субота
17 березня за старим стилем
105 записів · 8 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Субота, 17 березня за старим стилем; католики готувалися до Великодня, і працівники-поляки державних установ мали вихідні. Мала Рада ухвалила закон про випуск знаків Державної скарбниці на 100 млн крб і довічні пенсії вдові Драгоманова та Нечуєві-Левицькому, повернула до комісії законопроєкт про тимчасовий порядок державних видатків, а після гострих дебатів визнала задовільними пояснення міністра Ткаченка щодо заборони маніфестації 29 березня; запит меншовиків і Бунду про скасування воєнного стану в Києві перенесли на закрите засідання. До Києва надійшла звістка про обмін ратифікаційними грамотами мирних договорів з Німеччиною; генерал Гренер наказав німецьким військам дотримуватися дисципліни й платити за реквізоване, німецький комендант викликав до себе представників газет, а австрійський посол Фляйшман відвідав міністра освіти. Військовий міністр заборонив польським частинам втручатися у внутрішні справи й самочинно реквізувати, МВС і Департамент сповідань розіслали обіжники про поминання «Влади Української» та про весняне очищення міст, Міністерство пошт наказало замінити російські написи українськими. Трамвайники обговорювали перехід трамвая від бельгійського товариства до міста, а в Українському клубі учні влаштували «Вечорниці».
Аналіз складено за 107 записів; зараз у хроніці за цей день їх 105.
Ткаченко пояснив Малій Раді, що маніфестацію 29 березня не допустили через воєнний стан і відомості про намір контрреволюційних сил скористатися нею, зокрема проти «запрошеного на допомогу» німецького війська; заборон зборам і організаціям уряд, за його словами, не планує. Меншовики, есери й Бунд запитали, чому в Києві, що вже не є театром воєнних дій, зберігається стан облоги; Балабанов, Зарубін, Чижевський і Рафес критикували уряд, а Любченко й Порш його захищали, і з зали лунали взаємні докори. Рада прийняла формулу Любченка про задовільність пояснень, а питання про скасування воєнного стану перенесла на закрите засідання 2 квітня.
певність висока: Засідання описують незалежно «Нова Рада», «Відродження» і «Боротьба»; виклад промов узгоджується, розходиться лише час завершення.
30 березня 1918 року відбулося засідання Малої Ради.
Мала Рада. Засідання 30-го березня.
На засіданні Малої Ради 30 березня 1918 року міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснив, чому маніфестацію 29 березня визнано несвоєчасною й заборонено; Мала Рада прийняла формулу фракції УПСР про перехід до чергових справ, визнавши пояснення.
Мала Рада заслухавши звідомлення міністра внутрішніх справ про причини заборони маніфестації 29 березня приймає його і переходить до чергових справ
30 березня 1918 року у Малій Раді Павлов (російські соціал-демократи) від імені меншовиків, есерів і «Бунду» вніс запит, чому уряд підтвердив існування в Києві стану облоги й військового стану, хоча Київ та околиці вже не є театром воєнних дій, і які заходи вживатиме для відновлення нормального політичного життя; в обговоренні брали участь Балабанов, Рафес, Чижевський, Любченко, Шац та ін.
в силу яких міркуваннів уряд визнав можливим потвердити потребу існування у Київі стану облоги і військового стану
30 березня в Малій Раді міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснював заборону маніфестації 29 березня; після гострих дебатів (меншовики Павлов, Балабанов, Чижевський, бундівець Рафес, Порш та інші), що тривали до пів на шосту вечора, Рада визнала пояснення задовільними; питання про скасування воєнного стану в Києві перенесли на закрите засідання 2 квітня.
Заслухавши пояснення міністра внутрішніх справ і дебати в справі заборони маніфестації 29 березня, Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими
Мала Рада засідала 30 березня: перша половина пройшла мирно й діловито, а в другій, коли перейшли до запитів меншовиків і Бунду, атмосфера розпалилась; головували спочатку М. Грушевський, потім С. Веселовський.
Головував на зборах спочатву М. Грушевськни, а підвінець С. Веселовськнй
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко взяв слово поза чергою в Малій Раді й пояснив заборону маніфестації 29 березня, призначеної на день роковин революції: він спростовував звинувачення, ніби соціалістичний уряд посягає на свободу й чинить утиски.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко взяв поза чергою слово
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко виступив у Малій Раді поза чергою: заборону маніфестації 29 березня пояснив воєнним станом, відомостями про використання її контрреволюційними силами та спробами протесту проти німецького війська, запрошеного на допомогу.
Українська демократія не могла дозволити, щоб було ображено німецьке військо, котре тепер кладе голови за українську державу
Ткаченко заявив, що в Києві залишились контрреволюційні організації з коштами, а правительство не допустить виступів, ворожих українській державі, але заборон зборам і організаціям робити не збирається.
Нам відомо, що після відходу большовиків у Києві лишились певні контр-революційні організації
Меншовики й Бунд подали запитання до уряду: чи не припинить уряд військовий стан, який недопустимий із часу, коли Київ перестав бути в зоні воєнних дій, і які заходи вживе для відновлення нормального політичного життя.
яких заходів думає правительство вжити взагалі для відновлення нормального політичного життя в місцевостях, де припинились військові події?
Меншовик Балабанов критикував Ткаченка, нагадавши, що за Тимчасового уряду свободи були ширші; есер Зарубин вказав, що міська дума ще до повернення українських властей скасувала воєнний стан, тож міністерство не право навіть формально.
міська дума, після виходу з Києва большевиків і ще до повернення українських властей, оповістила була військовий стан скасованим
Любченко (УСР) і М. Порш (с.-д.) у Малій Раді виправдали заборону маніфестації: Порш сказав, що міська дума не мала права скасовувати воєнний стан, а гасло Всеросійських установчих зборів об'єднує й монархістів-контрреволюціонерів.
Міська дума не мала права скасовувати військового стану, бо не вона його заводила.
Мала Рада прийняла формулу переходу до порядку денного, запропоновану Любченком: пояснення міністра внутрішніх справ визнано задовільними; питання про скасування воєнного стану вирішили обговорити в закритому засіданні. Засідання закінчилось близько 6 вечора.
Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими й переходить до чергових справ
Чижевський і Рафес доводили, що Мала Рада не повинна дозволяти уряду самому вводити воєнний стан; на засіданні також зачитали постанову Черкаського повітового з'їзду з вимогою федерації з Росією, а Швець пояснив, що з'їзд селянської спілки в Смілі зірвали російські партії.
повітовий виконавчий комітет селянської спілки призначив був на 31 березня селянський з'їзд Черкаського повіту в м. Смілі
У Малій Раді в дебатах про заборону маніфестації лунали вигуки: «А хто віддавав під суд Генеральний Секретаріят!» і «А хто заборонив український військовий з'їзд?».
А хто заборонив український військовий з'їзд?
Мала Рада ухвалила закон про випуск тимчасових знаків Державної скарбниці на 100 млн крб номіналами 5, 10, 25 і 50 крб, забезпечених усім майном і прибутками УНР. Знаки мали ходити нарівні з кредитовими білетами, обмінюватися без доплати, бути погашеними до 1 березня 1919 р. й зберігати платіжну силу до 1 березня 1924 р.; за пізнішою працею, їх обмінювали на гривні з розрахунку 1 крб = 2 грн.
певність висока: Офіційний текст закону у «Вістнику», звіти «Відродження» й «Боротьби», дві пізніші монографії.
30 березня Мала Рада ухвалила закон про нові платіжні знаки Державної скарбниці (тимчасові, до випуску кредитних білетів) і призначила довічні державні пенсії по 2400 карбованців на рік удові М. Драгоманова Л. М. Драгомановій та І. Нечую-Левицькому.
ухвалено було видавати з державних коштів доживотню пенсію по 2.400 карбованців в рік вдові М. Драгоманова Л. М. Драгомановій та І. Нечукві-Левицькому.
Мала Рада на засіданні 30 березня ухвалила постанову про випуск державних бон на суму 100 мільйонів карбованців.
Мала Рада на засіданні 30 берез. с. р. ухвалила постанову про випуск державних бон на суму 100 мільйонів карбованців.
Мала Рада ухвалила пожиттєву пенсію по 2400 карбованців на рік Іванові Нечую-Левицькому та Л. М. Драгомановій й закон про випуск тимчасових платіжних знаків державної скарбниці з чинністю на п'ять років.
про видачу doживотньої пенсії з державних коштів по 2,000 карбованців на рік відомому українському письменникові Ів. Нечуй-Левицькому та Л. М. Драгоманові
Закон Центральної Ради від 30 березня 1918 р. про випуск знаків Державної Скарбниці на 100 мільйонів карбованців номіналами 5, 10, 25 і 50 карбованців; знаки забезпечені всіма прибутками й майном УНР.
випустити знаки Державної Скарбниці на загальну суму сто міліонів карбованців
Знаки Державної Скарбниці (закон від 30 березня 1918 р.) ходять нарівні з державними кредитовими білетами й обов'язкові до прийому за всіма платежами; обмін на кредитові білети — без перешкод, нагороди й доплати. Знаки мають бути погашені не пізніше 1 березня 1919 р., платіжну силу мають до 1 березня 1924 р.; фальшування карається як фальшування кредитових білетів.
Знаки ходять на рівні з державними кредитовими білетами обовязкові до прийому по всім виплатам і росчотам
Закон УНР від 30 березня 1918 р. про випуск знаків Державної скарбниці на 100 млн крб зі строком погашення до 1 березня 1919 р.; закон від 20 квітня 1918 р. оформив видачу скарбницею Держбанку зобов'язань на 500 млн крб для забезпечення випущених ним грошей.
закон УНР про випуск знаків Держскарбниці на суму в 100 млн. крб. від 30 березня 1918 року
30 березня 1918 року видано закон про випуск знаків Державної скарбниці в карбованцях на суму не більше 100 мільйонів; їх можна було обмінювати на гривні за паритетом 1 карбованець = 2 гривні.
Дня 30 березня 1918 року був виданий закон про випуск знаків Державної Скарбниці в карбованцях, на суму не більшу 100 мільйонів
Під головуванням Грушевського, а потім Веселовського Мала Рада призначила довічні пенсії вдові М. Драгоманова й І. Нечуєві-Левицькому та постановила, що там, де мирові суди ще не обрано, мирові судді розглядають справи одноосібно. Законопроєкт про тимчасові видатки в межах розпису 1917 р. після суперечки Новаковського з доповідачем Яковлєвим повернули до комісії; проєкт про оплату членів фінансового комітету передали до комісії законодавчих внесень. Міністр фінансів визнав, що річний розпис буде готовий не раніше другої половини року, бо більшовики знищили більшість матеріалів.
певність висока: Ухвали зафіксовані в офіційному «Вістнику» та в звітах «Нової Ради» і «Боротьби»; розмір пенсії в джерелах різниться.
Мала Рада 30 березня 1918 року ухвалила, серед інших дрібних законопроєктів, закон про пенсію родині українського письменника й громадського діяча М. П. Драгоманова та письменникові І. Нечую-Левицькому; обговорювався також законопроєкт Голубовича про порядок державних видатків у 1918 році.
ухвалюється між иншим законопроект про пенсії сімʼї українського письменника і громадського діяча М. П. Драгоманова і письменникові Нечуй-Левицькому.
Мала Рада 30 березня розглядала законопроєкт про порядок державних видатків у 1918 році до складення першого бюджету УНР: видатки мали робитися в межах дійсної потреби й не вище сум, затверджених у розходному розписі 1917 року; доповідав Яковлєв, а Мала Рада повернула проєкт у комісію для нової редакції.
повернути законопроект у комісію для вироблення нової редакції
Мала Рада 30 березня ухвалила закон про видачу з державних коштів довічної пенсії по 2400 карбованців на рік письменникові Нечуєві-Левицькому та вдові Л. М. Драгомановій; розглянула й законопроєкт про оплату членів фінансового комітету й передала його до комісії законодавчих внесків.
доживотньої ценсі з державних коштів по 2.000 карбованців
Мала Рада 30 березня розглядала бюджетний законопроєкт про порядок державних видатків у 1918 р.: до ухвалення бюджету видатки в межах дійсної потреби, не вище кошторису 1917 р., з місячними кредитами не більше 1/12 річного. Головували М. Грушевський, потім С. Веселовський.
всі державні видатки робляться в межах дійсної потреби, але в кожному разі не вище проти сум заведених до росходного росписy 1917 року
У Малій Раді Новаковський пропонував створити парламентську бюджетну комісію й критикував копіювання російських кошторисів; Яковлєв заперечив, а Рада ухвалила, щоб чотиримісячні розписи затверджувала Центральна Рада, і повернула законопроєкт до комісії.
Мала Рада пристала до цієї думки і за порадою М. Стасюка ухвалила повернути законопроект у комісію для вироблення нової редакції.
Мала Рада обговорювала питання про оплату членів фінансового комітету; заступник міністра фінансів проф. В. Мазуренко пояснив, що комітет складається з представників кількох міністерств і фахівців-фінансистів; проєкт передали до комісії законодавчих внесень.
заступник міністра фінансів проф. В. Мазуренко.
Міністр фінансів заявив у комісії, що розпис державних прибутків і видатків на цілий рік буде складено, ймовірно, у другій половині 1918 року; матеріали для бюджету були зібрані, але більшість їх знищили більшовики.
більшість їх було знищено большевиками.
Постанова Центральної Ради від 30 березня 1918 р.: у місцевостях, де члени мирового суду ще не вибрані й не затверджені, всі цивільні та карні справи мирові судді вирішують одноособово.
всі справи цивільні та карні рішаються мировими суддями одноособово.
Центральна Рада 30 березня 1918 р. призначила довічну пенсію вдові Михайла Драгоманова Людмилі Михайлівні Драгомановій і письменникові Іванові Нечую-Левицькому по 2400 карбованців на рік кожному.
2) в сумі 2.400 карб. річно письменникові Івану Семеновичу Нечую-Левицькому.
До Києва надійшло повідомлення, що 30 березня в Берліні обмінялися ратифікаційними грамотами основного й додаткових договорів між УНР і Німеччиною, і з цього дня вони набули законної сили.
певність середня: Одне урядове повідомлення в «Новій Раді»; дату прочитано з пошкодженого OCR («80/8»).
30 березня 1918 року до Києва надійшло повідомлення, що того дня в Берліні відбувся обмін ратифікаційними грамотами основного й додаткових договорів між УНР та Німеччиною; з цього дня договори набули законної сили.
З сьогоднішнього дня ці договори вступили в законну силу.
Генерал Гренер у наказі по німецьких військах з Києва від 30 березня наголосив, що війська прийшли на прохання українського уряду, вимагав залізної дисципліни, закупівель замість реквізицій і квитанцій у двох примірниках, бажано українською мовою. Німецький комендант Києва викликав представників місцевих газет і дав їм певні інструкції; «Нова Рада» заявила, що сама відповідає за свої звістки і надалі прийматиме урядових агентів лише в редакції. Того ж дня австро-угорське командування склало донесення про становище в Україні й особливо в Києві.
певність середня: Кожна звістка з одного джерела («Боротьба», «Нова Рада», архівне посилання в пізнішій праці); «вчора» в «Новій Раді» може означати й 29 березня.
Генерал Гренер (наказ німецьким військам, Київ, 30 березня) підкреслив, що німецькі війська прийшли на прохання українського уряду, нагадав про залізну дисципліну на вулиці, а потреби війська покривати передусім закупівлею; реквізиції — лише за квитками у двох примірниках, бажано українською мовою.
Німецькі війська прийшли на Україну на прозьбу українського уряду
29 березня 1918 року німецький комендант Києва викликав до себе представників місцевих газет, зокрема «Нової Ради», і дав редакціям певні інструкції; редакція «Нової Ради» публічно заявила, що відповідає за свої звістки сама і що надалі прийматиме агентів урядів лише в редакції або письмові повідомлення.
Вчора німецький комендант м. Київа викликав до себе на розмову в числі инших представника нашої газети ... розмова мала на увазі й деякі інструкції редакціям місцевих газет.
30 березня 1918 р. австро-угорське Головне командування склало донесення «Становище в Україні (особливо в Києві)».
Lage in der Ukraine (Speziell Kiew)," March 30, 1918
О 1-й годині дня австрійський посол фон Фляйшман відвідав міністра народної освіти В. Прокоповича в приміщенні міністерства.
певність висока: Однакову замітку подали «Відродження», «Робітнича газета» і «Боротьба» (найпевніше, з одного урядового повідомлення).
У суботу 30 березня 1918 року о 1-й годині дня австрійський посол фон Фляйшман відвідав міністра народної освіти в приміщенні міністерства.
В суботу 30 березня о 1-й годині дня Австрійський посол фон Флейшман завитав до П. Міністра Народньої Освіти в помешкання Міністерства.
Австрійський посол фон Флейшман у суботу, 30 березня, о 1 годині дня завітав з візитом до народного міністра освіти В. Прокоповича.
Візит австрійського посла. Австрійський посол фон-Флейшман у суботу 30 березня о 1-ій годині дня завитав з візитою до народнього міністра освіти В. Прокоповича.
У суботу, 30 березня, о 1 годині дня австрійський посол фон Флейшман зробив візит міністрові народної освіти в приміщенні міністерства.
В суботу, 30 березня, о 1 год. дня, австрійський посол фон-Флейшман зробив візіту п. міністрові нар. освіти
Наказом № 5 військовий міністр Жуковський доручив комендантам не допускати втручання польського війська у внутрішні справи УНР, негайно припиняти самочинні реквізиції хліба й фуражу й не дозволяти ділити відібрану в громадян зброю. Він також викликав з Одеси генерала Бубнова, щоб призначити його головним начальником морських сил України.
певність висока: Текст наказу в офіційному «Вістнику» і «Новій Раді»; телеграму про Бубнова подали три газети.
Наказом військового міністра УНР Жуковського від 30 березня 1918 р. (ч. 5) губернським і повітовим комендантам доручено не допускати втручання польського війська у внутрішні справи республіки, негайно припинити самовільні реквізиції фуражу й хліба польськими частинами та не дозволяти поділу відібраної в громадян зброї й майна.
Польське військо не має жодного права втручатись у внутрішні справи Республіки ... всякі самовільні реквізиції ... мусять бути негайно припинені
Наказ військового міністра від 30 березня 1918 р. № 5 про польські війська: польські війська не мають права втручатися у справи УНР, самочинні реквізиції фуражу, хліба й інших продуктів мають бути негайно припинені (реквізиції — лише за згодою українського уряду), поділу зброї й військового майна не повинно бути.
Польські війська не мають жадного права втручатись в внутрішні справи Української Народньої Республіки
Наказ військового міністра від 30 березня 1918 р. № 5 про польські війська: вони не мають права втручатися у внутрішні справи УНР, самочинні реквізиції фуражу, хліба й інших продуктів мають негайно припинитися, а зброю й військове майно, відібране в громадян УНР, між польськими й українськими частинами не ділити.
Польські війська не мають
Військовий і морський міністр УНР Жуковський викликав до Києва генерала Бубнова у зв'язку з призначенням його головним начальником морських сил України; Бубнов уже виїхав з Одеси.
Військовий І морський міністр Жуковський покликав до Київа ген. Бубнова, який вже виїхав. Покликання звязане з іменуванням Бубнова головним начальником морських сил України
Військовий і морський міністр Жуковський з Одеси (повідомлення від 30 березня) викликав до Києва генерала Бубнова, щоб доручити йому керування морськими силами України.
Одеса. 30. Військовий і морський міністер Жуковський покликав до Києва ген. Бубнова для того, щоби оддати йому управу морськими силами України.
Військовий і морський міністр Жуковський викликав до Києва генерала Бубнова, щоб призначити його головним начальником усіх морських сил України.
головним начальником всіх морських сил України.
Обіжник МВС № 83 констатував, що частина духовенства поширює чутки, ніби уряд зрадив віру й запроваджує унію з Римом, і наказував поминати в церквах «Державу та Владу Українську». Департамент сповідань вимагав від консисторій статистики церков, земель і кошторисів у межах 1917 р., заборонив без дозволу руйнувати старовинні церкви й призначати священиків без громадянства УНР. Обіжник № 548 зобов'язав комісарів навесні рішуче очистити забруднені міста, щоб запобігти пошестям.
певність висока: Офіційні тексти у «Вістнику»; чутка про унію відома лише в переказі уряду, тож вона не є фактом.
Обіжник Міністерства внутрішніх справ до єпархій (30 березня 1918 р., № 83): частина православного духовенства розсіває недовіру до уряду, вигадуючи чутки, ніби уряд зрадив віру й запроваджує унію з Римом; Департамент Сповідань наказує завжди поминати в церквах «Державу та Владу Українську», а не російську.
Департамент Ісповідань пропонує поминати на далі завжди, „Державу та Владу Українську"
За обіжником Міністерства внутрішніх справ від 30 березня 1918 р., по містах і селах поширювалися чутки, що уряд УНР зрадив віру й запроваджує унію з Римом.
повсюджуються злоумисні чутки, що правительство зрадило свій народ. Крім того воно запроваджує унію з Римом.
Обіжник Департаменту Сповідань консисторіям (30 березня 1918 р., № 95): надіслати відомості про кількість церковної землі в єпархіях (монастирської окремо) і суми, асигновані з державних та місцевих коштів на утримання духовенства, монастирів і церков, бажано по повітах.
скільки в епархії рахується церковної землі (монастирської окремо по кожному монастирю)
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 100): згідно з актом про підданство УНР духовенство мусить виконувати всі обов'язки й формальності щодо підданства й громадянства.
Консисторію пропонувати духовенству епархії виконувати всі обовʼязки і формальности що до підданства і громадянства.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 101): консисторії мають повідомити про музеї й бібліотеки церковно-археологічного значення та старовинні церкви; ці установи й будівлі не можна скасовувати чи руйнувати без дозволу Департаменту.
не можуть бути скасовані або зруйновані без дозволу Департамента Ісповідань.
Обіжник Департаменту Сповідань консисторіям (30 березня 1918 р., № 102): надіслати проєкти кошторисів на утримання духовних правлінь, церков, монастирів і духовенства на 1918 рік у межах кошторисних видатків 1917 року.
проекти кошторисів (сміт) на утримання духовних правлінь, церквів, манастирів і духовенства на 1918 рік в межах кошторисних видатків 1917 року
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 104): на посади священиків, дияконів і дяків не можна призначати осіб, які не визнають підданства УНР або не підпадають під закон про підданство.
на посади священиків, дияконів, та дяків не можуть призначатися особи, не визнаючі підданство Української Народньої Республіки
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 105): консисторії мають неодмінно надсилати до Департаменту проєкти будівництва церков, дзвіниць і каплиць; після розгляду проєкти негайно повертатимуть.
неодмінно надсилати йому всі проекти що-до будівлі церквів, дзвіниць та каплиць
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 96): консисторії мають негайно надіслати відомості про кількість православного населення, церков (парафіяльних і приписних окремо), монастирів, каплиць, парафій, духовенства, єпархіяльних добродійних товариств і підприємств, по повітах.
скільки в епархії маеться православної людности, церквів
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 106): консисторії мають надіслати всі статистичні відомості щодо єпархії, які є в їхніх канцеляріях.
всі статистичні відомости що до епархії, які маються в канцелярії Консисторії
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 30 березня 1918 року № 548 губернським і повітовим комісарам: оскільки наступає весна, а всі міста та населені пункти України дуже забруднені й загрожують різними пошестями, комісарам пропонується вжити рішучих заходів, щоб привести їх у належний санітарний стан; санітарні комісії та міліція мають стежити за виконанням місцевих постанов, винних слід притягати до суду за ст. 29 Уставу про покарання, що накладаються мировими суддями.
з огляду на те, що наступає весна, а всі міста, а також населені пункти України дуже забруднені, що загрожує ріжними пошестями
Накази міністра пошт і телеграфів № 32–38 заснували при міністерстві бібліотеку й тижневик «Вісти», подякували поштовикам, що воювали з більшовиками, і запровадили скорочені телеграфні адреси. Російські написи на поштових скриньках, вагонах, штемпелях і печатках мали замінити українськими, розпорядження російського міністерства заборонили виконувати, а міжнародні перекази мали йти через Київську головну поштову контору.
певність висока: Офіційні накази, надруковані у «Вістнику».
Наказ міністра почт і телеграфів № 32 від 30 березня 1918 року: при Міністерстві засновано бібліотеку з українських і закордонних видань з почтової, телеграфної й телефонної справи; кошти на її щорічне поповнення вносять до бюджету міністерства.
При Народньому Міністерстві Почт і Телеграфів наказую заснувати бібліотеку
Наказ міністра почт і телеграфів № 33 від 30 березня 1918 року: усім членам Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфа й телефона, що записалися до вільного козацтва та українських військ під час наступу російських большевиків, дякують; тих, хто брав активну участь у боях, підвищено на один ряд, а про вбитих і розстріляних членів Спілки наказано подати біографії для увічнення пам'яті.
про всіх убитих в боях і розстріляних членів Спілки донести мені з біографіями їх для увіковічення славної памяти
Наказом № 34 від 30 березня 1918 року Міністерство Почт і Телеграфів УНР засновує тижневик «Вісти Народнього Міністерства Почт і Телеграфів» з офіційною частиною (закони Центральної Ради, розпорядження Ради Народніх Міністрів, накази міністра) та неофіційною (статті про почтове, телеграфне й телефонне діло).
заснувати видавництво тижневика: „Вісти Народнього Міністерства Почт і Телеграфів"
Наказ № 35 від 30 березня 1918 року запровадив скорочені умовні адреси для телеграм до Міністерства: «Наміпошт» — народній міністр почт і телеграфів, «Тонаміпошт» — його товариш, «Міпошт» — Міністерство Почт і Телеграфів.
Народній Міністр Почт і телеграфів - Наміпошт.
Наказ № 36 від 30 березня 1918 року: усі написи російською мовою на почтових скриньках, у вагонах, на штемпелях і печатках слід найближчим часом замінити українськими (додаток до наказу № 8 від 15 лютого 1918 року).
всі написи на російській мові: на почтових скриньках, вагонах, штемпелях та печатках в найближчий час замінити написами на українській мові.
Наказ № 37 від 30 березня 1918 року: обіжники міністра почт і телеграфів надалі видаватимуть окремими наказами з окремою нумерацією; заборонено розсилати й виконувати розпорядження та обіжники російського міністерства та його «Почтово-телеграфний журнал».
забороняється виконувати і розсилати по Україні почтою або телеграфом взагалі розпорядження і обіжники російського міністерства.
Наказ № 38 від 30 березня 1918 року про виплату міжнародних почтових переводів: усі міжнародні перекази, подані на території України, пересилають до Київської Головної Почтової Контори для реєстрації; перекази, одержані безпосередньо з-за кордону, а не через Київ, виплаті не підлягають, їх слід пересилати до Київської Головної Почтової Контори.
Всі межнародні переводи, що будуть подані на території України, почтовими установами направляються до Київської Головної Почтової Контори
Делегатські збори службовців київського трамвая обговорили перехід підприємства від Бельгійської спілки у власність міської думи. Службовці наголошували, що за їхнього управління кількість вагонів на лініях зросла з 78 до 100, а денний виторг — з 21 до 37 тис. крб, обурювалися відстороненням свого виконкому й поверненням інженера, якого раніше звільнили бельгійці, і обрали комісію з чотирма вимогами до думи.
певність середня: Один звіт у «Робітничій газеті», що подає позицію службовців; відповіді думи немає.
У суботу, 30 березня (н. ст.), відбулися делегатські збори службовців київського трамвая, де обговорювали перехід трамваю у власність Міської думи; досі трамвайне підприємство належало Бельгійській спілці акціонерів.
В суботу 30 березня н. с. відбулися делегатські збори трамвайних служачих м. Київа. На зборах обговорювалась справа переходу трамваю у власність М. Думи. До цього часу трамвайне підприємство належало до Бельгійської спілки акціонерів.
Від літа Міська дума намагалася викупити трамвай, але переговори з Бельгійською спілкою затягнулися; коли трамваю загрожувала повна руїна, службовці доручили господарство своєму виконавчому комітетові.
Ще з літа М. Дума робила заходи, аби викупити трамвай у свою власність, але переговори Думи з Белг. Спілкою затягнулись ... службовці трамваю доручили господарську справу своєму виконавчому комітетові
Під управлінням службовців кількість трамвайних вагонів, що курсують, зросла з 78 до 100, а денна виручка трамвая — з 21 до 37 тисяч карбованців.
збільшилось число курсіруючих вагонів (78 ваг. до 100) і денна виручка з 21 т. карб. до 37 тисяч
Трамвайні службовці були обурені останнім розпорядженням Міської думи, за яким їхній виконавчий комітет повністю відсувався від управління трамваєм; на зборах нагадали про інженера Кроке, якого Бельгійська спілка раніше розрахувала за непродуктивну працю, а Дума знову хотіла поставити на чолі, і обрали комісію до Міської думи з чотирма запитаннями (про визнання колективного договору, виплату ліквідаційного капіталу, участь службовців в управлінні й умови позичкової каси).
служачі були обурені останнім роспорядженням М. Думи, згідно з яким виконавчий комітет служачих відсувається цілком від участи в управлінні трамвайним підприємством ... пана Крокса, котрого розчитала Бельгійська Спілка ... вибрати до М…
За «Боротьбою», Рада Народних Міністрів вирішила внести законопроєкти про кредити земствам на 100 млн і земельним комітетам на 15 млн крб; Міністерство земельних справ роз'яснило, що полонені центральних держав можуть лишатися в Україні лише за згодою уряду. Міністерство харчових справ доручило трьом уповноваженим реквізувати безхазяйні харчові вантажі на станціях київського вузла, а нарада з професорами Політехнічного інституту постановила негайно налагодити виробництво кормово-мелясової мішанки.
певність середня: Кожне повідомлення з одного джерела («Боротьба», «Вістник», «Нова Рада»); дата ухвали про кредити суперечлива.
30 березня Рада народних міністрів УНР ухвалила внести до Центральної Ради законопроєкти про кредити земствам на 100 мільйонів і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
відкриття кредитів земствам на сто мільйонів карбованців і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
За циркуляром Міністерства земельних справ, військовополонені Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії й Туреччини, що перебувають в Україні, можуть залишатися тут на підставі ст. VI мирного договору за згодою уряду УНР.
можуть залишатися на території Української Народньої Республіки, коли одержать на це згоду від Правительства Української Народньої Республіки.
Наказ Міністерства Харчових Справ № 34 від 30 березня 1918 року: для реквізиції на станціях київського вузла харчових вантажів, затриманих з різних обставин або одержаних без документів і неодержаних у встановлений строк, уповноважено агента Міністерства по розвантаженню на станції Київ І товарна Зозулю, представника Київської Губернської Продовольчої Управи Пономарева й представника Київського Міського Продовольчого Комітету Семенова; акти реквізиції мають підписувати ці особи й представник залізниці.
Для реквізиції на станціях київського вузла харчових грузів, затриманих по різним обставинам, або одержаних без жадних документів ... уповноважуються
30 березня 1918 року при Міністерстві харчових справ відбулося засідання секції кормових сурогатів технічного комітету за участю професорів Політехнічного інституту Маркова й Устьянцева та представників міського харчового комітету й інтендантства; ухвалено терміново організувати виробництво кормово-мелясової мішанки та дослідно-контрольний пункт; наступне засідання — у четвер о 10 год. ранку.
зібрання висловилось за необхідність і невідкладність організації продукції кормо-мелясової мішанки
Канівський повітовий з'їзд ухвалив засіяти всю землю, користуватися нею за зрівняльним принципом гуртками щонайменше по 10 осіб, сіяти буряки громадою й платити за день праці чоловікові 3 крб, жінці 2, за коня 5 крб; він просив Раду знизити ціни на товари й підтримати уряд у боротьбі з «панами». Волосні комітети Васильківщини вирішили засіяти поміщицькі, церковні й удільні землі силами товариств бідноти.
певність середня: Кореспонденції лише в «Боротьбі», частково з пошкодженого OCR; це повітові події, не київські.
З'їзд у Каніві (Київщина) 30 березня постановив засівати всю землю, дозволити всім користуватися нею за урівнювальним принципом і обробляти земельні ділянки гуртками не менш ніж по 10 чоловік; головою з'їзду обрано Гуріненка.
Повітовий з'їзд було скликано 30 березоля 1918 р. канівським повітовим земельним комітетом.
Канівський повітовий селянський з'їзд (30 березня) постановив сіяти буряки всією громадою й встановив сталі ціни за працю: чоловікові 3 карбованці, жінці 2, на коняку 5 карбованців.
Установлено такі сталі ціни за працю: чоловікові 3 карбованці жінці — 2 карб. а на коняку 5 карб.
За ухвалою Канівського з'їзду жінці за працю платили 2 карбованці.
жінці — 2 карб. а на коняку 5 карб.
За ухвалою Канівського з'їзду за працю коня платили 5 карбованців.
а на коняку 5 карб.
Канівський з'їзд ухвалив просити Центральну Раду понизити ціни на товари й підтримувати Раду Народних Міністрів у боротьбі з «народними ворогами — панами», які залякують людей, щоб ті відмовлялися від панських земель.
прохати Центральну Раду понизити ціну на товари
Васильківські повітові земельні комітети 30 березня ухвалили, щоб усі ... (посів/засів) провадили узгоджено з волосними комітетами.
ВАСИЛЬКІВ, 30 березола.
Волосні земельні комітети Васильківського повіту постановили, що всі поміщицькі, церковні та удільні землі мають бути засіяні цього року силами товариств бідного малоземельного й безземельного селянства з круговою порукою.
щоб усі поміщицькі, церковні, удільні, і инші хозяйські землі були конечно в цьому році засіяні.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 30 березня 1918 р. · 03-4461
по 2400 крб на рік вдові Людмилі Михайлівні Драгомановій та І. Нечую-Левицькому
2) в сумі 2.400 карб. річно письменникові Івану Семеновичу Нечую-Левицькому.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · В суботу 30 березня · 03-1420
по 2400 крб на рік вдові Л. М. Драгомановій та Нечую-Левицькому
ухвалено було видавати з державних коштів доживотню пенсію по 2.400 карбованців в рік вдові М. Драгоманова Л. М. Драгомановій та І. Нечукві-Левицькому.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 2 квітня н. ст. 1918 · 03-3876
по 2000 крб Нечуєві-Левицькому та «Л. М. Драгоманову»
доживотньої ценсі з державних коштів по 2.000 карбованців
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 30 березоля · 03-4006
по 2000 крб на рік Нечуєві-Левицькому та Л. М. Драгоманову
про видачу doживотньої пенсії з державних коштів по 2,000 карбованців на рік відомому українському письменникові Ів. Нечуй-Левицькому та Л. М. Драгоманові
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 30-го березня · 03-1302
пенсія «родині» Драгоманова, без суми
ухвалюється між иншим законопроект про пенсії сімʼї українського письменника і громадського діяча М. П. Драгоманова і письменникові Нечуй-Левицькому.
Оцінка аналізу. 2400 крб на рік вдові Людмилі Михайлівні: так в офіційному тексті закону й у «Відродженні». «2000» і чоловіче «Драгоманову» в «Боротьбі» — помилка набору або OCR.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 03-1299
«вчора» в номері від 31 березня, тобто нібито 30 березня
Вчора делегація німецької преси ... „Frankfurter Zeitung" ... „Vossische Zeitung"
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 29/3 · 03-3909
телеграма УТА від 29/3
делегація німецької преси ... завітала до міністра-президента Голубовича
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 31 березня н. ст. 1918 · 03-3854
29 березня
Делегація предогавників німецької преси у премьер-міністра В. Голубовича.
Оцінка аналізу. Імовірніше 29 березня: недільний номер «Нової Ради» верстали в суботу, тож «вчора» означало п'ятницю; телеграма УТА прямо датована 29-м. Це ж стосується «вчорашнього» виклику редакторів німецьким комендантом (03-1278).
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · В суботу 30 березня · 03-1421
дебати тривали до пів на шосту вечора
Заслухавши пояснення міністра внутрішніх справ і дебати в справі заборони маніфестації 29 березня, Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 30 березоля · 03-4012
засідання закінчилося близько 6-ї вечора
Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими й переходить до чергових справ
Оцінка аналізу. Розбіжність несуттєва: дебати про маніфестацію завершилися о 17:30, а засідання загалом — близько 18:00.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 30 березоля · 03-3932
30 березня: кредити земствам 100 млн і земельним комітетам 15 млн крб
відкриття кредитів земствам на сто мільйонів карбованців і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · засідання 29-го березня · 03-1611
29 березня: 100 млн крб позик місцевому самоврядуванню
постанову Ради Народніх Міністрів, винесену на засіданні 29-го березня, згідно з котрою має бути в найскоршім часі внесено у Центральну Раду законопроект про асигновку 100.000.000 карбованців на видачу короткострочних…
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 03-1645
ухвалено 29 березня
Рада Народніх Міністрів на засіданню 29 березня сей законопроект приняла ... 8 го квітня замісць його прийшло від кодифікаційного відділу Центральної Ради повідомлення
Оцінка аналізу. Сто мільйонів для самоврядування — найпевніше, та сама ухвала від 29 березня; «30 березоля» в «Боротьбі», схоже, дата телеграми. Кредит земельним комітетам згадує тільки «Боротьба».
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 30 березоля · 03-4006
тимчасові знаки «з чинністю на п'ять років»
про видачу doживотньої пенсії з державних коштів по 2,000 карбованців на рік відомому українському письменникові Ів. Нечуй-Левицькому та Л. М. Драгоманові
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 30 березня 1918 р. · 03-4459
погашення до 1 березня 1919 р., платіжна сила до 1 березня 1924 р.
Знаки ходять на рівні з державними кредитовими білетами обовязкові до прийому по всім виплатам і росчотам
Оцінка аналізу. Суперечності немає: «Боротьба» спростила норму закону — знаки мали ходити ще п'ять років після строку погашення. Точне формулювання дає офіційний «Вістник».
Цитата дня
Головна Медико-Санітарна Управа запрошує на 30-е березоля представників на нарадуГоловна медико-санітарна управа запрошує представників на нараду 30 березня щодо становища медико-санітарних організацій на місцях і участі держави в допомозі органам місцевого самоврядування.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №25, с. 2 · 03-3505
Ціна дня
денна виручка київського трамвая під управлінням службовців
37 000 крб за день
Київ · «Робітнича газета» (Київ, 1918), №238, с. 3 · 03-1619
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| довічна державна пенсія (Л. Драгомановій, І. Нечую-Левицькому) | 2 400 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №4, с. 2 |
| баланс Українського кооперативного банку | 8 044 000 крбна 30 березня 1918 | «Відродження», газета (Київ, 1918), №61, с. 3 |
| довічна пенсія письменнику Нечую-Левицькому | 2 000 крбпенсія | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №30, с. 1 |
| випуск державних бон | 100 000 000 крбсума випуску | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 3 |
| кредити земствам | 100 000 000 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №29, с. 3 |
| пожиттєва пенсія І. Нечую-Левицькому та Л. Драгоманову | 2 000 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 |
| ціна праці чоловіка | 3 крбдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| ціна праці жінки | 2 крбдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| ціна праці коня | 5 крбдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| випуск знаків Державної Скарбниці | 100 000 000 крбзагальна сума | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №19, с. 2 |
| довічна пенсія Л. Драгомановій та І. Нечую-Левицькому | 2 400 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №19, с. 2 |
| платня кур'єра Департаменту Простих Податків | 175 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №19, с. 4 |
| платня машиністки Департаменту Загальної Канцелярії | 200 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №21, с. 1 |
| місячна платня завідувача підвідділу (В. Р. Ковтуненко) Міністерства Харчових Справ | 750 карбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №24, с. 3 |
| місячна платня комісара митниці Радивилів | 600 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №26, с. 4 |
| місячна платня урядовця за вільним наймом, Департамент посередніх податків | 300 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №27, с. 2 |
Афіша й культура
Погода
Працівники-католики урядових і самоврядних установ мали вихідні 30 березня — 1 квітня з нагоди свого Великодня (03-1274). В Українському клубі гурток середньошкільників улаштував «Вечорниці»: учні, січові стрільці й козаки-полонені співали «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна» й танцювали коломийку; на Бульварно-Кудрявській почалися безкоштовні читання з українознавства, у Троїцькому народному домі грали «Лимерівну», у Комерційному інституті збирався Союз студентів — колишніх військових (03-1337, 03-1245, 03-1368, 03-3668, 03-1290). Кооператори обрали управу Центрального кооперативного комітету на чолі з Б. Мартосом, а баланс Українського кооперативного банку зріс до 8 млн 44 тис. крб; медико-санітарна управа скликала нараду губернських бюро (03-1347, 03-1468, 03-1500, 03-1104). Платні в урядових наказах: кур'єр — 175 крб на місяць, машиністки — 200–250, урядовці — 250–300, завідувач підвідділу Міністерства харчових справ — 750, комісари митниць — 450–600 крб (03-4499, 03-4530, 03-4660, 03-4622, 03-4653).
30 березня Мала Рада ухвалила закон про нові платіжні знаки Державної скарбниці (тимчасові, до випуску кредитних білетів) і призначила довічні державні пенсії по 2400 карбованців на рік удові М. Драгоманова Л. М. Драгомановій та І. Нечую-Левицькому.
ухвалено було видавати з державних коштів доживотню пенсію по 2.400 карбованців в рік вдові М. Драгоманова Л. М. Драгомановій та І. Нечукві-Левицькому.
Головна медико-санітарна управа запросила на 30 березня представників медико-санітарних бюро губернських земств України на нараду про сучасний стан медико-санітарних організацій на місцях і участь держави в допомозі органам місцевого самоврядування.
Головна Медико-Санітарна Управа запрошує на 30-е березня представників Медико-Санітарних Бюро Губерніяльних Земств України на нараду ...
Мала Рада постановила засідати не менше двох разів на тиждень — по вівторках і суботах об 11:30, а за потреби і по четвергах; засідання 26 березня закінчилося близько 4-ї години вечора, наступне призначили на суботу 30 березня.
засідання мають відбуватись не менше як двічі на тиждень, а саме по вівторках і суботах в одинайцять з половиною годин дня
Читано з зображення. Дата найближчого засідання — з тексту «в суботу 30 березня». [колонка 7 за наскрізною нумерацією плиток]
На суботу 30 березня о 5-й годині вечора скликали перші загальні збори Українсько-німецького товариства культурно-економічного зближення: читання статуту, вибори Ради.
на суботу 30 березоля о год. 5 веч. перші загальні збори т-ва
Читано з зображення. [колонка 20 за наскрізною нумерацією плиток]
У Малій Раді Новаковський пропонував створити парламентську бюджетну комісію й критикував копіювання російських кошторисів; Яковлєв заперечив, а Рада ухвалила, щоб чотиримісячні розписи затверджувала Центральна Рада, і повернула законопроєкт до комісії.
Мала Рада пристала до цієї думки і за порадою М. Стасюка ухвалила повернути законопроект у комісію для вироблення нової редакції.
Читано з зображення.
Мала Рада ухвалила пожиттєву пенсію по 2400 карбованців на рік Іванові Нечую-Левицькому та Л. М. Драгомановій й закон про випуск тимчасових платіжних знаків державної скарбниці з чинністю на п'ять років.
про видачу doживотньої пенсії з державних коштів по 2,000 карбованців на рік відомому українському письменникові Ів. Нечуй-Левицькому та Л. М. Драгоманові
Читано з зображення. Ім'я Драгоманова надруковано як «Л. М.»; вдова Людмила Михайлівна Драгоманова (за офіційним текстом закону).
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко виступив у Малій Раді поза чергою: заборону маніфестації 29 березня пояснив воєнним станом, відомостями про використання її контрреволюційними силами та спробами протесту проти німецького війська, запрошеного на допомогу.
Українська демократія не могла дозволити, щоб було ображено німецьке військо, котре тепер кладе голови за українську державу
Читано з зображення. Цифра дня 29 березня в рядку про маніфестацію частково затерта; за №29 — 29 березня.
Ткаченко заявив, що в Києві залишились контрреволюційні організації з коштами, а правительство не допустить виступів, ворожих українській державі, але заборон зборам і організаціям робити не збирається.
Нам відомо, що після відходу большовиків у Києві лишились певні контр-революційні організації
Читано з зображення.
Меншовики й Бунд подали запитання до уряду: чи не припинить уряд військовий стан, який недопустимий із часу, коли Київ перестав бути в зоні воєнних дій, і які заходи вживе для відновлення нормального політичного життя.
яких заходів думає правительство вжити взагалі для відновлення нормального політичного життя в місцевостях, де припинились військові події?
Читано з зображення.
Меншовик Балабанов критикував Ткаченка, нагадавши, що за Тимчасового уряду свободи були ширші; есер Зарубин вказав, що міська дума ще до повернення українських властей скасувала воєнний стан, тож міністерство не право навіть формально.
міська дума, після виходу з Києва большевиків і ще до повернення українських властей, оповістила була військовий стан скасованим
Читано з зображення.
Любченко (УСР) і М. Порш (с.-д.) у Малій Раді виправдали заборону маніфестації: Порш сказав, що міська дума не мала права скасовувати воєнний стан, а гасло Всеросійських установчих зборів об'єднує й монархістів-контрреволюціонерів.
Міська дума не мала права скасовувати військового стану, бо не вона його заводила.
Читано з зображення.
Мала Рада прийняла формулу переходу до порядку денного, запропоновану Любченком: пояснення міністра внутрішніх справ визнано задовільними; питання про скасування воєнного стану вирішили обговорити в закритому засіданні. Засідання закінчилось близько 6 вечора.
Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими й переходить до чергових справ
Читано з зображення.
В Одесі відбулися похорони офіцера першого гайдамацького куріня Остапа Сиса, вбитого матросами; тіло з тягарем на ногах витягли з моря.
звірськи убитого матросами офіцера першого гайдамацького куріня Остапа Сиса
Читано з зображення.
У Малій Раді в дебатах про заборону маніфестації лунали вигуки: «А хто віддавав під суд Генеральний Секретаріят!» і «А хто заборонив український військовий з'їзд?».
А хто заборонив український військовий з'їзд?
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
Мала Рада обговорювала питання про оплату членів фінансового комітету; заступник міністра фінансів проф. В. Мазуренко пояснив, що комітет складається з представників кількох міністерств і фахівців-фінансистів; проєкт передали до комісії законодавчих внесень.
заступник міністра фінансів проф. В. Мазуренко.
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
У суботу, 30 березня, о 1 годині дня австрійський посол фон Флейшман зробив візит міністрові народної освіти в приміщенні міністерства.
В суботу, 30 березня, о 1 год. дня, австрійський посол фон-Флейшман зробив візіту п. міністрові нар. освіти
Читано з зображення.
30 березня 1918 року відбулося засідання Малої Ради.
Мала Рада. Засідання 30-го березня.
Мала Рада 30 березня 1918 року ухвалила, серед інших дрібних законопроєктів, закон про пенсію родині українського письменника й громадського діяча М. П. Драгоманова та письменникові І. Нечую-Левицькому; обговорювався також законопроєкт Голубовича про порядок державних видатків у 1918 році.
ухвалюється між иншим законопроект про пенсії сімʼї українського письменника і громадського діяча М. П. Драгоманова і письменникові Нечуй-Левицькому.
30 березня в Малій Раді міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснював заборону маніфестації 29 березня; після гострих дебатів (меншовики Павлов, Балабанов, Чижевський, бундівець Рафес, Порш та інші), що тривали до пів на шосту вечора, Рада визнала пояснення задовільними; питання про скасування воєнного стану в Києві перенесли на закрите засідання 2 квітня.
Заслухавши пояснення міністра внутрішніх справ і дебати в справі заборони маніфестації 29 березня, Центральна Рада вважає ці пояснення задовольняючими
Мала Рада 30 березня розглядала бюджетний законопроєкт про порядок державних видатків у 1918 р.: до ухвалення бюджету видатки в межах дійсної потреби, не вище кошторису 1917 р., з місячними кредитами не більше 1/12 річного. Головували М. Грушевський, потім С. Веселовський.
всі державні видатки робляться в межах дійсної потреби, але в кожному разі не вище проти сум заведених до росходного росписy 1917 року
Читано з зображення.
Союз студентів — колишніх військових 30 березня 1918 року о 4 год. дня проводив перше організаційне загальне зібрання в актовій залі Комерційного інституту (вхід з Нестерівської); порядок денний — вибори правління.
1-ше організаційне загальне зібрання членів союзу студентів, бувших військових ... в актовім залі Комерційного інституту (входити з Нестерівської) о 4-ій год. дня.
Дату «80-r0» прочитано як 30 березня.
Мала Рада засідала 30 березня: перша половина пройшла мирно й діловито, а в другій, коли перейшли до запитів меншовиків і Бунду, атмосфера розпалилась; головували спочатку М. Грушевський, потім С. Веселовський.
Головував на зборах спочатву М. Грушевськни, а підвінець С. Веселовськнй
Прізвища з OCR читаються з певною похибкою.
З'їзд у Каніві (Київщина) 30 березня постановив засівати всю землю, дозволити всім користуватися нею за урівнювальним принципом і обробляти земельні ділянки гуртками не менш ніж по 10 чоловік; головою з'їзду обрано Гуріненка.
Повітовий з'їзд було скликано 30 березоля 1918 р. канівським повітовим земельним комітетом.
Читано з зображення.
Міністерство польських справ повідомило: за ухвалою Ради народних міністрів від 27 березня 1918 року працівники й урядовці-поляки римо-католицького віросповідання в урядових установах та установах самоврядування звільняються від праці в суботу 30 березня, неділю 31 березня та понеділок 1 квітня з нагоди католицького Великодня.
працьовники й урядовці поляки, римсько-католицької віри ... звільняються від праці в суботу 30 березня, неділю ... і понеділок 1 квітня з нагоди великодніх свят
Дати вихідних частково відновлено з OCR; католицький Великдень 1918 року припадав на 31 березня.
30 березня 1918 р. відбулися збори Центрального українського кооперативного комітету: головою управи обрано Б. М. Мартоса, членами управи — О. П. Ночвина та Г. І. Павловського; збори вимагали передати комітету справи колишньої урядової інспекції дрібного кредиту.
головою управи—Б. М. Мартоса, а членами її О. П. Ночвина та Г. І. Павловського.
Ім'я голови комітету в OCR спотворене (ймовірно, Крижановський).
Чижевський і Рафес доводили, що Мала Рада не повинна дозволяти уряду самому вводити воєнний стан; на засіданні також зачитали постанову Черкаського повітового з'їзду з вимогою федерації з Росією, а Швець пояснив, що з'їзд селянської спілки в Смілі зірвали російські партії.
повітовий виконавчий комітет селянської спілки призначив був на 31 березня селянський з'їзд Черкаського повіту в м. Смілі
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
26 і 30 березня 1918 року відбулися засідання Кооперативного комітету в Києві; член управи Павловський заявив про необхідність генеральної реформи комітету і створення нової Всеукраїнської кооперативної інституції.
Кооперація. 26 и 30 березіля ... засідання роспочинається заявою ... управи п. Павловського ... необхідність генеральної реформи комітета і утворення цілком нової Всеукраїнської кооперативної інституції.
Текст сильно пошкоджений OCR.
Васильківські повітові земельні комітети 30 березня ухвалили, щоб усі ... (посів/засів) провадили узгоджено з волосними комітетами.
ВАСИЛЬКІВ, 30 березола.
OCR пошкоджений: суть постанови відновлено лише наближено.
Військовий і морський міністр УНР Жуковський викликав до Києва генерала Бубнова у зв'язку з призначенням його головним начальником морських сил України; Бубнов уже виїхав з Одеси.
Військовий І морський міністр Жуковський покликав до Київа ген. Бубнова, який вже виїхав. Покликання звязане з іменуванням Бубнова головним начальником морських сил України
Телеграма УТА з Одеси від 30 березня.
30 березня 1918 року у Малій Раді Павлов (російські соціал-демократи) від імені меншовиків, есерів і «Бунду» вніс запит, чому уряд підтвердив існування в Києві стану облоги й військового стану, хоча Київ та околиці вже не є театром воєнних дій, і які заходи вживатиме для відновлення нормального політичного життя; в обговоренні брали участь Балабанов, Рафес, Чижевський, Любченко, Шац та ін.
в силу яких міркуваннів уряд визнав можливим потвердити потребу існування у Київі стану облоги і військового стану
Наказ військового міністра від 30 березня 1918 р. № 5 про польські війська: вони не мають права втручатися у внутрішні справи УНР, самочинні реквізиції фуражу, хліба й інших продуктів мають негайно припинитися, а зброю й військове майно, відібране в громадян УНР, між польськими й українськими частинами не ділити.
Польські війська не мають
Читано з OCR-тексту. Підстава наказу: «не один раз надходять відомості про ті великі перешкоди, які творять населенню» польські війська.
Військовий і морський міністр Жуковський з Одеси (повідомлення від 30 березня) викликав до Києва генерала Бубнова, щоб доручити йому керування морськими силами України.
Одеса. 30. Військовий і морський міністер Жуковський покликав до Києва ген. Бубнова для того, щоби оддати йому управу морськими силами України.
Дата повідомлення — 30 березня; стосується призначення начальника морських сил України.
Військовий і морський міністр Жуковський викликав до Києва генерала Бубнова, щоб призначити його головним начальником усіх морських сил України.
головним начальником всіх морських сил України.
Читано з зображення.
Наказом військового міністра УНР Жуковського від 30 березня 1918 р. (ч. 5) губернським і повітовим комендантам доручено не допускати втручання польського війська у внутрішні справи республіки, негайно припинити самовільні реквізиції фуражу й хліба польськими частинами та не дозволяти поділу відібраної в громадян зброї й майна.
Польське військо не має жодного права втручатись у внутрішні справи Республіки ... всякі самовільні реквізиції ... мусять бути негайно припинені
Наказ ухвалено в Києві військовим міністерством; опубліковано 4 квітня.
Генерал Гренер (наказ німецьким військам, Київ, 30 березня) підкреслив, що німецькі війська прийшли на прохання українського уряду, нагадав про залізну дисципліну на вулиці, а потреби війська покривати передусім закупівлею; реквізиції — лише за квитками у двох примірниках, бажано українською мовою.
Німецькі війська прийшли на Україну на прозьбу українського уряду
Читано з зображення.
Наказ військового міністра від 30 березня 1918 р. № 5 про польські війська: польські війська не мають права втручатися у справи УНР, самочинні реквізиції фуражу, хліба й інших продуктів мають бути негайно припинені (реквізиції — лише за згодою українського уряду), поділу зброї й військового майна не повинно бути.
Польські війська не мають жадного права втручатись в внутрішні справи Української Народньої Республіки
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; про «великі перешкоди», які польські війська створюють населенню, наказ згадує як про відомості, що надходять неодноразово.
Наказ міністра почт і телеграфів № 33 від 30 березня 1918 року: усім членам Всеукраїнської Спілки робітників почти, телеграфа й телефона, що записалися до вільного козацтва та українських військ під час наступу російських большевиків, дякують; тих, хто брав активну участь у боях, підвищено на один ряд, а про вбитих і розстріляних членів Спілки наказано подати біографії для увічнення пам'яті.
про всіх убитих в боях і розстріляних членів Спілки донести мені з біографіями їх для увіковічення славної памяти
Читано з OCR-тексту.
30 березня 1918 р. австро-угорське Головне командування склало донесення «Становище в Україні (особливо в Києві)».
Lage in der Ukraine (Speziell Kiew)," March 30, 1918
Автор есею — Ігор Каменецький. Архівне джерело, корисне для подальших пошуків.
Мала Рада на засіданні 30 березня ухвалила постанову про випуск державних бон на суму 100 мільйонів карбованців.
Мала Рада на засіданні 30 берез. с. р. ухвалила постанову про випуск державних бон на суму 100 мільйонів карбованців.
Читано з зображення.
30 березня Рада народних міністрів УНР ухвалила внести до Центральної Ради законопроєкти про кредити земствам на 100 мільйонів і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
відкриття кредитів земствам на сто мільйонів карбованців і земельним комітетам на 15 мільйонів карбованців.
Читано з зображення.
За циркуляром Міністерства земельних справ, військовополонені Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії й Туреччини, що перебувають в Україні, можуть залишатися тут на підставі ст. VI мирного договору за згодою уряду УНР.
можуть залишатися на території Української Народньої Республіки, коли одержать на це згоду від Правительства Української Народньої Республіки.
Читано з зображення.
В Одесі прибув австрійський пароплав із Констанци з хімічними та фармацевтичними товарами; головний комісар Комірний на засіданні Одеської ради робітничих депутатів пояснив, що роззброюють лише «темні елементи».
До Одеси прибув з Констанци австрийський пароплав з химічними і фармацевтичними товарами.
Читано з зображення.
Міністр фінансів заявив у комісії, що розпис державних прибутків і видатків на цілий рік буде складено, ймовірно, у другій половині 1918 року; матеріали для бюджету були зібрані, але більшість їх знищили більшовики.
більшість їх було знищено большевиками.
Читано з зображення. Додано під час другого проходу.
Постанова Центральної Ради від 30 березня 1918 р.: у місцевостях, де члени мирового суду ще не вибрані й не затверджені, всі цивільні та карні справи мирові судді вирішують одноособово.
всі справи цивільні та карні рішаються мировими суддями одноособово.
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 100): згідно з актом про підданство УНР духовенство мусить виконувати всі обов'язки й формальності щодо підданства й громадянства.
Консисторію пропонувати духовенству епархії виконувати всі обовʼязки і формальности що до підданства і громадянства.
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 101): консисторії мають повідомити про музеї й бібліотеки церковно-археологічного значення та старовинні церкви; ці установи й будівлі не можна скасовувати чи руйнувати без дозволу Департаменту.
не можуть бути скасовані або зруйновані без дозволу Департамента Ісповідань.
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 104): на посади священиків, дияконів і дяків не можна призначати осіб, які не визнають підданства УНР або не підпадають під закон про підданство.
на посади священиків, дияконів, та дяків не можуть призначатися особи, не визнаючі підданство Української Народньої Республіки
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 105): консисторії мають неодмінно надсилати до Департаменту проєкти будівництва церков, дзвіниць і каплиць; після розгляду проєкти негайно повертатимуть.
неодмінно надсилати йому всі проекти що-до будівлі церквів, дзвіниць та каплиць
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 106): консисторії мають надіслати всі статистичні відомості щодо єпархії, які є в їхніх канцеляріях.
всі статистичні відомости що до епархії, які маються в канцелярії Консисторії
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 35 від 30 березня 1918 року запровадив скорочені умовні адреси для телеграм до Міністерства: «Наміпошт» — народній міністр почт і телеграфів, «Тонаміпошт» — його товариш, «Міпошт» — Міністерство Почт і Телеграфів.
Народній Міністр Почт і телеграфів - Наміпошт.
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 36 від 30 березня 1918 року: усі написи російською мовою на почтових скриньках, у вагонах, на штемпелях і печатках слід найближчим часом замінити українськими (додаток до наказу № 8 від 15 лютого 1918 року).
всі написи на російській мові: на почтових скриньках, вагонах, штемпелях та печатках в найближчий час замінити написами на українській мові.
Читано з OCR-тексту.
Наказ № 37 від 30 березня 1918 року: обіжники міністра почт і телеграфів надалі видаватимуть окремими наказами з окремою нумерацією; заборонено розсилати й виконувати розпорядження та обіжники російського міністерства та його «Почтово-телеграфний журнал».
забороняється виконувати і розсилати по Україні почтою або телеграфом взагалі розпорядження і обіжники російського міністерства.
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства внутрішніх справ до єпархій (30 березня 1918 р., № 83): частина православного духовенства розсіває недовіру до уряду, вигадуючи чутки, ніби уряд зрадив віру й запроваджує унію з Римом; Департамент Сповідань наказує завжди поминати в церквах «Державу та Владу Українську», а не російську.
Департамент Ісповідань пропонує поминати на далі завжди, „Державу та Владу Українську"
Читано з OCR-тексту. Чутки про унію з Римом наведено з уст самого Міністерства як ворожу пропаганду.
Обіжник Департаменту Сповідань консисторіям (30 березня 1918 р., № 95): надіслати відомості про кількість церковної землі в єпархіях (монастирської окремо) і суми, асигновані з державних та місцевих коштів на утримання духовенства, монастирів і церков, бажано по повітах.
скільки в епархії рахується церковної землі (монастирської окремо по кожному монастирю)
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Департаменту Сповідань (30 березня 1918 р., № 96): консисторії мають негайно надіслати відомості про кількість православного населення, церков (парафіяльних і приписних окремо), монастирів, каплиць, парафій, духовенства, єпархіяльних добродійних товариств і підприємств, по повітах.
скільки в епархії маеться православної людности, церквів
Читано з OCR-тексту.
30 березня 1918 року до Києва надійшло повідомлення, що того дня в Берліні відбувся обмін ратифікаційними грамотами основного й додаткових договорів між УНР та Німеччиною; з цього дня договори набули законної сили.
З сьогоднішнього дня ці договори вступили в законну силу.
Дата в OCR — «80/8», прочитано як 30/3; назва міністерства частково спотворена.
Обіжник Департаменту Сповідань консисторіям (30 березня 1918 р., № 102): надіслати проєкти кошторисів на утримання духовних правлінь, церков, монастирів і духовенства на 1918 рік у межах кошторисних видатків 1917 року.
проекти кошторисів (сміт) на утримання духовних правлінь, церквів, манастирів і духовенства на 1918 рік в межах кошторисних видатків 1917 року
Читано з OCR-тексту. У підписі OCR дає «30 березня 1917 р.», це помилка; дату виведено з сусідніх обіжників.
Наказ міністра почт і телеграфів № 32 від 30 березня 1918 року: при Міністерстві засновано бібліотеку з українських і закордонних видань з почтової, телеграфної й телефонної справи; кошти на її щорічне поповнення вносять до бюджету міністерства.
При Народньому Міністерстві Почт і Телеграфів наказую заснувати бібліотеку
Читано з OCR-тексту.
Мала Рада 30 березня розглядала законопроєкт про порядок державних видатків у 1918 році до складення першого бюджету УНР: видатки мали робитися в межах дійсної потреби й не вище сум, затверджених у розходному розписі 1917 року; доповідав Яковлєв, а Мала Рада повернула проєкт у комісію для нової редакції.
повернути законопроект у комісію для вироблення нової редакції
Висновки з OCR; деякі деталі пошкоджені.
Наказ № 64 Державного Контролю від 30 березня 1918 р.: Окремий Контроль Народніх Міністерств (Генерального Секретаріяту) скасовано, усі його справи переходять до Ревізійного відділу Першого Контрольного департаменту; Миколу Ковальського призначено віце-директором цього відділу; наказом № 65 мирового суддю Олександра Борковського призначено старшим діловодом Канцелярії Генеральної Контрольної Ради.
Окремий Контроль Народніх Міністерств (Генерального Секретаріату) касується.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: ухвалою нотаріального відділу суду від 25 (12) березня 1918 року до виконання затверджено духовний заповіт потомственного дворянина Володимира Олександровича Астаф'єва, складений 8 грудня 1916 року.
духовное завіщаніе потомст. дворянина Владимира Александровича Астафьева, составленное 8 декабря 1916 г., опредвленем Суда 25 (12) марта 1918 года утверждено кь исполненію.
Читано з OCR-тексту. Оголошення російською; суд не названо (ймовірно, Київський окружний), дата публікації подвійна — «30/17 березня» (за н. і ст. ст.).
Мала Рада 30 березня ухвалила закон про видачу з державних коштів довічної пенсії по 2400 карбованців на рік письменникові Нечуєві-Левицькому та вдові Л. М. Драгомановій; розглянула й законопроєкт про оплату членів фінансового комітету й передала його до комісії законодавчих внесків.
доживотньої ценсі з державних коштів по 2.000 карбованців
Адресати пенсії й періодичність виплати (рік?) з OCR не цілком ясні.
На засіданні Малої Ради 30 березня 1918 року міністр внутрішніх справ М. Ткаченко пояснив, чому маніфестацію 29 березня визнано несвоєчасною й заборонено; Мала Рада прийняла формулу фракції УПСР про перехід до чергових справ, визнавши пояснення.
Мала Рада заслухавши звідомлення міністра внутрішніх справ про причини заборони маніфестації 29 березня приймає його і переходить до чергових справ
У суботу 30 березня 1918 року о 1-й годині дня австрійський посол фон Фляйшман відвідав міністра народної освіти в приміщенні міністерства.
В суботу 30 березня о 1-й годині дня Австрійський посол фон Флейшман завитав до П. Міністра Народньої Освіти в помешкання Міністерства.
Прізвище посла частково розірване OCR («фон Флей-»).
Австрійський посол фон Флейшман у суботу, 30 березня, о 1 годині дня завітав з візитом до народного міністра освіти В. Прокоповича.
Візит австрійського посла. Австрійський посол фон-Флейшман у суботу 30 березня о 1-ій годині дня завитав з візитою до народнього міністра освіти В. Прокоповича.
Накази Департаменту Загальної Канцелярії Міністерства фінансів № 2 (30 березня 1918 р.): Олексу Яновицького призначено урядовцем 1-го рангу з 1 лютого 1918 р., Василя Жудика — урядовцем 2-го, потім 1-го рангу; Єгенію Лебедєву — машиністкою з платнею 200 карбованців на місяць з 12 січня; регістраторку Ганну Пилипчук звільнено з 15 січня, машиністку Марію Гороцьку — з 10 січня 1918 р.
Євгенія Лебідева-машиністкою з платнею 200 карбованців на місяць з 12 січня 1918 року.
Читано з OCR-тексту.
Міністерство внутрішніх справ наказом від 30 березня 1918 р. № 187 призначило на посади Департаменту загальних справ Болеслава Шорнеля (рахівничий), Івана Маляревського, Миколу Мельника-Панасюка, Якова Чорбинського і Івана Горбача (практикант); наказом № 189 — Л. Морейниса завідувачем фармацевтичного відділу Медично-санітарної управи з 25 березня.
Л. Морейнис-завідуючо-
Читано з OCR-тексту. Прізвища частково спотворені OCR.
Наказом МВС від 30 березня 1918 р. № 188 призначено Вадима Кустовського контролером-інструктором біженецького департаменту по Подільській губернії з 1 квітня 1918 р.; № 190 — Івана Вербицького урядовцем для доручень адміністративно-політичного департаменту з 14 лютого ст. ст.; № 191 — Євгена Захарчука діловодом із 13 березня.
контрольора-
Читано з OCR-тексту. Дати в наказах подано то за новим, то за старим стилем («14 лютого ст. стілю»).
Наказами Міністерства фінансів від 30 березня 1918 р. (№ 3/28–5/30) до Департаменту посередніх податків прикомандирований Євген Миронович для виконання обов'язків завідувача відділом по цукрових справах, а помічниками бухгалтера призначено акцизних урядовців з Холмщини (Віктор Ваулін) і Казанщини (Йосип Якубовський).
цукрових справах
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Накази Морського міністерства (28–30 березня 1918 р., № 5–6) про тимчасові призначення: Грицько Кондратенко (з 14 березня), Андроник Вихристюченко (з 20 березня), Василь Пономарів і Никонор Звягін (з 25 березня — діловод Корабельного департаменту), Борис Гельмгольц (з 25 березня — завідувач мінного відділу), Микола Йосипенко (з 27 березня — Департамент освіти), Каспер Славінський, Віктор Омелянок, Ольга Гамалія, Василь Ромодан, Никодим Добровольський, Ізидор Пігуляк, Леонід Котів, Юрко Пржеорський, Віра Ковальська, Владислав Чернецький, Микола Уладівський, Олександр Сеньківський, Степан Ткач (кладівник гаража міністерства з 18 березня).
Степан Ткач — т. в. о. кладовщика гаража Морського Міністерства з 18 березня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; обсяг переліку великий, прізвища прочитані з похибками.
Наказ № 13 від 30 березня 1918 р.: Дмитро Кукурудза призначений кур'єром Департаменту Простих Податків з платнею 175 карбованців на місяць (з 1 березня).
призначається з 1-го березня сього року на посаду кур'ера, з платнею сто сімдесять пять карбованців на місяць
Читано з OCR-тексту. Призначення з 1 березня, наказ від 30 березня.
Міністерство фінансів 30 березня 1918 р. призначило до Департаменту посередніх податків: урядовця по вільному найму Федоса Адамовича з платнею 300 карбованців на місяць з 1 квітня 1918 р.; машиністку Валентину Мальцеву — 250 карб. на місяць; кількох урядовців II ряду (Ярополк Терещенко, Петро Яковенко, Василь Рейтеровський) — по 250 карб.
з платнею по 300 карб. на місяць
Читано з OCR-тексту. Машиністка — 250 крб на місяць, урядовці II ряду — по 250 крб.
Канівський повітовий селянський з'їзд (30 березня) постановив сіяти буряки всією громадою й встановив сталі ціни за працю: чоловікові 3 карбованці, жінці 2, на коняку 5 карбованців.
Установлено такі сталі ціни за працю: чоловікові 3 карбованці жінці — 2 карб. а на коняку 5 карб.
Читано з зображення. Це продовження статті «Повітовий селянський з'їзд в Каніві» (початок у кінці лівої колонки); одиниця (день) у тексті не вказана.
За ухвалою Канівського з'їзду жінці за працю платили 2 карбованці.
жінці — 2 карб. а на коняку 5 карб.
Читано з зображення. Продовження статті про Канівський з'їзд; одиниця не вказана.
За ухвалою Канівського з'їзду за працю коня платили 5 карбованців.
а на коняку 5 карб.
Читано з зображення. Продовження статті про Канівський з'їзд; одиниця не вказана.
Міністерство торгу і промисловості наказом від 30 березня 1918 р. № 36 призначило комісарів при митницях: Новоселиця (Микола Волошин-Петриченко), Волочиськ (Микола Корнобай), Гусятин (Петро Сологуб), Радивилів (Федір Воронович — 600 карбованців), Берестя-Литовське (Микола Яворський) з платнею по 450 карбованців, а помічника діловода при комісарові Волочиська — 375 карбованців.
Новоселиця з плат-
Читано з OCR-тексту. Комісар при митниці Радивилів — 600 карб., інші комісари — 450 карб.; помічник діловода — 375 карб. Дати початку служби: 23 і 28 березня, 1 квітня 1918 р.
Студентів Української педагогічної академії просять внести плату за навчання до суботи 30 березня; завідувач приймає щодня від 9 до 3 в приміщенні 1-ї гімназії (Бібіковський бульвар, 14, Міністерство освіти).
що дня від 9 до 3 год. Бібіковський Бульвар 14
Читано з зображення. Дата — кінцевий строк внеску.
Головна медико-санітарна управа запрошує представників на нараду 30 березня щодо становища медико-санітарних організацій на місцях і участі держави в допомозі органам місцевого самоврядування.
Головна Медико-Санітарна Управа запрошує на 30-е березоля представників на нараду
Читано з зображення. Дата майбутньої наради.
Головна медико-санітарна управа скликала на 30 березня нараду представників губернських медико-санітарних бюро України щодо стану санітарних організацій і участі держави в медико-санітарній справі органів самоврядування.
Медико-санітарна управа запрошує на 30 березня представників медико-санітарних бюро губерніяльних земств України на нараду
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 30 березня 1918 року № 548 губернським і повітовим комісарам: оскільки наступає весна, а всі міста та населені пункти України дуже забруднені й загрожують різними пошестями, комісарам пропонується вжити рішучих заходів, щоб привести їх у належний санітарний стан; санітарні комісії та міліція мають стежити за виконанням місцевих постанов, винних слід притягати до суду за ст. 29 Уставу про покарання, що накладаються мировими суддями.
з огляду на те, що наступає весна, а всі міста, а також населені пункти України дуже забруднені, що загрожує ріжними пошестями
Читано з OCR-тексту.
У суботу 30 березня в приміщенні Бульварно-Кудрявської аудиторії (№ 26) з 6 до 8 години вечора мали розпочатися читання з українознавства; тема першого читання — «Основи української національної ідеї», вхід вільний.
У суботу 30 березня 1918 року в аудиторії № 26 на Бульварно-Кудрявській вулиці о 6–8 год. вечора починалися читання з українознавства; вхід вільний.
Читання по українознавству. В суботу 30-го березня ... Бульварно-Кудрявської аудиторії № 26 ... від 6-8 год. вечера ... Вхід вільний.
Тема першого читання в OCR нерозбірлива («Основи ...»).
В суботу 30 березня сього року в помешканні Бульварно-Кудрявської аудиторії (№ 26) міс-ються читання по Українознавству. Читання будуть провадитися від 6 до 8 години вечора.
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі оголосив на 30 березня виставу «Лимерівна».
30-го, Лимерівна.
Читано з зображення. [колонка 3 за наскрізною нумерацією плиток]
У суботу 30 березня 1918 року артистичний гурток середньошкільників улаштував в Українському клубі концерт із танцями «Вечорниці»; зібралося дуже багато людей — учні, січові стрільці та козаки, що повернулися з полону. Хор виконав «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна», потім танцювали козачка, січовики — танець рушівський і коломийку.
Народу зібралося дуже багато. Переважно учні середніх шкіл, січові стрільці та козаки-полонені.
Наказом № 34 від 30 березня 1918 року Міністерство Почт і Телеграфів УНР засновує тижневик «Вісти Народнього Міністерства Почт і Телеграфів» з офіційною частиною (закони Центральної Ради, розпорядження Ради Народніх Міністрів, накази міністра) та неофіційною (статті про почтове, телеграфне й телефонне діло).
заснувати видавництво тижневика: „Вісти Народнього Міністерства Почт і Телеграфів"
Читано з OCR-тексту.
За обіжником Міністерства внутрішніх справ від 30 березня 1918 р., по містах і селах поширювалися чутки, що уряд УНР зрадив віру й запроваджує унію з Римом.
повсюджуються злоумисні чутки, що правительство зрадило свій народ. Крім того воно запроваджує унію з Римом.
Читано з OCR-тексту. Це чутка, яку цитує уряд; OCR місцями спотворений.
30 березня 1918 року видано закон про випуск знаків Державної скарбниці в карбованцях на суму не більше 100 мільйонів; їх можна було обмінювати на гривні за паритетом 1 карбованець = 2 гривні.
Дня 30 березня 1918 року був виданий закон про випуск знаків Державної Скарбниці в карбованцях, на суму не більшу 100 мільйонів
Закон УНР від 30 березня 1918 р. про випуск знаків Державної скарбниці на 100 млн крб зі строком погашення до 1 березня 1919 р.; закон від 20 квітня 1918 р. оформив видачу скарбницею Держбанку зобов'язань на 500 млн крб для забезпечення випущених ним грошей.
закон УНР про випуск знаків Держскарбниці на суму в 100 млн. крб. від 30 березня 1918 року
загальнодержавне
До 30 березня 1918 р., після звільнення Києва від більшовиків, баланс Українського кооперативного банку зріс до 8 млн 44 тис. крб., поточні рахунки піднялися до 5 336 тис.; число акціонерів збільшилося майже на третину.
до 30 березня ... балянс банку зріс до 8 милійонів і 44 тисяч карбованців, а біжучі рахунки піднялися до 5,336 тисяч.
Дата стану 30 березня — імовірно за н. ст. у тексті не зазначено.
Закон Центральної Ради від 30 березня 1918 р. про випуск знаків Державної Скарбниці на 100 мільйонів карбованців номіналами 5, 10, 25 і 50 карбованців; знаки забезпечені всіма прибутками й майном УНР.
випустити знаки Державної Скарбниці на загальну суму сто міліонів карбованців
Читано з OCR-тексту. Номінали 5, 10, 25 і 50 карбованців.
Центральна Рада 30 березня 1918 р. призначила довічну пенсію вдові Михайла Драгоманова Людмилі Михайлівні Драгомановій і письменникові Іванові Нечую-Левицькому по 2400 карбованців на рік кожному.
2) в сумі 2.400 карб. річно письменникові Івану Семеновичу Нечую-Левицькому.
Читано з OCR-тексту.
Знаки Державної Скарбниці (закон від 30 березня 1918 р.) ходять нарівні з державними кредитовими білетами й обов'язкові до прийому за всіма платежами; обмін на кредитові білети — без перешкод, нагороди й доплати. Знаки мають бути погашені не пізніше 1 березня 1919 р., платіжну силу мають до 1 березня 1924 р.; фальшування карається як фальшування кредитових білетів.
Знаки ходять на рівні з державними кредитовими білетами обовязкові до прийому по всім виплатам і росчотам
Читано з OCR-тексту.
Після очищення Києва від більшовиків баланс Українського кооперативного банку до 30 березня виріс до 8 мільйонів 44 тисяч карбованців, а поточні рахунки — до 5 мільйонів 336 тисяч; число акціонерів зросло майже на третину; брак дрібних знаків сплати шкодить, але гроші надходять із села.
Після очищення Київа большовиками, вже до 30 березня ... балянс банку зріс до 8 милійонів і 44 тисяч карбованців, а біжучі рахунки піднялися до 5,336 тисяч.
Наказ № 38 від 30 березня 1918 року про виплату міжнародних почтових переводів: усі міжнародні перекази, подані на території України, пересилають до Київської Головної Почтової Контори для реєстрації; перекази, одержані безпосередньо з-за кордону, а не через Київ, виплаті не підлягають, їх слід пересилати до Київської Головної Почтової Контори.
Всі межнародні переводи, що будуть подані на території України, почтовими установами направляються до Київської Головної Почтової Контори
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 36 від 30 березня 1918 року: з огляду на працьовитість підвищено платню з 1 квітня 1918 року співробітникам Міністерства Харчових Справ: В. Р. Ковтуненку (заправителю підвідділу) до 750 карбованців на місяць, помічнику діловода М. П. Глушко до 375, діловоду Годованцю М. до 450, помічнику діловода П. Е. Зражевському до 300, Пономарю В. І. та іншим по 300 карбованців, помічнику директора Канцелярії — 600.
Вважаючи на те, що співробітники Міністерства а саме: по 1-му Департаменті: Ковтуненко В. Р. Заправит. II підділу, місяч. плат. 750 карб.
Читано з OCR-тексту. Список спотворений; точне співвідношення прізвищ і платні частково відновлено; підвищення з 1 квітня 1918 р.
Волосні земельні комітети Васильківського повіту постановили, що всі поміщицькі, церковні та удільні землі мають бути засіяні цього року силами товариств бідного малоземельного й безземельного селянства з круговою порукою.
щоб усі поміщицькі, церковні, удільні, і инші хозяйські землі були конечно в цьому році засіяні.
Читано з зображення.
30 березня 1918 року при Міністерстві харчових справ відбулося засідання секції кормових сурогатів технічного комітету за участю професорів Політехнічного інституту Маркова й Устьянцева та представників міського харчового комітету й інтендантства; ухвалено терміново організувати виробництво кормово-мелясової мішанки та дослідно-контрольний пункт; наступне засідання — у четвер о 10 год. ранку.
зібрання висловилось за необхідність і невідкладність організації продукції кормо-мелясової мішанки
Наказ Міністерства Харчових Справ № 34 від 30 березня 1918 року: для реквізиції на станціях київського вузла харчових вантажів, затриманих з різних обставин або одержаних без документів і неодержаних у встановлений строк, уповноважено агента Міністерства по розвантаженню на станції Київ І товарна Зозулю, представника Київської Губернської Продовольчої Управи Пономарева й представника Київського Міського Продовольчого Комітету Семенова; акти реквізиції мають підписувати ці особи й представник залізниці.
Для реквізиції на станціях київського вузла харчових грузів, затриманих по різним обставинам, або одержаних без жадних документів ... уповноважуються
Читано з OCR-тексту. Дати й прізвища читаються з розірваного тексту; суму платні агента «400 карб.» подано в окремому факті.
У суботу, 30 березня (н. ст.), відбулися делегатські збори службовців київського трамвая, де обговорювали перехід трамваю у власність Міської думи; досі трамвайне підприємство належало Бельгійській спілці акціонерів.
В суботу 30 березня н. с. відбулися делегатські збори трамвайних служачих м. Київа. На зборах обговорювалась справа переходу трамваю у власність М. Думи. До цього часу трамвайне підприємство належало до Бельгійської спілки акціонерів.
Рубрика «Серед трамвайних службовців».
Від літа Міська дума намагалася викупити трамвай, але переговори з Бельгійською спілкою затягнулися; коли трамваю загрожувала повна руїна, службовці доручили господарство своєму виконавчому комітетові.
Ще з літа М. Дума робила заходи, аби викупити трамвай у свою власність, але переговори Думи з Белг. Спілкою затягнулись ... службовці трамваю доручили господарську справу своєму виконавчому комітетові
Під управлінням службовців кількість трамвайних вагонів, що курсують, зросла з 78 до 100, а денна виручка трамвая — з 21 до 37 тисяч карбованців.
збільшилось число курсіруючих вагонів (78 ваг. до 100) і денна виручка з 21 т. карб. до 37 тисяч
Трамвайні службовці були обурені останнім розпорядженням Міської думи, за яким їхній виконавчий комітет повністю відсувався від управління трамваєм; на зборах нагадали про інженера Кроке, якого Бельгійська спілка раніше розрахувала за непродуктивну працю, а Дума знову хотіла поставити на чолі, і обрали комісію до Міської думи з чотирма запитаннями (про визнання колективного договору, виплату ліквідаційного капіталу, участь службовців в управлінні й умови позичкової каси).
служачі були обурені останнім роспорядженням М. Думи, згідно з яким виконавчий комітет служачих відсувається цілком від участи в управлінні трамвайним підприємством ... пана Крокса, котрого розчитала Бельгійська Спілка ... вибрати до М. Думи комісію
Прізвище «Крокс/Кроке» — за OCR.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко взяв слово поза чергою в Малій Раді й пояснив заборону маніфестації 29 березня, призначеної на день роковин революції: він спростовував звинувачення, ніби соціалістичний уряд посягає на свободу й чинить утиски.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко взяв поза чергою слово
Заява прозвучала в засіданні 30 березня.
Канівський з'їзд ухвалив просити Центральну Раду понизити ціни на товари й підтримувати Раду Народних Міністрів у боротьбі з «народними ворогами — панами», які залякують людей, щоб ті відмовлялися від панських земель.
прохати Центральну Раду понизити ціну на товари
Читано з зображення. Продовження статті про Канівський з'їзд.
В Одесі впав великий сніг і встановилась санна дорога; потяги й пароплави на Миколаїв не ходили, але діяв телеграф.
Впав великий сніг; установлено знову санну дорогу.
Читано з зображення.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані