9 листопада 1918 р. в Німеччині спалахнула революція; ген. Гренер поводився в Україні так, ніби нічого не змінилося.
9 листопада 1918 року вибухла революція в Ніночинні
субота
27 жовтня за старим стилем
359 записів · 13 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У суботу 9 листопада до Києва дійшла звістка про революцію в Німеччині й намір Вільгельма II зректися престолу; гетьман Скоропадський згодом назвав цей день останнім днем свого гетьманату, а йому того ж дня принесли прокламацію Українського національного союзу про скликання 17 листопада Національного конгресу, хоча Головна рада союзу публічно заперечила чутки про підготовку активних виступів. Увечері або вночі з Лук'янівської в'язниці без суду випустили Симона Петлюру, Миколу Порша та інших українських діячів. Місто жило допомогою Галичині: по товариствах і міністерствах тривав запис до охочих загонів і січового корпусу, а перший загін стрільців рушив до Святошина, щоб звідти їхати на Волочиськ. Газети оприлюднили затверджені гетьманом постанови про штемпелювання російських кредитових білетів, скасування воєнної заборони на продаж вина й пива, зміни до земських виборів, а південні губернії з ночі 8 на 9 листопада оголосили на воєнному стані. Радянська делегація готувалася до виїзду, з Москви прибув державний поїзд № 6, вулицями гуртами ходили полонені, що поверталися з Австрії, у Володимирському соборі панахидою почалися тургенєвські урочистості, а місто потерпало від нестачі палива й зростання висипного тифу.
Аналіз складено за 360 записів; зараз у хроніці за цей день їх 359.
9 листопада з Берліна надійшло офіційне повідомлення, що німецький цісар вирішив відмовитися від престолу; у Берліні того дня страйкували робітники й зупинили трамваї. Скоропадський, за його спогадами, саме того дня отримав від посла Штейнгеля звістку про революцію і вважав цей день останнім днем свого гетьманату; київські газети надрукували новину в номерах за 10 листопада.
певність висока: Офіційна телеграма з Берліна в трьох київських газетах різних позицій, її підтверджують спогади гетьмана й пізніші історики; реакцію гетьмана відомо лише з його мемуарів.
9 листопада 1918 р., який гетьман вважав останнім днем свого гетьманату, він отримав від барона Штейнгеля з Берліна повідомлення про революцію в Німеччині й повалення імператорської влади; українці принесли прокламацію Українського національного союзу про скликання на 17 листопада Українського національного конгресу; уранці ж стало відомо про розкриття змови повстання під час арешту начальника частини охорони гетьмана полковника Аркаса.
Наконец, наступило девятое ноября, день, который я всегда считал последним днем моего Гетманства.
9 листопада 1918 р. Скоропадський отримав від посла в Берліні Ф. Штейнгеля повідомлення про революцію в Німеччині й падіння імператорської влади; цей день гетьман вважав «последним днём своего Гетманства».
„Нарешті, настало дев’яте листопада, день, який я завжди вважав останнім днем мого Гетьманства”
9 листопада 1918 р. в Німеччині спалахнула революція; ген. Гренер поводився в Україні так, ніби нічого не змінилося.
9 листопада 1918 року вибухла революція в Ніночинні
9 листопада 1918 року з'явилося офіційне повідомлення, що Вільгельм II «вирішив відмовитися від трону».
9, листопада полвилось офіціяльне повідомлення про те, що Вільгельм 11 „вирішив відмовитись від трону"
Київська газета «Робітнича Газета» у розділі «Останні вісті» повідомила, що німецький цісар і король прусський Вільгельм II вирішив зректися престолу (офіційне повідомлення з Берліна, 9 листопада).
Зречення Вільгельма II ... ОФІЦІЯЛЬНО. БЕРЛІН, 9. Німецький цісар і король пруський вирішив відмовитись від престола.
Німецький уряд оголосив про відмову імператора Вільгельма від престолу; у Київ звістка прийшла телеграфом УТА у номері від 10 листопада 1918 року (повідомлення Берліна від 9 листопада).
Німецький цісарь і Король пруський вирішив відмовитись від престола
У статті «Зречення цісаря Вільгельма» газета повідомляє з Берліна (9 листопада), що німецький цісар і король прусський вирішив відмовитися від престолу; рейхсканцлер залишається до впорядкування справ про зречення й регентство, а Еберт має стати рейхсканцлером, і готується законопроєкт про вибори до німецької установчої ради.
БЕРЛІН, 9-ХІ. Німецький цісар і король пруський вирішив відмовитись від престола.
Берлінська газета повідомила, що страйки в Берліні почалися в суботу 9 листопада: робітники покинули заводи, зупиняли трамваї, процесія 15 тисяч робітників йшла центром Берліна в повному порядку.
процесія в 15 тисяч робітників рушила до осередку
У Берліні 9 листопада страйкарі зупинили трамваї (у Моабіті перекидали вагони, різали дроти), захопили північне трамвайне депо й вимкнули струм; метро й підземка ходили на власній енергії; шкільне відомство не вирішило закрити школи; припинено відправку грошових і цінних листів за межі Берліна.
частина робітників силою припинила рух трамваїв
Центральний союз залізничників Німеччини 9 листопада висунув вимоги: негайна допомога на дорожнечу, підвищення окладів, поліпшення становища пенсіонерів, призначення одного з робітників до складу міністерства шляхів; залізничники пообіцяли протидіяти більшовизму.
негайна видача допомоги на дорожнечу, негайне підвищення окладів
Увечері чи вночі 9 листопада з наказу міністра внутрішніх справ із Лук'янівської в'язниці випустили С. Петлюру, М. Порша та ще кількох українців; обвинувачень їм так і не пред'явили. Петлюра, заарештований 27 липня, мав знову очолити управу Всеукраїнського союзу земств, а за чутками — і загін на допомогу Галичині.
певність висока: Чотири незалежні газети в номерах за 10 листопада одностайно називають день звільнення; точна година (вечір чи ніч) і перелік звільнених у різних газетах відрізняються, пізніші історики дають інші дати (див. розбіжності).
У ніч на 10 листопада 1918 року (за газетою — «учора вночі») з наказу міністра внутрішніх справ із Лук'янівської тюрми випустили Симона Петлюру, Миколу Порша, полковника Хижняка та ще кількох українців.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лукʼянівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, Кадкана і полк. Хижняка і ще шістьох українців.
9 листопада випущено з в'язниці заарештованих два місяці тому українських діячів Симона Петлюру, Миколу Порша та В. Химерика (судових обвинувачень не пред'явлено); 10 листопада Петлюра вступає в обов'язки голови управи Всеукраїнської спілки народних (земських) рад; за чутками, він очолить кіш визволення Галичини.
Учора випущено з тюрми заарештованих місяців два тому назад українських діячів — С. Петлюру, М. Порша та В. Химерика
Увечері-вночі 9 листопада за наказом міністра внутрішніх справ із Лук'янівської в'язниці випущено С. Петлюру, М. Порша, полковника Капана (?) та ще шістьох українців.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лук'янівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, полк. Капана і ще шістьох українців.
С. Петлюру заарештували ще 27 липня; спершу він сидів у Костянтинівській військовій школі, а тиждень тому його перевели до Лук'янівської в'язниці; за весь цей час ніхто з представників судової чи іншої влади до нього не з'являвся, обвинувачень не пред'явили.
С. Петлюру було заарештовано ще 27-го липня ... ніяких обвинувачень йому заявлено не було.
Колишній голова демократичної управи Київського губернського земства С. В. Петлюра, звільнений за розпорядженням міністра внутрішніх справ, 9 листопада 1918 року приступив до обов'язків голови Всеукраїнського союзу земств.
С. В. Петлюра вчора приступив до виконання обовʼязків голови Всеукраїнського Союзу Земств
Гетьманові принесли прокламацію УНС про скликання на 17 листопада Українського національного конгресу, у якій він побачив намір повалити гетьманство; за його спогадами, того ж ранку розкрили змову під час арешту полковника Аркаса. Тим часом Головна рада УНС 9 листопада ухвалила й передала УТА заяву, що чутки про перехід союзу до активних виступів безпідставні, а «Нова Рада» також спростувала розмови про перемогу «максималістів» у союзі.
певність середня: Заяву УНС підтверджують газета й документальна збірка Христюка; сприйняття прокламації гетьманом і епізод з Аркасом відомі лише з його пізніших мемуарів, а дата арешту Аркаса суперечлива.
9 листопада 1918 р., який гетьман вважав останнім днем свого гетьманату, він отримав від барона Штейнгеля з Берліна повідомлення про революцію в Німеччині й повалення імператорської влади; українці принесли прокламацію Українського національного союзу про скликання на 17 листопада Українського національного конгресу; уранці ж стало відомо про розкриття змови повстання під час арешту начальника частини охорони гетьмана полковника Аркаса.
Наконец, наступило девятое ноября, день, который я всегда считал последним днем моего Гетманства.
9 листопада 1918 р. гетьманові принесли прокламацію Українського національного союзу (УНС) про скликання 17 листопада Українського національного конгресу, з якої він зрозумів, що йдеться про намір повалити гетьманство.
Цього ж дня йому принесли прокламацію УНС про скликання 17 листопада Українського національного конгресу
9 листопада 1918 року Головна рада Українського національного союзу ухвалила й передала УТА постанову, що чутки про намір Союзу перейти до активних виступів «не мають підстав», закликаючи громадян не вірити чуткам.
Головна Рада УНО заявляе, що чутки про зміну тактики Національним Союзом не мають підстав
9 листопада Головна Рада УНС ухвалила заяву: чутки про зміну тактики Національного союзу в бік «активних виступів» не мають підстав; питання не обговорювалося; громадянство просять зважати лише на постанови УНС, а не на чутки, що мають «знервувати» й дезорганізувати.
чутки про зміну тактики національним союзом не мають підстав ... відкидаючи всякі чутки, котрі ширяться з метою знервувати громадянство
У перші дні листопада 1918 року містом ходили чутки, ніби в Українському національному союзі перемагають максималістські течії, союз має контакт із крайньою лівою російською партією і готує якийсь активний виступ; газета з певних джерел спростувала ці чутки.
По місту в останні дні почали ходити всякі чутки про настрої в Національному Союзі. ... ніби в Національному Союзі перемагають максималістські течії
На заклик УНС, Галицько-буковинського комітету й товариства «Батьківщина» за два дні записалося кілька сотень охочих, жвавий запис до січового корпусу йшов і в міністерствах, особливо шляхів і пошт; УНС утворив комісію допомоги Галичині (Винниченко, Шаповал, Сидоренко). О 3-й годині дня перший загін стрільців (загін імені Гонти) виїхав до Святошина, звідки 10 листопада мав рушити на Волочиськ. До Києва прибули представник Галицької ради інженер Шухевич і група української інтелігенції, що встигла виїхати зі Львова останнім поїздом; телеграфний зв'язок із Галичиною був перерваний.
певність висока: Кілька українських газет різних течій незалежно повідомляють про запис і виїзд загону; точний маршрут першого дня («до Святошина» чи одразу «до Галичини») подано по-різному.
Через заклик Українського Національного Союзу та Галицько-Буковинського комітету і Військового українського товариства «Батьківщина» щодо формування загонів для допомоги Галичині пройшов жвавий запис: за два дні до «Батьківщини» записалися кілька сотень охочих, до Галицько-Буковинського комітету — близько сотні; записуються й відомі українські діячі; запис ведеться, зокрема, на Полтавщині, на Київщині в Канівському повіті та в Одесі; перший загін, що формується в Києві, називається загоном імені І. Гонти.
За два дні до Т-ва «Батьківщина» записалось декілька сотень охочемонників.
Вчора о 3 годині дня (9 листопада) виїхав перший загін стрільців до Святошина, звідки зранку 10 листопада він вирушає до Галичини через Козятин і Жмеринку на станцію Волочиськ; по дорозі до нього приєднуватимуться сотні з провінції.
Вчора о 3-й годині дня виїхав перший загін стрільців до Святошина
Учора (9 листопада) з Києва до Галичини виїхав перший ешелон Січових стрільців, зорганізований у Києві; залізничні власті вжили заходів, щоб полегшити їм переїзд.
Вчора вже навіть виїхав із Києва до Галичини перший ешелон зорганізованих тут січових стрільців, при чому залізничні власти вжили з свого боку заходів, щоб полегшити стрільцям переїзд
Через відозву галичан і Національного союзу про вступ у військо січових стрільців по всіх київських міністерствах іде жвавий запис до Січового корпусу, особливо в Міністерстві шляхів і Міністерстві пошт і телеграфів, де крім галичан записуються й місцеві українці; Головна рада буковинських, галицьких та угорських українців формує особливий корпус «Січових стрільців» на допомогу Галичині.
по всіх міністерствах іде жвавий запис до січового корпусу
Оголошення-відозва закликала чоловіків записуватися в охочі полки на допомогу Галичині, а жінок — у сестри «Червоного Хреста»; зголошення приймали в товаристві «Батьківщина» на Ірининській вулиці, 3-б, кімн. 7.
записуйтесь найшвидче в охочі полки, а Ви землі козачої краса, найкращі сестри, записуйтеся в сестри „Червоного Хреста". Зголошення приймаються в Т-ві „БАТЬКІВЩИНА" Іриненська вул. № 3-б, кімната 7.
Оголошення-заклик «Браття і сестри!»: у зв'язку з подіями в Галичині закликали записуватися в охочі загони, а жінок — у сестри Червоного Хреста; запис приймало товариство «Батьківщина» (вул. … № 3-6, кімната 7).
Зголошення приймаються в Т-ві «Батьківщина» ... Лº 3-6, кімната 7.
Президія Українського Національного Союзу звернулася до «громадян» із закликом допомагати Галичині, яка зазнала «критичного моменту» у боротьбі з поляками: давати гроші, харчові продукти, одяг, йти до корпусу оборони, організовувати комітети допомоги.
Допомагайте грошима, харчовими продуктами, одежою
Український Національний Союз у Києві заснував комісію допомоги Галичині у складі Винниченка, Шаповала й Сидоренка (заступники — Дідушко та Чеховський); вона працюватиме в тісному контакті з галицькими організаціями.
Український Національний Союз ухвалив заснувати комісію для допомоги Галичині, в склад якої обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка, заступниками Дідушка та Чеховського.
Галицько-буковинський комітет у Києві вживав заходів, щоб вирядити галичанам допомогу людьми, грошима й матеріалами; у Національному союзі обговорювали, як мобілізувати місцевих галичан.
галицько-буковинський комітет вживає заходів серед українського громадянства, щоб відсіля вирядити допомогу галичанам, як людьми, так і матеріялами.
Головна рада буковинських, галицьких та угорських українців у зв'язку з розпадом Австрії почала формувати окремий корпус охорони Галичини під назвою «січовики».
приступила до формування окремого корпусу охорони Галичини під назвою січовиків.
Нарада українців Буковини, Галичини й Угорщини приступила до складання нового корпусу січовиків під назвою «корпус охорони Галичини».
приступила до складання окремого нового корпуса січовиків під назвою «корпуса охорони Галичини»
До Києва прибув із важливими дорученнями до українського уряду представник Галицької Української Ради інженер Шухевич.
Прибув з важними дорученнями до українського правительства представник Галицької украінської Ради інженер Шухевич.
До Києва прибула група української інтелігенції, якій пощастило виїхати зі Львова останнім поїздом; за їхніми розповідями, до середи (6 листопада) вулиці Львова були в руках українців, а головний вокзал — у руках поляків.
До Київа прибула група української інтелігенції, якій пощастило в останнім поїздом виїхати зо Львова.
Через події в Галичині приїзд до Києва греко-католицького митрополита графа Андрея Шептицького відкладено до слушнішого часу.
приїзд до Київа митрополита греко-католицького гр. А. Шептицького одкладено до слушнійшого часу.
Телеграфний зв'язок із Галичиною перервано з вівторка (5 листопада).
Перерва телеграфного зв'язку з Галичиною
Газети оприлюднили затверджену гетьманом постанову, що дозволяла міністрові фінансів зобов'язати населення подати російські кредитові білети на штемпелювання, а незаштемпельовані в строк позбавляти права обігу; строки ще не визначили. Тоді ж продовжено строк здачі російських процентних паперів, а 9 листопада гетьман затвердив закон про визнання недійсними паперів, вивезених або знищених радянськими агентами, з видачею дублікатів. Через «розмінний голод» після вилучення австрійських крон Державний банк обмінював їх невеликими сумами за курсом 38–40 копійок і посилено випускав гривні.
певність висока: Офіційні тексти постанов, передруковані кількома газетами різних позицій.
Гетьман затвердив ухвалену радою міністрів постанову, що дозволяла міністрові фінансів зобов'язати населення здавати до установ Державного банку й скарбниць російські кредитові білети, які ходили в Україні, для накладення на них окремих штемпелів; незаштемпельовані в строк білети позбавлялися права обігу в Українській державі.
Обʼявляти російські кредитові білети, яких не доставлено в належні строки до належних інституцій на оштемпування, позбавленими права обертання на території української держави
Гетьман затвердив, а рада міністрів ухвалила закони й постанови: зміни до закону 16 вересня 1913 р. про вибори губернських і повітових земських гласних; право міністра фінансів видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання; право продовжувати термін здачі російських державних та гарантованих урядом процентних паперів до державного банку, казначейств і ощадних кас; закон про завідування справами поштово-телеграфного відомства; асигнування 25 777 крб 98 коп. на дипломатичне представництво на Кубані й стільки ж на надзвичайну дипломатичну місію до Галичини.
постанова про надання міністрові фінансів прав видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання
Постанова: міністр фінансів Української Держави дістав право видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання (тобто для проставлення штемпеля).
про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання
Постанова про штемпелювання російських кредитових білетів: гетьман затвердив рішення ради міністрів надати міністру фінансів право видавати постанови про обов'язкове подання до установ державного банку, скарбниць та інших установ російських кредитових білетів, що обертаються в Україні, для накладання на них окремих штемпелів, визначати умови, порядок і строки та оголошувати неоштемпельовані білети такими, що втратили право обігу на території Української Держави й не обов'язковими до приймання в платежі.
Оголошувати російські кредитові білети, не приставлені в майбутні (п. 2) строки до належних інституцій на оштемпелювання, позбавленими права обертання на території Української держави
Гетьман затвердив постанову Ради міністрів про штемпелювання російських грошей: білети, не доставлені для штемпелювання до призначеного строку у призначене місце, втратять право обігу в Україні.
Білети які по призначенню строка штемплювання не будуть доставлені ... будуть позбавлені права обертання на Україні.
Постанова Ради Міністрів, затверджена Гетьманом: міністр фінансів дістав право наказувати обов'язково подавати в Державний банк, скарбниці й інші установи російські кредитові білети, що обертаються на території України, для накладення на них окремих штампів, визначати строки та порядок штампування, а нештамповані білети оголошувати такими, що втратили право обігу в Українській Державі й необов'язковими до прийняття в платежах; закон вводиться в життя по телеграфу негайно.
Штампи на російські гроші. ... Надати Міністрові Фінансів ... Обʼявляти російські кредитові білети, яких не приставлено в зазначені строки до належних інституцій на оштампування, позбавленими права обертання на теріторії Української…
Оголошення (шпальта «Оголошення»): повідомляється про штемпелювання кредитових білетів у касах Державного банку та скарбницях; докладні умови в OCR не збереглись.
штемпелювання кредитових білетів ... державного банку, скарбниць
Гетьман затвердив закон Ради Міністрів: до зміни п. 2 закону від 28 вересня 1918 року «про видачу авансів в рахунок відсотків від паперів позичок, випущених або гарантованих колишнім російським урядом» міністрові фінансів надано право продовжити строк здачі цих паперів до Державного банку, скарбниць і ощадних кас; закон набуває чинності по телеграфу.
В зміну п. 2 закону 28 Вересня 1918 р. «про видачу авансів в рахунок відсотків від паперів тих позичок, котрі були випущені або гарантовані бувшим російським урядом», міністрові фінансів надається право продовжити зазначений в законі строк
Закон, затверджений гетьманом 9 листопада 1918 року: процентні папери, вилучені, вивезені або знищені агентами російської радянської влади з Державного банку, скарбниць і ощадних кас, визнаються за заявами власників недійсними; реєстри їхніх номерів публікує Державний банк у «Державному Вістнику», установи видають дублікати, а прохання та дублікати звільняються від гербового збору.
Одвезені або знищені агентами вітської влади первописні процентові папері ... визнаються, по заявам таких володільців, недійсними ... визволяються від оплати гербовим збором.
Через посилення «розмінного голоду» після вилучення з обігу австрійських крон Міністерство фінансів разом з Державним банком вирішило: банк щодня обмінюватиме австрійські гроші невеликими сумами (через побоювання спекуляції), Кредитна канцелярія посилено випускатиме гривні, а всюди вивісять оголошення про необов'язковість приймання крон.
государственный банкъ производитъ ежедневно размѣнъ австрійскихъ денегъ, но небольшими суммами изъ опасенія спекуляцій. ... кредитная канцелярія для облегченія кризиса будетъ усиленно выпускать гривны
Офіційний курс австрійської крони в Україні 9 листопада 1918 року встановлено на рівні 38–40 копійок.
австрійскихъ денегъ, курсъ которыхъ въ настоящее время оффиціально устанавливается 38-40 копеекъ.
Гетьман затвердив скасування російської заборони 1914 року: у містах дозволили продаж виноградних і ягідних вин, пива, портеру й меду за дозволами акцизних управителів. Змінено закон про земські вибори (його не поширили на Холмщину, Гродненщину й низку повітів, а Київ і Одеса мали протягом шести років поступово припинити платежі губернському земству). МЗС запросило консулів, що виїхали з України, повертатися; асигновано по 25 777 крб 98 коп. на представництво на Кубані й місію до Галичини, а 9 листопада затверджено 300 000 крб на допомогу потерпілим від вибуху в Одесі та відкриття богословського факультету в Кам'янці-Подільському.
певність висока: Офіційні урядові повідомлення в кількох газетах; окремі цифри й роки в тексті земського закону спотворені OCR.
Гетьман затвердив постанову про продаж напоїв: скасовано постанову російського уряду від 27 вересня 1914 року (сухий закон), постанови міських дум про заборону продажу міцних напоїв утратили силу, а продаж виноградних, овочевих і ягідних вин, пива, портеру й меду на розлив і на виніс у містах України дозволено за дозволами управителів акцизних зборів за згодою губернських старост.
Всі постанови міських дум і заміняючих їх інституцій про заборону в містах продажу кріпких напитків вважати стратившими силу.
Гетьман затвердив постанову про вільний продаж алкоголю: скасовано постанову російського уряду від 27 вересня 1914 р. (заборона) та всі постанови міських дум про заборону продажу міцних напоїв; продаж виноградних, плодових і ягідних вин, пива, портеру й меду на розлив із закладів винарської промисловості, буфетів, пивниць і ренськових погребів дозволявся в містах за дозволами управителів акцизних податків за згодою з губернськими старостами; питання про продаж міцних напоїв із буфетів залізничних станцій і пароплавів вирішували управителі акцизу.
Постанову колишнього російського уряду од 27 вересня 1914 року скасувати. Всі постанови міських дум ... про заборону в містах продажу кріпких напитків вважати втратившими силу.
Гетьман затвердив закон про зміни до закону від 16 вересня 1918 року про вибори губернських і повітових земських гласних: його тимчасово не поширено на Холмську й Гродненську губернії та низку повітів Харківщини, Волині й Чернігівщини.
закон цей тимчасово непоширюється на губернії холмську та гродненську
За змінами до закону про земські вибори Київ і Одеса мали протягом шести років поступово припинити сплату губернському земству його частки зборів: у 1918 році — шість сьомих суми оподаткування за кошторисом 1917 року, у 1919 році — п'ять сьомих і так далі, щороку на одну сьому менше.
Відносно міста Київа та Одеси встановити ось який порядок послідовного, на протязі шости років припинення вище зазначеної оплати
У законі про вибори земських гласних урегульовано, що міста Київ і Одеса виплачують губернському земству відсоток земського збору поступово зменшуючи платіж протягом шести років: у 1918 р. — 6/7 суми, що припадала на них за кошторисом 1917 р., 1919 — 5/7, 1920 — 4/7 тощо, остання виплата 1924 р. (за OCR — 1920); для повітових міст — на дев'ять років.
Відносно міст Київа та Одеси установити ось який порядок послідовного, на протязі шести років, прикорочення зазначеної вище уплати
Гетьман затвердив ухвалений Радою міністрів закон про деякі зміни й доповнення до закону 15 (16) вересня 1918 року про проведення виборів губернських і повітових земських гласних та про непристосування ст. 25 цього закону в 1918 році.
закон про де-які зміни та доповнення до закону 15 вересня 1918 року про переведення виборів губерніяльних і повітових земських гласних
Закон про зміни до земських виборів (затверджений гетьманом) тимчасово не поширюється на Холмську й Гродненську губернії, Новооскольський, Валуйський та Суджанський повіти Харківської, Володимир-Волинський і Ковельський повіти Волинської та Мглинський, Суразький, Стародубський і Новгород-Сіверський повіти Чернігівської губернії; час виборів там визначить міністр внутрішніх справ.
закон цей тимчасово не поширюється на губернії Холмську та Гродненську ...
За новим земським законом міста, виділені в окремі повітові земські одиниці, поступово зменшують протягом дев'яти років платежі повітовому земству; для Києва й Одеси порядок скорочення платежів губернському земству розрахований на шість років, з останнім внеском у 1920 році.
Відносно міст Київа та Одеси установити ось який порядок послідовного, на протязі шости років, прикорочення зазначеної вище уплати
За змінами до закону про земські вибори для виборів повітових земських гласних перша курія голосує загальними зборами в повітовому місті, друга й третя — по виборчих округах (у третій курії кожен округ обирає одного гласного); якщо у списках першої й другої курій менше семикратного числа гласних, нестачу доповнюють з наступної курії, починаючи від найбільшого платника земських зборів.
для першої виборчої курії загальне в повітовім місті, а для другої та третьої курії по виборчих округах
Міністерство закордонних справ повідомило консулів і консульських агентів різних держав, які виїхали за межі України, що вони можуть без перешкод повернутися й продовжувати діяльність.
всі вони можуть зараз без перешкод повернутись на Україну і продовжувати свою консульську діяльність.
Міністерство закордонних справ повідомило всіх консулів і їхніх агентів, які через обставини виїхали за межі України, що вони можуть будь-коли повернутися й продовжувати консульську діяльність.
всі вони можуть завжди без перешкод повернутися на Україну і продовжувати свою консульську діяльність
Міністерство закордонних справ повідомило консулів та їхніх агентів різних держав, які виїхали за межі України, що вони можуть без перешкод повернутися й продовжувати діяльність; український уряд забезпечить нормальну працю консулів.
всі вони можуть зараз без перешкод повернутися на Україну і продовжувати свою консульську діяльність.
Постанова: на дипломатичне представництво на Кубані й на надзвичайну дипломатичну місію до Галичини асигновано по 25 777 крб 98 коп. на кожне.
асигнування 25,777 карб. 98 коп. на його утримання
9 листопада 1918 року гетьман затвердив закони: асигнування 300 000 карбованців у розпорядження голови Ради міністрів на допомогу постраждалим від вибуху в Одесі через спеціальний комітет імені гетьмана; створення богословського факультету в Кам'янець-Подільському державному університеті; та постанову Ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на український з'їзд бібліотекарів.
Мого Ясновельможність Пан Гетьман затвердив такі закони: про асігнування в розпорядження голови ради миністрів трьохсот тисяч карбованців ... 13418 мербованців на улаштовання українського зʼїзда библіотекарів.
Наказом гетьмана з 0 год 5 хв у ніч на 9 листопада Катеринославську, Херсонську (без Одеси), Подільську губернії, три повіти Таврії та Миколаїв оголошено на воєнному стані з передачею влади корпусним командирам; Волинь раніше поставили на надзвичайну охорону, але цензура не дозволила «Відродженню» надрукувати цей наказ. Начальником Головного штабу призначено генерального хорунжого Грекова, повідомлено про перші козачі частини на Херсонщині й першу козачу сотню при раді хліборобів; ходили чутки про підвищення призовного віку офіцерів. Наказами від 9 листопада дозволено носити у війську чумарку замість шинелі через брак сукна, затверджено форму юнацьких шкіл і призначено командирів корпусів.
певність висока: Текст наказу про воєнний стан і накази по військовому відомству опубліковано офіційно; призначення Грекова повідомили чотири газети; дані про призовний вік — лише чутки з різними цифрами.
Наказ Гетьмана Всієї України: з 0 годин 5 хвилин у ніч з 8 на 9 листопада 1918 року на військовому стані оголошено губернії Катеринославську, Херсонську (без Одеси), Подільську, Таврійську, повіти Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський та місто Миколаїв; повну владу отримали корпусні командири (VIII, III і II корпусів) з правами командувача окремою армією.
Наказ Пана Гетьмана Всієї України: «Для підтримання законности й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську--без Одеси, Подільську, Таврійської губернії; повіти: Дніпровський, Мелітопольський, Бердянський та міське…
Гетьманським наказом (за військовою офіцією) певні повіти Катеринославської, Херсонської й Таврійської губерній переведено на воєнний стан, а влада передана корпусним командирам.
Наказ П. Гетьмана ... губернії Катеринославську, Херсонську ... повіти: дніпровський ... військовому стані ... корпусним командирам
Мін. внутрішніх справ оголосило Волинську губернію в стані надзвичайної охорони.
Міністерства Внутрішніх Справ обʼявлено Волинщину в стані надзвичайної охорони
Київська газета скаржилася, що військова цензура («Вона») довільно забороняє й дозволяє: про з'їзд хліборобів російські газети подали всі подробиці, а українські нічого, навіть офіційний наказ про введення надзвичайної охорони на … (Волині?) не дозволили надрукувати у «Відродженні», хоча його вже надрукували інші газети, в тому числі українські.
навіть офіціяльні накази, котрі обов'язково публікуються до нагального виконання, не могли бути надруковані
Начальником головного українського штабу призначено генерального хорунжого Грекова; козачі формування вже почалися, зокрема херсонський кошовий отаман повідомив про формування перших частин.
Начальником головного українського штабу призначено генерального хорунжого Грекова
Начальником головного штабу призначено генерального хорунжого Грекова (Греківа), який був товаришем військового міністра при Центральній Раді й багато працював для звільнення українських офіцерів із полону.
Начальником головного штабу призначається генеральний хорунжий Греків
Начальником Головного штабу призначено генерального хорунжого Грекова, який за часів Центральної Ради був товаришем військового міністра.
Начальником головного штабу призначений генеральний хорунжий Греків, який був за часи Центральної Ради товаришем військового міністра.
Начальником Генерального штабу призначено генерального хорунжого Грекова, який за уряду Центральної Ради був товаришем військового міністра й багато працював над звільненням українських офіцерів з полону.
Назначеніе. Начальникомь Главнаго Штаба назначень генеральный хорунжій Грековь, бывшій при правительствь Центральной Рады товарищемь военнаго министра
У Києві відомо про формування Окремого корпусу й про призначення начальника штабу: у газеті сказано, що начальником штабу призначено Грекова, колишнього при уряді.
Призначення Грекова. Начальником штабу призначено ... Грекова
Формування козацьких частин в Україні триває успішно: від Херсонського кошового отамана надійшло повідомлення про утворення козацьких частин, а військове начальство вживає заходів для їх забезпечення.
Формування козачих частин іде успішно
Скрізь в Україні розпочато організацію козацтва; від Херсонського кошового отамана отримано звістку, що вже сформовано перші частини, а військове відомство допомагає їм організувати постачання харчів і речей першої потреби.
Скрізь по Україні приступлено до організації козацтва.
Козацькі формування на Україні вже здійснюються: від Херсонського кошового отамана вже отримано донесення про сформування перших частин, а військове відомство дбає про допомогу в організації їхнього постачання.
Казачьи формированія. Вь настоящее время казачьи формированія на Украинь уже осуществляются. Такь, напримбрь, оть Херсонскаго кошевого атамана уже получено донесеніе о сформированіи первыхь частей
Згідно з грамотою Гетьмана про відродження вільного козацтва, при Раді хліборобів утворено першу українську козачу сотню; почесними козаками першої отаманської кінної сотні зарахували А. А., Н. Н. і А. Н. Устимовичів — нащадків гетьмана Устимовича, коменданта Києва Н. А. Тишинського та його помічника підполковника П. І. Водстинова (?), організатора першої української маніфестації в Києві.
при радѣ хлѣборобовъ образована первая украинская казачья сотня.
Повідомлялося, що мобілізація офіцерів тепер охоплює вік до 35 років, а можливо буде до 45, як на Дону; за ухилення накладатиметься кара — висилка за межі України.
Досі призивано офіцерів не старше 35 років. Як повідомляють, можливо буде призвано до 45 літ
Генеральний штаб повідомив про підвищення призивного віку до 45 років.
Підвищення призивного віку ... до 45 року
Повідомляють, що вирішується питання про підвищення призовного віку офіцерів із 35 до 40 років; на Дону ця норма вже застосовується під час призову офіцерів, а мірою покарання для тих, хто ухиляється від призову й явки, є висилка за північний кордон України.
Къ призыву офицеровъ. Какь намь передають, ... не исключена возможность повышенія призывного возраста для офицеровь съ 35 до 40 льть. ... Мірой наказанія для уклоняющихся оть призыва и явки является выселеніе за сверную границу Украины.
Наказом від 9 листопада 1918 року (ч. 682) через відсутність потрібної кількості сукна й неможливість придбати встановлені зразки шинелів гетьман дозволив старшинам і військовим урядовцям носити в армії українську чумарку нарівні з шинелею як таку, що відповідає військовим умовам і старим козацьким традиціям.
Ясновельможний Пан Гетьман наказав: набуту старшиною та військовими урядовцями в останні часи українську чумарку ... допустити до ношення у війську нарівні з шенелею.
Наказом № 700 від 9 листопада 1918 р. (за наказом гетьмана) для юнаків спільних юнацьких шкіл встановлено форму: похідний мундир-френч захисного сукна старшинського зразка з малиновим кантом, сіро-сині штани з малиновим кантом покроєм напівгаліфе, каскетка з малиновим околишем, зірка загального козацького зразка, погони з малинового сукна зі золотим бризументом; в артилерійських та інженерних школах малинове сукно замінюється червоним, у кавалерійській околишок жовтий.
Походний мундір-френч захистного сукна старшинського зразка з малиновим кантом ... Штани-сіро-сині з малиновим кантом покрою полугаліфе
Наказ по Військовій Офіції №691 (9 листопада 1918): за наказом Гетьмана всі старшини Генерального штабу мають носити білий кант навколо коміра похідної шинелі, а генеральні старшини Генштабу — ще й навколо хлястика й верхнього краю чохлів (обшлагів) рукавів.
білий кант навколо коміра походної шинелі
Наказом від 9 листопада 1918 року (ч. 681) днем свята Головного артилерійського управління визначено 8 листопада — день святого Архистратига й Архангела Михаїла.
Днем свята Головного Артілерійського Управління лічити 8-е листопада день св. Архистратига й Архангела Михайла.
Наказ від 9 листопада: командиром VI корпусу призначено генерального хорунжого Миколу Бочковського (до того начальника 3-ї піхотної дивізії), а генерального бунчужного Володимира Слюсаренка, колишнього командира VI корпусу, — в розпорядження військового міністра.
Призначаються: Командір VI-го корпусу, генеральний бунчужний Слюсаренко Володимир-в розпорядження Військового Міністра. Начальник 3-ої пішої дивізії, генеральний хорунжий Бочковський Микола-командіром VI го корпусу.
Наказ військової офіції №244 від 9 листопада: затверджено виконувачів обов'язків командирів корпусів: ІІІ-го — генерального хорунжого Петра Єрошевича, V-го — Олександра Березовського (генеральний значковий), VIII-го — Гната Васильченка; помічником начальника 10-ї піхотної дивізії — генерального хорунжого Мазарського.
Затверджуються на посадах: Виконуючі обовʼязки командірів корпусів: Генеральний хорунжий Ерошевич Петро ІІІ-го ... V-го ... VIII-го Васильченко Гнат
Загальні збори хліборобів-власників Ніжинського повіту телеграмою до Гетьмана підтримали відродження історичного козацтва, ухвалили сформувати якнайскоріше Ніжинський козацький полк і подякували Гетьманові; голова хліборобів Шепель. Подібну телеграму з подякою за універсал про відродження козацтва надіслав і Золотоніський повітовий відділ союзу хліборобів (голова ради Жадкевич).
Загальне зібрання хліборобів-власників Ніжинського повіту ... ухвалило ... сформувати як найскорше Ніжинський козацький полк ... Голова хліборобів Шепель.
Військова нарада в Києві: німецький генерал фон Гренер (командувач німецькими військами) запропонував детально розібрати казармене питання на нараді з командирами корпусів і до певного строку остаточно повідомити про передані українським військам казарми; німецьким інтендантам наказано працювати разом з українськими над забезпеченням продовольством, а переведення військового майна має бути планомірним.
генерал фон-Гренер предложив казарменне питання розібрати детально ... і приказав своїм командірам корпусів до певного строку і в остаточній формі повідомити про віддані українському військові казарми
За час перебування в Києві командири корпусів двічі були прийняті в палаці Гетьманом Скоропадським, де докладали й обмірковували питання про формування армії; «Пам'ятна записка» старшого з командирів корпусів містила міри для негайного утворення армії, і Гетьман її прийняв.
За час пробування у Київі командіри корпусів були двічі прийняті у палаці Паном Гетьманом ... «Памятна записка» старшого з командирів корпусів про ті міри, котрі необхідно перевести в життя для негайного утворення армії.
Російська (радянська) делегація готувалася до виїзду, Д. Мануїльський знову мав іти до МЗС узгоджувати умови, а з ранку делегацію обсідали люди, що поспішали взяти перепустки до Росії. Уранці з Москви прибув державний поїзд № 6, який без пригод привіз близько 400 українських громадян і урядовців; поїзд № 7 радянська влада й далі тримала у Вітебську до звільнення 29 заарештованих в Україні більшовиків. З Бєлгорода повідомили про арешти українських підданих у Москві й Петрограді, а чутку про арешт посла Кривцова Мануїльський спростував.
певність висока: Прибуття поїзда № 6 підтверджують три незалежні газети (розходяться лише в годині), затримку № 7 — дві; підготовку делегації до виїзду описує один «Вечер».
Радянська (російська) делегація в Києві посилено готувалася до від'їзду; 9 листопада 1918 року Д. З. Мануїльський знову мав відвідати Міністерство закордонних справ для узгодження часу й умов виїзду; поїзд № 6 уже пропустили, і він перебував у Києві, а поїзд № 7 очікувався на українсько-російському кордоні.
Въ россійской делегаціи идутъ усиленныя приготовленія къ отъѣзду ... Сегодня Д. З. Мануильскій вновь посѣтитъ министерство иностранныхъ дѣлъ
З ранку 9 листопада 1918 року російську делегацію в Києві обсідали відвідувачі, які поспішали отримати перепустки для виїзду до Росії через чутки про близький від'їзд делегації.
Сегодня съ утра делегація осаждается посѣтителями, спѣшащими получить пропуски на отъѣздъ въ Россію
9 листопада 1918 року о 6 годині ранку до Києва прибув з Москви державний поїзд № 6, що привіз близько 400 українських громадян і урядовців; нападів червоноармійців у дорозі не було.
Учора о 6-ій годині ранку прибув з Москви державний поїзд № 6, що привіз коло 400 чолов. українських громадян та урядовців.
Вчора (9 листопада) о 8 годині ранку до Києва з Москви прибула державна валка (потяг) №6.
Вчора о 8 годині ранку до Києва прибула з Москви державна валка № 6
Учора о 6-й годині ранку з Москви прибув державний потяг № 6, що привіз близько 400 українських громадян та урядовців; нападів у дорозі не було.
Учора о 6-й годині ранку прибув ... державний потяг № 6, що привіз коло 400 чоловік українських громадян та урядовців. В дорозі ніяких нападів не траплялося.
Державний потяг №7 (за заголовком «Державна валка №1») досі стоїть у Вітебську, де його затримала радянська влада до звільнення заарештованих в Україні 29 большовиків.
державна валка Nº 7 все ще стоїть у Вітебську, де її затримали совітські власти, аж до увільнення заарештованих на Україні 29 большовиків
Державний потяг № 7, за відомостями українського дипломатичного відомства, досі стоїть у Вітебську, де його затримали радянські влади до звільнення заарештованих в Україні 29 більшовиків.
державний поїзд Мº 7 все ще стоїть у Вітебську, де його затримали совітські власти, аж до увільнення заарештованих на Україні 29 большовиків.
Мануїльський повідомив, що чутки про арешт українського посла в Москві Кривцова неправдиві; Москва підтвердила, що Кривцов не заарештований.
чутки про арешт українського посла в Москві Кривцова-неправдиві
Радянські газети, за повідомленням УТА з Бєлгорода від 9 листопада, подають «провокаційні» звістки про насильства над членами мирової делегації у Києві, а в Москві й Петрограді відбулися численні арешти українських підданих.
В Москві і Петрограді відбулись численні арешти українських підданців. Совітські газети повні провокаційних повідомлень про насильства над членами мирової делегації у Київі.
Київські газети писали, що місто заповнили гурти військовополонених, які поверталися з Австрії, а за їхніми словами, найближчими днями мало прибути до 600 тисяч. Впливові єврейські кола готували клопотання про дозвіл на самооборону від грабежів австрійських вояків і полонених. Із Поділля й південних залізниць надходили звістки про пограбування вагонів і станцій австрійськими ешелонами, перестрілки й захоплення потягів, а з Одеси — про смерть австрійського губернатора фон Бельца.
певність середня: Присутність полонених у Києві підтверджують дві газети, але число 600 тисяч — слова самих полонених; події поза Києвом відомі з телеграм, а причини смерті Бельца подано суперечливо.
Нині до Києва масово прибувають полонені, які організованими гуртами ходять містом; найближчими днями мають прибути ще.
Зараз у Київ прибуває багато полонених, які організованими гуртами ходять по місту
У Києві на кожному кроці можна побачити полонених по 2–3 людини, малими й великими гуртами — це перші ешелони; за словами прибулих, найближчими днями має повернутися з полону до 600 тисяч полонених.
Полонені. Зараз в Київі на кожному кроці можете побачити полонених по 2-3 чоловіка, маленькою і великою купою. це перші ешелони. По словам прибуваючих полонених цими днями має прибути з полону до 600000 полонених.
Впливові єврейські кола Києва готували клопотання до уряду України про дозвіл організувати єврейську самооборону для захисту від грабежів і ексцесів з боку австрійських військ і російських військовополонених, що поверталися додому.
На дняхъ будетъ возбуждено соотвѣтствующее ходатайство передъ правительствомъ Украины о разрѣшеніи приступить къ организаціи еврейской самообороны.
За переказами очевидців, розклад австрійських частин в Україні йшов так само, як раніше в російській армії: першою розкладалася піхота, кіннота й спеціальні частини трималися краще, мадярські полки були організованіші за слов'янські, а найглибше дезорганізація охопила змішані полки через національний антагонізм.
Помічено, що полки мадярські більш зорганізовані ніж славянські.
Розруха на залізницях: 8–9 листопада австрійські жовніри займали вагони в Голті й під загрозою смерті вимагали везти їх до Австрії (на ст. Вознесенськ стоять 138 вагонів зі снарядами); у Волочиську шостий день триває грабіж вантажів, станцію оточено тисячним натовпом, кидають бомби; у Жмеринці ешелони австрійців грабують і чинять насильства, є вбиті; на ст. Ізраїлівка — перестрілка між австрійцями й мадярами.
Шостий день йде грабіж вантажів і складів. Уся територія станції оточена тисячною юрбою
Повідомлення з Поділля (за телеграмами від 7–9 листопада): у Бальтському повіті австрійські ешелони розграбували містечко Рибниця, в Могилеві-Подільському австрійці розграбували кілька сіл, цукровий завод і склади; у Проскурові та Кам'янці скупчилося багато австрійських ешелонів, які розбивають вагони з продуктами й продають населенню; в Жмеринці австрійці пробували підпалити офіцерські збори, пожежу припинила міліція; у Вінниці до цього часу «ніяких ексцесів не було».
ВИННИЦА: По полученнымь свідівніямь безчинства австрійскихь солдать продолжаются. ... Въ Жмеринкі австро-венгерскіе солдаты пытались поджечь офицерское собраніе. Пожарь быль прекращень милицією.
Інженери, які 11 листопада прибули до Києва, розповіли, що 9 листопада о 8-й ранку румуни зайняли Бессарабію до Дністра (включно зі станціями Ларга й Вальчаношти), а місто Могилів-Подільський лишається під українською охороною; чутки про англо-французів за румунським військом не мають підстав.
9 листопада о 8 год. ранку румуни зайняли участок Бесарабії до Дністра… Інженери, що прибули вчора до Київа, переказують, що румунське військо Могилева Подільського не займали й мабуть не займуть.
Учора в управлінні правобережних залізниць у Києві дістали звістку, що румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець-Подільський.
Вчора в управлінню правобережних залізниць одержано звістку, що румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець-Подільський.
З Одеси: уночі на 9 листопада помер від крововиливу в мозок австрійський військовий губернатор Одеси та району фон Бельц.
ОДЕСА, 9-ХІ. В ночі вмер від кровотечії в мізг австрійський військовий губернатор Одеси і району фон-Бельц.
Одеса, 9 листопада: німецьке прес-бюро оприлюднило офіційне пояснення смерті генерала фон Бельца — під час «нагального сполоху», зумовленого переворотом на батьківщині й в армії, він застрелився вистрілом у голову.
Смерть генерала ф. Бельца. ... німецьке прес-бюро опубліковало офіціяльне пояснення, згідно котрому фон-Бельц підчас наглого сожевілля ... покінчив з собою вистрілом в голову.
Повідомлення про смерть фон Бельца: головнокомандувач австрійськими військами на Україні генерал фон Бельц помер в Одесі за обставин, щодо яких ходять різні чутки; у військових колах кажуть про три версії: 9 листопада ввечері на кухні штабу австрійські солдати глузували з генерала, і його вбив солдат ударом ножа або пострілом з револьвера, або ж генерал сам вибіг із кухні в коридор і застрілився; остання версія вважається найправдоподібнішою; поховання генерала відбулося «вчора вдень» за участі німецького відділу, якого було призначено для останньої шани.
Относительно смерти главнокомандующаго австрійскими войсками на Украинѣ фонъ-Бельца въ Одессѣ циркулируютъ самыя разнообразныя слухи
Напередодні сторіччя Тургенєва митрополит Антоній відслужив панахиду у Володимирському соборі, куди запросили депутації шкіл; тургенєвські дні мали тривати тиждень. Батьківський комітет 2-ї Української гімназії, вбачаючи в шкільному святкуванні 11 листопада російську демонстрацію, просив навчати того дня як завжди й протестував проти вбивства урядовця Ждахи офіцером Добровольчої армії. Українські громади службовців і залізничники протестували проти «замаху на державну мову», зокрема проти двомовних розпоряджень керівника Лівобережної залізниці, а «Вечер» писав про новий Союз російських студентів, що виступав за «єдину, неділиму» Росію.
певність висока: Панахиду анонсували й описали чотири газети, зокрема російськомовний «Вечер» і українські видання; протести відомі з українських газет, що виступали однією стороною.
9 листопада 1918 року, напередодні сторіччя від дня народження І. С. Тургенєва, київський митрополит мав відправити панахиду у Володимирському соборі; запрошено депутації всіх середніх і нижчих шкіл (по три учні, вчителю й представнику батьків).
9-го листопаду напередодні століття з дня народження І. С. Тургенева в соборі св. Володимира київським митрополитом буде одправлена панахида
9 листопада у Володимирському соборі відправлено панахиду пам'яті І. С. Тургенєва; запрошувалися представники шкіл і громадськості.
Пам'яті І. С. Тургенєва. Сьогодня у Володим. соборі буде одправлена панахида, на котру запрошуються представники від шкіл та громадянства.
9 листопада 1918 року Тургенєвські урочистості в Києві розпочалися панахидою у Володимирському соборі, яку відслужив митрополит київський Антоній; Тургенєвські дні мали тривати весь тиждень.
Тургеневскія торжества начались сегодня панихидой, отслуженной во Владимирскомъ соборѣ митрополитомъ кіевскимъ Антоніемъ.
Тургенєвські дні: 9 листопада напередодні століття від дня народження І. С. Тургенєва у Володимирському соборі митрополит Київський відслужить панахиду; запрошені депутації від усіх середніх і початкових шкіл (по три учні та по одному представнику від педагогів і батьків). 10 листопада — свято в учбових закладах.
9 ноября ... во Владимирскомъ соборв митрополитомъ Кіевскимъ будеть отслужена панихида
Тургенівське свято почалося 9 листопада панахидою, яку відслужив київський митрополит Антоній у Володимирському соборі, і триватиме весь тиждень.
Тургенівське свято почалось вчора панахидою ... відслужена київським митроп. Антонієм у Володимирському соборі
Батьківський комітет 2-ї Української гімназії протестував проти вимоги росіян, щоб міністерство освіти дозволило святкувати тургенєвський ювілей у школах у понеділок 11 листопада, вбачаючи в цьому демонстрацію, і попросив педагогічну раду провадити того дня навчання звичайним порядком.
батьківський комітет вбачаючи в тому домаганні демонстрацію, постановив: рішуче протестувати проти цього і прохати педагогичну раду 2-ої гімназії провадити 11 листопаду навчання звичайним ладом.
З приводу ювілею Тургенєва (10 листопада), святкування якого в школах російські кола просили дозволити 11 листопада, батьківський комітет 2-ї української гімназії, вбачаючи в тому демонстрацію, ухвалив протестувати й просити педагогічну раду 2-ї гімназії проводити 11 листопада навчання як завжди.
батьківський комітет 2-ї української гімназії, вбачаючи в тому домаганні демонстрацію, постановив рішуче протестувати проти цього
Київський батьківський комітет 2-ї української гімназії виніс резолюції, зокрема протест проти вбивства українця офіцером Добровольчої армії та протест проти святкування 100-річного ювілею Тургенєва (9 листопада) із «демонстрацією росіян».
Батьківський комітет 2-ої укр. гімназії ... резолюції: 1) протест проти вбивства ... українця офіцером добровольчої армії
До газети надійшли протести проти замаху на державну мову від Об'єднаної ради шляхів України, ради української громади службовців Київської управи та батьківського комітету 2-ї Української гімназії; останній надіслав також резолюцію протесту з приводу вбивства урядовця Ждахи офіцером Добровольчої армії.
од неї ж одержано резолюцію протеста з приводу вбивства урядовця Ждахи офіцером добровольчої армії.
Рада української громади службовців Київської губернської народної управи ухвалила резолюцію з приводу замаху на державну українську мову: питання про мову може вирішувати лише український народ у особі свого представництва; заяви чужинців, що українська мова непридатна для поважних державних справ, безпідставні.
Рада української громади служачих Київської губ. нар. управи заявляє рішучий протест проти замаху ворожих українському народові кол на державну українську мову.
Запівнічна рада Лівобережної залізниці надіслала міністру шляхів скаргу на керівника дороги інженера Ландоберга: 30 жовтня він наказав усі розпорядження видавати двома мовами — основний український текст на одній сторінці й російський переклад на другій, а серйозні телеграми подавати російською; рада протестувала, вважаючи це зривом українінізації залізниці.
Рада ... рішуче протестує проти такої свідомої авантюри інженіра Ландоберга
«Українська Школярська Крамниця» в Києві звернулася до міністра судових справ зі скаргою: 25 жовтня товариство отримало від Київського окружного суду затверджений 23 жовтня за №564 статут, на якому напис про реєстрацію зроблено російською, а не державною українською мовою, і статут скріплено сургучевою печаткою з двоголовим орлом; товариство просило роз'яснити, чи має такий статут юридичну силу.
протавровано статут сургучевою печаткою з двохголовим орлом, яка колись вживалась в неіснуючій тепер російській імперії
Нещодавно в Києві утворився Союз російських студентів (гуртки Комерційного та Політехнічного інститутів) з метою сприяти відродженню «єдиної, неділимої і вільної Росії»; соціалістичний студентський «центр» і студенти-українці почали проти нього кампанію, звинувачуючи в монархізмі й антисемітизмі.
Нѣсколько времени тому назадъ въ Кіевѣ образовался союзъ русскихъ студентовъ.
«Нова Рада» навела замітку з «Киевской Мысли» про пожвавлення діяльності «Союзу возрожденія Россіи» на території України (до нього входили кадети, народні соціалісти, есери, меншовики-оборонці, група «Единство», кооператори), а також текст одеської прокламації союзу, що називала українських самостійників «язвою» і закликала відновити «Єдиную Россію».
Другая язва-українскіе самостійники и их прислужники ... Нужно вытравить обе эти язвы и возсоздать Единую, Свободную, Демократическую Россію.
Міністр внутрішніх справ просив негайно асигнувати місту 2 млн крб на паливо для міських підприємств і продажу бідним, бо місто винне Особливій нараді з палива 1,8 млн за дрова. Відділ народного здоров'я за тиждень зареєстрував 99 випадків висипного тифу, і санітарна нарада вимагала банної допомоги бідним; військовий міністр призначив ревізію військового шпиталю через скарги хворих. Міська комісія почала складати списки виборців до думи за новим законом, рада міністрів обговорювала перенесення виборів, а делегація домовласників просила Лизогуба не змінювати квартирного закону.
певність середня: Прохання про паливо й списки виборців підтверджено двома-трьома газетами, дані про тиф і борг за дрова — по одному джерелу; зміст прохання домовласників газети подають по-різному.
Міністр внутрішніх справ згідно з доповіддю голови комісії з управління міським головством звернувся до міністра фінансів з проханням негайно асигнувати міському управлінню 2 млн карб. на заготівлю палива для міських підприємств і для продажу столичному населенню.
звернувся до міністра фінансів з проханням негайно асигнувати міському управлінню 2 мил. карб. на заготовку палива для міських підприємств і для продажу столичному населенню
Міське управління Києва просило асигнувати 2 мільйони карбованців на заготівлю палива.
асигнувати міському управлінню 2 мил. карб. на заготовку палива
Паливо для Києва: міністр внутрішніх справ після доповіді головної комісії господарства звернувся до міністра фінансів з проханням асигнувати міському управлінню 2 мільйони карбованців на заготівлю палива для міських підприємств і продаж найбіднішому населенню.
Паливо для Києва. Міністр внутрішніх справ, після докладу головної комісії господарства, звернувся до міністра фінансів з проханням асігнувати міському правлінню 2 міл. карб. на заготовку палива для міських підприємств і продажу…
Місто Київ заборгувало Особливій нараді з палива за дрова 1 800 000 рублів, тому надій на подальше отримання дров звідти не було.
городъ долженъ особому совѣщанію за дрова 1.800.000 р.
За останній тиждень відділ народного здоров'я зареєстрував у Києві 99 випадків висипного тифу; випадки збільшилися й набули загрозливого характеру. Велика лікарсько-санітарна нарада визнала необхідним насамперед організувати банну допомогу бідному населенню та якнайшвидше знайти приміщення для хворих.
За останню неділю відділом народнього здоров'я зарегістрірувано 99 випадків заболівання сипним тіфом.
Через часті скарги хворих на безлад у Київському військовому шпиталі, неуважність у лікуванні, поганий догляд і харч військовий міністр наказом призначив ревізію шпиталю; також призначено ревізію військово-фельдшерської школи; обидві ревізії призначені за волею гетьмана.
З огляду на часті скарги хворих на непорядки в Київському шпиталі, неуважність в лікуванні та кепський догляд та недобрий харч, військовий міністр наказом по військовій офіції призначив ревізію шпиталю.
Міська комісія у справах виборів до міської думи приступила до складання списків виборщиків на підставі нового закону.
Міська комисія у справах виборів до міської думи приступила до складання списків виборщиків, на підставі нового закону
Міська комісія з виборів до міської думи розпочала складати списки виборців за новим законом: право голосу мають особи обох статей без різниці віросповідання й національності, яким до 1 липня 1918 року виповнилося 25 років, які є громадянами України й постійно мешкають у Києві не пізніше 31 липня 1917 року; юридичні особи (церкви, установи, товариства, залізниці, кредитні інституції, торгово-промислові товариства) голосують через представників, якщо сплачують до міського прибутку податок не менш як за рік.
правом участи в вибірах гласних користуються особи обох статей без різниці віросповідання и національности
Рада міністрів обговорювала зміну часу виборів до Київської міської думи (вибори призначені на 12-те, а відповідний закон ухвалений 15 жовтня) і клопотання міністра фінансів про випуск нових українських державних кредитових білетів вартістю 250 карб.
Також обговорювалось питання, внесене міністром фінансів, про випуск нових українських державних кредитових білетів вартістю в 250 карб.
9 листопада 1918 року голову ради міністрів Ф. Лизогуба відвідала делегація Всеукраїнської спілки домовласників із проханням щодо квартирного закону, уже запровадженого в життя.
Вчора голову ради міністрів Ф. Лизогуба відвідала делегація всеукраїнської домовл. спілки. Делегація просила про те, щоб виданий квартирний закон, вже переведений в життя, не скасувати.
Делегація Всеукраїнської домової спілки була в голови ради міністрів Лизогуба і просила, щоб виданий квартирний закон, уже введений у життя, не змінювався.
Делегація просила про те, щоб виданий квартирний закон, уже переведений в життя, не змінювався.
Пленарних засідань собору не було, працювали комісії: економічна схилялася залишити церковні землі духовенству до собору 1920 року, проти чого протестували члени-селяни, а комісія з українізації одноголосно визнала церковнослов'янську єдиною мовою богослужіння й утворила підкомісію для цензури молитовників і підручників.
певність середня: Одне джерело — церковно-громадська газета «Слово».
9 листопада 1918 року у Києві не було пленарних засідань Всеукраїнського Православного Церковного Собору; працювали лише комісії, зокрема економічна та комісія з українізації Церкви.
За остатні 2 дні пленарних засіданій Собора не було. Працювали тилькі комисії.
Економічна комісія Собору під головуванням єпископа Білгородського Никодима розглянула постанову аграрної підкомісії залишити церковні землі в користуванні духівництва до наступного Собору, що має відбутися 1920 року; члени-селяни гаряче протестували й пропонували відібрати землю й натомість платити священникам зарплату з державної скарбниці.
залишити церковні землі в користуванні духовництва до другого Всеукраїнского Церковного Собору, який має відбутися в 1920 році
Комісія з українізації Церкви під головуванням єпископа Кременецького Діонісія одноголосно визнала церковнослов'янську мову єдиною, якою може правитися богослужіння в православних церквах в Україні, і ухвалила просити Державний уряд залишити її в середніх та інших школах як обов'язковий предмет.
признати церковно славяньску мову єдиною, на якій можить проводитися служба Божа в православних церквах на Україні
На засіданні комісії з українізації Церкви о. Булдовський прочитав деякі молитви з українського молитовника; заявлено, що з українізацією школи без таких молитовників не обійтися, але їх треба друкувати лише після церковної цензури, щоб уніатські чи сектантські ідеї не пішли в маси.
треба тількі такі молитвеники друковать після церковної цензури, щоб уніятські або сектанскі идеї не пройшли в маси
Комісія з українізації Церкви створила підкомісію для цензурування підручників із Закону Божого й молитовників, що продаються в київських книгарнях; до складу ввійшли псаломщик Цуйманів, священик Концевич, протоєреї Бортковський і Юзефович, о. Фільшин, о. Патера.
підкомісія для цензуровання підручників по Закону Божому і молитовників, які маються в Київских книгарнях
У листопаді 1918 року у Києві триває третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору; 8–9 листопада пленарних засідань не було, працювали лише комісії.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2267
Випущений «учора», 9 листопада.
Учора випущено з тюрми заарештованих місяців два тому назад українських діячів — С. Петлюру, М. Порша та В. Химерика
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0847
Випущений «учора вночі» з наказу міністра внутрішніх справ, тобто в ніч з 9 на 10 листопада.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лукʼянівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, Кадкана і полк. Хижняка і ще шістьох українців.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Минулої неділі · 11-0899
10 листопада головував на засіданні управи союзу земств, звільнений «за день перед тим».
Засідання відбулося під проводом голови управи всеукраїнського союза земств С. Петлюри, за день перед тим випущеного з Лукʼянівської тюрми.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 10 листопада 1918 року · 11-0379
Звільнений 10 листопада на вимогу німецького командування, наказ отримав міністр судівництва В'язлов.
10 листопада 1918 року військове німецьке командування видало наказ мін. судівництва А. Вязлову випустити з вʼязниці С. В. Петлюру без ніяких умов
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 12 листопада 1918 р. · 11-0096
Звільнений 12 листопада наказом гетьмана під «чесне слово» не брати участі в повстанні.
Оля, я вже випущений з наказу Ясновельможного Гетьмана, з яким мав досить цікаву розмову.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, 9 листопада (увечері чи вночі): так одностайно пишуть чотири газети, і вже 10 листопада Петлюра головував на засіданні. Дата 12 листопада в Гай-Нижника з цим не узгоджується: можливо, вона стосується листа чи іншого епізоду. Версія Шкільника про наказ німецького командування — пізніша еміграційна, газети називають наказ МВС.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2267
Діячів заарештували «місяців два тому»; звільнено Петлюру, Порша й Химерика.
Учора випущено з тюрми заарештованих місяців два тому назад українських діячів — С. Петлюру, М. Порша та В. Химерика
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 10 листопада 1918 · 11-3568
Петлюру заарештували 27 липня, тиждень тому перевели до Лук'янівки.
С. Петлюру було заарештовано ще 27-го липня ... ніяких обвинувачень йому заявлено не було.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вчора вночі (9 листопада) · 11-3567
Звільнено Петлюру, Порша, полковника «Капана» та ще шістьох українців.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лук'янівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, полк. Капана і ще шістьох українців.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0847
Звільнено Петлюру, Порша, полковника Хижняка та ще кількох.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лукʼянівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, Кадкана і полк. Хижняка і ще шістьох українців.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 10 листопада 1918 року · 11-0379
Вийшов після 4,5 місяця ув'язнення.
10 листопада 1918 року військове німецьке командування видало наказ мін. судівництва А. Вязлову випустити з вʼязниці С. В. Петлюру без ніяких умов
Оцінка аналізу. Дата 27 липня («Робітнича газета», орган партії Петлюри) дає приблизно три з половиною місяці, тож «два місяці» у «Відродженні» неточні, а 4,5 місяця в Шкільника — перебільшення. Прізвища третьої особи спотворені OCR, тому склад звільнених не вирішується.
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · Наконец, наступило девятое ноября · 11-0049
Уранці 9 листопада (у викладі «Спогадів» гетьмана, с. 154).
Наконец, наступило девятое ноября, день, который я всегда считал последним днем моего Гетманства.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · Ще ранком (13 листопада 1918 р.) · 11-0099
Уранці 13 листопада (Гай-Нижник із посиланням на ті самі «Спогади», с. 305, 308).
конгрес конгресом, а повстання все одно вибухне
Оцінка аналізу. Обидві версії спираються на мемуари Скоропадського. Дата 13 листопада краще узгоджується з подіями: того дня утворили Директорію, а 9 листопада УНС ще публічно заперечував підготовку виступу. Можливо, переказ від 9 листопада стискає кілька днів спогадів в один. Остаточно не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2255
Святкування відбулося «вчора» за номером від 10 листопада, тобто 9 листопада.
Вчора в помешканні Українського клубу відбулось урочисте святкування 50-літньої літературної і громадської діяльності Дмитра Маркевича.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Вчора · 11-6717
«Вчора», тобто 9 листопада.
Вчора відбулось урочисте святкування 50 літньої річниці письменницької і громадської діяльности Дмитра Марковича
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0838
«Восьмого листопаду» в Українському клубі.
Восьмого листопаду ц. р. в залях київського українського клубу відбулося урочисте святкування ювилею 50 літніх роковин літературної та громадської діяльности письменника Дмитра Марковича.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 8 листопада · 11-3570
«8-го с. м.» в Українському клубі.
8-го с. м. святковано врочисто в Укр. Клюбі 50-літній ювилей письменницької й громадської діяльности Д. Марковича.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 8 листопада (26 жовтня) 1918 · 11-2087
Анонс на п'ятницю 8 листопада, 7-ма вечора.
в залі Українського Клубу (Пушкинська 1,) Початок в 7 год. вечора.
Оцінка аналізу. Ймовірніше 8 листопада: «Нова Рада» й «Робітнича газета» прямо називають цю дату, вона збігається з анонсами, а склад промовців і телеграм в усіх звітах той самий. Слово «вчора» в недільних номерах, найпевніше, перейшло з тексту, написаного в суботу. Тому подію не внесено до переліку подій 9 листопада.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 10 листопада (28 жовтня) 1918 · 11-0853
О 6-й ранку, близько 400 осіб.
Учора о 6-ій годині ранку прибув з Москви державний поїзд № 6, що привіз коло 400 чолов. українських громадян та урядовців.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вчора (9 листопада) · 11-3577
О 6-й ранку, близько 400 осіб, без нападів.
Учора о 6-й годині ранку прибув ... державний потяг № 6, що привіз коло 400 чоловік українських громадян та урядовців. В дорозі ніяких нападів не траплялося.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2283
О 8-й ранку.
Вчора о 8 годині ранку до Києва прибула з Москви державна валка № 6
Оцінка аналізу. «Нова Рада» й «Робітнича газета» майже дослівно повторюють, ймовірно, той самий урядовий комунікат, тож 6-та година краще засвідчена, але не незалежно. Різниця може бути друкарською помилкою «Відродження».
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-2200
Досі до 35 років, можливо, буде до 45, як на Дону; за ухилення — висилка за межі України.
Досі призивано офіцерів не старше 35 років. Як повідомляють, можливо буде призвано до 45 літ
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 9 листопада 1918 · 11-3529
Генштаб повідомив про підвищення призовного віку до 45 років.
Підвищення призивного віку ... до 45 року
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Субота 9 листопада 1918 · 11-7926
Можливе підвищення з 35 до 40 років; на Дону вже так; за ухилення — висилка за північний кордон.
Къ призыву офицеровъ. Какь намь передають, ... не исключена возможность повышенія призывного возраста для офицеровь съ 35 до 40 льть. ... Мірой наказанія для уклоняющихся оть призыва и явки является выселеніе за сверную…
Оцінка аналізу. Усі три газети, найпевніше, переказують ту саму неофіційну звістку (спільна згадка про Дон і висилку). Військова «Армія» обережніша й називає 40 років, а текст «Робітничої газети» пошкоджений. Рішення ще не ухвалили, тож не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-2187
МЗС категорично спростувало неправдиві чутки про зміни у складі міністерства.
Вчора в місцевих дипломатичних колах було одержано повідомлення про те, що союзники вже увійшли в Чорне море.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Субота, 9 листопаду 1918 · 11-6656
Змін у складі міністерства не чекають.
чутки про те ніби то український посол в Болгарії А. А. Шульгин примушений був покинути Болгарію, не мають жадних підстав
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Субота, 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-0810
Офіційні кола заперечують, але, за відомостями газети, чутки мають досить певний ґрунт.
з офіціяльних кол нам переказують, що звістки ці не відповідають дійсности. Одначе по нашим відомостям чутки ці мають під собою досить певний ґрунт.
Оцінка аналізу. Це офіційне спростування проти власних джерел «Нової Ради», близької до опозиційних українських кіл. На 9 листопада не вирішується.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · 9-ХІ · 11-7960
Помер уночі від крововиливу в мозок.
ОДЕСА, 9-ХІ. В ночі вмер від кровотечії в мізг австрійський військовий губернатор Одеси і району фон-Бельц.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · ОДЕСА, 9-11 · 11-8082
За поясненням німецького прес-бюро, застрелився в нападі «сум'яття» через переворот на батьківщині.
Смерть генерала ф. Бельца. ... німецьке прес-бюро опубліковало офіціяльне пояснення, згідно котрому фон-Бельц підчас наглого сожевілля ... покінчив з собою вистрілом в голову.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · ОДЕСА, 10 · 11-6815
Застрелився (німецьке прес-бюро).
фон-Бельц підчас наглого божевілля ... покінчив з собою вистрілом в голову
«Голос жизни» (Бердичів, 1918) (газета з Бердичева: місцева хроніка стосується Бердичева, не Києва; київські новини подано як передрук) · Четвергъ 14 ноября (1) 1918 г. · 11-9168
Три чутки: його вбив солдат ножем, застрелив із револьвера або він застрелився; найправдоподібнішим вважали самогубство.
Относительно смерти главнокомандующаго австрійскими войсками на Украинѣ фонъ-Бельца въ Одессѣ циркулируютъ самыя разнообразныя слухи
Оцінка аналізу. Перша телеграма про крововилив, імовірно, приховувала самогубство. Офіційна німецька версія самогубства згодом утвердилася в кількох газетах, а версії про вбивство — неперевірені чутки з бердичівської газети, тобто погляд із провінції.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-2187
Чутка з «Голосу Киева»: союзна ескадра з транспортами вже в Чорному морі.
Вчора в місцевих дипломатичних колах було одержано повідомлення про те, що союзники вже увійшли в Чорне море.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 9 листопада 1918 · 11-2279
Чутки про прибуття союзних військ в Одесу «зовсім безпідставні».
чутки що появились в газетах про прибуття війська союзних держав в Одесу, зовсім безпідставні
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · КИІВ, 10/ХІ · 11-8039
За повідомленням Генштабу, 9 листопада на вулицях Києва бачили офіцерів американської армії, що прибули як передові представники.
вчора на вулицях Київа можна було бачити офіцерів американської армії, що прибули, як передові представники для ознайомлення з обставинами на місці. В найближчому часі очікують приїзду до Київа значного відділа союзників
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Вівторок 12 листопада (30 жовтня) 1918 · 11-2366
Чутки про англо-французів за румунським військом не мають підстав.
9 листопада о 8 год. ранку румуни зайняли участок Бесарабії до Дністра… Інженери, що прибули вчора до Київа, переказують, що румунське військо Могилева Подільського не займали й мабуть не займуть.
Оцінка аналізу. Висадку військ офіційно спростовано. Появу американських офіцерів у Києві засвідчує лише одне повідомлення, тож вона лишається непідтвердженою.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота 9 листопада (27 жовтня) 1918 · 11-2241
5 гривень.
Чорна Пантера. П'єса на 4 дії — 5 гривень
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 9 листопада 1918 · 11-3550
3 гривні.
Чорна Пантера. П'єса на 4 д. — 3 гр.
Оцінка аналізу. Імовірніше 5 гривень: у «Робітничій газеті» ціна читається погано (OCR).
Цитата дня
Полонені. Зараз в Київі на кожному кроці можете побачити полонених по 2-3 чоловіка, маленькою і великою купою. це перші ешелони. По словам прибуваючих полонених цими днями має прибути з полону до 600000 полонених.У Києві на кожному кроці можна побачити полонених по 2–3 людини, малими й великими гуртами — це перші ешелони; за словами прибулих, найближчими днями має повернутися з полону до 600 тисяч полонених.
«Армія», газета (Київ, 1918), №5, с. 3 · 11-7930
Ціна дня
утримання дипломатичного представництва на Кубані
25777,98 крб за разова асигнація
Київ, рада міністрів · «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 5 · 11-2186
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| задачник з арифметики Н. Шульгиної-Іщук, ч. II | 3,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №209, с. 4 |
| допомога урядовцю в розмірі місячного окладу | 600 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №213, с. 3 |
| плата за навчання на богословському факультеті | 125 крбпівріччя | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 2 |
| збитки Почаївської лаври від большовиків | 273 247 крбсума збитків | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 6 |
| асигнування на заготівлю палива для міських підприємств і населення | 2 000 000 крбразова асигнація | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 6 |
| державний торфовий фонд (пропозиція з'їзду) | 10 000 000 крбфонд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 6 |
| грошова кара за револьвер і патрони без дозволу | 150 крбвирок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 7 |
| грошова кара за купівлю військових ковдр | 1 500 маркавирок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 7 |
| візник: вимагана плата за 2½ години їзди | 100 крб2½ години | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 7 |
| «Літературно-Науковий Вістник», книга IX | 4,5 крбкнига | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 7 |
| передплата «Книгаря» на 1919 р. з пересилкою | 24 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 8 |
| Д. Челіга «Арифметичні правила» (2-ге вид.) | 3 грнкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 8 |
| В. Винниченко «Чорна Пантера» | 5 грнкнижка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 8 |
| окремий номер газети «Відродження» | 45 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №181, с. 1 |
| окремий номер «Робітничої Газети» | 90 шагномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 1 |
| зміна адреси передплатника газети | 80 копраз | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 1 |
| Гр. Чупринка, «Поезії», т. II | 5 крбштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 4 |
| В. Винниченко, «Чорна пантера», п'єса на 4 дії | 3 грнштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 4 |
| внесок абонента «Книгозбірні» (повертається) | 100 крбразова | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 4 |
| «Підручник самостійного правопису» (для початкових шкіл), «Дзвін» | 1 грнштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №412, с. 4 |
| австрійська крона (офіційний курс) | 40 копкрона | «Вечер», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 |
| основний капітал товариства «Нібур і К°» | 5 000 000 крбкапітал | «Державний вістник» (Київ, 1918), №73, с. 6 |
| продаж частини маєтку з лісопильним заводом (Радомишльський повіт) | 80 000 рубза купчою | «Державний вістник» (Київ, 1918), №75, с. 4 |
| окремий номер газети «Слово» | 60 шагномер | «Слово», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| передплата «Слова» на 1 місяць | 7 крбмісяць | «Слово», газета (Київ, 1918), №34, с. 1 |
| субсидія Київському земству | 1 000 000 крбодноразово | «Слово», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| позичка губернським земствам на позашкільну освіту | 63 600 крбодноразово | «Слово», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| збитки Почаївської лаври | 273 247 крбсума | «Слово», газета (Київ, 1918), №34, с. 4 |
| передплата газети «Армія» до кінця 1918 р. | 24 крбпередплата | «Армія», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| оголошення в газеті «Армія», рядок петиту перед текстом | 4 крбрядок | «Армія», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| асигнування на паливо для міста Києва | 2 000 000 крбасигнування | «Армія», газета (Київ, 1918), №5, с. 3 |
| окремий номер газети «Голосъ Жизни» | 35 копномер | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 1 |
| передплата газети «Голосъ Жизни» | 9 рубмісяць | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 1 |
| рядок оголошення перед текстом | 2 рубрядок | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 1 |
| жалування рознощика газет | 150 рубмісяць | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 1 |
| дефіцит міського електричного підприємства | 22 000 рубмісяць | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 2 |
| добові членам земельно-ліквідаційної комісії | 8 рубзасідання | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 2 |
| допомога службовцям земства на навчання дітей | 3 400 рубзагалом | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 2 |
| борг міської продовольчої управи повітовій | 1 000 000 рубзагалом | «Голос жизни» (Бердичів, 1918), №29, с. 2 |
Оголошення дня
Бородатые люди въ ветхихъ солдатскихъ шинеляхъ торгуютъ на углахъ холодной и кислой «антоновкой». Это вчерашніе «товарищи».Письменник Іван Лукаш в нарисі «Все то же» описав листопадовий Київ: мокрий асфальт Хрещатика вкритий кленовим листям, чиновники з портфелями перебігають слизькі тротуари Фундуклеївської, бородаті люди в старих солдатських шинелях — «вчорашні товариші» — продають на розі кислу «антонівку», а хлопчаки-газетярі мокнуть під дощем.
«Вечер», газета (Київ, 1918), №29, с. 4 · 11-4328
Афіша й культура
Ще 2 у темі «Культура» нижче.
Театри працювали як звичайно: «Мартина Борулю» грали в Троїцькому й Лук'янівському народних домах, «Назара Стодолю» в театрі Садовського, у «Монастирі» відбувся прощальний вечір Евреїнова, Німецький театр відкривав сезон «Мінною фон Барнгельм», на Хрещатику, 42 відкрився заклад «Уголок Москвы», а рецензент «Вечера» скаржився, що в театрі Соловцова йому продали квиток на неіснуюче місце (11-0784, 11-0785, 11-3540, 11-2169, 11-2170, 11-4167, 11-4266, 11-4317, 11-4453). Учені товариства засідали в університеті (зокрема з доповіддю про мікроба «еспанки»), у Народній авдиторії тривала виставка Дядченка, почалися лекції Єврейського народного університету; професори державного університету читали лекції в темряві, а Іван Лукаш описав мокрий Хрещатик, колишніх солдатів, що продавали «антонівку», і колишніх офіцерів-офіціантів у кафе (11-0819, 11-0820, 11-0823, 11-2235, 11-5378, 11-2177, 11-4328, 11-4329). Ціни: номер газети коштував від 50 копійок до 60–90 шагів, задачник — 3 крб 50 коп., книжка «Літературно-наукового вістника» — 4 крб 50 коп., офіційний курс крони становив 38–40 копійок, а німецький польовий суд оштрафував візника на 1000 марок за вимогу 100 крб за 2½ години їзди (11-2312, 11-3522, 11-6616, 11-7907, 11-0817, 11-2232, 11-4337, 11-2224).
На відкритті пам'ятника Тарасові Шевченку в Москві українському консулові, який хотів виступити з привітанням, не дали слова; «Известия» ЦВК пояснили це «зрозумілими причинами».
На открытіе памятника Тарасу Шевченко въ Москвѣ прибылъ украинскій консулъ ... ему говорить не дали
Стосується українського представництва Києва в Москві.
На відкритті пам'ятника Тарасові Шевченку в Москві українському консулові не дали виступити з привітанням.
українському консулові не дали говорити «з відомих причин»
Телеграма з Москви від 9 листопада; про Київ не йдеться, але стосується українського культурного життя.
9 листопада 1918 р. в Німеччині спалахнула революція; ген. Гренер поводився в Україні так, ніби нічого не змінилося.
9 листопада 1918 року вибухла революція в Ніночинні
9 листопада 1918 р. Скоропадський отримав від посла в Берліні Ф. Штейнгеля повідомлення про революцію в Німеччині й падіння імператорської влади; цей день гетьман вважав «последним днём своего Гетманства».
„Нарешті, настало дев’яте листопада, день, який я завжди вважав останнім днем мого Гетьманства”
Надзвичайні загальні збори Українського товариства економістів призначено на суботу 9 листопада 1918 року о 6 годині (другі — о 7) на Великій Васильківській, 25, кімн. 13.
В суботу 9 листопаду, по В. Васильківській вул. № 25, пом. 13, відбудуться надзвичайні загальні збори українського т-ва економистів.
Гетьман затвердив закон про зміни до закону від 16 вересня 1918 року про вибори губернських і повітових земських гласних: його тимчасово не поширено на Холмську й Гродненську губернії та низку повітів Харківщини, Волині й Чернігівщини.
закон цей тимчасово непоширюється на губернії холмську та гродненську
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство закордонних справ повідомило консулів і консульських агентів різних держав, які виїхали за межі України, що вони можуть без перешкод повернутися й продовжувати діяльність.
всі вони можуть зараз без перешкод повернутись на Україну і продовжувати свою консульську діяльність.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Галицько-буковинський комітет у Києві вживав заходів, щоб вирядити галичанам допомогу людьми, грошима й матеріалами; у Національному союзі обговорювали, як мобілізувати місцевих галичан.
галицько-буковинський комітет вживає заходів серед українського громадянства, щоб відсіля вирядити допомогу галичанам, як людьми, так і матеріялами.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Рада спілки батьківських комітетів при українських вищих початкових школах Києва збиралася 9 листопада 1918 року о 6 годині вечора на Золотоворітській вулиці, 3, у школі № 8 (3-й поверх).
сьогодня 9-го листопада о 6 год. вечора в помешкання на Золотоворотській вул. № 3, школа № 8, 3-ій поверх.
9 листопада 1918 року керуючий міністерством закордонних справ Пальтов розмовляв по прямому дроту з міністром закордонних справ Д. Дорошенком, який перебував у Берліні.
Вчора управляючий міністерством закордонних справ Палтов розмовляв по прямому дротові з перебуваючим в Берліні міністром закордонних справ Д. Дорошенком.
9 листопада у Володимирському соборі відправлено панахиду пам'яті І. С. Тургенєва; запрошувалися представники шкіл і громадськості.
Пам'яті І. С. Тургенєва. Сьогодня у Володим. соборі буде одправлена панахида, на котру запрошуються представники від шкіл та громадянства.
Збори ради спілки батьківських комітетів при українських початкових школах Києва призначено о 6 годині вечора на Золотоворотській, 3 (школа №8).
Збори ради спілки батьківських комитетів при українських початкових школах м. Київа, о 6 год. веч., Золотоворотська 3, школа № 8.
Дата зборів у уривку не вказана (імовірно, найближчі дні).
Київська газета «Робітнича Газета» у розділі «Останні вісті» повідомила, що німецький цісар і король прусський Вільгельм II вирішив зректися престолу (офіційне повідомлення з Берліна, 9 листопада).
Зречення Вільгельма II ... ОФІЦІЯЛЬНО. БЕРЛІН, 9. Німецький цісар і король пруський вирішив відмовитись від престола.
Подія в Берліні; для Києва важлива як сигнал для німецької окупаційної влади.
Впливові єврейські кола Києва готували клопотання до уряду України про дозвіл організувати єврейську самооборону для захисту від грабежів і ексцесів з боку австрійських військ і російських військовополонених, що поверталися додому.
На дняхъ будетъ возбуждено соотвѣтствующее ходатайство передъ правительствомъ Украины о разрѣшеніи приступить къ организаціи еврейской самообороны.
Лекції в Єврейському народному університеті в Києві почалися 9 листопада 1918 року за 62 слухачів, а до 5 грудня кількість слухачів зросла до 183.
Лекціи въ университетѣ начались 9 ноября при 62-хъ слушателяхъ ... и достигло къ 5 декабря 183 человѣкъ.
9 листопада 1918 року у Києві не було пленарних засідань Всеукраїнського Православного Церковного Собору; працювали лише комісії, зокрема економічна та комісія з українізації Церкви.
За остатні 2 дні пленарних засіданій Собора не було. Працювали тилькі комисії.
Німецький уряд оголосив про відмову імператора Вільгельма від престолу; у Київ звістка прийшла телеграфом УТА у номері від 10 листопада 1918 року (повідомлення Берліна від 9 листопада).
Німецький цісарь і Король пруський вирішив відмовитись від престола
Національний рівень; для Києва, окупованого німецькою армією, це ключова новина.
9 листопада 1918 р., який гетьман вважав останнім днем свого гетьманату, він отримав від барона Штейнгеля з Берліна повідомлення про революцію в Німеччині й повалення імператорської влади; українці принесли прокламацію Українського національного союзу про скликання на 17 листопада Українського національного конгресу; уранці ж стало відомо про розкриття змови повстання під час арешту начальника частини охорони гетьмана полковника Аркаса.
Наконец, наступило девятое ноября, день, который я всегда считал последним днем моего Гетманства.
З ініціативи товариства «Оселя» в суботу, 9 листопада 1918 року, о 7 годині вечора мали відбутися установчі збори секції будівельної кооперації при Українському центральному кооперативному комітеті; запрошено правління Українбанку, Союзбанку, Дніпросоюзу, Централу та київські українські кооперативи.
В суботу 9 листопада о 7 год. вечора одбудуться перші (установчі) збори цієї секції.
Батьківський комітет 2-ї Української гімназії протестував проти вимоги росіян, щоб міністерство освіти дозволило святкувати тургенєвський ювілей у школах у понеділок 11 листопада, вбачаючи в цьому демонстрацію, і попросив педагогічну раду провадити того дня навчання звичайним порядком.
батьківський комітет вбачаючи в тому домаганні демонстрацію, постановив: рішуче протестувати проти цього і прохати педагогичну раду 2-ої гімназії провадити 11 листопаду навчання звичайним ладом.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
9 листопада 1918 року о 8 годині вечора в авдиторії акушерсько-гінекологічної клініки Університету св. Володимира відбувалося засідання Товариства київських лікарів; серед доповідей — д-ра М. М. Губергріца про фізіологію центральної нервової системи та проф. Г. Д. Белоновського «Про мікроба „еспанської хвороби"» з мікроскопічною демонстрацією.
Проф. Г. Д. Белоновський: Про мікроб. „еспанської хороби" (з мікроскоп. демонстрацією).
9 листопада 1918 року о 7 годині вечора в ботанічній авдиторії університету відбувалося засідання Київського товариства дослідників природи з доповідями А. В. Красовського про геологічні дослідження в Гайсинському повіті та С. Є. Кушакевича про походження людини.
В суботу 9-го листопада о 7-й год. веч. в ботанічній авдиторії університету відбудеться чергове засідання київськ. т-ва дослідників природи.
Запівнічна рада Лівобережної залізниці надіслала міністру шляхів скаргу на керівника дороги інженера Ландоберга: 30 жовтня він наказав усі розпорядження видавати двома мовами — основний український текст на одній сторінці й російський переклад на другій, а серйозні телеграми подавати російською; рада протестувала, вважаючи це зривом українінізації залізниці.
Рада ... рішуче протестує проти такої свідомої авантюри інженіра Ландоберга
Прізвище керівника у джерелі: «Ландоберг» (OCR також «Даннеборг»).
Рада української громади службовців Київської губернської народної управи ухвалила резолюцію з приводу замаху на державну українську мову: питання про мову може вирішувати лише український народ у особі свого представництва; заяви чужинців, що українська мова непридатна для поважних державних справ, безпідставні.
Рада української громади служачих Київської губ. нар. управи заявляє рішучий протест проти замаху ворожих українському народові кол на державну українську мову.
Через відозву галичан і Національного союзу про вступ у військо січових стрільців по всіх київських міністерствах іде жвавий запис до Січового корпусу, особливо в Міністерстві шляхів і Міністерстві пошт і телеграфів, де крім галичан записуються й місцеві українці; Головна рада буковинських, галицьких та угорських українців формує особливий корпус «Січових стрільців» на допомогу Галичині.
по всіх міністерствах іде жвавий запис до січового корпусу
З приводу ювілею Тургенєва (10 листопада), святкування якого в школах російські кола просили дозволити 11 листопада, батьківський комітет 2-ї української гімназії, вбачаючи в тому демонстрацію, ухвалив протестувати й просити педагогічну раду 2-ї гімназії проводити 11 листопада навчання як завжди.
батьківський комітет 2-ї української гімназії, вбачаючи в тому домаганні демонстрацію, постановив рішуче протестувати проти цього
11 листопада — понеділок, звичайний робочий день.
У Києві закінчився перший Всеукраїнський з'їзд з питань торфу й бурого вугілля, скликаний Міністерством торгу й промисловості: ухвалили організувати державний торфовий фонд у 10 млн карб. для позичок на торфові роботи, просити Міністерство асигнувати 200 тис. карб. на торфову пробну станцію й курси та скликати нараду для вироблення торфового закону.
з'їзд визнав необхідним організувати державний торфовий фонд в розмірі 10 мил. карб.
Українське студентство в університеті Св. Володимира вже перестало мріяти про затвердження статуту наукового гуртка і домагається лише кімнати для бібліотеки, але адміністрація не поступається, хоча в університеті багато вільних кімнат; в одній з кімнат, про яку просили студенти, сушаться яблука й мокре шмаття.
в одній з кімнат, яку студенство прохало під бібліотеку, сушаться яблока й мокре шмаття
Радянська (російська) делегація в Києві посилено готувалася до від'їзду; 9 листопада 1918 року Д. З. Мануїльський знову мав відвідати Міністерство закордонних справ для узгодження часу й умов виїзду; поїзд № 6 уже пропустили, і він перебував у Києві, а поїзд № 7 очікувався на українсько-російському кордоні.
Въ россійской делегаціи идутъ усиленныя приготовленія къ отъѣзду ... Сегодня Д. З. Мануильскій вновь посѣтитъ министерство иностранныхъ дѣлъ
Нещодавно в Києві утворився Союз російських студентів (гуртки Комерційного та Політехнічного інститутів) з метою сприяти відродженню «єдиної, неділимої і вільної Росії»; соціалістичний студентський «центр» і студенти-українці почали проти нього кампанію, звинувачуючи в монархізмі й антисемітизмі.
Нѣсколько времени тому назадъ въ Кіевѣ образовался союзъ русскихъ студентовъ.
Дата номера газети; точна дата утворення не вказана.
Економічна комісія Собору під головуванням єпископа Білгородського Никодима розглянула постанову аграрної підкомісії залишити церковні землі в користуванні духівництва до наступного Собору, що має відбутися 1920 року; члени-селяни гаряче протестували й пропонували відібрати землю й натомість платити священникам зарплату з державної скарбниці.
залишити церковні землі в користуванні духовництва до другого Всеукраїнского Церковного Собору, який має відбутися в 1920 році
Комісія з українізації Церкви під головуванням єпископа Кременецького Діонісія одноголосно визнала церковнослов'янську мову єдиною, якою може правитися богослужіння в православних церквах в Україні, і ухвалила просити Державний уряд залишити її в середніх та інших школах як обов'язковий предмет.
признати церковно славяньску мову єдиною, на якій можить проводитися служба Божа в православних церквах на Україні
На засіданні комісії з українізації Церкви о. Булдовський прочитав деякі молитви з українського молитовника; заявлено, що з українізацією школи без таких молитовників не обійтися, але їх треба друкувати лише після церковної цензури, щоб уніатські чи сектантські ідеї не пішли в маси.
треба тількі такі молитвеники друковать після церковної цензури, щоб уніятські або сектанскі идеї не пройшли в маси
Комісія з українізації Церкви створила підкомісію для цензурування підручників із Закону Божого й молитовників, що продаються в київських книгарнях; до складу ввійшли псаломщик Цуйманів, священик Концевич, протоєреї Бортковський і Юзефович, о. Фільшин, о. Патера.
підкомісія для цензуровання підручників по Закону Божому і молитовників, які маються в Київских книгарнях
Прізвища в OCR спотворені.
Бердичівська повітова земельно-ліквідаційна комісія повідомила земську управу, що обрані управою представники землевласників М. Ф. Мартинюк і М. О. Фіногеєв та член управи Л. П. Сметана двічі не з'явилися на засідання; комісія просить не ухилятися, інакше на неявних покладуть судові витрати; члени комісії отримують за засідання по 8 руб. добових і по 70 коп. за версту проїзних.
Члены комиссіи получаютъ за каждое засѣданіе по 8 руб. суточныхъ и по 70 коп. съ версты проѣздныхъ.
Читано з зображення. Ініціали Н. Ф. Мартынюкъ так надруковано в газеті («Н. Ф.»).
10 листопада делегація Всеукраїнського домового союзу відвідала голову ради міністрів А. Ф. Лизогуба й просила не змінювати виданий квартирний закон; водночас преса на Україні, за газетою, веде похід проти цього закону, у містах ухвалюють резолюції протесту, а закон перегляне Рада міністрів.
делегація отъ всеукраинскаго домового союза 10 ноября посѣтила предсѣдателя совѣта министровъ А. Ф. Лизогуба
Читано з зображення. Редакційна стаття «Негативы» (підпис «Гражданинъ»); дата візиту — 10 листопада.
Нині до Києва масово прибувають полонені, які організованими гуртами ходять містом; найближчими днями мають прибути ще.
Зараз у Київ прибуває багато полонених, які організованими гуртами ходять по місту
Мабуть, українські військовополонені з Австро-Угорщини, що поверталися через Київ.
Рада міністрів обговорювала зміну часу виборів до Київської міської думи (вибори призначені на 12-те, а відповідний закон ухвалений 15 жовтня) і клопотання міністра фінансів про випуск нових українських державних кредитових білетів вартістю 250 карб.
Також обговорювалось питання, внесене міністром фінансів, про випуск нових українських державних кредитових білетів вартістю в 250 карб.
Дата виборів зіпсована OCR («12-е жовтні»).
Міська комісія у справах виборів до міської думи приступила до складання списків виборщиків на підставі нового закону.
Міська комисія у справах виборів до міської думи приступила до складання списків виборщиків, на підставі нового закону
У Погребищах на Київщині українська гімназія не мала приміщення; директор Бендрик-Ганджа пішов до місцевого домовласника Гелермана з проханням найняти будинок, але родина Гелермана його побила до крові.
директор гімназії Бендрик-Ганджа ходив до місцевого домовласника Гелермана ... родина Гелермана ... побила Бандрик-Ганджу до крові
Погребище — Київської губернії.
У суботу (9 листопада) відбулося чергове засідання ради товариства «Січ» під головуванням професора Ганицького; прийнято нових членів і постановлено заснувати філію «Січі» на Печерську.
В суботу відбулось чергове засідання ради т-ва «Січі» під головуванням проф. Ганицького… Постановлено заснувати філію т-ва «Січ» на Печерську.
Президія Українського Національного Союзу звернулася до «громадян» із закликом допомагати Галичині, яка зазнала «критичного моменту» у боротьбі з поляками: давати гроші, харчові продукти, одяг, йти до корпусу оборони, організовувати комітети допомоги.
Допомагайте грошима, харчовими продуктами, одежою
Звернення підписане від президії УНС (серед підписів — Шаповал); OCR колонки мозаїчний.
Збори Ради Спілки батьківських комітетів українських нижчих початкових шкіл м. Києва мають відбутися в суботу 9 листопада о 6-й годині; членів Ради просять прибути.
Зборя Батьк. Комітетів. Прохаємо членів Ради Спілки Батьківських Комітетів українських нижчих початкових школах м. Києва прибути на збори у суботу 9 листопада о 6 год.
Український Національний Союз у Києві заснував комісію допомоги Галичині у складі Винниченка, Шаповала й Сидоренка (заступники — Дідушко та Чеховський); вона працюватиме в тісному контакті з галицькими організаціями.
Український Національний Союз ухвалив заснувати комісію для допомоги Галичині, в склад якої обрано Винниченка, Шаповала, Сидоренка, заступниками Дідушка та Чеховського.
Подано двічі в різних колонках; ухвалено напередодні (9 листопада).
Наступного засідання комісії з українізації Церкви має бути прочитано доповідь протоєрея Тучемського про требник Петра Могили.
доклада протоіерея Тучемського про требник Петра Могили
Радянські газети, за повідомленням УТА з Бєлгорода від 9 листопада, подають «провокаційні» звістки про насильства над членами мирової делегації у Києві, а в Москві й Петрограді відбулися численні арешти українських підданих.
В Москві і Петрограді відбулись численні арешти українських підданців. Совітські газети повні провокаційних повідомлень про насильства над членами мирової делегації у Київі.
Кримський татарський з'їзд 9 листопада ухвалив резолюцію: скликати загальнокримську установчу раду; прем'єром крайового уряду має бути татарин, а татар у кабінеті має бути 42%; інакше підтримуватиме уряд Сулькевича.
прем'єром краєвого правительства повинен бути татарин, татарів в кабінеті повинно бути 42%
У листопаді 1918 року у Києві триває третя сесія Всеукраїнського Православного Церковного Собору; 8–9 листопада пленарних засідань не було, працювали лише комісії.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор. Третя сесія.
Назву рубрики відновлено за шапкою колонки та змістом номера; слово «третя» частково втрачено.
Одеська рада студентських представників 9 листопада ухвалила припинити страйк; 11 листопада повідомлено, що чутка про зречення Вільгельма не справила значного враження на численний одеський гарнізон, який залишався цілком спокійним.
Рада студентських представників ухвалила припинить забастовку ... гарнізон ... залишився зовсім спокійним
Спеціальна українська дипломатична місія на чолі з генералом Дашкевичем-Горбацьким 9 листопада була прийнята королем Румунії; незабаром мали підписати торговельну угоду, після чого голова місії повернеться до Києва з доповіддю.
9 листопаду відбувся прийом особливої української дипломатичної місії у його Величности короля Румунії.
Повідомлення УТА з Ясів, надруковано 17.11.
До Києва прибув із важливими дорученнями до українського уряду представник Галицької Української Ради інженер Шухевич.
Прибув з важними дорученнями до українського правительства представник Галицької украінської Ради інженер Шухевич.
Читано з OCR-тексту. Прізвище в OCR «Шухевич»; ім'я не вказане. У Львові 1 листопада проголошено ЗУНР.
З Одеси: уночі на 9 листопада помер від крововиливу в мозок австрійський військовий губернатор Одеси та району фон Бельц.
ОДЕСА, 9-ХІ. В ночі вмер від кровотечії в мізг австрійський військовий губернатор Одеси і району фон-Бельц.
Читано з OCR-тексту. Не київська подія; наведено як ілюстрацію віддалення австро-німецької адміністрації.
У Миколаєві міська дума через посилення злочинності обговорила охорону міста й вирішила просити міського отамана відновити інститут нічних сторожів коштом домовласників і наймачів квартир, тому що у міста немає грошей.
звернутись до міського отамана з проханням відновити інститут нічних сторожів, за кошти домовласників, кватиро-кімнатонаймачів
Читано з OCR-тексту. Інше місто, але показово для настроїв кінця гетьманату; дата телеграми 9 листопада.
За відомостями з Ясс від 9 листопада, голова української дипломатичної місії генерал Дашкевич-Горбацький був прийнятий румунським королем, якому передав вітання гетьмана; прийом тривав майже годину й мав «надзвичайно сердечний характер».
Голова дипломатичної місії генерал Дашкевич-Горбацький був принятий королем Румунії і витав короля від імени Його Світлости Ясновельможного Пана Гетьмана ... Прийом мав також надзвичайно сердечний характер. Тревав майже цілу годину.
Читано з OCR-тексту. Повідомлення УТА з Ясс; дата прийому — 9 листопада.
Одеса, 9 листопада: німецьке прес-бюро оприлюднило офіційне пояснення смерті генерала фон Бельца — під час «нагального сполоху», зумовленого переворотом на батьківщині й в армії, він застрелився вистрілом у голову.
Смерть генерала ф. Бельца. ... німецьке прес-бюро опубліковало офіціяльне пояснення, згідно котрому фон-Бельц підчас наглого сожевілля ... покінчив з собою вистрілом в голову.
Читано з OCR-тексту. Повідомлення з Одеси в київській газеті; на дату події (9 листопада) вказує телеграма; текст OCR розірваний.
До газети надійшли протести проти замаху на державну мову від Об'єднаної ради шляхів України, ради української громади службовців Київської управи та батьківського комітету 2-ї Української гімназії; останній надіслав також резолюцію протесту з приводу вбивства урядовця Ждахи офіцером Добровольчої армії.
од неї ж одержано резолюцію протеста з приводу вбивства урядовця Ждахи офіцером добровольчої армії.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Місце вбивства не вказано.
Від генеральної управи Всеукраїнського союзу хліборобів-власників до редакції надійшов лист: на з'їзді власників-хліборобів у Києві президія порушувала права членів, а 6 листопада без причини виключила делегата полковника Пилипенка; дрібні й середні власники вирішили, що з великими землевласниками їм не по дорозі, і, вийшовши зі складу «Областного земельного власників», утворюють справді хліборобський всеукраїнський союз на підтримку Гетьмана; вони різко засудили, що делегати носили на руках Пуришкевича.
6-го листопаду без причини виключено делегата полковника Пилипенка
Лист подано з скороченнями; дата виключення — 6 листопада.
До Києва 8 листопада повернувся з Відня через Берлін–Варшаву представник одного з міністерств (від'їхав із Відня 5 листопада ввечері); він розповів, що у Відні спокійно, охорону несуть студенти й австро-німецьке військо, що перейшло на бік німецької національної ради; дороги через Угорщину небезпечні, бо на подорожніх нападають банди «зелених гвардійців» — дезертирів.
З Відня виїхав він 5 листопаду вечером. В самому місті спокійно.
Дата прибуття: «вчора» (8 листопада 1918).
Вчора міністра сповідань відвідали керуючий Подільською єпархією єпископ Пимен, новохіротонізований вікарій Винницький Амвросій, архієпископ Могилівський Костянтин, єпископ Білгородський Никодим з депутацією; архієпископ Волинський Євлогій надіслав акти комісії Почаївської лаври про збитки лаври від большовиків — 273 247 карб.
збитки лаври в кінь ості 273,247 карб., що пороблені були Ій большовиками.
Імена деяких осіб зіпсовані OCR.
Усунені урядовою ревізійною комісією члени Київської губернської земської управи подали міністру судових справ скаргу на бездіяльність комісії, яка не передала прокурору справу про усунення; таку саму скаргу подав голова Київської повітової народної (земської) управи Пресько.
Усунені урядовою ревізійною комісією члени Київської губерніальної земської управи подали вчора міністру судових справ скаргу на бездіяльність цієї комісії
Прізвище голови повітової управи («Пресь-хин») невпевнене.
9 листопада 1918 року до Києва з Софії очікували прибуття секретаря українського посольства в Болгарії, який мав привезти надзвичайно важливі дані про відповідь Антанти на заяву посла О. Я. Шульгина щодо невиведення німецьких військ з України; з поінформованих джерел повідомляли, що відсутність офіційної відповіді не означає відмови.
Сегодня ожидается пріѣздъ изъ Софіи секретаря украинскаго посольства въ Болгаріи ... онъ долженъ привезти послѣднія данныя чрезвычайной важности ... о невыводѣ германскихъ войскъ изъ Украины.
Міністр народної освіти П. Я. Стебницький, за повідомленнями, вирішив реорганізувати центральне управління відомства для ширшого насадження української культури та запросити нових людей на відповідальні посади; зокрема посаду товариша міністра він запропонував колишньому товаришу військового міністра Прокоповичу, який не дав певної відповіді.
Министръ народнаго просвѣщенія П. Я. Стебницкій считаетъ необходимымъ, какъ передаютъ, реорганизовать центральное управленіе вѣдомства для того, чтобы оно было болѣе приспособлено къ насажденію въ странѣ украинской культуры.
«Як передають» — неофіційні відомості.
Комісія з єпархіального управління під головуванням єпископа Димитрія Таврійського взяла за зразок положення про єпархіальне управління Всеросійського Церковного Собору; товариш голови Лавровський назвав його основами соборність, канонічність, виборне начало й децентралізацію; дві глави «Положення» в редакції Московського Собору прийняли без дискусій.
Такими підвалинами ... являються; 1) соборність, 2) каноничність, 3) виборне начало і 4) децентралізація.
У статті «Характерна дрібничка» розповідається про боротьбу за церкву й школу в селі Чорнокозинці біля Кам'янця-Подільського: католики вимагали повернути церкву при парафіяльній школі, Подільське губернське народне управління — віддати школу Народній управі, а Єпархіальна шкільна рада клопоче перед гетьманом і міністерством сповідань залишити школу в єпархіальному віданні й перетворити на вчительську місіонерську семінарію.
Над Австрійським кордоном, близько Кам'янця Подільського, розкинулось чимале село-Чорнокозинці.
Стаття на церковну тему; дата подій не вказана.
Міжвідомча нарада при міністерстві земельних справ під головуванням товариша міністра Бурлакова ухвалила внести до Ради міністрів законопроект про продаж службовцям центральних установ дачних ділянок із казенних земель біля Києва на пільгових умовах; ініціативний гурток 18 жовтня вирішив створити комісії в кожному міністерстві та міжвідомчу комісію.
законопроект про продаж зазначеним співробітникам земельних дачних участків із скарбових земель біля м. Київа на пільгових умовах
У зв'язку з ювілеєм Д. Марковича спілка земств постановила відкрити дві народні бібліотеки-читальні на Волині й Поділлі в селах, які вкаже ювіляр; Українбанк ухвалив заснувати стипендію його імені при Кам'янець-Подільському державному університеті, а волинське земство — стипендії в двох державних університетах, академії мистецтв, семінаріях і школах на Волині.
спілка земств постановила відкрити дві народніх бібліотеки-читальні на Волині і Поділлю
За час перебування в Києві командири корпусів двічі були прийняті в палаці Гетьманом Скоропадським, де докладали й обмірковували питання про формування армії; «Пам'ятна записка» старшого з командирів корпусів містила міри для негайного утворення армії, і Гетьман її прийняв.
За час пробування у Київі командіри корпусів були двічі прийняті у палаці Паном Гетьманом ... «Памятна записка» старшого з командирів корпусів про ті міри, котрі необхідно перевести в життя для негайного утворення армії.
Читано з OCR-тексту. Дата з'їзду — до 18 жовтня (див. №4); стаття про результати друкується 9 листопада.
Повідомлення з Поділля (за телеграмами від 7–9 листопада): у Бальтському повіті австрійські ешелони розграбували містечко Рибниця, в Могилеві-Подільському австрійці розграбували кілька сіл, цукровий завод і склади; у Проскурові та Кам'янці скупчилося багато австрійських ешелонів, які розбивають вагони з продуктами й продають населенню; в Жмеринці австрійці пробували підпалити офіцерські збори, пожежу припинила міліція; у Вінниці до цього часу «ніяких ексцесів не було».
ВИННИЦА: По полученнымь свідівніямь безчинства австрійскихь солдать продолжаются. ... Въ Жмеринкі австро-венгерскіе солдаты пытались поджечь офицерское собраніе. Пожарь быль прекращень милицією.
Читано з OCR-тексту. Телеграфні вісті з Вінниці й Одеси на третій сторінці; події на Поділлі, не в Києві.
Київ, 9 листопада: на вулицях міста можна було бачити офіцерів американської армії, які прибули як передові представники для ознайомлення з обставинами на місці; незабаром очікували приїзду значного відділу союзників, національність яких поки що не була встановлена.
вчора на вулицях Київа можна було бачити офіцерів американської армії, що прибули, як передові представники для ознайомлення з обставинами на місці. В найближчому часі очікують приїзду до Київа значного відділа союзників
Читано з OCR-тексту. Генеральний штаб повідомив 10 листопада про «вчорашній» день — 9 листопада.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська газета обурювалася, що російські газети подали всі подробиці про з'їзд хліборобів, а українські — ні; того ж дня навела приклад: «Київська думка» (та «Голос Києва») вживають вираз «єдина неподільна Росія».
Так схотіла «Вона».
Цензурна стаття; сатира.
Мін. внутрішніх справ оголосило Волинську губернію в стані надзвичайної охорони.
Міністерства Внутрішніх Справ обʼявлено Волинщину в стані надзвичайної охорони
Національне рішення, ухвалене в Києві; OCR сильно пошкоджений, дата розпорядження не читається.
Протоієрей М. Грушевський у статті «Де-кілька релігійних запитань» пише про третю сесію Собору й нарікає, що колишні ставленики Саблера й Побєдоносцева прагнуть захопити всю владу в Українській церкві.
завзяте силкування перших пастирів і архипастирів ... Саблерівського ... захопити всю власть у свої руки (третя сесія собору)
Редакційна публіцистика, OCR часом зіпсований.
Оголошення-відозва закликала чоловіків записуватися в охочі полки на допомогу Галичині, а жінок — у сестри «Червоного Хреста»; зголошення приймали в товаристві «Батьківщина» на Ірининській вулиці, 3-б, кімн. 7.
записуйтесь найшвидче в охочі полки, а Ви землі козачої краса, найкращі сестри, записуйтеся в сестри „Червоного Хреста". Зголошення приймаються в Т-ві „БАТЬКІВЩИНА" Іриненська вул. № 3-б, кімната 7.
Головна рада буковинських, галицьких та угорських українців у зв'язку з розпадом Австрії почала формувати окремий корпус охорони Галичини під назвою «січовики».
приступила до формування окремого корпусу охорони Галичини під назвою січовиків.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Рада діяла в Києві.
Оголошення «До Богданівців!»: старшин і козаків Богданівського полку просили прибути в неділю 10 листопада о 5-й вечора до Українського клубу (Пушкінська, 1).
Старшини й козаки Богданівського полку, вас прохають прибути в неділю, 10 листопада, о 5 год. вечора в українс. клубі Пушкинська 1.
Вчора о 3 годині дня (9 листопада) виїхав перший загін стрільців до Святошина, звідки зранку 10 листопада він вирушає до Галичини через Козятин і Жмеринку на станцію Волочиськ; по дорозі до нього приєднуватимуться сотні з провінції.
Вчора о 3-й годині дня виїхав перший загін стрільців до Святошина
Оголошення: штаб VI відділу Київської добровольчої дружини наказував офіцерам відділу зібратися в суботу 9 листопада 1918 року о 10-й ранку в приміщенні на Лютеранській, 2, на розі Хрещатика, для реєстрації й розподілу по підрозділах.
Офицерамъ VI отдѣла Кіевской Добровольческой Дружины собраться для регистраціи и разбивки по подраздѣленіямъ въ СУББОТУ 9 Ноября 1918 г. къ 10 ч. утра въ помѣщеніи ... Лютеранская ул. № 2 уг. Крещатика. Штабъ VI отдѣла.
Оголошення: офіцерам VI відділу Київської добровільчої дружини зібратися для реєстрації й розподілу по підрайонах у суботу 9 листопада 1918 року до 10-ї години ранку в приміщенні бурси на Лютеранській, 2, ріг Хрещатика, штаб VI відділу.
у суботу 9 листопаду 1918 р. до 10-ої години ранку в помешканні бурси-Лютеранська 2, ріг Хрещатика. Штаб VI від.
Скрізь в Україні розпочато організацію козацтва; від Херсонського кошового отамана отримано звістку, що вже сформовано перші частини, а військове відомство допомагає їм організувати постачання харчів і речей першої потреби.
Скрізь по Україні приступлено до організації козацтва.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказом від 9 листопада 1918 року (ч. 681) днем свята Головного артилерійського управління визначено 8 листопада — день святого Архистратига й Архангела Михаїла.
Днем свята Головного Артілерійського Управління лічити 8-е листопада день св. Архистратига й Архангела Михайла.
Читано з OCR-тексту.
Через заклик Українського Національного Союзу та Галицько-Буковинського комітету і Військового українського товариства «Батьківщина» щодо формування загонів для допомоги Галичині пройшов жвавий запис: за два дні до «Батьківщини» записалися кілька сотень охочих, до Галицько-Буковинського комітету — близько сотні; записуються й відомі українські діячі; запис ведеться, зокрема, на Полтавщині, на Київщині в Канівському повіті та в Одесі; перший загін, що формується в Києві, називається загоном імені І. Гонти.
За два дні до Т-ва «Батьківщина» записалось декілька сотень охочемонників.
Наказом № 700 від 9 листопада 1918 р. (за наказом гетьмана) для юнаків спільних юнацьких шкіл встановлено форму: похідний мундир-френч захисного сукна старшинського зразка з малиновим кантом, сіро-сині штани з малиновим кантом покроєм напівгаліфе, каскетка з малиновим околишем, зірка загального козацького зразка, погони з малинового сукна зі золотим бризументом; в артилерійських та інженерних школах малинове сукно замінюється червоним, у кавалерійській околишок жовтий.
Походний мундір-френч захистного сукна старшинського зразка з малиновим кантом ... Штани-сіро-сині з малиновим кантом покрою полугаліфе
Читано з OCR-тексту. Наказ ширший, з описами нашивок і позначень чинів (портупей-юнак, бунчужний тощо); тут подано коротко.
Начальником головного українського штабу призначено генерального хорунжого Грекова; козачі формування вже почалися, зокрема херсонський кошовий отаман повідомив про формування перших частин.
Начальником головного українського штабу призначено генерального хорунжого Грекова
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Формування козацьких частин в Україні триває успішно: від Херсонського кошового отамана надійшло повідомлення про утворення козацьких частин, а військове начальство вживає заходів для їх забезпечення.
Формування козачих частин іде успішно
Повідомлялося, що мобілізація офіцерів тепер охоплює вік до 35 років, а можливо буде до 45, як на Дону; за ухилення накладатиметься кара — висилка за межі України.
Досі призивано офіцерів не старше 35 років. Як повідомляють, можливо буде призвано до 45 літ
Учора (9 листопада) з Києва до Галичини виїхав перший ешелон Січових стрільців, зорганізований у Києві; залізничні власті вжили заходів, щоб полегшити їм переїзд.
Вчора вже навіть виїхав із Києва до Галичини перший ешелон зорганізованих тут січових стрільців, при чому залізничні власти вжили з свого боку заходів, щоб полегшити стрільцям переїзд
Нарада українців Буковини, Галичини й Угорщини приступила до складання нового корпусу січовиків під назвою «корпус охорони Галичини».
приступила до складання окремого нового корпуса січовиків під назвою «корпуса охорони Галичини»
Місце наради не вказано.
Берлінська газета повідомила, що страйки в Берліні почалися в суботу 9 листопада: робітники покинули заводи, зупиняли трамваї, процесія 15 тисяч робітників йшла центром Берліна в повному порядку.
процесія в 15 тисяч робітників рушила до осередку
Іноземна новина, телеграма УТА від 9 листопада.
Австрійська преса повідомила, що український національний уряд запропонував чеському генералові Бем-Єрмолі верховне командування українським військом у Східній Галичині, і той пропозицію прийняв.
український національний уряд зробив пропозіцію генералу чеху Бем Єрмолі прийняти верховне командування
Дата за телеграмою; джерело — «Цейт.» / «П. Нов.»
Козацькі формування на Україні вже здійснюються: від Херсонського кошового отамана вже отримано донесення про сформування перших частин, а військове відомство дбає про допомогу в організації їхнього постачання.
Казачьи формированія. Вь настоящее время казачьи формированія на Украинь уже осуществляются. Такь, напримбрь, оть Херсонскаго кошевого атамана уже получено донесеніе о сформированіи первыхь частей
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Головний морський штаб набирав за вільним наймом команди для кораблів українського флоту всіх спеціальностей; матроси-фахівці й офіцери мали надсилати письмові заяви до матроського відділу штабу з анкетою (походження, віра, освіта, служба, участь у боях, звільнення).
Для майбутнього укомплектування кораблів українського флоту потрібна часть команд по вільному найму по всім спеціальностям ... по адресі: головний морський штаб, матроський виділ.
За переказами очевидців, розклад австрійських частин в Україні йшов так само, як раніше в російській армії: першою розкладалася піхота, кіннота й спеціальні частини трималися краще, мадярські полки були організованіші за слов'янські, а найглибше дезорганізація охопила змішані полки через національний антагонізм.
Помічено, що полки мадярські більш зорганізовані ніж славянські.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Інженери, які 11 листопада прибули до Києва, розповіли, що 9 листопада о 8-й ранку румуни зайняли Бессарабію до Дністра (включно зі станціями Ларга й Вальчаношти), а місто Могилів-Подільський лишається під українською охороною; чутки про англо-французів за румунським військом не мають підстав.
9 листопада о 8 год. ранку румуни зайняли участок Бесарабії до Дністра… Інженери, що прибули вчора до Київа, переказують, що румунське військо Могилева Подільського не займали й мабуть не займуть.
Подія — на румунсько-українському кордоні; джерело — прибулі до Києва.
Згідно з грамотою Гетьмана про відродження вільного козацтва, при Раді хліборобів утворено першу українську козачу сотню; почесними козаками першої отаманської кінної сотні зарахували А. А., Н. Н. і А. Н. Устимовичів — нащадків гетьмана Устимовича, коменданта Києва Н. А. Тишинського та його помічника підполковника П. І. Водстинова (?), організатора першої української маніфестації в Києві.
при радѣ хлѣборобовъ образована первая украинская казачья сотня.
Прізвище помічника коменданта в OCR неясне. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральний союз залізничників Німеччини 9 листопада висунув вимоги: негайна допомога на дорожнечу, підвищення окладів, поліпшення становища пенсіонерів, призначення одного з робітників до складу міністерства шляхів; залізничники пообіцяли протидіяти більшовизму.
негайна видача допомоги на дорожнечу, негайне підвищення окладів
Віденські повідомлення: демобілізація австрійської армії йде швидко — Північними дорогами відправлено 160 тисяч, і за такого темпу демобілізація завершиться за 10 днів; слідство нібито встановило, що радянське посольство в Берліні керувало більшовицькою пропагандою в Австрії через військову місію з 60 осіб.
відпроваджено на батьківщину 160.000 чолов.
Іноземна новина.
Згідно з «Основами організації Української армії», кожна кінна дивізія має кінно-артилерійський полк, а у складі корпусів є полки корпусної кінноти. Кожний корпус має важку артилерійську бригаду з гарматами різних типів і калібрів, полк гірської артилерії та армійську артилерію до 12-дюймового калібру з автомобільною й кінною тягою; зенітна артилерія — на автомобілях.
Кожна кінна дивізія має кінно-арматний полк ... В склад кожного корпусу увіходить важка арматна бригада з гарматами ріжних типів і калібрів ... Крім корпусної армати є ще армата армейська з гарматами до 12-дюймового калібру включно
Читано з OCR-тексту. Автор (Буква) називає артилерію «арматою»; кількості перелічено за OCR.
Технічні війська корпусу: інженерні батальйони (саперні й телеграфні частини), автопанцирні дивізіони (з гарматами й кулеметами) та радіодивізіони, які обслуговують зв'язок між великими штабами до штабів дивізій. Через економічні міркування авіаційні частини вирішили не вносити до складу корпусів, але в кожний корпус відряджається авіаційний відділ (розвідувальний, гарматний і ін.).
Що до авіаційних частин, то, на жаль по економичних міркуваннях прийшлось відмовитись від внесення їх в склад корпусів.
Читано з OCR-тексту.
Основною бойовою одиницею Української армії є корпус, що складається з піхоти, кінноти й усіх родів технічних військ — важкої артилерії, інженерного війська, панцирних дивізіонів, радіочастин. Автор запевняє, що корпус при виступі на війну не потребуватиме жодних організаційних змін.
Основною бойовою одиницею являється корпус, котрий складається з піхоти, кінноти і всіх родів техничного війська
Читано з OCR-тексту.
Військова нарада в Києві: німецький генерал фон Гренер (командувач німецькими військами) запропонував детально розібрати казармене питання на нараді з командирами корпусів і до певного строку остаточно повідомити про передані українським військам казарми; німецьким інтендантам наказано працювати разом з українськими над забезпеченням продовольством, а переведення військового майна має бути планомірним.
генерал фон-Гренер предложив казарменне питання розібрати детально ... і приказав своїм командірам корпусів до певного строку і в остаточній формі повідомити про віддані українському військові казарми
Читано з OCR-тексту. Імовірно Гренер — командувач німецьких військ в Україні (OCR «фон-Гренер»).
На з'їзді командирів корпусів ухвалено: спростити порядок реквізицій і відпусків, збільшити норму продовольства й фуражу, розв'язати питання офіцерів та унтер-офіцерів, підняти офіцерський престиж і зміцнити побут, забезпечити хоч би заміною грошей відпусками натурою; висловлено думку про потребу децентралізації влади.
упростить встановлений порядок требувань і відпусків, збільшити норму дач продовольства і фуражу, вирішити офицерське й унтер-офицерське питання; підняти офицерський престиж; зміцнити побут і забезпечення
Читано з OCR-тексту.
У статті А. Ш. «Неотложная мера» наголошено, що «офіцери — сіль армії»: старе офіцерство «уцілівше» мало і має солідні чини, а молодший офіцерський склад комплектують «прапорщиками воєнного часу», яких посилають до інструкторської школи старшин; враження автора від учнів школи — симпатичні молоді люди, але справжніх кадрових офіцерів із них не вийде.
Офицеры-соль арміи ... Не секреть, что сь офицерскими кадрами у нась не совсьмь благополучно ... младшій офицерскій составь нашей арміи приходится укомплектовывать лучшими изъ такь называемыхь «офицеровь военнаго времени»
Читано з OCR-тексту. Автор — А. Ш.; частина тексту нечитабельна.
У статті «Подготовка команднаго состава» (Буняковський) запропоновано, щоб випускники військових училищ отримували від казни однакове повне обмундирування в розмірі річної потреби й допомогу на обзавідження предметами домашнього вжитку; курс училищ має завершуватися спільним збором і перевіркою готовності.
Кончающіе военныя училища должны получать оть казны одинаковую, полную, вь размірф годовой потребности экипировку и нікоторое пособіе на обзаведеніе предметами домашняго обихода.
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення-заклик «Браття і сестри!»: у зв'язку з подіями в Галичині закликали записуватися в охочі загони, а жінок — у сестри Червоного Хреста; запис приймало товариство «Батьківщина» (вул. … № 3-6, кімната 7).
Зголошення приймаються в Т-ві «Батьківщина» ... Лº 3-6, кімната 7.
Назву вулиці зіпсовано OCR («принінська»).
Телеграфний зв'язок із Галичиною перервано з вівторка (5 листопада).
Перерва телеграфного зв'язку з Галичиною
Текст пошкоджено OCR.
Оголошення: до 20-го легкого артилерійського полку (бригади) запрошують каптенармусів, телефоністів і козаків; з'являтися можна щодня з 9 до 2 години, відомості про умови служби — на місці (оголошення під № 6402).
20 легкий артилерійський полк ... каптенармусів, телефоністів ... запрошуються
Текст оголошення розірваний OCR; умови служби не читаються.
Генеральний штаб повідомив про підвищення призивного віку до 45 років.
Підвищення призивного віку ... до 45 року
Заголовок читається, текст замітки пошкоджений; точні умови (від якого віку) нерозбірливі.
Учора в управлінні правобережних залізниць у Києві дістали звістку, що румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець-Подільський.
Вчора в управлінню правобережних залізниць одержано звістку, що румунське військо від Окниці рушило на Кам'янець-Подільський.
Повідомлення подане як чутка/звістка; перевіреності немає.
У Києві відомо про формування Окремого корпусу й про призначення начальника штабу: у газеті сказано, що начальником штабу призначено Грекова, колишнього при уряді.
Призначення Грекова. Начальником штабу призначено ... Грекова
Замітка вкрай пошкоджена; не з'ясовано, про яку посаду йдеться (не плутати з Окремим корпусом із № 414).
Гетьманським наказом (за військовою офіцією) певні повіти Катеринославської, Херсонської й Таврійської губерній переведено на воєнний стан, а влада передана корпусним командирам.
Наказ П. Гетьмана ... губернії Катеринославську, Херсонську ... повіти: дніпровський ... військовому стані ... корпусним командирам
Перелік повітів і статті закону нерозбірливі; пов'язаний з № 414 («до військового стану»).
Повідомляють, що армія Макензена просувається через Угорщину, румуни ввійшли в Лугош; держави Згоди нібито хочуть підтримати Карла Габсбурга; Згода забезпечила Болгарії повернення Адріанополя, Сербії — Герцеговину.
Армія Макензена почала просунення через Венгрію
Чутки й повідомлення австрійської преси, іноземні.
Повідомляють, що вирішується питання про підвищення призовного віку офіцерів із 35 до 40 років; на Дону ця норма вже застосовується під час призову офіцерів, а мірою покарання для тих, хто ухиляється від призову й явки, є висилка за північний кордон України.
Къ призыву офицеровъ. Какь намь передають, ... не исключена возможность повышенія призывного возраста для офицеровь съ 35 до 40 льть. ... Мірой наказанія для уклоняющихся оть призыва и явки является выселеніе за сверную границу Украины.
Читано з OCR-тексту. Подано як чутку: «як нам передають»; остаточного рішення в тексті немає.
Піхотна дивізія має артилерійську бригаду; на кожний піхотний полк припадає по одному артилерійському полку, на кожний батальйон — по одній батареї; кожна дивізія має також легку й гаубичну батареї. Постачання армії організовано на зразок воєнного часу, крім корпусного й дивізійних інтендантів є начальники артилерійського й інженерного постачання корпусу.
Кожна пішa дивізія має арматну бригаду, котра підлягає начальникові дивізії. ... Постачання армії організовано на зразок військового часу
Читано з OCR-тексту. Колонки сильно змішані; подано загальний зміст.
Наказ від 9 листопада: командиром VI корпусу призначено генерального хорунжого Миколу Бочковського (до того начальника 3-ї піхотної дивізії), а генерального бунчужного Володимира Слюсаренка, колишнього командира VI корпусу, — в розпорядження військового міністра.
Призначаються: Командір VI-го корпусу, генеральний бунчужний Слюсаренко Володимир-в розпорядження Військового Міністра. Начальник 3-ої пішої дивізії, генеральний хорунжий Бочковський Микола-командіром VI го корпусу.
Читано з OCR-тексту. Решта призначень у цьому наказі (Окрема Запорізька дивізія, відділ Генерального штабу) розірвана OCR і не взята.
Наказ військової офіції №244 від 9 листопада: затверджено виконувачів обов'язків командирів корпусів: ІІІ-го — генерального хорунжого Петра Єрошевича, V-го — Олександра Березовського (генеральний значковий), VIII-го — Гната Васильченка; помічником начальника 10-ї піхотної дивізії — генерального хорунжого Мазарського.
Затверджуються на посадах: Виконуючі обовʼязки командірів корпусів: Генеральний хорунжий Ерошевич Петро ІІІ-го ... V-го ... VIII-го Васильченко Гнат
Читано з OCR-тексту. Прізвища й номери корпусів частково розірвані OCR.
Гетьман затвердив постанову про вільний продаж алкоголю: скасовано постанову російського уряду від 27 вересня 1914 р. (заборона) та всі постанови міських дум про заборону продажу міцних напоїв; продаж виноградних, плодових і ягідних вин, пива, портеру й меду на розлив із закладів винарської промисловості, буфетів, пивниць і ренськових погребів дозволявся в містах за дозволами управителів акцизних податків за згодою з губернськими старостами; питання про продаж міцних напоїв із буфетів залізничних станцій і пароплавів вирішували управителі акцизу.
Гетьман затвердив постанову про продаж напоїв: скасовано постанову російського уряду від 27 вересня 1914 року (сухий закон), постанови міських дум про заборону продажу міцних напоїв утратили силу, а продаж виноградних, овочевих і ягідних вин, пива, портеру й меду на розлив і на виніс у містах України дозволено за дозволами управителів акцизних зборів за згодою губернських старост.
Всі постанови міських дум і заміняючих їх інституцій про заборону в містах продажу кріпких напитків вважати стратившими силу.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Постанову колишнього російського уряду од 27 вересня 1914 року скасувати. Всі постанови міських дум ... про заборону в містах продажу кріпких напитків вважати втратившими силу.
Фактично скасовано воєнну «сухий закон» заборону 1914 р.
9 листопада 1918 року Головна рада Українського національного союзу ухвалила й передала УТА постанову, що чутки про намір Союзу перейти до активних виступів «не мають підстав», закликаючи громадян не вірити чуткам.
Головна Рада УНО заявляе, що чутки про зміну тактики Національним Союзом не мають підстав
Постанова була маскуванням: підготовка повстання вже тривала.
9 листопада 1918 р. гетьманові принесли прокламацію Українського національного союзу (УНС) про скликання 17 листопада Українського національного конгресу, з якої він зрозумів, що йдеться про намір повалити гетьманство.
Цього ж дня йому принесли прокламацію УНС про скликання 17 листопада Українського національного конгресу
Оголошення Державної друкарні (Володимирська, 46): 9 листопада о 11 ранку усні торги на перевезення майна з вул. Володимирської № 46 та 61 на Московську, 8, до власного будинку друкарні; застава — 20% початкової суми.
В Конторі Державної Друкарні В. Володимирська, 46, о 11-й годині ранку 9-го цього листопаду призначаються усні торги на віддачу підряду на перевозку майна з В.-Володимирської вул., № 46 і 61 на Московську, № 8, до власного будинку Друкарні.
Оголошення Державної друкарні: 9 листопада о 10-й годині усні торги на підряд для влаштування електричної тяги для друкарських машин і освітлення друкарні на Московській, 8; застава 20%.
призначаються усні торги на віддачу в підряд робіт по улаштуванню електричної тяги для друкарських машин і освітлення самої Друкарні на Московській вулиці, № 8.
Оголошення Державної друкарні: 9 листопада о 12-й годині усні торги на постачання 30 кубічних сажнів твердого дров'яного палива з доставкою на Московську, 8; застава 20%.
торги на поставку для потреб Державної Друкарні 30 куб. сажнів палива твердої породи з доставкою їх на Московську вул., № 8.
Міністерство закордонних справ повідомило всіх консулів і їхніх агентів, які через обставини виїхали за межі України, що вони можуть будь-коли повернутися й продовжувати консульську діяльність.
всі вони можуть завжди без перешкод повернутися на Україну і продовжувати свою консульську діяльність
З ранку 9 листопада 1918 року російську делегацію в Києві обсідали відвідувачі, які поспішали отримати перепустки для виїзду до Росії через чутки про близький від'їзд делегації.
Сегодня съ утра делегація осаждается посѣтителями, спѣшащими получить пропуски на отъѣздъ въ Россію
Оголошення: загублено паспорт на ім'я Федора Григоровича Гонтаренка, який вважається недійсним.
УТЕРЯНЪ пасп. на имя Федора Григорьевича ГОНТАРЕНКО сч. нед.
Міністерство закордонних справ повідомило консулів та їхніх агентів різних держав, які виїхали за межі України, що вони можуть без перешкод повернутися й продовжувати діяльність; український уряд забезпечить нормальну працю консулів.
всі вони можуть зараз без перешкод повернутися на Україну і продовжувати свою консульську діяльність.
Оголошення: загублено п'ятирічну паспортну книжку, видану 11 серпня 1915 року за № 1264 Хмільницьким (Подільської губернії) міським управлінням на ім'я В. З. Гребельського; вважати недійсною, знайдену просять доставити в контору «Голосъ Жизни» за винагороду.
Утеряна пятилѣтняя паспортная книжка, выданная 11 августа 1915 г. за № 1264
Читано з зображення.
Відновлено прийом листів, адресованих до Польщі: листи оплачуються за внутрішнім тарифом України, адреси можна писати російською, польською й німецькою мовами.
Письма оплачиваются по внутреннему тарифу Украины.
Читано з зображення.
9 листопада 1918 року міністр Д. Дорошенко підписав у Берліні з міністром закордонних справ Зольфом угоду, за якою австро-угорські війська мали залишити південні повіти Холмщини, а всю адміністративну владу там отримував український губернський староста Скоропис-Йолтуховський.
В дні 9 листопада 1918 р. підписав міністер Дорошенко умову з мін. закордонних справ Зольфом
Гетьман затвердив, а рада міністрів ухвалила закони й постанови: зміни до закону 16 вересня 1913 р. про вибори губернських і повітових земських гласних; право міністра фінансів видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання; право продовжувати термін здачі російських державних та гарантованих урядом процентних паперів до державного банку, казначейств і ощадних кас; закон про завідування справами поштово-телеграфного відомства; асигнування 25 777 крб 98 коп. на дипломатичне представництво на Кубані й стільки ж на надзвичайну дипломатичну місію до Галичини.
постанова про надання міністрові фінансів прав видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання
«Українська Школярська Крамниця» в Києві звернулася до міністра судових справ зі скаргою: 25 жовтня товариство отримало від Київського окружного суду затверджений 23 жовтня за №564 статут, на якому напис про реєстрацію зроблено російською, а не державною українською мовою, і статут скріплено сургучевою печаткою з двоголовим орлом; товариство просило роз'яснити, чи має такий статут юридичну силу.
протавровано статут сургучевою печаткою з двохголовим орлом, яка колись вживалась в неіснуючій тепер російській імперії
Міністерство праці розробило законопроект про районні палати праці й передало його на затвердження ради міністрів; районні палати мали утворитися в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Вінниці, Рівному, Чернігові, Полтаві й Херсоні; вони виносили б обов'язкові постанови щодо місцевих умов праці, розглядали скарги на розпорядження інспекції праці; склад — представники робітників, підприємців, інспектор праці, представник Міністерства торгу й промисловості, член окружного суду.
Районні палати утворюються в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Вінниці, Рівному, Чернигові, Полтаві та Херсоні.
Особи, які хочуть приїхати до Києва на прийом до голови Ради міністрів Лизогуба, мають попередньо телеграфувати директорові канцелярії Ради міністрів (Банкова, 4); загальні прийоми — по середах і суботах з 15:00 до 18:00, у надзвичайних випадках їх можуть відкласти.
Загальні прийоми у голови ради міністрів, поки не буде змінено, по середах і суботах од 3 до 6 годин вечора
Наказ Гетьмана Всієї України: з 0 годин 5 хвилин у ніч з 8 на 9 листопада 1918 року на військовому стані оголошено губернії Катеринославську, Херсонську (без Одеси), Подільську, Таврійську, повіти Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський та місто Миколаїв; повну владу отримали корпусні командири (VIII, III і II корпусів) з правами командувача окремою армією.
Наказ Пана Гетьмана Всієї України: «Для підтримання законности й ладу на місцях оповіщаю губернії Катеринославську, Херсонську--без Одеси, Подільську, Таврійської губернії; повіти: Дніпровський, Мелітопольський, Бердянський та міське отаманство Миколаїв на військовому стані»
Читано з OCR-тексту. Наказ чинний з 0 год. 5 хв. ночі 8/9 листопада; нарівні з Волинщиною (оголошена 6 листопада, див. №4).
Гетьман затвердив ухвалений Радою міністрів закон про деякі зміни й доповнення до закону 15 (16) вересня 1918 року про проведення виборів губернських і повітових земських гласних та про непристосування ст. 25 цього закону в 1918 році.
закон про де-які зміни та доповнення до закону 15 вересня 1918 року про переведення виборів губерніяльних і повітових земських гласних
У тексті дата закону «15 вересня» і «16 вересня».
При міністерстві праці замість скасованого департаменту законодавчих пропозицій створено спеціальну законодавчу комісію для вироблення й розгляду законоположень, що стосуються всього міністерства.
Замісць скасованого департаменту законодавчих предположень міністерства праці зорганізована ... законодавча комісія
Всеукраїнська спілка земств звернулася до міністра внутрішніх і судових справ з проханням пред'явити представникам скасованих управ акти ревізійних комісій, які більшості скасованих управ України не були пред'явлені.
бідьшости скасованих управ України не пред'явлені акти ревизійних комісій
Наказ по Військовій Офіції №691 (9 листопада 1918): за наказом Гетьмана всі старшини Генерального штабу мають носити білий кант навколо коміра похідної шинелі, а генеральні старшини Генштабу — ще й навколо хлястика й верхнього краю чохлів (обшлагів) рукавів.
білий кант навколо коміра походної шинелі
Читано з OCR-тексту. Скасовує в цій частині наказ №534.
У законі про вибори земських гласних урегульовано, що міста Київ і Одеса виплачують губернському земству відсоток земського збору поступово зменшуючи платіж протягом шести років: у 1918 р. — 6/7 суми, що припадала на них за кошторисом 1917 р., 1919 — 5/7, 1920 — 4/7 тощо, остання виплата 1924 р. (за OCR — 1920); для повітових міст — на дев'ять років.
Відносно міст Київа та Одеси установити ось який порядок послідовного, на протязі шести років, прикорочення зазначеної вище уплати
Роки в тексті OCR сплутані (1928/1920); у джерелі подано пропорції 6/7, 5/7, 4/7.
Закон про зміни до земських виборів (затверджений гетьманом) тимчасово не поширюється на Холмську й Гродненську губернії, Новооскольський, Валуйський та Суджанський повіти Харківської, Володимир-Волинський і Ковельський повіти Волинської та Мглинський, Суразький, Стародубський і Новгород-Сіверський повіти Чернігівської губернії; час виборів там визначить міністр внутрішніх справ.
закон цей тимчасово не поширюється на губернії Холмську та Гродненську ...
Міська комісія з виборів до міської думи розпочала складати списки виборців за новим законом: право голосу мають особи обох статей без різниці віросповідання й національності, яким до 1 липня 1918 року виповнилося 25 років, які є громадянами України й постійно мешкають у Києві не пізніше 31 липня 1917 року; юридичні особи (церкви, установи, товариства, залізниці, кредитні інституції, торгово-промислові товариства) голосують через представників, якщо сплачують до міського прибутку податок не менш як за рік.
правом участи в вибірах гласних користуються особи обох статей без різниці віросповідання и національности
За змінами до закону про земські вибори для виборів повітових земських гласних перша курія голосує загальними зборами в повітовому місті, друга й третя — по виборчих округах (у третій курії кожен округ обирає одного гласного); якщо у списках першої й другої курій менше семикратного числа гласних, нестачу доповнюють з наступної курії, починаючи від найбільшого платника земських зборів.
для першої виборчої курії загальне в повітовім місті, а для другої та третьої курії по виборчих округах
OCR тексту закону частково зіпсований.
Офіційний відділ «Армії» №5: Накази армії Української Держави №182 від 21 жовтня, №185 від 15 жовтня, №190 від 11 жовтня, №206 від 29 жовтня, №207, 208 від 26 жовтня, №209 від 28 жовтня, №212 від 29 жовтня і №213 від 26 жовтня 1918 року за наказом Гетьмана про призначення, звільнення й присвоєння старшинства; підписав військовий міністр, генеральний бунчужний Рогоза, начальник канцелярії генеральний хорунжий Ковалевський.
Наказ армії Українськоі державі № 182 21 жовтня 1918 р ... Підписав: Військовий Міністр Генеральний Бунчужний Рогоза. З оригіналом згідно Начальник Канцелярії Військового Міністерства Генеральний Хорунжий Ковалевський.
Читано з OCR-тексту. Окремі дати наказів і номери зіставлено з OCR; частину порядкових номерів («Ч. 190», «Ч. 185») розібрано з похибками.
Наказ про пільги військовополоненим старшинам, лікарям і військовим урядовцям, які повернулися з полону: за поділом на категорії (1-ша — тяжко поранені, контужені, отруєні газом; 2-га — легко поранені, контужені, отруєні й ті, що потрапили в полон разом з частинами фортеці Новогеоргієвськ; 3-тя — потрапили в полон без власної вини) особи 1-ї й 2-ї категорій мають право на один наступний чин зі старшинством, а особи 3-ї категорії — зарахування часу полону в службу по мирному часу без підвищення; добровільно здалі в полон пільг не мають.
До 1-оі категорії належать тяжко поранені, контужені або отруєні вдушливими газами ... До 3-ої категорії належать всі ті що попали в полон без всякої з їх бок провинности. ... Всі особи, що добровільно здалися в полон, ніякими льготами не користуються.
Читано з OCR-тексту. Накази вносять зміни до наказів Військової Офіції №№221, 330, 363.
Доказом належності до певної категорії полонених мають бути посвідчення про поранення від чужоземних шпиталів чи військових лікарів, свідоцтва лікарських комісій при українських шпиталях та особливе розслідування з опитом свідків-однополчан про те, коли, де, в якому бою й за яких обставин людина потрапила в полон; висновок командирів йде по команді до Головного штабу.
Доказом на прилічення до тієї чи иншої категорії повинні служити: свідоцтва про поранення, одержані як від чужоземних шпиталів, або військових лікарів, так і свідоцтва лікарських комисій, утворених при українських шпиталях
Читано з OCR-тексту.
9 листопада 1918 року гетьман затвердив закони: асигнування 300 000 карбованців у розпорядження голови Ради міністрів на допомогу постраждалим від вибуху в Одесі через спеціальний комітет імені гетьмана; створення богословського факультету в Кам'янець-Подільському державному університеті; та постанову Ради міністрів про асигнування 13 418 карбованців на український з'їзд бібліотекарів.
Мого Ясновельможність Пан Гетьман затвердив такі закони: про асігнування в розпорядження голови ради миністрів трьохсот тисяч карбованців ... 13418 мербованців на улаштовання українського зʼїзда библіотекарів.
Читано з OCR-тексту. Суму 13 418 крб. читаємо з OCR, цифри можуть бути зіпсовані. Повідомлення «Київ 9/11».
Закон, затверджений гетьманом 9 листопада 1918 року: процентні папери, вилучені, вивезені або знищені агентами російської радянської влади з Державного банку, скарбниць і ощадних кас, визнаються за заявами власників недійсними; реєстри їхніх номерів публікує Державний банк у «Державному Вістнику», установи видають дублікати, а прохання та дублікати звільняються від гербового збору.
Одвезені або знищені агентами вітської влади первописні процентові папері ... визнаються, по заявам таких володільців, недійсними ... визволяються від оплати гербовим збором.
Читано з OCR-тексту. Текст подано частинами; міністрові фінансів доручено видати правила застосування закону.
У ніч на 10 листопада 1918 року (за газетою — «учора вночі») з наказу міністра внутрішніх справ із Лук'янівської тюрми випустили Симона Петлюру, Миколу Порша, полковника Хижняка та ще кількох українців.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лукʼянівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, Кадкана і полк. Хижняка і ще шістьох українців.
«Учора вночі» щодо номера за 10 листопада — ніч з 9 на 10 листопада. Частину прізвищ і кількість звільнених в OCR спотворено.
Польовий суд при німецькій комендатурі вироком від 25 жовтня 1918 р. засудив пралю Олену Ватолину до 6 тижнів в'язниці за присвоєння військової білизни, яку їй дали прати.
Прачка Олена Ватолина на 6 тижнів в'язниці і повернення видатків за те, що вона присвоїла військову білизну, що дали їй прати.
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні».
Польовий суд при німецькій комендатурі (вирок від 25 жовтня 1918 р.) засудив санітарів Івана Приходька та Михайла Никитина до 3 місяців в'язниці за те, що вони мали при собі револьвер без дозволу.
Санітари Іван Приходько і Михайло Никитин на 3 місяці в'язниці за те, що вони мали при собі револьвер без дозволу.
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні». Дата події у тексті «25 вересня 1917» (ймовірно помилка OCR/друку, 1918).
Польовий суд (вирок 25 жовтня 1918 р.) засудив столяра Андрія Антоніва до грошової кари 150 карбованців, а в разі невиплати — арешту (1 день за кожні 5 крб), за те, що 5 серпня 1918 р. мав револьвер і патрони без дозволу.
Столяр Андрій Антонів до грошової кари в 150 карб., з заміною арештом, рахуючи по одному дню за кожні 5 карб.
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні».
Польовий суд (вирок 25 жовтня 1918 р.) засудив крамаря Цаля Левенберга до грошової кари 1500 марок (арешт з розрахунку 1 день за 10 марок) за купівлю двох ковдр, що належали німецькому військовому відомству, про які він знав, що їх заборонено продавати.
Крамар Цаль Левенберг до грошової кари в 1500 марок ... за те, що він купив дві ковдри, що належали германському військовому відомству
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні».
Польовий суд (вирок 25 жовтня 1918 р.) додав сторожу Дмитру Борисюку ще місяць арешту (на додаток до 9 місяців за вироком від 2 серпня 1918 р.) за те, що наприкінці жовтня 1918 р. мав рушницю з набоями й шаблю без дозволу.
Сторож Дмитро Борисюк у додаток до кари на 9 місяців арешту ... ще до одного місяця арешту за те, що він у кінці жовтня 1918 р. ще мав у себе рушницю з набоями й шаблю
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні».
Польовий суд (вирок 25 жовтня 1918 р.) засудив робітника Якова Іванова до двох тижнів арешту за придбання 12 кишенькових ножиків, що належали Київському відділові німецького товариства зовнішньої торгівлі й, імовірно, були крадені.
Робітник Яків Іванов до двох тижнів арешту за те, що він придбав 12 кишенькових ножичків, які належали Київському відділу германського т-ва зовнішнього торгу
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні».
Увечері-вночі 9 листопада за наказом міністра внутрішніх справ із Лук'янівської в'язниці випущено С. Петлюру, М. Порша, полковника Капана (?) та ще шістьох українців.
Учора вночі з наказу міністра внутрішніх справ з Лук'янівської тюрми випущено С. Петлюру, М. Порша, полк. Капана і ще шістьох українців.
Дата — «учора вночі» від числа 10 листопада; прізвище «Капан» читається за OCR («Хименка»?).
С. Петлюру заарештували ще 27 липня; спершу він сидів у Костянтинівській військовій школі, а тиждень тому його перевели до Лук'янівської в'язниці; за весь цей час ніхто з представників судової чи іншої влади до нього не з'являвся, обвинувачень не пред'явили.
С. Петлюру було заарештовано ще 27-го липня ... ніяких обвинувачень йому заявлено не було.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Під головуванням товариша міністра внутрішніх справ відбулося перше засідання комісії з перегляду «міщанського (?)» закону; комісія постановила клопотатися перед радою міністрів про припинення виданого закону.
Комисія постановила клопотатись перед радою міністрів про припинення виданого закону
Назву закону не розібрано (OCR «машкального/мішального»).
До Києва прибула група української інтелігенції, якій пощастило виїхати зі Львова останнім поїздом; за їхніми розповідями, до середи (6 листопада) вулиці Львова були в руках українців, а головний вокзал — у руках поляків.
До Київа прибула група української інтелігенції, якій пощастило в останнім поїздом виїхати зо Львова.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Через події в Галичині приїзд до Києва греко-католицького митрополита графа Андрея Шептицького відкладено до слушнішого часу.
приїзд до Київа митрополита греко-католицького гр. А. Шептицького одкладено до слушнійшого часу.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
9 листопада випущено з в'язниці заарештованих два місяці тому українських діячів Симона Петлюру, Миколу Порша та В. Химерика (судових обвинувачень не пред'явлено); 10 листопада Петлюра вступає в обов'язки голови управи Всеукраїнської спілки народних (земських) рад; за чутками, він очолить кіш визволення Галичини.
Учора випущено з тюрми заарештованих місяців два тому назад українських діячів — С. Петлюру, М. Порша та В. Химерика
Петлюру було заарештовано гетьманським урядом наприкінці липня 1918 р.
У ніч на 9 листопада 1918 року до Києва з Катеринодара, зі з'їзду партії народної свободи (кадетів), повернувся П. М. Мілюков; в інтерв'ю «Вечору» він назвав з'їзд дуже плідним і заявив, що з'їзд рішуче виступив проти окремого представництва частин колишньої Росії, зокрема України, на мирному конгресі.
Сегодня ночью вернулся изъ Екатеринодара со съѣзда партіи народной свободы П. Н. Милюковъ.
Відомого українця ієромонаха Никанора, за словами його прихильників, позбавили сану й відіслали на батьківщину.
ієромонаха українця Ніканора ... позбавлено вже сану і одіслано на батьківщину
Переказ прихильників. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Голова білоруської місії в Україні Антон Луцкевич, за відомостями МЗС, майже сформував у Мінську коаліційний уряд Білоруської республіки.
голова білоруської місії на Україні Антін Луцкевич. Зараз А. Луцкевич уже майже сформував кабінет на коаліційних підставах.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Начальником головного штабу призначено генерального хорунжого Грекова (Греківа), який був товаришем військового міністра при Центральній Раді й багато працював для звільнення українських офіцерів із полону.
Начальником головного штабу призначається генеральний хорунжий Греків
Начальником Головного штабу призначено генерального хорунжого Грекова, який за часів Центральної Ради був товаришем військового міністра.
Начальником головного штабу призначений генеральний хорунжий Греків, який був за часи Центральної Ради товаришем військового міністра.
Прізвище в OCR: «Греків».
Міністерство закордонних справ спростувало чутки, ніби український посол у Болгарії А. А. Шульгін змушений покинути Болгарію; до Києва очікується старший радник посольства Шульга з важливими дорученнями; змін у складі міністерства не чекають.
чутки про те ніби то український посол в Болгарії А. А. Шульгин примушений був покинути Болгарію, не мають жадних підстав
Спростування чутки.
Товаришем голови Київської губернської земської управи обрано члена колишнього складу демократичної управи А. К. Фещенка.
Товаришем голови Київської губерніяльної Земскої управи обраний член ранішнього складу демократичної управи А. К. Фешенко.
Колишній голова демократичної управи Київського губернського земства С. В. Петлюра, звільнений за розпорядженням міністра внутрішніх справ, 9 листопада 1918 року приступив до обов'язків голови Всеукраїнського союзу земств.
С. В. Петлюра вчора приступив до виконання обовʼязків голови Всеукраїнського Союзу Земств
Начальником Генерального штабу призначено генерального хорунжого Грекова, який за уряду Центральної Ради був товаришем військового міністра й багато працював над звільненням українських офіцерів з полону.
Назначеніе. Начальникомь Главнаго Штаба назначень генеральный хорунжій Грековь, бывшій при правительствь Центральной Рады товарищемь военнаго министра
Читано з OCR-тексту. Прізвище «Грековь» за OCR (можливе «Греков»).
На посаду вчителя латинської мови в Роменській духовній школі призначено колишнього вчителя Кишинівської духовної школи кандидата богослов'я Олександра Аннинського; вчителем логіки, психології, філософії й основного богослов'я в семінарських класах Рильської духовної школи затверджено Миколу Воїнова.
На посаду вчителя латинської мови у Роменську Духовну школу призначено ... Олександра Аннинського
Повідомлення про смерть фон Бельца: головнокомандувач австрійськими військами на Україні генерал фон Бельц помер в Одесі за обставин, щодо яких ходять різні чутки; у військових колах кажуть про три версії: 9 листопада ввечері на кухні штабу австрійські солдати глузували з генерала, і його вбив солдат ударом ножа або пострілом з револьвера, або ж генерал сам вибіг із кухні в коридор і застрілився; остання версія вважається найправдоподібнішою; поховання генерала відбулося «вчора вдень» за участі німецького відділу, якого було призначено для останньої шани.
Относительно смерти главнокомандующаго австрійскими войсками на Украинѣ фонъ-Бельца въ Одессѣ циркулируютъ самыя разнообразныя слухи
Читано з зображення. Заголовок «Самоубійство фонъ-Бельца»; поховання — «Похороны генерала фонъ-Бельца состоялись вчера днемъ».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київський батьківський комітет 2-ї української гімназії виніс резолюції, зокрема протест проти вбивства українця офіцером Добровольчої армії та протест проти святкування 100-річного ювілею Тургенєва (9 листопада) із «демонстрацією росіян».
Батьківський комітет 2-ої укр. гімназії ... резолюції: 1) протест проти вбивства ... українця офіцером добровольчої армії
OCR мозаїчний; суть резолюцій відновлена приблизно, другий пункт особливо сумнівний (читається «генівського ювілею», ймовірно Тургенівського; 9 листопада 1918 р. — 100 років від народження Тургенєва).
За наказами в «Армії» №5 призначено, зокрема, начальником штабу окремого корпусу Кордонної Охорони генерального хорунжого Байкова, членом Військово-навчального комітету генерального хорунжого Сінклера, головою відділу закордонного зв'язку Головного управління Генерального штабу полковника Шевченка (правителем справ Державної Військової академії).
Призначаються: Генеральний хорунжий Байков-Начальником Штабу Окремого корпусу Кордонної Охорони. ... Комендантського Управління м. Київа і Фортеції Ярчевський
Читано з OCR-тексту. Імена й посади в OCR перемішані між колонками; точність низька.
Оголошення: п'єса В. Винниченка «Чорна Пантера» (4 дії) коштувала 5 гривень, його ж «Пана Мара» (комедія на 4 дії) — 4 гривні (видавниче товариство «Дзвін»).
Чорна Пантера. П'єса на 4 дії — 5 гривень
Оголошення видавництва «Дзвін»: Винниченко «Чорна пантера», п'єса на 4 дії — 5 гривень; «Панна Мара» (комедія) та інші книжки.
Чорна Пантера. П'єса на 4 д. — 3 гр.
Ціна читається погано.
Оголошення: вийшов «Задачник до систематичного курсу аритметики» Н. Шульгиної-Іщук, ч. II (дроби), фінансований міністерством освіти; видання Товариства шкільної освіти, Київ, 1918, 115 сторінок, ціна 3 карбованці 50 копійок.
Задачник до систематичного курсу аритметики. Ч. II (дроби). ... Видання „Т-ва Шкільної Освіти", Київ, 1918 р. Сторінок 115, in quarto. Ціна 3 карб. 50 коп.
Польовий суд (вирок 25 жовтня 1918 р.) оштрафував візника Майєра Хаську на 1000 марок за те, що він за 2½ години їзди вимагав 100 карбованців.
Візник Майер Хасько до 1000 марок кари, за те, що він за 2½ години їзди вимагав 100 карбованців.
Німецький польовий суд при комендатурі (за OCR — «при германській комендатурі»); вироки надруковано в «Оголошенні». Це свідчення про завищені, на думку суду, ціни на візників.
Окремий номер газети «Голосъ Жизни» коштує 35 копійок, а на станціях залізниці — 40 копійок.
ЦѢНА отдѣльнаго № 35 к. на ст. ж. дор. 40 к.
Читано з зображення.
Передплата на «Голосъ Жизни» з доставкою в Бердичеві та пересилкою в інші місця: 9 руб. на місяць, 18 руб. на два місяці, 25 руб. до 1 січня.
на 1 мѣс. 9 руб. на 2 мѣс. 18 руб. до 1 янв. 25 руб.
Читано з зображення.
Плата за оголошення в «Голосѣ Жизни»: 2 руб. за рядок петиту перед текстом, 1 руб. 50 коп. — позаду тексту; особам, що шукають роботи, — 2 руб. за оголошення до чотирьох рядків позаду тексту.
за строку петита или занимаемое ею мѣсто въ 1 столб. впереди текста—2 р. позади текста—1 р. 50 к.
Читано з зображення.
Оголошення: у аптечному складі М. Х. Вайнбурга (Махновська, 16) — роздрібний продаж мила для білизни найкращої якості (Крестовникова, Ковадське, Амовірське) за оптовою ціною.
РОЗНИЧНАЯ ПРОДАЖА МЫЛА ДЛЯ БѢЛЬЯ
Читано з зображення. Ціни в оголошенні не вказано.
Оголошення: при Державному українському університеті в Кам'янці-Подільському відкрито богословський факультет; заяви приймали до 1 грудня, плата 125 карбованців за піврічча.
Богословській факультет при Державнім Українськім Университеті відкритий. Прохання приймаються до 1 грудня. Платня 125 карбов. піврічча
Початок оголошення стоїть у попередній колонці, де «Богословській факультет» дещо зіпсовано; місто — Кам'янець-Подільський.
Міське управління Києва просило асигнувати 2 мільйони карбованців на заготівлю палива.
асигнувати міському управлінню 2 мил. карб. на заготовку палива
Окремий номер газети «Відродження» коштував 90 шагів (45 копійок); передплата — 10 крб на місяць, 30 крб на 3 місяці, за зміну адреси 50 коп.
нумела 90 шагія (45.
Фрагмент ціни в шапці частково втрачено, але суму видно.
Передплата на «Армію» до кінця 1918 року — 24 карбованці, на місяць — 12 карбованців; окремий номер 50 копійок.
підписна ціна: 24 карб. 12 карб Окреме число 50 коп.
Читано з OCR-тексту. Зіставлено з №4: «До кінця 1918 г 24 карб., на 1 місяць 12 карб.».
Оголошення в «Армії»: 4 карбованці за рядок петиту перед текстом, на останній сторінці — 3 (або 8, OCR «8 карб.») карбованці.
Платня за оголошення за рядок петиту поперед тексту: 4 карб., на останній сторінці: 8 карб.
Читано з OCR-тексту. У №4 надруковано «на останній сторінці: 3 карб.»; у №5 OCR читає «8 карб.», найпевніше помилка розпізнавання.
Оголошення: готується 9-та книга «Літературно-Наукового Вістника» зі творами Мамонтова, П. Мирного, М. Вороного, Є. Перфецького, М. Грушевського («Світлотіні галицького життя»), О. Олеся тощо; ціна 4 крб 50 коп.; редакція й контора — Велика Підвальна, 36, кв. 8.
Ціна книги 4 крб. 50 к. Редакція і контора міститься на В. Підвальній 36, п. 8.
Оголошення: щомісячний бібліографічний часопис «Книгарь» (рік видання другий): передплата на 1919 рік з пересилкою — 24 карб., за перші півроку — 12 карб.; комплекти 16 книжок «Книгаря» за 1917 і 1918 рр. пересилали за 18 карб.; гроші слати: Київ, Володимирська, 42, тел. 25-77, редакція «Книгаря».
Ціна часопису «Книгарь» з пересилкою на 1919 рік — 24 карб.; Перші пів року — 1(2) карб.; 16-ть книжок «Книгаря» за 1917 і 1918 р. висилаються за 18 карб.
Ціна за півроку нечітка («1.. карб.»).
У Києві на кожному кроці можна побачити полонених по 2–3 людини, малими й великими гуртами — це перші ешелони; за словами прибулих, найближчими днями має повернутися з полону до 600 тисяч полонених.
Полонені. Зараз в Київі на кожному кроці можете побачити полонених по 2-3 чоловіка, маленькою і великою купою. це перші ешелони. По словам прибуваючих полонених цими днями має прибути з полону до 600000 полонених.
Читано з OCR-тексту. Число 600 тисяч — слова полонених, не офіційні дані.
На початку листопада 1918 року більшість бердичівських взуттєвих фабрик повністю припинила виробництво, решта працює не більш як 2–3 дні на тиждень; скасування шкіряної монополії, на думку газети, має вдихнути в галузь нове життя.
мѣстныя обувныя фабрики, въ большинствѣ своемъ совершенно прекратили производство, остальныя работаютъ не болѣе 2— 3 въ недѣлю
Читано з зображення. Цифру «2—3» прочитано з плитки; у газеті «2— 8» могло бути друкарською помилкою.
Через часті скарги хворих на безлад у Київському військовому шпиталі, неуважність у лікуванні, поганий догляд і харч військовий міністр наказом призначив ревізію шпиталю; також призначено ревізію військово-фельдшерської школи; обидві ревізії призначені за волею гетьмана.
З огляду на часті скарги хворих на непорядки в Київському шпиталі, неуважність в лікуванні та кепський догляд та недобрий харч, військовий міністр наказом по військовій офіції призначив ревізію шпиталю.
Письменник Іван Лукаш в нарисі «Все то же» описав листопадовий Київ: мокрий асфальт Хрещатика вкритий кленовим листям, чиновники з портфелями перебігають слизькі тротуари Фундуклеївської, бородаті люди в старих солдатських шинелях — «вчорашні товариші» — продають на розі кислу «антонівку», а хлопчаки-газетярі мокнуть під дощем.
Бородатые люди въ ветхихъ солдатскихъ шинеляхъ торгуютъ на углахъ холодной и кислой «антоновкой». Это вчерашніе «товарищи».
Нарис.
За останній тиждень відділ народного здоров'я зареєстрував у Києві 99 випадків висипного тифу; випадки збільшилися й набули загрозливого характеру. Велика лікарсько-санітарна нарада визнала необхідним насамперед організувати банну допомогу бідному населенню та якнайшвидше знайти приміщення для хворих.
За останню неділю відділом народнього здоров'я зарегістрірувано 99 випадків заболівання сипним тіфом.
Паливо для Києва: міністр внутрішніх справ після доповіді головної комісії господарства звернувся до міністра фінансів з проханням асигнувати міському управлінню 2 мільйони карбованців на заготівлю палива для міських підприємств і продаж найбіднішому населенню.
Паливо для Києва. Міністр внутрішніх справ, після докладу головної комісії господарства, звернувся до міністра фінансів з проханням асігнувати міському правлінню 2 міл. карб. на заготовку палива для міських підприємств і продажу найбіднішому населенню.
Читано з OCR-тексту.
Наказом від 9 листопада 1918 року (ч. 682) через відсутність потрібної кількості сукна й неможливість придбати встановлені зразки шинелів гетьман дозволив старшинам і військовим урядовцям носити в армії українську чумарку нарівні з шинелею як таку, що відповідає військовим умовам і старим козацьким традиціям.
Ясновельможний Пан Гетьман наказав: набуту старшиною та військовими урядовцями в останні часи українську чумарку ... допустити до ношення у війську нарівні з шенелею.
Читано з OCR-тексту. Показово: нестача сукна у військовому постачанні.
«Голосъ Жизни» вступив у полеміку з бердичівським «Нашим Словом» (І. Маркович) про засідання колишнього й нинішнього складу міської управи щодо електричного підприємства; газета докоряє, що 1 листопада «Наше Слово» не вказало, що електричне підприємство працює з дефіцитом 22 000 руб. на місяць.
электрическое предпріятіе идетъ съ дефицитомъ въ 22000 руб. въ мѣсяцъ
Читано з зображення. Це твердження газети в полемічному тексті; дата події — 1 листопада (номер «Нашого Слова»). Автор — «Гражданинъ».
Оголошення: Управлінню робіт із забудови порожніх земель міста Києва потрібні для поїздок 6 легкових і 2 вантажні автомобілі з відповідним помешканням для шоферів; письмові заяви подавати на Фундуклеївську, 25, Матеріальний відділ.
Для Управління Робіт по забудові порожніх земель м. Києва потрібні 6 легкових і 2 вантажних автомобіля з шоферами. Фундуклеєвська 25, Матеріальний Відділ.
Умови оплати в уривку не збереглися.
У містечку Оленську на Волині та в селі Боромлі на Харківщині при місцевих «Просвітах» засновано українські рільничі школи.
при місцевих Просвітах закладені українські рільні школи
Ймовірно, Олевськ (OCR «Оленськ»).
У статті про російських інтелігентів автор зазначає: українські гімназії не мають відповідних приміщень і тіснляться в малих кімнатах; професори державного університету викладають з 5 до 6 вечора в темноті без світла; студенти університету сплять на курсі без матраців, а поряд у кімнатах гарматної школи замкнено склади юнкерських речей.
Професори державного университету викладають від 5-6 в темноті без світла. Студенти державного университету сплять в курсі без тюфяків
Публіцистичний текст підписано «Олег».
Міністр внутрішніх справ згідно з доповіддю голови комісії з управління міським головством звернувся до міністра фінансів з проханням негайно асигнувати міському управлінню 2 млн карб. на заготівлю палива для міських підприємств і для продажу столичному населенню.
звернувся до міністра фінансів з проханням негайно асигнувати міському управлінню 2 мил. карб. на заготовку палива для міських підприємств і для продажу столичному населенню
Сума («2 Мул, чарб.») розібрана за контекстом.
Історія зі служителем кооперативної крамниці «Защита» Хаїтом: він образив члена правління, відмовився вибачатися й піти за компенсацією через примирну камеру, а профспілка службовців на його вимогу зняла з місць решту службовців крамниці, і крамницю закрито; газета обурюється, що це вдарило по кооперативу, який обслуговує переважно малозабезпечених.
Требованіе г. Хаита было профессіональнымъ союзомъ удовлетворено слу[жащіе сняты были и лавка нынѣ закрыта]
Читано з зображення. Фактична частина передана газетою «зі слів особи, гідної безумовної довіри»; підпис «Наблюдатель». Слово «служащіе» частково на межі плиток.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: бухгалтер шукає посаду; Софійська, 14, кв. 11 (приймає щодня, крім свят, з 2 до 3 години дня).
Бухгалтер посаду. Софійська в, 14, л. 11.
Рядок шукача роботи пошкоджено OCR; години прийому уривчасті.
Оголошення: учителька (учениця проф. Кеземана) давала уроки музики й акомпанувала; також пропонувалися уроки теорії музики; адреса — Мала Підвальна, 18, квартира управителя.
УРОКИ МУЗЫКИ ... учит-ца (уч. проф. Кеземана) ак-компан. М. Подвальн. 18, кв. управл.
Блок пошкоджений.
Тургенєвські дні: 9 листопада напередодні століття від дня народження І. С. Тургенєва у Володимирському соборі митрополит Київський відслужить панахиду; запрошені депутації від усіх середніх і початкових шкіл (по три учні та по одному представнику від педагогів і батьків). 10 листопада — свято в учбових закладах.
9 листопада 1918 року, напередодні сторіччя від дня народження І. С. Тургенєва, київський митрополит мав відправити панахиду у Володимирському соборі; запрошено депутації всіх середніх і нижчих шкіл (по три учні, вчителю й представнику батьків).
9-го листопаду напередодні століття з дня народження І. С. Тургенева в соборі св. Володимира київським митрополитом буде одправлена панахида
9 ноября ... во Владимирскомъ соборв митрополитомъ Кіевскимъ будеть отслужена панихида
Стаття російською; подія 9–11 листопада, номер від 8 листопада.
9 листопада 1918 року Тургенєвські урочистості в Києві розпочалися панахидою у Володимирському соборі, яку відслужив митрополит київський Антоній; Тургенєвські дні мали тривати весь тиждень.
Тургеневскія торжества начались сегодня панихидой, отслуженной во Владимирскомъ соборѣ митрополитомъ кіевскимъ Антоніемъ.
Тургенівське свято почалося 9 листопада панахидою, яку відслужив київський митрополит Антоній у Володимирському соборі, і триватиме весь тиждень.
Тургенівське свято почалось вчора панахидою ... відслужена київським митроп. Антонієм у Володимирському соборі
У народній авдиторії на Бульварно-Кудрявській вулиці відкрилася виставка картин художника Г. К. Дядченка за 1904–1914 роки.
На Бульварно-Кудрявській вул., в народній авдиторії відчинилась дуже інтересна виставка картин художника Г. К. Дядченка за період 1904-1914 рік.
Дата номера газети; точна дата відкриття не вказана.
Театр Садовського показав етюд О. Олеся «На свій шлях» (про розлучення чоловіка й жінки, що кохають одне одного), у ролях Д. Хорольчук і Д-ка Хуторна; рецензент похвалив гру, але зазначив, що публіка, яка запізнювалась, псувала враження.
Етюд відомого поета О. Олеся змістом уявляв розлучення чоловіка і жінки, кожного «на свій шлях»
Рецензія на виставку акварелів і малюнків Г. К. Дядченка в Народній аудиторії: мала зала далеко не повна; рецензент хвалить етюди Кирилівки (батьківщини Шевченка), «Куток у хаті», «На Зелені свята», «Віз», етюди Куренівки й автопортрет, і пропонує придбати етюди Кирилівки для музею імені Шевченка; каталога немає.
Етюди Кирилівки, на нашу думку, було б дуже добре придбати для музея імени Шевченка.
Трупа Німецького театру репетирувала п'єсу Лессінга «Мінна фон Барнгельм», якою 9 листопада мали відкритися вистави; німецькі спектаклі планували 3–4 рази на тиждень, інші дні надавали російській опереті, найближчою новинкою якої була «Катерина II», написана для московської трупи Теффі та Лоло.
Трупа нѣмецкаго театра приступила къ репетиціямъ пьесы, идущей для открытія спектаклей 9 ноября—«Минна фонъ-Барнгельмъ».
Оголошення: у театрі Шеренциса «Експресъ» (товариство єврейських артистів під управлінням Б. Сегала та І. Етінгера, головний режисер Канапов) у суботу 27 жовтня за старим стилем — два спектаклі: вдень о 15:00 комічна оперета у 4 діях Абрамовича «Дер гринер бухер» за участі Бети Сегал, увечері — комічна оперета у 3 діях «Гехапт деймь татен» за участі Канапова; вечірній початок о 21:00; анонсовано «Ойф дер элтер».
въ субботу 27 октября с. г. ДВА СПЕКТАКЛЯ
Читано з зображення. В оголошенні дата за старим стилем (27 жовтня = 9 листопада н. ст.). У рекламі згадано також Сарру Етінгер і П. Фрідмана.
Оголошення: театр «Аполло» (дирекція С. І. Ракіта; опереткова трупа під режисурою М. А. Приходька за участі артистки Д. Н. Волковської) у суботу 27 і неділю 28 жовтня 1918 року за старим стилем ставить веселу комедію-буфф, оперету у 2 діях «Тетушка из Глухова»; сольні виступи — дует «Школьная пара» (Д. Волковська й В. Замятін), «Декадентъ» (В. Яблоков), куплетист А. Рублевський.
Тетушка изъ Глухова
Читано з зображення. В оголошенні дата за старим стилем (27 жовтня = 9 листопада н. ст.). Уповноважений Я. А. Герштейн.
Оголошення: в театрі «XX вѣкъ» (Махновська, будинок Ріта) з четверга 25 до неділі 28 жовтня (за ст. ст.) гастролі «світової знаменитості» Клари Юнг у драмі в 5 частинах «Королева півсвіту»; понад програму — прощальні гастролі Г. Воскресенського, Н. Батковського, В. Пронського й Н. Звягінцева, «говорюча картина» «Хирургія», пісні, оповідання, куплети й танці; початок першого сеансу о 18:00, у суботу 27 жовтня денні сеанси з 13:00.
ГАСТРОЛИ міровой знаменитости Клары Юнгъ
Читано з зображення. В оголошенні дата за старим стилем (27 жовтня = 9 листопада н. ст.).
Оголошення: театр-варьєте «Гротескъ» з рестораном «Кабарэ» відчинений з 21:00; у залі «Хризантеми» щодня веселе кабаре за участі улюбленки публіки Марії Василівни Лазарєвої та ін. артисток, концертний квартет Яші Чернявського; у ресторані свіжа провізія, «ціни доступні», анонсовано бенефіс танцівниці Айдарової; уповноважений дирекції П. Чижевський.
ЕЖЕДНЕВНО ВЕСЕЛОЕ КАБАРЭ
Читано з зображення.
Оголошення: Державний Народний театр у Троїцькому народному домі 9 листопада 1918 року давав «Мартина Борулю», а на 10 листопада анонсував «Приятелі» та «На перші гулі».
ДЕРЖАВНИЙ НАРОДНІЙ ТЕАТР. Троїцький Дім. В-Васильківська вул. Сьогодня 9-го листопада Мартин Боруля ... 10-го 1) Приятелі 2) На перші гулі.
Оголошення: Український театр під орудою М. Садовського в Другому міському театрі 9 листопада 1918 року показував «Назара Стодолю», на 11 листопада анонсував «Катерину» та «Ведмідь»; квитки продавали з 11 до 2 години дня і з 5 до 9 години вечора.
Сьогодня 9-го листопада Назар Стодоля ... 11-го Катерина і Медвідь. Квитки прод. з 11-2 г. дня і в 5-9 г. вечора.
Назви вистав на 11 листопада відновлено зі спотвореного OCR.
У Театрі Лук'янівського Народного дому в суботу 9 листопада ставили комедію «Мартин Боруля» Карпенка-Карого (4 дії).
9 XI виставлене „Мартин Боруля" Комедія в 4 діях Тобілевича
Автор у тексті названо Тобілевичем (Карпенко-Карий).
Після привітань на ювілеї Д. Марковича відбувся концерт за участю Українського національного хору й відомих солістів; ювіляр отримав безліч телеграм, зокрема від болгарського посла проф. Шиманова та начальника генерального штабу Сливинського.
Після привітань відбувся концерт, в якому приймали участь Український національний хор і відомі солісти
Другий міський театр (Олександрівська, 12), український театр під орудою М. Садовського: 9 листопада — «Назар Стодоля» (драматична картина на 3 дії Шевченка) і жарт; 10 листопада — «Ганзя» (?); 11 листопада — «Материна й медвідь» (?); квитки з 11 до 2 і з 5 до 9, початок о 8-й вечора.
Український театр під орудою М. Садовського. Сьогодня, 9-го листоп.: Назар Стодоля драм. картина на 3 д. Шевченка
Назви 10–11 листопада зіпсовані OCR.
Великий театр («Монастир») на Фундуклеївській, 5: сьогодні, 9 листопада, прощальний гастрольний вечір Н. Н. Евреїнова (сеанси о 7½ і 9½), у програмі арлекінада «Весела смерть», «Музичні антракти» Евреїнова; у понеділок 11 листопада — перша гастроль Юрія Морфесі.
Прощальный Гастрольный вечер ЕВРЕИНОВА ... арлекинада Веселая смерть. Въ понедѣльникъ первая гастроль Юрія Морфесси.
Це фактично продовження афіші з №180.
Оголошення: видавниче товариство «Дзвін», відділ «Українська школа» пропонувало підручники й видання: Д. Челіга «Арифметичні правила» (2-ге вид.) — 3 гривні, С. Чернасевко «Найпотрібніші правила правопису» — 1 гривня 80 шагів, Т. Шевченко «Іван Підкова, Тарасова ніч» — 1 гривня; п'єси В. Винниченка «Пан Мара» — 4 гривні, «Чорна Пантера» — 5 гривень; склад — Київ, Басейна, 2, і Харків, Петрівська, 8.
Видавниче Т-во «ДЗВІН». Відділ «Українська школа». Підручники: Д. Челіга. Арифметичні правила. Вид. 2-е 3 гривні.
Ціни подано в гривнях.
Оголошення: у суботу 9 листопада о 6-й годині відбудуться загальні збори Українського товариства економістів (Велика Васильківська, 25). Порядок денний: звіт комітету товариства, вибори комітету товариства, перевибори комітету й голови комітету інституту, справи теоретичного відділу інституту, поточні справи; якщо кворуму не буде, о 7-й годині скликаються другі збори.
В суботу ... по В.-Васильківській 25 відбудуться загальні збори Українського Т-ва Економістів
Номер 25 читається з OCR.
Рецензент «Вечера» К. Острожський розповів, як минулої суботи ввечері на «Вишневий сад» у театрі Соловцова (антреприза Дуван-Торцова) йому продали в касі квиток на «приставне крісло», якого насправді не існувало; капельдинери відсилали його одне до одного, а адміністратор у смокінгу так і не впустив до зали.
Вы этимъ мнѣ пришлось убѣдиться въ прошлую субботу вечеромъ ... билеты на несуществующія мѣста.
Псковська художня школа, не маючи змоги працювати в Совдепії, запропонувала послуги Київському Софійському комітету та Головному управлінню справами національної культури; Головне управління взяло її під свою опіку, отримано дозволи від Державного Уряду та німецьких військових властей на переведення майстерень.
Псковская художественная школа, не имія возможности работать въ Совдепіи, предложила свои услуги
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Державний народний театр у Троїцькому народному домі: 9 листопада — «Марта …» (назва зіпсована), 10 листопада — «Арбатели» (?) та «На перші гулі»; квитки продавалися, початок рівно о 8-й вечора; директор і відповідальний режисер П. К. Саксаганський.
Державний Народній Театр. Троїцький Дім. 9-го листопада «Марта Бору»; 10-го 1) «Арбатели», 2) «На перші гулі».
Назви вистав розпізнано нечітко.
Квитки на вистави Театру Лук'янівського Народного дому продаються щодня, зокрема в кінці дня до 10 години вечора.
Квитки продаються щоденно ... до 10 веч.
9 листопада 1918 року з'явилося офіційне повідомлення, що Вільгельм II «вирішив відмовитися від трону».
9, листопада полвилось офіціяльне повідомлення про те, що Вільгельм 11 „вирішив відмовитись від трону"
загальнодержавне; новину отримали в Києві в ті самі дні.
Генеральна козача рада мала намір найближчим часом почати видавати популярний і дешевий культурно-освітній тижневик для козаків і селянства.
генеральна козача рада має намір в найближчому часі роспочати видання популярного і дешевого культурно просвітнього тижневика
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Українське православне Кирило-Мефодіївське братство готувало календар-книжку на 1919 рік із церковними матеріалами, що мав вийти наприкінці 1918 року.
Українське православне Кирило-Методіївське брацтво взялося до видання календаря-книжки на 1919 р.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Вийшов №181 щоденної безпартійної демократичної газети «Відродження» за суботу, 9 листопада 1918 року (27 жовтня за старим стилем).
Листопада (27 жовтня) 191
Шапка пошкоджена OCR; дату виведено з цифр «(27 жовтня)» і попереднього номера.
Вихідні дані: за випуск газети відповідає редактор-видавець М. Авдієнко; друкарня — колишня друкарня Центрального кооперативного комітету.
Редактор-Видавець М. АВДІЄНКО ... Друкарня бувш. Центр. Коопер. Комітету
Номер 34 газети «Слово» датований суботою, 9 листопада 1918 року; ціна окремого номера 60 шагів, передплата 7 крб. на місяць, редакція — Митрополитанський будинок біля Софійського собору, телефон 36-57.
Київ, Субота, 9 ... листопаду 1918 р. Ч. 34. Ціна окремого номеру 60 шагів.
Шапка частково обрізана в OCR; число 9 і слово «Субота» видно.
Зміст №5 «Армії»: передова від 9 листопада, «Подготовка команднаго состава» (В. Буняковський), «Основи організації Української армії» (Буква), продовження про з'їзд командирів корпусів, стаття А. Ш. «Неотложная мера» та офіційний відділ.
Сьогодня в номері: Передова 9 листопада 1918 року Подготовка команднаго состава-В. Буняковский. Основи організації Української армії. Зʼїзд командирів корпусів
Читано з OCR-тексту.
Друкарня й видавець «Армії»: газету надруковано в Державній друкарні на Володимирській, 46; редактор-видавець П. Дорман.
Редактор-Видавець П. Дорман. Державна друкарня. Володимирська 46.
Читано з OCR-тексту.
Редактор газети «Голосъ Жизни» — М. І. Мамелюк; видавець — Торговельно-промисловий союз міста Бердичева.
Редакторъ М. И. Мамелюкъ Издатель Торгово-Промышленный Союзъ гор. Бердичева.
Читано з зображення.
Оголошення: передплата на «Слово» — на 1 місяць 7 крб., на 2 місяці 14 крб., на 3 місяці 21 крб.; оголошення за рядок петиту на 4-й сторінці 2 крб.; редакція відчинена щодня (крім неділь і свят) з 4 до 8 год. веч., контора — з 10 до 18, редактор приймає з 12 до 13.
на 1 місяць-7 карб.; на 2 міс.-14 карб.; на 3 міс.—21 карб.
Повторення тарифів з № 33.
Бердичівська щоденна газета «Голосъ Жизни» № 29 вийшла в суботу 9 листопада 1918 року (27 жовтня за старим стилем) на двох сторінках; редакція й контора — Махновська, 38, тел. 150; редактор приймає з 4 до 5 години дня, секретар — з 1 до 2, передплату й оголошення приймають щодня, крім свят, з 10 до 18 години.
АДРЕСЪ РЕДАКЦІИ и КОНТОРЫ: Махновская 38, тел. № 150.
Читано з зображення. Номер двосторінковий (на відміну від чотиристорінкових № 25–28).
Ціна окремого числа «Робітничої Газети» (орган УСДРП) — 90 шагів; зміна адреси передплатника коштує 80 коп. Число № 412, субота 9 листопада 1918 р., виходить щодня, крім днів після свят.
Ціна окр. ч. 90 шагів ... Субота 9-го листопаду 1918 р. ... виходить щодня, крім днів після свят.
OCR шапки сильно зіпсований; цифра 90 читається, але може бути хибною (у №388 було 70 шагів).
За зміну адреси передплатник «Робітничої Газети» платить 80 коп.
зміну адреса 80 кок
Оголошення: видавничий відділ Дніпросоюзу (Київ, Інститутська, 4) приймає замовлення на календарі на 1919 рік — відривний щоденник, кооперативний настільний (книжковий) і кооперативний кишеньковий календарі.
Відривний щоденник. Кооперативний настільний (книжковий). Кооперативний кишеньковий календар
Ціни не читаються.
Оголошення: замовлення на календарі видавництво приймає лише із задатком від вартості; накладною платою календарі не висилатимуться.
При замовленнях необхідно надсилати задаток з вартости. Накладною платою календарі висилатися не будуть
Гр. Чупринка в листі до редакції спростував звістку агентства «УТА» про своє призначення надзвичайним послом на Кубань: призначення не було.
мають честь заявити, що звістка про призначення ... не відповідає дійсності
Лист-спростування; автор читається як гр. Чупринка (Грицько Чупринка, поет); OCR початку листа пошкоджений.
Вийшла з друку й надійшла до продажу нова книжка Гр. Чупринки «Поезії», т. II — 5 крб.
Гр. ЧУПРИНКА — Поезії т. II ... коштує 5 крб.
Оголошення: товариство «Криниця» (Київ) друкує й невдовзі випустить у продаж «Вінок» О. Білоусенка — шкільну малу українську читанку, ч. III; замовлення приймає книгарня Полтавської спілки споживчих товариств (Нестерівська, 27; нині вул. Франка).
Т-ве КРИНИЦЯ друкує і випустить в продаж книжку: О. Білоусенко - „ВІНОК" Шкільна мала Укр. читанка ч. III
Цін на окремі книжки в оголошенні нерозбірливі (читаються лише цифри 1.50, 1.80, 1.90 без прив'язки).
Оголошення: видавнича спілка «Книгозбірня» (Київ, книгарня й крайова контора — Хрещатик, 25, Пасаж, пом. 23) має великий вибір українських книжок і підручників; запроваджує абонемент на читання книжок із книгозбірень.
Книгарня й крайова контора: Хрещатик, 25, Пасаж, помешкання ч. 23
Інші адреси (редакція й контора — Заньковецька?, 2, тел. 24-01) нерозбірливі.
Умова абонементу «Книгозбірні»: купуючи книжки в коморах і книгарнях спілки, абонент користується знижкою не менше 10% на книжки чужого видання й не менше 30% на книжки власного, навіть коли купує одну книжку вартістю менш як 1 карб.
Купуючи книжки в коморах і книгарнях Спілки, абонент користується знижкою не менш як 10% на книжках чужого видання і не менш як 30% на книжках власного видання
Для запису в абоненти «Книгозбірні» треба подати ім'я, по батькові й прізвище, соціальне становище, точну поштову й телеграфну адресу та найближчу залізничну станцію; абонентові видається абонементний квиток, на який треба посилатися при замовленнях.
Записуючись в число абонентів, абонент повинен подати відомости: а) ім'я, по батькові і прізвище, б) соціальне становище, в) точну свою адресу поштову, г) адресу телеграфну і д) найближчу станцію залізниці.
Оголошення: у Києві мав почати виходити журнал «Комический курьер».
въ Кіевѣ начнетъ выходить „Комическій курьеръ"
У номері 34 «Слова» (зміст): «Де-кілька релігійних запитань» свящ. М. Грушевського, «Характерна дрібничка» М. Гр. та «Въ комитетѣ по реставраціи собора Св. Софіи Кіевской».
«Де-кілька релігійних запитань»-Свящ. М. Грушевського. «Характерна дрібничка»-М. Гр. «Въ комитетв ... реставраціи собора Св. Софіи Кіевской»
Зміст частково обрізаний в OCR; також вказано повідомлення про «Директорію Польщі», Чехословаччину, англійців.
Поправка «Слова»: у № 29 у звіті про пленарне засідання Церковного Собору в 9-й постанові Всеросійського Собору пропущено слова «священныхъ предметовъ къ ихъ употребленію необходимо освященіе».
В ч. 29 «Слова» трапилася неприємна помилка.
Вийшов №5 «Армії» (субота 9 листопада 1918 року, рік видання перший). Редакція й контора: Київ, Велика Володимирська, 28, пом. 10; приймання: редактор з 6 до 7 години, секретар з 12 до 2 години дня; телефон 16-4(?).
Київ, В. Володимирська 28, пом. 1С ПРИЙОМИ ревактора: від 6 до 7 секрегаря: від 12 до 2 г. дня тел. 16-4
Читано з OCR-тексту. Номер телефона обрізано («16-4»), на шапці друга дата «Київ, 8 листопада» — помилка або залишок попереднього набору; номер вийшов у суботу 9 листопада.
«Нова Рада» навела замітку з «Киевской Мысли» про пожвавлення діяльності «Союзу возрожденія Россіи» на території України (до нього входили кадети, народні соціалісти, есери, меншовики-оборонці, група «Единство», кооператори), а також текст одеської прокламації союзу, що називала українських самостійників «язвою» і закликала відновити «Єдиную Россію».
Другая язва-українскіе самостійники и их прислужники ... Нужно вытравить обе эти язвы и возсоздать Единую, Свободную, Демократическую Россію.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Найближчими днями мала вийти книга IX «Літературно-наукового вістника» з творами Панаса Мирного, Миколи Вороного, О. Олеся, М. Грушевського («Світлотіні галицького життя»), статтею О. Грушевського «Київське наукове товариство в р. 1907–1917» та статтею С. Петлюри про перекладну соціалістичну літературу.
Друкується і цими днями вийде книга IX журналу „Літ.-Наук. Вістник" ... О. Грушевський: Київське Наукове Товариство в р. 1907-1917 ... С. Петлюра: Про перекладну соціялістичну літературу.
Оголошення-реклама: газета «Відродження» називала себе першою великою українською газетою в Україні; стоїть за розумне переведення аграрної реформи й наділення селян землею, обстоює рідну мову й школу, має власних кореспондентів і періодично додає ілюстровані додатки; серед постійних співробітників — В. Головко, проф. В. Грушевський (Відень, Львів), М. Залізняк, Г. Лисенко, П. Певний, проф. М. Сумцов, М. Сріблянський, В. Кошиць та інші.
У Відродженні постійну участь приймають: В. Головко, свящ. Д. Гвиневич, проф. В. Грушевський
Список співробітників частково пошкоджений OCR.
Київська газета скаржилася, що військова цензура («Вона») довільно забороняє й дозволяє: про з'їзд хліборобів російські газети подали всі подробиці, а українські нічого, навіть офіційний наказ про введення надзвичайної охорони на … (Волині?) не дозволили надрукувати у «Відродженні», хоча його вже надрукували інші газети, в тому числі українські.
навіть офіціяльні накази, котрі обов'язково публікуються до нагального виконання, не могли бути надруковані
Місце, куди введено надзвичайну охорону, зіпсовано OCR («на Волоні»). Сатирична стаття про цензуру.
Оголошення: товариство «Час» у Києві з листопада 1918 р. розпочинає видання українського правничого журналу «Закон і право» за участі співробітників (серед них Л. Олексієвич, О. Левицький, Ол. Хруцький та ін.); гроші на передплату слати на Київ, Володимирська, 42, редакція «Закон і право».
З листопаду цього року розпочинає видання українського правничого журналу «Закон і Право» при участи таких співробітників
Список співробітників і ціни пошкоджено OCR.
У статті «Де-кілька релігійних запитань» цитується матеріал «Ужасная сповідь» із «Слова» № 6 про священників-«помазаників» Саблера й Распутіна (Галкін, Путята, Варнава); автор вважає, що Українська церква, «загартована в стражданнях», має позбутися цієї підмішки, цитує також «Культурно-національний рух на Україні в XVI–XVII віці» М. Грушевського.
У статті „Ужасная сповідь" („Слово", Хº 6.), між иншим, читаємо
Редакційна публіцистика.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: у кооперативних календарях на 1919 рік беруть участь відомі літератори й науковці (Туган-Барановський, Терниченко, Феденко та ін.); календарі ілюстровані, мають практичні вказівки, кооперативні відомості, народні прислів'я.
В складанні календарів взяли участь визначніші літературні, наукові та ... Туган-Барановський ... А. Терниченко ... Феденко
Оголошення: Всеукраїнський кооперативний видавничий союз має власний книжковий гуртовий склад у Києві; замовлення виконуються негайно за чергою; до замовлення треба додавати гроші — повну вартість, а принаймні половину (решта накладною платою).
ЗАМОВЛЕННЯ ВИКОНУЮТЬСЯ НЕГАЙНО ПО ЧЕРЗІ ІХ ПОСТУПЛЕННЯ. Разом з замовленням необхідно надсилати гроші ... не меньше половини вартости
Адреса в OCR не читається; Укрбанк (Хрещатик, 27) і Союзбанк (Інститутська) названі лише як банки для розрахунків (№ 414).
Оголошення «Книгозбірні»: абонент має знижку щонайменше 10% на книжки чужого видання і не менше 30% на книжки власного видання спілки; гроші (100 карб.) йому повертаються.
абонент користується ... не менше як 10% на книжках чужого видання і не менш як 30% на книжках власного видання
Умови абонементу відновлено з обривків; сума 100 карб. — застава/внесок, що повертається.
Оголошення: інститут (Київ, Велика Васильківська, 25, пом. 13/18) — прийом заяв продовжується; канцелярія відчинена щодня 11–2 і 5–9 годин; лекції провадяться на Великій Васильківській, 14, кв. 1.
Велика Васильківська, 14 кв. 1 ... Канцелярія відчинена в 11–2 і в 5–9 год. ... Прийом заяв продовжується.
Назву інституту (ймовірно Економічно-адміністративний інститут) не розібрано; номер приміщення нечіткий.
Оголошення (шпальта «Оголошення»): повідомляється про штемпелювання кредитових білетів у касах Державного банку та скарбницях; докладні умови в OCR не збереглись.
штемпелювання кредитових білетів ... державного банку, скарбниць
Лише окремі слова оголошення читаються; можливо, відноситься до штемпелювання кредитових білетів Української Держави.
Умова абонементу «Книгозбірні»: замовлення абонента виконуються поза чергою й без задатку, для нього встановлено найвищу знижку.
Замовлення його виконується поза чергою і без задатків, при чому йому, яко абонентові, дається що найвища знижка
Умова абонементу «Книгозбірні»: за пересилку книжок власного видання спілки абонент не платить — спілка висилає їх коштом спілки; при замовленні книжок чужого видання потрібно надіслати наперед повну вартість.
Замовляючи книжки власного видання Спілки, абонент, одержуючи книжки, за пересилку не платить
Умова абонементу «Книгозбірні»: абонент безплатно одержує відповіді на запитання щодо книжкової справи, може одержувати книжки для читання з книгозбірень спілки за половину встановленої для сторонніх плати, а внесок 100 карб. йому повертається.
Дурно одержувати відповіді на всі запитання ... Гроші (100 карб.) йому повертаються
Оголошення видавництва «Дзвін»: «Підручник самостійного правопису з додатком для учнів початкових шкіл» — 1 гривна; «Арифметичні правила» (вид. 20-е); В. Кривусів-Борецький — «Письмо в школі. Методичні замітки».
Підручник самостійного правопису з додатком для учнів початкових шкіл ... 1 гривна. ... Арифметичні правила. Вид. 20.
Прив'язка цін до окремих книжок у OCR розірвана; «1 гривна» читається біля підручника правопису.
Оголошення: видавниче товариство «Дзвін» (відділ «Українська школа») пропонує підручники: «Арифметичні правила» (вид. 20-е), «Письмо в школі. Методичні замітки», «Хто такий Григорій Сковорода», та ін.; приймає замовлення на комплектування бібліотек для урядових середніх шкіл, установ, земств, товариств і початкових шкіл.
В-че Т-во „ДЗВІН" приймає замовлення на складання бібліотек для урядових, середніх шкіл ... установ, земств, товариств, початкових
OCR оголошення дуже зіпсований; назви й ціни частково відновлені.
Видавнича спілка «Книгозбірня» пояснює, що через скрутний стан паперового ринку й великі клопоти з придбанням книжок і підручників вона запроваджує абонемент; обслуговує губернські й повітові народні управи, «Просвіти», вчительські спілки, кооперативні установи, видавництва.
Зважаючи на скрутний стан паперового ринку і великі клопоти, яких приходиться набувати ... Видавнича Спілка „Книгозбірня" ... переслідуючи одну тільки культурно-просвітню мету
У перші дні листопада 1918 року містом ходили чутки, ніби в Українському національному союзі перемагають максималістські течії, союз має контакт із крайньою лівою російською партією і готує якийсь активний виступ; газета з певних джерел спростувала ці чутки.
По місту в останні дні почали ходити всякі чутки про настрої в Національному Союзі. ... ніби в Національному Союзі перемагають максималістські течії
Чутка, спростована газетою. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Спростовано чутки в газетах про прибуття військ союзних держав в Одесу: «зовсім безпідставні». Управляючий Міністерством закордонних справ Палтов розмовляв по прямому дроту з міністром закордонних справ Дорошенком, що перебуває в Берліні.
чутки що появились в газетах про прибуття війська союзних держав в Одесу, зовсім безпідставні
Мануїльський повідомив, що чутки про арешт українського посла в Москві Кривцова неправдиві; Москва підтвердила, що Кривцов не заарештований.
чутки про арешт українського посла в Москві Кривцова-неправдиві
Спростування чутки; прізвище в OCR «Кривцов/Кривців».
У статті А. Ш. «Неотложная мера» автор пише, що «промайнула звістка», ніби військові училища відкриють в жовтні чи в перших числах листопада 1918 року, але досі їх немає; перший випуск з них буде не раніше ніж через два роки після відкриття.
Какь то промелькнуло извістіе, что военныя училиша будуть открыты въ октябрь и, самое позднее, въ первыхь числахь ноября этого года. Однако до сихь порь у нась военныхь училищь нЁть. А первый выпускь изъ военныхь училищь будеть только черезь два года послі ихь открытія.
Читано з OCR-тексту. Подано як чутка/повідомлення: сам автор критикує зволікання.
9 листопада Головна Рада УНС ухвалила заяву: чутки про зміну тактики Національного союзу в бік «активних виступів» не мають підстав; питання не обговорювалося; громадянство просять зважати лише на постанови УНС, а не на чутки, що мають «знервувати» й дезорганізувати.
чутки про зміну тактики національним союзом не мають підстав ... відкидаючи всякі чутки, котрі ширяться з метою знервувати громадянство
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Офіційні кола спростовували звістки про зміни в особовому складі міністерства закордонних справ, але, за відомостями газети, ці чутки мали досить певний ґрунт.
з офіціяльних кол нам переказують, що звістки ці не відповідають дійсности. Одначе по нашим відомостям чутки ці мають під собою досить певний ґрунт.
Чутка. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
УТА спростовує чутки про виїзд українського посла Шульгіна з Софії: ці відомості «зовсім не відповідають дійсності».
Спростування чуток про виїзд посла Шульгіна з Софії ... відомості зовсім не відповідають дійсності
Посол — Шульгін; чутка стосується Болгарії, але передана київською пресою.
«Слово» подало телеграму з Катеринодара про розстріл колишнього царя Миколи Романова.
Про розстріл Миколи Романова.
Початок повідомлення на с. 3, колонка 4, обірваний.
Телеграма з Катеринодара: за словами генерала Гришина-Алмазова, колишнього царя Миколу Романова розстріляно, тіла спалено разом із тілами інших членів царської родини.
Миколу Романова розстріляно з наслідником на руках. Тіла їх спалено на вогні.
Повідомлення мало для читачів Києва вагу чутки; дата телеграми — 9 листопада.
З Катеринослава повідомляли, що розбито банду Махна в Олександрівському повіті: частину знищено, частину переслідують війська, «сам Махно убито».
ЕКАТЕРИНОСЛАВЬ: Оперировавшая въ Александровскомь уізді шайка Махно частью уничтожена, частью гонится войсками. Самь Махно убить.
Читано з OCR-тексту. Повідомлення виявилося хибним (Махно вижив) — дано як чутка; дату за номером.
«Голос Києва» повідомив про чутки в дипломатичних колах Києва, що союзники вже увійшли в Чорне море: частина англо-французької ескадри взяла курс на Новоросійськ із транспортами новозеландського війська, друга частина вийшла з Босфору; Міністерство закордонних справ категорично спростувало неправдиві чутки про зміни в складі міністерства.
Вчора в місцевих дипломатичних колах було одержано повідомлення про те, що союзники вже увійшли в Чорне море.
Чутки, що походять із «безвідповідальних кіл».
Постанова про штемпелювання російських кредитових білетів: гетьман затвердив рішення ради міністрів надати міністру фінансів право видавати постанови про обов'язкове подання до установ державного банку, скарбниць та інших установ російських кредитових білетів, що обертаються в Україні, для накладання на них окремих штемпелів, визначати умови, порядок і строки та оголошувати неоштемпельовані білети такими, що втратили право обігу на території Української Держави й не обов'язковими до приймання в платежі.
Оголошувати російські кредитові білети, не приставлені в майбутні (п. 2) строки до належних інституцій на оштемпелювання, позбавленими права обертання на території Української держави
Оголошено в хроніці; строки штемпелювання ще не визначено.
Постанова Ради Міністрів, затверджена Гетьманом: міністр фінансів дістав право наказувати обов'язково подавати в Державний банк, скарбниці й інші установи російські кредитові білети, що обертаються на території України, для накладення на них окремих штампів, визначати строки та порядок штампування, а нештамповані білети оголошувати такими, що втратили право обігу в Українській Державі й необов'язковими до прийняття в платежах; закон вводиться в життя по телеграфу негайно.
Штампи на російські гроші. ... Надати Міністрові Фінансів ... Обʼявляти російські кредитові білети, яких не приставлено в зазначені строки до належних інституцій на оштампування, позбавленими права обертання на теріторії Української Держави і необовʼязковими до приймання в платіжі.
Читано з OCR-тексту. Важливий фінансовий захід гетьманату: штампування російських кредитних білетів.
Постанова: міністр фінансів Української Держави дістав право видавати постанови про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання (тобто для проставлення штемпеля).
про обов'язкове подання російських державних кредитових білетів на штемпелювання
Йдеться про кредитові білети (рублі) старого зразка.
Постанова: на дипломатичне представництво на Кубані й на надзвичайну дипломатичну місію до Галичини асигновано по 25 777 крб 98 коп. на кожне.
асигнування 25,777 карб. 98 коп. на його утримання
Така сама сума виділена на місію до Галичини.
Офіційний курс австрійської крони в Україні 9 листопада 1918 року встановлено на рівні 38–40 копійок.
австрійскихъ денегъ, курсъ которыхъ въ настоящее время оффиціально устанавливается 38-40 копеекъ.
38–40 коп.
Місто Київ заборгувало Особливій нараді з палива за дрова 1 800 000 рублів, тому надій на подальше отримання дров звідти не було.
городъ долженъ особому совѣщанію за дрова 1.800.000 р.
Міністерство фінансів за згодою міністерства внутрішніх справ дозволило Київському земству субсидію в один мільйон карбованців із загальної суми 80 мільйонів карбованців, дозволеної земствам і містам.
дозволило Київському земству субсідію в один мільйон карбованців з загальної суми в 80 мільйонів
Міністерство народної освіти дозволило дати земствам позичку на позашкільну освіту: губернським земствам 63 600 крб., повітовим — 36 000 крб.; Київську земську управу про це повідомлено.
Губернським земствам дано 63,600 карбованців, а повітовим 36,000 карб.
Гетьман затвердив постанову Ради міністрів про штемпелювання російських грошей: білети, не доставлені для штемпелювання до призначеного строку у призначене місце, втратять право обігу в Україні.
Білети які по призначенню строка штемплювання не будуть доставлені ... будуть позбавлені права обертання на Україні.
Волинський архієпископ Євлогій надіслав міністру сповідань два акти комісії Почаївської лаври, за якими збитки лаври від більшовиків і частин колишньої російської армії під час закінчення війни становлять 273 247 карбованців.
втрати Лаври в сумі 273247 карбованців
Повітова земська управа постановила видати як допомогу службовцям земства на оплату навчання їхніх дітей 3400 руб.; допомогу отримали 29 службовців — по 200 і 100 руб.
Пособія получили 29 служащихъ по 200 и 100 руб.
Читано з зображення.
Бердичівська повітова продовольча управа просить міську управу внести в її касу 20 000 руб. у рахунок боргу міської продовольчої управи на виплату жалування службовцям; загальний борг міської управи повітовій перевищує мільйон рублів.
городская продовольственная управа должна уѣздной продовольственной свыше милліона рублей
Читано з зображення. Вимога — внести негайно 20 000 руб.
Гетьман затвердив ухвалену радою міністрів постанову, що дозволяла міністрові фінансів зобов'язати населення здавати до установ Державного банку й скарбниць російські кредитові білети, які ходили в Україні, для накладення на них окремих штемпелів; незаштемпельовані в строк білети позбавлялися права обігу в Українській державі.
Обʼявляти російські кредитові білети, яких не доставлено в належні строки до належних інституцій на оштемпування, позбавленими права обертання на території української держави
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За змінами до закону про земські вибори Київ і Одеса мали протягом шести років поступово припинити сплату губернському земству його частки зборів: у 1918 році — шість сьомих суми оподаткування за кошторисом 1917 року, у 1919 році — п'ять сьомих і так далі, щороку на одну сьому менше.
Відносно міста Київа та Одеси встановити ось який порядок послідовного, на протязі шости років припинення вище зазначеної оплати
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У суботу 9 листопада урядовець особливих доручень Міністерства продовольчих справ С. С. Нищенко подав міністрові Гербелю прохання (російською) видати йому допомогу в розмірі місячного окладу у зв'язку з від'їздом до Добровольчої армії; міністр того ж дня наклав резолюцію «Согласен», і Нищенкові видали 600 карбованців.
„В виду моего отъезда в Добровольческую армію, прошу г. министра выдать мнѣ пособіе в размѣрѣ мѣсячного оклада". ... резолюція п. міністра: „Согласен" і через де кілька годин Нищенкові видано 600 карб.
У фінансових і промислових колах Києва знову активно обговорювали створення офіційної біржі, оскільки угоди укладала лише невелика група ділків поза будь-яким контролем; керівні банківські кола, які раніше заперечували, тепер підтримували цю ідею, а в разі відкриття київської біржі очікували відкриття й столичних бірж у Росії.
въ финансовыхъ и промышленныхъ кругахъ опять сталъ усиленно дебатироваться вопросъ о необходимости созданія въ Кіевѣ оффиціальной биржи
Через посилення «розмінного голоду» після вилучення з обігу австрійських крон Міністерство фінансів разом з Державним банком вирішило: банк щодня обмінюватиме австрійські гроші невеликими сумами (через побоювання спекуляції), Кредитна канцелярія посилено випускатиме гривні, а всюди вивісять оголошення про необов'язковість приймання крон.
государственный банкъ производитъ ежедневно размѣнъ австрійскихъ денегъ, но небольшими суммами изъ опасенія спекуляцій. ... кредитная канцелярія для облегченія кризиса будетъ усиленно выпускать гривны
Центральний український сільськогосподарський кооперативний союз відкриває фабрично-заводські кооперативні підприємства; до участі в купівлі й утриманні їх допускають і приватних осіб через купівлю боргових зобов'язань номіналом 50, 100, 1000 і 5000 руб.; «Районбанк» бере участь у поширенні зобов'язань і приймає внески на фонд кооперативних підприємств.
Центральный украинскій сельско-хозяйственный кооперативный союзъ открываетъ фабрично-заводскія кооперативныя предпріятія.
Читано з зображення. Банк названо «Районбанкъ».
За розпорядженням Державного банку всі ветхі російські й українські кредитні білети, казначейські знаки й розмінні марки мають прийматися всіма без винятку; банки й казначейства обмінюють білети в 500, 100, 50, 10 і 5 руб., якщо збереглося не менше трьох чвертей цілого білета (для 500 і 100 руб. — ще й білий талон).
всѣ ветхіе россійскіе и украинскіе кредитные билеты, казначейскіе знаки и размѣнные марки, должны приниматься всѣми безъ исключенія
Читано з зображення.
Комісія Почаївської лаври підрахувала збитки, завдані лаврі большовиками, на 273 247 карб.
збитки лаври в кінь ості 273,247 карб., що пороблені були Ій большовиками.
Акти надіслав архієпископ Волинський Євлогій міністру сповідань.
З'їзд з питань торфу запропонував створити державний торфовий фонд у розмірі 10 мільйонів карбованців.
державний торфовий фонд в розмірі 10 мил. карб.
Публікація: 9 листопада 1918 року Міністр торгу й промисловості дозволив товариству на паях «Г. А. Нібур і К°» збільшити основний капітал з 3 000 000 до 5 000 000 карб. випуском 2 000 паїв по 1 000 карб. із премією 20 карб. 8 коп. на пай.
3.000.000 карб. по 5.000.000 шляком додатнового
Прізвище підписувача пошкоджено OCR.
Міністерство фінансів у згоді з Міністерством внутрішніх справ дозволило Київському земству субсидію 1 млн карб. із загальної суми 80 млн карб., дозволеної земствам і містам; товаришем голови Київської губернської земської управи обрано А. К. Фещенка; Міністерство освіти дозволило губернським земствам позичку на позашкільну освіту 63 600 крб, а повітовим — 36 000 крб.
Министерство фінансів ... дозволило Київському земству субсидію один мильйон карбованців з загальної суми в 80 мильйонів
Прізвище («Фешенко») за OCR.
За новим земським законом міста, виділені в окремі повітові земські одиниці, поступово зменшують протягом дев'яти років платежі повітовому земству; для Києва й Одеси порядок скорочення платежів губернському земству розрахований на шість років, з останнім внеском у 1920 році.
Відносно міст Київа та Одеси установити ось який порядок послідовного, на протязі шости років, прикорочення зазначеної вище уплати
Частки платежу в OCR зіпсовані.
Гетьман затвердив закон Ради Міністрів: до зміни п. 2 закону від 28 вересня 1918 року «про видачу авансів в рахунок відсотків від паперів позичок, випущених або гарантованих колишнім російським урядом» міністрові фінансів надано право продовжити строк здачі цих паперів до Державного банку, скарбниць і ощадних кас; закон набуває чинності по телеграфу.
В зміну п. 2 закону 28 Вересня 1918 р. «про видачу авансів в рахунок відсотків від паперів тих позичок, котрі були випущені або гарантовані бувшим російським урядом», міністрові фінансів надається право продовжити зазначений в законі строк
Читано з OCR-тексту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Винницький союз споживчих товариств (350 товариств; майна й капіталів понад 1 млн карб., загальна відповідальність членів 2 млн карб.) приймав вклади і платив за ними відсотки: за нестроковими вкладами й на строк до 6 місяців — 6 %, на строк від 6 до 12 місяців — 7 %, на рік і більше — 8 %.
а) по нестроковим і на строк до 6 місяців 6% б) на строк од 6 до 12 місяців 7% в) на строк од 1 року і більш 8%
Відсотки в OCR («6°%», «70», «8/0») розпізнано за контекстом; не Київ, але оголошення в київській газеті.
Місцева контора Державного хлібного бюро повідомила земську управу, що землеробам, які поставили хліб за договорами, дозволено відпускати висівки на корм худобі за рахунок земської управи.
земледѣльцамъ, поставившимъ хлѣбъ по договорамъ, разрѣшено отпускать отруби для корма скота въ счетъ земской управы
Читано з зображення.
Міністерство продовольства надало службовцям установ і їхнім родинам пільги для отримання продовольчого пайка: представництва при конторах Державного хлібного бюро в губерніях України можуть видавати за готівку хлібні продукти за встановленими цінами за числом споживачів; видача — за рахунок наряду міста чи повіту з повідомленням розподільчих органів; лише за відомістю про число службовців, засвідченою управою.
Министерство продовольствія предоставило служащимъ въ учрежденіяхъ и ихъ семьямъ для полученія продовольственнаго пайка слѣдующія льготы
Читано з зображення.
Міністерство земельних справ зібрало відомості про врожай 1918 р.: на Київщині в середньому з 1 десятини в дрібних господарствах зібрано жита 58 пудів, озимої пшениці 64, ярової пшениці 26, вівса 44 пуди; для порівняння, середній врожай за 1911–1917 рр. був вищий: жито близько 82 п., вівес 78,8 п., ячмінь 68 п.
На Київщині пересічно з 1 десятини в дрібних господарствах зібрано: жита — 58 п., озимої пшениці — 64 п., ярової пшениці — 26 п., вівса — 44 п.
Цифри для ячменю й озимої пшениці за 1911–1917 рр. OCR розібрані нечітко; значення взято, як надруковано.
9 листопада 1918 року голову ради міністрів Ф. Лизогуба відвідала делегація Всеукраїнської спілки домовласників із проханням щодо квартирного закону, уже запровадженого в життя.
Вчора голову ради міністрів Ф. Лизогуба відвідала делегація всеукраїнської домовл. спілки. Делегація просила про те, щоб виданий квартирний закон, вже переведений в життя, не скасувати.
Зміст прохання в тексті суперечливий (домовласники просили «не скасувати» закон); можливо, помилка набору.
Делегація Всеукраїнської домової спілки була в голови ради міністрів Лизогуба і просила, щоб виданий квартирний закон, уже введений у життя, не змінювався.
Делегація просила про те, щоб виданий квартирний закон, уже переведений в життя, не змінювався.
Це стосується квартирного закону (регулювання оренди), що діяв у Києві.
Оголошення: шукали магазин у центрі міста; подробиці — Мало-Васильківська, 44, у М. Гольдберга з 10 до 12 і з 6 до 8 вечора.
ИЩЕТЪ магаз. въ центрѣ гор. подробн. ... М.-Васильковская 44 ... М. Гольдберга отъ 10-12 и 6-8 веч.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: потрібна кімната для двох канцеляристів; відповіді — до бухгалтера, у «№ 784».
ПОТР. КІМНАТА двом канцелярістам
Адреса/умови нерозбірливі.
Оголошення: Полтавська губернська управа (Київ, Велика Васильківська, 25, пом. 13) потребує до відділу народної освіти (педагогічне бюро) досвідчену особу з відповідним практичним стажем, а також працівників до фінансового й зовнішньополітичного відділів; прохання з життєписом (curriculum vitae) приймаються до 26 листопада.
ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯЛЬНА УПРАВА ... Відділу Народньої Освіти (Бюра Педагогічного) досвідчену особу з відповідним практичним стажем ... Прохання, по можливості ... curriculum vitae ... подачі прохань 26 сього листопаду.
Оголошення роздроблене OCR; розподіл вакансій між відділами відновлено приблизно. Повторюється в № 413 і № 414.
Оголошення київського нотаріуса: за купчою від 9 листопада 1918 року (реєстр № 15816) Сергій Сергійович Давидов (Рейтарська, 13), діючи за дорученням Георгія Львовича М..., продав за 80 000 рублів Авріелю Маєвичу Залінину частину нерухомого маєтку в Радомишльському повіті Київської губернії (14 десятин землі з механічним лісопильним заводом).
продал за 80000 рублей
Прізвища й назва маєтку («Грудня») прочитані ненадійно; адреса Рейтарської, 13 — місце проживання продавця за OCR. Дату номера в шапці не прочитано; виведено із сусідніх номерів: №75 — імовірно 26 листопада 1918 р.
Державний потяг № 7, за відомостями українського дипломатичного відомства, досі стоїть у Вітебську, де його затримали радянські влади до звільнення заарештованих в Україні 29 більшовиків.
Державний потяг №7 (за заголовком «Державна валка №1») досі стоїть у Вітебську, де його затримала радянська влада до звільнення заарештованих в Україні 29 большовиків.
державна валка Nº 7 все ще стоїть у Вітебську, де її затримали совітські власти, аж до увільнення заарештованих на Україні 29 большовиків
державний поїзд Мº 7 все ще стоїть у Вітебську, де його затримали совітські власти, аж до увільнення заарештованих на Україні 29 большовиків.
9 листопада 1918 року о 6 годині ранку до Києва прибув з Москви державний поїзд № 6, що привіз близько 400 українських громадян і урядовців; нападів червоноармійців у дорозі не було.
Учора о 6-ій годині ранку прибув з Москви державний поїзд № 6, що привіз коло 400 чолов. українських громадян та урядовців.
Вчора (9 листопада) о 8 годині ранку до Києва з Москви прибула державна валка (потяг) №6.
Вчора о 8 годині ранку до Києва прибула з Москви державна валка № 6
Міська управа Бердичева попросила повітову земську управу полагодити містки на Житомирській вулиці на шосе, що належить земству.
объ исправленіи на Житомірской улицѣ мостиковъ на шоссе, принадлежащемъ земству
Читано з зображення.
Розруха на залізницях: 8–9 листопада австрійські жовніри займали вагони в Голті й під загрозою смерті вимагали везти їх до Австрії (на ст. Вознесенськ стоять 138 вагонів зі снарядами); у Волочиську шостий день триває грабіж вантажів, станцію оточено тисячним натовпом, кидають бомби; у Жмеринці ешелони австрійців грабують і чинять насильства, є вбиті; на ст. Ізраїлівка — перестрілка між австрійцями й мадярами.
Шостий день йде грабіж вантажів і складів. Уся територія станції оточена тисячною юрбою
Не Київ, але транспортний колапс у південно-західних дорогах, що йдуть до Києва.
Учора о 6-й годині ранку з Москви прибув державний потяг № 6, що привіз близько 400 українських громадян та урядовців; нападів у дорозі не було.
Учора о 6-й годині ранку прибув ... державний потяг № 6, що привіз коло 400 чоловік українських громадян та урядовців. В дорозі ніяких нападів не траплялося.
У Берліні 9 листопада страйкарі зупинили трамваї (у Моабіті перекидали вагони, різали дроти), захопили північне трамвайне депо й вимкнули струм; метро й підземка ходили на власній енергії; шкільне відомство не вирішило закрити школи; припинено відправку грошових і цінних листів за межі Берліна.
частина робітників силою припинила рух трамваїв
Іноземна новина, як її читав київський читач.
На ювілейному вечорі Д. Маркович у відповідь заявив: «Любіть самостійну незалежну Україну, яка є, була й буде. Працюйте для неї, живіть для неї. Хто ж зрадить її, того проклинаю всею моєю душею. Слава суверенній, самостійній, незалежній Україні!» — останні слова викликали оплески, що не вщухали кілька хвилин.
Любіть самостійну незалежну Україну, яка є, була й буде.
Передовиця «Бердичевъ, 9 ноября 1918 года» міркує, що іноземці нині думають про Росію більше за самих росіян: Росія виведена з ладу воюючих держав, її інтелігенція виявилася нездатною до боротьби за власне існування, а вигнання Йоффе з Берліна розриває Німеччину з більшовиками й змушує її долучитися до відновлення Росії.
иностранцы сейчасъ думаютъ о Россіи и русскихъ больше, чѣмъ сами русскіе
Читано з зображення. Погляд автора передовиці, не новина.
З'їзд командирів корпусів дійшов висновку: «армія нам необхідна, як воздух»; без армії всі добрі починання залишаться «в області побажань», і лише вона одна зуміє забезпечити спокійне будівництво держави.
армія нам необхідна, як ... було проведено погляд, що без армії всі добрі починання лишуться в області побажань і що лише вона одна зуміє забезпечити спокійне будівництво Держави.
Читано з OCR-тексту. Слово «воздух» у OCR зіпсовано, відновлено за контекстом.
Передова «Армії» від 9 листопада 1918 року: газета вітає, що нові державні утворення півдня колишньої Росії зрозуміли потребу створити спільний антибільшовицький фронт, і вимагає «рішучого наступу» замість оборони й вичікування; «скорий наступ» не дасть большовикам часу налагодити та використати власні сили.
Питання про утворення загального протибольшовицького фронту ... вирішується позитивно. Тілько скорий наступ не дасть большовикам часу й можливости налагодити й використувати свою в високій мірі небезпечну для нас агітацію
Читано з OCR-тексту. Позиція газети: антибільшовицька, за наступ; стаття підписана «Передова».
У передовій газета нагадує боротьбу Дону й України з більшовиками в листопаді–грудні 1917 і січні 1918 року: донці тоді заявили, що в справи Росії втручатися не хочуть і боронитимуть лише свою землю, і більшовики скористалися цим, а Україна діяла активно: роззброїла і відіслала до Москви київський більшовицький гарнізон та відкинула більшовиків майже до межі України.
Україна зразу прийняла на дуже активний спосіб ... обезоброїли і повернули до Москівщини Київський большовицький гарнизон
Читано з OCR-тексту. Подія за газетою — розброєння київського гарнізону на початку 1918 р.; пояснення в тексті спрощене та пошкоджене OCR.
Загальні збори хліборобів-власників Ніжинського повіту телеграмою до Гетьмана підтримали відродження історичного козацтва, ухвалили сформувати якнайскоріше Ніжинський козацький полк і подякували Гетьманові; голова хліборобів Шепель. Подібну телеграму з подякою за універсал про відродження козацтва надіслав і Золотоніський повітовий відділ союзу хліборобів (голова ради Жадкевич).
Загальне зібрання хліборобів-власників Ніжинського повіту ... ухвалило ... сформувати як найскорше Ніжинський козацький полк ... Голова хліборобів Шепель.
Читано з OCR-тексту. Подія не київська, але телеграми адресовано Гетьманові до Києва.
У статті «Зречення цісаря Вільгельма» газета повідомляє з Берліна (9 листопада), що німецький цісар і король прусський вирішив відмовитися від престолу; рейхсканцлер залишається до впорядкування справ про зречення й регентство, а Еберт має стати рейхсканцлером, і готується законопроєкт про вибори до німецької установчої ради.
БЕРЛІН, 9-ХІ. Німецький цісар і король пруський вирішив відмовитись від престола.
Читано з OCR-тексту. Новина з Берліна, надрукована на першій сторінці київської газети; не київська подія, але важлива для гетьманату, який спирався на Німеччину.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Передова «Мир на Заході і війна на Сході»: газета пише, що капітуляція Болгарії, Туреччини й Австро-Угорщини та наближення миру на Заході не зупиняють війни на Сході — з Росією; закликає українську демократію не допустити, щоб «єдина неділима» повернулася зброєю.
Мир на Заході і війна на Сході.
Передова пошкоджена OCR (мозаїка шпальт); висновок дуже загальний.
Засідання комітету Всеукраїнської спілки лікарських помічників відбувалися щонеділі о 4 годині дня на Тургенєвській вулиці, 32, кв. 1; там же приймали пожертви на Національний фонд.
Засідання комітету всеукраїнської спілки лікарських помічників відбуваються що-неділі о 4-й годині дня на Тургенівській вул., № 32, м. 1.
Оголошення: у суботу 9 листопада 1918 року на Хрещатику, 42 (тел. 49-51), у приміщенні Зібрання взаємодопомоги кадрових офіцерів, відкривався заклад «Уголок Москвы»; приймався запис на столики.
„УГОЛОКЪ МОСКВЫ" Крещатикъ 42 тел. 49-51. ПОМѢЩЕНІЕ СОБРАНІЯ ВЗАИМОПОМОЩИ КАДРОВЫХЪ ОФИЦЕРОВЪ. ОТКРЫТІЕ ВЪ СУББОТУ 9 НОЯБРЯ ЗАПИСЬ НА СТОЛЫ ПРИНИМАЕТСЯ.
Оголошення: «Сьогодні весь Київ у «Уголке Москвы»» — заклад на Хрещатику, 42 (тел. 49-51) відкривався 9 листопада 1918 року.
СЕГОДНЯ ВЕСЬ КІЕВЪ ВЪ УГОЛКѢ МОСКВЫ Крещатикъ 42 тел. 49-51.
За нарисом Івана Лукаша, київським «Вавилоном» вважали кафе й ресторани на кшталт «Семадені» чи «Франсуа», де було накурено, пахло пивом і вином; у кафе «Одеса» офіцерами-лакеями працювали колишні офіцери, які навіть брали чайові.
Пойдите въ наши café, въ рестораны, хотя-бы въ Семадени или Франсуа... ... загляните хотя-бы въ «Одессу». Они и на чай берутъ.
Нарис.
Оголошення: китаєць Ван-Чі лікував травами венеричні та інші хвороби, прийом щодня з 10 до 3 години на Хрещатицькому провулку, 2, кв. 10.
Китаецъ Ванъ-чи лечитъ травами вен. и др. болѣзни. Пріемъ ежедн. отъ 10 до 3 ч. д. Крещатицкій пер. № 2, кв. 10.
Оголошення: ренськовий льох Герша Шехтмана (Махновська, 12) — вільний продаж виноградних, лікувальних і шампанських вин, коньяку, рому, лікеру й горілчаних виробів, «ціни помірні».
Ренсковой погребъ ГЕРША ШЕХТМАНА
Читано з зображення.
Оголошення: Європейський ресторан (Махновська, 17) пропонує сніданки, обіди й вечері; при ньому кондитерський і кавовий відділи — запрошено досвідченого кондитера з Києва «від Франсуа», печиво продають і на виніс; грає концертний квартет під управлінням М. Лейбензона, зал прикрашений тропічними рослинами; уповноважений дирекції П. І. Чижевський.
Играетъ концертный квартетъ подъ управленіемъ М. ЛЕЙБЕНЗОНА.
Читано з зображення.
Оголошення: Бердичівське відділення Вінницької трудової артілі «Самопомощь» відкриває аукціонний зал (кут Махновської й Біржової площі, № 1, будинок Хаскеліса): перший день прийому речей для продажу з аукціону й за вільною ціною, щодня з 10 до 12 та з 14 до 17; речі страхуються в товаристві «Саламандра», артіль відповідає всім майном і круговою порукою пайовиків; аукціони відбуватимуться в ілюзіоні «XX вѣкъ», про день першого буде оголошено.
первый день пріема вещей [для] продажи съ аукціона и по вольной цѣнѣ
Читано з зображення.
Оголошення: кафе-ресторан «Нью-Йорк» (Махновська, 16) пропонує за загальнодоступними цінами сніданки, обіди й вечері зі свіжої добірної провізії, при ресторані кондитерська з щоденними свіжими пиріжними й пончиками; відчинений з 9 ранку до 2 ночі, щодня грає оркестр; «з почт. бр. Везіропуло».
Ресторанъ открытъ отъ 9 час. утра до 2 час. ночи.
Читано з зображення.
У статті про Київ 1918 р. згадано будинок на розі Паньківської вулиці, розбитий і спалений большовиками: у малій кімнаті нагорі колись сходилися зв'язки й телефон передавав звістки з різних кінців від впливових осіб; тепер усе спалено.
Дім на розі Паньківської вулиці, розбитий й спалений большовиками — стоїть символом цих важких умов будування держави
Вірогідно, йдеться про будинок, зруйнований під час січневих боїв 1918 р.; точної адреси немає.
Перше українське кооперативне товариство виробництва шкіряних товарів «Укарт» відкривало у містечку Чорнобиль на Київщині філію з метою упорядкувати майстерні й крамницю; завідувачем відділу призначено В. Б. Лин… (прізвище обірвано).
«Укарт» відкриває в містечку Чорнобилі на Київщині філію товариства
Прізвище завідувача зіпсовано OCR.
Міський голова сенатор І. Н. Дьяков повідомив митрополиту Антонію, що за проектом планування місцевості між Шулявкою та Лук'янівкою намічено три місця для православних церков: дві нові церкви-пам'ятники збудують посеред площ, де перетинаються вулиці, для третьої відведуть садибу з помешканням для причту й приходської школи.
по проекту пляніровки місцевости між Шулявкою та Лук'янівкою намічаються три місця для будівлі православних церков
Категорія city: використано як «place».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: друкарня на Хрещатику, 34 (Пасаж) виготовляла штамповані етикетки (сигнатури) для аптек.
Для аптекъ Штампованные ... ИЗГОТОВЛЯЕТЪ Типографія ... Кіевъ, Крещатикъ № 34 (Пассажъ).
Назва друкарні нерозбірлива.
Оголошення: акушерка, асистентка московської клініки, приймала пологи вдома під наглядом лікаря-спеціаліста в будь-який час; Велика Кудрявська, 42, кв. 9.
ассистентка Московской ... Пріемъ родовъ на дому ... подъ наблюд. врача спец. во всякое время. В-Кудрявск. 42 к. 9.
Блок пошкоджений.
Оголошення: лікар Добровольський приймав хворих із сечостатевими та шкірними хворобами на Нестерівській, 40, з 4 до 7 години.
Д-ръ ... ДОБРОВОЛЬСКІЙ ... кож. ... Нестеровская 40, отъ 4-7
Блок пошкоджений.
Оголошення: редакції «Голосъ Жизни» потрібні рознощики й рознощиці газет із жалуванням від 150 до 300 руб. на місяць.
разносчики и разносчицы газетъ на жалованье отъ 150 р. до 300 р. въ м-цъ
Читано з зображення.
Оголошення: зубна лічниця зубних лікарів Гершфельдів (Білопольська, 31, поруч із друкарнею Кагана) — лікування, пломбування, видалення зубів без болю, вставляння штучних зубів; приймають з 9 до 14 і з 16 до 18 години.
Бѣлопольская 31, рядомъ съ типографіей Кагана.
Читано з зображення.
Оголошення: д-р С. К. Манзон, колишній ординатор Аракчеєвського госпіталю для венериків і сифілітиків, лікує хвороби шкіри, волосся, сифіліс (606, 914), трипер, статеве безсилля; приймає 10–14 і 16–19, жінок — 13–14; Білопольська, 57.
Б. ординаторъ Аракчеевскаго госпиталя
Читано з зображення.
Оголошення: д-р П. Б. Селісський — хвороби шкіри, волосся, сифіліс (вливання 606 і 914), сечостатеві й хірургічні, освітлення міхура й каналу; приймає 9–11:30 ранку та 17–19 вечора, жінок і дітей — 12–13; Училищна, 11, будинок Стріковського.
Училищная ул. № 11 д. Стриковскаго
Читано з зображення.
Оголошення: жінка-лікар С. А. Манзон (доктор медицини Гессенського університету) приймає з внутрішніх хвороб (бідних безкоштовно) з 15 до 17 години; Садова, 6; прийом з 20 листопада.
Садовая 6 Пріемъ съ 20-го ноября
Читано з зображення.
Оголошення: д-р Перельцвайг — венеричні хвороби, сифіліс (вливання 606 і 914 у вени), шкірні, хвороби міхура й статева слабкість; приймає з 10 до 12 і з 16 до 18 години; Училищна, 4.
Училищная улица, № 4.
Читано з зображення.
Оголошення: зубний лікар С. Д. Распутін, колишній демонстратор зуболікарської школи, лікує, пломбує й видаляє зуби без болю, ставить штучні зуби; приймає 9–13 і 15–17; Махновська, 33, будинок Штилевського, поруч із поштою.
Махновская 33, д. Штилевскаго рядомъ съ почтой.
Читано з зображення.
Оголошення: на взуттєвій фабриці Ш. Мільграма (Махновська, 46, тел. 212) виготовляють усіляке взуття, зокрема дамські суконні боти, за доступною ціною; відкривається спеціальний відділ ремонту взуття.
Махновская ул., № 46 телефонъ № 212.
Читано з зображення.
Оголошення: д-р Ткаченко лікує сифіліс (вливання «606» і «914»), венеричні хвороби, шкірні й волосся; приймає 8–11 ранку й 16–20 години, жінок — 15–16; Соборна площа, будинок Хаскеліса (між вулицями Махновською й Білопольською, навпроти горілчаної крамниці, 3-й поверх, середні двері).
Соборная пл. д. Хаскелиса
Читано з зображення. Години прийому прочитано за друком: «8-11 утра и 4 8 веч. женщ. 3-4».
Оголошення: мильне товариство «СОАП» (Присутственна, 25) виробляє мармурове, прості, туалетні, медичні й інші мила, типо-літографські фарби й олії, вакси, крем та аппретури для взуття, мигдалеву олію; має склад матеріалів для миловаріння (сода каустична, вассерглас, жири), продає гуртом і вроздріб за доступними цінами; кооперативам і службовцям знижка; при заводі організовано курси миловаріння.
Кооперативамъ и служащимъ скидка
Читано з зображення.
Оголошення: найближчими днями на Соборній площі в будинку Вайсмана (колишній мануфактурний магазин Міської продовольчої управи) відкривається торговельно-промислово-комісійна контора й магазин «Выгода»: приймає на комісію для гуртового й роздрібного продажу товари, домашні речі, коштовності, а також на склад для зберігання.
Торгово-Промышленно-Комиссіонная контора и магазинъ „ВЫГОДА“
Читано з зображення.
Міністерство продовольства готує законопроєкт про скасування шкіряної монополії; хлібну монополію збережено, бо хліб потрібно постачати центральним державам за визначеною ціною; також вирішено взяти на облік усі мануфактурні й суконні фабрики України — вони є лише в Клинцях, Дунаївцях, Харкові, Одесі й Богуславі.
подготовляется законопроектъ объ отмѣнѣ монополіи на кожу
Читано з зображення.
Стаття «Задачи будущаго» (підписана «Ф. Ж.») за основу економічного життя пропонує розвиток приватної ініціативи, концесії на експлуатацію багатств, трестування промисловості й банків, акції дрібних номіналів для робітників і фабричні комітети; автор вважає, що з вилученням хліба з села й появою його на ринку за зниженими цінами заробітна плата природно знижуватиметься.
Основнымъ принципомъ экономической жизни должно быть положено развитіе частной инициативы.
Читано з зображення. Програмна стаття; конкретних київських чи бердичівських подій не містить.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані