27 лютого 1918

27 лютого 1918 року по всьому Києву було чути гуркіт, наче канонаду: на залізниці за вокзалом з невідомої причини загорівся вагон з гарматними набоями, і вони почали рватися, наводячи паніку на мешканців.

вчора рвались гарматні набої, вагон з якими стояв на залізниці за вокзалом. З невідомої причини вагон зайнявся, і від огню набої стали рватись і навели паніку на мешканців.

27 лютого близько 2 години дня в Києві знову почулися вибухи, і знялася паніка: на залізниці за вокзалом загорівся вагон із артилерійськими набоями, які від пожежі почали рватися; при гасінні ніхто не постраждав.

Вчора години коло 2-ої дня знову зачулись артилерійські вибухи ... на залізниці за вокзалом зайнявся вагон з грузом артилерійських набоїв, котрі від пожежи почали рватися. При ліквідації пожежі ніхто не потерпів.

Рубрика «Хроніка».

27 лютого (н. ст.) перед виходом більшовики почали примусово вербувати червоногвардійців: штаб більшовицького коменданта, що містився в Лаврі, наказав урядовцям і писарям Київського інтендантського речового складу з'явитися в комендатуру, озброїтися і йти на станцію Київ-I, звідки їх мали послати на Пост-Волинський; більшість дорогою розбіглася.

27 минулого лютого (н. ст.) перед своїм виходом большевики почали примушено вербувати до себе красногвардійців.

За два-три дні до приходу німців більшовики втекли з міста, навантажившись добром: візники й підводи з подушками, самоварами, перинами, стільцями мчали під охороною одного-двох червоноармійців з гвинтівками; здавалося, пів міста переїжджає на нові квартири.

Извозчики и подводы, груженные всякимъ домашнимъ скарбомъ, — подушками, самоварами, перинами, стульями

printed page 79; дата приблизна (бл. 26–28 лют. н. ст.)

Передова «Нової Ради» від 27 лютого 1918 року повідомила, що радянський уряд у Петрограді підписав сепаратний мир з Німеччиною, а київські «властителі» на чолі з полковником Муравйовим заявляють, що місця Центральній Раді не віддадуть.

Але київські, з волею полковника Муравйова, властителі заявляють, що вони ... не оддадуть їй того місця, яке вони оце посіли й не встигли ще нагріти.

На підготовчих курсах при Українському народному університеті заняття мали відновитися найближчим часом.

На підготовчих курсах при Українському Народньому Університеті ... в найближчому майбутньому

На надзвичайному засіданні 27 лютого Київська міська дума, дізнавшись, що радянська влада тікає з Києва, одноголосно вирішила вислати до українського уряду делегацію з п'яти гласних (у.с.-ф., у.с.-д., р.с.-р., р.с.-д., Бунд).

Київська Міська Дума одноголосно постановила: послати до Українського Уряду ... делегацію з пяти гласних

Дата, ймовірно, за новим стилем.

Міська дума заявила, що бере на себе охорону державних установ і порядку в місті силами нейтральних військ, і просила українську владу не вводити до міста нових військових частин, а прийняти охорону від міського самоврядування.

Міська Дума приймае на себе охорону, як державних установ, так і загального порядку в місті силами нейтральних військ

Київська міська дума 27 лютого визнала необхідним оголосити повну амністію всім учасникам повстання проти української влади, щоб унинути паніки серед населення.

Дума вважає необхідним оповіщення повної амністії всім, хто приймав участь в повстанню проти української власти

Дума також вимагала від українського уряду заяви про повну свободу професійних і політичних організацій та висловила впевненість, що не буде самосудів, репресій і масового виїзду мешканців.

він стоїть на попередній позиції повної свободи професійних і політичних організацій

Кінець пункту 4 у OCR пошкоджений.

27 лютого (у номері від 3 березня — «позавчора») о 6-й вечора до Державного банку під'їхало багато вантажних автомобілів, підвод і візників з озброєним ескортом, і з банку почали виносити скрині та мішки з грошима й цінними паперами.

З державного банку почали виносити скрині і мішки з грішми і цінними паперами.

Редакційна стаття «Їх мир і наш мир»: газета розповідала, що за умовами договору між Німеччиною та Центральною Радою на Україну не накладаються жодні виплати, встановлюється довоєнний курс грошей і налагоджуються торгові зносини.

На Україну не накладається жадних виплат. Встановлюється курс для грошей такий, який був до війни. Зводяться торгові зносини на вигідних для нашої республіки умовах.

Договір УНР із Центральними державами підписано в Бересті 9 лютого н. ст.; газета тут викладає його умови без дати.

Центральний виконавчий комітет Рад проголосував за прийняття німецьких умов миру: 114 голосами проти 84 при 24, що не голосували; проти були ліві есери, а Ленін наполягав, що далі війну вести неможливо.

голосуванням 114 голосами, за проти 84 голосів при 24, що не голосували — висловився за мир. Проти голосували ліві с.-ри.

Голосування відбулося в Петрограді; точна дата в тексті не названа (кінець 23–24 лютого). Подано як дату номера.

Німецька преса, за повідомленням із Москви, жваво відгукнулася на зайняття Києва більшовиками: газети пишуть, що з собою «жартувати не дозволять» і що знайдуть в Україні уряд, який «договір підпише».

Ми з собою жартувати не дозволим, ми заключили мир з Україною, і ми зуміємо найти на Україні те правительство, яке цей договір підпише.

Передано «Одеським листком» з Москви; OCR зіпсований.

У ніч на 27 лютого Київ пережив іще одну неспокійну ніч: у місті блукали ватаги озброєних людей, про що повідомляли по телефону з управи. О 10-й годині вечора на Святославській вулиці було влаштовано «неймовірний погром, з гвалтом і галасом».

О 10-і годині вечера на Святославській вул. було улаштовано

Дата: ніч з 26 на 27 лютого н. ст. за змістом (передова датована 27 (14) лютого). Нічні події з OCR відновлено частково.

У ніч на 27 лютого на Думській площі відбулася ще одна подібна подія; налякані мешканці пізно вночі телефонували до штабу червоної гвардії, але відповіді не дістали.

На Думьскій майдані відбулася друра подібна подія

Місцем події названо «Думську площу».

Три дні тому від невідомої причини на київському вокзалі загорівся вагон із набоями; набої розривалися, шкодили будинкам, серед мешканців околиць повстав переляк; пожежна дружина й залізнична сторожа загасили пожежу.

Три дні назад від невідомої причини загорівся вагон з набоями, який стояв на вокзалі.

Читано з зображення. Дата — три дні до виходу номера (орієнтовно).

Комітет товариства допомоги хворим дітям у Києві влаштовував 27 і 28 лютого 1918 р. у Купецькому зібранні велику лотерею-алегрі на утримання безплатної дитячої лічниці, де щороку отримували допомогу понад 15 000 хворих дітей (понад 60 000 відвідин); пожертви грошима й речами приймали члени комітету (зокрема на Нестерівській, 19, Пушкінській, 25, Софіївській пл., 21, у д-ра П. В. Баршаха на Фундуклеївській) і лічниця на Бульварно-Кудрявській, 20.

влаштовуючи 27-го і 26-го лютого 1918 р. в Купецькому Зібранні велику лотерію алегрі для збільшення невистарчаючих засобів товариства, необхідних в утримання безплатної діточої лічниці

Дати й адреси уточнено за повтором оголошення в №19 (там «27-го і 28-го»); у №17 OCR дав «27-го і 26-го». Назву товариства відновлено з пошкодженого тексту.

Редакційна стаття «До спокою!»: повідомлялося, що австрійське (насправді австро-німецьке) військо разом із Центральною Радою наближається до Києва й заступає «хуліганські більшовицькі банди»; газета запевняла, що це не окупація і що військо підлягатиме розпорядженням українського уряду.

Австрійське військо з Центральною Радою наближається до Київа.

Стаття закликає до спокою у зв'язку з наближенням військ до Києва; загальний характер газети — партійний, оцінки тенденційні.

За переказами осіб, які виїхали з Катеринослава 13 березня, большевики там 27 лютого пограбували Бельгійське трамвайне товариство (20 000 карбованців), кооператив Брянського заводу (86 000) і ломбард (40 000); на місто накладено контрибуцію — 4 млн, потім 5 млн карб.; в Києві, за большевицькою «Звездою», нібито «влада в руках Совета».

27 лютого большовики погробували Бельгійське трамвайне т-во, де забрали 20.000 карбован-ців, Кооператив Брянського Завода на 86.000 і Ломбард на 40.000.

Читано з зображення. Стиль дати не позначено; оскільки большевицька влада перейшла на новий стиль 14 лютого, а газета друкується вже після переходу Києва, 27 лютого прийнято за н. ст. (можливо, ст. ст.). Газета підкреслює, що в Катеринославі не знали про повернення Центральної Ради до Києва.

У ніч на 27 лютого 1918 року з заходу було чути гарматну стрілянину.

Вночі на вчорашній день з заходу чутно було гарматну стрілянину.

Дата обчислена від дати номера.

У ніч проти 27 лютого в Києві чути було гуркіт гармат і вистріли.

В ночі на 27 чути було гук гарматніх вистрілів.

Рубрика «З життя Києва».

У ніч проти 27 (14) лютого в західній частині Києва чути було гарматну стрілянину в районі Святошин — Буча — Ірпінь; ті, хто чув, нарахували 21 постріл.

Гарматна стрілянина. Уночі на 27 (14) лютого в західній частині Київа була чутна гарматна стрілянина ... в районі Святошин-Буча-Ірпінь, і люде, що чули її налічили 21 постріл.

Рубрика «Хроніка»; дату подано в обох стилях.

Розпорядження про військових комендантів датоване 14 лютого 1918 р. (ст. ст.) і підписане в. о. військового міністра Жуковським та народним міністром внутрішніх справ Христюком; директор канцелярії Військового міністерства — Ковалевський. Губернська й повітова військова влада мусить діяти за чинним законодавством, враховуючи «дух сучасного моменту» й добробут вільного українського народу.

Зазначеній губерніяльній владі наказується функціонувати на підставі істнуючого законодавства обов'язково рахуючись з духом сучасного моменту

Читано з OCR-тексту. Дата розпорядження надрукована в кінці колонки 1 («14 лютого 1018 р.»); 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. (перерахунок).

Наказ по Військовому міністерству №32 від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: до міністра дійшли відомості, що козаки деяких частин чинять грабунки як скарбового, так і приватного майна; старшинам наказано вжити найрішучіших заходів, а до винних (і козаків, і старшин) вжити суворих кар. Гайдамакам слави Слобідського коша та козакам загону отамана Присовського висловлено подяку за лицарський наскок на станцію Тетерів і місто Бердичів, захоплення й роззброєння більшовицьких банд.

Наказую всій старшині вжити самих рішучих заходів до припинення цього свавільства; попереджаю, що до гайних в цьому, як козаків, так і самої старшини, будуть вжиті самі суворі міри.

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. (перерахунок). Подякою нагороджено «гайдамаків славного коша Слобідської України» (кіш Симона Петлюри) та загін отамана Присовського. Ч. 32 — номер наказу.

Накази по Військовому міністерству Ч. 33–35 від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: тимчасово командуючого 1-ю українською дивізією отамана Зелінського затверджено на посаді; тимчасовим начальником Головного юридичного управління призначено п. Бралицького (з завданням створити кодифікаційний, судовий і юрисконсультський відділи); комендантом станції Коростень призначено Сараніна; Пилипчукові видано 1 350 крб. на потреби контррозвідки; по 260 крб. — співробітникам, прикомандированим до делегації від Центральної Ради; 1 462 крб. — для оплати рахунків житомирської губернської друкарні.

Д. Пилипчукові видати тисячу триста пятдесять (1350) карбованців на потреби контр-розвідки.

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Прізвища нечіткі.

Наказ Військового міністерства Ч. 35 (14 лютого ст. ст. 1918 р.): під час бою з більшовиками під Бердичевом особливо відзначився отаман батареї Савіцький — влучним вогнем завдав більшовикам великих втрат; захоплений ворогом, він оборонявся до кінця, поки не загинув, а над його тілом більшовики знущалися. Батарею, якою він командував, наказано назвати «Батареєю імені отамана Савіцького» і прочитати наказ у всіх сотнях, батареях і командах.

наказую батарею, якою він командував, назвати батареєю „імені отамана Савіцького".

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Точна дата бою не вказана; наказ іде за номерами 33–35 перед наказом від 1 березня.

Наказ №2 Міністерства пошт і телеграфів від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: усі пошто-телеграфні й телефонні установи зобов'язані виписувати «Вістник Ради Народніх Міністрів», що раніше виходив у Житомирі (Бердичівська, 10), а тепер у Києві на Хрещатику, 38.

Наказую всім почтово-телетрафним і телефонним інституціям обовʼязково виписувати Вістник Ради Народніх Міністрів«, що раніш видавався в м. Житомирі, Бердичівська, 10, а теперь у Київі, Хрещатик:, Nº 38.

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Свідчить, що газета до переїзду уряду виходила в Житомирі.

Народний секретаріат вчора одержав від румунського соціаліста Раковського умови порозуміння між Росією та Румунією: румуни звільняють Бендери й Бухту протягом двох тижнів; румунське військо виходить із Бесарабії, лишивши близько 10 000 осіб для охорони румунських складів; російське військо має право займати місця в Бесарабії.

Румини освободжають Бендери і Бухту на протязі двох неділь.

Новина надійшла до Києва; ішлося про пункти 1–3 угоди.

Наказ №1 Міністерства пошт і телеграфів від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: згідно із законом Центральної Ради від 12 лютого про числення часу за новим стилем і перехід на середньоєвропейський час 16 лютого рахувати за 1 березня, а з 1 березня перевести стрілку годинника з 12 годин дня за петроградським меридіаном на 10 годин 52 хвилини ранку.

наказую рахувати 16-го лютого за перше березня і перевести з першого березня стрілку годинника з 12 годин дня петроградського мерідіяну на 10 годин 52 хвилини ранку.

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Підписав в. о. міністра пошт і телеграфу Сидоренко.

Київська міська дума ухвалила постанову «заборонити масовий вивіз із міста грошових знаків та харчів».

маємо постанову міської думи — „заборонити масовий вивіз із міста грошових знаків та харчів".

Дата номера газети; точна дата постанови не вказана.

За тією ж угодою, повідомленою Народному секретаріату, в Бесарабії поліцію замінюють міліцією, а румуни не мають права втручатися у внутрішнє життя громадян, вдаватися до реквізицій тощо.

Поліція зміняеться на міліцію.

Пункти 4–5 угоди; кінець OCR обірваний.

За словами С. Єфремова, радянська влада в Києві щодня видавала десятки декретів і наказів — від конфіскації якогось будинку Терещенка до контрибуції на всіх домовласників, квартирантів, комірників і перехожих, а також закликала надсилати підписані й непідписані доноси з гарантією анонімності.

Кожен день приносить десятки декретів та наказів, починаючи од наказу про конфіскацію якого-небудь Терещенкового будинку й кінчаючи контрибуцією на „всіхъ вообще"-домовласників, кватирантів, комірників

Стаття С. Єфремова «Порохня сиплеться».

Оголошення: начальник Ніжинської повітової міліції оголосив недійсними документи жителя с. Дроздівки Дем'яна Івановича Прокоповича — тимчасовий квиток, виданий повітовим військовим начальником 27 лютого 1918 р., і атестат на Георгіївський хрест та медаль 4-го ступеня, втрачені ним.

Начальник Нѣжинской Уѣздной Милиціи объявляетъ о недѣйствительности документовъ ... Демьяну Ивановичу Прокоповичу

Не Київ; цікаво як свідчення діяльності повітової міліції у 1918 р.

На надзвичайному засіданні Народного секретаріату (за повідомленням Сталіна) ухвалено послати до Бреста делегацію, яка заявить, що війни між Україною та Великоросією немає і що український уряд згоден затвердити торговельний договір, підписаний Центральною Радою з австро-німецьким урядом. Якщо ж німці вимагатимуть повернення Центральної Ради до Києва або втручатимуться у внутрішні справи, делегація заявить, що УНР змушена буде продовжувати війну з Німеччиною.

Народні Секретарі постановили: послати в Берестя делегацію, яка заявить, що ніякої війни між Украіною и Великороссією немає

Дата засідання не названа; використано дату номера. Резолюція ухвалена після повідомлення Сталіна.

Циркуляр Міністерства внутрішніх справ №9 від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: комісарам наказано негайно вивісити в рамках на видних місцях у всіх державних і громадських установах третій і четвертий універсали Центральної Ради, зняти постанови й накази Тимчасового уряду та більшовиків (нескасовані — перекласти українською й вивісити), а всі написи й вивіски зробити українською мовою; винних усуватимуть з посад і судитимуть.

Пропонується п.п. комісарам негайно вивісити в рямках на видних місцях по всіх державних і громадських інституціях третій і четвертий універсали Української Центральної Ради.

Читано з OCR-тексту. Заголовок говорить «І-го і IV-го» (очевидно, помилка OCR/друку для III-го). 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Підписи: Христюк, Гаєвський.

Наказ №3 Міністерства пошт і телеграфів від 14 лютого (ст. ст.) 1918 р.: у трьох днів усі написи в поштових, телеграфних і телефонних установах УНР мають бути змінені на українські («Почтово-телеграфна контора», «Прийом рекомендованих листів», «Видача грошових переказів», «Продажа почтових марок», «Вхід», «Вихід», «Прохання ставати в чергу»); начальники установ відповідають за виконання.

Наказую всі написи в почтових, телеграфних і телефонних установах Української Народньої Республіки змінити на українські

Читано з OCR-тексту. 14 лютого ст. ст. = 27 лютого н. ст. Рядки склеєно за змістом.

На Думській площі часто стріляли — не лише патрулі, що розганяли натовп, а й солдати на вантажівках та будь-хто зі зброєю.

Зчаста стріляють на Думській площі — і то не лише патруль, щоби розігнати натовп людей, але й проїжджаючі на грузовиках салдати

Рубрика «З життя Києва».

У Києві тривали систематичні пограбування спиртових складів і магазинів: на Думській площі розгромлено склеп Я. Гаусмана.

Йде систематична грабіж по спіртових складах і склепах. На Думській площі розгромлено склеп Я. Гаусмана

Рубрика «З життя Києва».

На Кудрявській вулиці спиртний склад кілька днів перебував у «справжній облозі» грабіжників.

на Кудрявській вулиці вже кілька днів находиться спіртний склад в справдешній облозі

Рубрика «З життя Києва».

Після 9 години вечора місто завмирало; домові комітети ставили на подвір'ях своїх чергових, які часом не допускали самовільних трусів і грабунків, але нічні напади розбишак за останні дні все одно були нахабно-сміливими.

Після 9 год. місто завмирає. Домові комітети розставляють по подвірях своїх дежурних, яким часом і вдається недопустити до самовільних трусів і грабіжей.

Рубрика «З життя Києва».

На Подолі розгромлено пивницю Бендерського.

на Подолі пивницю Бендерського

Рубрика «З життя Києва»; погром спиртних запасів.

Останнім часом у Києві з'явилися організовані озброєні банди, які систематично нападали на будинки, обходили всі квартири й забирали в мешканців золото, срібло та гроші.

почали робити систематичні напади переважно на будинки, де вони обходячи всі квартири, забирають золоті, срібні речі, гроші

Дата номера газети; точна дата подій не вказана.

Охорону будинків погіршило роззброєння домових комітетів за наказом радянської влади; мешканці наглухо забивали парадні двері з вулиці, лишаючи вхід лише через хвіртку у воротах, а дехто барикадував і ворота дровами та дошками.

Погіршує справу охорони роззброєння домових комітетів, зроблене з наказу совітської влади ... позабивали наглухо парадні двери (з ходу з улиці) і лишили тільки хід через хвіртку в воротах, а деякі забарикадували навіть і ворота дровами, дошками

Київська управа о першій годині ночі повідомила, що у випадку озброєного нападу на доми мешканці мають покладатися лише на власні сили. Від першої години ночі до ранку було чути далекі гарматні постріли, а по місту лунали поодинокі рушничні постріли.

мешканці мають покладатись тільви на своі сили

Установу, що повідомила, названо в OCR «управа»; ймовірно, міська управа.

Ввечері 27 лютого в готелі «Гранд Отель» у кімнаті № 5 компанія людей застрелила через стіну бухгалтера цукрового заводу з Гоноровки В. А. Лозанського; нападники втекли автомобілем.

В вечері 27 лютого в гостинниці „Гранд Отель"

Читано з зображення. Текст частково пошкоджено; дата за новим стилем (Київ перейшов 1 березня).

Банда з близько 20 грабіжників напала на будинок Гінзбурга (вул. Інститутська, 16) і, стріляючи, вдерлася в кілька квартир; домова охорона відкрила вогонь, підоспіла червона гвардія, грабіжники розбіглися, кількох заарештовано; під час перестрілки вбито одного мешканця.

банда в 20 грабіжників ... будинок Гінзбурга (Інститутська 16) і стріляючи залізли в деякі квартири ... домова охорона з свого боку теж почала стріляти і нагодилась червона гвардія ... Підчас перестрілки вбито одного мешканця.

Дата номера газети; точна дата події не вказана. OCR частково пошкоджений.

Центральний комітет Єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей-Ціон» повідомив через газету, що з Петрограда телеграфом надійшла звістка про віднайдення рукописів нещодавно померлого Б. Борохова (наукова колекція, копії старих пам'яток, філологічні розвідки з єврейської мови), загублених під час його переїзду зі Стокгольма до Росії.

рукописі недавно помершого Б. Борохова, які загубились були підчас переїзду його з Стокгольму в Росію, найшлись

Лист до редакції; чи був ЦК «Поалей-Ціон» у цей час саме в Києві, з тексту неясно.

Оголошення в «Робітничій газеті» на 2-й сторінці перед текстом коштували 1 карбованець 50 копійок за рядок.

на 2-ій сторінці попереду тексту 1 карб. 50 коп. за рядок

Зміна адреси передплатника «Робітничої газети» коштувала 80 копійок.

За зміну адреси 80 коп.

Окремий номер «Нової Ради» в Києві 27 лютого 1918 року коштував 25 копійок (напередодні — 20 коп.); стільки ж у провінції та на вокзалах.

Ціна окремого № у Київі 25 К. В провінції і на вокзалах 25 К.

OCR цифри неясний («25 Е»); у №21 стояло 20 коп.

Оголошення в «Новій Раді» коштували 2 карбованці 25 копійок за рядок на першій сторінці і 1 карбованець 20 копійок на четвертій (за рядок в одну шпальту за кожний раз).

На І сторінці: 2 карб. 25 коп. На IV — 1 • 20 коп. за 1 рядок в 1 шпальту за кожний раз.

Окреме число «Робітничої газети» коштувало 20 копійок у Києві; у провінції — 22 копійки.

Ціна 20 к. ... провінції 22 к.

Шапку OCR зіпсовано; цифри 20 і 22 читаються, одиниця «к.» — копійки.

Окреме число «Робітничої газети» в провінції коштувало 22 копійки.

кони: 22 м.

Шапку OCR зіпсовано; «22 К» прочитано за контекстом.

Передплата «Робітничої газети» на три місяці коштувала 15 карбованців (сума за один місяць у цьому числі в OCR не збереглася).

3 міс. 15 карб.

Ціну за місяць (у попередніх числах — 5 крб) не видно через OCR.

Оголошення на 4-й сторінці «Робітничої газети» (позаду тексту) коштували 1 карбованець за рядок.

позаду тексту на 4-й стор. — 1 к. за рядок

Слово «карб.» скорочено до «к.»; за змістом — карбованець.

Для порівняння з київськими цінами: у Катеринославі під більшовицькою владою цукор «навіть по ціні 6 карб. за фунт» добути було дуже важко.

Цукру добути тепер дуже і дуже важко, навіть по ціні 6 карб. за фунт.

Кореспонденція з Катеринослава, не з Києва; ціну наведено як ілюстрацію загальної обстановки.

Оголошення: ціна на зміну адреси передплатника в газеті «Боротьба» — 60 копійок.

ЗМІНА АДРЕСИ 60 коп.

Прайс-лист оголошень надруковано в куті шапки; OCR колонки місцями зіпсований.

Жителі Києва жили «останніми днями в справжній тривозі»: навіть удень не було спокою, час від часу лунали поодинокі постріли, місцями доходило до частих перестрілок.

Населення Київа живе останніми днями в справжній трівозі. Навіть в день немає спокою. Від часу до часу чути поодинокі вистріли

Рубрика «З життя Києва».

Український театр (Товариство українських артистів) у 2-му міському театрі анонсував: 24 лютого 1918 р. — фантастичну оперу «Вій» на 4 дії, 25 лютого — драму «Дай серцю волю» на 5 дій, 27 лютого — відновлення «Циганки Ази»; готувалася комедія «Попихач».

24-го (11) ВІЙ, фант. оп. на 4 дії. ... 25-го ДАЙ СЕРЦЮ ВОЛЮ, др. на 5 д. 26-го ... НАТАЛКА ПОЛТАВКА і НА ПЕРШІ ГУЛІ. 27-го відновлення ЦИГАНКА АЗА

Анонс розірваний між колонками; відновлено за двома частинами.

«Робітнича газета» — щоденний орган Київського комітету Української соціал-демократичної робітничої партії (рік видання II, №235) вийшла в середу, 27 лютого 1918 року (за ст. ст. — 14 лютого); у шапці дату подано в обох стилях.

СЕРЕДА, 27-го (14) лютого 1918 року. Nº 235

Дата номера газети (середа, 27 лютого н. ст. = 14 лютого ст. ст.). У шапці перед роком OCR обірвано, але 27 лютого 1918 року справді середа.

Газета «Боротьба», номер 4, вийшов у середу 14 лютого ст. ст., тобто 27 лютого н. ст. 1918 року; у шапці знову подано гасла «Борітеся — поборете!» і «Хай живе Всесвітня революція!».

Борітеся-поборете! ... Орган Українськ[ої] Партії Соціяліс[тів Революціонерів] ... 27 февраля н. ст. 1918 р. ... Середа 14 лютого ст. ст.

У дописі з Києва OCR подає «28 (14)», але в шапці — 27 лютого н. ст., що відповідає 14 лютого ст. ст.

У Києві вийшов ч. 233 «Робітничої газети» (органу ЦК УСДРП) і перші числа нової української щоденної газети «Боротьба» — органу лівих есерів; вийшло також перше число часопису «Рідний курінь».

„Робітнича Газета". Вийшло в Київі ч. 233 ... „Боротьба" Вийшло перших числа української щоденної газети „Боротьба"—орг. лівих С.-Р. „Рідний Курінь". Вийшло перше число

Газета «Трудовая Мысль» увечері 27 лютого виїхала з Києва разом із більшовиками; номер за 26 лютого вийшов, а 1 березня газета вже не вийде.

газета „Трудовая Мысль" ввечері 27-го виїхала з Київа ... 1 березня не вийде

Дати, ймовірно, за новим стилем (радянська влада вже перейшла на нього).

Редакція «Робітничої газети» містилася на Михайлівській вулиці (Михайловський проспект), 35, кв. 1; редактор приймав від 2 до 3 години, секретар — від 2 до 5, контора працювала щодня від 10 до 5; телефон редакції та контори 65-10.

РЕДАКЦІЯ: Михайловський пр., № 35, пом. 1. Редактор приймає від 2-3 год. Секретарь від 2-5 год. ... Контора щоденно від 10-5 год. Телеф. редакції і конт. № 65-10.

Адресу відновлено за попередніми числами газети; в OCR цього номера вона розірвана на уривки.

Друкуючи Тимчасовий земельний закон Центральної Ради, «Боротьба» зазначає, що подає його «як історичний матеріал», а публікацію має закінчення в наступному числі («Кінець буде»).

Подано тут земельний закон Центральної Ради як історичний матеріал

Примітка редакції (OCR підкреслено нечітко); показує дистанціювання газети від Центральної Ради в часи радянської влади в Києві.

«Dziennik Kijowski» у вчорашньому числі поміщує статтю про «Дух Польщі» з приводу маніфестації у Варшаві та краківських резолюцій проти «розтинання живого тіла Польщі»; «Боротьба» бачить у цьому незаспокоєні апетити поляків на Холмщину й Східну Галичину.

„Jeszcze nie zginęła"

Польська газета видавалася в Києві.

Київська газета «Рабочая жизнь» (№3) вийшла із запізненням «по незалежних обставинах»: редакція пояснила, що в Києві за радянської влади запанувала «політична похмурість», друкарні заборонили випускати нову газету без попереднього перегляду воєнним секретаріатом. «Боротьба» відповідає, що розуміє заборону ліберальної преси, але віддавати під нагляд робітничу газету «іншого, ніж більшовицького толку» — «це вже перейти всякі межі».

це вже перейти всякі межи

Подія з пресою в Києві; точної дати затримки немає. OCR колонки зіпсований, цитату відновлено за змістом.

Газета зазначає: оскільки офіційні джерела «завзято мовчать», містом ходять різні неймовірні чутки, які вносять тільки непорозуміння й паніку серед населення — зокрема щодо руху українського війська на Київ.

офіціяльні жерела завзято мовчать, а по городі ходять ріжні неймовірні чутки, які вносять лише непорозуміння і паніку серед паселення.

27 лютого 1918 року містом ходили чутки, що за 20–30 верст від Києва йде бій, а о 3-й годині дня — що німецькі авангарди вже зайняли Клавдієво, Бучу, Ірпінь і навіть Святошин.

По городу ходили чутки, що в 20-30 верстах від Київа йде бій. О 3-ій годині дня по городу пішла поголоска, що германські авангарди заняли вже Клавдієво, Бучу, Ірпінь і навіть Святошин.

Чутка.

У Києві «ходять уперті чутки» про утворення партії лівих українських соціалістів-самостійників у зв'язку з можливим проголошенням більшовиками самостійності України.

Ходят уперті чутки, про утворення партії лівих укр. соціялістів-самостійників, в звʼязку з можливим проголошенням большевиками самостійности України.

Фейлетон «Блок-нот фельєтоніста» з Брутом, Перерепенком та Дулею — сатира на колишніх прихильників Центральної Ради; сама чутка подана як фрагмент «Всяка всячина».

Газета стверджувала, що паніку в Києві поширюють більшовики та їхні агенти: ніби вступ війська разом із Центральною Радою означає повернення старого режиму та репресії проти робітників і селян; автор називав ці чутки провокаційними й закликав робітників та селян лишатися на місцях і працювати.

Через те усе вся та паніка, яку ширять зараз в Київі большевики і їх агенти ... ширяться ті всі провокаційні чутки.

Це оцінка партійної газети; про самі чутки сказано лише загалом, без конкретних подробиць.

27 лютого 1918 року надвечір у Державному банку з'явилися більшовицькі вартові; о 8-й вечора комісар скликав управителів, касира й службовців і оголосив, що «з огляду на наближення ворога» все, що є в банку, має бути вивезене; під'їхали вантажівки, і, попри протест управителя, червоногвардійці до 12-ї ночі вантажили пачки грошей.

27 лютого в помешкання державного банку над вечір зʼявилися большевицькі вартові ... комісар оповістив, що вважаючи на наближення ворога все, що є в банку, повинно бути вивезено ... до банку підʼїхали грузовики і, не вважаючи на протест управителя, почали навантажувати автомобілі пачками з грішми.

З Київської контори Державного банку 27 лютого 1918 року більшовики вивезли близько 50 мільйонів карбованців: на 12 мільйонів «зобов'язань» Державного банку, 4 мільйони паперових грошей, 4 мільйони золотом і близько 20 мільйонів українських кредиток, а також скрині із золотими речами, забраними з будинків Терещенка.

Пограбовано: на 12 милійонів „обязательств" державного банку, на 4 мил. паперових грошей, на 4 мил. золота та милійонів на 20 українських кредиток. ... Всього пограбовано близько 50 милійонів карбованців

Разом із грошима більшовики забрали з Державного банку в Києві штампи й кліше, з яких друкували українські кредитки.

Кажуть, що большевики забрали штампи і кліше, з яких друковано українські кредитки.

Подано з застереженням «кажуть».

Рух вулицями Києва починався о 4–5 годині ранку, коли переважно жінки ставали в чергу, щоб близько 9 години отримати шматок сипкого жовто-зеленого хліба.

Рух по вулицях починається між 4-5 год. се збебільше жінки виходять ставати в чергу, шоби коло 9 год. одержати шматок сипкого, жовто-зеленого хліба.

Рубрика «З життя Києва»; хліб згаданий як «сипкий, жовто-зелений» — тобто низької якості.

Наприкінці лютого 1918 року, за словами С. Єфремова, Київ почав «голодувати насправжки»: село не давало хліба, більшовики розігнали навіть дрібних постачальників, що возили продукти на київські базари, а реквізиційні експедиції по хліб на села закінчувалися невдачею.

І от навіть Київ, серед найродючішої в світі країни, на горах, можна сказати, з хліба — починає вже голодувати насправжки.

С. Єфремов називав більшовицьку владу в Києві владою, «принесеною з півночі на вістрях штиків», яка за два тижні господарювання поставила місто перед перспективою голодної смерті.

Це власть, що „принесено з півночі на вістрях штиків" і яка, окуповавши Київ ... протягом двох тижнів свого господарювання поставила нас перед перспективою голодної смерти.

Характерна фраза доби.

У передовиці «Нові самостійники» газета зазначає: народні комісари в Петрограді змушені прийняти всі німецькі умови, а народні секретарі в Києві відмовилися підписувати мир із центральними державами й послали до Бреста мирну делегацію з наказом не погоджуватися на німецькі умови. Висновок: «Україна веде самостійницьку політику від Петрограду».

Народні секретарі Киіва відмовилися підписати мир з центральними державами. Послали правда мирну делегацію до Брестя-але дали наказ й не приставати на умови німців.

Висловлюється позиція партійної газети (укр. есери, ліве крило).

«Боротьба» докоряє народним секретарям радянського уряду: недавно в Харкові вони відкидали самостійність, у Києві глузували з «буржуазної» самостійності, а секретар Мартьянов говорив, що перепишуть декрети Петрограда. Газета вітає поворот до незалежної політики, але питає, чому закордонна політика лишається таємною навіть для рад, і нагадує, що Київ перебуває у стані облоги.

Ми дуже хорошо знаємо, що Киів находиться в стані облоги, та мимо того ніколи не можна погодитися на таке розуміння совітськоі власти, коли все рішає тілько кілька людей.

Авторська позиція газети; прізвище секретаря в OCR — «Мартьянов».

У відповіді «Робітничій газеті» (орган укр. с.-д.) «Боротьба» твердить: винні у смерті товаришів не тільки ті, хто фізично вбивав, а й ті, хто підготував ґрунт для самосудів і арештів — політика укр. с.-д. у Центральній Раді, «40 десятин» у земельних законопроєктах, військова політика Петлюри й Порша та «хазяйнування» в Києві перед зайняттям міста військом Муравйова.

Нарешті-хазяйнування п.п. ... в Київі перед заняттям його військом Муравʼева послужило останньою краплею, що переповнила чашу терпіння робітництва...

Тут позиція укр. есерів; Муравйов — командувач радянських військ, що взяли Київ у січні 1918 р.

Передова «Кому влада?» (Київ, 27 лютого) стверджує, що над Києвом стоїть загроза нової смертельної громадянської бійки з гарматною канонадою й вуличною стріляниною. Газета відкидає обидві можливі влади, большовиків і українських націоналістів із Центральної Ради: «Двох відповідів для нас не існує».

Двох відповілів для нас не істнує,

Позиція газети лівих есерів; тон полемічний.

У промові в Одесі (передрукованій з «Одесских новостей») полковник Муравйов, звертаючись до офіцерства, хвалився: «вас тысячами расстреливали в Киеве», — за те, що не пішли з народом.

Мнѣ не жаль ... вась тысячами разстрѣливали въ Кіевѣ ... за то, что не пошли съ народомъ.

Промова виголошена в Одесі; свідчення про розстріли офіцерів у Києві в лютому 1918 року. Точна дата промови не вказана.

У полемічній статті «Крокодилячі сльози» (Василь Гартований) «Боротьба» відповідає «Робітничій газеті» (№ 244), яка запитала, чому всі мовчать про винуватців смерті Пугача, Бочковського та Зарудного, і закинула укр. есерам мовчання. Газета називає це спробою скомпрометувати лівих укр. есерів арештами й обвинуваченнями й утворити нову «Дрейфусіяду».

чому всі мовчать про винуватців смерти Пугача, Бочковського та Зарудного

Подробиці смерті трьох названих осіб (імовірно, самосуди під час приходу радянських військ у Київ у січні–лютому) у статті не наведено; OCR місцями зіпсований.

У статті, підписаній Вас. Еллан, «Боротьба» засуджує утворення Південно-Донецької радянської республіки як контрреволюційний удар по світовій революції: відділення Катеринославської, Харківської губерній і Донецького басейну в окрему республіку веде до війни між Україною та «республічкою». Причиною газета вважає «централістичні тенденції» Петрограда, а показник — укладення миру з Німеччиною «через голови правительств» інших радянських республік.

факт віділення Катеринославської, Харківської губернії й Донецького басейну в окрему республіку являється актом по сути контр-революційним, ударом по всесвітній революції

Позиція партійної газети; OCR статті сильно зіпсований.

Автор передової вважає, що Центральна Рада спиралася не на трудові верстви, а на дрібнобуржуазні кола, а нова влада, яка наступає, спирається лише на «залишки колишньої національно-революційної Центральної Ради». Газета заявляє, що трудовий народ мусить сам узяти владу через з'їзд рад України.

Центральна Рада спи-ралась не на трудові верстви народу

Оголошення: професійна спілка членів і довірених біржових артілей давала довідки й приймала нових членів на Фундуклеївській щодня, крім суботи, з 6 до 7 години вечора, у неділю з 11 до 1 дня; юридичні поради членам — щоп'ятниці з 6 до 7 вечора на вул. Дмитрівській, 44, кв. 14.

Професійний союз членів і довірених біржевих артілів ... що-дня, крім суботи, від 6 до 7 год. веч., а в неділю від 11 до 1 год. дня. Юридичні поради членам союза ... що-пʼятниці від 6 до 7 год. веч.-Дмитрівська 44. к. 14.

Номер будинку на Фундуклеївській у OCR нечитабельний.