На 6 квітня 1918 р. скликалися збори Київського губернського народного земства, де, зокрема, мали обрати членів губернської управи.
На 6-те квітня скликаються збори Київського Губернского Народного Земства
субота
24 березня за старим стилем
319 записів · 16 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Субота, 6 квітня (24 березня ст. ст.). Головною подією дня в Києві було засідання Малої Ради під головуванням Грушевського: вона передала справу про розстріл члена Центральної Ради Євгена Нероновича анкетно-слідчій комісії, одноголосно ухвалила закон про цю комісію, утворила бюджетну й економічно-фінансову комісії та вислухала низку інтерпеляцій — про голодуючих у Києві російських офіцерів і залізничників, про невиплату платні залізничникам, про свавілля австро-німецьких військ в Одесі, Березані й Миколаєві, про кордони та чутки щодо турецького війська. Того ж дня на ринок вийшли перші українські 50-карбованцеві знаки, якими вже виплачували платню урядовцям, а керуючим Міністерством фінансів призначили одеського банкіра Петра Климовича, який пообіцяв бюджет на дійсних прибутках замість друкарського верстата. Рада народних міністрів ухвалила низку постанов (окремий рахунок на 500 млн для продовольчих органів, скасування Комісії з охорони порядку), а пізніші історики відносять до цього дня й наказ фельдмаршала Ейхгорна про засів полів, хоча київська преса того дня про нього мовчить. Відкрилося губернське земське зібрання, з Полтави прилетів аероплан із поштою й неперевіреною звісткою про зайняття Харкова; у театрах ішли «Богдан Хмельницький» і «Попихач», газети коштували 20–25 копійок, а міська харчова управа запровадила суворі правила торгівлі мануфактурою.
Засідання Малої Ради почалося близько пів на першу в Педагогічному музеї без сторонньої публіки. Після дебатів (Скнар пропонував парламентську комісію, Рафес і Корчинський — судові органи, Луценко — розслідувати й вчинки вбитого) справу про розстріл Євгена Нероновича передали анкетно-слідчій комісії з окремою підкомісією; закон про цю комісію з правом вимагати пояснень, доступу до архівів і в'язниць ухвалено одноголосно. Утворено також бюджетну комісію з 25 осіб за фракційним принципом (всупереч пораді Грушевського) та економічно-фінансову комісію; Новаківський попередив про масове безробіття через демобілізацію й розруху на шляхах.
певність висока: Звіти чотирьох газет різних партій збігаються в рішеннях, текст постанови про комісію опубліковано в урядовому «Вістнику».
Засідання Малої Ради 6 квітня 1918 р. під головуванням проф. М. Грушевського почалося о пів на першу дня в малій залі на третьому поверсі; квитків для сторонньої публіки не видавали. Після дебатів про вбивство члена Центральної Ради Є. Нероновича розслідування передали анкетно-слідчій комісії; засідання тривало до 5-ї вечора.
Засідання розпочинається о пів до першої години дня в тій же малій залі на третьому поверсі; квитків для сторонньої публіки не видавали. Головою проф. М. Грушевський.
6 квітня 1918 року о 12-й дня було призначене засідання Малої Ради з порядком денним: законопроєкт про анкетно-слідчу комісію, утворення економічної та бюджетної комісій, інтерпеляції, Установчі збори, законопроєкти.
Сьогодня 6-го квітня о 12 год. дня відбудеться Засідання Малоі Ради
Мала Рада збереться на засідання сьогодні, 6 квітня о 12 годині дня; порядок денний: законопроєкт про анкетно-слідчу комісію, утворення економічної та бюджетної комісій, інтерпеляції, Установчі збори, законопроєкти.
Сьогодня 6-го квітня о 12 год. дня відбудеться засідання Малої Ради.
На засіданні Малої Ради 6 квітня 1918 року соціал-демократ Скнар запропонував розслідувати розстріл члена Центральної Ради Євгена Нероновича; голосуванням ухвалили передати справу анкетно-слідчій комісії, яка мала виділити для неї окрему підкомісію.
Голосуванням ухвалено передати розслідування справи про вбивство Є. Нероновича анкетно-слідчій комісії, 'яка для цеї справи має виділити окрему підкомісію.
На засіданні Малої Ради (шляхом голосування) 6 квітня порушено питання про розслідування розстрілу члена Центральної Ради Євгена Нероновича: Скнар запропонував парламентську комісію, Салтан — передати справу анкетно-слідчій комісії, Рафес і Корчинський — судовим властям; ухвалено передати справу анкетно-слідчій комісії, яка виділить підкомісію. Самостійник Луценко додав, що слід розслідувати й вчинки убитого, якого називали зрадником УНР.
Голосованням ухвалено передати розслідування справи про убивство Е. Нероновича анкетно-слідчій комісії
Мала Рада на початку засідання розглядала вбивство члена Центральної Ради Євгена Нероновича: Скнар домагався парламентської комісії, Луценко вважав, що слід розслідувати й вчинки вбитого, Рафес і Корчинський — що це справа судових властей; ухвалено передати справу анкетно-слідчій комісії з окремою підкомісією.
Голосованням ухвалено передати розслідування справи про убийство Е. Нероновича анкетно-слідчій комісії
На засіданні Малої Ради в Києві одноголосно ухвалено закон про анкетно-слідчу комісію для розслідування неправомірних дій цивільної й військової влади на місцях; її членам надано право вимагати пояснень від посадовців і доступ до архівів.
Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект ... Анкетно-слідчій комісії доручається: а) розслід неправомірного поводження властей цівільних і військових на місцях
6 квітня 1918 року Мала Рада одноголосно ухвалила закон про анкетно-слідчу комісію для розслідування неправомірних дій цивільних і військових властей на місцях; усі службовці мали на вимогу комісії з'являтися особисто, давати пояснення і допускати її до архівів та діловодства.
Мала Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект
Мала Рада 6 квітня одноголосно ухвалила закон про анкетно-слідчу комісію: вона розслідує порушення законів місцевими властями, може виділяти підкомісії на місцях, а всі представники влади й службовці мають з'являтися на вимогу комісії та давати пояснення; дозволено долучати місцевих членів Центральної Ради з дорадчим голосом.
Мала Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект ... Анкетно-слідчій комісії доручається: а) розслід неправильного повороту на місцях
Мала Рада одноголосно прийняла закон про анкетно-слідчу комісію: вона розслідує неправомірні дії властей на місцях, може виділяти підкомісії, а всі урядовці й службовці зобов'язані з'являтися на її вимогу та показувати документи.
Після обміну думками Мала Рада однеголосно приняла внесений комісією законопроект
Резолюція Української Центральної Ради від 6 квітня 1918 р.: обрано з 25 членів Центральної Ради Анкетно-Слідчу Парламентську Комісію для дослідження випадків анархії та неправомірної поведінки цивільних і військових властей і з'ясування політичних та соціальних умов на місцях; комісія подає звіт Центральній Раді.
Обібрати в складі 25 членів Української Центральної Ради Анкетно-Слідчу Парламентську Комісію
Повновладдя Анкетно-Слідчої комісії Центральної Ради (6 квітня 1918 р.): усі представники цивільної й військової влади та державні й громадські службовці мають на вимогу комісії особисто з'являтися й давати пояснення; комісія може відвідувати в'язниці, безпосередньо допитувати ув'язнених, знайомитися з діловодством і архівами установ.
допускати Комісію до відвідування вязниць, безпосереднього допиту увязнених
Постанова Центральної Ради від 6 квітня 1918 р.: Анкетно-Слідча Комісія може обирати зі свого складу спеціальні комісії для дослідження на місцях, долучати до себе місцевих членів Центральної Ради з дорадчим голосом, а відповідні міністри мусять прикомандирувати до цих комісій урядовців.
Для переведення досліду на місцях Анкетно-Слідча Комісія уповноважується обірати поміж себе Спеціяльні Комісії.
Мала Рада ухвалила утворити парламентську бюджетну комісію з 25 осіб (доповідач С. Веселовський) і поширити фінансово-економічну комісію, яка брала участь у підписанні торговельного миру.
Складатиметься комісія в 25 чоловік.
6 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила створити парламентську бюджетну комісію з 25 осіб на фракційному принципі, хоча М. Грушевський радив делегувати фахівців персонально; ухвалили також закон про економічно-фінансову комісію.
більшість Малої Ради ухвалила делегувати членів до цеї комисії, як і до инших, на фракційному прінціпі. Складатиметься комисія з 25 чоловік.
Мала Рада 6 квітня ухвалила утворити парламентську бюджетну комісію з 25 членів (за фракційним принципом): вона готуватиме проєкт майбутнього розпису прибутків і видатків УНР та переглядатиме проєкти нових податків.
Складатиметься комісія з 25 чоловік.
Мала Рада ухвалила закон про парламентську бюджетову комісію з 25 членів за фракційним принципом (всупереч пропозиції Грушевського делегувати фахівців персонально); вона складатиме розпис прибутків і видатків УНР і розглядатиме проєкти нових податків.
Складатиметься комісія з 25 чоловік.
На засіданні Малої Ради 6 квітня 1918 року Новаківський (єврейська соціалістична партія) попередив, що країна стоїть перед масовим безробіттям, спричиненим демобілізацією та безладом на шляхах.
Ми стоїмо перед масовим безробіттям, до якого спричинилась демобілізація та безлад на шляхах.
На Малій Раді депутат Новаківський попередив про масове безробіття через демобілізацію та розруху на шляхах і запропонував відновити економічну комісію; Березняк погодився, Крижановський пропонував працювати разом із бюджетною.
Ми стоїмо перед масовим безробіттям, дякуючи демобілізації і розрусі на шляхах.
Новаковський на Малій Раді: «Ми стоїмо перед масовим безробіттям, дякуючи демобілізації і розрусі на шляхах»; Мала Рада більшістю голосів прийняла закон про економічно-фінансову комісію (доповідач Березняк).
Ми стоїмо перед масовим безробіттям
Військове міністерство офіційно повідомило, що в околиці Сорочинців Миргородського повіту загоном Панова розстріляно члена Центральної Ради Євгена Нероновича; наказом міністра утворено слідчу комісію, а винних обіцяли віддати до військово-революційного суду.
В околиці с. Сорочинці Миргородського повіту, отрядом Панова була розстріляно Члена Центральної Ради Евгена Нероновича.
У заяві щодо розстрілу Нероновича Військове міністерство наголосило: «Творити суд не діло військових».
Творити суд не діло військових.
Російські есери (Скловський) внесли інтерпеляцію про десятки тисяч російських офіцерів, вояків і службовців, які застрягли в Києві й голодують; міністр великоруських справ Одинець пояснив, що допомогу стримує брак грошей. Самостійник Луценко заперечив, що ці офіцери не захищали Україну від більшовиків, інший промовець нагадав, що грошей немає навіть для своїх службовців, але інтерпеляцію прийняли. Окрему інтерпеляцію Зарубіна про невиплату платні залізничникам уряд назвав демагогічною чи провокаційною, заявивши, що того ж дня залізничникам асигновано 2,5 млн карбованців.
певність висока: Українські газети різних партій і російськомовний «Русскій Голосъ» описують ту саму інтерпеляцію; розходяться лише в тому, хто з міністрів що казав (див. «Газети пишуть різне»).
Російські есери (Скловський) внесли до Малої Ради інтерпеляцію про голодуючих у Києві російських офіцерів і службовців колишнього фронту; міністр великоруських справ Одинець визнав їхнє тяжке становище й повідомив про пропозицію залишити 3/4 службовців або видати їм платню за три місяці; інтерпеляцію прийнято.
Ми пропонували, поки налагодиться залізна дорога лишити ¾ на службі або видати їм за три місяці платню.
6 квітня 1918 року фракція російських есерів (Скловський) внесла в Малій Раді інтерпеляцію про бідування російських офіцерів, вояків і залізничників, які залишилися в Україні й не можуть виїхати додому та голодують; за словами Скловського, «десятки тисяч людей тут коло нас бідує».
В цей мент, коли я балакаю з вами, може десятки тисяч людей тут коло нас бідує.
Міністр великоруських (московських) справ Одинець відповів у Малій Раді, що міністерство запропонувало влаштувати для російських вояків табори, харчові пункти й видачу платні, а для службовців — залишити їх на службі або видати платню за три місяці; головною перешкодою він назвав брак грошей, тому міністерство приватно збирало пожертви.
Найбільше лихо в цьому сумному становищу це брак грошей.
Самостійник Луценко заперечив у Малій Раді, що коли більшовики підходили до Києва, лише невеличка частина російських офіцерів, які збиралися в місті й мріяли про «єдину й неділиму», стала на боротьбу з ними, а решта «й пальцем не повернула для захисту України».
в Київі, коли вони зібралися і думали про „єдину і неділиму", як прийшли большевики, чи багато їх обʼєдналось, щоб боротися з ними.
У дебатах Малої Ради 6 квітня 1918 року український есер нагадав, що український Гордієнківський полк ішов з Північного фронту 300 верст пішки, а Качура (укр. с.-р.) заявив, що українські залізничники по кілька місяців не одержують платні; зрештою інтерпеляцію про російських вояків Мала Рада прийняла.
є і у нас іще люде, про котрих треба подбати, наприклад, залізничники, котрі по кілька місяців не одержують платні.
6 квітня в засіданні Малої Ради заслухано запит до міністра у справах великоросів Одинця від фракції соціалістів-революціонерів про тяжке становище російських солдатів і офіцерів, що повертаються з фронту; з’ясувалося, що запит адресовано неправильно, і його спрямували до голови Ради міністрів Голубовича.
6-го апрѣля въ засѣданіи Малой Рады заслушанъ запросъ министру по великорусскимъ дѣламъ г. Одинцу
Мала Рада на засіданні (дату в заголовку «26 березня» перекреслено, зверху від руки «квітня»; найімовірніше 6 квітня) розглянула інтерпеляцію фракції московських с.-р. (Скловський): тисячі російських офіцерів і залізничників, привезених з окупованих німцями частин колишньої Росії, голодують у Києві, бо з українського скарбу майже нічого не дають.
з українського скарбу не видають майже жадної допомоги
Скловський (московські с.-р.) у Малій Раді: «може десятки тисяч людей тут коло нас мучаться від голоду»; просить допомогти офіцерам і залізничникам, не зважаючи на їхні погляди.
може десятки тисяч людей тут коло нас мучаться від голоду
Міністр московських національних справ Одинець на Малій Раді: щодня бачить страждання російських військових у своєму міністерстві, але брак грошей заважає; міністерство збирає пожертви; Голова Ради міністрів обіцяв допомогу, але «на перешкоді стоїть брак грошей».
Наше міністерство приватно полекшує біду. Ми збіраем пожертви
Самостійник Луценко на Малій Раді заперечив, що Україна має годувати російських офіцерів: вони «покинули фронт», а коли в Києві були большевики, боролася з ними лише невелика частина; Салтан радив відправити їх до кордону.
Тепер, вони голодують, а ми мусимо їх годувати
Мала Рада прийняла інтерпеляцію про бідування московського війська та залізничників; Качура (укр. с.-р.) нагадав, що на фронті українці теж голодували.
Інтерпеляція ставиться на голосування і негайно приймається.
Кривановський (Крижановський?) на Малій Раді: «грошей немає заплатити навіть нашим службачим», тому допомога московським офіцерам і залізничникам можлива лише з умовою, що потім порахуються з Московщиною.
грошей немає заплатити навіть нашим службачим
У Малій Раді голова Ради народних міністрів В. Голубович назвав інтерпеляцію про невиплату платні залізничникам провокацією, заявивши, що того ж дня залізничникам відпущено 2,5 мільйона.
Тільки сьогодня їм одпущено 2½ мілійони ... я сказав би, що це є правокація!
Відповідаючи в Малій Раді на інтерпеляцію про невиплату платні залізничникам, голова Ради народних міністрів В. Голубович заявив, що саме того дня їм відпущено 2,5 мільйона карбованців, і назвав інтерпеляцію без фактичних матеріалів демагогічною і навіть провокаційною.
Тільки сьогодня ім одпущено 2 з половиною міліона і ті, що насмілились поставити цю інтерпеляцію без жадних фактичних матеріялів, мають на оці демагогичну мету...
М. Зарубін (москов. соц.-рев.) вніс у Малій Раді інтерпеляцію до міністра шляхів: залізничні службовці майже зовсім не одержували платні з грудня, багато хто бідує, а частина «сидить голодні, бо не мають за що навіть купити хліба».
залізничні служащі ще з грудня місяця майже зовсім не одержували платні за службу
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко назвав інтерпеляцію про зарплату залізничників «демагогічним прийомом» і сказав, що залізничники одержали спеціальний фонд, а «якраз сьогодні для них призначено 2½ мільйони карбованців»; голова Ради міністрів В. Голубович сказав, що якби був не головою уряду, а приватною людиною, то назвав би її «провокацією», і радив зняти.
Як раз сьогодня для них призначено 2½ мільйони кар.
Мала Рада відхилила інтерпеляцію російських есерів щодо виплат залізничникам, висловивши побажання, щоб Рада народних міністрів незабаром подала Центральній Раді план праці у зв'язку із загальним питанням фінансової політики уряду.
Центральна Рада одкидає інтерпеляцію і, висловлюючи побажання, щоби в недалекім часі рада народних міністрів представила Центральній Раді план праці
Мала Рада одноголосно прийняла інтерпеляцію меншовика Балабанова про страту австрійською військовою владою в Одесі сімнадцятирічного Андрія Михайлова; запит народних соціалістів про самочинні реквізиції німецького війська в Березані 11–13 березня передали до інтерпеляційної комісії. Почувши повідомлення про новий кривавий бій у Миколаєві, Рада доручила Корчинському негайно скликати слідчі комісії для Миколаєва й Херсона. На запити Салтана й Скнаря про телеграму Буше щодо кордонів і про турецьке військо Голубович обіцяв відповісти, коли буде мапа кордонів; Луценко переказав чутку про прибуття турецького крейсера «Гамідіє» до Одеси.
певність висока: Самі запити зафіксовані кількома газетами й монографією; чутка про крейсер і подробиці миколаївських подій — неперевірені (див. «Газети пишуть різне»).
Мала Рада одноголосно прийняла інтерпеляцію про те, що в Одесі австро-німецька військова влада засудила до страти сімнадцятирічного Михайлова, з вимогою притягти винних до відповідальності.
військова влада судила і на смерть сімнадцатилітнього Михайлова
Фракція меншовиків (д. Балабанов) внесла інтерпеляцію до міністрів судових і закордонних справ про смертний вирок, який австрійська військова влада в Одесі виголосила й виконала щодо сімнадцятирічного Андрія Міхайлова; питали, чи виконуються циркуляри про межі компетенції австро-німецьких військових властей; інтерпеляцію прийнято одноголосно.
австрійська військова влада судила і покарала на смерть сімнадцятилітнього Андрія Міхайлова
6 квітня 1918 р. на засіданні Малої ради меншовик М. Балабанов вніс запит щодо вироку австрійців про страту сімнадцятирічного одесита; міністр судових справ відповів за тиждень, що збирає матеріали. На запит есера О. Зарубіна щодо смертного вироку цілій родині в Миколаєві міністр внутрішніх справ визнав, що уряд часто не знає про такі факти.
6 квітня на засіданні Малої ради меншовик М.Балабанов вніс запит щодо засудження австрійцями до страти сімнадцятилітнього одесита.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко сказав у Малій Раді, що подібне запитання для парламентської фракції, яка працює в контакті з парламентом, «недопустиме», а в обговоренні смертного вироку в Одесі додав: «Нам приємно бачити єдність Центральної Ради хоча б в таких справах».
Нам приємно бачити єдність Центральної Ради хоча б в таких справах
6 квітня 1918 року фракція народних соціалістів (Слінко) внесла в Малій Раді запит про те, що німецьке військо 11–13 березня в містечку Березань на Полтавщині самочинно забирало в людей худобу, пашу, хліб, одяг і гроші без реквізиційних квитків і заарештувало делегата, що прийшов скаржитися; запит передали до інтерпеляційної комісії.
Такі насильства над людністью німецьке військо робило впродовж трьох день-11, 12, 13 березня.
Народні соціалісти внесли в Малу Раду інтерпеляцію: німецьке військо в м. Березані Переяславського повіту 11, 12 і 13 березня самочинно забирало худобу, пашу, хліб, одяг і гроші без реквізиційних квитків, а делегата міщан комендант заарештував.
німецьке військо робило в м. Березані Переяславського повіту різні шкоди місцевим людям
Мала Рада більшістю голосів передала інтерпеляцію про дії німецького війська до інтерпеляційної комісії; один з промовців наполягав, що до анкетно-слідчої комісії «мусять бути закликані й німці», щоб побачили безлад і розслідували як треба.
До організації анкетно-слідчої комісії мусять бути закликані й німці
6 квітня 1918 року Ціківський повідомив Малу Раду, що в Миколаєві робітники-росіяни вдруге напали на німецьке й українське військо і там іде гарматний бій; Мала Рада одноголосно доручила Корчинському негайно скликати слідчі комісії для Миколаєва й Херсона. Засідання закінчилося близько 6-ї години вечора.
Мала Рада одноголосно ухвалила передати справу утворення комісії д. Корчинському, котрий має скликати її негайно
Чапківський доповів Малій Раді про події в Миколаєві: чорна сотня й буржуазія повели агітацію серед робітників, і «знову бійня»; Мала Рада одноголосно доручила Корчинському негайно скликати слідчу комісію для розслідування.
Докладчик просить організувати негайно слідчу комісію і послати в Миколаїв для розслідування справи.
У Малій Раді внесено запитання про телеграму Буше щодо кордонів України та про чутки, що Туреччина посилає військо на Україну; міністр закордонних справ Голубович обіцяв відповісти, коли буде готова мапа кордонів України.
чи відомо, що Турція посилає своє військо на Україну
Міністр закордонних справ Голубович на Малій Раді відмовився одразу відповідати на запити про границі України й про рух турецьких військ в Україну; депутат Луценко повідомив, що ночі прибув із Одеси чоловік, який бачив там турецький крейсер «Гамідіє» — турецькі офіцери запевняли, що не мають агресивних цілей.
Пішов крейсер «Гамідіе» ... які запевняли, що вони прийшли без жодних агресивних цілей.
На Малій Раді 6 квітня Салтан вніс запитання міністру закордонних справ про телеграму Буше, надруковану в київських газетах (щодо границь України), а Скнар — чи відомо про посилку турецьких військ в Україну; міністр відповів, що відповідь дасть після подання карти границь, і підтвердив, що радіотелеграму радянській владі в Москву було отримано, але газети її не друкували.
Міністр закордонних справ Голубович, відповідаючи, каже: «відповіді ми поки що не дамо, а дамо її тоді, коли нами буде представлена відповідна мана границь України»
М. Салтан запитав міністра закордонних справ про телеграму Буше щодо меж Української Республіки, яку надрукували місцеві газети; Скнар додав запитання, чи Туреччина посилає військо на Україну за згодою української влади; В. Голубович відповів, що відповідь дасть, коли матиме мапу границь України.
Відповіді ми поки що не дамо, а дамо її тоді, коли будемо мати з собою відповідну мапу границь України
Член Малої Ради Луценко повідомив, що вночі до Києва прибув з Одеси чоловік, який розповів, що до Одеси прийшов турецький крейсер «Гамідіє», і він розмовляв з його офіцерами.
цього дня вночі прибув з Одеси чоловік, сказав, що в Одесу прийшов турецький крейсер „Гамідів" і він балакав з турецькими офіцерами
Депутат Луценко переказав у Малій Раді, що з Одеси прибув чоловік, який розповів, ніби в Одесу прийшов турецький крейсер «Гамідіє» і турецькі офіцери запевняли, що прийшли без агресивних цілей.
в Одесу прийшов крейсер «Гамідіє»
У Малій Раді Балабанов вніс інтерпеляцію, зокрема щодо реквізиції військовим міністерством друкарні кооперативу «Жизнь»; її передано до комісії.
реквізіцію військовим міністерством друкарні ... кооперативу „Жизнь"
Меншовик Балабанов вніс ще одну інтерпеляцію — про заборону зібрання в Липовці та схожий випадок на Поділлі — й заяву про ревізію військовим міністерством друкарні робітничого кооперативу «Жизнь»; Мала Рада здала її до комісії.
заборони зібрання в Липовці та одного такого самого випадку на Поділі
Представник Холмщини Матіюк у Малій Раді змалював скрутне становище втікачів із Холмщини й просив подбати, щоб вони могли повернутися додому; Корчинський від фракції УСФ запропонував поставити міністрові закордонних справ запитання про поширення української влади на всю територію республіки та про захист українців на території московської республіки.
намалювавши картину скрутного становища втікачів із Холмщини, просив подбати, щоб цим утікачам можна було вернутись до дому
На засіданні Малої Ради меншовик Біск запитав, чому відомство шляхів звільнило багато службовців, прикомандированих до нього й утримуваних коштом військового міністерства; Зарубін додав приклади, Новаковський казав, що в міністерстві шляхів немає плану будівництва, а Корчинський радив передати справу до слідчої комісії, що більшістю голосів і зроблено.
Інтерпеляція з приводу увільнення служачих у відомстві шляхів.
Член Малої Ради Скловський, узявши слово, заявив, що уряд упевнено не відповідає на численні інтерпеляції та запитання, внесені раніше; голова зборів С. Веселовський зробив йому зауваження: «ви кажете не по питанню».
Член Ради, Скловський, ви кажете не по питанню
Мала Рада Центральної Ради продовжила засідання (звіт «Боротьби» під заголовком «Засідання 6 березоля»): велику частину часу зайняли інтерпеляції, більшість яких внесла фракція меншовиків; на наступний день чергове засідання було призначено на 12 годину дня.
Кінець цього засідання, початок якого дане було в попередньому числі «Боротьби», весь пішов на ріжні інтерпеляції
6 квітня на ринок випустили нові українські знаки по 50 карбованців («лопатки»), і урядовці того ж дня отримали ними платню; напередодні газети писали про завершення друку першої серії та про вихід знаків Державної скарбниці. На біржі курс українських сторублевих банкнот піднявся до 101–102 карбованців; поштові марки УНР обіцяли наступного тижня.
певність висока: Факт випуску підтверджують кілька газет і пізніше дослідження з історії грошей; розходяться суми й серії (див. «Газети пишуть різне»).
6 квітня 1918 р. на ринок випустили нові українські грошові знаки по 50 карбованців; службовці урядових установ того ж дня вже отримували ними платню.
Учора випущено на ринок нові українські грошеві знаки пʼятьдесят карбованців. Служачі урядових інституцій вчора одержували уже платню цими грошима.
Вчора (6 квітня) випущено на ринок нові українські п'ятдесят карбованців; службовці урядових установ того дня одержали платню цими грішми.
Вчора випущено на ринок нові українські п'ятдесят карбованців.
6 квітня 1918 року виходили нові грошові знаки Державної скарбниці, а на початку наступного тижня мали випустити поштові марки УНР вартістю 50 шагів.
Сьогодня виходять нові грошові знаки Державної Скарбниці. На початку слідуючої неділі будуть випущені поштові марки Української Народньої Республіки вартістю пʼятьдесят шагів.
6 квітня 1918 р. мали вийти нові знаки Державної скарбниці на суму 3 500 000 карбованців; на початку наступного тижня — поштові марки УНР вартістю від п'яти до десяти шагів. Закінчено друкування першої серії 50-карбованцевих білетів, які спеціальна комісія мала здати до Державного банку.
Завтра виходять нові знаки державної скарбниці на суму 3.500,000 карбованців. На початку слідуючеї неділі будуть випущені почтові марки Української Народньої Республіки вартістю пять-десять шагів.
Закінчено друкування першої серії українських кредитних білетів по 50 карбованців — усього на суму 7 мільйонів карбованців; завтра (6 квітня) їх прийме особлива комісія й передасть до Державного банку; на одному боці білета — селянин і селянка в українському орнаменті, на другому — медальйон з алегоричним малюнком старої й відновленої України.
Закінчено друкування першої серії українських кредитних білетів по 50 карб., надруковано всього на суму 7 мільйонів карбованців. Завтра їх прийме особлива комісія та здасть в Державний Банк.
Наступного дня (6 квітня) мали вийти нові грошові знаки Державної скарбниці на суму 3,5 мільйона, а на початку наступного тижня — поштові марки Української Народної Республіки вартістю п'ятдесят шагів.
Завтра виходять нові грошові знаки Державної Скарбниці на суму три і пів міліона.
Знаки Державної скарбниці вартістю 50 карбованців, прозвані «лопатками», вийшли з друкарні в Києві 6 квітня 1918 року серії АК; пізніше їх друкували й в Одесі серії АО.
знак Державної Скарбниці вартістю 50 карбованців (т. зв. «лопатки»), які вийшли з друкарні в Києві 6-го квітня 1918 року в серії АК
Перші знаки Державної скарбниці на 50 карбованців («лопатки», 6 квітня 1918 року) і майже одночасно на 25 карбованців через поспіх випустили без позначення серій і номерів; їх довелося вилучити й анулювати, продірявлюючи підпис директора Державної скарбниці Лебідь-Юрчика, який підписував усі знаки скарбниці.
в поспіху обидва знаки були видані без означення серій і чисел. Їх довелося стягти з обігу, уневажнюючи стягнуті примірники продіркованням підпису Лебідь-Юрчика
На Київській біржі курс українських сторублевих банкнот піднявся до 101–102 карбованців (в Одесі українські 100 карбованців ішли за 105).
На зразок Одеси, де українські 100 карбованців йдуть за 105 карб., в Київі ціна сторубльовок піднимається до 101-102 карб.
Виконувач обов'язків міністра фінансів М. Мазуренко отримав від урядовців, посланих до Німеччини, листа про те, що українські гроші там можуть виготовити не раніше ніж через 3 місяці.
українські гроші в Германії можуть бути виготувані не раніш як через 3 місяці.
Одеського громадського й банківського діяча Петра Климовича призначено керуючим Міністерством фінансів. В інтерв'ю «Боротьбі» він сказав, що видатки досі покривав друкарський верстат і так далі жити не можна: першим завданням назвав бюджет на дійсних прибутках, другим — зміцнення кредиту. Тим часом Мазуренко отримав звістку, що в Німеччині українські гроші виготовлять не раніше ніж за три місяці.
певність висока: Дві газети різних партій і пізніше опублікований наказ Міністерства фінансів (прізвище в OCR спотворене).
6 квітня 1918 року відомого одеського громадського і банківського діяча Петра Климовича призначили керуючим Міністерством фінансів УНР.
Відомого в Одесі громадського і банкового діяча Петра Климовича-призначено управляючим Міністерством Фінансів.
Петра Климовича, відомого в Одесі громадського й банківського діяча, призначено управляючим міністерством фінансів УНР; у розмові він сказав, що першим завданням буде бюджет на основі дійсних прибутків, а «печатному станкові» треба призначити нормальне місце.
Петра Климовича признаучено управляючим міністерством фінансів.
Новий управляючий міністерством фінансів Петро Климович в інтерв'ю «Боротьбі» (Київ, 6 квітня): «Видатки балансуються потребами, прибутки — резервом печатного станку. Так дальше жити неможна»; першим завданням називає бюджет на основі дійсних прибутків, другим — зміцнення кредиту, а позики — лише на кредиті держави.
Так дальше жити неможна.
Наказ Міністерства Фінансів №31 від 6 квітня 1918 р.: згідно з постановою Ради Народних Міністрів, управляючий Народним Міністерством Фінансів Плаємович (OCR) оголосив про перебування в управлінні міністерством з 6 квітня.
З днів 6 квітня 1918 року я поступив, згідно з постановою Ради Народніх Міністрів, до Управління Народнім Міністерством Фінансів
Виконувач обов'язків міністра фінансів М. Мазуренко отримав від урядовців, посланих до Німеччини, листа про те, що українські гроші там можуть виготовити не раніше ніж через 3 місяці.
українські гроші в Германії можуть бути виготувані не раніш як через 3 місяці.
Журнал Ради народних міністрів № 48 від 6 квітня: окремий рахунок у Державному банку для 500 млн карбованців, асигнованих продовольчим органам ще законом 14 січня; скасування Комісії з охорони порядку на Україні з передачею справ МВС; перейменування поштових відділів на Київський і Харківський. Міністр судових справ скасував слідчі комісії у справах січнево-лютневих свавільних трусів і арештів та пограбування в «Гранд-Готелі»; низка наказів стосувалася призначень, звільнень, ветеринарного майна, становища біженців, штабу та обліку майна; розпочало роботу управління київського повітового коменданта.
певність висока: Офіційні документи, опубліковані в урядовому «Вістнику»; OCR місцями пошкоджений, частину наказів надруковано з запізненням.
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) дозволила Державній Скарбниці відкрити в Державному Банку спеціальний поточний рахунок на виконання закону Центральної Ради від 14 січня 1918 р. про асигнування в розпорядження Народнього міністерства продовольчих справ 500 мільйонів карбованців на обігові кошти продовольчим органам; кошти від продажу продуктів зараховують на цей рахунок.
асигнування в розпорядження Народнього Міністерства Продовольчих Справ 500 міліонів карбованців
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) скасувала Комісію по охороні порядку на Україні й передала її справи в Адміністративно-політичний Департамент Міністерства внутрішніх справ (народний міністр М. Ткаченко).
Комісію по охороні порядку на Україні скасувати
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) змінила назви 4-го й 5-го відділів перевозки пошти залізницями: 4-й відділ став «Київським», 5-й — «Харківським відділом перевозки почт по залізницях».
Київський відділ перевозки почт по залізницях
Наказом № 43 від 6 квітня 1918 року міністр судових справ скасував дві слідчі комісії: «Слідчу Комісію для переведення слідства в справі свавольних трусів, арештів, бешкетів і інших злочинств, що стоять у зв'язку з сучасними політичними відносинами» та комісію у справі зайняття помешкання й пропажі речей Міністерства та його співробітників у готелі «Гранд-Отель». Голові комісій П. Ященкові доручено передати справи Міністерству.
„Слідча Комісія для переведення слідства в справі свавольних трусів, арештів, бешкетів і йнших злочинств
Обіжник МВС № 215 від 6 квітня 1918 року до повітових народніх управ: управи, які досі не подали відомостей про продаж спирту та виручені гроші, мають зробити це негайно; виторговані від продажу спирту гроші управи не мають права витрачати чи передавати будь-кому до особливого розпорядження.
гроші, вторговані від продажу спірту, Управа не має права витрачати, або кому б там не було передавати, наперед до особливого роспорядження
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 квітня 1918 року № 516/651 директорам департаментів: після переходу департаментів в окремі помешкання вони мають вести інвентарну книгу рухомого майна (прибуткова й видаткова сторони, графи про вартість і спосіб надходження), яку веде екзекутор департаменту й перевіряє щороку 1 січня; майно списують лише за документами.
доки Державним Контролем не буде вироблено осібних правил, пропоную п.п. Директорам зараз же приступити до запису всього рухомого майна Департаментів в інвентарну книгу
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 квітня 1918 року (продовження): майно, що надходить для переробки або на заготівлі (матеріали для друкарень, бланки, книги, медикаменти), записують у матеріальну книгу; матеріали для поточного вжитку департаменту (дрова, бензин, нафта, солома, канцелярський папір, олівці) в неї не вносять, а для систематичного витрачання (дрова для помешкання з власним паливом, нафта й бензин для гаража) їх записує екзекутор по окремих книгах; інвентар вартістю понад 3 карбованці, що є комплектом, записують в інвентарну книгу.
Матеріяли для власного біжучого вжитку Департамента, як от: дрова, бензина, нафта, солома, канцелярський папір, канцелярські бляшки, олівці
Обіжник про товарообмін між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією (6 квітня 1918 р., № 32; підписали Голубович, міністри Чопівський і Ковалевський): увесь товарообмін ведуть державні установи, а не приватно; вивіз товарів за кордон до налагодження державного апарату заборонено; вантажі для німецького й австро-угорського війська — лише з дозволу міністра торгу й промисловості.
весь товарообмін між Україною та зазначеними державами мусить провадитись через державні установи, а не приватним шляхом
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 15 від 6 квітня 1918 року: згідно з постановою Слідчої Комісії при народньому Міністерстві Почт і Телеграфів механіка Головного телефонного заводу Полозова, доглядача Хорошева, старшого майстра Орешина і монтера Дейнеку, які активно виступали проти большевиків і видали Комісара Народу (розстріляного большевиками), звільнено з посад з передачею справи судовій владі.
які активно виступали проти большевиків і видали Комісара Народу, котрий був розстріляний большевиками, увільняються з посад з передачею діла про них судовій владі.
Наказ № 50 від 6 квітня 1918 року Міністерства Харчових Справ: завідувача Статистичного відділу В. О. Кармазова та його помічника С. Аваква звільнено з посад з дня публікації.
Завідуючий Статистичним Відділом В. О. Кармазов і помічник завідуючаго Статистичним Відділом С. Аваков звільняються
Наказом МВС від 6 квітня 1918 р. № 206 до адміністративно-політичного департаменту призначено Олександра Ружницького в.о. начальника відділу адміністрації з 28 березня, Леоніда Семперовича діловодом, Франца Піонтковського діловодом з 1 квітня та кількох помічників діловода; наказом № 201 від 4 квітня — десять осіб до Медично-санітарної управи (діловод Митрофан Ільницький з 27 березня та ін.).
Олександер Руж-
Міністерство земельних справ 6 квітня 1918 р. (№ 22) звернуло увагу на становище біженців з Волині й інших губерній, зайнятих Австро-Німецьким військом: оскільки вони не можуть повернутися, а німці-колоністи повертаються на свої місця, комітетам наказано залишити біженцям землю для посіву поточної весни, дати насіння й іншу допомогу.
Обіжник в справі біженців
Наказ по Головній військово-ветеринарній управі від 6 квітня 1918 р. № 25: все ветеринарне майно військових частин, що демобілізуються, а також установ Всеросійського земського союзу, Союзу міст і Червоного Хреста передавати за реєстрами до Ветеринарного магазину Української армії в Києві; нагляд доручено губернським і повітовим комендантам.
Ветеринарному Магазину Української Армії
Наказом Міністерства харчових справ від 6 квітня 1918 р. № 52 директора II департаменту Володимира Коля відряджено до Одеси для ліквідації будівельно-механічного й шкіряного відділів Земсоюзу Румфронту, а садівника Сергія Країнського — до Вінниці щодо організації експорту надлишків овочів до Австро-Німецьких держав.
експорту в Австро-Германські держави лишків овочів
Наказом від 1 квітня 1918 р. № 60 М. О. Алексієв звільнений з посади віце-директора I департаменту; наказом від 6 квітня № 52 директора II департаменту В. К. Коля відряджено до Одеси для ліквідації будівельно-механічного й шкіряного відділів Земсоюзу Румфронту; фахівця С. В. Країнського до Вінниці для організації експорту лишків овочів до Австро-Німеччини.
експорту в Австро-Германські держави лишків овочів
Наказом від 6 квітня 1918 р. № 57 Головне управління Генерального штабу вважається сформованим з 10 березня 1918 р. (підстава: наказ військовому міністерству № 50).
лічить формованим з 10 беревня
Управління київського повітового коменданта розпочало роботу 6 квітня 1918 року; повітовий комендант приймав відвідувачів з 9 до 15 години, крім неділь і свят, на вул. Караваївській, 63.
Діяльність управління київського повітового коменданта відчинена з 6 цього квітня. Повітовий комендант приймає одвідувачів від 9 до 15 годин, крім неділь і свят. Караваївська у. 63
Пізніші історики й Скоропадський датують 6 квітня наказ фельдмаршала Ейхгорна: урожай належить тому, хто засіяв, поміщики засівають там, де не можуть селяни, перешкоджання й грабунки суворо караються, а збіжжя викуповуватиметься за встановленими цінами. Наказ видано без погодження з урядом УНР; у київській пресі за 6 квітня згадок про нього немає.
певність середня: Дату дають лише пізніші праці й мемуари (узгоджено), але сучасна преса оприлюднила наказ кількома днями пізніше й датує його інакше (див. «Газети пишуть різне»).
Наказ фельдмаршала Ейхгорна, опублікований 6 квітня 1918 р., оголошував урожай із засіяних захоплених полів власністю того, хто посіяв, і під загрозою покарання забороняв заважати поміщикам вести польові роботи; за гетьмана дійшли компромісу: урожай залишається захоплювачам, але власникові виплачується частка грошима і даються насіння та солома на підстилку.
урожай остается в пользу захватчиков, но выплачивается известная доля деньгами и известное количество семян для посева и соломы для подстилки представляется собственникам земли
Наказ фельдмаршала Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про засів полів і заборону захоплення поміщицької землі, виданий без погодження з урядом УНР, опубліковано в «Кіевской мысли» 12 квітня та «Народній волі» 13 квітня.
Наказ фельдмаршала Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про примусовий обробіток землі; німецький віцеканцлер Паєр 4 травня в рейхстазі пояснював його нездатністю Центральної Ради організувати весняні роботи, а арешт членів Центральної Ради – діями «Комитета спасения Украины», який домагався вигнання німців.
видання наказу Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про примусовий обробіток землі
6 квітня 1918 р. опубліковано наказ фельдмаршала Ейхгорна про засів полів: урожай належить тому, хто засіє; поміщики мають засівати там, де селяни не можуть; грабежі суворо караються; накази розклеювати українською та німецькою мовами.
врожай належатиме тому, хто засіє
6 квітня 1918 року головнокомандувач німецьких армій фельдмаршал Ейхгорн видав розпорядження про засіви: урожай 1918 року належатиме тому, хто засіє, і той отримає за збіжжя готівку за встановленою ціною; де поміщики на місці, засів поміщицької землі покладався на них.
врожай з цього року (1918 ) належатиме до того, хто засіє і той дістане за збіжжя гроші готівкою по усталеній ціні
6 квітня 1918 р. головнокомандувач фельдмаршал фон Айхгорн видав підлеглим наказ, у якому звинуватив селян у тому, що ті не засівають поля, і звелів забезпечити засів навіть силами війська; урожай мав належати тому, хто засіяв, і викуповуватися за «відповідними цінами».
the harvest was the possession of the person who sowed it and would be purchased at "suitable prices."
6 квітня 1918 року фельдмаршал фон Айхгорн, головнокомандувач німецьких військ в Україні, видав наказ про засів полів: урожай належить тому, хто сіяв, німці скуплять його за «відповідними цінами», а селян, що взяли більше землі, ніж можуть обробити, суворо каратимуть.
he declared that the harvest was the possession of the person who sowed it and would be purchased by the Germans at "suitable prices"; peasants holding more land than they could cultivate were to be severely punished.
Державна комісія з товарообміну повідомила про готовність центральних держав поставити нафтопродукти для Військового міністерства й машини, про вугілля та про 25 вагонів машин, які затримано в Берліні до згоди України на постачання харчів; уряд заборонив приватний вивіз, а австрійське бюро повідомило про відправлення перших вагонів промислових виробів. Того ж дня в Києві, за дисертацією, підписано угоду про німецько-австро-угорський Господарчий центр для експорту зерна. Міністерство продовольчих справ розіслало уповноважених по хліб, але мало лише 1 млн карбованців, а селяни не вірили паперовим грошам; «Робітнича газета» критикувала статут державного хлібного бюро як приватну монополію; на шкіру запроваджено облік через шкіряні комітети.
певність середня: Повідомлення урядових комісій у кількох газетах, але цифри в них розходяться; угода про Господарчий центр відома лише з узагальнювальної дисертації.
Державна комісія з товарообміну з центральними державами повідомила, що ті можуть одразу постачити нафту, газолін і бензин для військового міністерства та сільськогосподарські машини на пів мільйона карбованців; прибула перша партія кам'яного вугілля (близько пів мільйона пудів), а в Берліні стояли готові 25 вагонів з машинами.
Прийшла вже перша партія вугілля в кількости біля півміліона пудів а також инші товари. В Берліні стоять зовсім готові 25 вагонів з ріжними машинами.
Державна комісія з товарообміну повідомила, що центральні держави погодилися поставити на 1,5 мільйона карбованців бензину, нафти й газоліну для Військового міністерства та землемірних приладів; у дорозі було 8000 тонн вугілля, а 25 вагонів машин стояли в Берліні до згоди українського уряду на постачання харчів до Німеччини.
У дорозі зараз 8000 тон вугілля ... 25 вагонів з машинами стоїть у Берліні
Обіжник про товарообмін між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією (6 квітня 1918 р., № 32; підписали Голубович, міністри Чопівський і Ковалевський): увесь товарообмін ведуть державні установи, а не приватно; вивіз товарів за кордон до налагодження державного апарату заборонено; вантажі для німецького й австро-угорського війська — лише з дозволу міністра торгу й промисловості.
весь товарообмін між Україною та зазначеними державами мусить провадитись через державні установи, а не приватним шляхом
Австрійське бюро товарообміну повідомило, що в суботу на Україну вислано перші вагони з австрійськими промисловими виробами.
вже в суботу вислано на Україну перші вагони з австрійськими промисловими виробами
6 квітня 1918 р. у Києві підписано угоду про створення Німецько-Австрійсько-Угорського Господарчого центру (Wirtschaftszentrale) з головною квартирою в Києві та філіями в губерніях для експорту зерна, бобових, фуражу, посівного матеріалу й олійного насіння.
6 квітня 1918 р. у Києві було підписано угоду про створення Німецько-Австрійсько-Угорського Господарчого Центру (Wirschaftszentrale) з головною квартирою в Києві
Міністерство продовольчих справ УНР розіслало уповноважених по збору хліба: на Херсонщину призначено Поплавка (приступив до праці), на Київську губернію — Кононенка, на Харківську і Полтавську — Брекера; головами комісій від відчуження хліба призначають уповноважених. На праці стоїть брак грошей: у міністерстві є лише один мільйон.
Вже на Київську губ. був призначений Кононенко, на Харківську і Полтавську губ. Брекер
Збір хліба: Міністерство продовольчих справ призначило уповноважених: на Херсонщину Поплавка, на Київську губернію Кононенка, на Харківську й Полтавську Брекслера; їм бракує грошей: в руках лише один мільйон карбованців.
Так на Херсонщину буде послано Поплавко
Міністерство продовольчих справ повідомило, що для закупівлі хліба затребувано 100 мільйонів карбованців, тоді як на руках уповноважених і комісій є лише один мільйон; селяни неохоче беруть паперові гроші й не довіряють «керенкам»; очікують 500 мільйонів карбованців, асигнованих Центральною Радою.
Зараз затребувано 100 міліонів карб. ... тоді як на руках уповноважених і комісій є всього лише один міліон
Для виплати за відчужений хліб затребувано 100 мільйонів карбованців із 500 мільйонів, асигнованих Центральною Радою; очікується, що українські бони скоро поліпшать брак грошових знаків.
Зараз затребувано 100 міліонів карб. на рахунок тих 500 міліонів карб., які були асігновані Центральною Радою на виплату за вивласнений хліб.
Селяни дають хліб охоче, але не вірять ні квиткам, ні папірцям, ні навіть славнозвісним «керенкам»; речова цінність важить більше за будь-які папери.
селяне ні тільки якимось квітком та папірцям не вірять, а навіть не покладаються на славнозвісні „Керенки“.
Газета відзначає, що селяни охоче дають хліб, але лише там, де є гроші; у розрахунок на «славнозвісні березневі "бонзи" й "керенки"» селяни не вірять, а тому «віра в гроші… не сильна в людях, річева цінність має більшу вагу ніж всякі папери».
Селяне дають хліб досить охоче, але там де грошевих знаків нема, ... селяни навіть тільки та папірцям не вірять
Рада міністрів УНР ухвалила статут «державного хлібного бюро» — орган при Міністерстві харчових справ, який має об'єднати хлібозаготівлю, мірошницьку й круп'яну промисловість, експорт та імпорт хлібних продуктів. Газета критикує статут за юридичну плутанину (ст. 1, 2, 18, 21) і нагадує, що через таємну вільну торгівлю й спекулянтів ціни на хліб зростали, а до харчових органів хліб не надходив.
Радою міністрів ухвалено статут «державного хлібного бюро»
За статутом Державного хлібного бюро, ухваленим Радою міністрів, воно має виключне право закупівлі, перемолу й перевезення хліба та право секвестру й реквізиції хлібних продуктів, торгових і промислових закладів, складів, магазинів та транспорту. Членами бюро обов'язково стають члени хлібно-біржових товариств, кооперативи, що торгують хлібом, власники й орендарі млинів та круп'яних заводів; місцеві контори бюро затверджує міністр харчових справ. Газета називає це приватною монополією під державною вивіскою.
Державному хлібному бюро надається виключне право закупки, перемолу та перевозки хліба, право секвестру та реквізіції
Хлібне бюро збиратиме хліб за цінами, встановленими Міністерством харчових справ, і діставатиме комісійну винагороду у відсотках від обороту; операційні кошти бюро складаються з підзвітних кредитів міністерства, вступних і членських внесків та відсоткових відрахувань.
збірають хлібні продукти по цінам встановленим мін. хар. спр. і за свою працю ... одержують ... комісійну нагороду, виражену в процентах від обороту
Міністр харчових справ розпорядився взяти на облік у районних шкіряних комітетах усі шкури, сирі й вироблені; фабрикам заборонено продавати шкури без дозволу комітету під загрозою штрафу і конфіскації.
Фабрики не мають права продавати шкур без дозволу комітету
Обов'язкова постанова Міністерства продовольчих справ УНР (підписав управляючий міністерством): усю сиру й вироблену шкіру за обліком районних шкіряних комітетів нікому не вільно продавати чи віддавати інакше, ніж за наказом шкіряних комітетів; фабрики не мають права відпускати шкіру інакше, ніж за розпорядженням комітетів.
Вся сира і вироблена шкіра на обліку районних шкіряних комітетів нікому не вільно ні продавати, ані віддавати
Обов'язкова постанова Міністерства продовольчих справ: вся сира й виготовлена шкіра є на обліку районних шкіряних комітетів; ніхто не вправі продавати чи віддавати її інакше, як за наказом комітетів; постанова набуває чинності з 5 квітня 1918 р.
Вся сира і вироблена шкіра є на учоті районних шкіряних комітетів
Постанова про шкіру: порушники й фабриканти підлягають суворим карам до конфіскації всього майна, а також штрафу за постановою міністерства.
підлягають суровим карам аж до конфіскації всього майна
Губернська земська управа скликала гласних губернської народної ради на 2-гу годину дня; на першому засіданні, де мали обрати членів управи, з привітаннями виступили Грушевський, Голубович, міністр внутрішніх справ Ткаченко та інші.
певність середня: Оголошення є у двох газетах, але звіт про саме засідання — лише в «Новій Раді», до того ж пошкоджений OCR.
6 квітня 1918 р. відбулося перше засідання Київського губернського земського зібрання; з привітаннями виступили голова Центральної Ради проф. М. Грушевський, голова Ради міністрів В. Голубович, міністр внутрішніх справ М. Ткаченко та інші.
Учора ... перше засідання київського губернського земського зібрання. ... виступали з привітаннями голова Ц. Ради проф. М. Грушевський, голова Ради Міністрів Голубович, міністр внутрішніх справ М. Ткаченко
На 6 квітня 1918 р. скликалися збори Київського губернського народного земства, де, зокрема, мали обрати членів губернської управи.
На 6-те квітня скликаються збори Київського Губернского Народного Земства
Київська губернська народна (земська) управа просила гласних губернської народної ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня 1918 року о 2 год. дня в приміщенні управи.
прохає д.д. гласних губеріяльної народньої ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня нов. ст. о 2 год. дня у помешк. управи
Губернська земська управа скликала гласних Київської губернської народної ради на збори 6 квітня н. ст. о 2 годині дня в приміщенні управи.
Губернська Управа гласних Губерніяльної Народньої Ради ... на Збори Ради 6 квітня нов. ст. о 2 годині дня у помешк. Управи.
Оголошення: Київська губернська народна управа (земська) просила обраних членів Губернської народної ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня нового стилю о 2-й годині дня в приміщенні управи.
Київська Губернська Народня (Земська) Управа прохає д. д. гласних Губернської Народньої Ради неодмінно прибути на Збори Ради 6 квітня нов. ст. о 2 годині дня у помешканні Управи.
Близько пів на четверту дня з Полтави прилетів військовий льотчик Янченко з трьома мішками пошти й повіз київську пошту назад. Він переказав звістку, нібито Харків зайнято українськими військами; того ж дня з Полтави телеграфували, що більшовики тікають на Воронеж.
певність висока: Сам переліт описують дві незалежні газети; звістка про Харків у Києві лишалася неперевіреною (див. «Газети пишуть різне»).
6 квітня 1918 року військовий льотчик Янченко прилетів з Полтави до Києва і доставив три мішки пошти, які передали до поштової контори.
Вчора військовий літун Янченко прилетів з Полтави і доставив з собою три мішки пошти, яка і передана в поштову контору.
Аероплан з поштою з Полтави прилетів до Києва у суботу 6 квітня в 3½ год. дня; льотчик Янченко повіз пошту назад і розповів, що в Полтаві були певні відомості про взяття Харкова українцями.
Вчора в 3½ год. дня прилетів з Полтави аероплан з почтою до Києва.
Аеропошта між Києвом і Полтавою діяла: аероплан з поштою прилетів з Полтави, а літак Янченка забрав пошту з Києва до Полтави.
Вчора в 3½ год. дня прилетів з Полтави аероплан з почтою до Києва. Військовий на цьому літав Янченко
Льотчик Янченко, який 6 квітня 1918 року прилетів до Києва з Полтави, повідомив, що в Полтаві одержано звістку про зайняття Харкова українськими військами; перевірити цю звістку тоді ще не вдалося.
Прилітівший вчора з Полтави літун Янченко повідомив, що вчора в Полтаві були одержані відомости, що Харьків вже занято українськими військами.
Полтава, 6 квітня: зранку одержано відомості, що Харків зайнято українцями, большевики тікають на Воронеж.
Харків занято українцями
Комендант Києва зобов'язав установи, банки й склади, що потребують охорони, подати до його штабу на Володимирській, 45 плани постів, а губернський комендант вимагав до 6 квітня здати на артилерійський склад усю зброю й вибухівку з казарм і відібрану в мешканців. Штаб загону охорони міста збирав анкети про вбитих більшовиками з кінця січня. На Золотоворітській, 15 поручик Філіпович на ґрунті ревнощів застрелив чоловіка своєї знайомої і був затриманий.
певність середня: Накази й оголошення — по одній газеті кожне; убивство відоме лише з «Відродження», точна дата не вказана.
Комендант міста Києва наказав усім установам, складам, банкам та іншим закладам, що потребують охорони, подати до штабу коменданта (Володимирська, 45, у дворі) план із зазначенням постів, караульного приміщення, майна, власника, завідувача й адреси.
представити до Штабу Коменданта м. Києва (Володимирська 45, у дворі) план (схему) місця що треба охороняти і кількість постів
Губернський комендант Київщини наказав до 6 квітня 1918 р. здати всю зброю, порох і вибухові матеріали з казарм київської залоги, а також усю зброю, відібрану в мешканців Києва, до Київського артилерійського складу на Печерську біля Лаври (№ 26); за невиконання загрожувала відповідальність за законом.
Наказую всю зайву зброю, порох, всі вибухові матеріяли ... а також всю одібрану зброю у мешканців м. Київа, передати найпізніше до 6 квітня ц. р. в київський артилерійський склад (Печерськ коло Лаври N 26).
Штаб військового загону з охорони міста Києва збирав відомості про всіх офіцерів, солдатів, вільних козаків, гайдамаків, урядовців, лікарів, учнів та інших громадян, убитих і замучених більшовиками в Києві та околицях з 24 січня; анкета з 14 пунктів (хто вбив, де і коли поховано тощо) подавалася до штабу на Прорізній, 23.
Для вияснення як найточнішого числа вбитих та по звірськи замучених большевиками в місті Київі та його околицях з 24 січня ... Відомості подавати на Прорізну вул. ч. 23 в Штаб Військового Отряду.
На Золотоворітській вулиці, 15, у квартирі Марії Преднек поручик Віктор Філіпович, колишній командир 2-ї батареї 5-ї Української січово-запорізької бригади, після бурхливої суперечки на ґрунті ревнощів кількома пострілами з браунінга вбив її чоловіка А. Преднека, який прийшов поговорити про розлучення; Філіповича затримали і передали коменданту.
На Золотоворотській вул, в д. Nº 15 ... на грунті ревнощів поручиком Віктором Філіповичом ... скількома вистрілами з браунінга був забитий А. Преднек
У клубі «Родина» засновано Товариство українсько-білоруського зближення на чолі з Д. Дорошенком; білоруське правління закликало киян жертвувати на повернення втікачів. Рада «Русского Союза» обрала голів секцій, а «Нова Рада» згадувала великоруські збори з вигуками проти «хохлацької мови». Відкрилася конференція «Бунду» в Україні; ЦК УПСР призначив свої збори, а фракція есерів викликала своїх членів Малої Ради до Києва.
певність середня: Кожну подію описує одне джерело; звіт про конференцію «Бунду» сильно пошкоджений OCR.
6 квітня 1918 року в клубі «Родина» відбулися організаційні збори Товариства українсько-білоруського зближення; до тимчасової президії обрано Д. Дорошенка (голова), Ів. Красковського (заступник) і Л. Леущенка (секретар); серед фундаторів — С. Єфремов, К. Квітка, О. Лотоцький, А. Ніковський, С. Петлюра, В. Садовський, О. Шульгин, з білорусів — О. Цвікевич, С. Рак-Михайловський, П. Тремпович.
6 го н. квітня в клубі „Родина" відбулися організаційні збори „Товариства Українсько-Білоруського зближення".
Київські білоруси-втікачі звернулися із закликом до жителів міста жертвувати кошти: пожертви приймають усі київські редакції і відділ біженців Білоруської організації (Лютеранська, щодня з 9 до 4 години); прізвища жертводавців друкуватимуть у газетах.
Брати та громадяни м. Київа! Ми, білоруси-втікачі, змордовані трьохлітньою боротьбою
Заклик Правління Білоруської організації до киян: допомогти білорусам-втікачам повернутися додому; пожертви приймають усі київські редакції та відділ втікачів (Лютеранська, 8, з 9 до 4 години дня).
Жертви приймається по всіх редакціях київських часописів та у відділі втікачів Білоруської організації (Лютеранська 8, від 9 до 4 год. дня).
Рада «Русскаго Союза» 6 квітня обрала голів секцій: організаційної — П. К. Соколова, національно-правових інтересів — С. Г. Крупнова, юридичної — М. М. Сухотіна, культури й освіти — В. І. Селінова, опіки й благодійності — Н. С. Жекуліна, фінансової — В. В. Буверта; запис до секцій проводять у канцелярії Союзу (Львівська, 40).
Запись въ секціи и распредѣленіе работы между записывающимися производится въ канцеляріи Союза (Львовская, 40)
На великоруських зборах у Києві (кінець березня — початок квітня 1918 р.) лунали вигуки «долой с хохлацкой мовой!»; один із промовців (Зілинський) вітав «Русский союз на Украине»; комітет соціалістів-федералістів заявив, що той не є членом їхньої партії.
на Великоруських зборах у Київі, де він не дивлячись на вигуки: „долой с хохлацкой мовой!"—тягнеться до „братушек"
6 квітня 1918 року в Києві відкрилася конференція «Бунду»; у доповіді зазначалося, що «Бунд» має в Україні до 200 організацій, конференція висловилася за зближення з українськими соціал-демократами й обрала комітет «Бунду» в Україні (Рафес, Лур'є з Одеси та інші).
КИЇВ. 6 квітня. Одкрилась конференц[ія] … на Україні „Бунд" має до 200 організацій
Чергові збори Центрального Комітету УПСР призначено на суботу 6 квітня о 6-й годині у приміщенні Центральної Ради.
Чергові збори Центрального Комітету Укр. Партії Соціялістів-Революціонерів відбудуться у суботу 6-го квітня 1918 р. о 6-й год. в пом. Центральної Ради.
Президія фракції укр. п. соціалістів-революціонерів у Центральній Раді закликала негайно прибути до Києва товаришів Янка, Масовеця, Плевака, Гавриленка-Іванова, Дяченка, Товчача й Білашевського, обраних фракцією до Малої Ради.
пропонує негайно прибути да Києва товаришам
Оголошення: до членів Малої Ради — соціалістів-революціонерів фракції української — негайно прибути до Києва товаришам Янку, Плевако, Гавриленку, Дяченку та іншим (список частково нечитабельний).
До членів Малої Ради п. соціалістів революціонерів фракції укр. негайно прибути до Києва товаришам
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 6 квітня (24 березоля) 1918 · 04-1974
Офіційне повідомлення Військового міністерства: розстріляно загоном Панова біля Сорочинців.
В околиці с. Сорочинці Миргородського повіту, отрядом Панова була розстріляно Члена Центральної Ради Евгена Нероновича.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 квітня н. ст. · 04-5066
«Боротьба»: розстріляв «якийсь Шаповал», якого слід покарати.
якийсь Шаповал, що посмів розстріляти члена Центральної Ради замість того, щоб поставити його перед суд Республіки.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6. IV. 1918 · 04-5564
Сріблянський: розстріляно за наказом однієї людини, якій більшовики вбили всю родину.
Мені дуже шкода Євгена Нероновича.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 4 квітня (22 березоля) 1918 · 04-1893
За чутками, Нероновича заарештувала частина Богданівського полку.
Кажуть, що він наче б то став приходити до памяти ... Нероновича розстріляно 1 що труп його лежить недалеко від Сорочинець.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 10–11 квітня 1918 · 04-3522
Розстріляв полковник Шаповал, якого згодом призначили губернським комендантом Харкова.
Той самий полковник (!) Шаповал, котрий розстріляв нашого т. Нероновича на Полтавщині, опинився в м. Харькові ... на високій посаді Губерніяльного Коменданта.
Оцінка аналізу. Версії не обов'язково виключають одна одну (загін міг діяти за наказом командира), але джерела дня їх не пов'язують. Офіційна заява міністерства називає лише загін Панова; ім'я Шаповала подає соціалістична преса. Остаточно не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · сьогодня · 04-2116
Голубович назвав її демагогічною і навіть провокаційною та повідомив про 2,5 млн.
Тільки сьогодня ім одпущено 2 з половиною міліона і ті, що насмілились поставити цю інтерпеляцію без жадних фактичних матеріялів, мають на оці демагогичну мету...
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 6-го березня · 04-0821
Голубович назвав інтерпеляцію провокацією й повідомив про 2,5 млн.
Тільки сьогодня їм одпущено 2½ мілійони ... я сказав би, що це є правокація!
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 березоля · 04-5417
Про «демагогічний прийом» і 2,5 млн говорив Ткаченко, а Голубович сказав, що як приватна особа назвав би її провокацією.
Як раз сьогодня для них призначено 2½ мільйони кар.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 березоля · 04-5418
Мала Рада інтерпеляцію відхилила, побажавши, щоб уряд подав план фінансової політики.
Центральна Рада одкидає інтерпеляцію і, висловлюючи побажання, щоби в недалекім часі рада народних міністрів представила Центральній Раді план праці
Оцінка аналізу. Звіт «Боротьби» докладніший і розмежовує слова двох міністрів, тоді як сторінку «Відродження» сильно перемішав OCR. Найімовірніше, говорили обидва; про відхилення інтерпеляції повідомляє лише «Боротьба».
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 6 квітня · 04-2051
Ціківський: робітники-росіяни вдруге напали на німецьке й українське військо, триває гарматний бій.
Мала Рада одноголосно ухвалила передати справу утворення комісії д. Корчинському, котрий має скликати її негайно
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · засідання 6 квітня? · 04-5255
Чапківський: чорна сотня й буржуазія підбурили робітників, «знову бійня».
Докладчик просить організувати негайно слідчу комісію і послати в Миколаїв для розслідування справи.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 квітня · 04-5438
Комісар Комірний: виступили близько 300 більшовиків-фронтовиків, захопили зброю, загинуло близько 500 осіб.
Товпа біля триста чоловіка кинулась до міської Управи і розібрала зброю, яка була приготовлена для міліції.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 9 (27 березня) квітня 1918 · 04-5362
Генштаб: повстання фронтовиків і темних елементів, до якого пристали ще кілька сотень.
Повстаннє проти німців у Миколайові.
Оцінка аналізу. Ім'я доповідача, найпевніше, одне й те саме, але спотворене в OCR. Звинувачення «чорної сотні й буржуазії» — партійна інтерпретація есерівської газети. Офіційні джерела (комісар, генштаб) говорять про виступ фронтовиків-більшовиків. Число 500 загиблих подає лише одна телеграма.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · вчора · 04-2052
Звістку льотчика Янченка про зайняття Харкова ще не вдалося перевірити.
Прилітівший вчора з Полтави літун Янченко повідомив, що вчора в Полтаві були одержані відомости, що Харьків вже занято українськими військами.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 квітня · 04-5182
У Полтаві мали «певні відомості» про взяття Харкова українцями.
Вчора в 3½ год. дня прилетів з Полтави аероплан з почтою до Києва.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 квітня · 04-5279
Телеграма з Полтави: Харків зайнято, більшовики тікають на Воронеж.
Харків занято українцями
Оцінка аналізу. У Києві 6 квітня це була лише звістка з других рук. «Відродження» обережніше за «Боротьбу», і для цього дня її слід вважати непідтвердженою.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · опублікований 6 квітня · 04-0050
Наказ опубліковано 6 квітня (Скоропадський, пізні мемуари).
урожай остается в пользу захватчиков, но выплачивается известная доля деньгами и известное количество семян для посева и соломы для подстилки представляется собственникам земли
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · опублікований 6 квітня · 04-0223
Наказ опубліковано 6 квітня (Дорошенко).
врожай належатиме тому, хто засіє
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 6 квітня 1918 р. · 04-0088
Наказ датований 6 квітня, але надрукований у «Кіевской мысли» 12 квітня та в «Народній волі» 13 квітня.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · наказ 10 квітня · 04-3412
«Робітнича газета» називає наказ «виданим 10 квітня».
У Бердичівському повіті в селі Зазулинцях німецький комендант «восстановив в правах» поміщицю генеральшу.
Оцінка аналізу. Найпевніше, наказ підписано 6 квітня, а до київської преси він потрапив 10–13 квітня; «опублікований 6 квітня» у мемуарах — неточність. 10 квітня в «Робітничій газеті», ймовірно, дата отримання чи першої появи наказу. Це не плутанина стилів: різниця не 13 днів.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 6 квітня (24 березня) 1918 · 04-0740
Сільськогосподарські машини на пів мільйона карбованців; перша партія вугілля (близько пів мільйона пудів) уже прибула.
Прийшла вже перша партія вугілля в кількости біля півміліона пудів а також инші товари. В Берліні стоять зовсім готові 25 вагонів з ріжними машинами.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 6 квітня (24 березоля) 1918 · 04-2000
Нафтопродукти й землемірні прилади на 1,5 млн карбованців; 8000 тонн вугілля ще в дорозі.
У дорозі зараз 8000 тон вугілля ... 25 вагонів з машинами стоїть у Берліні
Оцінка аналізу. 8000 тонн — це приблизно пів мільйона пудів, тож обсяг вугілля збігається, а розбіжність у тому, прибуло воно чи ще в дорозі, і в сумах. Обидві газети переказують одне повідомлення; не вирішується.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-5012
Чекають 500 млн, асигнованих центральними державами (читання з OCR).
Зараз затребувано 100 міліонів карб. ... тоді як на руках уповноважених і комісій є всього лише один міліон
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 квітня н. ст. · 04-5089
Із 500 млн, асигнованих Центральною Радою, затребувано 100 млн (читання з зображення).
Зараз затребувано 100 міліонів карб. на рахунок тих 500 міліонів карб., які були асігновані Центральною Радою на виплату за вивласнений хліб.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 6 квітня 1918 р. · 04-7419
Закон Центральної Ради від 14 січня асигнував 500 млн Міністерству продовольчих справ; 6 квітня відкрито окремий рахунок.
асигнування в розпорядження Народнього Міністерства Продовольчих Справ 500 міліонів карбованців
Оцінка аналізу. Офіційний документ підтверджує версію про асигнування Центральною Радою. «Центральні держави» — помилка під час розбору того самого тексту «Боротьби».
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 6-го березня · 04-0818
Звіт озаглавлено «Кінець засідання 6-го березня».
Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект ... Анкетно-слідчій комісії доручається: а) розслід неправомірного поводження властей цівільних і військових на місцях
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 6 березоля · 04-5414
Звіт озаглавлено «Засідання 6 березоля».
Кінець цього засідання, початок якого дане було в попередньому числі «Боротьби», весь пішов на ріжні інтерпеляції
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 6 квітня · 04-2042
Те саме засідання датоване 6 квітня.
Голосуванням ухвалено передати розслідування справи про вбивство Є. Нероновича анкетно-слідчій комісії, 'яка для цеї справи має виділити окрему підкомісію.
Оцінка аналізу. Це не різниця стилів (вона дала б 24 березня, а не 6 березня), а друкарська плутанина назви місяця: зміст, номери газет і посилання на «сьогодні» вказують на 6 квітня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Завтра · 04-0702
6 квітня вийдуть знаки Державної скарбниці на 3,5 млн карбованців.
Завтра виходять нові знаки державної скарбниці на суму 3.500,000 карбованців. На початку слідуючеї неділі будуть випущені почтові марки Української Народньої Республіки вартістю пять-десять шагів.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · ПЯТНИЦЯ 5-го квітня 1918 року · 04-3086
Першу серію 50-карбованцевих білетів надруковано на 7 млн карбованців.
Закінчено друкування першої серії українських кредитних білетів по 50 карб., надруковано всього на суму 7 мільйонів карбованців. Завтра їх прийме особлива комісія та здасть в Державний Банк.
Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави» (книга або мемуар) · 6-го квітня 1918 року · 04-0541
Знаки вийшли з серією АК.
знак Державної Скарбниці вартістю 50 карбованців (т. зв. «лопатки»), які вийшли з друкарні в Києві 6-го квітня 1918 року в серії АК
Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави» (книга або мемуар) · 6 квітня 1918 року · 04-0544
Перші знаки випустили поспіхом без серій і номерів, згодом їх анулювали.
в поспіху обидва знаки були видані без означення серій і чисел. Їх довелося стягти з обігу, уневажнюючи стягнуті примірники продіркованням підпису Лебідь-Юрчика
Оцінка аналізу. 3,5 і 7 млн можуть стосуватися різних партій чи видів знаків, тож прямої суперечності може й не бути. Розбіжність щодо серії пізні дослідники фіксують самі, і за джерелами дня вона не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 7 квітня (25 березня) 1918 · 04-0763
Засідання тривало до 5-ї вечора.
Засідання розпочинається о пів до першої години дня в тій же малій залі на третьому поверсі; квитків для сторонньої публіки не видавали. Головою проф. М. Грушевський.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 6 квітня · 04-2051
Засідання закінчилося близько 6-ї вечора.
Мала Рада одноголосно ухвалила передати справу утворення комісії д. Корчинському, котрий має скликати її негайно
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · засідання 6 квітня? · 04-5261
Засідання скінчилося близько шостої.
засідання скінчилось коло шостої години вечора
Оцінка аналізу. Дві газети незалежно називають близько 6-ї години, тож ця версія ймовірніша.
Цитата дня
дуже було-б бажаним, щоб Домові Комітети м. Київа прийшли на поміч податковій інспекції ... Бланки ці можна одержати дурно в канцеляріях податкових Інспекторів м Київа та в Казенній ПалатіПодаткова інспекція просила домові комітети Києва роздати мешканцям із самостійним прибутком бланки заяв про прибутковий податок; бланки видавали безплатно в канцеляріях податкових інспекторів і Казенній палаті за письмовою заявою домового комітету.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 3 · 04-1982
Ціна дня
асигнування на виплату за відчужений хліб
500 000 000 крб за разом
Київ · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 · 04-5089
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| максимальна пеня за порушення правил торгівлі мануфактурою | 3 000 крбштраф | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №51, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №51, с. 1 |
| окрема спинка до настінного календаря «Час» на 1918 р. | 50 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №51, с. 4 |
| збірник «Просвітянин» | 2 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 3 |
| українська банкнота 100 карбованців (біржовий курс) | 101,5 крб100 крб | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 3 |
| заява на винахід (патент, заявлений у Росії) | 15 крбзаява | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 3 |
| штраф за порушення правил торгівлі мануфактурою (максимум) | 3 000 крбштраф | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 4 |
| поштова марка УНР | 50 шагштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 4 |
| асигнування на платню залізничникам | 2 500 000 крбразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №11, с. 2 |
| передплата газети «Відродження» | 6 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 18 крб3 місяці | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 1 |
| окремий номер газети «Відродження» | 25 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Відродження» | 2,5 крбрядок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 1 |
| поштова марка УНР | 50 шагштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №241, с. 2 |
| «Робітнича газета», окреме число | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 15 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 1 |
| оголошення на 2-й сторінці перед текстом | 1,5 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 1 |
| передплата «Української Робітничої Газети» (Перемишль) | 10 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 4 |
| передплата журналу «Українське пасічництво» | 6,5 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №242, с. 4 |
| 1 200 кв. сажнів садибної землі у Вінниці (3-тя частина) | 6 500 рубділянка | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| денна праця чоловіка (посівна) | 3 крбдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| затребувані кошти на збір хліба | 100 000 000 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| щоденний внесок носильників (?) | 50 копдень | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| платня секретаря і бухгалтера | 500 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| номер газети «Боротьба» на залізничних станціях | 27 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крб1 місяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| оголошення на 1 сторінці «Боротьби» | 2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| оголошення для шукачів праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| зміна адреси передплатника | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| продаж краму споживчими товариствами Хорольщини за 1917 | 1 500 000 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| платня секретаря й бухгалтера повітової управи | 500 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 |
| Нова українська банкнота | 50 крббанкнота | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №35, с. 3 |
| Фонд для виплати залізничникам | 2 500 000 крбразова сума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 2 |
| асигнування Міністерству продовольчих справ на обігові кошти продовольчим органам | 500 000 000 крбасигнування | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №20, с. 1 |
Оголошення дня
Шукаю кімнату або дві-три з кухнею, чи з правом користуватись нею. - Район: Старий Київ, Ліпки, Бесарабка. -Звертатись листовно Інститутська 4, кімн. 9.Оголошення: шукаю кімнату або дві-три з кухнею чи з правом користуватися кухнею в районі Старого Києва, Липок або Бесарабки; писати на Інститутську, 4, кімн. 9.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №9, с. 4 · 04-2014
Афіша й культура
Ще 3 у темі «Культура» нижче.
Окремий номер «Нової Ради», «Відродження» й «Боротьби» коштував 25 коп. (на станціях «Боротьба» — 27), «Робітничої газети» — 20 коп., місячна передплата — 5–6 крб. Курс українських 100 крб на біржі становив 101–102 крб. Міська харчова управа дозволила торгувати мануфактурою лише за посвідченнями, з ярликами й цінами на кожному куску та штрафом до 3000 крб; податкова інспекція роздавала бланки на прибутковий податок, бюро праці шукали роботу колишнім військовим, а в оголошеннях шукали кімнати в центрі (04-0737, 04-2949, 04-5039, 04-5040, 04-3123, 04-2947, 04-5041, 04-3124, 04-1990, 04-1997, 04-1998, 04-1999, 04-0734, 04-0735, 04-1982, 04-1991, 04-1993, 04-2014, 04-5114). Український національний театр у Троїцькому народному домі грав «Богдана Хмельницького», театр Садовського — «Попихача»; відбулося друге читання з українознавства на Бульварно-Кудрявській, 26, «Просвіта» оголосила недільні лекції, середньошкільники влаштували вечорниці в клубі «Родина», а дитячий журнал «Волошки» закрився через дорожнечу паперу й друку (04-0729, 04-5051, 04-0730, 04-0707, 04-3066, 04-4894, 04-1983, 04-5100, 04-0743, 04-1976).
6 квітня 1918 року о 12-й дня було призначене засідання Малої Ради з порядком денним: законопроєкт про анкетно-слідчу комісію, утворення економічної та бюджетної комісій, інтерпеляції, Установчі збори, законопроєкти.
Сьогодня 6-го квітня о 12 год. дня відбудеться Засідання Малоі Ради
Місце засідання в тексті не названо.
Мала Рада збереться на засідання сьогодні, 6 квітня о 12 годині дня; порядок денний: законопроєкт про анкетно-слідчу комісію, утворення економічної та бюджетної комісій, інтерпеляції, Установчі збори, законопроєкти.
Сьогодня 6-го квітня о 12 год. дня відбудеться засідання Малої Ради.
У номері від 7 квітня «сьогодня» — інформація, ймовірно, передрукована з номера 242; дата події — 6 квітня.
Мала Рада ухвалила закон про парламентську бюджетову комісію з 25 членів за фракційним принципом (всупереч пропозиції Грушевського делегувати фахівців персонально); вона складатиме розпис прибутків і видатків УНР і розглядатиме проєкти нових податків.
Мала Рада 6 квітня ухвалила утворити парламентську бюджетну комісію з 25 членів (за фракційним принципом): вона готуватиме проєкт майбутнього розпису прибутків і видатків УНР та переглядатиме проєкти нових податків.
Складатиметься комісія з 25 чоловік.
Грушевський і доповідач пропонували персональний склад, більшість обрала фракційний.
Складатиметься комісія з 25 чоловік.
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
На засіданні Малої Ради (шляхом голосування) 6 квітня порушено питання про розслідування розстрілу члена Центральної Ради Євгена Нероновича: Скнар запропонував парламентську комісію, Салтан — передати справу анкетно-слідчій комісії, Рафес і Корчинський — судовим властям; ухвалено передати справу анкетно-слідчій комісії, яка виділить підкомісію. Самостійник Луценко додав, що слід розслідувати й вчинки убитого, якого називали зрадником УНР.
Голосованням ухвалено передати розслідування справи про убивство Е. Нероновича анкетно-слідчій комісії
Дата засідання за повідомленням №243 («сьогодня 6-го квітня»); заголовок у №244 в OCR зіпсований.
Мала Рада на початку засідання розглядала вбивство члена Центральної Ради Євгена Нероновича: Скнар домагався парламентської комісії, Луценко вважав, що слід розслідувати й вчинки вбитого, Рафес і Корчинський — що це справа судових властей; ухвалено передати справу анкетно-слідчій комісії з окремою підкомісією.
Голосованням ухвалено передати розслідування справи про убийство Е. Нероновича анкетно-слідчій комісії
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
На 6 квітня 1918 р. скликалися збори Київського губернського народного земства, де, зокрема, мали обрати членів губернської управи.
На 6-те квітня скликаються збори Київського Губернского Народного Земства
Київська губернська народна (земська) управа просила гласних губернської народної ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня 1918 року о 2 год. дня в приміщенні управи.
прохає д.д. гласних губеріяльної народньої ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня нов. ст. о 2 год. дня у помешк. управи
Військове міністерство офіційно повідомило, що в околиці Сорочинців Миргородського повіту загоном Панова розстріляно члена Центральної Ради Євгена Нероновича; наказом міністра утворено слідчу комісію, а винних обіцяли віддати до військово-революційного суду.
В околиці с. Сорочинці Миргородського повіту, отрядом Панова була розстріляно Члена Центральної Ради Евгена Нероновича.
Подія поза Києвом; заява міністерства зроблена в Києві. Дата номера газети; точна дата розстрілу не вказана.
На засіданні Малої Ради 6 квітня 1918 року соціал-демократ Скнар запропонував розслідувати розстріл члена Центральної Ради Євгена Нероновича; голосуванням ухвалили передати справу анкетно-слідчій комісії, яка мала виділити для неї окрему підкомісію.
Голосуванням ухвалено передати розслідування справи про вбивство Є. Нероновича анкетно-слідчій комісії, 'яка для цеї справи має виділити окрему підкомісію.
Місце засідання в газеті не названо; Центральна Рада засідала в Педагогічному музеї.
6 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила створити парламентську бюджетну комісію з 25 осіб на фракційному принципі, хоча М. Грушевський радив делегувати фахівців персонально; ухвалили також закон про економічно-фінансову комісію.
більшість Малої Ради ухвалила делегувати членів до цеї комисії, як і до инших, на фракційному прінціпі. Складатиметься комисія з 25 чоловік.
Нарком закордонних справ Чичерін повідомив німецький уряд, що Раднарком надіслав до Києва радіотелеграму з пропозицією почати мирні переговори з Україною в Смоленську 6 квітня, але відповіді від уряду Центральної Ради не отримав.
нами була послана в Київ радіотелеграма, в котрій ми пропонували почати мирові переговори в Смоленську 6 квітня. ... Відповіді на обідви наші телеграми нами не одержано.
Дата — запропонована дата переговорів; телеграму Чичеріна датовано 11 квітня.
Чергові збори Центрального Комітету УПСР призначено на суботу 6 квітня о 6-й годині у приміщенні Центральної Ради.
Чергові збори Центрального Комітету Укр. Партії Соціялістів-Революціонерів відбудуться у суботу 6-го квітня 1918 р. о 6-й год. в пом. Центральної Ради.
Читано з зображення.
Міністерство земельних справ УНР розіслало в кожен повіт і губернію інструкторів по посіву — переважно популярних місцевих діячів, які мають об'єднувати роботу по посіву й допомагати земельним комітетам.
Міністерство земельних справ послає в кожен повіт і кожну губерню інструкторів по посіву
Читано з зображення.
Телеграма УТА з Одеси: делегація обраного наново складу суддів виїхала до Києва до міністра судових справ по інструкції.
Делегація од обраного наново складу суддів виїхала в Київ до міністра судових справ аби одержати інструкції.
Читано з зображення.
Телеграма УТА з Одеси: делегація учнів вищої початкової школи просила комісаріат назвати школу «імені Шевченка» й вести навчання українською мовою.
щоб школа була названа „імені Шевченко“ та щоб навчання проводилося українською мовою.
Читано з зображення.
На Радомисльщині посів на колишніх поміщицьких землях організував повітовий земельний комітет; запрошено 30 агрономів; «Посівплоща» обіцяла прислати 50 вагонів різного насіння селянам.
„Посівплоща“ обіцяла прислати 50 вагонів ріжного насіння селянам
Читано з зображення. Телеграма УТА.
Центральний комітет Української селянської спілки (Селоспілка, Київ, Велика Підвальна, 3) просить повітові «Просвіти» й повітові ради селянських депутатів надсилати списки існуючих на селах «Просвіт» і селянських спілок.
Адреса: Велика Підвальна ч. 3. Центральний Комітет Селоспілки.
Читано з зображення.
Заклик Правління Білоруської організації до киян: допомогти білорусам-втікачам повернутися додому; пожертви приймають усі київські редакції та відділ втікачів (Лютеранська, 8, з 9 до 4 години дня).
Жертви приймається по всіх редакціях київських часописів та у відділі втікачів Білоруської організації (Лютеранська 8, від 9 до 4 год. дня).
Читано з зображення.
Міністр шляхів дозволив перевозити бурякове насіння позачергово до 1 травня.
Міністром Шляхів дозволено по за чергою перевозити бурякове насіння до першого травня
Читано з зображення.
До Міністерства земельних справ з Чернігова надійшла телеграма Губземельуправи: потрібна негайна координація роботи всіх губернських земельних комітетів України, тому вимагають скликання Головного земелькому або наради представників губземуправ.
Вимагаємо скликання головного Земелькома, або наради представників губ. зем. управ.
Читано з зображення. Додано при другому проході. Телеграма з Чернігова.
Аероплан з поштою з Полтави прилетів до Києва у суботу 6 квітня в 3½ год. дня; льотчик Янченко повіз пошту назад і розповів, що в Полтаві були певні відомості про взяття Харкова українцями.
Вчора в 3½ год. дня прилетів з Полтави аероплан з почтою до Києва.
Читано з зображення. «Вчора» = 6 квітня.
Полтава, 6 квітня: зранку одержано відомості, що Харків зайнято українцями, большевики тікають на Воронеж.
Харків занято українцями
Читано з зображення.
Генерал Бем-Ермолі завітав до областного комісара Комірного в Одесі; вирішили, що представники міста й громадських організацій зноситимуться з німецькою владою лише в питаннях її компетенції, а решту передаватимуть через областного комісара.
представники міста та громадських організацій будуть мати зносини з німецькою владою тільки по питаннях, які будуть увіходити в компетенцію цеї влади
Читано з зображення.
Представник України в Берліні Олександр Севрюк позавчора (6 квітня) говорив зі статс-секретарем Кюльманом; після цього румунському урядові надіслано телеграму з пропозицією негайно почати переговори про український-румунський кордон.
з пропозицією негайно почати переговори в справі установлення українсько-румунського кордону.
Читано з зображення. Дату розмови обчислено: телеграма датована 8 квітня, розмова — «позавчора».
6 квітня 1918 року головнокомандувач німецьких армій фельдмаршал Ейхгорн видав розпорядження про засіви: урожай 1918 року належатиме тому, хто засіє, і той отримає за збіжжя готівку за встановленою ціною; де поміщики на місці, засів поміщицької землі покладався на них.
врожай з цього року (1918 ) належатиме до того, хто засіє і той дістане за збіжжя гроші готівкою по усталеній ціні
6 квітня 1918 р. на засіданні Малої ради меншовик М. Балабанов вніс запит щодо вироку австрійців про страту сімнадцятирічного одесита; міністр судових справ відповів за тиждень, що збирає матеріали. На запит есера О. Зарубіна щодо смертного вироку цілій родині в Миколаєві міністр внутрішніх справ визнав, що уряд часто не знає про такі факти.
6 квітня на засіданні Малої ради меншовик М.Балабанов вніс запит щодо засудження австрійцями до страти сімнадцятилітнього одесита.
У приміщенні Селянської спілки відбулося загальне зібрання близько 50 колишніх членів військових рад і організацій (голова — Клочок, секретар — Страшенко); промовці скаржилися, що знайти працю дуже важко, всюди «панує система протекціонізму», і ухвалили розширити «Бюро праці».
Знайти працю дуже трудно всюди місця зайняті. Усюди, як зазначили промовці, панує сістема протекціонизму.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
6 квітня 1918 року Ціківський повідомив Малу Раду, що в Миколаєві робітники-росіяни вдруге напали на німецьке й українське військо і там іде гарматний бій; Мала Рада одноголосно доручила Корчинському негайно скликати слідчі комісії для Миколаєва й Херсона. Засідання закінчилося близько 6-ї години вечора.
Мала Рада одноголосно ухвалила передати справу утворення комісії д. Корчинському, котрий має скликати її негайно
Решту звіту газета обіцяла подати у вівторок через пізній час.
6 квітня в засіданні Малої Ради заслухано запит до міністра у справах великоросів Одинця від фракції соціалістів-революціонерів про тяжке становище російських солдатів і офіцерів, що повертаються з фронту; з’ясувалося, що запит адресовано неправильно, і його спрямували до голови Ради міністрів Голубовича.
6-го апрѣля въ засѣданіи Малой Рады заслушанъ запросъ министру по великорусскимъ дѣламъ г. Одинцу
Читано з зображення.
Областний комісар Комірний, що повернувся з Миколаєва до Одеси, розповів кореспондентові, що проти німців виступила частина большевиків-фронтовиків: юрба близько 300 осіб захопила приготовлену для міліції зброю в міській Управі й стріляла по німцях; забито близько 500 душ, з боку німців — кілька десятків убитих і поранених; життя в Миколаєві о 7 годині вечора завмирає.
Товпа біля триста чоловіка кинулась до міської Управи і розібрала зброю, яка була приготовлена для міліції.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Одеси. Цифра убитих («пятсот душ») надрукована так.
В Овручі відбулося засідання повітового харчового комітету; ухвалили, що пограбоване в маєтках майно має бути повернуте земкомітетам (за те, що повернути не можна, внести гроші в депозит), вирубаний ліс віддати бідному населенню за твердими цінами, а садки, виноградники й хмільники залишити їх власникам; кожному землевласникові залишити стільки землі, скільки він із сім'єю може обробити.
Комітет постановив, щоб усе пограбоване в маєтках, майно було повернено земкомітетам.
Читано з зображення. Телеграма УТА з датою «КИЇВ, 6 квітня».
Румунська влада в Бесарабії поширювала оповіщення, ніби окупація Бесарабії відбувається за згодою уряду України, що кордоном України має бути Дністер і що побажання бесарабців про приєднання до України не можуть бути здійснені; румуни не пропускали пошти й телеграм на Україну та запровадили сувору цензуру для українських газет.
встановили саму сурову цензуру
Читано з зображення. Телеграма з Одеси; позиція румунів передана газетою.
На великоруських зборах у Києві (кінець березня — початок квітня 1918 р.) лунали вигуки «долой с хохлацкой мовой!»; один із промовців (Зілинський) вітав «Русский союз на Украине»; комітет соціалістів-федералістів заявив, що той не є членом їхньої партії.
на Великоруських зборах у Київі, де він не дивлячись на вигуки: „долой с хохлацкой мовой!"—тягнеться до „братушек"
З відкритого листа М. Токмаковича в «Відродженні» та відповіді «Нової Ради»; дата зборів не вказана.
6 квітня 1918 р. увечері в приміщенні редакції (Володимирська, 47) збирався редакційний комітет журналу «Вільна українська школа».
Збори редакційного комітету журнала „Вільна українська школа" відбудуться сьогодня ... вечора в помешканні редакції: Володимирська, 47.
Година в OCR нечитка.
6 квітня 1918 р. відбулося перше засідання Київського губернського земського зібрання; з привітаннями виступили голова Центральної Ради проф. М. Грушевський, голова Ради міністрів В. Голубович, міністр внутрішніх справ М. Ткаченко та інші.
Учора ... перше засідання київського губернського земського зібрання. ... виступали з привітаннями голова Ц. Ради проф. М. Грушевський, голова Ради Міністрів Голубович, міністр внутрішніх справ М. Ткаченко
Початок замітки пошкоджений OCR.
На засіданні Малої Ради в Києві одноголосно ухвалено закон про анкетно-слідчу комісію для розслідування неправомірних дій цивільної й військової влади на місцях; її членам надано право вимагати пояснень від посадовців і доступ до архівів.
Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект ... Анкетно-слідчій комісії доручається: а) розслід неправомірного поводження властей цівільних і військових на місцях
У тексті «6-го березня», але газета вже вживала новий стиль і звіт подано в номері від 9 квітня; ймовірно, помилка OCR чи друку замість «6-го квітня». Місце засідань — традиційне для Ради, у тексті не вказане.
Мала Рада ухвалила утворити парламентську бюджетну комісію з 25 осіб (доповідач С. Веселовський) і поширити фінансово-економічну комісію, яка брала участь у підписанні торговельного миру.
Складатиметься комісія в 25 чоловік.
Дату засідання див. у попередньому факті; ймовірно 6 квітня 1918 р.
Мала Рада одноголосно прийняла інтерпеляцію про те, що в Одесі австро-німецька військова влада засудила до страти сімнадцятирічного Михайлова, з вимогою притягти винних до відповідальності.
військова влада судила і на смерть сімнадцатилітнього Михайлова
У Малій Раді внесено запитання про телеграму Буше щодо кордонів України та про чутки, що Туреччина посилає військо на Україну; міністр закордонних справ Голубович обіцяв відповісти, коли буде готова мапа кордонів України.
чи відомо, що Турція посилає своє військо на Україну
Повідомлення про турецьке військо подано як запитання, не як факт.
Губернська земська управа скликала гласних Київської губернської народної ради на збори 6 квітня н. ст. о 2 годині дня в приміщенні управи.
Губернська Управа гласних Губерніяльної Народньої Ради ... на Збори Ради 6 квітня нов. ст. о 2 годині дня у помешк. Управи.
Заголовок оголошення сильно спотворений OCR.
Оголошення: Київська губернська народна управа (земська) просила обраних членів Губернської народної ради неодмінно прибути на збори ради 6 квітня нового стилю о 2-й годині дня в приміщенні управи.
Київська Губернська Народня (Земська) Управа прохає д. д. гласних Губернської Народньої Ради неодмінно прибути на Збори Ради 6 квітня нов. ст. о 2 годині дня у помешканні Управи.
Дата подана «нов. ст.»; OCR оповістки частково зіпсовано.
На Малій Раді депутат Новаківський попередив про масове безробіття через демобілізацію та розруху на шляхах і запропонував відновити економічну комісію; Березняк погодився, Крижановський пропонував працювати разом із бюджетною.
Ми стоїмо перед масовим безробіттям, дякуючи демобілізації і розрусі на шляхах.
У Радомисльському повіті Київщини посів усіх колишніх поміщицьких земель організував повітовий земельний комітет разом із 30 сільськими організаціями; поміщикам залишено трудову норму, а при садибах — дрібні маєтки.
Посів усіх бувших поміщицьких земель було організовано своєчасно повітовим земельним комітетом.
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
Чернігівський губернський земельний комітет передав розподіл насіння по губернії центральному союзові кооперативів Чернігівщини.
розподілення насіння в губернії земкомом передано до центрального союзу кооперативів Чернігівщини
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
Канівський повітовий з'їзд земельних комітетів ухвалив засівати всю землю, зокрема церковну, і вирішив, що обробляти землю бажано лише куренями не менше ніж по 10 чоловік.
Обробляти ж землю бажано тільки куренами не менш як по 10 чоловік.
Дата з'їзду (березень 1918) в OCR зіпсована.
З південних повітів Бессарабії надійшло 36 вироків волосних та сільських зібрань: 21 село висловилося за приєднання до Української Народної Республіки, 13 сіл зовсім не висловилися, 2 села — за приєднання до Молдавської Республіки.
21 село висловлюються за приєднання до Української Народньої Республіки, 13 сел зовсім не висловилися і тільки 2 села висловились за приєднання до Молдавської Республіки
Число 36 приговорів і розподіл узято з тексту; офіційне джерело — повітові земські управи.
Хотинський повіт: волості скрізь ухвалюють резолюції про приєднання до України; голова повітової управи звернувся до австрійського командира з проханням захистити волость від свавілля румунів, які розоряють населення.
по волостях Хотинського повіту скрізь виносяться резолюції про приєднання до України
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
Київські білоруси-втікачі звернулися із закликом до жителів міста жертвувати кошти: пожертви приймають усі київські редакції і відділ біженців Білоруської організації (Лютеранська, щодня з 9 до 4 години); прізвища жертводавців друкуватимуть у газетах.
Брати та громадяни м. Київа! Ми, білоруси-втікачі, змордовані трьохлітньою боротьбою
Підпис — Правління Білоруської Організації.
Центральний комітет Української селянської спілки («Селоспілка») звернувся до повітових «Просвіт» і до повітових рад селянських депутатів з проханням негайно надіслати списки існуючих у селах «Просвіт» та селянських спілок; адреса: вул. Підвальна, 3.
До всіх повітових „Просвіт". Центральний комітет української селянської спілки просить повітові т-ва «Просвіта» надіслати йому списки існуючих на селах «Просвіт»
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
Єлисавет (Єлисаветград): земельні комітети видали живий інвентар хліборобам, мертвий — прокатним станціям; насіння ярового вистачає, а Маловиськовська цукроварня засіває буряками всю площу, що й раніше.
Селяне повіту скрізь сіють, насіння ярового хватає.
Читано з зображення.
Винниця: Могилянське цукрове товариство скаржиться Міністерству земельних справ, що товариство підїзних шляхів реквізувало 200 000 пудів дров; без зняття реквізиції доведеться зменшити плантації на 700 десятин.
перше о-во подїзних шляхів реквізувало наших дров 200000 пудів.
Читано з зображення. Телеграма Могилянського цукрового т-ва; ціни у фактах немає.
Збір хліба: Міністерство продовольчих справ призначило уповноважених: на Херсонщину Поплавка, на Київську губернію Кононенка, на Харківську й Полтавську Брекслера; їм бракує грошей: в руках лише один мільйон карбованців.
Так на Херсонщину буде послано Поплавко
Читано з зображення. Прізвище на останньому місці розбірливо як «Брек[...]лер».
Тимчасом з визволених від большевиків місцевостей (особливо з Полтавщини) до Києва приїздить делегація за делегацією, вони питають інформацій і розпоряджень уряду та забирають усі накази Ради міністрів.
надсилять одна делегація за другою.
Читано з зображення.
Президія фракції укр. п. соціалістів-революціонерів у Центральній Раді закликала негайно прибути до Києва товаришів Янка, Масовеця, Плевака, Гавриленка-Іванова, Дяченка, Товчача й Білашевського, обраних фракцією до Малої Ради.
пропонує негайно прибути да Києва товаришам
Читано з зображення. Прізвища за друком; деякі відмінки неоднозначні.
Остерщина: Союз кооперативів Остерського повіту — єдине союзне об'єднання; у кожному селі свої споживчі товариства; продовольча управа розподіляє лише борошняні товари, а цукор, сіль, мануфактуру, рибу, сірники передала союзові.
Розпреділення всіх останніх продуктів першої необхідности себ-то цукру, соли, мануфактури, рибки сірників
Читано з зображення.
Хорольська повітова земська управа: споживчі товариства за 1917 рік продали краму майже на 1,5 мільйона карбованців; тепер організується об'єднання споживчих товариств із відділом у Хоролі.
усього продано краму споживчими товариствами за 1917 рік майже більше як на 1½ мілїона
Читано з зображення.
Хотинський повіт самоозначується: у волостях виносять резолюції про приєднання до України, їх тимчасово збирає Хотинська «просвіта»; на Бессарабії з 36 вироків сходів 21 село висловилося за приєднання до УНР, 13 не висловилося, 2 — за Молдавську республіку.
скрізь виносяться резолюції про приєднання до України
Читано з зображення.
Українським послам: за відомостями газети найближчими днями мають призначити представників УНР до Австро-Угорщини та Румунії.
мають бути призначені представники Української Народньої Республіки до Австро-Угорщини і Румунії.
Читано з зображення.
Мала Рада прийняла інтерпеляцію про бідування московського війська та залізничників; Качура (укр. с.-р.) нагадав, що на фронті українці теж голодували.
Інтерпеляція ставиться на голосування і негайно приймається.
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Чапківський доповів Малій Раді про події в Миколаєві: чорна сотня й буржуазія повели агітацію серед робітників, і «знову бійня»; Мала Рада одноголосно доручила Корчинському негайно скликати слідчу комісію для розслідування.
Докладчик просить організувати негайно слідчу комісію і послати в Миколаїв для розслідування справи.
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Мала Рада одноголосно прийняла закон про анкетно-слідчу комісію: вона розслідує неправомірні дії властей на місцях, може виділяти підкомісії, а всі урядовці й службовці зобов'язані з'являтися на її вимогу та показувати документи.
Після обміну думками Мала Рада однеголосно приняла внесений комісією законопроект
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Новаковський на Малій Раді: «Ми стоїмо перед масовим безробіттям, дякуючи демобілізації і розрусі на шляхах»; Мала Рада більшістю голосів прийняла закон про економічно-фінансову комісію (доповідач Березняк).
Ми стоїмо перед масовим безробіттям
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Мала Рада 6 квітня?: засідання скінчилося близько шостої години вечора, тож кінець справозданя «Боротьба» обіцяла подати в наступному числі.
засідання скінчилось коло шостої години вечора
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Рівне, 6 квітня (УТА): місцеві земське й міське самоврядування спільно відкрили біржу праці; видатки на її утримання місто і земство несуть порівну.
Видатки на удержання біржи місто і земство несуть пополам.
Читано з зображення.
Мала Рада більшістю голосів передала інтерпеляцію про дії німецького війська до інтерпеляційної комісії; один з промовців наполягав, що до анкетно-слідчої комісії «мусять бути закликані й німці», щоб побачили безлад і розслідували як треба.
До організації анкетно-слідчої комісії мусять бути закликані й німці
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо; текст місцями затерто.
Українська газета «Вістник Одеси» вийде в Одесі українською мовою (Одеса, 6 квітня).
„Вістник Одосп"
Не Київ, але УНР; УТА.
Мала Рада Центральної Ради продовжила засідання (звіт «Боротьби» під заголовком «Засідання 6 березоля»): велику частину часу зайняли інтерпеляції, більшість яких внесла фракція меншовиків; на наступний день чергове засідання було призначено на 12 годину дня.
Кінець цього засідання, початок якого дане було в попередньому числі «Боротьби», весь пішов на ріжні інтерпеляції
Читано з зображення. У заголовку надруковано «6 березоля» (березня), але звіт — продовження засідання з попереднього числа, а наприкінці сказано «Чергове засідання призначено сьогодня»; ймовірно, йдеться про 6 квітня. Дата умовна.
М. Зарубін (москов. соц.-рев.) вніс у Малій Раді інтерпеляцію до міністра шляхів: залізничні службовці майже зовсім не одержували платні з грудня, багато хто бідує, а частина «сидить голодні, бо не мають за що навіть купити хліба».
залізничні служащі ще з грудня місяця майже зовсім не одержували платні за службу
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
Меншовик Балабанов вніс ще одну інтерпеляцію — про заборону зібрання в Липовці та схожий випадок на Поділлі — й заяву про ревізію військовим міністерством друкарні робітничого кооперативу «Жизнь»; Мала Рада здала її до комісії.
заборони зібрання в Липовці та одного такого самого випадку на Поділі
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
Член Малої Ради Скловський, узявши слово, заявив, що уряд упевнено не відповідає на численні інтерпеляції та запитання, внесені раніше; голова зборів С. Веселовський зробив йому зауваження: «ви кажете не по питанню».
Член Ради, Скловський, ви кажете не по питанню
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
Областний комісар Комірний запропонував посаду комісара Миколаєва інженерові Брояковському, який тоді ще перебував у Києві; до його згоди обов'язки комісара виконував Штоха.
Посаду комісара Миколайова Комірний телеграфом запропонував інженерові Брояковському, котрий знаходиться ще в Києві
Читано з зображення. Прізвища інженера (Брояковський/Брояківський) і виконувача (Штоха) читаються нечітко.
Австрійське бюро товарообміну повідомило, що в суботу на Україну вислано перші вагони з австрійськими промисловими виробами.
вже в суботу вислано на Україну перші вагони з австрійськими промисловими виробами
Читано з зображення. Подано за «Фремден Блят»; «субота» — імовірно 6 квітня, точна дата не названа.
Державна комісія з товарообміну з центральними державами повідомила, що ті можуть одразу постачити нафту, газолін і бензин для військового міністерства та сільськогосподарські машини на пів мільйона карбованців; прибула перша партія кам'яного вугілля (близько пів мільйона пудів), а в Берліні стояли готові 25 вагонів з машинами.
Прийшла вже перша партія вугілля в кількости біля півміліона пудів а також инші товари. В Берліні стоять зовсім готові 25 вагонів з ріжними машинами.
Засідання Малої Ради 6 квітня 1918 р. під головуванням проф. М. Грушевського почалося о пів на першу дня в малій залі на третьому поверсі; квитків для сторонньої публіки не видавали. Після дебатів про вбивство члена Центральної Ради Є. Нероновича розслідування передали анкетно-слідчій комісії; засідання тривало до 5-ї вечора.
Засідання розпочинається о пів до першої години дня в тій же малій залі на третьому поверсі; квитків для сторонньої публіки не видавали. Головою проф. М. Грушевський.
Дату засідання встановлено за контекстом (звіт «не міг попасти до сьогоднішнього числа»); у газеті наступне засідання призначено «сьогодня 9-го квітня», що суперечить даті номера.
Російські есери (Скловський) внесли до Малої Ради інтерпеляцію про голодуючих у Києві російських офіцерів і службовців колишнього фронту; міністр великоруських справ Одинець визнав їхнє тяжке становище й повідомив про пропозицію залишити 3/4 службовців або видати їм платню за три місяці; інтерпеляцію прийнято.
Ми пропонували, поки налагодиться залізна дорога лишити ¾ на службі або видати їм за три місяці платню.
Дата засідання ймовірно 6 квітня 1918 р.
6 квітня 1918 року в клубі «Родина» відбулися організаційні збори Товариства українсько-білоруського зближення; до тимчасової президії обрано Д. Дорошенка (голова), Ів. Красковського (заступник) і Л. Леущенка (секретар); серед фундаторів — С. Єфремов, К. Квітка, О. Лотоцький, А. Ніковський, С. Петлюра, В. Садовський, О. Шульгин, з білорусів — О. Цвікевич, С. Рак-Михайловський, П. Тремпович.
6 го н. квітня в клубі „Родина" відбулися організаційні збори „Товариства Українсько-Білоруського зближення".
«н.» у даті ймовірно означає новий стиль.
Державна комісія з товарообміну повідомила, що центральні держави погодилися поставити на 1,5 мільйона карбованців бензину, нафти й газоліну для Військового міністерства та землемірних приладів; у дорозі було 8000 тонн вугілля, а 25 вагонів машин стояли в Берліні до згоди українського уряду на постачання харчів до Німеччини.
У дорозі зараз 8000 тон вугілля ... 25 вагонів з машинами стоїть у Берліні
Київські професори Українського університету їздили до Кам'янця-Подільського: на 6 квітня (за афішами) у приміщенні міського театру була призначена колективна лекція почесних гостей — професорів Київського українського університету, під час відкриття підготовки до заснування Кам'янецького державного українського університету.
плякати про призначену на 6 квітня в помешканні міського театру колективну лекцію почесних гостей Кам'янця — професорів Київського українського університету
Подія в Кам'янці, але за участю київських професорів; частина ІІ звіту про засідання Кам'янецької університетської комісії (серед промовців проф. Огієнко, проф. Ганицький).
Рада міністрів УНР ухвалила статут «державного хлібного бюро» — орган при Міністерстві харчових справ, який має об'єднати хлібозаготівлю, мірошницьку й круп'яну промисловість, експорт та імпорт хлібних продуктів. Газета критикує статут за юридичну плутанину (ст. 1, 2, 18, 21) і нагадує, що через таємну вільну торгівлю й спекулянтів ціни на хліб зростали, а до харчових органів хліб не надходив.
Радою міністрів ухвалено статут «державного хлібного бюро»
Дата ухвалення не вказана; дата номера газети.
За статутом Державного хлібного бюро, ухваленим Радою міністрів, воно має виключне право закупівлі, перемолу й перевезення хліба та право секвестру й реквізиції хлібних продуктів, торгових і промислових закладів, складів, магазинів та транспорту. Членами бюро обов'язково стають члени хлібно-біржових товариств, кооперативи, що торгують хлібом, власники й орендарі млинів та круп'яних заводів; місцеві контори бюро затверджує міністр харчових справ. Газета називає це приватною монополією під державною вивіскою.
Державному хлібному бюро надається виключне право закупки, перемолу та перевозки хліба, право секвестру та реквізіції
Дата ухвалення статуту не вказана; пояснення за статтями 7, 9, 16, 21 у критичній статті.
Хлібне бюро збиратиме хліб за цінами, встановленими Міністерством харчових справ, і діставатиме комісійну винагороду у відсотках від обороту; операційні кошти бюро складаються з підзвітних кредитів міністерства, вступних і членських внесків та відсоткових відрахувань.
збірають хлібні продукти по цінам встановленим мін. хар. спр. і за свою працю ... одержують ... комісійну нагороду, виражену в процентах від обороту
Конкретні відсотки та суми у статуті в цьому уривку не названі.
Київська газета «Боротьба» (число 33) присвятила передову вбивству члена Центральної Ради Євгена Нероновича, вважаючи розстріл без суду «сімволом» порядку речей; «Робітнича газета» перепечатала цитати й додала, що убитого поховали у Великих Сорочинцях церковним обрядом, сторонніх не допустили, родина поставила хрест, прикрашений жовто-блакитними квітами.
Убитого похоронено в Великих Сорочинцях. Похорон був церковний, але стороннім було строго заборонено брати участь. Родина поставила на могилі хреста, прикрашеного жовтоблакитними квітами.
Подія поза Києвом; реакція київської преси. Дата похорону не вказана.
На Малій Раді 6 квітня Салтан вніс запитання міністру закордонних справ про телеграму Буше, надруковану в київських газетах (щодо границь України), а Скнар — чи відомо про посилку турецьких військ в Україну; міністр відповів, що відповідь дасть після подання карти границь, і підтвердив, що радіотелеграму радянській владі в Москву було отримано, але газети її не друкували.
Міністр закордонних справ Голубович, відповідаючи, каже: «відповіді ми поки що не дамо, а дамо її тоді, коли нами буде представлена відповідна мана границь України»
Рада «Русскаго Союза» 6 квітня обрала голів секцій: організаційної — П. К. Соколова, національно-правових інтересів — С. Г. Крупнова, юридичної — М. М. Сухотіна, культури й освіти — В. І. Селінова, опіки й благодійності — Н. С. Жекуліна, фінансової — В. В. Буверта; запис до секцій проводять у канцелярії Союзу (Львівська, 40).
Запись въ секціи и распредѣленіе работы между записывающимися производится въ канцеляріи Союза (Львовская, 40)
Читано з зображення. Дата засідання — 6 квітня (за 1918 р.); перелік з правого стовпчика, частина початку обрізана.
Розв'язання конфлікту в міністерстві праці: Одеська купецька біржова артіль і союз носильників погодилися діяти за договором від 15 березня 1917, носильники звільняються від щоденного рублевого внеску; вони дають 50 робітників щодня для розвантаження багажу пасажирської швидкості.
Носильщики обов'язані давати 50 робітників що дня.
Читано з зображення. УТА.
Мала Рада на засіданні (дату в заголовку «26 березня» перекреслено, зверху від руки «квітня»; найімовірніше 6 квітня) розглянула інтерпеляцію фракції московських с.-р. (Скловський): тисячі російських офіцерів і залізничників, привезених з окупованих німцями частин колишньої Росії, голодують у Києві, бо з українського скарбу майже нічого не дають.
з українського скарбу не видають майже жадної допомоги
Читано з зображення. Дата засідання не надрукована чітко: заголовок виправлено від руки; справозданя вийшло у номері 7 квітня.
На засіданні Малої Ради меншовик Біск запитав, чому відомство шляхів звільнило багато службовців, прикомандированих до нього й утримуваних коштом військового міністерства; Зарубін додав приклади, Новаковський казав, що в міністерстві шляхів немає плану будівництва, а Корчинський радив передати справу до слідчої комісії, що більшістю голосів і зроблено.
Інтерпеляція з приводу увільнення служачих у відомстві шляхів.
Читано з зображення. Дата засідання умовна (див. перший факт про засідання).
Фракція меншовиків (д. Балабанов) внесла інтерпеляцію до міністрів судових і закордонних справ про смертний вирок, який австрійська військова влада в Одесі виголосила й виконала щодо сімнадцятирічного Андрія Міхайлова; питали, чи виконуються циркуляри про межі компетенції австро-німецьких військових властей; інтерпеляцію прийнято одноголосно.
австрійська військова влада судила і покарала на смерть сімнадцятилітнього Андрія Міхайлова
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
М. Салтан запитав міністра закордонних справ про телеграму Буше щодо меж Української Республіки, яку надрукували місцеві газети; Скнар додав запитання, чи Туреччина посилає військо на Україну за згодою української влади; В. Голубович відповів, що відповідь дасть, коли матиме мапу границь України.
Відповіді ми поки що не дамо, а дамо її тоді, коли будемо мати з собою відповідну мапу границь України
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
Представник Холмщини Матіюк у Малій Раді змалював скрутне становище втікачів із Холмщини й просив подбати, щоб вони могли повернутися додому; Корчинський від фракції УСФ запропонував поставити міністрові закордонних справ запитання про поширення української влади на всю територію республіки та про захист українців на території московської республіки.
намалювавши картину скрутного становища втікачів із Холмщини, просив подбати, щоб цим утікачам можна було вернутись до дому
Читано з зображення. Дата засідання умовна; назва фракції «у.с.ф.» читається нечітко.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко сказав у Малій Раді, що подібне запитання для парламентської фракції, яка працює в контакті з парламентом, «недопустиме», а в обговоренні смертного вироку в Одесі додав: «Нам приємно бачити єдність Центральної Ради хоча б в таких справах».
Нам приємно бачити єдність Центральної Ради хоча б в таких справах
Читано з зображення. Дата засідання умовна; слово «приємно» читається нечітко.
У Ясах відбулося велике зібрання румунів-біженців із Добруджі, яке протестувало проти приєднання Добруджі до Болгарії; митрополит Молдавії посилав двох священників до Кишинева на собор попівства Молдавії для з'єднання церков Бесарабської та Молдавської, а зі Ясів виїхало сто румунських народних учителів для пропаганди румунських національних ідеалів.
Із Ясів повідомляють: Тут було велике зібрання біженців румунів із Добруджі
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Одеса: нарада з постачання міста визнала, що примусове вилучення хліба неможливе, єдиний шлях — товарообмін; делегація обраних суддів із Харкова виїхала до Києва до міністра судових справ по інструкції.
Нарада визнала, що ні один з примусових заходів для того, щоб забрати хліб не може бути переведено в життя. Єдиний шлях ... товарообмін.
Переважно про Одесу й Харків; для Києва важливі лише делегація до міністра судових справ і товарообмін як курс харчової політики.
Городнянська повітова земельна управа повідомила, що для посіву повіту потрібні вівса 8 тисяч пудів, гречки 3 тисячі центнерів, ячменю 1 тисяча, разом 12 000 пудів.
для посіву вівса 8 тисяч пуд., гречки 3 тис. ц, ячменю 1 тисячу. Всього 12000 пуд.
OCR колонки зіпсований; одиниці виміру (пуди/центнери) нечіткі.
Міністр шляхів дозволив позачергове перевезення бурякового насіння залізницею.
Позачергова перевозка бурякового насіння
OCR фрагментарний; суть — дозвіл на позачергове перевезення.
Вінницьке цукрове товариство звернулося до міністерства земельних справ: місцеве товариство реквізувало 200 000 пудів дров; якщо реквізицію не зніметь негайно, цукровари вимушені скоротити плантації на 700 десятин.
Перше о-во підвозя дров реквізувало 200000 пудів. Як не заставите о-во зняти негайно реквізицію повинні будемо зменшити 700 десятин плантації.
OCR колонки сильно зіпсований, суть телеграми прочитано з труднощами.
Кооператори Остерського повіту (Чернігівщина) об'єдналися в Остерський союз кооперативів; повітова продовольча управа розподіляє безпосередньо лише борошняні товари, а сіль, мануфактуру, оселедці, сірники передала союзові кооперативів.
Одиноким союзним об'єднанням у повіті є Остерський союз кооперативів
Фрагмент у «Хроніці» (колонка 3) розірваний.
Оголошення: до членів Малої Ради — соціалістів-революціонерів фракції української — негайно прибути до Києва товаришам Янку, Плевако, Гавриленку, Дяченку та іншим (список частково нечитабельний).
До членів Малої Ради п. соціалістів революціонерів фракції укр. негайно прибути до Києва товаришам
Імена в OCR значною мірою зіпсовані: прочитано Янко, Плевако, Гавриленко, Дяченко.
Оголошення: Міністерство земельних справ (Видавничий відділ; Київ, Володимирська, 1) друкує також популярні та наукові агрономічні видання й приймає переклади з німецької чи інших мов.
Міністерство друкує також популярні та наукові агрономічні видання
Текст оголошення ушкоджений OCR; адреса та характер видань прочитані частково.
Канівський повітовий з'їзд ухвалив: до видання закону Українськими Установчими зборами дозволити всім користуватися землею на підставі урівнювального принципу; наприкінці обговорено питання про мир і прихід німців.
На вкінці ще обговорювалися справи про мир, про прихід німців
OCR сильно розірваний; зв'язок «принципу уравнівки» з Установчими зборами реконструйований.
З Дубна повідомляють Міністерству земельних справ, що німецький комендант вимагає від колоністів, які засіяли землю, коритися циркуляру.
З Дубна міністерство земельних справ повідомляють, що німецький комендант
OCR залишив лише уривки.
Український з'їзд поштово-телеграфних робітників в Одесі постановив добиватися перепровадження на Україну поштово-телеграфного майна (одеське повідомлення УТА).
поштово-телеграфні робІт
Не Київ, але УНР.
У статті про Нероновича згадано, що в Одесі цивільного комісара Григорія Іваницького, українця, большевики кинули в топку парового котла на пароплаві, і він згорів.
його большевики вкинули на пароплаві в грубу і він згорів.
Читано з зображення. Подія за передачею автора («Недавно читав»); дати не подано; прізвище написано «Іваницький».
6 квітня 1918 року в Києві відкрилася конференція «Бунду»; у доповіді зазначалося, що «Бунд» має в Україні до 200 організацій, конференція висловилася за зближення з українськими соціал-демократами й обрала комітет «Бунду» в Україні (Рафес, Лур'є з Одеси та інші).
КИЇВ. 6 квітня. Одкрилась конференц[ія] … на Україні „Бунд" має до 200 організацій
Текст сильно перемішаний OCR; деталі відновлено частково. Згадано також скликання всеукраїнського з'їзду «Бунду» (дата нечитабельна, можливо 1 червня).
Колишній емісар Генерального секретаріату земельних справ і начальник повітової міліції в Лохвицькому повіті Іван Секальський розповів у листі до редакції, що після повернення з Лохвиці, зайнятої німецьким військом, у книгарні повітового земства йому показали копію листа від Горовіца, а в Лохвиці до нього зголосився вчитель Харченко, який видавав себе за начальника політичного відділу при Міністерстві внутрішніх справ; автор вважає це жандармерією.
Я був призначений емісаром ... Генеральним Секретарем Земельних Справ України. Там-же я був і начальником повітової міліції.
Лист напівзруйнований OCR; Київ згадано лише як місце Центральної Ради й фракції.
Хорольська повітова земська управа повідомила Кооперативний відділ Міністерства земельних справ, що 1917 року споживчі товариства повіту продали краму найбільше як на 1,5 мільйона карбованців; тепер ідеться про відкриття в Хоролі відділу споживчих товариств Кременчуцького району.
усього продано краму товариствами найбільше як на 1½ міліона
Грошова одиниця (карбованці) вгадана за контекстом; OCR зіпсований.
Міністерство праці розглянуло конфлікт Одеської купецької біржової артілі з носильниками: ухвалено дотримуватися старого договору від 15 березня 1917 р., за яким носильники звільняються від щоденного рублевого внеску на утримання артілі і мають давати по 50 коп. з кожного.
дотримуватись старого договору від 15 березня 1917 року
OCR розірваний; кількість 50 коп. та напрям внеску (з носильників чи на артіль) невизначено.
6 квітня 1918 року фракція народних соціалістів (Слінко) внесла в Малій Раді запит про те, що німецьке військо 11–13 березня в містечку Березань на Полтавщині самочинно забирало в людей худобу, пашу, хліб, одяг і гроші без реквізиційних квитків і заарештувало делегата, що прийшов скаржитися; запит передали до інтерпеляційної комісії.
Такі насильства над людністью німецьке військо робило впродовж трьох день-11, 12, 13 березня.
Подія поза Києвом, але запит розглядали в Малій Раді в Києві; дата засідання — 6 квітня.
Народні соціалісти внесли в Малу Раду інтерпеляцію: німецьке військо в м. Березані Переяславського повіту 11, 12 і 13 березня самочинно забирало худобу, пашу, хліб, одяг і гроші без реквізиційних квитків, а делегата міщан комендант заарештував.
німецьке військо робило в м. Березані Переяславського повіту різні шкоди місцевим людям
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо; самі події — 11–13 березня (нов. ст.).
Міністр закордонних справ Голубович на Малій Раді відмовився одразу відповідати на запити про границі України й про рух турецьких військ в Україну; депутат Луценко повідомив, що ночі прибув із Одеси чоловік, який бачив там турецький крейсер «Гамідіє» — турецькі офіцери запевняли, що не мають агресивних цілей.
Пішов крейсер «Гамідіе» ... які запевняли, що вони прийшли без жодних агресивних цілей.
Час приходу крейсера в Одесу не вказаний; повідомлення з вуст депутата.
Депутат Луценко переказав у Малій Раді, що з Одеси прибув чоловік, який розповів, ніби в Одесу прийшов турецький крейсер «Гамідіє» і турецькі офіцери запевняли, що прийшли без агресивних цілей.
в Одесу прийшов крейсер «Гамідіє»
Читано з зображення. Чутка зі слів приїжджого; дата засідання умовна.
Головний штаб військового міністерства оголосив години прийому сторонніх осіб: начальник штабу приймав з 12-ї до 14-ї щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці, його помічник — з 12-ї до 14-ї щовівторка, щочетверга й щосуботи.
прийом сторонніх осіб провадиться начальником головного штабу од 12-14 г. по понеділках, середах і пятницях. Помішником начальника головного штабу од 12-14 год. по вівторках, четвергах і суботах.
Губернський комендант Київщини наказав до 6 квітня 1918 р. здати всю зброю, порох і вибухові матеріали з казарм київської залоги, а також усю зброю, відібрану в мешканців Києва, до Київського артилерійського складу на Печерську біля Лаври (№ 26); за невиконання загрожувала відповідальність за законом.
Наказую всю зайву зброю, порох, всі вибухові матеріяли ... а також всю одібрану зброю у мешканців м. Київа, передати найпізніше до 6 квітня ц. р. в київський артилерійський склад (Печерськ коло Лаври N 26).
Оголошення: Шкільна головна управа Військового міністерства УНР формувала Школу підстаршин для підготовки чотових та бунчужних усіх родів зброї (піхота, кіннота, гарматчики, військові техніки); приймали колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, підпрапорщиків, випускників військових шкіл і шкіл прапорщиків — громадян УНР; відкриття не пізніше 9 квітня, навчання 6 тижнів.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тижнів.
Підписав начальник Шкільної головної управи отаман О. Остафьєв.
Оголошення: Головна шкільна управа запрошувала на посади інструкторів стройового навчання старшин з добірною українською мовою та бойовим досвідом, а також лекторів військових наук і українознавства (мова, письменство, історія та географія України); мова навчання — виключно українська; умови — в Головній шкільній управі, Київ, Звіринець, будинок колишньої Інженерної школи.
мова навчання в строю, на лекціях а також у побутовому обиході взагалі повинна бути виключно Українська
Одеські газети передають, що відступаючи з Херсона, большевики знищили українські друкарні та спалили й зруйнували Український народний театр.
спалили й розруйнували Український народній театр.
Читано з зображення. Передрук одеських газет; чутка/повідомлення.
Наказом від 6 квітня 1918 р. № 57 Головне управління Генерального штабу вважається сформованим з 10 березня 1918 р. (підстава: наказ військовому міністерству № 50).
лічить формованим з 10 беревня
Читано з OCR-тексту.
З Херсона повідомляли: большевиками керував матрос Васильєв, якого було поранено; вони вісім днів володіли містом і робили масові розстріли «буржуїв» та офіцерів; під час повстання з Севастополя прибула допомога від матросів, а большевикам допомагали озброєні артилерією транспорти «Ксенія» і «Мечта».
Большевики вісім день володіли містом і за цей час вони робили масові розстріли
Читано з зображення. Прізвище матроса (Васильєв) і назви транспортів нечіткі.
Наказ по Головній військово-ветеринарній управі від 6 квітня 1918 р. № 25: все ветеринарне майно військових частин, що демобілізуються, а також установ Всеросійського земського союзу, Союзу міст і Червоного Хреста передавати за реєстрами до Ветеринарного магазину Української армії в Києві; нагляд доручено губернським і повітовим комендантам.
Ветеринарному Магазину Української Армії
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 15 від 6 квітня 1918 року: згідно з постановою Слідчої Комісії при народньому Міністерстві Почт і Телеграфів механіка Головного телефонного заводу Полозова, доглядача Хорошева, старшого майстра Орешина і монтера Дейнеку, які активно виступали проти большевиків і видали Комісара Народу (розстріляного большевиками), звільнено з посад з передачею справи судовій владі.
які активно виступали проти большевиків і видали Комісара Народу, котрий був розстріляний большевиками, увільняються з посад з передачею діла про них судовій владі.
Читано з OCR-тексту. Прізвища й посади частково нечіткі; назва заводу обрізана («Головного телефонного…»).
Постанова: усім власникам складів та торговцям гасом (керосином), бензином, мастилами належить до 9 квітня подати до департаменту палива при Міністерстві торгу і промисловості (Терещенківська, 13, кв. 27) відомості про наявні запаси; невиконавцям загрожує кара за законом.
Обов'язкова постанова Міністерства торгу і промисловості зобов'язала власників аптечних складів і торговців гасом, бензином і мастилами до 9 квітня подати до Департаменту палива (Терещенківська, 13, пом. 27) відомості про запаси «астроліну».
до 9 Квітня цього року доставити в Департамент палива при Міністерстві Торгу і Промисловости (Терещенківська 13, п. 27) відомости про кількість у них на складах „Астроліна"
до 9 квітня сього року доставити в департамент палива при міністерстві торгу і промисловости (Терещенківська, б. 13, п. 27) відомості про кількість у їх складах
Початок оголошення («Предписується…») пошкоджений OCR.
6 квітня 1918 р. опубліковано наказ фельдмаршала Ейхгорна про засів полів: урожай належить тому, хто засіє; поміщики мають засівати там, де селяни не можуть; грабежі суворо караються; накази розклеювати українською та німецькою мовами.
врожай належатиме тому, хто засіє
загальнодержавне
Міністр харчових справ розпорядився взяти на облік у районних шкіряних комітетах усі шкури, сирі й вироблені; фабрикам заборонено продавати шкури без дозволу комітету під загрозою штрафу і конфіскації.
Фабрики не мають права продавати шкур без дозволу комітету
Господарський відділ Військового міністерства просив низку колишніх посадовців (скарбника Генштабу Пономаревського-Свідерського, завідувача самохідної команди Івана Ієвлева та ін.) з'явитися з 10 до 15 години або повідомити адреси.
Зазначених нижче осіб ласкаво прохають явитись в Господарський Відділ Народнього Військового Міністерства від 10 до 15-ї години
Обов'язкова постанова Міністерства продовольчих справ: вся сира й виготовлена шкіра є на обліку районних шкіряних комітетів; ніхто не вправі продавати чи віддавати її інакше, як за наказом комітетів; постанова набуває чинності з 5 квітня 1918 р.
Вся сира і вироблена шкіра є на учоті районних шкіряних комітетів
Читано з зображення. Підпис — управляючий Міністерством харчових справ Д. Коліух; № 2843.
Постанова про шкіру: порушники й фабриканти підлягають суворим карам до конфіскації всього майна, а також штрафу за постановою міністерства.
підлягають суровим карам аж до конфіскації всього майна
Читано з зображення.
Наказ фельдмаршала Ейхгорна, опублікований 6 квітня 1918 р., оголошував урожай із засіяних захоплених полів власністю того, хто посіяв, і під загрозою покарання забороняв заважати поміщикам вести польові роботи; за гетьмана дійшли компромісу: урожай залишається захоплювачам, але власникові виплачується частка грошима і даються насіння та солома на підстилку.
урожай остается в пользу захватчиков, но выплачивается известная доля деньгами и известное количество семян для посева и соломы для подстилки представляется собственникам земли
6 квітня 1918 року фельдмаршал фон Айхгорн, головнокомандувач німецьких військ в Україні, видав наказ про засів полів: урожай належить тому, хто сіяв, німці скуплять його за «відповідними цінами», а селян, що взяли більше землі, ніж можуть обробити, суворо каратимуть.
he declared that the harvest was the possession of the person who sowed it and would be purchased by the Germans at "suitable prices"; peasants holding more land than they could cultivate were to be severely punished.
Автор датує події за новим стилем.
6 квітня 1918 р. головнокомандувач фельдмаршал фон Айхгорн видав підлеглим наказ, у якому звинуватив селян у тому, що ті не засівають поля, і звелів забезпечити засів навіть силами війська; урожай мав належати тому, хто засіяв, і викуповуватися за «відповідними цінами».
the harvest was the possession of the person who sowed it and would be purchased at "suitable prices."
Автор есею — Тарас Гунчак. Наказ повністю ігнорував земельний закон Ради.
Наказ фельдмаршала Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про примусовий обробіток землі; німецький віцеканцлер Паєр 4 травня в рейхстазі пояснював його нездатністю Центральної Ради організувати весняні роботи, а арешт членів Центральної Ради – діями «Комитета спасения Украины», який домагався вигнання німців.
видання наказу Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про примусовий обробіток землі
загальнодержавне
Наказ фельдмаршала Г. Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про засів полів і заборону захоплення поміщицької землі, виданий без погодження з урядом УНР, опубліковано в «Кіевской мысли» 12 квітня та «Народній волі» 13 квітня.
Кіевская мысль, 1918, 12 квітня; Народня воля, 1918, 13 квітня.
На початку квітня 1918 р. Міністерство внутрішніх справ повернуло Київській міській управі якийсь документ без розгляду, бо його «написано не на державній українській мові»; «Нова Рада» критикувала це як незаконне, оскільки закону про державну мову не було видано й опубліковано.
міністерство внутрішніх справ вернуло київській міській управі якийсь папір з увагою, що міністерство не розглядало того паперу, бо „написано його не на державній українській" мові.
Точна дата події не вказана («недавно»).
За постановою Київської міської харчової управи на кожному куску мануфактури мав висіти ярлик із фабрикантом, сортом, кількістю аршин, датою надходження та ціною (без ярликів — конфіскація); продавці мусили вести книгу операцій, щодня здавати копії рахунків до кімнати № 43 і повідомляти про надходження товару протягом 2 днів (кімната № 48); бавовняні товари продавали за цінами не вище встановлених мануфактурною радою.
На кожному кускові краму повинен бути причеплений ярлик фірми з означенням фабриканта, сорту, кількости аршин в кускові, часу коли кусок попав в крамницю, продажної ціни
До Міністерства праці зверталися делегації робітничих і професійних організацій, яким місцеві адміністратори не дозволяли збиратися; міністр праці пояснив, що дозволів на зібрання не потрібно, бо свободу зібрань ніхто не скасовував, і просив повідомляти про репресії.
ніяких дозволів на зібрання не треба, бо воля зібрань ніким ще не скасована
Київська міська харчова управа обов'язковою постановою (затверджена 27 березня 1918 року) дозволила торгувати мануфактурою лише за спеціальними посвідченнями управи, вивішеними на видному місці; продаж тканин з майстерень заборонено, оптовий продаж бавовняних тканин і ситцевих хусток — лише за окремими дозволами.
Рішуче забороняється торговля мануфактурним крамом, виробами з нього особам і установам, не маючим спеціяльних посвідчень К. М. Х. Управи.
Постанова набирала чинності з дня публікації в місцевій газеті.
За постановою Київської міської харчової управи кожен кусок мануфактури мав бути з ярликом фірми (фабрикант, сорт, кількість аршинів, дата надходження, ціна) без підчисток; куски без ярликів конфіскувалися; продавці мусили видавати рахунки, вести книгу операцій і щодня подавати копії рахунків до кімнати №43 управи.
На кожному кускові краму повинен бути причеплений ярлик фірми з означенням фабриканта, сорту, кількости аршин в кускові, часу, коли кусок попав в крамницю, продажної ціни
6 квітня 1918 року Мала Рада одноголосно ухвалила закон про анкетно-слідчу комісію для розслідування неправомірних дій цивільних і військових властей на місцях; усі службовці мали на вимогу комісії з'являтися особисто, давати пояснення і допускати її до архівів та діловодства.
Мала Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект
М. Рафес запропонував надати членам комісії право вільно заходити до тюрем і спілкуватися з арештованими.
Резолюція Української Центральної Ради від 6 квітня 1918 р.: обрано з 25 членів Центральної Ради Анкетно-Слідчу Парламентську Комісію для дослідження випадків анархії та неправомірної поведінки цивільних і військових властей і з'ясування політичних та соціальних умов на місцях; комісія подає звіт Центральній Раді.
Обібрати в складі 25 членів Української Центральної Ради Анкетно-Слідчу Парламентську Комісію
Читано з OCR-тексту.
Наказом Міністерства харчових справ від 6 квітня 1918 р. № 52 директора II департаменту Володимира Коля відряджено до Одеси для ліквідації будівельно-механічного й шкіряного відділів Земсоюзу Румфронту, а садівника Сергія Країнського — до Вінниці щодо організації експорту надлишків овочів до Австро-Німецьких держав.
експорту в Австро-Германські держави лишків овочів
Читано з OCR-тексту.
Управління київського повітового коменданта розпочало роботу 6 квітня 1918 року; повітовий комендант приймав відвідувачів з 9 до 15 години, крім неділь і свят, на вул. Караваївській, 63.
Діяльність управління київського повітового коменданта відчинена з 6 цього квітня. Повітовий комендант приймає одвідувачів від 9 до 15 годин, крім неділь і свят. Караваївська у. 63
Номер будинку в OCR непевний.
Мала Рада відхилила інтерпеляцію російських есерів щодо виплат залізничникам, висловивши побажання, щоб Рада народних міністрів незабаром подала Центральній Раді план праці у зв'язку із загальним питанням фінансової політики уряду.
Центральна Рада одкидає інтерпеляцію і, висловлюючи побажання, щоби в недалекім часі рада народних міністрів представила Центральній Раді план праці
Читано з зображення. Дата засідання умовна.
Мала Рада 6 квітня одноголосно ухвалила закон про анкетно-слідчу комісію: вона розслідує порушення законів місцевими властями, може виділяти підкомісії на місцях, а всі представники влади й службовці мають з'являтися на вимогу комісії та давати пояснення; дозволено долучати місцевих членів Центральної Ради з дорадчим голосом.
Мала Рада одноголосно приняла внесений комісією законопроект ... Анкетно-слідчій комісії доручається: а) розслід неправильного повороту на місцях
Обов'язкова постанова Міністерства продовольчих справ УНР (підписав управляючий міністерством): усю сиру й вироблену шкіру за обліком районних шкіряних комітетів нікому не вільно продавати чи віддавати інакше, ніж за наказом шкіряних комітетів; фабрики не мають права відпускати шкіру інакше, ніж за розпорядженням комітетів.
Вся сира і вироблена шкіра на обліку районних шкіряних комітетів нікому не вільно ні продавати, ані віддавати
Підпис: управляючий міністерством (прізвище в OCR «Колюх/Коліух»); заключне положення — постанова набирає чинності 1918 року.
Обіжник про товарообмін між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією (6 квітня 1918 р., № 32; підписали Голубович, міністри Чопівський і Ковалевський): увесь товарообмін ведуть державні установи, а не приватно; вивіз товарів за кордон до налагодження державного апарату заборонено; вантажі для німецького й австро-угорського війська — лише з дозволу міністра торгу й промисловості.
весь товарообмін між Україною та зазначеними державами мусить провадитись через державні установи, а не приватним шляхом
Читано з OCR-тексту. Обіжник прикордонним комісарам Міністерства торгу й промисловості.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 квітня 1918 року № 516/651 директорам департаментів: після переходу департаментів в окремі помешкання вони мають вести інвентарну книгу рухомого майна (прибуткова й видаткова сторони, графи про вартість і спосіб надходження), яку веде екзекутор департаменту й перевіряє щороку 1 січня; майно списують лише за документами.
доки Державним Контролем не буде вироблено осібних правил, пропоную п.п. Директорам зараз же приступити до запису всього рухомого майна Департаментів в інвентарну книгу
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 6 квітня 1918 року (продовження): майно, що надходить для переробки або на заготівлі (матеріали для друкарень, бланки, книги, медикаменти), записують у матеріальну книгу; матеріали для поточного вжитку департаменту (дрова, бензин, нафта, солома, канцелярський папір, олівці) в неї не вносять, а для систематичного витрачання (дрова для помешкання з власним паливом, нафта й бензин для гаража) їх записує екзекутор по окремих книгах; інвентар вартістю понад 3 карбованці, що є комплектом, записують в інвентарну книгу.
Матеріяли для власного біжучого вжитку Департамента, як от: дрова, бензина, нафта, солома, канцелярський папір, канцелярські бляшки, олівці
Читано з OCR-тексту. Текст сильно пошкоджений у середині; стислий переказ тільки читабельного.
Міністерство земельних справ 6 квітня 1918 р. (№ 22) звернуло увагу на становище біженців з Волині й інших губерній, зайнятих Австро-Німецьким військом: оскільки вони не можуть повернутися, а німці-колоністи повертаються на свої місця, комітетам наказано залишити біженцям землю для посіву поточної весни, дати насіння й іншу допомогу.
Обіжник в справі біженців
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Та сама постанова про шкіру: продовольчі управи та військові частини купують шкіру лише за встановленим порядком; усю сиру шкіру, віддану на виріб фабрикантам від громадських організацій (Всеросійський земський союз, союз міст тощо) до 1 січня 1917 р., належить до 5 червня 1917 р. здати районним шкіряним комітетам; винні підлягають суворим карам аж до конфіскації всього майна.
Особи і фабриканти, винні в невиконанні сього, підлягають суворим карам аж до конфіскації всього майна.
Дати 1 січня 1917 та 5 червня 1917 в OCR неясні; лишилось обережне формулювання.
Комендант міста Києва наказав усім установам, складам, банкам та іншим закладам, що потребують охорони, подати до штабу коменданта (Володимирська, 45, у дворі) план із зазначенням постів, караульного приміщення, майна, власника, завідувача й адреси.
представити до Штабу Коменданта м. Києва (Володимирська 45, у дворі) план (схему) місця що треба охороняти і кількість постів
Читано з зображення. Підпис: старший ад'ютант Значковий Руденко.
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) скасувала Комісію по охороні порядку на Україні й передала її справи в Адміністративно-політичний Департамент Міністерства внутрішніх справ (народний міністр М. Ткаченко).
Комісію по охороні порядку на Україні скасувати
Читано з OCR-тексту.
Штаб військового загону з охорони міста Києва збирав відомості про всіх офіцерів, солдатів, вільних козаків, гайдамаків, урядовців, лікарів, учнів та інших громадян, убитих і замучених більшовиками в Києві та околицях з 24 січня; анкета з 14 пунктів (хто вбив, де і коли поховано тощо) подавалася до штабу на Прорізній, 23.
Для вияснення як найточнішого числа вбитих та по звірськи замучених большевиками в місті Київі та його околицях з 24 січня ... Відомості подавати на Прорізну вул. ч. 23 в Штаб Військового Отряду.
Дата оголошення — дата номера; «24 січня» подано ймовірно за старим стилем (6 лютого н. ст.). Те саме оголошення частково видно в №49.
На Золотоворітській вулиці, 15, у квартирі Марії Преднек поручик Віктор Філіпович, колишній командир 2-ї батареї 5-ї Української січово-запорізької бригади, після бурхливої суперечки на ґрунті ревнощів кількома пострілами з браунінга вбив її чоловіка А. Преднека, який прийшов поговорити про розлучення; Філіповича затримали і передали коменданту.
На Золотоворотській вул, в д. Nº 15 ... на грунті ревнощів поручиком Віктором Філіповичом ... скількома вистрілами з браунінга був забитий А. Преднек
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Повновладдя Анкетно-Слідчої комісії Центральної Ради (6 квітня 1918 р.): усі представники цивільної й військової влади та державні й громадські службовці мають на вимогу комісії особисто з'являтися й давати пояснення; комісія може відвідувати в'язниці, безпосередньо допитувати ув'язнених, знайомитися з діловодством і архівами установ.
допускати Комісію до відвідування вязниць, безпосереднього допиту увязнених
Читано з OCR-тексту. Колонки змішані; про спеціальні комісії на місцях і прикомандирування урядовців — у тому ж тексті.
Постанова Центральної Ради від 6 квітня 1918 р.: Анкетно-Слідча Комісія може обирати зі свого складу спеціальні комісії для дослідження на місцях, долучати до себе місцевих членів Центральної Ради з дорадчим голосом, а відповідні міністри мусять прикомандирувати до цих комісій урядовців.
Для переведення досліду на місцях Анкетно-Слідча Комісія уповноважується обірати поміж себе Спеціяльні Комісії.
Читано з OCR-тексту.
Наказом № 43 від 6 квітня 1918 року міністр судових справ скасував дві слідчі комісії: «Слідчу Комісію для переведення слідства в справі свавольних трусів, арештів, бешкетів і інших злочинств, що стоять у зв'язку з сучасними політичними відносинами» та комісію у справі зайняття помешкання й пропажі речей Міністерства та його співробітників у готелі «Гранд-Отель». Голові комісій П. Ященкові доручено передати справи Міністерству.
„Слідча Комісія для переведення слідства в справі свавольних трусів, арештів, бешкетів і йнших злочинств
Читано з OCR-тексту. Йдеться про події січня-лютого 1918 року в Києві (бої з большевиками); готель «Гранд-Отель» у Києві (бул. Шевченка/Хрещатик). Місцеві подробності OCR не дає.
6 квітня 1918 року відомого одеського громадського і банківського діяча Петра Климовича призначили керуючим Міністерством фінансів УНР.
Відомого в Одесі громадського і банкового діяча Петра Климовича-призначено управляючим Міністерством Фінансів.
Петра Климовича, відомого в Одесі громадського й банківського діяча, призначено управляючим міністерством фінансів УНР; у розмові він сказав, що першим завданням буде бюджет на основі дійсних прибутків, а «печатному станкові» треба призначити нормальне місце.
Петра Климовича признаучено управляючим міністерством фінансів.
Читано з зображення. Дата «КИЇВ, 6».
Спогад про Григорія Іваницького — українського соціал-демократа, комісара на Буковині, потім представника українського уряду в Одесі, загиблого від рук більшовиків в Одесі; у Києві він працював у 1917 році.
Грицько Іваницькій прибув до Київа, щоб тут працювати в кузні, де кується доля українського робочого люду
Некролог без точної дати загибелі; смерть сталася в Одесі (під час січневого повстання).
Наказом МВС від 6 квітня 1918 р. № 206 до адміністративно-політичного департаменту призначено Олександра Ружницького в.о. начальника відділу адміністрації з 28 березня, Леоніда Семперовича діловодом, Франца Піонтковського діловодом з 1 квітня та кількох помічників діловода; наказом № 201 від 4 квітня — десять осіб до Медично-санітарної управи (діловод Митрофан Ільницький з 27 березня та ін.).
Олександер Руж-
Читано з OCR-тексту. Дати призначень різні; подано дату наказу.
Наказом від 1 квітня 1918 р. № 60 М. О. Алексієв звільнений з посади віце-директора I департаменту; наказом від 6 квітня № 52 директора II департаменту В. К. Коля відряджено до Одеси для ліквідації будівельно-механічного й шкіряного відділів Земсоюзу Румфронту; фахівця С. В. Країнського до Вінниці для організації експорту лишків овочів до Австро-Німеччини.
експорту в Австро-Германські держави лишків овочів
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ Міністерства Фінансів №31 від 6 квітня 1918 р.: згідно з постановою Ради Народних Міністрів, управляючий Народним Міністерством Фінансів Плаємович (OCR) оголосив про перебування в управлінні міністерством з 6 квітня.
З днів 6 квітня 1918 року я поступив, згідно з постановою Ради Народніх Міністрів, до Управління Народнім Міністерством Фінансів
Наказ датований до гетьманського перевороту (29 квітня), у структурі Центральної Ради; опубліковано з запізненням у №16 від 18 червня.
Наказ № 50 від 6 квітня 1918 року Міністерства Харчових Справ: завідувача Статистичного відділу В. О. Кармазова та його помічника С. Аваква звільнено з посад з дня публікації.
Завідуючий Статистичним Відділом В. О. Кармазов і помічник завідуючаго Статистичним Відділом С. Аваков звільняються
Читано з OCR-тексту. Прізвище «Аваков/Авакв» читається приблизно.
Порушників постанови Київської міської харчової управи про торгівлю мануфактурою, крім судової відповідальності, штрафували до 3000 карбованців з негайною конфіскацією краму; бавовняні тканини дозволялося продавати не дорожче цін мануфактурної ради при управі.
За порушення постанови Київської міської харчової управи про торгівлю мануфактурою, крім судової відповідальності, загрожувала пеня до 3000 карбованців і негайна конфіскація краму.
Винні в недодержанні цеї обовʼязкової постанови, крім потягнення до судової відповідальности, підлягають пені в розмірі до 3.000 карб.
Виноваті в недодержанні цеї обов'язкової постанови ... підлягають штрафові в розмірі до 3.000 карб., крам же цих особ ... буде негайно конфісковано.
Комісія Міністерства торгу і промисловості з закону про винаходи передбачала, що власники патентів, заявлених у Росії, протягом 12 місяців мають заявити їх Відділові винаходів; плата за таку заяву — лише 15 карбованців.
Проєктується зниження оплати заяв супроти Росії. Вона має виносити всього 15 карбованців.
Окремий номер «Боротьби» коштував 25 копійок, на залізничних станціях 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Залізничні станції продавали «Боротьбу» по 27 копійок за номер, тобто на дві копійки дорожче, ніж у київських кіосках і конторі.
На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 1 місяць коштувала 6 карбованців.
На 1 місяць ... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 2 місяці коштувала 11 карбованців.
На 2 місяці ... 11 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштувало 1 карбованець 20 копійок за рядок петіту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петіту.
Читано з зображення.
Для шукачів роботи «Боротьба» брала за оголошення 1 карбованець за все оголошення; зміна адреси передплатника коштувала 50 копійок.
Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштувала 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Окремий номер «Нової Ради» 6 квітня 1918 р. коштував 25 копійок; оголошення шукачів праці (до 3 рядків) — 1 руб. 20 коп., рядок на першій сторінці — 2 крб 25 коп.
Ціна окремого 25 к. у Київі ... Особам, що шукають праці за оголошення небільше як в 3 рядки в 1 шп. 1 руб. 20 коп.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштувало 2 карбованці (за рядок петіту, як випливає з розцінки).
На 1 стор. ... 2 карб.
Читано з зображення. Одиниця (рядок петіту) у друкованій розцінці стосується останнього пункту; для першої сторінки подано лише суму 2 карб.
Оголошення: український календар на 1918 рік товариства «Час», складений за новим і старим стилем, продавався в крамницях «Часу» (Володимирська, 53 і Фундуклеївська, 24); окрема спинка коштувала 50 копійок; позаміські замовлення виконувала Гуртова комора «Часу» (Володимирська, 42).
український календар на 1918 рік „Т-ва Час", складений по новому і старому стилю. Ціна без спинки ... окрема спинка коштує 50 коп.
Ціна самого календаря в OCR нечитка.
Нотаріальне оголошення: 130 кв. сажнів садиби з будівлями у Вінниці продано 28 лютого 1918 р. за 6 000 руб.; 1 906 кв. сажнів порожньої землі у Вінниці — 12 січня 1918 р. за 12 000 руб.; 1 200 кв. сажнів садиби в 3-й частині міста — 6 квітня 1918 р. за 6 500 руб.
на проданное за 6500 руб. міщ. Мошко Боруховичем Бриком дворянину Станиславу Георгіевичу Несполовскому недвижимое имущество ... в 3 части и заключающееся участкі усадебной земли мірою 1200 кв. саж.
Ціни за квадратний сажень — від ≈6 руб. до ≈47 руб. залежно від ділянки.
Податкова інспекція просила домові комітети Києва роздати мешканцям із самостійним прибутком бланки заяв про прибутковий податок; бланки видавали безплатно в канцеляріях податкових інспекторів і Казенній палаті за письмовою заявою домового комітету.
дуже було-б бажаним, щоб Домові Комітети м. Київа прийшли на поміч податковій інспекції ... Бланки ці можна одержати дурно в канцеляріях податкових Інспекторів м Київа та в Казенній Палаті
«Бюро праці» колишніх військових організацій містилося в готелі «Полонія» (Хрещатицький провулок, кімната 1); заяви приймали щодня з 3 до 5 години.
„Бюро Праці" міститься в готелі „Полонія", Хрещатикський проул., кімната 1. Заяви приймаються від 3 до 5 годин що дня.
Бюро праці при Центральній Раді після короткої перерви відновило роботу щодня з 10-ї ранку до 4-ї дня за тимчасовою адресою Борщагівська, 158; там потрібні були шофери, механіки, землеміри, агрономи, конторники.
Відчинено від 10 год. ранку до 4 год. дня шоденно. Тимчас. адреса: - Борщагівська 158. Тамже потрібні ... шоф., мех., земл., агрон., конторщ.
Військовий міністр Жуковський приймав відвідувачів за адресою Банкова, 2 щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці з 12 до 14 години.
Військовий Міністр Жуковський приймає (Банкова, 2) по понеділках, середах і пʼятницях від 12 до 14 год.
Оголошення: Ольгопільська повітова народна управа на Поділлі шукає секретаря управи (вища освіта, знання української й російської) і бухгалтера (теоретична підготовка й земський стаж); платня обом по 500 карбованців на місяць.
Платня секретарю і бухгалтеру по 500 кар. в місяць.
Читано з зображення.
6 квітня 1918 року фракція російських есерів (Скловський) внесла в Малій Раді інтерпеляцію про бідування російських офіцерів, вояків і залізничників, які залишилися в Україні й не можуть виїхати додому та голодують; за словами Скловського, «десятки тисяч людей тут коло нас бідує».
В цей мент, коли я балакаю з вами, може десятки тисяч людей тут коло нас бідує.
Оголошення: для Канцелярії Військового міністерства потрібні військові юристи, економісти, вчені архіварі, бухгалтери, діловоди, перекладачі, коректори, що добре знають українську мову; прохання надсилати коменданту Канцелярії зі службовими списками, рекомендаціями й curriculum vitae (підписали начальник Канцелярії Ковалевський і начальник Загальної управи Курило).
Для Канцелярії Військового Міністерства потрібні військові юристи, економисти, вчені архіваріуси, бухгальтери, діловоди, перекладчики, коректори
В Одесі «Вістник Одеси» почав виходити українською мовою.
Цими днями виходе „Вістник Одеси" українською мовою.
Читано з зображення. УТА, Одеса, 6 квітня.
6 квітня 1918 року об 11 год. ранку у відділі вогнепальних припасів мав відбутися аукціон з продажу ящиків на дрова; бажаючим купити звертатися на Звіринець, до воріт Братського цвинтаря.
6-го цього квітня о 11 годині ранку у відділі вогнестрільних припасів відбудеться аукціон на продажу ящиків-дров ... на Звіринець до воріт Братського цвинтаря.
За «Робітничою газетою» (№241), агітатори антидержавних партій проникали до казарм полків, сформованих з українських полонених, а на околицях Києва влаштовували масові мітинги, де гаряче обговорювали поточний момент.
по окраїнах міста Київа вже „застрільщики" добилися масових мітюжків, де з усією палкістью дебатується сучасний момент.
Дата номера газети; точна дата подій не вказана.
Дописувач, гостюючи в селі над Растовицею, де селяни їли м'ясо застреленого панського бугая (за якого, кажуть, давали 12 тисяч карбованців), згадував київський пшоняний хліб із «сухопіркою».
і пригадав я Київ і пшоняний хліб з сухопіркою...
Згадка про хліб у Києві — побіжна, у фейлетоні.
Оголошення: машиніст-кореспондент, що добре знає українську мову, швидко друкує на машинах усіх систем українською і російською, може коректувати; звертатися: Воздвиженська, 57, кв. 3.
Машиніст-кореспондент ... Дуже швидко пишу на машинах усіх систем-укр. і рос. мовами, Можу корек... Воздвиж. 57, кв. 3. - Ол. В-ві.
Частина оголошення в OCR нечитабельна.
Товариш військового міністра Греков приймав щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці з 11 до 13 години, телефон 61-09; начальник Канцелярії Ковалевський — щодня, крім суботи, приблизно з 12 до 14 години, телефон 14-30; номер телефона вартового старшини — 593.
Товариш Військового Міністра Греков ... від 11 до 13 год. Тел. 61-09. Начальник Канцелярії Ковалевський — щодня опріче суботи ... Т. 14-30. Номер телефона вартового старшини — 593.
Години прийому начальника Канцелярії частково зіпсовані OCR.
Оголошення: д-р Сергій Коломійцев лікує сифіліс і трипер; приймає на Гоголівській, 2-а, кв. 11, з 11 до 13 та з 17 до 19 години.
Д-р Сергій Коломійцев ... сіфіліс, тріппер. Гоголівська, 2-а. Пр. 11-1 ч. і 5-7 веч.
Номер квартири й години прийому прочитано з шумного OCR.
За відомостями статистичного відділу Міністерства земельних справ, перепис Подільської губернії нарахував 679 тисяч господарств; їх поділено на 12 груп за розміром землі (від безземельних до 5000 десятин).
нараховуеться: 679 тисяч господарств
Оголошення: Департамент законодавчих внесень Міністерства праці потребує діловодів (випускників Комерційного інституту чи юридичного факультету університету) і досвідчених машиністок-українок, що добре знають українську та іноземні мови. Приймання з 12 до 1 години, Бібіковський бульвар, 12, другий поверх.
Департаменту Законодавчих внесень Міністерства Праці потрібні діловоди, скінчивші Комерційний Інстітут або правничий факультет університету. ... Прием од 12 до 1 г., Бібіковський бул. 12, другий поверх.
Оголошення читається з пошкодженнями: двох посад (діловоди й машиністи), число вакансій не вказано.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: засіб для волосся «Капутоль», що нібито запобігав випаданню волосся й сприяв його росту, продавався в аптеках і аптечних крамницях; рекламувався також засіб проти лупи акціонерного товариства «Фармакос» (колишнє Зейделя).
„КАПУТОЛЬ": запобігає випаданню і допомогає росту ... в аптеках і аптечних крамницях
Реклама розірвана OCR.
Департамент позашкільної освіти влаштовував 6 квітня 1918 р. з 7-ї до 8-ї години вечора друге читання з українознавства в аудиторії на Бульварно-Кудрявській, 26; далі читання мали відбуватися двічі на тиждень — щовівторка й щосуботи.
В суботу 6-го квітня одбудеться друге читання по українознавству в помешканні аудіторії (Бульварно-Кудрявська, 26) від 7-8 год. вечора.
Департамент позашкільної освіти: у суботу 6 квітня від 6 до 8 вечора в помешканні на Бульварно-Кудрявській, 26 відбудеться друге читання з українознавства; читання відбуваються двічі на тиждень (вівторок і субота).
В суботу 6 квітня одбудеться друге читання по Українознавству в помешканні аудиторії (Бульварно-Кудрявська 26) від 6 - 8 год.
Розклад читань частково зіпсований OCR.
Українознавчі читання: у суботу 6 квітня о 6 вечора відбудеться друге читання з українознавства в аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26); надалі читання відбуватимуться двічі на тиждень — у вівторок і суботу.
В суботу 6 квітня одбудеться друге чи-тання по Українознавству
Час «6–8 год.» (вечора) за OCR; організатор не названий. Нинішню назву вулиці не встановлено.
У суботу 6 квітня відбудеться друге читання з українознавства в аудиторії на Бульварно-Кудрявській, 26 від 6 до 8 години; далі читання щовівторка й щосуботи.
В суботу 6 квітня одбудеться друге читання по Українознавству в помешканні аудиторії (Бульварно-Кудрявська 26) від 6—8 год.
Читано з зображення.
Київська «Просвіта» імені Шевченка поширювала діяльність: щонеділі вдень у Народній аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26) і на околицях Києва мали читати лекції члени Центральної Ради М. О. Кушнір, М. А. Корчинський, Д. І. Дорошенко, вчителі та інші.
Лекції будуть вестись по неділям у день в Народній Аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26) і по околицях м. Київа.
Київська «Просвіта» ім. Шевченка розширює діяльність: лекції читатимуть члени Центральної Ради Кушнір, Корчинський, Дорошенко та вчителі щонеділі вдень у Народній Аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26) і на околицях міста.
Лекції будуть вестись по неділях удень у Народній Аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 26)
Читано з зображення. Сучасну адресу вулиці не уточнено.
Вечорниці, влаштовані середньошкільниками, мали відбутися 6 квітня 1918 р. о 7-й вечора в клубі «Родина».
„Вечорниці" улаштовані середнє-шкільниками, відбудуться в клубі „Родина" 6-го квітня о 7-ій годині вечора.
Оголошення: у Троїцькому Народному Домі Український Національний Театр показував у суботу 6 квітня виставу «Богдан Хмельницький».
Сьогодня, 6-го, у суботу, „Богдан Хмельницький“.
Читано з зображення.
Бібліографія: «Известія Российской академии наукъ» 1918 № 1 (Петроград) містять замітку Н. И. Андрусова про геологічну будову дна Керченської протоки (с. 23–28).
Геологічна постройна дна Керченської протоки
Читано з зображення.
6 квітня 1918 р. Український національний театр анонсував виставу «Оборона Буші» М. Старицького.
6-го ... ОБОРОНА БУШІ М. Старицького.
Перед назвою в OCR стоїть «ВОГ ДАН» — можливо, частина іншої назви.
Український національний театр у Троїцькому народному домі 6 квітня 1918 р. грав «Богдана Хмельницького»; на 7 квітня було анонсовано «Повстання...», на 8 квітня — «Невольника»; готувалася «Оборона Буші» М. Старицького.
сьогодня 6-го квітня Богдан Хмельницький ... 7-го ПОВСТАННЯ ... 8-го НЕВОЛЬНИК. Готується до вистави ОБОРОНА БУШІ М. Старицького.
Назва вистави 7 квітня неповна.
Другі читання з українознавства 6 квітня (субота) в аудиторії на Бульварно-Кудрявській, 26, з 18 до 20 години; далі двічі на тиждень — у вівторок і суботу.
одбудеться друге читання по Українознавству
Читано з зображення. Номер підзаголовка нечіткий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Драматичний гурток українців оголосив про захід (ймовірно, виставу чи збори) на 6 квітня 1918 р. ввечері.
Драматичний гурток українців ... 6 квітня 1918 р. о 6 годині вечора.
Текст замітки майже повністю втрачено в OCR.
Бібліографія: надійшло число 1 «Известий Російської академії наук» за 1918 р. (Петроград), у якому, зокрема, статті Бианки про лічильні одиниці та замітка Н. И. Андрусова про геологічну будову Керченського півострова.
Россійсной акаден нь» 1918 Ле 1. Петроград
Назви статей та автори розпізнані частково; дату у «Хроніці» не вказано.
Український театр (дирекція М. Садовського) 6 квітня 1918 р. грав комедію «Попихач»; 7 квітня — історичну п'єсу «Бондарівна» на 5 дій, 8 квітня — «Невольник»; 9 квітня анонсувався бенефіс артистки В. Старостенко(?) з одноактною комедією та комічною оперою «Запорожець за Дунаєм» на 3 дії.
Сьогодня 6-го квітня Попихач ... 7-го БОНДАРІВНА, істор. на 5 д. 8-го НЕВОЛЬНИК ... Бенефіс Ар-ки В. Старос... 2) ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ. ком. оп. на 3 д.
Прізвище бенефіціантки й назва першої п'єси («Як ковбаса...») в OCR неповні.
Оголошення: Драматична школа при Міністерстві народної освіти знову відчинена в будинку 1-ї гімназії (Бібіковський бульвар), головний під'їзд на другому поверсі; запис нових учнів щодня (у помешканні редакції «Нової Ради» — від 6 до 8 години вечора). До складу лекторів запрошено директора галицьких театрів п. Стадника.
Драматична школа при міністерстві народньої освіти знову одчинена і міститься в будинку 1-ї гімназії
OCR сильно зіпсований: частини двох оголошень (про школу та про запис) перемішані.
Передплата на газету «Відродження»: 6 крб. на місяць, 18 крб. на три місяці; передплату приймали лише з першого числа кожного місяця.
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб.. Передплата приймається тільки з першого числа кожного місяця.
Передплата на «Відродження» на три місяці коштувала 18 карбованців.
на 3 місяці 18 карб.
Оголошення: умови передплати на «Робітничу газету» — 5 карбованців на 1 місяць.
Умови передплати: на 1 міс. 5 карб., 3 міс. 15 карб.
Оголошення: передплата на «Робітничу газету» на 3 місяці коштує 15 карбованців.
на 1 міс. 5 карб., 3 міс. 15 карб.
Друкарня С. В. Кульженка (Київ, Пушкінська, 4) надрукувала це число «Робітничої газети».
Друкарня «С. В. КУЛЬЖЕНКО», Київ, Пушкинська, 4.
Газета «Боротьба» №34 вийшла в суботу 6 квітня 1918 року (н. ст.), що відповідає 24 березня ст. ст.; це щоденний орган Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів.
Ч. 34. Субота 6 квітня н. ст. / 24 марта ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. Дата з шапки.
Оголошення-заклик: кожна партійна організація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату на «Боротьбу», єдиний орган партії; газета обіцяє всебічно освітлювати життя українського робітництва й селянства та обстоювати їхні класові інтереси.
Кожна партійна організація укр. с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення. Так газета сама описує свою класову й партійну позицію.
У шапці газета проголошує партійне гасло «Хай живе III-й Інтернаціонал!» та девіз «Боріться — поборете!»
Хай живе III-й Інтернаціонал!
Читано з зображення. Девіз: «Боріться—поборете!» над шапкою другої колонки.
З газет: «Киевская Мысль» (ч. 42) вітає утворення парламентської слідчої комісії, але вважає помилкою її злиття з комісією по запитаннях.
Киевская Мысль» (ч. 42) вітає утворення парляментської слідчої комісії
Читано з зображення.
З газет: «Одесскій Листок» (ч. 58) стверджує, що війну Московщини з Україною оголошено, але не Центральною Радою; «Боротьба» глузує з його логіки («особиста справа» большевицької армії).
Отже війни нема пише „Од. Л.“: то нічого, що армія большевицька існує.
Читано з зображення. Полемічний переказ газети; суб'єктивна позиція «Боротьби».
Місце друку «Боротьби»: Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві; видає ЦК УПСР, за редакцію відповідає М. Шраг.
Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві.
Читано з зображення. Додано при другому проході. Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р.; редактор — М. Шраг.
Вийшов збірник товариства «Просвіта» імені Шевченка «Просвітянин» (статті В. Поточного, С. Єфремова, Л. Старицької-Черняхівської, В. Корольова про просвітянський з'їзд у Києві та ін.); ціна 2 карбованці, склад видання — в гуртовій книжковій коморі товариства «Час».
Вийшла книжка „Просвітянин" збірник Товариства „Просвіта ім. Шевченка". ... Ціна 2 карб. Склад видання в гуртовій книжній коморі т-ва „Час".
Окремий номер «Відродження» коштував 25 копійок.
Ціна окремого нумера 25 коп.
Газета «Боротьба» виходить щодня, крім днів після свят.
Виходить що-дня крім днів після свят.
Читано з зображення.
Міністерство земельних справ (Київ, Володимирська, 19) просить учителів сільськогосподарських шкіл, агрономів і спеціалістів надсилати рукописи підручників для нижчих і середніх сільськогосподарських шкіл, щоб уже з осені навчати українською мовою; гонорар за угодою.
Київ, Володимирська 19, Міністерство Земельних Справ, Видавничий Відділ.
Читано з зображення. Оголошення.
Номер 9 газети «Відродження» вийшов у суботу, 6 квітня 1918 року (24 березня за старим стилем).
Субота 6 ... квітня (24 березоля) 1918 року.
Шапку розірвано між колонками OCR; дата підтверджена передовицею «Київ, 6 квітня 1918 р.».
Єдиний український дитячий журнал «Волошки» припинив вихід через дорожнечу друку й паперу; видавці давали кошти, автори відмовлялися від гонорару, а діти самі розносили і продавали журнал по Києву.
Діти, самі діти! розносили і продавали по місту.
Дата номера газети; точна дата закриття журналу не вказана.
Оповістки в «Відродженні»: 2 крб. 50 коп. за рядок на першій сторінці, 1 крб. на четвертій; для осіб, що шукають працю, — 1 крб. 50 коп. за три рядки за один раз.
Умови друковання оповісток: на 1 сторінці 2 карб. 50 коп., на 4 сторінці 1 карб. ... що шукають працю 1 карб. 50 коп. за 3 рядки
Одна з трьох розцінок; інші: 1 крб. за рядок на 4-й сторінці, 1,50 крб. за три рядки для безробітних.
Адреса редакції й контори «Відродження»: Київ, Театральна площа, 48-А, телефон 57-16 (в інших номерах OCR дає 67-16); редактор приймав з 13 до 14 години, секретар — з 13 до 15, контора працювала з 10 до 17 години.
Адреса редакції і контори: Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 57-16. Редактор приймає від 1 год. до 2 годин.
Номер телефона в OCR читається по-різному (57-16 чи 67-16).
«Робітнича газета» — щоденний орган Центрального Комітету Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) — вийшла в Києві як число 242 у суботу, 6 квітня 1918 року (дата вже за новим стилем). Ціна окремого числа — 20 коп.
Ціна 20 к. ... № 242 Київ, 6 квітня 1918 р. ... СУБОТА 6-го квітня
Шапка в OCR розірвана по колонках; у кутку є ще незрозумілий дописок («Гекониі 22 н.»).
Оголошення: плата за друкування оголошень у «Робітничій газеті» — на 2-й сторінці перед текстом 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й сторінці — 1 карб. за рядок; за зміну адреси передплатника — 80 коп.
Умови друкування оповісток: на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й стор. 1 к. за рядок. За зміну адреси 80 коп.
Окремо: оголошення позаду тексту — 1 крб за рядок, зміна адреси — 80 коп. Номер сторінки для останнього тарифу («4-й»?) в OCR зіпсований.
Редакція «Робітничої газети» міститься в Києві на Михайлівському проспекті (пом. 1; номер будинку в OCR спотворено — раніше 35), телефон редакції й контори 65-10. Секретар приймає з 2 до 5 години, контора відкрита щодня з 10 до 5.
Редактор приймає від ... - 3 год. Секретарь від 2-5 год. Контора щодня від 10-5 год. телеф. редакції і конт. № 65-10
Адреса в OCR: «киї н), N 33, пом. 1»; у попередніх числах — Михайлівський пр., 35, пом. 1.
Київське державне телеграфне агентство розсилає телеграми українською мовою; одеські газети протестують проти цього, мовляв агентству легше знайти одного перекладача.
Українське телеграфне агенство розсилає телеграми українською мовою.
Фейлетон «Скорпіона»; центр — Одеса, агентство засноване в Києві.
Оголошення: передплата на тижневик «Українська Робітнича Газета» — орган української соціал-демократії в Австрії (Перемишль, вул. Косцюшка, 5, Галичина): 2 крб 50 коп. на три місяці, 10 крб на рік. Виходить щосуботи.
Передплата 2 карб. 50 сот на три місяці і 10 кар. на рік
Оголошення в київській газеті, редакція — Перемишль. Окремо: 2 крб 50 коп. на 3 місяці.
Число 34 газети «Боротьба», яку видає Центральний Комітет Української партії соціалістів-революціонерів, вийшло в суботу 6 квітня 1918 р. за новим стилем.
Видає Центральний Комітет У. П. СР
Шапка першої сторінки нечитабельна (OCR — суцільне сміття); дату виведено з нумерації (№32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня) і з повідомлень від 4 квітня.
За відомостями газети, найближчими днями мають бути призначені представники Української Народної Республіки до Австро-Угорщини та Румунії.
По одержаним нами відомостям днями мають бути призначені представники Української Народньої Республіки до Австро-Угорщини і Румунії.
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
«Боротьба» друкує листа Остапенка з приміткою, що «редакція не бере на себе відповідальності за окремі вислови»; лист звинувачує польську газету «Gazeta Wieczorna» у перекрученні, а в «Новій Раді» бачить «неофітизм» у питаннях грошей і натурального обміну.
Прим. ред. Вміщаючи цього одвертого листа редакція не бере на себе відповідальності за окремі вислови
Позиція газети: нейтральна примітка редакції під листом міністра; текст листа з сатиричним тоном, адресованим «Новій Раді».
З газет: «Народня Воля» (ч. 45) публікує теплу статтю Салтана про Євгена Нероновича, вбитого під Сорочинцями; автор пише, що його вбили прості люди, які вважали це послугою державі, і вимагає, щоб на пам'яті Нероновича не лишилася пляма «зради».
Нероновича вбили як зрадника ті прості люде, що мабуть горіли патріотичним вогнем
Читано з зображення. Вбивство Нероновича — подія за межами Києва, але член Центральної Ради; точну дату в тексті не названо.
З газет: «Рабочая Жизнь» (ч. 33) пише з приводу розмови Тимирязева з кореспондентом «New York Herald», що сепаратний мир може ще змінитися на загальній мировій конференції.
Все ще може змінитися.
Читано з зображення.
«Боротьба» передрукувала Установчу грамоту Білоруської Народної Республіки від 9 березня й відозву Ради БНР про незалежність (Мінськ, 22 березня).
Рада Білоруської Народньої Республіки. Мінськ, 22 сакавіка 1918 р.
Читано з зображення. Переклад/передрук; стиснуто в транскрипції.
Лист до редакції Коробейнини: заперечує замітку в «Боротьбі» (№ 20 від 20 березня), що нібито мав німецьку допомогу; каже, що в повіті розповсюджують про нього провокаційні вістки.
В повіті розповсюджують про мене неможливі вістки з явною провокаційною метою
Читано з зображення. Прізвище в підписі: Коробейнин(и).
Газета друкує статтю про члена Центральної Ради Євгена Нероновича: Центральна Рада «втратила ще одну видатну силу», а хиби Нероновича випливали з його вразливості до нових ідей і шукання соціальної правди.
втратили ще одну видатну силу
Читано з зображення. Додано при другому проході. Початок статті обрізано; точна дата смерті не вказана.
УТА: до Ясс повернулася мирова делегація Румунії; міністр закордонних справ заявив, що договір дав Румунії далеко більше, ніж вона сподівалася; мировий договір буде підписано в Котроченах.
Мировий договір буде підписано в Котрочені.
Читано з зображення. Додано при другому проході. Телеграма; прізвище міністра в друку «Арион» (розбірливо не повністю).
Міністерство внутрішніх справ конфіскувало брошуру Гр. Гетьманця (Г. Коваленка) «До страшних днів у Київі» (у пресі її називали «Про страшні часи в Київі») за підбурювання однієї нації проти іншої. За словами автора, друкарі в Києві (друкарня Корчака-Новицького) відмовилися набирати брошуру і розсипали набір; тому автор друкував її за кордоном.
міністерство внутр. справ наложило конфіскату на брошуру ... за підбурювання одної нації проти другої
Точна дата конфіскації не вказана; дата номера газети.
Оголошення: журнал «Українське пасічництво» (шостий рік видання, виходить 2 рази на місяць книжками до 24 сторінок з малюнками): передплата на рік — 6 крб 50 коп., на півроку — 3 крб 50 коп.; з пересилкою накладним платежем на 50 коп. дорожче. Адреса: Київ, Стрілецька, 2.
Накладним платіжем на 50 коп. дорожче.
Цифри в OCR розійшлися («9 карб. 60 коп.»); у №244 те саме оголошення читається чіткіше: 6 карб. 50 коп. на рік.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Малій Раді Балабанов вніс інтерпеляцію, зокрема щодо реквізиції військовим міністерством друкарні кооперативу «Жизнь»; її передано до комісії.
реквізіцію військовим міністерством друкарні ... кооперативу „Жизнь"
Текст сильно зіпсований OCR; місцезнаходження друкарні не вказане.
Литовський берлінський журнал «Das Neue Lithauen» у випуску «Україна» (проф. Вольдемар) пише про визнання української самостійності Францією й Англією та про хліб як головне багатство країни.
Народженє української держави
Читано з зображення. Переказ у «Боротьбі»; без прямого зв'язку з Києвом.
У «Листі до редакції» якийсь автор (підпис нечіткий) посилається на замітку в числі за 20 березня і заявляє, що в приватній розмові в повітовій земській земельній управі казав лише про те, що «розграбоване майно в маєтках» має бути внесене до списків, інакше настане відповідальність; німецьких відомостей він не мав.
В шановній Вашій газеті під № 20 от 20 березня с/р. надрукована замітка, котра зачіпає моє імя
Лист сильно спотворений OCR; автор і повіт не встановлені.
Льотчик Янченко, який 6 квітня 1918 року прилетів до Києва з Полтави, повідомив, що в Полтаві одержано звістку про зайняття Харкова українськими військами; перевірити цю звістку тоді ще не вдалося.
Прилітівший вчора з Полтави літун Янченко повідомив, що вчора в Полтаві були одержані відомости, що Харьків вже занято українськими військами.
«Вчора» відносно дати номера (7 квітня) — 6 квітня; повідомлення неперевірене (У. Т. А.). Місце прильоту прямо не вказано, найімовірніше Київ.
З Хотина: голова Хотинської повітової управи звернувся до атамана 7-ї королівської австрійської армії з проханням допомогти й увільнити частину волості від «нещадного произволу румун».
нещадного произволу румун
Читано з зображення. Додано при другому проході. Телеграма власного кореспондента.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У київських політичних колах, близьких до німецьких, поширювалися чутки, що між Четверним союзом і англо-французькою коаліцією в нейтральній країні йдуть переговори про загальний мир і що згоди досягнуто майже в усьому, крім питання Ельзасу.
В місцевих політичних колах, близьких до германських сфер, одержані цілком певні відомости, що ... ведуться переговори про заключення загального миру.
Чутка.
Член Малої Ради Луценко повідомив, що вночі до Києва прибув з Одеси чоловік, який розповів, що до Одеси прийшов турецький крейсер «Гамідіє», і він розмовляв з його офіцерами.
цього дня вночі прибув з Одеси чоловік, сказав, що в Одесу прийшов турецький крейсер „Гамідів" і він балакав з турецькими офіцерами
Переказ з чужих слів; текст дуже зіпсований OCR.
З Хотина передають, що ніби то в Буковині відбувся бій між мадярами та селянами на ґрунті реквізиції харчів.
ніби то в Буковині вийшов бій між мадярами та селянами на грунті реквізіції харчів
Чутка за повідомленням з Хотина, не підтверджена; OCR розірваний.
З Хотина ширяться чутки про бій між мадярами й селянами в буковинському селі Книшівці (11–12 тис. жителів) через реквізицію харчів.
ширяться чутки, ніби то в Буковині (с. Книшівці, з населенням 11—12 тисяч) виник бій між мад'ярами та селянами на грунті реквізиції харчів.
Читано з зображення. Чутка.
Газета друкує, що Франція посилає до Росії 500 військових інструкторів, а Румунія підписала мир із Центральними державами в Котроченах; Сербія нібито готується до сепаратного миру.
Сенат і Нижча Палата Франції ріші[ли] вислати до Росії 500 воєнних інструкторів
Читано з зображення. Телеграми й переклади; зв'язку з Києвом немає.
З Дубна повідомляють Міністерству земельних справ, що німецький комендант Млинова вживає громадян, які засіяли землю колоністів, не підпорядковуючись циркулярові.
Німецький комендант Млинова
Читано з зображення. Додано при другому проході. Фраза частково незрозуміла; зміст за змістом уривка.
Наступного дня (6 квітня) мали вийти нові грошові знаки Державної скарбниці на суму 3,5 мільйона, а на початку наступного тижня — поштові марки Української Народної Республіки вартістю п'ятдесят шагів.
6 квітня 1918 року виходили нові грошові знаки Державної скарбниці, а на початку наступного тижня мали випустити поштові марки УНР вартістю 50 шагів.
Сьогодня виходять нові грошові знаки Державної Скарбниці. На початку слідуючої неділі будуть випущені поштові марки Української Народньої Республіки вартістю пʼятьдесят шагів.
Завтра виходять нові грошові знаки Державної Скарбниці на суму три і пів міліона.
Номінал марки — «п'ятдесят шагів»; фраза «на початку [наступного] тижня» в оригіналі неоднозначна (наступного тижня).
Відповідаючи в Малій Раді на інтерпеляцію про невиплату платні залізничникам, голова Ради народних міністрів В. Голубович заявив, що саме того дня їм відпущено 2,5 мільйона карбованців, і назвав інтерпеляцію без фактичних матеріалів демагогічною і навіть провокаційною.
У Малій Раді голова Ради народних міністрів В. Голубович назвав інтерпеляцію про невиплату платні залізничникам провокацією, заявивши, що того ж дня залізничникам відпущено 2,5 мільйона.
Тільки сьогодня їм одпущено 2½ мілійони ... я сказав би, що це є правокація!
Дата засідання ймовірно 6 квітня 1918 р.
Тільки сьогодня ім одпущено 2 з половиною міліона і ті, що насмілились поставити цю інтерпеляцію без жадних фактичних матеріялів, мають на оці демагогичну мету...
Сторінка дуже зіпсована OCR (шпальти перемішані); звіт — продовження засідання Малої Ради 6 квітня, тож «сьогодня» = 6 квітня.
Знаки Державної скарбниці вартістю 50 карбованців, прозвані «лопатками», вийшли з друкарні в Києві 6 квітня 1918 року серії АК; пізніше їх друкували й в Одесі серії АО.
знак Державної Скарбниці вартістю 50 карбованців (т. зв. «лопатки»), які вийшли з друкарні в Києві 6-го квітня 1918 року в серії АК
«Лопатки» — народна назва.
6 квітня 1918 р. на ринок випустили нові українські грошові знаки по 50 карбованців; службовці урядових установ того ж дня вже отримували ними платню.
Учора випущено на ринок нові українські грошеві знаки пʼятьдесят карбованців. Служачі урядових інституцій вчора одержували уже платню цими грошима.
На Київській біржі курс українських сторублевих банкнот піднявся до 101–102 карбованців (в Одесі українські 100 карбованців ішли за 105).
На зразок Одеси, де українські 100 карбованців йдуть за 105 карб., в Київі ціна сторубльовок піднимається до 101-102 карб.
Для виплати за відчужений хліб затребувано 100 мільйонів карбованців із 500 мільйонів, асигнованих Центральною Радою; очікується, що українські бони скоро поліпшать брак грошових знаків.
Зараз затребувано 100 міліонів карб. на рахунок тих 500 міліонів карб., які були асігновані Центральною Радою на виплату за вивласнений хліб.
Читано з зображення. Затребувано 100 млн.
Селяни дають хліб охоче, але не вірять ні квиткам, ні папірцям, ні навіть славнозвісним «керенкам»; речова цінність важить більше за будь-які папери.
селяне ні тільки якимось квітком та папірцям не вірять, а навіть не покладаються на славнозвісні „Керенки“.
Читано з зображення. Українські бони мають вийти «цими днями».
Вчора (6 квітня) випущено на ринок нові українські п'ятдесят карбованців; службовці урядових установ того дня одержали платню цими грішми.
Вчора випущено на ринок нові українські п'ятдесят карбованців.
Читано з зображення. Дата виведена з «вчора».
Перші знаки Державної скарбниці на 50 карбованців («лопатки», 6 квітня 1918 року) і майже одночасно на 25 карбованців через поспіх випустили без позначення серій і номерів; їх довелося вилучити й анулювати, продірявлюючи підпис директора Державної скарбниці Лебідь-Юрчика, який підписував усі знаки скарбниці.
в поспіху обидва знаки були видані без означення серій і чисел. Їх довелося стягти з обігу, уневажнюючи стягнуті примірники продіркованням підпису Лебідь-Юрчика
Розбіжність із Мартосом, який пише про серію АК від початку.
Закінчено друкування першої серії українських кредитних білетів по 50 карбованців — усього на суму 7 мільйонів карбованців; завтра (6 квітня) їх прийме особлива комісія й передасть до Державного банку; на одному боці білета — селянин і селянка в українському орнаменті, на другому — медальйон з алегоричним малюнком старої й відновленої України.
Закінчено друкування першої серії українських кредитних білетів по 50 карб., надруковано всього на суму 7 мільйонів карбованців. Завтра їх прийме особлива комісія та здасть в Державний Банк.
Заголовок у газеті з OCR-похибкою («Грошеві білети на 60 карб.»), але в тексті ясно «по 50 карб.».
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) дозволила Державній Скарбниці відкрити в Державному Банку спеціальний поточний рахунок на виконання закону Центральної Ради від 14 січня 1918 р. про асигнування в розпорядження Народнього міністерства продовольчих справ 500 мільйонів карбованців на обігові кошти продовольчим органам; кошти від продажу продуктів зараховують на цей рахунок.
асигнування в розпорядження Народнього Міністерства Продовольчих Справ 500 міліонів карбованців
Читано з OCR-тексту. Закон Центральної Ради від 14 січня 1918 р. згадано без стилю; тут дата ухвали уряду — 6 квітня 1918.
Виконувач обов'язків міністра фінансів М. Мазуренко отримав від урядовців, посланих до Німеччини, листа про те, що українські гроші там можуть виготовити не раніше ніж через 3 місяці.
українські гроші в Германії можуть бути виготувані не раніш як через 3 місяці.
Цифра в одному місці OCR читається як «8», у заголовку — «З місяці».
6 квітня 1918 р. мали вийти нові знаки Державної скарбниці на суму 3 500 000 карбованців; на початку наступного тижня — поштові марки УНР вартістю від п'яти до десяти шагів. Закінчено друкування першої серії 50-карбованцевих білетів, які спеціальна комісія мала здати до Державного банку.
Завтра виходять нові знаки державної скарбниці на суму 3.500,000 карбованців. На початку слідуючеї неділі будуть випущені почтові марки Української Народньої Республіки вартістю пять-десять шагів.
Номінали марок в OCR частково пошкоджені.
Обіжник МВС № 215 від 6 квітня 1918 року до повітових народніх управ: управи, які досі не подали відомостей про продаж спирту та виручені гроші, мають зробити це негайно; виторговані від продажу спирту гроші управи не мають права витрачати чи передавати будь-кому до особливого розпорядження.
гроші, вторговані від продажу спірту, Управа не має права витрачати, або кому б там не було передавати, наперед до особливого роспорядження
Читано з OCR-тексту. Підписав товариш міністра Красковський.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Установлено сталі ціни за працю в посівній кампанії: чоловікові 3 карбованці, жінці 2 карбованці, коневі 5 карбованців.
Установлено такі сталі ціни за працю: чоловікові 3 карбованці, коняку 5 карб., жіночій 2 карб.
Колонка Єлисавета перемішана з сусідніми; точна одиниця (день) та місце припущені.
Міністерство продовольчих справ повідомило, що для закупівлі хліба затребувано 100 мільйонів карбованців, тоді як на руках уповноважених і комісій є лише один мільйон; селяни неохоче беруть паперові гроші й не довіряють «керенкам»; очікують 500 мільйонів карбованців, асигнованих Центральною Радою.
Зараз затребувано 100 міліонів карб. ... тоді як на руках уповноважених і комісій є всього лише один міліон
Сума 500 мільйонів асигнована Центральною Радою (закон від 14 січня); OCR колонки місцями непевний.
6 квітня 1918 р. у Києві підписано угоду про створення Німецько-Австрійсько-Угорського Господарчого центру (Wirtschaftszentrale) з головною квартирою в Києві та філіями в губерніях для експорту зерна, бобових, фуражу, посівного матеріалу й олійного насіння.
6 квітня 1918 р. у Києві було підписано угоду про створення Німецько-Австрійсько-Угорського Господарчого Центру (Wirschaftszentrale) з головною квартирою в Києві
Автореферат кандидатської дисертації (2007): узагальнення без конкретних цін і цифр по Києву.
Городнянська повітова управа потребує для посіву негайно 8 тис. пудів вівса, 3 тис. гречки й 1 тис. ячменю, разом 12 000 пудів насіння.
Всього 12000 пуд.
Читано з зображення.
УТА з Одеси: нарада про постачання міста харчами й фуражем визнала, що примусове забирання хліба неможливе, єдиний шлях — товарообмін.
єдиний шлях щоб добути хліб для городів є товарообмін
Читано з зображення.
УТА з Одеси: нарада з постачання харчами постановила звернутися до Ради через відсутність офіційного повідомлення про долю харчових органів і просити виясніти їхні взаємини з окружним комісаріатом.
прохаємо виясенити взаємовідносини харчових органів з окружним комісаріатом
Читано з зображення. Додано при другому проході.
Міністерство продовольчих справ УНР розіслало уповноважених по збору хліба: на Херсонщину призначено Поплавка (приступив до праці), на Київську губернію — Кононенка, на Харківську і Полтавську — Брекера; головами комісій від відчуження хліба призначають уповноважених. На праці стоїть брак грошей: у міністерстві є лише один мільйон.
Вже на Київську губ. був призначений Кононенко, на Харківську і Полтавську губ. Брекер
Прізвища та формулювання з OCR частково розірвані.
Оголошення: шукаю кімнату або дві-три з кухнею чи з правом користуватися кухнею в районі Старого Києва, Липок або Бесарабки; писати на Інститутську, 4, кімн. 9.
Шукаю кімнату або дві-три з кухнею, чи з правом користуватись нею. - Район: Старий Київ, Ліпки, Бесарабка. -Звертатись листовно Інститутська 4, кімн. 9.
Оголошення: «Кімнату в центрі міста шукає М. Ф.»; звертатися до редакції «Боротьби».
Кімнату в центрі міста шукає М. Ф. Відом. в „Боротьбі“.
Читано з зображення. Оголошення пройшло двічі підряд («2—2»).
6 квітня 1918 року військовий льотчик Янченко прилетів з Полтави до Києва і доставив три мішки пошти, які передали до поштової контори.
Вчора військовий літун Янченко прилетів з Полтави і доставив з собою три мішки пошти, яка і передана в поштову контору.
«Вчора» відносно дати номера 7 квітня.
Аеропошта між Києвом і Полтавою діяла: аероплан з поштою прилетів з Полтави, а літак Янченка забрав пошту з Києва до Полтави.
Вчора в 3½ год. дня прилетів з Полтави аероплан з почтою до Києва. Військовий на цьому літав Янченко
Читано з зображення.
Рада Народніх Міністрів (журнал № 48 від 6 квітня 1918 р.) змінила назви 4-го й 5-го відділів перевозки пошти залізницями: 4-й відділ став «Київським», 5-й — «Харківським відділом перевозки почт по залізницях».
Київський відділ перевозки почт по залізницях
Читано з OCR-тексту. Підпис народного міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: на складі на Великій Васильківській продавалися два зламані автомобілі й одна дерев'яна вулична будка.
Два зломаних автомобілі і одна дерев'яна вулична будка продаються ... В.-Васильківська № ...
Номер будинку й назва складу в OCR пошкоджені.
У заяві щодо розстрілу Нероновича Військове міністерство наголосило: «Творити суд не діло військових».
Творити суд не діло військових.
На засіданні Малої Ради 6 квітня 1918 року Новаківський (єврейська соціалістична партія) попередив, що країна стоїть перед масовим безробіттям, спричиненим демобілізацією та безладом на шляхах.
Ми стоїмо перед масовим безробіттям, до якого спричинилась демобілізація та безлад на шляхах.
«Боротьба» вважає, що Центральна Рада не може довго залишатися «у стерна вищої влади»; необхідно скликати Установчі Збори, щоб «підтвердити лад, що ввела Центральна Рада».
Неможливість Цент. Раді довший час залишатись у стерна вищої влади
Читано з зображення.
А. Терниченко в «Боротьбі»: на звільнених від большевиків землях Чернігівщини, Полтавщини, Катеринославщини й Херсонщини земельних комітетів або зовсім нема, або вони тільки животіють; майно розграбоване, а земля не повинна лежати пусткою.
Велику руїну помічаємо ми в тих увільнених місцях.
Читано з зображення. Стаття А. Терниченка про аграрну реформу; кінець — у колонці 6.
«Боротьба» пише, що за даними головної виборчої комісії на виборах не було надзвичайного абсентеїзму, а гасло «Українські Установчі Збори» може й мусить бути здійснене.
при виборах не було надзвичайного абсентеїзму
Читано з зображення. Додано при другому проході. Позиція партійної газети.
Газета стверджує, що «весь народ чекає» Установчих Зборів і вірить у них.
народ весь до того ж чекає їх і, що ще важніше, вірить в них
Читано з зображення. Додано при другому проході. Позиція партійної газети.
Самостійник Луценко заперечив у Малій Раді, що коли більшовики підходили до Києва, лише невеличка частина російських офіцерів, які збиралися в місті й мріяли про «єдину й неділиму», стала на боротьбу з ними, а решта «й пальцем не повернула для захисту України».
в Київі, коли вони зібралися і думали про „єдину і неділиму", як прийшли большевики, чи багато їх обʼєдналось, щоб боротися з ними.
У дебатах Малої Ради 6 квітня 1918 року український есер нагадав, що український Гордієнківський полк ішов з Північного фронту 300 верст пішки, а Качура (укр. с.-р.) заявив, що українські залізничники по кілька місяців не одержують платні; зрештою інтерпеляцію про російських вояків Мала Рада прийняла.
є і у нас іще люде, про котрих треба подбати, наприклад, залізничники, котрі по кілька місяців не одержують платні.
«Боротьба» у передовиці: після довгих дебатів у Центральній Раді та київській пресі справа скликання Українських Установчих Зборів «стоїть на передодню остаточного вирішення»; за доповіддю старшини головної виборчої комісії в Малій Раді, обрано вже половину членів — кількість, потрібну за законом.
Останній доклад в М. Раді старшини головної виборчої комісії виясніює справу
Читано з зображення. Позиція партійної газети.
Новий управляючий міністерством фінансів Петро Климович в інтерв'ю «Боротьбі» (Київ, 6 квітня): «Видатки балансуються потребами, прибутки — резервом печатного станку. Так дальше жити неможна»; першим завданням називає бюджет на основі дійсних прибутків, другим — зміцнення кредиту, а позики — лише на кредиті держави.
Так дальше жити неможна.
Читано з зображення.
Селянин у фейлетоні «По Україні» казав про конину: «Буржуї поїдять. У Київі все поїдять».
Буржуї поїдять. у Київі все поїдять.
Земельні комітети Чернігівщини телеграфували Міністерству земельних справ УНР, що праця потребує негайної координації роботи всіх губернських земельних комітетів, і вимагали скликання головного земелькому або наради представників губернських земельних управ.
Праця потрібує негайної координації роботи всіх губернських земельних комітетів України.
Дата номера газети (6 квітня н. ст., виведена з нумерації: №32 — 4 квітня, №33 — 5 квітня); точна дата події не вказана.
«Боротьба» стверджує, що в Установчих Зборах переважаючу більшість матиме партія українських с.-р., а на другому місці в більшості округів пройшли большевики.
переважаючу більшість матиме в них наша партія. На другому місці в більшості округів пройшли большевики
Читано з зображення. Оцінка партійної газети за неповними даними про обраних.
Газета пропонує відкрити Українські Установчі Збори до роковин відкриття першого українського національного конгресу в Києві, тобто до 3-го дня Великодного свята, і закликає: «хай живуть Українські Установчі Збори».
Найкраще було би пристосувати їх відкриття до дня роковин відкриття першого українського національного конгресу в Києві, себ то до 3-го дня Великодного Свята.
Читано з зображення. Дату 3-го дня Великодня точно не обчислено.
«Боротьба» пише, що на західній межі (Ковельщина, Володимирщина, Холмщина) тягнеться прифронтова пустка без насіння й реманенту, бо австрійці й німці мало дбали про сільське господарство.
Ціла Ковельщина, Володимир-Волинщина, Холмщина — щей досі є по той бік фронту.
Читано з зображення.
Газета обурено пише про розстріл члена Центральної Ради: «якийсь Шаповал», що «посмів розстріляти члена Центральної Ради» замість передати його суду, має бути покараний, бо такі злочини не можуть проходити безкарно.
якийсь Шаповал, що посмів розстріляти члена Центральної Ради замість того, щоб поставити його перед суд Республіки.
Читано з зображення. Фрагмент у кінці колонки; початок обрізано; мова про вбивство Євгена Нероновича (див. «Вбивство Нероновича»).
За «Боротьбою», там, де всю зиму порядкували большевики, земельну реформу «почали переводити чужинці», а большевицькі комісаріяти агітували за чорний переділ усього нетрудового майна й земель.
агітували за чорний переділ усього нетрудового майна і земель
Читано з зображення. Додано при другому проході. Стаття А. Терниченка; оцінка партійної газети.
Скловський (московські с.-р.) у Малій Раді: «може десятки тисяч людей тут коло нас мучаться від голоду»; просить допомогти офіцерам і залізничникам, не зважаючи на їхні погляди.
може десятки тисяч людей тут коло нас мучаться від голоду
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Самостійник Луценко на Малій Раді заперечив, що Україна має годувати російських офіцерів: вони «покинули фронт», а коли в Києві були большевики, боролася з ними лише невелика частина; Салтан радив відправити їх до кордону.
Тепер, вони голодують, а ми мусимо їх годувати
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Кривановський (Крижановський?) на Малій Раді: «грошей немає заплатити навіть нашим службачим», тому допомога московським офіцерам і залізничникам можлива лише з умовою, що потім порахуються з Московщиною.
грошей немає заплатити навіть нашим службачим
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо; прізвище промовця розмите.
Міністр великоруських (московських) справ Одинець відповів у Малій Раді, що міністерство запропонувало влаштувати для російських вояків табори, харчові пункти й видачу платні, а для службовців — залишити їх на службі або видати платню за три місяці; головною перешкодою він назвав брак грошей, тому міністерство приватно збирало пожертви.
Найбільше лихо в цьому сумному становищу це брак грошей.
У тексті прізвище спотворене OCR («Одшиень»); йдеться про міністра Д. Одинця.
Міністр московських національних справ Одинець на Малій Раді: щодня бачить страждання російських військових у своєму міністерстві, але брак грошей заважає; міністерство збирає пожертви; Голова Ради міністрів обіцяв допомогу, але «на перешкоді стоїть брак грошей».
Наше міністерство приватно полекшує біду. Ми збіраем пожертви
Читано з зображення. Дата засідання виведена непрямо.
Міністр внутрішніх справ М. Ткаченко назвав інтерпеляцію про зарплату залізничників «демагогічним прийомом» і сказав, що залізничники одержали спеціальний фонд, а «якраз сьогодні для них призначено 2½ мільйони карбованців»; голова Ради міністрів В. Голубович сказав, що якби був не головою уряду, а приватною людиною, то назвав би її «провокацією», і радив зняти.
Як раз сьогодня для них призначено 2½ мільйони кар.
Читано з зображення. Дата засідання умовна. Слово «карбованців» скорочено «кар.»; сума — 2½ мільйона.
У статті «Пам'яті Е. Нероновича» (6 квітня 1918 р.) М. Сріблянський захищає українського большевика Євгена Нероновича від звинувачення в зраді: той, на його думку, пішов за інтернаціоналізмом, а «розстріляно по приказу одного чоловіка, у якого большевики убили всю сем'ю».
Мені дуже шкода Євгена Нероновича.
Читано з зображення. Дату статті подано підписом «6. IV. 1918»; обставини й дату розстрілу Нероновича в тексті не названо. Погляд автора — політична публіцистика.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Газета відзначає, що селяни охоче дають хліб, але лише там, де є гроші; у розрахунок на «славнозвісні березневі "бонзи" й "керенки"» селяни не вірять, а тому «віра в гроші… не сильна в людях, річева цінність має більшу вагу ніж всякі папери».
Селяне дають хліб досить охоче, але там де грошевих знаків нема, ... селяни навіть тільки та папірцям не вірять
Позиція газети щодо грошей і збору хліба; OCR фрагментований, цитату реконструйовано обережно.
За газетою, земельні комітети (місце нечітке) ухвалили просити Центральну Раду знизити ціни на товари й усіма силами підтримувати уряд у боротьбі з «народними ворогами-панами», які «стараються нагнати страхіття на людей», щоб ті відмовилися від панських земель.
підтримувати Раду Народніх Міністрів в її боротьбі з народними ворогами-панами
Фрагмент у колонці «Посівна кампанія»; місце й ухвалу вдалося прочитати лише частково.
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев лікував сифіліс (препаратами «606–914») і трипер; прийом на Гоголівській, 2а, з 11-ї до 1-ї та з 5-ї до 7-ї вечора.
Д-р Сергій Коломійцев сифіліс (606-914) тріппер. Гоголівська, 2а, Пр. 11-1 і 5—7 в.
Київська міська управа оголосила продаж декоративних дерев, кущів і хвойних рослин за помірними цінами в міському розсаднику Пушкінського парку на Брест-Литовському шосе біля Політехнічного інституту; довідки про ціни давала контора парку.
в міськім розсаднику Пушкінського парку по Брест-Литовському шосе, біля політехнічного інститута одбувається продажа ріжних декоративних дерев і кущів, а також і хвойових ростин по уміркованих цінах.
Бюро ЦК партії українських соціалістів-самостійників містилося на Хрещатику, 7, 2-й поверх (колишня контора нотаря Ільяшенка); інформацію видавали щодня, крім субот і свят, з 5 до 7 вечора; там же редакція газети «Самостійник», телефон 20-05.
Бюро Ц. К. партії самостійників соціялістів мешкає на Хрещатику в буд. Nº 7, 2-ий поверх, бувша контора нотаря Ільяшенка.
Центральний комітет Української селянської спілки містився на Великій Підвальній, 3; він просив повітові ради селянських депутатів надіслати списки сільських спілок.
Адреса: Велика Підвальна, ч. 3, Центральний Комітет Селоспілки
Редакція і контора «Боротьби» містилися в Києві на вул. Караваєвській (нині Караваївська), № 5, тел. 63; відчинено щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення.
Оголошення: студентська книгарня «Книга» (Театральна пл., ріг Володимирської, № 48) приймала передплату й оголошення для газети «Боротьба».
Театральна пл., ріг Володимирської № 48, приймає передплату і оповістки для газети „Боротьба“.
Читано з зображення. Сучасна назва Театральної площі — площа Івана Франка; Володимирська — та сама.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Ольгопільська повітова народна управа (Поділля) шукає секретаря з вищою освітою й бухгалтера; платня по 500 карбованців на місяць, заяви й документи надсилати до повітової управи.
секретарю і бухгалтеру по 500 карб. в місяць
Оголошення про вакансію; OCR розірваний (перемішано з оголошенням про Драматичну школу).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані