вівторок
16 січня за старим стилем
144 записи · 24 джерела · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Вівторок, 16 січня за старим стилем: у Києві спалахнуло збройне більшовицьке повстання. Уночі повсталі солдати частини гарнізону й червоногвардійці захопили Арсенал, з другої години ночі на Печерську не стихала стрілянина з рушниць, кулеметів і гармат, а вдень загони наступали з вокзалів і Подолу до будинку Центральної Ради; вільні козаки, січові стрільці й нечисленні вірні частини обложили Арсенал і відбили Сінну площу та готель «Прага». Більшість полків гарнізону оголосила «нейтралітет», влада заарештувала групу лівих есерів, членів Ради, а в місті почався загальний страйк: зникли світло, вода, трамваї й газети. Того ж дня під Крутами загинула більша частина київського студентського куреня. Паралельно Мала Рада під обстрілом відрядила нову мирну делегацію до Берестя.
Аналіз складено за 143 записи; зараз у хроніці за цей день їх 144.
Уночі на 16 січня ст. ст. повсталі солдати (частина полку ім. Шевченка) й червона гвардія захопили Арсенал і деякі установи; вільні козаки з броньовиками й кінний полк «Вільна Україна», послані роззброїти більшовицькі полки, зустріли кулеметний вогонь. З другої години ночі на Печерську стріляли з рушниць, кулеметів і гармат, Микільську браму загородили вагонами, а ввечері арсенальці посилили обстріл міста.
певність висока: Сучасні звіти «Нової Ради» й «Киевлянина» (протилежних таборів) та пізніші праці різних авторів одностайно датують захоплення Арсеналу ніччю на 29 січня н. ст.
У полку імені Т. Шевченка в Києві поширилася більшовицька агітація: полк ухвалював резолюції з різкою критикою Центральної Ради і, побоюючись роззброєння, розставив скрізь варту, кулемети, броньовики; така ж агітація велася в 2-му українському полку імені Сагайдачного.
У Київі, як відомо, був полк імени Т. Шевченка, серед якого дуже поширена була большевицька агітація
Українська влада вирішила роззброїти ці полки і послала до їхніх казарм на Печерськ вільних козаків з броньовиками та кінний полк «Вільна Україна»; коли вони підходили до Арсеналу, більшовицькі полки зустріли їх вогнем із кулеметів і рушниць.
до їхніх казарм на Печерськ були послані вільні козаки з броневиками і кінний Вільної України полк. Коли вони підходили до арсеналу, большевицькі полки зустріли їх огнем з кулеметів і рушниць.
Усю ніч з другої години на Печерську йшла стрілянина з рушниць, кулеметів і гармат, а вранці над Печерськом з'явився навіть аероплан; перестрілка переходила від однієї сторони до іншої.
Усю ніч починаючи з 2-ої години ночи в районі Печерська йшла стрілянина: стріляли з рушниць, кулеметів і гармат, а вранці над Печерськом виявився навіть аероплан.
Повсталі солдати й червона гвардія захопили Арсенал і деякі установи; повстанці добре озброєні, мають гармати, кулемети й багато рушниць.
нарешті повстанці салдати і червона гвардія забрали арсенал і деякі інституції. Повстанці добре озброєні і мають гармати, кулемети і багато рушниць.
Микільська брама на Печерську була загороджена навантаженими вагонами; на вулиці лежали застрелені коні; стрілянина на Печерську тривала напередодні майже без перерви цілий день.
Микольськи ворота на Печерську загорожені навантаженими вагонами. На вулиці лежать пострілякі коні. Стрілянина на Печерську вчора майже без перерви цілий день.
Повстання почалося 16 січня ст. ст.: більшовицька «червона гвардія», до якої пристала частина полку імені Шевченка, захопила Арсенал і звідти почала обстрілювати місто; цілу ніч навколо Арсеналу точився бій з українським військом і Вільним козацтвом.
Ворохобницьке повстання почалося 16-го січня. Большевицька „червона гвардія", прихиливши на свій бік частину полку ім. Шевченка ... засіла в арсеналі, звідки почала обстрілювати місто
Напередодні з настанням сутінків арсенальці почали посилено обстрілювати місто; є вбиті й поранені, точна кількість невідома.
Вчера съ наступленіемъ сумерекъ арсе[нальцы] начали усиленно ... убитые и раненые, число которыхъ точно неизвѣстно
У ніч з 28 на 29 січня 1918 р. озброєні більшовицькі загони зосередилися на Печерську й захопили Арсенал — з цього почалося більшовицьке повстання в Києві. За Антоновим-Овсієнком, проголошення самостійності 25 січня лише прискорило вибух.
В ніч з 28. на 29. січня узброєні большевицькі банди зосередились на Печерську і захопили Арсенал. З цього почалося повстання.
Більшовицьке повстання в Києві почалося в ніч з 28 на 29 січня (н. ст.) 1918 р.; кульмінацією було захоплення більшовиками арсеналу. У цей час значна частина українського гарнізону Києва під командою Петлюри пішла на лівий берег Дніпра назустріч Червоній гвардії.
Це повстання почалося вночі з 28 на 29 січня (нового стилю) і його кульмінаційним пунктом було захоплення большевиками арсеналу
У ніч з 28 на 29 січня 1918 р. в Києві почалося більшовицьке повстання; 9 лютого 1918 р. більшовицькі війська вступили до Києва.
28 проти 29:1.1918 у Київі большевицьке повстання ... 9.11 1918 р. большевицькі війська вступили в київ
16 (29) січня 1918 р. у Києві спалахнуло більшовицьке повстання з центром на заводі «Арсенал»; деякі українські полки оголосили «нейтралітет».
в самому Києві, де 16 (29) січня вибухнуло більшовицьке повстання з центром на заводі «Арсенал»
З 29 січня до 2 лютого 1918 року більшовики Києва, спираючись насамперед на завод «Арсенал» і за допомогою переважно російських залізничників, вели вуличні бої проти військ Центральної Ради, але повалити її не змогли.
Basing themselves primarily on the Kiev Arsenal, the local Bolsheviks succeeded in waging street warfare against the forces of the Rada from January 29 to February 2
Після полудня більшовицькі загони від Товарного вокзалу дійшли Великою Васильківською майже до Хрещатика, від Пасажирського — Фундуклеївською до Пироговської, з Подолу — Великою Володимирською, і з готелю «Прага» обстрілювали будинок Ради під час засідання. О 14:45 січові стрільці вийшли з казарми в Духовній семінарії, багнетами взяли Сінну площу, захопили Старокиївську поліційну дільницю з понад 70 полоненими і звільнили «Прагу»; уночі їх обстрілювали мінометами біля Трьохсвятительської.
певність середня: Докладний, але єдиний і пізніший мемуарний опис січових стрільців, які тут возвеличують власну роль; загальну картину боїв підтверджують газети.
Уранці 29 січня 1918 р. Коновалець і Мельник їздили до Центральної Ради і штабу Київської військової округи, переконалися, що переворот — справа лише більшовиків, і Коновалець заявив у Всеукраїнській військовій раді про виступ СС. Автомобіль командира проскочив через Сінну площу до казарми в останню мить — з Великої Житомирської на площу входив більшовицький загін.
Автомобіль Командира Січових Стрільців проскочив через Сінну Площу у касарню саме в останній момент: на площу від Великої Житомирської рівночасно входив большевицький відділ.
Становище 29 січня 1918 р. після 14:00: від Товарного вокзалу більшовики дійшли Великою Васильківською майже до Хрещатика, Великою Володимирською — до Бібіковського бульвару; від Арсеналу — до кінця Хрещатика біля Московської і на Липки до Лютеранської; від Пасажирського вокзалу Фундуклеївською до Пироговської. Захисники Ради тримали околиці її будинку, частину Хрещатика і Липок біля Лютеранської.
від товарової залізничної стадії („Товарного Вокзалу”) большевицькі відділи дійшли по Великій Васильківській майже під Хрещатик, а по Великій Володимирській аж під Бібіковський Бульвар
Головний наступ більшовиків ішов із Подолу Великою Володимирською; вони зайняли готель «Прага» за чотириста кроків від будинку Центральної Ради і обстрілювали його з кулеметів і гвинтівок, коли Рада засідала в повному складі.
большевики зайняли готель „Прагу” за чотириста кроків від будинку Центральної Ради, який узяли під сильний скорострільний і крісовий обстріл. У будинку ж Центральна Рада якраз радила в повному складі.
Казарма СС містилася в Духовній семінарії на Вознесенському узвозі, на високій кручі над Подолом; 29 січня 1918 р. її відрізав більшовицький загін, що перекрив Вознесенський узвіз з боку Львівської вулиці.
Окремо була оточена стрілецька касарня в Духовній Семінарії по Вознесенськім Спуску.
План Мельника 29 січня: 2-га сотня (~180 багнетів) із кулеметною сотнею Черника (8 кулеметів) наступає трьома загонами — вздовж Великої Житомирської та Андріївського узвозу на Поділ; вздовж Великої Підвальної; вздовж Стрілецької, далі через Софійську площу на Михайлівський монастир і далі Михайлівським узвозом і через Володимирську гірку та Велику Олександрівську. З ними ~20 студентів і студенток «Студенческого полка СС» на чолі зі старим полковником.
невеликий відділ студентів і студенток „Студентського Полку Січових Стрільців”, яких 20 крісів
29 січня 1918 р. о 14:45 ворота казарми відчинилися, у них стала вантажівка з кулеметом (імпровізований «броневик») і відкрила вогонь по більшовиках біля Львівської; загін Петра Пасіки вийшов на Львівську і вдарив на Сінну площу; у короткому кривавому бою Пасіку тяжко поранено, екіпаж «броневика» загинув, крім навідника; площу взято багнетами й гранатами.
О год. 2:45 хв. по полудні вхідна брама в касарні відчинилася, на ній став вантажник із скорострілом і відкрив вогонь по большевиках, що залягли від Львівської.
Загін Федя Черника пробіг Великою Житомирською під вогнем із будинків і зустрів сильний опір біля будівлі Старокиївської поліцейської дільниці на розі Великої Житомирської та Великої Володимирської; 30 стрільців вдерлися всередину і гранатами взяли поверх за поверхом, кімнату за кімнатою, захопивши понад 70 полонених.
Від будинку Старокиївського Поліцейського Участку, що на розі Великої Житомирської та Великої Володимирської, густо обсадженого сильним большевицьким відділом, він стрінув важкий опір.
У глибині Великої Володимирської біля Трьохсвятительської загін Черника зупинили; усю ніч 29–30 січня більшовики обстрілювали його важкими мінами з мінометів. Загін Івана Вирвича Великою Підвальною взяв готель «Прага», припинивши обстріл Ради; загін Чмоли Рильським провулком дійшов до Софійської площі й ночував там.
другий відділ під проводом Івана Вирвича легко дійшов Великою Підвальною під готель „Прагу” і здобув його
У казармі СС було мало кулеметів і набоїв; на другий і третій день заколоту один шофер вантажівки СС кілька разів пробирався на товарну станцію, вже зайняту повстанцями, які вважали його своїм, і повертався з кулеметами й набоями. До полудня 29 січня СС були готові до бою.
вдалося одному Стрілецькому вантажникові кілька разів пробратися на товарову стацію, вже заняту большевицькими повстанцями, й за кожний раз ... вернутись відтіля зі скорострілами й набоями
Більшість полків гарнізону (Сагайдачного, Дорошенківський, Хмельницького, Шевченківський та ін.) оголосили «нейтралітет», прихильніший до більшовиків. Раду боронили вільні козаки Ковенка, дві сотні січових стрільців, невеликі групи полуботківців, богданівців і богунців, панцерні авта й чорноморські матроси; разом із добровольцями першого дня зібралося близько тисячі бійців, які облягали Арсенал, але не змогли його взяти.
певність середня: Дорошенко і мемуар СС узгоджуються щодо малої кількості оборонців; Скоропадський також пише, що полки битися не хотіли; цифри Антонова-Овсієнка суперечать (див. конфлікти).
Після відходу Петлюри в Києві з вірних Центральній Раді частин лишалися Вільні козаки М. Ковенка, дві сотні Січових стрільців, невеликі групи з Полуботківського, Богданівського й Богунського полків, відділ панцерних авт полковника В. Дістеля та відділ матросів Чорноморського флоту, який хоробро бився й пізніше був майже весь знищений.
залишалися »Вільні Козаки« М. Ковенка, дві сотні Січових стрільців і невеликі групи козаків з полків Полуботківського, Богданівського, полку ім. Богуна
Полки імені Сагайдачного, Дорошенківський, Богдана Хмельницького, Шевченківський, імені Грушевського та «Вільної України» під час січневого повстання оголосили «нейтралітет», прихильніший до більшовиків, ніж до урядових військ.
Полки ім. Сагайдачного, Дорошенківський, Б. Хмельницького, Шевченківський, ім. Грушевського, Вільної України — були розложені большевицькою пропагандою і оголосили свій »нейтралітет«
Коли повстанці захопили Арсенал, Вільні козаки разом із вірними полуботківцями оточили його й намагалися взяти; їм допомагали три панцерні авта під командою поручника Борковського. Здобути Арсенал із його товстими мурами вони не змогли.
Вільні Козаки, які разом з вірними полуботковцями оточили Арсенал і старалися його добути. їм домагали три панцерних авта під командою поручника Борковського.
У перші дні повстання полки, загони й окремі громадяни — військові й невійськові, студенти й старі — озброєні, здебільшого без наказу, збиралися біля Центральної Ради і залягали в бій, де кому заманеться; у перший день бою 29 січня 1918 р. на захист Ради з'явилося близько 1000 бійців (не рахуючи СС). Без підвезення харчів захисники билися, розходилися по домівках відпочити й знову приходили битися.
оборонці Центральної Ради билися, розходилися по домах, щоб відпочити, і знов приходили битися.
За даними Антонова-Овсієнка, на час повстання в Києві стояли: Кінний полк оборони України (800 шабель, 23 гармати, 2 панцерники), Богданівський (500 багнетів), Шевченківський, Богунський, Дорошенківський полки й Чорноморський курінь (по 800 багнетів), Вільне козацтво (20 сотень по 60 піших козаків), два гайдамацькі полки — нібито разом 20 000 вояків.
І. Кінний полк оборони України (800 шабель, 100 кулеметів, 23 гармати і 2 броневики; в пішім строю полк мав 1800 багнетів). 2) Богдановський полк (500 багнетів, 40 кулеметів)
Між 15 і 17 січня 1918 р. (ст.ст.) новини надходили одна гірша за іншу: Капкан відступав зі сходу, Миргород зайнято, «в Киеве постреливали», велася відчайдушна агітація на користь більшовиків, полки гарнізону битися не хотіли; у Центральній Раді чвари, міністерство Винниченка впало, з'явилося міністерство Голубовича.
в Киеве постреливали и велась отчаянная агитация в пользу большевиков, полки тогдашнего гарнизона драться не хотели.
16 січня заарештовано сімох членів Центральної Ради — українських лівих есерів — за більшовицькі симпатії; за «Боротьбою», того ж дня, коли оголошено стан облоги, військова влада заарештувала членів Ради й ЦК УПСР, звинувативши їх у державній зраді. Заарештований Ковенком Б. Зарудний записав, що чекає розстрілу.
певність висока: Підтверджують незалежно Чериковер (з документів) і орган самих есерів «Боротьба»; число заарештованих — лише в Чериковера.
16 січня 1918 р. було заарештовано 7 членів Ради, українських лівих есерів, за більшовицькі симпатії.
16-го января были арестованы 7 членов Рады, украин-ских лЪвых с.-р., за большевистскя симпатш.
З нотаток Б. О. Зарудного (есер, генеральний секретар у справах земельних з 21 грудня): його заарештував Ковенко і звинуватив у державній зраді; 16 січня 1918 він записав, що чекає розстрілу, 21 січня двох випустили.
Заарештований. Сподіваюся разстрілу.
У статті про кризу партії сказано, що під час большевицького наступу на Київ в Арсеналі почалося повстання і в Києві оголошено стан облоги; того ж дня за наказом військової влади заарештовано членів Центральної Ради й ЦК укр. с.-р., яких обвинувачено в державній зраді.
з наказу військової влади арештовано членів центральної ради і ц. к. укр. с.-р.
16 січня 1918 р. міністр у єврейських справах М. Зільберфарб подав Раді у відставку — через антисемітські ексцеси й загальне поправіння курсу, зокрема арешт 7 членів Ради (українських лівих есерів, що пристали до більшовиків), проти якого він заперечував.
16 января 1 918 г. он вручил Рад свою отставку
У відповідь на проголошення самостійності почався загальний страйк: погасла електрика, зупинилися водогін і трамваї, перестали виходити газети, і місто охопила паніка. У редакції «Киевской мысли» кулі влетіли у вікна, складачі розійшлися; на вулицях рвалася шрапнель, надвечір вийти з дому стало неможливо.
певність висока: Мемуари Чикаленка й Сумського та пізніша передова «Нової Ради» про «чорний тиждень» незалежно описують те саме; збитки водогону підтверджено офіційним листом.
У відповідь на проголошення самостійності України в Києві почався загальний робітничий страйк, якому співчували Міська дума, суд, університет і взагалі російська інтелігенція; погасла електрика, перестав працювати водогін, зупинилися трамваї.
Погасла електрика, перестав фупціонувати водопровод, стали трамваї і почалося збройне повстання робітників
Під час повстання весь Київ охопила паніка, тим більша, що не виходила жодна газета і ніхто не знав, що діється поза містом.
ввесь київ обхопила наніка, яка побільшувалася ще несвідомістю про те, що робиться поза київом, бю не виходила и жадна газета.
Передова «Нової Ради» підсумовує «чорний тиждень» більшовицького повстання в Києві: сім днів, з 16 по 23 січня (з 29 січня по 5 лютого за новим стилем), місто жило без хліба, без води, без світла й без газет, під гарматну канонаду.
Сім день без хліба, без води, без світла, без газет, під владою непевних, страшних чуток. Сім день греміли вже не поодинокі постріли, а справжня канонада
Уранці першого дня повстання співробітники зібралися на звичайну роботу в редакції «Киевской мысли»; міністр по телефону самовпевненим басом запевняв, що нічні заворушення придушено, більшовицькі частини приведено до покори, винних буде покарано.
Какой-то министр самоуверенным басом говорил в телефон, что ночью произошли беспорядки.
Першого дня повстання, під час телефонної розмови з міністром, куля влетіла у вікно кабінету секретаря редакції «Киевской мысли» й розбила скло; військовий оглядач газети дійшов висновку, що стріляли не далі ніж за два кілометри.
как вдруг в окне завизжала пуля, звякнуло стекло, а затем послышались редкие выстрелы.
Першого дня повстання куля влетіла й до репортерської; метранпаж повідомив, що складальники хвилюються й хочуть іти додому; роботу кинули, у друкарні стало тихо, змовк тріск складальних машин, недочитані гранки лишилися на столі.
Из типографии пришел метранпаж и сказал, что наборщики волнуются, хотят уходить домой.
Редактор, відпускаючи співробітників: «Пора расходиться, иначе до дому не дойдем».
Пора расходиться, иначе до дому не дойдем,— сказал редактор.
Першого дня повстання на вулицях час від часу рвалася шрапнель; люди, незвичні до боїв, юрмилися групами біля воріт; уздовж вулиць майже ніхто не ходив, поодинокі перехожі пробиралися додому, тулилися до стін і парканів; перебігали солдати з гвинтівками і щось кричали.
Народ толпился группами подле ворот, еще непривычный к боям в мирном городе. Вдоль улиц уже почти никто не ходил
Надвечір першого дня повстання вийти на вулицю було вже неможливо: рвалися незліченні снаряди, клацали гвинтівки, з різних боків стукотів кулемет.
К вечеру уже нельзя было выйти на улицу.
Правління міського водогону повідомило київського губернського старосту, що збитки водогону від більшовиків під час боїв 16/24 січня 1918 р. сягають 70 000 карбованців.
збитки доходять до 70.000 карбованців
Правління міського водопроводу повідомило київського губернського старосту, що збитки водопроводу від більшовиків під час боїв 16/24 січня 1918 р. сягають 70 000 карбованців.
збитки, які поніс мійський водопровод від большовиків за час боїв з ними 16/24 січня. Ці збитки доходять до 70.000 карбованців
Учень художнього училища В. Шпаковський помер від розриву снаряда вже 16 січня ст. ст.; у метриці Володимирського собору — 28 загиблих у вуличних боях і від терору, серед них молоді жінки з Софіївської та Пушкінської. За мемуаристом, у чергу по хліб на розі Хрещатика й Фундуклеївської влучив снаряд.
певність середня: Метричні записи — надійне джерело про смерті, але точну дату кожної не завжди визначено; епізод із чергою — лише в мемуарі.
Одна з перших жертв у Києві — учень Київського художнього училища Володимир Шпаковський (19), який помер 16 січня ст. ст. (29 січ. н. ст.) від ран під час розриву артилерійського снаряда; похований 21 січня на кладовищі Флорівського монастиря (метрика Стрітенської «Скорботної» церкви).
учень київського художнього училища Володимир Шпаковський (19), котрий загинув уже 16.01 від поранень, отриманих від розриву артилерійського снаряду (похований 21.01 на кладовищі Флорівського монастиря)
За метрикою Володимирського собору — 28 загиблих від вуличних боїв і терору. Цивільні з адресами: Гликерія Городникова (22, Софіївська, 11), Катерина Істратова (19, Пушкінська, 5), вдова Агафія Шаповалова (Караваївська, 42), Василь Лебедєв (23, службовець київського ВПК, Львівська, 14), Василь Трефільєв (27, студент Політехніки, Олександрівська, 45) — усі загинули від вогнепальних ран переважно в дні вуличних боїв 16–22 січня ст. ст. (29 січ.–4 лют. н. ст.).
Гликерія Городнікова (22) з вул. Софіївської, 11; Катерина Істратова (19) з вул. Пушкінська, 5; удова Агафена Шаповалова з вул. Караваївської, 42; Василь Лебедєв (23), працівник київського ВПК, з Львівської, 14
У метричних книгах київських церков для загиблих 16–31 січня ст. ст. причиною смерті записано: «убит во время гражданской войны», «погиб от огнестрельного ранения», зрідка «погиб в революцию»; найчастіше 23–26 січня додається «погиб от снаряда» (період обстрілу).
найчастіше 23–26 січня до цього переліку ще додається «загинув від снаряду»
Корнет 2-го гусарського Павлоградського полку Володимир Коссаковський (23), племінник Волковицького, за некрологом загинув 16 січня ст. ст. (29 січ. н. ст.) у перестрілці з більшовиками на Б.-Васильківській (за метрикою — 19.01); тіло до поховання перебувало в Кауфманській общині; похований разом із Волковицькими.
загинув 16.01, будучи убитий під час перестрілки та бою з більшовиками на вул. В.-Васильківська. Тіло до поховання знаходилося в Кауфманській общині
Першого дня боїв біля булочної на Хрещатику стояла велика черга по хліб, що розтяглася вулицею й заходила на Фундуклеївську; у чергу впав снаряд і вбив одну людину; натовп притиснувся до стін будинків, але за кілька хвилин знову вишикувався. Стояли переважно баби й діти.
В первый день боя у булочной на Крещатике стояла большая очередь за хлебом, раскинувшаяся по улице и заходившая на Фундуклеевскую.
Київський студентський курінь разом із юнкерами й вільними козаками прийняв бій із колоною Муравйова під Крутами; студентів, які лишилися на позиції, майже повністю знищено, командир сотник Омельченко помер дорогою до Києва. Родини в Києві згодом шукали відомостей про синів-гімназистів і сповіщали про загибель.
певність висока: Бій поза Києвом, але київського підрозділу; дату й загибель куреня підтверджують і газетні оголошення родин, і багато мемуаристів; кількість загиблих різниться.
Гарнізон Крут: 250–300 юнкерів київської військової школи, терміново сформований студентський курінь із 300 добровольців — студентів київських вищих шкіл і навіть учнів старших класів гімназій, і близько 400 «вільних козаків»; командували сотник Тимченко й начальник штабу Богаєвський.
з Києва був висланий швидко формований студентський курінь, що складався з 300 вояків. Це були добровольці, студенти київських вищих шкіл, а навіть з учнів старших кляс київських гімназій
Бій під Крутами почався 29 січня 1918 р.; колона Муравйова — близько 6 тис. добре озброєних червоногвардійців, переважно матросів, із двома бронепотягами; фронт 2–2,5 км. Студентський курінь через брак зв'язку лишився на позиції й загинув майже повністю; кілька поранених полонених утекли під час відправлення до Харкова.
На полі бою полягли майже всі триста вояків-студентів
29 січня 1918 року Студентський курінь, сформований у Києві з добровольців-студентів, вступив у бій під станцією Крути; за даними автора, загинуло понад 300 студентів.
Цей курінь станув до бою під стацією Крути 29 січня 1918 р.
29 січня 1918 року київський Студентський курінь (близько 200 юнаків) у легких шкільних шинелях, у глибокому снігу при 15-градусному морозі, п'ять годин тримав оборону під станцією Крути проти 3–4 тисяч червоних із бронепотягами; урятувалися лише кілька.
В глибокому снігу, при 15-ти ступнях морозу, у своїх легких шкільних шинелях, залягли вони в лаву. ... З 200 юнаків лише кілька випадково врятувалися. Це сталося 29 січня 1918 року.
Автор згадує бій під Крутами 29 січня 1918 року, де загинув курінь київських студентів, які не мали належного військового вишколу.
нещасливий бій під Крутами 29 січня 1918 року, де у бою загинув курінь київських студентів
Оборонці Крут — юнкери Першої української юнацької школи ім. Б. Хмельницького та студенти — перед боєм близько двох місяців вправлялися на майдані юнацької школи в Києві та на її стрільниці, вчилися стріляти й кидати бомби.
юнкери військової школи та студенти, що перед тим вправлялися біля двох місяців на майдані юнацької школи та на її стрільниці і вчилися не тільки стріляти, а й кидати бомби
Командир Студентської сотні сотник Омельченко, тяжко поранений під Крутами, помер дорогою до Києва.
її командир сот. Омельченко був при ній під час бою і дуже добре командував нею, поки не був тяжко поранений і віднесений до лазарету; помер по дорозі до Києва.
Товариші Онацького — Володимир Шульгин, Кузьма Корж, Омелько Попович і Микола Лизогуб — загинули під Крутами.
Правда, Володимир Шульгин, Кузьма Корж, Омелько Попович, Микола Лизогуб загинули під Крутами.
Батьки Андрія Соколовського, учня VI класу 2-ї Української гімназії, який нібито загинув у бою на станції Крути 16 січня, просять повідомити про нього будь-що на адресу: Київ, Фундуклеївська, 61.
учня VI кл. 2-ої української гімназії, який мав вісти загинув у бою на станції „Крута" 16-го січня н. р.
Оголошення: мати, батько, сестри й брати з глибоким жалем сповіщали про смерть Володимира Шульгина, вбитого 16 січня 1918 року в бою під Крутами.
сповіщають про смерть любого Володимира Шульгина, забитого 16-го січня 1918 року в бою під Крутами.
Наказ Міністерства земельних справ від 22 березня 1918 р.: з департаменту сільського господарства викреслено помічника діловода Миколу Божинського-Божка, «забитого в бою з большевиками під ст. Крутами» у складі загону Січового куреня студентів Українського Народного Університету: «цей юнак пішов захищати волю рідної України, де й славно загинув. Вічна йому память!»
забитий в бою з большевиками під ст. Крутами. В отряді січового куріня студентів Українського Народнього Університету, цей юнак пішов захищати волю рідної України, де й славно загинув. Вічна йому память!
Пленум і Мала Рада мали збиратися ввечері; Мала Рада засідала під гарматний і кулеметний вогонь, поспіхом ухвалювала закони й відрядила нову делегацію (Севрюк, Левицький, Любинський) з єдиним наказом: «Заключайте якнайшвидше мир». Уночі Севрюк і Любинський виїхали спецпоїздом до Берестя.
певність середня: Анонс у газеті й переказ спогадів Севрюка в Дорошенка; звіт «Робітничої газети» про дебати щодо миру стосується, ймовірно, засідання 15 січня.
Центральна Рада ухвалила призначити наступне пленарне засідання на 16 січня о 6-й вечора, а засідання Малої Ради — того ж дня о 8-й вечора.
призначити дальше засідання повної Ц. Ради на 16-е січня о 6-ій годині вечора, а Малої Ради в той же день о 8-ій годині
Коли в Києві спалахнуло більшовицьке повстання, Мала Рада засідала під звуки гарматного й кулеметного вогню й поспіхом ухвалювала нові закони. Нову мирну делегацію склали О. Севрюк (голова), М. Левитський і М. Любинський; єдиним наказом уряду було: «Заключайте якнайшвидше мир».
Мала Рада засідала під звуками гарматного й кулеметного вогню і спішно видавала нові закони.
За спогадами О. Севрюка, у Києві під час повстання жодної серйозної наради з урядом не можна було добитися, інструкцій не давали; єдиний наказ звучав: «Заключайте якнайшвидше мир». Атмосфера була така нервова й непевна, що Центральна Рада дала делегатам право самим ратифікувати договір, якщо вона не зможе цього зробити.
»3аключайте як найшвидче мир«, —ось був єдиний наказ.
Уночі 29 січня 1918 р. О. Севрюк і М. Любинський виїхали з охопленого повстанням Києва спеціальним поїздом до Берестя; на станції Шепетівка їх затримала озброєна більшовицька банда, але врятував мандат на переговори з харківськими делегатами. Уранці 1 лютого вони були в Бересті.
29. січня вночі Севрюк і Любинський виїхали спеціяльним поїздом з Київа. їхали буквально з ризиком для життя через територію обхоплену, большевицьким пожаром.
На засіданні Малої Ради обговорювали звіт української мирної делегації з Берестя: Рафес (Бунд) нагадав, що вніс запит про участь делегації в переговорах про сепаратний мир ще два тижні тому, а відповіді досі нема; на пропозицію українських есерів Рада вирішила перенести дальші дебати на наступне засідання через кризу міністерства й потребу обговорити справу по фракціях.
Рафес (бунд) ... вніс запрос ... відповіді ще й досі нема ... дальші дебати в цій справі перенести на слідуюче засідання з огляду на кризу міністерства
Т. Шульгин заявив, що становище грізне і Україна не може далі вести війну; питання про мир газета подавала як основну тему дебатів.
Становище грізне,-заявляє т. Шульгин,-і вести війну далі Україна не може.
Передовиця від 16 січня зазначала, що сесія Центральної Ради ще ніколи не відкривалася за таких складних обставин: IV Універсал, мирні переговори в Бересті, війна з більшовиками й перша міністерська криза.
Ще ніколи не починалась сесія Центральної Ради за таких складних обставин
Петлюра оголосив військовий стан уздовж залізниці Київ — Полтава; з управління Південно-Західних залізниць повідомляли про рух більшовицьких ешелонів на Козятин і розібрані колії. «Робітнича газета» вийшла з гаслом «Всі в ряди Вільного козацтва! До зброї!», студентів і добровольців кликали до куренів, штаб округи збирав дані про солдатів призовів 1902–1907 років; «Киевлянин» надрукував відозву командування гарнізону до населення.
певність висока: Документи й оголошення в газетах трьох різних позицій; тексти «Киевлянина» майже не збереглися.
Отаман Гайдамацького коша Слобідської України С. Петлюра оголосив на військовому стані міста, повіти й села в районі залізниці Київ — Полтава; цивільних там віддаватимуть військовому суду за бунт проти влади УНР, підпали й нищення військових і продовольчих складів, псування водогонів, мостів, телеграфу й залізниць, напади на вартових і міліцію; таємних помічників ворога вважатимуть зрадниками й шпигунами.
Місто, повіти, села й ін., що лежать у районі залізниці Київ-Полтава, оголошуються на військовому стані.
Було повідомлено, що командування Гайдамацького коша Слобідської України ввело військовий стан у районі залізничної лінії Полтава — Київ.
Атаман гайдамацького коша сл... ввів ... військове становище ... лінії залізниці Полтава - Київ
За відомостями, отриманими напередодні в управлінні Південно-Західних залізниць у Києві, кілька ешелонів більшовиків рушили від станції Тюшки біля Вінниці на Козятин; українська влада розібрала колії в багатьох пунктах, і рух на Козятин, Жмеринку та Христинівку тимчасово припинено.
Рух на Козятин, Жмеринку й Христинівку поки що припинено.
Газета повідомляла про похід більшовиків на Козятин (недалеко від Вінниці); в управління південно-західних залізниць надійшла така звістка.
Похід большевиків на Казатин ... В управління півд.-зах. залізниць ... надійшла звістка ... недалеко від Винниці
Шапка номера закликала: «Українській Народній Республіці загрожує небезпека. Товариші, всі в ряди Вільного Козацтва! До зброї!»
УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ ГРОЗИТЬ НЕБЕЗПЕКА. ВСІ В РЯДИ ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА! ДО ЗБРОІ!
Відозва до студентів: «Товариші студенти! Багато ваших товаришів стало в ряди борців за рідний край зі зброєю в руках... час для слів уже минув» — студентів закликали негайно вступати до 1-го куреня січовиків.
Товариші студенти! Багато ваших товаришів стало в ряди борців за рідний край з зброєю в руках ... негайно вступайте до 1-го куріня
Організаційний комітет студентського куріня У.С.С. закликав студентів-киян записуватися до куріня; звертатися: Київ, Терещенківська, 13, пом. 21.
ВІД організаційного Комітету студентського куріня У. С. С. ... Товариші студенти! ... Київ, Терещенківська 13 пом 21 ... вписуватись в курінь
Оголошено про формування бойового куріня Запорізьких козаків: усіх добровольців запрошували записуватися до куріня (підписав хорунжий Рогатюн); запис також у школі на Печерську (Московська вул.).
Бойовий курінь Запорожських Козаків ... Усіх добровольців ... прохаємо записуватись до нашого куріня ... Хорунжий Рогатюн
Командувач військ Київської військової округи наказав усім частинам, штабам і установам гарнізону терміново повідомити штаб округи про кількість солдатів призовів 1902–1907 років окремо за кожним роком, із розподілом на бойові й тилові частини; підписав київський комендант.
повідомить в штаб київської військової округи про число салдатів по родах зброї призивів з 1902 до 1907 року
Згідно з наказом по війську Київської військової округи атаман (прізвище в OCR читається як «Шлякар») оповістив, що вступив у командування всім військом на території округи; відзначалося, що боротьба стосується як тих, хто на внутрішньому фронті, так і тих, хто в гарнізонах та відділах вільного козацтва.
В приказі по війську Київської військової округи атаман оповіщає, що він вступив в команду всім військом на територі
Командувач військ і начальник Київського гарнізону та начальник штабу гарнізону звернулися з відозвою до населення міста Києва.
Воззваніе къ населенію гор. Кіева. ... начальникъ гарнизона ... начальникъ штаба гарнизона Бышевскій
У номері надруковано оголошення комісії військової округи до домовласників, утримувачів готелів і мебльованих кімнат щодо виконання наказу по округу (імовірно, про реєстрацію мешканців).
Объявленіе домовладѣльцамъ, содержателямъ гостиницъ меблированныхъ комнатъ и т. п. комиссія ... военнаго округа
У номері від 16 (29) січня надруковано наказ по гарнізону міста Києва.
Приказъ по гарнизону г. Кіева.
Міністр єврейських справ М. Зільберфарб подав у відставку; за Скоропадським, у ці дні впав кабінет Винниченка й з'явився уряд Голубовича. «Робітнича газета» звинувачувала українських есерів, що вони хочуть уряду «зі своєю маркою».
певність середня: Кілька пізніших авторів, але причини відставки викладено по-різному (див. конфлікти).
16 січня 1918 р. міністр у єврейських справах М. Зільберфарб подав Раді у відставку — через антисемітські ексцеси й загальне поправіння курсу, зокрема арешт 7 членів Ради (українських лівих есерів, що пристали до більшовиків), проти якого він заперечував.
16 января 1 918 г. он вручил Рад свою отставку
Перший міністр єврейських справ М. Зільберфарб подав у відставку 16 січня 1918 р. разом з усім урядом Винниченка й не ввійшов до нового кабінету Голубовича.
Перший міністр жидівських справ подався до димісії. як ми вже оповідали, 16 січня 1918 року, разом з усім тодішнім урядом за прем'єрства Винниченка.
Між 15 і 17 січня 1918 р. (ст.ст.) новини надходили одна гірша за іншу: Капкан відступав зі сходу, Миргород зайнято, «в Киеве постреливали», велася відчайдушна агітація на користь більшовиків, полки гарнізону битися не хотіли; у Центральній Раді чвари, міністерство Винниченка впало, з'явилося міністерство Голубовича.
в Киеве постреливали и велась отчаянная агитация в пользу большевиков, полки тогдашнего гарнизона драться не хотели.
Газета нападала на українських есерів у зв'язку з міністерською кризою: за її словами, вони хочуть, щоб кабінет був «з їх маркою», і не вірять у власні сили.
Мета українських ес-ерів ясна. Вони хотять, щоб кабінет був з їх маркою
Газети цього дня ще анонсували вистави: «Гетьмана Дорошенка» в театрі Садовського для робітничого відділу Вільного козацтва (квитки розпродано), гармоніста в цирку Кіссо, «Зачароване коло» в Національному театрі, «Князя Темир-Булата» в «Корсо»; з 16 січня знижувалися ціни на цукор.
певність низька: Це анонси з ранкових номерів; чи відбулися вистави в день повстання, невідомо (стаття 208 прямо протиставляє афішу пострілам).
16 січня Український театр М. Садовського давав виставу для робітничого відділу «Вільного козацтва» — історичну трагедію Л. Старицької-Черняхівської «Гетьман Дорошенко»; усі квитки було розпродано.
16-го вистава для робіт. Одд. Вільного Козацтва: ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО, іст. тр. ... Л. Старицької-Черняхівської. Всі квитки випродано.
16 січня в Українському театрі під орудою М. Садовського йшла історична трагедія «Гетьман Дорошенко» (5 дій, 6 відмін) Л. Старицької-Черняхівської.
Сьогодня 16-го січня Гетьман Дорошенко, на 5 дій і 6 одм.
У вівторок 16 січня цирк А. Кіссо на Миколаївській давав ефектну виставу з першим гостинним виступом віртуоза-гармоніста.
У вівторок ефектовна вистава. 1-ий гостинний виступ віртуоза-гармоніста
16 січня 1918 р. (ст. ст. = 29 січня н. ст.) цирк Кіссо оголошував гастролі віртуозного співака-танцюриста — коли на київських вулицях уже почали лунати постріли (початок січневого повстання).
Цирк Кіссо оголошував про гастролі віртуозного співака-танцюриста 16-ого січня ..., коли на київських вулицях вже почали звучати постріли
У вівторок, 16 січня, в Українському національному театрі йшла вистава «Зачароване коло».
Український Напіональний Театр. Сьогодня 16-го ... „ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО"
Кінотеатр «Корсо» показував фільм «Князь Темир-Булат» з участю М. В. Сербінова.
театръ „КОРСО" ... Князь Темиръ-Булатъ, М. В. Сербиновъ
В Інтимному театрі під керуванням Бонч-Томашевського йшла програма з пантомімою «Блек енд Уайт».
Интимный театръ ... пантомима ... Блэкъ эндъ Уайтъ ... Бончъ-Томашевскаго.
З 16 січня 1918 року (ст. ст.) ціни на цукор знижувалися: найдешевший сорт (ймовірно, пісок) — до 90 копійок за фунт; продовольчим комітетам і кооперативам дозволили продавати старі запаси за старими цінами.
З 16-го січня ціни на цукор будуть зменшені до таких норм: ... 90 коп. за фунт
За новими цінами з 16 січня 1918 року (ст. ст.) дорожчі сорти цукру мали коштувати 1 карбованець і 1 карбованець 10 копійок за фунт.
над-1 карб. ... 1 карб. 10 коп.
Винниченко доручив створити державне телеграфне агентство, Міністерство фінансів заснувало департаменти залізничних справ і митних зборів, міністерства видавали накази про призначення.
певність середня: Офіційні накази, надруковані пізніше; дати частково переведено зі старого стилю укладачами.
Голова Ради Народних Міністрів В. К. Винниченко доручив організувати державне телеграфне агентство на території Української Народної Республіки (до остаточного затвердження його статуту).
Голова Ради Народніх Міністрів В. К. Винниченко доручив ... організувати державне телеграфне агентство на територі української Народньої Республіки
Накази від 16 січня 1918 року № 11–12: у складі Міністерства Фінансів створено Департамент Залізничих Справ і Комітет Тарифів (організатор і тимчасовий директор — Олександр Ляшкевич, член Управління Південно-Західних залізниць) та Департамент Митних Зборів (організатор і тимчасовий директор — Василь Бойко); Відділ митних зборів передано з Департаменту посередніх податків до нового Департаменту.
Олександрові Ляшкевичеві доручається зорганізувати Департамент Залізничих Справ і Комітет Тарифів
Циркуляр № 46 від 16 січня 1918 року директорам і управителям сільськогосподарських шкіл: прохання про грошову допомогу мають супроводжуватися копіями протоколів педагогічних рад чи господарських комітетів; кошториси на 1918 рік повинні показувати, скільки школа одержала від департаменту в 1917 році і скільки потребує додатково.
16 січня 1918 в. Nº 46.
Накази Міністерства внутрішніх справ №125–147 (11–16 січня ст. ст. 1918 р.) про призначення й переведення: зокрема в департаменті опіки інвалідів і в канцелярії комісії з охорони ладу на Україні; призначено курʼєрів, регістраторів, діловодів і канцелярських урядовців (серед них Архип Квятковський, Марія Бочарова, Семен Олександрович Михайлів, Гнат Красковський та ін.); для відповідності старих штатів новим (1918 р.) старші діловоди переіменовуються на діловодів, помічників діловодів і канцелярських урядовців I розряду.
Для того, щоб старі штати цілком відповідали новим, виробленим на 1918 р. старші діловоди, діловоди і помічники діловодів в старих штатах переіменовуються
Накази Міністерства внутрішніх справ №134, 143 (15–16 січня ст. ст. 1918 р.): директора виборчого бюро Михайла Ковенне відряджено (з 20 грудня 1917 р.) до відділу вільного господарства; помічника директора бюро Андрія Касьяненка призначено виконувачем обов'язків директора з надбавкою за вечірню роботу; по головній медико-санітарній управі призначено кур'єра Романа Приходька (з 15 січня), урядовців для доручень Сергія Шараєвського й Т. Васильєва, помічника діловода В. Менковського та двох урядовців по канцелярії.
Від 20 грудня 1917 р. 1) директор виборчого бюро Михайло Ковенне командирується до відділу вільного господарства
Міністерство польських справ (наказ від грудня 1917 – березня 1918 р.): Інструктор організаційного відділу Департаменту національного самоврядування (З. Церпицький) призначений з окладом 800 карб. на місяць з 15 січня 1918 р.; інші інструктори — 300, 150 і 450 карб.
Зигмунд Церпицький, з окладом 800 карб. місячно, з 15-то січня ц. р.
Міністерство польських справ: Інструктор Департаменту освіти (З. Павліковський) і Департаменту національного самоврядування (П. Мочульський) отримують по 450 карбованців на місяць з січня 1918 р.
Зигмунд Павліковський, інструктора, з окладом 450 карб. місячно, з 12-го січня ц. р.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 01-0246
за Антоновим-Овсієнком, у Києві стояло близько 20 000 вояків Ради (кінний полк, Богданівський, Шевченківський та інші полки, 20 сотень вільних козаків)
І. Кінний полк оборони України (800 шабель, 100 кулеметів, 23 гармати і 2 броневики; в пішім строю полк мав 1800 багнетів). 2) Богдановський полк (500 багнетів, 40 кулеметів)
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 01-0248
Дорошенко: більшість цих полків оголосили «нейтралітет»
Полки ім. Сагайдачного, Дорошенківський, Б. Хмельницького, Шевченківський, ім. Грушевського, Вільної України — були розложені большевицькою пропагандою і оголосили свій »нейтралітет«
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 29-го січня 1918 року · 01-0116
першого дня на захист Ради прийшло близько 1000 бійців, найсильніший загін — 200 вільних козаків
оборонці Центральної Ради билися, розходилися по домах, щоб відпочити, і знов приходили битися.
Оцінка аналізу. Цифра Антонова-Овсієнка, більшовицького командувача, зарахована до сил Ради з полками, що фактично стали нейтральними; Дорошенко сам називає її дуже неточною, а мемуар СС і Скоропадський (01-0054) підтверджують, що реально билися лише нечисленні загони.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 16 — 21 [января] · 01-0104
радянська хронологія: «робітниче повстання», «звірячо придушене» військами Ради
16 — 21 Рабочее восстание в Киеве, зверски подавленное войсками Украинской центральной рады.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 16 січня 1918 · 01-0693
повсталі солдати й червона гвардія, добре озброєні, з гарматами
нарешті повстанці салдати і червона гвардія забрали арсенал і деякі інституції. Повстанці добре озброєні і мають гармати, кулемети і багато рушниць.
Сумський, «Одиннадцать переворотов» (книга або мемуар) · 01-0002
уночі війська вийшли з казарм, щоб повалити Раду
А войска ночью вышли из казарм. Вовсе не для защиты рады, а для ее свержения.
Оцінка аналізу. Сучасна газета й мемуарист сходяться, що основною силою були частини гарнізону разом із робітничою червоною гвардією Арсеналу; формула «робітниче повстання, звірячо придушене» — оцінка радянського укладача, а придушення відбулося вже в наступні дні.
Ковалевський, «При джерелах боротьби» (книга або мемуар) · 01-0082
студентський курінь — 300 добровольців, полягли майже всі
з Києва був висланий швидко формований студентський курінь, що складався з 300 вояків. Це були добровольці, студенти київських вищих шкіл, а навіть з учнів старших кляс київських гімназій
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 29 січня 1918 р. · 01-0187
загинуло понад 300 студентів
Цей курінь станув до бою під стацією Крути 29 січня 1918 р.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · 29 січня 1918 року · 01-0298
близько 200 юнаків, урятувалися лише кілька
В глибокому снігу, при 15-ти ступнях морозу, у своїх легких шкільних шинелях, залягли вони в лаву. ... З 200 юнаків лише кілька випадково врятувалися. Це сталося 29 січня 1918 року.
Оцінка аналізу. Усі джерела пізні й патетичні; примітка до 01-0187 зазначає, що в інших джерелах цифри менші. Надійно лише те, що курінь загинув здебільшого; точна кількість не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 16-го січня 1918 року · 01-0718
родина повідомляє про загибель В. Шульгина «16 січня 1918 року в бою під Крутами»
сповіщають про смерть любого Володимира Шульгина, забитого 16-го січня 1918 року в бою під Крутами.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 16-го січня · 01-0716
учень загинув на станції Крути «16 січня»
учня VI кл. 2-ої української гімназії, який мав вісти загинув у бою на станції „Крута" 16-го січня н. р.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 22 березня 1918 р. · 01-1794
примітка укладача вважає 29 січня старим стилем, тобто 11 лютого н. ст.
забитий в бою з большевиками під ст. Крутами. В отряді січового куріня студентів Українського Народнього Університету, цей юнак пішов захищати волю рідної України, де й славно загинув. Вічна йому память!
Оцінка аналізу. Газетні оголошення 1918 р. датують бій 16 січня за старим стилем, що відповідає 29 січня н. ст., як у мемуаристів (01-0083, 01-0298). Примітка до 01-1794 помилково переводить уже нову дату ще на 13 днів — класична плутанина стилів.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 16 января 1918 г. · 01-0150
через антисемітські ексцеси, поправіння курсу й арешт сімох лівих есерів
16 января 1 918 г. он вручил Рад свою отставку
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · 16 січня 1918 року · 01-0290
разом з усім урядом Винниченка
Перший міністр жидівських справ подався до димісії. як ми вже оповідали, 16 січня 1918 року, разом з усім тодішнім урядом за прем'єрства Винниченка.
Оцінка аналізу. Версії не виключають одна одну: відставка збіглася з падінням кабінету, а мотиви, названі Чериковером, — особисті. Обидва автори писали пізніше з єврейської перспективи; повністю не вирішується.
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 19.01; 16.01 · 01-0059
за некрологом — 16 січня ст. ст. у перестрілці на Великій Васильківській
загинув 16.01, будучи убитий під час перестрілки та бою з більшовиками на вул. В.-Васильківська. Тіло до поховання знаходилося в Кауфманській общині
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 19.01; 16.01 · 01-0059
за метричною книгою — 19 січня
загинув 16.01, будучи убитий під час перестрілки та бою з більшовиками на вул. В.-Васильківська. Тіло до поховання знаходилося в Кауфманській общині
Оцінка аналізу. Розбіжність у три дні, не стильова; метрика могла фіксувати дату реєстрації або смерті від ран. Не вирішується.
Цитата дня
Сім день без хліба, без води, без світла, без газет, під владою непевних, страшних чуток. Сім день греміли вже не поодинокі постріли, а справжня канонадаПередова «Нової Ради» підсумовує «чорний тиждень» більшовицького повстання в Києві: сім днів, з 16 по 23 січня (з 29 січня по 5 лютого за новим стилем), місто жило без хліба, без води, без світла й без газет, під гарматну канонаду.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 · 01-0705
Ціна дня
цукор (ймовірно, пісок)
90 коп за фунт
Україна · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №8, с. 2 · 01-0528
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| цукор (дорожчий сорт, ймовірно рафінад) | 1,1 крбфунт | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №8, с. 2 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 20 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №11, с. 1 |
| оголошення шукача праці в «Новій Раді» (до 3 рядків) | 1,2 крбоголошення | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №11, с. 1 |
| передплата на збірники «Казання на сучасні події» | 3,5 крбпередплата | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №11, с. 4 |
| роман Б. Грінченка «Серед темної ночі» | 2,25 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №11, с. 4 |
| збитки міського водогону від боїв січня 1918 р. | 70 000 крбразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №68, с. 6 |
| збитки міського водопроводу від боїв січня 1918 | 70 000 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №68, с. 6 |
| окреме число «Робітничої газети» | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 80 копраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 1 |
| пай видавничого товариства «Праця» | 250 крбпай | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| підручник В. Шарно «Арифметика», ч. 1 | 1,1 крбпримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| О. Курило, «Початкова граматика української мови» | 65 коппримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| задачник, роки I та II | 80 коппримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| плата за курси діячів дошкільного виховання (?) | 50 крбкурс | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| худобина (бідним селянам, зі зниженням) | 250 крбголова | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 |
| підряд на асфальтові підлоги в коридорах підвалу гімназії | 21 700 рубпідряд | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №1, с. 4 |
| торги на асфальтові підлоги в гімназії | 21 700 рубпідряд | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №2, с. 4 |
| оклад: інструктор організаційного відділу Департаменту національного самоврядування | 800 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №21, с. 4 |
| оклад: інструктор Міністерства польських справ | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №21, с. 4 |
Оголошення дня
ДО ВИННИЦЬКОГО СОЮЗА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ ПОТРІБНИЙ помішник бухгалтераОголошення: до Вінницького союзу споживчих товариств потрібний помічник бухгалтера.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №229, с. 2 · 01-1108
Афіша й культура
Місто занурилося в страйк і темряву: не було світла, води, трамваїв, газет (01-0163, 01-0164), люди юрмилися біля воріт і тулилися до стін (01-0008). Ціни на цукор з 16 січня знижувалися до 90 коп. – 1 крб 10 коп. за фунт (01-0528, 01-0529), «Нова Рада» коштувала 20 коп. у Києві й 25 коп. у провінції (01-0638), будинки продавали за 30–60 тис. руб. (01-1545), роман Грінченка коштував 2 крб 25 коп. (01-0661).
16 (29) січня 1918 р. у Києві спалахнуло більшовицьке повстання з центром на заводі «Арсенал»; деякі українські полки оголосили «нейтралітет».
в самому Києві, де 16 (29) січня вибухнуло більшовицьке повстання з центром на заводі «Арсенал»
Редакторська виноска.
У відповідь на проголошення самостійності України в Києві почався загальний робітничий страйк, якому співчували Міська дума, суд, університет і взагалі російська інтелігенція; погасла електрика, перестав працювати водогін, зупинилися трамваї.
Погасла електрика, перестав фупціонувати водопровод, стали трамваї і почалося збройне повстання робітників
Страйк і повстання — з 16 (29) січня 1918 р.; дата з контексту.
Під час повстання весь Київ охопила паніка, тим більша, що не виходила жодна газета і ніхто не знав, що діється поза містом.
ввесь київ обхопила наніка, яка побільшувалася ще несвідомістю про те, що робиться поза київом, бю не виходила и жадна газета.
Автор згадує бій під Крутами 29 січня 1918 року, де загинув курінь київських студентів, які не мали належного військового вишколу.
нещасливий бій під Крутами 29 січня 1918 року, де у бою загинув курінь київських студентів
Подія поза Києвом, але стосується київських студентів.
16–21 січня — робітниче повстання в Києві, «зверски подавленное» військами Центральної Ради.
16 — 21 Рабочее восстание в Киеве, зверски подавленное войсками Украинской центральной рады.
хронологія збірника; 16–21 січня ст. ст. = 29 січня — 3 лютого н. ст.; дату поставлено на початок.
16 січня 1918 р. міністр у єврейських справах М. Зільберфарб подав Раді у відставку — через антисемітські ексцеси й загальне поправіння курсу, зокрема арешт 7 членів Ради (українських лівих есерів, що пристали до більшовиків), проти якого він заперечував.
16 января 1 918 г. он вручил Рад свою отставку
Стиль старий.
16 січня 1918 р. (ст. ст. = 29 січня н. ст.) цирк Кіссо оголошував гастролі віртуозного співака-танцюриста — коли на київських вулицях уже почали лунати постріли (початок січневого повстання).
Цирк Кіссо оголошував про гастролі віртуозного співака-танцюриста 16-ого січня ..., коли на київських вулицях вже почали звучати постріли
Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1918, 16 січня (ст. ст.), № 12.
Центральна Рада ухвалила призначити наступне пленарне засідання на 16 січня о 6-й вечора, а засідання Малої Ради — того ж дня о 8-й вечора.
призначити дальше засідання повної Ц. Ради на 16-е січня о 6-ій годині вечора, а Малої Ради в той же день о 8-ій годині
Передова «Нової Ради» підсумовує «чорний тиждень» більшовицького повстання в Києві: сім днів, з 16 по 23 січня (з 29 січня по 5 лютого за новим стилем), місто жило без хліба, без води, без світла й без газет, під гарматну канонаду.
Сім день без хліба, без води, без світла, без газет, під владою непевних, страшних чуток. Сім день греміли вже не поодинокі постріли, а справжня канонада
Дата — початок повстання (16 січня ст. ст.); подія тривала до 23 січня ст. ст. (5 лютого н. ст.).
Між 15 і 17 січня 1918 р. (ст.ст.) новини надходили одна гірша за іншу: Капкан відступав зі сходу, Миргород зайнято, «в Киеве постреливали», велася відчайдушна агітація на користь більшовиків, полки гарнізону битися не хотіли; у Центральній Раді чвари, міністерство Винниченка впало, з'явилося міністерство Голубовича.
в Киеве постреливали и велась отчаянная агитация в пользу большевиков, полки тогдашнего гарнизона драться не хотели.
15–17 січ. ст.ст. = 28–30 січ. н.ст.
Коли в Києві спалахнуло більшовицьке повстання, Мала Рада засідала під звуки гарматного й кулеметного вогню й поспіхом ухвалювала нові закони. Нову мирну делегацію склали О. Севрюк (голова), М. Левитський і М. Любинський; єдиним наказом уряду було: «Заключайте якнайшвидше мир».
Мала Рада засідала під звуками гарматного й кулеметного вогню і спішно видавала нові закони.
Тут Дорошенко датує початок повстання 28 січня; в іншому місці — ніччю з 28 на 29 січня.
У ніч з 28 на 29 січня 1918 р. в Києві почалося більшовицьке повстання; 9 лютого 1918 р. більшовицькі війська вступили до Києва.
28 проти 29:1.1918 у Київі большевицьке повстання ... 9.11 1918 р. большевицькі війська вступили в київ
Додаток упорядника за Д. Дорошенком; стиль дат, очевидно, новий; вступ більшовиків загальновідомо 8 лютого (н. ст.).
Перший міністр єврейських справ М. Зільберфарб подав у відставку 16 січня 1918 р. разом з усім урядом Винниченка й не ввійшов до нового кабінету Голубовича.
Перший міністр жидівських справ подався до димісії. як ми вже оповідали, 16 січня 1918 року, разом з усім тодішнім урядом за прем'єрства Винниченка.
Стиль дати не вказано; найімовірніше, старий (тобто 29 січня 1918 р. н. ст.).
Першого дня повстання, під час телефонної розмови з міністром, куля влетіла у вікно кабінету секретаря редакції «Киевской мысли» й розбила скло; військовий оглядач газети дійшов висновку, що стріляли не далі ніж за два кілометри.
как вдруг в окне завизжала пуля, звякнуло стекло, а затем послышались редкие выстрелы.
printed page 100; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Надвечір першого дня повстання вийти на вулицю було вже неможливо: рвалися незліченні снаряди, клацали гвинтівки, з різних боків стукотів кулемет.
К вечеру уже нельзя было выйти на улицу.
printed page 101; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Передовиця від 16 січня зазначала, що сесія Центральної Ради ще ніколи не відкривалася за таких складних обставин: IV Універсал, мирні переговори в Бересті, війна з більшовиками й перша міністерська криза.
Ще ніколи не починалась сесія Центральної Ради за таких складних обставин
Думська фракція У.С.-Д.Р.П. скликала збори на вівторок, 16 січня, о 6 годині вечора в Педагогічному музеї; присутність усіх членів обов'язкова через серйозні питання.
Думська франція У.О.-Д.Р.Д. ... у вівторок ... о 6 год вечора в Педагогичному музею ... присутність всіх членів обовʼязкова
Дату в OCR прочитано як «10 січня»; вівторок за календарем — 16 січня.
Бюро фракції У.С.-Д.Р.П. при Раді військових депутатів знову скликало загальні збори; порядок денний — війна з більшовиками; присутність усіх соціал-демократів, що перебувають у Києві, обов'язкова.
Бюро франції У. С-Д. Р. П. при В. Р. В. Д. скликає загальні збори фракції ... Присутність всіх перебуваючих в м. Київі обовязкова
Дату зборів прочитано як «14 січня о 5-й год.» — ймовірно, це повтор оголошення з №228.
Більшовицьке повстання в Києві почалося в ніч з 28 на 29 січня (н. ст.) 1918 р.; кульмінацією було захоплення більшовиками арсеналу. У цей час значна частина українського гарнізону Києва під командою Петлюри пішла на лівий берег Дніпра назустріч Червоній гвардії.
Це повстання почалося вночі з 28 на 29 січня (нового стилю) і його кульмінаційним пунктом було захоплення большевиками арсеналу
Дата за автором; в історіографії початок повстання — 16/29 січня (у ніч на 29-те н. ст. — узгоджується).
На засіданні Малої Ради обговорювали звіт української мирної делегації з Берестя: Рафес (Бунд) нагадав, що вніс запит про участь делегації в переговорах про сепаратний мир ще два тижні тому, а відповіді досі нема; на пропозицію українських есерів Рада вирішила перенести дальші дебати на наступне засідання через кризу міністерства й потребу обговорити справу по фракціях.
Рафес (бунд) ... вніс запрос ... відповіді ще й досі нема ... дальші дебати в цій справі перенести на слідуюче засідання з огляду на кризу міністерства
Дата засідання не названа (імовірно, 15 січня ст. ст.); засідання закінчилося близько 12-ї ночі.
Оголошення: 16 січня 1918 р. о 12 годині дня в Київській Св. Володимирській гімназії військового відомства відбудуться торги на влаштування асфальтових підлог у коридорах підвального поверху на суму 21 700 руб.; заклад 10% суми; умови можна оглядати в канцелярії гімназії у присутні дні з 9 до 3.
16-го января сего года, въ 12 час. дня, вт Кіевской Св. Владиміра гимнавій военнаго вЁдомства будуть произведены торги на работы по устройству асфальтовых половь вь корридорахь подвального этажа на сумму 21700 руб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (5 січня = 18 січня н. ст.). Дата торгів 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст.; оголошення російською.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Уночі війська вийшли з казарм, щоб повалити Раду, — у Києві почалося більшовицьке повстання.
А войска ночью вышли из казарм. Вовсе не для защиты рады, а для ее свержения.
printed page 99; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Загальні збори працівників поштово-телеграфної контори з радістю привітали проголошення самостійності: «Слава Самостійній Україні!».
Слава Самостійній Україні!
Яка саме контора і чи київська, в OCR не видно.
Збори Ради робітничих депутатів призначили на 6 годину вечора в приміщенні Комерційного (інституту), Бульвар, 24; порядок денний включав IV Універсал.
Загальні збори Совіту Робітничих ... 6 год. вечору в пом. ... Комерційного ... Бульвар Nº 24 ... Порядок дня: IV-й Український Універсал
Дату й назву Ради розібрати не вдалося.
Департамент дошкільної та позашкільної освіти звернувся до земств, міських управ, громадських організацій і установ із закликом відкривати дитячі охоронки, майданчики й народні садки та готувати діячів дошкільного виховання; курсанти забезпечувалися помешканням, плата — 50 карбованців.
Департамент до і поза... звернувся до всіх земств, місь... управ ... дитячих охорокок, майданів, народніх садків ... діячів по дошкільному вихованню ... Курсисти забезпечуються помешканням; платня 50 карб.
Колонка Міністерства освіти пошкоджена; що саме коштувало 50 карб., не з'ясовано.
У статті про кризу партії сказано, що під час большевицького наступу на Київ в Арсеналі почалося повстання і в Києві оголошено стан облоги; того ж дня за наказом військової влади заарештовано членів Центральної Ради й ЦК укр. с.-р., яких обвинувачено в державній зраді.
з наказу військової влади арештовано членів центральної ради і ц. к. укр. с.-р.
Читано з зображення. Дата події в тексті не названа; нею, імовірно, є кінець січня 1918 (повстання в Арсеналі за ст. ст. 16 січня — 29 січня н. ст.); дата реконструйована, текст місцями нечіткий.
Головний наступ більшовиків ішов із Подолу Великою Володимирською; вони зайняли готель «Прага» за чотириста кроків від будинку Центральної Ради і обстрілювали його з кулеметів і гвинтівок, коли Рада засідала в повному складі.
большевики зайняли готель „Прагу” за чотириста кроків від будинку Центральної Ради, який узяли під сильний скорострільний і крісовий обстріл. У будинку ж Центральна Рада якраз радила в повному складі.
Оборонці Крут — юнкери Першої української юнацької школи ім. Б. Хмельницького та студенти — перед боєм близько двох місяців вправлялися на майдані юнацької школи в Києві та на її стрільниці, вчилися стріляти й кидати бомби.
юнкери військової школи та студенти, що перед тим вправлялися біля двох місяців на майдані юнацької школи та на її стрільниці і вчилися не тільки стріляти, а й кидати бомби
Бій під Крутами 29 січня 1918 року тривав приблизно з 9-ї ранку до 7-ї вечора; Крути — поза Києвом, але школа й курінь київські.
29 січня 1918 року київський Студентський курінь (близько 200 юнаків) у легких шкільних шинелях, у глибокому снігу при 15-градусному морозі, п'ять годин тримав оборону під станцією Крути проти 3–4 тисяч червоних із бронепотягами; урятувалися лише кілька.
В глибокому снігу, при 15-ти ступнях морозу, у своїх легких шкільних шинелях, залягли вони в лаву. ... З 200 юнаків лише кілька випадково врятувалися. Це сталося 29 січня 1918 року.
Подія поза Києвом, але стосується київського підрозділу; деталі бою подано патетично.
У ніч з 28 на 29 січня 1918 р. озброєні більшовицькі загони зосередилися на Печерську й захопили Арсенал — з цього почалося більшовицьке повстання в Києві. За Антоновим-Овсієнком, проголошення самостійності 25 січня лише прискорило вибух.
В ніч з 28. на 29. січня узброєні большевицькі банди зосередились на Печерську і захопили Арсенал. З цього почалося повстання.
Полки імені Сагайдачного, Дорошенківський, Богдана Хмельницького, Шевченківський, імені Грушевського та «Вільної України» під час січневого повстання оголосили «нейтралітет», прихильніший до більшовиків, ніж до урядових військ.
Полки ім. Сагайдачного, Дорошенківський, Б. Хмельницького, Шевченківський, ім. Грушевського, Вільної України — були розложені большевицькою пропагандою і оголосили свій »нейтралітет«
Коли повстанці захопили Арсенал, Вільні козаки разом із вірними полуботківцями оточили його й намагалися взяти; їм допомагали три панцерні авта під командою поручника Борковського. Здобути Арсенал із його товстими мурами вони не змогли.
Вільні Козаки, які разом з вірними полуботковцями оточили Арсенал і старалися його добути. їм домагали три панцерних авта під командою поручника Борковського.
З 29 січня до 2 лютого 1918 року більшовики Києва, спираючись насамперед на завод «Арсенал» і за допомогою переважно російських залізничників, вели вуличні бої проти військ Центральної Ради, але повалити її не змогли.
Basing themselves primarily on the Kiev Arsenal, the local Bolsheviks succeeded in waging street warfare against the forces of the Rada from January 29 to February 2
Есей про КП(б)У, імовірно Дж. Решетар. Січневе повстання; за старим стилем 16–20 січня.
Українська влада вирішила роззброїти ці полки і послала до їхніх казарм на Печерськ вільних козаків з броньовиками та кінний полк «Вільна Україна»; коли вони підходили до Арсеналу, більшовицькі полки зустріли їх вогнем із кулеметів і рушниць.
до їхніх казарм на Печерськ були послані вільні козаки з броневиками і кінний Вільної України полк. Коли вони підходили до арсеналу, большевицькі полки зустріли їх огнем з кулеметів і рушниць.
Дата виступу — ніч на 16 січня ст. ст. за контекстом; у номері від 17 січня.
Повсталі солдати й червона гвардія захопили Арсенал і деякі установи; повстанці добре озброєні, мають гармати, кулемети й багато рушниць.
нарешті повстанці салдати і червона гвардія забрали арсенал і деякі інституції. Повстанці добре озброєні і мають гармати, кулемети і багато рушниць.
Микільська брама на Печерську була загороджена навантаженими вагонами; на вулиці лежали застрелені коні; стрілянина на Печерську тривала напередодні майже без перерви цілий день.
Микольськи ворота на Печерську загорожені навантаженими вагонами. На вулиці лежать пострілякі коні. Стрілянина на Печерську вчора майже без перерви цілий день.
«Вчора» = 16 січня ст. ст.
Шапка номера закликала: «Українській Народній Республіці загрожує небезпека. Товариші, всі в ряди Вільного Козацтва! До зброї!»
УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ ГРОЗИТЬ НЕБЕЗПЕКА. ВСІ В РЯДИ ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА! ДО ЗБРОІ!
Заклик у зв'язку з наступом більшовиків на Київ.
Гарнізон Крут: 250–300 юнкерів київської військової школи, терміново сформований студентський курінь із 300 добровольців — студентів київських вищих шкіл і навіть учнів старших класів гімназій, і близько 400 «вільних козаків»; командували сотник Тимченко й начальник штабу Богаєвський.
з Києва був висланий швидко формований студентський курінь, що складався з 300 вояків. Це були добровольці, студенти київських вищих шкіл, а навіть з учнів старших кляс київських гімназій
Бій під Крутами почався 29 січня 1918 р.; колона Муравйова — близько 6 тис. добре озброєних червоногвардійців, переважно матросів, із двома бронепотягами; фронт 2–2,5 км. Студентський курінь через брак зв'язку лишився на позиції й загинув майже повністю; кілька поранених полонених утекли під час відправлення до Харкова.
На полі бою полягли майже всі триста вояків-студентів
Автор не вказує, що частину студентів розстріляли в полоні.
У перші дні повстання полки, загони й окремі громадяни — військові й невійськові, студенти й старі — озброєні, здебільшого без наказу, збиралися біля Центральної Ради і залягали в бій, де кому заманеться; у перший день бою 29 січня 1918 р. на захист Ради з'явилося близько 1000 бійців (не рахуючи СС). Без підвезення харчів захисники билися, розходилися по домівках відпочити й знову приходили битися.
оборонці Центральної Ради билися, розходилися по домах, щоб відпочити, і знов приходили битися.
Найсильніший загін — Вільні козаки (200 осіб).
У казармі СС було мало кулеметів і набоїв; на другий і третій день заколоту один шофер вантажівки СС кілька разів пробирався на товарну станцію, вже зайняту повстанцями, які вважали його своїм, і повертався з кулеметами й набоями. До полудня 29 січня СС були готові до бою.
вдалося одному Стрілецькому вантажникові кілька разів пробратися на товарову стацію, вже заняту большевицькими повстанцями, й за кожний раз ... вернутись відтіля зі скорострілами й набоями
Уранці 29 січня 1918 р. Коновалець і Мельник їздили до Центральної Ради і штабу Київської військової округи, переконалися, що переворот — справа лише більшовиків, і Коновалець заявив у Всеукраїнській військовій раді про виступ СС. Автомобіль командира проскочив через Сінну площу до казарми в останню мить — з Великої Житомирської на площу входив більшовицький загін.
Автомобіль Командира Січових Стрільців проскочив через Сінну Площу у касарню саме в останній момент: на площу від Великої Житомирської рівночасно входив большевицький відділ.
Становище 29 січня 1918 р. після 14:00: від Товарного вокзалу більшовики дійшли Великою Васильківською майже до Хрещатика, Великою Володимирською — до Бібіковського бульвару; від Арсеналу — до кінця Хрещатика біля Московської і на Липки до Лютеранської; від Пасажирського вокзалу Фундуклеївською до Пироговської. Захисники Ради тримали околиці її будинку, частину Хрещатика і Липок біля Лютеранської.
від товарової залізничної стадії („Товарного Вокзалу”) большевицькі відділи дійшли по Великій Васильківській майже під Хрещатик, а по Великій Володимирській аж під Бібіковський Бульвар
Назви вулиць подано за старою російською номенклатурою (примітка автора).
План Мельника 29 січня: 2-га сотня (~180 багнетів) із кулеметною сотнею Черника (8 кулеметів) наступає трьома загонами — вздовж Великої Житомирської та Андріївського узвозу на Поділ; вздовж Великої Підвальної; вздовж Стрілецької, далі через Софійську площу на Михайлівський монастир і далі Михайлівським узвозом і через Володимирську гірку та Велику Олександрівську. З ними ~20 студентів і студенток «Студенческого полка СС» на чолі зі старим полковником.
невеликий відділ студентів і студенток „Студентського Полку Січових Стрільців”, яких 20 крісів
29 січня 1918 р. о 14:45 ворота казарми відчинилися, у них стала вантажівка з кулеметом (імпровізований «броневик») і відкрила вогонь по більшовиках біля Львівської; загін Петра Пасіки вийшов на Львівську і вдарив на Сінну площу; у короткому кривавому бою Пасіку тяжко поранено, екіпаж «броневика» загинув, крім навідника; площу взято багнетами й гранатами.
О год. 2:45 хв. по полудні вхідна брама в касарні відчинилася, на ній став вантажник із скорострілом і відкрив вогонь по большевиках, що залягли від Львівської.
Перед боєм: «Кто не хочет погибнуть, пусть отойдёт в сторону!» — не відійшов ніхто.
Загін Федя Черника пробіг Великою Житомирською під вогнем із будинків і зустрів сильний опір біля будівлі Старокиївської поліцейської дільниці на розі Великої Житомирської та Великої Володимирської; 30 стрільців вдерлися всередину і гранатами взяли поверх за поверхом, кімнату за кімнатою, захопивши понад 70 полонених.
Від будинку Старокиївського Поліцейського Участку, що на розі Великої Житомирської та Великої Володимирської, густо обсадженого сильним большевицьким відділом, він стрінув важкий опір.
У глибині Великої Володимирської біля Трьохсвятительської загін Черника зупинили; усю ніч 29–30 січня більшовики обстрілювали його важкими мінами з мінометів. Загін Івана Вирвича Великою Підвальною взяв готель «Прага», припинивши обстріл Ради; загін Чмоли Рильським провулком дійшов до Софійської площі й ночував там.
другий відділ під проводом Івана Вирвича легко дійшов Великою Підвальною під готель „Прагу” і здобув його
Після відходу Петлюри в Києві з вірних Центральній Раді частин лишалися Вільні козаки М. Ковенка, дві сотні Січових стрільців, невеликі групи з Полуботківського, Богданівського й Богунського полків, відділ панцерних авт полковника В. Дістеля та відділ матросів Чорноморського флоту, який хоробро бився й пізніше був майже весь знищений.
залишалися »Вільні Козаки« М. Ковенка, дві сотні Січових стрільців і невеликі групи козаків з полків Полуботківського, Богданівського, полку ім. Богуна
29 січня 1918 р. Михайла Муравйова призначили головнокомандувачем усіх більшовицьких військ, що діяли проти Києва; він поділив їх на три «армії» — Єгорова (московські й петроградські червоногвардійці), Берзіна (3000 солдатів, 400 матросів, 12 гармат) і Кудинського (червоногвардійці з Брянська).
29. січня Муравйов був призначений головнокомандуючим усіх військ, які оперували проти Київа.
У полку імені Т. Шевченка в Києві поширилася більшовицька агітація: полк ухвалював резолюції з різкою критикою Центральної Ради і, побоюючись роззброєння, розставив скрізь варту, кулемети, броньовики; така ж агітація велася в 2-му українському полку імені Сагайдачного.
У Київі, як відомо, був полк імени Т. Шевченка, серед якого дуже поширена була большевицька агітація
Товариші Онацького — Володимир Шульгин, Кузьма Корж, Омелько Попович і Микола Лизогуб — загинули під Крутами.
Правда, Володимир Шульгин, Кузьма Корж, Омелько Попович, Микола Лизогуб загинули під Крутами.
Дата бою під Крутами (29 січня 1918 н. ст.) — із загальних знань, у тексті не вказана; загиблі — київські студенти й гімназисти.
29 січня 1918 року Студентський курінь, сформований у Києві з добровольців-студентів, вступив у бій під станцією Крути; за даними автора, загинуло понад 300 студентів.
Цей курінь станув до бою під стацією Крути 29 січня 1918 р.
Кількість загиблих автор подає з патріотичним пафосом; в інших джерелах цифри менші.
Відозва до студентів: «Товариші студенти! Багато ваших товаришів стало в ряди борців за рідний край зі зброєю в руках... час для слів уже минув» — студентів закликали негайно вступати до 1-го куреня січовиків.
Товариші студенти! Багато ваших товаришів стало в ряди борців за рідний край з зброєю в руках ... негайно вступайте до 1-го куріня
Ймовірно, ідеться про Студентський курінь, сформований у Києві в січні 1918 р.; назву куреня в OCR обрізано.
Усю ніч з другої години на Печерську йшла стрілянина з рушниць, кулеметів і гармат, а вранці над Печерськом з'явився навіть аероплан; перестрілка переходила від однієї сторони до іншої.
Усю ніч починаючи з 2-ої години ночи в районі Печерська йшла стрілянина: стріляли з рушниць, кулеметів і гармат, а вранці над Печерськом виявився навіть аероплан.
Годину в OCR частково пошкоджено.
Повстання почалося 16 січня ст. ст.: більшовицька «червона гвардія», до якої пристала частина полку імені Шевченка, захопила Арсенал і звідти почала обстрілювати місто; цілу ніч навколо Арсеналу точився бій з українським військом і Вільним козацтвом.
Ворохобницьке повстання почалося 16-го січня. Большевицька „червона гвардія", прихиливши на свій бік частину полку ім. Шевченка ... засіла в арсеналі, звідки почала обстрілювати місто
Текст сильно зіпсований OCR, зміст відновлено за контекстом.
Під час повстання більшовицькі гармати цілили передусім у Центральну Раду (будинок Педагогічного музею), але снаряди влучали всюди, навіть у райони, далекі від неї.
большевики цілили найбільше в Центральну Раду, але влучали всюди і навіть райони далекі од Педагогичного Музею не забезпечені були
Обстріл тривав увесь тиждень повстання (16–23 січня ст. ст.); дата — початок.
Організаційний комітет студентського куріня У.С.С. закликав студентів-киян записуватися до куріня; звертатися: Київ, Терещенківська, 13, пом. 21.
ВІД організаційного Комітету студентського куріня У. С. С. ... Товариші студенти! ... Київ, Терещенківська 13 пом 21 ... вписуватись в курінь
Розшифрування «У.С.С.» не підтверджене текстом (імовірно — Українські Січові Стрільці).
За даними Антонова-Овсієнка, на час повстання в Києві стояли: Кінний полк оборони України (800 шабель, 23 гармати, 2 панцерники), Богданівський (500 багнетів), Шевченківський, Богунський, Дорошенківський полки й Чорноморський курінь (по 800 багнетів), Вільне козацтво (20 сотень по 60 піших козаків), два гайдамацькі полки — нібито разом 20 000 вояків.
І. Кінний полк оборони України (800 шабель, 100 кулеметів, 23 гармати і 2 броневики; в пішім строю полк мав 1800 багнетів). 2) Богдановський полк (500 багнетів, 40 кулеметів)
Дорошенко вважає ці дані дуже неточними: більшість полків була розкладена агітацією, а «Чехословацького полку» в українському війську не було — йдеться про нейтральні чеські частини, що несли охорону.
Командувач військ Київської військової округи наказав усім частинам, штабам і установам гарнізону терміново повідомити штаб округи про кількість солдатів призовів 1902–1907 років окремо за кожним роком, із розподілом на бойові й тилові частини; підписав київський комендант.
повідомить в штаб київської військової округи про число салдатів по родах зброї призивів з 1902 до 1907 року
Прізвище коменданта в OCR — «Минович».
Наказ Міністерства земельних справ від 22 березня 1918 р.: з департаменту сільського господарства викреслено помічника діловода Миколу Божинського-Божка, «забитого в бою з большевиками під ст. Крутами» у складі загону Січового куреня студентів Українського Народного Університету: «цей юнак пішов захищати волю рідної України, де й славно загинув. Вічна йому память!»
забитий в бою з большевиками під ст. Крутами. В отряді січового куріня студентів Українського Народнього Університету, цей юнак пішов захищати волю рідної України, де й славно загинув. Вічна йому память!
Читано з OCR-тексту. Бій під Крутами відбувся 29 січня н. ст. (16 січня ст. ст.; за цією датою подано дату події — згадка про Крути у тексті без дати, точну дату бою взято зі знань, а не з номера). Оголошено наказом міністерства 22 березня 1918 р. — вшанування загиблого службовця.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Газета повідомляла про похід більшовиків на Козятин (недалеко від Вінниці); в управління південно-західних залізниць надійшла така звістка.
Похід большевиків на Казатин ... В управління півд.-зах. залізниць ... надійшла звістка ... недалеко від Винниці
Текст колонки сильно пошкоджений; деталі маршруту не відновлено.
Було повідомлено, що командування Гайдамацького коша Слобідської України ввело військовий стан у районі залізничної лінії Полтава — Київ.
Атаман гайдамацького коша сл... ввів ... військове становище ... лінії залізниці Полтава - Київ
Колонка перемішана; очолював кіш Симон Петлюра (з інших джерел). Не повністю певно.
Оголошено про формування бойового куріня Запорізьких козаків: усіх добровольців запрошували записуватися до куріня (підписав хорунжий Рогатюн); запис також у школі на Печерську (Московська вул.).
Бойовий курінь Запорожських Козаків ... Усіх добровольців ... прохаємо записуватись до нашого куріня ... Хорунжий Рогатюн
Адреси запису (школа на Печерську, Московська вул.) складено з уривків.
«Вістник окремої армії» повідомив, що німецька розвідка вступила на українську територію й простує на Луцьк.
Німецьке військо на українській території. «Вістник окремої армії» доносить, що німецька розвідка вступила на українську територію й простує на Луцьк
Загальнодержавна новина, не про Київ; подана як тло.
У номері від 16 (29) січня надруковано наказ по гарнізону міста Києва.
Приказъ по гарнизону г. Кіева.
Зміст наказу OCR не зберіг.
Напередодні з настанням сутінків арсенальці почали посилено обстрілювати місто; є вбиті й поранені, точна кількість невідома.
Вчера съ наступленіемъ сумерекъ арсе[нальцы] начали усиленно ... убитые и раненые, число которыхъ точно неизвѣстно
«Вчора» відносно номера від 17 (30) січня — 16 (29) січня 1918. OCR дуже зіпсований, зміст реконструйовано частково.
Згідно з наказом по війську Київської військової округи атаман (прізвище в OCR читається як «Шлякар») оповістив, що вступив у командування всім військом на території округи; відзначалося, що боротьба стосується як тих, хто на внутрішньому фронті, так і тих, хто в гарнізонах та відділах вільного козацтва.
В приказі по війську Київської військової округи атаман оповіщає, що він вступив в команду всім військом на територі
Прізвище атамана розібрати не вдалося; текст склеєний із кількох колонок.
У метричних книгах київських церков для загиблих 16–31 січня ст. ст. причиною смерті записано: «убит во время гражданской войны», «погиб от огнестрельного ранения», зрідка «погиб в революцию»; найчастіше 23–26 січня додається «погиб от снаряда» (період обстрілу).
найчастіше 23–26 січня до цього переліку ще додається «загинув від снаряду»
16–31 січ. ст. ст. = 29 січ.–13 лют. н. ст.; 23–26 січ. ст. ст. = 5–8 лют. н. ст. Метрики: ЦДІАК України, ф. 227, оп. 1080 (копії на FamilySearch).
Отаман Гайдамацького коша Слобідської України С. Петлюра оголосив на військовому стані міста, повіти й села в районі залізниці Київ — Полтава; цивільних там віддаватимуть військовому суду за бунт проти влади УНР, підпали й нищення військових і продовольчих складів, псування водогонів, мостів, телеграфу й залізниць, напади на вартових і міліцію; таємних помічників ворога вважатимуть зрадниками й шпигунами.
Місто, повіти, села й ін., що лежать у районі залізниці Київ-Полтава, оголошуються на військовому стані.
Дата номера газети; дата видання об'яви не вказана.
Циркуляр № 46 від 16 січня 1918 року директорам і управителям сільськогосподарських шкіл: прохання про грошову допомогу мають супроводжуватися копіями протоколів педагогічних рад чи господарських комітетів; кошториси на 1918 рік повинні показувати, скільки школа одержала від департаменту в 1917 році і скільки потребує додатково.
16 січня 1918 в. Nº 46.
Читано з OCR-тексту. 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст.; підписали директор відділу М. Нухаренко (?) та діловод М. Величковський.
Накази від 16 січня 1918 року № 11–12: у складі Міністерства Фінансів створено Департамент Залізничих Справ і Комітет Тарифів (організатор і тимчасовий директор — Олександр Ляшкевич, член Управління Південно-Західних залізниць) та Департамент Митних Зборів (організатор і тимчасовий директор — Василь Бойко); Відділ митних зборів передано з Департаменту посередніх податків до нового Департаменту.
Олександрові Ляшкевичеві доручається зорганізувати Департамент Залізничих Справ і Комітет Тарифів
Читано з OCR-тексту. Стиль дат не вказано; переведено як ст. ст. +13.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Командувач військ і начальник Київського гарнізону та начальник штабу гарнізону звернулися з відозвою до населення міста Києва.
Воззваніе къ населенію гор. Кіева. ... начальникъ гарнизона ... начальникъ штаба гарнизона Бышевскій
Зміст відозви OCR не зберіг. Номер вийшов 16 (29) січня — у день початку більшовицького повстання в Києві (Арсенал). Дата номера газети.
У номері надруковано оголошення комісії військової округи до домовласників, утримувачів готелів і мебльованих кімнат щодо виконання наказу по округу (імовірно, про реєстрацію мешканців).
Объявленіе домовладѣльцамъ, содержателямъ гостиницъ меблированныхъ комнатъ и т. п. комиссія ... военнаго округа
Текст оголошення майже не зберігся; припущення щодо змісту — моє.
16 січня 1918 р. було заарештовано 7 членів Ради, українських лівих есерів, за більшовицькі симпатії.
16-го января были арестованы 7 членов Рады, украин-ских лЪвых с.-р., за большевистскя симпатш.
Стиль старий.
Під час більшовицького повстання в Києві Січові стрільці несли особисту охорону голови Центральної Ради М. Грушевського, а потім охороняли уряд під час відступу на Волинь; на початку березня 1918 р. вони повернулися до Києва разом із загоном С. Петлюри.
Січові стрільці несли особисту охорону голови Ц. Ради М. Грушевського, і охороняли український уряд підчас відступу з Київа на Волинь.
Командир Студентської сотні сотник Омельченко, тяжко поранений під Крутами, помер дорогою до Києва.
її командир сот. Омельченко був при ній під час бою і дуже добре командував нею, поки не був тяжко поранений і віднесений до лазарету; помер по дорозі до Києва.
Батьки Андрія Соколовського, учня VI класу 2-ї Української гімназії, який нібито загинув у бою на станції Крути 16 січня, просять повідомити про нього будь-що на адресу: Київ, Фундуклеївська, 61.
учня VI кл. 2-ої української гімназії, який мав вісти загинув у бою на станції „Крута" 16-го січня н. р.
Дата бою — 16 січня ст. ст. = 29 січня нов. ст.
Оголошення: мати, батько, сестри й брати з глибоким жалем сповіщали про смерть Володимира Шульгина, вбитого 16 січня 1918 року в бою під Крутами.
сповіщають про смерть любого Володимира Шульгина, забитого 16-го січня 1918 року в бою під Крутами.
Дата бою за старим стилем (= 29 січня н. ст.); оголошення в номері від 16 березня.
За метрикою Володимирського собору — 28 загиблих від вуличних боїв і терору. Цивільні з адресами: Гликерія Городникова (22, Софіївська, 11), Катерина Істратова (19, Пушкінська, 5), вдова Агафія Шаповалова (Караваївська, 42), Василь Лебедєв (23, службовець київського ВПК, Львівська, 14), Василь Трефільєв (27, студент Політехніки, Олександрівська, 45) — усі загинули від вогнепальних ран переважно в дні вуличних боїв 16–22 січня ст. ст. (29 січ.–4 лют. н. ст.).
Гликерія Городнікова (22) з вул. Софіївської, 11; Катерина Істратова (19) з вул. Пушкінська, 5; удова Агафена Шаповалова з вул. Караваївської, 42; Василь Лебедєв (23), працівник київського ВПК, з Львівської, 14
Метрика Володимирського собору (справу в статті прямо поруч не вказано; див. ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 481 — виноска 46 до братської могили).
Одна з перших жертв у Києві — учень Київського художнього училища Володимир Шпаковський (19), який помер 16 січня ст. ст. (29 січ. н. ст.) від ран під час розриву артилерійського снаряда; похований 21 січня на кладовищі Флорівського монастиря (метрика Стрітенської «Скорботної» церкви).
учень київського художнього училища Володимир Шпаковський (19), котрий загинув уже 16.01 від поранень, отриманих від розриву артилерійського снаряду (похований 21.01 на кладовищі Флорівського монастиря)
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 476, арк. 408–414.
З нотаток Б. О. Зарудного (есер, генеральний секретар у справах земельних з 21 грудня): його заарештував Ковенко і звинуватив у державній зраді; 16 січня 1918 він записав, що чекає розстрілу, 21 січня двох випустили.
Заарештований. Сподіваюся разстрілу.
Читано з зображення. Дата запису 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст.; арешт — час влади Центральної Ради/секретаріату; текст частково пошкоджено.
Корнет 2-го гусарського Павлоградського полку Володимир Коссаковський (23), племінник Волковицького, за некрологом загинув 16 січня ст. ст. (29 січ. н. ст.) у перестрілці з більшовиками на Б.-Васильківській (за метрикою — 19.01); тіло до поховання перебувало в Кауфманській общині; похований разом із Волковицькими.
загинув 16.01, будучи убитий під час перестрілки та бою з більшовиками на вул. В.-Васильківська. Тіло до поховання знаходилося в Кауфманській общині
Розбіжність дат між метрикою і некрологом. Некрологи убитых // Малая Русь. С.190; 214.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Накази Міністерства внутрішніх справ №125–147 (11–16 січня ст. ст. 1918 р.) про призначення й переведення: зокрема в департаменті опіки інвалідів і в канцелярії комісії з охорони ладу на Україні; призначено курʼєрів, регістраторів, діловодів і канцелярських урядовців (серед них Архип Квятковський, Марія Бочарова, Семен Олександрович Михайлів, Гнат Красковський та ін.); для відповідності старих штатів новим (1918 р.) старші діловоди переіменовуються на діловодів, помічників діловодів і канцелярських урядовців I розряду.
Для того, щоб старі штати цілком відповідали новим, виробленим на 1918 р. старші діловоди, діловоди і помічники діловодів в старих штатах переіменовуються
Читано з OCR-тексту. Дати наказів — січень 1918 р. (ст. ст.), друкуються лише 2 квітня; дату подано як 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст. Прізвища сильно зіпсовані OCR, колонки перемішані з іншими текстами; перелік призначених неповний.
Накази Міністерства внутрішніх справ №134, 143 (15–16 січня ст. ст. 1918 р.): директора виборчого бюро Михайла Ковенне відряджено (з 20 грудня 1917 р.) до відділу вільного господарства; помічника директора бюро Андрія Касьяненка призначено виконувачем обов'язків директора з надбавкою за вечірню роботу; по головній медико-санітарній управі призначено кур'єра Романа Приходька (з 15 січня), урядовців для доручень Сергія Шараєвського й Т. Васильєва, помічника діловода В. Менковського та двох урядовців по канцелярії.
Від 20 грудня 1917 р. 1) директор виборчого бюро Михайло Ковенне командирується до відділу вільного господарства
Читано з OCR-тексту. Перерахунок 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст.; ім'я «Ковенне» і посади нечіткі. Дата «від 20 грудня 1917 р.» — ст. ст.
Видавнича спілка «Книгозбірня» рекламувала шкільні підручники: арифметика В. Шарно (систематичний курс, ч. 1 «Цілі числа») коштувала 1 карб. 10 коп.
Шарно В. Арихметика. Систематичний курс. Частина 1 (Цілі числа) 1 карб. 10 к.
Окреме число «Робітничої газети» коштувало 20 копійок.
Ціна 20 к.
З 16 січня 1918 року (ст. ст.) ціни на цукор знижувалися: найдешевший сорт (ймовірно, пісок) — до 90 копійок за фунт; продовольчим комітетам і кооперативам дозволили продавати старі запаси за старими цінами.
З 16-го січня ціни на цукор будуть зменшені до таких норм: ... 90 коп. за фунт
Назви сортів у OCR втрачено; інші ціни читаються як «1 карб.» і «1 карб. 10 коп.».
Номер 11 «Нової Ради» вийшов у вівторок 16 (29) січня 1918 року; ціна окремого номера в Києві — 20 коп., у провінції (і на вокзалах) — 25 коп.
Ціна окремого Nº у Київі 20 к., в провінції і 25 к.
OCR шапки пошкоджений; це прочитання узгоджує цифри 25 і 20 з №9 і №10 (25 коп. — провінційна ціна).
За зміну адреси передплатника редакція «Робітничої газети» брала 80 копійок.
За зміну адреси 80 ко
Закінчення слова «коп.» обрізане в OCR.
«Книгозбірня» пропонувала «Початкову граматику української мови» О. Курила за 65 копійок.
Курило О Початкова граматика україн... ц. 65 коп.
Назва закінчується обірваним словом; ціна 65 коп. прив'язана до цього рядка за розташуванням.
Міністерство польських справ: Інструктор Департаменту освіти (З. Павліковський) і Департаменту національного самоврядування (П. Мочульський) отримують по 450 карбованців на місяць з січня 1918 р.
Зигмунд Павліковський, інструктора, з окладом 450 карб. місячно, з 12-го січня ц. р.
Читано з OCR-тексту. Стиль дати не вказано; у січні 1918 р. Центральна Рада ще вживала старий стиль, тож дату переведено (+13 днів). Наказ № 16.
Оголошення: редакція проповідницького журналу «Духовна бесіда» (Київ, Кругло-Університетська) випускала періодичні збірники «Казання на сучасні події» за редакцією П. Драганця-Бродковського, щоб дати українському народові духовну поживу рідною мовою; передплата — 3 крб 50 коп. з пересилкою (ціна тимчасова).
Ціна 3 карб. 50 к. з перес. (ціна тимчас.) ... м. Київ, Кругло-Університетська
Номер будинку не прочитано.
Оголошення книжкової гуртової комори (Київ, Володимирська, 42) з цінами нових українських книжок: Б. Грінченко «Серед темної ночі» — 2 крб 25 коп., «Сонячний промінь» — 2 крб 30 коп., М. Садовський «Спомини з російсько-турецької війни 1877–78» — 1 крб 50 коп., а також брошури про земельну реформу, школу, міліцію, «Бережіться сифілісу» тощо по 10–80 коп.
Грінченко Б.—Серед темної ночі 2 р. 25 к. ... Соняшний промінь 2 р. 30 к.
Таблиця цін у OCR розірвана на колонки; ціни інших позицій зіставлено ненадійно.
Оголошення: 16 січня 1918 р. о 12 год. у Київській Св. Володимирській гімназії військового відомства відбудуться торги на роботи з улаштування асфальтових підлог у коридорах підвального поверху на суму 21 700 руб.; заяви й запечатані пакети з паспортом і заставою 10% суми приймають у день торгів до 12 год., умови підряду — в канцелярії гімназії щодня від 9 до 3 год.
будуть произведены торги на работы по устройству асфальтовыхь половь вь корридорахь подвального этажа на сумму 21700 руб.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (11 січня = 24 січня н. ст.). Оголошення російською; 16 січня ст. ст. = 29 січня н. ст., але дата подана як у тексті.
Міністерство польських справ (наказ від грудня 1917 – березня 1918 р.): Інструктор організаційного відділу Департаменту національного самоврядування (З. Церпицький) призначений з окладом 800 карб. на місяць з 15 січня 1918 р.; інші інструктори — 300, 150 і 450 карб.
Зигмунд Церпицький, з окладом 800 карб. місячно, з 15-то січня ц. р.
Читано з OCR-тексту. Стиль дати не вказано; польське міністерство діяло при Центральній Раді, дату переведено зі ст. ст. (+13 днів). Накази № 5–18 Генерального Секретаріяту/Міністерства польських справ (М. Міцкевич).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За новими цінами з 16 січня 1918 року (ст. ст.) дорожчі сорти цукру мали коштувати 1 карбованець і 1 карбованець 10 копійок за фунт.
над-1 карб. ... 1 карб. 10 коп.
Сорти не прочитуються; прив'язка цін до сортів невідома.
Оголошення в «Новій Раді» для осіб, що шукали праці (не більше 3 рядків в одну шпальту), коштували 1 крб 20 коп.
Особам, що шукають праці, за оголошення не більше як з 3 рядки в 1 шп. 1 руб. 20 коп.
Тариф у шапці прочитано частково.
«Книгозбірня» пропонувала задачники до шкільного курсу по 80 копійок за кожен рік (I і II).
Задачник ... Роки І та ІІ по 80 коп.
Назва задачника в OCR не збереглася.
У Старосільцях худобину, оцінену в 500 карбованців, віддавали найбіднішим селянам за 250 карбованців.
500 каро. ... за 250 кароованців
Фраза уривчаста; можливо, лише приклад умов розподілу худоби.
Першого дня повстання на вулицях час від часу рвалася шрапнель; люди, незвичні до боїв, юрмилися групами біля воріт; уздовж вулиць майже ніхто не ходив, поодинокі перехожі пробиралися додому, тулилися до стін і парканів; перебігали солдати з гвинтівками і щось кричали.
Народ толпился группами подле ворот, еще непривычный к боям в мирном городе. Вдоль улиц уже почти никто не ходил
printed page 100; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Статті про біржі праці наголошували три принципи їх діяльності: паритетність (рівне представництво робітників і підприємців), безплатність і нейтральність (невтручання в конфлікти між працею й капіталом); при біржі праці пропонували заводити дешеву їдальню, читальню, розваги та юридичне бюро для безробітних.
парітет ... безплатність ... нейтральність ... При біржі праці можна влаштувати дешеву столову, читальню ... юридичне бюро
Продовження статті «Біржі праці та місцеве самоврядування».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Бюро офіцерської праці при Київській спілці офіцерів пропонувало роботу й послуги офіцерів.
Бюро офицерскаго труда ... Въ Бюро Кіевскаго союза офицеровъ
Оголошення: Перші київські креслярські курси інженера А. М. та Київські автомобільні курси шоферів набирали слухачів.
Первые Кіевскіе Чертежные КУРСЫ Инженера А. М. ... КІЕВСКІЕ АВТОМОБИЛЬНЫЕ КУРСЫ ШОФЕРОВЪ
Адреси OCR не зберіг.
Оголошення: на 4-й сторінці продавали дрова, піаніно й рояль «Бехштейн», будинок за 30 000–60 000 руб.; пропонували послуги нотаріуса М. Митницького; хтось купував старі зуби.
ДРОВА ... Рояль Bechstein ... 30.000-60.000 руб. ... нотаріуса М. Митницкаго ... Зубы старые
Від оголошень OCR зберіг лише фрагменти, які могли змішатися; прив'язка суми до будинку непевна.
Селяни села Старосільці на Київщині, перебравши економію Івана Билини й Ганни Залісської, на загальних зборах ухвалили розподіл худоби: тим, хто не має, худобу продавали на аукціоні за справедливою ціною, а грошима мали допомогти бідним; яровий хліб лишали для засіву, озимий — до весни.
В селі Старосілцях на Київщині селяне, перебравши в свое управління економію Івана Билини й Ганни Залісської ... Яровий хліб постановлено до весни для засіву
Фрагменти сильно перемішані; сума виручки й механізм розподілу відновлені приблизно.
16 січня в Українському театрі під орудою М. Садовського йшла історична трагедія «Гетьман Дорошенко» (5 дій, 6 відмін) Л. Старицької-Черняхівської.
Сьогодня 16-го січня Гетьман Дорошенко, на 5 дій і 6 одм.
Театр готував до постановки п'єси: «Уріель Акоста» Гуцкова, «Останні маски» Шніцлера та «Крила» Л. Старицької-Черняхівської.
Готується до вистави: „УРІЕЛЬ АКОСТА" Гуцкова, „ОСТАННІ МАСКИ", Шніцлера і „КРИЛА", Л. Старицько-Черняхівсько
Той самий анонс, що й у №228.
У січні 1918 р. в «Salon D'Art» на Хрещатику виставлялися роботи професора К. Крижанівського.
Першоджерело за статтею: «Киевлянин», 1918, 16 січня (ст. ст.), № 12. Дата — дата номера.
У вівторок 16 січня цирк А. Кіссо на Миколаївській давав ефектну виставу з першим гостинним виступом віртуоза-гармоніста.
У вівторок ефектовна вистава. 1-ий гостинний виступ віртуоза-гармоніста
Прізвище гармоніста нерозбірливе.
Великий театр мініатюр показував нову програму в трьох сеансах (о 6¾, 8 і 9½ вечора): Павло Троїцький, Еміль Борео, «Замарашечка», оперета «Родимое пятнышко».
Нова програма: 1) ПАВЛО ТРОЇЦЬКИЙ. 2) Еміль Борео. „Замарашочка“. ... опер. „Родимое пятнышко“
У вівторок, 16 січня, в Українському національному театрі йшла вистава «Зачароване коло».
Український Напіональний Театр. Сьогодня 16-го ... „ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО"
Назву й дату зведено з розірваних рядків OCR; ціни квитків не вказані.
Хор українського національного гуртка готував співанки до Шевченківського концерту: репетиції в святкові дні від 5 до 7 вечора, у середу й п'ятницю ввечері, в приміщенні Земської управи (Велика Володимирська, 2-й поверх); записувалися до хору (передусім альти й сопрано) в музичному відділі Міністерства освіти (Хрещатик, 38, кв. 53) або під час співанок.
співанки до Шевченківського концерту ... в свята від 5-7 год. вечора ... в помешканю Земської Управи В.-Володимирська 2-н поверх ... Хрещатик 38 п. 53
Дата концерту й назва хору в OCR не збереглися; альти й сопрано названо як найбільш потрібні.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
16 січня Український театр М. Садовського давав виставу для робітничого відділу «Вільного козацтва» — історичну трагедію Л. Старицької-Черняхівської «Гетьман Дорошенко»; усі квитки було розпродано.
16-го вистава для робіт. Одд. Вільного Козацтва: ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО, іст. тр. ... Л. Старицької-Черняхівської. Всі квитки випродано.
Порядок рядків афіші спотворений; прив'язка до 16 січня ймовірна.
В Інтимному театрі під керуванням Бонч-Томашевського йшла програма з пантомімою «Блек енд Уайт».
Интимный театръ ... пантомима ... Блэкъ эндъ Уайтъ ... Бончъ-Томашевскаго.
Афіша пошкоджена OCR.
Кінотеатр «Корсо» показував фільм «Князь Темир-Булат» з участю М. В. Сербінова.
театръ „КОРСО" ... Князь Темиръ-Булатъ, М. В. Сербиновъ
Salon d'Art анонсував вернісаж о 4-й годині.
Salon d'Art, ... Вернисажъ въ 4
Дата вернісажу нечитабельна.
«Робітнича газета» (орган ЦК У.С.-Д.Р.П., рік видання II, №229) вийшла у вівторок, 16 січня за ст. ст. (29 січня за новим) 1918 року.
Орган Центрального Комітету У.С.-Д.Р.П. Рік видання ІІ-й. Вівторок 16-го січня 1918 року, Nº 229
Дата номера (вівторок, 16 січня за ст. ст. = 29 січня н. ст.); у шапці дата лише за старим стилем.
У книгарнях Києва вже продавали кишеньковий календарик на 1918 рік.
В книгарнях вже продаеться кишеньковий календарик на 1918 рік
«Киевлянин» друкувався в типолітографії Товариства І. Н. Кушнерьова і К° в Києві.
Типо-Литографія Товарищества И. Н. Кушнеревъ и Кº, въ Кіевѣ.
Уранці першого дня повстання співробітники зібралися на звичайну роботу в редакції «Киевской мысли»; міністр по телефону самовпевненим басом запевняв, що нічні заворушення придушено, більшовицькі частини приведено до покори, винних буде покарано.
Какой-то министр самоуверенным басом говорил в телефон, что ночью произошли беспорядки.
printed page 99; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Першого дня повстання куля влетіла й до репортерської; метранпаж повідомив, що складальники хвилюються й хочуть іти додому; роботу кинули, у друкарні стало тихо, змовк тріск складальних машин, недочитані гранки лишилися на столі.
Из типографии пришел метранпаж и сказал, что наборщики волнуются, хотят уходить домой.
printed page 100; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Редакція «Робітничої газети» містилася в Києві на Михайлівському провулку (у тексті «пр.»), 35; телефон редакції й контори 65-10, редакція приймала від 2 до 3 години дня.
Київ, Михайловський пр., Nº 35 ... Телеф редакції і конт. 65-10 ... від 2-3 г.
«пр.» може означати «провулок»; години прийому читаються лише частково.
Голова Ради Народних Міністрів В. К. Винниченко доручив організувати державне телеграфне агентство на території Української Народної Республіки (до остаточного затвердження його статуту).
Голова Ради Народніх Міністрів В. К. Винниченко доручив ... організувати державне телеграфне агентство на територі української Народньої Республіки
Виконавець (в OCR «Соколовсько...») названий не повністю.
У Києві засновувалося видавниче товариство «Праця» на паях з відповідальністю членів; воно мало видавати технічні й загалом книжки прикладного характеру, пай — 250 карбованців.
Цими днями в Київі заклалось нове видавництво „Праця" ... технічних і взагалі книжок прикладного характеру ... Видавниче т-во засновуеться на паях з відповідальністю членів. Пай 250 карб
Текст про видавництво розірваний OCR; адреса не збереглась.
Між номерами «Киевлянина» за неділю 14 (27) і вівторок 16 (29) січня 1918 року газета в понеділок не виходила; передова 16 січня датована «Київ, 15 січня 1918 р.» і присвячена «червоному терору» та розгону Установчих зборів.
Кіевъ, 15-го января 1918 г. ... Красный терроръ.
Висновок про відсутність понеділкового номера зроблено з нумерації (№ 11 — неділя 14 січня, № 12 — вівторок 16 січня).
Правління міського водогону повідомило київського губернського старосту, що збитки водогону від більшовиків під час боїв 16/24 січня 1918 р. сягають 70 000 карбованців.
збитки доходять до 70.000 карбованців
Бої 16/24 січня (ст. ст.) = 29 січня – 6 лютого н. ст. (бої за Київ).
Правління міського водопроводу повідомило київського губернського старосту, що збитки водопроводу від більшовиків під час боїв 16/24 січня 1918 р. сягають 70 000 карбованців.
збитки, які поніс мійський водопровод від большовиків за час боїв з ними 16/24 січня. Ці збитки доходять до 70.000 карбованців
Бої 16/24 січня за ст. стилем (≈ 29 січня – 6 лютого за н. ст.); дата умовна.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Першого дня боїв біля булочної на Хрещатику стояла велика черга по хліб, що розтяглася вулицею й заходила на Фундуклеївську; у чергу впав снаряд і вбив одну людину; натовп притиснувся до стін будинків, але за кілька хвилин знову вишикувався. Стояли переважно баби й діти.
В первый день боя у булочной на Крещатике стояла большая очередь за хлебом, раскинувшаяся по улице и заходившая на Фундуклеевскую.
printed page 105; «Первый день боя» — імовірно, перший день січневого повстання. Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Казарма СС містилася в Духовній семінарії на Вознесенському узвозі, на високій кручі над Подолом; 29 січня 1918 р. її відрізав більшовицький загін, що перекрив Вознесенський узвіз з боку Львівської вулиці.
Окремо була оточена стрілецька касарня в Духовній Семінарії по Вознесенськім Спуску.
Уточнює місце казарми, згаданої вище.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: товарний відділ (ймовірно, Українбанку) шукав приміщення-склади для сільськогосподарських машин — купить або візьме в оренду; тел. 64-31.
Потрібні помешкання-склади для сільсько-господ. машин. Купимо чи заорендуємо. ... товарний одділ, тел. 64-31.
Назва установи й номер будинку на Хрещатику в OCR нечіткі.
Уночі 29 січня 1918 р. О. Севрюк і М. Любинський виїхали з охопленого повстанням Києва спеціальним поїздом до Берестя; на станції Шепетівка їх затримала озброєна більшовицька банда, але врятував мандат на переговори з харківськими делегатами. Уранці 1 лютого вони були в Бересті.
29. січня вночі Севрюк і Любинський виїхали спеціяльним поїздом з Київа. їхали буквально з ризиком для життя через територію обхоплену, большевицьким пожаром.
За відомостями, отриманими напередодні в управлінні Південно-Західних залізниць у Києві, кілька ешелонів більшовиків рушили від станції Тюшки біля Вінниці на Козятин; українська влада розібрала колії в багатьох пунктах, і рух на Козятин, Жмеринку та Христинівку тимчасово припинено.
Рух на Козятин, Жмеринку й Христинівку поки що припинено.
«Вчора» відносно дати номера = 15 січня ст. ст.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Дописувач, що виїжджав з Києва, писав: уже на київському вокзалі помітна «стихійна демобілізація» — скрізь на перших місцях солдати-«товариші», а інтелігенти блукають по кутках і тихенько радяться, чи можна проїхати хоч стоячи, чи будуть вагони другого класу й чи з вікнами; залізничники заклопотані, пасажирський поїзд подають із запізненням.
Вже з київського вокзала помітне ... „стихійної“ демобілізації „товаришів“. Скрізь на перших місцях ... товариші, а інтелігенти блукають по куточках
Текст у OCR дуже фрагментарний; дата — дата номера газети.
За спогадами О. Севрюка, у Києві під час повстання жодної серйозної наради з урядом не можна було добитися, інструкцій не давали; єдиний наказ звучав: «Заключайте якнайшвидше мир». Атмосфера була така нервова й непевна, що Центральна Рада дала делегатам право самим ратифікувати договір, якщо вона не зможе цього зробити.
»3аключайте як найшвидче мир«, —ось був єдиний наказ.
Редактор «Киевской мысли» першого дня повстання: «Одному своему репортеру я верю больше, чем десяти декларациям десяти кабинетов... Поздравляю вас с властью советов».
Одному своему репортеру я верю больше, чем десяти декларациям десяти кабинетов, особенно у нас, в России. Поздравляю вас с властью советов.
printed page 100; Ім'я редактора не назване. Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Редактор, відпускаючи співробітників: «Пора расходиться, иначе до дому не дойдем».
Пора расходиться, иначе до дому не дойдем,— сказал редактор.
printed page 100; Сумський дат не дає. Повстання (Арсенал) за загальноприйнятою хронологією почалося в ніч на 16 (29) січня 1918; дату виведено з контексту.
Газета нападала на українських есерів у зв'язку з міністерською кризою: за її словами, вони хочуть, щоб кабінет був «з їх маркою», і не вірять у власні сили.
Мета українських ес-ерів ясна. Вони хотять, щоб кабінет був з їх маркою
Партійна полеміка «Робітничої газети» (орган с.-д.).
Фейлетоніст «Причепа» описав мітинг про заснування «Вільного козацтва»: промовці кричали «Буржуй! За Раду стоїть!», один читав газету народних комісарів — «Правильно! Вот это действительно!»; статут, що дозволяв товариству «набувати й відчужувати власність», тлумачили як повернення землі поміщикам; анархіст-«егоїст» під оплески заявив, що ні київська, ні харківська рада, ні Раднарком «к чорту не годятся».
Ні київська рада, ні харківська, ні самий совет народних комісарів — мі к чорту не годятся! Грім оплесків.
Сатиричний фейлетон; місце мітингу («в нашім місті») прямо не назване, ймовірно Київ; дата — дата номера газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Т. Шульгин заявив, що становище грізне і Україна не може далі вести війну; питання про мир газета подавала як основну тему дебатів.
Становище грізне,-заявляє т. Шульгин,-і вести війну далі Україна не може.
Фраза вирвана з колонки без чіткого контексту.
Видавнича спілка «Книгозбірня» мала власну книгарню в Києві на Миколаївській вул., 9; книгарням і громадським організаціям давала знижку до 30%, замовлення виконувала за готівку, без завдатків книжок не висилала, пересилка — коштом покупця.
„Книгозбірня" має власну книгарню в Київі на Миколаївській вул. ч. 9 ... знижка до 30% ... без завдатків невисилаємо ... пересилка на кошт покупця
Оголошення складене з фрагментів різних рядків.
Книгарня Т-ва «Криниця» (Київ, Нестерівська, 27, нині вул. Івана Франка) мала на складі підручники.
Книгарня Т-ва „Криниця". Київ. Нестерівська, 27. Має на складі та і підручники
Перелік підручників в OCR не збережений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Києві продаж видань (оголошення пошкоджене) вели в Педагогічному музеї та в кіоску журналу «Шлях».
В Київі Педагогичний Музей, кіоск журнала „Шлях“
Що саме продавали, з OCR не зрозуміло.
Оголошення: до Вінницького союзу споживчих товариств потрібний помічник бухгалтера.
ДО ВИННИЦЬКОГО СОЮЗА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ ПОТРІБНИЙ помішник бухгалтера
Умови й адреса в OCR не збереглися.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Ю. В. Кульженко (Київ) пропонував сільськогосподарські машини.
Ю. В. КУЛЬЖЕНКО. Київ ... СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКІ машини
Ціни й повна адреса (вулиця) не збереглися; у №228 фірма названа «С. В. Кульженко».
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані