неділя
18 лютого за старим стилем
136 записів · 10 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 3 березня (18 лютого за старим стилем). Військове командування в місті перебудовувалося: Петлюру звільнено від командування залогою, всі українські частини підпорядковано губернському коменданту Присовському, а комендатура почала реквізувати автомобілі й формувати вартовий полк. Самосуди тривали: вранці вулиці майже спорожніли, Подолом ширилася неправдива чутка про погром, на березі Дніпра знайшли тіло вбитого єврейського солдата, і міський голова Рябцов публічно закликав отамана вільного козацтва спинити «криваву помсту». Дума створила комісію з похорону жертв громадянської війни: лише у Військовому шпиталі лежали 54 невпізнані тіла. Після довгої перерви знову вийшла «Киевская мысль», відновлювалися збори «Просвіти», хорів і студентів, а ЦК українських есерів назвав прихід німців «найменшим злом».
Аналіз складено за 137 записів; зараз у хроніці за цей день їх 136.
Наказом Військового міністерства № 41 начальник штабу залоги Петлюри Вдовиченко мав прийняти залогу, а Петлюра — здати її; Пиріг пише, що 3 березня Петлюру звільнено від командування кошем без нового призначення. Наказ № 40 підпорядкував Присовському всі українські частини, що прибувають до Києва, а наказ № 39 скасував усі накази «народного секретарства». Особливий комендант Присовський пригрозив карати самосуди, арешти й труси за законами Республіки, призначив отамана Снігурівського начальником охорони міста з дорученням сформувати вартовий полк і наказав усім, крім консулів, здати автомобілі до автоцентру. Думська комісія дозволила домовим комітетам тримати зброю під наглядом штабу міліції, штаб вільного козацтва на Миколаївській, 11 закликав до своїх лав, а грузинський комісаріат заборонив носити грузинську пов'язку тим, хто не має засвідченого громадянства Грузії.
певність висока: Офіційні накази в урядовому «Вістнику» й двох газетах, підтверджені істориком Пирогом.
Наказ Військового міністерства Ч. 41 (3 березня 1918 р.): начальнику штабу залоги отамана Петлюри д. Вдовиченкові наказано прийняти залогу, а отаманові Петлюрі — здати її; Вдовиченко переходить у безпосереднє розпорядження отамана Присовського й організовує залогу на підставі статуту Осібної української армії.
Наказую начальнику штаба залоги отамана Петлюри д. Вдовиченку прийняти, а отаманові Петлюрі здати цю залогу.
3 березня 1918 р. С. Петлюру було звільнено від командування Гайдамацьким кошем, і нового призначення він не отримав; у квітні 1918 р. він очолив Всеукраїнський земський союз.
Вже 3 березня С. Петлюра був звільнений від командування кошем
Наказ Військового міністерства Ч. 40 (3 березня 1918 р.): усі українські військові частини, що прибувають до Києва й беруть участь в операції проти більшовиків, тимчасово призначено в розпорядження головного губернського коменданта — отамана Присовського.
Всі українські військові частини, що прибувають до Київа і приймають участь в операції против большевиків, тимчасово призначити в розпорядження головного губерніяльного коменданта-отамана Присовського.
Наказ Військового міністерства Ч. 39 (3 березня 1918 р.): «Всі накази видані по народньому секретарству касуються. Дійсні накази лише Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністра» — тобто скасовано наказі, видані радянським (більшовицьким) народним секретаріатом.
Всі накази видані по народньому секретарству касуються. Дійсні накази лише Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністра.
Наказ Військового міністерства УНР № 39 від 3 березня: усі накази, видані «по Народньому Секретарству», скасовуються; дійсні лише накази Генерального Секретаріату у військових справах і Народнього Військового Міністерства (за військового міністра Жуковського).
Всі накази видані по Народньому Секретарству касуються.
Окремий комендант міста Києва й околиць отаман Присовський звернувся до населення: українське військо вступило до Києва, щоб відновити лад; усі самосуди, самочинні арешти й обшуки каратимуться за законами Республіки, а міському самоврядуванню наказано виконувати свої функції.
Усі самосуди, самочинні випадки, арешти та труси буду карати по силі карних законів Республіки.
Отаман Присовський наказав виконувати його розпорядження і попередив: самочинні виступи, самосуди, арешти й труси каратимуться за законами республіки; міському самоврядуванню доручено виконувати всі законні функції.
Отаман Присовський.
Тим самим наказом отамана Снігурівського призначено начальником охорони м. Києва з дорученням сформувати полк для несення вартової служби.
Отамана Снігуровського призначую за начальника охорони м. Київа
Наказ коменданта Києва від 3 березня: усім особам та установам, крім консулів іноземних держав, негайно здати до автоцентру свої самоходи — легкові й вантажні автомобілі.
Всім особам і інституціям ... крім консулів чужеземних держав, які мають самоходи, як легкові, так і грузові ... авто-центру негайно здати
Наказ підписали особливий комендант м. Києва Присовський і начальник штабу (прізвище в OCR — «Пітьневич»).
Особливий Комендант м. Київа Присовський. Начальник Штабу ...
Комісія міської думи з охорони Києва дозволила домовим комітетам мати зброю для самоохорони від грабіжників; видають її лише через районні комітети й відділ громадського управління.
Дозволяється домовим комітетам для самоохорони від грабіжників до особливих розпоряджень мати зброю.
Зброю домових комітетів зберігають у складі домкому й видають лише вартовим; списки зброї подають до відділу громадського управління (штаб міліції на Великій Житомирській).
Зброя переховується в склади домового комітету й видається членам охорони будинку виключно підчас вартування.
Оголошення: штаб Вільного козацтва на Миколаївській, 11 закликає всіх колишніх вільних козаків і охочих вступити до нього; отаман А. Слідюк, начальник штабу Г. Махов.
звертатися до штабу: Миколаївська, 11.
Наказом Комісаріату Грузії в Україні № 34 від 3 березня 1918 року заборонено самовільне носіння грузинської національної пов'язки особами, які не є громадянами Грузії; громадянам Грузії запропоновано подати посвідчення особи для спеціального засвідчення, без якого носити пов'язку заборонено. Підписав начальник штабу Сванідзе.
всяке самовольне присвоєння національної пов'язки строго переслідуватиметься і каратиметься
За єврейською пресою, у неділю вранці вулиці були майже порожні й панувала паніка; переказували про погром на Подолі — чутка не підтвердилася, але люди ще глибше поховалися. Близько 2-ї на Подолі солдати повели до Дніпра єврейського солдата, який благав відпустити його, а згодом на березі знайшли його труп. Міський голова Рябцов у «Киевской мысли» звернувся до отамана київського вільного козацтва Данченка: спиніть страти без суду, самочинні арешти й переслідування євреїв; після цього, за Черіковером, козакам віддали накази припинити насильства.
певність висока: Репортажі єврейських газет і публічне звернення міського голови, наведені Черіковером; «Нова Рада» за 5 березня передає це саме звернення.
У неділю вранці (3 березня 1918) рух на вулицях Києва дуже незначний, вулиці майже порожні, панує велика паніка.
В воскресенье утром движене на улицах очень незначительно. Улицы почти пусты, царит большая паника.
У неділю (3 березня 1918) переказували, ніби на Подолі відбувається єврейський погром; чутки згодом виявилися неправдивими, але ще більше збурили київських євреїв, які ховалися по домівках, не наважуючись показатися на вулиці.
Передают, будто на Подол$ происходит еврейск1й погром. Слухи эти, оказавилеся впосл$детв!и ложными
Близько 2 години 3 березня 1918 р. на Подолі бачили, як кілька солдатів вели єврейського солдата до берега Дніпра; він благав відпустити його (у нього стара мати й шестеро маленьких братів); згодом на березі знайшли його труп.
на ПодолЪ видЪ$ли, как н$еколько солдат ведут еврейскаго солдата к берегу Дн$пра
Міський голова Києва Є. П. Рябцов звернувся до «головы вольного казачества Киева» отамана Данченка з публічним закликом зупинити страти без суду, самочинні арешти й переслідування євреїв; звернення опубліковано в «Киевской мысли» 3 березня 1918 р. З таким самим закликом він звернувся до військового міністра Жуковського і коменданта Присовського; у відповідь козакам було віддано накази припинити насильства.
остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан... Остановите преследование казаками евреев
Міський голова Є. П. Рябцов публічно (у «Киевской мысли» 3 березня 1918 р.) звернувся до «Голови вільного козацтва Києва» отамана Данченка: «остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан... Остановите преследование казаками евреев... Прошу Вас, прекратите кровавое мщение!». З аналогічним закликом він звернувся до військового міністра Жуковського й коменданта Присовського; у відповідь козакам було віддано накази припинити насильства.
«Прошу Вас ... во имя будущаго украинской народной республики, остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан»
«Нова Рада» дорікала майже мільйонному Києву пасивністю під час відступу оборонців УНР і описувала настрій як спокійний, але городяни боялися нових обшуків і арештів, дехто знову міняв схованки, а вдалині чулися вибухи. У зверненні київських городян до козаків (підписи не збереглися) нагадувалося, що за три тижні більшовиків усі — українці, євреї, поляки, великороси — однаково пограбовані й голодні. Пізніше «Робітнича газета» згадувала «деякі випадки насильства козаків» у перші дні й те, що її автор Гетьманець вийшов з УСДРП, коли редакція відкинула його антиєврейську статтю.
певність середня: Оцінки однієї газети та пізніша згадка в іншій; дата заяви Гетьманця прочитана непевно.
Настрій у Києві спокійний, але городяни бояться, що з новою владою знову будуть обшуки й арешти; дехто знову міняє тимчасові схованки. Удень вдалині чути вибухи — від гармат чи від підриву складів більшовицькими ватагами.
Настрій в Київі ... було спокійне. Громадяне бояться, що з приходом нової власти почнуться знов труси, арешти
Газета пише, що Київ (майже мільйон мешканців) поставився до відступу невеликої купки оборонців УНР нейтрально й пасивно.
при нейтралітеті, при повній пасивности майже мілійона київської людности
Звернення до українських козаків від київських городян (ймовірно, неукраїнських фракцій думи): за три тижні більшовицького господарювання всі кияни — українці, євреї, поляки, великороси — однаково пограбовані, голодні й ображені; автори просять не допускати грабунків і знущань над безвинним населенням.
ми всі однаково пограбовані, голодні і ображені морально і духовно
Редакція «Робітничої газети» повідомляє, що Гр. Гетьманець (Г. Коваленко) 3 березня 1918 року подав до Київського комітету УСДРП заяву про вихід із партії; він написав статтю з гострим осудом євреїв за участь у більшовицьких розстрілах і грабунках у перші дні після повернення української влади до Києва, редакція статті не прийняла. Газета також нагадує про окремі випадки насильства козаків у ті дні.
в перших днях після повороту Української влади до Київа, коли траплялись деякі випадки насильства козаків
При думі створено комісію (Фещенко-Чопівський, Чикаленко, Дем'янівський), яка просила повідомляти про непоховані тіла й давала довідки на Великій Володимирській, 5. В Олександрівській лікарні лишалися три тіла, зокрема офіцера Михайла Тучинського й двох невідомих із Бендерських казарм; у Військовому шпиталі — 54 невпізнані, серед упізнаних — юнкер, козаки Полуботківського полку й полку Дорошенка; на новому кладовищі Іонівського монастиря — ще 11.
певність висока: Повідомлення комісії надрукували обидві газети, сучасна дослідниця Бетлій підтверджує дату.
У неділю 3 березня 1918 р. «Нова Рада» повідомила про створення при Київській міській думі комісії з організації похорону жертв громадянської війни (гласні Фещенко-Чопівський, Чикаленко і священник Дем'яновський); комісія просила киян повідомляти про непоховані тіла, а газета почала публікувати імена знайдених у лікарнях жертв.
І вже у неділю 3 березня газета повідомила про створення комісії з питань організації похорону жертв громадянської війни при Київській міській думі.
При Київській думі організовано комісію з гласних (Фещенко-Чопівський, Чикаленко, В. Дем'янівський) для похорону жертв громадянської війни; довідки приймаються на вул. Великій Володимирській, 5, щоденно з 8 до 5 год.; день і місце похорону буде оголошено окремо.
Справки даються на В. Володим. № 5, від 8 до 5 год. що-дня
Комісія з похорону жертв громадянської війни повідомила, що в Олександрівській лікарні лишаються непохованими три тіла: офіцер Михайло Тучинський і двоє невідомих, привезені з Бендерських казарм.
в Олександрівській лікарні зостаються непохованими три трупи: один офіцер Михайло Тучинський і два других неопізнані
У Військовому шпиталі лежать 54 невпізнані тіла; серед упізнаних — юнкер Петро Вакарчук, Грицько Сердюк з окремого кулеметного куреня, козак Полуботківського полку Петро Лемешко, козак полку гетьмана Дорошенка Іван Чумак та інші.
У Военному Госпиталі є 54 неопізнані трупи. Із опізнаних: ... козак Полуботківського полку Петро Лемешко
Комісія з поховання жертв війни повідомила: в Олександрівській лікарні лежать три трупи, у військовому шпиталі — 54 невідомих; серед опізнаних — козак, матрос крейсера «Рюрик» та інші; при новому кладовищі Іонівського монастиря — 11 невпізнаних. Дату похорону оголосять окремо.
в Александрівській лікарні знаходяться три трупи
Газети повідомили, що до Києва повертається уряд. Міністр шляхів Сокович наказав замінити на станціях російські написи українськими, приймати українські гроші в першу чергу як дорожчі за російські, стягувати подвійну плату з безквиткових і дезертирів. Журналом від 3 березня Рада Народних Міністрів припинила з 15 березня пайки родинам ратників, лишивши їх родинам полонених, а родинам загиблих — до 1 травня; міністерство судових справ (у Житомирі) скасувало волосні суди, а пошта мала вивісити IV Універсал і не роз'єднувати телеграфних ліній.
певність висока: Офіційні накази й журнал уряду в «Вістнику» та «Новій Раді».
Український уряд — Рада Народних Міністрів — повертається до Києва після трьох тижнів більшовицького панування.
До Київа вертається українське правительство
Народний міністр шляхів Сокович наказав залізничникам, поки не встановлено українську форму, носити старі наплічні знаки (наказ №1).
Поки буде уставлена наша українська форма пропоную усім урядовцям залізничникам носить старі наплечні знаки
Наказ міністра шляхів Соковича №2: на залізницях українські гроші мусять прийматися в першу чергу як такі, що мають вищий курс порівняно з російськими.
Українські гроші мусять приматись в першу чергу як маючі вищий курс порівнюючи з російськими
Міністр шляхів наказав стягувати з пасажирів без квитків або тих, хто їде не у відповідному вагоні, подвійну плату; особливу увагу звернути на дезертирів, що масово вештаються шляхами України, і не пускати їх без оплати.
Особливу увагу треба звернути на дезертирів, що масами вештаються по шляхах України
Міністр шляхів Сокович наказав змінити всі написи на станціях і зупинках з російської мови на українську.
Наказую змінити всі написи на всіх остановочних пунктах з російської мови на українську.
Н. Гаврилов (за народного міністра харчових справ) закликав усіх співробітників міністерства якнайшвидше повернутися до роботи, перерваної більшовиками.
Закликаємо всіх співробітників Народн. Міністерства Харчових Справ як найскоріше стати до роботи
Журналом 3 березня (18 лютого) 1918 р. Рада Народніх Міністрів, зважаючи, що демобілізація закінчилась, ухвалила припинити з 15 березня (н. ст.) видачу пайків родинам ратників і ополченців; видачу пайків родинам полонених продовжили до їх повернення (за свідоцтвом місцевих державних інституцій), а родинам убитих і зниклих безвісти — протягом трьох місяців, до 1 травня 1918 р. Підроблені свідоцтва караються за законом.
з огляду на те, що демобілізація скінчилася, припинити видачу пайків з 15 березня (н. ст.) родинам ратників і ополченців.
Циркуляр Міністерства судових справ №4 (3 березня 1918 р., Житомир): волосні суди й верхні сільські суди скасовано; головам з'їздів мирових суддів наказано передати справи цих судів (вирішені — в архіви, нерозв'язані — до відповідних мирових суддів і з'їздів) і донести міністру про виконання.
Волостні суди і верхні сільські суди скасовано.
Наказ №6 Міністерства пошт і телеграфів від 3 березня 1918 р.: у всіх поштових, телеграфних і телефонних установах негайно вивісити в рамках на видних для публіки місцях IV універсал Центральної Ради від 9 січня 1918 р.
наказую негайно вивісити на видних місцях, присутних для публіки, в рямцях четвертий універсал Української Центральної Ради від 9-го січня, 1918 року.
Наказ № 6 в. о. народного міністра пошти й телеграфу Сидоренка від 3 березня 1918 року: чергові на телеграфних проводах не розділяти лінії, а начальники телеграфних установ мають стежити за виконанням у воєнний час.
Телеграфні проводи, як нерви дер-кавного оргапізму
На засіданні 3 березня під головуванням Охримовича ЦК УПСР більшістю висловився за підтримку Центральної Ради з вимогою її перевиборів через з'їзди рад, назвав прихід німецького війська «необхідним злом, найменшим злом» і обрав редакторами «Боротьби» Бачинського й Лизанівського. Сама «Боротьба» в передових закликала «єднати фронт», запевняла, що окупації немає, хоч обивателі говорять про «окуповану країну», глузувала з більшовицької агітації, ніби німців немає, а йдуть лише «петлюрівські банди», і просила не чинити репресій над робітництвом.
певність середня: Протокол і передові партійного органу — достовірні щодо позиції партії, але це одне джерело.
3 березня на засіданні Ц. К. УПСР під головуванням Охримовича більшість висловилася за підтримку Центральної Ради, але вимагала перевиборів Ради через з'їзди рад України; представників Ц. К. з Ц. Ради вирішили не відкликати.
В кінець же було ухвалено представників Ц. К. з Ц. Ради не відкликати.
Резолюція Ц. К. УПСР 3 березня називає прихід німецького війська на Україну «необхідним злом, найменьшим злом при даних умовинах», бо без сепаратного миру Україні загрожувала окупація проти волі Ради або «централістично-монархічна реакція».
то прихід німецького війська на Україну є необхідним злом, найменьшим злом при даних умовинах.
Ц. К. УПСР обрав редакторами «Боротьби» С. Бачинського й Ів. Лизанівського, третього редактора мають добрати згодом; видає газету Центральний комітет УПСР.
обрано було за редакторів т. Бачинського С. і т. Лизанівського Ів.
Есери-лівиці пишуть, що ніколи не були прихильниками ні політики «народного секретаріату», ні угоди Центральної Ради з австрійцями; братовбивчу війну вважають ударом по революції.
Ми ніколи не були великими прихильниками ні авантурницько-безглуздої політики
Передовиця газети: «Революція в небезпеці! Революція обезкровлена! Ворог — реакція готується до удару!» — і заклик єднати революційний фронт під червоним прапором соціалізму.
Революція в небезпеці!
Газета пропонує Українському урядові після вигнання «московського війська» скликати з'їзд робітництва, селянства й воїнства України та обрати нову Народню Українську Раду; висловлює побоювання за свободи й права робітників Києва.
скликати з'їзд робітництва, селянства й воїнства України
Газета висловлює надію, що не буде жодних репресій над київським робітництвом і не скасують здобутків революції з допомогою німецького війська.
не буде вжито жодних репресій над київським робітництвом
Середній київський «обиватель», за твердженням газети, балакає про німецьку «окупацію»: «Ми, мовляв, тепер в окупованій країні». Газета ці побоювання заперечує.
Ми, мовляв, тепер в окупованій країні
Київські большовицькі власті, за словами газети, змінювали версії: коли треба було підбадьорити червону гвардію й київських робітників, казали, що німецького війська нема, а на Київ ідуть лише «петлюрівські банди».
що жодного німецького війська нема, а йдуть на Київ тільки „петлюрівські банди
У неділю член президії Центральної Ради Шраг прийняв представників Іспанії, Данії, Швеції й Бельгії та пояснив, що німецька армія ввійшла як дружня держава, щоб разом з українським військом звільнити Україну від російсько-більшовицьких військ. Газети надрукували відозву уряду про прийняття військової допомоги Німеччини й Австро-Угорщини та повідомили, що українці запропонували чехословакам роззброїтися й вийти з України, інакше вважатимуть себе з ними у стані війни.
певність середня: Прийом дипломатів — одне повідомлення «Боротьби» від 5 березня; ультиматум чехословакам — лише «Нова Рада»; відозву уряду датовано неточно.
У неділю (3 березня) член президії Центральної Ради Шраг приймав представників нейтральних держав (Іспанії, Данії, Швеції, Бельгії); він пояснив, що німецька армія ввійшла як дружня держава, щоб разом з українським військом увільнити Україну від російсько-большевицьких військ.
німецька армія ввійшла як дружна держава
Відозва Ради народних міністрів (Голубович, Жуковський, Христюк) повідомляє, що Рада прийняла військову допомогу від Німеччини й Австро-Угорщини проти большовиків, а в Україну йдуть дивізія полонених українців, січові стрільці з Галичини та німецьке військо.
Рада народніх міністрів приняла військову допомогу від нині дружніх держав Німеччини та Австро-Угорщини.
Українці запропонували чехословакам роззброїтися й вийти за межі України, інакше Україна вважатиме себе у стані війни з ними.
Українці запропонували чехо-словакам обеззброїтися і вийти за межі України
Після реквізиції друкарні більшовиками знову вийшла «Киевская мысль»; «Нова Рада» з'явилася з номером від 3 березня й організувала власних рознощиків. «Боротьба» друкувалася на папері й у друкарні «Киевлянина», а про самого «Киевлянина» ходили чутки, що Шульгін зник із Києва і газета навряд чи вийде. «Боротьба» нагадувала, що за більшовиків закрито «Народню Волю» й «Киевскую мысль», діяла цензура, а вечірні газети не виходили через неполадки електростанції.
певність висока: Повідомлення обох газет збігаються; відомості про «Киевлянина» — чутки.
Сьогодні, 3 березня, після довгої перерви (більшовики реквізували друкарню) вперше має вийти газета «Киевская мысль».
Сьогодня після довгої перерви (через реквізицію друкарні большевиками) вперше має вийти газета „Кіевская Мысль".
Газета «Кіевская Мысль» мала знову вийти в неділю 3 березня: під час большовицької влади не виходила, бо її обладнання реквізували для «Вестника».
Кіевская Мисль". В неділю 3-го березоля має поновитися вихід газети
Газета «Нова Рада» №25 вийшла в неділю 3 березня (18 лютого за старим стилем) 1918 року — одразу після повернення української влади до Києва.
Київ. 3 березня (18 лютого) 1918 р.
Контора «Нової Ради» сповістила, що організувала власних рознощиків, які щодня вранці доставляють газету передплатникам у Києві.
Контора газети „Нова Рада" організувала власних рознощиків ... що-дня ранком.
Газета лівих українських есерів «Боротьба» виходить на папері й у друкарні «Киевлянина».
„Боротьба" виходить на папері і в друкарні „Кіевлянина"
Чутки: редакція газети «Кіевлянин» і її лідер В. Шульгин зникли з Києва — ніби большовики його випустили, дали «залізний лист», а редакція поїхала на похорони Каледіна, потім зупиниться в Ростові; газета, ймовірно, не вийде.
Чорна сотня страшно турбується що їхня газета й сам лідер В. Шульгин не знати де поділися.
За чутками, редакція «Кієвлянина» і її лідер В. Шульгін зникли з Києва: большовики нібито випустили його й дали «залізний лист безпечности», а редакція, як кажуть, поїхала на похорони Каледіна; відновлення газети малоймовірне.
не можемо подати білих надій, що ця газета вийде
Большовики закрили в Києві газети «Народня Воля» і «Киевская Мысль», а інші очікували тієї ж долі; діяла й цензура.
З входом большовиків заперто газети: „Народня Воля" і „Киевская Мысль"
Польська газета «Dziennik Kijowski» під час большовицького панування наполовину складалася з розпоряджень, оповісток, наказів і відозв; вечірні російські газети через ненормальну роботу електричної станції не виходили зовсім.
не виходили зовсім.
На неділю були призначені мітинг українців Північного фронту в Народній аудиторії, збори Національного хору, ради «Просвіти», ЦК соціалістів-федералістів, професорської ради й студентів Українського народного університету; співанка університетського хору й вистава «Наталки Полтавки» в Українському театрі. Збори слухачів університету в Педагогічному музеї ухвалили якнайшвидше почати другий семестр і не святкувати окремо Шевченківські дні.
певність середня: Здебільшого анонси; чи відбулися збори, відомо лише щодо слухачів університету (див. конфлікти).
3 березня об 11-й ранку в приміщенні Народної аудиторії (Бульварно-Кудрявська вул.) відбудеться мітинг українців Північного фронту, скликаний київським відділом ради Північного фронту.
Сьогодня в помешканні Народньої Аудиторії (Бульв.-Кудр. ул.) об 11 год. ранку відбудеться мітинг українців північного фронту.
У неділю 3 березня (18 лютого) о 4-й дня в приміщенні Губернської земської управи відбудуться загальні збори Національного хору.
У неділю 3/18 лютого с. р. о 4 год. дня в пом. Губ. Зем. Управи відбудуться загальні збори Національного Хору
Збори ради товариства «Просвіта» відбудуться в неділю 18 лютого (3 березня) у приміщенні «Просвіти» на Великій Володимирській, 42, о 12-й годині.
Збори ради т-ва „Просвіта" відбудуться в неділю ... в помешканні „Просвіти" (В. Володимирська, 42) з 12-й годині дня.
3 березня з 12-ї години відбудуться збори центрального комітету партії соціалістів-федералістів разом із членами фракції Центральної Ради та київськими членами партії.
Сьогодня з 12-ої год. дня одбудуться збори центрального комітета партії соц.-федералістів.
Засідання професорської ради Українського народного університету відбудеться в неділю 18 лютого (3 березня) о 12-й; того ж дня — засідання ради історико-філологічного факультету.
Засідання проф. ради Україн. Народ. Універ. відбудеться в неділю 18/3 о 12 год. дня.
Ініціативний гурток скликав студентів Українського народного університету на загальні збори 18 лютого (3 березня) о 8-й годині в аудиторії університету св. Володимира.
прибути на загальні збори 18 (3/III) лютого о 8-ій год. дня
Оголошення: студентів і курсистів Українського Народного Університету запрошують на загальні збори 3 березня (18 лютого ст. ст.) о 3 годині дня в 15 аудиторії Університету Св. Володимира.
на загальні збори, які відбудуться 3 березня (18 лютого)
Чергова співанка хору Університету Св. Володимира призначена на неділю (3 березня) з 5 до 7 години вечора.
Чергова співа хора унів. Св. Володимира
Український театр (Т-во українських артистів) у неділю 3 березня давав «Наталку Полтавку»; каса відкрита з 11 до 2 і з 5 до 6 години.
Наталка Полтавка; ... від 11 до 2 год. дня і від 5 до 6 год.
Загальні збори товариства «...Хата» призначено на неділю 3 березня 1918 року о 8½ годині вечора на Бібіковському бульварі (вхід з двору).
Загальні збори товариства „...Хата" одбудуться в неділю ... лютого (3 березня) в 8½ год ... (Бібіковський ... з двору).
3 березня в Педагогічному музеї загальні збори слухачів Українського народного університету ухвалили якнайшвидше почати лекції другого семестру, домагатися звільнення слухачів із війська, закликати тих, хто роз'їхався по селах, повернутися до Києва, а окремо Шевченківські дні не святкувати через брак часу.
закликати т.т. слухачів, що розʼїхалися на села, повернутися до Київа.
Власники майстерень на Кирилівській, 45 і 38, оголосили понад 500 робітникам про закриття й розпуск із виплатою лише за два тижні, хоч колективний договір передбачав три місяці. «Боротьба» писала, що з 3 березня у Києві зник червоний прапор, і питала, хто наказав його познімати.
певність середня: Обидва повідомлення — з однієї лівої газети (перше — за «Рабочей жизнью»).
3 березня власники майстерень колишніх Шульмана й Розенмана (нині Глітмана й Лисиці) на Кирилівській, 45 і 38, оголосили понад 500 робітникам, що закривають майстерні і розпускають їх, заплативши лише за 2 тижні, попри колективний договір на 3 місяці; адміністрації виплатили за 2 місяці наперед.
хазяї заявили робітникам, яких нараховується більше 500 чоловік, що вони закривають майстерні
Стаття «Що це значить?» (Гр.) пише, що з 3 березня у Києві зник червоний прапор, і запитує, хто наказав познімати червоні прапори; автор попереджає про наближення контрреволюції й закликає єднатися під червоним прапором.
Але-ж сьогодні другий день, як у Києві зник червоний прапор.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 3-го березня 1918 року · 03-0081
3 березня Січові стрільці з гайдамаками ввійшли до столиці, за ними — німці й запорожці.
3-го березня 1918 року Січові Стрільці з Гайдамаками ... ввійшли в столицю. ... Квітами привітав Січових Стрільців Київ
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 03-0184
Увечері 1 березня батарея Січових стрільців увійшла в передмістя, стрільці зайняли казарми.
Ніч запала, як батерія осягнула передмістя Києва. Січові Стрільці зайняли казарми.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 2-го березня 1918 року · 03-0185
2 березня Січові стрільці вже брали участь у параді на Софійському майдані.
На другий день була заповіджена дефіляда під памʼятником Гетьмана Богдана Хмельницького, на Софійському майдані.
Оцінка аналізу. Дата 3 березня в збірнику «Корпус Січових Стрільців» хибна: учасник походу Дашкевич і газети фіксують стрільців у місті 1–2 березня. Це не плутанина стилів (різниця 2 дні, а не 13), а помилка пізнього тексту.
Могилянський, «Трагедия Украины» (книга або мемуар) · на другой день · 03-0014
Німці під командою Лінзінгена ввійшли наступного дня після українців, продефілювали з музикою й улаштували парад на Софійській площі.
съ иголочки одѣтыми въ синіе жупаны, новые сапоги и высокія сѣрыя папахи, изъ поддѣльнаго барашка, съ огромными кокардами украинскихъ цвѣтовъ, вошли на другой день нѣмцы подъ командой Линзингена
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 03-0368
Парад німецького війська на Софійському майдані відбувся 5 березня з нагоди приїзду вищого німецького командування.
Вчора на Софійському майдані відбувся парад німецького війська; парад відбувся зʼогляду на приїзд у Київ вищого німецького командного складу.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · У вівторок · 03-1991
У вівторок 5 березня о 1-й Жуковський прийняв парад німецьких військ.
У вівторок о 1-й годині відбувся парад військовим міністром Жуковським.
Оцінка аналізу. Дві газети незалежно датують німецький парад вівторком 5 березня; Могилянський, пишучи через кілька років, стиснув у «наступний день» вступ і парад. Вірогідніше 5 березня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0256
Настрій спокійний, але городяни бояться нових трусів і арештів.
Настрій в Київі ... було спокійне. Громадяне бояться, що з приходом нової власти почнуться знов труси, арешти
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · В воскресенье утром · 03-0116
Вулиці майже порожні, панує велика паніка.
В воскресенье утром движене на улицах очень незначительно. Улицы почти пусты, царит большая паника.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · «Мале Хац», № 99, от 4-го марта 1918 г. · 03-0117
Чутки про погром на Подолі, хоч і неправдиві, ще більше збурили євреїв, що ховалися вдома.
Передают, будто на Подол$ происходит еврейск1й погром. Слухи эти, оказавилеся впосл$детв!и ложными
Оцінка аналізу. Обидві картини правдиві для різних груп: «Нова Рада» описує загальний настрій, єврейська «Найе Цайт» — настрій єврейських кварталів, які були головною мішенню самосудів. Розбіжність відбиває позицію й аудиторію газет.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 03-1793
За планом, переказаним «Боротьбою», монети в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 шагів.
Гривня має в собі сто шагів
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 3 березня (18 лютого) 1918 · 03-0257
«Нова Рада»: шаги карбуватимуть по 1, 2, 5, 10 і більше, гривня — срібна.
гривня має в собі сто шагів
Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави» (книга або мемуар) · 1 березоля 1918 року · 03-0176
Закон від 1 березня: монети в 1, 2, 5, 10, 20 і 50 шагів.
а) золоту — на 20 гривень, б) срібну — на 1 гривню, в) иншого металю ... — на 1 шаг, 2 шаги, 5 шагів, 10 шагів, 20 шагів і 50 шагів.
Оцінка аналізу. 3 березня газети ще подають грошову реформу як «гадку» фінансових кіл, хоча закон уже датовано 1 березня — звістка про нього до Києва не дійшла. Номінал «25 шагів» з'явився в чутках; офіційний текст закону дає 20 шагів.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 3-го березня · 03-0441
3 березня збори в Педагогічному музеї ухвалили почати другий семестр і не святкувати Шевченківські дні окремо.
закликати т.т. слухачів, що розʼїхалися на села, повернутися до Київа.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Четвер 7 березоля н. ст. / 22 лютого ст. ст. 1918 р. · 03-1936
Ті самі ухвали «Боротьба» приписує зборам 5 березня в Педагогічному музеї.
Про святкування Шевченківських днів вирішено, як окремій одиниці—не святкувати
Оцінка аналізу. Ухвали дослівно однакові, тож ідеться про одні збори. «Нова Рада» прямо називає 3 березня, і на 3 березня збори студентів були анонсовані; дата 5 березня в «Боротьбі», ймовірно, неточна. Не вирішується остаточно.
Цитата дня
все громадянство України ... повинно як один, найнегайніше віддати до казенних арсеналів всю зброю до останньої кулі, до останнього набою.У статті «Найближчі завдання» В. Старий закликав усе громадянство України негайно здати до казенних арсеналів усю зброю — кулемети, гвинтівки, револьвери і навіть мисливські рушниці — й заборонити торгівлю зброєю; це має стати «першим законом Самостійної Української Держави».
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 4 · 03-0282
Ціна дня
передплата газети «Нова Рада»
6 крб за місяць
Київ · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 · 03-0216
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Нова Рада» | 12 крб2 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| передплата газети «Нова Рада» | 18 крб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| рядок оголошення на 1-й сторінці «Нової Ради» | 2,25 крбрядок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| оголошення про пошук праці (до 8 рядків) | 1,2 рубраз | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| книжка «Буржуазна Рада та інші фейлетони» | 1 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 4 |
| портрет Т. Шевченка роботи Ф. Красицького | 1,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 4 |
| книжка С. Єфремова «Тарас Шевченко, життя його та діла» | 75 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 4 |
| книжка С. Черкасенка «Шевченко й діти» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 4 |
| «Боротьба», один номер | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| передплата «Боротьби» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| оголошення для шукачів праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 1 |
| гроші на організацію праці для безробітних, вивезені Муравйовим | 1 000 000 крбразом | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №8, с. 4 |
Оголошення дня
негайно потрібні добрі гравери, літографи і негатив. ... Київ. Пушкинська 4.Оголошення: експедиції заготовлення державних паперів УНР (Пушкінська, 4) негайно потрібні добрі гравери, літографи й негативники.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 · 03-0227
Афіша й культура
Передплата «Нової Ради» з 1 березня — 6 крб на місяць, 12 на два, 18 на три, окреме число — 25 коп., рядок оголошення на першій сторінці — 2 крб 25 коп. (03-0216, 03-0217, 03-0218, 03-0219, 03-0220); «Боротьба» коштувала стільки ж за число й 6 крб за місячну передплату (03-1766, 03-1767). До Шевченкових днів товариство «Час» продавало портрет Шевченка за 1 крб 50 коп., книжку Єфремова про Шевченка за 75 коп. і дитячі брошури по 25 коп.; фейлетони Яриновича «Буржуазна Рада» коштували 1 крб (03-0289, 03-0290, 03-0291, 03-0283). Експедиція заготовлення державних паперів шукала граверів і літографів (03-0227), а публіцисти пророкували, що хліба не буде до нового врожаю, згадуючи довгі черги за більшовиків (03-1814, 03-1816).
3 березня 1918 р. січові стрільці з гайдамаками ввійшли до Києва; за кілька годин маршу за ними йшли німці й запорожці. Населення зустріло їх загальним захватом і квітами, бо за три тижні більшовики «страшно досадили» населенню.
3-го березня 1918 року Січові Стрільці з Гайдамаками ... ввійшли в столицю. ... Квітами привітав Січових Стрільців Київ
Новий стиль (після 1 березня).
Близько 2 години 3 березня 1918 р. на Подолі бачили, як кілька солдатів вели єврейського солдата до берега Дніпра; він благав відпустити його (у нього стара мати й шестеро маленьких братів); згодом на березі знайшли його труп.
на ПодолЪ видЪ$ли, как н$еколько солдат ведут еврейскаго солдата к берегу Дн$пра
Український уряд — Рада Народних Міністрів — повертається до Києва після трьох тижнів більшовицького панування.
До Київа вертається українське правительство
Партія укр. с.-р. оголосила збір пожертв на вінок і пам'ятники на могилах трагічно загиблих членів партії Бочковського, Зарудного і Пугача; гроші просять надсилати до редакції «Боротьби» (Караваєвська, 5).
Збір пожертв на вінок та памятники на могилах трагично загинувших
Читано з зображення.
3 березня на засіданні Ц. К. УПСР під головуванням Охримовича більшість висловилася за підтримку Центральної Ради, але вимагала перевиборів Ради через з'їзди рад України; представників Ц. К. з Ц. Ради вирішили не відкликати.
В кінець же було ухвалено представників Ц. К. з Ц. Ради не відкликати.
Читано з зображення. Порядок денний: відношення до Ц. Ради, з'їзд рад і перевибори, прихід австро-німецьких військ, обрання редакції «Боротьби».
У неділю 3 березня 1918 р. «Нова Рада» повідомила про створення при Київській міській думі комісії з організації похорону жертв громадянської війни (гласні Фещенко-Чопівський, Чикаленко і священник Дем'яновський); комісія просила киян повідомляти про непоховані тіла, а газета почала публікувати імена знайдених у лікарнях жертв.
І вже у неділю 3 березня газета повідомила про створення комісії з питань організації похорону жертв громадянської війни при Київській міській думі.
Від комісії по похорону жертв гр. війни // Нова Рада. 1918. 3 березня (18 лютого). С.3.
3 березня в Педагогічному музеї загальні збори слухачів Українського народного університету ухвалили якнайшвидше почати лекції другого семестру, домагатися звільнення слухачів із війська, закликати тих, хто роз'їхався по селах, повернутися до Києва, а окремо Шевченківські дні не святкувати через брак часу.
закликати т.т. слухачів, що розʼїхалися на села, повернутися до Київа.
