Відкриття університету почалося молебнем, який відслужив протоієрей о. Василь Липківський (згодом митрополит УАПЦ).
відкриття університету почалось урочистим молебнем, що відправив протоієрей о. Василь Липківський
неділя
23 вересня за старим стилем
340 записів · 16 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя 6 жовтня 1918 року в Києві минула під знаком урочистого відкриття Українського державного університету в будинках колишньої Гарматної школи: гетьман у білому жупані сам прочитав жалувану грамоту й виголосив промову, були присутні уряд Лизогуба, посли центральних держав і німецьке командування, а найгучнішу овацію дістав голова Національного союзу Винниченко. Промова митрополита Антонія російською зі словом «малоросійський» викликала обурення зали, і він мусив перепрошувати. Того ж дня відкрилася Виставка-музей, засідала маса громадських і кооперативних зборів, а в місті зареєстрували один випадок холери. На тлі зриву переговорів з Радянською Росією уряд скасував дозвіл вивезти до неї 800 тисяч пудів хліба, у Бахмачі затримали радянський дипломатичний поїзд, місто полонили чутки про відхід німців, а влада закрила польську газету «Przegląd Polski» й заборонила фільм «Отець Сергій».
Аналіз складено за 342 записи; зараз у хроніці за цей день їх 340.
Свято відбулося у великій залі колишньої Гарматної школи, переданої університетові; зал, прикрашений старовинними килимами, листям і портретом Шевченка, не вмістив усіх охочих. Були прем'єр Лизогуб і міністри, посли Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії, Туреччини й Фінляндії, граф Кірхбах, делегація з Галичини, професура й студенти. Почали молебнем українського духовенства, закінчили гімном і «Gaudeamus igitur».
певність висока: Подію одностайно описують газети всіх напрямів (українські, російськомовний «Вечер», церковне «Слово») і кілька незалежних мемуаристів та істориків.
6 жовтня 1918 відбулося урочисте відкриття Державного українського університету у власному приміщенні — «велике національне свято»: молебень відслужив о. В. Липківський, Гетьмана зустріли співом національного гімну, він прочитав жалувану грамоту й передав її ректорові Сушицькому, у промові згадав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу.
6. жовтня 1918 р. відбулося урочисте відкриття Державного Українського Університету в його власнім помешканні
Відкрито 1-й Український університет у Києві.
Открытие 1-го Украинского университета в Киеве.
6 жовтня 1918 р. в Києві урочисто відкрито перший Український державний університет — у великій залі однієї з великих будівель Київського артилерійського училища, переданого з волі гетьмана університетові; з його будівель планували створити університетське містечко з житлом для студентів.
Відбулось воно у великій салі одного з більших будинків київської Гарматної Школи, яка, за волею Гетьмана, стала приміщенням для українського університету
На відкритті університету зала з естрадою не вмістила всіх; присутніх оцінювали в 5–6 тисяч: члени уряду, посли, голови дипмісій, генеральні консули, делегації міста Києва та інших університетів, делегація з Галичини (д-р Лонгин Цегельський), професура й студенти.
Величезна саля з естрадою не змогла всіх умістити, а тих, що були в ній, нараховувано на 5-6 тисяч
На урочисте відкриття Українського державного університету в Києві 6 жовтня 1918 р. в головній залі (аудиторії) зібралося 2000–2500 осіб: студенти, професори, міністри, преса, посли Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії, Туреччини, Фінляндії, німецькі й австрійські генерали, а також Винниченко та Швець.
В головній салі (авлі) університету зібралось яких 2,000 до 2,500 студентів, професорів, міністрів, представників преси
6 жовтня 1918 року відбулося урочисте відкриття Українського державного університету в Києві (3000 студентів, чотири факультети); гетьман з'явився в уряді, що включав білий атласний жупан і соболеву шапку зі страусовими перами.
The dedicatory exercises, held on October 6, were attended by the Hetman, who appeared in the costume of his office, which included a white satin coat and a sable cap decorated with ostrich feathers.
У неділю 6 жовтня 1918 року в Києві урочисто відкрито перший Український державний університет — в одній із найбільших зал колишньої артилерійської школи в місцевості «Кадетська діброва»; залу прикрасили старовинними килимами, дубовим листям, пальмами, портретом Шевченка.
У неділю 6-го жовтня у Київі відбулось історичне культурно-національне свято відкриття першого українського державного університету.
6 жовтня в Києві відкрився Український національний державний університет.
6-го жовтня у Київі збудовано нарешті той монумент ... Відкрився український національний державний університет
6 жовтня 1918 р. у Києві урочисто відкрито перший український державний університет; газета назвала цей день історичним, святом народу й початком нової сторінки в українській культурі.
Сьогодні день історичний... Відкриття українського университету... Сьогодня святочно одчиняється перший український державний университет.
Київський державний український університет урочисто відкрито 6 жовтня 1918 р. у власному новому приміщенні на зеленому горбі над залізницею на західно-південній околиці Києва; на фронтоні будинку позначено дві дати — 1917 і 1918.
Сьогодні ми святкуємо урочисте відкриття Київського Державного Українського Університету в новім власнім помешканні на зеленому горбі, що виситься над залізницею на західньо-південній околиці м. Київа. На фронтоні... дві дати: 1917 р. і…
На відкриття Українського державного університету з 10 години ранку 6 жовтня з'їжджалися представники й гості; зали університету не вмістили всіх бажаючих; прибули прем'єр Ф. Лизогуб, міністри М. Василенко (освіти), В. Колокольцов (земельних справ), І. Кістяківський (внутрішніх справ), військовий міністр О. Рогоза, представники німецького й австрійського посольств, болгарський посланник Шишманов, фінляндський посол, голова Національного союзу В. Винниченко, ректор університету Св. Володимира Спекторський та інші професори.
На свято прибули: министр-президент Ф. Лизогуб, министр освіти М. К. Василенко, министр земельних справ В. Г. Колокольцов, министр внутрішніх справ І. А. Кістяківський, министр військовий А. Ф. Рогоза, представники німецького і…
Свято відкриття університету розпочалося о 12-й годині молебнем, який відслужили єпископ Дмитрій і українське духовенство; о. Липківський виголосив слово про українську школу; урочиста частина відбулася в залі, прикрашеній старовинними українськими килимами та тропічними рослинами, а почесних гостей запросили на склянку чаю.
Свято почалося о 12 годині молебнем, який служив єпископ Дмитрій і українське духовництво... В одній із зал, декорованій старовинними українськими килимами і тропічними рослинами, відбулася офіціальна частина свята
У неділю 6 жовтня 1918 р. у Києві відкрито перший Український державний університет; урочистість відбулася в колишній гарматній школі, яка повністю перейшла у власність університету. Велику залу прикрасили килимами, листям і квітами, вхід був за квитками.
Велике свято одсвяткувало минулої неділі столиця Київ — свято відкриття першого українського державного університету.
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня були представники Національного союзу, міністри, іноземні посли, рада професорів, студентство; пізніше прибули гетьман Скоропадський і граф Кірхбах. Свято почалося молебнем, гетьман прочитав жалувану грамоту університетові.
Пізніше прибув п. гетьман і гр. Кирхбах.
6 жовтня 1918 року в будинку Артилерійського училища відбулося урочисте відкриття першого Українського державного університету; задовго до молебня головна зала й сусідні приміщення були переповнені студентами, студентками, гостями й публікою.
6-го октября, въ зданіи артиллерійскаго училища состоялось торжественное открытіе перваго украинскаго державнаго университета.
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня були міністр земельних справ В. Г. Колокольцов, головнокомандувач німецьких військ в Україні граф Кірбах, представники дипломатичних місій; молебень відслужив єпископ Уманський Дмитрій. Рівно о 1-й дня прибув Гетьман, якого зустріли ректор проф. Сушицький і двоє представників студентів; слідом прибув митрополит Київський і Галицький Антоній.
ровно въ 1 часъ дня прибылъ, въ сопровожденіи свиты, ясновельможный Панъ Гетманъ встрѣченный ректоромъ Университета проф. Сушицкимъ
Урочисте відкриття першого Українського державного університету в Києві розпочалося в неділю 6 жовтня 1918 року о 12-й годині дня в його власному приміщенні. Велику залу прикрасили старовинними українськими килимами; гостей зібралося «тисячі» — представники київських вищих і середніх шкіл, Національного союзу, студентських, громадських, учительських і селянських організацій, Галичини, Німеччини та інших міст.
Свято відкриття Українського Державного Університету распочалось 6-го жовтня о 12 годині дня в власному помешканні. Величезна саля була в головній своеї частині обвішана старовиними українськими килимами.
На відкритті університету були присутні весь уряд Української Держави, представники українського духовенства та Українського православного Кирило-Мефодіївського братства. Святковий молебень відправило українське духовенство на чолі з єпископом Дмитром; отець Василь Липківський виголосив промову про роль університету в національній культурі й побажав, щоб він не був суто казенною установою.
Присутні були і весь уряд Української Держави, а також представники від українського духовенства і від Українського Православного Кирило-Методієвського Брацтва.
Урочистість відкриття університету завершилася національним гімном і студентською піснею «Gaudeamus igitur»; промови й привітання тривали ще довго після відходу гетьмана.
Скінчилось свято національним гимном та студентською піснею „Гавдеамус ігітур"
Скоропадський прибув з почтом близько першої дня, у білому парчевому жупані, у супроводі кінних сердюків; хор Кошиця зустрів його гімном «Ще не вмерла Україна». Стоячи, він прочитав грамоту про заснування університету з чотирма факультетами, передав її ректорові Сушицькому і в промові назвав Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й Мазепу покровителями освіти, застерігши від «вузької національної нетерпимості». Після відповідей міністра Василенка й ректора гетьман розписався в книзі почесних гостей і поїхав.
певність висока: Текст промови й порядок церемонії збігаються в газетах різної позиції та в мемуарах; розходяться лише час прибуття й мова промови.
Гетьман прибув на відкриття університету з почтом в автомобілі в супроводі сотні кінних сердюків (гетьманська гвардія); маршал церемонії оголосив: «Его Светлость, Ясновельможный Пан Гетман Всей Украины». Гетьман був у білосніжному парчевому гетьманському жупані.
Гетьман приїхав зі своїм почотом в авті в супроводі сотні кінних сердюків ... в повнім парчовім біло-сніжного кольору гетьманськім жупані
Гетьманові подали грамоту на пергаменті про заснування в Києві першого Українського державного університету у складі чотирьох факультетів; після читання він передав її ректорові проф. Т. Сушицькому. Зала зустріла гетьмана співом «Ще не вмерла Україна».
Гетьману подано грамоту, спеціяльно виготовлену на пергаменті ... утворити в столиці України, місті Києві, перший Український Державний Університет в складі всіх чотирох факультетів
У промові на відкритті університету гетьман назвав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу покровителями освіти, закликав професорів не допускати «узкой национальной нетерпимости», а студентів — пам'ятати, що хибно зрозумілі соціальні ідеї ведуть до «неслыханным ужасам».
не повинно бути на цьому полі місця для вузкої національної нетерпимости
Після гетьмана виступили міністр освіти М. Василенко та ректор Т. Сушицький, який дякував гетьманові за те, що університет «обеспечен помещением». Потім прозвучала кантата Кирила Стеценка «Живи Україно»; гетьман першим розписався в книзі почесних гостей і залишив залу.
залунав спів маєстатичної кантати Кирила Стеценка „Живи Україно". В цей час Гетьман першим росписується в книзі почесних гостей
Коли гетьман увійшов до зали під час відкриття університету, залунав гімн «Ще не вмерла Україна»; він прочитав грамоту про заснування університету та промову, розпочату словами: «Панове! В сегодняшний день, когда мы кладём основу украинской культуры и науки…».
Коли гетьман увійшов, залунав гимн „Ще не вмерла Україна". Гетьман відчитав грамоту оснування університету
На урочистому відкритті Українського державного університету в Києві гетьман у білому жупані читав офіційний акт і, як помітили всі присутні, почувався в цьому середовищі невільно.
зодягнений у білий жупан Гетьман, який відчитував офіціяльний акт відкриття першої української високої державної школи, не почуває себе у тому середовищі свобідним
6 жовтня 1918 р. на відкритті Українського державного університету в Києві гетьман у промові до студентів і професорів згадав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу як поборників народної освіти.
До студентів і професорів при відчиненні українського університету дня С.Х. 1918 року в Києві, Гетьман сказав
Гетьман Скоропадський прибув на відкриття університету о 13:15 у супроводі товариша міністра закордонних справ Палтова, графа Авенслебена, генерального писаря Полтавця-Остряниці, начальника гетьманського штабу Аккермана, гетьманського коменданта Присовського, гетьманського господаря Ханенка та інших; його зустрів ректор Сушицький, нагодилася й митрополит Антоній, Національний хор виконав гімн.
в першій з чвертю годині на урочисте свято прибув ясновельможний пан гетьман, в супроводі: товариша министра закордонних Палтова, капітана графа Авенслебена, генерального писаря Полтавця-Остряниці, начальника гетьманського штабу…
Гетьман прочитав грамоту, що засновує «перший Український державний університет у складі всіх чотирьох факультетів» у столиці України Києві, і сказав промову українською мовою: пообіцяв допомагати розвитку нового «храму науки», закликав професорів до гуманітарних цілей без вузької національної нетерпимості, а студентів — стати оборонцями законності й справжньої свободи.
Грамотою цією ознаймуємо всім тим, кому про це відати належить... що ми визнали за благо для всього люду українського утворити в столиці України, місті Київі, перший Український державний університет в складі всіх чотирьох факультетів.
Ректор університету проф. Сушицький на святі подякував гетьманові й сказав, що на момент відкриття в університеті є 30 професорів і студентство, на 99% об'єднане на національному ґрунті; після промови гетьман розписався в книзі почесних гостей і залишив залу, а хор виконав «Живи, живи, Україно» та «Gaudeamus».
присутність 30 професорів і студентства, яке на 99% з'єднане на національному ґрунті, дає нам надію на успіх нашої праці... Хор виконував: «Живи, живи, Україно» і «Gaudeamus».
Коли Гетьман увійшов до зали, Український національний хор під керуванням О. Кошиця виконав гімн «Ще не вмерла Україна»; присутні довго вигукували «слава!». Гетьман особисто прочитав свою грамоту університету й передав її ректорові.
украинскій національный хоръ, подъ управленіемъ г. Кошица, исполнилъ національный гимнъ «Ще не вмерла Украина».
У промові на відкритті університету Гетьман сказав, що в культурній роботі молоді «не буде місця вузькій національній нетерпимості», і висловив віру, що з цього храму науки вийдуть нові сильні захисники української держави; промову він закінчив словами «Нашій рідній неньці Україні слава!».
«въ культурной работѣ нашей молодежи не будетъ мѣста узкой національной нетерпимости»
Міністр народної освіти М. П. Василенко у відповідній промові сказав, що український університет виріс у боротьбі й для боротьби, а ректор проф. Ф. П. Сушицький подякував Гетьманові за грамоту. Гетьман поїхав з університету о пів на другу дня, перед тим власноруч розписавшись у книзі почесних відвідувачів.
его свѣтлость въ 1½ часа дня отбылъ изъ университета ... Передъ отъѣздомъ панъ гетманъ собственноручно росписался въ книгѣ почетныхъ посѣтителей
Близько пів на другу години під спів національного хору під орудою Кошиця («Ще не вмерла Україна») на свято прибув гетьман з усією свитою; пізніше приїхав і митрополит Антоній. Гетьман зачитав жалувану грамоту про заснування в столиці першого українського університету «в складі всіх чотирьох факультетів».
О пів до другої години під співи надіонального хору під орудою д-ія Кошиця „Ще не вмерла Україна" завітав свято Ясновельможний Пань Гетьман з всією своею свитой.
У промові до професорів і студентів гетьман згадав як опікунів освіти гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу, пообіцяв сприяти розвиткові нового «храму науки» і застеріг від «вузької національної нетерпимості» та від хибно зрозумілих соціальних ідей, що ведуть до «руїни культури та цивілізації».
Імена гетманів Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Виговського, Дорошенка, а особливо Мазепи, як подірників і заступників народньої освіти на Україні повинні назавжди залишитись на сторінках історії
Міністр освіти Василенко виголосив довгу промову; ректор університету подякував гетьманові за заходи щодо «удержавлення» університету. Гетьман залишив свято під спів «Живи, Україно» й «Слава»; хор проспівав «Gaudeamus igitur».
Мініст освіти пан Василенко в довгій промові вітав Український Університет.
На відкритті університету були гетьман, Рада міністрів на чолі з Ф. Лизогубом, посли, вчені й студенти; гетьман пообіцяв «всіма силами підтримувати освітню справу», промовляли ректор проф. Ф. Сушицький та інші.
Я обіцяю, каже п. гетьман,-всіма силами підтримувати освітню справу
Міністр Василенко в промові на відкритті українського університету сказав: «Університет утворено в Київі, осередку української культури... Там на другій горі університет Св. Володимира», висловивши надію на спільну працю обох університетів.
Там на другій горі університет Св. Володимира
На відкритті Державного українського університету 6 жовтня 1918 грамоту й промову Гетьмана слухала стоячи двотисячна аудиторія, відповівши гучним «Слава»; хор виконав «Ще не вмерла Україна», Гетьман виходив під спів кантати «Живи, живи Україно», розписавшись у книзі почесних гостей. Ректор Сушицький повідомив про 3000 студентів, з них 99% українці. Свято закінчилося гімном і «Gaudeamus igitur».
3.000 студентів, з яких 99% — українці, це ж такий національний моноліт
Голова Національного союзу Винниченко у вітальній промові сказав, що «нація без школи — не нація», і що Україна входить у коло європейських народів; йому влаштували кількахвилинну овацію, найгучнішу за день, а хор заспівав «Не пора москалеві служить». Мемуаристи-супротивники пишуть, що під час читання грамоти один відомий діяч УНР демонстративно сидів, а сам Винниченко вже тоді плекав план перевороту.
певність висока: Овацію фіксують газети різних таборів та іноземний спостерігач; твердження про демонстративне сидіння й плани перевороту належать одному ворожому до Винниченка мемуаристові, тож їхня певність низька.
У неділю 6 жовтня гетьман Скоропадський був присутній на відкритті Українського державного університету: стоячи, він сам прочитав грамоту й виголосив промову (двохтисячна авдиторія слухала стоячи), після відповідей міністра Василенка та ректора Сушицького залишив залу зі штабом; потім були привітання від українських організацій, велику овацію отримав голова Національного союзу В. Винниченко; промову виголосив представник Галичини д-р Лонгин Цегельський.
В неділю, 6-го жовтня, український нарід святкував відкриття свого національного університету... Повагу хвилі піднесла присутність п. гетьмана, котрий, стоячи, дзвінким голосом сам відчитав грамоту і сказав промову... двохтисячна авдиторія…
Голова Національного союзу В. Винниченко у вітальній промові на відкритті університету сказав, що нація без школи — не нація, а університет є результатом боротьби за національні права; промова викликала овацію, після неї хор виконав «Не пора, не пора, москалеві, ляхові служить».
Нація без школи, то не є нація... Університет це є результат нашої боротьби за національні права... Слава першій сім'ї професорів і студентів українського університету
Голова ради Українського національного союзу Володимир Винниченко у промові на відкритті університету сказав, що школа — самосвідомість нації, а нація без школи — «етнографічний матеріал»; присутні влаштували йому овацію, що тривала кілька хвилин.
нація без школи — не нація, а етнографичний матеріял
Від Українського національного союзу на відкритті університету виступив його голова В. К. Винниченко: він назвав цей день днем, коли Україна входить до складу європейських держав, і сказав, що «школа дасть націю». Перед промовою хор виконав «Gaudeamus», а після неї — «Не пора москалеві служить».
сегодняшній день-день, когда Украина входитъ въ составъ европейскихъ державъ. ... хоръ исполнилъ «Gaudeamus», а послѣ рѣчи пропѣлъ «Не пора москалеви служить».
Голова Ради Національного українського союзу Винниченко привітав відкриття університету: «Це наша тиха, але велична перемога, бо тепер ми входимо в коло европейських народів»; він сказав, що досі українці були «народом-попихачем», бо не мали своєї школи.
Це наша тиха, але велична перемога, бо тепер ми входимо в коло европейських народів.
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня 1918 року Винниченкові аплодували гучніше, ніж будь-якому іншому промовцеві.
as was demonstrated on the following day at the opening of the Ukrainian State University when the applause accorded him was not equalled by that given any other speaker.
На відкритті Українського державного університету в Києві публіка демонстративно вітала Винниченка, а гетьмана, стараннями якого нібито здобуто університет, зустріла холодно.
Звідти і такі демонстративні приняття Винниченка на відкриттю Українського університету і холодна зустріч Гетьмана
Під час відкриття Українського державного університету митрополитові Антонію Храповицькому «вихопилося» слово «Малороссия», що миттєво викликало бурю; поява Винниченка як голови Українського національного союзу викликала стихійну маніфестацію.
відомий інцидент з митрополитом Антонієм Храповицьким, якому "вихопилося" слово "Малороссія", що розпутало моментально бурю
Австро-угорський військовий аташе генерал граф Спаннокі доносив 7 жовтня 1918: на відкритті університету були присутні посли німецький, австро-угорський, болгарський, турецький, фінляндський; «саме місто Київ і все товариство» участі у святі не взяли — маніфестувала «малозаможна інтелігенція»; найгучніше зустрічали В. Винниченка; виступив і ректор російського університету в Києві.
Саме місто Київ і все громадянство в святі відкриття участи не взяли
На відкритті університету був присутній і Володимир Винниченко, який, за словами автора, уже тоді носився з планом перевороту й вів переговори з Християном Раковським — головою радянської делегації в Києві.
социал-демократ Володимир Винниченко, що вже тоді носився з пляном перевороту та переговорював з Хрістом Раковським, головою московської большевицькі місії у Києві
Коли гетьман читав грамоту, уся зала слухала стоячи, крім однієї людини — найвідомішого діяча УНР, недавнього міністра й «во многом её творца», що демонстративно сидів. Серед студентів ходили невиразні чутки про підготовку антигетьманської демонстрації, яка так і не відбулася.
На кілька тисяч модей знайшовсь один чоловік, що демонстративно сидів
Митрополит Антоній вітав університет російською (або змішаною) мовою і вжив слово «малоросійський»; зала відповіла обуренням і вигуками «Геть!», і митрополит перепросив. Він подарував університетові ікону Охтирської Богоматері, на ризі якої був прибитий російський двоголовий орел; «Нова Рада» додає, що єпископ Димитрій відмовився читати Євангеліє українською.
певність висока: Сам виступ російською визнають усі, обурення залу — кілька українських газет, мемуарист та історик; російськомовний «Вечер» і церковне «Слово» про скандал мовчать.
Київська преса зазначила, що на святі не було представників Вищих жіночих курсів та Духовної академії, а митрополит Антоній виголосив промову російською мовою, попросивши вибачення; газета оцінила свято як «великий день національної радості» й підкреслила, що за рік відродження в Україні постали два університети й близько сотні середніх шкіл.
Два університета і около сотні середніх шкіл на протязі одного року українського відродження — це всеж таки не аби які здобутки.
Ректор університету Св. Володимира проф. Спекторський привітав новий університет від імені старого; митрополит Антоній виголосив привітання змішаною російсько-українською мовою, назвав українців «малорусскими», що викликало обурення присутніх і вигуки «Геть!», а наприкінці подарував університетові образ Охтирської Богоматері й вибачився за слово.
Слово «малорусскій» викликало обурення серед присутніх; почулись вигуки: «Геть, буде!» В залі захвилювались... Наприкінці митрополит офірує університетові образ Ахтирської Божої Матері і вибачається за слово «малорусскій».
Митрополит Антоній благословив новий університет у день відкриття іконою — копією старовинної української ікони Охтирської Богоматері в срібній ризі, на якій було прибито колишній російський герб — двоголового орла з короною.
митрополіт Антоній благословив державного університета в день його відкриття іконою, копією старовинної української ікони Ахтирської Божої Матері... На видному місці ризи прибито бувшого російського герба, двоголового орла з короною.
На відкритті університету єпископ Димитрій відмовився читати Євангеліє українською, а митрополит Антоній у промові допустив образливий випад; присутні голосно запротестували, і митрополит мусив просити вибачення. Молебень правило українське духовенство.
м. Антоній в своїй промові допустив помилку, котра образила присутніх. Останні гучно висловили свій протест, що примусило м. Антонія просити вибачення.
На відкритті університету протоієрей Василь Липківський відправив молебень і виголосив довгу промову, яку частина публіки, зокрема посли Центральних держав, вважала нудною; митрополит Антоній Храповицький звернувся до двохтисячної аудиторії російською, вжив слово «малорусский» і був зустрінутий загальною мовчанкою. Гетьмана дякував ректор Феоктист Сушицький.
The Russian Metropolitan of Kiev, Anthony Khrapovitsky, addressed the audience of two thousand in Russian; he aroused considerable dissatisfaction by employing the term Malorusski
Під час відкриття Українського державного університету митрополитові Антонію Храповицькому «вихопилося» слово «Малороссия», що миттєво викликало бурю; поява Винниченка як голови Українського національного союзу викликала стихійну маніфестацію.
відомий інцидент з митрополитом Антонієм Храповицьким, якому "вихопилося" слово "Малороссія", що розпутало моментально бурю
Ректор Університету св. Володимира проф. Спекторський привітав «молодшого брата» — український університет — російською мовою; так само російською виголосив привітання митрополит Антоній, який передав ректорові благословенний образ Охтирської Божої Матері.
Высокопреосвященный Антоній, митрополитъ кіевскій и галицкій, подобно профессору Спекторскому произнесъ свое привѣтствіе также на русскомъ языкѣ.
Університет привітали ректор університету св. Володимира, митрополит Антоній (благословив новий університет образом), проф. Огієнко від Кам'янецького університету, Київський політехнічний інститут, ЦК УСДРП, Академія мистецтв, Комерційний інститут, спілка вчителів, студенти-українці духовної академії, Україн-Банк, Союзбанк, Дніпросоюз, галицький представник д-р Цегельський, В. Чехівський і д-р Шаповал від селянства.
Далі вітали Український Державний Університет Ректор Университету св. Володимира і митрополит Антоній, котрий благословив Український Державний Університет святим образом.
Університет вітали ректор університету св. Володимира Спекторський, ректор Кам'янецького університету Огієнко, галичанин Л. Цегельський (сподівався на український університет у Львові), В. Чехівський від ЦК УСДРП, М. Шаповал від селянства, вищі школи, спілки й банки. «Союзбанк» пожертвував 25 тисяч, «Дніпросоюз» — 50 тисяч крб на стипендії. Через брак часу академічні промови відклали; гостей запросили на чай, а о 7-й вечора студенти влаштували вечірку з хором і бандуристами, що тривала до півночі.
певність висока: Перелік привітань і суми пожертв збігаються в кількох газетах; розходиться лише розмір селянської премії.
Представник Галичини, депутат австрійського парламенту д-р Лонгин Цегельський (з невеликою борідкою, у пенсне) виголосив на відкритті університету запальну промову, сподіваючись, що й львівський український університет «мы получим».
Ми його дістанем!
Привітання складали ректор Кам'янець-Подільського українського університету проф. І. Огієнко, австрійський парламентарій д-р Цегельський (бажав, щоб і Львів дістав український університет), о. Крамаренко від київського духовенства, студент латинською мовою, Київська політехніка, Київський комерційний інститут (відзначав свій 10-літній ювілей), ЦК УСДРП (Чеховський), об'єднані студентські ради, Спілка вчителів, Академія мистецтв, студенти Духовної академії, губернська земська управа, «Українбанк» і Союзбанк.
К. Подільський український державний університет в цей найбільший день культурного життя шле Київському українському державному університетові низький поклін... Привітання од Київського комерційного інституту.
Через велику кількість привітань ректор перервав засідання на промові М. Шаповала (від селянства), а академічні промови Сушицького й Огієнка відклали; гостей запросили на чай, а о 19:00 того ж дня відбулася інтимна студентська вечірка за участі професорів, хору і хору бандуристів; присутні вшанували вставанням пам'ять Івана Стешенка і ухвалили привітальну телеграму проф. Михайлу Грушевському; вечірка скінчилася близько півночі.
О 7 годині вечора відбулася інтимна вечірка студенства... Пам'ять Івана Матвієвича Стешенка студенство вшанувало вставанням... Вечірка скінчилась біля 12 години ночі.
На святі відкриття університету М. Шаповал повідомив від селянства (через Центральний сільськогосподарський кооперативний союз), що кооператори щороку виділятимуть 1000 карбованців на твори з сільськогосподарської кооперації.
Українське селянство закріплює свій зв'язок з університетом тим, що через С. Х. С. офірує щорічно 1000 карб. на твори по сільсько-господарській кооперації.
На відкритті університету «Союзбанк» пожертвував 25 000 карбованців на стипендії для студентів, «Дніпросоюз» — 50 000 карбованців, а «Централ» асигнував по 1000 карбованців щороку на видання популярних брошур із сільського господарства.
На стипендії для студентів пожертвував „Союзбанк” 25.000, „Дніпросоюз” 50.000 карбованців, а на видання популярних брошур по сільському господарству асигнував „Централ” кожного року по 1000 карбованців.
Ректор Кам'янець-Подільського українського університету проф. І. Огієнко на святі нагадав, що ще гетьман Виговський у Гадяцькій угоді передбачав надати Київській академії права Краківського університету, а Кирило Розумовський і за Катерини II подавали проєкти університетів у Батурині, Києві й Переяславі; Київ-Могилянська академія виникла триста років тому.
Гетьман Виговський в Гадяцькій умові старався здійснити це сподівання українського народу. Там був пункт, де сказано, що українській академії надаються права Краківського університету.
Представник Київського комерційного інституту на святі зауважив, що інститут щойно відсвяткував своє 10-ліття, а представник Київської політехніки — що політехніка ніколи не була казенною школою; ЦК УСДРП (Чеховський), студентські ради, Спілка вчителів м. Києва (Болозович), Академія мистецтв, Київщинська губернська управа (Сласюк) та Українбанк (Х. Барановський) також склали привітання.
Київський комерційний інститут тим більше розуміє радість Київського Українського державного університету, що сам не дуже давно святкував свій 10-літній ювілей.
Від ЦК УСДРП на відкритті університету виступив В. Чехівський: університет збудовано працею робітництва, а наука має бути «для життя», а не «для науки»; він підкреслив символіку розміщення університету в гарматній школі.
не може бути наука — для науки, а повинна бути наука — для життя!
На відкритті Українського державного університету банки й організації склали пожертви: «Соабанк» — 25 000 крб., «Дніпросоюз» — 50 000 крб., «Підмонастирська просвіта» — 250 крб. та інші.
„Соабанк" — 25.000 крб, «Дніпросоюз» — 50.000 крб.
Увечері 6 жовтня студенти університету влаштували товариську вечірку за участю бандуристів і хору.
У вечері студентство університету впорядило товариську вечірку в участю бандуристів, хора
Д-р Цегельський, член австрійського парламенту, висловив упевненість, що питання про український університет у Львові тепер «близьке до здійснення». Галичани, за його словами, звертають усю увагу на Київ — «свою національну столицю».
питання про відкриття во Львові Українського Університету зявляється близким до здійснення.
В. Чехівський у промові сказав, що Український державний університет, «перетворюючи будинки гарматної школи», стане фортецею українського народу не гарматами й кулеметами, а братерською любов'ю й розвитком культури.
Український Державний Університет передтворючи будинки гарматної школи складе високу міцню фортецю українського народу не гарматами, кулеметами
На відкритті університету Шаповал від імені селянства висловив бажання, щоб селяни знайшли в університеті місце і принесли свої творчі сили («у нас є свої Ломоносови»). Пожертви на університет: Союзбанк — 25 000 крб, Дніпросоюз — 50 000 крб; селянство заснувало щорічну нагороду 10 000 крб за найкращі твори.
від Союзбанку- 25.000 карб., від Дніпросоюзу- 50.000 карб., від селянства торічна нагорода въ 10.000 карб. за найкращі твори.
Після офіційної частини свята гостям запропонували чай, а ввечері 6 жовтня відбулася студентська вечірка.
Гостям був предложенний чай. Вечером відбулася студенська вечірка.
Священник М. Крамаренко від імені київського українського духовенства привітав новий університет, назвавши його «вертоградом» і пояснивши, що українське духовенство прибуло нечисленним, без митрополитів у стрічках і регаліях; у привітанні порівнюється відродження української науки зі садом, посадженим на «пустині».
Юний пертограде науки української! Щирий привіт тобі від тієї жмені Київського духовенства, що визнае себе українским.
Після відкриття Українського державного університету оголосили пожертви (зокрема 50 000 і 1000 карбованців), почесних гостей запросили на чай, а ввечері відбулася студентська вечірка; незабаром мав вийти «Вісник Українського державного університету».
Почесні гості запрошуються на чашку чаю. Увечері відбулася студентська вечірка.
Сушицький розповів, що серед 3000 студентів 99% — українці, є 30 професорів (потрібно 70–80) і 33 стипендіати, на півріччя асигновано 1 375 000 крб, а Гарматна школа з 20 корпусами, електростанцією й 26 десятинами землі передана університетові; для 400 студентів облаштовували бурси. Міністр внутрішніх справ Кістяківський обіцяв провести до університету трамвай двома шляхами. Всеукраїнський союз земств скаржився, що на відкриття його не запросили.
певність середня: Дані з інтерв'ю ректора в одній газеті; кількість студентів підтверджують інші джерела.
Ректор проф. Сушицький повідомив, що 99% студентів Українського державного університету — українці; перший курс медичного факультету заповнили слухачі народного університету; на кожному факультеті є по два курси, а медичний має лише перший.
Таким чином ми стаємо перед фактом, що серед студенства Українського державного університету 99 % українців.
Український державний університет отримав на утримання з 1 липня 1918 р. до 1 січня 1919 р. 1 375 000 карбованців; частину суми вирішено витратити на лабораторії математично-природничого факультету.
У розпорядження українського державного університету з 1 липня б. р. до 1 січня 1919 року дано 1.375.000 карб.
Ректор Сушицький розповів: університет потребує 70–80 професорів, а поки що за штатом їх 30; діють 33 професорські стипендіати (12 утримує університет, решту міністерство освіти, стипендії дозволяють скласти магістерський іспит за 2 роки); до січня 1919 р. бібліотека університету мала зрости до 100 000 томів, закуплено, зокрема, санскритську книгозбірню Кнауера.
На університет потрібно 70-80 професорів... нам досить мати 30 професорів... маємо 33 професорських стипендіатів, 12 з них утримується українським державним університетом... До січня 1919 року ми певно матимемо бібліотеку у 100.000 томів.
Постановою уряду колишню Гарматну школу передано у власність університету: вона мала 20 головних корпусів, власну електростанцію, артезіанський колодязь і 26 десятин землі; для студентів влаштовували чоловічу та дівочу бурси, куди найближчими днями мали поселити 400 осіб, а професори мали жити в пристосованих помешканнях при університеті.
Гарматна школа, передана постановою уряду у власність нашому університетові, має 20 головних корпусів, власну електричну станцію, артезіянський колодезь і 26 десятин землі... Цими днями там буде розташовано 400 чоловік.
Міністр внутрішніх справ Ігор Кістяківський мав подбати про проведення трамвая до нового університету двома шляхами — Кадетським шосе та через Солом'янку, — а також про освітлення цих доріг і їх охорону вартою.
Пан министр внутрішніх справ Ігор Кістяківський подбає про проведення трамваю до університету двома шляхами: по Кадецькому шосе і через Соломенку, а також про добре освітлення цих доріг й охорону їх вартою.
Закон Ради Міністрів: з 1 липня 1918 р. Київський український народний університет (відкритий 5 жовтня 1917 р.) перетворено на Київський державний український університет із чотирма факультетами (історико-філологічним, фізико-математичним, правничим і медичним); викладова мова — українська, за дозволом міністра народної освіти в окремих випадках допускається російська.
З першого липня 1918 року Київський Український Народній університет, який відкрито 5 жовтня 1917 року... перетворити в Київський Державний Український університет в складі чотирьох факультетів... Викладовою мовою є мова українська.
Першим виборним ректором Київського державного українського університету став проф. Феоктист Петрович Сушицький (нар. 1883 р. у Києві, філолог, приват-доцент університету Св. Володимира, раніше директор департаменту міністерства освіти); раду професорів обрала його на посаду після відмови від неї проф. І. Ганицького.
Професор Феоктист Петрович Сушицький народився 1883 р. у Київі... першого виборного після удержавлення ректора Київського Державного Українського університету
Всеукраїнський союз земств не одержав запрошень на відкриття ні Київського, ні Кам'янець-Подільського державних українських університетів.
Всеукраїнський Союз Земств-не удостоївся отримати запрошень на відкриття державних університетів як Київського, так і Камʼянець-Подільського.
Пополудні на території колишньої виставки 1913 року відкрилася Виставка-музей Українського виставочного комітету при Міністерстві торгу й промисловості — підготовка до великих виставок 1919–1920 років; експонували міністерства, підприємства, кооперативи й видавництва, а товариство «Поселок» показало модельну садибу міста-саду.
певність висока: Відкриття підтверджують чотири видання; розходяться в годині й назві місця.
6 жовтня 1918 року о 1 годині дня на території колишньої виставки 1913 року (павільйон № 13) відкрилася Виставка-музей — основа майбутніх постійних виставок і музеїв та підготовка до великих виставок 1919–1920 років.
Сьогодня о 1-й годині на теріторії бувшої виставки 1913 року одчиняється Виставка-Музей
6 жовтня на території виставки 1913 року відчинено «виставку-музей» торговельно-промислових товарів, організовану Українським виставочним комітетом при міністерстві торгу й промисловості; відкриття мало підготовчий характер — як основу майбутніх постійних великих виставок. Серед експонентів — міністерства, торговельно-промислові підприємства, кооперативи, видавництва з Києва й провінції.
Виставка-музей, яка відчинилась 6-го жовтня на території виставки 1913 року, мав не широкий характер
У неділю 6 жовтня об 1-й годині дня мало відбутися офіційне відкриття Виставки-Музею — основи для постійних торговельно-промислових і сільськогосподарських виставок і музеїв 1919–1920 рр.; метою є виявити становище України й творчі сили держави; виставка розміщена в передній частині території колишньої виставки 1918 р., павільйон №18; вільний вхід мають урядові особи з квитками та експоненти.
У неділю 6-го жовтня о 1-й годині дня мав відбутись офіціяльне відкриття Виставки-Музея
Виставка у Київському Олексіївському парку скромно відкрилася в неділю 6 жовтня 1918 року о 2-й годині дня; вона має культурно-показове значення і є підготовчою до виставок 1919 і 1920 років. Участь узяли урядові, громадські й приватні установи, торгово-промислові підприємства; експонати розмістили у великому, щойно відремонтованому павільйоні посеред парку біля басейну.
Вь воскресенье, 6 октября сего года въ 2 часа дня состоялось на територіи Алексфевскаго парка скромное открытіе выставки
На виставці в Олексіївському парку Київське товариство «Поселок» (засноване в грудні 1917) орендувало невелику ділянку праворуч від головного павільйону й улаштувало власним коштом показову садибу — модель майбутнього міста-саду. За словами автора, інші київські товариства-аналоги в виставці участі не взяли через брак коштів.
заарендовань небольшой участокь земли на той же територіи Алек- сфевскаго парка
Через зрив мирової конференції й невдоволення членів уряду скасовано дозвіл Міністерства харчових справ вивезти до Радянської Росії 800 тисяч пудів хліба. На станції Бахмач українська влада затримала радянський дипломатичний поїзд і зняла з нього 25 осіб; у приміщенні радянської делегації в Києві заарештували Лошкіна, що втік із Москви з 86 тисячами казенних рублів. Місто полонили чутки, що німці виходять, а більшовики от-от прийдуть.
певність середня: Скасування хлібної угоди подають дві українські газети, затримання поїзда й арешт — лише «Вечер»; чутки засвідчено як явище сатиричним фейлетоном.
Міністерство харчових справ дозволило вивезти до Радянської Росії 800 000 пудів хліба; через зрив мирової конференції та невдоволення членів уряду цю торгівлю мали скасувати.
котре дозволило вивезти 800.000 пудів хліба в совітську Росію, цей гендель буде скасовано
Через перерву в роботі мирової конференції та невдоволення членів уряду вчинками міністерства харчових справ, яке дозволило вивезти 800 000 пудів хліба до радянської Росії, цей «гендель» (торгівлю) скасовано.
міністерство харчових справ дозволило вивезти 800.000 пудів хліба в совітську Росію, цей гендель було скасовано
6 жовтня на станції Бахмач українська влада затримала радянський дипломатичний поїзд; з нього зняли 25 осіб, зокрема 4 дипломатичних кур'єрів, яких 7 жовтня під конвоєм доставили до Києва.
Вчера на ст. Бахмачъ украинскими властями задержанъ совѣтскій дипломатическій поѣздъ. Изъ состава пассажировъ было снято 25 человѣкъ, въ томъ числѣ 4 дипломатическихъ курьера; задержанные подъ конвоемъ сегодня доставлены въ Кіевъ.
6 жовтня в приміщенні радянської мирної делегації в Києві заарештували якогось Лошкіна, що втік із Москви з 86 тисячами казенних рублів; він прийшов до делегації з підробленою вимогою на 35 тисяч рублів.
Вчера въ помѣщеніи совѣтской мирной делегаціи былъ арестованъ ... нѣкій г. Лошкинъ, бѣжавшій изъ Москвы съ 86 тысячами казенныхъ денегъ.
У «Малому фейлетоні» «Робітничої газети» глузливо описано київські чутки: за цензури про вихід німецького війська з України в газетах не пишуть, але «в суспільстві» ходять розмови, що німці виходять; дві дами з кошиками помідорів, кропу й капусти тріщать про це на вулиці; поширюється також чутка про переворот у Болгарії та про те, що цар Фердинанд сидить у в'язниці.
Ви читали що-небудь в газетах про вихід німецького війська з України? Розуміється, ні. А послухайте, що говорять в «обществе».
За київськими чутками, «у Раковського вже все готово: завтра останній німецький ешелон виходить, а післязавтра більшовики тут як тут, усіх виріжуть, як курчат»; переляканий обиватель радиться, куди втікати.
У Раковського вже все готово. Завтра останній німецький ешелон виходить, а після-завтра большовики тут-як тут... Усіх виріжуть.
За наказом влади закрили київську польську газету «Przegląd Polski» за передовицю; у кінотеатрі «Корсо» представники влади перед другим сеансом заборонили фільм «Отець Сергій» після протестів духовенства. «Робітнича газета» писала, що цензори вичищають гранки від будь-яких натяків на неспокій.
певність середня: Кожен епізод — з одного джерела, але з різних газет; описи конкретні.
За наказом влади позавчора (6 жовтня) закрито київську польську газету «Przegląd Polski» за одну з передовиць.
З наказу властей позавчора закрита київська польська газета „Przegląd Polski".
6 жовтня в кінотеатрі «Корсо» перед початком другої серії з'явилися представники влади й оголосили адміністрації заборону показу фільму «Отець Сергій», який ішов уже близько двох тижнів: стрічка, що зачіпала релігійні моменти, викликала протест духовенства.
Вчера въ кинематографѣ «Корсо» передъ началомъ второй серіи явились представители власти и предъявили администраціи запрещеніе постановки драмы «Отецъ Сергій»
За «Малим фейлетоном», київські цензори уважно читають газетні гранки й викреслюють усякий натяк на «внутрішнє» чи «зовнішнє» неспокійне; преса пише «пристойніше», бо за її «хорошим тоном» стежать цензори, а за обивательськими розмовами не стежить ніхто.
А цензори тим часом уважно читають газетні гранки, викидаючи всякий натяк на щось непевне з боку «внутрішнього» чи «зовнішнього».
Нещодавно влада реквізувала помешкання польського гімнастичного товариства «Сокіл» (вул. Львівська, 12), що мало близько 1000 членів, бібліотеку й гімнастичне приладдя; реквізиція викликала здивування серед польської громади.
реквізовано помешкання польського гімнастичного т-ва „Сокол“ (Львівська 12 г). Т-во має коло 1.000 членів
Гетьман затвердив асигнування на освітлення казарм, 5 млн крб на формування нових частин, 500 тисяч на допомогу потерпілим від вибуху в Одесі та кошти на комісії з охорони праці. У Києві почалася приблизно шестиденна нарада отаманів корпусів; військову академію реорганізовували з трирічним курсом. Державний банк обмежив виплату купонів і позики паперами, депонованими до 1 листопада; з Берліна привезли 500 млн нових українських грошей, з малюнку яких глузували німці.
певність висока: Урядові повідомлення в кількох газетах; суми частково розходяться (див. «Газети пишуть різне»).
Рада міністрів ухвалила, а гетьман затвердив асигнування 5 000 000 карбованців на електричне освітлення в казармах і 5 000 000 карбованців на формування нових військових частин.
про асигнування 5.000.000 крб. на опорядження електричного освітлення в казармах
Гетьман Скоропадський затвердив закони: асигнування 500 000 карбованців на допомогу потерпілим від вибуху в Одесі; 39 427 крб на районні й міські комісії з охорони праці; 5 000 000 крб на електричне освітлення в казармах; 5 000 000 крб на формування нових військових частин; законопроєкт про доповнення закону про продаж цукру.
П. гетьманом ухвалено такі постанови закону: 1. Постанову про асигнування 500 000 карб. на допомогу потерпілим од вибуху в Одесі; ... 3) ... 5.000.000 карб. на обладнання електричного освітлення в казармах
Рада міністрів ухвалила, а гетьман затвердив закони: про асигнування 500 000 крб допомоги потерпілим від вибуху в Одесі; про деякі доповнення до законів про продаж цукру; новий статут канцелярії голови ради міністрів; про асигнування міністерству праці 89 427 крб на утримання районних і міських комісаріатів з охорони праці; 500 000 крб на опорядження електричного освітлення в казармах; 5 000 000 крб на формування нових військових частин.
У Києві розпочалася нарада отаманів корпусів (дислокація армії, казарми, формування армії, постачання, військові штати, набір), що мала тривати близько 6 днів.
Розпочалась нарада отаманів корпусів... 1) Дислокація армії. 2) Справа про казарми... Нарада займе біля 6 днів.
Українську військову академію мали значно реорганізувати: запроваджували нові предмети й трирічний курс навчання; кошти вже асигновано.
Курс навчання має бути трьохрічний.
Мало бути незабаром засновано державну військову академію з трирічним курсом; до неї передусім прийматимуть тих, хто скінчив тимчасові курси при Петербурзькій академії генерального штабу; нові дисципліни — законознавство, державознавство, фотограмметрія, українознавство.
Незабаром має бути засновано державну військову академію... Курс навчання в академії 3-х річний... законознавство, державознавство, фотограметрія, українознавство.
Українська військова академія буде значно реорганізована: запроваджується ряд нових предметів, курс навчання — три роки; кошти на реорганізацію вже асигновані.
Курс навчання мав бути трьохрічний. Кошти на реорганізацію вже асигновані.
Державний банк України оголосив, що купони державних і гарантованих урядом процентних паперів оплачуватимуться лише за паперами, депонованими в установах банку чи скарбницях не пізніше 1 листопада 1918 року; позики видаватимуть теж лише під такі папери.
будуть депоновані в інституції банку і скарбниці не пізніше 1-го листопада цього року
Державний банк України оголосив: аванси за купонами минулих строків видаватимуть лише під ті державні та гарантовані урядом процентні папери, що будуть депоновані в установах банку й скарбниці не пізніше 1 листопада 1918 р.; позички під заставу інших державних (негарантованих) паперів — також лише за умови їх внесення до цих установ на схованку до 1 листопада.
Державним Банком України оголошено слідуючу об'яву: ... аванси по купонах минулих строків видаватимуться лише під ті державні і урядом гарантовані процентові папери, котрі будуть депоновані ... не пізніше 1 листопаду п. р.
Державний банк України оголосив: за урядовим розпорядженням, позики під заставу цінних паперів видаватимуться лише під ті урядові (але не гарантовані) папери, що будуть внесені до українських установ банку на збереження до 1 листопада 1918 р.
дальнйшая выдача ссудь подъ залогь сихь бумагь можеть быть производима подъ обезпеченіе лишь тёхъ правительственныхь бумагь, кои будуть внесены вь украинскія учрежденія на храненіе до 1-го ноября
Цього тижня з Берліна повернулися урядовці Міністерства фінансів і привезли 500 мільйонів (карбованців) нових українських грошей; німці кепкували з негарного малюнка, а частина купюр мала напис «Українська держава», частина — старе кліше «Українська народна республіка».
Привезено 500 міліонів. Німці глузують з малюнку на грошах ... на частині грошей надруковано „Українська держава“, а на другій ... „Українська народня республіка“
За відомостями Міністерства здоров'я на 6 жовтня, у Києві зареєстровано один випадок холери, на Київщині — в Підвисокому, Білій Церкві, Потіївці; від початку епідемії в Україні захворіло понад 1300 осіб, померло близько 485. Фейлетоністи жартували з «іспанки», яку поляки звали «українкою».
певність висока: Офіційне зведення міністерства в чотирьох газетах.
За відомостями на 6 жовтня, в місті Києві зареєстровано 1 випадок холери (клінічно встановлений); на Київщині захворювання були в Уманському, Васильківському й Сквирському повітах.
М. Київ—1 вип. (кл. в.).
За повідомленням міністерства здоров'я на 6 жовтня 1918 р. холера на Київщині: Підвисоке — 9 нових випадків (раніше померло 12), Біла Церква — 2, Потіївка — 7 заслабло й 5 померло, Київ — 1 хворий; з початку епідемії на Україні захворіло 1306 осіб, померло 483.
Київська губернія: Підвисоке — 9 заслабло, померло з попередніми 12; Біла Церква — 2; Потіївка — заслабло 7, померло 5; Київ — 1 слабий... З початку пошесті на Вкраїні заслабло на холеру 1306 чоловіка, з них померло 483.
Міністерство здоров'я повідомило про холерні захворювання в Україні за 6 жовтня: у Київській губернії (біля Борисполя?) 12 померлих серед хворих, біля Фастова/Церкви 2, Потівка — 4 хворі, 3 померли; у самому Києві — 1 хворий; Кременчук — 14 хворих, 8 померли. Від початку епідемії в Україні захворіло 1307 чоловік, померло 485.
Київ 1 слабий ... Від початку пошесті на Україні заслабло на холеру 1307 чоловіка, померло 485.
Холера в Україні за 6 жовтня (відомості міністерства охорони здоров'я): Київська губернія — Підвисоцьке 9 випадків (разом із попередніми 12 померлих), Біла Церква — 2, Потіївка — 7 (5 померло), Київ — 1; Катеринослав — 3; Кременчук — 14 (8 померло). З початку епідемії на Україні захворіло 1307, померло 483 особи.
Кіевская губернія, Подвыссцкое- 9, умерло съ прежними 12, Блая-Церковь-2, Потіевка — 7, умерло 5; Кіевь - 1. ... Сь начала эпидеміи на Украинь заболіло холерой 1307 человікь, умерло 483.
Фейлетон «Еспанка»: деякі лікарі вважали «іспанку» особливою легкою формою чуми; автор зауважує, що поляки звуть хворобу «українкою», а росіяни — «еспанкою».
Так говорять деякі лікарі, що так звана еспанка і єсть особлива, досить легка, форма чуми.
Кооператив «Затишок» затвердив статут і вирішив шукати приміщення для їдальні й пральні, бо члени «обідають по чужих їдальнях за дорогу ціну»; середньошкільна юнацька спілка обрала раду; батьки 2-ї української гімназії (357 учнів, навчання через день у тісноті) скинулися на бідних учнів. Баптисти на всеукраїнському з'їзді молилися в залі 2-го міського театру, а митрополит Антоній прочитав першу недільну лекцію для гімназистів в Олександрівській гімназії.
певність висока: Звіти про збори в кількох газетах (часто дослівно однакові) і в праці Христюка.
6 жовтня 1918 року відбулися загальні збори київського кооперативу «Затишок»: через відсутність власних їдалень члени мусили обідати по чужих їдальнях дорого й шкодячи здоров'ю; головою зборів обрали Красицького, до правління — Сергійка та інших; доручено шукати помешкання для їдальні, пральні й буфетів.
потреба в такому кооперативі дуже велика, бо не маючи своїх їдалень, ми примушені обідати по чужих їдальнях за дорогу ціну, псувати своє здоровля
Київський кооператив «Затишок» провів 6 жовтня 1918 р. загальні збори: головою обрано Красицького, секретарем Лебединця; затверджено статут, обрано правління (Сергієнко, Шаповал Микола, Мицюк) і доручено негайно подати статут на реєстрацію до суду, шукати приміщення для їдальні та орендувати буфети.
Київський кооператив „Затишок", загальні збори 6-го жовтня одбулись ... Збори обрали правління із трьох
Київський споживчий кооператив «Затишок» провів 6 жовтня загальні збори: заснувати їдальню, пральню, крамниці й буфети, бо мешканці «примушені обідати по чужих кав'ярнях за дорогу ціну і псувати своє здоров'я»; членський вступний внесок 15 крб., пайовий 100 крб. (можна вносити протягом чотирьох місяців); правління — Сергійко, Шаповал, Мицюк.
обідати по чужих кав'ярнях за дорогу ціну і псувати своє здоров'я
6 жовтня 1918 року відбулися установчі загальні збори Київської середньошкільної юнацької спілки: обрали раду з 15 осіб на рік, затвердили статут, встановили вступний внесок 2 крб і щомісячний 1 крб; працювали секції (видавнича, бібліотечна, театральна, спортивна, музична та ін.), Міністерство освіти асигнувало спілці 1 500 крб. Організаційні збори відбулися ще 26 вересня.
6 жовтня відбулися установчі загальні збори київської середнешкільної юнацької спілки. Обрано раду з 15-ти чоловік на один рік.
Київські середньошкільники: 6 жовтня 1918 р. загальні збори Київської середньошкільної юнацької спілки обрали раду з 15 осіб і затвердили статут; вступний внесок 2 крб, щомісяця 1 крб; створено секції (організаційно-інформаційна, видавнича, бібліотечна, театральна, спортивна, лекційно-агітаційна, музична, фінансова); журнал «Каменяр» №3–4 незабаром надійде в продаж; Міністерство освіти асигнувало спілці 1500 крб.
6 жовтня відбулися загальні збори Київської середнешкільної юнацької спілки. Обрано раду з 15 чоловік на один рік. Затверджено статут. Встановлено членський внесок: вступовий в 2 карб. і що місяця один карб.
6 жовтня 1918 року на загальних зборах батьків учнів 2-ї Української гімназії в Києві директор і делегація доповіли, що обійшли багатьох урядовців, які обіцяли приміщення й навіть видавали розпорядження, але гімназія так і залишилася в тісному незручному приміщенні.
На загальних зборах батьків учнів 2. ґімназії (6. жовтня) директор і делегація … доложили, що делегація одвідала багацько урядових осіб … але з того всього нічого не вийшло : ґімназія залишилася в тісному незручному помешканні.
6 жовтня загальні збори батьків Другої української гімназії вирішили: щомісяця кожен батько вносить 1 крб на допомогу бідним учням, батьківський комітет позичає 50 000 крб на ремонт, а при гімназії створюється кооператив (пай 25 крб, вступний внесок 5 крб). Гімназія мала 357 учнів і через те, що Міністерство харчових справ не звільнило приміщення, вчилася в тісноті після 2-ї години дня через день.
Зараз гімназія має 357 учнів ... навчання провадиться в тісному ... помешканні після двох годин дня і то через день.
6 жовтня збори батьків учнів 2-ї української гімназії: гімназія має 357 учнів, але міністерство харчових справ досі не звільнило її приміщення, тому навчання йде у тісному приміщенні після 2-ї години дня через день; ухвалено внести по 1 крб на місяць з батьків, позичити 50 000 крб на ремонт, заснувати шкільний кооператив (паї 25 крб, вступний внесок 5 крб); обрано батьківський комітет із 12 осіб.
Зараз гимназія має 357 учнів ... навчання провадиться в тісному, невигідному помешканні після двох годин дня і то через день.
6 жовтня 1918 р. у зв'язку з всеукраїнським з'їздом баптистів у залі 2-го міського театру (Олександрівська, 12) відбулися молитовні збори (10:00–12:00) та духовний концерт із хором і струнним оркестром (12:00–15:00), а о 18:00 — збори на Жилянській, 104; вхід вільний.
В неділю 6-го жовтня в залі 2-го міського театру (Олександрівська вул. 12) з приводу всеукраїнського з'їзду баптистів відбудуться молитовні зібрання... Вхід на всі вищезазначені зібрання загальнодоступний і безплатний.
У неділю 6 жовтня відбулося урочисте відкриття релігійно-моральних лекцій для учнів Олександрівської гімназії та гімназії св. княгині Ольги; організував їх батьківський комітет Олександрівської гімназії, лекції читатимуть щонеділі в актовій залі. Першу лекцію «Про можливість моральної життя без релігії» прочитав митрополит Антоній, зібралася величезна кількість слухачів; обіцяно ще одну лекцію — «Про неможливість морального вдосконалення без догматів».
Лекція будуть читаться по воскресеньямь вь актовой залі Александровской гимнавіи. Въ воскресенье, 6 октября, состоялось торжественное открытіе лекцій.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Воїнаренко, «З гетьманських часів» (книга або мемуар) · Жовтня 6-го, 1918 року · 10-0133
У залі нараховували 5–6 тисяч осіб.
Величезна саля з естрадою не змогла всіх умістити, а тих, що були в ній, нараховувано на 5-6 тисяч
Самовидець, «Недавня гетьманщина» (книга або мемуар) · 6. жовтня, 1918 · 10-0146
Зібралося 2000–2500 осіб.
В головній салі (авлі) університету зібралось яких 2,000 до 2,500 студентів, професорів, міністрів, представників преси
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 жовтня · 10-2035
Грамоту стоячи слухала двотисячна аудиторія.
В неділю, 6-го жовтня, український нарід святкував відкриття свого національного університету... Повагу хвилі піднесла присутність п. гетьмана, котрий, стоячи, дзвінким голосом сам відчитав грамоту і сказав промову…
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · Донесення сен. Спанокі 7. жовтня 1918 року · 10-0107
Австрійський аташе Спаннокі: «місто Київ і все товариство» участі не брали, маніфестувала малозаможна інтелігенція.
Саме місто Київ і все громадянство в святі відкриття участи не взяли
Оцінка аналізу. Сучасна подіям газета й два незалежні автори (Самовидець, Решетар) сходяться на близько 2000 у залі; 5–6 тисяч у Воїнаренка — пізня мемуарна оцінка, імовірно з тими, хто стояв поза залою. Спаннокі говорить не про кількість, а про склад публіки, і його оцінка політично забарвлена.
Воїнаренко, «З гетьманських часів» (книга або мемуар) · Жовтня 6-го, 1918 року · 10-0135
Молебень відслужив протоієрей Василь Липківський.
відкриття університету почалось урочистим молебнем, що відправив протоієрей о. Василь Липківський
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 6 жовтня 1918 · 10-2038
Молебень служив єпископ Дмитрій з українським духовенством, Липківський виголосив слово.
Свято почалося о 12 годині молебнем, який служив єпископ Дмитрій і українське духовництво... В одній із зал, декорованій старовинними українськими килимами і тропічними рослинами, відбулася офіціальна частина свята
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 6-го октября · 10-4777
Молебень відслужив єпископ Уманський Дмитрій.
ровно въ 1 часъ дня прибылъ, въ сопровожденіи свиты, ясновельможный Панъ Гетманъ встрѣченный ректоромъ Университета проф. Сушицкимъ
Оцінка аналізу. Дві газети різного табору й «Слово» (10-6943) називають предстоятелем єпископа Дмитрія; мемуарист і Дорошенко, ймовірно, виділили Липківського через його промову. Ймовірніше, служив Дмитрій за участі Липківського.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 6 жовтня 1918 · 10-2040
Гетьман сказав промову українською мовою.
Грамотою цією ознаймуємо всім тим, кому про це відати належить... що ми визнали за благо для всього люду українського утворити в столиці України, місті Київі, перший Український державний університет в складі всіх…
Самовидець, «Недавня гетьманщина» (книга або мемуар) · 6. жовтня, 1918 · 10-0147
Промова починалася російськими словами «Панове! В сегодняшний день…».
Коли гетьман увійшов, залунав гимн „Ще не вмерла Україна". Гетьман відчитав грамоту оснування університету
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 6-го октября · 10-4779
Російськомовна газета подає промову російською.
«въ культурной работѣ нашей молодежи не будетъ мѣста узкой національной нетерпимости»
Оцінка аналізу. Українська газета прямо пише про українську мову, Шаповал (у хроніці за 5 жовтня) — про українську з московською вимовою. Російські цитати в «Вечері» й у Самовидця — найпевніше, переклад або передрук з російського тексту. Ймовірніше, промову виголошено українською.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 6 жовтня 1918 · 10-2044
Слово «малоросійський» викликало обурення й вигуки «Геть!»; митрополит перепросив.
Слово «малорусскій» викликало обурення серед присутніх; почулись вигуки: «Геть, буде!» В залі захвилювались... Наприкінці митрополит офірує університетові образ Ахтирської Божої Матері і вибачається за слово…
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · October 6 · 10-0203
Митрополита зустріли загальною мовчанкою.
The Russian Metropolitan of Kiev, Anthony Khrapovitsky, addressed the audience of two thousand in Russian; he aroused considerable dissatisfaction by employing the term Malorusski
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 6-го октября · 10-4782
Митрополит виголосив привітання російською й передав ікону — без згадки про протест.
Высокопреосвященный Антоній, митрополитъ кіевскій и галицкій, подобно профессору Спекторскому произнесъ свое привѣтствіе также на русскомъ языкѣ.
Оцінка аналізу. Протест і вибачення засвідчують кілька українських газет і мемуарист; мовчання «Вечера» й «Слова» пояснюється їхньою позицією. Решетар, імовірно, пом'якшив. Інцидент найпевніше був.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 6 жовтня 1918 · 10-2039
Гетьман прибув о 13:15; свято почалося о 12-й.
в першій з чвертю годині на урочисте свято прибув ясновельможний пан гетьман, в супроводі: товариша министра закордонних Палтова, капітана графа Авенслебена, генерального писаря Полтавця-Остряниці, начальника…
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 6-го октября · 10-4777
Гетьман прибув рівно о першій.
ровно въ 1 часъ дня прибылъ, въ сопровожденіи свиты, ясновельможный Панъ Гетманъ встрѣченный ректоромъ Университета проф. Сушицкимъ
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 6-го жовтня · 10-6944
Гетьман прибув близько пів на другу.
О пів до другої години під співи надіонального хору під орудою д-ія Кошиця „Ще не вмерла Україна" завітав свято Ясновельможний Пань Гетьман з всією своею свитой.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 1-5 жовтня ... 6-го в неділю · 10-0259
Відкриття було призначене на 11-ту ранку.
В київськ. державн. україн. університеті іспити 1-5 жовтня, лекції з 7, а відкриття 6-го в неділю в 11 год. ранку.
Оцінка аналізу. Розбіжність у межах пів години — звичайна неточність репортерів; оголошена 11-та година стосувалася збору гостей, фактичний початок — опівдні, гетьман приїхав між 13:00 і 13:30, а за «Вечером» поїхав о пів на другу.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 жовтня · 10-1974
За розпорядженням Міністерства внутрішніх справ рух трамвая № 6 до Гарматної школи з 9 до 14 години збільшено.
в зв'язку з урочистим відкриттям Українського університету по розпорядженню міністерства внутрішніх справ буде побільшений рух трамваїв од Хрещатика до Гарматної школи по Бібіковському бульвару (тр. № 6) від 9 години…
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 6 жовтня (23 вересня) 1918 · 10-0498
Усі лінії до Гарматної школи працюватимуть у прискореному темпі.
Сьогодня, в день відкриття Українського Державного Університету, усі трамвайні лінії, що ведуть до б. гарматньої школи, працюватимуть в прискореному темпі.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 10-6886
У Міністерстві внутрішніх справ тривають наради про ліквідацію трамвайної та електричної кризи.
по вопросу о ликвилаціи создавшагося въ Кіевь трамвайнаго и электрическаго кризиса.
Оцінка аналізу. Напередодні газети писали про повну зупинку трамвая через брак вугілля. Ймовірно, для свята міністерство влаштувало разовий рух на одній лінії; чи справді він відбувся, джерела не кажуть.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 6 жовтня · 10-1967
5 000 000 крб на освітлення казарм і 39 427 крб на комісії з охорони праці.
П. гетьманом ухвалено такі постанови закону: 1. Постанову про асигнування 500 000 карб. на допомогу потерпілим од вибуху в Одесі; ... 3) ... 5.000.000 карб. на обладнання електричного освітлення в казармах
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 10-3738
500 000 крб на освітлення казарм і 89 427 крб на комісаріати охорони праці.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Неділя, 6 жовтня (23 вересня) 1918 · 10-0500
По 5 000 000 крб на освітлення казарм і на нові частини.
про асигнування 5.000.000 крб. на опорядження електричного освітлення в казармах
Оцінка аналізу. Дві газети з трьох дають 5 млн на освітлення; цифри в «Робітничій газеті» прочитано з пошкодженого OCR. Сума на охорону праці не вирішується.
Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · б. жовтня · 10-0174
Гетьман запросив представників союзу 6 жовтня.
б. жовтня „сам гетьман" запросив до себе (череа міністра закордонних справ Д. Дорошенка) представників Національного Союза для розмови
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 6 жовтня 1918 р. · 10-0189
Делегати прийшли до гетьмана 6 жовтня.
На запрошення гетьмана явились у нього 6 жовтня 1918 р. делегати Українського Нац. Союзу В. Винниченко, Андрій Ніковський і Ф. Швець
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · 10-0207
Відкриття університету відбулося «наступного дня» після зустрічі.
as was demonstrated on the following day at the opening of the Ukrainian State University when the applause accorded him was not equalled by that given any other speaker.
Оцінка аналізу. Сучасні подіям газети й більшість істориків (у хроніці за 5 жовтня) датують зустріч суботою 5 жовтня, з 15 до 17 години. У Христюка, ймовірно, неточність (до того ж «б.» в OCR), а Шкільник повторює його. Правильна дата — 5 жовтня.
Цитата дня
Грамотою цією ознаймуємо всім тим, кому про це відати належить... що ми визнали за благо для всього люду українського утворити в столиці України, місті Київі, перший Український державний університет в складі всіх чотирьох факультетів.Гетьман прочитав грамоту, що засновує «перший Український державний університет у складі всіх чотирьох факультетів» у столиці України Києві, і сказав промову українською мовою: пообіцяв допомагати розвитку нового «храму науки», закликав професорів до гуманітарних цілей без вузької національної нетерпимості, а студентів — стати оборонцями законності й справжньої свободи.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №154, с. 4 · 10-2040
Ціна дня
сухі дрова для бідніших киян
40 крб за сажень
міська управа, берегові склади · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 · 10-0525
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| річна державна допомога Українському науковому товариству | 150 400 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 2 |
| державне асигнування Державному народному театру на II півріччя 1918 р. | 110 950 крбпівроку | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 2 |
| плата за навчання в Державній драматичній школі | 150 крбрік (вноситься по півріччях) | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 3 |
| граматика Титаренка «Сонечко» | 1,8 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| українсько-німецький словник О. Поповича | 10 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| книжка німецької серії Göschen | 2 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| С. Черкасенко «Страшна помста» | 3 рубпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| чоботи (кооперативна шевська майстерня) | 525 крбпара | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| союзки з підметками | 110 крбпара | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| читанка «Рідне слово» (вид. «Сіяч») | 4 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| передплата «Вісника громадської агрономії» до кінця 1918 р. | 12 крбдо кінця 1918 р. | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 |
| щомісячний батьківський внесок на допомогу бідним учням | 1 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №186, с. 3 |
| передплата газети «Відродження» на місяць | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» на 3 місяці | 30 крб3 місяці | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| окремий номер газети «Відродження» | 98 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| оповістка на 1 сторінці газети | 3 крбрядок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| оповістка особи, що шукає працю | 2 крб8 рядків | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| плата за навчання в кооперативній школі | 80 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| «Абетка» (33 таблиці) видавничої спілки «Книгозбірня» | 50 крбкомплект | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 1 |
| асигнування на Український державний університет | 1 375 000 крбпівріччя (1.7.1918–1.1.1919) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 4 |
| щоденник для записування лекцій (піврічний зошит) | 2,15 крбзошит | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| платня інструктора з кооперації, Ямпільська земська управа | 500 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| платня ординатора інфекційного відділу | 550 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| платня вчителя української мови, приватна гімназія | 230 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| словник Дубровського, московсько-український | 24 грнпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| граматка Титаренка «Сонечко» | 1,8 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| книжка Д. Яворницького «Як жило славне Запорозьке військо» (3-є вид.) | 1,3 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| завдаток на повне зібрання творів В. Винниченка (15 томів) | 10 крбкомплект | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| Петрушевський, «Граматика для початкових шкіл» | 2,25 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| платня управителя Бобрицької школи садівництва | 3 600 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №153, с. 8 |
| пожертва «Дніпросоюзу» на стипендії студентам | 50 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №154, с. 3 |
| щорічна асигнація кооператорів на кооперативні твори | 1 000 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №154, с. 5 |
| вступний внесок до Київської середньошкільної юнацької спілки | 2 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №158, с. 5 |
| щомісячний внесок батьків 2-ї гімназії | 1 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №159, с. 6 |
| окреме число «Робітничої газети» | 70 шагчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 1 |
| навчання в кооперативній школі ім. В. Доманицького | 80 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 1 |
| хабар державному вартовому за дозвіл вивезти продукти | 70 крбпароплав | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 1 |
| асигнування на формування нових військових частин | 5 000 000 крбразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 2 |
| гербові марки до прохання про посаду | 2 крбпрохання | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 3 |
| московсько-український словник, в оправі | 12 крбпримірник | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №384, с. 4 |
Оголошення дня
Продаються 2 кравецьких машини 5 верстаків, ліжка, рами і инші речі. Прорізна 19, 2 пов.Оголошення: канцелярія товариства «Батьківщина» (вул. Прорізна, 19, 2-й поверх) продавала 2 кравецькі машини, 5 верстатів, ліжка, рами та інші речі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №181, с. 4 · 10-0528
Афіша й культура
Ще 13 у темі «Культура» нижче.
Погода
«Слово» писало, що, попри «казкові ціни», ресторани, кафе, кабаре й кіно переповнені («бенкет під час чуми»), а квартирами спекулюють навіть офіцери й студенти; підручники продавали в 10–20 разів дорожче довоєнного (алгебра Кисельова — 25 руб. замість 1,30), комплект книжок першокласника коштував 100–120 руб., до Політехнічного інституту подали близько 6000 заяв, а один дитячий притулок на 140 дітей готувався закритися без коштів (10-6880, 10-6879, 10-6895, 10-6896, 10-6893, 10-6878). Кооперативні чоботи коштували 525 крб, плата за навчання в гімназії — 120–180 руб. за півріччя, міська управа продавала бідним сухі дрова по 40 крб за сажень (до пів сажня на родину), а Бессарабський ринок розігрував ятки на 1919 рік (10-0534, 10-6869, 10-0525, 10-0529). У ніч на 6 жовтня робітники сірникової фабрики «Огонёк» на Кирилівській обікрали власний склад на 24 тисячі; ввечері оперета відкрила сезон у Німецькому театрі «Ідеальною дружиною» в переповненій задушливій залі, в Українському клубі була жартівлива вечірка, а потяги з вокзалу ходили за берлінським часом (10-4792, 10-4807, 10-1932, 10-6921).
Урочисте відкриття Київського державного українського університету призначили на неділю 6 жовтня об 11-й ранку у власному будинку (колишня гарматна школа за Кадетським корпусом): молебень, читання жалуваної грамоти гетьмана, відповідь ректора, прилюдне засідання ради професорів, академічні промови проф. Ф. Сушицького та проф. І. Огієнка, після чого гостей запрошували на чай; квитки на вхід видавали в міністерстві освіти (Терещенківська, 2) у суботу 5 жовтня з 10 до 4.
Урочисте відкриття Київського державного українського університету призначили на неділю 6 жовтня 1918 року об 11 годині ранку у власному будинку (колишня гарматна школа за кадетським корпусом); програма — молебень, читання жалуваної грамоти гетьмана, відповідь ректора, промови професорів Ф. Сушицького та І. Огієнка.
Урочисте відкриття київського Державного Українського Університету відбудеться у неділю 6-го жовтня в 11 год. ранку у власному будинкові (бувш. гарматна школа за кадетським корпусом)
Урочисте відкриття Київського Державного Українського Університету відбудеться у неділю, 6-го жовтня, в 11 г. ранку в власному будинкові (бувш. гарматна школа за Кадетським Корпусом). Квитки на вхід у м-ві освіти (Терещенківська, 2) ... Академічна пр
Подія 6 жовтня 1918 р.; дата відкриття — майбутня щодо дати номера.
Урочисте відкриття Київського державного українського університету призначено на неділю 6 жовтня 1918 р. об 11-й годині ранку у власному будинку (колишня гарматна школа за Кадетським корпусом); програма: молебень, читання жалуваної грамоти гетьмана і відповідь ректора, прилюдне засідання Ради професорів із привітаннями та академічними промовами проф. Сушицького і проф. Огієнка; після відкриття гостей запрошують на чай.
Урочисте відкриття Київського Державного Українського Університету відбудеться у неділю 6-го жовтня з 11 год. ранку
Прізвище «Сушицького» і «Огієнка» читаються з OCR як «Сушицького»/«Огівнка».
Телеграма з Константинополя, 6 жовтня: Священний синод на чолі з вселенським патріархом Германом (за повідомленням місцевих грецьких газет) визнав відновлення патріаршества в Росії й обрання патріарха Тихона, а також автономність української церкви, проголошену на Всеукраїнському церковному соборі.
Константинопольський синод на чолі з патріархом Германом, за грецькими газетами, визнав відновлення патріархату в Росії (патріарх Тихон) та автономію української церкви, проголошену на Всеукраїнському церковному соборі (повідомлення УТА від 6 жовтня).
Святійший синод на чолі з Германом, п'ятим вселенським патріархом ... признав і загвердив відновлення патріархату в Росії в виді патріарха Тихона, а також автономність української церкви
Подія за межами Києва; повідомлення УТА від 6.10.1918.
Вселенський патріарх Герман V і Священний синод у Константинополі визнали відновлення патріархату в Росії й обрання патріарха Тихона, а також автономність Української церкви, проголошену на українському церковному соборі (відомості УТА від 6 жовтня).
признав і затвердив відновлення патріархату в Росії та вибір патріарха Тихона, а також автономність всеукраїнської церкви
Новина стосується Києва як столиці; джерело — грецькі газети.
Святийшій Синодь во глава сь Германомь, вселенскимь патріархомь, ... призналь возстановленіе патріаршества вь Россіи и избраніе патріарха Тихона, также автономность украинской церкви, превозглашенную на всеукраинскомь церковномь собора.
Дата телеграми — 6 жовтня 1918 (УТА); опубліковано 10 жовтня. Повідомлення з посиланням на грецькі газети, офіційність не підтверджено.
Через перерву в роботі мирової конференції та невдоволення членів уряду вчинками міністерства харчових справ, яке дозволило вивезти 800 000 пудів хліба до радянської Росії, цей «гендель» (торгівлю) скасовано.
Міністерство харчових справ дозволило вивезти до Радянської Росії 800 000 пудів хліба; через зрив мирової конференції та невдоволення членів уряду цю торгівлю мали скасувати.
котре дозволило вивезти 800.000 пудів хліба в совітську Росію, цей гендель буде скасовано
Подано як повідомлення, одержане редакцією.
міністерство харчових справ дозволило вивезти 800.000 пудів хліба в совітську Росію, цей гендель було скасовано
Відкриття університету почалося молебнем, який відслужив протоієрей о. Василь Липківський (згодом митрополит УАПЦ).
відкриття університету почалось урочистим молебнем, що відправив протоієрей о. Василь Липківський
Урочистість відкриття університету завершилася національним гімном і студентською піснею «Gaudeamus igitur»; промови й привітання тривали ще довго після відходу гетьмана.
Скінчилось свято національним гимном та студентською піснею „Гавдеамус ігітур"
На урочистому відкритті Українського державного університету в Києві гетьман у білому жупані читав офіційний акт і, як помітили всі присутні, почувався в цьому середовищі невільно.
зодягнений у білий жупан Гетьман, який відчитував офіціяльний акт відкриття першої української високої державної школи, не почуває себе у тому середовищі свобідним
Дату автор не наводить; відкриття відбулося 6 жовтня 1918 року (із загальновідомих джерел). Автор каже, що це було опівдні («урочистого полудня»).
Під час відкриття Українського державного університету митрополитові Антонію Храповицькому «вихопилося» слово «Малороссия», що миттєво викликало бурю; поява Винниченка як голови Українського національного союзу викликала стихійну маніфестацію.
відомий інцидент з митрополитом Антонієм Храповицьким, якому "вихопилося" слово "Малороссія", що розпутало моментально бурю
Дату взято із загальновідомих джерел.
Тимчасова рада Київської учнівської юнацької спілки закликала учнів гімназій, комерційних, реальних і технічних шкіл на загальні збори в неділю 6 жовтня 1918 року в будинку товариства «Просвіта»; запрошено також студентів і курсисток.
закликаємо всіх учнів і учениць гімназіяльних, комерційних, реальних, технічних і др. шкіл прийти на загальні збори, котрі відбудуться в неділю 6 жовтня
Година зборів у OCR не збереглася.
Кооператив «Затишок» скликав на 6 жовтня 1918 року о 7 вечора загальні збори в приміщенні Центрального кооперативного комітету (Велика Васильківська, 14): обговорення статуту, вибори правління й ради.
Кооператив „Затишок". 6 жовтня о 7 годині вечора в помешк. центр. коопер. комітету (В. Васильківська 14) одбудуться загальні збори
У неділю 6 жовтня 1918 року об 11:30 в Українському клубі мали відбутися організаційні збори для вшанування 25-річчя письменницької діяльності Миколи Вороного.
В неділю 6-го жовтня о 11½ год. вдень в укр. клубі відбудуться організаційні збори з приводу вшанування 25-тилітнього ювилею Вороного
У неділю 6 жовтня 1918 року об 11 годині ранку в Міністерстві народної освіти (вул. Терещенківська, 2) мали відбутися загальні збори батьків учнів 2-ї Української гімназії.
загальні збори батьків учнів 2-ої української гімназії відбудуться в неділю (6-го жовтня нов. ст.) в 11 годин ранку в міністерстві народньої освіти, Терещенківська ч. 2
6 жовтня 1918 року о 7 годині вечора в помешканні Центрального кооперативного комітету (вул. Велика Васильківська, 14) мали відбутися загальні збори кооперативного товариства «Затишок» — обговорення статуту й вибори правління.
Кооператив „Затишок“, 6-го жовтня о 7 годині вечора в помешканні центр. кооператив. комітету, В. Васильківська 14
6 жовтня 1918 року о 1 годині дня на території колишньої виставки 1913 року (павільйон № 13) відкрилася Виставка-музей — основа майбутніх постійних виставок і музеїв та підготовка до великих виставок 1919–1920 років.
Сьогодня о 1-й годині на теріторії бувшої виставки 1913 року одчиняється Виставка-Музей
Всеукраїнський союз земств не одержав запрошень на відкриття ні Київського, ні Кам'янець-Подільського державних українських університетів.
Всеукраїнський Союз Земств-не удостоївся отримати запрошень на відкриття державних університетів як Київського, так і Камʼянець-Подільського.
Засідання ради Спілки вчителів-українців м. Києва відбувалися щопонеділка о 8 годині вечора в помешканні школи Володкевич (ріг Жилянської та Кузнечної вулиць).
Засідання ради Спілки вчителів-українців м. Київа одбуватимуться по понеділках о 8 годині вечора в помешканні ... школи Володкевича (на розі Жилянської та Кузнечної вулиць)
6 жовтня 1918 року в Києві урочисто відкрили Державний український університет; через це міністр освіти Микола Василенко не зміг поїхати на відкриття історико-філологічного факультету в Полтаві й надіслав вітальну телеграму.
одкриття київського державного українського університету також дня 6-го жовтня не дало мені можливости їхати в Полтаву
Дата з телеграми міністра освіти.
6 жовтня в Києві відкрився Український національний державний університет.
6-го жовтня у Київі збудовано нарешті той монумент ... Відкрився український національний державний університет
6 жовтня 1918 р. у Києві урочисто відкрито перший український державний університет; газета назвала цей день історичним, святом народу й початком нової сторінки в українській культурі.
Сьогодні день історичний... Відкриття українського университету... Сьогодня святочно одчиняється перший український державний университет.
Голова Київської міської думи просив гласних, що бажають фотографуватися спільною групою, прибути о 12:00 у неділю 6 жовтня до фотографії Менчинського (Висоцького) на розі Лютеранської та Хрещатика.
Гласних, бажаючих фотографуватись в спільній групі, голова думи ласкаво просить прибути о 12 год. дня в неділю 6 жовтня до фотографії Менчинського (Висоцького) на розі Лютеранської й Хрещатика.
Загальні збори української громади при Вищих жіночих курсах призначено на 7 жовтня (н. ст.) о 18:00.
Загальні збори української громади при В. Ж. Курсах відбудуться 7-го жовтня (по нов. стилю) о 6-й год. вечора.
Загальні збори української середньошкільної громади Києва відбулися 6 жовтня о 16:00 в приміщенні «Просвіти» (Пушкінська, 1); запрошувалися учні й учениці всіх гімназій, комерційних, реальних, технічних, залізничних і торговельних шкіл.
Загальні збори української середньошкільної громади м. Київа відбудуться 6 жовтня, в неділю, о 4 годині дня в помешканні Т-во „Просвіта” Пушкинська, 1.
Митрополит Антоній благословив новий університет у день відкриття іконою — копією старовинної української ікони Охтирської Богоматері в срібній ризі, на якій було прибито колишній російський герб — двоголового орла з короною.
митрополіт Антоній благословив державного університета в день його відкриття іконою, копією старовинної української ікони Ахтирської Божої Матері... На видному місці ризи прибито бувшого російського герба, двоголового орла з короною.
Загальні збори батьків учнів 2-ї Української гімназії відбудуться в неділю 6 жовтня об 11-й годині ранку в Міністерстві народної освіти (Терещенківська 2).
загальні збори батьків учнів 2-ої Української Гімназії відбудуться в неділю 6-го жовтня нов. ст. в 11 годин ранку
У неділю 6 жовтня 1918 р. у Києві відкрито перший Український державний університет; урочистість відбулася в колишній гарматній школі, яка повністю перейшла у власність університету. Велику залу прикрасили килимами, листям і квітами, вхід був за квитками.
Велике свято одсвяткувало минулої неділі столиця Київ — свято відкриття першого українського державного університету.
«Минулої неділі» від вівторка 8 жовтня — 6 жовтня.
6 жовтня 1918 року в будинку Артилерійського училища відбулося урочисте відкриття першого Українського державного університету; задовго до молебня головна зала й сусідні приміщення були переповнені студентами, студентками, гостями й публікою.
6-го октября, въ зданіи артиллерійскаго училища состоялось торжественное открытіе перваго украинскаго державнаго университета.
Сучасну адресу будівлі подано за загальновідомими даними.
На другому зібранні представників білоруських культурно-освітніх, економічних, професійних і політичних організацій Києва ухвалено заснувати Київську Білоруську Раду; перше урочисте засідання призначено на 6 жовтня.
постановлено учредить Кіевскую Білорусскую Раду. Первое торжественное засЁданіе Рады назначено на 6 октября.
Подія запланована; дата ухвали (друге зібрання) не вказана.
6 жовтня 1918 р. в Києві урочисто відкрито перший Український державний університет — у великій залі однієї з великих будівель Київського артилерійського училища, переданого з волі гетьмана університетові; з його будівель планували створити університетське містечко з житлом для студентів.
Відбулось воно у великій салі одного з більших будинків київської Гарматної Школи, яка, за волею Гетьмана, стала приміщенням для українського університету
Автор був присутній як секретар одного з департаментів.
На відкритті університету зала з естрадою не вмістила всіх; присутніх оцінювали в 5–6 тисяч: члени уряду, посли, голови дипмісій, генеральні консули, делегації міста Києва та інших університетів, делегація з Галичини (д-р Лонгин Цегельський), професура й студенти.
Величезна саля з естрадою не змогла всіх умістити, а тих, що були в ній, нараховувано на 5-6 тисяч
Гетьман прибув на відкриття університету з почтом в автомобілі в супроводі сотні кінних сердюків (гетьманська гвардія); маршал церемонії оголосив: «Его Светлость, Ясновельможный Пан Гетман Всей Украины». Гетьман був у білосніжному парчевому гетьманському жупані.
Гетьман приїхав зі своїм почотом в авті в супроводі сотні кінних сердюків ... в повнім парчовім біло-сніжного кольору гетьманськім жупані
На урочисте відкриття Українського державного університету в Києві 6 жовтня 1918 р. в головній залі (аудиторії) зібралося 2000–2500 осіб: студенти, професори, міністри, преса, посли Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії, Туреччини, Фінляндії, німецькі й австрійські генерали, а також Винниченко та Швець.
В головній салі (авлі) університету зібралось яких 2,000 до 2,500 студентів, професорів, міністрів, представників преси
Джерело 030 називає 5–6 тисяч — розбіжність.
6 жовтня 1918 відбулося урочисте відкриття Державного українського університету у власному приміщенні — «велике національне свято»: молебень відслужив о. В. Липківський, Гетьмана зустріли співом національного гімну, він прочитав жалувану грамоту й передав її ректорові Сушицькому, у промові згадав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу.
6. жовтня 1918 р. відбулося урочисте відкриття Державного Українського Університету в його власнім помешканні
на с. 355 вказано 22 жовтня — суперечність у джерелі
Австро-угорський військовий аташе генерал граф Спаннокі доносив 7 жовтня 1918: на відкритті університету були присутні посли німецький, австро-угорський, болгарський, турецький, фінляндський; «саме місто Київ і все товариство» участі у святі не взяли — маніфестувала «малозаможна інтелігенція»; найгучніше зустрічали В. Винниченка; виступив і ректор російського університету в Києві.
Саме місто Київ і все громадянство в святі відкриття участи не взяли
думка іноземного спостерігача; Спаннокі помилково називає Винниченка «прем'єром з вересня 1917»
Оголошення: у Київському державному українському університеті іспити тривають 1–5 жовтня, лекції починаються 7 жовтня, а урочисте відкриття призначено на неділю 6 жовтня об 11-й годині ранку; установи й особи, які бажають виголосити привітання, мають заявити про це до 11-ї ранку 6 жовтня.
В київськ. державн. україн. університеті іспити 1-5 жовтня, лекції з 7, а відкриття 6-го в неділю в 11 год. ранку.
В іншому оголошенні того ж номера відкриття вказано о 12-й годині.
Оголошення: рада українського товариства дошкільного виховання дітей «Дитяча Хата» скликає 6 жовтня о 6-й годині вечора у власному приміщенні на Бібіковському бульварі, 58 загальні збори (звіт тимчасової ради, вибори ради й ревізійної комісії); за відсутності кворуму збори відбудуться о 7-й годині за будь-якої кількості членів.
Рада українського т-ва дошкільного виховання дітей „Дитяча Хата" сповіщає, що 6 жовтня (нов. ст.) в власнім помешканні Бібіковський бульвар ч. 58 о 6 годині вечора мають відбутись загальні збори т-ва.
У неділю 6 жовтня 1918 року в Києві урочисто відкрито перший Український державний університет — в одній із найбільших зал колишньої артилерійської школи в місцевості «Кадетська діброва»; залу прикрасили старовинними килимами, дубовим листям, пальмами, портретом Шевченка.
У неділю 6-го жовтня у Київі відбулось історичне культурно-національне свято відкриття першого українського державного університету.
6 жовтня 1918 року «Киевская Мысль» повідомила, що ігуменя Покровського монастиря подала до окружного суду скаргу на реквізиційну комісію, яка за наказом гетьмана реквізувала монастирську амбулаторію для Першої української гімназії ім. Т. Шевченка; ігуменя обвинувачувала гетьмана в порушенні законів.
Сьогодня (6 жовтня) „Кіевская Мысль“ сповіщає, що ігуменя Покровського манастиря подала в окружний суд скаргу на реквізиційну комісію
Лист директора гімназії В. Дурдуковського; ймовірно, йдеться про Покровський монастир на Кудрявці (вул. Глибочицька / Овручська).
Історія університету: Спільна комісія товариств («Праця», «Просвіта» та ін.) з влаштування Українського народного університету в Києві зібралася на перше засідання 19 червня (2 липня) 1917 р. під головуванням проф. Г. Павлуцького; 5 (18) жовтня 1917 р. в приміщенні Педагогічного музею відбулося урочисте відкриття Київського народного українського університету (історико-філологічний, правничий і математичний факультети); першу промову виголосив І. Огієнко на тему «Українська культура».
збирається на перше засідання 19 червня (2 липня) 1917 р. під головуванням проф. Г. Г. Павлуцького... 5 (18) жовтня в помешканні педагогічного музею відбулося урочисте відкриття Київського народнього українського університету
Загальні збори української студентської громади університету Св. Володимира ухвалили резолюцію: продовжити існування громади, зберегти об'єднану раду студентських громад усіх вишів Києва й запропонувати студентам вступати до Української студентської спілки м. Києва.
Загальні збори українського студенства університету св. Володимира... ухвалили: 1) прийняти цей доклад на увагу; 2) продовжити надалі існування громади...
6 жовтня 1918 р. у зв'язку з всеукраїнським з'їздом баптистів у залі 2-го міського театру (Олександрівська, 12) відбулися молитовні збори (10:00–12:00) та духовний концерт із хором і струнним оркестром (12:00–15:00), а о 18:00 — збори на Жилянській, 104; вхід вільний.
В неділю 6-го жовтня в залі 2-го міського театру (Олександрівська вул. 12) з приводу всеукраїнського з'їзду баптистів відбудуться молитовні зібрання... Вхід на всі вищезазначені зібрання загальнодоступний і безплатний.
У неділю 6 жовтня гетьман Скоропадський був присутній на відкритті Українського державного університету: стоячи, він сам прочитав грамоту й виголосив промову (двохтисячна авдиторія слухала стоячи), після відповідей міністра Василенка та ректора Сушицького залишив залу зі штабом; потім були привітання від українських організацій, велику овацію отримав голова Національного союзу В. Винниченко; промову виголосив представник Галичини д-р Лонгин Цегельський.
В неділю, 6-го жовтня, український нарід святкував відкриття свого національного університету... Повагу хвилі піднесла присутність п. гетьмана, котрий, стоячи, дзвінким голосом сам відчитав грамоту і сказав промову... двохтисячна авдиторія слухала ст
На відкриття Українського державного університету з 10 години ранку 6 жовтня з'їжджалися представники й гості; зали університету не вмістили всіх бажаючих; прибули прем'єр Ф. Лизогуб, міністри М. Василенко (освіти), В. Колокольцов (земельних справ), І. Кістяківський (внутрішніх справ), військовий міністр О. Рогоза, представники німецького й австрійського посольств, болгарський посланник Шишманов, фінляндський посол, голова Національного союзу В. Винниченко, ректор університету Св. Володимира Спекторський та інші професори.
На свято прибули: министр-президент Ф. Лизогуб, министр освіти М. К. Василенко, министр земельних справ В. Г. Колокольцов, министр внутрішніх справ І. А. Кістяківський, министр військовий А. Ф. Рогоза, представники німецького і австрійського посольст
Свято відкриття університету розпочалося о 12-й годині молебнем, який відслужили єпископ Дмитрій і українське духовенство; о. Липківський виголосив слово про українську школу; урочиста частина відбулася в залі, прикрашеній старовинними українськими килимами та тропічними рослинами, а почесних гостей запросили на склянку чаю.
Свято почалося о 12 годині молебнем, який служив єпископ Дмитрій і українське духовництво... В одній із зал, декорованій старовинними українськими килимами і тропічними рослинами, відбулася офіціальна частина свята
Через велику кількість привітань ректор перервав засідання на промові М. Шаповала (від селянства), а академічні промови Сушицького й Огієнка відклали; гостей запросили на чай, а о 19:00 того ж дня відбулася інтимна студентська вечірка за участі професорів, хору і хору бандуристів; присутні вшанували вставанням пам'ять Івана Стешенка і ухвалили привітальну телеграму проф. Михайлу Грушевському; вечірка скінчилася близько півночі.
О 7 годині вечора відбулася інтимна вечірка студенства... Пам'ять Івана Матвієвича Стешенка студенство вшанувало вставанням... Вечірка скінчилась біля 12 години ночі.
6 жовтня на території виставки 1913 року відчинено «виставку-музей» торговельно-промислових товарів, організовану Українським виставочним комітетом при міністерстві торгу й промисловості; відкриття мало підготовчий характер — як основу майбутніх постійних великих виставок. Серед експонентів — міністерства, торговельно-промислові підприємства, кооперативи, видавництва з Києва й провінції.
Виставка-музей, яка відчинилась 6-го жовтня на території виставки 1913 року, мав не широкий характер
На відкритті виступали товариш міністра торгу й промисловості (прізвище «…аєвський») та голова виставочного комітету п. Міховський.
Завтра, 6 жовтня, відкривається українсько-кримська конференція; засідання відбуватимуться при зачинених дверях у приміщенні Міністерства внутрішніх справ. Газета з «цілком достовірних джерел» повідомляє, що обидві сторони вже з'ясували позиції, тож кримське питання сподіваються вирішити найкоротшим терміном.
Завтра открывается украино-крымская конференція. Засіданія конференціи будуть происходить при закрытыхь дверяхь въ помщеній министерства внутрен. діль.
Андріанов повідомив: у повітах діють земельно-ліквідаційні комісії для вирішення спорів між землевласниками й селянами; селяни в цілому готові на поступки й відшкодування збитків періоду аграрних безладів; відносини селян з німецькими військовими частинами «цілком налагоджені».
Во всёхь убздахь уже функціонирують земельно-ликвидаціонныя комиссіи
На відкритті університету були присутні весь уряд Української Держави, представники українського духовенства та Українського православного Кирило-Мефодіївського братства. Святковий молебень відправило українське духовенство на чолі з єпископом Дмитром; отець Василь Липківський виголосив промову про роль університету в національній культурі й побажав, щоб він не був суто казенною установою.
Присутні були і весь уряд Української Держави, а також представники від українського духовенства і від Українського Православного Кирило-Методієвського Брацтва.
Близько пів на другу години під спів національного хору під орудою Кошиця («Ще не вмерла Україна») на свято прибув гетьман з усією свитою; пізніше приїхав і митрополит Антоній. Гетьман зачитав жалувану грамоту про заснування в столиці першого українського університету «в складі всіх чотирьох факультетів».
О пів до другої години під співи надіонального хору під орудою д-ія Кошиця „Ще не вмерла Україна" завітав свято Ясновельможний Пань Гетьман з всією своею свитой.
Університет привітали ректор університету св. Володимира, митрополит Антоній (благословив новий університет образом), проф. Огієнко від Кам'янецького університету, Київський політехнічний інститут, ЦК УСДРП, Академія мистецтв, Комерційний інститут, спілка вчителів, студенти-українці духовної академії, Україн-Банк, Союзбанк, Дніпросоюз, галицький представник д-р Цегельський, В. Чехівський і д-р Шаповал від селянства.
Далі вітали Український Державний Університет Ректор Университету св. Володимира і митрополит Антоній, котрий благословив Український Державний Університет святим образом.
Багато адрес «не були заслухані через брак часу».
На відкритті університету Шаповал від імені селянства висловив бажання, щоб селяни знайшли в університеті місце і принесли свої творчі сили («у нас є свої Ломоносови»). Пожертви на університет: Союзбанк — 25 000 крб, Дніпросоюз — 50 000 крб; селянство заснувало щорічну нагороду 10 000 крб за найкращі твори.
від Союзбанку- 25.000 карб., від Дніпросоюзу- 50.000 карб., від селянства торічна нагорода въ 10.000 карб. за найкращі твори.
Союзбанк — 25 000 крб; селянська нагорода — 10 000 крб на рік. Текст продовжується з с. 3 на с. 4.
Виставка у Київському Олексіївському парку скромно відкрилася в неділю 6 жовтня 1918 року о 2-й годині дня; вона має культурно-показове значення і є підготовчою до виставок 1919 і 1920 років. Участь узяли урядові, громадські й приватні установи, торгово-промислові підприємства; експонати розмістили у великому, щойно відремонтованому павільйоні посеред парку біля басейну.
Вь воскресенье, 6 октября сего года въ 2 часа дня состоялось на територіи Алексфевскаго парка скромное открытіе выставки
Читано з OCR-тексту. Автор — Н. Жуковський. Серед експонентів — авіація (молода) та давні підприємства.
На виставці в Олексіївському парку Київське товариство «Поселок» (засноване в грудні 1917) орендувало невелику ділянку праворуч від головного павільйону й улаштувало власним коштом показову садибу — модель майбутнього міста-саду. За словами автора, інші київські товариства-аналоги в виставці участі не взяли через брак коштів.
заарендовань небольшой участокь земли на той же територіи Алек- сфевскаго парка
Читано з OCR-тексту. Позиція «Власної Хати» як органу товариства.
На відкритті Українського державного університету в Києві публіка демонстративно вітала Винниченка, а гетьмана, стараннями якого нібито здобуто університет, зустріла холодно.
Звідти і такі демонстративні приняття Винниченка на відкриттю Українського університету і холодна зустріч Гетьмана
Відкриття Київського державного українського університету — 6 жовтня 1918 р.; дату в тексті не вказано, автор не був присутній.
Організаційна комісія Всеукраїнської спілки колишніх юнкерів скликала всіх колишніх юнкерів, старшин, військових урядовців і сестер-жалібниць на загальні збори в неділю 6 жовтня 1918 року о 3 годині дня в Українському клубі (вул. Пушкінська, 1).
прибути на загальні збори в неділю 6-го жовтня ... о 3-й годині дня в пом. українського клубу (Пушкинська № 1)
У тексті «в. ст.», але 6 жовтня — неділя за новим стилем; ймовірно, помилка друку.
На відкритті університету єпископ Димитрій відмовився читати Євангеліє українською, а митрополит Антоній у промові допустив образливий випад; присутні голосно запротестували, і митрополит мусив просити вибачення. Молебень правило українське духовенство.
м. Антоній в своїй промові допустив помилку, котра образила присутніх. Останні гучно висловили свій протест, що примусило м. Антонія просити вибачення.
Київський державний український університет урочисто відкрито 6 жовтня 1918 р. у власному новому приміщенні на зеленому горбі над залізницею на західно-південній околиці Києва; на фронтоні будинку позначено дві дати — 1917 і 1918.
Сьогодні ми святкуємо урочисте відкриття Київського Державного Українського Університету в новім власнім помешканні на зеленому горбі, що виситься над залізницею на західньо-південній околиці м. Київа. На фронтоні... дві дати: 1917 р. і 1918 р.
Партія соціалістів-самостійників повідомила, що постанови про вихід її членів із військової аполітичної організації «Батьківщина» та про виключення з партії Маєвського й С. Макаренка недійсні; тижневик «Самостійник» — орган центрального комітету партії.
постанови партії соціялістів самостійників про вихід членів партії із військової аполітичної організації „Батьківщина”, про усунення із партії Маєвського та С. Макаренка недійсні.
Засідання ради спілки вчителів-українців Києва відбувалися щопонеділка о 20:00 в комерційній школі Володкевича (ріг Жилянської та Кузнечної); 7 жовтня присутність членів ради обов'язкова.
Засідання ради спілки вчителів-українців м. Київа одбуватимуться по понеділках о 8 годині вечора в помешканні комерційної школи Володимировича (на розі Жилянської та Кузнечної вулиць).
Прізвище власника школи нечітке (Володимирович/Волович).
Полтавська «Просвіта» відкрила в неділю, 6 жовтня, український історико-філологічний факультет у залі міського театру; Гетьман надіслав вітальну телеграму; за словами автора, того ж дня Київ святкував відкриття першого українського державного університету.
Одночасно з тим, як столиця й матір городів українських-Київ святкував відкриття першого українського державного университету- Полтава-серце України не менш урочисто опсвяткувала відкриття українського історично-филологичного факультета.
Відкриття Київського державного українського університету — за повідомленням газети припало на 6 жовтня.
«Робітнича газета» зазначає, що київський уряд «залишивши вілі справи» формує нову міську управу, земську, нових суддів і директорів, скрізь саджаючи «фаховців»; чутки по місту «одна другої фантастичні».
Чутки одна другої фантастичні пливуть по місті.
Увечері 6 жовтня студенти університету влаштували товариську вечірку за участю бандуристів і хору.
У вечері студентство університету впорядило товариську вечірку в участю бандуристів, хора
До Подільської духовної консисторії надійшли повідомлення настоятелів костелів, що в першому півріччі 1918 р. понад 200 осіб перейшли з православ'я до католицизму; з Подільської губернії надійшло також прохання про передачу Чорнокозинецької церкви костелу.
об обращеніи въ родныкъ приходахь Подольской епархіи за первую половину 1918 года болке 200 лицъ изъ православія вь католицизмь
Кирило-Мефодіївське братство у зв'язку з орендою будинку на Печерську для притулку та культурно-освітніх установ скликало надзвичайні збори благодійної секції 6 жовтня о 1 годині дня; чергові збори відбувалися щонеділі о 5 годині вечора на вул. Фундуклеївській, 19, пом. 1.
З приводу заарендування будинку на Печерському для притулку й инших культурно-просвітніх установ
У Міністерстві закордонних справ під проводом проф. Ейхельмана відбулася нарада з румунською місією (міністр Конческу, директор Ангелеску), що приїхала до Києва; румуни хотіли одержати цукор, насіння й залізо в обмін на фрукти, ліс, вино, крейду й трохи бензину.
представники Руминії бажали б одержати від України цукор, насіння і залізо замісць овочів, лісу, вина і крейди трохи бензину
Дата номера газети; нарада відбулася «цими днями», наступну призначено на суботу.
6 жовтня 1918 року відбулися загальні збори київського кооперативу «Затишок»: через відсутність власних їдалень члени мусили обідати по чужих їдальнях дорого й шкодячи здоров'ю; головою зборів обрали Красицького, до правління — Сергійка та інших; доручено шукати помешкання для їдальні, пральні й буфетів.
потреба в такому кооперативі дуже велика, бо не маючи своїх їдалень, ми примушені обідати по чужих їдальнях за дорогу ціну, псувати своє здоровля
Центральний український сільськогосподарський кооперативний союз (Централ) відкривав у Києві безплатну школу-курси з сільського господарства й кооперації для дорослих селян, делегованих товариствами, з 6 жовтня до 21 грудня 1918 року; приймали не більше 90 слухачів, читали українську мову, історію та географію України, сільське господарство тощо.
В школу-курси приймаються дорослі селяне обох полів ... Навчання безплатне ... Кількість слухачів не більше 90 душ
Дата початку в тексті «6-го жовтня», хоча оголошення в номері за 10 жовтня; можливо, OCR помилився (16-го?).
До 1918 р. київський народний український університет мав 1200 слухачів (вільних і дійсних), існував лише на кошти слухачів, без державної допомоги, і користувався аудиторіями, бібліотекою та науковими допоміжними закладами університету Св. Володимира й частково Київського політехнічного інституту; на початку 1918 р. його було перетворено на національний український університет із чотирма факультетами.
Кількість слухачів вільних і дійсних дійшла до 1200 і університет існував весь рік на кошти слухачів... користуючись аудиторіями, бібліотекою і науковими допоміжними закладами університету Св. Володимира, а почасти Київського Політехнічного Інституту
Київський кооператив «Затишок» провів 6 жовтня 1918 р. загальні збори: головою обрано Красицького, секретарем Лебединця; затверджено статут, обрано правління (Сергієнко, Шаповал Микола, Мицюк) і доручено негайно подати статут на реєстрацію до суду, шукати приміщення для їдальні та орендувати буфети.
Київський кооператив „Затишок", загальні збори 6-го жовтня одбулись ... Збори обрали правління із трьох
У неділю 6 жовтня об 1-й годині дня мало відбутися офіційне відкриття Виставки-Музею — основи для постійних торговельно-промислових і сільськогосподарських виставок і музеїв 1919–1920 рр.; метою є виявити становище України й творчі сили держави; виставка розміщена в передній частині території колишньої виставки 1918 р., павільйон №18; вільний вхід мають урядові особи з квитками та експоненти.
У неділю 6-го жовтня о 1-й годині дня мав відбутись офіціяльне відкриття Виставки-Музея
Кооператив «Затишок» 6 жовтня о 7-й годині вечора скликав загальні збори в приміщенні Центрального кооперативного комітету (Велика Васильківська 14).
Фейлетон «Робітничої газети» глузує, що уряд замість державних справ формує нову міську управу, земську, нових суддів і директорів, скрізь саджаючи «фаховців», а колишній міський голова Дяков знову з'явився: «Дяков — міський голова, Дяков — сенатор, Дяков — настоятель Лаври, Дяков — командувач сердюцькою дивізією».
Дяков- міський голова, Дяков-сенатор, Дяков-настоятель Лаври, Дяков-командуючий сердюцькою дивізією...
Іронічне формулювання; факт — відновлення Д'якова на посаді міського голови.
Нещодавно в міністерстві закордонних справ під головуванням проф. Ейхельмана відбулася нарада з румунською місією (міністр Концеско, директор Ангелеско та Конігшац); українську сторону представляли товариш міністра фінансів фон Замен, д-р Лукасевич, директор департаменту зовнішнього торгу Шафаренко; румуни хотіли б отримати від України цукор, насіння й залізо замість овочів, лісу, вина, крейди й трохи бензину; наступну нараду призначено на суботу.
представники Румунії бажали б одержати від України цукор, насіння і залізо замісць овочів, лісу, вина, крейди, трохи бензину та усяких инших речей.
Дата наради не вказана («цими днями»); наступна — «на суботу».
Міністр праці вніс до ради міністрів законопроєкт про державний статистичний комітет: має бути створена міжвідомча комісія за участі професорів статистики з Києва для розроблення закону про центральний статистичний комітет.
Представниками татарського населення Криму до Києва на переговори послано Озімбишана і Хатанова (міського голову Бахчисарая); делегатами німців-колоністів на українсько-кримські переговори обрано Ропа і колишнього міністра хліборобства Нафа (УТА, Сімферополь, 4–6 жовтня).
Представниками татарської людности посилаються до Київа Озімбишан і Хатанов, міський голова Бахчисарая.
Прізвища з OCR можуть бути спотворені.
6 жовтня загальні збори Золотоніської «Просвіти» (близько 200 членів) разом із представниками сільських «Просвіт» повіту (31 осередок, понад 1500 членів) надіслали до Києва на ім'я голови Національного Союзу Володимира Винниченка вітального листа, в якому гостро писали про «втікачів з братньої Московщини» — «культуртрегерів», що погордливо ставляться до української державності; другого листа з привітом послали С. Шелухіну.
Високоповажний Володимире Кириловичу!
Лист опубліковано в номері 16 жовтня; Винниченко — голова Українського Національного Союзу.
Румунська делегація в Києві має виключно економічні завдання — торговельну угоду між Україною та Румунією; її голова пан Концеско призначений тимчасовим повноважним міністром Румунії при уряді Української Держави. Румунія пропонує буряк, негашене й гашене вапно, дрова, сіль, свіжі й сушені фрукти, солону рибу, мармелад і вина, а натомість хоче цукор, зерно й, за можливості, сирову шкіру; домовляються про залізничні й поштово-телеграфні зв'язки та обмін постійними місіями в Києві й Яссах.
находящаяся вь Кіевь румынская делегація имбеть исключительно экономическія задачи
OCR імені: «Концеско».
Директор комерційно-експлуатаційного департаменту Міністерства шляхів сполучення А. Г. Макаренко в бесіді зі співробітником «Слова» назвав тарифний з'їзд надзвичайно важливим: нові тарифи вироблятимуть на нових засадах, тоді як раніше їх укладало Міністерство фінансів, далеке від залізничної справи.
Настоящій създь будеть иміть чрезвычайно важное значеніе для желізно-дорожнаго хозяйства.
Організаційна комісія Всеукраїнської спілки колишніх юнкерів, інтелігентних вояків-українців запрошує всіх колишніх юнкерів, старшин, військових урядовців і сестер милосердя на загальні збори в неділю 6 жовтня в Українському клубі (Пушкінська 1) для обговорення статуту, виборів і запису.
Година початку в OCR «8-ій годині дня» (імовірно вечора).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Після відкриття Українського державного університету оголосили пожертви (зокрема 50 000 і 1000 карбованців), почесних гостей запросили на чай, а ввечері відбулася студентська вечірка; незабаром мав вийти «Вісник Українського державного університету».
Почесні гості запрошуються на чашку чаю. Увечері відбулася студентська вечірка.
Текст дуже пошкоджений OCR.
Проф. Сушицький, названий «теперішнім ректором Українського університету», зазначив, що серед трьох тисяч студентів 99 відсотків — українці; газета назвала це відрадним явищем.
Проф. Сушицький, теперішній ректор Українського університету підкреслює, що з трьох тисяч студентів 99 відсотків українців.
Прізвище й цифри пошкоджені OCR; стаття далі називає першим ректором проф. І. М. Ганицького.
Оголошення: Загальні збори студентів-медиків відбудуться 6 жовтня в анатомічному театрі о 4-й годині дня; у зібранні — повторні збори о 8-й годині там само.
Загальне Зібрання Студентів Медиків, 6-го жовтня в анатомичнім театрі о 4-й г. дня
Фрагмент зіпсований OCR.
В Одесі вивезли 160 вагонів набоїв із району Пересипу; влада заспокоює людність, що небезпеки вибуху немає.
вивезли сто шістдесят вагонів набоїв в районі Пересипі
Не Київ.
У Сімферополі 6 жовтня розпущено Курултай; становище кримських земств катастрофічне: грошей немає, зарплата затримується, лікарні зачиняються, ліків немає.
Становище кримських земств катастрофічне. Грошей зовсім нема.
Не Київ; кримська делегація їде до Києва на переговори.
За даними УТА, у Харкові московський патріарх Тихон виставив кандидатами на Харківську кафедру кількох архієреїв (серед згаданих — Серафим Тверський і Уральський).
Московскій патріархъ Тихонь выставиль кандидатами на Харьковскую кафедру
Харківська кафедра; лише для зв'язку з церковним життям України.
Споживчі товариства Київщини скликають з'їзд (дата в OCR втрачена) для організації центру споживчої кооперації Київського району.
Дата з'їзду нерозбірлива («на « жовтня»).
Українська військова академія буде значно реорганізована: запроваджується ряд нових предметів, курс навчання — три роки; кошти на реорганізацію вже асигновані.
Українську військову академію мали значно реорганізувати: запроваджували нові предмети й трирічний курс навчання; кошти вже асигновано.
Курс навчання має бути трьохрічний.
Курс навчання мав бути трьохрічний. Кошти на реорганізацію вже асигновані.
Рада міністрів, обговорюючи статут військової повинності, визнала пільгу першого розряду за єдиним сином у родині й висловилася за те, щоб особи з середньою освітою служили один рік і відбували два табірні збори в чині молодшого офіцера.
По родинному становищу признана пильга першого розряду за единим сином у родині.
Дата номера газети; «на останньому засіданні».
У Києві розпочалася нарада отаманів корпусів (дислокація армії, казарми, формування армії, постачання, військові штати, набір), що мала тривати близько 6 днів.
Розпочалась нарада отаманів корпусів... 1) Дислокація армії. 2) Справа про казарми... Нарада займе біля 6 днів.
Оголошення: Головне інтендантське управління (Київ, Банкова, 13) шукало постачальників 500 000 пудів пресованого сіна для продовольчих магазинів (Київського базисного, Київського № 1, Козятинського, Уманського, Бердичівського та ін.); торги призначено на 10 жовтня 1918 р. о 12:00, партія — не менш ніж 25 000 пудів, застава 10%.
Головному Інтендантському Управлінню потрібно заготовити 500.000 пудів пресованого сіна... торги... на 10 жовтня ц. р. о 12 год. дня... (Київ, Банкова 13)
Мало бути незабаром засновано державну військову академію з трирічним курсом; до неї передусім прийматимуть тих, хто скінчив тимчасові курси при Петербурзькій академії генерального штабу; нові дисципліни — законознавство, державознавство, фотограмметрія, українознавство.
Незабаром має бути засновано державну військову академію... Курс навчання в академії 3-х річний... законознавство, державознавство, фотограметрія, українознавство.
Нотатка без місця в Києві, але рішення центральної влади в столиці.
Гетьманові подали грамоту на пергаменті про заснування в Києві першого Українського державного університету у складі чотирьох факультетів; після читання він передав її ректорові проф. Т. Сушицькому. Зала зустріла гетьмана співом «Ще не вмерла Україна».
Гетьману подано грамоту, спеціяльно виготовлену на пергаменті ... утворити в столиці України, місті Києві, перший Український Державний Університет в складі всіх чотирох факультетів
Міністерство народної освіти повідомило правління Київської шкільної округи, що просило військового міністра й головнокомандувача німецьких військ в Україні звільнити шкільні заклади в Києві та на Київщині від реквізиції.
прохання, щоб були увільнені від реквізиції шкільні заклади в м. Київі та на Київщині.
Дата номера газети.
Місія уряду Грузинської республіки на Україні оголосила, що строк подання заяв про підданство Грузинської республіки закінчується 15 жовтня; заяви приймали в Києві (Караваєвська, 3), Одесі, Харкові та Ростові щодня з 10 до 15 години.
Місія правительства Грузинської республіки на Україні повідомляє всіх громадян Грузинської республіки, що строк подачи заяв про підданство Грузинській республіці закінчується 15 цього жовтня... Київ — Караваєвська 3.
До Міністерства сповідань надійшла заява Київської духовної консисторії про взяття утримання консисторії на державний кошт.
поступило прошеніе Кіевской Духовной Консисторіи о принятіи содержанія консисторіи на государственный счеть.
Закон Ради Міністрів: з 1 липня 1918 р. Київський український народний університет (відкритий 5 жовтня 1917 р.) перетворено на Київський державний український університет із чотирма факультетами (історико-філологічним, фізико-математичним, правничим і медичним); викладова мова — українська, за дозволом міністра народної освіти в окремих випадках допускається російська.
З першого липня 1918 року Київський Український Народній університет, який відкрито 5 жовтня 1917 року... перетворити в Київський Державний Український університет в складі чотирьох факультетів... Викладовою мовою є мова українська.
4 (17) серпня 1918 р. гетьман усієї України підписав закон про відкриття з 1 (14) липня 1918 р. державних українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському.
4 (17) серпня 1918 р. Гетьманом всієї України було підписано закон про відкриття з 1 (14) липня 1918 р. державних українських університетів в Києві і Кам'янець-Подільському
Українська залізнична спілка закавказьких залізниць повідомляє членів: міністр шляхів принципово погодився призначати членів спілки на посади на залізницях України поступово, у міру відкриття вакансій; прохання з гербовими марками на два карбованці надсилати до адміністративно-побутового департаменту міністерства шляхів (Київ, Фундуклеївська 51); слюсарі, пічники, слюсарі-токарі, провідники вагонів, стрілочники, кондуктори можуть бути прийняті зараз на Поліській залізниці.
Прохання надсилать до адміністративно-побутового департамента міністерства шляхів (Київ, Фундуклеївська 51).
Харків, 6 жовтня: на катеринославський потяг між станціями Лавриківка й Ігрень здійснено напад; пасажирів пограбовано, викрадено понад 100 тисяч (рублів).
На катеринославський потяг між станціями Лавриково та Ігрень напали грабіжники, пограбували пасажирів і забрали понад 100 тисяч.
Пограбовано пасажирів, взято більше 100 тисяч.
Не Київ.
На екатеринославскій повздь между станціями Лавриково и Игрень совершено нападеніе. Ограблены пассажиры, Похищено свыше 100 тысячь.
Не Київ; наведено як загальна картина безпеки на залізницях України.
6 жовтня на станції Бахмач українська влада затримала радянський дипломатичний поїзд; з нього зняли 25 осіб, зокрема 4 дипломатичних кур'єрів, яких 7 жовтня під конвоєм доставили до Києва.
Вчера на ст. Бахмачъ украинскими властями задержанъ совѣтскій дипломатическій поѣздъ. Изъ состава пассажировъ было снято 25 человѣкъ, въ томъ числѣ 4 дипломатическихъ курьера; задержанные подъ конвоемъ сегодня доставлены въ Кіевъ.
«Вчера» відносно дати номера 7 жовтня.
У ніч з 5 на 6 жовтня злодії, виламавши залізні ґрати вікна, проникли на склад сірникової фабрики «Огонёк» на вул. Кирилівській, 75 і викрали 35 ящиків сірників, а в майстерні зламали 2 машини; збитки — 24 тисячі. Злодіїв заарештували: усі виявилися робітниками цієї ж фабрики.
въ спичечной фабрикѣ „Огонекъ", по Кириловской, 75, нѣсколько злоумышленниковъ, выломавъ желѣзную рѣшетку окна, проникли ... и похитили 35 ящиковъ спичекъ
Київський губернський староста генерал Андріанов після поїздки губернією повідомив, що в усіх повітах поступово налагоджується нормальне життя, Державна варта скрізь організована й успішно бореться зі злочинним елементом, що недавно тероризував населення; невеликі банди ще діють у Канівському повіті та в лісах на межі з Таращанським повітом і в районі Чигирина, їх поступово ліквідують.
Державная Варта всюду уже организована и ведеть успёшную борьбу съ преступнымь элементомь, недавно терроризировавшимь населеніе.
Нещодавно влада реквізувала помешкання польського гімнастичного товариства «Сокіл» (вул. Львівська, 12), що мало близько 1000 членів, бібліотеку й гімнастичне приладдя; реквізиція викликала здивування серед польської громади.
реквізовано помешкання польського гімнастичного т-ва „Сокол“ (Львівська 12 г). Т-во має коло 1.000 членів
Дата номера газети; точна дата реквізиції не вказана.
6 жовтня в приміщенні радянської мирної делегації в Києві заарештували якогось Лошкіна, що втік із Москви з 86 тисячами казенних рублів; він прийшов до делегації з підробленою вимогою на 35 тисяч рублів.
Вчера въ помѣщеніи совѣтской мирной делегаціи былъ арестованъ ... нѣкій г. Лошкинъ, бѣжавшій изъ Москвы съ 86 тысячами казенныхъ денегъ.
З OCR неясно, яка влада заарештувала (радянська чи українська).
За повідомленням «Нової Ради»: на пароплаві перед відплиттям представник Державної варти оголосив, що за розпорядженням міністра продовольчих справ вивіз продуктів заборонено; пасажири-селяни після торгу зібрали вартовому близько 70 карбованців, залежно від кількості й якості продуктів, і той дав «дозвіл».
Збирають цю суму між собою, оддають вартовому, тоді він дає «розрішення».
Дата випадку не вказана; місце — пароплав на Дніпрі, точна пристань невідома.
Автор повідомляє, що в деяких поліцейських дільницях Києва, зокрема Дворцовій, вже практикувалося повідомляти по начальству про викопування землі під фундаменти нових будинків; пристав Дворцової дільниці не знав, куди саме звертатися з такими заявами, тому автор надсилав їх до Київського товариства охорони пам'яток старовини й мистецтва.
Приставь этого участка считаль нужнымь донести по начальству о предполагаемой выемки земли подь новый домь
Описується недавня практика (ще дореволюційні дільниці); дата — номер газети.
Газети надрукували, ніби австро-угорський військовий міністр заявив, що жодного австро-угорського військовополоненого не можна примушувати повертатися з України; «Робітнича газета» цитує спростування: всім австро-угорським бранцям без дозволу жити на Україні звелено негайно добровільно повернутися на батьківщину, інакше їх заберуть силою як дезертирів.
Спростування в рубриці «Спростовання» (УТА).
Ректор Університету св. Володимира проф. Спекторський привітав «молодшого брата» — український університет — російською мовою; так само російською виголосив привітання митрополит Антоній, який передав ректорові благословенний образ Охтирської Божої Матері.
Высокопреосвященный Антоній, митрополитъ кіевскій и галицкій, подобно профессору Спекторскому произнесъ свое привѣтствіе также на русскомъ языкѣ.
Гетьман Скоропадський прибув на відкриття університету о 13:15 у супроводі товариша міністра закордонних справ Палтова, графа Авенслебена, генерального писаря Полтавця-Остряниці, начальника гетьманського штабу Аккермана, гетьманського коменданта Присовського, гетьманського господаря Ханенка та інших; його зустрів ректор Сушицький, нагодилася й митрополит Антоній, Національний хор виконав гімн.
в першій з чвертю годині на урочисте свято прибув ясновельможний пан гетьман, в супроводі: товариша министра закордонних Палтова, капітана графа Авенслебена, генерального писаря Полтавця-Остряниці, начальника гетьманського штабу генерального хорунжог
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня були міністр земельних справ В. Г. Колокольцов, головнокомандувач німецьких військ в Україні граф Кірбах, представники дипломатичних місій; молебень відслужив єпископ Уманський Дмитрій. Рівно о 1-й дня прибув Гетьман, якого зустріли ректор проф. Сушицький і двоє представників студентів; слідом прибув митрополит Київський і Галицький Антоній.
ровно въ 1 часъ дня прибылъ, въ сопровожденіи свиты, ясновельможный Панъ Гетманъ встрѣченный ректоромъ Университета проф. Сушицкимъ
На відкритті університету був присутній і Володимир Винниченко, який, за словами автора, уже тоді носився з планом перевороту й вів переговори з Християном Раковським — головою радянської делегації в Києві.
социал-демократ Володимир Винниченко, що вже тоді носився з пляном перевороту та переговорював з Хрістом Раковським, головою московської большевицькі місії у Києві
Переговори з Раковським — твердження автора, супротивника Винниченка.
На відкритті університету були гетьман, Рада міністрів на чолі з Ф. Лизогубом, посли, вчені й студенти; гетьман пообіцяв «всіма силами підтримувати освітню справу», промовляли ректор проф. Ф. Сушицький та інші.
Я обіцяю, каже п. гетьман,-всіма силами підтримувати освітню справу
Першим ректором Київського державного українського університету був проф. Іван Михайлович Ганицький (нар. 1879 р. в Кишиневі, інженер-механік, випускник Київського політехнічного інституту, автор проєкту парової турбіни Лаваля).
Проф. Іван Михайлович Ганицький (перший ректор Київського Народнього Державного Українського університету) народився в 1879 р. в м. Кишиневі
Першим виборним ректором Київського державного українського університету став проф. Феоктист Петрович Сушицький (нар. 1883 р. у Києві, філолог, приват-доцент університету Св. Володимира, раніше директор департаменту міністерства освіти); раду професорів обрала його на посаду після відмови від неї проф. І. Ганицького.
Професор Феоктист Петрович Сушицький народився 1883 р. у Київі... першого виборного після удержавлення ректора Київського Державного Українського університету
Першим виборним проректором університету став проф. Федір Петрович Швець (нар. 1882 р. в Жаботині на Київщині, природознавець, випускник Дерптського університету), а першим виборним деканом історико-філологічного факультету — проф. Григорій Григорович Павлуцький (нар. 1861 р., історик мистецтва).
Проф. Хведір Петрович Швець, перший виборний проректор Київського держав. укр. університету... Проф. Г. Г. Павлуцький (перший виборний декан історико-филологичного факультету)
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня були представники Національного союзу, міністри, іноземні посли, рада професорів, студентство; пізніше прибули гетьман Скоропадський і граф Кірхбах. Свято почалося молебнем, гетьман прочитав жалувану грамоту університетові.
Пізніше прибув п. гетьман і гр. Кирхбах.
До Київського політехнічного інституту перейшов із Петрограда відомий проф. С. П. Тимошенко (опір матеріалів); запрошено проф. Воронця (вища математика), на місце вбитого більшовиками І. Г. Рекашева — проф. Г. К. Суслова (механіка) та викл. А. І. Тодчина (нарисна геометрія); на початку навчального року раптово помер викладач геодезії І. Р. Левицький.
перешель изъ Петрограда извістный проф. С. П. Тимошенко (сопротивленіе матеріаловъ)
Оголошення: книгарня товариства «Криниця» (вул. Нестерівська, 27) одержала багато нових книжок; граматику для читання й писання Титаренка «Сонечко» продавали за 1 крб 80 коп.
Книгарня Т-ва „Криниця“ Нестерівська 27 КИЇВ ... Титаренко--СОНЕЧКО ... ГРАМАТИКА ц. 1 карб. 80 коп.
Оголошення: книгарня товариства «Криниця» (Нестерівська, 27) отримала нову книжку С. Титаренка «Сонечко» — граматка для читання й писання, ціна 1 крб 80 коп.
Книгарня т-ва „Криниця”. Київ, Нестеривська 27. С. ТИТАРЕНКО СОНЕЧКО граматка для читання й писання ціна 1 крб. 80 к.
Оголошення: книгарня товариства «Криниця» (Київ, Нестерівська 27) отримала нові книжки, зокрема С. Мітаренко «Сонечко» — граматка для читання й писання — 1 крб 80 коп.
С. Митаренко «Сонечко». Граматка для читання й писання. ц. 1 к. 80 к.
Підручник Платонова з російської історії коштує 22 руб. (замість 2 руб.), алгебра Кисельова — 25 руб. (замість 1 р. 30 к.), німецький підручник Глевера — 20 руб. (замість 90 коп.).
алгебра Киселева 25 руб. (вм. 1 р. 30 к.), учебн. німецк. яз. Глевера 20 руб. (вм. 90 к.).
Спекуляція підручниками на початку навчального року: географія Крубера — 16 руб. (замість 1 руб.), «Русская история» Платонова — 22 руб. (замість 2 руб.), алгебра Кисельова — 25 руб. (замість 1 р. 30 к.), німецький підручник Глевера — 20 руб. (замість 90 коп.); повний комплект книг для гімназиста 1-го класу коштує 100–120 руб.
учебникь географіи Круберa стоить 16 руб. (вмісто 1 р.), русская исторія Платонова 22 руб. (вм. 2 р.), алгебра Киселева 25 руб. (вм. 1 р. 30 к.)
За словами директора департаменту Міністерства шляхів сполучення А. Г. Макаренка, суттєвої зміни тарифних ставок не передбачається: порівняно з мирним часом вони зросли у вісім разів через великі експлуатаційні витрати. Він також побажав присутності на з'їзді представника Міністерства сповідань для порушення питання про пільгові перевезення церковного майна й матеріалів для нових храмів.
не предвидится существеннаго измвненія тарифныхь ставокь, которыя по сравненію сь мирнымь временемь увеличились вь восемь разь.
Плата за навчання в Державній драматичній школі становила 150 карбованців, які вносили наперед за півріччя.
Плата за навчання 150 карб. вноситься вперед по півріччям.
Незрозуміло, чи 150 крб — за рік, чи за півріччя.
Оголошення: Київська міська управа з понеділка продавала біднішому населенню Києва сухі дрова на берегових місцях (у гавані) — до півсажня на родину за ціною 40 карбованців за сажень.
продаж сухих дров біднішому населенню м. Київа до ½ саж. на сімʼю по ціні 40 карб. сажень
Частина оголошення (місце продажу) пошкоджена OCR.
Оголошення: видавництво «Серп і молот» (книгарня — Хрещатик, 25, пасаж) продавало збірку поезій Г. Гейне за 4 крб 50 коп. та українсько-німецький словник О. Поповича за 10 карбованців.
О. ПОПОВИЧ-Словник україн.-німецький. ціна 10 крб.
Оголошення: у книгарні «Серп і молот» продавали німецькі книжки: серія Göschen — по 2 карбованці, книжки Reclam без оправи — по 70 копійок.
Goeschen-Бібліотека, кожна книжка по 2 карб. ... Reclam- Універсальна Бібліотека. кожний номер без оправи по 70 коп.
Оголошення: драму-казку С. Черкасенка «Страшна помста» (за Гоголем) продавали по 3 карбованці; головний склад — «Робітнича книгарня», вул. Володимирська, 16.
ЧЕРКАСЕНКО - СТРАШНА ПОМСТА. Драма казка на 5 картин ... ц. 3 руб.
Оголошення: видавниче товариство «Сіяч» (Черкаси — Київ) продавало «Граматику для початкових шкіл» Петрушевського за 2 карбованці та читанку «Рідне слово» за 4 карбованці.
ПЕТРУШЕВСЬКИЙ. Граматика для початкових шкіл ... 2 карб. ... „Рідне Слово“. Читанка ... ціна 4 карб.
Оголошення: Першому українському товариству торгівлі шкіряним товаром потрібні майстри-шевці до шевських майстерень на вигідних умовах; звертатися з 10 до 3 до правління (Прорізна 7, кв. 8) або в майстерню №1 на Львівській 21.
Потрібні Першому Українському Т-ву Торг. шкіряними товарами — майстри шевці до шевських майстерень на вигідних умовах.
Оголошення: Бюро праці при Українському військовому товаристві «Батьківщина» (Прорізна 19, 2-й поверх): потрібні столярі, слюсарі, токарі, ковалі й теслярі; звертатися до товариства.
Бюро «ПРАЦІ» при Українському військовім Т-ві «БАТЬКІВЩИНА» ... потрібні: столярі, слюсарі, токарі, ковалі і теслярі
Оголошення: Дніпровська спілка споживчих товариств України відкриває в Києві в жовтні 1918 р. однорічну кооперативну школу імені В. Доманицького для підготовки свідомих і практично підготовлених працівників споживчих товариств; плата за навчання — 80 крб на рік; при школі буде інтернат.
Платня за навчання 80 карб на рік. При школі буде інтернат.
Точна дата відкриття втрачена в OCR (жовтень).
У вищих навчальних закладах ще гірше: довідник Хютте для студентів-техніків і підручник нарисної геометрії Рекашева коштують 150 і 100 руб. (замість 2 р. 40 к.), медичні книги ще дорожчі; студентська кооперація Київського політехнічного інституту видає книжки власним коштом, але й вони виходять по 10–12 руб. за 100 сторінок.
Некоторыя студенческія организаціи, какь напр., кооперативь Кіевскаго Политехническаго Института пытаются бороться со спекуляціей, издавая книги, но ихъ изданія обходятся также рублей вь 10-12 за книжку страниць въ 100.
Ціни «150 і 100 руб.» співвіднесені з Хютте і Рекашевим приблизно (OCR).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Українське шкіряне кооперативне товариство відкрило в Києві першу шевську майстерню (вул. Львівська, 21); чоботи коштували 525 карбованців для громадян і 450 для членів товариства.
Чоботи гром. 525 кр. д/членів 45. кр.
Ціну для членів у OCR обірвано («45.»), ймовірно 450 крб.
Оголошення: у кооперативній шевській майстерні Українського шкіряного товариства союзки з підметками коштували 110 карбованців (85 для членів).
союзки з підметками 110 кр. д/чл. 85
Слово «союзки» відновлено з OCR «соаки».
Товариство «Затишок» ставить за мету відкривати власні їдальні, молочні, пральні та крамниці різного краму; загальні збори товариства — 6 жовтня о 7 годині вечора в приміщенні Центрального кооперативного комітету (Велика Васильківська 14): обговорення статуту, вибори правління й ради.
Кооператив «Затишок» скликав 6 жовтня о 19:00 загальні збори в приміщенні Центрального кооперативного комітету (Велика Васильківська, 14): обговорення статуту, вибори правління й ради; товариство мало на меті відкрити їдальні, молочарні, пральні та крамниці.
Кооператив „Затишок”. Сьогодні, 6-го жовтня, о 7 годині вечора, в помешканні Цент. коопер. комітету (В. Васильківська 14) відбудуться загальні збори товариства „Затишок”.
Товариство має своею метою: одкривати свої їдальні, молочні, пральні і крамниці ріжного краму.
Київські середньошкільники: 6 жовтня 1918 р. загальні збори Київської середньошкільної юнацької спілки обрали раду з 15 осіб і затвердили статут; вступний внесок 2 крб, щомісяця 1 крб; створено секції (організаційно-інформаційна, видавнича, бібліотечна, театральна, спортивна, лекційно-агітаційна, музична, фінансова); журнал «Каменяр» №3–4 незабаром надійде в продаж; Міністерство освіти асигнувало спілці 1500 крб.
6 жовтня 1918 року відбулися установчі загальні збори Київської середньошкільної юнацької спілки: обрали раду з 15 осіб на рік, затвердили статут, встановили вступний внесок 2 крб і щомісячний 1 крб; працювали секції (видавнича, бібліотечна, театральна, спортивна, музична та ін.), Міністерство освіти асигнувало спілці 1 500 крб. Організаційні збори відбулися ще 26 вересня.
6 жовтня відбулися установчі загальні збори київської середнешкільної юнацької спілки. Обрано раду з 15-ти чоловік на один рік.
6 жовтня відбулися загальні збори Київської середнешкільної юнацької спілки. Обрано раду з 15 чоловік на один рік. Затверджено статут. Встановлено членський внесок: вступовий в 2 карб. і що місяця один карб.
6 жовтня загальні збори батьків Другої української гімназії вирішили: щомісяця кожен батько вносить 1 крб на допомогу бідним учням, батьківський комітет позичає 50 000 крб на ремонт, а при гімназії створюється кооператив (пай 25 крб, вступний внесок 5 крб). Гімназія мала 357 учнів і через те, що Міністерство харчових справ не звільнило приміщення, вчилася в тісноті після 2-ї години дня через день.
Зараз гімназія має 357 учнів ... навчання провадиться в тісному ... помешканні після двох годин дня і то через день.
Кількість учнів у OCR «857», ймовірніше 357.
6 жовтня збори батьків учнів 2-ї української гімназії: гімназія має 357 учнів, але міністерство харчових справ досі не звільнило її приміщення, тому навчання йде у тісному приміщенні після 2-ї години дня через день; ухвалено внести по 1 крб на місяць з батьків, позичити 50 000 крб на ремонт, заснувати шкільний кооператив (паї 25 крб, вступний внесок 5 крб); обрано батьківський комітет із 12 осіб.
Зараз гимназія має 357 учнів ... навчання провадиться в тісному, невигідному помешканні після двох годин дня і то через день.
Холера в Україні за 6 жовтня (відомості міністерства охорони здоров'я): Київська губернія — Підвисоцьке 9 випадків (разом із попередніми 12 померлих), Біла Церква — 2, Потіївка — 7 (5 померло), Київ — 1; Катеринослав — 3; Кременчук — 14 (8 померло). З початку епідемії на Україні захворіло 1307, померло 483 особи.
За повідомленням міністерства здоров'я на 6 жовтня 1918 р. холера на Київщині: Підвисоке — 9 нових випадків (раніше померло 12), Біла Церква — 2, Потіївка — 7 заслабло й 5 померло, Київ — 1 хворий; з початку епідемії на Україні захворіло 1306 осіб, померло 483.
Київська губернія: Підвисоке — 9 заслабло, померло з попередніми 12; Біла Церква — 2; Потіївка — заслабло 7, померло 5; Київ — 1 слабий... З початку пошесті на Вкраїні заслабло на холеру 1306 чоловіка, з них померло 483.
Цифри Підвисоке/Потіївка читаються приблизно.
Кіевская губернія, Подвыссцкое- 9, умерло съ прежними 12, Блая-Церковь-2, Потіевка — 7, умерло 5; Кіевь - 1. ... Сь начала эпидеміи на Украинь заболіло холерой 1307 человікь, умерло 483.
У самому Києві — 1 випадок холери за 6 жовтня.
Кооператив «Затишок» ставив собі за мету відкривати власні їдальні, молочні, пральні й крамниці різних товарів.
Товариство має своею метою одкривати свої їдальні, молочні, пральні і крамниці ріжного краму.
За відомостями на 6 жовтня, в місті Києві зареєстровано 1 випадок холери (клінічно встановлений); на Київщині захворювання були в Уманському, Васильківському й Сквирському повітах.
М. Київ—1 вип. (кл. в.).
Ректор проф. Сушицький повідомив, що 99% студентів Українського державного університету — українці; перший курс медичного факультету заповнили слухачі народного університету; на кожному факультеті є по два курси, а медичний має лише перший.
Таким чином ми стаємо перед фактом, що серед студенства Українського державного університету 99 % українців.
Оголошення: Кременчуцька губернська народна (земська) лікарня шукає лікаря на посаду ординатора інфекційного відділу: 550 крб на місяць і 150 крб на дорожнечу; заяви до 1 листопада.
Кременчуцька губерн. нар. (земська) лікарня запрошує лікаря на посаду ординатора інфекційного відділу, платня місячна 550 крб. і 150 карб. на дорожнечу.
Не Київ.
Оголошення: В. Дубровський, «Московсько-український словник», ціна в палітурці — 24 гривні; гуртовий продаж у «Робітничій книгарні» (Володимирська, 16).
Московсько - Український Словник. Ціна з палітуркою 24 гривні. Гуртовий продаж у „Робітничій Книгарні” Київ, Володимирська 16.
Оголошення: Київська губернська народна (земська) управа оголошує конкурс на посаду управителя Бобрицької школи садівництва й городництва (Канівський повіт): державна служба, 3600 крб на рік при готовому помешканні з паливом; заяви в Київ до 15 жовтня.
Київська губернська народня (земська) управа оголошує конкурс на посаду управителя Бобрицької школи садівництва й городництва, Канівського повіту... Платня на рік 3600 карб., при готовім помешканні з паливом.
Попри «казкові ціни» усі київські ресторани, кафе, кабаре, кінематографи переповнені, публіка «веселиться на всю»; автор називає це «бенкетом під час чуми».
Несмотря на баснословныя цёны, вс% рестораны, кафэ, кабарэ, кино и т. п. переполнены ломятся оть публики.
Оголошення: «Книгозбірня» пропонувала земським, міським школам та іншим закладам «Абетку» в кольорових малюнках (33 таблиці) за 50 карбованців; наклад 5000 комплектів, у продаж з 15 жовтня; при гуртовому замовленні від десяти комплектів — знижка 30%; зразки можна було оглянути на складі й у книгарні на Хрещатику, 25.
Надрукована і поступить в продаж 15-го жовтня... в кількості 5000 комплектів АЗБУКА в кольорових малюнках... Ціна за 33 таблиці 50 карбованців. При гуртових замовленнях не менш десяти робиться знижка 30%.
Ректор Сушицький розповів: університет потребує 70–80 професорів, а поки що за штатом їх 30; діють 33 професорські стипендіати (12 утримує університет, решту міністерство освіти, стипендії дозволяють скласти магістерський іспит за 2 роки); до січня 1919 р. бібліотека університету мала зрости до 100 000 томів, закуплено, зокрема, санскритську книгозбірню Кнауера.
На університет потрібно 70-80 професорів... нам досить мати 30 професорів... маємо 33 професорських стипендіатів, 12 з них утримується українським державним університетом... До січня 1919 року ми певно матимемо бібліотеку у 100.000 томів.
Постановою уряду колишню Гарматну школу передано у власність університету: вона мала 20 головних корпусів, власну електростанцію, артезіанський колодязь і 26 десятин землі; для студентів влаштовували чоловічу та дівочу бурси, куди найближчими днями мали поселити 400 осіб, а професори мали жити в пристосованих помешканнях при університеті.
Гарматна школа, передана постановою уряду у власність нашому університетові, має 20 головних корпусів, власну електричну станцію, артезіянський колодезь і 26 десятин землі... Цими днями там буде розташовано 400 чоловік.
Статтю подано як частину інтерв'ю з ректором; згадано «квартирну кризу».
Підготовчі роботи з влаштування електричного освітлення Шулявки (схема мережі, дозвіл приєднатися до міської мережі) завершено; Шулявський районний совіт скликав домовласників Шулявки, Караваївих дач та дачних ліній на неділю 6 жовтня об 11:00 у школі на цвинтарі Шулявської церкви, щоб вирішити питання фінансування.
Всі підготовчі праці по будівлі електричного освітлення на Шулявці... вже закінчилися. Для остаточного вирішення справи шулявський районний совіт запрошує домовласників Шулявки, Караваєвих дач та дачних ліній в неділю 6-го жовтня в 11 год. дня
Оголошення: готується до друку учнівський «Щоденник» для записування лекцій з українським текстом (рекомендований департаментом середніх шкіл міністерства освіти); ціна піврічного зошита — 2 крб 15 коп., школам і книгарням знижка; склад — книгарня видавництва «Серп і Молот», Хрещатик, 25, пасаж 29.
ЩОДЕННИК (дневник) для записування лекцій з українським текстом... Ціна одного зошита (піврічного) — 2 крб. 15 к. Школам і книгарням — знижка. Склад: книгарня В-ва „Серп і Молот”. Київ, Хрещатик 25, Пасаж 29.
Оголошення: видавниче товариство «Дзвін» повідомляє, що друкується повне зібрання творів В. Винниченка у 15 томах (перші томи вийдуть незабаром); бажаючі мати комплект мусять заздалегідь повідомити видавництво (Бессарабська пл., 2), надіславши завдаток не менш 10 крб на комплект.
Вининченко В. Повне зібрання творів в 15-ти томах вже друкується... Хто хоче мати повне зібрання... надіславши завдатку не менш 10 крб. на комплект.
Київ охоплено спекуляцією: за С. Кельничем, спекулюють не лише завсідники таємних бірж, а й інтелігенти, офіцери, студенти й навіть гімназисти; «до чого дійшла одна спекуляція квартирами в Києві». Колишній офіцер відкрито казав: «На цьому ділі можна добре спекульнути… здерти кілька тисяч».
До чего только дошла одна спекуляція квартирами вь Кіевь.
Цитата офіцера — «вчора», тобто 5 жовтня 1918 р.
У Київському політехнічному інституті закінчився запис студентів і вільних слухачів: цього року відмовилися від вступних іспитів, конкурсу атестатів і жеребкування, застосувавши «американську систему» — дійсними студентами І курсу зараховано лише осіб із бойовими відзнаками чи пораненням, інші стали вільними слухачами з правом переведення після здачі мінімум 5 предметів. На І курс подано близько 6000 прохань, аудиторії переповнені.
на І курсь было подано около 6000 прошеній.
Фейлетон «Еспанка»: деякі лікарі вважали «іспанку» особливою легкою формою чуми; автор зауважує, що поляки звуть хворобу «українкою», а росіяни — «еспанкою».
Так говорять деякі лікарі, що так звана еспанка і єсть особлива, досить легка, форма чуми.
Сатиричний фейлетон А. Ярановича; свідчить про епідемію грипу восени 1918 р.
Оголошення: видавнича спілка «Книгозбірня» мала книгарню на Хрещатику, 28 та книжковий склад (крамну комору) на Хрещатику, 25; обіцяла великий вибір книжок і негайне виконання замовлень.
ВИДАВНИЧА СПІЛКА „КНИГОЗБІРНЯ” КНИГАРНЯ Хрещатик 28, книгарня і крамна комора Хрещатик 25. Має великий вибір книжок. Замовлення виконуються негайно.
Оголошення: Економічно-адміністративний інститут (Велика Васильківська, 25, пом. 13) продовжував приймати прохання; лекції мали початися в середині жовтня; приймали щодня з 11 до 14 і з 17 до 19 години.
Економично-административний Інститут. Вел. Васильківська 25, пом. 13. Прийом прохань продовжується. Лекції починаються в половині жовтня. Щодня, від 11-2, 5-7.
Оголошення: д-р Крупський, колишній асистент жіночої клініки, — акушерство, жіночі й дитячі хвороби новонароджених; прийом з 16 до 18 години, Тарасівська, 17, кв. 20 (ріг Мар.-Благовіщенської).
Д-р Крупський б. асист. жіноч. клін. ... акушерство, жіночі і хвор. новонарожден. від 4-6 Тарасівська 17, п. 20 (ріг М.-Благов.)
Оголошення: д-р Рабинович — венеричні, сечові та шкірні хвороби, лікування електрикою; прийом з 8 до 12 і з 16 до 20 години, Мар.-Благовіщенська, 39.
Д-дь Рабиновит пол. безс. леч. электричеств, Пр. 8-12 и 4-8 М. Благовіщ. 39.
Оголошення: контора-склад «Бр. Пашенко і Ф. Калініченко» пропонує дрова всіх сортів (тел. 38-31).
СВІЙ ДО СВОГО! Дрова всіх сортів пропонує контор-склад Бр. Пашенко і Ф. Калініченко. ... тел. 38-31.
Адреса складу нечітка.
Оголошення: бухгалтер із великим стажем шукає відповідну посаду; звертатися: Софійська, 14, кв. 11.
Бухгалтер цілк. досвід. шук. відпов. посаду. ... Софійська 14, п. 11.
Оголошення: Центральне лісове бюро (Київ, Бессарабка, 2) продає ліс на зруб — 250 десятин в одній межі (Мозирський повіт), запас понад 4500 кубічних сажнів: 10% берези, 30% дуба, 30% осики і до 1% сосни; до 20% дуба шпального й столярного.
Ліс на зруб 250 десятин в одній межі (Мозирський повіт). Загальний запас більш 4500 куб. саж... Досліджування лісу зроблено центральним лісовим бюро, Київ, Бесарабка 2.
Оголошення: ліс на зруб, 250 десятин в одній межі на березі Прип'яті (Мозирський повіт), запас понад 4500 кубічних сажнів, 70% твердих порід, решта — сосна та осика; відомості в Центральному лісовому бюро (Київ, Бессарабка, 2).
Ліс на зруб 250 дес. в одній межі швидко дешево продається. На березі Припяти (Мозирський повіт). Загальний запас більш 4500 куб. саж... Центральне лісове бюро, Київ, Бесарабка 2.
Це інше оголошення, ніж на с. 7.
Оголошення: Ямпільська повітова земська управа шукає інструктора з кооперації (500 крб на місяць і 8 крб додатково) та завідувача книгозбірні (оплата за домовленістю); прохання до 20 жовтня.
запрошує осіб, які можуть зайняти посади: інструктора по кооперації й завідуючого книгозбірнею... Платня інструкторові 500 крб. в місяць і 8 крб. додаткових
Ямпіль — не Київ; оголошення подано в київській газеті.
Оголошення: потрібен учитель української мови для Миколаївської приватної чоловічої гімназії (штатна посада, 30 тижневих годин, плата 230 крб; перевага інститутцям); звертатися: Круглоуніверситетська, 6, шкільний відділ Лівобережної залізниці, 11–13 год.
Потрібен учитель україн. мови. Першенство институтчику, посада штатна Миколаївської приватн. хлоп. гімн. 30 тижн. лекцій. Платня 230 карб. ... Кругло-Университетська 6
Одиниця оплати («на рік/годину») нечітка.
Оголошення: видавництво «Слово» випустило нові книжки: Д. Яворницький «Як жило славне Запорозьке військо» (3-є вид., 1 крб 30 коп.), С. Томпсон «Вінга» та Брижаль «Короткий курс рахівництва»; склад — книгарня «Слово» (Катеринослав, Поліцейська, 59).
Видавництво „Слово” випустило такі нові книжки: Д. І. Яворницький. Як жило славне запорозьке військо. 3-е вид. 1 крб. 30 к.
Оголошення: купують два телефони з номерами; письмові пропозиції надсилати за адресою Прорізна, 19.
Купуємо два телефони з номерами. Писані пропозиції надсилати Прорізна 19.
Оголошення: розширений писальний і канцелярський магазин «Брістоль» на Хрещатику, 13, пропонує всілякі канцелярські та писальні приналежності за цінами «вне конкуренції».
писчебумажный магазинь „БРИСТОЛЬ" Крещатикь 13. ... Ц*ны вні конкуренціи.
Молодий Київський український державний університет, урочисто відкритий 6 жовтня 1918 р., мав на кінець листопада близько 3000 студентів і студенток і поповнився п'ятьма професорами, серед них двома галичанами — археологом Осипом Пеленським і філософом М. Рудницьким.
Молодий київський університет, врочисте відкриття якого відбулося 6-го жовтня с. р., має тепер коло 3000 студентів і студенток
Цифру в OCR надруковано як «8000»; найімовірніше 3000.
Оголошення: від 15 жовтня 1918 р. Дніпровський союз споживчих союзів України відкривав у Києві однорічну кооперативну школу імені В. Доманицького для підготовки робітників споживчих товариств; приймали з 18 років із вищою початковою освітою (або після іспиту), плата — 80 карбованців на рік, при школі діяв інтернат; прохання подавати на Інститутську, 4 (культурно-просвітній відділ Дніпросоюзу).
З 15-го жовтня цього року Дніпровський союз споживчих союзів України починає в Києві однорічну кооперативну школу імені В. Доманицького... Приймаються учні не молодші від 18 років... Плата за навчання 80 карбованців на рік. При школі буде інтернат...
Оголошення: Київський інститут (вища школа) з правами вищих шкіл для педагогічної секції продовжував прийом на I–III курси; заняття починалися 7 жовтня, лекції вечорами в аудиторіях 16 і 17 університету Св. Володимира; довідки й прийом прохань — у директора, Меринговська, 6, кв. 16.
Прийом на І і ІІ курси продовжується. Початок занять 7 жовтня. Лекції викладатимуть по вечорах у 16 і 17 аудиторіях університета Св. Володимира. Справки й прийом прохань у директора, Меринговська № 6, п. 16.
Назву інституту пошкоджено OCR.
Оголошення: курс Ф. Флейшмана і А. Киржнера навчає друкувати на друкарських машинках різних систем (при магазині «Вядро», Велика Володимирська, 41); видають свідоцтва й рекомендації на посади; прийом щодня з 8 до 13 і з 17 до 20 години; є переписування паперів.
Навчання на пишучих машинках різних систем... Видаються свідоцтва, рекомендації на посади. Курс Ф. Флейшман, А. Киржнер. Переписка паперів. В. Володимирська 41, при магаз. Вядро
Години прийому прочитано приблизно.
Оголошення: Товариство видавниче «Сіяч» (Черкаси — Київ) запропонувало нові видання: Петрушевський «Граматика для початкових шкіл» (2 крб 25 коп.), Коваленко «Оповідання з української історії» тощо; замовлення приймали у Києві в готелі «Прага», № 28 (Велика Володимирська) і в Черкасах.
Нові видання Товариства Видавничого „Сіяч”. 1. Петрушевський. Граматика для початкових шкіл... 2 крб. 25 к... Київ, Отель „Прага” 28 (В.-Володимирська) т-во „Сіяч”.
Решту цін, розкиданих по рядках, відновити неможливо.
Оголошення: видавництво «Дзвін» і «Українська школа» (Київ, Бессарабська площа, 2) подало перелік своїх видань: твори В. Винниченка (т. I–XV), п'єси «Панна Мара», «Чорна Пантера», «Базар», серії «Універсальна бібліотека «Дзвін»», «Українська педагогічна бібліотека», дитячі книжки, казки братів Грімм; замовлення виконують за чергою через безлад на залізницях.
В-во „ДЗВІН” і „УКРАЇНСЬКА ШКОЛА” Київ, Бесарабська пл., ч. 2. Винниченко. Твори І—XV т.т. (друкуються). Панна Мара, комедія ... Чорна Пантера, п'єса.
Ціни розкидані по рядках, частково нерозбірливі.
Правління Дніпросоюзу постановило видати настільний кооперативний календар з відділами історичним, географічним, статистичним, освітнім; складання календаря доручено видатним кооперативним діячам.
Київський споживчий кооператив «Затишок» провів 6 жовтня загальні збори: заснувати їдальню, пральню, крамниці й буфети, бо мешканці «примушені обідати по чужих кав'ярнях за дорогу ціну і псувати своє здоров'я»; членський вступний внесок 15 крб., пайовий 100 крб. (можна вносити протягом чотирьох місяців); правління — Сергійко, Шаповал, Мицюк.
обідати по чужих кав'ярнях за дорогу ціну і псувати своє здоров'я
Дата зборів за OCR «о-го жовтня» (ймовірно 6 жовтня).
Міністерство здоров'я повідомило про холерні захворювання в Україні за 6 жовтня: у Київській губернії (біля Борисполя?) 12 померлих серед хворих, біля Фастова/Церкви 2, Потівка — 4 хворі, 3 померли; у самому Києві — 1 хворий; Кременчук — 14 хворих, 8 померли. Від початку епідемії в Україні захворіло 1307 чоловік, померло 485.
Київ 1 слабий ... Від початку пошесті на Україні заслабло на холеру 1307 чоловіка, померло 485.
Назви населених пунктів Київщини в OCR спотворені.
Оголошення: гімназія Товариства викладачів (колишнього Тетянинського комітету) з повними правами казенних чоловічих гімназій; спільне навчання, вечірня зміна; Велика Володимирська, 81; прийом прохань щодня з 3 до 5 год. у всі 8 класів. Плата за півріччя: у приготовчому класі — 120 руб., у 1-му й 2-му — 140 руб., у 3-му, 4-му й 5-му — 160 руб., у 6-му, 7-му й 8-му — 180 руб.
Плата за правоученіе вь полугодіе: вь приг. кл.-120 руб, вь 1 и 2 кл.-140 руб., вь 3, 4 и 5 кл.-160 руб., въ 6, 7 и 8 кл.-180 руб.
Номер будинку в OCR «81»/«Ві» — найімовірніше 81. Ціни старших класів: 3–5 кл. 160, 6–8 кл. 180 руб.
С. Кельнич у статті «Заснула совість» повідомляє: піклувальниця одного дитячого притулку, де харчуються 120 дітей, що приходять, і ночують близько 20 безпритульних, скаржилася, що брак коштів змушує найближчим часом закрити заклад — «всі запаси добігають кінця, а допомоги чекати нізвідки».
приютъ, который призраваеть 120 приходящихь и около 20-ти бездомныхь дётей, что недостатокь средствь ставить вопрось о закрытіи
Дата номера; «на днях» — подія в останні дні перед виходом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: видавництво «Всеувито» (Київ, Велика Володимирська, 30) повідомляло, що книжка Русової вже розсилається й приймало замовлення для книгарень і земств; ціна — кілька карбованців 30 копійок (цифра нерозбірлива).
ВЖЕ РОЗСИЛАЄТЬСЯ... „ВСЕУВИТО” (Київ, Вел.-Володимирська 30). Книгарням і земствам...
Заголовок, автор і ціна пошкоджені OCR.
Оголошення: д-р Чернян — сифіліс і венеричні хвороби, прийом у визначені години, телефон 40-01.
Д-р Чернян, Сиф., венн. від 1-2. Тел. 40-01.
Оголошення сильно пошкоджене OCR, години не розпізнано.
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев (сифіліс і статеві хвороби) приймав з 11 до 13 і з 17 до 19 години на Гоголівській, 2а.
сифіліс і пол. хвороби. 11-1 і 5-7 ... Сергій Коломійцев, Гоголівська 2а.
Ім’я лікаря й години читаються з труднощами.
Оголошення: д-р Гублер (сифіліс, гостра і хронічна шкірна та статева хвороби) приймає з 8 до 12 і з 16 до 20 години, Лютеранська (номер нечіткий).
Лютеранська ... Гублер сифил. остр. і хронич, кожен. пол. безсил. пр. 8-12 і 4-8.
Номер будинку нерозбірливий.
Оголошення: фельдшер із 13-річною практикою в земстві та на цукровому заводі, з сім'єю, шукає посаду; приймає звернення з 15 до 22 години: Київ, Виноградна, Бондаренкові.
Фершал. шкільний 13 літ прак. в земстві і на цукровар. сім., шук. посади. Київ, Виноградний пр. 3-10 Бондаренкові.
Адреса й години нечіткі.
Священик Київської Миколаївської церкви запропонував влаштувати у храмі електричне освітлення через тяжку кризу свічкової справи; автор кореспонденції вважає це цілком здійсненним.
предложеніе о. настоятеля Николаевской церкви устроить, въ виду тяжелаго кризиса, переживаемаго свечнымь діломь, электрическое освіщеніе вь храмі
Зрозуміло з контексту, що йдеться про Золотоношу (кореспонденція «из г. Золотоноши»), а не про Київ. Криза свічкової справи — загальна.
Міністерство охорони здоров'я повідомило про холерні захворювання: у Київській губернії — Корчувате 1 випадок, Коростишів 1; також у Харківській і Волинській губерніях та Одесі (дата зведення в OCR «8 октября», ймовірно 3 жовтня).
Ківвская губернія: Корчувь - 1 случай, Коростышевь-1
Дата зведення нечітка в OCR; зведення опубліковане 6 жовтня 1918 р.
Культурно-просвітня комісія Українського робітничого клубу (Лук'янівський Народний дім) організовує вечірні курси української мови (запис щодня в бібліотеці клубу з 6 до 11 вечора, у свята ще й з 11 ранку до 8), триває запис до Школи грамоти для неписьменних дорослих; комісія готує вечірню середню школу для дорослих, цикли лекцій та концерти.
Культурно-освітня комісія при Українському робітничому клубі (Лук'янівський народний дім) влаштовувала вечірні курси української мови, курси для неписьменних і вечірню середню школу для дорослих; записуватися можна щодня в бібліотеці клубу з 6 до 11 вечора, у свята також з 11 до 3.
Культурно-просвітня комісія при укр. робітничому клубі (Лукʼянівський Народній Дім) улаштовує вечірні курси української мови.
вечірні Курси Української мови ... Записуватися можна щодня в бібліотеці Клюбу від 6-ої год. вечора до 11-ої
6 жовтня 1918 р. на відкритті Українського державного університету в Києві гетьман у промові до студентів і професорів згадав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу як поборників народної освіти.
До студентів і професорів при відчиненні українського університету дня С.Х. 1918 року в Києві, Гетьман сказав
Дата в OCR — «С.Х.», відновлено як 6 жовтня 1918 р. (день відкриття Київського державного українського університету).
6 жовтня 1918 року відбулося урочисте відкриття Українського державного університету в Києві (3000 студентів, чотири факультети); гетьман з'явився в уряді, що включав білий атласний жупан і соболеву шапку зі страусовими перами.
The dedicatory exercises, held on October 6, were attended by the Hetman, who appeared in the costume of his office, which included a white satin coat and a sable cap decorated with ostrich feathers.
Автор датує події за новим стилем.
На відкритті Українського державного університету 6 жовтня 1918 року Винниченкові аплодували гучніше, ніж будь-якому іншому промовцеві.
as was demonstrated on the following day at the opening of the Ukrainian State University when the applause accorded him was not equalled by that given any other speaker.
Головне управління мистецтв і національної культури внесло до Ради міністрів проєкт закону про Державний народний театр у Києві (у Троїцькому народному домі), заснований 1917 року; на другу половину 1918 року йому мали асигнувати 110 950 карбованців.
асігнувати державному народньому театру із сум державної скарбниці 110,950 карб.
Оголошення: до «Художньої капели» Гр. Давидовського запрошують співачок і співаків (за плату); прийом щодня з 17 до 19 години в Українському клубі (Пушкінська, 1).
Запрошуються в „Художню капелу” Гр. Давидовського співачки і співаки (за плату). Прийом що-дня від 5 до 7 год. Пушкинська 1, Український клуб.
6 жовтня о 8-й годині вечора в Українському робітничому клубі на Лук'янівці було виставлено п'єсу «Крути та не перекручуй».
Сьодня (6 жовтня) в українському робітничому клюбі виставлено буде «Крути та не перекручуй». Початок в 8 год. вечора.
Коли Гетьман увійшов до зали, Український національний хор під керуванням О. Кошиця виконав гімн «Ще не вмерла Україна»; присутні довго вигукували «слава!». Гетьман особисто прочитав свою грамоту університету й передав її ректорові.
украинскій національный хоръ, подъ управленіемъ г. Кошица, исполнилъ національный гимнъ «Ще не вмерла Украина».
6 жовтня в кінотеатрі «Корсо» перед початком другої серії з'явилися представники влади й оголосили адміністрації заборону показу фільму «Отець Сергій», який ішов уже близько двох тижнів: стрічка, що зачіпала релігійні моменти, викликала протест духовенства.
Вчера въ кинематографѣ «Корсо» передъ началомъ второй серіи явились представители власти и предъявили администраціи запрещеніе постановки драмы «Отецъ Сергій»
Видавництво «Куранти» випустило першим томом своєї «Бібліотеки» порнографічно-блюзнірську поему «Гавриліада», що приписується О. С. Пушкіну; сам Пушкін неодноразово відкидав авторство.
Издательство „Куранты" выпустило первымъ томомъ своей „Библіотеки" ... поэму „Гавріліада", приписываемую А. С. Пушкину.
«Слово» друкує поезії редактора В. Лашнюкова «Мотиви псалмів» (вільні переклади псалмів 83 і 16).
Мотивы псаломь. Псаломъ 83. ... Псаломъ 16. ... В. Лашнюковъ
Літературна рубрика газети.
Після офіційної частини свята гостям запропонували чай, а ввечері 6 жовтня відбулася студентська вечірка.
Гостям був предложенний чай. Вечером відбулася студенська вечірка.
Відкрито 1-й Український університет у Києві.
Открытие 1-го Украинского университета в Киеве.
хронологія збірника.
На відкритті Державного українського університету 6 жовтня 1918 грамоту й промову Гетьмана слухала стоячи двотисячна аудиторія, відповівши гучним «Слава»; хор виконав «Ще не вмерла Україна», Гетьман виходив під спів кантати «Живи, живи Україно», розписавшись у книзі почесних гостей. Ректор Сушицький повідомив про 3000 студентів, з них 99% українці. Свято закінчилося гімном і «Gaudeamus igitur».
3.000 студентів, з яких 99% — українці, це ж такий національний моноліт
за газетою «Відродження» №154 від 8 жовтня 1918
У Державній драматичній школі почалося навчання в помешканні комерційної школи (вул. Бульварно-Кудрявська, 24); викладали Стадник (дикція й декламація), Дерев'янко (мімодрама), Михайлів (фехтування), М. Зеров (історія української культури); курс дворічний, вечірній, прийом до 14 жовтня.
в державній драматичній школі почалось навчання в помешканні комерційної школи (Б. Кудрявська 24)
6 жовтня (неділя) об 11-й годині ранку у приміщенні колишньої Миколаївської артилерійської школи відбудеться урочисте відкриття Київського Українського Державного Університету; почесним гостям розсилають художньо виконані запрошення слов'янським статутним шрифтом.
6-го октября, воскресенье, въ 11 ч. утра въ бывшемь Николаевской артилерійской школы помвщеній состоится торжественное открытіе Кіевскаго Украинскаго Державнаго Университета.
Київський міський музей — єдине громадське місце, де свідомо збирають зразки місцевого мистецтва, — автор статті «Про скарбниці краси» (підпис «Кіянин») порівнює з кунсткамерою чи паноптикумом: картина, дзига, індійський божок, бабська сорочка, кам'яна сокира, малюнок Врубеля, мамонтовий бивень. Основоположників Н. Ф. Біляшівського й Щербаківського автор шанує за збирацьку працю.
Кіевскій городской музей, единственное общественное місто, гді сознательно собраны образцы містнаго искусства, все же нісколько смахиваеть на кунтскамеру
Урочисте відкриття першого Українського державного університету в Києві розпочалося в неділю 6 жовтня 1918 року о 12-й годині дня в його власному приміщенні. Велику залу прикрасили старовинними українськими килимами; гостей зібралося «тисячі» — представники київських вищих і середніх шкіл, Національного союзу, студентських, громадських, учительських і селянських організацій, Галичини, Німеччини та інших міст.
Свято відкриття Українського Державного Університету распочалось 6-го жовтня о 12 годині дня в власному помешканні. Величезна саля була в головній своеї частині обвішана старовиними українськими килимами.
Дата події (6 жовтня) названа в тексті; нова чи стара? Цифри згідно з іншими джерелами — 6 жовтня нового стилю.
У неділю 6 жовтня відбулося урочисте відкриття релігійно-моральних лекцій для учнів Олександрівської гімназії та гімназії св. княгині Ольги; організував їх батьківський комітет Олександрівської гімназії, лекції читатимуть щонеділі в актовій залі. Першу лекцію «Про можливість моральної життя без релігії» прочитав митрополит Антоній, зібралася величезна кількість слухачів; обіцяно ще одну лекцію — «Про неможливість морального вдосконалення без догматів».
Лекція будуть читаться по воскресеньямь вь актовой залі Александровской гимнавіи. Въ воскресенье, 6 октября, состоялось торжественное открытіе лекцій.
Назву лекції у OCR перекручено; подано за змістом («О возможности нравственной жизни безъ религіи»).
Оголошення: Державний народний театр давав вистави в Троїцькому народному домі на вул. Великій Васильківській.
ДЕРЖАВНИЙ НАРОДНІЙ ТЕАТР. Троїцький Дім. В-Васильківська вул.
Репертуар в афіші не прочитується через OCR.
Цими днями в актовій залі Київського університету відкривалася виставка картин «Товариства київських художників», яка мала тривати до початку листопада; у листопаді — виставка «Общества киевлян».
в актовій залі Київського державного університету відкривається виставка картин „Т-ва Київських художників“ і протягнеться до перших чисел листопада.
У неділю 6 жовтня 1918 року з нагоди Всеукраїнського з'їзду баптистів у залі міського театру (вул. Олександрівська, 12) відбувалися молитовні зібрання баптистів; вхід вільний і безплатний.
Молитовне зібрання баптистів. У неділю ... в залі ... міського театру (Олександрівська 12) з огляду на всеукраїнський зʼїзд баптистів
Число дня в OCR пропущене; віднесено до неділі 6 жовтня.
6 жовтня 1918 р. в залах Українського клубу (Пушкінська, 1) відбулася жартівлива артистична вечірка з танцями; брали участь артисти театру М. Садовського, опери, «Молодого театру», серед них Литвиненко-Вольгемут. Кількість квитків була обмежена.
Сьогодня 6 жовтня 1918 року в залах Українського клубу, Пушкинська 1. ЖАРТОВА артистична ВЕЧІРКА з танцями.
Концерт-бал у залі Київського купецького зібрання було призначено на вівторок 8 жовтня 1918 р., початок о 8:30 вечора, за участі артиста Орішевича.
Зал Невск. Купеч. Собранія. Во вторникь 8 октября 1918 г. КОНЦЕРТ-БАЛ Начало въ 8½ час.
Прізвище виконавця розпізнано неточно.
На відкритті університету співав великий хор під орудою Олександра Кошиця: «Ще не вмерла», «Заповіт», «Gaudeamus» та інші твори.
Хор виконав: „Ще не вмерла", „Заповіт" і ин.
У тексті «Країно-мати, кат оконав» — OCR.
Автор статті нарікає на байдужість киян до власної культури: номер київського журналу «Искусство» з репродукціями офортів і гравюр Т. Шевченка (до ювілею) купили лише близько дванадцяти примірників, хоча номер красувався у вітрині Іцковського (Ідзіковського).
куплено было этихъ номеровъ... около двЁнадцати экземпляровъ. А номерь красовался вь витрині Идзиковсковскаго-не прятался.
Подія в минулому («несколько літь тому назадь»); дата номера. Прізвище книгаря в OCR «Идзиковсковскаго» — ймовірно Идзиковский.
Оголошення Українського державного університету в Києві: відкриття університету призначено на 6 жовтня 1918 року об 11-й годині; заняття проходили в будинку колишньої Гарматної школи та на Терещенківській, 2 (лекції з українського письменства, слов'янознавства, політекономії; Ол. Грушевський читав 4 жовтня о 6 вечора).
Відкриття університету 6 жовтня в 11
Розклад зверстано врозкид і дуже пошкоджено OCR.
У неділю 6 жовтня 1918 року о 12 годині в Київській учительській семінарії (Лук'янівка, вул. Богоутівська, 2) відбувся музично-вокальний ранок: співали артистки Стадник і Литвиненко, Ревуцький після короткого вступного пояснення виконав історичні пісні й думи, хор семінарії під орудою К. Г. Стеценка співав гімн і українські пісні.
Хор учнів семинарії під орудою учителя семинарії, відомого композітора К. Г. Стеценка проспівав гимн і кілька укр. пісень.
«Неділя» віднесена до 6 жовтня; у переліку виконавців — «пан Ревуцький».
Театр-кабаре відкрив сезон у суботу 5 жовтня 1918 р. прем'єрою; програма «Бі-ба-бо» (друга кабаретна програма) починалася об 11-й вечора, квитки продавали з 11 ранку; серед номерів — «Спящая красавица», «Пастораль», частівки, «Китайские песенки», «Пьеса Курихина».
Суббота 5-го октября Театръ-Кабаре открытие сезона. ПРЕМЬЕРА. Начало въ 11 час. веч. 2-ая кабаретная программа. Би-ба-бо... Билеты продаются съ 11 час. утра.
Український театр під орудою М. Садовського в Другому міському театрі показував 6 жовтня «Ай не ходи, Грицю, та на вечорниці» (5 дій, Старицького), 7 жовтня — «Наталку Полтавку», 8 жовтня — «Зачароване коло». Квитки продавали з 11 до 14 і з 17 до 21 години, початок о 8-й вечора.
Український театр під орудою М. Садовського. Сьогодня, 6 жовтня Ай не ходи Грицю, та на вечорниці 5 д. Старицького, 7 жовтня: Наталка Полтавка... 8 жовтня Зачароване коло. Квитки продаються з 11-2 дня і з 5-9 г. в. Початок в 8 год. веч.
Назву вистави 7 жовтня відновлено з пошкодженого OCR.
Оголошення: Рада українського товариства шкільного виховання дітей «Дітяча хата» повідомляє, що 6 жовтня (н. ст.) о 4 годині дня у власному помешканні на Бібіковському бульварі, 68 відбудуться загальні збори товариства; порядок денний: звіт тимчасової ради, вибори членів ради. Якщо збори не збереться потрібне число членів, збори відбудуться через годину.
Дітяча х-та ... 6 жовтня (нов. ст.) в власнім помешканні Бібіковський бульвар ч. 68
Час зборів у OCR зіпсований.
Привітання Українському університетові (Київ): Мануйлівська робітничо-селянська «Просвіта» на Катеринославщині вітає професорів, студентів і громадянство з відкриттям 6 жовтня 1918 р. Першого Українського Державного Університету (в Києві) як з великим національним святом; підписав голова Мануйлівської «Просвіти» Єм…
День 6-го жовтня 1918 року ... Привітання Укр. Універсітетові. Високошановній Раді Професорів Першого Українського Державного Університету.
Мається на увазі відкриття Українського державного університету в Києві 6 жовтня 1918 р.; привітання надруковано 20 жовтня.
6 жовтня вигнана з Миколаївської оперета відкрила сезон на тісній сцені так званого Німецького театру (у павільйоні) старою оперетою «Ідеальна дружина»; диригував капельмейстер Валентетті, грали Зак, Грузинська, Греков, комік Глумов; зала була переповнена, спека в залі нестерпна, відкриття газета назвала вдалим.
вчера въ нѣмецкомъ театрѣ ... Въ поставленную для открытія музыкальную и пріятную, старую оперетку «Идеальная жена» много нѣжныхъ художественныхъ штриховъ внесъ капельмейстеръ Валентетти
OCR сильно пошкоджений; підпис «Вас.».
Київське товариство охорони пам'яток старовини й мистецтва опікувалося мозаїками Софійського собору та фресками на сходах хорів; було затверджене лише київським генерал-губернатором, тож авторитету не мало; тепер Імператорська археологічна комісія для України значення не має, і потрібна своя авторитетна інстанція в Україні.
Это общество интересовалось, между прочимь, охраною мозаикь Кіево-Софійскаго собора и фресокь на лістницахь хорь того же собора
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: запрошуються співачки й співаки (за плату) до мистецького гуртка під керуванням (прізвище нерозбірливе); прийом щодня з 6 до 7 вечора в Українському клубі (Пушкінська 1).
Запрошуються співачки й співаки (за плату). Прийом щодня від 6 до 7 год. (Пушкінська, 1, Український Клуб).
Прізвище керівника в OCR зіпсоване.
У фейлетоні «Одиниця» (українською) подано сценку про синів духовенства: благочинний о. Лука карає сина Сашка за одиницю з Закону Божого, виправлену на четвірку.
Привіз пять двойок щей одиницю по закону Божьому!
Літературне оповідання, не факт про Київ; перелік лише для повноти.
Державний Народний театр у Троїцькому народному домі (вул. Велика Васильківська) показував у ці дні, серед іншого, «Сто тисяч», «Вечір»; «Розбійників» у перекладі Олекси Черняхівського було оголошено на найближчий час. Початок о 8-й вечора, директор — П. К. Саксаганський.
Державний Народній Театр... Троіцький Дім... Незаб. вист. буде „Розбійники” пер. Ол. Черняхівського. Початок рівно о 8 год. веч. Директор відп. режис. П. К. Саксаганський.
Афіша сильно пошкоджена OCR; назви вистав і дати розпізнані частково.
Театр мініатюр на Фундуклеївській, 5 давав три сеанси щодня (о 7, 8:30 і 10 вечора); у програмі виступала прима-балерина петроградських театрів А. І. Гаврилова, а у вівторок оголошено гастроль популярного автора й виконавця циганських та інтимних пісень П. І. Батуріна.
Сегодня 3 сер. нач. 7, 8½ и 10 ч... прима-балерины петроградскихъ театровъ А. И. Гавриловой... Во вторникъ гастроль популярного автора и исполнителя цыганск. и интимныхъ песенъ П. И. Батурина
Реклама дуже пошкоджена OCR; назва номерів (комік, гротеск) нечітка.
Оголошення: Видавнича спілка «Книгозбірня» продає нові книжки, зокрема Д. Донцов «Міжнародне положення України і Росії», К. Каутський «Визволення нації», В. Левинський «Причини світової війни», Д. Маркович «Твори» т. 1, Черкасенко «Про що тирса шелестіла» і «Хуртовина», та московсько-український словник в оправі за 12 крб (?).
Московсько-український словник у оправі ц. 12
Прайс-лист сильно пошкоджений OCR; ціни не зіставлені з назвами.
У Київській духовній академії вибрано членів правління (28 лютого – 1 березня за ст. ст.) та професорів: ординарних проф. Н. Маккавейського, прот. Д. Тихомирова(?) і П. Кудравцева, екстраординарних В. Попова, В. Фаминського, В. Іваницького тощо; обрання затвердив Гетьман, Міністерство сповідань заперечень не має.
Совітомь Кіевской духовной академіи, вь засіданіи 3 февраля избраны в. н. о. ординарнаго професс ра Н. Маккавей скій
OCR сильно зіпсований; прізвища й посади читаються приблизно.
Турецька преса, за телеграмою УТА з Константинополя (6 жовтня), у зв'язку з прибуттям пароплавів з продовольчими вантажами пише, що Україна за рік самостійного політичного життя достатньо зміцніла, аби після загального миру вступити в сім'ю культурних держав.
Турецька преса у зв'язку з приходом українських пароплавів з харчами пише, що Україна за рік самостійного життя достатньо зміцніла, аби після миру увійти в сім'ю культурних держав, і її самостійність «невідкличний факт».
Україна за один рік самостійно-політичного життя достаточно зміцнилась
Новина УТА з Константинополя, 6 жовтня.
По поводу прибытія пароходовь сь продовольственными грузами мёстная турецкая пресса помёщаеть статьи объ Украинь
Переказ УТА; дата телеграми 6 жовтня, опубліковано 10 жовтня.
Оголошення: Всеукраїнський союз земств видавав журнал «Вісник громадської агрономії» за редакцією Н. А. Мацієвича — двічі на місяць по 32 сторінки; передплата до кінця 1918 року — 12 карбованців.
Передплата до кінця 1918 року 12 карб.
Газета «Відродження» (№153) коштувала 10 карбованців на місяць і 30 карбованців на три місяці; передплату приймали щодня протягом місяця, а за зміну адреси брали 50 копійок.
Умови передплати: на місяць 10 карб., на 3 місяці 30 карб.. Передплата приймається кожного числа місяця; за зміну адреси 50 коп.
Для порівняння: у березні 1918 р. передплата коштувала 6 крб на місяць.
Передплата «Відродження» на три місяці коштувала 30 карбованців.
на 3 місяці 30 карб.
За наказом влади позавчора (6 жовтня) закрито київську польську газету «Przegląd Polski» за одну з передовиць.
З наказу властей позавчора закрита київська польська газета „Przegląd Polski".
«Позавчора» від 8 жовтня — 6 жовтня.
Вийшов № 6 газети «Слово» (неділя, 6 жовтня 1918 р.), видання Міністерства сповідань; ціна — 7 руб. на місяць, у роздрібному продажу 30 коп. (60 шагів). Редактор В. М. Лашнюков, редакція при Митрополитанському домі, тел. 36-57.
Цёна газеты: 7 рублей въ мёсяць, въ розничной продажь 30 копеекъ.
Дата в шапці: «Воскресенье, 6 октября 1918 г.» (нового стилю).
Окремий номер газети «Відродження» коштував 98 шагів (45 копійок).
нумера 98 шагів (45 коп.)
Початок рядка пошкоджено OCR; прочитано як «ціна окремого нумера».
Редакція «Відродження» містилася в Києві на Театральній площі, 48-А (телефон 57-16); редактор приймав з 13:00 до 14:00, секретарі з 13:00 до 15:00, а контора працювала з 9:00 до 20:00.
Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 57-16. Редактор приймає від 1 год. до 2 годин. Секретарі від 1 год. до 3 годин. Контора відкрита від 9 год. до 8 годин.
Годин приймання «до 8 годин» прочитано як 20:00 (контора).
Оголошення: тарифи газети «Відродження» на оповістки: на першій сторінці 3 карбованці за рядок, на четвертій 2 карбованці за рядок на шпальту за кожен раз; особам, що шукають працю, 2 карбованці за 8 рядків за один раз.
На 1 сторінці 3 карб. на 4 сторінці 2 карб... Особам, що шукають працю 2 карб. за 8 рядків за один раз.
Текст тарифу пошкоджено OCR; цифри прочитано з візуального контексту.
Оголошення: тариф для тих, хто шукає працю, — 2 карбованці за 8 рядків за один раз.
Особам, що шукають працю 2 карб. за 8 рядків за один раз.
Д. Єфимовський у «Голосі Києва» закликав оголосити більшовикам «священну війну» і готуватися до неї «в державному масштабі», не покладаючись лише на Кубань, Дон, Мурман і Сибір; «Робітнича газета» іронізує над цим, називаючи його позицію чорносотенною.
Д. Єфимовський у «Голосі Кіева» ... оголошує большовикам «священную войну»
За «Малим фейлетоном», київські цензори уважно читають газетні гранки й викреслюють усякий натяк на «внутрішнє» чи «зовнішнє» неспокійне; преса пише «пристойніше», бо за її «хорошим тоном» стежать цензори, а за обивательськими розмовами не стежить ніхто.
А цензори тим часом уважно читають газетні гранки, викидаючи всякий натяк на щось непевне з боку «внутрішнього» чи «зовнішнього».
Фейлетон, але свідчить про наявність попередньої цензури в Києві.
Оголошення: «Слово» платить «пристойну винагороду» за петроградські, московські та волзькі газети, що вийшли після 2 жовтня нового стилю; звертатися до контори газети з 3 до 8 год. вечора.
За Петроградскія, Московскія и Волжскія газеты, вышедшія позже 2-го окт. нов. ст. уплечивается приличное вознагражденіе.
У № 5 було «після 1 жовтня».
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали, що раніше містилося в помешканні Центральної Ради, після руїн і розрухів знову розпочало роботу; передплату приймав також журнал «Шлях» (Мар.-Благовіщенська, 123, кв. 20, тел. 50-59), а відділ бюро в Києві діяв на Фундуклеївській.
Центральне Бюро передплати на всі українські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради, після минулих руїн і розрухів знов розпочало свою діяльність... Адреса: Київ Мар.-Благовіщенська, 123, кв. 20... „ШЛЯХ” тел. 50-59.
«Робітнича газета» №384 від 6 жовтня 1918 р. (неділя): редакція міститься в Києві на Михайлівській вул. 30, пом. 1, телефон 66-10; редактор приймає з 8 до 5 години, секретар — з 2 до 6, контора відчинена щодня з 10 до 4; ціна окремого числа 70 шагів, передплата 8 крб на місяць і 24 крб на 3 місяці.
Редакція: Київ, Михайлівська вул. 30, пом. 1, телефон № 66-10. Редактор приймає від 3 до 5 год. щодня.
Година прийому редактора з OCR невпевнена.
У змісті № 6 «Слова» анонсовано: зречення Фердинанда й вступ на престол Бориса; «сильні сварки між українцями й поляками» в рейхсраті; українсько-румунська конференція; хід холерної епідемії на Україні; арешт більшовиками колишнього міністра Ігнатьєва; вбивство члена Державної думи Перелигіна; статті про церковний податок та «Про охорону київських пам'яток старовини» проф. М. Петрова.
Украинско-румынская конференція. -- Ходь холерной эпидеміи на Украин*.
Анонси статей № 6 «Слова»: «Чем мы живы» А. Жураковського, «О церковном налоге» Вас. Рафальського, «Про скарбниці краси» Кіянина, «Мотиви псалмів» В. Лашнюкова, «Одиниця» Ф. С., «Про охорону київських пам'яток старовини» проф. М. Петрова, «Заснула совість» С. Кельнича, «Свобода і любов» Б. Е.
Ужасная исповдь. Б.--Чёмь мы живы. А. Жураковскаго.--О церковномь налогь. Вас. Рафальскаго.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
До Києва поширилася суперечлива інформація про повернення австро-угорських полонених: газета повідомила, що всім австро-угорським полоненим без дозволу жити на Україні звеліли негайно добровільно повертатися на батьківщину, інакше їх заберуть силою як дезертирів.
всім австро-угорським бранцям, що не мають дозволу жити на Україні, було звелено негайно добровільно вернутись до батьківщини, инакше їх силою заберуть, як дезертирів.
Повідомлення УТА; відношення до Києва — загальноукраїнське.
Коли гетьман читав грамоту, уся зала слухала стоячи, крім однієї людини — найвідомішого діяча УНР, недавнього міністра й «во многом её творца», що демонстративно сидів. Серед студентів ходили невиразні чутки про підготовку антигетьманської демонстрації, яка так і не відбулася.
На кілька тисяч модей знайшовсь один чоловік, що демонстративно сидів
Ім'я не назване (за контекстом, імовірно, Винниченко); чутки про демонстрацію — чутка.
У «Малому фейлетоні» «Робітничої газети» глузливо описано київські чутки: за цензури про вихід німецького війська з України в газетах не пишуть, але «в суспільстві» ходять розмови, що німці виходять; дві дами з кошиками помідорів, кропу й капусти тріщать про це на вулиці; поширюється також чутка про переворот у Болгарії та про те, що цар Фердинанд сидить у в'язниці.
Ви читали що-небудь в газетах про вихід німецького війська з України? Розуміється, ні. А послухайте, що говорять в «обществе».
Фейлетон «Чутки… чутки…» (Ель Бе) — сатира, але чутки засвідчені як явище.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За київськими чутками, «у Раковського вже все готово: завтра останній німецький ешелон виходить, а післязавтра більшовики тут як тут, усіх виріжуть, як курчат»; переляканий обиватель радиться, куди втікати.
У Раковського вже все готово. Завтра останній німецький ешелон виходить, а після-завтра большовики тут-як тут... Усіх виріжуть.
Сатиричний фейлетон про чутки; саме по собі це не підтверджений факт.
Рада міністрів ухвалила, а гетьман затвердив закони: про асигнування 500 000 крб допомоги потерпілим від вибуху в Одесі; про деякі доповнення до законів про продаж цукру; новий статут канцелярії голови ради міністрів; про асигнування міністерству праці 89 427 крб на утримання районних і міських комісаріатів з охорони праці; 500 000 крб на опорядження електричного освітлення в казармах; 5 000 000 крб на формування нових військових частин.
Гетьман Скоропадський затвердив закони: асигнування 500 000 карбованців на допомогу потерпілим від вибуху в Одесі; 39 427 крб на районні й міські комісії з охорони праці; 5 000 000 крб на електричне освітлення в казармах; 5 000 000 крб на формування нових військових частин; законопроєкт про доповнення закону про продаж цукру.
П. гетьманом ухвалено такі постанови закону: 1. Постанову про асигнування 500 000 карб. на допомогу потерпілим од вибуху в Одесі; ... 3) ... 5.000.000 карб. на обладнання електричного освітлення в казармах
Дата — не вказана точно; ухвалені напередодні виходу номера.
Суми 500 000 і 5 000 000 з OCR («5:00.000») частково нечіткі.
Державний банк України оголосив: аванси за купонами минулих строків видаватимуть лише під ті державні та гарантовані урядом процентні папери, що будуть депоновані в установах банку й скарбниці не пізніше 1 листопада 1918 р.; позички під заставу інших державних (негарантованих) паперів — також лише за умови їх внесення до цих установ на схованку до 1 листопада.
Державний банк України оголосив, що купони державних і гарантованих урядом процентних паперів оплачуватимуться лише за паперами, депонованими в установах банку чи скарбницях не пізніше 1 листопада 1918 року; позики видаватимуть теж лише під такі папери.
будуть депоновані в інституції банку і скарбниці не пізніше 1-го листопада цього року
Державним Банком України оголошено слідуючу об'яву: ... аванси по купонах минулих строків видаватимуться лише під ті державні і урядом гарантовані процентові папери, котрі будуть депоновані ... не пізніше 1 листопаду п. р.
Текст частково пошкоджено OCR.
Рада міністрів ухвалила, а гетьман затвердив асигнування 5 000 000 карбованців на електричне освітлення в казармах і 5 000 000 карбованців на формування нових військових частин.
про асигнування 5.000.000 крб. на опорядження електричного освітлення в казармах
Дата номера газети.
Український державний університет отримав на утримання з 1 липня 1918 р. до 1 січня 1919 р. 1 375 000 карбованців; частину суми вирішено витратити на лабораторії математично-природничого факультету.
У розпорядження українського державного університету з 1 липня б. р. до 1 січня 1919 року дано 1.375.000 карб.
На відкритті університету «Союзбанк» пожертвував 25 000 карбованців на стипендії для студентів, «Дніпросоюз» — 50 000 карбованців, а «Централ» асигнував по 1000 карбованців щороку на видання популярних брошур із сільського господарства.
На стипендії для студентів пожертвував „Союзбанк” 25.000, „Дніпросоюз” 50.000 карбованців, а на видання популярних брошур по сільському господарству асигнував „Централ” кожного року по 1000 карбованців.
На святі відкриття університету М. Шаповал повідомив від селянства (через Центральний сільськогосподарський кооперативний союз), що кооператори щороку виділятимуть 1000 карбованців на твори з сільськогосподарської кооперації.
Українське селянство закріплює свій зв'язок з університетом тим, що через С. Х. С. офірує щорічно 1000 карб. на твори по сільсько-господарській кооперації.
На відкритті Українського державного університету банки й організації склали пожертви: «Соабанк» — 25 000 крб., «Дніпросоюз» — 50 000 крб., «Підмонастирська просвіта» — 250 крб. та інші.
„Соабанк" — 25.000 крб, «Дніпросоюз» — 50.000 крб.
Назви організацій з OCR (Соабанк, Підмонастирська просвіта).
Цього тижня з Берліна повернулися урядовці Міністерства фінансів і привезли 500 мільйонів (карбованців) нових українських грошей; німці кепкували з негарного малюнка, а частина купюр мала напис «Українська держава», частина — старе кліше «Українська народна республіка».
Привезено 500 міліонів. Німці глузують з малюнку на грошах ... на частині грошей надруковано „Українська держава“, а на другій ... „Українська народня республіка“
Рада міністрів постановила, щоб усі 5% облігації російської державної скарбниці, що перебувають в обігу на території України, подавали до установ Державного банку для накладення штемпелів; строк штемпелювання встановлює міністр фінансів, у надзвичайних випадках дозволено штемпелювати й після терміну.
Рада министрів постановила, аби всі 5% облігації російської державної скарбниці, які находяться в обороті на території України, було предоставлено в установи Державного банку для накладення на них штемпелів.
У Кременчуці 6 жовтня відкривається відділ Українбанку.
КРЕМЕНЧУГ, 6. Тут відкривається відділ Українбанку.
Не Київ; загальноукраїнська банківська новина.
Делегація одеських кредитних установ, яка приїхала до Києва домагатися дозволу далі друкувати одеські міські гроші, зустріла в Міністерстві фінансів негативне ставлення: їй вказали, що випуском власних грошей Одеса уподібнюється «державі в державі», а міські 50-рублівки конкурують на грошовому ринку з українськими карбованцями.
городскія 50-ти рублевки конкурируютъ на денежномъ рынкѣ съ украинскими карбованцами.
Телеграма з Одеси від 6 жовтня; дата візиту не вказана.
Міністерство народної освіти внесло до Ради міністрів законопроєкт про щорічну допомогу Українському науковому товариству в Києві — по 150 400 карбованців протягом трьох років і тимчасово 98 250 карбованців.
асігнування українському науковому товариству в Київі річної допомоги на 3 роки по 150.400 карб. і тимчасово 98.250 карб.
Кількість років в OCR — «8», ймовірно «3».
Через тимчасове розпорядження щодо наступу темряви банк «Українбанк» провадив операції щодня з 10 до 15 години, не виключаючи суботи та днів перед святами.
В зв'язку з тимчасовим приписанням, раннім наступленням темноти, банк проводить операції що дня, від 10-ти до 3-х годин дня не виключаючи і суботи і днів перед святами.
Текст пошкоджено OCR; зміст відновлено за контекстом (скорочення операційного дня).
Державний банк України оголосив: за урядовим розпорядженням, позики під заставу цінних паперів видаватимуться лише під ті урядові (але не гарантовані) папери, що будуть внесені до українських установ банку на збереження до 1 листопада 1918 р.
дальнйшая выдача ссудь подъ залогь сихь бумагь можеть быть производима подъ обезпеченіе лишь тёхъ правительственныхь бумагь, кои будуть внесены вь украинскія учрежденія на храненіе до 1-го ноября
Оголошення: Український народний кооперативний банк мав правління й центральну контору на Хрещатику, телефони правління 52-19, центральної контори 57-34, операційної зали 62-18; товарний відділ містився у власному будинку на Думській площі, 4 (тел. 64-36); відділи були в Житомирі, Катеринославі, Одесі й Полтаві.
Український Народній Кооперативн. Банк. Правління й центральна контора — Хрещатик... Телефони: Правління — 52-19, Центральної контори — 57-34, Операційної залі — 62-18. Товаровий відділ — Думська площа 4, власний будинок, Телефон 64-36.
Міністерство торгу й промисловості затвердило три нові київські акційні товариства: «Видавничої справи на Україні» (капітал 1 000 000 крб, 1000 паїв по 1000 крб), «Рудоліс» (капітал 6 000 000 крб, 1000 паїв по 6000 крб) та «Харківський...» (капітал 1 000 000 крб, 100 паїв по 10 000 крб).
Київське акційне товариство «Видавничої справи на Україні». Капітал цього товариства 1.000.000 карб... «Рудоліс». Капитал його — 6.000.000 карб.
Назва третього товариства пошкоджена OCR; розмір паїв «Рудоліс» прочитано з огляду на капітал.
Правління Дніпросоюзу постановило налагодити тісні стосунки з Центральним союзом німецьких споживчих товариств, відкрити відділ для закупівлі товарів у Відні та видати настільний кооперативний календар (укладачі — Матушевський, Єфремов, Стеценко, Русова, Чопівський, Білашевський, Левицький, Різниченко та інші).
Центральний союз німецьких споживчих т-в звернувсь до Дніпросоюзу з листом... Для потреб Дніпросоюзу що до закупки різних товарів постановлено одчинити відділ у Відні.
Постановою ради міністрів встановлено розміри заштатної та дорожньої допомоги службовцям: при службі менш як місяць допомоги немає; до 6 місяців — не більше половини місячного утримання; від 6 до 12 місяців — не більше місячного; понад рік — не більше півтора місячного утримання; допомога одноразова; право не поширюється на службовців за вибором; постанову підписали голова ради міністрів Ф. Лизогуб і міністр праці Ю. Вагнер.
за службу більш, як один рік, не більше як 1½ місячне утримання
Дата постанови не вказана.
Міністр продовольчих справ дозволив вільну закупівлю та вивіз худоби й овець по всій Україні; якщо їх скуповують для спекуляції, уповноважені можуть реквізувати худобу за цінами на 20% нижче звичайних.
Министром продовольчих справ дозволено вільну закупку і провіз скоту і овець по всій Україні... реквизувати зазначений скот по цінах на 20 відсотків нижче звичайних.
Київська міська управа оголосила останні торги на оренду міських місць (ларьків) у Бессарабському критому ринку на 1919 рік: 15 жовтня — для торгівлі яловичиною й телятиною, 16 — свининою, бараниною й копченостями, 17 — хлібом і булками, 18 — молочними продуктами, 19 — рибою, птицею й дичиною, 21 — зеленню й садовиною.
17 жовтня 1918 року хліба та булок. 18 жовтня 1918 року 1) молочних продуктів і 2) молока сира та ряжанки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство продовольчих справ призначило особоуповноваженим із постачання Одеси д. В. Есакова (прізвище нечітке).
Министерством продовольчих справ призначено особоуповноваженим по постачанню м. Одеси д. В. Еса...ова.
Не Київ; залишено як рішення центральної влади в столиці.
Оголошення: кооператив «Оселя» (вул. Пушкінська, 39, кв. 9) просив власників, які хотіли продати свої будинки й земельні ділянки в Києві та околицях, повідомити його.
Осіб, бажаючих продати свої власні будинки та земельні участки у місті Київі і його околицях, прохаємо повідомити Кооператив „ОСЕЛЯ“ (Пушкинська 39-9).
За спостереженням київського губернського старости Андріанова, в усіх містах губернії відчувається гострий квартирний криза й надзвичайна населеність; але дорожнеча в повітових містах значно нижча, ніж у Києві.
Повсюду въ убздахъ ощущается острый квартирный кризись. Дороговизна на мёстахъ значительно ниже кіевской.
6 жовтня 1918 року на загальних зборах батьків учнів 2-ї Української гімназії в Києві директор і делегація доповіли, що обійшли багатьох урядовців, які обіцяли приміщення й навіть видавали розпорядження, але гімназія так і залишилася в тісному незручному приміщенні.
На загальних зборах батьків учнів 2. ґімназії (6. жовтня) директор і делегація … доложили, що делегація одвідала багацько урядових осіб … але з того всього нічого не вийшло : ґімназія залишилася в тісному незручному помешканні.
У примітці автор згадує, що справа з приміщеннями для українських гімназій у Києві набула розголосу.
Оголошення: у будинку № 8-а на вул. Ірининській продавали пайові помешкання; довідки в управителя (пом. 7) з 4 до 6 вечора.
Пайові помешкання продаються в будинку № 8-а по Ірининській вул. Справ. ... помешк. 7. 4-6 веч.
Оголошення: Київський будівельний кооператив «Оселя» закликає українців гуртуватися, щоб залагодити квартирне питання; заяви про вступ щодня з 10 до 3 (?) години, Пушкінська 39, кв. 9; статут продається по всіх книгарнях за 100 шагів.
КИЇВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ОСЕЛЯ» ... Пушкінська 39, 9. Статут продається по всіх книгарнях, ціна 100 шагів.
Година приймання в OCR «від 10 до 8 г».
У Харкові організується комісія з представників міста, спілки домовласників і квартиронаймачів для реквізиції помешкань.
Організується комісія ... для реквізіції помешкань.
Не Київ; контекст житлової кризи.
Бюро «Центродому» повідомило районні й домові комітети: постанову міста про підвищення плати за електрику своєчасно опротестовано; витрати на заготовлення домових книг і зошитів покладено на домовласників; квартирохазяїн при заявці про мешканців сплачує лише вартість адресових листків; застекління вікон і ремонт, пошкоджені під час обстрілу міста, — обов'язок домовласників.
Постанова міської про підвищення платні за користування електричною енергією своєчасно опротестована... Застеклення вікон як і весь взагалі ремонт, вибитих під час обстрілу міста лежить на обовʼязках домовласників.
6 жовтня 1918 року, в день відкриття Українського державного університету, всі трамвайні лінії, що вели до колишньої гарматної школи, працювали в прискореному темпі.
Сьогодня, в день відкриття Українського Державного Університету, усі трамвайні лінії, що ведуть до б. гарматньої школи, працюватимуть в прискореному темпі.
Міністр внутрішніх справ Ігор Кістяківський мав подбати про проведення трамвая до нового університету двома шляхами — Кадетським шосе та через Солом'янку, — а також про освітлення цих доріг і їх охорону вартою.
Пан министр внутрішніх справ Ігор Кістяківський подбає про проведення трамваю до університету двома шляхами: по Кадецькому шосе і через Соломенку, а також про добре освітлення цих доріг й охорону їх вартою.
У зв'язку з відкриттям Українського університету за розпорядженням міністерства внутрішніх справ рух трамваїв (маршрут № 6) від Хрещатика до Гарматної школи Бібіковським бульваром збільшено з 9 години ранку до 14 години дня.
в зв'язку з урочистим відкриттям Українського університету по розпорядженню міністерства внутрішніх справ буде побільшений рух трамваїв од Хрещатика до Гарматної школи по Бібіковському бульвару (тр. № 6) від 9 години ранку до 2-ї години дня.
У зв'язку з урочистим відкриттям Українського університету за розпорядженням міністерства внутрішніх справ 6 жовтня з 9 години ранку до 2 години дня буде надзвичайний рух трамваїв від Хрещатика до Гарматної школи по Бібіковському бульвару.
В зв'язку з урочистим відкриттям Українського Університету по розпорядженню міністерства внутр. справ буде надзвичайний рух трамваїв од Хрещатика до Гарматної школи по Бібіковському бульвару від 9 години ранку до 2 години дня.
У Міністерстві внутрішніх справ під головуванням міністра І. А. Кістяківського тривають наради про ліквідацію трамвайної та електричної кризи, що склалася в Києві.
по вопросу о ликвилаціи создавшагося въ Кіевь трамвайнаго и электрическаго кризиса.
У міністерстві шляхів відкрився з'їзд представників урядових і приватних залізниць України; головою обрано директора правління Московсько-Київсько-Воронезької залізниці Гіацінтова; завдання — виробити спільну для всіх доріг тарифну систему; роботи триватимуть два тижні.
Головою з'їзду обрано директора правління Московсько-Київо-Воронізької дороги Гіацінтова. Завдання з'їзду виробити загальну для всіх доріг тарифну систему.
Розклад відправлення поїздів зі станції Київ (час за зимовим берлінським часом). Південно-Західні залізниці: дачний № 47 на Боярку — 7:00 ранку; пасажирський № 15 на Рівне — 7:20 ранку; дачний № 31 на Тетерів — 8:25 ранку; дачний № 49 на Білу Церкву — 8:45 ранку; поштовий № 3 на Одесу — 9:15 ранку.
Дачн. Nº 47 на Боярку 7 ч. 00 м. ут. Nº 15 на Ровно 7 ч. 20 м. ут.
OCR таблиці розкладу змішаний; відповідність часів напрямкам вибрана за порядком, окремі пари можуть бути переставлені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Відправлення пароплавів з Києва: до Катеринослава об 11 год. ранку, до Черкас о 4 год. дня, до Ржищева о 2 год. дня, до Мозиря о 5 год. вечора, до Чернігова о 12 і 4 год. дня, до Гомеля о 10 год. ранку і о 12 год. дня.
Отправленіе пароходовь. Отходь изь Кіева: Вь Екатеринославь 11 ч. ут.
Час і напрямки зіставлені за порядком у зіпсованій таблиці.
Прибуття пароплавів до Києва: з Катеринослава — о 12 год. ранку, з Кременчука — о 8 год. ранку, з Черкас — о 7 год. вечора (і о 10 год. вечора), з Ржищева — о 10 год. ранку, з Мозиря — о 2 год. дня й о 5 год. вечора; також з Чернігова та Гомеля.
Прибытіе вь Кіевь: Изъ Екатеринослава 12 ч. ут. Изъ Кременчуга 8 ч. ут.
Таблиця у вигляді стовпчика, зіставлення часів приблизне.
Південно-Західні залізниці, продовження розкладу відправлення з Києва: поштовий № 3 на Маневичі — близько 10:35 ранку; змішаний № 29 — 11:00 ранку; службові: № 37 на Бородянку, № 53 на Фастів (4:25 дня), № 55 на Подільськ (? 4:45 дня), № 39 на Ірпінь; вечірні: швидкий № 5 на Волочиськ (5:40 вечора), дачний № 41 на Бородянку (6:25 вечора), № 57 на Фастів та дачні № 45 і № 43 на Мирнівку/Бородянку.
Скор Nº 5 на Волочискъ 5 ч. 40 м. в. Дачн. Nº 41 на Бородянку 6 ч. 25 м. в.
Дані таблиці сильно перемішано в OCR; точні відповідності часів не встановлені.
Київ-Воронезька залізниця (відправлення з Києва): № 62 на Дарницю — 7:10 ранку; № 6 на Полтаву — 8:15 ранку; № 72 на Дарницю — 5:30 дня; № 12 на Бахмач — 6:00 вечора; також № 66 на Бориспіль, № 70 на Яготин, кур'єрські № 2-в на Харків та № 6 на Гомель, № 18 на Харків і № 4 на Полтаву (вечірні рейси близько 9:30 вечора, 10:40 вечора).
Ніево-Воронежская дорога. 62 на Дарницу 7 ч. 10 м. ут 6 на Полтаву 8 ч. 15 м. ут
Час відправлення частини поїздів у OCR зсунутий відносно назв.
Представник Галичини, депутат австрійського парламенту д-р Лонгин Цегельський (з невеликою борідкою, у пенсне) виголосив на відкритті університету запальну промову, сподіваючись, що й львівський український університет «мы получим».
Ми його дістанем!
Міністр Василенко в промові на відкритті українського університету сказав: «Університет утворено в Київі, осередку української культури... Там на другій горі університет Св. Володимира», висловивши надію на спільну працю обох університетів.
Там на другій горі університет Св. Володимира
Голова ради Українського національного союзу Володимир Винниченко у промові на відкритті університету сказав, що школа — самосвідомість нації, а нація без школи — «етнографічний матеріал»; присутні влаштували йому овацію, що тривала кілька хвилин.
нація без школи — не нація, а етнографичний матеріял
Від ЦК УСДРП на відкритті університету виступив В. Чехівський: університет збудовано працею робітництва, а наука має бути «для життя», а не «для науки»; він підкреслив символіку розміщення університету в гарматній школі.
не може бути наука — для науки, а повинна бути наука — для життя!
Міністр освіти Василенко виголосив довгу промову; ректор університету подякував гетьманові за заходи щодо «удержавлення» університету. Гетьман залишив свято під спів «Живи, Україно» й «Слава»; хор проспівав «Gaudeamus igitur».
Мініст освіти пан Василенко в довгій промові вітав Український Університет.
Голова Ради Національного українського союзу Винниченко привітав відкриття університету: «Це наша тиха, але велична перемога, бо тепер ми входимо в коло европейських народів»; він сказав, що досі українці були «народом-попихачем», бо не мали своєї школи.
Це наша тиха, але велична перемога, бо тепер ми входимо в коло европейських народів.
Дослівно за газетою — «голова Ради Національного Українського Союзу Винниченко» (в тексті OCR так).
Д-р Цегельський, член австрійського парламенту, висловив упевненість, що питання про український університет у Львові тепер «близьке до здійснення». Галичани, за його словами, звертають усю увагу на Київ — «свою національну столицю».
питання про відкриття во Львові Українського Університету зявляється близким до здійснення.
У промові на відкритті університету гетьман назвав гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу покровителями освіти, закликав професорів не допускати «узкой национальной нетерпимости», а студентів — пам'ятати, що хибно зрозумілі соціальні ідеї ведуть до «неслыханным ужасам».
не повинно бути на цьому полі місця для вузкої національної нетерпимости
Текст промови автор цитує за друкованим джерелом, а не з пам'яті.
Після гетьмана виступили міністр освіти М. Василенко та ректор Т. Сушицький, який дякував гетьманові за те, що університет «обеспечен помещением». Потім прозвучала кантата Кирила Стеценка «Живи Україно»; гетьман першим розписався в книзі почесних гостей і залишив залу.
залунав спів маєстатичної кантати Кирила Стеценка „Живи Україно". В цей час Гетьман першим росписується в книзі почесних гостей
Коли гетьман увійшов до зали під час відкриття університету, залунав гімн «Ще не вмерла Україна»; він прочитав грамоту про заснування університету та промову, розпочату словами: «Панове! В сегодняшний день, когда мы кладём основу украинской культуры и науки…».
Коли гетьман увійшов, залунав гимн „Ще не вмерла Україна". Гетьман відчитав грамоту оснування університету
На відкритті університету протоієрей Василь Липківський відправив молебень і виголосив довгу промову, яку частина публіки, зокрема посли Центральних держав, вважала нудною; митрополит Антоній Храповицький звернувся до двохтисячної аудиторії російською, вжив слово «малорусский» і був зустрінутий загальною мовчанкою. Гетьмана дякував ректор Феоктист Сушицький.
The Russian Metropolitan of Kiev, Anthony Khrapovitsky, addressed the audience of two thousand in Russian; he aroused considerable dissatisfaction by employing the term Malorusski
Гетьман прочитав грамоту, що засновує «перший Український державний університет у складі всіх чотирьох факультетів» у столиці України Києві, і сказав промову українською мовою: пообіцяв допомагати розвитку нового «храму науки», закликав професорів до гуманітарних цілей без вузької національної нетерпимості, а студентів — стати оборонцями законності й справжньої свободи.
Грамотою цією ознаймуємо всім тим, кому про це відати належить... що ми визнали за благо для всього люду українського утворити в столиці України, місті Київі, перший Український державний університет в складі всіх чотирьох факультетів.
Ректор університету проф. Сушицький на святі подякував гетьманові й сказав, що на момент відкриття в університеті є 30 професорів і студентство, на 99% об'єднане на національному ґрунті; після промови гетьман розписався в книзі почесних гостей і залишив залу, а хор виконав «Живи, живи, Україно» та «Gaudeamus».
присутність 30 професорів і студентства, яке на 99% з'єднане на національному ґрунті, дає нам надію на успіх нашої праці... Хор виконував: «Живи, живи, Україно» і «Gaudeamus».
Голова Національного союзу В. Винниченко у вітальній промові на відкритті університету сказав, що нація без школи — не нація, а університет є результатом боротьби за національні права; промова викликала овацію, після неї хор виконав «Не пора, не пора, москалеві, ляхові служить».
Нація без школи, то не є нація... Університет це є результат нашої боротьби за національні права... Слава першій сім'ї професорів і студентів українського університету
Ректор університету Св. Володимира проф. Спекторський привітав новий університет від імені старого; митрополит Антоній виголосив привітання змішаною російсько-українською мовою, назвав українців «малорусскими», що викликало обурення присутніх і вигуки «Геть!», а наприкінці подарував університетові образ Охтирської Богоматері й вибачився за слово.
Слово «малорусскій» викликало обурення серед присутніх; почулись вигуки: «Геть, буде!» В залі захвилювались... Наприкінці митрополит офірує університетові образ Ахтирської Божої Матері і вибачається за слово «малорусскій».
Ректор Кам'янець-Подільського українського університету проф. І. Огієнко на святі нагадав, що ще гетьман Виговський у Гадяцькій угоді передбачав надати Київській академії права Краківського університету, а Кирило Розумовський і за Катерини II подавали проєкти університетів у Батурині, Києві й Переяславі; Київ-Могилянська академія виникла триста років тому.
Гетьман Виговський в Гадяцькій умові старався здійснити це сподівання українського народу. Там був пункт, де сказано, що українській академії надаються права Краківського університету.
Привітання від 6 жовтня.
У промові на відкритті університету Гетьман сказав, що в культурній роботі молоді «не буде місця вузькій національній нетерпимості», і висловив віру, що з цього храму науки вийдуть нові сильні захисники української держави; промову він закінчив словами «Нашій рідній неньці Україні слава!».
«въ культурной работѣ нашей молодежи не будетъ мѣста узкой національной нетерпимости»
Міністр народної освіти М. П. Василенко у відповідній промові сказав, що український університет виріс у боротьбі й для боротьби, а ректор проф. Ф. П. Сушицький подякував Гетьманові за грамоту. Гетьман поїхав з університету о пів на другу дня, перед тим власноруч розписавшись у книзі почесних відвідувачів.
его свѣтлость въ 1½ часа дня отбылъ изъ университета ... Передъ отъѣздомъ панъ гетманъ собственноручно росписался въ книгѣ почетныхъ посѣтителей
Від Українського національного союзу на відкритті університету виступив його голова В. К. Винниченко: він назвав цей день днем, коли Україна входить до складу європейських держав, і сказав, що «школа дасть націю». Перед промовою хор виконав «Gaudeamus», а після неї — «Не пора москалеві служить».
сегодняшній день-день, когда Украина входитъ въ составъ европейскихъ державъ. ... хоръ исполнилъ «Gaudeamus», а послѣ рѣчи пропѣлъ «Не пора москалеви служить».
Стаття Вас. Рафальського «О церковном налоге» розглядає німецьку систему церковного податку (парафіяльний — відсоткова надбавка до державного прибуткового податку, парафіяни платять не більше 1 %, єпархіальний — до 3 %) і закінчується тезою, що перед «оновлюваною українською православною Церквою» з особливою гостротою постає питання церковного податку.
Передь обновляющейся украинской православной Церковью ст особой настоятельностью встаеть вопрось о церковномь налогь.
Загальні збори золотоніської «Просвіти» 6 жовтня надіслали до Києва листи голові Національного союзу В. Винниченку та сенаторові С. Шелухину: «втікачів з братньої Московщини» звинувачували в тому, що вони «наче хмара сарани» сунуть в Україну, обіймають посади й глузують з української мови, а вимогу зробити російську державною мовою називали нахабством.
Як чорна галич, як та ненажерлива сарана що-дня сунуть на нашу отчизну все нові валки втікачів з „братньої" Московщини
Лист із провінції, надрукований у Києві; характерна риторика доби.
Київська преса зазначила, що на святі не було представників Вищих жіночих курсів та Духовної академії, а митрополит Антоній виголосив промову російською мовою, попросивши вибачення; газета оцінила свято як «великий день національної радості» й підкреслила, що за рік відродження в Україні постали два університети й близько сотні середніх шкіл.
Два університета і около сотні середніх шкіл на протязі одного року українського відродження — це всеж таки не аби які здобутки.
Привітання складали ректор Кам'янець-Подільського українського університету проф. І. Огієнко, австрійський парламентарій д-р Цегельський (бажав, щоб і Львів дістав український університет), о. Крамаренко від київського духовенства, студент латинською мовою, Київська політехніка, Київський комерційний інститут (відзначав свій 10-літній ювілей), ЦК УСДРП (Чеховський), об'єднані студентські ради, Спілка вчителів, Академія мистецтв, студенти Духовної академії, губернська земська управа, «Українбанк» і Союзбанк.
К. Подільський український державний університет в цей найбільший день культурного життя шле Київському українському державному університетові низький поклін... Привітання од Київського комерційного інституту.
Представник Київського комерційного інституту на святі зауважив, що інститут щойно відсвяткував своє 10-ліття, а представник Київської політехніки — що політехніка ніколи не була казенною школою; ЦК УСДРП (Чеховський), студентські ради, Спілка вчителів м. Києва (Болозович), Академія мистецтв, Київщинська губернська управа (Сласюк) та Українбанк (Х. Барановський) також склали привітання.
Київський комерційний інститут тим більше розуміє радість Київського Українського державного університету, що сам не дуже давно святкував свій 10-літній ювілей.
Привітання від 6 жовтня.
У статті «Чим ми живі» А. Жураковський описує досвід київської інтелігенції за минулий рік: «гул пушек», ночі в очікуванні смерті, вогні пожеж, кров, голод і суворі злидні; єдину опору автор бачить у церкві та богослужінні (акафіст великомучениці Варварі в монастирських склепах).
Чего только не переживали мы за этоть годь — слышали гуль пушекь, ни одну ночь провели, вслушиваясь въ ихь тяжелое буханье, всматриваясь вь огни растущихь пожаровь
Мова, ймовірно, про бої й обстріл Києва в січні та березні 1918 р.; пряма вказівка на Київ відсутня, тому дати немає.
Передовиця «Страшна сповідь» засуджує колишнього тобольського єпископа Варнаву («городника»), який запропонував більшовикам організувати «православну радянську церкву»; автор вважає це наслідком морального розкладу, що проник і в церковне середовище, і вбачає шлях оновлення в «воскресаючій соборності».
Ужасная исповдь. ... Варнава ... предлагаль ни болье, ни менве, какь организовать въ «соціалистическомь оазисв» «православную совЁтскую церковь».
Загальна публіцистика про російську Церкву, не про Київ.
У промові до професорів і студентів гетьман згадав як опікунів освіти гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Дорошенка й особливо Мазепу, пообіцяв сприяти розвиткові нового «храму науки» і застеріг від «вузької національної нетерпимості» та від хибно зрозумілих соціальних ідей, що ведуть до «руїни культури та цивілізації».
Імена гетманів Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Виговського, Дорошенка, а особливо Мазепи, як подірників і заступників народньої освіти на Україні повинні назавжди залишитись на сторінках історії
Промова гетьмана Скоропадського; OCR місцями перекручений.
Священник М. Крамаренко від імені київського українського духовенства привітав новий університет, назвавши його «вертоградом» і пояснивши, що українське духовенство прибуло нечисленним, без митрополитів у стрічках і регаліях; у привітанні порівнюється відродження української науки зі садом, посадженим на «пустині».
Юний пертограде науки української! Щирий привіт тобі від тієї жмені Київського духовенства, що визнае себе українским.
Текст привітання, надрукований у «Слові» (OCR місцями перекручений).
В. Чехівський у промові сказав, що Український державний університет, «перетворюючи будинки гарматної школи», стане фортецею українського народу не гарматами й кулеметами, а братерською любов'ю й розвитком культури.
Український Державний Університет передтворючи будинки гарматної школи складе високу міцню фортецю українського народу не гарматами, кулеметами
Вказує, що приміщення університету — колишні будівлі гарматної школи.
Оголошення: Київський відділ Міжнародного транспортного страхового товариства (вул. Пушкінська, 6, тел. 6-53) перевозив вантажі в Києві, по Україні й за кордон та приймав товари на комісію.
Міжнародне Транспортне ... Страхове Товариство. Київський відділ Пушкінська 6 тел 6-53. Виконуються: 1) Перевозка грузів як у Київі, так взагалі на Україні і за кордоном
Оголошення: кооператив «Затишок» скликає загальні збори 6 жовтня о 7 годині вечора в помешканні Центрального кооперативного комітету (Велика Васильківська, 14); порядок денний: обговорення статуту, вибори правління та ради.
6-го жовтня о 7 годині вечора в помешканні Центр. Кооп. комітету В.-Васильківська 14, відбудуться загальні збори Товариства Затишок
Проф. М. Петров («Про охорону київських пам'яток старовини») нагадує, що за старих часів один генерал пропонував перейменувати Десятинний провулок на Огодоровський, Почаївську вулицю на Почайнинську (за майже зниклою річкою Почайною), Волоську — на Волоську від бога Волоса та прибити таблички з давніми назвами на місці колишніх брам (Львівських, Лядських); міська дума проєкту не прийняла.
Десятинный переулокь переименовать вь Огодоровскій; ... Почаевскую улицу предположено было переименовать вь Почайнинскую
Історична довідка у статті; подана в газеті від 6 жовтня 1918 р. Для підбору назв вулиць.
Автор пропонує прибити таблички до будинків, де знайдено залишки давніх споруд: колишній будинок Чеботарьової на розі Воздвиженського узвозу та Кіянівського провулка (залишки, ймовірно, Симеонівської церкви на Копиревому кінці), а також № 24 і 26 по Великій Житомирській вулиці (сліди давньої Спаської церкви).
бывшему дому Чеботаревской на углу Вознесенскаго спуска и Кіяновскаго переулка, ... къ домамь подъ номерами 24 и 26 по Большой Житомірской
OCR: «Возненскаго спуска» читається як Воздвиженський узвіз; Симеонівська церква на Копиревому кінці.
Київський губернський староста Андріанов зазначив: сходи озимих у районі Київського повіту дуже добрі, польові роботи в маєтках минають нормально, скрізь засівають поля; у деяких місцях лише тепер зняли гречку пізнього посіву, яка завдяки сонячним дням вересня дозріла й дала хороший збір.
Всходь озимыхь хлёбовь, въ районі Кіевскаго убзда, очень хорошь; ... снятая гречиха, благодаря солнечнымь днямь сентября дозріла и дала хорошій сборъ
Погода: сонячний вересень 1918 р.; врожай гречки.
При Державній канцелярії заснувалося кооперативне товариство співробітників «Об'єднання», яке, крім економічних цілей, мало відкривати українські школи, книгарні, читальні, народні доми, кінематографи й видавати часописи; діловодство велося українською.
заснувалось „Кооперативне т-во співробітників державної канцелярії Обʼєднання“
Оголошення: канцелярія товариства «Батьківщина» (вул. Прорізна, 19, 2-й поверх) продавала 2 кравецькі машини, 5 верстатів, ліжка, рами та інші речі.
Продаються 2 кравецьких машини 5 верстаків, ліжка, рами і инші речі. Прорізна 19, 2 пов.
Товариш міністра народного здоров'я й опікування д-р С. Яковенко виїхав у службове відрядження до Одеси та інших міст півдня України.
Товариш министра народнього здоровля й опікування д-р С. Яковенко виїхав в службову командировку в Одесу та инші міста південної України.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: загублено документи на ім'я Хайк… та свідоцтво Миколи … про закінчення Полтавської духовної семінарії; знахідника просили повернути за адресою в Києві на вул. Дмитрівській.
Загублено ... свідоцтво Миколи ... про закінчення Полт. Дух. Сем. Знайшовного прохання повернути по адресі: Київ Дмитрівська
Прізвища в OCR обірвані.
Оголошення: Я. Болотницький (?) дорого купував старі речі різного роду й цінне каміння; Хрещатик, 28, тел. 3-86.
плачу за всякого роду ... старі річи ... Хрещатик № 28. Телефон 3-86.
Текст оголошення сильно пошкоджено OCR.
Оголошення: Правління акціонерного товариства «Карбовник» у Києві скликає надзвичайні загальні збори акціонерів на 6 жовтня нов. ст. о 16:00 у конторі заводу по Володимирській (читається «Владиміро-Любелекой») вул. № 17: збільшення основного капіталу, зміна статуту, збільшення 3% норми винагороди членам правління.
чрезвычайное общее собраніе, назначенное на 6 октября нов. стил. в 4 час. дня в конторі завода по Владиміро-Любелекой ул. № 17
Назва вулиці спотворена OCR («Владиміро-Любелекой»).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані