неділя
4 лютого за старим стилем
34 записи · 5 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 4 лютого за старим стилем. Головною подією дня став урочистий похорон тих, хто загинув у січневих боях на боці радянської влади: процесії з червоними й чорними прапорами та оркестрами з усіх районів зійшлися до братських могил у Маріїнському парку; трамвай не ходив, крамниці й ресторани були зачинені. Після понад десятиденної перерви знову вийшла «Нова Рада», і перший же номер розповів про владу Народного секретаріату, накази про арешт членів Центральної Ради й конфіскацію їхнього майна, конфіскацію пекарень, заборону спиртного та величезні черги біля банку. Місто після обстрілу стояло в згарищах — серед них будинок Грушевського. Того ж дня в клубі «Родина» зібралися українські письменники й журналісти.
Районні процесії з морем червоних і чорних прапорів та оркестрами зійшлися до Маріїнського парку, де в братській могилі «громадянським похороном» поховали 22 особи (5 невпізнаних), які загинули на боці радянської влади; похорон пройшов спокійно. Трамвай того дня зовсім не ходив, магазини, ресторани, кав'ярні й їдальні були зачинені.
певність висока: Архівна метрика (Бетлій) і репортаж «Нової Ради» незалежно підтверджують дату, місце й характер похорону.
4(17) лютого 1918 р. 22 особи (5 невпізнаних) були поховані в братській могилі в Маріїнському парку «гражданским погребением» — учасники січневого повстання, полеглі за радянську владу. Подію широко висвітлювали, і вона слугувала символом боротьби повстанців з українською владою.
22 особи були поховані на Братському цвинтарі в Маріїнському парку 4 (17) лютого «гражданским погребением». З них 5 осіб залишилися невпізнаними
У неділю 17 (4) лютого відбувся урочистий похорон жертв київських подій, що загинули на боці радянської влади: районні процесії з різних частин міста з морем червоних і чорних прапорів та оркестрами зійшлися до Маріїнського парку, де були вириті братські могили. Похорон пройшов спокійно.
У неділю 17 (4) лютого відбувся урочистий похорон жертв, що загинули під час крівавих подій у Київі, котрі боролися на боці совітської влади.
Під час похорону 17 лютого трамвайний рух у Києві було зовсім припинено, а всі магазини, крамниці, ресторани, кав'ярні й їдальні були зачинені.
В цей день трамвайний рух був припинений зовсім. Всі магазини, крамниці, ресторани, кавʼярні і столовки були закриті.
Імена похованих 4(17) лютого в Маріїнському парку публікувалися як «булочники и арсенальцы»: Березін, Колотирський, Мельник, Песчаний, Соболев, Буш, серб Теодор, Карпенко, Грузенко (у метриці Гудзенко), Воловчук (у метриці Кілавчук), Подопригора, Слуцький, Соснов; у метриці серед них також Щавинський і Шкаровський, внесені до списку вбитих офіцерів.
Імена також були опубліковані як «булочники и арсенальцы»: Березін, Колотирський, Мельник, Пєсчаний, Соболєв, Буш, серб Теодор, Карпенко
Після понад десятиденної перерви «Нова Рада» вийшла числом 14 з подвійною датою; у передовій С. Єфремов писав, що сила може скувати вільне слово, але не змусить говорити проти совісті, а однобічна офіційна інформація стала монопольною.
певність висока: Сам номер газети і незалежне дослідження Верстюка збігаються щодо дати й змісту.
Після понад десятиденної перерви «Нова Рада» відновила вихід числом 14 у неділю, 17 (4) лютого 1918 року, вже за радянської влади; у передовій редакція пише, що поновлює роботу за «невимовно тяжких обставин» і що однобічна офіційна інформація тепер стала монопольною.
Поновляти свою роботу доводиться нам за невимовно тяжких обставин.
Газета «Нова рада» відновила вихід за радянської влади; у редакційній статті Єфремов писав, що сила може скувати вільне слово, але не змусити говорити проти совісті. Того дня він опублікував чотири матеріали про більшовицьку облогу і взяття Києва.
сила може заціпити уста, може скувати вільне слово, але зневолити, щоб щире переконання проти совісти говорило — ще не вродилась така на світі сила
Газета повідомила, що влада перейшла до Народного секретаріату: внутрішні справи — Є. Бош, військові — Ю. Коцюбинський (син письменника Михайла Коцюбинського), фінанси — В. Ауссем, освіта — В. Затонський. Виконком Київської ради після палких дебатів скасував усі воєнно-революційні комітети міста й перебрав владу; оголошено стан облоги; міська дума ухвалила резолюцію щодо ставлення до неї нової влади.
певність середня: Одне джерело, OCR частково зіпсований; дати засідань не вказано, лише дата номера.
Влада в Києві перейшла до Народного секретаріату Української робітничо-селянської республіки: внутрішні справи — Є. Бош, військові — Ю. Коцюбинський, фінанси — В. Ауссем, освіта — В. Затонський, земельні справи — Мартьянов, пошта й телеграф — Лапчинський; харківські радянські секретарства перевелися до Києва.
Влада Генерального Секретаріату перейшла до народнього секретаріату української робітничо-селянської республіки
Газета повідомила, що Ю. Коцюбинський, командувач «українського» радянського війська, яке недавно завоювало Київ, — син славетного українського письменника Михайла Коцюбинського.
командуючий українським військом, яке оце недавно повоювало Київ, є дійсно син славетного українського письменника ... Михайла Коцюбинського
Виконавчий комітет Київської ради після довгих і палких дебатів ухвалив резолюцію: усі воєнно-революційні комітети Києва скасовуються, влада в місті належить виконавчому комітетові ради, усі галузі життя міста підлягають його відділам, а призначені досі комісари мають бути ним затверджені.
Організація влади у Київі. На засіданню виконавчого комітету після довгих і палких дебатів була ухвалена така резолюція
Радянська влада оголосила в Києві стан облоги.
совітська власть оповістила ... облоги
Київська міська дума ухвалила резолюцію щодо ставлення до неї радянської влади (ознайомлення зі справами думи, скликання її зборів).
В справі відношення до міської думи ухвалена така резолюція
Радянським циркуляром Центральну Раду й Генеральний секретаріат оголошено скасованими, їхніх членів, що втекли з Києва, — злочинцями, яких треба арештувати й віддати воєнно-революційному судові; майно міністрів конфісковано. Наказ № 4 зобов'язував домовласників прибрати будинки й вулиці та відповідати за переховування «опричників-гайдамаків»; редактора «Киевлянина» Шульгіна притягнуто до революційного трибуналу, «Робітнича газета» не виходила.
певність середня: Тексти наказів, переказані й частково процитовані в «Новій Раді»; дати самих документів не читаються.
Радянським циркуляром Центральну Раду й Генеральний секретаріат оголошено скасованими; колишніх генеральних секретарів і членів Центральної Ради, що втекли з Києва разом із гайдамаками та Вільним козацтвом, наказано заарештувати як злочинців і віддати до воєнно-революційного суду; кожному, хто їх переховує, загрожувала сувора кара.
Члени Центральної Ради, які перекрасились у „народніх" міністрів, разом з ватагою гайдамаків та вільного козацтва втікли з міста
Усе майно членів Генерального секретаріату й міністрів УНР та всі прибутки з нього радянська влада оголосила конфіскованими.
а також і все майно членів ... Секретаріату і міністрів і всі доходи від цього майна конфіскувати.
Наказом № 4 (російською мовою) кожного власника будинку в Києві зобов'язано негайно привести будинок і прилеглу ділянку вулиці до ладу — прибрати сміття, нечистоти й скло.
Предписываю жителямъ гор. Кіева ... всякій домовладѣлецъ обязанъ немедленно принять мѣры для приведенія занимаемаго имъ дома и участка улицъ въ порядокъ
Тим самим наказом № 4 кожного власника будинку оголошено відповідальним за переховування «опричників-гайдамаків», які брали участь в обстрілі міста під час його захоплення радянськими військами; їх наказано арештовувати й віддавати революційному трибуналу.
всякій домовладѣлецъ отвѣтственъ за укрывательство „опричниковъ-гайдамаковъ", которые ... оказались участниками обстрѣла
«Робітнича Газета» не виходила; редактора «Кіевлянина» В. Шульгіна притягнуто до відповідальності перед революційним трибуналом.
„Робітнача Газета" не виходить ... редактора його В. Шульгина притягнуто до відповідальности
Зранку біля банку на Інститутській знову стояла величезна черга: міняли українські гроші, визнані владою фальшивими, і «царські». Виконком після доповіді фінансового комісара Крейсберга ухвалив постанову про українські гроші; продовольчий комісаріат почав конфіскацію всіх міських хлібопекарень, реквізовано їдальню під громадську; продаж спиртного заборонено, крім лікарень і аптек.
певність середня: Одне джерело; зміст постанови про гроші не читається, дати розпоряджень невідомі.
Зранку біля банку на Інститутській вулиці утворилася величезна черга, що простяглася аж далеко: пролетарі й селяни топталися на морозі, міняючи українські гроші, визнані радянською владою за фальшиві, та «царські» гроші.
Зранку на Інститутській вулиці ... висовалась величезна черга ... Топтались на морозі пролетарії і селяне
Після доповіді фінансового комісара І. Крейсберга виконавчий комітет ухвалив постанову про українські гроші; у тексті згадано суму 47 000 000 карбованців.
Про українські гроші. Після докладу фінансового комісара І. Крейсберга ... 47.000.000 карб.
За постановою продовольчого комісаріату приступлено до конфіскації всіх міських хлібопекарень у Києві.
Конфіскація міських пекарень. По постанові продовольчого комісаріату приступлено до конфіскації усіх міських хлібопекарень.
Радянська влада реквізувала одну з їдалень у Києві, щоб організувати громадську столову в розпорядженні районного комісаріату.
Реквізування їдальні.
Радянським наказом (російською мовою) заборонено продаж спиртних напоїв, вин із рейнських погребів тощо, крім як для лазаретів, лікарень і аптек; власники мали під особисту відповідальність повідомити штаб про точну кількість запасів.
спиртныя напитки, ренсковые погреба и т. п. за исключеніемъ лазаретовъ, больницъ, аптекъ
Скрізь видно обвалені мури й чорні згарища, серед них будинок Грушевського на Паньківській; у Маріїнському парку покотом лежали повалені дерева, в деяких кварталах не лишилося цілої шибки. Газета повідомила також про вбивство митрополита Володимира і про долю квартири художника В. Кричевського з цінними збірками.
певність середня: Репортаж очевидців з редакції, але описує наслідки боїв кінця січня, а не події цього дня; подробиці про Кричевського не читаються.
Під час обстрілу Києва згорів будинок Михайла Грушевського на Паньківській; газета згадує його серед чорних згарищ міста.
чорні згарища (між иншим будинок Грушевського на Паньківській)
Після обстрілу око всюди стрічало обвалені мури будинків і чорні згарища; по парках і скверах, зокрема в Маріїнському парку, покотом лежали повалені велетні-дерева, а в деяких кварталах не лишилося жодної цілої шибки.
По парках та скверах ... покосами лежать велетні-дерева...
Газета повідомила про вбивство київського митрополита Володимира, яке сталося під час київських подій.
Вбивство митрополита Володимира.
Газета повідомляла про долю квартири художника В. Кричевського, де були художні речі високої цінності — старовинне скло, килими й твори самого художника.
В. Кричевського ... старовинного скла і килимів ... та твори самого художника
У клубі «Родина» (Велика Володимирська, 42) зібралися українські письменники й журналісти, які живуть у Києві: обговорили професійні справи й обрали комісію — П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського — для складання статуту товариства.
певність середня: Анонс у номері від 17 лютого і звіт у наступному номері тієї самої газети.
Оголошення: Збори українських письменників — 17 лютого о 4 годині дня в клубі «Родина» (Велика Володимирська, 42) для обговорення професійних справ.
просять сьогодня прийти в клуб „Родина" (В. Володимирська 42) о 4 год. дня для обміркування професіональних справ
У неділю відбулися збори українських письменників і журналістів, які живуть у Києві; обговорили професійні питання й обрали комісію з трьох осіб — П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського — для складання статуту товариства українських письменників.
В неділю одбулися збори українських письменників та журналістів, які живуть у Київі. ... Обрано комісію з трьох особ-П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського
На Байковому кладовищі поховано чотирьох офіцерів 7-го українського полку — С. Чебановського, П. Скрипку, А. Цюрупу та Є. Тригуба, загиблих 6 лютого н. ст.
певність висока: Архівна метрика (ЦДІАК).
4 лютого ст. ст. (17 лют. н. ст.) поховано чотирьох офіцерів 7-го українського полку — Стефана Чебановського (20), Пилипа Скрипку (26), Арсенія Цюрупу (19), Євфілія Тригуба (21), які загинули, за записом, 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.).
4 лютого відбулося поховання чотирьох офіцерів 7-го українського полку - Стефана Чебановського (20), Пилипа Скрипки (26), Арсенія Цюрупи (19), Евфілія Тригуба (21)
Знову відчинилися книгарні; курси українознавства на Фундуклеївській, 10 набирали слухачів; Українська військова інженерна школа ще друкувала оголошення про вступ. Редакція просила повідомити певні відомості про долю Олександра Олеся, про якого ходила чутка.
певність низька: Короткі замітки й оголошення з пошкодженим OCR; оголошення школи, ймовірно, застаріле, а чутку не розкрито.
У Києві знову відчинилися книгарні.
книгарні одчинені.
Оголошення: Курси українознавства (Л. Крюкова) навчають української мови, історії, географії та літератури України; тим, хто прослухав курси, видаватимуть свідоцтва; запис і умови — Фундуклеївська, 10, гімназія.
Курси українознавства ... навчанню української мови, історії, географії і літератури України ... Фундуклеївська № 10, гімназ.
Оголошення: Українська військова інженерна школа приймає прохання про вступ до 1 лютого.
Українська Військова Інженірна Школа ... прохання до 1-го лютого
До редакції «Нової Ради» дійшла чутка про долю письменника Олександра Олеся; редакція просила тих, хто знає про нього щось певне, повідомити.
Чутка про О. Олеся. ... Редакція просить тих, хто знає щось певне про нього, подати
Ще в січні Генеральний секретар єврейських справ М. Зільберфарб призначив вибори до єврейських громадських рад в Україні на 4 лютого ст. ст., тобто на цей день.
певність низька: Лише наказ про призначення виборів, виданий за української влади; чи вони відбулися за більшовиків, невідомо.
Генеральний секретар єврейських справ М. Зільберфарб (наказ № 434 від 4 січня 1918 р., 17 січня н. ст.) призначив вибори до Єврейських громадських рад на Україні на 4 лютого 1918 р. (за ст. ст., тобто 17 лютого н. ст.).
Вибори до Єврейських Громадських Рад на Україні вчинити 4-го Лютня 1918 року.
Близько 800 українців-військовополонених із табору в Раштатті, назвавшись полком імені Богуна, виїхали в Україну; за ними рушив другий полк.
певність середня: Цитата з О. Терлецького в праці Чериковера; подія за межами Києва.
Близько 800 осіб із табору військовополонених-українців у Раштатті (Баден), назвавши себе полком імені Богуна, 17 лютого 1918 р. виїхали з Раштатта в Україну; за ним рушив другий полк. Ці частини в «синіх жупанах» прийшли в Україну разом із німцями.
«Челов%к 800 ... назвали себя полком имени Богуна и 17 февраля 1918 г. выБхали из Ра-штата на Украину»
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 4 (17) лютого · 02-0051
22 учасники січневого повстання, полеглі за радянську владу
22 особи були поховані на Братському цвинтарі в Маріїнському парку 4 (17) лютого «гражданским погребением». З них 5 осіб залишилися невпізнаними
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 02-0052
імена друкували як «булочників і арсенальців», але в метриці серед них Щавинський і Шкаровський, внесені й до списку вбитих офіцерів
Імена також були опубліковані як «булочники и арсенальцы»: Березін, Колотирський, Мельник, Пєсчаний, Соболєв, Буш, серб Теодор, Карпенко
Оцінка аналізу. Похорон був політичною демонстрацією, тож склад похованих могли подавати однобічно; принаймні двоє з них, за метрикою, могли бути офіцерами, а не повстанцями. Остаточно не вирішується.
Цитата дня
В неділю одбулися збори українських письменників та журналістів, які живуть у Київі. ... Обрано комісію з трьох особ-П. Зайцева, К. Лоського та А. НіковськогоУ неділю відбулися збори українських письменників і журналістів, які живуть у Києві; обговорили професійні питання й обрали комісію з трьох осіб — П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського — для складання статуту товариства українських письменників.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №15, с. 2 · 02-0386
Афіша й культура
Через похорон не ходив трамвай і не працювали крамниці, ресторани та їдальні (02-0382); біля банку на морозі стояла черга з тих, хто міняв гроші (02-0366); заборонено торгівлю спиртним (02-0364), почалася конфіскація пекарень (02-0367); відчинилися книгарні (02-0371), набирали слухачів курси українознавства (02-0341).
4(17) лютого 1918 р. 22 особи (5 невпізнаних) були поховані в братській могилі в Маріїнському парку «гражданским погребением» — учасники січневого повстання, полеглі за радянську владу. Подію широко висвітлювали, і вона слугувала символом боротьби повстанців з українською владою.
22 особи були поховані на Братському цвинтарі в Маріїнському парку 4 (17) лютого «гражданским погребением». З них 5 осіб залишилися невпізнаними
Метрика: ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 499, арк. 667–668.
У неділю 17 (4) лютого відбувся урочистий похорон жертв київських подій, що загинули на боці радянської влади: районні процесії з різних частин міста з морем червоних і чорних прапорів та оркестрами зійшлися до Маріїнського парку, де були вириті братські могили. Похорон пройшов спокійно.
У неділю 17 (4) лютого відбувся урочистий похорон жертв, що загинули під час крівавих подій у Київі, котрі боролися на боці совітської влади.
Під час обстрілу Києва згорів будинок Михайла Грушевського на Паньківській; газета згадує його серед чорних згарищ міста.
чорні згарища (між иншим будинок Грушевського на Паньківській)
Дата номера газети; точна дата події не вказана (будинок згорів під час обстрілу військами Муравйова наприкінці січня ст. ст.).
Газета повідомила про вбивство київського митрополита Володимира, яке сталося під час київських подій.
Вбивство митрополита Володимира.
Дата номера газети; сам митрополит Володимир (Богоявленський) був убитий 25 січня ст. ст. (7 лютого н. ст.) 1918 р. біля Лаври — це загальновідомо, у тексті дата не читається.
Генеральний секретар єврейських справ М. Зільберфарб (наказ № 434 від 4 січня 1918 р., 17 січня н. ст.) призначив вибори до Єврейських громадських рад на Україні на 4 лютого 1918 р. (за ст. ст., тобто 17 лютого н. ст.).
Вибори до Єврейських Громадських Рад на Україні вчинити 4-го Лютня 1918 року.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (11 січня = 24 січня н. ст.). Дата виборів 4 лютого ст. ст.; після переходу на новий стиль (1 березня) перерахунок +13 днів — 17 лютого н. ст. Дату наказу — 4 січня ст. ст. = 17 січня н. ст.
Влада в Києві перейшла до Народного секретаріату Української робітничо-селянської республіки: внутрішні справи — Є. Бош, військові — Ю. Коцюбинський, фінанси — В. Ауссем, освіта — В. Затонський, земельні справи — Мартьянов, пошта й телеграф — Лапчинський; харківські радянські секретарства перевелися до Києва.
Влада Генерального Секретаріату перейшла до народнього секретаріату української робітничо-селянської республіки
Імена частково відновлено з зіпсованого OCR.
Виконавчий комітет Київської ради після довгих і палких дебатів ухвалив резолюцію: усі воєнно-революційні комітети Києва скасовуються, влада в місті належить виконавчому комітетові ради, усі галузі життя міста підлягають його відділам, а призначені досі комісари мають бути ним затверджені.
Організація влади у Київі. На засіданню виконавчого комітету після довгих і палких дебатів була ухвалена така резолюція
Дата номера газети; дата засідання не читається.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська міська дума ухвалила резолюцію щодо ставлення до неї радянської влади (ознайомлення зі справами думи, скликання її зборів).
В справі відношення до міської думи ухвалена така резолюція
Зміст резолюції дуже зіпсований.
4 лютого ст. ст. (17 лют. н. ст.) поховано чотирьох офіцерів 7-го українського полку — Стефана Чебановського (20), Пилипа Скрипку (26), Арсенія Цюрупу (19), Євфілія Тригуба (21), які загинули, за записом, 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.).
4 лютого відбулося поховання чотирьох офіцерів 7-го українського полку - Стефана Чебановського (20), Пилипа Скрипки (26), Арсенія Цюрупи (19), Евфілія Тригуба (21)
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, [спр.] 499, арк. 437–446.
Близько 800 осіб із табору військовополонених-українців у Раштатті (Баден), назвавши себе полком імені Богуна, 17 лютого 1918 р. виїхали з Раштатта в Україну; за ним рушив другий полк. Ці частини в «синіх жупанах» прийшли в Україну разом із німцями.
«Челов%к 800 ... назвали себя полком имени Богуна и 17 февраля 1918 г. выБхали из Ра-штата на Украину»
Цитата з О. Терлецького (Лейпциг 1919). Стиль, імовірно, новий (німецьке джерело).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Українська військова інженерна школа приймає прохання про вступ до 1 лютого.
Українська Військова Інженірна Школа ... прохання до 1-го лютого
Оголошення сильно зіпсоване; стиль дати «1 лютого» не зазначено.
Усе майно членів Генерального секретаріату й міністрів УНР та всі прибутки з нього радянська влада оголосила конфіскованими.
а також і все майно членів ... Секретаріату і міністрів і всі доходи від цього майна конфіскувати.
Дата номера газети.
Наказом № 4 (російською мовою) кожного власника будинку в Києві зобов'язано негайно привести будинок і прилеглу ділянку вулиці до ладу — прибрати сміття, нечистоти й скло.
Предписываю жителямъ гор. Кіева ... всякій домовладѣлецъ обязанъ немедленно принять мѣры для приведенія занимаемаго имъ дома и участка улицъ въ порядокъ
Дата номера газети; підпис під наказом не читається.
Радянським наказом (російською мовою) заборонено продаж спиртних напоїв, вин із рейнських погребів тощо, крім як для лазаретів, лікарень і аптек; власники мали під особисту відповідальність повідомити штаб про точну кількість запасів.
спиртныя напитки, ренсковые погреба и т. п. за исключеніемъ лазаретовъ, больницъ, аптекъ
Дата номера газети.
Радянським циркуляром Центральну Раду й Генеральний секретаріат оголошено скасованими; колишніх генеральних секретарів і членів Центральної Ради, що втекли з Києва разом із гайдамаками та Вільним козацтвом, наказано заарештувати як злочинців і віддати до воєнно-революційного суду; кожному, хто їх переховує, загрожувала сувора кара.
Члени Центральної Ради, які перекрасились у „народніх" міністрів, разом з ватагою гайдамаків та вільного козацтва втікли з міста
Дата номера газети; дата циркуляра не читається.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Радянська влада оголосила в Києві стан облоги.
совітська власть оповістила ... облоги
Уривок; дата номера газети.
Тим самим наказом № 4 кожного власника будинку оголошено відповідальним за переховування «опричників-гайдамаків», які брали участь в обстрілі міста під час його захоплення радянськими військами; їх наказано арештовувати й віддавати революційному трибуналу.
всякій домовладѣлецъ отвѣтственъ за укрывательство „опричниковъ-гайдамаковъ", которые ... оказались участниками обстрѣла
Дата номера газети.
Газета повідомила, що Ю. Коцюбинський, командувач «українського» радянського війська, яке недавно завоювало Київ, — син славетного українського письменника Михайла Коцюбинського.
командуючий українським військом, яке оце недавно повоювало Київ, є дійсно син славетного українського письменника ... Михайла Коцюбинського
Імена похованих 4(17) лютого в Маріїнському парку публікувалися як «булочники и арсенальцы»: Березін, Колотирський, Мельник, Песчаний, Соболев, Буш, серб Теодор, Карпенко, Грузенко (у метриці Гудзенко), Воловчук (у метриці Кілавчук), Подопригора, Слуцький, Соснов; у метриці серед них також Щавинський і Шкаровський, внесені до списку вбитих офіцерів.
Імена також були опубліковані як «булочники и арсенальцы»: Березін, Колотирський, Мельник, Пєсчаний, Соболєв, Буш, серб Теодор, Карпенко
Некрологи убитых // Малая Русь. С.230; ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 499, арк. 667–668.
Після обстрілу око всюди стрічало обвалені мури будинків і чорні згарища; по парках і скверах, зокрема в Маріїнському парку, покотом лежали повалені велетні-дерева, а в деяких кварталах не лишилося жодної цілої шибки.
По парках та скверах ... покосами лежать велетні-дерева...
Дата номера газети; опис наслідків боїв кінця січня ст. ст. OCR частково зіпсований.
У неділю відбулися збори українських письменників і журналістів, які живуть у Києві; обговорили професійні питання й обрали комісію з трьох осіб — П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського — для складання статуту товариства українських письменників.
В неділю одбулися збори українських письменників та журналістів, які живуть у Київі. ... Обрано комісію з трьох особ-П. Зайцева, К. Лоського та А. Ніковського
Місце — за оголошенням у №14.
Оголошення: Збори українських письменників — 17 лютого о 4 годині дня в клубі «Родина» (Велика Володимирська, 42) для обговорення професійних справ.
просять сьогодня прийти в клуб „Родина" (В. Володимирська 42) о 4 год. дня для обміркування професіональних справ
«Сьогодні» відносно номера від 17 лютого н. ст.
У Києві знову відчинилися книгарні.
книгарні одчинені.
Дата номера газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Курси українознавства (Л. Крюкова) навчають української мови, історії, географії та літератури України; тим, хто прослухав курси, видаватимуть свідоцтва; запис і умови — Фундуклеївська, 10, гімназія.
Курси українознавства ... навчанню української мови, історії, географії і літератури України ... Фундуклеївська № 10, гімназ.
Оголошення сильно зіпсоване OCR; прізвище «Л. Крюкова» може бути неточним.
Газета повідомляла про долю квартири художника В. Кричевського, де були художні речі високої цінності — старовинне скло, килими й твори самого художника.
В. Кричевського ... старовинного скла і килимів ... та твори самого художника
Що саме сталося з квартирою (пограбування чи пожежа), не читається.
Після понад десятиденної перерви «Нова Рада» відновила вихід числом 14 у неділю, 17 (4) лютого 1918 року, вже за радянської влади; у передовій редакція пише, що поновлює роботу за «невимовно тяжких обставин» і що однобічна офіційна інформація тепер стала монопольною.
Поновляти свою роботу доводиться нам за невимовно тяжких обставин.
З цього числа газета подає подвійну дату (новий і старий стиль).
Газета «Нова рада» відновила вихід за радянської влади; у редакційній статті Єфремов писав, що сила може скувати вільне слово, але не змусити говорити проти совісті. Того дня він опублікував чотири матеріали про більшовицьку облогу і взяття Києва.
сила може заціпити уста, може скувати вільне слово, але зневолити, щоб щире переконання проти совісти говорило — ще не вродилась така на світі сила
Автор статті: Владислав Верстюк. Стиль дати виведено: 4 лютого н. ст. було б до взяття Києва (26 січня ст. ст.), отже дата за старим стилем.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Робітнича Газета» не виходила; редактора «Кіевлянина» В. Шульгіна притягнуто до відповідальності перед революційним трибуналом.
„Робітнача Газета" не виходить ... редактора його В. Шульгина притягнуто до відповідальности
OCR сильно зіпсований.
До редакції «Нової Ради» дійшла чутка про долю письменника Олександра Олеся; редакція просила тих, хто знає про нього щось певне, повідомити.
Чутка про О. Олеся. ... Редакція просить тих, хто знає щось певне про нього, подати
Зміст самої чутки не читається.
Зранку біля банку на Інститутській вулиці утворилася величезна черга, що простяглася аж далеко: пролетарі й селяни топталися на морозі, міняючи українські гроші, визнані радянською владою за фальшиві, та «царські» гроші.
Зранку на Інститутській вулиці ... висовалась величезна черга ... Топтались на морозі пролетарії і селяне
Дата номера газети; OCR частково зіпсований (рубрика «хвостам хвіст»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Після доповіді фінансового комісара І. Крейсберга виконавчий комітет ухвалив постанову про українські гроші; у тексті згадано суму 47 000 000 карбованців.
Про українські гроші. Після докладу фінансового комісара І. Крейсберга ... 47.000.000 карб.
Зміст постанови не читається через OCR.
За постановою продовольчого комісаріату приступлено до конфіскації всіх міських хлібопекарень у Києві.
Конфіскація міських пекарень. По постанові продовольчого комісаріату приступлено до конфіскації усіх міських хлібопекарень.
Дата номера газети.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Радянська влада реквізувала одну з їдалень у Києві, щоб організувати громадську столову в розпорядженні районного комісаріату.
Реквізування їдальні.
Подробиці не читаються.
Під час похорону 17 лютого трамвайний рух у Києві було зовсім припинено, а всі магазини, крамниці, ресторани, кав'ярні й їдальні були зачинені.
В цей день трамвайний рух був припинений зовсім. Всі магазини, крамниці, ресторани, кавʼярні і столовки були закриті.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані