вівторок
24 квітня за старим стилем
15 записів · 10 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У вівторок, 7 травня 1918 року, третій день Великодня, уряд ухвалив закон про державну монополію на цукор — без карток, за ціною 1 крб 20 коп. за фунт піску, а Рада міністрів визначила гетьманові утримання. Директором Бюро преси став Д. Донцов, який того ж дня марно умовляв старшин Січових стрільців визнати гетьмана. Канцелярія Центральної Ради скаржилася на розграбування її майна вартою, у провінції заарештовували українських урядовців, а по селах ходив підроблений «гетьманський маніфест». Бюро журналістів відклало свій з'їзд, Русский Союз почав «Російські дні», а в Берліні Пайєр заявляв, що Україні потрібне військове управління.
Законом 7 травня підтверджено державну монополію на продаж цукру, що перебувала у віданні Міністерства фінансів: продаж населенню за картками скасовано, роздріб переведено на комісійні засади, а гуртовий продаж — на казенні склади. Монопольна ціна фунта цукру-піску становила 1 крб 20 коп., рафінаду — 1 крб 80 коп.
певність висока: Закон підтверджують дві незалежні праці (Дорошенко, Гай-Нижник), що спираються на офіційні тексти.
Законом 7 травня 1918 р. підтверджено державну монополію на продаж цукру (у руках мінфіну); скасовано продаж цукру населенню за картками, запроваджено роздрібний продаж на комісійних засадах, а гуртовий — з казенних складів.
скасовано продаж цукру для населення по карточках і введено продаж в роздріб на комісійних основах
За законом 7 травня 1918 р. продажна монопольна ціна фунта цукру: цукор-пісок — 1 крб 20 коп., рафінад — 1 крб 80 коп.
продажну монопольну ціну за фунт цукру було встановлено: на цукор-пісок – 1 крб. 20 коп. і на рафінад – 1 крб. 80 коп.
Рада міністрів визначила особисте утримання гетьмана в 8 тис. крб на місяць і ще 10 тис. крб на представницькі витрати; згодом оклад підвищили до 23 тис. крб, а в травні одноразово виділили 30 тис. крб на облаштування.
певність середня: Одне дослідження (Пиріг), засноване на журналах Ради міністрів.
7 травня 1918 р. Рада міністрів визначила особисте утримання гетьмана у 8 тис. крб на місяць плюс 10 тис. крб на представницькі витрати; пізніше посадовий оклад глави держави збільшено до 23 тис. крб. У травні одноразово виділено 30 тис. крб на початкове облаштування гетьмана.
Особисте утримання гетьмана визначили у 8 тис. крб. на місяць, а також 10 тис. крб. на представницькі витрати. Згодом Рада Міністрів збільшила суму посадового окладу глави держави до 23 тис. крб.
Наказом гетьмана директором Бюро преси при Міністерстві внутрішніх справ призначено д-ра Дмитра Донцова. Того ж дня, на третій день Великодня, він прийшов до близько 30 старшин Січових стрільців у казармах на Львівській вулиці й умовляв визнати гетьмана й зберегти полк, можливо як гетьманську гвардію, але старшини прийняли його дуже холодно.
певність середня: Призначення — офіційний наказ у «Державному вістнику» (прізвище частково відновлене з OCR); зустріч зі старшинами відома лише зі спогаду Дашкевича.
Наказ гетьмана від 7 травня 1918 року: директором Бюро преси при Міністерстві внутрішніх справ призначено д-ра Дмитра Донцова.
ться д-р Дмитро Дон[цов] ... Директором Бюро Преси при Міністерстві Внутрішніх Справ ... м. Київ, 7 травня 1918 року.
На третій день Великодня близько 30 старшин СС зібралися в казармах на вулиці Львівській, куди прийшов Дмитро Донцов, який уже обіймав високу посаду в гетьмана. Він умовляв їх визнати Скоропадського й зберегти полк, можливо як гетьманську гвардію, але старшини поставилися до нього дуже холодно.
Стрілецькі старшини прийняли д-ра Донцова і його намови дуже холодно.
Канцелярія Центральної Ради заявила, що варта в Педагогічному музеї вивозила майно Ради й співробітників цілими підводами без актів, ламала шафи бібліотеки фракції есерів, а на третій день Великодня приводила до будинку жінок і влаштовувала гульбища; канцелярія вимагала слідства.
певність низька: Заява зацікавленої сторони, надрукована в «Новій Раді»; підтверджень з іншого боку немає.
За заявою канцелярії Центральної Ради, варта в Педагогічному музеї вивозила майно співробітників і Ради цілими підводами без актів і розписок, зламала шафи з книжками в бібліотеці фракції українських есерів, потрощила чорнильні прибори, намагалася відкрити помешкання М. Журавля, а на третій день Великодня приводила до будинку жінок і влаштовувала гульбища; канцелярія вимагала слідства й покарання винних.
все це почало вивозитися цілими підводами ... вищено всі шафи з книжками парламентської фракції партії українських с.-р. ... Підчас Великодних Свят (на третій день) вартові приводили в будинок педагогичного музею ... справляли гульбища.
У Радомишлі німецькі й російські офіцери заарештували помічника київського губернського комісара Г. Карбовського, який приїхав до рідних на свята; 9 травня його привезли до Києва під арешт.
певність середня: Одне повідомлення «Нової Ради»; подія поза Києвом.
7 травня 1918 року (третій день Великодня) в Радомишлі німецькі й російські офіцери заарештували помічника київського губернського комісара Грицька Івановича Карбовського, що приїхав до рідних на свята; 9 травня його привезли до Києва й тримали під арештом.
На третій день свят в Радомишлі німецькі і російські офіцери арештували помічника київського губерніяльного комісара Грицька Ів. Карбовського
Є. Чикаленко записав, що есери поширюють по селах «апокрифічний гетьманський маніфест» — підроблену російськомовну грамоту, де «гетьман» нібито називав себе поміщиком, якого змусять слухатися німецькі багнети. Ходили й чутки, що одна з фракцій Центральної Ради хоче скликати Установчі збори саме на третій день Великодня.
певність низька: Щоденник Чикаленка в переказі сучасного дослідника, який сам приписує фальшивку есерам; чутка про Установчі збори — з квітневого номера «Відродження» й не справдилася.
На початку травня 1918 р. поширювалася підроблена російськомовна «Грамота ко всему Украинскому народу» від імені гетьмана: «я как потомственный дворянин, имеющий немалые площади земли…», «немецкие штыки заставят их повиноваться мне», «для нас, помещиков, лучше продать немцам по дешёвым ценам, чем даром отдать безземельным крестьянам». Є. Чикаленко 7 травня записав, що есери поширюють по селах «апокрифический гетманский манифест»; єдиний відомий примірник (коректурний, довго носжений у кишені) зберігається у фонді ЦК КП(б)У; автор приписує підробку українським есерам (боротьбистам).
“…есери, очевидно, замишляють таки якесь повстання, бо розпускають по селах апокрифічний маніфест гетьманський”
За чутками у відповідальних колах, одна з фракцій Центральної Ради вирішила порушити питання про скликання Установчих зборів, а днем їх скликання називали третій день Великодня.
Днем скликання Установчих Зборів зазначають третій день Великодня.
Бюро зі скликання Всеукраїнського з'їзду журналістів «з огляду на відомі події» перенесло з'їзд з 19 травня на 2 червня; до комісії доповідей увійшли, зокрема, С. Єфремов і О. Шульгин.
певність середня: Одне повідомлення «Нової Ради».
7 травня бюро зі скликання Всеукраїнського з'їзду журналістів ухвалило через відомі події перенести з'їзд з 19 травня на 2 червня н. ст. і обрало комісії; до комісії доповідей увійшли А. Бек, К. Василенко, С. Єфремов, С. Сумський, М. Ейгенсон (як прочитано), О. Шульгин.
На останньому засіданні, 7 травня, бюро, що скликає всеукраїнський зʼїзд журналістів, ухвалило, вважаючи на відомі події одсунути зʼїзд з 19 травня на 2 червня н. ст.
Русский Союз на Україні влаштував на великодньому тижні (7–12 травня) «Русскіе дни» — збір коштів на національні цілі з доповідями, концертами й гуляннями в різних частинах міста; на Солом'янці 7 травня анонсували доповідь В. Селікова «Безпартійність і національність» і концерт, квиток — 50 коп.
певність низька: Лише анонси в «Русскому Голосі», частково розірвані OCR; чи заходи відбулися, з фактів дня не видно.
«Русскій Союзъ на Украинѣ» організував на Великодньому тижні (з 7 до 12 травня включно) «Русскіе дни» — збори коштів на національні цілі з доповідями, концертами, дитячими й народними гуляннями в різних частинах міста.
Русскій Союзъ на Украинѣ на Пасхальной недѣлѣ устраиваетъ сборъ ... Газетный Совѣтъ „Русскаго Союза на Украинѣ“ организуетъ ... докладовъ, концертовъ, дѣтскихъ и народныхъ гуляній
Російські дні: у вівторок 7 травня на Солом'янці відбудеться доповідь і концерт; за доповідачем названо В. І. Селікова на тему «Беспартійность и національность». Початок о 4 чи 5 годині вечора, квиток 50 коп.
Во вторникъ 7-го мая на Соломенкѣ ... докладъ В. И. Селикова „Безпартійность и національность“. Послѣ докладовъ Концертъ. Начало въ 4 ч. веч. Цѣна билета 50 к.
У Головній комісії Рейхстагу віце-канцлер Пайєр, виправдовуючи переворот, заявив, що попередня українська влада була «безсильна й бездіяльна», стан речей в Україні вимагає військового управління, а між німецьким посольством у Києві та Ейхгорном і Гренером панує «добра згода».
певність середня: Переказ «Робітничої газети»; дата засідання (7 чи 8 травня) у тексті точно не вказана.
На засіданнях головної комісії Райхстагу (7–8 травня 1918) віце-канцлер Пайєр, виправдовуючи гетьманський переворот, заявив, що українська влада перед тим «була безсильна й бездіяльна», стан на Україні вимагає військового управління, а між німецьким політичним представником у Києві та фельдмаршалом Ейхгорном і генералом Гренером існує «добра згода й співжиття».
Стан річей на Україні вимагає там військового управління.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · НЕДІЛЯ 12-го ТРАВНЯ н. ст. 1918 року · 05-3054
Пайєр: між німецьким представником у Києві та Ейхгорном і Гренером «добра згода й співжиття».
Стан річей на Україні вимагає там військового управління.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 1 травня 1918 · 05-1447
Мумм, за словами делегатів, обіцяв нейтралітет і радив не роззброювати Січових стрільців, яких того ж дня роззброїли.
Барон Мум зазначив, що він буде триматись нейтралітету. Міністри будуть увільнені з під арешту ... січові стрільці є дисципліновані ... обезброювать її не слід.
Оцінка аналізу. Офіційна заява Берліна покликана розвіяти враження про розлад; дії військових усупереч переказаним словам Мумма вказують на певну розбіжність. Остаточно не вирішується, бо слова Мумма відомі лише з переказу.
Цитата дня
“…есери, очевидно, замишляють таки якесь повстання, бо розпускають по селах апокрифічний маніфест гетьманський”На початку травня 1918 р. поширювалася підроблена російськомовна «Грамота ко всему Украинскому народу» від імені гетьмана: «я как потомственный дворянин, имеющий немалые площади земли…», «немецкие штыки заставят их повиноваться мне», «для нас, помещиков, лучше продать немцам по дешёвым ценам, чем даром отдать безземельным крестьянам». Є. Чикаленко 7 травня записав, що есери поширюють по селах «апокрифический гетманский манифест»; єдиний відомий примірник (коректурний, довго носжений у кишені) зберігається у фонді ЦК КП(б)У; автор приписує підробку українським есерам (боротьбистам).
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 301 · 05-0093
Ціна дня
цукор-пісок (монопольна роздрібна ціна)
1,2 крб за фунт
Україна · Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 116 · 05-0191
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| особисте утримання гетьмана | 8 000 крбмісяць | Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 115 |
| квиток на доповідь і концерт Русскаго Союза | 50 копквиток | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
Оголошення дня
Правленіе Товарищества Цыбулевскаго свекло-сахарнаго и рафинаднаго завода приглашаетъ господъ пайщиковъ Товарищества на обыкновенное общее собраніе, имѣющее состояться 7 мая (24 апрѣля) 1918 г. въ 7 час. вечера въ г. Киевѣ по Левашевской ул.Оголошення (російською): правління Цибулівського бурякоцукрового й рафінадного заводу запрошує пайовиків на звичайні загальні збори 7 травня (24 квітня) 1918 р. о 7 годині вечора в Києві по Левашівській вулиці в домі Південно-Західного обласного земського комітету; порядок денний: затвердження звіту й балансу за 1916/17 рік, вибори правління й ревізійної комісії, дозвіл кредитуватися; якщо збори не відбудуться — другі призначено на 13 травня (30 квітня).
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №15, с. 4 · 05-4902
Цукор-пісок за монопольною ціною коштував 1 крб 20 коп., рафінад — 1 крб 80 коп. за фунт (05-0191); квиток на доповідь і концерт Русского Союзу на Солом'янці — 50 коп. (05-4380). Військові частини мали отримувати спирт через аптечний військово-ветеринарний магазин (05-1672), а пайовиків Цибулівського цукрового заводу скликали на збори на Левашівській вулиці (05-4902).
На третій день Великодня близько 30 старшин СС зібралися в казармах на вулиці Львівській, куди прийшов Дмитро Донцов, який уже обіймав високу посаду в гетьмана. Він умовляв їх визнати Скоропадського й зберегти полк, можливо як гетьманську гвардію, але старшини поставилися до нього дуже холодно.
Стрілецькі старшини прийняли д-ра Донцова і його намови дуже холодно.
Третій день Великодня 1918 року — 7 травня за новим стилем.
7 травня бюро зі скликання Всеукраїнського з'їзду журналістів ухвалило через відомі події перенести з'їзд з 19 травня на 2 червня н. ст. і обрало комісії; до комісії доповідей увійшли А. Бек, К. Василенко, С. Єфремов, С. Сумський, М. Ейгенсон (як прочитано), О. Шульгин.
На останньому засіданні, 7 травня, бюро, що скликає всеукраїнський зʼїзд журналістів, ухвалило, вважаючи на відомі події одсунути зʼїзд з 19 травня на 2 червня н. ст.
«Русскій Союзъ на Украинѣ» організував на Великодньому тижні (з 7 до 12 травня включно) «Русскіе дни» — збори коштів на національні цілі з доповідями, концертами, дитячими й народними гуляннями в різних частинах міста.
Русскій Союзъ на Украинѣ на Пасхальной недѣлѣ устраиваетъ сборъ ... Газетный Совѣтъ „Русскаго Союза на Украинѣ“ организуетъ ... докладовъ, концертовъ, дѣтскихъ и народныхъ гуляній
Дата — початок «Русскихъ дней» (7–12 травня); доповідачі: Антонович, Богаєвський, Єфимовський, Луначарська, Селіков, Слуцький, Соколов, Сухотін та ін.
На засіданнях головної комісії Райхстагу (7–8 травня 1918) віце-канцлер Пайєр, виправдовуючи гетьманський переворот, заявив, що українська влада перед тим «була безсильна й бездіяльна», стан на Україні вимагає військового управління, а між німецьким політичним представником у Києві та фельдмаршалом Ейхгорном і генералом Гренером існує «добра згода й співжиття».
Стан річей на Україні вимагає там військового управління.
Це промова про німецьку політику в Києві; наведено лише суть. Дата — 7 травня (засідання, де виступав Вестарп; промова Пайєра на цьому ж засіданні), точно у тексті не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Російські дні: у вівторок 7 травня на Солом'янці відбудеться доповідь і концерт; за доповідачем названо В. І. Селікова на тему «Беспартійность и національность». Початок о 4 чи 5 годині вечора, квиток 50 коп.
Во вторникъ 7-го мая на Соломенкѣ ... докладъ В. И. Селикова „Безпартійность и національность“. Послѣ докладовъ Концертъ. Начало въ 4 ч. веч. Цѣна билета 50 к.
Оголошення розірване між колонками; співвіднесення доповідачів, місць і годин початку неточне. Місце зали на Солом'янці (Вище початкове училище) не підтверджено.
Наказ гетьмана від 7 травня 1918 року: директором Бюро преси при Міністерстві внутрішніх справ призначено д-ра Дмитра Донцова.
ться д-р Дмитро Дон[цов] ... Директором Бюро Преси при Міністерстві Внутрішніх Справ ... м. Київ, 7 травня 1918 року.
Початок речення втрачено в OCR; прізвище відновлено за залишком «Дон-»; посвідчив державний секретар Михайло Гижицький.
Наказ № 138 від 7 травня: військові частини й військово-ветеринарні установи отримують ректифікований спирт у кількості за каталогом, доданим до наказу по російському військовому відомству 1908 р. № 529, через аптечний військово-ветеринарний магазин Української армії; більші кількості зі спиртових складів — за дозволом Головної військово-ветеринарної управи.
Військові частини та військово-ветерінарні інституції за одержанням ректіфікованого спирту ... звертаються до аптечного військово-ветерінарного магазіну Української армії.
7 травня 1918 року (третій день Великодня) в Радомишлі німецькі й російські офіцери заарештували помічника київського губернського комісара Грицька Івановича Карбовського, що приїхав до рідних на свята; 9 травня його привезли до Києва й тримали під арештом.
На третій день свят в Радомишлі німецькі і російські офіцери арештували помічника київського губерніяльного комісара Грицька Ів. Карбовського
Великдень 1918 р. — 5 травня н. ст., отже третій день свят — 7 травня.
За заявою канцелярії Центральної Ради, варта в Педагогічному музеї вивозила майно співробітників і Ради цілими підводами без актів і розписок, зламала шафи з книжками в бібліотеці фракції українських есерів, потрощила чорнильні прибори, намагалася відкрити помешкання М. Журавля, а на третій день Великодня приводила до будинку жінок і влаштовувала гульбища; канцелярія вимагала слідства й покарання винних.
все це почало вивозитися цілими підводами ... вищено всі шафи з книжками парламентської фракції партії українських с.-р. ... Підчас Великодних Свят (на третій день) вартові приводили в будинок педагогичного музею ... справляли гульбища.
Третій день православного Великодня 1918 р. — 7 травня нов. ст.; підпис — в. о. директора канцелярії Є. Галоневич (прізвище непевне).
За законом 7 травня 1918 р. продажна монопольна ціна фунта цукру: цукор-пісок — 1 крб 20 коп., рафінад — 1 крб 80 коп.
продажну монопольну ціну за фунт цукру було встановлено: на цукор-пісок – 1 крб. 20 коп. і на рафінад – 1 крб. 80 коп.
рафінад — 1,80 крб/фунт; за картками
7 травня 1918 р. Рада міністрів визначила особисте утримання гетьмана у 8 тис. крб на місяць плюс 10 тис. крб на представницькі витрати; пізніше посадовий оклад глави держави збільшено до 23 тис. крб. У травні одноразово виділено 30 тис. крб на початкове облаштування гетьмана.
Особисте утримання гетьмана визначили у 8 тис. крб. на місяць, а також 10 тис. крб. на представницькі витрати. Згодом Рада Міністрів збільшила суму посадового окладу глави держави до 23 тис. крб.
23 тис. — імовірно теж на місяць.
На початку травня 1918 р. поширювалася підроблена російськомовна «Грамота ко всему Украинскому народу» від імені гетьмана: «я как потомственный дворянин, имеющий немалые площади земли…», «немецкие штыки заставят их повиноваться мне», «для нас, помещиков, лучше продать немцам по дешёвым ценам, чем даром отдать безземельным крестьянам». Є. Чикаленко 7 травня записав, що есери поширюють по селах «апокрифический гетманский манифест»; єдиний відомий примірник (коректурний, довго носжений у кишені) зберігається у фонді ЦК КП(б)У; автор приписує підробку українським есерам (боротьбистам).
“…есери, очевидно, замишляють таки якесь повстання, бо розпускають по селах апокрифічний маніфест гетьманський”
Фальшивка, надрукована масовим накладом; розрахунок на селян.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За чутками у відповідальних колах, одна з фракцій Центральної Ради вирішила порушити питання про скликання Установчих зборів, а днем їх скликання називали третій день Великодня.
Днем скликання Установчих Зборів зазначають третій день Великодня.
Чутка. Великдень 1918 р. (православний) припадав на 5 травня н. ст., тож третій день — 7 травня; дата обчислена.
Оголошення (російською): правління Цибулівського бурякоцукрового й рафінадного заводу запрошує пайовиків на звичайні загальні збори 7 травня (24 квітня) 1918 р. о 7 годині вечора в Києві по Левашівській вулиці в домі Південно-Західного обласного земського комітету; порядок денний: затвердження звіту й балансу за 1916/17 рік, вибори правління й ревізійної комісії, дозвіл кредитуватися; якщо збори не відбудуться — другі призначено на 13 травня (30 квітня).
Правленіе Товарищества Цыбулевскаго свекло-сахарнаго и рафинаднаго завода приглашаетъ господъ пайщиковъ Товарищества на обыкновенное общее собраніе, имѣющее состояться 7 мая (24 апрѣля) 1918 г. въ 7 час. вечера въ г. Киевѣ по Левашевской ул.
Читано з OCR-тексту. Дата зборів — 7 травня н. ст. (майбутнє щодо номера). Дата «нині» для вулиці Левашівської не встановлена надійно.
Законом 7 травня 1918 р. підтверджено державну монополію на продаж цукру (у руках мінфіну); скасовано продаж цукру населенню за картками, запроваджено роздрібний продаж на комісійних засадах, а гуртовий — з казенних складів.
скасовано продаж цукру для населення по карточках і введено продаж в роздріб на комісійних основах
загальнодержавне
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані