «Нової Ради» і «Робітничої Газети» вишивають рушники по всьому місту шукаючи хлібини для зустрічі
Читано з зображення. Це жарт-чутка з фейлетону, а не встановлений факт; рубрика «З газет».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Русскія Вѣдомости» повідомляють, нібито Центральна Рада домовилася з Австро-Угорщиною про державну позику на велику суму і постачання зброї; союзники не дадуть прямої допомоги, але не заважатимуть переходу офіцерів і вояків на бік Ради.
Центральна Рада заключила з Австро-Угорщиною умову, що до державної позики на велику суму
Читано з зображення. Передруковано з чужої газети, як чутка.
У Києві поширилась чутка, що большовики вивезли з державного банку всі гроші; на дверях банку висіла обява: контора закрита, бо «народні секретарі вивезли грошеві знаки», а приватні цінності не вивезені.
Київська контора державного банку об'являє що народні секретарі вивезли грошеві знаки
Читано з зображення. «Вчора» щодо номера від 3 березня.
Наказ № 4 отамана Горемики-Крупчинського (2 березня): державні установи, торговельні підприємства, громадські організації та приватні особи мають обов'язково приймати українські кредитові білети, видруковані за постановою Центральної Ради.
Пропоную всім державним установам, торговим підприємствам, громадськия організаціям і приватним особам обовязково приймати українські кредитові білети
Читано з зображення.
На громадські роботи для безробітних з державної скарбниці до розпорядження Народного міністерства праці видається 200 000 000 гривень на строк до 1 серпня 1918 р.
з Державної скарбниці видається в роспорядження Народного Міністерства Праці 200.000.000 (дві сті міліонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Раніше в тому ж номері названо «100 мільйонів карбованців» — тобто 200 млн гривень.
Ухвала Центральної Ради від 2 березня 1918 р. (Житомир): на здійснення цілей закону про громадські роботи з Державної скарбниці видається в розпорядження Міністерства праці 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень на строк до 1 серпня 1918 р.
з Державної Скарбниці видається в роспорядження Міністерства Праці 200.000.000 (двісті міліонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року.
Читано з OCR-тексту.
Комендант Власенко закликав торговців торгувати й не боятися розбишак, господарів — займатися своєю власністю, бо в їхні будинки більше не вдеруться злочинці, а громадян — гідно зустріти українське військо й прикрасити вулиці українськими прапорами.
ТОРГОВЦІ! Торгуйте своїм товаром і не бійтесь розбишаків. ГОСПОДАРІ! Занимайтесь своєю власністю ... Вулиці повинні бути прикрашені українськими прапорами. Український комендант м. Київа ... хорунжий ВЛАСЕНКО.
Дата номера газети; точна дата звернення не вказана.
Отаман Присовський у думі відповів міському голові Рябцову, що всюди не терором, а культурним способом приводив життя до нормального стану й у Києві вживе всіх заходів, щоб громадяни спокійно стали до роботи.
він усюди не терором, а культурним способом приводив життя до нормального стану
Фещенко-Чопівський з балкона думи: «Під жовто-блакитним прапором ми українські гласні вітаємо вас, любих вояків-українців, що повернулися додому. Ми вас ждали три тижні».
Під жовто-блакитним прапором ми українські гласні вітаємо вас, любих вояків-українців, що повернулися додому. Ми вас ждали три тижні.
Г. Піддубний (ліві українські есери) засуджує утворення Донецької республіки й політику харківських більшовиків: українські ліві есери не можуть погодитися з відривом Донбасу та Криворіжжя, адже вона призведе до тривалої національної боротьби.
ми будемо мати затяжну національну боротьбу як в самій Харьківщині, так і по всій Україні.
Читано з зображення. Суб'єктивна позиція газети; стаття «Новий поділ України».
Стаття «Весна» (підпис І. М.) попереджає, що навесні селяни схочуть вирішити земельне питання, а на селах, за словами автора, повна анархія: руйнують поміщицькі маєтки, поширюються грабунки й підпали, як у 1905–1906 роках.
Іде руйнування поміщецьких маєтків, селяне один у другого захоплюють що хочуть.
Читано з зображення. Закликає товаришів по партії організувати селянство.
У «Весні» автор іронізує, що земельних законів уже кілька — Центральної Ради, Всеросійських установчих зборів, петроградських комісарів, — а інструкцій і комісій для їх виконання немає.
Центральна Рада приняла один, всеросійські установчі збори другий
Читано з зображення.
Заголовки на другій сторінці закликають готуватися до Всеукраїнського з'їзду рад робітничих і селянських депутатів і боронити революцію на Україні від упадку.
Готуйтесь до Всеукраїнського з'їзду рад робітничих і селянських депутатів.
Читано з зображення. Гасло лівих есерів у шапці сторінки.
Автор статті «Шахраї» (О. Ригель) звинувачує більшовиків у тому, що, залишаючи Київ, вони вивезли харчі та гроші й лишили місто на поталу злодіям, які серед білого дня грабують.
вивізши з міста як тільки можна було запаси харчі та всі чисто гроші й полишивши місто на поталу харцизам, що серед білого дня розбивають і грабують
Читано з зображення. Різко ворожа до більшовиків публіцистика; дані автора непідтверджені.
Міський голова Рябцов у вітальній промові сказав, що за большовиків у місті «життя завмерло», «запанувала груба фізична сила», а продовольство, фінанси, торгівля, преса й культурно-освітня праця були доведені до цілковитого занепаду.
Життя у місті завмерло. Запанувала груба фізична сила.
Читано з зображення. Позиція міського самоврядування в переказі «Боротьби».
Комендант Києва Присовський, відповідаючи думі, заявив, що боровся з терором у Житомирі, Бердичеві й Коростені; визнав, що у вступивного війська є роздратування проти частини населення, яка воювала з Україною, але пообіцяв не допустити самочинних виступів.
Не хочу скривати перед вами, що у вступивного війська є роздраження проти тої частини населення, яка боролась з Україною і її військом.
Читано з зображення.
Піддубний пише, що Донецьку республіку в Харкові ухвалили більшістю 6 проти 3 при одному, що утримався, а ліві російські есери визнали її post factum.
державність Донецької республики була ухвалена більшостю 6 про 3 і один утримався.
Читано з зображення. Свідчення автора статті, не перевірене.
Стаття Вас. Гартованого «Вся влада радам і революція» обстоює передачу влади радам робітничих і селянських депутатів, але так, щоб не відкидати від революції посередні верстви; автор пропонує «двопалатну» перехідну систему.
Єдиним виходом з утвореного життям складного положення,—є передача влади радам робітничих та селянських депутатів
Читано з зображення. Довга теоретична стаття лівих есерів; відбиває позицію газети.
Польські депутати рейхстагу Горц і Дашинський, а за ними чехи, протестують проти прилучення Холмщини до України, назвавши це «новою Ельзас-Лотарингією».
між Польщею і Україною утворено нову Ельзас Льотарингію
Читано з зображення. Повідомлення з-за кордону; подія в Берліні, стосується УНР.
На харківській нараді укрвінських есерів вказали, що селяни Херсонщини, Катеринославщини й Харківщини «незадоволені руйнуючою тактикою большевиків», хочуть порядку для земельної реформи, а чутки про прихід австро-німців не викликають протестів, на відміну від Київщини, Волині й Полтавщини; Центральна Рада, за доповідями, «з масами безпосередніх звязків не має».
населення не тільки не висловлювало своїх протестів, а навпаки
Читано з зображення. Дата наради — за попереднім записом.
За законом 2–4 березня 1918 р. про новий адміністративний поділ (30 «земель» замість губерній) першою землею був «Київ з околицями» — до річок Ірпінь і Стугна, а на лівому березі Дніпра — приблизно на 20 верст.
1) Київ з околицями до Ірпеня і Стугни та за Дніпром на лівім березі верст на 20
Сусідня Деревлянська земля мала осередок у Коростені, Поросся — у Білій Церкві.
Редакція й контора газети «Боротьба» містилися в Києві на вул. Караваєвській, 5 (тел. 63) і були відчинені щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваевська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення.
Автор нарису «На весні» пише, що 1 березня у Києві перший справді весняний сонячний день: сніг ще підмерзав, але сонце гріло, дзвеніли струмочки, на березах набубнявіли бруньки; десь недалеко бухали гармати.
Сьогодня я відчув, що на дворі справді Березіль і що березіль—весна.
Читано з зображення. Нарис Гнатка, дата за контекстом (1–2 березня); автор сам пише про новий стиль.
Вірш-фейлетон «Як бути» Веселого Грицька висміює безвладдя: радою ухвалено «мусить бути так», радами відмінено «ні не так — інак», автор вирішує, чи платити борги, і закінчує «Щирий анархіст».
„Мусить бути так“
Читано з зображення. Гумор про безвладдя і декрети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: навчання на короткотермінових курсах з торфодобування в Києві безплатне; теоретичні заняття триватимуть місяць, практичні — два місяці, після успішного закінчення видаються свідоцтва.
Навчання на курсах безплатне ... видаються свідоцтва о вислуханні курсів.
OCR оголошення сильно пошкоджений; тривалість занять відновлена приблизно.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані