середа
18 квітня за старим стилем
87 записів · 15 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Середа, 1 травня 1918 року, — третій день Гетьманату: кабінет міністрів ще не складено, а М. Василенко марно шукає згоди українських партій увійти до уряду. Делегація цих партій заявила генералові Гренерові, що переворот суперечить волі українства, і висунула свої умови; Гренер відповів, що Центральна Рада для німців «була». Гетьман прийняв у палаці делегацію хліборобів-власників, які вимагали твердої влади й державної поліції, а в казармах німці роззброювали Січових стрільців. Уряд оголосив Перше травня святом праці, але профспілки скасували демонстрацію в місті, що стало «озброєним табором», закликавши до одноденного страйку. Український з'їзд Київщини закрився «Заповітом» під наглядом німецького кулемета.
Спільна нарада українських соціалістів-федералістів, соціал-демократів, есерів і самостійників ухвалила не відмовлятися від участі в кабінеті й послати делегацію до німецького командування. Делегація (С. Єфремов, В. Винниченко, Солтан, Андрієвський, К. Лоський) заявила начальникові штабу генералові Гренеру, що переворот стався всупереч волі організованого українства, і назвала свої умови: повна зміна влади й земельної політики, саморозпуск Центральної Ради, тимчасова Державна Рада та згодом Установчі збори. Гренер заперечив свою причетність до перевороту, але сказав, що уряд Голубовича виявився нездатним, а німецьке командування мусило визнати переворот як єдиний вихід.
певність середня: Докладний звіт лише «Нової Ради» (газета соціалістів-федералістів, чиї лідери входили до делегації) і пізніша праця Шкільника, яка, найімовірніше, спирається на ту саму пресу; слова Гренера відомі тільки в переказі делегатів.
Гетьман доручив професорові М. Василенкові до вечора 1 травня 1918 року підшукати українських несоціалістичних діячів для кабінету; того ж дня спільна нарада партій есефів, есдеків, есерів і самостійників ухвалила не відмовлятися від участі в кабінеті та вислати делегацію до генерала Гренера.
а національних кандидатів предложити до 1 травня до вечера, себто до 24 годин.
1 травня делегація українських партій — С. Єфремов (соціалісти-федералісти), В. Винниченко (соціал-демократи), Солтан (есери), Андрієвський (соціалісти-самостійники) і К. Лоський (соціалісти-федералісти) — прибула до начальника штабу генерала Гренера і заявила, що переворот стався всупереч волі організованого українського громадянства.
Делегація од українських партій, що складалася з С. Єфремова (с.-ф.), В. Винниченка (с.-д.) Солтана (с.-р.), Андрієвського (с. с.) та К. Лоського (с. ф.) прибула до начальника штаба, генерала Гренера
Умовами участі у владі делегація українських партій назвала: повну зміну влади, зміну земельної політики, саморозпуск Центральної Ради, створення тимчасового законодавчого органу — Державної Ради УНР — і скликання Установчих зборів, коли настане спокій.
1) повна зміна власти, 2) зміна земельної політики, 3) саморозпуск Центральної Ради, 4) утворення нового тимчасового законодатного органу-Державної Ради Української Народньої Республіки ... і 5) скликання Установчої Ради
Генерал Гренер, відмовляючись від будь-якої участі в перевороті, заявив делегації, що уряд Голубовича виявив повну нездатність до державної роботи, що для німецького командування він і Центральна Рада «були», що шукати еволюційних шляхів уже пізно і що німецьке командування мусило визнати переворот як єдиний вихід.
де правительство і Центральна Рада для німецького командування „були", що тепер занадто пізно вже шукати еволюційних шляхів
Гетьман доручив професорові М. Василенкові до вечора 1 травня знайти українських несоціалістичних кандидатів до кабінету. Василенко прийшов на зібрання представників українських партій і закликав їх увійти до уряду, але, за словами С. Єфремова, пропонував це на умовах беззастережного визнання перевороту — до вже готового неукраїнського складу «для кольору». Того ж дня міністр Чопівський казав на з'їзді Київщини, що кабінет досі не складено, бо охочих узяти владу немає.
певність середня: Три незалежні згадки (Шкільник, «Нова Рада», «Відродження») узгоджуються в тому, що кабінет 1 травня ще не склався; дата приходу Василенка в «Новій Раді» прочитана з OCR і може бути неточною.
Гетьман доручив професорові М. Василенкові до вечора 1 травня 1918 року підшукати українських несоціалістичних діячів для кабінету; того ж дня спільна нарада партій есефів, есдеків, есерів і самостійників ухвалила не відмовлятися від участі в кабінеті та вислати делегацію до генерала Гренера.
а національних кандидатів предложити до 1 травня до вечера, себто до 24 годин.
Тимчасовий голова нового кабінету міністрів М. Василенко прийшов на зібрання представників українських партій і закликав українців увійти до кабінету, але, за словами С. Єфремова, виходив із безумовного визнання перевороту й пропонував увійти до готового неукраїнського кабінету «для кольору».
1 травня д. Василенко, тимчасовий голова нового кабінету міністрів, зайшов на зібрання заступників од українських партій і закликав до того, щоб українці вступили до кабінету.
Міністр торгу й промисловості Чопівський повідомив з'їзд, що кабінет міністрів гетьмана ще не склався, бо «нема людей, які мали б охоту взяти владу», і запропонував ще раз вислати делегацію до німецького уряду.
кабінет Міністрів Гетьмана не до цього часу склався. Нема людей, котрі малиб охоту взяти владу в свої руки.
У залі палацу колишнього генерал-губернатора гетьман Скоропадський прийняв делегатів з'їзду хліборобів-власників, яких пускали лише за спеціальними перепустками. Промовляли М. Воронович (лише тверда влада врятує державу), князь Голіцин від великих землевласників і В. Кочубей (за «Відродженням») або Коваленко (за «Робітничою газетою»); гетьман відповів українською і пообіцяв урахувати побажання. Землевласники вимагали розпустити наявні земські й міські збори, повернути керування особам, усунутим за законами Тимчасового уряду, і негайно створити державну поліцію замість міліції.
певність висока: Збіжні звіти двох газет різної позиції — безпартійного «Відродження» й соціал-демократичної «Робітничої газети»; розходяться лише в переліку промовців.
1 травня гетьман Скоропадський прийняв у залі палацу колишнього генерал-губернатора делегацію з'їзду хліборобів-власників, вітаючи її словами «Вітаю Вас, козаки і хлібороби!»; делегати відповіли «Слава Ясновельможному Гетьману України». Промовляли М. М. Воронович, студент князь Голіцин і князь В. П. Кочубей; гетьман відповів українською.
Вітаю Вас, козаки і хлібороби! ... Слава Ясновельможному Гетьману України
1 травня 1918 року делегати з'їзду хліборобів-власників представили гетьманові Скоропадському свої декларації; на зустріч допускали лише за спеціальними перепустками. Першим виступав Воронович (лише тверда влада врятує державу), далі представник великих землевласників Голіцин, потім Коваленко; Скоропадський подякував і пообіцяв врахувати побажання при складанні законів.
1-го травня ... були допущені делегати лише по спеціальним пропускам. ... Першим виступав Воронович ... Після його промовляв представник великих землевласників, Голіцин.
На прийомі у гетьмана 1 травня представник великих землевласників Голіцин заявив, що кандидати з їхнього союзу не візьмуть посад губернських і повітових комісарів, поки уряд не виробить нових земського й міського статутів і не розпустить негайно нинішні міські, волосні, повітові й губернські земські збори, передавши тимчасово керування земським і міським господарством та мировою юстицією людям, які втратили повноваження за законом Тимчасового російського уряду.
ніхто із їх кандідатів не прийме посади губернських і повітових комісарів ... поки уряд: 1) Не виробить новий земський і городський устав
Землевласники вимагали від гетьманського уряду негайно створити загальнодержавну поліцію, бо теперішні міські й повітові міліції «лягають важким тягарем на населення» і не мають нічого спільного з новою державною будовою.
Уряд негайно повинен створити загально-державну поліцію, бо теперішні мійські і повітові міліції, ложачись важким тягарем на населення, не мають нічого спільного з новою державною будовою
За «Робітничою газетою», у середу 1 травня сильні німецькі відділи з кулеметами й броньовиками оточили Січових стрільців у Луцьких казармах, і ті, визнавши оборону марною, склали зброю; так само роззброїли стрілецьку кадру в казармах на Львівській вулиці. Того ж дня делегати з'їзду Київщини переказували слова посла Мумма, що стрільців як дисципліновану частину роззброювати не слід, а заарештованих міністрів звільнять.
певність середня: Дату 1 травня подає лише одна газета; багато інших джерел відносять роззброєння до ночі на 30 квітня (див. «Газети пишуть різне»), а запевнення Мумма відомі тільки в переказі делегатів.
Відділи Січових стрільців, які після роззброєння полонених перебрали охорону Центральної Ради, були відправлені в Луцькі казарми; у середу 1 травня 1918 року їх оточили сильні німецькі відділи з кулеметами й броневиками, і стрільці, визнавши оборону неможливою, склали зброю. Те саме сталося зі стрілецькою кадрою в казармах на Львівській вулиці.
а в середу 1-го мая й їх окружили сильні німецькі відділи з кулеметами і броневиками. Признавши оборону неможливою, стрільці склали зброю.
Делегація з'їзду, що ходила до німецького посла барона Мумма, повідомила: Мумм сказав, що триматиметься нейтралітету, що міністрів звільнять з-під арешту, а січових стрільців роззброювати не слід, бо це дисциплінована частина.
Барон Мум зазначив, що він буде триматись нейтралітету. Міністри будуть увільнені з під арешту ... січові стрільці є дисципліновані ... обезброювать її не слід.
Останнє засідання з'їзду відкрилося о пів на десяту ранку. Делегатів вітали представник 4-го українського полку з колишніх полонених і Рада професійних робітничих організацій Києва, що закликала до «спільного кулака» проти контрреволюції; з'їзд ухвалив земельну резолюцію на основі закону Центральної Ради від 18 січня з одноразовим податком на землевласників. О 5-й вечора делегати проспівали «Заповіт» і гімн, а виходячи, побачили біля дверей німецький кулемет.
певність середня: Єдине джерело — «Відродження»; текст статті розірваний OCR, тож порядок і дата окремих виступів (1 травня чи 29 квітня) встановлені приблизно.
Засідання 5-го українського національного з'їзду Київщини 1 травня відкрилося о пів на десяту ранку.
Засідання 1-го травня. Збори одчиняються о пів на десяту ранку.
Представник 4-го українського полку (полонених) привітав з'їзд, заявивши, що всі симпатії козацтва полонених — на боці трудового українського люду.
представник 4-го українського полку (полонених) ... всі сімпатії козацтва (полонених) на стороні трудового українського люду
Представник Ради професійних робітничих організацій м. Києва виступив на з'їзді, закликавши всі трудові елементи, українські й неукраїнські, виставити «спільний кулак» проти контрреволюції.
в боротьбі з контр-революцією всі трудові елементи повинні виставити свій міцний спільний кулак
З'їзд ухвалив земельну резолюцію: на підставі закону Центральної Ради від 18 січня 1918 р. земля переходить до рук трудового народу; землеволодіння мають внести в державну казну одноразовий податок на будівництво Української Народної Республіки.
Земля на підставі закона Центральної Ради від 18 січня 1918 р. переходить до рук трудового народу ... одноразовий податок на будування Української Народньої Республики
Засідання з'їзду закрилося о 5-й годині вечора: делегати проспівали «Заповіт» і національний гімн; розходячись, вони побачили, що перед дверима вже стоїть німецький кулемет. З'їзд вирішив, що делегати, повернувшись додому, мають поінформувати населення про сучасні події.
Було проспівано „Заповіт“ ... та національний гімн. Делегати стали росходитись, а перед дверима стояв уже німецький кулемет.
Рада народних міністрів оголосила 1 травня святом праці, урядові установи не працювали, а міністр внутрішніх справ доручив комендантам не перешкоджати святкуванню, попри стан облоги. Соціалістичні партії й профспілки заздалегідь готували маніфестацію з мітингом на Софійській площі й червоними прапорами, але Рада професійних спілок, пославшись на те, що місто стало «озброєним табором», скасувала демонстрацію й закликала до одноденного страйку на всіх підприємствах, крім водогону, електростанції й аптек. Того дня вийшли святкові номери: двосторінкова «Робітнича газета» і перший номер «Професіонального вістника» Ради профспілок; на користь газети продавали червоні квітки.
певність середня: Розпорядження уряду є у двох газетах різних партій, рішення профспілок — у «Робітничій газеті»; але жодне джерело дня не описує, як свято відбулося насправді, а згадка про радянські гасла на демонстрації походить з тенденційної радянської передмови (див. «Газети пишуть різне»).
Рада народних міністрів оголосила 1 травня святом праці відповідно до закону Центральної Ради від 28 січня про 8-годинний робочий день; міністр внутрішніх справ повідомив, що там, де військова влада забороняла урочисті маніфестації й мітинги, це робилося через загрозу контрреволюційної агітації, і доручив комендантам не перешкоджати святкуванню.
згідно з законом Центральної Ради від 28-го січня ... про 8-годинний робітничий день ... 1 травня (мая) є святом
Міністр внутрішніх справ розпорядився, щоб святкування 1 травня (18 квітня ст. ст.) відбулося без перешкод, попри стан облоги; 1 травня в урядових установах роботи не проводитимуться.
святкування 1-го травня (18 квітня ст.ст.) відбувалося без усяких перешкод
У зверненні до київських робітників Рада професійних спілок заявила, що події останніх днів «обернули місто в озброєний табор», тому демонстрацію скасовано, а 1 травня закликано відзначити однодневним страйком на всіх підприємствах, окрім водогону, електричної станції й аптек.
події останніх днів утворили в Києві виняткові умови, що обернули місто в озброєний табор. ... однодневною забастовкою на всіх предприємствах (оприче водопроводу, електричної станції і аптек).
Київський комітет УСДРП повідомив районні організації, що свято 1 травня відбудеться 1 травня за новим стилем; гасла на прапорах: «Пролетарі всіх країн єднайтесь», «Хай живе третій інтернаціонал», «Мир пролетаріяту і війна всесвітній буржуазії», «Хай живе Всеукраїнська Робітнича Рада», «Хай живе соціялізм», «Вічна пам'ять борцям, що склали життя за революцію»; порядок маніфестації обіцяли подати окремо.
свято першого травня відбудеться першого травня по новому стілю
Комісія по влаштуванню свята 1 травня 25 квітня в приміщенні професійних спілок накреслила план маніфестації: райони збираються біля найбільших заводів і рушають до центру; районні мітинги, а загальний — на Софійському майдані; детальний розпис затвердять на засіданні в суботу 27 квітня о 4-й годині вечора.
Круг Софійської ж площі мають збиратися робітники дрібних підприємств
На святі 1 травня на Софійській площі мають збиратися робітники дрібних підприємств (торгово-промислові службовці, домашня прислуга, повари, офіціанти) під прапорами професійних спілок; виступ безробітних не вирішено і перенесено на суботу, а інваліди рушатимуть з Бессарабки й приєднаються до походу.
Виступ інвалідів почнеться з Бесарабки і приєднається потім до слідуючого мимо них походу.
Для маніфестації 1 травня готують спільний прапор з гаслом чотирма мовами «Хай живе інтернаціонал», хори, оркестри й мітингових ораторів; хористів, музикантів та агітаторів просять з'явитися до Центрального бюро професійних спілок (Фундуклеївська, 11) і звернутися до т. Мурашка; на засідання 27 квітня запрошено представників спілки музикантів.
комісія займеться налагодженням хорів, оркестрів музики і кадру мітингових ораторів на маніфестацію.
Партія закликає в день 1 травня вкрити Україну кривавочервоними прапорами з гаслами «Боріться — поборете!», «Хай живе революція!», «Хай живе соціялізм!», «Хай живе III-й Інтернаціонал!».
Хай живе III-й Інтернаціонал
У передовій «Робітничої газети» до Першого травня зазначено, що в Україні «навіть уряд обіцяє стати на сторожі святкуючих»; усім організаціям УСДРП треба зробити свято найурочистішим за циркуляром ЦК. Свято мало бути 28-м.
де навіть уряд обіцяє стати на сторожі святкуючих
Номер 263 «Робітничої газети» (щоденна, орган Центрального Комітету Української соціал-демократичної робітничої партії, рік видання ІІ) вийшов у середу 1 травня 1918 року (новий стиль); ціна номера — 20 коп. у Києві, 22 коп. у провінції. Номер складається лише з двох сторінок і присвячений першотравневому святу.
СЕРЕДА 1-го ТРАВНЯ н. ст. 1918 року ... Ціна 20 ... Рік видання ІІ-й
1 травня вийшов № 1 «Професіонального Вѣстника» — органу Київської ради професійних спілок; редакційна стаття до 1 Травня формулювала гасла: захист завоювань революції, знищення національного гніту, демократичний мир, федерація з братньою Росією.
Перваго мая вышелъ № 1 „Професіональнаго Вѣстника“ органъ Кіевскаго Совѣта професіональныхъ союзовъ
До редакції «Робітничої газети» через Михайла Авдієнка надійшло 5 карбованців, виручених від розпродажу червоних квіток 1 травня (в день першотравневого свята).
Через тов. Михайла Авдівнка одержали ми за роспродежу червоних квіток 1-го травня - 5 карб. в користь „Робітничої Газети".
На першотравневій демонстрації 1918 р. в Києві майоріли знамена з гаслом «Да здравствует власть советов!».
Уже на первомайской демонстрации 1918 г. в Киеве развевались знамена с лозунгом «Да здравствует власть советов!»
Редакційна стаття першотравневої «Робітничої газети» питала, чи гетьманський виступ — «чергова авантюра», чи його здійснено за повною згодою німецької влади; в останньому разі, писала газета, Німеччина стала на шлях боротьби з українською державністю, а сам виступ не спирається на державні українські елементи.
певність середня: Одне партійне джерело; це оцінка, а не опис подій.
Редакційна колонка «Робітничої газети» ставить питання про природу гетьманського виступу: чи це «чергова авантюра», чи він проведений за повною згодою з німецькою владою, яка має в Україні всі механічні засоби підтримати цю спробу. Якщо так, газета вважає, що німецький уряд став на шлях боротьби з українською державністю та «російської орієнтації», і заявляє, що гетьманський виступ не спирається на державні українські елементи.
Чи цей виступ навваки переведений за повною згодою і за повним порозумінням з німецькою владою, тією силою, яка має на Україні в свойому роспорядженні всі механічні засоби
Отаман Каракуца, «виконуючи волю гетьмана», обійняв посаду губернського коменданта Київщини, начальником штабу став полковник Інфімовський. Міністерства тим часом видавали поточні накази, датовані 1 травня: про передачу казарм залізничних куренів на хуторі Грунки біля Святошина, про реорганізацію звітності Цукрового департаменту та про виплату платні одеським залізничникам із позики в австро-угорського командування. «Вістник Ради народних міністрів» вийшов того дня ще з шапкою УНР.
певність висока: Офіційні тексти наказів («Відродження», «Державний вістник»), хоча частину з них надруковано пізніше й OCR пошкоджений.
Наказ № 58 губернського коменданта Київщини від 1 травня 1918 р.: за волею гетьмана всієї України отаман Каракуца взяв на себе обов'язки коменданта Київщини; начальником штабу призначено полковника Інфімовського.
В виконання волі Гетьмана всеї України цього числа я взяв на себе обов'язки Коменданта Київщини. ... Губерніяльний Комендант Київщини Отаман Каракуца.
Наказ від 1 травня 1918 р. (№ 123) про передання колишніх казарм 7-го й 8-го залізничих куренів, що містяться на хуторі Грунки недалеко від Святошина: їх передають начальникові військових комунікацій Інженерного управління; казарми 8-го куреня з будинками й спорудами розпорядження розібрати й використати для новосформованих українських залізничних частин.
Бувші казарми 7-го і 8-го залізничих куренів, що міститься на хуторі Грунках, недалеко від Святотина
Наказом № 13/113 від 1 травня 1918 року Міністерство Харчових Справ доручило директорові Цукрового департаменту Миколі Павловичу Чижевському та консультантам реорганізувати звітність департаменту: звести розрахунки з цукроварнями за цукор, прийнятий у казну, звірити рахунки з акцизним управлінням, повернути борги продовольчих комітетів, визначити суму за цукор, вивезений за межі України, покрити борги «Центроцукру» в державних і приватних банках та скласти кошторис цукрової монополії.
реорганізувати відчитність Цукрового Департамента ... урегулювати всі розрахунки з цукроварнями за цукор, який принято з цукроварень в казну
Наказ Міністерства шляхів №104 від 1 травня 1918 про виплату утримання службовцям і робітникам колишнього Одеського відділу: гроші тимчасово позичено в австро-угорського військового командування в Одесі; списки виплати слід надсилати управі, а позичені гроші згодом повернуть австро-угорській владі.
Наказ в справі виплати удержання служачим і робітникам бувшого Одеського Відділу ... із сум, тимчасово позичених ... у вищого австро-угорського військового командовання в Одесі.
«Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки» № 30 від 1 травня 1918 р. коштує 25 коп.; редакція й контора містяться в Києві на Хрещатику, 38; урядові й приватні оголошення приймаються по 1 руб. 25 коп. за рядок петіту.
Всякого роду оголошення, як урядові, так і приватні, приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.
Голова Київської губернської народної управи С. Петлюра доповів про ліквідацію майна Всеросійського земського союзу й розмови управи з міністрами; його зустріли гучними оплесками.
певність середня: Одне джерело («Відродження»), стиль дати не позначено, текст пошкоджений.
На засіданні 1 травня голова Київської губернської народної управи С. В. Петлюра повідомив про справу ліквідації майна Всеросійського земського союзу (ВЗС) і про заходи управи (розмови з міністрами, прохання змінити наказ військового міністра від ч. 72); його зустріли гучними оплесками.
С. В. Петлюра докладує про погляд управи на справу ліквідації майна В. З. С.
Інструкторська школа старшин на Звіринці випустила перших 763 перепідготовлені офіцери — від хорунжого до осавула.
певність середня: Лише сучасна історична праця, без підтвердження в газетах дня.
1 травня 1918 р. Інструкторська школа старшин у Києві випустила перших 763 перепідготовлених офіцери (від хорунжого до осавула).
Вже 1 травня Інструкторська школа старшин ... випустила перші 763 перепідготовлені фахові кадри
Уранці 1 травня в Полтаві про переворот говорили як про безкровний і «образцовий», з неодмінною згадкою про німців; ходили плутані чутки, хто такий Скоропадський. Старшини, що поверталися з полону, дізналися про зміну влади на станції Волочиськ. Організація Шульгіна передала на Південь текст нібито телеграми кайзера Айхгорну про згоду на гетьмана за умови виконання німецьких порад.
певність низька: Пізні мемуари, що описують не Київ, і неперевірена чутка; телеграма кайзера відома лише з повідомлення організації Шульгіна, а її дата припадає вже на час після перевороту.
Звістку про гетьманський переворот у Києві автор у Полтаві випадково підслухав уранці 1 травня 1918 р. у телефонній розмові російською мовою: «Уже новоє правітєльство... Центральной Раде канєц... Вибрано Гетьмана», «переворот без всякіх жертв, порядок образцовий».
Уже новоє правітєльство... Центральной Радс канєц... Вибрано Гетьмана. І ми теперь подданис сго ясновєльможності... Канєчно Нємци... Переворот без всякіх жертв, порядок образцовий
Перші чутки про нового гетьмана: «якийсь генерал Скоропадський», «свідомий українець, організатор вільного козацтва», якого нібито Петлюра й Центральна Рада усунули як конкурента, бо військо його любить.
Генерал Скоропадський. — А то що за один? — Бог його знає — кажуть - свідомий Українець, організатор вільного козацтва...
1 травня 1918 року група з близько 20 старшин, що поверталися з австрійського полону до Києва, на станції Волочиськ дізналася про переворот у Києві: Центральної Ради вже немає, генерал Скоропадський за підтримки німців проголосив себе гетьманом Української Держави. Біля станції стояли німецькі вартові.
Коли ми приїхали до Волочиська, було це 1 травня, наш радісний настрій був несподівано охолоджений вісткою, що в Києві стався переворот, що Центральної Ради вже немає
Організація Шульгіна, обізнана в київських справах, переслала на Південь текст нібито телеграми імператора Вільгельма Айхгорну: кайзер згоден на обрання гетьмана, якщо той зобов'яжеться неухильно виконувати німецькі поради.
«Передайте генералу Скоропадекому, что я согласенъ на избраве гетмана, еели гетманъ дастъ обязательство неуклонно исполнять наши совѣты»...
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 1-го мая · 05-2963
Стрільців оточили й роззброїли в Луцьких казармах у середу 1 травня; те саме — на Львівській вулиці.
а в середу 1-го мая й їх окружили сильні німецькі відділи з кулеметами і броневиками. Признавши оборону неможливою, стрільці склали зброю.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 30 квітня · 04-0448
Німці без опору роззброїли Січових стрільців уночі проти 30 квітня.
про роззброєння німцями Січових Стрільців, яке переведено без спротиву, безкровно — остання вірна і певна військова одиниця для уряду УНР
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 30.IV.1918 · 04-0292
Полк Січових стрільців здав зброю німцям 30 квітня.
по здачі полком СС у німецькі руки зброї в Києві. 30.IV.19I8 року сказав: „Гарні то були хлопці, віддані українській національній справі.”
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 1 травня 1918 · 05-1447
Посол Мумм, за словами делегатів, казав 1 травня, що роззброювати стрільців не слід.
Барон Мум зазначив, що він буде триматись нейтралітету. Міністри будуть увільнені з під арешту ... січові стрільці є дисципліновані ... обезброювать її не слід.
Оцінка аналізу. Ймовірно, роззброєння тривало кілька днів: у ніч на 30 квітня — частини біля Ради й на вулицях, а залишки в казармах — 1 травня, як докладно описує сучасна подіям «Робітнича газета». Пізніші мемуари й праці зводять процес до однієї дати. Запевнення Мумма не спростовують факту роззброєння, а показують розрив між словами посла й діями військових.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Київ, 1 травня 1918 р. · 05-2954
Рада професійних спілок скасувала демонстрацію через «озброєний табір» у місті й закликала до одноденного страйку.
події останніх днів утворили в Києві виняткові умови, що обернули місто в озброєний табор. ... однодневною забастовкою на всіх предприємствах (оприче водопроводу, електричної станції і аптек).
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Київ, 30 квітня 1918 р. · 04-3863
Профспілки й партії ще перед святом вирішили утриматися від демонстрації через «виняткові умови».
Совіт Професіональних Союзів і представники політичних партій на нараді постановили святкувати пролетарське свято 1-го мая повним призупиненням робот і мирною демонстрацією.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 30 квітня н. ст. / 17 квітня ст. ст. 1918 р. · 04-7249
Німецька влада вимагала мати дозвіл штабу Айхгорна на святкування.
на святкування першого травня конче треба дістати дозвіл у штабі генерала Айхгорна
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · первомайской демонстрации 1918 г. · 05-0150
На першотравневій демонстрації 1918 р. в Києві майоріли прапори «Да здравствует власть советов!».
Уже на первомайской демонстрации 1918 г. в Киеве развевались знамена с лозунгом «Да здравствует власть советов!»
Оцінка аналізу. Сучасні подіям газети свідчать про скасування демонстрації; твердження радянського упорядника тенденційне, не має дати за стилем і, можливо, стосується іншого міста чи приватних зібрань. Ймовірніше, масової демонстрації в Києві не було, а свято звелося до страйку й зібрань.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 1 травня · 05-0356
Гренер відмовився від будь-якої участі в перевороті, лише визнав його як єдиний вихід.
де правительство і Центральна Рада для німецького командування „були", що тепер занадто пізно вже шукати еволюційних шляхів
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · СЕРЕДА 1-го ТРАВНЯ н. ст. 1918 року · 05-2955
«Робітнича газета» припускала, що виступ здійснено за повною згодою німецької влади, яка мала всі засоби його підтримати.
Чи цей виступ навваки переведений за повною згодою і за повним порозумінням з німецькою владою, тією силою, яка має на Україні в свойому роспорядженні всі механічні засоби
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 1. травня · 05-0304
У підслуханій у Полтаві розмові обивателі вважали самоочевидним, що за переворотом стоять німці.
Уже новоє правітєльство... Центральной Радс канєц... Вибрано Гетьмана. І ми теперь подданис сго ясновєльможності... Канєчно Нємци... Переворот без всякіх жертв, порядок образцовий
Оцінка аналізу. Не вирішується фактами дня: заява Гренера — позиція зацікавленої сторони, переказана делегатами; підозри преси й обивателів — оцінки, а не свідчення. Факти того ж дня (німецький кулемет біля з'їзду, роззброєння стрільців) показують принаймні силову підтримку нової влади німецьким військом.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 1 травня 1918 · 05-1502
Промовляли Воронович, студент князь Голіцин і князь В. П. Кочубей.
Вітаю Вас, козаки і хлібороби! ... Слава Ясновельможному Гетьману України
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 1-го травня · 05-3001
Першим говорив Воронович, далі Голіцин від великих землевласників, потім Коваленко.
1-го травня ... були допущені делегати лише по спеціальним пропускам. ... Першим виступав Воронович ... Після його промовляв представник великих землевласників, Голіцин.
Оцінка аналізу. Дрібна розбіжність: обидві газети згодні щодо Вороновича й Голіцина; третього промовця визначити неможливо — можливо, виступали обидва, а кожна газета назвала лише одного.
Цитата дня
У середу 1-го травня у 12 годині відбудуться торги на оддачу фруктового саду площею у 12 десятин. ... Звіринець Інструкторська Школа Старшин (Будинок бувшої Алексіевської Інженірної школи).Оголошення: у середу 1 травня 1918 року о 12 годині відбудуться торги на оренду фруктового саду площею 12 десятин; завдаток — 10% від призначеної ціни; місце — Звіринець, Інструкторська школа старшин (будинок колишньої Олексіївської інженерної школи).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 4 · 05-0333
Ціна дня
казенний спирт для виробу оцту
0,5 крб за градус
Київщина, казенна ціна · «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 · 05-3760
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| Окремий номер газети | 25 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №30, с. 1 |
| «Робітнича газета», один номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 15 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 1 |
| оголошення на 2-й сторінці «Робітничої газети» | 1,5 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 1 |
| платня статистика-організатора в статистичному та оцінково-податковому відділах управи | 4 800 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 2 |
| платня статистика-організатора, верхня межа | 6 000 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №263, с. 2 |
| виручка від продажу червоних квіток 1 травня на користь газети | 5 крбразом | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №267, с. 4 |
| казенний спирт для медичних і технічних потреб | 0,6 крбградус | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| казенний спирт для денатурації | 0,75 крбградус | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| казенний спирт для лаку й політури | 1 крбградус | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| казенний спирт для парфумерії та інших потреб | 2 крбградус | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| скляна пляшка на ¼ відра | 2 крбштука | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| скляна пляшка на 1/20 відра | 0,5 крбштука | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| скляна пляшка на 1/40 відра | 0,25 крбштука | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| мала скляна пляшка (1/100 відра?) | 0,1 крбштука | «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 4 |
| оголошення в «Вістнику» (рядок петіту) | 1,25 рубрядок | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №30, с. 1 |
| номер «Вістника РНМ УНР» | 25 копномер | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №30, с. 1 |
Оголошення дня
не можливости придбання краму на місцевих і закордонних ринкахОголошення: правління «Товариства торгівлі мануфактурними товарами Д. І. Котляревського в Одесі» скликає загальні збори пайщиків (Одеса, Троїцька, 6) з розглядом звіту й балансу за 1917 р., збільшення пайового капіталу, нових паїв і становища через неможливість придбати крам на місцевих і закордонних ринках; вибори члена правління й кандидата.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №30, с. 4 · 05-4916
Афіша й культура
Номер «Відродження» і «Вістника» коштував 25 коп., «Робітничої газети» — 20 коп. (05-1428, 05-4914, 05-2948); з 1 травня діяли нові казенні ціни на спирт — від 50 коп. до 2 крб за градус залежно від призначення (05-3760, 05-3764), а через пошкоджений міст на Ірпені потяги на Маневичі ходили з пересадкою (05-1630). При Маріїнській общині Червоного Хреста відкрили амбулаторію з видачею ліків, «Salon d'Art» на Хрещатику готував XII виставку, міська управа нагадувала про збори за автомобілі й велосипеди, а комендант вимагав від колишніх російських військових зняти відзнаки (05-0821, 05-0323, 05-0344, 05-1423).
Умовами участі у владі делегація українських партій назвала: повну зміну влади, зміну земельної політики, саморозпуск Центральної Ради, створення тимчасового законодавчого органу — Державної Ради УНР — і скликання Установчих зборів, коли настане спокій.
1) повна зміна власти, 2) зміна земельної політики, 3) саморозпуск Центральної Ради, 4) утворення нового тимчасового законодатного органу-Державної Ради Української Народньої Республіки ... і 5) скликання Установчої Ради
Засідання 5-го українського національного з'їзду Київщини 1 травня відкрилося о пів на десяту ранку.
Засідання 1-го травня. Збори одчиняються о пів на десяту ранку.
Оголошення: Українська професійна спілка робітників скликає на середу 1 травня 1918 року о 5-й годині загальні збори членів у помешканні спілки на Великій Володимирській, 42 («Клуб Родина»).
Українська професійна спілка робітників скликає на середу 1 травня Загальні збори членів спілки. Всі члени запрошуються прибути о 5 год. Збори відбудуться в помешканні Спілки В. Володимирська 42. Клюб Родина.
Міністр внутрішніх справ розпорядився, щоб святкування 1 травня (18 квітня ст. ст.) відбулося без перешкод, попри стан облоги; 1 травня в урядових установах роботи не проводитимуться.
святкування 1-го травня (18 квітня ст.ст.) відбувалося без усяких перешкод
Читано з зображення.
З'їзд волинських У. С.-Р., членів Українських Установчих Зборів, відбудеться 1 травня в Житомирі, Велика Бердичівська, 38.
З'їзд Волинських У. С.-Р., членів Укр. Установчих Зборів відбудеться 1 травня у Житомирі, Велика Бердичівська 38.
Читано з зображення. Анонс.
Звістку про гетьманський переворот у Києві автор у Полтаві випадково підслухав уранці 1 травня 1918 р. у телефонній розмові російською мовою: «Уже новоє правітєльство... Центральной Раде канєц... Вибрано Гетьмана», «переворот без всякіх жертв, порядок образцовий».
Уже новоє правітєльство... Центральной Радс канєц... Вибрано Гетьмана. І ми теперь подданис сго ясновєльможності... Канєчно Нємци... Переворот без всякіх жертв, порядок образцовий
Автор у Полтаві; фраза ілюструє, як говорили про переворот російськомовні обивателі.
Гетьман доручив професорові М. Василенкові до вечора 1 травня 1918 року підшукати українських несоціалістичних діячів для кабінету; того ж дня спільна нарада партій есефів, есдеків, есерів і самостійників ухвалила не відмовлятися від участі в кабінеті та вислати делегацію до генерала Гренера.
а національних кандидатів предложити до 1 травня до вечера, себто до 24 годин.
1 травня делегація українських партій — С. Єфремов (соціалісти-федералісти), В. Винниченко (соціал-демократи), Солтан (есери), Андрієвський (соціалісти-самостійники) і К. Лоський (соціалісти-федералісти) — прибула до начальника штабу генерала Гренера і заявила, що переворот стався всупереч волі організованого українського громадянства.
Делегація од українських партій, що складалася з С. Єфремова (с.-ф.), В. Винниченка (с.-д.) Солтана (с.-р.), Андрієвського (с. с.) та К. Лоського (с. ф.) прибула до начальника штаба, генерала Гренера
Засідання з'їзду закрилося о 5-й годині вечора: делегати проспівали «Заповіт» і національний гімн; розходячись, вони побачили, що перед дверима вже стоїть німецький кулемет. З'їзд вирішив, що делегати, повернувшись додому, мають поінформувати населення про сучасні події.
Було проспівано „Заповіт“ ... та національний гімн. Делегати стали росходитись, а перед дверима стояв уже німецький кулемет.
Останній день засідань — 1 травня (за порядком у тексті).
1 травня гетьман Скоропадський прийняв у залі палацу колишнього генерал-губернатора делегацію з'їзду хліборобів-власників, вітаючи її словами «Вітаю Вас, козаки і хлібороби!»; делегати відповіли «Слава Ясновельможному Гетьману України». Промовляли М. М. Воронович, студент князь Голіцин і князь В. П. Кочубей; гетьман відповів українською.
Вітаю Вас, козаки і хлібороби! ... Слава Ясновельможному Гетьману України
Прийняття відбулося 1 травня.
Київський комітет УСДРП повідомив районні організації, що свято 1 травня відбудеться 1 травня за новим стилем; гасла на прапорах: «Пролетарі всіх країн єднайтесь», «Хай живе третій інтернаціонал», «Мир пролетаріяту і війна всесвітній буржуазії», «Хай живе Всеукраїнська Робітнича Рада», «Хай живе соціялізм», «Вічна пам'ять борцям, що склали життя за революцію»; порядок маніфестації обіцяли подати окремо.
свято першого травня відбудеться першого травня по новому стілю
Дата події — 1 травня за новим стилем, оголошено 25 квітня.
У зверненні до київських робітників Рада професійних спілок заявила, що події останніх днів «обернули місто в озброєний табор», тому демонстрацію скасовано, а 1 травня закликано відзначити однодневним страйком на всіх підприємствах, окрім водогону, електричної станції й аптек.
події останніх днів утворили в Києві виняткові умови, що обернули місто в озброєний табор. ... однодневною забастовкою на всіх предприємствах (оприче водопроводу, електричної станції і аптек).
Страйк призначено на 1 травня; водогін, електростанція й аптеки працюють.
1 травня 1918 року делегати з'їзду хліборобів-власників представили гетьманові Скоропадському свої декларації; на зустріч допускали лише за спеціальними перепустками. Першим виступав Воронович (лише тверда влада врятує державу), далі представник великих землевласників Голіцин, потім Коваленко; Скоропадський подякував і пообіцяв врахувати побажання при складанні законів.
1-го травня ... були допущені делегати лише по спеціальним пропускам. ... Першим виступав Воронович ... Після його промовляв представник великих землевласників, Голіцин.
Комісія по влаштуванню свята 1 травня 25 квітня в приміщенні професійних спілок накреслила план маніфестації: райони збираються біля найбільших заводів і рушають до центру; районні мітинги, а загальний — на Софійському майдані; детальний розпис затвердять на засіданні в суботу 27 квітня о 4-й годині вечора.
Круг Софійської ж площі мають збиратися робітники дрібних підприємств
Читано з зображення. Подія 1 травня; засідання комісії — 25 квітня.
На святі 1 травня на Софійській площі мають збиратися робітники дрібних підприємств (торгово-промислові службовці, домашня прислуга, повари, офіціанти) під прапорами професійних спілок; виступ безробітних не вирішено і перенесено на суботу, а інваліди рушатимуть з Бессарабки й приєднаються до походу.
Виступ інвалідів почнеться з Бесарабки і приєднається потім до слідуючого мимо них походу.
Читано з зображення.
Для маніфестації 1 травня готують спільний прапор з гаслом чотирма мовами «Хай живе інтернаціонал», хори, оркестри й мітингових ораторів; хористів, музикантів та агітаторів просять з'явитися до Центрального бюро професійних спілок (Фундуклеївська, 11) і звернутися до т. Мурашка; на засідання 27 квітня запрошено представників спілки музикантів.
комісія займеться налагодженням хорів, оркестрів музики і кадру мітингових ораторів на маніфестацію.
Читано з зображення. Закликає зголошуватися.
На першотравневій демонстрації 1918 р. в Києві майоріли знамена з гаслом «Да здравствует власть советов!».
Уже на первомайской демонстрации 1918 г. в Киеве развевались знамена с лозунгом «Да здравствует власть советов!»
автор уривка: упорядник С. О. Алексєєв (радянська передмова, тенденційно); стиль дати не зазначено, імовірно 1 травня н. ст.
Представник 4-го українського полку (полонених) привітав з'їзд, заявивши, що всі симпатії козацтва полонених — на боці трудового українського люду.
представник 4-го українського полку (полонених) ... всі сімпатії козацтва (полонених) на стороні трудового українського люду
Подія в «Засіданні 1-го травня» чи 29 квітня — стаття розірвана; прийнято 1 травня.
Міністр торгу й промисловості Чопівський повідомив з'їзд, що кабінет міністрів гетьмана ще не склався, бо «нема людей, які мали б охоту взяти владу», і запропонував ще раз вислати делегацію до німецького уряду.
кабінет Міністрів Гетьмана не до цього часу склався. Нема людей, котрі малиб охоту взяти владу в свої руки.
Слова Чопівського передано в звіті про засідання 1 травня; дата уточнена за порядком у тексті.
Делегація з'їзду, що ходила до німецького посла барона Мумма, повідомила: Мумм сказав, що триматиметься нейтралітету, що міністрів звільнять з-під арешту, а січових стрільців роззброювати не слід, бо це дисциплінована частина.
Барон Мум зазначив, що він буде триматись нейтралітету. Міністри будуть увільнені з під арешту ... січові стрільці є дисципліновані ... обезброювать її не слід.
Сума шматків пошкодженого тексту; позиції Мумма подано за звітом делегатів.
У передовій «Робітничої газети» до Першого травня зазначено, що в Україні «навіть уряд обіцяє стати на сторожі святкуючих»; усім організаціям УСДРП треба зробити свято найурочистішим за циркуляром ЦК. Свято мало бути 28-м.
де навіть уряд обіцяє стати на сторожі святкуючих
Автор — Оверченко; підстава обіцянки — розпорядження міністра внутрішніх справ Ткаченка (№ 254).
1 травня 1918 року група з близько 20 старшин, що поверталися з австрійського полону до Києва, на станції Волочиськ дізналася про переворот у Києві: Центральної Ради вже немає, генерал Скоропадський за підтримки німців проголосив себе гетьманом Української Держави. Біля станції стояли німецькі вартові.
Коли ми приїхали до Волочиська, було це 1 травня, наш радісний настрій був несподівано охолоджений вісткою, що в Києві стався переворот, що Центральної Ради вже немає
Автор датує прибуття 1 травня, проте гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 року; можливо, вістка дійшла з запізненням або дата в спогаді приблизна. Стиль, найімовірніше, новий.
Тимчасовий голова нового кабінету міністрів М. Василенко прийшов на зібрання представників українських партій і закликав українців увійти до кабінету, але, за словами С. Єфремова, виходив із безумовного визнання перевороту й пропонував увійти до готового неукраїнського кабінету «для кольору».
1 травня д. Василенко, тимчасовий голова нового кабінету міністрів, зайшов на зібрання заступників од українських партій і закликав до того, щоб українці вступили до кабінету.
Дата «1 травня» в OCR; можлива неточність.
На засіданні 1 травня голова Київської губернської народної управи С. В. Петлюра повідомив про справу ліквідації майна Всеросійського земського союзу (ВЗС) і про заходи управи (розмови з міністрами, прохання змінити наказ військового міністра від ч. 72); його зустріли гучними оплесками.
С. В. Петлюра докладує про погляд управи на справу ліквідації майна В. З. С.
Стиль дати не позначено; ймовірно, новий. У тексті накладаються колонки, тому подробиці неповні.
Наказ Міністерства шляхів №104 від 1 травня 1918 про виплату утримання службовцям і робітникам колишнього Одеського відділу: гроші тимчасово позичено в австро-угорського військового командування в Одесі; списки виплати слід надсилати управі, а позичені гроші згодом повернуть австро-угорській владі.
Наказ в справі виплати удержання служачим і робітникам бувшого Одеського Відділу ... із сум, тимчасово позичених ... у вищого австро-угорського військового командовання в Одесі.
OCR сторінки сильно перемішаний (колонки злиті); прізвища й суми можуть бути неточні.
У статті проф. П. Кудрявцева «Церковный вопрос на Украйне» згадано: наприкінці 1917 р. у Києві створилася Церковна Рада з гаслом автокефалії; Всеукраїнський Церковний Собор планували скликати в кінці грудня на ~900 осіб; на Київському єпархіальному соборі на початку травня прибічники Ради виявилися в меншості при виборах єпархіального архієрея.
на кіевскомь епархіальномь соборь, созванномь по почину иныхь церковних организацій вь началі мая для избранія кіевскаго епархіальнаго архіерея, сторонники Рады оказались вь явномь меньшинстві
Дата приблизна — «начало мая»; precision місяць.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: 1 травня о 5-й годині вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42) відбудуться збори Української професійної спілки; того ж дня об 11-й ранку там же збори комісії з організації Педагогічної академії, на які просять прибути й лекторів учительських повітових курсів.
Збори Комісії по організації Педагогичної Академії. 1 травня в 11 год дня, в помешканні клобу «Родина»
Текст оголошення дуже пошкоджений (рядки різних оголошень змішані).
Першотравневі статті «Робітничої газети» нагадують, що 8-годинний робочий день уже закріплений законом Української Народної Республіки, але проводять думку, що закон діє лише там, де робітники організовані; українські пролетарі ще не всі користуються 8-годинним днем.
українській народній республиці 8 г. роб. день уже зафіксований законом.
Теоретична стаття; взято лише згадку про чинний закон про 8-годинний робочий день.
1 травня 1918 р. Інструкторська школа старшин у Києві випустила перших 763 перепідготовлених офіцери (від хорунжого до осавула).
Вже 1 травня Інструкторська школа старшин ... випустила перші 763 перепідготовлені фахові кадри
Автор статті: Олександра Кудлай.
Відділи Січових стрільців, які після роззброєння полонених перебрали охорону Центральної Ради, були відправлені в Луцькі казарми; у середу 1 травня 1918 року їх оточили сильні німецькі відділи з кулеметами й броневиками, і стрільці, визнавши оборону неможливою, склали зброю. Те саме сталося зі стрілецькою кадрою в казармах на Львівській вулиці.
а в середу 1-го мая й їх окружили сильні німецькі відділи з кулеметами і броневиками. Признавши оборону неможливою, стрільці склали зброю.
Оголошення: в управлінні інспектора інженерних частин України (Київ, Хрещатик, 29) приймається запис старшин і козаків-фахівців інженерної справи (саперів, понтонерів, прожектористів, телеграфістів, підривників та інших), які бажають служити в формованій українській армії; прийом щодня з 10 до 12 години.
приймаеться запись старшин та козаків фахівців інженерного діла (саперів, понтонерів, прожектористів, телеграфістів, підривників, та инших)
Читано з OCR-тексту. Оголошення № 304.
Оголошення німецької влади про введення німецьких військово-польових судів: за наказом генерал-фельдмаршала Ейхгорна «з сьогоднішнього дня» на Україні й у Криму діють німецькі військово-польові суди; їм підлягають усі особи, що не належать до регулярних українських військ, якщо виступають проти німецьких військ або урядовців, поставлених за наказом німецького цісаря, чи опираються наказам німецької влади.
З сьогодняшного дня на Україні і у Криму входять в силу німецькі військово-польові суди. Всі особи, котрі не належать до регулярних українських військ підлягають цьому судові
Підпис: «1-го травня 1918 р. Смілa. Німецька повітова комендатура» — оголошення зі Сміли, передруковане в київській газеті; дата — 1 травня (а не дата наказу Ейхгорна, який видали ще в квітні). Заголовок: «Оголошення про заведення німецьких польових судів».
Наказ від 1 травня 1918 р. (№ 123) про передання колишніх казарм 7-го й 8-го залізничих куренів, що містяться на хуторі Грунки недалеко від Святошина: їх передають начальникові військових комунікацій Інженерного управління; казарми 8-го куреня з будинками й спорудами розпорядження розібрати й використати для новосформованих українських залізничних частин.
Бувші казарми 7-го і 8-го залізничих куренів, що міститься на хуторі Грунках, недалеко від Святотина
Текст колонки пошкоджений, пункти переказано за змістом.
Київська міська управа оголосила строки сплати зборів: за автомобілі, мотоцикли та велосипеди — до 1 травня, за коней, екіпажі та собак — до 15 травня; у разі несплати вчасно збір стягувався в подвійному розмірі.
1) за автомобілі, мотоциклети та велосипеди-1 травня, 2) за коней, екіпажі та собак-15 травня ... На випадок незаплачення на термін збору, такий стягується в подвійному размірі.
Підписали член управи Кручинський і діловод Дзюбенко.
Наказ № 58 губернського коменданта Київщини від 1 травня 1918 р.: за волею гетьмана всієї України отаман Каракуца взяв на себе обов'язки коменданта Київщини; начальником штабу призначено полковника Інфімовського.
В виконання волі Гетьмана всеї України цього числа я взяв на себе обов'язки Коменданта Київщини. ... Губерніяльний Комендант Київщини Отаман Каракуца.
Номер наказу в OCR «58».
З'їзд ухвалив земельну резолюцію: на підставі закону Центральної Ради від 18 січня 1918 р. земля переходить до рук трудового народу; землеволодіння мають внести в державну казну одноразовий податок на будівництво Української Народної Республіки.
Земля на підставі закона Центральної Ради від 18 січня 1918 р. переходить до рук трудового народу ... одноразовий податок на будування Української Народньої Республики
Частину тексту пошкоджено; «землянство/землевласники» відновлено за змістом.
На прийомі у гетьмана 1 травня представник великих землевласників Голіцин заявив, що кандидати з їхнього союзу не візьмуть посад губернських і повітових комісарів, поки уряд не виробить нових земського й міського статутів і не розпустить негайно нинішні міські, волосні, повітові й губернські земські збори, передавши тимчасово керування земським і міським господарством та мировою юстицією людям, які втратили повноваження за законом Тимчасового російського уряду.
ніхто із їх кандідатів не прийме посади губернських і повітових комісарів ... поки уряд: 1) Не виробить новий земський і городський устав
Вимоги дещо спотворені OCR.
Наказом № 13/113 від 1 травня 1918 року Міністерство Харчових Справ доручило директорові Цукрового департаменту Миколі Павловичу Чижевському та консультантам реорганізувати звітність департаменту: звести розрахунки з цукроварнями за цукор, прийнятий у казну, звірити рахунки з акцизним управлінням, повернути борги продовольчих комітетів, визначити суму за цукор, вивезений за межі України, покрити борги «Центроцукру» в державних і приватних банках та скласти кошторис цукрової монополії.
реорганізувати відчитність Цукрового Департамента ... урегулювати всі розрахунки з цукроварнями за цукор, який принято з цукроварень в казну
Підписав за міністра харчових справ М. Газрилов (прізвище OCR невпевнене).
Оголошення: Чернігівське відділення Державного банку повідомляє, що видані ним схоронні розписки за № 8208, 8269, 9148 на ім'я Гіртіселя Гамшеєва Ратнера (3 виграшні білети позик на номінальну суму 300 руб.) загублені; якщо протягом 2 тижнів їх ніхто не подасть, їх визнають недійсними й видадуть нові.
выданныя им сохранныя расписки за Nº 8208, 8269, 9148 ... утеряны
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; ім'я власника розписок спотворене. Оголошення № 287 (нумерація внизу колонки).
Оголошення: Київська контора Державного банку повідомляє, що видана нею на ім'я Франциска Станіславовича Воїцюшка схоронна розписка № 20161 у прийомі вкладів на схованку оголошена загубленою; якщо протягом двох тижнів її не подадуть до контори, її буде визнано недійсною й видано нову.
Київська Контора Державного Банку оголошуе, що видана нею на імʼя Францнека Станиславовича Воїцюшко сховна росписка під Мº 20161
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; ім'я розпізнане неточно. Оголошення № 285.
Оголошення: Київська контора Державного банку повідомляє, що видана нею на ім'я Володимира (прізвище не читається) із Олександро-Невської церкви вкладна розписка № 147756 заявлена як вкрадена; якщо за два тижні її ніхто не поверне до контори, її буде визнано недійсною й видано нову.
вкладна росписка за Nº 147756 заявлена вкраденою
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту. Оголошення № 292.
Оголошення: Чернігівське відділення Державного банку повідомляє, що видана ним схоронна розписка № 9600 на ім'я Захарія Володимировича Давидовича (4% білети Державного казначейства на 15 000 руб.) загублена; якщо за 2 тижні її не подадуть, її визнають недійсною.
сохранная расписка за Nº 9600 на имя Захарія Владимировича Давидовича ... на номинальную сумму 15 000 рублей утеряна
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту. Оголошення № 293.
Оголошення (суд): за ухвалою суду від 31 січня 1918 р. до реєстру кооперативних товариств внесено статут Олександрійського споживчого товариства; за ухвалою від 14/27 березня 1918 р. — статут 2-го Арбузинського споживчого товариства «Трудовой народ» Єлисаветградського повіту; за ухвалою від 3 січня 1918 р. — статут споживчого товариства м. Рівного й «Борьба» (Єлисаветградський повіт); у реєстр товариств без мети прибутку внесено статут товариства любителів науки й мистецтва м. Єлисаветграда (17 січня 1918 р., № 2842).
Постановленіемъ Суда 14/27 марта 1918 года внесенъ въ реестръ кооперативныхъ товариществъ уставъ 2-го Арбузинскаго общества потребителей "Трудовой народъ"
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; кілька коротких оголошень зведено в один факт; тексти колонок перемішані.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: загублено атестат зрілості № 2 Г. за 1913 р. на ім'я Бронислава Олехновича.
аттестат зрълости ... за 1913 г. Утерян на имя Бронислава Олехновича
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; шматок обрізаний, номер атестата ненадійний.
Рада народних міністрів оголосила 1 травня святом праці відповідно до закону Центральної Ради від 28 січня про 8-годинний робочий день; міністр внутрішніх справ повідомив, що там, де військова влада забороняла урочисті маніфестації й мітинги, це робилося через загрозу контрреволюційної агітації, і доручив комендантам не перешкоджати святкуванню.
згідно з законом Центральної Ради від 28-го січня ... про 8-годинний робітничий день ... 1 травня (мая) є святом
Текст постанови сильно пошкоджений OCR (розрив між сторінками); зміст розпорядження міністра реконструйовано приблизно.
Оголошення (суд): затверджено до виконання нотаріальні й домашні духовні заповіти: Михея (Єлисаветградського міщанина) Константина Горобченка (померлого 8 грудня 1912 р.), дворянина Викентія Жебровського (заповіт від 6 березня 1913 р.), селянина Антона Новицького з Новогеоргіївська (помер 25 серпня 1911 р.), вдови статського радника Софії Аландської (заповіт 24 січня 1906 р.; ухвала суду від 15/2 квітня 1918 р.), селянина Романовича Осадчука (заповіт від 4 вересня 1915 р.; ухвала від 30 листопада 1917 р.).
домашнее духовное завъщаніе вдовы статскаго совътника Софіи Александровны Аландской ... утверждено къ исполненію
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; ім'я, дати й місця спотворені, сам перелік неповний. Оголошення № 296, 298, 299.
Наказ коменданта міста Києва: попри попередній наказ, вулицями Києва й надалі ходять старшини, урядовці, сестри милосердя й солдати колишньої російської армії у зовнішніх відзнаках; зараз УНР у стані війни з Великоросією, тож військові колишньої російської армії, які вважають себе на дійсній службі, мають бути зібрані до табору військовополонених у Дарниці; інші зобов'язані скинути зброю, погони, кокарди, петлички, гудзики й остроги та з 1 травня мати документи на проживання як російські піддані від Міністерства у великоруських справах і міліції.
військові служачі, бувшої Російської армії, як що вони лічать себе на дійсній службі, то повинні бути зібрані в лагерь військово-полоненних в Дарницю
Строк 1 травня — для отримання документів; наказ опубліковано 27 квітня.
Землевласники вимагали від гетьманського уряду негайно створити загальнодержавну поліцію, бо теперішні міські й повітові міліції «лягають важким тягарем на населення» і не мають нічого спільного з новою державною будовою.
Уряд негайно повинен створити загально-державну поліцію, бо теперішні мійські і повітові міліції, ложачись важким тягарем на населення, не мають нічого спільного з новою державною будовою
Фото: колишній голова ЦР М. Грушевський у Києві 1 травня 1918 р.
Колишній голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський (Київ, 1 травня 1918 р.)
Підпис до фото.
Оголошення Управителя акцизних податків на Київщині: Міністерство фінансів встановило з 1 травня 1918 р. нові ціни на казенний спирт; для виробу оцту спирт коштує 50 коп. за градус.
для виробу оцту 50 коп. за градус
Ціни чинні з 1 травня 1918 р.; дата номера — 16 травня.
Казенний спирт для медичних і технічних потреб — усім аптекам, державним і громадським лікувальним закладам, заводським лікарням, шпиталям, для виробу складних фармацевтичних препаратів і наукових цілей — 60 коп. за градус (ціна з 1 травня 1918 р.).
для медичних і техничних потреб ... 60 коп. за градус
Казенний спирт для денатурації — 75 коп. за градус (ціна з 1 травня 1918 р.).
для спеціальної денатурації — 75 коп. за градус
Казенний спирт для виробу лаку та політури — 1 крб за градус (ціна з 1 травня 1918 р.).
на вироб лака та політури 1 карб. за градус
Казенний спирт для косметичних і парфумерних виробів та всіх інших не названих потреб — 2 крб за градус (ціна з 1 травня 1918 р.).
для виробу косметичних та парфюмерних творів і на всі инші не названі в цьому потреби — 2 карб. за градус
Окремий номер «Вістника Ради Народніх Міністрів УНР» коштував 25 коп.
Nº 30. Ціна 25 коп.
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: управа пропонує статистику-організатору платню до 6 000 крб на рік (верхня межа вилки).
з платнею на рік від 4.800 до 6.000 карб.
Верхня межа тієї ж вилки платні, що й попередній факт.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Казенні скляні пляшки за тим оголошенням: пляшка на чверть відра — 2 крб (ціна з 1 травня 1918 р.).
плятки в ¼ ведра 2 карб.
OCR розірваний; «¼ ведра» читається ясно, але ціна й дробові позначки нижче сумнівні.
Казенні пляшки меншої місткості: на 1/20 відра — 50 коп. (ціна з 1 травня 1918 р.).
1/20 — 50 коп.
Дроби в OCR зіпсовані («2/20», «1/40», «1/400», «4/200»); подано найімовірніше прочитання.
Казенна пляшка на 1/40 відра — 25 коп. (ціна з 1 травня 1918 р.).
1/40 — 25 коп.
OCR дробів сумнівний.
Казенна пляшка меншої місткості (в OCR 1/400, ймовірно 1/100 відра) — 10 коп., ще менша (4/200, ймовірно 1/200) — 5 коп.
1/400 — 10 коп. та 4/200 — 5 коп.
Дроби в OCR неясні; ціна 5 коп. для найменшої пляшки.
Оголошення: у середу 1 травня 1918 року о 12 годині відбудуться торги на оренду фруктового саду площею 12 десятин; завдаток — 10% від призначеної ціни; місце — Звіринець, Інструкторська школа старшин (будинок колишньої Олексіївської інженерної школи).
У середу 1-го травня у 12 годині відбудуться торги на оддачу фруктового саду площею у 12 десятин. ... Звіринець Інструкторська Школа Старшин (Будинок бувшої Алексіевської Інженірної школи).
З 1 травня 1918 року при Київській Маріїнській общині сестер милосердя Червоного Хреста відкрито амбулаторний прийом хворих з усіх спеціальностей з видачею ліків; були щеплення від віспи, зубний, електро- й механотерапевтичний, рентгенівський кабінети, хіміко-бактеріологічна амбулаторія та ортопедична майстерня.
З 1-го травня ц. р. при Київській Маріїнській общині милосердних сестер червоного хреста, відкрито амбулаторний прийом хорих по всіх спеціальностях з видачею ліків.
«Salon d'Art» на Хрещатику, 25 запрошував художників узяти участь у XII виставці, що мала тривати з 1 травня (18 квітня ст. ст.) до 26 (13) травня 1918 року; експонати приймали не пізніше 21 (8) квітня.
Прохають п.п. художників бажаючих взяти участь в XII виставці від 1 травня (18-IV) до 26 (13) травня прислати експонатів не пізніще 21 (8) с. м.
Назву салону OCR передав як «SALON D'ARI».
Умови передплати на «Робітничу газету»: 5 крб на місяць, 15 крб на три місяці.
Умови передплати: на 1 міс. 5 карб., 3 міс. 15 карб.
Умови передплати на «Робітничу газету»: 15 крб на три місяці (тобто 5 крб на місяць).
3 міс. 15 карб.
Розцінка оголошень у «Робітничій газеті»: на 2-й сторінці перед текстом — 1 крб 50 коп. за рядок, на 4-й сторінці позаду тексту — 1 крб за рядок.
Умови друкування оповісток: на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й стор.-1 к за рядок.
OCR шапки пошкоджений: «4-й стор.-1 к.» прочитано як 1 крб.
1 травня вийшов № 1 «Професіонального Вѣстника» — органу Київської ради професійних спілок; редакційна стаття до 1 Травня формулювала гасла: захист завоювань революції, знищення національного гніту, демократичний мир, федерація з братньою Росією.
Перваго мая вышелъ № 1 „Професіональнаго Вѣстника“ органъ Кіевскаго Совѣта професіональныхъ союзовъ
Читано з зображення. Дата події — 1 травня 1918 (нового стилю).
«Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки» № 30 від 1 травня 1918 р. коштує 25 коп.; редакція й контора містяться в Києві на Хрещатику, 38; урядові й приватні оголошення приймаються по 1 руб. 25 коп. за рядок петіту.
Всякого роду оголошення, як урядові, так і приватні, приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.
Читано з OCR-тексту. Дата в шапці читається лише частково («1 травня 1918 р.»). Номер вийшов уже після гетьманського перевороту 29 квітня, проте шапка й надалі називає УНР; наказів гетьманського уряду в читабельних частинах номера не виявлено.
Номер 30 газети «Відродження» вийшов у середу, 1 травня (18 квітня) 1918 року, ціна окремого номера 25 коп., передплата — 6 карб. на місяць; тіло файлу №30 у сканованому архіві майже збігається з №29 (ті самі сторінки 1–6 з іншою розпізнаною шапкою).
Середа ... травня (18 квітня) 1918 року. Ціна окремого нумера 25 коп.
Файл 030 фактично дублює текст файлу 029 (Мала Рада, арешт міністрів, оголошення); нових фактів, відмінних від №29, там немає — дублі не виписувалися.
Зміна адреси передплатника «Робітничої газети» коштує 50 коп.
За зміну адреси 50 кол.
У попередніх номерах — 80 коп. (див. №261); тут OCR читає «50 кол.», можлива помилка.
Редакція «Робітничої газети» міститься на Михайлівській вулиці (Михайлівський пр.), 35, кв. 1; секретар приймає щодня з 10 до 5 години, редактор — після 3 години, секретар також від 2 до 5. Є телефон редакції та контори.
РедаНЦІя: Михайловський пр., Nº 35, ном. 1. ... Редактор - 3 год ... Секретарь від 2-5 год. ... Телеф. редакнії і конт.
Шапка в OCR розірвана на колонки; години прийому відновлено приблизно, номер телефону не збережено.
До редакції «Робітничої газети» через Михайла Авдієнка надійшло 5 карбованців, виручених від розпродажу червоних квіток 1 травня (в день першотравневого свята).
Через тов. Михайла Авдівнка одержали ми за роспродежу червоних квіток 1-го травня - 5 карб. в користь „Робітничої Газети".
Прізвище в OCR спотворене («Авдівнка»); читаємо «Авдієнко».
На початку травня мав вийти щотижневий літературний, політичний і господарський журнал «Голосъ Жизни» (під редакцією Б. А. Туревича), що ставить завданням сприяти суспільному оздоровленню та господарському відродженню краю.
Вь первыхт числать мая выйдетт ... журналь „Голост Жизни", отанящій своей задачей содійствіо общественному оздоровленію ... Журналь будеть выходить подь редакціей Б, А. Туревича.
Точної дати немає; «Голос Жизни» — початок травня.
Номер «Вістника Ради Народніх Міністрів УНР» надруковано в друкарні Р. К. Лубковського (Київ, Фундуклеївська вулиця, 19; нині вул. Богдана Хмельницького); відповідальний за редакцію — Ів. Ющишин.
Друкарня Р. К. Лубковського, Київ, Фундуклеївська, 19.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; адреса друкарні зламана в OCR («Київ, Фундуклеївська, 19» стоїть на межі колонок). Сучасну назву вулиці подано не з OCR.
Номер 263 «Робітничої газети» (щоденна, орган Центрального Комітету Української соціал-демократичної робітничої партії, рік видання ІІ) вийшов у середу 1 травня 1918 року (новий стиль); ціна номера — 20 коп. у Києві, 22 коп. у провінції. Номер складається лише з двох сторінок і присвячений першотравневому святу.
СЕРЕДА 1-го ТРАВНЯ н. ст. 1918 року ... Ціна 20 ... Рік видання ІІ-й
Шапка частково обрізана OCR; ціна прочитана як «20 н.» і «22 н.», у попередніх номерах — 20 коп. у Києві та 22 коп. у провінції. Номер має лише 2 сторінки (ймовірно, скорочений святковий випуск).
Оголошення Відділу внутрішньої преси Департаменту преси (Київ, Хрещатик, 38): просить усі видавництва в Україні надсилати свої видання в обмін на «Вістник Ради Народніх Міністрів». Адміністрація «Вістника» просить усі державні установи писати оголошення для публікації українською мовою й обов'язково зазначати, скільки разів друкувати і кому надсилати рахунки; Київ, Хрещатик, 38, Контора «В. Р. Н. М.».
Адреса Прес-Бюро: Київ Хрещатик, 38
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; початки рядків обрізані. Відповідальний за редакцію — Ів. Ющишин (у шапці відповідального).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Передплата на «Вістник Ради Народніх Міністрів УНР»: усі урядові інституції мають вислати передплату Конторі «Вістника»; ціна передплати залежить від розцінок друку й паперу (початок тексту обірваний).
Всі урядові інституції повинні вислати передплату Конторі „Вістника
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; суми передплати в OCR не збереглися.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Перші чутки про нового гетьмана: «якийсь генерал Скоропадський», «свідомий українець, організатор вільного козацтва», якого нібито Петлюра й Центральна Рада усунули як конкурента, бо військо його любить.
Генерал Скоропадський. — А то що за один? — Бог його знає — кажуть - свідомий Українець, організатор вільного козацтва...
Чутки; Скоропадського плутали з іншими постатями.
Організація Шульгіна, обізнана в київських справах, переслала на Південь текст нібито телеграми імператора Вільгельма Айхгорну: кайзер згоден на обрання гетьмана, якщо той зобов'яжеться неухильно виконувати німецькі поради.
«Передайте генералу Скоропадекому, что я согласенъ на избраве гетмана, еели гетманъ дастъ обязательство неуклонно исполнять наши совѣты»...
Текст відомий лише з повідомлення організації Шульгіна від 25 квітня (ст. ст.); автентичність не підтверджена. 18 квітня ст. ст. = 1 травня н. ст., тобто вже після перевороту — дата сумнівна.
Український народний кооперативний банк (Українбанк, Хрещатик, 27), що почав операції 20 жовтня 1917 року, опублікував баланс на 1 травня 1918 року: 13 197 586 карбованців 77 копійок при складковому капіталі 1 000 000 карбованців; до 1 квітня він одержав і передав замовлень на сільськогосподарські машини й інший крам для кооперативів на 13 мільйонів рублів.
Балянс карб. 13197586 77 ... Складковий капітал 1000000
Правління: Х. А. Барановський, М. О. Хотовицький, В. І. Мельников; головний бухгалтер Ф. І. Горбань.
Південно-Західні залізниці повідомили: від 1 травня через пошкоджений міст на річці Ірпінь потяг № 3 виходить з Києва о 9:35 ранку й прибуває до Маневичів о 0:42 ночі, потяг № 4 виходить з Маневичів о 9:35 вечора і прибуває до Києва о 12:46 дня; на мосту через Ірпінь — пересадка пасажирів.
міст на річці Ірпень зіпсований ... На мосту річки Ірпень - пересадка.
Цифри з OCR; значення «о 12 г. 46 хв. по півдні» прочитано як 12:46 дня.
Партія закликає в день 1 травня вкрити Україну кривавочервоними прапорами з гаслами «Боріться — поборете!», «Хай живе революція!», «Хай живе соціялізм!», «Хай живе III-й Інтернаціонал!».
Хай живе III-й Інтернаціонал
Читано з зображення. Заклик партійної газети до святкування 1 травня.
Генерал Гренер, відмовляючись від будь-якої участі в перевороті, заявив делегації, що уряд Голубовича виявив повну нездатність до державної роботи, що для німецького командування він і Центральна Рада «були», що шукати еволюційних шляхів уже пізно і що німецьке командування мусило визнати переворот як єдиний вихід.
де правительство і Центральна Рада для німецького командування „були", що тепер занадто пізно вже шукати еволюційних шляхів
Представник Ради професійних робітничих організацій м. Києва виступив на з'їзді, закликавши всі трудові елементи, українські й неукраїнські, виставити «спільний кулак» проти контрреволюції.
в боротьбі з контр-революцією всі трудові елементи повинні виставити свій міцний спільний кулак
Виступ на засіданні 1 травня; промова подана уривчасто.
Редакційна колонка «Робітничої газети» ставить питання про природу гетьманського виступу: чи це «чергова авантюра», чи він проведений за повною згодою з німецькою владою, яка має в Україні всі механічні засоби підтримати цю спробу. Якщо так, газета вважає, що німецький уряд став на шлях боротьби з українською державністю та «російської орієнтації», і заявляє, що гетьманський виступ не спирається на державні українські елементи.
Чи цей виступ навваки переведений за повною згодою і за повним порозумінням з німецькою владою, тією силою, яка має на Україні в свойому роспорядженні всі механічні засоби
Перший відгук партійної газети на переворот; OCR місцями пошкоджений.
Оголошення: управа оголошує набір на службу статистика-організатора до статистичного та оцінково-податкового відділів з платнею від 4 800 до 6 000 крб на рік; охочі подають заяви з референціями на ім'я управи.
Оповістки: на заклик на службу Статистика-Організатора в статистичний та оціночно-податковий відділи Управи з платнею на рік від 4.800 до 6.000 карб.
Яка саме управа (міська чи інша) — з тексту невідомо; OCR оголошення обірваний.
Оголошення: правління «Товариства торгівлі мануфактурними товарами Д. І. Котляревського в Одесі» скликає загальні збори пайщиків (Одеса, Троїцька, 6) з розглядом звіту й балансу за 1917 р., збільшення пайового капіталу, нових паїв і становища через неможливість придбати крам на місцевих і закордонних ринках; вибори члена правління й кандидата.
не можливости придбання краму на місцевих і закордонних ринках
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; дата зборів не читається. Оголошення № 303.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані