неділя
2 грудня за старим стилем
138 записів · 15 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя 15 грудня стала першим повним днем нової влади в Києві. Командир Осадного корпусу Євген Коновалець, який, за його ж наказом № 1, увійшов до міста напередодні, видав перші накази: державним установам працювати далі, гетьманську мобілізацію скасувати, створити комісію у справах арештованих, а самочинні труси й реквізиції карати польовим судом. На Софійській площі біля пам'ятника Хмельницькому відбулися панахида й парад Січових стрільців, Дніпрянської дивізії та Чорноморського коша, що зібрали великі натовпи; комісари Революційного комітету перебирали міністерства, Коновалець приймав делегацію міської думи й представника ЗУНР, а у Вінниці Директорія ухвалила перші земельні розпорядження. Водночас ночі на 15 і на 16 грудня принесли безчинства й самочинні обшуки, винуватців яких табори називають по-різному, а інтерновані офіцери-добровольці сиділи під вартою в Педагогічному музеї. Українські газети друкували зречення гетьмана, вітали Петлюру й звинувачували добровольців, Києво-Печерська лавра урочисто відзначила 300-річчя своєї друкарні, а в театрах і концертних залах тривали недільні вистави.
Аналіз складено за 137 записів; зараз у хроніці за цей день їх 138.
Коновалець оголосив, що 14 грудня зі штабом вступив до Києва й прийняв командування всіма українськими військами в місті; наказами від 15 грудня він зобов'язав державні установи працювати й службовців з'явитися 16 грудня, скасував мобілізацію за наказами Келлера й Долгорукова та законом від 5 грудня, утворив комісію у справах арештованих (полк. Аркас, представник самоврядування, головою «Ставка» називає Колодія) і закликав киян до спокою. Відозва гарантувала недоторканність особи й майна, дозволяла труси й реквізиції лише з ордером штабу, а домовим комітетам — просити зброю для охорони будинків; охорону ладу покладено на коменданта Чеховського, т. в. о. начальника Генштабу призначено полк. Красовського.
певність висока: тексти наказів передруковано в трьох газетах («Відродження», «Ставка», «Слово»); розходяться лише номери наказів і строк звільнення мобілізованих
Наказ № 1 командира Осадного корпусу Євгена Коновальця й начальника штабу Андрія Мельника від 15 грудня 1918 року: Коновалець з штабом уступив до Києва 14 грудня й за дорученням Директорії УНР приймає командування всіма українськими військами, розташованими в Києві та околицях.
Сьогодня, 14-го грудня, біжучого року Я в своїм штабом вступив до м. Київа і за доручення Директорії Української Народньої Республіки приймаю на себе обов'язки по командуванню всіма українськими військами, розташованими в Київі і його…
Наказ № 2 Осадного корпусу від 15 грудня 1918 року скасовує мобілізацію гетьманських часів: накази графа Келлера й кн. Долгорукова (про призов певних вікових груп) та закон від 5 грудня 1918 року про мобілізацію до відміни; усіх призваних звільнити додому не пізніше вечора 16 грудня.
Накази Главнокомандуючого бувшими збройними силами на Україні, генералів графа Келлера і кн. Долгорукова ... до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію, наказую припинити, з всіх призваних по цьому наказу не пізніше вечора 16…
Наказ Осадного корпусу № 4 від 15 грудня 1918: скасовано закон Гетьманату від 5 грудня про мобілізацію, а всіх, приписаних за цим законом, мають звільнити додому не пізніше вечора 17 грудня.
до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію
Наказ Осадного корпусу № 3 від 15 грудня 1918: усі державні установи Києва мають продовжувати працю, службовці мусять з'явитися на роботу 16 грудня.
Наказую всім службим означених інституцій з'явитись до праці завтра, 16 грудня
Наказ № 4 Осадного корпусу від 15 грудня 1918 року закликає мешканців Києва зберігати цілковитий спокій і не боятися вибриків злонамірених елементів, які командування «в самім зародку буде пригнічувати по всій гостроті воєнного часу».
Раджу всім мешканцям зберігати цілковитий спокій і не боятись вибриків злонамірених елементів, які я в самім зародку буду пригнічувати по всій гостроті надісленої мені влади.
Осадний корпус 15 грудня 1918 року утворив у Києві Комісію у справах арештованих для попереднього слідства щодо усіх арештів; до неї входять голова — полковник Генерального штабу (прізвище в OCR нечітке), полковник Аркас і один представник від самоврядування.
Для попереднього розслідування всіх арештів і для керування справами арештованих призначаю Комісію в складі Генерального Штабу ... членів Полковника Аркаса і одного представника від самоврядування.
Наказ Осадного корпусу № 5 від 15 грудня 1918: для розслідування всіх арештів і справ заарештованих призначено комісію в складі голови генерального значкового Колодія, полковника Аркаса й одного представника самоврядування.
призначаю Комісію в складі: голови Генерального Значкового Колодія
Охорону спокою та ладу в Києві під час тимчасового стану облоги покладено на коменданта міста полковника Чеховського.
Охорона спокою та ладу в місті покладається, з огляду на тимчасовий стан облоги, на Коменданта міста полковника Чеховського.
Відозва командира Осадного корпусу Коновальця: труси й реквізиції дозволено лише за ордером зі штабу, підписаним начальником штабу військовим старшиною Мельником і сотником Чайківським.
Всі труси і реквізиції можуть силу виконувати тільки тоді, коли буде пред'явлено ордера
Відозва до киян: особисте життя, майно й помешкання громадян України та іноземних підданих недоторканні; нікого не можна арештувати без попереднього слідства, а за самочинні труси, реквізиції й арешти винних передаватимуть польовому судові.
За своєвільні труси, реквізиції і арешти винні передаватимуться негайно польовому судові.
Домові комітети можуть просити в штабі Осадного корпусу дозвіл на зброю для охорони будинків від грабіжників, під особистою відповідальністю голів комітетів і власників будинків; порушників судитиме польовий суд, а розслід вестиме слідча комісія.
Домові Комітети можуть звертатися до Штабу осадного корпусу в проханням про видачу дозволу на зброю
Наказом по Облоговому корпусу від 15 грудня 1918 року № 626 тимчасово виконувати обов'язки начальника Генерального штабу Українських республіканських військ призначено полковника Красовського.
Тимчасово виконуючим обовʼязки начальника Генерального штабу Українських Республіканських військ призначається генерального штабу полковник Красовський.
У неділю біля пам'ятника Богданові Хмельницькому відслужили панахиду за полеглими, хор Кошиця співав «Ще не вмерла Україна» й «Заповіт», після чого пройшли дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш; парад приймав Коновалець зі штабом. Натовпи не розходилися до третьої години; глядачі, за «Словом», дивувалися «бандам», козаки й старшини мали червоні стрічки на шапках.
певність висока: газетний звіт «Слова» наступного дня й два спогади січових стрільців збігаються в даті й місці; оцінки захоплення киян — з українського табору
У неділю 15 грудня на Софійській площі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому відбувся парад військ УНР: спершу панахида по вбитих вояках, співав хор під орудою Кошиця, кілька разів виконали «Ще не вмерла Україна», «Не пора» і «Як умру». У параді взяли участь дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш; натовпи не розходилися до третьої години.
Участь в параді брали дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш.
На параді 15 грудня глядачі казали: «Оце так банди! Цього війська вистачило б не тільки на добровольців, а й на німців»; місцями робітники вигукували подяку за визволення від «рабства буржуїв» (російською), а козаки й старшини носили червоні стрічки на шапках.
О це так банди, оце так банди; цього війська вистачило б не тільки на добровольців, ай на німців
15 грудня 1918 року на Софійській площі Київ вітав переможні війська Директорії; парад біля пам'ятника Хмельницькому приймав полковник Коновалець зі штабом.
На другий день, 15 грудня 1918 р., на Софійській площі Київ вітав переможні війська Директорії.
15 грудня 1918 року десятки тисяч військ УНР церемоніальним маршем увійшли на Софійську площу; кияни захоплено вітали їх, вражені грізним і дисциплінованим виглядом.
вітаючи десятки тисяч військ УНР, що 15 грудня 1918 року церемоніяльним маршем входили на Софійський Майдан
Український революційний комітет на чолі з Володимиром Чехівським діяв із Лук'янівського народного дому, де стояв і оперативний штаб повстанців. Комісар продовольчих справ Борис Мартос опечатав касу міністерства й поставив варту, комісар МВС А. Пісоцький оголосив про вступ на посаду й закрив міністерство для публіки, комісар військового міністерства Галаган і тимчасове керівництво Генштабу викликали службовців на роботу, а усунутих гетьманом урядовців МВС запросили подавати заяви.
певність висока: офіційні оголошення в «Ставці» й «Слові» та спомин Ковалевського доповнюють одне одного
О сьомій ранку командир загону, поручик, вивів автора з в'язниці й привів до Лук'янівського Народного дому, де містився Український революційний комітет на чолі з Володимиром Чеховським (згодом першим головою нового уряду).
запровадив до Лукʼянівського Народнього Дому, де містився український революційний комітет на чолі з Володимиром Чехівським
Штаб фортеці міститься на Володимирській, 45; оперативний штаб повстанців — у Лук'янівському народному будинку; штаб Осадного корпусу — на Банковій, 11.
(Володимирська 45)
Комісар Міністерства продовольчих справ Борис Мартос прибув у міністерство 15 грудня, оглянув помешкання, опечатав касу, наказав поставити варту й працював до 10 вечора.
Борис Мартос прибув в міністерство 15 грудня ... опечатав касу, розпорядився поставити варту й потім працював до 10 годин вечора.
Міністерство внутрішніх справ тимчасово закрито для приватної публіки за розпорядженням комісара Військово-Революційного комітету А. Писоцького (оповістка від 15 грудня).
Міністерство Внутрішніх Справ для приватної публіки тимчасово закрито.
Комісар Українського Військово-Революційного Комітету по Міністерству внутрішніх справ А. Пісоцький сповістив про вступ до обов'язків із 15 грудня; урядовців, які не одержали пропозиції здати справи, закликано працювати в звичайні години.
Комісар Українського Військового Революційного Комітету по Міністерству Внутрішніх Справ А. Пісоцький
З наказу комісара військового міністерства Галагана всіх співробітників міністерства зобов'язали з'явитися до виконання обов'язків 15 грудня; хто не прибуде, того буде усунуто з посади. Підписав полковник Ковалевський.
Не прибувші будуть усунуті з посади.
Оголошення: усім співробітникам Головного управління Генерального штабу пропонується 15 грудня 1918 року обов'язково прибути до роботи в управління до 10:00; підписали тимчасовий пом. начальника Ген. штабу революційних військ Благодір і тимчасовий діловод Яблонський.
Всім співробітникам Головного Управління Генерального Штабу пропонується 15 цього грудня біжучого року обов'язково прибути до праці в Управління до 10 годин ранку.
Оголошення: урядовці Міністерства внутрішніх справ, усунені Гетьманом, мають подати письмові заяви про бажання повернутися на посади з точним зазначенням адреси до урядовця особливих доручень (Олександрівська вул., 8).
заяви подати до рук урядовця особливих доручень
Коновалець прийняв делегацію міської думи на чолі з міським головою Рябцовим, яка привітала його як представника нової влади; він запевнив, що самоврядування лишається, а установи мають працювати до приїзду Директорії. Його відвідали представники консульств, банків, Дону й бюро українських організацій; до комісара закордонних справ зголосився представник ЗУНР проф. Григорій Микитей.
певність висока: візит представника ЗУНР засвідчують «Слово» й «Ставка»; прийом думської делегації — лише «Ставка» (орган Інформбюро армії), тож ця частина середньої певності
15 грудня начальник залоги Києва полковник Коновалець прийняв делегацію Міської думи на чолі з головою Рябцевим; вона привітала нову владу як визволительку від гетьмана.
Делегація вітала в лиці полковника Коновальця представника нової влади
Коновалець запевнив: земські й міські органи самоврядування залишаються в силі, а до приїзду Директорії всі державні установи мають продовжувати працю, щоб швидше настав нормальний лад.
до приїзду Директорії всі державні Установи повинні продовжувати свою працю
Коновальця відвідали представники консульств, делегація об'єднаного бюро українських організацій у справі зустрічі Директорії та представник Дону; Коновалець приймав також представників банків і Головної ради Національного союзу.
представники всіх консульств
15 грудня до комісара Української Народної Республіки зголосився представник Західноукраїнської Народної Республіки проф. Григорій Микитей з відповідними повноваженнями від свого уряду; раніше він півроку був членом австро-угорського посольства.
15 грудня у п. комісара Української Народньої Республіки зголосився представник Зах. Української Народньої Республіки проф. Григорий Микитей
15 грудня до комісара міністерства закордонних справ завітав представник Західно-Української Народної Республіки.
ВІЗІТ ДО МІНІСТЕРСТВА ПРЕДСТАВНИКА ЗАХ. УКР. НАР. РЕСПУБЛІКИ
За офіційним повідомленням, у ніч на 15 грудня «чорні сили» намагалися влаштувати розгром на Подолі; «Ставка» пише, що бойовий загін на Печерську тієї ночі не допускав грабунків. Кучабський згадує, що вже в ніч з 15 на 16 грудня козаки повстанських дивізій чинили самочинні обшуки й грабували колишніх російських офіцерів.
певність середня: факт нічних безчинств підтверджують незалежні джерела, але про винуватців версії протилежні
У ніч на 15 грудня «чорними силами» були спроби розгрому на Подолі; офіційне повідомлення називає це «подвійною провокацією» кінця гетьманського уряду й чорносотенної офіцерської добровольчої армії.
В ночі були зроблені спроби розгрому на Подолі чорними силами.
У ніч на 15 грудня бойовий загін охороняв зайняту ділянку Печерська, не допускаючи грабунків і бешкетів; втрати були невеликі.
В ніч з 14-го на 15 Грудня бойовий загін діє охороні всього участку не допускаючи грабунків і бешкетів.
15 грудня командувач бойового загону доповів в оперативному штабі та в штабі Осадного корпусу (Банкова, 11) й отримав наказ охороняти ділянку до приходу Січової дивізії, яка мала змінити загін.
до приходу січовою дивізії, котра мае змінити бойовий загін
Уже в ніч з 15 на 16 грудня 1918 року в різних місцях Києва відбулися самочинні обшуки й грабежі колишніх російських офіцерів, учинені козаками різних повстанських дивізій, які вдень виглядали так дисципліновано.
Уже вночі з 15 на 16 грудня в різних місцях столиці відбулися самочинні обшуки, грабежі колишніх російських офіцерів, виконані тими самими козаками різних дивізій
За спогадом Гуля, вранці в'язні музею пили окріп, з'явилися сестри милосердя, газети купували через вартових; Долгоруков і представник Добровольчої армії зникли, полк. Сперанський утік, підкупивши варту. Згодом солдати Чорноморського коша з червоними бантами зажадали здати зброю, всіх обшукали й відібрали великі гроші; біля музею день і ніч стояла багатотисячна черга родичів, щоб на 10 хвилин побачити заарештованих.
певність середня: єдине джерело — мемуар очевидця з табору добровольців, написаний пізніше; дата роззброєння приблизна
Уранці в музеї з кухні дістали відра з окропом, пили чай; з'явилися сестри милосердя.
Съ кухни достали ведра съ кипяткомъ — пьютъ чай; появились сестры милосердія.
Головнокомандувач князь Долгоруков утік раніше за всіх; зник представник Добровольчої армії генерал Ламновський (так у тексті), його дрібні чини потрапили до музею; полковник Сперанський утік із музею вночі, підкупивши варту.
Полк. Сперанскій бѣжалъ изъ музея ночью, подкупивъ караулъ.
Газети до музею діставали через вартових: офіцери давали вартовому гроші й просили купити газет.
Кучка офицеровъ окружила караульнаго, даютъ ему деньги, просятъ купить газетъ.
До музею вдерлися солдати Чорноморського коша з червоними бантами на папахах і шинелях, попереду — унтер-офіцер з величезним маузером; вони зажадали за пів години здати зброю; переговори вели ген. Канцирєв, полк. Єрощенко й пор. Строгонов; зброю склали й вивезли на вантажівках, усіх обшукали, у кого були великі гроші — відібрали.
съ красными бантами на папахахъ, на шинеляхъ, крича, хлопая затворами, бросились вооруженные люди
Біля музею від наступного ж дня після арешту стояла багатотисячна черга родичів, переважно жінок; стояли день і ніч, щоб на 10 хвилин потрапити до вестибюля на побачення; конвоїри з гвинтівками й ручними гранатами, рідні хрестили заарештованого й давали згорток.
стала нѣсколько-тысячная очередь родственниковъ и близкихъ. ... попадали на 10 минутъ въ вестибюль увидѣть и поговоритъ съ арестованнымъ.
Рада професійних спілок Києва, зібравшись у приміщенні кооперативу «Життя», ухвалила негайно організувати Раду робітничих депутатів (оргкомісія з 7 осіб мала за тиждень провести вибори на заводах) і вимагати від Військово-революційного комітету й німецької солдатської ради звільнити всіх політичних в'язнів та скасувати присуди гетьманських і німецьких судів.
певність висока: дві різні газети («Нова Рада», «Слово») подають ті самі ухвали
Загальні збори Київської ради професійних робітничих союзів 15 грудня 1918 р. ухвалили вимагати від Військово-революційного комітету і німецької ради солдатських депутатів негайного звільнення всіх заарештованих за політичну діяльність, незалежно від того, яка влада їх заарештувала, та скасування присудів гетьманських і німецьких властей; Національний союз створив для цього комісію (Шрамченко, Лизанівський, Сердюк).
Звернутися з вимогою до Військово Революційного Комітету, а також до німецької ради салдатських депутатів про негайне увільнення всіх без ріжниці заарештованих за свою політичну діяльність
15 грудня в приміщенні кооперативу «Життя» зібралася рада професійних спілок Києва і ухвалила негайно організувати Київську раду робітничих депутатів; обрано організаційну комісію з 7 осіб, яка протягом семи днів має провести вибори на всіх фабриках і заводах; ухвалено також вимагати від Військово-революційного комітету та німецької ради солдатських депутатів негайно звільнити всіх політичних в'язнів.
15 грудня відбулось в помешканні кооперативу «Життя» зібрання ради професійних союзів Київа... Більшість постановила приступити негайно до організації Ради робітничих депутатів.
Київські газети вмістили заяву Скоропадського про відмову від влади, датовану 14 грудня. «Відродження» вийшло зі скороченим номером, надрукованим у приватній друкарні, бо Державна друкарня не працювала; редакція вітала військо Директорії, назвала Петлюру «народним героєм», подала склад Директорії й прогнозувала скликання територіального Конгресу та призначення комісарів у міністерства.
певність висока: публікацію зречення фіксує історик Пиріг, вихід і зміст номера — сама газета; прогнози про Конгрес і кабінет позначено як прогнози
15 грудня 1918 р. київські газети вмістили текст заяви (російською): «Всем, всем по учреждениям Украины. Я, Гетман всея Украины, в течение семи с половиной месяцев все свои силы клал на то, чтобы вывести страну из этого тяжёлого положения... Бог не дал мне силы справиться с этой задачей. Ныне... от власти отказываюсь. Павел Скоропадский. 14 декабря 1918 года, город Киев».
“Всем, всем по учреждениям Украины. Я, Гетман всея Украины, в течение семи с половиной месяцев все свои силы клал на то, чтобы вывести страну из этого тяжелого положения”
Київська газета «Відродження» у номері від 15 грудня 1918 року вітає республіканські війська Директорії та їхнього отамана Симона Петлюру, які визволили Київ від гетьманського режиму; Петлюру називають «українським народнім героєм».
Український Народній герой СИМОН ПЕТЛЮРА.
Редакція «Відродження» у привітанні від 15 грудня 1918 року пише, що змучену людність Києва визволили з-під «тяжкого ярма» республіканські війська Директорії під командою Семена Петлюри; Київ названо «оазою реакції», куди з'їхалися діячі з усіх земель колишньої Росії.
Але врешті змучену людність Киіва визволили з під тяжкого ярма республіканські віська Директорії, які стоять під командою національного героя, Семена Петлюри.
Вітальна стаття «Відродження» від 15 грудня 1918 року закінчується вигуками «Хай живе Великий Народ Український! Хай живе Вільна Україна!» та вітанням республіканських військ «в нашім прастарім місті».
Вітаємо широ-сердечно республіканські війська в нашім прастарім місті.
Автор вступної статті пише, що Петлюра став символом демократії, як гетьман Скоропадський був «символом найгіршого в нації», і що боротьба з гетьманом була короткою, але тривкою; повстання підтримали широкі народні маси.
Петлюра — символ ліпшого, що є в нації, символ демократії, як гетьман Скоропадський був символом найгіршого в нації
Газета подає склад Директорії: голова — Володимир Винниченко, письменник і колишній голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ; військовий міністр і отаман Симон Петлюра, голова Всеукраїнського союзу земств, колишній редактор «Слова» й «Української Життя»; далі — отаман Осецький, професор Швець і присяжний повірений Андрієвський.
Винниченко, бувший голова генерального секретаріата і генеральний секретарь внутрішніх справ, відомий український письменник, голова національного союзу ... ЧЛЕНИ ДИРЕКТОРІЇ.
Оголошення (від редакції): число «Відродження» від 15 грудня 1918 року вийшло скороченого розміру, бо в Державній друкарні, де зазвичай друкується газета, технічна частина «цілком не налагоджена», тож номер довелося друкувати в приватній друкарні.
Сьогоднішнє число „Відродження" виходе в скороченному розмірі тільки через те, що в Державній друкарні, де друкується газета технична частина цілком не налагоджена, а через те „Відродження" прийшлося друкувати в приватній друкарні.
Українські громадські кола обговорюють політичну ситуацію: за повідомленням «Відродження», в українських колах склалася думка не скликати ні Центральної Ради, ні Національного Конгресу, а в найближчий час скликати територіальний Конгрес із представників політичних партій, організацій і груп; Національний Союз збереться на пленум для обговорення найважливіших питань сучасної політики.
В найближчому часі буде скликаний територіальний Конгрес, куди увійдуть представники всяких політичних партій, організацій й груп.
«Відродження» передбачає склад кабінету за Директорії: у кожному міністерстві будуть призначені комісари, а вся влада підлягатиме Директорії; серед імен у тексті згадано Андрієвського.
Майбутній склад кабінету буде приблизно в такому виді: ... будуть по кожному м-ву призначені комісари. Вся влада буде підлягати Директорії.
У Вінниці Директорія тимчасово заборонила будь-які угоди про землю, що змінюють право власності, і нотаріальне їх засвідчення; дрібні й трудові господарства лишалися за власниками, решта земель переходила в користування безземельних і малоземельних селян через земельні управи, продаж реманенту й рубку лісу заборонено. Наказ Петлюри зі Ставки відмовляв у землі тим, хто не воює проти гетьмана, і запроваджував особисті картки бійців.
певність висока: офіційний «Вістник УНР» і передруки в «Ставці» та «Робітничій газеті»; рішення ухвалено поза Києвом
Директорія тимчасово заборонила укладати будь-які угоди про землю, що змінюють чи обмежують право власности (запродажні записи, купівлю-продаж, дарування, застави, оренду, сервітути), а старшим нотаріусам заборонила їх затверджувати.
Тимчасово забороняється на буду-че робити всі умови на землю
Директорія УНР тимчасово заборонила укладати угоди щодо землі, які змінюють або обмежують право власності: купівлю-продаж, дарування, іпотеку, оренду, сервітути; нотаріусам заборонено засвідчувати такі акти.
Тимчасово забороняється на будуче робити всі умови на землю
Директорія УНР тимчасово заборонила на майбутнє укладати угоди щодо землі, що змінюють або обмежують право власності: купчі, закладні, гіпотеки, оренди, сервітути; старшим нотаріусам заборонено засвідчувати такі акти; постанова набирає чинності з моменту оголошення.
Тимчасово забороняється на будуче робити всі умови на землю, котрі мають на меті зміну права власности, чи його обмеження
Розпорядження Директорії від 15 грудня 1918 року: до остаточного вирішення земельної реформи дрібні селянські й трудові господарства залишаються за попередніми власниками, решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян; це стосується й монастирських, церковних та казенних земель.
всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню їх попередних властників непорушними
Земельні управи — губернські, повітові й волосні — склали з агронома, члена народної управи та представника селянської спілки; вони мали негайно описати рухоме й нерухоме майно всіх поміщицьких господарств, а продаж живого й мертвого реманенту та породистої худоби й самочинна рубка лісу заборонялися.
Продаж живого і мертвого реманенту, а також породистої худоби забороняється.
Директорія скасувала невиконані умови на рубку лісу й вивіз готового матеріалу, укладені попередніми власниками господарств, що переходять під її порядкування (крім умов із державними установами, самоврядуваннями й заводами та дрібних угод на ліс для власного вжитку).
Касуються невиконані досі умови на рубку ліса і вивіз готового матеріалу господарств
Земельні управи мали продавати державні монополізовані продукти (крім потрібного на посів, корм і потреби власника з родиною й службою) відповідним державним харчовим установам, інші продукти — звичайним торгом за згодою повітової управи; виручка йшла в депозит повітових земельних управ.
Монополізовані Державою продукти, за виняттком потрібних для господарства на посів і корм
Наказ Головного Отамана Петлюри (Ставка, 15 грудня): землі не одержать ті, хто не бере активної участи в боротьбі з гетьманом; кожному учасникові армії видають особисту картку (ім'я, походження, коли вступив, за мобілізацією чи охоче, заслуги).
землі дано не буде
Постанову Директорії про особисті картки учасників армії підписали голова Директорії В. Винниченко та члени Ф. Швець і Андрієвський; начальникам частин наказано прочитати її в полках, сотнях, батареях і відділах.
Голова Директорії В. Винниченко.
Києво-Печерська лавра відсвяткувала 300-річчя своєї друкарні: собор єпископів на чолі з митрополитом Антонієм відслужив службу, у Благовіщенській церкві проф. Титов прочитав історичний огляд, виставили зразки видань; митрополит Платон оголосив грамоту Всеукраїнського церковного собору, вітали архієпископ Євлогій і священик із Львова.
певність висока: анонс і звіт у «Слові» та окреме повідомлення «Ставки»
Недільного 15 грудня 1918 року Києво-Печерська лавра святкувала 300-річчя Лаврської друкарні (газета подає стислий історичний нарис її діяльності).
15 грудня в неділю Київо-Печерська лавра святкує трьохсотліття лаврської друкарні.
15 грудня 1918 року Києво-Печерська лавра урочисто святкувала 300-річчя друкарні: у головній Лаврській церкві собор єпископів на чолі з митрополитом Антонієм відслужив службу; о 14:30 у Благовіщенській церкві протоієрей Тітов прочитав лекцію з історії друкарні, а на столах виставили зразки продукції — хромолітографії, літографії, книжки, брошури; митрополит Платон оголосив грамоту Всеукраїнського Церковного Собору.
15 грудня відбулось урочисте святкування трьохсотлітнього юбілею друкарні Києво-Печерської Лаври.
На святкуванні 300-річчя Лаврської друкарні 15 грудня митрополит Платон оголосив грамоту Всеукраїнського Церковного Собору до Лаврської друкарні, де сказано, що її видання розповсюджені по всьому світу в величезній кількості.
видання Лаврської друкарні розповсюджені по всьому світі в великій кількості
На ювілеї Лаврської друкарні 15 грудня привітали архієпископ Євлогій (від Почаївської друкарні, що занепала через війну) та священик І. Готський від львівської друкарні, який побажав, щоб впали кордони й обидві друкарні разом працювали.
Священик І. Готський (від Львівської друкарні). Сказав: «дай Боже, щоб впали кордони і наші дві організації подали одна одній братню руку»
15 грудня в Благовіщенській церкві Києво-Печерської лаври відсвяткували 300-річчя Лаврської друкарні; митрополит Антоній виступив із промовою, проф. Титов зробив історичний огляд.
300-літнього ювілею типографії Києво-Печерської Лаври
«Відродження» в статті Ол. Ковалевського «Царство Хама» та редакційних матеріалах звинуватило добровольців і гетьманських діячів у розстрілах без суду, насильницькій мобілізації, придушенні преси, викраденні 80 мільйонів і продажу інтендантського майна на Подолі, назвавши поіменно Долгорукова, Келлера, Кістяківського та інших.
певність низька: полемічні звинувачення однієї партійно забарвленої газети без конкретних дат і доказів; факт лише в тому, що їх надруковано
Стаття Ол. Ковалевського «Царство Хама» у «Відродженні» засуджує добровольців (Добровольчу армію) за триваання влади в Києві «лише трьох тижнів»: «Розбишаки... Худигани, які грабували чуже добро» — та закликає всю українську демократію об'єднатися проти «Хама».
Стільки зла, стільки бідноти, стільки невимовного хамства... протягом лише трьох тижнів.
«Відродження» звинувачує добровольців у Києві в «викраденні 80 мільйонів грошей», пограбуванні інтендантських складів і продажу чобіт, кожухів, білизни «по казенних цінах» на Подолі.
Викрадені 80 міліонів грошей, пограбовані інтендантські склади, всякі чоботи, кожушки, білизна і наше, що продавалися по „казенних цінах" на Подолі
За даними публіцистичного переліку «Відродження», під час влади добровольців у Києві розстрілювали без суду й слідства, проводили примусову мобілізацію київського населення, закликали до війська «малих дітей» і придушили пресу.
розстріляли без суду й слідства; насильницька мобілізація київського населення; закликання до війська малих дітей; ... придушена преса.
За твердженням «Відродження», за гетьманського режиму в Києві «розстрілювали й арештовували невинних людей, розкрадали народне добро».
Чорні духи шаліли. Розстрілювали й арештували невинних людей, роскрадали народне добро.
Автор статті «Царство Хама» називає імена діячів, яких вважає зрадниками: Долгорукова, Келлера, Шульгіна (?), Пиленка, Єфимовського та Кістяківського; пише, що Кістяківський, Гербель і Ржепецький «служили німцям».
Хіба не Кистяківський, або Гербель, або Ржепецький, що з криминальною старанністью постачали німцям всяке добро.
У номері «Відродження» від 16 грудня є заголовок про арешт колишнього голови гетьманського уряду Сергія Гербеля за ордером, виданим «учора».
певність низька: одне джерело, текст пошкоджено OCR, дату виведено з «учора»
Заголовок у «Відродженні» від 16 грудня 1918 року: «Арешт С. Н. Гербеля» — колишнього прем'єра гетьманського уряду заарештовано за ордером (за розпорядженням, видане «вчора, в 12½ годині»).
Арешт С. Н. Гербеля ... по ордеру заарештував бувшого пред[седателя] ...
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · неділя, 15 грудня 1918 · 12-4386
парад з панахидою відбувся в неділю 15 грудня
Участь в параді брали дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 15 грудня 1918 р. · 12-0441
15 грудня Київ на Софійській площі вітав війська, парад приймав Коновалець
На другий день, 15 грудня 1918 р., на Софійській площі Київ вітав переможні війська Директорії.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 15 грудня 1918 року · 12-0144
15 грудня десятки тисяч військ УНР церемоніальним маршем увійшли на Софійську площу
вітаючи десятки тисяч військ УНР, що 15 грудня 1918 року церемоніяльним маршем входили на Софійський Майдан
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · вчора · 12-1811
«величавий парад» на Софійській площі відбувся «учора», тобто 16 грудня
вчораши и величавий парад та Софійськів плоті
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора 19-го грудня · 12-0821
урочистий молебень і парад на Софійському майдані відбулися 19 грудня
Тут, перед памʼятником Богданові вистроїлись стрункі відділи республіканського війська: тут і піхота й кіннота, й кулеметні відділи і гармати легкі і важкі ... Після урочистого молебня і параду
Оцінка аналізу. Парадів було два: 15 грудня, що приймав Коновалець (газетний звіт «Слова» і два спогади збігаються), і 19 грудня — на честь приїзду Директорії. Тому розбіжність у Кучабського й у звичайній історіографії пояснюється злиттям двох подій. «Учора» у «Відродженні» (номер від 17 грудня, текст пошкоджено OCR), найпевніше, стосується недільного параду; версія про 16 грудня малоймовірна.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 15 грудня 1918 · 12-1773
наказ № 2 від 15 грудня: звільнити всіх призваних додому не пізніше вечора 16 грудня
Накази Главнокомандуючого бувшими збройними силами на Україні, генералів графа Келлера і кн. Долгорукова ... до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію, наказую припинити, з всіх призваних по цьому наказу…
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 15 грудня 1918 · 12-5677
наказ № 4 від 15 грудня: звільнити не пізніше вечора 17 грудня
до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 15 грудня 1918 · 12-5679
наказом № 2 від 15 грудня оголошено облоговий стан
оголошується м. Київ з околицями на осадне стані з 1 години 16 сього грудня
Оцінка аналізу. Газети по-різному нумерували накази того самого дня. Текст «Ставки» про мобілізацію читається нечітко (conf low), тож строк «16 грудня» за «Відродженням» трохи ймовірніший, але остаточно не вирішується.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · ніч на 15 грудня 1918 · 12-4374
у ніч на 15 грудня розгром на Подолі намагалися влаштувати «чорні сили»: це провокація гетьманців і добровольців
В ночі були зроблені спроби розгрому на Подолі чорними силами.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Вівторок 17 грудня 1918 · 12-5664
бойовий загін республіканців у ніч на 15 грудня охороняв Печерськ і не допускав грабунків
В ніч з 14-го на 15 Грудня бойовий загін діє охороні всього участку не допускаючи грабунків і бешкетів.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · вночі з 15 на 16 грудня · 12-0145
у ніч з 15 на 16 грудня самочинні обшуки й грабежі колишніх російських офіцерів чинили козаки повстанських дивізій
Уже вночі з 15 на 16 грудня в різних місцях столиці відбулися самочинні обшуки, грабежі колишніх російських офіцерів, виконані тими самими козаками різних дивізій
Оцінка аналізу. Версії стосуються різних ночей і районів, тож можуть бути правдивими водночас. Офіційне повідомлення приписує безлад ворогам нової влади, а Кучабський, січовий старшина, що писав пізніше й критично ставився до повстанських отаманів, визнає грабежі з боку своїх. Наказ Коновальця, який загрожував польовим судом за самочинні труси (12-5674), побічно підтверджує, що такі труси були.
«Ілюстровані спомини героїської України 1914–1920» (книга або мемуар) · з днем 15 грудня, 1918 р. · 12-0244
гетьманат упав з днем 15 грудня
По упадку гетьманщини на Україні з днем 15 грудня, 1918 р., повстало нове правительство — Директорія
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 14 декабря 1918 года · 12-0110
заява Скоропадського про зречення датована 14 грудня, газети надрукували її 15 грудня
“Всем, всем по учреждениям Украины. Я, Гетман всея Украины, в течение семи с половиной месяцев все свои силы клал на то, чтобы вывести страну из этого тяжелого положения”
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 15 грудня 1918 · 12-1772
Коновалець зі штабом вступив до Києва 14 грудня
Сьогодня, 14-го грудня, біжучого року Я в своїм штабом вступив до м. Київа і за доручення Директорії Української Народньої Республіки приймаю на себе обов'язки по командуванню всіма українськими військами, розташованими…
Оцінка аналізу. Падіння сталося 14 грудня. Еміграційний альбом Мегаса (Вінніпег, 1920) — вторинне джерело: автор, імовірно, переплутав дату події з датою, коли газети надрукували зречення.
«Вістник УНР» (Директорія, 1918) (офіційний орган Директорії УНР) · 15—ХІІ 1918 · 12-6669
розпорядження про перехід земель до малоземельних селян датоване 15 грудня
всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню їх попередних властників непорушними
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 16 грудня 1918 р. · 12-1153
те саме розпорядження датоване 16 грудня
всі землі на території Української Нар. Республіки, між ними і скарбові (казенні) за виключенням тільки земель дрібних селянських і трудових господарств, переходять до користування беземельних і малоземельних селян.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 16 грудня 1918 · 12-5961
розпорядження, розіслане повітовим комісарам, датоване 16 грудня (Вінниця)
Верховне порядкування цею землею належить Директорії Укр. Нар. Республіки.
Оцінка аналізу. Офіційний «Вістник УНР» має більшу вагу, проте дату в ньому прочитано зі скану під одним із пунктів. Можливо, розпорядження підписали 15-го, а 16-го розіслали комісарам, звідки й дата в «Ставці»; остаточно не вирішується.
Цитата дня
стала нѣсколько-тысячная очередь родственниковъ и близкихъ. ... попадали на 10 минутъ въ вестибюль увидѣть и поговоритъ съ арестованнымъ.Біля музею від наступного ж дня після арешту стояла багатотисячна черга родичів, переважно жінок; стояли день і ніч, щоб на 10 хвилин потрапити до вестибюля на побачення; конвоїри з гвинтівками й ручними гранатами, рідні хрестили заарештованого й давали згорток.
Гуль, «Киевская эпопея», с. 77 · 12-0046
Ціна дня
передплата на «Слово» (2 міс.)
14 крб за 2 місяці
Київ · «Слово», газета (Київ, 1918), №62, с. 1 · 12-4344
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| плата за проживання й харчування квартиранта в приватній квартирі (внесок наперед) | 8 000 невідоморазовий внесок, строк не вказано | Булгаков, «Белая гвардия» (роман), с. 12 |
| передплата газети «Відродження» | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 30 крб3 місяці | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 1 |
| окремий номер «Відродження» | 90 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 1 |
| оповістка на 1-й сторінці | 3 крбрядок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 1 |
| оповістка шукача праці | 2 крб3 рядки | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 1 |
| передплата «Відродження» на 1919 рік | 10 крбмісяць (січень 1919) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 4 |
| передплата «Відродження» | 20 крб2 місяці (січень–лютий 1919) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 4 |
| передплата «Відродження» | 30 крб3 місяці (січень–березень 1919) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 4 |
| брошура П. Гетьманця про Павла Грабовського | 30 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №210, с. 4 |
| окремий номер газети «Слово» | 30 копномер | «Слово», газета (Київ, 1918), №62, с. 1 |
| кредит на утримання 1-ї Вінницької української гімназії Т-ва «Просвіта» на 1919 рік | 126 835 крбрік | «Вістник УНР» (Директорія, 1918), №3, с. 1 |
Оголошення дня
Монополізовані Державою продукти, за виняттком потрібних для господарства на посів і кормЗемельні управи мали продавати державні монополізовані продукти (крім потрібного на посів, корм і потреби власника з родиною й службою) відповідним державним харчовим установам, інші продукти — звичайним торгом за згодою повітової управи; виручка йшла в депозит повітових земельних управ.
«Вістник УНР» (Директорія, 1918), №2, с. 3 · 12-6702
Афіша й культура
Ще 4 у темі «Культура» нижче.
Біля Педагогічного музею день і ніч стояла черга родичів заарештованих (12-0046); у романі Булгакова цей день змальовано як час зачинених крамниць, порожніх вулиць і страху перед обшуками в родинах колишніх оборонців міста, але це художнє свідчення (12-0357, 12-0361, 12-0363, 12-0364). Культурне життя не зупинилося: у Міському театрі останній раз виступив німецький оркестр у «Казках Гофмана», симфонічний концерт Заславського на користь військовополонених перенесли на неділю, у Музично-драматичному інституті Бостунич читав лекцію про Євреїнова (12-3461, 12-3462, 12-3360). Номер «Відродження» коштував 90 шагів (45 коп.), передплата — 10 крб на місяць, «Слово» — 30 коп. за номер, брошура про Грабовського — 30 коп. (12-1727, 12-1725, 12-4280, 12-1829); фейлетон висміював київські чутки про англійські ескадри й приїзд Енно (12-1749, 12-1750).
15 грудня 1918 року десятки тисяч військ УНР церемоніальним маршем увійшли на Софійську площу; кияни захоплено вітали їх, вражені грізним і дисциплінованим виглядом.
вітаючи десятки тисяч військ УНР, що 15 грудня 1918 року церемоніяльним маршем входили на Софійський Майдан
Автор: Василь Кучабський, розд. XII «Переможені переможці». Зазвичай парад датують 19 грудня; тут — 15 грудня (імовірно, дата вступу військ до міста). Перевіряти за іншими джерелами.
15 грудня 1918 року на Софійській площі Київ вітав переможні війська Директорії; парад біля пам'ятника Хмельницькому приймав полковник Коновалець зі штабом.
На другий день, 15 грудня 1918 р., на Софійській площі Київ вітав переможні війська Директорії.
Київська газета «Відродження» у номері від 15 грудня 1918 року вітає республіканські війська Директорії та їхнього отамана Симона Петлюру, які визволили Київ від гетьманського режиму; Петлюру називають «українським народнім героєм».
Український Народній герой СИМОН ПЕТЛЮРА.
Номер вийшов наступного дня після входу військ Директорії до Києва (14 грудня 1918).
Правління польського студентського союзу «Братня Допомога» при Київському університеті св. Володимира після переговорів з ректором повідомило студентів-поляків, що в польській армії вони матимуть такі самі пільги, як російські студенти, призвані до війська.
під час перебування їх в рядах польської армії, вони користуються такими ж пільгами, як руські студенти, призвані до війська
Дата — не пізніше 15 грудня.
До музею вдерлися солдати Чорноморського коша з червоними бантами на папахах і шинелях, попереду — унтер-офіцер з величезним маузером; вони зажадали за пів години здати зброю; переговори вели ген. Канцирєв, полк. Єрощенко й пор. Строгонов; зброю склали й вивезли на вантажівках, усіх обшукали, у кого були великі гроші — відібрали.
съ красными бантами на папахахъ, на шинеляхъ, крича, хлопая затворами, бросились вооруженные люди
printed page; Дата: невдовзі після арешту (бл. 15 грудня).
Загальні збори Київської ради професійних робітничих союзів 15 грудня 1918 р. ухвалили вимагати від Військово-революційного комітету і німецької ради солдатських депутатів негайного звільнення всіх заарештованих за політичну діяльність, незалежно від того, яка влада їх заарештувала, та скасування присудів гетьманських і німецьких властей; Національний союз створив для цього комісію (Шрамченко, Лизанівський, Сердюк).
Звернутися з вимогою до Військово Революційного Комітету, а також до німецької ради салдатських депутатів про негайне увільнення всіх без ріжниці заарештованих за свою політичну діяльність
Редакція «Відродження» у привітанні від 15 грудня 1918 року пише, що змучену людність Києва визволили з-під «тяжкого ярма» республіканські війська Директорії під командою Семена Петлюри; Київ названо «оазою реакції», куди з'їхалися діячі з усіх земель колишньої Росії.
Але врешті змучену людність Киіва визволили з під тяжкого ярма республіканські віська Директорії, які стоять під командою національного героя, Семена Петлюри.
Підпис: «РЕДАКЦІЯ. Київ, 15 грудня 1918 р.»
У неділю 15 грудня на Софійській площі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому відбувся парад військ УНР: спершу панахида по вбитих вояках, співав хор під орудою Кошиця, кілька разів виконали «Ще не вмерла Україна», «Не пора» і «Як умру». У параді взяли участь дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш; натовпи не розходилися до третьої години.
Участь в параді брали дивізія Січових стрільців, Дніпрянська дивізія й Чорноморський кіш.
«У неділю» = 15.12.1918.
15 грудня 1918 року Києво-Печерська лавра урочисто святкувала 300-річчя друкарні: у головній Лаврській церкві собор єпископів на чолі з митрополитом Антонієм відслужив службу; о 14:30 у Благовіщенській церкві протоієрей Тітов прочитав лекцію з історії друкарні, а на столах виставили зразки продукції — хромолітографії, літографії, книжки, брошури; митрополит Платон оголосив грамоту Всеукраїнського Церковного Собору.
15 грудня відбулось урочисте святкування трьохсотлітнього юбілею друкарні Києво-Печерської Лаври.
Дата події — 15.12.1918; повідомлення в № 64.
15 грудня в приміщенні кооперативу «Життя» зібралася рада професійних спілок Києва і ухвалила негайно організувати Київську раду робітничих депутатів; обрано організаційну комісію з 7 осіб, яка протягом семи днів має провести вибори на всіх фабриках і заводах; ухвалено також вимагати від Військово-революційного комітету та німецької ради солдатських депутатів негайно звільнити всіх політичних в'язнів.
15 грудня відбулось в помешканні кооперативу «Життя» зібрання ради професійних союзів Київа... Більшість постановила приступити негайно до організації Ради робітничих депутатів.
Під «Київським ради робітничих депутатів» — відновлення київського Совета/Ради.
Автор датує падіння гетьманату 15 грудня 1918 р.; новий уряд — Директорія у складі В. Винниченка, С. Петлюри, проф. Швеця, Андрієвського й Макаренка — проголосив, що влада в УНР належить «працюючому народові».
По упадку гетьманщини на Україні з днем 15 грудня, 1918 р., повстало нове правительство — Директорія
Популярний еміграційний альбом (Вінніпег, 1920) Осипа Мегаса; автор у 1918 р. в Києві не був, тож дані вторинні й подекуди неточні. Гетьман зрікся влади 14 грудня 1918 р.; Директорія прибула до Києва 19 грудня.
Київська преса описує «перший вхід українського війська до Києва після большевиків» (1918) як символ: тепер, за словами газети, Петлюра «знов входить на чолі українського республіканського війська до Києва».
Нині знов входить на чолі українського республіканського війська до Києва.
Дата входу самого Петлюри до Києва в статті не вказана; публіцистичний тон. Урочистий вступ відбувся пізніше.
Всеукраїнський головний комітет меншовиків постановив скликати 15 грудня партійну нараду всіх організацій меншовиків і Бунду України, Дону, Криму й Кубані — як підготовку до всеросійської наради меншовиків у Москві 20 грудня.
Всеукраинскій главный комитетъ меньшевиковъ постановилъ созвать 15-го декабря партійное совѣщаніе всѣхъ организацій меньшевиковъ и Бунда Украины, Дона, Крыма и Кубани.
Місце наради не вказане, ймовірно Київ.
15 грудня начальник залоги Києва полковник Коновалець прийняв делегацію Міської думи на чолі з головою Рябцевим; вона привітала нову владу як визволительку від гетьмана.
Делегація вітала в лиці полковника Коновальця представника нової влади
Читано з зображення.
Коновальця відвідали представники консульств, делегація об'єднаного бюро українських організацій у справі зустрічі Директорії та представник Дону; Коновалець приймав також представників банків і Головної ради Національного союзу.
представники всіх консульств
Читано з зображення.
Збори українських організацій 15 грудня ухвалили урочисто зустріти Отамана Війська УНР і Директорію; обрано комітет із 20 осіб, до президії ввійшли Салієвський (голова), Симицький, Волгух, Крушельницький, Король, Кудринський.
Урочистий в'їзд Отамана Республіканських Військ
Читано з зображення. Прізвища членів президії читаються частково.
Міністерство внутрішніх справ тимчасово закрито для приватної публіки за розпорядженням комісара Військово-Революційного комітету А. Писоцького (оповістка від 15 грудня).
Міністерство Внутрішніх Справ для приватної публіки тимчасово закрито.
Читано з зображення.
В Умані 15 грудня відзначили захоплення Києва республіканськими військами: за наказом вищого командування влаштували парад і маніфестацію за участі майже всіх козаків; на цей час знімали стан облоги.
15 грудня в приводу захоплення столиці України м. Києва українськими республіканськими військами
Читано з зображення. Про Київ: дата взяття Києва військами Директорії за газетою — 14–15 грудня; тут «15 грудня» як дата свята.
Українські громадські кола обговорюють політичну ситуацію: за повідомленням «Відродження», в українських колах склалася думка не скликати ні Центральної Ради, ні Національного Конгресу, а в найближчий час скликати територіальний Конгрес із представників політичних партій, організацій і груп; Національний Союз збереться на пленум для обговорення найважливіших питань сучасної політики.
В найближчому часі буде скликаний територіальний Конгрес, куди увійдуть представники всяких політичних партій, організацій й груп.
Прогноз газети, не рішення.
Оголошення: правління Харківського земельного банку просить акціонерів на звичайні збори 15 (2) грудня 1918 р. о 2-й годині дня у Харкові (Миколаївська площа, будинок банку); порядок — звіти за 1917 рік, кошторис 1918, вибори членів правління й ревізійної комісії.
приглашает акціонеров в обыкновенное общее собраніе 15 (2) декабря 1918 года, в 2 часа дня, в гор. Харькове
Подвійне датування в тексті: 15 грудня н. ст. (2 грудня ст. ст.). Оголошення стосується Харкова.
Оголошення: Правління акціонерного товариства цукрового заводу «Лука» запрошує акціонерів на збори 15 грудня 1918 року о 5-й годині в Києві, Володимирська вул., 68-а, кв. 5; порядок: звіт за 1917–1918 рік, баланс на 1 вересня 1918, кошторис на 1918–1919 рік, вибори.
ской улнов N 68 а кв. 5.
Баланс складено на 1 вересня 1918 року.
Правління Південно-Російського товариства пеньково-канатної промисловости в Харкові повідомило, що збори 24 листопада не відбулись через брак паїв, і скликало другі загальні збори на 15 грудня 1918 року (за новим стилем) о 11-й годині; паї приймали до 8 грудня.
Южно-Русскаго Товари- щества Пеньковой и Канатной Про-
Не київське; другі збори вважатимуться дійсними незалежно від кількості паїв.
Правління Товариства Ржищівського бурякоцукрового й рафінадного заводу скликало надзвичайні загальні збори пайовиків у Києві, на вул. Велика Житомирська, 8-б, кв. 12 (у присяжного повіреного М. В. Куніна), на 15 грудня 1918 року о 12 годині — щодо закриття ліквідаційної комісії та установ товариства.
в 12 час. дня
Адресу «8-6» прочитано як 8-б; тема зборів у OCR частково нечітка. Повідомлення російською.
Після виборчих питань Собор ухвалив продовжити повноваження членів Собору до скликання другого Собору: законовчителі й інші, що виконують державні чи громадські обов'язки, звільняються від них з утриманням посади; ухвалено доклад місіонерської комісії про внутрішню місію й правовий стан місіонерів, щоб місіонери були переважно в священному сані.
Місіонери повинні бути в більшості в священнім сані.
Дата — 11–13 грудня; в номері звіт подано підряд.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На Боричевому Току 15 грудня лежали двоє вбитих офіцерів без чобіт і без шапок, довкола стояв і дивився народ.
Тут на Боричевом Току, иду я, лежат двое без сапог… Крови, крови!.. Стоит кругом народ, смотрит… Говорит какой-то, что двух офицеров убили…
Художній твір: розповідь служниці Анюти; сюжетна подія, проте вбивства офіцерів у ці дні засвідчені.
15 грудня 1918 року на Софійській площі в Києві відбувся «величавий парад» республіканських військ Директорії в присутності київської публіки.
вчораши и величавий парад та Софійськів плоті
Згадка в статті «Враження»; хто приймав парад і скільки військ — з тексту OCR не відновлюється.
Наказом по Облоговому корпусу від 15 грудня 1918 року № 626 тимчасово виконувати обов'язки начальника Генерального штабу Українських республіканських військ призначено полковника Красовського.
Тимчасово виконуючим обовʼязки начальника Генерального штабу Українських Республіканських військ призначається генерального штабу полковник Красовський.
Дата — за заголовком наказу.
Наказ Головного Отамана Петлюри (Ставка, 15 грудня): землі не одержать ті, хто не бере активної участи в боротьбі з гетьманом; кожному учасникові армії видають особисту картку (ім'я, походження, коли вступив, за мобілізацією чи охоче, заслуги).
землі дано не буде
Читано з зображення. Наказ надруковано в «Офіційному відділі» першої сторінки, підписав Головний Отаман Петлюра.
15 грудня 1918 року 2-й полк СС роззброїв німецький курінь у Києві.
Роззброєння 2-м полком СС німецького куреня у Києві 15. XII. 1919
Анотація бібліографії до В. Петрова, ч. IV. У тексті рік 1919 — явна друкарська помилка, має бути 1918.
«Відродження» звинувачує добровольців у Києві в «викраденні 80 мільйонів грошей», пограбуванні інтендантських складів і продажу чобіт, кожухів, білизни «по казенних цінах» на Подолі.
Викрадені 80 міліонів грошей, пограбовані інтендантські склади, всякі чоботи, кожушки, білизна і наше, що продавалися по „казенних цінах" на Подолі
Звинувачення політичної преси, а не перевірений факт.
За даними публіцистичного переліку «Відродження», під час влади добровольців у Києві розстрілювали без суду й слідства, проводили примусову мобілізацію київського населення, закликали до війська «малих дітей» і придушили пресу.
розстріляли без суду й слідства; насильницька мобілізація київського населення; закликання до війська малих дітей; ... придушена преса.
Публіцистичні звинувачення; без конкретних дат.
15 грудня командувач бойового загону доповів в оперативному штабі та в штабі Осадного корпусу (Банкова, 11) й отримав наказ охороняти ділянку до приходу Січової дивізії, яка мала змінити загін.
до приходу січовою дивізії, котра мае змінити бойовий загін
Читано з зображення.
У ніч на 15 грудня бойовий загін охороняв зайняту ділянку Печерська, не допускаючи грабунків і бешкетів; втрати були невеликі.
В ніч з 14-го на 15 Грудня бойовий загін діє охороні всього участку не допускаючи грабунків і бешкетів.
Читано з зображення. Цитату виправлено за контекстом плитки; дрібний друк.
Житомир і Бердичів 15 грудня звільнено від німецької військової й залізничної охорони військами Директорії; німецькі загони відходять у напрямку Рівного.
Житомир і Бердичів увільнено від німецької військової і залізничної охорони
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Українські круги в Києві вимагають першою справою Директорії звільнити Жуковського, Голубовича, Богальського (прізвище нечітке) та інших, засуджених у справі українського революційного комітету.
Першим ділом Директорії мусить бути увільнення Жуковського, Голубовича, Богальського й инших засуджених в справі українського революційного комітету.
Амністія — вимога, не рішення. Фраза про «4 місяці» збережена лише фрагментом.
Директорія УНР тимчасово заборонила на майбутнє укладати угоди щодо землі, що змінюють або обмежують право власності: купчі, закладні, гіпотеки, оренди, сервітути; старшим нотаріусам заборонено засвідчувати такі акти; постанова набирає чинності з моменту оголошення.
Тимчасово забороняється на будуче робити всі умови на землю, котрі мають на меті зміну права власности, чи його обмеження
Постанова Директорії від 15 грудня 1918 р.
Директорія УНР тимчасово заборонила укладати угоди щодо землі, які змінюють або обмежують право власності: купівлю-продаж, дарування, іпотеку, оренду, сервітути; нотаріусам заборонено засвідчувати такі акти.
Тимчасово забороняється на будуче робити всі умови на землю
Читано з зображення. Постанова підписана у Вінниці 15 грудня; набирає чинності з оприлюднення.
Директорія тимчасово заборонила укладати будь-які угоди про землю, що змінюють чи обмежують право власности (запродажні записи, купівлю-продаж, дарування, застави, оренду, сервітути), а старшим нотаріусам заборонила їх затверджувати.
Тимчасово забороняється на буду-че робити всі умови на землю
Читано з зображення.
Наказ Осадного корпусу № 3 від 15 грудня 1918: усі державні установи Києва мають продовжувати працю, службовці мусять з'явитися на роботу 16 грудня.
Наказую всім службим означених інституцій з'явитись до праці завтра, 16 грудня
Читано з зображення.
Директорія прийняла на державні кошти з 1 січня 1919 року 1-шу Вінницьку 8-класову українську гімназію Товариства «Просвіта» й дала кредит 126 835 карбованців на утримання педагогічного персоналу й господарські видатки на 1919 рік.
сумі СТО ДВАДЦЯТИ ШОСТИ тисяч ВІСІМ-СОТ ТРИДЦЯТИ ПЯТИ карб. (126.835 карб.)
Читано з зображення.
Оголошення: усім співробітникам Головного управління Генерального штабу пропонується 15 грудня 1918 року обов'язково прибути до роботи в управління до 10:00; підписали тимчасовий пом. начальника Ген. штабу революційних військ Благодір і тимчасовий діловод Яблонський.
Всім співробітникам Головного Управління Генерального Штабу пропонується 15 цього грудня біжучого року обов'язково прибути до праці в Управління до 10 годин ранку.
Оголошення від імені революційних військ Директорії, ймовірно надрукованого вранці 15 грудня.
Розпорядження Директорії від 15 грудня 1918 року: до остаточного вирішення земельної реформи дрібні селянські й трудові господарства залишаються за попередніми власниками, решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян; це стосується й монастирських, церковних та казенних земель.
всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню їх попередних властників непорушними
Читано з зображення. Дату 15 XII читано під пунктом 9 розпорядження.
Земельні управи — губернські, повітові й волосні — склали з агронома, члена народної управи та представника селянської спілки; вони мали негайно описати рухоме й нерухоме майно всіх поміщицьких господарств, а продаж живого й мертвого реманенту та породистої худоби й самочинна рубка лісу заборонялися.
Продаж живого і мертвого реманенту, а також породистої худоби забороняється.
Читано з зображення.
Наказ № 4 Осадного корпусу від 15 грудня 1918 року закликає мешканців Києва зберігати цілковитий спокій і не боятися вибриків злонамірених елементів, які командування «в самім зародку буде пригнічувати по всій гостроті воєнного часу».
Раджу всім мешканцям зберігати цілковитий спокій і не боятись вибриків злонамірених елементів, які я в самім зародку буду пригнічувати по всій гостроті надісленої мені влади.
З наказу комісара військового міністерства Галагана всіх співробітників міністерства зобов'язали з'явитися до виконання обов'язків 15 грудня; хто не прибуде, того буде усунуто з посади. Підписав полковник Ковалевський.
Не прибувші будуть усунуті з посади.
Читано з зображення. Дата 15 грудня — з тексту оголошення.
Коновалець запевнив: земські й міські органи самоврядування залишаються в силі, а до приїзду Директорії всі державні установи мають продовжувати працю, щоб швидше настав нормальний лад.
до приїзду Директорії всі державні Установи повинні продовжувати свою працю
Читано з зображення.
Відозва командира Осадного корпусу Коновальця: труси й реквізиції дозволено лише за ордером зі штабу, підписаним начальником штабу військовим старшиною Мельником і сотником Чайківським.
Всі труси і реквізиції можуть силу виконувати тільки тоді, коли буде пред'явлено ордера
Читано з зображення. Відозву надруковано разом із наказами від 15 грудня; точну дату не вказано.
Наказ Осадного корпусу № 5 від 15 грудня 1918: для розслідування всіх арештів і справ заарештованих призначено комісію в складі голови генерального значкового Колодія, полковника Аркаса й одного представника самоврядування.
призначаю Комісію в складі: голови Генерального Значкового Колодія
Читано з зображення.
Оголошення: урядовці Міністерства внутрішніх справ, усунені Гетьманом, мають подати письмові заяви про бажання повернутися на посади з точним зазначенням адреси до урядовця особливих доручень (Олександрівська вул., 8).
заяви подати до рук урядовця особливих доручень
Читано з зображення. Номер будинку нечіткий.
Постанову Директорії про особисті картки учасників армії підписали голова Директорії В. Винниченко та члени Ф. Швець і Андрієвський; начальникам частин наказано прочитати її в полках, сотнях, батареях і відділах.
Голова Директорії В. Винниченко.
Читано з зображення.
Комісар Українського Військово-Революційного Комітету по Міністерству внутрішніх справ А. Пісоцький сповістив про вступ до обов'язків із 15 грудня; урядовців, які не одержали пропозиції здати справи, закликано працювати в звичайні години.
Комісар Українського Військового Революційного Комітету по Міністерству Внутрішніх Справ А. Пісоцький
Читано з зображення.
Наказ № 1 командира Осадного корпусу Євгена Коновальця й начальника штабу Андрія Мельника від 15 грудня 1918 року: Коновалець з штабом уступив до Києва 14 грудня й за дорученням Директорії УНР приймає командування всіма українськими військами, розташованими в Києві та околицях.
Сьогодня, 14-го грудня, біжучого року Я в своїм штабом вступив до м. Київа і за доручення Директорії Української Народньої Республіки приймаю на себе обов'язки по командуванню всіма українськими військами, розташованими в Київі і його околицях.
Підписи: командир Осадного корпусу Коновалець, начальник штабу Мельник.
Наказ № 2 Осадного корпусу від 15 грудня 1918 року скасовує мобілізацію гетьманських часів: накази графа Келлера й кн. Долгорукова (про призов певних вікових груп) та закон від 5 грудня 1918 року про мобілізацію до відміни; усіх призваних звільнити додому не пізніше вечора 16 грудня.
Накази Главнокомандуючого бувшими збройними силами на Україні, генералів графа Келлера і кн. Долгорукова ... до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію, наказую припинити, з всіх призваних по цьому наказу не пізніше вечора 16 грудня звільнити до дому.
Номери наказів в OCR спотворені («1 і 8, та 7, 17, 20, 25...»); питання лише про припинення мобілізації.
Директорія скасувала невиконані умови на рубку лісу й вивіз готового матеріалу, укладені попередніми власниками господарств, що переходять під її порядкування (крім умов із державними установами, самоврядуваннями й заводами та дрібних угод на ліс для власного вжитку).
Касуються невиконані досі умови на рубку ліса і вивіз готового матеріалу господарств
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ Осадного корпусу № 4 від 15 грудня 1918: скасовано закон Гетьманату від 5 грудня про мобілізацію, а всіх, приписаних за цим законом, мають звільнити додому не пізніше вечора 17 грудня.
до відміни закону від 5 грудня 1918 року про мобілізацію
Читано з зображення. Текст наказу читається нечітко (згадано генерала Келлера й кн. Долгорукова); зміст подано обережно.
Уже в ніч з 15 на 16 грудня 1918 року в різних місцях Києва відбулися самочинні обшуки й грабежі колишніх російських офіцерів, учинені козаками різних повстанських дивізій, які вдень виглядали так дисципліновано.
Уже вночі з 15 на 16 грудня в різних місцях столиці відбулися самочинні обшуки, грабежі колишніх російських офіцерів, виконані тими самими козаками різних дивізій
Автор: Василь Кучабський, розд. XII «Переможені переможці».
Охорону спокою та ладу в Києві під час тимчасового стану облоги покладено на коменданта міста полковника Чеховського.
Охорона спокою та ладу в місті покладається, з огляду на тимчасовий стан облоги, на Коменданта міста полковника Чеховського.
Читано з зображення.
За твердженням «Відродження», за гетьманського режиму в Києві «розстрілювали й арештовували невинних людей, розкрадали народне добро».
Чорні духи шаліли. Розстрілювали й арештували невинних людей, роскрадали народне добро.
Оцінка редакції після зміни влади, не окремий задокументований факт.
Осадний корпус 15 грудня 1918 року утворив у Києві Комісію у справах арештованих для попереднього слідства щодо усіх арештів; до неї входять голова — полковник Генерального штабу (прізвище в OCR нечітке), полковник Аркас і один представник від самоврядування.
Для попереднього розслідування всіх арештів і для керування справами арештованих призначаю Комісію в складі Генерального Штабу ... членів Полковника Аркаса і одного представника від самоврядування.
Прізвище голови не прочитується.
У ніч на 15 грудня «чорними силами» були спроби розгрому на Подолі; офіційне повідомлення називає це «подвійною провокацією» кінця гетьманського уряду й чорносотенної офіцерської добровольчої армії.
В ночі були зроблені спроби розгрому на Подолі чорними силами.
Дата — ніч після 14.12 (виводимо з тексту).
Відозва до киян: особисте життя, майно й помешкання громадян України та іноземних підданих недоторканні; нікого не можна арештувати без попереднього слідства, а за самочинні труси, реквізиції й арешти винних передаватимуть польовому судові.
За своєвільні труси, реквізиції і арешти винні передаватимуться негайно польовому судові.
Читано з зображення.
Домові комітети можуть просити в штабі Осадного корпусу дозвіл на зброю для охорони будинків від грабіжників, під особистою відповідальністю голів комітетів і власників будинків; порушників судитиме польовий суд, а розслід вестиме слідча комісія.
Домові Комітети можуть звертатися до Штабу осадного корпусу в проханням про видачу дозволу на зброю
Читано з зображення. Пункти 8–10 наказу про охорону будинків; початок наказу обрізано.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Заголовок у «Відродженні» від 16 грудня 1918 року: «Арешт С. Н. Гербеля» — колишнього прем'єра гетьманського уряду заарештовано за ордером (за розпорядженням, видане «вчора, в 12½ годині»).
Арешт С. Н. Гербеля ... по ордеру заарештував бувшого пред[седателя] ...
Дата орієнтовна («вчора» для номера від 16 грудня).
Головнокомандувач князь Долгоруков утік раніше за всіх; зник представник Добровольчої армії генерал Ламновський (так у тексті), його дрібні чини потрапили до музею; полковник Сперанський утік із музею вночі, підкупивши варту.
Полк. Сперанскій бѣжалъ изъ музея ночью, подкупивъ караулъ.
printed page; Можливо, мається на увазі ген. Ломновський.
15 грудня до комісара Української Народної Республіки зголосився представник Західноукраїнської Народної Республіки проф. Григорій Микитей з відповідними повноваженнями від свого уряду; раніше він півроку був членом австро-угорського посольства.
15 грудня у п. комісара Української Народньої Республіки зголосився представник Зах. Української Народньої Республіки проф. Григорий Микитей
Комісар Міністерства продовольчих справ Борис Мартос прибув у міністерство 15 грудня, оглянув помешкання, опечатав касу, наказав поставити варту й працював до 10 вечора.
Борис Мартос прибув в міністерство 15 грудня ... опечатав касу, розпорядився поставити варту й потім працював до 10 годин вечора.
Газета хвалить отамана Осецького як «найбільш шляхетну фігуру» серед українських сучасників; у днях більшовицьких подій у Києві він стояв на варті простим козаком, а потім був начальником походного штабу, коли Директорія залишила Київ і тримала похід.
Серед українських сучасників — це найбільш шляхетна фігура. Лицарськи шляхетна.
Мова статті місцями перекручена OCR.
15 грудня до комісара міністерства закордонних справ завітав представник Західно-Української Народної Республіки.
ВІЗІТ ДО МІНІСТЕРСТВА ПРЕДСТАВНИКА ЗАХ. УКР. НАР. РЕСПУБЛІКИ
Читано з зображення.
Газета подає склад Директорії: голова — Володимир Винниченко, письменник і колишній голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ; військовий міністр і отаман Симон Петлюра, голова Всеукраїнського союзу земств, колишній редактор «Слова» й «Української Життя»; далі — отаман Осецький, професор Швець і присяжний повірений Андрієвський.
Винниченко, бувший голова генерального секретаріата і генеральний секретарь внутрішніх справ, відомий український письменник, голова національного союзу ... ЧЛЕНИ ДИРЕКТОРІЇ.
Текст двох колонок перемішано OCR; назви посад складено за змістом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Про Директорію: Винниченка було одноголосно обрано головою на останньому засіданні Директорії; він узяв на себе всю організаційну роботу з формування державного правительства, а також керував міжнародними зносинами з державами Антанти.
Винниченко ... був одноголосно обраний на останньому засіданню головою Директорії.
Сильно пошкоджений OCR; смисл відновлено орієнтовно.
«Відродження» передбачає склад кабінету за Директорії: у кожному міністерстві будуть призначені комісари, а вся влада підлягатиме Директорії; серед імен у тексті згадано Андрієвського.
Майбутній склад кабінету буде приблизно в такому виді: ... будуть по кожному м-ву призначені комісари. Вся влада буде підлягати Директорії.
Дані прогнозні й сильно пошкоджені OCR.
Список міністрів, який «Відродження» друкує біля повідомлення про Революційний Комітет, містить: шляхів — Пеленчук; освіти — Холодний; праці — Л. Михайлов; продовольчих справ — Б. Мартос; ісповідань — О. Лотоцький; судових справ — С. Шелухін; торгу й промисловості — І. Фещенко-Чопівський; фінансів — В. Мазуренко; закордонних — Левицький; державний секретар — Корчинський; Державна ліквідаційна комісія — М. Ковальський.
Министерство освіти Холодний. Министерство праці Л. Михайлов. Министерство продовольчих справ Б. Мартос. Мивистерство ісповідань О. Лотоцький. Министерство судових справ С. Шелухін.
Це перелік посад і прізвищ, переданий OCR без заголовка; невідомо, чи це реальний склад Директорії, чи попередній склад українського кабінету Гербеля–Лизогуба.
Передплата на «Слово» на 2 місяці — 14 карб., на 3 місяці — 21 карб.; передплату приймали з 1-го та 15-го числа кожного місяця до кінця 1918 року (умови незмінні порівняно з № 61).
на 2 міс. — 14 карб.; на 3 міс. — 21 карб.
Біля музею від наступного ж дня після арешту стояла багатотисячна черга родичів, переважно жінок; стояли день і ніч, щоб на 10 хвилин потрапити до вестибюля на побачення; конвоїри з гвинтівками й ручними гранатами, рідні хрестили заарештованого й давали згорток.
стала нѣсколько-тысячная очередь родственниковъ и близкихъ. ... попадали на 10 минутъ въ вестибюль увидѣть и поговоритъ съ арестованнымъ.
printed page
Відбулося перше засідання комісії з організації працьовних селянських господарств, утвореної при департаменті сільськогосподарської економії міністерства хліборобства; вирішено звернути увагу на організацію праці й скотарства та зібрати статистичні дані про такі господарства.
Відбулось перше засідання комісії по організації працьовних селянських господарств
Дату засідання не названо.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Пораненого лікаря-офіцера не повезли до шпиталю, бо після приходу петлюрівців це було небезпечно; знайомий лікар зробив перев'язку вдома й відмовився брати гроші з колеги («с врача?»).
— Что вы, ей-Богу, — сказал он, — с врача? Тут поважней вопрос. В сущности, в госпиталь надо… — Нельзя, — донесся слабый голос Турбина
Художній твір: сюжетна подія; ілюструє лікарську етику й небезпеку для учасників оборони.
15 грудня 1918 року, на другий день після приходу петлюрівців, крамниці в Місті були зачинені.
Я вас очень прошу ни в какие магазины не ездить, тем более, что все они, конечно, закрыты.
Художній твір: репліка персонажа.
Родина приховувала поранення сина від сусідів і служниці просили мовчати: якби дізналися, що він воював проти петлюрівців, «будет беда».
смотри никому ни слова не говори, что Алексея Васильевича ранили. Если узнают, храни бог, что он против них воевал, будет беда.
Художній твір:
15 грудня сонце за календарем сідає о пів на четверту дня, і вже з третьої години в квартирах сутеніє.
Пятнадцатого декабря солнце по календарю угасает в три с половиной часа дня.
Художній твір: авторське твердження; реальний захід сонця в Києві в середині грудня — близько 16:00 за місцевим часом.
Увечері 15 грудня крута й крива вулиця (Олексіївський узвіз) була порожня, лише зрідка скрипіли сани візників.
Улица, крутая и кривая, была пустыннее, чем все эти дни, но все же уж не так ужасна. И шли изредка и скрипели понемногу извозчичьи сани.
Художній твір:
Після приходу петлюрівців молодому чоловікові з «юнкерським обличчям» було небезпечно виходити на вулицю; вважалося, що жінку в супроводі чоловіка в цивільному не зачеплять.
Пойми, у тебя юнкерская физиономия… А Лариосику дадим штатское Алешине… И его с дамой не тронут…
Художній твір:
Після вступу петлюрівців у ніч на 15 грудня Ніколка стер мокрою ганчіркою з кахляної печі написи «Да здравствует Россия… Да здравствует самодержавие! Бей Петлюру!», щоб вони не потрапили на очі під час обшуку.
с груди Саардамского Плотника исчезли слова: «Да здравствует Россия… Да здравствует самодержавие! Бей Петлюру!»
Художній твір: сюжетна деталь; приклад політичних написів у приватному домі.
Щоб приховати поранення, сусідам казали, що хворий має тиф; сусідка-домовласниця Ванда розпитувала, де були чоловіки родини і чи не поранено когось.
Значит так: тиф, — шептала Елена, — имейте в виду, что сегодня забегала уже Ванда, справлялась, что такое с Алексеем Васильевичем. Я сказала, может быть, тиф…
Художній твір: тиф як поширена хвороба слугував правдоподібним прикриттям.
Оголошення: уроки іноземних мов («Берг(ер?)», Влад. 47; Володимирська 45, кв. 15, щодня з 11 до 1 години) за новітніми методами, продаж підручників і зошитів; OCR оголошення частково зіпсований.
Обуч. яз. народ. Новейш. методы. ... Владим. 45, кв. 15, ежедн. от 11 до 1 ч.
Ім'я викладача й ціни не розібрати; те саме оголошення, що в № 61 (курси німецької й французької мов).
Автор «Хрестним шляхом» стверджує, що село вимагає від священника бути «і пастирем, і лікарем, і адвокатом, і вчителем, і кооператором, і агрономом»; для великого міста треба вищої богословської освіти, а для села вистачає кількох місяців у пастирській школі.
Сільский священик в селі — все: він і пастирь, він і лікар, він і адвокат, він і учитель, він і кооператор, він і агроном
Стаття-фейлетон; побутова деталь про рівень освіти духовенства.
Зброю (браунінг, кольт), погони, шеврон і фотокартку спадкоємця Олексія сховали в жерстяній коробці з-під карамелі, обкладеній парафіновим папером і обклеєній ізоляційною стрічкою, та підвісили на шпагаті у вузькій щілині між брандмауерами будинків № 13 і № 11.
коробка со вложенными в нее револьверами, погонами Николки и Алексея, шевроном и карточкой наследника Алексея, коробка, выложенная внутри слоем парафиновой бумаги
Художній твір: сюжетна деталь; показує, що зберігання зброї й монархічної символіки було небезпечним.
15 грудня 1918 року в Міському театрі на бенефіс німецького оркестру йшли «Казки Гофмана» — останній виступ німецького оркестру; з понеділка в театрі мав грати новий оркестр Київської спілки оркестрантів, першим концертмейстером якого запросили Яна Крейзу.
Завтра въ Городскомъ театрѣ въ бенефисъ нѣмецкаго оркестра идутъ «Сказки Гофмана». Это послѣднее выступленіе нѣмецкаго оркестра.
Симфонічний концерт Гр. Заславського на користь військовополонених, призначений на 14 грудня 1918 року, перенесли на неділю 15 грудня о 1-й годині дня.
Симфоническій концертъ Гр. Заславскаго въ пользу военноплѣнныхъ, назначенный на сегодня, переносится на воскресенье въ 1 час. дня.
Недільного 15 грудня 1918 року Києво-Печерська лавра святкувала 300-річчя Лаврської друкарні (газета подає стислий історичний нарис її діяльності).
15 грудня в неділю Київо-Печерська лавра святкує трьохсотліття лаврської друкарні.
Дата події — 15 грудня (неділя).
На святкуванні 300-річчя Лаврської друкарні 15 грудня митрополит Платон оголосив грамоту Всеукраїнського Церковного Собору до Лаврської друкарні, де сказано, що її видання розповсюджені по всьому світу в величезній кількості.
видання Лаврської друкарні розповсюджені по всьому світі в великій кількості
На ювілеї Лаврської друкарні 15 грудня привітали архієпископ Євлогій (від Почаївської друкарні, що занепала через війну) та священик І. Готський від львівської друкарні, який побажав, щоб впали кордони й обидві друкарні разом працювали.
Священик І. Готський (від Львівської друкарні). Сказав: «дай Боже, щоб впали кордони і наші дві організації подали одна одній братню руку»
У неділю 15 грудня 1918 року о пів на другу дня у приміщенні Вищого музично-драматичного інституту викладач драматург Г. В. Бостунич мав прочитати публічну лекцію «М. М. Євреїнов, його пошуки й досягнення» (театралізація життя, монодрама, «Старинный театр», «Кривое зеркало» тощо).
Въ воскресенье 15 декабря въ помѣщеніи высшаго музыкально-драматическаго института преподаватель института драматургъ Г. В. Бостуничъ прочтетъ публичную лекцію
Оголошення: видавництво «Українська Школа» (Київ, 1918) пропонує книжку П. Гетьманця «Поет-народолюбець Павло Грабовський» — брошуру 41 сторінка, видання друге, доповнене, ціна 30 коп.; до неї додано автограф і портрет Грабовського.
Видання друге, доповнене. Сторінок 41, цін 30 коп. Київ, 1918 р.
Стаття «Какой смысль?» (В. Надеждин) розбирає ставлення Всеросійського собору в Москві й патріарха Тихона до автономії Української церкви: автор вважає, що Москва «куцо» надала Київській митрополії конституцію, і закликає не триматися за залежність Києва.
дать «куцую» конституцію кіевской митрополіи
Публіцистика; факт — публікація цієї позиції в київській церковній пресі.
У спомині Крижановського згадано, що в журналі «Літературно-Науковий Вістник» надруковано спогади Софії Тобілевич про Менчица (друга Івана Карповича Тобілевича — Карпенка-Карого); автор анонсує продовження: «Моє знайомство з І. С. Нечуєм-Левицьким».
Готовится: II. Мое знакомство съ И. С. Нечуй-Левицкимъ.
Анонс у «Слові» № 62.
15 грудня в Благовіщенській церкві Києво-Печерської лаври відсвяткували 300-річчя Лаврської друкарні; митрополит Антоній виступив із промовою, проф. Титов зробив історичний огляд.
300-літнього ювілею типографії Києво-Печерської Лаври
Читано з зображення. Подія «у неділю».
Наказ армії УНР велить закласти при кожній окремій частині бібліотеки-читальні з національною літературою, а при них — курси й школи загальноосвітнього характеру для козаків.
бібліотеки-читальні
Читано з зображення. Параграф про освіту; фрагмент нечіткий.
Наступного тижня в Києві планували низку концертів на користь Добровольчої армії: один — у «Бі-Ба-Бо», присвячений переважно циганській пісні, з лекцією про циган; інший — в одному з великих міських театрів за участю режисерів усіх київських театрів (російських, українського, єврейського) з національними п'єсами й піснями.
Одинъ изъ этихъ вечеровъ состоится въ театрѣ «Би-ба-бо» и будетъ посвященъ преимущественно цыганской пѣснѣ.
«На этой недѣлѣ» — орієнтовно 15–21 грудня; точна дата не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: видавництво «Українська Школа» пропонує книжку С. Черкасенка «Безпритульні» (оповідання про дітей-безпритульних), 16 сторінок.
С. Черкасенко. Безпритульні. ... Сторінок 16,
Ціна в OCR не прочитана.
Стаття «Украинская церковь и Православный Восток» (І. Заборський): про історичні зв'язки Української церкви з автокефальними церквами Сходу; Київський митрополит має право церковних зносин зі Сходом у межах автономії.
Украинская церковь и Православный Востокъ
Історичний нарис, конкретних київських фактів немає.
Стаття «Из недавнего прошлого» (Крыжановський) — спомин про зустріч із Володимиром Амвросійовичем Менчицем (кияниномі, народним лікарем і книгарем); автор пише про зустріч узимку 1914 року.
Визитъ къ Менчицу
Мемуарний фейлетон; для Києва 1918 р. — поза темою.
Газети до музею діставали через вартових: офіцери давали вартовому гроші й просили купити газет.
Кучка офицеровъ окружила караульнаго, даютъ ему деньги, просятъ купить газетъ.
printed page
Оголошення: передплата на газету «Відродження» коштує 10 карбованців на місяць і 30 карбованців на три місяці; передплату приймають першого числа кожного місяця, а за зміну адреси беруть 1 карбованець.
Умови передплати на 1 місяць: 10 карб., на 3 місяці: 30 карб.. Передплата прийм[ається] 1-го числа кожного місяця; за зміну адреси 1 карб.
Оголошення: передплата на «Відродження» на три місяці коштує 30 карбованців.
на 3 місяці: 30 карб.
Оголошення: редактор «Відродження» приймає відвідувачів з 1 до 2 години дня, секретарі — з 1 до 3; рукописи менші за друкований аркуш не повертаються.
Редактор приймає від 1 до 2 годин дня. Секретарі-від 1 до 3 годин дня. Рукописи розміром менше друкованого аркуша, не повертаються.
Оголошення (від редакції): число «Відродження» від 15 грудня 1918 року вийшло скороченого розміру, бо в Державній друкарні, де зазвичай друкується газета, технічна частина «цілком не налагоджена», тож номер довелося друкувати в приватній друкарні.
Сьогоднішнє число „Відродження" виходе в скороченному розмірі тільки через те, що в Державній друкарні, де друкується газета технична частина цілком не налагоджена, а через те „Відродження" прийшлося друкувати в приватній друкарні.
Оголошення: передплата на «Відродження» на 1919 рік через існуючі обставини приймається не більш як на три місяці: з 1 січня до 1 лютого — 10 крб., до 1 березня — 20 крб., до 1 квітня — 30 крб.; тільки на цілі місяці, за зміну адреси — окрема плата.
Зважаючи на існуючі обставини, передплата приймається не більш, як на З 1 січня до 1 лютого 10 карб. З 1 січня до березіля 20 карб. З 1 січня до 1 квітня 30 карб.
Оголошення: передплата на «Відродження» з 1 січня 1919 року до 1 березня коштує 20 карбованців.
З 1 січня до березіля 20 карб.
Оголошення: передплата на «Відродження» з 1 січня до 1 квітня 1919 року коштує 30 карбованців; передплата приймається тільки на цілі місяці.
З 1 січня до 1 квітня 30 карб. Передплата приймаеться тілько на цілі місяці
«Слово» № 62 вийшло в Києві в неділю, 15 грудня 1918 року; ціна номера, умови передплати й тарифи оголошень лишилися ті самі, що в № 61 (30 коп. за номер, 7 крб. на місяць), адреса редакції — Митрополитанський будинок біля Софійського собору, тел. 36-57.
Київ, Неділя, 15 ... Ціна окрем. номеру 30 к. (60 шаг.)
Ціни ті самі, що в № 61; рядок 4-ї сторінки оголошення — 2 крб.
Номер 62 «Слова» вийшов як «Видання Міністерства Ісповідань», редактор Є. І. Лепешинський; друкарня А. І. Гросмана, Велика Володимирська, 49, тел. 6-68; подано скорочені «Телеграми від власних кореспондентів і УТА» зі світу.
Видання Міністерства Ісповідань. Редактор Є. І. Лепешинський.
15 грудня 1918 р. київські газети вмістили текст заяви (російською): «Всем, всем по учреждениям Украины. Я, Гетман всея Украины, в течение семи с половиной месяцев все свои силы клал на то, чтобы вывести страну из этого тяжёлого положения... Бог не дал мне силы справиться с этой задачей. Ныне... от власти отказываюсь. Павел Скоропадский. 14 декабря 1918 года, город Киев».
“Всем, всем по учреждениям Украины. Я, Гетман всея Украины, в течение семи с половиной месяцев все свои силы клал на то, чтобы вывести страну из этого тяжелого положения”
Оголошення: ціна окремого числа газети «Відродження» становить 90 шагів (45 копійок).
90 шагів (45 коп.)
Початок ціни («ціна окремого нумера») розірвано між колонками OCR; сума 90 шагів (45 коп.) читається чітко.
Оголошення: «Відродження» бере за оповістки 3 карбованці за рядок на першій сторінці й 2 карбованці на останній; особам, що шукають працю, — 2 карбованці за три рядки на один раз.
Умови друкування оповісток: На 1 сторінці 3 карб., на останній сторінці 2 карб. —за один рядок 1 шпальту та кожний раз. Особам, що шукають працю, 2 карб, за 3 рядки на один раз.
Формулювання «за один рядок 1 шпальту» перекручено OCR.
Оголошення: на «Відродження» в особам, що шукають працю, 2 карбованці за три рядки на один раз.
Особам, що шукають працю, 2 карб, за 3 рядки на один раз.
Оголошення: адреса редакції й адміністрації «Відродження» — Київ, Театральна площа, 48-А (так читається в OCR), телефон 57-16; контора відкрита з 9 до 3 години дня.
Адреси Редакції й Адміністрації: Киів, Теятральна цлоща № 48-А, телефон 57-16. Контора відкрита від 9 до 3 годин дня.
Номер будинку («48-А») розпізнано ненадійно; телефон 57-16 читається чітко.
Газета «Відродження» — «щоденна безпартійна демократична газета»; номер 210 від неділі 15 грудня (2 грудня ст. ст.) 1918 року, перший рік видання.
Неділя 15 (2) грудня 1918 року.
Число «Рік вид. І.» і № 210 прочитано за OCR.
Оголошення: «Відродження» називає себе газетою, що «стоїть за розумне проведення в життя аграрної реформи й наділення селян землею», обстоює рідну мову й рідну школу і стоїть за економічні та політичні реформи; закликає підписатися на 1919 рік.
Відродження - стоїть за розумне проведення в життя аграрної реформи і наділення селян землею. - обстоює рідну мову і рідну школу
Оголошення: Український Народний Кооперативний Банк — правління й центральна контора в Києві на Хрещатику, 27; товарний відділ — Київ, Думський майдан, 4; відділи в Житомирі, Катеринославі, Кременчуці, Одесі, Полтаві. Банк приймає вклади й веде банківські операції щодня з 10:00 до 14:00.
Український Народній Кооперативний Банк. Правління і центральна контора у Київі, Хрещатик 27. Товаровий відділ — Київ, Думський Майдан 4.
OCR оголошення зіпсований; години 10–14 вгадуються.
Чутки в Києві: «останні два-три тижні» київські газети щодня друкують повідомлення, що в Одесі показалося «5 тисяч англійських вимпелів» (кораблів), що англійці й французи пливуть до Києва на дредноутах, мінописцях і танках, та що Енно (французький представник Енно) нібито «вирішили всіх українців посадити на сковороду й спекти».
Одеса. (Від власн. кореспонд.). В морі показалося 5 тисяч англійських вимпелів.
Фейлетон «Маленький фельєтон» з іронією висміює ці чутки; сам газетний матеріал позначено як сатиричний.
Київські матері, за іронічним описом фейлетону, лякають дітей: «Ось Енно приїде, знатимеш тоді, де раки зимують!», а діти уві сні белькочуть «Енно приїхав»; чутки про союзників (вимпели, зулуси, сенегальські стрільці, 50 тисяч танків) порівнюють з опудалом на городі.
Моденьних дітей матері лякають: - Чекай-но, чекай. Ось Енно приїде, знатимеш тоді, де раки зимують!...
Фейлетон; гіпербола як характеристика настроїв.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Чутки про союзників у Києві наприкінці 1918 року: що англійський крейсер ніби кинув якір у Бердичеві й висадив десант, що «500 англійських вимпелів» прибули на Ірпінь, а Енно «на аероплані літав і розкидав бомби над Україною»; фейлетоніст пише, що французький представник у жилеті і з гривнями Української республіки в кишені просто не хоче їхати до Києва.
В Берличові кинув якор і висадив десанта англійський крейсер; „На Ірпень прибуло 500 англійських вимпелів".
Сатира над чутками; топоніми в OCR спотворено («Берличові»).
Платникам податку на приріст прибутків за 1917 рік дозволено до 15 грудня 1918 р. подавати до губернських присутствій по промисловому податку скарги на рішення фінансових палат.
право подавати до 15 грудня 1918 року до Губерніяльних по промисловому податку Присутствій скарги
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Квартирант із Житомира приніс зашиті під підкладку френча гроші — товстий зелено-жовтий пакунок на вісім тисяч — і одразу вніс їх господині як плату за своє утримання.
вытащил из-под нее толстый зелено-желтый сверток денег... — Здесь восемь тысяч, — говорил Лариосик, двигая по столу пачку, похожую на яичницу с луком
Художній твір: валюту не названо; строк, за який внесено плату, не вказано. Звичай зашивати гроші в підкладку під час подорожі.
У фейлетоні (15 грудня 1918) згадано, що французький представник у Києві носить у кишені гривні й шаги Української народної республіки та цигарки «Salve».
з гривнями й шагами Української народньої республіки в кишені і цигарками „Salve" в портабаці
Іронічний портрет «французького каваса»; свідчить, що гривні та шаги були в обігу.
У статті Надеждина зазначено, що Україна нині дає Москві певні кошти (наприклад, «соборний збір») через перехідність моменту та скрутне становище російської церкви.
Украина доставляетъ Москвѣ нѣкоторыя средства (напр., соборный сборъ)
Публіцистика; інших сум не наведено.
Оголошення: правління акціонерного товариства «Лисичанських хімічних заводів» скликає річні загальні збори акціонерів на 15 грудня 1918 року о 12-й годині дня в Києві (Хрещатик, 25, кв. 141); порядок денний — звіт за 1917 рік, вибори правління й ревізійної комісії, зміна параграфів статуту, збільшення основного капіталу; повторні збори призначено на 23 грудня і вони вважатимуться законними за будь-якої кількості акціонерів.
рещатии 25 кв. 141
Адресу й години прочитано з розірваних рядків OCR («18 часов» — імовірно 12). Дату номера в шапці не прочитано; виведено із сусідніх номерів: №75 — імовірно 26 листопада 1918 р.
Уранці в музеї з кухні дістали відра з окропом, пили чай; з'явилися сестри милосердя.
Съ кухни достали ведра съ кипяткомъ — пьютъ чай; появились сестры милосердія.
printed page; Ранок після арешту.
Земельні управи мали продавати державні монополізовані продукти (крім потрібного на посів, корм і потреби власника з родиною й службою) відповідним державним харчовим установам, інші продукти — звичайним торгом за згодою повітової управи; виручка йшла в депозит повітових земельних управ.
Монополізовані Державою продукти, за виняттком потрібних для господарства на посів і корм
Читано з зображення.
Родина вирішила взяти квартиранта, бо після приходу петлюрівців очікували реквізиції кімнат, а грошей не було; квартиранта поселили в бібліотеці на розкладному пружинному ліжку.
Ввиду того, что теперь в городе будет происходить черт знает что и очень возможно, что придут реквизировать комнаты, ввиду того, что денег нет, а за Лариосика будут платить, — пустить Лариосика.
Художній твір: страх реквізиції кімнат при зміні влади — характерна реалія.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Вранці 15 грудня близько дев'ятої на безлюдній Мало-Провальній вдалося взяти випадкового візника до Олексіївського узвозу; на узвозі руху не було.
Утром, около девяти часов, случайный извозчик у вымершей Мало-Провальной принял двух седоков... Движения на Спуске не было.
Художній твір:
Автор вступної статті пише, що Петлюра став символом демократії, як гетьман Скоропадський був «символом найгіршого в нації», і що боротьба з гетьманом була короткою, але тривкою; повстання підтримали широкі народні маси.
Петлюра — символ ліпшого, що є в нації, символ демократії, як гетьман Скоропадський був символом найгіршого в нації
Текст статті сильно перекручено OCR; змісту це не змінює.
Вітальна стаття «Відродження» від 15 грудня 1918 року закінчується вигуками «Хай живе Великий Народ Український! Хай живе Вільна Україна!» та вітанням республіканських військ «в нашім прастарім місті».
Вітаємо широ-сердечно республіканські війська в нашім прастарім місті.
Стаття Ол. Ковалевського «Царство Хама» у «Відродженні» засуджує добровольців (Добровольчу армію) за триваання влади в Києві «лише трьох тижнів»: «Розбишаки... Худигани, які грабували чуже добро» — та закликає всю українську демократію об'єднатися проти «Хама».
Стільки зла, стільки бідноти, стільки невимовного хамства... протягом лише трьох тижнів.
Публіцистика; оцінки автора. Три тижні — приблизний термін перебування добровольців/офіцерської влади в Києві перед вступом Директорії.
На параді 15 грудня глядачі казали: «Оце так банди! Цього війська вистачило б не тільки на добровольців, а й на німців»; місцями робітники вигукували подяку за визволення від «рабства буржуїв» (російською), а козаки й старшини носили червоні стрічки на шапках.
О це так банди, оце так банди; цього війська вистачило б не тільки на добровольців, ай на німців
Орфографія цитати підправлена.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Автор статті «Царство Хама» називає імена діячів, яких вважає зрадниками: Долгорукова, Келлера, Шульгіна (?), Пиленка, Єфимовського та Кістяківського; пише, що Кістяківський, Гербель і Ржепецький «служили німцям».
Хіба не Кистяківський, або Гербель, або Ржепецький, що з криминальною старанністью постачали німцям всяке добро.
Прізвища зі списку частково спотворено OCR («Шуцьких»); політична полеміка.
О сьомій ранку командир загону, поручик, вивів автора з в'язниці й привів до Лук'янівського Народного дому, де містився Український революційний комітет на чолі з Володимиром Чеховським (згодом першим головою нового уряду).
запровадив до Лукʼянівського Народнього Дому, де містився український революційний комітет на чолі з Володимиром Чехівським
Дату виведено (ранок після вступу).
Штаб фортеці міститься на Володимирській, 45; оперативний штаб повстанців — у Лук'янівському народному будинку; штаб Осадного корпусу — на Банковій, 11.
(Володимирська 45)
Читано з зображення.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані