28 лютого 1918

Закордонні місії й консульства виїхали з Києва: консули одержали телеграфні накази якнайшвидше евакуюватися до Москви з огляду на можливу окупацію Києва австро-німецькими військами.

закордонні місії, які були у Київі виїхали з города. Консули одержали по телеграфу накази від своїх місій, щоб вони яко мога швидше евакуювалися з інституціями в Москву

Дата номера газети; точна дата виїзду не вказана.

Засідання Київської ради робітничих і солдатських депутатів, призначене на 26 лютого 1918 року, не відбулося, бо прийшла лише незначна частина депутатів; його перенесли на 28 лютого о 2-й годині дня в Купецьке зібрання.

Засідання київського совіту робітничих та салдатських депутатів, яке було призначене на 26 (13) лютого, не відбулося і переноситься на сьогодня 28 (15) лютого в Купецькому зібранні на 2-гу годину дня.

Комітет співробітників секретарства освітніх справ скликав усіх на збори в четвер 28 лютого 1918 року о 12-й годині дня в приміщенні секретарства, щоб вирішити питання про переїзд до іншого будинку.

Комітет співробітників секретарства справ освітніх прохає всіх товаришів прибути в четвер 28 (15-го) лютого о 12 год. дня в помешкання секретарства на збори ... (про переїзд до иншого будинку).

Комітет співробітників Секретарства справ освітніх просив усіх товаришів прибути в четвер, 28 (15) лютого, о 12 годині дня до приміщення Секретарства на збори для вирішення нагальних справ — про переїзд до іншого будинку.

прибути в четвер 28 (15) лютого о 12 год. дня в помешкання Секретарства на збори для вирішення негайних справ (про переізд до иншого будинку)

Закордонні місії та консульства за наказом своїх урядів виїхали з Києва, бо місто могло бути окуповане австро-німецьким військом.

Виїзд консульств. Закордонні місії та консульства з наказу своїх урядів виїхали з Київа з огляду на те що Київ може бути окупований військом австро-німецької коаліції.

Дума відкинула бажання «Центродому» ввести свого представника до делегації, бо тільки вона має право говорити від імені всього населення; доручено А. Гінзбургу, Рафесу й Чикаленку скласти проект відозви.

Дума одноголосно ухвалила: бажання „Центродому“ відкинути

Читано з зображення.

Київська міська дума від соціалістичних фракцій вислала делегацію (зокрема М. Рафес від Бунду, український с.-д. Чикаленко) назустріч українським військам, що наближалися, з проханням не допускати ексцесів у місті — з огляду на чутки про погромний настрій війська. Делегацію зустрів передовий загін ген. Присовського.

делегащи, выеланной К1евской Городской Думой от сощалистических ея фракщй навстрфчу приближающимся украинцам, чтобы просить о недопущен!и в город эксцессов

Кінець лютого 1918 н. ст., точна дата не вказана. За звітом М. Рафеса (Київ, 1918).

28 лютого 1918 р. Київська міська дума отримала телефоном повідомлення від С. Петлюри, що він уже близько й скоро вступить до міста. Дума офіційно перебрала владу й доручила охорону міста на перехідний час, до приходу української влади, Грузинському національному комітетові як нейтральній силі.

Київська мійська дума офіційно перебрала владу й доручила охорону міста на переходовий час, доки прийде українська влада, Грузинському Національному Комітетові, яко нейтральній силі.

На надзвичайному засіданні Київської міської думи у четвер 28 лютого (початок о 7 вечора, головував К. Сухович) доповідачі Биск і Хейфіц повідомили, що виконавчий комітет і органи радянської влади залишають Київ; евакуація йде страшенно безладно, формальної передачі влади не буде.

У четвер 28 лютого відбулось надзвичайне засідання Київської міської думи.

Читано з зображення.

Дума одноголосно ухвалила послати до української влади делегацію (Пухтинський, Олексієв, Рафес, Фещенко-Чопівський, Чикаленко) і додала до комісії з охорони міста М. Білявського; делегація має просити: охорону міста й державних установ залишити за думою, оголосити повну амністію, заявити про волю робітничих організацій і не допустити самосудів.

Дума вважає потрібним оголошення повної амністії всім, хто брав участь у боротьбі проти української влади

Читано з зображення.

Наприкінці лютого 1918 року (приблизно 28 лютого) більшовицький «Народний секретаріат» залишив Київ і перебрався до Полтави.

within seventeen days had to abandon the city to the Rada's forces and to the Germans. The "People's Secretariat" took refuge in Poltava

Дату обчислено: 11 лютого + 17 днів. Есей про КП(б)У, імовірно Дж. Решетар.

Член думської комісії з охорони Скловський розповів, що 28 лютого більшовики забирали телеграфні апарати, а Євгенія Бош на запитання делегатів думи назвала думу контрреволюційною і запевняла, що радянська влада Києва не здає.

— Від кого ви? — питає Бош. — Від міської думи. — А! це тієї самої думи, яку треба перевішати?

«Вчора» відносно засідання 1 березня. Цитата частково відновлена з OCR.

За відомостями, одержаними перед виходом газети, Народний секретаріат, ЦВК та керівні кола мають о 12-й годині в ніч на 28 лютого залишити Київ і виїхати до Полтави спеціальним потягом.

має покинути Киів І видʼіхати до Полтави на спеціяльному потягові.

Повідомлення подано за відомостями до друку; пізніше, 28 лютого, большовики справді залишали Київ.

Оголошення: 28 лютого о 2-й годині дня в приміщенні Купецького зібрання відбудуться загальні збори Рад робітничих і солдатських депутатів, фабрично-заводських комітетів і правління профспілок; присутність усіх обов'язкова.

Загальні збори. 28 лютого о 2-й год. в день

Евакуація большовиків: 28 лютого зранку зі Святошина потяглися обози совітського війська. Газета робить висновок, що боїв у Києві не буде: арʼєргард совітських військ стримує наступ, щоб спокійно відійти.

Таким чином, очевидно боїв в Киіві не буде.

Дата — 28 лютого: у тексті «28-го зранку».

За повідомленням земської управи, 28 лютого озброєні матроси на чолі з Богородицьким винесли з приюту цукор, крупу, сало, муку й зникли; чутки твердять, що Богородицький встиг одержати на приют 107 тисяч карбованців.

Богородицький на приют вспів одержати 107 тисяч карбованців

Читано з зображення. Стиль дати 28 лютого не вказано; ймовірно за старим стилем (тобто 13 березня н. ст.), але газета цього не пояснює; сума — «чутки».

Об'єднане засідання Ради робітничих депутатів, Центрального бюро профспілок і Ради фабрично-заводських комітетів, призначене на вечір 26 лютого, не відбулося через малу кількість делегатів і було перенесене на сьогодні (28 лютого) о 2 (чи 1) годині дня до приміщення Купецького зібрання.

мало одбутись об'єднане засідання совіту робітничих депутатів центрального бюро професійних спілок і совіт фабрично-заводських комітетів. Але делегатів ... прибуло так мало ... перенесене на сьогодня о 2-1 год дня в помешканні Купецького зібрання

Годину в OCR написано «2-1», точна — 1 чи 2 по обіді.

На останньому засіданні Центрального виконавчого комітету рад України большовики зірвали проект земельного декрету лівих есерів: стуканням по столу, шумом і криком не давали есерам говорити, а потім самі залишили засідання. Ліві с.-р. вийшли не лише з народного секретаріату, а й зі всіх комісій, і большовики залишилися при владі самі.

большевики лишилися самі у власти

Дата номера газети; точна дата події не вказана. Йдеться про останнє засідання ЦВК перед виходом номера. Автор — Г. Піддубний, лівий есер.

Київ 28 лютого: коли стало зрозуміло, що становище радянської влади скрутне, большовики похапцем почали збирати манатки; між ними й лівими с.-р. розгорілася сварка, зокрема про земельний декрет, виготовлений лівим с.-р. Терлецьким. Ліві с.-р. дізналися, що большовики збираються виїхати автомобілями без них, і вжили заходів.

большевики похапцем почади збірати своі манатки

Дата — «вчора» від 1 березня.

Увесь останній день перебування більшовиків у Києві (28 лютого) збори ради робітничих і солдатських депутатів призначали на 2 годину дня, але виконавчий комітет уже втік; на збори викликали «секретаря внутрішніх справ» Є. Бош, яка, за газетою, називала відхід більшовиків і наступ військ Центральної Ради «провокацією».

На зборах «совета рабочих и солдатских депутатов», які призначено було на 2 годину дня, «исполнительнаго комитета» вже не було

Читано з зображення. Дата 28 лютого подана в газеті; подано нову дату.

Оголошення: правління Товариства Монастирищенського бурякоцукрового та рафінадного заводу скликає звичайні загальні збори пайовиків на 15 січня 1918 р. о 3-й годині дня в конторі заводу в Монастирищі; якщо не буде кворуму, повторні збори призначено на 15 лютого 1918 р. о 10-й ранку в Києві, у квартирі директора-розпорядника П. Ф. Потоцького, Велика Володимирська, 43, кв. 7.

на вторичное Общее Собраніе назначается 15-е февраля 1918 г. въ 10 часовь утра въ гор. Кіев вь квартирЁ Директора Распорядителя П. Ф. Потоцкаго, Большая Владимірская 43, кв. 7

Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дата повторних зборів 15 лютого ст. ст. = 28 лютого н. ст.; оголошення російською; у OCR «Невской губ.» — ймовірно «Киевской».

Відступаючи, більшовики хотіли висадити в повітря мости через Дніпро й заклали міни; міни не вибухнули й пізніше їх вийняли, але одна розірвалася, і вибухом убило двох людей.

Большевики, відступаючи, хотіли висадити в повітря мости через Дніпро, за-для чого позакладали міни. Але ці міни не розірвались і були пізніще вийняті; одначе одна розірвалася, й вибухом було вбито двоє людей...

Дата приблизна — кінець лютого 1918 р.

Оголошення штабу мобілізації соціалістичної армії: особи, що можуть обійняти командні посади (командири рот, батальйонів, начальники кулеметних команд і окремих частин), мають подати документи; ті, хто шукає штабних посад, мають звертатися до начальника мобілізаційного штабу щодня з 12 до 2 години.

до начальника мобілізаційнего штабу від 12 до 2-і год. що дня

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Німецько-українське військо, як повідомляє «Боротьба», здобуло велику перемогу над «совітським» військом під Фастовом.

Військо німецько-украінське одержало велику церемогу

Новина за останніми відомостями; перебіг не подано.

Зі Шулявки й Бібіковського бульвару всю ніч долинав шум — скрипіли вози, стукотіли колеса: відступали більшовицькі обози. Раз у раз чулися постріли, але нікого це не бентежило: безцільна нічна стрілянина, мабуть у повітря, тривала весь час перебування більшовиків у Києві, і до неї звикли.

оця нічняна стрілянина, без ціли, просто мабуть у повітря, тяглася весь час перебування в Київі большевиків, і до неї всі звикли

Дату виведено.

Німці зайняли Київ 15 лютого за старим стилем.

Киев был ими занят 15 февраля ст. ст.

автор уривка: Лукомський; загальноприйнята дата вступу німців до Києва — 1 березня н. ст. (16 лютого ст. ст.); українські частини ввійшли раніше.

Народний секретаріат (більшовицький уряд у Києві) відповів на німецьку вимогу укласти мир із УНР і вивести російські війська та червону гвардію з України, заявивши, що «ніякої війни між Великоросією та Україною нема» і що він не допустить втручання у внутрішні справи України; газета вважала цю заяву лицемірною.

ніякої війни між Великоросією та Україною нема* і що він не може допустити „втручання у внутрішні справи України"

Передова «За ціну влади» (Київ, 28 лютого); текст сильно перемішано в OCR.

Журналом 15 лютого (ст. ст.) 1918 р. уряд УНР через укладення миру скасував посаду головнокомандувача українським фронтом і помічника командувача румунським фронтом; генерала Щербачова звільнено від посад і приписано до військового міністерства; скасовано посаду головнокомандувача південно-західним фронтом.

1) В взязку з заключенням миру скасувати посаду головнокомандуючого українським фронтом і помішника командуючого руминським фронтом.

Читано з OCR-тексту. 15 лютого ст. ст. = 28 лютого н. ст. (перерахунок). Підписи: В. Голубович, в. о. військового міністра О. Жуковський. Цитату об'єднано з двох сусідніх рядків OCR.

Начальник Київської поштової контори оголосив, що поштові відправлення урядових закладів і службових осіб, які мають право пільгової пересилки, приймаються безплатно згідно з правилами, що діяли до 15 січня.

відправлення урядових закладів і службових осіб користуючихся правом вільготньої пересилки, приймаються для пересилки безплатно, згідно з правилами, істнувавшими до 15 січня

Лівi есери давно вимагали видати декрет про землю. Газета зазначає, що Центральна Рада вже затвердила тимчасовий земельний закон, але ліві с.-р. не хотіли визнавати нічого, створеного Радою, і готували власний декрет.

Центр. Рада вже затвердила земельний тимчасовий закон

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Тимчасовий земельний закон, затверджений Центральною Радою (закінчення тексту): вивласнення всіх земель з водами й природними багатствами в межах Української Республіки відбувається без викупу.

Вивласноння всіх земель з іх водами, надземними і підземними природними багацтвами в межах Українськоі Республіки переводиться без викупу.

У газеті: «Затверджений Центр. Радою в засіданні 13 січня 1918 року» (стиль не вказано). Ст. 20.

Тимчасовий земельний закон: колишнім власникам і орендарям за їхнім бажанням залишають ділянки землі з садами, виноградниками, хмільниками в такій кількості, яку вони можуть обробити власною працею та працею своєї сім'ї (ст. 21).

в кількости, яку вони власною працею і працею своєї сімʼї можуть обробити

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Тимчасовий земельний закон: садибні ділянки під оселями, господарськими, торговельними й промисловими підприємствами лишаються у користуванні власників у кількості, яку встановлюють земельні комітети чи органи міського самоврядування (ст. 23).

Садибні участки землі під оселями

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Тимчасовий земельний закон: для допомоги розвитку сільського господарства держава організує сільськогосподарський кредит, а для охорони й розвитку багатств землі створюється Державний меліоративний фонд (ст. 18–19).

Державний Меліоративний фенд.

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Тимчасовий земельний закон: племінні розсадники, селекційні й дослідні поля та станції переходять цілими у розпорядження земельних комітетів, які або ведуть їх самі, або передають органам місцевого самоврядування й науковим закладам (ст. 33).

Племенні розсадники

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Губернський виконавчий комітет (місце не назване) ухвалив, що мир народних комісарів не затверджений Всеукраїнським ЦВК і тому не має дійсного значення; справа миру України з Німеччиною має бути взята в руки Всеукраїнського ЦВК.

мир народніх комісарів, не був затверджений всеукраїнським пек. вик. ко-мітетом

Дата не названа: дата номера. Неясно, яка губернія.

Комісар військових справ Грузії на Україні Вачейшвілі наказом №31 від 28 лютого 1918 р. сповістив, що Національна рада Грузії доручила йому охорону інтересів грузинів на території України; громадяни Грузії мають звертатися з усіма справами до комісаріату й подати відомості про своє майно.

всім громадянам Грузії, які зараз на території України, во всіма справами своїми ... треба звертатись у комісаріат

Тимчасовий земельний закон: з земель, призначених для приватно-трудового користування, спершу задовольняють потреби місцевих малоземельних і безземельних хліборобів, потім місцевих і немісцевих наділених; надлишки землі над нормою оподатковують відповідно до чистого доходу (ст. 27–29).

задовольниються потроби місцевої малоземельної та безземельної хліборобськоі людности

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Тимчасовий земельний закон: землі під посіви буряків та інших особливо важливих культур зараховують до приватно-трудового користування за умови не зменшувати посівної площі цих культур; висококультурні господарства, сади, хмільники й виноградники передають цілими товариствам або сільським громадам (ст. 31–32).

Висококультурні господарства передаються цілими в користування товариствам

Закон затверджено Центральною Радою 13 січня 1918 р. (стиль не вказано).

Уповноваження Ради Народніх Міністрів на укладення мирного договору з Росією (Мала Рада, 15 лютого ст. ст. 1918 р., Житомир): Центральна Рада, заслухавши звіт мирової делегації про пропозицію мирних переговорів, уповноважує уряд, коли він визнає за потрібне, вести переговори про мир з російською державою, стоячи на позиції «самостійної суверенної Української Держави».

уповноважує Раду Народніх Міністрів, коли вона признає се потрібним, ввійти в усі переговори для заключення мира стоючи на становищу самостійної суверенної Української Держави

Читано з OCR-тексту. 15 лютого ст. ст. = 28 лютого н. ст. (перерахунок).

Останньої ночі троє солдатів прийшли до сусіднього будинку когось арештовувати; збіглася юрба з усіх сусідніх дворів, схопила їх, затягла в льох, побила й напівживих замкнула там, щоб потім здати новій владі.

ухопили тих салдатів, за тягли в якийсь льох, як почали їх бити, і ледви живих замкнули в льоху, щоб напотім здати новій владі

Самосуд/самооборона мешканців.

Головний штаб з охорони порядку в м. Києві закликав домові комітети, домовласників і приватних осіб повідомляти листівкою на адресу «головний поштамт, головний штаб» вулицю, номер будинку й квартири, де живе втікач із в'язниці (підпис необов'язковий); втікачам наказано з'явитися до в'язниці протягом 5 днів, до 6 год. вечора 28 лютого 1918 р., інакше їх вважатимуть засудженими, а за можливі «ексцеси» при затриманні штаб знімав із себе відповідальність.

коли ви з'явитесь протягом 5 днів, - по 28 лютого, 6 годин вечера-в тюрму, ми вживем заходів, щоб скоротити вам строк ... За можливі ексцеси при задержанні вашому ми складаємо з себе всяку відповідальность. Головний штаб по охороні порядку в м. Ки...

Кількість років покарання в OCR нечітка.

У ніч на 28 лютого 1918 року о 1-й годині банда з 18–20 осіб вдерлася в будинок, де жив редактор «Нової Ради», вчинила трус і, не знайшовши А. Ніковського, рушила на Інститутську, 22; домовий комітет, попереджений телефоном, приготувався до оборони.

О 1-ій год. ночі банда в 18-20 чоловіка вдерлася в будинок, де живе редактор „Нової Ради" ... Не знайшовши А. Ніковського, всі рушили на Інститутську ч. 22.

Дату ночі обчислено: наступного дня, 15 лютого ст. ст. (28 лютого н. ст.), більшовицька влада карала домовий комітет; нічний наліт тривав, поки друкувався №23 від 28 лютого.

О пів на другу ночі 28 лютого 1918 року почалася облога будинку №22 на Інститутській («Форт Шаброль»): нападники стріляли залпами з-за залізного паркану, підвезли кулемети, мешканці відстрілювалися з нечисленної зброї, сховавши жінок і дітей у внутрішніх будинках; кулеметникові прострелили руку, бій тривав близько чотирьох годин, серед оборонців жертв не було.

О 1½ год. ночі почалася облога й атака на дім під ч. 22 по Інститутській вулиці. Напастники стріляли пачками, ховаючись за залізного паркану ... Привезли кулемети ... Баталія тяглася коло чотирьох годин. ... Серед оборонців жертв нема.

Червоногвардійці, яких пустили на перемовини в двір будинку на Інститутській, 22, пояснили, що мають наказ Ю. Коцюбинського заарештувати редакцію «Нової Ради», побити прикладами друкарські машини й знищити шрифт; на прохання показати письмовий наказ відповіли: «Загубили»; домовий комітет заарештував їх і відпустив лише після приїзду «начальника гарнізону Києва» Попова.

мають наказ од Ю. Коцюбинського арештувати редакцію Нової Ради, побити рушницями друкарські машини та знищити шрифт („штифт" — вони казали). ... „Загубили".

За спогадом Андрія Ніковського, 28 лютого 1918 року більшовик Хайкін за наказом Юрія Коцюбинського прийшов із юрбою озброєних людей і кулеметами до будинку № 22 на Інститутській, щоб закрити «Нову Раду», знищити шрифт і заарештувати співробітників; стріляв цілу ніч, а ввечері наступного дня втік із Києва з награбованим.

Большевик Хайкин з наказу Юрія Коцюбинського 28 лютого 1918 року явився під ворота дому № 22 по Інститутській вулиці з юрбою бандитів та кулеметами, щоб закрити „Нову Раду"

Стиль дати не зазначено; 28 лютого н. ст. збігається з останніми днями більшовицької влади в Києві.

Хроніка: кілька днів тому банда озброєних людей у матроських і солдатських шинелях пограбувала Феофанівський монастир під Києвом: 10 осіб приїхали автомобілем нібито шукати зброю й офіцерів, забрали всі гроші, золото й срібло — 900 карбованців і кілька металевих виробів.

Пограбування Теофанського монастира.

Дата номера газети; точна дата події не вказана. Подія — «кілька днів назад».

Хроніка «Озброєна банда»: у місті з'явилася банда близько 20 осіб, що тероризує мирних громадян, вдається до «трусів», а коли в неї питають ордер, ламає двері. Банда пограбувала готель «Дагмара» на Васильківській вулиці та будинки №№ 52, 54, 55, 56, 58 на Землянській вулиці, забираючи гроші й коштовності.

ограбувала гостинницю «Даг-мара» на Васильківській вул.

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: поштова картка (відкритий лист), місцева й іногородня, коштує 20 копійок.

За пересилку й доставку поштових карточок (одкр. лист) місцевих й іногородніх — 20 коп.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: картка з оплаченою відповіддю — 40 копійок.

для карточок з оплаченою відповіддю — 40 коп.

Передплата «Робітничої газети» на один місяць коштувала 5 карбованців.

Умови передплати: на 1 міс. 5 карб.

Оголошення в «Робітничій газеті» на 2-й сторінці перед текстом коштували 1 карбованець 50 копійок за рядок, позаду тексту на 4-й сторінці — 1 карбованець; зміна адреси передплатника — 80 копійок.

на 2-й сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок, позаду тексту на 4-й стор. — 1 к. За зміну адреси 80 коп.

Оголошення: на залізничних станціях число «Боротьби» коштує 27 копійок.

На станціях залізниць 27 коп.

Оголошення: передплата на «Боротьбу» на один місяць коштує 6 карбованців.

На 1 місяць... 6 карб.

Оголошення: окреме число «Боротьби» коштує 25 копійок.

Ціна 25 коп.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: закритий місцевий лист — 5 копійок за кожний лот, але не менше 30 копійок за відправлення.

За пересилку й достав. закритого листа, місцевого — п'ять кожний лот не меньше тридцяти коп.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: іногородній закритий лист — 35 копійок за кожний лот.

іногородні тридцять п'ять коп. кожний лот

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: за рекомендований (заказний) лист — ваговий збір плюс 70 копійок.

вісовий збор плюс сімдесят коп. за заказ

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: бандероль із друкованими творами — 2 копійки за лот, мінімум 10 копійок.

З друкованими творами іногородні й місцеві дві копійки кожний лот. При найменшому розмірі вісового збору — десять коп.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: поштовий грошовий переказ — певний відсоток від суми, але не менше 25 копійок; повідомлення про вручення — 40 копійок.

За повідомлення про одержання місцевої и іногородньої відправки 40 коп.

Відсоток за переказ у OCR не зберігся.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: доставка посилки додому вагою до 7 фунтів — 1 карбованець, понад 7 фунтів — 2 карбованці; зберігання посилки — 50 копійок за добу за кожне місце.

За доставку на дім посилок вагою до 7 хунтів 1 карб.; більше 7 хунт. 2 карб.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: заява про розшук поштового відправлення — 40 копійок; заява про повернення, зміну адреси чи затримання — 1 карбованець.

Заяви про повернення поштових одправок, зміни адреси, затримання ... Один карбованець з одправки.

Окреме число «Робітничої газети» коштувало 20 копійок у Києві, а в провінції — 22 копійки.

Ціна 20 к. кони: 22 м.

Шапку OCR спотворено; цифри читаються.

В провінції окреме число «Робітничої газети» коштувало 22 копійки.

кони: 22 м.

Шапку OCR спотворено.

Оголошення: передплата на «Боротьбу» на два місяці коштує 11 карбованців.

на 2 місяця... 11 карб.

Цифру в OCR подано як «11 марб.»; читаємо як 11 карб.

З 28 лютого (новий стиль) запроваджено нові поштові тарифи: посилка без оголошеної цінності — 30 копійок за фунт на відстань до 500 верст, до 1000 верст — 50 копійок, понад 8000 верст — 1 карбованець 70 копійок за фунт; посилки до 7 фунтів оплачуються як 7-фунтові.

За пересилку посилок без ціни за кожен хунт до 500 верстов — 30 коп.; до 1000 верстов — 50 коп.

Представник комітету електричної станції повідомив, що через брак вугілля київська електростанція перестає працювати; щоб вона ще могла діяти, постановлено не давати струму приватним квартирам.

за браком угілля електрична станція у Київі перестає функціонувати. Постановлено не давати току приватним кватирям, щоб станція змогла ще працювати.

Дата номера газети; точна дата рішення не вказана.

Київська українська гімназія імені Кирило-Мефодіївського братства сповістила батьків, що заняття почалися й відбуваються з 8-ї до 12-ї години ранку.

Київська українська гімназія імени Кирило-Методіївського брацтва сповіщає батьків, що заняття в гімназії роспочалися й одбуваються з 8-ої до 12-ої години ранку.

Фейлетон описує, як по Києву поширювалися «перемоги» більшовиків над українським військом, румунами, Доном, поляками, фінами, татарами, аж поки одного дня кияни дізналися, що українське й австро-німецьке військо стоїть майже під Києвом.

В один чудесний день ми дізнались, що українське та австро-германське військо стоїть майже під Київом.

Сатиричний лист; дата подій — лютий 1918.

Хроніка «Становище електричної станції»: конференція фабрично-заводських комітетів, заслухавши заяву представників комітету електричної станції, вирішила припинити подачу струму приватним помешканням.

вирішила припинити подачу тову приватним помеш

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Останньої ночі більшовиків у Києві у дворах на Львівській вулиці ніхто не лягав спати: усі чоловіки були «мобілізовані» й стерегли будинки, як і в сусідніх дворах; настрій піднесений, радісний, «как на Пасху». Ті самі люди, що раділи більшовикам у перші дні, тепер скреготали на них зубами.

Всі мужчини були мобілізовані й стерегли будинок. По сусідніх дворах те саме. Майже цілу ніч ніхто не спав, гак наче на Великдень.

Точну дату не вказано; за зіставленням — ніч на останній день лютого н. ст.

Бібліографія: огляд праць Л. Тутковського («Дослідження торфу в Мінській і Волинській губерніях») і Є. Оппокова про болота й торфовища Чернігівської та Полтавської губерній. За підрахунками, Полтавська губернія має 177 400 десятин торфу, а Чернігівська — не менш 354 700 десятин.

Полтавська губернія мав 177,400 десятин торфу

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Бібліографія: рецензовано брошуру «Чего хотят левые социалисты-революционеры» — програму партії лівих с.-р. (інтернаціоналістів): влада — трудова, через Ради селянських, робітничих і солдатських депутатів; Установчі збори підтримувати лише остільки, оскільки вони стануть на шлях задоволення вимог народу.

«Чего хотят ліамо соціали-стан-ровелюціонери»

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

«Робітнича газета» — щоденний орган Київського комітету УСДРП (рік видання II, №236) вийшла в четвер, 28 лютого 1918 року (за ст. ст. — 15 лютого).

ЧЕТВЕРГ, 28-го (15) лютого 1918 року. Nº 236

Дата номера газети (четвер, 28 лютого н. ст. = 15 лютого ст. ст.).

Після київського перевороту «Нова Рада» першою з українських газет почала виходити знову; редакція й контора, як і раніше, містилися на Інститутській вулиці, 22.

Після Київського перевороту першою з українських газет стала виходити „Нова Рада". Редакція й контора поміщаються, як раніш, на Інститутській вул. д. № 22.

Номер 5 газети «Боротьба», органу Української партії соціалістів-революціонерів (лівого крила), вийшов у четвер, 15 лютого за старим стилем (28 лютого за новим). Газета виходить щодня, крім днів після свят.

Орган Украінськоі Партії Соціялістів Революціонерів (Лівого крила). Виходить що-дня крім днів після свят.

Масхед: «28 февраля н. ст. 1918 р.», «Четверг 15 лютого ст. ст.».

Оголошення: редакція й контора «Боротьби» містяться в Києві на Караваєвській вулиці, 5, телефон 63; контора відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години.

Київ, Караваєвська, Nº 5.

Режим роботи: «що дня крім свят от 10 до 4 год.».

Оголошення: «Боротьба» закликає киян питати газету в газетярів.

ТОВАРИШІ КИЯНЕ! Питайте „Боротьбу" у газетчиків.

В'ячеслав Прокопович в останньому лютневому номері «Нової Ради»: невпізнані «обідрані, необмиті тижнями покотом лежать в анатомічному театрі»; у газетах щодня друкуються «довідки про трупи» й реєстри лікарень, де їх зберігають; «Дні проходять, а вони лежать непоховані, ті окрадені трупи».

«А ні, – ті обідрані, необмиті тижнями покотом лежать в анатомічному театрі… Оті слова «справки о трупах», оті реєстри лікарень, де вони переховуються, що знаходимо щодня в газетах»

Прокопович В. Наша повинність // Нова Рада. 1918. 28 (15) лютого. С.1. Ще за більшовиків/напередодні повернення УНР.

Редакція «Боротьби» пояснює, що газета не є наступницею «Народньої Волі», яку деякий час надсилають передплатникам останньої лише для ознайомлення; якщо передплату не надішлють, розсилку після кількох чисел припинять. У партійному й видавничому плані «Боротьба» незалежна від «Трудової Мислі» та відповідальна перед ЦК Української партії с.-р. (лівого крила).

„Боротьба" не являється спадкоємцем газ. „Народня Воля"

Заява «Від редакції».

Номер «Нової Ради» від 28 лютого 1918 року вийшов з позначкою дозволу військової цензури від 28 лютого; друкувала газету друкарня товариства «Петро Барський».

Дозвол. Воен. Цен. 28-го февраля. Друкар. ... Т-ва „Петро Барський"

Свідчення про військову цензуру за більшовицької влади.

Поки червоногвардійці всю ніч обстрілювали будинок на Інститутській, 22, черговий номер «Нової Ради» (№23 від 28 лютого) уже був надрукований і продавався по місту; через часті наїзди нападників випустити наступне число редакції не вдалося.

чергове число „Нової Ради", яке вони розстрілювали цілу ніч, тим часом в другому місці вже надруковане і вже десь продається по місту.

Редакція «Робітничої газети» і далі містилася на Михайлівській вулиці (Михайловський проспект), 35, кв. 1; телефон 65-10; редактор приймав від 2 до 3, секретар від 2 до 5, контора — щодня від 10 до 5.

РЕДАКЦІЯ: Михайловський пр., № 35, пом. 1. Редактор приймає від 2-3 год. Секретарь від 2-5 год. ... телеф. редакції і конт. 65-10

Шапка в OCR розірвана на уривки.

Газета «Боротьба» — орган українських соціалістів-революціонерів (лівого крила) — вмовляла передплачувати її: адреса редакції й контори — Київ, Караваєвська, 5; контора відкрита до 4 години дня.

Боротьба, Орган Українських С.-Рев. (лівого крила) ... Адреса редакції і конторя: Київ, Караваїв-ська № 5. Контора відчинена від 10 до 4 год. дня

Початок годин роботи («19») в OCR спотворено; ймовірно, «10».

«Робітнича Газета» у статті «До спокою!» повідомляє, що австрійське військо разом із Центральною Радою наближається до Києва; газета бачить у цьому прихід війська дружньої держави, з якою Україна має мирний договір, і заперечує «окупацію».

Австрійське військо з Центральною Радов

Дата номера газети; точна дата події не вказана. Позиція газети есдеків; наведена «Боротьбою» для спростування.

Львівська польська громадськість провела демонстрацію проти приєднання Холмщини й Підляшшя до України; демонстрацію розігнано військом, є вбиті та поранені.

прилучення Холмщини до України

Новина з Галичини; торкається територіальних вимог УНР.

Катеринослав під владою большовиків: бракує продуктів, за хліб б'ються в чергах; бракує розмінних грошей, і доводиться витрачати дні на «розмін керенок»; культурне життя завмерло: ні лекцій, ні зборів, ні концертів. Говорити по-українськи небезпечно.

Ні лекцій, ні зборів, ні виставок, концертів - зовсім не улаштовується.

Новина по Україні; наведена для порівняння з Києвом.

Від приходу більшовиків до Києва «Нова Рада» не подавала номерів на перегляд військовій цензурі; 28 лютого 1918 року до друкарні прийшов якийсь військовий цензор, узяв номер на перегляд і поставив штемпель, коли нікого з редакції не було; редакція заявила, що попри терор видавала газету, не питаючи дозволу.

Редакція „Нової Ради" з часу прихода большевиків у Київ не подавала чисел газети на перегляд і дозвіл воєнної цензури. Позавчора в друкарню заявився хтось із воєнних цензорів і, взявши число газети на перегляд, поставив штемпель

«Боротьба» полемізує з «Новою Радою» (№22), яка під «страшним» заголовком «Суд іде...» залякує большовиків: «Суд іде. Він не забариться». Газета називає це «націонал-большевизмом» і закидає «Новій Раді», що та не згадувала про «суд» під час терору й розстрілів.

Суд іде. Він не забариться.

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Німецький та австрійський парламенти 20 лютого розглядали мирний договір з Україною. Більшість промовців його схвалювала, соціалісти шкодували, що сепаратний мир з Україною не підписано одночасно з Росією; критикували і те, що договір підписав представник головного штабу Гофман.

розглядався трактат мирний між Україною та середньоєвропейськими державами

Міжнародна новина, що стосується УНР; наведена, бо це договір, на основі якого війська йшли на Київ.

До Києва дійшла звістка, що Петроград оголошено на осадному стані; залізничні власті повідомлено про особливий контроль над в'їздом до Петрограда.

Цетроград обʼявлений остані облоги.

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

28 лютого 1918 року біля Державного банку збиралися обурені люди й читали оголошення на зачинених дверях: «Київська контора державного банку повідомляє: народні комісари вивезли всю готівку в грошових знаках, а через це контору тимчасово закрито»; цінності приватних осіб, за оголошенням, не вивезено; поруч висіла більшовицька вимога поспішати зі сплатою контрибуції.

Київська контора державного банку повідомляє: народні комісари вивезли всю готівку в грошових знаках, а через це контору тимчасово закрито. ... цінности приватних людей ... не вивезено і вони цілі.

У фейлетоні згадано «Семадені» як неофіційну біржу в Києві, де наживалися спекулянти, коли в місті «зовсім не стало грошей»; фінанси, за жартом автора, заправляв більшовицький секретар Аусем.

крім спекулянтів „од Семадені" (неофіціяльна біржа у Київі)

Йдеться про відоме кафе-кондитерську Семадені на Хрещатику; газета подає це як сатиричну репліку, але вказує на існування неофіційної біржі й нестачу готівки.

Протягом усього дня 28 лютого 1918 року більшовицька влада наїжджала в домовий комітет будинку на Інститутській, 22, оголосила йому контрибуцію в 5000 карбованців і конфіскацію всієї зброї; комітет зброю здав, але одразу ж придбав нову, а контрибуції платити не схотів.

на них накладається контрибуція в 5000 карб. і що конфіскується вся зброя. Комітет зброю здав, але придбав зараз же нову. Ніякої контрибуції не схотів платити.

Декрет Раднаркому (за підписом Леніна) про випуск облігацій «Займу свободи» номіналом до 100 карбованців як грошових знаків: їх випускає Державний банк, вони ходять нарівні з кредитними білетами в Російській совітській федеративній республіці; купони з березня 1918 р. не оплачуються; відмова брати облігації за номіналом тягне революційний суд.

Підписав голова совіта народніх комісарів В. Ульянов (Ленін).

Декрет совєтського уряду Росії, у якому Київ тоді ще перебував під большовицькою владою.

Хроніка «Голод у Києві»: останніми днями в місті відчувається великий брак харчових продуктів. На базарах стоять порожні рундуки, у магазинах лишилися самі порожні полиці. Особливо не вистачає хліба: його, за словами газети, «зі свічкою вдень не знайти». Декрети про примусову реквізицію харчів не допомагають, обшуки теж.

зі свічкою в день знайти

Позиція газети — вину покладено на «Народній Секретаріат».

В'ячеслав Прокопович у «Новій Раді» прокоментував похорон у Маріїнському парку: «Одбувся в саду крові урочистий похорон тих, хто поліг за совітську власть».

«Одбувся в саду крові урочистий похорон тих, хто поліг за совітську власть»

Прокопович В. Наша повинність // Нова Рада. 1918. 28 (15) лютого. С.1. Вираз «сад крові» про Маріїнський парк.

Гасла «Боротьби» на першій сторінці: «Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе Українська народня республіка в вільній федерації народів Европи!»

Хай живе Українська народня республіка в вільній федераці народів Европи!

Показує позицію лівих есерів: федерація республік, соціалістична революція та Інтернаціонал.

О. Ригель у статті «Дух централізму» стверджує, що большовики на Україні ведуть національну контрреволюцію: фактично скасовують самостійність Української республіки та українську мову як державну. Формального декрету про це немає, усе робиться практично.

большовики на Украіві провадять національну контрреволюційну роботу

Автор — лівий есер; оцінка суб'єктивна.

Автор «Духу централізму» ставить большовикам у вину, що в «федеративній» Російській Республіці російську мову не скасовано, а в Українській її державну мову скасовано. Він називає їхню політику «чистісінько централістичною».

чистісіньвими централістами

Газета пише, що большовики не хотіли ніякого земельного декрету, хоча большовики-селяни обороняли потребу негайно його видати. Усе мало підпорядковуватися «обороні інтересів революції» й організації армії проти наступу австро-німців.

Большевиви не хотіли ніякого земельного декрету

Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Селяни в катеринославських селах, за повідомленням «Боротьби», зненавиділи «совітську» владу й червоногвардійців настільки, що кажуть: коли б хоч на один день прийшла Центральна Рада.

хоть на один день приишла Центральна Рада

Стаття про економіку: промислові підприємства здебільшого вже в руках робітників, але трудовому народові з того мало користі, бо готові продукти й сировина, від цукерок до чобіт, лишаються в руках буржуазії. Газета докоряє большовикам, що вони приділяють цьому мало уваги.

Большовики не звертають у цей бік своєї найпершої уваги

«Боротьба» відповідає соціал-демократам, що закликають «до спокою»: газета нагадує про «сваволю Центральної Ради», склад «вільного козацтва», його «хуліганство, терор, реквізиції, мародерство» і попереджає, що нові зміни несуть вибух анархії та братовбивчої війни.

Може панове цікавляться фактами? Заждіть, в свій час все буде.

Оцінка вільного козацтва — позиція лівих есерів.

Уранці, коли більшовиків уже не було в місті, видався чудовий весняний день; кияни висипали на вулиці, веселі, але переможців ще не було — місто цілий день прожило без жодної влади, городяни самі охороняли будинки й спокій, і скрізь було тихо.

Видався гарний весняний день. Кияне висипали на вулиці, веселі, радісні, але переможців ще не було. Вони не являлися цілий день, і місто прожило цей день без усякої влади.

Дату автор не вказав; українські війська увійшли «наступного дня» (зазвичай датується 1 березня н. ст.).