п’ятниця
30 березня за старим стилем
250 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У п'ятницю, 12 квітня (30 березня ст. ст.) 1918 року, «Киевская мысль» надрукувала наказ фельдмаршала Ейхгорна про засів полів, і ввечері на надзвичайному засіданні Малої Ради — уперше у відремонтованій великій залі з бюстом Шевченка — фракція есерів внесла про нього запит, а головним питанням засідання стала анексія Бессарабії Румунією, яку засудили промовці всіх фракцій. Рада міністрів постановила, що питання службовців державних підприємств вирішуються лише за згодою Міністерства праці, уряд заборонив вивозити за кордон шкури, вовну, коней та інші товари, а газети обговорювали відповідь Раднаркому на мирну пропозицію України. У місті з цього дня ліквідовано Штаб охорони Києва, пропуски на виїзд почав видавати міський комендант, губернський комендант наказав за десять днів вивезти гній за місто під загрозою штрафу до 3000 карбованців, а міська дума так і не дійшла згоди щодо передачі продовольчої справи місту. О 10-й вечора на Бібіковському бульварі застрелили професора-геолога Павла Короневича. Молодий театр Леся Курбаса вперше після більшовицьких днів відкрився прем'єрою «Йоли» Жулавського, у Садовського був бенефіс Рибчинського, а на «Лоенгріна» в опері, за анонсом, продали всі квитки.
Аналіз складено за 252 записи; зараз у хроніці за цей день їх 250.
Засідання, призначене напередодні на 6-ту вечора, почалося о 7½ у великій залі, яку вперше використали після ремонту: на місці барельєфа царевича Олексія тепер стояв білий бюст Шевченка; на хорах було багато публіки, головував Грушевський. Управитель МЗС Любинський доповів, що румунські війська в Бессарабії перерізали телеграф і змушували населення ухвалювати резолюції про приєднання, що Кюльман обіцяв не вирішувати бессарабське питання без України і що до Румунії відряджено посла; оголошено телеграму з Кишинева про голосування «Сфатул Цєрій» (86 за, 3 проти, 36 утрималися). Промовці всіх фракцій, зокрема Салтан, Луценко й Кушнір, засудили анексію; дебати перенесли на суботнє засідання 13 квітня.
певність висока: Звіти чотирьох газет різних таборів збігаються в головному; розходяться лише щодо зали (див. розбіжності).
Отримавши звістку, що бессарабський «Сфатул Цэрій» проголосив приєднання Бессарабії до Румунії, М. Грушевський запропонував припинити дебати; Мала Рада вирішила закінчити питання про Установчі Збори того ж вечора, а надзвичайне засідання щодо Бессарабії призначила на п'ятницю 12 квітня о 6 годині вечора.
надзвичайне засідання призначити другого дня (в п'ятницю) з 6 годин вечора.
Надзвичайне засідання Малої Ради 12 квітня 1918 року щодо приєднання Бессарабії до Румунії вперше відбулося у великій відремонтованій залі: над місцем президії, де раніше був барельєф царевича Олексія, тепер стояв великий білий бюст Шевченка.
Над місцем президії у стіні, де раніше був барельєф колишнього царевича Олексія тепер красується великий білий бюст Шевченка.
На засіданні Малої Ради 12 квітня 1918 року керуючий Міністерством міжнародних справ Любинський доповів про анексію Бессарабії; усі промовці одностайно засудили її. Оголошено телеграму кишинівського комісара Ямкового: «Сфатул Цєрій» проголосував за приєднання 86 голосами при 3 проти і 36 утриманнях; дебати перенесли на наступне суботнє засідання.
Голосували за приєднання 86, утрималось 36, проти 3; не було на засіданні 13.
12 квітня о 7½ вечора у великій залі Центральної Ради почалося надзвичайне засідання Малої Ради з приводу приєднання Бессарабії до Румунії; на хорах було багато публіки, головував М. Грушевський. Управитель Міністерства закордонних справ М. Любинський закликав протестувати проти анексії; промовці від усіх фракцій засуджували румунський терор у Бессарабії.
Це надзвичайне засідання, скликане з приводу одержаної з Берліна звістки про прилучення Бесарабії до Румунії, почалось в 7½ годин у великій залі. На хорах багато публіки.
М. Любинський на засіданні Малої Ради 12 квітня згадав, що ще в останні роки український національний рух «провадив боротьбу за один тільки Київ» і з нього сміялися, а тепер вийшов на арену міждержавної боротьби.
В останні роки наш національний рух виявлявся в тому, що ми провадили боротьбу за один тілько Київ і були такі люди, які сміялись із нас...
Надзвичайне засідання Малої Ради в малому залі будинку Центральної Ради, присвячене анексії Бессарабії: зала переповнена публікою, головує Грушевський; управляючий Міністерством закордонних справ М. Любинський виступив із великою промовою про відносини з Румунією.
Вчорашне надзвичайне засідання Малої Ради, зважаючи на виняткову його важливість, велося в невеликій залі будинку Центральної Ради. ... На трибуні управляючий міністерством закордонних справ М. Любинський.
М. Любинський у Малій Раді розповів, що румунські війська в Бессарабії перерізали телеграфні дроти, припинили поштовий зв'язок і примушували населення виносити резолюції про приєднання до Румунії; на лист міністра до Кюльмана відповіли, що питання Бессарабії — справа українсько-румунської угоди; Україна вже відрядила посла до Румунії.
Румини, наступаючи на Бесарабію, скрізь перерізали телеграфні проводи, припиняли почтові зносини й примушували населення виносити резолюції про приєднання до Руминії.
Мала Рада провела засідання 12 квітня о 7½ годині вечора у великій залі; на хорах було багато публіки, головував Михайло Грушевський; з докладом про Басарабію виступив управитель Міністерства закордонних справ М. Любинський.
Почалось засідання в 7½ годині вечора у великій залі. На корах багато публіки.
Любинський повідомив Малу Раду, що перед його міністерством стоїть низка завдань у зв'язку з Берестейським договором: запровадження торговельного договору, повернення з-за кордону полонених і виселенців із окупованих частин України, врегулювання відносин із сусідами, особливо з Румунією.
Тепер ми вийшли на арену міждержавної боротьби і на цій арені вже боремся за своє істнування
Любинський запевнив, що українська делегація, яка з грудня перебуває в Румунії, протестує проти анексії Басарабії, а німецький міністр Кюльман обіцяв не вирішувати бесарабське питання без порозуміння з українським урядом; Україна також щойно послала до Румунії власного посла.
Кюльман нас запевнив, що бесарабське питання не буде вирішено без порозуміння з українським правительством
Депутат Микола Салтан (УПСР) у Малій Раді закликав заявити голосний протест проти анексії Басарабії й звернутися з цим до осередніх держав; він нагадав про терор румунських військових властей у Басарабії і сказав, що «не можна компенсувати понесених на заході втрат анексіями на сході».
не можна компенсувати понесених на заході втрат анексіями на сході.
У дебатах у Малій Раді д-р Луценко (соціаліст-самостійник) навів склад населення Басарабії: молдаван 46—47%, українців 20—25%, євреїв 11%; представник єврейської партії Ревуцький назвав акт приєднання «політичною комедією Маргіломана», а Кушнір (соціалісти-федералісти) — що за УНР залишається право розмежувати Басарабію.
молдаванів є 46—47%, українців 20—25%, євреїв 11%
Того дня «Киевская мысль» (№ 49) надрукувала наказ німецького головнокомандувача фельдмаршала Ейхгорна про засів ланів, який, за переказом есерівської фракції, втручався у внутрішні справи УНР і зобов'язував селян давати колишнім землевласникам коней, реманент і насіння. На вечірньому засіданні Малої Ради Янко від фракції есерів вніс про нього запит до уряду, назвавши наказ початком окупації; запит прийняли одноголосно, засідання скінчилося близько пів на одинадцяту. За Решетаром, того ж дня Голубович, Грушевський і Любинський протестували перед послом Муммом, а Грушевський наступного дня розповів Раді, що напередодні ввечері говорив із німецькою владою про неприпустимість втручання. Агрономічна нарада при Вінницькому повітовому земельному комітеті 12 квітня теж ухвалила протест проти наказу.
певність висока: Публікацію наказу й запит есерів фіксують дві газети різних партій і історики; дата розмови з німцями встановлюється лише непрямо (див. розбіжності), а самого тексту наказу газети цього дня не наводять.
12 квітня 1918 р. газета «Киевская мысль» опублікувала наказ генерал-фельдмаршала Г. Ейхгорна про проведення весняної сівби в Україні, що брутально втручався у внутрішні справи; фракція есерів зажадала пояснень, Грушевський, Голубович і Ковалевський мали напружену зустріч із послом Муммом.
12 квітня газета «Киевская мысль» опублікувала наказ генерал-фельдмаршала Г.Ейхгорна про проведення в Україні весняної сівби
Фракція українських есерів (Янко) 12 квітня 1918 року внесла до Малої Ради інтерпеляцію щодо надрукованого в «Киевской мысли» № 49 за 12 квітня наказу німецького головнокомандувача про засів ланів, який втручався у внутрішні справи УНР і наказував селянам давати колишнім землевласникам коней, реманент і насіння; інтерпеляцію прийняли.
В „Кіевской Мысли" за 12 квітня в № 49 уміщено наказ німецького головнокомандуючого на Вкраїні, котрим німецьке командування втручається у внутрішні справи
Фракція УПСР у Малій Раді внесла запитання уряду (Янко): чи правдивий опублікований у «Кіевской Мысли» (12 квітня, № 49) наказ німецького головнокомандувача про те, як військам проводити засів ланів, про розмір плати й нагороди та про залучення колишніх землевласників; запитання одноголосно прийнято, а засідання закінчилося близько 10½ години вечора; наступне призначене на 11½ годину ранку 13 квітня.
це є початок окупації України.
За газетою, німецький наказ про засів передбачав право німецьких загонів установлювати власні порядки, порушував земельний закон УНР і зобов'язував селян давати колишнім землевласникам коней, реманент і насіння; фракція УПСР вимагала від уряду негайної відповіді, чи справді видано такий наказ.
наказуючи селянам, щоб вони давали для бувших землевласників коней, реманенти і насіння.
12 квітня 1918 року Голубович, Грушевський і Любинський протестували перед Муммом проти наказу Айхгорна; посол нагадав їм, що вони можуть називати себе урядом лише тому, що за ними стоїть Німеччина.
When Holubovich, Hrushevsky, and Liubinsky protested to Mumm on April 12, he reminded them that they could call themselves the government of Ukraine only because Germany stood behind them.
Голова Центральної Ради М. Грушевський сказав у Малій Раді, що напередодні ввечері мав розмову з німецькими властями, які до нього заходили, і наголосив, що вони не повинні вмішуватися у внутрішні справи.
напередодні ввечері мав розмову з німецькими властями
Протест проти наказу Айхгорна: учасники агрономічної наради при Винницькому повітовому земельному комітеті 12 квітня (н. ст.) ухвалили резолюцію проти наказу головнокомандувача німецьких військ в Україні, надрукованого в «Київській Мисли» №49, який дає німецьким властям право втручатися в справу засіву землі; вони назвали це втручанням у внутрішні справи держави і вказали, що тон наказу «цілком недопустимий».
Ознайомившись з приказом Головнокомандуючого німецьких військ на Україні Айхгорна
Рада міністрів (журнал № 51) постановила, що всі загальні питання службовців і робітників державних підприємств та їхніх спілок вирішуються лише за участю й згодою Міністерства праці, а відповідні розпорядження підписує й міністр праці; керуючий цим міністерством Михайлов водночас заявив, що телеграму міністра шляхів про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних доріг складено без його згоди. Голубович і Чопівський 12 квітня заборонили вивозити за кордон шкури без дозволу урядових установ; газети передрукували також заборону вивозу клоччя, вовни, олії, мішків і коней та загальну заборону вивозу товарів до центральних держав, поки товарообмін не піде через державні установи. За працею Мартоса й Зозулі, законом від 12 квітня дозволено випустити 3,6-відсоткові білети Державної скарбниці на 1 млрд гривень. До Києва повернувся й узяв справи управляючий Міністерством фінансів Климович, а товариш міністра продовольчих справ Линиченко пішов у відставку.
певність висока: Постанову Ради міністрів подають чотири газети й офіційний «Вістник»; заборону вивозу шкур датовано 12 квітня, інші заборони газети подають без дати; дату закону про позику дає лише одна пізніша праця.
Рада Міністрів УНР на засіданні 12 квітня 1918 року постановила, що всі загальні питання щодо службовців і робітників державних підприємств та їхніх професійних спілок вирішуються відомствами лише за участю й згодою Міністерства праці, а такі розпорядження мають бути підписані міністром праці.
Всі загальні постанови й розпорядження окремих міністерств такого характера повинні мати підпис міністра праці.
Рада Міністрів УНР 12 квітня постановила, що всі загальні питання щодо службовців і робітників державних підприємств та їхніх професійних спілок вирішуються відомствами лише за участю і згодою Міністерства праці, а відповідні розпорядження мають підписуватися міністром праці.
Рада Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні своьому від 12-го квітня постановила: Всі загальні питання ... розвʼязуються відповідними відомствами обовʼязково при участі і за згодою міністерства праці.
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлов повідомив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без згоди Міністра праці; пояснення про з'їзд буде дано в найближчих числах; Рада міністрів 12 квітня ухвалила, що загальні питання службовців і робітників державних підприємств розв'язуються відомствами за участі й згодою Міністерства праці, а накази мають підписувати Міністр праці.
телеграма Міністра Шляхів від 9-го квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди Міністра Праці
Рада Міністрів УНР постановила 12 квітня: усі загальні питання службовців і робітників державних підприємств та діяльності їхніх професійних товариств і союзів розв'язують відомства обов'язково за участі й згоди Міністерства праці; загальні постанови окремих міністерств такого роду мають підписувати міністр праці.
Рада Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні своєму від 12-го квітня постановила
Рада народніх міністрів журналом № 51 від 12 квітня 1918 р. постановила: усі загальні питання про службовців і робітників державних підприємств та установ і діяльність їхніх професійних товариств та союзів розв'язують відомства обов'язково за участю й згодою Міністерства праці; загальні розпорядження міністерств такого характеру підписує народний міністр праці.
розрішенню відповідними відомствами обовязково при участи
Обіжник від 23 квітня 1918 р. № 829/1155 (продовження): за постановою Ради Народніх Міністрів (журнал № 51 від 12 квітня) усі загальні питання службовців і робітників державних підприємств і установ та діяльності їхніх професійних товариств і союзів належать до розв'язання відповідними відомствами обов'язково за участі й згоди Міністерства праці; усі загальні постанови й розпорядження міністерств такого характеру мають підписувати також народний міністр праці. Підписали товариш міністра внутрішніх справ Абрамович і директор канцелярії П. Понятенко.
Всі загальні постанови і розпорядження окремих Міністерств такого характеру повинні мати підпис Народнього Міністра Праці.
Голова Ради народних міністрів Голубович і міністр торгу й промисловості Чопівський 12 квітня заборонили вивозити за кордон сиру і виготовлену шкуру без дозволу відповідних урядових установ; стежити за виконанням наказано комісарам міністерства, усім урядовим особам та установам.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки сирової та виробленої шкури без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
Народне міністерство видало наказ: вивіз за кордон УНР ключчя, вовни, олії, мішків та коней без згоди відповідних урядових установ безумовно забороняється.
вивіз за вордон Української Народньої Республіки ключчя, вовни, олії, мішків, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
Голова Ради Народних Міністрів Голубович і міністри торгу й промисловості та продовольчих справ оприлюднили наказ прикордонним комісарам: весь товарообмін з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією ведеться лише через державні установи; вивіз усіх товарів за кордон УНР до налагодження державного апарату безумовно заборонено; вантажі Міністерства продовольчих справ, а також товари для німецьких та австро-угорських військ перепускають лише з дозволу міністра/комісарів торгу й промисловості.
На підставі ст. 1 п. г) торговельного договору між Українською Народньою Республікою і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією весь товарообмін ... мусить провадитись через державні установи а не приватним шляхом ... вивіз…
Міністерство торгу і промисловості розіслало циркуляр: до організації державного апарату для товарообміну з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною й Болгарією заборонено всякий вивіз і винесення будь-яких товарів з УНР залізницею, ґрунтовими дорогами й водою; товари для німецького й австрійського війська пропускають лише з дозволу міністра.
ввесь товарообмін між Україною й згаданими державами повинен вестись через посередництво державних установ, а не приватно.
Законом від 12 квітня 1918 року дозволено випустити 3,6-відсоткові білети позики Державної скарбниці терміном на 4 роки номіналами 50, 100, 200 і 1000 гривень на загальну суму 1 мільярд гривень; законом від 9 липня суму подвоєно до 2 мільярдів.
законом з 12 квітня 1918 р. було дозволено видати 3,6% білети позики Державної Скарбниці, терміном на 4 роки, по 50, 100, 200 і 1000 гривень.
Управляючий міністерством фінансів Климович 12 квітня повернувся до Києва і взяв до своїх рук справи міністерства.
12 квітня вернувся до Києва і взяв до своїх рук справи управляючого міністерством фінансів Климович.
Товариш міністра продовольчих справ П. К. Линиченко залишає міністерство й виходить у відставку; ліквідаційний і юридичний відділи переходять до загальної канцелярії, фінансовий відділ об'єднано в рахунково-фінансовий.
Товариш міністра продовольчих справ П. К. Линиченко залишає міністерство і виходить в одставку.
З 12 квітня, за наказом губернського коменданта № 33 від 11 квітня, ліквідовано Штаб охорони Києва, що виник після вигнання більшовиків, бо вже сформовано управління коменданта міста; справи й майно штабу, за «Новою Радою», переходили до міського коменданта (за «Відродженням» — до інтенданта при губернському коменданті). Відтепер пропуски на виїзд із Києва видавав міський комендант (Володимирська, 45) за посвідченням міліції. Наказом № 34 губернський комендант зобов'язав киян за 10 днів вивезти гній за місто — на Батиєву гору, за Кадетський гай і на Лагерне поле — під загрозою штрафу до 3000 карбованців або арешту до трьох місяців, а наказом № 35 хворий отаман Бронський передав обов'язки помічникові Шинкарю. Того ж дня мала розпочатися реєстрація автомобілів за районами міліції на Софійській площі, а реквізиції машин і бензину без дозволу коменданта заборонялися; за «Русскім голосом», з 12 квітня замість санітарних вагонів в ешелонах великоросів, що виїжджали, запровадили два щоденні санітарні потяги.
певність висока: Офіційні накази, ліквідацію Штабу охорони подають дві газети; повідомлення про санітарні потяги — лише одна газета.
Наказом № 33 головного губернського коменданта Київщини від 11 квітня 1918 року Штаб охорони м. Києва, створений після вигнання більшовиків, з 12 квітня ліквідовано у зв'язку з формуванням управління коменданта м. Києва; справи й майно штабу передано міському комендантові, грошові кошти — інтендантові при губернському коменданті. Начальник штабу — Дідушок.
Штаб охорони м. Київа, який склався після того, як вигнали большевиків, з 12 цього квітня касується, через те що управління коменданта м. Київа сформовано.
Наказом № 33 від 11 квітня Штаб охорони м. Києва, який склався після вигнання більшовиків, з 12 квітня скасовувався, оскільки сформовано Управління коменданта м. Києва; справи й майно штабу передавалися інтендантові при губернському коменданті Київщини (підписали отаман Бронський і начальник штабу Дідушок).
Склавшийся після вигнали большовиків Штаб Охорони м. Київа з 12 с. квітня касується, позаяк Управління Коменданта м. Київа сформоване.
Від 12 квітня пропуски на виїзд з Києва видає комендант міста Києва (Володимирська, 45); охочим потрібне посвідчення від міської міліції, що вона не має перешкод для виїзду.
З 12 квітня цього року пропуски на виїзд з м. Києва буде видавати комендант м. Києва (Володимирська ч. 45).
Наказом губернського коменданта № 34 від 12 квітня всім киянам, які мали гній, наказано за 10 днів вивезти його за місто: мешканцям Либідської дільниці — на міські землі на Батиєвій горі (біля притулку Гладинюка для глухонімих), Солом'янки й Бульварної дільниці — за кадетський гай (поле біля Миколаївської піхотної школи), Лук'янівки, Старокиївської дільниці й Шулявки — на Лагерне поле (навпроти заводу Гретера). Вивіз можна було узгодити з городнім відділом міської продовольчої управи (Хрещатик, 2, кімн. 12).
мешканцям Либедського участку на мійські землі на Батнівій горі (біля приюту Гладинюка для глухонімих), мешк. Соломенки і Бульварного участків на мійські землі за кадетською рощою
За невиконання наказу про вивезення гною за місто винних штрафували до 3 000 карбованців або арештовували до 3 місяців в'язниці; кару мала стягувати міліція не пізніше трьох днів після повідомлення винного.
Особи, повинні в невиконанню цієї постанови, штрафуються до 3000 карбованців, або заарештовуються до 3-х місяців вʼязниці.
Наказом № 35 від 12 квітня київський губернський комендант отаман Бронський через хворобу передав свої обов'язки помічникові — отаманові Шинкарю.
По причині мові хвороби обовʼязки Губерніяльного Коменданта передаю свойому помішникові-Отаману Шинкарю.
Черговість доставки автомобілів на Софійську площу 12 квітня 1918 р. за районами міліції: Старокиївський — о 8-й ранку, Либідський — о 10-й, далі Палацовий, Подільський (близько 2-ї дня), Лук'янівський (3-тя), Плоский (4-та) і Бульварний (5-та); машини з гаражів в околицях Києва — о 6-й вечора.
1) старокиївського району о 8 годині ранку, 2) либедського о 10 год. ранку ... 8) бульварного о 5-ій годині дня.
Комісія з огляду й реєстрації автомобілів (представники губернського авточастини, міського самоврядування, автовійськ, начальника постачання, столичної міліції, штабу губернського коменданта, юрист та інженер) мала зібратися 12 квітня 1918 р. о 8-й ранку в управі Старокиївського району міліції; порядок у день реєстрації забезпечувала столична міліція й сотня 1-ї української дивізії.
повинні прислати 12 квітня о 8 годині ранку до управи старокиївського района міліції
Київський губернський комендант Вронський оголосив, що за наказом військового міністра №1571 усі автосправи в Києві та Київщині підпорядковано йому, а з питань слід звертатися до завідувача автовідділу при штабі коменданта осавула Каверненського (Олександрівська, 3); реквізиції автомобілів, автомайна, бензину й олії без його дозволу заборонено.
безумовно забороняю, без мого дозволу, робити реквізицію самобігів, ріжного авто-майна, бензіну та олії.
Із 12 квітня скасовано санітарні вагони в ешелонах із великоросами, що виїжджають; натомість запроваджено щодня два санітарні потяги; запис відкрито на Пирогівській вул., 9.
Съ 12 апрѣля отмѣнены санитарные вагоны
О 10-й вечора на Бібіковському бульварі, біля будинку № 48, пострілом із нагана вбили 40-річного професора-геолога Павла Короневича, який у Києві очолював гідрогеологічний відділ Міністерства земельних справ; убивць не знайшли, обставини лишалися таємничими.
певність середня: Лише одна газета («Відродження»), хоч і у двох номерах із подробицями; вона по-різному називає місце його професури (Варшавський університет чи політехнічний інститут).
12 квітня о 10 годині вечора на Бібіковському бульварі злочинці вбили професора геології Варшавського університету Павла Матвійовича Короневича, який у Києві очолював гідрогеологічний відділ Міністерства земельних справ.
В ночі 12 квітня в 10 годині вечіра на Бибіковському бульварі вбито злочинцями професора геології Варшавського Універсітета Павла Матвієвича Короневича
12 квітня 1918 р. о 22:00 на Бібіковському бульварі біля будинку №48 застрелили з нагана 40-річного професора Варшавського політехнічного інституту, геолога П. М. Короневича — голову гідрогеологічного відділу Міністерства земельних справ; убивць не знайдено, обставини лишалися таємничими.
12 квітня о десятій годині вечора по Бибіковському бульвару біля будинку № 48 вбито кулею „нагана" проф. б. варшавського політехничного Інстітуту П. М. Короневича.
Після перерви, спричиненої більшовицьким наїздом на Київ, Молодий театр у колишньому театрі «Бергоньє» на Фундуклеївській, 5 відновив вистави прем'єрою «Йоли» Юрія Жулавського в перекладі й постановці Леся Курбаса з декораціями за ескізами Бойчука; початок о 6½ вечора. Що вистава відбулася, підтверджують лист робітника до «Робітничої газети», рецензія «Боротьби», яка назвала її посередністю, і пізніший збірник про Курбаса.
певність висока: Афіші в чотирьох газетах, два незалежні відгуки після вистави й документальний збірник; розбіжності в назві й часі початку пояснюються помилками анонсів (див. розбіжності).
12 квітня 1918 р. в «Молодому театрі» в Києві відбулася прем'єра п'єси Ю. Жулавського «Йола» в постановці Леся Курбаса, художник — М. Бойчук.
Текст - Ю. Жулавський, режисер - Л. Курбас, художник — М. Бойчук. Постановка «Молодого театру». Премʼєра — 12 квітня 1918 року.
У п'ятницю, 12 квітня 1918 р., Молодий театр (колишній театр «Бергоньє», Фундуклеївська, 5) показував виставу «Йола» Юрія Жулавського; квитки продавалися в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
МОЛОДИЙ ТЕАТР ... театр був. „Бергоньє". Фундуклівська № 5, Пʼятниця 12 квітня 1918 p.: ЙОЛЯ ... ЮРІЙ ЖУЛАВСЬКИЙ
Вистава «Йола» Юрія Жулавського в Молодому театрі (колишній «Бергоньє») 12 квітня 1918 р. починалася о 6:30 вечора.
Пʼятниця 12 квітня Початок о 6½ години ЮРІЙ ЖУЛАВСЬКИЙ ЙОЛЯ.
У Молодому театрі на Фундуклеївській, 5 (колишній театр «Бергоньє») у п'ятницю 12 квітня 1918 року ставили «Ейолю» Юрія Жулавського на 4 дії; початок о 6½ вечора, квитки продавали в касі з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
ТЕАТР Фундуклиївська Nº 5 театр був. „Бергонʼє" Пятниця 12 Квітня 1918 р. Юрій Жулавський ЕЙОЛЯ 4 дії. Початок о 6½ год. веч.
Молодий театр (Фундуклеївська, 5; колишній театр «Бергоньє») після перерви, викликаної «більшовицьким наїздом на Київ», з п'ятниці 12 квітня 1918 року відновлює вистави: ставлять п'єсу Юрія (Єжи) Жулавського; декорації за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука; ролі — Ватуля, Самійленко, Смерека, Курбас, Юра, Шевченко, Терещенко, Бондарчук, Прохоренко, Васильєв, Василько, Мануйлов, Добровольська. Початок о 7 вечора; квитки продаються в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9, а з 11 ранку в неділю 7 квітня.
Після перерви, викликаної «більшовицьким наїздом на Київ» з пятниці 12 квітня починає свої вистави Молодий театр. Іде вперше пʼєса Юрія Жулавського.
Молодий Театр (Фундуклеївська, 5, колишній театр «Бергоньє») у п’ятницю 12 квітня 1918 р. показує п’єсу Юрія Жулавського «Іола» (в перекладі, режисер Лесь Курбас); початок о 6½ вечора, квитки в касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
Молодий Театр Фундуклеївська Nº 5, театр бувший „БЕРГОНЬЕ" Пятниця 12 квітня 1918 року Юрій Жулавський ІЙОЛЯ. Початок о 6½ год. вечора.
Оголошення: «Молодий театр» (Фундуклеївська, 5, колишній «Бергоньє») — у п'ятницю 12 квітня Ю. Жулавський «Ійоля» (назва в афіші нечітка); початок о 6½ вечора; квитки в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Молодий Театр Фундуклеївська 5, театр бувший „БЕРГОНЬЕ" Пятниця 12 квітня 1918 р. Юрій Жулавський „Ійоля" Початок о 6½ год. вечора Квитки продаються в касі театра з 11-2 год. і з 5-9 веч.
Молодий Театр (Фундуклеївська, 5, колишній театр «Бергонє») оголосив на п'ятницю 12 квітня 1918 р. виставу «Йоля» Юрія Жулавського; початок о 6½ годині вечора, квитки продаються в касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
Квитки продаються в касі театра з 11—2 год. і з 5—9 вечора.
Оголошення: Молодий театр (вул. Фундуклеївська, 5, театр колишнього «Бергоне») у п'ятницю 12 квітня 1918 р. дає виставу Юрія Жулавського «Ійоля»; початок о 6½ годині вечора, квитки продають у касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
Юрій Жулавський: Ійоля.
У п'ятницю 12 квітня розпочинаються вистави Молодого театру, перервані захопленням Києва більшовиками: вперше піде «Ійоля» Юрія Жулавського в перекладі й постановці Леся Курбаса, декорації за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука.
Піде вперше „Ійоля"—Юрія Жулавського в перекладі і постановці Леся Курбаса
Молодий театр поновлює вистави 12 квітня (перервані захопленням Києва більшовиками): вперше «Уйоля» Дарія Жулавського в перекладі й постановці Леся Курбаса, декорації за ескізами Бойчука; продаж квитків — у неділю 7 квітня зранку.
Продаж квитків одчиняється в неділю 7 квітня ранком.
Молодий театр відновлював роботу: 12 квітня 1918 р. мала відбутися його перша вистава після більшовицького наїзду на Київ — «Іродіада» Юрія Жулавського в перекладі й режисурі Леся Курбаса з декораціями за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука.
В пятницю 12 квітня відбудеться перша після большевицького наїзду на Київ вистава „Молодого Театру". Іде—„Іродіада" Юрія Жулавського в перекладі і режисурі Леся Курбаса. Декорації для пʼєси зроблено по ескізах профес. академії мистецтв…
Лист читача-робітника («Робітник Михайло»): у п'ятницю 12 квітня він випадково потрапив у Молодий театр на виставу «Ійоля» (Жулавський), яка зняла з нього «втому від революційної роботи»; він закликає робітників ходити до «Молодого театру» як до «храму мистецтва».
В пятницю 12 квітня я цілком випадково попав у „Молодий театр" на виставу „Ійоля".
У п'ятницю 12 квітня Молодий театр уперше показав «Ійолу» Ю. Жулавського (переклад з польської) з декораціями за ескізами проф. Бойчука.
В пятницю 12 квітня вперше йшла «Ійоля» Ю. Жулавського (з польської).
Рецензент «Боротьби» оцінює виставу «Ійоля» як «посередність»: вибір п'єси невдалий, мотивам польського автора-містика заважає прагнення акторів до реалізму; Курбас, Саміїленко, почасти Терещенко «повсякчас почували тягар п'єси».
посередність, до якої спричинилось багато мотивів
Делегація дрібних власників так і не дістала аудієнції в Центральній Раді й подала заяву від імені з'їзду 2500 «демократів-хліборобів», застерігаючи від соціалізації землі й можливих селянських повстань за власність. Передова «Нової Ради» назвала земельний закон невдалим і нездійсненним напередодні сівби, тоді як есерівська «Боротьба» охрестила лубенський з'їзд «Української демократично-хліборобської партії» зібранням поміщиків шести повітів, що вимагало усунути соціалістичний уряд і розпустити Центральну Раду; «Киевская мысль», за переказом «Боротьби», присвятила полтавській делегації передову. Міністр земельних справ розіслав земельним комітетам телеграму: засіяти всю передану трудовому народові землю до найменшого клаптика, а тих, хто заважатиме, суворо карати.
певність середня: Факти подають дві газети протилежних позицій, кожна у власному світлі; число й склад учасників лубенського з'їзду розходяться (див. розбіжності), а телеграму міністра подано без дати.
Делегації дрібних власників не вдалося отримати аудієнцію в Центральній Раді; вона подала заяву від імені з'їзду 2500 «демократів-хліборобів», попереджаючи про небезпеку соціалізації землі й можливість селянських повстань за власність.
Ми уповноважені зʼїздом 2500 демократів-хліборобів вітати Центральну Раду
Передова «Під гарячим сонцем» назвала земельний закон невдалим і нездійсненним напередодні сівби, вказуючи, що селянські делегації від цілих повітів шукають у Києві захисту від безладдя «соціалізації».
Ті селянські делегації, що зʼявляються тепер у Київі од цілих повітів, шукаючи тут якогось захисту од безладдя „соціялізації"
На з'їзді «Української демократично-хліборобської партії» у Лубнях відбулося зібрання землевласників шести повітів Полтавщини, яке вимагало усунути соціалістичне міністерство й розпустити Центральну Раду; «Боротьба» називає це з'їздом поміщиків і закликає об'єднатися проти панства.
Постановили вимагати: 1) Аби соціялістичне міністерство було усунене
У рубриці «З газет» «Боротьба» цитує «Кіевскую Мысль» (ч. 49), яка присвятила передовицю полтавській делегації, що нещодавно приїздила до Києва з домаганням закріпити землю у власність, і згадує про з'їзд землевласників у Лубнах.
Присвячує передовицю полтавській делегації, що оце недавно приїздила до Києва
Міністр земельних справ розіслав усім земкомам телеграму: земля за законом 18 січня 1918 року передана трудовому народові, її має бути засіяно до найменшого клаптика, відповідальність за незасів лягає на земельні комітети, а хто заважатиме посіву, «буде строго покараний».
Вся земля повинна бути засіяна аж до найменшого клаптика.
У Києві випадково отримали московську газету «Наше время» за 4 квітня з «пропалою грамотою»: Раднарком погоджувався на мирні переговори з Україною й пропонував почати їх 6 квітня в Смоленську, а президія Донецько-Криворізької республіки протестувала проти «вторгнення» українських військ. «Робітнича газета» подала відповідь радянського уряду як щойно одержану, а «Боротьба» назвала другу частину відповіді Чичеріна «зразком цинічного фарисейства», заперечувала, що проти УНР воює «сам український народ», і заявляла, що уряд бореться за об'єднання українських земель.
певність висока: Про відповідь Раднаркому пишуть три газети різних партій; проте тексти пошкоджені OCR, а зміст відповіді переказано лише загалом.
У Києві випадково одержали московську газету «Наше время» за 4 квітня (ч. 63) з «пропалою грамотою»: Раднарком погоджувався на мирні переговори з Україною, пропонуючи місцем Смоленськ і дату 6 квітня, а президія Раднаркому «Донецько-Криворізької республіки» протестувала проти «вторгнення військ Української Ради».
Пропонуємо почати переговори 6 квітня цього року.
Російський уряд у відповіді на радіотелеграму Ради Народних Міністрів УНР від 2 квітня (пропозиція почати мирні переговори) заявив, що погоджується на мирні переговори; «Робітнича газета» подає відповідь як щойно одержану.
Відповідь Совіту Народніх Комісарів на мирну пропозицію України.
Перелік новин на першій сторінці: примусовий засів площі, обмеження вивозу за кордон, румунські наміри щодо Бесарабії, радіотелеграма народних комісарів у справі миру з Україною, заколот в Італії, подальша війна.
Примусовий засів площі. Обмеження вивозу за кордон.
«Боротьба» різко оцінює відповідь російського наркома Чичеріна на мирову пропозицію українського уряду: за словами газети, друга частина відповіді є «зразком цинічного фарисейства».
Друга частина відповіді являється зразком цинічного фарисейства.
У редакційній статті «Боротьба» заявляє, що уряд Української народної республіки бореться за об'єднання території українського народу й очищення її від ворожого війська та не піддасться фразеології про «советські республіки федеративної Росії».
не піддаючись ні на яку фразеологію про „советські республіки федеративної Росії".
Стаття у «Боротьбі» заперечує тезу Москви, що «зараз воює сам український народ»: газета вказує на вивезення з України вугілля й збіжжя та на робітників Шостенського порохового заводу, які не дозволяють евакуації заводу до Московщини.
не дозволяють „евакуації" заводу до Московщини.
Член Центральної Ради Микита Шаповал і полковник Микола Шаповал у листі до «Боротьби», датованому 12 квітня, заявили, що непричетні до «беззаконного й ганебного» вбивства члена Ради Є. Нероновича, бо загоном, що його вбив, командував Олександр Шап… (кінець прізвища в газеті обрізано), і просили спростувати поголоску, ніби це зробили їхні запорожці. «Робітнича газета» вмістила спогад, автор якого переказував чутку, що Нероновича вбили біля Миргорода, коли той пробирався через фронт до дружини. Того ж дня «Боротьба» в статті «Треба припинити» вимагала покласти край «полюванню» на єврейське населення на провінції, де, за єврейською пресою, євреїв без суду карали батогами; автор застерігав, що не знає, наскільки ці факти правдиві.
певність середня: Лист Шаповалів — документ, але обставини вбивства Нероновича відомі з суперечливих повідомлень і чуток (див. розбіжності); про побиття євреїв — переказ єврейської преси, у правдивості якого сумнівається сам автор.
Член Центральної Ради Микита Шаповал і полковник Микола Шаповал (отаман Запорізького полку ім. Шевченка) у листі до редакції від 12 квітня заявили, що непричетні до «беззаконного й ганебного» убивства члена Центральної Ради Є. Нероновича, бо командир загону, що його звелів убити, — Олександр Шап…
беззаконним і ганебним убійством члена Центральної Ради Є. Нероновича
Після вбивства Нероновича в Києві пішла поголоска, що злочин скоїли «хтось із нас» — запорожці Шаповала; Шаповал просить інші газети перепечатати спростування.
всюди киє, так і по за ним відкулює поголоска і надходять до нас запитання
Опубліковано спогад про останні дні Євгена Нероновича (військового народного секретаря радянського уряду України): за чутками, його вбито біля Миргорода, коли він пробирався через фронт до дружини; автор, що саме приїхав до Києва, вважає чутку фактом.
Через деякий час з'явились чутки, що т. Є. забитий біля Миргорода ... Сьогодні коли я приїхав до Київа ця чутка для мене уже факт.
У статті «Треба припинити» (підпис Sinsa) «Боротьба» засуджує «охоту» на єврейське населення на провінції: за газетою, у провінції карають євреїв батогами «не судом не законом», і автор вимагає негайно покласти край «варварству і ганебству».
Треба зараз же негайно кому слід припинить ту „охоту" що почалась у провінції на еврейську людність
Єврейська преса, за «Боротьбою», пише про публічні покарання батогами євреїв-«большовиків» на місцях: «Той еврей „большовік" йому двадцять пять батогів… А „та" большевичка, то їй менш».
Той еврей „большовік" йому двадцять пять батогів...
«Нова Рада» привітала визволення Харкова, «твердині большевизму на Україні»; Генеральний штаб повідомив, що українські частини вийшли на лінію Білгород — Коробочкине — Лозова й з налету взяли Лозову, а з Катеринослава телеграфували, що німецько-українське військо вигнало більшовиків із Нікополя. У Києві формувалися Сердюцький кінний дивізіон, куди брали лише грамотних українців, і Школа підстаршин на Звіринці, де мовою навчання й побуту мала бути виключно українська; з Одеси до Києва виїхав командир військового порту Озеров.
певність висока: Офіційні зведення Генерального штабу й телеграми агентства, військові оголошення; бойові дії відбувалися поза Києвом.
Газета привітала звістку про визволення Харкова від більшовиків, назвавши його «твердинею большевизму на Україні», звідки ті розсилали загони по всьому краю.
Нарешті прийшла довгожданна звістка про визволення Харькова з під большевицького обуха.
Генеральний штаб УНР повідомив 12 квітня, що українські частини ввійшли на лінію Білгород — Коробочкине (на схід від Чугуєва) — Ново-Андріївка — Лозова, станцію Лозова взято з налету; на південному фронті нічого нового.
Східний фронт. Наші частини ввійшли на фронт Білгород, Коробочкіно
Катеринослав, 12 квітня: німецько-українське військо вигнало більшовиків із Гомазівки та Нікополя, німці захопили станцію Чаплине; більшовики, відступаючи вниз по Дніпру, грабують населення.
КАТЕРИНОСЛАВ, 12 квітня. Німецько-українське військо спорожнило від совітського війська Гомазовку, Нікополь
Сердюцький кінний дивізіон, що формувався в Києві за статутом осібної армії УНР (будинок №18 на вулиці ...ській), набирав козаків — обов'язково грамотних і тільки українців, бажано кавалеристів; командир — отаман Аркас.
У Сердюцький кінний дівізіон котрий фермується в м. Київі ... потрібні козаки. ... Бажано мати кавалеристів, обовязково грамотних і тілько українців. ... Отаман Аркас.
Оголошення: Шкільна головна управа військового міністерства УНР формує Школу Під-Старшин для підготовки чотових і бунчужних Української Народної Армії (піхота, кіннота, гарматчики, військові техніки для саперних частин); приймають колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, вахмістрів, підпрапорщиків, юнкерів і прапорщиків — громадян УНР, строк навчання передбачено 6 тижнів.
формується Школа Під-Старшин для підготовки чотових та бунчужних Української Народньої Армії
Оголошення: Головна шкільна управа запрошує на посади інструкторів стройового навчання старшин з доброю українською мовою та бойовим досвідом, а також лекторів військових наук і українознавства (мова, письменство, історія та географія України); мова навчання й побуту в школі має бути виключно українською. Звертатися до Головної шкільної управи: м. Київ, Звіринець, будинок бувшої Інженерної школи.
Звертається увага на те що мовою навчання в строю, на лекціях, а також у життьовому обиході взагалі повинна бути виключно Українська.
Після наради в Одесі за участю військового міністра Жуковського щодо Чорноморського флоту командир Одеського військового порту Озеров виїхав до Києва.
Озеров виїхав до Київа.
Командир військового порту Озеров, що брав участь у нараді про Чорноморський флот у військового міністра Жуковського, виїхав до Києва.
Озеров виїхав у Київ.
Наказом міністра шляхів № 31 від 12 квітня педагогів залізничних шкіл, ворожих до українізації, попереджали, що їм не буде місця в українських державних школах, а прихильні росіяни могли лишитися, якщо вивчать українську мову й викладатимуть нею. Міністр пошт і телеграфів Сидоренко того ж дня створив комісії для складання статутів поштової й телеграфної служби УНР і наказав звільнити тих працівників, які фактично служили в міністерствах Російської держави. Видавничий відділ Міністерства освіти просив надсилати підручники для майбутнього конкурсу, а публіцист «Відродження» нарікав, що представники меншин дорікають: у столиці ніде не почуєш української мови.
певність висока: Офіційні накази, надруковані у «Вістнику» наприкінці квітня, і хроніка двох газет; оцінка мовної ситуації в Києві — публіцистика.
Наказ Міністерства шляхів від 12 квітня 1918 р. № 31 про українізацію залізничних шкіл (підписали міністр Сокович і директор Загального департаменту Тулюпа): через заяви зі станцій, що педагогічний персонал неприхильно чи вороже ставиться до українізації, просять через просвітні відділи попередити таких педагогів, що їм не може бути місця в українських державних школах; росіяни-педагоги, прихильні до українізації, можуть лишитися, якщо вивчать українську мову й викладатимуть нею.
педагогів, що їм не може бути місця в українських державних школах
Міністерство пошт і телеграфів наказами від 12 квітня 1918 р. (№ 55 і 56) створило комісії зі складання статутів телеграфної та поштової служби УНР; головою комісії телеграфної призначено помічника начальника Катеринославської телеграфної контори Вісича, поштової — Балаша; наказ № 57 вимагає негайно звільнити з посад в Україні працівників, які фактично служать у Петербурзі й Москві в міністерствах Російської держави.
Для складання статуту телеграфної
Наказом народного міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 12 квітня 1918 р. № 57 вимагається негайно звільнити з посад в Україні працівників пошти й телеграфу, які фактично служать у Петербурзі в міністерстві пошт та інших установах Російської держави, бо така служба за кордоном без згоди уряду недопустима.
Наказ про увільнення робітників
Видавничий відділ Міністерства освіти, щоб забезпечити школи підручниками на наступний рік, оголошував спеціальний конкурс і просив видавництва й авторів надсилати готові підручники з різних предметів різними мовами.
Видавничий відділ при міністерстві освіти, дбаючи про те, щоб забезпечити в наступному році школи всіх типів підручниками ... незабаром оголосить спеціяльний конкурс
Видавничий відділ при Міністерстві освіти звертається до видавництв і авторів з проханням надсилати готові підручники для початкової й середньої школи на розгляд спеціальних комісій; незабаром оголосять конкурс на підручники для єдиної школи.
Видавничий Відділ при Міністерстві Осьвіти ... незабаром оголосити спеціяльний конкурс ... готові підручники по ріжним предметам на ріжних мовах.
Представники національних меншин у Києві, за словами газети, часто дорікали українцям: «Яка ж це у вас держава? Навіть у столиці, Києві, ніде не можна почути вашої національної мови»; київська «інтелігенція», за оцінкою автора, досі сподівалася на повернення «єдиної-неділимої», а городяни вперто говорили «по-руському».
„Яка це у вас держава? Навіть у столиці, Київі, ніде не можно почути вашої національної мови".
На продовженні дебатів про передачу продовольчої справи місту гласний Геращенко (есер) доводив, що Україні потрібно 3560 вагонів продовольства на день, з них 760 — на вивіз до Німеччини й Австрії, а є лише 600, тож вільна торгівля недопустима; голова думської комісії Архангельський застерігав місто від того, щоб брати всю справу на себе. Лідери фракцій компромісу не знайшли, остаточне рішення відклали на суботу, засідання закрили о 10-й.
певність середня: Лише одна газета; дату надруковано як «12-10 квітня», але попередній номер повідомляв, що засідання перенесено на п'ятницю, тобто на 12 квітня.
На засіданні Київської міської думи (головував В. А. Дрелінг) гласний Геращенко (р. с.-р.) навів цифри: для забезпечення населення України потрібно 3 560 вагонів продовольства на день, з них 760 — на вивіз до Німеччини й Австрії, а є лише 600 вагонів на день; за його підрахунком, вийде ¼ фунта борошна на людину, тож вільна торгівля недопустима.
Для того, щоби задовольнити всі потреби населення потрібно 3560 вагонів у день. З них на Германію та Австрію припадає 760 ваг. в день. Тепер же маємо лише тільки 600 ваг. в день.
Дебати в міській думі про передачу продовольчої справи місту закінчилися без рішення: голова думської комісії Архангельський наполягав, щоб місто не брало всієї справи; гласному Бутенку, який нападав на лівий сектор, не дали говорити; лідери фракцій не знайшли компромісу, і остаточне рішення відклали на суботу. Засідання закрили о 10 годині.
компромісового рішення не було найдено. Ухвалено для винесення остаточного рішення зібратись у суботу. Засідання закривається 10 год.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 12-го квітня · 04-1066
Уперше у великій відремонтованій залі з бюстом Шевченка на місці барельєфа царевича Олексія.
Над місцем президії у стіні, де раніше був барельєф колишнього царевича Олексія тепер красується великий білий бюст Шевченка.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2262
У великій залі, на хорах багато публіки.
Це надзвичайне засідання, скликане з приводу одержаної з Берліна звістки про прилучення Бесарабії до Румунії, почалось в 7½ годин у великій залі. На хорах багато публіки.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-5931
У великій залі, на хорах багато публіки.
Почалось засідання в 7½ годині вечора у великій залі. На корах багато публіки.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вчорашне засідання · 04-3383
Через виняткову важливість — у невеликій залі будинку Центральної Ради.
Вчорашне надзвичайне засідання Малої Ради, зважаючи на виняткову його важливість, велося в невеликій залі будинку Центральної Ради. ... На трибуні управляючий міністерством закордонних справ М. Любинський.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, у великій залі: так пишуть три газети різних таборів, а «Нова Рада» докладно описує саме цю залу після ремонту. Версія «Робітничої газети», найпевніше, помилкова.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2264
На засіданні 12 квітня Ковалевський відповів на запит про наказ Ейхгорна й повідомив, що «сьогодні» подав у відставку.
Через те я не можу при таких обставинах нести відповідальности за земельну та хліборобську справу і вже подав сьогодня голові Ради міністерств заяву, що складаю обовязки міністра...
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2267
Наприкінці денного засідання 12 квітня Раду привітала делегація дивізії колишніх полонених; перерва з 4-ї до 6-ї.
бо четвертий, під впливом ворожої агітації в Київі, захитався перед виконанням одного приказу ... На цьому засідання було коло 4 год. дня припинено до 6 год. вечора.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2268
12 квітня Шелухин доповів про в'язниці й закон про кари більшовикам.
закон, принятий Центральною Радою про кари на большовиків за державну зраду, не має під собою грунту, бо, перше за державну зраду можна судити тількі підданного певної держави
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-5937
Засідання 12 квітня скінчилося близько 22:30, наступне призначено на 11½ ранку 13 квітня (вечірній початок о 7½ — за 04-5931).
це є початок окупації України.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 13-го квітня · 04-1073
Ковалевський підтвердив наказ Ейхгорна й заявив про відставку на засіданні 13 квітня.
І через те сьогодня я подав заяву голові Ради Міністрів, щоб з мене були зняті обов'язки міністра хліборобства....
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 13-го квітня · 04-1074
Делегація 1-ї української дивізії з колишніх полонених привітала Раду 13 квітня.
4-ий полк, розпропагандований темними чорносотенними елементами піддався пропаганді і тепер там руїна
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 16 квітня н. ст. · 04-6034
Шелухин відповідав на інтерпеляції на початку засідання 13 квітня.
в Київі тепер багато менше заарештованих, ніж бувало в минулі часи
Оцінка аналізу. «Відродження» об'єднало під заголовком «Засідання 12 квітня» звіти двох днів: 12 квітня денного засідання не було, а «Нова Рада», «Робітнича газета», «Боротьба» й історики відносять відставку Ковалевського, промову Шелухина й привітання дивізії до 13 квітня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 12-го квітня · 04-1068
12 квітня фракція есерів (Янко) внесла інтерпеляцію, її прийнято.
В „Кіевской Мысли" за 12 квітня в № 49 уміщено наказ німецького головнокомандуючого на Вкраїні, котрим німецьке командування втручається у внутрішні справи
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 14 квітня н. ст. / 1 апрєля ст. ст. 1918 · 04-5937
Запитання внесено й одноголосно прийнято на засіданні 12 квітня.
це є початок окупації України.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 13 квітня · 04-0224
13 квітня есери внесли інтерпеляцію, Ковалевський заявив про відставку.
з самим наказом уперше всі познайомились з тексту, видрукованому в газеті »Кіевская Мысль«
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · Дня 13 квітня · 04-0405
13 квітня есери внесли інтерпеляцію, Ковалевський подав у відставку.
Дня 13 квітня фракція есерів внесла в Малій Раді інтерпеляцію в справі того розпорядження ген. Ейхгорна.
Оцінка аналізу. Дві тогочасні газети різних партій пишуть про 12 квітня; історики злили в один день запит (12 квітня) і відповідь міністра з його відставкою (13 квітня).
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · April 12 · 04-0483
Голубович, Грушевський і Любинський протестували перед Муммом 12 квітня.
When Holubovich, Hrushevsky, and Liubinsky protested to Mumm on April 12, he reminded them that they could call themselves the government of Ukraine only because Germany stood behind them.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 12 квітня · 04-0178
Після публікації наказу 12 квітня Грушевський, Голубович і Ковалевський мали напружену зустріч із Муммом (без точної дати).
12 квітня газета «Киевская мысль» опублікувала наказ генерал-фельдмаршала Г.Ейхгорна про проведення в Україні весняної сівби
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 16 квітня н. ст. · 04-6070
Грушевський сказав у Раді, що «напередодні ввечері» говорив із німецькою владою.
напередодні ввечері мав розмову з німецькими властями
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання: 12 квітня · 04-2264
Те саме «напередодні ввечері»; у записі факту витлумачено як 11 квітня.
Через те я не можу при таких обставинах нести відповідальности за земельну та хліборобську справу і вже подав сьогодня голові Ради міністерств заяву, що складаю обовязки міністра...
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 13 квітня 1918 р. · 04-0095
Мумм мав двогодинну розмову з керівниками Центральної Ради 13 квітня.
Постійне співробітництво з цими людьми ... неможливе
Оцінка аналізу. Грушевський говорив це на засіданні 13 квітня (див. попередню розбіжність), отже «напередодні» — вечір 12 квітня, що збігається з датою Решетара; 11 квітня малоймовірне, бо наказ надруковано лише 12-го. Чи двогодинна розмова з Муммом 13 квітня — окрема зустріч, джерела не з'ясовують.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 12 квітня (30 березня) 1918 · 04-0977
Делегація говорить від імені з'їзду 2500 «демократів-хліборобів».
Ми уповноважені зʼїздом 2500 демократів-хліборобів вітати Центральну Раду
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5862
Зібрання землевласників шести повітів Полтавщини, тобто з'їзд поміщиків.
Постановили вимагати: 1) Аби соціялістичне міністерство було усунене
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3267
За словами учасників, до 5 тис. хліборобів-власників.
приїхала ціла, досить численна делегація від селян-власників Лубенського повіту з жаданням до Уряду, щоби було виправлено те, що робиться законом про соціалізацію
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 11 квітня (29 березня) 1918 · 04-0940
Делегати — дрібні власники від 10 до 30 десятин.
Забірають силоміць землю й майно, а під погрозою смерти примушують давати підписку, що господарі самі з своєї охоти зріклися землі й майна.
Оцінка аналізу. Оцінка складу партійна: есерівська «Боротьба» (автор закону про соціалізацію) називає їх поміщиками, «Нова Рада» — дрібними власниками. Число 2500 з письмової заяви делегації певніше за усне «до 5 тисяч»; господарства 10–30 десятин вказують радше на заможних селян.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · П'ятниця 12 квітня 1918 · 04-3319
За чутками, вбитий біля Миргорода, коли пробирався через фронт до дружини.
Через деякий час з'явились чутки, що т. Є. забитий біля Миргорода ... Сьогодні коли я приїхав до Київа ця чутка для мене уже факт.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 13 квітня н. ст. · 04-5766
Микита й Микола Шаповали непричетні; загоном, що вбив Нероновича, командував Олександр Шап… (прізвище обрізане).
беззаконним і ганебним убійством члена Центральної Ради Є. Нероновича
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 10–11 квітня 1918 · 04-3522
Нероновича розстріляв на Полтавщині полковник Шаповал, тепер губернський комендант Харкова.
Той самий полковник (!) Шаповал, котрий розстріляв нашого т. Нероновича на Полтавщині, опинився в м. Харькові ... на високій посаді Губерніяльного Коменданта.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 6 квітня (24 березоля) 1918 · 04-1974
Військове міністерство: розстріляний загоном Панова біля Сорочинців Миргородського повіту, створено слідчу комісію.
В околиці с. Сорочинці Миргородського повіту, отрядом Панова була розстріляно Члена Центральної Ради Евгена Нероновича.
Оцінка аналізу. Місце сходиться: Сорочинці лежать у Миргородському повіті. Щодо виконавця джерела розходяться: офіційне повідомлення називає загін Панова, «Робітнича газета» — полковника Шаповала, а лист Шаповалів відкидає причетність запорожців, але називає командиром іншого Шап…, тож плутанина з прізвищами могла бути реальною. Не вирішується.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5822
Стаття «Треба припинити» — у № 39 від 12 квітня.
Треба зараз же негайно кому слід припинить ту „охоту" що почалась у провінції на еврейську людність
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 11 или 12 апреля 1918 г. · 04-0284
Стаття «Надо остановиться» — 11 або 12 квітня.
эту твердую власть раньше всего испытывали на себе еврейские спины
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918» (книга або мемуар) · 11-го или 42-го апрЪля 1948 г. · 04-0364
Стаття «Треба спинитися» — 11 або 12 квітня.
«Там думают, что это означает «бить и рЪзать», и эту твердую власть раньше всего испытали на себЪ еврейская спины»
Оцінка аналізу. Сам номер газети показує, що стаття вийшла 12 квітня; різні назви в Черіковера — наслідок зворотного перекладу через російську.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · сьогодня · 04-0973
У номері за 12 квітня: марки по 50 і 40 шагів вийшли «сьогодні».
Перші почтові українські марки сьогодня вийшли в світ. Поки випущено марки 50 та 40 шагів.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5847
Телеграма агентства «Київ, 11 квітня»: марки вийшли сьогодні.
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Сьогодня · 04-2254
У номері за 13 квітня: марки вийшли «сьогодні».
Сьогодня вийшли в світ перші поштові українські марки. Поки випущено марки від 50 та 40 шагів.
Оцінка аналізу. Це одна телеграма агентства, передрукована зі словом «сьогодні» в номерах різних днів, тож незалежними джерелами вони не є; найімовірніша дата — 11 квітня, якою датовано саму телеграму.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · П'ятниця 12 квітня н. ст. / 30 марта ст. ст. 1918 · 04-5870
«12 квітня в 11-ій годині в суботу» в будинку біржі.
Засідання має відбутися в помешканні Біржі, на розі Хрещатика і Інститутської вулиць.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · на четверг 11 квітня на 11 год. ранку · 04-0934
З'їзд перенесено на четвер 11 квітня, 11-ту ранку.
Зʼїзд ... на 10 квітня в 7 год. вечора в будинку біржі, переноситься на четверг 11 квітня на 11 год. ранку в томуж помешканні.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10 і 11 квітня · 04-0987
У номері за 12 квітня з'їзд скликається «сьогодні» об 11-й ранку.
Сьогодня в 11 годин ранку в помешканню біржи на розі Хрещатика і Інститутської по запрошенню міністра харчових справ скликається зʼїзд
Оцінка аналізу. Не вирішується: «Боротьба» суперечить сама собі (12 квітня — п'ятниця), а «Нова Рада» в двох номерах дає 11 і, найімовірніше, 12 квітня. З'їзд, судячи з усього, кілька разів переносили; чи відбувся він 12 квітня, з джерел дня не видно.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В пятницю 12 квітня · 04-0791
Першою виставою буде «Іродіада» Жулавського.
В пятницю 12 квітня відбудеться перша після большевицького наїзду на Київ вистава „Молодого Театру". Іде—„Іродіада" Юрія Жулавського в перекладі і режисурі Леся Курбаса. Декорації для пʼєси зроблено по ескізах профес…
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · п'ятниця 12 квітня · 04-3180
Початок о 7-й вечора (назва п'єси не збереглася).
Після перерви, викликаної «більшовицьким наїздом на Київ» з пятниці 12 квітня починає свої вистави Молодий театр. Іде вперше пʼєса Юрія Жулавського.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Пʼятниця 12 квітня ... Початок о 6½ години · 04-0947
«Йола» Жулавського, початок о 6½.
Пʼятниця 12 квітня Початок о 6½ години ЮРІЙ ЖУЛАВСЬКИЙ ЙОЛЯ.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Середа 10 квітня 1918 · 04-3255
«Ійоля», початок о 6½, а не так, як помилково подано раніше.
Молодий Театр Фундуклеївська Nº 5, театр бувший „БЕРГОНЬЕ" Пятниця 12 квітня 1918 року Юрій Жулавський ІЙОЛЯ. Початок о 6½ год. вечора.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 16 квітня н. ст. · 04-6052
Рецензія: 12 квітня вперше йшла «Ійоля» Жулавського.
В пятницю 12 квітня вперше йшла «Ійоля» Ю. Жулавського (з польської).
Оцінка аналізу. Ішла «Йола» (у різних написаннях): це подають пізніші афіші, рецензія, лист глядача й збірник про Курбаса; «Іродіада» — помилка раннього анонсу. Початок о 6½ підтверджують кілька афіш і виправлення самої «Робітничої газети».
Цитата дня
Коли справа буде поставлена так, що німці будуть приказувати селянам засівати землю для панів, то хліба зовсім не буде ... Німеччина не матиме з України хліба, а матиме нову Вандею!...Селянин Одинець у Малій Раді 12 квітня під оплески заявив, що коли німці наказуватимуть селянам засівати землю для панів, «то хліба зовсім не буде», і закликав «мужицького міністра» Ковалевського не йти у відставку; М. Стасюк попередив, що такими наказами Німеччина замість хліба матиме в Україні «нову Вандею».
«Відродження», газета (Київ, 1918), №16, с. 3 · 04-2265
Ціна дня
кінь (стартова ціна на торгах)
60 крб за штука
Передмостна Слобідка · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 4 · 04-0913
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| квиток на лекцію М. Залізняка (найдешевший) | 0,5 крбквиток | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №55, с. 1–2 |
| українська поштова марка (більший номінал) | 50 шагмарка | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 3 |
| книжка Б. Грінченка «Байда й инші оповідання» | 15 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 4 |
| платня секретаря/бухгалтера повітової земської управи | 400 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 4 |
| жіноча спідниця | 90 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №14, с. 2 |
| брошура «Для руських на Україні» | 75 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №14, с. 4 |
| штраф за невивезення гною (максимум) | 3 000 крбштраф | «Відродження», газета (Київ, 1918), №16, с. 6 |
| квиток на лекцію М. Залізняка (найдорожчий) | 2 крбквиток | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 4 |
| квиток на лекцію М. Залізняка (найдешевший) | 50 копквиток | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №246, с. 4 |
| «Робітнича газета», окремий номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 13 крб3 місяці | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 1 |
| оголошення на 2-й сторінці перед текстом | 1,5 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 1 |
| передплата української с.-д. газети з Перемишля | 10 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №247, с. 4 |
| плата члену Дорадчого комітету при Цукровому департаменті | 20 крбзасідання | «Державний вістник» (Київ, 1918), №5, с. 3 |
| платня завідувача Транспортного відділу | 750 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №5, с. 3 |
| Видано дивіденд пайовикам цукрового заводу за 1916–1917 р. | 28 800 рубразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №13, с. 4 |
| Платня урядовця для доручень 6 класу при Департаменті залізничних справ | 600 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №16, с. 2 |
| Додаткова добова платня в. о. директора Департаменту Митних Зборів | 20 крбдень | «Державний вістник» (Київ, 1918), №16, с. 2 |
| квиток на лекцію М. Залізняка | 2 крбквиток | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №38, с. 1 |
| окремий номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 1 |
| передплата «Боротьби» на 1 місяць | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 1 |
| квиток на лекцію М. Залізняка (найдорожчий) | 2 крбквиток | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 1 |
| передплата газети «Молот» на 1 місяць | 5 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 1 |
| загальна сума прохань земств і міст про допомогу | 100 000 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 3 |
| платня за примусову працю в Ковельщині | 1 крона6 днів | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 3 |
| асигнування на єврейське видавництво й друкарню | 500 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 4 |
| передплата «Українського пасішництва» на рік | 6,5 крбрік | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №39, с. 4 |
| місячна платня фахівця з боротьби зі шкідниками | 450 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №26, с. 4 |
| платня тимчасового завідувача відділу Департаменту державної скарбниці | 600 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №30, с. 3 |
Оголошення дня
поміч. бухгальтера шукає ... постійного заняття. Межигорськая 8. магаз. красок.Оголошення: помічник бухгалтера шукав постійного заняття; звертатися на Межигірську, 8, у магазин фарб.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 4 · 04-0992
Афіша й культура
Ще 21 у темі «Культура» нижче.
Крім прем'єри Молодого театру, Садовський давав бенефіс Е. Рибчинського («Назар Стодоля» і «По ревізії»), Троїцький народний дім — «Богдана Хмельницького», «Дім інтермедії» — другу прем'єру мініатюр, а на «Лоенгріна» в опері, за анонсом, продали всі квитки; о 6-й вечора в Комерційному інституті мав читати лекцію «Мир з Центральними державами і Україна» есер М. Залізняк (квитки від 50 коп. до 2 крб), засідала Всеукраїнська спілка лікарів, а природничо-технічна секція Українського наукового товариства під головуванням П. Холодного вирішила поділитися на дві й скликати з'їзд природників (04-0946, 04-2219, 04-5818, 04-2220, 04-2187, 04-0917, 04-5811, 04-3338, 04-3583). На аукціоні на Хрещатику, 39 продавали меблі, картини й порцеляну, на Передмостній слобідці з торгів збували коней будівельного управління за оцінкою по 60 крб замість фактурних 295, ювелір Золотницький скуповував діаманти, номер газети коштував 20–25 коп., а Клуб військових інвалідів у колишньому «Гротеску» щовечора грав у лото й мав їдальню для бідних інвалідів на 250 осіб (04-0942, 04-0913, 04-0996, 04-3309, 04-5798, 04-5819, 04-5878). Делегат губернської Народної Ради зі Звенигородщини розповідав, що його жінка тепер носить спідницю за 90 карбованців, а інший гласний рахував, що в Уманському повіті на самогон пішло понад 200 тис. пудів хліба (04-2224, 04-2225).
12 квітня 1918 року Голубович, Грушевський і Любинський протестували перед Муммом проти наказу Айхгорна; посол нагадав їм, що вони можуть називати себе урядом лише тому, що за ними стоїть Німеччина.
When Holubovich, Hrushevsky, and Liubinsky protested to Mumm on April 12, he reminded them that they could call themselves the government of Ukraine only because Germany stood behind them.
Автор датує події за новим стилем.
12 квітня 1918 р. о 6-й вечора в клубі «Родина» скликали збори осередку українських середньошкільників.
Осередок середнєшкільників скликається в пʼятницю 12 квітня (н. с.) в 6-ій годині вечора в помешканні клубу „Родина".
Делегації дрібних власників не вдалося отримати аудієнцію в Центральній Раді; вона подала заяву від імені з'їзду 2500 «демократів-хліборобів», попереджаючи про небезпеку соціалізації землі й можливість селянських повстань за власність.
Ми уповноважені зʼїздом 2500 демократів-хліборобів вітати Центральну Раду
Надзвичайне засідання Малої Ради 12 квітня 1918 року щодо приєднання Бессарабії до Румунії вперше відбулося у великій відремонтованій залі: над місцем президії, де раніше був барельєф царевича Олексія, тепер стояв великий білий бюст Шевченка.
Над місцем президії у стіні, де раніше був барельєф колишнього царевича Олексія тепер красується великий білий бюст Шевченка.
Збори галичан-студентів Українського Народного Університету призначено на п'ятницю 12 квітня о 4 годині по полудні; комітет просив усіх студентів неодмінно прибути.
В пятницю 12 квітня сього року о 4-ій год. по полудні відбудуться Загальни Збори Галичан
Читано з зображення. Оголошення в хроніці.
Загальні збори парламентської анкетно-слідчої комісії відбудуться в п'ятницю 12 квітня о 10½ годині ранку в приміщенні Центральної Ради; збори вважатимуться дійсними за будь-якої кількості членів.
Загальні збори парламентської анкетно-слідчої комісії відбудутся 12 квітня в пятницю о 10½ год. ранку
Читано з зображення.
Мала Рада провела засідання 12 квітня о 7½ годині вечора у великій залі; на хорах було багато публіки, головував Михайло Грушевський; з докладом про Басарабію виступив управитель Міністерства закордонних справ М. Любинський.
Почалось засідання в 7½ годині вечора у великій залі. На корах багато публіки.
Читано з зображення. Дату засідання взято із заголовка «Засідання 12-го квітня».
Катеринослав, 12 квітня: німецько-українське військо вигнало більшовиків із Гомазівки та Нікополя, німці захопили станцію Чаплине; більшовики, відступаючи вниз по Дніпру, грабують населення.
КАТЕРИНОСЛАВ, 12 квітня. Німецько-українське військо спорожнило від совітського війська Гомазовку, Нікополь
Читано з зображення.
Голова Центральної Ради М. Грушевський сказав у Малій Раді, що напередодні ввечері мав розмову з німецькими властями, які до нього заходили, і наголосив, що вони не повинні вмішуватися у внутрішні справи.
напередодні ввечері мав розмову з німецькими властями
Читано з зображення. Мала Рада; розмова відбулася ввечері 12 квітня.
Фракція українських есерів (Янко) 12 квітня 1918 року внесла до Малої Ради інтерпеляцію щодо надрукованого в «Киевской мысли» № 49 за 12 квітня наказу німецького головнокомандувача про засів ланів, який втручався у внутрішні справи УНР і наказував селянам давати колишнім землевласникам коней, реманент і насіння; інтерпеляцію прийняли.
В „Кіевской Мысли" за 12 квітня в № 49 уміщено наказ німецького головнокомандуючого на Вкраїні, котрим німецьке командування втручається у внутрішні справи
Ветеринарні лікарі, які 31 березня на установчих зборах заснували професійну спілку, скликали загальні збори на п'ятницю 12 квітня о 5 годині дня в Губернській земській управі; бюро праці спілки працювало щодня з 10 до 12 години у приміщенні Ветеринарного відділу Губернської земської управи.
12-го квітня в пʼятницю о 5 годині дня одбудеться в Губерн. Земській Управі загальне зібрання ветеринарних лікарів
Отримавши звістку, що бессарабський «Сфатул Цэрій» проголосив приєднання Бессарабії до Румунії, М. Грушевський запропонував припинити дебати; Мала Рада вирішила закінчити питання про Установчі Збори того ж вечора, а надзвичайне засідання щодо Бессарабії призначила на п'ятницю 12 квітня о 6 годині вечора.
надзвичайне засідання призначити другого дня (в п'ятницю) з 6 годин вечора.
12 квітня о 7½ вечора у великій залі Центральної Ради почалося надзвичайне засідання Малої Ради з приводу приєднання Бессарабії до Румунії; на хорах було багато публіки, головував М. Грушевський. Управитель Міністерства закордонних справ М. Любинський закликав протестувати проти анексії; промовці від усіх фракцій засуджували румунський терор у Бессарабії.
Це надзвичайне засідання, скликане з приводу одержаної з Берліна звістки про прилучення Бесарабії до Румунії, почалось в 7½ годин у великій залі. На хорах багато публіки.
Любинський повідомив Малу Раду, що перед його міністерством стоїть низка завдань у зв'язку з Берестейським договором: запровадження торговельного договору, повернення з-за кордону полонених і виселенців із окупованих частин України, врегулювання відносин із сусідами, особливо з Румунією.
Тепер ми вийшли на арену міждержавної боротьби і на цій арені вже боремся за своє істнування
Читано з зображення. Мова доповіді переказана газетою.
Фракція УПСР у Малій Раді внесла запитання уряду (Янко): чи правдивий опублікований у «Кіевской Мысли» (12 квітня, № 49) наказ німецького головнокомандувача про те, як військам проводити засів ланів, про розмір плати й нагороди та про залучення колишніх землевласників; запитання одноголосно прийнято, а засідання закінчилося близько 10½ години вечора; наступне призначене на 11½ годину ранку 13 квітня.
це є початок окупації України.
Читано з зображення. Балабанов пропонував викинути з тексту згадку про притягнення «Киевской Мысли» до відповідальності, але Янко відмовився; запитання ухвалено одноголосно.
12 квітня 1918 р. о 4-й дня в приміщенні редакції «Наша Думка» (Велика Підвальна, 4-й поверх) відбулися загальні збори студентів-галичан Українського народного університету.
відбудуться загальні збори галичан студентів українського народнього університету в помешканні редакції „Наша Думка" В. Підвальна 1, четвертий поверх.
Номер будинку в OCR сумнівний.
Уманська міська дума обрала делегацію, яка мала їхати до Києва клопотати перед міністром освіти про відкриття в Умані народного університету; під будинок дума відвела ділянку землі.
Міська дума обрала делегацію для подорожі у Київ до міністра освіти клопотати відкриття в Умані народнього університету
У п’ятницю 12 квітня 1918 р. о 4-й годині дня відбудуться загальні збори студентів-галичан Українського народного університету в приміщенні «Нашої Думки» (Підвальна, 1, 4-й поверх).
Загальні Збори Галичан Студентів Українського Народнього Університету, в „Наша Думка" В. Підвальна 1, четвер. пов.
Назва вулиці («Підвальна») збережена як у тексті; сучасну відповідність не встановлено.
Збори Українсько-німецького товариства постановили вислати привітальну телеграму Берлінському українсько-німецькому товариству.
Збори постановили вислати берлинському украінсько-німецькому Т-ву привітню телеграму
12 квітня 1918 р. до реєстру за № 63 внесено трудове товариство «Самодопомога інваліда-воїна» у Києві.
Трудовое товарищество подназваніем „Самопомощь инвалида-воина" в гор. Кіевѣ.
Дата рішення Київського окружного суду; після 1 березня 1918 р. дати вважаємо за новим стилем. Оголошення про реєстрацію надруковано в «Державному Вістнику» №68 із великим запізненням. OCR частково пошкоджений.
12 квітня 1918 р. до реєстру за № 58 внесено клуб Товариства військових інвалідів у Києві.
Клуб общества военных инвалидов в гор. Кіевѣ
Дата рішення Київського окружного суду; після 1 березня 1918 р. дати вважаємо за новим стилем. Оголошення про реєстрацію надруковано в «Державному Вістнику» №68 із великим запізненням. OCR частково пошкоджений.
Збори Київського губернського комітету УПСР призначено на п'ятницю 12 квітня о 6-й годині вечора в приміщенні редакції «Боротьби»; усіх членів комітету просять неодмінно прибути.
Збори Київського Губерніяльного Комітету У. П. С.-Р.
Читано з зображення. OCR: «в помешк. редакції «Борот би»».
Анкетно-слідча комісія Центральної Ради виділила парламентську комісію (Мельник, Шаля, Чоботарьов, усі українські есери), щоб поїхати в Миколаїв, Херсон і Одесу для розслідування становища на місцях.
виділила зномеж себе особливу парлямeнтську комісію для поїздки в Миколаїв, Херсон і Одесу
Читано з зображення. OCR зіпсований; склад комісії неповний.
Міністерство торгу і промисловості відряджає до Полтави й Харкова уповноваженого Г. Стороженка для ознайомлення зі станом промисловості й демобілізацією оборонної промисловості.
своего уповноваженаго Г. Стороженка
Читано з зображення.
На Чернігівщині за попередніми даними, у 10 повітах подано 377,5 тис. дійсних записів: більшовики мають 196 тис., українські есери — 132 тис., кадети — 15 тис.; у трьох повітах вибори не відбулися.
на першому місті йдуть большевики: 196 тис., потім укр. с.-р.—132 тис.
Читано з зображення. Дані про вибори до Українських Установчих зборів; OCR цифр місцями неточний.
Лісовий виділ при губернському земельному комітеті (Київ) відновив роботу після «большевицького руху»: заборонено рубку лісу без дозволу повітових управ, наказано примусово повертати награбований ліс, обліковувати зрубаний ліс і створювати пожежні вишки.
лісовий виділ при губерн. зем. комітеті знов повернувся до праці
Читано з зображення. Розпорядження без дати; подано дату номера.
Товариш міністра продовольчих справ П. К. Линиченко залишає міністерство й виходить у відставку; ліквідаційний і юридичний відділи переходять до загальної канцелярії, фінансовий відділ об'єднано в рахунково-фінансовий.
Товариш міністра продовольчих справ П. К. Линиченко залишає міністерство і виходить в одставку.
Читано з зображення. Прізвище в OCR спотворене («Линиченко»).
В Акерманський та Ізмаїльський повіти призначають українських комісарів.
В Акерман та Ізмайловський повіт призначається українських комісарів.
Читано з зображення. Телеграма УТА без дати; подано дату номера.
До Ковеля незабаром має приїхати представник Холмського комісара, щоб налагодити питання повернення біженців; там створять комісію з делегатів від України, Польщі, Німеччини та Австрії для розселення холмських біженців.
До Ковеля на днях має виїхати репрезентант Холмського комісара
Читано з зображення. Телеграма УТА.
Уранці після зустрічі з Гассе Скоропадський доручив полковникам Сахно-Устимовичу й Каракуцу набирати офіцерів, не розкриваючи мети; Гижицькому — вербувати офіцерів і збирати відомості про визначних громадських діячів; Парчевський узявся за Школу прапорщиків; Вишневський готував з'їзд хліборобів, скликаний на 29 квітня.
необхідно було зберігти наш план в повній тайні, аби уникнути арештів і провалу цілої справи
Скоропадський П. Від початку 1918-го року... // Хліборобська Україна, кн. IV, Відень 1922–23, с. 74. Скоропадський також пише, що його «пугало 12-е мая» (дата скликання Установчих зборів).
На засіданні Малої Ради 12 квітня 1918 року керуючий Міністерством міжнародних справ Любинський доповів про анексію Бессарабії; усі промовці одностайно засудили її. Оголошено телеграму кишинівського комісара Ямкового: «Сфатул Цєрій» проголосував за приєднання 86 голосами при 3 проти і 36 утриманнях; дебати перенесли на наступне суботнє засідання.
Голосували за приєднання 86, утрималось 36, проти 3; не було на засіданні 13.
Дату наступного засідання в OCR подано як «18 квітня» — ймовірно, помилка (субота припадала на 13 квітня).
Дебати в міській думі про передачу продовольчої справи місту закінчилися без рішення: голова думської комісії Архангельський наполягав, щоб місто не брало всієї справи; гласному Бутенку, який нападав на лівий сектор, не дали говорити; лідери фракцій не знайшли компромісу, і остаточне рішення відклали на суботу. Засідання закрили о 10 годині.
компромісового рішення не було найдено. Ухвалено для винесення остаточного рішення зібратись у суботу. Засідання закривається 10 год.
Департамент позашкільної освіти при Міністерстві єврейських справ розвиває діяльність: розглядає організацію загальної освіти серед євреїв України, готує єврейську середню освіту, розсилає анкети; планує відкрити п'ятитижневі вчительські курси в Києві, Одесі й Катеринославі для підготовки вчителів з викладанням рідною мовою.
Департамент також бажає організувати на нових підвалинах евр: Яську середню осьвіту ... Департ. гадає відкрити 5-ти тижневі вчительські курси в Київі, Одесі і Катеринославі
Надзвичайне засідання Малої Ради в малому залі будинку Центральної Ради, присвячене анексії Бессарабії: зала переповнена публікою, головує Грушевський; управляючий Міністерством закордонних справ М. Любинський виступив із великою промовою про відносини з Румунією.
Вчорашне надзвичайне засідання Малої Ради, зважаючи на виняткову його важливість, велося в невеликій залі будинку Центральної Ради. ... На трибуні управляючий міністерством закордонних справ М. Любинський.
«Вчорашнє» засідання — за рішенням Ради мало відбутися в п'ятницю, 12 квітня; дата подана за цим.
М. Любинський у Малій Раді розповів, що румунські війська в Бессарабії перерізали телеграфні дроти, припинили поштовий зв'язок і примушували населення виносити резолюції про приєднання до Румунії; на лист міністра до Кюльмана відповіли, що питання Бессарабії — справа українсько-румунської угоди; Україна вже відрядила посла до Румунії.
Румини, наступаючи на Бесарабію, скрізь перерізали телеграфні проводи, припиняли почтові зносини й примушували населення виносити резолюції про приєднання до Руминії.
Оголошення: у п'ятницю 12 квітня 1918 року о 5-й годині вечора скликалося делегатське зібрання спілки деревообробників (Фундуклеївська вулиця, 12); управа просила заводські комітети обов'язково прислати делегатів; порядок денний — справи спілки, звідомлення скарбника та інше.
В пятницю 12 квітня о 5 год. вечера скликається делегатське зібрання і спілки де-ревообробчиків
Читано з зображення. Кінець оголошення обрізаний.
Член Центральної Ради Микита Шаповал і полковник Микола Шаповал (отаман Запорізького полку ім. Шевченка) у листі до редакції від 12 квітня заявили, що непричетні до «беззаконного й ганебного» убивства члена Центральної Ради Є. Нероновича, бо командир загону, що його звелів убити, — Олександр Шап…
беззаконним і ганебним убійством члена Центральної Ради Є. Нероновича
Читано з зображення. Дату вбивства не вказано; лист від 12 квітня. Прізвище командира (Шап…) обрізане.
При міністерстві внутрішніх справ відбулося засідання комісії, яка розглядала прохання земсько-міських самоврядувань про фінансову допомогу: загальна сума прохань — 100 мільйонів карбованців, у першу чергу вирішено внести до Центральної Ради законопроект про 50 мільйонів.
таких прохань подано на загальну суму 100 міліонів
Читано з зображення. Дата не вказана; подано дату номера.
У суботу 13 квітня (в тексті: «12 квітня в 11-ій годині в суботу») Міністерство продовольчих справ скликає нараду осіб, які хочуть брати участь в Установчому зібранні Хлібного державного бюро, у приміщенні Біржі на розі Хрещатика й Інститутської вулиці; бюро має заготовляти хліб і харчові продукти для експорту та для населення.
Засідання має відбутися в помешканні Біржі, на розі Хрещатика і Інститутської вулиць.
Читано з зображення. У тексті «12 квітня в 11-ій годині в суботу» — 12 квітня 1918 р. було п'ятницею; суперечність у газеті, тому дату взято за номером.
Любинський запевнив, що українська делегація, яка з грудня перебуває в Румунії, протестує проти анексії Басарабії, а німецький міністр Кюльман обіцяв не вирішувати бесарабське питання без порозуміння з українським урядом; Україна також щойно послала до Румунії власного посла.
Кюльман нас запевнив, що бесарабське питання не буде вирішено без порозуміння з українським правительством
Читано з зображення. Слова доповідача передано з пропусками; текст частково затемнений.
У дебатах у Малій Раді д-р Луценко (соціаліст-самостійник) навів склад населення Басарабії: молдаван 46—47%, українців 20—25%, євреїв 11%; представник єврейської партії Ревуцький назвав акт приєднання «політичною комедією Маргіломана», а Кушнір (соціалісти-федералісти) — що за УНР залишається право розмежувати Басарабію.
молдаванів є 46—47%, українців 20—25%, євреїв 11%
Читано з зображення. Імена Ревуцького і Шаца передано за друком; частину промови затемнено.
Умань: міська дума обрала делегацію до Києва, щоб просити міністра освіти про відкриття Народного університету й міністерство шляхів — про будівництво вузлової станції на лінії Київ — Миколаїв; дума має організувати громадські роботи для безробітних, а шкільна рада постановила закінчити заняття 27 квітня.
УМАНЬ, 12 квітня. Міська дума обрала делегацію для подорожі у Київ до міністра освіти
Читано з зображення.
Румунський уряд, за телеграмою з Одеси від 12 квітня, оголосив декларацію про Басарабію: «Сфатуль-Церія» залишається для вирішення аграрної реформи, уряд скличе установчі збори, Басарабія матиме місцеву автономію; військовий призов — на тих самих засадах, що в Румунії; двоє представників Басарабії ввійдуть до румунського уряду, за політичні проступки — амністія.
Басарабія матиме місцеву автономію. Воєнний призов відбудеться на тих самих основах, як і в Румунії.
Читано з зображення. Текст пошкоджений темною смугою.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: у п’ятницю 12 квітня 1918 р. в залі Комерційного інституту мав відбутися реферат від Закордонного комітету соціалістів-революціонерів (прізвище доповідача в OCR нечітке), присвячений, мабуть, відносинам з центральними державами.
В пятницю 12-го квітня ... залі Комерційного Інституту
Фрагмент сильно перемішаний у OCR; зміст тільки орієнтовний.
Українська нарада російських соціал-демократів-меншовиків ухвалила, що про організаційні зв'язки і політичний блок з українськими с.-д. не може бути й мови; контакт вирішено встановлювати лише з «опозицією» в УСДРП, особливо з київською.
Не може бути й речі про організаційні звязки і політичний блок з у. с.-д.
Дата наради не вказана; «Робітнича газета» іронічно коментує («Отже трохи пізно!»).
Російський уряд у відповіді на радіотелеграму Ради Народних Міністрів УНР від 2 квітня (пропозиція почати мирні переговори) заявив, що погоджується на мирні переговори; «Робітнича газета» подає відповідь як щойно одержану.
Відповідь Совіту Народніх Комісарів на мирну пропозицію України.
Текст сильно пошкоджений; зміст лише в загальних рисах.
Оголошення: Бюро праці (при військових організаціях) просить усіх, хто подав прохання, звертатися до бюро за інформацією; адреса: Хрещатик, 5, готель «Полонія», кімн. 1–2.
звернутись до БЮРО за для інформації ... адр.: Хрещат. пр. 5, Отель Полонія.
Текст оголошення сильно пошкоджений; назва організації втрачена.
12 квітня 1918 р. до реєстру за № 65 внесено Союз торгівлі, промисловості, фінансів і сільського господарства в Києві.
Союз торговли, промышленности, финансов и сельскаго хозяйства в гор. Кіевѣ
Дата рішення Київського окружного суду; після 1 березня 1918 р. дати вважаємо за новим стилем. Оголошення про реєстрацію надруковано в «Державному Вістнику» №68 із великим запізненням. OCR частково пошкоджений. Назву спотворено OCR («Сока… в промышленноству кра-говли»).
У тому ж блоці зареєстровано кілька сільських споживчих товариств Київщини (Вчорайте, Васильківський повіт та ін.) — № 113, 102, 67.
второе Вчерайтенское кооперативное общество потребителей в м. Вчерайте Кіевской губ. Сквирскаго увзда
Дата рішення Київського окружного суду; після 1 березня 1918 р. дати вважаємо за новим стилем. Оголошення про реєстрацію надруковано в «Державному Вістнику» №68 із великим запізненням. OCR частково пошкоджений. Згруповано коротко, не Київ.
У п’ятницю 12 квітня 1918 р. о 5-й годині вечора скликається делегатське зібрання правління спілки (назва в OCR «Перезообаілочників» — спотворена); заводські комітети просять надіслати делегатів обов’язково; порядок: про становище спілки, звіт скарбника, поточні справи.
В пятницю 12 квітня о 5 год. вечером скликається делегацьке зібрання Правління спілки „Перезообаілочників"
Назву спілки неможливо відновити; можливо, спілка працівників обробки (обробників) якогось виробництва.
Наказом № 35 від 12 квітня київський губернський комендант отаман Бронський через хворобу передав свої обов'язки помічникові — отаманові Шинкарю.
По причині мові хвороби обовʼязки Губерніяльного Коменданта передаю свойому помішникові-Отаману Шинкарю.
В Одесу прибули чотири австрійські монітори і два сторожові катери для охорони порту; з Константинополя надійшла радіотелеграма, що німецька субмарина в відкритому морі знайшла транспорт, який залишили більшовики, і його доставляють до Одеси.
В Одесу прибули чотірі австрийських монітори, два сторожових катери
Читано з зображення.
Київський губернський комендант Вронський оголосив, що за наказом військового міністра №1571 усі автосправи в Києві та Київщині підпорядковано йому, а з питань слід звертатися до завідувача автовідділу при штабі коменданта осавула Каверненського (Олександрівська, 3); реквізиції автомобілів, автомайна, бензину й олії без його дозволу заборонено.
безумовно забороняю, без мого дозволу, робити реквізицію самобігів, ріжного авто-майна, бензіну та олії.
Оголошення: Головна шкільна управа запрошує на посади інструкторів стройового навчання старшин з доброю українською мовою та бойовим досвідом, а також лекторів військових наук і українознавства (мова, письменство, історія та географія України); мова навчання й побуту в школі має бути виключно українською. Звертатися до Головної шкільної управи: м. Київ, Звіринець, будинок бувшої Інженерної школи.
Звертається увага на те що мовою навчання в строю, на лекціях, а також у життьовому обиході взагалі повинна бути виключно Українська.
Читано з зображення. Підписав начальник Шкільної головної управи отаман О. Остаф'єв.
Головний начальник постачання армії приймав у будинку на Левашовській, 4, щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці з 10 до 2, а в нагальних справах — щовівторка й щочетверга ввечері з 6-ї.
Головний начальник постачання армії приймає в будинку по Левашовській вулиці ч. 4 по понеділках, середах та пʼятницях від 10 до 2
Кінцева година вечірнього прийому в OCR не збереглася.
Сердюцький кінний дивізіон, що формувався в Києві за статутом осібної армії УНР (будинок №18 на вулиці ...ській), набирав козаків — обов'язково грамотних і тільки українців, бажано кавалеристів; командир — отаман Аркас.
У Сердюцький кінний дівізіон котрий фермується в м. Київі ... потрібні козаки. ... Бажано мати кавалеристів, обовязково грамотних і тілько українців. ... Отаман Аркас.
Назва вулиці в OCR спотворена («Німецько Бухліївська»).
Оголошення: начальник Головного управління військово-судових заведень пропонує юристам, безумовно прихильним до Української Республіки, пропонується стати на відповідні посади у військово-судових установах; охочі мають особисто подати заяву й документи.
запрошуються особисто подати про себе заяву до мене, а також свої документи.
Читано з зображення. Прізвище начальника й адреса в OCR обрізані.
Генеральний штаб УНР повідомив 12 квітня, що українські частини ввійшли на лінію Білгород — Коробочкине (на схід від Чугуєва) — Ново-Андріївка — Лозова, станцію Лозова взято з налету; на південному фронті нічого нового.
Східний фронт. Наші частини ввійшли на фронт Білгород, Коробочкіно
Читано з зображення. Текст сильно затемнено темною смугою.
Сосницю (Чернігівщина) обстріляла більшовицька частина; німецька застава рушничним і кулеметним вогнем прогнала нападників; розвідка встановила, що в Нехаївці розташувався штаб Ремньова з приблизно трьома тисячами більшовиків.
Большевицького війська є біля трьох тисяч
Читано з зображення. Дата — із заголовка зведення 12 квітня; частину тексту затемнено.
Наказ від 12 квітня 1918 р. № 52: через тяжке скарбове становище військово-лікарських закладів начальник Головної санітарної управи отримав право розпоряджатися вільними готівковими коштами підлеглих установ.
тяжке
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Шкільна головна управа військового міністерства УНР формує Школу Під-Старшин для підготовки чотових і бунчужних Української Народної Армії (піхота, кіннота, гарматчики, військові техніки для саперних частин); приймають колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, вахмістрів, підпрапорщиків, юнкерів і прапорщиків — громадян УНР, строк навчання передбачено 6 тижнів.
формується Школа Під-Старшин для підготовки чотових та бунчужних Української Народньої Армії
Читано з зображення. Оголошення начальника Шкільної головної управи отамана О. Остаф'єва; частину рядків обрізано.
Морський міністр Жуковський видав відозву до моряків Транспортної флотилії Чорного моря, які служать як військовозобов'язані: війна скінчилася, настав час будувати мирне життя, а більшість команд, за міністерством, йшла «під погрозою смерти або затуманена брехливими обіцянками»; Чорноморців закликають повернутися на свої місця й організуватися в професійні спілки.
Війна свінчилась. Настав час приступити до будування мирного життя на демократичних началах
Читано з зображення. Відозва без дати; подано дату номера.
Наказ військового міністра від 12 квітня 1918 р. № 52 доручив начальникові Головної санітарної управи розпоряджатися вільними коштами, що є готівкою в підлеглих установах, через «тяжке скарбове становище» військово-лікарських закладів; наказ від 13 квітня № 53 вимагає, щоб ветеринарний персонал призначала лише Головна військово-ветеринарна управа, інакше утримання з державних коштів не виплачується.
тяжке скарбове становище військово-лікарсь-
Читано з OCR-тексту.
Наказ Морського міністерства від 12 квітня 1918 р. № 8: інженера-механіка лейтенанта Леоніда Котіва відряджено до Миколаєва, щоб з'ясувати, в якому становищі пароплави й заводи Миколаївського порту; Господарчому департаменту наказано видати належне грошове утримання.
командірується до м. Миколаїва для виясненя питання в якому становищі знаходяться пароплави і заводи миколаївського порту
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Наказом № 33 головного губернського коменданта Київщини від 11 квітня 1918 року Штаб охорони м. Києва, створений після вигнання більшовиків, з 12 квітня ліквідовано у зв'язку з формуванням управління коменданта м. Києва; справи й майно штабу передано міському комендантові, грошові кошти — інтендантові при губернському коменданті. Начальник штабу — Дідушок.
Штаб охорони м. Київа, який склався після того, як вигнали большевиків, з 12 цього квітня касується, через те що управління коменданта м. Київа сформовано.
Дата ліквідації — 12 квітня; наказ від 11 квітня. Прізвище губернського коменданта в OCR нечітке («отаман 5ро н сь ки п»).
Наказом № 33 від 11 квітня Штаб охорони м. Києва, який склався після вигнання більшовиків, з 12 квітня скасовувався, оскільки сформовано Управління коменданта м. Києва; справи й майно штабу передавалися інтендантові при губернському коменданті Київщини (підписали отаман Бронський і начальник штабу Дідушок).
Склавшийся після вигнали большовиків Штаб Охорони м. Київа з 12 с. квітня касується, позаяк Управління Коменданта м. Київа сформоване.
Рада народніх міністрів журналом № 51 від 12 квітня 1918 р. постановила: усі загальні питання про службовців і робітників державних підприємств та установ і діяльність їхніх професійних товариств та союзів розв'язують відомства обов'язково за участю й згодою Міністерства праці; загальні розпорядження міністерств такого характеру підписує народний міністр праці.
Рада Міністрів УНР постановила 12 квітня: усі загальні питання службовців і робітників державних підприємств та діяльності їхніх професійних товариств і союзів розв'язують відомства обов'язково за участі й згоди Міністерства праці; загальні постанови окремих міністерств такого роду мають підписувати міністр праці.
Рада Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні своєму від 12-го квітня постановила
Читано з зображення.
розрішенню відповідними відомствами обовязково при участи
Читано з OCR-тексту.
Керуючий Міністерством закордонних справ М. Любинський повідомив, що часткового обміну окремих полонених чи інвалідів не буде; їх звільнять під час загального обміну.
обміну поодиноких осіб, полонених чи інвалідів переводитись не буде
Рада Міністрів УНР на засіданні 12 квітня 1918 року постановила, що всі загальні питання щодо службовців і робітників державних підприємств та їхніх професійних спілок вирішуються відомствами лише за участю й згодою Міністерства праці, а такі розпорядження мають бути підписані міністром праці.
Всі загальні постанови й розпорядження окремих міністерств такого характера повинні мати підпис міністра праці.
Центральна Рада ухвалила формулу переходу щодо наказу фельдмаршала Ейхгорна про засів: німецьке військо покликане лише для допомоги в межах, визначених урядом УНР, самовільне втручання німецького й австро-угорського командування недопустиме; відставку міністра Ковалевського відхилено, йому доручено оповістити населення, що наказ Ейхгорна не повинен виконуватися, а Міністерству закордонних справ — скласти протест і надіслати ноту до Берліна й Відня.
Центральна Рада доручае: а) міністрові земельних справ широко оповістити всю людність України, що наказ фельдмаршала Ейхгорна не повинен виконуватись; б) міністрові закордонних справ скласти протест
Розділ «Перед виходом номера»; точна дата ухвалення не вказана, імовірно вечір 12 або 13 квітня.
Рада Міністрів УНР 12 квітня постановила, що всі загальні питання щодо службовців і робітників державних підприємств та їхніх професійних спілок вирішуються відомствами лише за участю і згодою Міністерства праці, а відповідні розпорядження мають підписуватися міністром праці.
Рада Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні своьому від 12-го квітня постановила: Всі загальні питання ... розвʼязуються відповідними відомствами обовʼязково при участі і за згодою міністерства праці.
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлов повідомив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без згоди Міністра праці; пояснення про з'їзд буде дано в найближчих числах; Рада міністрів 12 квітня ухвалила, що загальні питання службовців і робітників державних підприємств розв'язуються відомствами за участі й згодою Міністерства праці, а накази мають підписувати Міністр праці.
телеграма Міністра Шляхів від 9-го квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди Міністра Праці
Рада міністрів ухвалила 12 квітня.
Голова Ради народних міністрів Голубович і міністр торгу й промисловості Чопівський 12 квітня заборонили вивозити за кордон сиру і виготовлену шкуру без дозволу відповідних урядових установ; стежити за виконанням наказано комісарам міністерства, усім урядовим особам та установам.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки сирової та виробленої шкури без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
Читано з зображення. Прізвище міністра торгу в тексті читається як «Чопівевський» (Чопівський).
Протест проти наказу Айхгорна: учасники агрономічної наради при Винницькому повітовому земельному комітеті 12 квітня (н. ст.) ухвалили резолюцію проти наказу головнокомандувача німецьких військ в Україні, надрукованого в «Київській Мисли» №49, який дає німецьким властям право втручатися в справу засіву землі; вони назвали це втручанням у внутрішні справи держави і вказали, що тон наказу «цілком недопустимий».
Ознайомившись з приказом Головнокомандуючого німецьких військ на Україні Айхгорна
Читано з зображення.
Наказ народного міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 12 квітня 1918 р. № 58: начальникам округ негайно подати відомості про склад механіків (лінійних, станційних і телефонних) із зазначенням прізвищ, років служби, числа посад за штатом і вакансій; надалі такі відомості подавати щомісяця до 10-го числа.
щоМісяця на 10 число
Читано з OCR-тексту.
Обіжник від 23 квітня 1918 р. № 829/1155 (продовження): за постановою Ради Народніх Міністрів (журнал № 51 від 12 квітня) усі загальні питання службовців і робітників державних підприємств і установ та діяльності їхніх професійних товариств і союзів належать до розв'язання відповідними відомствами обов'язково за участі й згоди Міністерства праці; усі загальні постанови й розпорядження міністерств такого характеру мають підписувати також народний міністр праці. Підписали товариш міністра внутрішніх справ Абрамович і директор канцелярії П. Понятенко.
Всі загальні постанови і розпорядження окремих Міністерств такого характеру повинні мати підпис Народнього Міністра Праці.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту. Постанова РНМ — від 12 квітня 1918 р. (журнал № 51); обіжник — 23 квітня.
Наказ Міністерства шляхів від 12 квітня 1918 р. № 31 про українізацію залізничних шкіл (підписали міністр Сокович і директор Загального департаменту Тулюпа): через заяви зі станцій, що педагогічний персонал неприхильно чи вороже ставиться до українізації, просять через просвітні відділи попередити таких педагогів, що їм не може бути місця в українських державних школах; росіяни-педагоги, прихильні до українізації, можуть лишитися, якщо вивчать українську мову й викладатимуть нею.
педагогів, що їм не може бути місця в українських державних школах
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Морський міністр Жуковський закликав чорноморців, які мусили залишити порти України, повернутися на місця й приступити до роботи, організуючись у професійні спілки; заява про те, що більшість команд пішла під загрозою смерті чи через брехливі обіцянки.
Тепер виявилось що більшість команд йшла під погрозою смерти або брехливими обіцянками ... Морський Міністер Жуковський.
Звернення до «моряків Транспортної флотилії Чорного моря».
Міністерство земельних справ приписало всім земкомам тимчасово залишити всіх утікачів на місцях і видати їм землю та насіння для обробітку; повертаються також німецькі колоністи, яких було вислано за царського уряду.
приписало всім земкомам тимчасово залишити всіх утікачів на їх місцях
Читано з зображення. Дата не вказана; УТА.
Центральна Рада ухвалила Тимчасовий статут про громадські роботи: при Міністерстві праці створюється Рада з організації необхідних для держави й громадянства робіт, до якої входять по одному представнику від міністерств праці, торгівлі й промисловості, земельних, військових, морських, шляхів, фінансів, а також від профспілок, Ради робітничих депутатів, селянської спілки та кооперації; створюється спеціальний державний фонд на ці роботи.
Тимчасовий статут про громадські роботи ухвалений Центр. Радою ... За-для боротьби із зростом безробіття ... дається цей статут про організацію робіт
Точна дата ухвалення не вказана; OCR колонки перемішаний. Мета — боротьба з безробіттям.
Міністерство народної освіти звернулося до земських управ із проханням негайно надіслати до Департаменту середніх шкіл відомості про наявні середні школи в повіті (тип, клас, місце), початкові школи та про можливу допомогу (будинок, земля, гроші) у відкритті нових шкіл згідно з планом єдиної школи.
Міністерство звертається до Земських Управ з проханням негайно надіслати до Департаменту середніх шкіл такі відомості
Голова Ради Народних Міністрів Голубович і міністри торгу й промисловості та продовольчих справ оприлюднили наказ прикордонним комісарам: весь товарообмін з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією ведеться лише через державні установи; вивіз усіх товарів за кордон УНР до налагодження державного апарату безумовно заборонено; вантажі Міністерства продовольчих справ, а також товари для німецьких та австро-угорських військ перепускають лише з дозволу міністра/комісарів торгу й промисловості.
На підставі ст. 1 п. г) торговельного договору між Українською Народньою Республікою і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією весь товарообмін ... мусить провадитись через державні установи а не приватним шляхом ... вивіз ... за кордон
Дату підписання не вказано; прізвища міністрів (Голубович, Чопівський?, Ковалевський?) частково пошкоджені.
Оголошення: правління Товариства Ситковецького цукрорафінадного заводу (с. Ситківці, Липовецький повіт Київської губернії) з конторою в Києві на Фундуклеївській, 19 оприлюднило баланс на 1 квітня 1917 р. Вироблено 194 090 пудів білого цукру; загальні збори пайовиків 30 березня (12 квітня) 1918 р. затвердили звіт за 1916–1917 рр. і видали дивіденд 28 800 руб. (близько 80 руб. 26 коп. на пай).
Товарищество Ситковецкаго сахарнаго и рафинаднаго завода. Правленіе въ г. Кіевѣ … Выработано бѣлаго сахара 194.090 пуд. … Общее Собраніе пайщиковъ, состоявшееся 30 марта (12 апрѣля) 1918 г.
Дата — день зборів пайовиків (12 квітня н. ст.); звіт опубліковано в числі від 11 червня. Цифри балансу в OCR розірвані й не зіставлені; назву товариства відновлено за OCR («Ситновецкаго», «Ситковцахъ»).
Міністр земельних справ розіслав усім земкомам телеграму: земля за законом 18 січня 1918 року передана трудовому народові, її має бути засіяно до найменшого клаптика, відповідальність за незасів лягає на земельні комітети, а хто заважатиме посіву, «буде строго покараний».
Вся земля повинна бути засіяна аж до найменшого клаптика.
Читано з зображення. Телеграма УТА; точна дата не вказана, подано дату номера.
Міністерство продовольчих справ розіслало цукроварням обіжник з проханням негайно повідомити про збитки від більшовицького руху: зіпсовані машини, зруйновані приміщення, пограбовані майстерні, магазини й цукор; відомості мають посвідчити заводські комітети співробітників.
Міністерство видає обіжник (який має бути розіслано до всіх цукроварень
Читано з зображення. Обіжник без дати; формулювання OCR.
Народне міністерство єврейських справ скаржиться на нестачу підручників і шкільного приладдя для єврейських шкіл і просить Раду народних міністрів допомогти; Рада міністрів ухвалила внести до Центральної Ради проект про асигнування 500 000 карбованців на єврейське видавництво й друкарню.
ухвалила внести в Центр. Раду проект. аби асігнувати 500,000 тисяч карб. на евр. видавництво и на евр. друкарню
Читано з зображення. OCR: «500,000 тисяч карб.» — ймовірно 500 тис. карб.
За газетою, німецький наказ про засів передбачав право німецьких загонів установлювати власні порядки, порушував земельний закон УНР і зобов'язував селян давати колишнім землевласникам коней, реманент і насіння; фракція УПСР вимагала від уряду негайної відповіді, чи справді видано такий наказ.
наказуючи селянам, щоб вони давали для бувших землевласників коней, реманенти і насіння.
Читано з зображення. Це переказ запитання фракції; сам текст наказу газета не наводить.
Оголошення: Уманський окружний суд 30 березня (12 квітня) 1918 р. затвердив до виконання домашній заповіт Вікентія-Фелікса Карловича Лисовського (помер 18/31 березня 1918 р. в Умані), складений 28 червня 1917 р. і змінений 5/18 березня 1918 р.; 19 квітня 1918 р. — заповіт Іллі Арсеновича Кушніренка (складений 10 лютого 1916 р.).
Викентія-Феликса
Читано з OCR-тексту. Текст російською (№ 256).
Міністерство земельних справ 12 квітня 1918 р. (№ 25): сільські земельні комітети мають негайно здати кошти депозитів до казначейства на депозит повітових земельних комітетів; на ці суми слід провести грошову ревізію, а у випадку розтрати повідомити прокуратуру; повітові комітети можуть у виняткових випадках витрачати депозити на позички з дозволу губернського комітету.
негайно зажадати з сільських ко-
Читано з OCR-тексту.
Міністерство пошт і телеграфів наказами від 12 квітня 1918 р. (№ 55 і 56) створило комісії зі складання статутів телеграфної та поштової служби УНР; головою комісії телеграфної призначено помічника начальника Катеринославської телеграфної контори Вісича, поштової — Балаша; наказ № 57 вимагає негайно звільнити з посад в Україні працівників, які фактично служать у Петербурзі й Москві в міністерствах Російської держави.
Для складання статуту телеграфної
Читано з OCR-тексту. Підписав народний міністр пошт і телеграфів Г. Сидоренко.
Наказом народного міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 12 квітня 1918 р. № 57 вимагається негайно звільнити з посад в Україні працівників пошти й телеграфу, які фактично служать у Петербурзі в міністерстві пошт та інших установах Російської держави, бо така служба за кордоном без згоди уряду недопустима.
Наказ про увільнення робітників
Читано з OCR-тексту.
Наказ міністра пошт і телеграфів від 12 квітня 1918 р. № 58: начальники округ мають негайно подати відомості про склад механіків (лінійних, станційних і телефонних): прізвища, роки служби, штатні посади, вакансії, надштатних і відряджених; надалі щомісяця до 10-го числа.
на 10 число
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За ухвалою Київського окружного суду від 12 квітня 1918 р. до реєстру товариств і спілок за № 110 (17427) внесено споживче товариство в с. Рубенківському Сквирського повіту.
По опредѣленію Кіевскаго Окружнаго Суда, состоявшемуся 12 апрѣля 1918 года, объявляется ... о введеніи в реестр обществ и товариществ ... Рубенковское, Сквирскаго уѣзда, Общество потребителей
Оголошення обірване на кінці файлу; номер і назва товариства прочитані неточно.
Загальні збори пайовиків Товариства Ситковецького цукрорафінадного заводу 30 березня (12 квітня) 1918 р. одноголосно затвердили звіт за 1916–1917 р., вибрали новий склад директорів правління (замість директора, що вибув за чергою, обрано К. А. Александровича, кандидатами в директори — двох осіб), та ухвалили винагороду колишньому директору правління за довгорічну службу.
Общее Собраніе пайщиковъ, состоявшееся 30 марта (12 апрѣля) 1918 г., единогласно постановило: отчетъ за 1916-1917 года утвердить … избрать
Текст про вибори та винагороду пошкоджений, імена нерозбірливі; контора товариства в Києві на Фундуклеївській, 19.
12 квітня о 10 годині вечора на Бібіковському бульварі злочинці вбили професора геології Варшавського університету Павла Матвійовича Короневича, який у Києві очолював гідрогеологічний відділ Міністерства земельних справ.
В ночі 12 квітня в 10 годині вечіра на Бибіковському бульварі вбито злочинцями професора геології Варшавського Універсітета Павла Матвієвича Короневича
За невиконання наказу про вивезення гною за місто винних штрафували до 3 000 карбованців або арештовували до 3 місяців в'язниці; кару мала стягувати міліція не пізніше трьох днів після повідомлення винного.
Особи, повинні в невиконанню цієї постанови, штрафуються до 3000 карбованців, або заарештовуються до 3-х місяців вʼязниці.
Народне міністерство видало наказ: вивіз за кордон УНР ключчя, вовни, олії, мішків та коней без згоди відповідних урядових установ безумовно забороняється.
вивіз за вордон Української Народньої Республіки ключчя, вовни, олії, мішків, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
Читано з зображення. Комісарам міністерства торгу й промисловості наказано стежити за виконанням.
Від 12 квітня пропуски на виїзд з Києва видає комендант міста Києва (Володимирська, 45); охочим потрібне посвідчення від міської міліції, що вона не має перешкод для виїзду.
З 12 квітня цього року пропуски на виїзд з м. Києва буде видавати комендант м. Києва (Володимирська ч. 45).
Читано з зображення. Також вказано: «Всім особам, котрі бажають одержать пропуск обов'язково мати про собі посвідчення від місцевої міліції».
Міністр судових справ С. Шелухин 12 квітня доповів Малій Раді про стан в'язниць і слідства та заявив, як генеральний прокурор, що ухвалений закон про кари більшовикам за державну зраду не має підстав: закону про підданство ще немає, не визначено суд, а висилати засуджених за кордон нікуди. Формулу задоволення поясненнями ухвалили одноголосно.
закон, принятий Центральною Радою про кари на большовиків за державну зраду, не має під собою грунту, бо, перше за державну зраду можна судити тількі підданного певної держави
12 квітня 1918 р. о 22:00 на Бібіковському бульварі біля будинку №48 застрелили з нагана 40-річного професора Варшавського політехнічного інституту, геолога П. М. Короневича — голову гідрогеологічного відділу Міністерства земельних справ; убивць не знайдено, обставини лишалися таємничими.
12 квітня о десятій годині вечора по Бибіковському бульвару біля будинку № 48 вбито кулею „нагана" проф. б. варшавського політехничного Інстітуту П. М. Короневича.
Комісар Головного телеграфу на Україні видав наказ, що працівники телеграфу, які агітують проти Української держави й проти уряду, вважатимуться шпигунами й зрадниками та притягатимуться до суду.
агітація проти цієї республіки і на користь Московщини, з якою Україна зараз у стані війни, рахується, як шпигунство і державне зрадництво
Читано з зображення. Наказ без дати, подано дату номера; OCR обрізаний.
Оголошення: украдено військовий документ № 43809 на трамвай № 4, виданий на ім'я Гавриїла Глущенка; вважати недійсним.
Украдено военний документ № 43809 на трамвай № 4, видаий на імя Гавріїла Глущенко.
Читано з зображення. «Лічить по дійсним» — ймовірно «вважати недійсним».
Комісія з огляду й реєстрації автомобілів (представники губернського авточастини, міського самоврядування, автовійськ, начальника постачання, столичної міліції, штабу губернського коменданта, юрист та інженер) мала зібратися 12 квітня 1918 р. о 8-й ранку в управі Старокиївського району міліції; порядок у день реєстрації забезпечувала столична міліція й сотня 1-ї української дивізії.
повинні прислати 12 квітня о 8 годині ранку до управи старокиївського района міліції
Міністерство торгу і промисловості розіслало циркуляр: до організації державного апарату для товарообміну з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною й Болгарією заборонено всякий вивіз і винесення будь-яких товарів з УНР залізницею, ґрунтовими дорогами й водою; товари для німецького й австрійського війська пропускають лише з дозволу міністра.
ввесь товарообмін між Україною й згаданими державами повинен вестись через посередництво державних установ, а не приватно.
Читано з зображення. Підписав голова Ради народних міністрів В. Голубович; ст. 1 п. 2 торгового договору.
Лісовий виділ губернського земельного комітету заборонив рубку лісу й розпорядився примусити грабіжників повертати награбований ліс: повітові земельні управи мають видавати посвідчення на дозволену рубку, дозвіл на рубку лише за гроші, а лісові пожежі гасити безплатно.
Заборонається рубка лісу, населення примушується повертати загробоване
Читано з зображення. Розпорядження без дати; подано дату номера.
Після наради в Одесі за участю військового міністра Жуковського щодо Чорноморського флоту командир Одеського військового порту Озеров виїхав до Києва.
Озеров виїхав до Київа.
Дата — дата одеської телеграми УТА; дата приїзду до Києва невідома.
Командир військового порту Озеров, що брав участь у нараді про Чорноморський флот у військового міністра Жуковського, виїхав до Києва.
Озеров виїхав у Київ.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Одеси від 12 квітня.
Управляючий міністерством фінансів Климович 12 квітня повернувся до Києва і взяв до своїх рук справи міністерства.
12 квітня вернувся до Києва і взяв до своїх рук справи управляючого міністерством фінансів Климович.
Читано з зображення.
Накази Міністерства земельних справ від 12 квітня 1918 р. (№ 13): помічника лісничого Броварського лісництва Івана Носова призначено виконувачем обов'язків лісничого Дарницького лісництва з 28 березня; Федота Михайлюту призначено фахівцем із боротьби зі шкідниками з місячною платнею 450 карбованців з січня 1918 р.
Михайлюта Федот
Читано з OCR-тексту. Дарницьке та Броварське лісництва — під Києвом.
Родина сповістила, що в Харкові після довгої хвороби помер колишній студент Київського університету Юрій Іванович Бобир; панахида мала відбутися 12 квітня 1918 р. об 11-й ранку в Олександро-Невській церкві.
Юрій Іванович Бобирь ... бувший студент Київського університету ... помер у Харькові після довгої хворости ... Панахида відбудеться у Александро-Невській церкві 12-го квітня об 11 год. ранку.
Некролог розірваний між колонками; ім'я відновлено з уривків.
Учень 8-го класу української гімназії Юра Дубницький, відряджений під час більшовицького повстання з частиною вільних козаків до м. Синяви, відтоді не подавав звісток; знаючих про нього просили писати директорові гімназії на Велику Підвальну, 36/16.
В дні большевицького повстання в м. Синяву був командирований з частиною вільних козаків учень 8-го класу ... української гімназії Юра Дубницький.
Назва гімназії в OCR неповна.
Наказом від 12 квітня 1918 р. № 23 діловода Департаменту Загальних Справ Володимира Самійленка звільнено від служби з 11 квітня у зв'язку з переходом до Міністерства Фінансів.
діловод Департаменту Загальних Справ Володимир Самійленко, з 11 квітня 1918 року.
Дата події — за текстом; дата номера: 28 травня 1918.
До Ради Українсько-німецького товариства обрано: Миколу Левицького (кооператор, голова), Квітку (товариш міністра юстиції), Кельмішкайта (комерсант), Карла Леймана (кандидат економічних наук), д-ра мед. Луценка (одеський діяч, член Центральної Ради), В. Я. Прокопенка (техн., член управи водних шляхів), д-ра мед. Н. Ф. Страдомського.
В Раду Т-ва обрано Миколу Левицького ... кооператор (Голова т-ва), Квітка, тов. мініст. юстіції, Кельмішкайт-комерсант, Лейман Карл-канд. економ. наук, дохтор мед. Луценко
Прізвища частково пошкоджені в OCR.
Наказ № 64 від 12 квітня 1918 року: Олександра Андрійовича Якуба призначено завідувачем Транспортного відділу з платнею 750 крб на місяць (з 20 січня) і звільнено з 15 березня за проханням; Миколу Михайловича Гаврилова призначено помічником завідувача відділу заготівлі м'яса, сала й риби з платнею 600 крб. Співробітника Робчинського відряджено на Миронівську цукроварню перевірити звіти й скласти акти про передачу цукроварні Українській Державі.
Співробітник Робчинський Степан Петрович командірується на Миронівську цукроварню для перевірення відчитів ... і для складання з приводу передачі цукроварні до Української Держави, відповідних актів.
Прізвища частково перекручені OCR.
Наказ №36 від 12 квітня 1918 р.: П. Павло Гукович призначений урядовцем для доручень 6 класу при Департаменті Залізничних Справ з платнею 600 карб. на місяць з 12 квітня. Наказ №37: начальник відділу Чернігівської Фінансової Палати Микола Дем'янович Курдюмов — помічник управляючого палатою.
урядовцем для доручень VI кл. при Департаменті Залізничих Справ з платнею 600 карбованців на місяць
Імена за OCR можуть бути спотворені.
Накази Міністерства Фінансів №38–40 від 12 квітня 1918 р.: до Фінансово-Економічної Ради при Народному Міністерстві Фінансів (постанова Ради Народних Міністрів від 5 квітня 1918 р.) увійшли Л. Бродський і М. Зайцев; Петро Андрієвський (в. о. інспектора Одеського митного району) тимчасово виконує обов'язки директора Департаменту Митних Зборів з додатковою добовою платнею 20 карб.; ревізор Сергій Трохимович Саленко — тимчасово директор Департаменту Державної Скарбниці з 30 березня.
з додатковою добовою платнею по 20 карб. до попереднього удержання
Імена за OCR можуть бути спотворені.
Наказом від 12 квітня 1918 р. № 61 міністерство судових справ тимчасово призначило старшого кандидата прав Володимира Господюка начальником рахункового відділу 2-го департаменту; ще кілька наказів 9–12 квітня зараховують до штату діловодів, урядовців і практикантів міністерства та Головної тюремної управи.
Володимир Гос-
Читано з OCR-тексту.
Накази Міністерства земельних справ від 12 квітня 1918 р. (№ 13) скасовують і уточнюють попередні призначення: Миколу Криницького, Антона Романщенка, Миколу Сахна-Устимовича (в.о. директора відділу) зараховано з 1 січня 1918 р.; Карла Слефогта — помічником завідувача відділу з 9 січня; до земельного департаменту й відділу кооперації призначено нових урядовців з 1 квітня.
Криницького Миколу
Читано з OCR-тексту.
Міністерство внутрішніх справ 8–15 квітня 1918 р. наказами №№ 210–247 призначало працівників до Медично-санітарної управи, департаментів загальних справ, біженецького, адміністративно-політичного, місцевого самоврядування, страхового (інструктор з організації вогневої сторожі Володимир Трехвилів з 10 квітня; Павло Василевський начальником загального відділу), державного опікування (відділ дитячої опіки з 14 березня) та духовних шкіл (Макар Крамаренко начальником відділу духовних шкіл департаменту сповідань з 9 квітня).
Призначається на посаду інструктора по організації огневої сторожі деп. страхового
Читано з OCR-тексту. Зведений факт про низку наказів; найконкретніші виписано. Серед призначених у департаменті загальних справ — діловод відділу військової повинності П. Миколаєв (з 2 квітня) і урядовця Ганна Франко (з 15 квітня).
Наказом від 12 квітня 1918 р. № 232 «з огляду на неявку на службу» вільнонайомного машиніста департаменту загальних справ Гната Красковського звільнено з посади з 5 лютого 1918 р.; наказом від 13 квітня № 243 усунено з посади Юліана Неймана без виплати платні.
З огляду на неявку на службу
Читано з OCR-тексту.
Накази Міністерства пошт і телеграфів від 9–14 квітня 1918 р. (№ 22–33): Леонід Бачинський — урядовець I ряду марочного відділу Поштового департаменту з 4 березня; Володимира Дроздовського звільнено за проханням з 4 квітня; Кирило Чинний, начальник Віленської поштово-телеграфної округи, — в.о. директора Телеграфно-телефонного департаменту з 3 квітня; Микола Сниткин, начальник Коростенського залізничного відділення, — діловод відділу перевезення пошти з 12 квітня.
Призначається по Телеграфно-Телєфонному Департаменті Начальник Віленської Почтово-Телеграфної Округи інженер-електрик Чинний Кирило в. об. Директора Департаменту від 3 квітня 1918 року
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; прізвища місцями неточні.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Опубліковано спогад про останні дні Євгена Нероновича (військового народного секретаря радянського уряду України): за чутками, його вбито біля Миргорода, коли він пробирався через фронт до дружини; автор, що саме приїхав до Києва, вважає чутку фактом.
Через деякий час з'явились чутки, що т. Є. забитий біля Миргорода ... Сьогодні коли я приїхав до Київа ця чутка для мене уже факт.
Автор підписаний «Третяк»(?). Йдеться про події на Катеринославському з'їзді Рад 17 березня й подальшу загибель; у номері — чутка, не підтверджений факт.
Наказ від 12 квітня 1918 р. (№ 62) і наступні: Аркадія Тимофійовича Кралова призначено з 12 квітня віце-директором 2-го департаменту Міністерства судових справ; Михайла Боднара — вільнозапрошеним співробітником до Кодифікаційної комісії при міністерстві; Віктора Бурузинського за проханням звільнено з обов'язків директора Канцелярії міністра, які він тимчасово виконував із 1 січня по 1 квітня 1918 р.
призначається з 12-го квітня 1918 року Віце-Директором 2 Департаменту Міністерства
Прізвища та посади читаються приблизно (колонка розірвана).
Наказ від 12 квітня 1918 р. № 40: ревізору Сергію Саченку доручено тимчасово виконувати обов'язки директора Департаменту державної скарбниці з 30 березня 1918 р. Наказ № 39 (12 квітня): в.о. інспектора Одеського митного району Петро Андреєв тимчасово виконує обов'язки директора Департаменту митних зборів з додатковою добовою платнею 20 крб. Також Іоїль Руденко (старший бухгальтер Чернігівської фінансової палати) призначений тимчасовим завідувачем відділу Департаменту державної скарбниці з платнею 600 крб. на місяць з 23 грудня 1917 р.
Доручається Ревізору Сергію Трофимовичу Саченку тимчасово виконувати обов'язки Директора Департаменту Державної Скарбниці з 30 березня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; тексти кількох наказів змішані, прізвища й суми потребують перевірки.
Накази Міністерства пошт і телеграфів від 12 квітня 1918 р. № 24–27 про призначення по канцелярії міністра: Петро Сорока (урядовець Київської округи) — завідувач загального адміністративного відділу з 1 березня; Антоніна Пясецька, Павло Ільченко, Михайло Лисий (доглядач Рівненської контори), Володимир Півень (Київська поштова контора), Володимир Хмілівський, Іван Мороз, Василь Головинський, Кузьма Мошковський — урядовці; Михайло Крушельницький — діловод просвітнього відділу з 1 квітня; Валерія Богацька — його помічниця; Ганна Хруколова — завідувачка бібліотеки з 10 квітня; Андрій Бондаренко — урядовець видавничого відділу з 10 квітня; Дмитро Тихонович — архіваріус журнального відділу з 10 квітня.
Хруколова Ганна урядовцем 2 ряду того ж відділу (завідуюча бібліотекою) від 10 квітня
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; списки призначень скорочено, прізвища й дати не завжди надійні.
Накази Міністерства пошт і телеграфів від 12–14 квітня 1918 р. (№ 25–33): Трохим Ліщук (Кишинівська округа) — діловод загального відділу Господарчого департаменту з 8 квітня; Іван Муращенко — в.о. директора Радіотелеграфного департаменту з 1 квітня; Іван Товстолужський (механік Овруцької контори) — помічник діловода телефонного відділу з 5 квітня; Петро Коломийченко — завідувач телефонного відділу з 1 березня; Сергій Бужинський — в.о. завідувача телеграфного відділу з 4 березня; Григорій Биченко (Київська телеграфна контора) — урядовець I ряду з 1 січня; Олександр Котенко (Київська головна телеграфна контора) — з 1 квітня; Петро Єфименко (Київська 5-а філія) — урядовець I ряду з 1 березня; Леонід Богуцький — в.о. завідувача відділу пошт.-телеграфного законодавства з 7 березня; Володимир Величенко — завідувач відділу перевезення пошти з березня; Олександр Костенко (Катеринославська контора) — завідувач марочного відділу.
Почтово-телеграфний урядовець київської 5 філії Єфименко Петро урядовцем 1 ряду до рахункового відділу від 1-го березня 1918 року
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; відібрано найвиразніші позиції, чимало прізвищ і дат подані з OCR-похибками.
Членам Дорадчого комітету при Цукровому департаменті встановлено платню 20 крб за кожне засідання (наказ № 64 від 12 квітня 1918 р.).
Для членів Дорадчого Комітету при Цукровому Департаменті встановляється платня в розмірі 20 карб. за кожне засідання.
Квитки на лекцію Миколи Залізняка 12 квітня коштували від 2 карбованців до 50 копійок.
Ціни на квитки від 2 карб. до 50 к.
Читано з зображення. Діапазон цін: від 2 крб до 50 коп.
Ціна окремого номера «Боротьби» — 25 копійок, на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу»: на 1 місяць — 6 карбованців, на 2 місяці — 11 карбованців, на 3 місяці — 16 карбованців.
на 1 місяць—6 крб., на 2 місяці—11 крб., на 3 місяці—16 крб.
Читано з зображення. Тарифи на 2 і 3 місяці: 11 і 16 крб.
12 квітня 1918 р. о 12:30 у Передмостній Слобідці, в канцелярії електростанції освітлення Ланцюгового й Русанівського мостів, з публічних торгів продавали 7 коней управління будівництва наплавних мостів Київської округи шляхів сполучення; фактурна ціна коня була 295 карб., а комісія оцінила їх по 60 карб.; оглядати коней можна в будинку «Верфі» біля парку «Венеція».
Первістна вартість коней по фактурі була по 295 карб. за одного коня. В теперешній час коні оцінені комісією ... по 60 карб. за кожного
Передмостна Слобідка тоді належала до Чернігівської губернії.
Квитки на лекцію М. Залізняка коштують від 2 карбованців до 50 копійок; продаж у Бюро ЦК УПСР (Караваєвська, 5) з 10 до 3, у Центральному комітеті Української селянської спілки (Шкільна, 3) з 9 до 3, у книгарні «Українська Республіка» (вул. Фундуклеївська) та в день лекції в Комерційному інституті.
Ціни на квитки від 2 карб. до 50 к.
Читано з зображення. Нижня межа ціни — 50 коп.
Оголошення: Кременецька повітова земська управа запрошувала секретаря, бухгалтера й інструктора шкільної освіти зі знанням української мови; платня всім — по 400 карб.
всім платня по 400 карб.
Посада поза Києвом; одиниця («на місяць») припущена.
Ціни на квитки на лекцію Миколи Залізняка «Мир з центральними державами і Україна» 12 квітня 1918 р.: від 2 крб. до 50 коп.
Ціни на квитки від 2 карб. до 50 коп.
Подано діапазон «від 2 карб. до 50 коп.»; OCR нечіткий.
Найдешевший квиток на лекцію М. Залізняка 12 квітня 1918 р. коштував 50 коп.
Ціни на квитки від 2 карб. до 50 коп.
Ціни на оголошення в «Боротьбі»: на першій сторінці — 2 карбованці, на останній — 1 карбованець 20 копійок за рядок петиту; для шукачів праці — 1 карбованець за все; зміна адреси передплатника — 50 копійок.
За рядов петіту. Для шукаючих праці за все 1 нарб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення. OCR: «1 нарб. 20 коп. за рядов петіту»; для 1-ї сторінки зазначено 2 карб.
Оголошення: потрібні розношувачі, посильні, газетярі-українці в контору Центральної експедиції українського друку; звертатися на Хрещатик, 39, з 10 до 12 та з 4 до 5 години.
ПОТРІБНІ розношики, посильні, газетчики українці у контору Центральної Експедиції Українського Друку.
Читано з зображення. Оголошення про працю, зарплати не вказано.
За підрахунком одного з гласних губернської Народної Ради, в Уманському повіті на самогон витратили понад 200 000 пудів хліба, а в одному селі нещодавно знайшли 168 апаратів для самогоноваріння; до Києва, за словами газети, часто приїздили селянські делегації з наказами від громад.
в Уманському повіти витрачено на самогонку більше 200000 пудів хліба; в одному селі недавно найшли 168 апаратів для виробу самогонки
Дані з доповіді на нараді 9 квітня; стосуються Київщини загалом.
Наказом губернського коменданта № 34 від 12 квітня всім киянам, які мали гній, наказано за 10 днів вивезти його за місто: мешканцям Либідської дільниці — на міські землі на Батиєвій горі (біля притулку Гладинюка для глухонімих), Солом'янки й Бульварної дільниці — за кадетський гай (поле біля Миколаївської піхотної школи), Лук'янівки, Старокиївської дільниці й Шулявки — на Лагерне поле (навпроти заводу Гретера). Вивіз можна було узгодити з городнім відділом міської продовольчої управи (Хрещатик, 2, кімн. 12).
мешканцям Либедського участку на мійські землі на Батнівій горі (біля приюту Гладинюка для глухонімих), мешк. Соломенки і Бульварного участків на мійські землі за кадетською рощою
Оголошення: технічному відділу Товариства західних земств (Мерингівська вул.) потрібен машиніст-переписувач, що володіє українською мовою; звертатися з 10 до 1.
Потріб. україн. машиніст. перепис. волод. ... мов. Мерингівська в. Техніч. від. тов. зах. земств. від 10-1 г.
Оголошення: помічник бухгалтера шукав постійного заняття; звертатися на Межигірську, 8, у магазин фарб.
поміч. бухгальтера шукає ... постійного заняття. Межигорськая 8. магаз. красок.
З Ковельщини повідомляють, що село має вигляд пустелі: хати розібрано на паливо, частину зайнято австрійцями й німцями; люди їдять мішанку з полови, кори й картопляного борошна, трапляються випадки голодної смерті; примусово працюють за одну корону на 6 днів.
Народ, який ще лишився, їсть мішанку полови і кори з картопляним борошном.
Читано з зображення. Повідомлення з Ковельщини, дату не вказано.
При Міністерстві продовольчих справ закладають бібліотеку для співробітників, її має вести комісія кожного департаменту.
При міністерстві закладається бібліотека для співробітників.
Читано з зображення. Голова бібліотеки Валанія (за друком).
Оголошення: правління Товариства Ситновецького (Сітновецького?) цукрового заводу повідомляє пайовиків, що 12 квітня 1918 року (н. ст.) о 5-й годині вечора в Києві по Інститутській вулиці, будинок 16, кв. 12-а відбудуться загальні збори (звіт правління, затвердження звіту за 1916–1917 рік, кошторис на 1918–1919 рік, питання про додатковий випуск паїв і можливу ліквідацію справ); у разі нез'яви другі збори призначено на 30 квітня о 5-й вечора.
12 апрвля 1918 года (по новому стилю) въ
Читано з OCR-тексту. Назва заводу сильно зіпсована («Ситновецнаго»); російською мовою.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Бюро праці колишніх членів В. Р. В. Д. (?) та інших організацій у готелі «Полонія» на Хрещатику просило всіх, хто подавав заяви щодо посад, навідатися.
Бюро праці бувших членів В. Р. В. Д. і инш. організацій, прохає всіх, хто подавав заяви з приводу посади, навідатись. Хрещат. готель „Полонія".
Абревіатура організації незрозуміла.
Оголошення: до реєстру Київського Окружного Суду (1918 р.) внесено «Перше кооперативне товариство офіціантів і кухарів Києва „Надежда“» (№ 420), Київський кооператив споживачів «Пробудження» (№ 74) і кооперативне товариство «Прудбанк» (№ 75), Товариство споживачів службовців Міністерства Земельних Справ у Києві (№ 39), Українську будівельну робітничо-ремісничу артіль у Києві (№ 109), Союз представників і торговців штучними добривами й інсектицидами в Києві (№ 56).
кооператив-ресторан офіціантов и поваров в г. Кіевъ, под фирмой „Надежда"
Номери й дати рішень спотворено OCR; подано групою.
У п’ятницю 12 квітня 1918 р. о 6-й годині вечора в актовій залі Комерційного інституту (ріг Бібіковського бульвару й Нестерівської вул.) голова Закордонного комітету Української партії соціалістів-революціонерів Микола Залізняк прочитає лекцію «Мир з центральними державами і Україна»; квитки — у бюро ЦК УПСР (Караваївська, 5), у Центральному комітеті Української селянської спілки (Підвальна, 3) та в книгарні «Українська республіка», у день лекції — в Комерційному інституті.
У п'ятницю, 12 квітня 1918 р., о 6-й вечора в актовій залі Комерційного інституту голова закордонного комітету УПСР Микола Залізняк мав прочитати лекцію «Мир з Центральними державами і Україна»; квитки від 50 коп. до 2 карб. продавали в бюро ЦК УПСР (Караваївська, 5), у Центральному комітеті Селянської спілки (Підвальна, 3) і в книгарні «Українська Республіка» (Фундуклеївська).
Квитки можна заздалегідь одержати: В бюро ц. к. у. п. с.-р. (Караваївська 5) від 1 до 3 год. ... Ціни на квитки від 2 карб. до 50 коп.
Початок о 6-й вечора вказано в хроніці на с. 2.
Голова Закордонного Комітету Української партії Соціалістів-Революціонерів Микола Залізняк прочитає лекцію на тему „Мир з центральними державами і Україна". Початок лекції о 6-й год. вечора.
Прізвище лектора в OCR «Залізняк»; Бібіковський бульвар — нині бул. Тараса Шевченка.
У п'ятницю 12 квітня в актовій залі Комерційного Інституту голова Закордонного Комітету УПСР Микола Залізняк прочитає лекцію «Мир з Центральними державами і Україна»; початок о 6 годині вечора.
Мир з Центральними державами і Україна
Читано з зображення. Прізвище лектора надруковано «Залізняк».
12 квітня 1918 року о 6-й годині вечора в актовій залі Комерційного інституту (ріг Бібіковського бульвару і Нестерівської вулиці) голова Закордонного Комітету УПСР Микола Залізняк мав прочитати лекцію «Мир з Центральними Державами і Україна».
Голова Закордонного Комітету Української партії Соціялістів-Революціонерів Микола ЗАЛІЗНЯК прочитає лекцію на тему:
Читано з зображення. Дата з тексту оголошення; Бібіковський бульвар — тепер бульвар Тараса Шевченка, Нестерівська — вулиця Нестерівська (тепер Нестерівська).
В п'ятницю 12 квітня о 6-й годині вечора в актовій залі Комерційного інституту (на розі Бібіковського бульвару і Пестеровської вулиці) голова Закордонного комітету УПСР Микола Залізняк прочитає лекцію «Мир з Центральними Державами і Україна».
Мир з Центральними Державами і Україна
Читано з зображення. Оголошення лекції.
Оголошення: у п'ятницю 12 квітня о 5 год. вечора в приміщенні Українського клубу (Велика Володимирська, 42) чергові збори Всеукраїнської спілки лікарів: вибори нових членів і членів бюро праці, доповіді д-ра Гінсберга («До питання про опухи uvulae») і д-ра Кандиби (Київське товариство «Поселок»), «Справа Червоного Хреста».
12 квітня 1918 р. о 5-й вечора в Українському клубі на Великій Володимирській відбулися чергові збори Всеукраїнської спілки лікарів: прийом нових членів, бюро праці, доповідь д-ра Тінсберга про «опухи» (набряки), доповідь д-ра Кандиби про київське товариство «Поселок», справа Червоного Хреста.
У пʼятницю 12-го квітня о 5 год. веч. в пом. укр. клубу, В. Володимирська ... відбудуться чергові збори спілки
Тема доповіді («опухи привае»?) в OCR неясна; можливо, голодні набряки.
Всеукраїнська спілка лікарів. У пятницю 12 квітня о 5 г. веч. в помешкан. укр. клубу, В. Володимерська 42, відбудуться чергові збори спілки.
Молодий театр відновлював роботу: 12 квітня 1918 р. мала відбутися його перша вистава після більшовицького наїзду на Київ — «Іродіада» Юрія Жулавського в перекладі й режисурі Леся Курбаса з декораціями за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука.
В пятницю 12 квітня відбудеться перша після большевицького наїзду на Київ вистава „Молодого Театру". Іде—„Іродіада" Юрія Жулавського в перекладі і режисурі Леся Курбаса. Декорації для пʼєси зроблено по ескізах профес. академії мистецтв Бойчука.
У п'ятницю 12 квітня розпочинаються вистави Молодого театру, перервані захопленням Києва більшовиками: вперше піде «Ійоля» Юрія Жулавського в перекладі й постановці Леся Курбаса, декорації за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука.
Піде вперше „Ійоля"—Юрія Жулавського в перекладі і постановці Леся Курбаса
Читано з зображення. Додано: «Продаж квитків одчиняється в неділю 7 квітня ранком» — у газеті це перекручений текст оголошення; точний час початку продажу з тексту не з'ясовано.
Молодий Театр (Фундуклеївська, 5, колишній театр «Бергоньє») у п’ятницю 12 квітня 1918 р. показує п’єсу Юрія Жулавського «Іола» (в перекладі, режисер Лесь Курбас); початок о 6½ вечора, квитки в касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
У п'ятницю, 12 квітня 1918 р., Молодий театр (колишній театр «Бергоньє», Фундуклеївська, 5) показував виставу «Йола» Юрія Жулавського; квитки продавалися в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
МОЛОДИЙ ТЕАТР ... театр був. „Бергоньє". Фундуклівська № 5, Пʼятниця 12 квітня 1918 p.: ЙОЛЯ ... ЮРІЙ ЖУЛАВСЬКИЙ
Назву вистави («Йола») і години каси прочитано з пошкодженого OCR.
У Молодому театрі на Фундуклеївській, 5 (колишній театр «Бергоньє») у п'ятницю 12 квітня 1918 року ставили «Ейолю» Юрія Жулавського на 4 дії; початок о 6½ вечора, квитки продавали в касі з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
ТЕАТР Фундуклиївська Nº 5 театр був. „Бергонʼє" Пятниця 12 Квітня 1918 р. Юрій Жулавський ЕЙОЛЯ 4 дії. Початок о 6½ год. веч.
Назву «Молодий театр» відновлено за контекстом (в OCR «ОДИЙ ТЕАТР»).
Молодий Театр Фундуклеївська Nº 5, театр бувший „БЕРГОНЬЕ" Пятниця 12 квітня 1918 року Юрій Жулавський ІЙОЛЯ. Початок о 6½ год. вечора.
Назва п’єси в OCR «Ійоля»; у хроніці подано, що початок о 6½, а не о 2, «як помилково було подано раніше».
Оголошення: «Молодий театр» (Фундуклеївська, 5, колишній «Бергоньє») — у п'ятницю 12 квітня Ю. Жулавський «Ійоля» (назва в афіші нечітка); початок о 6½ вечора; квитки в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Молодий Театр Фундуклеївська 5, театр бувший „БЕРГОНЬЕ" Пятниця 12 квітня 1918 р. Юрій Жулавський „Ійоля" Початок о 6½ год. вечора Квитки продаються в касі театра з 11-2 год. і з 5-9 веч.
Назва п'єси в OCR «ІЙОЛЯ»; у рецензії №249 — «Ійоля».
Молодий Театр (Фундуклеївська, 5, колишній театр «Бергонє») оголосив на п'ятницю 12 квітня 1918 р. виставу «Йоля» Юрія Жулавського; початок о 6½ годині вечора, квитки продаються в касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
Квитки продаються в касі театра з 11—2 год. і з 5—9 вечора.
Читано з зображення. Афішу надруковано 10 квітня на виставу 12 квітня; прізвище автора надруковано «Жулавський» (у транскрипції збережено так само).
Оголошення: Молодий театр (вул. Фундуклеївська, 5, театр колишнього «Бергоне») у п'ятницю 12 квітня 1918 р. дає виставу Юрія Жулавського «Ійоля»; початок о 6½ годині вечора, квитки продають у касі театру з 11 до 2 та з 5 до 9 вечора.
Юрій Жулавський: Ійоля.
Читано з зображення. Фундуклеївська нині вул. Богдана Хмельницького.
12 квітня 1918 р. (п'ятниця) Український національний театр у Троїцькому народному домі грав «Богдана Хмельницького» з народними хоровими співами, 13 квітня — «Зачароване коло»; у театрі Садовського 12 квітня — бенефіс Е. Рибчинського («Назар Стодоля», «По ревізії»), 13-го — «Наймичка», 14-го — «Зачароване коло», 15-го — «Про що тирса шелестіла».
13-гО НАЙМИЧКА. 14-го ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО. 15-го ПРО ЩО ТИРСА ШЕЛЕСТІЛА.
Репертуар Українського театру дирекції М. Садовського в Другому міському театрі: 12 квітня — бенефіс артиста Е. Рибчинського («Назар Стодоля» і «По ревізії»), 13 квітня — «Наймичка», 14 квітня — «Зачароване коло», далі — «Про що тирса шелестіла».
Сьогодня 12 квітня БЕНЕФІС Ар-та Е. РИБЧИНСЬКОГО 1) Назар Стодоля 2) По ревизії 13-го Наймичка 14-го Зачароване коло ... Про що тирса шелестіла
Дату вистави «Про що тирса шелестіла» OCR пошкоджено («10-го»), імовірно 15 або 16 квітня. Прізвище бенефіціанта в № 13 подано як «Рибінський».
У приміщенні Українського наукового товариства (Велика Підвальна, 36) мало відбутися засідання природничо-технічної секції щодо її реорганізації, об'єднання українських наукових сил і заснування геологічної підсекції; запрошували всіх природників-українців.
відбудеться засідання природничо техничної секції українського наукового т-ва
Дата засідання в OCR втрачена.
Оголошення: у п'ятницю 12 квітня о 5½ год. вечора у приміщенні Українського наукового товариства (В. Підвальна, 36, кв. 8) засідання природничо-технічної секції: реорганізація секції, об'єднання українських природничих сил, заснування геологічної підсекції.
У пятницю, 12 квітня, о 5½ год. веч. в помешканню Наукового Т-ва (В. Підвальна 36-8) відбудеться засіданне природничо-технічної секції Українського Наукового Т-ва.
12 квітня 1918 р. в «Молодому театрі» в Києві відбулася прем'єра п'єси Ю. Жулавського «Йола» в постановці Леся Курбаса, художник — М. Бойчук.
Текст - Ю. Жулавський, режисер - Л. Курбас, художник — М. Бойчук. Постановка «Молодого театру». Премʼєра — 12 квітня 1918 року.
Дату подав упорядник збірника; за контекстом (після 1 березня 1918) — новий стиль.
Вистава «Йола» Юрія Жулавського в Молодому театрі (колишній «Бергоньє») 12 квітня 1918 р. починалася о 6:30 вечора.
Пʼятниця 12 квітня Початок о 6½ години ЮРІЙ ЖУЛАВСЬКИЙ ЙОЛЯ.
Доповнює оголошення в №54.
Видавничий відділ Міністерства освіти, щоб забезпечити школи підручниками на наступний рік, оголошував спеціальний конкурс і просив видавництва й авторів надсилати готові підручники з різних предметів різними мовами.
Видавничий відділ при міністерстві освіти, дбаючи про те, щоб забезпечити в наступному році школи всіх типів підручниками ... незабаром оголосить спеціяльний конкурс
Міністерство освіти внесло до Ради народних міністрів законопроєкт, за яким театри з культурно-освітніми завданнями звільнялися від міського оподаткування; визнавати такий статус театру мало Міністерство освіти.
оподаткуванню на користь міст не підлягають театри, які мають культурно-просвітні завдання.
Департамент народної освіти Міністерства єврейських справ планував відкрити 5-тижневі учительські курси в Києві, Одесі й Катеринославі для підготовки вчителів єврейських шкіл із викладанням рідною мовою.
департамент гадає відкрити 5-ти тиждневі учительські курси в Київі, Одесі і Катеринославі
До редакції надійшла книжка Бориса Грінченка «Байда й инші оповідання» (Київ, видавництво «Відродження», №21, 1914, 32 с.) ціною 15 коп.
Борис Грінченко. Байда й инші оповідання. Видавництво „Відродження" № 21. Київ 1914, стор. 32, 8°, ціна 15 копійок.
12 квітня в театрі Садовського відбувся бенефіс артиста Е. Рибінського: комедія «По ревізії» на 1 дію та драма «Назар Стодоля» на 3 дії; на 13 квітня оголошено драму «Наймичка» на 5 дій.
Завтра 12 квітня Бенефис Ар-та Е. Рибінського 1) По ревизії ком. на 1 д. 2) Назар Стодоля др. на 3 д. 13-го Наймична др. на 5 дій.
Дата — анонс на завтра від дати номера.
Молодий театр поновлює вистави 12 квітня (перервані захопленням Києва більшовиками): вперше «Уйоля» Дарія Жулавського в перекладі й постановці Леся Курбаса, декорації за ескізами Бойчука; продаж квитків — у неділю 7 квітня зранку.
Продаж квитків одчиняється в неділю 7 квітня ранком.
Читано з зображення. Дата початку вистав — 12 квітня.
Афіша Троїцького народного дому (Український національний театр): 12 квітня (п'ятниця) — «Богдан Хмельницький», 13-го — «Зачароване коло», 14-го — «Тартюф» і «Народні хорові співи»; готують до постановки «Оборону Буші» М. Старицького.
Богдан Хмельницький, 13-го Зачароване коло.
Читано з зображення. Дата 14-го — «Тартюф» і «Народні хорові співи».
У п'ятницю 12 квітня Молодий театр уперше показав «Ійолу» Ю. Жулавського (переклад з польської) з декораціями за ескізами проф. Бойчука.
В пятницю 12 квітня вперше йшла «Ійоля» Ю. Жулавського (з польської).
Читано з зображення. Рецензія у №42 від 16 квітня.
Рецензент «Боротьби» оцінює виставу «Ійоля» як «посередність»: вибір п'єси невдалий, мотивам польського автора-містика заважає прагнення акторів до реалізму; Курбас, Саміїленко, почасти Терещенко «повсякчас почували тягар п'єси».
посередність, до якої спричинилось багато мотивів
Читано з зображення. Рецензія в партійній газеті, суб'єктивна.
Оголошення: у «Родині» (клуб, Велика Володимирська, 42) відбулися перші установчі збори Українсько-німецького товариства культурно-економічного зближення; обрано Раду з 7 членів, створено 4 комісії (лекційну, культурно-артистичну, сільськогосподарську і торговельно-промислову); до товариства вписалося близько 50 членів; прийом заяв у клубі «Родина» з 10 до 1 години.
Українсько-Німецьке Товариство культурно економичного зближення. В минулому тижні відбулися ... перші Установчі Збори Товариства ... Членів вписалося в Товариство коло 50-ти чоловік
Дата зборів — «в минулому тижні».
Лист читача-робітника («Робітник Михайло»): у п'ятницю 12 квітня він випадково потрапив у Молодий театр на виставу «Ійоля» (Жулавський), яка зняла з нього «втому від революційної роботи»; він закликає робітників ходити до «Молодого театру» як до «храму мистецтва».
В пятницю 12 квітня я цілком випадково попав у „Молодий театр" на виставу „Ійоля".
Підтверджує, що 12 квітня в Молодому театрі грали «Ійолю».
12 квітня 1918 р. під головуванням П. Холодного відбулося засідання Природничо-технічної секції Українського наукового товариства: вирішено поділити її на природничу й технічну секції, до тимчасової ради природничої секції обрано Красовського, Лічкова, Лучицького, Різниченка й Тутковського; ухвалено скликати не пізніше початку серпня Всеукраїнський з'їзд природників і доручити В. Різниченкові організувати комісію з геологічної термінології.
12-го квітня ц. р. одбулось під головуванням П. Холодного засідання Природничо-Технічної Секції Українського Наукового Товариства. Вирішено розбити Секцію на дві
Опера в Першому міському театрі на 12 квітня оголосила «Лоенгріна» — усі квитки продано; 13 квітня вранці мали йти «Євгеній Онєгін», а ввечері «Садко» Римського-Корсакова.
Завтра 12-го квітня ЛОЕНГРІН всі продані. 13-го ... ранком ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН. Ввечері ... САДКО.
Назва театру та частина рядків пошкоджені OCR («-И МІНСЬКИЙ театр (опе. в)»).
Оголошення: «Український робітничий клуб» (Лук'янівка) безплатно влаштовує лекції, курси, екскурсії; діє школа для малограмотних і неписьменних; запис щодня з 3 до 10 години вечора; заняття в школі та лекції починаються о 7 годині вечора.
Клюб улаштовує безплатно лекції, курси, ескурсії; маєтися школа де навчають малограмотних і неграмотних ... Запись приймається кожний день з 3 до 10-ї год. вечора
Адреса клубу в OCR втрачена; поруч подано оголошення Лук'янівського народного дому.
Оголошення: у п'ятницю 12 квітня в Українському робітничому клубі лекція «Основи української національної ідеї», читає Ткаченко (початок о 7 годині вечора).
У п'ятницю 12 квітня „Основи Української національної ідеї", прочитає Ткаченко.
«Дім інтермедії» на Хрещатику, 36 12 квітня показав другу прем'єру: серед номерів — дія в одному вікні П. Потьомкіна (з репертуару «Кривого дзеркала») та «Останній гавот» (з репертуару «Летючої миші»); початок першої вистави о 6½, другої о 8½ вечора, завідувач художньої частини — М. М. Бонч-Томашевський.
Сьогодня друга премʼєра ... дія в одному вікні П. Потьомкіна (репер. Кривого Зеркала); 4) ОСТАННІЙ ГАВОТ, (репер. Летучої Миші) ... Початок І-ої вистави о 6½ год. і ІІ-ої в 8½ год.
Назви частини номерів не читаються.
Молодий театр (Фундуклеївська, 5; колишній театр «Бергоньє») після перерви, викликаної «більшовицьким наїздом на Київ», з п'ятниці 12 квітня 1918 року відновлює вистави: ставлять п'єсу Юрія (Єжи) Жулавського; декорації за ескізами професора Академії мистецтв Бойчука; ролі — Ватуля, Самійленко, Смерека, Курбас, Юра, Шевченко, Терещенко, Бондарчук, Прохоренко, Васильєв, Василько, Мануйлов, Добровольська. Початок о 7 вечора; квитки продаються в касі театру з 11 до 2 і з 5 до 9, а з 11 ранку в неділю 7 квітня.
Після перерви, викликаної «більшовицьким наїздом на Київ» з пятниці 12 квітня починає свої вистави Молодий театр. Іде вперше пʼєса Юрія Жулавського.
Назва п'єси в OCR не збереглася; прізвище виконавців за OCR. Оголошення також видруковане внизу сторінки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Першому міському театрі 12 квітня йшла опера «Садко».
1-й Мійський театр ... САДКО
Оголошення майже повністю пошкоджене OCR.
Оголошення: у Лук'янівському народному домі лекцію (про соціалізм/життя робітництва в Західній Європі) прочитає Авакянц; час лекції буде оголошено окремо; коли набереться гурт слухачів, відкриють систематичні лекції з історії, історії літератури, географії, природознавства, медицини, соціології та економіки.
Лук'янівський народній дім. ... Прочитає Авакʼянц. ... Час коли відбудеться лекція буде оповіщено осібно.
Тема лекції пошкоджена («...Західній Европі»).
Оголошення: Департамент місцевого самоврядування Міністерства внутрішніх справ (Лютеранська, 32, пом. 12) просить тих, хто бажає продати книжки з міського або земського самоврядування чи комплекти «Земское Дело», «Городское Дело», «Известия Московской Городской Думы», звертатися листовно із зазначенням видань і умов продажу.
Департамент місцевого самоврядування МВС шукав для купівлі комплекти періодичних видань «Земское дело», «Городское дело», «Известия Московской городской думы» тощо (Лютеранська, 32, пом. 12).
комплекти періодичних видань „Земское Дѣло", „Городское Дѣло", „Извѣстія Московской Городской Думы" і т. и.
Департамент Місцевого Самоврядування Міністерства по Справах Внутрішніх прохає осіб, які бажають продати які небудь книжки в справі Міського або Земського самоврядування, чи комплекти періодичних видань „Земское Дело", „Городское Діло", Извістія Моск
Передова «Під гарячим сонцем» назвала земельний закон невдалим і нездійсненним напередодні сівби, вказуючи, що селянські делегації від цілих повітів шукають у Києві захисту від безладдя «соціалізації».
Ті селянські делегації, що зʼявляються тепер у Київі од цілих повітів, шукаючи тут якогось захисту од безладдя „соціялізації"
Газета привітала звістку про визволення Харкова від більшовиків, назвавши його «твердинею большевизму на Україні», звідки ті розсилали загони по всьому краю.
Нарешті прийшла довгожданна звістка про визволення Харькова з під большевицького обуха.
Число 14 газети «Відродження» вийшло в п'ятницю 12 квітня (30 березня) 1918 року; контора тепер працювала з 10 до 3 години, ціна окремого числа лишалася 25 копійок, передплата — 6 карбованців на місяць.
Пятниця 12 квітня (30 березоля) 1918 року. Ч. 14. ... Контора відкрита від 10 год. до 3 годин
Умови передплати «Робітничої газети»: 5 карб. на 1 місяць, 13 карб. на 3 місяці. Рік видання — другий.
На 1 міс. 5 карб., 3 міс. 13 карб.
Окремий факт про місячну передплату (5 крб) є в цьому ж номері.
Номер 39 «Боротьби» вийшов у п'ятницю 12 квітня н. ст. (30 березня ст. ст.) 1918 року; у шапці газета називається органом Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів, а гасло зверху — «Хай живе III-й Інтернаціонал!».
Орган Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів
Читано з зображення. Шапку надруковано в обох стилях.
Газета рекламує себе як «найбільшу українську газету з багатим інформаційним матеріалом», що має власних кореспондентів у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі, Петрограді, Москві та по великих містах України, а також літературний відділ.
„БОРОТЬБА"—найбільша українська газета з багатим інформаційним матеріалом.
Читано з зображення. Самореклама партійної газети.
Рамка-оголошення закликає кожну партійну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату на «Боротьбу», а кожного члена партії, свідомого робітника чи селянина — передплатити свою газету.
Кожна партійна організація українських с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення.
Перелік новин на першій сторінці: примусовий засів площі, обмеження вивозу за кордон, румунські наміри щодо Бесарабії, радіотелеграма народних комісарів у справі миру з Україною, заколот в Італії, подальша війна.
Примусовий засів площі. Обмеження вивозу за кордон.
Читано з зображення. Заголовки колонки «Новини».
Оголошення: з 9 квітня в Житомирі почала виходити щоденна газета «Молот» — орган Волинського губернського комітету УПСР; передплата: 1 міс. — 5, 2 міс. — 9, 3 міс. — 13 карб. 50 коп.; адреса редакції: Житомир, Молчанівська, 7.
З 9-го квітня у Житомирі починає виходити щоденна газета „МОЛОТ"
Читано з зображення. Оголошення в київській газеті; ціна на 3 міс. — 13,5 крб.
Газету видає Центральний комітет УПСР, за редакцію відповідає М. Шраг; друкарня й літографія Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві.
Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р. За редакцію відповідає М. Шраг.
Читано з зображення. Друкарня — «Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерова та Спілки в Києві».
12 квітня 1918 р. газета «Киевская мысль» опублікувала наказ генерал-фельдмаршала Г. Ейхгорна про проведення весняної сівби в Україні, що брутально втручався у внутрішні справи; фракція есерів зажадала пояснень, Грушевський, Голубович і Ковалевський мали напружену зустріч із послом Муммом.
12 квітня газета «Киевская мысль» опублікувала наказ генерал-фельдмаршала Г.Ейхгорна про проведення в Україні весняної сівби
Місячна передплата «Робітничої газети» — 5 карбованців.
Умови передплати: на 1 міс. 5 карб.
Оголошення: книгарня Київської організації УСДРП («Робітнича книгарня») міститься в Інформаційному бюро на Фундуклеївській, 11, кім. 6 (перший поверх), відчинена щодня з 11 до 2; районні комітети можуть брати агітаційну літературу; у продажу брошури «Вісім годин праці», «Хто з чого живе», «Що таке соціалізм», «Біржа праці», «Якої нам треба школи», «Автономія і держава», «Монархія чи республіка», «Установчі збори», портрети В. Винниченка та «Робітнича газета».
Книгарня міститься в помешканні Інформаційного бюро Київ. Орг. У.С.-Д., Фундуклеївська 11, кім. 6, перший поверх. Книгарня відчинена щодня від 11-2 дня.
Нині вул. Б. Хмельницького.
Розцінки на оголошення в «Робітничій газеті»: на 2-й сторінці перед текстом — 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й сторінці — 1 карб. за рядок; за зміну адреси — 80 коп.
на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й стор. — 1 к. за рядок
Плата за зміну адреси («8) кол.») читається як 80 коп. неточно.
Редакція «Робітничої газети» містилася на Михайлівській вул. (провулку), 35, пом. 1; секретар приймав з 2 до 5 години, контора працювала щодня з 10 до 5; телефон редакції й контори 65-10.
Секретарь від 2-5 год.
OCR назви вулиці («Ми...хановський пр.») пошкоджений; у попередніх номерах — Михайлівський пров., 35. Години прийому редактора втрачені.
Видавничий відділ при Міністерстві освіти звертається до видавництв і авторів з проханням надсилати готові підручники для початкової й середньої школи на розгляд спеціальних комісій; незабаром оголосять конкурс на підручники для єдиної школи.
Видавничий Відділ при Міністерстві Осьвіти ... незабаром оголосити спеціяльний конкурс ... готові підручники по ріжним предметам на ріжних мовах.
У рубриці «З газет» «Боротьба» цитує «Кіевскую Мысль» (ч. 49), яка присвятила передовицю полтавській делегації, що нещодавно приїздила до Києва з домаганням закріпити землю у власність, і згадує про з'їзд землевласників у Лубнах.
Присвячує передовицю полтавській делегації, що оце недавно приїздила до Києва
Читано з зображення. «Учорашня Боротьба» у цитаті — №39 від 12 квітня.
Адреса редакції та контори «Боротьби»: Київ, вул. Караваєвська, 5 (нині вул. Паторжинського), телефон 63; контора відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Київ, Караваєвська ул., № 5. Телефон 63.
Читано з зображення. Години роботи частково обрізані: «от 10 до 4 год. дня».
«Боротьба» повідомляє, що з'явилася нова газета — «Народное Дело», орган Всеукраїнського комітету партії соціалістів-революціонерів (ч. 1).
Нова газета, орган Всеукраїнського Комітета партії Соціялістів-Революціонерів «Народное Дело» (ч. 1)
Читано з зображення.
Газета відзначає, що «Київська Мисль» (ч. 48) вважає, що Установчі збори мають закріпити здобутки революції, а скликання зборів, на думку автора, дасть революції «послідній удар».
«Кіевская Мысль» (ч. 48) гадає що Установчі збори повинні закріпити всі здобутки революції.
Читано з зображення. Огляд київської преси; цитату узято з OCR з виправленнями.
У Києві випадково одержали московську газету «Наше время» за 4 квітня (ч. 63) з «пропалою грамотою»: Раднарком погоджувався на мирні переговори з Україною, пропонуючи місцем Смоленськ і дату 6 квітня, а президія Раднаркому «Донецько-Криворізької республіки» протестувала проти «вторгнення військ Української Ради».
Пропонуємо почати переговори 6 квітня цього року.
Дата номера газети; текст розірваний між колонками.
Оголошення: нова «Робітнича книгарня» «Каменяр» у Катеринославі (ріг Проспекту й Гімназичної вул., 6/1) має всі видання партійної та іншої літератури; редакції газет і журналів просять надсилати видання для комісійного продажу (у №250 місто вказано прямо — Катеринослав).
НОВА РОБІТНИЧА КНИГАРНЯ „КАМЕНЯР" (Ріг Проспекту і Гімназичної вул. 6/1). Мав у себе всі видання партійної і иншої літератури.
У №247 місто не вказане, у №250 — «у Катеринославі»; оголошення подано в київській газеті, до Києва не стосується.
Оголошення: український ілюстрований часопис «Українське пасішництво» (шостий рік видання) виходить двічі на місяць книжками до 24 сторінок; передплата на рік — 6 карб. 50 коп., на півроку — 3 карб. 50 коп. з пересилкою, окремий номер — 40 копійок; адреса: Київ, Стрілецька, 3.
На рік . . . 6 карб. 50 коп.
Читано з зображення. З пересилкою; накладним платежем на 50 коп. дорожче; на півроку 3 крб. 50 коп.; окремий № — 40 коп.
Газета публікує звернення українських військовополонених із Штральзунду: «Гаєнко-Мелюс Порфір Семенович, Барщ-Корженевський Володимир Генріхович, військовий техник Кузьменко Михайло Павлович, інженер Краузе Сергій, інженер Міхеїв Петро Васильович» та інші просять негайної допомоги міністра.
Гаенко-Мелюс Порфір Семенович, Барщ-Корженевський Володимир Генріхович
Читано з зображення. Прізвища за друком; імена та по батькові збережено з OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: у книгарнях товариства продавалася брошура «Для руських на Україні» за 75 копійок.
Для руских на Украин... Ціна 75 к.
Оголошення сильно пошкоджене OCR; назва товариства не читається.
Ціна «Робітничої газети» за окремий номер — 20 (копійок) у Києві; на залізничних станціях, імовірно, дорожче.
Ціна 20 на гвал. станц.
Шапка номера сильно пошкоджена в OCR («Ціна 20 на гвал. станц.»); одиниця виміру та розшифрування «на залізн. станціях» припущені.
Оголошення: приймається передплата на українську газету (назва в OCR нерозбірлива) — орган української соціал-демократії; редакція й адміністрація в Перемишлі (Косцюшка, 5, Галичина); передплата 2 крб 50 коп. на три місяці, 10 крб на рік.
Передплата 2 карб. 50 сот на три місяці і 10 кар. на рік.
Назва газети в OCR нерозбірлива.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Після вбивства Нероновича в Києві пішла поголоска, що злочин скоїли «хтось із нас» — запорожці Шаповала; Шаповал просить інші газети перепечатати спростування.
всюди киє, так і по за ним відкулює поголоска і надходять до нас запитання
Читано з зображення. Текст частково нерозбірливий; читання «Нероновича» нерівне.
Автор фінансової статті в «Боротьбі» стверджує, що французькі агенти купували в буржуазії рублі готівкою, видаючи переводи на французький банк, і що в кожного заможного українця є французька «могилка» — захована готівка.
не знайдеться ні одного заможного чоловіка, у котрого-б не було французької «могилки» що прикриває поховану готівку рідного краю.
Читано з зображення. Твердження автора статті, не перевірений факт.
Єврейська преса, за «Боротьбою», пише про публічні покарання батогами євреїв-«большовиків» на місцях: «Той еврей „большовік" йому двадцять пять батогів… А „та" большевичка, то їй менш».
Той еврей „большовік" йому двадцять пять батогів...
Читано з зображення. Чутки/повідомлення преси, перепечатані «Боротьбою»; автор сам сумнівається у правдивості.
На з'їзді «Української демократично-хліборобської партії» у Лубнях відбулося зібрання землевласників шести повітів Полтавщини, яке вимагало усунути соціалістичне міністерство й розпустити Центральну Раду; «Боротьба» називає це з'їздом поміщиків і закликає об'єднатися проти панства.
Постановили вимагати: 1) Аби соціялістичне міністерство було усунене
Читано з зображення. Позиція газети; дату з'їзду в тексті надруковано як «27 квітня 1918», що виглядає опискою (номер вийшов 12 квітня) — тому подано дату номера.
Законом від 12 квітня 1918 року дозволено випустити 3,6-відсоткові білети позики Державної скарбниці терміном на 4 роки номіналами 50, 100, 200 і 1000 гривень на загальну суму 1 мільярд гривень; законом від 9 липня суму подвоєно до 2 мільярдів.
законом з 12 квітня 1918 р. було дозволено видати 3,6% білети позики Державної Скарбниці, терміном на 4 роки, по 50, 100, 200 і 1000 гривень.
12 квітня 1918 р. вийшли у світ перші українські поштові марки; поки що випущено марки вартістю 50 і 40 шагів.
Перші почтові українські марки сьогодня вийшли в світ. Поки випущено марки 50 та 40 шагів.
Оголошення: Український Народний Кооперативний Банк «Українбанк» (колишній Південний кооперативний банк) містився на Хрещатику, 27 (телефони 84-34, 64-36, 62-18, 82-19); банк почав операції 20 жовтня 1917 року, мав поточний рахунок у Київській конторі Державного банку № 202494 і опублікував баланси на 1 січня, 1 лютого, 1 березня і 1 квітня 1918 року (головний бухгалтер Ф. І. Горбан).
Украінський Народній Нооперативний Банк. (бувший Південний кооперативний Банк) УКРАІНБАНК. Телефон Nº 84-34; 64-36; 62-18; 82-19. Киів, Хрещатик, 27. Банк почав свої операції 20 жовтня (октября) 1917 р.
Цифри балансу (зокрема 68 495 142,76 крб і 12 000 000 крб) читаються частково, без певних підписів статей.
Оголошення: умови аукціонів інтендантського складу — охочий торгуватися вносить 10% застави від оцінки ділянки, з покупця додатково стягують 20% від ціни, решту — не пізніше 12 години дня після аукціону; речі треба вивезти протягом двох тижнів, інакше вони лишаються на складі, а гроші — державній скарбниці.
повинен поперед авкціонного торгу внести авкціонній комісії десять відсотків залогу
Читано з зображення. Умови аукціонів на 23–25 квітня.
На засіданні Київської міської думи (головував В. А. Дрелінг) гласний Геращенко (р. с.-р.) навів цифри: для забезпечення населення України потрібно 3 560 вагонів продовольства на день, з них 760 — на вивіз до Німеччини й Австрії, а є лише 600 вагонів на день; за його підрахунком, вийде ¼ фунта борошна на людину, тож вільна торгівля недопустима.
Для того, щоби задовольнити всі потреби населення потрібно 3560 вагонів у день. З них на Германію та Австрію припадає 760 ваг. в день. Тепер же маємо лише тільки 600 ваг. в день.
Дату надруковано як «12-10 квітня»; за попереднім номером засідання перенесли на п'ятницю 12 квітня.
Оголошення: інженер В. Г. Порембський (Прорізна, 14, кв. 4) пропонував посередництво в продажу й купівлі автомобілів, замовлення верстатів з Німеччини та технічні поради.
при ПРОДАЖУ і КУПУВАННЮ автомобілів. Замовлення СТАНКІВ з Німеччини ... Інжинер В. Г. Порембський. Київ, Прорізна 14, мешк. 4.
Із 12 квітня скасовано санітарні вагони в ешелонах із великоросами, що виїжджають; натомість запроваджено щодня два санітарні потяги; запис відкрито на Пирогівській вул., 9.
Съ 12 апрѣля отмѣнены санитарные вагоны
Читано з зображення. Дата початку — 12 квітня 1918 р.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Черговість доставки автомобілів на Софійську площу 12 квітня 1918 р. за районами міліції: Старокиївський — о 8-й ранку, Либідський — о 10-й, далі Палацовий, Подільський (близько 2-ї дня), Лук'янівський (3-тя), Плоский (4-та) і Бульварний (5-та); машини з гаражів в околицях Києва — о 6-й вечора.
1) старокиївського району о 8 годині ранку, 2) либедського о 10 год. ранку ... 8) бульварного о 5-ій годині дня.
Години для середніх районів у OCR перемішані; назву «Палацовий» відновлено з «Замковото. дворо...».
Оголошення: Управа акцизних податків Київщини 12 квітня 1918 року о 12-й годині в своєму будинку (Київ, Рильський провулок, 1) проводить торги (усні й за поданням закритих пакетів, із переторжкою через три дні) на перевезення цукру з пристані («Покв…») та пароплавної пристані до Київського цукрового складу (Кудрявська, 16); умови перевезення можна оглянути в Управі в урядові дні й години.
Управа Акцизних Податків Київщини повідомляє, що в його будинку (Київ, Рильський пер. Nº 1) відбудуться 12 квітня о 12 годині торги, на перевоз цукру з поквала та пароходної пристані до Київського Цукрового складу (Кудрявська 16).
Читано з OCR-тексту. Слово «поквала» нечитабельне (можливо, назва вокзалу чи пристані); дату торгів 12 квітня подано за текстом.
М. Любинський на засіданні Малої Ради 12 квітня згадав, що ще в останні роки український національний рух «провадив боротьбу за один тільки Київ» і з нього сміялися, а тепер вийшов на арену міждержавної боротьби.
В останні роки наш національний рух виявлявся в тому, що ми провадили боротьбу за один тілько Київ і були такі люди, які сміялись із нас...
Представники національних меншин у Києві, за словами газети, часто дорікали українцям: «Яка ж це у вас держава? Навіть у столиці, Києві, ніде не можна почути вашої національної мови»; київська «інтелігенція», за оцінкою автора, досі сподівалася на повернення «єдиної-неділимої», а городяни вперто говорили «по-руському».
„Яка це у вас держава? Навіть у столиці, Київі, ніде не можно почути вашої національної мови".
Характерна фраза доби; публіцистика.
Селянин Одинець у Малій Раді 12 квітня під оплески заявив, що коли німці наказуватимуть селянам засівати землю для панів, «то хліба зовсім не буде», і закликав «мужицького міністра» Ковалевського не йти у відставку; М. Стасюк попередив, що такими наказами Німеччина замість хліба матиме в Україні «нову Вандею».
Коли справа буде поставлена так, що німці будуть приказувати селянам засівати землю для панів, то хліба зовсім не буде ... Німеччина не матиме з України хліба, а матиме нову Вандею!...
Депутат Микола Салтан (УПСР) у Малій Раді закликав заявити голосний протест проти анексії Басарабії й звернутися з цим до осередніх держав; він нагадав про терор румунських військових властей у Басарабії і сказав, що «не можна компенсувати понесених на заході втрат анексіями на сході».
не можна компенсувати понесених на заході втрат анексіями на сході.
Читано з зображення.
«Боротьба» різко оцінює відповідь російського наркома Чичеріна на мирову пропозицію українського уряду: за словами газети, друга частина відповіді є «зразком цинічного фарисейства».
Друга частина відповіді являється зразком цинічного фарисейства.
Читано з зображення. Позиція газети. Згодом цитується й текст радіотелеграми Чичеріна (с. 3).
У редакційній статті «Боротьба» заявляє, що уряд Української народної республіки бореться за об'єднання території українського народу й очищення її від ворожого війська та не піддасться фразеології про «советські республіки федеративної Росії».
не піддаючись ні на яку фразеологію про „советські республіки федеративної Росії".
Читано з зображення. Позиція газети; частина тексту в OCR обрізана.
Стаття у «Боротьбі» заперечує тезу Москви, що «зараз воює сам український народ»: газета вказує на вивезення з України вугілля й збіжжя та на робітників Шостенського порохового заводу, які не дозволяють евакуації заводу до Московщини.
не дозволяють „евакуації" заводу до Московщини.
Читано з зображення. Позиція газети; Шостка — не Київ, але подія пов'язана з війною УНР проти більшовиків.
Стаття про фінансову політику України (Ю. Новаковський) стверджує, що випущено понад 23 мільярди карбованців, з яких частина осіла на селі, а значну частину переведено за кордон, а автор пропонує вилучити готівку з обігу замість друку нових грошей.
Хиба вся омиля, усі випущені понад 23 мілярди карбованців осіли на селі?
Читано з зображення. Довга теоретична стаття; взято лише цифру з тексту. Автор підписаний Ю. Новаковський.
У статті «Треба припинити» (підпис Sinsa) «Боротьба» засуджує «охоту» на єврейське населення на провінції: за газетою, у провінції карають євреїв батогами «не судом не законом», і автор вимагає негайно покласти край «варварству і ганебству».
Треба зараз же негайно кому слід припинить ту „охоту" що почалась у провінції на еврейську людність
Читано з зображення. Позиція газети; дата подій не вказана. Автор посилається на єврейську пресу: «Не знаю, осільки ті факти правдиві».
На сторінках «Боротьби» вміщено статтю про те, що українська есерівська партія має «діле́му»: самостійна Україна чи Україна під Росією; автор висловлюється за «самостійну, незалежну українську трудову республіку» та проти федерації з Росією.
самостійна, незалежна українська трудова республіка.
Читано з зображення. Позиція автора статті Піддубного; редакція заявила, що за окремі твердження не відповідає.
Публіцист Б. Дорошкевич описав залу Київської губернської Народної Ради: величезна зала прикрашена національними прапорами, з портретом і бюстом Шевченка, довкола довгих столів — селяни, багато у свитках і вишиваних сорочках, що розмовляють барвистою народною мовою. За його словами, справжню Україну треба шукати не на Хрещатику, не на Подолі і не на «біржі» біля кав'ярні Семадені, а на селі.
треба йти не на Хрещатик, і не на Поділ, і не на біржу коло Семадені, а на село, туди, де свитки та вишивані сорочки
Нарада відбувалася 9 квітня; «біржа коло Семадені» — стихійна вулична біржа біля кав'ярні Семадені на Хрещатику.
На нараді губернської Народної Ради в Києві гласний-селянин зі Звенигородщини розповів, що місцевий «стрілецький полк» (близько 5000 осіб із кулеметами й легкими гарматами) заарештував і стратив більшовиків; на нестачу мануфактури поскаржився так: його жінка ніколи не носила спідниці за 90 карбованців, а тепер носить.
Моя жінка, наприклад, ніколи не носила спідниці за 90 карбованців, а тепер носить.
Розповідь делегата; ціна стосується Звенигородського повіту, не Києва.
У статті «Бесарабська республіка» «Боротьба» наводить погляди діячів Бесарабії: Сфатул-Церій, тимчасова установа з близько 130 делегатів, подібна до Центральної Ради, обурюється українськими претензіями на Хотинський, Акерманський та інші повіти; газета відповідає, що українці мають право на ті землі, де живе переважно українське населення, і пропонує анкету під наглядом нейтральних держав.
Сфатул-Церій є тимчасова установа подібна Центральній Раді.
Читано з зображення. Позиція газети в бесарабському питанні; текст почасти зіпсований OCR.
Стаття «Соціялістичне москофільство» (автор Г. Піддубний) стверджує, що Одеська рада робітничих депутатів і «Бунд» стали на бік російського шовінізму, і закликає українських соціалістів не агітувати за Росію, а об'єднати соціалістичні партії України; редакція заявила, що не відповідає за окремі висловлені твердження.
Даючи місце цій статті редакція заявля, що не бере на себе відповідальности за окремі висловлені твердження.
Читано з зображення. Стаття дискусійна; уривки OCR зіпсовані — подано головні тези.
В огляді преси газета повідомляє, що «Рабочая Жизнь» (ч. 38) і «Робітнича Газета» (ч. 246) висловилися щодо Установчих зборів; соціал-демократи ухвалили не визнавати минулі вибори, а українські есери в новій газеті «Народное Дело» (ч. 1, орган Всеукраїнського комітету партії есерів) закликають готуватися до українських Установчих зборів.
«Народное Дело» (ч. 1) рахує що чергове основне завдання партії на сей час се готуватися до тої квили
Читано з зображення. Огляд преси в «Боротьбі»: в «Робітничій Газеті» — рішення ЦК с.-д. не визнавати виборів.
У замітці «Доля українців-вояків північного фронту» «Боротьба» повідомляє, що українських вояків (близько 35 000), які добровільно передалися німцям, відіслано до табору як полонених і планують відправити на роботу в копальнях Західної Німеччини; газета називає це «прикрим непорозумінням».
Таких вояків-українців налічується біля 35000.
Читано з зображення. Позиція газети: «Будем мати надію, що це тільки прикре непорозуміння».
Бюро праці колишніх членів військових організацій (ВРВД та інших) просить тих, хто подав прохання, звернутися за інформацією до бюро за адресою: Хрещатик, 5, готель «Полонія».
Хрещат. пр. № 5, отель «Полонія».
Читано з зображення. Скорочення «В. Р. В. Д.» — ймовірно військових організацій; подано як у тексті.
Київський Союз воєнних інвалідів відкрив при Кругло-Університетській, 15 бібліотеку-читальню й амбулаторію для хворих інвалідів; у клубі діє їдальня для бідних інвалідів на 250 осіб; планують літературно-музичні ранки й вечірки та лекції.
При клюбі находиться столова для бідних інвалідів на 250 душ.
Читано з зображення.
Оголошення: Клуб військових інвалідів відкрито в приміщенні колишнього театру «Гротеск» на вул. Кругло-Університетській, 15/4; у клубі гарно освітлено нафтово-газовим світлом, є першокласний буфет за помірними цінами, щовечора з 6 до 12 ночі грають у лото, в антрактах — музичні номери.
Кожного вечора гра в ЛОТО від 6 год. веч. до 12 год. ночі.
Читано з зображення. Назва клубу за друком: «Клуб Військових Інвалідів»; освітлення — «нафтово-газове» (читається «нафтово-казильне»).
Оголошення: Я. Золотницький (Хрещатик, 28, проти пошти, тел. 8-86) платив «найдорожче» за брильянти, перли й дорогоцінне каміння та купував старовинні речі за аматорськими цінами.
НАЙДОРОЖЧЕ ПЛАЧУ ЗА БРИЛЯНТИ ПЕРЛИ І ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ Я. ЗОЛОТНИЦЬКИЙ Проти почти Хрещатик № 28.
Оголошення: 12 і 13 квітня 1918 р. об 11-й дня в аукціонній залі на Хрещатику, 39, відбувався аукціон, на якому продавали всякі меблі, картини, бронзу, порцеляну, арматуру, домашні речі тощо.
Завтра у пятницю 12/30 і суботу 13 квітня (березня) в 11 г. дня в аукційній залі Хрещатик № 39. відбудеться ... АВКЦІОН. Продаватиметься: всяка мебель, картини, бронза, фарфір
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані