20 січня 1918

Всеукраїнський церковний собор відкрився 7 січня 1918 в Києві урочистим молебнем у Св. Софії; з'їхалося 279 депутатів, почесний голова — митрополит Київський Володимир, голова — єп. Балтський Пимен.

відкрив свою діяльність 7. січня 1918 р. у Київі урочистим молебнем у св. Софії

старий стиль (7 січ = 20 січ н. ст.); у тексті сказано, що перше пленарне засідання було 6 січня — ймовірно, друкарська помилка

Українські делегати на мирних переговорах у Бересті В. Голубович, М. Любинський, М. Полозов і О. Севрюк 20 січня 1918 р. виїхали до Києва по нові інструкції (М. Левитський лишився в Бересті).

Українські делегати: В. Голубович, М. Любинський, М. Полозов і Ол. Севрюк виїхали 20. січня до Київа, М. Левитський залишився в Бересті.

У неділю, 7 січня (ст. ст.), о 4-й пополудні в залі Центральної Ради відбудуться збори всіх австро-угорських українців — біженців, виселенців і полонених; порядок денний: сучасне політичне становище УНР і їхня тактика.

У неділю 7 січня о 4 год. пополудня в залі Центральної Ради відбудуться збори австро-угорських українців усіх без виїмку: біженців, виселенців і полонених.

У тому ж номері є ще одна оповістка про збори закордонних українців у Педагогічному музеї «в суботу», дату якої OCR не прочитує.

Окружна комісія у справах виборів до Установчих зборів Української Народньої Республіки сповістила, що вибори до Українських Установчих зборів у місті Києві та Київському повіті мають відбутися 7, 8 і 9 січня (за старим стилем; 20–22 січня н. ст.) 1918 року.

вибори до Українських Установчих Зборів в м. Київі і Київському повіті мають відбутись 7, 8 і 9 січня (января) цього року.

Дати 7–9 січня — ст. ст. (20, 21, 22 січня н. ст.).

Вибори до Українських Установчих зборів по Київщині призначені на 7–9 січня (20–22 січня н. ст.); газета закликає голосувати за списки УСДРП.

Вибори до Українських Установчих Зборів по Київщині призначені на 7-9 січня.

7–9 січня — ст. ст.

Вибори до Українських Установчих зборів у Київській, Волинській і Подільській губерніях було призначено на 7, 8 і 9 (20, 21 і 22) січня 1918 року.

Выборы въ кіевской, волынской и подольской губерніяхъ состоятся 7, 8 и 9 января.

Дати за старим стилем перераховані на новий; подано першу дату виборів.

Виборча комісія оголосила, що вибори до Українських Установчих зборів у Києві та Київському повіті відбудуться 7, 8 і 9 (20–22) січня 1918 року.

выборы въ Украинское Учредительное Собраніе въ г. Кіевѣ и Кіевскомъ уѣздѣ будутъ произведены 7, 8 и 9 января с. г.

Дати за старим стилем перераховані на новий.

Велику лотерею на користь хворих і поранених офіцерів, що залишають лазарети, співробітники редакції та контори «Киевлянина» влаштовували в неділю 7 (20) січня 1918 року в залі Купецького зібрання; розіграш призначено на 12-ту годину ночі.

Въ воскресенье, 7-го января, въ залѣ Купеческаго Собранія сотрудниками редакціи и конторы газеты „Кіевлянинъ" устраивается БОЛЬШАЯ ЛОТЕРЕЯ въ пользу больныхъ и раненыхъ офицеровъ, покидающихъ лазареты.

Дата за старим стилем перерахована.

Вибори до Українських Установчих зборів у Києві та Київській губернії проходили 7, 8 і 9 (20, 21 і 22) січня 1918 року; «Киевлянин» закликав усіх росіян міста голосувати за російський список № 5.

выборы 7, 8 и 9 января ... должны идти 7 января на выборы и голосовать за русскій списокъ № 5.

Дата — перший день виборів (7 січня ст. ст.).

«Киевлянин» закликав на виборах до Українських Установчих зборів 7–9 (20–22) січня голосувати за російські списки: у Київській губернії за № 5, у Волинській — № 7, у Подільській — № 10, у Чернігівській — № 18.

По Кіевской губерніи за списокъ № 5. По Волынской губерніи за списокъ № 7. По Подольской губерніи за списокъ № 10. По Черниговской губерніи за списокъ № 18.

Жоден член українського уряду, попри запрошення, не прибув привітати Всеукраїнський церковний собор на його відкритті 7 (20) січня 1918 року.

никто изъ членовъ украинскаго правительства, несмотря на приглашеніе, не прибылъ привѣтствовать соборъ...

Увечері 7 (20) січня 1918 року митрополит Антоній прочитав лекцію для депутатів Всеукраїнського церковного собору.

7 января вечеромъ митрополитъ Антоній прочиталъ для депутатовъ лекцію.

20 січня 1918 року в стародавньому Софійському соборі в Києві відкрився Перший Всеукраїнський церковний собор — 279 делегатів, серед них єпископи майже всіх українських єпархій; через війну частина делегатів зі східних губерній не змогла приїхати, а в Полтавській і Херсонській єпархіях вибори не провели, тож кворуму не було.

The First All-Ukrainian Church Sobor, which opened in Kiev's ancient St. Sophia Cathedral on January 20, 1918, brought together 279 delegates

Есей, імовірно, Б. Боцюрківа. 7 січня ст. ст.

Нарада представників від усіх районів Київської організації УСДРП повідомила, що інструкції з виборчих справ і посвідчення в дільничні комісії можна одержати 7, 8 і 9 січня у районних організаційних комісіях: Подільська — Свічний завод; Київ II — Бойовий курінь; Байкова гора — Громадський комітет; Лук'янівка — Народний дім; Печерськ — Рідний курінь; Шулявка — Борщагівська, 111; Городський район — Педагогічний музей. За посвідченнями в дільничні комісії просять звертатися до 7 січня ввечері від п'ятої години.

Подільська Орг. комисія — Свічний завод; Київ II — в Бойовім Курені; Байкова гора — Общественний комітет; Лук'янівка — Народній Дім; Печерськ — Рідній Курінь; Шулявка — Борщагівська № 111; Городський район — Педагогічний Музей.

Київ II — ймовірно, 2-га частина міста. Дата 7–9 січня — ст. ст.

7 (20) січня 1918 року в Софійському кафедральному соборі урочисто відкрився Всеукраїнський церковний собор; літургію відслужив київський митрополит Володимир разом із митрополитами Платоном (Кавказьким) і Антонієм (Харківським), архієпископом Волинським Євлогієм та єпископом Катеринославським Агапітом у співслужінні численного духовенства.

7 января въ Софійскомъ кафедральномъ соборѣ состоялось торжество открытія всеукраинскаго церковнаго собора. Торжество началось литургіей, совершенной Кіевскимъ митрополитомъ Владиміромъ

У неділю, 7 січня (ст. ст.), об 11-й дня в приміщенні товариства «Праця» (Терещенківська, 18, пом. 25) — загальні збори товариства: вибори нової ради й голови.

В неділю 7-го січня в 11 годин дня в помешканні Т-ва „Праця" (Терещенківська 18, пом. 25) призначені Загальні Збори Т-ва.

Позавчора до голови Генерального Секретаріату В. Винниченка прибула делегація від робітничих організацій; їй заявили, що Винниченко не давав жодних наказів про заняття приміщень.

Позавчора до В. Винниченка прибула делегація від робітничих організацій, якій було заявлено, що ... Винниченко не давав ніяких наказів про заняття помешкань

«Позавчора» від 9 січня ст. ст. = 7 січня ст. ст. = 20 січня н. ст. OCR перемішаний.

Всеукраїнський церковний собор зібрався в Києві 7 січня 1918 року; перед відкриттям голові Церковної ради архієпископові Олексію без пояснення причин заборонили священнослужіння й участь у соборі. Головою собору обрали київського митрополита Володимира, головою комісії з українізації — архієпископа Євлогія.

Всеукраїнський Церковний Собор зібрався у Києві 7 січня 1918 р.

Дата, ймовірно, за старим стилем (відкриття собору 7/20 січня 1918 р.); перераховано на новий. Автор вороже оцінює російську ієрархію.

Київська міська комісія у справах виборів до Української Установчої Ради оголосила: вибори в Києві відбудуться 7 і 8 січня з 9-ї ранку до 9-ї вечора та 9 січня 1918 року (ст. ст.) з 9-ї ранку до 2-ї дня на виборчих дільницях, встановлених для виборів до Всеросійських Установчих зборів; до кожної дільничної комісії міська управа призначає 4 членів з письменних виборців, що зголосилися.

7 і 8 січня від 9 год. ранку до 9 вечора і 9 січня 1918 р. від 9 год. ранку до 2 години дня по Київу будуть переведені до Українських Установчих Зборів вибори по виборчих участках

Вибори тривали 7–9 січня ст. ст. = 20–22 січня н. ст.; у полі date — перший день.

Перед відкриттям Українського православного церковного собору 7 січня (ст. ст.) о 10-й ранку в кафедральному Києво-Софійському соборі відбудеться урочиста служба Божа, яку очолить митрополит Київський Володимир разом з митрополитами, архієпископами, єпископами й духовенством, що прибули на собор.

Перед відкриттям Українського Церковного Собору. ... січня о 10 год. ранку в кафедральному Київо-Софійському соборі буде відправлена урочиста служба Божа, яку служитиме високопреосвящ. митр. Київський Володимир

Число дня в OCR не прочитується; 7 січня ст. ст. — найімовірніше (дата відкриття Всеукраїнського церковного собору).

Співробітники редакції та контори «Киевлянина» влаштовували 7 (20) січня 1918 року лотерею на користь хворих і поранених офіцерів, які виходять із лазаретів і шпиталів без засобів до існування. Пожертви речами й грошима, зокрема дитячі іграшки, приймали в конторі газети з 10-ї ранку до 7-ї вечора.

Сотрудниками редакціи и конторы „Кіевлянина" 7 января 1918 года устраивается ЛОТЕРЕЯ въ пользу тѣхъ больныхъ и раненыхъ офицеровъ, которые выходятъ изъ лазаретовъ и госпиталей.

Дата за старим стилем перерахована на новий.

Співробітники «Киевлянина» у статті від 8 (21) січня розповіли, що 7–8 (20–21) січня 1918 року на заклик допомогти «російському офіцерові» киян охопив порив: речі, гроші й люди, готові допомогти, буквально «затопили» редакцію і контору газети, і працівники кілька днів поспіль працювали в цьому потоці.

Вещи, деньги, люди, сочувствующіе и желающіе помочь ... въ буквальномъ смыслѣ слова затопили редакцію и контору.

Ймовірно, мова про збір пожертв на офіцерів під час концерту-балу 7 січня в Купецькому зібранні.

Після літургії 7 (20) січня 1918 року депутати церковного собору з духовенством із запаленими свічками вийшли на площу біля Софійського собору, де відслужили молебень; проповідь «малоруською» мовою виголосив прот. Н. Шараївський; потім усі повернулися до храму, де митрополит Володимир привітав депутатів і архіпастирів.

депутаты собора, во главѣ съ духовенствомъ, направились на площадь, гдѣ совершенъ былъ молебенъ, причемъ проповѣдь на малорусскомъ языкѣ произнесъ прот. Н. Шараевскій; депутаты шли съ зажженными свѣчами.

Прізвище проповідника в OCR «Мараевскій», ймовірно, Нестор Шараївський.

На відкритті Всеукраїнського церковного собору 7 (20) січня 1918 року митрополит Платон оголосив Український помісний собор відкритим; вітання принесли ректор Київської духовної академії єпископ Василій, представник білоруської військової ради з фронту, від Тимчасової церковної ради о. А. Марічев, від Університету св. Володимира та Релігійно-філософського товариства проф. Зеньковський, а також делегати Катеринославщини й духовенства Уманського повіту.

Представитель всероссійскаго патріарха митрополитъ Платонъ объявилъ украинскій помѣстный соборъ открытымъ. ... отъ университета св. Владиміра и религіозно-философскаго общества проф. Зѣньковскій

7 січня (ст. ст.) у Фастові розброєно ешелон солдатів, що поверталися додому зі зброєю; після роззброєння ешелон пропустили через Київ.

7 січня в Фастові роззброєно ешелон салдатів, які вертали домів з зброєю. Після роззброєння ешелон пропущено через Київ.

Наказ отамана Шинкаря, командувача Київської військової округи, № 8 від 7 січня (ст. ст.): через крайню важливість охорони складів вибухових матеріалів на Лисій горі начальнику складів наказано замінувати весь прилеглий до складів район; наказ оголошено для відома киян, «щоб не було нещастя».

Маючи на увазі крайню важність охорони складів вибухових матеріалів на Лисій горі, наказую Начальнику складів, мініровать весь прилягаючий до складів район.

Командувача підписано як «Отаман Шинкар».

У ніч із суботи на неділю (6–7 січня 1918 року ст. ст.) в різних частинах Києва були перестрілки.

Вночі з суботи на неділю були перестрілки, що виникали в ріжних частинах міста.

Дату обчислено від дати номера (вівторок 9 січня ст. ст.): ніч з 6 на 7 січня ст. ст. = 19–20 січня н. ст.

До Києва привезли в окремому вагоні тіла українських солдатів і офіцерів, убитих у боях з більшовиками під Бахмачем, а також поранених (частина — тяжко); українські організації урочисто зустрічали їх.

Передучора привезено в Київ в окремому вагоні трупи українських солдат і офіцерів убитих в бою з большевиками в районі Бахмача. В окремому вагоні доставлено ранених з бахмачського фронту ... Українські організації урочисто зустрічали ранених.

«Передучора» щодо 9 січня ст. ст. — 7 січня ст. ст. = 20 січня нового стилю.

У бою під Конотопом 5 січня (ст. ст.) українці втратили 11 вбитими й 25 пораненими, а більшовики — 44 вбитими; 7 січня в Київ привезли перші жертви цих боїв.

В районі Конотопа 5 січня в боях українців з большевиками — українці стратили 11 чол. вбитими, 25 раненими, у большевиків убито 44 ... 7 січня привезено в Київ перші жертви боїв.

7 січня (ст. ст.) отаман Київської військової округи Шинкар видав наказ: усіх київських вільних козаків-робітників звільнено від роботи на 7 днів із виплатою за ці дні як за робочі — з огляду на наступ большевиків на Київ.

всі київські вільні козаки-робітники оповіщаються вільними від роботи на 7 день з тим, що їм за ці дні має бути заплачено, як за робочі. ... з огляду на наступання большевиків на Київ.

У тексті «на 7 день» — імовірно «на 7 днів».

Наказ № 10 отамана Шинкаря, командувача Київської військової округи (на театрі військових подій), від 7 січня 1918 р.: командувач заявляє, що стає на шлях безпощадної боротьби з анархією й замахами на волю і незалежність Республіки, і закликає все здорове населення допомогти, обіцяючи, що темні сили загинуть перед дружним тиском захисників правди.

Київській Військовій Окрузі. (На театрі військових подій) м. Київ. 7 січня року 1918. № 10. ... я стаю на практичний шлях самої рішучої, безпощадної боротьби з анархією ... Підписав: Отаман війська Округи Шинкарь.

У дільничній виборчій комісії виборець пред'являв іменне посвідчення, отримував конверт із печаткою, в окремому відгородженому приміщенні вкладав записку в конверт, сам заклеював його і віддавав голові комісії, який на його очах опускав конверт у скриньку.

Получивъ этотъ конвертъ, надо отойти въ сторону, въ особое отгороженное помѣщеніе и тамъ вложить въ конвертъ избирательную записку

Порядок голосування на виборах до Українських Установчих зборів: кожному виборцеві мали доставити іменне посвідчення й виборчу записку; хто їх не отримав, міг узяти в районному бюро за місцем проживання; у записці після слів «список №» слід було вписати лише одну цифру, інакше записка ставала недійсною.

Каждому избирателю должно было быть доставлено на домъ именное удостовѣреніе (іменне посвидчення) и избирательная записка ... Послѣ словъ: «списокъ N...» избиратель долженъ написать только одну цифру

Почесним головою Всеукраїнського церковного собору став митрополит Київський Володимир, а головою після запеклих виборів — наймолодший з єпископів, Пимен (Пєгов) Балтський, якого помилково вважали прихильником українського руху; утворили шість комісій на чолі з єпископами (Антоній Харківський, Агапіт Катеринославський, Євлогій Волинський, Василій Канівський, Никодим Чигиринський, Феодор Прилуцький).

the youngest of the participating bishops, Pimen (Pegov) of Balta, was made chairman after a bitterly contested election

Есей, імовірно, Б. Боцюрківа.

7 (20) січня 1918 року після тривалої тяжкої хвороби помер Василь Михайлович Бєляєв; винесення тіла з квартири на Златоустівській, 20, до Златоустівської церкви, поховання 9 (22) січня о 9-й ранку після літургії на Солом'янському кладовищі.

Василія Михайловича БѢЛЯЕВА, послѣдовавшей послѣ продолжительной и тяжкой болѣзни 7-го января ... Выносъ тѣла изъ квартиры (Златоустовская, № 20)

7 січня 1918 р. (ст. ст.) редакція «Киевлянина» влаштовувала велику лотерею з двома оркестрами військової музики на користь хворих і поранених офіцерів; призи — золоті й срібні речі, картини відомих художників, скульптури і навіть дрова; після лотереї опівночі — великий кабаре-концерт «Кто во что горазд» з артистами всіх київських театрів.

Обіцяли багато призів, серед яких золоті і срібні речі, картини відомих художників, скульптури та навіть дрова.

Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1918, 6 січня (ст. ст.), № 5. Місце не зазначено.

У неділю, 7 (20) січня 1918 року, співробітники редакції та контори газети «Киевлянин» влаштовували концерт-бал у залі Купецького зібрання.

Въ воскресенье, 7-го января, въ залѣ Купеческаго Собранія сотрудниками редакціи и конторы газеты „Кіевлянинъ" устраивается Концертъ-Балъ

Всеукраїнський церковний собор було скликано 7 січня 1918 р., він провів 9 пленарних засідань і 19 січня перервав роботу через наближення воєнних дій; за гетьмана відновив діяльність. Тимчасову Всеукраїнську православну церковну раду утворено 6 грудня 1917 р. (почесний голова архієпископ Олексій, голова — священник Марічев).

Собор був скликаний 7 січня 1918 p.,-відбув 9 пленарних засідань, але 19 січня перервав роботу внаслідок наближення воєнних дій.

Редакторська виноска 231; стиль дат не зазначено (імовірно старий).

За наказом № 3 від 20 січня 1918 року у Прес-Бюро за приватною згодою допущено експедиторів Теклю Шевцову (з 9 січня) та Гаврила Кича (з 1 січня) з платнею по 150 карбованців на місяць.

Шевцова Текля і Кич Гаврило-експедіторів, з платнею по 150 карб., перша з 9-го а другий з 1-го січня 1918 року.

Читано з OCR-тексту. Стиль дат не вказано.

Відповідно до повідомлення, з 7 січня (ст. ст.) пасажирський рух на залізницях України й Росії, крім сибірських і східних, припинявся на два тижні; причиною називали перевезення важливих припасів.

7 січня припиняється пасажирський рух на всіх залізницях, з винятком сибірських й східніх на два тижні.

Колонка перемішана; «причиною спинення руху є перевіз важних припасів». 7 січня ст. ст. = 20 січня нового стилю.

У проповіді на відкритті Всеукраїнського церковного собору харківський митрополит Антоній сказав, що якби нинішні провідники спиралися на релігійні маси, як вожді Малоросії XVI–XVII століть, саме з Києва пішло б на всю Русь світло національного відродження і віри.

если бы вожди нынѣшніе опирались на религіозныя массы народа, какъ дѣлали это въ XVI-XVII в.в. вожди Малороссіи, то ... именно отсюда пошелъ бы на всю Русь свѣтъ національнаго возрожденія и вѣры.