середа
21 лютого за старим стилем
185 записів · 6 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Середа, 6 березня (21 лютого за старим стилем), стала днем, коли самосуди над євреями вийшли в центр міського життя: на Володимирській гірці знаходили тіла вбитих, повз Думу пройшла похоронна процесія братів Майзель, а сама Дума ухвалила резолюцію з вимогою роззброїти й покарати винних і передати охорону міста міліції. Українська влада, отамани вільного козацтва й «Чорного куреня» запевняли, що самосудів не допустять і що козаки до них непричетні, а ввечері нарада членів Центральної Ради ухвалила рішуче з ними боротися. Того ж ранку на Софійській площі відбулася панахида над загиблими гайдамаками, сім трун повезли на Аскольдову могилу, а після параду Петлюра попрощався з гайдамаками, частина яких розходилася по домівках. Мала Рада ухвалила закон про поділ України на 32 землі, Голубович став до праці в міністерстві торгу, урядові відомства наказували переходити на українські написи. Борошно на ринку коштувало 50 і більше карбованців за пуд, у місті запровадили середньоєвропейський час, а електрику обмежували через брак палива.
Аналіз складено за 186 записів; зараз у хроніці за цей день їх 185.
За даними, зібраними Черікувером з єврейської преси, лише 6 березня на Володимирській гірці знайшли трьох убитих євреїв, серед них інваліда Боруха Зака; там само вбили гімназистів братів Майзель, а сторож гірки говорив про вісьмох розстріляних. Біля Думи двоє офіцерів вели антисемітську агітацію, на Лук'янівці люди, що називали себе «гайдамаками», без грошей забирали товар у єврейських крамницях, а на Деміївці мешканцям підкидали записки з погрозами нападу. Близько першої дня повз Думу пройшла похоронна процесія братів Майзель, усі єврейські крамниці були зачинені. Міський голова в листі до отамана вільного козацтва Данченка визнав, що були випадки самосудів українських солдатів, головно над євреями.
певність висока: Сам факт насильства визнає міський голова в листі, надрукованому «Боротьбою»; конкретні цифри й епізоди — лише з єврейських газет у переказі Черікувера, тому деталі мають середню певність.
Лише за один день 6 березня 1918 р. на Володимирській гірці знайдено 3 вбитих євреїв, серед них інвалід Борух Зак. Там само по-звірячому вбито гімназистів братів Майзель, 16 і 17 років.
Только за один день 6-го марта ... были на Владим!рекой горкЪ найдены 3 убитых еврея, между ними один инвалид (Борух Зак).
За газетою «Naie Zait», вбивства відбувалися на Володимирській гірці, трупи скидали в Дніпро; лише за 6 березня там знайшли 3 вбитих євреїв, серед них інваліда Боруха Зака. Там само було по-звірячому вбито гімназистів братів Майзель, 16 і 17 років.
Только за один день 6 марта ... были на Владимирской горке найдены 3 убитых еврея, между ними один инвалид (Борух Зак).
Сторож Володимирської гірки повідомив, що там розстріляли 8 євреїв і скинули тіла з гірки вниз; один труп знайдено, міліція шукає решту. У Царському саду також знаходили тіла вбитих.
Сторож Владим!рекой горки сообщает, что там разетрЪ-ляли 8 евреев, и т$ла их сбросили с горки вниз.
6 березня близько 2 години біля Думи два офіцери вели антисемітську агітацію; чергові офіцери розігнали натовп. На Лук'янівці походжали суб'єкти, що називали себе «гайдамаками», безплатно забирали в єврейських крамницях що хотіли й казали, що незабаром виріжуть усіх євреїв, а разом із ними і їхніх друзів-німців.
забирают без денег в еврейских лавках все, что им угодно, говоря при этом, что вскорЪ они вырЪжут всЪх евреев, а вмЪетЪ с ними и их друзей-н$мцев
Єврейка Мірецька з Деміївки (Китаївська, 4) принесла до комісії записку, знайдену на дверях: «На ваш дом готовится нападение. Сделайте все, чтобы спасти невинных детей от гибели. Не подражайте Заку, верьте мне» — таку саму записку отримав єврей Зак, згодом убитий. На Деміївці, за чутками, діяла велика банда хуліганів; комісія клопоталася про відправлення туди автомобіля з 20 солдатами.
«На ваш дом готовится нападен1е. Сдфлайте все, чтобы спасти невинных дЪФтей от гибели. Не подражайте Заку, вЪрьте мн»
6 березня 1918 р. близько першої години дня повз Думу пройшла похоронна процесія вбитих братів Майзель; усі єврейські крамниці були зачинені; великий натовп за труною вимагав співчутливих слів від Думи, але гласні не вважали це доцільним, і процесія пішла далі.
мимо Думы проходит похоронная процессля убитых бр. Майзель. ВеЪ еврейск1е магазины закрыты
Київський міський голова звернувся до отамана вільного козацтва Данченка з листом про недопущення насильств над євреями: були випадки самосудів українських солдатів над окремими особами, головним чином над євреями, і голова просив, щоб козаки «не плямили світлих днів вступу українських військ до Києва».
було одмічено кілька випадків самосудів українських солдат над окремими особами, головним чином над евреями
На засіданні Думи гласний Сиркін покладав відповідальність за погроми на українську військову владу, а гласний Сухових описував, як людей зупиняють на вулиці питанням «Ти жид?», уводять і наступного дня знаходять убитими. Дума ухвалила резолюцію: самочинні розправи, розстріли й обшуки «чорнять українське правительство», винних треба роззброїти й покарати, охорону міста передати міській міліції, а незаконні військові організації заборонити. Тимчасова рада єврейської громади разом із Думою утворила комісію, що чергувала в Думі вдень і вночі; «Найе Цайт» писала, що уряд не винен у нападах, але ставиться до них «нейтрально».
певність середня: Усе подано одним пізнішим автором (Черікувер), хоча він цитує кілька тогочасних газет («Найе Цайт», «Еврейская мысль»).
На засіданні Думи 6 березня 1918 р. гласний Сиркін вимагав «героических мер» проти погромів, відповідальність за які лягає на українську військову владу. Гласний Сухових (есер): «Человека останавливают на улице и опрашивают: „Ты жид?“ Смотрят его документы, уводят, и на другой день находят его убитым»; погромний настрій військ зустрівся з тим, який «всегда было в черносотенном Киеве».
«ЧеловЪ$ка останавливают на улицф и опрашивают: «Ты жид»? Смотрят его документы, уводят, и на другой день нахо-дят его убитым.»
Резолюція Київської думи 6 березня 1918 р.: самочинні розправи, розстріли, грабежі й незаконні обшуки «покрывают позором виновных и чернят украинское правительство»; Дума вимагала роззброїти й покарати винних, передати охорону міста «верной и сильной городской милиции» поза національною і політичною боротьбою та заборонити всі незаконні військові організації.
«Все дЪло охраны города должно быть передано врной и сильной городской милищи ... Всякя нева-конныя военныя организаци должны быть запрещены»
Відозва Тимчасової Ради Київської єврейської громади: «Дни освобождения от большевистского ига омрачились нападениями чёрных сил»; спільно з Думою обрано комісію, «которая день и ночь дежурит в Думе»; «Не сейте паники, не делайте необдуманных шагов, во всех случаях обращайтесь в комиссию».
«наш общинный Сов?Ът избрал комисс1ю, которая день и ночь дежурит в ДумЪ»
«Найе Цайт» у передовиці «Чому вони мовчать?» (6 березня 1918 р.) писала, що український уряд не винен у нападах на євреїв і не нацьковував солдатів, «но оно пока относится „нейтрально“ к ужасным событиям».
«Оно несомнЪнно не науськивало на них украинских солдат... Но — и это надо признать — оно пока относится «нейтрально» к ужасным событям»
Комендант Присовський, військовий міністр Жуковський та інші запевнили міського голову Рябцова, що самосудів і самовільних арештів не допустять. Штаб вільного козацтва й отаман «Чорного куреня» заявили «Новій Раді», що їхні козаки до розстрілів непричетні й відводять заарештованих до слідчої комісії або штабу коменданта. Увечері близько 50 членів Центральної Ради разом із міністрами ухвалили боротися з бешкетами й самочинними арештами. Влада вирішила розформувати самочинні офіцерські відділи, комісія Думи просила скасувати відкриті мандати на обшуки, а товариш міністра Абрамович, об'їхавши зранку Поділ, масових ексцесів там не побачив; водночас на Інститутській чотирьох грабіжників ледь не розстріляли на місці.
певність висока: Заяви влади й козацьких отаманів подають дві газети різних партій («Нова Рада» і «Боротьба»); проте це декларації, а не підтвердження, що самосуди припинилися.
Комендант Києва Присовський, військовий міністр Жуковський та інші представники влади запевнили міського голову Рябцова, що вжито заходів для порядку; влада не допустить ніяких самосудів і самовільних арештів, а всі самовільні виступи каратимуть «зі всією суворістю законом».
До жодних самосудів, самовільних арештів українські власті не допустять і усякі самовільні виступи будуть карати зі всією суворістю законом.
Начальник штабу Вільного козацтва заявив газеті, що вільні козаки не причетні до самосудів і розстрілів, які останніми днями чинять невідомі люди у військовій формі; всіх заарештованих вони відводять до слідчої комісії.
вільне козацтво зовсім не причетне до тих самосудів і розстрілів, які останніми днями чинять невідомі люде у військовій формі.
Отаман «Чорного куреня» заявив, що його козаки самосудів не допускають і всіх заарештованих відводять до штабу особливого коменданта Києва.
Отаман „Чорного куреня" заявив, що його козаки ніяких самосудів не дозволяють
Нарада членів Центральної Ради, які перебувають у Києві, відбулася 6 березня ввечері (біля 50 осіб, за участю деяких міністрів): ухвалено боротися з бешкетами, самочинними виступами й арештами; де доведено присутність українських козаків при самосудах — боротися «з цілою силою».
Прибуло біля 50 чол. метою засідання було виясення сучасного положення, припинення бешкетів, самочинних виступів, арештів
Київські влади вирішили розформувати самочинно створені офіцерські відділи, які взяли на себе охорону міста й допомогу міліції, але чинили самочинні арешти й насильства; багатьох їхніх членів використають для поповнення українського війська й міської міліції.
українською владою вирішено ці відділи, яко організації росформувати
Голова комісії міської думи з охорони міста звернувся до особливого коменданта Києва з проханням анулювати всі видані відкриті дозволи на перевезення трусів — мандати дають змогу чинити насильства — і видавати ордери лише за підписом коменданта на кожний випадок окремо.
Комісією міської думи по охороні міста ... встановлено що безліч відкритих мандатів на право перевезення трусів, дають можливість чинити багато насильств.
6 березня вранці товариш міністра внутрішніх справ Абрамович разом з в. о. губернського комісара й комісара м. Києва Моргулісом об'їхав увесь Поділ: масових ексцесів і заворушень попередньої ночі там не помічено; газета сподівається, що в місті потроху встановлюється лад.
Вчора вранці товариш міністра внутрішніх справ Абрамович разом з в. о. губерніального комісара і комісара м. Київа Моргулісом обʼїхав увесь район Подолу.
На Інститутській вулиці під час нападу міська охорона заарештувала чотирьох грабіжників; їх хотіли розстріляти на місці, але через протест публіки відвезли під охороною кудись.
Їх хотіли на місці розстріляти, але з огляду на протест публіки їх було під охороною кудись одвезено.
О 10-й ранку на Софійській площі відслужили панахиду над старшиною й козаками 1-го Запорізького загону, загиблими в боях з більшовиками; прийшли гайдамацькі курені з гарматами й багато цивільних. Сім дубових трун на гарматних лафетах, засипаних квітами, під дзвони й похоронний марш повезли на Аскольдову могилу. Після параду, який приймав Петлюра, близько 400 гайдамаків сфотографувалися з ним у дворі Михайлівського монастиря; частина їх ішла додому, а сам Петлюра подав прохання про звільнення з посади отамана коша.
певність висока: Оголошення про похорон є в обох газетах, а звіт про саму церемонію — докладний репортаж «Боротьби».
6 березня о 10-й ранку на Софійській площі відбулася панахида над старшиною й козаками 1-го загону гайдамаків, убитими в боях з більшовиками; зійшлися гайдамацькі курені з гарматами й інші українські частини, багато цивільних.
Похорон забитих козаків. 6-го березоля о 10-й годині ранку на Софіївській площі відбулася панахида
Сім дубових трун на лафетах гармат, засипаних квітами, під звук дзвонів і похоронного маршу рушили на Аскольдову могилу; за ними йшли козаки, родичі убитих і багато людей; настрій — «напруженний».
Сім дубових трун укладених на гарматах та засипані квітками
Після параду 6 березня на Софійській площі, який приймав Симон Петлюра, близько 400 гайдамаків зібралися у дворі Михайлівського монастиря й сфотографувалися з Петлюрою; частина гайдамаків залишала Київ і йшла додому, бо «скінчили власне то, для чого записалися».
Прощання з Петлюрою. Після параду 6 березоля на Софієвській площі, який приймав Петлюра, гайдамаки (чоловік 400) построїлися во дворі Михайлівського монастиря
1-й запорізький загін повідомив, що 6 березня відбудеться похорон старшини й козаків загону, загиблих у боях з більшовиками; заупокійна відправа — у Софійському соборі о 10-й.
6-го цього березня відбудеться похорон старшини й козаків загону ... заупокійна відправа в Софійському соборі о 10-ій годині
Перший Запорізький загін повідомляє, що 6 березня відбудуться похорони старшин і козаків загону, убитих у боях з большовиками; початок панахиди в Софійському соборі о 10 годині ранку.
6 березоля будуть похорони старшин і козаків загону забитих в боях з большевиками.
Отаман Гайдамацького коша Слобідської України С. В. Петлюра подав військовому міністру прохання про звільнення, пояснюючи, що нині, коли столиця перебуває в руках українців, його роль отамана виконана.
Отаман гайдамацького коша С. В. Петлюра подав військовому міністру прохання про увільнення.
Мала Рада ухвалила закон, за яким поділ на губернії й повіти скасовувався, а УНР ділилася на 32 землі; Київ з околицею приблизно на 20–30 верст ставав окремою землею. Раді Народних Міністрів доручили внести законопроєкт про самоврядування й владу на землях; після запровадження нових органів губернські й повітові установи мали бути скасовані.
певність висока: Офіційний текст у «Вістнику Ради Народних Міністрів», підтверджений передруком у «Боротьбі».
Закон Центральної Ради від 6 березня 1918 р. про поділ України на землі: поділ на губернії й повіти скасовується; УНР ділиться на 32 землі, зокрема Київ з околицею (приблизно на 20–30 верст), Поросся (центр Біла Церква), Черкащина, Побожжя (Умань), Поділля (Кам'янець), Брацлавщина (Вінниця), Одеса з околицею та ін.
Поділ України на губерні і уїзди касується. ... Киів з околицею (приблизно на 20-30 верст)
За законом про поділ України на землі Раді Народніх Міністрів доручено подати законопроєкт про докладне розмежування земель та організацію самоврядування й влади; з запровадженням нових органів губернські й повітові установи скасовуються.
Раді Народніх Міністрів поручається внести осібний законопроект в можливо ближчім часі.
«Боротьба» друкує «Виняток з протоколу засідання Малої Ради 6-го березоля 1917 р.» — закон про поділ України на 32 землі, з яких «Київ з околицею (приблизно на 20—30 верст)» — окрема земля (сьома за переліком), Поділля зі столицею в Кам'янці, Харків із околицями — окрема земля тощо; Раді Народніх Міністрів доручено внести законопроєкт про самоврядування й владу на землях.
Київ з околицею (приблизно на 20—30 верст)
У проєкті закону про поділ на землі (§ 3–6): остаточне розмежування УНР із сусідніми державами може змінити число земель; Раді Народних міністрів доручається якнайшвидше внести законопроєкт про самоврядування й владу (адміністративну, судову, військову) на землях; після запровадження нових органів губернські й повітові установи скасовуються, а діловодство й майно передаються окремим законом.
Раді Народніх міністрів доручається війти в найскорший час з осібним законопроектом
Голова уряду Голубович, повернувшись до Києва, з 6 березня став до виконання обов'язків міністра торгу й промисловості й наказав урядовцям з'явитися до 9 березня. Державний контроль почав працю в приміщенні Селянського банку, «Боротьба» повідомляла про приїзд Центральної Ради. Міністерство освіти визнало більшовицькі декрети недійсними, міністр залізниць Сакович наказав знищити російські написи на станціях, а Міністерство шляхів перейменувало київські округи й дало три дні на заміну всіх написів українськими.
певність висока: Накази опубліковано в урядовому «Вістнику» і в обох газетах; лише звістка про приїзд Ради подана непевно («правдоподібно»).
Міністр торгу й промисловості В. В. Голубович, приступивши до обов'язків 6 березня, наказав урядовцям негайно стати до праці; хто не з'явиться до 9 березня, вважатиметься звільненим; міністр прийматиме відвідувачів щовівторка, щочетверга й щосуботи з 12 до 1.
Міністр В. Голубович прийматиме одвідувачів тричі на тиждень: у вівторок, четвер і суботу від 12 до 1-ої години дня.
Наказ № 20: повернувшись до Києва, В. Голубович із 6 березня 1918 року вступив до виконання обов'язків народного міністра торгу й промисловості.
Повернувшись до Київа я з 6-го берев-на 1918 року вступив у виконання
Праця в центральних установах Державного контролю УНР починається 6 березня в приміщенні Селянського банку (Велика Володимирська, 10).
Праця в Центральних Установах Державного Контролю ... починається ... в помешканню Селянського Банку (В. Володимирська, 10).
Приказ №46 Державного контролю від 6 березня 1918 р.: за постановою об'єднаного комітету урядовців міста Києва, через відсутність Державного контролера, до тимчасового виконання його обов'язків з 5 березня вступив директор Першого контрольного департаменту Симонов.
за постановою обʼєднаного комітету урядовців міста Київа через відсутність Державного Контролера до тимчасового виконання його обовʼязків вступив від 5-го сього березня Директор Першого Контрольного Департаменту Симонов.
Центральна Рада приїхала до Києва; того дня правдоподібно мало відбутися засідання фракцій о 4-й годині, а ввечері — парада Ради народних міністрів.
Центра Рада приїхала і сегодня правдоподібно відбудеться засідання фракцій о 4 годині в день.
Наказ Міністерства освіти: декрети більшовицького уряду в справах освіти вважаються недійсними (товариш міністра П. Холодний).
Декрети видані большевицьким урядом по справам освіти, вважаються недійсними.
Комісаріатові Київської шкільної округи надано право використати решту коштів кошторису 1917 року Міністерства освіти.
Комісаріату Київської Шкільної Округи надаються всі права що-до використання решти від сміти 1917 року
Народний міністр українських залізниць Сакович видав розпорядження знищити на всіх українських залізницях, станціях і напівстанціях написи російською мовою й залишити тільки українські.
всі написи були, які написані на російській мові були знищені і завидені тільки українські
Наказ Міністерства шляхів від 6 березня 1918 року: назву «Київський округ путей сообщения» змінено на «Київська округа водяних шляхів», а «Юго-Западное управление шоссейных дорог» — на «Київська округа шосейних і ґрунтових шляхів»; усі написи в київських і місцевих установах мають бути змінені на українські, російські оголошення знищені протягом трьох днів; казенні пароплави дістануть назви міст, землечерпалки — назви річок.
Всі написи в сих установах, як цен-тральних київських, так і в місцевих мусить бути змінені на українські
Наказ № 1 Міністерства шляхів від 6 березня 1918 р.: «Кіевскій Округъ Путей Сообщенія» перейменовано на «Київська Округа Водяних Шляхів» і «Київська Округа Шосейних і Грунтових Шляхів»; усі написи в київських установах за три дні мають бути українськими, російські оголошення знищити; скарбові пароплави мають носити назви міст на ріках округи, землечерпалки — назви річок.
Наказую назву Кіевскій Окруть Путей Сообщенія змінити
На нараді у фінансових справах, яку скликав міністр Ткаченко, на пропозицію майбутньої примусової позики представники капіталу й промисловості гостро критикували соціальні реформи, передусім земельні. Промисловець Кистяківський казав, що селянина треба «примусити купити землю»; есерівська газета назвала це симптомом наступу реакції.
певність середня: Одне партійне джерело («Боротьба»), яке подає виступи у своєму тлумаченні.
Нарада по фінансових справах, скликана міністром Ткаченком 6 березня 1918 року: на пропозицію про майбутню примусову позику представники капіталу і промисловості виступили з гострою критикою соціальних реформ, особливо земельних; газета назвала це симптомом наступу реакції.
виступ представників капіталу на нараді по фінансових справах 6 березоля, скликаній пар. міністром Ткаченком.
На згаданій нараді промисловець (п. Кистяківський) говорив про «право власности на землю»: селянина треба «примусити купити землю», бо так він прив'яжеться до неї, а це «єдиний спосіб витягти від селян приковані у них мільйони карбованців». Газета назвала це цинічними фразами поміщицького шарового інтересу.
треба примусити селянина купити землю
Комендантом німецьких військ у Києві призначили фон Левінського; генерал Клявзіюс у відозві обіцяв, що заходи спрямовано лише проти ворогів уряду. «Боротьба» описувала, як після німецького параду німецький вершник на Хрещатику наїхав на жінку і як російський офіцер прислуговував німецькому генералові в театрі «Мініатюр»; біля вокзалу невідомі вбили трьох німецьких солдатів. У селах Біляче й Біличі під Святошином німецька батарея й кінний відділ забирали худобу, овес і сіно, ламали замки й не давали розписок.
певність середня: Майже все — з «Боротьби», яка ставилася до німців критично; дата вбивства солдатів не вказана, скарги селян подано з їхніх заяв.
Німецькою вищою військовою владою призначено комендантом німецького війська в Києві фон-Левінського.
Німецькою вищою військовою владою призначено комендантом німецького війська в Києві фон-Левинського.
Генерал-лейтенант Клявзіюс, начальник німецького війська, яке вступило на територію України, у відозві до населення пообіцяв, що військові заходи спрямовано лише проти ворогів українського уряду й народу, а проти кожного, хто ворожо ставитиметься до роботи німців, вживатимуть «найсуворіші заходи» за військовими законами.
Заходи військової влади не намірені проти українського народу, а тільки проти ворогів українського правительства і народу.
Хроніка «Рано почали»: вчора після німецького параду близько другої години німці проїздили Хрещатиком біля думи, і один з них наїхав на жінку, яка з жахом відскочила; в народі кажуть «Рано почали—а приїхали вчора».
проїздили німці по Хрещатикові коло думи.
Хроніка «Холопство»: вчора ввечері (6 березня) в театр «Мініатюр» на Миколаївській прийшов німецький генерал з якимсь російським офіцером, який зняв шинель з генерала й гукнув на швейцара «Ей ти, любезний!»; присутні виявили велике незадоволення.
в театрі „Мініатюр" (на Миколаєвській) прийшов німецький генерал
Біля двірця невідомі злочинці вбили трьох німецьких солдатів.
Коло двірця невідомими злочинцями було забито трох німецьких салдат.
Німецька влада в Києві 6 березня отримала відомості, що в Бересті російські уповноважені погодилися на німецькі мирові умови; у Києві чекають подробиць із німецької головної квартири.
Германські власті, що зараз у Київі, вчора одержали відомости про те, що в Бересті руські й германські уповноважені прийшли до повної згоди.
Село Біляче біля Святошина: 15-та німецька батарея самочинно обирала корів, свиней, різала худобу, шукала по скринях гроші й овес для посіву, ламала замки, нічого не платила й не давала розписок; селяни скаржилися коменданту Присовському.
Позавчора прибула в с. Біляче, що коло Святошина 15-та німецька батарея і самочинно почала обирати корови, свині
Село Біличі Ново-Борщагівської волості Київського повіту: за заявою односельців особливому коменданту Києва, 6 березня в селі зупинився кінний німецький відділ, який ламає замки в помешканнях, забирає заготований для посіву овес і корм худобі, сіно, солому та харчі; худобу доводиться виганяти на поле; селяни просять розпорядження, щоб їх захистити.
6 березоля зупинився кіпний німецький відділ, котрий вчиняє місцевому населенню всякі безчинства, так, наприклад ломають в помешканнях замки
Наказом № 18 Військове міністерство розпустило всі військові ради й припинило їх фінансування у зв'язку з переходом до добровільної міліції; іншими наказами Жуковський вимагав списків оборонців УНР і дотримання військової дисципліни. Тривав запис до війська на Банковій, 11. Газети писали про наступ українсько-німецького війська на Полтаву й Харків, про захоплення Василькова й бій за Білу Церкву, де, за розповіддю учасника, 240 українців два дні трималися проти трьох більшовицьких потягів.
певність середня: Накази переказано в «Боротьбі» без дат; цифри бою під Білою Церквою — оцінки очевидця.
Наказом військовому міністерству УНР № 18 наказано розпустити всі військові ради — фронтові, армійські, корпусні, дивізійні, полкові та залогові — і негайно припинити видачу коштів на їх утримання у зв'язку з демобілізацією та перебудовою армії на добровільну народну міліцію.
всі військові ради — фронтові, армейські, корпусні, дівізійні, полкові та инших частин фронту і тилу, а також залогові роспустити
Наказом військового міністра № 31 про вшанування борців наказано отаманам залог і начальникам команд негайно надіслати до канцелярії Військового міністерства списки старшин і козаків, які обороняли УНР, із точними постійними адресами.
негайно надіслати до канцелярії Військового Міністерства списки старшин і козаків з точним зазначенням їх постійних адрес
Наказом № 30 військового міністра Жуковського козаки повинні при отриманні наказу стояти струнко, повторювати наказ і взагалі триматися «як того вимагає військова гідність».
повинен стояти струнко, повторити накази, якого йому буде дано і взагалі триматися, як того вимагає військова гідність.
Піший відділ УНР почав формувати українську армію й кличе всіх, «у кого бється українське серце», вступати до війська; козакам платитимуть гроші, умови можна дізнатися в пункті запису на Банковій, 11 (Генеральний штаб, мобілізаційний відділ).
Банковська 11. Генеральний штаб. Мобілізаційний відділ.
«Боротьба» пише, що саме тепер іде наступ українсько-німецького війська на Полтаву та Харків, а большовики ще тримають Одесу, Катеринослав та інші міста України.
іде наступ українсько-німецького війська на Полтаву та Харків
Комендант Києва Присовський повідомив про захоплення Василькова: за повідомленням Ковенка, Васильків перебуває в руках українців і фронтовиків, там організовують комітет із солдатів і міського самоврядування, а в селах Жаворонки й Січинки — сотні вільного козацтва.
З Василькова Ковенко сповіщає Присовського, що Васильків в руках українців і фронтовиків
Бій за Білу Церкву: 240 українців проти трьох потягів большовиків (близько трьох тисяч людей) тримались два дні; українці втратили 80 осіб, а ввечері підійшов німецький авангард, і большовики втратили близько 2000 убитими й пораненими; українське військо вступило до міста зі співом «Ще не вмерла».
Над вечір українське військо вступило в співом «Ще не вмерла» до міста.
Наказом № 7 комендант Присовський велів зносити до анатомічного театру й Олександрівської лікарні тіла, що лишалися на вулицях, а наказом № 9 зобов'язав місто відновлювати зруйновані будинки, дозволивши міліції штрафувати до 300 карбованців. Приміщення Генерального секретаріату на Хрещатику, 38 лишилося розгромленим, міська книгозбірня — пошкодженою снарядами, а в Маріїнському парку досі лежав труп розстріляного офіцера. Через брак палива електростанція вимагала суворо обмежувати споживання струму; у місті перевели годинники на середньоєвропейський час.
певність висока: Офіційні накази коменданта й оголошення, надруковані обома газетами.
Наказ №7 особливого коменданта Києва Присовського: під час більшовицького повстання на вулицях лишилося багато непохованих тіл убитих, переважно українців; міському самоврядуванню й громадянам наказано зносити тіла до анатомічного театру й Олександрівської лікарні та, по змозі, впізнавати їх.
наказую Міському Самоврядуванню і всім громадянам вжити всіх заходів, щоб усі трупи були знесені в анатомичний театр і Олександрівську лікарню і, по можливости, опізнані.
Особливий комендант Києва Присовський наказом № 9 (6 березня) запропонував міській самоуправі подбати про санітарний порядок і відновлення зруйнованих боями будинків; уповноважений київської міської міліції накладатиме кару до 300 карбованців із заміною арештом до 3 днів за порушення обов'язкових постанов; штрафи йдуть на користь міста для збільшення скарбу міліції.
Тимчасовий уповноважений київської міської міліції буде накладати кару до 300 карб. а заміною арештом до 3-х днів
Після виходу штабу червоногвардійців із Києва приміщення Генерального Секретаріату (Хрещатик, 38) залишилося цілком розгромленим, майно знищене; огляд призначено на 6 березня о 12-й, на нього запрошено представників міста, усіх партій і Державного контролю.
помешкання Генерального Секретаріату (Хрещатик 38) залишено цілком розгромленим, майно знищене.
Помешкання Генерального Секретаріату на Хрещатику, 38 після виходу штабу червоногвардійців залишено цілком розгромленим; огляд зруйнованого майна призначено на 6 березня о 12 годині дня, до огляду запрошено представників міського самоврядування й партій.
помешкання Генерального Секретаріату (Хрещатик, 38) залишено цілком розгромленим, майже знищеним.
Міська громадська книгозбірня в Києві збирає друковані матеріали про революцію (плакати, листки, відозви, накази, оповіщення) і просить установи, партії та приватних осіб надсилати їх; її помешкання зіпсовано снарядами, і працю відновлять після ремонту.
коли буде скінчено ремонт помешкання зіпсованого снарядами
На одній з доріжок Маріїнського парку в Києві, біля Дніпра, досі лежить труп офіцера, якого, судячи з одягу, розстріляли большовики; перед палацом лежить велика купа сміття, порожніх пляшок, коробок з-під консервів і попелу.
На одній з доріжок Маріїнського парку ще й досі лежить труп розстріляного большовиками офіцера
Київський районний комітет з палива нагадав, що через труднощі з постачанням палива на електростанцію треба суворо виконувати обов'язкові постанови про обмеження споживання електроенергії (Генерального Секретаріату від 21 грудня 1917 р. та Київської міської думи від 27 листопада 1917 р.); порушників каратимуть. Підписали уповноважений Ф. Швець і комендант Присовський.
повинні строго виконуватись з огляду на утруднення в забезпеченні електричної станції паливом.
У Києві запроваджено середньоєвропейський час: стрілки годинників переведено на 1 годину 8 хвилин назад.
зʼогляду на заведення середньо-европейського часу (перевод стрілки годинника на 1 год. 8 хв. назад)
З огляду на новий час праця в міській харчовій управі з 6 до 10 березня (н. ст.) починатиметься о 9-й; крамниці й склади управи відчинені з 8-ї ранку до 6-ї вечора (за новим часом).
Крамниці й склади міської харчової управи будуть одімкнені з 8-ми годин ранку до 6-ти години вечора (по новому).
Міністр шляхів Сокович наказав затримувати всі харчові вантажі, що йшли з України на північ, і спрямовувати їх до Києва. Міністерство продовольчих справ звеліло громадським організаціям і Червоному Хресту передати всі харчі міській продовольчій управі, а губернська управа шукала вагони з хлібом між Фастовом і Білою Церквою та в Дарниці. О. Ригель у «Боротьбі» попереджав про загрозу голоду й радив секвеструвати запаси спекулянтів.
певність висока: Розпорядження надруковані обома газетами; оцінка загрози голоду — публіцистика однієї партійної газети.
Міністр шляхів Сокович телеграмою наказав затримувати всі харчові вантажі, адресовані за межі України на північ, і негайно спрямовувати їх до Києва на ім'я міністра харчових справ.
всі харчові грузи, адресовані на північ за межи України, повинні бути негайно затримані і направлені в Київ на імʼя міністра харчових справ.
Міністерство продовольчих справ розпорядилося, щоб усі громадські організації, міський і земський союзи, військово-промисловий комітет і Червоний Хрест негайно передали всі продовольчі продукти міській продовольчій управі; без її дозволу відпускати речі зі складів цих організацій заборонено.
Сим підтверджую необхідність негайної передачі всіх продовольчих продуктів міській продовольчій управі
Губернська продовольча управа вжила заходів, щоб доставити до Києва кілька вагонів хліба, які стоять між Фастовом і Білою Церквою; міська управа послала агентів і до Дарниці, де залишилися вагони з харчами.
хліба, які по відомостям продовольчої управи стоять між Фастовом і Білою Церквою
У статті «Хліб» О. Ригель пише, що на Київ та інші великі міста України насувається примара голоду, а крім того треба прогодувати стотисячне німецьке військо й продати хліб Австрії та Німеччині.
треба прогодувати стотисячне німецьке військо
О. Ригель пропонує негайно секвеструвати, тобто відібрати без грошей, хлібні запаси, що переховуються в спекулянтів по льохах.
треба зараз же секвеструвати (одібрати без грошей)
На загальних зборах фабрично-заводських комітетів (понад 100 осіб) скаржилися, що на деяких підприємствах члени комітетів мусять переховуватися, а адміністрація їх ігнорує; обрали чотирьох людей до центрального бюро профспілок. Центральне бюро вирішило скликати збори для виборів правлінь, а через реквізицію приміщення перенесло канцелярію до біржі праці; секретаріат ради профспілок закликав робітників зберігати спокій.
певність середня: Одне джерело («Боротьба»), але докладний звіт про збори з іменами.
У середу 6 березня (в газеті помилково «6 лютого») відбулися загальні збори фабрично-заводських комітетів, на які прибуло понад 100 осіб; промовці скаржилися, що на деяких підприємствах члени комітетів змушені переховуватися, а адміністрація ігнорує комітети; зборам одноголосно приєдналися до резолюції представників профспілок від 5 березня.
У середу, 6 лютого відбулись загальні збори фабрично-заводських комітетів, на які прибуло більше 100 чоловік.
У майстернях Союзу міст членам заводського комітету заявили, що їх «можуть і у ворота не впустити».
У майстернях союзу городів членам заводського комітету заявили, що їх можуть і у ворота не впустити.
Збори фабзавкомів обрали до центрального бюро профспілок чотирьох осіб — Лисневського, Крилова, Кухаркіна й Плякіна; Лисневський закликав підтримувати газету «Рабочая Жизнь», а для з'ясування питання про українські гроші, які більшовики забрали в робітників, обрано комісію з п'яти осіб.
зібрання вибрало 4-х осіб до ц. бюро: т.т. Лисневського, Крилова, Кухаркина і Плякина
Центральне бюро професійних спілок на засіданні позавчора (6 березня) вирішило скликати загальні збори профспілок для виборів правлінь; на неділю насамперед скликали збори металістів і деревообробників; через реквізицію приміщення спілок канцелярію бюро тимчасово перенесли до біржі праці.
вирішено скликати загальні збірання металістів і деревообробників
Секретаріат Київської ради професійних спілок закликав робітників продовжувати мирну працю в своїх організаціях і заховувати спокій: після останніх подій багато робітників залишили профспілки, тож відповідальна група обрала новий склад центрального бюро.
Робітнича кляса повинна при всякій владі існувати і піддержувати свої професійні організації.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 6-го марта · 03-0102
За 6 березня там знайдено трьох убитих євреїв.
Только за один день 6-го марта ... были на Владим!рекой горкЪ найдены 3 убитых еврея, между ними один инвалид (Борух Зак).
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 03-0127
Сторож гірки казав, що розстріляли вісьмох євреїв і скинули тіла вниз, знайдено одне тіло.
Сторож Владим!рекой горки сообщает, что там разетрЪ-ляли 8 евреев, и т$ла их сбросили с горки вниз.
Оцінка аналізу. Обидва свідчення подає той самий автор із різних повідомлень. Три тіла — підрахунок знайдених, вісім — слова сторожа, тіла ще шукали. Розбіжність, найпевніше, відбиває різні моменти підрахунку; остаточного числа джерела не дають.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · от 6-го марта · 03-0128
Гласний Сиркін: відповідальність лягає на українську військову владу.
«ЧеловЪ$ка останавливают на улицф и опрашивают: «Ты жид»? Смотрят его документы, уводят, и на другой день нахо-дят его убитым.»
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2033
Міський голова: були самосуди українських солдатів, головно над євреями.
було одмічено кілька випадків самосудів українських солдат над окремими особами, головним чином над евреями
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 6 березня (21 лютого) 1918 · 03-0371
Штаб вільного козацтва: козаки непричетні, самосуди чинять невідомі люди у військовій формі.
вільне козацтво зовсім не причетне до тих самосудів і розстрілів, які останніми днями чинять невідомі люде у військовій формі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 6 березня (21 лютого) 1918 · 03-0372
Отаман «Чорного куреня»: його козаки самосудів не допускають.
Отаман „Чорного куреня" заявив, що його козаки ніяких самосудів не дозволяють
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · «Ме Паш», от 6-го марта 4918 г., передовая · 03-0105
«Найе Цайт»: уряд не нацьковував солдатів, але ставиться до подій «нейтрально».
«Оно несомнЪнно не науськивало на них украинских солдат... Но — и это надо признать — оно пока относится «нейтрально» к ужасным событям»
Оцінка аналізу. Самі військові частини свою участь заперечують, а міський голова, Дума й єврейська преса говорять про українських солдатів. Визнання міського голови важить більше, ніж заперечення зацікавлених отаманів. Ймовірно, діяли і окремі козаки, і люди, що лише видавали себе за «гайдамаків» (пор. 03-0126).
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-2012
Український Червоний Хрест спростовує чутку про 5 тисяч розстріляних і 168 гімназистів; він допоміг близько 600 особам.
Загальне число осіб якім в той чи инший спосіб була дана допомога Укр. Чер. Хр. являєтся в числі — коло 600.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · № 7 «Боротьби» · 03-2011
«Боротьба» № 7 писала про понад 5 тисяч розстріляних за 10 днів.
у Київі за 10 днів большевицького панування розстріляно було більше 5 тисяч чоловік
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 7 березня (22 лютого) · 03-0023
«Нова Рада» 7 березня: «кажуть», загинуло 9 тисяч.
«Кажуть, дев'ять тисяч людських істот безвинно стратило своє життя, пішло в безвість на сотні мільйонів майна…»
Оцінка аналізу. Цифри 5 і 9 тисяч самі газети подають як чутки, а редакція «Боротьби» визнала, що отримала їх через третіх осіб. Спростування Червоного Хреста стосується лише його даних; точного числа ці джерела не дають, а великі цифри слід вважати неперевіреними.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Четвер 7 березоля н. ст. / 22 лютого ст. ст. 1918 р. · 03-1908
У номері від 7 березня: «вчора після німецького параду», тобто 6 березня.
проїздили німці по Хрещатикові коло думи.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · У вівторок · 03-1991
Парад німецьких військ, який приймав Жуковський, відбувся у вівторок 5 березня.
У вівторок о 1-й годині відбувся парад військовим міністром Жуковським.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вчора · 03-2024
Парад німецького війська на Софійській площі — 5 березня.
На параді була величезна сила люду, зацікавленого небувалим явищем.
Оцінка аналізу. Про парад 5 березня повідомлено двічі й докладно. Замітка «вчора» могла бути написана для попереднього номера або стосуватися проїзду німців уже після параду. Ймовірніше, що парад відбувся 5 березня, а 6 березня на Софійській площі був парад гайдамаків, який приймав Петлюра (03-2119).
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Четвер 6 березоля н. ст. / 21 лютого ст. ст. 1918 · 03-1942
№ 10: «Четвер 6 березоля н. ст. / 21 лютого ст. ст.».
Ч. 10. Четвер 6 березоля н. ст. / 21 лютого ст. ст. 1918 р.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 6 березня (21 лютого) 1918 · 03-0351
«Нова Рада»: середа, 6 березня (21 лютого).
Київ, 6 березня (21 лютого) 1918 р.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · У середу 6-го березоля (22 лютого) · 03-2021
Оголошення: «у середу 6-го березоля (22 лютого)».
відбудеться проба Національного Хору. Там-же приймається запис нових хористів.
Оцінка аналізу. 6 березня за новим стилем — це 21 лютого за старим і середа. «Четвер» у шапці й «22 лютого» в оголошенні — друкарські помилки «Боротьби» в перші дні подвійного датування, а не розбіжність у подіях.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6-го Березоля 1917 р. · 03-2410
«Виняток з протоколу засідання Малої Ради 6-го березоля 1917 р.».
Київ з околицею (приблизно на 20—30 верст)
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 6-го березня 1918 року · 03-4116
Закон Центральної Ради від 6 березня 1918 р.
Поділ України на губерні і уїзди касується. ... Киів з околицею (приблизно на 20-30 верст)
Оцінка аналізу. «1917» у «Боротьбі» — описка: Мала Рада в березні 1917 р. ще не існувала, а офіційний «Вістник» дає 1918 рік.
Цитата дня
В найрізніших колах суспільности кружляють уперті чутки про можливу, в звязку з приходом на Україну німецького війська, радикальну зміну курсу політики правительства і Центральної Ради.У Києві ходять чутки про радикальну зміну курсу уряду й Центральної Ради через прихід німців: перегляд земельного й робітничого законодавства, воєнна диктатура, ворожість до рад і навіть «монархічні тенденції»; Ц. К. УПСР на підставі «безусловно певного джерела» заперечує їх.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 · 03-2017
Ціна дня
борошно
50 крб за пуд
Київ (і більше) · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 · 03-1965
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| платня головного бухгалтера міської управи | 9 000 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №27, с. 1 |
| «Боротьба», один номер | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| оголошення для шукаючих працю в «Боротьбі» | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| зміна адреси передплатника «Боротьби» | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| збіжжя (купецька закупівля в селян) | 10 крбпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| «білі» сухарі | 4,5 крбфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| «франзоля» (булка) | 1,25 крбштука | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 1 |
| брошура «Земельний закон» | 15 коппримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 3 |
| брошура «Закон про 8-годинний робочий день» | 15 коппримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 3 |
| Листівка (поштова картка), місцева й за межі міста | 10 коплистівка | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Закритий лист місцевий, до 15 грамів | 20 коп15 г | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Закритий лист за межі міста, до 15 грамів | 25 коп15 г | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Рекомендований лист: плата за «заказ» | 25 коппосилка | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Бандероль з друками, місцева, до 15 грамів | 2 коп15 г (далі по 5 коп. за 30 г) | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телеграма місцева (в межах міста) | 10 копслово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телеграма звичайна за межі міста | 20 копслово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телеграма негайна (термінова) | 60 копслово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Загальна депешна плата за телеграму (крім негайних) | 50 коптелеграма | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Абонентна скринька на пошті в Києві | 25 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Посилка до 7 фунтів у межах України | 2 крбпосилка до 7 фунтів | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Доставка до дому пакунка до 12 фунтів | 1 крбпакунок | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Грошовий переказ поштою на суму до 25 карб. | 25 коппереказ | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Посилка від 7 до 12 фунтів у межах України | 4 крбпосилка 7–12 фунтів | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Річний білет на одержання кореспонденції | 3 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телеграфний переказ грошей до 500 карб.: телеграфна плата | 3 крбпереказ | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Повідомлення про одержання телеграми | 2,5 крбповідомлення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 1-ша категорія (Київ, Харків, Миколаїв, Катеринослав), установи | 500 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 1-ша категорія, приватні особи | 250 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 2-га категорія (мережі понад 100 абонентів), установи | 300 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 3-тя категорія (мережі менше ста абонентів), установи | 200 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Установлення окремого індивідуального дзвінка | 25 крбразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Додаткова трубка при телефонному апараті | 10 крбразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 2-га категорія, приватні особи | 175 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Телефонна абонентна плата, 3-тя категорія, приватні особи | 100 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| Встановлення або перенесення телефонного апарата в інший будинок | 60 крбразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №10, с. 4 |
| максимальний штраф міської міліції | 300 крбштраф | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 |
Оголошення дня
Осіб, які недобре знайомі з українською орфографією та фразеологією, прохаю не турбуватись. ... Банкова, 2, від 11 год. ранку до 4 год. дня.Оголошення: комендатурі Військового міністерства потрібні канцелярські працівники; ті, хто погано знає українську орфографію, хай не турбуються; умови — у комендатурі (Банкова, 2) з 11 до 4.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №27, с. 4 · 03-0386
Афіша й культура
Ще 1 у темі «Культура» нижче.
За статтею в «Боротьбі», пуд борошна на ринку коштував 50 і більше карбованців, фунт «білих» сухарів — 4–5, булка-франзоля — 1–1,5 карбованця, тоді як восени купці платили селянам 8–12 карбованців за пуд збіжжя (03-1964, 03-1965, 03-1966, 03-1967). Газети друкували нові поштові й телефонні тарифи УНР: листівка 10 копійок, місцевий лист 20, місцева телеграма 10 копійок за слово, телефон для приватної особи в Києві 250 карбованців на рік (03-2037, 03-2038, 03-2042, 03-2055); номер «Боротьби» коштував 25 копійок (03-1943). Троїцький народний дім грав «Дай серцю волю, заведе в неволю», готувалися до Шевченківського свята й проби Національного хору, Український народний університет відклав початок лекцій до 20 березня, а поїзд на Волочиськ знову ходив щодня (03-0352, 03-0326, 03-2021, 03-0666, 03-0369).
За газетою «Naie Zait», вбивства відбувалися на Володимирській гірці, трупи скидали в Дніпро; лише за 6 березня там знайшли 3 вбитих євреїв, серед них інваліда Боруха Зака. Там само було по-звірячому вбито гімназистів братів Майзель, 16 і 17 років.
Только за один день 6 марта ... были на Владимирской горке найдены 3 убитых еврея, между ними один инвалид (Борух Зак).
автор уривка: Черіковер (за «Naie Zait»); скидання трупів у Дніпро — з чуток («передают»).
Лише за один день 6 березня 1918 р. на Володимирській гірці знайдено 3 вбитих євреїв, серед них інвалід Борух Зак. Там само по-звірячому вбито гімназистів братів Майзель, 16 і 17 років.
Только за один день 6-го марта ... были на Владим!рекой горкЪ найдены 3 убитых еврея, между ними один инвалид (Борух Зак).
Дату вбивства братів Майзель точно не вказано.
Збори вояків-холмщан українців призначено на середу 6 березня о 5 годині вечора на Лютеранській вул., 32.
У середу 6 березня о 5-й вечора на Лютеранській, 32, відбудуться збори вояків-холмщаків українців.
на Лютеранській вул. № 32 відбудуться збори вояків-холмщаків українців
6 марта о 5 годині вечора на Лютеранській вул. № 32 відбудутся збори вояків—холмщан українців.
Читано з зображення.
Перший Запорізький загін повідомляє, що 6 березня відбудуться похорони старшин і козаків загону, убитих у боях з большовиками; початок панахиди в Софійському соборі о 10 годині ранку.
1-й запорізький загін повідомив, що 6 березня відбудеться похорон старшини й козаків загону, загиблих у боях з більшовиками; заупокійна відправа — у Софійському соборі о 10-й.
6-го цього березня відбудеться похорон старшини й козаків загону ... заупокійна відправа в Софійському соборі о 10-ій годині
6 березоля будуть похорони старшин і козаків загону забитих в боях з большевиками.
Читано з зображення. Оголошення підписав за Старшого значкового Сахновський.
Сторож Володимирської гірки повідомив, що там розстріляли 8 євреїв і скинули тіла з гірки вниз; один труп знайдено, міліція шукає решту. У Царському саду також знаходили тіла вбитих.
Сторож Владим!рекой горки сообщает, что там разетрЪ-ляли 8 евреев, и т$ла их сбросили с горки вниз.
Після виходу штабу червоногвардійців із Києва приміщення Генерального Секретаріату (Хрещатик, 38) залишилося цілком розгромленим, майно знищене; огляд призначено на 6 березня о 12-й, на нього запрошено представників міста, усіх партій і Державного контролю.
помешкання Генерального Секретаріату (Хрещатик 38) залишено цілком розгромленим, майно знищене.
Професорів і лекторів Українського народного університету та підготовчих курсів скликано на загальні збори в середу 6 березня (21 лютого) о 5-й дня в приміщенні товариства «Праця» (Терещенківська, 13, пом. 27).
Загальні збори в середу 6 березня (21 лютого) в 5 год. дня в помешканні товариства „Праця" — Терещенківська вул. № 13, помешк. 27.
Загальні збори Київської учительської спілки відбудуться 6 березня о 6-й вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42).
Загальні збори Київської Учительської Спілки відбудуться 6-го березня о 6-ій годині вечора в помешканні клубу „Родина" (Володимирська, 42).
Рада вільного козацтва просить курінних отаманів або їхніх заступників з'явитися на збори 6 березня о 6 годині вечора в приміщенні Ради на Миколаївській, 9.
на загальні збори, які призначені на 6 березня в 6 годин вечора, в помешканні Ради, Миколаївська 9
Читано з зображення.
Усіх співробітників газети «Народна Воля» просять зібратися в середу 6 березня об 11 годині ранку в редакції (Володимирська, 18) у справі відновлення газети; там само збори службовців Центрального Комітету Всеукраїнської Селянської Спілки.
в середу 6-го березіля о 11 год. ранку в помешканні редакції (Володимирська, 18)
Читано з зображення.
Помешкання Генерального Секретаріату на Хрещатику, 38 після виходу штабу червоногвардійців залишено цілком розгромленим; огляд зруйнованого майна призначено на 6 березня о 12 годині дня, до огляду запрошено представників міського самоврядування й партій.
помешкання Генерального Секретаріату (Хрещатик, 38) залишено цілком розгромленим, майже знищеним.
Читано з зображення.
Хроніка «Холопство»: вчора ввечері (6 березня) в театр «Мініатюр» на Миколаївській прийшов німецький генерал з якимсь російським офіцером, який зняв шинель з генерала й гукнув на швейцара «Ей ти, любезний!»; присутні виявили велике незадоволення.
в театрі „Мініатюр" (на Миколаєвській) прийшов німецький генерал
Читано з зображення.
Хроніка «Рано почали»: вчора після німецького параду близько другої години німці проїздили Хрещатиком біля думи, і один з них наїхав на жінку, яка з жахом відскочила; в народі кажуть «Рано почали—а приїхали вчора».
проїздили німці по Хрещатикові коло думи.
Читано з зображення. «Вчора» — 6 березня.
Секретаріат Київської ради професійних спілок закликав робітників продовжувати мирну працю в своїх організаціях і заховувати спокій: після останніх подій багато робітників залишили профспілки, тож відповідальна група обрала новий склад центрального бюро.
Робітнича кляса повинна при всякій владі існувати і піддержувати свої професійні організації.
Читано з зображення. Звернення «Від професійних спілок м. Києва»; позиція не лише газети, а й самих спілок. Дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На одній з доріжок Маріїнського парку в Києві, біля Дніпра, досі лежить труп офіцера, якого, судячи з одягу, розстріляли большовики; перед палацом лежить велика купа сміття, порожніх пляшок, коробок з-під консервів і попелу.
На одній з доріжок Маріїнського парку ще й досі лежить труп розстріляного большовиками офіцера
Читано з зображення. Газета закликає, щоб «кому слід подбати про очистку парку».
6 березня о 6 годині вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42) відбудуться загальні збори Київської вчительської спілки; членів просять неодмінно прийти.
Загальні збори Київської учительської спілки відбудуться 6-го березоля о 6 годині вечора в помешканні клуба «Родина» (Володимирська 42.
Читано з зображення. Підписав президіум.
Збори Комітету Київської організації УПСР призначено на середу, 6 березня, о 7 годині вечора в приміщенні Міністерства земельних справ (Володимирська, 19, 3-й поверх).
Збори Комітету Київської Організації У. П. С.-Р. відбудуться у середу 6 березоля о 7 год. веч.
Читано з зображення. Окрема об'ява від оголошення зборів 7 березня на с. 1.
У майстернях Союзу міст членам заводського комітету заявили, що їх «можуть і у ворота не впустити».
У майстернях союзу городів членам заводського комітету заявили, що їх можуть і у ворота не впустити.
Читано з зображення. Йдеться про збори фабзавкомів 6 березня.
6 березня о 10-й ранку на Софійській площі відбулася панахида над старшиною й козаками 1-го загону гайдамаків, убитими в боях з більшовиками; зійшлися гайдамацькі курені з гарматами й інші українські частини, багато цивільних.
Похорон забитих козаків. 6-го березоля о 10-й годині ранку на Софіївській площі відбулася панахида
Читано з зображення.
Сім дубових трун на лафетах гармат, засипаних квітами, під звук дзвонів і похоронного маршу рушили на Аскольдову могилу; за ними йшли козаки, родичі убитих і багато людей; настрій — «напруженний».
Сім дубових трун укладених на гарматах та засипані квітками
Читано з зображення. Дата — день панахиди 6 березня.
6 березня 1918 р. близько першої години дня повз Думу пройшла похоронна процесія вбитих братів Майзель; усі єврейські крамниці були зачинені; великий натовп за труною вимагав співчутливих слів від Думи, але гласні не вважали це доцільним, і процесія пішла далі.
мимо Думы проходит похоронная процессля убитых бр. Майзель. ВеЪ еврейск1е магазины закрыты
«Найе Цайт» № 33 від 8 березня: події «вчорашнього дня (6 березня)».
Єврейка Мірецька з Деміївки (Китаївська, 4) принесла до комісії записку, знайдену на дверях: «На ваш дом готовится нападение. Сделайте все, чтобы спасти невинных детей от гибели. Не подражайте Заку, верьте мне» — таку саму записку отримав єврей Зак, згодом убитий. На Деміївці, за чутками, діяла велика банда хуліганів; комісія клопоталася про відправлення туди автомобіля з 20 солдатами.
«На ваш дом готовится нападен1е. Сдфлайте все, чтобы спасти невинных дЪФтей от гибели. Не подражайте Заку, вЪрьте мн»
6 березня близько 2 години біля Думи два офіцери вели антисемітську агітацію; чергові офіцери розігнали натовп. На Лук'янівці походжали суб'єкти, що називали себе «гайдамаками», безплатно забирали в єврейських крамницях що хотіли й казали, що незабаром виріжуть усіх євреїв, а разом із ними і їхніх друзів-німців.
забирают без денег в еврейских лавках все, что им угодно, говоря при этом, что вскорЪ они вырЪжут всЪх евреев, а вмЪетЪ с ними и их друзей-н$мцев
Професорська рада Українського народного університету 6 березня 1918 року на прохання студентів не розпочала лекцій 7 березня, щоб дати змогу всім з'їхатися, і постановила розпочати їх не пізніше 20 березня; вирішено просити Військове міністерство звільнити студентів університету від військової служби.
Лекцій 7-го березня, зважаючи на прохання студентів, не розпочинати ... розпочати їх не далі як 20-го березня.
З весняного семестру 1918 року в Українському народному університеті запроваджувався природничий факультет (лекції з 20 березня); медичний факультет вважався відкритим, але через технічні перешкоди студенти-медики слухали лекції на природничому; набір на перший курс медичного обмежено 150 особами.
З цього весняного семестру заводиться природничий факультет і лекції розпочинаються з 20 числа марта ... Число студентів на медичному факультеті буде обмежене - не більше 150
Нарада членів Центральної Ради, які перебувають у Києві, відбулася 6 березня ввечері (біля 50 осіб, за участю деяких міністрів): ухвалено боротися з бешкетами, самочинними виступами й арештами; де доведено присутність українських козаків при самосудах — боротися «з цілою силою».
Прибуло біля 50 чол. метою засідання було виясення сучасного положення, припинення бешкетів, самочинних виступів, арештів
Читано з зображення.
Після параду 6 березня на Софійській площі, який приймав Симон Петлюра, близько 400 гайдамаків зібралися у дворі Михайлівського монастиря й сфотографувалися з Петлюрою; частина гайдамаків залишала Київ і йшла додому, бо «скінчили власне то, для чого записалися».
Прощання з Петлюрою. Після параду 6 березоля на Софієвській площі, який приймав Петлюра, гайдамаки (чоловік 400) построїлися во дворі Михайлівського монастиря
Читано з зображення. Прізвище читається «Петлюра».
Нарада по фінансових справах, скликана міністром Ткаченком 6 березня 1918 року: на пропозицію про майбутню примусову позику представники капіталу і промисловості виступили з гострою критикою соціальних реформ, особливо земельних; газета назвала це симптомом наступу реакції.
виступ представників капіталу на нараді по фінансових справах 6 березоля, скликаній пар. міністром Ткаченком.
Читано з зображення. Оцінки належать есерівській газеті (суб'єктивне джерело). Дата наради — 6 березня н. ст.
Робітниче бюро Заводської ради повідомило, що засідання ради відбудеться в середу 6 березня на Катерининській, 10.
засідання Ради відбудеться в середу 6-го березня (Катеринівська, 10).
Товариство «Поселокъ», що об'єднує бідне населення в питанні житла, зареєстроване в окружному суді; звернулося 6 березня до міської управи з проханням передати йому вільні міські ділянки для розподілу між членами.
обратился съ своимъ заявленіемъ 6 марта с. г. за № 34 въ Кіевскую городскую управу
Читано з зображення. Дата подання заяви — 6 березня (1918) за новим чи старим стилем у тексті не уточнено.
У фейлетоні «Непохитна позиція» згадано, що за большовиків на Хрещатику виступав комендант Полупанов, який «громив буржуазію».
Полупанов, комендант, громив буржуазію (гм., гм.) в яснявій промові.
Читано з зображення. Дата виступу не вказана (січень–лютий 1918 року, під час большовицького панування в Києві); подано дату номера. Ім'я «Полупанов» читається нечітко.
Після відходу большовиків кияни вийшли на парад українських військ із жовто-блакитними стрічками й квітами, кричали військовим «Слава».
пішли на парад українських військ з жовто-блакітними стрічками і з квітами
Читано з зображення. Подано у фейлетоні як спогад персонажів; дату параду не названо (вступ українських військ до Києва — початок березня 1918 року). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральна Рада приїхала до Києва; того дня правдоподібно мало відбутися засідання фракцій о 4-й годині, а ввечері — парада Ради народних міністрів.
Центра Рада приїхала і сегодня правдоподібно відбудеться засідання фракцій о 4 годині в день.
Читано з зображення. Слово «сегодня» стосується дня виходу номера (6 березня) або попереднього; дату припущено.
У середу 6 березня (в газеті помилково «6 лютого») відбулися загальні збори фабрично-заводських комітетів, на які прибуло понад 100 осіб; промовці скаржилися, що на деяких підприємствах члени комітетів змушені переховуватися, а адміністрація ігнорує комітети; зборам одноголосно приєдналися до резолюції представників профспілок від 5 березня.
У середу, 6 лютого відбулись загальні збори фабрично-заводських комітетів, на які прибуло більше 100 чоловік.
Читано з зображення. У газеті «6 лютого» — очевидно друкарська помилка; 6 березня 1918 р. була середа.
Збори фабзавкомів обрали до центрального бюро профспілок чотирьох осіб — Лисневського, Крилова, Кухаркіна й Плякіна; Лисневський закликав підтримувати газету «Рабочая Жизнь», а для з'ясування питання про українські гроші, які більшовики забрали в робітників, обрано комісію з п'яти осіб.
зібрання вибрало 4-х осіб до ц. бюро: т.т. Лисневського, Крилова, Кухаркина і Плякина
Читано з зображення.
Центральне бюро професійних спілок на засіданні позавчора (6 березня) вирішило скликати загальні збори профспілок для виборів правлінь; на неділю насамперед скликали збори металістів і деревообробників; через реквізицію приміщення спілок канцелярію бюро тимчасово перенесли до біржі праці.
вирішено скликати загальні збірання металістів і деревообробників
Читано з зображення. Точна дата засідання — «позавчора» від 8 березня.
Прохання до всіх, хто знає про долю січових стрільців із студентського куреня, подавати відомості до Міністерства міжнародних справ (Терещенківська, 9) із позначкою «в справі січовиків» або особисто з 11 до 4 години, крім свят, до Данькевського.
Відомості про долю стрільців Студентського січового куреня просять подавати до Міністерства міжнародних справ (Терещенківська, 9, з позначкою «в справі січовиків») або особисто з 11 до 4-ї (звертатися до Г. Даньківського).
на адресу: міністерство міжнародних справ, Терещенківська, 9 (зазначивши на конверті „в справі січовиків")
Міністерство Міжнародних Справ, Терещенківська, 9) зазначивши на конверті «в справі січовиків»
Читано з зображення. Прізвище «Данькевський» читається нечітко; про студентський курінь Січових стрільців у тексті більше нічого не сказано.
«Боротьба» пише, що саме тепер іде наступ українсько-німецького війська на Полтаву та Харків, а большовики ще тримають Одесу, Катеринослав та інші міста України.
іде наступ українсько-німецького війська на Полтаву та Харків
Читано з зображення.
Наказом військового міністра № 31 про вшанування борців наказано отаманам залог і начальникам команд негайно надіслати до канцелярії Військового міністерства списки старшин і козаків, які обороняли УНР, із точними постійними адресами.
негайно надіслати до канцелярії Військового Міністерства списки старшин і козаків з точним зазначенням їх постійних адрес
Читано з зображення. Підписав в. о. військового міністра Жуковський; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказом № 30 військового міністра Жуковського козаки повинні при отриманні наказу стояти струнко, повторювати наказ і взагалі триматися «як того вимагає військова гідність».
повинен стояти струнко, повторити накази, якого йому буде дано і взагалі триматися, як того вимагає військова гідність.
Читано з зображення. Підстава: не раз помічено, що козаки не виявляють належної поваги до старшини; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказом військовому міністерству УНР № 18 наказано розпустити всі військові ради — фронтові, армійські, корпусні, дивізійні, полкові та залогові — і негайно припинити видачу коштів на їх утримання у зв'язку з демобілізацією та перебудовою армії на добровільну народну міліцію.
всі військові ради — фронтові, армейські, корпусні, дівізійні, полкові та инших частин фронту і тилу, а також залогові роспустити
Читано з зображення. Підписав в. о. військового міністра Жуковський; дату наказу не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У Києві отримали радіотелеграму північного німецького штабу від 27 лютого: німці йдуть на Петроград трьома лавами — біля Луги, станції Бологе та Старої Руси.
В Київі одержана радіотелеграма північного германського штабу. ... німці йдуть на Петроград трьома лавами
Піший відділ УНР почав формувати українську армію й кличе всіх, «у кого бється українське серце», вступати до війська; козакам платитимуть гроші, умови можна дізнатися в пункті запису на Банковій, 11 (Генеральний штаб, мобілізаційний відділ).
Банковська 11. Генеральний штаб. Мобілізаційний відділ.
Читано з зображення. Слова «Нішу відділ» в тексті читаються нечітко, найімовірніше «Піший відділ»; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Комендант Києва Присовський повідомив про захоплення Василькова: за повідомленням Ковенка, Васильків перебуває в руках українців і фронтовиків, там організовують комітет із солдатів і міського самоврядування, а в селах Жаворонки й Січинки — сотні вільного козацтва.
З Василькова Ковенко сповіщає Присовського, що Васильків в руках українців і фронтовиків
Читано з зображення. Назви сіл читаються нечітко (Жаворонці, Січунак); дату події не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Бій за Білу Церкву: 240 українців проти трьох потягів большовиків (близько трьох тисяч людей) тримались два дні; українці втратили 80 осіб, а ввечері підійшов німецький авангард, і большовики втратили близько 2000 убитими й пораненими; українське військо вступило до міста зі співом «Ще не вмерла».
Над вечір українське військо вступило в співом «Ще не вмерла» до міста.
Читано з зображення. Розповідь учасника бою; цифри — оцінки очевидця. Дату бою не вказано (кінець лютого — початок березня 1918 року). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За переказами очевидців, що прибули до Одеси, австрійці йдуть з важкими гарматами біля Проскурова, зайняли Сатанів та інші села й ідуть на Вінницю, над якою вже літають їхні аероплани.
Війська австрійців ідуть на Винницю, над якою літають вже їх аероплани
Читано з зображення. Передано «з переказів», подано під рубрикою «Наступ австрійців». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ Міністерства освіти: декрети більшовицького уряду в справах освіти вважаються недійсними (товариш міністра П. Холодний).
Декрети видані большевицьким урядом по справам освіти, вважаються недійсними.
Комісаріатові Київської шкільної округи надано право використати решту коштів кошторису 1917 року Міністерства освіти.
Комісаріату Київської Шкільної Округи надаються всі права що-до використання решти від сміти 1917 року
Міністр торгу й промисловості В. В. Голубович, приступивши до обов'язків 6 березня, наказав урядовцям негайно стати до праці; хто не з'явиться до 9 березня, вважатиметься звільненим; міністр прийматиме відвідувачів щовівторка, щочетверга й щосуботи з 12 до 1.
Міністр В. Голубович прийматиме одвідувачів тричі на тиждень: у вівторок, четвер і суботу від 12 до 1-ої години дня.
Резолюція Київської думи 6 березня 1918 р.: самочинні розправи, розстріли, грабежі й незаконні обшуки «покрывают позором виновных и чернят украинское правительство»; Дума вимагала роззброїти й покарати винних, передати охорону міста «верной и сильной городской милиции» поза національною і політичною боротьбою та заборонити всі незаконні військові організації.
«Все дЪло охраны города должно быть передано врной и сильной городской милищи ... Всякя нева-конныя военныя организаци должны быть запрещены»
«Найе Цайт» № 32 від 7 березня 1918.
Відозва Тимчасової Ради Київської єврейської громади: «Дни освобождения от большевистского ига омрачились нападениями чёрных сил»; спільно з Думою обрано комісію, «которая день и ночь дежурит в Думе»; «Не сейте паники, не делайте необдуманных шагов, во всех случаях обращайтесь в комиссию».
«наш общинный Сов?Ът избрал комисс1ю, которая день и ночь дежурит в ДумЪ»
Наказ №7 особливого коменданта Києва Присовського: під час більшовицького повстання на вулицях лишилося багато непохованих тіл убитих, переважно українців; міському самоврядуванню й громадянам наказано зносити тіла до анатомічного театру й Олександрівської лікарні та, по змозі, впізнавати їх.
наказую Міському Самоврядуванню і всім громадянам вжити всіх заходів, щоб усі трупи були знесені в анатомичний театр і Олександрівську лікарню і, по можливости, опізнані.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Генерал-лейтенант Клявзіюс, начальник німецького війська, яке вступило на територію України, у відозві до населення пообіцяв, що військові заходи спрямовано лише проти ворогів українського уряду й народу, а проти кожного, хто ворожо ставитиметься до роботи німців, вживатимуть «найсуворіші заходи» за військовими законами.
Заходи військової влади не намірені проти українського народу, а тільки проти ворогів українського правительства і народу.
Читано з зображення. Ім'я генерала подано так, як воно надруковано («Клявзіюс»). Дату відозви не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство продовольчих справ розпорядилося, щоб усі громадські організації, міський і земський союзи, військово-промисловий комітет і Червоний Хрест негайно передали всі продовольчі продукти міській продовольчій управі; без її дозволу відпускати речі зі складів цих організацій заборонено.
Сим підтверджую необхідність негайної передачі всіх продовольчих продуктів міській продовольчій управі
Читано з зображення. Підписав за міністра Гаврилов. Обґрунтування: «обмежена кількість харчів у Києві». Дату розпорядження не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Закон Центральної Ради від 6 березня 1918 р. про поділ України на землі: поділ на губернії й повіти скасовується; УНР ділиться на 32 землі, зокрема Київ з околицею (приблизно на 20–30 верст), Поросся (центр Біла Церква), Черкащина, Побожжя (Умань), Поділля (Кам'янець), Брацлавщина (Вінниця), Одеса з околицею та ін.
Поділ України на губерні і уїзди касується. ... Киів з околицею (приблизно на 20-30 верст)
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон не набув чинності на практиці через зміну влади.
Наказ Міністерства шляхів від 6 березня 1918 року: назву «Київський округ путей сообщения» змінено на «Київська округа водяних шляхів», а «Юго-Западное управление шоссейных дорог» — на «Київська округа шосейних і ґрунтових шляхів»; усі написи в київських і місцевих установах мають бути змінені на українські, російські оголошення знищені протягом трьох днів; казенні пароплави дістануть назви міст, землечерпалки — назви річок.
Всі написи в сих установах, як цен-тральних київських, так і в місцевих мусить бути змінені на українські
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра шляхів Г. Сидоренко.
Центральна Рада затвердила державним гербом УНР знак київської держави часів Володимира Великого (тризуб без хреста зверху); цей герб уміщено на державних кредитових українських білетах по 100 карбованців.
Державним Гербом Республіки знак київської державі часів Володимира-Великого.
Читано з зображення. Дату ухвали в тексті не названо; передрук із «Нової Ради». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За законом про поділ України на землі Раді Народніх Міністрів доручено подати законопроєкт про докладне розмежування земель та організацію самоврядування й влади; з запровадженням нових органів губернські й повітові установи скасовуються.
Раді Народніх Міністрів поручається внести осібний законопроект в можливо ближчім часі.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Підписали заступник голови Ц. Ради Арк. Степаненко й секретар Мик. Чечель.
Наказ № 1 Міністерства шляхів від 6 березня 1918 р.: «Кіевскій Округъ Путей Сообщенія» перейменовано на «Київська Округа Водяних Шляхів» і «Київська Округа Шосейних і Грунтових Шляхів»; усі написи в київських установах за три дні мають бути українськими, російські оголошення знищити; скарбові пароплави мають носити назви міст на ріках округи, землечерпалки — назви річок.
Наказую назву Кіевскій Окруть Путей Сообщенія змінити
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра шляхів Г. Сидоренко.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Боротьба» друкує «Виняток з протоколу засідання Малої Ради 6-го березоля 1917 р.» — закон про поділ України на 32 землі, з яких «Київ з околицею (приблизно на 20—30 верст)» — окрема земля (сьома за переліком), Поділля зі столицею в Кам'янці, Харків із околицями — окрема земля тощо; Раді Народніх Міністрів доручено внести законопроєкт про самоврядування й владу на землях.
Київ з околицею (приблизно на 20—30 верст)
Читано з зображення. У газеті рік надруковано «1917» — очевидно, помилка або друкарська описка; закон про землі ухвалено Малою Радою 6 березня 1918 р. (нов. ст.), на підставі решти тексту. Дата події виведена за змістом, тому conf low. Законопроєкт внесла фракція с.-р.
У проєкті закону про поділ на землі (§ 3–6): остаточне розмежування УНР із сусідніми державами може змінити число земель; Раді Народних міністрів доручається якнайшвидше внести законопроєкт про самоврядування й владу (адміністративну, судову, військову) на землях; після запровадження нових органів губернські й повітові установи скасовуються, а діловодство й майно передаються окремим законом.
Раді Народніх міністрів доручається війти в найскорший час з осібним законопроектом
Читано з зображення. Той самий виняток із протоколу Малої Ради; у газеті рік надруковано «1917» (очевидна описка).
Начальник штабу Вільного козацтва заявив газеті, що вільні козаки не причетні до самосудів і розстрілів, які останніми днями чинять невідомі люди у військовій формі; всіх заарештованих вони відводять до слідчої комісії.
вільне козацтво зовсім не причетне до тих самосудів і розстрілів, які останніми днями чинять невідомі люде у військовій формі.
Отаман «Чорного куреня» заявив, що його козаки самосудів не допускають і всіх заарештованих відводять до штабу особливого коменданта Києва.
Отаман „Чорного куреня" заявив, що його козаки ніяких самосудів не дозволяють
Київські влади вирішили розформувати самочинно створені офіцерські відділи, які взяли на себе охорону міста й допомогу міліції, але чинили самочинні арешти й насильства; багатьох їхніх членів використають для поповнення українського війська й міської міліції.
українською владою вирішено ці відділи, яко організації росформувати
Читано з зображення. Дату рішення не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На Інститутській вулиці під час нападу міська охорона заарештувала чотирьох грабіжників; їх хотіли розстріляти на місці, але через протест публіки відвезли під охороною кудись.
Їх хотіли на місці розстріляти, але з огляду на протест публіки їх було під охороною кудись одвезено.
Читано з зображення. Дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
6 березня вранці товариш міністра внутрішніх справ Абрамович разом з в. о. губернського комісара й комісара м. Києва Моргулісом об'їхав увесь Поділ: масових ексцесів і заворушень попередньої ночі там не помічено; газета сподівається, що в місті потроху встановлюється лад.
Вчора вранці товариш міністра внутрішніх справ Абрамович разом з в. о. губерніального комісара і комісара м. Київа Моргулісом обʼїхав увесь район Подолу.
Комендант Києва Присовський, військовий міністр Жуковський та інші представники влади запевнили міського голову Рябцова, що вжито заходів для порядку; влада не допустить ніяких самосудів і самовільних арештів, а всі самовільні виступи каратимуть «зі всією суворістю законом».
До жодних самосудів, самовільних арештів українські власті не допустять і усякі самовільні виступи будуть карати зі всією суворістю законом.
Читано з зображення. Дату запевнення не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Київський міський голова звернувся до отамана вільного козацтва Данченка з листом про недопущення насильств над євреями: були випадки самосудів українських солдатів над окремими особами, головним чином над євреями, і голова просив, щоб козаки «не плямили світлих днів вступу українських військ до Києва».
було одмічено кілька випадків самосудів українських солдат над окремими особами, головним чином над евреями
Читано з зображення. Данченко й військова влада запевнили, що вжито суворих заходів; Данченко заявив, що козаки заарештованих віддавали владі. Дату листа не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Особливий комендант Києва Присовський наказом № 9 (6 березня) запропонував міській самоуправі подбати про санітарний порядок і відновлення зруйнованих боями будинків; уповноважений київської міської міліції накладатиме кару до 300 карбованців із заміною арештом до 3 днів за порушення обов'язкових постанов; штрафи йдуть на користь міста для збільшення скарбу міліції.
Тимчасовий уповноважений київської міської міліції буде накладати кару до 300 карб. а заміною арештом до 3-х днів
Читано з зображення. Підписано 6 березня.
За згодою міністра юстиції створено комісію з розслідування більшовицьких злочинів і віддання винних під військовий суд на чолі з п. Колішником(?); склад сформовано без порозуміння з Крайовим судовим комітетом, що викликає незадоволення українських правників.
За згодою міністра юстиції склалася комісія по розсліду большевицьких злочинств ... На чолі комісії стоїть п. Колішнив.
Біля двірця невідомі злочинці вбили трьох німецьких солдатів.
Коло двірця невідомими злочинцями було забито трох німецьких салдат.
Читано з зображення. Слово «двірець» може означати залізничну станцію; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Голова комісії міської думи з охорони міста звернувся до особливого коменданта Києва з проханням анулювати всі видані відкриті дозволи на перевезення трусів — мандати дають змогу чинити насильства — і видавати ордери лише за підписом коменданта на кожний випадок окремо.
Комісією міської думи по охороні міста ... встановлено що безліч відкритих мандатів на право перевезення трусів, дають можливість чинити багато насильств.
Читано з зображення. «Вчора» — 6 березня; фраза «трусів» у тексті, ймовірно, про обшуки, нечітке слово.
Професор М. Грушевський офіційно вступив до партії українських соціалістів-революціонерів.
проф. М. Грушевський офіціально вступив в члени партії українських соціалістів-революціонерів.
Отаман Гайдамацького коша Слобідської України С. В. Петлюра подав військовому міністру прохання про звільнення, пояснюючи, що нині, коли столиця перебуває в руках українців, його роль отамана виконана.
Отаман гайдамацького коша С. В. Петлюра подав військовому міністру прохання про увільнення.
Читано з зображення. Прохання подано до 6 березня (дату не названо). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Німецькою вищою військовою владою призначено комендантом німецького війська в Києві фон-Левінського.
Німецькою вищою військовою владою призначено комендантом німецького війська в Києві фон-Левинського.
Читано з зображення.
До комісії з похорону входять представник особливого коменданта офіцер Цадієв (?), представник духовенства протоієрей Дем'янівський (?) та гласні думи, зокрема Чикаленко.
представник особливого коменданта офіцер Цадієв, представник духовенства протоєрей Дем'янівський
Прізвища в OCR частково пошкоджені.
Наказ № 20: повернувшись до Києва, В. Голубович із 6 березня 1918 року вступив до виконання обов'язків народного міністра торгу й промисловості.
Повернувшись до Київа я з 6-го берев-на 1918 року вступив у виконання
Читано з OCR-тексту. Підписав народний міністр торгу й промисловості В. Голубович (він же голова Ради Народніх Міністрів); наказ № 20 приведено без дати.
Приказ №46 Державного контролю від 6 березня 1918 р.: за постановою об'єднаного комітету урядовців міста Києва, через відсутність Державного контролера, до тимчасового виконання його обов'язків з 5 березня вступив директор Першого контрольного департаменту Симонов.
за постановою обʼєднаного комітету урядовців міста Київа через відсутність Державного Контролера до тимчасового виконання його обовʼязків вступив від 5-го сього березня Директор Першого Контрольного Департаменту Симонов.
Читано з OCR-тексту.
Ціна одного номера «Боротьби» — 25 копійок, а на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Для шукаючих працю оголошення в «Боротьбі» коштує 1 карбованець за все.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
За словами О. Ригеля, купці восени й узимку скуповували в селян збіжжя по 8, 10, 12 карбованців за пуд.
платили, не вважаючи ні на які «тверді ціни», скільки селянин правив: 8, 10, 12 карбованців за пуд.
Читано з зображення. Подано діапазон 8–12 карбованців за пуд; в price поставлено середнє значення.
У Києві, за даними статті «Хліб», платять 50 і більше карбованців за пуд борошна.
тепер у Києві платять по 50 і більше карбованців за пуд муки
Читано з зображення. Ціна «не по карткові системі», тобто ринкова.
Книжечка «Земельний закон», ухвалений Центральною Радою 18 січня 1918 року, виданий Ц. К. Української селянської спілки, коштує 15 копійок.
„Земельний Закон“ ухвалений Ц. Радою 18 січня 1918 р. (ціна 15 коп.)
Читано з зображення. Закон Центральної Ради ухвалено 18 січня 1918 року (за старим стилем — 31 січня за новим) — датування в газеті не вказано.
Закон про 8-годинний робочий день, ухвалений Центральною Радою 25 січня 1918 року, виданий окремою брошурою в українській і російській мовах, коштує 15 копійок.
„Закон про 8-ми годинний робітничий день“ ухвалений Ц. Р. 25 січня 1918 р. (ціна 15 коп.)
Читано з зображення. Обидва закони видано двома мовами.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: листівка (поштова картка), місцева й за межі міста — 10 копійок (листівка).
За пересилку і доставку листівок (почтових карточок) місцевих і замісцевих — 10 коп. за кожну картку
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: закритий лист місцевий, до 15 грамів — 20 копійок (15 г).
місцевого — 20 коп. за кожних 15 грамів, замісцевого — 25 коп. за кожних 15 грамів
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: закритий лист за межі міста, до 15 грамів — 25 копійок (15 г).
місцевого — 20 коп. за кожних 15 грамів, замісцевого — 25 коп. за кожних 15 грамів
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: рекомендований лист: плата за «заказ» — 25 копійок (посилка).
плата за заказ в розмірі 25 коп. від посилки (отправления)
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: бандероль з друками, місцева, до 15 грамів — 2 копійок (15 г (далі по 5 коп. за 30 г)).
З друками: місцевих до 15 грамів — 2 коп. і по 5 коп. за кожних 30 грамів
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: телеграма місцева (в межах міста) — 10 копійок (слово).
для місцевих телеграм (в межах міста) 10 коп. за слово
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: телеграма звичайна за межі міста — 20 копійок (слово).
для звичайних (обыкновенных) замісцевих телеграм 20 коп. за слово
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: телеграма негайна (термінова) — 60 копійок (слово).
для негайних (срочных) телеграм 60 коп. за слово
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: загальна депешна плата за телеграму (крім негайних) — 50 копійок (телеграма).
Загальна депешна плата для всіх телеграм, крім негайних, назначається 50 к.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: абонентна скринька на пошті в Києві — 25 карбованців (рік).
За користування абонентними скриньками в Києві, Харькові, Катеринославі і Одесі по 25 карб., в иньших містах по 10 карб. за рік.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: посилка до 7 фунтів у межах України — 2 карбованців (посилка до 7 фунтів).
в першому поясі в межах України вагою до 7 хунтів — 2 карб., від 7 до 12 фунтів включно 4 карб.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: доставка до дому пакунка до 12 фунтів — 1 карбованців (пакунок).
За доставку до дому пакунків: до 12 фунтів 1 карбованець
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: грошовий переказ поштою на суму до 25 карб. — 25 копійок (переказ).
За перевод грошей поштою по 25 коп. за суму перевода до 25 карб. включно
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: посилка від 7 до 12 фунтів у межах України — 4 карбованців (посилка 7–12 фунтів).
від 7 до 12 фунтів включно 4 карб.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: річний білет на одержання кореспонденції — 3 карбованців (рік).
За білети, по яких видається кореспонденція, береться за річний білет 3 карб., за додатковий білет 1 карб.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: телеграфний переказ грошей до 500 карб.: телеграфна плата — 3 карбованців (переказ).
телеграфна плата в розмірі 3-х карб. за переводи на суму до 500 карб.
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
Згідно з новим поштово-телеграфним тарифом УНР: повідомлення про одержання телеграми — 2.5 карбованців (повідомлення).
За повідомлення про одержання телеграм береться як за телеграму в 10 слів (два карбованці 50 копійок).
Читано з зображення. Поштово-телеграфна такса, ухвалена Центральною Радою з 15 січня 1918 року (старий стиль) тимчасово, не довше ніж до 1 січня 1919 року. Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 1-ша категорія (Київ, Харків, Миколаїв, Катеринослав), установи — 500 карбованців на рік (або разово для обладнання).
Сітка 1 категорії загального користування торговельних громадських і правительственних установ 500 карб., з прив. осіб 250 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 1-ша категорія, приватні особи — 250 карбованців на рік (або разово для обладнання).
з прив. осіб 250 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 2-га категорія (мережі понад 100 абонентів), установи — 300 карбованців на рік (або разово для обладнання).
Сітка 2 категорії 300 карб, а з прив. осіб 175 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 3-тя категорія (мережі менше ста абонентів), установи — 200 карбованців на рік (або разово для обладнання).
Сітка 3 категорії 200, а з прив. осіб 100 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: установлення окремого індивідуального дзвінка — 25 карбованців на рік (або разово для обладнання).
За установлення окремого індивідуального дзвінка 25 карбов.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: додаткова трубка при телефонному апараті — 10 карбованців на рік (або разово для обладнання).
За додаткову трубку при апараті — 10 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 2-га категорія, приватні особи — 175 карбованців на рік (або разово для обладнання).
а з прив. осіб 175 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: телефонна абонентна плата, 3-тя категорія, приватні особи — 100 карбованців на рік (або разово для обладнання).
а з прив. осіб 100 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
За новою таксою на території УНР: встановлення або перенесення телефонного апарата в інший будинок — 60 карбованців на рік (або разово для обладнання).
За встановлення апарата, або перенесення його в другий будинок 60 карб.
Читано з зображення. Абонентна плата за користування в 1918 році платиться за новою таксою; ті, хто вніс гроші до 15 січня за старою, мають доплатити (закон Центральної Ради від 9 січня 1918 року). Дата — день виходу номера.
Передплата «Боротьби» на 1 місяць коштує 6 карбованців.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата «Боротьби» на 2 місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштує 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
У Києві платять 4–5 карбованців за фунт «білих» сухарів.
4, 5 карбованців за фунт «білих» сухарів
Читано з зображення. Подано діапазон 4–5; в price — середнє.
Київська міська управа оголосила конкурс на посаду головного бухгалтера управи з платнею 9000 карбованців на рік; заяви з референціями — на адресу управи до 25 лютого (12 березня).
оповіщає конкурс на посаду головного бухгалтера Управи. Платня 9000 карбов. на рік. ... до 25 (12) березня с. р.
Дата в OCR «до 25 (12) березня» — ймовірно, 25 лютого ст. ст. = 12 березня нов. ст.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштує 2 карбованці.
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. Одиницю розцінки (рядок чи оголошення) не вказано.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштує 1 карбованець 20 копійок.
На останній 1 карб. 20 коп.
Читано з зображення. Одиницю розцінки не вказано.
У Києві за «франзолю» (булку) платять 1–1,5 карбованця.
1, 1½ карбованця за «франволю»
Читано з зображення. У тексті слово надруковано нечітко («франволю»); одиницю (штука) припущено.
У Києві запроваджено середньоєвропейський час: стрілки годинників переведено на 1 годину 8 хвилин назад.
зʼогляду на заведення середньо-европейського часу (перевод стрілки годинника на 1 год. 8 хв. назад)
Дата переведення в замітці не вказана; 6–10 березня діє новий розклад.
Київський районний комітет з палива нагадав, що через труднощі з постачанням палива на електростанцію треба суворо виконувати обов'язкові постанови про обмеження споживання електроенергії (Генерального Секретаріату від 21 грудня 1917 р. та Київської міської думи від 27 листопада 1917 р.); порушників каратимуть. Підписали уповноважений Ф. Швець і комендант Присовський.
повинні строго виконуватись з огляду на утруднення в забезпеченні електричної станції паливом.
Професорська рада Українського народного університету постановила не допускати до іспитів студентів і слухачів підготовчих курсів, які не внесли плати за навчання, оскільки через несплату гальмувалися справи бібліотеки та «Вістника Українського народного університету».
хто не внесе плати за лекції, той до іспитів допущений не буде.
За сатирою, німецький офіцер дивується, що в Києві брудно й «паганий водопровод»: водокачка не працює, бо нема робітників і не возять вугілля.
не працюють на водокачці — нема робітників, погано роблять та і вугіля не везуть
Читано з зображення. Сатирична оповідь; мабуть, відображає реальні проблеми київського водогону навесні 1918 року.
Село Біляче біля Святошина: 15-та німецька батарея самочинно обирала корів, свиней, різала худобу, шукала по скринях гроші й овес для посіву, ламала замки, нічого не платила й не давала розписок; селяни скаржилися коменданту Присовському.
Позавчора прибула в с. Біляче, що коло Святошина 15-та німецька батарея і самочинно почала обирати корови, свині
Читано з зображення. «Позавчора» від 8 березня — 6 березня.
Село Біличі Ново-Борщагівської волості Київського повіту: за заявою односельців особливому коменданту Києва, 6 березня в селі зупинився кінний німецький відділ, який ламає замки в помешканнях, забирає заготований для посіву овес і корм худобі, сіно, солому та харчі; худобу доводиться виганяти на поле; селяни просять розпорядження, щоб їх захистити.
6 березоля зупинився кіпний німецький відділ, котрий вчиняє місцевому населенню всякі безчинства, так, наприклад ломають в помешканнях замки
Читано з зображення. Підписано Грицьком Хівчуком та Ісаком Коваленком; назву села в тексті подано «Біліче»; у вступі до заяви — «Білічах, Пово-борщаків. волости».
Драматичний гурток «Осередок» запрошує членів і охочих взяти участь у Шевченківському святі на засідання 6 березня в приміщенні клубу «Родина»; 5 березня о 4-й там же збирає відомості про бажаючих вступити до хору.
прибути на засідання 6-го березня у помешк. клубу „Родина".
Троїцький народний дім, товариство «Український національний театр»: 6 березня (21 лютого) — «Дай серцю волю, заведе в неволю», 7 (22) — «Молода кров», 8 (23) — «Маруся Богуславка».
Сьогодня 6-го березня. Дай серцю волю заведе у неволю. 7-го (22) МОЛОДА КРОВ. 8-го (23) МАРУСЯ БОГУСЛАВКА.
Рада українського робітничого клубу на Лук'янівці просить акторів, актрис і хористів, що були в трупі до останніх подій, повернутися до роботи; репетиції щодня з 6-ї вечора.
Рада укр. робітничого клубу на Лукʼянівці прохає т.т. акторів, актрис, хористів і хористок ... Репетиції відбуваються що-дня від 6-ої год. вечора.
Міська громадська книгозбірня в Києві збирає друковані матеріали про революцію (плакати, листки, відозви, накази, оповіщення) і просить установи, партії та приватних осіб надсилати їх; її помешкання зіпсовано снарядами, і працю відновлять після ремонту.
коли буде скінчено ремонт помешкання зіпсованого снарядами
Читано з зображення. Дату оголошення не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У середу 6 березня (22 лютого за старим стилем) о 6 годині вечора в приміщенні Губернської земської управи відбудеться проба Національного хору; там же записують нових хористів.
відбудеться проба Національного Хору. Там-же приймається запис нових хористів.
Читано з зображення.
Український народний університет: на останніх зборах професорів і слухачів вирішили взяти участь у Шевченківському вечорі або самотужки його поставити, або приєднатися до іншої організації, що влаштує цей традиційний вечір.
поршено взяти участь в Шевченківскому вечері або, поставити його або власними силами або приєднатися до якої другої організації
Читано з зображення. Дату вечора не названо. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
В. Кривенко рецензує брошуру В. Карнаухова «Значеніє и роль торфяного топливе для городов. Київ»: торфу в Київській, Волинській, Чернігівській і Полтавській губерніях великі поклади; в Києві вже відкрито курси торфодобування, але потрібна допомога держави.
одчинено в Києві курси по торфодобуванню
Читано з зображення. Підпис під рецензією — «В. Кривенко»; про його професію в тексті не сказано.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
2-й міський театр — Український театр (Т-во українських артистів) — продовжує вистави (програма в OCR нечитабельна).
2-й ГОРОДСЬКИЙ ТЕАТР ... Український театр (Т-во Укр. Артистів).
Програма нечитабельна.
Газета іронізує, що Національний театр розніс по газетах повідомлення про перейменування на «Державний національний театр», нібито за рішенням Центральної Ради в Житомирі.
було рознесено газетам ... назвать цей театр Державним Національним Театром.
Текст пошкоджений.
«Найе Цайт» у передовиці «Чому вони мовчать?» (6 березня 1918 р.) писала, що український уряд не винен у нападах на євреїв і не нацьковував солдатів, «но оно пока относится „нейтрально“ к ужасным событиям».
«Оно несомнЪнно не науськивало на них украинских солдат... Но — и это надо признать — оно пока относится «нейтрально» к ужасным событям»
Співробітників газети «Народня Воля» скликано в середу 6 березня об 11-й ранку до редакції (Володимирська, 18) щодо відновлення газети; там же збори службовців центрального комітету Всеукраїнської Селянської Спілки.
зібратися у середу 6 березня о 11 год. ранку в помешканні редакції (Володимирська 18) в справі відновлення газети „Народня Воля"
Газета «Нова Рада» №27 вийшла в середу 6 березня (21 лютого) 1918 року.
Київ, 6 березня (21 лютого) 1918 р.
Номер 10 щоденної газети «Боротьба», органу Центрального комітету Української партії соціалістів-революціонерів, вийшов 6 березня за новим стилем (21 лютого за старим) 1918 року; у шапці надруковано «Четвер».
Ч. 10. Четвер 6 березоля н. ст. / 21 лютого ст. ст. 1918 р.
Читано з зображення. 6 березня 1918 року було середою (так і в оголошеннях цього номера: «У середу 6-го березоля»), тож «Четвер» у шапці — помилка друку або нестача уваги верстальника.
Газета закликає кожну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату й називає «Боротьбу» єдиним органом Української партії соціалістів-революціонерів.
Кожна партійна організація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення. Агітаційне оголошення в обрамленні з кружечків на першій сторінці; самоописання газети («рішуче обстоювати класові інтереси» робітництва й селянства).
Оголошення газети до селян: у «тяжкий час великої боротьби за волю українського люду і за соціялізм» вони повинні підтримати свою газету «Боротьба».
В сей тяжкий час великої боротьби за волю українського люду і за соціялізм, ви повинні піддержати свою газету „Боротьба“.
Читано з зображення.
Заголовки «Новин» на першій сторінці: приїзд до Києва Української Центральної Ради, відставка Петлюри, розпуск військових рад, план німецької кампанії, маніфест австрійського цісаря про мир з Україною, можливість відходу народних комісарів від влади.
Приїзд в Київ У. Ц. Ради. Отставка Петлюри.
Читано з зображення.
Друкарня, де друкують «Боротьбу», — «Типо-Литографія Товарищества Н. Н. Кушнеревъ и Ко» у Києві; газету видає Центральний комітет УПСР, за редакцію відповідають С. Бачинський та Ів. Лизанівський.
Видає Центральний Комітат У. П. С.-Р. За редакцію відповідають: С. Бачинський, Ів. Лизанівський.
Читано з зображення.
Газета виходить щодня, крім днів після свят.
Виходить що-дня крім днів після свят.
Читано з зображення.
«Непохитна позиція» (фейлетон Ів. Глобищенкова) глузує з газети «Послідня газета»: за большовиків вона нібито приєднувалася до влади, а після їх відходу так само вітала українські війська; автор іронічно зауважує, що вона «майже едино регулярно виходила під час окупації большевиками міста».
яка з усіх газет майже едино регулярно виходила під час окупації большевиками міста
Читано з зображення. Полемічна сатира есерівської газети проти конкурента.
Газета «Боротьба» змінила напрям: група членів ЦК, що її видавала, передала видання всьому ЦК партії українських есерів; редакційну колегію підписали Сергій Бачинський та Іван Лизанівський.
Тепер ця група — з приїздом більшости членів Центрального Комітету передає видання газети до рук Ц. К.
Газета «Народня Воля» (ч. 19, видання в Житомирі) повідомила про смерть І. Пугача та О. Зарудного.
„Народня Воля“ в ч. 19 (видання в Житомирі) помістила оповістки про смерть т.т. І. Пугача та О. Зарудного.
Читано з зображення. Некролог у рубриці «Некролог»; Житомир, не Київ.
Передрук з петроградських повідомлень: Комісія боротьби з контрреволюцією обвинувачує генерала Верховського в організації контрреволюційної змови; перехоплено лист Верховського до Винниченка, де генерал нібито пропонував свою шаблю Україні.
Перехоплений між иньшим, лист Верховського до Винниченка, де генерал, відчаявшися в Росії пропонував свою шаблю Україні.
Читано з зображення. Звістка не київська; подано за агентством «П. А.»; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У рубриці «Дріб'язок» газета переказує історію харківського «героя» Мартьянова, нині народного секретаря: у 1917 році його заарештували юнкери в Чугуєві, і він нібито підписав у протоколі «признаю власть Керенскаго»; газета зазначає: «Од себе, до сеї „сторінки“ нічого додавати не приходиться».
Од себе, до сеї „сторінки“ нічого додавати не приходиться.
Читано з зображення. Харків, не Київ; наведено лише як приклад політичної полеміки есерів проти радянських «народних секретарів».
У Києві ходять чутки про радикальну зміну курсу уряду й Центральної Ради через прихід німців: перегляд земельного й робітничого законодавства, воєнна диктатура, ворожість до рад і навіть «монархічні тенденції»; Ц. К. УПСР на підставі «безусловно певного джерела» заперечує їх.
В найрізніших колах суспільности кружляють уперті чутки про можливу, в звязку з приходом на Україну німецького війська, радикальну зміну курсу політики правительства і Центральної Ради.
Читано з зображення. Заява «З приводу чуток»: уряд лишає курс незмінним, продовжує виконувати закони про землю, 8-годинний день і громадські роботи для безробітних; ради можуть існувати «як організації», не як органи державної влади.
По місту ходить чутка, що Бакинський, колишній «народний секретар», і С. Бачинський, редактор «Боротьби», — одна особа; Ц. К. УПСР (Шраг, Охримович, Толмачів, Еланський) спростовує: Бачинський — давній український журналіст, політичний емігрант і член Ц. К., «немає абсолютно нічого спільного» з Бакинським.
По місту кружляють чутки, що Бакинський, бувший „Народний секретар“ і Бачинський то є та сама особа.
Читано з зображення.
Німецька влада в Києві 6 березня отримала відомості, що в Бересті російські уповноважені погодилися на німецькі мирові умови; у Києві чекають подробиць із німецької головної квартири.
Германські власті, що зараз у Київі, вчора одержали відомости про те, що в Бересті руські й германські уповноважені прийшли до повної згоди.
Київська публіка читала копії перехопленої телеграми Муравйова, яка ходила «в списках по місту»: Муравйов просить допомогти вугіллям для залізниці Знам'янка — Одеса, питає, чи правда, що Каледін застрелився, а Богаєвського вбито.
Чи правда що Каледін застрілився, а Богаєвського вбито?
Читано з зображення. Газета зауважує, що текст ходив по місту в списках; автентичність не доведено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Києві ходять чутки, що після нинішніх німецьких частин, які «тільки проїздом», прийде постійний прусько-бранденбурзький гарнізон на вісім тисяч чоловік.
а постійний прусько-бранденбургський гарнізон прийде пізніше. Вісімь тисяч для охорони Київа.
Читано з зображення. Подано як обивательську чутку в сатиричному тексті; німецькі війська в Києві.
Газета «Politiken» нібито повідомила, що большовицькі народні комісари подали у відставку, а новий уряд з есерів очолив Чернов; Троцький і Ленін утекли з Петрограда до Риги.
Троцький і Левін утікли з Петрограду до Риги.
Читано з зображення. Подано під рубрикою «Всякі звістки»; це чутка іноземної преси, яка не справдилася.
Оголошення: Український народний (колишній Південний) кооперативний банк, Хрещатик, 27, приймає строкові й безстрокові вклади та вклади на біжучий рахунок готівкою в українській і російській валюті, а також чеками; платить від 4½ до 6% річних.
Український Народний (бувший Південний) Кооперативний Банк, Хрещатик, 27. Приймає вкладки ... як готівкою в українській і російській валюті ... Платить від 4½ до 6% річних.
«4½» відновлено з «42».
У Вінниці банк і казначейство відновлюють виплату грошових переказів, про що начальник контори повідомив Раду народних міністрів; виплату припиняли за браком коштів.
банк і казначейство одновлюють в виплаті по грошевих переводах за браком коштів
Читано з зображення. Вінниця — не Київ, але подано як свідчення стану фінансів УНР.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Голова Вінницького губернського земства Вахнієвський повідомив міністра фінансів, що скарбниця при виплаті жалування службовцям зменшує його «на тисячу рублів», і просить розпорядження числити карбованці без доплат і підвищення курсу.
Прохаю разпорядження числення карбованцями без доплати і підвилки курсу.
Читано з зображення. Текст про «тисячу рублів» незрозумілий через нечіткий друк; подано як курсова колізія «карбованців» і «рублів» на місцях.
Міністр шляхів Сокович телеграмою наказав затримувати всі харчові вантажі, адресовані за межі України на північ, і негайно спрямовувати їх до Києва на ім'я міністра харчових справ.
всі харчові грузи, адресовані на північ за межи України, повинні бути негайно затримані і направлені в Київ на імʼя міністра харчових справ.
У статті «Хліб» О. Ригель пише, що на Київ та інші великі міста України насувається примара голоду, а крім того треба прогодувати стотисячне німецьке військо й продати хліб Австрії та Німеччині.
треба прогодувати стотисячне німецьке військо
Читано з зображення. Цифра «стотисячне» — оцінка автора; позиція газети: хліб ховають купці, його треба секвеструвати.
Губернська продовольча управа вжила заходів, щоб доставити до Києва кілька вагонів хліба, які стоять між Фастовом і Білою Церквою; міська управа послала агентів і до Дарниці, де залишилися вагони з харчами.
хліба, які по відомостям продовольчої управи стоять між Фастовом і Білою Церквою
Читано з зображення. Після приїзду міністра Ковалевського мають скликати нараду представників місцевих продовольчих організацій.
З огляду на новий час праця в міській харчовій управі з 6 до 10 березня (н. ст.) починатиметься о 9-й; крамниці й склади управи відчинені з 8-ї ранку до 6-ї вечора (за новим часом).
Крамниці й склади міської харчової управи будуть одімкнені з 8-ми годин ранку до 6-ти години вечора (по новому).
Година закінчення праці управи в OCR неясна.
Оголошення: самотньому спокійному українцеві потрібна 1–2 кімнати в центрі, можна з харчами; звертатися: Фундуклеївська, готель «Франсуа», №112, Пікало(?).
Одинокому спокійному українцю потрібно 1-2 кімн. у центрі можно і з харчами ... Фундуклеївська отель „Франсуа" № 112
З 6 березня відновлюється регулярний рух поїздів №3 і №4 Київ — Волочиськ; поїзд вирушатиме з Києва о 9:15 ранку.
Сьогодня відновляється правильний рух поїздів №№ 3 і 4 Київ-Волочиськ. Поїзд ... вирушатиме з Київа в 9 годин 15 хвилин ранку.
Народний міністр українських залізниць Сакович видав розпорядження знищити на всіх українських залізницях, станціях і напівстанціях написи російською мовою й залишити тільки українські.
всі написи були, які написані на російській мові були знищені і завидені тільки українські
Читано з зображення. Розпорядження стосується також київського вокзалу; дату не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У статті «Підрахунки» (Ровул) названо винуватців більшовицького експерименту в Києві: Муравйов, Бош, Коцюбинський, Мартьянов, Крейцберг, Чудновський; кияни й уся Україна отримали «предметний урок» більшовизму.
вдіяли всі оті Муравйови та Боші, Коцюбинські та Мартʼянови, Крейцберги та Чудновські. Кияне і вся Україна дістали „предметний урок" по большевизму
Гасла під шапкою «Боротьби»: за Всесвітню революцію, III Інтернаціонал, Українську народну республіку та вільну федерацію народів Європи.
Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал!
Читано з зображення. Позиція газети: лівоесерівська, інтернаціоналістична.
В. Старий у «Новій Раді» (№ 25, стаття «Наболіле питання») закликав усе громадянство України негайно здати до казенних арсеналів усю зброю до останнього набою, а військо перетворити на народну міліцію.
віддати до казенних арсеналів усю зброю, до останньої кулі, до останнього набою
Читано з зображення. Подано в переказі «Боротьби», яка полемізує з автором.
О. Ригель пропонує негайно секвеструвати, тобто відібрати без грошей, хлібні запаси, що переховуються в спекулянтів по льохах.
треба зараз же секвеструвати (одібрати без грошей)
Читано з зображення. Позиція есерівського автора; закликає до конфіскації запасів.
У сатиричному начерку «Ліквідація» київські обивателі кажуть, що німці «заведуть порядки»: після чистки вокзалу заставлять чистити казарми, а далі й вулиці.
От почали з чистки вокзала, завтра заставлят чистить казарми, в кінці вулиці
Читано з зображення. Сатира на настрої київських буржуа; подано як свідчення настроїв, а не як факт.
Сатира «Ліквідація» передає настрій буржуазного Києва: «большевицьких елементів» у місті десятки тисяч, їх треба «знищити без жалю»; а німці змусять селян давати хліб у міста, «звісно за гроші».
а тут їх в Київі десятки тисяч, треба знищити без жалю всіх грабителів, „товаришів“
Читано з зображення. Іронічний тон газети; цифра «десятки тисяч» — гіпербола обивателя.
Підписаний «Ю. Д.» автор «Ліквідації» запитує, чому в Києві нема жодної порядної газети і коли ж почне виходити «Кієвлянинъ».
чому нема жодної порядної газети в Київі — і коли ж в кінці буде виходить „Кіевлянинъ“?
Читано з зображення. Скарга на брак газет після закриття ряду видань; у тексті слово «Кіевлянинъ» надруковано з помилкою в OCR.
На засіданні Думи 6 березня 1918 р. гласний Сиркін вимагав «героических мер» проти погромів, відповідальність за які лягає на українську військову владу. Гласний Сухових (есер): «Человека останавливают на улице и опрашивают: „Ты жид?“ Смотрят его документы, уводят, и на другой день находят его убитым»; погромний настрій військ зустрівся з тим, який «всегда было в черносотенном Киеве».
«ЧеловЪ$ка останавливают на улицф и опрашивают: «Ты жид»? Смотрят его документы, уводят, и на другой день нахо-дят его убитым.»
«Еврейская мысль» № 14–15 від 26 березня 1918.
У статті «Зброя» есерівський автор заперечує В. Старого з «Нової Ради» (№ 25), який радив віддати всю зброю до казенних арсеналів, і пише, що в Києві, як відомо, є якась пара тисяч злодюг, які продовжують грабунки навіть останніми днями попри наявність міліції й військової охорони.
у Київі, як відомо, є якась пара тисяч усяких злодюг, що не припиняють грабунків навіть останніми днями
Читано з зображення. Цифра «пара тисяч» — оцінка автора. Автор пропонує озброїти членів українських соціалістичних партій і створити всенародну міліцію з порукою організацій.
Тимчасова рада Українського Червоного Хреста заперечила чутку про розстріл 5 тисяч киян і 168 гімназистів, зазначивши, що її діяльність під час большовиків полягала в допомозі арештованим українцям, видачі документів, розшуку по в'язницях, переховуванні й допомозі пораненим: усього допомогу дістали близько 600 осіб.
Загальне число осіб якім в той чи инший спосіб була дана допомога Укр. Чер. Хр. являєтся в числі — коло 600.
Читано з зображення. Редакція «Боротьби» в примітці каже, що вістки про розстріляних дістала від члена Ради Укр. Червоного Хреста, а той — від большовицьких ревкомівців Ітківа й Ніренберга; ліві російські есери, за листом, «допомагали спасать неповинні жертви».
На згаданій нараді промисловець (п. Кистяківський) говорив про «право власности на землю»: селянина треба «примусити купити землю», бо так він прив'яжеться до неї, а це «єдиний спосіб витягти від селян приковані у них мільйони карбованців». Газета назвала це цинічними фразами поміщицького шарового інтересу.
треба примусити селянина купити землю
Читано з зображення. Думка Кистяківського передана в тлумаченні есерівської газети.
Газета вважає, що заарештованих з Ц. К. есерів, які після відходу українського війська опинилися на волі, ні влада, ні Центральна Рада не мають права судити без постанови партійного Ц. К.: «Виходів може бути тільки два».
Виходів може бути тільки два: або бувші заарештовані будуть виключені з партії
Читано з зображення. Суб'єктивна позиція партійного автора («Г.»).
Іван Лизанівський у статті «Соціял-демократи і державна влада» критикує українських соціал-демократів: їхня «погоня за портфелями і за владою» може звести політику «на манівці» і навіть призвести до ліквідації революційних здобутків.
Погоня укр. едеків за портфелями і за владою може лише звести нашу політику на манівці
Читано з зображення. Це відповідь на «Робітничу газету» (№ 240 від 5 березня); позиція есерівського автора.
У статті «В формальній справі» (підпис «Г.») автор пише про арешт членів Ц. К. Української партії соціалістів-революціонерів «лівого крила»: Центральна Рада створила слідчу комісію, яка визнала, що комендант Києва Ковенко мав підстави для арешту, а один із заарештованих вийшов на поруки.
Ковенко (комендант м. Києва) мав підстави для арешту.
Читано з зображення. Позиція есерівського автора: партійні члени мають судити не владні органи, а Ц. К. партії. Частина тексту про арешт Устінова й Прош'яна в цій колонці розірвана; арешт, імовірно, стався до відходу українського війська з Києва в січні 1918 року.
Виконувач обов'язків київського губернського комісара й комісара м. Києва приймає прохачів з 10 до 12 у будинку №10 на Катерининській вулиці; канцелярія губернського комісара працює з 9 до 2 (телефон 1-11).
приймає прохачів ... від 10 до 12 годин ранку в будинку № 10 по Катеринівській ул.
Праця в центральних установах Державного контролю УНР починається 6 березня в приміщенні Селянського банку (Велика Володимирська, 10).
Праця в Центральних Установах Державного Контролю ... починається ... в помешканню Селянського Банку (В. Володимирська, 10).
Дата в OCR пошкоджена («4 6 —»).
Редакція і контора «Боротьби» містяться в Києві на вул. Караваєвській, 5 (тепер вул. Паньківська; телефон 63) і відчинені щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63.
Читано з зображення. Сучасну назву вулиці подано за відомим перейменуванням Караваєвської; час роботи — з рядка «Одчинено що дня крім свят от 10 до 4 год. дня».
У «Ліквідації» сказано, що німці живуть у «Hôtel François» на Фундуклеївській (тепер вул. Богдана Хмельницького).
вони живуть в Hôtel François, на Фундуклеевській
Читано з зображення. Назву готелю подано так, як її видно в газеті; Фундуклеївська — сучасна Б. Хмельницького. Оповідь сатирична, але адреса, ймовірно, реальна.
Оголошення: комендатурі Військового міністерства потрібні канцелярські працівники; ті, хто погано знає українську орфографію, хай не турбуються; умови — у комендатурі (Банкова, 2) з 11 до 4.
Осіб, які недобре знайомі з українською орфографією та фразеологією, прохаю не турбуватись. ... Банкова, 2, від 11 год. ранку до 4 год. дня.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані