«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №81, с. 3 ·
певність висока ·
05-094719 травня 1918 року ввечері відбулося урочисте відкриття Українського клубу в новому великому двоповерховому будинку на розі Пушкінської і Прорізної; були гетьман, німецький посол барон Мумм, болгарський посол Шишманов, київський комендант та чужоземні офіцери.
У неділю увечері відбулося урочисте одкриття українського клубу в новому великому двохповерховому будинку на розі Пушкінської і Прорізної улиць.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №81, с. 3 ·
певність висока ·
05-0948На відкритті Українського клубу 19 травня 1918 року гетьман Скоропадський виголосив українською мовою промову, що політика в Україні вестиметься на демократичних засадах, а за вечерею просив усіх вірити, що він докладе всіх зусиль, аби Україна була вільною і незалежною; барон Мумм проголосив «ура» на честь українського народу.
п. гетьман у своїй промові ще раз прохав всіх вірити, що він уживе всіх заходів до того, щоб Україна була вільною і незалежною.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
середня певність ·
05-2093В неділю, 19 травня, відбулося урочисте відкриття Українського клубу в новому великому помешканні на Пушкінській вулиці, 1. Серед гостей були болгарський посол проф. Шишманов, австро-угорський повноважний міністр на Україні Принціг фон Гервальд, німецький посол барон фон Мумм, німецькі й австрійські офіцери, гетьман П. Скоропадський із паном Ханенком і товаришем міністра Палтовим.
В неділю 19 травня відбулось урочисте одкриття Українського Клюбу в новому великому помешканні на Пушкинській вулиці Nº 1.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
середня певність ·
05-2094На відкритті Українського клубу письменниця Л. Старицька-Черняхівська згадала старий клуб на Володимирській вулиці, де виховувалися кращі молоді сили, що полягли під Крутами, і побажала гетьманові йти слідами Богдана Хмельницького та оточити себе щирими патріотами.
кращі з яких загинули під Крутами в бою з ворогами України
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
середня певність ·
05-2095Відповідаючи на промову в Українському клубі, гетьман Скоропадський сказав, що українська політика має бути демократичною й широконародною і що гетьманство він прийняв, щоб збудувати вільну, незалежну самостійну Україну.
Я приняв гетьманство для того, щоби збудувати вільну, незалежну самостійну Україну й дати щастя українському народові.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
середня певність ·
05-2096Німецький посол барон фон Мумм у промові в Українському клубі заявив, що в українському уряді мають бути справжні українці, а не «вовки в овечій шкурі», які лише видають себе українцями; від імені правління клубу гостей німецькою вітав д-р Некрашевич.
в складі українського правительства повинні бути справжні українці, а не ті вовки у овечій шкурі
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
середня певність ·
05-2097Після офіційної частини на відкритті Українського клубу влаштували концерт, вечерю й танці; Старицька-Черняхівська привітала представників Австро-Угорщини та болгарського посла Шишманова. На вечірці було мало визначних українських діячів: не прийшли лідери есерів, есдеків і навіть есефів — переважали самостійники, соціалісти-федералісти й безпартійні.
Переважно були самостійники та соціялісти-федералісти, а більшість безпартійної публіки. Ес-ерів майже зовсім не було.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №43, с. 3 ·
певність висока ·
05-2098На вечірці у відкритому Українському клубі помирилися актори Микола Садовський та Карпенко-Карий(Саксаганський), рідні брати Тобілевичі, які майже 15 років не розмовляли.
помирились між собою відомі українські артисти М. Садовський та Саксаганський (рідні брати-Тобілевичі), які майже 15 років не говорили між собою
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №277, с. 4 ·
середня певність ·
05-3384У неділю, 19 травня 1918 року, відбулося урочисте відкриття «Українського клубу» в Києві; на зборах були гетьман Скоропадський та дипломатичні представники Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії.
Відкриття українського клюбу. В неділю відбулося урочисте відкриття „українського клюбу“.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №79, с. 3 ·
певність висока ·
05-0814У неділю, 19 травня 1918 року, о 8-й вечора мало відбутися урочисте відкриття українського клубу «Родина» в новому приміщенні на вул. Пушкінській, 1; вечір починався концертом за участю артистів київських театрів.
19 травня в неділю о 8-ій годині вечера відбудеться урочисте відкриття українського клубу „Родина" в новому помешканні на Пушкинській улиці, д. № 1. Вечер почнеться концертом
«Відродження», газета (Київ, 1918), №40, с. 4 ·
середня певність ·
05-196219 травня (неділя) о 8-й годині вечора урочисто відкривається український клуб «Родина» в новому приміщенні на Пушкінській вулиці, 1; вечір розпочнеться концертом київських артистів; вхід для членів клубу 2 крб., для гостей без запрошень — 3 крб.
19 травня, в неділю, о 8-й годині вечора відбудеться урочисте відкриття українського клюбу „Родина" в новому помешканні на Пушкинській вулиці, д. № 1.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №272, с. 4 ·
певність висока ·
05-3209Оголошення: у неділю 19 травня о 8 годині вечора відбудеться урочисте відкриття українського клубу «Родина» в новому приміщенні на Пушкінській, 1, з концертом за участі артистів київських театрів; вхід для членів клубу — 2 крб., для гостей без запрошень — 3 крб.
19 травня в неділю о 8-ій годині вечора відбудиться урочисте відкриття українського клюбу „Родина“ в новому помешканні на Пушкінській вулиці, д. № 1. ... Вхідна плата для членів клюбу два карб. і три карб. для гостей
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле», с. 226 ·
певність висока ·
05-003119 травня 1918 р. відбулося урочисте відкриття Українського клубу в його новому великому приміщенні на розі Прорізної та Пушкінської вулиць; було повно людей. Близько 9 години вечора приїхав Гетьман із двома ад'ютантами, старшини клубу повели його до великої зали, де він виголосив промову, потім були інші промови й привітання.
19 травня було святочне відкриття Українського Клюба в його новім великім помешканні на розі Прорізної й Пушкинської вулиць
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 83 ·
певність висока ·
05-011219 травня 1918 р. Український клуб у Києві святкував відкриття в новому просторому приміщенні на розі Прорізної та Пушкінської вулиць; гостями були гетьман з ад'ютантами, посол Мумм, Прінцінг, болгарський посол Шишманов, австрійський генерал Алексіс, багато німецьких і австрійських офіцерів; свято відкрила голова клубу Л. М. Старицька-Черняхівська.
19-го травня 1918 р. він святкував своє відкриття в новому обширному помешканні на розі Прорізної і Пушкинської вулиць
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 84 ·
певність висока ·
05-0113На відкритті клубу 19 травня Старицька-Черняхівська звернулася до іноземних гостей німецькою, захоплюючись «благородным немецким народом, который один борется с целым миром»; потім концерт і вечеря з промовами д-ра Лукасевича, д-ра Галипа й барона Мумма; гетьман обіцяв демократичну й національну політику.
По цій промові наступила концертна частина свята, а після концерту вечеря
Самовидець, «Недавня гетьманщина», с. 32 ·
певність висока ·
05-016819 травня 1918 р. гетьман був присутній на урочистому відкритті Українського клубу; голова клубу Л. Старицька-Черняхівська висловила сподівання, що він зміцнить самостійність України; на святковій вечері гетьман обіцяв «приложить все силы, чтобы укрепить самостийность Украины».
Голова клюбу, пані Старицька - Черняхівська ... Вчасі святочної вечері ... гетьман сказав промову
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 62 ·
певність висока ·
05-024419 травня 1918 року в Києві відбулося урочисте відкриття Українського клубу за участі гетьмана Скоропадського; соціалістка-федералістка Л. Старицька-Черняхівська висловила надію, що ті, хто тримає долю України, користатимуться допомогою «щирих синів України», а гетьман відповів, що кладе в основу політики демократичні принципи.
На урочистім відкриттю Українського Клюбу в Київі (19. травня) с.-ф. Л. Старицька-Черняхівська
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 62 ·
певність висока ·
05-0245Після офіційної частини відкриття Українського клубу 19 травня 1918 року влаштували вечерю, на якій д-р Лукасевич, А. Галіп та інші знову вітали «ясновельможного пана гетьмана», а Скоропадський «ще раз прохав вірити», що зробить усе, аби Україна була вільною й незалежною.
він уживе всіх заходів до того, щоб Україна була вільною і незалежною
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 145 ·
певність висока ·
05-025319 травня 1918 року на відкритті Українського клубу в Києві соціалістка-федералістка Л. Старицька-Черняхівська вітала гетьмана Скоропадського.
с.-ф. Л. Стари ць-кій Черняхівській вітати гетьмана Скоропадського на відкриттю українського клюбу в Київі (19. мад 1918.)
Скоропадський, «Спогади», с. 106 ·
певність висока ·
05-001819 травня 1918 р. Людмила Старицька-Черняхівська як голова літературно-мистецького клубу «Родина» вітала гетьмана в приміщенні клубу, висловивши надію, що він «укрепит самостийность Украины, опираясь на украинских патриотов» (це й було «відкриття українського клубу» з концертом і вечерею).
Людмила Михайлівна як голова клубу «Родина» вітала гетьмана 19 травня 1918 р. в приміщенні клубу