Київ, 1918

неділя

6 січня 1918

24 грудня 1917 за старим стилем

19 записів · 8 джерел · аналіз дня є

Влада в містіЦентральна Рада6-й день року

Що сталося

Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено

На Святвечір за старим стилем Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про державні кредитові білети УНР — карбованці, забезпечені майном республіки, і про їх випуск Державним банком на 500 млн. Генеральний секретаріат відповів на ноту Раднаркому, поставивши умовою переговорів припинення наступу й визнання УНР. Того ж дня генерал Павло Скоропадський подав у відставку з посади командира І Українського корпусу. До Києва з Чернігова, куди наступного ранку увійшли більшовики, прибув Дмитро Дорошенко. Кінотеатри й музей готували різдвяні програми.

Події

Закон про карбованці

Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про кредитові білети УНР: карбованець містить 17,424 долі щирого золота й поділяється на 200 шагів, білети ходять нарівні із золотом, російські рублі лишаються в обігу, обмін між ними обов'язковий і без комісії. До створення золотого фонду білети забезпечувалися надрами, лісами, залізницями й прибутками від монополій; за підробку карали каторгою.

певність висока: Текст закону наведено в Дорошенка й Мартоса із Зозулею (за «Вістником Генерального секретаріату»), дату підтверджує Гай-Нижник.

8 записів · Гай-Нижник, Дорошенко, Мартос
  • Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 19 · певність висока · 01-0140

    Центральна Рада ухвалила Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР, що дістали назву карбованців.

    6 січня 1918 року Центральною Радою було прийнято Тимчасовий Закон про випуск державних кредитових білетів УНР, що отримали назву карбованців

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 256 · певність висока · 01-0223

    6 січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про державні кредитові білети УНР: карбованець містить 17,424 долі щирого золота і поділяється на 200 шагів; українські білети ходять нарівні із золотою монетою й обов'язкові до приймання, російські кредитові білети ходять і далі. Обмін українських на російські й навпаки обов'язковий і без комісійних.

    Кредитові білети У. Н. Р. випускаються в карбованцях, при чому один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200 шагів.

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 256 · певність висока · 01-0224

    За законом 6 січня 1918 р. за підробку українських кредитових білетів карали позбавленням прав і каторгою; цей самий напис був і на звороті білетів.

    За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються позбавлення прав і каторгою.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 10 · певність висока · 01-0293

    Перші українські паперові гроші — кредитові білети вартістю 100 карбованців — випущено 24 грудня 1917 року (за старим стилем); один карбованець мав містити 17,424 долі щирого золота, тобто стільки ж, скільки й російський рубль.

    Перші українські паперові гроші були випущені 24. ХП. 1917 (ст. ст.), як кредитові білети вартістю 100 карбованців з тим, що один карбованець мав містити 17,424 долі щирого золота.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 34 · певність висока · 01-0294

    Закон про випуск державних кредитових білетів УНР від 24 грудня 1917 року (6 січня 1918 року) забезпечував білети, до створення золотого фонду, майном республіки — надрами, лісами, залізницями та прибутками від монополій; обсяг випуску не міг перевищувати половини річних прибутків від монополій.

    під забезпечення тимчасово, до утворення золотого фонду, майном Республіки: нетрями, лісами, залізницями і прибутками У.Н.Р. від монополій

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35 · певність висока · 01-0295

    За законом від 24 грудня 1917 року карбованець містив 17,424 долі щирого золота і поділявся на 200 шагів; українські кредитові білети ходили нарівні із золотою монетою і були обов'язковими до прийняття в усіх платежах.

    один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і дилиться на 200 шагів.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35 · певність висока · 01-0296

    Закон від 24 грудня 1917 року зберігав обіг російських кредитових білетів і зобов'язував усіх осіб і установи розмінювати українські білети на російські й навпаки без жодної комісійної винагороди; обмін білетів однієї вартості на іншу провадили установи Державного банку і скарбниці.

    Розмін українських кредитових білетів на російські і навпаки російських на українські обовʼязковий для всіх осіб, місць і установ без якого-небудь комісійного за розмін і обмін винагородження.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35 · певність висока · 01-0297

    За законом від 24 грудня 1917 року за підробку українських кредитових білетів винних карали позбавленням прав і каторгою; закон підписали заступник голови Центральної Ради Микола Шраг, секретар А. Постоловський і в. о. генерального писаря Іван Мірний.

    За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються позбавленням прав і каторгою.

Випуск білетів на 500 млн карбованців

Окремим законом Центральна Рада доручила Українському державному банку випустити кредитові білети на 500 млн карбованців.

певність середня: Сума названа лише в Дорошенка; Мартос додає обмеження випуску половиною річних прибутків від монополій.

2 записи · Дорошенко, Мартос
  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 256 · певність висока · 01-0225

    6 січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про випуск Українським державним банком кредитових білетів на суму 500 000 000 карбованців.

    Ц. Рада ухвалила закон про випуск Українським Державним Банком кредитових білетів на суму 500,000.000 карбованців.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 34 · певність висока · 01-0294

    Закон про випуск державних кредитових білетів УНР від 24 грудня 1917 року (6 січня 1918 року) забезпечував білети, до створення золотого фонду, майном республіки — надрами, лісами, залізницями та прибутками від монополій; обсяг випуску не міг перевищувати половини річних прибутків від монополій.

    під забезпечення тимчасово, до утворення золотого фонду, майном Республіки: нетрями, лісами, залізницями і прибутками У.Н.Р. від монополій

Нота у відповідь Раднаркому

Генеральний секретаріат нотою за підписами Винниченка й Шульгина відповів на ноту Раднаркому від 3 січня: умовами переговорів у Вітебську назвав припинення наступу, визнання УНР і невтручання; відповіді не надійшло.

певність середня: Одне джерело (Дорошенко), хоча й з посиланням на документ.

1 запис · Дорошенко
  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 262 · певність висока · 01-0228

    6 січня 1918 р. Генеральний секретаріат у відповідь на ноту Раднаркому від 3 січня надіслав ноту за підписами В. Винниченка й О. Шульгина: умовою переговорів (у Вітебську) ставили негайне припинення наступу, офіційне визнання УНР і невтручання у внутрішні справи. Раднарком не відповів.

    У відповідь на цю ноту Генер. Секретаріят вислав 6. січня ноту за підписом В. Винниченка і Ол. Шульгина

ще 5 подій

Відставка Скоропадського

Генерал П. Скоропадський подав у відставку з посади командира І Українського корпусу й передав командування генералові Гандзюку; штаб корпусу був у Білій Церкві, а одна бригада стояла в Києві.

певність середня: Одне джерело; цифра дня в OCR пошкоджена («б.»), 6 січня — найімовірніше прочитання.

1 запис · Дорошенко
  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 381 · середня певність · 01-0277

    6 січня 1918 р. генерал П. Скоропадський подав у відставку з посади командира І Українського корпусу, передавши командування генералові Гандзюку. Штаб корпусу був тоді в Білій Церкві, а 1-ша бригада його 1-ї дивізії стояла в Києві.

    б. січня 1918. р. він подався до демісії, передавши командування корпусом генералу Гандзюкові.

Дорошенко втік із Чернігова до Києва

Д. Дорошенко на Святвечір виїхав автомобілем із Чернігова й надвечір прибув до Києва; наступного ранку Чернігів зайняли більшовики.

певність середня: Мемуари самого учасника, писані пізніше; дата прив'язана до Святвечора й тому надійна.

1 запис · Дорошенко
  • Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле», с. 190 · певність висока · 01-0072

    Д. Дорошенко 24 грудня 1917 р. ст. ст. (на Святвечір, «на кутю») виїхав автомобілем із Чернігова й надвечір прибув до Києва; наступного ранку до Чернігова увійшли більшовики.

    сів в авто і над вечір, саме на кутю прибув до Київа. На другий день ранком у Чернігові були большевики

Різдвяні розваги

Кінотеатр «Шанцер» анонсував оркестр із 60 музикантів, «Новый мир» і «Ренессанс» — різдвяні фільми, «Экспресс» і «Шанцер» — дитячі ранки; у Міському музеї працювала художня виставка.

певність середня: Анонси в «Киевлянине», переказані в одній науковій статті; це оголошення, а не звіти про покази.

4 записи · Гедьо
  • Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9 · певність висока · 01-0018

    Напередодні Різдва кінотеатр «Шанцер» анонсував великий оркестр із 60 осіб.

    навіть анонсував великий оркестр з 60-ти чоловік напередодні різдвяних свят

  • Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9 · певність висока · 01-0019

    До Різдва кінотеатри «Новый мир» і «Ренессанс» анонсували показ різдвяних фільмів.

  • Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 10 · середня певність · 01-0020

    На Різдво 1917/18 р. в Міському музеї (нині Національний художній музей) анонсовано художню виставку.

  • Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9 · певність висока · 01-0028

    У різдвяні дні кінотеатри «Экспресс» і «Шанцер» влаштовували «Детское утро»; у «Шанцері» обіцяли комічні й спортивні картини, наукові фільми й казки.

Трамвай без правління

З'ясувалося, що в Києві не лишилося жодного члена правління трамвайного товариства; підприємством керував Бродський, який заявив управі, що не має повноважень на переговори.

певність середня: Одне джерело — стаття на основі звіту міського концесійного відділу.

1 запис · Потапов
  • Потапов, «Київська міська дума і трамвай» (стаття), с. 2 · певність висока · 01-0016

    24 грудня 1917 р. (ст. ст.) з'ясувалося, що нікого з членів правління трамвайного товариства в Києві не лишилося; підприємством керував Бродський, який заявив управі, що повноважень на переговори не має.

    24 грудня було з'ясовано, що нікого із членів правління в місті не залишилось, а керівництво підприємством здійснював Бродський

Петлюра після відставки

Мартос згадує, що на Святвечір провів цілий вечір у розмові з уже відставленим Петлюрою і не почув від нього нарікань.

певність низька: Пізній мемуар без підтвердження; місце розмови не вказане.

1 запис · Мартос
  • Мартос, «Визвольний здвиг України», с. 139 · середня певність · 01-0283

    На Святвечір, уже після відставки, Мартос провів цілий вечір у розмові з Петлюрою і не почув від нього жодних нарікань.

    Після димісії С. Петлюри я провів з ним на розмові цілий вечір (Святвечір), але ніяких нарікань з його боку не почув.

Газети пишуть різне

Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.

Чи гроші «випущено» 24 грудня ст. ст., чи лише ухвалено закон

Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави» (книга або мемуар) · 24. ХП. 1917 (ст. ст.) · 01-0293

Перші українські паперові гроші — білети по 100 карбованців — випущено 24 грудня 1917 р. ст. ст.

Перші українські паперові гроші були випущені 24. ХП. 1917 (ст. ст.), як кредитові білети вартістю 100 карбованців з тим, що один карбованець мав містити 17,424 долі щирого золота.

Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 6. січня 1918. р. · 01-0223

Цього дня Центральна Рада ухвалила закон про державні кредитові білети.

Кредитові білети У. Н. Р. випускаються в карбованцях, при чому один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200 шагів.

Оцінка аналізу. Обидва джерела говорять про ту саму дату; інші факти дня (01-0140, 01-0294) теж описують ухвалення закону. «Випущено» в Мартоса, ймовірно, означає законодавче рішення, а не фізичну появу білетів в обігу, про яку джерела дня мовчать.

Чого бракує

  • Немає джерел про те, як кияни святкували Святвечір і чи впливала на свято тривога через наступ більшовиків.
  • Чигиринське вбивство Білостоцьких (01-1589) свідчить про насильство в губернії, але не стосується Києва.
  • Невідомо, коли білети за новим законом фактично з'явилися в обігу.
  • Ціну 100-карбованцевого білета на ринку чи курс до рубля джерела дня не дають.

Місто

Афіша й культура

  • Напередодні Різдва кінотеатр «Шанцер» анонсував великий оркестр із 60 осіб. 01-0018
  • До Різдва кінотеатри «Новый мир» і «Ренессанс» анонсували показ різдвяних фільмів. 01-0019
  • У різдвяні дні кінотеатри «Экспресс» і «Шанцер» влаштовували «Детское утро»; у «Шанцері» обіцяли комічні й спортивні картини, наукові фільми й казки. 01-0028
  • На Різдво 1917/18 р. в Міському музеї (нині Національний художній музей) анонсовано художню виставку. 01-0020

Напередодні Різдва кінотеатри «Шанцер», «Новый мир», «Ренессанс» і «Экспресс» анонсували святкові й дитячі програми, а Міський музей — художню виставку (01-0018, 01-0019, 01-0020, 01-0028). Міська трамвайна справа лишилася без керівництва власників (01-0016).

Усі записи дня19

Документи2
24. ХІІ. 1917 року (ст. ст.)Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 34певність висока№ 01-0294

Закон про випуск державних кредитових білетів УНР від 24 грудня 1917 року (6 січня 1918 року) забезпечував білети, до створення золотого фонду, майном республіки — надрами, лісами, залізницями та прибутками від монополій; обсяг випуску не міг перевищувати половини річних прибутків від монополій.

під забезпечення тимчасово, до утворення золотого фонду, майном Республіки: нетрями, лісами, залізницями і прибутками У.Н.Р. від монополій

Текст закону подано за «Вістником Генерального Секретаріяту УНР», № 7.

6 січня 1918 р. Генеральний секретаріат у відповідь на ноту Раднаркому від 3 січня надіслав ноту за підписами В. Винниченка й О. Шульгина: умовою переговорів (у Вітебську) ставили негайне припинення наступу, офіційне визнання УНР і невтручання у внутрішні справи. Раднарком не відповів.

У відповідь на цю ноту Генер. Секретаріят вислав 6. січня ноту за підписом В. Винниченка і Ол. Шульгина

Влада й арешти2
24. ХІІ. 1917 року (ст. ст.)Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35певність висока№ 01-0297

За законом від 24 грудня 1917 року за підробку українських кредитових білетів винних карали позбавленням прав і каторгою; закон підписали заступник голови Центральної Ради Микола Шраг, секретар А. Постоловський і в. о. генерального писаря Іван Мірний.

За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються позбавленням прав і каторгою.

Чигирин6 січня 1918 року«Державний вістник» (Київ, 1918), №45, с. 4середня певність№ 01-1589

Публікація мирового судді 10-ї дільниці Чигиринського судово-мирового округу: викликаються спадкоємці жителів Чигирина Шлеми й Фрейди Білостоцьких, убитих 6 січня 1918 р., для заяви прав на майно в шестимісячний строк.

наслѣдников … послѣ убитых 6 числа января мѣсяца 1918 года, жителей г. Чигирина Шлемы и Фрейди Бѣлостоцких

Свідчить про насильство взимку 1918 р. (чигиринські події, період громадянської війни); не Київ.

Люди3
24 грудня 1917 року... саме на кутю (ст. ст.)Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле», с. 190певність висока№ 01-0072

Д. Дорошенко 24 грудня 1917 р. ст. ст. (на Святвечір, «на кутю») виїхав автомобілем із Чернігова й надвечір прибув до Києва; наступного ранку до Чернігова увійшли більшовики.

сів в авто і над вечір, саме на кутю прибув до Київа. На другий день ранком у Чернігові були большевики

Кутя — Святвечір 24 груд. ст. ст. = 6 січ. 1918 н. ст.

КиївСвятвечір (ст. ст.)Мартос, «Визвольний здвиг України», с. 139середня певність№ 01-0283

На Святвечір, уже після відставки, Мартос провів цілий вечір у розмові з Петлюрою і не почув від нього жодних нарікань.

Після димісії С. Петлюри я провів з ним на розмові цілий вечір (Святвечір), але ніяких нарікань з його боку не почув.

Святвечір 24 грудня ст. ст. = 6 січня 1918 н. ст.; місце не вказано, але обидва були тоді в Києві.

6 січня 1918 р. генерал П. Скоропадський подав у відставку з посади командира І Українського корпусу, передавши командування генералові Гандзюку. Штаб корпусу був тоді в Білій Церкві, а 1-ша бригада його 1-ї дивізії стояла в Києві.

б. січня 1918. р. він подався до демісії, передавши командування корпусом генералу Гандзюкові.

Цифра дня в OCR — «б.», імовірно 6.

Культура4
кінотеатр «Шанцер»24 грудня 1917 (ст. ст.)Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9певність висока№ 01-0018

Напередодні Різдва кінотеатр «Шанцер» анонсував великий оркестр із 60 осіб.

навіть анонсував великий оркестр з 60-ти чоловік напередодні різдвяних свят

Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1917, 24 грудня (ст. ст.), № 283.

кінотеатри «Новый мир», «Ренессанс»24 грудня 1917 (ст. ст.)Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9певність висока№ 01-0019

До Різдва кінотеатри «Новый мир» і «Ренессанс» анонсували показ різдвяних фільмів.

Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1917, 24 грудня (ст. ст.), № 283.

кінотеатри «Экспресс», «Шанцер»24 грудня 1917; 6 січня 1918 (ст. ст.)Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 9певність висока№ 01-0028

У різдвяні дні кінотеатри «Экспресс» і «Шанцер» влаштовували «Детское утро»; у «Шанцері» обіцяли комічні й спортивні картини, наукові фільми й казки.

«Киевлянин», 1917, 21 листопада, 24 грудня; 1918, 6 січня (ст. ст.).

Міський музей (нині Національний художній музей)24 грудня 1917 (ст. ст.)Гедьо, Шабранська, «Дозвілля киян доби Центральної Ради» (стаття), с. 10середня певність№ 01-0020

На Різдво 1917/18 р. в Міському музеї (нині Національний художній музей) анонсовано художню виставку.

Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1917, 24 грудня (ст. ст.), № 283.

Гроші7

6 січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про державні кредитові білети УНР: карбованець містить 17,424 долі щирого золота і поділяється на 200 шагів; українські білети ходять нарівні із золотою монетою й обов'язкові до приймання, російські кредитові білети ходять і далі. Обмін українських на російські й навпаки обов'язковий і без комісійних.

Та сама подія у 2 джерелахцитати
  • Кредитові білети У. Н. Р. випускаються в карбованцях, при чому один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200 шагів.

    Закон підписали М. Шраг, А. Постоловський, І. Мірний.

  • Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35 · 24. ХІІ. 1917 року (ст. ст.) · певність висока · № 01-0295

    За законом від 24 грудня 1917 року карбованець містив 17,424 долі щирого золота і поділявся на 200 шагів; українські кредитові білети ходили нарівні із золотою монетою і були обов'язковими до прийняття в усіх платежах.

    один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і дилиться на 200 шагів.

    Пізніше, за законом від 1 березня 1918 року, шаг став 1/100 гривні, тобто 1/200 карбованця — співвідношення збереглося.

Київ24. ХП. 1917 (ст. ст.) (ст. ст.)Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 10певність висока№ 01-0293

Перші українські паперові гроші — кредитові білети вартістю 100 карбованців — випущено 24 грудня 1917 року (за старим стилем); один карбованець мав містити 17,424 долі щирого золота, тобто стільки ж, скільки й російський рубль.

Перші українські паперові гроші були випущені 24. ХП. 1917 (ст. ст.), як кредитові білети вартістю 100 карбованців з тим, що один карбованець мав містити 17,424 долі щирого золота.

За новим стилем — 6 січня 1918 року.

За законом 6 січня 1918 р. за підробку українських кредитових білетів карали позбавленням прав і каторгою; цей самий напис був і на звороті білетів.

За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються позбавлення прав і каторгою.

6 січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про випуск Українським державним банком кредитових білетів на суму 500 000 000 карбованців.

Ц. Рада ухвалила закон про випуск Українським Державним Банком кредитових білетів на суму 500,000.000 карбованців.

Центральна Рада ухвалила Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР, що дістали назву карбованців.

6 січня 1918 року Центральною Радою було прийнято Тимчасовий Закон про випуск державних кредитових білетів УНР, що отримали назву карбованців

загальнодержавне; стиль дати в джерелі не зазначено

24. ХІІ. 1917 року (ст. ст.)Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 35певність висока№ 01-0296

Закон від 24 грудня 1917 року зберігав обіг російських кредитових білетів і зобов'язував усіх осіб і установи розмінювати українські білети на російські й навпаки без жодної комісійної винагороди; обмін білетів однієї вартості на іншу провадили установи Державного банку і скарбниці.

Розмін українських кредитових білетів на російські і навпаки російських на українські обовʼязковий для всіх осіб, місць і установ без якого-небудь комісійного за розмін і обмін винагородження.

Транспорт1
Київ24 грудня [1917] (ст. ст.)Потапов, «Київська міська дума і трамвай» (стаття), с. 2певність висока№ 01-0016

24 грудня 1917 р. (ст. ст.) з'ясувалося, що нікого з членів правління трамвайного товариства в Києві не лишилося; підприємством керував Бродський, який заявив управі, що повноважень на переговори не має.

24 грудня було з'ясовано, що нікого із членів правління в місті не залишилось, а керівництво підприємством здійснював Бродський

Першоджерело: «Обзор деятельности Концессионного отделения за время с 1 августа 1917 года по 1 августа 1918 года», «Киевские городские известия», 1918, № 17–18, с. 63–76, с. 73.