неділя
4 березня за старим стилем
56 записів · 9 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 17 (4) березня. Головна подія дня — засідання Малої Ради, яке почалося на три години пізніше призначеного й тривало до півночі чи першої ночі: Берестейський мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною ратифікували всіма голосами проти семи при одному утриманні. Під час промови бундівця Рафеса публіка на переповнених хорах зчинила галас (за єврейською пресою, з антиєврейськими вигуками), і Грушевський уперше за історію Центральної Ради звелів очистити хори. На засіданні вперше після січня з'явився міністр Микола Ковалевський, який переховувався від більшовиків. У місті збиралися студенти, товариства й клуби, у Купецькому зібранні було призначено благодійний бал для поранених офіцерів, а залізницею прийшло 337 вагонів вантажів, з них 40 — з харчами.
Від парламентської комісії доповідали Корчинський (юридична секція: з правового боку договір добрий) і Садовський (економічна секція: договір відповідає інтересам населення). Грушевський прочитав ратифікаційну резолюцію, яка доручала Раді народних міністрів обміняти ратифікаційні акти; її ухвалили всіма голосами проти семи при одному утриманні під оплески й вигуки «Слава!». Офіційну ухвалу підписали М. Шраг, В. Денисенко й П. Христюк.
певність висока: Дві газети різних партій, офіційний текст ухвали у «Вістнику» та історик збігаються в даті й підсумку голосування.
У неділю 17 березня Мала Рада ратифікувала Берестейський мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною: закон ухвалили всіма голосами проти семи при одному утриманні, результат зустріли громом оплесків і вигуками «Слава!». Засідання почалося на три години пізніше призначеного й закінчилося о першій годині ночі.
Цей закон ставиться на голосовання і ухвалюється всіма голосами проти семи і один утримався.
Ратифікаційна резолюція мирового договору була прийнята Малою Радою «великою більшістю при 7 „проти“, одному утримавшомуся»; засідання закінчилося о 12 годині ночі 17 березня.
Ця резолюція при голосуванню приймається великою більшістю при 7 «проти», одному утримавшомуся.
Голова Центральної Ради Грушевський прочитав проект ратифікаційної резолюції: Центральна Рада затверджує договір між УНР з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною з другого, підписаний 9 лютого 1918 р. в Бересті-Литовському, і доручає Раді народних міністрів перевести обмін ратифікаційними актами.
читає проект ратіфікаційної резолюції:
Заголовок «Засідання Малої Ради 17 березоля»: комісія, обрана на останньому засіданні, після ще одного читання договору розглядала його в підкомісіях — юридичній та економічній.
На останньому засіданні обрано комісію, яка після ще одного читання мирового договору мала його розглянути у підкомісіях і подати свої рішення.
Від юридичної секції в Малій Раді 17 березня виступив з доповіддю Корчинський (соціаліст-федераліст): секція вважала, що мировий договір з правового боку добрий, і запропонувала його затвердити.
секція вважає, що мировий договор з правного боку є добрий і пропонує його затвердити
Від економічної секції Садовський (укр. соціал-демократ) подав висновок, що договір, укладений 9 лютого 1918 р. в Бересті-Литовському, відповідає інтересам населення УНР; секція запропонувала ратифікувати основний і додатковий (економічний) договір і визнати, що після обміну ратифікаціями уряд має взяти на себе міжнародну охорону праці й поширення її на еміграцію та іміграцію праці.
мировий договор, заключений 9. лютого 1918 р. між Українською Народньою Республікою з одної і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Турєччиною з другої сторони як основний так і додатковий у економічній частині ратіфікувати
Ухвала Центральної Ради від 17 березня 1918 р. про прийняття ратифікаційного закону в тексті, запропонованому парламентарною комісією: Центральна Рада, виконуючи бажання українського народу негайно відновити мирний стан між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною, затвердила Берестейський мирний договір, підписаний 9 лютого 1918 р., і доручила Раді Народніх Міністрів провести обмін ратифікаційними актами в місці, зазначеному в договорі. Підписали заступник голови Центральної Ради М. Шрага, секретар В. Денисенко й генеральний писар П. Христюк.
Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольняючи бажання українського народу привернути негайно мирний стан
17 березня 1918 р. Центральна Рада ратифікувала мирний договір УНР із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Грушевський заявив, що мир без анексій і контрибуцій досягнуто.
17 березня договір між Українською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною був ратифікований.
Під час промови М. Рафеса (Бунд) проти форми договору публіка на хорах кричала «Ганьба, сором!»; Грушевський уперше за весь час існування Центральної Ради наказав звільнити хори. За єврейською газетою «Найе Цайт», яку переказує Черіковер, з хорів кричали «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать», а Грушевський, показавши на себе, відповів: «Украинцы остаются здесь».
певність висока: Самий факт очищення хорів підтверджують «Нова Рада» й «Боротьба»; антиєврейські вигуки відомі лише з єврейської преси в переказі Черіковера.
Під час промови М. Рафеса (Бунд) проти форми мирного договору публіка на хорах зчинила галас і вигуки; М. Грушевський уперше за все існування Центральної Ради наказав очистити хори від публіки, і вони деякий час стояли порожні.
Проф. Грушевський ... наказує нарешті, уперше за все існування Ц. Ради опорожнити хори
Гафес/Рафес під час промови заявив, що Україна «не шукала звязків з Великоросією», вела лише націоналістичну політику, кинулась «у одверті обійми німецького імперіялізму» — це «велика помилка української демократії»; промова переривалась криками «Ганьба, сором!!!».
(Промова Рафеса переривається криками: «Ганьба, сором!!!»).
Засідання Малої Ради 17 березня 1918 р. щодо ратифікації Брестського миру перетворилося на відкритий скандал проти «меншин»: їм заважали говорити, з хорів лунали крики й лайка. Проти ратифікації виступили Бунд (Рафес: «Вашим миром вы продали русский народ...»), меншовики (Біск) і російські есери (Скловський). Грушевський звелів варті очистити хори; з хорів кричали «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать»; Грушевський відповів, показуючи на себе: «Украинцы остаются здесь». Мир ратифіковано всіма голосами проти 7.
«Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничатъ», кричали с хор. «Украинцы остаются здсь» — отвЪтил Грушевский, показывая на себя.
17 березня засідання Малої ради про ратифікацію Брестського миру перетворилося на скандал проти меншин: із хорів лунали крики й лайка; проти ратифікації говорили Рафес (Бунд), Біск і Скловський. Грушевський звелів сторожі очистити хори; з хорів кричали «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать», Грушевський відповів, вказуючи на себе: «Украинцы остаются здесь». Мир ратифіковано всіма голосами проти 7.
«Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать»,—кричали с хор.
Російський есер Силовський (Скловський) попереджав, що договір без мита зруйнує українську промисловість, а Стасюк (українські есери) відповідав, що за договором Україна може закрити кордон. Голубович і Христюк відкидали звинувачення в сепаратному мирі, Порш доводив, що іншого договору за тих обставин Україна осягнути не могла. Після голосування Грушевський заявив, що мир «без анексій і контрибуцій» здійснено, Любинський подякував від імені мирової делегації. Наступне засідання призначили на вівторок, 19 березня.
певність висока: Промови докладно переказали обидві газети; у них збігаються ключові фрази Грушевського.
Силовський (російські есери) наголошував на «тяжких і небезпечних економічних зобовязаннях» договору: через відсутність мита він, на його думку, може призвести до руїни української промисловості, і його фракція голосуватиме проти.
Наслідком їх може бути руїна нашої промисловости
Стасюк (укр. есер) відповів, що побоювання «зовсім зайві», бо виконання договору залежить від нашої внутрішньої організації, а в договорі виговорено право закрити кордони, якщо щось загрожуватиме розвиткові промисловості.
Україна може закрити границі, коли що небудь загрожуватиме розвові її промисловости.
Новаковський пояснив положення торговельного договору, а голова Ради народних міністрів Голубович відповів, що Україна, приступаючи до мирових переговорів, зробила все, щоб забезпечити права й інших народів колишньої імперії; міністр внутрішніх справ Христюк назвав звинувачення в сепаратному мирі безпідставним.
Голова Ради Народніх Міністрів Голубович, пояснює своєму передбесідникові, що Україна приступаючи до мирових переговорів зробила усе
Порш від фракції українських соціал-демократів докоряв партіям, що голосували проти: Україна «иньшого договору при сучасних обставинах осягнути не могла»; продовжувати війну без огляду на побіду було б «гріхом проти свого народу».
Продовжувати війну без огляду на побіду було б гріхом проти свого пароду
Після ратифікації М. Грушевський заявив, що Центральна Рада виконала завдання, поставлене з перших днів революції: «мир без анексій і контрибуцій здійснено». Наступне засідання Малої Ради призначили на вівторок 19 березня о 12-й (звіт про доповнення кабінету, вибори до Установчих зборів).
Я щасливий констатувати ... що Українська Центральна Рада сповнила це діло ... мир без анексій і контрибуцій-осягнений...
Голова Грушевський у резолютивній промові висловив радість і подяку мировій делегації: тепер для українського народу відкривається «вільний шлях для творення тих цінностей, які лежать основою дальшого розвою».
Тепер для українського пароду одкривається вільний шлях для творення тих цінностей
Любинський від імені мирової делегації подякував за довіру й сказав, що під прапором укр. есерів «Борітеся поборете» «першу перепону ми поборолм», і закликав: «хай українська демократія усіми силами озброюється до дальшої боротьби».
мирової делегації дякує членам, що своїм голосуванням за миром висказали її довіру.
На засіданні Малої Ради вперше після січневих подій з'явився М. Ковалевський — засмаглий, з обстриженими вусами. «Боротьба» розповіла, що він переховувався в Києві, потім переодягнений виїхав до Генічеська, а почувши про вступ українських військ, у солдатській шинелі дістався до Бобринської й звідти до Києва «позавчора», тобто 17 березня.
певність висока: Дві незалежні газети; урядовий «Вістник» підтверджує, що з 18 березня він приступив до обов'язків.
На засіданні Малої Ради 17 березня вперше після січневих подій з'явився М. Ковалевський — засмаглий і з обстриженими вусами.
уперше після січневих подій з'явився М. Ковалевський, засмалений і з обстриженими вусами.
Позавчора (17 березня) повернувся до Києва міністр продовольчих справ Микола Ковалевський: після захоплення Києва більшовиками він ховався в Києві, потім у переодязі виїхав до Геніческа над Азовським морем, а довідавшись про заняття Києва українськими військами, у солдатській шинелі добрався до Бобринської, а звідти до Києва.
Позавчора повернув до Києва міністер продовольчих справ тов. Микола Ковалевський.
Позавчора до Києва повернувся міністр продовольчих справ Миколай Ковалевський: після захоплення Києва більшовиками він якийсь час переховувався в Києві, а коли дізнався, що його шукають, переодягнувся й виїхав на Таврію до Геничеська над Азовським морем; почувши про вступ українських військ до Києва, у солдатській шинелі дістався до Бобринської, а звідти — до Києва.
Позавчора повернув до Київа мі-
Засідання ЦК УПСР «у п'ятницю й суботу» постановило відновити розбите більшовиками Бюро ЦК, доручивши його тимчасово Тичині, а фінанси партії — Коржеві. У ЦК, за газетою, з'явилася сильна течія за те, щоб не скликати Установчих зборів, а одразу готуватися до виборів до парламенту.
певність середня: Повідомлення партійної газети про власний ЦК; день засідання визначено неточно (див. розбіжність).
Засідання ЦК УПСР у п'ятницю й суботу (15–16 березня) постановило відновити діяльність Бюро ЦК, розбитого більшовицьким нападом, скасувати старий штат і доручити Бюро тимчасово до партійного з'їзду товаришеві Тичині; завідувачем фінансами партії тимчасово призначено т. Коржа.
Постановлено скасувати старий штат Бюро
У ЦК УПСР, за газетою, «намічається сильна течія», яка вважає, що після того, як Центральна Рада зробила «фактично всю установчу роботу», Установчі збори непотрібні й треба зразу готуватися до виборів до українського парламенту.
Установчі збори непотрібні і треба зразу підготоватися до виборів до укр. парламенту.
Рада народних міністрів затвердила синьо-жовтий прапор Міністерства шляхів для пароплавів (якір і заступ навхрест на жовтому полі). Морське відомство обмежило безплатні проїзні й харчові гроші при звільненні лише тими, хто служив у флоті; ще один наказ, за Шрамченком, велів зібрати боєздатні кораблі в Севастополі. Міністерство судових справ повідомило, що під час захоплення Києва більшовиками діловодство Головного тюремного управління знищено.
певність висока: Офіційні постанови й накази, надруковані у «Вістнику»; дата наказу про флот спірна.
Рада Народніх Міністрів на засіданні 17 березня 1918 року (журнал № 34) постановила затвердити малюнок і опис прапора Міністерства Шляхів для пароплавів: український національний синьо-жовтий прапор з емблемою міністерства (якір і заступ навхрест) у правому куті жовтого поля. Підписали голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович і товариш народнього міністра шляхів Сидоренко.
Майва уявляє з себе український національний синьо-жовтого кольору прапор з поміщеною в правому кутку жовтого поля емблемою
Наказ № 14 Морського відомства від 17 березня 1918 року, Київ: безплатні проїзні (літерні) і харчові гроші при звільненні зі служби видаються лише особам, які перебували на військово-морській службі. Підписав в. о. народного міністра справ морських Жуковський.
тільки тим особам, котрі лічились на військово-морській службі
Наказом по Морському відомству від 17 березня 1918 р. № 2/17 командувачу Чорноморського флоту наказано зібрати боєздатні кораблі в Севастополі, а кораблі для ремонту — в Миколаєві; той самий наказ скасовував виборне начало командного складу та всі корабельні комітети й «Центрофлот».
в наказі по Морському Відомству від 17 березня 1918 р, ч. 2/17
Міністерство судових справ у циркулярі від 17 березня 1918 р. № 1 повідомило, що під час захоплення Києва большевиками все діловодство Головного тюремного управління було знищено, і тому просило губернських і міських комісарів надіслати тюремним інспекторам вказівки подати до управи обрахунки видатків на утримання в'язниць на весь 1918 рік.
під час захоплен-
Українські студенти університету св. Володимира зібралися в IX аудиторії, білоруси Києва — в університеті, Український робітничий клуб — у Лук'янівському народному домі, Українське товариство економістів (консульські курси, свій друкований орган) — у Міністерстві торгу. Видавниче товариство «Праця» скликало загальні збори на Хрещатику, а товариство допомоги населенню Півдня Росії — у клубі «Родина». Комітет Українського національного театру ухвалив реорганізуватися в Українську театральну раду при Міністерстві освіти.
певність середня: Здебільшого анонси, без звітів про перебіг; відбуття засвідчено звітом лише для засідання театрального комітету.
Загальні збори студентів-українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березня в IX аудиторії університету о 11 годині ранку за новим часом; присутність усіх обов'язкова.
Загальні збори студентів українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березіля в IX авд. університета о 11 год. ранку
Загальні збори студентів-українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 березня (4 березня за ст. ст.) об 11 годині ранку нового часу в одній з авдиторій університету; присутність усіх обов'язкова.
Загальні збори студентів українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березня
У суботу 16 березня газета опублікувала оголошення Білоруської організації: у неділю 17 березня о 2 годині дня в одній з аудиторій університету св. Володимира (число аудиторії позначено «11») відбудуться загальні збори білорусів у Києві.
В неділю 17 березоля в 2 г. дня в 11 ауд.
Український робітничий клуб у Києві (Лук'янівський народний дім) скликає загальні збори членів клубу на неділю 17 березня о 10-й годині ранку; порядок денний — становище клубу, сучасний момент.
Український робітничий клюб у Києві». (Лук'янів. народн. дім).
Українське товариство економістів скликало на неділю 17 березня об 11-й дня надзвичайні загальні збори в Міністерстві торгу і промисловості (Столипінська, 55б, будинок Технічного товариства): прийом нових членів, організація консульських курсів, створення власного друкованого органу.
В неділю, 17 березня, о 11 год. дня в міністерстві торгу і промисловости (Столипінська, 55б, буд. Техн. Т-ва) відбудуться надзвичайні загальні збори товариства.
У неділю 17 березня об 11-й годині ранку відбудуться загальні збори Видавничого товариства «Праця» на Хрещатику, 8, на третьому поверсі.
У неділю 17 березоля о 11 годині ранку відбудуться Загальні Збори Видавничого Т-ва „Праця", Хрещатик 8, третій поверх.
У неділю 17 березня об 11-й годині ранку на Хрещатику (третій поверх) мали відбутися загальні збори видавничого товариства «Право»; всіх членів просили прибути обов'язково.
У неділю 17 березня о 11 годині ранку відбудуться загальні збори видавництва т-ва „Право". Хрещатик ... третій поверх.
Загальні збори товариства допомоги населенню «Юга России» призначили на неділю 17 (4) березня о 12-й годині дня в приміщенні клубу «Родина».
Загальні збори т-ва допомоги населенню „Юга Росії" відбудуться у неділю 4/17 березня о 12 год. ранку в помешканні клуба „Родина"
17 березня 1918 р. комітет Українського національного театру за пропозицією М. Орла-Стеняка ухвалив реорганізуватися в Українську театральну раду при Міністерстві освіти; обрана комісія (М. Садовський, М. Орел-Стеняк, І. Мар'яненко) мала скласти статут і кооптувала М. Старицьку, Л. Старицьку-Черняхівську та О. Кошиця.
комітет постановив реорганізувати себе в українську театральну раду при міністерстві освіти
За нарисом у «Боротьбі», в неділю в місті ховали гайдамаків, а за процесією йшли тисячі людей. Київський комітет Бунду скликав товаришів на похорон о 12-й біля Олександрівської лікарні; кого ховали, в тексті не збереглося.
певність низька: Дата похорону гайдамаків виведена з «у неділю» в розмитому тексті; оголошення Бунду пошкоджене.
Записано, що в неділю 17 березня в Києві відбувся похорон гайдамаків: «Тисячу люду спус по вулиці»; а сам похорон крутянців пройшов у вівторок 19 березня.
Тисячу люду спус по вулиці.
Київський комітет і Бюро «Південного Краєвого Комітету» Бунду повідомляли про похорон, що відбудеться в неділю 17 березня о 12 годині дня; товариші мали зібратися біля Олександрівської лікарні о 11 годині ранку.
Прохають всіх товаришів зібратись коло Олександрівської лікарні рівно о 11 год. ранку.
17 березня до Києва прибуло 337 вагонів: 40 з харчами (зокрема 21 вагон цукру, пшоно, кукурудза, гречка, сало, яйця для міністерства, міської й губернської продовольчих управ), 156 інтендантських, 126 службових залізничних і вагон дров.
певність середня: Залізнична зведенка в одній газеті; окремі цифри в тексті розпізнано приблизно.
17 березня 1918 р. до Києва прибули харчові вантажі: для міністерства харчових справ гречки 1 вагон, пшона 1, кукурудзи 7; на ім'я Головної Ради південно-західних доріг пшона 3 вагони, цукру 21 вагон; в міський продовольчий комітет — пшона 1 вагон; у міську управу збіжжя 1, м'яса 1; у губернську продовольчу управу — сала 1, товару 1, крашанок 1, інших вантажів 1; усього 40 вагонів.
Всього 40 вагонів.
Крім продовольчих вагонів, за 17 березня в Київ прийшов 1 вагон дров, 156 інтендантських вантажів, 14 інших і 126 службових для залізниць; усього за добу — 337 вагонів.
Всього 337 вагонів.
Згідно зі звітом, 17 березня 1918 р. до Києва прибуло 337 вагонів вантажів, з них 40 вагонів харчових для різних установ (Міністерство харчових справ, міська продовольча комітетна управа, губернська продовольча управа, міська управа та інші) — серед них гречка, кукурудза (4 вагони), цукор (21 вагон), а також 1 вагон дров, 156 інтендантських вагонів, 126 службових вагонів для залізниць.
Всього 337 вагонів.
Чернігівська губернська харчова управа телеграфувала українському урядові, що не вважає можливим представляти уряд, який «купив у центральних держав… мир і своє повернення» коштом народного добра. Телеграму, за «Боротьбою», надрукував кадетський «Черниговский Край». На з'їзді рад у Катеринославі 17–18 березня радянський нарком Неронович, за спогадом очевидця Мазепи, описав відступ більшовицьких військ з-під Києва як утечу майже банд перед добре озброєними німцями.
певність середня: Передрук телеграми через дві газети, одна з яких ворожа до автора телеграми; свідчення про з'їзд — пізніший мемуар очевидця.
Чернігівська губернська харчова управа 17 березня надіслала Українському Урядові телеграму: її голова Семенов, його товариш Селиванов, член управи Біляєв і заступники Левицький та Різняков заявляють, що не вважають можливим представляти уряд, який «купив у центральних держав… мир і своє повернення за рахунок загальнонародного достоянія»; телеграму опублікував кадетський «Черниговскій Край».
Чернігівська губернська харчова управа послала Українському Урядові 17 березня телеграму такого змісту:
На «другому всеукраїнському з'їзді рад» у Катеринославі 17–18 березня 1918 р. нарком військових справ Є. Неронович (який говорив українською) намалював моторошну картину відступу більшовицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами порівняно з добре озброєними боєздатними німецькими частинами; це розходилося з тим, що писала радянська преса.
намалював жахливу картину відступу большевицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами в порівнянні з добре озброєними та боєздатними німецькими відділами
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 17-го березня · 03-0844
Засідання закінчилося о першій годині ночі («Нова Рада»).
Цей закон ставиться на голосовання і ухвалюється всіма голосами проти семи і один утримався.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 19 березня н. ст. 1918 · 03-2802
Засідання закінчилося о 12-й годині ночі («Боротьба»).
Ця резолюція при голосуванню приймається великою більшістю при 7 «проти», одному утримавшомуся.
Оцінка аналізу. Розбіжність в одну годину не вирішується. Підсумок голосування обидві газети подають однаково: сім проти, один утримався.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 17-го березня · 03-0846
Публіка на хорах зчинила галас і вигуки, і Грушевський уперше звелів очистити хори («Нова Рада»); зміст вигуків не наведено.
Проф. Грушевський ... наказує нарешті, уперше за все існування Ц. Ради опорожнити хори
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 19 березня н. ст. 1918 · 03-2800
Промову Рафеса переривали криками «Ганьба, сором!!!» («Боротьба»).
(Промова Рафеса переривається криками: «Ганьба, сором!!!»).
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 17-го марта · 03-0108
З хорів лунали антиєврейські вигуки «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать» (Черіковер за єврейською газетою «Найе Цайт» від 19 березня).
«Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничатъ», кричали с хор. «Украинцы остаются здсь» — отвЪтил Грушевский, показывая на себя.
Оцінка аналізу. Версії не виключають одна одну, а різняться наголосом залежно від табору: обидві українські газети визнають галас і очищення хорів, але не передають антиєврейського змісту вигуків, тоді як єврейська преса, на яку спирається Черіковер, виділяє саме його. Імовірно, лунали і ті, і ті вигуки; остаточно не вирішується.
Шрамченко, «Закон про державну українську фльоту» (книга або мемуар) · 17 березня 1918 р. · 03-0157
Наказ по морському відомству від 17 березня 1918 р. № 2/17 (Шрамченко).
в наказі по Морському Відомству від 17 березня 1918 р, ч. 2/17
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Субота 23 березня н. ст. 1918 · 03-3317
Наказ № 2 від 15 березня («Боротьба»).
Виборче начало командного складу касується.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 25 квітня 1918 р. · 03-4637
Наказ 15 березня за № 2-17 («Вістник»).
Згідно з постановою Ради Народніх Мі-
Оцінка аналізу. Імовірніше 15 березня. «2/17» — подвійний номер наказу, у пізнішій праці його, схоже, прийнято за дату.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · У неділю 17 березня · 03-0727
Загальні збори товариства «Право» на Хрещатику (третій поверх) об 11-й («Нова Рада», назва частково нерозбірлива).
У неділю 17 березня о 11 годині ранку відбудуться загальні збори видавництва т-ва „Право". Хрещатик ... третій поверх.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · У неділю 17 березоля о 11 годині ранку · 03-2415
Загальні збори видавничого товариства «Праця» на Хрещатику, 8, третій поверх, об 11-й («Боротьба»).
У неділю 17 березоля о 11 годині ранку відбудуться Загальні Збори Видавничого Т-ва „Праця", Хрещатик 8, третій поверх.
Оцінка аналізу. Ідеться, найімовірніше, про одні збори товариства «Праця»: збігаються місце, поверх і година, а «Праця» того ж тижня рекламувала свої видання. «Право» — пошкодження тексту.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 19 березня н. ст. 1918 · 03-2808
Засідання «у п'ятницю й суботу»; упорядник фактів поставив дати 16–17 березня.
Постановлено скасувати старий штат Бюро
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Сьогодня 16-го (3) березня у суботу · 03-0802
16 (3) березня — субота.
Сьогодня 16-го (3) березня у суботу: Наймичка, др. в 5 д. ... 1) ЯК КОВБАСА ТА ЧАРКА ... ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ, оп. на 3 д. 18-го: МАЗЕПА тр. на 5 д.
Оцінка аналізу. П'ятниця й субота — це 15 і 16 березня. Отже, засідання відбулися до ратифікації, а не в день ратифікації; зсув на один день — помилка обчислення, а не плутанина стилів.
Цитата дня
намалював жахливу картину відступу большевицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами в порівнянні з добре озброєними та боєздатними німецькими відділамиНа «другому всеукраїнському з'їзді рад» у Катеринославі 17–18 березня 1918 р. нарком військових справ Є. Неронович (який говорив українською) намалював моторошну картину відступу більшовицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами порівняно з добре озброєними боєздатними німецькими частинами; це розходилося з тим, що писала радянська преса.
Мазепа, «Україна в огні й бурі революції», т. 1, с. 47 · 03-0034
Ціна дня
23⅓ кв. сажні садиби з будівлями у Вінниці
356 руб за ділянка
Вінниця · «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 4 · 03-1672
Афіша й культура
На цю неділю учні 7-го класу Олександрівської гімназії призначили в залі Купецького зібрання концерт-бал «Наша лепта мученикам фронту» на користь поранених офіцерів; «Киевлянин» анонсував артистів опери й «Гротеску», два оркестри, лотерею, «американські аукціони» й бій конфеті (03-1650, 03-1651, 03-1652). Підвезли 21 вагон цукру, пшоно, кукурудзу, сало й яйця (03-3028).
Засідання Малої Ради 17 березня 1918 р. щодо ратифікації Брестського миру перетворилося на відкритий скандал проти «меншин»: їм заважали говорити, з хорів лунали крики й лайка. Проти ратифікації виступили Бунд (Рафес: «Вашим миром вы продали русский народ...»), меншовики (Біск) і російські есери (Скловський). Грушевський звелів варті очистити хори; з хорів кричали «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать»; Грушевський відповів, показуючи на себе: «Украинцы остаются здесь». Мир ратифіковано всіма голосами проти 7.
17 березня засідання Малої ради про ратифікацію Брестського миру перетворилося на скандал проти меншин: із хорів лунали крики й лайка; проти ратифікації говорили Рафес (Бунд), Біск і Скловський. Грушевський звелів сторожі очистити хори; з хорів кричали «Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать», Грушевський відповів, вказуючи на себе: «Украинцы остаются здесь». Мир ратифіковано всіма голосами проти 7.
«Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничать»,—кричали с хор.
автор уривка: Черіковер (за «Naie Zait» від 19 березня 1918).
«Украинцев выгоняют, а жиды остаются хозяйничатъ», кричали с хор. «Украинцы остаются здсь» — отвЪтил Грушевский, показывая на себя.
За «Найе Цайт» від 19 березня 1918.
17 березня 1918 р. Центральна Рада ратифікувала мирний договір УНР із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Грушевський заявив, що мир без анексій і контрибуцій досягнуто.
17 березня договір між Українською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною був ратифікований.
Загальні збори товариства допомоги населенню «Юга России» призначили на неділю 17 (4) березня о 12-й годині дня в приміщенні клубу «Родина».
Загальні збори т-ва допомоги населенню „Юга Росії" відбудуться у неділю 4/17 березня о 12 год. ранку в помешканні клуба „Родина"
Під час промови М. Рафеса (Бунд) проти форми мирного договору публіка на хорах зчинила галас і вигуки; М. Грушевський уперше за все існування Центральної Ради наказав очистити хори від публіки, і вони деякий час стояли порожні.
Проф. Грушевський ... наказує нарешті, уперше за все існування Ц. Ради опорожнити хори
У неділю 17 березня об 11-й годині ранку відбудуться загальні збори Видавничого товариства «Праця» на Хрещатику, 8, на третьому поверсі.
У неділю 17 березоля о 11 годині ранку відбудуться Загальні Збори Видавничого Т-ва „Праця", Хрещатик 8, третій поверх.
Читано з зображення.
Загальні збори студентів-українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березня в IX аудиторії університету о 11 годині ранку за новим часом; присутність усіх обов'язкова.
Загальні збори студентів українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березіля в IX авд. університета о 11 год. ранку
Читано з зображення. Згадано «новий час» — тобто за новим (літнім/київським) часом.
Український робітничий клуб у Києві (Лук'янівський народний дім) скликає загальні збори членів клубу на неділю 17 березня о 10-й годині ранку; порядок денний — становище клубу, сучасний момент.
Український робітничий клюб у Києві». (Лук'янів. народн. дім).
Читано з зображення.
Заголовок «Засідання Малої Ради 17 березоля»: комісія, обрана на останньому засіданні, після ще одного читання договору розглядала його в підкомісіях — юридичній та економічній.
На останньому засіданні обрано комісію, яка після ще одного читання мирового договору мала його розглянути у підкомісіях і подати свої рішення.
Читано з зображення.
Ратифікаційна резолюція мирового договору була прийнята Малою Радою «великою більшістю при 7 „проти“, одному утримавшомуся»; засідання закінчилося о 12 годині ночі 17 березня.
Ця резолюція при голосуванню приймається великою більшістю при 7 «проти», одному утримавшомуся.
Читано з зображення. Дата — за заголовком звіту про засідання Малої Ради 17 березня; закінчується «о 12 год. ночі».
Українське товариство економістів скликало на неділю 17 березня об 11-й дня надзвичайні загальні збори в Міністерстві торгу і промисловості (Столипінська, 55б, будинок Технічного товариства): прийом нових членів, організація консульських курсів, створення власного друкованого органу.
В неділю, 17 березня, о 11 год. дня в міністерстві торгу і промисловости (Столипінська, 55б, буд. Техн. Т-ва) відбудуться надзвичайні загальні збори товариства.
У неділю 17 березня Мала Рада ратифікувала Берестейський мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною: закон ухвалили всіма голосами проти семи при одному утриманні, результат зустріли громом оплесків і вигуками «Слава!». Засідання почалося на три години пізніше призначеного й закінчилося о першій годині ночі.
Цей закон ставиться на голосовання і ухвалюється всіма голосами проти семи і один утримався.
Хори були переповнені.
Загальні збори товариства допомоги населенню Юга Росії мали відбутися в неділю 17 (4) березня о 12 годині ранку в приміщенні клубу «Родина».
Загальні збори ... т-ва допомоги населенню „Юга Росії" відбудеться у неділю 4/17 березня о 12 год. ранку в помешканні клуба „Родина".
У неділю 17 березня об 11-й годині ранку на Хрещатику (третій поверх) мали відбутися загальні збори видавничого товариства «Право»; всіх членів просили прибути обов'язково.
У неділю 17 березня о 11 годині ранку відбудуться загальні збори видавництва т-ва „Право". Хрещатик ... третій поверх.
Назва товариства й номер будинку частково нерозбірливі.
У суботу 16 березня газета опублікувала оголошення Білоруської організації: у неділю 17 березня о 2 годині дня в одній з аудиторій університету св. Володимира (число аудиторії позначено «11») відбудуться загальні збори білорусів у Києві.
В неділю 17 березоля в 2 г. дня в 11 ауд.
Читано з зображення. Слова «ауд.» і «університет св. Володимира» частково стерті в зображенні; подія — 17 березня (неділя), оголошення надруковане 16-го.
Загальні збори студентів-українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 березня (4 березня за ст. ст.) об 11 годині ранку нового часу в одній з авдиторій університету; присутність усіх обов'язкова.
Загальні збори студентів українців університету св. Володимира перенесено на неділю 17 (4) березня
Читано з зображення. Назва авдиторії нечітка; у тексті: «новий час».
Київський комітет і Бюро «Південного Краєвого Комітету» Бунду повідомляли про похорон, що відбудеться в неділю 17 березня о 12 годині дня; товариші мали зібратися біля Олександрівської лікарні о 11 годині ранку.
Прохають всіх товаришів зібратись коло Олександрівської лікарні рівно о 11 год. ранку.
Читано з зображення. У тексті пошкоджено слова про того, кого ховають.
Від юридичної секції в Малій Раді 17 березня виступив з доповіддю Корчинський (соціаліст-федераліст): секція вважала, що мировий договір з правового боку добрий, і запропонувала його затвердити.
секція вважає, що мировий договор з правного боку є добрий і пропонує його затвердити
Читано з зображення.
Передова «Нової Ради» назвала 17 березня 1918 р. пам'ятним днем державного будівництва: того дня Центральна Рада практично (ратифікацією мирного договору з центральними державами) «перейшла свого роду Рубікон», поставивши проблему незалежності Української Республіки на реальний ґрунт.
День 17 березня повинен буде зайняти памʼятне місце в історії ... державного будівництва на Україні. Того дня перейдено свого рода Рубикон
Про ратифікацію Берестейського миру прямо в уривку не сказано через пошкодження OCR; висновок з контексту статті.
Від економічної секції Садовський (укр. соціал-демократ) подав висновок, що договір, укладений 9 лютого 1918 р. в Бересті-Литовському, відповідає інтересам населення УНР; секція запропонувала ратифікувати основний і додатковий (економічний) договір і визнати, що після обміну ратифікаціями уряд має взяти на себе міжнародну охорону праці й поширення її на еміграцію та іміграцію праці.
мировий договор, заключений 9. лютого 1918 р. між Українською Народньою Республікою з одної і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Турєччиною з другої сторони як основний так і додатковий у економічній частині ратіфікувати
Читано з зображення. Висновок економічної секції парламентської комісії; формулювання трохи пошкоджені.
Голова Центральної Ради Грушевський прочитав проект ратифікаційної резолюції: Центральна Рада затверджує договір між УНР з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною з другого, підписаний 9 лютого 1918 р. в Бересті-Литовському, і доручає Раді народних міністрів перевести обмін ратифікаційними актами.
читає проект ратіфікаційної резолюції:
Читано з зображення. Текст проекту частково обірваний пошкодженим краєм плитки.
У Конотопі за панування большевиків комісар Коробченко видав наказ не виходити на вулицю після 7 вечора, збори й мітинги заборонено під страхом розстрілу без суду; на два дні місто було вільне від большевиків, після чого надійшли ешелони з Бахмачу, а згодом Конотопщину зайняли німці.
большовицький комісар Коробченко видав приказа, що не дозволяв ходити після 7 год. вечора на улиці
Читано з зображення. Кореспонденція з Конотопа про період 28 січня – 17 березня н. ст.; не Київ.
Міністерство судових справ у циркулярі від 17 березня 1918 р. № 1 повідомило, що під час захоплення Києва большевиками все діловодство Головного тюремного управління було знищено, і тому просило губернських і міських комісарів надіслати тюремним інспекторам вказівки подати до управи обрахунки видатків на утримання в'язниць на весь 1918 рік.
під час захоплен-
Читано з OCR-тексту. Закінчення речення (про знищення діловодства та актів) стоїть у колонці 2: «водство Головної Тюремної Управи зни-».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Записано, що в неділю 17 березня в Києві відбувся похорон гайдамаків: «Тисячу люду спус по вулиці»; а сам похорон крутянців пройшов у вівторок 19 березня.
Тисячу люду спус по вулиці.
Читано з зображення. Дату виведено зі слів «в неділю»; уривок розмитий.
Нас повідомляють, що 17 березня румунська армія зайняла Білецький повіт, населений українцями; у місті Скуляни всі назви вулиць замінено румунськими, прикрашено румунськими прапорами.
17-го березоля румунська армія заняла Білецький повіт населений українцями
Читано з зображення. Місце «Білецький повіт» (Бессарабія); читання назви міста нечітке.
Наказ Морського міністерства від 17 березня 1918 р. № 14: безплатні літерні квитки (проїзні) і харчові гроші при звільненні зі служби видаються лише особам, які числилися на військово-морській службі.
безплатні літерні
Читано з OCR-тексту. «Літерні предложення» — поїзні проїзні документи за літерами; тлумачення за контекстом.
Чернігівська губернська харчова управа 17 березня надіслала Українському Урядові телеграму: її голова Семенов, його товариш Селиванов, член управи Біляєв і заступники Левицький та Різняков заявляють, що не вважають можливим представляти уряд, який «купив у центральних держав… мир і своє повернення за рахунок загальнонародного достоянія»; телеграму опублікував кадетський «Черниговскій Край».
Чернігівська губернська харчова управа послала Українському Урядові 17 березня телеграму такого змісту:
Читано з зображення. Це передрук телеграми в статті «По Україні»; частину слів у середині телеграми нечітко надруковано; передрук подано кореспондентом «Боротьби» (суб'єктивне джерело).
Наказ № 14 Морського відомства від 17 березня 1918 року, Київ: безплатні проїзні (літерні) і харчові гроші при звільненні зі служби видаються лише особам, які перебували на військово-морській службі. Підписав в. о. народного міністра справ морських Жуковський.
тільки тим особам, котрі лічились на військово-морській службі
Читано з OCR-тексту. Слово «літерні» (проїзні квитки за літерою) подане з OCR «літерні предложення».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За звістками від 17 березня на півдні: з Одеси австрійські частини відійшли в напрямку Миколаєва; більша частина Чорноморської флоти вийшла в море з Одеси, а торговельні кораблі переїхали до Севастополя.
З Одеси австрійські частини
Фрагменти зіпсовані; висновок приблизний.
Рада Народніх Міністрів на засіданні 17 березня 1918 року (журнал № 34) постановила затвердити малюнок і опис прапора Міністерства Шляхів для пароплавів: український національний синьо-жовтий прапор з емблемою міністерства (якір і заступ навхрест) у правому куті жовтого поля. Підписали голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович і товариш народнього міністра шляхів Сидоренко.
Майва уявляє з себе український національний синьо-жовтого кольору прапор з поміщеною в правому кутку жовтого поля емблемою
Читано з OCR-тексту. Текст у 1-й колонці с. 1 зліва зміщений; у тексті слово «майва» (прапор) і «котвицю» (якір) за OCR.
Ухвала Центральної Ради від 17 березня 1918 р. про прийняття ратифікаційного закону в тексті, запропонованому парламентарною комісією: Центральна Рада, виконуючи бажання українського народу негайно відновити мирний стан між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною, затвердила Берестейський мирний договір, підписаний 9 лютого 1918 р., і доручила Раді Народніх Міністрів провести обмін ратифікаційними актами в місці, зазначеному в договорі. Підписали заступник голови Центральної Ради М. Шрага, секретар В. Денисенко й генеральний писар П. Христюк.
Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольняючи бажання українського народу привернути негайно мирний стан
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; колонка розірвана, слова спотворені. Витяг з протоколу засідання Центральної Ради (в OCR «Галої Ради» — ймовірно, Малої Ради) від 17 березня 1918 р.
На засіданні Малої Ради 17 березня вперше після січневих подій з'явився М. Ковалевський — засмаглий і з обстриженими вусами.
уперше після січневих подій з'явився М. Ковалевський, засмалений і з обстриженими вусами.
Позавчора до Києва повернувся міністр продовольчих справ Миколай Ковалевський: після захоплення Києва більшовиками він якийсь час переховувався в Києві, а коли дізнався, що його шукають, переодягнувся й виїхав на Таврію до Геничеська над Азовським морем; почувши про вступ українських військ до Києва, у солдатській шинелі дістався до Бобринської, а звідти — до Києва.
Позавчора повернув до Київа мі-
«Позавчора» щодо номера 19 березня — 17 березня 1918.
Позавчора (17 березня) повернувся до Києва міністр продовольчих справ Микола Ковалевський: після захоплення Києва більшовиками він ховався в Києві, потім у переодязі виїхав до Геніческа над Азовським морем, а довідавшись про заняття Києва українськими військами, у солдатській шинелі добрався до Бобринської, а звідти до Києва.
Позавчора повернув до Києва міністер продовольчих справ тов. Микола Ковалевський.
Читано з зображення. «Позавчора» від 19 березня — 17 березня.
Нотаріальні оголошення: 23⅓ кв. сажнів садиби з будівлями в 1-й частині Вінниці придбано за 356 руб.; 300 кв. сажнів садибної землі з Шиманських — за ціною, що в OCR не прочитується; пустопорожня земля близько 600 кв. сажнів на Садках — за 520 руб. (купча 20 лютого).
придбане за суму 356 руб. по данной кріпости ... 23⅓ кв. саж. с постройками
Ціни за 1 кв. сажень: ≈15 руб. (23⅓) і ≈0,87 руб. (600 кв. сажнів під садом).
17 березня 1918 р. комітет Українського національного театру за пропозицією М. Орла-Стеняка ухвалив реорганізуватися в Українську театральну раду при Міністерстві освіти; обрана комісія (М. Садовський, М. Орел-Стеняк, І. Мар'яненко) мала скласти статут і кооптувала М. Старицьку, Л. Старицьку-Черняхівську та О. Кошиця.
комітет постановив реорганізувати себе в українську театральну раду при міністерстві освіти
Оголошення: у неділю 17 (4) березня 1918 року в залі Купецького зібрання учні 7-го класу Олександрівської гімназії влаштовували грандіозний концерт-бал «Наша лепта мученикам фронту» на користь постраждалих офіцерів; початок концертного відділення о 7-й вечора.
„Наша лепта мученикамъ фронта" Залъ Купеческаго собранія. Воскресенье 17 (4) марта ... Грандіозный КОНЦЕРТЪ-БАЛЪ въ пользу пострадавшихъ офицеровъ. ... Начало концертнаго отдѣленія въ 7 ч. веч.
Подію анонсовано в номері від 10 березня.
У неділю 4 березня 1918 р. куренівська «Просвіта» влаштувала Шевченківський вечір-концерт, на якому прочитано реферат про Шевченка (доповідач Сильченко); засновано також бібліотечну і театральну комісії.
театральна ... ухвалила влаштувати шевченківський вечір, що й одбувся у неділю, 4-го березня
Оголошення: на балу «Наша лепта мученикам фронту» обіцяли два оркестри, кіоски, лотерею, «американські аукціони», бій конфеті й серпантин.
Кіоски!! ... лоттерея!! Американскіе аукціоны!! Бой конфетти!! Серпантинъ и т. д.
Звітуючи про Шевченківський вечір куренівської «Просвіти» 4 березня, В. Козак писав, що людей зійшлося багато, більшість стояла через тісне приміщення, публіка ще не звикла до порядку і заважала розмовами слухати декламації та спів, а охочі потанцювати нетерпляче гомоніли в сусідній кімнаті; вечір закінчився танцями.
громадянство не звикло ще до порядку на вечорах і розмовами мішало слухати декламацію й співи
Оголошення: у концертному відділенні балу «Наша лепта мученикам фронту» брали участь артисти опери, драми, театру «Гротеск» і театрів мініатюр: Баліна-Скупевський, Городецький, Алексєєва-Міськевич, Дольський, Арк. Бойтлер, Донець-Донський, Лідарська, Чаруська, Пумський, Янова та інші; конферансьє — Бонч-Томашевський.
участвуютъ лучшія силы оперы, драмы, театра Гротескъ и театровъ-миніатюръ ... Дольскій, Арк. Бойтлеръ, Донецъ-Донской, Лидарская, Чаруская ... Conferencier любезно согласился быть г. Бончъ-Томашевскій.
Частина прізвищ зіпсована OCR.
Крім продовольчих вагонів, за 17 березня в Київ прийшов 1 вагон дров, 156 інтендантських вантажів, 14 інших і 126 службових для залізниць; усього за добу — 337 вагонів.
Всього 337 вагонів.
Читано з зображення.
Згідно зі звітом, 17 березня 1918 р. до Києва прибуло 337 вагонів вантажів, з них 40 вагонів харчових для різних установ (Міністерство харчових справ, міська продовольча комітетна управа, губернська продовольча управа, міська управа та інші) — серед них гречка, кукурудза (4 вагони), цукор (21 вагон), а також 1 вагон дров, 156 інтендантських вагонів, 126 службових вагонів для залізниць.
Всього 337 вагонів.
Окремі рядки розподілу по установах в OCR перемішані; цифри 4 і 21 прочитано приблизно.
17 березня 1918 р. до Києва прибули харчові вантажі: для міністерства харчових справ гречки 1 вагон, пшона 1, кукурудзи 7; на ім'я Головної Ради південно-західних доріг пшона 3 вагони, цукру 21 вагон; в міський продовольчий комітет — пшона 1 вагон; у міську управу збіжжя 1, м'яса 1; у губернську продовольчу управу — сала 1, товару 1, крашанок 1, інших вантажів 1; усього 40 вагонів.
Всього 40 вагонів.
Читано з зображення. Крім того прийшло 1 вагон дров, 156 інтендантських вантажів, 14 інших, 126 службових для залізниць — усього 337 вагонів.
На «другому всеукраїнському з'їзді рад» у Катеринославі 17–18 березня 1918 р. нарком військових справ Є. Неронович (який говорив українською) намалював моторошну картину відступу більшовицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами порівняно з добре озброєними боєздатними німецькими частинами; це розходилося з тим, що писала радянська преса.
намалював жахливу картину відступу большевицьких військ з-під Києва, назвавши їх майже бандами в порівнянні з добре озброєними та боєздатними німецькими відділами
Автор — очевидець, був присутній на з'їзді.
Після ратифікації М. Грушевський заявив, що Центральна Рада виконала завдання, поставлене з перших днів революції: «мир без анексій і контрибуцій здійснено». Наступне засідання Малої Ради призначили на вівторок 19 березня о 12-й (звіт про доповнення кабінету, вибори до Установчих зборів).
Я щасливий констатувати ... що Українська Центральна Рада сповнила це діло ... мир без анексій і контрибуцій-осягнений...
Силовський (російські есери) наголошував на «тяжких і небезпечних економічних зобовязаннях» договору: через відсутність мита він, на його думку, може призвести до руїни української промисловості, і його фракція голосуватиме проти.
Наслідком їх може бути руїна нашої промисловости
Читано з зображення. Прізвище надруковане «Силовський».
Стасюк (укр. есер) відповів, що побоювання «зовсім зайві», бо виконання договору залежить від нашої внутрішньої організації, а в договорі виговорено право закрити кордони, якщо щось загрожуватиме розвиткові промисловості.
Україна може закрити границі, коли що небудь загрожуватиме розвові її промисловости.
Читано з зображення.
Порш від фракції українських соціал-демократів докоряв партіям, що голосували проти: Україна «иньшого договору при сучасних обставинах осягнути не могла»; продовжувати війну без огляду на побіду було б «гріхом проти свого народу».
Продовжувати війну без огляду на побіду було б гріхом проти свого пароду
Читано з зображення. Слова «Продовжувати війну без огляду на побіду» читаються через пошкодження краю.
Порш закінчив промову побажанням єднання всіх сил демократії: «Коли таке єднання буде — прийде довгожданний III-й інтернаціонал для усіх народів».
Коли таке єднання буде — прийде довгожданний Ш-й інтернаціонал для усіх народів.
Читано з зображення.
Шац (партія «серц.») заявив, що голосуватиме за договір «з тих самих причин», з яких незалежні німецькі соціалісти Гаазе й Ледебур голосували в рейхстазі проти ратифікації.
заявляє, що його партія голосуватиме за договором з тих самих причин
Читано з зображення. Назва партії «серц.» подана в дужках у тексті.
Голова Грушевський у резолютивній промові висловив радість і подяку мировій делегації: тепер для українського народу відкривається «вільний шлях для творення тих цінностей, які лежать основою дальшого розвою».
Тепер для українського пароду одкривається вільний шлях для творення тих цінностей
Читано з зображення.
Любинський від імені мирової делегації подякував за довіру й сказав, що під прапором укр. есерів «Борітеся поборете» «першу перепону ми поборолм», і закликав: «хай українська демократія усіми силами озброюється до дальшої боротьби».
мирової делегації дякує членам, що своїм голосуванням за миром висказали її довіру.
Читано з зображення. Прізвище надруковане «Любинський».
У ЦК УПСР, за газетою, «намічається сильна течія», яка вважає, що після того, як Центральна Рада зробила «фактично всю установчу роботу», Установчі збори непотрібні й треба зразу готуватися до виборів до українського парламенту.
Установчі збори непотрібні і треба зразу підготоватися до виборів до укр. парламенту.
Читано з зображення.
Новаковський пояснив положення торговельного договору, а голова Ради народних міністрів Голубович відповів, що Україна, приступаючи до мирових переговорів, зробила все, щоб забезпечити права й інших народів колишньої імперії; міністр внутрішніх справ Христюк назвав звинувачення в сепаратному мирі безпідставним.
Голова Ради Народніх Міністрів Голубович, пояснює своєму передбесідникові, що Україна приступаючи до мирових переговорів зробила усе
Читано з зображення. Тексти колонки обірвані праворуч; Христюк — «міністр внутрішніх справ».
Гафес/Рафес під час промови заявив, що Україна «не шукала звязків з Великоросією», вела лише націоналістичну політику, кинулась «у одверті обійми німецького імперіялізму» — це «велика помилка української демократії»; промова переривалась криками «Ганьба, сором!!!».
(Промова Рафеса переривається криками: «Ганьба, сором!!!»).
Читано з зображення. Прізвище надруковане «Гафес»/«Рафес»; голова Малої Ради змушений був очистити залу від публіки під час промови.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані