середа
28 березня за старим стилем
233 записи · 11 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У середу, 10 квітня (28 березня) 1918 року, Київська губернська народна рада обрала головою губернської земської управи С. Петлюру й призначила управі платню, а делегація з'їзду міст Північної України на чолі з В. Дрелінгом просила голову уряду В. Голубовича звільнити заарештованих житомирських гласних. Голубович і міністр М. Ковалевський приймали делегатів дрібних власників Полтавщини й Херсонщини, невдоволених земельним законом, а ввечері Мала Рада, за «Відродженням», ухвалила резолюцію есерів про вигнаних із Московщини українських селян. Газети оприлюднили угоду про розрахунковий курс (карбованець дорівнює 1⅓ марки або 2 кронам) і заборону вивозу коней, вовни, олії й мішків; міністр судових справ скасував слідчу комісію щодо самовільних трусів, з Києва до Харкова вилетіла остання пробна авіапошта, а потяги запізнювалися на 10–12 годин. За пізнішими джерелами, цього дня Жуковський таємно наказав Запорізькому корпусу йти на Крим, а Скоропадський уперше зустрівся з колом Радзивіллів, де бували німці. Закінчилася конференція Бунду, до міста прибули харчові вантажі, а ввечері в театрах ішли «Бурлака», «Попихач», «Жидівка» й «Павло Перший».
Аналіз складено за 234 записи; зараз у хроніці за цей день їх 233.
Київська губернська народна рада призначила голові губернської управи 900 крб, членам — 800 крб на місяць і обрала головою С. В. Петлюру; він сказав, що охоче береться до земської праці й вважає одним із головних завдань створення Всеукраїнського союзу органів самоврядування. Рада заслухала доповідь про фінанси земств: губернське просить в уряду 4 млн крб, повітові — 6 млн; пропозицію про казенний продаж горілки відхилили.
певність висока: Обрання й розмір платні однаково подають «Нова Рада» (соціалісти-федералісти) й «Боротьба» (есери); прізвища членів управи в OCR спотворені.
10 квітня 1918 р. Київська губернська народна рада призначила платню голові губернської управи 900 карб. на місяць, членам управи — 800 карб., і обрала головою Київської губернської управи С. В. Петлюру; він подякував і сказав, що з радістю береться до земської праці.
Головою київської губернської управи обрано С. В. Петлюру
Київська губернська народна рада встановила членам губернської управи платню 800 карб. на місяць.
членам управи 800 карбованців
На засіданні Київської губернської народної ради 10 квітня постановлено: голові управи — 900 карбованців місячно, членам управи — 800; головою Київської губернської земської управи обрано С. В. Петлюру, членами — Одурина, Химеряка, Пожарського, Сніжного, Стасюка, Теняяка, Кириченка, Фещенка.
Головою Київської губернської управи обрано С. В. Петлюру
Новообраний голова Київської губернської земської управи С. В. Петлюра сказав, що береться до земської праці охоче, бо земські діячі повинні допомагати уряду будувати державу, а одним із найважливіших завдань є утворення Всеукраїнського союзу органів самоврядування.
утворити Всеукраїнський союз органів самоврядовання
Київська губернська народна рада на засіданні 10 квітня заслухала доповідь про фінансове становище земських управ: губернське земство просить урядового асигнування 4 мільйони, повітові земства — 6 мільйонів карбованців; пропозицію про казенний продаж горілки відхилено.
асігнування губерському земству 4,000,000 і повітовим земствам 6,000,000
Делегати дрібних власників Полтавщини й Херсонщини були в Голубовича й Ковалевського: міністр земельних справ визнав, що закон ухвалювали поспіхом під більшовицьким обстрілом, але скасувати його не можна, хіба що внести пояснення й поправки, а Голубович на питання, що ж робити, відповів: «Сійте!». «Робітнича газета» писала про широкий рух дрібних власників проти земельного закону. Того ж дня делегація з'їзду міст Північної України на чолі з головою міської думи В. Дрелінгом просила Голубовича звільнити заарештованих гласних Житомирської думи, і той пообіцяв ужити заходів.
певність середня: Кожен епізод має одне джерело («Нова Рада» про власників, «Відродження» про делегацію міст); стаття «Робітничої газети» — партійна оцінка.
10 квітня 1918 р. делегати дрібних власників Полтавщини разом із делегатами з Херсонщини були в міністрів В. Голубовича і М. Ковалевського; Ковалевський сказав, що закон приймали поспіхом під більшовицьким обстрілом, але скасувати його не можна, хіба внести пояснення й поправки, а Голубович на питання, що ж робити, відповів: «Сійте!»
Але на питання делегатів, що ж його робить, голова Ради Міністрів на прощання одновів: „Сійте"!
За твердженням партійної статті «Небезпека для революції», серед дрібних землевласників України починається широкий рух проти земельного закону Центральної Ради; делегація за делегацією від дрібних власників прибувають до Києва, до Центральної Ради й міністерств.
Делегація за делегацією від дрібних земельних власників прибуває до Київа, до Центральної Ради до міністерств
10 квітня делегація з'їзду міст Північної України на чолі з головою Київської міської думи В. Д. Дрелінгом відвідала голову Ради Народних Міністрів В. А. Голубовича і, серед іншого, просила звільнити заарештованих гласних Житомирської думи; Голубович пообіцяв ужити заходів.
Вчора делегація зʼїзду міст півночної України на чолі з головою Київської МІйської думи В. Д. Дрелінгом завитала до п. голови Ради Народніх Міністрів, В. А. Голубовича.
За «Відродженням», вечірнє засідання Малої Ради, призначене на 6-ту, через брак кворуму почалося о 7-й; на ньому ухвалили резолюцію есерів про насильства над українськими селянами в Московщині, Н. Григор'єв розповідав про три вигнані сім'ї, яким односельці повернули хати й землю, а Грушевський зупинив М. Рафеса за слово про «навети». За Гольдельманом, саме 10 квітня міністром єврейських справ обрали В. Лацького з «Фолькспартай», відповідального перед Єврейською національною радою. Сіоністи внесли до Ради законопроєкт про недоторканність її членів.
певність низька: Дату вечірнього засідання у «Відродженні» надруковано як «11-10 квітня»; затвердження Лацького три газети відносять до 9 квітня (див. «Газети пишуть різне»), Гольдельман писав пізніше.
Вечірнє засідання Малої Ради, призначене на 6 годину, почалося лише о 7-й через брак кворуму; на ньому дебатували й ухвалили резолюцію фракції укр. есерів про насильства над українськими селянами на Московщині, звідки їх виганяли; голова М. Грушевський зупинив М. Рафеса за вислів про «навети».
Призначене на 6 годин вечора це засідання почалося тільки о 7-ій годині, бо до тої пори не було кворума.
Член Малої Ради Н. Григор'єв (укр. есер) розповів, що нещодавно бачив у селі три сім'ї українських селян, вигнаних із Московщини, куди вони переселилися кільканадцять років тому; односельці повернули їм хати й дали землю.
Я недавно був на селі і сам бачив там три семьї, вигнаних з Московщини селян. ... тепер ім тут повернули їхні хати і дали землю.
На засіданні Малої Ради 10 квітня 1918 р. міністром єврейських справ обрали Вульфа Лацького з демократичної «Фолькспартай»; голова Ради оголосив, що міністр відповідальний перед Єврейською національною радою і має виконувати її програму.
Це сталося на засіданні Малої Ради 10-го квітня, коли голова Ради оголосив, при нагоді виборів нового міністра, що «він є відповідальним перед Жидівською Національною Радою»
До Центральної Ради фракція сіоністів внесла законопроєкт про недоторканність особи членів Ради: непокаранність за парламентські виступи, а притягнення до відповідальності за загальні проступки — лише з дозволу Ради.
В Центральну Раду внесено вироблений фракцією сіоністів законопроєкт про недоторканність особи членів Ради.
Газети оприлюднили угоду фінансових комісій про розрахунковий курс до 15 липня (1 карбованець дорівнює 1⅓ марки або 2 кронам) і ухвалу Державної комісії з товарообміну про заборону вивозу коней, мішків, вовни й олії; Департамент скарбниці почав складати бюджет. Рада міністрів внесла до Центральної Ради законопроєкт про 100 млн крб позик місцевим самоврядуванням, що переживали «фінансовий крах». Міністерство харчових справ наказом від 10 квітня скасувало Український шкіряний комітет, бо шкіряна монополія перейшла до міністерства, а Мінфін дозволив приймати як заставу за тютюнові бандеролі російські цінні папери за половину номіналу. «Робітнича газета» критикувала заборону приватної торгівлі з закордоном і синдикування хлібної торгівлі в Державному хлібному бюро.
певність висока: Курс і заборону вивозу подають кілька газет різної позиції, накази — офіційні «Вістник» і «Державний вістник»; самі рішення про курс і заборону ухвалено напередодні.
Українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії домовилися про твердий розрахунковий курс до 15 липня 1918 р.: 1 рубль = 1⅓ марки = 2 крони; курс застосовувався для оплат військам Центральних держав в Україні, поштово-телеграфних і залізничних розрахунків, обміну монопольними товарами та урядових торговельних угод, але не був обов'язковим для інших угод.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ маркам 2 коронам.
За угодою фінансових комісій розрахунковий курс австро-угорської крони становив 2 крони за 1 рубль.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ маркам 2 коронам.
Між українською, німецькою та австро-угорською фінансовими комісіями досягнуто згоди про твердий розрахунковий курс карбованця до марки й крони для визначених платежів до 15 липня 1918 р.: 1 рубль = 1⅓ марки = 2 крони. Курс чинний для оплати утримання військ центральних держав на Україні, поштово-телеграфних і залізничних зносин, обміну монопольними товарами між державами та деяких товарних угод.
Курс одного рубля рівняється 1 1/3 Марки 2 коронам.
Той самий розрахунковий курс: 1 рубль дорівнює 2 кронам для платежів до 15 липня 1918 р. між центральними державами та Україною.
Курс одного рубля рівняється 1 1/3 Марки 2 коронам.
Державна комісія з товарообміну на вечірньому засіданні за пропозицією Міністерства торгу й промисловості ухвалила безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, вовни та олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олії.
Державна комісія з товарообміну на пропозицію Міністерства торгу і промисловості ухвалила безумовно заборонити вивіз з України коней, мішків, вовни й олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олії.
Департамент державної скарбниці Міністерства фінансів розпочав складання державного бюджету на 1918 рік.
Департамент державної скарбниці міністерства фінансів зараз приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Рада народних міністрів затвердила і внесла до Центральної Ради законопроект про асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 100 мільйонів карбованців на короткотермінові позики місцевим самоврядуванням України, які переживали «велетенський фінансовий крах» через анархію і брак грошових знаків.
Рада Народніх Міністрів затвердила і внесла в Центральну Раду законопроект про асігновку в распорядження Міністра Внутрішніх Справ 100 міліонів карбованців на отримання місцевими самоврядуваннями на Україні коротко-термінових позик.
Наказ Міністерства харчових справ від 10 квітня 1918 р. № 57: за постановою Ради міністрів керування шкіряною монополією перейшло до Міністерства харчових справ, тому Український шкіряний комітет скасовано, а його справи передано Шкіряному відділові II департаменту.
Скасувати Украївський Шкіряний
Наказом Міністерства харчових справ від 10 квітня 1918 р. № 57 скасовано Український шкіряний комітет, бо за постановою Ради Міністрів керування шкіряною монополією перейшло до міністерства; його справи передано шкіряному відділові II департаменту (виконання доручено В. І. Баланіну та помічниці О. М. Лисенко).
Скасувати Украївський Шкіряний
Обіжник Міністерства фінансів від 10 квітня 1918 р. (№ 831) акцизним управителям і фінансовим палатам: як заставу за бандеролі, видані в кредит тютюновим фабрикам, тимчасово дозволено приймати лише певні папери на половину номінальної вартості — короткотермінові зобов'язання російської скарбниці, російську державну ренту, позику свободи та воєнні позики; фабриканти мають дати підписку доплатити різницю або замінити папери, якщо їхню ціну знизять.
я дозволяю тимчасово приймати в заклад, як забезпеку за видані в кредит бандеролі, тільки слідуючі % % папери ... в половині номінальної вартости їх
Міністерство торгу і промисловості УНР заборонило всякі приватні торгові зносини з закордонними державами; право закупівель мав отримати лише об’єднаний орган торговців чи промисловців на умовах, вироб/леджених урядом.
заборонити всякі приватні торгові зносини з закордонними державами (що уже й зробило мін. торгу і промисловости)
Рада міністрів УНР затвердила статут хлібного синдикату (Державне Хлібне Бюро); газета пов’язує монопольне синдикування хлібної торгівлі з харчовою кризою та зобов’язаннями України за мирним договором.
Уже Радою міністрів ствержено статут хлібного сіндікату (Державне Хлібне Бюро).
За Дорошенком, 10 квітня штаб Запорізького корпусу одержав таємний наказ військового міністра Жуковського виділити групу полковника Болбочана для походу на Крим, щоб потай від німців випередити їх і захопити Севастополь із флотом. У Києві комендант отаман Ціцович викликав на 9-ту ранку начальників частин гарнізону для розподілу варт, демобілізаційний відділ припинив існування й передав справи до архіву Генштабу на Банковій, 2, а повітовий комендант набирав вільнонайманих козаків-українців для охорони по 90 крб на місяць. Наказами № 34–36 військовий міністр затвердив санітарно-дезінфекційні загони (зокрема в Києві й Дарниці) та комісії щодо призову й руху полонених; Генштаб повідомив про зайняття Павлограда, Новомосковська й Костянтинограда.
певність середня: Таємний наказ про Крим відомий лише з історичної праці Дорошенка; київські розпорядження мають по одному джерелу (два записи «Боротьби» про наказ коменданта — дублі одного оголошення), накази № 34–36 — офіційні.
10 квітня 1918 р. штаб Запорізького корпусу отримав із Києва від військового міністра Жуковського таємний наказ виділити групу полковника Болбочана для походу на Крим — випередити німців, захопити Севастополь і Чорноморський флот; це мало робитися потай від німецького командування.
10. квітня штаб корпуса дістав з Київа від військового міністра Жуковського таємний наказ виділити з корпуса дві групи
Комендант м. Києва отаман Ціцович наказав усім начальникам частин місцевого гарнізону 10 квітня о 9 годині ранку з'явитися в управління коменданта (Велика Володимирська, 45) і подати відомості: скільки людей у частині, де вона розташована, де її варти, номер телефона.
Підписав Комендант міста Киіва Отаман Ціцович.
Оголошення: Комендант міста Києва отаман Ціцович наказав усім значковим частям місцевого гарнізону з'явитися до його управління (Володимирська, 45) 10 квітня о 9 годині ранку для розподілу варт по місту, принести відомості про чисельність частини, де вона мешкає, які варти несе й номер телефону.
Підписав Комендант міста Києва Отаман Ціцович.
Демобілізаційний відділ припинив існування 10 квітня 1918 р.; його справи, рахунки та інші документи передавалися до архіву Генерального штабу в Києві на вул. Банковій, 2.
Справи, рахунки та інші документи передавалися до архіву Генерального штабу у Києві по вул. Банковій, 2
Оголошення: у Київського повітового коменданта формувалася охорона з вільнонайманих козаків — сотня (півсотня) кінноти та сотня піхоти, приймали виключно українців; потрібні були кулеметники, муштрові козаки, фельдшер, коваль, обозні, кравці й шевці за 90 карбованців на місяць з одягом, харчами та помешканням; записуватися з 9 ранку до 2 дня.
Умова: 90 карб. за місяць, одяга, харчі та помешкання. … Приймаються виключно українці.
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 34 (по Головній військовій санітарній управі) затвердив штат санітарно-дезінфекційного загону, список 10 загонів і обрахунок на їх утримання; серед загонів — 36-й (Дарниця) і 37-й (Київ), а також Бердичів, Волочиськ, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Жмеринка, Козятин, Житомир та Київ (11-й загін Червоного Хреста).
36 дезінфекційний отряд (Дарниця)
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 35 затвердив комісію з 6 лікарів для розроблення нового розпису хвороб для інструкції з приймання новобранців до майбутньої української армії; членам комісії, крім голови, платять по 20 карбованців за добу дійсної праці.
по (20) двад-
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 36 створив при Військовій санітарній управі комісію для вироблення санітарних заходів у зв'язку з майбутнім рухом військовополонених (санітарний лікар, епідеміолог, невропатолог або психіатр, хірург).
руху військових полонених
Генеральний штаб УНР офіційно повідомив 10 квітня про бої на південному й східному фронтах: Катеринославським куренем зайнято Павлоград і Новомосковськ; Костянтиноградська група Нат'єва взяла Костянтиноград, більшовики відходять на Лозову, міст через Берестову зірвано.
Катеринославським Куріном занятий Павлоград і Новомосковськ.
Скоропадський у спогадах пише, що близько 10 квітня зустрів на вулиці князя Карла Радзивілла, який пророкував йому «велику роль» і бачився з німцями в домі своєї матері. За Шкільником, того ж дня Скоропадського запросили до палацу княгині Радзивілл, і там у присутності начальника німецької розвідки Гассе «Союз хліборобів» домовився передати йому диктаторську владу під назвою «гетьман».
певність низька: Обидва джерела пізні; спогади самого Скоропадського датують подію приблизно й не згадують наради, а версія Шкільника суперечить іншим джерелам щодо першої зустрічі з Гассе (див. «Газети пишуть різне»).
Близько 10 квітня 1918 р. Скоропадський зустрів на вулиці князя Карла Радзивілла, який передбачив йому «большую роль»; Радзивілл бачився з німцями в своєї матері (графині Браницької).
приблизительно 10-го апреля 19,18 года, я как-то встретил князя Карла Радзивилла на улице.
10 квітня 1918 року Скоропадського запросили до палацу польської княгині Радзивілл, у салонах якої зазвичай збиралися найвища київська аристократія та високі німецькі військові й цивільні особи. Того ж дня в присутності начальника німецької розвідки Гассе відбулася нарада «Союзу хліборобів» зі Скоропадським, яка завершилася домовленістю про передачу йому диктаторської влади під назвою «гетьман».
10 квігня 1918 р. запрошено Скоропадського до палати польської княгині Радзівіл, у сальонах якої збиралися звичайно найвища київська аристократія і високі німецькі військові і цивільні особи
Рух на залізницях погіршився: до Ніжина потяги йшли часом по дві доби, на Південно-Західних запізнювалися на 10–12 годин і були переповнені, справно ходили лише дорогі кур'єрські. 10 квітня з Києва до Харкова вилетіла остання пробна авіапошта з льотчиком Веселовським, який перед тим привіз із Полтави звістку про зайняття Харкова. Термінологічна комісія Міністерства шляхів запропонувала перейменувати залізниці (Лівобережна, Правобережна, Слобідська, Низова) й друкувати квитки українською з наголосами; інженер Каширський запропонував коротшу на 100 верст залізницю Київ — Одеса. Міністерство пошт заборонило приймати кореспонденцію за кордон, а міністерство шляхів прийняло пропозицію збудувати залізницю Радомисль — Ірша.
певність висока: Стан залізниць і політ авіапошти — «Нова Рада», зайняття Харкова за словами льотчика — «Робітнича газета», залізницю Радомисль — Ірша підтверджують дві газети, наказ пошти — офіційний (хоч текст пошкоджений).
Рух на залізницях знову погіршився: у напрямку на Бахмач поїзди йшли до Ніжина часом по дві доби, на Південно-Західних залізницях поїзди (крім кур'єрських) запізнювалися на 10–12 годин і були переповнені; кур'єрські йшли добре, але проїзд у них коштував дуже дорого.
В напрямку на Бахмач поїзди йдуть часом по 2 доби до Ніжину. ... Курʼєрські потяги йдуть добре, за те проїзд в них коштує дуже дорого.
10 квітня 1918 р. з Києва до Харкова вилетіла остання пробна авіапошта з льотчиком Веселовським; Міністерство пошт і телеграфів розробляло тариф на авіакореспонденцію.
Учора вилетіла остання пробна авіопочта з літуном Веселовським на Харьків.
З Полтави до Києва повернувся льотчик повітряної пошти Веселовський: Харків узято українсько-німецьким військом (увійшли 4 квітня), більшовики відступають на Синельникове; у Катеринославі життя входить у норму, ходити вулицями дозволено до 10 години вечора.
ходити по вулицях дозволяється до 10 години вечора
Термінологічна комісія при Міністерстві шляхів ухвалила перейменувати залізниці України: українську частину Московсько-Київсько-Воронезької — на Лівобережну, Південно-Західну — на Правобережну, Південну — на Слобідську, Катерининську — на Низову; міністр поки що затвердив назву «Лівобережна».
українська частина М.-К.-В. буде мати назву Лівобережна залізниця, півд.-західна-Правобережна; південна-Слобідська і Катерининська залізниця-Низова.
Термінологічна комісія Міністерства шляхів ухвалила друкувати всі залізничні книжки, службові папери й проїзні квитки українською мовою, неодмінно з наголосами, щоб привчати службовців правильно вимовляти слова; від начальників станцій вимагали історію назв станцій та навколишніх місцевостей.
комісія ухвалила всі книжки, службові папери, проїздні картки й т. инше друкувати українською мовою, але неодмінно з наголосами.
Інженер А. А. Каширський розробив детальний план нової залізниці Київ — Одеса, яка скоротила б шлях на 100 верст; проект перебував у Бессарабському залізничному товаристві, що мало власні кошти, ліс, цемент, залізо й цеглу та збиралося просити дозволу Міністерства шляхів.
Інженером А. А. Каширським розроблений детальний плян нового залізничого шляху Київ-Одеса. … це скоротить залізничний шлях Одеса—Київ на 100 верст.
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 51 від 10 квітня 1918 року: заборонено будь-які зносини з закордонними Наокрами та Напепотами (начальниками округ і відділів), у нагальних випадках звертатися до міністерства; усім почтовим і телеграфним установам заборонено приймати пакунки, листи, перекази, часописи й телеграми з адресами за кордон УНР, а виплати з-за кордону тимчасово реєструвати в Київській Головній Почтовій Конторі.
жадних почтових пакунків, листів, переводів, часописів та телеграм взагалі з адресами за кордон Української Народньої Республіки, не приймалось
Радомисль, 10 квітня 1918 р.: Міністерство прийняло пропозицію акційного товариства збудувати залізницю Радомисль–Ірша; будівництво розпочнеться негайно після затвердження урядом статуту товариства.
М-ство прийняло пропозіцію Акційного Товариства збудувати залізницю Радомисль-Ірша.
Міністерство прийняло пропозицію Акційного товариства побудувати залізницю Радомисль — Ірша; будівництво мало розпочатися негайно після затвердження статуту товариства.
Міністерство прийняло пропозицію Акційного товариства збудувати залізницю Радомисль—Іршa.
Міністр судових справ скасував слідчу комісію щодо самовільних трусів і арештів і призначив прокурором Київського апеляційного суду присяжного адвоката Мільковського; газета надрукувала списки кандидатів до Генерального й Київського апеляційного судів. Карний розшук розкрив крадіжку з колишнього Київського палацу 150 ковдр, 100 подушок і 500 штук столової білизни (до 100 000 крб): крала куховарка шоферської команди В. Кринична разом із шоферами, частину речей знайшли в шофера Клименка на Караваєвській. Довідкове бюро Військового міністерства оголосило недійсними номерні посвідчення, видані його колишнім начальником.
певність середня: Усе, крім оголошення про посвідчення, — з одного «Відродження»; дату крадіжки не вказано.
Наказом міністра судових справ скасовано слідчу комісію для розслідування самовільних трусів, арештів та інших злочинів, пов'язаних із політичними відносинами; прокурором Київського апеляційного суду призначено присяжного адвоката Мільковського.
Наказом міністра судових справ, скасовується слідча комісія для переведення слідства в справі самовільних трусів, арештів і инших злочинств
Газета опублікувала список 30 кандидатів на обрання до Генерального суду УНР, серед них — мировий суддя 14-ї дільниці Києва М. В. Долінський, член Київського окружного суду О. М. Чечот, суддя Київського апеляційного суду К. М. Ященко, присяжні адвокати А. Д. Марголін і Й. Л. Скловський.
Список кандідатів на обрання до Генерального Суду Української Народньої Республіки.
Газета опублікувала список 43 кандидатів на обрання до Київського апеляційного суду УНР, серед них — члени Київського окружного суду, Київської судової палати, присяжні адвокати Н. М. Олександров, О. С. Васьківський, М. П. Ковалевський, судовий слідчий 13-ї дільниці Києва О. Т. Меньшиков.
Список кандідатів на обрання до Апеляційного Суду (Київського) Української Народньої Республіки.
Завідувач колишнього Київського палацу (Олександрівська, 8) Микола Оболонський заявив у карно-розшуковий відділ, що з комори палацу викрали 150 ковдр, 100 пухових подушок і 500 штук столової білизни на суму до 100 000 карбованців; розшук встановив, що крала куховарка команди шоферів Варвара Кринична з допомогою шоферів.
з коморі дворця викрали 150 шт. ковдр, 100 шт. пухових подушок і 500 шт. ріжної столової білизни, всього на суму до 100.000 карб.
Під час трусу в шофера А. Клименка на Караваєвській, 8 знайшли частину речей, викрадених з Київського палацу; Клименко заявив, що купив їх у куховарки Криничної.
У шофера А. Клименко (Караваєвська 8) був зроблений трус і знайдена частина награбованого добра.
Оголошення: усі номерні посвідчення, видані колишнім начальником Справочного бюро при Політичному відділі Військового міністерства — написані на білому папері українською та московською мовами, без прізвищ — вважати недійсними; тих, хто їх покаже, просять затримувати й відсилати до Справочного бюро (Пушкінська вул., 30).
Всі номерні посвідчення видані бувшим Начальником Справочного Бюро при Політичному Відділі Військового Міністерства ... лічити не дійсними ... до Справочного Бюро Пушкинська 30
Закінчилася київська конференція Бунду: вона схвалила тактику фракції в Центральній Раді, різко осудила більшовиків, ухвалила святкувати 1 травня страйком і маніфестацією та обрала до Ради Рафеса, Золотарьова, Хейфеца, Лур'є й Фукса. Міністерство великоруських справ готувало законопроєкт про виборні громадські ради великоросів (право голосу з 20 років, строк — до 1 січня 1920 р.); С. Єфремов назвав «Русский союз» притулком «чорносотенної обивательщини». На цей день скликали раду Всеукраїнської учительської спілки, загальні збори анкетно-слідчої комісії, збори Київського комітету УПСР, комісій «Просвіти» й торговельно-промислової комісії Українсько-німецького товариства; рада службовців міської залізниці протестувала проти умов, які підприємці Дарницького мототрамваю ставили працівникам.
певність середня: Підсумки Бунду й законопроєкт про ради великоросів подають по дві газети; решта — анонси, і чи відбулися збори, невідомо.
Закінчилася київська конференція «Бунду»: вона схвалила тактику своєї фракції в Центральній Раді з різким осудом більшовиків, ухвалила святкувати 1 травня страйком, мирною маніфестацією та банкетами, закликала до зближення з українськими соціал-демократами й обрала до Центральної Ради Рафеса, Золотарьова, Хейфеца, Лур'є і Фукса.
Винесено резолюцію святкувати першого мая страйком, мирною маніфестацією, та банкетами.
У Києві закінчилася конференція Бунду: ухвалено резолюції, схвалено тактику фракції в Центральній Раді з різким осудом більшовиків, постановлено святкувати 1 травня страйком, мирною маніфестацією та бенкетами; до Центральної Ради обрано Рафеса, Золотарьова, Хейфеца, Лур’є й Фукса.
Винесено резолюцію святкувати першого мая страйком, мирною маніфестацією та бенкетами.
У Міністерстві великоруських справ у Києві розроблявся законопроект про вибори громадських рад великоросів: право голосу мали всі великороси з 20 років, ради обиралися на строк до 1 січня 1920 року, правила виборів майже аналогічні правилам виборів до Української Установчої Ради.
КИЇВ. 10-IV. В міністерстві великоросійських справ розроблюється законопроект ... Мають право брать участь в виборах всі громадяне-великороси, які мають 20 років.
10 квітня 1918 р.: у Міністерстві великоросійських справ розробляється законопроєкт про заснування особливих общинних совітів для завідування великоросійськими справами; на місцях виборчі комісії по п’ять членів, виборчі списки оголошуються за три тижні до виборів, совіти обираються до 1 січня 1920 р., право голосу мають великороси від 20 років.
Члени общинних совітів вибираються на строк по 1-е січня 1920 року. Мають право в виборах всі громадяне-великороси, яким налічується 20 років.
Сергій Єфремов у статті «Гальванізація трупа» відповів О. Єлачичу, назвавши «Русский союз» в Україні проявом відродження войовничого російського націоналізму й притулком «чорносотенної обивательщини».
Це справжня „безодня відродження російського націоналізму" і всі заходи коло її демократизації-не що инше, як гальванізація трупа.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 квітня 1918 р. (н. ст.) з'їзд ради спілки, просячи по два представники й доповіді від кожної повітової спілки.
на 10-11 квітня нов. ст. скликається з'їзд ради всеукраїнської учительської спілки
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 квітня 1918 року з'їзд Ради спілки; в програмі — матеріальне становище вчителя й пенсії, суд честі, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві. Довідки давали в бюро на Великій Володимирській, 41, пом. 3.
на 10-11 квітня нов. ст. 1918 р. скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликає раду спілки на 10–11 квітня (нов. ст.); програма: звіт бюро, політична й педагогічна діяльність, суд честі, матеріальне становище вчителя й пенсії, видавниче товариство, Учительський дім у Києві. Адреса: Київ, В. Володимирська, 42, пом. 3; відкрито щодня, крім свят, з 9 до 12; засідання бюро щоп'ятниці з 5 години вечора.
На 10-11 квітня нов. ст. ... скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки.
Загальні збори парламентської анкетно-слідчої комісії відбудуться у середу 10 квітня о 10 годині ранку в приміщенні Центральної Ради.
відбудуться в вереду 10 ввітня о 10 год.
Загальні збори парляментської анкетно-слідчої комісії призначено на середу 10 квітня о 10 годині ранку в приміщенні Центральної Ради; комісія, створена при Центральній Раді для розсліду беззаконня на місцях, звертається до населення й приймає заяви лише від громадських і партійних організацій.
Загальні збори парляментської анкетно-слідчої комісії відбудуться в середу 10 квітня о 10 год. ранку
Збори Київського Комітету У. П. С.-Р. призначено на середу 10 квітня о 5 годині в приміщенні редакції «Боротьби» (Караваєвська, 5); прохали прибути, зокрема, Корчака-Чепурківського, Ільченка, Наливайка та інших присутніх у Києві членів Губернського Комітету.
Збори Київського Комітету У. П. С.-Р. відбудуться в середу 10-го квітня о 5 год.
Збори лінгвістичної комісії товариства «Просвіта» м. Києва відбулися в середу, 10 квітня 1918 р., о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори лінгвістичної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у середу, 10-го квітня, о 6 год. вечора в пом. „Просвіти"
10 квітня 1918 року о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти» відбувалися збори лекційної комісії київського товариства «Просвіта».
Збори „Лекційної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у середу 10-го квітня о 6 год. вечора
Збори Лекційної комісії товариства «Просвіта» в Києві відбудуться в середу 10 квітня о 6 годині вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори Ленційної комісії т-ва «Просвіта» м. Києва одбудуться у середу, 10-го квітня, о 6 год. вечора
Торговельно-промислова комісія українсько-німецького товариства призначила нараду своїх членів на середу 10 квітня 1918 р. о 6-й вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42).
нарада членів комісії відбудеться у середу 10 квітня о 6 год. вечора у клюбі „Родина"—Володимирська 42.
10 квітня 1918 року о 6-й вечора в клубі «Родина» мала засідати торговельно-промислова комісія німецько-українського товариства.
засідання комісії відбудеться в середу 10 квітня о 6 г. вечора в помешканні клюбу „Родина" (В.-Володимирська вул.).
Торговельно-промислова комісія Українсько-Німецького товариства скликає нараду членів у середу 10 квітня о 6-й вечора в клубі «Родина», Володимирська, 42.
нарада членів комісії відбудеться у середу 10 квітня о 6 год. вечора у Клюбі «Родина»
Рада делегатів службовців Київської міської залізниці на засіданні 10 квітня заслухала доповідь делегатів Дарницького мото-трамваю і ухвалила протест: підприємці мото-трамваю запропонували службовцям «цілком неможливі умови продовження служби» і вимагали підписку, що вони отримали розрахунок і претензій не мають.
Рада делегатів служачих К. м. з. д. на своєму засіданні 10 квітня с. р
Народна драматична школа відновила лекції в будинку 1-ї гімназії; кінематографічна секція Міністерства освіти возила кіно по школах і притулках, мала фільми про похорон героїв Крут і парад 1-ї української дивізії й готувала державний кінематограф у Троїцькому народному домі. Вийшов самовчитель української мови для росіян І. Крока (75 коп.), а фейлетон «Боротьби» висміював урядовців, що похапцем учать українську. Міністерство освіти розіслало школам анкети для поділу шкільного майна між національностями; «Боротьба» вимагала зробити міську публічну бібліотеку основою національної й гостро критикувала її завідувача, а в університеті Ігор Грабар прочитав лекцію про візантійське мистецтво.
певність середня: Здебільшого повідомлення однієї газети; фейлетон і стаття про бібліотеку — оцінки «Боротьби», дату лекції Грабаря не вказано.
Народна драматична школа, що існувала з осені 1917 року і припинила роботу через більшовицькі події, відновила лекції в будинку 1-ї гімназії з 6 до 9 години вечора; інструкторсько-режисерські курси відклали до осені 1918 року, а перед виставами в міських театрах влаштовували промови для боротьби з більшовизмом.
тепер лекції знов викладаються в будинкові 1-ої гімназії з 6 до 9 годин вечора.
Кінематографічна секція театрального відділу Міністерства освіти мала два рухомі кінематографи, що майже щодня давали сеанси по школах і притулках, і власного оператора, який знімав сучасні події; готувався проект державного культурно-просвітнього кінематографа в Троїцькому народному домі на літній сезон з 15 червня 1918 року.
Виробляється проект утворення державного культурно-просвітнього кинематографа на літній сезон 1918 року в Троїцькому Народньому Домі, який має функціонувати з 15 червня.
Кінематографічна секція мала власні фільми «Похорон юнаків-героїв, замордованих більшовиками під Крутами» та «Парад 1-ї української дивізії, складеної з колишніх полонених»; при ній засновувався кіномузей для негативів доби визволення України, а за кордон виїхав спеціаліст, щоб налагодити зв'язки для створення власного кіноательє в Києві.
1) Похорон юнаків--героїв замордованих большовиками під Крутами. 2) Парад 1-ої укр. дівізії складеної з бувших полонених.
Видавнича секція театрального відділу закінчувала друк народного видання «Назара Стодолі» й готувала режисерське видання «Наталки Полтавки» (ескізи декорацій І. Бурячка, режисерські уваги М. Садовського, огляд С. Єфремова), але друк гальмувався через брак доброго паперу й кольорових фарб.
Пʼєса не друкується за браком гарного паперу и кольорових фарб.
Вийшов самовчитель І. Крока «Для русских на Украине. Наиболее легкий и скорый способ практического изучения украинского языка» (Київ, видавництво «Помічник», №1, 1918) ціною 75 коп.
Для русскихь на Украинѣ. Наиболѣе легкій и скорый способъ практическаго изученія украинскаго языка (самоучитель) ... Київ 1918 ... ціна 75 коп.
У продажу з'явилася книжка Крока «Русскій на Украинѣ» та збірник гумору «Сміх» видавництва «На дозвіллі» в перекладі В. Старого з творами Джерома К. Джерома, Джекобса, Рода-Рода, Аркадія Аверченка, Теффі та інших.
появився в розпродажі збіранк видавництва «На Дозвіллі»-«Сміх» в перекладі В. Старого.
Фейлетон «Мученики слова» (Лісовик) висміює київських урядовців, яких змушують вивчати українську: перед «вартовим урядовцем» стоїть панночка й просить перекласти прохання; на адресі міністру пошт і телеграфів — «Київської округи».
Міністру почт та телеграфов Київської округи
За фейлетоном «Мученики слова» (Лісовик, с. 3) київські службовці розкупили підручники — граматику Шерстюка — й учать українську; в Умані начальник, за розповіддю, наймає вчителя за 3 карбованці на місяць і наказує урядовцям ходити до школи щодня від 4 до 6 вечора.
це граматика Шерстюка.
Міністерство освіти розіслало педагогічним радам анкетні картки про історію школи, її інвентар, склад учнів та інше (для справедливого поділу шкільного майна між національностями на Україні); термін анкети — 15 квітня 1918 р.; учні, що назвуть себе малоросами, відносяться до рубрики українців.
розсилає до педагогічних рад анкетні картки, в яких запитується про історію школи, інвентарь, склад учнів ... Термін анкети призначається на 15 квітня
Газета вимагає, щоб Міністерство освіти взяло під свою руку київську міську публічну бібліотеку як основу майбутньої національної: за її статтею, міністерство вже асигнувало на національну бібліотеку 100 тисяч карбованців, чого мало для нової бібліотеки державного розміру.
міністерство освіти асігнувало вже на національну бібліотеку 100 тисяч карбованців.
У тій самій статті газета гостро критикує завідувача Київської міської публічної бібліотеки Ляичкова: бібліотеку Тулуба не впорядковано, бібліотеку будівничого Беретті вартістю кількасот тисяч карбованців «навіть вже на-пів», здається, розкрадено, а за весь час українізації записано лише 40–50 українських книжок.
здається не більш 40—50) позаяк д. завідуючий не тільки не вживав и яких заходів
Цими днями в приміщенні університету відомий художник і історик мистецтва Ігор Грабар прочитав лекцію про візантійське мистецтво; газета зазначала, що він до останнього охороняв Третьяковську галерею в Москві.
Цими днями одбулося в помешканню Універсітету цікава лекція про візантійське мистецтво, Ігоря Грабаря, відомого художника і історика мистецтва.
До Міністерства закордонних справ приїхав голова Української ради в Царицині зі скаргами на утиски; управляючий міністерством пояснив, що через стан війни з Росією консульств не засновують. Увечері до Ясс виїхав посол у Румунії М. Галаган; за «Neue Zeitung», послом Швейцарії при УНР призначено Одьє. Із Москви нелегально, ховаючи національність, прибула група з 22 українських урядовців і їхніх родин. «Нова Рада» привітала незалежність Білоруської Народної Республіки й засуджувала гострі дебати в Малій Раді щодо допомоги росіянам-біженцям, «Киевская мысль» писала про «темну ніч реакції», «Боротьба» — про шлях «через самостійність до федерації»; у місті з'явилися шахрайські листки «екстрених телеграм».
певність середня: Дипломатичні новини — лише «Боротьба» (крім Одьє, якого підтверджує й «Нова Рада»); решта — редакційні позиції газет.
До Міністерства закордонних справ приїхав голова Української Царицинської Ради і розповів про утиски українців у Царицині; управляючий міністерством пояснив, що Україна перебуває у стані війни з Росією, тому консульств не засновують, але консульське повновладдя в Царицині визнають, якщо місцева влада не чинитиме утисків.
Вчора до міністерства закордонних справ приїхав голова Української Царицинської Ради
Вчора ввечері, 10 квітня 1918 року, до Ясс виїхав посол України в Румунії М. М. Галаган.
Вчора вечором виїхав до Яс наш посол до Румунії п. М. М. Галаган.
За одержаним у Києві примірником «Neue Zeitung» від 31 березня, колишнього швейцарського посла в Петрограді Одьє призначено послом при уряді Української Народної Республіки.
колишнього посла в Петрограді д. Одʼє призначено послом при Уряді Української Народньої Республіки.
Група українців — віце-директор департаменту Генерального секретарства Зеленко, київський комісар Саліковський, генеральний суддя Хруцький та інші, 22 душі з дітьми й жінками, — прибула з Москви нелегально, ховаючи національність; добиралися сім пересадок, частину шляху у вагоні Земського союзу, через Оршу.
Їхало всього з дітьми і жінками 22 душі.
Передова «Нової Ради» привітала проголошення незалежної Білоруської Народної Республіки, назвавши білорусів найближчим до українців народом.
хай живе, росте, процвітає й пишається вільна і незалежна Народня Республіка Білоруська!
Стаття «Бойова атмосфера» критикувала гострі дебати в Малій Раді щодо допомоги росіянам, які через війну опинилися в Україні в тяжкій нужді (за газетою, їх «сотні тисяч»); один промовець «договорився навіть до концентраційних таборів».
Людей сотні тисяч, всі вони тяжко поневіряються, нужда серед них величезна.
Київська російськомовна газета «Киевская мысль» писала, що на країну «спускається темна ніч глибокої політичної реакції», порівнюючи настрої з 1907–1908 роками; «Відродження» відповідало, що замість панахиди слід замовити молебень за порятунок від більшовиків.
Сутінки робляться все густіше—на Країну спускається темна ніч глибокої політичної реакції.
Позиція газети щодо федерації: українські есери вітають кроки російських меншовиків до визнання незалежності республіки й закликають їх стати поруч, «щоби дійти через самостійність до федерації».
щиро стати разом з нами в оборону незалежности республіки, щоби дійти через самостійність до федерації!
У Києві з'явилися шахрайські видавці вуличних листків під назвою «екстренні телеграми», які передруковували в сенсаційній формі вже опубліковані в газетах матеріали, без дати випуску; особливо охоче їх розкуповували після свят і неділь, коли газети не виходили.
Листки ці здебільшого друкуються під назвою „екстренних телеграм", з крикливими аншлагами
Телеграми, надруковані в «Боротьбі», повідомляли, що румунський прем'єр Маргіломан приїхав до Кишинева й запропонував Сфатул-Церію приєднати Бессарабію до Румунії як автономну провінцію; за телеграмою комісара Янковича, 10 квітня о 8-й вечора Сфатул-Церій проголосував за приєднання, українська, німецька й болгарська фракції заявили, що не мають повноважень. У Берліні вважали це рішення неостаточним.
певність низька: Телеграми з чужих слів в одній газеті, надруковані через 2–4 дні; дата й підсумки голосування суперечать іншим повідомленням (див. «Газети пишуть різне»).
Одеса, 10 квітня: румунський прем'єр Маргіломан і військовий міністр Гуржа раптово прибули до Кишинева й запропонували Сфатул-Церію, щоб Бесарабія увійшла до складу Румунського королівства як провінція з автономією; молдавани протестували проти анексії, українські депутати заявили, що північ заселена українцями.
Румунія пропонує Басарабії увійти в склад Румунського королівства яко провінція, обіцяючи їй автономію.
Комісар Янкович повідомив телеграмою із Кишинева, що молдавський парламент «Сфатул Церій» 10 квітня о 8 годині вечора ухвалив приєднатися до Румунії як автономна провінція: за 86 голосів, утримались 36, проти 3, на засіданні не було 13; українська, німецька і болгарська фракції заявили, що не уповноважені вирішувати такі питання.
Голосувало за приєднання 86, утрималось 36, проти 3: не було на засіданні 13.
Берлінська телеграма: сьогодні одержано телеграму Маргільомана про прилучення Бессарабії до Румунії; там переконані, що це не остаточне рішення й долю Бессарабії вирішить українсько-румунське порозуміння.
Сьогодня одержано телеграму Маргіломана про прилучення Басарабії до Румунського королівства.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3274
Заяву Янка про вигнаних із Московщини селян зроблено 10 квітня.
Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на ріжних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3273
Міністрів затверджено на засіданні 10 квітня.
34 голосами проти 4, що утрималисъ ... міністри затверджені
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 9-го квітня · 04-0920
Заяву Янка зроблено наприкінці засідання 9 квітня.
Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на ріжних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вечірне засідання 11-10 квітня · 04-2240
На вечірньому засіданні «11-10 квітня» дебатували й ухвалили резолюцію есерів про насильства в Московщині.
Призначене на 6 годин вечора це засідання почалося тільки о 7-ій годині, бо до тої пори не було кворума.
Оцінка аналізу. Заява Янка, інтерпеляція про Старокиївську дільницю й затвердження міністрів, найпевніше, відбулися 9 квітня: так пишуть три газети, а «Робітнича газета» друкувала звіт про 9 квітня частинами й позначила другу частину днем раніше виходу. Дебати й ухвалення резолюції за заявою Янка могли відбутися на вечірньому засіданні 10 квітня, але дата у «Відродженні» пошкоджена; остаточно не вирішується.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · наказ 10 квітня · 04-3412
Наказ Ейхгорна про засів видано 10 квітня.
У Бердичівському повіті в селі Зазулинцях німецький комендант «восстановив в правах» поміщицю генеральшу.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · опублікований 6 квітня · 04-0050
Скоропадський: наказ опубліковано 6 квітня.
урожай остается в пользу захватчиков, но выплачивается известная доля деньгами и известное количество семян для посева и соломы для подстилки представляется собственникам земли
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 6 квітня 1918 р. · 04-0088
Наказ від 6 квітня; у київській пресі опубліковано 12–13 квітня.
Оцінка аналізу. Спогади й дослідження одностайно датують наказ 6 квітня; дата «10 квітня» в «Робітничій газеті» — імовірно, день, коли наказ почали виконувати на місцях або коли про нього дізналися. Плутаниною стилів не пояснюється (різниця 4 дні).
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 10 квігня 1918 р. · 04-0412
10 квітня в палаці княгині Радзивілл у присутності Гассе «Союз хліборобів» домовився передати Скоропадському диктаторську владу як гетьманові.
10 квігня 1918 р. запрошено Скоропадського до палати польської княгині Радзівіл, у сальонах якої збиралися звичайно найвища київська аристократія і високі німецькі військові і цивільні особи
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · приблизительно 10-го апреля 1918 года · 04-0018
Скоропадський: близько 10 квітня лише випадково зустрів на вулиці князя Радзивілла.
приблизительно 10-го апреля 19,18 года, я как-то встретил князя Карла Радзивилла на улице.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · через 1–2 дня · 04-0019
Скоропадський: прохання Гассе про зустріч надійшло через 1–2 дні після 10 квітня.
начальник разведочного отделения «Оберкомандо», майор Гассе, просит, не может ли он ко мне приехать по важному делу.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 11 чи 12 квітня 1918 р. · 04-0093
Перша зустріч Скоропадського з Гассе — 11 чи 12 квітня.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 29-ое апреля · 04-0036
Гетьманом Скоропадського проголосив з'їзд хліборобів 29 квітня.
«Нам нужна для спасения страны сильная власть, нам нужен диктатор, нам, нужен по старому обычаю гетман!»
Оцінка аналізу. Спогади самого Скоропадського й дослідження відносять перший контакт із Гассе на 11–12 квітня, а 10 квітня — лише до випадкової зустрічі з Радзивіллом. Версія Шкільника, найпевніше, стискає в один день події кількох тижнів, аж до з'їзду хліборобів 29 квітня.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-5936
10 квітня о 8-й вечора; 86 за, 3 проти, 36 утрималися.
Голосувало за приєднання 86, утрималось 36, проти 3: не було на засіданні 13.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-6007
Урочисте проголошення приєднання в кишинівському соборі відбулося 9 квітня.
проголошено було тост за здоров'я короля Фердинанда
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 13-го квітня · 04-3463
Рішення Сфатул-Церію — від 9 квітня.
Українська Центральна Рада заявляє: 1) Що вона не визнає рішення „Сфатул-Церія" про прилучення Бесарабії до Румунського королівства актом вільного виявлення волі всих народів
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-5922
85 голосів за приєднання проти 40 голосів соціалістів.
їхні голоси (40) були заглушені голосами румунофільських „демократів" (85).
Оцінка аналізу. Не вирішується: телеграми передавали з чужих слів. Дві версії на користь 9 квітня (зокрема «Робітнича газета» в резолюції Ради), одна — 10 квітня; підрахунки голосів різняться і в самій «Боротьбі».
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Сьогодня · 04-2160
«Сьогодня» — у номері від 10 квітня.
затвердити зроблені нею видатки в 14500 карбованців на упорядкування могили народного поета Тараса Шевченка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 04-0895
«Вчора» відносно номера від 10 квітня, тобто 9 квітня.
затвердити зроблені нею видатки в 14,500 карбованців на упорядкування могили народного поета Тараса Григоровича Шевченка
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · КИЇВ, 10 квітня · 04-5602
Телеграма від 10 квітня: «вчора», тобто 9 квітня.
затвердити зроблені нею видатки в 14500 карбованців на упорядкування могили народнього поета Тараса Григоровича Шевченка
Оцінка аналізу. Імовірніше 9 квітня: так виходить із двох незалежних повідомлень; «сьогодня» у «Відродженні», найпевніше, означає день написання замітки.
Цитата дня
Ми, укр. с.-р. не відмовились від ідеї Східньо-Европейської федерації, від федерування з Великоросією з окрема.Газета стверджує, що українські есери не відмовилися від ідеї Східноєвропейської федерації, зокрема федерації з Великоросією, але досі мали підстави не довіряти федералізмові російських партій.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 · 04-5542
Ціна дня
впорядкування могили Т. Шевченка в Каневі
14 500 крб за разово
Київська губернська народна управа · «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 4 · 04-2160
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| розрахунковий курс марки (1 руб. = 1⅓ марки) | 1,33 марка1 рубль | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 3 |
| розрахунковий курс крони (1 руб. = 2 крони) | 2 крона1 рубль | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 3 |
| самовчитель української мови для росіян (І. Крок) | 75 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 3 |
| книжка «Під шелест листя» П. Драганця-Брояковського | 1,25 рубпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 4 |
| передплата журналу «Гедз» | 1,6 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 4 |
| повний комплект газети «Нова Рада» за 1917–1918 рр. | 35 крбкомплект | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 4 |
| платня голови Київської губернської народної управи | 900 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 3 |
| платня члена Київської губернської народної управи | 800 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 3 |
| асигнування на позики місцевим самоврядуванням | 100 000 000 крбразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 |
| викрадене майно палацу (ковдри, подушки, білизна) | 100 000 крбразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 4 |
| брошура Гр. Гетьманця «До страшних днів у Києві» | 50 коппримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 4 |
| курс навчання письму (10–15 уроків) | 100 крбкурс | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 4 |
| платня вільнонайманого козака охорони | 90 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 4 |
| «Робітнича газета», окремий номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 15 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| оповістка в газеті, 2-га сторінка перед текстом | 1,5 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| оповістка в газеті, 4-та сторінка після тексту | 1 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| зміна адреси передплати | 0,8 крбраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 1 |
| курс 1 рубля до марки | 1,33 марка1 рубль | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 3 |
| курс 1 рубля до австро-угорської крони | 2 крона1 рубль | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 3 |
| передплата галицького тижневика | 10 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 4 |
| платня діловода Цукрового департаменту | 450 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №5, с. 3 |
| платня голови Фінансового відділу Департаменту Загальних Справ Міносвіти | 600 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| Платня в. о. помічника діловода (Костюк) | 350 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №16, с. 2 |
| Платня товариша директора Загальної Канцелярії Мінфіну УНР (з 1 жовтня 1917) | 600 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №16, с. 2 |
| ділянка на Великому Фонтані в Одесі (2298 кв. саж.) | 75 000 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 7 |
| окремий номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| окремий номер газети «Боротьба» на залізничних станціях | 27 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| передплата на газету «Боротьба» | 6 крб1 місяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| передплата на газету «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| передплата на газету «Боротьба» | 16 крб3 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 120 копрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| оголошення шукачів праці в «Боротьбі» | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 1 |
| пуд житнього борошна на московському спекулятивному ринку | 180 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 3 |
| фунт житнього борошна на спекулятивному ринку | 4 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 3 |
| асигнування Міністерства освіти на національну бібліотеку | 100 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 |
| передплата на журнал «Українське пасішництво» | 650 копрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 |
| окремий номер журналу «Українське пасішництво» | 40 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 |
Оголошення дня
Продається дім близько пароходної пристані. Умови спитати: Прорізна № 7, українська крамниця „Тарас з Полтавщини".Оголошення: продавався будинок поблизу пароплавної пристані; про умови питати в українській крамниці «Тарас з Полтавщини» на Прорізній, 7.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 4 · 04-0908
Афіша й культура
Ще 6 у темі «Культура» нижче.
За 10 квітня до Києва прибули по вагону пшениці, пшеничного й гречаного борошна, пшона, гороху й ячменю, 2 вагони цукру, 16 вагонів худоби й 21 вагон дров (04-1025). Податкова інспекція скаржилася, що без колишніх поліцейських бланки на прибутковий податок майже не надходять, і просила домові комітети роздати їх (04-0873); газета помітила граматичні помилки на новому 50-карбованцевому білеті (04-2166). Брошуру Гр. Гетьманця «До страшних днів у Києві» продавали по 50 коп. (продано 6 700 примірників), курс навчання письму коштував 100 крб, комплект «Нової Ради» за 1917–1918 рр. — 35 крб, а в Москві, для порівняння, пуд житнього борошна йшов по 180 крб (04-2174, 04-2178, 04-0907, 04-5580). У Радомисльському повіті лютував висипний тиф (04-3283, 04-5719). Увечері в Троїцькому народному домі грали «Бурлаку», у Садовського — «Попихача», в опері — «Жидівку», у Соловцова — «Павла Першого» Мережковського, у Польському театрі — «Мораль пані Дульської»; на Печерському іподромі були біги, у Комерційному інституті — лекція єврейською мовою «Українська проблема та євреї» (04-5606, 04-5607, 04-0866, 04-0867, 04-2131).
Закінчилася київська конференція «Бунду»: вона схвалила тактику своєї фракції в Центральній Раді з різким осудом більшовиків, ухвалила святкувати 1 травня страйком, мирною маніфестацією та банкетами, закликала до зближення з українськими соціал-демократами й обрала до Центральної Ради Рафеса, Золотарьова, Хейфеца, Лур'є і Фукса.
Винесено резолюцію святкувати першого мая страйком, мирною маніфестацією, та банкетами.
Дата номера газети; конференція відкрилася 6 квітня.
У Києві закінчилася конференція Бунду: ухвалено резолюції, схвалено тактику фракції в Центральній Раді з різким осудом більшовиків, постановлено святкувати 1 травня страйком, мирною маніфестацією та бенкетами; до Центральної Ради обрано Рафеса, Золотарьова, Хейфеца, Лур’є й Фукса.
Винесено резолюцію святкувати першого мая страйком, мирною маніфестацією та бенкетами.
Місце проведення конференції в тексті прямо не вказано (стаття у київській газеті, делегати до Центральної Ради); з 13 міст Бунду п’ять взято для Центральної Ради, решту віддано місцевим організаціям.
На засіданні Малої Ради 10 квітня 1918 р. міністром єврейських справ обрали Вульфа Лацького з демократичної «Фолькспартай»; голова Ради оголосив, що міністр відповідальний перед Єврейською національною радою і має виконувати її програму.
Це сталося на засіданні Малої Ради 10-го квітня, коли голова Ради оголосив, при нагоді виборів нового міністра, що «він є відповідальним перед Жидівською Національною Радою»
Рік (1918) випливає з контексту; стиль дати — новий, оскільки після 1 березня 1918 р.
Торговельно-промислова комісія українсько-німецького товариства призначила нараду своїх членів на середу 10 квітня 1918 р. о 6-й вечора в клубі «Родина» (Володимирська, 42).
нарада членів комісії відбудеться у середу 10 квітня о 6 год. вечора у клюбі „Родина"—Володимирська 42.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 квітня 1918 р. (н. ст.) з'їзд ради спілки, просячи по два представники й доповіді від кожної повітової спілки.
на 10-11 квітня нов. ст. скликається з'їзд ради всеукраїнської учительської спілки
Місце проведення, ймовірно Київ, у тексті не збереглося.
10 квітня 1918 року о 6-й вечора в клубі «Родина» мала засідати торговельно-промислова комісія німецько-українського товариства.
засідання комісії відбудеться в середу 10 квітня о 6 г. вечора в помешканні клюбу „Родина" (В.-Володимирська вул.).
Від Київської губернії до Українських установчих зборів за більшовицьким списком №13 пройшли Г. Л. П'ятаков, В. П. Затонський і В. М. Шахрай, від єврейського національного виборчого комітету (сіоністів) — зокрема Наум Сіркін.
Від большовиків (список № 13). 1. Пятаков Георгій Леонідович. 2. Затонський Володимир Петрович. 3. Шахрай Василь Матвієвич.
Від позапартійного блоку руських виборців (список Шульгіна) до Українських установчих зборів від Київської губернії пройшов лише один кандидат — Василь Віталійович Шульгін.
від позапартійної спілки руських виборців (списка Шульгина) один тільки Василь Вітальевіч Шульгин.
До Центральної Ради фракція сіоністів внесла законопроєкт про недоторканність особи членів Ради: непокаранність за парламентські виступи, а притягнення до відповідальності за загальні проступки — лише з дозволу Ради.
В Центральну Раду внесено вироблений фракцією сіоністів законопроєкт про недоторканність особи членів Ради.
Дата номера газети; точна дата внесення не вказана.
Рада міністрів УНР затвердила статут хлібного синдикату (Державне Хлібне Бюро); газета пов’язує монопольне синдикування хлібної торгівлі з харчовою кризою та зобов’язаннями України за мирним договором.
Уже Радою міністрів ствержено статут хлібного сіндікату (Державне Хлібне Бюро).
Точна дата затвердження не вказана; наведено в статті Л. Новського про монополізацію зовнішньої торгівлі.
Торговельно-промислова комісія Українсько-Німецького товариства скликає нараду членів у середу 10 квітня о 6-й вечора в клубі «Родина», Володимирська, 42.
нарада членів комісії відбудеться у середу 10 квітня о 6 год. вечора у Клюбі «Родина»
Читано з зображення.
Вчора ввечері, 10 квітня 1918 року, до Ясс виїхав посол України в Румунії М. М. Галаган.
Вчора вечором виїхав до Яс наш посол до Румунії п. М. М. Галаган.
Читано з зображення.
Берлінська телеграма: сьогодні одержано телеграму Маргільомана про прилучення Бессарабії до Румунії; там переконані, що це не остаточне рішення й долю Бессарабії вирішить українсько-румунське порозуміння.
Сьогодня одержано телеграму Маргіломана про прилучення Басарабії до Румунського королівства.
Читано з зображення.
Одеса, 10 квітня: краєвий комісар Коморний скасував закриття газет «Южный Рабочій» і «Красное Знамя», залишивши в силі притягнення до суду; у Умані краєвий суд перейшов на українську мову діловодства, урядовці відвідують українські курси.
Краєвий суд приступив до Українізації.
Читано з зображення. Телеграми УТА.
10 квітня 1918 року Скоропадського запросили до палацу польської княгині Радзивілл, у салонах якої зазвичай збиралися найвища київська аристократія та високі німецькі військові й цивільні особи. Того ж дня в присутності начальника німецької розвідки Гассе відбулася нарада «Союзу хліборобів» зі Скоропадським, яка завершилася домовленістю про передачу йому диктаторської влади під назвою «гетьман».
10 квігня 1918 р. запрошено Скоропадського до палати польської княгині Радзівіл, у сальонах якої збиралися звичайно найвища київська аристократія і високі німецькі військові і цивільні особи
Стиль дати не вказано.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликало на 10–11 квітня 1918 року з'їзд Ради спілки; в програмі — матеріальне становище вчителя й пенсії, суд честі, заснування Всеукраїнського учительського видавничого товариства та Учительського дому в Києві. Довідки давали в бюро на Великій Володимирській, 41, пом. 3.
на 10-11 квітня нов. ст. 1918 р. скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки.
10 квітня делегація з'їзду міст Північної України на чолі з головою Київської міської думи В. Д. Дрелінгом відвідала голову Ради Народних Міністрів В. А. Голубовича і, серед іншого, просила звільнити заарештованих гласних Житомирської думи; Голубович пообіцяв ужити заходів.
Вчора делегація зʼїзду міст півночної України на чолі з головою Київської МІйської думи В. Д. Дрелінгом завитала до п. голови Ради Народніх Міністрів, В. А. Голубовича.
«Вчора» від дати номера (11 квітня).
10 квітня 1918 р. Мала Рада заслухала доповідь голови виборчої комісії М. Мороза про вибори до Українських установчих зборів: загалом обрано 172 депутати — укр. с.-р. 115, більшовиків 34, за єврейськими національними списками 9, поляків 5, селян Балтського повіту 3, по одному — укр. с.-д., московський лівий с.-р., «безпартійний русский», кадет, бундівець і хлібороб-власник; обговорення відкладено на четвер.
Загальне число обраних досі депутатів... досягло 172 чоловік ... укр. с.-р.-115, большовиків-34
Повні відомості є лише по Київській, Полтавській і Чернігівській губерніях; обговорення питання скликання Установчої ради відкладено.
10 квітня 1918 р.: у Міністерстві великоросійських справ розробляється законопроєкт про заснування особливих общинних совітів для завідування великоросійськими справами; на місцях виборчі комісії по п’ять членів, виборчі списки оголошуються за три тижні до виборів, совіти обираються до 1 січня 1920 р., право голосу мають великороси від 20 років.
Члени общинних совітів вибираються на строк по 1-е січня 1920 року. Мають право в виборах всі громадяне-великороси, яким налічується 20 років.
Повідомлення УТА від 10 квітня.
Загальні збори парляментської анкетно-слідчої комісії призначено на середу 10 квітня о 10 годині ранку в приміщенні Центральної Ради; комісія, створена при Центральній Раді для розсліду беззаконня на місцях, звертається до населення й приймає заяви лише від громадських і партійних організацій.
Загальні збори парляментської анкетно-слідчої комісії відбудуться в середу 10 квітня о 10 год. ранку
Читано з зображення. КИЇВ, 8 квітня: «Вчора відбулося засідання анкетно-слідчої комісії».
Рада Народного Міністерства Земельних Справ збирається 10 квітня о 1 годині на третьому поверсі помешкання Земельного Департаменту; порядок денний: висновок фінансової комісії, штати місцевих землемірних інституцій, запитання Міністерства торгу й промисловості про замовлення на цілий рік, постанова Ради Департаменту Сільського Господарства щодо фінансового становища.
Засідання Ради відбудеться 10-го квітня 1918 року о 1 год. на 3 поверсі помешкання Земельного Департаменту.
Читано з зображення.
До Міністерства закордонних справ приїхав голова Української Царицинської Ради і розповів про утиски українців у Царицині; управляючий міністерством пояснив, що Україна перебуває у стані війни з Росією, тому консульств не засновують, але консульське повновладдя в Царицині визнають, якщо місцева влада не чинитиме утисків.
Вчора до міністерства закордонних справ приїхав голова Української Царицинської Ради
Читано з зображення. Дата — «вчора», тобто 10 квітня.
Київська губернська народна рада на засіданні 10 квітня заслухала доповідь про фінансове становище земських управ: губернське земство просить урядового асигнування 4 мільйони, повітові земства — 6 мільйонів карбованців; пропозицію про казенний продаж горілки відхилено.
асігнування губерському земству 4,000,000 і повітовим земствам 6,000,000
Читано з зображення. Повітовим земствам — 6 000 000 крб.
10 квітня 1918 року о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти» відбувалися збори лекційної комісії київського товариства «Просвіта».
Збори „Лекційної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у середу 10-го квітня о 6 год. вечора
Земельна губернська управа дозволила повітовим управам вирубку в лісах приватних власників усіх категорій не більше однієї річної лісосіки, що зазначена в законі лісового господарства.
Земельна Губерніяльна Управа дозволила повітовим Управам порубку в лісах всіх категорій приватних власників не більше як одну годову лісосіку
Продовження тексту у наступній колонці.
Міністерство торгу і промисловості УНР заборонило всякі приватні торгові зносини з закордонними державами; право закупівель мав отримати лише об’єднаний орган торговців чи промисловців на умовах, вироб/леджених урядом.
заборонити всякі приватні торгові зносини з закордонними державами (що уже й зробило мін. торгу і промисловости)
Подано в статті Л. Новського як вже здійснений захід; точна дата заборони не вказана.
Збори Київського Комітету УПС-Р призначено на середу 10 квітня о 6 годині вечора в помешканні на Караваєвській, 5; запрошують усіх членів Комітету та голів районних комітетів, прізвища посадовців в OCR не читаються.
Збори Київського Комітету П. С.-Р. одбудуться в сероду 10
Година й порядок денний у тексті зіпсовані OCR.
Загальні збори парламентської анкетно-слідчої комісії відбудуться у середу 10 квітня о 10 годині ранку в приміщенні Центральної Ради.
відбудуться в вереду 10 ввітня о 10 год.
Збори Київського Комітету У. П. С.-Р. призначено на середу 10 квітня о 5 годині в приміщенні редакції «Боротьби» (Караваєвська, 5); прохали прибути, зокрема, Корчака-Чепурківського, Ільченка, Наливайка та інших присутніх у Києві членів Губернського Комітету.
Збори Київського Комітету У. П. С.-Р. відбудуться в середу 10-го квітня о 5 год.
Читано з зображення. Прізвища в оголошенні нечіткі: «Корчак-Чепурківського, Ільченка, Наливоду».
Збори Лекційної комісії товариства «Просвіта» в Києві відбудуться в середу 10 квітня о 6 годині вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори Ленційної комісії т-ва «Просвіта» м. Києва одбудуться у середу, 10-го квітня, о 6 год. вечора
Читано з зображення. Слово «Ленційної» надруковано з помилкою.
Відділ художньої промисловості Міністерства освіти просить художника Костянтина Шармагія, який подав прохання, негайно подати про себе відомості.
Пошукування Шармагія.
Читано з зображення. Прізвище надруковано «Шармагія».
Редакція «Боротьби» відкрила збір пожертв у фонд пам'яті загиблих членів У. П. С.-Р., забитих під час кривавої війни в Україні, на вінки та пам'ятник на їхніх могилах і на видання; пожертви просять надсилати на адресу редакції: Київ, Караваєвська, 5.
В фонд пам'яти загинувших т.т. членів У. П. С.-Р.
Читано з зображення. Оголошення в рамці; про все надіслане обіцяно публікувати.
В Одесі закрито газету Янчевецького «Республіканець», замість неї виходить «Родина»; у Яссах харчовий стан поліпшується завдяки інтенсивному підвозові продуктів, з Бельц на Румунію відходить дев'ять потягів на добу з харчами.
У Ясах закрито газету Янчевецького «Республіканець».
Читано з зображення. Телеграма УТА; в OCR зіпсовані окремі слова.
Призначений комісар Хотинського повіту І. Лескун 10 квітня приступив до організації влади на вільному ще від румунських військ повіті.
Призначений комісар І. Лескун на Хотинському повітові 10 квітня приступив до організації влади
Читано з зображення. Дата 10 квітня наведена в тексті; нового чи старого стилю не вказано, взято як новий (припущення).
У Міністерстві великоруських справ у Києві розроблявся законопроект про вибори громадських рад великоросів: право голосу мали всі великороси з 20 років, ради обиралися на строк до 1 січня 1920 року, правила виборів майже аналогічні правилам виборів до Української Установчої Ради.
КИЇВ. 10-IV. В міністерстві великоросійських справ розроблюється законопроект ... Мають право брать участь в виборах всі громадяне-великороси, які мають 20 років.
Вечірнє засідання Малої Ради, призначене на 6 годину, почалося лише о 7-й через брак кворуму; на ньому дебатували й ухвалили резолюцію фракції укр. есерів про насильства над українськими селянами на Московщині, звідки їх виганяли; голова М. Грушевський зупинив М. Рафеса за вислів про «навети».
Призначене на 6 годин вечора це засідання почалося тільки о 7-ій годині, бо до тої пори не було кворума.
Дату надруковано як «11-10 квітня»; імовірно, засідання 10 квітня (на 11-те припадає засідання щодо Установчих Зборів).
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки скликає раду спілки на 10–11 квітня (нов. ст.); програма: звіт бюро, політична й педагогічна діяльність, суд честі, матеріальне становище вчителя й пенсії, видавниче товариство, Учительський дім у Києві. Адреса: Київ, В. Володимирська, 42, пом. 3; відкрито щодня, крім свят, з 9 до 12; засідання бюро щоп'ятниці з 5 години вечора.
На 10-11 квітня нов. ст. ... скликається Зʼїзд Ради Всеукраїнської Учительської Спілки.
У тексті рік помилково «1917»; ймовірно 1918.
За твердженням партійної статті «Небезпека для революції», серед дрібних землевласників України починається широкий рух проти земельного закону Центральної Ради; делегація за делегацією від дрібних власників прибувають до Києва, до Центральної Ради й міністерств.
Делегація за делегацією від дрібних земельних власників прибуває до Київа, до Центральної Ради до міністерств
Партійна позиція УСДРП; стаття закликає виправити земельний закон. Дата — день номера.
Канцелярія Генерального Писарства УНР повідомила всі державні та громадські установи, що вона складається з Прес-бюро, Юридичної консультації та Господарського департаменту: Прес-бюро і Юридична консультація містяться на Хрещатику, 38, Господарський департамент — на Софійській вулиці, 16.
Прес-Бюро і Юридична Консультація міститься на Хрещатику ч. 38, а Господарський Департамент на Софійській улиці ч. 16.
Текст розірваний у OCR; адреси чіткі.
Міністерство внутрішніх справ (через Департамент державного оподаткування) звернуло увагу установ, зокрема міліції, на те, що в Києві порушується оподаткування театральних та інших видовищ, і попередило: якщо на квитку бракує марки благодійного збору, відповідальна особа підлягає карі за законом.
Наказ про оподаткування театральних і др. вистав. Помічається нехтування оподаткування ... благодійного збору
Текст розірваний і перемішаний у OCR; зміст відновлено за уривками.
У Малій Раді 10 квітня Янко (фракція укр. с.-р.) повідомив про знущання, насильства й погроми проти українських селян-переселенців у Московській губернії: їх вигнали серед зими й відправили ешелонами на Україну без речей і одежі, багато ешелонів стоїть на станціях Полтавщини, де люди голодують; запропоновано доручити Раді Міністрів допомогти та дати землю для яровини.
Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на ріжних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.
Дата засідання — 10 квітня за змістом; позачергова заява.
Результати виборів до Українських установчих зборів по Київщині за доповіддю М. Мороза: за списком українських соціалістів-революціонерів і Селянської спілки пройшло 38 депутатів, за списком більшовиків — 3, за єврейськими списками — кілька, «безпартійний русский» (список В. Шульгіна) — 1; на Полтавщині — 18 у укр. с.-р. і селян, 10 у більшовиків; на Катеринославщині (за Стасюком) — 23 у селянської спілки й укр. с.-р., 11 у більшовиків.
По Київщині ... по списку укр. соц.-рев. і сел. спілки пройшло 38 депутатів, по списку большевик. 3
Цифра депутатів за єврейськими списками в OCR нечітка («Зі»).
Група українців — віце-директор департаменту Генерального секретарства Зеленко, київський комісар Саліковський, генеральний суддя Хруцький та інші, 22 душі з дітьми й жінками, — прибула з Москви нелегально, ховаючи національність; добиралися сім пересадок, частину шляху у вагоні Земського союзу, через Оршу.
Їхало всього з дітьми і жінками 22 душі.
Читано з зображення. Прізвища в друці нечіткі: «Зеленко», «Саліковський», «Хруцький», «Сіровенко», «Кистяковський».
Одеса, 10 квітня: румунський прем'єр Маргіломан і військовий міністр Гуржа раптово прибули до Кишинева й запропонували Сфатул-Церію, щоб Бесарабія увійшла до складу Румунського королівства як провінція з автономією; молдавани протестували проти анексії, українські депутати заявили, що північ заселена українцями.
Румунія пропонує Басарабії увійти в склад Румунського королівства яко провінція, обіцяючи їй автономію.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Одеси; OCR місцями спотворений («Гуржею»).
В Одесі прибув військовий міністр Жуковський; приступлено до ліквідації одеської заводської наради, усі матеріали ліквідаційної комісії передадуть до Києва; в ніч на 10 квітня розгромлено банківський будинок Вовштейна й викрадено гроші та цінні папери на велику суму.
розгромлено банкірський будинок Вовштейна.
Читано з зображення.
На засіданні Київської губернської народної ради 10 квітня постановлено: голові управи — 900 карбованців місячно, членам управи — 800; головою Київської губернської земської управи обрано С. В. Петлюру, членами — Одурина, Химеряка, Пожарського, Сніжного, Стасюка, Теняяка, Кириченка, Фещенка.
Головою Київської губернської управи обрано С. В. Петлюру
Читано з зображення. Дата засідання — 10 квітня («вчорашнє» засідання в телеграмі з Києва 11 квітня); прізвища членів управи частково спотворені OCR.
Рада делегатів службовців Київської міської залізниці на засіданні 10 квітня заслухала доповідь делегатів Дарницького мото-трамваю і ухвалила протест: підприємці мото-трамваю запропонували службовцям «цілком неможливі умови продовження служби» і вимагали підписку, що вони отримали розрахунок і претензій не мають.
Рада делегатів служачих К. м. з. д. на своєму засіданні 10 квітня с. р
Читано з зображення. Дата засідання 10 квітня — за газетою; стиль не вказано (імовірно, новий або старий — невідомо).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Газета опублікувала наслідки виборів до Українських установчих зборів по п'яти округах (Київській, Волинській, Чернігівській, Подільській, Полтавській): у Київській окрузі українські есери з Селянською спілкою одержали 38 мандатів, у Волинській — 19; загалом по п'яти округах обрано 172 депутати.
Депутатів від Укр. п. С.-Р. і сел. спіл. 38 … Всього 172
Таблиця сильно перемішана OCR; певно читаються лише окремі цифри.
Міністерство освіти розіслало педагогічним радам анкетні картки про історію школи, її інвентар, склад учнів та інше (для справедливого поділу шкільного майна між національностями на Україні); термін анкети — 15 квітня 1918 р.; учні, що назвуть себе малоросами, відносяться до рубрики українців.
розсилає до педагогічних рад анкетні картки, в яких запитується про історію школи, інвентарь, склад учнів ... Термін анкети призначається на 15 квітня
Фрагмент розірваний в OCR; вказівка про рубрику «малоросів/русских» нечітка.
10 квітня 1918 р. штаб Запорізького корпусу отримав із Києва від військового міністра Жуковського таємний наказ виділити групу полковника Болбочана для походу на Крим — випередити німців, захопити Севастополь і Чорноморський флот; це мало робитися потай від німецького командування.
10. квітня штаб корпуса дістав з Київа від військового міністра Жуковського таємний наказ виділити з корпуса дві групи
Генеральний штаб УНР офіційно повідомив 10 квітня про бої на південному й східному фронтах: Катеринославським куренем зайнято Павлоград і Новомосковськ; Костянтиноградська група Нат'єва взяла Костянтиноград, більшовики відходять на Лозову, міст через Берестову зірвано.
Катеринославським Куріном занятий Павлоград і Новомосковськ.
Читано з зображення. Повідомлення УТА; 10 квітня.
Урядовець штабу інспектора авіафлоту Оніхімовський винайшов дуже корисний прилад для аерофотографії; рапорт про винахід подали вищому командуванню, подробиці трималися в секреті.
урядовець Оніхімовський, який служить в Штабі Інспектора Авіо-фльоти, винайшов дуже позаначний прилад для потреб авіо-фотографії.
Дата номера газети.
Урядовець 2-го розряду управління інспектора повітряного флоту Оніхімовський сконструював станок для контактного друкування з плівок, який, спираючись на досвід війни, погодився передати Військовому міністерству.
сконструював чудесний станок для контактного друкування з плівок, який згоден, на підставі досвіду підчас війни, передати Військовому Міністерству України.
Прізвище в OCR спотворене («О««лімовськей»).
З Полтави до Києва повернувся льотчик повітряної пошти Веселовський: Харків узято українсько-німецьким військом (увійшли 4 квітня), більшовики відступають на Синельникове; у Катеринославі життя входить у норму, ходити вулицями дозволено до 10 години вечора.
ходити по вулицях дозволяється до 10 години вечора
Це не Київ, а Катеринослав; наведено як характерний для німецького порядку режим; дата події — приблизно 4–9 квітня 1918 р.
Під Ярославом і Рибінськом, за газетами, залізничники після сутички роззброїли як червону, так і чорну гвардію; а в Курську 10 квітня загін анархістів-чорногвардійців бився з червоною гвардією й проголосив себе владою «комуни».
Прибув такий отряд і на станцію Курськ, де 10 квітня вступив в бій з большевицькою червоною гвардією
Читано з зображення. Подано зі слів київської газети.
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 36 створив при Військовій санітарній управі комісію для вироблення санітарних заходів у зв'язку з майбутнім рухом військовополонених (санітарний лікар, епідеміолог, невропатолог або психіатр, хірург).
руху військових полонених
Читано з OCR-тексту. Фахівців до комісії призначає начальник Військової санітарної управи.
За даними «Робітничої газети», наказ Ейхгорна про засів, виданий 10 квітня, вже дав наслідки: у Козельці та Козелецькому повіті на Чернігівщині німецький комендант повертає поміщиків у їхні маєтки й допомагає їм господарювати; у селі Зазулинці Бердичівського повіту (Київщина) німецький комендант «відновив у правах» поміщицю-генеральшу.
У Бердичівському повіті в селі Зазулинцях німецький комендант «восстановив в правах» поміщицю генеральшу.
Наказ датовано 10 квітня; подія — до 16 квітня.
Комендант м. Києва отаман Ціцович наказав усім начальникам частин місцевого гарнізону 10 квітня о 9 годині ранку з'явитися в управління коменданта (Велика Володимирська, 45) і подати відомості: скільки людей у частині, де вона розташована, де її варти, номер телефона.
Підписав Комендант міста Киіва Отаман Ціцович.
Прізвище коменданта в OCR «Ціцович» (можливо «Цицович»).
Австрійський міністр залізних шляхів хоче якнайшвидше налагодити перевезення великих мас збіжжя з України до Австрії; через неможливість перевантаження на кордонній станції Новоселиця вагони з російською колією збираються переробляти (розширювати осі) або позичити українським залізницям австрійські вагони; потяги ходитимуть окремими поїздами з автоматичними гальмами.
заводиться тільки коло того, щоби в як мога найкоротшім часі наладити транспорти для великих засобів збіжа з України в Австрію.
Читано з зображення. Подія у Відні; стосується вивозу з України.
Німецьке офіційне повідомлення від 10 квітня: на західному фронті між Арментьєром і каналом Ла-Бассе німці після артилерійської підготовки взяли англійські й португальські позиції, захопили 6000 полонених і 100 гармат; у Фінляндії німецький десант захопив станцію Карис.
Ми захопили 6000 полонених і 100 гармат.
Читано з зображення. Підписав генерал-квартирмейстер Людендорф; для Києва важливий як контекст.
Комісар Янкович повідомив телеграмою із Кишинева, що молдавський парламент «Сфатул Церій» 10 квітня о 8 годині вечора ухвалив приєднатися до Румунії як автономна провінція: за 86 голосів, утримались 36, проти 3, на засіданні не було 13; українська, німецька і болгарська фракції заявили, що не уповноважені вирішувати такі питання.
Голосувало за приєднання 86, утрималось 36, проти 3: не було на засіданні 13.
Читано з зображення. Дата — «вчора (10/IV)» за текстом телеграми; в іншій телеграмі (с. 3) наведено підрахунок 85 проти 50.
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 34 (по Головній військовій санітарній управі) затвердив штат санітарно-дезінфекційного загону, список 10 загонів і обрахунок на їх утримання; серед загонів — 36-й (Дарниця) і 37-й (Київ), а також Бердичів, Волочиськ, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Жмеринка, Козятин, Житомир та Київ (11-й загін Червоного Хреста).
36 дезінфекційний отряд (Дарниця)
Читано з OCR-тексту. Список назв міст і номерів загонів у OCR перемішаний; частина номерів прочитана неточно.
Наказ військового міністра від 10 квітня 1918 р. № 35 затвердив комісію з 6 лікарів для розроблення нового розпису хвороб для інструкції з приймання новобранців до майбутньої української армії; членам комісії, крім голови, платять по 20 карбованців за добу дійсної праці.
по (20) двад-
Читано з OCR-тексту. Склад комісії: лікарі Варавка, Голубєв та ін.; прізвища частково спотворені.
За наказом № 34 від 10 квітня 1918 р. затверджено перелік дезінфекційних загонів: 36-й (Дарниця), 37-й (Київ), 7-й (Бердичів), 8-й (Волочиськ), 10-й (Кам'янець-Подільський), 12-й (Шепетівка), 18-й (Жмеринка), 34-й (Козятин), загін в Житомирі та 11-й загін Всеросійського союзу Червоного Хреста.
(Дарниця)
Читано з OCR-тексту. Нумерація деяких загонів у OCR спотворена.
Державна комісія з товарообміну на вечірньому засіданні за пропозицією Міністерства торгу й промисловості ухвалила безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, вовни та олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олії.
Дата номера газети; точна дата засідання не вказана.
Державна комісія з товарообміну на пропозицію Міністерства торгу і промисловості ухвалила безумовно заборонити вивіз з України коней, мішків, вовни й олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олії.
У газеті «сьогоднішнє засідання»; можливо, 9 або 10 квітня.
Оголошення: Міністерство земельних справ запрошувало межових інженерів і фахівців, що добре знають переселенську справу, на посади в межовому й переселенському відділах; прохання з референціями приймали щодня в директора Відділу переведення земельної реформи.
Міністерство Земельних Справ запрошує межевих інженерів і добре знаючих переселенську справу спеціялістів на відповідні посади
Секретар Центрального Комітету УСДРП приймав щодня з 11 до 3 години в помешканні «Робітничої газети» (Михайлівський пров., 35, кв. 1).
Секретарь Центр. Ком. У. С.-Д. Р. П. приймає щодня від 11 до 3 в помешканні „Роб. Газети", Михайловський переул., 35 кв. 1.
Наказом від 10 квітня 1918 р. № 59 народний міністр харчових справ М. Ковалевський створив комісію з бібліотекаря й по одному представнику від кожного департаменту (голова В. І. Баланін) для розгляду питань про розширення й розвиток бібліотеки міністерства.
бібліотеки Міністерства
Читано з OCR-тексту.
Через відсутність колишніх поліцейських чинів, які розносили бланки, заяви на прибутковий податок у Києві надходили в дуже малій кількості; податкова інспекція просила домові комітети роздавати бланки (форма №8) мешканцям, а бланки можна було безплатно отримати в канцеляріях податкових інспекторів і в казенній палаті за письмовою заявою домового комітету.
Бланки ці можна одержати дурно в канцеляріях податкових інспекторів м. Київа та в казенній палаті
Газета опублікувала список 30 кандидатів на обрання до Генерального суду УНР, серед них — мировий суддя 14-ї дільниці Києва М. В. Долінський, член Київського окружного суду О. М. Чечот, суддя Київського апеляційного суду К. М. Ященко, присяжні адвокати А. Д. Марголін і Й. Л. Скловський.
Список кандідатів на обрання до Генерального Суду Української Народньої Республіки.
Газета опублікувала список 43 кандидатів на обрання до Київського апеляційного суду УНР, серед них — члени Київського окружного суду, Київської судової палати, присяжні адвокати Н. М. Олександров, О. С. Васьківський, М. П. Ковалевський, судовий слідчий 13-ї дільниці Києва О. Т. Меньшиков.
Список кандідатів на обрання до Апеляційного Суду (Київського) Української Народньої Республіки.
Усі особи, що подали прохання до Міністерства праці про призначення на посаду (крім іногородніх), мали негайно звернутися до Комітету співробітників міністерства, щоб заповнити анкетні листи; прохання осіб, які не звернуться до 10 квітня, розглядатися не будуть; приймання нових прохань припинено.
Прохання осіб, які до 10-го квітня не звернуться до Міністерства, Комітет Співробітників розглядати не буде. Прийом нових прохань припинено.
Крайня дата — 10 квітня 1918.
Оголошення: Комендант міста Києва отаман Ціцович наказав усім значковим частям місцевого гарнізону з'явитися до його управління (Володимирська, 45) 10 квітня о 9 годині ранку для розподілу варт по місту, принести відомості про чисельність частини, де вона мешкає, які варти несе й номер телефону.
Підписав Комендант міста Києва Отаман Ціцович.
Читано з зображення. Наказ про «учот гарнізону», підписав комендант міста.
Народне міністерство земельних справ повідомило Губернські та Повітові Народні Управи, земельні комітети та кооперативні організації про Відділ Агрономічної Допомоги, який допомагає агрономам знаходити посади, а земствам та іншим установам — агрономів і спеціалістів сільського господарства; установи просять повідомляти про вільні посади, умови платні, район діяльності й помешкання.
Агрономічна допомога. Народне міністерство справ земельних повідомляє
Читано з зображення.
Наказ Міністерства харчових справ від 10 квітня 1918 р. № 57: за постановою Ради міністрів керування шкіряною монополією перейшло до Міністерства харчових справ, тому Український шкіряний комітет скасовано, а його справи передано Шкіряному відділові II департаменту.
Скасувати Украївський Шкіряний
Читано з OCR-тексту. Практичне виконання доручено В. І. Баланіну й О. М. Лисенку.
Оголошення (російською): ліквідаційна комісія Південно-Західного обласного земського комітету, зважаючи на повну ліквідацію організації, просить подати всі рахунки до комісії (Київ, Лютеранська, 34) не пізніше 10 квітня 1918 р. н. ст.
Ликвидаціонная комиссія юго-западнаго областнаго земскаго комитета, ввиду полной ликвидаціи организаціи, предлагаетъ ... представить таковые въ комиссію-Лютеранская 34, не позже 10 апрѣля 1918 года н. с.
Читано з OCR-тексту. Дата — крайній строк подання рахунків (подія в майбутньому щодо дати номера). Текст пошкоджено.
Наказ міністра шляхів від 10 квітня 1918 р. № 26: працівникам шляхів, що закінчили нормальні фельдшерські школи, військові й цивільні, замість «фельдшер» надається назва «лікарський помічник».
наказ про змінення назви „фельдшер" на „лікарський помічник"
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; сам текст наказу місцями зіпсований.
Оголошення: усі номерні посвідчення, видані колишнім начальником Справочного бюро при Політичному відділі Військового міністерства — написані на білому папері українською та московською мовами, без прізвищ — вважати недійсними; тих, хто їх покаже, просять затримувати й відсилати до Справочного бюро (Пушкінська вул., 30).
Всі номерні посвідчення видані бувшим Начальником Справочного Бюро при Політичному Відділі Військового Міністерства ... лічити не дійсними ... до Справочного Бюро Пушкинська 30
Прізвище колишнього начальника в OCR відсутнє. Пушкінська вул. — Пушкінська в Києві.
У відповідь на відозву Ради народних міністрів України російський нарком закордонних справ Чичерін повідомив по радіо, що правительство Росії пропонує почати мирові переговори в Смоленську 5 квітня (нового стилю); він заперечує, що Росія воює проти УНР, і стверджує, що «боротьба йде між двома частинами українського народу».
Совітське правительство не проваддить війни проти Української народньої республіки.
Читано з зображення. Текст радіотелеграми Чичеріна, надрукований у «Боротьбі»; дата радіо від 2 квітня згадана в тексті; дата публікації у газеті 12 квітня.
Міністерство закордонних справ 1–15 квітня 1918 р. наказами № 15–29 призначало урядовців до посольств УНР у Берліні (Омелян Козій), Румунії (Олексій Клор, Андронік Галіп) і Туреччині (Микола Вовк-Вовченко, Микола Ковальський), а також до консульського, юридичного, загального й архівно-літературного відділів міністерства.
Призначаеться в штат урядовців По-
Читано з OCR-тексту. Список складено зі скорочених наказів; частину прізвищ OCR спотворив.
Міністерство харчових справ циркуляром від 10 квітня 1918 р. № 486/631 запитало цукроварні про шкоди від «большевицького руху»: які машини й апарати зіпсовано, що розграбовано в майстернях, магазинах і квартирах співробітників, скільки цукру знищено чи розграбовано; відомості мають бути посвідчені заводським комітетом і акцизним контролером; мета — державна допомога знищеним цукроварням.
большевицький рух на Україні наробив багато шкоди
Читано з OCR-тексту.
Наказом Міністерства харчових справ від 10 квітня 1918 р. № 57 скасовано Український шкіряний комітет, бо за постановою Ради Міністрів керування шкіряною монополією перейшло до міністерства; його справи передано шкіряному відділові II департаменту (виконання доручено В. І. Баланіну та помічниці О. М. Лисенко).
Скасувати Украївський Шкіряний
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства харчових справ від 10 квітня 1918 р. № 486/631: через більшовицький рух цукроварні зазнали шкоди, тож департамент виробу й постачання цукру просить негайно подати відомості про зіпсовані машини, розграбовані майстерні, магазини, цукор і суми збитків, засвідчені заводським комітетом і акцизним контролером; міністерство має намір відшкодувати втрати.
большевицький рух на Україні наробив багато шкоди
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства фінансів від 10 квітня 1918 р. № 231 директорам і управителям сільськогосподарських шкіл (підписали управляючий міністерством П. Климович і директор відділу с.-г. освіти М. Кухаренко): вживати всіх заходів для захисту шкіл, їхнього майна й землі; шкільна земля не входить у державне володіння й буде використана для культурних потреб населення; надлишок землі, не потрібний для розсадників і досвідних станцій, буде передано трудовому людові, але до того часу площа с.-г. шкіл не має зменшуватися; на кожну волость бажано зберегти не менше однієї школи з маєтком; школам радять поповнити інвентар від земельних комітетів.
шкільна земля не входить в державне володіння і буде скористована, як найкраще для культурних потреб населення
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; колонка частково перемішана. У тексті «Управляючий Міністерством Фінансів П. Климович» — в OCR саме так.
Наказ міністра шляхів від 10 квітня 1918 р. № 27: приватні особи, що призначаються до складу співробітників Міністерства шляхів, мають передусім пройти лікарський огляд у лікаря 16-ї дільниці Південно-Західних залізниць П. А. Янішевського (Управління Південно-Західних залізниць).
Приватні особи, котрі призначаються до складу співробітників Міністерства, повинні передовсім оглядатись лікарем.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; прізвище лікаря розпізнане неточно.
Наказ Морського міністерства від 10 квітня 1918 р. № 9 (товариш міністра В. Потоцький): директори департаментів звертаються до екзекутора міністерства лише через директора Морського господарчого департаменту; усі вимоги на господарські речі, купівля й постачання інвентаря та матеріалів для всього міністерства — через цей департамент; екзекутор Сідлецький виконує лише розпорядження міністра й директора Господарчого департаменту.
Всі домагання, надіслані до Екзекутора безпосередньо, виконуватись не будуть.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 51 від 10 квітня 1918 року: заборонено будь-які зносини з закордонними Наокрами та Напепотами (начальниками округ і відділів), у нагальних випадках звертатися до міністерства; усім почтовим і телеграфним установам заборонено приймати пакунки, листи, перекази, часописи й телеграми з адресами за кордон УНР, а виплати з-за кордону тимчасово реєструвати в Київській Головній Почтовій Конторі.
жадних почтових пакунків, листів, переводів, часописів та телеграм взагалі з адресами за кордон Української Народньої Республіки, не приймалось
Читано з OCR-тексту. Текст наказу обірвано на межі сторінок; пункти 2–3 читаються лише частково.
Наказом міністра судових справ скасовано слідчу комісію для розслідування самовільних трусів, арештів та інших злочинів, пов'язаних із політичними відносинами; прокурором Київського апеляційного суду призначено присяжного адвоката Мільковського.
Наказом міністра судових справ, скасовується слідча комісія для переведення слідства в справі самовільних трусів, арештів і инших злочинств
Дата номера газети.
Під час трусу в шофера А. Клименка на Караваєвській, 8 знайшли частину речей, викрадених з Київського палацу; Клименко заявив, що купив їх у куховарки Криничної.
У шофера А. Клименко (Караваєвська 8) був зроблений трус і знайдена частина награбованого добра.
Номер будинку в OCR «8»» — можливо, 8-а.
Завідувач колишнього Київського палацу (Олександрівська, 8) Микола Оболонський заявив у карно-розшуковий відділ, що з комори палацу викрали 150 ковдр, 100 пухових подушок і 500 штук столової білизни на суму до 100 000 карбованців; розшук встановив, що крала куховарка команди шоферів Варвара Кринична з допомогою шоферів.
з коморі дворця викрали 150 шт. ковдр, 100 шт. пухових подушок і 500 шт. ріжної столової білизни, всього на суму до 100.000 карб.
Дата номера газети; точна дата крадіжки не вказана.
10 квітня 1918 р. у Малій Раді Скнар (УСДРП) повідомив, що в Старокиївській дільниці утримують арештованих по три тижні без пред’явлення обвинувачення, у сирому підвалі: у приміщенні на 50 осіб сидять 200–300; прогулянок нема, політичних тримають разом із кримінальними.
Нашій фракції стало відомо, що в Старокиївському участку тримають в’язнів по три тижні без усякого обвинувачення і в страшенно кепських умовах.
Звіт про засідання Малої Ради; номер від 11 квітня.
Фракція УСДРП у Малій Раді 10 квітня 1918 р. внесла інтерпеляцію народним міністрам судових та внутрішніх справ: ув’язнені у Старокиївській дільниці, в антисанітарних умовах, «служать розсадником різних епідемічних хвороб»; поруч із вологим льохом є хворі на парші (коросту); запропоновано також доручити анкетно-слідчій комісії розслідувати справи всіх арештованих, а Янко запропонував обстежити всі в’язниці України; інтерпеляцію прийнято одноголосно.
служать розсадником ріжних епідемичних хороб ... сидять у вохкому льоху і тут же знаходяться парші ... Інтерпеляцію принято одноголосно.
На питання Зарубіна, хто там сидить, Скнар відповів: повстанці-більшовики, що билися в Києві, а також політичні й карні злочинці разом.
Близько 10 квітня 1918 р. Скоропадський зустрів на вулиці князя Карла Радзивілла, який передбачив йому «большую роль»; Радзивілл бачився з німцями в своєї матері (графині Браницької).
приблизительно 10-го апреля 19,18 года, я как-то встретил князя Карла Радзивилла на улице.
За одержаним у Києві примірником «Neue Zeitung» від 31 березня, колишнього швейцарського посла в Петрограді Одьє призначено послом при уряді Української Народної Республіки.
колишнього посла в Петрограді д. Одʼє призначено послом при Уряді Української Народньої Республіки.
Оголошення: д-р Черняк — спеціальна водолікарня для лікування всякого роду статевих хвороб, Велика Житомирська, 16; прийом з 9 до 2 і з 5 до 9.
Спец. водолікарня для систем. лічення всякого роду полових хвороб. Вел. Житомірська 16. 9-2 та 5-9.
Наказом № 62 від 10 квітня 1918 року Григорія Прокоповича Гращука призначено діловодом Загального відділу Цукрового департаменту з 1 квітня з платнею 450 крб на місяць; наказ підписав народний міністр харчових справ М. Ковалевський.
Гращук Григорій Прокопович призначається на посаду діловода Загального Відділу Цукрового Департаменту з 1-го квітня ц. р. з платнею 450 карб. на місяць.
10 квітня 1918 р. Київська губернська народна рада призначила платню голові губернської управи 900 карб. на місяць, членам управи — 800 карб., і обрала головою Київської губернської управи С. В. Петлюру; він подякував і сказав, що з радістю береться до земської праці.
Головою київської губернської управи обрано С. В. Петлюру
«Позавчора» відносно дати номера 12 квітня. Прізвища членів управи в OCR пошкоджені.
Наказом від 10 квітня 1918 р. № 58 Міністерство харчових справ висловило від імені служби подяку колишньому товаришеві міністра Платонові Костянтиновичу Лінніченку, що залишив міністерство; III департамент у теперішньому вигляді скасовано, його канцелярія, юридичний відділ і бібліотечний підвідділ передаються до Загальної канцелярії, фінансовий відділ і бухгалтерія об'єднуються в рахунково-фінансовий відділ.
Платону Костянтиновичу Лінніченку
Читано з OCR-тексту.
Наказом Міністра освіти (М. Прокопович) від 10 квітня 1918 р. № 22 Івана Стешенка призначено Генеральним Інструктором по Міністерству Освіти за штатом IV класу з 1 квітня 1918 року; Андрія Летенка — директором Департаменту Нижчої Освіти; Петра Буткевича — головою Фінансового відділу Департаменту Загальних Справ із платнею 600 карб. на місяць.
Призначається Генеральним Інструктором по Міністерству Освіти Іван Матвієвич Стешенко по штату IV-го клясу, з 1-го квітня 1918 року.
Прізвище Прокопович у OCR спотворене; посада Летенка частково розібрана. Дата події — за текстом; дата номера: 28 травня 1918.
Наказом від 10 квітня 1918 р. № 58 міністр М. Ковалевський висловив подяку колишньому товаришеві міністра харчових справ Платону Костянтиновичу Лінніченку й скасував III департамент у теперішній формі: канцелярія, юридичний відділ і бібліотечний підвідділ переходять до Загальної канцелярії, ліквідаційний відділ до I департаменту, фінансовий відділ і бухгалтерія зливаються в рахунково-фінансовий відділ.
висловлюю йому від імени служби подяку
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказом від 10 квітня 1918 р. № 55 судового слідчого 8-го ділянки Золотоніського повіту Віктора Івановича Ігнатовського призначено прокурором Черкаського окружного суду з 10 квітня 1918 р.; наказом № 56 від 11 квітня попереднього прокурора Черкаського суду Олександра Андрійовича Євпасіхієва призначено віце-директором департаменту міністерства судових справ.
Ігнатовсь-
Читано з OCR-тексту. Посаду судового слідчого й назву повіту («...носького») прочитано неповністю; номери наказів і дати в OCR нечіткі (№ 55 з датою «1-го квітня» може бути 10-го).
Оголошення: продавався повний комплект «Нової Ради» за 1917 і 1918 рр. за 35 карб.; звертатися на Кузнечну, 48-1.
Продам повний комплект „Нової Ради" за 1917 і 1918 р. ціна 35 карб. ... Кузнечна вул. 48-1.
Київська губернська народна рада встановила членам губернської управи платню 800 карб. на місяць.
членам управи 800 карбованців
На станціях залізниць окремий номер «Боротьби» коштує 27 копійок.
На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштують 2 карбованці за рядок петиту.
На 1 стор.... 2 карб.
Читано з зображення. У тарифі «за рядок петиту» стоїть окремим рядком під двома цінами.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштують 1 карбованець 20 копійок за рядок петиту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петиту.
Читано з зображення. Ціну переведено в копійки: 1 карб. 20 коп. = 120 коп.
Для шукачів праці оголошення в «Боротьбі» коштує 1 карбованець за все оголошення, а зміна адреси передплатника — 50 копійок.
Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення. Ціну зміни адреси (50 коп.) наведено лише в тексті факту.
Окремий номер журналу «Українське пасішництво» коштує 40 копійок.
Окреме № коштує 40 коп.
Читано з зображення.
Надзвичайне зібрання Київської губернської народної управи затвердило видатки в 14 500 карбованців на впорядкування могили Тараса Шевченка і доручило новій управі разом з Канівською повітовою управою розробити план утримання могили та звернутися до громадських установ по кошти.
затвердити зроблені нею видатки в 14500 карбованців на упорядкування могили народного поета Тараса Шевченка.
У газеті «сьогодня»; можливо, йдеться про день написання замітки (9 або 10 квітня).
Гр. Гетьманець у листі до редакції повідомив, що видав брошуру «До страшних днів у Києві» накладом 10 000 примірників за ціною 50 копійок і вже продав 6 700 примірників на 3 350 карбованців; 10% виторгу (335 карбованців) він передав на пам'ятник борцям за незалежність України.
Книжку я видав в кількости 10.000 прим., а вартість її 50 коп. … Випродано досі 6700 примірників на суму 3350 карб.
Сума «при розпродажу всього накладу 500 карб.» у тексті, ймовірно, помилкова (має бути 5000).
Ціна окремого номера «Боротьби» у Києві — 25 копійок.
Ціна окремого числа в Києві 25 к.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 1 місяць — 6 карбованців.
на 1 місяць — 6 крб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 2 місяці — 11 карбованців.
на 2 місяці — 11 крб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 3 місяці — 16 карбованців.
на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення.
Український ілюстрований часопис «Українське пасішництво» (шостий рік видання, виходить двічі на місяць книжками до 24 сторінок) приймає передплату на 1918 рік: 6 карб. 50 коп. на рік або 3 карб. 50 коп. на півроку з пересилкою; накладним платежем на 50 коп. дорожче; окремий номер — 40 коп.; адреса: Київ, Стрілецька, 3.
Українське пасішництво
Читано з зображення. Ціну переведено в копійки: 6 карб. 50 коп. = 650 коп.; ціна на півроку — 350 коп.; окремий номер — 40 коп.
Москва, за кореспондентом: хліб видають у робочих районах по чверть фунта на душу, у буржуазних кварталах — по ⅛ фунта на день; пуд житнього борошна спекулянти продають по 180 карбованців, а фунт — до 4 карбованців.
По за тим пуд житнього борошна продається спекулянтами за ціну в 180 руб, а хунт підноситься до 4 руб.
Читано з зображення. Подія не в Києві, але важлива для порівняння цін. Оцінка Москви з вуст українських біженців.
Москва, за кореспондентом «Боротьби»: на спекулятивному ринку фунт житнього борошна піднявся до 4 карбованців.
а хунт підноситься до 4 руб.
Читано з зображення. Окрема цінова позиція з повідомлення про нестачу хліба в Москві.
Оголошення: у Київського повітового коменданта формувалася охорона з вільнонайманих козаків — сотня (півсотня) кінноти та сотня піхоти, приймали виключно українців; потрібні були кулеметники, муштрові козаки, фельдшер, коваль, обозні, кравці й шевці за 90 карбованців на місяць з одягом, харчами та помешканням; записуватися з 9 ранку до 2 дня.
Умова: 90 карб. за місяць, одяга, харчі та помешкання. … Приймаються виключно українці.
Деякі слова в оголошенні спотворені OCR.
Наказами Міністерства торгу і промисловості від 10 квітня 1918 р. (№ 49–51) призначено: завідувача відділу департаменту внутрішнього торгу Модеста Угриновича з платнею 600 карб. на місяць, канцелярських урядовців III розряду по 200–250 карб., діловодів канцелярсько-господарського та фінансового відділів по 450 карб., геологів геологічного комітету Володимира Мокринського й Бориса Лічно по 450 карб. на місяць.
Модест Васильович Угринович завід. від. з 11-го квітпл ц. р. (плат-
Читано з OCR-тексту. Решта сум: урядовці III розряду — 200–250 карб., діловоди — 450 карб., геологи — 450 карб.
Міністерство торгу і промисловості наказом від 10 квітня 1918 р. № 50 призначило з 1 квітня: Аду Лащенко діловодом канцелярсько-господарського відділу департаменту загальних справ і Юрія Корічковського діловодом фінансового відділу (по 450 карб.), урядовця для доручень І. Соловова (375 карб.), Ніну Плахову канцелярським урядовцем I розряду (300 карб.), І. Львова канцелярським урядовцем II розряду (250 карб.).
(платня 375 кар.)
Читано з OCR-тексту. Оклад Н. Плахової в OCR «800 кар.» — імовірно, 300.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: на Прорізній, 20, пом. 5-а пропонували за 10–15 уроків навчити писати (ймовірно, на друкарській машинці) за 100 карбованців.
10--15 уроків, виучу писати … що коштує 100 карб. Прорізна 20, пом. 5а.
Оголошення сильно зіпсоване OCR; предмет навчання (машинопис?) неясний.
Радомисль, 10 квітня 1918 р.: у повіті страшна пошесть сипного тифу, в селі Кічкірях за короткий час померло 20 осіб, хворіють цілі родини, школу закрито; боротися важко, бо лікарні закриті через брак коштів земства.
В повіті страшна пошесть сипного тифу. В селі Кічкірях в короткий час померло 20 чоловік.
Київська губернія; повідомлення УТА.
Телеграма від 10 квітня з Радомисля: у повіті пошесть сипного тифу, у селі Кічкіри померло 20 чоловік; школу закрито, лікарні закриті через брак коштів у земства.
У повіті страшна пошесть сипного тифу.
Читано з зображення. Радомисль — тоді повітове місто Київської губернії.
Оголошення: Міністерство земельних справ запрошувало межових інженерів і фахівців переселенської справи на посади у межовому й переселенському відділах; прохання приймалися щодня з 1 до 3 години у директора відділу переведення земельної реформи.
Міністерство земельн. справ запрошує спеціялістів межевих інженерів і добре знаючих переселенську справу
Оголошення: до канцелярії Центральної Ради потрібні вправні стенографи; звертатися негайно з 10 до 12 години в канцелярію Української Центральної Ради.
До канцелярії Центр. Ради потрібні вправні стенографи.
Оголошення: лікар Сощін лікував трипер і сифіліс (препаратами «606–914»), приймав на Великій Житомирській, 25 з 9 до 11 ранку і з 4 до 8 вечора.
тріп., пранці (сіф. „606-914"). Д-р Сощін, В. Житомир. 25. Приймає 9--11 год. ранку і 4-8 веч.
Бюро Київського Комітету У. П. С.-Р. тимчасово міститься в редакції «Боротьби» (Караваєвська, 5), відчинене щодня, крім свят, від 4 до 7 години; члени комітету чергують від 5 до 6; комітет просить вносити членські й процентові внески та записуватися до секцій.
Бюро Київського Комітету У. П. С.-Р. тимчасово міститься в редакції «Боротьби»
Читано з зображення. Оголошення партійної організації.
Оголошення: організаційній комісії Української селянської спілки при Центральній Раді потрібні досвідчені інструктори-організатори на посади повітових і губернських та їхніх помічників; звертатися на Підвальну, 3, з 12 до 2.
Організаційній комісії при У. Ц. Р. Селянській Спілці потрібні досвідчені інструктори-організатори ... Підвальна 3.
Години в OCR неясні.
Оголошення: першокласна школа Ф. Флейшмана і А. Киржнера (Велика Володимирська, 41, при магазині) навчала друку на машинках різних систем, зокрема українською мовою.
НАВЧАННЯ НА ПИШУЧИХ МАШИНАХ ... навчання та переписка ведеться також і на УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ... Ф. ФЛЕЙШМАН і А. КИРЖНЕР В. Володимирська 41
Назва магазину й умови оплати в OCR неясні.
Фейлетон «Мученики слова» (Лісовик) висміює київських урядовців, яких змушують вивчати українську: перед «вартовим урядовцем» стоїть панночка й просить перекласти прохання; на адресі міністру пошт і телеграфів — «Київської округи».
Міністру почт та телеграфов Київської округи
Читано з зображення. Сатира; факти умовні, але показує ставлення до мовного переходу в установах.
За фейлетоном «Мученики слова» (Лісовик, с. 3) київські службовці розкупили підручники — граматику Шерстюка — й учать українську; в Умані начальник, за розповіддю, наймає вчителя за 3 карбованці на місяць і наказує урядовцям ходити до школи щодня від 4 до 6 вечора.
це граматика Шерстюка.
Читано з зображення. Фейлетон; історію про Умань автор подає як переказ («розказують люде»).
10 квітня 1918 р. (середа) Український національний театр у Троїцькому народному домі грав «Бурлаку»; на 11 квітня анонсовано «Ясні зорі», на 12 квітня — «Богдана Хмельницького», готувалася «Оборона Буші» М. Старицького.
Сьогодня 10-го квітня (28 березня) у середу: Бурлака. ... 11-го ЯСНІ ЗОРІ. 12-го БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ.
Оголошення розірване OCR між колонками.
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі оголосив репертуар: 10 квітня «Бурлака», 11-го «Ясні зорі», 12-го «Богдан Хмельницький»; до вистави готується «Оборона Буші».
Сьогодня, 10-го, у середу: Бурлака. 11-го Ясні-зорі, 12-го, Богдан Хмельницький.
Читано з зображення. Афіша; авторів у тексті не названо.
При Міністерстві пошт і телеграфів засновувався музей з колекціями українських і закордонних марок, листівок, бланків, історичних малюнків, фотографій, приладів і моделей поштової та телеграфної справи.
При Міністерстві пошт і телеграфів закладався музей колекцій українських і закордонних марок, листівок, бланків, історичних малюнків, фотографій, приладів і моделей поштової та телеграфної справи.
При міністерстві почт і телеграфів закладається музей, де будуть зібрані колекції українських й закордонних марок, листівок, бланків
При Міністерстві пошт і телеграфів закладується музей, де будуть зібрані колекції українських і закордонних марок, листівок, блянків
Збори лінгвістичної комісії товариства «Просвіта» м. Києва відбулися в середу, 10 квітня 1918 р., о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори лінгвістичної комісії т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у середу, 10-го квітня, о 6 год. вечора в пом. „Просвіти"
Вийшов самовчитель І. Крока «Для русских на Украине. Наиболее легкий и скорый способ практического изучения украинского языка» (Київ, видавництво «Помічник», №1, 1918) ціною 75 коп.
Для русскихь на Украинѣ. Наиболѣе легкій и скорый способъ практическаго изученія украинскаго языка (самоучитель) ... Київ 1918 ... ціна 75 коп.
Попит на вивчення української мови російськомовними киянами.
Оголошення: в українських книгарнях Києва продавалися книжки П. Драганця-Брояковського: збірка оповідань «Під шелест листя» (2-ге вид.) за 1 руб. 25 коп. і збірка народних пісень «Оце пісня гарна, нова» (3-тє вид.) за 1 руб.
„Під шелест листя". ... Видання друге. Ц. 1 р. 25 коп. 2. „Оце пісня гарна, нова". ... Ц. 1 руб.
Цими днями в приміщенні університету відомий художник і історик мистецтва Ігор Грабар прочитав лекцію про візантійське мистецтво; газета зазначала, що він до останнього охороняв Третьяковську галерею в Москві.
Цими днями одбулося в помешканню Універсітету цікава лекція про візантійське мистецтво, Ігоря Грабаря, відомого художника і історика мистецтва.
Дата номера газети; точна дата лекції не вказана.
Кінематографічна секція театрального відділу Міністерства освіти мала два рухомі кінематографи, що майже щодня давали сеанси по школах і притулках, і власного оператора, який знімав сучасні події; готувався проект державного культурно-просвітнього кінематографа в Троїцькому народному домі на літній сезон з 15 червня 1918 року.
Виробляється проект утворення державного культурно-просвітнього кинематографа на літній сезон 1918 року в Троїцькому Народньому Домі, який має функціонувати з 15 червня.
Кінематографічна секція мала власні фільми «Похорон юнаків-героїв, замордованих більшовиками під Крутами» та «Парад 1-ї української дивізії, складеної з колишніх полонених»; при ній засновувався кіномузей для негативів доби визволення України, а за кордон виїхав спеціаліст, щоб налагодити зв'язки для створення власного кіноательє в Києві.
1) Похорон юнаків--героїв замордованих большовиками під Крутами. 2) Парад 1-ої укр. дівізії складеної з бувших полонених.
Народна драматична школа, що існувала з осені 1917 року і припинила роботу через більшовицькі події, відновила лекції в будинку 1-ї гімназії з 6 до 9 години вечора; інструкторсько-режисерські курси відклали до осені 1918 року, а перед виставами в міських театрах влаштовували промови для боротьби з більшовизмом.
тепер лекції знов викладаються в будинкові 1-ої гімназії з 6 до 9 годин вечора.
У робітничому клубі Лук'янівського народного дому влаштовуються соціалістичні курси (12 тем: історичний матеріалізм, капіталістичний лад та ін.); лектори Вікул, Садовський, Ковальський, Гермадєв, Авакянц, Веселовський, Баран; запис з 8—9 вечора, чергова лекція в середу 10 квітня о 6-й.
Чергова лекція буде в середу 10 квітня в 6 год. вечора.
Читано з зображення.
Український театр під дирекцією М. Садовського 10 квітня 1918 р. втретє показував комедію «Попихач»; 11 квітня — «Гетьман Дорошенко», 12 квітня — бенефіс артиста Е. Рибчинського («Ревізія», комедія на 1 дію, і «Назар Стодоля»), 13 квітня — «Наймичка».
Сьогодня 10-го квітня у 3-й раз Попихач ... 12-го Бенефіс Ар-та Е. Рибчинського 1) ... РЕВИЗІЯ ком. на 1 д. 2) НАЗАР СТОДОЛЯ ... 13-го НАЙМИЧКА, др. на 5 д.
Розподіл назв за датами відновлено з розірваного OCR.
Подільська дума в Кам'янці-Подільському асигнувала мільйон карбованців на український університет; незабаром туди мала приїхати комісія професорів Київського університету для огляду міста.
На днях до Камʼянця приїзжає комісія професорів київського університету для огляду міста
Подія поза Києвом; засідання думи 1 квітня (дата в OCR неясна).
10 квітня 1918 року Український театр дирекції М. Садовського (Другий міський театр) утретє давав комедію на 5 дій (назва в тексті спотворена — «Повихач»), а 11 квітня — історичну трагедію на 6 дій «Гетьман Дорошенко».
ТЕАТР ДІРЕКЦІЯ М. САДОВСЬКОГО Сьогодня 10 квітня у 3-й раз ПОВИХАЧ ком. на 5 дій Завтра 11 квітня ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО істор. тр. на 6 д.
Назва комедії зіпсована OCR.
Оголошення: 1-й Міський театр (опера) давав 10 квітня 1918 року «Жидівку», 11 квітня — «Кармен», далі «Лоенгріна» і 18 квітня «Міньйон»; 14 квітня вдень — «Євгенія Онєгіна», увечері — «Садка»; початок о 12-й дня і о 6-й вечора, квитки продавалися.
1-й Мійський театр (опера) сьогодня 10-го квітня ЖИДІВКА … 14-го вдень ЕВГЕНІЙ ОНЄГІН. Ввечері САДКО. Початок о 12 год. дня і 6 год. ввечері.
Частина дат у рядку зіпсована OCR («38-го МІНЬОН» = 18-го).
На станції Боярка під Києвом після революції з ініціативи п. Войцехівського місцеві українські гуртки об'єдналися в «Просвіту», яка з жовтня 1917 р. влаштовувала вечірки й вистави («Мартин Боруля»(?), «По ревізії», «Кум-мірошник»); глядачами були переважно службовці, а тепер готувалася «Наталка Полтавка».
Місцеве громадянство, переважно служащі, ходять до просвітянського театру охоче.
Назва першої п'єси в OCR пошкоджена.
На 10 квітня київські театри оголосили: Український Національний Театр (Троїцький Народний Дім) — «Бурлака» Тобілевича, початок о 7 годині; Театр Садовського (Другий Городський) — «Попихач» Шутковича, о 7; Опера (Перший Городський театр) — «Жидівка» Галеві, о 6; Театр Соловцова — «Павло Перший» Мережковського, о 6; Польський театр — «Мораль пані Дульської» Запольської, о 7.
Бурлана, драма Тобілевича (поч. о 7 год.).
Читано з зображення. Афіша «Сьогодня, 10 квітня»; назви п'єс (крім «Бурлаки», «Жидівки») подекуди нечіткі: «Попихач, п'еса Шутковича», «Мотальносць пані Дульськей».
На 10 квітня оголошено також: Театр Кручиніна — гастролі Ельзи Крізер, виступи Брайніна та Шумського; Дім Інтермедії (Новий Театр) — спектакль-кабаре на користь родин офіцерів — жертв хатньої війни; Печерський іподром — біги (початок о 12 годині дня); Комерційний Інститут (актова заля) — лекція єврейською мовою Ревуцького «Українська проблема та євреї» о 5 годині.
Печерський - гіподром: Сегодні біги (поч. о 12 год. дня).
Читано з зображення. Афіша; прізвища й назви частково нечіткі («Ревусь кого», «Ельзи Крізер»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Розділ «Театр і музика» повідомляв про концерти «Кантів» 7 і 10 квітня в університеті.
Концерти «Кантів» 7 і 10 квітня ... Унівесітета
Текст рецензії майже не читається; деталі невідомі.
Передова «Нової Ради» привітала проголошення незалежної Білоруської Народної Республіки, назвавши білорусів найближчим до українців народом.
хай живе, росте, процвітає й пишається вільна і незалежна Народня Республіка Білоруська!
Стаття «Бойова атмосфера» критикувала гострі дебати в Малій Раді щодо допомоги росіянам, які через війну опинилися в Україні в тяжкій нужді (за газетою, їх «сотні тисяч»); один промовець «договорився навіть до концентраційних таборів».
Людей сотні тисяч, всі вони тяжко поневіряються, нужда серед них величезна.
Стосується засідання Малої Ради, звіт про яке подано в №53.
Сергій Єфремов у статті «Гальванізація трупа» відповів О. Єлачичу, назвавши «Русский союз» в Україні проявом відродження войовничого російського націоналізму й притулком «чорносотенної обивательщини».
Це справжня „безодня відродження російського націоналізму" і всі заходи коло її демократизації-не що инше, як гальванізація трупа.
«Робітнича газета» порушила питання про перевибори всіх міських дум в Україні, обраних у середині 1917 року під гаслами єдиної Росії за участі великоросійського війська, тоді як українські вояки були розкидані поза Україною.
прийшов час, коли треба з усією рішучістю поставити на порядок денний справу перевиборів всіх муніціпалітетів на Україні.
Дата номера газети.
«Робітнича газета» — щоденний орган Центрального Комітету Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), рік видання II — вийшла в Києві в середу 10 квітня 1918 року, номер 245.
Орган Центрального Комітету У.С.-Д.Р.П. ... Nº 245 Киів, 10 квітня 1918 р. ... СЕРЕДА 10-го квітня
Шапка номера датована за новим стилем; день тижня (середа) збігається з 10 квітня 1918 р. н. ст.
Умови передплати на «Робітничу газету»: 5 карбованців на 1 місяць.
Умоли передплати: на 1 міс. 5 карб.
Умови передплати на «Робітничу газету»: 15 карбованців на 3 місяці.
3 міс. 15 карб
Вийшов №37 щоденної газети «Боротьба» — органу Центрального Комітету Української Партії Соціалістів-Революціонерів. У шапці номер датовано середою 10 квітня за н. ст. (28 березня за ст. ст.) 1918 року; гасло номера — «Хай живе III-й Інтернаціонал!».
Ч. 37. Середа 10 квітня н. ст. / 28 марта ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА
Читано з зображення. У шапці надруковано обидва стилі: спершу новий.
Редакція й контора «Боротьби» містяться в Києві на Караваєвській вулиці, 5 (тепер вул. Паторжинського), телефон 63; відчинено щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63.
Читано з зображення. У шапці: «одчинено що дня крім свят от 10 до 4 год. дня».
З 9 квітня в Житомирі почала виходити щоденна газета «Молот» — орган Волинського Губернського Комітету У. П. С.-Р. Передплата: 1 місяць — 5 карб., 2 місяці — 9 карб., 3 місяці — 13 карб. 50 коп.; редакція — Житомир, Молчановська, 7.
З 9-го квітня, у Житомирі починає виходити щоденна газета „МОЛОТ
Читано з зображення. Оголошення в «Боротьбі».
Ор. Левицький у статті про майбутні мирні переговори з Росією закликав вимагати від Москви повернення актових книг козацьких судів Лівобережної України XVII–XVIII ст., вивезених до московського архіву Міністерства юстиції; бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти вже опитував знавців щодо архівів, які слід повернути.
укр. правительство й повинно вимагати повернення отих архивів, що забрані були з цілої території України
У Києві з'явилися шахрайські видавці вуличних листків під назвою «екстренні телеграми», які передруковували в сенсаційній формі вже опубліковані в газетах матеріали, без дати випуску; особливо охоче їх розкуповували після свят і неділь, коли газети не виходили.
Листки ці здебільшого друкуються під назвою „екстренних телеграм", з крикливими аншлагами
Огляд преси: «Нова Рада» (ч. 53) закликала громадянство не перекладати на окремих німців відповідальність за прихід німецького війська, яке прийшло на прохання українського уряду, а уряд — широко роз'яснювати людності мету перебування «спільників»; газета визнавала, що непорозуміння виникають через незнання мови й побутові відмінності.
німецьке військо прийшло на Україну не з своєї ініціативи, а за проханням українського правительства.
Дата номера газети.
Київська російськомовна газета «Киевская мысль» писала, що на країну «спускається темна ніч глибокої політичної реакції», порівнюючи настрої з 1907–1908 роками; «Відродження» відповідало, що замість панахиди слід замовити молебень за порятунок від більшовиків.
Сутінки робляться все густіше—на Країну спускається темна ніч глибокої політичної реакції.
Дата номера газети.
Видавнича секція театрального відділу закінчувала друк народного видання «Назара Стодолі» й готувала режисерське видання «Наталки Полтавки» (ескізи декорацій І. Бурячка, режисерські уваги М. Садовського, огляд С. Єфремова), але друк гальмувався через брак доброго паперу й кольорових фарб.
Пʼєса не друкується за браком гарного паперу и кольорових фарб.
Зміна адреси передплатника коштувала 80 коп.
За зміну адреси 80 коп.
Власна реклама «Боротьби»: газета називає себе єдиним органом українських соціалістів-революціонерів, який видає Центральний Комітет У. П. С.-Р., і найбільшою українською газетою; має власних кореспондентів у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі, Петрограді й Москві, а кожну партійну організацію закликає налагодити постійну колективну передплату.
єдиний орган українських соціалістів-революціонерів що видається Центральним Комітетом У. П. С.-Р.
Читано з зображення. Показує партійний характер джерела: газета рішуче обстоює «класові інтереси» українського робітництва й селянства.
Оголошення: виходив український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедз»; передплата на 1 місяць — 1 карб. 60 коп., редакція й контора — Рейтарська, 20, пом. 14, телефон 15-82.
Передплата: на 1 м. 1 карб. 60 коп. ... Адреса редакції й контори: Київ. Рейтарська 20 пом. 14, Телефон 15-82.
Ціни на довші терміни в OCR неясні (ймовірно, пів року 9 крб 60 коп.).
У продажу з'явилася книжка Крока «Русскій на Украинѣ» та збірник гумору «Сміх» видавництва «На дозвіллі» в перекладі В. Старого з творами Джерома К. Джерома, Джекобса, Рода-Рода, Аркадія Аверченка, Теффі та інших.
появився в розпродажі збіранк видавництва «На Дозвіллі»-«Сміх» в перекладі В. Старого.
Назва книжки Крока частково спотворена.
Оголошення: умови друкування оповісток у «Робітничій газеті» — на 2-й сторінці перед текстом 1 карб. 50 коп. за рядок.
на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок
OCR цифр «і карб.» зіпсований; 1 карб. 50 коп. читається за аналогією з попередніми номерами.
Оголошення: умови друкування оповісток у «Робітничій газеті» — позаду тексту на 4-й сторінці 1 карб. за рядок.
позаду тексту на 4-й стор.- 1 к. за рядок
Редакція «Робітничої газети» містилася в Києві на Михайлівському провулку (Михайлівська вул.), 35, пом. 1; редактор приймав з 2 до 3 години, секретар — з 2 до 5, контора була відчинена щодня з 10 до 5; телефон редакції і контори 65-10.
Редактор приймає від 2 - 3 год. Секретарь від 2-5 год. ... Контора відчинена щодня від 10-5 год. Телеф. редакції і контори 65-10
Номер будинку/назва вулиці частково пошкоджені в OCR («Ла 35»), але збігаються з попередніми номерами газети.
Оголошення: до Центральної експедиції українського друку (Хрещатик, 39) потрібні рознощики, посильні та газетярі-українці; звертатися з 10 до 12 і з 4 до 6 години.
ПОТРІБНІ рознощики, посильні, газетчики українці у конторі Центральної Експедиції Українського друку ... Хрещатик 39 Звертатись від 10 до 12 і від 4 до 6 год
Текст оголошення розірваний у OCR; адреса й години читаються чітко.
Московський Окружний совет робітничих і солдатських депутатів переобирали 9–11 квітня; ліві есери вели шалену агітацію, а большевики напередодні вдвічі збільшили хлібний пайок.
збільшили вдвічі хлібний пайок
Читано з зображення. Дата — діапазон перевиборів; точну точку не обрано.
Оголошення: у «Робітничій книгарні» (Володимирська, 16) продаються нові книжки М. Грушевського: ілюстрована «Історія України», «Всесвітня історія в короткому огляді» (ч. IV, 1789–1849), «Студії з економічної історії України»; незабаром мають вийти «Історичні оповідання» та інші.
Вийшли книги: М. Грушевський, Ілюстрована Історія України, ... Всесвітня Історія в коротім огляді, частина IV (1789-1849) ... Продаються в „Робітничій Книгарні" Володимирська 16.
Ціни не вказані; частина назв пошкоджена в OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Окремий номер «Робітничої газети» коштував 20 коп.; для провінції вказано окрему (більшу) ціну, у шапці OCR читається «провінції 22 …».
Ціна 20 Ка ... провінції 22 Н
Цифра 20 коп. частково зіпсована в OCR («20 Ка»); попередні номери газети мають ціну 20 коп. Ціна для провінції (22?) нечітка.
Оголошення: приймається передплата на тижневик «Українське робітниче слово(?)» — орган української соціал-демократичної партії; редакція в Перемишлі, вул. Косцюшка, 5; виходить щосуботи; передплата 2 карб. 50 коп. на три місяці, 10 карб. на рік.
Виходить кожної суботи Передплата 2 карб. 50 сот на три місяці і 10 кар. на рік.
Назва газети в OCR спотворена («УКРАСЬ У РОЗІТНИ У ГАЗ_ТУ»); не київське видання, але оголошення було в київській газеті.
За московською кореспонденцією, більшовицький уряд усунув старого консула в Москві й призначив на його місце українця-більшовика Степняка; українці в Москві, за автором, відчувають вороже ставлення, хоча там виходить українська газета й діє український клуб.
призначив українця большевика Степняка
Читано з зображення. Розповідь кореспондента про розмову зі співрозмовниками, що приїхали з Москви; джерело односторонє.
Кореспондент газети передає московські чутки: відомого морського комісара Дибенка нібито було заарештовано за провину під час оборони Нарви, але матроси ультимативно домоглися його звільнення; ліві есери вийшли зі складу уряду.
Відомий морський комісар Дибенко за якусь провину під час оборони Нарви був заарештований
Читано з зображення. Чутки зі слів приїжджих з Москви.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Москві, за розповідями прибулих, ходить хибна чутка, що Петлюра, Голубович і Грушевський подалися до одеставки; про українські справи там усі «дуже зле поінформовані».
що Петлюра, Голубович і Грушевський подалися до одеставки.
Читано з зображення. Чутка в Москві, а не київська подія; передано зі слів прибулих.
З Лондона через «Морнінгпост» повідомляють, що в Петрограді поширюється тиф.
повідомляють з Петербургу, що пошесть сильного тифу все більше ширится
Читано з зображення. Іноземне повідомлення, перепечатане в «Боротьбі»; Київ не стосується.
Між українською, німецькою та австро-угорською фінансовими комісіями досягнуто згоди про твердий розрахунковий курс карбованця до марки й крони для визначених платежів до 15 липня 1918 р.: 1 рубль = 1⅓ марки = 2 крони. Курс чинний для оплати утримання військ центральних держав на Україні, поштово-телеграфних і залізничних зносин, обміну монопольними товарами між державами та деяких товарних угод.
Українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії домовилися про твердий розрахунковий курс до 15 липня 1918 р.: 1 рубль = 1⅓ марки = 2 крони; курс застосовувався для оплат військам Центральних держав в Україні, поштово-телеграфних і залізничних розрахунків, обміну монопольними товарами та урядових торговельних угод, але не був обов'язковим для інших угод.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ маркам 2 коронам.
Строк дії в OCR «до 15 линя» — ймовірно, липня.
Курс одного рубля рівняється 1 1/3 Марки 2 коронам.
Для валютної біржі та інших угод курс необов’язковий. У тексті «1 1/3 Марки 2 корон» — читається як 1⅓ марки або 2 крони; перевірити за іншими джерелами.
За угодою фінансових комісій розрахунковий курс австро-угорської крони становив 2 крони за 1 рубль.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ маркам 2 коронам.
Департамент державної скарбниці Міністерства фінансів розпочав складання державного бюджету на 1918 рік.
Департамент державної скарбниці міністерства фінансів зараз приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Газета повідомила, що новий кредитовий білет у 50 карбованців надруковано з граматичними помилками — «карается» замість «карається», «кредитовий» замість «кредітовий», «білети» замість «білєти».
Нам довелося бачити новий кредітовий білет в 50 карб. На жаль, підчас друку він став жертвою неретельности і має кілька граматичних помилок.
Рада народних міністрів затвердила і внесла до Центральної Ради законопроект про асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 100 мільйонів карбованців на короткотермінові позики місцевим самоврядуванням України, які переживали «велетенський фінансовий крах» через анархію і брак грошових знаків.
Рада Народніх Міністрів затвердила і внесла в Центральну Раду законопроект про асігновку в распорядження Міністра Внутрішніх Справ 100 міліонів карбованців на отримання місцевими самоврядуваннями на Україні коротко-термінових позик.
Стаття також пропонує заснувати Державний банк міського і земського кредиту; дата ухвали не вказана.
Обіжник Міністерства фінансів від 10 квітня 1918 р. (№ 831) акцизним управителям і фінансовим палатам: як заставу за бандеролі, видані в кредит тютюновим фабрикам, тимчасово дозволено приймати лише певні папери на половину номінальної вартості — короткотермінові зобов'язання російської скарбниці, російську державну ренту, позику свободи та воєнні позики; фабриканти мають дати підписку доплатити різницю або замінити папери, якщо їхню ціну знизять.
я дозволяю тимчасово приймати в заклад, як забезпеку за видані в кредит бандеролі, тільки слідуючі % % папери ... в половині номінальної вартости їх
Підписали за народного міністра фінансів Лебідь-Юрченко та в. о. директора департаменту А. Гуменний.
Той самий розрахунковий курс: 1 рубль дорівнює 2 кронам для платежів до 15 липня 1918 р. між центральними державами та Україною.
Курс одного рубля рівняється 1 1/3 Марки 2 коронам.
Див. попередній факт: у OCR курс до марки й крони злитий.
Наказ Міністерства Фінансів №35 від 10 квітня 1918 р.: громадянин Микола Кржижановський призначений завідувачем Народного Міністерства Фінансів з 22 березня 1918 р. з платнею до 450 карб. на місяць; в. о. помічника діловода Никодиму Костюку платню підвищено з 300 до 350 карб. на місяць з 1 лютого 1918 р.
Нікодиму Костюку підвищується платня з 300 до 350 карбованців на місяць з 1 лютого 1918 року
Імена за OCR можуть бути спотворені.
Наказ №35 (§4): директору Загальної Канцелярії Міністерства Фінансів Самійлу Афанасьєву зараховано попередню службу в УНР: діловод Генерального Секретаря з фінансових справ з 4 липня 1917 р. (250 карб. на місяць), з 1 серпня 1917 р. (350 карб.), з 1 вересня 1917 р. (400 карб.), товариш директора Загальної Канцелярії з 1 жовтня 1917 р. (600 карб.).
діловода Генерального Секретаря в справах фінансових з дня 4 липня 1917 року з платнею 250 карбованців на місяць ... з дня 1 жовтня 1917 року з платнею по 600 карбованців на місяць
Динаміка платні службовця: 250 (липень 1917) → 350 → 400 → 600 карб. (жовтень 1917).
За обрахунком до наказу № 34 від 10 квітня 1918 р. утримання одного санітарно-дезінфекційного загону коштує 316 карбованців 50 коп. на місяць (чистка й ремонт апаратів 25 крб, канцелярські видатки 10, непередбачені 40 та ін.), плюс по 200 карбованців на місяць на загін; на 11 загонів — 5681 крб 50 коп. на місяць.
Всього . 316 карб. 50 к.
Читано з OCR-тексту. У розрахунку: 316,50×11 = 3481,50; 200×11 = 2200; разом 5681,50 карб.
Обрахунок утримання одного санітарно-дезінфекційного загону на місяць за наказом № 34: паливо й нафта для опалення — 2000 крб (разом із лікарем та персоналом), спирт денатурований 150 крб, дезінфекційні матеріали 200 крб, ковка коней, ремонт обозу й зброї, чистка апаратів 25 крб, канцелярські видатки 10 крб, непередбачені 40 крб; усього 316 крб 50 коп. Для 11 загонів — 3481 крб 50 коп. і 2200 крб, разом 5681 крб 50 коп. на місяць.
Всього 5681 карб. 50 коп.
Читано з OCR-тексту. Таблиця розірвана, окремі рядки не розрізняються.
Угорський міністр народного харчування князь Біндишґрой після переговорів у Відні заявив, що сподівається: на початку літа довіз із України дійде до такої міри, що Угорщина й Австрія зможуть ще перед жнивами пом'якшити обмеження в харчуванні.
Я маю надію, що в початку літа довіз дійде до міри, що Угорщина й Австрія буде мати спромогу ще перед початком жнив змягчить істнуючі тепер обмеження в харчовій справі.
Читано з зображення. Прізвище міністра в друці нечітке: «князь Біндишґрой».
10 квітня 1918 року до Києва прибули харчові вантажі: по вагону пшениці, пшеничного борошна, гречаного борошна, пшона, гороху і ячменю, 7 вагонів соломи, 4 вагони городини, 2 вагони патоки, 2 вагони цукру, 16 вагонів худоби, 8 вагонів сіна, 3 вагони інших харчів і 21 вагон дров.
За 10 квітня до Київа прибули такі харчові грузи: по одному вагону пшениці, пшеничного борошна, гречаного, пшона, гороху і ячменю, 7 вагонів соломи
«8 ваг. нець» прочитано як «сіна» — непевно.
Оголошення: продавався будинок поблизу пароплавної пристані; про умови питати в українській крамниці «Тарас з Полтавщини» на Прорізній, 7.
Продається дім близько пароходної пристані. Умови спитати: Прорізна № 7, українська крамниця „Тарас з Полтавщини".
Оголошення: лікареві терміново потрібна кімната; звертатися за телефоном 64-80 до А. А. Касьяна.
Кімната потрібна лікареві. ... Зверт. тел. 64-80 A. A. Касьян.
Телефон 64-80 — телефон редакції «Нової Ради».
Оголошення київського нотаріуса М. А. Бобориина: 10 квітня 1918 р. (реєстр № 231) укладено договір про продаж Ісааком Еліокомовичем Ставицьким аптекарського магазину з майном у Києві на розі Ярославської й Волоської вулиць; усі сторони мешкають у Києві.
АПТЕКАРСКАГО МАГАЗИНА
Читано з OCR-тексту. Текст російською; назва нотаріуса й ім'я продавця частково спотворені OCR.
Оголошення: 28 березня (10 квітня) 1918 року затверджено купчу, за якою дружина інженера Ольга Олександрівна Чернова (Черпова) продала дійсному статському раднику Адамові Кіпріяновичу й Юлії Миколаївні Кондрацьким ділянку землі на плані під №№ 1, 3, 5 і 7 (2298,65 кв. сажні) на міській землі Одеси, 5-а частина, при селищі Великий Фонтан, за 75 000 руб.; кріпосного мита 3000 руб.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
Радомисль, 10 квітня 1918 р.: Міністерство прийняло пропозицію акційного товариства збудувати залізницю Радомисль–Ірша; будівництво розпочнеться негайно після затвердження урядом статуту товариства.
М-ство прийняло пропозіцію Акційного Товариства збудувати залізницю Радомисль-Ірша.
Київська губернія.
Міністерство прийняло пропозицію Акційного товариства побудувати залізницю Радомисль — Ірша; будівництво мало розпочатися негайно після затвердження статуту товариства.
Міністерство прийняло пропозицію Акційного товариства збудувати залізницю Радомисль—Іршa.
Читано з зображення. Телеграма від 10 квітня.
10 квітня 1918 р. з Києва до Харкова вилетіла остання пробна авіапошта з льотчиком Веселовським; Міністерство пошт і телеграфів розробляло тариф на авіакореспонденцію.
Учора вилетіла остання пробна авіопочта з літуном Веселовським на Харьків.
Рух на залізницях знову погіршився: у напрямку на Бахмач поїзди йшли до Ніжина часом по дві доби, на Південно-Західних залізницях поїзди (крім кур'єрських) запізнювалися на 10–12 годин і були переповнені; кур'єрські йшли добре, але проїзд у них коштував дуже дорого.
В напрямку на Бахмач поїзди йдуть часом по 2 доби до Ніжину. ... Курʼєрські потяги йдуть добре, за те проїзд в них коштує дуже дорого.
Термінологічна комісія при Міністерстві шляхів ухвалила перейменувати залізниці України: українську частину Московсько-Київсько-Воронезької — на Лівобережну, Південно-Західну — на Правобережну, Південну — на Слобідську, Катерининську — на Низову; міністр поки що затвердив назву «Лівобережна».
українська частина М.-К.-В. буде мати назву Лівобережна залізниця, півд.-західна-Правобережна; південна-Слобідська і Катерининська залізниця-Низова.
Термінологічна комісія Міністерства шляхів ухвалила друкувати всі залізничні книжки, службові папери й проїзні квитки українською мовою, неодмінно з наголосами, щоб привчати службовців правильно вимовляти слова; від начальників станцій вимагали історію назв станцій та навколишніх місцевостей.
комісія ухвалила всі книжки, службові папери, проїздні картки й т. инше друкувати українською мовою, але неодмінно з наголосами.
Інженер А. А. Каширський розробив детальний план нової залізниці Київ — Одеса, яка скоротила б шлях на 100 верст; проект перебував у Бессарабському залізничному товаристві, що мало власні кошти, ліс, цемент, залізо й цеглу та збиралося просити дозволу Міністерства шляхів.
Інженером А. А. Каширським розроблений детальний плян нового залізничого шляху Київ-Одеса. … це скоротить залізничний шлях Одеса—Київ на 100 верст.
У блоці «Новини» на с. 1 «Боротьба» виносить заголовки дня: «Анархія на побережжі Чорного моря», «Румунський терор в Бесарабії», «Бої у Фінляндії», «Становище в Москві», «Обстріл французьких городів», «Евакуація Парижу».
Анархія на побережжі Чорного моря. Румунський терор в Бесарабії.
Читано з зображення. Перелік заголовків телеграм наступних сторінок.
Позиція газети щодо федерації: українські есери вітають кроки російських меншовиків до визнання незалежності республіки й закликають їх стати поруч, «щоби дійти через самостійність до федерації».
щиро стати разом з нами в оборону незалежности республіки, щоби дійти через самостійність до федерації!
Читано з зображення. Редакційна стаття «Київ, 10 квітня 1918 р.» (с. 1) відзначає, що меншовики й єврейські фракції в Малій Раді поступово визнають українську державність; це точка зору партійної газети.
Газета стверджує, що українські есери не відмовилися від ідеї Східноєвропейської федерації, зокрема федерації з Великоросією, але досі мали підстави не довіряти федералізмові російських партій.
Ми, укр. с.-р. не відмовились від ідеї Східньо-Европейської федерації, від федерування з Великоросією з окрема.
Читано з зображення. Редакційна стаття с. 1; позиція партійної газети.
10 квітня 1918 р. делегати дрібних власників Полтавщини разом із делегатами з Херсонщини були в міністрів В. Голубовича і М. Ковалевського; Ковалевський сказав, що закон приймали поспіхом під більшовицьким обстрілом, але скасувати його не можна, хіба внести пояснення й поправки, а Голубович на питання, що ж робити, відповів: «Сійте!»
Але на питання делегатів, що ж його робить, голова Ради Міністрів на прощання одновів: „Сійте"!
«Позавчора» відносно дати номера 12 квітня.
У рубриці «З газет» «Боротьба» полемізує з «Робітничою Газетою» (ч. 244): вона вважає, що Українські Установчі збори слід скликати за результатами голосування в грудні й січні, а не організовувати нові вибори; в разі вибору між Центральною Радою й Установчими зборами «всі стануть на сторону Установчих зборів».
то певно всі стануть на сторону Установчих зборів, яко найкращого виходу із усіх перспектив.
Читано з зображення. Газета ще наводить підрахунок, що від українських есерів до Установчих зборів пройшло дві-три сотні депутатів, а від українських соціал-демократів — двоє-троє.
Член Малої Ради Н. Григор'єв (укр. есер) розповів, що нещодавно бачив у селі три сім'ї українських селян, вигнаних із Московщини, куди вони переселилися кільканадцять років тому; односельці повернули їм хати й дали землю.
Я недавно був на селі і сам бачив там три семьї, вигнаних з Московщини селян. ... тепер ім тут повернули їхні хати і дали землю.
Серія статей Ю. Новаковського про фінанси: автор пояснює знецінення паперових грошей надмірним друком «папірців», спекуляцією на запас і селянським утриманням готівки; карбованець він називає товаром, що «скоро псується».
Рубель, що скоро так псується, закопується.
Читано з зображення. Стаття теоретична; подано як позицію газети щодо грошової кризи.
За московськими вістями «Боротьби», росіяни ворожі до України: на мітингах записують добровольців на «русько-український фронт», а більшовицькі війська називають «нашими», українські — «гайдамацько-німецькими».
На мітінгах іде запис добровольців на руско-український фронт.
Читано з зображення. Позиція газети щодо Москви; повідомлення з вуст біженців.
Газета вимагає, щоб Міністерство освіти взяло під свою руку київську міську публічну бібліотеку як основу майбутньої національної: за її статтею, міністерство вже асигнувало на національну бібліотеку 100 тисяч карбованців, чого мало для нової бібліотеки державного розміру.
міністерство освіти асігнувало вже на національну бібліотеку 100 тисяч карбованців.
Читано з зображення. Стаття «До утворення національної бібліотеки»: позиція газети, критична до завідувача міської бібліотеки.
У тій самій статті газета гостро критикує завідувача Київської міської публічної бібліотеки Ляичкова: бібліотеку Тулуба не впорядковано, бібліотеку будівничого Беретті вартістю кількасот тисяч карбованців «навіть вже на-пів», здається, розкрадено, а за весь час українізації записано лише 40–50 українських книжок.
здається не більш 40—50) позаяк д. завідуючий не тільки не вживав и яких заходів
Читано з зображення. Прізвище завідувача в друці нечітке («Ляичков»); оцінки — з боку газети, не перевірені.
Новообраний голова Київської губернської земської управи С. В. Петлюра сказав, що береться до земської праці охоче, бо земські діячі повинні допомагати уряду будувати державу, а одним із найважливіших завдань є утворення Всеукраїнського союзу органів самоврядування.
утворити Всеукраїнський союз органів самоврядовання
Читано з зображення.
Генеральне писарство складалося з канцелярії, прес-бюро, юридичної консультації (Хрещатик, 38) та господарського департаменту (вул. Софіївська, 16); генеральний писар П. О. Христюк і його товариш І. І. Міркін приймали відвідувачів щодня, крім неділь і свят, з 12 до 3 години (Хрещатик, 38, кімнати 12 і 10).
канцелярія генерального писарства, прес-бюро і юридична консультація міститься на Хрещатику ч. 38, а господарський департамент на Софійській улиці ч. 16.
«Хрещатик 88» у другому згадуванні — помилка OCR замість 38.
Генеральний писар Павло Христюк та його товариш (заступник) приймали інтересантів з 12 до 2 години щодня, крім неділь і свят, у Канцелярії Генерального Писарства (Хрещатик, 38, кімнати 12 і 10); Прес-бюро і Господарський департамент — з 12 до 1, юрисконсульт — з 12 до 2.
Генеральний Писарь Христюк і його товариш ... приймають інтересантів од 12 до 2 год. ... (Хрещатик 38 кімнати 12 і 10). ... Юрисконсульт од 12 до 2 год., окрім неділь і свят.
Ім’я товариша генерального писаря в OCR нечітке («Мірнин»?).
Демобілізаційний відділ припинив існування 10 квітня 1918 р.; його справи, рахунки та інші документи передавалися до архіву Генерального штабу в Києві на вул. Банковій, 2.
Справи, рахунки та інші документи передавалися до архіву Генерального штабу у Києві по вул. Банковій, 2
Автор статті: Олександра Кудлай.
Оголошення: інформаційне бюро Київської організації УСДРП містилося в Центральному культурно-просвітньому комітеті робітників м. Києва на Фундуклеївській вулиці, 11, 2-й поверх, кімната 9а (колегія Павла Галагана); бюро відчинено щодня з 11 години та ввечері з 4 до 8.
інформаційне бюро Київськ. Орг. У. С.-Д. міститься в Центральн. Культурно-Просвітн. Ком. робітників м. Киіва, на Фундуклеївській вул., ч. 11, другий поверх, кімн. 9а
Підпис: Київський Комітет УСДРП. Фундуклеївська вул. — сучасна вул. Б. Хмельницького.
Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки містилося на Великій Володимирській, 42, пом. 3; бюро відчинене щодня, крім свят, з 9 до 12 ранку, а засідання відбувалися щоп'ятниці з 5-ї вечора. У програмі з'їзду ради спілки — матеріальне становище вчителів і пенсії, заснування учительського видавничого товариства й учительського дому в Києві; при спілці створено центральне бюро праці для вчителів.
адреса бюро: В. Володимирська 42, помешк. 3; одчинено що-дня, крім свят, від 9 до 12 год. ранку
Приватні оголошення-звістки: «Микола Бобиневич, подай вістку про себе до дому. Дуня»; «Д-р Микола Глущинський! Тетяна з дітьми в Саджавці, всі здорові. Дуня» — такі оголошення шукали родичів, розлучених війною.
Минола Бобиневич, подай вістку про себе до дому. Дуня. ... Д-р Микола Глущинський! Теня з дітьми в Саджавці, Всі здорові
Оголошення: шукаю посади лікарського помічника; адреса — містечко Казарлик на Київщині, П. С. Тригуб.
Шукаю посади лікарського помішника.
Читано з зображення. Позначка в кінці оголошення: «2—87—2»; назву містечка прочитано «Казарлик».
Оголошення: машиністка-українка шукає посаду; адреса — Боричів тік, 10, кв. 6.
Машиністка українка шукає посад
Читано з зображення. Адресу надруковано «Борічів ток. 10, кв. 6»; місце — Боричів тік (нині Боричів Тік).
Оголошення: закордонний українець з вищою освітою виїде на провінцію як шкільний завідувач або вчитель; оголошення приймає контора «Боротьби».
Українець закордонний з вищою освітою виїде на пропінцію
Читано з зображення. Слово «шкловод» прочитано як «шкільний керівник/завідувач».
Оголошення: переклади на німецьку мову з української, польської, російської й єврейської мов і з німецької на українську й російську приймає редакція (для М. Т.).
Переводи на німецьку мову з української
Читано з зображення. Закінчення оголошення нечітке.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: магазин М. Л. Ку... на Хрещатику, 10 (тел. 34-45) закликав не продавати діаманти (брильянти), не поцінувавшись у нього, обіцяючи платити дорожче за всіх.
не продавайте ... не прицінитеся в магазині М. Л. КУ... Хрещат. 10. ... тел. 34-45. ПЛАЧУ ДОРОЖЧЕ ВСІХ
Текст оголошення обрізаний; предмет скупки (брильянти) відновлено з уривка «БРИЛ...».
Оголошення: за русько-український словник А. Гурова обіцяють «добрі гроші»; звертатися до Міністерства освіти, 4-й стіл Комісаріату у справах Київської шкільної округи, Попів-Найда, з 8 до 2 години.
ДОБРІ ГРОШІ
Читано з зображення. Оголошення зіпсоване; зміст (оплата за словник) виведено з розташування тексту, прізвища та умови точно не читаються.
Оголошення: запрошується вчителька до дівчинки 9 років, щоб готувати до інституту; потрібна французька мова; звертатися з 4 до 5 години (адреса в оголошенні нечітка).
Запрошується вчителька до дівчина 9 років, готовити в інститут.
Читано з зображення. Адреса в друку нечітка: «Звертатися у Винниченк, Будинок бувш. інженіри, школи офіц. ном. 6, 4—5 год.».
Оголошення: київський нотаріус М. А. Боборикін повідомив про договір від 10 квітня 1918 р. (реєстр № 231) про продаж І. Е. Ставицьким аптекарського магазину на розі Ярославської і Волоської вулиць у Києві.
АПТЕКАРСКАГО МАГАЗИНА
Читано з OCR-тексту. Прізвище нотаріуса в OCR спотворене.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані