четвер
15 листопада за старим стилем
301 запис · 11 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У четвер 28 листопада облога Києва досягла переломної точки: увечері в головній німецькій квартирі представники Директорії, німецького командування й Головної ради солдатських депутатів підписали попереднє перемир'я, за яким республіканські війська до 18-ї години 29 листопада мали відійти на 20 км від центру міста, а німці брали на себе оборону киян. Вдень бої ще тривали: директоріальна преса писала, що Київ обложено з усіх боків, урядові газети — що повстанців розсіяли під Деміївкою й що вони самі просили перемир'я; новий головнокомандувач князь Долгоруков об'їздив позиції й заборонив приватну торгівлю військовим майном. Місто водночас готувалося зустрічати союзників: міністр закордонних справ говорив прямим дротом із французьким консулом Енно, консули складали програму урочистої зустрічі, а купці, цукрозаводчики й банки збирали мільйони на оборону порядку та допомогу родинам загиблих офіцерів. Тривав Всеукраїнський церковний собор, вищі школи стояли зачинені, частину приміщень університету реквізували для війська. Увечері Державний драматичний театр відкрив сезон «Лісовою піснею» Лесі Українки, а оперу в Міському театрі вперше почали о пів на сьому.
Увечері 28 листопада в головній німецькій квартирі Київської групи війська полковник Осмоловський, д-р Назарук і Липницький від Директорії, німецькі офіцери та представник Головної солдатської ради Ризенфельд підписали угоду: республіканські війська до 18-ї години 29 листопада відходять за позначену на мапі лінію й на 20 км від центру Києва, німецький гарнізон не переходить своєї межі, полонених обмінюють, німці беруть на себе оборону населення міста, а переговори тривають і далі. Винниченко того ж дня занотував, що німці категорично заявили про намір боронити Київ і гетьманський уряд, і виклав їхні умови; про угоду ще ввечері повідомили урядам Антанти.
певність висока: Текст угоди з однаковими підписами незалежно надрукували українські («Нова Рада», «Відродження»), церковне «Слово» та проурядова «Армія»; факт переговорів і німецькі умови підтверджує щоденник Винниченка. Розходяться лише відстань відходу та формулювання п. 5 (див. «Газети пишуть різне»).
28 листопада 1918 р. в головній німецькій квартирі київської групи військ уповноважені Директорії (полковник Осмоловський, Назарук, д-р Липницький), німецького командування та Головної солдатської ради підписали попереднє перемир'я в районі Києва: республіканські війська мали до 18-ї години 29 листопада відійти за визначену межу й залишатися за 20 км від центру міста, німецький гарнізон — не переходити своєї межі, полонених обміняти.
Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада. ... українське республіканське військо залишається на протязі 20 кілометрів від осередку міста.
За умовами перемир'я 28 листопада 1918 р. німецьке командування мало вжити заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли від Києва, а німецьке військо брало на себе оборону української людності Києва.
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
28 листопада 1918 р. ввечері в головній німецькій квартирі Київської групи військ представниками Директорії Української республіки, німецького верховного командування й головної ради німецьких солдатських депутатів у Києві підписано умову про попереднє перемир'я в районі Києва; Директорія відводить війська на лінію, позначену червоною смугою на мапі, до 6 години вечора 29 листопада (військові матеріали можна вивезти пізніше), а на інших фронтах — не ближче ніж 20 км від центру міста.
Заключається попереднє перемирря в районі Київа. Українське Республіканське військо відступає на межу, намічену червоною смугою на прикладеній мапі ... Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада
За умовою про перемир'я 28 листопада німецькі війська Київського гарнізону зобов'язалися не переходити позначену межу; полонені, взяті українським республіканським та німецьким військом, мають бути негайно обмінені; німецьке командування вживе заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли від Києва; німецьке військо й далі бере на себе оборону українського населення Києва.
Німецьке військо обовʼязується не переходити межі ... Полонені ... будуть негайно обмінені ... Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
Підписано умову про попереднє перемир'я в районі Києва між німецьким штабом із головною радою солдатських депутатів і представниками Української Республіканської Директорії (війська Петлюри): українське військо відступає на лінію, позначену червоною смугою на мапі, і має очистити її до 6 години вечора 29 листопада, а на інших ділянках залишається на відстані 20 км від центру міста.
Заключається попередне перемирря в районі Київа.
За умовами перемир'я німецький гарнізон Києва не переходить за «блакитну смугу» на мапі; полонених негайно обмінюють; німецьке командування вживає заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли до Києва; німецьке військо «надалі бере на себе оборону української людности в Києві».
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности в Київі.
Умову про перемир'я з боку Директорії підписали полковник Осмоловський і доктор Назарук (та Ліпніцький), з боку німців — Ярош, Бронсарт, фон Келлендорф, К. Беме, а від головного німецького солдатського совіту — Ризенфельд.
Договори підписали: Полковник Осмоловський, доктор Назарук Ліпніцький.
Шосте положення угоди про перемир'я: переговори продовжуватимуться після виконання угоди в головній німецькій квартирі Київської групи війська; п'яте — німецьке командування вживе заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли до Києва.
Німецьке военне командування вжие заходів щоб правительственне військо відійшло до Київа.
28 листопада представники Української Директорії, верховного командування й головної ради солдатських депутатів у Києві та німецької київської групи підписали договір про попереднє перемир’я в районі Києва. Українські республіканські війська мали відійти за червону лінію на карті до 6 години вечора 29 листопада, на інших ділянках — на 20 км від центру міста.
Заключается предварительное перемиріе въ район Кіева.
Німецькі війська київського гарнізону за договором зобов’язалися не переходити лінію, позначену на карті блакитною лінією; німецьке командування мало схилити урядові війська гетьмана відійти до Києва; усі нові переговори мали вестися лише після виконання цієї угоди. Німці також узяли на себе захист українського населення в Києві.
Германскія войска на дальнійшее время принимають на себя защиту украинскаго населенія вь Кіеві.
Договір про перемир’я підписали з українського боку полковник Осмоловський, доктор Назарук (в OCR «Наварукт») і Липницький, з німецького — Ярош, Бронсарт, фон Шеллендорф і Беме, від головної солдатської ради — Ризенфельд.
Полковникь Осмоловокій, докторь На-варукт, Липницкій.
28 листопада 1918 р. Винниченко як голова Директорії, перебуваючи при штабі повстанської армії у Фастівському лісі, отримав від німецького командування категоричну заяву, що німці захищатимуть Київ і уряд гетьмана всіма доступними силами.
одержав від німецького командування категоричну заяву, що воно боронитиме Київ і уряд гетьмана всіма доступними йому силами
Умови німецького командування повстанцям Директорії (28 листопада 1918): 1) до Києва німці їх не пустять, відійти від Києва на 30–40 верст; 2) на залізницях ніде боїв не вести; 3) годувати Київ і німців. 28 листопада розпочато наступ Директорії, німці проти.
Умови такі: І. У Київ німці нас не пустять. Одійти нам від Києва верст на 30-40. 2. На залізницях ніде боїв не вести. 3. Годувати Київ і німців.
Увечері 28 листопада 1918 р. урядам держав Антанти додатково повідомили умови угоди між німцями та петлюрівцями; за кілька годин до Києва надійшла телеграма представників Антанти з відповіддю на повідомлення про перемир'я.
Вчера вечеромъ правительствамъ державъ согласія дополнительно были сообщены условія, на которыхъ было заключено соглашеніе между нѣмцами и петлюровцами.
Директоріальна преса пізніше писала, що 28 листопада військо Петлюри з боєм підступило до самого Києва й обложило його з усіх боків, а за газетою «Село» республіканці намагалися захопити Лису Гору зі складами пороху й набоїв, де в сутичку втягнулися й німецькі солдати; бій закінчився перемир'ям. Проурядова «Армія» натомість повідомляла, що німці зайняли Білгородку й зупинили наступ лише через прихід петлюрівських парламентерів, а спроби малих загонів просунутися під Деміївкою розсіяла артилерія. Вранці головнокомандувач Долгоруков сам виїхав на позиції й дав вказівки командирам.
певність середня: Те, що 28-го під містом точилися бої й що вони закінчилися перемир'ям, підтверджують обидва табори, але їхні оцінки протилежні: «Село» — повстанська газета, «Армія» — гетьманська й антидиректоріальна; сам Винниченко того дня оцінював шанси повстанців на поразку як 75 зі 100.
Директоріальна преса: «28 листопада народне військо на чолі з своїм славним хоробрим отаманом Петлюрою з боєм підступило до самого Києва і обложило його зо всіх сторін»; до 29 листопада владу Директорії встановлено в п'яти губернських центрах.
обложило його зо всіх сторін
За повідомленням газети «Село» (8 грудня 1918), 28 листопада «народное войско во главе с атаманом Петлюрой с боем подступило к самому Киеву и осадило его со всех сторон». Війська Директорії намагалися захопити Лису Гору з численними складами пороху, динаміту й боєприпасів; у бій із гетьманським гарнізоном були втягнуті й німецькі солдати; сутичка закінчилася перемир'ям.
28 листопада народне військо на чолі з своїм славним хоробрим отаманом Петлюрою з боєм підступило до самого Києва і обложило його зо всіх сторін
Німецькі війська після успішного просування й заняття села Білгородки призупинили наступ у зв'язку з прибуттям до німецького штабу петлюрівських парламентерів, які просили про перемир'я; тривають переговори німецького штабу з уповноваженими Петлюри; положення повстанців, за газетою, стає дуже скрутним.
Германскія войска послі успушнаго продвиженія впередь и занятія деревни Білгородки пріос ановили свов движеніе
Вдень петлюрівці («банди», за словами газети) ворухнулися в районі Деміївки й малими загонами пробували посуватися вперед, але були розсіяні артилерією урядових військ. Ніч минула спокійно; обидві сторони займали колишні позиції.
петлюровскія банды зашевелились въ районь Деміевки
Вчора вранці (28 листопада) головнокомандувач усіма збройними силами на території України генерал-лейтенант А. Н. Долгоруков виїхав на повстанський фронт, де детально ознайомився з розташуванням позицій і особисто дав низку вказівок командирам частин.
Вчера, утромь, главнокомандующій всфми вооруженными силами, дфйствую- щими на территоріи Украины, генераль- лейтенантъ А. Н. Долгоруковь
Винниченко 28 листопада 1918 р. записав, що оцінює шанси на поразку повстанців під Києвом у 75 зі 100: очікував безладної втечі недисциплінованого війська і розгрому німцями разом з Антантою.
75 шансів за поразку під Києвом, за безпорядочне тікання нашого недисциплінованого війська, за остаточне розбиття нас німцями й Антантою разом
Газети надрукували наказ гетьмана про призначення генерал-лейтенанта князя Долгорукова (кавалергарда, колишнього командира 3-ї донської козачої дивізії) головнокомандувачем замість графа Келлера з виправленням: уся Україна лишається театром воєнних дій, і цивільна влада підпорядковується йому. Обов'язковою постановою №38 від 28 листопада Долгоруков заборонив приватним особам, банкам і організаціям купувати й продавати зброю, обмундирування та спорядження, наказав заявити таке майно для реквізиції за казенною ціною й пригрозив штрафом до 3000 крб або трьома місяцями ув'язнення. Окремим наказом того ж дня генерала Шуберського призначено в. о. начальника Генерального штабу.
певність висока: Офіційні тексти наказів і постанови однаково передрукували чотири газети різної орієнтації.
Наказом гетьмана головнокомандувачем усіма збройними силами на території України призначено генерал-лейтенанта князя Долгорукова; уся територія України лишалася театром воєнних дій, через що всі цивільні власті підпорядковувалися йому (спростування неточного тексту наказу підписав військовий міністр генерал-лейтенант Щуцький).
„Вся територія України лишається театром військової діяльности, через що всі цивільні власти підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову". Військовий міністр генерал-лейтенант Щуцкой.
Виправлення помилки в наказі Гетьмана про призначення князя Долгорукова: має бути «Вся територія України лишається театром військової діяльності, через що всі цивільні власті підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову» (у наказі, оповіщеному 27 листопада, випущено два рядки).
Вся територія України лишається театром військової діяльності, через що всі цивільні власті підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову
Новим головнокомандувачем усіх збройних сил України замість генерала графа Ф. А. Келлера призначено генерал-лейтенанта князя Олександра Миколайовича Долгорукова: закінчив Пажеський корпус у 1893 році, служив у Кавалергардському полку, Миколаївську академію генерального штабу, нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня й Георгіївською зброєю, командував 3-ю донською козачою дивізією на румунському фронті.
Назначенный главнокомандующимь всёми вооруженными силами Украины, вмісто ген рала гр. Ф. А. Келлера, ге- нераль-лейтенанть князь Александрь Ни- колаевичь Долгоруковь
Зміст номера 48 «Слова»: наказ Гетьмана, звільнення головнокомандувача графа Келлера, новий головнокомандувач князь Долгоруков, прибуття союзників, становище на місцях, події в Німеччині; стаття Л. «Вічне спасіння» та нарис про Миколу Кіндратовича Вороного Олелька Ходзицького.
Увільнення Головнокомандуючого графа Келлера. Головнокомандуючий — князь Долгоруков
Обов'язковою постановою головнокомандувача від 28 листопада 1918 р. заборонено приватним особам, товариствам, банкам і громадським організаціям купувати й продавати військову зброю, одяг та спорядження; таке майно належало заявити повітовому військовому начальникові, воно підлягало реквізиції за казенною ціною, а за порушення загрожував штраф до 3000 крб або ув'язнення до трьох місяців.
штрафу до трьох тисяч карбованців чи увязненню до трьох місяців, при чому все, що переховується, підлягає конфіскації
Обов'язкова постанова головнокомандувача збройними силами на території України №38 від 28 листопада 1918: по всій Україні забороняється особам, товариствам, компаніям, банкам, торговельним підприємствам і громадським організаціям купівля та продаж будь-якої військової зброї, знарядь, одягу й технічного військового приладдя (українського, російського чи іноземного зразка).
ОБОВ'ЯЗКОВА ПОСТАНОВА головнокомандуючого озброєними силами на території України до № 38. 28 листопада 1918 року. 1) Забороняю по всій Україні ... купівлю та продаж якої б то не було військової зброї, знаряддя, одежі та технічного…
Постанова №38 (28 листопада 1918) зобов'язувала приватних осіб, товариства, компанії, банки й торговельні підприємства негайно повідомити повітових військових начальників про наявне військове майно; воно підлягало реквізиції за казенною ціною.
Приватні особи ... повинні негайно повідомити близьких повітових військових начальників про майно ... Зазначене вище майно належить реквізиції по казенній ціні.
За порушення постанови №38 винуваті підлягали (за розпорядженням командирів корпусів) штрафові до трьох тисяч карбованців чи ув'язненню до трьох місяців, а все приховане майно — конфіскації; чини державної варти мали вжити всіх заходів, щоб знайти сховане майно. Підписали генерал-лейтенант князь Долгоруков і начальник постачання генерал-лейтенант Шуцький.
винуваті підлягають ... штрафу до трьох тисяч карбованців чи ув'язненню до трьох місяців, при чому все, що переховується, належить конфіскації.
Обов'язкова постанова головнокомандувача від 28 листопада: усім приватним особам, товариствам, компаніям, банкам, торговельним підприємствам і громадським організаціям забороняється купівля й продаж будь-якої військової зброї, знарядь, одягу та технічного військового приладдя; про таке майно слід негайно повідомити військового начальника повіту.
Забороняю по всій теріторії України ... купівлю та продаж якої то не було військової зброї, знараддя, одежі та технично-військового приладдя
За порушення постанови про військове майно за розпорядженням командира корпусу накладається штраф до 3000 карбованців або ув'язнення до 3 місяців із конфіскацією схованого; майно підлягає реквізиції за казенною ціною, а чини державної варти мають шукати сховане майно.
штрафу до 3.000 карб. чи увязненю до 3 місяців
Обов’язкова постанова головнокомандувача від 28 листопада забороняє на території України приватним особам, товариствам, банкам, торговим підприємствам, сільським, міським і земським організаціям купівлю й продаж військового озброєння, спорядження, обмундирування й технічного обладнання, навіть іноземного зразка; про наявне майно слід негайно повідомити повітового військового начальника, а приховане конфісковують безоплатно. За порушення — штраф і тюремне ув’язнення до кількох місяців.
покупку и продажу какихь бы то ни было предметовь воинскаго вооруженія, варяженія, обмундированія, техническаго войскового оборудованія
Наказом № 283 від 28 листопада 1918 року (за підписом в. о. військового міністра генерального значкового Шульги/Шулькова) генерального хорунжого Шуберського призначено виконувачем обов'язків начальника Генерального штабу.
Генеральний Хорунжий Шуберський
Міністр закордонних справ Афанасьєв говорив прямим дротом із французьким консулом Енно, якого цікавили постачання війська, ставлення німців і розміщення союзних частин у Києві; Енно відклав приїзд на кілька днів. Того ж дня консули під головуванням швейцарського консула Єнні обговорювали план зустрічі союзних військ — з'ясувалося, що її окремо готують п'ять груп і уряд; міська урядова комісія Дьякова планувала хліб-сіль на вокзалі, раут у Купецькому зібранні й урочисту «Манон» у Міському театрі. З Одеси надійшла телеграма УТА, що з Румунії на Київ нібито спішно рушили румунські війська під командою французьких офіцерів, — непідтверджена.
певність середня: Переговори й нараду консулів описують кілька газет, але відомості про позицію Антанти подано як неофіційні «дипломатичні джерела», а звістка про румунське військо — поодинока телеграма, яку пізніше ніщо не підтвердило; дату наради консулів «Слово» згодом зсунуло (див. «Газети пишуть різне»).
Сьогодні, 28 листопада, міністр закордонних справ Афанасьєв розмовляв по прямому дроту з французьким дипломатом Ено, який цікавився постачанням війська, ставленням німців до подій і питанням розміщення союзного війська в Києві.
Сьогодня міністр закорд. справ Афанасьєв розмовляв по прямому дротові в французським дизльоматичним представником Ено
Французький консул Ено відклав на кілька днів приїзд до Києва, бо представники залізничної влади попередили, що через три дні переїзд буде безпечнішим. У четвер, 28 листопада, відбудеться нарада представників союзних консульств у Києві щодо програми урочистої зустрічі Ено та війська, що прибуде з ним.
В четверг відбудеться нарада представників всіх союзних консульств в Киїзі
28 листопада 1918 р. у Києві відбулося засідання консулів іноземних держав під головуванням дуаєна дипломатичного корпусу швейцарського консула Єнні, щоб виробити план зустрічі союзних військ. З'ясувалося, що в Києві діють п'ять окремих груп, які готують зустріч: міське громадське управління, уряд, дипломатичний корпус, група на чолі з пані Шульгіною, демократичний центр і робітничі організації; урочисту зустріч готував і український уряд.
Вчера состоялось засѣданіе представителей иностранныхъ державъ для выработки плана встрѣчи союзныхъ войскъ.
За словами голови урядової комісії з управління міським господарством Києва І. М. Дьякова, для зустрічі союзників у Києві складено програму: французького консула Енно (Енно) на вокзалі зустрічатиме весь склад комісії, Дьяков привітає його від імені міста; представникам військових частин союзних держав піднесуть хліб-сіль від міського управління.
Дьяковь будеть привітствовать г. Энко эть имени г. Кіе- ва
На честь союзних гостей у Києві мають улаштувати раут у Купецькому зібранні й урочисту виставу в Міському театрі; до постановки намічено оперу «Манон» за участі найкращих оперних сил, що перебувають у Києві.
Намічена къ постановкі опера «Манонь»
За дипломатичними джерелами, держави Антанти готові визнати лише уряд, що стоїть за лад у всій Росії, і визнають теперішній український уряд на чолі з Гетьманом; усі групи й партії, що погоджуються з більшовизмом, зустрінуть опір; решта питань, зокрема національне самовизначення, будуть вирішені після прибуття військ союзників. Ено дав секретареві французького консульства в Києві Мулену інструкції щодо ведення справ консульства до свого приїзду.
держави згоди визнають теперішнє українське правительство на чолі з Гетьманом
З Одеси повідомляли, що з Румунії в напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів.
З Руминії в напрямку Київа спішно послано руминське військо під командою французьких офіцерів.
Телеграма з Одеси від 28 листопада: з Румунії у напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів (повідомлення УТА).
З Румунії в напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів.
Румунські війська під командою французьких офіцерів спішно рушили з Румунії на Київ (телеграма з Одеси від 28 листопада).
Изь Румынін по направленію къ Кіеву спьшно двинуты румынскія войска
Міністерство закордонних справ організовувало дипломатичне представництво України при Добровольчій армії, а також у Грузії, Польщі, Криму й на Тереку; представником у Грузії призначено Лісняка, колишнього керуючого Тифліською казенною палатою.
Представителемъ Украины въ Грузію назначается г. Ліснякъ, бывшій управляющій тифлисской казенной палаты.
Міністерство закордонних справ УД отримало телеграму українського посла в Берліні барона Штейнгеля про становище в Німеччині: сильно зріс вплив німецьких совдепів на державні справи, держави Антанти ставляться до цього неприхильно; прохання про пом'якшення умов перемир'я маршал Фош рішуче відхилив.
Маршал Фош, до якого зверталась німецька влада з проханням про полекшення, відповів рішучою відмовою
Почалася планомірна евакуація німецьких військ: за планом німецького залізничного управління й Міністерства шляхів їх мали вивезти за сто днів, по шість поїздів щодня, а командування й солдатська рада закликали вояків охороняти залізниці. Газета солдатської ради заявила, що німці втрутилися в бої між гетьманом і Петлюрою лише заради планомірного повернення додому й чекають відновлення руху на Фастів; у Києві почала виходити щоденна «Ukraine Zeitung», а солдатська рада тимчасово обрала центральний комітет на чолі з Кірхнером. Уряд офіційно спростовував чутки, ніби навмисно затримує відправлення німців.
певність висока: Повідомлення з німецьких і урядових джерел незалежно передали «Вечер», «Армія», «Слово» й «Нова Рада».
Евакуація німецьких військ з України розпочалася за планом, розробленим спільно німецьким залізничним управлінням у Києві та українським міністерством шляхів сполучення: усі німецькі війська мали вивезти протягом ста днів, по 6 потягів щодня.
Планъ этотъ предусматриваетъ отправку всѣхъ находящихся на Украинѣ германскихъ войскъ въ теченіе ста дней. Ежедневно будетъ отправляться по 6 поѣздовъ.
Німецьке головне командування й солдатська рада звернулися до німецьких солдатів: з України до Німеччини ведуть лише три залізничні лінії, через брак транспорту евакуація затягується (на неї може знадобитися 3–4 місяці), тому війська мають охороняти залізниці й не допускати їх зупинки банди.
Изъ Украины въ Германію ведутъ лишь три желѣзнодорожныя линіи
У газеті німецької солдатської ради надруковано заяву: становище, що склалося через бої між військами гетьмана й Петлюри, змусило німців втрутитися; їхній єдиний намір — забезпечити собі надійну й планомірну відправку на батьківщину; через бої закриті різні залізничні лінії; німецькі війська вживатимуть заходів для порядку на залізницях, і залізничний рух на Фастів, як очікують, відновлять найближчими днями.
Единственное намъреніе нъмцевь заключается въ обезпеченіи себя надежной и планомърной отправки на родину
У Києві почала виходити щоденна газета німецької солдатської ради «Ukraine Zeitung», яка замінила попередні інформаційні листки; вона заявила, що політикою не займатиметься, а її гасла — спокій, порядок і якнайшвидше повернення на батьківщину.
Подъ такимъ названіемъ вышла въ Кіевѣ ежедневная газета германскаго солдатскаго совѣта
Німецька рада в Києві: заяви про перевибори центрального виконавчого німецького совіту передчасні; тимчасово обрано центральний комітет із 5 осіб на чолі з Кірхнером; остаточно виконавчий комітет сформують у Києві, коли з'їдуться делегати з усієї України.
Тимчасово обраний центральний комітет з 5 осіб, головою якого обрано Кірхнера
Урядове повідомлення українською і німецькою мовами спростовувало чутки серед німецького гарнізону, ніби український уряд навмисно затримує відправлення німецьких військ додому, не даючи рухомого складу; уряд від свого імені та імені гетьмана запевнив, що вживає всіх заходів для полегшення їх повернення.
серед німецького гарнізону росповсюджують чутки, нібето уряд навмисне затримує одправку німецького війська до рідного краю ... Ці чутки настільки безглузді, що тільки злоумисність могла їх придумати.
Рада самооподаткування киян (банки, торгівля, домовласники, вільні професії) вже мала близько 2,9 млн руб., а обов'язкова постанова передбачала за ухилення від збору штраф до 3000 руб. або в'язницю. Цукрозаводчики ухвалили дати мільйони на охорону порядку й Добровольчу армію; до Києва приїхав О. Гучков, щоб відновити воєнно-промислові комітети для її постачання. О 4-й дня в палаці гетьмана засідав комітет допомоги потерпілим оборонцям Києва, якому купці передали 41 710 крб; театр «Експрес» пожертвував 1000 крб, «Армія» заснувала фонд для родин полеглих офіцерів, а Церковний собор ухвалив відрахувати по 15 крб з кожного члена на родини загиблих.
певність середня: Збори коштів підтверджують кілька газет, але суми й дати розходяться (5 чи 7 млн від цукрозаводчиків; засідання в палаці — 27 чи 28 листопада, (див. «Газети пишуть різне»).
До ради із самооподаткування громадян Києва входили представники торгівлі й промисловості, банків, власників нерухомості, адвокатури, лікарів, педагогів, інженерів; у її розпорядженні вже було близько 2 875 000 руб.: від банків — 1 000 000 руб., від цукрозаводчиків — 750 000 руб., від страхових товариств — 100 000 руб., а додатковий збір з нерухомості мав дати близько 1 млн руб.
Въ настоящее время въ распоряженіи совѣта уже имѣется на текущіе расходы около 2.875.000 рублей.
Цукрозаводчики асигнували на організацію охорони порядку 5 млн руб., з них 750 тис. — для Києва; осіб вільних професій планували обкласти податком у розмірі одноденного заробітку, а домовласників, що входять до організації, — на 5% нижче; рада із самооподаткування містилася на Новій вулиці, 1 (ріг Мерингівської).
Лицъ свободныхъ профессій предполагается обложить налогомъ въ размѣрѣ однодневнаго заработка. ... Совѣтъ по самообложенію помѣщается по Новой ул. въ д. № 1 (уголъ Мерингоѣской).
Обов'язкова постанова в Києві про обов'язковий збір (самообкладання): кошти слід вносити до 5(?) грудня нового стилю під квитанцію; за ухилення й несплату в строк передбачені грошове стягнення до 3000 карбованців або тюремне ув'язнення на строк до 3 місяців; за відсутності власника нерухомого майна відповідає його представник із управління майном.
подвергается денежному высвнію до 3000 руб. кли свыше з месяцевь
Рада Всеросійського союзу цукрозаводчиків (осідок у Києві) на останньому засіданні ухвалила допомогти Добровольчій армії сумою не менше 5 млн крб.
було постановлено допомогти добровольчій армії сумою не менше 5 мил. карб.
Київська група цукрозаводчиків зібрала на потреби Добровольчої армії 7 мільйонів карбованців.
Київська група цукрозаводчиків зібрала на нужди добровольчеської армії 7 міл. карб.
До Києва приїхав колишній голова Центрального воєнно-промислового комітету О. І. Гучков, який вів переговори з громадськими діячами про відновлення воєнно-промислових комітетів для постачання Добровольчої армії бойовими й продовольчими припасами.
пріѣхавшій въ Кіевъ б. предсѣдатель центральнаго военно-промышленнаго комитета А. И. Гучковъ ведетъ переговоры
Вчора о 4 годині дня (28 листопада) в палаці гетьмана відбулося засідання комітету допомоги потерпілим оборонцям Києва від петлюрівців — офіцерам, козакам та їхнім родинам; головував гетьманський комендант генерал Присовський, були присутні десять представників купецтва. Комітет постановив, крім зборів і благодійних розваг, ввести обов'язкове самооподаткування всіх комерційних і фінансових підприємств Києва на користь потерпілих.
Засіданне відбулось під головуванням гетьманського коменданта генерала При- совського.
Учасники засідання комітету допомоги оборонцям Києва передали гетьманові 41 710 карбованців, уже зібраних для особистого розпорядження гетьмана на потреби потерпілих; гетьман подякував, сказавши, що обов'язок кожного офіцера — боронити й вмирати за рідний край, а цивільних — допомогти чим можна.
41.710 карбованців
Об'ява коменданта міста Києва і фортеці від 27 листопада 1918 р.: адміністрація театру «Експрес» пожертвувала 1000 крб. на допомогу сім'ям вояків, що загинули при виконанні службового обов'язку під час придушення повстання в околицях Києва; з дозволу гетьмана пожертви приймають в управлінні коменданта (Велика Володимирська, 45) щодня з 9 до 3 години.
До мене поступили від дирекції театру «Экспресс» офірування в тисячу карбованців для вчинення допомоги сімействам вояків, котрі загинули при виконанні службового обовʼязку при придушенні повстання в околицях м. Київа
У пам'ять про полеглих офіцерів «Армія» закликає негайно створити з добровільних пожертвувань фонд допомоги їхнім родинам, який видаватиме сім'ям пенсії, щоб вони не вмирали з голоду; багато загиблих «зобов'язали свої родини на голод і нужду».
Немедленно долженъ быть создань изь добровольныхь пожертвованій фондь
Співробітники «Армії» вирішили покласти початок фонду допомоги родинам полеглих офіцерів і солдатів: редакція просить усі установи й людей збирати внески й жертвувати; пожертвування приймає контора редакції на В. Володимирській, 28 (до 3 години дня).
Сотрудники газеты «Армія» рішили положить начало фонду помощи
Український церковний собор в Києві одноголосно ухвалив звернутися до пастви про припинення братовбивчої війни і постановив зробити одночасний відрахунок по 15 крб. з кожного члена собору на допомогу родинам загиблих оборонців Києва; до земельної комісії при міністерстві хліборобства собор обрав протоєрея Станиславського й ректора Київської духовної академії архімандрита Тихона.
від імени церковного собору було винесено постанову допомогти матеріяльно родинам погибших оборонців м. Київа. Собор постановив зробити одночасне одчислення ... в розмірі 15 карбованців з кожного члена собору.
Головноуповноважений Червоного Хреста сенатор Б. Є. Іваницький повідомив, що розробляється положення про Російський Червоний Хрест для місцевостей поза більшовицькою владою; у зв'язку з повстанням Петлюри управління Червоного Хреста армій Південно-Західного фронту за кілька днів організувало передові санітарні загони й харчові пункти з санітарами-студентами для добровольчих дружин, а також харчові пункти й ліжка для військовополонених.
Въ теченіе нѣсколькихъ дней намъ удалось организовать рядъ передовыхъ санитарныхъ отрядовъ и питательныхъ пунктовъ, обслуживаемыхъ ... санитарами-студентами
На третій пленарній сесії, яку відкрив митрополит Антоній, Собор ухвалив остаточні постанови про права митрополита й мову богослужіння, після гострої суперечки назвав документ «Положенням про єпархіальне управління Російської Церкви на Україні», обрав протоієрея Станиславського й архімандрита Тихона до земельної наради та висловив співчуття загиблим добровольцям, закликавши паству припинити братовбивчу війну. Комісії обговорювали три митрополії (проти рішуче виступив архієпископ Євлогій), мощі св. Макарія (лишили в Переяславі) й народні звичаї при шлюбі та хрещенні.
певність висока: Докладні звіти церковного «Слова» (органу Міністерства сповідань) збігаються з коротким повідомленням УТА у «Відродженні».
Третя пленарна сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору 28 листопада: засідання о пів на 10 відкрив митрополит Антоній, секретар Собору протоієрей Гроссу оголосив порядок денний, а протокол попереднього засідання ухвалили без змін.
О пів на 10 засідання Собору одкриває Мітрополіт Антоній.
Собор ухвалив остаточну редакцію постанов про права й уповноваження митрополита, про Антонієво-Феодосіївське братство та про мову богослужіння.
остаточна редакція постанов Собору про права і уповноваження мітрополіта, про Антоніе-Феодосіївське Братство, про язик служби Божої
Собор ухвалив обрати одного представника на гетьманську Особливу нараду з земельної реформи від Собору та ще одного від монастирів; вибори відклали на після перерви. Наприкінці засідання обрано протоієрея Станіславського й архімандрита Тихона.
обрані були представники на Земельну Нараду: Протоієрей Станіславський і архимандрит Тихон
Собор розглядав проект положення про єпархіальне управління; після гарячих суперечок про назву ухвалили «Положення про єпархіальне управління Російської Церкви на Україні», а 47 пунктів прийняли в постатейному читанні без принципових змін. Доповідали єпископ Дмитрій Таврійський і протоієрей Тітов.
Голосуванням прийнята така назва: «положення про Епархіяльне Управління Російської Церкви на Україні»
Доповідь Монастирської комісії Собору (докладчик архімандрит Тихон): запропоновано, щоб Собор взяв на себе турботу про повернення монастирям рухомого майна й земельних та лісових угідь, захоплених під час аграрних безпорядків, наскоків більшовиків і навали ворогів; обрати від кожної єпархії по одному представнику-юристу з правом ходатайства.
Всеукраїнський Церковний Собор бере на себе заботу о возвращеніи монастырям их движимых имуществ и земельных и лесных угодій
Монастирські господарства на Україні сильно постраждали за часів навали «ворога», наскоків більшовиків та аграрних безладів; уряд створив особливі земельні комісії для повернення власникам захоплених селянами й солдатами угідь, але монастирі вагаються подавати позови, боячись викликати злобу навколишнього населення.
Правительство учредило особыя земельныя комиссіи для возстановленія и возвращенія собственникамъ захваченныхъ и разворенныхъ ... угодій
Про заступників членів Собору з духовенства на місцях Собор передав питання до компетенції єпархіальної влади; після 15-хвилинної перерви о 12-й годині члени Собору внесли позачергову заяву про співчуття добровольцям, загиблим у боротьбі з військами Петлюри.
Оголошується перерва на 15 хвилин.
Український церковний собор в Києві одноголосно ухвалив звернутися до пастви про припинення братовбивчої війни і постановив зробити одночасний відрахунок по 15 крб. з кожного члена собору на допомогу родинам загиблих оборонців Києва; до земельної комісії при міністерстві хліборобства собор обрав протоєрея Станиславського й ректора Київської духовної академії архімандрита Тихона.
від імени церковного собору було винесено постанову допомогти матеріяльно родинам погибших оборонців м. Київа. Собор постановив зробити одночасне одчислення ... в розмірі 15 карбованців з кожного члена собору.
28 листопада комісія з українізації богослужіння під головуванням єпископа Діонісія розглядала заяву диякона Андросюка про похорони дияконів за особливим чином; архієпископ Євлогій пояснив, що Всеросійський Собор ухвалив такий чин за зразком Коптської церкви, і розгляд відклали, бо чину під рукою не було.
похорони дияконів по Іврейскому чину ... відкласти обговорення заяви диякона Андросюка
Комісія більшістю голосів ухвалила залишити мощі св. великомученика Макарія в Переяславі, відхиливши прохання мешканців міста Канева Київської губернії перенести їх до Канева; проти виступили представники Полтавської єпархії, які нагадали, що мощі лежать у Переяславі понад 240 років.
Більшістью голосів пропозіція єпископа Діонісія ухвалюється.
Комісія обговорювала церковно-народні звичаї: священик Готський розповів про галицькі звичаї при шлюбі, а кілька промовців, зокрема священик Бутомо, вимагали заборонити шлюби в неділю по всій Україні; священик Филянський просив прибрати з чину хрещення слова «и дуни и плюни на него».
Священик Бутомо вимагає, щоб Собор заборонив шлюби в неділю по всій Україні.
Комісія з українізації богослужіння ухвалила пропозицію архієпископа Дмитра Таврійського, щоб шлюб відбувався відразу після літургії, оскільки він є «скороченою літургією»; архієпископ Євлогій відзначив, що добре, коли молода перед шлюбом причащається на літургії.
Шлюб уявляє з себе скороченну літургію і через це слід, аби він відбувався зараз же після литурнії.
28 листопада урядова комісія Церковного Собору заслухала доповідь протоієрея Бричкевича і д. Кальнєва про створення на Україні трьох митрополій; підтримали архімандрит Веніамін, одеський священик Лисяк і «платонівці», а архієпископ Євлогій рішуче заперечив, не бачачи ні історико-канонічних, ні практичних підстав.
утворіння на Україні трьох мітрополій
Священик Готський розповів комісії про галицькі шлюбні звичаї: праві руки молодих кладуть на Євангеліє, вони дають присягу, вина не дають і рук не в'яжуть; шлюби відбуваються у вівторок, четвер і суботу. Д. Теодорович зазначив, що на Волині заборона шлюбів у неділю дала добрі наслідки.
Шлюби даються в вівторок, четвер та суботу.
Священик Сувчинський із Поділля розповів комісії, що на Поділлі наречені готуються до шлюбу заздалегідь — говіють, сповідаються й причащаються в попередню неділю чи свято.
Молодий і молода говіють, сповідаються і причащаються.
Комісія Собору обрала підкомісію (священики Бутому, Строцев, Лобов, Сувчинський, протоієрей Бортовський і Булдовський, мирянин Грабовецький, свящ. Соколов), щоб відредагувати й надрукувати доповідь прот. Левицького як підручник про старі народні звичаї та клопотати про відновлення братств.
Обрано: Свящечника Бутому-від Могилівської єпархії, протоієрея Бортовського-з Таврії
Міністр внутрішніх справ заявив УТА, що відтепер не вживатиме поліцейських заходів навіть проти соціалістичних партій, і наказав не тримати людей під адміністративним арештом понад два місяці; він же відкинув відновлення розпущених демократичних дум і заборонив губерніям клопотати про звільнення офіцерів від призову. Водночас військова цензура зобов'язала газети друкувати накази головнокомандувача на першій шпальті, запроваджено цензуру залізничних телеграм, а на збори московських адвокатів у Києві прийшов вартовий, якого вдалося випровадити лише після письмового протесту.
певність середня: Заяви міністра подано через УТА кількома газетами; про реальне виконання бракує даних, а епізод з адвокатами описав лише «Вечер».
Міністр внутрішніх справ заявив співробітникові УТА, що, оскільки держави Згоди збираються знищити більшовизм, міністерство більше не вдаватиме поліцейських заходів проти революційних партій (навіть явно соціалістичних), які мають повне право на вільне існування.
політичні партії революційні, хоч би вони й були яскраво соціалістичні, мають повне право на вільне існування
За останній час звільнено багатьох осіб, яких тримали під вартою позасудовим порядком: міністр внутрішніх справ телеграмою доручив губернським старостам та отаманам суворо дотримуватися закону, за яким нікого не можна тримати під вартою в адміністративному порядку понад 2 місяці.
нікого не можна тримати під стражею в администраційному порядку більш встановленого законом строку в 2 місяці
Міністр внутрішніх справ І. А. Кістяковський у зв'язку з неправдивою звісткою про відновлення Одеської міської думи (Енно її спростував) заявив, що відновлювати розпущені українським урядом демократичні думи немає сенсу: вибори до нових органів місцевого самоврядування за новим виборчим законом уже тривають, і до них залишився лише місяць.
До новыхъ органовъ мѣстнаго самоуправленія остался всего мѣсяцъ. Въ настоящее время идутъ уже выборы по новому избирательному закону.
Міністр внутрішніх справ телеграфом розіслав губернським старостам та отаманам України циркуляр: не турбувати прохань про звільнення офіцерів від призову, усі такі прохання буде відхилено.
Від губернських старостів надходять телеграми, що до визволення від призову офицерів. Прошу не турбувати такими проханнями. Всі прохання буде одхилено.
Міністр внутрішніх справ І. А. Кістяківський розіслав усім губернським старостам і отаманам циркуляр: від губернських старост надходять телеграми з проханнями звільнити від призову тих чи інших осіб, міністр просить не турбувати його такими проханнями — усі їх буде відхилено.
Прошу не безпокоить подобными просьбами. Всь просьбы будуть мною отклонены.
Обіжником військово-цензурного відділу штабу головнокомандувача газетам наказано друкувати накази головнокомандувача на початку номера шрифтом не дрібнішим за основний, оперативне зведення — лише за підписом «Генерал-квартирмейстер», інтерв'ю з високими посадовцями — лише після засвідчення їх підписом, а на номерах ставити напис «Дозволяється військовою цензурою».
На листах газет ... повинні бути зроблені набором, перед підписом відповідального редактора, підписи: „Дозволяється військовою цензурою"
На всі телеграми, що надсилаються Україною залізничним телеграфом, запроваджено військову цензуру.
На всі телеграми, що посилаються по Україні залізничним телеграфом, заведено військову цензуру.
Номер «Вечера» від 28 листопада 1918 року вийшов з позначкою «Дозволено військовою цензурою».
Дозволено военной цензурой 28 ноября 1918 г.
28 листопада 1918 р. на загальні збори московських адвокатів, які жили в Києві, прийшов представник варти й заявив, що за наказом начальника району має бути присутнім на засіданні. Голова зборів А. Г. Костенецький, член Московської ради присяжних повірених, пояснив, що збори адвокатури ніколи не відбуваються в присутності поліції; після письмової заяви офіцер пішов, і засідання довели до кінця.
Вчера явился представитель варты, заявившій, что, по распоряженію начальника района, онъ долженъ присутствовать на засѣданіи.
Гетьман затвердив утворення комісії для проєкту закону про вибори до Сейму (20 000 крб), тимчасові штати установ Української Академії Наук, закон про кодифікацію військових законів і штати тюремних інспекцій; «Державний вістник» опублікував опис нового кредитового білета в 2000 гривень. Газети писали про новий виборчий закон до сойму й мажоритарну систему, про особливу нараду з земельної реформи, про закон щодо продажу казенних земель через Земельний банк; водночас у МЗС після приходу Афанасьєва усні доповіді перейшли з української на російську, а міністр освіти Науменко говорив про федерацію з Росією й поступову українізацію школи.
певність висока: Акти надруковано в офіційному «Державному вістнику» з датою 28 листопада; решту підтверджують кілька газет. Показово, що сам «Вістник» про війну з Директорією не пише ні слова.
При Державній Канцелярії утворено комісію для складання проєкту закону про порядок виборів до Українського Сейму; на її видатки асигновано 20 000 карбованців.
кона про порядок виборів до Українського Сейму.
Рада Міністрів ухвалила, а Гетьман затвердив 28 листопада 1918 року тимчасові штати установ Української Академії Наук у Києві: Ботанічного саду та Геодезичного інституту з річними витратами на посади, практикантів, садових робітників, лабораторію й книгозбірню.
Тимчасові штати Бо
Гетьман затвердив закон про порядок розроблення й кодифікації законів у Військовому відомстві та про накази по ньому: до виходу власного зводу військових постанов Української Держави діє Збірка військових постанов 1869 року з доповненнями, чинними до 27 жовтня 1917 року, якщо їх не скасовано українськими законами.
керується: а) Вбіркою Військових По-
Закон про штати Губерніальних Тюремних Інспекцій, Тюремної Інспекції в Миколаєві та управлінь окремими місцями ув'язнення передбачає асигнування 7.956.000 карбованців у розпорядження міністра юстиції, зокрема понад 5,3 млн крб на тюремну сторожу.
сім міліонів девятьсот пятьдевять шість
Постановою від 28 листопада 1918 року Начальнику Штабу Гетьмана всієї України асигновано 82 929 карбованців на добові гроші особам, приділеним до Штабу Гетьмана.
(82.929)
Газета публікує офіційний опис нового кредитового білета Державного Кредитового Банку номіналом 2 000 гривень зразка 1918 року: прямокутна червона рама з орнаментом, розетки з цифрами «2000», заголовок у п'ять рядків «Українська Держава. Державний Кредитовий Білет. Дві тисячі гривень».
Дві тисячі гривень
Номер повністю складається з актів Гетьмана Павла Скоропадського («Затверджую») за 12–14 та 25 листопада 1918 року та урядових оголошень; про війну з військами Директорії на цей час у виданні ні слова.
Павло Скоропадський.
Новий виборчий закон до Українського державного сойму позбавляє виборчого права ченців, військових, членів державної варти, старост районів, губернії й повіту та представників місцевої адміністрації й прокуратури (на місці служби), божевільних та покараних судом за спекуляцію і збільшення цін; кожен голосує лише в одному окрузі; пасивне право мають усі українські громадяни, що вміють читати й писати.
Новий виборчий закон до Українського державного сойму позбавляє виборчого права таких осіб: ченців, військових, членів державної варти
Урядова комісія зі скликання Державного сойму постановила проводити вибори за мажоритарною системою (за більшістю голосів, без списків), але допустила реєстрацію списків кандидатів; округи прилаштовують до повітів: повіт зі 100–200 тис. мешканців обирає одного посла, 200–350 тис. — двох, 350–500 тис. — трьох, понад 500 тис. — чотирьох; губернські міста становлять окремі округи й обирають по одному послу на кожні 100 тис. жителів.
Виборчі округи постановлено пристосувати до административного поділу на повіти. Повіти з людністю від 100 до 200 тисяч дадуть одного посла
При гетьмані створено особливу нараду для розробки засад земельної реформи; до її складу ввійшли, зокрема, В. Ф. Подпалов, Ф. А. Лизогуб, представники міністерств внутрішніх справ, фінансів, постачання, праці, торгу й промисловості, юстиції, хліборобства й Державного контролю, професори й агрономи-фахівці (серед них Туган-Барановський, Чикаленко, Мануйлов), селяни Гордієнко (Полтавщина) та Добридень (Поділля), граф Бобринський, князь Голіцин; від Союзу хліборобів-демократів і Всеукраїнського кооперативного комітету представників ще не призначено. Нарада почала роботу.
Нарада почала роботу.
Земельний закон: Гетьман затвердив закон Ради міністрів — казенні оброчні статті, придатні для малих господарств, передаються з відання Міністерства земельних справ Державному земельному банку для продажу хліборобському населенню (включно з колишніми удільними маєтками); оплата — 4,5% свідоцтвами банку; ліси й землі, непридатні для малих господарств, банк передає державі.
Казенні оброчні статті, здатні для того, щоб закласти на них малі господарства, призначаються для продажу хліборобському населенню
До призначення п. Афанасьєва міністром закордонних справ усі словесні доповіді директорів департаментів і вищих урядовців міністру велися виключно українською мовою; того ж дня, коли Афанасьєв очолив міністерство, усі усні доповіді стали виключно російською, письмові поки що подаються українською.
До призначення п. Афанасьєва министром закордонних справ усі доклади директорів департаментів ... відбулися перед министром виключно українською мовою
Міністр освіти В. І. Науменко виклав програму: Україна має мати широкі права для державного й національно-культурного розвитку, але досягти цього можна не через самостійну українську державу, а через єднання з усіма народами Росії на засадах федерації; українізацію школи слід проводити поступово, краще мати небагато, але зразкових українських гімназій.
Украина должна имѣть широкія права для своего государственнаго и національно-культурнаго существованія ... путемъ единенія со всѣми народами Россіи на началахъ федераціи.
Міністр освіти Науменко сказав «Вечеру», що поки немає підстав відкривати вищі школи, закриті військовою владою, а ректор університету Спекторський — що через брак дров заняття і так припинилися б на початку грудня. Для військових потреб реквізовано другий і третій поверхи Українського державного університету; військова влада призначила слідчу комісію щодо «університетських подій». Урядова комісія вирішила боротися з крадіжками в Публічній бібліотеці й підняти плату за користування до 20 коп. на день.
певність висока: Інтерв'ю міністра й ректора та повідомлення «Слова» про реквізицію взаємно узгоджуються.
Міністр народної освіти В. І. Науменко заявив «Вечеру», що поки немає підстав відкривати вищі навчальні заклади, закриті розпорядженням військової влади; ректор університету проф. В. Є. Спекторський повідомив, що клінічні й лабораторні роботи не переривалися, а через відсутність дров університет і так припинив би роботу на початку грудня.
Пока нѣтъ основаній, которыя бы давали возможность открыть высшія учебныя заведенія.
За словами міністра Науменка, у Державному українському університеті заняття не могли йти нормально через реквізицію приміщення та настрої студентства; військова влада призначила слідчу комісію для розслідування «університетських подій», але міністр офіційних даних не мав.
Въ державномъ украинскомъ университетѣ занятія не могутъ происходить нормально, вслѣдствіе реквизиціи помѣщенія
Останніми днями для військових потреб реквізовано другий і третій поверхи Українського державного університету в Києві; усі наукові й адміністративні установи університету тепер містяться на одному поверсі.
реквізовано другий і третій поверх українського університету в Київі
Завідувач Публічної бібліотеки Л. О. Дичков доповів урядовій комісії про становище бібліотеки: крадіжки книжок, вирізування аркушів із цінних видань, частину відділів закрито для читачів; комісія ухвалила негайні заходи проти крадіжок, шкільний відділ вивести з приміщення бібліотеки, а плату за користування книжками підвищити до 20 коп. на день.
Крадіжка книжок, псування їх, вирізання листків з видань, які мають бібліографічну вартість
Державний драматичний театр на Мерингівській відкрив сезон «Лісовою піснею» Лесі Українки в постановці Бориса Кривецького (Мавка — Н. Дорошенко, Лукаш — М. Тінський); зала була повна, гімн «Ще не вмерла Україна» на початку зустріли овацією. У Купецькому зібранні дала перший концерт капела Г. Давидовського, Садовський грав Кропивницького, в Міському театрі пройшов бенефіс тенора Райчева в «Шукачах перлів», а вистави там відтепер починалися о 18:30; у театрі Соловцова гастролював Михайло Мордкін. Приміщення кабаре «Куточок Москви» того ж дня реквізували для війська.
певність висока: Відкриття театру підтверджують афіші й рецензії трьох газет — української та російськомовної; лише «Нова Рада» пізніше датувала його 29-м (див. «Газети пишуть різне»).
28 листопада 1918 р. на Мерингівській вулиці в будинку Геймана відбулося відкриття Державного драматичного театру виставою «Лісова пісня» Лесі Українки; публіка гучно вітала режисера, виконавців і художника. Найближчими постановками анонсовано класику, зокрема «Візника Геншеля».
на Меринговской улицѣ, въ домѣ Геймана, состоялось вчера открытіе спектаклей Державнаго драматическаго театра. Для перваго представленія шла пьеса Леси Украинки «Лѣсова Пѣсня»
Державний драматичний театр відкрив сезон «позавчора» (28 листопада 1918) «Лісовою піснею» Лесі Українки; режисер Борис Кривецький, у ролях Н. Дорошенко (Мавка) і М. Тінський (Лукаш), також Александров, Кортальський, Гаккебуш, Паньківський. Рецензент згадав слабкі декорації; театр був повний, виконання на початку гімну «Ще не вмерла Україна» нагородили овацією.
Державний драматичний театр одчинив сезон позавчора ... Н. Дорошенко (Мавка) і М. Тінський (Лукаш) ... театр був повний
Рецензія в «Відродженні» (№198) про Державний драматичний театр: сезон відкрито «позавчора», тобто 28 листопада; перед тим «Молодий театр» Леся Курбаса вже розпочав вистави, тож Київ мав два українські драматичні театри з новим репертуаром.
«Молодий театр» вже роспочав свої вистави, а «Державний драматичний театр» одчинив сезон позавчора
Державний драматичний театр (Мерингівська, 8) у четвер 28 листопада 1918 р. відкривав сезон драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня» (три дії з прологом); серед учасників — Ганна Борисоглібська, Любов Гаккебуш, Сергій Каргальський, Галина Ніжинська, Северин Паньківський; 29-го і 30-го — повторні вистави.
ДЕРЖАВНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР Мерингівська 8. Четвер 28-го листопаду 1918 р. ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛІСОВА ПІСНЯ драма-ферія на три дії і прольог.
Державний драматичний театр 28 листопада 1918 р. починав вистави «Лісовою піснею» Лесі Українки: Мавка — Н. Дорошенко, мати Лукаша — Борисоглібська, Килина — Ніжинська, дядько Лев — Паньківський, Лісовик — Замичковський, Той, що греблі рве — Каргальський, Водяник — Кречетов, Перелесник — Александрів; ставив п. Кривецький.
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер 28 листопада драмою-феєрією „Лісова пісня" Лесі Українки. У виставі беруть участь п. Дорошенко Н. (мавка), Борисоглібська (мати Лукаша)
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер, 28 листопада 1918 р., драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки: Мавка — Дорошенко, мати Лукаша — Борисоглібська, Килина — Ніжинська, дядько Лев — Паньківський, Лісовик — Замічковський, «Той, що греблі рве» — Каргальський, Водяник — Кречетов, Лукаш — Тінський, Перелесник — Александров; п'єсу ставить Кривецький.
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер, 28 листопада, драмою-феєрією «Лісова Пісня» Лесі Українки. У виставі беруть участь п-ні Дорошенко (Мавка), Борисоглібська (мати Лукаша), Ніжинська (Килина), п. п. Паньківський (дядя…
У четвер 28 листопада о 8-й вечора в залі Купецького зібрання мала дати концерт Художня капела Гр. Давидовського з його сольними й хоровими творами («На чужині», «Бандура», «Кобза», «Україна», «Під згуки рідної пісні»); диригував автор, квитки — у магазині Л. Ідзиковського на Хрещатику.
У четверг, 28 листопада нов. стилю дає свій КОНЦЕРТ ... ХУДОЖНЯ КАПЕЛА Гр. Давидовського ... Заля Купецьк. Зібрання. ... Початок о 8 год. вечора. Квитки у Л. Ідзиковського. (Хрещатик
Оголошення: у четвер, 28 листопада нового стилю, в залі Купецького зібрання перший концерт Художньої капели Г. Давидовського; виконуватимуть твори Давидовського — «На чужині», «Бандура», «Кобза», «Україна», сольні й хорові номери з опери «Під звуки рідної пісні». Диригує автор; початок о 8 годині вечора. Квитки — у Л. Ідзіковського (Хрещатик, 29).
У четверг, 28 листопада, нов. ст., дає свій 1-й концерт Художня капела Г. Давидовського.
Український театр під орудою М. Садовського 28 листопада 1918 р. знову показував «Дві сім'ї», а 30 листопада — «Гандзю» М. Кропивницького; квитки з 11 до 2 і з 5 до 9, початок о 7¾ вечора.
Сьогодня 28-го листопада Дві семʼї ... 30-го ГАНДЗЯ. ... Квитки прод. з 11-2 г. дня і з 5-9 г. веч. Початок о 7 3/4 год. веч.
Оголошення: Український театр під орудою Садовського в Другому міському театрі (Олександрівська, 12) — сьогодні, 28 листопада, і далі вистави за п'єсами Кропивницького; 29 листопада «Безталанна», 30 листопада «Гандзя»; початок о 7½ год. вечора, квитки з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Український театр під орудою Садовського. Сьогодня, 28 листопада ... БЕЗГАЛАННА; 30 листоп.: ГАНДЗЯ. Початок 7½ год. вечора.
У Міському театрі почалася серія бенефісних вистав: бенефіс молодого тенора Райчева в опері Бізе «Шукачі перлів» (Лейла — Монська, Зурга — Ярославський, Нурабад — Круглов); вистава пройшла з аншлагом.
Въ городскомъ театрѣ началась серія бенефисныхъ спектаклей, открывшаяся бенефисомъ г. Райчева.
З 28 листопада 1918 р. вистави в Міському театрі в Києві почали починатися о 6:30 вечора, на годину раніше; для багатьох це стало несподіванкою, і запізнілі глядачі заважали слухати перший акт.
со вчерашняго дня спектакли въ городскомъ театрѣ начинаются въ 6½ часовъ
Оголошення: театр Соловцова 28 і 29 листопада 1918 року — гастролі Михайла Мордкіна; 30 листопада — бенефіс Яковлева; 1 грудня вранці за зниженими цінами «Павло I», увечері — «Вікторія»; 2 грудня — концерт Л. В. Собінова; 3 грудня — вечір прози й поезії графа О. Толстого.
Гастроль Мих. Мордкина 29-го гастроли МИХ. МОРДКИНА, 30-го бенефисъ ЯКОВЛЕВА ... 2-го концертъ Л. В. СОБИНОВА. 3-го ВЕЧЕРЪ ПРОЗЫ И ПОЭЗІИ гр. А. Толстого.
Через погану акустику Німецького театру симфонічні концерти під керуванням Оскара Фріда перенесли до зали Купецького зібрання; останній концерт, присвячений Вагнеру (увертюри до «Тангейзера», «Летючого голландця», вступ до «Мейстерзінгерів», розповідь Лоенгріна у виконанні Белича-Скупевського), пройшов при переповненій залі, оркестр влаштував диригентові овацію.
Неблагопріятныя акустическія условія Нѣмецкаго театра, гдѣ давались концерты подъ управленіемъ Оскара Фрида, заставили дирекцію этихъ концертовъ перенести ихъ въ залъ Купеческаго собранія.
28 листопада 1918 р. приміщення кабаре «Куточок Москви» реквізували для військових потреб.
Вчера реквизировано помѣщеніе кабарэ «Уголокъ Москвы» и занято для военныхъ надобностей.
«Армія» повідомила, що в ніч на 28 листопада урядовий загін із німцями на пароплавах «Геркулес» і «Россія» з бронекатером відбив у «банди грабіжників» біля Трипілля 13 пасажирських пароплавів і доправив їх до Києва. «Робітнича газета» вже в грудні писала, що 28-го гетьманський уряд викликав із фронту броньований офіцерський загін на 300 осіб для охорони Києва, а після цього дня при Київському комітеті УСДРП відновили Український військово-революційний комітет.
певність низька: Кожен епізод — з одного ангажованого джерела; «Робітнича газета» писала через місяць, «Вечер» наступного дня описав схожу історію з пароплавами інакше (див. «Газети пишуть різне») за 29 листопада).
Київська губернія, 27–28 листопада 1918 року: банда грабіжників затримала біля пристані Трипілля низку пасажирських пароплавів і караван з вугіллям і борошном; урядовий загін військ із німецькими солдатами й кулеметами вирушив на пароплавах «Геркулес» і «Россія» у супроводі казенних «Канів» і «Переяслав» та німецького броньованого моторного човна; після бою біля Трипілля загін звільнив 13 пасажирських пароплавів, які були доставлені до Києва, а баржі через початок льодоходу відведено в безпечне місце; з боку уряду втрат не було.
Для освобожденія этихь пароходовь быль отправлень по направленію къ Триполью водный правительственный отрядь
Німецькі варти не чинили опору українським загонам у захоплених районах Києва й охоче здавали їм зброю; гетьманський уряд, переляканий виступом, 28 листопада викликав з фронту особливий броньований офіцерський загін із 300 чоловік, що відтоді пильнував Київ.
німецькі варти не противились захопленим районам українськими отрядами і охоче здавали їм зброю
Після 28 листопада Український Військовий Революційний Комітет реконструювали при Київському комітеті УСДРП: від ЦК до нього ввійшли В. Чеховський і А. Пісоцький, від районів — Драгомирецький, Прокопенко, Черепенко; пізніше долучилися Висоцький, Мартос, Мазуренко, Михайлів та інші.
Після 28-го листопаду Комітет був реконструйований в Український Революційний Комітет при Київському Комітеті У. С.-Д. Р. П.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · 28 ноября · 11-8511
німці зайняли Білгородку й зупинилися лише тому, що прибули петлюрівські парламентери просити перемир'я; становище повстанців дуже скрутне
Германскія войска послі успушнаго продвиженія впередь и занятія деревни Білгородки пріос ановили свов движеніе
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 25 листопада; 27 листопада · 11-0140
після удару трьох німецьких полків 27 листопада командування січовиків саме попросило перемир'я
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 28. XI. · 11-0249
умови продиктували німці: до Києва не пустять, відійти на 30–40 верст, не воювати на залізницях, годувати Київ і німців
Умови такі: І. У Київ німці нас не пустять. Одійти нам від Києва верст на 30-40. 2. На залізницях ніде боїв не вести. 3. Годувати Київ і німців.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 28 листопада · 11-0141
директоріальна преса: військо Петлюри з боєм підступило до Києва й обложило його з усіх боків
обложило його зо всіх сторін
Оцінка аналізу. Версії не так суперечать, як по-різному розставляють акценти. І гетьманська «Армія», і історик (за мемуарами учасників), і сам Винниченко сходяться на тому, що після німецького удару ініціатива переговорів виходила від Директорії, а умови диктували німці. Переможна формула про «облогу з усіх боків» — це пропаганда повстанської газети «Село», написана постфактум.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 28 листопада 1918 року · 11-1556
за текстом угоди — за визначену межу й на 20 км від центру міста
Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада. ... українське республіканське військо залишається на протязі 20 кілометрів від осередку міста.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Пʼятниця 29 (16) листопада 1918 · 11-3143
на лінію, позначену червоною смугою, а на інших фронтах — не ближче 20 км від центру
Заключається попереднє перемирря в районі Київа. Українське Республіканське військо відступає на межу, намічену червоною смугою на прикладеній мапі ... Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 28. XI. · 11-0249
німецька вимога — відійти від Києва на 30–40 верст
Умови такі: І. У Київ німці нас не пустять. Одійти нам від Києва верст на 30-40. 2. На залізницях ніде боїв не вести. 3. Годувати Київ і німців.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · вночі з 29-го на 30-те листопада · 11-0238
німці ультимативно зажадали лінії за 25 верст (Підгірці — Глеваха — Буча — Гостомель)
німці, яких у Києві було самої лише піхоти 16 сильних куренів, готові були виступити в бій на всьому фронті
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 29 листопада 1918 р. · 11-0490
29 листопада після обстрілу німецького куреня чорноморцями німці поставили ультиматум відійти на 25 км
Уночі на 30 листопада всі республіканські війська відійшли на 25 км. від Києва і стали там на позиціях.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, це послідовні етапи: Винниченко записав первісні німецькі вимоги, підписана 28-го угода зафіксувала 20 км, а 25 верст — новий німецький ультиматум 29 листопада після інциденту з чорноморською батареєю, про який пишуть учасники-січовики. Газетний текст угоди надійніший для 28-го.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 28 листопада 1918 року · 11-1557
німецьке командування вживе заходів, щоб урядові війська відійшли від Києва
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Пʼятниця 29 (16) листопада 1918 · 11-3144
так само — відійшли від Києва
Німецьке військо обовʼязується не переходити межі ... Полонені ... будуть негайно обмінені ... Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця 29 листопаду 1918 · 11-7634
щоб урядові (гетьманські) війська відійшли до Києва
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности в Київі.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Субота 30 листопада 1918 року · 11-8543
німці мали схилити урядові війська відійти до Києва
Германскія войска на дальнійшее время принимають на себя защиту украинскаго населенія вь Кіеві.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 29 ноября 1918 · 11-5276
п. 5: спонукати урядові війська відійти до Києва
Кіевъ и его окрестности изымаются изъ района военныхъ дѣйствій и, второе, желѣзныя дороги должны быть употреблены для перевозки нѣмецкихъ войскъ.
Оцінка аналізу. Не вирішується. Українські газети («Нова Рада», «Відродження») подають «від Києва», а «Слово», «Армія» й «Вечер» — «до Києва». Це не дрібниця: в одному прочитанні гетьманські частини виводять із міста, в другому стягують у місто під німецьку охорону. Розбіжність могла виникнути в перекладі з німецької або через політичну позицію газет; сам п. 7 (оборону бере на себе німецьке військо) більше в'яжеться з першим прочитанням.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 28 ноября 1918 · 11-5353
у фейлетоні Лукаша похорон із жалобою на Хрещатику віднесено до 28 листопада («позавчора»)
Позавчера улицы стонали похоронными маршами. Разомъ оборвался и застылъ потокъ экипажей и автомобилей на Крещатикѣ.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 11-1463
гетьман був на панахиді за 33 офіцерами й урочистому похороні 27 листопада
Вчора його ясновельможність пан гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офіцерах.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 28 листопаду 1918 р. · 11-7557
похорон 33 трун від Володимирського собору відбувся 27 листопада о 14-й
Вчора о 2 год. дня при великій кількости народу відбулись урочисті похорони офіцерів, убитих в бою з повстанцями
Оцінка аналізу. Ймовірніше 27 листопада: це підтверджують «Нова Рада», «Слово», анонси «Армії» та сама «Армія» №20 від 28-го («вчора хоронили»). Дата 28-го з'явилася, найпевніше, через неправильне обчислення «позавчора» від дати номера «Вечора».
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 28 (15) листопада 1918 · 11-3093
рада Всеросійського союзу цукрозаводчиків ухвалила дати Добровольчій армії не менше 5 млн крб
було постановлено допомогти добровольчій армії сумою не менше 5 мил. карб.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Четвергъ 28 Ноября 1918 · 11-5227
цукрозаводчики асигнували на охорону порядку 5 млн руб., з них 750 тис. — для Києва
Лицъ свободныхъ профессій предполагается обложить налогомъ въ размѣрѣ однодневнаго заработка. ... Совѣтъ по самообложенію помѣщается по Новой ул. въ д. № 1 (уголъ Мерингоѣской).
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 28 листопаду 1918 р. · 11-7552
київська група цукрозаводчиків зібрала для Добровольчої армії 7 млн крб
Київська група цукрозаводчиків зібрала на нужди добровольчеської армії 7 міл. карб.
Оцінка аналізу. Не вирішується остаточно: «Відродження» й «Вечер» збігаються на 5 млн, тому ця цифра надійніша; 7 млн у «Слові» могли охоплювати інший збір або бути наростаючою сумою. Призначення теж описують по-різному: «Добровольча армія» проти «охорони порядку».
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора о 4 годині дня · 11-8522
засідання відбулося «вчора», 28 листопада, о 4-й дня; було десять представників купецтва
Засіданне відбулось під головуванням гетьманського коменданта генерала При- совського.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця 29 листопаду 1918 · 11-7636
засідання було 27 листопада о 4-й дня, брали участь п'ятдесят представників купецтва
Засідання відбулось під головуванням гетьманського коменданта генерала Присовського.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця 29 листопаду 1918 · 11-7638
друге засідання купецького комітету призначили на 28 листопада
Обовʼязок кожного офіцера боронити й умерти за рідний край
Оцінка аналізу. Тексти майже дослівно однакові (41 710 крб, промова гетьмана), отже йдеться про те саме засідання. Ймовірніше 27 листопада: «Слово» прямо називає дату й згадує друге засідання 28-го, а «вчора» в «Армії» могло перейти з більш раннього повідомлення. «Десять» і «п'ятдесят» — найпевніше, плутанина набору чи OCR.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 29 ноября 1918 · 11-5264
нарада під головуванням швейцарського консула Єнні відбулася 28 листопада
Вчера состоялось засѣданіе представителей иностранныхъ державъ для выработки плана встрѣчи союзныхъ войскъ.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 27 листопаду 1918 р. · 11-7528
нараду анонсовано на четвер, 28 листопада
В четверг відбудеться нарада представників всіх союзних консульств в Киїзі
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Субота 30 листопаду 1918 · 11-7685
нарада відбулася «вчора, 29 листопада»
в Київі зараз існує 5 зовсім самостійних гуртків, які виробляють програму зустрічі представників союзників
Оцінка аналізу. Ймовірніше 28 листопада: це збігається з анонсом самого «Слова» й зі звітом «Вечора» від 29-го. «Слово» передрукувало той самий текст на день пізніше й механічно перерахувало «вчора». Окрема нарада 29-го про статус Енно (факт 11-5339 за 29 листопада) — це вже продовження.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 29 ноября 1918 · 11-5301
28 листопада «Лісовою піснею» в будинку Геймана
на Меринговской улицѣ, въ домѣ Геймана, состоялось вчера открытіе спектаклей Державнаго драматическаго театра. Для перваго представленія шла пьеса Леси Украинки «Лѣсова Пѣсня»
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · позавчора · 11-3219
«позавчора», тобто 28 листопада
Державний драматичний театр одчинив сезон позавчора ... Н. Дорошенко (Мавка) і М. Тінський (Лукаш) ... театр був повний
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 11-1571
«вчора» (у номері за 30-те) — тобто 29 листопада — урочисто відкрили сезон
Вчора в Державному драматичному Театрі відбулось урочисте відкриття сезону. На відкриття було поставлено ... „Лісову Пісню“
Оцінка аналізу. Відкриття відбулося 28 листопада: так кажуть афіші кількох газет і рецензії «Вечора» та «Відродження»; 29-го йшла вже повторна вистава. Замітка «Нової Ради» запізнилася на день.
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 28. XI. · 11-0248
у Києві близько 20 тис. німців із 100 гарматами й 5 тис. гетьманців із 40; у Директорії — близько 8 тис. і 30 гармат
У Києві стоїть тисяч 20 німців. У них біля 100 гармат. Гетьманців тисяч 5 при 40 гарматах. У нас же тисяч 8 війська і ЗО гармат.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 28 (15) листопада 1918 · 11-1464
за чутками «Вечора», січових стрільців лише 1500–2000 з 4–6 гарматами, під Мотовилівкою загинуло 75
В бою під Мотовилівкою було вбито 75 січовиків і поранено 185. Сам Петлюра і начальник його штабу Осецький перебувають на ст. Бобринській.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · вночі з 29-го на 30-те листопада · 11-0238
лише піхоти німці мали в Києві 16 сильних куренів
німці, яких у Києві було самої лише піхоти 16 сильних куренів, готові були виступити в бій на всьому фронті
Оцінка аналізу. Цифри не зводяться. Оцінки штабу Директорії (Винниченко) збігаються з даними Кучабського про сильний німецький гарнізон, а заниженій кількості повстанців у «Вечорі», що спиралася на чутки з Білої Церкви, довіряти не варто. Крім того, «Вечер» міг рахувати лише січових стрільців, а не все військо.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 28 (15) листопада 1918 · 11-1465
за переказом «Вечора», Петлюра наказом відмовився вступати до Києва, бо вважав його захоплення неістотним
Петлюра видав наказ, у якому заявляє, що він зрікається вступити в Київ, бо вважає захоплення української столиці для себе неістотним.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · П'ятниця, 29 листопада 1918 року · 11-8512
за «Армією», Петлюра нібито пообіцяв віддати Київ своїм воякам на три дні; наказ «знайдено» в убитого офіцера
предоставить городь вь полное ихь хозяйничанье на три дня
Оцінка аналізу. Обидві звістки — неперевірені чутки з антидиректоріальної преси, а друга має виразні ознаки воєнної пропаганди. Жодна не підтверджується документами Директорії.
Цитата дня
З огляду на численні нарікання на антисанітарне становище отелів та мебльованих кімнат м. Київа взагалі і номерів, кімнат і помешкань зокрема, пропоную старшому лікарю мого штабу Р. Р. Бойко якомога скоріше зарядити санітарний огляд їхНаказом №47 від 28 листопада 1918 р. комендант міста Києва і фортеці генеральний хорунжий Тіщинський, зважаючи на численні нарікання на антисанітарний стан готелів, мебльованих кімнат, номерів і помешкань, доручив старшому лікарю свого штабу Р. Р. Бойку негайно провести їх санітарний огляд і вимагати капітального ремонту занедбаних приміщень; скарги подавати безпосередньо старшому лікарю (канцелярія — в будинку штабу фортеці на Печерську біля Лаври).
«Відродження», газета (Київ, 1918), №199, с. 1 · 11-3250
Ціна дня
книжка Е. Єгорова «Рахівництво для сільських споживчих товариств»
12 грн за примірник
Дніпросоюз, Інститутська, 4 · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 · 11-1486
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| порошок аспірину, 5 г | 1,5 крбпорошок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 3 |
| книжка «Твори П. Гулака-Артемовського» (вид. «Сіяч») | 55 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| земля маєтку Попова, 1000 десятин | 1 500 000 крб1000 десятин | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| річна передплата журналу «Шлях» | 30 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| річна передплата часопису «Книгар» на 1919 рік | 24 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| «Порадник з питань позашкільної освіти і дошкільного виховання» | 3,5 рубпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| сушена морква | 80 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| сушена капуста | 75 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| сушений буряк | 65 крбпуд | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| передплата журналу «Вільна українська школа» | 15 крбшкільний рік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| річна передплата часопису «Комашня» | 12 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 4 |
| штраф за купівлю-продаж військового майна (максимум) | 3 000 крбштраф | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №226, с. 1 |
| окремий номер газети «Відродження» | 90 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 1 |
| відривний календар на 1919 р. (Дніпросоюз) | 8,5 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 1 |
| пожертва театру «Експрес» на допомогу сім'ям загиблих вояків | 1 000 крбпожертва | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 1 |
| допомога цукрозаводчиків Добровольчій армії | 5 000 000 крбсума | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| сушена морква | 80 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 4 |
| серія з 10 листівок «Українське мистецтво» | 2,5 крбсерія | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 4 |
| відрахування членів церковного собору на родини загиблих оборонців Києва | 15 крбз особи | «Відродження», газета (Київ, 1918), №197, с. 2 |
| прохання Полтави про допомогу до київського уряду | 400 000 крбдопомога | «Відродження», газета (Київ, 1918), №197, с. 3 |
| вхід до кабаре «Пель-Мель» | 12,5 рубквиток | «Вечер», газета (Київ, 1918), №44, с. 2 |
| жіночі черевики | 250 рубпара | «Вечер», газета (Київ, 1918), №44, с. 3 |
| ворожіння хіромантки | 5 рубсеанс (від) | «Вечер», газета (Київ, 1918), №44, с. 4 |
| передплата «Державного Вістника» | 3 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 5 |
| передплата «Державного Вістника» | 4,5 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 5 |
| передплата «Державного Вістника» | 7,5 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 5 |
| добові гроші особам при Штабі Гетьмана | 82 929 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №80, с. 3 |
| відрядження Міністерства фінансів | 150 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №80, с. 3 |
| комісія з проєкту закону про вибори до Українського Сейму | 20 000 крбодноразово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №80, с. 3 |
| асигнування на тюремну частину (інспекції, управління, сторожа, канцелярія) | 7 956 000 крбразом | «Державний вістник» (Київ, 1918), №81, с. 1 |
| кошти на роз'їзди тюремного інспектора і помічника | 600 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №81, с. 2 |
| асигнування на покриття боргу технічної школи за 1917 рік | 5509,12 крбразом | «Державний вістник» (Київ, 1918), №81, с. 2 |
| окреме число газети «Слово» | 30 копчисло | «Слово», газета (Київ, 1918), №48, с. 1 |
| збір цукрозаводчиків для Добровольчої армії | 7 000 000 крбразом | «Слово», газета (Київ, 1918), №48, с. 4 |
| адміністративний штраф за порушення правил обліку населення (від 25 до 1000) | 1 000 крбштраф | «Слово», газета (Київ, 1918), №48, с. 3 |
| плата за користування книжками Публічної бібліотеки | 20 копдень | «Слово», газета (Київ, 1918), №48, с. 4 |
| штраф за приховування військового майна (максимум) | 3 000 крбштраф | «Слово», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| передплата газети «Армія» до кінця 1918 року | 24 крбдо кінця 1918 р. | «Армія», газета (Київ, 1918), №20, с. 1 |
| передплата газети «Армія» на 1 місяць | 12 крбмісяць | «Армія», газета (Київ, 1918), №20, с. 1 |
Оголошення дня
Комісії по ліквідації справ Київського Продовольчого Комітету ... (Київ, Хрещатик, № 2, кімната № 53) також впродовж місяца з дня опублікування цього оголошенняОголошення: створена Міністерством продовольства комісія з ліквідації справ Київського продовольчого комітету зобов'язала боржників комітету протягом місяця внести борги до каси особоуповноваженого з продовольства м. Києва, а кредиторів — подати письмові вимоги на Хрещатик, 2, кімната 53; голова комітету С. Григорович-Барський.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №224, с. 1 · 11-1454
Афіша й культура
Ще 6 у темі «Культура» нижче.
Наказ коменданта про санітарний огляд занедбаних готелів і мебльованих кімнат (№47, 11-3250), штрафи на 47 домовласників за порушення обліку населення (11-7562) і нарікання на житлову кризу, коли кияни тісняться в підвалах, а недобудовані будинки стоять пусткою (11-8682, 11-8684), показують, як жило переповнене місто. Мировий суддя дав служниці три місяці в'язниці за крадіжку черевиків вартістю 250 руб. (11-5221, 11-5222); сушену моркву на складі продавали по 80 крб за пуд, капусту — по 75 (11-1483, 11-1484, 11-3117), вхід до кабаре «Пель-Мель» коштував 12 руб. 50 коп. (11-5214), ворожка брала від 5 руб. (11-5234), а двоє німецьких солдатів шукали уроків російської (11-5235). Ціни на газети — від 30 коп. («Слово») до 50 коп. («Армія»), передплата на журнали коштувала 12–30 крб на рік, а ціна книжки в Дніпросоюзу (12 гривень = 6 крб) показує курс 2 гривні за карбованець (11-7540, 11-8449, 11-1478, 11-1486).
Управа Всеукраїнського союзу земств надіслала голові Харківської губернської земської управи телеграму з осудом його «безтактності й громадської невихованості», виявленої в образі пам'яті Шевченка, і закликом скасувати розпорядження.
Управа всеукраїнського союзу земств здивована безтактністю й громадською невихованістю вашою, що виявилась в образі на території вільного українського народу памʼяти його генія Шевченка.
Суть харківського розпорядження не пояснено.
Голова президії Чернігівської філії Українського національного союзу І. О. Коновал виїхав до Києва на з'їзд «Просвіт»; член київського Національного союзу Микола Шаповал мав читати лекцію в Чернігові.
Голова президії філії Нац. Союзу І. О. Коновал виїхав до столиці на зʼїзд „Просвіт".
28 листопада 1918 р. приміщення кабаре «Куточок Москви» реквізували для військових потреб.
Вчера реквизировано помѣщеніе кабарэ «Уголокъ Москвы» и занято для военныхъ надобностей.
При Державній Канцелярії утворено комісію для складання проєкту закону про порядок виборів до Українського Сейму; на її видатки асигновано 20 000 карбованців.
кона про порядок виборів до Українського Сейму.
Шапка акта №846 — 28 листопада 1918; підписав Державний Секретар Завадський. Свідчить, що наприкінці листопада гетьманський уряд ще готував вибори до Сейму.
Останніми днями для військових потреб реквізовано другий і третій поверхи Українського державного університету в Києві; усі наукові й адміністративні установи університету тепер містяться на одному поверсі.
реквізовано другий і третій поверх українського університету в Київі
Третя пленарна сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору 28 листопада: засідання о пів на 10 відкрив митрополит Антоній, секретар Собору протоієрей Гроссу оголосив порядок денний, а протокол попереднього засідання ухвалили без змін.
О пів на 10 засідання Собору одкриває Мітрополіт Антоній.
Дата — «28-го листопаду» з заголовка звіту.
Собор ухвалив обрати одного представника на гетьманську Особливу нараду з земельної реформи від Собору та ще одного від монастирів; вибори відклали на після перерви. Наприкінці засідання обрано протоієрея Станіславського й архімандрита Тихона.
обрані були представники на Земельну Нараду: Протоієрей Станіславський і архимандрит Тихон
Про заступників членів Собору з духовенства на місцях Собор передав питання до компетенції єпархіальної влади; після 15-хвилинної перерви о 12-й годині члени Собору внесли позачергову заяву про співчуття добровольцям, загиблим у боротьбі з військами Петлюри.
Оголошується перерва на 15 хвилин.
Священик Сувчинський із Поділля розповів комісії, що на Поділлі наречені готуються до шлюбу заздалегідь — говіють, сповідаються й причащаються в попередню неділю чи свято.
Молодий і молода говіють, сповідаються і причащаються.
Головноуповноважений Червоного Хреста сенатор Б. Є. Іваницький повідомив, що розробляється положення про Російський Червоний Хрест для місцевостей поза більшовицькою владою; у зв'язку з повстанням Петлюри управління Червоного Хреста армій Південно-Західного фронту за кілька днів організувало передові санітарні загони й харчові пункти з санітарами-студентами для добровольчих дружин, а також харчові пункти й ліжка для військовополонених.
Въ теченіе нѣсколькихъ дней намъ удалось организовать рядъ передовыхъ санитарныхъ отрядовъ и питательныхъ пунктовъ, обслуживаемыхъ ... санитарами-студентами
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Комітет чехословацьких громадян у Києві заявив, що якийсь Федір Дедина, який називав себе представником чеської колонії й збирав у банкірів і громадських діячів гроші на чехословацькі дружини для боротьби з більшовиками й петлюрівцями, не є членом комітету й не має повноважень діяти від імені колонії.
Комитетъ чехо-словацкихъ гражданъ въ Кіевѣ ... заявляетъ, что г. Дедина не является членомъ комитета
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Французький консул Ено відклав на кілька днів приїзд до Києва, бо представники залізничної влади попередили, що через три дні переїзд буде безпечнішим. У четвер, 28 листопада, відбудеться нарада представників союзних консульств у Києві щодо програми урочистої зустрічі Ено та війська, що прибуде з ним.
В четверг відбудеться нарада представників всіх союзних консульств в Киїзі
Четвер після середи 27.11 — 28 листопада.
Комісія Собору обрала підкомісію (священики Бутому, Строцев, Лобов, Сувчинський, протоієрей Бортовський і Булдовський, мирянин Грабовецький, свящ. Соколов), щоб відредагувати й надрукувати доповідь прот. Левицького як підручник про старі народні звичаї та клопотати про відновлення братств.
Обрано: Свящечника Бутому-від Могилівської єпархії, протоієрея Бортовського-з Таврії
Собор розглядав проект положення про єпархіальне управління; після гарячих суперечок про назву ухвалили «Положення про єпархіальне управління Російської Церкви на Україні», а 47 пунктів прийняли в постатейному читанні без принципових змін. Доповідали єпископ Дмитрій Таврійський і протоієрей Тітов.
Голосуванням прийнята така назва: «положення про Епархіяльне Управління Російської Церкви на Україні»
Під час суперечок згадувалися автономія, автокефалія, «обʼєднання Росії» й Добровольча армія.
Члени Собору вирішили обов'язково відрахувати половину добової платні за один день на користь Комітету допомоги родинам убитих у «братовбивчій війні»; у суботу 30 листопада в трапезній церкві Лаври призначено заупокійну службу за добровольцями, що загинули в боях з військами Петлюри.
відрахувати половину добової платні за один день, яку суму передати до Комитету допомоги родинам вбитих в братовбійчій війні
Бої під Києвом між гетьманськими добровольцями й військами Петлюри.
Комісія більшістю голосів ухвалила залишити мощі св. великомученика Макарія в Переяславі, відхиливши прохання мешканців міста Канева Київської губернії перенести їх до Канева; проти виступили представники Полтавської єпархії, які нагадали, що мощі лежать у Переяславі понад 240 років.
Більшістью голосів пропозіція єпископа Діонісія ухвалюється.
28 листопада урядова комісія Церковного Собору заслухала доповідь протоієрея Бричкевича і д. Кальнєва про створення на Україні трьох митрополій; підтримали архімандрит Веніамін, одеський священик Лисяк і «платонівці», а архієпископ Євлогій рішуче заперечив, не бачачи ні історико-канонічних, ні практичних підстав.
утворіння на Україні трьох мітрополій
28 листопада відбулося засідання представників закордонних держав у Києві для вироблення плану зустрічі союзного війська під головуванням старшини місцевого дипломатичного корпусу швейцарського консула Енні; з'ясувалося, що в Києві існує п'ять самостійних гуртків: міська управа, дипломатичний корпус, гурток пані Шульгіної, демократичний центр і робочі організації; готується й український уряд.
в Київі зараз існує 5 зовсім самостійних гуртків, які виробляють програму зустрічі представників союзників
Дата — «вчора» щодо номера 30.11.
Священик Готський розповів комісії про галицькі шлюбні звичаї: праві руки молодих кладуть на Євангеліє, вони дають присягу, вина не дають і рук не в'яжуть; шлюби відбуваються у вівторок, четвер і суботу. Д. Теодорович зазначив, що на Волині заборона шлюбів у неділю дала добрі наслідки.
Шлюби даються в вівторок, четвер та суботу.
28 листопада 1918 р. гетьман прийняв дві українські делегації.
Позавчора пан гетьман прийняв 2 українських делегації.
П. Пожарський заявив Київській губернській земській управі, що після її осуду, винесеного без вислуховування його пояснень, не вважає можливим далі очолювати відділ редакції журналу «Народна справа», який виходив протягом 11 місяців 1918 р.
я не вважаю себе в праві стояти на далі на чолі одділу редакції „Народньої Справи“
Телеграма УТА від 17 листопада: на 28 листопада скликається з'їзд Союзу відродження Росії за участю представників України, Дону, Криму, Кубані для обговорення скликання крайової наради півдня й південного сходу Росії.
28 листопада має скликати зʼїзд відродження Росії при участи представників України, Дону, Крима, Кубані
З Полтави повідомили київський уряд, що продовольчий пункт у Полтаві з 15 по 25 листопада видав понад 20 000 обідів і 11 000 порцій хліба; просили негайно надіслати 400 000 крб. допомоги й збільшити медичну допомогу.
З Полтави повідомляють київський уряд, що продовольчий пункт у Полтаві відпустив в 15 по 25 листопаду більш як 20.000 обідів ... Прохають негайно надіслати 400.000 карб. допомоги.
Увечері 28 листопада 1918 р. урядам держав Антанти додатково повідомили умови угоди між німцями та петлюрівцями; за кілька годин до Києва надійшла телеграма представників Антанти з відповіддю на повідомлення про перемир'я.
Вчера вечеромъ правительствамъ державъ согласія дополнительно были сообщены условія, на которыхъ было заключено соглашеніе между нѣмцами и петлюровцами.
«Вчора» обчислено від дати номера.
Додаткова групова нотатка: Лубенський окружний суд і Сумський окружний суд опублікували ще понад два десятки нотаріальних і реєстраційних оголошень щодо Золотоноші, Прилук, Лубен та околиць (червень–липень 1918 року).
Старшаго Нотаріуса Лубенскаго Окруж-
Групова нотатка про нотаріальні оголошення Лубенського окружного суду (понад два десятки), без деталей про окремі справи.
Закон про штати Губерніальних Тюремних Інспекцій, Тюремної Інспекції в Миколаєві та управлінь окремими місцями ув'язнення передбачає асигнування 7.956.000 карбованців у розпорядження міністра юстиції, зокрема понад 5,3 млн крб на тюремну сторожу.
сім міліонів девятьсот пятьдевять шість
Акт № 851. Складові: 414.183 крб — інспекції, 2.028.333 — управління місцями ув'язнення, 5.330.400 — тюремна сторожа, 59.800 і 123.834 — канцелярські витрати (сума в OCR не зводиться, тож цифри ненадійні). Закон мав діяти з 1 травня 1918 року.
Сенат має скоро провести загальні збори щодо питання про мову сенатського діловодства; питання мало вирішуватися законодавчим порядком, але досі не вирішене.
Питання про мову. Незабаром повинно відбутись загальне зібрання сенату
Член Київської губернської земської управи П. Пожарський 28 листопада 1918 р. подав заяву з приводу звинувачення, висунутого 12 листопада головою управи Лелявським, нібито журнал «Народна справа», відділ редакції якого він очолював, розпалював класову й національну ворожнечу.
предʼявлено мені, як завідуючому одділом редакції журнала „Народня Справа“, обвинувачення в тому, що ніби то „Народня Справа“ на своїх сторінках вів класову та національну ворожнечу.
Український церковний собор в Києві одноголосно ухвалив звернутися до пастви про припинення братовбивчої війни і постановив зробити одночасний відрахунок по 15 крб. з кожного члена собору на допомогу родинам загиблих оборонців Києва; до земельної комісії при міністерстві хліборобства собор обрав протоєрея Станиславського й ректора Київської духовної академії архімандрита Тихона.
від імени церковного собору було винесено постанову допомогти матеріяльно родинам погибших оборонців м. Київа. Собор постановив зробити одночасне одчислення ... в розмірі 15 карбованців з кожного члена собору.
Подані дані УТА; дата засідання — 28 листопада (напередодні номера).
Голова бюро Центрального комітету «Союзу відродження Росії» Д. Одинець у «Київській мысли» заявив, що відозва «до селян», надрукована в «Голосі Києва» 27 листопада від імені Союзу, або спекуляція його іменем, або справа нової політичної організації; справжній Союз (заснований близько 8 місяців тому) такої відозви ніколи не видавав.
У „Гол. Кіева" од 27 листопада була надрукована відозва „до селян", підписана „союз відродження Росії". Зазначена відозва являється або простою спекуляцією іменем ...
28 листопада 1918 р. у Києві відбулося засідання консулів іноземних держав під головуванням дуаєна дипломатичного корпусу швейцарського консула Єнні, щоб виробити план зустрічі союзних військ. З'ясувалося, що в Києві діють п'ять окремих груп, які готують зустріч: міське громадське управління, уряд, дипломатичний корпус, група на чолі з пані Шульгіною, демократичний центр і робітничі організації; урочисту зустріч готував і український уряд.
Вчера состоялось засѣданіе представителей иностранныхъ державъ для выработки плана встрѣчи союзныхъ войскъ.
Перелік груп частково пошкоджений OCR.
Обмін українського консульського потяга на потяг радянської делегації Д. З. Мануїльського відбувся в Гомелі 28–29 листопада після затримки через перехід більшовицьких частин за демаркаційну лінію; німецьке командування погрожувало повернути потяг Мануїльського до Києва.
Обмѣнъ украинскаго поѣзда на поѣздъ Д. З. Мануильскаго состоялся въ Гомелѣ 28-29 ноября.
Подія поза Києвом, але стосується повернення киян; OCR частково нечіткий.
Рада Міністрів ухвалила, а Гетьман затвердив 28 листопада 1918 року тимчасові штати установ Української Академії Наук у Києві: Ботанічного саду та Геодезичного інституту з річними витратами на посади, практикантів, садових робітників, лабораторію й книгозбірню.
Тимчасові штати Бо
Цифри кошторису в OCR розсипані по колонках, окремі суми надійно не зіставити з посадами; відомо лише, що в таблиці є річні оклади порядку 13.000, 10.800, 9.600, 4.800 карбованців. Номер акту — «№ 842».
Завідувач Публічної бібліотеки Л. О. Дичков доповів урядовій комісії про становище бібліотеки: крадіжки книжок, вирізування аркушів із цінних видань, частину відділів закрито для читачів; комісія ухвалила негайні заходи проти крадіжок, шкільний відділ вивести з приміщення бібліотеки, а плату за користування книжками підвищити до 20 коп. на день.
Крадіжка книжок, псування їх, вирізання листків з видань, які мають бібліографічну вартість
Плата «до 20 коп. на день» — читаю за OCR.
Міністерство закордонних справ УД отримало телеграму українського посла в Берліні барона Штейнгеля про становище в Німеччині: сильно зріс вплив німецьких совдепів на державні справи, держави Антанти ставляться до цього неприхильно; прохання про пом'якшення умов перемир'я маршал Фош рішуче відхилив.
Маршал Фош, до якого зверталась німецька влада з проханням про полекшення, відповів рішучою відмовою
Повідомлення про Німеччину, отримане в київському міністерстві.
28 листопада комісія з українізації богослужіння під головуванням єпископа Діонісія розглядала заяву диякона Андросюка про похорони дияконів за особливим чином; архієпископ Євлогій пояснив, що Всеросійський Собор ухвалив такий чин за зразком Коптської церкви, і розгляд відклали, бо чину під рукою не було.
похорони дияконів по Іврейскому чину ... відкласти обговорення заяви диякона Андросюка
Дата з заголовка «Засідання комісії ... 28 листопаду».
Наказом міністра сповідань №359 (28 листопада) створено комісію під головуванням віце-директора Страшкевича (начальник відділу Терентьєв, старший бухгалтер Сікорський) для перевірки каси міністерства після того, як скарбник Руднєв пішов на військову службу; тимчасово скарбником призначено громадянина Поліпарха Мізерницького (наказ №858 від 28 листопада з 1 грудня).
З приводу покинку до військової служби скарбника міністерства Руднєва, утворюється комісія під головуванням Віце-Директора Страшкевича
У тексті два номери наказів для скарбника — №858 і №360; OCR.
За словами голови урядової комісії з управління міським господарством Києва І. М. Дьякова, для зустрічі союзників у Києві складено програму: французького консула Енно (Енно) на вокзалі зустрічатиме весь склад комісії, Дьяков привітає його від імені міста; представникам військових частин союзних держав піднесуть хліб-сіль від міського управління.
Дьяковь будеть привітствовать г. Энко эть имени г. Кіе- ва
Читано з OCR-тексту. Прізвище консула прочитано як «Энко/Энно»; можливо, консул Енно. Дата прибуття не вказана.
Київська губернія, 27–28 листопада 1918 року: банда грабіжників затримала біля пристані Трипілля низку пасажирських пароплавів і караван з вугіллям і борошном; урядовий загін військ із німецькими солдатами й кулеметами вирушив на пароплавах «Геркулес» і «Россія» у супроводі казенних «Канів» і «Переяслав» та німецького броньованого моторного човна; після бою біля Трипілля загін звільнив 13 пасажирських пароплавів, які були доставлені до Києва, а баржі через початок льодоходу відведено в безпечне місце; з боку уряду втрат не було.
Для освобожденія этихь пароходовь быль отправлень по направленію къ Триполью водный правительственный отрядь
Читано з OCR-тексту. Дата операції точно не вказана: у тексті «…ноября, около 10 час вечера»; повідомлення подано від 28–29 листопада. Дату номера взято як орієнтир.
Німецькі війська київського гарнізону за договором зобов’язалися не переходити лінію, позначену на карті блакитною лінією; німецьке командування мало схилити урядові війська гетьмана відійти до Києва; усі нові переговори мали вестися лише після виконання цієї угоди. Німці також узяли на себе захист українського населення в Києві.
Германскія войска на дальнійшее время принимають на себя защиту украинскаго населенія вь Кіеві.
Читано з OCR-тексту. Пункти 3–7 читаються з пропусками (пункт 4 про обмін полоненими зіпсований).
Французький консул Енно вимагав від німців відновити рух залізницями до прибуття союзників; союзники вимагали також від німців підтримувати порядок у Києві й краї, щоб довести повагу до умов перемир’я. Розмову по прямому дроту вів товариш міністра закордонних справ.
Необходимо предложить нёмцамь возстановить желфзнодорожное движеніе
Читано з OCR-тексту. Дата «вчера, 23 ноября» у тексті — очевидна описка (мав бути 28 або 29 листопада).
Киівське духовенство самостійно вирішило придбати Проневщину, але Товариство «Поселок» не погодилось і вступило в переговори про спільне придбання урочищ; згодом домовились, що земля переходить до двох товариств: «Поселок» та товариства службовців Київської єпархії («Оске»).
урочищь „Проневщины" и
Читано з OCR-тексту. Текст читається з частковими обривами; назву другого товариства подано як в OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Примітки до тимчасових штатів установ Української Академії Наук у Києві: утримання директорам установ виплачується лише тоді, коли вони не є одночасно академіками; пенсійні оклади академіків і службовців визначатимуть додатково, а лишки коштошторису йдуть до спільного видавничого фонду та засобів установ і комісій.
Примітка 1: Удержавня директорам у
Примітки 1–4 до штатів I–VI, акт № 842; текст сильно пошкоджено OCR.
Обов'язкова постанова головнокомандувача збройними силами на території України №38 від 28 листопада 1918: по всій Україні забороняється особам, товариствам, компаніям, банкам, торговельним підприємствам і громадським організаціям купівля та продаж будь-якої військової зброї, знарядь, одягу й технічного військового приладдя (українського, російського чи іноземного зразка).
ОБОВ'ЯЗКОВА ПОСТАНОВА головнокомандуючого озброєними силами на території України до № 38. 28 листопада 1918 року. 1) Забороняю по всій Україні ... купівлю та продаж якої б то не було військової зброї, знаряддя, одежі та технічного військового приладд
Обов'язкова постанова головнокомандувача від 28 листопада: усім приватним особам, товариствам, компаніям, банкам, торговельним підприємствам і громадським організаціям забороняється купівля й продаж будь-якої військової зброї, знарядь, одягу та технічного військового приладдя; про таке майно слід негайно повідомити військового начальника повіту.
Забороняю по всій теріторії України ... купівлю та продаж якої то не було військової зброї, знараддя, одежі та технично-військового приладдя
28 листопада 1918 р. Винниченко як голова Директорії, перебуваючи при штабі повстанської армії у Фастівському лісі, отримав від німецького командування категоричну заяву, що німці захищатимуть Київ і уряд гетьмана всіма доступними силами.
одержав від німецького командування категоричну заяву, що воно боронитиме Київ і уряд гетьмана всіма доступними йому силами
примітка редактора (вступна стаття, Г. Костюк); дата за записником ч. 6, 28.XI.1918, новий стиль.
Винниченко 28 листопада 1918 р. записав, що оцінює шанси на поразку повстанців під Києвом у 75 зі 100: очікував безладної втечі недисциплінованого війська і розгрому німцями разом з Антантою.
75 шансів за поразку під Києвом, за безпорядочне тікання нашого недисциплінованого війська, за остаточне розбиття нас німцями й Антантою разом
Оцінка автора, не подія; показує настрій штабу Директорії перед облогою Києва.
Умови німецького командування повстанцям Директорії (28 листопада 1918): 1) до Києва німці їх не пустять, відійти від Києва на 30–40 верст; 2) на залізницях ніде боїв не вести; 3) годувати Київ і німців. 28 листопада розпочато наступ Директорії, німці проти.
Умови такі: І. У Київ німці нас не пустять. Одійти нам від Києва верст на 30-40. 2. На залізницях ніде боїв не вести. 3. Годувати Київ і німців.
За умовами перемир'я 28 листопада 1918 р. німецьке командування мало вжити заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли від Києва, а німецьке військо брало на себе оборону української людності Києва.
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
Постанова №38 (28 листопада 1918) зобов'язувала приватних осіб, товариства, компанії, банки й торговельні підприємства негайно повідомити повітових військових начальників про наявне військове майно; воно підлягало реквізиції за казенною ціною.
Приватні особи ... повинні негайно повідомити близьких повітових військових начальників про майно ... Зазначене вище майно належить реквізиції по казенній ціні.
Евакуація німецьких військ з України розпочалася за планом, розробленим спільно німецьким залізничним управлінням у Києві та українським міністерством шляхів сполучення: усі німецькі війська мали вивезти протягом ста днів, по 6 потягів щодня.
Планъ этотъ предусматриваетъ отправку всѣхъ находящихся на Украинѣ германскихъ войскъ въ теченіе ста дней. Ежедневно будетъ отправляться по 6 поѣздовъ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Постановою від 28 листопада 1918 року Начальнику Штабу Гетьмана всієї України асигновано 82 929 карбованців на добові гроші особам, приділеним до Штабу Гетьмана.
(82.929)
Дату визначено за шапкою акта (№838, 28 листопада); підписав Державний Секретар Завадський.
Сьогодні, 28 листопада, міністр закордонних справ Афанасьєв розмовляв по прямому дроту з французьким дипломатом Ено, який цікавився постачанням війська, ставленням німців до подій і питанням розміщення союзного війська в Києві.
Сьогодня міністр закорд. справ Афанасьєв розмовляв по прямому дротові в французським дизльоматичним представником Ено
Німецька рада в Києві: заяви про перевибори центрального виконавчого німецького совіту передчасні; тимчасово обрано центральний комітет із 5 осіб на чолі з Кірхнером; остаточно виконавчий комітет сформують у Києві, коли з'їдуться делегати з усієї України.
Тимчасово обраний центральний комітет з 5 осіб, головою якого обрано Кірхнера
Шосте положення угоди про перемир'я: переговори продовжуватимуться після виконання угоди в головній німецькій квартирі Київської групи війська; п'яте — німецьке командування вживе заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли до Києва.
Німецьке военне командування вжие заходів щоб правительственне військо відійшло до Київа.
За повідомленням газети «Село» (8 грудня 1918), 28 листопада «народное войско во главе с атаманом Петлюрой с боем подступило к самому Киеву и осадило его со всех сторон». Війська Директорії намагалися захопити Лису Гору з численними складами пороху, динаміту й боєприпасів; у бій із гетьманським гарнізоном були втягнуті й німецькі солдати; сутичка закінчилася перемир'ям.
28 листопада народне військо на чолі з своїм славним хоробрим отаманом Петлюрою з боєм підступило до самого Києва і обложило його зо всіх сторін
газета повстанської орієнтації
Наказом гетьмана головнокомандувачем усіма збройними силами на території України призначено генерал-лейтенанта князя Долгорукова; уся територія України лишалася театром воєнних дій, через що всі цивільні власті підпорядковувалися йому (спростування неточного тексту наказу підписав військовий міністр генерал-лейтенант Щуцький).
„Вся територія України лишається театром військової діяльности, через що всі цивільні власти підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову". Військовий міністр генерал-лейтенант Щуцкой.
28 листопада 1918 р. в головній німецькій квартирі київської групи військ уповноважені Директорії (полковник Осмоловський, Назарук, д-р Липницький), німецького командування та Головної солдатської ради підписали попереднє перемир'я в районі Києва: республіканські війська мали до 18-ї години 29 листопада відійти за визначену межу й залишатися за 20 км від центру міста, німецький гарнізон — не переходити своєї межі, полонених обміняти.
Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада. ... українське республіканське військо залишається на протязі 20 кілометрів від осередку міста.
Гетьман затвердив закон про порядок розроблення й кодифікації законів у Військовому відомстві та про накази по ньому: до виходу власного зводу військових постанов Української Держави діє Збірка військових постанов 1869 року з доповненнями, чинними до 27 жовтня 1917 року, якщо їх не скасовано українськими законами.
керується: а) Вбіркою Військових По-
Акт № 850; підписав Військовий міністр генеральний значковий Щуцький (прізвище в OCR спотворене). Наказом по Військовому відомству оголошують закони й постанови; чини й нагороди старшин затверджує Гетьман.
За умовами перемир'я німецький гарнізон Києва не переходить за «блакитну смугу» на мапі; полонених негайно обмінюють; німецьке командування вживає заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли до Києва; німецьке військо «надалі бере на себе оборону української людности в Києві».
Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности в Київі.
За даними Винниченка на 28 листопада 1918 р.: у Києві стоїть близько 20 тис. німців із приблизно 100 гарматами, гетьманців близько 5 тис. при 40 гарматах; у Директорії близько 8 тис. війська і 30 гармат.
У Києві стоїть тисяч 20 німців. У них біля 100 гармат. Гетьманців тисяч 5 при 40 гарматах. У нас же тисяч 8 війська і ЗО гармат.
Оцінки штабу повстанців.
Телеграма з Одеси від 28 листопада: з Румунії у напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів (повідомлення УТА).
З Румунії в напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів.
Телеграма агенції УТА; чутка/новина про наближення військ Антанти до Києва, підтвердження в інших джерелах не наведено.
Німецькі варти не чинили опору українським загонам у захоплених районах Києва й охоче здавали їм зброю; гетьманський уряд, переляканий виступом, 28 листопада викликав з фронту особливий броньований офіцерський загін із 300 чоловік, що відтоді пильнував Київ.
німецькі варти не противились захопленим районам українськими отрядами і охоче здавали їм зброю
Дата 28 листопада в тексті «28-го листопаду».
За зведенням міністерства внутрішніх справ, Черкаси зайняли петлюрівці (мали три панцерні потяги і близько 1500 піхоти), а в Радомишльському повіті банда у 2000 осіб наступала в напрямку Ходорків — Брусилів — Радомишль.
Черкассы заняты петлюровцами. ... Въ радомышльскомъ уѣздѣ банда въ 2000 человѣкъ наступаетъ въ направленіи Ходорковъ-Брусиловъ-Радомысль.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За звістками, отриманими в Києві, Гомель вільний від більшовиків: їхні банди три дні тому підходили до міста, але після рішучого протесту 41-го німецького корпусу відійшли.
По одержаним в Киїзі звісткам Гомель в сучастний мент вільний від большовиків
Подія поза Києвом; інформація, отримана у Києві.
Вчора вранці (28 листопада) головнокомандувач усіма збройними силами на території України генерал-лейтенант А. Н. Долгоруков виїхав на повстанський фронт, де детально ознайомився з розташуванням позицій і особисто дав низку вказівок командирам частин.
Вчера, утромь, главнокомандующій всфми вооруженными силами, дфйствую- щими на территоріи Украины, генераль- лейтенантъ А. Н. Долгоруковь
Читано з OCR-тексту. «Вчера» стосується 28 листопада (номер за 29-е).
Вдень петлюрівці («банди», за словами газети) ворухнулися в районі Деміївки й малими загонами пробували посуватися вперед, але були розсіяні артилерією урядових військ. Ніч минула спокійно; обидві сторони займали колишні позиції.
петлюровскія банды зашевелились въ районь Деміевки
Читано з OCR-тексту. «Вчера днем» — 28 листопада (номер за шапкою від 30 листопада, але матеріал складено 29 листопада, як видно з цензурної примітки в №23).
У газеті німецької солдатської ради надруковано заяву: становище, що склалося через бої між військами гетьмана й Петлюри, змусило німців втрутитися; їхній єдиний намір — забезпечити собі надійну й планомірну відправку на батьківщину; через бої закриті різні залізничні лінії; німецькі війська вживатимуть заходів для порядку на залізницях, і залізничний рух на Фастів, як очікують, відновлять найближчими днями.
Единственное намъреніе нъмцевь заключается въ обезпеченіи себя надежной и планомърной отправки на родину
Читано з OCR-тексту. Цитата подана за OCR, окремі слова зіпсовані; дата заяви не вказана.
Німецькі війська після успішного просування й заняття села Білгородки призупинили наступ у зв'язку з прибуттям до німецького штабу петлюрівських парламентерів, які просили про перемир'я; тривають переговори німецького штабу з уповноваженими Петлюри; положення повстанців, за газетою, стає дуже скрутним.
Германскія войска послі успушнаго продвиженія впередь и занятія деревни Білгородки пріос ановили свов движеніе
Читано з OCR-тексту. За «цілком достовірним джерелом» газети; фактичні результати переговорів не відомі. Дата — 28 листопада.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Німецьке головне командування й солдатська рада звернулися до німецьких солдатів: з України до Німеччини ведуть лише три залізничні лінії, через брак транспорту евакуація затягується (на неї може знадобитися 3–4 місяці), тому війська мають охороняти залізниці й не допускати їх зупинки банди.
Изъ Украины въ Германію ведутъ лишь три желѣзнодорожныя линіи
Текст звернення в OCR сильно обрізаний; цифри орієнтовні.
Офіційний відділ публікує накази військового міністерства Української Держави «за наказом Ясновельможного Пана Гетьмана» про призначення командирів піших полків за територіальними назвами (Могилівський, Подільський, Вінницький, Липовецький, Уманський, Брацлавський, Тираспольський, Одеський, Єлисаветградський, Олександрівський, Овруцький, Радомисльський, Сквирський, Канівський, Черкаський, Чигиринський, Чернігівський, Козелецький, Ніжинський, Стародубський, Конотопський, Роменський, Сумський, Лубенський, Кременчуцький та інші); наприклад, полковник Михайло Миклашевський призначений командиром 27-го Ніжинського, полковник Степан Шеремет — 26-го Козелецького полку.
Командіри піших полків
Читано з OCR-тексту. Сторінка 4 №20 дуже зіпсована: прізвища й номери полків частково перекручені, тож подано лише чітко читані приклади. Дата наказів не вказана.
28 листопада 1918 р. ввечері в головній німецькій квартирі Київської групи військ представниками Директорії Української республіки, німецького верховного командування й головної ради німецьких солдатських депутатів у Києві підписано умову про попереднє перемир'я в районі Києва; Директорія відводить війська на лінію, позначену червоною смугою на мапі, до 6 години вечора 29 листопада (військові матеріали можна вивезти пізніше), а на інших фронтах — не ближче ніж 20 км від центру міста.
Заключається попереднє перемирря в районі Київа. Українське Республіканське військо відступає на межу, намічену червоною смугою на прикладеній мапі ... Межа мусить бути очищена до 6 годин вечера 29 листопада
Підписано умову про попереднє перемир'я в районі Києва між німецьким штабом із головною радою солдатських депутатів і представниками Української Республіканської Директорії (війська Петлюри): українське військо відступає на лінію, позначену червоною смугою на мапі, і має очистити її до 6 години вечора 29 листопада, а на інших ділянках залишається на відстані 20 км від центру міста.
Заключається попередне перемирря в районі Київа.
Договір датований 28.11.1918; про нього повідомлено в розділі «Останні вісти».
28 листопада представники Української Директорії, верховного командування й головної ради солдатських депутатів у Києві та німецької київської групи підписали договір про попереднє перемир’я в районі Києва. Українські республіканські війська мали відійти за червону лінію на карті до 6 години вечора 29 листопада, на інших ділянках — на 20 км від центру міста.
Заключается предварительное перемиріе въ район Кіева.
Читано з OCR-тексту. У тексті «вчера вечером»; договір датований 28 листопада. У пункті 2 цифри: 6 годин вечора 29 листопада та 20 км прочитано з OCR.
Міністр внутрішніх справ І. А. Кістяківський розіслав усім губернським старостам і отаманам циркуляр: від губернських старост надходять телеграми з проханнями звільнити від призову тих чи інших осіб, міністр просить не турбувати його такими проханнями — усі їх буде відхилено.
Міністр внутрішніх справ телеграфом розіслав губернським старостам та отаманам України циркуляр: не турбувати прохань про звільнення офіцерів від призову, усі такі прохання буде відхилено.
Від губернських старостів надходять телеграми, що до визволення від призову офицерів. Прошу не турбувати такими проханнями. Всі прохання буде одхилено.
Прошу не безпокоить подобными просьбами. Всь просьбы будуть мною отклонены.
Читано з OCR-тексту. Циркуляр надіслано «вчора», тобто 28 листопада.
Оголошення: загублено картки на цукор на ім'я Олександра, Одарки та Ольги Васюків; їх належало вважати недійсними.
ЗГУБЛЕНІ КАРТКИ на ЦУКОР на імʼя Олександра, Одарки, та Ольги Васюків, рахувати не дійсними.
Міністерство закордонних справ організовувало дипломатичне представництво України при Добровольчій армії, а також у Грузії, Польщі, Криму й на Тереку; представником у Грузії призначено Лісняка, колишнього керуючого Тифліською казенною палатою.
Представителемъ Украины въ Грузію назначается г. Ліснякъ, бывшій управляющій тифлисской казенной палаты.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Виправлення помилки в наказі Гетьмана про призначення князя Долгорукова: має бути «Вся територія України лишається театром військової діяльності, через що всі цивільні власті підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову» (у наказі, оповіщеному 27 листопада, випущено два рядки).
Вся територія України лишається театром військової діяльності, через що всі цивільні власті підлягають генерал-лейтенантові князеві Долгорукову
Підписав військовий міністр генерал-лейтенант Шуцкий (прізвище в OCR «Шуцкой»).
Земельний закон: Гетьман затвердив закон Ради міністрів — казенні оброчні статті, придатні для малих господарств, передаються з відання Міністерства земельних справ Державному земельному банку для продажу хліборобському населенню (включно з колишніми удільними маєтками); оплата — 4,5% свідоцтвами банку; ліси й землі, непридатні для малих господарств, банк передає державі.
Казенні оброчні статті, здатні для того, щоб закласти на них малі господарства, призначаються для продажу хліборобському населенню
Закон за повідомленням УТА.
Доповідь Монастирської комісії Собору (докладчик архімандрит Тихон): запропоновано, щоб Собор взяв на себе турботу про повернення монастирям рухомого майна й земельних та лісових угідь, захоплених під час аграрних безпорядків, наскоків більшовиків і навали ворогів; обрати від кожної єпархії по одному представнику-юристу з правом ходатайства.
Всеукраїнський Церковний Собор бере на себе заботу о возвращеніи монастырям их движимых имуществ и земельных и лесных угодій
Російськомовний текст доповіді.
Оголошення: загублено посвідчення урядовця Міністерства пошт і телеграфів Прокоф'єва, видане 28 березня 1918 р. за № 735; його належало вважати недійсним.
Загублено посвідч. урядовця Мін. почт і телегр. Прокофʼєва, вид. 28 бер. 1918 р. під № 735. Лічити недійс.
Прізвище в OCR «Прокофтва».
Оголошення: вкрадено документ, виданий Київським повітовим у військовій повинності присутствієм на ім'я Леоніда Івановича Куліковського; власник просив вважати його недійсним.
Украдене ... виданий Київським повітовим по військовій повинности присутствієм на імʼя Леоніда Івановича Куліковського. Прошу рахувати недійсним.
Назву документа в OCR пошкоджено.
Оголошення про втрачені документи: квитанцію №880 на ім'я Є. А. Рябого та посвідчення, видане київським військовим начальником на ім'я П. Новикова, просили вважати недійсними.
Утеряно удостов. выд. кіевскимъ воинскимъ начальник. на имя П. Новикова считать недѣйствит.
При Другому відділі Академії Наук штатами передбачено лабораторію для проб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Фізичний інститут, Акліматизаційний сад, Ботанічний сад і гербарій.
На впержання Лябораторії для
Рядки пошкоджено; Ботанічний сад і гербарій читаються частково («Ботапічного Са…», «Гердез…»).
За штатами Академії Наук у її розпорядженні мають бути вантажний і легковий автомобілі з шоферами, бензином і ремонтом; окремо закладено кошти на допомогу в надзвичайних випадках і непередбачені потреби.
вдержання автомобілів: тягато- вего та дегкового
Суми в таблиці розірвані й не прив'язуються до рядків.
Штати Академії Наук передбачають окремі кошти на видання спільного органу Академії, органів і комісій кожного з трьох відділів — у друкованих аркушах, з виготовленням малюнків і діаграм — та на оплату авторам за аркуш.
на видання органу Вілділу та на
Ставки гонорару за аркуш у OCR не прочитати.
Мировий суддя 26-ї дільниці Києва закликає спадкоємців померлого 28 жовтня 1917 року Федора Миколайовича Протопопова заявити свої права на спадщину у встановлений законом строк.
Мировоа судья 26 го участка гор, Ківва
Імена в OCR зіпсовано; дату смерті («28 Октября 1917») прочитано з рядка «Октября 28 дня».
Харківська, Полтавська й Чернігівська духовні консисторії надрукували в номері понад десяток оголошень про розірвання шлюбів через безвісну відсутність одного з подружжя та про виклик осіб, що знають про його місцеперебування.
От Харьковской Духовной Консисторія
Групова стисла нотатка; подробиці — не київські.
Собор ухвалив остаточну редакцію постанов про права й уповноваження митрополита, про Антонієво-Феодосіївське братство та про мову богослужіння.
остаточна редакція постанов Собору про права і уповноваження мітрополіта, про Антоніе-Феодосіївське Братство, про язик служби Божої
OCR частково пошкоджений.
Обов'язковою постановою головнокомандувача від 28 листопада 1918 р. заборонено приватним особам, товариствам, банкам і громадським організаціям купувати й продавати військову зброю, одяг та спорядження; таке майно належало заявити повітовому військовому начальникові, воно підлягало реквізиції за казенною ціною, а за порушення загрожував штраф до 3000 крб або ув'язнення до трьох місяців.
штрафу до трьох тисяч карбованців чи увязненню до трьох місяців, при чому все, що переховується, підлягає конфіскації
Оголошення військового міністра: посвідчення та паспорти, видані польським громадянам належними установами після 19 листопада, мають таку саму силу, як видані до цього дня; йдеться про підтвердження підданства осіб, які справді перебувають у ньому, а не тих, хто бажає прийняти підданство.
Військовий міністр наказав розʼяснити, що посвідчення та пашпорти, які видаються польським громадянам, ... мають однакову силу
Підписав генеральний хорунжий Ковалевський; дата оголошення — номер газети.
Новий виборчий закон до Українського державного сойму позбавляє виборчого права ченців, військових, членів державної варти, старост районів, губернії й повіту та представників місцевої адміністрації й прокуратури (на місці служби), божевільних та покараних судом за спекуляцію і збільшення цін; кожен голосує лише в одному окрузі; пасивне право мають усі українські громадяни, що вміють читати й писати.
Новий виборчий закон до Українського державного сойму позбавляє виборчого права таких осіб: ченців, військових, членів державної варти
Одночасно газета повідомила, що передсойм скликати не збираються й вибори до сойму призначать найближчим часом.
Урядова комісія зі скликання Державного сойму постановила проводити вибори за мажоритарною системою (за більшістю голосів, без списків), але допустила реєстрацію списків кандидатів; округи прилаштовують до повітів: повіт зі 100–200 тис. мешканців обирає одного посла, 200–350 тис. — двох, 350–500 тис. — трьох, понад 500 тис. — чотирьох; губернські міста становлять окремі округи й обирають по одному послу на кожні 100 тис. жителів.
Виборчі округи постановлено пристосувати до административного поділу на повіти. Повіти з людністю від 100 до 200 тисяч дадуть одного посла
За умовою про перемир'я 28 листопада німецькі війська Київського гарнізону зобов'язалися не переходити позначену межу; полонені, взяті українським республіканським та німецьким військом, мають бути негайно обмінені; німецьке командування вживе заходів, щоб урядові (гетьманські) війська відійшли від Києва; німецьке військо й далі бере на себе оборону українського населення Києва.
Німецьке військо обовʼязується не переходити межі ... Полонені ... будуть негайно обмінені ... Німецьке військо надалі бере на себе оборону української людности Київа.
Підписали з боку Директорії полковник Осмоловський, доктор Назарук, Липницький; з боку німців — Ярош, Бронсарт, фон Шелендорф, Беме, Ризенфельд (від головної ради солдатських депутатів). Переговори тривали й далі.
Касаційний департамент Державного сенату розглянув скаргу Савема, що відмовився прийняти постанову Полтавського окружного суду, бо її написано українською; сенат визнав, що мова не є підставою для скасування, але, якщо діловодство вели російською, підсудний має право вимагати постанову і російською, тому наказав Полтавському суду скласти її російською та дати новий строк на касацію.
Сенат признав, що хоча вигляд судової постанови українською мовою не служить і не може служити підставою для скасування постанови, проте ... підсудний має право вимагати, щоб постанова була написана також по-російському.
У номері публікують продовження «Штатів Української Академії Наук у Києві та її установ»: відомості про посади Президента, Неодмінного Секретаря, трьох відділів (голова, секретар, дійсні штатні й позаштатні члени, директори установ, члени-кореспонденти), постійні комісії, кабінети та канцелярію Академії.
Штати Української Академії На
Дата затвердження штатів у цьому номері не видна — продовження закону з попереднього номера; ставлю дату номера. Таблиці окладів і кількості осіб розірвані по колонках, цифри ненадійні, тому їх не наведено.
Штати Академії передбачають при Першому відділі кабінети експериментальної фонетики, експериментальної психології та історії мистецтва, а також постійні комісії: для історично-географічного словника української землі, діалектологічну, для словника живої української мови, для історичного словника, для фольклорного матеріалу та для пам'яток новітнього письменства.
Кабінет експеріментальної Фо- нетики
Переліки комісій читаються з OCR-шумом; назви подано в модернізованому вигляді. Також передбачено кошти на експедиції, премії та книгозбірні при катедрах.
При Третьому відділі Академії штати передбачають Інститут для вивчення економічної кон'юнктури та народного господарства України, Демографічний інститут і постійні комісії: для вивчення звичаєвого права України, західноруського й українського права та соціального питання.
Демографічний Інстатут
Назву першого інституту в OCR спотворено («помічної конʼюнктури»); подано за змістом — «економічної кон'юнктури».
Тимчасові штати лабораторії випробування будівельних матеріалів при Прикладній механіці: директор, старші лаборанти (завідувачі відділів металів та каміння й цементу), молодші лаборанти й архітектори по одному на відділ, механік майстерні, технік-торговець і по чотири робітники на відділ.
Робітника (по 4 на відділ)
Оклади (13 000, 10 800 тощо) читаються, але не прив'язуються до посад.
Тимчасові штати Фізичного інституту при Академії Наук: директор, старші й молодші асистенти, доглядач будинку, старший механік, оптик, гутник (скловидувач), електротехнік-монтер, кур'єри й швейцар; окремо — кошти на досліди, книгозбірню, видання праць і екскурсії.
Гутанк (видувая окла)
Оклади розірвані колонками, тому не наведені.
Тимчасові штати Акліматизаційного саду: директор, помічники директора (зоолог і господар), фармацевт, лікар-фізіолог, найстарший садівник, охоронець музею, бібліотекар, діловод, техніки, механік, практиканти, доглядачі, вахтер, слюсар, тесляр і прислужники; кошти на живлення тварин, закупівлю звірят, паливо, світло й водопостачання.
На їжу для тварин
Окремі назви посад (наприклад, «Ватомольог») пошкоджено.
До складу Правління Академії Наук у штатах внесено голову й членів правління, секретаря, спеціаліста-інженера для завідування електричною станцією, освітленням і опаленням, спеціаліста-архітектора для завідування будинками, бухгалтерів, архіваря, скарбника, діловодів і кур'єрів; окремо — кошти на пристосування приміщень під Академію, найм обслуги, опал, водопостачання й освітлення.
Спеція іст (інжевір) для завіду-
Власна електростанція Академії — деталь київської інфраструктури 1918 року. Суми окладів у таблиці не прив'язуються до рядків.
Для виборців до міської думи, які мають власні квартири або службу в державних і громадських установах, строк подання заяв про внесення до виборчих списків продовжено до 7 грудня включно; додаткові заяви приймають лише в помешканні київської управи з 10 до 20 години, а не в районних бюро.
писків заяви про внесення їх до виборчіх ... продовжений ... до 7 грудня включно
OCR частково пошкоджене.
Департамент у справах православної церкви розіслав духовним консисторіям обіжник про обов'язок парафіяльного духовенства подавати до земських і міських управ списки народжених і померлих дітей (ст. 15 положення 1914 р.), а також про звернення в бракорозлучних справах щодо нездатності до подружнього життя до судово-медичної експертизи при Міністерстві народного здоров'я й опікування.
Департамент по справах православної Церкви розіслав до духовних консисторій обіжник
OCR частково пошкоджене.
Міністерство сповідань у листі до митрополита Антонія підтримало ідею спільної наради урядовців і членів Собору про штати канцелярії Собору єпископів, Вищої церковної ради й вченого комітету, але просило відкласти її на кілька днів до прибуття міністра сповідань.
Міністерство Ісповідань цілком поділяє думку Собору про необхідність організації спільної Наради
При гетьмані створено особливу нараду для розробки засад земельної реформи; до її складу ввійшли, зокрема, В. Ф. Подпалов, Ф. А. Лизогуб, представники міністерств внутрішніх справ, фінансів, постачання, праці, торгу й промисловості, юстиції, хліборобства й Державного контролю, професори й агрономи-фахівці (серед них Туган-Барановський, Чикаленко, Мануйлов), селяни Гордієнко (Полтавщина) та Добридень (Поділля), граф Бобринський, князь Голіцин; від Союзу хліборобів-демократів і Всеукраїнського кооперативного комітету представників ще не призначено. Нарада почала роботу.
Нарада почала роботу.
Читано з OCR-тексту. Список прізвищ частково перекручений OCR; подано лише добре читані прізвища. Дата створення наради не вказана.
Наказ по Головній шкільній управі (від 20 вересня 1918 року, № 538; підписав військовий міністр генеральний бунчужний Рогоза) про набір на курси старшин: загальний строк навчання на курсах — 10 місяців; під час навчання старшини й юнкери живуть у інтернатах шкіл, а старшинам виняткового становища може бути дозволено жити на приватних квартирах.
5. Весь протяг навчання на курсах 10 місяців для всіх
Читано з OCR-тексту. Текст наказу, що друкується як чинний наказ у номері від 28 листопада; дата наказу з OCR («20 Вересня 1918 року. Ч. 538»).
Обов’язкова постанова головнокомандувача від 28 листопада забороняє на території України приватним особам, товариствам, банкам, торговим підприємствам, сільським, міським і земським організаціям купівлю й продаж військового озброєння, спорядження, обмундирування й технічного обладнання, навіть іноземного зразка; про наявне майно слід негайно повідомити повітового військового начальника, а приховане конфісковують безоплатно. За порушення — штраф і тюремне ув’язнення до кількох місяців.
покупку и продажу какихь бы то ни было предметовь воинскаго вооруженія, варяженія, обмундированія, техническаго войскового оборудованія
Читано з OCR-тексту. Суму штрафу в OCR не прочитати («до ВОСО руб»); строк ув’язнення — «до 8 (?) місяців».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київський окружний суд викликає спадкоємців померлого Олексія Коротнєва по 3-му цивільному відділенню для одержання грошей Миколи Узамського, внесених у депозит суду.
От Кіевскаго Окружнаго Суда.
Імена й номер відділення в OCR спотворено («Алекова Коротнева», «Узамокаго», «8-му»); дата ухвали суду («18 комбря») нечитка.
Мировий суддя 20-ї дільниці Києва оголосив виклик спадкоємців померлої 1918 року Софії Яківни Молочкової.
20-го участка гор. Кіева
Оголошення пошкоджено: по-батькові («Анковсаны») і дата смерті прочитані умовно; кінець тексту втрачено.
Для всіх відділів Академії Наук, окрім власних комісій, передбачено постійну комісію при спільних зборах для складання словника українських діячів науки, мистецтва, письменства, історії та громадського руху.
ня словника українських діячів
Цитований рядок розірваний («ня словника українських діячів, мистецтва та про-»); перелік галузей відновлено за обривками «ауки, історії … руху».
Оголошення військового міністерства (на доповнення до наказу від 15 липня 1918 року № 327): заяви про реквізоване військове майно треба подавати безпосередньо до тих головних управлінь, якими проведено реквізицію.
заяви на реквізоване майно
Читано з OCR-тексту. Оголошення сильно зіпсоване в OCR; зміст відновлено приблизно. Дата реквізицій не вказана.
Обов'язкова постанова в Києві про обов'язковий збір (самообкладання): кошти слід вносити до 5(?) грудня нового стилю під квитанцію; за ухилення й несплату в строк передбачені грошове стягнення до 3000 карбованців або тюремне ув'язнення на строк до 3 місяців; за відсутності власника нерухомого майна відповідає його представник із управління майном.
подвергается денежному высвнію до 3000 руб. кли свыше з месяцевь
Читано з OCR-тексту. Заголовок і орган, що видав постанову («совіт по самообложенію»), в OCR нечіткі; кінцевий строк сплати нерозбірливий.
Наказ щодо курсів старшин: за кожен місяць перебування у школі старшини й юнаки повинні відслужити у війську два місяці; закінчивши курс успішно, юнаки отримують ранг хорунжого, старшини — ранг відповідно до давнього старшинства; ті, хто закінчив неуспішно, звільняються з військової служби.
8. За кожний місяць пробування в школі старшини і юнаки повинні відслу- жити у війську два місяці.
Читано з OCR-тексту. Читання пункту з OCR неточне, підсумок складений за уривками.
Громадяне, які складали іспити, мусять подати відповідні документи; хто подасть недійсні (фальшиві) папери, притягатимуться до судової відповідальності; за наказом у школу старшин як виняток можуть бути прийняті кавалери ордена Св. Георгія чи Георгіївської зброї без повної середньої освіти, але зі випробуванням упродовж 3 місяців.
то представлять недійсні (фаль- шиві) папери, притягатимуться до судо-
Читано з OCR-тексту. Текст змішаний із сусідніми колонками.
За порушення правил обліку населення київський начальник міста наклав штрафи на 47 домовласників і мешканців квартир — від 25 до 1000 карб.
За порушення правил учоту населення київський начальник міста накладені штрафи на 47 домовласників
Максимальна сума штрафу; мінімум 25 крб.
За порушення постанови №38 винуваті підлягали (за розпорядженням командирів корпусів) штрафові до трьох тисяч карбованців чи ув'язненню до трьох місяців, а все приховане майно — конфіскації; чини державної варти мали вжити всіх заходів, щоб знайти сховане майно. Підписали генерал-лейтенант князь Долгоруков і начальник постачання генерал-лейтенант Шуцький.
винуваті підлягають ... штрафу до трьох тисяч карбованців чи ув'язненню до трьох місяців, при чому все, що переховується, належить конфіскації.
За порушення постанови про військове майно за розпорядженням командира корпусу накладається штраф до 3000 карбованців або ув'язнення до 3 місяців із конфіскацією схованого; майно підлягає реквізиції за казенною ціною, а чини державної варти мають шукати сховане майно.
штрафу до 3.000 карб. чи увязненю до 3 місяців
Дата — постанова від 28.11.
На всі телеграми, що надсилаються Україною залізничним телеграфом, запроваджено військову цензуру.
На всі телеграми, що посилаються по Україні залізничним телеграфом, заведено військову цензуру.
Вищий Військовий Суд у Києві (на подання комісії по злочинах при ліквідації військового майна на Поділлі) розшукує колишнього проскурівського коменданта Андрія Олексійовича Богачова, обвинуваченого за 13 та 232 статтями військового статуту.
бувший Проскуровський Ко- мендант Андрій Оленвович Богачев
Про «Військово-Слідчу» комісію йдеться в тексті без чіткого прочитання; назву суду «Вишни Військовии» в OCR взято як «Вищий Військовий». Прізвище читається як Богачев/Богачов.
Прикмети розшукуваного Богачова: середнього зросту, міцної статури, військова виправка, темно-карі очі, чорне волосся, великі вуса з кільцями на кінцях, близько 30 років; на лівій руці бракує частини вказівного пальця — лишилась тільки нігтьова фаланга.
дуже великі, котрі на кінцях вакручуються в кільця
Слово перед «палець» («показательний палиць») і початок наступного рядка пошкоджено; «вказівний» — найімовірніше читання.
Міністр внутрішніх справ заявив співробітникові УТА, що, оскільки держави Згоди збираються знищити більшовизм, міністерство більше не вдаватиме поліцейських заходів проти революційних партій (навіть явно соціалістичних), які мають повне право на вільне існування.
політичні партії революційні, хоч би вони й були яскраво соціалістичні, мають повне право на вільне існування
За останній час звільнено багатьох осіб, яких тримали під вартою позасудовим порядком: міністр внутрішніх справ телеграмою доручив губернським старостам та отаманам суворо дотримуватися закону, за яким нікого не можна тримати під вартою в адміністративному порядку понад 2 місяці.
нікого не можна тримати під стражею в администраційному порядку більш встановленого законом строку в 2 місяці
Мировий суддя Либідського району засудив служницю Маланю до трьох місяців в'язниці за крадіжку черевиків у пані Ганни Шпекторовської: та впізнала свої черевики, що коштували 250 руб., на Малані на базарі й через чоловіка заявила варті; вирок оголошено «за указом Гетьмана Держави Української».
Малаша-Богъ съ ней, а ботинки хорошіе. 250 рублей стоятъ. ... Маланья приговорена къ тремъ мѣсяцамъ тюрьмы.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
28 листопада 1918 р. на загальні збори московських адвокатів, які жили в Києві, прийшов представник варти й заявив, що за наказом начальника району має бути присутнім на засіданні. Голова зборів А. Г. Костенецький, член Московської ради присяжних повірених, пояснив, що збори адвокатури ніколи не відбуваються в присутності поліції; після письмової заяви офіцер пішов, і засідання довели до кінця.
Вчера явился представитель варты, заявившій, что, по распоряженію начальника района, онъ долженъ присутствовать на засѣданіи.
Прізвище голови в OCR «Косгенецкимъ» — найімовірніше Костенецький.
Київський повітовий з'їзд мирових суддів розшукує Микиту Трохимовича Компанченка, обвинуваченого за ст. 169 Уставу про покарання; будь-хто, кому відоме його місцеперебування, має повідомити, а установи, у віданні яких є його майно, — передати його в опікунське управління.
Київський Повітовий
Оголошення про розшук друкують у вигляді стандартної формули; прізвище підтверджується двома входженнями.
Управління Черкаської міської Державної Варти розшукує загублені документи: тимчасове свідоцтво на право мешкання, видане Черкаською міською міліцією 6 грудня 1917 року за № 190 на ім'я Софії Олександрівни Щербової, та річний паспорт Лейвика Бреслава від червня 1918 року.
Управління Черкаської Міської Державноі Варти розшукуе загублене тимчасове свідоцтво
Показує, що навесні-восени 1918 року міські органи називали «Державна Варта», тоді як у грудні 1917 року ще діяла «міліція».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У переліку додатків до харківського позову про визнання безвісно відсутнім згадано свідоцтво «Київської міліції № 187» та посвідчення Державної Варти м. Харкова за №№ 522 і 581.
Кіевской Милиція Nº 187
Рядок із переліком документів (довіреності, метрики) розірваний; не ясно, чи свідоцтво видане особою в Києві. Показує, що київська міліція й харківська Державна Варта видавали довідки паралельно.
Умову про перемир'я з боку Директорії підписали полковник Осмоловський і доктор Назарук (та Ліпніцький), з боку німців — Ярош, Бронсарт, фон Келлендорф, К. Беме, а від головного німецького солдатського совіту — Ризенфельд.
Договори підписали: Полковник Осмоловський, доктор Назарук Ліпніцький.
Імена з OCR; «Ліпніцький» може бути окремою особою.
Договір про перемир’я підписали з українського боку полковник Осмоловський, доктор Назарук (в OCR «Наварукт») і Липницький, з німецького — Ярош, Бронсарт, фон Шеллендорф і Беме, від головної солдатської ради — Ризенфельд.
Полковникь Осмоловокій, докторь На-варукт, Липницкій.
Читано з OCR-тексту. Прізвища за OCR; «Назарук» — реконструкція.
Співробітники і службовці контори газети «Нова Рада», а також помічник присяжного повіреного Кирило Михайлович Панченко-Чаленко з родиною надрукували співчуття з приводу передчасної смерті Наталі Дмитрівни Ніковської.
Співробітники газети „Нова Рада" обняті глибоким смутком з приводу передчасної смерти Наталі Дмитровни Ніковськоі висловлюють своє спочуття родині й близьким небіжчиці.
До Києва приїхав колишній голова Центрального воєнно-промислового комітету О. І. Гучков, який вів переговори з громадськими діячами про відновлення воєнно-промислових комітетів для постачання Добровольчої армії бойовими й продовольчими припасами.
пріѣхавшій въ Кіевъ б. предсѣдатель центральнаго военно-промышленнаго комитета А. И. Гучковъ ведетъ переговоры
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
28 листопада 1918 р. з Петрограда до Києва приїхав відомий румунський скрипаль Жан Гулеско, який того ж дня підписав контракт із театром «Бі-Ба-Бо», де мав виступати зі своїм оркестром з наступного тижня.
Вчера изъ Петрограда пріѣхалъ въ Кіевъ извѣстный румынскій музыкантъ скрипачъ Жанъ Гулеско
У Києві одержано повідомлення, що померла дружина редактора «Нової Ради» В. Ніковського Наталя Дмитрівна Ніковська, «людина, що прийшла з чужого народу на нашу українську ниву і віддала своє серце Україні».
Наталя Дмитровна Ніковська, людина, що прийшла з чужого народу на нашу українську ниву і віддала своє серце Україні.
Місце смерті в OCR обірване (початок «Бер...»).
«Відродження» повідомило про смерть українського письменника Ореста Авдиковича (нар. 1876 р. в с. Сороки Скалатського повіту, вчитель української гімназії в Перемишлі, автор «Поезії і прози», «Метеликів», мистерії «Ой у рідному краю...»).
Орест Авдикович народився 1876 р. в селі Сороках, Скалатського повіту.
Некролог з галицької преси (за «Ділом»).
В оголошенні мирового судді 8-ї дільниці Бердичівського округу розшукується військовополонений Ян Янов Китка, чех, народжений у Празі, 33 роки, обвинувачений за ст. 169 Устава про покарання.
чешской національности
Не київська новина, але мешканці Чехії в Україні 1918 року. Остання літера прізвища («Китка») у OCR нечітка.
Єлисаветградський окружний суд розшукує Семена Васильовича Витренка, селянина с. Тихоча Ладижинської волости Уманського повіту Київської губернії, 50 років, шатена з сивіючим волоссям, високого на зріст, з вусами, без бороди.
Кіевской губернік Семен В сильевич Витренко
Розшук за ст. 1655 Уложення про покарання; рядок прикмет розірвано OCR («з усами борону бреет»).
Після 28 листопада Український Військовий Революційний Комітет реконструювали при Київському комітеті УСДРП: від ЦК до нього ввійшли В. Чеховський і А. Пісоцький, від районів — Драгомирецький, Прокопенко, Черепенко; пізніше долучилися Висоцький, Мартос, Мазуренко, Михайлів та інші.
Після 28-го листопаду Комітет був реконструйований в Український Революційний Комітет при Київському Комітеті У. С.-Д. Р. П.
Прізвища частково спотворені OCR.
Новим головнокомандувачем усіх збройних сил України замість генерала графа Ф. А. Келлера призначено генерал-лейтенанта князя Олександра Миколайовича Долгорукова: закінчив Пажеський корпус у 1893 році, служив у Кавалергардському полку, Миколаївську академію генерального штабу, нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня й Георгіївською зброєю, командував 3-ю донською козачою дивізією на румунському фронті.
Назначенный главнокомандующимь всёми вооруженными силами Украины, вмісто ген рала гр. Ф. А. Келлера, ге- нераль-лейтенанть князь Александрь Ни- колаевичь Долгоруковь
Читано з OCR-тексту. Дата призначення в номері не вказана. «3-ю донську козачу» прочитано з OCR як «3-ю ... казачью дивизію».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Співробітники та службовці контори газети «Нова Рада» оголосили співчуття родині у зв'язку з передчасною смертю Н. (Наталії/Ірини) Ніковської, співробітниці газети.
Співробітники газети «Нова Рада» ... висловлюють своє співчуття ... з приводу передчасної смерті
Ім'я померлої в OCR розірване й суперечливе (Наталії Дим..., Ніковської).
Наказом № 283 від 28 листопада 1918 року (за підписом в. о. військового міністра генерального значкового Шульги/Шулькова) генерального хорунжого Шуберського призначено виконувачем обов'язків начальника Генерального штабу.
Генеральний Хорунжий Шуберський
Читано з OCR-тексту. Підписи в OCR спотворені; призначення читається чітко.
Підписи під законами цього номера: в. о. голови Ради Міністрів А. Ржепецький, Військовий Міністр генеральний бунчужний Рогоза, міністр торгу й промисловости С. Меринг, міністр внутрішніх справ В. Рейнбот, державний контролер Петров, державний секретар сенатор Сергій Завадський; від Міністерства фінансів підписував К. Земен, від Міністерства освіти — В. Науменко.
А. Ржепецький.
Прізвища в OCR часто спотворені (Ржелецький, Росепецький, Меринг, Рейнбот, Земен/Замен/Зимен, Розова/Рови), тому читання умовне; вони відповідають складові кабінету гетьманського уряду.
Оголошення: продається сушена городина зі складу на Спаській, 16 (з 10 до 2 години дня) — морква по 80 крб. за пуд, капуста й буряки (по 75 крб. пуд).
Оголошення: на складі продавалася сушена городина — морква по 80 крб за пуд, капуста по 75 крб, буряк по 65 крб; склад працював з 10 до 2 години дня.
СУШЕНА ГОРОДИНА: Морква по 80 карб. за пуд. Капуста „ 75 Буряк „ 65 Продається: на складі ... 16, з 10-2 годин дня.
Назва вулиці в OCR спотворена («Сласька»).
ПРОДАЄТЬСЯ: Сушена городина. Морква 80 карб. пуд. Капуста по 75 Буряки ... на складі Спаська вул. 16, з 10-2 годин дня.
Прив'язка 75 крб. до капусти й буряків за OCR приблизна.
В аптеках Радомисльського повіту Київщини (Іванків, Горностайпіль, Чорнобиль) дуже подорожчали ліки: порошок аспірину 5 г коштував півтора-два карбованці, порошок від кашлю — 1 крб 50 коп, маленька пляшечка нашатирю, йоду чи скипидару — 3–5 крб.
порошок аспиріна 5 грам. коштує півтора-два карб., порошок від кашлю — 1 карб. 50 коп., маленька пляш. нашатиру, іоду чи скипідару 3-5 карб.
Ціна аспірину — 1,5–2 крб; Київська губернія, не саме місто.
Вийшло друге видання добірки творів П. Гулака-Артемовського (видавництво «Сіяч», серія «Твори письменників» № 1, Черкаси), 30 сторінок, ціна 55 копійок; рецензент Ю. М. критикував невдалий добір творів.
Твори П. Гулака-Артемовського. Видавництво „Сіяч" № 1. Вид. 2-те Черкаси 30 стор. ц. 55 к.
Оголошення: Міністерство освіти видало «Порадник з питань позашкільної освіти і дошкільного виховання» за 3 руб 50 коп; замовляти в книгарні товариства «Друкар» (Хрещатик, 50).
Видання Міністерства Освіти, ціна 3 руб. 50 к. Замовляти в книгарні Т-ва Друкарь, Київ, Хрещатик 50.
Оголошення: передплата на тижневик «Комашня» коштувала 12 крб на рік, 6 крб на пів року і 3 крб на чверть; редакція — Інститутська, 3, Київський кредитовий союз кооперативних установ.
Передплата на рік коштує 12 карб., на ½ року 6 карб., на ¼ року 3 карб. Адреса редакції і контори: Київ, Інститутська, 3
Оголошення: приймалася передплата на загальнопедагогічний журнал «Вільна українська школа» (видання Всеукраїнської учительської спілки, відповідальний редактор О. Дорошкевич) на 1918–1919 шкільний рік — поки що 15 крб; оголошення: сторінка 100 крб; адреса — Басейна, 11, 2-й поверх.
ПОКИ-ЩО треба присилати 15 карб. ... Плата за оповістки: стор.-100 карб., 1/2 стор. 50 карб. ... Адреса: Київ, Басейна, № 11, 2-й поверх.
Ціна окремого номера «Відродження» — 90 шагів (45 коп.).
Ціна окремого нумера 90 шагів (45 коп.).
Те саме надруковано й у №195; тут OCR чіткіший.
Оголошення: окремий номер газети «Армія» коштує 50 копійок.
Окреме число 50 кон.
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: приймалася передплата на місячник літератури, мистецтва і громадського життя «Шлях» (2-й рік видання; редактор-видавець Хведір Коломійченко): на рік 30 крб, на пів року 16 крб, на чверть — 8 крб; редакція — Мало-Благовіщенська, 123, тел. 50-59.
Передплата-в конторі редакції: Київ, Мал.-Благовіщенська 123 ... річно-30 карб., ½ р.-16 карб., ¼ р. 8 карб. Телеф. 50-59.
Номер будинку в різних оголошеннях — 120 або 123.
Оголошення: вхід до кабаре «Пель-Мель» на Хрещатику, 29 коштував 12 руб. 50 коп.
Входъ 12 руб. 50 коп.
Жіночі черевики, за словами потерпілої в мировому суді, коштували 250 руб.
ботинки хорошіе. 250 рублей стоятъ.
Передплата на «Державний Вістник» у 1918 році до 1 липня коштувала 3 крб. на місяць (за оголошенням контори на с. 5).
3 карб. в місяць, з 1 липня до 1
Рядки оголошення розірвано колонками; тарифи відновлено за порядком: до 1 липня — 3 крб., з 1 липня до 1 жовтня — 4 крб. 50 коп., з 1 жовтня до 31 грудня — 7 крб. 50 коп. на місяць.
З 1 липня до 1 жовтня 1918 року місячна передплата на «Державний Вістник» становила 4 крб. 50 коп.
жовтня 4 карб. 50 кол. в місяць;
Початок рядка («з 1 липня до 1») стоїть у сусідньому рядку іншої колонки; період відновлено за змістом.
З 1 жовтня до 31 грудня 1918 року місячна передплата на «Державний Вістник» становила 7 крб. 50 коп.
рб. 50 коп. в місяць.
Початок рядка пошкоджено («по 7 ка…»); сума 7 крб. 50 коп. узгоджується з обмеженою передплатою в №71.
Закон про штати тюремних інспекцій визначив, що на роз'їзди по місцях тюремним інспекторам і їхнім помічникам у Києві, Харкові та Катеринославі відпускається по 600 карбованців щомісяця кожному.
по 600 карбованців на рів
Фраза в OCR пошкоджена («на рів...», «щомісячно разок»); сума 600 карб. читається чітко. Це примітка 2 до штатів тюремних інспекцій (акт № 851).
Оголошення: передплата на «Армію» до кінця 1918 року коштує 24 карбованці.
До місяця 1918 р 24 карб
Читано з OCR-тексту. Зіставлено з №19; цифри в шапці зчитано з OCR.
Оголошення: передплата на «Армію» на один місяць коштує 12 карбованців.
На 1 місяць 12 карб
Читано з OCR-тексту. Цифра «12 карб» стоїть поруч із «На 1 місяць» у шапці.
Згідно з наказом про курси старшин, юнкери під час перебування на курсах отримують 45 карбованців щомісяця на повному державному утриманні.
одержуватимуть 45 карб. щомісяця
Читано з OCR-тексту. Слова «юнкери» й «щомісяця» в OCR зіпсовані, але суму «45 карб.» прочитано чітко.
Селяни Мирівки Київського повіту домовилися купити в поміщика Попова 1000 десятин землі за 1 500 000 крб; заможніші внесли поміщикові до Києва 380 тисяч завдатку, а бідніші, не маючи грошей, просили Григорівську цукроварню, що орендувала землю, дати їм по 1000 крб на десятину під заставу оренди на 7 років.
Поміщик ... мусів уступити селянам за 1,500 тисяч карбованців. ... заможніщі селяне склали за два рази 380 тисяч карб. в задаток
Київський повіт, не саме місто; середня ціна — 1500 крб за десятину.
Оголошення: видавництво «Час» у Києві приймало передплату на місячний критико-бібліографічний часопис «Книгар» (редактор В. Старий): на 1919 рік з пересилкою — 24 крб, на пів року — 12 крб; оголошення видавництв — 1 крб 50 коп за рядок; адреса — Володимирська, 42.
„КНИГАРЬ" з пересилкою на 1919 рік-24 карб.; на пів року-12 карб. ... Київ, Володимирська 42
Оголошення: «Українське мистецтво» за редакцією професора Кам'янець-Подільського університету Широцького — 13 серій листівок (кераміка, народне малярство, різьба, шиття й тканини, портрети, ікони, штихи, цивільне будівництво та ін.); комплект із 10 листівок коштує 2 крб. 50 коп.; листівки світлодрук на гарному папері, кожна серія в окремому конверті; склад — Гуртова книжна комора Т-ва «Друкарь», Київ, Хрещатик, 50.
Українське мистецтво. Під редакцією професора Камʼянець Подільского Университету Широцького в тринадцяти серіях: 10 номерів ціна 2 крб. 50 к.
Ціни окремих серій у таблиці OCR розсипані.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За тим самим наказом старшини, які прибули на курси з абшиту (відставки), отримують платню 150 (карбованців) на місяць.
еться платня в 150
Читано з OCR-тексту. Валюта після «150» в OCR втрачена; припущення «карбованців». Старшини, які прибули з військової служби, залишаються на утриманні за посадою.
Оголошення: Дніпровський союз споживчих союзів видав календарі на 1919 рік — відривний (за 8 крб. 50 коп.), настільний у вигляді книжки та кооперативний кишеньковий (за 1 крб.); у складанні брали участь А. Барановський, С. Драгоманов, Д. Коліух, Ф. Матушевський, М. Туган-Барановський, І. Шешенко та інші. Замовлення — у Києві, Інститутська, 4, у видавничому відділі Дніпросоюзу; потрібен завдаток, наложеним платежем не висилають.
Приймаються замовлення на КАЛЕНДАРІ 1919 року видання дніпровського союзу споживчих союзів України ... Замовлення приймаються в Київі, Інститутська 4, у видавничому відділі Дніпросоюзу.
Ціни прив'язані до видів календарів за OCR неточно: 8 крб. 50 коп. і 1 крб.
Оголошення: два німецькі солдати бажали брати уроки російської мови, бажано в сімейному колі.
2 ГЕРМАНСКИХЪ СОЛДАТА желаютъ брать уроки русскаго языка, предпочтительно въ семейномъ кругу.
Оголошення: формувалася «інтелігентна артіль газетярів» для продажу всіх ранкових і вечірніх газет і журналів (статут затверджено); приходити з 10 до 12 на Театральну, 10, до книгарні «Народное образование».
ФОРМИРУЕТСЯ ИНТЕЛЛИГЕНТНАЯ АРТЕЛЬ ГАЗЕТЧИКОВЪ для продажи всѣхъ утрен. и вечерн. газетъ и журналовъ.
Наказом №47 від 28 листопада 1918 р. комендант міста Києва і фортеці генеральний хорунжий Тіщинський, зважаючи на численні нарікання на антисанітарний стан готелів, мебльованих кімнат, номерів і помешкань, доручив старшому лікарю свого штабу Р. Р. Бойку негайно провести їх санітарний огляд і вимагати капітального ремонту занедбаних приміщень; скарги подавати безпосередньо старшому лікарю (канцелярія — в будинку штабу фортеці на Печерську біля Лаври).
З огляду на численні нарікання на антисанітарне становище отелів та мебльованих кімнат м. Київа взагалі і номерів, кімнат і помешкань зокрема, пропоную старшому лікарю мого штабу Р. Р. Бойко якомога скоріше зарядити санітарний огляд їх
Міністр народної освіти В. І. Науменко заявив «Вечеру», що поки немає підстав відкривати вищі навчальні заклади, закриті розпорядженням військової влади; ректор університету проф. В. Є. Спекторський повідомив, що клінічні й лабораторні роботи не переривалися, а через відсутність дров університет і так припинив би роботу на початку грудня.
Пока нѣтъ основаній, которыя бы давали возможность открыть высшія учебныя заведенія.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За словами міністра Науменка, у Державному українському університеті заняття не могли йти нормально через реквізицію приміщення та настрої студентства; військова влада призначила слідчу комісію для розслідування «університетських подій», але міністр офіційних даних не мав.
Въ державномъ украинскомъ университетѣ занятія не могутъ происходить нормально, вслѣдствіе реквизиціи помѣщенія
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Всеросійський комітет допомоги військовополоненим при Земському й Міському союзах збирає допомогу й пожертви для полонених, що масово повертаються з Австрії, Німеччини, Туреччини й Болгарії: тимчасова адреса комітету — Київ, Гімназична, 3 (10–15 год.); пожертви приймають також на Хрещатику, 8-а, в обласному комітеті союзу міст Північної України (10–14 год.).
Київ, Гімназічеська № 3, від 10 до 3 год. дня. ... Хрещатик 8-а, обласний комітет союзу міст північної України від 10 до 2 год. дня
Оголошення-звернення.
Монастирські господарства на Україні сильно постраждали за часів навали «ворога», наскоків більшовиків та аграрних безладів; уряд створив особливі земельні комісії для повернення власникам захоплених селянами й солдатами угідь, але монастирі вагаються подавати позови, боячись викликати злобу навколишнього населення.
Правительство учредило особыя земельныя комиссіи для возстановленія и возвращенія собственникамъ захваченныхъ и разворенныхъ ... угодій
Оголошення: «Припиніть споживання сурогатів» — на складі на Миколаївській, 4 продавалися натуральні столові мінеральні води «Подєбради» та «Лугачовиці»; аптекам, кафе й ресторанам — знижка.
ПРЕКРАТИТЕ ПОТРЕБЛЕНІЕ СУРОГАТОВЪ НАТУРАЛЬНЫЯ СТОЛОВЫЯ ВОДЫ ПОДЕБРАДЕРЪ ЛУГАЧОВИЦА
Репортаж Ів. Лукаша «Мирошка»: камера мирового судді Либідського району містилася за лаштунками державного театру; у тісному коридорі й кімнаті товклися відвідувачі в шубах, бекешах і кожухах, суддя розглядав справи на суму «не понад 800 рублів».
Камера Мирового либедского района. «Мирошкинъ судъ», „Мирошка“
Оголошення: хіромантка «вдало гадала на картах» на Караваєвській, 13, кв. 1, з 12 до 3 і з 5 до 7; плата від 5 руб.
ХИРОМАНТКА и удачно гадаю на карт. Караваевск. 13, кв. 1. Отъ 12-3 и 5-7 в. Пл. отъ 5 р.
Для сенату в Києві планують загальні збори про мову сенатського діловодства — питання застоялося і його вирішили поставити на розгляд самого сенату.
вирішено поставити його на розгляд сенату
Доповнення до факту з с. 4.
До призначення п. Афанасьєва міністром закордонних справ усі словесні доповіді директорів департаментів і вищих урядовців міністру велися виключно українською мовою; того ж дня, коли Афанасьєв очолив міністерство, усі усні доповіді стали виключно російською, письмові поки що подаються українською.
До призначення п. Афанасьєва министром закордонних справ усі доклади директорів департаментів ... відбулися перед министром виключно українською мовою
Дата події не вказана; відомість подана в газеті від 28 листопада.
Оголошення: при Всеукраїнській спілці вчителів-українців у Києві діє Бюро праці — посередник між вчителями та установами; потрібні вчителі української мови, історії, географії, математики, малювання, інструктори й лектори, інспектори, кооператори, завідувачі бібліотек, продавщиці в книгарнях. Довідки — по понеділках, середах і п'ятницях від 6 до 8 вечора, В. Володимирська, 6, 2-й поверх.
При Всеукраїнській Спілці учителів-українців в м. Києві организовано Бюро праці ... Справки видаються в бюрі праці по понеділках, середах та пʼятницях від 6-ої до 8-ої години вечора. Адреса: В. Володимирська ч. 6, другий пов.
Ліквідаційна комісія при Київському міському продовольчому комітеті (утворена Міністром продовольства) вимагає, щоб усі особи й установи, які винні комітетові гроші, протягом місяця від оголошення внесли їх до каси Особоуповноваженого з продовольства міста Києва на рахунок комісії; інакше стягнення — судом.
Особоупол- комоченнаго по продовольствію г. Кієва
Оголошення російською мовою, подано в газеті 28 листопада; термін — «в течение месяца со дня опубликования».
Ті, кому Київський міський продовольчий комітет винен гроші (постачальники, підрядники, колишні службовці), мають протягом місяця письмово подати вимоги з документами до ліквідаційної комісії на Хрещатику, 2, кімната 53; запізнілі вимоги залишать без розгляду.
комната Nº 53
Адресу в OCR розірвано («креша- тик, Nº 2»), тому «Хрещатик, 2» — з розшифровкою слова.
У статті «Свой уголок» (К. З. Голубко, 28 листопада 1918) йдеться, що через війну, зупинку майже всіх фабрик і дорожнечу в містах люди тіснилися в підвалах, у сирих нежилих приміщеннях «буквально один на одному»; бракувало елементарної гігієни, виникали епідемічні захворювання.
Ютятся люди вь подвалахь
Читано з OCR-тексту. Стаття російською, текст у двох колонках перемішаний OCR; наведено лише зв'язне місце про київське (загалом міське) тіснявдання.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: торговий дім «Авто-Машина» пропонує пишучі машини (зокрема «Ундервуд»), ротатори Гештетнера й ремонт машин за адресою Мерінговська, 4, телефон 85-28.
Меринговская, 4.
Оголошення складено з двох колонок із великими пропусками; назву фірми відновлено умовно.
Оголошення: серія оголошень про втрату документів, які вважають недійсними — річні паспорти (зокрема тамбовський на ім'я Васичової), гімназійні атестати та свідоцтва.
УТЕР. паси выз Больше Кусморской вол. Тамб.
Оголошення про втрату документів (№№ 12179–12230) надто спотворені OCR, щоб відновити імена й адреси.
Оголошення: Петро Лукін закликає інших спадкоємців відгукнутися, бо після смерті його сестри Марії Лукіної залишилась спадщина.
Цосай смерти моей сестра Марів Лукиной
Текст сильно пошкоджено; рядки інших оголошень вклинилися.
Оголошення: у четвер, 28 листопада нового стилю, в залі Купецького зібрання перший концерт Художньої капели Г. Давидовського; виконуватимуть твори Давидовського — «На чужині», «Бандура», «Кобза», «Україна», сольні й хорові номери з опери «Під звуки рідної пісні». Диригує автор; початок о 8 годині вечора. Квитки — у Л. Ідзіковського (Хрещатик, 29).
У четвер 28 листопада о 8-й вечора в залі Купецького зібрання мала дати концерт Художня капела Гр. Давидовського з його сольними й хоровими творами («На чужині», «Бандура», «Кобза», «Україна», «Під згуки рідної пісні»); диригував автор, квитки — у магазині Л. Ідзиковського на Хрещатику.
У четверг, 28 листопада нов. стилю дає свій КОНЦЕРТ ... ХУДОЖНЯ КАПЕЛА Гр. Давидовського ... Заля Купецьк. Зібрання. ... Початок о 8 год. вечора. Квитки у Л. Ідзиковського. (Хрещатик
Номер будинку магазину Ідзиковського в OCR нерозбірливий.
У четверг, 28 листопада, нов. ст., дає свій 1-й концерт Художня капела Г. Давидовського.
Прізвище продавця квитків («Ідвіковського») за OCR, ймовірно Ідзіковський.
Оголошення: Український театр під орудою Садовського в Другому міському театрі (Олександрівська, 12) — сьогодні, 28 листопада, і далі вистави за п'єсами Кропивницького; 29 листопада «Безталанна», 30 листопада «Гандзя»; початок о 7½ год. вечора, квитки з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Український театр під орудою М. Садовського 28 листопада 1918 р. знову показував «Дві сім'ї», а 30 листопада — «Гандзю» М. Кропивницького; квитки з 11 до 2 і з 5 до 9, початок о 7¾ вечора.
Сьогодня 28-го листопада Дві семʼї ... 30-го ГАНДЗЯ. ... Квитки прод. з 11-2 г. дня і з 5-9 г. веч. Початок о 7 3/4 год. веч.
Афіша частково пошкоджена OCR.
Український театр під орудою Садовського. Сьогодня, 28 листопада ... БЕЗГАЛАННА; 30 листоп.: ГАНДЗЯ. Початок 7½ год. вечора.
OCR розбитий; «Безталанна» на 29-те — за найімовірнішим читанням.
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер, 28 листопада 1918 р., драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки: Мавка — Дорошенко, мати Лукаша — Борисоглібська, Килина — Ніжинська, дядько Лев — Паньківський, Лісовик — Замічковський, «Той, що греблі рве» — Каргальський, Водяник — Кречетов, Лукаш — Тінський, Перелесник — Александров; п'єсу ставить Кривецький.
Державний драматичний театр 28 листопада 1918 р. починав вистави «Лісовою піснею» Лесі Українки: Мавка — Н. Дорошенко, мати Лукаша — Борисоглібська, Килина — Ніжинська, дядько Лев — Паньківський, Лісовик — Замичковський, Той, що греблі рве — Каргальський, Водяник — Кречетов, Перелесник — Александрів; ставив п. Кривецький.
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер 28 листопада драмою-феєрією „Лісова пісня" Лесі Українки. У виставі беруть участь п. Дорошенко Н. (мавка), Борисоглібська (мати Лукаша)
Ролі частково пошкоджені OCR («Гання» — ймовірно Килина); виконавця ролі Лукаша не прочитано.
Державний драматичний театр розпочинає вистави в четвер, 28 листопада, драмою-феєрією «Лісова Пісня» Лесі Українки. У виставі беруть участь п-ні Дорошенко (Мавка), Борисоглібська (мати Лукаша), Ніжинська (Килина), п. п. Паньківський (дядя Лев), Замічковський (Лісовик)
Окремі прізвища та ролі в OCR сумнівні («Тимський» = Тінський; «Воляняк» = Водяник).
28 листопада 1918 р. в Державному драматичному театрі урочисто відкрили сезон «Лісовою піснею» Лесі Українки; на відкриття прийшло багато української та іншої інтелігенції.
Вчора в Державному драматичному Театрі відбулось урочисте відкриття сезону. На відкриття було поставлено ... „Лісову Пісню“
З 28 листопада 1918 р. вистави в Міському театрі в Києві почали починатися о 6:30 вечора, на годину раніше; для багатьох це стало несподіванкою, і запізнілі глядачі заважали слухати перший акт.
со вчерашняго дня спектакли въ городскомъ театрѣ начинаются въ 6½ часовъ
Нарис «Українська старина»: Купятицька ікона Богородиці (мідний енколпіон), перенесена ченцями до Києва в червні 1655 р., з 1657 р. зберігається в Софійському соборі в одному з приділів верхнього ярусу; день святкування — 15 листопада.
Празднованіе ея совершается 15-го ноября
Російськомовна історична довідка.
У день «отдання Пасхи» на утрені виносять на середину церкви плащаницю, і вона лежить до кінця літургії (давній народний звичай на Полтавщині).
В день «отданія св. Пасхи» виноситься на середину церкви на утрені Плащаниця і лежить до кінця літургії
Нарис про Купятицьку ікону згадує київський музей Ханенків: там є дві колекції металевих хрестиків та енколпіонів — з Дамаска (Сирія) і з острова Крит, майже тотожні Купятицькому.
Вт музей г.г. Ханенко, въ Кіевѣ, есть дві коллекціи металлическихь крестиковь и анколпіоновь
Російськомовна довідка.
Купятицьку ікону Богородиці 1657 р. єпископ Лазар Баранович передав до Софійського собору; нині вона зберігається в одному з приділів верхнього ярусу собору, а свято її — 15 листопада.
Лазарь Барановичь ... передаль икону в Кіево-Софійскій соборь
Історична довідка, не подія 1918 р.
Державний драматичний театр (Мерингівська, 8) у четвер 28 листопада 1918 р. відкривав сезон драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня» (три дії з прологом); серед учасників — Ганна Борисоглібська, Любов Гаккебуш, Сергій Каргальський, Галина Ніжинська, Северин Паньківський; 29-го і 30-го — повторні вистави.
ДЕРЖАВНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР Мерингівська 8. Четвер 28-го листопаду 1918 р. ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛІСОВА ПІСНЯ драма-ферія на три дії і прольог.
Ім'я режисера в OCR обірване («Борис Кр...»).
Через погану акустику Німецького театру симфонічні концерти під керуванням Оскара Фріда перенесли до зали Купецького зібрання; останній концерт, присвячений Вагнеру (увертюри до «Тангейзера», «Летючого голландця», вступ до «Мейстерзінгерів», розповідь Лоенгріна у виконанні Белича-Скупевського), пройшов при переповненій залі, оркестр влаштував диригентові овацію.
Неблагопріятныя акустическія условія Нѣмецкаго театра, гдѣ давались концерты подъ управленіемъ Оскара Фрида, заставили дирекцію этихъ концертовъ перенести ихъ въ залъ Купеческаго собранія.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
28 листопада 1918 р. на Мерингівській вулиці в будинку Геймана відбулося відкриття Державного драматичного театру виставою «Лісова пісня» Лесі Українки; публіка гучно вітала режисера, виконавців і художника. Найближчими постановками анонсовано класику, зокрема «Візника Геншеля».
на Меринговской улицѣ, въ домѣ Геймана, состоялось вчера открытіе спектаклей Державнаго драматическаго театра. Для перваго представленія шла пьеса Леси Украинки «Лѣсова Пѣсня»
У доповіді й обговоренні на Соборі згадано народні церковні звичаї Полтавщини: на літургії Передосвячених Дарів уживають три свічки й дзвонять у дзвіночок; чотири поминальні суботи (перед 17 жовтня, 26 жовтня, 1 листопада, 8 листопада); на Петра й Павла святять перший житній хліб і роздають замість антидора.
На Петра і Павла святять перший житній хліб і роздають замість антідору
25-літній ювілей письменницької й громадської діяльності поета Миколи Кіндратовича Вороного (народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині; 1893 р. в «Зорі» надруковано його перший твір; 1903 р. вийшов альманах «З-над хмар і з долин» — перший поштовх до модернізму в українській літературі); газета друкує нарис Олелька Ходзицького.
Микола Кіндратович Вороний. (З приводу 25-літнього ювилею письменницько-громадської діяльности)
Точна дата ювілею невідома («день досконально не відомий»), листопад 1918 р.
Народні церковні звичаї Полтавщини за доповіддю Левицького: у важких муках відчиняють Царські врата й співають «Достойно єсть», а хворому дають пояс священнослужителя; у Фомину суботу моляться за померлих раптовою смертю; на Благовіщення всенощний хліб (проскури) вмочують у посвячене вино й олію й роздають, а також уживають як ліки від хвороб.
При тяжких годях відкриваються Царські Врата і співають: «Достойно єсть», а хворій дають пояс священнослужителя
У тексті «при тяжких годях» — ймовірно «при тяжких муках» (сильне OCR-спотворення).
Комісія обговорювала церковно-народні звичаї: священик Готський розповів про галицькі звичаї при шлюбі, а кілька промовців, зокрема священик Бутомо, вимагали заборонити шлюби в неділю по всій Україні; священик Филянський просив прибрати з чину хрещення слова «и дуни и плюни на него».
Священик Бутомо вимагає, щоб Собор заборонив шлюби в неділю по всій Україні.
Комісія з українізації богослужіння ухвалила пропозицію архієпископа Дмитра Таврійського, щоб шлюб відбувався відразу після літургії, оскільки він є «скороченою літургією»; архієпископ Євлогій відзначив, що добре, коли молода перед шлюбом причащається на літургії.
Шлюб уявляє з себе скороченну літургію і через це слід, аби він відбувався зараз же після литурнії.
Рецензія в «Відродженні» (№198) про Державний драматичний театр: сезон відкрито «позавчора», тобто 28 листопада; перед тим «Молодий театр» Леся Курбаса вже розпочав вистави, тож Київ мав два українські драматичні театри з новим репертуаром.
«Молодий театр» вже роспочав свої вистави, а «Державний драматичний театр» одчинив сезон позавчора
Оголошення: оперета під керуванням Валентетті (Миколаївська, 4) 29 листопада давала «Сільву» за участю Ланської, Дашковського, Розена; у понеділок 2 грудня — вдруге «Нахаба»; початок о 8½, каса з 12 до 3 і з 6 до 9 вечора.
ЗАВТРА 29-го ... ОПЕРЕТТА СИЛЬВА ... Понедѣльникъ 2 декабря во 2-й разъ «НАХАЛЪ»
У Міському театрі почалася серія бенефісних вистав: бенефіс молодого тенора Райчева в опері Бізе «Шукачі перлів» (Лейла — Монська, Зурга — Ярославський, Нурабад — Круглов); вистава пройшла з аншлагом.
Въ городскомъ театрѣ началась серія бенефисныхъ спектаклей, открывшаяся бенефисомъ г. Райчева.
Дата вистави виведена: рецензія в номері від 29 листопада. Міський театр — нині Національна опера України.
На честь союзних гостей у Києві мають улаштувати раут у Купецькому зібранні й урочисту виставу в Міському театрі; до постановки намічено оперу «Манон» за участі найкращих оперних сил, що перебувають у Києві.
Намічена къ постановкі опера «Манонь»
Читано з OCR-тексту. Це лише плани, виконання в номері не підтверджено.
Вірш К. Голуба з присвятою Правлінню «Поселка», датований «м. Київ, 28 листопада 1918 р.»: «Такт исполать же Вамь кто честно / Идею кь жизни проводиль».
Идею кь жизни проводиль
Читано з OCR-тексту. Російською; йдеться про вшанування виборного Правління.
Оголошення: Державний драматичний театр оголосив відкриття сезону у четвер, 28 листопада 1918 р., виставою «Лісова пісня» Лесі Українки (декорації за малюнками художника Михайла М...); «Лісова пісня» йшла також 29 і 30 листопада, у неділю 1 грудня — прем'єра «Візника Геншеля» Гергарта Гауптмана, повторення 2 грудня. Початок о 8 годині вечора, квитки продаються з 24 листопада; після підняття завіси вхід до зали заборонено.
Четвер 28-го листопада 1918 р. відкриття ... Леся Українка ЛІСОВА ПІСНЯ ... Неділя 1-го грудня прем'єра Гергарта Гауптмана Візник Геншель ... Початок вистави о 8 годині веч. Квитки продаються з 24-го листопада ... Після підняття завіси вхід в залю безумовно заборонено
Дату вистав подано за анонсом; дата номера 26.11.
Державний драматичний театр відкрив сезон «позавчора» (28 листопада 1918) «Лісовою піснею» Лесі Українки; режисер Борис Кривецький, у ролях Н. Дорошенко (Мавка) і М. Тінський (Лукаш), також Александров, Кортальський, Гаккебуш, Паньківський. Рецензент згадав слабкі декорації; театр був повний, виконання на початку гімну «Ще не вмерла Україна» нагородили овацією.
Державний драматичний театр одчинив сезон позавчора ... Н. Дорошенко (Мавка) і М. Тінський (Лукаш) ... театр був повний
Рецензія підписана Ал. Меглинським(?) (OCR «Ал. Меглиаський»); «Кум-мірошник» театр відмовився грати, анонсував новий репертуар.
Газета «Мир» (№ 5) повідомляє про переслідування православних церков поляками-католиками в Володавському повіті на Підляшші: у селах Ганськ, Збереже, Брус, Оподле, Мутвиця, Косинь, Довгобороди, Кодень та інших вибито двері, винесено іконостаси, церкви «пересвячено» на костели; ключі від церков у солтисів-поляків.
В селах Ганськ і Збереже поляки розбили двері в церквах і повикидали з церков все
Подія поза Києвом; текст передруковано у «Слові» (ця ж тема є і в № 47 на с. 3 в іншій формі).
Нарис про М. К. Вороного: у 1897 р. він вступив до трупи Кропивницького, потім Саксаганського; 1901 р. залишив театр і працював у Катеринославі, Харкові, Одесі; 1903 р. одружився з донькою М. Вербицького й оселився в Чернігові, де служить у земстві; написав дві збірки віршів («Ліричні поезії», «В сяйві мрії»), готується третя.
1903 р. ... оселюється в Чернігові, де бере посаду в земстві
Біографічний нарис.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Державний народний театр (Велика Васильківська) — у четвер 28 листопада «Розбійники»; 29-го «Приятелі»; 30-го «Урівень юності»; 1 грудня «Бондарівна»; 2 грудня «Зимові вечорниці»; початок рівно о 8 год. вечора; режисер П. К. Саксаганський.
28-го листопада: «РОЗВІЙНИКИ» 29-го ... «ПРИЯТЕЛІ» ... 1 грудня «БОНДАРІВНА», 2-го «ЗИМОВІ ВЕЧОРНИЦІ». Початок рівно о 8 год. веч.
Назви вистав в OCR частково спотворені («Розвійники» — ймовірно «Розбійники»).
Концерт художньої капели Г. М. Давидовського призначено на 28 листопада в залі на Хрещатику, 29 (за дозволом військової цензури від 27 листопада 1918 р.).
Концерт художньої капели Г. М. Давидовського, призначений на 28 листопада в залі ... (Хрещатик, 29). Дозволено військовою цензурою. 27 листопада 1918 року.
Назва зали в OCR зіпсована.
Стаття єпископа Діонісія Кременецького про посланіє патріарха Тихона: газети щодня друкують повідомлення про наругу над святинями; у петроградському Казанському соборі влаштували кінематограф.
Вь Казанскомь Соборі въ Петроград* - кинемо-театрь
Російськомовна стаття; факт про Петроград, поза Києвом; подається для контексту.
Поему Вороного «Євшан-зілля» переклав німецькою С. О. Бердяєв (мається на увазі нарис Олелька Ходзицького про ювілей поета).
поема «Євшан-зілля» перекладено С. О. Бердяєвим на німецьку мову
Ім'я перекладача читається за OCR; можливе спотворення.
Оголошення: театр Соловцова 28 і 29 листопада 1918 року — гастролі Михайла Мордкіна; 30 листопада — бенефіс Яковлева; 1 грудня вранці за зниженими цінами «Павло I», увечері — «Вікторія»; 2 грудня — концерт Л. В. Собінова; 3 грудня — вечір прози й поезії графа О. Толстого.
Гастроль Мих. Мордкина 29-го гастроли МИХ. МОРДКИНА, 30-го бенефисъ ЯКОВЛЕВА ... 2-го концертъ Л. В. СОБИНОВА. 3-го ВЕЧЕРЪ ПРОЗЫ И ПОЭЗІИ гр. А. Толстого.
Оголошення в OCR перемішане.
Газета «Мир» описує пограбування церков: у с. Костомолоти з плебанії забрали половину бляхи з даху; в с. Горостита солтис-поляк намовляв людей розбивати церкву; у с. Любинь поляки влізли до церкви вікнами й забрали все; у Рожалці церкву замінили на костел; вночі 8 неділя по Зелених святах польський ксьондз відправив месу в церкві с. Брус і з процесією пішов.
В с. Костомолоти вже майже половину даху бляхою критого з плебанії забрали «поляки»
Передрук з «Мира», поза Києвом; OCR сильно пошкоджене.
Директоріальна преса: «28 листопада народне військо на чолі з своїм славним хоробрим отаманом Петлюрою з боєм підступило до самого Києва і обложило його зо всіх сторін»; до 29 листопада владу Директорії встановлено в п'яти губернських центрах.
обложило його зо всіх сторін
Село, 1918, 8 грудня.
У Києві почала виходити щоденна газета німецької солдатської ради «Ukraine Zeitung», яка замінила попередні інформаційні листки; вона заявила, що політикою не займатиметься, а її гасла — спокій, порядок і якнайшвидше повернення на батьківщину.
Подъ такимъ названіемъ вышла въ Кіевѣ ежедневная газета германскаго солдатскаго совѣта
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Номер «Вечера» від 28 листопада 1918 року вийшов з позначкою «Дозволено військовою цензурою».
Дозволено военной цензурой 28 ноября 1918 г.
Номер «Вечера» № 45 дозволила військова цензура 28 листопада 1918 р.; редактор — В. Н. Рудський, видавець — М. Д. Яворський.
Дозволено военной цензурой 28 ноября 1918 г. Редакторъ В. Н. Рудскій. Издатель Н. Д. Яворскій.
Номер 48 «Слова» — видання Міністерства сповідань (редактор Є. І. Лепешинський) — дозволено до друку військовою цензурою 27 листопада 1918 р.
Дозволяється військовою цензурою 27-го листопаду 1918 р.
Автор нарису твердив, що про квартирну кризу «писали й пишуть усі київські газети», а справа не виходить за межі писань і теоретичних міркувань.
писали и пишуть всь Кі-
Читано з OCR-тексту.
Обіжником військово-цензурного відділу штабу головнокомандувача газетам наказано друкувати накази головнокомандувача на початку номера шрифтом не дрібнішим за основний, оперативне зведення — лише за підписом «Генерал-квартирмейстер», інтерв'ю з високими посадовцями — лише після засвідчення їх підписом, а на номерах ставити напис «Дозволяється військовою цензурою».
На листах газет ... повинні бути зроблені набором, перед підписом відповідального редактора, підписи: „Дозволяється військовою цензурою"
Оголошення: вийшов перший том першого повного зібрання творів Тараса Шевченка у трьох томах за редакцією Богдана Лепкого; усе видання обіцяли закінчити до Різдва; склад видання — у книгарні товариства «Друкар» на Хрещатику.
ПЕРШЕ ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА в трьох томах під редакцією Богдана Лепкого ... Том перший поступив у продаж
Ціну в OCR не прочитано.
Умови передплати «Відродження» без змін: 10 крб. на місяць, 30 крб. на три місяці, передплату приймають щодня; зміна адреси 50 коп. Оголошення в газеті: на 1-й сторінці 3 крб., на 4-й — 2 крб. за рядок; хто шукає працю — 2 крб. за 8 рядків за раз.
Умови передплати: на місяць 10 карб., на 3 міс. 30 карб. Передплата приймається кожного числа місяця; за зміну адреси 50 коп.
«Державний Вістник» № 76 вийшов 28 листопада 1918 року; редакція й контора містяться в Києві на Хрещатику, 38, телефон редакції 17-69, контори 43-08, поточний рахунок № 202923 у Державному Банку.
28 листопада 118 року.
Дату в шапці спотворено OCR («118 року»); день і місяць прочитано чітко, число 76 стоїть у колонтитулі. Дата узгоджується з сусідніми номерами (№71 — 16 листопада, №72 — 19 листопада; виходив тричі на тиждень) і з указом від 25 листопада в цьому ж номері. Телефон контори в OCR читається як 43-08 (у №71 — 48-08).
У пам'ять про полеглих офіцерів «Армія» закликає негайно створити з добровільних пожертвувань фонд допомоги їхнім родинам, який видаватиме сім'ям пенсії, щоб вони не вмирали з голоду; багато загиблих «зобов'язали свої родини на голод і нужду».
Немедленно долженъ быть создань изь добровольныхь пожертвованій фондь
Читано з OCR-тексту. Позиція газети; цитата дослівно за OCR із неточностями.
Газета «Голос Киева» опублікувала заклик «Комитета по созыву национального русского съезда Южной России» на чолі з В. Шульгіним, де проголошувалося, що «малороси» — частина єдиного руського народу, а «Южная Русь» — нероздільна частина «единой, неделимой России».
„Южная Русь является нераздельной частью единой, неделимой Россіи"
Дата номера газети; точна дата публікації не вказана.
У київській російській пресі точилася полеміка про становище української інтелігенції: «Наш путь» радив вождям українського руху «самоліквідуватися» і перейти до мирного представництва, а позицію Петлюри назвав шкідливою для українського народу; «Відродження» іронізує з «відхожих промислів» російських публіцистів в Україні.
Позиція Петлюры не только вредна для интересовь украинскаго народа, но парализуеть и связываеть руки всіхь тіхь представителей русской демократіи
Цитата з «Нашего пути» у переказі «Відродження».
Контора «Державного Вістника» пропонує приватним особам і установам до 1 січня 1919 року сплатити всі борги за передплату; ті, хто передплачував «Вістник Ради Народних Міністрів», автоматично стають передплатниками «Державного Вістника» (передплата тривала з 15 травня), а списки несплатників передадуть для стягнення законним порядком.
рік виносила: до 1 липня
Текст оголошення розірвано на дві колонки й частково пошкоджено; зміст відновлено за логікою рядків.
Контора «Державного Вістника» вимагає від державних установ і посадових осіб подавати оголошення українською мовою, виразно написані, без пропусків дат і назв, зазначати, скільки разів друкувати й кому надіслати рахунок; для негайної публікації текст треба надсилати не менш як за два тижні, інакше контора не відповідає за терміни.
оголошень були писані виразно,
Оголошення пошкоджене OCR; термін «за два тижні» читається як «на менш як за два тижні» (вочевидь «не менш як»).
Газета «Слово» (щоденна церковно-громадянська часопись), № 48, вийшла в Києві в четвер 28 листопада 1918 р.; умови передплати й ціна (30 коп. за число) ті самі, що в № 47; редакція відчинена щодня, крім неділь і свят, від 4 до 8 год. вечора, контора — від 10 до 5 (OCR частково).
Киів, Четвер. 28 листопаду 1918 р.
Ціни повторюють № 47; перераховано як ціну дня.
Зміст номера 48 «Слова»: наказ Гетьмана, звільнення головнокомандувача графа Келлера, новий головнокомандувач князь Долгоруков, прибуття союзників, становище на місцях, події в Німеччині; стаття Л. «Вічне спасіння» та нарис про Миколу Кіндратовича Вороного Олелька Ходзицького.
Увільнення Головнокомандуючого графа Келлера. Головнокомандуючий — князь Долгоруков
Зміст читається уривчасто.
Шапка газети «Армія» №20, четвер 28 листопада 1918 року (в OCR «25»), рік видання перший; «щоденна військово-морська газета». Редакція в Києві на В. Володимирській, 28, пом. 10, телефон 16-43; прийом: редактор — від 6 до 7 вечора, секретар — від 12 до 2 години дня.
Ки!в, В. Володимирська 28, пом. 10
Читано з OCR-тексту. Дата в шапці читається «Четвер 25 листопада» — це помилка OCR, бо №19 був за 27-го (середа), а в тексті є «27 ноября» і «вчера хоронили».
Стаття Л. Д. «Украинское национальное движение и выступление Директории» оцінює повстання Директорії з Петлюрою й Винниченком як «крайній національний шовінізм», що викликав проти себе й російське, й частину українського суспільства, і застерігає: якщо Директорія переможе, праця з налагодження культурного життя краю «рухне», а країна стане «кострищем і руїною».
Боевое же выступленіе Директоріи во главь сь Петлюрой и Винниченко, какь выступленіе крайняго національнаго шови- низма
Читано з OCR-тексту. Позиція газети, проурядова й антидиректорійна. Стаття підписана «Л.-Д.».
Газета стверджує, що Директорія спирається на «анархічно настроєні й менш культурні елементи» та на частину австрійських солдатів, які повертаються додому і стали її «найманцями»; українські національні гасла, на думку автора, — лише вивіска для більшості, а петлюрівці — «послідовники більшовизму», яким треба «палити, грабувати, вбивати».
Директорія опираєтся на часть возвращающихся на родину авст- рійскихь солдать, ставшихь ся наемни- ками
Читано з OCR-тексту. Позиція та упередженість газети (антипетлюрівська пропаганда), не перевірений факт. Цитата дослівно за OCR.
У статті «Выводы» (підпис А. Ш.) про загиблих у Борщагівці газета пише, що петлюрівці відрізняються від більшовиків лише більшою жорстокістю, й закликає «самостійників», які до трагедії бачили в них національних героїв, переконатися, що «петлюрівці — ті самі більшовики»; з «більшовиками-петлюрівцями» можна лише битися до перемоги.
Теперь они должны ясно убідиться въ томь, что петлюровцы вте ть же большевики.
Читано з OCR-тексту. Позиція газети; Борщагівка — місце бою за Київ наприкінці листопада 1918 року.
Стаття Б. М. Куликова «Рождество для инвалидов» закликає «створити Різдво для інвалідів» — першого різдва після чотирьох років війни, посилаючись на те, що в Україні вже багато інвалідів, є «співчуття» й спроби «самодопомоги», але допомоги бракує; автор називає відповідальність за інвалідів «боргом вдячності батьківщини».
Рождество для инвалидовь
Читано з OCR-тексту. Дата публікації: 28 листопада 1918 року. Українські інваліди війни — тема газети, що підтримувала білу ідею.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали відкрило відділи в Києві (Фундуклеївська та Маріїнсько-Благовіщенська, 123, тел. 50-59; відповідає редакція журналу «Шлях»); комісійні 5 %, гроші негайно передають до контор часописів.
Центральне Бюро передплати ... Бюро в Київі: 1) Фундуклієвська, ... Мар.-Благовіщенська, 123, пом. ... тел. 50-59. Комисових 5 проц.
Те саме оголошення було і в №195 з іншими нечіткими адресами; номери будинків у OCR спотворені.
Оголошення: найближчими днями мала почати виходити ще одна велика політична газета (тимчасове приміщення — на Великій Васильківській; редактор М. Горєлов, видавець — товариство «Мирний труд»).
ВЪ БЛИЖАЙШІЕ ДНИ НАЧНЕТЪ ВЫХОДИТЬ БОЛЬШАЯ ПОЛИТИЧЕСК[АЯ] ... Редакторъ М. ГОРѢЛОВЪ
Оголошення в OCR обрізане, назва газети не читається.
У шапці газети в листопаді 1918 року досі зазначено, що «Державний Вістник» виходить тричі на тиждень; ціни передплати в шапці спотворено OCR.
що виходить з рава на чнадень
Рядок шапки сильно пошкоджено; ціни передплати надійно читаються лише в оголошенні контори на с. 5.
Номер надруковано в Державній друкарні в Києві (адресу вулиці в OCR втрачено).
Дру срня. Київ, Во
Вихідні дані внизу с. 8 сильно спотворено; назву вулиці прочитати неможливо.
Співробітники «Армії» вирішили покласти початок фонду допомоги родинам полеглих офіцерів і солдатів: редакція просить усі установи й людей збирати внески й жертвувати; пожертвування приймає контора редакції на В. Володимирській, 28 (до 3 години дня).
Сотрудники газеты «Армія» рішили положить начало фонду помощи
Читано з OCR-тексту. Годину прийому прочитано нечітко («3-хь часовь дня»); точні суми внесків у тексті читаються з помилками (ймовірно, «50 руб.»).
У київській пресі спалахнув скандал: редактор «Свободника» Василевський звинуватив у большевизмі колегу Коварського, і той позбувся можливості виконувати обов'язки; газета «Новости дня» вимагала від Василевського надати «Красную газету», якою обґрунтовано донос.
Свого товариша по газеті він обвинуватив в большовизмі ... Новости дня ... требуемь, чтобы онь доставиль въ редакцію „Новостей Дня" инкриминируемый г. Коварскому экземплярь Красной Газеты
Подано в огляді «З газет та журналів»; дату не вказано.
Урядове повідомлення українською і німецькою мовами спростовувало чутки серед німецького гарнізону, ніби український уряд навмисно затримує відправлення німецьких військ додому, не даючи рухомого складу; уряд від свого імені та імені гетьмана запевнив, що вживає всіх заходів для полегшення їх повернення.
серед німецького гарнізону росповсюджують чутки, нібето уряд навмисне затримує одправку німецького війська до рідного краю ... Ці чутки настільки безглузді, що тільки злоумисність могла їх придумати.
За дипломатичними джерелами, держави Антанти готові визнати лише уряд, що стоїть за лад у всій Росії, і визнають теперішній український уряд на чолі з Гетьманом; усі групи й партії, що погоджуються з більшовизмом, зустрінуть опір; решта питань, зокрема національне самовизначення, будуть вирішені після прибуття військ союзників. Ено дав секретареві французького консульства в Києві Мулену інструкції щодо ведення справ консульства до свого приїзду.
держави згоди визнають теперішнє українське правительство на чолі з Гетьманом
Подано як дипломатична інформація з Одеси; офіційно не підтверджена.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За переказом «Вечера», Петлюра видав наказ, у якому заявляв, що відмовляється вступати до Києва, бо вважає захоплення української столиці для себе неістотним.
Петлюра видав наказ, у якому заявляє, що він зрікається вступити в Київ, бо вважає захоплення української столиці для себе неістотним.
Чутка, переказана газетою «Вечер»; не підтвердилася — Директорія вступила до Києва 14 грудня 1918 р.
З Одеси повідомляли, що з Румунії в напрямку Києва спішно послано румунське військо під командою французьких офіцерів.
З Руминії в напрямку Київа спішно послано руминське військо під командою французьких офіцерів.
Телеграма, не підтвердилася; фактично чутка.
За радянським радіо, німецькі совдепи звільняють Могильов, Жлобін, Вітебську губернію й Вітебськ; шляхи на Гомель відкриті для червоної армії (повідомлення в київській газеті).
Шляхи на Гомель відкриті для руху червоної армії
Чутка з радянського радіо; поза Києвом.
Румунські війська під командою французьких офіцерів спішно рушили з Румунії на Київ (телеграма з Одеси від 28 листопада).
Изь Румынін по направленію къ Кіеву спьшно двинуты румынскія войска
Читано з OCR-тексту. Повідомлення телеграфом УТА, непідтверджене.
«Вечер» зі слів мешканців Білої Церкви писав, що січових стрільців у Білій Церкві не більше 800, на станції Фастів — близько 1000 з трьома гарматами, на станції Мотовилівка — 100 з однією гарматою, усього 1500–2000 при 4–6 гарматах; у бою під Мотовилівкою загинуло 75 січовиків і 185 поранено, а Петлюра і начальник його штабу Осецький перебували на станції Бобринській.
В бою під Мотовилівкою було вбито 75 січовиків і поранено 185. Сам Петлюра і начальник його штабу Осецький перебувають на ст. Бобринській.
Переказ чуток через газету «Вечер»; дані не перевірені.
За швейцарською газетою «Дер Бунд» (Берн), політичне становище в Києві після квітневого перевороту було напруженим, а в листопаді Скоропадський призначив прем'єром Гербеля, що не мав нічого спільного з українством; Український Національний Союз виїхав до Білої Церкви й там заснував Директорію.
Політично становище в Київі стало напруженим. ... Скоропадський відверто признання Гербеля міністром-президентом
Переказ закордонної преси, опублікований 25 грудня; текст пошкоджений.
Оголошення: Український народний кооперативний банк провадив операції щодня з 10 до 3 години дня.
Банк провадить операції що дня, від 10-ти до 3-х годин дня.
Правління Дніпросоюзу в Києві пожертвувало 5000 карбованців робітничо-селянській «Просвіті» села Мануйлівки Новомосковського повіту на будівництво власного будинку; «Просвіта» надіслала подяку.
першим одгукнулось ваше товариство, пожертвувавши 5000 карбованців.
Міністру фінансів асигновано 150 000 карбованців авансом на витрати по відрядженнях.
1918 рік авансом сто питьдесять тисяч
Шапка акта №845 — 28 листопада 1918; підписав за міністра фінансів К. Замен.
Київська група цукрозаводчиків зібрала на потреби Добровольчої армії 7 мільйонів карбованців.
Київська група цукрозаводчиків зібрала на нужди добровольчеської армії 7 міл. карб.
Оголошення: Дніпросоюз випустив книжку Е. Єгорова «Рахівництво для сільських споживчих товариств» (10 друкованих аркушів) за ціною 12 гривень (6 крб) — тобто 2 гривні дорівнювали 1 карбованцю; звертатися до видавничого відділу Дніпросоюзу (Інститутська, 4, кімн. 43).
Е. Егоров. Рахівництво для сільських споживчих товарис. 10 друкованих аркушів. Ціна 12 гривень (6 крб.). ... Київ, Інститутська, 4, кімн. 43.
Об'ява коменданта міста Києва і фортеці від 27 листопада 1918 р.: адміністрація театру «Експрес» пожертвувала 1000 крб. на допомогу сім'ям вояків, що загинули при виконанні службового обов'язку під час придушення повстання в околицях Києва; з дозволу гетьмана пожертви приймають в управлінні коменданта (Велика Володимирська, 45) щодня з 9 до 3 години.
До мене поступили від дирекції театру «Экспресс» офірування в тисячу карбованців для вчинення допомоги сімействам вояків, котрі загинули при виконанні службового обовʼязку при придушенні повстання в околицях м. Київа
Комендант — генеральний хорунжий Тищинський; список жертводавців обіцяно публікувати в газетах.
До ради із самооподаткування громадян Києва входили представники торгівлі й промисловості, банків, власників нерухомості, адвокатури, лікарів, педагогів, інженерів; у її розпорядженні вже було близько 2 875 000 руб.: від банків — 1 000 000 руб., від цукрозаводчиків — 750 000 руб., від страхових товариств — 100 000 руб., а додатковий збір з нерухомості мав дати близько 1 млн руб.
Въ настоящее время въ распоряженіи совѣта уже имѣется на текущіе расходы около 2.875.000 рублей.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Цукрозаводчики асигнували на організацію охорони порядку 5 млн руб., з них 750 тис. — для Києва; осіб вільних професій планували обкласти податком у розмірі одноденного заробітку, а домовласників, що входять до організації, — на 5% нижче; рада із самооподаткування містилася на Новій вулиці, 1 (ріг Мерингівської).
Лицъ свободныхъ профессій предполагается обложить налогомъ въ размѣрѣ однодневнаго заработка. ... Совѣтъ по самообложенію помѣщается по Новой ул. въ д. № 1 (уголъ Мерингоѣской).
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Учасники засідання комітету допомоги оборонцям Києва передали гетьманові 41 710 карбованців, уже зібраних для особистого розпорядження гетьмана на потреби потерпілих; гетьман подякував, сказавши, що обов'язок кожного офіцера — боронити й вмирати за рідний край, а цивільних — допомогти чим можна.
41.710 карбованців
Читано з OCR-тексту. Цифру прочитано з OCR як «41.710».
Рада Всеросійського союзу цукрозаводчиків (осідок у Києві) на останньому засіданні ухвалила допомогти Добровольчій армії сумою не менше 5 млн крб.
було постановлено допомогти добровольчій армії сумою не менше 5 мил. карб.
За повідомленням «М. П.»; союз цукрозаводчиків діяв у Києві.
Лицьовий бік білета в 2 000 гривень має блакитну гільйошну сітку з орнаментом і цинамонову (тютюнового кольору) сітку; в центрі — український герб у колі з лавровим вінком, рама має розмір 189 × 118 мм.
замикає внутрі себе український герб
Розміри з опису: діаметр центрального кола — близько 60 мм, герб — до 48,5 × 45,5 мм. Колір рами («червоною») прочитано з §8; OCR навколо цифр сильно пошкоджено.
Зворотний бік білета в 2 000 гривень має напис «1 гривня містить 8,712 долі щирого золота»; на ньому також викладено, що білети забезпечені всім майном держави та ходять нарівні із золотою монетою, а за їх фальшування карають позбавленням прав і в'язницею.
ходять ва рівні в золотою монетою
Текст виписки із закону на малій рамі розірвано рядками, «в’язниця» читається як «тюрмою».
На білеті 2 000 гривень стоять підписи директора Державного Банку В. Ігнатовича та скарбника М. Таранова; опис підписав управитель Експедиції заготовлення державних паперів В. Михаїловський.
стоїть підпие назвачея М. Таранов.
Прізвище завідувача художнього відділу Експедиції в OCR спотворено («Моволенський»), відповідального — «Івер Юшкика»; тому не наводжу.
Київська контора Державного Банку оголосила втраченими розписки, видані на ім'я Миколи Зеноновича Мікульського (№№ 19215, 19216, 19217, 19119): якщо їх не пред'являть протягом двох тижнів, розписки вважатимуть недійсними й видадуть нові.
19215, 19216, 19217, 19119 ваявлены ут-
Прізвище в OCR («Микульскаго») прочитано умовно; слово перед номерами (імовірно «сохранные расписки») втрачено.
На лицьовому боці білета в 2 000 гривень унизу рами в прямокутнику стоїть напис «Року 1918», у чотирьох кутових квадратах, бічних розетках і над заголовком — цифри «2000»; усі написи й підписи надруковані тією ж червоною фарбою, що й рама.
Року 1918
Опис §§ 6–11 розірвано OCR; колір («червоною») прочитано з § 8.
Зворотний бік білета в 2 000 гривень складається з великої червоної рами 189 × 117,5 мм, малої рами 157,5 × 35 мм з виписками із закону, орнаменту й двох сіток: муарової (з літерного малюнка) і цинамонової (тютюнової).
Великої рами, 2) малої рами,
Розміри з §§ 29 і 35; колір великої рами («первоною») прочитано умовно — «червоною».
Гетьман затвердив постанову Ради Міністрів про асигнування 5.509 карбованців 12 копійок у розпорядження міністра народної освіти та мистецтва на покриття боргу Новозибківської технічної школи за минулий 1917 рік.
пять тнекя пятьсот
Акт № 855. Назву школи в OCR спотворено («Нововибківській»), ймовірно Новозибківська (Чернігівська губернія); дату затвердження читаємо як «28 листопаду».
Газета публікує офіційний опис нового кредитового білета Державного Кредитового Банку номіналом 2 000 гривень зразка 1918 року: прямокутна червона рама з орнаментом, розетки з цифрами «2000», заголовок у п'ять рядків «Українська Держава. Державний Кредитовий Білет. Дві тисячі гривень».
Дві тисячі гривень
Заголовок опису (с. 3, кол. 4) пошкоджено; опис триває на с. 4. Дату випуску білета в тексті не названо — ставлю дату номера.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Міський ломбард (Хрещатик, 38) повідомляв про продаж прострочених застав з 12-ї години 29 листопада (ст. ст.).
ГОРОДСКОЙ ЛОМБАРДЪ ... 29 ст. ст. съ 12 ч. ... Крещатикъ, 38.
Оголошення в OCR обрізане; дата за старим стилем нечітка.
Одеська контора Державного Банку оголосила втраченими депозитні розписки чотирнадцяти осіб (суми від 500 до 22 020 руб.), які після двох тижнів вважатимуться недійсними, а замість них видадуть нові.
Одесская Контора Держави. Банил.
Не київське; перелік прізвищ і сум надто спотворений OCR, відновлено лише загальний зміст.
Оголошення (російською): правління Бессарабсько-Таврійського земельного банку оголосило публічні торги в Одесі (Херсонська вул., 25, власний будинок банку) для продажу міських і земельних маєтків за несплату платежів — міських маєтків з 28 (15) листопада 1918 р., у Подільській і Таврійській губерніях з 7 грудня (24 листопада) 1918 р.
Правленіе ... Бессарабско-Таврическаго Земельнаго Банка ... объявляеть, что будуть продаваться съ публичныхь торговь
Фрагментарний OCR (обрізані краї колонок); дати торгів прочитано частково. Не київське оголошення.
У додатку до оголошення банку перелічено десятки заставлених міських садиб на продаж: Вознесенськ (вул. Одеська, Петроградська, Пушкінська), Єлисаветград (Невська), Миколаїв (Московська частина: Сінна, Соборна, Рибна), Одеса (Михайлівська, Дальницька, Молдаванка, Бульвар), Тирасполь, Херсон; позики — від 1400 до 135 000 руб.
Ссуда 135000 р., кап. д. 122171 р. 36 к.
Сгруповано стисло, оскільки міста не київські.
Правління Катеринівського гірничопромислового товариства та Голубовсько-Берестово-Богодухівського гірничопромислового товариства надрукувало списки облігацій, що випали в тираж: виплата з 1 січня 1919 року в Катеринівці (Таганрозький округ), Таганрозькому комерційному банку та парижкому Société Générale; Голубовські облігації 4,5 % — з 1 грудня 1918 року в Російсько-Азійському банку.
Выдача капитала по облигаціям
Групова нотатка; сотні номерів облігацій не наводжу. Сума оплати першого тиражу — 146 312 руб. 50 коп. (391 500 франків), другого — 71 250 руб. (90 000 франків).
Оголошення: створена Міністерством продовольства комісія з ліквідації справ Київського продовольчого комітету зобов'язала боржників комітету протягом місяця внести борги до каси особоуповноваженого з продовольства м. Києва, а кредиторів — подати письмові вимоги на Хрещатик, 2, кімната 53; голова комітету С. Григорович-Барський.
Комісії по ліквідації справ Київського Продовольчого Комітету ... (Київ, Хрещатик, № 2, кімната № 53) також впродовж місяца з дня опублікування цього оголошення
За тим самим оголошенням сушена капуста продавалася по 75 крб за пуд.
Капуста „ 75
За тим самим оголошенням сушений буряк продавався по 65 крб за пуд.
Буряк „ 65
Ділянки на Проневщині та Теремках по 600 кв. сажнів мали роздавати членам Товариства за порядком запису з правом вибору тим, хто заздалегідь вніс 1000 рублів; право користування настає від затвердження купчої.
внесшимь 1000 р. заблаговре-
Читано з OCR-тексту.
У статті Н. Жуковського «Частная инициатива» (28 листопада 1918) зазначено, що квартирна криза зачепила Київ і міста Української Держави: «Ми, жителі Києва, з упевненістю можемо сказати, що домобудування в місті немає». Незавершені будинки, розпочаті в перші роки війни, стоять огородженими на різних вулицях Києва — від фундаментів до п'ятиповерхових, є й під дахом, але без внутрішнього оздоблення.
стоять огороженными незаконченные дома
Читано з OCR-тексту. Причини — загальна дорожнеча та брак робітників; ціни на матеріали й квартири не названі.
Оголошення: здавався в найм підвал, придатний під склад або майстерню; Володимиро-Либідська, 18, кв. 1.
Отдается въ наемъ подвалъ годный подъ складъ мастерскую ... Влад.-Лыбедская 18, кв. 1.
Пропозиція Н. Жуковського: віддати вільні землі в місті й за ним приватній організації, яка розбила б їх на невеликі ділянки й за допомогою приватних коштів та капіталів звела житлові будинки; держава тільки здійснює контроль, а гроші та технічні сили, на його думку, у суспільстві є.
Вь самомь городь и вн* его
Читано з OCR-тексту. Продовження обіцяно в наступному числі («Окончаніе слідуеть»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: продається будинок (адреса нечітка: «…мамовская 37», біля Байкової).
Домь продается З байковье.
Читано з OCR-тексту. Адреса і подробиці оголошення зіпсовані; не відновлено. Повторюється в №21.
Державний поїзд № 7 о 20-й годині 28 листопада 1918 р. вирушив до Києва, як повідомив його комендант прямим дротом.
28-го листопада о 8-ій годині вечора державний поїзд вирушив на Київ.
Від коменданта державного поїзда № 7 надійшло прямим дротом повідомлення, що 28 листопада о 8-й вечора поїзд відправився до Києва.
вчера, въ 8 ч. вечера державный поѣздъ отправился въ Кіевъ.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Київська міська станція (при Житомирській залізниці) з 20 листопада 1918 року виконує всі вантажні операції, передбачені положенням про міські станції; телефони в оголошенні частково втрачено.
ж. д. с 20-го ноября
Оголошення розірвано колонками: «КІЕВСКАЯ ГОРОДСКАЯ СТАНЦІЯ» і «Житомирской ж. д. с 20-го ноября», адреса в OCR (…Александровская пл., 22?) і номери телефонів зіпсовані.
Міністр освіти В. І. Науменко виклав програму: Україна має мати широкі права для державного й національно-культурного розвитку, але досягти цього можна не через самостійну українську державу, а через єднання з усіма народами Росії на засадах федерації; українізацію школи слід проводити поступово, краще мати небагато, але зразкових українських гімназій.
Украина должна имѣть широкія права для своего государственнаго и національно-культурнаго существованія ... путемъ единенія со всѣми народами Россіи на началахъ федераціи.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Сатиричний вірш «Теми» у «Відродженні» віддзеркалює настрій киян наприкінці листопада: «Найважніща річ — бензина, друге — чек, а трете шлеми, решту зробить вже Німина»; «ситуація преглупа, все вертиться без системи».
Найважніща річ-бензина, Друге-чек, а трете шлеми Решту зробить вже Німина
«Чек» і «шлеми» — натяк на чекові розрахунки й офіцерські шоломи; бензин — дефіцитний у ті дні.
Міністр внутрішніх справ І. А. Кістяковський у зв'язку з неправдивою звісткою про відновлення Одеської міської думи (Енно її спростував) заявив, що відновлювати розпущені українським урядом демократичні думи немає сенсу: вибори до нових органів місцевого самоврядування за новим виборчим законом уже тривають, і до них залишився лише місяць.
До новыхъ органовъ мѣстнаго самоуправленія остался всего мѣсяцъ. Въ настоящее время идутъ уже выборы по новому избирательному закону.
Відповідь Енно отримали в міністерстві «вчора ввечері» — 28 листопада.
Оголошення: кафе-театр «Пель-Мель» на Хрещатику, 29 (тел. 24-54) працювало з 11-ї ранку, «five o'clock» з 3 до 6, першокласний оркестр з 2 до 6; уночі працювало кабаре з конферансьє В. Сладкопєвцевим, з'їзд з 11½ вечора.
„ПЕЛЬ-МЕЛЬ“ ... Крещатикъ 29 ... Первокл. ОРКЕСТРЪ съ 2 ч. до 6 ч. в. ... Конф. В. СЛАДКОПѢВЦЕВЪ
Адреса Головної шкільної управи військового міністерства: Київ, Звіринець, будинок Інструкторської школи старшин; сюди належить звертатися із заявами про вступ на курси старшин із документами.
Звіринець, будинок Інструкторської Шко- ли старшин
Читано з OCR-тексту. У тому ж довіднику з №20 вказано «Звірінець, Інженерна школа»; згадка про Інструкторську школу старшин — з наказу про вступ.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Довідкові адреси військових управлінь Української Держави в Києві: Головна інтендантська управа — Банкова(?), 13; Головна військова санітарна управа — Хрещатик, 3 (начальник генерал-хорунжий Яницький); Головна військова ветеринарна управа — Анненківська, 33; Головна геодезична управа — Кудрявський бульвар (Кудрявська), 18; Головна шкільна управа — Звіринець, Інженерна школа.
Головна Військова Санітарна Упра- ва. Хрешатик 3.
Читано з OCR-тексту. «Бак-нева 13» читається як «Банкова 13» — припущення; Анненківська — нині вул. Шовковична чи інша, не уточнено. Сторінка з довідковим відділом сильно зіпсована.
Номер повністю складається з актів Гетьмана Павла Скоропадського («Затверджую») за 12–14 та 25 листопада 1918 року та урядових оголошень; про війну з військами Директорії на цей час у виданні ні слова.
Павло Скоропадський.
Останній датований закон № 752 — від 25 листопада 1918 року, надрукований 28-го; далі до падіння режиму (14 грудня) лишалось менше трьох тижнів. Видання виходило з затримкою ~2 тижні.
Оголошення: курси німецької й французької мов при Ближньосхідному інституті (лектор Петров і викладачі; зав. В. Б. Рогенберг) — навчання дорослих за новими методами, підручники; приймають щодня з 11 до 1 години за адресою Володимирська, 45, кв. 15.
курсы нёмец. и франц. язык. Ближне-Восточнаго Института
OCR оголошення пошкоджене; прізвища читаються приблизно.
Серед оголошень с. 5–8 — майже п'ять десятків нотаріальних повідомлень Старшого нотаріуса Одеського окружного суду про купчі червня-липня 1918 року (будинки й ділянки в Одесі та околицях), а також повідомлення Лубенського окружного суду про виконавчі листи та купчі в Лубнах, Прилуках, Золотоноші й Переяславі.
От Старшаго Нотаріуса Одесскаго Окруж. Суда.
Не київські; подано стислою групою. Суми тут у «руб.» (російські рублі) — для порівняння: від 400–1 000 руб. за ділянку на хуторах до сотень тисяч за двори в центрі Одеси.
Сумський окружний суд повідомив про реєстрацію 14 і 24 травня 1918 року десятка споживчих товариств Охтирського повіту (Костельське, Надохтирське, Журавлянське, Краснянське, Краснопільське та інші), товариства «Кооперація» і Охтирського кредитного кооперативного союзу, а також Робітничого клубу в Сумах.
Сумскій Окружный Суд,
Групова нотатка про кооперативний рух 1918 року на Слобожанщині.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані