понеділок
29 січня за старим стилем
17 записів · 7 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Понеділок, 29 січня за старим стилем. У Києві утверджувалася радянська влада: за одним джерелом, цього дня з Харкова прибув Народний секретаріат, а на вулицях розліпили наказ Муравйова про владу «на вістрях штиків». Нова влада наказувала відчинити крамниці й театри, погрожувала великими штрафами, а Ю. Коцюбинський вимагав від старшин і урядовців вийти на службу під загрозою розстрілу. На вулицях ще панувала «фізична сила» й лунали постріли; родини розшукували тіла вбитих, як-от лікаря Орловського, знайденого лише ввечері. Уряд УНР тим часом діяв поза Києвом: перерозподілив міністерські обов'язки й у Житомирі затвердив статут Особливої армії.
Харківський більшовицький Народний секретаріат прибув до Києва 11 лютого (і за сімнадцять днів мусив його залишити). Того ж дня на вулицях розліпили наказ Муравйова: в Україні встановлено владу Народного секретаріату, у Києві — Ради робітничих і солдатських депутатів та Військово-революційного комітету; цю владу, мовилося в наказі, «несемо з далекої півночі на вістрях наших штиків».
певність середня: Два незалежні пізніші історики, але дату прибуття й дату наказу інші джерела подають на день пізніше (див. gaps).
11 лютого 1918 року харківський більшовицький «Народний секретаріат» прибув до Києва, але вже через сімнадцять днів мусив залишити місто під натиском військ Ради та німців.
The Kharkiv "People's Secretariat" arrived in Kiev on February 11, 1918, but within seventeen days had to abandon the city to the Rada's forces and to the Germans
11 лютого 1918 р. на вулицях Києва розліпили наказ головнокомандувача Муравйова: в Україні встановлено владу «Народного секретаріату», а в Києві — Ради робітничих і солдатських депутатів та Військово-революційного комітету. «Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях наших штиків».
»Цю владу, говорилося в наказі, ми несемо з далекої півночи на вістрях наших штиків, і там, де її встановляємо, всемірно підтримуємо її силою цих штиків
Влада діяла через командувача армії Ремньова й коменданта Києва, охорону міста доручено червоній гвардії; наказано негайно відчинити всі магазини, театри, кінематографи й торговельні установи, мешканців зобов'язували писати родичам на села, а туди відряджали агітаторів по хліб і фураж; за шкоду, заподіяну з будинків, погрожували штрафом у 100 000 крб, який треба було зібрати за добу.
певність низька: Переказ у «Новій Раді» № 14 від 17 лютого з дуже пошкодженим OCR; точна дата кожного розпорядження невідома.
Радянська влада в Києві видавала накази через командувача армії Ремньова та коменданта Києва; охорону міста було доручено червоній гвардії.
через командуючого армією Ремньова та коменданта Київа ... Охорона ... м. Київі була доручена червоній гвардії
Нова радянська влада наказала, щоб усі магазини, театри, кінематографи, усі торговельні й промислові установи Києва були негайно відчинені.
Всі магазини, театри, кінематографи, всі торговельні й промислові інституції повинні негайно бути відчинені.
За наказом нової влади, за руйнування будинків і взагалі шкоду, заподіяну з будинків, на мешканців накладали штраф під загрозою 100 000 карбованців, які слід було зібрати за 24 години.
наказано під погрозою штрафу в 100.000 карб. в 24 години
Мешканцям Києва наказували писати листи на села своїм родичам, а на села відряджали комісарів і агітаторів, щоб налагодити довіз хліба й фуражу.
на села, а мешканцям було наказано писати листи на села своїм рідним
На третій чи четвертий день після приходу більшовиків «головнокомандувач» Ю. Коцюбинський наказав усім військовим старшинам і урядовцям стати до роботи у своїх установах, погрожуючи розстрілом тим, хто не з'явиться протягом трьох днів.
певність середня: Мемуар Дорошенка, очевидця; дата приблизна (±1 день).
На 3–4-й день після приходу більшовиків «головнокомандувач збройних сил Української Радянської Республіки» Юрій Коцюбинський видав наказ, щоб усі військові старшини й урядовці вийшли на роботу у свої установи під загрозою розстрілу для тих, хто не з'явиться в триденний строк.
видав наказ, щоб усі військові старшини й урядовці стали до роботи по своїх інституціях, загрожуючи розстрілом тим, хто не зявиться в трьохденний термін
29 січня ст. ст. на вулицях Києва панувала фізична сила: ще лунали далекі постріли й зрідка рвалися набої, але життя потроху набирало звичайного темпу.
певність низька: Одне джерело з дуже пошкодженим OCR; зміст відновлено за уривками.
29 січня ст. ст. на вулицях Києва панувала фізична сила; далекі постріли ще лунали, зрідка рвалися набої, але життя потроху набирало звичайного темпу.
Так 29-го січня по вулицях Київа панувала фізична сила
Після дводенних пошуків тіло лікаря М. Орловського знайшли ввечері в покійницькій Олександрівської лікарні напівроздягненим — зняли чоботи, штани, обручку й хрест; свідки розповіли, що матрос-вартовий застрелив його дорогою до Ділового двору.
певність середня: Одне докладне свідчення — некролог у «Новій Раді», опублікований пізніше.
Лише ввечері 29 січня (11 лютого н. ст.), після дводенних пошуків, тіло лікаря Орловського знайшли в покійницькій Олександрівської лікарні напівроздягненим — зняли нові чоботи, штани, обручку й золотий хрест; свідки розповіли, що його вели до Ділового двору і матрос-вартовий вистрілив йому в потилицю, а потім ще в чоло.
тіло М. М. знайдено було в покойницькій при Олександрівській лікарні. Тіло було напівроздягнене: знято було нові чоботи та нові штани, шлюбний перстень і золотий крест
При Володимиро-Либідській церкві 28–30 січня ст. ст. щодня ховали по 6–7 осіб, серед них цивільних і п'ятирічну дівчинку; більшість загиблих після 23 січня ст. ст. поховано 29–31 січня. Серед імовірних жертв — унтер-офіцер М. Рожковський і сурмач П. Ломонос; про загибель К. Колчигіна в пізніших радянських довідках писали, що його розстріляли «помилково».
певність висока: Архівні метричні книги (ЦДІАК), опрацьовані Бетлій; оцінка «помилкового» розстрілу — пізніше радянське формулювання.
При Володимиро-Либідській церкві 28 січня ст. ст. ховали 6 осіб (двоє загинули 27-го); 29 січня — 7 (п'ятеро загинули 21–22 січня, серед них п'ятирічна дівчинка); 30 січня — шістьох, із них п'ятеро цивільних (одна жінка загинула 28-го, решта 20–23 січня).
29.01 – 7 осіб, з яких п'ятеро загинули 21–22 січ ня (серед них і п'ятирічна дівчинка)
Більшість загиблих після 23 січня ст. ст. поховано 29–31 січня ст. ст. (11–13 лютого н. ст.) або вже в лютому; поховання в братських могилах відбулися 4(17) лютого, 13(26) лютого і 10 березня 1918 р.
поховання у братських могилах відбувалися 4(17) лютого, 13(26) лютого та 10 березня
Імовірні жертви терору: молодший унтер-офіцер 14-го Олонецького (у тексті «Олагодського») полку Микола Рожковський (26), загинув 29 січня ст. ст.; сурмач унтер-офіцер Сурмацької команди 1-го козацького полку Вільної України Петро Ломонос (25), загинув 28 січня, похований 19 лютого на братському військовому кладовищі.
трубач унтер-офіцер Трубачної команди з 1-го Козачого Вільної України Петро Ломонос (25), котрий загинув 28 січня та був похований 19 лютого на братському військовому кладовищі
Племінник Колчигіних Богдан Костянтинович Колчигін тоді розпочинав успішну кар'єру в Червоній армії; пізніше в довідках про нього писали, що його батька, К. І. Колчигіна, більшовики розстріляли в Києві «по ошибке».
батька Костянтина Івановича Колчигіна більшовики розстріляли у Києві «помилково»
Автор допису в «Відродженні» розповів, як, тікаючи від київських більшовиків, уночі опинився на станції Паляничинці, до Боярки йшов пішки околицями, а далі через Фастів їхав потягом; більшовицька варта не пропускала, кажучи, що колія замінована.
певність середня: Особисте свідчення очевидця, опубліковане пізніше; перерахунок дати на новий стиль умовний.
Автор допису П. Михайлович розповів, що, тікаючи від київських більшовиків, у ніч на 29 січня (ст. ст.) 1918 року опинився на станції Паляничинці, до Боярки йшов пішки околицями, а звідти через Фастів їхав потягом; більшовицька варта не пускала далі, кажучи, що колія замінована.
Тікаючи від Київських большовиків, 29 січня в ночі я опинився на маленькій станції південно-західньої залізниці „Паляниченці". До ст. „Боярка" я йшов пішки, околицями, щоб не наткнуться на „товаришів"
Рада народних міністрів журналом від 29 січня ст. ст. доручила М. Сидоренкові обов'язки міністра пошт і телеграфів, М. Ткаченкові — фінансів, П. Христюкові — освіти, а В. Голубовичу — закордонних справ. У Житомирі 11 лютого затверджено статут Особливої армії УНР: добровольці від 18 років на пів року, платня тричі на місяць, пораненому в бою з більшовиками — 500 крб одноразової допомоги.
певність висока: Офіційні документи — журнал Ради міністрів у «Вістнику» і статут армії.
Рада Народніх Міністрів журналом 29 січня (ст. ст.) 1918 р. доручила тимчасове виконання обов'язків: товаришу міністра шляхів М. Сидоренкові — обов'язки міністра пошт і телеграфів, народному міністру судових справ М. Ткаченкові — обов'язки міністра фінансів, міністру внутрішніх справ П. Христюкові — обов'язки міністра освіти, а голові Ради В. Голубовичу — обов'язки міністра закордонних справ.
Журналом 29 січня 1918 р. ухвалила:
Статут Особливої армії УНР (Житомир, 11 лютого 1918, підписав в. о. військового міністра Жуковський): армія формується з добровольців від 18 років на пів року; платня виплачується 11, 21 і 30 числа кожного місяця.
всі дістають платню 11-го, 21-го і 30-го кожного місяця рівними частками
За статутом Особливої армії УНР козак або старшина, поранений у бою з більшовиками, отримує одноразову допомогу 500 карбованців; родина загиблого — подвійну суму й пенсію.
поранений в бою з большевиками, отримує одноразову допомогу в розмірі 500 карбованців
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 29 січня 1918 р. · 02-1264
у фактовій картці місцем указано Київ
Журналом 29 січня 1918 р. ухвалила:
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Житомір, 11 лютого 1918 року · 02-0642
у ці самі дні уряд УНР видає документи в Житомирі (статут армії, 11 лютого)
всі дістають платню 11-го, 21-го і 30-го кожного місяця рівними частками
Оцінка аналізу. Місце «Київ» у 02-1264 — ймовірно, припущення укладача: уряд залишив місто в ніч на 9 лютого, тож журнал ухвалено в евакуації (найпевніше дорогою на Житомир або в Житомирі). Сам текст журналу місця не називає.
Цитата дня
The Kharkiv "People's Secretariat" arrived in Kiev on February 11, 1918, but within seventeen days had to abandon the city to the Rada's forces and to the Germans11 лютого 1918 року харківський більшовицький «Народний секретаріат» прибув до Києва, але вже через сімнадцять днів мусив залишити місто під натиском військ Ради та німців.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution», с. 184 · 02-0211
Ціна дня
одноразова допомога пораненому козакові
500 крб за раз
Особлива армія УНР · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №28, с. 4 · 02-0643
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| штраф, накладений радянською владою | 100 000 крбштраф | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 |
Нова влада вимагала відчинити крамниці, театри й кінематографи (02-0347) і закликала киян писати родичам на села, щоб налагодити довіз хліба (02-0349). Родини обходили лікарняні покійницькі в пошуках убитих (02-0653).
11 лютого 1918 року харківський більшовицький «Народний секретаріат» прибув до Києва, але вже через сімнадцять днів мусив залишити місто під натиском військ Ради та німців.
The Kharkiv "People's Secretariat" arrived in Kiev on February 11, 1918, but within seventeen days had to abandon the city to the Rada's forces and to the Germans
Есей про КП(б)У, імовірно Дж. Решетар. Відхід — приблизно 28 лютого 1918 р.
Більшість загиблих після 23 січня ст. ст. поховано 29–31 січня ст. ст. (11–13 лютого н. ст.) або вже в лютому; поховання в братських могилах відбулися 4(17) лютого, 13(26) лютого і 10 березня 1918 р.
поховання у братських могилах відбувалися 4(17) лютого, 13(26) лютого та 10 березня
Дата 10 березня — стиль не вказано; ймовірно н. ст. (панахида, влаштована українською владою).
Автор допису П. Михайлович розповів, що, тікаючи від київських більшовиків, у ніч на 29 січня (ст. ст.) 1918 року опинився на станції Паляничинці, до Боярки йшов пішки околицями, а звідти через Фастів їхав потягом; більшовицька варта не пускала далі, кажучи, що колія замінована.
Тікаючи від Київських большовиків, 29 січня в ночі я опинився на маленькій станції південно-західньої залізниці „Паляниченці". До ст. „Боярка" я йшов пішки, околицями, щоб не наткнуться на „товаришів"
Дата, найімовірніше, за старим стилем (більшовики панували в Києві з 26 січня ст. ст.), тобто 11 лютого н. ст.; перерахунок умовний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
29 січня ст. ст. на вулицях Києва панувала фізична сила; далекі постріли ще лунали, зрідка рвалися набої, але життя потроху набирало звичайного темпу.
Так 29-го січня по вулицях Київа панувала фізична сила
OCR дуже зіпсований; зміст відновлено за уривками.
На 3–4-й день після приходу більшовиків «головнокомандувач збройних сил Української Радянської Республіки» Юрій Коцюбинський видав наказ, щоб усі військові старшини й урядовці вийшли на роботу у свої установи під загрозою розстрілу для тих, хто не з'явиться в триденний строк.
видав наказ, щоб усі військові старшини й урядовці стали до роботи по своїх інституціях, загрожуючи розстрілом тим, хто не зявиться в трьохденний термін
Дата приблизна (±1 день).
11 лютого 1918 р. на вулицях Києва розліпили наказ головнокомандувача Муравйова: в Україні встановлено владу «Народного секретаріату», а в Києві — Ради робітничих і солдатських депутатів та Військово-революційного комітету. «Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях наших штиків».
»Цю владу, говорилося в наказі, ми несемо з далекої півночи на вістрях наших штиків, і там, де її встановляємо, всемірно підтримуємо її силою цих штиків
Цитата наказу в українському перекладі Дорошенка.
Нова радянська влада наказала, щоб усі магазини, театри, кінематографи, усі торговельні й промислові установи Києва були негайно відчинені.
Всі магазини, театри, кінематографи, всі торговельні й промислові інституції повинні негайно бути відчинені.
Дата приблизна (перші дні після захоплення Києва); OCR частково зіпсований.
Рада Народніх Міністрів журналом 29 січня (ст. ст.) 1918 р. доручила тимчасове виконання обов'язків: товаришу міністра шляхів М. Сидоренкові — обов'язки міністра пошт і телеграфів, народному міністру судових справ М. Ткаченкові — обов'язки міністра фінансів, міністру внутрішніх справ П. Христюкові — обов'язки міністра освіти, а голові Ради В. Голубовичу — обов'язки міністра закордонних справ.
Журналом 29 січня 1918 р. ухвалила:
Читано з OCR-тексту. Дата журналу 29 січня ст. ст. = 11 лютого н. ст. (перерахунок). Частина рядків перемішана з іншими колонками; порядок міністрів відновлено за змістом (Жуковський — обов'язки міністра військових справ).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Радянська влада в Києві видавала накази через командувача армії Ремньова та коменданта Києва; охорону міста було доручено червоній гвардії.
через командуючого армією Ремньова та коменданта Київа ... Охорона ... м. Київі була доручена червоній гвардії
Дата приблизна; OCR дуже зіпсований.
За наказом нової влади, за руйнування будинків і взагалі шкоду, заподіяну з будинків, на мешканців накладали штраф під загрозою 100 000 карбованців, які слід було зібрати за 24 години.
наказано під погрозою штрафу в 100.000 карб. в 24 години
Контекст наказу (на кого саме накладено штраф) не читається; згадано Святошинську дорогу та «д. Рабцова». OCR дуже зіпсований.
Мешканцям Києва наказували писати листи на села своїм родичам, а на села відряджали комісарів і агітаторів, щоб налагодити довіз хліба й фуражу.
на села, а мешканцям було наказано писати листи на села своїм рідним
OCR дуже зіпсований; мета листів (хліб і фураж) відновлена за контекстом.
Лише ввечері 29 січня (11 лютого н. ст.), після дводенних пошуків, тіло лікаря Орловського знайшли в покійницькій Олександрівської лікарні напівроздягненим — зняли нові чоботи, штани, обручку й золотий хрест; свідки розповіли, що його вели до Ділового двору і матрос-вартовий вистрілив йому в потилицю, а потім ще в чоло.
тіло М. М. знайдено було в покойницькій при Олександрівській лікарні. Тіло було напівроздягнене: знято було нові чоботи та нові штани, шлюбний перстень і золотий крест
При Володимиро-Либідській церкві 28 січня ст. ст. ховали 6 осіб (двоє загинули 27-го); 29 січня — 7 (п'ятеро загинули 21–22 січня, серед них п'ятирічна дівчинка); 30 січня — шістьох, із них п'ятеро цивільних (одна жінка загинула 28-го, решта 20–23 січня).
29.01 – 7 осіб, з яких п'ятеро загинули 21–22 січ ня (серед них і п'ятирічна дівчинка)
29 січ. ст. ст. = 11 лют. н. ст. ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 484, арк. 28–302.
Імовірні жертви терору: молодший унтер-офіцер 14-го Олонецького (у тексті «Олагодського») полку Микола Рожковський (26), загинув 29 січня ст. ст.; сурмач унтер-офіцер Сурмацької команди 1-го козацького полку Вільної України Петро Ломонос (25), загинув 28 січня, похований 19 лютого на братському військовому кладовищі.
трубач унтер-офіцер Трубачної команди з 1-го Козачого Вільної України Петро Ломонос (25), котрий загинув 28 січня та був похований 19 лютого на братському військовому кладовищі
Назву полку спотворено (OCR/друкарська помилка). Стиль дати 19 лютого не позначено (за правилом статті ст. ст. = 4 березня н. ст.), неоднозначно. ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 484, арк. 28–302.
За статутом Особливої армії УНР козак або старшина, поранений у бою з більшовиками, отримує одноразову допомогу 500 карбованців; родина загиблого — подвійну суму й пенсію.
поранений в бою з большевиками, отримує одноразову допомогу в розмірі 500 карбованців
Племінник Колчигіних Богдан Костянтинович Колчигін тоді розпочинав успішну кар'єру в Червоній армії; пізніше в довідках про нього писали, що його батька, К. І. Колчигіна, більшовики розстріляли в Києві «по ошибке».
батька Костянтина Івановича Колчигіна більшовики розстріляли у Києві «помилково»
Пізніше радянське формулювання. Джерело: Колчигин Б. Воспоминания // Союз писателей. 2006. №7.
Статут Особливої армії УНР (Житомир, 11 лютого 1918, підписав в. о. військового міністра Жуковський): армія формується з добровольців від 18 років на пів року; платня виплачується 11, 21 і 30 числа кожного місяця.
всі дістають платню 11-го, 21-го і 30-го кожного місяця рівними частками
Табличка ставок платні в OCR нечитабельна.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані