У неділю 3 лютого (21 січня ст. ст.) бої зосередилися на Печерську навколо Арсеналу. Гайдамаки й дорошенківці будинок за будинком просувалися Микільською та Московською вулицями під вогнем з вікон і дахів; на розі Микільської й Суворовської гаубиця змусила замовкнути казарми понтонного батальйону, де роззброїли до 2000 російських солдатів. Чи вдалося до вечора взяти частину Арсеналу, джерела розходяться. Міська дума оголосила, що в більшій частині міста боротьба вщухла й страйковий комітет закликав припинити страйк, але вночі місто було в темряві й стрілянина лунала звідусіль. Біля вокзалу Київ-I почалися загибелі цивільних, задокументовані метриками Солом'янки; стояла сира відлига з туманом.
Наступ на Арсенал з Печерська
О першій ночі сотня Січових стрільців перейшла до Лаври; Арсенал і вся Московська вулиця були в руках повстанців, російські частини в казармах співчували їм, а українізовані полки оголосили нейтралітет. Уранці гайдамаки рушили Микільською вулицею під рушничним і кулеметним вогнем з вікон і дахів та гранатами, виробивши тактику вуличного бою із загонами-«чистильниками»; від Арсеналу били гармати картеччю, а вузьку вулицю прострілювали щонайменше 15 кулеметів. Гармату вручну викотили на площу перед Арсеналом, але обслуга майже вся загинула, а снаряди лише дряпали мури.
певність середня: Два незалежні спогади учасників (стрільці й Удовиченко) узгоджено описують наступ, але розходяться в його наслідку.
8 записів · «Корпус Січових Стрільців», Удовиченко
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 100 ·
певність висока ·
02-01593 лютого 1918 р. о 1 годині ночі сотня СС перейшла на Печерськ до Лаври. Арсенал і вся Московська вулиця були в руках повстанців; російські частини в казармах Печерська стояли на боці більшовиків, але в бій не рвалися; українізовані полки заявили «нейтралитет»; у казармах уперто оборонялися лише богданівці та юнкери.
Арсенал і вся Московська вулиця були в руках большевицьких повстанців.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 101 ·
певність висока ·
02-01603 лютого гайдамаки й дорошенківці йшли Московською вулицею на Арсенал, беручи будинок за будинком; потім вступила сотня СС; надвечір дійшли до пам'ятника Іскрі й Кочубею перед мурами Арсеналу, де знайшли покинуті важкі гармати. Генерал Кирей першим навів гармату на Арсенал; «нейтральные» артилеристи найближчої казарми навперебій почали йому допомагати «для артиллерийского удовольствия»; у мурі пробили пролом, і значну частину Арсеналу взяли в рукопашному бою до темряви.
„невтральні” гармаші найближчої касарні різних національностей і різних „суспільних поглядів”, для власної „артилерійської приємности”, взялися навипередки помагати ген. Кирієві
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 26 ·
середня певність ·
02-0270Уранці гайдамацька колона рушила Микільською вулицею на Арсенал; з вікон і дахів по ній стріляли з рушниць і кулеметів, кидали ручні гранати, а від струсу на голови бійцям летіли скло, рами й тиньк.
зо всіх вікон та з дахів на них посипалися кулі з ворожих рушниць та кулеметів. До того комуністи кидали з вікон ще й ручні гранати. Від струсу повітря, на голови бійцям летіли шкло, рами, тинька
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 26 ·
середня певність ·
02-0271Від Арсеналу вздовж Микільської вулиці червоні били з гармат картеччю; за автором, звук такого вуличного бою вражав значно сильніше, ніж бій у полі, хоча великої шкоди картеч не завдала.
Коли ж з боку арсеналу вздовж Нікольської вулиці почали стріляти гармати на "картеч", то звуковий ефект бою робив куди більше враження, ніж в звичайному бою в полі.
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 27 ·
середня певність ·
02-0272Гайдамаки на ходу виробили тактику вуличного бою: піхота йшла попід стінами будинків колоною по одному, стріляючи у вікна протилежного боку вулиці; попереду йшли розвідники, а за ними загони з ручними гранатами — «чистильники», які вривалися в будинки й знищували стрільців.
За передовими частинами йшли окремі відділи з ручними гранатами, які придбали назву 'чистильників". Їхнім завданням було вриватись у будинки і ліквідувати гнізда комуністичних стрільців.
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 27 ·
середня певність ·
02-0273На площі біля Арсеналу будівлі Арсеналу стояли ліворуч від Микільської вулиці, а праворуч — старі міцні казарми понтонного батальйону. Вузький проріз вулиці прострілювали щонайменше 15 кулеметів.
будівлі якого були ліворуч, а праворуч — старої будови, міцні касарні понтонного батальону ... у вузький проріз Нікольської вулиці скеровано було жерла щонайменше 15-ти кулеметів.
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 27 ·
середня певність ·
02-0275З Арсеналу по гайдамаках стріляло до 9 кулеметів, а з арсенальської брами вздовж Московської вулиці час від часу били гармати. Перший штурм Арсеналу з ручними гранатами провалився.
Стріляло до 9 кулеметів. Час від часу з арсенальської брами вздовж Московської вулиці в напрямі на площу стріляли ворожі гармати
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 ·
середня певність ·
02-0276Гарматники вручну викотили гармату на площу й відкрили прямий вогонь по Арсеналу, але за кілька хвилин більшість обслуги загинула або була поранена, а снаряди лише дряпали товсті мури. Зі смерком змучена піхота відійшла на відпочинок до Лаври.
Вони руками викотили гармату на площу і відкрили прямий вогонь по будинку арсеналу ... гранати лише черкали грубі мури арсеналу.
Роззброєння казарм понтонного батальйону
Гайдамаки поставили гаубицю на розі Микільської та Суворовської вулиць; другий і третій постріли влучили в казарми понтонного батальйону, стрілянина звідти припинилася, там роззброїли до 2000 російських солдатів і наказали їм негайно покинути Київ.
певність середня: Одне мемуарне джерело; кількість роззброєних — оцінка автора.
1 запис · Удовиченко
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 27 ·
середня певність ·
02-0274На розі Микільської та Суворовської вулиць гайдамаки поставили гаубицю; другий і третій постріли влучили в казарми понтонного батальйону, і стрілянина звідти припинилася. У казармах роззброїли до 2000 російських солдатів і наказали їм негайно покинути Київ.
На розі Нікольської і Суворовської вулиць було встановлено гавбичну гармату ... Там було обеззброєно до 2000 російських солдатів. Їм наказано негайно покинути Київ.
Бій біля Юнацької школи й підготовка батарей
Ліва колона (Юнацька школа й полк імені Б. Хмельницького) зайняла будинок Юнацької школи на Печерську, але через сильний вогонь цілий день не могла просунутися; для обстрілу Арсеналу наступного дня батареї вирішили поставити на іподромі.
певність середня: Один учасник-мемуарист; хронологію обчислено за непослідовним відліком днів.
2 записи · Удовиченко
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 ·
середня певність ·
02-0277Ліва колона (Юнацька школа й полк імені Б. Хмельницького) зайняла будинок Юнацької школи на Печерську і цілий день вела бій поблизу, але через сильний вогонь просунутися не змогла.
зайнявши будинок Юнацької Школи на Печерську, цілий день провадила бій в районі Школи
Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 ·
середня певність ·
02-0278Для обстрілу Арсеналу наступного дня батареї вирішили поставити на київському іподромі.
Позицію для батерей обрано було на київському іподромі.
ще 7 подій
Міська дума: боротьба вщухає, страйк припиняється
Київська міська дума звернулася до громадян: у більшій частині міста боротьба припинилася, страйковий комітет 21 січня ст. ст. закликав робітників припинити страйк, тож треба повертатися до праці й відкривати контори, майстерні й крамниці.
певність середня: Офіційна відозва, але відома з одного газетного числа з пошкодженим текстом.
1 запис · «Нова Рада»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
середня певність ·
02-0331Київська міська дума оголосила, що в більшій частині міста боротьба припинилася, а страйковий комітет 21 січня ст. ст. закликав робітників припинити страйк; дума закликала громадян повернутися до спокійної праці — щоб контори, майстерні й крамниці запрацювали повним ходом.
В більшій частині міста боротьба припинилась, страйковий комітет 21-го січня закликав робітників припинити страйк. Громадяне! Необхідно вернутися
Петлюра на Софіївській площі
Могилянський чув промову Петлюри перед нечисленними українськими військами на Софіївській площі про українську непереможність; згодом з'ясувалося, що загін відступив з-під Гребінки. З відступом загону Петлюри з Бахмача й Гребінки до Києва пробився й офіцер Недашковський.
певність середня: Мемуарист сам подає дату приблизно (21 чи 22 січня ст. ст.); друге джерело підтверджує лише факт відступу загону до Києва.
2 записи · Могилянський, «Нова Рада»
Могилянський, «Трагедия Украины», с. 75 ·
середня певність ·
02-0008Близько 21–22 січня (ст. ст.) 1918 р. до Києва увійшов Петлюра з нечисленними українськими військами; на Софіївській площі автор чув його промову перед військами про українську непереможність. Згодом з'ясувалося, що він відступив від більшовиків з-під Гребінки.
Числа 21 или 22 января стараго стиля вошелъ въ Кіевъ Петлюра съ тощими рядами украинскихъ войскъ. На Софіевской площади я слышалъ произнесенную имъ передъ войсками рѣчь
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №33, с. 4 ·
середня певність ·
02-0649Офіцер Іван Недашковський, якого український уряд 9 січня відрядив у район Бахмача і Конотопа для боротьби з більшовиками, 21 січня під час відступу загону отамана Петлюри пробився до Києва й виконував екстрені доручення українського командування.
21 січня офіцер Недашковський при одступленню отряду отамана Петлюри з Бахмача і Гребінки пробився в Київ
Нічне місто очима Скоропадського
Увечері Скоропадський відпустив своїх офіцерів і покинув готель; Київ був у цілковитій темряві, стріляли в усіх напрямках, і не можна було зрозуміти, де свої, а де більшовики. З архітектором Мартиновичем він перебіжками дістався Прорізною й Великою Володимирською до Львівської та церкви св. Федора й заночував у казармі полонених галичан.
певність середня: Мемуари, написані згодом; обшук готелю, про який згадує автор, імовірно, стався пізніше (див. конфлікти).
2 записи · Скоропадський
Скоропадський, «Спогади», с. 45 ·
певність висока ·
02-0027Уночі 21 січня 1918 р. (ст.ст.) Київ був у цілковитій темряві, стрілянина в усіх напрямках, не можна було зрозуміти, де свої, а де більшовики; Скоропадський з архітектором-галичанином Мартиновичем пробирався перебіжками через Прорізну й Велику Володимирську на Львівську до церкви св. Федора і ночував неподалік у казармі, де жили полонені галичани.
Город производил отвратительное впечатление. Полнейшая темнота, стрельба во всех направлениях... Через Прорезную и Большую Владимирскую перешли на Львовскую, оттуда дошли до церкви св. Федора.
Скоропадський, «Спогади», с. 45 ·
середня певність ·
02-0026Увечері 21 січня 1918 р. (ст.ст.) Скоропадський відпустив своїх офіцерів і пішов з готелю; невдовзі після його відходу більшовики обшукали весь готель, розшукуючи його, причому «голова была оценена».
вскоре после моего ухода большевики обыскали всю гостиницу, разыскивая меня, причем моя голова была оценена.
Загибель цивільних біля вокзалу Київ-I
За метрикою Покровської церкви на Солом'янці, щонайменше 64 людини, переважно цивільні, часто жінки й цілі родини, загинули 21–24 січня ст. ст. (3–6 лютого н. ст.), коли точилися бої в районі вокзалу Київ-I.
певність висока: Документальне джерело — метрична книга з датами смерті; подано діапазон, а не саме цей день.
1 запис · Бетлій
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 9 ·
певність висока ·
02-0062За метрикою Покровської церкви на Солом'янці — щонайменше 64 загиблих «в междоусобной брани», переважно цивільні, часто жінки, убиті 21–24 січня ст. ст. (3–6 лют. н. ст.), коли точилися бої українців з більшовиками в районі вокзалу Київ-I; серед них цілі родини.
Жертви тут переважно цивільні, часто жінки, які були вбиті 21–24 січня, тобто в дні, коли тривали бої між українцями та більшовиками в районі вокзалу.
Хибна звістка про падіння Києва в Бересті
Троцький одержав радіотелеграму, що Київ узято більшовиками, і повідомив про це Кюльмана; насправді місто ще не впало, а українська делегація, відновивши зв'язок, дізналася, що повстання придушують і Центральна Рада тримає Київ.
певність середня: Праця Дорошенка; у тексті помилково стоїть «3 січня» замість 3 лютого.
1 запис · Дорошенко
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 319 ·
середня певність ·
02-0244Троцький у Бересті отримав радіотелеграму, що Київ узято більшовиками, і повідомив про це Кюльмана; насправді на той час Київ ще не був узятий, а українська делегація, відновивши зв'язок, дізналася, що повстання придушено й Центральна Рада тримає місто.
Троцький дістав радіотелеграму, що Київ взято большевиками, і негайно повідомив про це Кюльмана за годину перед його від'їздом. Але ця звістка не була певна, Київ ще не був взятий.
Щоденник Винниченка: гармати й відлига
Винниченко записав, що за вікном гупають гармати, а вночі ліворуч спалахувало й розкочувався довгий гуркіт; крізь туман ледь видно обриси будинків, з мокрих дерев капає, шибки спітніли.
певність середня: Сучасний щоденниковий запис, але місце не вказане, а прив'язка до старого стилю — висновок редактора.
2 записи · Винниченко
Винниченко, «Щоденник», т. 1, с. 282 ·
середня певність ·
02-016721 січня 1918 р. (ст. ст.) Винниченко записав: крізь туман ледь видно обриси будинків, дим із труб в'ється мляво, з мокрих чорних дерев капає, вікна запітніли; за вікном бухають гармати, вночі ліворуч спалахувало і розкочувався довгий гуркіт, схожий на грім.
За вікном гупають гармати. Вночі видно було, як спалахувало зліва, потім зараз же зникало і тут же розкочувалось довгим гуркотом
Винниченко, «Щоденник», т. 1, с. 282 ·
середня певність ·
02-0168Кінець січня 1918 р. (ст. ст.): у Києві та околицях сира відлигова погода — туман, капіж із дерев, запітнілі вікна.
Крізь туман, як на поганій аматорській фотографії, проглядають розпливчаті обриси будинків... З вогких і чорних дерев капають безсилі краплі. Шибки спітнілі.
Віче українців Австро-Угорщини
На неділю, 4-ту годину дня, було призначене демонстраційне віче українців з Галичини, Буковини й Угорщини з доповіддю про делегацію до Львова.
певність низька: Лише анонс; місце в OCR не прочитано, звіту немає.
1 запис · «Нова Рада»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
низька певність ·
02-0310На неділю 21 січня о 4-й годині дня призначили демонстраційне віче українців Австро-Угорщини (з Галичини, Буковини й Угорщини) з доповіддю про делегацію до Львова.
В неділю 21 січня о 4-ій год. дня одбудеться демонстраційне віче
Газети пишуть різне
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Чим закінчився штурм Арсеналу 3 лютого
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 02-0160
у мурі пробили пролом, і значну частину Арсеналу до темряви взяли в рукопашному бою; першим навів гармату генерал Кирей, йому допомагали «нейтральні» артилеристи
„невтральні” гармаші найближчої касарні різних національностей і різних „суспільних поглядів”, для власної „артилерійської приємности”, взялися навипередки помагати ген. Кирієві
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · 02-0276
гармата лише дряпала мури, перший штурм із гранатами провалився, зі смерком піхота відійшла на відпочинок до Лаври
Вони руками викотили гармату на площу і відкрили прямий вогонь по будинку арсеналу ... гранати лише черкали грубі мури арсеналу.
Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution» (книга або мемуар) · By February 2 and 3 · 02-0209
обложені в Арсеналі повстанці капітулювали 2–3 лютого, коли Петлюра розгорнув артилерію
the Bolshevik insurgents were besieged in the Arsenal and were compelled to surrender when Ukrainian forces under the command of Symon Petliura arrived in the city and deployed artillery
Оцінка аналізу. Обидва учасники відповідають за різні загони, тож можуть правдиво описувати різні ділянки; оцінка в есеї збірника за редакцією Гунчака (2–3 лютого) — узагальнення історика, яке суперечить обом мемуарам і фактам наступного дня про капітуляцію вранці 4 лютого. Найімовірніше, 3 лютого Арсенал лише частково прорвали, а здався він уранці 4-го.
Коли Петлюра ввійшов до Києва
Могилянський, «Трагедия Украины» (книга або мемуар) · Числа 21 или 22 января стараго стиля · 02-0008
близько 21–22 січня ст. ст. (3–4 лютого н. ст.)
Числа 21 или 22 января стараго стиля вошелъ въ Кіевъ Петлюра съ тощими рядами украинскихъ войскъ. На Софіевской площади я слышалъ произнесенную имъ передъ войсками рѣчь
Оцінка аналізу. За фактами 2 лютого загін Петлюри перейшов мости й зайняв Лавру ввечері того дня. Розбіжність на один-два дні пояснюється приблизністю спогаду (автор сам вагається), а не стилями; промову на Софіївській площі він міг чути й 3–4 лютого.
ще 2 розбіжності
Коли більшовики обшукали готель, шукаючи Скоропадського
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 21-го вечером · 02-0026
невдовзі після того, як автор увечері 21 січня ст. ст. покинув готель
вскоре после моего ухода большевики обыскали всю гостиницу, разыскивая меня, причем моя голова была оценена.
Оцінка аналізу. 21 січня ст. ст. місто тримали урядові війська, тож більшовицький обшук готелю, найпевніше, стався після вступу військ Муравйова 8 лютого; «невдовзі» в мемуарі неточне. Факт віднесено до цього дня лише за датою відходу автора.
Чи вщухли бої в місті
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 21-го січня · 02-0331
у більшій частині міста боротьба припинилася
В більшій частині міста боротьба припинилась, страйковий комітет 21-го січня закликав робітників припинити страйк. Громадяне! Необхідно вернутися
Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · 21-го вечером · 02-0027
уночі цілковита темрява й стрілянина в усіх напрямках
Город производил отвратительное впечатление. Полнейшая темнота, стрельба во всех направлениях... Через Прорезную и Большую Владимирскую перешли на Львовскую, оттуда дошли до церкви св. Федора.
Оцінка аналізу. Відозва думи мала заспокоїти людей і повернути їх до праці, тож перебільшує спокій; мемуарист, навпаки, описує ніч у центрі. Бої 3 лютого справді йшли переважно на Печерську, тож обидва твердження частково правдиві.