У неділю (3 березня) член президії Центральної Ради Шраг приймав представників нейтральних держав (Іспанії, Данії, Швеції, Бельгії); він пояснив, що німецька армія ввійшла як дружня держава, щоб разом з українським військом увільнити Україну від російсько-большевицьких військ.
німецька армія ввійшла як дружна держава
Читано з зображення.
3 березня власники майстерень колишніх Шульмана й Розенмана (нині Глітмана й Лисиці) на Кирилівській, 45 і 38, оголосили понад 500 робітникам, що закривають майстерні і розпускають їх, заплативши лише за 2 тижні, попри колективний договір на 3 місяці; адміністрації виплатили за 2 місяці наперед.
хазяї заявили робітникам, яких нараховується більше 500 чоловік, що вони закривають майстерні
Читано з зображення. Дані «Рабочей жизни»; «3 березоля» в тексті.
На Софійському майдані відбувся парад українського війська за участі вищої української військової влади; молебень правив єпископ, з промовою виступав С. Петлюра, якого зустрічали оплесками.
на Софійському майдані о ... годині відбувся парад війську. На параді була українська вища військова влада.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Імовірно, 2 березня 1918 р.
3 березня з 12-ї години відбудуться збори центрального комітету партії соціалістів-федералістів разом із членами фракції Центральної Ради та київськими членами партії.
Сьогодня з 12-ої год. дня одбудуться збори центрального комітета партії соц.-федералістів.
Ініціативний гурток скликав студентів Українського народного університету на загальні збори 18 лютого (3 березня) о 8-й годині в аудиторії університету св. Володимира.
прибути на загальні збори 18 (3/III) лютого о 8-ій год. дня
Комісія з похорону жертв громадянської війни повідомила, що в Олександрівській лікарні лишаються непохованими три тіла: офіцер Михайло Тучинський і двоє невідомих, привезені з Бендерських казарм.
в Олександрівській лікарні зостаються непохованими три трупи: один офіцер Михайло Тучинський і два других неопізнані
У Військовому шпиталі лежать 54 невпізнані тіла; серед упізнаних — юнкер Петро Вакарчук, Грицько Сердюк з окремого кулеметного куреня, козак Полуботківського полку Петро Лемешко, козак полку гетьмана Дорошенка Іван Чумак та інші.
У Военному Госпиталі є 54 неопізнані трупи. Із опізнаних: ... козак Полуботківського полку Петро Лемешко
Прізвища частково пошкоджені OCR.
3 березня об 11-й ранку в приміщенні Народної аудиторії (Бульварно-Кудрявська вул.) відбудеться мітинг українців Північного фронту, скликаний київським відділом ради Північного фронту.
Сьогодня в помешканні Народньої Аудиторії (Бульв.-Кудр. ул.) об 11 год. ранку відбудеться мітинг українців північного фронту.
Збори ради товариства «Просвіта» відбудуться в неділю 18 лютого (3 березня) у приміщенні «Просвіти» на Великій Володимирській, 42, о 12-й годині.
Збори ради т-ва „Просвіта" відбудуться в неділю ... в помешканні „Просвіти" (В. Володимирська, 42) з 12-й годині дня.
У OCR «13-го лютого»; ймовірно, 18 лютого ст. ст. = 3 березня.
Засідання професорської ради Українського народного університету відбудеться в неділю 18 лютого (3 березня) о 12-й; того ж дня — засідання ради історико-філологічного факультету.
Засідання проф. ради Україн. Народ. Універ. відбудеться в неділю 18/3 о 12 год. дня.
Телеграма з Петрограда від 15 числа: німецький рейхстаг затвердив мир України з Німеччиною.
Німецкий Рейхстаг затвердив мир України з Германією.
Читано з зображення. Дата «15» без місяця (ймовірно, 15 лютого ст. ст.). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
З Москви повідомляють (16 числа): Церковний Собор послав до Києва делегацію для розслідування вбивства митрополита Володимира; до складу входять Тамбовський архієрей Кирило, архімандрит Матвій і мирянин Руднов.
Церковний Собор послав делегацію до Києва для розслідування вбивства митрополита Володимира.
Читано з зображення. Дата «16» без місяця. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На засіданні міської думи повідомили, що большовики намагалися висадити в повітря мости через Дніпро, але вжили спеціальних заходів і проводи до мін перерізали; двоє охоронців загинули.
Невдалий замах висадити мости на Дніпрі.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Подія відбулася до відходу большовиків із Києва.
У неділю (3 березня) начальник станції розпорядився передати негайно до архіву всі справи і діловодство контор залізниці.
В неділю начальник станції зробив розпорядження
Читано з зображення. «В неділю» — 3 березня; місце (яка станція) не уточнено, імовірно Київ.
При Київській думі організовано комісію з гласних (Фещенко-Чопівський, Чикаленко, В. Дем'янівський) для похорону жертв громадянської війни; довідки приймаються на вул. Великій Володимирській, 5, щоденно з 8 до 5 год.; день і місце похорону буде оголошено окремо.
Справки даються на В. Володим. № 5, від 8 до 5 год. що-дня
Редакція «Робітничої газети» повідомляє, що Гр. Гетьманець (Г. Коваленко) 3 березня 1918 року подав до Київського комітету УСДРП заяву про вихід із партії; він написав статтю з гострим осудом євреїв за участь у більшовицьких розстрілах і грабунках у перші дні після повернення української влади до Києва, редакція статті не прийняла. Газета також нагадує про окремі випадки насильства козаків у ті дні.
в перших днях після повороту Української влади до Київа, коли траплялись деякі випадки насильства козаків
Дата заяви «Киів 3 111 1918» — читання неточне, можливо 3 березня; стиль невідомий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Загальні збори товариства «...Хата» призначено на неділю 3 березня 1918 року о 8½ годині вечора на Бібіковському бульварі (вхід з двору).
Загальні збори товариства „...Хата" одбудуться в неділю ... лютого (3 березня) в 8½ год ... (Бібіковський ... з двору).
Назва товариства й адреса в OCR пошкоджені; дата «8 березня» в OCR, ймовірно, означає неділю 18 лютого (3 березня).
Оголошення: штаб Вільного козацтва на Миколаївській, 11 закликає всіх колишніх вільних козаків і охочих вступити до нього; отаман А. Слідюк, начальник штабу Г. Махов.
звертатися до штабу: Миколаївська, 11.
Читано з зображення.
Наказ Військового міністерства Ч. 40 (3 березня 1918 р.): усі українські військові частини, що прибувають до Києва й беруть участь в операції проти більшовиків, тимчасово призначено в розпорядження головного губернського коменданта — отамана Присовського.
Всі українські військові частини, що прибувають до Київа і приймають участь в операції против большевиків, тимчасово призначити в розпорядження головного губерніяльного коменданта-отамана Присовського.
Читано з OCR-тексту.
Комісія з поховання жертв війни повідомила: в Олександрівській лікарні лежать три трупи, у військовому шпиталі — 54 невідомих; серед опізнаних — козак, матрос крейсера «Рюрик» та інші; при новому кладовищі Іонівського монастиря — 11 невпізнаних. Дату похорону оголосять окремо.
в Александрівській лікарні знаходяться три трупи
Читано з зображення. Текст частково пошкоджено.
Українці запропонували чехословакам роззброїтися й вийти за межі України, інакше Україна вважатиме себе у стані війни з ними.
Українці запропонували чехо-словакам обеззброїтися і вийти за межі України
Біля містечка Сатанова Проскурівського повіту на Поділлі відбувся бій між австрійським і большовицьким військом; большовицькі ватаги намагалися затримати австрійців, але відступили.
Біля містечка Сатанова, Проскуровського повіту (на Поділлю) був бій між австрійським і большовицьким військом.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Українські війська увійшли на чолі з новим військовим міністром Ради Жуковським, поповнені полоненими з Німеччини, вдягнені з голочки в сині жупани, нові чоботи й високі сірі папахи з підробного смушку з величезними кокардами; наступного дня увійшли німці під командою Лінзінгена, продефілювали з музикою й влаштували парад на Софіївській площі.
съ иголочки одѣтыми въ синіе жупаны, новые сапоги и высокія сѣрыя папахи, изъ поддѣльнаго барашка, съ огромными кокардами украинскихъ цвѣтовъ, вошли на другой день нѣмцы подъ командой Линзингена
printed page 82; точну дату параду не вказано; бл. 2–3 березня н. ст.
Журналом 3 березня (18 лютого) 1918 р. Рада Народніх Міністрів, зважаючи, що демобілізація закінчилась, ухвалила припинити з 15 березня (н. ст.) видачу пайків родинам ратників і ополченців; видачу пайків родинам полонених продовжили до їх повернення (за свідоцтвом місцевих державних інституцій), а родинам убитих і зниклих безвісти — протягом трьох місяців, до 1 травня 1918 р. Підроблені свідоцтва караються за законом.
з огляду на те, що демобілізація скінчилася, припинити видачу пайків з 15 березня (н. ст.) родинам ратників і ополченців.
Читано з OCR-тексту. Дату журналу надруковано в обох стилях. Цитату зібрано з двох сусідніх рядків OCR; слово «ополчених/ватасних» у тексті зіпсоване, відновлено за змістом.
Наказ Військового міністерства Ч. 39 (3 березня 1918 р.): «Всі накази видані по народньому секретарству касуються. Дійсні накази лише Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністра» — тобто скасовано наказі, видані радянським (більшовицьким) народним секретаріатом.
Всі накази видані по народньому секретарству касуються. Дійсні накази лише Генерального Секретаря військових справ і Народнього Військового Міністра.
Читано з OCR-тексту. Йдеться про накази, видані «народним секретарством» (більшовицькою владою в Києві в січні–лютому 1918 р.); трактування — за змістом.
Наказ Військового міністерства Ч. 41 (3 березня 1918 р.): начальнику штабу залоги отамана Петлюри д. Вдовиченкові наказано прийняти залогу, а отаманові Петлюрі — здати її; Вдовиченко переходить у безпосереднє розпорядження отамана Присовського й організовує залогу на підставі статуту Осібної української армії.
Наказую начальнику штаба залоги отамана Петлюри д. Вдовиченку прийняти, а отаманові Петлюрі здати цю залогу.
Читано з OCR-тексту. З тексту не ясно, яка саме залога (імовірно, київська); прізвище начальника штабу — за OCR.
Міністр шляхів Сокович наказав змінити всі написи на станціях і зупинках з російської мови на українську.
Наказую змінити всі написи на всіх остановочних пунктах з російської мови на українську.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Н. Гаврилов (за народного міністра харчових справ) закликав усіх співробітників міністерства якнайшвидше повернутися до роботи, перерваної більшовиками.
Закликаємо всіх співробітників Народн. Міністерства Харчових Справ як найскоріше стати до роботи
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ №6 Міністерства пошт і телеграфів від 3 березня 1918 р.: у всіх поштових, телеграфних і телефонних установах негайно вивісити в рамках на видних для публіки місцях IV універсал Центральної Ради від 9 січня 1918 р.
наказую негайно вивісити на видних місцях, присутних для публіки, в рямцях четвертий універсал Української Центральної Ради від 9-го січня, 1918 року.
Читано з OCR-тексту.
Міський голова Є. П. Рябцов публічно (у «Киевской мысли» 3 березня 1918 р.) звернувся до «Голови вільного козацтва Києва» отамана Данченка: «остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан... Остановите преследование казаками евреев... Прошу Вас, прекратите кровавое мщение!». З аналогічним закликом він звернувся до військового міністра Жуковського й коменданта Присовського; у відповідь козакам було віддано накази припинити насильства.
«Прошу Вас ... во имя будущаго украинской народной республики, остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан»
Подає імена: отаман київського вільного козацтва Данченко, комендант Присовський.
Наказ Військового міністерства УНР № 39 від 3 березня: усі накази, видані «по Народньому Секретарству», скасовуються; дійсні лише накази Генерального Секретаріату у військових справах і Народнього Військового Міністерства (за військового міністра Жуковського).
Всі накази видані по Народньому Секретарству касуються.
Читано з зображення.
Циркуляр Міністерства судових справ №4 (3 березня 1918 р., Житомир): волосні суди й верхні сільські суди скасовано; головам з'їздів мирових суддів наказано передати справи цих судів (вирішені — в архіви, нерозв'язані — до відповідних мирових суддів і з'їздів) і донести міністру про виконання.
Волостні суди і верхні сільські суди скасовано.
Читано з OCR-тексту.
Народний міністр шляхів Сокович наказав залізничникам, поки не встановлено українську форму, носити старі наплічні знаки (наказ №1).
Поки буде уставлена наша українська форма пропоную усім урядовцям залізничникам носить старі наплечні знаки
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Тим самим наказом отамана Снігурівського призначено начальником охорони м. Києва з дорученням сформувати полк для несення вартової служби.
Отамана Снігуровського призначую за начальника охорони м. Київа
Прізвище в OCR: Снігуровський/Снігоровський.
Наказ коменданта Києва від 3 березня: усім особам та установам, крім консулів іноземних держав, негайно здати до автоцентру свої самоходи — легкові й вантажні автомобілі.
Всім особам і інституціям ... крім консулів чужеземних держав, які мають самоходи, як легкові, так і грузові ... авто-центру негайно здати
Центральна Рада ухвалила закон про числення часу за новим (григоріанським) стилем і про перевід годинників назад на 1 годину 8 хвилин порівняно з петроградським меридіаном.
перевід стрілок годинників назад на 1 год. і 8 хвилин
Читано з зображення. Рада ухвалила на засіданні «12 лютого»; стиль дати не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральна Рада ухвалила державним гербом УНР знак київського князя Володимира Великого — Тризуб.
знак київського князя Володимира Великого (Тризуб)
Читано з зображення. Текст місцями пошкоджено; дату ухвалення не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Відозва Ради народних міністрів (Голубович, Жуковський, Христюк) повідомляє, що Рада прийняла військову допомогу від Німеччини й Австро-Угорщини проти большовиків, а в Україну йдуть дивізія полонених українців, січові стрільці з Галичини та німецьке військо.
Рада народніх міністрів приняла військову допомогу від нині дружніх держав Німеччини та Австро-Угорщини.
Читано з зображення. У газеті підпис датовано «1919 року 10 лютого» — очевидно, помилка друку (1918). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Окремий комендант міста Києва й околиць отаман Присовський звернувся до населення: українське військо вступило до Києва, щоб відновити лад; усі самосуди, самочинні арешти й обшуки каратимуться за законами Республіки, а міському самоврядуванню наказано виконувати свої функції.
Усі самосуди, самочинні випадки, арешти та труси буду карати по силі карних законів Республіки.
Число березня у підписі не збереглося; відозва від 1–3 березня 1918.
Наказом Комісаріату Грузії в Україні № 34 від 3 березня 1918 року заборонено самовільне носіння грузинської національної пов'язки особами, які не є громадянами Грузії; громадянам Грузії запропоновано подати посвідчення особи для спеціального засвідчення, без якого носити пов'язку заборонено. Підписав начальник штабу Сванідзе.
всяке самовольне присвоєння національної пов'язки строго переслідуватиметься і каратиметься
Прізвище комісара в OCR нерозбірливе.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ № 6 в. о. народного міністра пошти й телеграфу Сидоренка від 3 березня 1918 року: чергові на телеграфних проводах не розділяти лінії, а начальники телеграфних установ мають стежити за виконанням у воєнний час.
Телеграфні проводи, як нерви дер-кавного оргапізму
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; суть наказу відновлено приблизно.
Комісія міської думи з охорони Києва дозволила домовим комітетам мати зброю для самоохорони від грабіжників; видають її лише через районні комітети й відділ громадського управління.
Дозволяється домовим комітетам для самоохорони від грабіжників до особливих розпоряджень мати зброю.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Отаман Присовський наказав виконувати його розпорядження і попередив: самочинні виступи, самосуди, арешти й труси каратимуться за законами республіки; міському самоврядуванню доручено виконувати всі законні функції.
Отаман Присовський.
Читано з зображення. Текст пошкоджено. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Зброю домових комітетів зберігають у складі домкому й видають лише вартовим; списки зброї подають до відділу громадського управління (штаб міліції на Великій Житомирській).
Зброя переховується в склади домового комітету й видається членам охорони будинку виключно підчас вартування.
Читано з зображення. Текст пошкоджено. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Большовики, за словами газети, видали декрет про скасування та роззброєння міської міліції; охорону міста перебрали банди розбійників.
видали все той самий декрет про знесення і розоружения міської міліції.
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Позиція газети.
3 березня 1918 р. С. Петлюру було звільнено від командування Гайдамацьким кошем, і нового призначення він не отримав; у квітні 1918 р. він очолив Всеукраїнський земський союз.
Вже 3 березня С. Петлюра був звільнений від командування кошем
Відомого українського вченого професора Ф. Вовка рада Петроградського університету вшанувала званням почесного доктора географії й антропології.
проф. Ф. Вовка ... вшановано почесним докторатом географії і антропології (doctor honoris causa).
Подія в Петрограді; дата не вказана.
Ц. К. УПСР обрав редакторами «Боротьби» С. Бачинського й Ів. Лизанівського, третього редактора мають добрати згодом; видає газету Центральний комітет УПСР.
обрано було за редакторів т. Бачинського С. і т. Лизанівського Ів.
Читано з зображення. У тексті лише ініціали «С.» та «Ів.».
Наказ підписали особливий комендант м. Києва Присовський і начальник штабу (прізвище в OCR — «Пітьневич»).
Особливий Комендант м. Київа Присовський. Начальник Штабу ...
З 1 березня (новий стиль) передплата «Нової Ради» подорожчала: 6 карбованців на місяць.
платня на газету з 1-го марта нов. ст. відвисшається в такім розмірі: на 1 міс. 6 карб.
З 1 березня передплата «Нової Ради» на 2 місяці коштує 12 карбованців.
2 - 12 карб.
З 1 березня передплата «Нової Ради» на 3 місяці коштує 18 карбованців.
3 , 18 карб.
Окремий номер «Нової Ради» в Києві коштує 25 копійок; стільки ж у провінції та на вокзалах.
Ціна окремого Nº у Київі 25 К.
Оголошення: товариство «Час» у Києві до Шевченкових днів продає портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького (30×24 см, у шапці) за 1 карбованець 50 копійок.
Портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького 30Х24 с./м. (в шапці). Ціна 1 р. 50 к.
Оголошення: книжка С. Єфремова «Тарас Шевченко, життя його та діла» у т-ва «Час» коштує 75 копійок.
С. Єфремов. Тарас Шевченко, життя його та діла. — 75 к.
Оголошення: книжки С. Черкасенка «Шевченко й діти» та К. Ванькевича «Оборонець скривджених» у т-ва «Час» коштують по 25 копійок.
С. Черкасенко. Шевченко й діти — 25 к.
Ціна одного номера «Боротьби» — 25 копійок; газету продавали й на залізничних станціях.
Ціна 25 коп.
Читано з зображення.
Оголошення для шукачів праці в «Боротьбі» коштують разом 1 карбованець.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
Передплата «Боротьби» на 1 місяць коштує 6 карбованців.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата «Боротьби» на 2 місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштує 50 копійок.
Зміна адреси 50 коп.
Читано з зображення.
Ціна оголошень у «Новій Раді»: на першій сторінці — 2 карбованці 25 копійок за рядок.
На І сторінці: 2 карб. 25 коп.
Одиниця (рядок петиту) відновлена з контексту; OCR пошкоджений.
Оголошення людей, які шукають праці (не більше 8 рядків), у «Новій Раді» коштують 1 карбованець 20 копійок за один раз.
Особам, що шукають праці, оголошення не більше як в 8 рядків ... 1 руб. 20 коп. за 1 раз.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштують 2 карбованці.
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. Одиниці розцінки (рядок чи оголошення) у тексті не вказано.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштують 1 карбованець 20 копійок.
На останній 1 карб. 20 коп.
Читано з зображення. Одиниці розцінки у тексті не вказано.
У неділю вранці (3 березня 1918) рух на вулицях Києва дуже незначний, вулиці майже порожні, панує велика паніка.
В воскресенье утром движене на улицах очень незначительно. Улицы почти пусты, царит большая паника.
Дату виведено.
Настрій у Києві спокійний, але городяни бояться, що з новою владою знову будуть обшуки й арешти; дехто знову міняє тимчасові схованки. Удень вдалині чути вибухи — від гармат чи від підриву складів більшовицькими ватагами.
Настрій в Київі ... було спокійне. Громадяне бояться, що з приходом нової власти почнуться знов труси, арешти
За статтею «Секулярізація», київській Лаврі друкарня дає 45 тисяч рублів чистого доходу, а церквам у Києві належить 114 будинків, у яких містяться й гімназії.
Київська лавра наприклад має 45 тисяч рублів чистого доходу з своєї друкарні.
Читано з зображення. Агітаційна стаття за конфіскацію церковного майна; цифри без джерела.
Газета подає: київський та московський архієреї мають жалування по 100 тисяч рублів на рік, петроградський митрополит — 300 тисяч.
київський та московський по 100 тисяч
Читано з зображення. Агітаційна стаття; цифри подано без джерела.
Оголошення: студентів і курсистів Українського Народного Університету запрошують на загальні збори 3 березня (18 лютого ст. ст.) о 3 годині дня в 15 аудиторії Університету Св. Володимира.
на загальні збори, які відбудуться 3 березня (18 лютого)
Читано з зображення.
Український театр (Т-во українських артистів) у неділю 3 березня давав «Наталку Полтавку»; каса відкрита з 11 до 2 і з 5 до 6 години.
Наталка Полтавка; ... від 11 до 2 год. дня і від 5 до 6 год.
У неділю 3 березня (18 лютого) о 4-й дня в приміщенні Губернської земської управи відбудуться загальні збори Національного хору.
У неділю 3/18 лютого с. р. о 4 год. дня в пом. Губ. Зем. Управи відбудуться загальні збори Національного Хору
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Чергова співанка хору Університету Св. Володимира призначена на неділю (3 березня) з 5 до 7 години вечора.
Чергова співа хора унів. Св. Володимира
Читано з зображення. Текст пошкоджено; назву хору й дату відновлено частково.
Газета «Нова Рада» №25 вийшла в неділю 3 березня (18 лютого за старим стилем) 1918 року — одразу після повернення української влади до Києва.
Київ. 3 березня (18 лютого) 1918 р.
Сьогодні, 3 березня, після довгої перерви (більшовики реквізували друкарню) вперше має вийти газета «Киевская мысль».
Сьогодня після довгої перерви (через реквізицію друкарні большевиками) вперше має вийти газета „Кіевская Мысль".
Номер 8 щоденної газети «Боротьба», органу Української партії соціалістів-революціонерів (лівого крила), вийшов у неділю 3 березня за новим стилем (18 лютого за старим) 1918 року.
Ч. 8. Неділя 3 марта н. ст.
Читано з зображення.
Редакція й контора «Боротьби» містяться в Києві на вулиці Караваєвській, 5 (тел. 63) і відчинені щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63.
Читано з зображення.
Газета закликає кожну партійну організацію укр. с.-р. налагодити постійну колективну передплату й називає «Боротьбу» єдиним партійним органом укр. с.-р. лівого крила.
Кожна партійна организація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення.
Газета «Кіевская Мысль» мала знову вийти в неділю 3 березня: під час большовицької влади не виходила, бо її обладнання реквізували для «Вестника».
Кіевская Мисль". В неділю 3-го березоля має поновитися вихід газети
Читано з зображення.
Оголошення: «Товариші кияне! Питайте „Боротьбу" у газетчиків».
Питайте „Боротьбу" у газетчиків.
Читано з зображення.
Міський голова Києва Є. П. Рябцов звернувся до «головы вольного казачества Киева» отамана Данченка з публічним закликом зупинити страти без суду, самочинні арешти й переслідування євреїв; звернення опубліковано в «Киевской мысли» 3 березня 1918 р. З таким самим закликом він звернувся до військового міністра Жуковського і коменданта Присовського; у відповідь козакам було віддано накази припинити насильства.
остановите казни без суда, самочинные аресты неповинных граждан... Остановите преследование казаками евреев
автор уривка: Черіковер.
Редактор «Нової Ради» — Андрій Ніковський.
Редактор Андрій Ніковський.
Контора «Нової Ради» сповістила, що організувала власних рознощиків, які щодня вранці доставляють газету передплатникам у Києві.
Контора газети „Нова Рада" організувала власних рознощиків ... що-дня ранком.
Газета лівих українських есерів «Боротьба» виходить на папері й у друкарні «Киевлянина».
„Боротьба" виходить на папері і в друкарні „Кіевлянина"
Вийшла книжка: А. Яринович «Буржуазна Рада та інші фейлетони», Київ, 1918, 64 с., формат 16°, ціна 1 карбованець.
Буржуазна Рада та инші фейлетони. Київ, 1918, стор. 64, 16°, ціна 1 карбованець.
Прізвище автора уточнено за оголошенням у №26.
Вийшов номер літопису українського письменства «Книгар» за лютий 1918 р. зі статтями С. Єфремова «Без Кобзаря», Гр. Тисяченка «Історія Великої Хартії», Ів. Свєнціцького «Бібліотека Нац. музею у Львові» та рецензіями багатьох авторів.
Вийшло з друку ч. (за лютий 1918 р.) літопису українського письменства „Книгарь". Статті: С. Єфремова „Без Кобзаря"
Вийшов подвійний номер 2–3 часопису середньошкільної молоді «Юнак» (поезії, стаття Ол. Дорошкевича «Національне питання та наша шкільна молодь», шкільна хроніка, рецензії).
Вийшло ч. 2—3 часопису середньо-шкільної молоді „Юнак".
Оголошення: продається книжка А. Яриновича «Буржуазна Рада та інші фейлетони» (64 с., ціна 1 карбованець); склад видання — Книжна комора «Час», Велика Володимирська.
БУРЖУАЗНА РАДА та инші фельєтони. Стор. 64. Ціна 1 карб.
Прізвище автора уточнено за оголошенням у №26.
Польська газета «Dziennik Kijowski» під час большовицького панування наполовину складалася з розпоряджень, оповісток, наказів і відозв; вечірні російські газети через ненормальну роботу електричної станції не виходили зовсім.
не виходили зовсім.
Читано з зображення. Свідчення за час большовицької влади (січень–лютий 1918); цитовано з «Dziennik Kijowski». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
«Боротьба» розповідає, що після виходу перших двох чисел офіційний большовицький «Вестник» накинувся на неї «з піною коло рота».
Офіціальний „Вестник" з піною коло рота накинувся на „Боротьбу".
Читано з зображення. Йдеться про січень–лютий 1918 р., час влади рад у Києві. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За словами газети, через день після нападок «Вестника» редакції «Боротьби» повідомили, що стоїть питання про її закриття, але вона відповіла, що не змінить тон і позицію; потім у большовиків настала паніка і «Боротьба» уціліла.
Над „Баротьбою" тимчасом зминулись
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Дату події не вказано (січень–лютий 1918).
Большовики закрили в Києві газети «Народня Воля» і «Киевская Мысль», а інші очікували тієї ж долі; діяла й цензура.
З входом большовиків заперто газети: „Народня Воля" і „Киевская Мысль"
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Позиція газети.
Номер «Боротьби» надруковано в літографії Товариства І. К. Кушнерьов і К° в Києві.
Товарищества И. К. Кушнерев и К°, въ Київѣ.
Читано з зображення. Назву друкарні частково пошкоджено.
Київська газета «Рабочая Жизнь», за пересказом «Боротьби», на початку нової доби «безпорадно зупиняється» перед оцінкою нової влади: «Нам невідомі їх наміри».
Нам невідомі їх наміри.
Читано з зображення. Позиція «Рабочей Жизни» у пересказі партійної газети.
За чутками, редакція «Кієвлянина» і її лідер В. Шульгін зникли з Києва: большовики нібито випустили його й дали «залізний лист безпечности», а редакція, як кажуть, поїхала на похорони Каледіна; відновлення газети малоймовірне.
не можемо подати білих надій, що ця газета вийде
Читано з зображення. Текст частково нерозбірливий; відомості подано як чутку; Дата номера газети; точна дата події не вказана.
«Боротьба» розповідає про харківську нараду есерів: з огляду на чутки про захоплення залізничних пунктів українсько-німецьким військом нарада 3 березоля розійшлася; щодо російських лівих есерів збори стали на платформі «організованого контакту»; ЦК мав швидко з'ясувати арешт членів ЦК з лівого крила 16 січня ст. ст.
З огляду на чутки про захоплення де яких залізнодорожних пунктів українсько-німецьким військом
Читано з зображення.
У неділю (3 березня 1918) переказували, ніби на Подолі відбувається єврейський погром; чутки згодом виявилися неправдивими, але ще більше збурили київських євреїв, які ховалися по домівках, не наважуючись показатися на вулиці.
Передают, будто на Подол$ происходит еврейск1й погром. Слухи эти, оказавилеся впосл$детв!и ложными
«Найе Цайт» № 29(?) від 4 березня 1918 (OCR «№ 99»).
Газета пише, що Київ (майже мільйон мешканців) поставився до відступу невеликої купки оборонців УНР нейтрально й пасивно.
при нейтралітеті, при повній пасивности майже мілійона київської людности
Оцінка автора статті (Ровул).
За відомостями з певних джерел, усі чутки про смерть М. Коценка неправдиві — він живий.
всі чутки про смерть Коценка неправдиві: він живий
Прізвище в OCR «Ковенко»/«Ковенка»; можливо, М. Коценко.
Люди, що приїхали з Подільської губернії, розповідають, що австрійці беруть підписку від селян і поміщиків, зобов'язуючи їх у березні повністю засіяти поля.
там австріяки беруть підписку від селян і поміщиків, ставлячи в обовʼязок останнім у березні місяці сповна позасівати свої поля
Свідчення приїжджих; стосується Поділля.
Київські большовицькі власті, за словами газети, змінювали версії: коли треба було підбадьорити червону гвардію й київських робітників, казали, що німецького війська нема, а на Київ ідуть лише «петлюрівські банди».
що жодного німецького війська нема, а йдуть на Київ тільки „петлюрівські банди
Читано з зображення. Пересказ агітації большовиків у газеті, не перевірений факт.
Середній київський «обиватель», за твердженням газети, балакає про німецьку «окупацію»: «Ми, мовляв, тепер в окупованій країні». Газета ці побоювання заперечує.
Ми, мовляв, тепер в окупованій країні
Читано з зображення. Настрої киян за описом партійної газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Чутки: редакція газети «Кіевлянин» і її лідер В. Шульгин зникли з Києва — ніби большовики його випустили, дали «залізний лист», а редакція поїхала на похорони Каледіна, потім зупиниться в Ростові; газета, ймовірно, не вийде.
Чорна сотня страшно турбується що їхня газета й сам лідер В. Шульгин не знати де поділися.
Читано з зображення. Чутки у пересказі ворожої «Кієвлянину» газети; тон партійний.
Люди, що приїхали з Поділля, розповідають, що австрійці, зайнявши край, навели порядок і вимагають, щоб усі поля були засіяні навесні.
що всі поля мають бути засіяні весною.
Читано з зображення. Текст частково пошкоджено; чутка зі слів приїжджих; Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ міністра шляхів Соковича №2: на залізницях українські гроші мусять прийматися в першу чергу як такі, що мають вищий курс порівняно з російськими.
Українські гроші мусять приматись в першу чергу як маючі вищий курс порівнюючи з російськими
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Стаття «Фінансове положення Росії» (В. Кривенко) оцінює російський державний борг у близько 65 мільярдів рублів, з них 16 мільярдів — зовнішній; з невиплаченими купонами — 80 мільярдів. Декрет про анулювання держборгів обезцінив російські гроші.
Нині довг Росії виносить близько 65 мілліардів
Читано з зображення. Теоретична стаття; виписано лише цифри.
Чутки в урядових фінансових колах: в УНР хочуть змінити валюту — взяти за основу срібну гривню, дві гривні дорівнюватимуть одному карбованцю.
дві гривни рівні одному карбованцеві
Читано з зображення. У газеті — «гадка» урядових кіл, а не ухвалене рішення.
За планом нової валюти УНР паперові знаки мають бути по 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 гривень, а 20-гривневі — золоті; гривня має 100 шагів із монетами в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 шагів, дрібні мідні, більші — алюмінієві й срібні.
Гривня має в собі сто шагів
Читано з зображення. Проєкт, пересказаний газетою; «є чутки» про швидке впровадження.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За даними газети, Муравйов забрав із собою гроші, призначені на роботи для безробітних, — близько 1 мільйона.
Муравьов почасти завів з собою (1 мільона)
Читано з зображення. Валюту не вказано, припущено карбованці. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
В українських урядових фінансових колах обговорюють якнайшвидшу зміну валюти УНР: основою має бути срібна гривня; дві гривні дорівнюють одному карбованцю, гривня має 100 шагів, які карбуватимуть по 1, 2, 5, 10 і більше шагів (дрібна монета мідна, більша — алюмінієва).
гривня має в собі сто шагів
Текст сильно пошкоджено OCR; співвідношення «дві гривні — один карбованець» відновлено.
Автор нарису «На весні» прогнозує голод: «Нема хліба ні в селі ні в місті до нового урожаю».
Нема хліба ні в селі ні в місті до нового урожаю.
Читано з зображення. Публіцистичний прогноз газети, не статистика. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністр шляхів наказав стягувати з пасажирів без квитків або тих, хто їде не у відповідному вагоні, подвійну плату; особливу увагу звернути на дезертирів, що масово вештаються шляхами України, і не пускати їх без оплати.
Особливу увагу треба звернути на дезертирів, що масами вештаються по шляхах України
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Гасла під назвою газети: «Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе Українська народня республіка в вільній федерації народів Европи!».
Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал!
Читано з зображення. Суб'єктивна позиція партійного органу.
Есери-лівиці пишуть, що ніколи не були прихильниками ні політики «народного секретаріату», ні угоди Центральної Ради з австрійцями; братовбивчу війну вважають ударом по революції.
Ми ніколи не були великими прихильниками ні авантурницько-безглуздої політики
Читано з зображення. Позиція газети, не нейтральне свідчення.
Передовиця газети: «Революція в небезпеці! Революція обезкровлена! Ворог — реакція готується до удару!» — і заклик єднати революційний фронт під червоним прапором соціалізму.
Революція в небезпеці!
Читано з зображення. Позиція газети.
Газета пропонує Українському урядові після вигнання «московського війська» скликати з'їзд робітництва, селянства й воїнства України та обрати нову Народню Українську Раду; висловлює побоювання за свободи й права робітників Києва.
скликати з'їзд робітництва, селянства й воїнства України
Читано з зображення.
Газета висловлює надію, що не буде жодних репресій над київським робітництвом і не скасують здобутків революції з допомогою німецького війська.
не буде вжито жодних репресій над київським робітництвом
Читано з зображення.
Шапка сторінки 2: «Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від упадку» і заклик готуватися до Всеукраїнського з'їзду рад робітничих і селянських депутатів.
Готуйтесь до Всеукраїнського з'їзду рад робітничих і селянських депутатів.
Читано з зображення. Гасло партійної газети.
Резолюція Ц. К. УПСР 3 березня називає прихід німецького війська на Україну «необхідним злом, найменьшим злом при даних умовинах», бо без сепаратного миру Україні загрожувала окупація проти волі Ради або «централістично-монархічна реакція».
то прихід німецького війська на Україну є необхідним злом, найменьшим злом при даних умовинах.
Читано з зображення. Позиція есерів: Михайличенко вимагав протесту й виведення чужих військ; Толмачів вважав допустимими зносини з будь-якими урядами.
У статті «Найближчі завдання» В. Старий закликав усе громадянство України негайно здати до казенних арсеналів усю зброю — кулемети, гвинтівки, револьвери і навіть мисливські рушниці — й заборонити торгівлю зброєю; це має стати «першим законом Самостійної Української Держави».
все громадянство України ... повинно як один, найнегайніше віддати до казенних арсеналів всю зброю до останньої кулі, до останнього набою.
«Нова Рада», як переказує «Боротьба», закликає до твердої влади: «Мусить бути створена на саперед дужа і міцна власть».
Мусить бути створена на саперед дужа і міцна власть
Читано з зображення. Позиція «Нової Ради» у переказі партійної газети.
Газета закидає большовикам: замість налагодженого продовольства дали «голослівні декрети», люди мерзли в чергах-хвостах до вечора й часом верталися без хліба.
мерзнути в голоді і холоді в хвості хвостів до вечора
Читано з зображення. Оцінка партійної газети про час влади рад. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Стаття «Що це значить?» (Гр.) пише, що з 3 березня у Києві зник червоний прапор, і запитує, хто наказав познімати червоні прапори; автор попереджає про наближення контрреволюції й закликає єднатися під червоним прапором.
Але-ж сьогодні другий день, як у Києві зник червоний прапор.
Читано з зображення. «Сьогодні другий день» — отже, зник близько 3-4 березня; дата орієнтовна.
Звернення до українських козаків від київських городян (ймовірно, неукраїнських фракцій думи): за три тижні більшовицького господарювання всі кияни — українці, євреї, поляки, великороси — однаково пограбовані, голодні й ображені; автори просять не допускати грабунків і знущань над безвинним населенням.
ми всі однаково пограбовані, голодні і ображені морально і духовно
Кінець звернення і підписи в OCR пошкоджено.
Редакція і контора «Нової Ради» містяться на Інститутській вулиці, 22; контора відкрита з 10 до 6 години.
Адреса редакції й контори: ІНСТИТУТСЬКА, 22. ... Контора відкрита від 10-6 год. дня.
Оголошення: Гуртова книжна комора товариства «Час» міститься в Києві на Володимирській, 42; гуртові замовлення виконує після отримання завдатку в половину ціни.
Гуртова Книжна Комора Т-ва „Час" у Київі, Володимирська, 42.
Оголошення: українсько-руська книгарня «Співробітник шкіл» А. Н. Якубовської (Київ, Володимирська, 52) продає підручники, дитячу літературу й книжки з усіх галузей науки українською та російською; провінційні замовлення виконує після завдатку в половину вартості.
Українсько-Руська книгарня „Співробітник Шкіл" А. Н. Якубовської, Київ, Володимирська 52.
Оголошення: експедиції заготовлення державних паперів УНР (Пушкінська, 4) негайно потрібні добрі гравери, літографи й негативники.
негайно потрібні добрі гравери, літографи і негатив. ... Київ. Пушкинська 4.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: у конторі «Нової Ради» (Інститутська, 22) продається якась річ (у OCR — «срывне»?) — ймовірно, папір або друкарське приладдя.
Продається ... Інститутська № 22 контора „Нової Ради".
Предмет продажу нечитабельний.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані