«Відродження», газета (Київ, 1918), №185, с. 6 ·
середня певність ·
11-249913 листопада засідання ради міністрів почалося о 15-й годині й закінчилося о 19-й; обговорювали виступ міністра сповідань О. І. Лотоцького на засіданні Церковного собору — більшість висловилася за автокефалію української церкви, потім розглядали асигнування на створення козацтва.
Вчора засідання ради министрів почалося о 3 годині дня… заслухано доклад министра сповідань О. І. Лотоцького в зв'язку з виступом його від імені уряду на вчорашньому засіданні церковного собору. З обміну думками виявилось, що більшість…
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 167 ·
певність висока ·
11-0152Приватні комерційні банки помітно активізувалися завдяки припливу капіталів із більшовицької Росії; 13 листопада 1918 р. Рада міністрів ухвалила закон про правомочність правлінь акціонерних комерційних банків, продовживши повноваження правлінь, обраних 1917 р.
13 листопада Рада Міністрів ухвалила закон про правомочність правлінь акціонерних комерційних банків
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 39 ·
певність висока ·
11-026713 листопада 1918 р. затверджено тимчасовий закон про повноваження правлінь акціонерних комерційних банків із правліннями в Росії та відділеннями в Україні: функції правлінь здійснюють члени правлінь, які прибули в Україну.
функції правлінь таких банків здійснюються їх членами, які прибули в Україну
«Голос жизни» (Бердичів, 1918), №32, с. 1 ·
певність висока ·
11-9069Рада міністрів ухвалила законопроєкт про повноваження правлінь акціонерних комерційних банків, відділення й агентства яких перебувають в межах України: функції правлінь здійснюватимуть члени правлінь, що прибули в межі Української держави; довіреності можна видавати за одноосібним підписом члена правління; повноваження членів правлінь, обраних на 1917 і 1918 операційні роки, продовжено на 1918–1919 рр.
принялъ законопроектъ о полномочіяхъ правленіи акціонерныхъ коммерческихъ банковъ
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 50 ·
певність висока ·
11-026813 листопада 1918 р. гетьман затвердив закон про засади випуску кредитових білетів і знаків Держскарбниці (з розширенням емісійного права на 1 млрд крб): їх випускає скарбниця, вони забезпечені всім майном держави, є законним платіжним засобом, обов'язкові до приймання між приватними особами й випускаються в карбованцях і гривнях із розрахунку 2 гривні = 1 карбованець.
випускаються як в карбованцях, так і гривнях з розрахунком: 2 гривні дорівнюють 1 карбованцю
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 345 ·
певність висока ·
11-0293Закон 13 листопада 1918 р.: кредитні білети (закон 19 груд. 1917) і знаки Державної скарбниці (закони 30 березня і 20 травня 1918) випускаються на однакових засадах, забезпечені всім майном держави, обов'язкові до приймання в усіх платежах між приватними особами і з казною; випускаються в карбованцях і гривнях (2 гривні = 1 карбованець).
Кредитові білети й знаки Державної Скарбниці випускаються як в карбованцях, так і в гривнах по розрахунку: 2 гривні рівні одному карбованцю.
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 61 ·
певність висока ·
11-026913 листопада 1918 р. розпочато емісію знаків Держскарбниці номіналом 1000 карбованців (проєкт Гр. Золотова), надрукованих у Києві в друкарні В. Кульженка; тривав друк знаків по 25 і 50 крб; 7 листопада уряд асигнував 7 млн крб на виготовлення кредитових білетів і білетів скарбниці.
13 листопада 1918 року ним було розпочато також емісію знаків Державної скарбниці в карбованцевім номіналі вартістю в 1 тис. крб., проект яких виконав Гр.Золотов, а видрук здійснено в Києві друкарнею В.Кульженка
Мартос, Зозуля, «Гроші Української Держави», с. 67 ·
середня певність ·
11-0469Знак Державної скарбниці на 1000 карбованців — випуск гетьманського уряду Української Держави — пущено в обіг 13 листопада 1918 року; малюнок І. Мозалевського (без підпису).
Випуск Гетьманського Уряду Української Держави, пущений в обіг 13 листопада 1918 р. Художник І. Мозалевський (не підписаний).
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 103 ·
певність висока ·
11-028013 листопада 1918 р. гетьман затвердив постанову, що надає міністрові фінансів право вилучати з обігу цінності, які ходять як гроші: купони облігацій російських позик, білети російського казначейства («серії»), 5% короткострокові зобов'язання тощо.
а) купонів від облігацій Російських Державних Позик та білетів Російської Державної Скарбниці; б) білетів Російської Державної Скарбниці (серій); в) 5 % короткострокових зобов’язань
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 344 ·
певність висока ·
11-029213 листопада 1918 р. Міністрові фінансів надано право вилучити з обігу цінності, що ходили як гроші: купони російських державних позик, білети (серії) Російського державного казначейства, 5 % короткострокові зобов'язання казначейства тощо, для чого випускати кредитні білети понад граничну суму закону 8 листопада 1918 р.
купонів від облігацій Російських Державних Позик та білетів Російської Державної Скарбниці; б/ білетів Російської Державної Скарбниці /серій/; в/ 5 % короткострокових зобовязань
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 26 ·
певність висока ·
11-0264Восени 1918 р. обсяг роботи ЕЗДП зріс; 13 листопада гетьман затвердив видачу авансом 12 млн крб на витрати Експедиції; планувалося також 2,6 млн крб на будівельні роботи, але через повстання Директорії це не здійснилося.
13 листопада Гетьман затвердив постанову Ради Міністрів про виділення авансом в рахунок сміти Кредитової канцелярії 12 млн. крб.
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 343 ·
певність висока ·
11-029113 листопада 1918 р. асигновано 12 млн крб авансом на видатки Експедиції заготовлення державних паперів (друкування грошей) і 300 000 крб на боротьбу з підробкою грошових знаків і розшук викрадених казенних грошей.
триста тисяч /300.000/ карбованців на видатки для боротьби з підробленням грошових знаків та для розшукування вкрадених казенних грошових сум
«Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 3 ·
середня певність ·
11-5939Асигновано 300 000 карбованців на боротьбу з підробленням грошових знаків і розшук викрадених казенних грошових сум.
з підробленням грошових знаків та для розшувування викрадених
«Державний вістник» (Київ, 1918), №77, с. 3 ·
середня певність ·
11-6011Кредитовій Канцелярії авансом асигновано 5 800 000 карбованців на видатки для заготування за кордоном кредитових білетів і ще 1 200 000 на заготування білетів Державної Скарбниці.
тисяч (5.800.000) карбованців на видатка
«Державний вістник» (Київ, 1918), №77, с. 3 ·
середня певність ·
11-6013Асигновано авансом 2 600 000 карбованців на будівельні роботи з пристосування й обладнання будинку Експедиції заготовок державних паперів.
рації Заготовок Державних Папері
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 90 ·
певність висока ·
11-027613 листопада 1918 р. в Києві нарада (В. Ігнатович, К. Біліновський; від Кубані В. Радіонов, М. Сирейщиков) відновила банківські й ощадкасові операції з Кубанню: перекази між Армавіром, Катеринодаром, Єйськом і Києвом, Одесою, Харковом, Катеринославом, Миколаєвом; курс 1 карбованець = 1 рубль; перекази ощадкас реєструвалися в Київській ощадкасі, не більше 5000 крб за переказ, ставка 1/5%.
У дійсний момент курс визначається – 1 карб[ованець] дорівнює 1 рубл[ю]
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 342 ·
певність висока ·
11-0289Нарада 13 листопада 1918 р. представників України (В. В. Ігнатович, К. К. Білинський) і Кубані вирішила відновити банківські перекази між Армавіром, Катеринодаром, Єйськом і Києвом, Одесою, Харковом, Катеринославом і Миколаєвом; кредит 5 млн руб.; поточний курс — 1 карбованець = 1 рубль.
В дійсний момент курс визначається – 1 карб. дорівнює 1 рубл.
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 343 ·
певність висока ·
11-0290Перекази між ощадкасами України й Кубані відновлювалися з обов'язковою реєстрацією в Київській ощадній касі (і Катеринодарській); межа одного переказу — 5000 руб., плата — 1/5 %; вклади за кубанськими книжками приймалися в Україні безплатно.
гранична сума по одному переказі не може перевищувати 5000 рублів. 13) Ставка для переказів встановлюється в 1/5 %.
«Державний вістник» (Київ, 1918), №72, с. 2 ·
середня певність ·
11-562913 листопада 1918 р. (затвердження № 684) Рада Міністрів ухвалила закон про податок на приріст прибутків торговельно-промислових підприємств і особистих промислових занять за 1918 рік: податку підлягають підприємства, чиї прибутки перевищили 6% на основний капітал і середні прибутки 1913–1914 рр.
податок на зріст прибутків торговельно-промислових підприємств і особистих промислових занять
«Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 3 ·
середня певність ·
11-5940Дозволено вільно вивозити за кордон з України російські грошові знаки та цінні папери — як виняток із постанови 1914 року воєнного часу.
Розрішити в виняток в поставови
«Державний вістник» (Київ, 1918), №77, с. 3 ·
певність висока ·
11-6007Рада Міністрів асигнувала авансом 1 000 000 карбованців на боротьбу з холерою; акт затвердив Гетьман.
карбованців на боротьбу з холерою
«Державний вістник» (Київ, 1918), №77, с. 3 ·
середня певність ·
11-6008Асигновано 500 000 карбованців на негайні заходи застереження й боротьби з пошестними хворобами на лініях залізниць.
ними хворобами на лінілу залізниць.
«Армія», газета (Київ, 1918), №8, с. 2 ·
середня певність ·
11-8032Закон гетьмана про торгівлю алкоголем: скасовано постанови міських дум про заборону продажу міцних напоїв у містах, постанову Генерального секретаріату УНР від 18 грудня 1917 року (крім акцизу) та пп. 1, 3, 4 постанови від 23 грудня 1917 року; продаж виноградних, плодових і ягідних вин, пива, портеру й меду на розпиття та на винос дозволено в закладах шинкарського промислу за дозволами управителів акцизних податків за згодою з губернськими старостами; питання про відновлення продажу міцних напоїв із буфетів залізничних станцій і пароплавів вирішують управителі акцизних податків за згодою з начальниками залізниць.
Продаж виноградних, овочових і ягідних вин, а також пива, портеру і меду на роспиття й на винос ... згідно з правилами Статуту Акцизних Зборів, по дозволам, які даються Управителями Акцизних Податків
«Армія», газета (Київ, 1918), №8, с. 2 ·
певність висока ·
11-8030Гетьман затвердив закон про асигнування 600 000 карбованців у розпорядження військового міністра на продовження будівництва й діяльності Ізюмського заводу оптичного скла.
Про асігнування в розпорядження Військового Міністра 600.000 карбованців на продовження будування та дяльности Ізюмського заводу оптичного шкла.
«Слово», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 ·
середня певність ·
11-6880Закон про заснування в Києві режисерсько-інструкторських курсів для підготовки працівників усіх видів театру з допомогою 26 950 крб; ще 100 250 крб асигновано на невідкладні потреби Головного управління мистецтв.
заснування в м. Київі режисерсько-інструкторських курсів для підготовки працьовників всіх видів театру
«Слово», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 ·
середня певність ·
11-6883Для вироблення основ земельної реформи засновується аграрна нарада під головуванням Гетьмана (за його відсутності — міністра-предсідателя або міністра земельних справ); до складу «Особливої наради» увійдуть по два представники від низки міністерств і громадських організацій, зокрема Київського правового союзу земельних власників, Всеукраїнської спілки хліборобів-власників, спілки хліборобів-демократів, орендаторів, цукрозаводчиків та Протофісу.
Аграрна нарада. Для вироби головної земельної реформи засновується окрема нарада
«Голос жизни» (Бердичів, 1918), №34, с. 1 ·
певність висока ·
11-9242Київ, 13 листопада: найближчим часом відбудеться засідання особливої наради щодо проведення аграрної реформи; комісія Міністерства землеробства закінчила працю й передала проєкт загальних засад реформи (розширення землеволодіння землеробського населення коштом державних, удільних, Державного земельного банку й частини приватних земель шляхом їх викупу) до особливої наради, статут якої щойно схвалила рада міністрів.
КІЕВЪ, 13. Изъ авторитетныхъ источниковъ намъ сообщаютъ
«Відродження», газета (Київ, 1918), №184, с. 6 ·
середня певність ·
11-2444Гетьман затвердив і рада міністрів ухвалила низку постанов: про тимчасове приєднання повітів Таврії та Полісся щодо військової повинності до суміжних губерній (Бердянський і Мелітопольський — до Катеринославщини, Дніпровський — до Херсонщини, Мозирський, Річицький і Пінський — до Волині); про асигнування 603 275 крб Київському крайовому комітетові з постачання протезів інвалідам; 2 643 660 крб на ліквідацію 2-го військового польового будівельного управління; 6 млн крб на початкові видатки для відкриття юнацьких шкіл; 87 900 крб на дослідження причин розрухи залізничного транспорту; 111 150 000 крб на видатки скарбової цукрової монополії; 390 240 крб на утримання притулків для дітей-сиріт.
Постанова про асигнування Київському краєвому комитетові по постачанні протезів інвалідам 603,275 карб… Постанова про асигнування 111,150,000 карб. на видатки по скарбовій цукровій монополії. Постанова про асигнування 390,240 карб. на…
«Слово», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 ·
певність висока ·
11-6877Гетьман затвердив асигнування міністрові народного здоров'я й опікування 603 275 карбованців для позики Київському краєвому комітетові з постачання протезів для ампутованих і скалічених вояків на один рік.
603275 карб. для видачі їх Київському Краєвому Комітетові по постачанню протезів
«Слово», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 ·
середня певність ·
11-6879Військовому міністерству асигновано 50 914 568 крб на надзвичайні видатки та 183 340 664 крб на звичайні видатки за жовтень–грудень 1918 року.
50914568 карб. на надзвичайні видатки ... 183340664 карб. на звичайні видатки