вівторок
9 січня за старим стилем
207 записів · 23 джерела · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Цим днем (9 січня за старим стилем) датовано IV Універсал Центральної Ради, що проголосив УНР самостійною державою, хоча за докладнішими свідченнями засідання Малої Ради над його текстом лише почалося 22 січня й тривало до ночі 25-го. Того ж дня Центральна Рада одноголосно ухвалила закон про національно-персональну автономію та підвищила поштово-телеграфні тарифи. Після роззброєння більшовиків Генеральний секретаріат запевняв робітників, що їхні організації не постраждають, а в місті збирали добровольців: студентський курінь, гайдамацький кіш, офіцерів-українців, Вільне козацтво. Міська управа на знак протесту проти розгону Установчих зборів закликала скасувати вистави, а в Києві закінчувалися вибори до Українських установчих зборів. Тривав грошовий безлад, діяв суворий режим в'їзду до міста, а газети писали про вбитих грабіжників на Андріївському узвозі.
Аналіз складено за 204 записи; зараз у хроніці за цей день їх 207.
Центральна Рада проголосила УНР самостійною, незалежною, суверенною державою, перейменувала Генеральний секретаріат на Раду народних міністрів і доручила їй самостійно вести мирні переговори та рішуче боротися з більшовиками. Універсал передбачав демобілізацію армії, передачу землі трудовому народові до весняних робіт, монополію зовнішньої торгівлі й контроль над банками. Документ датовано «У Київі, 9 (22) січня 1918 р.», проте щодо фактичного часу ухвалення джерела розходяться. За описом «Народної волі» в переказі Дорошенка, засідання Малої Ради над текстом (три проєкти — Грушевського, Винниченка, Шаповала) почалося саме 22 січня й тривало до ночі 25-го, а з вечора 23 січня йшло з неукраїнськими фракціями за зачиненими дверима.
певність висока: Текст і дату документа підтверджують офіційний «Вістник», дві українські газети різних партій та численні мемуари й праці різних таборів; фактичний час ухвалення (ніч 24/25 січня) відомий з переказу сучасної «Народної волі» та свідчення члена Малої Ради Гольдельмана (див. «Газети пишуть різне»).
Четвертий Універсал, що проголосив УНР самостійною, незалежною, суверенною державою, підписано: «Українська Центральна Рада. У Київі. 9 (22) січня 1918 р.»
Українська Центральна Рада. У Київі. 9 (22) січня 1918 р.
9 (22) січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила IV Універсал, що проголосив повну незалежність УНР; французи казали Скоропадському, що самостійна Україна ніколи не буде визнана Антантою.
«Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».
9 січня 1918 р. ст. ст. оголошено IV Універсал Центральної Ради: УНР проголошено самостійною, незалежною, суверенною державою. За цим настала кабінетна криза: замість кабінету Винниченка — есерівський кабінет Всеволода Голубовича.
9 січня 1918 р. було оголошено 4-ий Універсал Центральної Ради, який оповіщав, що „однині Українська Народня Республика стає самостійною
22 січня 1918 р. (9 січня ст. ст.) Українська Центральна Рада ухвалила IV Універсал, що проголосив повну державну самостійність України.
22 січня 1918 року, себто 9 січня по старому стилю, Українська Центральна Рада ухвалила свій Четвертий Універсал
Центральна Рада видала 4-й універсал, що проголосив повну незалежність Української народної республіки.
Издание Украинской центральной радой 4-го универсала, провозглашающего полную независимость
22 січня 1918 р. Центральна Рада IV Універсалом проголосила повну державну незалежність УНР.
Українська Центральна Рада покищо проголосила 22-го січня 1918 року своїм IV Універсалом повну державну незалежність
22 січня 1918 року проголошено IV Універсал, що оголошував самостійність України; він вийшов уже в атмосфері війни й безладу.
На 1918 рік припадає і проголошення 22 січня 4-го Універсалу і перша українська евакуація Києва.
22 січня 1918 р. (н. ст.) датовано IV Універсал Української Центральної Ради, яким Українська Народна Республіка проголошена самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу.
Від нині Українська Народня Республіка стає самостійною ні від кого незалежною вільною суверенною державою Українського Народу
У IV Універсалі містилася вимога очистити українську державу від «насланих з Петрограду насильників, які топчуть право Української Народньої Республіки».
Наша народня Українська держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду насильників, які топчуть право Української Народньої Республіки
22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Четвертий Універсал, що проголосив Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».
"On this day the Ukrainian People's Republic becomes independent, dependent upon no one, a free sovereign state of the Ukrainian people."
Газета надрукувала IV Універсал Української Центральної Ради, датований у Києві 9 січня 1918 року: Українська Народна Республіка проголошується самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу; влада переходить до Ради Народних Міністрів.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Центральна Рада в Універсалі від 9 січня (ст. ст.) проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу; її виконавчий орган отримав назву Ради Народних Міністрів.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою Українського народу.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) пояснює, чому не відбулися вибори до Українських установчих зборів у призначений строк: чотири роки війни, розруха, хаос, грабіжники, прихід російських військ із фронту; Петроградський уряд оголосив війну Україні й надсилає червоногвардійців і большевиків, які забирають у селян хліб без оплати й вивозять до Росії.
Через все се не могли відбутися вибори в Установчі Укр. Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом час
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує Раді Народних Міністрів із цього дня самостійно розпочати й довести до кінця переговори про мир із центральними державами, а проти «так званих большевиків» та інших нападників узятися до рішучої боротьби.
приписуємо Правительству Республіки нашої - Раді Народніх Міністрів від сього дня розпочати вже вести переговори про мир з центральними державами цілком самостійно
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує по мірі демобілізації відпускати вояків, а після підтвердження мирних договорів розпустити армію й перейти до міліційної служби; зруйновані війною місцевості відбудувати коштом державної скарбниці.
З тим, як армія буде демобілізуватись приписуємо одпускати вояків, а після потвердження мирних договорів - розпустити армію зовсім та перевести діло на міліційну службу
Універсал від 9 січня (ст. ст.) передбачає перевибори волосних, повітових і міських дум, а до співпраці з місцевим самоврядуванням уряд мусить закликати Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів, обраних місцевим населенням.
волосні й повітові та городські думи мають бути перевибрані ... правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими самоврядуваннями Ради Робітничих, Селянських і Салдатських Депутатів
Універсал від 9 січня (ст. ст.): земельна комісія Центральної Ради вже виробила закон про передачу землі трудовому народові й соціалізацію землі; його розглянуть за кілька днів у повній Раді, а передача землі земельними комітетами має відбутися до початку весняних робіт. Ліси, води й підземні багатства оголошено власністю Української Народної Республіки.
Закон сей буде розглянено за кілька день в повній Центральній Раді ... передача землі в руки трудящих вже до початку весняних робіт через земельні комітети неодмінно відбулася. Ліси ж, води й усі багацтва підземні ... оголошуємо власністю…
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує Раді Народних Міністрів негайно перевести заводи й фабрики на мирний стан, підняти промисловість і забезпечити працею безробітних та допомогою інвалідів і потерпілих від війни.
приписуємо Раді Народніх Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан ... Війна наплодила сотні тисяч безробітних, а також інвалідів.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) запроваджує державну монополію на зовнішню торгівлю та наказує підготувати закони про монополії на цукор, вугілля, залізо, шкуру, тютюн та інші товари, а також встановити державно-народний контроль над банками.
Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша ... закони про монополію цукру, вугілю, заліза, шкури, тютюну й других продуктів
Універсал від 9 січня (ст. ст.) підтверджує закон від 9 січня про національно-персональну автономію для всіх націй, наказує безпощадно боротися з контрреволюцією (виклик до повстання проти Республіки карається як державна зрада) і доручає провести вибори до Установчих зборів так, щоб вони зібралися за кілька тижнів; питання про федеративний зв'язок вирішать Установчі збори.
всі нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9 січня. ... всякого, хто закликатиме до повстання проти Самостійної Української Народньої Республіки ... карати, як за державну зраду.
Четвертий Універсал Української Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р., Київ: УНР проголошена «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»; Генеральний Секретаріят перейменовано на Раду Народніх Міністрів; заявлено про мирні переговори й демобілізацію війська, заміну його народною міліцією.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Четвертий Універсал: земельна комісія вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу; Рада Народніх Міністрів має вжити заходів, щоб передача землі через земельні комітети відбулась до початку весняних робіт; ліси, води й надра переходять у розпорядження уряду УНР.
Ліси ж, води і всі багацтва підземні, яко добро українського трудящого народу, переходять в порядкування уряду Української Народньої Республіки.
Четвертий Універсал: уряд зобов'язаний перевести заводи на мирне виробництво, розробити закони про державну монополію зовнішньої торгівлі та монополії на залізо, вугілля, шкіри, тютюн, встановити державно-народний контроль над банками, допомогти безробітним та інвалідам війни.
про монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів ... встановити державно-народній контроль над всіма банками
Четвертий Універсал наказує громадянам якнайшвидше закінчити вибори до Українських Установчих зборів та підрахунок голосів, щоб за кілька тижнів зібрати Установчі збори, які мають ухвалити конституцію і вирішити питання про федеративний зв'язок з республіками колишньої Росії; національно-персональна автономія зберігається за законом від 9 січня.
Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше ... щоб за кілька тижнів наші Установчі збори, найвищий господар і впорядчик землі нашої, зібрались
У Четвертому Універсалі петроградський уряд народних комісарів обвинувачено в оголошенні війни Україні й посиланні «большевиків», які грабують хліб і вбивають неповинних людей; Центральна Рада заявляє: «ніяких війн піддержувати не будемо».
А тим часом Петроградське правительство народніх комісарів ... оповістило війну Україні і насилає на нашу землю своє військо, красногвардійців-большевиків
Четвертий Універсал: Центральна Рада доручає уряду рішуче боротися з контрреволюційними силами, а хто закликатиме до повстання проти самостійної УНР чи повороту старого ладу — карати; усі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом, зберігаються.
Рада Народніх Міністрів повинна рішуче боротися во всіма контр-революційними силами
У наказі військового міністерства нагадано, що Четвертим універсалом Центральної Ради від 9 січня 1918 року (22 січня н. ст.) Українську Народню Республіку оголошено самостійною, незалежною, суверенною державою; 27 січня (ст. ст.) укладено мир із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією — «демократичний, гідний, справедливий, без анексій і контрибуцій».
мир демократичний, гідний, справедли-вий без анексій і контрибуцій.
Четвертий Універсал описує становище: фабрики не виробляють товарів, залізниці розбиті, гроші падають у ціні, хліба стає менше, настає голод, по краю розплодилися банди грабіжників і вбивць; вибори до Установчих зборів не змогли відбутися вчасно.
залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні. Скількість хліба зменшується. Наступає голод
Четвертий Універсал оголосив державну монополію зовнішньої торгівлі, майбутні монополії на залізо, вугілля, шкіри, тютюн, державно-народний контроль над банками, перехід лісів, вод і надр у розпорядження УНР, покарання закликів до повстання як державної зради.
про монополі заліза, вугля, шкур, тютюну й инших продуктів
Четвертий Універсал так описував становище: «фабрики не виробляють товарів… залізничні лінії перерізано, вартість грошей падає. Хліба стає мало. Наближається голод».
"factories are not producing goods . . . the railroad lines are severed, the value of the currency is declining. Bread is becoming scarce. Hunger is approaching."
22 січня 1918 р. Рада оголосила радикальну земельну реформу; є ознаки, що її текст складали поспіхом і що головну відповідальність за нього несли українські соціалісти-революціонери. Коли реформу ухвалили, вона мала суто теоретичне значення, бо влада Ради занепадала під натиском більшовиків.
There were some indications that the radical land reform announced on January 22 was composed in a hasty fashion, and that Ukrainian Socialist-Revolutionaries were chiefly responsible for it.
Після Четвертого Універсалу Винниченко пішов у відставку, а прем'єром став 33-річний інженер Всеволод Голубович; на чолі мирної делегації його замінив 25-річний Олександр Севрюк.
the appointment of a thirty-three-year-old engineer, Vsevolod Holubovich, as his successor to the premiership following the issuance of the Fourth Universal on January 22.
Засідання Малої Ради, на якому проголосили самостійність УНР, почалося 22 січня 1918 р. і тривало до ночі 25 січня. Спершу українські фракції з трьох проєктів Універсалу (Грушевського, Винниченка, Шаповала) виробили спільну редакцію; з 17-ї години 23 січня засідання йшло разом із неукраїнськими фракціями за зачиненими дверима.
Від 5. год. веч. 23. січня засідання йшло вже разом з неукраїнськими фракціями і відбувалося при закритих дверях аж до моменту проголошення IV. Універсалу.
Одночасно з проголошенням незалежності в Четвертому універсалі Центральна Рада одностайно ухвалила закон про національно-персональну автономію для російської, єврейської та польської меншин.
Коли через два місяці, 9 (22) січня 1918 р. Рада проголосила, у Четвертому Універсалі, політичну незалежність нової держави, одночасно з цим проголошенням був ухвалений одностайно закон про національну автономію
За Гаврилюком, IV Універсал було остаточно обговорено, виправлено й ухвалено Центральною Радою пізно вночі 22 січня 1918 р.; Україну проголошено самостійною суверенною державою.
22 січня 1918 року пізно вночі цей, великого значення акт прийняла Центральна Рада.
На засіданні Центральної Ради під головуванням М. Грушевського після постатейного читання одноголосно ухвалено закон, що надавав російській, єврейській і польській націям право на автономію через національні союзи; іншим націям — за заявою щонайменше 10 000 громадян. Після цього єврейське відомство стало Міністерством єврейських справ.
певність висока: Дві сучасні газети різних партій, офіційна публікація тексту та кілька незалежних пізніших праць (зокрема єврейських авторів) сходяться на даті 9 (22) січня.
На засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) під головуванням проф. М. Грушевського одноголосно ухвалено закон про національно-персональну автономію (з деякими поправками) після постатейного читання; промовці різних фракцій привітали цей закон.
Далі після постатейного читання і детального обмірковання з деякими поправками одноголосно під гучні оплески всіх присутніх був принятий закон про національно-персональну автономію
Центральна Рада 9 січня 1918 року (ст. ст.) ухвалила закон про національно-персональну автономію; «Нова Рада» назвала його декларацією прав націй і першим кроком до розв'язання національної проблеми.
ухвалений Центральною Радою 9 січня законопроект про національно-персональну автономію матиме величезне значіння
На засіданні Малої Ради 9 січня 1918 року обговорювали запити «Бунду» й меншовиків, зокрема скарги «виселенців», і законопроект про національно-персональну автономію.
Засідання 9-го січня ... приняла запитання „бунда" і меншевиків ... скарги „виселенців"
Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію, ухвалений 9 січня 1918 р. (за універсалом 7 листопада 1917 р.): кожна нація на території УНР має право на національно-персональну автономію через Національний Союз, влада якого поширюється на всіх членів незалежно від місця поселення; російська (великоруська), єврейська й польська нації отримують це право силою закону, а білоруська, чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька й болгарська можуть скористатися ним за заявою не менш як 10 000 громадян, яку розглядає Генеральний суд протягом 6 місяців.
Кожна з населюючих Україну націй має право в межах Української Народньої Республіки на національно-персональну автономію
Закон про національно-персональну автономію, ст. 3–9: громадяни кожної нації творять Національний Союз; його члени вносяться до списків (Національний кадастр), кожен може вимагати внесення чи виключення; Національний Союз має право законодавства й врядування в межах компетенції, встановлює щорічний бюджет, може оподатковувати своїх членів і робити позики; органи Союзу є державними: вищий представницький — Національні збори, виконавчий — Національна рада; збори обирають громадяни від 20 років таємним рівним голосуванням за пропорційною системою.
Національні Установчі Збори утворюються з членів, обраних належними до данної нації громадянами У. Н. Р. котрим вийшло 20 років
Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію було ухвалено 9 січня 1918 р.
закону Центральної Ради від 9. січня 1918 року про національно-персональну автономію
Закон про національно-персональну автономію ухвалено 9 січня 1918 р.; після нього єврейське відомство стало називатися «Міністерство єврейських справ» (до листопада–грудня — «Віцесекретаріат єврейських справ», у грудні — «Генеральний секретаріат єврейських справ»). Міністр єврейських справ — М. Зільберфарб.
«Министерство по еврейским д$лам» так стало име-новаться лишь в январЪ :918 г. (посл$ закона о нац.-персональной автоно-м1и 9 января)
22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про національно-персональну автономію, який гарантував національним меншинам УНР повне самоврядування у справах освіти й культури.
the Law on National-Personal Autonomy of January 22, 1918, which guaranteed to the national minorities in the Ukrainian People's Republic full self-government in educational and cultural matters
Одночасно з проголошенням незалежності в Четвертому універсалі Центральна Рада одностайно ухвалила закон про національно-персональну автономію для російської, єврейської та польської меншин.
Коли через два місяці, 9 (22) січня 1918 р. Рада проголосила, у Четвертому Універсалі, політичну незалежність нової держави, одночасно з цим проголошенням був ухвалений одностайно закон про національну автономію
Без дебатів ухвалено закон про тимчасове підвищення поштово-телеграфних тарифів (чинний з 31 січня). Генеральний секретар О. Шульгін відповідав на запити про переговори в Бересті, про румунські війська в Бессарабії та приєднання Холмщини; Генеральний секретаріат назвав злочинними чутки, ніби українська делегація доручила укладати мир Раднаркому. На запит Зільберфарба про наказ отамана Шинкаря щодо виселень Порш повідомив про комісію для розгляду скарг «виселенців».
певність висока: Звіт про засідання в «Робітничій газеті» підтверджено «Новою Радою» та офіційною публікацією тарифного закону; частину звіту пошкоджено OCR, тож деталі виступів мають середню певність.
Центральна Рада 9 січня (ст. ст.) без дебатів ухвалила законопроєкт про тимчасове збільшення поштово-телеграфного тарифу.
Вноситься і приймається без дебатів законопроєкт про тимчасове збільшення почтово-телеграфного таріфу.
На засіданні 9 січня (ст. ст.) члени Центральної Ради (серед них Винниченко, Рафес, Ревуцький) запитували Генеральний секретаріат про мирні переговори в Бересті; генеральний секретар міжнародних справ О. Шульгін відповідав, що українська делегація має наказ добиватися загальнодемократичного миру.
Українська делегація має наказ згідно з волею українського народу добиватися миру
Генеральний секретаріат спростував чутки, поширені ворогами українського народу, ніби українська делегація в Бересті-Литовському уповноважила представників Ради Народних Комісарів укладати мир: він назвав їх неправдивими і злочинними.
По нашим відомостям вороги українського народу розповсюджують чутки, начеб то українська делегація ... уповноважає представників Совіта Народніх Комісарів заключити мир. Генеральний Секретаріат заявляє, що ці чутки не правдиві і злочинні.
Генеральний секретар О. Шульгін на засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) заявив, що румунські війська зайняли деякі пункти Бессарабії, але це не окупація; відповідаючи депутату від поляків Почентовському, він підтвердив, що Холмщина приєднана до України і права польського населення порушуватися не будуть, а питання вирішить референдум.
Ми бажаємо, - каже він, - щоби Холмщина прилучилася до України, але хочемо, щоб це було переведено референдумом.
Депутат Зільберфарб на засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) запитав про наказ командуючого округою Шинкаря про виселення; генеральний секретар Порш відповів, що, дізнавшись про наказ, домігся створення особливої комісії для розгляду скарг «виселенців».
Порш заявляє, що довідавшись про цей наказ, він настояв на утворенні особової комісії, яка б розглядала скарги „виселенців"
На засіданні Малої Ради 9 січня 1918 року обговорювали запити «Бунду» й меншовиків, зокрема скарги «виселенців», і законопроект про національно-персональну автономію.
Засідання 9-го січня ... приняла запитання „бунда" і меншевиків ... скарги „виселенців"
Закон про тимчасове збільшення поштових, телеграфних і телефонних тарифів: пересилка бандеролей з друками в межах міста — 5 коп. за кожні 30 грамів (до 15 грамів 2 коп.), в інші міста — 5 коп. до 15 грамів і 10 коп. за кожні 30 грамів.
а) місцевих (мІстных) по 5 коп. за кожні 30 грамів, до 15 грамів 2 коп.
Тариф на пересилку поштових карток: 10 коп. за картку (місцеву та міжміську); картка з оплаченою відповіддю — 20 коп.
Місцевих і замісцевих-10 коп. за кожну картку; для карток в відворотньою оплатою-20 коп.
Тариф на пересилку простого закритого листа: місцевого — 20 коп. за кожні 15 грамів, міжміського — 25 коп. за кожні 15 грамів; візитні й привітальні картки оплачуються як закриті листи.
а) місцевого 20 коп. за кожних 15 грамів. б) замісцевого 25 коп. за кожних 15 грамів.
Плата за рекомендування (заказ) листівок, листів, бандеролей і пакунків — 25 коп. від кожного відправлення.
Плата за заказ листівок, листів, опасок (бандеролей) і пакунків установлюється в розмірі 25 коп. від кожної посилки.
Плата за переказ грошей поштою: до 25 крб. — 25 коп.; від 25 до 50 крб. — 50 коп.; від 50 до 100 крб. — 75 коп.
8. За перевод грошей почтою по 25 коп. за суму перевода до 25 карб. включно; від 25 до 50 карб. 50 коп., від 50 до 100 карб. 75 коп.
Плата за користування абонентними поштовими скриньками: у Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі — 25 крб. на рік, в інших містах — 10 крб.
12. За користування абонентними скриньками в Київі, Харькові, Катеринославі і Одесі по 25 карб., а инших місцях по 10 карб. за рік.
Плата за повідомлення про одержання посилки — 40 коп. (для замісцевої) і 20 коп. (для місцевої); за заяву про повернення посилки чи зміну адреси — по 1 крб. від кожної посилки; за доставку додому цінних листів і переказів до 25 крб. — 20 коп.
9. За повідомлення про одержання посилки-40 коп. для замісцевої і 20 коп. для місцевої посилки
Тарифи на пакунки без оголошеної ціни: у межах України до 7 фунтів — 2 крб., від 7 до 12 фунтів — 4 крб.; у європейській Росії, Фінляндії й на Кавказі — 3 та 6 крб.; у Сибіру й Туркестані — 5 та 8 крб.; за кожний фунт понад 12 фунтів — від 10 коп. (до 500 верст) до 70 коп. (на будь-яку відстань).
А) В першому поясі-в межах України, вагою до 7 фунтів 2 карб. від 7 фунт. до 12 фунт. включно 4 карб.
Доставка пакунків додому — 1 крб. (до 12 фунтів); пакунки понад 12 фунтів додому не доставляють; листи й листівки державних установ — по 10 коп.; кореспонденція в армію й з армії безкоштовна.
а) до 12 фунт. 1 карб. б) пакунки, що більше 12 фунт. до дому не доставляються.
Тарифи на телеграми: місцеві (в межах міста) — 10 коп. за слово; звичайні міжміські — 20 коп. за слово; термінові — 50 коп. за слово; загальна депеша — не менше 50 коп., термінові втричі.
а) для місцевих телеграм (в межах міста) 10 коп. за слово, б) для звичайних (обыкновенных) замісцевих телеграм 20 к. за слово; в) для негайних (срочних) телеграм 50 коп. за слово.
За телеграфний переказ грошей: поштова плата за поштовими переказами та телеграфна — 3 крб. за суми до 500 крб. і 4 крб. за суми понад 500 крб.; повідомлення про одержання телеграми оплачується як телеграма в 10 слів (2 крб. 50 коп.).
б) телеграфна плата в розмірі 3-х карб. за переводи на суму до 500 карб., і 4-х карб. за переводи на суму більш 500 карб.
Телефонна абонентська плата в мережах I категорії (Київ, Харків, Миколаїв, Катеринослав): для торговельних, громадських і урядових установ та загального користування — 500 крб. на рік, для приватних осіб — 250 крб.; II категорія: 300 і 175 крб.; III категорія: 200 і 100 крб.
Сітка І категорії з торговельних, громадських і правительственних інстітуцій і загального корист. 500 карб., з прив. осіб 250 карб.
Додаткові телефонні плати: додатковий апарат на одному дроті в різних будинках — 200 крб. (I кат.), 100 (II), 50 (III); в тому самому будинку — 50, 30, 20 крб.; встановлення або перенесення апарату в інший будинок — 60 крб.; додаткова трубка — 10 крб.; при встановленні за кожні 100 сажнів дроту — 10 крб.
34. За додатковий апарат на одному дроті в ріжних будинках береться: Сітка 1 категорії . 200 карб. Сітка 2 категорії . 100 карб.
Плата за пересилку газет і журналів береться у відсотках від передплатної ціни: щоденні видання тиражем до 30 000 — 10%, від 30 000 — 20%; видання 2 рази на тиждень — 16%, раз на тиждень — 14%, 2 рази на місяць — 12%, раз на місяць — 10%, не більше 6 разів на рік — 8%.
Не більш, як 1, або 2 рази в день, що мають тираж до 30000 платять-10%; від 30000 і більше платять—20%.
Поштовий тариф: бандеролі з діловими паперами — місцеві 10 коп. за кожні 30 грамів, міжміські 15 коп. за кожні 15 грамів; бандеролі зі зразками товарів — 10 коп. за кожні 15 грамів; цінні листи — місцеві 20 коп. за 15 грамів, міжміські 25 коп. за 15 грамів, страхування 25 коп. за листи вартістю до 25 крб., далі по 1 крб. за кожні 100 крб.
В) З зразками (образцами) товарів: Місцевих і замісцевих 10 коп. за кожних 15 грамів.
Телеграфний тариф: телеграма з перевіркою передачі — подвійна плата, термінова з перевіркою — учетверо; повідомлення про вручення телеграми — як за 10 слів (2 крб. 50 коп.); копія телеграми з кількома адресами — 1 крб. за кожні 100 слів; доставка посланцем тим, хто живе поза телеграфним пунктом — 50 коп. за версту; державні установи можуть подавати телеграми в кредит з 15 січня 1918 р.
За доставку посланцем телеграм тим адресатам, що не живуть в місцевости, де є телеграфна установа, треба платити 50 копійок за кожну версту.
Телефонний тариф: за установлення окремого індуктивного дзвінка — 25 крб.; квитки на кореспонденцію — річний білет 3 крб.; наложений платіж — додатково 25 коп., а при сумі понад 10 крб. — 1 крб. (за OCR частково нечітко).
За установлення окремого індуктівного дзвонка-25 карбованців
Генеральний секретаріат за підписами Винниченка й Порша звернувся до робітників Києва: роззброєння більшовиків не стосується політичних робітничих організацій, утисків не буде. Центральне бюро профспілок скликало всі фабрично-заводські комітети «у зв'язку з останніми подіями»; «Киевлянин» повідомляв про масові обшуки й арешти з раннього ранку, але не ясно, чи йдеться про Київ.
певність висока: Відозву наводять дві газети різних партій; звістка про масові обшуки — лише в одній газеті й непевна щодо місця (low).
Генеральний Секретаріат звернувся до робітників Києва з відозвою, запевняючи, що не допустить утисків робітничих організацій і що роззброєння більшовиків не стосується політичних робітничих організацій; відозву підписали голова Генерального Секретаріату В. Винниченко і генеральний секретар праці М. Порш.
Генеральний Секретаріат заявляє категорично і рішуче, що ніяких утисків над робітничими організаціями не допустить
Генеральний секретаріат за підписами В. Винниченка й М. Порша випустив відозву до робітництва з поясненням останніх київських подій — роззброєння більшовиків — і закликом до спокою та довіри до «своєї робітничої, соціалістичної влади».
Генеральним Секретаріатом за підписом т.т. Винниченка і Порша випущена відозва до робітництва з поясненням останніх київських подій роззброєння большевиків і т. ін. з закликом до спокою і довірря до своєї робітничої, соціалістичної влади…
Центральне бюро професійних спілок Києва скликало на 9 січня (ст. ст.) о 6-й вечора всі фабрично-заводські комітети (у повному складі) у зв'язку з останніми подіями в Києві; збори мали відбутися в кімнаті бюро на Думській площі, 2.
Центральне Бюро професійних спілок Київа скликає на сьогодня на 6 год. вечора на нараду всі фабрично-заводські комітети (в повнім числі). В звязку з останніми подіями в Києві. Збори відбудуться в кімнаті Ц. Бюро. Думська площа № 2.
9 (22) січня 1918 року з раннього ранку в місті проводилися масові обшуки й арешти, зокрема на околицях.
Массовые обыски и аресты. 9-го января. ... съ ранняго утра, въ городѣ ... обыски идутъ на окраинахъ
Начальник гарнізону Глібовський наказав офіцерам-українцям без посад з'явитися 22–23 січня до Українського самокатного полку на Бульварно-Кудрявській. Організаційний комітет студентського куреня припинив заняття в Українському народному університеті й записував студентів; формувався Український гайдамацький кіш (запис у Колегії Павла Галагана). Отаман Шинкар звільнив Вільне козацтво Києва від роботи на 7 днів зі збереженням платні; матроси Українського морського куреня застерігали від самочинних трусів, які чинили особи в матроській формі.
певність висока: Наказ Глібовського опубліковано в двох газетах протилежної позиції («Нова Рада» і «Киевлянин»); решту заходів подає по одному джерелу, але це офіційні оголошення.
Начальник Київського гарнізону отаман Глібовський 8 січня 1918 року наказав усім офіцерам-українцям, а також народженим в Україні й пов'язаним з нею, що не мали посади в Києві, з'явитися 9 і 10 січня з 7-ї ранку до вечора на Бульварно-Кудрявську, № 1 (український самокатний полк) у розпорядження отамана цього полку.
наказую 9-го й 10-го січня, з 7-ми годин ранку до вечера, явитися на Бульварно-Кудрявську вул. № 1 (український самокатний полк)
Наказом по гарнізону Києва всім офіцерам-українцям, а також народженим в Україні чи пов'язаним із нею, які не обіймали посад в управліннях і штабах у Києві, наказано 9 і 10 (22 і 23) січня 1918 року з 7-ї ранку до 5-ї вечора з'явитися на Бульварно-Кудрявську вулицю, 11, до Українського самокатного полку в розпорядження його отамана; наказ підписав начальник гарнізону корпусний отаман Глібовський.
всѣмъ офицерамъ-украинцамъ, а также родившимся на Украинѣ ... приказываю 9 и 10 января отъ 7 часовъ утра до 5 час. вечера явиться на Бульварно-Кудрявскую ул. № 11, — украинскій самокатный полкъ въ распоряженіе атамана этого полка.
Організаційний комітет студентського куреня оголосив: заняття в Українському народному університеті припиняються, студенти-українці вищих шкіл записуються до куреня; члени комітету чергують щодня з 10 до 6 вечора у вестибюлі Центральної Ради.
Заняття в україн. народ. університеті, згідно з резолюцією загальних зборів, по порозумінню з радою професорів, припиняються.
Студентів-українців усіх вищих шкіл Києва просили 9 січня 1918 року о 6-й вечора неодмінно прийти до 9-ї аудиторії Університету св. Володимира для обговорення дуже важливих справ у зв'язку з поточним моментом.
Студентів-українців усіх вищих шкіл прохають неодмінно прийти сьогодня в 6 годин веч. в 9-у аудиторію універс. св. Володимира
Оголошення: у Києві спішно формувався Український гайдамацький кіш (корпус) для боротьби з ворогами республіки; запис до коша вів бюро в приміщенні Військового генерального секретарства на Фундуклеївській вулиці, у Колегії Павла Галагана; до коша приймали того, хто підпишеться під «10 гайдамацькими заповідями».
Для спасення України од безладдя і рішучої боротьби з її ворогами спішно формується Український Гайдамацький Кіш (корпус) ... Бюро для запису до Коша в помешканні Військового Генерального Секретарства (вул. Фундуклеївська, Колегія Павла…
Обов'язковою постановою командувача військ Київського округу отамана Шинкаря все Вільне козацтво Києва звільнялося на 7 днів від роботи на фабриках, заводах, у майстернях та урядових і приватних установах зі збереженням платні; про невиконання ради Вільного козацтва мали негайно повідомляти командувача. Постанова набувала чинності з дня опублікування.
все вольное казачество г. Кіева подлежитъ освобожденію на 7 дней отъ работы на мѣстахъ ихъ службы: фабрикахъ, заводахъ, мастерскихъ ... съ сохраненіемъ каждымъ изъ вольныхъ казаковъ за это время полнаго своего жалованья.
Матроси Українського морського куреня у Києві звернулися до всіх військових організацій міста з відозвою: через безкарні безпідставні труси, які чинять матроси та переодягнені в матроську форму особи, вони просили вимагати посвідчення в «матросів», що творять свавілля; в кожного з матросів куреня є посвідчення (у тих, хто приїхав у відпустку, їх немає). Підписали отаман куреня Степанець і голова ради Гапонов.
Ми, матроси Українського Морського Куріня ... слідкуємо за всіма небажаними випадами і беззаконними трусами наших товаришів матросів, а також переодягнених в матроську одіж ... Просимо вас ... вимагати від них посвідчення, хто вони такі.
Циркуляр Шаповала № 17 і № 35: службовці державних установ, які вступлять до добровольчої Української армії або вільного козацтва, зберігають усі права мобілізованих урядовців (жалування, столові, квартирні гроші, пенсію) і посаду; зголошуватися треба до Секретарства пошт і телеграфів у Києві з посвідченнями.
працівники, які вступлять до добровільної армії, або до реєстрового вільного козацтва, будуть одержувати усі грошеві видачі по должності, яка буде за ними залишатись
До Києва надходили звістки, що більшовики захопили Полтаву, та перехоплене розпорядження Криленка рушити 5-м армійським корпусом через Коростень на Київ. У штабі полковника Капкана відбулися два екстрені засідання; виконком Всеукраїнської ради військових депутатів через пошкоджені телеграфні дроти й «безглузді чутки» просив частини надіслати делегатів для живого зв'язку.
певність низька: Одна газета; звістки про Полтаву й наміри Криленка подано як неофіційні, на рівні чуток.
До Києва надійшли відомості, що більшовики захопили Полтаву; під Полтавою українці втратили вбитими 8 і пораненими 42 особи.
В Київ поступили звістки, що большевики захопили Полтаву.
З перехопленого розпорядження Криленка стало відомо, що 5-й сибірський корпус мав захопити Рівне, Шепетівку й Коростень, а 5-й армійський корпус через Коростень рушити на Київ.
Перехоплено його розпорядження про те, що 5 сібірський корпус має захопити Ровно, Щепетівку і Коростень, а 5 армейський корпус рушити через Коростень на Київ.
У штабі командувача українським військом проти більшовиків полковника Капкана відбулися два екстрених засідання, на яких вироблено план дій; з обох боків було багато артилерії й кінноти, а газета писала про «загострення боротьби» й очікування генерального бою.
В штабі командуючого українським військом проти большевиків, полк. Капкана відбулись два екстренні засідання, на яких вироблено план. З обох боків багато артилерії і кінноти
Виконавчий комітет Всеукраїнської ради військових депутатів через пошкодження телеграфних проводів і «безглузді чутки», які розпускають безвідповідальні люди й які сіють неспокій на українському фронті, просив усі військові частини надіслати по двоє людей для живого зв'язку й точної інформації про події дня.
Виконавчий комітет Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, визнаючи, що через псування телеграфних проводів всі військові частини відірвані від центра подій і тому ті безглузді чутки, котрі розпускаються безвідповідальними людьми…
Міська управа на знак протесту проти насильства над Установчими зборами в Петрограді запропонувала того дня скасувати всі розваги й віддати театри під мітинги; за «Новою Радою», у театрах замість вистав відбулися мітинги, на які прийшло мало людей. Відбулося засідання міської думи, що ухвалило постанову у зв'язку з розгоном зборів; «Робітнича газета» вшанувала річницю «Кривавої неділі» 1905 року.
певність середня: Заклик управи та звістка про мітинги — у двох газетах різної позиції, але обидва тексти пошкоджені, а зміст думської постанови не прочитано.
Київська міська управа на знак протесту проти насильства над Установчими зборами в Петрограді, де загинули деякі народні обранці, запропонувала 9 (22) січня 1918 року скасувати в Києві всі розваги, вистави, театри й кінематографи, а власників театрів і кінематографів просила надати того дня свої приміщення для мітингів на захист Всеросійських Установчих зборів.
Городская управа обращается съ предложеніемъ завтра 9 января отмѣнить всѣ увеселенія, зрѣлища, театры и кинематографы въ знакъ общегражданскаго протеста ... предоставить 9 января свои помѣщенія подъ митинги въ защиту Учредительнаго…
Позавчора в усіх (ймовірно, російських) театрах Києва замість вистав відбулися мітинги, на які прийшло мало людей.
Мітинги. Позавчора в усіх ... театрах замісць спектаклів ... мало люду
9 (22) січня 1918 року відбулося засідання Київської міської думи за участю представників фракцій; дума ухвалила постанову у зв'язку з розгоном Установчих зборів.
Городская дума. Вчера состоялось ... представителей ряда фракцій ... Въ заключеніе дума постановила
9 січня (ст. ст.) газета вшанувала річницю «Кривавої неділі» 1905 року й закликала робітників, селян і військо в цей день пам'ятати жертви царизму.
Хай сьогодні, 9 січня тіні жертв 1905 року збудять ненависть до царизму, серед робітництва селянства і війська!
У Києві й на Київщині тривав останній день виборів: дільничні комісії працювали лише до 2-ї години дня; «Робітнича газета» агітувала за список УСДРП. З Південно-Західного фронту надходили часткові результати, де переважав другий (есерівський) список.
певність висока: Дві сучасні газети протилежної позиції підтверджують, що це останній день виборів; Шкільник подає дати з плутаниною стилів.
9 (22) січня 1918 року був останнім днем виборів до Українських Установчих зборів у Києві; дільничні виборчі комісії засідали лише до 2-ї години дня, після чого голосування закінчувалося.
Сегодня послѣдній день выборовъ въ Украинское Учредительное Собраніе. Участковыя избирательныя комиссіи будутъ засѣдать только до 2 час. дня. Въ 2 часа дня выборы заканчиваются.
9 (22) січня 1918 року був останній день виборів до Українських установчих зборів по Київщині; «Робітнича газета» закликала голосувати за список УСДРП №20.
Сьогодні по Київщині останній день виборів до Укр. Уст. Зборів. Товариші, виконуйте свій громадянський обов'язок, голосуйте за список У.С.-Д.Р.П. № 20.
Вибори до Установчих зборів на південно-західному фронті: за даними по 9 січня (ст. ст.) надійшли відомості від 14 дільничних комісій із 5567 виборцями; дійсних голосів 2843 (за перший список 332, за другий 2446, за третій 65), недійсних 77, сумнівних 80.
По девяте січня включно надійшло діловодство чотирнадцяти участкових комісій з 5567 виборцями, дійсних голосів подано за перший список-332, за другій -2446, за третій -65, всього -2843, визнано недійсними-77, сумнівними 80.
Вибори до Українських Установчих Зборів було призначено на 9 січня 1918 року, а скликання — на 22 січня 1918 року; збори в призначений час не зібралися через наступ радянських військ.
речинець яких визначив Третій Універсал Ц. Р. на 9 січня 1918 р. та зібрання їх на 22 січня 1918 р.
Генеральний контролер Золотарьов (представник Бунду) пішов у відставку через принципові розбіжності з Генеральним секретаріатом. Мирну конференцію в Бресті перервали, частину української делегації викликали до Києва по остаточні директиви. Генеральний секретаріат ухвалив законопроєкт про скасування посад директорів та інспекторів народних шкіл; секретарства фінансів, земельних справ, пошт і харчових справ видали низку кадрових і технічних розпоряджень.
певність висока: Відставку Золотарьова й виклик делегації підтверджують по дві газети різних партій; розпорядження відомств — з офіційного вісника, хоча частина з них датована пізніше й прив'язана до дня лише за публікацією.
Представник «Бунду» в Генеральному Секретаріаті Золотарьов подав у відставку з принципових мотивів.
Представник „Бунда" в Генеральному Секретаріаті д. Золотарьов подає в одставку.
Генеральний контролер Золотарьов подав у відставку через розбіжності із Генеральним секретаріатом у засадничих поглядах.
Ген. контрольор Золотарьов пішов в одставку, розходячись з Ген. Секретаріатом в засадничих поглядах.
Мирну конференцію в Бресті перервано до 20 січня; українська делегація виїжджала до Києва по остаточні вказівки щодо подальших дій.
З Берестя повідомляють, що заняття мирної конференції перервані до 20 січня, українська делегація виїздить до Київа для одібрання остаточних вказівок і припоручень що до дальшого свого поступовання.
Генеральне секретарство міжнародних справ викликало частину членів мирної делегації Української Народної Республіки з Брест-Литовська до Києва для остаточних директив щодо укладення миру; делегація мала виїхати з Бреста 6 (19) січня.
Генеральное секретарство международныхъ дѣлъ вызвало часть членовъ мирной делегаціи Украинской народной республики изъ Бреста въ Кіевъ для дачи имъ ясныхъ и окончательныхъ директивъ
На засіданні Генерального Секретаріату 9 січня (ст. ст.) ухвалено два законопроєкти: про скасування посад директорів та інспекторів народних шкіл і ще один, щодо передачі справ з відомства Генерального секретаріату фінансів до секретаріату освіти.
На засіданню Генерального Секретаріату 9-го січня ухвалено 2 законопроекти: 1) про скасування посад директорів і інспекторів народніх шкіл
Накази генерального секретаря фінансів (т. в. о. В. Мазуренко) від 9 січня 1918 р. (22 січня н. ст.): податний інспектор Вінницького повіту А. Длужевський звільнений з 2 січня, тимчасово обов'язки покладено на М. Селегинського; інспектори Бердянського та Ніжинського повітів переміщаються; член Канівської повітової земської управи А. Ленський призначений діловодом Департаменту простих податків.
Член Канівської Повітової Земської Управи А. М. Ленський призначаеться з 9 січня 1918 на посаду діловода при Департаменті Простих Налогів.
Накази Генерального Секретаря Фінансів (в. о. В. Мазуренко) від 9 січня 1918 року, № 3–6: податних інспекторів Борзнянського повіту І. І. Хандажинського та Ніжинського повіту барона Ф. Ф. Коскуля переміщено один на місце другого; старшого помічника податного інспектора Грайворонського повіту Івана Корсакевича звільнено; члена Канівської повітової земської управи А. М. Лепського призначено діловодом Департаменту простих податків; наказом від 13 січня № 13 податного інспектора Хандажинського відряджено до Департаменту Загальної Канцелярії для тимчасового виконання обов'язків віце-директора.
Податні Інспектори: Борзенського повіту-І. І. Хандажинський і Ніженського-барон Ф. Ф. Коскуль, згідно з їх проханнями, переміщаються один на місце другого з 4-го січня 1918 року.
Генеральний секретар земельних справ Б. Зарудний (9 січня 1918, № 113; 22 січня н. ст.) наказав усім підвідомчим установам обов'язково передплачувати урядову газету «Вістник Генерального Секретаріяту» (Київ, Хрещатик, 38), посилаючись на лист Прес-Бюро від 29 грудня 1917 р. № 154.
доручає всім цому підлягаючим інстітуціям і установам обовязково передплачувати газету „Вістник Генерального Секретаріяту". Адреса цієї газети: ... Київ, Хрещатик 38.
Відозва генерального секретаря пошт і телеграфів М. Шаповала до установ пошти, телеграфу й телефону Київщини, Чернігівщини, Волині, Поділля, Херсонщини, Полтавщини, Харківщини, Курщини, Воронежчини: якийсь Мартьянов, що оголосив себе «народним секретарем пошт і телеграфів на Україні», усунув у Харкові начальника округи; працівників закликають не передавати шкідливих для уряду телеграм і, коли большевики силою займуть установи, припинити роботу та роз'єднати проводи; кінець відозви закликає вступати зі зброєю до добровольчих революційних полків.
Якийсь Мартьянів, що самочинно обявив себе Народнім Секретарем Почт і Телеграфів на Україні усунув в Харкові Начальника Округи
Пояснення генерального секретаря пошт і телеграфів М. Шаповала (№ 875): призначення, звільнення й переміщення класних співробітників пошти й телеграфу, їхні оклади й робочий час належать лише Генеральному Секретарству; професійні організації можуть рекомендувати кандидатів, а комісарів призначає секретар; місцеві організації мають зноситися з секретарством лише через Головну раду Спілки пошто-телеграфістів.
Тільки Генеральне Секретарство має право назначити, увільняти і переміщати клясних співробітників, установлювати ім платню, час праці
Розпорядження Шаповала № 905: припинити розсилання по установах України поштово-телеграфного журналу як органу, що на Україні не має офіційного значення; № 906: усі замовлення друкованої продукції (книжки, бланки, картки, ярлики) друкувати обов'язково українською, а проєкти нових бланків подати до 15 січня.
Приписую припинити розсилку по установам на Україні почтово-телєграфного журнала, яко органа, котрий на Україні не має офіціяльного значіння.
Циркуляр Шаповала начальникам округ Києва, Катеринослава, Кишинева, Одеси, Ростова, Харкова: на бланках доповідей замість «Временное Правительство», «Министерство Почт и Телеграфов» мають бути написи «У. Н. Р. Генеральне Секретарство Почт і Телеграфів на Україні»; скарги на затримування українських часописів, що не доходять передплатникам.
на них було написано У. Н. Р. Генеральне Секретарство Почт і Телеграфів на Україні.
Циркуляр Шаповала № 939: наказано негайно розпорядитися по всіх установах України, щоб українські газети й журнали пересилались без затримування, бо надходять скарги, що передплатники їх не одержують (можливо, через старі циркуляри про затримування української літератури).
приписую негайно дати розпорядження по всіх установах Україні, щоб українські газети та журнали пересилались і передавались по адресам без затримування.
Оголошення: Генеральний секретар пошт і телеграфів (№ 12, російською) повідомляє, що на пошто-телеграфних установах України є вакансії чиновників, механіків, наглядачів і поштарів; охочі з-поза України подають прохання з відомостями про службу й відгуками українських організацій із зазначенням губерній, де хочуть служити.
лица желающія перейти на службу на територію Украинской Республики приглашаются подавать мнЕ соотвЁтствующія прошенія, сь приложеніемь свёдёній о прохожденій службы
Оповіщення секретарства продовольчих справ: через те, що жоден український чи російський завод сільськогосподарських машин не почав роботи і не одержав палива й металу, секретарство організувало «Український комітет по с.-г. машинопостачанню»; продовольчі управи мають зробити перепис машин на складах, відпускати їх лише за адресою комітету, Товариства західних земств і Українського Народного Банку та не вивозити за межі України без дозволу комітету.
Земельне Секретарство ... організувало „Український Комітет по с.-г. машинопостачанню" ... Одпуск машин зі складів дозволяти без всяких перешкод, коли грузяться в адрес Комітету
Постанова секретарства продовольчих справ: продовольчі органи при складанні кошторисів мають керуватися циркулярами колишнього Міністерства продовольства (циркуляр міністра земельних справ від 19/1 № 7589 і циркуляр Особливого організаційного відділу від 27/Х № 3098) і якнайшвидше надіслати до секретарства дані про видатки й залишки; аванси без кошторисів видаватимуть лише у виняткових випадках.
Аванси без представлення сміт і до їх затвердження, будуть відкриватись тілько в виключних випадках
Призначення Генеральним Секретаріятом товаришів (заступників) генеральних секретарів у вересні–грудні 1917 р.: І. Красковський і О. Карпінський (внутрішні справи), Л. Абрамович, К. Мацієвич і Б. Мартос (земельні справи), П. Холодний (освіта), Л. Міхайлов (праця), В. Мазуренко та І. Ганіцький (торг і промисловість), підполковник О. Жуковський (військові справи), В. Рудницький (польські справи), Є. Соковиц і Г. Сидоренко (шляхи), І. Хургін (єврейські справи), І. Штефан і І. Шимонович (пошта й телеграф), А. Терниченко й В. Сьомушкін (земельні справи).
Генеральний Секретаріят ухвалив: Івана Гнатовича Красковського призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря внутрішніх справ.
Оприлюднено правила за наказом Київської військової округи № 1759: в'їзд до Києва лише за посвідченнями, право проживання мали корінні мешканці, службовці й особи вільних професій, решта мусила виїхати за 14 днів; на станціях і шосе навколо міста (Бориспіль, Васильків, Фастів, Святошин, Бровари, Гостомель) виставляли застави, які перевіряли документи в потягах. Порушникам-господарям готелів загрожував штраф до 3000 крб.
певність висока: Офіційний текст у «Вістнику» збігається з публікацією в «Киевлянине»; сам наказ датовано груднем 1917 р., до дня його прив'язано датою публікації.
Доповненням № 2 до наказу Київського військового округу № 1759 запроваджено особливі команди з військових і цивільних осіб для перевірки документів на право в'їзду до Києва залізницями і ґрунтовими шляхами; застави виставлено, зокрема, на станціях Бориспіль і Городище, Васильків і Фастів, Святошин і Коростень, у Броварах і Козельці, на Київсько-Чернігівському й Київсько-Житомирському шосе, біля Гостомеля на ґрунтовій дорозі до Овруча та у Василькові на дорозі до Білої Церкви.
учреждаются особыя команды военной силы для контроля документовъ на право въѣзда въ г. Кіевъ по желѣзнымъ и грунтовымъ дорогамъ лицъ, какъ военнаго званія, такъ и гражданскихъ. Заставы выставляются
Наказ по Київській військовій окрузі «на театрі військових подій» (підписали командувач військ округи отаман Шинкар і отаман штабу округи Греків): через політичну ситуацію й продовольчі труднощі вʼїзд до Києва заборонено до закінчення війни без особистого посвідчення; право перебування в місті мають корінні мешканці Києва і 25-верстної смуги навколо, ті, хто мешкав у Києві до 1 січня 1915 р. з родинами, державні й громадські службовці та особи вільних професій (лікарі, адвокати), всі інші мають виїхати протягом 14 днів.
З огляду на загальне політичне положення і продовольчі труднощі проживання в м. Київі всіх не вказаних в нижчеуказаних правилах безумовно заборонено на весь час війни, а також на цей час заборонено візд в м. Київ особам немаючим особистих…
Згідно з наказом по Київській окрузі, посвідчення на право в'їзду до Києва видають губернські та повітові комісари на підставі припису начальства (відрядження, поклик центральної влади); іншим особам дозвіл дається лише в разі дійсної потреби на строк не більше 14 днів і на власну відповідальність комісарів; Секретарство шляхів має заборонити продаж квитків до Києва без пред'явлення посвідчення на право в'їзду.
Секретарством Шляхів робиться розпорядження про заборону продавати на станціях залізниць в межах Української Республіки квитки в м. Київ без предʼявлення пасажирами належних документів
Наказ по Київській окрузі: жоден готель чи власник мебльованих кімнат не має права допустити перебування в місті осіб без належного дозволу на в'їзд; винних господарів готелів, мебльованих кімнат і домові комітети карають ув'язненням у в'язниці або фортеці до 3 місяців чи грошовим штрафом до 3000 карб. і виселенням за межі України (п. 8 ст. 415 Положення про польове управління військ).
будуть каратися заключенням в тюрьму або в фортецю до трьох місяців або грошовим штрафом до 3000 карбованців ... і крім того виселятися за межі України.
Правила в'їзду військових до Києва (додаток № 1 до наказу по Київській військовій окрузі № 1759): в'їзд заборонено, окрім службових відряджень, відряджень делегатів військових рад і короткострокових відпусток; делегатів військових рад і на з'їзди допускають лише за особливих підстав; відпустка дає право в'їзду лише тим, чиї родини живуть у Києві.
Візд військовим у Київ забороняється, за винятком таких нагод: відряження в службових справах, відряження делегатів по справах військових рад (комітетів) і увільнення в короткострокові одпуски.
Військових, що прибудуть до Києва без належних посвідчень (відпускний квиток або припис), затримують і передають у розпорядження коменданта Києва; перевірку документів при в'їзді виконують спеціальні застави на станціях; ті, хто не пред'явить документів, мусять залишити потяг; військові, що мешкають у Києві й не підпадають під правила, повинні негайно виїхати.
Усі військові, що прибудуть у Київ без належних посвідчень (одпускний білет або припис) затримуються й передаються в розпорядження коменданта м. Київа для притягнення до законної відповідальности.
Додаток № 2 до наказу по Київській військовій окрузі: для перевірки документів на право в'їзду до Києва виставляють застави на станціях Броварі та Ніжин (Московсько-Київсько-Воронезька залізниця), Бориспіль і Городище (Київсько-Полтавська), Васильків і Фастів (Південно-Західна), на Київсько-Чернігівському шосе (Броварі, Ковелець), на ґрунтовій дорозі Київ–Овруч (Гостомель, с. Шибене), на Київсько-Житомирському шосе (Святошино, с. Ситяки) та у Василькові на ґрунтовій дорозі Київ–Біла Церква.
Застави ці виставляються: а) На станції Броварі і Ніжин М. К. В. залізниці. б) На станції Борисполь і Городище К. П. залізниці.
Обов'язки застав на підступах до Києва: пильна перевірка документів у пасажирів кожного пасажирського потяга; при перевірці зовнішні двері вагонів замикають і ставлять по козаку на кожній площадці; особи без права в'їзду мусять залишити потяг і повернутися назад, інакше їх затримують у спеціальному приміщенні при заставі й повідомляють штаб округи; офіцер, що перевіряє, має посвідчення штабу округи.
При повірці на потягах по остановці потяга, всі зовнішні двері вагонів негайно запіраються і на кожній площадці до скінчення повірки в кожному вагоні становиться по козаку.
Церковний собор продовжив обирати президію (товариші голови від єпископату, духовенства й мирян). Тим часом представник бельгійських акціонерів Бетт листом від 22 січня запропонував з 29 січня зупинити збитковий трамвайний рух, бо умови викупу міста не прийняли.
певність середня: Кожну звістку подає по одному джерелу: звіт про собор — «Киевлянин», лист Бетта — стаття Потапова за «Киевскими городскими известиями».
9 (22) січня 1918 року Всеукраїнський церковний собор продовжив формувати президію; були присутні митрополити Володимир, Антоній і Платон та архієреї Назарій, Никодим, Димитрій, Феодор, Пахомій, Агапіт. Товаришами голови обрали від єпископату Димитрія і Пахомія, від священиків прот. К. Бапралова і свящ. А. Марічева, від мирян пп. Міщенка і Мировича.
9 января продолжалось конструированіе президіума собора ... Избраны были отъ епископата Димитрій и Пахомій, отъ священниковъ прот. К. Бапраловъ и свящ. А. Маричевъ, отъ мірянъ гг. Мищенко и Мировичъ.
Листом від 9 січня 1918 р. (ст. ст.) Бетт повідомив Бродського, що бельгійські акціонери (власники 2/3 акцій) вважають умови викупу за актом 21 листопада неприйнятними, і запропонував з 16 січня 1918 р. (ст. ст. = 29 січ. н. ст.) зупинити трамвайний рух як збитковий.
Бетт пропонував із 16 січня 1918 р. зупинити трамвайний рух, оскільки вважав експлуатацію трамваю збитковою
У ніч проти 22 січня на Андріївському узвозі навпроти скверу знайшли трьох убитих: це були грабіжники з банди з п'яти осіб, у яких стріляли під час нападу. К. Щегловитов попереджав про шахрая, що від його імені збирав гроші.
певність середня: Одна газета, текст частково пошкоджений.
У ніч на 9 (22) січня 1918 року на Андріївському узвозі навпроти скверу знайшли трьох невідомих убитих; ними виявилися грабіжники, які тієї ж ночі напали на когось і в яких стріляли; з п'яти нападників двом удалося втекти.
Въ ночь на 9 января на Андреевскомъ спускѣ, противъ сквера, ... три неизвѣстныхъ. ... убитые — разбойники, напавшіе въ ту же ночь ... всего напало 5 разбойниковъ, изъ которыхъ 2 успѣли скрыться.
Костянтин Іванович Щегловитов заявив у газеті, що в місті з'явився суб'єкт, який називає себе його ім'ям, збирає гроші на якусь організацію і чинить неблаговидні вчинки; Щегловитов наголосив, що жодних зборів не веде і з цією людиною нічого спільного не має.
въ городѣ появился субъектъ, называющій себя моимъ именемъ, собирающій деньги на какую то организацію и совершающій рядъ неблаговидныхъ поступковъ. Настоящимъ заявляю, что ничего общаго съ нимъ не имѣю
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Винниченко, «Відродження нації», ч. II (книга або мемуар) · У Київі. 9 (22) січня 1918 р. · 01-0069
Підписано: «У Київі. 9 (22) січня 1918 р.»
Українська Центральна Рада. У Київі. 9 (22) січня 1918 р.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · розпочалося 22. січня і скінчилося вночі 25. січня · 01-0238
Засідання Малої Ради почалося 22 січня й тривало до ночі 25 січня, Універсал проголошено наприкінці
Від 5. год. веч. 23. січня засідання йшло вже разом з неукраїнськими фракціями і відбувалося при закритих дверях аж до моменту проголошення IV. Універсалу.
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · 9 (22) січня 1918 р. · 01-0287
Проголошено 9 (22) січня, але, за уточненням автора, фактично прийнято 11 (24) січня
Коли через два місяці, 9 (22) січня 1918 р. Рада проголосила, у Четвертому Універсалі, політичну незалежність нової держави, одночасно з цим проголошенням був ухвалений одностайно закон про національну автономію
«За державність», зб. 1 (Гаврилюк, Кедровський та ін.) (книга або мемуар) · 22 січня 1918 року пізно вночі · 01-0086
Остаточно ухвалено «пізно вночі 22 січня»
22 січня 1918 року пізно вночі цей, великого значення акт прийняла Центральна Рада.
Оцінка аналізу. Ймовірніше, 22 січня — офіційна дата документа, а ухвалили його в ніч з 24 на 25 січня: так свідчать опис за сучасною «Народною волею» та член Малої Ради Гольдельман. Мемуар Гаврилюка писано через десять років, і хронологія в ньому стиснута.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 9 січня · 01-0935
Закон одноголосно ухвалено на засіданні Центральної Ради 9 січня після постатейного читання
Далі після постатейного читання і детального обмірковання з деякими поправками одноголосно під гучні оплески всіх присутніх був принятий закон про національно-персональну автономію
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 9 січня · 01-0978
Універсал посилається на «закон 9 січня» як на вже ухвалений
всі нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9 січня. ... всякого, хто закликатиме до повстання проти Самостійної Української Народньої Республіки ... карати, як за…
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · 9 (22) січня 1918 р. · 01-0287
Закон ухвалено «одночасно» з проголошенням незалежності в IV Універсалі
Коли через два місяці, 9 (22) січня 1918 р. Рада проголосила, у Четвертому Універсалі, політичну незалежність нової держави, одночасно з цим проголошенням був ухвалений одностайно закон про національну автономію
Оцінка аналізу. Сучасні газети й сам текст Універсалу свідчать, що закон ухвалили 9 (22) січня окремо й раніше за фактичне ухвалення Універсалу. «Одночасно» в Гольдельмана — узагальнення через спільну дату.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · на 9 січня 1918 р. та зібрання їх на 22 січня 1918 р. · 01-0188
Вибори призначено на 9 січня, а скликання — на 22 січня 1918 р.
речинець яких визначив Третій Універсал Ц. Р. на 9 січня 1918 р. та зібрання їх на 22 січня 1918 р.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Сегодня послѣдній день выборовъ · 01-1364
9 (22) січня — останній день виборів у Києві
Сегодня послѣдній день выборовъ въ Украинское Учредительное Собраніе. Участковыя избирательныя комиссіи будутъ засѣдать только до 2 час. дня. Въ 2 часа дня выборы заканчиваются.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вівторок 9 січня 1918 · 01-0877
9 (22) січня — останній день виборів по Київщині
Сьогодні по Київщині останній день виборів до Укр. Уст. Зборів. Товариші, виконуйте свій громадянський обов'язок, голосуйте за список У.С.-Д.Р.П. № 20.
Оцінка аналізу. Різниця рівно 13 днів: Шкільник, найпевніше, змішав старий і новий стилі одного дня. Сучасні газети одностайні: 22 січня н. ст. закінчувалися вибори, а не збиралися збори.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · завтра 9 января · 01-1359
Міська управа закликала скасувати всі розваги, театри й кінематографи
Городская управа обращается съ предложеніемъ завтра 9 января отмѣнить всѣ увеселенія, зрѣлища, театры и кинематографы въ знакъ общегражданскаго протеста ... предоставить 9 января свои помѣщенія подъ митинги въ защиту…
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 01-0506
У театрах замість вистав відбулися мітинги, людей було мало
Мітинги. Позавчора в усіх ... театрах замісць спектаклів ... мало люду
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Во вторникъ, 9 января · 01-1335
Цирк Кіссо анонсував на вівторок 9 січня велику виставу
Во вторникъ, 9 января, большое интересное представленіе ... Летающіе люди. Воздушные акробаты ... Санъ-Фанъ. Нач. въ 8¼ ч. веч.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Вторникъ, 9-го января 1918 г. · 01-1317
Великий театр мініатюр анонсував три сеанси «сьогодні»
Большой т. Миніатюръ. Сегодня 3 сеанса начало 6½ ч., 8 и 9½ ч. ... бенефисъ ... ПАВЛА ТРОИЦКАГО
Оцінка аналізу. Рекламу, ймовірно, здали до друку раніше, ніж з'явився заклик управи. Пізніша замітка «Нової Ради» свідчить, що принаймні частина театрів віддала зали під мітинги; чи працювали цирк і кіно, не встановлено.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 9-го й 10-го січня · 01-0485
Бульварно-Кудрявська, № 1, з 7-ї ранку до вечора
наказую 9-го й 10-го січня, з 7-ми годин ранку до вечера, явитися на Бульварно-Кудрявську вул. № 1 (український самокатний полк)
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · 9 и 10 января отъ 7 часовъ утра до 5 час. вечера · 01-1362
Бульварно-Кудрявська, № 11, з 7-ї ранку до 5-ї вечора
всѣмъ офицерамъ-украинцамъ, а также родившимся на Украинѣ ... приказываю 9 и 10 января отъ 7 часовъ утра до 5 час. вечера явиться на Бульварно-Кудрявскую ул. № 11, — украинскій самокатный полкъ въ распоряженіе атамана…
Оцінка аналізу. Той самий наказ Глібовського; розбіжність у номері будинку й годинах — друкарська помилка або вада OCR в одній з газет. Не вирішується.
Цитата дня
до семинарії приймають осіб обох полів без ріжниці націй і віросповідань ... Київ, Лукіянівка, Богоутівська вул., № 2. Прохання приймають до 15-го січня ц. р.Оголошення: Київська міська учительська семінарія (з викладанням російською мовою) з 1 січня 1918 року працювала з підготовчим і 1-м класом (а за наявності комплекту — і 2-м); приймала осіб обох статей без різниці національності й віросповідання; прохання — до 15 січня на адресу: Лук'янівка, Богоутівська вул., № 2.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 · 01-0474
Ціна дня
місцева телеграма (в межах міста), слово
10 коп за слово
УНР, пошта й телеграф (тарифи з 31 січня 1918) · «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 · 01-1752
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Нова Рада» | 5,5 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 20 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| плата за розмін тисячного білета | 100 крббілет 1000 крб | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
| облігація позики свободи (номінал 1000) | 850 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
| курси з дошкільного виховання (2,5 місяці) | 75 крбкурс | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
| попередній внесок за передплату «Літературно-наукового вістника» на 1918 рік | 10 крбвнесок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 |
| книжка Джека Лондона «Поганець» (вид. «Книгозбірня») | 75 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 |
| передплата журналу «Будяк» | 2,35 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 |
| передплата журналу «Будяк» | 7 крб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 |
| передплата сатирично-гумористичного двотижневика | 5 крбрік (тимчасово) | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 |
| «Робітнича газета», окреме число | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 1 |
| зміна адреси передплати | 80 копраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 1 |
| «Російсько-український словник термінів фізики та хемії» | 65 коппримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 4 |
| передплата газети «Народна воля» | 6 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 4 |
| передплата місячника «Шлях» | 20 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №223, с. 4 |
| окремий номер газети «Киевлянин» на залізничних станціях | 27 копштука | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| передплата газети «Киевлянин» на 2 місяці | 12 руб2 місяці | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| зміна адреси передплатника (з міської на іногородню) | 50 копразово | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| рядок оголошення перед текстом у «Киевлянине» | 1,2 рубрядок | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| рядок оголошення після тексту в «Киевлянине» | 70 копрядок | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| місячна передплата журналу «Малая Русь» без доставки | 2 рубмісяць | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №6, с. 1 |
| продаж нерухомості (нотаріальна угода) | 100 рубдвір | «Державний вістник» (Київ, 1918), №39, с. 4 |
| двір на Преображенській, 50 в Одесі | 471 000 рубдвір | «Державний вістник» (Київ, 1918), №49, с. 7 |
| штраф за порушення правил в'їзду до Києва (господарям готелів, домкомам) | 3 000 крбштраф (максимум) | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №3, с. 1 |
| поштова бандероль з друками місцева | 5 коп30 грамів | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| поштова листівка (картка), місцева і міжміська | 10 копкартка | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| простий закритий лист у межах міста | 20 коп15 грамів | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| плата за рекомендацію (заказ) листа | 25 копвідправлення | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| поштовий переказ до 25 крб. | 25 коппереказ | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| абонентська поштова скринька у Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі | 25 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| повідомлення про одержання посилки | 40 копповідомлення | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
| посилка (пакунок) без оголошеної ціни в межах України, до 7 фунтів | 2 крбпосилка | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| доставка пакунка додому, до 12 фунтів | 1 крбпакунок | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| телеграфний переказ грошей, телеграфна плата за суму до 500 крб. | 3 крбпереказ | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| телефонний абонемент у Києві, Харкові, Миколаєві й Катеринославі (І категорія): установи | 500 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| додатковий телефонний апарат на одному дроті в різних будинках (I категорія) | 200 крбапарат | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| пересилка періодичних видань, частка від передплатної ціни для щоденних тиражем до 30 000 | 10 %від передплатної ціни | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 4 |
| бандероль із діловими паперами, місцева | 10 коп30 г | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №9, с. 3 |
Оголошення дня
ШУКАЮТЬ машиністок добре знайомих з українською мовою. Звертатись Інститутська 18-47.Оголошення: шукають машиністок, добре знайомих з українською мовою; звертатися на Інститутську, 18-47.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №5, с. 4 · 01-0468
Афіша й культура
Грошовий обіг був хаотичний: ходили «миколаївки», «керенки» й нові «українки», за чутками «керенки» цінувалися на 20% нижче за номінал, за розмін тисячної купюри брали до 100 крб., облігації позики свободи йшли по 850 крб. (01-0436, 01-0437, 01-0438, 01-0439). Газета коштувала 20 коп. у Києві й 25–27 коп. на вокзалах, передплата — 5–6 крб. на місяць (01-0429, 01-0430, 01-1324, 01-0875, 01-1325); пошта припинила приймати посилки за межі України через розлад залізниць (01-0471). Попри все, Кошиць із хором на 150 осіб давав концерт колядок у Купецькому зібранні, працювали театри, кінематографи «Експрес» і «Корсо», кабаре «Аполло», а салон мод Сухаренко оголосив розпродаж зі знижкою до 40% (01-0396, 01-0734, 01-0433, 01-1314, 01-1315, 01-1336, 01-1319).
Газета надрукувала IV Універсал Української Центральної Ради, датований у Києві 9 січня 1918 року: Українська Народна Республіка проголошується самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу; влада переходить до Ради Народних Міністрів.
22 січня 1918 р. (н. ст.) датовано IV Універсал Української Центральної Ради, яким Українська Народна Республіка проголошена самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу.
Від нині Українська Народня Республіка стає самостійною ні від кого незалежною вільною суверенною державою Українського Народу
Політична промова В. Андрієвського на урочистій академії в таборі інтернованих вояків армії УНР у Каліші 22 січня 1928 р.; полемічний, різко антиросійський і антигетьманський текст, майже без конкретики про Київ. Універсал датований 9 (22) січня 1918 р.; автор вживає нову дату 22 січня як річницю.
22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Четвертий Універсал, що проголосив Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».
"On this day the Ukrainian People's Republic becomes independent, dependent upon no one, a free sovereign state of the Ukrainian people."
Автор датує події за новим стилем. За старим стилем — 9 січня.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Текст Універсалу в OCR сильно пошкоджений; цитату зібрано з фрагментів на с. 1–2.
Центральна Рада в Універсалі від 9 січня (ст. ст.) проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу; її виконавчий орган отримав назву Ради Народних Міністрів.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою Українського народу.
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
Збори Всеукраїнської спілки лікарів призначено на вівторок 9 січня (ст. ст.) о 8 годині вечора в Українському клубі на Великій Володимирській, 42; порядок: доповідь д-ра Равича про випадок важкої загальної пароксизмальної асфіксії, справа доповідей на медико-санітарну сесію, реформа Київської військової фельдшерської школи.
Оголошення: у вівторок, 9 січня (ст. ст.), о 8-й вечора в Українському клубі (Велика Володимирська, 42) — збори Всеукраїнської спілки лікарів: доповідь д-ра Равича про випадок загальної пароксизмальної асфіксії, доповіді на медико-санітарну крайову сесію, інформація про реформу Київської військової фельдшерської школи.
Всеукраїнська Спілка Лікарів. У вівторок 9 січня, о 8 год. вечора в помешканні Українського Клубу, В. Володимирська 42, відбудуться збори Спілки.
Всеукраїнська спілка лікарів 9 січня 1918 року о 8-й вечора проводила збори в приміщенні Українського клубу (Велика Володимирська, 42): доповідь д-ра Равича про випадок пароксизмальної асфіксії, доповіді на медико-санітарну крайову сесію, реформа Київської військової фельдшерської школи.
у вівторок 9 січня, о 8 год. вечора в помешканні Українського Клюбу, В. Володимирська 42, відбудуться збори Спілки.
Всеукраїнська Спілка Лікарів. У вівторок, 9 січня, о 8 год. веч. в помешканні Укр. Клюбу, В. Володимирська 42, відбудуться збори Спілки.
9 січня ст. ст. = 22 січня нового стилю.
9 січня 1918 р. ст. ст. оголошено IV Універсал Центральної Ради: УНР проголошено самостійною, незалежною, суверенною державою. За цим настала кабінетна криза: замість кабінету Винниченка — есерівський кабінет Всеволода Голубовича.
9 січня 1918 р. було оголошено 4-ий Універсал Центральної Ради, який оповіщав, що „однині Українська Народня Республика стає самостійною
Дата за ст. ст.
22 січня 1918 року проголошено IV Універсал, що оголошував самостійність України; він вийшов уже в атмосфері війни й безладу.
На 1918 рік припадає і проголошення 22 січня 4-го Універсалу і перша українська евакуація Києва.
22 січня — дата за новим стилем, як прийнято в історіографії.
Вибори до Українських Установчих Зборів було призначено на 9 січня 1918 року, а скликання — на 22 січня 1918 року; збори в призначений час не зібралися через наступ радянських військ.
речинець яких визначив Третій Універсал Ц. Р. на 9 січня 1918 р. та зібрання їх на 22 січня 1918 р.
Дати подано так, як у джерелі; 9 січня в Третьому Універсалі — за старим стилем, тож тут змішування стилів можливе.
Одночасно з проголошенням незалежності в Четвертому універсалі Центральна Рада одностайно ухвалила закон про національно-персональну автономію для російської, єврейської та польської меншин.
Коли через два місяці, 9 (22) січня 1918 р. Рада проголосила, у Четвертому Універсалі, політичну незалежність нової держави, одночасно з цим проголошенням був ухвалений одностайно закон про національну автономію
Далі автор уточнює, що закон ухвалила Мала Рада, а Універсал фактично прийняли 11 (24) січня. Автор — Соломон Гольдельман, діяч «Поалей Ціон», член Малої Ради, згодом урядовець Директорії; праця написана в 1960 р. в Єрусалимі (видання НТШ, Мюнхен, 1967) і спирається на мемуари Зільберфарба, Ревуцького та звіт Національного секретаріату.
Представник «Бунду» в Генеральному Секретаріаті Золотарьов подав у відставку з принципових мотивів.
Представник „Бунда" в Генеральному Секретаріаті д. Золотарьов подає в одставку.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Студентів-українців усіх вищих шкіл Києва просили 9 січня 1918 року о 6-й вечора неодмінно прийти до 9-ї аудиторії Університету св. Володимира для обговорення дуже важливих справ у зв'язку з поточним моментом.
Студентів-українців усіх вищих шкіл прохають неодмінно прийти сьогодня в 6 годин веч. в 9-у аудиторію універс. св. Володимира
9 січня (ст. ст.) газета вшанувала річницю «Кривавої неділі» 1905 року й закликала робітників, селян і військо в цей день пам'ятати жертви царизму.
Хай сьогодні, 9 січня тіні жертв 1905 року збудять ненависть до царизму, серед робітництва селянства і війська!
Передовиця до річниці 9 січня 1905 року.
Генеральний контролер Золотарьов подав у відставку через розбіжності із Генеральним секретаріатом у засадничих поглядах.
Ген. контрольор Золотарьов пішов в одставку, розходячись з Ген. Секретаріатом в засадничих поглядах.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Мирну конференцію в Бресті перервано до 20 січня; українська делегація виїжджала до Києва по остаточні вказівки щодо подальших дій.
З Берестя повідомляють, що заняття мирної конференції перервані до 20 січня, українська делегація виїздить до Київа для одібрання остаточних вказівок і припоручень що до дальшого свого поступовання.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Центральне бюро професійних спілок Києва скликало на 9 січня (ст. ст.) о 6-й вечора всі фабрично-заводські комітети (у повному складі) у зв'язку з останніми подіями в Києві; збори мали відбутися в кімнаті бюро на Думській площі, 2.
Центральне Бюро професійних спілок Київа скликає на сьогодня на 6 год. вечора на нараду всі фабрично-заводські комітети (в повнім числі). В звязку з останніми подіями в Києві. Збори відбудуться в кімнаті Ц. Бюро. Думська площа № 2.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує Раді Народних Міністрів із цього дня самостійно розпочати й довести до кінця переговори про мир із центральними державами, а проти «так званих большевиків» та інших нападників узятися до рішучої боротьби.
приписуємо Правительству Республіки нашої - Раді Народніх Міністрів від сього дня розпочати вже вести переговори про мир з центральними державами цілком самостійно
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
У вівторок, 9 (22) січня 1918 року, на Аскольдовій могилі ховали генерал-лейтенанта Дмитра Петровича Меньшова; заупокійна літургія в храмі на Аскольдовій могилі починалася о 10-й ранку.
Погребеніе Генералъ-Лейтенанта Дмитрія Петровича Меньшова состоится во вторникъ 9 января, на Аскольдовой Могилѣ, послѣ заупокойной литургіи, которая начнется въ храмѣ на Аскольдовой могилѣ въ 10 ч. утра.
Генеральне секретарство міжнародних справ викликало частину членів мирної делегації Української Народної Республіки з Брест-Литовська до Києва для остаточних директив щодо укладення миру; делегація мала виїхати з Бреста 6 (19) січня.
Генеральное секретарство международныхъ дѣлъ вызвало часть членовъ мирной делегаціи Украинской народной республики изъ Бреста въ Кіевъ для дачи имъ ясныхъ и окончательныхъ директивъ
Дата номера газети; виїзд делегації — 6 січня ст. ст.
9 (22) січня 1918 року був останнім днем виборів до Українських Установчих зборів у Києві; дільничні виборчі комісії засідали лише до 2-ї години дня, після чого голосування закінчувалося.
Сегодня послѣдній день выборовъ въ Украинское Учредительное Собраніе. Участковыя избирательныя комиссіи будутъ засѣдать только до 2 час. дня. Въ 2 часа дня выборы заканчиваются.
9 (22) січня о 10-й вечора помер член Київської судової палати Леонтій Іванович Рижов; винесення тіла з квартири на Львівській, 14, до Стрітенської церкви відбулося 12 (25) січня о 9-й ранку, поховання — на Лук'янівському кладовищі.
9 января въ 10 час. веч. скончался членъ Кіевской Судебной Палаты Леонтій Ивановичъ Рыжовъ. Выносъ тѣла изъ квартиры — Львовская, № 14, въ Срѣтенскую церковь состоится 12 января
Засідання Малої Ради, на якому проголосили самостійність УНР, почалося 22 січня 1918 р. і тривало до ночі 25 січня. Спершу українські фракції з трьох проєктів Універсалу (Грушевського, Винниченка, Шаповала) виробили спільну редакцію; з 17-ї години 23 січня засідання йшло разом із неукраїнськими фракціями за зачиненими дверима.
Від 5. год. веч. 23. січня засідання йшло вже разом з неукраїнськими фракціями і відбувалося при закритих дверях аж до моменту проголошення IV. Універсалу.
Опис за «Народною волею», 1918, № 9.
Київська міська управа на знак протесту проти насильства над Установчими зборами в Петрограді, де загинули деякі народні обранці, запропонувала 9 (22) січня 1918 року скасувати в Києві всі розваги, вистави, театри й кінематографи, а власників театрів і кінематографів просила надати того дня свої приміщення для мітингів на захист Всеросійських Установчих зборів.
Городская управа обращается съ предложеніемъ завтра 9 января отмѣнить всѣ увеселенія, зрѣлища, театры и кинематографы въ знакъ общегражданскаго протеста ... предоставить 9 января свои помѣщенія подъ митинги въ защиту Учредительнаго Собранія.
9 (22) січня 1918 року був останній день виборів до Українських установчих зборів по Київщині; «Робітнича газета» закликала голосувати за список УСДРП №20.
Сьогодні по Київщині останній день виборів до Укр. Уст. Зборів. Товариші, виконуйте свій громадянський обов'язок, голосуйте за список У.С.-Д.Р.П. № 20.
Номер списку «20» прочитано з частково зіпсованого рядка.
У містечку Ходорків (Київщина) утворилася місцева організація УСДРП понад 50 членів; голова комітету тов. М. Ярош; адреса — Ходорків, Піщана вул.; організація передплачує й розповсюджує до 50 примірників «Робітничої газети».
В міст. Ходоркові заклалась місцева організація У. С.-Д. Р. П., яка нараховує зараз більше 50 членів ... Головою місцевого комітету є т. М. Ярош ... передплачує й розповсюджує до 50 прим. «Робітничої Газети».
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
На засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) під головуванням проф. М. Грушевського одноголосно ухвалено закон про національно-персональну автономію (з деякими поправками) після постатейного читання; промовці різних фракцій привітали цей закон.
Далі після постатейного читання і детального обмірковання з деякими поправками одноголосно під гучні оплески всіх присутніх був принятий закон про національно-персональну автономію
OCR колонки сильно перемішано між стовпцями.
Центральна Рада 9 січня (ст. ст.) без дебатів ухвалила законопроєкт про тимчасове збільшення поштово-телеграфного тарифу.
Вноситься і приймається без дебатів законопроєкт про тимчасове збільшення почтово-телеграфного таріфу.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) передбачає перевибори волосних, повітових і міських дум, а до співпраці з місцевим самоврядуванням уряд мусить закликати Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів, обраних місцевим населенням.
волосні й повітові та городські думи мають бути перевибрані ... правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими самоврядуваннями Ради Робітничих, Селянських і Салдатських Депутатів
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
На засіданні Генерального Секретаріату 9 січня (ст. ст.) ухвалено два законопроєкти: про скасування посад директорів та інспекторів народних шкіл і ще один, щодо передачі справ з відомства Генерального секретаріату фінансів до секретаріату освіти.
На засіданню Генерального Секретаріату 9-го січня ухвалено 2 законопроекти: 1) про скасування посад директорів і інспекторів народніх шкіл
Зміст другого законопроєкту розібрано непевно.
На засіданні 9 січня (ст. ст.) члени Центральної Ради (серед них Винниченко, Рафес, Ревуцький) запитували Генеральний секретаріат про мирні переговори в Бересті; генеральний секретар міжнародних справ О. Шульгін відповідав, що українська делегація має наказ добиватися загальнодемократичного миру.
Українська делегація має наказ згідно з волею українського народу добиватися миру
Колонка OCR перемішана; зміст передано узагальнено.
Генеральний секретар О. Шульгін на засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) заявив, що румунські війська зайняли деякі пункти Бессарабії, але це не окупація; відповідаючи депутату від поляків Почентовському, він підтвердив, що Холмщина приєднана до України і права польського населення порушуватися не будуть, а питання вирішить референдум.
Ми бажаємо, - каже він, - щоби Холмщина прилучилася до України, але хочемо, щоб це було переведено референдумом.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) пояснює, чому не відбулися вибори до Українських установчих зборів у призначений строк: чотири роки війни, розруха, хаос, грабіжники, прихід російських військ із фронту; Петроградський уряд оголосив війну Україні й надсилає червоногвардійців і большевиків, які забирають у селян хліб без оплати й вивозять до Росії.
Через все се не могли відбутися вибори в Установчі Укр. Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом час
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
9 (22) січня 1918 року Всеукраїнський церковний собор продовжив формувати президію; були присутні митрополити Володимир, Антоній і Платон та архієреї Назарій, Никодим, Димитрій, Феодор, Пахомій, Агапіт. Товаришами голови обрали від єпископату Димитрія і Пахомія, від священиків прот. К. Бапралова і свящ. А. Марічева, від мирян пп. Міщенка і Мировича.
9 января продолжалось конструированіе президіума собора ... Избраны были отъ епископата Димитрій и Пахомій, отъ священниковъ прот. К. Бапраловъ и свящ. А. Маричевъ, отъ мірянъ гг. Мищенко и Мировичъ.
Головуючим на засіданні названо єпископа Пимена; прізвища в OCR частково пошкоджені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Позавчора в усіх (ймовірно, російських) театрах Києва замість вистав відбулися мітинги, на які прийшло мало людей.
Мітинги. Позавчора в усіх ... театрах замісць спектаклів ... мало люду
«Позавчора» від 11 січня ст. ст. = 9 січня ст. ст. = 22 січня н. ст. Текст сильно пошкоджений.
На засіданні Малої Ради 9 січня 1918 року обговорювали запити «Бунду» й меншовиків, зокрема скарги «виселенців», і законопроект про національно-персональну автономію.
Засідання 9-го січня ... приняла запитання „бунда" і меншевиків ... скарги „виселенців"
Звіт про засідання сильно пошкоджений OCR.
Правління одного з всеросійських професійних союзів скликало надзвичайні загальні збори на 9 (22) січня 1918 року.
Правленіе Всерос. Профес. Союза ... 9 янв. 1918 г. ... Чрезвыч. Общ. Собр.
Назва союзу в OCR нерозбірлива.
9 (22) січня 1918 року відбулося засідання Київської міської думи за участю представників фракцій; дума ухвалила постанову у зв'язку з розгоном Установчих зборів.
Городская дума. Вчера состоялось ... представителей ряда фракцій ... Въ заключеніе дума постановила
Текст дуже пошкоджений; зміст постанови не прочитано.
Депутат Зільберфарб на засіданні Центральної Ради 9 січня (ст. ст.) запитав про наказ командуючого округою Шинкаря про виселення; генеральний секретар Порш відповів, що, дізнавшись про наказ, домігся створення особливої комісії для розгляду скарг «виселенців».
Порш заявляє, що довідавшись про цей наказ, він настояв на утворенні особової комісії, яка б розглядала скарги „виселенців"
OCR колонки сильно перемішано; кого саме і звідки виселяли, з тексту не ясно.
Наказом по гарнізону Києва всім офіцерам-українцям, а також народженим в Україні чи пов'язаним із нею, які не обіймали посад в управліннях і штабах у Києві, наказано 9 і 10 (22 і 23) січня 1918 року з 7-ї ранку до 5-ї вечора з'явитися на Бульварно-Кудрявську вулицю, 11, до Українського самокатного полку в розпорядження його отамана; наказ підписав начальник гарнізону корпусний отаман Глібовський.
Начальник Київського гарнізону отаман Глібовський 8 січня 1918 року наказав усім офіцерам-українцям, а також народженим в Україні й пов'язаним з нею, що не мали посади в Києві, з'явитися 9 і 10 січня з 7-ї ранку до вечора на Бульварно-Кудрявську, № 1 (український самокатний полк) у розпорядження отамана цього полку.
наказую 9-го й 10-го січня, з 7-ми годин ранку до вечера, явитися на Бульварно-Кудрявську вул. № 1 (український самокатний полк)
Наказ по гарнізону м. Києва від 8 січня 1918 р. ст. ст.; за невиконання — відповідальність за наказом по окрузі від 31 грудня 1917 р. № 1759.
всѣмъ офицерамъ-украинцамъ, а также родившимся на Украинѣ ... приказываю 9 и 10 января отъ 7 часовъ утра до 5 час. вечера явиться на Бульварно-Кудрявскую ул. № 11, — украинскій самокатный полкъ въ распоряженіе атамана этого полка.
Додаток № 2 до наказу по Київській військовій окрузі: для перевірки документів на право в'їзду до Києва виставляють застави на станціях Броварі та Ніжин (Московсько-Київсько-Воронезька залізниця), Бориспіль і Городище (Київсько-Полтавська), Васильків і Фастів (Південно-Західна), на Київсько-Чернігівському шосе (Броварі, Ковелець), на ґрунтовій дорозі Київ–Овруч (Гостомель, с. Шибене), на Київсько-Житомирському шосе (Святошино, с. Ситяки) та у Василькові на ґрунтовій дорозі Київ–Біла Церква.
Доповненням № 2 до наказу Київського військового округу № 1759 запроваджено особливі команди з військових і цивільних осіб для перевірки документів на право в'їзду до Києва залізницями і ґрунтовими шляхами; застави виставлено, зокрема, на станціях Бориспіль і Городище, Васильків і Фастів, Святошин і Коростень, у Броварах і Козельці, на Київсько-Чернігівському й Київсько-Житомирському шосе, біля Гостомеля на ґрунтовій дорозі до Овруча та у Василькові на дорозі до Білої Церкви.
учреждаются особыя команды военной силы для контроля документовъ на право въѣзда въ г. Кіевъ по желѣзнымъ и грунтовымъ дорогамъ лицъ, какъ военнаго званія, такъ и гражданскихъ. Заставы выставляются
Перелік застав у OCR частково пошкоджений; детальні правила для військових обіцяли в наступному номері.
Застави ці виставляються: а) На станції Броварі і Ніжин М. К. В. залізниці. б) На станції Борисполь і Городище К. П. залізниці.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату оприлюднення визначено за публікацією в номері; сам наказ датовано грудня 1917.
Організаційний комітет студентського куреня оголосив: заняття в Українському народному університеті припиняються, студенти-українці вищих шкіл записуються до куреня; члени комітету чергують щодня з 10 до 6 вечора у вестибюлі Центральної Ради.
Заняття в україн. народ. університеті, згідно з резолюцією загальних зборів, по порозумінню з радою професорів, припиняються.
Посади в державних і приватних установах за вступниками до куреня зберігаються за розпорядженням Генерального Секретаріату.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує по мірі демобілізації відпускати вояків, а після підтвердження мирних договорів розпустити армію й перейти до міліційної служби; зруйновані війною місцевості відбудувати коштом державної скарбниці.
З тим, як армія буде демобілізуватись приписуємо одпускати вояків, а після потвердження мирних договорів - розпустити армію зовсім та перевести діло на міліційну службу
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
Обов'язковою постановою командувача військ Київського округу отамана Шинкаря все Вільне козацтво Києва звільнялося на 7 днів від роботи на фабриках, заводах, у майстернях та урядових і приватних установах зі збереженням платні; про невиконання ради Вільного козацтва мали негайно повідомляти командувача. Постанова набувала чинності з дня опублікування.
все вольное казачество г. Кіева подлежитъ освобожденію на 7 дней отъ работы на мѣстахъ ихъ службы: фабрикахъ, заводахъ, мастерскихъ ... съ сохраненіемъ каждымъ изъ вольныхъ казаковъ за это время полнаго своего жалованья.
Дата номера газети; дата постанови не вказана.
У штабі командувача українським військом проти більшовиків полковника Капкана відбулися два екстрених засідання, на яких вироблено план дій; з обох боків було багато артилерії й кінноти, а газета писала про «загострення боротьби» й очікування генерального бою.
В штабі командуючого українським військом проти большевиків, полк. Капкана відбулись два екстренні засідання, на яких вироблено план. З обох боків багато артилерії і кінноти
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Оголошення: у Києві спішно формувався Український гайдамацький кіш (корпус) для боротьби з ворогами республіки; запис до коша вів бюро в приміщенні Військового генерального секретарства на Фундуклеївській вулиці, у Колегії Павла Галагана; до коша приймали того, хто підпишеться під «10 гайдамацькими заповідями».
Для спасення України од безладдя і рішучої боротьби з її ворогами спішно формується Український Гайдамацький Кіш (корпус) ... Бюро для запису до Коша в помешканні Військового Генерального Секретарства (вул. Фундуклеївська, Колегія Павла Галагана).
Колегія Павла Галагана — на Фундуклеївській (нині вул. Богдана Хмельницького, 4).
Правила в'їзду військових до Києва (додаток № 1 до наказу по Київській військовій окрузі № 1759): в'їзд заборонено, окрім службових відряджень, відряджень делегатів військових рад і короткострокових відпусток; делегатів військових рад і на з'їзди допускають лише за особливих підстав; відпустка дає право в'їзду лише тим, чиї родини живуть у Києві.
Візд військовим у Київ забороняється, за винятком таких нагод: відряження в службових справах, відряження делегатів по справах військових рад (комітетів) і увільнення в короткострокові одпуски.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату оприлюднення визначено за публікацією в номері.
Військових, що прибудуть до Києва без належних посвідчень (відпускний квиток або припис), затримують і передають у розпорядження коменданта Києва; перевірку документів при в'їзді виконують спеціальні застави на станціях; ті, хто не пред'явить документів, мусять залишити потяг; військові, що мешкають у Києві й не підпадають під правила, повинні негайно виїхати.
Усі військові, що прибудуть у Київ без належних посвідчень (одпускний білет або припис) затримуються й передаються в розпорядження коменданта м. Київа для притягнення до законної відповідальности.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату оприлюднення визначено за публікацією в номері.
Центральна Рада видала 4-й універсал, що проголосив повну незалежність Української народної республіки.
Издание Украинской центральной радой 4-го универсала, провозглашающего полную независимость
хронологія збірника; ст. ст.
22 січня 1918 р. Центральна Рада IV Універсалом проголосила повну державну незалежність УНР.
Українська Центральна Рада покищо проголосила 22-го січня 1918 року своїм IV Універсалом повну державну незалежність
9 (22) січня 1918 р. Центральна Рада ухвалила IV Універсал, що проголосив повну незалежність УНР; французи казали Скоропадському, що самостійна Україна ніколи не буде визнана Антантою.
«Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».
Дата — редакторська виноска.
Четвертий Універсал описує становище: фабрики не виробляють товарів, залізниці розбиті, гроші падають у ціні, хліба стає менше, настає голод, по краю розплодилися банди грабіжників і вбивць; вибори до Установчих зборів не змогли відбутися вчасно.
залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні. Скількість хліба зменшується. Наступає голод
Офіційна декларація.
Четвертий Універсал, що проголосив УНР самостійною, незалежною, суверенною державою, підписано: «Українська Центральна Рада. У Київі. 9 (22) січня 1918 р.»
Українська Центральна Рада. У Київі. 9 (22) січня 1918 р.
Заголовок розділу в книзі помилково подає «22 січня 1917 року».
22 січня 1918 р. (9 січня ст. ст.) Українська Центральна Рада ухвалила IV Універсал, що проголосив повну державну самостійність України.
22 січня 1918 року, себто 9 січня по старому стилю, Українська Центральна Рада ухвалила свій Четвертий Універсал
Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію було ухвалено 9 січня 1918 р.
закону Центральної Ради від 9. січня 1918 року про національно-персональну автономію
Дата за старим стилем (9 січня ст. ст. = 22 січня н. ст.); джерело її не перераховує.
Четвертий Універсал так описував становище: «фабрики не виробляють товарів… залізничні лінії перерізано, вартість грошей падає. Хліба стає мало. Наближається голод».
"factories are not producing goods . . . the railroad lines are severed, the value of the currency is declining. Bread is becoming scarce. Hunger is approaching."
Цитата англійською в перекладі автора.
22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про національно-персональну автономію, який гарантував національним меншинам УНР повне самоврядування у справах освіти й культури.
the Law on National-Personal Autonomy of January 22, 1918, which guaranteed to the national minorities in the Ukrainian People's Republic full self-government in educational and cultural matters
Есей, імовірно, І. Лисяка-Рудницького. Дата, найпевніше, за новим стилем (9 січня ст. ст.).
Через розлад залізничного руху на вузлових пунктах накопичилося багато поштових вантажів, тому з наказу генерального секретаря пошти і телеграфу припинено приймання посилок за межі України; оголосив начальник Київської поштової контори.
з наказу генерального секретаря почти й телеграфу припинено приймання посилок за межі України
Центральна Рада 9 січня 1918 року (ст. ст.) ухвалила закон про національно-персональну автономію; «Нова Рада» назвала його декларацією прав націй і першим кроком до розв'язання національної проблеми.
ухвалений Центральною Радою 9 січня законопроект про національно-персональну автономію матиме величезне значіння
Генеральний секретаріат за підписами В. Винниченка й М. Порша випустив відозву до робітництва з поясненням останніх київських подій — роззброєння більшовиків — і закликом до спокою та довіри до «своєї робітничої, соціалістичної влади».
Генеральним Секретаріатом за підписом т.т. Винниченка і Порша випущена відозва до робітництва з поясненням останніх київських подій роззброєння большевиків і т. ін. з закликом до спокою і довірря до своєї робітничої, соціалістичної влади, Генер. Секр
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) наказує Раді Народних Міністрів негайно перевести заводи й фабрики на мирний стан, підняти промисловість і забезпечити працею безробітних та допомогою інвалідів і потерпілих від війни.
приписуємо Раді Народніх Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан ... Війна наплодила сотні тисяч безробітних, а також інвалідів.
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) запроваджує державну монополію на зовнішню торгівлю та наказує підготувати закони про монополії на цукор, вугілля, залізо, шкуру, тютюн та інші товари, а також встановити державно-народний контроль над банками.
Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша ... закони про монополію цукру, вугілю, заліза, шкури, тютюну й других продуктів
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
За ст. 3 закону про національно-персональну автономію члени кожного національного союзу заносяться до іменних списків, що складають Національний кадастр; кадастр публікується, і кожен громадянин має право вимагати включення чи виключення.
Національный Кадастръ, который по составленіи публикуется ко всеобщему свѣдѣнію
Читано з зображення.
Ст. 8 закону: Національні установчі збори обирають громадяни УНР відповідної нації, яким минуло 20 років, на засадах загального, рівного, прямого виборчого права, таємного голосування та пропорційного представництва, без різниці статі й віри.
которымъ минуло 20 лѣтъ, на основаніи всеобщаго, безъ различія пола и вѣроисповѣданія
Читано з зображення.
Четвертий Універсал: Центральна Рада доручає уряду рішуче боротися з контрреволюційними силами, а хто закликатиме до повстання проти самостійної УНР чи повороту старого ладу — карати; усі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом, зберігаються.
Рада Народніх Міністрів повинна рішуче боротися во всіма контр-революційними силами
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). OCR колонки 2 місцями кривий.
Четвертий Універсал оголосив державну монополію зовнішньої торгівлі, майбутні монополії на залізо, вугілля, шкіри, тютюн, державно-народний контроль над банками, перехід лісів, вод і надр у розпорядження УНР, покарання закликів до повстання як державної зради.
про монополі заліза, вугля, шкур, тютюну й инших продуктів
Закон про національно-персональну автономію ухвалено 9 січня 1918 р.; після нього єврейське відомство стало називатися «Міністерство єврейських справ» (до листопада–грудня — «Віцесекретаріат єврейських справ», у грудні — «Генеральний секретаріат єврейських справ»). Міністр єврейських справ — М. Зільберфарб.
«Министерство по еврейским д$лам» так стало име-новаться лишь в январЪ :918 г. (посл$ закона о нац.-персональной автоно-м1и 9 января)
Стиль старий.
Генеральний Секретаріат звернувся до робітників Києва з відозвою, запевняючи, що не допустить утисків робітничих організацій і що роззброєння більшовиків не стосується політичних робітничих організацій; відозву підписали голова Генерального Секретаріату В. Винниченко і генеральний секретар праці М. Порш.
Генеральний Секретаріат заявляє категорично і рішуче, що ніяких утисків над робітничими організаціями не допустить
Оголошення: Київське міське військове присутствіє розшукувало 28 осіб, які не з'явилися для виконання військової повинності і місце проживання яких невідоме (серед них Прокіп Чернишевський-Ковядників, Андрій Коваленко, Микола Блонський, Абрам Гольштейн, Юрко Звіногродський).
Київське Міське Військове Присутствіє розшукує нижченазваних осіб, що не зʼявились до виконання військової повинности
Універсал від 9 січня (ст. ст.): земельна комісія Центральної Ради вже виробила закон про передачу землі трудовому народові й соціалізацію землі; його розглянуть за кілька днів у повній Раді, а передача землі земельними комітетами має відбутися до початку весняних робіт. Ліси, води й підземні багатства оголошено власністю Української Народної Республіки.
Закон сей буде розглянено за кілька день в повній Центральній Раді ... передача землі в руки трудящих вже до початку весняних робіт через земельні комітети неодмінно відбулася. Ліси ж, води й усі багацтва підземні ... оголошуємо власністю Народньої У
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
Універсал від 9 січня (ст. ст.) підтверджує закон від 9 січня про національно-персональну автономію для всіх націй, наказує безпощадно боротися з контрреволюцією (виклик до повстання проти Республіки карається як державна зрада) і доручає провести вибори до Установчих зборів так, щоб вони зібралися за кілька тижнів; питання про федеративний зв'язок вирішать Установчі збори.
всі нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9 січня. ... всякого, хто закликатиме до повстання проти Самостійної Української Народньої Республіки ... карати, як за державну зраду.
Універсал Української Центральної Ради датовано 9 січня (ст. ст.), у номері від 12 січня подано повний текст.
Український закон про національно-персональну автономію затверджено Центральною Радою 9 січня 1918 р.: за ст. 2 право автономії мають великоруська, єврейська й польська нації, інші (білоруська, чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька, болгарська) — після заяви не менш як 10 000 громадян до Генерального суду.
Украинская Центральная Рада, согласно съ универсаломъ 7 ноября 1917 г., 9-го января 1918 г. утвердила законъ о національно-персональной автономіи.
Читано з зображення. Газета друкує ст. 1–10 закону за «Вістником Ради Нар. Мін. У. Н. Р.» 1918 р. № 14.
Четвертий Універсал Української Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р., Київ: УНР проголошена «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»; Генеральний Секретаріят перейменовано на Раду Народніх Міністрів; заявлено про мирні переговори й демобілізацію війська, заміну його народною міліцією.
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Універсал датований 9 січня 1918 р. за ст. ст. = 22 січня н. ст.
Четвертий Універсал: уряд зобов'язаний перевести заводи на мирне виробництво, розробити закони про державну монополію зовнішньої торгівлі та монополії на залізо, вугілля, шкіри, тютюн, встановити державно-народний контроль над банками, допомогти безробітним та інвалідам війни.
про монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів ... встановити державно-народній контроль над всіма банками
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.).
Циркуляр Шаповала № 17 і № 35: службовці державних установ, які вступлять до добровольчої Української армії або вільного козацтва, зберігають усі права мобілізованих урядовців (жалування, столові, квартирні гроші, пенсію) і посаду; зголошуватися треба до Секретарства пошт і телеграфів у Києві з посвідченнями.
працівники, які вступлять до добровільної армії, або до реєстрового вільного козацтва, будуть одержувати усі грошеві видачі по должності, яка буде за ними залишатись
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.).
За Гаврилюком, IV Універсал було остаточно обговорено, виправлено й ухвалено Центральною Радою пізно вночі 22 січня 1918 р.; Україну проголошено самостійною суверенною державою.
22 січня 1918 року пізно вночі цей, великого значення акт прийняла Центральна Рада.
Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. Універсал датовано 9(22) січня, фактично ухвалено в ніч 11/12 (24/25) січня; автор помилково ставить ухвалення після придушення повстання й пише, що того ж дня підписано Брестський мир (насправді 9 лютого н. ст.).
Вибори до Установчих зборів на південно-західному фронті: за даними по 9 січня (ст. ст.) надійшли відомості від 14 дільничних комісій із 5567 виборцями; дійсних голосів 2843 (за перший список 332, за другий 2446, за третій 65), недійсних 77, сумнівних 80.
По девяте січня включно надійшло діловодство чотирнадцяти участкових комісій з 5567 виборцями, дійсних голосів подано за перший список-332, за другій -2446, за третій -65, всього -2843, визнано недійсними-77, сумнівними 80.
22 січня 1918 р. Рада оголосила радикальну земельну реформу; є ознаки, що її текст складали поспіхом і що головну відповідальність за нього несли українські соціалісти-революціонери. Коли реформу ухвалили, вона мала суто теоретичне значення, бо влада Ради занепадала під натиском більшовиків.
There were some indications that the radical land reform announced on January 22 was composed in a hasty fashion, and that Ukrainian Socialist-Revolutionaries were chiefly responsible for it.
Автор есею — Ігор Каменецький. 22 січня н. ст. — дата IV Універсалу (9 січня ст. ст.).
Четвертий Універсал: земельна комісія вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу; Рада Народніх Міністрів має вжити заходів, щоб передача землі через земельні комітети відбулась до початку весняних робіт; ліси, води й надра переходять у розпорядження уряду УНР.
Ліси ж, води і всі багацтва підземні, яко добро українського трудящого народу, переходять в порядкування уряду Української Народньої Республіки.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). OCR фрагментарний, але зміст ясний.
Четвертий Універсал наказує громадянам якнайшвидше закінчити вибори до Українських Установчих зборів та підрахунок голосів, щоб за кілька тижнів зібрати Установчі збори, які мають ухвалити конституцію і вирішити питання про федеративний зв'язок з республіками колишньої Росії; національно-персональна автономія зберігається за законом від 9 січня.
Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше ... щоб за кілька тижнів наші Установчі збори, найвищий господар і впорядчик землі нашої, зібрались
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Зміст реконструйовано з OCR.
Згідно з наказом по Київській окрузі, посвідчення на право в'їзду до Києва видають губернські та повітові комісари на підставі припису начальства (відрядження, поклик центральної влади); іншим особам дозвіл дається лише в разі дійсної потреби на строк не більше 14 днів і на власну відповідальність комісарів; Секретарство шляхів має заборонити продаж квитків до Києва без пред'явлення посвідчення на право в'їзду.
Секретарством Шляхів робиться розпорядження про заборону продавати на станціях залізниць в межах Української Республіки квитки в м. Київ без предʼявлення пасажирами належних документів
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Наказ № 1759 по Київській військовій окрузі; дата в цьому фрагменті не збереглася, наведено дату Универсалу (публікація).
Пояснення генерального секретаря пошт і телеграфів М. Шаповала (№ 875): призначення, звільнення й переміщення класних співробітників пошти й телеграфу, їхні оклади й робочий час належать лише Генеральному Секретарству; професійні організації можуть рекомендувати кандидатів, а комісарів призначає секретар; місцеві організації мають зноситися з секретарством лише через Головну раду Спілки пошто-телеграфістів.
Тільки Генеральне Секретарство має право назначити, увільняти і переміщати клясних співробітників, установлювати ім платню, час праці
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату пояснення не вказано.
Розпорядження Шаповала № 905: припинити розсилання по установах України поштово-телеграфного журналу як органу, що на Україні не має офіційного значення; № 906: усі замовлення друкованої продукції (книжки, бланки, картки, ярлики) друкувати обов'язково українською, а проєкти нових бланків подати до 15 січня.
Приписую припинити розсилку по установам на Україні почтово-телєграфного журнала, яко органа, котрий на Україні не має офіціяльного значіння.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату розпорядження не вказано.
Циркуляр Шаповала начальникам округ Києва, Катеринослава, Кишинева, Одеси, Ростова, Харкова: на бланках доповідей замість «Временное Правительство», «Министерство Почт и Телеграфов» мають бути написи «У. Н. Р. Генеральне Секретарство Почт і Телеграфів на Україні»; скарги на затримування українських часописів, що не доходять передплатникам.
на них було написано У. Н. Р. Генеральне Секретарство Почт і Телеграфів на Україні.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дата циркуляра не вказана.
Циркуляр Шаповала № 939: наказано негайно розпорядитися по всіх установах України, щоб українські газети й журнали пересилались без затримування, бо надходять скарги, що передплатники їх не одержують (можливо, через старі циркуляри про затримування української літератури).
приписую негайно дати розпорядження по всіх установах Україні, щоб українські газети та журнали пересилались і передавались по адресам без затримування.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату циркуляра не вказано.
Оповіщення секретарства продовольчих справ: через те, що жоден український чи російський завод сільськогосподарських машин не почав роботи і не одержав палива й металу, секретарство організувало «Український комітет по с.-г. машинопостачанню»; продовольчі управи мають зробити перепис машин на складах, відпускати їх лише за адресою комітету, Товариства західних земств і Українського Народного Банку та не вивозити за межі України без дозволу комітету.
Земельне Секретарство ... організувало „Український Комітет по с.-г. машинопостачанню" ... Одпуск машин зі складів дозволяти без всяких перешкод, коли грузяться в адрес Комітету
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Підписав М. Ковалевський; дата не вказана. У тексті згадано, що відділ постачання в Петрограді припинив роботу після захоплення влади большевиками.
У наказі військового міністерства нагадано, що Четвертим універсалом Центральної Ради від 9 січня 1918 року (22 січня н. ст.) Українську Народню Республіку оголошено самостійною, незалежною, суверенною державою; 27 січня (ст. ст.) укладено мир із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією — «демократичний, гідний, справедливий, без анексій і контрибуцій».
мир демократичний, гідний, справедли-вий без анексій і контрибуцій.
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; 27 січня подано за ст. ст. (= 9 лютого н. ст., день підписання Берестейського миру). Наказ без дати.
Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію, ухвалений 9 січня 1918 р. (за універсалом 7 листопада 1917 р.): кожна нація на території УНР має право на національно-персональну автономію через Національний Союз, влада якого поширюється на всіх членів незалежно від місця поселення; російська (великоруська), єврейська й польська нації отримують це право силою закону, а білоруська, чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька й болгарська можуть скористатися ним за заявою не менш як 10 000 громадян, яку розглядає Генеральний суд протягом 6 місяців.
Кожна з населюючих Україну націй має право в межах Української Народньої Республіки на національно-персональну автономію
Читано з OCR-тексту. Закон ухвалено 9 січня ст. ст. = 22 січня н. ст. (перерахунок), друкується у Вістнику 2 квітня. Текст у колонках 1–3 перемішаний, статті 1–4 читаються добре.
Закон про національно-персональну автономію, ст. 3–9: громадяни кожної нації творять Національний Союз; його члени вносяться до списків (Національний кадастр), кожен може вимагати внесення чи виключення; Національний Союз має право законодавства й врядування в межах компетенції, встановлює щорічний бюджет, може оподатковувати своїх членів і робити позики; органи Союзу є державними: вищий представницький — Національні збори, виконавчий — Національна рада; збори обирають громадяни від 20 років таємним рівним голосуванням за пропорційною системою.
Національні Установчі Збори утворюються з членів, обраних належними до данної нації громадянами У. Н. Р. котрим вийшло 20 років
Читано з OCR-тексту. Цитата об'єднана з двох сусідніх рядків OCR; текст закону — однієї колонки з частковою втратою закінчення рядків у колонці 3.
Накази Генерального Секретаря Фінансів (в. о. В. Мазуренко) від 9 січня 1918 року, № 3–6: податних інспекторів Борзнянського повіту І. І. Хандажинського та Ніжинського повіту барона Ф. Ф. Коскуля переміщено один на місце другого; старшого помічника податного інспектора Грайворонського повіту Івана Корсакевича звільнено; члена Канівської повітової земської управи А. М. Лепського призначено діловодом Департаменту простих податків; наказом від 13 січня № 13 податного інспектора Хандажинського відряджено до Департаменту Загальної Канцелярії для тимчасового виконання обов'язків віце-директора.
Податні Інспектори: Борзенського повіту-І. І. Хандажинський і Ніженського-барон Ф. Ф. Коскуль, згідно з їх проханнями, переміщаються один на місце другого з 4-го січня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Стиль дат не вказано; у січні 1918 р. Центральна Рада ще вживала ст. ст.: 9 січня = 22 січня н. ст.
Костянтин Іванович Щегловитов заявив у газеті, що в місті з'явився суб'єкт, який називає себе його ім'ям, збирає гроші на якусь організацію і чинить неблаговидні вчинки; Щегловитов наголосив, що жодних зборів не веде і з цією людиною нічого спільного не має.
въ городѣ появился субъектъ, называющій себя моимъ именемъ, собирающій деньги на какую то организацію и совершающій рядъ неблаговидныхъ поступковъ. Настоящимъ заявляю, что ничего общаго съ нимъ не имѣю
У ніч на 9 (22) січня 1918 року на Андріївському узвозі навпроти скверу знайшли трьох невідомих убитих; ними виявилися грабіжники, які тієї ж ночі напали на когось і в яких стріляли; з п'яти нападників двом удалося втекти.
Въ ночь на 9 января на Андреевскомъ спускѣ, противъ сквера, ... три неизвѣстныхъ. ... убитые — разбойники, напавшіе въ ту же ночь ... всего напало 5 разбойниковъ, изъ которыхъ 2 успѣли скрыться.
Текст частково пошкоджений.
Матроси Українського морського куреня у Києві звернулися до всіх військових організацій міста з відозвою: через безкарні безпідставні труси, які чинять матроси та переодягнені в матроську форму особи, вони просили вимагати посвідчення в «матросів», що творять свавілля; в кожного з матросів куреня є посвідчення (у тих, хто приїхав у відпустку, їх немає). Підписали отаман куреня Степанець і голова ради Гапонов.
Ми, матроси Українського Морського Куріня ... слідкуємо за всіма небажаними випадами і беззаконними трусами наших товаришів матросів, а також переодягнених в матроську одіж ... Просимо вас ... вимагати від них посвідчення, хто вони такі.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Наказ по Київській військовій окрузі «на театрі військових подій» (підписали командувач військ округи отаман Шинкар і отаман штабу округи Греків): через політичну ситуацію й продовольчі труднощі вʼїзд до Києва заборонено до закінчення війни без особистого посвідчення; право перебування в місті мають корінні мешканці Києва і 25-верстної смуги навколо, ті, хто мешкав у Києві до 1 січня 1915 р. з родинами, державні й громадські службовці та особи вільних професій (лікарі, адвокати), всі інші мають виїхати протягом 14 днів.
З огляду на загальне політичне положення і продовольчі труднощі проживання в м. Київі всіх не вказаних в нижчеуказаних правилах безумовно заборонено на весь час війни, а також на цей час заборонено візд в м. Київ особам немаючим особистих посвідчень для цього.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Наказ № 1759 по Київській військовій окрузі; дата в цьому фрагменті не збереглася, наведено дату Универсалу (публікація). Підписав «Отаман Шиннарь» (ймовірно Шинкар).
Наказ по Київській окрузі: жоден готель чи власник мебльованих кімнат не має права допустити перебування в місті осіб без належного дозволу на в'їзд; винних господарів готелів, мебльованих кімнат і домові комітети карають ув'язненням у в'язниці або фортеці до 3 місяців чи грошовим штрафом до 3000 карб. і виселенням за межі України (п. 8 ст. 415 Положення про польове управління військ).
будуть каратися заключенням в тюрьму або в фортецю до трьох місяців або грошовим штрафом до 3000 карбованців ... і крім того виселятися за межі України.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Наказ № 1759 по Київській військовій окрузі; дата в цьому фрагменті не збереглася, наведено дату Универсалу (публікація).
Обов'язки застав на підступах до Києва: пильна перевірка документів у пасажирів кожного пасажирського потяга; при перевірці зовнішні двері вагонів замикають і ставлять по козаку на кожній площадці; особи без права в'їзду мусять залишити потяг і повернутися назад, інакше їх затримують у спеціальному приміщенні при заставі й повідомляють штаб округи; офіцер, що перевіряє, має посвідчення штабу округи.
При повірці на потягах по остановці потяга, всі зовнішні двері вагонів негайно запіраються і на кожній площадці до скінчення повірки в кожному вагоні становиться по козаку.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату оприлюднення визначено за публікацією в номері; сам наказ датовано грудня 1917.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
9 (22) січня 1918 року з раннього ранку в місті проводилися масові обшуки й арешти, зокрема на околицях.
Массовые обыски и аресты. 9-го января. ... съ ранняго утра, въ городѣ ... обыски идутъ на окраинахъ
Не ясно, чи йдеться про Київ — замітка стоїть серед телеграм.
Після Четвертого Універсалу Винниченко пішов у відставку, а прем'єром став 33-річний інженер Всеволод Голубович; на чолі мирної делегації його замінив 25-річний Олександр Севрюк.
the appointment of a thirty-three-year-old engineer, Vsevolod Holubovich, as his successor to the premiership following the issuance of the Fourth Universal on January 22.
Призначення Генеральним Секретаріятом товаришів (заступників) генеральних секретарів у вересні–грудні 1917 р.: І. Красковський і О. Карпінський (внутрішні справи), Л. Абрамович, К. Мацієвич і Б. Мартос (земельні справи), П. Холодний (освіта), Л. Міхайлов (праця), В. Мазуренко та І. Ганіцький (торг і промисловість), підполковник О. Жуковський (військові справи), В. Рудницький (польські справи), Є. Соковиц і Г. Сидоренко (шляхи), І. Хургін (єврейські справи), І. Штефан і І. Шимонович (пошта й телеграф), А. Терниченко й В. Сьомушкін (земельні справи).
Генеральний Секретаріят ухвалив: Івана Гнатовича Красковського призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря внутрішніх справ.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Накази підписав Винниченко, генеральний писар О. Лотоцький (потім Іван Мірний). Дати окремих призначень зазначені в тексті від 8 вересня до 29 грудня 1917 р. ст. ст.
Накази генерального секретаря фінансів (т. в. о. В. Мазуренко) від 9 січня 1918 р. (22 січня н. ст.): податний інспектор Вінницького повіту А. Длужевський звільнений з 2 січня, тимчасово обов'язки покладено на М. Селегинського; інспектори Бердянського та Ніжинського повітів переміщаються; член Канівської повітової земської управи А. Ленський призначений діловодом Департаменту простих податків.
Член Канівської Повітової Земської Управи А. М. Ленський призначаеться з 9 січня 1918 на посаду діловода при Департаменті Простих Налогів.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Прізвища з OCR можуть бути неточні.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Повідомлено про смерть відставного полковника Генріха Антоновича Маркевича на початку січня 1918 року.
Отставной полковникъ Генрихъ Антоновичъ Маркевичъ скончался ... января
Дата смерті і деталі похорону OCR не прочитав.
Передплата газети «Нова Рада» з 1 січня 1918 року коштувала 5 карбованців 50 копійок на один місяць.
3 1-го січня на 1 місяць 5 карб. 50 коп.
Плата за курси з дошкільного виховання при Відділі дошкільної освіти становила 75 карбованців.
Плата за курси 75 карб.
Оголошення: передплата на журнал вільної думки, сатири й гумору «Будяк» на 1918 рік становила 2 карбованці 35 копійок на місяць; передплатники раз на 3 місяці отримували в подарунок 10 художніх листівок «Серії Будяка».
на 1 місяць 2 карб. 35 коп. на 3 місяці 7 карб.
Адресу надруковано як «Київ, М. Благовіщенська № 119»; номер будинку непевний.
Оголошення: передплата на журнал «Будяк» на 3 місяці коштувала 7 карбованців; усі номери за 1917 рік другим виданням продавали за 2 карбованці 25 копійок (накладеною платою — 2 карбованці 50 копійок).
на З місяці 7 карб. ... висилаються надзвичайно дешево за 2 карб. 25 коп., а наклад. платою за 2 карб. 50 коп.
На залізничних станціях окремий номер «Киевлянина» коштував 27 копійок.
На станц. жел. дор. 27 коп.
Тимчасова передплата на «Киевлянин» на 1918 рік: 6 рублів на 1 місяць, 12 рублів на 2 місяці; передплата приймалася лише з 1-го числа кожного місяця.
Временная подписная плата на 1918 годъ на 1 мѣсяцъ — 6 руб. на 2 мѣсяца — 12 руб. Подписываться можно ... не иначе, какъ съ 1-го числа кажд. мѣсяца.
За зміну адреси міський передплатник «Киевлянина», який переходив у іногородні, сплачував 50 копійок, а іногородній — 30 копійок.
За перемѣну адреса городск. подписчикъ переходя въ иногородн., уплачив. 50 коп., а иногородн. 30 коп.
Такса за оголошення в «Киевлянине»: 1 рубль 20 копійок за рядок перед текстом і 70 копійок за рядок після тексту.
Такса за печатаніе объявленій: за одну строку впереди текста 1 р. 20 к. позади текста 70 коп.
Рядок оголошення після тексту в «Киевлянине» коштував 70 копійок.
позади текста 70 коп.
Передплата на журнал «Малая Русь» на один місяць коштувала 2 рублі без доставки і 2 рублі 50 копійок із доставкою; передплату приймали в конторі журналу на Великій Васильківській, 14, кв. 1, і в книгарнях, зокрема на Подолі (Олександрівська, 93).
Подписная плата на одинъ мѣсяцъ 2 руб. безъ доставки, а съ доставкой — 2 р. 50 коп.
Закон про тимчасове збільшення поштових, телеграфних і телефонних тарифів: пересилка бандеролей з друками в межах міста — 5 коп. за кожні 30 грамів (до 15 грамів 2 коп.), в інші міста — 5 коп. до 15 грамів і 10 коп. за кожні 30 грамів.
а) місцевих (мІстных) по 5 коп. за кожні 30 грамів, до 15 грамів 2 коп.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Тариф на пересилку поштових карток: 10 коп. за картку (місцеву та міжміську); картка з оплаченою відповіддю — 20 коп.
Місцевих і замісцевих-10 коп. за кожну картку; для карток в відворотньою оплатою-20 коп.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Тариф на пересилку простого закритого листа: місцевого — 20 коп. за кожні 15 грамів, міжміського — 25 коп. за кожні 15 грамів; візитні й привітальні картки оплачуються як закриті листи.
а) місцевого 20 коп. за кожних 15 грамів. б) замісцевого 25 коп. за кожних 15 грамів.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Плата за рекомендування (заказ) листівок, листів, бандеролей і пакунків — 25 коп. від кожного відправлення.
Плата за заказ листівок, листів, опасок (бандеролей) і пакунків установлюється в розмірі 25 коп. від кожної посилки.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Плата за переказ грошей поштою: до 25 крб. — 25 коп.; від 25 до 50 крб. — 50 коп.; від 50 до 100 крб. — 75 коп.
8. За перевод грошей почтою по 25 коп. за суму перевода до 25 карб. включно; від 25 до 50 карб. 50 коп., від 50 до 100 карб. 75 коп.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Плата за користування абонентними поштовими скриньками: у Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі — 25 крб. на рік, в інших містах — 10 крб.
12. За користування абонентними скриньками в Київі, Харькові, Катеринославі і Одесі по 25 карб., а инших місцях по 10 карб. за рік.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Тарифи на телеграми: місцеві (в межах міста) — 10 коп. за слово; звичайні міжміські — 20 коп. за слово; термінові — 50 коп. за слово; загальна депеша — не менше 50 коп., термінові втричі.
а) для місцевих телеграм (в межах міста) 10 коп. за слово, б) для звичайних (обыкновенных) замісцевих телеграм 20 к. за слово; в) для негайних (срочних) телеграм 50 коп. за слово.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
За телеграфний переказ грошей: поштова плата за поштовими переказами та телеграфна — 3 крб. за суми до 500 крб. і 4 крб. за суми понад 500 крб.; повідомлення про одержання телеграми оплачується як телеграма в 10 слів (2 крб. 50 коп.).
б) телеграфна плата в розмірі 3-х карб. за переводи на суму до 500 карб., і 4-х карб. за переводи на суму більш 500 карб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
Телефонна абонентська плата в мережах I категорії (Київ, Харків, Миколаїв, Катеринослав): для торговельних, громадських і урядових установ та загального користування — 500 крб. на рік, для приватних осіб — 250 крб.; II категорія: 300 і 175 крб.; III категорія: 200 і 100 крб.
Сітка І категорії з торговельних, громадських і правительственних інстітуцій і загального корист. 500 карб., з прив. осіб 250 карб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
У провінції та на вокзалах окремий номер «Нової Ради» коштував 25 копійок.
В провінції і на вокзалах 25 к.
OCR частково перемішаний.
За розмін тисячного кредитного білета подекуди брали 100 карбованців.
„За розмін" тисячного білету беруть подекуди 100 карб.
Оголошення: видавнича спілка «Книгозбірня» (Київ, Львівська, 13) продавала книжку Джека Лондона «Поганець» за 75 копійок, інші видання серії — по 65 копійок; організаціям знижка до 30%.
Число 1. Джек Льондон—Поганець, ц. 75 к.
Назва видавництва частково обрізана («ВИДАВНИЧА СПІЛКА ... КНИГОЗБІРНЯ»).
Оголошення: приймалася передплата на 1918 рік на український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедзь» — тимчасово 5 карбованців; редакція і контора: Київ, Рейтарська, 20, пом. 14, тел. 15-32.
Передплата, тимчасово 5 карб. Адреса редакції і контори: Київ. Рейтарська 20, пом. 14. Тел. 15 32
Назва в OCR №5 не збереглася; встановлена за повтором оголошення в №6.
Передплата на «Робітничу газету» коштувала 5 карбованців на місяць (на 3 місяці — 15 карбованців); за зміну адреси брали 80 коп.
Умови передплати: на 1 міс. — 5 карб. ... На 3 міс. 15 карб. ... За зміну адреси 80 коп.
Ціну 15 крб за 3 місяці прочитано в колонці 3 с. 2 (OCR «На З міс. 15 карб.»); оголошення про зміну адреси — 80 коп.
Зміна адреси передплатника «Робітничої газети» коштувала 80 коп.
За зміну адреси 80 коп.
Ціни за оголошення в газеті («перед текстом ..., позаду тексту ...») OCR не відновлено.
Плата за повідомлення про одержання посилки — 40 коп. (для замісцевої) і 20 коп. (для місцевої); за заяву про повернення посилки чи зміну адреси — по 1 крб. від кожної посилки; за доставку додому цінних листів і переказів до 25 крб. — 20 коп.
9. За повідомлення про одержання посилки-40 коп. для замісцевої і 20 коп. для місцевої посилки
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано). Тарифи вказані у Вістнику № 9 (березень).
Доставка пакунків додому — 1 крб. (до 12 фунтів); пакунки понад 12 фунтів додому не доставляють; листи й листівки державних установ — по 10 коп.; кореспонденція в армію й з армії безкоштовна.
а) до 12 фунт. 1 карб. б) пакунки, що більше 12 фунт. до дому не доставляються.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
Окремий номер «Нової Ради» коштував у Києві 20 копійок.
Ціна окремого 20 к.
OCR: «Ціна окремого 20 в.» — «к.» реконструйовано.
Оголошення: видавництво «Досвід» випустило «Російсько-український словник термінів фізики та хемії» — ціна 65 коп. (знижки для замовників: 10 примірників — 20%, 50 — 30%, 100 — 40%; пересилка коштом покупця); замовляти в Гадячі на Полтавщині, поштова скринька №11.
Видавництво «Досвід» видало «Російсько-український словник термінів фізики та хемії». Ціна 65 коп. Хто передплачує 10 примірників — 20%, 50 пр. — 30%, 100 пр. — 40%. Пересилка коштом покупця.
Відсотки знижок прочитано з частково зіпсованого OCR.
Приклади цін на нерухомість за нотаріальними публікаціями (Одеса, зима 1917/18): двір на Преображенській, 50 — 471 000 руб. (22 січня 1918); двір на Преображенській, 30 — 285 000 руб. (11 грудня 1917); двір на розі Ново-Олександрівської та Гаванної — 380 000 руб. (20 грудня 1917); ділянка на Молдаванці — близько 140 000 руб.
Преображенской ул. под Nº 50 за сумму 471000 руб.
Не київський факт, подано як порівняльний орієнтир цін на нерухомість у 1918 році; сума гербового збору — 5 % від ціни.
Тарифи на пакунки без оголошеної ціни: у межах України до 7 фунтів — 2 крб., від 7 до 12 фунтів — 4 крб.; у європейській Росії, Фінляндії й на Кавказі — 3 та 6 крб.; у Сибіру й Туркестані — 5 та 8 крб.; за кожний фунт понад 12 фунтів — від 10 коп. (до 500 верст) до 70 коп. (на будь-яку відстань).
А) В першому поясі-в межах України, вагою до 7 фунтів 2 карб. від 7 фунт. до 12 фунт. включно 4 карб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
Додаткові телефонні плати: додатковий апарат на одному дроті в різних будинках — 200 крб. (I кат.), 100 (II), 50 (III); в тому самому будинку — 50, 30, 20 крб.; встановлення або перенесення апарату в інший будинок — 60 крб.; додаткова трубка — 10 крб.; при встановленні за кожні 100 сажнів дроту — 10 крб.
34. За додатковий апарат на одному дроті в ріжних будинках береться: Сітка 1 категорії . 200 карб. Сітка 2 категорії . 100 карб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
Плата за пересилку газет і журналів береться у відсотках від передплатної ціни: щоденні видання тиражем до 30 000 — 10%, від 30 000 — 20%; видання 2 рази на тиждень — 16%, раз на тиждень — 14%, 2 рази на місяць — 12%, раз на місяць — 10%, не більше 6 разів на рік — 8%.
Не більш, як 1, або 2 рази в день, що мають тираж до 30000 платять-10%; від 30000 і більше платять—20%.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р. (стиль дати не вказано).
Поштовий тариф: бандеролі з діловими паперами — місцеві 10 коп. за кожні 30 грамів, міжміські 15 коп. за кожні 15 грамів; бандеролі зі зразками товарів — 10 коп. за кожні 15 грамів; цінні листи — місцеві 20 коп. за 15 грамів, міжміські 25 коп. за 15 грамів, страхування 25 коп. за листи вартістю до 25 крб., далі по 1 крб. за кожні 100 крб.
В) З зразками (образцами) товарів: Місцевих і замісцевих 10 коп. за кожних 15 грамів.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р.
Телеграфний тариф: телеграма з перевіркою передачі — подвійна плата, термінова з перевіркою — учетверо; повідомлення про вручення телеграми — як за 10 слів (2 крб. 50 коп.); копія телеграми з кількома адресами — 1 крб. за кожні 100 слів; доставка посланцем тим, хто живе поза телеграфним пунктом — 50 коп. за версту; державні установи можуть подавати телеграми в кредит з 15 січня 1918 р.
За доставку посланцем телеграм тим адресатам, що не живуть в місцевости, де є телеграфна установа, треба платити 50 копійок за кожну версту.
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: приймалася передплата на 1918 рік на місячник літератури, мистецтва й громадського життя «Шлях» (редактор-видавець Хв. Коломійченко): річна передплата 20 карб., на півроку 10 карб., на чверть року 5 карб.; редакція у Києві, телефон 50-59.
«Шлях» ... Передплата — в конторі редакції. Вартість: річно — 20 карб., ½ р. — 10 карб., ¼ р. 5 карб. Тел. 50-59. Редактор-видавець Хвор Коломийченко.
Колонка пошкоджена; ціни за півроку й чверть підтверджено частково.
Телефонний тариф: за установлення окремого індуктивного дзвінка — 25 крб.; квитки на кореспонденцію — річний білет 3 крб.; наложений платіж — додатково 25 коп., а при сумі понад 10 крб. — 1 крб. (за OCR частково нечітко).
За установлення окремого індуктівного дзвонка-25 карбованців
Читано з OCR-тексту. Дата номера: «15 Березоля 1918 р.» (OCR зіпсував «Березня»); вважаємо н. ст. Закон ухвалено 9 січня 1918 р. (ст. ст., 22 січня н. ст.); тарифи діють з 31 січня 1918 р. до 1 січня 1919 р.
Оголошення: приймалася передплата на 1918 рік на щоденну газету «Народна воля» (орган Української селянської спілки й Київського кооперативного комітету): на 1 місяць близько 6 карб., на 3 місяці — 11 карб.; через відсутність сталої ціни на папір видавці залишали право підвищити ціну.
Приймається передплата на 1918 рік на щоденну газету «Народня Воля», орган Української Селянської Спілки і Київського Кооперативного Комітету.
Колонка сильно пошкоджена; суми прочитано приблизно («на 1 місяць 6 карб.», «на 3 місяці 11 карб.»); адреса редакції — Рильська (?).
Оголошення: жінка шукає місця двірнички; звертатися на Фролівську, № 11-12.
ШУКАЮ місця дворнички. Фроловська № 11-12.
Оголошення: шукають машиністок, добре знайомих з українською мовою; звертатися на Інститутську, 18-47.
ШУКАЮТЬ машиністок добре знайомих з українською мовою. Звертатись Інститутська 18-47.
Оголошення: Київська міська учительська семінарія (з викладанням російською мовою) з 1 січня 1918 року працювала з підготовчим і 1-м класом (а за наявності комплекту — і 2-м); приймала осіб обох статей без різниці національності й віросповідання; прохання — до 15 січня на адресу: Лук'янівка, Богоутівська вул., № 2.
до семинарії приймають осіб обох полів без ріжниці націй і віросповідань ... Київ, Лукіянівка, Богоутівська вул., № 2. Прохання приймають до 15-го січня ц. р.
Іспити на підготовчих курсах Українського народного університету в Києві тривали 8–16 січня 1918 року: на старшому курсі — алгебра (8), українська мова й письменство (9), геометрія (10), історія (11), географія (12), фізика (13), німецька (15), латина (16); на молодшому — історія (8), географія (9), німецька (10), алгебра й арифметика (11), українська мова й література (13), геометрія (15), латина (16); початок щодня о 6-й вечора.
Іспити на Підготовчих Курсах Укр. Народнього Університета відбуватимуться 8-16 січня 1918 р. ... Початок іспитів для всіх слухачів щодня в 6 годин.
Дати — за старим стилем (8–16 січня ст. ст. = 21–29 січня н. ст.); щодо цього номера вони, ймовірно, ст. ст.
Оголошення: Генеральний секретар пошт і телеграфів (№ 12, російською) повідомляє, що на пошто-телеграфних установах України є вакансії чиновників, механіків, наглядачів і поштарів; охочі з-поза України подають прохання з відомостями про службу й відгуками українських організацій із зазначенням губерній, де хочуть служити.
лица желающія перейти на службу на територію Украинской Республики приглашаются подавать мнЕ соотвЁтствующія прошенія, сь приложеніемь свёдёній о прохожденій службы
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Текст російською.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Українська академія (ймовірно, мистецтв) повідомляла студентів, що заняття почнуться 9 січня 1918 року з 10-ї ранку; в уривку вказано адресу Велика Підвальна, 38.
Українська Академія ... повідомляє студентів ... заняття почнуться 9 січня 1918 року з 10 годин ранку ... Велика Підвальна 38.
Уривки з різних колонок; зв'язок адреси з академією непевний.
Оголошення: Київська учительська спілка влаштовує 9 січня 1918 року (за старим стилем; 22 січня н. ст.) в залі Купецького зібрання концерт українських колядок у виконанні Українського національного хору, хору слухачок вищих жіночих курсів і хору студентів університету св. Володимира — близько 150 виконавців, диригент О. А. Кошиць. Весь прибуток піде на Учительську хату імені Т. Г. Шевченка.
Оголошення: Всеукраїнська учительська спілка 9 січня 1918 року (ст. ст.) у залі Купецького зібрання влаштовує концерт українських колядок у виконанні Українського національного хору, хору слухачок Вищих жіночих курсів і хору студентів Університету св. Володимира — разом 150 осіб під орудою О. А. Кошиця; весь прибуток — на Всеукраїнську учительську хату імені Т. Г. Шевченка.
Заля Купецького Зібрання. Всеукраїнська Учительська Спілка. Концерт Українських Колядок 9 січня 1918 р. в виконанні Українського Національного хору, хору слухачок В. Ж. К. і хору студентів університету св. Володим. в кількости 150 душ під орудою О. А. Кошиця
КИЇВСЬКА УЧИТЕЛЬСЬКА СПІЛКА улаштовує Концерт Українських Колядок ... 9 січня 1918 р. ... в залі Купецького Зібрання ... під орудою О. А. Кошиця ... Весь прибуток від концерту піде на ... Учительської Хати імені Т. Г. Шевченка
Оголошення частково обрізане. Дата події — 9 січня ст. ст. = 22 січня н. ст.
Український національний театр у Троїцькому народному домі: у вівторок 9 січня (ст. ст.) — вистава «Натусь» (п'єса про 4 дії Винниченка, за OCR), 10-го — «Не так склалось, як жадалось», 11-го — «Уріель Акоста» Гуцкова й «Останні маски» Шніцлера; готували також «Крила» Л. Старицької-Черняхівської.
Український національний театр у Троїцькому народному домі анонсував п'єсу В. Винниченка на 4 дії, на 10 січня — «Не так склалось, як жадалось», а також готував до вистави «Останні маски» А. Шніцлера та «Уріель Акоста» К. Гуцкова.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАІНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. ... на 4 д. Винниченка. 10-го „Не так скла... Готують ... Шніцлера ... „ОСТАННІ МАСКИ« ... „УРІЕЛЬ АКОСТА"
OCR афіші сильно перемішаний; назва п'єси Винниченка не прочитується («Натусь»?), «Гудкова» — ймовірно Гуцкова.
Троїцький Народній Дім. Український Національний Театр. Сьогодня 9-го у вівторок «НАТУСЬ» ... 10-го «НЕ ТАК СКЛАЛОСЬ ЯК ЖАДАЛОСЬ» 11-го «УРІЕЛЬ АКОСТА», Гуцкова. «ОСТАННІ МАСКИ». Готується до вистави: «КРИЛА», Л. Старицької-Черняхівської.
Колонка сильно пошкоджена: назви вистав 9 і 10 січня відновлено наближено; ціни квитків не вказано.
Народна драматична школа при Театральному відділі Секретарства народної освіти продовжувала запис учнів щодня з 11 до 3 в Театральному відділі та з 7 до 9 вечора в самій школі на Терещенківській, 2.
Народня Драматична Школа при Театральному відділі Секретарства Народньої Освіти. Впис учнів продовжується що дня від 11 до 3 год. у Театр. Відділі і від 7 до 9 год. вечера у Народ. Драм. Школі. Терещенківська 2.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Театральний відділ Секретарства народної освіти організовував «Мандрівний театр», який мав їздити селами й давати вистави для народу; артистів, що бажали вступити до трупи, просили негайно подати адреси до Секретарства народної освіти в Києві.
Театр. Від. Секретарства Народ. Освіти організує «Мандрівничий Театр», який має їздити по селах і давати вистави для народа. Артистів ... просить негайно подати свої адреси. Київ, Секретарство Народн. Освіти, Театр. Відділ.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Оголошення: кінотеатр «Корсо» показує 3-тю серію «Старість Лекока» — драму на 5 частин про боротьбу двох детективів, Лекока і Тольбіака.
Кино-театръ КОРСО. 3-я СЕРІЯ. Сегодня Старость ЛЕКОКА драма въ 5 частяхъ. Борьба двухъ сыщиковъ Лекока и Тольбіака.
Архітектурна секція товариства «Праця» почала підготовку української архітектурної виставки з відділами церковної та світської архітектури, меблів і внутрішнього оздоблення; запитання й проекти просили надсилати архітекторові Д. Дяченкові на Паньківську, 9, пом. 22.
проекти для виставки надсилати по адресі: Паньківська 9, пом. 22 архитектору Д. Дяченкові
Виставку, ймовірно, планували на Великдень у Києві (уривок «Великдень у Киіві»).
Оголошення: кінотеатр «Експрес» (телефон 38-26) показує останні дні бойовик «Розбите життя безжалісною долею» у 8 частинах за участю Мозжухіна, Лисенко, Панова.
театръ „Экспрессъ" ... тел. 38-26. Послѣдніе дни боевикъ „Разбита жизнь безжалостной судьбой" въ 8 частяхъ ... Мозжухина, Лысенко
У вівторок, 9 (22) січня 1918 року, у цирку А. Кіссо — велика цікава вистава за участю всієї трупи: «Літаючі люди», повітряні акробати, Сан-Фан; початок о 8¼ вечора.
Во вторникъ, 9 января, большое интересное представленіе ... Летающіе люди. Воздушные акробаты ... Санъ-Фанъ. Нач. въ 8¼ ч. веч.
Оголошення: кабаре «Аполло» на Мерингівській, 8 (тел. 24-84) щодня дає вар'єте (Spectacle Varié); при театрі першокласний ресторан.
АПОЛЛО. Кабарэ ... Меринговск., 8. Тел. 24-84. ... Spectacle Varié. ... При театрѣ первокл. ресторанъ.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Український театр під орудою М. Садовського (2-й міський театр) 9 січня 1918 року давав оперу на 4 дії М. Старицького «Сорочинський ярмарок»; в афіші також згадано драму «Безталанна».
Український театр під орудою М. Садовського. Сьогодня 9-го ... ЯРМАРОК ... опер. на 4 дії Старицького
OCR афіші сильно пошкоджений; назву «Сорочинський ярмарок» реконструйовано з уривків «...ИНСЬКИЙ ЯРМАРОК».
Оголошення: у театрі «Соловцов» ідуть вистави «Коли заговорить серце», «Любов на сторожі» і «Хамка»; квитки продаються згідно з афішами.
Театръ „СОЛОВЦОВЪ" ... Когда заговоритъ сердце. 13-го ... Любовь на стражѣ ... Хамка. Билеты прод.
Дати вистав і їх прив'язка в OCR перемішані.
Оголошення: Великий театр мініатюр дає сьогодні три вистави (початок о 6½, 8 і 9½ год.), бенефіс Павла Троїцького.
Большой т. Миніатюръ. Сегодня 3 сеанса начало 6½ ч., 8 и 9½ ч. ... бенефисъ ... ПАВЛА ТРОИЦКАГО
Години сеансів відновлено з пошкодженого рядка.
Великий театр мініатюр (колишній театр Бергоньє, Фундуклеївська, 5) давав вистави серіями о 6½, 8 і 9½ вечора, каса працювала з 11 до 2 і з 5 години; на четвер 11 січня призначено бенефіс Павла Троїцького з комедіями «Папуга і жених», виступом Ядвіги Махіної та «Петро Барський у Києві».
Сьогодня 3 серії. Початок о 6½, 8 та 9½ год. веч. Каса від 11-2 г. і від 5 год. В четверг 11-го січня ... бенефіс Павла Троіцького
Блок оголошення обрізаний з правого краю; програма бенефісу прочитана частково.
Редакція і контора газети «Нова Рада» містилися в Києві на вул. Інститутській, 22; контора працювала з 10 до 6 години, телефон редакції 64-80, поштова скринька № 373.
Адреса редакціі і контори: У Киіві, Інститутська, 22. Телефон редакції 64-80. Почт. скринька № 373.
Дата номера газети за старим стилем (9 січня = 22 січня н. ст.).
«Нова Рада» виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят; позначала себе як газету політичну, економічну й літературну.
Виходить що-дня, окрім понеділків і днів після великих свят
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський; газету видавало Товариство підмоги літературі, науці і штуці.
Редактор Андрій Ніковський. Видає Товариство підмоги літературі, науці і штуці.
Оголошення: вийшла друком повна біографія голови Генерального секретаріату В. К. Винниченка; головний склад і продаж — у «Робітничій книгарні» на Володимирській, 16, а також по всіх книгарнях.
Вже вийшла з друку повна біографія голови Генер. Секретаріату тов. В. К. Винниченка. Головний склад і продаж в «Робітничій Книгарні» Володимирська 16, а також по всіх книгарнях.
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Номер 6 газети «Киевлянин» вийшов у вівторок, 9 (22) січня 1918 року.
ВТОРНИКЪ, 9-го ЯНВАРЯ 1918 Г.
Телефони «Киевлянина»: редакція — № 63; хрещатицьке відділення контори (книгарня Н. Я. Оглобліна) — № 770; друкарня І. Н. Кушнерьова і К° — № 89.
Телефонъ редакціи „Кіевлянина" № 63. Телефонъ крещатикскаго отдѣленія конт. „Кіевлянина" (Книжный магаз. Н. Я. Оглоблина) № 770. Телефонъ типограф. И. Н. Кушнеревъ и К° № 89.
Редактором «Киевлянина» вказано В. В. Шульгіна, видавцем — Пайове товариство.
Редакторъ В. В. Шульгинъ. Издатель — Паевое Товарищество
Генеральний секретар земельних справ Б. Зарудний (9 січня 1918, № 113; 22 січня н. ст.) наказав усім підвідомчим установам обов'язково передплачувати урядову газету «Вістник Генерального Секретаріяту» (Київ, Хрещатик, 38), посилаючись на лист Прес-Бюро від 29 грудня 1917 р. № 154.
доручає всім цому підлягаючим інстітуціям і установам обовязково передплачувати газету „Вістник Генерального Секретаріяту". Адреса цієї газети: ... Київ, Хрещатик 38.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.).
Оголошення: приймалася передплата на 1918 рік на «Літературно-науковий вістник» — місячник за редакцією О. Олеся книжками по 10–12 аркушів; поки що просили надсилати 10 карбованців.
Приймається передплата на 1918 р. на Літературно-Науковий Вістник ... під редакцією О. Олеся ... присилає поки що 10 карбованців
Остаточну суму річної передплати обіцяли оголосити пізніше.
«Робітнича газета» №223 вийшла у вівторок, 9 (22) січня 1918 року; ціна окремого числа — 20 коп.
№ 223 ... Ціна 20 коп. ... Київ, 9 січня.
У шапці дату надруковано за старим стилем (9 січня), що підтверджує кінцівка передовиці «Київ, 9 січня»; ціна «20 коп» у шапці частково зіпсована OCR.
Д. Дорошенко у статті про українське письменство 1917 року згадав київські місячники «Шлях» (почав виходити в Москві, потім у Києві, вийшло 9 випусків; «орган незалежної думки») і «Книгар» (виходить з осені 1917 року, містить рецензії на нові українські книжки).
почав виходити спочатку в Москві, а потім у Київі місячник „Шлях", якого вийшло 9 випусків
Передплату й оголошення до «Киевлянина» приймали в головній конторі редакції на Караваєвській вулиці з 10-ї ранку до 7-ї вечора, крім неділь і свят, а також у відділенні на Хрещатику при книгарні Н. Я. Оглобліна та в подільському відділенні при книгарні Товариства І. Д. Ситіна (Гостиний ряд).
Подписка и объявленія принимаются въ Кіевѣ: 1) Въ главной конторѣ редакціи „Кіевлянина" — Караваевская ... отъ 10 ч. утра до 7 ч. веч., кромѣ воскрес. и праздн. дней
Номер будинку в цьому номері OCR не прочитав; власника подільської книгарні уточнено за №8.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: вийшло з друку 5-те число бібліографічного місячника «Книгар» зі статтями про українське письменство 1917 року; серед авторів — М. Грушевський, Д. Дорошенко, В. Модзалевський, М. Мочульський та інші.
Цими днями вийшло з друку 5 число „КНИГАРЯ" ... М. Грушевського ... Модзалевсь- ... М. Мочульського та ин.
Рекламний блок сильно перемішаний з передовицею; номер випуску та перелік авторів прочитано частково.
Оголошення: сатиричний часопис (назву за OCR не відновлено) повідомив, що передплату не приймає, бо «поштові човники» (листоноші), ураженні більшовизмом, конфіскують передплатні числа; видання радили купувати на вокзалах, у кіосках, у книгарнях і в дрібних продавців; редакція — Київ, Рентарська (?), 20.
З огляду на те, що почтові чиновники перейнялися большевизмом і конфіскують передплатницькі числа, ... не приймається передплата. Слідкуйте за виходом і купуйте на вокзалах, у кіосках, у книгарнях і у дрібних продавців.
Назва журналу втрачена OCR («ГЕДЗ»?); адреса, ймовірно, Рейтарська, 20.
Генеральний секретаріат спростував чутки, поширені ворогами українського народу, ніби українська делегація в Бересті-Литовському уповноважила представників Ради Народних Комісарів укладати мир: він назвав їх неправдивими і злочинними.
По нашим відомостям вороги українського народу розповсюджують чутки, начеб то українська делегація ... уповноважає представників Совіта Народніх Комісарів заключити мир. Генеральний Секретаріат заявляє, що ці чутки не правдиві і злочинні.
Тут чутка названа, а спростування — офіційне.
Виконавчий комітет Всеукраїнської ради військових депутатів через пошкодження телеграфних проводів і «безглузді чутки», які розпускають безвідповідальні люди й які сіють неспокій на українському фронті, просив усі військові частини надіслати по двоє людей для живого зв'язку й точної інформації про події дня.
Виконавчий комітет Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, визнаючи, що через псування телеграфних проводів всі військові частини відірвані від центра подій і тому ті безглузді чутки, котрі розпускаються безвідповідальними людьми, вносять в революц
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
До Києва надійшли відомості, що більшовики захопили Полтаву; під Полтавою українці втратили вбитими 8 і пораненими 42 особи.
В Київ поступили звістки, що большевики захопили Полтаву.
Повідомлення на основі телеграм до Революційного комітету залізниць України; офіційно не підтверджено в номері.
З перехопленого розпорядження Криленка стало відомо, що 5-й сибірський корпус мав захопити Рівне, Шепетівку й Коростень, а 5-й армійський корпус через Коростень рушити на Київ.
Перехоплено його розпорядження про те, що 5 сібірський корпус має захопити Ровно, Щепетівку і Коростень, а 5 армейський корпус рушити через Коростень на Київ.
Звістка про намір більшовицького командування, подана газетою як інформація від 11-ї армії.
У статті «Безладдя на грошовому ринку» М. Хотовицький перелічив засоби обігу: «миколаївки», «керенки», нові «українки», короткострокові зобов'язання державної скарбниці, білети скарбниці («серії»), акцептовані чеки Київської контори Державного банку, купони процентних паперів і облігації позики волі.
Тут і „миколаївки", тут і „керенки", а ось тепер появилися ще й „Українки"
За чутками, «керенки» на ринку цінувалися приблизно на 20% нижче від номіналу, а «миколаївки» (особливо з портретами царів) ходили з надбавкою (лажем) на їхню користь.
ніби „керенки" розцінюються відсотків на двадцять нижче од зазначеної на них суми, а „миколаївки" (принаймні оздоблені портретами) ходять, навпаки, з лажом
Автор подає це як чутки.
Облігації позики свободи коштували на 15% нижче від номіналу; облігації, що коштували 850 карбованців (близько 860 з відсотками за поточним купоном), на селі збували за 1000 карбованців.
облігації, що коштують 850 карб., а разом з відсотками до біжучого купону—коло 860 карб., збуваються на селі за 1000 карб.
ЦК УСДРП нагадав місцевим організаціям, що відрахування 25% до ЦК надходять нерегулярно, й просив надсилати належні відсотки на адресу: Київ, Південно-Кооперативний банк, поточний рахунок №85.
Ц. К. У. С.-Д. Р. П. нагадує місцевим організаціям, що справа з присилкою 25% для Ц. К. П. провадиться нерегулярно ... Київ, Півд.-Кooперативний Банк. Біжучий рахунок Nº 85
Дата номера газети (старий стиль + 13 днів); точна дата події не вказана.
Постанова секретарства продовольчих справ: продовольчі органи при складанні кошторисів мають керуватися циркулярами колишнього Міністерства продовольства (циркуляр міністра земельних справ від 19/1 № 7589 і циркуляр Особливого організаційного відділу від 27/Х № 3098) і якнайшвидше надіслати до секретарства дані про видатки й залишки; аванси без кошторисів видаватимуть лише у виняткових випадках.
Аванси без представлення сміт і до їх затвердження, будуть відкриватись тілько в виключних випадках
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дату постанови не збережено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: коней продавали за зниженими цінами селянським спілкам і окремим селянам, які подадуть встановлені посвідчення про потребу купити коней; довідки — на місці продажу та в Житомирі у губернському харчовому комітеті.
коням ... цінам селянським спілкам й окремим селянам, коли вони подадуть встановлені посвідчення про те, що їм необхідно купить коні. Справки можна одержувати на місці продажу та в Житомирі в губернськім харчовім комітеті.
Початок оголошення втрачено; хто саме продає коней — не з'ясовано.
Оголошення: шукають 1 кімнату з правом інколи користуватися кухнею; звертатися на Басейну, 15-б, Т. К.
Шукаю 1 кімн. з прав. корист. часом кухн. Басейна, 15-б., Т. К.
Оголошення: самотній учитель шукає 1 кімнату в центрі міста; звертатися на Басейну, 15-б.
Шукаю 1 кімн. в центрі міста, один. учит. Басейна 15-б, Т.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: 22 січня 1918 року затверджено купчу: міщанка Ентой-Рейва Мунишева Шамис продала міщанинові Арону Хаїм-Шломову Шамісу двір на Соборній вулиці в Тирасполі за 100 рублів; гербовий збір 6 руб., мито 47 руб. 4 коп.
о продажѣ … двора … в гор. Тираспо́лѣ по Соборной улицѣ за сумму 100 руб.
Нотаріальне оголошення; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року. Сума, можливо, спотворена (мито 47 руб. 4 коп. не відповідає ціні 100 руб.).
Листом від 9 січня 1918 р. (ст. ст.) Бетт повідомив Бродського, що бельгійські акціонери (власники 2/3 акцій) вважають умови викупу за актом 21 листопада неприйнятними, і запропонував з 16 січня 1918 р. (ст. ст. = 29 січ. н. ст.) зупинити трамвайний рух як збитковий.
Бетт пропонував із 16 січня 1918 р. зупинити трамвайний рух, оскільки вважав експлуатацію трамваю збитковою
Першоджерело: «Переход трамвая в ведение города», «Киевские городские известия», 1918, № 9, с. 38–41, с. 39. Дата 9 січня — дата листа; рік 1918 за контекстом. Запропонована зупинка збігається з початком січневого повстання.
Оголошення: Спілка вантажних візників і експедиторів Києва перевозить вантажі з усіх станцій та виконує міські перевезення; обоз понад 1500 коней, ресорні платформи і важковагові биндюги; ціни помірні.
Союзъ грузовыхъ извозопр. и экспедит. ... Обозъ свыше 1,500 лошадей, всѣ приспособленія, какъ рессорныя площадки, такъ и тяжеловѣсные биндюги. Цѣны умѣренныя
Оголошення: транспортна й експедиційна контора Г. І. Боброва на Бульйонській вулиці (телефон 18) має власний обоз для перевезення будь-яких товарів і вантажів, поштучно і повагонно, без обмеження кількості; приймає на зберігання товари, вантажі й автомобілі.
Г. И. Бобровъ. Транспортная и экспедиціонная контора ... Бульонская ... телефонъ 18. Собственный обозъ для перевозки всякаго рода товаровъ и грузовъ ... Принимаетъ на храненіе: товары, грузы, автомобили
У IV Універсалі містилася вимога очистити українську державу від «насланих з Петрограду насильників, які топчуть право Української Народньої Республіки».
Наша народня Українська держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду насильників, які топчуть право Української Народньої Республіки
Цитата Універсалу в передачі автора.
Гаслом тих днів «Киевлянин» проголосив слова «російський офіцер», порівнюючи його з французьким королем Франциском I: «Усе втрачено, крім честі!».
Почему же слова «русскій офицеръ» стали лозунгомъ нашихъ дней ... «Все потеряно, кромѣ чести!»
У Четвертому Універсалі петроградський уряд народних комісарів обвинувачено в оголошенні війни Україні й посиланні «большевиків», які грабують хліб і вбивають неповинних людей; Центральна Рада заявляє: «ніяких війн піддержувати не будемо».
А тим часом Петроградське правительство народніх комісарів ... оповістило війну Україні і насилає на нашу землю своє військо, красногвардійців-большевиків
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Урядова риторика УНР.
Відозва генерального секретаря пошт і телеграфів М. Шаповала до установ пошти, телеграфу й телефону Київщини, Чернігівщини, Волині, Поділля, Херсонщини, Полтавщини, Харківщини, Курщини, Воронежчини: якийсь Мартьянов, що оголосив себе «народним секретарем пошт і телеграфів на Україні», усунув у Харкові начальника округи; працівників закликають не передавати шкідливих для уряду телеграм і, коли большевики силою займуть установи, припинити роботу та роз'єднати проводи; кінець відозви закликає вступати зі зброєю до добровольчих революційних полків.
Якийсь Мартьянів, що самочинно обявив себе Народнім Секретарем Почт і Телеграфів на Україні усунув в Харкові Начальника Округи
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Відозва без дати; ймовірно січень 1918. Тон агітаційний.
Оголошення: у конторі «Нової Ради» (Інститутська, 22) продавався старий газетний папір.
ПРОДАЄТЬСЯ старий газетний папір. Інститутська № 22. Контора „Нової Ради".
Оголошення: «Salon de Modes» М. Сухаренко на Миколаївській вулиці, 12 (телефон 11-87) після закінчення сезону влаштовує великий розпродаж готових модельних речей — манто, пальт, костюмів, суконь і хутряних виробів — зі знижкою до 40%.
Salon de Modes М. Сухаренко Николаевская ул., № 12, телеф. 11-87. По окончаніи сезона назначена БОЛЬШАЯ РАСПРОДАЖА готовыхъ модельныхъ вещей ... со скидкой до 40%.
Оголошення: Музична школа М. А. Тутковського на Олександрівській, 47; викладачі — п. Строганов, пані Біллевич-Тарасович (оперний клас) і Лебедєва.
Музыкальная Школа Н. А. ТУТКОВСКАГО, Александровская, 47. ... г. Строгановъ, г-жи Біллевичъ-Тарасовичъ (оперн. кл.) и Лебедева.
Оголошення: Музично-вокальна школа Н. А. Берестнєвої та В. С. Олізара на Миколаївській, 7.
Музыкально-Вокальн. школа Н. А. Берестневой и В. С. Олизара Николаевская 7.
Оголошення: Києво-Печерська чоловіча повноправна гімназія А. В. Назаренка щодня приймає прохання до підготовчого, I та II класів.
Кіево-Печерская мужская полноправ. гимназія А. В. Назаренко. Пріемъ прошеній въ пр., I и II кл. ежедн.
Оголошення: дитячий садок М. Г. Ленчевської при Французькій гімназії, Пироговська, 4, кв. 5.
Дѣтскій Садъ М. Г. Ленчевской при французской гимназіи ... Пироговская, 4, кв. 5.
Оголошення: продається бінокль Цейса.
Продает. БИНОКЛЬ Цейса
Ціну й адресу OCR не прочитав.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: жіноча лікарня з пологовим відділенням у Липках на Виноградній вулиці.
Женская лечебн. съ родильнымъ отд. ... Липки. Виноградная ул.
Сучасну назву вулиці подано за припущенням.
Оголошення: повноправна чоловіча гімназія товариства педагогів на Трьохсвятительській, 6, приймає прохання; заняття почалися 8 січня.
Полноправная мужская гимназія ... педагоговъ (Трехсвятительская № 6) ... 8 января.
Оголошення лікарів і лікарень: д-р Сандомирський, д-р Черняк, д-р Попов, спеціальна лікарня д-ра Олтаржевського, жіноча лікарня.
Д-ръ САНДОМИРСКІЙ ... Д-ръ Чернякъ ... Д-ръ Поповъ ... Спец. лечебница д-ра Олтаржевскаго
Адреси та спеціальності OCR не прочитав.
Оголошення: курси А. К. Клемпера; продаж електричних каструль, автомобіля, рояля, дачних ділянок; пропонують навчати писати на друкарських машинах; шукають садівника і няню.
Курсы А. К. Клемпера ... Электрич. кастрюли ... Автомобиль прод. ... Продаются дачны ... Садовникъ ... Нужна няня
Дрібні оголошення 4-ї сторінки в OCR обрізані; зведено разом.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані