Народний міністр освіти, починаючи з п'ятниці 29 березня 1918 року, приймав відвідувачів щодня (тимчасово) з 12 до 2 год. дня.
починаючи з п'ятниці 29-го березня, прийматиме що-дня (тимчасово) з 12 до 2 год. дня
п’ятниця
16 березня за старим стилем
216 записів · 6 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
П'ятниця, 16 березня за старим стилем. Першу річницю революції Київ зустрів без вуличної маніфестації: її не допустили через нескасований воєнний стан, міністр внутрішніх справ Ткаченко запевняв, що прямої заборони не було, а «Робітнича газета» виправдовувала заборону страхом перед чорносотенцями; в Арсеналі рада відхилила заклик меншовиків до одноденного страйку. Рада Народних Міністрів ухвалила запропонувати урядові народних комісарів негайні мирні переговори і внести законопроєкт про 100 млн крб позик органам самоврядування, а прем'єр Голубович пояснював делегації німецької преси аграрну реформу. Генеральний штаб повідомив про зайняття Полтави; військовий міністр Жуковський унормував ранги армії й призначив повітових комендантів, губернський комендант запровадив дозволи на зброю, а розшук накрив на Подолі друкарню фальшивих грошей. Газети обговорювали законопроєкти про знаки Державної скарбниці й Державний банк, брак вугілля й паперу та арешт одинадцяти членів Центральної Ради; у Троїцькому народному домі йшли «Чумаки», у театрі Садовського — бенефіс Корольчука.
Аналіз складено за 214 записів; зараз у хроніці за цей день їх 216.
Призначену на 29 березня маніфестацію з нагоди роковин революції в Києві не провели: влада послалася на воєнний стан і на відомості, що виступ хотіли використати чорносотенні й контрреволюційні сили проти УНР і німецького війська. Уранці меншовики в майстернях Арсеналу агітували за одноденний страйк, але арсенальна рада більшістю його відхилила; «Рабочая жизнь» назвала цей день «святом реакції». Згодом Рада Народних Міністрів постановила оплатити робітникам день свята.
певність висока: Сам факт скасування підтверджують газети різних таборів («Відродження», «Боротьба», «Робітнича газета») і офіційний «Вістник» (постанова про оплату дня). Подробиці про Арсенал — лише з листів прихильників УСДРП, які звинувачують меншовиків.
Редакційна стаття пояснювала, що уряд заборонив маніфестацію з нагоди річниці революції (29 березня), посилаючись на воєнні умови й необхідність відкласти її на кращий час; газета вважала заборону виправданою, бо масові виступи могли послужити чорносотенцям, а опозиція, що оскаржувала заборону, сама перед тим вживала репресій проти демонстрацій.
уряд ... видаючи заборону, не приводило для того принципіальних мотивів, але виразно зазначило необхідність відложити маніфестацію до кращого моменту
Міністр внутрішніх справ М. С. Ткаченко пояснив газеті, що прямої заборони маніфестації 29 березня (свята революції) не було, але вуличні мітинги неможливі через нескасований воєнний стан; за даними міністерства, демонстрацію хотіли використати чорносотенні й контрреволюційні елементи проти УНР і дружнього німецького війська; воєнний стан скасують після очищення території від більшовиків.
Прямої заборони демонстрації не було... Як що для здійснення її були якісь перешкоди, то тільки з боку не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітінги та виступи.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко заявив, що маніфестацію 29 березня в «свято революції» прямо не забороняли і за дозволом, здається, не зверталися. Перешкодою був лише не знятий воєнний стан, за якого вуличні мітинги й виступи не дозволені.
Прямої заборони демонстрації не було, та до нас, здається, й не звертались за її дозволом.
Демонстрацію на свято революції, призначену на 29 березня, у Києві скасували; «Боротьба» вважає, що демократія не могла допустити нової авантури.
демонстрація що мала відбутися 29 березня
Газета «Робітнича Газета» (ч. 226) за М. Авдієнком писала, що робітникам радили не виходити на демонстрацію до роковин революції, бо перешкодою може стати організована й озброєна чорна сотня. «Рабочая Жизнь» (ч. 28) стверджувала: «сьогодні не свято революції, а свято реакції».
бо перешкодою маніфестантам може стати організована і озброєна чорна сотня.
У п'ятницю, 29 березня, зранку меншовики в майстернях Арсеналу агітували кинути роботу й зробити одноденний страйк; Рада Арсеналу більшістю голосів страйк відхилила, а меншовики, залишивши засідання, казали робітникам, що грошей на руки не дадуть і будуть утримувати одноденний заробіток «на жертви революції» — автор пояснює, що в «Робітничій газеті» був лише добровільний заклик.
Аж тоді люде втихомирились і спокійно стали дальше працювати.
Дописувач «Робітничої газети» розповідає про Київський Арсенал: заводський комітет склали 6 представників української арсенальної ради й 5 від тимчасового заводського комітету; святкування річниці революції 29 березня було заборонене через загрозу провокації контрреволюціонерів, тому робітники постановили не святкувати; «Рабочая Жизнь» оголосила страйк на знак протесту, а меншовики агітували в майстернях кидати роботу, брехливо стверджуючи, що вже стали водопровід і електрична станція.
Рабочая Жизнь оповістила забастовку в знак протесту проти заборони демонстрації. ... в майстернях меншовики вже агітують за забастовкою ... впевняючи робітників, що вже забастували водопровід і електрична станція.
Рада Народніх Міністрів журналом № 44 від 31 березня 1918 року ухвалила, що за день свята революції, 29 березня 1918 року, робітникам має бути виплачена платня; постанову підписали голова Ради Голубович, управляючий Міністерством праці Михайлов і генеральний писар П. Христюк.
За день свята революції 29 березня 1918 року платня робітникам повинна бути виплачена.
Рада Народних Міністрів 29 березня ухвалила звернутися до уряду народних комісарів з нотою про негайний початок мирних переговорів, щоб швидше припинити війну з більшовиками. Голубович заявив, що уряд чекає відповіді й не заважатиме якнайшвидшому підписанню миру.
певність висока: Цього дня повідомлення УТА подає лише «Боротьба», але саму ухвалу 31 березня без дати повторили «Відродження» й «Робітнича газета» (03-1424, 03-1582); дата 29 березня відома тільки з «Боротьби».
Рада Народних Міністрів УНР 29 березня ухвалила звернутися до уряду Народних Комісарів із нотою, пропонуючи негайно розпочати мирні переговори, щоб скоріше припинити війну з більшовиками.
ухвалила звернутися до правительства Народніх комісарів з нотою, пропонуючи негайно розпочати мирові переговори
Рада народних міністрів УНР ухвалила звернутися до уряду народних комісарів із нотою, пропонуючи негайно розпочати мирні переговори, щоб швидше припинити війну з більшовиками.
ухвалила звернутися до правительства Народніх Комісарів з нотою, пропонуючи негайно розпочати мирові переговори.
Прем'єр Голубович повідомив, що уряд УНР чекає відповіді на свою ноту від російського (радянського) уряду й не стоятиме на заваді якнайскорішому підписанню миру.
уряд Республіки жде відповіди на свою ноту
Прем'єр заявив, що уряд УНР чекає відповіді російського уряду на свою ноту й не стоятиме на перешкоді якнайшвидшому підписанню миру.
уряд Республіки жде відповіди на свою ноту від уряду Російського і що він не стоятиме на перешкоді найскорішому підписанню миру.
На засіданні 29 березня Рада Народних Міністрів вирішила внести до Центральної Ради законопроєкт про 100 млн крб короткотермінових позик органам самоврядування, які через брак коштів закривали лікарні й школи; 4 квітня комісія законодавчих внесень повернула його на доопрацювання. Журналом № 43 директорові Департаменту скарбниці Х. Лебідю-Юрчику доручено виконувати обов'язки товариша міністра фінансів, а В. Сьомушкіна звільнено з посади товариша міністра земельних справ.
певність висока: Позики описує «Робітнича газета» у двох різних статтях, кадрові рішення — офіційний «Вістник» у двох номерах.
Рада народних міністрів на засіданні 29 березня вирішила внести до Центральної Ради законопроєкт про асигнування 100 мільйонів карбованців на видачу короткострочних позик місцевому самоврядуванню (за розпорядженням міністра внутрішніх справ) для підтримання їхніх оборотних коштів; органи самоврядування через брак коштів закривали лікарні й школи.
постанову Ради Народніх Міністрів, винесену на засіданні 29-го березня, згідно з котрою має бути в найскоршім часі внесено у Центральну Раду законопроект про асигновку 100.000.000 карбованців на видачу короткострочних позичок місцевим…
Департамент місцевого самоврядування МВС вніс до Ради Народних Міністрів законопроєкт про асигнування з державної скарбниці 100 000 000 карбованців на короткотермінові позики органам місцевого самоврядування; Рада Міністрів ухвалила його 29 березня 1918 р. й передала Центральній Раді, але 8 квітня кодифікаційний відділ повідомив, що комісія законодавчих внесень ще 4 квітня повернула його до міністерства для доопрацювання (вказати джерело коштів і погодити з Мінфіном).
Рада Народніх Міністрів на засіданню 29 березня сей законопроект приняла ... 8 го квітня замісць його прийшло від кодифікаційного відділу Центральної Ради повідомлення
Рада Народніх Міністрів журналом № 43 від 29 березня 1918 року доручила Лебідю-Юрчику виконувати обов'язки товариша народного міністра фінансів і звільнила Веніяміна Сьомушкіна від обов'язків товариша народного міністра земельних справ.
Венʼямина Сьомушкина увільнити від обовʼязків Товариша Народнього Міністра Земельних Справ.
Постанова Ради Народніх Міністрів від 29 березня 1918 р. доручає директору Департаменту Державної Скарбниці Харитону Лебідь-Юрчику тимчасово виконувати обов'язки товариша міністра фінансів (наказ від 3 квітня 1918 р., № 27, підписав в.о. міністра В. Мазуренко).
Директорові Департаменту Державної Скарбниці Харитону Лебідь-Юрчикові доручається тимчасово виконувати обовазки Товариша Міністра Фінансів
Кореспонденти «Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Vossische Zeitung», «Hamburger Fremdenblatt» та інших газет відвідали голову уряду В. Голубовича й висловили симпатію незалежній Україні. Голубович пояснив, що селяни обов'язково дістануть землю, купівлю-продаж землі буде припинено зі збереженням спадкування, а культурні господарства й бурякові плантації візьме під нагляд держава; за його словами, засіяно вже 45% родючої землі, а посіви сягнуть 80%.
певність середня: Повідомлення УТА в «Боротьбі»; «Відродження» 31 березня переказує те саме без дати, а «Нова Рада» датує візит іншим днем (див. розбіжності). Цифри посівів — неперевірена заява прем'єра.
29 березня делегація німецької преси («Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Hamburger Fremdenblatt» та ін.) завітала до прем'єр-міністра УНР В. Голубовича, висловила симпатії німецької преси незалежній Україні й попросила пояснити майбутню аграрну реформу.
Делегація предогавників німецької преси у премьер-міністра В. Голубовича.
Голубович пояснив аграрну реформу: селяни обов'язково одержать землю, купівля-продаж землі припиниться, але селяни матимуть право передавати землю у спадщину; культурні господарства й ділянки, що забезпечують цукрову промисловість, візьме під догляд держава.
селяни обов'язково одержать землю
За словами Голубовича, станом на 29 березня засіяно вже близько 45% родючої землі, і він очікував, що площа посівів дійде до 80%; на весняну посівну в середньому лишалося ще понад два тижні.
15% усіві родючої землі вже засіяно
29 березня делегація німецької преси («Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Vossische Zeitung», «Hamburger Fremdenblatt» та ін.) завітала до прем'єр-міністра УНР В. Голубовича й висловила симпатії незалежній Україні.
делегація німецької преси ... завітала до міністра-президента Голубовича
Прем'єр Голубович пояснив німецьким журналістам, що за аграрною реформою селяни обов'язково одержать землю, вона вилучається з обігу: купівля-продаж землі припиняється, але селяни зможуть передавати її у спадщину. Культурні господарства й ділянки цукрової промисловості держава візьме під свій нагляд.
селяни обов'язково одержать землю і що вона буде вилучена з обороту: купівля на продаж землі припиняється, але селяни матимуть повну спроможність передавати землю в спадшину.
Голубович повідомив, що вже засіяно 45% родючої землі й що посівна площа дійде до 80%, бо до кінця сівби лишається більше двох тижнів; щодня надходять телеграми про збільшення посівів.
45% усієї родючої землі вже засіяно, і він має дані, що посівна площа дійде до 80%
Генеральний штаб повідомив, що на східному фронті зайнято Полтаву, на південному — П'ятихатку; більшовики поспіхом відходили на Харків, залишивши багато майна. «Робітнича газета» пише про 150 полонених і великі трофеї. «Боротьба» також передавала офіційні звістки про зайняття Миколаєва, Кременчука й Зінькова та про наказ Антонова евакуювати Шосткинський пороховий завод.
певність висока: Офіційне зведення Генштабу і незалежне повідомлення «Робітничої газети»; кількість трофеїв розходиться.
Генеральний штаб УНР 29 березня повідомив: на південному фронті зайнято П'ятихатку, на східному — Полтаву; більшовики поспішно відходять на Харків і залишили в Полтаві багато майна.
Східній фронт. Нами занята Полтава. Большевики спішно відходять на Харьків. В Полтаві залишено большевиками богацьво майна.
Українська дивізія 29 березня зайняла Полтаву: захоплено багато зброї, 150 полонених, тисячу вагонів і 82 паровози; вокзал сильно зруйновано, супротивник відступив на Лозову, прикриваючись панцерними потягами.
29-го березня українською дівізією була занята Полтава, при чому забрано багато зброї і 150 полонених.
За офіційним джерелом, українсько-німецьке військо зайняло Миколаїв, станцію Долинську, Кременчук (міст через Дніпро цілий), станцію Сагайдак та місто Зіньків на Полтавщині.
Українсько-німецьке військо заняло Миколаїв і ст. Долинську.
Большевицький головнокомандувач Антонов видав наказ евакуювати Шосткинський пороховий завод на Чернігівщині; вже вивозять порох і капсулі.
Большевицький головнокомандуючий Антонов видав наказ про евакуацію Шостенського порохового заводу
За Решетарем, 29 березня в Бадені Україну поділили на німецьку й австрійську зони: північ із Києвом відійшла німцям, а австрійці впливали на київське командування лише через свого посла.
певність низька: Єдине джерело — пізніша історична праця; київські газети цього дня про Баденську угоду не пишуть.
29 березня 1918 року в Бадені Україну поділили на зони окупації; німцям дісталася краща частина, зокрема північ із Києвом. Австрійці не мали військ у Києві й впливали на німецьке командування та гетьманський уряд лише через свого посла графа Форгача.
The Austrians... did not have troops in Kiev and could influence the German Command and the Hetman Government only through their envoy, Count Forgach.
Наказом від 29 березня заборонено командирам навіть малих частин називати себе отаманами й установлено ранги армії — від хорунжого до отамана корпусу; тим самим днем датовано призначення повітових комендантів на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Волині, Поділлі й Херсонщині. Пайок хворим і пораненим козакам підвищено до 1 крб 50 коп. на добу, ревізію поточних військових видатків доручено Київському військовому контролю; Військова рада ухвалила наймати офіцерів-українців для охорони майна ліквідованих військових шкіл. Газети оприлюднили й постанову уряду про усунення генерала Щербачова з Румунського фронту.
певність висока: Тексти наказів подають «Нова Рада», «Відродження» і офіційний «Вістник»; щодо номера наказу про ранги є розбіжність.
Наказом військового міністра Жуковського № 137 від 29 березня 1918 року заборонено командирам навіть малих частин називати себе отаманами й встановлено ранги української армії: хорунжий, півсотенний, сотенний, курінний, осавул (помічник командира полку), полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Військові ранги такі: 1) хорунжий — молодший старшина, 2) півсотенний — командір півсотні, 3) сотенний — командір сотні, 4) курінний — командір куріня, 5) осаул
Наказом від 29 березня 1918 року військовий міністр Жуковський зазначив, що командири навіть малих частин називають себе отаманами, і встановив ранги української армії: хорунжий, півсотенний, сотенний, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Не один раз помічаю, що Старшина Української армії не знає своїх рангів; що всі начальники навіть маленьких частин прозивають себе отаманами
Наказ від 29 березня 1918 р. № 137 призначає повітових комендантів: на Київщині — до Радомисльського повіту Бориса Куліковського, до Бердичівського Петра Онопрієнка-Радієвського, до Черкаського Миколу Титаренка (Канівський повіт — прізвище не читається); на Полтавщині — до Золотоніського Дмитра Єсіпока, Лубенського Миколу Ємельянова, Лохвицького Михайла Пороховського, Хорольського Матвія Писаренка, Пирятинського Юрка Полішка.
Призначаються Повітовими Комендантами: На Київшині. До Радомисльського повіту-Куліковський Борис
Наказ від 29 березня 1918 р. № 137: призначено повітових комендантів також на Чернигівщині (Городнянський повіт — Россінський Сергій; Ніжинський — Ляховець; Борзенський — Божко Юхим), на Волині (Житомирський — Антончук Демид; Новоград-Волинський — Андієвський Володимир; Ізяславський — Евтімов; Кременецький — Лісунов Олександер; Овруцький — Грішко Іван), на Поділлі (Проскурівський — Кельвич; Ямпольський — Дубрава Олександер; Брацлавський — Карпінський Феогност) та на Херсонщині (Херсонський — Секрет Михайло).
До Житомирського повіту-Антончук Демид
Наказом військового міністра від 29 березня 1918 року пайок для хворих і поранених козаків у військових санітарних установах збільшено з 1 карбованця до 1 карбованця 50 копійок на добу, оскільки за попередній пайок неможливо було придбати харчі.
наказую всім військовим санітарним установам з цього числа видавати на кожного козака по 1 карб. 50 коп: на добу.
Наказ військового міністра від 29 березня 1918 р. № 2 (по Головному управлінню постачань): через те, що на пайок 1 крб 6 коп. хворі й поранені козаки у військових санітарних закладах не можуть купити потрібні продукти, з цього дня видавати на кожного козака 1 крб 50 коп. на добу.
по 1 кар. 50 коп. на добу
Ревізію поточних видатків на утримання українського війська мав провадити Київський військовий контроль (Хрещатик, 50), згідно з наказом від 29 березня 1918 року.
вона буде провадитись Київським Військовим Контрольом (Хрещатик 50).
Військовий міністр Жуковський 29 березня 1918 р. (№ 3) наказав усім військовим частинам надсилати справи про видатки воєнного часу, які раніше йшли до Петроградської ревізійної комісії, головним польовим контролерам Південно-Західного фронту (Житомир) і Румунського (Одеса); ревізія поточних видатків українського війська проводитиметься Київським військовим контролером (Хрещатик, 50).
Київським Військовим Конт-
Шкільна головна управа згідно з постановою Військової ради від 29 березня закликає офіцерів-українців на службу з охорони майна, що залишилося після ліквідації військових шкіл: платня — 300 карбованців на місяць. Звертатися: Київ, Звіринець, будинок колишньої Олексіївської інженерної школи.
закликає офіцерів, виключно українців, на службу по охороні залишившогося після ліквідації Військових Шкіл майна ... по (300) триста карбованців на місяць
Постановою Ради народних міністрів генерала Щербачова усунуто від керівництва частинами Румунського фронту; його накази з 1 січня, не затверджені українським комісаром, скасовано, а старшому військовому прокуророві доручено провести дізнання.
Постановою Ради Народніх Міністров отаман Щербачев, який керував Румунським фронтом усовується від керовництва.
Наказ київського губернського коменданта Гризодуба № 26 зобов'язав мешканців Києва й передмість (від Соломʼянки до Святошина) мати дозвіл начальника міліції на зброю, заборонив продавати її учням, а домовим комітетам наказав за три доби повідомляти про зброю в будинках; порушникам загрожував штраф до 3000 крб або ув'язнення. Уранці 29 березня розшуковий відділ знайшов на Подолі друкарню фальшивомонетників, де друкували керенки й стокарбованцеві «українки» (знайдено на 300 тис. крб), і заарештував сімох. Розшук затримав також агента кооперативу, що зник із 5000 крб, і жінку, яка зібрала близько 3000 крб «авансів» на продукти за державними цінами.
певність середня: Наказ про зброю відомий лише з «Боротьби» (частина тексту зіпсована), кримінальна хроніка — лише з «Відродження».
Постанова про зброю: мешканці Києва та околиць (Соломенка, Караваївські дачі, Чоколівка, Байкова гора, Протасів яр, Деміївка, Саперна слобода, Звіринець, Предмостна слобідка, Нікольська й Кухмістерська слобідки, Дарниця, Труханів острів, Пуща-Водиця, Святошин) мали дозвіл мати й носити зброю від начальника міліції Києва.
дозвіл на право мати і носити зброю повинні одержати від начальника милиції м. Києва
Продаж зброї та патронів дозволявся лише з магазинів, що мали дозвіл, і лише особам зі свідоцтвом на купівлю; продаж зброї недорослим, учням і ученицям середніх та нижчих шкіл заборонявся.
Продажа зброї, патронів, пороху недорослим, а рівно-ж учням і ученицям середніх за нижчих шкіл забороняється.
За порушення обов'язкової постанови про зброю Київський Губерніяльний Комендант міг штрафувати до 3000 карбованців, саджати до 3 місяців у в'язницю чи фортецю або висилати за межі УНР.
оштрафовані до 3000 карб. або посажені у в'язницю (тюрму) чи фортецю до 3-х місяців
Домові комітети (а де їх нема — домовласники) мали вияснити, чи немає в будинках зброї, і протягом трьох діб повідомляти управління районів міліції; винних — арешт на 3 місяці або штраф до 3000 карбованців.
Домові Комітети, а де їх нема — домовласники повинні вжити заходів, аби вияснити чи немає хто зброї
Власники магазинів і складів зброї мали вести особливі шнурові книги з печаткою управління міліції; передача зброї одною особою іншій — лише з дозволу начальства.
Власники магазинів та складів зброї повинні вести особливі шнурові виписки з печаткою місцевого Управління милиції
Київський губернський комендант Гризодуб видав наказ № 26 про дозволи на зброю: за порушення передбачено штраф до 3000 карбованців або ув'язнення.
Наная Nº 26.
Київський губернський комендант Гризодуб ввів вимогу повідомляти про зброю: у наказі йдеться про дозвіл тримати зброю і про термін у 3 доби для повідомлення.
3-х сутов повідомити
Уранці 29 березня розшуковий відділ знайшов на Подолі друкарню фальшивомонетників, де виготовляли 5-, 20- і 40-рублеві керенки та 100-карбованцеві «українки»; знайдено надрукованих грошей на 300 000 карбованців, папір, фарби, штампи; заарештовано банду із 7 осіб на чолі з ватажком Бухом (?).
29 березіля ранком сискним відділом на Подолі м. Київа найдено друкарню фальшовомонетчиків, де вироблялися 5 рубльовки, 20 і 40 рубльовки-Керенки і 100-рубльовки українки
Мешканці Олександрівської вулиці, № 57, повідомили начальника розшуку, що знайома Е. Кигеєва взяла в них 1312 карбованців нібито для закупівлі продуктів за державними цінами й зникла; вона мешкала під прізвищем Шебуєва на Дикій вулиці, № 11, і загалом зібрала «аванси» близько 3000 карбованців; її розшукали, але вона заперечує провину.
іх знайома Е. Кигевва наче б то задля скупки ім продуктів взяла 1.312 карбованців і счезла.
Голова кооперативного товариства М. Абрамович повідомив карний розшук, що агент товариства із закупівлі товарів Волков зник із 5000 карбованців державних грошей; Волкова знайшли й затримали в Києві, він зізнався в розтраті.
агент общества по скупці краму Гес. Волков. захопивши державних грошей в розмірі 5.000 карб. счез. Вжитими засобами Волкова в Київі здайдено й затримано.
Міністерство фінансів внесло до Центральної Ради законопроєкт про випуск знаків Державної скарбниці на 100 млн крб номіналами 5, 10, 25 і 50 крб, що мали ходити нарівні з кредитовими білетами до виготовлення справжніх грошей за кордоном. До Ради подано й проєкт статуту Державного банку УНР з основним капіталом 100 млн і запасним 10 млн крб; уряд схвалив також заміну молодших помічників податкових інспекторів скарбовими збирачами.
певність висока: Три газети («Відродження», «Боротьба», «Нова Рада») незалежно переказують законопроєкти; закон ухвалили наступного дня.
Міністерство фінансів внесло до Центральної Ради законопроєкт про випуск знаків Державної скарбниці на 100 мільйонів карбованців номіналами 5, 10, 25 і 50 карбованців; знаки забезпечувалися всім державним майном, мали ходити нарівні з кредитними білетами й обмінюватися без доплати; погасити їх мали не пізніше 1 березня 1919 року.
законопроект про випуск знаків Державної Скарбниці на загальну суму сто мілійонів карбованців... Вартість сих знаків визначається в 5, 10, 25 і 50 карбованців.
До Центральної Ради подано законопроект про Державний Банк УНР: основний капітал — 100 млн карбованців, запасний — 10 млн; на першу пору пропонувалось ухвалити з деякими змінами статут Російського Державного Банку.
основний капитал Державного Банку України закладається в 100 мілійонів карбованців, а запасний в 10 мілійонів карбованців
Міністерство фінансів подало до Центральної Ради законопроект про випуск «знаків Державної Скарбниці» на 100 мільйонів карбованців номіналом 5, 10, 25 і 50 крб., які мають бути погашені не пізніше 1 березня 1919 р., поки друкуються справжні кредитові білети за кордоном.
Всього цих знаків Державної Скарбниці має бути випущено на 100 мілійонів карбованців.
Знаки Державної Скарбниці мали номінали 5, 10, 25 і 50 карбованців; платіжну вагу мали ще 5 років після строку випуску.
Вартість знаків визначено в 5, 10, 25 і 50 карбованців
«Боротьба» повідомляла про законопроєкт про Державний банк УНР.
Законопроект про Державний
Міністерство фінансів УНР розробило законопроєкт про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів і запровадження скарбових збирачів і розсильних для стягнення державних податків у містах; законопроєкт ухвалила Рада народних міністрів і передала до Центральної Ради.
законопроект про заведення скарбових зборчих і розсильних для стягнення державних податків
Міністерство фінансів вироблило законопроект про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів та про запровадження скарбових збірців і розсильних; для проектів штатів урядовців створено комісію під проводом директора департаменту простих податків Маршинського.
Міністерством фінансів вироблено законопроект про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів.
Наказом № 31 від 29 березня міністр пошт і телеграфів Сидоренко подякував Головній раді Всеукраїнської спілки поштовиків за участь у боях з більшовиками під час захоплення Києва: голову ради підвищено на два розряди, п'ятьох членів — на один. Міністерство також вимагало звітів про реквізиції й грабунки поштових установ, а Сидоренко обіцяв знизити тарифи й налагодити пошту автомобілями й аеропланами.
певність висока: Наказ надруковано в «Новій Раді», «Відродженні», «Боротьбі» й офіційному «Вістнику»; прізвище голови ради передають по-різному.
Народний міністр пошт і телеграфів Сидоренко наказом від 29 березня 1918 року подякував Головній раді Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону за оборону інтересів УНР під час захоплення Києва більшовиками; за активну участь у боях голову ради Захара Нечипуренка підвищено на два розряди, а Івана Хведоріва, Павла Смоляра, Івана Товстолужського, Івана Богуцького й Павла Петренка — на один.
за приймання активної участи в боях з большевиками наказую голову головної ради Захара Чипуренка підвищити на два розряди
Наказом міністра пошт і телеграфів Сидоренка від 29 березня висловлено подяку Головній раді Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону за поведінку під час захоплення Києва більшовиками; голову ради Захара Нечипуренка за участь у боях підвищено на два розряди, а членів ради (Хведоріва, П. Смоляра, І. Товстолузького, І. Богуцького, П. Петренка) — на один.
за приймання активної участи в боях з большовиками наказую Голову Головної Ради Захара Нечипуренко підвищити на два разряди
Наказ № 31 міністра пошт і телеграфів Сидоренка від 29 березня 1918 р.: за активну участь у боях із більшовиками під час захоплення Києва підвищити на два розряди голову Головної Ради Всеукраїнської спілки робітників пошти й телеграфа Захара Нечипуренка, а п'ятьох членів — на один розряд.
Під час захоплення російськими большевицькими військами вкупі з розбишацькими бандами столиці Української Народньої Республіки м. Києва
Наказ народнього міністра почт і телеграфів Г. Сидоренка від 29 березня 1918 року (№ 31): за участь у боях з большевиками під час захоплення Києва російськими большевицькими військами голову Головної Ради Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфа і телефона Захара Нечипуренка підвищено на два ряди, а членів Івана Хведоріва, Павла Смоляра, Івана Товстолужського, Івана Богуцького й Павла Петренка — на один ряд.
наказую Голову Головної ради Захара Нечипуренка підвищити на два ряди
Телеграма міністра пошт і телеграфів (від 29 березня) до поштово-телеграфних округ і відділів вимагає негайно подати відомості про реквізиції (де, скільки, які частини й на яку суму), щоб розслідувати їх.
Телеграма міністра пошт і
Міністерство пошт і телеграфів (Київ, 29 березня) розіслало обіжник: відомості про грабунки, які чинили відступаючі більшовицькі банди на поштово-телеграфних відділах, передавати прокуророві для розслідування; кожні 2 тижні подавати відомості про вкрадені гроші, марки й апарати.
пропонується не насилать ці відомості про грабіжництво виключно Міністрові "на распоряженія", а передавать їх на розслідованя Прокуророві.
Міністр пошт і телеграфів Сидоренко в розмові з кореспондентом «Нової Ради» заявив, що вважає за потрібне значно знизити поштово-телеграфні тарифи і внесе до Центральної Ради відповідний законопроєкт; пошту планувалося возити автомобілями, самокатами (велосипедами) й аеропланами, а аеропошту налагодити у найбільших містах України.
я вважаю необхідним переглянути і значно зменшити всі сучасні п.-т. тарифи ... почта перевозитиметься автомобілями, самокатами і аеропланами
«Боротьба» нагадала про арешт одинадцяти членів Центральної Ради, яким комендант Ковенко нібито погрожував розстрілом, твердила, що в Міністерстві юстиції проти них немає матеріалів, і вимагала закону про недоторканність членів Ради; повідомлялося й про арешт члена Ради від УПСР у Гоголеві. Ходили поголоски про організацію чорносотенного офіцерства, яке за мовчазної згоди німців хотіло б скинути Раду й поставити царя чи гетьмана. Єфремов у «Новій Раді» закликав Раду поповнитися представниками земств і міст, а «Відродження» засуджувало вимоги меншин про багатомовні вивіски й гроші.
певність середня: Про арешти пише лише партійна есерівська газета, погрозу Ковенка вона не підтверджує документом; розмови про переворот — переказана чутка.
«Боротьба» нагадала про арешт 11 членів Центральної Ради: комендант Києва ввів озброєну силу в парламент, де в цей момент йшло засідання парламентської фракції в присутності голови Ради та деяких міністрів; комендант Ковенко погрожував заарештованим розстрілом.
арештував 11 членів Центральної Ради
«Боротьба» вимагала негайно ухвалити закон про особисту незайманність членів Центральної Ради й покласти край усім арештам членів Ради.
Ми мусимо негайно провести закон про особисту незайманність членів Центральної Ради.
Газета повідомляла, що міністерство юстиції визнало: проти заарештованих 11 членів Ради досі немає ніяких матеріалів, хоча їх звинувачували в державній зраді.
членам комісії казали в міністерстві юстиції, що власне проти арештованих немає досі ще ніяких матеріялів
За твердженням «Боротьби», комендант Ковенко дозволив собі погрожувати заарештованим розстрілом; газета назвала це «божевільною погрозою».
погрожувати розстрілом
За даними газети, нещодавно в Гоголеві заарештували члена Центральної Ради від фракції укр. с.-р.
Нам передають, що недавно в м. Гоголеві був арештований член Центральної Ради фракції укр. с.-р.
Ходили поголоски про організацію чорносотенного московського офіцерства і про намір, за мовчазної згоди німців, скинути Центральну Раду й створити «тверду владу» з царем чи гетьманом.
пішли поголоски про організацію чорносотенного московського офіцерства
У передовиці «На тимчасовий бюджет» Сергій Єфремов, з нагоди річниці Центральної Ради, закликав її поповнитися представниками земств і міст замість близько 200 місць колишніх військових депутатів і готувати наступника — Установчі збори; він різко критикував кабінет Голубовича.
„Мудрий знає, коли йому вмерти" — писав старий Сенека
Представники національних меншин у Малій Раді виступили проти розпорядження українського уряду про вживання української мови на вивісках (табличках) установ; газета вважала їхні вимоги багатомовних написів і багатомовних текстів на грошах безпідставними.
Представники національних меншостей Україні... виступили в Раді в обороні своїх національних прав, котрі начеб-то порушило українське правительство своїм роспорядженням... про уживання української мови на таблицях
«Боротьба» писала про «кризис» кабінету: кризи бажали консервативно-буржуазні елементи, але більшість Ради залишилась на ґрунті Третього та Четвертого універсалів; насильної українізації не буде.
Насильної українізації не буде
Комісія законодавчих внесень готувала для Малої Ради закон про цивільний шлюб і розлучення: шлюб з 19 років для чоловіків і з 16 для жінок, реєстрація в народних управах, церковний обряд — з волі подружжя. Міністерство освіти розіслало зразки українських атестатів, Наукове товариство планувало три державні й вісім народних університетів, міська комісія народної освіти — збори про вплив громадянської війни на учнів. Міністр шляхів Сокович наказав звільнити службовців, які не є громадянами УНР, і взяти на їхні місця безробітних громадян.
певність середня: Здебільшого проєкти й плани, кожен відомий з одного джерела («Боротьба», «Відродження», «Вістник»); закон про шлюб не ухвалено.
Комісія законодатних внесень готувала для Малої Ради проект закону про шлюб і розвід: шлюб за обопільною згодою, чоловікам не молодше 19 років, жінкам не молодше 16; реєстрація шлюбів у міських та волосних народних управах.
Шлюб можуть брати за обопільною згодою особи мужеського полу віком не молодші від 19 літ, а жіночого не молодші від 16 літ.
За проектом закону про шлюб релігійний обряд лишався на волю подружжя, але дозволявся лише після подання духовним особам виписки з акту реєстрації; реєстрація та виписи видавалися безкоштовно, без гербового збору.
Реєстрація всіх актів, сих виписів актів шлюбу, розводу, народження й смерти ... виконуються і видаються відніні без грошей і без оплати гербовим збором.
Проект закону про розлучення передбачав розвід за обопільною згодою або через окружний суд (зрада, відсутність безвісти, дворічне нарізне життя, ув'язнення, жорстоке поводження та ін.); діти — під владою того з батьків, у кого перебувають.
Позви про розвід чи неважність шлюбів подаються окружному судові на місці перебування одного з подружжя.
Обіжник Міністерства освіти від 29 березня 1918 р. (№ 506/2775, народний міністр Прокопович): подано зразки українських атестатів — для вищих початкових шкіл, хлопчачих гімназій, реальних шкіл і дівочих гімназій (усі з державним гербом України); у реальних школах додатковий клас дає право вступу до вищих шкіл після повірочних іспитів; перелік предметів включає українську мову й літературу, історію та географію України, французьку, німецьку або англійську мови.
Обіжник про встановлення порядку закінчення біжучого шкільного року
Українське наукове товариство розробляє плани відкриття 3 державних університетів (у Києві, Кам'янці-Подільському й Катеринославі) та 8 народних (у Харкові, Сумах, Полтаві, Кременчуці, Черкасах, Житомирі, Вінниці, Чернігові); у Кам'янці зібрано майже мільйон карбованців.
В першу чергу мають бути відкриті 3 державних університети в м.м. Київі, Камінці-Подільському і Катеринославі
Міська комісія з народної освіти за доповіддю Ф. М. Трескіна ухвалила скликати в один із найближчих святкових днів публічні збори педагогічних рад усіх київських шкіл і батьківських організацій, щоб обговорити вплив громадянської війни на психологію учнів і наслідки їхньої участі в збройних організаціях; доповідь мав прочитати професор Зіньківський.
ухвалила організувати в один з найблизчих святкових днів прелюдні збори педагогичних рад всіх шкіл Київа... по питанню впливу громадянської війни на псіхольогію учнів
Наказ № 4 народного міністра шляхів Соковича від 29 березня 1918 р.: за § 3 закону про громадянство УНР на державних посадах можуть бути лише громадяни Республіки; усіх інших службовців міністерства, особливо осіб, до яких стосується § 5 закону, з огляду на безробіття пропонується звільнити й замінити безробітними громадянами.
на посади в державно-громадянських установах мають право тільки громадяни Республіки
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29 березня · 03-1426
Ткаченко: прямої заборони не було, перешкодою був лише воєнний стан
Прямої заборони демонстрації не було... Як що для здійснення її були якісь перешкоди, то тільки з боку не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітінги та виступи.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29 березня · 03-3913
те саме інтерв'ю: прямої заборони не було, по дозвіл, здається, й не зверталися
Прямої заборони демонстрації не було, та до нас, здається, й не звертались за її дозволом.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 29 березня · 03-1610
уряд заборонив маніфестацію, відклавши її до кращого моменту
уряд ... видаючи заборону, не приводило для того принципіальних мотивів, але виразно зазначило необхідність відложити маніфестацію до кращого моменту
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 30-го березня · 03-1335
у Малій Раді міністр пояснював «причини заборони»
Мала Рада заслухавши звідомлення міністра внутрішніх справ про причини заборони маніфестації 29 березня приймає його і переходить до чергових справ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя 31 (18) березоля 1918 · 03-1417
Голубович: демонстрації несвоєчасні, але це «не заборона»
Діяльність мійської Думи цілком не має характеру державности.
Оцінка аналізу. Суперечність радше у формулюваннях: окремого акта про заборону, судячи з заяв уряду, не було, але за воєнного стану вуличні виступи фактично не допускалися. Урядовці уникали слова «заборона», тоді як і прихильна до уряду «Робітнича газета», і дебати в Малій Раді говорять саме про заборону.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29/3 · 03-3909
телеграма УТА з датою 29/3
делегація німецької преси ... завітала до міністра-президента Голубовича
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 31 березня н. ст. 1918 · 03-3854
29 березня
Делегація предогавників німецької преси у премьер-міністра В. Голубовича.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 03-1299
«вчора» в номері від 31 березня, укладач датував 30 березня
Вчора делегація німецької преси ... „Frankfurter Zeitung" ... „Vossische Zeitung"
Оцінка аналізу. Імовірніше 29 березня: так у датованій телеграмі УТА. Недільний номер «Нової Ради» складали в суботу, тож її «вчора» може означати п'ятницю 29-го. Плутанини стилів тут немає, обидві дати нові.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 31 березня н. ст. 1918 · 03-3856
близько 15%
15% усіві родючої землі вже засіяно
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29/3 · 03-3911
45%
45% усієї родючої землі вже засіяно, і він має дані, що посівна площа дійде до 80%
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя 31 (18) березоля 1918 · 03-1423
45% орної землі
селяне обов'язково одержать землю і що вона буде вилучена з обороту, купівля та продаж землі припиниться. але селяне матимуть повну можливість передавати землю в спадщину.
Оцінка аналізу. 45%: так у двох незалежних передруках; «15%» — помилка OCR в одному з двох викладів «Боротьби» (укладач і сам позначив сумнів).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29-го березня 1918 р. · 03-1341
наказ військового міністра № 137 від 29 березня про ранги
Військові ранги такі: 1) хорунжий — молодший старшина, 2) півсотенний — командір півсотні, 3) сотенний — командір сотні, 4) курінний — командір куріня, 5) осаул
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29-го БЕРЕЗІЛЯ 1918 року · 03-1485
наказ від 29 березня про ранги, без номера
Не один раз помічаю, що Старшина Української армії не знає своїх рангів; що всі начальники навіть маленьких частин прозивають себе отаманами
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 29 березня 1918 р. · 03-4521
наказ № 137 від 29 березня — призначення повітових комендантів
Призначаються Повітовими Комендантами: На Київшині. До Радомисльського повіту-Куліковський Борис
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 31 березня 1918 р. · 03-4518
ранги оголошено наказом по Головному штабу № 10 від 31 березня
Хорунжий-молодший старшина, Півсотенний-командир півсотні
Оцінка аналізу. Найпевніше, наказ про ранги військовий міністр видав 29 березня (дві газети), а 31 березня його повторили наказом по Головному штабу. Номер 137 у «Новій Раді» може означати багатопунктовий наказ, до якого входили і ранги, і призначення комендантів, або бути перенесений з іншого наказу. Остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29 березня 1918 року · 03-1263
Захар Чипуренко
за приймання активної участи в боях з большевиками наказую голову головної ради Захара Чипуренка підвищити на два розряди
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29-го Березіля 1918 р. · 03-1450
Захар Нечипуренко
за приймання активної участи в боях з большовиками наказую Голову Головної Ради Захара Нечипуренко підвищити на два разряди
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 29 березня 1918 р. · 03-4564
Захар Нечипуренко
наказую Голову Головної ради Захара Нечипуренка підвищити на два ряди
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29-го березня 1918 р. · 03-4041
Захар Печипуренко
Під час захоплення російськими большевицькими військами вкупі з розбишацькими бандами столиці Української Народньої Республіки м. Києва
Оцінка аналізу. Нечипуренко: так в офіційному «Вістнику» й у «Відродженні»; інші варіанти — друкарські помилки або хиби OCR.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29-го БЕРЕЗІЛЯ 1918 року · 03-1487
1 крб на добу
наказую всім військовим санітарним установам з цього числа видавати на кожного козака по 1 карб. 50 коп: на добу.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 26 квітня 1918 р. · 03-4646
1 крб 6 коп. на добу
по 1 кар. 50 коп. на добу
Оцінка аналізу. Імовірніше 1 крб 6 коп., як в офіційному тексті наказу; «Відродження» округлило. Новий пайок (1 крб 50 коп.) збігається.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · засідання 29-го березня · 03-1611
засідання Ради Народних Міністрів 29 березня
постанову Ради Народніх Міністрів, винесену на засіданні 29-го березня, згідно з котрою має бути в найскоршім часі внесено у Центральну Раду законопроект про асигновку 100.000.000 карбованців на видачу короткострочних…
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 03-1645
ухвалено 29 березня, 4 квітня повернуто з комісії
Рада Народніх Міністрів на засіданню 29 березня сей законопроект приняла ... 8 го квітня замісць його прийшло від кодифікаційного відділу Центральної Ради повідомлення
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 30 березоля · 03-3932
30 березня: кредити земствам 100 млн і земельним комітетам 15 млн крб
відкриття кредитів земствам на сто мільйонів карбованців і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
Оцінка аналізу. Імовірніше 29 березня: «Робітнича газета» називає цю дату двічі, у пізнішій статті з подробицями. У «Боротьбі» «30 березоля» — найпевніше дата телеграми; згадка про 15 млн для земельних комітетів свідчить, що того ж засідання могли ухвалити й інші кредити.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · СЕРЕДА 3-го квітня 1918 року · 03-1628
тисяча вагонів і 82 паровози
29-го березня українською дівізією була занята Полтава, при чому забрано багато зброї і 150 полонених.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 31-го березня · 03-4016
Генштаб 31 березня: понад 100 паровозів і 1000 вагонів
У Полтаві захоплено то 100 паровозів та 1000 вагонів.
Оцінка аналізу. Не вирішується: обидві цифри попередні; пізніше зведення Генштабу могло врахувати більше паровозів.
Цитата дня
Прямої заборони демонстрації не було... Як що для здійснення її були якісь перешкоди, то тільки з боку не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітінги та виступи.Міністр внутрішніх справ М. С. Ткаченко пояснив газеті, що прямої заборони маніфестації 29 березня (свята революції) не було, але вуличні мітинги неможливі через нескасований воєнний стан; за даними міністерства, демонстрацію хотіли використати чорносотенні й контрреволюційні елементи проти УНР і дружнього німецького війська; воєнний стан скасують після очищення території від більшовиків.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №4, с. 3 · 03-1426
Ціна дня
Передплата на газету «Боротьба»
16 крб за 3 місяці
Київ · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 · 03-3712
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Нова Рада» | 2,25 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №45, с. 1 |
| оголошення шукачів праці в газеті | 1,2 рубраз | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №45, с. 1 |
| оголошення «шукаю працю» (3 рядки) | 1,5 крб3 рядки за один раз | «Відродження», газета (Київ, 1918), №3, с. 1 |
| рядок оголошення на 4-й сторінці | 1,2 крбрядок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №3, с. 1 |
| добові старшинам у відрядженні | 5 крбдень | «Відродження», газета (Київ, 1918), №3, с. 4 |
| добові козакам і урядовцям у відрядженні | 3 крбдень | «Відродження», газета (Київ, 1918), №3, с. 4 |
| пайок хворого чи пораненого козака | 1,5 крбдень | «Відродження», газета (Київ, 1918), №7, с. 4 |
| платня офіцера з охорони майна військових шкіл | 300 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №243, с. 4 |
| позики органам місцевого самоврядування (законопроєкт) | 100 000 000 крбвсього | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 2 |
| Номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| Окреме число «Боротьби» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| Основний капітал Державного Банку УНР | 100 000 000 крбкапітал | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 3 |
| Знаки Державної Скарбниці (загальний випуск) | 100 000 000 крбвипуск | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 3 |
| Знаки Державної Скарбниці | 5 крбмінімальний номінал | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 3 |
| Штраф за порушення постанови про зброю | 3 000 крбмаксимальний штраф | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
| Штраф за недонесення про зброю | 3 000 крбмаксимальний штраф | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
| Зарплата прибиральниці-чорнороботи Української Центральної Ради | 200 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
| Аркуш паперу | 20 копаркуш | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
| «Боротьба», окремий номер | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| «Боротьба», номер на залізничних станціях | 27 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 16 крб3 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці, рядок петиту | 6,2 крбрядок | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 1 |
| штраф за порушення наказу про зброю | 3 000 крбмаксимум | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 |
| місячна платня урядовця Прокураторії Генерального Суду | 300 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №22, с. 1 |
| винагорода секретарю місії в Румунії за 29.12.1917–7.03.1918 | 700 крбодноразово | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №25, с. 2 |
| пайок хворому чи пораненому козакові (після підвищення) | 1,5 крбдень | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №26, с. 2 |
Оголошення дня
Українець, студ. політехн., цілком свідомийОголошення: український студент-політехнік, свідомий, з рекомендаціями від українських організацій, шукає будь-яку посаду; листом: Жилянська, 14, кв. 1; тел. 44-70.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 · 03-3777
Афіша й культура
Ще 2 у темі «Культура» нижче.
«Боротьба» коштувала 25 коп. (27 коп. на станціях), передплата — 6, 11 і 16 крб на один, два і три місяці; «Нова Рада» — 2 крб 25 коп. на місяць; рядок оголошення у «Відродженні» — 1 крб 20 коп. (03-3711, 03-3712, 03-3713, 03-1239, 03-1380, 03-1381). Аркуш паперу коштував 20 коп. замість довоєнного шага, у Дарниці застрягли вагони фінляндського газетного паперу, в місті бракувало фарб, а для електростанції на чотири місяці передбачали 600 тис. пудів вугілля при річній потребі 3,5 млн (03-3782, 03-3781, 03-1394, 03-3783). Центральна Рада наймала прибиральницю за 200 крб на місяць, Прокураторія — урядовців за 300 крб; військовим у відрядженнях пропонували 5 і 3 крб добових; міністерства шукали друкарок зі знанням української мови (03-3780, 03-4560, 03-1397, 03-1398, 03-1195, 03-3778). На Великдень киянам обіцяли додатково по три фунти борошна, опубліковано інструкцію про відчуження лишків хліба й фуражу (03-1249, 03-1244). У Слобідці ржавіли покинуті більшовиками гармати, у помешканні Селянської спілки лишилися рушниці й бомби (03-3741, 03-3742). У Троїцькому народному домі грали «Чумаків», у театрі Садовського — бенефіс О. Корольчука, вийшла перша збірка Якова Савченка, обговорювали державний драматичний театр і державний кінотеатр у будинку біржі; Всеукраїнська спілка лікарів збиралася в Українському клубі, на Лук'янівці діяли вечірні курси для робітників (03-1230, 03-3715, 03-1231, 03-1257, 03-1392, 03-1393, 03-1220, 03-1253).
Народний міністр освіти, починаючи з п'ятниці 29 березня 1918 року, приймав відвідувачів щодня (тимчасово) з 12 до 2 год. дня.
починаючи з п'ятниці 29-го березня, прийматиме що-дня (тимчасово) з 12 до 2 год. дня
Фракція УПСР Малої Ради приймала делегації й осіб щодня з 10 години до 6-ї вечора в Педагогічному музеї.
прийом делегацій і осіб, що мають справи до Фракції відбувається що дня від 10 години дня до 6-ї вечора в Педагогичному музеї
Читано з зображення. [колонка 20 за наскрізною нумерацією плиток]
Рада Народних Міністрів УНР 29 березня ухвалила звернутися до уряду Народних Комісарів із нотою, пропонуючи негайно розпочати мирні переговори, щоб скоріше припинити війну з більшовиками.
ухвалила звернутися до правительства Народніх комісарів з нотою, пропонуючи негайно розпочати мирові переговори
У п'ятницю 29 березня о 5-й вечора в Українському клубі (Велика Володимирська, 42) відбулися чергові збори Всеукраїнської спілки лікарів: обрання нових членів, доповідь К. Тарасова «Стоматологія як окрема галузь медицини» та доповідь д-ра Дяченка про професійні органи при спілці.
У п'ятницю 29 березня о 5 год. веч. в помешк. укр. клубу, В.-Володим. 42, відбудуться чергові збори спілки. ... 2) Стоматологія, як окрема галузь медицини-доклад К. Тарасова.
Департамент місцевого самоврядування МВС вніс до Ради Народних Міністрів законопроєкт про асигнування з державної скарбниці 100 000 000 карбованців на короткотермінові позики органам місцевого самоврядування; Рада Міністрів ухвалила його 29 березня 1918 р. й передала Центральній Раді, але 8 квітня кодифікаційний відділ повідомив, що комісія законодавчих внесень ще 4 квітня повернула його до міністерства для доопрацювання (вказати джерело коштів і погодити з Мінфіном).
Рада Народніх Міністрів на засіданню 29 березня сей законопроект приняла ... 8 го квітня замісць його прийшло від кодифікаційного відділу Центральної Ради повідомлення
Назва статті «Прикре непорозуміння»; затримка допомоги міським думам і земствам.
29 березня делегація німецької преси («Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Hamburger Fremdenblatt» та ін.) завітала до прем'єр-міністра УНР В. Голубовича, висловила симпатії німецької преси незалежній Україні й попросила пояснити майбутню аграрну реформу.
Делегація предогавників німецької преси у премьер-міністра В. Голубовича.
Представники національних меншин у Малій Раді виступили проти розпорядження українського уряду про вживання української мови на вивісках (табличках) установ; газета вважала їхні вимоги багатомовних написів і багатомовних текстів на грошах безпідставними.
Представники національних меншостей Україні... виступили в Раді в обороні своїх національних прав, котрі начеб-то порушило українське правительство своїм роспорядженням... про уживання української мови на таблицях
Дата номера газети; точна дата дискусії в Раді не вказана.
Найближчим часом у Києві мав відбутись з'їзд мистців України.
В найблищім часі відбудеться у Києві з'їзд мистців України.
Читано з зображення. [колонка 20 за наскрізною нумерацією плиток]
Демонстрацію на свято революції, призначену на 29 березня, у Києві скасували; «Боротьба» вважає, що демократія не могла допустити нової авантури.
демонстрація що мала відбутися 29 березня
Дата події — запланований день демонстрації.
За словами Голубовича, станом на 29 березня засіяно вже близько 45% родючої землі, і він очікував, що площа посівів дійде до 80%; на весняну посівну в середньому лишалося ще понад два тижні.
15% усіві родючої землі вже засіяно
Цифри з OCR (15% і 80%) читаються з невеликим сумнівом.
Прем'єр Голубович повідомив, що уряд УНР чекає відповіді на свою ноту від російського (радянського) уряду й не стоятиме на заваді якнайскорішому підписанню миру.
уряд Республіки жде відповіди на свою ноту
Німецька газета повідомила, що 29 березня ратифікація Брестського мирного договору з Росією та Україною відбулася в турецькому парламенті голосами 163 депутатів.
відбулася 29 березоля ратифікація мирного договору межи центральними державами і Росією та Україною
Читано з зображення. Подія не київська, але стосується УНР як підписанта.
Редакційна стаття пояснювала, що уряд заборонив маніфестацію з нагоди річниці революції (29 березня), посилаючись на воєнні умови й необхідність відкласти її на кращий час; газета вважала заборону виправданою, бо масові виступи могли послужити чорносотенцям, а опозиція, що оскаржувала заборону, сама перед тим вживала репресій проти демонстрацій.
уряд ... видаючи заборону, не приводило для того принципіальних мотивів, але виразно зазначило необхідність відложити маніфестацію до кращого моменту
Текст першої колонки сильно перемішаний з сусідніми статтями; смисл відновлено по сусідніх рядках.
У п'ятницю, 29 березня, зранку меншовики в майстернях Арсеналу агітували кинути роботу й зробити одноденний страйк; Рада Арсеналу більшістю голосів страйк відхилила, а меншовики, залишивши засідання, казали робітникам, що грошей на руки не дадуть і будуть утримувати одноденний заробіток «на жертви революції» — автор пояснює, що в «Робітничій газеті» був лише добровільний заклик.
Аж тоді люде втихомирились і спокійно стали дальше працювати.
Автор листа — прихильник УСДРП, звинувачує меншовиків у провокації.
Дописувач «Робітничої газети» розповідає про Київський Арсенал: заводський комітет склали 6 представників української арсенальної ради й 5 від тимчасового заводського комітету; святкування річниці революції 29 березня було заборонене через загрозу провокації контрреволюціонерів, тому робітники постановили не святкувати; «Рабочая Жизнь» оголосила страйк на знак протесту, а меншовики агітували в майстернях кидати роботу, брехливо стверджуючи, що вже стали водопровід і електрична станція.
Рабочая Жизнь оповістила забастовку в знак протесту проти заборони демонстрації. ... в майстернях меншовики вже агітують за забастовкою ... впевняючи робітників, що вже забастували водопровід і електрична станція.
Допис про події 29–30 березня 1918 р. у Києві; доповнює допис Тимошенка в №239.
Міністерство фінансів вироблило законопроект про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів та про запровадження скарбових збірців і розсильних; для проектів штатів урядовців створено комісію під проводом директора департаменту простих податків Маршинського.
Міністерством фінансів вироблено законопроект про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів.
Читано з зображення. [колонка 23 за наскрізною нумерацією плиток]
Українське наукове товариство розробляє плани відкриття 3 державних університетів (у Києві, Кам'янці-Подільському й Катеринославі) та 8 народних (у Харкові, Сумах, Полтаві, Кременчуці, Черкасах, Житомирі, Вінниці, Чернігові); у Кам'янці зібрано майже мільйон карбованців.
В першу чергу мають бути відкриті 3 державних університети в м.м. Київі, Камінці-Подільському і Катеринославі
Читано з зображення. [колонка 23 за наскрізною нумерацією плиток]
Бардичів: 29 березня німецький лейтенант з 10 солдатами й двома офіцерами штабу українського повітового коменданта увійшов до Совіта робітничих депутатів, зламав замки на столах і хотів реквізувати 5 столів та 10 стільців; повітовий комісар і німецький комендант визнали, що права на реквізицію не було.
У пятницю 29 березоля в помешкання Совіта прийшов німецький лейтенант, 10 німецьких солдатів
Читано з зображення. Дата «пятниця 29 березоля» — у нашому стилі: 29 березня н. ст. (п'ятниця). Місто в тексті «Бардичів».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У хроніці «Боротьби» згадано нараду комісії з товарообміну.
Нарада комісіі по товаро-
Лише заголовок хронікальної замітки, подробиці втрачено.
Наказом військового міністра Жуковського № 137 від 29 березня 1918 року заборонено командирам навіть малих частин називати себе отаманами й встановлено ранги української армії: хорунжий, півсотенний, сотенний, курінний, осавул (помічник командира полку), полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Військові ранги такі: 1) хорунжий — молодший старшина, 2) півсотенний — командір півсотні, 3) сотенний — командір сотні, 4) курінний — командір куріня, 5) осаул
Наказом від 29 березня 1918 року військовий міністр Жуковський зазначив, що командири навіть малих частин називають себе отаманами, і встановив ранги української армії: хорунжий, півсотенний, сотенний, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Не один раз помічаю, що Старшина Української армії не знає своїх рангів; що всі начальники навіть маленьких частин прозивають себе отаманами
Наказ народнього міністра почт і телеграфів Г. Сидоренка від 29 березня 1918 року (№ 31): за участь у боях з большевиками під час захоплення Києва російськими большевицькими військами голову Головної Ради Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфа і телефона Захара Нечипуренка підвищено на два ряди, а членів Івана Хведоріва, Павла Смоляра, Івана Товстолужського, Івана Богуцького й Павла Петренка — на один ряд.
Народний міністр пошт і телеграфів Сидоренко наказом від 29 березня 1918 року подякував Головній раді Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону за оборону інтересів УНР під час захоплення Києва більшовиками; за активну участь у боях голову ради Захара Нечипуренка підвищено на два розряди, а Івана Хведоріва, Павла Смоляра, Івана Товстолужського, Івана Богуцького й Павла Петренка — на один.
за приймання активної участи в боях з большевиками наказую голову головної ради Захара Чипуренка підвищити на два розряди
Наказом міністра пошт і телеграфів Сидоренка від 29 березня висловлено подяку Головній раді Всеукраїнської спілки робітників пошти, телеграфу й телефону за поведінку під час захоплення Києва більшовиками; голову ради Захара Нечипуренка за участь у боях підвищено на два розряди, а членів ради (Хведоріва, П. Смоляра, І. Товстолузького, І. Богуцького, П. Петренка) — на один.
за приймання активної участи в боях з большовиками наказую Голову Головної Ради Захара Нечипуренко підвищити на два разряди
Наказ № 31 міністра пошт і телеграфів Сидоренка від 29 березня 1918 р.: за активну участь у боях із більшовиками під час захоплення Києва підвищити на два розряди голову Головної Ради Всеукраїнської спілки робітників пошти й телеграфа Захара Нечипуренка, а п'ятьох членів — на один розряд.
Під час захоплення російськими большевицькими військами вкупі з розбишацькими бандами столиці Української Народньої Республіки м. Києва
Читано з зображення. Імена членів Ради передано, як надруковано.
наказую Голову Головної ради Захара Нечипуренка підвищити на два ряди
Читано з OCR-тексту.
29 березня 1918 року в Бадені Україну поділили на зони окупації; німцям дісталася краща частина, зокрема північ із Києвом. Австрійці не мали військ у Києві й впливали на німецьке командування та гетьманський уряд лише через свого посла графа Форгача.
The Austrians... did not have troops in Kiev and could influence the German Command and the Hetman Government only through their envoy, Count Forgach.
Автор датує події за новим стилем.
Постановою Ради народних міністрів генерала Щербачова усунуто від керівництва частинами Румунського фронту; його накази з 1 січня, не затверджені українським комісаром, скасовано, а старшому військовому прокуророві доручено провести дізнання.
Постановою Ради Народніх Міністров отаман Щербачев, який керував Румунським фронтом усовується від керовництва.
Наказ військового міністра № 123 датовано «27-го березіля 1917 року» — очевидна помилка, має бути 1918.
Генеральний штаб УНР 29 березня повідомив: на південному фронті зайнято П'ятихатку, на східному — Полтаву; більшовики поспішно відходять на Харків і залишили в Полтаві багато майна.
Східній фронт. Нами занята Полтава. Большевики спішно відходять на Харьків. В Полтаві залишено большевиками богацьво майна.
Читано з зображення.
29 березня 1918 року німецький комендант Києва викликав до себе представників місцевих газет, зокрема «Нової Ради», і дав редакціям певні інструкції; редакція «Нової Ради» публічно заявила, що відповідає за свої звістки сама і що надалі прийматиме агентів урядів лише в редакції або письмові повідомлення.
Вчора німецький комендант м. Київа викликав до себе на розмову в числі инших представника нашої газети ... розмова мала на увазі й деякі інструкції редакціям місцевих газет.
«Вчора» відносно номера від 31 березня.
Згідно з законопроєктом про грошове забезпечення військових у відрядженнях, старшини мали отримувати 5 карбованців добових, а козаки й урядовці — 3 карбованці.
старшини одержують лить (5) карб., а козаки і урядовці три (3) карбованці щоденних грошей.
Законопроєкт розглядала Військова рада 15 березня.
Добові козакам і урядовцям у службових відрядженнях за законопроєктом Військової ради становили 3 карбованці на день.
а козаки і урядовці три (3) карбованці щоденних грошей.
Українська дивізія 29 березня зайняла Полтаву: захоплено багато зброї, 150 полонених, тисячу вагонів і 82 паровози; вокзал сильно зруйновано, супротивник відступив на Лозову, прикриваючись панцерними потягами.
29-го березня українською дівізією була занята Полтава, при чому забрано багато зброї і 150 полонених.
Повідомлення в рубриці «Різні вісти»; дата події 29 березня.
За офіційним джерелом, українсько-німецьке військо зайняло Миколаїв, станцію Долинську, Кременчук (міст через Дніпро цілий), станцію Сагайдак та місто Зіньків на Полтавщині.
Українсько-німецьке військо заняло Миколаїв і ст. Долинську.
Читано з зображення. [колонка 14 за наскрізною нумерацією плиток]
Большевицький головнокомандувач Антонов видав наказ евакуювати Шосткинський пороховий завод на Чернігівщині; вже вивозять порох і капсулі.
Большевицький головнокомандуючий Антонов видав наказ про евакуацію Шостенського порохового заводу
Читано з зображення. [колонка 14 за наскрізною нумерацією плиток]
Шкільна головна управа згідно з постановою Військової ради від 29 березня закликає офіцерів-українців на службу з охорони майна, що залишилося після ліквідації військових шкіл: платня — 300 карбованців на місяць. Звертатися: Київ, Звіринець, будинок колишньої Олексіївської інженерної школи.
закликає офіцерів, виключно українців, на службу по охороні залишившогося після ліквідації Військових Шкіл майна ... по (300) триста карбованців на місяць
Дата — постанова Військової ради; оголошення в номері від 7 квітня.
Оголошення: колишні повітові військові начальники й начальники місцевих бригад з освітою не нижче середньої та знанням державної мови могли записатись кандидатами на посади повітових комендантів у Головному Штабі (Олександрівська, 15); підпис — отаман Осецький.
кандидатами на посади повітових комендантів чи в Управління останніх
Читано з зображення. [колонка 22 за наскрізною нумерацією плиток]
Німецький лейтенант з десятьма солдатами та двома офіцерами української повітової комендатури зробив трус у Раді робітничих депутатів у Бердичеві в п'ятницю 29 березня, а також «реквізував» п'ять столів і десять стільців; місцевий український комісар про це не знав.
У п'ятницю 29 березня в помешкання Совіта прийшов німецький лейтенант, 10 німецьких солдатів
Дату 29 березня подано в газеті, ймовірно, за новим стилем (п'ятниця).
Військовий міністр Жуковський 29 березня 1918 р. (№ 3) наказав усім військовим частинам надсилати справи про видатки воєнного часу, які раніше йшли до Петроградської ревізійної комісії, головним польовим контролерам Південно-Західного фронту (Житомир) і Румунського (Одеса); ревізія поточних видатків українського війська проводитиметься Київським військовим контролером (Хрещатик, 50).
Київським Військовим Конт-
Читано з OCR-тексту. Наказ Державного контролю УНР від 19 березня 1918 р. № 56; назви міст і адреса читаються з OCR.
Міністр земельних справ М. М. Ковалевський надіслав циркулярну телеграму губернським і повітовим земельним комітетам і комісарам із вимогою широко сповістити селян, що міністерство непорушно стоїть на ґрунті передачі землі трудовому народові згідно з універсалами та тимчасовим земельним законом від 18 січня.
Народний міністр земельних справ М. Ковалевський розіслав губернським і повітовим земельним комітетам циркулярну телеграму з вимогою негайно широко оповістити сільське населення про порядок передачі землі трудовому народові згідно із земельним законом.
Народній міністр земельних справ М. Ковалевський ... надіслано ... губерніяльним та повітовим ... циркулярну телеграму
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство Земельних Справ непорушимо стоючи на грунті проведення в життя усіх законоположень про передачу землі в користування трудового народу
Дата номера газети; точна дата телеграми не вказана.
Міністерство земельних справ (М. Ковалевський) розіслало губернським і повітовим земельним комітетам циркулярну телеграму про широке оповіщення села щодо законів про передачу землі трудовому народові, зокрема тимчасового земельного закону, ухваленого Радою 18 січня.
тимчасовому земельному законі, ухваленому Радою 18 січня сього року
Читано з зображення. [колонка 21 за наскрізною нумерацією плиток]
Наказом військового міністра від 29 березня 1918 року пайок для хворих і поранених козаків у військових санітарних установах збільшено з 1 карбованця до 1 карбованця 50 копійок на добу, оскільки за попередній пайок неможливо було придбати харчі.
наказую всім військовим санітарним установам з цього числа видавати на кожного козака по 1 карб. 50 коп: на добу.
Ревізію поточних видатків на утримання українського війська мав провадити Київський військовий контроль (Хрещатик, 50), згідно з наказом від 29 березня 1918 року.
вона буде провадитись Київським Військовим Контрольом (Хрещатик 50).
Довідковий відділ — українські банки: Український Народній Кооперативний Банк (Українбанк) — Хрещатик, 27; Український Державний Банк (центральне керування) — Інститутська, 9; Союз установ дрібного кредиту та Союз-банк — Інститутська, 3.
Український Народній Кооперативний Банк (Українбанк), Хрещатик 27.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Прийом в управлінні Генерального Штабу (Банкова, 11) — щодня, крім свят, з 10 до 12; начальник Генштабу приймає по понеділках, середах і п'ятницях з 12 до 13; праця в штабі йде в будні з 9 до 4 і в свята з 11 до 3.
Прийом в управлінні Генерального Штабу (Банкова, 11) відбувається що дня, опріч свят від 10 до 12 год.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство пошти і телеграфу (Гімназіальний пров., 5): народний міністр Сидоренко приймає щодня, крім свят, з 1 до 2; товариші міністра Шиманович і Штефан — щодня з 12 до 2.
Народній міністр пошти і телеграфу Сидоренко приймає щоденно крім свят від 1 до 2 години дня.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство харчових справ (Військовий бульвар, 18, тел. 5-04): міністр приймає приватних осіб по понеділках, середах і п'ятницях з 11 до 12; управляючий Д. В. Колюх — щодня, крім понеділка і п'ятниці, з 11 до 1.
Міністерство харчових справ. (Будинок 2-ої гімназії, Військовський Бульвар 18, тел. 5-04).
Читано з зображення. Інші посадовці: товариші міністра Гаврилов і Ляніченко, директори департаментів Петров, Коль, Заланін, Маслов. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Комісія законодатних внесень готувала для Малої Ради проект закону про шлюб і розвід: шлюб за обопільною згодою, чоловікам не молодше 19 років, жінкам не молодше 16; реєстрація шлюбів у міських та волосних народних управах.
Шлюб можуть брати за обопільною згодою особи мужеського полу віком не молодші від 19 літ, а жіночого не молодші від 16 літ.
Читано з зображення. Законопроект, поданий газетою; не ухвалений. [колонка 9 за наскрізною нумерацією плиток]
За проектом закону про шлюб релігійний обряд лишався на волю подружжя, але дозволявся лише після подання духовним особам виписки з акту реєстрації; реєстрація та виписи видавалися безкоштовно, без гербового збору.
Реєстрація всіх актів, сих виписів актів шлюбу, розводу, народження й смерти ... виконуються і видаються відніні без грошей і без оплати гербовим збором.
Читано з зображення. Фрагмент проекту закону. [колонка 9 за наскрізною нумерацією плиток]
29 березня делегація німецької преси («Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Vossische Zeitung», «Hamburger Fremdenblatt» та ін.) завітала до прем'єр-міністра УНР В. Голубовича й висловила симпатії незалежній Україні.
делегація німецької преси ... завітала до міністра-президента Голубовича
Читано з зображення. Агентство У. Т. А.
Голубович повідомив, що вже засіяно 45% родючої землі й що посівна площа дійде до 80%, бо до кінця сівби лишається більше двох тижнів; щодня надходять телеграми про збільшення посівів.
45% усієї родючої землі вже засіяно, і він має дані, що посівна площа дійде до 80%
Читано з зображення. Цифри з офіційного повідомлення прем'єра, не перевірені.
Прем'єр заявив, що уряд УНР чекає відповіді російського уряду на свою ноту й не стоятиме на перешкоді якнайшвидшому підписанню миру.
уряд Республіки жде відповіди на свою ноту від уряду Російського і що він не стоятиме на перешкоді найскорішому підписанню миру.
Читано з зображення.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко заявив, що маніфестацію 29 березня в «свято революції» прямо не забороняли і за дозволом, здається, не зверталися. Перешкодою був лише не знятий воєнний стан, за якого вуличні мітинги й виступи не дозволені.
Прямої заборони демонстрації не було, та до нас, здається, й не звертались за її дозволом.
Читано з зображення.
Чернігівський губернський земельний комітет постановив скликати повітові земельні комітети для заходів проти самочинних захоплень і пограбувань народного майна та видавати «Вістник земельної управи» для селян.
необхідно зараз скликати повітові земельні комітети для обговорення усіх заходів у справі боротьби з самочинними захватами та рабуванням народнього майна
Читано з зображення.
Чернігівський повітовий земельний комітет наказав волосним комітетам перепис усіх, хто скористався награбованим в економіях добром та інвентарем, а Малинський повітовий комітет — відібрати в селян забраний живий і мертвий інвентар і розділити серед бідних.
Малинський повітовий комітет постановив одібрати в селян забраний ними живий і мертвий інвентар
Читано з зображення.
Рада народних міністрів УНР ухвалила звернутися до уряду народних комісарів із нотою, пропонуючи негайно розпочати мирні переговори, щоб швидше припинити війну з більшовиками.
ухвалила звернутися до правительства Народніх Комісарів з нотою, пропонуючи негайно розпочати мирові переговори.
Читано з зображення.
Військова рада ухвалила законопроєкт про політично-правове становище військових: особам на дійсній службі заборонялося голосувати на виборах до законодавчих установ, входити до політичних організацій, бувати на мітингах і брати участь у політичних маніфестаціях; пасивне виборче право за ними зберігалося.
Пробуваючим на дійсній військовій службі... ЗАБОРОНЯЕТЬСЯ: 1) користуватись активним виборчім правом до законодавчих установ Республіки
Прем'єр Голубович пояснив німецьким журналістам, що за аграрною реформою селяни обов'язково одержать землю, вона вилучається з обігу: купівля-продаж землі припиняється, але селяни зможуть передавати її у спадщину. Культурні господарства й ділянки цукрової промисловості держава візьме під свій нагляд.
селяни обов'язково одержать землю і що вона буде вилучена з обороту: купівля на продаж землі припиняється, але селяни матимуть повну спроможність передавати землю в спадшину.
Читано з зображення.
Довідковий відділ «Боротьби»: Військове міністерство — Банківська, 2, тел. 5-93; Морське — Фундуклеївська (готель «Франсуа»), пом. 102; Внутрішніх справ — Інститутська, 40; Судових справ — Банківська, 10.
Військове — Банківська, 2, тел. 5-93.
Читано з зображення. Телефон Міністерства внутрішніх справ в списку: 8. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Довідковий відділ: Міністерство пошти і телеграфу — Гимназійна, 5, тел. 1-71; Земельних справ — Володимирська, 19, тел. 62-11; Закордонних справ — Терещенківська, 9, тел. 37-24; Шляхів — Фундуклеївська, 23 (шосейних) і Бульвар, 34.
Земельних Справ — Володимирська, 19, тел. 62—11.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Довідковий відділ: Головна Медично-Санітарна Управа — Володимирська, 19 (будинок у дворі, хід через Міністерство земельних справ); голова управи д-р Б. П. Матюшенко приймає щодня.
Головна Медично-Санітарна Управа, Володимирська, 19, будинок в дворі
Читано з зображення. Години прийому розібрати не вдалося («до 2 години»). [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Довідковий відділ: «Робітнича Газета» — Михайлівський провулок, 35, тел. 65-10; «Київська Мысль» — Фундуклеївська, 19, тел. 12-76.
Редакція „Робітнича Газета" — Михайловський пер., 35, тел. 65—10.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Народнє Міністерство Судових Справ міститься на Думській площі, 3 (готель «Росія»), тел. 61-28; міністр приймає з 11 до 12, кімната № 1.
Народнє Міністерство Судових Справ (міститься на Думській Площі, № 3. Готель „Россія". Телефон № 61—28).
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Проект закону про розлучення передбачав розвід за обопільною згодою або через окружний суд (зрада, відсутність безвісти, дворічне нарізне життя, ув'язнення, жорстоке поводження та ін.); діти — під владою того з батьків, у кого перебувають.
Позви про розвід чи неважність шлюбів подаються окружному судові на місці перебування одного з подружжя.
Читано з зображення. [колонка 9 за наскрізною нумерацією плиток]
Обіжник Міністерства внутрішніх справ: військові управи залишаються, готується їх реформа; справи військової служби вирішує Головна Військова Управа при Департаменті загальних справ (Банкова, 4).
Інституції по Військовій повинності, як Губерніяльні військові Управи, так і Повітові військові Управи залишаються і на далі.
Читано з зображення. [колонка 7 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство внутрішніх справ наказало губернським комісарам скласти списки молодих людей, яким на 1 січня 1918 р. минуло 18 і 19 років; священники мали подати метрики за два тижні, списки закінчити до 1 червня.
скласти списки їм
Читано з зображення. Обіжник до київського губернського комісара; кінець строку («до 1-го червня с. р.»). [колонка 22 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство фінансів УНР розробило законопроєкт про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів і запровадження скарбових збирачів і розсильних для стягнення державних податків у містах; законопроєкт ухвалила Рада народних міністрів і передала до Центральної Ради.
законопроект про заведення скарбових зборчих і розсильних для стягнення державних податків
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Довідковий відділ: Міністерство праці — Бібіковський бульвар, 12, тел. 42-27; Освіти — Бібіковський бульвар, 14, тел. 7-24; Продовольчих справ — Бібіковський бульвар, 18, тел. 4-05; Фінансів — Хрещатик, 1, тел. 18-43; Торгу і промисловості — Столипинська, 55-6, тел. 32-34.
Праці — Б.-Бульвар, 12, тел. 42—27.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Довідковий відділ: Міністерство великоруських справ — Бесарабка (готель «Великая Славянская»), тел. 19-22; польських справ — Хрещатик, 38 (2-й поверх), тел. 29-45; єврейських справ — Хрещатик, 38; Генеральний писар — там же; Центральна Рада — Володимирська, 57.
Польських Справ — Хрещатик, 38 (2 пов.), тел. 29—45.
Читано з зображення. Тут «Великоруських» — назва міністерства Ради у справах великоросів. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Довідковий відділ: Всеукраїнська Селянська Спілка — Велика Підвальна, 3, тел. 91; Всеукраїнська Учительська Спілка — Володимирська, 42; редакція «Нової Ради» — Інститутська, 22, тел. 64-80; «Народньої Волі» — В. Підвальна, 3; «Боротьби» — Караваївська, 5, тел. 63.
Редакція „Нової Ради" — Інститутська, 22, тел. 64—80.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Народний міністр внутрішніх справ М. Ткаченко приймає щодня, крім свят: урядовців і представників громадських установ — з 12 до 1, громадян — з 1 до 2; товариші міністра Абрамович і Карпинський (Банківська, 4, тел. 50-96) і Красковський (Лютеранська, 22, тел. 55-47) приймають в ті ж години.
Народній міністр М. Ткаченко. Прийом опріч свят.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Департамент місцевого самоврядування (№ 157 від 29 березня 1918 року, за підписом товариша міністра Красковського) повідомив губернським, міським, повітовим і волосним управам, що особи, обрані до складу народних управ, беруть відпустки на довгий час; Міністерство внутрішніх справ просить самоврядування звернути на це явище особливу увагу як на шкідливе для державної роботи.
Вважаючи, що такі відпустки в цей час дуже шкодливі для державної роботи на місцях, Міністерство Внутрішніх Справ прохає місцеві самоврядування звернути на це явище особливу увагу.
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 4 народного міністра шляхів Соковича від 29 березня 1918 р.: за § 3 закону про громадянство УНР на державних посадах можуть бути лише громадяни Республіки; усіх інших службовців міністерства, особливо осіб, до яких стосується § 5 закону, з огляду на безробіття пропонується звільнити й замінити безробітними громадянами.
на посади в державно-громадянських установах мають право тільки громадяни Республіки
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 33 Міністерства Харчових Справ від 29 березня 1918 року: управляючий вимагає обов'язково й своєчасно повідомляти його, які засідання та наради відбудуться чи відбулися в міністерстві, з яких питань і хто головує, а також інформувати Загальну Канцелярію про час засідання й кількість присутніх.
Цим наказую обовязково і своєчасно повідомляти мене про те, які засідання та наради мають відбуватися, або відбулися в Міністерстві Продовольчих Справ
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Боротьба» повідомляла про законопроєкт про Державний банк УНР.
Законопроект про Державний
Тільки заголовок; зміст нечитабельний.
Наказ № 21 Міністерства внутрішніх справ щодо міліції надруковано в розділі «Розпорядження уряду».
НАКАЗ Nº 21.
Зміст наказу майже повністю нечитабельний.
У розділі «Розпорядження уряду» надруковано обіжник міністерства внутрішніх справ та оголошення Київського губернського комісара й Київського губернського коменданта.
Обіжник мін.
Тексти майже нечитабельні; видно лише слова «Примітка 2. Усі дозволи з фотогра[фіями]».
Оголошення бюро Київського міського нотаріату: нотаріальні акти без відповідних документів управи не мають правової сили.
ументів віх управи разувати не правосиль
Оголошення дуже пошкоджене; зміст відновлено за уривками «без відповідних документів» і «не правосильні».
Під оголошенням коменданта підпис писаря Г. Штанька; серед підписів також «М. Шраг» і «Гризодуб».
Писарь
Підписи дуже пошкоджені OCR.
Телеграма міністра пошт і телеграфів (від 29 березня) до поштово-телеграфних округ і відділів вимагає негайно подати відомості про реквізиції (де, скільки, які частини й на яку суму), щоб розслідувати їх.
Телеграма міністра пошт і
Зміст телеграми відновлено частково.
За порушення обов'язкової постанови про зброю Київський Губерніяльний Комендант міг штрафувати до 3000 карбованців, саджати до 3 місяців у в'язницю чи фортецю або висилати за межі УНР.
оштрафовані до 3000 карб. або посажені у в'язницю (тюрму) чи фортецю до 3-х місяців
Читано з зображення. [колонка 22 за наскрізною нумерацією плиток]
Домові комітети (а де їх нема — домовласники) мали вияснити, чи немає в будинках зброї, і протягом трьох діб повідомляти управління районів міліції; винних — арешт на 3 місяці або штраф до 3000 карбованців.
Домові Комітети, а де їх нема — домовласники повинні вжити заходів, аби вияснити чи немає хто зброї
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
Постанова про зброю: мешканці Києва та околиць (Соломенка, Караваївські дачі, Чоколівка, Байкова гора, Протасів яр, Деміївка, Саперна слобода, Звіринець, Предмостна слобідка, Нікольська й Кухмістерська слобідки, Дарниця, Труханів острів, Пуща-Водиця, Святошин) мали дозвіл мати й носити зброю від начальника міліції Києва.
дозвіл на право мати і носити зброю повинні одержати від начальника милиції м. Києва
Читано з зображення. Умови і штрафи — в наказі Київського Губерніяльного Коменданта. [колонка 22 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство пошт і телеграфів (Київ, 29 березня) розіслало обіжник: відомості про грабунки, які чинили відступаючі більшовицькі банди на поштово-телеграфних відділах, передавати прокуророві для розслідування; кожні 2 тижні подавати відомості про вкрадені гроші, марки й апарати.
пропонується не насилать ці відомості про грабіжництво виключно Міністрові "на распоряженія", а передавать їх на розслідованя Прокуророві.
Читано з зображення.
Голова кооперативного товариства М. Абрамович повідомив карний розшук, що агент товариства із закупівлі товарів Волков зник із 5000 карбованців державних грошей; Волкова знайшли й затримали в Києві, він зізнався в розтраті.
агент общества по скупці краму Гес. Волков. захопивши державних грошей в розмірі 5.000 карб. счез. Вжитими засобами Волкова в Київі здайдено й затримано.
Назва товариства в OCR пошкоджена. Дата номера газети; точна дата не вказана.
За даними газети, нещодавно в Гоголеві заарештували члена Центральної Ради від фракції укр. с.-р.
Нам передають, що недавно в м. Гоголеві був арештований член Центральної Ради фракції укр. с.-р.
Читано з зображення. Дата арешту не вказана; подано як повідомлення («Нам передають»). [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Продаж зброї та патронів дозволявся лише з магазинів, що мали дозвіл, і лише особам зі свідоцтвом на купівлю; продаж зброї недорослим, учням і ученицям середніх та нижчих шкіл заборонявся.
Продажа зброї, патронів, пороху недорослим, а рівно-ж учням і ученицям середніх за нижчих шкіл забороняється.
Читано з зображення. [колонка 22 за наскрізною нумерацією плиток]
Власники магазинів і складів зброї мали вести особливі шнурові книги з печаткою управління міліції; передача зброї одною особою іншій — лише з дозволу начальства.
Власники магазинів та складів зброї повинні вести особливі шнурові виписки з печаткою місцевого Управління милиції
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
Мешканці Олександрівської вулиці, № 57, повідомили начальника розшуку, що знайома Е. Кигеєва взяла в них 1312 карбованців нібито для закупівлі продуктів за державними цінами й зникла; вона мешкала під прізвищем Шебуєва на Дикій вулиці, № 11, і загалом зібрала «аванси» близько 3000 карбованців; її розшукали, але вона заперечує провину.
іх знайома Е. Кигевва наче б то задля скупки ім продуктів взяла 1.312 карбованців і счезла.
Прізвище в OCR подано по-різному (Кигевва, Когеввій, Кигееву). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Уранці 29 березня розшуковий відділ знайшов на Подолі друкарню фальшивомонетників, де виготовляли 5-, 20- і 40-рублеві керенки та 100-карбованцеві «українки»; знайдено надрукованих грошей на 300 000 карбованців, папір, фарби, штампи; заарештовано банду із 7 осіб на чолі з ватажком Бухом (?).
29 березіля ранком сискним відділом на Подолі м. Київа найдено друкарню фальшовомонетчиків, де вироблялися 5 рубльовки, 20 і 40 рубльовки-Керенки і 100-рубльовки українки
Прізвище ватажка в OCR нечітке.
«Боротьба» нагадала про арешт 11 членів Центральної Ради: комендант Києва ввів озброєну силу в парламент, де в цей момент йшло засідання парламентської фракції в присутності голови Ради та деяких міністрів; комендант Ковенко погрожував заарештованим розстрілом.
арештував 11 членів Центральної Ради
Читано з зображення. Мова про події січня-лютого 1918 р.; точна дата не вказана; у тексті «пан Ковенко». [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київський губернський комендант Гризодуб видав наказ № 26 про дозволи на зброю: за порушення передбачено штраф до 3000 карбованців або ув'язнення.
Наная Nº 26.
Текст наказу суттєво пошкоджено; суму «3 тисячі карбованців» видно в блоці про штрафи («штрафуються в розмірі до 3 тисяч карбованців або ув'язнюються»). Прив'язка штрафу саме до зброї — припущення.
Київський губернський комендант Гризодуб ввів вимогу повідомляти про зброю: у наказі йдеться про дозвіл тримати зброю і про термін у 3 доби для повідомлення.
3-х сутов повідомити
Текст наказу розірваний; наказ № 26, підпис — Київський губернський комендант Гризодуб, писар Г. Штанько (читається «Писарь Г. Штанько»).
Згідно з наказом, певні продовольчі й інші предмети перебувають у виключному розпорядженні уряду, а порушники відповідають перед судом.
находяться у виключному рос
Текст наказу майже втрачено; зміст відновлено лише за ключовими словами.
Повідомлялося, що біля Миргорода загинув член Центральної Ради Євген Неронович, коли під час бою пробирався від більшовицьких військ до українсько-німецьких.
забит біля Миргорода був, член Центральної Ради Ев. Неронович
Дата номера газети; точна дата загибелі не вказана.
29 березня 1918 року делегація німецької преси (кореспонденти «Frankfurter Zeitung», «Kölnische Zeitung», «Vossische Zeitung» та ін.) відвідала голову Ради міністрів УНР.
Вчора делегація німецької преси ... „Frankfurter Zeitung" ... „Vossische Zeitung"
«Вчора» відносно номера від 31 березня.
Рада Народніх Міністрів журналом № 43 від 29 березня 1918 року доручила Лебідю-Юрчику виконувати обов'язки товариша народного міністра фінансів і звільнила Веніяміна Сьомушкіна від обов'язків товариша народного міністра земельних справ.
Венʼямина Сьомушкина увільнити від обовʼязків Товариша Народнього Міністра Земельних Справ.
Читано з OCR-тексту.
Наказ старшого прокуратора Д. Марковича від 29 березня 1918 року (№ 3): Тетяну Романівну Компанець призначено урядовцем Прокураторії Генерального Суду з платнею 300 карбованців на місяць.
Призначаю Тетяну Романівну Компанець урядовцем з платньою по 300 карб. на місяць.
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 29 від 26 березня 1918 року й наказ № 32 від 29 березня: Д. Коліух, призначений Управляючим Міністерством Харчових Справ за постановою Ради Народніх Міністрів, оголошеною в Малій Раді, приступив до виконання обов'язків з цього числа.
Згідно з постановою Ради Народніх Міністрів, оголошеною в засіданні Малої Ради, я приступив до виконання обов'язків Управляючого Міністерством з цього числа.
Читано з OCR-тексту.
Наказ від 29 березня 1918 р. № 137 призначає повітових комендантів: на Київщині — до Радомисльського повіту Бориса Куліковського, до Бердичівського Петра Онопрієнка-Радієвського, до Черкаського Миколу Титаренка (Канівський повіт — прізвище не читається); на Полтавщині — до Золотоніського Дмитра Єсіпока, Лубенського Миколу Ємельянова, Лохвицького Михайла Пороховського, Хорольського Матвія Писаренка, Пирятинського Юрка Полішка.
Призначаються Повітовими Комендантами: На Київшині. До Радомисльського повіту-Куліковський Борис
Читано з OCR-тексту. Список призначень у кілька колонок; перелічено ті, що вдалося прочитати; Канівський повіт — прізвище не прочитано.
Наказ від 29 березня 1918 р. № 137: призначено повітових комендантів також на Чернигівщині (Городнянський повіт — Россінський Сергій; Ніжинський — Ляховець; Борзенський — Божко Юхим), на Волині (Житомирський — Антончук Демид; Новоград-Волинський — Андієвський Володимир; Ізяславський — Евтімов; Кременецький — Лісунов Олександер; Овруцький — Грішко Іван), на Поділлі (Проскурівський — Кельвич; Ямпольський — Дубрава Олександер; Брацлавський — Карпінський Феогност) та на Херсонщині (Херсонський — Секрет Михайло).
До Житомирського повіту-Антончук Демид
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; частину імен-ініціалів прочитано неточно.
Постанова Ради Народніх Міністрів від 29 березня 1918 р. доручає директору Департаменту Державної Скарбниці Харитону Лебідь-Юрчику тимчасово виконувати обов'язки товариша міністра фінансів (наказ від 3 квітня 1918 р., № 27, підписав в.о. міністра В. Мазуренко).
Директорові Департаменту Державної Скарбниці Харитону Лебідь-Юрчикові доручається тимчасово виконувати обовазки Товариша Міністра Фінансів
Читано з OCR-тексту.
Наказ Міністерства освіти від 29 березня 1918 р. № 12: вчителя Полтавської 2-ї хлоп'ячої гімназії К. Н. Грабовського призначено директором Ржищівської громадської гімназії; начальницею Житомирської жіночої гімназії «Групи преподавателей» з 1 липня 1917 р. затверджено Августу Покрамович.
Затверджується на посаді начальниця житомирської жіночої гімназії „Групи Преподавателей" бувша начальниця приватної жіночої гімназії Покрамович
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; підписали товариш міністра І. Холодний і директор Ф. Сушицький.
Передплата на «Боротьбу» на 3 місяці — 16 карбованців (на 1 міс. 6 крб., на 2 міс. 11 крб.).
на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Ціна окремого числа «Боротьби» в Києві — 25 коп., на станціях залізниць — 27 коп.
Ціна окремого числа в Києві 25 к., на станціях залізниць 27 к.
Читано з зображення. Передплата на 1 місяць — 6 крб., на 2 місяці — 11 крб. (повторюється в шапці). [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Окремий номер «Боротьби» коштував у Києві 25 коп., а на станціях залізниць 27 коп.
Ціна 25 коп. = На станціях залізниця
На станціях залізниць ціна 27 коп. (окремий рядок «27 коп.»).
Оголошення: для прибирання помешкання Української Центральної Ради потрібні прибиральниця-чорноробка за 200 карбованців на місяць; звертатися до завідувача готелю Укр. Центр. Ради (В. Володимирська, 57, Педагогічний музей) вранці 8–10 і ввечері 5–7.
за платню 200 карб. у місяць
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
За газетні оповістки німці підвищили ціну на 20% («специяльний тариф подорожчання»), газетний папір дорогий і, за словами автора, незабаром зовсім щезне.
Германія підвисшила ціни ... виключно лише на газетні оповістки. І подумайте, на скільки, — на цілих 20%
Читано з зображення. Іронічне зауваження в огляді вугілля і паперу. [колонка 19 за наскрізною нумерацією плиток]
На нараді комісії по товарообміну зазначено: за аркуш паперу беруть по 20 коп. замість передвоєнного шага (півкопійки); у Дарниці застрягли 30 (за друком — «трийцятеро») вагонів фінляндського газетного паперу.
платючи по 20 коп. за аркуш замість передвоєнного шага
Читано з зображення. Статтю підписано «Вражіння II». [колонка 23 за наскрізною нумерацією плиток]
На станціях залізниць «Боротьба» продавалася по 27 коп. за номер.
Ціна на станціях залізниць 27 н.
Одиниця «н.» — OCR від «к.».
Передплата на «Боротьбу» становила 6 крб. на місяць.
пісяць-6 крб.
Початок рядка пошкоджений («пісяць» = місяць).
Передплата на «Боротьбу» на два місяці коштувала 11 крб.
місиці-11 крб.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Передплата на «Нову Раду» на 1918 рік: на 1 місяць — 2 карбованці 25 копійок.
На 1 місяць: 2 карб. 25 коп.
Рядок у OCR зіпсований («На І згорікці»); ймовірно, «на 1 місяць».
Особи, які шукають праці, могли подати оголошення в «Нову Раду» за пільговою ціною — 1 руб. 20 коп. за один раз (не більше трьох рядків); контора відкрита з 10 до 6 год.
1 руб. 20 коп. за 1 раз ... Контора відкрита від 10-6 год.
Умови частково нерозбірливі в OCR.
Оголошення в «Боротьбі»: на останній сторінці 6 крб. 20 коп. за рядок петиту; шукачам праці знижка, за все оголошення 1 крб.; зміна адреси 50 коп.
На останній в карб. 20 коп.
Тарифи сильно пошкоджені OCR; суми 6,20 крб. і 50 коп. — найімовірніше прочитання, перший рядок про 1-шу сторінку втрачено.
Передплата на «Боротьбу» на три місяці коштувала 16 крб.
на 8 місяці-16 коб.
У OCR «8 місяці», очевидно, «3 місяці».
Через безлад на залізниці в Києві гостро бракувало фарб; цими днями з-за кордону привезли анілінові фарби для технічних потреб, а питання про довезення олійних і акварельних фарб із Берліна чи Москви лишалося відкритим.
В Київі в звязку з загальним безладдям залізно - дорогового транспорту гостро відчувеется недостачу фарб.
Видавнича комісія Міністерства народної освіти (з початку січня) збирала рукописи підручників і планувала перекладати чужі підручники з хімії, фізики тощо; очолити комісію мав Г. Голоскевич.
При департаменті середньої школи заклалася видавнича комісія для забезпечення підручниками... На чолі комісії певно стане вже давший на се згоду д. Г. Голоскевич.
Міська комісія з народної освіти за доповіддю Ф. М. Трескіна ухвалила скликати в один із найближчих святкових днів публічні збори педагогічних рад усіх київських шкіл і батьківських організацій, щоб обговорити вплив громадянської війни на психологію учнів і наслідки їхньої участі в збройних організаціях; доповідь мав прочитати професор Зіньківський.
ухвалила організувати в один з найблизчих святкових днів прелюдні збори педагогичних рад всіх шкіл Київа... по питанню впливу громадянської війни на псіхольогію учнів
Дата номера газети; точна дата засідання комісії не вказана.
Міністерство освіти українізувало лише дві церковно-вчительські школи: Олександро-Миколаївську на Шведській могилі (Полтавщина) та Київську; найкраще українізація йшла у Великосорочинській, Ольгопільській, Кам'янець-Подільській семінаріях і Вінницькому та Полтавському вчительських інститутах.
міністерство вспромоглося українізувати тілки Олександро-Миколаєвську церк.-учительську школу, що на шведській могилі на Полтавщині та Київську.
Оголошення: рекламувався засіб для миття голови «Caputol», який нібито дезінфікує, знищує лупу й допомагає росту волосся; продавався в аптеках і аптечних крамницях, виключне право належало фірмі «Фармакос» (Хрещатик, 40).
Знову новий спосіб для МИТТЯ ГОЛОВИ „CAPUTOL" ... знищує лупу (перхоть)
У Київській Слободці на майдані стояли кілька гармат, залишених большевиками; вони ржавіли без догляду, і ніхто не міг знайти їм хазяїна.
то в Слобідці (коло Києва) на майдані залишили кілька гармат
Читано з зображення. Передрук з «Нової Ради»; Слобідка в цій згадці — місцевість коло Києва. [колонка 6 за наскрізною нумерацією плиток]
Селянська Спілка в Києві, на Підвальній вулиці, знайшла в своєму помешканні залишену військовою частиною силу рушниць, бомб і набоїв.
У самому Київі, на Підвальній вулиці, в помешканні Селянської Спілки, якась військова частина залишила силу рушниць, бомб, набоїв
Читано з зображення. З «Народньої Волі». [колонка 6 за наскрізною нумерацією плиток]
Уповноважений по паливу Київського району Свирський оцінив: для електричної Центральної станції та інших потреб Києва передбачено 600 тис. пудів вугілля, тоді як одна електростанція, за відомостями міської управи, палить 3½ млн пудів на рік.
електрична станція палить, по відомостях міської управи, ни більше ни менше як 3½ милліони пудів що року
Читано з зображення. Період розрахунку — чотири місяці з квітня. [колонка 19 за наскрізною нумерацією плиток]
На станцію Катеринополь прибув ешелон із майном розформованого полку; український уряд призначив майно для Звенигородки, але «народ» прийшов і розграбував усе (за «Народньою Волею», ч. 38).
На станцію Катеринополь прибув ешалон нагружений силою всякого майна якогось росформированого полку.
Читано з зображення. [колонка 6 за наскрізною нумерацією плиток]
За даними доповіді, що розглядалась у комісії по паливу, на Україні залишилося 202 цукроварні із близько 300 в усій Росії, які споживали 100 млн пудів вугілля.
Дальше, на Вкраїні, після слів одного з учасників наради, зосталося 202 цукроварні
Читано з зображення. Із статті в огляді вугільної кризи; цифра 202 так надрукована. [колонка 19 за наскрізною нумерацією плиток]
Наказом № 11 від 29 березня 1918 року Міністерство генерального писарства звільнило тих урядовців, що досі не приступили до праці: у Канцелярії — Наталку Кобилко; у Прес-Бюро — Ніну Кириченко, Володимира Бойка, Ганну Ілліч, Гаврила Кича, Теклю Шевцову; у Господарському департаменті — Христину Нетудихату, Марію Васильову, Олександра Звіревича, Євгена Замирайла, Гната Юрківського, Вікторію Ромоданову, Леоніда Павленка, Матвія Жигайла й Сергія Карінковського.
Увільнення від урядовання. Ті урядовці Міністерства Генерального Писарства, які до сього часу не приступили до праці увільняються
Читано з OCR-тексту. Імена в OCR частково спотворені й відновлені за двома колонками; це відбиває післябільшовицький безлад і нестачу службовців у київських установах.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: «Найдорожче плачу» — ювелір А. Я. Золотницький купує брильянти, перли та дорогоцінне каміння (адреса — проти пошти, Хрещатик).
НАЙДОРОЖЧЕ ПЛАЧУ БРИЛЯНТИ ПЕРЛИ І ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ А. Я. ЗОЛОТНИ[ЦЬКИЙ]
Прізвище й адресу частково відновлено; номер будинку нерозбірливий.
Оголошення: купую різні найстаріші речі, плачу аматорські ціни (адреса — вул. Волкова?, 12-17).
Купую ріжні найстаріші річі. Плачу аматорські ціни.
Адреса нерозбірлива.
Оголошення: для військової ради потрібні курʼєр, машиністка та стенографіст(ка), які знають українську мову.
військової ради потрібні ... курер, машиністка і стенографіст-ка
У «Довіднику» газети подано години прийому міністрів і товаришів міністрів: наприклад, один із товаришів міністра приймає приватних осіб щодня з 12 до 2 години.
приймає приватних осіб щодня від 12-2 год
Блок «Справочний відділ» складається з уривків; міністерство й прізвище не встановлюються.
У довідковому блоці зазначено, що певний міністр приймає приватних осіб у понеділки, середи й п'ятниці з 11 до 12 години.
поведілках, середах і пятницях від 11-12 год
Посаду й прізвище з OCR відновити не вдалося.
Міністр внутрішніх справ, за довідником газети, приймає з 11 до 12 години дня.
Міністер приймає 11-12 гол.
Рядок належить до блоку про міністерство внутрішніх справ, але розірваний OCR.
Міністерство пошти й телеграфів приймає відвідувачів щодня, крім свят; у блоці також вказано години прийому від 12 до 2.
щоденно крім свят
Прив'язка до Міністерства пошти і телеграфів — з розірваних рядків «М-во пошти і телеграфу ... щоденно крім свят».
Кореспондент «Василь С.» описав, як німецьке й австрійське військо на станції (на Поділлі/Київщині) розігнало большевиків, але затримало і справжніх, і випадкових людей та скарбника 23-го корпусу з коштами близько 180 тис. рублів, а потім повезло полонених до Австрії.
забрало, як казав скарбник 23 корпусу, біля сто вісімдесят тисяч грошей
Читано з зображення. Сума і місце частково нечіткі. [колонка 21 за наскрізною нумерацією плиток]
Оголошення: вийшла перша книжка поезій Якова Савченка; продається в крамниці «Час».
Вийшла друком перша книжка поезій Якова Савченка; продається в книгарні «Час».
Вийшла в світ перша книжка поезій Якова Савченка. Продається в крамниці „Час".
вийшла в світ перша книжка поезій Якова Савченка. Продається в крамниці „Час".
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
У мистецьких колах обговорювали створення в Києві державного драматичного театру, незалежного від каси; керувати репертуаром мала театральна рада, а технічною частиною вистав — Микола Садовський.
дебатується питання про утворення в Київі державного драматичного театру... До ведення техничної части вистав мае бути покликаний відомий кращий робітник на українській сцені - Микола Садовський.
Найближчим часом у будинку біржі мав відкритися державний кінотеатр; велися переговори з кінофірмами Берліна, Лейпцига й Відня про постановку історичних фільмів, насамперед «Тараса Бульби» та «Перед бурею» М. Старицького.
В найкоротшім часі відбудеться одкриття державного кіно-театру в будинку біржі.
Дата номера газети; точна дата відкриття не вказана.
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі оголосив на 29 березня виставу «Чумаки».
29-го, Чумаки.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі оголосив на 29 березня (п'ятниця) виставу «Чумаки»; початок рівно о 7-й годині вечора.
Сьогодня, 29-го, у п'ятницю, Чумаки.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Український національний театр у Троїцькому народному домі 29 березня 1918 року (п'ятниця) показує «Чумаків», 30 березня — «Лимерівну», 31 березня — «Богдана Хмельницького»; початок вистави рівно о 7 год. вечора.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕ[АТР] Сьогодня 29-го (16) ЧУМАКИ 30-го ЛИМЕРІВНА. 31-го БОГДАН Х[МЕЛЬНИЦЬКИЙ]
Назви вистав частково відновлено з OCR; точна година початку нерозбірлива (о 7 з чимось).
Український театр під дирекцією М. Садовського у 2-му міському театрі 29 березня 1918 року дає бенефіс артиста О. Корольчука; у програмі — «Страшна помста» та історична трагедія «Гетьман Дорошенко» на 5 дій.
2-й ГОРОДСЬКИЙ ТЕАТР. Український театр. Дирекція М. Садовського. Сьогодня 29-го (16) бенефіс ар-та О. Корольчука
Розподіл вистав між днями в OCR розірваний; «Гетьман Дорошенко» відновлено з фрагментів «ТЬМАН ДОРО-» і «ШЕНКО, іст. тр. на 5 д.».
Обіжник Міністерства освіти від 29 березня 1918 р. (№ 506/2775, народний міністр Прокопович): подано зразки українських атестатів — для вищих початкових шкіл, хлопчачих гімназій, реальних шкіл і дівочих гімназій (усі з державним гербом України); у реальних школах додатковий клас дає право вступу до вищих шкіл після повірочних іспитів; перелік предметів включає українську мову й літературу, історію та географію України, французьку, німецьку або англійську мови.
Обіжник про встановлення порядку закінчення біжучого шкільного року
Читано з OCR-тексту. Зразки атестатів надруковано з пропусками.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
При Українському робітничому клубі в Лук'янівському народному домі діяли курси для робітників: навчали читати, писати, рахувати, читали лекції з історії, літератури та природознавства; заняття ввечері до 10 год.
Хто хоче вчитися ... курси при Українськім Клубі (Лукʼянівськ. Народ. Домі). На курсах учать ... писати, рахувати ... лекції по історії, літературі, природознавству
Текст розірваний між колонками.
Оголошення про нову книжку («Нова книжка») надруковано внизу четвертої сторінки; назву й ціну втрачено.
Нова книжка
Оголошення нечитабельне.
У Києві приватний гурток засновував «Центральне бюро експедиції українського друку» для розсилання столичних газет, журналів і книжок у провінцію через власних агентів, а також окрему артіль газетярів для продажу на вулицях столиці виключно українських часописів.
організує окрему артіль газетчиків для продажу на вулицях столиці виключно українських часописів.
У Києві (Інститутська, 42) склався приватний гурток, що створює «Центральне Бюро експедиції Українського Друку» для висилки українських видань на провінцію та організує артіль газетчиків для продажу виключно українських часописів на вулицях столиці.
Центральне Бюро експедиції Українського Друку. У Києві (Інститутська, 42) склався приватний гурток
Читано з зображення. [колонка 19 за наскрізною нумерацією плиток]
Тариф на оголошення в «Відродженні»: на 4-й сторінці — 1 карбованець 20 копійок за рядок; для тих, хто шукає працю, — 1 карбованець 50 копійок за 3 рядки за один раз.
на 4 сторінці 1 карб. 20 коп.: один рядок і шпальту за кожний раз. ...шукають працю 1 карб. 50 коп. за 3 рядки за один раз
Оголошення на 4-й сторінці «Відродження» коштувало 1 карбованець 20 копійок за рядок.
на 4 сторінці 1 карб. 20 коп.
Газету «Відродження» друкувала друкарня Військового міністерства на Великій Володимирській, 46; видавав редакційно-видавничий відділ Військового міністерства УНР.
Київ, Друкарня Військового Міністерства В.-Володимирська 46.
29 березня редакцію «Відродження», а 30 березня друкарню відвідав завідувач німецького бюро Вольфа капітан Давіс; домовилися про взаємний обмін інформацією, бюро Вольфа мало найближчими днями почати роботу в Києві.
Дня 29 с. м. відвідав нашу редакцію, а 30 с. м. помішення друкарні завідуючий німецьким бюро Вольфа п. капітан Давіс.
Газета «Боротьба» (ч. 28, п'ятниця) — щоденна, орган ЦК Української Партії Соціялістів-Революціонерів; ціна 25 коп., на залізничних станціях 27 коп.
П'ятниця 29 березоля н. ст. / 16 марта ст. ст. 1918 р.
Читано з зображення. [колонка 1 за наскрізною нумерацією плиток]
Газета рекламувала себе як найбільшу українську газету з власними кореспондентами у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі, Петрограді й Москві та літературним відділом під проводом молодих українських письменників.
„БОРОТЬБА" має власних кореспондентів як за кордоном — Львів, Відень, Берлін, Стокгольм, Петроград, Москва
Читано з зображення. Самореклама партійної газети. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Бюро Київського Городського Комітету УПСР тимчасово розмістилося в редакції «Боротьби» (Караваївська, 5) і було відчинене з 11 до 4.
тимчасово міститься в редакції „Боротьби" (Караваївська, № 5). Одчинено від 11 до 4.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
«Київська Мысль» (ч. 36) писала, що в новому кабінеті «бракує чогось потрібного», а «Боротьба» глузувала: всі фракції Ради лишилися «не задоволеними».
Новий кабінет вже в повному складі. А разом з тим есть щось недоробене, бракує чогось то потрібного
Читано з зображення. Полеміка про міністерську кризу. [колонка 2 за наскрізною нумерацією плиток]
Фельєтон Ів. Азовського «Треба няньки»: «Ех, громадяне! Та вас же не то що німець, а сама паршивенька курочка заклює за вашу мужність, активність, відданість Україні!».
Та вас же не то що німець, а сама паршивенька курочка заклює за вашу мужність, активність, відданість Україні!
Читано з зображення. Іронічний фельєтон про неохорону залишеного майна. [колонка 6 за наскрізною нумерацією плиток]
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський.
Редактор Андрій Ніковський.
Газета «Робітнича Газета» (ч. 226) за М. Авдієнком писала, що робітникам радили не виходити на демонстрацію до роковин революції, бо перешкодою може стати організована й озброєна чорна сотня. «Рабочая Жизнь» (ч. 28) стверджувала: «сьогодні не свято революції, а свято реакції».
бо перешкодою маніфестантам може стати організована і озброєна чорна сотня.
Читано з зображення. У рубриці «З газет»: цитує інші газети.
«Нова Рада», № 45, вийшла в п'ятницю, 29 (16) березня 1918 року в Києві як «газета політична, економічна й літературна»; ціна окремого номера в Києві — 25 (одиниць, ймовірно шагів/копійок).
П'ятниця, 29 (16) березня 1918
Одиницю ціни окремого номера в OCR не прочитано.
У Києві з метою організованого розповсюдження виключно українських часописів утворювалася артіль газетярів (експедиційне бюро); бюро мало почати працювати незабаром.
для організованої надсилки ... виключно українських часописей ... артіль газетчиків. Бюро почне працювати незабаром.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: у «Відродженні» вміщено заклик передплачувати й поширювати газету «Боротьба» — орган українських есерів; партійним організаціям радили налагодити колективну передплату.
Передплачуйте, поширюйте газету „БОРОТЬБА"
Київський губернський комісар запропонував мировому судді 21-ї дільниці притягнути до відповідальності акціонерне товариство видавництва «Ю. Копейка» за систематичне ненадання обов'язкових примірників і просив призначити найвищу кару.
П. Комісар прохає, абе Акц. Общ. Видавн. Ю. Копейка було присуджено до вищої кари за уперте нехотіння покоритись вимогам закону про друк.
Дата номера газети; «Ю. Копейка» — ймовірно, видавництво газети «Киевская копейка».
Газета «Боротьба» № 28, орган Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів, вийшла в Києві в п'ятницю 29 березня 1918 року (16 березня за старим стилем).
29 березоля н. ст. 1918 р.
У шапці надруковано «п'ятниця 16 марта ст. ст.» і «29 березня н. ст.»; шапка пошкоджена OCR.
Контора й редакція «Боротьби» містилися в Києві на Караваєвській вул., 5; у тексті двічі подано телефон: 68 і 83.
Адреса контори і редакції: Київ, Караваєвська ул., Nº 5.
Телефон 68 у лівій колонці, «Ton. 83» у другій колонці; який із них редакційний, а який контори, з OCR не ясно.
Газета рекламувала себе як єдину щоденну газету Української партії соціалістів-революціонерів із власними кореспондентами за кордоном (Львів, Відень, Берлін, Стокгольм, Петроград, Москва) та в великих містах України.
„БОРОТЬБА" нав власних коровлоддентів як за кордоном.-Львів, Відень,
Реклама передплати; OCR пошкоджено, перелік міст — Львів, Відень, Берлін, Стокгольм, Петроград, Москва.
Газета заявляла, що має літературний відділ (фейлетони, вірші, оповідання) і закликала кожну партійну організацію українських есерів оформити колективну передплату, а кожного члена партії, свідомого робітника чи селянина — передплатити свою газету.
Кожний член Партії, кожний свідомий робітник чи селянин
Рекламний текст, значну частину пошкоджено OCR.
У рекламі передплати «Боротьба» закликала купувати «велику щоденну газету» всюди.
По всіх усюдах кунуйте велику щоденну газету
Партійна газета оголосила центральним питанням арешт 11 членів Центральної Ради: «ми мусимо боронити всі здобутки революції» і домагатися закону про особисту недоторканність членів Центральної Ради.
бутки революції, мусимо боротися
Передовиця «Арешти членів Центральної Ради»; цитата розірвана колонками OCR.
При Інформаційному бюро Міністерства внутрішніх справ (Хрещатик, 38, 3-й поверх, тел. 31-38) на складі були універсали, газети, закони і відозви, які безплатно одержували громадські діячі з місць; щодня бюро висилало українські газети повітовим, губернським і волосним народним управам.
При Інформаційному Бюро Міністерства Внутрішніх Справ (Хрещатик 38, третій поверх, телефон 31—38)
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
«Боротьба» писала, що «Київська Мисль» (№ 36) знову повертається до міністерської кризи й декларації Голубовича; газета заперечувала, що буде «насильна українізація», і наголошувала на гарантіях прав національних меншостей, закріплених законами Центральної Ради.
Насильної українізації не буде
Рубрика «Знову про „кризу"»; частина слів пропущена OCR. «Новий кабінет» назвав Голубович як голова уряду.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Контора «Боротьби» була відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
що дня крім свят
Часові межі подано уривками («от 10 до 4 год. дня»); рядок належить до блоку про контору й оголошення.
Друкувалася «Боротьба» в друкарні й літографії товариства (назва обірвана) в Києві.
Друкарня і літографія Товар
Назва товариства втрачена.
Ходили поголоски про організацію чорносотенного московського офіцерства і про намір, за мовчазної згоди німців, скинути Центральну Раду й створити «тверду владу» з царем чи гетьманом.
пішли поголоски про організацію чорносотенного московського офіцерства
Читано з зображення. Чутка, переказана в статті Й. Шаповала «Проблема влади». [колонка 2 за наскрізною нумерацією плиток]
Українські народні вчителі та Центральна Рада, за автором фейлетону, не мали на цей час оборони майна; газета обурювалася, що в Ніжині залишилося на кілька мільйонів різного військового майна (гармати, ~100 автомобілів, аптеки, сільськогосподарські машини, трактори, склади тетерів 150 тис. пудів) без нагляду.
В місті Ніжині залишилося на кілька мілійонів різного військового майна
Читано з зображення. З «Нової Ради» (ч. 42). [колонка 6 за наскрізною нумерацією плиток]
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У керівних колах обговорювали створення окремого Морського міністерства; на посаду морського міністра називали колишнього адмірала Чорноморського флоту Колчака.
На посаду морського міністра називають відомого бувшого адмірала Чорноморського фльоту Колчака
Чутка: «називають».
Повідомлялося, що між Ромнами й Лохвицею німецько-українське військо захопило більшовицький загін, серед якого була «секретарка» Бош; захоплених разом із нею проводирів розстріляли на місці.
Розстріляння секретарши" Бош. ...між Ромнами і Лохвицею німецько-українськими військом злапана большєвицьна банда, в котрій між иншим, була Секретарша Бош
Чутка; повідомлення Роменської повітової управи. Євгенія Бош насправді вціліла — звістка неправдива.
«Times» нібито повідомила, що новою столицею «Великоросії» буде не Москва, а Самара; повідомлялося також, що народні комісари переїжджають до Самари.
Народні комісарі переїздять до Самари. «Times» повідомляє, що новою столицею Великоросії буде не Москва а Самара.
Читано з зображення. Чутка з іноземної преси. [колонка 14 за наскрізною нумерацією плиток]
Міністерство закордонних справ наказом від 29 березня 1918 р. № 14 видало секретарю Української місії в Румунії П. Поповичу 700 карбованців за працю від 29 грудня 1917 р. до 7 березня 1918 р.
сімсот (700) карбованців
Читано з OCR-тексту. Підписи: управляючий міністерством М. Любинський, директор департаменту К. Лоський.
При Департаменті внутрішньої торгівлі Міністерства торгу й промисловості засновувалася нарада для розгляду справ акціонерних товариств (затвердження й зміни статутів, зміни основних капіталів); міністерство мало скликати економічну нараду, щоб вирішити, які товари стануть державною монополією.
При Д-ті Внутрішньому Торгу Мін-ва Торгу і Промисловости засновується нарада для розгляду ріжних справ акційних тов-в
Міністерство фінансів внесло до Центральної Ради законопроєкт про випуск знаків Державної скарбниці на 100 мільйонів карбованців номіналами 5, 10, 25 і 50 карбованців; знаки забезпечувалися всім державним майном, мали ходити нарівні з кредитними білетами й обмінюватися без доплати; погасити їх мали не пізніше 1 березня 1919 року.
законопроект про випуск знаків Державної Скарбниці на загальну суму сто мілійонів карбованців... Вартість сих знаків визначається в 5, 10, 25 і 50 карбованців.
Рада народних міністрів на засіданні 29 березня вирішила внести до Центральної Ради законопроєкт про асигнування 100 мільйонів карбованців на видачу короткострочних позик місцевому самоврядуванню (за розпорядженням міністра внутрішніх справ) для підтримання їхніх оборотних коштів; органи самоврядування через брак коштів закривали лікарні й школи.
постанову Ради Народніх Міністрів, винесену на засіданні 29-го березня, згідно з котрою має бути в найскоршім часі внесено у Центральну Раду законопроект про асигновку 100.000.000 карбованців на видачу короткострочних позичок місцевим народнім самоврядуванням
Стаття С. Др. «Перший камінь».
Міністерство фінансів подало до Центральної Ради законопроект про випуск «знаків Державної Скарбниці» на 100 мільйонів карбованців номіналом 5, 10, 25 і 50 крб., які мають бути погашені не пізніше 1 березня 1919 р., поки друкуються справжні кредитові білети за кордоном.
Всього цих знаків Державної Скарбниці має бути випущено на 100 мілійонів карбованців.
Читано з зображення. Знаки мали ходити нарівні з кредитовими білетами і обмінюватись без втрат. [колонка 13 за наскрізною нумерацією плиток]
Наказ військового міністра від 29 березня 1918 р. № 2 (по Головному управлінню постачань): через те, що на пайок 1 крб 6 коп. хворі й поранені козаки у військових санітарних закладах не можуть купити потрібні продукти, з цього дня видавати на кожного козака 1 крб 50 коп. на добу.
по 1 кар. 50 коп. на добу
Читано з OCR-тексту. Попередній пайок — 1 крб 6 коп. на добу.
До Центральної Ради подано законопроект про Державний Банк УНР: основний капітал — 100 млн карбованців, запасний — 10 млн; на першу пору пропонувалось ухвалити з деякими змінами статут Російського Державного Банку.
основний капитал Державного Банку України закладається в 100 мілійонів карбованців, а запасний в 10 мілійонів карбованців
Читано з зображення. [колонка 13 за наскрізною нумерацією плиток]
Знаки Державної Скарбниці мали номінали 5, 10, 25 і 50 карбованців; платіжну вагу мали ще 5 років після строку випуску.
Вартість знаків визначено в 5, 10, 25 і 50 карбованців
Читано з зображення. Інші номінали: 10, 25, 50 крб. [колонка 13 за наскрізною нумерацією плиток]
Рада Народніх Міністрів журналом № 44 від 31 березня 1918 року ухвалила, що за день свята революції, 29 березня 1918 року, робітникам має бути виплачена платня; постанову підписали голова Ради Голубович, управляючий Міністерством праці Михайлов і генеральний писар П. Христюк.
За день свята революції 29 березня 1918 року платня робітникам повинна бути виплачена.
Читано з OCR-тексту. Подію датовано днем свята — 29 березня; рішення прийнято 31 березня.
Зі Сквири повідомляли про успішний посів, комітет директорів цукроварень постановив видавати плату наперед; у Козельцівському повіті розпочали посів буряків на 150 десятинах.
В козелецькім повіті почато посіви буряків на 150 десятинах.
Читано з зображення.
Опубліковано інструкцію районним уповноваженим Міністерства харчових справ УНР про примусове відчуження лишків харчових і фуражних продуктів у населення губерній УНР; усі урядові й громадські установи мали негайно виконувати вимоги уповноважених.
Інструкція районним уповноваженим по відчуженню лишків харчових і фуражних продуктів від населення в губерніях Української Народньої Республіки.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Нарада при Міністерстві харчових справ вирішила просити голову Ради міністрів тимчасово заборонити ввезення й вивезення будь-яких продуктів і товарів, доки спеціальна комісія не визначить основ зовнішньої торгівлі.
вирішено звернутися до п. Голови Міністерств аби він видав наказ про тимчасову заборону як ввозу так і привозу з закордону по Україні всяких продуктів та товарів
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Для Києва на Великодні свята передбачалася додаткова видача борошна — по три фунти, понад звичайні норми видачі хліба й борошна.
Борошно для Київа на Великодні свята ... видаватимуть по три фунти ... норм видачі хліба й борошна.
OCR дуже уривчастий; одиниця («на душу») не прочитана.
Міністр пошт і телеграфів Сидоренко в розмові з кореспондентом «Нової Ради» заявив, що вважає за потрібне значно знизити поштово-телеграфні тарифи і внесе до Центральної Ради відповідний законопроєкт; пошту планувалося возити автомобілями, самокатами (велосипедами) й аеропланами, а аеропошту налагодити у найбільших містах України.
я вважаю необхідним переглянути і значно зменшити всі сучасні п.-т. тарифи ... почта перевозитиметься автомобілями, самокатами і аеропланами
Дата номера газети; точна дата розмови не вказана.
«Боротьба» вимагала негайно ухвалити закон про особисту незайманність членів Центральної Ради й покласти край усім арештам членів Ради.
Ми мусимо негайно провести закон про особисту незайманність членів Центральної Ради.
Читано з зображення. Позиція партійної газети. [колонка 4 за наскрізною нумерацією плиток]
Газета повідомляла, що міністерство юстиції визнало: проти заарештованих 11 членів Ради досі немає ніяких матеріалів, хоча їх звинувачували в державній зраді.
членам комісії казали в міністерстві юстиції, що власне проти арештованих немає досі ще ніяких матеріялів
Читано з зображення. Передано зі слів комісії. [колонка 2 за наскрізною нумерацією плиток]
«Боротьба» писала про «кризис» кабінету: кризи бажали консервативно-буржуазні елементи, але більшість Ради залишилась на ґрунті Третього та Четвертого універсалів; насильної українізації не буде.
Насильної українізації не буде
Читано з зображення. Позиція партійної газети. [колонка 4 за наскрізною нумерацією плиток]
На третій сторінці газета надрукувала гасла: «Товариші! Революція повинна перемогти! Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від упадку. Хай живе Українська народня республіка! Хай живе вільна федерація народів Европи!»
Хай живе вільна федерація народів Европи!
У передовиці «На тимчасовий бюджет» Сергій Єфремов, з нагоди річниці Центральної Ради, закликав її поповнитися представниками земств і міст замість близько 200 місць колишніх військових депутатів і готувати наступника — Установчі збори; він різко критикував кабінет Голубовича.
„Мудрий знає, коли йому вмерти" — писав старий Сенека
Редакційна стаття з конкретними фактами про склад Центральної Ради.
Міністр внутрішніх справ М. С. Ткаченко пояснив газеті, що прямої заборони маніфестації 29 березня (свята революції) не було, але вуличні мітинги неможливі через нескасований воєнний стан; за даними міністерства, демонстрацію хотіли використати чорносотенні й контрреволюційні елементи проти УНР і дружнього німецького війська; воєнний стан скасують після очищення території від більшовиків.
Прямої заборони демонстрації не було... Як що для здійснення її були якісь перешкоди, то тільки з боку не знятого поки військового стану, при якому не допускаються вуличні мітінги та виступи.
29 березня — дата скасованої маніфестації; інтерв'ю надруковано в номері від 31 березня.
За твердженням «Боротьби», комендант Ковенко дозволив собі погрожувати заарештованим розстрілом; газета назвала це «божевільною погрозою».
погрожувати розстрілом
Погляд есерівської газети; чи справді так було, незалежного підтвердження в номері немає.
Газета писала, що членам комісії в міністерстві юстиції сказали: проти заарештованих немає жодних матеріалів, хоча їх безпідставно звинувачували в державній зраді.
обвинувачувати в Державній Зраді.
Позиція газети; обвинувачення тримається, за її словами, без доказів.
Голубович пояснив аграрну реформу: селяни обов'язково одержать землю, купівля-продаж землі припиниться, але селяни матимуть право передавати землю у спадщину; культурні господарства й ділянки, що забезпечують цукрову промисловість, візьме під догляд держава.
селяни обов'язково одержать землю
Передано за німецьким повідомленням; OCR місцями пошкоджений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У довіднику громадських установ названо український банк на Хрещатику, 27 (Український народний кооперативний банк, «Укрбанк»).
Хропати, 27
Назву банку в OCR спотворено («Укрпінський Народній Кооператавний Банк»); адреса «Хрещатик, 27».
Центральне керування Українського державного банку містилося на Інститутській, 9.
Інститутськд, 9
Блок «Українські банки» у довіднику; адреса прочитана за уривком «Інститутськ, 9».
У довіднику вказано Союз установ дрібного кредиту на Інститутській (№ 3).
Сою установ кріблого кродиту
Номер будинку з OCR невиразний.
Редакція «Робітничої газети» значиться в довіднику громадських установ із телефоном 12-16; адреса частково втрачена, ймовірно, Фундуклеївська, 19.
„Робітнича Разега"-Микайдов-
Адреса дуже пошкоджена: «Фундуклеівська, 19, тел. 12-16» читається окремими рядками й може належати іншій установі.
Довідник громадських установ у «Боротьбі» подає Всеукраїнську селянську спілку за адресою Велика Підвальна, 3 (приміщення, де збирається й київська група УПСР).
альна, 3, тел
Назва спілки й вулиця розірвані OCR («Селянська Спілка В.-Пл-» і «альна, 3»); телефон втрачено.
Довідник громадських установ згадує Всеукраїнську вчительську спілку (адреса — на Володимирській, номер нечіткий).
Учительська Спілка - Вододи
Адреса сильно пошкоджена OCR.
У довіднику сказано, що загальна реєстратура одного з міністерств (внутрішніх справ) міститься на Думській площі, № 3, у будинку з телефоном 61-28.
(міститься на Думській Площі, М 3.
Назва будинку («Росія») і міністерство відновлені лише частково; телефон «61-28» читається уривком.
Оголошення: для канцелярії Військового міністерства потрібні друкарки (машиністки), що добре знають українську мову й швидко друкують, а також друкарки, які друкують іншими мовами; з'явитися до канцелярії (Банкова, 2) у п'ятницю 29 березня о 4-й годині.
Оголошення: канцелярії Військового міністерства потрібні друкарки, що добре знають українську мову і швидко друкують, а також друкарки для інших мов; приходити до канцелярії на Банкову, 2, у п'ятницю 29 березня о 4-й годині.
Для канцелярії військового міністерства потрібні друкарщиці (машиністки), котрі добре знають українську мову ... зʼявитися до канцелярії (Банкова 2) в пʼятницю 29-го березня о 4-тій годині.
Для канцелярії Військового Міністерства потрібні друкарщиці (машиністки)
Читано з зображення. Дата — п'ятниця 29 березня; публікація 27 березня.
На нараді при Міністерстві харчових справ 29 березня 1918 року ухвалено просити Військове міністерство передати на ліквідацію, крім уже переданих (шкіряного, механічного, будівельного), ще складо-заготівельний, автомобільний, торговельний, етапний та адміністративний відділи Земського союзу.
На нараді при м-ві харчових справ, яка відбулася 29-го березня, ухвалено просити військове м-во передати справу ліквідації ... відділів земсоюзу
У Міністерстві закордонних справ кілька днів засідала комісія з представниками австрійської місії щодо обміну військовополоненими; через безлад на залізницях обмін очікували не раніше ніж за 2–3 місяці; біженці скупчилися біля колишньої фронтової смуги, серед них через голод спалахнула пошесть.
Через недостачу відповідного харчу вибухла серед них пошесть, котра десяткує їх ряди
Оголошення: Білоруська воєнна організація на території України повідомила, що її справами завідує тимчасова управа; виступи від імені організації без документів від управи вважати неправосильними.
Сим оповіщається, що справами Білоруської воєнної організації на території України віда тимчасова управа.
Читано з зображення. Текст оголошення місцями нечіткий. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
Оголошення: український студент-політехнік, свідомий, з рекомендаціями від українських організацій, шукає будь-яку посаду; листом: Жилянська, 14, кв. 1; тел. 44-70.
Українець, студ. політехн., цілком свідомий
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
Оголошення: для канцелярії Військової Ради потрібні урядовець, шапірографіст, кур'єр, машиністка і стенографістка, що володіють українською мовою; звертатися до секретаря Ради з 10 до 4 на Банковій, 2.
Для канцелярії Військової Ради потрібні: урядовець
Читано з зображення. [колонка 24 за наскрізною нумерацією плиток]
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Повідомлялося про збори службовців Південно-Західних залізниць у будинку управління доріг у Києві та в клубі «Родина» на Володимирській, 42.
клубу „Родина" (Володимирська 42)
OCR уривчастий; дата зборів нерозбірлива.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані