вівторок
13 лютого за старим стилем
99 записів · 9 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Вівторок, 13 лютого за старим стилем. На Байковому кладовищі поховали 68 загиблих, здебільшого невпізнаних, із пораненнями в голову. Більшовицька влада ще трималася: офіцерам, які не служать у радянських частинах, наказали до полудня покинути Київ, а делегація Народного секретаріату вже їхала до Бреста із заявою, що Україна не воює з Великоросією. Міська дума скаржилася, що місто віддане грабіжникам, бо влада роззброїла домові комітети й забороняє думі опікуватися охороною; уночі лише на одній вулиці сталося шість грабунків, банда «трусила» готель «Дагмар». У місті ширилися чутки про вивезення майна, списки заручників і виїзд консульств, пасажирські потяги скасували, а фабричні комітети одержували лише чверть потрібних грошей.
Цього дня на Байковому кладовищі поховали 67 чоловіків і одну жінку; впізнали лише кількох, причиною смерті здебільшого записано «поранення в голову», а одного з упізнаних — отруєння автомобільними газами.
певність висока: Архівний запис (ЦДІАК), наведений у науковій статті.
Найчисленніше поховання — 13(26) лютого 1918 р. на Байковому кладовищі: 67 чоловіків і 1 жінка, з них упізнано лише кількох (Ніколаєнко, Бель, Максимов та ін.); померли переважно від «ранения в голову». Упізнаний Іван Павлович Полошаков, за записом, був отруєний автомобільними газами.
Поховані в той день 67 чоловіків та 1 жінка, з яких лише декілька осіб були ідентифіковані, померли головним чином внаслідок «поранення в голову».
Міський голова Рябцов доповів: Скрипник попередив, що охорону міста без відома радянської влади вважатимуть контрреволюцією, і відіслав думців до Примакова (з хорів гукнули: «Гімназист шостого класу!»). Гласні розповідали, що біля самої думи, коло магазину Гаусмана, стоять невідомо хто, телефони не працюють, а Бош допитувала делегацію, хто читав з балкона думи умови миру. Рафес переказав думку Скрипника, ніби готується юнкерське повстання. Під оплески публіки дума продовжила повноваження комісії з охорони й запротестувала проти нової контрибуції та роззброєння домових комітетів.
певність висока: Звіти двох газет різних партій узгоджуються в головному; підозри Скрипника щодо повстання подано як переказ.
Київська міська дума на засіданні 26 лютого 1918 року постановила протестувати проти нової контрибуції та проти роззброєння домових комітетів; з гласних-українців були присутні, зокрема, Чопівський і Коваль.
постановила протестувати против нової контрибуції і проти роззброєння домових комітетів. ... Чопівський ... Коваль.
Міський голова Рябцов доповів думі 26 лютого 1918 року, що член надзвичайної комісії Скрипник заявив: без відома радянської влади дума не повинна братися за охорону міста, бо це трактуватиметься як контрреволюція й каратиметься «з усією строгістю»; думців відіслали до комісара боротьби з контрреволюцією Примакова (з хорів гукнули: «Гімназист шостого класу!»).
без відома совітської влади дума не повинна братись за цю справу, бо це трактуватиметься як контр-революція, і каратиметься з усією строгістю... треба звернутись до комісара по боротьбі з контр-революцією Примакова. — Гімназист шостого…
На скаргу думи, що місто фактично віддано на розграбування, у надзвичайній комісії відповіли: «ні, нічого подібного! Всі спроби грабувати спинялись з самого початку, і людність може бути цілком спокійна»; Рябцов вважав подальше існування думської комісії з охорони зайвим.
ні, нічого подібного! Всі спроби грабувати спинялись з самого початку, і що людність може бути цілком спокійна
Гласний Скловський (член комісії з охорони) заявив 26 лютого 1918 року, що просто біля думи, коло магазину Гаусмана, стоять невідомо хто — червона гвардія чи злочинці, а думські телефони, якими викликають варту, не працюють; обіцяної владою охорони немає.
ось тут зараз коло думи коло магазина Гаусмана стоїть невідомо хто: чи червона гвардія чи злочинці. Думські телефони, по яким викликають варту, — не працюють...
Після дебатів Київська міська дума 26 лютого 1918 року під гучні оплески публіки постановила продовжити повноваження комісії з охорони міста; гласний Фрумін заявив: «Нас обвинувачують у саботажі, але ж саботажники не ми, а нас саботують!»
Дума під гучні плески публіки постановляє продовжити уповноваження комісії по охороні.
Гласний Шлезінгер розповів думі, що народна секретарка внутрішніх справ Є. Бош терміново викликала думську делегацію й допитувалася, хто напередодні читав з балкона думи умови миру і чому управа не перешкодила; їй відповіли, що влада сама відібрала в управи зброю і та не змогла б оборонити навіть міську скарбницю.
—Що відомо вам, що вчора в балконі думи хтось читав умови миру? ... ви „изволили взять оружіе" у міської управи, і як би грабіжники залізли до міської скарбниці, то ми не мали б змоги дати їм опір...
Гласний Рафес повідомив думі, що на думку члена надзвичайної комісії Скрипника в Києві готується повстання юнкерів, як восени в Петрограді; гласні заявили, що ні дума, ні партії повстання не готують і «тільки ждуть, коли вони самі підуть з Київа» (гучні оплески).
на думку члена надзвичайної комісії Скрипника у Київі готується таке ж саме повстання юнкерів, яке в осени було в Петрограді.
Більшовицька влада не лише не вживала заходів проти грабунків, а й не давала Міській думі працювати над охороною міста; на засіданні Думи 26 лютого гласні Скловський і Шлезінгер доповіли про діяльність Комісії з охорони міста й заявили, що радянська влада не дає їй працювати та що комісію слід розпустити, проте Дума постановила комісію не розпускати.
Більшовицькі владарі не лише не роблять самі заходів для спинення грабежів, але ще й не дають Міській Думі працювати над охороною міста. На засіданні Думи 26-го гласні Скловський й Шлезінгер докладували ... Дума все-ж таки постановила не…
Від перших днів приходу більшовиків до Києва на засідання міської думи ходили лише двоє-троє гласних-українців (Коваль, соціаліст-федераліст І. Чопівський, есерка Ковальова); із 25 гласних української фракції з'являлися одиниці.
З перших днів приходу большевиків у Київ у Думу на засідання ходило тільки двоє-троє гласних українців: Коваль, с.-фед. І. Чопівський, с.-р. пані Ковальова
Надзвичайна комісія Народного секретаріату (Скрипник, Примаков) на підставі стану облоги наказала офіцерам, які не служать у радянських частинах, до 12-ї години 26 лютого виїхати з Києва в напрямку Харків — Полтава; сімейні мали одержати посвідки на право мешкання. Будинкові комітети мусили подати до штабу боротьби з контрреволюцією в Михайлівському монастирі списки всіх військових у своїх будинках.
певність висока: Текст офіційного наказу; надруковано, щоправда, вже 28 лютого, і дату видання не вказано.
Наказом надзвичайної комісії Народного секретаріату (М. Скрипник, В. Примаков) на підставі стану облоги офіцерам, які не перебувають у радянських військових частинах, наказано до 12-ї години 26 лютого 1918 року залишити Київ і виїхати в напрямку Харків — Полтава; офіцери, що живуть із сім'ями, мали одержати від Ради посвідчення на право мешкання в Києві.
Офіцерам, які не лічаться в військових частях рад до дванадцяти годин 26 лютого залишити м. Київ і виїхати в напрямку Харьків-Полтава.
Тим самим наказом будинкові комітети мали надіслати до штабу боротьби з контрреволюцією в Михайлівському монастирі відомості про всіх військових, які мешкають у їхніх будинках; червоногвардійцям і солдатам доручено стежити за виконанням, а непослушних обіцяно «нещадно покарати».
Будинковим комітетам надіслати до Михайлівського Манастиря, штаб по боротьбі з контр-революцією, відомости про всіх військових, які мешкають в їх будинках. ... Усіх невиконавших цього наказу буде нещадно покарано.
Народний секретаріат ухвалив послати до Бреста делегацію (Затонський, Терлецький, Неронович, Руденко) із заявою, що війни між Україною і Великоросією немає і він готовий визнати торговий договір Центральної Ради, але воюватиме далі, якщо Німеччина вимагатиме повернення Ради до Києва; делегати виїхали в ніч на 26-те. Водночас заступник секретаря земельних справ Анхенбаум запевняв, що Ленін повідомив прямим проводом про підписаний мир, за яким російські війська залишають Україну, а «Робітнича газета» подавала подібне як чутку.
певність висока: Склад і від'їзд делегації однаково описують дві газети різних партій; повідомлення про вже підписаний мир суперечить самій місії делегації (див. конфлікти).
Більшовицький Народний секретаріат у Києві ухвалив послати до Брест-Литовська делегацію із заявою, що війни між Україною і Великоросією немає і що він готовий затвердити торговий договір Центральної Ради з Австро-Німеччиною; якщо ж Німеччина вимагатиме повернення Центральної Ради до Києва, «УНР» продовжуватиме війну.
Як що ж германський уряд настоюватиме щоб до Київа повернулася Центральна Рада ... то делегація заявить, що Українська Народня Республіка в такому разі змушена буде продовжувати війну з Германією
У ніч на 26 лютого 1918 року з Києва до Брест-Литовська виїхала делегація більшовицького Народного секретаріату: секретар освіти Затонський, секретар хліборобства Терлецький, лівий соціал-демократ Неронович і член ЦВК лівий есер Руденко.
у склад делегації увійшли н. секретарь освіти Затонський, хліборобства — Терлецький, лівий у. с.-д. Неронович і член ц. в. к. лівий у. с.-р. Руденко. Делегація виїхала вночі на сьогодня до Берестя-Литовського.
Київські більшовицькі «народні секретарі» вирішили вислати до Берестя делегацію (секретар освіти Затонський, секретар хліборобства Терлецький, Неронович і Рудеко), яка мала заявити, що Україна не може прийняти 4-й пункт німецьких умов (вивід російських військ з України) і за потреби продовжить війну з Німеччиною; делегати виїхали 26 лютого.
Київські „народні" секретарі грозять війною Німеччині ... Делегати виїхали в Бересть 26 лютого.
Товариш народного секретаря земельних справ Анхенбаум повідомив кореспондентові газети, що сьогодні прямим проводом із Петроградом від Леніна в Народному секретаріаті одержано офіційне повідомлення: мирний договір Росії з Німеччиною підписано. За ним визнається незалежність України, а російські війська й червона гвардія виводяться з її території.
мирний договір Росії з Німеччиною підписаний. Згідно з сим договором визнається незалежність України а російські війска й червона гвардія виводяться з її теріторії.
Згідно з повідомленнями «з кіл, близьких до совітської влади», Рада Народних Комісарів уклала мир із чотирма державами Четверного союзу, віддавши німцям Двінськ; однією з умов нібито є негайний вивід більшовицьких військ з України, проти чого народні секретарі УНР (харківський уряд) послали делегатів у Петроград.
Совіт Народніх Комісарів заключив мир з 4 централь[ними] державами ... Одною з умов миру є негайний вивід большевицьких військ з України.
У ніч на 26-те лише на Маріїнсько-Благовіщенській сталося шість грабунків (в одного проїжджого забрали 3000 крб), а двадцятеро озброєних приїхали вантажівкою до готелю «Дагмар», влаштували «трус» і вивезли награбоване, а потім обібрали помешкання на Рогнідинській. Увечері вісім озброєних з ордером на «евакуацію» розбили каси в міністерстві хліборобства, але сейфа не здолали. Біля думи вночі лунали постріли, а вдень, за «Робітничою газетою», на Хрещатику почалася стрілянина й паніка.
певність середня: Хроніка трьох газет, але кожен епізод описано лише одним джерелом; дату стрілянини на Хрещатику «Нова Рада» подає інакше.
У ніч проти 26 лютого лише на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці було шість грабунків; у одного перехожого забрали 3000 карбованців.
В ночі з 25 на 26 на одній лише Маріно-Благовіщенській було 6 випадків грабежу, у одного проїзжого взято 3000 карбованців.
У ніч проти 26 лютого на вантажівці до готелю «Дагмар» на Великій Васильківській приїхали 20 озброєних злодіїв, влаштували «трус», завантажили награбоване на автомобіль і поїхали, стріляючи для залякування; викликана пожежна команда поїхала, повіривши, що то лише обшук. Пізніше ті самі бандити пограбували кілька помешкань на Рогнідинській вулиці й безкарно втекли.
Бандити на В.-Васильківській ... На грузовику приїхало перед гостинницю „Дагмар" 20 узброєних злодіїв ... кілька помешкань на Рогнідинській вулиці й безкарно втекли.
Урядовці Міністерства хліборобства розповіли, що 26 лютого (нов. ст.) о 8 годині вечора, того ж вечора, коли комісари забирали гроші зі скарбниць Державного банку, до приміщення міністерства прийшли 8 озброєних осіб з ордером на евакуацію цінного майна, розбили шаблями й прикладами каси, але нічого не знайшли і не змогли зламати стіни сейфа.
26 лютого, коли большевики почули скрутне становище, о 8 годині вечера ... в помешкання міністерства явилось 8 озброєних особ ... Шаблями та прикладами було розбито дві каси
«Київ у ночі»: ввечері 25–26 лютого на площі біля міської думи п'яний заважав публіці, інших просили перейти на другий бік вулиці, бо там стріляють; усюди тулилися поодинокі постаті під стінами будок, біля брам стояли вартові, ніч лунали постріли з рушниць.
Скрізь поодинокі постаті туляються під мурами будків ... чутно окрім вистріли з рушниць.
26 лютого на Хрещатику почалася стрілянина з рушниць; публіка в паніці розбіглася.
26 лютого почалась пальба з рушниць на Хрещатику. Публика в паніці розбіглась.
Ширилися чутки, що більшовики ночами вивозять трамваями й вантажівками все, що трапиться під руку; «Боротьба» просила Народний секретаріат пояснень. Комісар Дьяконов телеграфував залізничним установам негайно евакуювати артилерію й цінне майно; усі пасажирські потяги з Києва скасовано, ходили лише до Фастова. За чутками, французьке й англійське консульства поспіхом виїхали. Дорошенко згадував, що в останні дні лютого евакуація переросла в паніку.
певність середня: Розпорядження про потяги й телеграма Дьяконова — офіційні відомості, переказані однією газетою; решта — чутки й узагальнення історика без точної дати.
У Києві ходять «ймовірні й неймовірні чутки», нібито більшовики вивозять із міста все, що тільки трапляється під руку. Газета просить Народний Секретаріат дати компетентне пояснення; стан облоги в Києві пояснюють тим, що вночі трамваями й вантажівками щось звідкись кудись перевозять.
розходяться по м. Киіві ймовірні й неймовірні чутки, що нібито наші «освободителі» — большевики вивозять з міста усе, що тільки їм під руку попаде
Київ перебуває в стані облоги за розпорядженням військової влади; газета пише, що його пояснюють нічними перевезеннями трамваями й вантажівками невідомо чого й куди.
стан облоги в Киіві поясняють тим, що вночі і трамваями і грузовивани дось, відкілясь, кудись перевовить.
Комісар Дьяконов зі ставки розіслав телеграми до Києва, Петрограда й інших міст: залізничним установам, яким загрожує небезпека від німців, треба негайно організувати евакуацію — спершу вивозити артилерію, потім цінне майно залізничних установ і всі цінні вантажі.
Комісар Дьяконов розіслав з ставки телеграми Київу, Петрограду і др. містам, пропонує залізничним установам, яким ногрожує небезнека від німців негайно організувати евакуацію
Київ: усі пасажирські потяги з Києва скасовано розпорядженням військової влади від часу оголошення міста на стані облоги; потяги ходять лише до Фастова, далі колії розібрані.
З часу оголошення Киіва в стані облоги, роспорядженням військової влади всі пасажирські потяги з Киіва відміняються. Потяги ідуть тільки до Фастова. За Фастовом шляхи розібрані.
За чутками «з певних джерел», французьке й англійське консульства поспішно виїхали з Києва; громадянам цих держав також нібито запропоновано за один день залишити столицю України.
По чуткам з певних джерел французькі та англійські консульства поспішно виіхали з Киіва.
В останні дні лютого 1918 р. серед більшовиків у Києві помітно зросла тривога й почалася евакуація: серед загального хаосу, що перейшов у паніку, вивозили харчові запаси, крам, гроші, зброю, меблі — усе, що вдавалося навантажити.
вивожено харчові запаси, крам, гроші, зброю, меблі — усе, що тільки вдалося навантажити й вивезти.
З'явилася чутка, що більшовики склали список українців-заручників, щоб забезпечити собі вільний вихід із Києва, і в ньому є редактор «Нової Ради» Ніковський. Чикаленко згадував, що, попереджений про своє ім'я в такому списку, кілька днів переховувався у знайомих.
певність низька: Газета сама називає це чуткою; спогад Чикаленка пізніший, без точної дати.
Ще 26 лютого 1918 року (13-го за ст. ст.) в Києві з'явилася чутка, що більшовики склали список українців, яких мали взяти заручниками, щоб забезпечити собі вільний вихід з Києва; редакції «Нової Ради» повідомили, що в списку є й редактор А. Ніковський.
Шукають заложників. Ще 13-го поткрилась чутка, що большевики склали список українців, яких мали взяти, як заложників, щоб забезпечити собі вільний вихід з Київа. Редакцію „Нової Ради" повідомили, що в списку між иншими есть ... А…
Чикаленка попередили, що він у списку заручників, яких більшовики мали вивезти в разі евакуації; хворий, він ледве дійшов до знайомих і переховувався в них близько трьох днів, доки в Київ не ввійшло українське військо, а слідом німці.
переказали мені, що я заведений у список заложників, яких мають большевики нивезти, на випадок евакуації і я, хворий, ледве дійшов до знайомих, у яких перебув днів три
Фабрично-заводським комітетам видавали лише чверть потрібних сум — 25 крб замість 100, решту обіцяли невідомо коли, чекаючи грошей із Петрограда. «Боротьба» писала про брак дрібних знаків і невиплачену зарплату, а «Робітнича газета» — що українські гроші, оголошені «фальшивими», на неофіційній біржі йдуть по 130 крб за сотню.
певність середня: Три газети згодні щодо кризи, але курси подано у фейлетонах із зіпсованим OCR.
Через фінансову кризу 26 лютого 1918 року вимоги фабрично-заводських комітетів на гроші задовольнили лише на чверть: замість 100 карбованців видавали 25, а решту обіцяли невідомо коли; в найближчий час чекали грошової допомоги з Петрограда.
Позавчора вимоги цих організацій задовольнилися лиш в розмірі четвертої частини, себ то замісць 100 карбованців видавали тільки 25, а решту видадуть невідомо коли.
Газета описує, що в Києві при влаштуванні нової влади гостро бракувало грошових знаків: робітникам не виплачували платню, а населення не мало дрібних розмінних грошей, через що виникали непорозуміння.
і стивалися з фактом недостачі грошевих знаків; робітникм не одеркували своє: платні, населення не мало дрібних розмін-них знаків
Стаття «Українські гроші» повідомляє, що радам робітничих і солдатських депутатів надається право друкувати грошові знаки чи інші «папірці», які ходили б замість грошей; автор твердить, що спекулянти скуповували старі гроші по 75–80–95 руб. (за яку суму — не читається).
Радам Робітничих та салдатських депута- тів надається право друку грошевих знаків
За словами автора, «фальшиві гроші» українського «буржуазного уряду» (українські гроші), які більшовицький комісар по фінансових справах повідбирав у киян, «на біржі» коштували по 130 карбованців за сотню.
за які на біржі, коло Сомадені, по 130 карб. за сотню дають
Автор «Нет худа без добра» стверджував, що більшовики повидавали киянам замість грошей «квитки», невідомо хто й коли повертатиме, і що тим часом вони забирали гроші з банків, золото й срібло з сейфів, а також стягували контрибуцію й квартирну плату.
і гроші з банків і золото та срібро з сейфів і контрибуцію і квартирну плату все це пригодиться
Автор писав, що більшовики вже готові оцінювати свої гроші по 10 копійок за карбованець; натомість мирний договір з німцями нібито встановлював вартість російського рубля на довоєнному рівні.
сані вони думають вже 1 рубель за 10 коп. рахувать ... Їм по договору мирному з німцями встановлено ціну, яку мав російський рубль до війни.
За більшовиків у Києві, згідно зі статтею «Ілюстрації», було оголошено «ануляцію» в Українській республіці українських же грошей.
ануляція в українській республіці українських же грошей
ЦВК Рад України вирішив узятися за організацію соціалістичної армії (обрано комісію з п'яти) і найближчими днями видати земельний декрет на засадах II Всеросійського з'їзду рад.
певність середня: Одна газета; у тексті засідання відбулося «в понеділок увечері», тобто, найпевніше, 25 лютого, а не 26-го (див. конфлікти).
Центральний виконавчий комітет (більшовицького українського уряду) на засіданні в понеділок увечері вирішив узятися за організацію соціалістичної армії (обрано комісію з п'яти членів) і найближчими днями видати земельний декрет із тими самими принципами, що на II Всеросійському з'їзді рад; наприкінці заслухали доповіді з місць.
Позавчора увечері відбулося засідання центрального виконавчого комітету, на якому було вирішено взятись за справу організації соціалістичної армії. Для цього була обрана комісія з 5 членів. Було вирішено також цими днями видати земельний…
«Нова Рада» вимагала скасувати стан облоги, бо в місті спокійно і ззовні облоги немає, і описувала життя як суцільне «без»: безхліб'я, безробіття. «Робітнича газета» відповідала на слова Муравйова, що «штики з півночі принесли Україні волю», статтею «Штикова воля» і звинувачувала більшовиків у вбивствах Зарудного, Пугача й Бочковського та грабунках під час трусів; ліві есери скаржилися, що правий ЦК УПСР зник із Києва разом із Центральною Радою.
певність середня: Публіцистика трьох опозиційних газет; оцінки суб'єктивні, окремі звинувачення не підтверджено.
Передова «Нової Ради» від 26 лютого 1918 року нарікала на стан облоги, запроваджений більшовицькою владою в Києві: у місті спокійно, облоги ззовні немає, тож стан облоги слід негайно скасувати.
В місті спокійно. По-за містом облоги теж немає і, як запевняють власти, і не буде. На віщо ж стан облоги?
Газета описувала життя киян під більшовиками як суцільне «без»: безхліб'я, безробіття «і всяких інших численних «без»», а тепер ще й стан облоги.
споживаємо в формі безхліб'я, безробіття і всяких инших численних такім „без". ... ще й стан облоги
За словами газети, Київ наприкінці лютого 1918 року був ізольований від світу, правдивих звісток не було, а обивателі вірили найнеймовірнішим чуткам і впадали в «демагогічну істерику».
Київ ізольований ... Звісток правдивих ... обивателя
Передова С. Павлюка «„Соціальна“ революція в дійсності» заявляла, що в Україні «скинуто владу буржуазної Центральної Ради» й «скрізь запанувала совітська влада», але більшовицьку диктатуру автор називав не диктатурою пролетаріату, а диктатурою «первісного дикуна».
Нарешті й Україна дочекалася переможної «соціальної» революції. Скинуто владу буржуазної, контр-революційної ... Центральної Ради ... Скрізь запанувала совітська влада.
У статті «Нет худа без добра» київський автор називав більшовиків «хворобою» молодої держави: «Овацій вже нема, а мовчання і то тільки до якогось часу» — на базарах, заводах і навіть на засіданні Ради робітничих і солдатських депутатів настрій, за його словами, змінився.
Що вже зрозуміли видко скрізь і на базарах і на заводах і навіть на засіданні Совіту С. та Р. депутатів. Овацій вже нема, а мовчання і то тільки до якогось часу!
Більшовицький головнокомандувач східного фронту в Україні М. Муравйов заявив, що «штики з півночі принесли Україні волю»; «Робітнича газета» відповіла статтею «Штикова воля» (П. Понятенко), що воля на штиках — це поневолення.
Штики з півночі, по заяві большевистського командуючого східним фронтом України, п. Муравьева, принесли Україні «волю».
У полемічній замітці «Хто винен...» «Робітнича газета» звинуватила «сво́їх» більшовиків у вбивствах діячів Центральної Ради (Зарудний, Пугач, Бочковський) і в тому, що під час трусів вони «реквізують гаманці й годинники», нищать і вивозять із України все, що можна; «смерть цілими тижнями віяла над Києвом».
щедро розходували і розходують патрони на мирних людей, що «реквізують» гаманці і часи, коли роблять труси, що грабують Україну ... хто винен в тому, що смерть цілими тижнями віяла над Київом.
Читач Паламарчук у листі до редакції скаржився на насильства й пограбування, а у відповідь представник більшовицької влади, за його словами, сказав, що «добре зробили, шкода лише, що тебе не вбили»; цю заяву газета назвала характерною для влади «робітничо-селянської республіки».
«хорошо сделали, жалко только, что тебя не убили»? Це на скаргу т. Паламарчука про насильства над ним і пограбування
У статті «Нет худа без добра» стверджувалося, що Муравйов «звільнитель» розбив Катеринослав, Одесу й Київ важкими гарматами та наклав на міста контрибуцію; автор додав, що навіть німці міста не обстрілювали, а оточували.
А хіба не пограбував наших найкращих городів Муравйов «освободитель» порозбивавши їх важкими гарматами та наклавши на них контрібуцію? ... Катеринослав, Одеса, Київ валті важкою артілерією!
Київське (лівих) бюро ЦК УПСР у статті «Потреба в партійному з'їзді» пише, що праве крило ЦК зникло з політичного життя Києва разом із Центральною Радою, а майже весь ЦК залишив Київ; скликати партійний з'їзд у Києві нині неможливо, тож Харківський губком діє без порозуміння з ними. Газета вважає владу рад на Україні «тимчасовим сурогатом влади» і домагається з'їзду рад України.
скликати зараз від Ц. К., від його бюро, партійний зʼізд (у Киіві) не є можливим.
Автор Г. Михайличенко в статті «Перебудова партій» вважає, що українські партії мають будуватися за територіальним і програмно-соціальним, а не лише за національним принципом. Він пише, що лівий (російський) есери вже створили в Києві Центральний організаційний комітет «української (територіально)» партії лівих с.-р. і скликають Всеукраїнський з'їзд з метою об'єднання з укр. есерами (лівим крилом).
які утворили недавно ось в Киіві центральний організаційний комітет української (розуміється територіяльно) партіі лівих с.-р.
За даними Народного секретаріату, радянські війська відійшли до Коростеня й вступили в бій з українськими; в одному номері «Боротьби» спершу повідомлено, що українців під Бердичевом розбито, а далі — що Бердичів зайняло австро-українське військо. Головнокомандувач закликав робітників до боротьби «не на життя, а на смерть».
певність низька: Офіційні радянські повідомлення суперечать одне одному в тому самому номері; прізвище головнокомандувача в OCR спотворене.
Газета повідомляє «за доповнювальними відомостями Народного секретарства»: значні сили радянського війська відійшли до району Коростеня й вступили в бій із українським військом.
сили совітського війська відійшло до району Коростеня й вступило в бій в українським військом.
Народний секретаріат одержав відомості, що українські частини, які наступали на Бердичів, розбиті; відступаючи, вони залишили кілька гармат, багато кулеметів і рушниць. Пізніше в тому ж номері повідомляють протилежне: Бердичів зайняло австро-українське військо.
українські частини, які наступали на Бердичев, розбиті. Одступаючи, вони залишили кілька гармат, багато кулеметів і рушниць.
Головнокомандувач (прізвище в OCR спотворене — «Приленко», імовірно Криленко) у відозві з приводу наступу австро-німців закликає робітників підняти червоний прапор і битися «не на життя, а на смерть»: організовувати опір по вулицях і селах загонами по 100–150 осіб, залучати всіх громадян до оборони, силою притягати буржуазію до роботи; в усіх містах призначити комісарів з необмеженими повноваженнями.
нам нема иншого виходу крім боротьби не на життя, а на смерть.
«Боротьба» описувала, як потяг із солдатами, що мчав від Посту Волинського, розбив упор і врізався в будинок телеграфу на вокзалі: понад десять загиблих і близько сотні покалічених; напівзруйнований паровоз ще стояв у будинку.
певність низька: Описано у фейлетоні Еллана без дати катастрофи; незалежного підтвердження немає.
Газета повідомляє про залізничну катастрофу на київському вокзалі: потяг «з людьми в сірих шинелях» мчав від Посту Волинського, розбив упор і врізався в будинок телеграфу. Загинуло понад десять осіб, близько ста покалічено. Півзруйнований паровоз із тендером досі стоїть у будинку.
Більш десяти душ убито... Біля сотні покалічено...
Півзруйнований паровоз із тендером після катастрофи нерухомо стоїть у приміщенні телеграфу на київській залізничній станції; його видно крізь розбиті стіни.
у Киіві, на станції залізниці ... у будинкові телеграфу стоіть напівпотрощений величезний паровик (льокомотив) з тендером
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 13 лютого ст. ст. (26 лютого н. ст.) 1918 р. · 02-1035
Анхенбаум: Ленін повідомив, що мир підписано, незалежність України визнано, російські війська виводяться
мирний договір Росії з Німеччиною підписаний. Згідно з сим договором визнається незалежність України а російські війска й червона гвардія виводяться з її теріторії.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Понеділок 26-го (13) лютого 1918 року · 02-0733
за чутками з радянських кіл, мир укладено, віддавши німцям Двінськ; умова — вивід більшовицьких військ з України
Совіт Народніх Комісарів заключив мир з 4 централь[ними] державами ... Одною з умов миру є негайний вивід большевицьких військ з України.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вночі на сьогодня · 02-0543
Народний секретаріат посилає делегацію і погрожує війною, якщо Німеччина вимагатиме повернення Центральної Ради
Як що ж германський уряд настоюватиме щоб до Київа повернулася Центральна Рада ... то делегація заявить, що Українська Народня Республіка в такому разі змушена буде продовжувати війну з Германією
Оцінка аналізу. Сам Народний секретаріат ще вів переговори, тож повідомлення про вже підписаний мир були передчасними: йшлося про ухвалу прийняти німецькі умови, а не про підписання.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · позавчора увечері · 02-0793
засідання «позавчора увечері», «в понеділок»; укладач переніс на вівторок 26 лютого
Позавчора увечері відбулося засідання центрального виконавчого комітету, на якому було вирішено взятись за справу організації соціалістичної армії. Для цього була обрана комісія з 5 членів. Було вирішено також цими…
Оцінка аналізу. Номер «Робітничої газети», де це надруковано, найпевніше вийшов у середу 27-го (там же сказано, що «вчора, у вівторок» вийшла «Рабочая жизнь»), тож «позавчора» — це понеділок 25 лютого, як і в тексті. Укладач, вважаючи номер четверговим, «виправив» день і відніс факт не до того дня; засідання збігається з конфліктним засіданням ЦВК 25 лютого.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 26 лютого · 02-0779
26 лютого на Хрещатику почалася стрілянина з рушниць, публіка в паніці розбіглася
26 лютого почалась пальба з рушниць на Хрещатику. Публика в паніці розбіглась.
Оцінка аналізу. «Нова Рада» описує стрілянину біля думи й паніку на Хрещатику 25-го, а на засіданні думи 26-го Бош уже питала про «вчорашнє» читання умов миру. Ймовірно, «Робітнича газета» має на увазі ту саму подію 25-го, хоча й повторна стрілянина 26-го можлива.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Понеділок 26-го (13) лютого 1918 року · 02-0720
«Понеділок 26-го (13) лютого»
Робітнича Газета. Орган Київського Комітету У. С.-Д. Р. П. ... Nº 234. ПОНЕДІЛОК 26-го (13) лютого 1918 року. Ціна 20 к.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · вівторок 26/13 лютого · 02-0540
«вівторок 26/13 лютого»
За пізнім часом засідання переноситься на вівторок 26/13 лютого о 6-ій годині вечора.
Оцінка аналізу. 26 лютого 1918 р. — вівторок, тож у шапці «Робітничої газети» помилка в дні тижня; номер датовано 26-м.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вночі на сьогодня · 02-0544
виїхала «вночі на сьогодня», тобто в ніч на 26 лютого
у склад делегації увійшли н. секретарь освіти Затонський, хліборобства — Терлецький, лівий у. с.-д. Неронович і член ц. в. к. лівий у. с.-р. Руденко. Делегація виїхала вночі на сьогодня до Берестя-Литовського.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 26 лютого · 02-0758
делегати виїхали 26 лютого
Київські „народні" секретарі грозять війною Німеччині ... Делегати виїхали в Бересть 26 лютого.
Оцінка аналізу. Розбіжність формальна: від'їзд у ніч з 25 на 26 лютого узгоджує обидві газети і «вчора» в номері «Боротьби».
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Понеділок 26-го (13) лютого 1918 року · 02-0736
26-го «Паливода», 27-го «Зачароване коло»
Українські театри: Троїцький Народній Дім. Драматично-Артистичне Товариство ... Сьогодня 26 ПАЛИВОДА; 27 (14) лютого ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вівторок, 26 (13) лютого 1918 · 02-0525
27-го «Паливода», далі «Ой не ходи, Грицю» 29-го; початок о 8, кінець об 11
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР ... І. Тобілевич. ПАЛИВОДА ... 29-ГО ОЙ НЕ ХОДИ ГРИЦЮ ... кінч. о 11 год
Оцінка аналізу. Афіша в «Новій Раді» дуже пошкоджена і, мабуть, застаріла: кінець об 11-й суперечить вимозі зачиняти театри о 10-й, а 29 лютого 1918 р. не існувало. Версія «Робітничої газети» узгоджується з афішею «Нової Ради» за 27 лютого.
Цитата дня
Штики з півночі, по заяві большевистського командуючого східним фронтом України, п. Муравьева, принесли Україні «волю».Більшовицький головнокомандувач східного фронту в Україні М. Муравйов заявив, що «штики з півночі принесли Україні волю»; «Робітнича газета» відповіла статтею «Штикова воля» (П. Понятенко), що воля на штиках — це поневолення.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 1 · 02-0728
Ціна дня
Б. та М. Грінченки, «Рідне слово» (читанка)
325 коп за книжка
книгарня «Криниця», Київ · «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 · 02-0739
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата на газету «Нова Рада» | 6 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 1 |
| передплата на газету «Нова Рада» | 12 крб2 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 1 |
| передплата на газету «Нова Рада» | 18 крб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 20 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 1 |
| книжка «Чарівна коза. Осетинські казки» | 30 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 2 |
| окреме число «Робітничої газети» | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 1 |
| окреме число «Робітничої газети» в провінції | 22 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 1 |
| українські гроші на біржі (за 100) | 130 крбза 100 | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 1 |
| більшовицький рубель (за фельєтоном) | 10 коп1 рубль | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| два лінотипи для «Робітничої газети» | 6 100 долардва лінотипи | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| ротаційна пресмашина для «Робітничої газети» | 12 000 долармашина | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| книжка «Поезії» (П. Тичина?) | 1 крбкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| Я. Чепіга, «Задачник для початкових шкіл» (рік I або II) | 80 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| В. Шарко, «Арифметика», ч. I | 110 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| О. Курило, «Початкова граматика української мови», ч. 1 | 70 копкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №234, с. 2 |
| 600 кв. сажнів садибної землі під садом на Садках (Вінниця) | 12 000 рубділянка | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №3, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №3, с. 1 |
| оголошення шукачів праці в «Боротьбі» | 8 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №3, с. 1 |
Оголошення дня
Продається білий папір на упаковку. Інститутська № 22 контора „Нової Ради". ПРОДАЄТЬСЯ старі газетиОголошення: у конторі «Нової Ради» (вул. Інститутська, 22) продається білий папір на пакування та старі газети.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №21, с. 2 · 02-0551
Афіша й культура
З 1 березня «Нова Рада» підвищувала передплату до 6 крб на місяць, окремий номер коштував 20 коп. (02-0520, 02-0524); «Робітнича газета» — 20 коп. (02-0720), «Боротьба» — 25 коп. (02-1013). «Криниця» продавала читанку Грінченків «Рідне слово» за 3 крб 25 коп. і граматику Курила за 70 коп. (02-0739, 02-0742); канадські українські соціал-демократи замовили для «Робітничої газети» два лінотипи за 6100 доларів (02-0731). У театрах анонсували «Наталку Полтавку» й «Паливоду» (02-0491, 02-0736).
В останні дні лютого 1918 р. серед більшовиків у Києві помітно зросла тривога й почалася евакуація: серед загального хаосу, що перейшов у паніку, вивозили харчові запаси, крам, гроші, зброю, меблі — усе, що вдавалося навантажити.
вивожено харчові запаси, крам, гроші, зброю, меблі — усе, що тільки вдалося навантажити й вивезти.
Точна дата не вказана — останні дні лютого.
Через пізній час наступне засідання Київської ради робітничих і солдатських депутатів перенесли на вівторок 26 лютого 1918 року о 6-й годині вечора.
За пізнім часом засідання переноситься на вівторок 26/13 лютого о 6-ій годині вечора.
У ніч на 26 лютого 1918 року з Києва до Брест-Литовська виїхала делегація більшовицького Народного секретаріату: секретар освіти Затонський, секретар хліборобства Терлецький, лівий соціал-демократ Неронович і член ЦВК лівий есер Руденко.
у склад делегації увійшли н. секретарь освіти Затонський, хліборобства — Терлецький, лівий у. с.-д. Неронович і член ц. в. к. лівий у. с.-р. Руденко. Делегація виїхала вночі на сьогодня до Берестя-Литовського.
Після дебатів Київська міська дума 26 лютого 1918 року під гучні оплески публіки постановила продовжити повноваження комісії з охорони міста; гласний Фрумін заявив: «Нас обвинувачують у саботажі, але ж саботажники не ми, а нас саботують!»
Дума під гучні плески публіки постановляє продовжити уповноваження комісії по охороні.
Київський комітет УСДРП призначив на 26 лютого (понеділок) о 6 годині вечора збори; присутність усіх членів комітету обов'язкова.
Сьогодні 26 лютого о 6 год. вечора призначені збори Київського Комітету У.С.-Д.Р.П. Необхідна присутність усіх комітетчиків.
Номер редагував комітет (Київський комітет УСДРП).
26 лютого на Хрещатику почалася стрілянина з рушниць; публіка в паніці розбіглася.
26 лютого почалась пальба з рушниць на Хрещатику. Публика в паніці розбіглась.
Рубрика «З життя Києва»; 26 лютого 1918 р. — вівторок.
Найчисленніше поховання — 13(26) лютого 1918 р. на Байковому кладовищі: 67 чоловіків і 1 жінка, з них упізнано лише кількох (Ніколаєнко, Бель, Максимов та ін.); померли переважно від «ранения в голову». Упізнаний Іван Павлович Полошаков, за записом, був отруєний автомобільними газами.
Поховані в той день 67 чоловіків та 1 жінка, з яких лише декілька осіб були ідентифіковані, померли головним чином внаслідок «поранення в голову».
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 499, арк. 668–669.
Гласний Шлезінгер розповів думі, що народна секретарка внутрішніх справ Є. Бош терміново викликала думську делегацію й допитувалася, хто напередодні читав з балкона думи умови миру і чому управа не перешкодила; їй відповіли, що влада сама відібрала в управи зброю і та не змогла б оборонити навіть міську скарбницю.
—Що відомо вам, що вчора в балконі думи хтось читав умови миру? ... ви „изволили взять оружіе" у міської управи, і як би грабіжники залізли до міської скарбниці, то ми не мали б змоги дати їм опір...
Комісар Дьяконов зі ставки розіслав телеграми до Києва, Петрограда й інших міст: залізничним установам, яким загрожує небезпека від німців, треба негайно організувати евакуацію — спершу вивозити артилерію, потім цінне майно залізничних установ і всі цінні вантажі.
Комісар Дьяконов розіслав з ставки телеграми Київу, Петрограду і др. містам, пропонує залізничним установам, яким ногрожує небезнека від німців негайно організувати евакуацію
OCR зіпсований у кількох місцях; зміст чіткий.
Від перших днів приходу більшовиків до Києва на засідання міської думи ходили лише двоє-троє гласних-українців (Коваль, соціаліст-федераліст І. Чопівський, есерка Ковальова); із 25 гласних української фракції з'являлися одиниці.
З перших днів приходу большевиків у Київ у Думу на засідання ходило тільки двоє-троє гласних українців: Коваль, с.-фед. І. Чопівський, с.-р. пані Ковальова
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Півзруйнований паровоз із тендером після катастрофи нерухомо стоїть у приміщенні телеграфу на київській залізничній станції; його видно крізь розбиті стіни.
у Киіві, на станції залізниці ... у будинкові телеграфу стоіть напівпотрощений величезний паровик (льокомотив) з тендером
Дата спостереження — дата номера.
Австрійські соціал-демократи відмовилися голосувати за тимчасовий бюджет через війну на східному фронті; поляки в австрійському парламенті також перейшли в опозицію — через те, що за мирним договором Австрія віддала Україні Холмщину й Підляшшя.
поляки стали в опозіцію до австрійського правительства за те, що воно відступило украіні по мирному договору холмщину Підляшся
Рядок про Холмщину й Підляшшя (за Берестейським договором) — висвітлює зв'язок із УНР.
Більшовицький Народний секретаріат у Києві ухвалив послати до Брест-Литовська делегацію із заявою, що війни між Україною і Великоросією немає і що він готовий затвердити торговий договір Центральної Ради з Австро-Німеччиною; якщо ж Німеччина вимагатиме повернення Центральної Ради до Києва, «УНР» продовжуватиме війну.
Як що ж германський уряд настоюватиме щоб до Київа повернулася Центральна Рада ... то делегація заявить, що Українська Народня Республіка в такому разі змушена буде продовжувати війну з Германією
Рішення ухвалено на надзвичайному засіданні після повідомлення Сталіна; точна дата засідання не вказана.
Газета повідомляє про залізничну катастрофу на київському вокзалі: потяг «з людьми в сірих шинелях» мчав від Посту Волинського, розбив упор і врізався в будинок телеграфу. Загинуло понад десять осіб, близько ста покалічено. Півзруйнований паровоз із тендером досі стоїть у будинку.
Більш десяти душ убито... Біля сотні покалічено...
Подано як фейлетон «Круги, Гаврила!» Василя Еллана; точна дата катастрофи не вказана, тому використано дату номера. Подробиці: солдати нібито замінили машиніста кочегаром.
Товариш народного секретаря земельних справ Анхенбаум повідомив кореспондентові газети, що сьогодні прямим проводом із Петроградом від Леніна в Народному секретаріаті одержано офіційне повідомлення: мирний договір Росії з Німеччиною підписано. За ним визнається незалежність України, а російські війська й червона гвардія виводяться з її території.
мирний договір Росії з Німеччиною підписаний. Згідно з сим договором визнається незалежність України а російські війска й червона гвардія виводяться з її теріторії.
У реальності договір підписали лише 3 березня; тут повідомлення «сьогодні», тобто 26 лютого.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська міська дума на засіданні 26 лютого 1918 року постановила протестувати проти нової контрибуції та проти роззброєння домових комітетів; з гласних-українців були присутні, зокрема, Чопівський і Коваль.
постановила протестувати против нової контрибуції і проти роззброєння домових комітетів. ... Чопівський ... Коваль.
OCR частково зіпсований; перелік гласних неповний.
Оголошення-звернення до робітників, солдатів і селян: готуватися до 2-го Всеукраїнського з'їзду рад робітничих, солдатських і селянських депутатів; ради повинні надіслати на нього своїх делегатів.
й селяне! Готуйтесь
Фрагменти оголошення розкидані по колонках; зміст відновлено приблизно.
Передова «Нової Ради» від 26 лютого 1918 року нарікала на стан облоги, запроваджений більшовицькою владою в Києві: у місті спокійно, облоги ззовні немає, тож стан облоги слід негайно скасувати.
В місті спокійно. По-за містом облоги теж немає і, як запевняють власти, і не буде. На віщо ж стан облоги?
У статті «Нет худа без добра» стверджувалося, що Муравйов «звільнитель» розбив Катеринослав, Одесу й Київ важкими гарматами та наклав на міста контрибуцію; автор додав, що навіть німці міста не обстрілювали, а оточували.
А хіба не пограбував наших найкращих городів Муравйов «освободитель» порозбивавши їх важкими гарматами та наклавши на них контрібуцію? ... Катеринослав, Одеса, Київ валті важкою артілерією!
Полемічний текст, але фіксує пам'ять про обстріл Києва більшовиками (див. №231–232).
Газета повідомляє «за доповнювальними відомостями Народного секретарства»: значні сили радянського війська відійшли до району Коростеня й вступили в бій із українським військом.
сили совітського війська відійшло до району Коростеня й вступило в бій в українським військом.
Новини з фронту, дата — номер.
Київ перебуває в стані облоги за розпорядженням військової влади; газета пише, що його пояснюють нічними перевезеннями трамваями й вантажівками невідомо чого й куди.
стан облоги в Киіві поясняють тим, що вночі і трамваями і грузовивани дось, відкілясь, кудись перевовить.
З контексту «чутки» про вивезення майна; дату запровадження не названо.
Київські більшовицькі «народні секретарі» вирішили вислати до Берестя делегацію (секретар освіти Затонський, секретар хліборобства Терлецький, Неронович і Рудеко), яка мала заявити, що Україна не може прийняти 4-й пункт німецьких умов (вивід російських військ з України) і за потреби продовжить війну з Німеччиною; делегати виїхали 26 лютого.
Київські „народні" секретарі грозять війною Німеччині ... Делегати виїхали в Бересть 26 лютого.
Прізвища членів делегації в OCR дещо спотворені («Рудекко»).
Народний секретаріат одержав відомості, що українські частини, які наступали на Бердичів, розбиті; відступаючи, вони залишили кілька гармат, багато кулеметів і рушниць. Пізніше в тому ж номері повідомляють протилежне: Бердичів зайняло австро-українське військо.
українські частини, які наступали на Бердичев, розбиті. Одступаючи, вони залишили кілька гармат, багато кулеметів і рушниць.
Суперечливі повідомлення в тому ж номері; на Бердичів наступали австро-німецькі та українські війська (повідомляє радянський секретаріат).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рада Народніх Міністрів у засіданні 13–14 лютого 1918 року (ст. ст.) вирішила в зв'язку з миром і закінченням демобілізації звільнити головнокомандувача Українського фронту генерала Щербачова та коменданта міста Києва Ковенка від посад і зарахувати їх до Військового міністерства.
Коменданта міста Київа Ковенка, згід-но з пого проханням,-увільнити від його
Читано з OCR-тексту. Дата у тексті суперечлива (13/14 лютого); оскільки Рада вже була в Житомирі, подано за ст. ст. (= 26 лютого н. ст.). Комендант Києва Ковенко на момент рішення, ймовірно, ще був призначений урядом УНР.
Наказом надзвичайної комісії Народного секретаріату (М. Скрипник, В. Примаков) на підставі стану облоги офіцерам, які не перебувають у радянських військових частинах, наказано до 12-ї години 26 лютого 1918 року залишити Київ і виїхати в напрямку Харків — Полтава; офіцери, що живуть із сім'ями, мали одержати від Ради посвідчення на право мешкання в Києві.
Офіцерам, які не лічаться в військових частях рад до дванадцяти годин 26 лютого залишити м. Київ і виїхати в напрямку Харьків-Полтава.
Наказ надруковано 28 лютого; дата видання не вказана, термін виконання — 26 лютого.
Тим самим наказом будинкові комітети мали надіслати до штабу боротьби з контрреволюцією в Михайлівському монастирі відомості про всіх військових, які мешкають у їхніх будинках; червоногвардійцям і солдатам доручено стежити за виконанням, а непослушних обіцяно «нещадно покарати».
Будинковим комітетам надіслати до Михайлівського Манастиря, штаб по боротьбі з контр-революцією, відомости про всіх військових, які мешкають в їх будинках. ... Усіх невиконавших цього наказу буде нещадно покарано.
Гласний Скловський (член комісії з охорони) заявив 26 лютого 1918 року, що просто біля думи, коло магазину Гаусмана, стоять невідомо хто — червона гвардія чи злочинці, а думські телефони, якими викликають варту, не працюють; обіцяної владою охорони немає.
ось тут зараз коло думи коло магазина Гаусмана стоїть невідомо хто: чи червона гвардія чи злочинці. Думські телефони, по яким викликають варту, — не працюють...
Обвинувачення: 26-річного Іраклія Дмитрова Хоргуашвілі судили за те, що 13 лютого 1918 р., коли Київ перебував у воєнному стані, він разом з іншими нерозшуканими розбишаками напав на помешкання Ковбаня з метою пограбування речей і грошей.
обвинувачується в тім, що 13-го лютого 1918 р. в м. Київі, яке перебувало в той час в військовому стані, з другими розбишаками, які до цього часу не знайдені, напав з метою ограбування річей і грошей на пом. Ковбанів
Подія — ще за більшовицької влади (більшовики пішли з Києва лише 28 лютого — 1 березня н. ст.); дата нападу — 13 лютого за старим стилем, тобто 26 лютого нового.
У ніч проти 26 лютого лише на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці було шість грабунків; у одного перехожого забрали 3000 карбованців.
В ночі з 25 на 26 на одній лише Маріно-Благовіщенській було 6 випадків грабежу, у одного проїзжого взято 3000 карбованців.
Дата — ніч з 25 на 26 лютого н. ст. (за контекстом номера).
Міський голова Рябцов доповів думі 26 лютого 1918 року, що член надзвичайної комісії Скрипник заявив: без відома радянської влади дума не повинна братися за охорону міста, бо це трактуватиметься як контрреволюція й каратиметься «з усією строгістю»; думців відіслали до комісара боротьби з контрреволюцією Примакова (з хорів гукнули: «Гімназист шостого класу!»).
без відома совітської влади дума не повинна братись за цю справу, бо це трактуватиметься як контр-революція, і каратиметься з усією строгістю... треба звернутись до комісара по боротьбі з контр-революцією Примакова. — Гімназист шостого классу! — гукають з хорів.
На скаргу думи, що місто фактично віддано на розграбування, у надзвичайній комісії відповіли: «ні, нічого подібного! Всі спроби грабувати спинялись з самого початку, і людність може бути цілком спокійна»; Рябцов вважав подальше існування думської комісії з охорони зайвим.
ні, нічого подібного! Всі спроби грабувати спинялись з самого початку, і що людність може бути цілком спокійна
У ніч проти 26 лютого на вантажівці до готелю «Дагмар» на Великій Васильківській приїхали 20 озброєних злодіїв, влаштували «трус», завантажили награбоване на автомобіль і поїхали, стріляючи для залякування; викликана пожежна команда поїхала, повіривши, що то лише обшук. Пізніше ті самі бандити пограбували кілька помешкань на Рогнідинській вулиці й безкарно втекли.
Бандити на В.-Васильківській ... На грузовику приїхало перед гостинницю „Дагмар" 20 узброєних злодіїв ... кілька помешкань на Рогнідинській вулиці й безкарно втекли.
Рубрика «З життя Києва».
Урядовці Міністерства хліборобства розповіли, що 26 лютого (нов. ст.) о 8 годині вечора, того ж вечора, коли комісари забирали гроші зі скарбниць Державного банку, до приміщення міністерства прийшли 8 озброєних осіб з ордером на евакуацію цінного майна, розбили шаблями й прикладами каси, але нічого не знайшли і не змогли зламати стіни сейфа.
26 лютого, коли большевики почули скрутне становище, о 8 годині вечера ... в помешкання міністерства явилось 8 озброєних особ ... Шаблями та прикладами було розбито дві каси
Стиль дати не вказано; за контекстом (останні дні большевиків у Києві) — новий стиль.
У полемічній замітці «Хто винен...» «Робітнича газета» звинуватила «сво́їх» більшовиків у вбивствах діячів Центральної Ради (Зарудний, Пугач, Бочковський) і в тому, що під час трусів вони «реквізують гаманці й годинники», нищать і вивозять із України все, що можна; «смерть цілими тижнями віяла над Києвом».
щедро розходували і розходують патрони на мирних людей, що «реквізують» гаманці і часи, коли роблять труси, що грабують Україну ... хто винен в тому, що смерть цілими тижнями віяла над Київом.
Автор — Л. Б.; згадуються вбиті Зарудний, Пугач і Бочковський (імена за OCR). Звинувачення з боку партійної преси.
Більшовицька влада не лише не вживала заходів проти грабунків, а й не давала Міській думі працювати над охороною міста; на засіданні Думи 26 лютого гласні Скловський і Шлезінгер доповіли про діяльність Комісії з охорони міста й заявили, що радянська влада не дає їй працювати та що комісію слід розпустити, проте Дума постановила комісію не розпускати.
Більшовицькі владарі не лише не роблять самі заходів для спинення грабежів, але ще й не дають Міській Думі працювати над охороною міста. На засіданні Думи 26-го гласні Скловський й Шлезінгер докладували ... Дума все-ж таки постановила не розпускати комісію
Прізвище «Скловський» у OCR могло бути спотворене (Склівський / Сквирський).
Чикаленка попередили, що він у списку заручників, яких більшовики мали вивезти в разі евакуації; хворий, він ледве дійшов до знайомих і переховувався в них близько трьох днів, доки в Київ не ввійшло українське військо, а слідом німці.
переказали мені, що я заведений у список заложників, яких мають большевики нивезти, на випадок евакуації і я, хворий, ледве дійшов до знайомих, у яких перебув днів три
Українські війська увійшли 1 березня 1918 р. (н. ст.); отже переховування — приблизно 26 лютого — 1 березня н. ст.
Газета повідомляє про вбивство в Чернігові члена Чернігівського комітету Української партії соціалістів-революціонерів, молодого партійного працівника Миколи (прізвище у OCR втрачено). За словами газети, його вбили п'яні червоногвардійці в перші ж дні після зайняття Чернігова радянськими військами.
розстріляно нашого товариша, Чернигівського Комітету У. П. С.-Р., Миколу ... заоито ного пʼяними приіажими красногварденцями в перші ж дні заняття Чернигова совітським військом.
Чернігів, а не Київ; факт подано через зв'язок із партією видання. Автор — М. Лебідь.
Оголошення: книгарня Товариства «Криниця» (Київ, Нестерівська, 27) мала на складі підручники: «Рідне слово» Б. та М. Грінченків (перша після граматки читанка) — 3 карб. 25 коп.
Книгарня Т-ва «Криниця». Київ, Нестерівська, 27 ... Грінченки Б. та М. Рідне слово. Перша після граматки читанка 3 карб. 25 к.
3 карб. 25 коп. = 325 копійок. Нестерівська — нині вул. Івана Франка.
Оголошення: книгарня «Криниця» пропонувала «Задачник для початкових шкіл» Я. Чепіги, роки I та II — по 80 копійок.
Чепіга Я. Задачник для початкових шкіл. Роки І та ІІ по 80 коп.
Оголошення: книгарня «Криниця» продавала «Арифметику. Систематичний курс. Частина I (Цілі числа)» В. Шарка за 1 карб. 10 коп.
Шарко В. Арихметика. Систематичний курс. Частина І (Цілі числа) 1 карб. 10 к.
Оголошення: книгарня «Криниця» продавала «Початкову граматику української мови», ч. 1, О. Курила за 70 копійок; книжки висилалися по одержанні всіх грошей.
Курило О. Початкова граматика української мови. Ч. 1. 70 коп. Книжки висилаються по одержанні всіх грошей.
У №229 «Книгозбірня» пропонувала цей же підручник за 65 коп.
Роздрібна ціна номера газети «Боротьба» — 25 копійок, на станціях залізниць — 27 копійок.
Ціна 25 коп. На станціях залізниць 27 к.
Передплата на «Боротьбу»: на 1 місяць — 6 карбованців, на 2 місяці — 11 карбованців.
ПЕРЕДПЛАТА На 1 місяць... 6 карб. На 2 місяця... 11 карб.
Для двох місяців — 11 крб.
У шапці «Робітничої газети» вказано окрему ціну для провінції — 22 копійки (в Києві 20 копійок).
Ціна 20 к. ... провінції 22 к.
Шапка сильно пошкоджена OCR; «провінції 22» розібрано з уривка.
Купча від 26 лютого 1918 р.: усадебна земля близько 600 кв. сажнів під садом на Садках у Вінниці продана Філіпом Павлюком військовому інженерові Миколі Логанову за 12 000 руб.; мито: актових 3, кріпосних 480 крб.
на проданное за 12000 руб. міщ. Филипом Петровичем Павлюком военному инженеру Николаю Николаевичу Поганову недвижимое имущество ... на „Садках“ мёрою около 600 кв. саж. под садом.
Прізвище інженера в OCR «Логанов/Поганов».
Окремий номер «Нової Ради» в Києві коштував 20 копійок.
Ціна окремого № у Київі 20 К
Ціна в провінції, ймовірно, 24 коп., але OCR неясний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: для шукачів праці газета «Боротьба» встановила окрему ціну оголошення — «за все 8 карб»; на останній сторінці тариф становить 1 карб. 20 коп. (одиниця тарифу в OCR не читається).
Для шукаючих праці за все 8 карб
OCR тарифу сильно зіпсований (одиниця тарифу не читається), тому достовірність низька.
Оголошення: у конторі «Нової Ради» (вул. Інститутська, 22) продається білий папір на пакування та старі газети.
Продається білий папір на упаковку. Інститутська № 22 контора „Нової Ради". ПРОДАЄТЬСЯ старі газети
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Київ у ночі»: ввечері 25–26 лютого на площі біля міської думи п'яний заважав публіці, інших просили перейти на другий бік вулиці, бо там стріляють; усюди тулилися поодинокі постаті під стінами будок, біля брам стояли вартові, ніч лунали постріли з рушниць.
Скрізь поодинокі постаті туляються під мурами будків ... чутно окрім вистріли з рушниць.
Нотатка надзвичайно зіпсована в OCR, місце згадується як «коло міської думи»; точний час (близько 9 год. вечора) читається неповно.
26 лютого 1918 р. Український театр у 2-му міському театрі анонсував «Наталку Полтавку» і «На перші гулі»; готувалися також драма «Циганка Аза» на 5 дій і комедія «Попихач» на 5 дій.
26-го НАТАЛКА ПОЛТАВКА і НА ПЕРШІ ГУЛІ. ... ЦИГАНКА АЗА, др. на 5 д. Готується до вистави ПОПИХАЧ, ком. на 5 дій.
В OCR «В неділ 26-го», але 26 лютого 1918 р. — вівторок; ймовірно помилка OCR.
Нова книжка: «Чарівна коза. Осетинські казки» з малюнками, записав О. Васильченко; Київ, видавниче товариство «Криниця», 30 с., ціна 30 копійок.
Нові книжки. Чарівна Коза. Осетинські казки з малюнками. Записав О. Васильченко. Київ, видав. товариство „Криниця", ... ціна 30 копійок.
Афіша: у Троїцькому народному домі Драматично-артистичне товариство давало 26 (13) лютого виставу «Паливода», а 27 (14) лютого — «Зачароване коло».
Українські театри: Троїцький Народній Дім. Драматично-Артистичне Товариство ... Сьогодня 26 ПАЛИВОДА; 27 (14) лютого ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО.
Рядок афіші пошкоджений OCR; «Паливода» — п'єса Мих. Старицького (за назвою).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Драматично-артистичне товариство «Український національний театр» у Троїцькому народному домі анонсувало вистави «Паливода XVIII ст.» І. Тобілевича 27 лютого та «Ой не ходи, Грицю» 29 [лютого?]; початок вистав о 8, кінець о 11 годині.
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР ... І. Тобілевич. ПАЛИВОДА ... 29-ГО ОЙ НЕ ХОДИ ГРИЦЮ ... кінч. о 11 год
OCR афіші дуже зіпсований; дата «29-го», мабуть, за старим стилем або помилка розпізнавання.
У 2-му Міському театрі Український театр (Товариство українських артистів) анонсував виставу «Наталка Полтавка».
2-й ГОРОДСЬКИЙ ТЕАТР ... Український театр (Т-во Укр. Артистів). ... Наталка полтавка
OCR афіші дуже зіпсований; дата вистави не читається.
Оголошення: Т. Пришляк пропонує лекції української стенографії; звертатися через контору «Нової Ради».
Лекції української стенографії ... Рада" Т. Пришляк.
OCR оголошення дуже уривчастий.
«Робітнича газета» вийшла в понеділок 26 лютого за новим (13 лютого за старим) стилем 1918 року під час більшовицької влади в Києві як орган Київського комітету УСДРП (рік видання II, №234); ціна числа в Києві — 20 копійок.
Робітнича Газета. Орган Київського Комітету У. С.-Д. Р. П. ... Nº 234. ПОНЕДІЛОК 26-го (13) лютого 1918 року. Ціна 20 к.
У шапці обидва стилі: 26 лютого н. ст. = 13 лютого ст. ст.; Київ перейшов на новий стиль 1 березня. Газета виходила з №233 як орган Київського комітету, поки ЦК перебував поза Києвом (див. №233 від 26 березня). У файлі 233 — інший, пізніший номер.
«Робітнича друкарня»: пресмашина для «Робітничої газети» мала коштувати близько 12 000 доларів і оплачувалася канадською українською соціал-демократичною організацією.
Пресмашина коштуватиме около 12.000 долярів.
Газета «Боротьба» — щоденний орган Української партії соціалістів-революціонерів (лівого крила); номер 3 вийшов у вівторок 13 лютого ст. ст., тобто 26 лютого н. ст. 1918 року. Виходить щодня, крім днів після свят.
Орган Українськоі Партіі Со[ціялістів Революціонерів (Лівого крила)] ... Виходить що-дня ... крім днів після свят. 26 февраля н. ст. 1918 р.
Дата номера подана в шапці в обох стилях.
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський.
Редактор Андрій Ніковський.
Редакція отримала з Вінніпега від виконавчого комітету українських соціал-демократів Канади лист: канадські товариші замовили для «Робітничої газети» два лінотипи за 6100 доларів і ротаційну пресмашину приблизно за 12 000 доларів та збиралися сплатити їх зі своїх фондів; перешкодою було лише дозвіл російського уряду на імпорт; пропонували прислати механіка й просили прислати в Америку агітатора.
Два лайнотайпи замовлені нашими канадськими товаришами ... коштуватимуть 6.100 долярів. Пресмашина коштуватиме около 12.000 долярів. Всі ті кошти платить канадська організація із своїх фондів.
Підпис — Лев Никоряк, секретар; ціна пресмашини ≈ 12 000 доларів.
У вівторок, 26 лютого, вийшло перше число «Рабочей Жизни» — органу Київського обласного комітету РСДРП меншовиків; число мало вийти в неділю, але затрималося, бо за радянської влади в Києві діє цензура: друкарні заборонили випускати газети без попереднього перегляду у військовому секретаріаті; газета виходила в невідомій друкарні.
Вчора, в вівторок, вийшло перше число „Рабочей Жизни" ... в Київі за совітської влади істнує цензура ... заборону випускати яку б то не було газету, не давши її попереду на перегляд військовому секретаріву
Рубрика «Хроніка».
Контора «Нової Ради» сповістила передплатників, що з 1 березня 1918 року (н. ст.) передплата на газету підвищується: на 1 місяць — 6 карбованців.
платня на газету з 1-го марта нов. ст. підвищується в розмірі: на 1 міс. 6 карб.
Нова ціна діє з 1 березня 1918 року; OCR оголошення частково зіпсований.
З 1 березня 1918 року передплата на «Нову Раду» на 2 місяці коштуватиме 12 карбованців.
» 12 → 2 карб.
Цифри відновлено з пошкодженого OCR за логікою тарифу (6 крб на місяць).
З 1 березня 1918 року передплата на «Нову Раду» на 3 місяці коштуватиме 18 карбованців.
3 , 18 карб.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися на вул. Інститутській, 22; контора працювала з 10 години; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції й контори: Інститутська, 22. ... окрім понеділків і днів після великих свят.
Години роботи контори в OCR неповні.
Павло Мазюневич у статті «Ілюстрації» розповів, що на обкладинці нової брошури «Большевики на Україні» зображено печерський пам'ятник Кочубею та Іскрі з червоним прапором у руках; автор сам бачив цей прапор на пам'ятнику після кривавих подій у Києві.
у Київі на Печерську поставленого пам'ятника Кочубею та Іскрі, з червоним прапором межи цими двома героями найтемнішої української ночі. Цю ілюстрацію ... бачив я на власні очі
Пам'ятник Іскрі й Кочубею (1914) стояв на Печерську біля Арсенальної площі; дата встановлення прапора не вказана.
До друку готувався подвійний №5–6 журналу «Вільна українська школа» зі статтями про навчання історії, огляд української дитячої літератури, дитячий театр і нараду в справі організації народної освіти в Україні 15–20 грудня 1917 року.
Друкується і незабаром вийде № 5-6 (подвійний) „Вільної Української Школи"
До редакції «Нової Ради» надійшли часописи «Рідний край» (ч. 4), «Слов'яносербський хлібороб», «Вісник Ради народних міністрів УНР» (ч. 11–12), «Чернігівські губернські вісті», «Вольная Беларусь» (ч. 4) та інші.
До редакції надійшли такі часописи: „Рідний Край", ч. 4 ... „Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки", ч. 11-12.
Гасла в шапці газети «Боротьба»: «Борітеся — поборете!», «Хай живе Всесвітня революція! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе вільна федерація народів Европи!».
Хай живе Всесвітня революці[я]! Хай живе III-й Інтернаціонал! Хай живе ... вільній федерації народів Европи!
Частину рядків шапки OCR обрізав.
Оголошення: адреса редакції й контори «Боротьби» — Київ, вул. Караваєвська, 5; телефон 63. Контора відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.
Киів, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ... ОДЧИНЕНО що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
OCR шапки колонки перемішано; години роботи читаються неповно.
Оголошення-звернення до селян: «Товариші селяни! В сей тяжкий час великої боротьби за волю українського люду» вони мають підтримати свою газету; без їхньої підтримки «Боротьба» існувати не може.
Товариші селяни! В сей тилвий час великої боротьби за волю україньсвого люду
OCR рядків зіпсований.
Газета закликає кожну партійну організацію укр. с.-р. налагодити постійну колективну передплату на «Боротьбу», яку називає єдиним партійним органом укр. есерів, і просить київський читач питати її в газетярів. Зі свого боку обіцяє освітлювати життя українського робітництва й селянства та обстоювати їхні класові інтереси.
«БОРОТЬБА» — одинокий партійний орган укр. с-р. ... Кожна партійна организація укр. С.-р ... налагодити постійну колективну передплату. ТОВАРИШІ КИЯНЕ! Питайте „Боротьбу" у газетчі[ків]
Рекламний блок із передплати; суб'єктивна самоповажка газети.
Редакція «Боротьби» пояснює, що вона не є спадкоємицею газети «Народня Воля»; її надсилають деяким передплатникам «Народньої Волі» лише для ознайомлення і припинять, коли ті передплатять нову газету. Також заявляє про незалежність від «Трудовой Мысли» — органу Центрального організаційного комітету Української партії лівих с.-р. (росіян).
„Боротьба" не являється спад[кове]м газ. „Народня Воля", надсилається ж вона зараз де-яким передплатникам останньої тільки для ознайомлення
Тут позиція газети щодо інших видань: підкреслює партійну незалежність від лівих есерів (російських). OCR місцями обірваний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: продається нова книжка «Поезії» Петра Тичини (у газеті, за OCR, «Тенянко»); ціна — близько 1 карбованця; замовляти на складі видавництва «Сіяч» у Черкасах на Київщині, Олександрівська, 104.
Продається нова книжка ПЕТРО ТЕНЯНКО ... ПОЕЗІЇ. Ціна 1 карб. Замовляти на складі видавництва «СІЯЧ», Черкаси, на Київщині, Олександрівська, 104.
Прізвище автора в OCR «ТЕНЯНКО» — найімовірніше, Тичина (збірка «Сонячні кларнети» вийшла 1918 року); ціну прочитано як «1 карб.» ненадійно.
Ще 26 лютого 1918 року (13-го за ст. ст.) в Києві з'явилася чутка, що більшовики склали список українців, яких мали взяти заручниками, щоб забезпечити собі вільний вихід з Києва; редакції «Нової Ради» повідомили, що в списку є й редактор А. Ніковський.
Шукають заложників. Ще 13-го поткрилась чутка, що большевики склали список українців, яких мали взяти, як заложників, щоб забезпечити собі вільний вихід з Київа. Редакцію „Нової Ради" повідомили, що в списку між иншими есть ... А. Ніковський.
«13-го» — за старим стилем, тобто 26 лютого н. ст.
Гласний Рафес повідомив думі, що на думку члена надзвичайної комісії Скрипника в Києві готується повстання юнкерів, як восени в Петрограді; гласні заявили, що ні дума, ні партії повстання не готують і «тільки ждуть, коли вони самі підуть з Київа» (гучні оплески).
на думку члена надзвичайної комісії Скрипника у Київі готується таке ж саме повстання юнкерів, яке в осени було в Петрограді.
Чутка з боку більшовицької влади.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За словами газети, Київ наприкінці лютого 1918 року був ізольований від світу, правдивих звісток не було, а обивателі вірили найнеймовірнішим чуткам і впадали в «демагогічну істерику».
Київ ізольований ... Звісток правдивих ... обивателя
OCR фрагментарний; зміст відновлено приблизно.
За чутками «з певних джерел», французьке й англійське консульства поспішно виїхали з Києва; громадянам цих держав також нібито запропоновано за один день залишити столицю України.
По чуткам з певних джерел французькі та англійські консульства поспішно виіхали з Киіва.
У газеті подано як чутку («по чуткам»).
Читач Паламарчук у листі до редакції скаржився на насильства й пограбування, а у відповідь представник більшовицької влади, за його словами, сказав, що «добре зробили, шкода лише, що тебе не вбили»; цю заяву газета назвала характерною для влади «робітничо-селянської республіки».
«хорошо сделали, жалко только, что тебя не убили»? Це на скаргу т. Паламарчука про насильства над ним і пограбування
Свідчення з листа до редакції, непідтверджене; фраза передана за газетою.
Згідно з повідомленнями «з кіл, близьких до совітської влади», Рада Народних Комісарів уклала мир із чотирма державами Четверного союзу, віддавши німцям Двінськ; однією з умов нібито є негайний вивід більшовицьких військ з України, проти чого народні секретарі УНР (харківський уряд) послали делегатів у Петроград.
Совіт Народніх Комісарів заключив мир з 4 централь[ними] державами ... Одною з умов миру є негайний вивід большевицьких військ з України.
Повідомлення подане як чутка («передають»): відомості про умови миру в Брест-Литовську 23–24 лютого н. ст.
У Києві ходять «ймовірні й неймовірні чутки», нібито більшовики вивозять із міста все, що тільки трапляється під руку. Газета просить Народний Секретаріат дати компетентне пояснення; стан облоги в Києві пояснюють тим, що вночі трамваями й вантажівками щось звідкись кудись перевозять.
розходяться по м. Киіві ймовірні й неймовірні чутки, що нібито наші «освободителі» — большевики вивозять з міста усе, що тільки їм під руку попаде
Чутка; газета сама не знає, наскільки вона правдива. Дата — номер.
Через фінансову кризу 26 лютого 1918 року вимоги фабрично-заводських комітетів на гроші задовольнили лише на чверть: замість 100 карбованців видавали 25, а решту обіцяли невідомо коли; в найближчий час чекали грошової допомоги з Петрограда.
Позавчора вимоги цих організацій задовольнилися лиш в розмірі четвертої частини, себ то замісць 100 карбованців видавали тільки 25, а решту видадуть невідомо коли.
За більшовиків у Києві, згідно зі статтею «Ілюстрації», було оголошено «ануляцію» в Українській республіці українських же грошей.
ануляція в українській республіці українських же грошей
Згадка мимохідь; дата події не вказана.
Газета описує, що в Києві при влаштуванні нової влади гостро бракувало грошових знаків: робітникам не виплачували платню, а населення не мало дрібних розмінних грошей, через що виникали непорозуміння.
і стивалися з фактом недостачі грошевих знаків; робітникм не одеркували своє: платні, населення не мало дрібних розмін-них знаків
Стаття «Українські гроші» (автор Г. Піддубний); OCR фрагментарний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За словами автора, «фальшиві гроші» українського «буржуазного уряду» (українські гроші), які більшовицький комісар по фінансових справах повідбирав у киян, «на біржі» коштували по 130 карбованців за сотню.
за які на біржі, коло Сомадені, по 130 карб. за сотню дають
Фрази про курс неясні: ймовірно, за 100 крб/руб. одного виду давали 130 іншого; назва місця «Сомадені» в OCR незрозуміла.
Автор «Нет худа без добра» стверджував, що більшовики повидавали киянам замість грошей «квитки», невідомо хто й коли повертатиме, і що тим часом вони забирали гроші з банків, золото й срібло з сейфів, а також стягували контрибуцію й квартирну плату.
і гроші з банків і золото та срібро з сейфів і контрибуцію і квартирну плату все це пригодиться
Памфлетний виклад; факти (квитки, вилучення з сейфів) подані як звинувачення.
Автор писав, що більшовики вже готові оцінювати свої гроші по 10 копійок за карбованець; натомість мирний договір з німцями нібито встановлював вартість російського рубля на довоєнному рівні.
сані вони думають вже 1 рубель за 10 коп. рахувать ... Їм по договору мирному з німцями встановлено ціну, яку мав російський рубль до війни.
Фельєтонна гіпербола, не офіційний курс; «договір» — перемир'я/Берестейські переговори.
Стаття «Українські гроші» повідомляє, що радам робітничих і солдатських депутатів надається право друкувати грошові знаки чи інші «папірці», які ходили б замість грошей; автор твердить, що спекулянти скуповували старі гроші по 75–80–95 руб. (за яку суму — не читається).
Радам Робітничих та салдатських депута- тів надається право друку грошевих знаків
OCR статті зіпсований, одиниця курсу не читається («75-80-95 руб. за ...»), одноаспектна думка партійного автора.
Анонс: на 26 лютого призначено нараду представників продовольчого відділу ради робітничих і солдатських депутатів, Губпродкому та Сорабанку про негайні заходи для доставки хліба в повіти Київської губернії; по повітах розішлють комісії, які повідомлять волості про вимоги, а за невиконання хліб забиратимуть самі.
Нарада в секретарстві продовольчих справ. На 26 число с. м. призначено нараду представників продовольчого відділу совіту р. і солд. деп.
OCR частково зіпсований; кінець оголошення (за якою ціною — «по твердій ціні») не читається.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: шукають помешкання на 5–7 кімнат; повідомляти листовно на вул. Інститутську.
Шукаю помешкання 5-6-7 кімнат. Оповіщати листовно ... Інститутська
Номер будинку в OCR нечитабельний (схоже на «34-9»).
Київ: усі пасажирські потяги з Києва скасовано розпорядженням військової влади від часу оголошення міста на стані облоги; потяги ходять лише до Фастова, далі колії розібрані.
З часу оголошення Киіва в стані облоги, роспорядженням військової влади всі пасажирські потяги з Киіва відміняються. Потяги ідуть тільки до Фастова. За Фастовом шляхи розібрані.
Дату оголошення стану облоги в тексті не вказано.
Більшовицький головнокомандувач східного фронту в Україні М. Муравйов заявив, що «штики з півночі принесли Україні волю»; «Робітнича газета» відповіла статтею «Штикова воля» (П. Понятенко), що воля на штиках — це поневолення.
Штики з півночі, по заяві большевистського командуючого східним фронтом України, п. Муравьева, принесли Україні «волю».
Це та сама заява, що пізніше стала крилатою; автор статті — П. Понятенко.
Газета описувала життя киян під більшовиками як суцільне «без»: безхліб'я, безробіття «і всяких інших численних «без»», а тепер ще й стан облоги.
споживаємо в формі безхліб'я, безробіття і всяких инших численних такім „без". ... ще й стан облоги
Характерна фраза доби.
Передова С. Павлюка «„Соціальна“ революція в дійсності» заявляла, що в Україні «скинуто владу буржуазної Центральної Ради» й «скрізь запанувала совітська влада», але більшовицьку диктатуру автор називав не диктатурою пролетаріату, а диктатурою «первісного дикуна».
Нарешті й Україна дочекалася переможної «соціальної» революції. Скинуто владу буржуазної, контр-революційної ... Центральної Ради ... Скрізь запанувала совітська влада.
Стаття переважно теоретична — законспектовано лише висновок і ставлення газети до влади.
Автор Г. Михайличенко в статті «Перебудова партій» вважає, що українські партії мають будуватися за територіальним і програмно-соціальним, а не лише за національним принципом. Він пише, що лівий (російський) есери вже створили в Києві Центральний організаційний комітет «української (територіально)» партії лівих с.-р. і скликають Всеукраїнський з'їзд з метою об'єднання з укр. есерами (лівим крилом).
які утворили недавно ось в Киіві центральний організаційний комітет української (розуміється територіяльно) партіі лівих с.-р.
Позиція партійного автора; OCR місцями зіпсований.
Головнокомандувач (прізвище в OCR спотворене — «Приленко», імовірно Криленко) у відозві з приводу наступу австро-німців закликає робітників підняти червоний прапор і битися «не на життя, а на смерть»: організовувати опір по вулицях і селах загонами по 100–150 осіб, залучати всіх громадян до оборони, силою притягати буржуазію до роботи; в усіх містах призначити комісарів з необмеженими повноваженнями.
нам нема иншого виходу крім боротьби не на життя, а на смерть.
Відозву поширено по містах; уривчастий OCR. Прізвище сумнівне.
Київське (лівих) бюро ЦК УПСР у статті «Потреба в партійному з'їзді» пише, що праве крило ЦК зникло з політичного життя Києва разом із Центральною Радою, а майже весь ЦК залишив Київ; скликати партійний з'їзд у Києві нині неможливо, тож Харківський губком діє без порозуміння з ними. Газета вважає владу рад на Україні «тимчасовим сурогатом влади» і домагається з'їзду рад України.
скликати зараз від Ц. К., від його бюро, партійний зʼізд (у Киіві) не є можливим.
Позиція лівого крила УПСР; OCR частково зіпсований. Дата — номер.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У статті «Нет худа без добра» київський автор називав більшовиків «хворобою» молодої держави: «Овацій вже нема, а мовчання і то тільки до якогось часу» — на базарах, заводах і навіть на засіданні Ради робітничих і солдатських депутатів настрій, за його словами, змінився.
Що вже зрозуміли видко скрізь і на базарах і на заводах і навіть на засіданні Совіту С. та Р. депутатів. Овацій вже нема, а мовчання і то тільки до якогось часу!
Оцінка партійного автора; повідомлення не підтверджене незалежно.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: до повноправної гімназії запрошують учителя фізики та природознавства; згадано платню 3200 карбованців.
Запрошують учителя фізики ... природознавства ... гімназія повноправна ... 3200 карбованців
OCR оголошення дуже зіпсований; місто гімназії неясне (можливо, Гайсин).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані