середа
28 листопада за старим стилем
215 записів · 10 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
11 грудня в самому Києві й на найближчих підступах було тихо: гетьманські зведення повідомляли лише про дрібні сутички розвідників біля Пущі-Водиці, тоді як бої точилися на Лівобережжі біля Гребінки й Ромодана, а Ніжин довелося залишити; за бюлетенем Директорії, того дня її війська взяли Бердичів. О 9-й вечора сплив триденний строк явки мобілізованих, у дворі комендатури юрмилися охочі виїхати, Лівобережна залізниця припинила відправляти пасажирські потяги з Києва, головноначальствуючий Арсеньєв об'їздив райони міста, а головнокомандувач князь Долгоруков запевнив редакторів газет, що сил вистачить утримати Київ до приходу союзників. Місто й уряд готувалися зустрічати союзників і французьких дипломатів; МЗС офіційно оголосило про рух румунського війська до Києва, якого Міністерство шляхів не підтвердило, а товариш міністра закордонних справ спростовував газетні звістки про розрив перемир'я між німцями й повстанцями. Всеукраїнський церковний собор на ранковому й вечірньому засіданнях ухвалив статут Київської духовної академії, пенсійний статут духовенства й створив Тимчасову соборну комісію. У місті ширився висипний тиф (до 139 захворювань на день), варта опечатувала буфети й льохи зі спиртним, на світанку біля могили митрополита Володимира знайшли тіла двох злочинців, застрелених конвоєм, а театри, концерти й бал на користь полонених працювали, як звичайно.
Аналіз складено за 216 записів; зараз у хроніці за цей день їх 215.
За ранковим зведенням штабу головнокомандувача (на 9-ту годину) ніч у Києві минула спокійно, біля Пущі-Водиці відбувалися лише дрібні сутички розвідників, у районі Гребінки й Ромодана тривав бій, на Хорольському напрямку гетьманські частини мали успіх, але загін залишив Ніжин і відійшов на Носівку. Вечірнє зведення (на 20-ту) знову констатувало спокій на фронті під Києвом і в місті. Бюлетень штабу Директорії стверджував, що її розвідка дійшла до Ірпеня й Пущі-Водиці, не зустрівши ворога, а Бердичів того дня зайняли республіканські війська.
певність висока: Про відсутність боїв біля самого Києва згодні обидва табори (зведення гетьманського штабу в трьох газетах і бюлетень Директорії); подробиці на Лівобережжі й про Бердичів — лише з одного боку кожна, тож вони мають середню певність.
Оперативна зведення штабу головнокомандувача до 9 години 11 грудня: ніч у Києві минула спокійно; під Києвом у напрямку Пущі-Водиці відбулися дрібні сутички розвідників, у районі Гребінки та Ромодана точиться бій, а на Хорольському напрямку частини мають успіх; з ст. Ніжин відділ відійшов на ст. Носівку.
Ніч в Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку Ли... Боярка дрібні сутички розвідчиків. В районі Гребінки та Ромодану іде бій
Зведення штабу головнокомандувача на 11 грудня: за день на фронті під Києвом і в самому місті було тихо, на Хорольському напрямку частини посуваються далі.
За день на фронті під Київом та в самому місті тихо. На Хорольському напрямку ми посуваємо далі супротивника.
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача №32 (на 20 годину 11 грудня 1918 року), протягом дня на фронті під Києвом і в самому місті було спокійно.
Въ теченіе дня на фронтѣ подъ Кіевомъ и въ самомъ городѣ спокойно.
Оперативна зведення штабу Головнокомандувача станом на 9 год. 11 грудня 1918: ніч у Києві пройшла спокійно; на фронті під Києвом у напрямку Пуща-Водиця — дрібні сутички розвідників; у районі Гребінки та Ромодана йде бій; на Хорольському напрямку гетьманські частини мають успіх; вчора довелося залишити станцію Ніжин і відійти на Носівку.
Ніч у Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку: Пуще-Водиця дрібні сутички розвідчиків. ... Гребінки та Ромодану іде бій ... відійти на Носівку.
Оперативна зведення Штабу головнокомандувача на 9 годину ранку 11 грудня 1918 року: ніч у Києві минула спокійно; на фронті під Києвом у напрямку Пуща-Водиця — дрібні сутички розвідників.
Ночь въ Кіевѣ прошла спокойно. На фронтѣ подъ Кіевомъ, въ направленіи Пуща-Водица мелкія стычки разведчиковъ
У районі Гребінка та Ромодан іде бій, причому українські (гетьманські) частини на Хорольському напрямку мають успіх; учора загін змушений був залишити станцію Ніжин і відійти на станцію Носівка.
Вчера нашь отрядь принуждень быль очистить станцію Нѣжинъ и отойти на ст. Носовку
24-й бюлетень штабу (за 11 грудня): розвідка українських військ дійшла до річки Ірпінь і Пущі-Водиці під Києвом, ворога не зустріла; 11 грудня військами Директорії захоплено Бердичів, німці відступають на Житомир і Рейгород.
11-го Грудня м. Бердичів захоплено військами Директорії.
О 9-й вечора 11 грудня сплив триденний строк явки призовників; у Либідському районі оголосили, що прийом триватиме й 12 грудня, причому за 11-те з'явилося значно більше людей, ніж за перші два дні. Центральна комісія роз'яснювала, кого звільняти (робітників Арсеналу, телефонної мережі, Міського союзу), а кого ні (власників майстерень, службовців Червоного Хреста, домовласників), і наказала складати протоколи на тих, хто не бере повісток. Від призову не звільнили ні студентів-медиків старших курсів, ні приват-доцентів та асистентів університету; про пільги просили театральна спілка, голова міської комісії Дяков для вчителів і спілка журналістів, а членів Церковного собору військовий міністр прирівняв до членів Сейму й звільнив. Головноначальствуючий Арсеньєв із військовими й вартою об'їхав усі райони, перевіряючи хід мобілізації.
певність висока: Офіційні роз'яснення Центральної комісії та повідомлення кількох газет різного спрямування («Вечер», «Армія», «Відродження», «Слово») узгоджуються.
О 9-й вечора 11 грудня 1918 року сплив триденний строк явки призовників до війська; у Либідському районі офіційно оголосили, що прийом мобілізованих триватиме й 12 грудня. За 11 грудня на приймальні пункти з'явилося значно більше призовників, ніж за перші два дні.
Вчера въ 9 час. вечера истекъ трехдневный срокъ, назначенный для пріема въ войска подлежащихъ призыву лицъ
Центральна комісія з мобілізації та призову роз'яснила за законом від 5 грудня 1918 року: власники ремісничих майстерень підлягають призову, а службовці та робітники цих майстерень звільняються, якщо вибрано промислові свідоцтва; усі службовці й робітники Київського Арсеналу від призову звільняються.
Владѣльцы и совладѣльцы ремесленныхъ мастерскихъ подлежатъ призыву. Служащіе же и рабочіе этихъ мастерскихъ освобождаются
Роз'яснення Центральної комісії з призову: службовці Київського комітету Міського союзу не підлягають призову згідно з п. «ж» ст. 7 закону; службовці установ Російського товариства Червоного Хреста підлягають призову; службовці правління товариства винокурних заводчиків підлягають призову; службовці й робітники губернської та повітової телефонної мережі звільняються за п. «г» ст. 7.
Служащіе и рабочіе губернской и уѣздной телефонной сѣти подлежатъ освобожденію примѣнительно пункту «г» ст. 7 закона
Центральна комісія з мобілізації постановила: коли особи, що підлягають призову, відмовляються приймати повістки або з'являтися до приймальної комісії, комісії мають складати протоколи й негайно передавати їх начальникам варти для притягнення винних до відповідальності на підставі ст. 15 закону від 5 грудня.
Центральная Комиссія постановила: о такихъ случаяхъ пріемнымъ комиссіямъ составлять протоколы
Роз'яснення Центральної комісії: службовці «Союзбанку» й «Дніпросоюзу» як торгових підприємств не підпадають під п. «л» ст. 7, але службовці промислових підприємств, які вони утримують, підлягають звільненню (з поданням документів до районної комісії); службовці Українського телеграфного агентства під п. «г» ст. 7 не підпадають; домовласники, які посилаються на те, що виконують обов'язки двірників, призову підлягають.
Домовладѣльцы, ссылающіеся на то, что они несутъ обязанности и дворниковъ, призыву подлежатъ
Ректор Київського університету професор Є. В. Спекторський разом із деканами просив військову владу звільнити від призову студентів старших курсів медичного факультету, які працювали в лікувальних закладах; відповіді не було, і багато студентів-медиків мусили з'явитися на призов.
Ректоръ кіевскаго университета проф. Е. В. Спекторскій совмѣстно съ деканами факультетовъ посѣтилъ военныя власти и возбудилъ ходатайство объ освобожденіи отъ призыва студентовъ старшаго курса медицинскаго факультета.
Під час мобілізації в грудні 1918 року від призову не звільнили приват-доцентів, асистентів і частину осіб, залишених при Київському університеті для підготовки до професорського звання.
Не освобождены также отъ призыва привать-доценты и ассистенты.
Рада Всеукраїнської професійної спілки діячів театрального мистецтва звернулася до головного управителя мистецтв і національної культури: цього сезону в Києві працюють п'ять українських театрів (два державні й три приватні), а закон про мобілізацію від 5 грудня забирає в театрів акторів, хористів, оркестрантів і техніків — тому спілка просила театральну раду вмістити в закон пояснення про пільги для акторів і технічного персоналу.
На початку цього 1918-19 сезону в столиці Київі почали свою культурну працю п'ять українських театрів, із яких два державних і три приватних.
У зв'язку з призовом осіб від 20 до 30 років голова урядової комісії з управління господарством м. Києва І. Н. Дяков просив звільнити від мобілізації бодай частину вчителів міських шкіл Києва.
Дяков прохав про увільнення від мобілізації хоч частину учителів міських шкіл Київа.
9 грудня правління Київської професійної спілки журналістів порушило питання про тяжке становище родин журналістів, що підлягають мобілізації; визнано необхідним вимагати від редакцій і видавництв зберігати за призваними посади й заробіток та організувати допомогу родинам; загальні збори членів призначено на неділю 15 грудня о 4 годині дня (якщо не збереться кворум — того ж дня о 5 годині вечора).
Загальні збори членів проф. спілки призначене на неділю, 15 грудня, о 4 годині дня.
На засіданні Собору 9 грудня Соборна рада подала прохання про звільнення членів Собору від мобілізації; відповіді ще не було, тож Собор ухвалив обрати делегацію для клопотання з цього приводу (делегатами обрано д. Богоявленського й д. Погребного). Це продовження теми мобілізації за законом 5 грудня.
Соборною Радою подано кому слід прохання про звільнення членів Собору від мобілізації. Відповіді немає.
Пленарне засідання Всеукраїнського Православного Церковного Собору (третя сесія) відкрилося о 10-й годині ранку під головуванням митрополита Антонія; член Собору Д. Сухаренко доповів, що за розпорядженням Військового міністра від 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму й звільняються від військової повинності; Військовий міністр просив Собор обрати кількох осіб для допомоги секретарю.
Пленарне засідання 9-го грудня 1918 року. Засідання відкрито в 10 годин ранку. Головує митрополит Антоній. ... по распорядженню Військового Міністра од 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму і од військової повинності…
Накази Міністерства ісповідань: № 388 від 11 грудня — у зв'язку з призовом на військову службу секретаря департаменту іноземних віросповідань Сергія Бухарова обов'язки секретаря тимчасово доручено урядовцеві Софії Федорівні Лободі; № 389 від 6 грудня — Антонія Юстиновича Гринєвича призначено старшим діловодом департаменту справ Православної Церкви з 6 грудня.
Маючи на увазі призов на військову службу вик. об. секретаря департ. іновір. Сергія Микитовича Бухарова ... тимч. доручається
11 грудня 1918 року головноначальствуючий Києва та околиць Б. Арсеньєв у супроводі військових і варти об'їхав усі райони міста, перевіряючи хід мобілізації та загальний стан районів.
Вчера главноначальствующій г. Кіева и его окрестностей Б. Арсеньевъ въ сопровожденіи военныхъ чиновъ и варты объѣзжалъ всѣ районы г. Кіева
У дворі комендатури тиснулися охочі виїхати: за два дні видали понад 2 тисячі перепусток, але на дверях вивісили оголошення, що їх не отримують народжені між 1871 і 1903 роками, а невикористані перепустки людей 16–20 і 32–48 років анулюються. Водночас обов'язкова постанова Арсеньєва дозволила вільний виїзд усім старшим за 30 і молодшим за 19 років, залишивши особливий дозвіл лише для чоловіків 19–30 років, і назвала безпідставними чутки про призов усього чоловічого населення. Лівобережна залізниця з 11 грудня до відміни припинила пасажирські потяги з Києва, а на вокзал Київ-пасажирський пускали лише з перепусткою і квитком під загрозою арешту до 3 місяців або штрафу до 3000 рублів.
певність висока: Оголошення комендатури, постанова головноначальствуючого й оголошення залізниці подані в «Слові», «Армії», «Вечері» та «Відродженні»; суперечність між забороною і послабленням пояснюється зміною розпоряджень за кілька днів.
Перепустки на виїзд: у дворі Київської комендатури тиснуться бажаючі залишити Київ; за 2 останні дні видано понад 2 тисячі перепусток для виїзду в різні міста України. Оголошення на дверях: перепусток не одержують усі народжені від 1 січня 1871 до 1 січня 1903 року; усі видані досі, ще не використані, перепустки особам віком 32–48 і 16–20 років анулюються наказом головнокомандувача м. Києва.
Пропусків не одержують всі народившіся після 1 січня 1871 року і до 1 січня 1903 року. ... анулюються
У дворі київської комендатури юрмляться бажаючі виїхати з Києва: лише за два останні дні комендатура видала понад 2 тисячі перепусток. Вчора на дверях комендатури вивісили оголошення: перепусток не отримують народжені після 1 січня 1871 р. до 1 січня 1903 р.; водночас комендатура пояснила, що раніше видані особам 32–48 і 16–20 років невикористані перепустки анулюються за наказом головного начальника Києва.
Только за два послѣднихъ дня изъ комендатуры выдано свыше 2 тысячъ пропусковъ ... пропуски, которые не были до сихъ поръ использованы приказомъ главнокомандующаго г. Кіева аннулируются
Головноначальствуючий у Києві та околицях (за підписом Арсеньєва; у постанові від 9 і 10 грудня) дозволив безперешкодний виїзд з Києва всім особам старше 30 років і тим, хто не досяг 19 років; особливий дозвіл на виїзд потрібен лише чоловікам від 19 до 30 років. Обмеження не поширюється на іноземних підданих, зокрема й держав, визнаних державами Згоди.
Особое разрѣшеніе на выѣздъ необходимо лишь для лицъ мужскаго пола отъ 19-ти до 30-ти лѣтъ
Головноначальствуючий відзначив, що чутки серед населення про майбутній призов «усього чоловічого населення» не мають ніяких підстав; через планомірну мобілізацію, яка дає достатній контингент, виїзд з Києва дозволено більшості.
что циркулирующіе въ населеніи слухи о предстоящемъ будто бы призывѣ всего вообще мужского населенія лишены всякихъ основаній
Управління Лівобережної залізниці оголосило, що через незалежні від залізниці обставини пасажирські потяги з Києва, починаючи з 11 грудня 1918 року, до окремого повідомлення не відправлятимуться.
Управленіе Лѣвобережной ж. д. доводитъ до всеобщаго свѣдѣнія, что по независящимъ отъ дороги обстоятельствамъ пассажирскіе поѣзда, начиная съ 11 декабря, изъ Кіева, впредь до отмѣны отправляться не будутъ.
Оголошення Управління лівобережної залізниці: через незалежні від залізниці обставини з 11 грудня з Києва «вперед до відміни» пасажирські потяги ходити не будуть.
Обʼява. Управління лівобережної залізниці доводить до загальної відомости, що по незалежним від залізниці обставинам, починаючи з 11 грудня, з Київа вперед до відміни пасажирські потяги їздити не будуть.
Особлива комісія з охорони Правобережних залізниць видала обов'язкову постанову про правила відправлення потягів зі станції Київ: на вокзал-пасажирський допускаються лише особи з перепусткою й квитком на потяг, що відходить (квитки на нього вже продають), а також ті, хто оформляє вантажі й багаж; прибулі мають негайно залишити станцію; за годину до посадки начальник станції з'ясовує в німецькій комендатурі, скільки місць дозволено пасажирам; посадку провадять призначені агенти дороги за участі чинів варти.
Воспрещается пропускъ на вокзалъ ст. Кіевъ 1 пассажирскій и пребываніе на таковой посторонней публики, т. е. всѣхъ кромѣ лицъ, имѣющихъ пропускъ и билетъ на отходящій поѣздъ
За порушення нової постанови про вокзал Київ-пасажирський винним загрожує арешт до 3 місяців або штраф до 3000 рублів; постанова набула чинності з моменту оголошення й вивішення на станції.
виновные будутъ подвергнуты аресту до 3 мѣсяцевъ или штрафу до 3 тысячъ рублей
Газета «Відродження» в огляді преси зазначала: через ухилення від мобілізації довелося поставити рогатки (застави) на околицях Києва й припинити видачу перепусток на виїзд із міста; газета «Мир» пропонувала в разі нестачі новобранців оголосити призов старших віків.
прийшлося поставити рогатки в околицях міста і перестати видавати пропуски на виїзд із Києва
У фейлетоні «Думки штатського» (III) автор пише, що київські батьки заявили протест проти дозволу учням поповнювати добровольчі дружини з охорони міста: вони бояться «згубного впливу казарм» і спокуси «міцних напоїв». Сам автор, пройшовши Києвом, бачив біля входу відомого готелю на Хрещатику, де останнім часом ішов запис добровольців, довгий хвіст молоді призовного віку — «ганебний хвіст утікачів», які стягли дозволи на виїзд за межі Києва, що там же видавали німецькі власті.
Подъѣздъ извѣстной гостиницы на Крещатикѣ, гдѣ за послѣднее время шла запись добровольцевъ и около нея громадный хвостъ преимущественно молодежи призывныхъ возрастовъ ... разрѣшенія на выѣздъ ... выдававшіяся здѣсь же нѣмецкими властями
У середу 11 грудня головнокомандувач князь Долгоруков зібрав редакторів усіх київських газет і заявив, що його завдання — аполітично підтримувати державний апарат і порядок до прибуття союзних військ, яке, за його словами, вже остаточно вирішене. Він назвав стратегічне становище міцним, мобілізацію успішною, а військо Петлюри таким, що розкладається; новобранців мали використати лише для оборони Києва, нових наборів не планували. Перемир'я німців із Петлюрою, визнав він, ускладнює перекидання військ, але підстав для тривоги немає.
певність середня: Переказ одного джерела («Армія», номер від 13 грудня); сам факт зустрічі достовірний, оцінки ж головнокомандувача — пропагандистські й не підтвердилися.
У середу 11 грудня Головнокомандувач генерал-лейтенант князь Долгоруков запросив до себе редакторів усіх київських газет; повідомлення про розмову «Армія» надрукувала під заголовком «Головнокомандувач про поточний момент».
Вь срежу 11 с. декабря къ Главнокомандующему всѣми вооруженными силами на Украинѣ генералъ-лейтенанту князю Долгорукому были приглашены редакторы всѣхъ Кіевскихъ газетъ
Долгоруков заявив, що його завдання за умов повної аполітичності — підтримувати державний апарат і забезпечити в Києві повний порядок і спокій до прибуття союзних військ, після чого остаточно вирішать питання відновлення єдиної Росії та встановлять правові норми майбутнього політичного устрою України; до прибуття союзників вирішувати загальні політичні питання не слід.
обезпечить въ Кіевѣ полный порядокъ и спокойствіе до прибытія союзныхъ войскъ
За словами Долгорукова, стратегічне становище «міцне й стійке»: петлюрівські війська поступово розкладаються, солдати розбігаються, а в Петлюри бракує грошей і матеріальних засобів; мобілізація для поповнення урядових військ іде успішно — з'явилося достатньо людей, бойових припасів і всіх видів постачання вистачає.
Стратегическое положеніе по взглядамъ Главнокомандующаго въ настоящее время прочное и устойчивое
Нових мобілізованих Долгоруков запропонував використати виключно для оборони Києва; нових наборів поки не передбачається, вирішено обмежитися вже проведеними.
Вновь мобилизуемыхъ предположено использовать исключительно для обороны г. Кіева; новыхъ наборовъ пока производить не предполагается
Про перемир'я, укладене німцями з Петлюрою, Долгоруков сказав, що воно ускладнює обстановку, бо в деяких випадках позбавляє можливості перекидати війська для підтримки авангардів, але підстав для тривоги київського населення немає, а сил вистачить, щоб тримати Київ до приходу союзників, чиє прибуття затримується лише технічними умовами.
не находитъ никакихъ основаній для тревоги и волненій Кіевскаго населенія
Головнокомандувач повідомив, що перевезення союзних військ уже розпочато, але через бажання військ вступити в Україну відразу великими масами підготовка плану перевезення (особливо водним транспортом) потребує значного часу; прибуття союзників — «питання остаточно вирішене».
прибытіе союзныхъ войскъ, по заявленію Главнокомандующаго, вопросъ окончательно рѣшенный
До Києва повернулися німецькі уповноважені, що вели переговори з петлюрівським штабом у Василькові: повстанці, за «Словом», хотіли зберегти згоду, німці вимагали повного виконання договору про перемир'я. Водночас преса передруковувала повідомлення німецького пресбюро про бої в Житомирі й Бердичеві, відбитий напад на Миронівку, роззброєння 70 республіканців під Смілою та сутички під Фастовом, а товариш міністра закордонних справ заявляв, що не давав пресі жодних офіційних заяв про розрив перемир'я. Енно, за пізнішим дослідженням, наполегливо радив німецькому командуванню допомогти гетьманові втримати владу.
певність середня: Переговори й спростування підтверджені двома газетами («Відродження», «Слово»), але звістки про сутички — передруки німецьких і залізничних повідомлень попередніх днів; пораду Енно наводить лише пізніше дослідження.
До Києва повернулися уповноважені німецького командування, що вели переговори з уповноваженими петлюрівського штабу у Василькові; петлюрівський штаб хоче зберегти згоду й не вдаватися до воєнних дій, німці ж вимагають повного виконання договору про перемир'я.
Переговори велись в Васількові
З місцевих німецьких офіційних джерел отримано повідомлення, що в Житомирі й Бердичеві спалахнули бої між німцями й петлюрівськими військами; німці відправили в околиці Києва гармати й кавалерію для активних дій проти петлюрівців.
В Житомирі і Бердичіві виникли бійки між німцями і петлюровським військом. Німцями відправлени в околиці Київа гармати і кавалерія для активного виступу проти петлюровців.
Німецьке пресбюро: біля станції Миронівка німецька залога відбила напад республіканського (петлюрівського) війська; біля Сміли роззброєно 70 республіканських солдатів при спробі роззброєння німців.
Біля Сміли було роззброєно 70 республіканських салдатів при спробі роззброєння німців.
10 грудня «в районі Фастова» зав'язалися сутички між військом Петлюри та німецьким; відновлення телеграфного зв'язку Київ—Фастів затрималося; німці намагаються очистити станцію Фастів від петлюрівців, обидві сторони стягують сили; мешканці району спішно тікають.
вчора в районі Фастова стичкам між військом Петлюри та німецьким.
За повідомленням газети («І. Н.»): відновлення телеграфного зв'язку Київ—Фастів затрималося через сутички в районі Фастова; мешканці району покидають насиджені місця й тікають у всі боки; обидві сторони стягують війська.
Мешканці району ... спішно покидають насижені місця і тікают у всі боки.
Товариш міністра закордонних справ Галін заявив, що не давав офіційних заяв пресі про розрив перемир'я між німцями й повстанцями і що такі повідомлення в газетах не відповідають дійсності.
він не давав жадних офіційних заяв представникам преси з приводу розриву перемир'я між німцями й повстанцями
Товариш міністра закордонних справ Галіп заявив, що не давав жодних офіційних заяв пресі щодо розриву перемир'я між німцями й повстанцями; газетні повідомлення про це недостовірні.
він не давав жадних офіціяльних заяв представникам преси з приводу разрива перемирия
Війська Антанти висадилися на Чорноморському узбережжі; петлюрівці увійшли в Одесу без бою 10 грудня 1918 р.; наступного дня представник Антанти Енно наполегливо рекомендував німецькому командуванню допомогти гетьманові втримати владу.
Наступного ж дня відомий всім представник держав Згоди (Антанти) Енно настійливо рекомендує німецькому командуванню допомогти Гетьману утримати владу
Український представник у Яссах Коростовець телеграфував, що держави Згоди вимагають якнайшвидше відновити порядок в Україні, і просив негайно приготувати помешкання для французьких дипломатів; 9 грудня секретар французького консульства Мулен і бельгійський консул обговорювали з Дяковим організацію зустрічі, а в міській управі вели запис організацій для зустрічі союзників (південнослов'янський відділ, естонське товариство, англійський християнський союз та ін.). МЗС офіційно повідомило, що румунське військо з Бессарабії поспіхом рушило до Києва, хоча Міністерство шляхів жодних відомостей про це не мало. Для потреб армії 11 грудня реквізували приміщення найбільшої київської кав'ярні «Франсуа» на Фундуклеївській, 17.
певність середня: Офіційні повідомлення МЗС і міської управи в кількох газетах, але звістка про румунів не підтвердилася, а приїзд дипломатів лишився лише очікуваним.
Український представник у Яссах І. Я. Коростовець повідомив уряд, що держави Згоди вважають за необхідне найшвидше відновлення спокою й порядку на Україні й вживають заходів для сприятливих умов майбутніх операцій, які мають початися з України.
держави згоди лічать необхідним найскорше відновлення спокою та порядку на Україні
Дипломатичний представник української влади в Яссах Коростовець телеграфує МЗС: треба негайно заготувати помешкання для французьких дипломатичних представників, приїзд яких до Києва очікується в найближчі дні.
неодмінно треба негайно заготувати помешкання для Французьких дипльоматичних представників
9 грудня до голови урядової комісії з управління господарством м. Києва І. Н. Дякова завітали секретар французького консульства Мулен і бельгійський консул Гретер й мали розмову про організацію зустрічі союзників, що мають приїхати.
завітали секретарь французького консульства д. Мулен і бельгійський консул д. Гретер
У міській управі триває запис громадських організацій і приватних осіб, які бажають взяти участь у зустрічі представників союзних держав; за вчора зареєстровано південнослов'янський відділ, київське естонське товариство, Київський англійський християнський союз, військово-промисловий комітет і Всеукраїнську батьківську організацію.
Впродовж вчорашнього дня зареєстровано такі організації: південно-славянський відділ, київське естонське товариство, київський англійський хрістиянський союз, військово-промисловий комітет і всеукраїнська батьківська організація.
Міністерство закордонних справ офіційно повідомило, що румунське військо виступило в Бессарабії й швидко посувається до Києва.
Министерство закордонних справ офіціяльно повідомляє, що румунське військо виступило в Бесарабії та спішно посувається до Київа
Міністерство закордонних справ офіційно повідомило, що румунське військо виступило з Бессарабії та спішно посувається до Києва.
руминське військо виступило з Бесарабіі та спішно посозується до Київа.
Міністерство шляхів сполучення в Києві заявило, що не має жодних відомостей про рух румунських військ до Києва; також через розлад залізничного й телеграфного зв'язку воно не мало новин з Одеси.
Въ министерствѣ путей сообщенія никакихъ свѣдѣній о продвиженіи румынъ къ Кіеву не имѣется.
За розпорядженням міжвідомчої комісії для військових потреб учора, 11 грудня, реквізовано приміщення найбільшої кав'ярні в Києві «Франсуа» на Фундуклеївській вулиці, № 17.
самой обширном кофейми вь Кіеві «Франсуя», на Фундуклеевской ул., № 17
«Вечер» повідомив про звільнення військового міністра Щуцького через погіршення здоров'я після поранення; обов'язки тимчасово виконував генерал Прохорович. Рада міністрів асигнувала 900 тисяч карбованців авансом на утримання Українського козацтва й ухвалила закон про приват-доцентів державних університетів; міністр закордонних справ Афанасьєв наказав звільнити з міністерства всіх галичан як іноземних підданих, а Фінляндії МЗС відповіло, що торговельні переговори бажано вести в Києві. Військове міністерство наказало забрати з добровольчих дружин учнів, молодших за 18 років, і передати їх до скаутських дружин.
певність середня: Офіційні тексти постанов у «Відродженні» та урядові накази; звільнення галичан відоме лише з переказу «Утра».
Військового міністра гетьманського уряду генерала Шуцького звільнено з посади на його прохання; причиною називали різке погіршення здоров'я після тяжкого поранення в голову на війні. Обов'язки міністра тимчасово виконував його перший помічник генерал Прохорович.
Военный министръ ген. Шуцкой освобожденъ согласно прошенію отъ исполненія обязанностей министра.
Рада міністрів асигнувала в розпорядження начальника штабу Гетьмана 900 000 крб. авансом на витрати з утримання Українського козацтва за рахунок державної скарбниці (підписав Гербель).
Асигнувати в розпорядження Начальника Штабу Пана Гетьмана з коштів Державної Скарбниці в рахунок сметі 1918 року авансом девʼятьсот тисяч (900.000) карбованців на видатки по утриманню Українського Козацтва.
Закон, ухвалений Радою міністрів: приват-доцентами в державних університетах України можуть бути особи, що закінчили курс наук в одному з державних університетів, за умови подання друкованої дисертації, прилюдного захисту та двох пробних лекцій (підписали Ржепецький і міністр освіти В. Науменко).
Приват-доцентами в державних університетах України можуть бути також ті особи, котрі закінчили курс наук в одному з державних університетів України
Міністр закордонних справ Г. Є. Афанасьєв наказав звільнити з міністерства всіх галичан, які обіймають якісь посади, вважаючи недопустимим, щоб в установі, яка є посередником між урядом і чужими державами, служили іноземні піддані.
мнистр закордонних справ Г. Е. Афанасьєв наказав увільнити всіх галичан, що займають у міністерстві які-небудь посади
Начальник канцелярії Військового міністерства оголосив: у добровольчих дружинах виявлено вихованців середніх навчальних закладів молодше 18 років; військовий міністр наказав негайно відкомандирувати їх із добровольчих дружин і передати до дружин скаутів («бойскоутів»).
въ добровольческихъ дружинахъ находятся воспитанники среднихъ учебныхъ заведеній моложе 18 лѣтъ ... немедленно откомандировать изъ добровольческихъ дружинъ и передать въ дружины бойскоутовъ
Міністерство закордонних справ відповіло уряду Фінляндії, що підтримує утворення комісії для українсько-фінляндського торговельного договору, але просить вести переговори про товарообмін не в нейтральному місті, а в Києві.
бажано вести переговори відносно товарообміну не в нейтральному місті, а в Київі
Міністерство закордонних справ відповіло Фінляндії, що воліє вести переговори про українсько-фінляндську торговельну угоду не в нейтральному місті, а в Києві.
бажано вести переговори відносно товарообміну не в нейтральному місті, а в Київі.
На ранковому засіданні Всеукраїнського церковного собору без дебатів затвердили штати церковної канцелярії (588,8 тис. крб на рік), положення про Вище церковне управління і почали постатейно розглядати тимчасовий статут Київської духовної академії, який частина членів гостро критикувала. На вечірньому засіданні (до 8-ї вечора) ухвалили, що ректор академії має бути єпископом і настоятелем Братського монастиря, лишили за академією право присуджувати вчені ступені, відклали поділ церкви на митрополичі округи, ухвалили пенсійний статут духовенства з 1 січня 1919 року, створили Тимчасову соборну комісію й продовжили повноваження членів Собору. «Слово» того ж дня друкувало звіти про засідання 9–10 грудня, де Собор висловився за платне відчуження поміщицьких земель понад 150 десятин.
певність висока: Докладні протоколи в церковному «Слові» і коротший звіт «Відродження» узгоджуються; дата одного з засідань у шапці «Слова» суперечлива.
На вчорашньому засіданні Всеукраїнського церковного собору (11 грудня) без дебатів прийнято доклад урядової комісії про штати канцелярії церковного управління на Україні: загальна сума щорічних видатків на утримання складала 588 800 карбованців з державної скарбниці.
На вчорашньому засіданні всеукраїнського церковного собору прийнято без дебатів доклад урядової комісії про штати канцелярії церковного управління на Вкраїні, згідно з котрим загальна сума річних видатків по утриманню службовців…
Митрополит Платон на соборі прочитав від імені «Освіти» доклад про автономію Київської духовної академії та проект «Тимчасового статуту академії»; після цього собор перейшов до постатейного читання проекту статуту.
митрополит Платон прочитав від імені „Освіти" доклад про автономію київської духовної академії і „Тимчасового статуту академії"
Пленарне засідання Всеукраїнського Православного Церковного Собору (третя сесія) відкрилося о 10-й годині ранку під головуванням митрополита Антонія; член Собору Д. Сухаренко доповів, що за розпорядженням Військового міністра від 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму й звільняються від військової повинності; Військовий міністр просив Собор обрати кількох осіб для допомоги секретарю.
Пленарне засідання 9-го грудня 1918 року. Засідання відкрито в 10 годин ранку. Головує митрополит Антоній. ... по распорядженню Військового Міністра од 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму і од військової повинності…
Для допомоги секретареві Собору одноголосно обрано Рябцова, Крайнікова, Курила, Мельника й Соловія.
одноголосно обрані; Рябцов, Крайніков, Курило, Мельник і Соловей.
Начальник штабу Гетьмана надіслав митрополитові Антонію листа від імені Гетьмана про неможливість для міністерства сповідань звільнити нині Митрополитанський будинок через відсутність у Києві відповідного приміщення; Собор ухвалив «прийняти до уваги».
Начальника Штабу Пана Гетьмана Всієї України до Митрополита Антонія про неможливість для міністерства сповідань звільнити в сучасний мент Митрополітанський будинок, з огляду на відсутність в м. Київі відповідного помешкання. Собор ухвалює…
Єпископ Пимен оголосив заяву 37 членів Собору про бажаність видавати духовенству допомогу нарівні з сільськими вчителями з тих 15 мільйонів карбованців, які асигновані державою.
Єпископ Пимен оголошує заяву 37 ... про бажанність видачи допомоги духовенству нарівні з сельским вчителем з тих 15 мільонів, які асігновані Державою.
На Соборі обговорювали тимчасовий статут Київської духовної академії (затверджений цивільною владою без зносин з духовною): митрополит Київський — почесний покровитель академії; рада академії має подати проєкт нового статуту; озвучено, що академія існує три століття.
Всеукраїнський Церковний Собор з особливою увагою відноситься до історичних заслуг Київської Духовної Академії перед Церквою, перед теологичною наукою і батьківщиною протягом трох століть існування її
Під час дискусії на Соборі кілька виступаючих (єпископ Прокопій, Скринченко та інші) гостро критикували Київську духовну академію за те, що вона нібито «повернулась задом до церкви», а її тимчасовий статут називали мертвонародженою дитиною більшовицької формації й пропонували повернутися до старого; представники академії — професори й колишні учні — заперечували.
Устав академії називали мертвородженною дитиною большовистскої формації, і пропонували зараз же геть відкинути його цілком, повернувшись до старого уставу.
Церковний Собор без обговорення затвердив положення про Вище Церковне Управління; митрополит Антоній пояснив, що Вища Церковна Рада замінює собою обер-прокурора; архієпископ Євлогій доповів, що Собор єпископів уже розпочав роботу, а скоро почне її й Вища Церковна Рада.
Мит. Антоній пропонує ... положення про Вище Церковне Управління вже проводиться в життя ... Собор Єпископів вже розпочав свою діяльність. Скоро, Бог дасть, розпочне свою діяльність і Вища Церковна Рада
На засіданні Церковного Собору ухвалили без змін штати канцелярій при Раді єпископів і Вищій Церковній Раді з примітками митрополита Антонія й Скринченка: урядовцями канцелярії можуть бути як духовні, так і цивільні особи, а канцелярія підлягає Вищій Церковній Владі; д. Панчевський запитав, чому однакові посади для духовних призначає Собор єпископів, а для цивільних — Вища Церковна Рада.
Штати канцелярій з примітками Митрополита Антонія і Д. Скринченка ухвалюються цілком і без змін. ... Д. Панчевський з приводу оголошених пунктів робить запитання
Митрополит Платон доповів Собору про зміни в Тимчасовому статуті Київської духовної академії; відповідно до § 41 ректорові, проректорові й іншим особам академії встановлено межі відпусток (проректору — понад 14, але не більше 29 днів; іншим — понад 20 днів, але не більше 4 місяців); студентам обов'язкові щоденні ранкова й вечірня молитви, участь у богослужінні та двічі на рік сповідь і причастя.
Кождоденно рано і вечером загальні молитви, сослуженння в храмі, дійсна участь студентів в богослужінні, ... двох разова сповідь на рік і причастіє Св. Таін
Київська духовна академія за проєктом статуту — науково-освітня інституція для розроблення богослов'я в православному напрямку; київський митрополит — її почесний покровитель; академія має право присуджувати ступені кандидата, магістра й доктора.
Київська Православна Духовна Академія є науково-освітня інстітуція з метою розроблення теольогичної науки в православнім напрямкові ... присвоєння степенів кандідата, магистра і доктора
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору в Києві: на вечірньому засіданні 11 грудня 1918 року Собор розглядав доклад комісії про статут духовної академії та про поділ української церкви на митрополичі округи.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія. Вечірнє засідання 11-го грудня 1918 року.
Собор відхилив проєкт поділу церкви на три митрополичі округи (Київський, Харківський, Одеський), визнавши його передчасним і малокорисним; пропозицію зробити митрополитом кожного єпархіального архієрея (Бич-Лубенський) на голосування не ставили.
Комісія по цілому ряду мотивів визнала цю думку передчасною й малокорисною для церкви української.
Собор обговорював статут Київської духовної академії: за поправкою Бича-Лубенського ректор академії має бути в єпископському сані й настоятелем Братського монастиря, як і досі; поправку ухвалила більшість голосів. Поправку про затвердження вищих учених ступенів Вищою Церковною владою відкинуто.
ректор академії був в єпископському сані і настоятелем Братського манастиря, як це було досі.
Собор ухвалив статут про пенсії духовенства: ввести його в життя з 1 січня 1919 року; нинішнім пенсіонерам видавати пенсію за новим статутом з цього строку; делегувати до законодавчої палати представника для захисту проведення статуту.
Ввести в життя цей статут а першого січня 1919 року.
Вечірнє засідання Церковного собору 11 грудня тривало до 8 вечора: Собор ухвалив пропозицію Лобова — членів Собору, які виконують обов'язки державні й громадські, звільняти від них на час роботи Собору; про членів Собору й порядок продовження їхніх повноважень до другого Собору; створено «Тимчасову Соборну комісію» з коштами на утримання.
Засідання закінчено в 8 год. вечора.
Постанова Собору: кожен член Собору мав внести по 30 крб. на військовополонених, по 15 крб. на допомогу жертвам братовбивчої війни й 5 крб. членського внеску на Антонієво-Феодосіївське братство; на засіданні Собору також визначали подяки й нагороди (митрополит Антоній пропонував нагородити Евлогія саном митрополита, єпископа Пахомія — архієпископа, Пимена — архієпископа тощо).
по 30 крб. на військовополонених, по 15 крб. на допомогу жертвам братовбивчої війни, 5 крб. членського внеску на Антонів Феодосієвське Братство.
На засіданні Собору преосв. Василій заявив, що Рада академії не зверталася до міністерства з проханням затвердити статут і не одержувала від міністерства паперу про затвердження ректора; Собор прийняв перші пункти статуту (1–4) одноголосно, а 5-й пункт про ректора викликав суперечку.
Совіт академії не звертався до міністерства з проханням про затвердження статуту
Професори академії захищали право академії присуджувати вчені ступені (інакше вона втратить автономію); поправку про те, що це право належить Вищій Церковній владі, Собор більшістю відхилив і затвердив редакцію комісії; відхилено також поправки Скринченка про втручання міністерства.
Професори академії гаряче захищали право академії давати учені ступіні
Собор обговорив доклад урядової комісії про утворення митрополичих округів на Україні (проєкт — Київський, Харківський, Одеський); докладчик свящ. Лобов, Бричкевич захищав поділ церкви на округи, єп. Никодим пояснив, що московський Собор залишив це на пізніше; Собор відклав питання до часу, коли його вирішить Український Собор.
Но комісія по цілому ряду мотивів визнала цю думку передчасною й малокорисною для церкви української
Статут про пенсії духовенства (доклад прот. Атанасевича): порівняно зі старим — збільшення розміру пенсії та скорочення строку вислуги для пенсії; єп. Никодим Чигиринський звернув увагу Собору на ці новини; ухвалено ввести з 1 січня 1919 року.
збільшення окладу пенсії і зменшення строку вислуги пенсії
Вечірнє засідання 11 грудня ухвалило створити «Тимчасову Соборну комісію» з повноваженням разом із Собором єпископів у разі конфлікту з Державою приймати постанови, зумовлені необхідністю; на її утримання виділяють кошти із соборних сум (добові) та за потреби на канцелярію.
Організуємому органові надається назвисько «Тимчасова Соборна комісія».
Собор ухвалив продовжити повноваження членів Собору до скликання другого Собору й домігся, щоб на час роботи їх звільнили від повинностей, а законовчителі й особи на державній чи громадській службі залишалися на посадах з утриманням.
звільнення від повинностей членів Собору під час праці
Собор ухвалив просити митрополита Платона звернутися від Собору до Держави з проханням асигнувати кошти на місію за кордоном, де проживають православні українці; звіт про мандати — 38 осіб отримали мандати від повітових зібрань.
звернутись з проханням до Держави про асігнування коштів на місію, за кордоном де проживають православні українці
Собор 10 грудня о 9 год. ранку під головуванням митрополита Антонія розглядав аграрне питання: єпископ Никодим доповів протокол економічної комісії; комісія за проектом міністерства земельних справ пропонувала поширити селянське землеволодіння (держава закуповує землі, розпорядок через Земельний банк); частина членів Собору (Романенко, Веніамин та ін.) заявила, що це не справа Собору.
Хто Мене поставив судити, чи ділити меж вами?
Директиви Собору уповноваженим до державної аграрної комісії, ухвалені голосуванням: Собор стоїть за принцип платного відчуження землі; щодо монастирських і церковних земель уповноваженим буде дано окремі вказівки. У дискусії зазначалося, що за проектом державної аграрної комісії примусовому продажу підлягають землі понад 150 десятин, крім культурних господарств (при цукроварнях, селекційних станціях тощо).
Собор стоїть за прінціп платнього відчуждення землі
На світанку біля могили митрополита Володимира знайшли тіла Сахновського й Білоносенка, обвинувачених у вбивстві німецького солдата; з'ясувалося, що їх застрелив конвой при спробі втечі. Того ж дня на Володимирській гірці вартовий застрелив затриманого, що кинувся тікати; розшук перевірив ресторани й погребки й у 14 закладах виявив торгівлю спиртним, а вночі варта опечатувала буфети й льохи. Увечері до Косого капоніру привели 75 заарештованих українців, серед них двох жінок; газети писали також про грабіжників у квартирі гастронома Полончука й про арешт самозваного «чеського консула».
певність середня: Здебільшого поліцейська хроніка одного «Вечера»; дані про арешти українців — з української преси, зібрані з пошкоджених уривків.
11 грудня 1918 року на світанку біля могили митрополита Володимира знайшли два трупи з вогнепальними ранами — Сахновського й Білоносенка, зареєстрованих злочинців, обвинувачених у вбивстві німецького солдата й зґвалтуванні; з'ясувалося, що їх убила конвойна варта під час спроби втечі.
Сегодня на разсвѣтѣ, вблизи могилы митрополита Владиміра, найдены два трупа съ огнестрѣльными ранами. Убитыми оказались нѣкій Сахновскій и Бѣлоносенко
11 грудня 1918 року на Володимирській гірці біля будівлі тиру затриманий на місці злочину злочинець кинувся тікати від вартового; після попередження вартовий відкрив вогонь і вбив утікача.
Вчера на Владимірской горкѣ, неподалеку отъ зданія тира, отъ сопровождавшаго вартового бросился убѣгать преступникъ
Удень 11 грудня 1918 року чини розшуку провели в Києві ревізію ресторанів, паштетних і кавказьких погребків; у 14 закладах виявили торгівлю спиртним, і за законами воєнного часу їхніх власників мали віддати військово-польовому суду.
изъ осмотрѣнныхъ заведеній въ 14 мѣстахъ оказалась торговля спиртными напитками.
За розпорядженням Головнокомандувача про заборону продажу спиртних напоїв і появи в п'яному вигляді на вулиці варта цілу ніч напередодні опечатувала (таврувала) буфети, стійки й льохи зі спиртними напоями та винами.
Згідно розпорядження головнокомандуючого про заборонення продажу спиртових напитків і появлення в п'янім виді на вулиці, варта всю ніч вчора таврувала буфети, стійки і льохи з спиртовими напитками і винами.
Арештованих при добровольцях українців перевели через брак місць у київських в'язницях до старокиївського району й до Косого капоніру; за газетою, 11 грудня ввечері до Косого капоніру привели 75 осіб, серед них 2 жінок (служницю та просту робітницю).
Арештованих в числі 75 чоловік. між ними 2 жінки (прислуга і проста робітниця), дня 11-го грудня вечором, до косого капоніру.
До квартири власника гастрономічного магазину А. Полончука увірвалися бандити; погрожуючи револьверами, вони забрали 2100 руб. і, незадоволені сумою, кілька тюків гастрономічного товару приблизно на таку саму суму.
Г. Полончукъ далъ грабителямъ 2100 руб. денегъ, но эта сумма не удовлетворила бандитовъ и они связавъ нѣсколько тюковъ съ гастрономическимъ товаромъ... скрылись.
Бандити пограбували на вулиці робітницю скляного заводу К. Коловець (?), відібравши в неї 1000 руб. і верхній одяг, і безкарно втекли.
сорвавши у нея 1000 руб. ... верхнее платье. Совершивъ грабежъ, бандиты безнаказанно скрылись.
За кілька днів до 11 грудня 1918 року до Києва з Новоросійська в окремому вагоні прибув якийсь «барон Рінгосер», що називав себе чи то консулом Чехословацької держави, чи то представником, відрядженим Добровольчою армією до Праги; місцеве чеське товариство встановило, що він зовсім невідома особа без повноважень. Газета повідомляла про арешт «чеського консула».
Въ обществѣ, однако, выяснилось, что прибывшій вовсе не баронъ Рингосеръ, лицо, совершенно неизвѣстное и не снабженное полномочіями
За даними члена урядової комісії Смирнова, у Києві щодня захворювало на висипний тиф до 139 осіб, а занедбані лікарні не були розраховані на таку кількість хворих. Контора Державного банку вимагала від голови міської урядової комісії Дякова повернути 80 тисяч рублів позики, взятої в лютому комітетом електростанції.
певність середня: Одне джерело («Вечер»), але з посиланням на офіційну особу.
У Києві в грудні 1918 року лютувала епідемія висипного тифу: за даними члена урядової комісії Смирнова, щодня захворювало до 139 осіб; київські лікарні занепали й не були розраховані на таку кількість хворих.
Въ Кіевѣ свирѣпствуетъ сейчасъ эпидемія сыпного тифа. Число заболѣваній доходитъ... до 139 въ день.
Керівник контори Державного банку зажадав від голови урядової комісії І. М. Дьякова повернути 80 тисяч рублів із процентами — позику, яку в лютому 1918 року взяв комітет робітників і службовців міської електростанції для розрахунку зі службовцями.
Управляющій конторой гос. банка обратился къ И. Н. Дьякову съ предложеніемъ внести въ кассу банка 80 тысячъ рублей съ наросшими процентами
Єврейська громадська рада на засіданні 11 грудня визнала непевним становище громади, бо невідомо, чи визнає її чинна влада; Бунд і об'єднані соціалісти відмовилися від участі в президії. Єврейська мирова делегація на чолі з Усишкіним готувалася виїхати за кордон, українські соціалісти-федералісти на нарадах ухвалили не контактувати з більшовицьким урядом, але й не воювати з ним, а при уповноваженому Добровольчої армії створили раду для збору допомоги, через що воєнно-промислові комітети вирішили призупинити свою ліквідацію.
певність середня: Повідомлення «Вечера», частково підтверджені «Відродженням»; дати нарад, окрім засідання громадської ради, не вказано.
11 грудня 1918 року відбулося засідання Єврейської громадської ради Києва: голова М. С. Сиркін заявив, що громада як орган єврейської автономії перебуває в непевному становищі, бо невідомо, чи визнає її чинна влада; правлінню доручили домагатися визнання прав громади, а до правління обрали Шлейфера, Вайншельбойма й Розенштейна. Бунд і об'єднані єврейські соціалісти відмовилися брати участь у президії.
Еще неизвѣстно, санкціонирована ли община нынѣшней властью
Мирова делегація, обрана Єврейським національним зібранням у Києві, мала незабаром виїхати за кордон до Гааги; якщо від'їзд затримається, делегацію очолить у Лондоні її голова Усишкін.
Мирова делегація, обрана в Київі Єврейським Національним Зібранням, незабаром має виїхати за кордон до Гааги.
Єврейська мирна делегація, обрана Єврейськими національними зборами для мирного конгресу, найближчими днями мала виїхати до Німеччини, а тимчасово перебувати в Гаазі; головою делегації був М. Усишкін.
Еврейская мирная делегація, избранная еврейскимъ національнымъ собраніемъ на мирный конгрессъ, въ ближайшіе дни выѣзжаетъ въ Германію.
У Києві відбулася низка нарад українських соціалістів-федералістів щодо поточного моменту: вони вважали, що українці не можуть мати контакту з більшовицьким урядом, але й не мають підстав вести з ним збройну боротьбу; партія вела переговори з національними групами й соціалістичними партіями, зокрема єврейськими.
Въ послѣднее время состоялся рядъ совѣщаній украинскихъ соціалистовъ-федералистовъ, на которыхъ обсуждался вопросъ объ отношеніи къ текущему моменту.
Уповноважений з постачання Добровольчої армії генерал Філатьєв повідомив, що останнім часом до Києва прибуло багато окремих осіб і представників організацій, які хотіли допомогти армії; при особливому уповноваженому створено раду з представників комітету з прийому пожертв для Добровольчої армії, Ради державного об'єднання Росії, Київського й Ростовського воєнно-промислових комітетів та колишнього члена Державної ради О. Гучкова.
За послѣднее время въ Кіевъ прибыло много отдѣльныхъ лицъ и представителей общественныхъ организацій, которыя желали оказать содѣйствіе снабженію арміи.
Через потребу допомагати Добровольчій армії Київський і Ростовський воєнно-промислові комітети збиралися призупинити свою ліквідацію й відновити діяльність у широкому масштабі.
кіевскій и ростовскій военно-промышленные комитеты предполагаютъ пріостановить свою ликвидацію и возстановить свою дѣятельность въ широкомъ размѣрѣ.
З Вінниці датовані постанови Директорії від 11 грудня: заснування Відділу народного здоров'я та опікування з кредитом у мільйон карбованців, розпорядження про майно Російського Червоного Хреста, призначення І. Паливоди завідувачем пошт і телеграфів, який закликав працівників боротися з «чорносотенно-гетьманським урядом». Того ж дня місцеві УСДРП та есери ухвалили резолюції про підтримку Директорії, скликання Установчих зборів і відновлення земельного закону Центральної Ради; у Кременчуці, за «Вечером», київські газети конфісковували на вокзалі.
певність висока: Офіційні документи «Вістника УНР»; відомість про конфіскацію газет — від кореспондента «Вечера».
Постановою Директорії від 11 грудня 1918 року при Директорії засновано Відділ Народнього Здоров'я та опікування, який дбає про допомогу військовополоненим; на цю справу відкрито кредит у мільйон карбованців.
відкривається кредіт в міліон карбованців
Обіжником від 11 грудня 1918 року Директорія постановила, що майно Російського товариства Червоного Хреста, яким ліквідаційні комісії Півдня й Південного Заходу розпоряджалися без права на обслуговування шпиталів і лікарень Української республіканської армії, зараховується за вартістю на рахунок ліквідації цього товариства; без згоди Відділу Народного Здоров'я майна не продавати й не вивозити.
ніякого продажу, ні евакуації майна, чи формування нових органів без згоди Відділу Народнього Здоровля не робити
Завідувача Поштово-телеграфного відділу З. Нечипоренка, який очолював Всеукраїнську поштово-телеграфну спілку, звільнено з посади за його проханням (став помічником); завідувачем призначено колишнього директора Загальної канцелярії Міністерства пошт і телеграфів Івана Симоновича Паливоду.
призначається бувший Директор Загальної Канцелярії Міністерств П. та Т. Івак Симонович Паливода
Завідувач Відділу Пошт і Телеграфів Паливода закликав усіх працівників поштово-телеграфного відомства й професійні організації працювати з найбільшою інтенсивністю в боротьбі «з чорносотенно-гетьманським урядом» і обіцяв після закріплення республіканського ладу надати професійним організаціям вільні права.
веде боротьбу з чорно-сотенно-гетьманським урядом й його наймитами за право на ВОЛЮ і ЗЕМЛЮ
Резолюція загальних зборів Вінницької організації УСДРП (доповідь В. Дудича): вітає Директорію, що підняла повстання проти гетьмана, закликає направити сили робітництва, вояцтва й селянства на її підтримку та застерігає від коаліції з буржуазією «по шляху Керенського»; обрано голову комітету В. Дудича.
Директорія Української Народньої Республіки вірно оцінила момент
Збори Вінницької організації УСДРП вимагають, щоб Директорія спиралася на організовану думку селянських, робітничих і військових організацій і скликала Українські Установчі Збори; УСДРП вважає боротьбу не лише національною, а й соціальним визволенням і закликає до порозуміння з демократією інших народів Європи.
Директорія буде сприяти заснован-ню, розвитку та об'єднанню селянських, робітничих і військових організацій
Нарада українських соціалістів-революціонерів 11 грудня у Вінниці просила Директорію відновити земельний закон Центральної Ради від 18 січня 1918 р. зі змінами: землі трудових господарств до 20 десятин лишаються за попередніми власниками; органами реформи є земельні комітети; права Центральної Ради до Установчих Зборів переходять до Директорії.
Землі трудових господарств всіх видів господарства і садиби в розмірі до 20 десятин залишаються за попередніми власниками
Збори Вінницької організації УСДРП обрали комітет: голова В. Дудич, члени Курінний, Козяк, Туменюк і Сиротюк; до Національного Союзу делеговано Дудича, Курінного й Козяка, до Демократичного центру — Дудича.
Після цього були переведені вибори в комітет, обібрано: Головою т. Дудича
Власний кореспондент «Вечера» повідомляв з Кременчука, що всі київські газети, які надходять туди, конфіскують на вокзалі одразу після прибуття потягів; траплялися випадки відбирання окремих номерів у пасажирів.
Всѣ приходящія въ Кременчугъ изъ Кіева газеты конфисковываются на вокзалѣ тотчасъ же по прибытіи поѣздовъ.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 12 грудня 1918 · 12-4145
«Слово» (передрук зведення на 9-ту ранку): на напрямку Пущі-Водиці — дрібні сутички розвідників.
Ніч у Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку: Пуще-Водиця дрібні сутички розвідчиків. ... Гребінки та Ромодану іде бій ... відійти на Носівку.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Четвер, 12 грудня 1918 року · 12-5468
«Армія»: те саме зведення — дрібні сутички розвідників біля Пущі-Водиці.
Ночь въ Кіевѣ прошла спокойно. На фронтѣ подъ Кіевомъ, въ направленіи Пуща-Водица мелкія стычки разведчиковъ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 12 грудня (29 листопада) 1918 · 12-1595
«Відродження» в тому ж зведенні читає напрямок як Мотовилівка–Боярка (OCR пошкоджений).
Ніч в Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку Ли... Боярка дрібні сутички розвідчиків. В районі Гребінки та Ромодану іде бій
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 16 грудня 1918 · 12-5622
Бюлетень штабу Директорії: розвідка дійшла до Ірпеня й Пущі-Водиці і ворога не зустріла.
11-го Грудня м. Бердичів захоплено військами Директорії.
Оцінка аналізу. Не вирішується остаточно: гетьманське зведення й бюлетень Директорії описують ту саму розвідку з протилежних боків, і «дрібні сутички» могли бути для однієї сторони несуттєвими. Назва «Мотовилівка–Боярка» у «Відродженні», найпевніше, помилка OCR, бо дві інші газети передають «Пуща-Водиця».
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 11 грудня 1918 · 12-4101
Товариш міністра закордонних справ: офіційних заяв про розрив перемир'я не давав, газетні звістки недостовірні.
він не давав жадних офіціяльних заяв представникам преси з приводу разрива перемирия
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 11 грудня 1918 · 12-4102
«Слово»: петлюрівський штаб у Василькові хоче зберегти згоду, німці вимагають виконувати договір.
Переговори велись в Васількові
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 11 грудня 1918 · 12-4091
За німецькими джерелами, у Житомирі й Бердичеві спалахнули бої німців із петлюрівцями, німці посилають під Київ гармати й кінноту.
В Житомирі і Бердичіві виникли бійки між німцями і петлюровським військом. Німцями відправлени в околиці Київа гармати і кавалерія для активного виступу проти петлюровців.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 16 грудня 1918 · 12-5622
Бюлетень Директорії: 11 грудня Бердичів узято, німці відступають на Житомир.
11-го Грудня м. Бердичів захоплено військами Директорії.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П'ятниця, 13 грудня 1918 року · 12-5510
Долгоруков: перемир'я німців із Петлюрою чинне й ускладнює перекидання військ.
не находитъ никакихъ основаній для тревоги и волненій Кіевскаго населенія
Оцінка аналізу. Перемир'я формально діяло: це визнають і гетьманське МЗС, і головнокомандувач, а переговори у Василькові тривали. Локальні сутички, найімовірніше, були, але звістка про «розрив» — газетне перебільшення: «Слово» з гетьманського табору подавало німецькі повідомлення як ознаку їхнього виступу проти Петлюри, тоді як за бюлетенем Директорії німці під Бердичевом відступали, а не наступали.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 грудня 1918 · 12-1534
«Відродження» 10 грудня: зв'язок із Фастовом, якого чекали «вчора», затримався через сутички німців із петлюрівцями.
відновлення телеграфічного зв'язку між Київом і Фастовом ... затрималось через сутички, які почались в районі Фастова між військами Петлюри і німцями.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 11 грудня 1918 · 12-4103
«Слово» 11 грудня: «учора» (тобто 10-го) в районі Фастова зав'язалися сутички.
вчора в районі Фастова стичкам між військом Петлюри та німецьким.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Четвер, 12 грудня 1918 року · 12-5470
«Армія» 12 грудня передає те саме повідомлення залізничників без дати.
начались бои между нѣмцами и петлюровскими отрядами
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 12 грудня 1918 · 12-4162
«Слово» 12 грудня ще раз друкує те саме повідомлення.
Відновлення телеграфної лінії меж Київом та Фастовом затрималось з за того, що в районі Фастова почались бої меж німцями та петлюровськими отрядами. ... Залізничники всього району розбігаються
Оцінка аналізу. Це одне повідомлення, яке «Відродження» мало вже 10 грудня, а «Слово» й «Армія» передрукували на день-два пізніше, не змінивши слова «вчора». Тож сутички під Фастовом відбулися, найпевніше, 9–10 грудня, а не 11-го, і 11 грудня їх не можна вважати новою подією.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 11 грудня 1918 · 12-4098
МЗС (через УТА, «Слово»): румунське військо виступило з Бессарабії й поспіхом посувається до Києва.
руминське військо виступило з Бесарабіі та спішно посозується до Київа.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 11 грудня (26 листопада) 1918 · 12-1535
«Відродження» передає ту саму офіційну заяву МЗС.
Министерство закордонних справ офіціяльно повідомляє, що румунське військо виступило в Бесарабії та спішно посувається до Київа
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 11 Декабря 1918 · 12-3256
«Вечер»: у Міністерстві шляхів жодних відомостей про рух румунів до Києва немає.
Въ министерствѣ путей сообщенія никакихъ свѣдѣній о продвиженіи румынъ къ Кіеву не имѣется.
Оцінка аналізу. Звістка МЗС, імовірно, була розрахована на заспокоєння населення: інших підтверджень немає, а відомство, що мало знати про рух ешелонів, його не підтвердило. Румунських військ у фактах наступних днів не видно.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 11 Декабря 1918 · 12-3254
«Вечер»: у Києві отримано «точні відомості», що Директорія перенесла резиденцію на станцію Миронівка.
Въ Кіевѣ получено точное свѣдѣніе о томъ, что такъ называемая директорія перенесла свою резиденцію на ст. Мироновка.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Четвер, 12 грудня 1918 року · 12-5471
«Армія» (номер 12 грудня) передруковує ту саму звістку.
Директорія перенесла свою резиденцію на ст. Мироновка
«Вістник УНР» (Директорія, 1918) (офіційний орган Директорії УНР) · 11 XII 1918 · 12-6647
«Вістник УНР»: постанова Директорії від 11 грудня видана у Вінниці.
відкривається кредіт в міліон карбованців
«Вістник УНР» (Директорія, 1918) (офіційний орган Директорії УНР) · 11/ХІІ—1918 · 12-6676
Обіжник Директорії від 11 грудня, Вінниця, підписаний членом Директорії Андрієвським.
ніякого продажу, ні евакуації майна, чи формування нових органів без згоди Відділу Народнього Здоровля не робити
Оцінка аналізу. Офіційні документи самої Директорії, датовані Вінницею, переконливіші за київську чутку; Миронівка могла бути місцем перебування окремих членів або штабу, але «резиденцією» Директорії 11 грудня була Вінниця. «Армія» передрукувала звістку «Вечера» на день пізніше.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П'ятниця, 13 грудня 1918 року · 12-5508
Долгоруков: мобілізація йде успішно, людей з'явилося достатньо.
Стратегическое положеніе по взглядамъ Главнокомандующаго въ настоящее время прочное и устойчивое
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Вчера въ 9 час. вечера · 12-3320
«Вечер»: 11 грудня з'явилося значно більше призовників, ніж за перші два дні, але прийом довелося продовжити.
Вчера въ 9 час. вечера истекъ трехдневный срокъ, назначенный для пріема въ войска подлежащихъ призыву лицъ
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа, 11 грудня (26 листопада) 1918 · 12-1529
«Відродження» (огляд преси): через ухилення довелося поставити рогатки на околицях і припинити видачу перепусток.
прийшлося поставити рогатки в околицях міста і перестати видавати пропуски на виїзд із Києва
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Середа, 11 грудня 1918 року · 12-5423
Фейлетон «Армії»: біля готелю на Хрещатику довгий «хвіст» молоді призовного віку по дозволи на виїзд від німецької влади.
Подъѣздъ извѣстной гостиницы на Крещатикѣ, гдѣ за послѣднее время шла запись добровольцевъ и около нея громадный хвостъ преимущественно молодежи призывныхъ возрастовъ ... разрѣшенія на выѣздъ ... выдававшіяся здѣсь же…
Оцінка аналізу. Масове ухилення засвідчують навіть проурядова «Армія» і заходи самої влади (застави, анулювання перепусток, продовження строку), тож оцінка Долгорукова — пропагандистська. Водночас наплив в останній день справді міг бути великим.
Цитата дня
Подъѣздъ извѣстной гостиницы на Крещатикѣ, гдѣ за послѣднее время шла запись добровольцевъ и около нея громадный хвостъ преимущественно молодежи призывныхъ возрастовъ ... разрѣшенія на выѣздъ ... выдававшіяся здѣсь же нѣмецкими властямиУ фейлетоні «Думки штатського» (III) автор пише, що київські батьки заявили протест проти дозволу учням поповнювати добровольчі дружини з охорони міста: вони бояться «згубного впливу казарм» і спокуси «міцних напоїв». Сам автор, пройшовши Києвом, бачив біля входу відомого готелю на Хрещатику, де останнім часом ішов запис добровольців, довгий хвіст молоді призовного віку — «ганебний хвіст утікачів», які стягли дозволи на виїзд за межі Києва, що там же видавали німецькі власті.
«Армія», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 · 12-5423
Ціна дня
чоловіче взуття (за картками)
148 крб за пара
склад №25, Поділ, Флорівська 4 (від 148 до 190) · «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 · 12-4113
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| газета «Нова Рада» | 40 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №234, с. 1 |
| автомобіль із німецького військового майна | 8 500 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №239, с. 4 |
| асигнування на утримання Українського козацтва | 900 000 крбаванс | «Відродження», газета (Київ, 1918), №206, с. 4 |
| закупівля галицьких книжок | 35 000 крбсума | «Відродження», газета (Київ, 1918), №206, с. 4 |
| закупівлі Українбанку в листопаді | 5 000 000 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №206, с. 4 |
| асигнування на культурно-просвітні потреби | 5 000 крбсума | «Відродження», газета (Київ, 1918), №206, с. 4 |
| річні видатки на штати канцелярії церковного управління на Україні | 588 800 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №207, с. 2 |
| передплата газети «Вечер» | 10 рубмісяць | «Вечер», газета (Київ, 1918), №54, с. 1 |
| передплата газети «Вечер» | 30 руб3 місяці | «Вечер», газета (Київ, 1918), №54, с. 1 |
| рядок петиту оголошення у головному тексті | 6 рубрядок | «Вечер», газета (Київ, 1918), №54, с. 1 |
| зберігання товару в закритому митному пакгаузі | 0,5 коппуд | «Вечер», газета (Київ, 1918), №54, с. 5 |
| борг міста Держбанку (позика комітету електропідприємства) | 80 000 рубсума позики | «Вечер», газета (Київ, 1918), №54, с. 5 |
| сума церковних, причтових і монастирських капіталів Київської єпархії | 9314088,53 крбсума | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 2 |
| марка (обмін на франки в Ельзасі) | 1,25 франкмарка | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 3 |
| жіноче взуття (за картками) | 140 крбпара | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| дитяче взуття (за картками) | 93 крбпара | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| календар на 1919 рік (відривний із спинкою, Дніпросоюз) | 5 крбштука | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| «Товариш» календар на 1919 рік | 1 крбштука | «Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 |
| державні асигнування на допомогу (духовенство/вчителі) | 15 000 000 крбодноразово | «Слово», газета (Київ, 1918), №60, с. 1 |
| внесок члена Собору на військовополонених | 30 крбособа | «Слово», газета (Київ, 1918), №62, с. 1 |
| передплата на тижневик «Козацька думка» | 2 грнмісяць | «Армія», газета (Київ, 1918), №30, с. 1 |
| передплата на газету «Відродження» (на 1 місяць) | 10 крбмісяць | «Армія», газета (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| передплата на газету «Відродження» (3 місяці) | 30 крб3 місяці | «Армія», газета (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| штраф за порушення правил вокзалу Київ | 3 000 рубштраф (до) | «Армія», газета (Київ, 1918), №30, с. 3 |
| кредит Відділу Народнього Здоров'я та опікування | 1 000 000 крбодноразово | «Вістник УНР» (Директорія, 1918), №1, с. 4 |
Оголошення дня
Продаж обуві населенню м. Київа на складі № 25 (Поділ, Флоровська № 4). Під час купівлі необхідно мати продовольчу карткуПродаж взуття населенню за картками: через надходження нової партії взуття і збільшення запасів управління особливоуповноваженого Міністерства продовольчих справ з постачання м. Києва оголошує, що з 10 по 22 грудня (щодня з 10 ранку до 2 дня) на складі №25 (Поділ, вул. Флорівська, 4) відбуватиметься продаж взуття; при купівлі потрібна продовольча картка з відміткою, на кожну картку відпускають стільки пар, скільки в ній зазначено осіб.
«Слово», газета (Київ, 1918), №58, с. 4 · 12-4112
Афіша й культура
Ще 3 у темі «Культура» нижче.
Погода
Театри й розваги працювали: Садовський давав «Суєту», Державний драматичний — «Лісову пісню», «Молодий театр» — «Чорну пантеру і Білого медведя», оперета — «Сільву», Великий театр мініатюр — два сеанси, ішов «Потік» Гальбе; студентський гурток «Мощь» влаштував бал у Купецькому зібранні на користь полонених, анонсовано екстрений симфонічний концерт, а записом на «Євгенія Онєгіна» займався комітет пожертв на Добровольчу армію (12-0680, 12-1526, 12-1527, 12-1528, 12-3271, 12-3270, 12-3272, 12-3037, 12-2984, 12-3425, 12-3275). Взуття за продовольчими картками на складі на Флорівській коштувало 148–190 крб (чоловіче), 140–179 (жіноче), 115 (підліткове) і 93 крб (дитяче); номер «Нової Ради» — 40 коп., «Слова» — 30 коп., передплата «Вечера» — 10 руб. на місяць, календарі на 1919 рік — від 1 до 5 крб, а німецькі автомобілі на Святошині Меринг купував по 8500 крб (12-4112, 12-4113, 12-4114, 12-4115, 12-0679, 12-4077, 12-3258, 12-4117, 12-4118, 12-0904). Стояв мороз: учні-дружинники в кожушках, валянках і касках із двоголовим орлом вартували біля Педагогічного музею під триколором; газети виходили з позначкою військової цензури, на яку скаржився Дон-Амінадо, а «Слово» викривало передрук «Протоколів сіонських мудреців» у правій «Нашій Родині» (12-5424, 12-5425, 12-3290, 12-3291, 12-3292, 12-3303, 12-3281, 12-4116).
Товариш міністра закордонних справ Галін заявив, що не давав офіційних заяв пресі про розрив перемир'я між німцями й повстанцями і що такі повідомлення в газетах не відповідають дійсності.
він не давав жадних офіційних заяв представникам преси з приводу розриву перемир'я між німцями й повстанцями
Товариш міністра закордонних справ Галіп заявив, що не давав жодних офіційних заяв пресі щодо розриву перемир'я між німцями й повстанцями; газетні повідомлення про це недостовірні.
він не давав жадних офіціяльних заяв представникам преси з приводу разрива перемирия
Під час мобілізації в грудні 1918 року від призову не звільнили приват-доцентів, асистентів і частину осіб, залишених при Київському університеті для підготовки до професорського звання.
Не освобождены также отъ призыва привать-доценты и ассистенты.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
9 грудня до голови урядової комісії з управління господарством м. Києва І. Н. Дякова завітали секретар французького консульства Мулен і бельгійський консул Гретер й мали розмову про організацію зустрічі союзників, що мають приїхати.
завітали секретарь французького консульства д. Мулен і бельгійський консул д. Гретер
Прізвище консула в №57 — «Мулен», тут «секретар французького консульства».
Дипломатичний представник української влади в Яссах Коростовець телеграфує МЗС: треба негайно заготувати помешкання для французьких дипломатичних представників, приїзд яких до Києва очікується в найближчі дні.
неодмінно треба негайно заготувати помешкання для Французьких дипльоматичних представників
До Києва повернулися уповноважені німецького командування, що вели переговори з уповноваженими петлюрівського штабу у Василькові; петлюрівський штаб хоче зберегти згоду й не вдаватися до воєнних дій, німці ж вимагають повного виконання договору про перемир'я.
Переговори велись в Васількові
Переговори на підступах до Києва, дата — не раніше 9 грудня.
У зв'язку з призовом осіб від 20 до 30 років голова урядової комісії з управління господарством м. Києва І. Н. Дяков просив звільнити від мобілізації бодай частину вчителів міських шкіл Києва.
Дяков прохав про увільнення від мобілізації хоч частину учителів міських шкіл Київа.
Мобілізація за законом 5 грудня 1918.
Собор ухвалив статут про пенсії духовенства: ввести його в життя з 1 січня 1919 року; нинішнім пенсіонерам видавати пенсію за новим статутом з цього строку; делегувати до законодавчої палати представника для захисту проведення статуту.
Ввести в життя цей статут а першого січня 1919 року.
Пропозицію прот. Станіславського прийнято.
У середу 11 грудня Головнокомандувач генерал-лейтенант князь Долгоруков запросив до себе редакторів усіх київських газет; повідомлення про розмову «Армія» надрукувала під заголовком «Головнокомандувач про поточний момент».
Вь срежу 11 с. декабря къ Главнокомандующему всѣми вооруженными силами на Украинѣ генералъ-лейтенанту князю Долгорукому были приглашены редакторы всѣхъ Кіевскихъ газетъ
Читано з OCR-тексту. Дату «в середу 11 грудня» прочитано з OCR («Вь срежу 11 с. декабря»).
Військового міністра гетьманського уряду генерала Шуцького звільнено з посади на його прохання; причиною називали різке погіршення здоров'я після тяжкого поранення в голову на війні. Обов'язки міністра тимчасово виконував його перший помічник генерал Прохорович.
Военный министръ ген. Шуцкой освобожденъ согласно прошенію отъ исполненія обязанностей министра.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Ректор Київського університету професор Є. В. Спекторський разом із деканами просив військову владу звільнити від призову студентів старших курсів медичного факультету, які працювали в лікувальних закладах; відповіді не було, і багато студентів-медиків мусили з'явитися на призов.
Ректоръ кіевскаго университета проф. Е. В. Спекторскій совмѣстно съ деканами факультетовъ посѣтилъ военныя власти и возбудилъ ходатайство объ освобожденіи отъ призыва студентовъ старшаго курса медицинскаго факультета.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
11 грудня 1918 року відбулося засідання Єврейської громадської ради Києва: голова М. С. Сиркін заявив, що громада як орган єврейської автономії перебуває в непевному становищі, бо невідомо, чи визнає її чинна влада; правлінню доручили домагатися визнання прав громади, а до правління обрали Шлейфера, Вайншельбойма й Розенштейна. Бунд і об'єднані єврейські соціалісти відмовилися брати участь у президії.
Еще неизвѣстно, санкціонирована ли община нынѣшней властью
Пленарне засідання Собору 9 грудня: ухвалено, що Собор передає справу реформи духовної школи на вирішення Вищому церковному управлінню, яке враховуючи проект комісії і проект Св. Синоду 1911 р., має вирішити питання не пізніше 1 травня 1919 р. в напрямі посилення церковно-пастирського характеру духовної школи; окремо прийнято §§ 13, 14, 15 і 18 проекту комісії про владу єпархіального єпископа.
вирішить цю справу не пізніще першого травня 1919 року в розумінні збільшення в духовній школі церковно-пастирського напрямку.
Звіт за 9 грудня, друкований 11 грудня.
На засіданні Собору 9 грудня Соборна рада подала прохання про звільнення членів Собору від мобілізації; відповіді ще не було, тож Собор ухвалив обрати делегацію для клопотання з цього приводу (делегатами обрано д. Богоявленського й д. Погребного). Це продовження теми мобілізації за законом 5 грудня.
Соборною Радою подано кому слід прохання про звільнення членів Собору від мобілізації. Відповіді немає.
На засіданні ради міністрів 9 грудня заслухано законопроекти про асигнування на поточні видатки Військового міністерства та міністерства фінансів; державний контролер Петров запропонував міністерствам надіслати відомості про невитрачені кошторисні кредити для скорочень кошторисів.
На засіданні ради міністрів 9 грудня було заслухано ряд законопроектів про асігнування на біжучі витрати Військового міністерства та міністерства фінансів.
У Володимирському соборі на час Різдвяного посту по неділях правляться урочисті вечірні з акафістами та загальнонародним співом, після акафіста — релігійно-моральна бесіда: 1 грудня (18 листопада ст.ст.) бесіда настоятеля о. І. Н. Корольков, 8 грудня (25 листопада) о. І. П. Кречетович; наступні — 15 грудня (2 грудня) о. О. Покровський і 22 грудня (9 грудня) о. Г. Тихомиров.
Акафисты и религіозно-нравственныя бесьды во Владимірскомь соборь.
Вказано дати в обох стилях.
9 грудня правління Київської професійної спілки журналістів порушило питання про тяжке становище родин журналістів, що підлягають мобілізації; визнано необхідним вимагати від редакцій і видавництв зберігати за призваними посади й заробіток та організувати допомогу родинам; загальні збори членів призначено на неділю 15 грудня о 4 годині дня (якщо не збереться кворум — того ж дня о 5 годині вечора).
Загальні збори членів проф. спілки призначене на неділю, 15 грудня, о 4 годині дня.
Вечірнє засідання 11 грудня ухвалило створити «Тимчасову Соборну комісію» з повноваженням разом із Собором єпископів у разі конфлікту з Державою приймати постанови, зумовлені необхідністю; на її утримання виділяють кошти із соборних сум (добові) та за потреби на канцелярію.
Організуємому органові надається назвисько «Тимчасова Соборна комісія».
Головний військовий прокурор звернувся до Державного сенату з поданням про існування в Україні смертної кари: Тимчасовий уряд скасував її законом 12 березня 1917 р., і закон діяв в Україні й після проголошення незалежності; 26 липня 1918 р. український уряд видав низку законів про заходи боротьби з порушниками спокою, що передбачають військовий суд; прокурор просить роз'яснити, чи скасовано ними закон про скасування смертної кари; питання передано на розв'язання Загального присутствія кримінального генерального суду Державного сенату.
Главный военный прокуроръ вошелъ съ представленіемъ въ державный сенатъ по вопросу о существованіи на Украинѣ смертной казни
Читано з OCR-тексту. Хронічка військова; позиція газети не виражена.
Війська Антанти висадилися на Чорноморському узбережжі; петлюрівці увійшли в Одесу без бою 10 грудня 1918 р.; наступного дня представник Антанти Енно наполегливо рекомендував німецькому командуванню допомогти гетьманові втримати владу.
Наступного ж дня відомий всім представник держав Згоди (Антанти) Енно настійливо рекомендує німецькому командуванню допомогти Гетьману утримати владу
Мирова делегація, обрана Єврейським національним зібранням у Києві, мала незабаром виїхати за кордон до Гааги; якщо від'їзд затримається, делегацію очолить у Лондоні її голова Усишкін.
Мирова делегація, обрана в Київі Єврейським Національним Зібранням, незабаром має виїхати за кордон до Гааги.
Прізвище «Усишкін» за OCR.
Єврейська мирна делегація, обрана Єврейськими національними зборами для мирного конгресу, найближчими днями мала виїхати до Німеччини, а тимчасово перебувати в Гаазі; головою делегації був М. Усишкін.
Еврейская мирная делегація, избранная еврейскимъ національнымъ собраніемъ на мирный конгрессъ, въ ближайшіе дни выѣзжаетъ въ Германію.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Всеросійський комітет допомоги військовополоненим збирається звернутися до всіх установ, що допомагають полоненим, з пропозицією організувати нараду; планують створити в Києві міжнародний комітет допомоги з представників нейтральних і союзних держав.
думають утворити в Київі міжнародній комітет по допомозі
Начальник штабу Гетьмана надіслав митрополитові Антонію листа від імені Гетьмана про неможливість для міністерства сповідань звільнити нині Митрополитанський будинок через відсутність у Києві відповідного приміщення; Собор ухвалив «прийняти до уваги».
Начальника Штабу Пана Гетьмана Всієї України до Митрополита Антонія про неможливість для міністерства сповідань звільнити в сучасний мент Митрополітанський будинок, з огляду на відсутність в м. Київі відповідного помешкання. Собор ухвалює: прийняти до уваги.
Раніше Собор просив повернути Митрополитанський будинок (там розташована й редакція «Слова»).
Єпископ Пимен оголосив заяву 37 членів Собору про бажаність видавати духовенству допомогу нарівні з сільськими вчителями з тих 15 мільйонів карбованців, які асигновані державою.
Єпископ Пимен оголошує заяву 37 ... про бажанність видачи допомоги духовенству нарівні з сельским вчителем з тих 15 мільонів, які асігновані Державою.
Київська духовна академія за проєктом статуту — науково-освітня інституція для розроблення богослов'я в православному напрямку; київський митрополит — її почесний покровитель; академія має право присуджувати ступені кандидата, магістра й доктора.
Київська Православна Духовна Академія є науково-освітня інстітуція з метою розроблення теольогичної науки в православнім напрямкові ... присвоєння степенів кандідата, магистра і доктора
Собор відхилив проєкт поділу церкви на три митрополичі округи (Київський, Харківський, Одеський), визнавши його передчасним і малокорисним; пропозицію зробити митрополитом кожного єпархіального архієрея (Бич-Лубенський) на голосування не ставили.
Комісія по цілому ряду мотивів визнала цю думку передчасною й малокорисною для церкви української.
Тут уривчастий OCR; зміст відновлено за суміжними рядками.
Собор ухвалив продовжити повноваження членів Собору до скликання другого Собору й домігся, щоб на час роботи їх звільнили від повинностей, а законовчителі й особи на державній чи громадській службі залишалися на посадах з утриманням.
звільнення від повинностей членів Собору під час праці
За розпорядженням міжвідомчої комісії для військових потреб учора, 11 грудня, реквізовано приміщення найбільшої кав'ярні в Києві «Франсуа» на Фундуклеївській вулиці, № 17.
самой обширном кофейми вь Кіеві «Франсуя», на Фундуклеевской ул., № 17
Читано з OCR-тексту. Дату «вчора» обчислено від дати номера (12 грудня).
11 грудня 1918 року Правління вирішило запросити відомості про залишки матеріалу від павільйону Громади на виставці (серед іншого — 8 «бровен»), а Єремієва й Ковеня відрядити для переговорів за рапортом юрисконсульта.
од павільону
Читано з OCR-тексту. Слово «бровен» — ймовірно бруси/балки; число прочитано приблизно.
На вчорашньому засіданні Всеукраїнського церковного собору (11 грудня) без дебатів прийнято доклад урядової комісії про штати канцелярії церковного управління на Україні: загальна сума щорічних видатків на утримання складала 588 800 карбованців з державної скарбниці.
На вчорашньому засіданні всеукраїнського церковного собору прийнято без дебатів доклад урядової комісії про штати канцелярії церковного управління на Вкраїні, згідно з котрим загальна сума річних видатків по утриманню службовців ... доходить до 588.8
Дата: «вчора» відносно номера від 12 грудня — 11 грудня.
Оголошення: Російське товариство Червоного Хреста приймало пожертви на допомогу військовополоненим — грошима в канцелярії головноуповноваженого (вул. Бульварно-Кудрявська, 18а, з 10 до 3 год.), в управлінні складами (вул. Велика Володимирська, 67) і на Київському складі Червоного Хреста (вул. Павлівська, 29) — грошима й речами. Пожертви надходили до комітету під головуванням дружини пана гетьмана.
Всѣ пожертвованія поступаютъ въ распоряженіе Комитета, образованнаго подъ предсѣдательствомъ супруги Пана Гетмана
Слово «военнопленным» прочитано з OCR «ВОЕННОЛЬНЫМЬ».
У Києві відбулася низка нарад українських соціалістів-федералістів щодо поточного моменту: вони вважали, що українці не можуть мати контакту з більшовицьким урядом, але й не мають підстав вести з ним збройну боротьбу; партія вела переговори з національними групами й соціалістичними партіями, зокрема єврейськими.
Въ послѣднее время состоялся рядъ совѣщаній украинскихъ соціалистовъ-федералистовъ, на которыхъ обсуждался вопросъ объ отношеніи къ текущему моменту.
Дата номера газети; точні дати нарад не вказано.
Собор 10 грудня о 9 год. ранку під головуванням митрополита Антонія розглядав аграрне питання: єпископ Никодим доповів протокол економічної комісії; комісія за проектом міністерства земельних справ пропонувала поширити селянське землеволодіння (держава закуповує землі, розпорядок через Земельний банк); частина членів Собору (Романенко, Веніамин та ін.) заявила, що це не справа Собору.
Хто Мене поставив судити, чи ділити меж вами?
Тема: земельна реформа гетьманської доби; прот. Станіславський і архімандрит Тихон обрані Собором до державної аграрної комісії.
Директиви Собору уповноваженим до державної аграрної комісії, ухвалені голосуванням: Собор стоїть за принцип платного відчуження землі; щодо монастирських і церковних земель уповноваженим буде дано окремі вказівки. У дискусії зазначалося, що за проектом державної аграрної комісії примусовому продажу підлягають землі понад 150 десятин, крім культурних господарств (при цукроварнях, селекційних станціях тощо).
Собор стоїть за прінціп платнього відчуждення землі
Це проект аграрної реформи гетьманського уряду; порядок і зміст у колонці перемішані OCR.
Ліснянський жіночий монастир, евакуйований 1915 р. з Холмщини, утримував школи й притулок для 251 дівчинки; наприкінці грудня 1917 р. в Бессарабії його обікрали солдати, що поверталися з фронту; 1918 р. через засуху врожай мізерний — монастир просить допомоги в міністерств опікування, сповідань та Червоного Хреста України.
Ліснянський жіночий манастир за тридцять років свого істнування дуже поширив виховально-просвітню діяльність
Поза Києвом; благодійне звернення. Назва монастиря в OCR — «Ліснянський».
9 грудня Собор окремим голосуванням ухвалив §§ 13, 14, 15 і 18 проекту освітньої комісії (про зміцнення влади єпархіального єпископа в духовній школі) незалежно від решти проекту; пропозицію Д. Богоявленського і Д. Погребного цього змісту прийнято; проект освітньої комісії про духовні жіночі школи прийнято з незначними змінами.
Голосованням ухвалюються зазначені пункти прийняті незалежно від проекту комісії.
У міській управі триває запис громадських організацій і приватних осіб, які бажають взяти участь у зустрічі представників союзних держав; за вчора зареєстровано південнослов'янський відділ, київське естонське товариство, Київський англійський християнський союз, військово-промисловий комітет і Всеукраїнську батьківську організацію.
Впродовж вчорашнього дня зареєстровано такі організації: південно-славянський відділ, київське естонське товариство, київський англійський хрістиянський союз, військово-промисловий комітет і всеукраїнська батьківська організація.
Вчора = 11 грудня 1918.
Пленарне засідання Всеукраїнського Православного Церковного Собору (третя сесія) відкрилося о 10-й годині ранку під головуванням митрополита Антонія; член Собору Д. Сухаренко доповів, що за розпорядженням Військового міністра від 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму й звільняються від військової повинності; Військовий міністр просив Собор обрати кількох осіб для допомоги секретарю.
Пленарне засідання 9-го грудня 1918 року. Засідання відкрито в 10 годин ранку. Головує митрополит Антоній. ... по распорядженню Військового Міністра од 10 грудня 1918 року члени Собору прирівняні до членів Сейму і од військової повинності звільняються
У заголовку «9-го грудня», але в тексті згадано розпорядження 10 грудня й протоколи засідань 9–10 грудня, тому засідання, імовірно, відбулося 11 грудня; OCR цифри ненадійний.
На Соборі обговорювали тимчасовий статут Київської духовної академії (затверджений цивільною владою без зносин з духовною): митрополит Київський — почесний покровитель академії; рада академії має подати проєкт нового статуту; озвучено, що академія існує три століття.
Всеукраїнський Церковний Собор з особливою увагою відноситься до історичних заслуг Київської Духовної Академії перед Церквою, перед теологичною наукою і батьківщиною протягом трох століть існування її
Подробиці за 11–12 грудня; на с. 2 продовження: дискусії були «дуже гострі», хтось називав статут «мертвонародженою дитиною більшовицької формації».
Під час дискусії на Соборі кілька виступаючих (єпископ Прокопій, Скринченко та інші) гостро критикували Київську духовну академію за те, що вона нібито «повернулась задом до церкви», а її тимчасовий статут називали мертвонародженою дитиною більшовицької формації й пропонували повернутися до старого; представники академії — професори й колишні учні — заперечували.
Устав академії називали мертвородженною дитиною большовистскої формації, і пропонували зараз же геть відкинути його цілком, повернувшись до старого уставу.
Церковний Собор без обговорення затвердив положення про Вище Церковне Управління; митрополит Антоній пояснив, що Вища Церковна Рада замінює собою обер-прокурора; архієпископ Євлогій доповів, що Собор єпископів уже розпочав роботу, а скоро почне її й Вища Церковна Рада.
Мит. Антоній пропонує ... положення про Вище Церковне Управління вже проводиться в життя ... Собор Єпископів вже розпочав свою діяльність. Скоро, Бог дасть, розпочне свою діяльність і Вища Церковна Рада
Дата засідання — за ймовірним датуванням 11 грудня (в тексті «9-го»).
На засіданні Церковного Собору ухвалили без змін штати канцелярій при Раді єпископів і Вищій Церковній Раді з примітками митрополита Антонія й Скринченка: урядовцями канцелярії можуть бути як духовні, так і цивільні особи, а канцелярія підлягає Вищій Церковній Владі; д. Панчевський запитав, чому однакові посади для духовних призначає Собор єпископів, а для цивільних — Вища Церковна Рада.
Штати канцелярій з примітками Митрополита Антонія і Д. Скринченка ухвалюються цілком і без змін. ... Д. Панчевський з приводу оголошених пунктів робить запитання
Митрополит Платон доповів Собору про зміни в Тимчасовому статуті Київської духовної академії; відповідно до § 41 ректорові, проректорові й іншим особам академії встановлено межі відпусток (проректору — понад 14, але не більше 29 днів; іншим — понад 20 днів, але не більше 4 місяців); студентам обов'язкові щоденні ранкова й вечірня молитви, участь у богослужінні та двічі на рік сповідь і причастя.
Кождоденно рано і вечером загальні молитви, сослуженння в храмі, дійсна участь студентів в богослужінні, ... двох разова сповідь на рік і причастіє Св. Таін
Подробиці статуту читаються частково через OCR.
Собор обговорював статут Київської духовної академії: за поправкою Бича-Лубенського ректор академії має бути в єпископському сані й настоятелем Братського монастиря, як і досі; поправку ухвалила більшість голосів. Поправку про затвердження вищих учених ступенів Вищою Церковною владою відкинуто.
ректор академії був в єпископському сані і настоятелем Братського манастиря, як це було досі.
На засіданні Собору преосв. Василій заявив, що Рада академії не зверталася до міністерства з проханням затвердити статут і не одержувала від міністерства паперу про затвердження ректора; Собор прийняв перші пункти статуту (1–4) одноголосно, а 5-й пункт про ректора викликав суперечку.
Совіт академії не звертався до міністерства з проханням про затвердження статуту
OCR місцями розірваний.
Професори академії захищали право академії присуджувати вчені ступені (інакше вона втратить автономію); поправку про те, що це право належить Вищій Церковній владі, Собор більшістю відхилив і затвердив редакцію комісії; відхилено також поправки Скринченка про втручання міністерства.
Професори академії гаряче захищали право академії давати учені ступіні
Собор обговорив доклад урядової комісії про утворення митрополичих округів на Україні (проєкт — Київський, Харківський, Одеський); докладчик свящ. Лобов, Бричкевич захищав поділ церкви на округи, єп. Никодим пояснив, що московський Собор залишив це на пізніше; Собор відклав питання до часу, коли його вирішить Український Собор.
Но комісія по цілому ряду мотивів визнала цю думку передчасною й малокорисною для церкви української
За словами Долгорукова, стратегічне становище «міцне й стійке»: петлюрівські війська поступово розкладаються, солдати розбігаються, а в Петлюри бракує грошей і матеріальних засобів; мобілізація для поповнення урядових військ іде успішно — з'явилося достатньо людей, бойових припасів і всіх видів постачання вистачає.
Стратегическое положеніе по взглядамъ Главнокомандующаго въ настоящее время прочное и устойчивое
Читано з OCR-тексту. Оцінка командування гетьманських військ; надалі Київ упав за кілька днів.
Про перемир'я, укладене німцями з Петлюрою, Долгоруков сказав, що воно ускладнює обстановку, бо в деяких випадках позбавляє можливості перекидати війська для підтримки авангардів, але підстав для тривоги київського населення немає, а сил вистачить, щоб тримати Київ до приходу союзників, чиє прибуття затримується лише технічними умовами.
не находитъ никакихъ основаній для тревоги и волненій Кіевскаго населенія
Читано з OCR-тексту. Перемир'я німців із Директорією — подія 10–11 грудня, що передувала капітуляції гетьмана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Митрополит Платон на соборі прочитав від імені «Освіти» доклад про автономію Київської духовної академії та проект «Тимчасового статуту академії»; після цього собор перейшов до постатейного читання проекту статуту.
митрополит Платон прочитав від імені „Освіти" доклад про автономію київської духовної академії і „Тимчасового статуту академії"
Дата — 11 грудня (засідання «вчора»); OCR пошкоджене, атрибуція докладу («Освіти») невпевнена.
Ген. Макензен відмовився визнати умови перемир'я, укладеного в Спа, обов'язковими для своєї армії, поки не буде дозволено повернути війська до Німеччини в повному бойовому ладі; за відомостями з Києва, Антанта визнала можливим зробити для нього виняток.
Макензен відмовився визнати умови перемирья, утвореного в Спа
Не Київ; чутка/політичні відомості, отримані в Києві.
Собор ухвалив просити митрополита Платона звернутися від Собору до Держави з проханням асигнувати кошти на місію за кордоном, де проживають православні українці; звіт про мандати — 38 осіб отримали мандати від повітових зібрань.
звернутись з проханням до Держави про асігнування коштів на місію, за кордоном де проживають православні українці
OCR місцями розірваний.
Протоієрей Станіславський і архімандрит Тихон, обрані Собором до державної аграрної комісії для захисту церковних інтересів, доповіли: 10 грудня о 2 год. дня остаточно має вирішитися питання про примусове відчуження землі понад 150 десятин; монастирські землі пропонувалося залишити за монастирями.
питання про примусове одібрання землі поверх 150 десятин.
OCR колонки сильно перемішаний; цифра 150 десятин ймовірна.
Під час дискусії на Соборі промовець висловив думку: «За чотири мільйони землі вона [влада] хоче мати мільйон штиків, а самі землевласники дуже охоче йдуть під штики»; представник влади, за словами Рабцова, «шукає в нас підтримки», але Церква повинна бути аполітичною.
Церква повинна бути аполітична, і втручання в політику для неї може мати негарні наслідки.
Окремі репліки з дебатів; OCR колонки перемішаний, авторство реплік ненадійне.
Під час засідання 9 грудня архімандрит Веніамін, ректор семінарії, виступив проти виборності ректорів і вчителів: «педагогічний персонал» не може впливати на вибір, а єпископ — найближчий начальник духовної школи; Д. Скриченко заперечував проти виборчого принципу; постановлено, що вибір кандидатів на вчительські посади має належати єпархіальним єпископам, а не педагогічним радам, а виборні ректори затверджуються міністерством сповідань.
Час захоплення виборчим принципом приходить до кінця.
OCR сильно перемішаний; суть дебатів реконструйована приблизно.
В обговоренні освітньої реформи на Соборі прозвучали аргументи, що серед учнів нижчих духовних шкіл не менше 40% іносословних (за статистикою однієї з єпархій), а «природна смерть» духовної школи пояснюється воєнним реквізиційним використанням шкільних приміщень і дорожнечею, через що навчальний рік скорочували до декількох місяців.
духовні школи під час війни ранійш других шкіл були реквізовані для військових потреб.
OCR зіпсований; єпархія вказана неповно («...ської єпархії»).
Оперативна зведення штабу Головнокомандувача станом на 9 год. 11 грудня 1918: ніч у Києві пройшла спокійно; на фронті під Києвом у напрямку Пуща-Водиця — дрібні сутички розвідників; у районі Гребінки та Ромодана йде бій; на Хорольському напрямку гетьманські частини мають успіх; вчора довелося залишити станцію Ніжин і відійти на Носівку.
Оперативна зведення штабу головнокомандувача до 9 години 11 грудня: ніч у Києві минула спокійно; під Києвом у напрямку Пущі-Водиці відбулися дрібні сутички розвідників, у районі Гребінки та Ромодана точиться бій, а на Хорольському напрямку частини мають успіх; з ст. Ніжин відділ відійшов на ст. Носівку.
Ніч в Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку Ли... Боярка дрібні сутички розвідчиків. В районі Гребінки та Ромодану іде бій
Назви станцій частково пошкоджені в OCR; повідомлення підписав генерал-квартирмейстер.
Ніч у Київі пройшла спокійно. На фронті під Київом в напрямку: Пуще-Водиця дрібні сутички розвідчиків. ... Гребінки та Ромодану іде бій ... відійти на Носівку.
Зведення на ранок 11 грудня; друкується в номері 12 грудня. Колонки в OCR перемішані, але ключові назви читаються.
Зведення штабу головнокомандувача на 11 грудня: за день на фронті під Києвом і в самому місті було тихо, на Хорольському напрямку частини посуваються далі.
За день на фронті під Київом та в самому місті тихо. На Хорольському напрямку ми посуваємо далі супротивника.
У Педагогічному музеї містилася канцелярія київських бойскаутів і штаб учнівської дружини, утвореної злиттям скаутів з учнівською дружиною при штабі генерала Кірпичова; у саду музею новачків навчали стройової, володіння гвинтівкою й вартової служби.
все началось со слiянія кіевскихъ бойскаутовъ съ ученической дружиной при штабѣ генерала Кирпичева... Въ саду музея мы обучаемъ новичковъ строю, владѣнію винтовкой, несенію караульной службы
Нарис Івана Лукаша «Скаут, будь готов!».
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача №32 (на 20 годину 11 грудня 1918 року), протягом дня на фронті під Києвом і в самому місті було спокійно.
Въ теченіе дня на фронтѣ подъ Кіевомъ и въ самомъ городѣ спокойно.
11 грудня 1918 року головноначальствуючий Києва та околиць Б. Арсеньєв у супроводі військових і варти об'їхав усі райони міста, перевіряючи хід мобілізації та загальний стан районів.
Вчера главноначальствующій г. Кіева и его окрестностей Б. Арсеньевъ въ сопровожденіи военныхъ чиновъ и варты объѣзжалъ всѣ районы г. Кіева
З місцевих німецьких офіційних джерел отримано повідомлення, що в Житомирі й Бердичеві спалахнули бої між німцями й петлюрівськими військами; німці відправили в околиці Києва гармати й кавалерію для активних дій проти петлюрівців.
В Житомирі і Бердичіві виникли бійки між німцями і петлюровським військом. Німцями відправлени в околиці Київа гармати і кавалерія для активного виступу проти петлюровців.
За «В.П.Н.».
Німецьке пресбюро: біля станції Миронівка німецька залога відбила напад республіканського (петлюрівського) війська; біля Сміли роззброєно 70 республіканських солдатів при спробі роззброєння німців.
Біля Сміли було роззброєно 70 республіканських салдатів при спробі роззброєння німців.
Миронівка й Сміла — на підступах до Києва з півдня.
За повідомленням газети («І. Н.»): відновлення телеграфного зв'язку Київ—Фастів затрималося через сутички в районі Фастова; мешканці району покидають насиджені місця й тікають у всі боки; обидві сторони стягують війська.
Мешканці району ... спішно покидають насижені місця і тікают у всі боки.
Додаткові деталі до попереднього факту про Фастів.
До учнівської дружини в Києві приймали всіх із 16 років, молодших — лише з письмової згоди батьків; неприйняті шестикласники надсилали депутації та петиції (одна мала 400 підписів). Дружина несла службу зв'язку, супроводжувала транспорти й обози, тримала варту і мала обслуговувати санітарні та харчові пункти.
Принимаемъ всѣхъ, начиная съ 16 лѣтъ... Если меньше 16 лѣтъ, мы принимаемъ только по письменному согласію родителей.
О 9-й вечора 11 грудня 1918 року сплив триденний строк явки призовників до війська; у Либідському районі офіційно оголосили, що прийом мобілізованих триватиме й 12 грудня. За 11 грудня на приймальні пункти з'явилося значно більше призовників, ніж за перші два дні.
Вчера въ 9 час. вечера истекъ трехдневный срокъ, назначенный для пріема въ войска подлежащихъ призыву лицъ
Вік призовників у OCR: «отъ 19 до 80[30?]-тилѣтняго возраста» — верхня межа непевна.
Оперативна зведка №28 (на 20 год. 9 грудня 1918): протягом дня на фронті під Києвом і в самому місті спокійно; у напрямі Крут, у районі Гребінки й Ромодана без особливих змін. Зведення до 20 год. 10 грудня: протягом дня на фронті під Києвом і в місті спокійно.
На протязі дня на фронті під Київом і в самому місті спокійно.
Дати з заголовків зведень.
До Києва надійшла звістка, що Директорія перенесла свою резиденцію на станцію Миронівка.
Въ Кіевѣ получено точное свѣдѣніе о томъ, что такъ называемая директорія перенесла свою резиденцію на ст. Мироновка.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство закордонних справ офіційно повідомило, що румунське військо виступило з Бессарабії та спішно посувається до Києва.
руминське військо виступило з Бесарабіі та спішно посозується до Київа.
Інформація УТА; чи правдива — з тексту не ясно; сприйнято як офіційну заяву.
У Києві отримано відомості, що так звана Директорія перенесла свою резиденцію на станцію Миронівку.
в Київі отримані певні відомости про те, що так звана директорія перенесла свою резіденцію на ст. Миронівку.
Початок повідомлення про місце перебування Директорії зіпсовано OCR.
Оперативна зведення Штабу головнокомандувача на 9 годину ранку 11 грудня 1918 року: ніч у Києві минула спокійно; на фронті під Києвом у напрямку Пуща-Водиця — дрібні сутички розвідників.
Ночь въ Кіевѣ прошла спокойно. На фронтѣ подъ Кіевомъ, въ направленіи Пуща-Водица мелкія стычки разведчиковъ
Читано з OCR-тексту. Зведення датовано 11 грудня, надруковано 12 грудня.
У районі Гребінка та Ромодан іде бій, причому українські (гетьманські) частини на Хорольському напрямку мають успіх; учора загін змушений був залишити станцію Ніжин і відійти на станцію Носівка.
Вчера нашь отрядь принуждень быль очистить станцію Нѣжинъ и отойти на ст. Носовку
Читано з OCR-тексту. Назви вузлових станцій у OCR зіпсовані («Хороль», «Носовку» — Носівка). Колонки зведення перемішані.
Нових мобілізованих Долгоруков запропонував використати виключно для оборони Києва; нових наборів поки не передбачається, вирішено обмежитися вже проведеними.
Вновь мобилизуемыхъ предположено использовать исключительно для обороны г. Кіева; новыхъ наборовъ пока производить не предполагается
Читано з OCR-тексту. Слова головнокомандувача 11 грудня, надруковані 13 грудня.
24-й бюлетень штабу (за 11 грудня): розвідка українських військ дійшла до річки Ірпінь і Пущі-Водиці під Києвом, ворога не зустріла; 11 грудня військами Директорії захоплено Бердичів, німці відступають на Житомир і Рейгород.
11-го Грудня м. Бердичів захоплено військами Директорії.
Читано з зображення. Частину прізвищ сіл у бюлетені не розібрано.
За бюлетенем №24 англо-французька делегація звернулась до командувача Миколаївською групою Директорії щодо вільного проїзду німців додому; два ешелони німців кричали «ура» Отаманові Петлюрі, а під Миколаєвом точився впертий бій.
Два ешелони німців кричали „ура" Отаману Петлюрі.
Читано з зображення.
Уповноважений з постачання Добровольчої армії генерал Філатьєв повідомив, що останнім часом до Києва прибуло багато окремих осіб і представників організацій, які хотіли допомогти армії; при особливому уповноваженому створено раду з представників комітету з прийому пожертв для Добровольчої армії, Ради державного об'єднання Росії, Київського й Ростовського воєнно-промислових комітетів та колишнього члена Державної ради О. Гучкова.
За послѣднее время въ Кіевъ прибыло много отдѣльныхъ лицъ и представителей общественныхъ организацій, которыя желали оказать содѣйствіе снабженію арміи.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Начальник канцелярії Військового міністерства оголосив: у добровольчих дружинах виявлено вихованців середніх навчальних закладів молодше 18 років; військовий міністр наказав негайно відкомандирувати їх із добровольчих дружин і передати до дружин скаутів («бойскоутів»).
въ добровольческихъ дружинахъ находятся воспитанники среднихъ учебныхъ заведеній моложе 18 лѣтъ ... немедленно откомандировать изъ добровольческихъ дружинъ и передать въ дружины бойскоутовъ
Читано з OCR-тексту. Слово «бойскоутов» читається з OCR («бойскоу...»); підписав генеральний хорунжий Ковалевський.
Центральна комісія з мобілізації та призову роз'яснила за законом від 5 грудня 1918 року: власники ремісничих майстерень підлягають призову, а службовці та робітники цих майстерень звільняються, якщо вибрано промислові свідоцтва; усі службовці й робітники Київського Арсеналу від призову звільняються.
Владѣльцы и совладѣльцы ремесленныхъ мастерскихъ подлежатъ призыву. Служащіе же и рабочіе этихъ мастерскихъ освобождаются
Читано з OCR-тексту. Пункти 1–2 та далі розірвані по колонках; чинні роз'яснення 9–11 грудня.
Морський міністр адмірал Покровський повідомив українському урядові, що представники держав Згоди хочуть призначити адмірала Канина головним командиром портів Чорного моря і командувачем Чорноморським флотом; згоду дав і Денікін, українська сторона поставилася до кандидатури прихильно.
назначеніи бывшаго командующаго Балтійскимъ флотомъ адм. Канина главнымъ командиромъ портовъ Чернаго моря и командующимъ Черноморскимъ флотомъ
Читано з OCR-тексту. Новина з військової хроніки; прізвище «Канинь» може бути «Развозов/Канин», подано, як у тексті.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Згідно з відомостями, отриманими в Києві 11 грудня, на судах Чорноморського флоту в Севастополі майорить Андріївський прапор, а в Севастополі й Одесі багато морських офіцерів надягли офіцерські погони російської морської служби.
ото* анорвевскій фжагь. Ва Севастополі и Одессі многіс морскіо офицеры
Читано з OCR-тексту. Фрагмент пошкоджений; «Андріївський» читається з рядка «…андреевскій фжагь».
11 і 12 грудня в броньовому дивізіоні велася агітація серед шоферів, навідників і механіків: мовляв, вони — «дорога й небезпечна іграшка» гетьманської реакції, а з сутички Петлюри з гетьманом народиться «третя сила» (з натяком на більшовиків, «на північний схід»).
Мы представляем собой в его руках не что иное, как дорогую и опасную игрушку, при помощи которой он насаждает самую черную реакцию… из этого столкновения должна родиться третья историческая сила
Художній твір: роман М. Булгакова, очевидця подій.
Роз'яснення Центральної комісії з призову: службовці Київського комітету Міського союзу не підлягають призову згідно з п. «ж» ст. 7 закону; службовці установ Російського товариства Червоного Хреста підлягають призову; службовці правління товариства винокурних заводчиків підлягають призову; службовці й робітники губернської та повітової телефонної мережі звільняються за п. «г» ст. 7.
Служащіе и рабочіе губернской и уѣздной телефонной сѣти подлежатъ освобожденію примѣнительно пункту «г» ст. 7 закона
Читано з OCR-тексту. Колонки перемішані, тому розподіл пунктів між установами відновлено за контекстом; конф. low.
Міністерство закордонних справ відповіло уряду Фінляндії, що підтримує утворення комісії для українсько-фінляндського торговельного договору, але просить вести переговори про товарообмін не в нейтральному місті, а в Києві.
бажано вести переговори відносно товарообміну не в нейтральному місті, а в Київі
Міністерство закордонних справ відповіло Фінляндії, що воліє вести переговори про українсько-фінляндську торговельну угоду не в нейтральному місті, а в Києві.
бажано вести переговори відносно товарообміну не в нейтральному місті, а в Київі.
Постановою Директорії від 11 грудня 1918 року при Директорії засновано Відділ Народнього Здоров'я та опікування, який дбає про допомогу військовополоненим; на цю справу відкрито кредит у мільйон карбованців.
відкривається кредіт в міліон карбованців
Читано з зображення.
Резолюція загальних зборів Вінницької організації УСДРП (доповідь В. Дудича): вітає Директорію, що підняла повстання проти гетьмана, закликає направити сили робітництва, вояцтва й селянства на її підтримку та застерігає від коаліції з буржуазією «по шляху Керенського»; обрано голову комітету В. Дудича.
Директорія Української Народньої Республіки вірно оцінила момент
Читано з зображення.
Нарада українських соціалістів-революціонерів 11 грудня у Вінниці просила Директорію відновити земельний закон Центральної Ради від 18 січня 1918 р. зі змінами: землі трудових господарств до 20 десятин лишаються за попередніми власниками; органами реформи є земельні комітети; права Центральної Ради до Установчих Зборів переходять до Директорії.
Землі трудових господарств всіх видів господарства і садиби в розмірі до 20 десятин залишаються за попередніми власниками
Читано з зображення.
Міністр закордонних справ Г. Є. Афанасьєв наказав звільнити з міністерства всіх галичан, які обіймають якісь посади, вважаючи недопустимим, щоб в установі, яка є посередником між урядом і чужими державами, служили іноземні піддані.
мнистр закордонних справ Г. Е. Афанасьєв наказав увільнити всіх галичан, що займають у міністерстві які-небудь посади
За повідомленням «Утра».
Редакція вказала, що номер від 12 грудня 1918 року дозволено військовою цензурою 11 грудня 1918 року; редактор-видавець — П. Дорм… (прізвище обірване).
Дозволено военной цензурой 11 декабря 1918 года
Читано з OCR-тексту.
Рада Всеукраїнської професійної спілки діячів театрального мистецтва звернулася до головного управителя мистецтв і національної культури: цього сезону в Києві працюють п'ять українських театрів (два державні й три приватні), а закон про мобілізацію від 5 грудня забирає в театрів акторів, хористів, оркестрантів і техніків — тому спілка просила театральну раду вмістити в закон пояснення про пільги для акторів і технічного персоналу.
На початку цього 1918-19 сезону в столиці Київі почали свою культурну працю п'ять українських театрів, із яких два державних і три приватних.
Лист опубліковано в рубриці «Мобілізація і український театр».
Комісія з реформи міського статуту ухвалила: податок на вивіски, оголошення й комерційну рекламу збирати в розмірі, визначеному міськими думами; вивіски підприємств не більше 1 кв. аршина на погонну сажень фронту помешкання не оподатковуються; реклама без сплати міського податку обкладається подвійно; оголошення й вивіски урядових установ звільнені; театри з освітнім завданням звільнено від податку.
податки від всякого роду вивісок, оголошень та реклам комерційного характеру ... Не підлягають оподаткуванню вивіски підприємств, котрі не перевищують 1 квадр. арш. на погонну сажень фронту
Закон, ухвалений Радою міністрів: приват-доцентами в державних університетах України можуть бути особи, що закінчили курс наук в одному з державних університетів, за умови подання друкованої дисертації, прилюдного захисту та двох пробних лекцій (підписали Ржепецький і міністр освіти В. Науменко).
Приват-доцентами в державних університетах України можуть бути також ті особи, котрі закінчили курс наук в одному з державних університетів України
Головноначальствуючий у Києві та околицях (за підписом Арсеньєва; у постанові від 9 і 10 грудня) дозволив безперешкодний виїзд з Києва всім особам старше 30 років і тим, хто не досяг 19 років; особливий дозвіл на виїзд потрібен лише чоловікам від 19 до 30 років. Обмеження не поширюється на іноземних підданих, зокрема й держав, визнаних державами Згоди.
Особое разрѣшеніе на выѣздъ необходимо лишь для лицъ мужскаго пола отъ 19-ти до 30-ти лѣтъ
Читано з OCR-тексту. Дата обов'язкової постанови в OCR пошкоджена («… декабря 1918 г.»); у тексті згадано постанови від 9 і 10 грудня. Підпис «Б. Арсеньєв» прочитано приблизно.
Роз'яснення Центральної комісії: службовці «Союзбанку» й «Дніпросоюзу» як торгових підприємств не підпадають під п. «л» ст. 7, але службовці промислових підприємств, які вони утримують, підлягають звільненню (з поданням документів до районної комісії); службовці Українського телеграфного агентства під п. «г» ст. 7 не підпадають; домовласники, які посилаються на те, що виконують обов'язки двірників, призову підлягають.
Домовладѣльцы, ссылающіеся на то, что они несутъ обязанности и дворниковъ, призыву подлежатъ
Читано з OCR-тексту. Пункти розсипані по колонках; текст «Союзбанкомь»/«Днѣпросоюзомь» читається добре.
Обіжником від 11 грудня 1918 року Директорія постановила, що майно Російського товариства Червоного Хреста, яким ліквідаційні комісії Півдня й Південного Заходу розпоряджалися без права на обслуговування шпиталів і лікарень Української республіканської армії, зараховується за вартістю на рахунок ліквідації цього товариства; без згоди Відділу Народного Здоров'я майна не продавати й не вивозити.
ніякого продажу, ні евакуації майна, чи формування нових органів без згоди Відділу Народнього Здоровля не робити
Читано з зображення. Верх обіжника частково обрізано на межі плиток; підписали член Директорії Андрієвський і завідувач Відділу Народного Здоров'я (прізвище нечітке).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: місія уряду Грузинської республіки просила громадян Грузії, які записалися до місії до 15 числа, прибути в помешкання місії — вул. Караваєвська, 9 (кв. 82?) — по тимчасові посвідчення, видані українським урядом як піддатним Грузинської республіки.
Мисія правительства Грузинської республіки просить громадян Грузії ... прибути в помешкання місії — Караваєвська № 9
Дата «15 жовтня?» і номер квартири в OCR сумнівні.
Накази Міністерства ісповідань: № 388 від 11 грудня — у зв'язку з призовом на військову службу секретаря департаменту іноземних віросповідань Сергія Бухарова обов'язки секретаря тимчасово доручено урядовцеві Софії Федорівні Лободі; № 389 від 6 грудня — Антонія Юстиновича Гринєвича призначено старшим діловодом департаменту справ Православної Церкви з 6 грудня.
Маючи на увазі призов на військову службу вик. об. секретаря департ. іновір. Сергія Микитовича Бухарова ... тимч. доручається
OCR місцями розбитий, імена приблизні; наказ від 11.12 (11/XII).
У дворі київської комендатури юрмляться бажаючі виїхати з Києва: лише за два останні дні комендатура видала понад 2 тисячі перепусток. Вчора на дверях комендатури вивісили оголошення: перепусток не отримують народжені після 1 січня 1871 р. до 1 січня 1903 р.; водночас комендатура пояснила, що раніше видані особам 32–48 і 16–20 років невикористані перепустки анулюються за наказом головного начальника Києва.
Перепустки на виїзд: у дворі Київської комендатури тиснуться бажаючі залишити Київ; за 2 останні дні видано понад 2 тисячі перепусток для виїзду в різні міста України. Оголошення на дверях: перепусток не одержують усі народжені від 1 січня 1871 до 1 січня 1903 року; усі видані досі, ще не використані, перепустки особам віком 32–48 і 16–20 років анулюються наказом головнокомандувача м. Києва.
Пропусків не одержують всі народившіся після 1 січня 1871 року і до 1 січня 1903 року. ... анулюються
Пов'язано з мобілізацією (закон 5 грудня).
Только за два послѣднихъ дня изъ комендатуры выдано свыше 2 тысячъ пропусковъ ... пропуски, которые не были до сихъ поръ использованы приказомъ главнокомандующаго г. Кіева аннулируются
Читано з OCR-тексту. Дати народження в оголошенні OCR передав неточно («18/1 года»); логічно — з 1 січня 1871 р. до 1 січня 1903 р. (тобто 16–48 років). Продовження обмежень від 8–9 грудня.
11 грудня 1918 року на Володимирській гірці біля будівлі тиру затриманий на місці злочину злочинець кинувся тікати від вартового; після попередження вартовий відкрив вогонь і вбив утікача.
Вчера на Владимірской горкѣ, неподалеку отъ зданія тира, отъ сопровождавшаго вартового бросился убѣгать преступникъ
Удень 11 грудня 1918 року чини розшуку провели в Києві ревізію ресторанів, паштетних і кавказьких погребків; у 14 закладах виявили торгівлю спиртним, і за законами воєнного часу їхніх власників мали віддати військово-польовому суду.
изъ осмотрѣнныхъ заведеній въ 14 мѣстахъ оказалась торговля спиртными напитками.
За розпорядженням Головнокомандувача про заборону продажу спиртних напоїв і появи в п'яному вигляді на вулиці варта цілу ніч напередодні опечатувала (таврувала) буфети, стійки й льохи зі спиртними напоями та винами.
Згідно розпорядження головнокомандуючого про заборонення продажу спиртових напитків і появлення в п'янім виді на вулиці, варта всю ніч вчора таврувала буфети, стійки і льохи з спиртовими напитками і винами.
Вчора = ніч на 11 → 12 грудня; точна дата події — «вчора», тобто 11 грудня.
За порушення нової постанови про вокзал Київ-пасажирський винним загрожує арешт до 3 місяців або штраф до 3000 рублів; постанова набула чинності з моменту оголошення й вивішення на станції.
виновные будутъ подвергнуты аресту до 3 мѣсяцевъ или штрафу до 3 тысячъ рублей
Читано з OCR-тексту. Продовження попередньої постанови про правила відправлення потягів.
Арештованих при добровольцях українців перевели через брак місць у київських в'язницях до старокиївського району й до Косого капоніру; за газетою, 11 грудня ввечері до Косого капоніру привели 75 осіб, серед них 2 жінок (служницю та просту робітницю).
Арештованих в числі 75 чоловік. між ними 2 жінки (прислуга і проста робітниця), дня 11-го грудня вечором, до косого капоніру.
Складено з кількох розірваних шматків OCR.
До квартири власника гастрономічного магазину А. Полончука увірвалися бандити; погрожуючи револьверами, вони забрали 2100 руб. і, незадоволені сумою, кілька тюків гастрономічного товару приблизно на таку саму суму.
Г. Полончукъ далъ грабителямъ 2100 руб. денегъ, но эта сумма не удовлетворила бандитовъ и они связавъ нѣсколько тюковъ съ гастрономическимъ товаромъ... скрылись.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назву вулиці («Большая, 123») прочитано неповно.
Газета «Відродження» в огляді преси зазначала: через ухилення від мобілізації довелося поставити рогатки (застави) на околицях Києва й припинити видачу перепусток на виїзд із міста; газета «Мир» пропонувала в разі нестачі новобранців оголосити призов старших віків.
прийшлося поставити рогатки в околицях міста і перестати видавати пропуски на виїзд із Києва
Огляд преси «Мирно-войовничі настрої».
За кілька днів до 11 грудня 1918 року до Києва з Новоросійська в окремому вагоні прибув якийсь «барон Рінгосер», що називав себе чи то консулом Чехословацької держави, чи то представником, відрядженим Добровольчою армією до Праги; місцеве чеське товариство встановило, що він зовсім невідома особа без повноважень. Газета повідомляла про арешт «чеського консула».
Въ обществѣ, однако, выяснилось, что прибывшій вовсе не баронъ Рингосеръ, лицо, совершенно неизвѣстное и не снабженное полномочіями
Дата номера газети; точна дата арешту не вказана.
11 грудня 1918 року на світанку біля могили митрополита Володимира знайшли два трупи з вогнепальними ранами — Сахновського й Білоносенка, зареєстрованих злочинців, обвинувачених у вбивстві німецького солдата й зґвалтуванні; з'ясувалося, що їх убила конвойна варта під час спроби втечі.
Сегодня на разсвѣтѣ, вблизи могилы митрополита Владиміра, найдены два трупа съ огнестрѣльными ранами. Убитыми оказались нѣкій Сахновскій и Бѣлоносенко
Заголовок: «Убійство при попыткѣ бѣжать».
Центральна комісія з мобілізації постановила: коли особи, що підлягають призову, відмовляються приймати повістки або з'являтися до приймальної комісії, комісії мають складати протоколи й негайно передавати їх начальникам варти для притягнення винних до відповідальності на підставі ст. 15 закону від 5 грудня.
Центральная Комиссія постановила: о такихъ случаяхъ пріемнымъ комиссіямъ составлять протоколы
Читано з OCR-тексту. Закон 5 грудня 1918 р. — про мобілізацію в Українській державі.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Бандити пограбували на вулиці робітницю скляного заводу К. Коловець (?), відібравши в неї 1000 руб. і верхній одяг, і безкарно втекли.
сорвавши у нея 1000 руб. ... верхнее платье. Совершивъ грабежъ, бандиты безнаказанно скрылись.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назви вулиці й прізвище в OCR спотворені.
У п'ятницю (6 грудня) надзвичайний український посол генерал Дашкевич-Горбацький і члени української місії були прийняті на авдієнції румунською королевою.
були приняті на авдʼєнції Руминською королевою.
Не Київ; дипломатія гетьманської доби.
Збори Вінницької організації УСДРП обрали комітет: голова В. Дудич, члени Курінний, Козяк, Туменюк і Сиротюк; до Національного Союзу делеговано Дудича, Курінного й Козяка, до Демократичного центру — Дудича.
Після цього були переведені вибори в комітет, обібрано: Головою т. Дудича
Читано з зображення. Дату зборів прочитано з резолюції Вінницької організації; дата постанови есерів — 11 XII 1918.
Український представник у Яссах І. Я. Коростовець повідомив уряд, що держави Згоди вважають за необхідне найшвидше відновлення спокою й порядку на Україні й вживають заходів для сприятливих умов майбутніх операцій, які мають початися з України.
держави згоди лічать необхідним найскорше відновлення спокою та порядку на Україні
Новини від УТА 8 грудня.
Для допомоги секретареві Собору одноголосно обрано Рябцова, Крайнікова, Курила, Мельника й Соловія.
одноголосно обрані; Рябцов, Крайніков, Курило, Мельник і Соловей.
Завідувача Поштово-телеграфного відділу З. Нечипоренка, який очолював Всеукраїнську поштово-телеграфну спілку, звільнено з посади за його проханням (став помічником); завідувачем призначено колишнього директора Загальної канцелярії Міністерства пошт і телеграфів Івана Симоновича Паливоду.
призначається бувший Директор Загальної Канцелярії Міністерств П. та Т. Івак Симонович Паливода
Читано з зображення. Ім'я прочитано як «Івак»; ймовірно, Іван.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Український посол Шульгін повернувся до Софії й почав здавати справи посольства радникові.
Український посол Шульгін повернувся в Софію і почав здавати справи посольства раднику
Ціна одного примірника «Нової Ради» в роздрібному продажу в грудні 1918 року становила 40 копійок.
40 коп. за прим. в дрібнім продажу
У №233 ціна нерозбірлива.
Досі плата за зберігання іноземних товарів у закритих пакгаузах київської митниці становила ½ коп. з пуда; Міністерство фінансів пропонувало підняти її до 5 коп. з пуда.
за пролежалое уплачивалось по ½ коп. съ пуда за храненіе въ закрытыхъ пакгаузахъ
Цифри в OCR частково спотворені.
Ціна чоловічого взуття (за картками, склад №25) залежно від сорту — від 148 до 190 крб за пару.
чоловіча обув ріжна залежно від 1ї сорту: 190-148 карб.
Діапазон 148–190 крб.
Ціна жіночого взуття (за картками, склад №25) — від 140 до 179 крб за пару.
жіноча 179-140 карб.
Діапазон 140–179 крб.
Ціна взуття на підлітків («недомірок») — 115 крб, дитячого — 93 крб (склад №25, за картками).
недомірек 115 карб., дитача 93 карб.
Окрема ціна «недомірок» 115 крб.
Оголошення: передплата на «Відродження», зважаючи на обставини, приймається не більше як на три місяці: з 1 січня до 1 лютого — 10 карбованців, до 1 березня — 20 карб., до 1 квітня — 30 карб.; за зміну адреси — 1 карб.
З 1 січня до 1 лютого 10 карб. ... до 1 березня 20 карб. ... до 1 квітня 30 карб.
Читано з OCR-тексту. Окремі суми прочитано з OCR; три суми зростають на 10 крб за місяць, що збігається зі змістом.
Оголошення: передплата на «Відродження» на три місяці (з 1 січня до 1 квітня 1919 р.) — 30 карбованців.
до 1 квітня 30 карб.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: передплата на тижневик «Козацька думка» — 2 гривні на місяць; окреме число в Києві коштує 50 (ймовірно, шагів), у провінції — 6 (грошова одиниця в OCR нечитабельна).
Передплата на місяць 2 гривні. Окреме число у Києві — 50, а на провінції 6
Читано з OCR-тексту. Ціна за окреме число й одиниця виміру в OCR зіпсовані.
У Києві в грудні 1918 року лютувала епідемія висипного тифу: за даними члена урядової комісії Смирнова, щодня захворювало до 139 осіб; київські лікарні занепали й не були розраховані на таку кількість хворих.
Въ Кіевѣ свирѣпствуетъ сейчасъ эпидемія сыпного тифа. Число заболѣваній доходитъ... до 139 въ день.
Юні дружинники в Києві носили французькі бойові каски з литим двоголовим орлом, перехрещеним триколірною стрічкою, короткі жовті кожушки, сірі похідні мішки й гвинтівки через плече; скляний купол Педагогічного музею був запорошений першим снігом.
Короткіе желтые полушубки. Винтовки черезъ плечо. Сѣрые походные мѣшки и грозныя каски съ трехцвѣтной лентой на литомъ двуглавомъ орлѣ.
У фейлетоні «Думки штатського» описано: на будинку Педагогічного музею майорить «триколірний прапор»; біля входу на варті стоїть юнак-гімназист у важкій овчинній шубі, величезних валянках, шоломі й з гвинтівкою; далі «підтоптується» взвод гімназистів і реалістів у морозному повітрі.
У подъѣзда въ тяжелой овчинной шубѣ, въ громадныхъ валенкахъ, въ шлемѣ и съ винтовкой стоитъ на караулѣ юноша-гимназистъ
Читано з OCR-тексту. Будинок Педагогічного музею (Володимирська, 57 — ймовірно) у ці дні займали добровольчі дружини з гімназистів; «трехцвѣтное знамя» — імовірно, російський триколор. Згадка про морозну погоду та валянки свідчить про морози 10–11 грудня.
Оголошення для дам: через від'їзд власника — остаточний розпродаж «за дуже дешевою ціною» оптом і вроздріб.
!! Дамы !! ИСКЛЮЧИТЕЛЬНЫЙ СЛУЧАЙ пріобрѣсти по весьма дешевой цѣнѣ оптомъ и въ розницу. По случаю ОТЪѢЗДА ОКОНЧАТЕЛЬНАЯ РАСПРОДАЖА
Адреса магазину в OCR нерозбірлива.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: магазин пропонував виставкові хризантеми й театральні кошики у великому виборі (адреси — вул. Мерінгівська та вул. Прорізна, 26).
Выставочныя хризантемы И ТЕАТРАЛЬНЫЯ КОРЗИНЫ ВЪ БОЛЬШОМЪ ВЫБОРѢ ... Меринговская, ... магаз.—Прорѣзная, № 26
Рекламний блок пошкоджений, адреси прочитано частково.
Оголошення: склад гігієнічних гумових виробів на Хрещатику в пасажі.
ГИГІЕНИЧЕСКІЯ РЕЗИНОВЫЯ ИЗДѢЛІЯ ... СКЛАДЪ ... Крещат. ... пассажъ
Номер будинку й назва складу в OCR нерозбірливі.
Оголошення: «Купуйте скрізь календарі на 1919 рік» видання Дніпровського союзу споживчих союзів України; кишеньковий календар і календар-книжка; запити до видавничого відділу, Інститутська, 4, кв. 48.
Звертатися до видавничого відділу Инетитутеька 4, н/м. 48.
Фрагмент оголошення; ціни розрізнені.
У Державному народному театрі ранкові вистави починалися о 12:30, вечірні — о 7:30.
Початок ранком 12½ год. у вечері 7½ год.
У середу, 11 грудня, студентський спортивний гурток «Мощь» влаштовує в Купецькому зібранні великий бал на користь військовополонених із хореографічним відділенням за участю найкращих балетних сил місцевих театрів; вхід лише за рекомендацією членів гуртка.
Въ среду, 11 декабря, студенческій спортивный кружокъ «Мощь» устраиваетъ въ Купеческомъ собраніи большой балъ въ пользу военноплѣнныхъ.
Перший концерт артистки опери Зиміна Н. П. Кошиць мав бути присвячений творам «Могутньої купки» — Глінки, Даргомижського, Балакірєва, Бородіна, Кюї та Римського-Корсакова; акомпанував професор Блуменфельд.
Первый концертъ артистки оп. Зимина Н. П. Кошицъ будетъ посвященъ произведеніямъ «могучей кучки».
Дата концерту не вказана.
У «Слові» (11 грудня) надруковано статтю «Глібов (25 рік з дня смерті)» — про байкаря Леоніда Глібова, його народну мову й пісні; підпис «Громадянин».
Глібов займає по справедливости одно з самих почесних місц серед всіх українських письменників і поетів
Глібов помер 1893 р.; у 1918 р. відзначали 25-річчя.
Третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору в Києві: на вечірньому засіданні 11 грудня 1918 року Собор розглядав доклад комісії про статут духовної академії та про поділ української церкви на митрополичі округи.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія. Вечірнє засідання 11-го грудня 1918 року.
Вечірнє засідання Церковного собору 11 грудня тривало до 8 вечора: Собор ухвалив пропозицію Лобова — членів Собору, які виконують обов'язки державні й громадські, звільняти від них на час роботи Собору; про членів Собору й порядок продовження їхніх повноважень до другого Собору; створено «Тимчасову Соборну комісію» з коштами на утримання.
Засідання закінчено в 8 год. вечора.
Продовження звіту про засідання 11 грудня; номер від 15 грудня.
Театр Садовського 11 грудня 1918 року показував комедію Івана Карпенка-Карого «Суєта» на 4 дії; далі в програмі «Ой не ходи, Грицю» і «Казка старого млина».
Сьогодня 11 грудня СУЄТА ком. на 4 д. Карпенка Карого
Дати наступних вистав OCR перемішав.
Оголошення: Державний драматичний театр (Меринговська, 8) у середу, 11 грудня, давав «Лісову пісню» Лесі Українки; початок о 8-й годині вечора.
ДЕРЖАВНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР. МЕРИНГІВСЬКА 8. Середа 11-го грудня «ЛІСОВА ПІСНЯ». Початок вистави о 8 год.
Оголошення: Великий театр мініатюр 11 грудня 1918 року давав дві вистави (о 1-й і о 9-й годині); у програмі — Арманд Дюкло, М. Л. Лидарська, А. М. Гаврилова, Дафніс, Микола Гриневський. На четвер, 12 грудня, анонсовано бенефіс Арманда Дюкло; квитки в продажу.
Большой театръ миніатюръ Сегодня 2 сеанса... Въ Четвергъ 12 Декабря БЕНЕФИСЪ Армандъ Дюкло БИЛЕТЫ ПРОДАЮТСЯ
Час початку прочитано непевно.
У січні 1919 року в кірсі лютеранської громади Києва планувалися великі духовні концерти за участю віолончеліста І. Прессмана, скрипаля П. Коханського, органа й солістів: повний бахівський цикл і дві духовні меси.
Въ январѣ въ кирхѣ Лютеранской общины состоятся большіе духовные концерты... Будетъ данъ полный баховскій циклъ и двѣ духовныя мессы.
Прізвище віолончеліста прочитано непевно.
Попередній запис на квитки на «Євгенія Онєгіна» приймав з 11 грудня (28 листопада ст. ст.) 1918 року, з 11 до 4 год., Головний комітет зі збору пожертв на потреби Добровольчої армії (ріг Інститутської й Хрещатика); залишок квитків надходив у вільний продаж у касі Міського театру з 17 (4) грудня.
Предварительная запись на билеты принимается въ главномъ комитетѣ по сбору пожертвованій на нужды Добровольческой арміи, (уголъ Институтской и Крещатика...) со среды 28 ноября (11 декабря)
Назву будинку («зданіе барки/биржи») прочитано непевно.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Другий міський театр (Олександрівська, 12) в середу, 11 грудня, показував «Суету» Карпенка-Карого, також «Ой не ходи, Грицю»; Український театр під керівництвом М. Садовського.
ДРУГИЙ МІСЬКИЙ ТЕАТР. «СУЕТА» Середа 11-го гр. ... «ОЙ НЕ ХОДИ ГРИЦЮ».
Розклад по днях у OCR зіпсований.
Оголошення: «Молодий театр» (Прорізна, 19) давав «Чорну пантеру і Білого медведя» та «Горе брехунові»; початок о 7-й годині вечора.
МОЛОДИЙ ТЕАТР
11 грудня на користь військовополонених і постраждалих в останніх боях із повстанцями мав відбутися екстрений симфонічний концерт під керуванням петроградського диригента Гр. Заславського.
Въ пользу военноплѣнныхъ и пострадавшихъ въ послѣдніе дни въ бояхъ съ повстанцами 11-го декабря ... состоится экстренный симфоническій концертъ
Місце концерту в OCR нечитабельне; дату прочитано як «11-го декабря».
Оголошення: київська оперета (під управлінням Валентетті) показувала оперету «Сільва» за участю Корді Мілович, Ланського та інших; початок о 8:30 вечора. На п'ятницю, 13 грудня, анонсовано виставу за участю пані Закомь і Корді Мілович.
ОПЕРЕТТЫ подъ упр. ВАЛЕНТЕТТИ. СИЛЬВА ... Начало въ 8 съ пол.
Сильно пошкоджений рекламний блок; адресу «(Евгодаевская 4)» прочитано як «Николаевская 4» гіпотетично.
Оголошення: 11 грудня 1918 року о 8-й вечора в театрі йшла п'єса Макса Гальбе «Потік», яка, за рекламою, мала величезний успіх.
Идущая съ громаднымъ успѣхомъ пьеса МАКСА ХАЛЬБЕ ... ПОТОКЪ СЕГОДНЯ 8 час.
Назву театру OCR не дає однозначно; поруч згадано театр «Соловцов».
Передплата на газету «Вечер» коштувала 10 руб. на місяць і 30 руб. на три місяці.
Подписная цѣна на 1 мѣс.- 10 руб. на 3 мѣс. -30 руб
Оголошення в газеті «Вечер» коштували за рядок петиту 4 руб. на 2-й сторінці, 6 руб. у головному тексті і 2 руб. після тексту.
плата за объявленія: за строку петита на 2 стр. - 4 р. гл. текстѣ - 6 р. послѣ текста - 2 р
«Вечер» надрукував великий нарис свого спецкореспондента Н. Верховського з Катеринодара «Казнь семьи Романовых» за неопублікованими офіційними даними слідчої комісії професора Діля та розповідями генерала Гришина-Алмазова.
Новыя подробности казни семьи Романовыхъ по неопубликованнымъ оффиціальнымъ даннымъ (отъ спец. кор. «Вечера»)
Того ж дня в газеті «Утро» (видання тієї ж редакції) друкувалися статті професора Бернацького про відтворення кредитного апарату, Н. Верховського «В освобожденном Ставрополе», С. Варшавського «Учредилка», Івана Лукаша «Там и здесь» та інші.
Въ сегодняшнемъ номерѣ „Утра" напечатаны слѣдующія статьи: Проф. Бернацкій - Возсозданіе кредитнаго аппарата.
Дон-Амінадо опублікував у «Вечері» віршований фейлетон «Письмо к моему цензору», скаржачись, що цензура викреслює його вірші й не дає писати навіть про Петлюру.
Могу-ли я однимъ Петлюрой И вдохновляться, и кипѣть?!.
Свідчення про дію військової цензури в Києві в грудні 1918 року.
Номер газети «Вечер» від 11 грудня 1918 року вийшов з позначкою «Дозволено військовою цензурою»; редактор — Ів. Кочетов, видавець — Акціонерне товариство «Видавнича справа на Україні».
Дозволено военной цензурой 11 декабря 1918 г. Редакторъ Ив. Кочетовъ. Издатель Акц. О-во «Издательскаго Дѣла на Украинѣ».
Власний кореспондент «Вечера» повідомляв з Кременчука, що всі київські газети, які надходять туди, конфіскують на вокзалі одразу після прибуття потягів; траплялися випадки відбирання окремих номерів у пасажирів.
Всѣ приходящія въ Кременчугъ изъ Кіева газеты конфисковываются на вокзалѣ тотчасъ же по прибытіи поѣздовъ.
Кременчук тоді контролювали сили Директорії.
Газета «Слово» спростовує публікацію «Нашей Родины» (9 грудня, №16) «Выписки из сионских протоколов» як нібито «секретних»: протоколи давно відомі з книги С. Нілуса «Близ есть, при дверех» (4-е вид., Сергієв Посад, 1917).
Выписки изь сіонскихь протоколовь ... «Близь есть, при дверяхь». ... Изданіе 4-ое. Сергіевь Посадь, 1917 г.
Київська правомонархічна газета «Наша Родина» друкувала «Протоколи сіонських мудреців» у грудні 1918 р.
Номер 58 «Слова» дозволено військовою цензурою 10 грудня 1918 р.; видання Міністерства сповідань; редактор Є. І. Лепешинський.
Дозволяється війсковою цензурою 10-го грудня 1918 р.
Продовжується цикл «Апологетичних бесід» (№ II у номері 58): «Мысли св. отцов и учителей Церкви о богопознании», далі — «Питание» і «Молитва»; друкується в обох номерах як окрема рубрика.
Апологетическія бесьды.
Релігійно-філософська публіцистика, без київських подій.
Передплата на газету «Вечер» на три місяці коштувала 30 руб.
на 3 мѣс. -30 руб
Видавнича інформація (номер 58): газета «Слово» — щоденна церковно-громадянська часопись; ціна окремого номера 30 коп. (60 шагів); передплата 7 крб на місяць, 14 крб на 2 міс., 21 крб на 3 міс.; оголошення на 1-й сторінці 3 крб 50 коп. за рядок петіту, на 4-й — 2 крб, у тексті — 10 крб; для шукаючих праці 50 коп. за рядок. Редакція й контора: Митрополитанський будинок, тел. 36-57.
Ціна окрем. номеру 30 к. (60 шаг.) ПЕРЕДПЛАТА: з пересилкою 1 доставкою на 1 місяць-7 карб.
Умови ті самі, що в №57.
Зміст числа 58: Церковний Собор; «До приїзду французьких дипломатів»; «Румунське військо»; «До розриву німців з Петлюрою»; «Бої в Житомирі і Бердичеві»; статті «Духовная школа» (Б. Титлинов), «Господарство церкви і секуляризація», «Горе от политики» (С. Степанов), «Апологетические беседы».
До приізду французських дипломатів. Руминське військо. До розриву німців з Петлюрою. Боі в Житомирі і Бердичиві.
Перелік тем показує, чим жив Київ 11 грудня.
Київські газети цих днів були «войовничі»: навіть «Мир» закликав до жорсткіших заходів проти ухильників, а російська «Киевская мысль» наполягала на продовженні боротьби проти влади Рад; газета «Утро» писала в тоні «самобичування».
Київські газети настроєні зараз дуже войовничо. Навіть газета „Мирь“ не відповідає сьогодні своїй назві.
Редакція газети «Вечер» містилася на вул. Великій Васильківській, 38 (тел. 13-57), а контора — на вул. Великій Володимирській, 41 (тел. 19-99 і 87-21).
Редакція Б.-Васильковск. 38; Тел. 13-57. Контора: Б.-Владимир. 41-5, Тел. 19-99 и 87-21
Номер приміщення контори («41-5») прочитано непевно.
Стаття Б. Титлінова «Духовна школа» у «Слові»: український Собор так і не розв'язав шкільного питання, передавши його Вищому церковному управлінню; автор нагадує про безплідні комісії часів обер-прокурора В. Н. Львова та Московського собору.
Украинскій соборь такь и не разрошиль школьнаго вопроса
Редакційна стаття про реформу духовної школи.
11 грудня 1918 року (постанова №120) Правління затвердило рахунок Ф. Міхайленко за плату носильникові за доставку «Власної Хати» (десять карбованців повернули); ухвалили скоротити випуск часопису й замовляти щоразу по 1000 примірників.
Заказувать кожний раз по
Читано з OCR-тексту.
Стаття «Господарство церкви і секуляризація» (підпис А. Г.; ч. III «Прибуток від церковного господарювання») нагадує: 1692 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Мелетій Вояхович боронив перед патріархом Адріаном право Лаври друкувати церковні книжки, бо весь прожиток братії від друку; у XVI–XVII ст. друкарні діяли в Києві, Львові, Острозі, Чернігові та інших містах.
прожиток весь братіи ... от печатанія книгь
Історична довідка; пов'язана з підготовкою до святкування 300-річчя Лаврської друкарні.
Оголошення: найближчим часом у Києві почне виходити «Козацька думка» — культурно-просвітній тижневик для козаків і селянства (відділи: «Наказі», «На бiжучі теми», красне письменство, «За тиждень», «Знання — то сила», дописи, огляд книжок, поштова скринька, сторінка оповісток); напрямок демократичний, видає Генеральна Козача Рада. Тимчасова адреса контори й редакції: Хрещатик, 7 (ГЕНКОРАД), прийом від 10 до 3 години дня.
В найближчому часі у Києві почне виходити «КОЗАЦЬКА ДУМКА» Культурно-просвітній тижневик для козаків й селянства ... Тимчасова адреса контори й редакції: Хрещатик, 7, ГЕНКОРАД
Читано з OCR-тексту. Оголошення надруковане в колонці пошкоджено: частини рядків обрізані, назва реконструйована.
Оголошення: щоденна безпартійна демократична українська газета «Відродження» (Київ, Театральна площа, 48; телефон 57-16; контора відкрита з 9 до 3 години) оголосила передплату на 1919 рік; редактор-видавець — П. Г. Десний (прізвище за OCR); серед авторів названо багатьох українських письменників і діячів.
Відродження — перша велика українська безпартійна демократична газета ... Адреса редакції і адміністрації: Київ, Театральна площа № 48
Читано з OCR-тексту. Колонка пошкоджена; у ній перелічено десятки авторів (О. Олесь, М. Мамонтів, В. Гриневич та ін.), але прізвища читаються частково.
У рекламі «Відродження» газета називає себе «першою великою українською безпартійною демократичною газетою», яка «найкраще поінформована», має власних кореспондентів у видатних місцях України й Європи та періодично дає ілюстровані додатки, виступає за «рідну мову й рідну школу», аграрні реформи й наділення землею.
Відродження — перша велика українська безпартійна демократична газета ... найкраще поінформована газета, має власних кореспондентів в усіх видатних місцях України та Европи
Читано з OCR-тексту. Позиція видання: національно-демократична, україномовна, на противагу «Армії»; рядки рекламного блоку обрізано, окремі гасла відновлено за змістом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Стаття С. Степанова «Горе від політики» у «Слові»: автор пов'язує розпад армії та занепад релігії з «політикою» революційних років (гасло «бей буржуя»), закликає до відновлення сили.
Распалась армія, погрязая вь «Политику»
Публіцистика, без конкретних київських фактів.
Оголошення: видання «Товариш» — календар на 1919 рік, ціна 1 крб.
КУПУЙТЕ СКРІЗЬ на 1919 рік Союзу Споживчих Союзів „Товариш" 1 крб.
Фрагмент оголошення Дніпросоюзу; приналежність «Товариш» і ціни ненадійна.
Міністерство шляхів сполучення в Києві заявило, що не має жодних відомостей про рух румунських військ до Києва; також через розлад залізничного й телеграфного зв'язку воно не мало новин з Одеси.
Въ министерствѣ путей сообщенія никакихъ свѣдѣній о продвиженіи румынъ къ Кіеву не имѣется.
Спростування чуток про наближення румунів (союзників).
Головноначальствуючий відзначив, що чутки серед населення про майбутній призов «усього чоловічого населення» не мають ніяких підстав; через планомірну мобілізацію, яка дає достатній контингент, виїзд з Києва дозволено більшості.
что циркулирующіе въ населеніи слухи о предстоящемъ будто бы призывѣ всего вообще мужского населенія лишены всякихъ основаній
Читано з OCR-тексту. Це офіційне спростування чуток, а не саме чутки; текст місцями пошкоджений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Газета «Голос Києва» повідомила, що, крім генерала Осецького (виконує обов'язки начальника штабу Петлюри), у командуванні повстанців відіграє помітну роль полковник Капкан, відомий киянам.
Полк. Капкан. «Голос Київа» повідомляє, що, окрім ген. Осецького, ... в командуванні повстанців відіграє визначну роль відомий Київу полковник Капкан.
Текст сильно зіпсований OCR; прізвище «Капкан» — за OCR.
Міністерство закордонних справ офіційно повідомило, що румунське військо виступило в Бессарабії й швидко посувається до Києва.
Министерство закордонних справ офіціяльно повідомляє, що румунське військо виступило в Бесарабії та спішно посувається до Київа
Повідомлення УТА; дані не підтвердилися, румунських військ у Києві не було.
Газета «Утро» «з певних джерел» повідомила про утворення більшовицького уряду України: голова — Пятаков, члени — К. Ворошилов, Квірінг, Аверін, Затонський, Ю. Коцюбинський та ін.; видання називало цей уряд «бутафорським».
На Україні утворився большовицьке правительство. У склад цього бутафорського правительства входять: головою — Пятаков і членами — К. Ворошилов, Квіринг
Звістка про Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (Курськ, 28 листопада 1918), поширена в київській пресі.
У нарисі «В київських нетрях. Темні політики» співрозмовник у підвалі на околиці розповідав, що на київських околицях «вони» — петлюрівці — вербують собі людей, роздаючи гроші, а вербувальники наживаються на цьому.
«Они»! Тѣ, кто вербуетъ себѣ ... на окраинахъ. Чортъ ихъ знаетъ — петлюровцы
Чутки з газетного нарису; текст дуже пошкоджений.
У Києві отримано «точні відомості», що так звана директорія перенесла свою «резиденцію» на станцію Миронівка; водночас газета повідомляє, що з одного району розбігаються жителі, залишаючи будинки й майно напризволяще.
Директорія перенесла свою резиденцію на ст. Мироновка
Читано з OCR-тексту. Читається погано; у зведенні це подано як відомість, її достовірність не підтверджено. Дата повідомлення — 11 грудня.
Головнокомандувач повідомив, що перевезення союзних військ уже розпочато, але через бажання військ вступити в Україну відразу великими масами підготовка плану перевезення (особливо водним транспортом) потребує значного часу; прибуття союзників — «питання остаточно вирішене».
прибытіе союзныхъ войскъ, по заявленію Главнокомандующаго, вопросъ окончательно рѣшенный
Читано з OCR-тексту. Заява офіційна, але вона не здійснилася: союзницьких військ у Києві в грудні 1918 року не було.
Рада міністрів асигнувала в розпорядження начальника штабу Гетьмана 900 000 крб. авансом на витрати з утримання Українського козацтва за рахунок державної скарбниці (підписав Гербель).
Асигнувати в розпорядження Начальника Штабу Пана Гетьмана з коштів Державної Скарбниці в рахунок сметі 1918 року авансом девʼятьсот тисяч (900.000) карбованців на видатки по утриманню Українського Козацтва.
Керівник контори Державного банку зажадав від голови урядової комісії І. М. Дьякова повернути 80 тисяч рублів із процентами — позику, яку в лютому 1918 року взяв комітет робітників і службовців міської електростанції для розрахунку зі службовцями.
Управляющій конторой гос. банка обратился къ И. Н. Дьякову съ предложеніемъ внести въ кассу банка 80 тысячъ рублей съ наросшими процентами
Дата номера газети; точна дата вимоги не вказана.
Французький уряд 9 грудня оголосив, що з 15 грудня 1918 р. в Ельзас-Лотарингії припиняється обіг німецьких грошей; їх обміняють за курсом 1 франк 25 сантимів за 1 марку, якщо власники заявлять суму до 6 грудня.
Вони будуть обміняні по курсові 1 франк 25 с. за 1 марку
Не Київ; наведено як приклад курсу.
«Київський Союзбанк» постановив придбати галицьких книжок на 35 000 крб.
Київський Союзбанк постановив закупити галицьких книжок на 35.000 карб.
У листопаді «Українбанком» було закуплено товарів на суму близько 5 млн крб.; окремо — вагони цементу, лісу, цукру (по 50) і чавуну, що вже оплачені, але ще не надійшли на склади.
У листопаді «Українбанком» було куплено товарів на суму біля 5 мільйонів карб.
Автор статті зауважує, що церква має великий прибуток від господарства, але страждає від браку освічених священників, органів управління, слабка в місіонерстві та благодійності; «прибуток церковний чималий. І проте церква справді нуждається в допомозі».
Як бачимо, прибуток церковний чималий. І проте церква справді нуждається в допомозі
Висновок частини III статті «Господарство церкви і секуляризація».
Статут про пенсії духовенства (доклад прот. Атанасевича): порівняно зі старим — збільшення розміру пенсії та скорочення строку вислуги для пенсії; єп. Никодим Чигиринський звернув увагу Собору на ці новини; ухвалено ввести з 1 січня 1919 року.
збільшення окладу пенсії і зменшення строку вислуги пенсії
Конкретних сум у тексті немає.
Колишній міністр торгу і промисловості С. Меринг 11 грудня 1918 р. писав колишньому міністрові закордонних справ Афанасьєву, що за договором банків із німцями ті продали банкам (тобто гетьманському урядові) все своє майно в Україні, зокрема автомобілі, і що він бере всі автомобілі на Святошині по 10 000 марок (8500 карбованців) за машину.
Я всѣ автомобили на Святошинѣ беру по 10.000 марокъ - 8.500 карбованцевъ. С. Мерингъ
Співвідношення в листі: 10 000 марок = 8500 карбованців (близько 0,85 крб за марку).
Станом на 1 січня 1917 р. Київська єпархія мала церковних сум 9 314 088 крб 53 коп. разом: церковних 2 921 105 крб 70 коп., причтових 547 843 крб 78 коп., монастирських 5 845 139 крб 05 коп.; крім того страховий капітал приблизно 400 000 крб та причтовий будівельний не менше 1 200 000 крб.
Церковних сум-2.921.105 к. 70 к. Причтових - 547.843 к. 78 к. Манастирських-5.845.139 к. 05 к. Разом -9.314.088 к. 53 к.
Статистика за 1917 рік у статті «Господарство церкви і секуляризація»; до 1918 р. не належить, але характеризує капітали церкви.
Постанова Собору: кожен член Собору мав внести по 30 крб. на військовополонених, по 15 крб. на допомогу жертвам братовбивчої війни й 5 крб. членського внеску на Антонієво-Феодосіївське братство; на засіданні Собору також визначали подяки й нагороди (митрополит Антоній пропонував нагородити Евлогія саном митрополита, єпископа Пахомія — архієпископа, Пимена — архієпископа тощо).
по 30 крб. на військовополонених, по 15 крб. на допомогу жертвам братовбивчої війни, 5 крб. членського внеску на Антонів Феодосієвське Братство.
Інші внески: 15 крб. на жертви війни, 5 крб. членського внеску.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Правління Центрального кооперативного союзу асигнувало 5000 крб. на культурно-просвітні потреби.
Правління центрального кооперативного союзу асигнувало на культурно-просвітні ... 5000 карб.
Автор оцінює лише монастирські будівлі Київської єпархії приблизно в 55 мільйонів карбованців (за суми щорічного ремонту, що не перевищує 2% вартості будинку).
ми повинні оцінювати лишь манастирські постройки в 55 міліонів.
Оцінка автора статті «Господарство церкви»; OCR сумнівний.
Станом на 1 січня 1917 р. запасний будівельний капітал Київської єпархії — 27 348 крб 57 коп.; стипендіальні суми — 7 508 крб 19 коп.; благодійні й інші суми емеритальної каси — 3 609 крб 38 коп.; на разову допомогу емеритальної каси — 108 426 крб 36 коп.
Запасний будівничий 27.348 к. 57 к. ... Стіпендіятських сум 7.508 к. 19 к.
OCR таблиці зіпсований; співвіднесення чисел з назвами приблизне.
Інші капітали Київської єпархії на 1 січня 1917 р.: капітал свічкової фабрики — 1 003 026 крб 05 коп.; крамниці церковних речей — 131 504 крб 68 коп.; опікунських єпархіальних сум — 226 345 крб 43 коп.; пожежний капітал — 474 199 крб 20 коп.; богодільних сум — 128 295 крб 83 коп.; емеритальної допомоги — 555 590 крб 08 коп.; усього «готівкою» близько 13½ млн крб.
Капітал свічної фабрики 1.003.026 к. 05 к. ... Разом 4.265.583 к. 77 к. Одначе наліченними міліонами 13½
OCR таблиці зіпсований; значення розкидані по рядках, співвіднесення сум із позиціями приблизне.
Оголошення: Видання Дніпровського Союзу споживчих кооперативів (Дніпросоюзу) — календарі на 1919 рік: відривний без спинки, відривний із спинкою, календар-книжка, кишеньковий; ціни 5 крб, 3 крб 75 коп., 1 крб та інші; кооперативним, громадським і освітнім установам при замовленні більшої кількості — знижка; без завдатку нікому не пересилається. Видавничий відділ — Інститутська, 4, кв. 48; Дніпросоюз — Київ, Володимирська, 49, тел. 6-53.
Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України. Календарь-книжка. Без завдатку нікому не посилає. Дніпросоюзу- Київ, Володимирська вул. 49, тел. 6-53.
OCR оголошення сильно зіпсований: чітко не визначено, яка ціна відповідає якому виду календаря.
За грошовими звітами по монастирях і церквах 1916 р. звичайний щорічний ремонт будівель не обходиться дорожче 2% їхньої вартості; з цього автор статті «Господарство церкви» оцінює лише монастирські будови Київської єпархії приблизно в 55 мільйонів карбованців.
звичайний ремонт не обходиться дорожче 2 проц вартости будинку
OCR перемішаний; обчислення автора статті.
Продаж взуття населенню за картками: через надходження нової партії взуття і збільшення запасів управління особливоуповноваженого Міністерства продовольчих справ з постачання м. Києва оголошує, що з 10 по 22 грудня (щодня з 10 ранку до 2 дня) на складі №25 (Поділ, вул. Флорівська, 4) відбуватиметься продаж взуття; при купівлі потрібна продовольча картка з відміткою, на кожну картку відпускають стільки пар, скільки в ній зазначено осіб.
Продаж обуві населенню м. Київа на складі № 25 (Поділ, Флоровська № 4). Під час купівлі необхідно мати продовольчу картку
Дата початку: «з 10» грудня (по 22 цього місяця) — на момент виходу номера продаж уже розпочався.
Оголошення: «Петроградський магазин» (Хрещатик, 17) пропонує панам офіцерам готовий одяг і офіцерські речі у великому виборі.
Для г.г. Офицеровъ. Въ большомъ выборѣ Готовое Платье, офицерскія вещи. Петроградскій магазинъ. Крещатикъ 17
Читано з OCR-тексту. Рекламний блок у нижній частині останньої сторінки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: «Дом продается» — текст оголошення в OCR обірвано, адреса й ціна нечитабельні.
Домь продается
Читано з OCR-тексту. Єдиний рядок читається; решта оголошення втрачена.
Управління Лівобережної залізниці оголосило, що через незалежні від залізниці обставини пасажирські потяги з Києва, починаючи з 11 грудня 1918 року, до окремого повідомлення не відправлятимуться.
Управленіе Лѣвобережной ж. д. доводитъ до всеобщаго свѣдѣнія, что по независящимъ отъ дороги обстоятельствамъ пассажирскіе поѣзда, начиная съ 11 декабря, изъ Кіева, впредь до отмѣны отправляться не будутъ.
Дату «съ 11 декабря» відновлено з пошкодженого OCR («ні денабря»).
Оголошення Управління лівобережної залізниці: через незалежні від залізниці обставини з 11 грудня з Києва «вперед до відміни» пасажирські потяги ходити не будуть.
Обʼява. Управління лівобережної залізниці доводить до загальної відомости, що по незалежним від залізниці обставинам, починаючи з 11 грудня, з Київа вперед до відміни пасажирські потяги їздити не будуть.
До Києва позавчора (11 грудня) прибула з району, зайнятого військами Директорії, делегація залізничних службовців, послана за грішми для виплати службовцям і робітникам; до Києва її охороняв німецький вартовий відділ; делегація з'явилася в міністерстві шляхів і в начальника залізниць і розповіла про тяжкий стан залізничників.
До Київа позавчора прибула з району, зайнятого військами Директорії, делегація залізничих служачих, послана в Київ за грішми для виплати залізничим служачим та робітникам ... охороняв спеціальний німецький вартовий відділ
Дата «позавчора» відносно 13 грудня — 11 грудня; гроші мали бути отримані від гетьманської адміністрації.
Особлива комісія з охорони Правобережних залізниць видала обов'язкову постанову про правила відправлення потягів зі станції Київ: на вокзал-пасажирський допускаються лише особи з перепусткою й квитком на потяг, що відходить (квитки на нього вже продають), а також ті, хто оформляє вантажі й багаж; прибулі мають негайно залишити станцію; за годину до посадки начальник станції з'ясовує в німецькій комендатурі, скільки місць дозволено пасажирам; посадку провадять призначені агенти дороги за участі чинів варти.
Воспрещается пропускъ на вокзалъ ст. Кіевъ 1 пассажирскій и пребываніе на таковой посторонней публики, т. е. всѣхъ кромѣ лицъ, имѣющихъ пропускъ и билетъ на отходящій поѣздъ
Читано з OCR-тексту. Дату закону в OCR прочитати неможливо (імовірно, листопад чи грудень 1918); зміст постанови читається добре. Пов'язано з масовим виїздом із Києва в дні мобілізації.
У передовій від 11 грудня «Армія» заявила, що повстання Петлюри, спочатку «вузько шовіністичне національне», обростає «нальотом більшовизму» й викликає самостійний більшовицький рух в Україні; газета закликає всіх, кому вистачить сил, «стати в ряди бійців» («К оружію!») проти «наростаючого більшовизму та його різновиду — петлюрівщини».
Возстаніе Петлюры, которое вначалѣ носило узко шовинистическій національный характеръ, съ одной стороны постепенно покрывается налетомъ большевизма
Читано з OCR-тексту. Позиція газети — прямо ворожа до Директорії; «петлюровщина» ставиться поряд із більшовизмом.
У фейлетоні «Думки штатського» (III) автор пише, що київські батьки заявили протест проти дозволу учням поповнювати добровольчі дружини з охорони міста: вони бояться «згубного впливу казарм» і спокуси «міцних напоїв». Сам автор, пройшовши Києвом, бачив біля входу відомого готелю на Хрещатику, де останнім часом ішов запис добровольців, довгий хвіст молоді призовного віку — «ганебний хвіст утікачів», які стягли дозволи на виїзд за межі Києва, що там же видавали німецькі власті.
Подъѣздъ извѣстной гостиницы на Крещатикѣ, гдѣ за послѣднее время шла запись добровольцевъ и около нея громадный хвостъ преимущественно молодежи призывныхъ возрастовъ ... разрѣшенія на выѣздъ ... выдававшіяся здѣсь же нѣмецкими властями
Читано з OCR-тексту. Назву готелю не вказано. Позиція газети — різко проти ухильників. Факт: у ці дні німецька влада видавала перепустки на виїзд із Києва біля готелю на Хрещатику.
У статті «Від монархії через більшовизм до варварства» «Армія» з консервативних позицій стверджує, що вибори за «четиривісткою» (загальне, рівне, пряме й таємне голосування) привели до влади «випадкових людей», а влада «юрби» означає перехід до варварства; цивілізації створювала «мала жменька інтелектуальної аристократії».
всѣ цивилизаціи міра создавались и оберегались маленькой горстью интеллектуальной аристократіи и никогда толпой. Сила толпы направлена всегда на разрушеніе
Читано з OCR-тексту. Підпис «В.»; позиція видання: антидемократична, монархічно-елітарна; стосується Установчих зборів і радянських виборів, але й реальностей 1918 року.
Збори Вінницької організації УСДРП вимагають, щоб Директорія спиралася на організовану думку селянських, робітничих і військових організацій і скликала Українські Установчі Збори; УСДРП вважає боротьбу не лише національною, а й соціальним визволенням і закликає до порозуміння з демократією інших народів Європи.
Директорія буде сприяти заснован-ню, розвитку та об'єднанню селянських, робітничих і військових організацій
Читано з зображення.
Завідувач Відділу Пошт і Телеграфів Паливода закликав усіх працівників поштово-телеграфного відомства й професійні організації працювати з найбільшою інтенсивністю в боротьбі «з чорносотенно-гетьманським урядом» і обіцяв після закріплення республіканського ладу надати професійним організаціям вільні права.
веде боротьбу з чорно-сотенно-гетьманським урядом й його наймитами за право на ВОЛЮ і ЗЕМЛЮ
Читано з зображення.
Долгоруков заявив, що його завдання за умов повної аполітичності — підтримувати державний апарат і забезпечити в Києві повний порядок і спокій до прибуття союзних військ, після чого остаточно вирішать питання відновлення єдиної Росії та встановлять правові норми майбутнього політичного устрою України; до прибуття союзників вирішувати загальні політичні питання не слід.
обезпечить въ Кіевѣ полный порядокъ и спокойствіе до прибытія союзныхъ войскъ
Читано з OCR-тексту. Подано як переказ газети слів головнокомандувача; текст колонки розірваний.
Оголошення: лікар Гіндлін (венеричні та шкірні хвороби) приймав на вул. Прорізній, 16, з 9 до 11 і з 5 до 8 год.
Д-ръ ГИНДЛИНЪ, вен. кож. Прорѣзн. 16, пр. 9-11, 5-8
Оголошення: лікар А. Шварцер із Петрограда лікував сифіліс, трипер і безсилля; прийом на вул. Володимирській, 45, з 8 до 11 і з 4 до 7 год.
Д-РЪ А. ШВАРЦЕРЪ изъ Петрограда СИФИЛИСЪ, ТРИППЕРЪ, Безсил. ... Владимір. 45 ... Пріемъ 8-11, 4-7 в.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За повідомленням «Мира», питання про помешкання для Української академії наук вирішено: під Академію призначено нові корпуси комерційного інституту, які були зайняті Червоним Хрестом.
Питання про помешкання для Української Академії Наук як передає „Мирь“ вирішено. Під Академію призначено ... Комерційного інституту, які були зайняті Червоним Хрестом.
Текст пошкоджений; склад корпусів не відновлено.
Оголошення: у рубриці «Лікарі й лікарні» друкувалися оголошення лікарів Бериндеї (?), Синельникова, Рабиновича (венеричні хвороби), Флешлера, Биховського; одна з адрес — вул. Мало-Благовіщенська, 41, тел. 55-21.
ВРАЧИ и ЛЕЧЕБНИЦЫ ... М.-Благов. 41, т. 55-21
Рубрика сильно пошкоджена OCR; прив'язку адрес до прізвищ не встановлено.
У фейлетоні «Думки штатського» згадано «морозне повітря» і те, що гімназист на варті одягнений у важку овчинну шубу й великі валянки: у Києві стояв мороз.
цѣлый взводъ гимназистовъ и реалистовъ ... широко вдыхая всей грудью морозный воздухъ
Читано з OCR-тексту. Погоду описано побіжно, цифр температури немає.
Через потребу допомагати Добровольчій армії Київський і Ростовський воєнно-промислові комітети збиралися призупинити свою ліквідацію й відновити діяльність у широкому масштабі.
кіевскій и ростовскій военно-промышленные комитеты предполагаютъ пріостановить свою ликвидацію и возстановить свою дѣятельность въ широкомъ размѣрѣ.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані