середа
21 листопада за старим стилем
228 записів · 8 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
4 грудня о 18-й годині набрала чинності угода німецького верховного командування й Головної солдатської ради з представниками Директорії: республіканські війська зобов'язувалися не наступати на Київ до приходу військ Антанти, але зберігали свободу дій проти гетьманських частин, а німці вимовили собі безперешкодну евакуацію й підвіз харчів до міста. Гетьманський штаб повідомляв про спокій на фронті й поширював радіотелеграму про висадку союзників в Одесі та їхній рух на Київ, тоді як петлюрівська преса звинувачувала добровольців у терорі в місті. «Слово» оприлюднило накази Долгорукова про розформування самочинних контррозвідок і заборону самочинних реквізицій, у свято Введення засідав Всеукраїнський церковний собор, а місію російського Червоного Хреста опечатали. Хліба в місті, за «Відродженням», лишалося приблизно на 20 днів, на станції Дарниця скупчилося близько 7 тис. біженців, у дитячому притулку на Степанівській діти голодували. Театри грали попри облогу: у Молодому театрі, за рецензією, відбулася прем'єра «Горе брехунові» в постановці Леся Курбаса.
Аналіз складено за 229 записів; зараз у хроніці за цей день їх 228.
Угода німецького верховного командування й Головної ради солдатських депутатів з представниками Директорії набула чинності 4 грудня о 18-й годині й замінила перемир'я під Києвом від 28 листопада: війська Директорії припиняли операції проти не зайнятих ними частин України, особливо наступ на Київ, до приходу військ Антанти й приїзду представника держав Згоди, але зберігали вільні руки щодо гетьманських військ. Директорія мала не заважати німецькій евакуації, пропускати вугільні й під контролем пасажирські поїзди та підвіз харчів до Києва; німці обіцяли застосовувати зброю лише в разі порушення угоди, посягань на жителів чи більшовицьких виступів, а виїзд з Києва в зайняті Директорією місцевості дозволявся за німецькими перепустками на одну подорож. «Слово» передрукувало заяву комендатури, що Київ «з дня на день» міг стати театром воєнних дій, тому колію Київ–Фастів–Голоби вирішили очистити силою.
певність висока: Текст угоди надрукували дві газети різної позиції за німецьким пресбюро; це документ, але оприлюднений лише німецькою стороною, тексту від Директорії у фактах немає.
Текст мирової умови між вищим німецьким командуванням, головною німецькою радою депутатів та представниками Директорії: війська Директорії припиняють усякі операції проти незайнятих ними частин України, зокрема наступ на Київ — до приходу в Київ військ Антанти й приїзду представника держав згоди; Директорія має вільні руки щодо гетьманських військ, якщо ті загрожують зайнятим Директорією місцевостям. Умова набуває чинності 4 грудня о 6 годині вечора і діє до заяви про відмову плюс три дні; умова про перемир'я під Києвом від 28 листопада втрачає силу.
Ця умова вступає в силу 4-го грудня о 6 годині вечора. Умова скасується по трьох днях після заяви про відмову від неї. Умова про перемир'я під Київом від 28 листопада касується в того моменту
За умовою між німцями й Директорією: німецькі війська евакуюються без перешкод; транспорти з вугіллям пропускають без затримок; порожні потяги й паровози видають за вимогою німецької залізничної комісії; пасажирські потяги пропускають під контролем; військові й цивільні особи з німецькими перепустками не затримуються (Директорія може затримувати поодиноких осіб); німецькі війська не допустять бійок на залізницях і підтримають виплату залізничним службовцям.
Військові й цивільні особи з перепустками німецького вищого командування, головнокомандування й залізничої комисії не повинні затримуватись.
За умовою з Директорією постачання німецького війська й харчів для населення Києва мало відбуватися безперешкодно, відповідно до вимог німецького командування й комендатури.
постачання харчів для мешканців Київа, згідно вимогам вищого командування та німецької комендатури
За умовою, підписаною 4 грудня між представниками німецького вищого командування й Директорією, виїзд із Києва в місцевості, зайняті військами Петлюри, дозволявся з обмеженнями: перепустки видавали вище командування (Виноградна, 19), генеральне командування (Гранд-Готель, до 12-ї години дня) та головна залізнична управа (Левашівська, 31) за пред'явленням паспорта чи інших документів; посвідчення діяло на одну подорож.
виїзд у місцевостях, зайняті військами Петлюри, відбувається з особливими обмеженнями ... Посвідчення ці мають силу тільки на одну подорож.
Угоду між німецьким верховним командуванням і головною радою солдатських депутатів з одного боку та представниками Директорії з другого, укладену «вчора» (4 грудня), газета публікує: війська Директорії припиняють усі оперативні дії проти частин України, не зайнятих ними, і особливо будь-яке просування до Києва до прибуття в Київ представника держав Згоди; вільні дії проти гетьманських військ Директорія зберігає.
Войска директоріи пріостанавливаютъ всякія оперативныя дѣйствія противъ частей Украины, не занятыхъ ими до вступленія въ силу настоящаго соглашенія, и въ особенности всякое продвиженіе къ Кіеву до прибытія въ Кіевъ представителя державъ…
Пункти 2–3 німецько-петлюрівської угоди: Директорія сприяє німецькій залізничній комісії, не перешкоджає німецькій евакуації, безперешкодно пропускає вугільні ешелони, а пасажирські потяги пускає під відповідним контролем; військові й цивільні особи з німецькими перепустками не затримуються; німецькі війська не допускатимуть боїв біля залізниці, постачання німецьких військ і населення Києва продовольством не має зустрічати перешкод, а виплата зарплатні залізничникам не повинна арештовуватися.
Снабженію предметами продовольствія нѣмецкихъ войскъ не должно быть чинимо никакихъ препятствій, а равно не должно быть препятствуемо снабженію предметами продовольствія населенія Кіева согласно требованій высшаго командованія и нѣмецкой…
Пункти 4–5 німецько-петлюрівської угоди: німецькі війська застосують зброю проти Директорії лише при порушенні угоди або ворожих діях, а також проти посягань на особу й майно жителів і проти більшовицьких рухів; угода набуває чинності 4 грудня о 18:00, діє до заяви про відмову плюс три дні, а перемир'я під Києвом від 28 листопада втрачає силу.
Настоящее соглашеніе вступаетъ въ силу 4-го декабря въ 6 часовъ вечера.
Німецька комендатура Києва оголосила про перемир'я з петлюрівцями: наступ республіканського (Директорії) війська на Київ перервав рух найголовнішою для відправки німецьких військ залізницею Київ–Фастів–Голоби, через що постачання харчів Києву стало неможливим. Після цілоденного бою мішані частини дійшли до села Білгородки, потім петлюрівці прислали парламентарів і було підписано перемир'я.
Наступ республіканського війська на Київ перервав рух по самій головній для відправки нашого війська на батьківщину залізничій лінії Київ-Фастів-Голоби і через те саме доставка харчів для Київа стала неможливою.
Німецька комендатура зазначила, що «з дня на день можна було сподіватися, що Київ стане театром військових операцій»; щоб забезпечити відправку німецького війська, залізницю Київ–Фастів–Голоби вирішено очистити від військ Директорії.
з дня на день можна було сподіватися, що Київ стане театром військових операцій
Зведення гетьманського штабу на 20-ту годину 4 грудня і 9-ту годину 5 грудня знову фіксували спокій на фронті й у місті. За офіційними даними, добровольці тримали станції Жуляни й Святошин, петлюрівці стояли за Бояркою й покинули саму станцію; передрук з інших газет у «Відродженні» говорив навіть про відхід республіканців від залізниці в ліси й села. Німецькі військові поїзди щодня йшли на Коростень і Фастів через Пост-Волинський, а 4 грудня німці відновили телеграфний зв'язок Київ–Фастів.
певність середня: Офіційні гетьманські зведення в кількох газетах; позиції Директорії відомі лише в переказі київської преси, частина — з чужих газет (див. «Газети пишуть різне»).
За оперативними зведеннями штабу головнокомандувача, на 20-ту годину 4 грудня і на 9-ту годину 5 грудня 1918 року на фронті під Києвом і в місті було спокійно.
Протягом дня на фронті та в місті Київі спокійно.
Оперативні зведення штабу головнокомандувача: на 20 год. 3 грудня, 9 год. 4 грудня, 20 год. 4 грудня та 9 год. 5 грудня — на фронті під Києвом і в місті спокійно.
Въ кіевскомъ районѣ по прежнему спокойно.
Оперативне зведення штабу Головнокомандувача за 20:00 2 грудня 1918 року: протягом дня на фронті та в місті спокійно.
Протягом дня на фронті та в місті спокійно.
Оперативне зведення штабу Головнокомандувача за 9:00 3 грудня 1918 року: ніч на фронті під Києвом і в самому місті минула спокійно. Підписав генерал-квартирмейстер.
Ніч на фронті під Київом і в самому місті пройшла спокійно.
За офіційними даними, становище на фронті під Києвом не змінилося: добровольці займали станції Жуляни і Святошин, а відділи Петлюри стояли за Бояркою; петлюрівці забирали з собою всіх селян, здатних носити зброю, а центральну базу — станцію Боярку — залишили.
Відділи добровольців займають станції Жуляни, Святошин, а відділи Петлюри розташовані за Бояркою
За газетами «Г. К.» і «Л. Н.» (передрук «Відродження» 4 грудня): війська Директорії/Петлюри перегруповуються, переносячи сили з Бастівської лінії на Ковельську, а також, залишивши під натиском Жуляни, Боярку, Фастів, дещо відступили від залізниці в сусідні ліси, села й містечка.
очистивши під натиском ... Жулани, Боярку, Фастів, трохи відступили від залізничної колії
За наказом головнокомандувача добровольців поїзди з німецькими військовими мали без перешкод пропускати через Пост-Волинський; щодня відправляли поїзди на Коростень і на Фастів, а на Пост-Волинському їх оглядали.
поїзди з німецькими воєнно-служащими повинні пропускатися через Пост-Волинський без перешкод. Щодня на Коростень та на Фастов одправляються поїзди.
За розпорядженням головнокомандувача німецькі військові потяги мають щоденно пропускатися на Коростень (потяг №77) і на Фастів (№13); їх оглядають на станції Пост-Волинський, далі вони йдуть без перепон.
потяги німецького війська повинні пропускатись щоденно на Коростень п. № 77 і на Фастів № 13
4 грудня німці відновили телеграфне сполучення між Фастовом і Києвом; протягом дня до Києва вже надійшли телеграми фастівською лінією.
Вчера нѣмцы возстановили телеграфное сообщеніе между Фастовомъ и Кіевомъ.
Штаб гетьмана офіційно повідомив, що від генерала Рауха, відрядженого для зв'язку з союзниками, надійшла радіотелеграма: союзники напередодні о 7-й вечора висадилися в Одесі й рушили на Київ; «Армія» з посиланням на офіційні відомості чекала ешелон союзників із Козятина ще ввечері 4 грудня. За «певними джерелами», у разі затяжної хвороби Енно до Києва мав приїхати його повноважний заступник.
певність низька: Радіотелеграму знає лише одне офіційне джерело (штаб гетьмана), повторене трьома газетами з розбіжністю в даті; приходу союзних військ до Києва жоден факт не підтверджує.
Штаб гетьмана офіційно повідомив кореспондентові «Вечора», що в ніч на 4 грудня радіотелеграмою від ген. Рауха одержано звістку: союзники висадилися в Одеському порту о 7 годині вечора напередодні й вирушили до Києва.
Вчора, о 7 год. вечора, союзники висадились в Одеськім порту і вирушили до Київа
Штаб гетьмана офіційно повідомив, що ввечері 4 грудня по радіо від генерала, відрядженого для зв'язку з союзниками, надійшла радіотелеграма: «Учора о 7-й вечора союзники висадилися в одеському порту й рушили на Київ».
«Вчера, въ 7 ч. вечера союзники высадились въ одесскомъ порту и направились къ Кіеву».
З штабу гетьмана офіційно повідомлено: напередодні ввечері по радіо від генерала Рауха, відрядженого для зв'язку з союзниками, одержано радіотелеграму, що союзники висадилися в одеському порту о 7-й вечора й рушили до Києва.
Вчера, въ 7 ч. вечера союзники высадились въ одесскомъ портѣ и направились къ Кіеву
За офіційними відомостями, одержаними в Києві, ешелон союзних військ виїхав з Козятина до Києва й очікується в місті ввечері 4 грудня.
Эшелонъ ожидается въ Киевѣ сегодня вечеромъ.
Чутка за «певними джерелами»: якщо хвороба дипломатичного представника держав Згоди пана Ено триватиме, до призначеного терміну прибуття його до Києва приїде його заступник з усіма повноваженнями.
коли хвороба дипломатичного представника Держав Згоди Ено продовжиться, то к призначеному для приїзду його в Київ строку прибуде його заступник
Нарада партій «Совета государственного объединения» виробила декларацію до Енно: уся російська й союзна збройна сила має підпорядкуватися одній особі з тимчасовою верховною владою, а місцеві уряди лишатися лише з її волі. Водночас, за щоденником Чикаленка, Устимович і П. Дорошенко за дорученням гетьмана 4 грудня почали консультації з В. Леонтовичем і Є. Чикаленком про склад поміркованого українського уряду. Київський уряд розіслав запрошення на конференцію держав колишньої Росії, що визнають федерацію (зокрема Денікіну), у місті організувалася Білоруська національна рада, а «Армія» вимагала об'єднати розпорошені «вербувальні бюро» й засуджувала формування з монархічними гаслами.
певність середня: Кожну новину подає одне джерело; консультації відомі з щоденника Чикаленка в пізнішій статті історика.
У Києві відбулася нарада представників усіх буржуазно-поміщицьких партій, що входять до «Совета государственного объединения»; вироблено спільну декларацію з наміром звернутися до французького консула Енно, коли той приїде до Києва: вся військова сила (російська й союзна) має підпорядковуватися одній особі, яка тимчасово тримала б і верховну владу; місцеві уряди залишаться лише за її рішенням.
1. Рада державного об'єднання вважає конче необхідним, щоб усіма російськими й союзними озброєними силами керувала одна особа
У грудні, коли загроза взяття Києва повстанцями Директорії зростала, а очікуваний десант Антанти не дійшов до столиці, Устимович і Петро Дорошенко за дорученням гетьмана добирали поміркованих українських діячів для майбутнього уряду за Антанти; 4 грудня вони почали консультації з Володимиром Леонтовичем і Євгеном Чикаленком.
4 грудня М. Устимович і П. Дорошенко розпочали консультації з авторитетними українськими діячами Володимиром Леонтовичем та Євгеном Чикаленком
Київський уряд розіслав запрошення різним крайовим урядам прислати представників на конференцію держав, утворених на території колишньої Росії, що поділяють принцип федерації; запрошення було надіслано й головнокомандувачеві Добровольчої армії генералові Денікіну, який, за «Т. К.», вважає можливим брати участь, бо до програми включено пункт про відносини з центральними державами.
У числі запрошень, що були послані Київським урядом до ріжних крайових урядів прислати своїх представників на конференцію держав
Цими днями в Києві організувалася Білоруська національна рада, що об'єднує білоруські організації за участю представників уряду Білоруської Народної Республіки; завдання — територіальна автономія та самостійність Білорусі в етнографічних межах за мапою академіка Карського.
Цими днями організувалась в Київі білоруська національна Рада
Передова «Армії» вітає, що погляди газети про необхідність об'єднання всіх російських військових формувань збігаються з заявами військових кіл: у Києві безліч «вербувальних бюро» без спільного керівництва, а полковник Неймірок (начальник штабу представника головнокомандувача Добровольчої армії) вимагає забрати з армії партійність і вести єдину «боротьбу з більшовиками й відтворення єдиної Росії на федеративних засадах».
Здѣсь десятки вербовочныхъ бюро, существующихъ какъ бы на конкурирующихъ началахъ. Это нетерпимо.
Газета з осудом пише, що деякі формування, зокрема організатори Північної та Південної армій, відкрито заявляють метою відновлення в Росії монархії й династії.
организаторы Сѣверной и Южной арміи открыто заявляютъ, что цѣлью ихъ является возстановленіе въ Россіи монархіи и династіи
«Слово» оприлюднило накази головнокомандувача від 2 грудня: № 47 розформовував усі «контррозвідки» добровольчих формувань і вербувальних бюро, крім відділів головного штабу, що робили труси й арешти, і створював військово-реєстраційне бюро для перевірки добровольців; № 48 забороняв самочинні реквізиції, під виглядом яких захоплювали помешкання, грабували й навіть убивали мешканців, — реквізиторів без чинів державної варти наказано вважати нальотчиками й віддавати під польовий суд. Опубліковано також наказ № 52 про адреси військових управлінь і наказ від 29 листопада про поширення військового стану на всю територію держави. Штаб добровольчої дружини гарантував добровольцям збереження посад і допомогу родинам, Сердюцька артилерійська бригада кликала охочих служити, Лубенський кінно-козачий полк шукав писарів і друкарок, при 2-й дружині відкрили курси радіотелеграфістів, а на 4 грудня призначили «день запису добровольців». Центральна військово-громадська рада скликала організації, що збирають пожертви для родин загиблих захисників Києва (її комісія вже допомогла трьом родинам «з числа 33 розстріляних» офіцерів), а «Армія» нагадала, що Долгоруков віддає свою платню Червоному Хресту на родини офіцерів, які постраждали під Києвом.
певність висока: Офіційні накази; наказ № 52 і оголошення дружини надрукували кілька газет різних позицій.
Наказ Головнокомандувача №47 від 2 грудня 1918: у Києві та по всій Україні виникло багато розшукових установ під назвою «контррозвідок» різних добровольчих формувань і вербувальних бюро, які ведуть політичний розшук, роблять труси й арешти, втручаючись у сферу діяльності МВС. Наказано: усі контррозвідки, крім відділів при головному штабі, негайно розформувати.
всі контр розвідки, за винятком контр розвідочних відділів мого штабу і головного штабу, росформувати негайно
Згідно з наказом №47 від 2 грудня 1918 при канцелярії генерала, що доглядає за всіма формуваннями, негайно створюється військово-реєстраційне бюро, яке має виключно збирати довідки й перевіряти осіб, що вступають на службу до добровольчих частин, які формуються в Києві.
утворити негайно військово-регістраційне бюро, котре повинно виключно збірати справки і провіряти тих осіб
Наказ №48 від 2 грудня 1918 року Головнокомандувача про заборону самочинних реквізицій: під виглядом реквізицій у місті почали захоплювати помешкання й грабувати, іде навіть вбивство мирних мешканців. Реквізиції помешкань мають проводити тільки чини позавідомчої реквізиційної комісії в супроводі місцевих чинів державної варти та представників частин, для яких реквізиція, з відповідним ордером.
Під видом реквізіції в місті почали захоплювати помешкання і грабувати, за чим іде навіть вбивство мирних мешканців.
Наказ №48: особи, що приходять на реквізицію без чинів державної варти, з чиїми б ордерами вони не з'явились, вважаються нальотчиками; їх належить затримати, заарештувати й віддати під військово-польовий суд.
вважаються нальотчиками ... їх належить затримати, заарештувати і віддати під військово-польовий суд.
Наказ № 52 від 3 грудня 1918 р. головнокомандувача військ гетьманської України генерал-лейтенанта князя Долгорукова: оскільки до штабу щодня ходить багато відвідувачів з питаннями про формування, постачання тощо, наказ визначає, до кого звертатися: у питаннях постачання, грошей, озброєння та реквізицій — до військового міністра і відповідних управлінь, у питаннях призову — до генерал-квартирмейстера Генерального штабу (Банкова, 11), у питаннях цивільного управління — до начальника канцелярії штабу (Банкова, 11).
Головнокомандуючий генерал-лейтенант князь Долгоруков. Скріпив: Начальник штабу
У наказі № 52 вказано адреси й телефони управлінь військового міністерства: інтендантське й артилерійське — Банкова, санітарне — Хрещатик № 3 (тел. 51-09), ветеринарне — Мілянська вул. № 43 (тел. 48-00), управління з ремонту армій — Хрещатик 48 (тел. 55-66); з питань формування й організації військових та добровольчих частин відсилали до генерал-майора Лисенка в готелі «Прага», № 13.
Хрещатик 48, телеф. 55 - 66.
Наказ №52 від 3 грудня 1918 року: з питань призову, формування, постачання до штабу Головнокомандувача звертається багато людей, що відриває офіцерів. З питань постачання грошей, речей, озброєння й реквізицій слід звертатися до військового міністра й у Головні управління Військового міністерства: інтендантське (тел. 6-30) і артилерійське (тел. 2-36) на Банковій, 13; інженерне (тел. 63-61, Левашівська, 3); санітарне (Хрещатик, 3, тел. 51-09 і 7-49); ветеринарне (Жилянська, 43, тел. 48-00); управління з ремонтування армії (Хрещатик, 48, тел. 55-66).
1) в питаннях постачання грошей та річей, озбровння і реквізіції до військового міністра ... а) Інтендантське - телефон 6-30 і артилерійське - телефон 2-36 (містяться на Банковій вулиці № 13)
Наказ №52: з питань різних формувань і добровольчих частин звертатися до генерал-майора Лисенка (тимчасовий готель «Прага», №13); з питань призову — до другого генерал-квартирмейстера Українського Генерального штабу (Банкова, 11, телефони 9-53 та 3-28); з цивільних питань — до начальника канцелярії по цивільній частині штабу (Банкова, 11).
до генерал-майора Лисенка ... (тимч. готаль „Прага" Nº 13)
Наказ Головнокомандувача генерал-лейтенанта князя Долгорукова про військовий стан: на додаток до наказу Гетьмана від 7 листопада за №309 уся територія Української Держави оголошена на військовому стані з наданням командирам корпусів прав, що належать за правилами про місцевості, оголошені на військовому стані, командувачу армією. Датовано 29 листопада 1918, Київ.
В доповнення до наказу Ясновельможного Пана Гетьмана від 7 листопаду ц. р. за № 309, оповіщаю всю територію Української Держави на військовому стані
Штаб київського добровольчого загону повідомив, що за добровольцями зберігаються їхні посади на державній і громадській службі, а родини поранених і вбитих отримають грошову допомогу від товариства допомоги добровольцям і центральної ради допомоги добровольчим відділам.
за всіма добровольцями залишаються їхні посади, як на державній, так і на громадській службі
Штаб Київської добровольчої дружини повідомив, що за всіма добровольцями зберігаються посади на державній і громадській службі, а у разі поранення чи смерті добровольця його родина отримає допомогу від товариства допомоги добровольцям і Центральної військової ради допомоги добровольчим дружинам.
за всѣми добровольцами сохранятся занимаемыя ими должности, какъ на государственной, такъ и на общественной службѣ
Оголошення: Сердюцька артилерійська бригада запрошувала охочих служити звертатися з 9 до 4 години до штабу бригади в будинку колишньої Миколаївської школи в Кадетському гаю.
Сердюцька артілерійська бригада закликає бажаючих служити в ній звертатися за вказівками від 9 до 4 години в Штаб Бригади ... в будинку бувшої Миколаєвської Школи, в Кадетському гаю
Оголошення: у Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк (Бендерські казарми на Кадетському шосе, у штабі полку) негайно потрібні досвідчені писарі й дві друкарки із платнею 200 карб. на місяць «на всім готовім».
потрібні досвідні писарі і дві машинистки в Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк з платнею в місяць 200 карбованців на всім готовім
Оголошення: при 2-й добровольчій дружині на Бульварно-Кудрявській вулиці, 4 (художнє училище) відкрито запис на курси радіотелеграфістів для поповнення кадрів радіотелеграфних станцій Добровольчої армії; запис щодня від 12 до 2 години дня; перевага тим, хто служив у радіотелеграфних частинах, льотчикам і студентам-технікам, бажано знати іноземні мови.
При 2-ой добровольческой дружинѣ на Бульв.-Кудрявской ул., д. № 4 (художественное училище) открыта запись желающихъ поступить на курсы радіотелеграфистовъ
4 грудня в Києві призначено «день запису добровольців»: штаб добровольчої дружини запрошує всіх охочих узяти активну участь в організації цього дня на збори в приміщенні Союзу промисловості, торгівлі й сільського господарства (Протофісу) на Хрещатику, 25, з 3-ї до 6-ї вечора.
4 декабря состоится день записи добровольцевъ.
Центральна військово-громадська рада постачання і допомоги добровольчим дружинам (Б. Володимирська, Педагогічний музей) закликала всі організації, що збирають пожертви для родин загиблих захисників Києва, надіслати представників на засідання комітету сьогодні (4 грудня) о 5-й вечора за адресою Тарасівська, 8-а, кв. 2; комісія вже допомогла трьом родинам загиблих офіцерів з числа 33 розстріляних.
Центральный военно-общественный совѣтъ снабженія и помощи добровольческимъ дружинамъ (Б.-Владимірская д. Педагогическаго Музея)
Головнокомандувач генерал-лейтенант князь Долгоруков розпорядився, щоб усі належні йому особисто військові виплати (платню, добові тощо) передавали безпосередньо «Червоному Хресту» на допомогу родинам офіцерів, що постраждали під Києвом.
всѣ лично причитающіяся ему по военному вѣдомству денежныя выдачи (жалованье, суточныя и пр.) передавались непосредственно въ распоряженіе «Краснаго Креста»
У день Введення (21 листопада ст. ст.) Всеукраїнський церковний собор засідав з 10-ї до 14-ї години: ухвалив доповідь про реформу церковного співу з відродженням київського (лаврського) наспіву й утворенням вищого церковно-півчого комітету, відхилив дозвіл священикам-вдівцям на другий шлюб, вирішив ушанувати 15 грудня 300-ліття лаврської друкарні й передав Соборній раді заяву про мобілізацію членів собору та їхній вільний виїзд з Києва. Газети цього дня звітували й про засідання 3 грудня, на якому ухвалили штати Вищого церковного управління та єпархіальні управління Білгородської й Рильської єпархій, а «Нова Рада» передрукувала епізод із псаломщиком Квасницьким, якого хотіли виключити за січовий значок.
певність середня: Докладні звіти, але майже все з одного джерела — церковного «Слова»; «Нова Рада» лише передруковує його.
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору, пленарне засідання 4 грудня 1918 року: ухвалено доповідь комісії про реформу церковного співу — спів має бути православним і національним, народні українські мелодії, відновлення київського (лаврського) наспіву, заснування комітетів та вищого церковно-півчого комітету в Києві.
Комісія визнала, що церковний спів на Україні повинен бути не тільки православним, а і цілком національним
На пленарному засіданні Собору 4 грудня митрополит Платон заявив, що дзвонарі не вміють дзвонити як слід, і запропонував Соборові передати це питання до комісії; пропозицію прийнято. Засідання тривало до двох годин по полудню.
митр. Платон пропонує Соборові розглянути цю справу в комісії.
Єпископ Пимен на Соборі 4 грудня подав заяву про дозвіл священникам-вдовцям вступати в другий шлюб; комісія з церковної дисципліни віднеслася до цього негативно, посилаючись на постанову Всеросійського Собору, пленум погодився з комісією. Проф. прот. Гросу вніс заяву про нагороду секретаріату Собору за працю.
Далі єпископь Пимен докладає заяву про дозвіл священникам-вдовцям вступати в другий шлюб.
Пленарне засідання Собору 4 грудня почалося о 10 ранку; порядок денний: лист Собору єпископів, протокол, доповідь комісії освіти, доповідь редакційної комісії. Прот. Тітов нагадав про 300-річчя діяльності друкарні Києво-Печерської Лаври, і Собор ухвалив узяти участь у ушануванні присутністю 15 грудня на службі Божій і на читанні.
Прот. Тітов ... недавно закінчилось 300 років діяльности друкарні Києво-Печерської Лаври. Собору слід прийняти участь в ушануванню цього свята присутністью 15 грудня
Прот. Погребний на Соборі заявив про мобілізацію деяких членів Собору та про забезпечення членам Собору виїзду з Києва без перешкод після закінчення сесії; ухвалено передати заяву на негайний розгляд Соборній Раді.
Далі заслухується позачергова заява Погребного відносно підлеглості деяких членів Собору оголошені мобілізації, а також відносно забезпечення членам Собору взагалі виїзду без перепон з Київа по скінченні сессії.
У дискусії про церковний спів прот. Дімара розповів, що нещодавно відвідав уніатську церкву в Києві, де співали лише двоє, але він заздрив їхнім наспівам: вони гармонійні порівняно з партесом; митрополит Антоній зауважив, що уніатські наспіви старовинні слов'янські, близькі до київо-печерських, і що митрополит Шептицький писав про зіпсування московитами православних співів; на пропозицію про відродження старовинних українських наспівів порушено питання про уніатські співи.
Недавно по суботах я навідав Уніятську церкву в Київі. Співало лише дві особи. Я слухав і заздрів тим напівам
Комісія з церковного співу запропонувала: заснувати комітети з церковного співу, готувати фахівців (регентів, псаломщиків, інструкторів) при духовній школі, видавати збірники, запровадити загальний спів у церкві під час служби; у Києві заснувати вищий церковно-півчий комітет; доповідач архімандрит Веніамін, доповідь ухвалено.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія. Пленарне засідання 4-го грудня 1918 року.
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору, пленарне засідання 3 грудня 1918 року почалося о 10:00; головував митрополит Антоній. Порядок денний: відозва про допомогу полоненим, доповіді урядової комісії про штати Вищого Церковного Управління та про єпархії Білгородську й Рильську, положення про міські й сільські цвинтарі тощо.
Засідання роспочинається в 10 годин ранку. Головує мітрополит Антоній.
Церковний Собор 3 грудня ухвалив штати Вищого Церковного Управління в редакції комісії з незначними змінами; комісія взяла за зразок штати міністерств, зокрема міністерства сповідань, трохи скоротивши. Пропозицію д. Богоявленського збільшити строк повноважень членів Вищої Церковної Ради понад три роки відхилили.
Штати ухвалюються в редакції комісії з де-якими незначними змінами.
Собор 3 грудня за пропозицією митрополита Антонія ухвалив ввести єпархіальні управління Білгородської та Рильської єпархій із застереженням, що за першої можливості буде випрошено благословення патріарха Тихона та згоду архієпископа Курського; потім штати голосували окремо для кожної єпархії.
Управління ввести з тим, щоб при перші можливості було випрохано благословення патріарха і згода Курського архієпископа.
На Всеукраїнському церковному соборі в Києві єпископ Димитрій запропонував звернутися до держав Антанти з проханням підтримати православну церкву; псаломщик Квасницький, який прийшов на собор зі значком січовика, виступив проти, а псаломщик Горбачевський вимагав виключити його із собору. Митрополит Антоній поставив пропозицію Димитрія на голосування, і її ухвалили.
Митрополит Антоній: Промовець дає нам поради не втручатись в політику, а сам приходить на собор з значком січовика.
4 грудня 1918 (21 листопада за старим стилем) — свято Введення в храм Пресвятої Богородиці; «Слово» вмістило з цієї нагоди статтю «Сучасне людство і свято Введення в храм».
Сучасне людство і свято Введення во храм Пресвятої Богородиці
За наказом влади місію російського Червоного Хреста в Києві опечатали; її справи, зокрема відправку російських військовополонених, перебрала данська місія. Міністерство народного здоров'я передало Київському земству 50 тис. крб на допомогу полоненим, що поверталися з Австро-Угорщини, а в театрі «Шато» М. Ленська влаштувала концерт на їхню користь.
певність висока: Закриття місії підтверджують три газети різних позицій; хто саме віддав наказ, не сказано.
За владним наказом місію російського Червоного Хреста в Києві опечатали; її справи, зокрема евакуацію полонених росіян, що прибували до Києва, перебрала місія датського Червоного Хреста.
З наказу влади місія російського Червоного Хреста у Київі запечатана.
За повідомленням «П. Н.», справи про полонених росіян, що прибувають до Києва, мала перейняти місія Датського Червоного Хреста за розпорядженням влади; російську Червонохресну місію було припинено.
мисія Данського Червоного Хреста
За розпорядженням влади місію російського Червоного Хреста в Києві опечатано; усі її справи та заходи з відправки військовополонених російських підданих узяла на себе місія данського Червоного Хреста.
по розпорядженню влади місії російського Червоного Хреста в Київі опечатана
Міністерство народного здоров'я та опікування передало в розпорядження Київського земства 50 000 крб на допомогу військовополоненим, що повертаються з Австро-Угорщини.
Міністерством народнього здоровля та опікування відпущено в распорядження Київського земства 50.000 карб. на організацію допомоги військовим полоненим
Міністерство земельних справ асигнувало розпорядженню Київського губернського земства 10 000 карб. на будівництво метеорологічних станцій і 40 000 карб. на будівництво дослідних станцій у губернії; Міністерство народного здоров'я асигнувало 50 000 карб. на допомогу військовополоненим з Австро-Угорщини.
асигнувало ... 10.000 карб. на будування метеорологичеських станцій ... 40.000 ... 50.000 карбованців
У середу 4 грудня 1918 р. в театрі «Шато» М. А. Ленська влаштовувала концерт на користь російських військовополонених, які поверталися на батьківщину: виступали Н. В. Плевицька, Настя Полякова, М. А. Лідарська, Е. К. Бородіна, А. Л. Брагінський (?), Лео і Мелі, Юр'єв, дуети Мазуркевич і Вольський, Борисов-Задольський та ін.
Въ среду, 4-го декабря, въ театрѣ «Шато» М. А. Ленской устраивается концертъ въ пользу русскихъ военноплѣнныхъ, возвращающихся на родину.
Через зупинку підвозу залізницею й Дніпром базарні ціни щодня росли; хліба, за «Відродженням», вистачало приблизно на 20 днів при пайку ¾ фунта на душу, і в урядових колах уже говорили про зменшення пайка. На станції Дарниця скупчилося близько 7000 біженців без санітарного й харчового пункту, серед них ширилися пошесті; у притулку біженецького департаменту на Степанівській, 7 діти голодували, ходили по їжу по квартирах, не мали взуття, хворі на коросту жили разом зі здоровими. Отаман міста наказав провести санітарну ревізію готелів і мебльованих кімнат.
певність висока: Стан притулку незалежно описують «Нова Рада» й «Відродження»; оцінка запасів хліба — одне джерело з пошкодженим OCR.
Через відсутність підвозу живності залізницею й Дніпром базарні ціни щодня ростуть; запасів хліба для Києва вистачить приблизно на 20 днів при пайку ¾ фунта на душу, а при зменшенні пайка — на 40 днів; питання про зменшення вже порушено в урядових колах.
Запасів хліба для Київа поки що вистачить днів на двадцять, коли не зменшать пайок по ¾ фунта на душу, тоді його вистачить на 40 днів
Передовиця «Політика і харчове питання» («Відродження», 4 грудня): порядок відрахування на користь держави відсотка з селянського помолу борошна майже цілком скасовано, розруха на залізницях зупиняє перевезення вже заготовлених запасів, а грошовий ринок засмічений сурогатами, тому селяни не вірять грошам і за гроші продуктів не продають.
Селяне грошам не вірять
На станції Дарниця скупчилося близько 7000 біженців; серед них лютували пошесті й зростала смертність, а санітарного й харчового пункту на станції не було.
На ст. Дарниця скупчилось біля 7,000 біженц. серед котрих лютують пошести і збільшується смертність.
Дитячий притулок на Степанівській, 7, що перейшов від Тетянинського комітету до біженецького департаменту, був у жахливому стані: діти голодували й ходили по приватних помешканнях по їжу, не мали взуття і не могли ходити до школи, серед них були хворі на коросту, не відокремлені від здорових.
діти голодують і бігають по приватних помешканнях за харчами. Санітарні умови неможливі. Бруд, сміття.
Дитячий притулок на Стефанівській (в OCR «Стеванівська») вулиці, перейнятий від Тетянинського комітету до біженців, у скрутному стані: діти голодують і ходять по приватних квартирах по їжу, брудно, постіль нечиста, хворі не відокремлені від здорових, немає взуття, до школи діти не ходять.
Діти голодують і бігають по приватніх мешканнях за харчами. Санитарні умови неможливі.
Отаман міста Києва наказав старшому лікареві свого штабу д-ру Войку негайно провести санітарну ревізію всіх готелів і мебльованих кімнат.
Отаман м. Київа наказав старшому лікару свого штабу д-ру Войко, негайно зробити ревизію всіх гостин. і мебльованих кімнат в санітарному напрямку.
Щоденний орган штабу повстанців Південного району в номері від 4 грудня писав, що в Києві щодня арештовують і жорстоко трактують українців, а добровольці розстріляли на вулиці голову культурно-освітньої комісії Українського університету Іванова й пограбували його квартиру; ще він стверджував, ніби російські офіцери перевдягаються в англійську й французьку форму, щоб удавати прихід союзників. «Вечер» назвав ці твердження брехнею. Того ж дня у Вінниці Директорія призначила М. Гризодуба завідувачем свого Центрального інформаційного бюро.
певність низька: Твердження петлюрівської газети відомі лише в переказі ворожої до неї газети; щодо загибелі Іванова (див. «Газети пишуть різне»). Призначення Гризодуба — офіційний орган Директорії.
Щоденний орган штабу повстанців Південного району (№ від 4 грудня 1918 року) писав, ніби в Києві щодня арештовують багато українців і жорстоко з ними поводяться, а добровольці розстріляли на вулиці голову культурно-освітньої комісії Державного українського університету Іванова й пограбували його квартиру; «Вечер» називав це брехнею.
сообщается, что въ Кіевѣ якобы ежедневно арестовываютъ много украинцевъ и обращаются съ ними очень жестоко.
Петлюрівська газета стверджувала, що російські офіцери в Києві перевдягаються в англійську та французьку форму, щоб населення думало, ніби прибули союзники.
Сообщается, что русскіе офицеры переодѣваются въ англійскія и французскія формы, чтобы населеніе думало, что пріѣхали союзники.
Завідувачем Центрального інформаційного бюро при Директорії з 4 грудня 1918 року призначено Миколу Гризодуба; завідувачами відділів бюро — Івана Немоловського (видавничий), Михайла Лебединця (агітаційний) та Андрія Пащука (експедиційний). Гризодуб був і редактором «Вістника».
Завідуючим Центральним Інформаційним Бюро при Директорії призначається
Гетьман затвердив закон про крайові біржі праці (видатки навпіл між казною і земствами, рівне представництво робітників і роботодавців). Волинського старосту Андро висунуто на посаду товариша міністра внутрішніх справ, до служби повернулися директор департаменту М. Булгак і генерал Мустафін; «Відродження» підрахувало, що за жовтень цукрова монополія дала скарбниці 102 млн крб, а всі прибутки за місяць — 159 млн. Київський губернський староста заборонив у повітах читальні й сільськогосподарські курси через небезпечне становище, а Міністерство шляхів зняло із залізниць відповідальність за пропажу багажу через грабунки.
певність середня: Закон про біржі праці — офіційний акт; кадрові новини подано з посиланням на іншу газету («П. Н.»), решта — по одному джерелу.
Гетьман затвердив ухвалений Радою міністрів статут про крайові біржі праці: їх засновують губернські земські зібрання, видатки діляться навпіл між казною й земствами, комітет складається порівну з представників робітників і роботодавців; до заснування нових бірж київська, харківська й одеська крайові біржі працюють на давніх засадах. Підписали голова Ради міністрів Гербель і міністр праці Косиновський.
київська, харьківська та одеська краєві біржі праці ведуть далі свої діяльність на давніших підвалинах. Голова ради міністрів Гербель. Міністр праці Косиновський.
За «П. Н.», волинському губернському старості Д. В. Андро запропоновано посаду товариша міністра внутрішніх справ, і він дав згоду.
Д. В. Андро дав на це свою агоду
В уряді виникла постанова заповнити вакантну посаду другого товариша (заступника) міністра внутрішніх справ, що вільна після призначення В. Е. Рейнбота спочатку міністром внутрішніх справ, а згодом міністром юстиції. За повідомленням «П. Н.» висунуто кандидатуру волинського губернського старости Ф. Д. Андро.
на посаду другого тов. міністра висунена кандидатура волинського губерніяльного старости Ф. Д. Андро
Директор департаменту внутрішньої торгівлі М. І. Булгак після тимчасової перерви знову повернувся до службових обов'язків; за наказом вищої влади на посаду повернено також колишнього одеського міського отамана генерала Мустафіна.
Директор департаменту внутрішнього торгу М. І. Булгак після тимчасової перерви знов дістав змогу повернутись
Завдяки цукровій і горілчаній монополіям прибутки української скарбниці зросли: за жовтень 1918 р. від цукрової монополії одержано 102 млн карб., від акцизу на напої 49 млн, від горілчаної монополії (сума нечітка), усього за місяць — 159 млн карб.; від початку року до 1 листопада прибутку 1 млрд, до кінця року очікують 1⅛ млрд.
за місяць жовтень одержано прибутку 102 мил. карб ... а всього за місяць 159 мил. карб.
Київський губернський староста заборонив влаштування по повітах читалень і курсів із сільського господарства у зв'язку з небезпечним сучасним становищем.
заборонено улаштування по повітам читанок та курсів по сільському господарству, в звʼязку з небезпечним сучасним становищем
Міністерство шляхів видало наказ: через грабунки, крадіжки і свавільні захоплення вантажів та багажу на залізницях, які охороняти нема сил, залізниці знімають із себе відповідальність за недоставку, псування й пропажу багажу до встановлення нормального руху.
залізниці складають з себе всю відповідальність за недоставку і попсування, а також пропаж багажу до встановлення нормальної течії життя на залізницях
Розшук заарештував відомого зломщика кас Н. Негреєва, який, ставши секретарем ревкому в Шепетівці, за підробленими документами привласнив 45 000 крб продовольчої управи; із садиби Медера на Лук'янівці за розпорядженням влади вивезли знайдений там склад речей — знадобилося близько 15 підвід і вантажівка.
певність середня: Одне джерело, поліцейська хроніка «Вечера».
4 грудня розшук заарештував відомого зломщика кас Н. Негреєва: після революції він став секретарем ревкому на станції Шепетівка, а в серпні, отримавши доручення закупити в Києві продукти, за підробленими документами взяв у представників шепетівської продовольчої управи 45 000 крб і зник.
при помощи подложныхъ документовъ, взялъ у представителей продовольственной шепетовской управы 45000 р. и скрылся.
4 грудня за розпорядженням влади всі речі, виявлені на складі в садибі Медера, вивезли; для цього знадобилося близько 15 підвід і вантажівка.
Вчера днемъ по распоряженію властей всѣ обнаруженныя вещи были перевезены изъ медеровской усадьбы
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 4 декабря · 12-3317
Петлюрівський орган: добровольці розстріляли Іванова на вулиці й пограбували його квартиру; «Вечер» називає це брехнею.
сообщается, что въ Кіевѣ якобы ежедневно арестовываютъ много украинцевъ и обращаются съ ними очень жестоко.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · неділя 1 грудня · 12-1203
Похорон «убитого» голови Просвітньої комісії студента Івана Іванова — 1 грудня.
винос тіла забитого Голови студента Івана Іванова відбудеться в неділю 1 грудня о 12 годині дня в часовні Олександрівської лікарні на Байкове кладовище.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вівторок 3 грудня (20 листопада) 1918 · 12-1264
Рада професорів Українського університету зібрала 470 крб для матері вбитого Івана Іванова.
Під час останнього засідання ради професорів Українського державного университету зібрано на допомогу матері забитого І. М. Іванова 470 карб.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 19 (6) грудня 1918 року · 12-1946
Уже за Директорії газета пише, що Іванова застрелили добровольці на Подолі.
Розстріт Іванова. Як відомо, студента Іванова, ... енергі ну молоду додану ... користува-дась заслуже ою популярністю серед української молоді ... онто на Подолі.
Оцінка аналізу. Сама загибель Іванова доведена ще до 4 грудня, тож «Вечер» міг заперечувати хіба вину добровольців і «щоденні арешти». За гетьманської цензури українська преса винних не називала; після зміни влади «Відродження» прямо вказало на добровольців. Версія про вбивство добровольцями ймовірніша, але подробиці (пограбування квартири, масові арешти) не підтверджені.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня 1918 · 12-1310
За «Г. К.» і «Л. Н.»: республіканці перекидають сили на Ковельську лінію, під натиском залишили Жуляни, Боярку, Фастів і відійшли від залізниці в ліси й села.
очистивши під натиском ... Жулани, Боярку, Фастів, трохи відступили від залізничної колії
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Середа, 4 грудня (21 листопада) 1918 · 12-0556
За «Вечером»: відділи Петлюри стоять за Бояркою, саму станцію Боярку залишили.
Відділи добровольців займають станції Жуляни, Святошин, а відділи Петлюри розташовані за Бояркою
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · З грудня 1918 року · 12-0134
Командування Січових стрільців саме тоді переїхало з Боярки до Фастова.
наказом Уряду Української Директорії до військ УНР із 3 грудня 1918 року створено т. зв. Осадний Корпус на чолі з командиром стрілецтва Євгеном Коновальцем
Оцінка аналізу. Залишення Фастова суперечить стрілецькій історії, за якою там розмістилося командування; найпевніше, київські газети видали відтягування частин від Боярки (і з демаркаційної зони після перемир'я з німцями) за відступ. Передрук із чужих газет у «Відродженні» найменш надійний.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня 1918 · 12-1362
Угода набуває чинності 4 грудня о 18-й годині.
Ця умова вступає в силу 4-го грудня о 6 годині вечора. Умова скасується по трьох днях після заяви про відмову від неї. Умова про перемир'я під Київом від 28 листопада касується в того моменту
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П'ятниця, 6 грудня 1918 року · 12-5313
Угоду укладено «вчора», тобто 4 грудня.
Войска директоріи пріостанавливаютъ всякія оперативныя дѣйствія противъ частей Украины, не занятыхъ ими до вступленія въ силу настоящаго соглашенія, и въ особенности всякое продвиженіе къ Кіеву до прибытія въ Кіевъ…
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 12 грудня (29 листопада) 1918 · 12-1599
Чекали продовження «умови про перемир'я від 6 грудня».
Позавчора ввечері виїхали в Вінницю для переговорів з членами директорії уповноважені німецького командування й депутація ... продовження умови про перемир'я від 6 грудня
Оцінка аналізу. 6 грудня — дата, коли газети («Відродження» й «Армія») надрукували текст; за самим текстом угода діяла з 4 грудня.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня 1918 · 12-1372
Радіотелеграму одержано в ніч на 4 грудня: союзники висадилися в Одесі о 7-й вечора напередодні.
Вчора, о 7 год. вечора, союзники висадились в Одеськім порту і вирушили до Київа
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Вчера, въ 7 ч. вечера · 12-2960
Радіотелеграму одержано ввечері 4 грудня: «учора о 7-й вечора» союзники висадилися й рушили на Київ.
«Вчера, въ 7 ч. вечера союзники высадились въ одесскомъ порту и направились къ Кіеву».
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Середа, 4 грудня 1918 року · 12-5279
Ешелон союзних військ виїхав з Козятина й очікується в Києві ввечері 4 грудня.
Эшелонъ ожидается въ Киевѣ сегодня вечеромъ.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 4 декабря · 12-3318
Петлюрівська газета: російські офіцери перевдягаються в союзну форму, щоб удавати прихід союзників.
Сообщается, что русскіе офицеры переодѣваются въ англійскія и французскія формы, чтобы населеніе думало, что пріѣхали союзники.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П'ятниця, 13 грудня 1918 року · 12-5510
Ще 11 грудня Долгоруков пояснював, що прибуття союзників затримують лише технічні умови.
не находитъ никакихъ основаній для тревоги и волненій Кіевскаго населенія
Оцінка аналізу. Дата радіотелеграми розходиться на добу, а з нею й дата висадки (3 чи 4 грудня); з прибуттям «Мірабо» до Одеси 3 грудня краще узгоджується висадка 3 грудня. Очікуваний 4 грудня ешелон до Києва не прибув — ще 11 грудня головнокомандувач пояснював затримку союзників. Твердження петлюрівської газети — пропаганда, але воно показує, що чутки про союзників були зброєю обох таборів.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 4 грудня Середа · 12-0535
Середа 4 грудня — «Кандида» Шоу, четвер — «Горе брехунові».
МОЛОДИЙ ТЕАТР 4 грудня Середа КАНДИДА. Четвер ГОРЕ БРЕХУНОВІ. П'ятниця ЕДИП ЦАРЬ. Початок о 7 годині вечора. Прорізна № 19.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня 1918 · 12-1385
Прем'єра «Горе брехунові» відбулася «позавчора» (номер від 6 грудня), тобто 4 грудня.
Одна з них-„Горе брехунові" позавчора побачила вперше українську сцену
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вівторок, 3 грудня (20 листопада) 1918 · 12-0504
4 грудня — «Горе брехунові», 5-го — «Кандида».
4 грудня ГОРЕ БРЕХУНОВІ ... КАНДИДА ... ЕДИП ЦАРЬ.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вівторок 3 грудня (20 листопада) 1918 · 12-1246
4 грудня — «Горе брехунові», 5-го — «Кандіда».
Прорізна 19. 4 грудня Горе ... четвер Канд... Початок о 7 год. вечора. Квитки продаються від 11-1 і з 5-8 год
Оцінка аналізу. Три з чотирьох свідчень, зокрема рецензія, вказують на «Горе брехунові» 4 грудня; афіша «Нової Ради» за 4 грудня, імовірно, переставила вистави (можлива плутанина колонок або зміна репертуару в останню мить).
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня (21 листопада) 1918 · 12-1287
Наказ № 52 датовано 4 грудня.
Головнокомандуючий генерал-лейтенант князь Долгоруков. Скріпив: Начальник штабу
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 4 грудня 1918 · 12-3828
Наказ № 52 від 3 грудня.
1) в питаннях постачання грошей та річей, озбровння і реквізіції до військового міністра ... а) Інтендантське - телефон 6-30 і артилерійське - телефон 2-36 (містяться на Банковій вулиці № 13)
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Середа, 4 грудня 1918 року · 12-5266
З питань формувань звертатися до генерал-майора Ленка (готель «Прага», № 13).
По вопросамъ всякаго рода формированій и организацій войсковыхъ и добровольческихъ частей къ состоящему при мнѣ генералъ-майору Ленко (временно гостинница «Прага» № 13)
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · № 52, 3 грудня · 12-0540
Наказ № 52, імовірно від 3 грудня; формуваннями відає генерал-майор Лисенко в готелі «Прага», № 13.
в питаннях рідних формувань та організацій військових і добровольчих частин до генерал-майора Лисенка, котрий є при мені тимч.-готель „Прага", № 13
Оцінка аналізу. Наказ, найпевніше, від 3 грудня: так у трьох газетах, а «Відродження» поставило дату публікації. «Ленко» — OCR-перекручення прізвища Лисенка.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 4 грудня (21 листопада) 1918 · 12-1302
За «Новою Мислю», Винниченко перед виступом Петлюри уклав контракт з київською кінофірмою на 80 000 руб. на рік, але не встиг почати роботу.
контракт, по которому взялъ на себя редактированіе литературной стороны пьесъ для экрана съ гонораромъ 80,000 р. въ годъ.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вівторок, 3 грудня (20 листопада) 1918 · 12-0508
«Нова Рада» назвала цю звістку «Киевской мысли» наклепом.
г. Винниченко заключиль съ одной изъ крупныхь кинематографическихь фирмъ Кіевь контракть ... съ гонораромъ 80,000 р. въ годь.
Оцінка аналізу. Чутка з російської ліберальної преси, ворожої до Директорії; українська «Нова Рада» її спростувала, а «Відродження» подає в огляді преси, можливо, з іронією. Не підтверджено.
Цитата дня
Отаман м. Київа наказав старшому лікару свого штабу д-ру Войко, негайно зробити ревизію всіх гостин. і мебльованих кімнат в санітарному напрямку.Отаман міста Києва наказав старшому лікареві свого штабу д-ру Войку негайно провести санітарну ревізію всіх готелів і мебльованих кімнат.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 2 · 12-0546
Ціна дня
пайок хліба на людину
0,75 фунт за день
Київ · «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 3 · 12-1330
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| утримання дитини в притулку | 2 крбдень | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| паливо | 6,5 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| пожертва на газету «Нова Рада» | 2 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «Історія України в народніх думах та піснях» Григор'єва-Наша | 6 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «З сучасної української літератури» Олександра Грушевського, ч. 1 | 16 грнпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «Снігова королева» Андерсена в перекладі С. Титаренка | 2 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: твори Г. Квітки-Основ'яненка, т. 1, за ред. В. Бойка | 5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «Весняна казка» О. Олеся | 2,4 грнпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «Поезії», т. III Грицька Чупринки | 5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: драма «Наймичка» І. Карпенка-Карого | 4,5 грнпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: драма «Безталанна» І. Карпенка-Карого | 2,25 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: комедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого | 2 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| книжка: «Культура примітивізму» Д. Донцова | 1,4 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 3 |
| пожертва родинам постраждалих у боях з повстанцями | 10 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| книжка: «Аритметика», ч. 1 К. Залізняка | 2,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| книжка: «Географія» для першого ступня науки Ставничого | 2,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| книжка: «Книга пісень» Г. Гайне в перекладі Д. Загула й В. Кобилянського | 4,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| книжка: Повне зібрання творів О. Стороженка, кн. 1 | 4 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| читанка «Вінок» О. Білоусенка без оправи | 15,5 грнпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| українська граматка для недільних шкіл | 1,7 грнпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| перша премія конкурсу на планування Адміністративного центру | 1 000 крбпремія | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| річна передплата часопису «Книгарь» на 1919 рік | 24 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| річна передплата журналу «Шлях» | 30 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| пай кооперативу «Громадська Думка» | 500 крбпай | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| абонемент видавничої спілки «Книгозбірня» | 100 крбабонемент | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| серія листівок із малярськими творами Т. Шевченка | 2,5 крбсерія | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 4 |
| вхід для гостей на збори Общества Изследования Искусств | 1,5 крбквиток | «Відродження», газета (Київ, 1918), №200, с. 4 |
| окремий номер газети «Відродження» | 15 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 1 |
| оповістка на 1-й сторінці «Відродження» | 3 крбрядок шпальти | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 1 |
| відсоток за вкладами до 6 міс. | 6 %рік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 1 |
| індик | 65 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 2 |
| кімната з господарем (без обідів) | 300 крбмісяць (імовірно) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 2 |
| гонорар за редагування кіносценаріїв | 80 000 рубрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 2 |
| асигнування на проби коксівного вугілля | 24 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 2 |
| асигнування на метеостанції у Київській губернії | 10 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 3 |
| прибуток від цукрової монополії за жовтень 1918 | 102 000 000 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 3 |
| утримання дитини в притулку | 2 крбдень | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 3 |
| паливо (для притулку) | 6,5 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 3 |
| брошура «Убогий Гиней» | 60 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №201, с. 4 |
Оголошення дня
КУРСИ НАВЧАННЯ НА ПИШУЧИХ МАШИНАХ навчання та перепис ведеться також і на УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. Ф. ФЛЕЙШМАН і А. КИРЖНЕР В. Володимирська 41Оголошення: курси навчання друкування на машинках Ф. Флейшмана й А. Киржнера на Великій Володимирській, 41 навчали й приймали переписування також українською мовою.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №229, с. 1 · 12-0539
Афіша й культура
Через свято Введення «Відродження» 5 грудня не виходило (12-1286, 12-3839); «Армія» писала, що в місті кипить звичайне життя з ресторанами й розвагами і лише далекі постріли нагадують про окопи на околицях (12-5295). Індик на базарі коштував 65 крб, кімната — 300 крб і ще 300 за обіди, пуд палива — 6,5 крб, харчування в семінарській бурсі — 140 крб на місяць (12-1299, 12-1300, 12-0549, 12-3861); українські книгарні пропонували нові видання «Криниці» по 2–6 крб і відривні календарі на 1919 рік по 4 крб, а новини, за фейлетоністом, кияни дізнавалися не з газет, а на базарі (12-0559, 12-0561, 12-1340, 12-1301). Молодий театр показав «Горе брехунові» Грільпарцера в постановці Леся Курбаса, Драматичний театр — невдалу, на думку рецензента, п'єсу «Вогняне кільце», Євреїнов мав читати в Літературно-артистичному клубі «Театр і ешафот», вийшов перший номер газети «Мир», а Українська академія наук бідувала без приміщення, бо обіцяний їй Педагогічний музей реквізували (12-1385, 12-2986, 12-2791, 12-5359, 12-1305).
За повідомленням «П. Н.», справи про полонених росіян, що прибувають до Києва, мала перейняти місія Датського Червоного Хреста за розпорядженням влади; російську Червонохресну місію було припинено.
За владним наказом місію російського Червоного Хреста в Києві опечатали; її справи, зокрема евакуацію полонених росіян, що прибували до Києва, перебрала місія датського Червоного Хреста.
З наказу влади місія російського Червоного Хреста у Київі запечатана.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
мисія Данського Червоного Хреста
Текст пошкоджений.
З штабу гетьмана офіційно повідомлено: напередодні ввечері по радіо від генерала Рауха, відрядженого для зв'язку з союзниками, одержано радіотелеграму, що союзники висадилися в одеському порту о 7-й вечора й рушили до Києва.
Штаб гетьмана офіційно повідомив кореспондентові «Вечора», що в ніч на 4 грудня радіотелеграмою від ген. Рауха одержано звістку: союзники висадилися в Одеському порту о 7 годині вечора напередодні й вирушили до Києва.
Вчора, о 7 год. вечора, союзники висадились в Одеськім порту і вирушили до Київа
Дата в OCR «14 грудня» — очевидно, 4 грудня; чутка про наближення союзників до Києва не підтвердилася тоді.
Штаб гетьмана офіційно повідомив, що ввечері 4 грудня по радіо від генерала, відрядженого для зв'язку з союзниками, надійшла радіотелеграма: «Учора о 7-й вечора союзники висадилися в одеському порту й рушили на Київ».
«Вчера, въ 7 ч. вечера союзники высадились въ одесскомъ порту и направились къ Кіеву».
Прізвище генерала в OCR «Раз…»; дату висадки відлічено від номера (ймовірно, 4 або 3 грудня).
Вчера, въ 7 ч. вечера союзники высадились въ одесскомъ портѣ и направились къ Кіеву
Читано з OCR-тексту.
Комендант Києва і фортеці генеральний хорунжий Тищинський подякував Федорові Федоровичу Терещенку за пожертву 10 000 карбованців на користь родин, що постраждали в боях з повстанцями.
Приношу глибоку подяку д. Федору Федоровичу Терещенко за жертву 10.000 карб. на користь семей, що постраждали в бійках з повстанцями.
За розпорядженням влади місію російського Червоного Хреста в Києві опечатано; усі її справи та заходи з відправки військовополонених російських підданих узяла на себе місія данського Червоного Хреста.
по розпорядженню влади місії російського Червоного Хреста в Київі опечатана
У Київській духовній семінарії відбулися вибори ректора: обрано викладача церковної історії тієї ж семінарії протоієрея Платона Петрова.
Обрано вчителя церковної історії тієїж семінарії прот. Платона Петрова.
Дата виборів не вказана.
Збір грошей на користь денних притулків (де знаходять захист до 500 дітей бідного працюючого населення) 20, 21, 22 грудня 1918 за дозволом начальника міста Києва: на вулицях і в закритих приміщеннях, карнавальний, і за підписними листами.
20, 21, 22 Грудня, за дозволом начальника м. Київа має утворитись збір грошей ... на користь денних притулків, в якіх находить захист до 500 душ дітей бідного працюючого населення
Подія в майбутньому (20–22 грудня 1918), дата — за змістом оголошення.
У грудні, коли загроза взяття Києва повстанцями Директорії зростала, а очікуваний десант Антанти не дійшов до столиці, Устимович і Петро Дорошенко за дорученням гетьмана добирали поміркованих українських діячів для майбутнього уряду за Антанти; 4 грудня вони почали консультації з Володимиром Леонтовичем і Євгеном Чикаленком.
4 грудня М. Устимович і П. Дорошенко розпочали консультації з авторитетними українськими діячами Володимиром Леонтовичем та Євгеном Чикаленком
Автор статті: Руслан Пиріг, за щоденником Чикаленка.
4 грудня 1918 року об 11-й ранку з Бульйонської, 25 на Байкове кладовище ховали козака залізничного полку Георгія Павлюкевича, службовця телеграфу управління Правобережної залізниці; некрологи дали організаційна комісія 1-го волонтерського українського залізничного полку, козаки полку й громада службовців телеграфу.
Винос тіла в Бульонської вул. ч. 25 відбудеться 4-го грудня в 11 годин ранку на Байкове кладовище
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору, пленарне засідання 3 грудня 1918 року почалося о 10:00; головував митрополит Антоній. Порядок денний: відозва про допомогу полоненим, доповіді урядової комісії про штати Вищого Церковного Управління та про єпархії Білгородську й Рильську, положення про міські й сільські цвинтарі тощо.
Засідання роспочинається в 10 годин ранку. Головує мітрополит Антоній.
Церковний Собор 3 грудня ухвалив штати Вищого Церковного Управління в редакції комісії з незначними змінами; комісія взяла за зразок штати міністерств, зокрема міністерства сповідань, трохи скоротивши. Пропозицію д. Богоявленського збільшити строк повноважень членів Вищої Церковної Ради понад три роки відхилили.
Штати ухвалюються в редакції комісії з де-якими незначними змінами.
Собор 3 грудня за пропозицією митрополита Антонія ухвалив ввести єпархіальні управління Білгородської та Рильської єпархій із застереженням, що за першої можливості буде випрошено благословення патріарха Тихона та згоду архієпископа Курського; потім штати голосували окремо для кожної єпархії.
Управління ввести з тим, щоб при перші можливості було випрохано благословення патріарха і згода Курського архієпископа.
Єпископ Никодим розповів, що до нього в Білгород таємно прибули двоє представників Курського архієпископа з пропозицією відділити окрему єпархію, але він відмовився.
3 грудня 1918 до Києва прибув потяг українського генерального консула в Москві Кривцова із повним складом консульського корпусу та близько 300 українців; супровід — урядовий уповноважений міністерства закордонних справ Варкентин. Обмін потяга на потяг Д. З. Мануїльського відбувся в Гомелі 28–29 листопада.
Вчора прибув до Київа потяг Українського генерального консула на Москві Кривцова, який привіз ввесь склад консульського корпусу та біля 300 українців.
«Вчора» — 3 грудня; потяг вийшов із Гомеля після затримки через інцидент біля станції Уза, де більшовицькі частини перейшли демаркаційну лінію.
Цими днями в Києві організувалася Білоруська національна рада, що об'єднує білоруські організації за участю представників уряду Білоруської Народної Республіки; завдання — територіальна автономія та самостійність Білорусі в етнографічних межах за мапою академіка Карського.
Цими днями організувалась в Київі білоруська національна Рада
Київське бюро московської адвокатури хотіло відзначити роковини судових статутів (20 листопада за ст. ст.) урочистим спільним засіданням петроградської, московської й київської адвокатури, але київські адвокати визнали, що нинішній момент не підходить, і засідання відклали.
Київські адвокати найшли, що сучасний момент не підходить для улаштування такого засідання
Інтерв'ю П. Г. Стеценка про Київське хорове товариство: мета — поширення вокально-хорового мистецтва; відкриття музичних шкіл і курсів для регентів та співаків, духовні й світські концерти, нотовидавництво, бібліотека й магазин нот. Хор товариства (існує менше року) співає в Десятинній церкві, готується виступити в концерті з ораторією Гайдна; кошти — платня за спів у церквах, за треби та чистий дохід з концертів (5% у недоторканний капітал, 10% у запасний).
Общество ограничиваеть свою дятельность исключительно Кіевомь, гдЪ (въ Десятинной церкви) поеть его хорь.
Шапка інтерв'ю: «Київське Хорове Товариство» (розмова з П. Г. Стеценком); Кирило Стеценко (Петро Г. — у тексті).
Порядок денний пленарного засідання Церковного Собору 3 грудня 1918: відозва Собору про допомогу полоненим; доповідь урядової комісії про штати Вищого Церковного Управління; доповідь про штати та форми організації Білгородської й Рильської єпархій; протокол попереднього засідання; позачергова заява митрополита Платона; положення про міські та сільські цвинтарі.
8) Положення про городські і сільські цвинтарі.
Єпископ Пимен оголосив порядок денний.
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору, пленарне засідання 4 грудня 1918 року: ухвалено доповідь комісії про реформу церковного співу — спів має бути православним і національним, народні українські мелодії, відновлення київського (лаврського) наспіву, заснування комітетів та вищого церковно-півчого комітету в Києві.
Комісія визнала, що церковний спів на Україні повинен бути не тільки православним, а і цілком національним
Подія 4 грудня; звіт надруковано 7 грудня.
Пленарне засідання Собору 4 грудня почалося о 10 ранку; порядок денний: лист Собору єпископів, протокол, доповідь комісії освіти, доповідь редакційної комісії. Прот. Тітов нагадав про 300-річчя діяльності друкарні Києво-Печерської Лаври, і Собор ухвалив узяти участь у ушануванні присутністю 15 грудня на службі Божій і на читанні.
Прот. Тітов ... недавно закінчилось 300 років діяльности друкарні Києво-Печерської Лаври. Собору слід прийняти участь в ушануванню цього свята присутністью 15 грудня
Оксана Васильовна Зеленко померла 2 грудня 1918 року після довгої тяжкої хвороби; похорон з Троїцької церкви на Байкове кладовище призначили на 4 грудня о 2-й годині дня.
померла після довгої й тяжкої недуги 2 грудня ввечері. Похорон відбудеться сьогодня 4 грудня о 2 год. вдень з Троїцької церкви на Байкове кладовище
Прізвище в OCR «Зеленно» — імовірно Зеленко.
Приміщення Педагогічного музею, куди складено книжки національної бібліотеки, обіцяли Українській академії наук, але воно реквізоване, і на його куполі «гордовито» майорить біло-синьо-червоний прапор.
воно реквивовано і на його куполі гордовито розвивається біло-сине-червоний прапор
Чий це прапор і хто реквізував, у тексті не сказано (за кольорами — російський триколор).
Усі єврейські партії Києва мають висловити протест проти погромів єврейського населення в Галичині; до протесту мають приєднатися й усі українські демократичні партії.
Усі жидівські партії Київа мають висловити протест проти нелюдських погромів
Дату протесту не названо.
На засіданні Церковного Собору 3 грудня 18 членів подали заяву про доповнення «Положення про єпархіальне управління Російської Церкви на Україні»; митрополит Антоній передав її до єпархіально-урядової комісії.
Єпископ Пимен читає заяву 18 членів Собору
4 грудня 1918 (21 листопада за старим стилем) — свято Введення в храм Пресвятої Богородиці; «Слово» вмістило з цієї нагоди статтю «Сучасне людство і свято Введення в храм».
Сучасне людство і свято Введення во храм Пресвятої Богородиці
Свято за ст. стилем 21 листопада; дату свята визначено за статтею й датою номера.
У Києві скоро відбудеться з'їзд Південно-російського національного союзу; ядро складе київський відділ Всеросійського національного союзу в особі Шульгіна, Багаєвського, Савенка та ін., що відкололись від колишнього Всеросійського національного союзу.
Скоро в Київі відбудеться зʼїзд південно російського національного союзу.
Дата з'їзду не вказана.
На пленарному засіданні Собору 4 грудня митрополит Платон заявив, що дзвонарі не вміють дзвонити як слід, і запропонував Соборові передати це питання до комісії; пропозицію прийнято. Засідання тривало до двох годин по полудню.
митр. Платон пропонує Соборові розглянути цю справу в комісії.
Текст OCR сильно пошкоджено.
Прот. Погребний на Соборі заявив про мобілізацію деяких членів Собору та про забезпечення членам Собору виїзду з Києва без перешкод після закінчення сесії; ухвалено передати заяву на негайний розгляд Соборній Раді.
Далі заслухується позачергова заява Погребного відносно підлеглості деяких членів Собору оголошені мобілізації, а також відносно забезпечення членам Собору взагалі виїзду без перепон з Київа по скінченні сессії.
Текст в OCR місцями втрачено.
На Всеукраїнському церковному соборі в Києві єпископ Димитрій запропонував звернутися до держав Антанти з проханням підтримати православну церкву; псаломщик Квасницький, який прийшов на собор зі значком січовика, виступив проти, а псаломщик Горбачевський вимагав виключити його із собору. Митрополит Антоній поставив пропозицію Димитрія на голосування, і її ухвалили.
Митрополит Антоній: Промовець дає нам поради не втручатись в політику, а сам приходить на собор з значком січовика.
Звіт передруковано зі «Слова» про «останнє засідання»; точна дата засідання не вказана — подано дату номера газети.
Українська академія наук у Києві (повідомлення від 4 грудня): загальні збори — по суботах у кабінеті міністра, фізико-математичного відділу — по понеділках у кабінеті президента академії В. І. Вернадського, офіційного відділу — по четвергах; питання про офіційну мову й печатку не розв'язане, для зовнішніх зносин передбачається французька мова.
зібраннь физ"ко-математичного відділу (понецілки в кабинеті президента академії В. 1, Вернадського
Історико-філологічний відділ не працює через відсутність академіків Багалія та Смаль-Стоцького.
В академії розробляються: законопроект про асигнування 24 000 карб. на проби коксівного вугілля (проф. В. І. Лучицький, ухвалено загальними зборами), проект геологічного комітету при академії, станція проби будівельних матеріалів, законопроект про передачу академії «Кадетського гаю» під ботанічний сад.
асигнування 24.000 карб. на переведення проби коксовальних вуглей
У Києві відбулася нарада представників усіх буржуазно-поміщицьких партій, що входять до «Совета государственного объединения»; вироблено спільну декларацію з наміром звернутися до французького консула Енно, коли той приїде до Києва: вся військова сила (російська й союзна) має підпорядковуватися одній особі, яка тимчасово тримала б і верховну владу; місцеві уряди залишаться лише за її рішенням.
1. Рада державного об'єднання вважає конче необхідним, щоб усіма російськими й союзними озброєними силами керувала одна особа
Дата наради не вказана; повідомлення надруковане 4 грудня; «консул Ено» — французький представник у Києві (у цьому ж номері також «генерал Енно»).
Київський уряд розіслав запрошення різним крайовим урядам прислати представників на конференцію держав, утворених на території колишньої Росії, що поділяють принцип федерації; запрошення було надіслано й головнокомандувачеві Добровольчої армії генералові Денікіну, який, за «Т. К.», вважає можливим брати участь, бо до програми включено пункт про відносини з центральними державами.
У числі запрошень, що були послані Київським урядом до ріжних крайових урядів прислати своїх представників на конференцію держав
Дати конференції не вказано.
4 грудня в Києві призначено «день запису добровольців»: штаб добровольчої дружини запрошує всіх охочих узяти активну участь в організації цього дня на збори в приміщенні Союзу промисловості, торгівлі й сільського господарства (Протофісу) на Хрещатику, 25, з 3-ї до 6-ї вечора.
4 декабря состоится день записи добровольцевъ.
Адреса «Хрещатик, 25» відновлена за оголошенням на с. 3 цього ж номера (приміщення Протофісу, Хрещатик 25).
Міністр закордонних справ Афанасьєв прийняв 3 грудня депутацію Суразького, Клинцівського і Новозибківського районів, фінляндського посла доктора Гуммеруса, представника Протофісу проф. Піленка, колишнього мінського губернатора князя Друцького, Соколовського та голову Всеукраїнського союзу поранених вояків Завадського.
Сьогодня міністр закордонних справ Афанасьєв приняв депутацію Суразького, Клінцевського і Новозибковського районів.
«Сьогодня» — у повідомленні, надрукованому 4 грудня, ймовірно про 3 грудня (дата кореспонденції точно не вказана).
31 листопада [так надруковано; ймовірно, 30 листопада] Культурно-освітня комісія при міністерстві сповідань за розпорядженням колишнього міністра сповідань Лотоцького припинила працю у зв'язку з припиненням роботи мирної конференції; матеріали про пам'ятки старовини в Україні передано до відділу охорони пам'яток при департаменті духовної освіти, а про пам'ятки, що залишилися у Великоросії, — до архіву МЗС.
31-го листопаду ц. р. Культурно-Просвітна Комісія при міністерстві сповідань з розпорядження бувшого міністра сповідань Лотоцького препинила свою працю.
У листопаді лише 30 днів; дата в газеті надрукована як «31-го листопаду».
Архієпископ Євлогій повідомив Собор, що Рада Собору доручила йому скласти відозву до «пастирів і пасомих Української Церкви»; перед тим 18 членів Собору подали заяву про доповнення «Положення про єпархіальне управління Російської Церкви на Україні» статтями про підвалини адміністративного розмежування та переведення/звільнення членів кліру.
Мені доручено було Радою Собору скласти відозву до пастирів і пасомих Української Церкви.
OCR розірваний; зміст відновлено в загальних рисах.
Єпископ Пимен на Соборі 4 грудня подав заяву про дозвіл священникам-вдовцям вступати в другий шлюб; комісія з церковної дисципліни віднеслася до цього негативно, посилаючись на постанову Всеросійського Собору, пленум погодився з комісією. Проф. прот. Гросу вніс заяву про нагороду секретаріату Собору за працю.
Далі єпископь Пимен докладає заяву про дозвіл священникам-вдовцям вступати в другий шлюб.
Доповідь комісії освіти про реформу духовної школи (проф. Глаголєв; єпископ Василій — голова комісії) була предметом сім засідань комісії; комісія пропонує зберегти існуючий тип духовної школи з поліпшеннями, а не коренну реформу. Архим. Веніамін, прот. Василій Бричкевич та Д. Малинка критикували проект: за 13 років реформу так і не здійснено, у Чернігівських нижчих духовних школах було 250 кандидатів до приготовчого класу 1917 року, 90 у 1918 і лише 25 у 1919.
В Чернігівські нижчі духовні школі в 1917 році було 250 кандідатів до приготовчої кляси в 1918-90, а в 1919 -25.
Цифри «25 у 1919» подані в OCR; імовірно прогноз/кількість записаних; стаття продовжується.
У дискусії про церковний спів прот. Дімара розповів, що нещодавно відвідав уніатську церкву в Києві, де співали лише двоє, але він заздрив їхнім наспівам: вони гармонійні порівняно з партесом; митрополит Антоній зауважив, що уніатські наспіви старовинні слов'янські, близькі до київо-печерських, і що митрополит Шептицький писав про зіпсування московитами православних співів; на пропозицію про відродження старовинних українських наспівів порушено питання про уніатські співи.
Недавно по суботах я навідав Уніятську церкву в Київі. Співало лише дві особи. Я слухав і заздрів тим напівам
OCR фрагментований; репліки Дімари й митрополита Антонія подано за змістом.
Комісія з церковного співу запропонувала: заснувати комітети з церковного співу, готувати фахівців (регентів, псаломщиків, інструкторів) при духовній школі, видавати збірники, запровадити загальний спів у церкві під час служби; у Києві заснувати вищий церковно-півчий комітет; доповідач архімандрит Веніамін, доповідь ухвалено.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія. Пленарне засідання 4-го грудня 1918 року.
OCR розірвано між стовпцями, зміст відновлено приблизно.
У Києві відбулася лекція Ф. Родічева «Гроза войны ...» (заголовок обірваний); газета пише про неї захоплено: лектор змалював голод, холод і «тиранічне самовладдя більшовиків» і дійшов висновку, що північ Росії напередодні голодної смерті; лекцію кілька разів переривали бурхливі оплески.
лекторъ приходитъ къ выводу, что сѣверъ Россіи наканунѣ голодной смерти.
Читано з OCR-тексту. Дата лекції в OCR не збереглася; ймовірно, 2–3 грудня. Ставлення газети до лектора: схвальне; цитата з продовження статті.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністра закордонних справ Р. Афанасьєва відвідала делегація «Суозифа» (Баришніков, Бугров, Маркицький, Іванів та ін.), до складу якої входили представники Клинцівського та Новозибківського повітів.
Делегація „Суовифа"
Прізвища й назва делегації з OCR ненадійні.
Єпископ Кременецький Діонісій, що завідує церковним управлінням Пінського, Кобринського й Берестейського повітів, розповів про поїздку до Пінська: українські влади Пінська сидять у Лунинці, Богоявленський монастир зайнятий військом, собор перетворено на лютеранську кірху, православних богослужінь у Пінську немає; священиків не пускають.
Пинскь и его увздь номинально считаются подвластными Украинской державі, но украинскія власти Пинска живуть въ Лунинці.
Це розповідь про Пінськ, а не про Київ; береться як ілюстрація стосунків окупаційної влади й українського уряду, бесіда відбулася в Києві (дата не вказана).
Оперативне зведення штабу Головнокомандувача за 9:00 3 грудня 1918 року: ніч на фронті під Києвом і в самому місті минула спокійно. Підписав генерал-квартирмейстер.
За оперативними зведеннями штабу головнокомандувача, на 20-ту годину 4 грудня і на 9-ту годину 5 грудня 1918 року на фронті під Києвом і в місті було спокійно.
Протягом дня на фронті та в місті Київі спокійно.
Оперативне зведення штабу Головнокомандувача за 20:00 2 грудня 1918 року: протягом дня на фронті та в місті спокійно.
Протягом дня на фронті та в місті спокійно.
Це бойові дії проти військ Директорії під Києвом.
Ніч на фронті під Київом і в самому місті пройшла спокійно.
Дата зведення — 3 грудня, випуск газети 4 грудня.
Оперативні зведення штабу головнокомандувача: на 20 год. 3 грудня, 9 год. 4 грудня, 20 год. 4 грудня та 9 год. 5 грудня — на фронті під Києвом і в місті спокійно.
Въ кіевскомъ районѣ по прежнему спокойно.
Читано з OCR-тексту. Чотири зведення поспіль (3 грудня 20:00 — 5 грудня 9:00); дату поставлено на 4 грудня.
Оголошення: Сердюцька артилерійська бригада запрошувала охочих служити звертатися з 9 до 4 години до штабу бригади в будинку колишньої Миколаївської школи в Кадетському гаю.
Сердюцька артілерійська бригада закликає бажаючих служити в ній звертатися за вказівками від 9 до 4 години в Штаб Бригади ... в будинку бувшої Миколаєвської Школи, в Кадетському гаю
За наказом головнокомандувача добровольців поїзди з німецькими військовими мали без перешкод пропускати через Пост-Волинський; щодня відправляли поїзди на Коростень і на Фастів, а на Пост-Волинському їх оглядали.
поїзди з німецькими воєнно-служащими повинні пропускатися через Пост-Волинський без перешкод. Щодня на Коростень та на Фастов одправляються поїзди.
Наказ №368 від 2 грудня 1918: урядовці-військові інженери, покликані до військової служби за розпорядженням військової влади, вважаються відрядженими від міністерства на час призову, із збереженням посад і платні.
покликані до військової служби ... урядовці-військові інженери будуть уважатися откомандірованими од міністерства, на час призиву, з утриманням посад і платні
Йдеться про мобілізацію осіб на службу в армії Гетьмана (грудень 1918).
Штаб київського добровольчого загону повідомив, що за добровольцями зберігаються їхні посади на державній і громадській службі, а родини поранених і вбитих отримають грошову допомогу від товариства допомоги добровольцям і центральної ради допомоги добровольчим відділам.
за всіма добровольцями залишаються їхні посади, як на державній, так і на громадській службі
Текст мирової умови між вищим німецьким командуванням, головною німецькою радою депутатів та представниками Директорії: війська Директорії припиняють усякі операції проти незайнятих ними частин України, зокрема наступ на Київ — до приходу в Київ військ Антанти й приїзду представника держав згоди; Директорія має вільні руки щодо гетьманських військ, якщо ті загрожують зайнятим Директорією місцевостям. Умова набуває чинності 4 грудня о 6 годині вечора і діє до заяви про відмову плюс три дні; умова про перемир'я під Києвом від 28 листопада втрачає силу.
Ця умова вступає в силу 4-го грудня о 6 годині вечора. Умова скасується по трьох днях після заяви про відмову від неї. Умова про перемир'я під Київом від 28 листопада касується в того моменту
Згідно з наказом №47 від 2 грудня 1918 при канцелярії генерала, що доглядає за всіма формуваннями, негайно створюється військово-реєстраційне бюро, яке має виключно збирати довідки й перевіряти осіб, що вступають на службу до добровольчих частин, які формуються в Києві.
утворити негайно військово-регістраційне бюро, котре повинно виключно збірати справки і провіряти тих осіб
Німецька комендатура Києва оголосила про перемир'я з петлюрівцями: наступ республіканського (Директорії) війська на Київ перервав рух найголовнішою для відправки німецьких військ залізницею Київ–Фастів–Голоби, через що постачання харчів Києву стало неможливим. Після цілоденного бою мішані частини дійшли до села Білгородки, потім петлюрівці прислали парламентарів і було підписано перемир'я.
Наступ республіканського війська на Київ перервав рух по самій головній для відправки нашого війська на батьківщину залізничій лінії Київ-Фастів-Голоби і через те саме доставка харчів для Київа стала неможливою.
Подія сталася раніше за 4 грудня (точна дата не вказана; «відоме вже перемир'я»). Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Штаб Київської добровольчої дружини повідомив, що за всіма добровольцями зберігаються посади на державній і громадській службі, а у разі поранення чи смерті добровольця його родина отримає допомогу від товариства допомоги добровольцям і Центральної військової ради допомоги добровольчим дружинам.
за всѣми добровольцами сохранятся занимаемыя ими должности, какъ на государственной, такъ и на общественной службѣ
Читано з OCR-тексту.
За офіційними даними, становище на фронті під Києвом не змінилося: добровольці займали станції Жуляни і Святошин, а відділи Петлюри стояли за Бояркою; петлюрівці забирали з собою всіх селян, здатних носити зброю, а центральну базу — станцію Боярку — залишили.
Відділи добровольців займають станції Жуляни, Святошин, а відділи Петлюри розташовані за Бояркою
За «Вечером»; «Жудини» в OCR — Жуляни.
За офіційними відомостями, одержаними в Києві, ешелон союзних військ виїхав з Козятина до Києва й очікується в місті ввечері 4 грудня.
Эшелонъ ожидается въ Киевѣ сегодня вечеромъ.
Читано з OCR-тексту. Заголовок «Союзники на Украине»; текст частково розбитий, але фраза про ешелон читається добре. Подія підтвердження поза газетою не має.
Незабаром буде видано доповнення до наказу про віддання до суду за приховування військового майна: його мета з'ясувати все наявне військове майно, яке можна використати для потреб фронту.
Это дополненіе къ приказу издается съ цѣлью выяснить всю наличность военнаго имущества
Читано з OCR-тексту.
Наказ Головнокомандувача генерал-лейтенанта князя Долгорукова про військовий стан: на додаток до наказу Гетьмана від 7 листопада за №309 уся територія Української Держави оголошена на військовому стані з наданням командирам корпусів прав, що належать за правилами про місцевості, оголошені на військовому стані, командувачу армією. Датовано 29 листопада 1918, Київ.
В доповнення до наказу Ясновельможного Пана Гетьмана від 7 листопаду ц. р. за № 309, оповіщаю всю територію Української Держави на військовому стані
Дата 29 листопада надрукована в шапці; OCR уривчастий. Підстава — ст. 2 правил про місцевості на військовому стані.
Наказ №52 від 3 грудня 1918 року: з питань призову, формування, постачання до штабу Головнокомандувача звертається багато людей, що відриває офіцерів. З питань постачання грошей, речей, озброєння й реквізицій слід звертатися до військового міністра й у Головні управління Військового міністерства: інтендантське (тел. 6-30) і артилерійське (тел. 2-36) на Банковій, 13; інженерне (тел. 63-61, Левашівська, 3); санітарне (Хрещатик, 3, тел. 51-09 і 7-49); ветеринарне (Жилянська, 43, тел. 48-00); управління з ремонтування армії (Хрещатик, 48, тел. 55-66).
1) в питаннях постачання грошей та річей, озбровння і реквізіції до військового міністра ... а) Інтендантське - телефон 6-30 і артилерійське - телефон 2-36 (містяться на Банковій вулиці № 13)
OCR розбитий; номери телефонів і будинків можуть містити похибки.
Наказ №52: з питань різних формувань і добровольчих частин звертатися до генерал-майора Лисенка (тимчасовий готель «Прага», №13); з питань призову — до другого генерал-квартирмейстера Українського Генерального штабу (Банкова, 11, телефони 9-53 та 3-28); з цивільних питань — до начальника канцелярії по цивільній частині штабу (Банкова, 11).
до генерал-майора Лисенка ... (тимч. готаль „Прага" Nº 13)
OCR неточний.
Оголошення: при 2-й добровольчій дружині на Бульварно-Кудрявській вулиці, 4 (художнє училище) відкрито запис на курси радіотелеграфістів для поповнення кадрів радіотелеграфних станцій Добровольчої армії; запис щодня від 12 до 2 години дня; перевага тим, хто служив у радіотелеграфних частинах, льотчикам і студентам-технікам, бажано знати іноземні мови.
При 2-ой добровольческой дружинѣ на Бульв.-Кудрявской ул., д. № 4 (художественное училище) открыта запись желающихъ поступить на курсы радіотелеграфистовъ
Читано з OCR-тексту. Оголошення від штабу представника головнокомандувача Російської добровольчої армії. Вулицю в тексті названо «Бульв.-Кудрявська»; сучасну назву не встановлено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Центральна рада солдатських депутатів 8-ї армії» ухвалила створити «залізну дивізію» з добровольців для забезпечення планомірного перевезення війська зі сходу та протидії напливу більшовиків; виконавчий комітет у Ризі план ухвалив.
центральна рада салдатських депутатів 8 армії постановила утворить «залізну дівізію» з добровольців
Відомість з «Україн. Цейтунг»; стосунок до Києва опосередкований.
У наказі № 52 вказано адреси й телефони управлінь військового міністерства: інтендантське й артилерійське — Банкова, санітарне — Хрещатик № 3 (тел. 51-09), ветеринарне — Мілянська вул. № 43 (тел. 48-00), управління з ремонту армій — Хрещатик 48 (тел. 55-66); з питань формування й організації військових та добровольчих частин відсилали до генерал-майора Лисенка в готелі «Прага», № 13.
Хрещатик 48, телеф. 55 - 66.
OCR сильно пошкоджений: розподіл телефонів між управліннями умовний.
За газетами «Г. К.» і «Л. Н.» (передрук «Відродження» 4 грудня): війська Директорії/Петлюри перегруповуються, переносячи сили з Бастівської лінії на Ковельську, а також, залишивши під натиском Жуляни, Боярку, Фастів, дещо відступили від залізниці в сусідні ліси, села й містечка.
очистивши під натиском ... Жулани, Боярку, Фастів, трохи відступили від залізничної колії
OCR зіпсований: назва «Скнанії» (мабуть, Скнигівка/інша станція) і те, чий натиск, не читаються; інформація з чужих газет.
4 грудня 1918 р. автор листом до Винниченка, голови Директорії, запропонував свою участь як єврейського соціал-демократа в українській національній революції.
в той мент, 4-го грудня, коли я листом до т. Винниченка — Голови Директорії і ідейного керовника повстання, запропонував свою участь
Не Київ; контекст для київського періоду.
Київський окружний суд зареєстрував статут товариства «економічного відродження Палестини».
Київським округовим судом зарегістровано статут товариства «экономичного відродження Палестини».
Ліквідаційна комісія у справах Київського продовольчого комітету, утворена Міністерством продовольства, зобов'язала боржників комітету протягом місяця внести борги в касу особоуповноваженого з продовольства м. Києва, а кредиторів — подати письмові вимоги на Хрещатик, 2, кімн. 53; пізніші вимоги не розглядатимуть.
заявити листовно свої вимагання з приложенням оправдуючих документів Ліквідаційної Комісії (Київ, Хрещатик, № 2, кімната № 53) також впродовж місяця
Гетьман затвердив ухвалений Радою міністрів статут про крайові біржі праці: їх засновують губернські земські зібрання, видатки діляться навпіл між казною й земствами, комітет складається порівну з представників робітників і роботодавців; до заснування нових бірж київська, харківська й одеська крайові біржі працюють на давніх засадах. Підписали голова Ради міністрів Гербель і міністр праці Косиновський.
київська, харьківська та одеська краєві біржі праці ведуть далі свої діяльність на давніших підвалинах. Голова ради міністрів Гербель. Міністр праці Косиновський.
Дата затвердження не вказана — подано дату номера.
Оголошення декана медичного факультету Київського державного українського університету О. Корчак-Чецуринівського: конкурс на заміщення вакансій професорів по катедрах фізіологічної хемії та фармації й фармакології; заяви з науковими працями приймали до 1 лютого 1919 р.; викладова мова — українська, російською лекції можливі лише з дозволу міністра народної освіти.
Викладовою мовою в державному українському университеті є мова українська
Прізвище декана в OCR «Корчак-Чецурківський».
Накази по департаменту загальних справ міністерства сповідань (15–27 листопада 1918): Н. Д. Сумневич переведена до департаменту Православної Церкви, на її місце — Г. Т. Сторчак (з 14 листопада); М. П. Драбатий призначений рахівником (з 15 листопада); Д. К. Нудьга — рахівником бухгалтерії (з 21 листопада); кур'єр І. Ю. Шкребтій тимчасово звільнений через призов до війська (з 22 листопада); Х. П. Плетко — молодшим швейцаром (з 21 листопада); кур'єр Світненко звільнений за заявою (з 16 листопада).
№ 345. 15/XI. Урядовець 1-го розряду Інформаційного Бюро Надія Денисівна СУМНЕВИЧ пересувається урядовцем того-ж розряду до Департаменту Православної Церкви
Накази датовані 15/XI, 23/XI, 25/XI, 27/XI — за ст. ст. чи н. ст. не уточнено; у тексті «з 14 листопаду ц. р.».
Департамент духовної освіти повідомляє, що за резолюцією в.о. міністра сповідань від 30 листопада проти виконання обов'язків ректора Київської духовної семінарії колишнім учителем протоієреєм Платоном Петровим (до затвердження законним порядком) заперечень немає.
проти виконування обовʼязків Ректора Київської духовної семинарії ... протоіереем Платоном ПЕТРОВИМ ... ніяких заперечень немає
Дирекція Українських курсів запросила слухачів прийти в грудні о 6 годині вечора до будинку Другої української гімназії (Бібіковський бульвар, подвір'я праворуч) для остаточного вирішення справи занять на курсах; директор М. Кравчук.
до будинку другої Української гимназії (Бибиковський бульвар, подвірʼя праворуч)
День місяця в OCR випав («...рудня»).
Наказ №350 від 18/XI: урядовця 1-го розряду Департаменту духовної освіти Миколу Миколайовича Казанського звільнено з посади з 18 листопада за прогул і незадовільні пояснення.
за ясявку до праці та не приставлення вдовольняючих пояснень, звільняється від займаемої ним посади, з 18 листопаду ц. р.
OCR: «неявку до праці».
За умовою, підписаною 4 грудня між представниками німецького вищого командування й Директорією, виїзд із Києва в місцевості, зайняті військами Петлюри, дозволявся з обмеженнями: перепустки видавали вище командування (Виноградна, 19), генеральне командування (Гранд-Готель, до 12-ї години дня) та головна залізнична управа (Левашівська, 31) за пред'явленням паспорта чи інших документів; посвідчення діяло на одну подорож.
виїзд у місцевостях, зайняті військами Петлюри, відбувається з особливими обмеженнями ... Посвідчення ці мають силу тільки на одну подорож.
Цитата за німецьким пресбюро; адреса «Левашонська, 31» — ймовірно, Левашівська (тепер Пирогова).
Угоду між німецьким верховним командуванням і головною радою солдатських депутатів з одного боку та представниками Директорії з другого, укладену «вчора» (4 грудня), газета публікує: війська Директорії припиняють усі оперативні дії проти частин України, не зайнятих ними, і особливо будь-яке просування до Києва до прибуття в Київ представника держав Згоди; вільні дії проти гетьманських військ Директорія зберігає.
Войска директоріи пріостанавливаютъ всякія оперативныя дѣйствія противъ частей Украины, не занятыхъ ими до вступленія въ силу настоящаго соглашенія, и въ особенности всякое продвиженіе къ Кіеву до прибытія въ Кіевъ представителя державъ Согласія
Читано з OCR-тексту. Пункт 1 угоди; дату укладення визначено з пункту 5 (набирає чинності 4 грудня о 18:00) та слова «вчера».
Пункти 2–3 німецько-петлюрівської угоди: Директорія сприяє німецькій залізничній комісії, не перешкоджає німецькій евакуації, безперешкодно пропускає вугільні ешелони, а пасажирські потяги пускає під відповідним контролем; військові й цивільні особи з німецькими перепустками не затримуються; німецькі війська не допускатимуть боїв біля залізниці, постачання німецьких військ і населення Києва продовольством не має зустрічати перешкод, а виплата зарплатні залізничникам не повинна арештовуватися.
Снабженію предметами продовольствія нѣмецкихъ войскъ не должно быть чинимо никакихъ препятствій, а равно не должно быть препятствуемо снабженію предметами продовольствія населенія Кіева согласно требованій высшаго командованія и нѣмецкой комендатуры.
Читано з OCR-тексту.
Пункти 4–5 німецько-петлюрівської угоди: німецькі війська застосують зброю проти Директорії лише при порушенні угоди або ворожих діях, а також проти посягань на особу й майно жителів і проти більшовицьких рухів; угода набуває чинності 4 грудня о 18:00, діє до заяви про відмову плюс три дні, а перемир'я під Києвом від 28 листопада втрачає силу.
Настоящее соглашеніе вступаетъ въ силу 4-го декабря въ 6 часовъ вечера.
Читано з OCR-тексту.
Наказ №48: особи, що приходять на реквізицію без чинів державної варти, з чиїми б ордерами вони не з'явились, вважаються нальотчиками; їх належить затримати, заарештувати й віддати під військово-польовий суд.
вважаються нальотчиками ... їх належить затримати, заарештувати і віддати під військово-польовий суд.
Київський губернський староста заборонив влаштування по повітах читалень і курсів із сільського господарства у зв'язку з небезпечним сучасним становищем.
заборонено улаштування по повітам читанок та курсів по сільському господарству, в звʼязку з небезпечним сучасним становищем
Назва замітки «Заборона читанок».
Наказ Головнокомандувача №47 від 2 грудня 1918: у Києві та по всій Україні виникло багато розшукових установ під назвою «контррозвідок» різних добровольчих формувань і вербувальних бюро, які ведуть політичний розшук, роблять труси й арешти, втручаючись у сферу діяльності МВС. Наказано: усі контррозвідки, крім відділів при головному штабі, негайно розформувати.
всі контр розвідки, за винятком контр розвідочних відділів мого штабу і головного штабу, росформувати негайно
Підписали Головнокомандувач князь Долгоруков і начальник штабу генерал-лейтенант Ельшія (Елшія).
Наказ №48 від 2 грудня 1918 року Головнокомандувача про заборону самочинних реквізицій: під виглядом реквізицій у місті почали захоплювати помешкання й грабувати, іде навіть вбивство мирних мешканців. Реквізиції помешкань мають проводити тільки чини позавідомчої реквізиційної комісії в супроводі місцевих чинів державної варти та представників частин, для яких реквізиція, з відповідним ордером.
Під видом реквізіції в місті почали захоплювати помешкання і грабувати, за чим іде навіть вбивство мирних мешканців.
Полтавська духовна консисторія повідомила: у ніч на 31 жовтня напад грабіжників на Преображенську церкву в с. Черевки Миргородського повіту — зламали замок у конторці, де продають свічки, і взяли 6 крб 40 коп.; наступного дня гроші знайшли на сусідньому городі. Сторожі підняли тривогу, грабіжники втекли, зробивши вибух.
був напад грабіжників на Преображенську Церкву в селі Черевках ... взяли 6 карб. 40 коп.
Подія поза Києвом (Полтавщина); лише як приклад збільшення розбою; дата — ніч на 31 жовтня (за н. ст.).
4 грудня за розпорядженням влади всі речі, виявлені на складі в садибі Медера, вивезли; для цього знадобилося близько 15 підвід і вантажівка.
Вчера днемъ по распоряженію властей всѣ обнаруженныя вещи были перевезены изъ медеровской усадьбы
4 грудня розшук заарештував відомого зломщика кас Н. Негреєва: після революції він став секретарем ревкому на станції Шепетівка, а в серпні, отримавши доручення закупити в Києві продукти, за підробленими документами взяв у представників шепетівської продовольчої управи 45 000 крб і зник.
при помощи подложныхъ документовъ, взялъ у представителей продовольственной шепетовской управы 45000 р. и скрылся.
Завідувачем Центрального інформаційного бюро при Директорії з 4 грудня 1918 року призначено Миколу Гризодуба; завідувачами відділів бюро — Івана Немоловського (видавничий), Михайла Лебединця (агітаційний) та Андрія Пащука (експедиційний). Гризодуб був і редактором «Вістника».
Завідуючим Центральним Інформаційним Бюро при Директорії призначається
Читано з зображення.
За «П. Н.», волинському губернському старості Д. В. Андро запропоновано посаду товариша міністра внутрішніх справ, і він дав згоду.
Д. В. Андро дав на це свою агоду
Директор департаменту внутрішньої торгівлі М. І. Булгак після тимчасової перерви знову повернувся до службових обов'язків; за наказом вищої влади на посаду повернено також колишнього одеського міського отамана генерала Мустафіна.
Директор департаменту внутрішнього торгу М. І. Булгак після тимчасової перерви знов дістав змогу повернутись
У Морському міністерстві отримано звістки, що головнокомандувачем усіма морськими силами на Чорному морі призначається адмірал Канін.
головнокомандуючим всіма морськими силами на Чорнім морі призначається адмірал Канін
Прізвище з OCR («Нанін»/«Канін»).
Головнокомандувач генерал-лейтенант князь Долгоруков розпорядився, щоб усі належні йому особисто військові виплати (платню, добові тощо) передавали безпосередньо «Червоному Хресту» на допомогу родинам офіцерів, що постраждали під Києвом.
всѣ лично причитающіяся ему по военному вѣдомству денежныя выдачи (жалованье, суточныя и пр.) передавались непосредственно въ распоряженіе «Краснаго Креста»
Читано з OCR-тексту.
У громадських колах Києва виникла думка піднести начальникові Київської добровольчої дружини генералові Кірпічову золоту зброю за особисту хоробрість у дні надзвичайної небезпеки.
мысль о поднесеніи начальнику Кіевской Добровольческой Дружины ген. Кирпичеву золотого оружія
Читано з OCR-тексту. Подано як чутку («какъ передаютъ»).
В уряді виникла постанова заповнити вакантну посаду другого товариша (заступника) міністра внутрішніх справ, що вільна після призначення В. Е. Рейнбота спочатку міністром внутрішніх справ, а згодом міністром юстиції. За повідомленням «П. Н.» висунуто кандидатуру волинського губернського старости Ф. Д. Андро.
на посаду другого тов. міністра висунена кандидатура волинського губерніяльного старости Ф. Д. Андро
Імена з OCR: Рейнбот, Андро.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення про смерть Георга Павлюкевича: громадянство й організації (Київський союз споживчих товариств та ін.) оповістили про «передчасну кончину», винос тіла відбувся 4 грудня об 11 годині ранку з Бульонської вул.
Винос тіла відбудеться 4-го грудня о 11 годині ранку з Бульонської вулиці
Назва вулиці («Бульонська») і прізвище («Павлюкевич») ненадійні в OCR; кілька однотипних оголошень про похорон.
Шефом генерального штабу групи військ у Києві призначено полковника Нете, який досі був шефом генерального штабу у Варшавському генерал-губернаторстві (за «Ukr. Zgt»).
шефом генерального штабу групи військ у Київі назначено подковника Нете
Прізвище в OCR спотворене.
Чутка за «певними джерелами»: якщо хвороба дипломатичного представника держав Згоди пана Ено триватиме, до призначеного терміну прибуття його до Києва приїде його заступник з усіма повноваженнями.
коли хвороба дипломатичного представника Держав Згоди Ено продовжиться, то к призначеному для приїзду його в Київ строку прибуде його заступник
Подано як повідомлення з «певних джерел»; можливо, це чутка.
На утримання однієї дитини в притулку на Степанівській, 7 біженецький департамент відпускав 2 карбованці на день.
На содержання одної дитини відпускається 2 карб. щоденно.
Притулок на Степанівській, 7, не забезпечений вчасно паливом, купував його пудами по 6 карбованців 50 копійок.
тепер притулок купує паливо пудами (по 6 карб 50 коп.)
Нові видання: «Історія України в народніх думах та піснях» Григор'єва-Наша (вид. т-во «Криниця», 174 с.) коштувала 6 карбованців.
«Історія України в народніх думах та піснях». ... Київ 1918, стор. 174, вел. 8°, ціна 6 карбованців.
Нові видання: «З сучасної української літератури» Олександра Грушевського, ч. 1 (вид. «Криниця», 208 с.) коштувала 16 гривень.
Олександр Грушевський. З сучасної української літератури. Ч. 1. ... стор. 208, вел. 8°, ціна 16 гривень.
Нові видання: «Снігова королева» Андерсена в перекладі С. Титаренка (вид. «Криниця», 40 с., з малюнками) коштувала 2 карбованців.
Х. Андерсен. Снігова королева. Казка з малюнками. ... Переклад С. Титаренка ... ціна 2 карбованці.
Нові видання: твори Г. Квітки-Основ'яненка, т. 1, за ред. В. Бойка (вид. «Криниця», 162 с.) коштувала 5 карбованців.
Григорій Квітка-Основʼяненко. Твори т. І. Під редакцією В. Бойка ... ціна 5 карбованців.
Нові видання: «Весняна казка» О. Олеся (вид. «Криниця») коштувала 2,4 гривень.
О. Олесь. Весняна казка. В-че т-во „Криниця", Київ 1918, вел. 16°, ціна 2 гривні 40 шагів.
Нові видання: «Поезії», т. III Грицька Чупринки (вид. «Криниця», 160 с.) коштувала 5 карбованців.
Грицько Чупринка. Поезії т. ІІІ. ... стор. 160, 16°, ціна 5 карбованців.
Нові видання: драма «Наймичка» І. Карпенка-Карого (вид. «Криниця», 76 с.) коштувала 4,5 гривень.
Наймичка. Драма на 5 дій. ... стор. 76, 8°, ціна 4 гривні 50 шагів.
Нові видання: драма «Безталанна» І. Карпенка-Карого (вид. «Криниця», 96 с.) коштувала 2,25 карбованців.
Ів. Карпенко-Карий. Безталанна. ... стор. 96, 8°, ціна 2 карб. 25 коп.
Нові видання: комедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (вид. «Криниця», 94 с.) коштувала 2 карбованців.
Ів. Карпенко-Карий. Мартин Боруля. ... ціна 2 карбованці.
Нові видання: «Культура примітивізму» Д. Донцова (вид. «Сіяч», Черкаси, 40 с.) коштувала 1,4 карбованців.
Др. Дмитро Донцов. Культура примітивізму. ... В-цтво „Сіяч", м. Черкаси 1918, стор. 40, вел. 8°, ціна 1 карб. 40 коп.
Оголошення: видавництво «Серп і Молот» (склад при книгарні т-ва «Освіта», Володимирська, 31, будинок Київського губернського земства, тел. 53-92) продавало «Аритметика», ч. 1 К. Залізняка за 2,5 карбованця.
К. ЗАЛІЗНЯК-Аритметика, част. 1 Цілі числа - ц. 2 карб. 50 к.
Оголошення: видавництво «Серп і Молот» (склад при книгарні т-ва «Освіта», Володимирська, 31, будинок Київського губернського земства, тел. 53-92) продавало «Географія» для першого ступня науки Ставничого за 2,5 карбованця.
СТАВНИЧИЙ-Географія для перш. ступня науки-ц. 2 карб. 50 к.
Оголошення: видавництво «Серп і Молот» (склад при книгарні т-ва «Освіта», Володимирська, 31, будинок Київського губернського земства, тел. 53-92) продавало «Книга пісень» Г. Гайне в перекладі Д. Загула й В. Кобилянського за 4,5 карбованця.
Г. ГАЙНЕ.-Книга пісень. ч. І пер. Д. Загула і В. Кобилянського.-ц. 4,50 к.
Оголошення: видавництво «Серп і Молот» (склад при книгарні т-ва «Освіта», Володимирська, 31, будинок Київського губернського земства, тел. 53-92) продавало Повне зібрання творів О. Стороженка, кн. 1 за 4 карбованця.
О. СТОРОЖЕНКО. - Повн. збірн. творів кн. І. Оповідання-ц. 4 карб.
Оголошення: книгарня «Криниця» (Несторівська, 27) продавала «Українську граматку для позашкільного навчання і недільних шкіл» за 1 гривню 70 шагів.
Українська граматка для позашкільного навчання і недільн. шкіл. 1 гр. 70 ш.
На утримання дитини в притулку для біженців витрачали 2 карб. на день; опалення притулок змушений купувати по 6 карб. 50 коп. за пуд.
На утримання дитини в притулкові опускається 2 карб. щодня ... по 6 кар. 50 к. за пуд
Тарифи на оголошення в «Слові»: рядок петіту на 1-й сторінці 3 крб 50 коп., на 4-й сторінці 2 крб, у тексті 10 крб; для шукачів праці 50 коп. за рядок.
за рядок петіту ... на 1-ій стор. 3 карб. 50 коп. (7 гр), 4-ій - 2 карб., в тексті - 10 карб. Для шукаючих праці - 50 коп.
Інші тарифи: 4-та сторінка 2 крб, у тексті 10 крб, шукачам праці 50 коп. за рядок.
Плата за харчування в бурсі Київської духовної семінарії — 140 крб на місяць, крім того певна сума за помешкання; ті, що вступили до 1-го класу, платять ще за перше обзаведення (постіль, буфет тощо).
Платня за харчування в бурсі 140 карб. на місяць
Управління робіт із забудови порожніх земель м. Києва оголосило конкурс на проєкт планування площі Адміністративного центру на Звіринці: термін — 2 січня 1919 року, премії 1000, 750 і 500 карбованців; умови й мапи (за 10 крб) видавали у Фундуклеївській, 25, 2-й поверх.
Термін внесення проектів 2 січня 1919 р. За кращі проекти установленно 3 премії: І в 1000 карб., II 750 карб., III 500 карб.
Окремий номер газети «Слово» коштує 30 коп. (60 шагів).
Ціна окрем. номеру 30 к. (60 шаг.)
Оголошення: книгарня видавничого т-ва «Криниця» (Несторівська, 27) продавала читанку О. Білоусенка «Вінок» за 15 гривень 50 шагів без оправи і за 20 гривень в оправі.
Білоусенко О.- „ВІНОК" читанка ... 15 гр. 50 ш. В оправі-20 гр.
Оголошення: книжковий «Час» у Києві приймав передплату на критико-бібліографічний часопис «Книгарь» (рік видання другий): на 1919 рік — 24 карбованці, на пів року — 12; адреса — Володимирська, 42, тел. 25-77.
Ціна часопису „КНИГАРЬ" з пересилкою на 1919 рік-24 карб.; на пів року-12 карб.
Оголошення: передплата на місячник «Шлях» (редактор-видавець Хведір Коломійченко) коштувала 30 карбованців на рік, 16 — на пів року, 8 — на чверть; контора на Маріїнсько-Благовіщенській, тел. 50-59.
Вартість: річно-30 карб., ½ р.-16 карб., ¼ р. 8 карб. Редактор-видавець Хведір Коломійченко.
Оголошення: видавнича спілка «Книгозбірня» (редакція — Бессарабка, 2, тел. 24-01; книгарня — Хрещатик, 28) пропонувала абонемент за 100 карбованців (зворотні) зі знижкою щонайменше 10 % на чужі й 30 % на власні видання та безплатною пересилкою.
Ціна 100 карбованців ... знижкою не менш як 10% на книжках чужого видання і не менш як 30% на книжках власного видання
Оголошення: «Українське мистецтво» — малярські твори Т. Шевченка серіями листівок (автопортрети, портрети, краєвиди з України й заслання тощо) по 2 карбованці 50 копійок за серію; склад — Гуртова книжкова комора т-ва «Друкарь», Хрещатик, 50.
Малярські твори Т. Шевченка ... 1) Автопортрети ... ціна 2 крб. 50 коп.
Ціни окремих серій в OCR частково втрачені.
Паливо для притулку біженців купували по 6 карб. 50 коп. за пуд.
приходится купувати паливо для притулку по 6 кар. 50 к, ва пуд.
Вид палива не названо.
Оголошення: Союз споживчих союзів України «Дніпросоюз» пропонує на 1919 рік календарі: відривний без спинки — 4 крб, зі спинкою — 5 крб; календар-книжка (ціна з OCR 75 коп. – ?) і кишеньковий; кооперативним, громадським та просвітнім установам при замовленні більшої кількості знижка. Звертатися до видавничого відділу, Київ, Велика Володимирська, 49, тел. 5-88; видання «Товариш».
КУПУЙТЕ СКРІЗЬ КАЛЕНДАР на 1919 рік. Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України. Відривний без спинки 4 крб. із спинкою 5 крб.
Решту цін (календар-книжка, кишеньковий) OCR не відновлює; зі спинкою — 5 крб.
Оголошення: плата за оголошення в газеті «Армія» — 4 карб. за рядок петиту перед текстом і 3 карб. (в OCR «3 карб. 50 коп.», ймовірно, злито з ціною окремого числа) на останній сторінці; передплата «до кінця 1918 р.» — 24 карб., на 1 місяць — 12 карб.; окреме число — 50 коп.
За рядок петиту поперед тексту: 4 карб., на останній сторінці
Читано з OCR-тексту. Числа шапки розбито по колонках; у №26 шапка читається краще («На 1 місяць 12 карб»; «Окреме число 50 коп.»; рядок петиту на останній сторінці «З карб»), тому 50 коп. віднесено до окремого числа. Суму «до кінця 1918 р.» (24 карб.) прочитано лише в №25.
Оголошено конкурс на складання проєкту планування площі Адміністративного центру на Звіринці (умови — на 4-й сторінці).
КОНКУРС на складання проекту плянировки площі Адміністративного центру на Звіринці (див. стор 4-та)
Оголошення: курси навчання друкування на машинках Ф. Флейшмана й А. Киржнера на Великій Володимирській, 41 навчали й приймали переписування також українською мовою.
КУРСИ НАВЧАННЯ НА ПИШУЧИХ МАШИНАХ навчання та перепис ведеться також і на УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. Ф. ФЛЕЙШМАН і А. КИРЖНЕР В. Володимирська 41
Отаман міста Києва наказав старшому лікареві свого штабу д-ру Войку негайно провести санітарну ревізію всіх готелів і мебльованих кімнат.
Отаман м. Київа наказав старшому лікару свого штабу д-ру Войко, негайно зробити ревизію всіх гостин. і мебльованих кімнат в санітарному напрямку.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На станції Дарниця скупчилося близько 7000 біженців; серед них лютували пошесті й зростала смертність, а санітарного й харчового пункту на станції не було.
На ст. Дарниця скупчилось біля 7,000 біженц. серед котрих лютують пошести і збільшується смертність.
У статті «Де ж наше християнство?» зазначено: у Києві жебраки змушені виходити на вулицю зі скрипками, сліпі зі своїми книгами, а діти-сироти стоять мовчки на холоді й жалібно дивляться на перехожих; автор вимагає від церкви організувати благодійність.
Если нищіе принуждены выходить на улицу со скрипками, сліпые изь нихъ -съ своими книгами
Дитячий притулок на Степанівській, 7, що перейшов від Тетянинського комітету до біженецького департаменту, був у жахливому стані: діти голодували й ходили по приватних помешканнях по їжу, не мали взуття і не могли ходити до школи, серед них були хворі на коросту, не відокремлені від здорових.
діти голодують і бігають по приватних помешканнях за харчами. Санітарні умови неможливі. Бруд, сміття.
«Чумачка» в тексті — імовірно короста.
Оголошення: Учительське бюро праці при Всеукраїнській учительській спілці та спілці вчителів-українців м. Києва, посередник між учителями й установами, давало довідки щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці з 6 до 8 вечора на Великій Володимирській, 6, другий поверх; на провінції були вільні посади вчителів української мови, історії, географії, математики, чужоземних мов тощо.
Справки видаються в бюро праці по понеділкам, середам та пʼятницям від 6-ої до 8 ої години вечора. Адреса: В.-Володимирська № 6, другий пов.
У статті «Де ж наше християнство?» автор описує сцену на людній київській вулиці: обідраний білявий хлопчик 10–12 років стоїть під стіною магазину, перехожий (мабуть, єврей) дав йому марку. Хлопчик — біженець із Риги, розгубив батьків дорогою, живе де доведеться (раніше на Дем'ївці), ночує в будці в саду.
Вижу у дверей одного магазина ... стоить білокурый мальчикь, лёть 10-12. Оборваный, съ открытой грудью, лицо въ грязи.
Автор підписаний «Е. С.». Хлопець із Риги — один з тисяч біженців до Києва; милостиня давалася німецькою маркою.
У Київській духовній семінарії заняття почалися 10 листопада поки що лише з 1-м і 2-м класами (з п'яти): із 282 учнів цих класів з'їхалося 108, з них 75 живуть у бурсі в будинку Києво-Софійської духовної школи, де й провадиться навчання. Після різдвяних канікул мають намір почати заняття зі старшими класами; цього року масово вступають до цивільних вищих шкіл (з 4-го класу звільнилося 15 осіб).
заняття почались 10 листопаду поки що тільки з 1-м і 2-м клясами (з пяти). З 282 учнів цих клясів зʼїхалось 108
Дата 10 листопада — новий стиль, як надруковано.
З фейлетону «Лабораторія новин» (4 грудня 1918 р.): навіть індик на київському базарі коштує 65 карб.
навіть индик коштує 65 карб.
Гумористичний фейлетон, але ціна називається як факт повсякдення.
Контора «Нової Ради» опублікувала список пожертв на родини, що постраждали в боях з повстанцями (серед жертводавців — дирекція театру «Вікторія», дирекція «Нового театру», дирекція театру «Новий мір»); разом зібрано 2271 крб 50 коп., а раніше надійшло 3971 крб 50 коп.
А всього з тим, що раніш поступило 3971 карб. 50 к.
Таблиця пожертв в OCR перемішана з іншим текстом; суми окремих жертводавців неточні.
Дитячий притулок на Стефанівській (в OCR «Стеванівська») вулиці, перейнятий від Тетянинського комітету до біженців, у скрутному стані: діти голодують і ходять по приватних квартирах по їжу, брудно, постіль нечиста, хворі не відокремлені від здорових, немає взуття, до школи діти не ходять.
Діти голодують і бігають по приватніх мешканнях за харчами. Санитарні умови неможливі.
Назву вулиці відновлено з «Стеванівська»; можлива «Стефанівська».
Київський краєзнавець у нарисі про Введенську церкву на Подолі згадує давню гавань Києва на річці Почайні та сучасні топографічні орієнтири: Андріївський узвіз, Чорногрязна (Чорна Гряз) вулиця, Житній базар, Юрковицький та Йорданський потоки, Глибочиця (потік Глибочиця у 2-й половині XVIII ст. спрямований у канаву).
Сліды этихь притоковъ остаются еще и досель: это-Глубочица, Юрковицкій и Іоарданскій потоки.
Нарис історичний, без дати події; зафіксовано як краєзнавча довідка.
Газета в передовій «Потрібні вищі жертви» змальовує київські будні в дні оборони міста: у стінах і на гамірних вулицях кипить звичайне життя з ресторанами й розвагами, лише звуки далеких пострілів змушують здригатися нервових, а на околицях міста в окопах стоять добровольці.
Лишь звуки отдаленныхъ выстрѣловъ заставляютъ вздрагивать нервныхъ, не привыкшихъ къ тяжелымъ переживаніямъ, гражданъ
Читано з OCR-тексту. Публіцистичний текст; настрій і позиція газети (проофіцерська, добровольча).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення лікарів: лікування сифілісу (д-р Коломійцев, Гоголівська, 28, прийом з 11 до 1 і з 5 до 7) та спеціальна водолікарня д-ра Черняка.
сіфіліс Коломійцев ... Гоголівська, 28. Пр. 11-1 і 5-7 ... Д-р Черняк, спец. водолікарня
Текст оголошень в OCR перемішаний; належність адреси до прізвища непевна.
Греко-католицький парох Микола Щеланюк з ініціативи допомоги голодним дітям заснував 4 грудня 1918 року Українське товариство опіки над дітьми — жертвами війни.
Для ратування гогобаючих дітей п ... Миноли Щеланюка засн вилось 4 грудня ц. р. Українське товаристес
Текст розірвано; точна назва товариства в OCR втрачена; місце — імовірно Київ.
Державний драматичний театр (Меринґівська, 8) 4 грудня 1918 року грав «Лісову пісню», 5 грудня — «Візника Геншеля» Гауптмана, 6 грудня — знову «Лісову пісню»; початок о 8-й вечора, каса з 10 до 2 і з 6 до 10 години.
ДЕРЖАВНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР Меринґівська 8. Сьогодня 4 грудня Лісова пісня; 5-го Візник Геншель. 6 го Лісова Пісня
4 грудня Драматичний театр поставив салонну п'єсу Полякова «Вогняне кільце»; адвоката Олексія Сергійовича грав Монко, слабшою була Львович (Кіра Костянтинівна); рецензент назвав постановку невдалою.
Врядъ ли къ разряду удачныхъ опытовъ театра можно отнести вчерашнюю постановку.
У середу 4 грудня 1918 р. в Літературно-артистичному клубі М. М. Євреїнов мав прочитати доповідь «Театр і ешафот», після чого — концерт за участю Р. Д. Крижанівської-Копитіної, Шевкет-Ханум Мамедової (східні пісні), Р. І. Шенгай, Г. С. Єрмолова, Н. А. Масальського, Юрія Яковлєва, Д. М. Ярославського та ін.; перепустки видавали в клубі заздалегідь.
Въ среду 4-го декабря Н. Н. Евреиновъ прочтетъ докладъ на тему «Театръ и эшафотъ».
У середу 4 грудня 1918 р. в театрі «Шато» М. А. Ленська влаштовувала концерт на користь російських військовополонених, які поверталися на батьківщину: виступали Н. В. Плевицька, Настя Полякова, М. А. Лідарська, Е. К. Бородіна, А. Л. Брагінський (?), Лео і Мелі, Юр'єв, дуети Мазуркевич і Вольський, Борисов-Задольський та ін.
Въ среду, 4-го декабря, въ театрѣ «Шато» М. А. Ленской устраивается концертъ въ пользу русскихъ военноплѣнныхъ, возвращающихся на родину.
Театр «Шато-де-Флер» містився в однойменному парку (нині район стадіону «Динамо»).
Державний народний театр (Троїцький народний дім, Велика Васильківська) 4 грудня 1918 року грав «Уріеля Акосту», 5 грудня — «Розбійників», 6 грудня — «Сватання на Гончарівці».
ДЕРЖАВНИЙ НАРОДНІЙ ТЕАТР, Троїцький Н. Д. В.-Васильківська вул. Сьогодня 4-го грудня Урієль Акоста; 5 го Розбійники; 6-го Сватаня на
Молодий театр (Прорізна, 19) оголосив репертуар: середа 4 грудня — «Кандида» Б. Шоу, четвер — «Горе брехунові», п'ятниця — «Едип цар»; початок о 7-й вечора, каса з 11 до 1 і з 5 до 8.
МОЛОДИЙ ТЕАТР 4 грудня Середа КАНДИДА. Четвер ГОРЕ БРЕХУНОВІ. П'ятниця ЕДИП ЦАРЬ. Початок о 7 годині вечора. Прорізна № 19.
Українське наукове товариство організувало правничу секцію для студіювання правного життя України минулих часів і наукового обговорення сучасних проблем; перше засідання вже відбулося.
Правнича секція наукового товариства організується. Перше засідання відбулося
Дата засідання в OCR нечітка.
У середу 4 і четвер 5 грудня 1918 р. з 13:00 до 16:00 у залі Київської консерваторії відбувся конкурс для артистів, що бажають вступити до Державного симфонічного оркестру імені М. В. Лисенка; умови й довідки — з 2 грудня від 11 години в канцелярії оркестру (Бібіковський бульвар, 14, головне управління в справах мистецтв і національної культури).
У середу 4-го і в четвер 5-го грудня ц. р. в залі Київської консерваторії від 1-ої до 4-ої год. дня відбудеться конкурс для артистів, які бажають вступити в число членів державного симфонічного оркестру імені М. В. Лисенка.
Номер будинку на Бібіковському бульварі (в OCR «Би А ковський бульвар 14»).
Оголошення: у середу, 4 грудня, о 18:30 в приміщенні Київського археологічного інституту (Володимирська, 47, гімназія Передіятковича) відбудеться XI збори «Общества Изследования Искусств»: доповідь Є. С. Гіляревої «Символика готического собора и её источники» зі світловими картинами, балотування нових членів; вхід для гостей — 1 крб 50 коп.
У середу, 4-го грудня, в помешканні Київського археологичного інституту (Володимирська вул. № 47, гимназія Передіятковича) відбудеться XI збори «Общества Изследования Искусств». ... Для гостей вхідня платня 1 карбов. 50 к. Початок о 6 в половині годи
Назва товариства за OCR; доповідачка — Є. С. Гілярова (прізвище з OCR «Гилярова»).
Рецензія на виставу «Молодого театру»: поставлено драматичні етюди Олеся «Танок життя», «Осінь» і «Тихий вечір»; найбільше враження справив «Танок життя» (мрійник у ролі «лежачого брата» — Іона Шевченко, роль другого брата — Марко Терещенко); декорації — О. Метлинського.
Тих ечор", по виставлиюлься у ,М. ол му тратрі*
Прізвища виконавців із розбитого OCR прочитано приблизно. Цитату наведено в OCR-вигляді.
Рецензія Ол. Метлинського на виставу «Горе брехунові» Ф. Грільпарцера в Молодому театрі: п'єса вперше на українській сцені (переклад і постановка Леся Курбаса); у ролях Лопатинський (кухарський хлопець), Гнат Юра (Грегор), Василь Василько, Бондарчук, Шевченко, Ходзицький; прем'єра відбулася «позавчора» (4 грудня 1918 р.).
Одна з них-„Горе брехунові" позавчора побачила вперше українську сцену
Дата прем'єри — з слова «позавчора» (номер від 6 грудня).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Державний Народній театр, директор і відповідальний режисер П. К. Саксаганський; у програмі «Уріель Акоста» та «Сватання на Гончарівці», початок рівно о 8 годині вечора, квитки продаються.
«УРІЄЛЬ АКОСТА» «СВАТАННЯ НА ... Початок рівно о 8 год. веч. Директор і відп. режис. П. К. Саксаганський.
Афіша дуже зіпсована OCR; дні вистав і ціни не читаються; не видно, чи ці п'єси йшли в один вечір.
Оголошення: Державний драматичний театр на початку грудня 1918 р. ставив «Візника Геншеля» (Гауптман); початок вистави о 7 годині вечора, квитки продаються з 10 до 2 години.
ДЕРЖАВНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ... ВІЗНИК ГЕНШЕЛЬ ... Початок вистави о 7 год. вечора.
Назви п'єс і дні тижня зіставлено з розірваного OCR; «Горе брехунові» могло бути й анонсом книжки видавництва.
Оголошення: Молодий театр (Прорізна, 19) анонсував на тиждень 4–7 грудня «Горе брехунові» (четвер) та «Едіпа царя» (субота); початок о 7 годині вечора, квитки продаються з 11 до 1 і з 5 до 8.
Горе брехунові ... субота Едіп Царь ... Початок о 7 год. вечора. Квитки продаються від 11-1 і з 5-8 год
Приналежність афіші (Молодий театр) відновлено за розташуванням у колонці; дні тижня умовні.
Оголошення: український театр на Олександрівській, 12 (названий Другим міським театром) у грудні 1918 р. ставив, зокрема, «Запорожця за Дунаєм»; початок о 7½ годині вечора, квитки з 10 до 1 і з 5 до 9 години.
ДРУГИЙ МІСЬКИЙ ТЕАТР. Олександрівська 12. ... ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ ... Початок о 7 1/2 год. вечора.
Ймовірно, Олександрівська вул. — нині вул. Грушевського; повна афіша не читається.
Оголошення: Молодий театр, Прорізна, 19 (нині вул. Прорізна).
МОЛОДИЙ ТЕАТР Прорізна 19.
Програма в OCR не читається.
Оголошення: квитки на вистави продавали в конторі «Валтера» (Хрещатик, 38) та в театральній касі з 10 до 2 і з 5 до 9 години дня.
Квитанцод. 1 11-2 ... алтера контори, Хрещатик М 38.
OCR дуже зіпсований; прізвище «Валтер» (Вальтер) не певне.
Оголошення: «Малярські твори Т. Шевченка» вийшли в шести серіях (автопортрети, портрети, краєвиди з України, краєвиди із заслання, притча про блудного сина та ін.), відбитки на гарному папері; склад — книгарні Т-ва «Друкар», Київ, Хрещатик № 50; ціна серії 2 карб. 50 коп.
МАЛЯРСЬКІ ТВОРИ Т. ШЕВЧЕНКА в шести серіях ... Київ, Хрещатик № 50
Ціну прочитано з уламка «ціна 2 карб. 50» і прив'язано до серії умовно.
Об'єднане засідання правління й ради Смілянської спілки споживчих товариств асигнувало газеті «Нова Рада» 2000 карбованців на підтримку рідної преси.
смілянської спілки споживчих товариств асігнувало газеті „Нова Рада" 2,000 карб.
Готувалася до друку книжка пародій на українських поетів Маркіза Попелястого; незабаром мала вийти дванадцята книжка журналу «Шлях», після якої журнал планували реорганізувати.
Підготовляється до друку книжка пародій на українських поетів Маркіза Попелястого. „Шлях". Незабаром вийде з друку дванадцята книжка „Шляху"
«Нову Раду» друкувала друкарня Петра Барського на Хрещатику, 40; редактор — Андрій Ніковський; номер вийшов з дозволу військової цензури.
Друкарня „Петро Барський у Київі Хрещатик № 40" ... Редактор Андрій Ніковський.
Передплата на газету «Відродження» (№201): 10 карб. на 1 місяць, 30 карб. на 3 місяці.
Умови передплати на 1 місяць: 10 карб., на 3 місяці: 30 карб.
Оголошення: вийшов відривний календар на 1919 рік (видання Дніпросоюзу); роздрібна ціна — 4 карб., спинка окремо — 1 карб.; знижка при замовленні понад 100 примірників; звертатися: Київ, Інститутська, 4, кімн. 43.
Продажна ціна в роздріб: календарь 4 карб. спинка 1 карб.
Оголошення: передплата на щоденну селянську газету «Народня воля» (2-й рік видання), яка виходитиме щодня з 1 січня 1919 р.: 10 карб. на місяць, 20 карб. на 2 місяці, 30 карб. на 3 місяці; адреса: Київ, Бульварно-Кудрявська, 8, пом. 17.
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ: на 1 місяць-10 карб., 2 міс-20 карб., 3 міс-30 карб.
Передплата на газету «Слово» з пересилкою й доставкою: 7 крб на місяць, 14 крб на 2 місяці, 21 крб на 3 місяці; приймається з 1-го та 15-го числа до кінця 1918 року.
ПЕРЕДПЛАТА: з пересилкою і доставкою на 1 місяць - 7 карб.; на 2 міс. - 14 карб.; на 3 міс. - 21 карб.
Номер «Слова» №53 від середи, 4 грудня 1918 року — «щоденна церковна часопись»; зміст: Всеукраїнський Православний Церковний Собор, наказ про заборону самочинних реквізицій, контррозвідок і арештів, повідомлення про Петроград, Казань тощо.
Київ, Середа, 4 ... ГРУДНЯ 1918 р.
Дата визначена з шапки: «Середа, 4 грудня 1918»; 4 грудня 1918 справді середа.
Номер «Слова» №53 виходить за дозволом військової цензури від 2 грудня 1918 року; видання Міністерства сповідань; редактор Є. І. Лепешинський.
Дозволяється війсковою цензурою 2-го грудня 1918 р. Видання Міністерства Ісповідань Редактор Є. І. Лепешинський
Показує існування військової цензури в Києві.
Газета «Армія» оголосила, що наступний номер вийде в п'ятницю, 7 грудня.
Слѣдующій № газеты „Армія“ выйдетъ въ пятницу, 7 декабря.
Читано з OCR-тексту. У шапці «Середа 4 грудня»; п'ятниця за календарем припадала на 6 грудня, а 7 грудня була субота (так і в тексті про Лук'янівський цвинтар), тож у газеті неточність.
Новоутворена київська політична газета «Мир» (№1 від 4 грудня) у передовій «Наші завдання» заявляє: «Ми працюватимемо для миру, але ми зовсім не пацифісти»; «Армія» схвалює її й додає, що російська інтелігенція «не склала іспиту» революції.
Мы будемъ работать для мира, но мы совсѣмь не пацифисты, въ маниловскомъ смыслѣ этого слова.
Читано з OCR-тексту.
Редакція газети «Слово» міститься в Митрополитанському будинку біля Софійського собору (телефон 36-57); друкарня-відділ контори — А. І. Гросмана, Велика Володимирська, 49. Редакція відчинена щодня (крім неділь і свят) з 16:00 до 20:00, контора з 10:00 до 18:00, редактор приймає з 12:00 до 13:00.
Адреса редакції й контори: Київ, Митрополитанський будинок, біля Софійського Собору, телефон 36-57.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися на Інститутській, 22 (поштова скринька № 373); контора працювала з 10 до 6 години; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції й контори: ІНСТИТУТСЬКА 22. Почт. скринька № 373 ... Виходить По-дня Окрім понеділків і днів після великих свят
Вийшов № 45 часопису «Народня Справа» зі статтями про Український національний конгрес, «Смерть козака Нечая» Євг. Сисоєнка та нарис О. Гайсенка про кобзаря-композитора М. В. Лисенка.
Вийшло ч. 45 часопису „Народня Справа". Зміст: Український Національний Конгрес.—Євг. Сисоєнко: Смерть козака Нечая.
Оголошення: т-во «Друкарь» (Хрещатик, 50) готувало перше повне видання «Кобзаря» Т. Шевченка в трьох томах за редакцією Богдана Лепкого, з монографією та варіантами; видання мали закінчити до Різдва.
ПЕРШЕ ПОВНЕ ВИДАННЯ ... ТАРАСА ШЕВЧЕНКА під редакцією Богдана Лепкого, в трьох томах ... Все видання має бути закінчено до Різдва біжучого року.
Газета «Відродження» (№201) продавалася в роздріб по 8 шагів (15 коп.) за примірник; передплата — 10 карб. на місяць, 30 карб. на три місяці, передплату приймали з 1-го числа кожного місяця, за зміну адреси брали 1 карб.
Ціна окремого нумера 8 шагів (15 коп).
Шапка OCR частково пошкоджена; у листопадовому №198 за зміну адреси брали 50 коп., тут — 1 карб.
Тарифи на оповістки в «Відродженні» (№201): на першій сторінці 3 карб., на останній 2 карб. за один рядок шпальти за кожен раз; особам, що шукають працю, — 4 карб. за три рядки на один раз.
на 1 сторінці 3 карб., на останній сторінці 2 карб. ... Особам, що шукають працю, 4 карб.
Фраза про розцінки пошкоджена OCR («за один рядок і шпальту»); одиницю тарифу подано за загальним зразком оголошень газети.
Редакція і контора «Відродження»: Київ, Театральна площа № 48-А, телефон 57-16; редактор приймає з 1 до 2 години дня, секретар — з 1 до 3, контора відкрита з 9 до 3 години; рукописи менше друкованого аркуша не повертають.
Кнів, Теятральна площа Nº 48-А, ... телефон 57-16.
Номер будинку і години прийому відновлено з розбитого OCR.
Через сьогоднішнє свято (4 грудня — Введення до храму Богородиці за ст. ст.) редакція «Відродження» попередила читачів про зміну дати виходу чергового числа; наступний відомий номер (№202) вийшов у п'ятницю, 6 грудня, тож 5 грудня газета не виходила.
Зважаючи на сьогоднішнє свято, чергове число „Відродження"
Повний текст оголошення «Від редакції» збився в OCR; висновок про пропуск 5 грудня зроблено з дати №202.
Реквізити газети «Армія» (щоденна військово-морська газета, рік видання перший): редакція й контора в Києві на Великій Володимирській, 28, кв. 10; телефон 16-43; редактор приймає від 6 до 7 вечора, секретар від 12 до 2 години дня.
Редакція і контора Київ, Б. Володимирська 28, ком. 10
Читано з OCR-тексту. Дати прийому прочитано з обірваних рядків: «у редактора: від 6 до ... > 7 г. веч.», «у секретаря: від 12 де ... о 2 г. дня».
Газета з осудом пише, що деякі формування, зокрема організатори Північної та Південної армій, відкрито заявляють метою відновлення в Росії монархії й династії.
организаторы Сѣверной и Южной арміи открыто заявляютъ, что цѣлью ихъ является возстановленіе въ Россіи монархіи и династіи
Читано з OCR-тексту.
Київська преса (за «Новою Мислю», 4 грудня) писала, що за кілька днів до виступу Петлюри Винниченко нібито уклав з київською кінофірмою контракт на редагування літературної частини п'єс для екрана з гонораром 80 000 руб. на рік, але не встиг розпочати роботу, бо виїхав із Києва.
контракт, по которому взялъ на себя редактированіе литературной стороны пьесъ для экрана съ гонораромъ 80,000 р. въ годъ.
Розповідь «Нової Мислі» подано як газетну новину; можливо, жартівлива. Фірму не названо.
Оголошення: Центральне бюро передплати на українські газети й журнали (раніше містилося в приміщенні Центральної Ради) після минулих подій знову розпочало роботу; адреса — Київ, Благовіщенська, 123, пом. 20 (редакція журналу «Шлях», тел. 50-59); відділ у книгарні на Фундуклеївській, 19.
Центральне Бюро передплати на українські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради ... Благовіщенська, 123, пом. 20 ... тел. 50-59. ... Фундуклієвська, 19 Книгарня.
Благовіщенська — нині вул. Саксаганського; Фундуклеївська — нині вул. Б. Хмельницького.
Передова «Армії» вітає, що погляди газети про необхідність об'єднання всіх російських військових формувань збігаються з заявами військових кіл: у Києві безліч «вербувальних бюро» без спільного керівництва, а полковник Неймірок (начальник штабу представника головнокомандувача Добровольчої армії) вимагає забрати з армії партійність і вести єдину «боротьбу з більшовиками й відтворення єдиної Росії на федеративних засадах».
Здѣсь десятки вербовочныхъ бюро, существующихъ какъ бы на конкурирующихъ началахъ. Это нетерпимо.
Читано з OCR-тексту. Позиція газети: російська, проросійська, антибільшовицька. Граф Н. Н. Ігнатьєв названий головою комітету з вербування російської армії.
Огляд преси в «Армії»: 4 грудня в Києві вийшов №1 політичної газети «Мир»; передова «Наші завдання» заявляє, що вона не пацифіст, і вірить у «велику Росію, братський союз самоврядних національностей»; відзначено статтю проф. М. П. Чубинського «Росія й Україна».
4 декабря въ Кіевѣ вышелъ № 1 политической газеты «Мирь».
Читано з OCR-тексту. «Армія» схвалює «Мир» і докоряє інтелігенції за вичікування.
У №1 газети «Мир» надруковано статтю проф. М. П. Чубинського «Росія й Україна»: автор застерігає від націонал-політичного максималізму зліва й справа й радить прикласти сили до творчої роботи, чужої як національній ненависті, так і ідеалам русифікації та поліцейського порядку.
чуждой какъ національной ненависти, такъ и идеаловъ русификаціи и полицейскаго порядка
Читано з OCR-тексту. Цитату взято з переказу «Армії» на стику колонок.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення видавництва: готуються до друку «Горе брехунові», Боровиковський «Байки», Мод. Левицький «Твори» т. 1, А. Берло «Українська граматика. Етимологія» для середніх і вищих початкових шкіл; бібліотекам і просвітам знижка 20 % на складах.
знижка 20%
Ціни (3 р. 80 к., 8 р. 50 к.) і назви в OCR не зіставляються; видавництво «Відродження»/«Вільна Україна» не певне.
Нова книжка: «Убогий Гиней» (народні перекази, записав Олекса Діхтяр), видавництво «Сіяч», Черкаси, 1918, 20 сторінок, ціна 60 коп.; рецензент закидає, що оповідання записано в Чугуєві 1915 року, але присвячено «другові Варі» ще 1909-го.
Сторіно ‹ 20, піна 60 ком.
OCR рецензії сильно зіпсований.
Номер «Відродження» від 4 грудня 1918 р. вийшов за дозволом військової цензури (відмітка про цензуру внизу сторінки); редактор-видавець — П. Г. Невий (прізвище в OCR неточне).
військовою цензурою. З грудня 1918
Відмітка збита OCR.
Німецька комендатура зазначила, що «з дня на день можна було сподіватися, що Київ стане театром військових операцій»; щоб забезпечити відправку німецького війська, залізницю Київ–Фастів–Голоби вирішено очистити від військ Директорії.
з дня на день можна було сподіватися, що Київ стане театром військових операцій
Страх перед боями за Київ у цей період.
З фейлетону: у Києві новини не з газет, а «з базару» — «від куховарок»; жартують, що «ходіть кожний ранок на базар — там про все довідаєтесь».
Ходіть кожний 1 го на бавар-там про все довідалась.
Фейлетон П. Михайловського; характерна фраза про чутки у Києві.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Петлюрівська газета стверджувала, що російські офіцери в Києві перевдягаються в англійську та французьку форму, щоб населення думало, ніби прибули союзники.
Сообщается, что русскіе офицеры переодѣваются въ англійскія и французскія формы, чтобы населеніе думало, что пріѣхали союзники.
Чутка з ворожої пропаганди.
Щоденний орган штабу повстанців Південного району (№ від 4 грудня 1918 року) писав, ніби в Києві щодня арештовують багато українців і жорстоко з ними поводяться, а добровольці розстріляли на вулиці голову культурно-освітньої комісії Державного українського університету Іванова й пограбували його квартиру; «Вечер» називав це брехнею.
сообщается, что въ Кіевѣ якобы ежедневно арестовываютъ много украинцевъ и обращаются съ ними очень жестоко.
Чутки з петлюрівської пропаганди; газета їх спростовує.
Міністерство народного здоров'я та опікування передало в розпорядження Київського земства 50 000 крб на допомогу військовополоненим, що повертаються з Австро-Угорщини.
Міністерством народнього здоровля та опікування відпущено в распорядження Київського земства 50.000 карб. на організацію допомоги військовим полоненим
Міністерство земельних справ асигнувало Київському губернському земству 10 000 крб на облаштування метеорологічних станцій у губернії та 40 000 крб на облаштування зразкових станцій.
асигновано в розпорядження Київського губернського земства 10.000 карб. на улаштування метереологичних станцій в губернії та 40,000 карб. на улаштовання зразкових станцій
Окремо: 40 000 крб на зразкові станції.
Прохання директора Кавказького банку А. М. Таманшева про відкриття в Україні відділень банку уряд Української Держави задовольнив; відділення відкриють у Києві та Одесі.
Відділи будуть відкриті в Київі та Одесі.
Оголошення: видавничий кооператив «Громадська Думка» заснувався для організації української преси; учасниками записалися Українбанк, Дніпросоюз, Союзбанк; пай — 500 карбованців, вносити на рахунок № 1174 в Українбанку або в контору «Нової Ради» чи т-ва «Друкарь» (Хрещатик, 50).
Пай 500 карб. Номер біжучого рахунка в „Українбанку" 1174
Оголошення: Український Народний Кооперативний Банк («Укрбанк»), правління й центральна контора на Хрещатику, 27; товаровий відділ — Думський майдан, 4; відділи в Житомирі, Катеринославі, Кременчуці, Одесі, Полтаві, Харкові, Херсоні. Приймає гроші на поточні рахунки та строкові й безстрокові вклади різними валютами, нараховує до 6½% річних; операції — з 10:00 до 14:00.
Приймає гроші на біжучі рахунки та строчні і безстрочні вкладки ріжними валютами ... нараховуючи до 6½% річними
Телефони: правління 62-19, центральна контора 64-34 і 36, товаровий відділ 64-9-46 (OCR неточне).
Оголошення: Подільський «Союзбанк» (Винниця) із загальною відповідальністю 50 000 000 карб. веде всі банківські операції, платить за вкладами 4–6½ %.
Платить по вкладам 4-6 1/2%
Не Київ, але оголошення в київській газеті.
Штати єпархіальних управлінь Білгородської та Рильської єпархій (за зразком Поліської єпархії) обчислено для обох єпархій по 52 600 крб.
вираховані для обох єпархій по 52.600 карб.
Період (рік) не вказано прямо в OCR.
Міністерство земельних справ асигнувало розпорядженню Київського губернського земства 10 000 карб. на будівництво метеорологічних станцій і 40 000 карб. на будівництво дослідних станцій у губернії; Міністерство народного здоров'я асигнувало 50 000 карб. на допомогу військовополоненим з Австро-Угорщини.
асигнувало ... 10.000 карб. на будування метеорологичеських станцій ... 40.000 ... 50.000 карбованців
Завдяки цукровій і горілчаній монополіям прибутки української скарбниці зросли: за жовтень 1918 р. від цукрової монополії одержано 102 млн карб., від акцизу на напої 49 млн, від горілчаної монополії (сума нечітка), усього за місяць — 159 млн карб.; від початку року до 1 листопада прибутку 1 млрд, до кінця року очікують 1⅛ млрд.
за місяць жовтень одержано прибутку 102 мил. карб ... а всього за місяць 159 мил. карб.
Сума від горілчаної монополії в OCR випала.
Центральна військово-громадська рада постачання і допомоги добровольчим дружинам (Б. Володимирська, Педагогічний музей) закликала всі організації, що збирають пожертви для родин загиблих захисників Києва, надіслати представників на засідання комітету сьогодні (4 грудня) о 5-й вечора за адресою Тарасівська, 8-а, кв. 2; комісія вже допомогла трьом родинам загиблих офіцерів з числа 33 розстріляних.
Центральный военно-общественный совѣтъ снабженія и помощи добровольческимъ дружинамъ (Б.-Владимірская д. Педагогическаго Музея)
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Священик А. Гриневич у статті «Господарство Церкви і секуляризація» пише, що навіть тоді, коли гроші втратили вартість і всі звикли до дивовижних витрат, знайти для церкви державної допомоги в 60–100 мільйонів на рік нелегко.
найти 60-100 міліонів для річної допомоги Церкві не так то легко вдається
Сума надрукована як «60-100 мільйонів»; валюта не названа, ймовірно карбованці; наведено верхню межу.
Оголошення: Вінницький споживний союз приймав вклади під відсотки: на строк до 6 місяців — 6 %, від 6 до 12 місяців — 7 %; загальна відповідальність членів союзу сягала 2 млн карб., майно й капітали перевищували 1 млн карб.; вкладникові видавали іменну книжку.
Загальна відповідальність членів союзу по справах союзу досягає 2-х мільйонів (1,000,000) карб.
Не Київ, але оголошення в київській газеті; відсотки читаються неповно.
Через відсутність підвозу живності залізницею й Дніпром базарні ціни щодня ростуть; запасів хліба для Києва вистачить приблизно на 20 днів при пайку ¾ фунта на душу, а при зменшенні пайка — на 40 днів; питання про зменшення вже порушено в урядових колах.
Запасів хліба для Київа поки що вистачить днів на двадцять, коли не зменшать пайок по ¾ фунта на душу, тоді його вистачить на 40 днів
Формулювання про «пайок» зіпсоване OCR, зміст відновлено.
За умовою з Директорією постачання німецького війська й харчів для населення Києва мало відбуватися безперешкодно, відповідно до вимог німецького командування й комендатури.
постачання харчів для мешканців Київа, згідно вимогам вищого командування та німецької комендатури
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Передовиця «Політика і харчове питання» («Відродження», 4 грудня): порядок відрахування на користь держави відсотка з селянського помолу борошна майже цілком скасовано, розруха на залізницях зупиняє перевезення вже заготовлених запасів, а грошовий ринок засмічений сурогатами, тому селяни не вірять грошам і за гроші продуктів не продають.
Селяне грошам не вірять
Стаття дуже зіпсована OCR; автор попереджає про загрозу голоду наступного року і про наслідки скасування демократичних земських органів.
Оголошення: Управління робіт по забудові порожніх земель району Києва та його приміст запрошувало осіб, готових взяти роботи по пристосуванню дерев'яного барака під контору на Заводській вул. № 6; заяви з цінами та умовами приймали до 5 грудня 1918 р. в Управлінні (Фундуклеївська, 25).
Управління робіт із забудови порожніх земель району м. Києва та його передмість приймало до 10-ї ранку 25 грудня заяви з цінами від охочих пристосувати дерев'яний барак під контору на Заводській вулиці, 4–6; заяви — у Фундуклеївській, 25.
роботи по пристосуванню деревʼяного бараку під контору на Заводській вул. під 4-6, що заяви з вказівною ціни і умов будуть прійматись до 10 години ранку 25 XII. ц. р. в Управлінні робіт-Фундукліївська 25.
Місяць у терміні надруковано як «XII».
Управління робіт по забудові порожніх земель району м. Києва та його пригородів ... Заводської вул. № 6 ... до 5 грудня ц. р. в Управлінні робіт-Фундуклеївська 25
Оголошення: у Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк (Бендерські казарми на Кадетському шосе, у штабі полку) негайно потрібні досвідчені писарі й дві друкарки із платнею 200 карб. на місяць «на всім готовім».
потрібні досвідні писарі і дві машинистки в Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк з платнею в місяць 200 карбованців на всім готовім
З фейлетону «Лабораторія новин»: газетяр скаржиться, що господиня «загнула» 300 карб. за кімнату і ще 300 карб. за обіди.
хайка за вімнату загнула 300 та за обіди 300!
Одиниця (мабуть, на місяць) не вказана; фейлетон.
4 грудня німці відновили телеграфне сполучення між Фастовом і Києвом; протягом дня до Києва вже надійшли телеграми фастівською лінією.
Вчера нѣмцы возстановили телеграфное сообщеніе между Фастовомъ и Кіевомъ.
Міністерство шляхів видало наказ: через грабунки, крадіжки і свавільні захоплення вантажів та багажу на залізницях, які охороняти нема сил, залізниці знімають із себе відповідальність за недоставку, псування й пропажу багажу до встановлення нормального руху.
залізниці складають з себе всю відповідальність за недоставку і попсування, а також пропаж багажу до встановлення нормальної течії життя на залізницях
За умовою між німцями й Директорією: німецькі війська евакуюються без перешкод; транспорти з вугіллям пропускають без затримок; порожні потяги й паровози видають за вимогою німецької залізничної комісії; пасажирські потяги пропускають під контролем; військові й цивільні особи з німецькими перепустками не затримуються (Директорія може затримувати поодиноких осіб); німецькі війська не допустять бійок на залізницях і підтримають виплату залізничним службовцям.
Військові й цивільні особи з перепустками німецького вищого командування, головнокомандування й залізничої комисії не повинні затримуватись.
За розпорядженням головнокомандувача німецькі військові потяги мають щоденно пропускатися на Коростень (потяг №77) і на Фастів (№13); їх оглядають на станції Пост-Волинський, далі вони йдуть без перепон.
потяги німецького війська повинні пропускатись щоденно на Коростень п. № 77 і на Фастів № 13
Нумерація поїздів прочитана з OCR (77 і 13).
У міністерстві шляхів отримано відомості, що до Жмеринки прибув службовий потяг, який напередодні вийшов з Одеси, а також потяг, що вийшов із Києва оглянути колію; отже залізничне сполучення Київ–Одеса відновлюється.
в Жмеринку прибув службовий потяг, який вчора вийшов з Одеси
Закінчення — на наступному рядку (OCR обривається).
Єпископ Білгородський Никодим на засіданні Собору 3 грудня заявив, що відмовляється від платні за штатами та від асигнувань на утримання архієрейського дому; єпископ Рильський Аполлінарій попросив для управління своєї єпархії 10 000 крб і для себе 5 000 крб.
Як асігнуєте для управління моєї єпархії 10.000 карб. і для мене 5.000, то буде досить.
Митрополит Антоній пояснив різницю тим, що монастирі Білгородської єпархії утримують архієрея, а Аполлінарій від монастирів нічого не має.
Єпископ Рильський Аполлінарій нагадав, що 12 листопада на пленарному засіданні заявив: окремого штату для Рильської єпархії не треба; порівнювати її з Поліською нема підстав; йому достатньо 10 000 крб на управління та 5 000 крб для нього.
12 листопаду я заявив, коли в пленарнім засіданні знято питання про організацію окремого управління для Рильської єпархії, що штатів мені не треба.
Пленум Собору ухвалив пропозицію свящ. Андросюка читати доповідь по пунктах і давати слово лише щодо оголошеного пункту; прот. Галкін нагадав про парламентський порядок обговорення доповідей — два слова «проти» доповідачеві, потім голосування.
Я пропоную читати доклад по пунктам і давати слово тільки по питанням відносно оголошенного пункту.
Репліки зафіксовано фрагментарно.
З лекції Родічева в переказі «Армії»: російська революція «не революція, а ретрореволюція», «протест неробів проти праці»; лектор закликав відновити приватну власність і розраховувати на власні сили.
Наша революція не революція, а ретреволюція, протестъ бездѣльника противъ труда, какой-то бунтъ чернокожихъ въ Гаити
Читано з OCR-тексту.
Нарис про Києво-Подільську Введенську церкву: письмові відомості з її архіву сягають лише 1780 року, коли збудовано дерев'яну церкву; у другій половині XIX століття Терещенки збудували на її місці кам'яну. За київським переказом, тут було язичницьке капище скотарського бога Волоса.
Письменныя свідвнія объ втой церкви ... не восходять ранне 1780 г. ... г г. Терещенко построили во второй половинй ХІХ в. каменную.
Нарис присвячений до свята Введення; автор згадує, що до пожежі Подолу 1811 року одна з вулиць називалася «бидлогонною», а потім «Волотовою» (Волосовою) вулицею.
Канцелярія Української академії наук тимчасово міститься в Комерційному інституті; деканський секретар приймає по четвергах від 12 до 1 години.
канцелярія академії тимчасово міститься в Комерційному Інститутові (деканичний секретар приймавиме по четвергах від 12 до 1 годени).
Оголошення: І. Понятенка просили зайти до видавничого відділу Дніпросоюзу (Інститутська, 4, кімн. 43) забрати забутого гаманця з грошима.
Просимо І. Понятенка зайти до видавничого відділу Дніпросоюзу (Інститутська 4, кімн. 43) взяти забутого гаманця з грошима.
Статистичний відділ Центрального українського кооперативного комітету («Коперо-центру») за відомостями на 25 листопада 1918 склав список: в Україні існує 252 кооперативні спілки й об'єднання — 45 кредитових, 110 споживчих, 31 змішана, 11 сільськогосподарських, «ідейних» 4 та 51 невідома.
По відомостям на 25 листопада ц. р. союзів та обʼєднань на Україні зараз існує: 252.
У тексті цифри розбиті OCR: кредитових 45, споживчих 110, змішаних 31, сільськогосподарських 11, «ідейних» ?, невідомо 51; сума 252.
Оголошення: курси німецької та французької мов при Ближньосхідному інституті — лектор Петров і викладачка середньої школи Е. О. Ротенберг; навчання мов дорослих і дітей; новітні методи, власні підручники; довідки на Володимирській, 45, кв. 15, щодня з 11 до 1 години.
спр. Владим. 45, кв. 15, ежедн. оть 11 і 1 ч.
Те саме оголошення повторено в №54, там OCR кращий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення-лист до редакції: батько подякував рідним і знайомим за співчуття з нагоди похорону сина Слави Загерського.
Прізвище з OCR не зовсім певне.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані