30 квітня 1918

У ніч на 30 квітня 1918 р. гетьманські офіцери зайняли всі найважливіші установи Києва; одразу було проголошено створення «Української Держави» на чолі з Гетьманом, відновлено право приватної власності.

В ніч на ЗО квітня гетьманські офіцери зайняли всі найважливіші установи міста. Одразу ж було проголошено про утворення «Української Держави» на чолі з Гетьманом

Редакторська хроніка.

30 квітня 1918 р. будівлю Центральної Ради вже зайняла група офіцерів. Вулицями їздили автомобілі з озброєними російськими офіцерами, в іншому рух був майже нормальним.

30 квітня 1 будинок Центральної Ради вже був занятий групою офіцерів. По улицях іздили автомобілі з озроєними руськими офіцерами, взагалі рух оув майке нормальний

Уночі проти 30 квітня 1918 року гетьман зв'язався з Українською демократичною хліборобською партією й дозволив їй наступного дня провести з'їзд, хоча напередодні виборчого з'їзду німці його заборонили.

Ще тої самої ночі навʼязує контакт з цією партією і як гетьман дозволяє на відбуття на другий день зʼїзду хліборобів-демократів

30 квітня 1918 року всі працівники Міністерства торгу і промисловості були на місцях і спокійно працювали до кінця дня, бо грамота закликала урядовців державних установ виконувати свої обов'язки.

В нашому Міністерстві всі працівники при праці; грамота ж виразно накликувала урядовців державних установ продовжувати свої обовʼязки.

Державний переворот, який ліквідував владу УНР і привів до влади гетьмана Павла Скоропадського, здійснено в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року.

вирішили ліквідувати демократичну владу Української Народньої Республіки і виконали це вночі з 29 на 30 квітня 1918 року.

29 квітня 1918 р. гетьманом проголошено П. П. Скоропадського; у ніч з 29 на 30 квітня учасники перевороту захопили всі найважливіші державні установи; замість УНР проголошено Українську Державу.

в ніч з 29, на 30. були захоплені переворотцями всі важніші державні інституції

До ранку 30 квітня 1918 р. гетьманські сили контролювали всі урядові установи, а січових стрільців роззброїли; Українська Держава замінила Українську Народну Республіку.

By the early hours of April 30, the Hetman's forces were in control of all government offices and the Sich Riflemen were disarmed.

Автор есею — Тарас Гунчак.

30 квітня Устимович відвідав засідання ЦК Української партії соціалістів-федералістів і запропонував міністерські посади кільком діячам, зокрема своєму небожеві Олександрові Шульгину, але керівництво партії заборонило членам обіймати посади в новій владі.

провід партії зайняв радикальну позицію щодо державного перевороту і заборонив своїм членам займати відповідальні пости

Автор статті: Руслан Пиріг.

У вівторок 30 квітня о 6-й вечора в приміщенні українського клубу «Родина» на Великій Володимирській мали відбутися перші загальні збори Українського товариства архітекторів.

У вівторок 30 квітня о 6 год. вечора в помешканні українського клюбу „Родина" (В. Володимирська) відбудуться перші загальні збори товариства архитектів українських

Збори ради товариства «Просвіта» міста Києва призначено на вівторок 30 квітня о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти».

Збори Ради т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у вівторок, 30-го квітня о 6 год. вечора в пом. „Просвіта".

Заголовок номера: німці заарештували членів українського уряду й зробили трус у Центральній Раді; з'їзд «хліборобів-власників» обрав гетьманом генерала Скоропадського й постановив скасувати земельний закон Ц. Ради та розпустити Центральну й Малу Раду.

Арешт німцями членів українського уряду і трус в Центральній Раді.

Читано з зображення.

У ніч на 30 квітня 1918 р. гетьман переїхав з дому Безаків до колишнього будинку генерал-губернатора на Інститутській вулиці, де містилося МВС (там він прожив вісім місяців): їхав в автомобілі з ковдрою та подушкою, напханому людьми; охорони було 10–15 осіб; уночі загони на Банковій вулиці відтіснили, перестрілка йшла поруч із будинком, охорони залишилося п'ятеро, але він відмовився йти і ліг спати. Василь Устимович з офіцерами заарештував караул біля банку.

переезд из дома Безаков на Институтскую |улицу] представлял довольно смешное зрелище. Я ехал в автомобиле, снабженный одеялом и подушкой

Гетьман Скоропадський приймав Коновальця й Мельника та пропонував Січовим стрільцям лишитися залогою Києва, якщо вони пройдуть перед ним парадом і гукнуть «Слава!»; він обіцяв сприяти розширенню частини й дати 5 мільйонів карбованців на військові потреби. Коновалець відмовився.

обіцяв дати 5 мільйонів карбованців до військової розпорядимости.

Переказ Коновальця на нараді старшин, за автором.

30 квітня 1918 року німецьке командування офіційно визнало Скоропадського владою в Україні й поставило Січовим стрільцям вимогу: перейти під владу гетьмана, під німецьке командування або скласти зброю. Німецька піхота з кулеметами й панцерними автомобілями оточила казарми СС і Михайлівський монастир.

німецьке командування вислало німецьке військо — піхоту, кулемети, панцирні авта, які оточили казарми СС.

30 квітня 1918 року в Києві відбувся з'їзд Української демократичної хліборобської партії — першої, яка отримала дозвіл гетьмана; партія подала гетьманові письмові вимоги (незалежна держава, скликання Державної ради, земельна реформа, заборона купівлі землі будь-ким, крім селян, до скликання Ради), а гетьман через генерального писаря Івана Полтавця і осавула полковника Зеленевського відповів, що це «мої думки».

Думки висловлені в заяві Вашій взагалі — це мої думки.

У ніч з 29 на 30 квітня на Грушевського вчинено замах: якийсь Михайло Гриник (уродженець Сяніччини, випускник лісової академії у Відні) у формі січового стрільця, йдучи поруч із фаетоном Грушевського, намагався заколоти його багнетом, але лише подряпав руку; заарештований і дорогою до в'язниці застрелений конвоєм.

одягнутий в уніформу січового стрільця, йдучи поруч з фаетоном, на якому їхав Грушевський, хотів його ніби-то заколоти багнетом

Автор називає замах «таємничим»

30 квітня 1918 року, наступного дня після «виборів» гетьмана, відбулося окреме зібрання хліборобів-демократів, яке ухвалило заяву до гетьмана з вимогами незалежної української держави, скликання Державної ради протягом шести місяців і заборони купівлі землі будь-ким, крім українських селян.

Другого для після „виборів" гетьмана — 30. квітня відбулося окреме зібрапна хліборобів-демократів.

Наступного дня після перевороту на з'їзді Української демократично-хліборобської партії делегати заявили про підтримку гетьмана із застереженнями («не даст воцариться ни голытьбе, ни большим богачам»), вимагаючи незалежності, виборів і поділу великих маєтків; гетьман через представників запевнив, що їхні думки — і його думки. Потім додали вимогу негайного повернення господарям награбованого майна (маєток Шеметів на Полтавщині був розорений селянами).

„Ми будемо вважати таку владу державно-розумною, котра піде золотою серединою…, не дасть запанувати в державі українській ні голоті, ні великим богатирям

Місце з'їзду — за контекстом Київ.

Перший склад Ради міністрів гетьманату формувався 30 квітня 1918 р. в кабінеті генерала В. Гренера; другий склад у жовтні формувався під контролем німецького генерального консула в Києві Е. Тіля й радника посольства графа Берхема. Гетьман не міг призначити жодного міністра без згоди німців.

Як перший склад Ради міністрів формувався 30 квітня у кабінеті генерала В. Гренера, так й другий склад у жовтні формувався під контролем генерального консула у Києві Е. Тіля та радника посольства графа Берхема

30 квітня 1918 р. о 9:30 ранку кандидата в прем'єри М. Устимовича та довірену особу гетьмана Олександра Палтова було викликано на нараду до начальника штабу Оберкомандо генерала В. Гренера; брали участь посол Німеччини А. Мумм, військовий аташе полковник Ф. Штольценберг, радник австро-угорського посольства Х. Принціг і військовий аташе М. Флейшман. Дипломати заявили, що підтримуватимуть із новим кабінетом відносини лише де-факто.

о пів на десяту ранку 30 квітня кандидат у прем’єри М. Устимович і довірена особа Гетьмана Олександр Палтов були викликані на нараду до начальника штабу Оберкомандо генерала В. Гренера

Автор статті: Руслан Пиріг, за звітом Принціга до Відня.

Увечері 30 квітня 1918 р. М. Устимовича під приводом хвороби було усунуто від справ; подальше формування уряду гетьман доручив кадетові Миколі Василенку. Устимович відповів гетьманові: «Я Вам, пан Гетман, человек преданный. Если Вы считаете, что я не годен, приказывайте».

Я Вам, пан Гетман, людина віддана. Якщо Ви вважаєте, що я не годящий, наказуйте. Я особисто нічого не добиваюся

Автор статті: Руслан Пиріг; цитата за мемуарами Скоропадського.

У вівторок 30 квітня ситуація остаточно з'ясувалася: стара влада — кабінет Голубовича й Центральна Рада — фактично перестала існувати; українські партії ухвалили звернутися до вищого німецького командування, яке громадська думка вважала головною пружиною подій.

У вівторок 30-го квітня ситуація остаточно виявилась. Було видко, що стара власть-кабінет Голубовича й Центральна Рада - фактично не істнує

Київська Рада професійних спілок разом із представниками політичних партій на нараді постановила святкувати 1 травня 1918 року повним припиненням роботи та мирною демонстрацією, але через «виняткові умови» після останніх подій вирішила від демонстрації утриматися.

Совіт Професіональних Союзів і представники політичних партій на нараді постановили святкувати пролетарське свято 1-го мая повним призупиненням робот і мирною демонстрацією.

Звернення датоване 30 квітня 1918 р. (новий стиль); у тексті — «події останніх днів» (гетьманський переворот 29 квітня).

Першого-другого дня після перевороту до міністерства освіти прийшла делегація Міністерства земельних справ: вони вже страйкували й закликали страйкувати, кажучи, що прийшла контрреволюція, «царський генерал» Скоропадський «встромив ніж у спину революції».

„Кидайте роботу"- казали вони — „бо прийшла контр-революція. Вертається старий режим", „царський генерал" Павло Скоропадський „всадив ножа у спину революції"

Дата приблизна (автор сам не певен): 30.04–1.05.1918 або пізніше.

Після обрання Гейден привітав Скоропадського від імені з'їзду й попросив про зустріч; гетьман погодився наступного дня зайти до управи Союзу хліборобів.

я поздоровив Скоропадського від імені з'їзду ... Він погодився зайти на другий день до управи союзу хліборобів

Дату виведено як наступний день після з'їзду 29 квітня 1918 р.; адреса управи не вказана.

Німецький посол барон Мумм пояснив делегації з'їзду, що німецьке військо в Києві виконувало наказ військової влади; кінець розмови, за словами делегатів, не справив на них приємного враження.

німецьке військо виконувало наказ військової влади. Кінець розмови не зробив приємного вражіння на делегацію.

Обидва уривки читаються, між ними пропуски; дата розмови — 30 квітня чи 1 травня, у тексті не вказана.

На вечірньому засіданні з'їзду делегатів, відряджених до Січових стрільців і в Інструкторську школу старшин, постановили надіслати знову делегацію до німецького посланника — з представників українських земель, що були на з'їзді.

Зборами наприкінці вирішено знов післати делегацію до німецького посланника (делегація повинна складатись з представників тих земель Українських, які зараз на зʼїзді).

Рішення ухвалене 30 квітня ввечері.

Оголошення: правління Товариства Левашівського-Войтовецького цукрового заводу скликає загальні збори пайовиків 30 квітня 1918 р. о 1-й дня в Києві на Левашівській, 11, кв. 1; повторні збори — 15 травня 1918 р.

обыкновенное Общее Собраніе, имвющее быть 30 апріля 1918 года в г. Кіевь, по Левашевской улиці в домі Nº 11

Читано з OCR-тексту. Стиль дати не позначений; прийнято як новий.

Останнім часом до Києва частіше приїздять кооператори з різних місць України; цими днями були гості з Катеринослава, а з Харкова приїхала делегація видатних діячів слобожанської кооперації, яка заклала підвалини тісніших економічних зв'язків із загальноукраїнською кооперацією; незабаром до Харкова має виїхати представники київських центральних кооперативних установ.

З Харкова приїхала ціла делеґація, складена з найвидатніших діячів кооперативної Слобожанщини

Промислова виставка 1918 року в Києві має показати Центральним державам продукти, які Україна за умовою мусить поставити, і ознайомити німецький та австро-угорський уряди з іншими виробами; додаткові цілі — показати кліматичні й курортні багатства України, щоб повернути хворих, що раніше їхали лікуватися за кордон, та підготувати відбудову зруйнованих війною міст Волині, Холмщини, Підляшшя й Поділля.

Найближчою метою виставки на 1918 рік — це показати Осереднім Державам ті продукти, котрі по умові Український Уряд повинен дати

Перший Всеукраїнський з'їзд робітників цукрової промисловості постановив відокремитися від Всеросійської спілки й створити Всеукраїнську профспілку; усі рахунки каси Всеросійської спілки закінчуються 1 травня 1918, а з'їзд вимагає колективного договору з цукрозаводчиками, навіть ціною загального страйку.

Домагатись заключення колективного договору не зупиняючись перед загальним страйком

Місце з'їзду в тексті не вказане; ймовірно, Київ.

Український виставочний комітет, розгортаючи діяльність, почав зв'язки із закордонними торгово-промисловими колами: радник українського посольства в Швейцарії Г. П. Біляйкін (Біляйкин) має представляти комітет у Швейцарії, й, можливо, вже влітку швейцарські експонати прибудуть до Києва.

Радник Українського посольства з Швейцарії діяч Г. П. Біляйкин має репрезентувати Укр. вист. комітет в Швейцарії.

30 квітня на з'їзді стало відомо, що делегація до німецького головнокомандувача Ейхгорна не змогла потрапити до нього без дозволу німецької комендатури; німецький офіцер сказав, що о 5-й годині прибуде особистий ад'ютант Ейхгорна. Голова з'їзду вважав, що не слід оббивати пороги комендатури.

без дозволу німецької комендантури до п. Ейхгорна вступить неможливо ... о 5-тій годині приїде особистий адютант п. Ейхгорна

Частину тексту пошкоджено; делегацію, ймовірно, зустрічали німецькі солдати (денщики, на думку промовця) і вона могла бути заарештована.

IV делегатський залізничний з'їзд розпочався позачерговою заявою української фракції: вона виходить з засідання, а також запропонувала відіслати комісію до Українського залізничного з'їзду для з'ясування можливості злиття обох з'їздів; пропозицію з'їзд відхилив. Першим промовляв Градов-Матвєєв, потім Левін (від російських есдеків), Фрумін; ухвалено перерву.

Сьогодня четвертий делегатский залізничий з'їзд розпочався позачерговою заявою української фракції ... Пропозіцію цю з'їзд відкидав.

OCR колонки пошкоджений; послідовність промов приблизна.

1-й Всеукраїнський з'їзд залізничників у Києві з 11-ї години ранку засідав при зачинених дверях про теперішній момент, а з 14-ї — відкрито; обговорювали, який з'їзд скликати — національний чи територіальний; кілька резолюцій передано до редакційної комісії, а депутат Рокос повідомив, що українські фракції IV делегатського з'їзду від завтра засідатимуть разом із українським з'їздом.

Від 11 години ранку засідання українського залізничого з'їзду відбувається при зачинених дверях. ... Богато суперечок викликає питання який з'їзд мають скликати національний чи теріторіяльний.

Кирило-Методіївське братство засноване українськими соборянами наприкінці першої сесії Всеукраїнського Православного Собору (перервана більшовицьким наступом): записалося понад сотню членів Собору. 25 січня до Києва увійшли більшовики; 24 березня 1918 року київські братчики взялися складати статут, а 30 квітня 1918 року державна влада його затвердила.

30 квітня 1918 року. Таким чином з цього моменту почало офіційно існувати Кирило-Методієвське православне Брацтво

Історична довідка в числі за 27 грудня; стиль дат «25 січня» і «24 березня» у тексті не уточнено.

Українська «УТА» повідомляла, що посол України, який прибув до Константинополя, швидко налагодив стосунки з місцевими політичними колами, Туреччина вже ратифікувала мирний договір і готова обмінятися грамотами; до Києва вже їде політичний представник Туреччини.

Туречина вже ратіфікувала наш мировий договір

Читано з зображення. Загальнодержавна новина телеграфом (УТА).

30 квітня 1918 р. полк січових стрільців здав зброю німцям у Києві; Д. Дорошенко сказав про них: «Хорошие были хлопцы, преданные украинскому национальному делу».

по здачі полком СС у німецькі руки зброї в Києві. 30.IV.19I8 року сказав: „Гарні то були хлопці, віддані українській національній справі.”

Цитата зі вступу редакції; роззброєння було пов'язане з гетьманським переворотом 29 квітня.

Полк Січових стрільців (близько 3000 бійців), що виріс за 5 місяців із Галицько-Буковинського куреня, сформованого Коновальцем у Києві з середини листопада 1917 року, був роззброєний німцями під час гетьманського перевороту 30 квітня 1918 року.

цей полк був німцями обеззброєний ... під час гетьманського перевороту 30.IV 1918 p.

Стаття В. Зарицького «Сильветка полк. Є. Коновальця».

Нарада старшин СС 30 квітня 1918 року постановила, що стрільці — колишні австрійські піддані — не повертатимуться до Австрії, а залишаться в Наддніпрянській Україні. Гармаші побоювалися, що німці силоміць відправлять їх до Австрії, яка ще воювала з Італією.

Нарада старшин СС 30 квітня 1918 року постановила, щоб стрілецтво не верталося до Австрії, а щоб залишилося на Великій Україні

30 квітня 1918 р. в Луцьких казармах у Києві старшини Січових стрільців голосували, чи визнавати гетьмана; частина висловилася за визнання.

дня 30.IV. 1918 року в Луцьких касарнях, були голоси за визнанням Гетьмана

Автор — учасник подій.

Уночі проти 30 квітня 1918 року німці без опору й безкровно роззброїли Січових стрільців — останню вірну уряду УНР військову частину в Києві.

про роззброєння німцями Січових Стрільців, яке переведено без спротиву, безкровно — остання вірна і певна військова одиниця для уряду УНР

Автор дізнався про це з новин дорогою на роботу.

Під час перевороту 29–30 квітня 1918 р. товариш військового міністра генерал Греков зник; начальник генштабу полковник Сливинський заявив про перехід до гетьмана; дивізіон охорони Ради з полковником Аркасом теж перейшов до гетьмана (Аркас став начальником конвою гетьмана).

Генерал Греков, товарищ военного министра, исчез. Начальник генерального штаба, полковник Сливинский, заявил, что переходит на мою сторону.

Після перевороту (кінець квітня 1918) січові стрільці похідним порядком перейшли з Терещенківських казарм до Львівських, посеред колони йшов професор Грушевський із родиною; потім був замах на Грушевського і сувора блокада казарм німцями, переговори з гетьманським уповноваженим капітаном Альвенслебеном і 'капитуляция' на умовах, яких німці дотрималися.

перехід Січових Стрільців похідним ладом з Терещенківських касарень до Львівських (посеред наших стрільців проф. Грушевський з родиною), атентат на проф. Грушевського, гостра бльокада наших касарень німцями

Є. Коновалець. Точна дата переходу не вказана (30 квітня – початок травня).

Над ранок до монастиря наблизився патруль гетьманських дружинників — черкесів у чорному кавказькому вбранні. Гармаші забрали в них рушниці й кинджали; черкеси просили повернути кинджали, кажучи, що краще померти, ніж вернутися без них, і Дашкевич відпустив їх із кинджалами.

Були це черкеси у чорних кавказьких убраннях. Гармаші відібрали їм кріси і кинджали

Близько другої години ночі з 29 на 30 квітня все було скінчено: гетьманські загони захопили Військове міністерство, Міністерство внутрішніх справ, Державний банк; т. в. о. військового міністра Греков зник, начальник Генштабу полковник Сливинський перейшов до гетьмана.

Військові гетьманські відділи захопили Військове Міністерство, Мін. Внутрішніх справ, Державний Банк.

Протягом ночі основні державні установи було взято під контроль загонами прихильників нової влади майже без збройного опору. Військового міністра О. Жуковського напередодні заарештували німці, міністр внутрішніх справ М. Ткаченко переховувався; начальник Генштабу О. Сливинський і командир охорони будівлі Центральної Ради М. Аркас перейшли на бік гетьмана; січові стрільці зайняли нейтралітет і були роззброєні.

Упродовж ночі основні державні установи були взяті під контроль загонами прихильників нової влади, які майже не зустріли збройного опору.

За годину ад'ютант Зеленевський розбудив гетьмана: на Банковій його загони витіснено, біля будинку йде перестрілка; Скоропадський відмовився залишити будівлю й ліг спати; В. Устимович із загоном старшин заарештував варту біля банку на розі Інститутської та Банкової, зупинивши просування прихильників Ради.

арештував караул біля банку на розі вулиць Інститутської та Банкової

Скоропадський П. Спогади, с. 157.

Оголошення: Управління інспектора інженерних частин України (Хрещатик, 29) приймає запис старшин і козаків-фахівців інженерного діла (саперів, понтонерів, телеграфістів, підривників, прожектористів та інших), що бажають служити в Українській Армії; прийом щодня з 10 до 12 години.

приймається запись старшин та козаків фаховців інженерного діла

Читано з зображення.

До 2 години ночі з 29 на 30 квітня гетьманці захопили Липки, Військове міністерство, МВС, Державний банк (варту заарештував загін Сахно-Устимовича), будинок генерал-губернатора й Маріїнський палац; на їхній бік перейшли начальник штабу військ ЦР полковник О. Сливинський і Кінний загін полковника М. Аркаса.

Скоропадський П. Спомини. К., 1992, с. 89, 109–110, 140.

Наступного дня після спроби арешту Саліковського (30 квітня 1918 року) німецька військова частина разом із російськими офіцерами зайняла канцелярію губернського та повітового комісаріатів, вивезла меблі, столи з документами, гроші й портьєри, влаштувала в приміщенні казарму, а службовий кабінет комісара перетворила на комору; київського повітового комісара також виселили.

якась німецька військова частина, за участю тем офіцерів росіян, заняла всю канцелярію губерніального і повітового комісаріатів, вивезла з неї чимало меблів ... зробила з помешкання казарму

Начальник Генерального штабу отаман Слівінський дізнався про розброєння 1-ї Української дивізії німцями, коли вона вже була роззброєна, й негайно поїхав до німецького генерала Грюнера з питанням про німецьку варту; Грюнер пообіцяв розслідувати, а пізніше повідомив, що варту знято.

Негайно от. Слівінський зробив визиту генер. Грюнерові

Розформування мало йти за планом, узгодженим з німецьким командуванням, зброя була видана Центральними державами.

Делегація з'їзду, що ходила до Січових стрільців, повідомила: перед нею до двору казарм зайшло німецьке військо; січовики «не знають, що з ними має статися» і просили передати, що підуть разом із селянами. Старшини Інструкторської школи сказали, що виконуватимуть лише накази Центральної Ради, хоча від гетьмана до них приходила делегація з вимогою нанести візит гетьману.

Січовики не знають що з ними має статися. Січовики прохали передать, що вони підуть за одно з селянами.

Подія 30 квітня, вечірнє засідання.

Військове міністерство повідомляло, що гайдамацькі частини й німецька кіннота розбили більшовиків у Сосницькому повіті й переслідують їх, Конотопський повіт очищено; в Мринському, Сураж­ському, Кролевецькому та Новгород-Сіверському повітах більшовики ще лишаються, а Новозибків із повітом очищено від їхніх банд.

Конотопський повіт також очищено од большевиків.

Читано з зображення. Назви повітів у тексті подекуди спотворені («Сосновський», «Малинський», «Суріжський»); подано як надруковано з виправленням очевидних форм.

За «певними джерелами», в районі Бахмут—Юзове зосереджено понад п'ятнадцять тисяч неорганізованого більшовицького війська, переважно озброєних робітників Донбасу, яких загальна мобілізація й закриття підприємств змушують іти до червоної гвардії; у війську є невелика частина донських козаків.

В районі Бахмут-Юзово зконцентровано більш пятнадцяти тисяч неорганізованого большевицького війська

Читано з зображення. Новина УТА, подана як відомості «з певних джерел».

30 квітня 1918 року на видних місцях вулиць Києва була розліплена «Грамота до всього Українського Народу», якою Скоропадський оголосив себе гетьманом усієї України.

На видних місцях по вулицях розліплена "Грамота до всього Українського Народу" — в якій Скоропадський оголошує себе гетьманом усієї України.

30 квітня 1918 року на мурах Києва з'явився розклеєний маніфест — «Грамота до всього українського народу», якою скасовано Центральну Раду, соціалістичне міністерство й земельні комітети.

Дня 30. квітня на мурах Київа появився маніфест гетьмана Скоропадського - ‚Грамота до всього українського народу'

Наступного дня після перевороту оприлюднили основоположні гетьманські документи — «Грамота до всього українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій України».

Наступного дня були оприлюднені основоположні гетьманські документи — «Грамота до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України».

загальнодержавне

До Центральної Ради внесено від Міністерства праці законопроєкт про професійні союзи та про громадські й районні палати праці.

В Центральну Раду внесено Міністерством Праці законопроєкт про професійні союзи і громадські й районні палати праці.

Катеринославський єпископ Агапіт 17 (30) квітня 1918 року за № 8713 повідомив департамент ісповідань, що обіжник від 1 квітня № 118 отримав 11 (24) квітня й прийняв до виконання; інші єпископи не відповіли.

обіжник від 1-го квітня 1918 року за № 118 мною одержан 11-24 квітня й прийнят на увагу й виконання

Німецькі військові власти надіслали міністрові внутрішніх справ УНР листа: на святкування 1 травня треба мати дозвіл від штабу генерала Айхгорна; копію послали й центральному бюро професійних спілок.

на святкування першого травня конче треба дістати дозвіл у штабі генерала Айхгорна

Читано з зображення. Те саме з промови М. Рафеса на засіданні Малої Ради.

Українська Держава замінила Українську Народну Республіку.

The Ukrainian State (Ukrainska Derzhava) had replaced the Ukrainian People's Republic.

«Грамота до всього українського народу» (30 квітня 1918) розпустила Центральну й Малу Раду та всі земельні комітети, звільнила міністрів УНР та їхніх заступників; управління — через призначений гетьманом Кабінет міністрів; обіцяно закон про вибори до Українського Сойму. Повністю відновлювалося право приватної власності, оголошувалася повна свобода купівлі-продажу землі, обіцяно відчуження земель у великих власників за дійсною вартістю для малоземельних; декларувалися права робітників, особливо залізничників.

Грамотою в повній мірі відновлювалися «права приватної власності — як фундаменту культури і цивілізації», оголошувалася повна свобода купівлі-продажу землі.

загальнодержавне

Закони про тимчасовий державний устрій: гетьман призначає голову уряду, затверджує й звільняє склад, керує зовнішньою політикою, верховний головнокомандувач, право амністії; Рада міністрів має законодавчі й вищі управлінські функції. Закон «Про віру» оголосив «першенствуючою» християнську православну віру за свободи інших віросповідань. Закон про права козаків і громадян гарантував недоторканність особи, житла, власності, свободу мирних зібрань, слова й друку, вибору місця проживання, спілок, не суперечних законові.

Закон «Права і обов’язки Українських Козаків і Громадян» гарантував недоторканість особи, оселі, власності, свободу мирних зібрань, висловлювань і друку

загальнодержавне; на практиці права обмежувалися.

Закони про тимчасовий устрій заснували Генеральний суд (вищий охоронець закону, усіх генеральних суддів призначає гетьман) і Фінансову раду — вищу установу у справах держкредиту й фінансової політики. Закони підготував юрист О. Палтов на основі «Основного закону Російської імперії» (квітень 1906 р.); вони фактично слугували конституцією Української Держави.

Цей комплект швидкоруч створених законів увесь період функціонування Української Держави виступав її фактичною конституцією. За дорученням П.Скоропадського їх підготував правник О.Палтов, спираючись на «Основний закон Російської імперії» …

загальнодержавне

Грамота П. Скоропадського «Ко всему украинскому народу», яку зазвичай датують 29 квітня, поширювалася не раніше другої половини 30 квітня: уранці її текст ще тільки зачитували на нараді в Оберкомандо (публікація затрималася «по техническим причинам»), а Є. Чикаленко записав у щоденнику, що надвечір маніфест розклеїли й розкидали по місту російською та безграмотною українською мовою.

Надвечір по місту розклеєно і розкидано такий маніфест (Грамоту) Скоропадського на російській і безграмотній українській мові

Автор статті: Руслан Пиріг; цитата — щоденник Є. Чикаленка за 30 квітня 1918.

30 квітня в Оберкомандо обговорювали 10 зобов'язань, узятих Скоропадським 24 квітня як умова німецько-австрійської підтримки: визнання Брестського миру, розпуск Центральної Ради, чисельність армії — за згодою з німецьким командуванням, підсудність злочинів проти солдатів союзників лише їхнім польовим судам, скасування обмежень на торгівлю та вивезення продовольства, скасування залізничного контролю, відновлення великої земельної власності тощо.

Всі правопорушення щодо представників німецьких і австро-угорських військ підсудні виключно польовим судам союзних держав

Автор статті: Руслан Пиріг. Гетьман викреслив п. 9 (про фінансову угоду з УНР) і абзац п. 10, але питання відклали до першого засідання уряду.

30 квітня нова влада оприлюднила перші акти, датовані 29 квітня: «Грамоту до всього Українського народу» за підписом «Гетьмана всієї України Павла Скоропадського» та «Закон про тимчасовий державний устрій України» за підписами гетьмана й «отамана ради міністрів Миколи Устимовича».

30-го квітня видала вже перші свої акти, датовані 29 квітня - „Грамоту до Всього Українського Народу", за підписом Гетьмана Всієї України Павла Скоропадського ... „Настоящою грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України".

Законопроєкт про обов'язкову надсилку друкарнями всіх видань: усі друкарні, літографії тощо в Україні мають протягом доби після виходу надіслати до Бібліотечно-архівного відділу Міністерства народної освіти 11 примірників нової книги, брошури, номера часопису, нот, карт, відозв, афіш, оголошень разом з відомостями про видавця, наклад, ціну й вагу.

повинні протягом доби ... вислати ... одинадцять примірників нової книги, брошури, нового числа часопису, нот, карт, відозв, афіш, оголошень

Оголошення: про заборону вивозу — Міністерство торгу й промисловості (наказ від 30 квітня 1918 р. № 223) заборонило без згоди відповідних урядових установ вивозити за кордон Української держави гуму (резину) у сирому й обробленому вигляді та всі гумові вироби.

Вивіз за кордон Української Народньої Республіки гуми (резини) в сировому також всякого обробленого вигляді, також всіляких гумових виробів без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється.

Наказ видав Міністр торгу й промисловості (підписи: Чопівський? — Гутник; директор департаменту Добриловський).

Наказом від 30 квітня 1918 р. № 97 народного міністра харчових справ М. Ковалевського всі виплати та внески по видатках міністерства здійснює скарбниця міністерства, і лише за ордерами, підписаними керуючим Особливим рахунково-фінансовим відділом або його уповноваженим.

Скарбниця має право приймати, або платити гроші не инакше як по ордерах, виданих і підписаних Управляючим Особливим Рахунково-Фінансовим Відділом

Хлібороби-демократи додатково вимагали від гетьмана розпустити земельні комітети, перевибрати земства, скасувати вибори до Українських установчих зборів і негайно видати закон про підданство та присягу на вірність українській державі.

Аби розпущені були комітети і перевибрані земства; 3. Аби скасован були вибори до Українських Установчих Зборів і 4. Аби негайно було видано закон про підданство

Перший пункт у OCR втрачено.

Оголошення: Міністерство земельних справ запрошує авторів і перекладачів надсилати літературні праці з сільського господарства та підручники; гонорар за домовленістю; звертатися до Видавничого відділу (Володимирська, 19, 4-й поверх).

Міністерство Земельних Справ запрошує авторів і перекладчиків надсилати літературні праці по сільському господарству - підручники і т. н. Гонорар по умові.

Департамент позашкільної освіти уточнив назву своєї книжки: «Порадник діячам позашкільної освіти і дошкільного виховання» (а не «Порада діячам…», як було в раніших газетних повідомленнях).

Поправка. Департамент Позашкільної освіти просить виправити ... „Порадник діячам позашкільної освіти і дошкільного виховання".

Див. також оголошення про асигнування 10 000 крб у №260.

Василенко запропонував українським партіям кабінет: прем'єр Василенко, фінанси — Бернацький, військовий — полк. Сливинський, закордонні справи — Лоський, освіта — Прокопович, внутрішні — Лизогуб, продовольство — Соколовський, земельні — Кіяницин, юстиція — Шелухін, праця — Ніковський, охорона здоров'я — Любинський, шляхи — Бутенко.

премієр Василенко (український конституційний демократ), фінанси - проф. Бернацький

OCR у цьому місці частково дубльовано.

Оголошення: до 1 травня інструктори статистично-графічного відділу Управи Виставкового комітету розносять по київських установах «плани виставки» та інструкції про участь; на місцях повідомлення про наслідки роботи слід надіслати до 20 травня, а всю роботу закінчити до 10 червня.

У Київі цей плян розноситься до 1 травня по відповідним інституціям і установам

Наказом Народного міністерства пошт і телеграфів поштові картки зі статистичними відомостями, адресовані Міністерству земельних справ, від агентів відділу сільськогосподарської статистики приймаються безкоштовно за наявності печатки Міністерства земельних справ.

поштові картки, адресовані Міністерству Земельних Справ, з статистичними відомостями, наказую приймати ... для даремної пересилки по пошті

Оголошення Канцелярії Міністерства внутрішніх справ: міністр приймає приватних осіб у вівторок, четвер і суботу з 2-ї до 3-ї години (Інститутська, 40); товариші міністра — Л. Абракович (прізвище нечітке; адміністративно-політичні справи), О. Карлинський (загальні сповідання), Іван Красковський (біженці, самоврядування, опіка, страхування) — приймають у ті ж дні (Банкова, 4; Лютеранська, 32); директор Загальної канцелярії — щодня, крім свят, з 1 до 2.

Прийом у Міністра Справ Внутрішніх відбувається по вівторкам, четвергам і суботам від 2-ої до 3-ої год. (для приватних осіб) - Інстітуцька № 40.

Імена товаришів міністра та адреси частково пошкоджені OCR.

Обіжник Міністерства судових справ від 30 квітня 1918 р. (№ 435): усі статистичні відомості, які періодично подавалися до статистичного відділу російського Міністерства юстиції, слід надсилати своєчасно до українського Міністерства судових справ; форма лишається колишньою, а строки подання мають бути пристосовані до закону про рахування часу за новим стилем.

строки (речинці) лишаються без змін, але повинні бути пристосовані до закону про рахування часу по новому стилю

Наказ № 44 від 30 квітня 1918 року: згідно з постановою Шкільної Ради від 17 квітня 1918 року для організації комісаріату у справах Харківської шкільної округи відряджено представника комісаріату Київської шкільної округи та директора Департаменту загальних справ П. Ів. Зайцева, якому доручено ознайомитися зі станом шкільної справи на Харківщині й за потреби робити ревізії шкіл.

для організації комісаріату по справах Харківської Шкільної Округи комапдіруються ... Директор Департаменту Загальних Справ П. Ів. Зайцев

Призначений на неділю 28 квітня мітинг залізничників не відбувся: було вивішено оголошення президії IV делегатського залізничного з'їзду про те, що за розпорядженням німецького генерал-лейтенанта Гренера загальні збори залізничників і трудящих забороняються.

Призначенний на неділю мітінг залізничників не відбувся. Було вивішено оголошення презідіума четвертого делегатського залізничого з'їзду, в якому сповішалось що загальне зібрання залізничників та трудячихся з приводу розпорядження генераллейтенанта Гренера заборонюється.

Губернський комісар Київщини О. Ф. Саліковський у листі до прем'єр-міністра Ф. Лизогуба повідомив, що в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року до його квартири увійшли озброєні «московські» офіцери, щоб за наказом військової влади зробити трус і заарештувати його, але не застали його вдома.

вночі з 29 на 30 квітня в мою кватирю увійшли озброєні московські офіцери, щоб з наказу виданому військовою владою, зробити труса і арештувати мене, але випадково не застали мене в дома.

Дата події — ніч з 29 на 30 квітня (новий стиль, за контекстом гетьманського перевороту).

За словами Скоропадського, під час перевороту С. Петлюру заарештували, але незабаром за наказом гетьмана відпустили (історик С. Литвин вважає, що заарештували за наказом гетьмана); призначення Петлюри до уряду гетьман вважав немислимим.

в ході перевороту С. Петлюру заарештували, але невдовзі за його наказом відпустили

Версії розходяться.

На засіданні конференції губернських управ 30 квітня її відкрив член Київської губернської управи Д. А. Одрина, бо особу, що мала відкрити засідання (за змістом — С. Петлюру), в ночі заарештовано за розпорядженням Гетьмана України; А. В. Новик запропонував вжити заходів до її визволення, і було обрано делегацію (Добросельський, Підгірський, Слинько, Одрина).

в ночі заарештовано по розпорядженню пана Гетьмана України

Дата засідання 30 квітня; стиль не позначено, імовірно новий. Ім'я заарештованого в OCR не збереглося, але далі Петлюра присутній на засіданні як голова управи.

30 квітня головою Ради міністрів призначено проф. Миколу Василенка з дорученням скласти кабінет не пізніше вечора 1 травня; в інтерв'ю «Киевской Мысли» він передав слова гетьмана, що «о правом кабинете не может быть и речи».

про правий кабінет не може бути й мови, що склад правительства повинен бути лівий

30 квітня 1918 року приват-доцент Київського університету Микола Василенко став тимчасовим виконувачем обов'язків отамана міністрів і міністра освіти майбутнього кабінету, після того як соціалісти-федералісти відмовилися ввійти до кабінету М. Устимовича.

30. квітня цей „малоросс" вступив в „отаманування", як тимчасово виконуючий обовязки отамана і міністра освіти

Автор зневажливо називає Василенка «малоросом».

30 квітня 1918 року прем'єром став Микола Прокопович Василенко, кадет і викладач юридичного факультету Київського університету.

On April 30 he was succeeded by Nicholas Prokopovich Vasilenko, a Constitutional Democrat and member of the law faculty of the University of Kiev

Автор датує події за новим стилем.

Першим головою (отаманом) Ради Міністрів гетьманату був М. Сахно-Устимович; його повноваження тривали лише одну добу, сформувати перший уряд йому не вдалося.

першого голову (отамана) Ради Міністрів М.Сахна-Устимовича, чиї повноваження обмежилися всього однією добою

Точної дати в рецензії не вказано; за загальними даними — 30 квітня 1918 (н. ст.). Вторинне джерело: рецензія В.Ф. Солдатенка (УІЖ 2016 №3) на книгу Р. Пирога «Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір» (К., 2016).

Перший гетьманський прем'єр Сахно-Устимович, який погано орієнтувався в політиці й погано говорив російською («що на ті часи було мінусом»), пробув прем'єром лише два-три дні; за порадою німців його замінив Федір Лизогуб, колишній голова Полтавської губернської земської управи (з 1915 — політичний радник намісника Кавказу великого князя Миколи Миколайовича).

Він пробув премʼєр-міністром всього два-три дні. На його місце призначений був Федір Лизогуб

Гетьман призначив тимчасовим прем'єром Миколу Устимовича, який запропонував соціалістам-федералістам сім портфелів, але ті відмовилися. 30 квітня 1918 р. Устимовича замінив Микола Василенко — кадет, викладач юридичного факультету Київського університету, — проте й він не здобув підтримки соціалістів-федералістів.

he was replaced on April 30 by Mykola Vasylenko, a Constitutional Democrat (Kadet) and member of the law faculty of the University of Kiev.

Автор есею — Тарас Гунчак.

Наступного дня після перевороту о 9-й ранку Отамана (голову) Ради міністрів М. Устимовича (член УНГ, поміщик і конезаводчик, підписав Грамоту гетьмана) викликав генерал Ґренер щодо формування уряду; австрійський посланник Принціґ назвав його «не особенно презентабельным». Того ж дня під приводом хвороби Устимовича звільнили, складання уряду доручили кадетові М. Василенку.

Вже на другий день після перевороту на 9 годину ранку М.Устимовича викликав начальник штабу Оберкомандо генерал В. Гренер з питань формування уряду.

«на другий день» — імовірно 30 квітня або 1 травня; приймаємо 30 квітня із застереженням.

Німці наполягали на створенні при міністерстві фінансів (кандидат — М. Бернацький) спеціальної фінансової консультації на чолі з банкіром Абрамом Добрим, нещодавно звільненим після викрадення, інспірованого окремими урядовцями УНР; до неї мав увійти член німецької економічної місії в Києві Карл Мельхіор.

під керівництвом банкіра Абрама Доброго, нещодавно звільненого після викрадення, інспірованого окремими урядовцями УНР

Автор статті: Руслан Пиріг.

Німці й австрійці погодилися з призначеннями: міністр освіти — М. Василенко, міністр продовольства — Ю. Соколовський, державний контролер — Григорій Афанасьєв, директор відділення Державного банку в Києві, міністр шляхів сполучення — Б. Бутенко (керуючий Подільською залізницею), міністр охорони здоров'я — лікар-фармаколог В. Любинський. Морським міністром намічався адмірал О. Колчак.

державним контролером Григорія Афанасьєва — директора відділення Державного банку у Києві

Автор статті: Руслан Пиріг. Кандидатуру М. Антонова на міністра внутрішніх справ було відкинуто «как ярко выраженного кадета».

Австрійський дипломат Х. Принціг доповідав до Відня, що новий гетьманський прем'єр розуміє німецьку, але говорить погано, і що «он не особенно презентабелен». Того ж дня до гетьмана прийшла група полтавських діячів на чолі з графом Іполитом Капністом, який навів «целый ряд доказательств», що Устимович не годиться на голову Ради міністрів.

він не особливо презентабельний

Автор статті: Руслан Пиріг.

Наказ Міністерства юстиції: помилково призначеного наказом від 16 травня 1918 року № 126-м заступника судового слідчого по важливіших справах округи Київського окружного суду Міляшкевича вважати призначеним 30 квітня 1918 року. Підписав Чубинський.

Призначеного наказом від 16 травня 1918 року за № 126-м, заступаючим посаду Судового Слідчого по важніщих справах Округи Київського Окружного Суду—Міляшкевича лічити призначеним 30 квітня 1918 року.

Прізвище в OCR («Міляшкевич») може бути спотворене.

Номер «Боротьби» коштує 25 копійок, а на залізничних станціях 27 копійок.

Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.

Читано з зображення. Це шостий випуск, дата за шапкою: 30 квітня н. ст.

Оголошення: передплата на «Боротьбу» коштує 6 карбованців на місяць, 11 карбованців на два місяці.

На 1 місяць... 6 карб. На 2 місяці... 11 карб.

Читано з зображення.

Передплата на «Боротьбу» на два місяці коштує 11 карбованців.

На 2 місяці... 11 карб.

Читано з зображення.

Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштують 20 копійок за рядок петіту; особи, що шукають праці, платять за оголошення 1 карбованець, а зміна адреси коштує 50 копійок.

На останній стор. 20 коп. за рядок петіту. Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.

Читано з зображення.

Накази Департаменту Сповідань від 30 квітня 1918 р. (директор В. Походський): урядовець 2 розряду Єлисавета Левик — 250 карб. на місяць (з 15 квітня); канцелярійний практикант Сигізмунд Чарномський — урядовець 2 розряду, 250 карб.; кур'єру Семену Ткачу платню підвищено зі 100 до 150 карб. на місяць.

Курʼєру Семену Ткачу підвищується платня з 100 карб. на 150 карб. на місяць

Платня кур'єра зросла зі 100 до 150 карб.

Ціна «Кобзаря» Шевченка в оправі в книгарні товариства «Криниця» — 5 карбованців.

Т. Шевченко Кобзарь без опр.-3 к. 50 коп. в опр.-5 карб.

Платня помічника діловода канцелярії Департаменту Сповідань — 375 карб. на місяць (Іван Гончаров, з 19 квітня 1918 р.); рахівника — 375 карб. (Іван Драбатий, з 29 квітня).

Урядовець 1 ряду ... Іван Гончаров призначаеться пом. діловода канцелярії ... з платнею 375 карб. на місяць

Імена за OCR можуть бути спотворені.

Платня урядовця 1 розряду відділу канцелярії та Іновірного відділу Департаменту Сповідань — 300 карб. на місяць (Михайло Висоцький, Матвій Підгайний, Митрофан Дусанський, Марія Свідерська; з 1 і 16 квітня 1918 р.).

урядовцем 1 ряду відділу канцелярії з 1 травня ц. р. з платнею 300 карб. на місяць

Імена за OCR можуть бути спотворені.

Оголошення в «Боротьбі»: на першій сторінці 2 карбованці за рядок петіту.

На 1 стор. ... 2 карб.

Читано з зображення. У тексті ціна для першої сторінки стоїть окремим рядком від слів «за рядок петіту»; прочитано як ціну за рядок.

Оголошення нотаріуса Херсонського окружного суду: купчу фортецю від 2 січня 1918 (затверджена 17/30 квітня) на нерухоме майно в Миколаєві, Велика Морська, 39 (будинок із спорудами й дворовою землею), продане О. П. Іванової купцю М. Д. А. Городецькому за 60 000 руб.

продане ... купцу Мовше Дивиду Абрамову Городецкому за 60000 руб. недвижимое имущество, состоящее в г. Николаеве ... по Большой Морской ул., № 39

Не Київ; ціна нерухомості у 1918 р. в рублях.

30 квітня 1918 року групки літніх киян читали гетьманську грамоту на вулицях, хитали головами і сумно та байдуже поверталися додому. Автор називає Київ найбільш зросійщеним містом після Одеси і Харкова.

Групки старших київлян читають грамоту, похитують головами та сумовито і байдуже вертаються до своїх мешкань; Київ найбільш зросійщене місто побіч Одеси і Харкова.

Населення Києва зустріло переворот цілком спокійно; до гетьмана одразу почали з'являтися делегації з усього краю.

Населення Київа зустріло переворот зовсім спокійно.

Уночі Скоропадський переїхав із будинку Безаків на Інститутську, до колишнього будинку генерал-губернатора (МВС): їхав в автомобілі з ковдрою й подушкою (речі загубилися), в машину набилася сила людей, усі сміялися з «урочистого в'їзду нового уряду».

Я їхав в автівці, маючи одіяло і подушку (мої речі десь загубилися). У цей же автомобіль насіла маса народу.

Скоропадський П. Спогади, с. 157.

Уранці 30 квітня 1918 р. в Гетьманському домі був уже повний штат прислуги, чудово накритий чайний стіл; полковник Богданович доповів з господарської частини; за ніч усі посади в гетьманському домі розподілили учасники перевороту; зали були вщерть набиті депутаціями, прохачами, журналістами, генералами й офіцерами.

Залы были битком набиты народом всевозможных депутаций. Просители, журналисты, генералы и офицеры ждали моего появления.

Оголошення: портрети Т. Шевченка та інших письменників і діячів олійними фарбами для міністерств, установ, шкіл, «Просвіт», кооперативів і приватних осіб виконує школа художника П. Першина (Терещенківська, 3); можна замовляти листовно й особисто, надсилають і в провінцію.

ПОРТРЕТИ Т. Шевченка та инших письменників і діячів ... виконуються олійними фарбами в школі художника П. Першина (Терещенківська 3).

У крайніх правих колах Києва була помітна радість, що немає Центральної Ради, але те, що є гетьман, нікого не тішило й не злило — час великої апатії.

В крайніх правих колах було помітно радість, що н е м а Центральної Ради, але що є гетькан - це нікого не радувало і не гнівило

Оцінка автора.

Депутація лісових промисловців у міністра земельних справ Ковалевського доповіла, що запасів палива немає, а рубання лісів не відбувається через заборону земельних комітетів; міністр обіцяв впорядкувати лісову промисловість на засадах синдикування, подібно до хлібної, і що лісовий закон вийде за 1–2 місяці, а дрова, оплачені колишніми власниками до третього універсалу, не можна затримувати без відшкодування.

припасів палива немає, рубання лісів не відбувається з огляду на заборону земельними комітетами

Оголошення: книгарня товариства «Криниця» (Несторівська, 27) має на складі книжки О. Білоусенка для дітей («Баю-Баю», «Весна», «Колобок», «Життя Ісуса Христа» тощо), оповідання Винниченка, поезії Олеся, Франка («Semper tiro», «Панські жарти»), Шевченків «Кобзар» та «Початкову граматику української мови» О. Курила.

КНИГАРНЯ Т-ВА „КРИНИЦЯ" Київ, Несторівська 27, мав на складі

Ціни розкидані по колонках; частину читаємо з ризиком, див. окремі факти.

30 квітня близько 4 години дня на афішних тумбах розклеїли «Грамоту» Скоропадського та звернення його «отамана» міністрів Устимовича. Люди натовпами стояли й читали; враження було слабке, населення апатичне.

Після обіду години о 4-й була розліплена по афішних тумбах "Грамота" Скоропадського і його "отамана" міністрів Устимовича. Люди натовпами стояли і читали. Вражіння було слабе

30 квітня 1918 р. на стінах Києва з'явився маніфест гетьмана Скоропадського «Грамота до всього українського народу» (датований 29 квітня, Київ), що розпускав Центральну й Малу Раду та земельні комітети.

цня 30 квітня 1918 р. на мурах київа появився маніфест тетьмана ген. П.Скоропадського

Документальний додаток упорядника (за П. Христюком, Д. Дорошенком).

Грамоту гетьмана «До всього українського народу», заздалегідь написану під датою 29 квітня 1918 року, громадяни Києва читали вже вранці 30 квітня 1918 року.

громадяни її вже ранком 30 квітня 1918 р. читали

Оголошення: редакція й контора «Боротьби» містяться в Києві на Караваєвській вулиці, 5, телефон 63; відчинено щодня, крім свят, з 9 до 3 години дня.

Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят од 9 до 3 год. дня.

Читано з зображення.

Оголошення: Головна контора Центральної експедиції українського друку (Київ, Хрещатик, 39, скринька 393) виконує негайно доручення з провінції щодо надсилки українських газет, журналів і книжок багажем із накладною платнею.

Київ. Хрещатик, 39, поштова скринька, 393.

Читано з зображення.

Оголошення: щоденна політично-громадська газета «Вільне Життя» виходить в Одесі (Піжинська, 65); передплата на 1 місяць 5 карбованців, на 2 місяці 10, на 3 місяці 15.

Умови передплати: на 1 місяць 5 карб.; на 2 міс. 10 кар., на 3 місяці 15 кар.

Читано з зображення. Оголошення одеської газети, вміщене в київській.

Газета друкується в друкарні й літографії Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві; видає Центральний комітет УПСР, за редакцію відповідає редакційна колегія.

Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві.

Читано з зображення.

Наступного дня переговори доручили проф. Миколі Василенку; в інтерв'ю кореспондентові «Киевской мысли» (автор називає її напівсоціалістичною єврейсько-російською газетою) Василенко сказав, що гетьман звелів: про правий кабінет не може бути мови, склад має бути лівим, земельна реформа — поділ великої власності.

„про правий кабінет не може бути й мови, що склад уряду повинен бути лівий, земельна реформа має бути переведена в напрямі розділу великої земельної власности між селян"

Президія Протофісу вітала прихід Скоропадського: «Событие чрезвычайной важности произошло в Киеве 30 апреля: завершены социалистические опыты над несчастной, хотя и богатейшей страной…»; правління Центральної Ради характеризувалося як «модернизированная пугачёвщина», «большевизм наших дней».

“Надзвичайної ваги подія відбулася в Києві 30 квітня: завершені соціалістичні досліди над нещасною, хоч і багатющою країною і обраний гетьман всієї України”

З «Известий Протофиса», 12 травня 1918.

Номер 262 «Робітничої газети» вийшов у вівторок 30 квітня 1918 року (новий стиль); ціна 20 коп. у Києві (22 коп. у провінції), рік видання ІІ; умови передплати незмінні: 5 крб на місяць, 15 крб на 3 місяці.

ВІВТОРОК 30-го квітня н. ст. 1918 року ... ціна 20 к. ... 22 н.

Шапка частково пошкоджена OCR; ціна зміни адреси прочитана як 50 коп. (у попередніх номерах 80 коп.) — вважаю помилкою OCR.

Оголошення судової реєстрації: за ухвалою Київського окружного суду від 30 квітня 1918 р. до реєстру товариств, спілок і союзів за № 142 внесено «Українське видавниче товариство» в Києві.

По опредьленію Кіевскаго Окружнаго Суда, состоявшемуся 30 апрьля 1918 года, объявляется о внесеніи в реестр товариществ, обществ и союзов под Nº 142-Українське видавниче товариство в м. Київі

Назва в OCR частково обірвана («видавниче ... риство»).

Австрійський парламент, за повідомленням «Pester Lloyd», має бути скликаний 30 квітня, якщо перед тим не відбудуться важливі політичні події.

Pester Lloyd повідомляє, що австрійський парлямент має бути скликаний 30 квітня

Читано з зображення. Не Київ; зарубіжна преса, майбутня дата.

Оголошення: книгарня товариства «Криниця» (Київ, Нестерівська, 27) має на складі «Початкову граматику української мови» О. Курила (ч. І — 1 крб 10 коп., ч. ІІ — 70 коп.), «Оповідання» С. Васильченка, його «Драматичні твори» — 2 крб 50 коп., Олеся «Поезії» т. І — 2 крб 40 коп., т. V — 3 крб, Франка «Semper tiro» — 1 крб 80 коп., «Панські жарти» — 90 коп., «Кобзар» Шевченка без оправи — 3 крб 50 коп., в оправі — 5 крб.

КНИГАРНЯ Т-ВА „КРИНИЦЯ" Київ, Нестерівська 27, має на складі: ... Драматичні твори - 2 к. 50 коп. Олесь О. Поезії т. I-2 к. 40 коп. ... Т. Шевченко Кобзарь без опр. - 3 к. 50 коп., в опр. - 5 карб.

Ціни надруковані як «к.» (карбованців) і «коп.»; ціна «Оповідань» Васильченка (т. 1–4) нечітка.

Після перевороту київський агент австро-угорського уряду повідомляв до Відня, що в місті ходять чутки: уряд очолить М. Василенко або Ф. Лизогуб, а фінансове відомство — В. Бернацький.

в місті ходили чутки що український уряд буде очолювати або М.Василенко, або Ф.Лизогуб, а на чолі фінансового відомства очевидно стане В.Бернацький

чутка; фактично міністром фінансів став А. Ржепецький

Оголошення: Київська державна ощадна каса й усі її відділи зачинені 1, 3, 4, 5, 6 і 7 травня; 2, 8, 9, 10 та 11 травня вони відчинені з 9 години ранку до 12 дня.

Київська Державна Ощадна Каса і всі її відділи будуть зачинені: 1, 3, 4, 5, 6 та 7 травня

Читано з зображення. Оголошення подано напередодні травневих свят, на 1—11 травня.

За законопроєктом про обов'язкову надсилку друків за невиконання владники друкарень платять штраф: уперше 500 карбованців, удруге 1000, утретє 3000; закон має набути чинності з 7 (20) листопада 1917 року; 11 примірників розподіляють між національною бібліотекою, Бібліотечно-архівним відділом, науковим товариством у Києві, університетом тощо.

накладається грошова кара в перший раз в сумі 500 карб., в другий — в сумі 1000 карб. і в третій — 3000 карбованців

Міністерство фінансів передало Раді Міністрів проєкт відкриття банку міського й земського кредиту, який видаватиме міським і земським самоврядуванням асигновані 100 000 000 карбованців.

Блнк цей видаватиме і розділятиме міським і земським самоуправлінням 100.000.000 карбованців.

Український Народний Кооперативний Банк після большовицького нападу постачив селу потрібний крам (шкури, залізо тощо), через що в банку помітний значний приплив готівки з села; тому банк тепер видає готівку всім вкладникам, що вносили готівкою, а частково й тим, хто вносив чеками чи переказами, — тяжкі часи нестачі грошових знаків для банку та інших київських акціонерних банків ніби минають.

для банку та його клієнтів неначе минають сутужні часи скрути на грошові знаки

Дата події — період до виходу номера (кінець квітня).

Кооператори скаржаться, що кредитові кооперативи опинилися в гіршому становищі, ніж раніше: їхні заяви про відкриття чи збільшення кредиту в Державному банку не розглядають, бо досі не створена Рада Державного банку; нарада в кредитовій канцелярії при Міністерстві фінансів визнала, що її треба створити негайно, але нічого не зроблено.

заяв про відкриття або збільшення кредиту в Державному банкові не розглядається зовсім тільки через те, що й досі не організовано ... Раду

У державній комісії по товарообміну досягнуто згоди щодо цін: ціни на німецькі товари встановлюються в марках, підвищення не може бути пропорційно вищим за довоєнні ціни, так само як і сучасна ціна нашого хліба порівняно з довоєнною; німці не прийняли пропозицію розцінювати всі товари в марках і хочуть вирішити це дипломатичним шляхом; ціни на машини з Німеччини має встановлювати комісія в Німеччині.

Ціни на німецькі товари установлюються в марках.

Після перевороту 29 квітня 1918 р. німці два дні не давали телеграфного сполучення з Києвом, тому подробиці в провінції (Полтава) дізнавалися лише з чуток від тих, хто приїхав із Києва; пошта й телеграф відновили роботу на третій-четвертий день.

Про подробиці трудно довідатися, бо на телєґрафі Німці два дні вже не дають сполучення з Київом.

Дата приблизна: 30 квітня – 2 травня 1918 р. (нов. ст.).

Управління Південно-Західних залізниць оголосило, що від 28 квітня до 4 травня на час передсвяткового руху ходитимуть додаткові пасажирські поїзди: № 13 Київ—Рівне й Київ—Умань (відправлення з Києва о 12 год. 20 хв. ночі, прибуття до Рівного о 2 год. 17 хв. дня, до Умані о 1 год. 45 хв. дня) і № 3 Київ—Бобринська (відправлення о 12 год. 05 хв. ночі, прибуття об 11 год. 02 хв. ранку).

П. № 13 з відправкою з Києва 12 год. 20 мін. ночі

Читано з зображення. Текст нижньої частини оголошення обрізаний.

30 квітня 1918 р. гетьман заявив делегатам з'їзду хліборобів-демократів, що буде проведено «широкую земельную реформу», щоб великі маєтки «на законном основании были раздроблены в собственность между хлеборобами».

„широку земельну реформу, направлену до того, щоби великі маєтки на законній підставі були подріблені у власність між хліборобами"

Відповідь гетьмана з'їздові хліборобів-демократів (передана генеральним писарем Ів. Полтавцем і осавулом Зеленевським): «Вірні сини України, дорогі брати мої... Українська Державна Рада буде скликана зараз після того, як настане спокій на Україні... Амінь.»

Вірні сини України, дорогі брати мої, коли в такий момент я взяв владу до своїх рук, то це за-для того, щоб збудувати Україну

Замість себе гетьман послав на з'їзд хліборобів генерального писаря Полтавця й осавула Зеленевського з відповіддю, що думки, висловлені в заяві, «взагалі й мої думки»; збори зустріли відповідь гучним «Слава!».

Збори вкрили відповідь Скоропадського гучних ,сл а в а !"

Прізвище осавула в OCR — «Зеденен...», ймовірно Зеленевський.

На нараді 30 квітня генерал Гренер зажадав, щоб міністри спершу орієнтувалися на лівий курс і лише потім перейшли на середню позицію, і застеріг від призначення особистих друзів гетьмана, заявивши, що німці цьому опиратимуться.

Генерал також застеріг від надання переваги особистим друзям Гетьмана, наголосивши,що німці будуть противитися цим устремлінням

Автор статті: Руслан Пиріг.

Передовиця «Боротьби» від 30 квітня закликає робітників і селян до боротьби проти «народнього зрадника Скоропадського» та панів-поміщиків і чекати гасла до повстання.

На революцію, на народній уряд Української Республіки робиться замах!

Читано з зображення. Позиція партійної газети; висловлювання належить редакції.

Стаття «Всесвітній скандал» називає вчорашні арешти й труси в парламенті «всесвітнім скандалом», а двох молодих німецьких офіцерів «фендриками», що крутили професора Грушевського й пройшли повз упалу жінку голови парламенту.

Те, що трапилось учора в нас у парляменті, ті арешти і труси, які там було зроблено, не можна инакше назвати як всесвітнім скандалом.

Читано з зображення. Суб'єктивний опис події редакцією «Боротьби». Дата події — неділя 28 квітня (про це див. окремі факти).

У перший день гетьманату виконувач обов'язків міністра внутрішніх справ Вишневський доповів: «Плохо, пан Гетман... Да вот перед Вами здесь все министерство внутренних дел Украины... в настоящем смысле слова его никогда и не было, а теперь служащие все разбежались».

«Да вот перед Вами здесь все министерство внутренних дел Украины». — «А где же само министерство?» — «Да в настоящем смысле слова его никогда и не было, а теперь служащие все разбежались»

На з'їзді козак Д. Данченко сказав про державний переворот: «Чорна хмара... розігнали парламент наш і вибрали гетьмана», додавши, що Грушевський незаарештований і перебуває «в певному місці».

Чорна хмара... розігнали парлямент наш і вибрали Гетмана ... Батько Грушевський незаарештований і находиться в певному місці.

Промова 30 квітня; у кінці висловлювання пошкоджено OCR.

Делегат Паламарчук, обговорюючи посилання делегації до німецького головнокомандувача Ейхгорна, сказав, що «ніяково нам було товктись по вітальнях німецьких панів» — німці знали, що за делегація прийшла, але «з нами не рахуються».

Ніяково нам було товктись по вітальням німецьких панів. Вони знали, що це за делегація прийшла, але вони з нами не рахуються.

Репліка з засідання 30 квітня.

Міністр Чопівський заявив з'їздові, що Ленін і 300 присланих з ним агітаторів «свято виконували» накази з Німеччини щодо руйнування російського фронту, а чорносотенці в цьому допомагали, бо тільки через анархію могли повернути давні права.

Ленін і тих 300 агітаторів, котрі були прислані з ним, свято виконували ті накази, які вони одержали з німеччини що до руйнування російського фронту.

Промова передана в газеті з пропусками й помилками OCR; Чопівський виступав 30 квітня.

Козак Д. Данченко на з'їзді сказав, що коли в Україні почався більшовицький терор, народ був радий «хоч і нечистій силі, аби вона тільки дала спокій», а більшовики своєю роботою показали, що були лакеями буржуазії й полегшили німцям дорогу на Україну.

Коли почався терор, то народ був радий хоть і нечистій силі, аби вона тільки дала спокій. Своєю роботою большовики ясно показали, що вони були лакеями буржуазії

OCR місцями зіпсований; перша частина промови («Чорна хмара...») уже є серед фактів.

Шапка першої сторінки закликає «не слухатись наказів Айхгорна»: «З'їзд хліборобів-власників замахнувся на революцію і на республіку»; газета називає його куркулями, що хочуть «накинути петлю на трудовий народ».

З'їзд хліборобів-власників замахнувся на революцію і на республіку! Куркулі хо

Читано з зображення. Суб'єктивна позиція есерівської газети; текст шапки частково обрізаний краєм плитки.

Промова М. Рафеса (Бунд): німецьке командування хоче показати робітництву, що міністерство внутрішніх справ не має ваги — «просто Інститутська 40»; цей виступ обірвало введення озброєного німецького війська до зали.

просто, «Інститутська 40», куди ми, німці, посилаємо отсі розпорядження...

Читано з зображення. Інститутська, 40 — адреса міністерства внутрішніх справ.

З Берліна повідомляли, що після дебатів у рейхстазі про ноту українського уряду всі партії, крім націонал-лібералів, підтримали позицію Центральної Ради; ухвалено, що німецька влада не втручається у внутрішній розпорядок УНР і не має права видавати безпосередньо від себе накази українській людності.

німецька комена не має права видавати безпосередньо від себе ніяких наказів до української людности

Читано з зображення. Повідомлення газети; точність телеграми не перевіряється.

Уранці 30 квітня 1918 р. Скоропадський переїхав із будинку Безаків до колишнього будинку губернатора, який на сім із половиною місяців став гетьманським палацом і епіцентром державного життя.

Вранці 30 квітня П.Скоропадський переїхав з помешкання Безаків до колишнього будинку губернатора, який на сім з половиною місяців став не просто гетьманським палацом, а епіцентром державно-політичного життя

Вулиця — за загальними знаннями (Інститутська, 40), у тексті не вказана.

Німці вважали, що якщо гетьманці не займуть якогось міністерства і Державного банку, справу програно; гетьман наказав за будь-що захопити ділянку в Липках, де містилися військове міністерство, міністерство внутрішніх справ і Державний банк; це було зроблено близько другої години ночі на 30 квітня 1918 р.

захватить во чтобы-то ни стало участок на Липках, где помещалось военное министерство, министерство внутренних дел и государственный банк. Приблизительно часа в два ночи это было сделано.

У ніч на 30 квітня 1918 р. Демченко з кількома членами Протофісу з'явився до гетьмана з готовим списком міністрів. За виноскою, з'їзд промисловців, торговців, фінансистів і землевласників 15–18 травня 1918 р. у Києві ухвалив статут Протофісу.

уже ко мне явились Демченко с Несколькими Другими членами Протофиса с предложением принять составленный ими список министров.