31 січня 1918

18 (31) січня 1918 р. на станції Київ-І Пасажирський сталася одна з найбільших транспортних катастроф в історії України: переповнений поїзд на повній швидкості врізався в будівлю вокзалу.

Однією із найгучніших транспортних аварій в Україні була залізнична катастрофа у Києві 18 (31) січня 1918 року.

Вступ упорядника В. Скальського (2017).

Катастрофа на вокзалі сталася в перший день більшовицького повстання в Києві; газета писала, що вона «збіглася з початком подій у Києві».

в первый день возстанія, со стороны Сарнь прибыль вь Кіевь почтовый поіздь № 4

Дата 18 січня 1918 р. за старим стилем (31 січня н. ст.) — збігається з першим днем більшовицького повстання в Києві (заводу «Арсенал»).

На Пост-Волинському машиніст виявив несправність гальм і відмовився вести поїзд далі, бо на спуску біля Кадетського гаю поїзд розвинув би велику швидкість і не зміг би зупинитися на вокзалі; частина пасажирів погодилася йти далі пішки.

машинисть осмотріль паровозь и констатироваль порчу тормазовь. Вслідствіе этого, онь наотрізь отказался вести поіздь дальше

Солдати схопили машиніста й пригрозили кинути його в топку паровоза, якщо він відмовиться їхати; машиніст під примусом повів поїзд на Київ.

Солдаты схватили машиниста и заявили, что вь случаі отказа іхать они его бросять вь топку паровоза.

Версія «Киевлянина».

Машиніст подавав тривожні сигнали, сподіваючись, що поїзд пустять на наскрізну колію, але всі наскрізні колії були зайняті, і поїзд № 4 пустили на колію, що закінчувалася тупиком біля колишнього царського павільйону.

поездь № 4 пришлось пустить по пути, заканчивающемуся тупикомь у бывшаго царскаго павильона.

За іншою версією, залізничні службовці вокзалу, зайняті боротьбою (повстанням), не звернули уваги на тривожні сигнали машиніста.

железнодорожныя служащіе, занятые борьбой, не обратили внимашя на тревожные сигналы машиниста

«Последние новости», № 4879, 23 січня 1918 р.

У момент удару на платформі навпроти тупика стояло багато солдатів, які чекали відправлення поїздів; паровоз урізався в цю юрбу. Пасажири в паніці вистрибували з вікон ще на ходу й тяжко калічилися.

на платформі противь тупика находилось много солдат, ожидавшихь отходящихь поіздовь. Паровозь врезался вь эту человеческую массу.

Порятунком займалися викликані з міста пожежні команди разом із залізничними пожежниками; поранених витягали з-під уламків і вивозили до міста каретами швидкої допомоги. Рятувальні роботи тривали кілька годин.

Вызванные изь города пожарныя команды, при содійствіи желізнодорожншхь пожарныхь, стали извлекать раненыхь изь-подь обломковь павильона.

За попереднім підрахунком залізничної адміністрації, у катастрофі загинуло 26 осіб і поранено понад 80 (за іншою газетою — 81), більшість поранень тяжкі; підрахунок не завершили через події в місті.

всего во время катастрофы было убито 26 человікь и ранено свыше 80.

Перше повідомлення (22 січня) давало розбіжні цифри: 10 убитих і до 50 поранених або до 50 убитих.

Найбільше постраждали пасажири й солдати перших чотирьох вагонів; вагони нагромадилися один на одного й перетворилися на купи тріски.

вагоны поезда, нагромождаясь другъ на друга, были превращены въ груды щепокъ.

Центральна Рада 18 січня ст. ст. ухвалила закон про соціалізацію землі; уряд обіцяв першочергово впроваджувати його в життя.

закону про соціалізацію землі, ухваленого Центральною Радою 18-го січня.

У ніч на 1 лютого «самокатчики», залишені обороняти казарму СС, не витримали обстрілу важкими мінами, розграбували склади й особисте майно стрільців і пішли до своїх казарм, пограбувавши дорогою ще й крамниці на Хрещатику; казарма зі шпиталем і десятками поранених залишилася покинутою.

розграбивши Стрілецькі магазини й усе особисте майно Стрільців, що було в касарні, „самокатчики” подалися назад у безпечні свої касарні, пограбивши по дорозі ще й крамниці на Хрещатику

На засіданні 18 січня ст. ст. Центральна Рада затвердила новий склад Ради народних міністрів: Голубович — голова й міністр торгу та промисловості, Немоловський — військових справ, Христюк — внутрішніх справ, Перепелиця — фінансів, Сокович — шляхів, Григоріїв — освіти, Терниченко — земельних справ, Ткаченко — юстиції, Антонович — морський, Ковалевський — харчових справ.

На засіданню 18 січня Центральна Рада затвердила такий склад Ради Народніх Міністрів: Голубович—голова Ради Міністрів та міністр торгу й промисловости.

31 січня 1918 року, під час наступу армії Муравйова, сформовано уряд Всеволода Голубовича, що складався майже виключно з українських есерів та «співчуваючих» їм; автор вважає це помилкою.

не зміг одговорити українських соціялістів-революціонерів від організації кабінету В. Голубовича (31 січня 1918 p.), що складався майже з самих соціялістів-революціонерів

Оцінка автора — соціал-демократа.

За версією газети «Последние новости» (22 січня), солдати на Пост-Волинському скинули машиніста з локомотива і посадили свого «машиніста», який розвинув максимальну швидкість і не зміг загальмувати.

солдаты, которым показалось, что машинисть недостаточно быстро направляеть поіздь, сбросили машиниста сь локомотива и посадили своего «машиниста».

Перше, неточне повідомлення; пізніші статті (23 січня) пишуть, що машиніст лишився на паровозі під погрозами.

Київська організація У.С.-Д.Р.П. скликала на четвер, 18 січня, о 6:30 вечора надзвичайні збори представників від усіх районів; порядок денний: війна з більшовиками та інші питання.

у четвер 18 січня рівно о 6½ год. вечора відбудуться надзвичайні збори представників від усіх районів Київськ. Орг. ... Порядок дня: Війна з большевиками

Місце зборів не прочитано.

Всеукраїнська Рада військових депутатів скликала засідання на 18 січня (ст. ст.) о 1 годині дня; присутність голів комітетів усіх військових частин обов'язкова; засідання відбудеться в колишньому царському палаці.

Всеукраїнська Рада Військових Депутатів ... 18 січня ... в 1 год. дня. Присутність голов комітетів усіх військових частин обовʼязкова. Засідання відбудеться в б. ц. дворці.

«б. ц. дворці» — імовірно «в бувшому царському дворці» (Маріїнський палац); дата 18 січня ст. ст. = 31 січня.

Капітан П. Мошинський, київський спортсмен, учитель гімнастики в школі «підстаршин», наприкінці січня 1918 р. врятувався з групою офіцерів, яких більшовики вели на розстріл: перескочив півторасаженний паркан за Печерським іподромом; конвой відкрив вогонь, але офіцери розбіглися; серед врятованих — генерал К. А. Крилов.

врятував себе й більшу частину офіцерів, які йшли з ним на розстріл в кінці січня ц. р. тим, що на очах большовицького конвою взяв високість полуторасаженного забору за Печерським іпподромом

Дата події — «в кінці січня» 1918 р. (за ст. стилем у газеті — січневі бої в Києві); точний день не названо.

Вимітка з протоколу засідання Центральної Ради 18 січня 1918 р.: голова Ради заявив, що 15 січня голова Ради Народніх Міністрів В. К. Винниченко подав заяву про складення повноважень голови уряду й міністра внутрішніх справ, а також заяви про відставку своїх товаришів по кабінету — міністрів М. Ткаченка (судових справ), М. Порша (праці й військових), Д. Антоновича (морських), І. Стешенка (освіти), О. Шульгина (міжнародніх) і генерального контролера А. Золотарьова.

Голова Центральної Ради заявляє, що 15 січня 1918 року голова Ради Народніх Міністрів В. К. Винниченко передав йому свою заяву, що він складає з себе повноваження голови Ради народніх Міністрів і Народнього Міністра Внутрішніх Справ

Читано з OCR-тексту. Засідання 18 січня ст. ст. = 31 січня н. ст. (перерахунок; дату подано за стилем документа до переходу на новий стиль). Відставку подано 15 січня ст. ст. = 28 січня н. ст.

На пропозицію фракції УПСР Центральна Рада 18 січня (ст. ст.) 1918 р. доручила народному міністру торгу й промисловості В. А. Голубовичу сформувати новий склад кабінету; затверджено персонально Христюка, Ткаченка, Немоловського, Григоріїва, Перепелицю й Саковича.

Центральна Рада ухвалила: Доручити Народньому Міністру торгу і промисловости В. А. Голубовичу формування нового складу кабінету.

Читано з OCR-тексту. Перерахунок 18 січня ст. ст. = 31 січня н. ст. Прізвища затверджених: «Немоловський, Григорів, Перепелиця, Сакович» подано за OCR.

Систематичний обстріл Києва почався ввечері 18 (31) січня 1918 р.; Печерськ обстрілювали з Дарниці за Дніпром. Спалах гармати був приблизно за 6 верст на слух.

Систематическій обстрѣлъ Кіева начался съ 18 (31) января вечеромъ.

printed page 75

Відступаючи з-під Крут до Києва, рештки загону висаджували в повітря мости й руйнували стрілки на станціях, що затримало наступ більшовиків на Київ на кілька днів.

встигли одначе попсувати за собою залізничий шлях, висажуючи в повітря мости й руйнуючи на станціях стрілки. Це задержало ворожий наступ на кілька день.

За словами одного з авторів земельного закону, більшовицькі шрапнелі, що рвалися над будинком Центральної Ради саме в день читання закону, зробили так, що за нього голосували майже всі фракції, жодна не виступила проти.

»большевицькі шрапнелі, що розривалися саме в день читання закону над будинком Центральної Ради, зробили те, що за нього голосували майже всі фракції

Свідчення П. Христюка.

31 січня 1918 р. більшовики підступали від Флорівського монастиря до казарми СС; кулемети СС розтрощили збудовані за ніч барикади біля Трьохсвятительської, стрільці дійшли до Андріївського узвозу; полк Георгіївських кавалерів ударив із Подолу на казарму, був відбитий і заліг біля Флорівського монастиря.

Побудовані там за ніч большевицькі барикади були розсічені вогнем стрілецьких скорострілів на тріски.

Увечері 31 січня в розпорядження СС передано Полуботківський полк (50 осіб), що порушив «нейтралитет», і українізований полк «самокатчиков» (~300 осіб), який підійшов до штабу з українськими піснями. План наступу на Поділ розробили В. Кучабський і полковник Генштабу Сливинський.

з українськими піснями на устах підійшов під штаб іще зукраїнізований полк „самокатчиків” у складі яких 300 вояків

На третій день повстання 3-тя сотня Січових стрільців під командою сотника Чмоли атакою в багнети взяла Старокиївську поліцейську дільницю, яку обороняла сильна залога з кулеметами, а потім так само штурмом — готель «Прага». Сотник Кучабський обороняв будинок семінарії від атак із Подолу.

Атакою в багнети взято було Старокиївський участок, який обороняла сильна залога, узброєна кулеметами й рушницями, потім так само штурмом було взято отель »Прага«.

Дата обчислена від початку повстання 29 січня — приблизна.

Центральна Рада ухвалила аграрний закон, за яким право власності на землю скасовувалося і вся земля передавалася трудящим без винагороди колишнім власникам; на ділі закон не було здійснено.

Принятие Украинской центральной радой аграрного закона, по которому право собственности на землю уничтожалось

хронологія збірника; ст. ст.

18 січня 1918 р. Мала Рада затвердила запропонований міністром Д. Антоновичем проєкт українського морського прапора, виробленого Українською морською радою: дві смуги — вгорі жовта, внизу синя, на синій — золотий тризуб князя Володимира з хрестом угорі.

матерія складалася з двох смуг, вгорі жовта, внизу синя; на синій золотий знак кн. Володимира — Тризуб з хрестом угорі.

Комісія Малої Ради вимагала прибрати хрест, але Морська рада заявила, що без хреста моряки в море не вийдуть, і комісія поступилася.

В останні дні перебування в Києві, 31 січня 1918 р., Центральна Рада нарешті ухвалила радикальний на вигляд земельний закон, але, за автором, це було замало й запізно.

In the very last days of its stay in Kiev, January 31, 1918, it finally did pass a radical-sounding bill, but it was too little and too late

Автор есею — Ярослав Білінський; дати за новим стилем.

18 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила земельний закон, головною рисою якого було скасування приватної власності на землю («соціалізація землі»).

the land law adopted by the Rada on January 18, 1918, whose main feature was the abolition of private ownership of the land

Есей «The Fourth Universal and Its Ideological Antecedents» (автор, імовірно, Іван Лисяк-Рудницький); оцінка закону як утопічного — позиція автора. Стиль дати не зазначено, найпевніше новий.

Тимчасовий земельний закон 1918 року встановлює: плата за користування землею не стягується, оподатковуються лише лишки землі понад встановлену норму, право користування землею може переходити в спадщину.

12. Ніякої платні за користування землею не повинно бути. Примітка: Оподаткуванню підлягають тільки лишки землі поверх встановленої норми.

Закон ухвалено 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.) 1918 р., опубліковано у №4.

31 січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила земельний закон, фактично вироблений українськими есерами Шумським і П. Христюком та російськими есерами Пухтинським і Дешевим: право власності на землю скасовувалося без викупу, земля ставала добром народу, плату за користування не встановлювали. Закон уперше опублікували вже в Житомирі («Народна воля», № 21, 2 березня).

31. січня був прийнятий земельний закон, зложений комісією, до якої належало багато членів, але фактично законопроект виробили укр. ес-ери Шумський (пізніщий большевик) і П. Христюк

У №4 «Боротьба» друкує як «історичний матеріал» Тимчасовий земельний закон, затверджений Центральною Радою на засіданні 18 січня 1918 року: право власності на всі землі в межах УНР «віднині касується», землі з їхніми водами й багатствами стають добром народу, а користуватися ними можуть усі громадяни УНР незалежно від статі, віри й національності.

1. Право власности на всі землі ... в межах Української Народньої Республіки віднині касується.

Дата ухвалення закону — 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.), як у надрукованому тексті; подано без закінчення («Кінець буде»).

Міністерство земельних справ наказало земельним комітетам скласти списки хліборобів, які мають право на землю з Земельного фонду за ст. 3 і 27 Тимчасового земельного закону, ухваленого Центральною Радою 18 січня 1918 р. Списки затверджують сільський схід, волосний і повітовий комітети; протести подавали впродовж двох тижнів.

Міністерство Земельних Справ пропонує негайно скласти списки тих громадян підданих Української Народньої Республіки, що мають право получити в користування землю Українського Земельного Фонду.

Читано з зображення. Підпис: в. о. міністра М. Кухаренко, директор відділу О. Мицюк. Дата закону — 18 січня.

Тимчасовий земельний закон дозволяє виняткове використання найманої праці лише тимчасово й за правилами, які встановлюють земельні комітети; передача права користування ділянкою можлива тільки з дозволу громад і земельних комітетів.

14. Передача права користування участком землі можлива лише з дозволу громад і земельних комітетів.

Закон ухвалено Центральною Радою 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.) 1918 р.; OCR частково зіпсований.

За Тимчасовим земельним законом ділянки приватно-трудового користування, на яких зовсім припиниться господарство, переходять у розпорядження громад і земельних комітетів; при зміні господаря збудоване попередником оплачує йому новий господар.

15. Участки приватно трудового користування, на котрих зовсім припиниться господарство ... переходять в порядкування громад і земельних комітетів.

Закон ухвалено Центральною Радою 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.) 1918 р.; OCR частково зіпсований.

Наказ № 14 від 18 січня 1918 року по Народному міністерству фінансів: Віктора Ігнатовича затверджено на посаді управителя Київської контори Державного банку з 1 січня 1918 року. Підписав в. о. міністра фінансів Вас. Мазуренко.

Київської Контори Дер-жавного Банку Віктор Ігнатович затверджуеть-

Читано з OCR-тексту. 18 січня ст. ст. = 31 січня н. ст.; прізвище Мазуренко (?) читається нечітко.

Губернська Народна Рада зазначила, що 31 січня 1918 року місто Київ виділено в окрему губернську земську одиницю, тож опіка над підкинутими дітьми в Києві переходить до міського самоврядування; прийом підкидьків у дитячу захоронку губернська управа припинила ще до 1 січня 1918 року через заколот.

3 огляду на виділення 31-го січня ц. р. м. Київа в окрему губерніяльну земську одиницю, визнати обов'язок пиклування дітьми підкинутими в м. Київі відійшовшим до мійського самоврядування.

Стиль дати 31 січня не уточнено (імовірно старий; тоді за новим — 13 лютого).

За Тимчасовим земельним законом норма наділення землею для приватно-трудових господарств визначається так, щоб родина чи товариство могли утримувати господарство власною працею; вона не повинна перевищувати кількості землі, яку можна обробити власною працею сім'ї.

9. Нормою наділення для приватно трудових господарств повинна бути така кількість землі, на якій сімʼя, товариство ... мали б користь

Конкретні розміри в OCR втрачено; закон ухвалено 18 січня ст. ст. 1918 р.

Тимчасовий земельний закон: землі нарізують земельні комітети в приватно-трудове користування сільським громадам і добровільним товариствам; верховне порядкування землею належить Українським Установчим зборам; строки користування встановлюють сільські громади й товариства за правилами земельних комітетів.

8. Землі нарізуються земельними комітетами в приватно-трудове користування сельським громадам та добровільно складеним товариствам

Закон ухвалено Центральною Радою 18 січня ст. ст. 1918 р.; OCR частково зіпсований.

Тимчасовий земельний закон передбачає, що садибні ділянки під різні будівлі й підприємства нарізаються за правилами, встановленими органами міського самоврядування та земельними комітетами; при зміні господаря будівлі, споруджені попередником, оплачує йому новий господар.

11. Садибні участки під ріжні будівлі й підприємства нарізуються згідно з правилами встановленними державними органами міськового самоврядування і земельними комітетами.

Закон ухвалено 18 січня ст. ст. 1918 р.; OCR частково зіпсований.

Тимчасовий земельний закон: громадяни УНР мають право користуватися землею незалежно від статі, віри й національності; користування поверхнею землі допускається для загальногромадського господарства (міського самоврядування чи земельних комітетів), для приватно-трудового господарства власною працею та під садиби й будівлі.

3. На користування цим добром мають право всі громадяне Української Народньої Республіки без різниці полу, віри і національності.

Закон ухвалено Центральною Радою 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.) 1918 р.; OCR частково зіпсований.

Тимчасовий земельний закон дає органам державної влади, міського самоврядування й земельним комітетам право вилучати потрібні площі для громадського користування — охорона природних багатств землі, дослідні й зразкові господарства, санітарні, благодійні, освітні установи, будівництво залізниць та інших шляхів.

7) Органам державної влади, органам міського самоврядування і земельним комітетам надається право ... призначати потрібні площі земель для громадського користування

Закон ухвалено Центральною Радою 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.) 1918 р.; OCR частково зіпсований.

В. А. Жолткевич жив у квартирі на 4-му поверсі будинку № 22 на Великій Володимирській; звідти автор із друзями спостерігав обстріл Печерська. Жолткевича розстріляли більшовики в 1919 р.

Съ 4-го этажа д. № 22 по Б. Владимирской, изъ квартиры В. А. Жолткевича, въ 1919 году разстрѣляннаго большевиками

printed page 75

Серед загиблих — помічник начальника станції Космачов (в іншій газеті — Костачов), убитий на місці в телефонній кімнаті; тяжко поранено двох телеграфісток.

Вь первую очередь было извлечено 8 труповь, среди которыхь трупь помощника начальника станціи Космачева.

Прізвище в газетах різниться: «Космачев» («Киевлянин») і «Костачев» («Последние новости»).

Кабінет В. Голубовича, складений поспіхом наприкінці січня 1918 р.: голова й закордонні справи — Всеволод Голубович, військовий — Л. Немоловський, внутрішні справи — П. Христюк, фінанси — Степан Перепелиця, шляхи — інженер Євген Сокович, продовольство — Микола Ковалевський, освіта — Никифор Григоріїв, хліборобство — А. Терниченко, судові справи — Михайло Ткаченко, морські — Дмитро Антонович.

Голова Ради Народніх Міністрів і міністр закордонних справ — Всеволод Голубович (укр. ес-ер).

Прізвище військового міністра в OCR то «Неноловський», то «Немоловський».

Київський спортсмен капітан П. Мошинський (викладач гімнастики в школі підстаршин) наприкінці січня 1918 р. врятувався з-під більшовицького розстрілу, перестрибнувши півторасаженний паркан за Печерським іподромом; скориставшись замішанням, утекли й інші офіцери, серед них генерал К. А. Крилов.

взяв високість полуторасаженного забору за Печерським гіпподромом

Подія кінця січня 1918 р. (бої за Київ, розстріли офіцерів).

Тривога в місті посилилася, коли спинилися водогін та електрична станція: Київ лишився без води, світла й газет, і містом кружляли одна неймовірніша за іншу чутки.

Трівога побільшувалась, особливо, коли спинився водопровід та електрична станція, — місто опинилось без води й світла, а разом і без газет і чутки одна непевніша другої почали кружляти по місту.

Точний день зупинки водогону не читається; приблизно 18 січня ст. ст. (31 січня н. ст.).

Під час повстання на кожен гарматний постріл і вибух хлопчаки відповідали пострілами в повітря — газета окремо писала про «ролю хлопчаків» у загальній стрілянині.

На кожний гарматний вибух, хлопчаки відповідали вистрілами в повітря

Рубрика «Роля хлопчаків»; точна дата не вказана.

Музичний відділ Міністерства освіти з 18 січня засновував у Києві курси хорового співу; приймали осіб із голосом, що знають ноти; хористи Українського національного хору збиралися на репетиції в залі Губернської земської управи (Велика Володимирська, 33) по неділях о 5 годині вечора; запис до хору — там само.

18 січня засновує у Київі ... курси хорового співу ... що мають голоси і знають ноти ... В Укр. Нац. Хорі ... в залі Губерніяльної Земської Управи (В. Волод. 33) по неділям в 5 годині вечера

Тривалість курсів в OCR прочитана як «б-недільні» (ймовірно, 6-тижневі); диригент/композитор — у тексті «Утоценко» (імовірно Стеценко).

У місті, почувши стрілянину, не одразу зрозуміли, що сталося, а преса мало що пояснювала. «Робітнича газета» (№ 230) на третій день повстання писала, що полк Сагайдачного став на бік більшовиків і захопив Арсенал, Вільне козацтво оточило його, біля Арсеналу збудовано барикади, «по місту ходить багато чуток», а о 7 годині вечора знову почалася стрілянина й на місто випущено кілька снарядів.

Коло Арсеналу побудовано барикади. По місту ходить багато чуток. Кажуть, що під вечір українське військо відбило Арсенал і поставило там свою варту. В 7 годин веч. почалася знову стрілянина.

Газета датує події старим стилем: «вночі з 15 на 16 січня (ст. ст.)» = 28–29 січня н. ст. Повідомлення про відбиття Арсеналу виявилося чуткою.

Після перерви «Киевлянин» вийшов 23 січня (5 лютого) 1918 року; у розділі «Події в Києві» повідомлено, що з 18 січня газети в місті не виходили.

18 января ... газеты не выходятъ. Жизнь въ городѣ ...

Старий стиль: 18 січня = 31 січня н. ст. Між №13 (17 січня) і №14 (23 січня) газета не виходила через бої в місті.

За додатковими відомостями «Последних новостей», серед солдатів у поїзді на Пост-Волинському поширилися чутки, що поїзд обстріляють, тож вони під загрозою смерті змусили машиніста їхати на максимальній швидкості.

среди солдать стали распространяться слухи о томь, что поіздь будеть обстрілянь.

Чутка про обстріл як причина паніки.

Незадовго до 6-ї ранку 18 січня 1918 р. на Пост-Волинський зі значним запізненням прибув поштовий поїзд № 4 із Сарн–Маневичів, переповнений до краю, переважно солдатами, що поверталися з фронту.

Незадолго до 6 ч. утра на Пость-Волынскш прибыль со значительнымь запозданіемь почтовый поіздь № 4 (из Сарнь-Маневичей), переполненный пассажирами до отказа.

Газета «Киевлянин», № 14, 23 січня (5 лютого н. ст.) 1918 р.

Пасажири поштового поїзда № 4 займали всі приміщення вагонів, стояли суцільною масою в проходах і на площадках, сиділи на дахах, сходинках і гальмах і навіть зайняли тендер і сам паровоз — типова картина залізничних перевезень січня 1918 р.

стояли сплошной массой вь проходахь и на площадкахь, сиділи на крышахь, ступенькахь и тормазахь и даже заняли тендерь паровоза и самый паровозь.

Уранці 18 (31) січня 1918 року на станції Київ І-Пасажирський сталася катастрофа: незадовго до 6-ї ранку прибув переповнений потяг, пасажири стояли суцільною масою в проходах і на площадках і сиділи на дахах вагонів.

Утромъ 18 января на ст. Кіевъ І-пассажирскій произошла катастрофа ... Незадолго до 6 ч. утра ... прибылъ ... переполненный до отказа. Пассажиры ... стояли сплошной массой въ проходахъ и на площадкахъ, сидѣли на кры[шахъ]

Наслідки катастрофи в OCR не збереглися.

На залізничному спуску біля Кадетського гаю, між Пост-Волинським і вокзалом, поїзди набирали велику швидкість — це був небезпечний ухил на підході до станції Київ-І.

на уклоні у Кадетской рощи поіздь развил-бы большую скорость

Паровоз із тендером і багажний вагон, проскочивши платформу, врізалися в павільйон і повністю зруйнували приміщення чергового по станції Московсько-Києво-Воронезької залізниці, телеграфну та телефонну кімнати.

врізались вь павильонь и совершенно разрушили поміщения дежурнаго по станции М.-К.-В. жел. дороги, а также телеграфную и телефонную комнаты.