«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 108 ·
певність висока ·
04-032230 квітня 1918 р. о 9:30 ранку кандидата в прем'єри М. Устимовича та довірену особу гетьмана Олександра Палтова було викликано на нараду до начальника штабу Оберкомандо генерала В. Гренера; брали участь посол Німеччини А. Мумм, військовий аташе полковник Ф. Штольценберг, радник австро-угорського посольства Х. Принціг і військовий аташе М. Флейшман. Дипломати заявили, що підтримуватимуть із новим кабінетом відносини лише де-факто.
о пів на десяту ранку 30 квітня кандидат у прем’єри М. Устимович і довірена особа Гетьмана Олександр Палтов були викликані на нараду до начальника штабу Оберкомандо генерала В. Гренера
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 108 ·
певність висока ·
04-0323На нараді 30 квітня генерал Гренер зажадав, щоб міністри спершу орієнтувалися на лівий курс і лише потім перейшли на середню позицію, і застеріг від призначення особистих друзів гетьмана, заявивши, що німці цьому опиратимуться.
Генерал також застеріг від надання переваги особистим друзям Гетьмана, наголосивши,що німці будуть противитися цим устремлінням
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 111 ·
певність висока ·
04-032830 квітня в Оберкомандо обговорювали 10 зобов'язань, узятих Скоропадським 24 квітня як умова німецько-австрійської підтримки: визнання Брестського миру, розпуск Центральної Ради, чисельність армії — за згодою з німецьким командуванням, підсудність злочинів проти солдатів союзників лише їхнім польовим судам, скасування обмежень на торгівлю та вивезення продовольства, скасування залізничного контролю, відновлення великої земельної власності тощо.
Всі правопорушення щодо представників німецьких і австро-угорських військ підсудні виключно польовим судам союзних держав
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 109 ·
певність висока ·
04-0325Німці наполягали на створенні при міністерстві фінансів (кандидат — М. Бернацький) спеціальної фінансової консультації на чолі з банкіром Абрамом Добрим, нещодавно звільненим після викрадення, інспірованого окремими урядовцями УНР; до неї мав увійти член німецької економічної місії в Києві Карл Мельхіор.
під керівництвом банкіра Абрама Доброго, нещодавно звільненого після викрадення, інспірованого окремими урядовцями УНР
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 110 ·
певність висока ·
04-0327Німці й австрійці погодилися з призначеннями: міністр освіти — М. Василенко, міністр продовольства — Ю. Соколовський, державний контролер — Григорій Афанасьєв, директор відділення Державного банку в Києві, міністр шляхів сполучення — Б. Бутенко (керуючий Подільською залізницею), міністр охорони здоров'я — лікар-фармаколог В. Любинський. Морським міністром намічався адмірал О. Колчак.
державним контролером Григорія Афанасьєва — директора відділення Державного банку у Києві
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 190 ·
певність висока ·
04-0211Перший склад Ради міністрів гетьманату формувався 30 квітня 1918 р. в кабінеті генерала В. Гренера; другий склад у жовтні формувався під контролем німецького генерального консула в Києві Е. Тіля й радника посольства графа Берхема. Гетьман не міг призначити жодного міністра без згоди німців.
Як перший склад Ради міністрів формувався 30 квітня у кабінеті генерала В. Гренера, так й другий склад у жовтні формувався під контролем генерального консула у Києві Е. Тіля та радника посольства графа Берхема
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 89 ·
певність висока ·
04-0203Наступного дня після перевороту о 9-й ранку Отамана (голову) Ради міністрів М. Устимовича (член УНГ, поміщик і конезаводчик, підписав Грамоту гетьмана) викликав генерал Ґренер щодо формування уряду; австрійський посланник Принціґ назвав його «не особенно презентабельным». Того ж дня під приводом хвороби Устимовича звільнили, складання уряду доручили кадетові М. Василенку.
Вже на другий день після перевороту на 9 годину ранку М.Устимовича викликав начальник штабу Оберкомандо генерал В. Гренер з питань формування уряду.
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 113 ·
певність висока ·
04-032930 квітня Устимович відвідав засідання ЦК Української партії соціалістів-федералістів і запропонував міністерські посади кільком діячам, зокрема своєму небожеві Олександрові Шульгину, але керівництво партії заборонило членам обіймати посади в новій владі.
провід партії зайняв радикальну позицію щодо державного перевороту і заборонив своїм членам займати відповідальні пости
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 113 ·
певність висока ·
04-0330Австрійський дипломат Х. Принціг доповідав до Відня, що новий гетьманський прем'єр розуміє німецьку, але говорить погано, і що «он не особенно презентабелен». Того ж дня до гетьмана прийшла група полтавських діячів на чолі з графом Іполитом Капністом, який навів «целый ряд доказательств», що Устимович не годиться на голову Ради міністрів.
він не особливо презентабельний
«Проблеми вивчення історії Української революції», вип. 10 (Кудлай, Пиріг, Бойко та ін.), с. 114 ·
певність висока ·
04-0331Увечері 30 квітня 1918 р. М. Устимовича під приводом хвороби було усунуто від справ; подальше формування уряду гетьман доручив кадетові Миколі Василенку. Устимович відповів гетьманові: «Я Вам, пан Гетман, человек преданный. Если Вы считаете, что я не годен, приказывайте».
Я Вам, пан Гетман, людина віддана. Якщо Ви вважаєте, що я не годящий, наказуйте. Я особисто нічого не добиваюся
Солдатенко, рецензія на книжку Пирога про гетьманські уряди, с. 3 ·
певність висока ·
04-0171Першим головою (отаманом) Ради Міністрів гетьманату був М. Сахно-Устимович; його повноваження тривали лише одну добу, сформувати перший уряд йому не вдалося.
першого голову (отамана) Ради Міністрів М.Сахна-Устимовича, чиї повноваження обмежилися всього однією добою
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 57 ·
певність висока ·
04-026330 квітня головою Ради міністрів призначено проф. Миколу Василенка з дорученням скласти кабінет не пізніше вечора 1 травня; в інтерв'ю «Киевской Мысли» він передав слова гетьмана, що «о правом кабинете не может быть и речи».
про правий кабінет не може бути й мови, що склад правительства повинен бути лівий
Самовидець, «Недавня гетьманщина», с. 29 ·
певність висока ·
04-0344Наступного дня переговори доручили проф. Миколі Василенку; в інтерв'ю кореспондентові «Киевской мысли» (автор називає її напівсоціалістичною єврейсько-російською газетою) Василенко сказав, що гетьман звелів: про правий кабінет не може бути мови, склад має бути лівим, земельна реформа — поділ великої власності.
„про правий кабінет не може бути й мови, що склад уряду повинен бути лівий, земельна реформа має бути переведена в напрямі розділу великої земельної власности між селян"
Самовидець, «Недавня гетьманщина», с. 30 ·
середня певність ·
04-0345Василенко запропонував українським партіям кабінет: прем'єр Василенко, фінанси — Бернацький, військовий — полк. Сливинський, закордонні справи — Лоський, освіта — Прокопович, внутрішні — Лизогуб, продовольство — Соколовський, земельні — Кіяницин, юстиція — Шелухін, праця — Ніковський, охорона здоров'я — Любинський, шляхи — Бутенко.
премієр Василенко (український конституційний демократ), фінанси - проф. Бернацький
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 9 ·
певність висока ·
04-039230 квітня 1918 року приват-доцент Київського університету Микола Василенко став тимчасовим виконувачем обов'язків отамана міністрів і міністра освіти майбутнього кабінету, після того як соціалісти-федералісти відмовилися ввійти до кабінету М. Устимовича.
30. квітня цей „малоросс" вступив в „отаманування", як тимчасово виконуючий обовязки отамана і міністра освіти
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution», с. 79 ·
певність висока ·
04-0473Гетьман призначив тимчасовим прем'єром Миколу Устимовича, який запропонував соціалістам-федералістам сім портфелів, але ті відмовилися. 30 квітня 1918 р. Устимовича замінив Микола Василенко — кадет, викладач юридичного факультету Київського університету, — проте й він не здобув підтримки соціалістів-федералістів.
he was replaced on April 30 by Mykola Vasylenko, a Constitutional Democrat (Kadet) and member of the law faculty of the University of Kiev.
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920», с. 165 ·
певність висока ·
04-051430 квітня 1918 року прем'єром став Микола Прокопович Василенко, кадет і викладач юридичного факультету Київського університету.
On April 30 he was succeeded by Nicholas Prokopovich Vasilenko, a Constitutional Democrat and member of the law faculty of the University of Kiev
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 20 ·
середня певність ·
04-0349Після перевороту київський агент австро-угорського уряду повідомляв до Відня, що в місті ходять чутки: уряд очолить М. Василенко або Ф. Лизогуб, а фінансове відомство — В. Бернацький.
в місті ходили чутки що український уряд буде очолювати або М.Василенко, або Ф.Лизогуб, а на чолі фінансового відомства очевидно стане В.Бернацький