понеділок
1 січня за старим стилем
70 записів · 8 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Новий 1918 рік за старим стилем Київ зустрів п'яними солдатськими натовпами на вулицях, стріляниною й убивствами; біля кафешантану «Аполло» український хорунжий застрелив старого візника, і солдати намагалися влаштувати самосуд. На новорічній вечері в Українському клубі провідники УНР, за спогадами, відверто говорили про можливу втрату Києва. Урядові зведення фіксували розпад фронту, катастрофу з харчуванням і чутки про похід більшовиків з Чернігова на Київ. «Киевлянин» вийшов новорічним номером з агітацією за російський виборчий список № 5, картинами холодного й голодного побуту та афішами маскарадів. Мала Рада, за пізнішою публікацією, ухвалила закон про Генеральний контроль.
Увесь день і до пізньої ночі вулицями ходили натовпи п'яних, переважно солдатів, що лаялися й били перехожих; міліція не затримала жодного. На Солом'янці солдати з рисака обстріляли постового міліціонера, а група п'яних солдатів напала на мешканця Летухова.
певність середня: Кримінальна хроніка однієї правої газети, ворожої до солдатської маси; кілька заміток у OCR пошкоджені.
Протягом усього дня 1 (14) січня 1918 року і до пізньої ночі на вулицях Києва траплялися натовпи п'яних, переважно солдатів, які горлали пісні й лаялися; перехожі тулилися до стін; було чимало ображених і побитих, але міліція не затримала жодного.
На Новый годъ въ теченіе всего дня и до поздней ночи на улицахъ ... встрѣчались толпы пьяныхъ, преимущественно солдатъ ... никто изъ скандалистовъ милиціей не задержанъ.
1 (14) січня 1918 року невідомі злочинці в солдатській формі, проїжджаючи на рисаку, відкрили стрілянину по постовому міліціонеру на вул. Ігнатьєвській на Солом'янці; затримати їх не вдалося, міліціонер не постраждав.
Покушеніе на убійство милиціонера. 1 января проѣзжавшіе на рысакѣ неизвѣстные преступники въ формѣ солдатъ открыли стрѣльбу въ постового милиціонера на улицѣ гр. Игнатьева, на Соломенкѣ.
1 (14) січня 1918 року на вул. Ігнатьєвській на Солом'янці група п'яних солдатів напала на мешканця Летухова, лаяла й ображала його, один із нападників вистрілив.
1 января на ул. гр. Игнатьева, на Соломенкѣ, группа пьяныхъ солдатъ напала на ... Летухова. Нападавшіе принялись ругать и оскорблять
Близько 1-ї ночі хорунжий 1-го українського куреня смерті Григорій Храмов, вийшовши з кафешантану «Аполло», вистрілив у чоло старому візникові Іванові Дьоміну за відмову везти його на Печерськ. Натовп і близько 30 озброєних солдатів вимагали видати Храмова для самосуду, але черговий Бабак таємно відправив його до штабу фортеці.
певність середня: Одне газетне джерело, але з докладними іменами й обставинами.
Близько 1-ї ночі 1 (14) січня 1918 року хорунжий 1-го українського куреня смерті Григорій Храмов, вийшовши з кафешантану «Аполло», зажадав від візника-старого Івана Дьоміна відвезти його на Печерськ, а отримавши відмову, вистрілив йому в чоло з револьвера, смертельно поранивши. Храмова затримав черговий дільниці Бабак за допомогою українських патрулів; пораненого непритомним відвезли каретою швидкої допомоги до Олександрівської лікарні.
хорунжій 1 украинскаго куреня смерти Григорій Храмовъ, выйдя изъ кафе-шантана «Аполло», потребовалъ отъ извозчика ... старика Ивана Демина, отвезти его на Печерскъ. Получивъ отказъ, Храмовъ выхватилъ револьверъ
Після вбивства візника біля «Аполло» натовп цивільних і близько 30 озброєних солдатів увірвався до приміщення кафешантану, куди відвели заарештованого Храмова, і вимагав видати його для самосуду; завдяки розпорядливості чергового Бабака Храмова непомітно для натовпу відправили до штабу фортеці, і солдати розійшлися.
прибывшіе около 30 человѣкъ вооруженныхъ солдатъ вошли въ помѣщеніе шантана «Аполло», куда былъ отведенъ арестованный и потребовали выдачи его для учиненія самосуда
В Українському клубі Новий рік зустрічали багато людей разом з міністрами й Винниченком. За Дорошенком, Винниченко після умовлянь сказав тост про «варвара з півночі», а Шаповал вигукнув «ті, що йдуть на смерть, вітають тебе»; за Чикаленком, Винниченко від тосту відмовився, Шаповал пророкував Україні не більше двох тижнів, і тоді Винниченко заговорив про можливий відступ до Білої Церкви.
певність середня: Сам факт зустрічі й пригнічений настрій підтверджують два незалежні очевидці; зміст промов у них різниться.
Опівночі на новорічній вечері в Українському клубі Винниченко після умовлянь дам виголосив тост: «идёт варвар с севера и грозит снести, смести с лица земли все наши достижения»; міністр Шаповал привітав Новий рік словами «morituri te salutant!». Наступного дня весь український Київ знав про ці промови.
„Хіба те, що йде варвар з півночи і грозить знести,, змести з лиця землі всі наші здобутки, зруйнувати нашу культуру"
Новий 1918 рік, «перший Новий рік у своїй державі», багато людей зустрічали в Українському клубі; були міністри, зокрема голова уряду В. Винниченко, який опівночі відмовився виголосити тост, пославшись на втому.
сила народу зійшлося в Клюбі стрічати Новий 1918 рік, перший Новий Рік в своїй Державі; був де-хто з міністрів, а між ними й Голова Міністерства Винниченко.
На новорічному вечорі міністр пошт і телеграфу М. Шаповал напівжартома сказав: «Україні зосталося жити може не більше двох тижнів. Незабаром прийдуть сюди большевики... а уряд український повинен буде тікати» — і всі принишкли.
Я, як міністр Почти і Телеграфу, що має найпевніщі і найостанніщі відомости, певний, що Україні зосталося жити може не більше двох тижнів.
Винниченко, хвилюючись і затинаючись, відповів, що, можливо, Київ утримати не вдасться і уряд відступить до Білої Церкви під захист Вільного козацтва, а згодом, спираючись на озброєне селянство, витіснить більшовиків.
хоч ми може й не вдержимося в Київі, відступимо до Білої Церкви під захист Вільного Козацтва, то, опираючись на озброєне селянство, згодом витіснимо большевиків з України.
Зведення Інформаційного відділу: порушень перемир'я немає, але Туркестанські дивізії залишають фронт, ставка називає харчування армії катастрофічним; Могильов узяли більшовики, у Черкасах ешелон Брацлавського полку відмовився йти проти українців. Увечері в Києві стало відомо про втечу цілих частин з позицій і оголення фронту.
певність висока: Офіційне урядове зведення й незалежна газетна звістка узгоджуються щодо розвалу фронту.
Зведення Інформаційного відділу за 1 (14) січня 1918: на фронті без змін, порушень перемир'я не було; 1-ша Туркестанська дивізія покинула ділянку, 2-га теж починає залишати фронт; 8-й авіаційний загін просить перейменуватися на «Перший Запорізький загін літунів імені гетьмана Мазепи»; зі ставки повідомлено, що становище армії з харчуванням катастрофічне.
Настрій на фронті не змінився; порушення перемирря не було
Зведення від 1 (14) січня: Черкаси: прибулий ешелон 260-го Брацлавського полку не хоче йти проти українців; Лебедин: земельний комітет відмовив дати дрова для заводів, комітет заводу постановив добути паливо силою; Могильов узяли большевики.
Прибувший ешелон 260 Брацлавського полку не хоче йти против Українців.
За газетами від 2 (15) січня 1918 року, увечері 1 (14) січня в Києві стало відомо, що втеча з позицій цілих військових частин на Південно-Західному фронті призвела до катастрофи: фронт оголився, важку артилерію кинули, а речових складів більше не існує.
«Вчера, вечеромъ, въ Кіевѣ стало извѣстнымъ, что бѣгство съ позицій цѣлыхъ воинскихъ частей на ... фронтѣ привело къ катастрофѣ. Сейчасъ фронтъ остался голымъ.»
За тим самим зведенням, у Чернігові формуються добровольчі загони проти більшовиків і ходять чутки, що з Чернігова більшовики підуть на Київ; Полтава чекає більшовиків з Харкова, Знам'янка в руках українців.
певність низька: У самому зведенні подано як чутку.
За зведенням від 1 (14) січня 1918: у Чернігові формуються добровільні загони з учнів та урядовців проти большевиків; ходять чутки, що з Чернігова вони підуть на Київ. У Полтаві очікують большевиків із Харкова; Знам'янка в руках українців.
Ходять чутки, що з Чернигова большевики підуть на Київ. Чернигів прохає допомоги.
Під час зустрічі Нового року в театрі «Гротеск» оркестр заграв «Марсельєзу»; один офіцер відмовився встати, заявивши, що він українець і встане лише під український гімн. Сусід кинув йому в обличчя візитівку, офіцер ударив його кортиком; конферансьє спинив сутичку, і програму продовжили.
певність середня: Одна замітка в «Киевлянине», який мав мотив показати українських військових у поганому світлі.
Під час зустрічі Нового року в театрі «Гротеск» після 12-ї ночі оркестр заграв «Марсельєзу»; усі підвелися, крім одного офіцера, який заявив, що він українець і встане лише під український гімн, бо перебуває на українській території. Сусід кинув йому в обличчя свою візитівку, офіцер вихопив кортик і вдарив супротивника; виставу перервали, конферансьє Алексєєв зупинив інцидент, і програму продовжили.
украинецъ — отвѣтилъ офицеръ и обязанъ встать лишь при исполненіи украинскаго гимна, такъ какъ нахожусь на украинской территоріи.
Мала Рада ухвалила закон про тимчасову організацію Генерального контролю: Генеральний контролер, Генеральна контрольна рада з представниками від Київської міської думи й губернського зібрання, три контрольні департаменти в Києві, мережа контрольних палат; контроль незалежний від інших установ, урядовців об'єднує Всеукраїнська спілка.
певність середня: Офіційний текст закону, але надрукований лише в квітні; стиль дати «14 січня» не вказано, тож можливо, що це 14 січня ст. ст. (27 січня н. ст.).
Мала Рада Центральної Ради 14 січня 1918 року ухвалила закон про тимчасову організацію Генерального контролю Української Народньої Республіки: на чолі контролю — Генеральний контролер, а вищою установою — Генеральна контрольна рада; закон опубліковано у Вістнику 9 квітня 1918 року.
Вимітка з протоколу засідання Малої Ради дня 14 січня 1918 року. Українська Центральна Рада дня 14 січня 1918 р. ухвалила:
За законом від 14 січня 1918 року Генеральна контрольна рада складається з Генерального контролера, його товариша, директорів контрольних департаментів і радників; радників обирають: по одному від кожного контрольного департаменту й кожної місцевої контрольної установи, двох від ЦК Всеукраїнської спілки контрольних урядовців та по одному від Київського губернського народного зібрання й Київської міської думи.
Радники до Генеральної Контрольної Ради обіраються: а) по одному від кожного Контрольного Департаменту й кожної місцевої контрольної установи; б) двох від Центрального Комітету Всеукраїнської Спілки Контрольних Урядовців; в) по одному від…
Закон про тимчасову організацію Генерального контролю передбачає три контрольні департаменти: Перший (загальних справ), Другий (військових і морських справ) та Третій (справ шляхів); Генеральна контрольна рада, контрольні департаменти й канцелярія Генерального контролера мають постійно перебувати в Києві.
Контрольні Департаменти та Канцелярія Генерального Контрольора повинні пробувати в Київі.
Закон від 14 січня 1918 року називає постійні контрольні палати: Київську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Одеську, Подільську й Волинську, а також залізничні контролі Південно-Західних, Катерининських і Південних залізниць; серед тимчасових установ — контролі над будівництвом залізниць і Миколаївського порту.
Палати: Київська, Чернигівська, Полтавська, Харьківська, Катеринославська, Одеська, Подільська й Волинська.
Закон про Генеральний контроль гарантує незалежність контролю: контрольні установи в ревізійній діяльності не залежать від інших установ; протест Генерального контролера на постанову Ради Народніх Міністрів у фінансово-економічних справах виносить справу на розгляд Центральної Ради; контрольних урядовців не можна усунути без суду Вищого дисциплінарного суду контролю, до складу якого входять шість членів.
Контрольні установи в їх ревізійній діяльности зовсім не залежать від инших установ.
За законом про тимчасову організацію Генерального контролю (ухвалений 14 січня 1918 року) Генеральна контрольна рада складається із загальних зборів і відділів, керує ревізійною діяльністю контрольних установ, розглядає протести на постанови контрольних рад, посилає своїх представників із дорадчим голосом до комісій Ради Народніх Міністрів і бюджетових комісій Центральної Ради чи Установчих зборів та може запрошувати й кооптувати осіб, відомих науковими працями про державне господарство й фінанси.
Генеральна Контрольна Рада керує ревізійною діяльністю контрольних установ, здійснює догляд за ревізією тими способами, що зазначено у Регляменті Генеральної Ради, розглядає протести на постанови Контрольних Рад
Перший контрольний департамент (загальних справ) складається з відділів: ревізійного звіту, Центральної бухгалтерії, Кредитового та Ревізійного; Другий (військових і морських справ) має відділ ревізійного звіту й Ревізійний відділ для повірки справоздань військового та морського урядів; Третій (шляхів) — відділи ревізійного звіту по залізничному господарству УНР, по водяних, ґрунтових і шосейних шляхах, а також відділи повірки справоздань державних і приватних залізниць.
Перший Контрольний Департамент (загальних справ) складається з таких відділів: а) Відділ ревізійного звіту, б) Центральна Бухгалтерія, в) Кредитовий Відділ, г) Ревізійний Відділ.
За законом про Генеральний контроль у місцевих контрольних радах засідають за посадою голова контрольної установи, його помічники й старші ревізори, а також вибрані представники комітету урядовців і молодших ревізорів, по одному представнику Міської думи та Губернського народного зібрання; виборні члени обираються на три роки.
До складу Контрольних Рад належать, по посаді, Голова контрольної установи, його помічники й старші ревізори (старші контрольори) та, по обранню,-один представник місцевого комітету урядовців
За законом про Генеральний контроль усі урядовці контролю УНР входять до Всеукраїнської спілки контрольних урядовців для захисту своїх інтересів; статут спілки виробляє Всеукраїнський з'їзд контрольних урядовців; двоє членів її Центрального органу стають радниками Генеральної контрольної ради; для кадрових питань у кожній установі створюють паритетні окремі наради.
Усі урядовці контролю У. Н. Республіки входять до Всеукраїнської Спілки Контрольних Урядовців, яка має на меті забезпечення їхніх інтересів.
Український крайовий судовий комітет ухвалив звернутися до Центральної Ради з вимогою негайних рішучих заходів проти анархії, насамперед створення добре організованої військової сили.
певність середня: Одна публікація в «Новій Раді».
Український крайовий судовий комітет на засіданні 1 січня 1918 року (ст. ст.) ухвалив звернутися до Центральної Ради з проханням вжити негайних рішучих заходів проти анархії, насамперед створити добре зорганізовану військову силу.
Краєвий Судовий Комітет в засіданні своєму 1-го січня 1918 року обміркував сучасне становище ... необхідно вжити негайно рішучих заходів, головним з котрих ... є оборона добре зорганізованою військовою силою.
«Киевлянин» закликав голосувати в Києві й губернії за список № 5 Позапартійного блоку російських виборців, бюро якого містилося в клубі прогресивних російських націоналістів на Великій Васильківській, 14; там і в редакції збирали внески.
певність висока: Пряме оголошення в самій газеті-учасниці кампанії.
Передвиборна агітація: у Києві та Київській губернії «Киевлянин» закликав голосувати за список №5 Позапартійного блоку російських виборців. Виконавче бюро блоку містилося в приміщенні клубу прогресивних російських націоналістів на Великій Васильківській, 14; там і в редакції «Киевлянина» приймали грошові внески на виборчу кампанію.
По г. Кіеву и Кіевской губерніи Голосуйте за списокъ № 5 Внѣпартійнаго блока русскихъ избирателей ... Большая Васильковская, № 14 (помѣщеніе клуба прогрессивныхъ русскихъ націоналистовъ)
Промислові й комерційні підприємства Києва мали до 1 січня ст. ст. внести до Державного банку чи ощадних кас усю готівку, крім грошей на платню; підприємства поза Києвом — до 18 січня.
певність середня: Урядове розпорядження в переказі Дорошенка; стиль терміну виведено з контексту.
Усі промислові й комерційні підприємства Києва мали не пізніше 1 січня (імовірно ст. ст.) внести до Київської контори Державного банку чи ощадних кас усю готівку, крім грошей на виплату службовцям; підприємства поза Києвом — до 18 січня 1918 р.
Всі промислові та комерційні підприємства у Київі мали не пізніще 1. січня внести туди ж всю свою готівку, за вийнятком грошей, потрібних для виплати служащим.
Урядовий вісник надрукував відозву Ради 10-ї армії до Криленка: українські вояки звинувачували його в брехні про зрив миру Радою й у розвалі армії та відкидали його гроші.
певність середня: Агітаційний текст в урядовому органі; точна дата відозви невідома.
Відозва Ради 10-ї армії до Криленка (№ 337, надрукована в Вістнику): українські вояки звинувачують Криленка в брехні про «зрив миру Радою», закидають, що він розвалив армію, заняв ешелони проти України, і відкидають його гроші: «Ми не продажні „громадяни"».
Ми не продажні „громадяни", наші діди і прадіди вмирали за волю і нас вчили вмирати.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле» (книга або мемуар) · 01-0074
Винниченко після умовлянь дам виголосив тост про «варвара з півночі»; Шаповал привітав рік словами «morituri te salutant».
„Хіба те, що йде варвар з півночи і грозить знести,, змести з лиця землі всі наші здобутки, зруйнувати нашу культуру"
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.» (книга або мемуар) · Новий 1918 рік · 01-0160
Винниченко опівночі відмовився виголосити тост, пославшись на втому.
сила народу зійшлося в Клюбі стрічати Новий 1918 рік, перший Новий Рік в своїй Державі; був де-хто з міністрів, а між ними й Голова Міністерства Винниченко.
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.» (книга або мемуар) · Новий 1918 рік · 01-0161
Шаповал сказав, що Україні лишилося жити не більше двох тижнів, бо прийдуть більшовики.
Я, як міністр Почти і Телеграфу, що має найпевніщі і найостанніщі відомости, певний, що Україні зосталося жити може не більше двох тижнів.
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.» (книга або мемуар) · Новий 1918 рік · 01-0162
Винниченко відповів, що уряд, можливо, відступить до Білої Церкви під захист Вільного козацтва.
хоч ми може й не вдержимося в Київі, відступимо до Білої Церкви під захист Вільного Козацтва, то, опираючись на озброєне селянство, згодом витіснимо большевиків з України.
Оцінка аналізу. Обидва автори — очевидці, але писали згодом. Версії частково сумісні: Винниченко міг спершу відмовитися, а потім заговорити. Обидві передають той самий зміст: передчуття падіння Києва. Дослівні формулювання не встановлюються; узгоджено лише пригнічений настрій і песимізм Шаповала.
Цитата дня
хоч ми може й не вдержимося в Київі, відступимо до Білої Церкви під захист Вільного Козацтва, то, опираючись на озброєне селянство, згодом витіснимо большевиків з України.Винниченко, хвилюючись і затинаючись, відповів, що, можливо, Київ утримати не вдасться і уряд відступить до Білої Церкви під захист Вільного козацтва, а згодом, спираючись на озброєне селянство, витіснить більшовиків.
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.», с. 28 · 01-0162
Ціна дня
вхідний квиток на благодійну лотерею
2 руб за квиток
контора газети «Киевлянин» · «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 · 01-1142
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Киевлянин» | 6 рубмісяць | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| передплата газети «Киевлянин» | 12 руб2 місяці | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| вхід на новорічний бал-маскарад (для дам) | 5 рубквиток | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| вхід на новорічний бал-маскарад (для чоловіків) | 7 рубквиток | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| зміна адреси передплатника газети | 30 копраз | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| оголошення перед текстом газети | 1,2 рубрядок | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| оголошення після тексту газети | 70 копрядок | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 |
| місячна платня директора Департаменту загальних справ Міністерства освіти | 900 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №14, с. 4 |
| місячна платня урядовця для доручень Міністерства освіти (канцелярист I розряду) | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №14, с. 4 |
| місячна платня помічника екзекутора Міністерства освіти | 375 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №14, с. 3 |
| місячна платня інструктора позашкільної освіти Міністерства освіти | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №14, с. 3 |
| місячна платня помічника діловода Театрального відділу Міністерства освіти | 375 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №14, с. 3 |
| оклад: діловод відділу департаменту загальної канцелярії Міністерства польських справ | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №21, с. 3 |
Оголошення дня
Полноправная женская гимназія Е. К. Доманской, Гоголевская, 3. Им. свобод. вакансіиОголошення: повноправна жіноча гімназія Є. К. Доманської на вул. Гоголівській, 3 мала вільні вакансії.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №1, с. 1 · 01-1156
Афіша й культура
«Киевлянин» коштував 6 руб. на місяць, вхід на новорічний маскарад — 5 руб. для дам і 7 руб. для чоловіків, квиток на благодійну лотерею — 2 руб., рядок оголошення — від 70 коп. до 1 руб. 20 коп. (01-1139, 01-1140, 01-1142, 01-1144, 01-1145, 01-1151, 01-1152, 01-1150). Нарис у газеті малює холодну квартиру з лампадкою замість світла, крадіжку дров із сараю, подорожчання ліків і чутки в чергах про вбивства офіцерів; читачі скаржилися на хлібні черги на морозі біля булочної колишнього Шеделя (01-1159, 01-1160, 01-1169). Купецьке зібрання давало маскарад (для чоловіків — чорні костюми, але не піджаки), театр Соловцова — дитячу виставу й «Даму з камеліями», «Шанцер» — новорічну кінопрограму (01-0037, 01-1154, 01-0038, 01-1147, 01-1146). На Прорізній жінка застрелилася з револьвера чоловіка (01-1213). Газета, яку редагував В. Шульгін, друкувала оголошення лікарів, жіночої гімназії Доманської на Гоголівській і гімназії на Звіринці з вільними місцями, транспортної контори біля Товарної станції, передплати на «Русскую мысль» Струве (01-1173, 01-1153, 01-1170, 01-1156, 01-1157, 01-1155, 01-1158, 01-1171, 01-1172). Сибірський комісаріат тепер містився в готелі «Слов'янський» на Басейній (01-1167).
Новий 1918 рік, «перший Новий рік у своїй державі», багато людей зустрічали в Українському клубі; були міністри, зокрема голова уряду В. Винниченко, який опівночі відмовився виголосити тост, пославшись на втому.
сила народу зійшлося в Клюбі стрічати Новий 1918 рік, перший Новий Рік в своїй Державі; був де-хто з міністрів, а між ними й Голова Міністерства Винниченко.
Ніч з 31 грудня 1917 на 1 січня 1918 р. ст. ст. = з 13 на 14 січня 1918 р. н. ст.
Український крайовий судовий комітет на засіданні 1 січня 1918 року (ст. ст.) ухвалив звернутися до Центральної Ради з проханням вжити негайних рішучих заходів проти анархії, насамперед створити добре зорганізовану військову силу.
Краєвий Судовий Комітет в засіданні своєму 1-го січня 1918 року обміркував сучасне становище ... необхідно вжити негайно рішучих заходів, головним з котрих ... є оборона добре зорганізованою військовою силою.
Передвиборна агітація: у Києві та Київській губернії «Киевлянин» закликав голосувати за список №5 Позапартійного блоку російських виборців. Виконавче бюро блоку містилося в приміщенні клубу прогресивних російських націоналістів на Великій Васильківській, 14; там і в редакції «Киевлянина» приймали грошові внески на виборчу кампанію.
По г. Кіеву и Кіевской губерніи Голосуйте за списокъ № 5 Внѣпартійнаго блока русскихъ избирателей ... Большая Васильковская, № 14 (помѣщеніе клуба прогрессивныхъ русскихъ націоналистовъ)
Кримсько-Татарський уряд (голова Ради директорів Челебієв) повідомив Генеральний секретаріят, що не визнає обов'язковими умови миру щодо Криму, ухвалені представниками інших народів Росії, і посилає свою делегацію до Бреста.
Кримсько-Татарське Національне Правительство не признає для себе обовязуючими условій мира
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). Дату телеграми визначено за сусіднім повідомленням.
Зведення від 1 (14) січня: Черкаси: прибулий ешелон 260-го Брацлавського полку не хоче йти проти українців; Лебедин: земельний комітет відмовив дати дрова для заводів, комітет заводу постановив добути паливо силою; Могильов узяли большевики.
Прибувший ешелон 260 Брацлавського полку не хоче йти против Українців.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.).
Під час зустрічі Нового року в театрі «Гротеск» після 12-ї ночі оркестр заграв «Марсельєзу»; усі підвелися, крім одного офіцера, який заявив, що він українець і встане лише під український гімн, бо перебуває на українській території. Сусід кинув йому в обличчя свою візитівку, офіцер вихопив кортик і вдарив супротивника; виставу перервали, конферансьє Алексєєв зупинив інцидент, і програму продовжили.
украинецъ — отвѣтилъ офицеръ и обязанъ встать лишь при исполненіи украинскаго гимна, такъ какъ нахожусь на украинской территоріи.
Новорічна ніч за старим стилем: після опівночі 1 січня ст. ст. = 14 січня н. ст.
Оголошення: власник лісу, купленого в Марії Петрівни Чеверінської (Чеверевинської) біля села Будища (урочище Залога) Канівського повіту, повідомляє, що 14 січня 1918 р. селяни сіл Пупиків і Карандинців Ольховської волості пограбували його майно на орендованій землі Удільного відомства; серед розкраденого — векселі на суму до 3.000 руб., купча на ліс і розподільчий акт.
на арендной земль у Удільнаго Відомства, Каневскаго уѣзда, Ольховской волости, крестьянами деревень Пупиков и Карандынец разграблено мое имущество
Не київське: подія в Канівському повіті; стиль дати не вказано (можливо 27 січня н. ст.)
Повідомлення секретарства міжнародних справ від 1 (14) січня 1918 р. (№ 9): 20 листопада 1917 р. у Сімферополі відбувся губернський з'їзд революційних і національних організацій, що обрав Раду Народних Представників для Таврійської губернії (з татар і українців); Курултай завершив 13 грудня роботу, ухваливши конституцію Криму й утворивши Національний уряд.
Рада Народніх Представників до складення верховної федеративної влади всеросійської має повну верховну власть в Таврійській губернії
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). Позакиївська подія, але повідомлення подане Генеральним Секретаріятом у Києві.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У понеділок 1 (14) січня 1918 року в Київському Російському Купецькому зібранні о 10-й вечора відбувався новорічний вечір.
Кіевское Русское Купеческое Собраніе, 1 января 1918 г. ... 10 час. вечера.
Текст оголошення в OCR фрагментарний.
Автор «Киевлянина» описує вуличні мітинги кінця 1917 року, на яких сперечалися «ленінці» й «неленінці»; робітники-більшовики, що виступали на них, казали: «досить, тепер настав час робітничого класу».
Теперь митингуютъ рѣже ... но уличные митинги сдѣлались гораздо интереснѣе ... встрѣчаются политическіе противники: ленинцы и неленинцы.
Місце мітингів прямо не назване, найімовірніше — Київ. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
1 (14) січня 1918 року о 5-й вечора в будинку №13 на Прорізній вулиці жінка, взявши в чоловіка револьвер, застрелилася; у записці вона просила нікого не звинувачувати у своїй смерті.
Самоубійство. 1 января, въ 5 час. веч., на Про...ской ул. въ домѣ № 13 ... взявъ у спавшаго мужа револьверъ, произвела въ себя, съ цѣлью самоубійства, выстрѣлъ
Назва вулиці й прізвище в OCR пошкоджені; прочитання «Прорізна» непевне.
1 (14) січня 1918 року в містечку Димер Київського повіту почалися безладдя: підпали, розгром винного підвалу, погрози адміністрації цукрового заводу; на місце надіслали загін.
1 января въ м. Дымерѣ, Кіевскаго уѣзда ... поджогами ... администраціи сахарнаго ... разбили винный подвалъ
Замітка «Анархія» в OCR майже не читається.
Зведення Інформаційного відділу за 1 (14) січня 1918: на фронті без змін, порушень перемир'я не було; 1-ша Туркестанська дивізія покинула ділянку, 2-га теж починає залишати фронт; 8-й авіаційний загін просить перейменуватися на «Перший Запорізький загін літунів імені гетьмана Мазепи»; зі ставки повідомлено, що становище армії з харчуванням катастрофічне.
Настрій на фронті не змінився; порушення перемирря не було
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). У шапці зведення помилково надруковано «1917 року».
За газетами від 2 (15) січня 1918 року, увечері 1 (14) січня в Києві стало відомо, що втеча з позицій цілих військових частин на Південно-Західному фронті призвела до катастрофи: фронт оголився, важку артилерію кинули, а речових складів більше не існує.
«Вчера, вечеромъ, въ Кіевѣ стало извѣстнымъ, что бѣгство съ позицій цѣлыхъ воинскихъ частей на ... фронтѣ привело къ катастрофѣ. Сейчасъ фронтъ остался голымъ.»
Назва фронту в OCR пошкоджена; дату виведено з цитати газет за 2 січня (ст. ст.).
Мала Рада Центральної Ради 14 січня 1918 року ухвалила закон про тимчасову організацію Генерального контролю Української Народньої Республіки: на чолі контролю — Генеральний контролер, а вищою установою — Генеральна контрольна рада; закон опубліковано у Вістнику 9 квітня 1918 року.
Вимітка з протоколу засідання Малої Ради дня 14 січня 1918 року. Українська Центральна Рада дня 14 січня 1918 р. ухвалила:
Читано з OCR-тексту. Закон надруковано у числі 17 від 9 квітня; стиль дати 14 січня 1918 не вказано.
За законом від 14 січня 1918 року Генеральна контрольна рада складається з Генерального контролера, його товариша, директорів контрольних департаментів і радників; радників обирають: по одному від кожного контрольного департаменту й кожної місцевої контрольної установи, двох від ЦК Всеукраїнської спілки контрольних урядовців та по одному від Київського губернського народного зібрання й Київської міської думи.
Радники до Генеральної Контрольної Ради обіраються: а) по одному від кожного Контрольного Департаменту й кожної місцевої контрольної установи; б) двох від Центрального Комітету Всеукраїнської Спілки Контрольних Урядовців; в) по одному від Київського Губерніяльного Народнього Зібрання Київської Міської Думи.
Читано з OCR-тексту. Текст закону в OCR розірваний на колонки; послідовність пунктів відновлено за змістом.
Закон про тимчасову організацію Генерального контролю передбачає три контрольні департаменти: Перший (загальних справ), Другий (військових і морських справ) та Третій (справ шляхів); Генеральна контрольна рада, контрольні департаменти й канцелярія Генерального контролера мають постійно перебувати в Києві.
Контрольні Департаменти та Канцелярія Генерального Контрольора повинні пробувати в Київі.
Читано з OCR-тексту.
Закон від 14 січня 1918 року називає постійні контрольні палати: Київську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Одеську, Подільську й Волинську, а також залізничні контролі Південно-Західних, Катерининських і Південних залізниць; серед тимчасових установ — контролі над будівництвом залізниць і Миколаївського порту.
Палати: Київська, Чернигівська, Полтавська, Харьківська, Катеринославська, Одеська, Подільська й Волинська.
Читано з OCR-тексту.
Закон про Генеральний контроль гарантує незалежність контролю: контрольні установи в ревізійній діяльності не залежать від інших установ; протест Генерального контролера на постанову Ради Народніх Міністрів у фінансово-економічних справах виносить справу на розгляд Центральної Ради; контрольних урядовців не можна усунути без суду Вищого дисциплінарного суду контролю, до складу якого входять шість членів.
Контрольні установи в їх ревізійній діяльности зовсім не залежать від инших установ.
Читано з OCR-тексту. Текст закону частково розірваний; закон підписали Т. в. о. голови Центральної Ради та секретар (прізвища спотворені OCR); затвердив Генеральний Писар Мірний.
Перший контрольний департамент (загальних справ) складається з відділів: ревізійного звіту, Центральної бухгалтерії, Кредитового та Ревізійного; Другий (військових і морських справ) має відділ ревізійного звіту й Ревізійний відділ для повірки справоздань військового та морського урядів; Третій (шляхів) — відділи ревізійного звіту по залізничному господарству УНР, по водяних, ґрунтових і шосейних шляхах, а також відділи повірки справоздань державних і приватних залізниць.
Перший Контрольний Департамент (загальних справ) складається з таких відділів: а) Відділ ревізійного звіту, б) Центральна Бухгалтерія, в) Кредитовий Відділ, г) Ревізійний Відділ.
Читано з OCR-тексту. Читано з розірваних колонок; склад відділів Третього департаменту відновлено частково.
За законом про Генеральний контроль у місцевих контрольних радах засідають за посадою голова контрольної установи, його помічники й старші ревізори, а також вибрані представники комітету урядовців і молодших ревізорів, по одному представнику Міської думи та Губернського народного зібрання; виборні члени обираються на три роки.
До складу Контрольних Рад належать, по посаді, Голова контрольної установи, його помічники й старші ревізори (старші контрольори) та, по обранню,-один представник місцевого комітету урядовців
Читано з OCR-тексту. Читано з розірваних колонок.
За законом про Генеральний контроль усі урядовці контролю УНР входять до Всеукраїнської спілки контрольних урядовців для захисту своїх інтересів; статут спілки виробляє Всеукраїнський з'їзд контрольних урядовців; двоє членів її Центрального органу стають радниками Генеральної контрольної ради; для кадрових питань у кожній установі створюють паритетні окремі наради.
Усі урядовці контролю У. Н. Республіки входять до Всеукраїнської Спілки Контрольних Урядовців, яка має на меті забезпечення їхніх інтересів.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За законом про тимчасову організацію Генерального контролю (ухвалений 14 січня 1918 року) Генеральна контрольна рада складається із загальних зборів і відділів, керує ревізійною діяльністю контрольних установ, розглядає протести на постанови контрольних рад, посилає своїх представників із дорадчим голосом до комісій Ради Народніх Міністрів і бюджетових комісій Центральної Ради чи Установчих зборів та може запрошувати й кооптувати осіб, відомих науковими працями про державне господарство й фінанси.
Генеральна Контрольна Рада керує ревізійною діяльністю контрольних установ, здійснює догляд за ревізією тими способами, що зазначено у Регляменті Генеральної Ради, розглядає протести на постанови Контрольних Рад
Читано з OCR-тексту. Текст розірваний між колонками; зміст відновлено.
Протягом усього дня 1 (14) січня 1918 року і до пізньої ночі на вулицях Києва траплялися натовпи п'яних, переважно солдатів, які горлали пісні й лаялися; перехожі тулилися до стін; було чимало ображених і побитих, але міліція не затримала жодного.
На Новый годъ въ теченіе всего дня и до поздней ночи на улицахъ ... встрѣчались толпы пьяныхъ, преимущественно солдатъ ... никто изъ скандалистовъ милиціей не задержанъ.
1 (14) січня 1918 року невідомі злочинці в солдатській формі, проїжджаючи на рисаку, відкрили стрілянину по постовому міліціонеру на вул. Ігнатьєвській на Солом'янці; затримати їх не вдалося, міліціонер не постраждав.
Покушеніе на убійство милиціонера. 1 января проѣзжавшіе на рысакѣ неизвѣстные преступники въ формѣ солдатъ открыли стрѣльбу въ постового милиціонера на улицѣ гр. Игнатьева, на Соломенкѣ.
Близько 1-ї ночі 1 (14) січня 1918 року хорунжий 1-го українського куреня смерті Григорій Храмов, вийшовши з кафешантану «Аполло», зажадав від візника-старого Івана Дьоміна відвезти його на Печерськ, а отримавши відмову, вистрілив йому в чоло з револьвера, смертельно поранивши. Храмова затримав черговий дільниці Бабак за допомогою українських патрулів; пораненого непритомним відвезли каретою швидкої допомоги до Олександрівської лікарні.
хорунжій 1 украинскаго куреня смерти Григорій Храмовъ, выйдя изъ кафе-шантана «Аполло», потребовалъ отъ извозчика ... старика Ивана Демина, отвезти его на Печерскъ. Получивъ отказъ, Храмовъ выхватилъ револьверъ
Звання («хорунжий») відновлено з OCR «хорунжій/корунжій».
Після вбивства візника біля «Аполло» натовп цивільних і близько 30 озброєних солдатів увірвався до приміщення кафешантану, куди відвели заарештованого Храмова, і вимагав видати його для самосуду; завдяки розпорядливості чергового Бабака Храмова непомітно для натовпу відправили до штабу фортеці, і солдати розійшлися.
прибывшіе около 30 человѣкъ вооруженныхъ солдатъ вошли въ помѣщеніе шантана «Аполло», куда былъ отведенъ арестованный и потребовали выдачи его для учиненія самосуда
Низька певність: вниз списку, з позначкою
1 (14) січня 1918 року на вул. Ігнатьєвській на Солом'янці група п'яних солдатів напала на мешканця Летухова, лаяла й ображала його, один із нападників вистрілив.
1 января на ул. гр. Игнатьева, на Соломенкѣ, группа пьяныхъ солдатъ напала на ... Летухова. Нападавшіе принялись ругать и оскорблять
Замітка в OCR сильно пошкоджена.
Накази секретарства міжнародних справ (28–31 грудня 1917 р.): Іван Чесан призначений діловодом з 1 січня 1918 р.; помічниками діловода — О. Полюга, В. Оренчук, Л. Збрага, Ю. Налисник, Т. Рудньова; звільнений О. Білецький. Директор канцелярії К. Лоський.
Приказ Nº 29 ... Чесан Іван призначаеться на посаду діловода з 1-го Січня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (11 січня = 24 січня н. ст.).
Наказ №4 Міністерства освіти (переміщення з 1 січня 1918 р.): діловода Олександра Гуцала переведено діловодом до Відділу охорони пам'яток старовини й мистецтва (450 крб. на місяць); Василя Дем'янчука й Тетяну Фаранюк — до Архівно-бібліотечного відділу (300 і 250 крб.); Варвару Шарко — до Департаменту до- і позашкільної освіти (300 крб.). Підписали Ів. Стешенко і директор департаменту загальних справ П. Зайцев.
діловод Департ. Низчої Освіти Олександр Гуцало на посаду діловода до Відділу Охорони памяток старовини і мистецтва, з платнею 450 карб. місячно.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1 січня 1918 р.» за ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок).
Наказ №5 Міністерства освіти: за власним проханням з 1 січня 1918 р. звільнено, зокрема, канцелярську Оксану Денисюк, діловода Архівно-бібліотечного відділу Євгена Онацького, кур'єра Федора Матеюна, помічника діловода Трохима Голіка, Олену Просяниченко (Відділ пластичних мистецтв) і Оксану Коцюбинську; від 15 і 19 січня — Вартоломея Фуртана й Надію Забіякіну.
Діловод Архівно-бібліотечного відділу Евген Онацький від 1-го січня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1 січня 1918 р.» за ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок). Для Фуртана й Забіякіної дати — 15 і 19 січня ст. ст. (28 і 1 лютого н. ст.).
Передплата на газету «Киевлянин» на січень і лютий 1918 року коштувала 6 руб. на один місяць і 12 руб. на два місяці.
Открыта подписка на газету „Кіевлянинъ" на январь и февраль 1918 года, на 1 мѣсяцъ — 6 руб. на 2 мѣсяца — 12 руб.
Номер датований за старим стилем: 1 січня 1918 р. = 14 січня нового стилю.
Передплата на газету «Киевлянин» на два місяці (січень–лютий 1918) коштувала 12 руб.
на 2 мѣсяца — 12 руб.
Вхідний квиток на офіцерську благодійну лотерею «Киевлянина» коштував 2 руб.; квитки продавали в конторі газети.
Входные билеты на лотерею продаются въ конторѣ „Кіевлянина". Цѣна билета 2 р.
Дата номера газети.
Вхід на новорічний бал-маскарад для чоловіків коштував 7 руб.
мужчины — 7 р.
Назва закладу в OCR нерозбірлива.
Тариф на друк оголошень у «Киевлянине»: перед текстом — 1 руб. 20 коп. за рядок, після тексту — 70 коп.
впереди текста 1 р. 20 к. позади текста 70 коп.
Одиниця (рядок петиту) в OCR не читається напевно.
Оголошення після тексту в «Киевлянине» коштувало 70 коп. за рядок.
позади текста 70 коп.
Місячна платня канцелярських урядовців Міністерства освіти (з 1 січня 1918 р. ст. ст.): урядовець для доручень (канцелярист I розряду) — 450 крб.; помічник діловода (канцелярист II розряду) — 375 крб.
Канцеляр. І-го розр. Софія Солохненко-урядовцем для доручень з платнею 450 карбован. місячно.
Читано з OCR-тексту. Перерахунок 1 січня ст. ст. = 14 січня н. ст.
Міністерство польських справ: Діловод відділу департаменту загальної канцелярії (Ян Старчевський) отримує 450 карбованців на місяць, канцелярський урядовець 2-го ряду (Олена Домбровська) — 300 карбованців, з 1 січня 1918 р.
Ян Старчевський — діловода відділу в департаменті загальної канцелярії, з окладом 450 карб. місячно
Читано з OCR-тексту. Стиль дати не вказано; у січні 1918 р. Центральна Рада ще вживала старий стиль, тож дату переведено (+13 днів). Наказ № 9.
Наказ №3 Міністерства освіти (призначення від 1 січня 1918 р.): директор канцелярії Павло Зайцев призначений директором Департаменту загальних справ із платнею 900 крб. на місяць; Софія Солохненко й Тихон Бабій (канцеляристи I розряду) — урядовцями для доручень по 450 крб. на місяць; Антон Коваленко (канцелярист II розряду) — помічником діловода з платнею 375 крб. на місяць.
Директор Канцелярії Павло Зайцев - Директором Департаменту Загальних Справ з платнею 900 карб. місячно.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1-го січня 1918 р.» — ст. ст., 1 січня ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок).
Наказ №3 Міністерства освіти: у Департаменті нижчої освіти помічник діловода Антон Дворжанський стає діловодом із платнею 450 крб. на місяць; у Департаменті до- і позашкільної освіти діловоди Євгенія Зерова (інструктор позашкільної освіти) і Лідія Донець (інструктор дошкільної освіти) та діловод Віра Комарецька — по 450 крб. на місяць.
Діловод Евгенія Зерова-інструктором позашкільної освіти з платнею 450 карб. місячно.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1 січня 1918 р.» за ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Плата за зміну адреси передплатника газети «Киевлянин» становила 30 коп.
При перемѣнѣ адреса ... 30 коп.
Блок про умови передплати в OCR сильно пошкоджений; також там тимчасова передплатна плата на 1918 рік — 6 (у OCR «8») руб. на місяць.
Наказ №3 Міністерства освіти, продовження: у Департаменті загальних справ канцелярист II розряду Ольга Басайчук і Катерина Богаєвська — канцеляристки I розряду з платнею 300 крб. на місяць; помічник екзекутора Михайло Свенцицький — 375 крб.; канцеляристи III розряду Ірина Лагута, Галина Михалюк та Марія (фабрикант) — I розряду з платнею 250 крб.; рахівник Павло Ожгевич — 450 крб. на місяць.
Помішн. екзекутора Михайло Свенцицький підвищується в платні до 375 карб. місячно.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1 січня 1918 р.» за ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок). Прізвища й розряди частково зіпсовані (напр., «фабрикант Марія» — ймовірно, помилка OCR).
Оголошення: повноправна жіноча гімназія Є. К. Доманської на вул. Гоголівській, 3 мала вільні вакансії.
Полноправная женская гимназія Е. К. Доманской, Гоголевская, 3. Им. свобод. вакансіи
Нарис «В наші дні» в новорічному номері малює побут офіцерської дружини в Києві взимку 1917–1918 років: напівтепла піч, лампадка замість світла, замерзлі вікна, ліки подорожчали, з сараю густонаселеного будинку вночі викрали майже всі дрова, прислуга пішла, гроші тануть, а вісті з фронту не надходять.
Ночью въ тотъ же день изъ сарая большого густо населеннаго дома, гдѣ она жила, вытащили почти всѣ дрова
Художній нарис, а не репортаж; цінний як картина повсякденності. Дата номера газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: гімназія для обох статей на Звіринці (Свято-Троїцька вул.) приймала учнів.
гимназій для обоего пола, Кіевъ, Звѣринецъ, Свято-Тро... ул.
Назва вулиці обірвана.
У номері надруковано лист до редакції під заголовком «Біля булочної кол. Шеделя» — про черги за хлібом на вітрі й морозі.
Письмо въ редакцію. У булочной быв. Шеделя. ... на вѣтру и морозѣ
Текст листа майже не зберігся в OCR; зміст відновлено за заголовком і фрагментом. Дата номера газети.
1 січня 1918 р. (ст. ст.) Київське російське купецьке зібрання влаштовувало маскарад з 10 вечора; дрес-код для чоловіків — чорні, але не піджачні костюми.
дрес-код для чоловіків – чорні, але не піджачні костюми
Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1917, 29 грудня (ст. ст.), № 284.
1 січня 1918 р. (ст. ст.) вранці театр «Соловцов» давав дитячу виставу «Степка-растрёпка».
Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1917, 31 грудня (ст. ст.), № 286.
Оголошення: грандіозний новорічний бал-маскарад із танцями до 3-ї години ночі; вхід для дам — 5 руб., для чоловіків — 7 руб.
грандіозный Новогодній БАЛЪ-МАСКАРАДЪ ... Танцы до 3 ч. ночи. Входная плата: дамы — 5 р., мужчины — 7 р.
Назва закладу в OCR нерозбірлива (можливо, театр «Жизнь»).
Наказ №3 Міністерства освіти: у Театральному відділі міністерства призначено помічниками діловода (по 375 крб. на місяць) канцеляристів II розряду Валерія Васильєва, Івана Левченка й Василя Міляєва, а Антоніну Баглій — канцеляристкою II розряду (250 крб.); у Музичному відділі Нору Басайчук — канцеляристкою I розряду з платнею 300 крб. Наказ підписав народний міністр освіти Ів. Стешенко.
По Відділу Театральному: Канцеляр. II-го розр. Васильєв Валерій, Левченко Іван, Міляєв Василь-помішн. діловода з платнею 375 карб. місячно.
Читано з OCR-тексту. Призначення «від 1 січня 1918 р.» за ст. ст. = 14 січня н. ст. (перерахунок).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: кінотеатр Шанцера на Хрещатику, 38 (тел. 37-97) показував новорічну програму німого кіно.
ШАНЦЕРА ... Крещ. 38, т. 37-97
Програма в OCR сильно пошкоджена.
Оголошення: у театрі Соловцова за участі Болдирєвої, Стальського та інших йшла «Дама з камеліями»; анонсовано також «Короля Парижа».
Театръ „СОЛОВЦОВЪ" ... Болдырева, Стальскій и друг. ... Дама съ камеліями
Афіша в OCR перемішана, прив'язка вистав до театрів непевна.
Редактором «Киевлянина» на початку 1918 року був В. Шульгін; газету друкувала типолітографія Товариства І. М. Кушнерьова і К°.
Редакторъ В. Шульгинъ ... Типо-Литографія Товарищества И. Н. Кушнеревъ и К°
Хрещатицьке відділення і контора «Киевлянина» містилися в книжковому магазині Н. Я. Оглобліна (тел. №770); газету друкувала друкарня І. М. Кушнерьова.
Телефонъ крещатикскаго отдѣленія и конт. „Кіевлянина" (Книжный магаз. Н. Я. Оглоблина) № 770.
Оголошення: відкрито передплату на 1918 рік на щомісячний літературно-політичний журнал «Русская мысль» під редакцією П. Б. Струве.
Открыта подписка на 1918 г. ... ежемѣсячный литературный журналъ ... П. Б. Струве. Русская Мысль
За нарисом у новорічному номері, у київських чергах передавали розповіді про «севастопольські жахи» — вбивства офіцерів, а знайомі казали, що офіцерів «морять голодом і вбивають».
«Вы знаете — офицеровъ морятъ голодомъ, ихъ убиваютъ», говорили ей знакомые ... въ очереди ... говорили о севастопольскихъ ужасахъ
Чутки, переказані в художньому нарисі. Дата номера газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За зведенням від 1 (14) січня 1918: у Чернігові формуються добровільні загони з учнів та урядовців проти большевиків; ходять чутки, що з Чернігова вони підуть на Київ. У Полтаві очікують большевиків із Харкова; Знам'янка в руках українців.
Ходять чутки, що з Чернигова большевики підуть на Київ. Чернигів прохає допомоги.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). Чутка; у зведенні подана як чутка.
Усі промислові й комерційні підприємства Києва мали не пізніше 1 січня (імовірно ст. ст.) внести до Київської контори Державного банку чи ощадних кас усю готівку, крім грошей на виплату службовцям; підприємства поза Києвом — до 18 січня 1918 р.
Всі промислові та комерційні підприємства у Київі мали не пізніще 1. січня внести туди ж всю свою готівку, за вийнятком грошей, потрібних для виплати служащим.
Постанову видано 3 січня н. ст., тож термін «1 січня», найпевніше, за старим стилем (14 січня н. ст.).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: правління Товариства Київського цукрово-рафінадного заводу повідомляло акціонерів про загальні збори з обранням директора правління замість вибулого та затвердженням витрат.
Правленіе Товарищества Кіевскаго Сахаро-Рафинаднаго Завода ... избраніе одного директора Правленія на мѣсто выбывающаго
Дата зборів у OCR нерозбірлива.
За підрахунками автора «Киевлянина», Київ потребував 9 млн пудів хліба на рік, тоді як селянські господарства Київської губернії давали валовий збір жита й пшениці близько 56 млн пудів, потрібних самому селу на харчування й засів.
Крупные центры, какъ Кіевъ (требуетъ 9 милл. пуд.)
Цифри з публіцистичної статті про аграрну реформу.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: транспортно-експедиційна контора на вул. Бульйонській, 6, біля Товарної станції, приймала вантажі.
Транспортная и экспедиціонная контора ... Бульонская, 6 (близ Товарной станціи)
Назва вулиці відновлена з пошкодженого OCR («Будьолская»).
На новорічному вечорі міністр пошт і телеграфу М. Шаповал напівжартома сказав: «Україні зосталося жити може не більше двох тижнів. Незабаром прийдуть сюди большевики... а уряд український повинен буде тікати» — і всі принишкли.
Я, як міністр Почти і Телеграфу, що має найпевніщі і найостанніщі відомости, певний, що Україні зосталося жити може не більше двох тижнів.
Винниченко, хвилюючись і затинаючись, відповів, що, можливо, Київ утримати не вдасться і уряд відступить до Білої Церкви під захист Вільного козацтва, а згодом, спираючись на озброєне селянство, витіснить більшовиків.
хоч ми може й не вдержимося в Київі, відступимо до Білої Церкви під захист Вільного Козацтва, то, опираючись на озброєне селянство, згодом витіснимо большевиків з України.
Опівночі на новорічній вечері в Українському клубі Винниченко після умовлянь дам виголосив тост: «идёт варвар с севера и грозит снести, смести с лица земли все наши достижения»; міністр Шаповал привітав Новий рік словами «morituri te salutant!». Наступного дня весь український Київ знав про ці промови.
„Хіба те, що йде варвар з півночи і грозить знести,, змести з лиця землі всі наші здобутки, зруйнувати нашу культуру"
Ніч з 31 груд. на 1 січ. ст. ст.
Відозва Ради 10-ї армії до Криленка (№ 337, надрукована в Вістнику): українські вояки звинувачують Криленка в брехні про «зрив миру Радою», закидають, що він розвалив армію, заняв ешелони проти України, і відкидають його гроші: «Ми не продажні „громадяни"».
Ми не продажні „громадяни", наші діди і прадіди вмирали за волю і нас вчили вмирати.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). Агітаційний текст, позиція Центральної Ради; дата відозви не вказана, ймовірно кінець грудня 1917 – початок січня 1918.
Сибірський військовий комісаріат у Києві містився в готелі «Слов'янський» на вул. Басейній; туди сибірякам пропонували негайно повідомляти, скільки рот і команд сформовано в кожній частині.
Немедленно сообщите въ Сибирскій Военный Комиссаріатъ, помѣщающійся въ Кіевѣ по Бассейной улицѣ въ Славянской гостиницѣ
Дата номера газети.
За даними статті «Цифри», у Київській губернії було 3,9 млн десятин сільськогосподарських земель (2,6 млн — селянських, 1,3 млн — інших) на 4,8 млн душ населення, тобто по 0,8 десятини на душу, і 652 тис. селянських господарств.
въ кіевской губ. — 3,9 милл. дес. (2,6 милл. дес. крестьянскихъ и 1,3 милл. остальныхъ) на 4,8 милл. душъ населенія, т. е. по 0,8 дес. на душу
OCR цифр частково пошкоджений.
Оголошення: лікарі, що приймали в Києві на початку 1918 року, — д-р Олтаржевський, д-р Коломойцев, д-р Євгеній Георгійович Гурин (внутрішні хвороби), д-р М. І. Наган (хвороби вуха й носа) та інші.
Д-ръ Олтаржевскій ... Д-ръ КОЛОМОЙЦЕВЪ ... Д-ръ Евгеній Георгіевичъ Гуринъ ... Д-ръ М. И. НАГАНЪ. Бол. уха, носа
Адреси й години прийому в OCR нерозбірливі.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: пропонували буріння артезіанських колодязів, навчання друку на друкарських машинах, підготовку до атестата зрілості, уроки музики; шукали праля; продавався письмовий стіл.
Артезіанскіе колодцы ... УЧУ ПИСАТЬ на ПИШУЩИХЪ машинахъ ... Ищутъ прачку ... Продается пис. столъ
Дрібні оголошення в OCR сильно пошкоджені, адреси не читаються.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані