неділя
11 лютого за старим стилем
91 запис · 5 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 11 лютого за старим стилем. Рада депутатів продовжила засідання: член надзвичайної комісії Неронович запевняв, що від армії Петлюри лишилися рештки, а Євгенія Бош оголосила створення революційної армії на контрактах і погрожувала скласти повноваження; рада висловила довіру Народному секретаріатові. Фінансовий відділ ради припинив видачу грошей приватним особам із поточних рахунків, скасував квартирну плату для незаможних і з цього дня почав примусово відкривати банківські сейфи. «Нова Рада» в передовиці писала, що до Києва йде військо і опиратися марно, а місто повнилося чутками про мир, підписаний Троцьким, і австрійців за 50 верст. Попри все, в Українському народному університеті збиралися професори, у Троїцькому народному домі йшли «Нахмарило» й «За двома зайцями», а в Народній аудиторії — перенесений із січня вечір колядок.
Член надзвичайної комісії Неронович повідомив, що проти решток армії Петлюри між Коростенем і Тетеревом послано панцерний поїзд, із Фастова йде важкий мортирний дивізіон, а за доброї погоди авіазагони пошлють 10–12 апаратів. Голова Народного секретаріату Євгенія Бош назвала Київ «фортецею буржуазії», оголосила набір революційної армії на місячних контрактах, скаржилася на брак людей і погрожувала скласти повноваження. «Нова Рада» відносить до цього ж дня й заяви Затонського про німців біля Тетерева та Скрипника про 10–15 днів, що лишилися владі.
певність висока: Виступи Нероновича й Бош однаково описують дві українські газети різних партій; дата виступів Затонського й Скрипника між ними розходиться.
На засіданні 24 лютого 1918 року представник надзвичайної комісії Неронович повідомив, що проти решток армії Петлюри між Коростенем і Тетеревом напередодні послано панцерний поїзд, з Фастова до Києва йде важкий мортирний дивізіон, а київські авіаційні загони за доброї погоди пошлють на оборону 10–12 апаратів.
вчора послали туди панцирний поїзд. З Фастова до нас іде важкий мортирний дівізіон. Як що сприятиме погода то авіаційні отряди Київа також візьмуть участь в обороні і пошлють 10-12 апаратів.
Голова Народного секретаріату Євгенія Бош виступила з декларацією: більшовики поставили собі за мету скинути владу буржуазії в Україні й крок за кроком оточити Київ — «фортецю буржуазії»; оголошено створення революційної армії з солдатами на місячному контракті.
треба було крок за кроком тісним кільцем оточувати Київ — цю фортецю буржуазії. Ми буржуазію задавили, але не роздавили ... ми беремо від салдатів цієї армії постимісячний контракт.
На засіданні Ради в неділю, 24 лютого, член надзвичайної комісії Неронович заявив, що від армії Петлюри лишилися самі рештки; голова Народного секретаріату й секретар внутрішніх справ Євгенія Бош наголосила на потребі організувати армію й знищити владу рад на місцях, назвала найгіршим становище в Київщині, на Поділлі й Волині та скаржилася на несвідомість громадян і брак людей до праці, пригрозивши скласти свої повноваження.
На засіданні в неділю (24 лютого) виступав з справозданням член надзвичайної комісії п. Неронович ... Бош ... Коли не допоможете, я складу свої уповноваження
На засіданні 24 лютого 1918 року Затонський повідомив, що німці наступають лінією Житомир — Коростень — Київ і їхні передові загони дійшли до Тетерева; він запевняв, що Києва вороги не займуть, але «наробити бешкету можуть».
німці наступають по линії Житомир-Коростень-Київ, і їхні передові отряди дійшли не то до Тетерева ... Київа вороги не займуть, а наробити бешкету можуть.
М. Скрипник на засіданні 24 лютого 1918 року заявив, що нова влада зможе існувати ще 10–15 днів і вести боротьбу.
Скрипник, доповнюючи доклад д. Затонського, заявив, що нова влада може істнувати ще 10-15 день і нести боротьбу.
Після гострих дебатів (меншовикові Чижевському кричали «Ти ж член Центральної Ради!», анархіст Барон радив оточити місто військом і запровадити комуну) рада більшістю ухвалила резолюцію довіри й підтримки народним секретарям, відхиливши поправку есерів про національні особливості; доповідачі визнали фінанси й харчування безнадійними.
певність середня: Дві партійні газети, ворожі до більшовиків; «Робітнича газета» не уточнює, 23-го чи 24-го це сталося, «Боротьба» прямо називає 24 лютого.
На засіданні Київської Ради більшовики криками й кулаками зустріли промову меншовика Чижевського (його освистали вигуками «Ти ж член Центральної Ради!»), а анархіст Барон радив оточити Київ військом, скасувати заробітну плату й запровадити комуну; ухвалили резолюцію довіри й підтримки «народним» секретарям, а поправку лівих есерів про «національні особливості» більшість відхилила.
Дивно, як ти живий остався! ... Барон ... радить оточити місто військом і, скасувавши заробітну платню, ввести комуну. В результаті принято резолюцію про довіря й піддержку „народнім" секретарям.
На засіданні Київської Ради робітничих і солдатських депутатів 24 лютого (н. ст.) більшістю голосів було відхилено поправку укр. есерів до резолюції про довіру Народному Секретаріатові. Газета під заголовком «Вода на млин шовінізму» скаржиться, що в Раді українців нібито «нацьковують» на росіян, а національне питання перетворюють на зброю проти українців.
На засіданню Киівського Сов. Раб. і Солд. депутатів 24-го лютого ... одхилена була поправка соц.-рев. до резолюції
Київській Раді депутатів доповіли про фінансові й харчові справи (доповідачі Крейсберг і Кравченко): становище безнадійне й у найближчі дні загрожує «нечуваним голодом».
доклади Крейсберга й Кравченка про фінансові й харчові справи, які находяться в безнадійному становищі й загрожують в найблизші дні нечуваним голодом
Фінансовий відділ виконкому через брак грошових знаків припинив видачу з поточних рахунків приватних осіб, лишивши виплати тільки на зарплату за заявами завкомів і профспілок; скасував до особливого розпорядження квартирну плату для тих, хто платить до певної суми; зобов'язав приймати нарівні з кредитками «знаки свободи» до 100 крб під загрозою трибуналу. Власників сейфів викликали з неділі 24-го протягом трьох днів — інакше сейфи відкриють без них. Більшовицька комісія відклала виплати «потерпілим від фальшивих грошей Центральної Ради», а спілка службовців фінансових установ того ж дня зреклася відповідальності за «вакханалію влади в фінансовій справі».
певність висока: Офіційні оголошення, надруковані двома газетами, і незалежна постанова фахової спілки (хоча її назва в OCR не збереглася).
Фінансовий відділ виконавчого комітету Ради робітничих і солдатських депутатів Києва тимчасово припинив видачу грошей з поточних рахунків приватних осіб через відсутність грошових знаків; гроші видаватимуть лише за заявами фабрично-заводських комітетів, профспілок і солдатських комітетів на виплату зарплати.
Тимчасово припиняються всякі видачі грошей по біжучим рахунвам приватних осіб. Видачи будуть тільки по заявам фабрично-заводських комитетів, професійних спілок і солдатських комитетів
Фінансовий відділ Київської ради до особливого розпорядження припинив стягнення плати за помешкання й кімнати з осіб, які платять не більше певної суми (близько 100 крб.) на місяць.
До особливого распорядження припинити виплату за помешкання і кімнати особам, які платят за них не більше ... карб. у місяць
Власникам сейфів у банках Києва пропонується протягом трьох днів, починаючи з неділі 24 лютого, з'явитись для відкриття сейфів; якщо власник не з'явиться, сейфи відкриють без нього. Відкриття у банках: у неділю 24-го з 10 до 6 вечора, 25 і 26 лютого з 12 до 6.
Власникам сефів ... пропонується в трьохдневний термін, починаючи з неділі 24-го лютого з'явитись для присутности при відкриттю сефів
Фінансовий відділ нагадав: короткострокові кредитні папери Державного казначейства і дрібні купюри («знаки свободи») до 100 крб. мають цінність нарівні з кредитними квитками, і їх мають приймати всі приватні особи та установи під загрозою відповідальності перед судом військово-революційного трибуналу.
короткосрочні кредитові папери Державного Казначейства і дрібні купюри (займа свободи) до 100 карб.— мають цінність нарівні з кредитовими квитками ... під страхом тяжкої відповідальности перед судом військово-революційного трибуналу
Видача чеків приватних банків у Державному банку проводиться щоденно з 10 до 12 години дня за посвідченнями фабрично-заводських комітетів і профспілок.
Видача ... (Державний банк) по посвідченням фабрично-заводських комітетів і професійних спілок буде переводитись щоденно з 10-і до 12-і год. дня
Більшовицька «Комісія в питанні про карбованці» (голова — член колегії секретарства фінансів Л. Смоляков) оголосила, що через тисячі заяв не встигає закінчити роботу, а день виплати збитків особам, які «потерпіли від фальшивих грошей, випущених Центральною Радою», буде оголошено згодом; комісія просила не відвідувати її.
що день виплати страт особам, що потерпіли від фальшивих грошей випущених Центральною Радою, буде оповіщено по скінченні попередніх робот.
Спілка службовців фінансових установ, яка раніше погодилася працювати в контакті з радянською владою, у постанові 24 лютого 1918 року констатувала «вакханалію влади в фінансовій справі» — заборони видачі грошей, конфіскацію квартирної плати, суперечливі декрети — і зняла з себе всю відповідальність за фінансову політику радянської влади.
в своїй останній постанові 24 лютого спілка зазначає вакханалію власти в фінансовій справі й наводить цілий ряд заподіяних нею експериментів, як заборона ... грошей, як конфіскація плати за кватирі, як суперечні декрети.
«Нова Рада» в передовиці «Знов війна» писала, що до Києва йде військо, опиратися марно, а обивателі після двох тижнів нової влади кажуть «хоч гірше, аби інше». У місті ходили уперті чутки, що Троцький підписав мир, за яким більшовики мусять за три дні покинути Україну, і що австрійці, взявши Луцьк, Бердичів і Коростень, стоять за 50 верст від Києва; «Боротьба» вимагала від Народного секретаріату гласності. За його ж даними, Рівне зайняв невеликий австрійський загін.
певність низька: Здебільшого чутки, які самі газети так і називають; певним є лише те, що такі чутки ширилися.
«Нова Рада» 24 лютого 1918 р. писала, що до Києва йде військо (німецьке, покликане УНР) і опиратися йому марно; після двох тижнів більшовицької влади обивателі казали «хоч гірше, аби інше», а газета закликала міську думу, домові комітети й українські партії будь-що вберегти місто від анархії та грабунків.
До Київа йде військо. Боротися проти його дарма. ... „хоч гірше, аби инше". Це вже після двох тижнів панування нової власти, що окупувала наше місто...
У Києві ходять чутки, що Троцький підписав нові мирні умови, за якими більшовики мусять за три дні залишити Україну, а до Києва вже прислано відповідних уповноважених; газета нарікає, що офіційно про це нічого не оголошено, а цензура нічого не пропускає.
Ходять уретті поголосви, що Троць
Кияни говорять, що австрійці вже взяли Луцьк тиждень тому, а тепер — Бердичів і Коростень; після офіційного повідомлення про Луцьк цензура пропустила звістку, і ходять чутки, що австрійське військо за 50 верст від Києва.
австрійці забрали Луцьк ще тиждень тому назад ... а вчора ... говорили, ніби австрійське військо всього за 50 верст од Києва
«Боротьба» вимагає від «народного секретаріату» гласності: народ повинен знати, чому проливає кров, а чутки про те, що й сам секретаріат не вірить у можливість оборонити Київ від австрійців і лише повивозить звідти все можливе, треба спростувати.
нібито й сам «народний секретаріят» не вірить у можливість оборонити Київ від австрійського війська, а тільки зволікається, щоб повивозити в міста все, що зуміє
Рівне, за відомостями народного секретарства, зайняте невеликим загоном австрійців із Луцька; утворилась «Тимчасова рада» на чолі з Суревичем, яка закликала населення не чинити перешкод австро-німецькому походові.
Ровно занято невеличким відділом військ що прибув з Луцька ... Тимчасова Рада, головою якої є Суревич
За спогадом Могилянського, у ці дні гімназисти тягали з покинутих печерських цейхгаузів нові гвинтівки й набої, а проти збройних нальотів енергійно виступала грузинська вільна дружина, що на телефонний виклик приїжджала автомобілем з озброєними людьми. Районний комітет на Володимирській, 81 пропонував домовим комітетам, які хочуть мати зброю, подати заяви.
певність середня: Мемуар написано пізніше і він охоплює тиждень, а не день; оголошення районного комітету — з газети.
11–17 лютого ст. ст. (24 лютого – 2 березня н. ст.) в обивателів з'явилася зброя: гімназисти 12–15 років тягали з Печерська нові гвинтівки, набої та спорядження з покинутих без охорони цейхгаузів.
Я лично видѣлъ только гимназистовъ, бѣгавшихъ таинственно на Печерскъ и тащившихъ оттуда новыя винтовки, патроны
У боротьбі зі збройними нальотами відзначалася грузинська вільна дружина: на перший виклик по телефону виїжджала на допомогу автомобілем з озброєними людьми; їй допомагали добровольці з київської інтелігенції.
отличалась энергіей грузинская вольная дружина, которая по первому же вызову по телефону выѣзжала на помощь съ автомобилемъ, наполненнымъ вооруженными людьми
Перший Либідський районний комітет (за домовими комітетами) пропонує домовим комітетам, які хочуть мати зброю для охорони, негайно звертатись до районного бюро (Володимирська, 81) з копіями постанов і точним зазначенням числа жильців, виходів і змін.
домовим комітетам, які бажають мати зброю для охорони, негайно звернутись до районнаго комітета бюра (Володимирська 81) з копіями відповідних постанов домових комітетів
Міська продовольча управа підтвердила: за лютневими борошняними талонами видаватимуть по 5 фунтів пшона на душу. Штаб червоної гвардії заборонив окремі солдатські черги біля пекарень, а Київська рада доручила завкомам охороняти цукроварні, бо цукор потрібен «соціалістичній армії».
певність середня: Офіційні оголошення в одній газеті.
Міська продовольча управа повідомила, що за мучними талонами на лютий замість муки видаватимуть по 5 фунтів пшона на душу на кожний талон; власникам крамниць пропонують запастися пшоном відповідної кількості.
по мучним талонам на місяць лютий видаватиметься замість муки по 5 фунтів пшона на душу на важний талон
Головний штаб Червоної гвардії при Раді робітничих і солдатських депутатів заборонив окремі солдатські черги біля хлібопекарень: солдати мають ставати до спільної черги, районні комісари з червоногвардійцями періодично обходять ці місця.
окремі салдатські черги біля хлібопекарень заборонено. Салдати мусять становитись у спільну чергу
Київська рада робітничих і солдатських депутатів звернулася до фабрично-заводських комітетів узяти під охорону цукроварні (і заводи, і запаси цукру), бо цукор потрібний для «соціалістичної армії»; для цього організується червона гвардія з робітників зі зброєю з найближчих рад.
Київська Рада Р. та С. Деп. запросила фабрично заводські комітети взять на себе охорону цукроварень, як інвентаря, так і цукру
Створено губернський судовий комісаріат для ліквідації старих судів; Південно-Західні залізниці перейшли на колегіальне самоврядування з Головною радою з 12 осіб; Георгіївський полк і полк імені Сагайдачного перейменовано на курені 1-го полку «Червоного козацтва»; штаб міжнаціональних військ закликав вступати до революційної армії. Комісар друку Райхштейн запровадив робітничий контроль у друкарнях, а ЦВК просив установи надіслати адреси до Педагогічного музею.
певність середня: Офіційні оголошення й хроніка «Боротьби» та «Нової Ради»; частина прізвищ у OCR непевна.
Створено Київський губернський судовий комісаріат при Виконавчому комітеті Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів: завдання — ліквідація старих судових установ і нотаріату, призначення комісарів при судовій палаті, окружних судах, тюрмах; утворення нових народних судів і революційних трибуналів.
У Києві зорганізовано Київський губерніяльний Судовий комісаріат при Виконавчому Комітеті Ради Робітничих Солдатських і Селянських Депутатів
Південно-західні залізниці після зміни влади перейшли на самоуправу на колегіальних засадах: посаду начальника правління скасовано; дорогою керує Головна Рада з 12 осіб, зокрема колишній начальник інж. Кирилович; служби тяги, руху й дороги підпорядковано комісаріатам; предсідательська колегія: Крат(?), Долматов, Віткевич.
Самоуправа південних західних залізниць. ... Головна Рада дороги, яка складається з 12 осіб в тім числі і бувшого начальника управління інж. Кириловича
Георгіївський полк у Києві перейменовано на 3-й курінь 1-го полку «Червоного козацтва» імені Української Робітничо-Селянської Республіки; полк імені Сагайдачного — на 4-й курінь того ж полку; формуються спеціальні команди й обози.
Георгієвський полк переіменовано в 3-й курінь 1-го полку «Червоного козацтва» ... Полк імени Сагайдачного переіменовано в 4-й курінь
Штаб міжнаціональних військ (начальник доктор Ісідор Тумін, у №1 прізвище надруковано «Гумін»; ад'ютант — студент Мень) звернувся з відозвою до робітників і селян вступати до лав революційної армії, що боротиметься під червоним прапором за пролетаріат і селянство всього світу.
кличе Вас стати в ряди революційної армії
Комісар у справах друку Райхштейн (Ер-Де) наказом № 20 оголосив запровадження робітничого контролю над виробництвом, купівлею й продажем продуктів і сировини та фінансами в усіх друкарських підприємствах з найманими робітниками.
у всіх предприємствах, маючих найманих робочих ... вводиться робітнича контроля над виробництвом, куплею, продажою продуктів і сирих матеріалів, охороною їх, а також над фінансовим боком предприємств
Центральний виконавчий комітет України просить усі установи й інституції Києва якнайшвидше подати свої адреси до ЦВК за адресою Педагогічного музею на Великій Володимирській.
Центральний Виконавчий Комітет України прохає всі установи та інституції, які перебувають в місті Київ, подати в найскоршому часі свої адреси Ц. В. К. на адресу Педагогичного музею на В. Володимирській
Рада робітничих і вояцьких депутатів Центрального району Києва провела перше зібрання районного відділу в приміщенні «Бесіди» (клуб?), головою обрано члена відділу зв'язків Давидовича; доповіді про оборону й охорону.
В помешканні роб. клубу «Бесіди» відбулося перше зібрання районного відділу
Районна Рада робітничих і вояцьких депутатів Центрального району Києва на першому зібранні районного відділу в приміщенні робітничого клубу «Бесіди» створила комісії: продовольчу, фінансову, медико-санітарну, червоної гвардії, судову, освітню та інші; головою обрано Давидовича, головою зборів — Решетар.
комісів: продовольча, фінансова, медико-санітарна, червона гвардія, судова, освітна
Вийшов другий номер «Боротьби», а меншовики оголосили, що в неділю почне виходити щоденна «Рабочая жизнь». «Нова Рада» пункт за пунктом спростовувала зневажливі «біографії» Грушевського, Винниченка й інших у більшовицькому «Вістнику», що дійшов із Харкова. За спогадом Шульгіна, його щоденник, писаний під арештом, набрали для останнього номера «Киевлянина», але робітники розкидали набір.
певність середня: Газетні повідомлення про самі себе надійні; епізод із «Киевлянином» — пізній мемуар без підтвердження.
Вийшов №2 «Боротьби» — неділя 11 лютого за ст. ст. (24 лютого за н. ст.) 1918 року; у шапці також «24 лютого н. ст.» і «Київ 24 (11) лютого».
Неділя 11 лютого ст. ст. ... 24 февраля н. ст. 1918 р. ч. 2.
В неділю (24 лютого) має вийти нова щоденна газета «Рабочая Жизнь» — орган с.-д. меншовиків; редакція: Васильківська, 38; контора: Думська площа, 2.
В неділю вийде нова щоденна газета «Рабочая Жизнь» яка буде видаватися с.-д. меньшивиками. Адреса редакції — Васильківська 38, Контора — Думська площа 2
До Києва з Харкова дійшли окремі числа більшовицького «Вістника Української Народньої Республіки», де в № 7 надруковано зневажливі характеристики М. Грушевського, В. Винниченка, І. Шрага й М. Шаповала; «Нова Рада» спростовувала ці «біографії» пункт за пунктом.
З Харькова надійшли до нас поодинокі числа „Вістника Укр. Нар. Республ.", в яких теперішня київська власть була освідомляла людність про буржуазну Центральну Раду
В. В. Шульгін, перебуваючи під більшовицьким арештом, писав щоденник, датований 11, 14 і 15 лютого ст. ст.; його набрали для останнього номера «Киевлянина», але робітники розкидали набір; автор переписав кілька примірників з коректури для поширення серед знайомих.
Дневники эти были напечатаны въ послѣднемъ номерѣ «Кіевлянина», но рабочіе разбросали наборъ и я переписалъ нѣсколько экземпляровъ съ корректуры
Передова «Боротьби» «Буржуазна чи Трудова Республіка» критикує більшовицьку політику миру: пише, що замість вигідного миру з Німеччиною Росія отримала «ганебно-зрадницьке» поводження, а Українській республіці загрожує буржуазна республіка; закликає український народ зосередитись на тому, що має статися.
Чи має у нас, на Україні, запанувати трудова республіка, чи прийде до нас товста баба з макогоном під назвою «буржуазна республіка»
Вас. Еллан у статті «Старим шляхом» критикує секретаря пошт і телеграфу М. Мартьянова за відозву, де той пише, що поширює накази центрального уряду на Україну своїми циркулярами; на думку автора, більшовики мислять централістично, попри слова про «Українську Народну Республіку».
«я в свого боку всі накази центрального правительства поширюю на Україну своїми циркулярами»
Професорська рада Українського народного університету через брак світла й палива постановила лекцій поки не починати. Товариство «Дитяча Хата» скликало загальні збори в дитячому садку на Бібіковському бульварі, 58, де вже з 12 лютого працював український дитсадок; на біржі праці читали лекцію про поалей-ціонізм, литовські біженці збиралися в університеті.
певність висока: Однакові оголошення в двох газетах і постанова університетської ради.
У неділю 24 лютого 1918 р. о 3-й годині дня на вул. Терещенківській, 13 мали відбутися загальні збори професорів Українського народного університету (засідання Ради університету).
Засідання Ради Університету. В неділю 24-го лютого о 3-ій годині дня відбудуться загальні збори професорів Українського Народнього Університету. Терещенківська, 13.
У неділю 24 (11) лютого о 3 годині відбудуться загальні збори професорів Українського народного університету (Терещенківська, 13).
У неділю 24 (11) лютого о З годині скликаються загальні збори професорів Українського народнього університету. Терещенківська 13
Професорська рада Українського народного університету 24 лютого 1918 року через брак світла й палива постановила лекцій поки не починати, але вжити всіх заходів, щоб почати їх якнайшвидше; іспити можна буде складати на початку лекцій або навесні, тож студентів просять готуватися.
На засіданні Професорської Ради Українського Народного Університету 24 (11) лютого постановлено через брак світла та палива лекцій не роспочинати
У неділю 24 лютого 1918 р. в приміщенні дитячого садка товариства «Дитяча Хата» (Бібіковський бульвар, 58) мали відбутися загальні збори товариства: звіт про садок, дитячий клуб, майбутня діяльність, вибори Ради.
Загальні збори т-ва „Дитяча Хата". В неділю 11/24 лютого ... в помешканню Дитячого Садку Товариства „Дитяча Хата" (Бібіковський Бульвар 58 у дворі) одбудуться загальні збори
Товариство «Дитяча Хата» скликає збори членів 24 (11) лютого о пів на четверту в приміщенні «Дитячого Садка»: звіт про садок (15 вересня 1917 — 1 січня 1918), дитячий клуб, майбутня діяльність, вибори ради; рада скаржиться, що члени за останні три місяці не збиралися.
Товариство «Дитяча Хата» ... збори 24 (11) лютого о пів четвертої годині в помешканні «Дитячого Садка»
Оголошення: Український дитячий садок розпочав заняття з 30 січня (12 лютого) за адресою Бібіковський бульвар, 58 (у дворі); є кілька вакансій для нових вихованців віком від 4 до 7 років.
Український Дитячий Садок распочав свої заняття з 30 січня (12 лютого) ... (Бібіковський Бульвар 58 у дворі). В садку ще є кілька вакансій для нових учнів (від 4 до 7 літ)
В неділю, 24 (11) лютого о 11 годині ранку на вул. Пушкінській, 20 (біржа праці) відбудеться лекція В. С. Ревуцького «Історія й сутність Поалей-Ціонізму»; вхід вільний.
В неділю 24 (11) лютого о 11 годин ранку на пушкинськоі 20 (біржа праці) відбудется лекція В. С. Ревуцького «Исторія и сущпость Поалей-Ціонизма». Вхід вільний.
24 (11) лютого о 2 годині дня в аудиторії Університету відбудуться загальні збори біженців та робітників-литовців, що мешкають у Києві; порядок денний — реорганізація Литовського робітничо-селянського комітету й справоздання.
24 (11) лютого в 2 годині дня в аудиторії університета відбудется загальне зібрання всіх біженців та робітників-литовців, що мешкають в Київі
Пленум ЦВК у Петрограді 114 голосами проти 84 при 24 утриманих ухвалив прийняти німецькі умови миру; ліві есери були проти, Ленін палко підтримував.
певність середня: Загальноросійська новина в переказі однієї київської газети; дату виведено укладачем.
Пленарне засідання ЦВК у Петрограді ухвалило прийняти німецькі умови миру: за — 114 голосів, проти — 84, утрималися 24. Лівих есерів газета описує як противників; Ленін, за повідомленням, «з запалом» підтримував прийняття.
За приняття німецьких умов подано 114 голосів, проти-84, утрімалось 24.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 24/11 лютого · 02-0531
на засіданні 24 лютого Затонський повідомив про німців біля Тетерева
німці наступають по линії Житомир-Коростень-Київ, і їхні передові отряди дійшли не то до Тетерева ... Київа вороги не займуть, а наробити бешкету можуть.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 24/11 лютого · 02-0532
на засіданні 24 лютого Скрипник сказав, що влада протримається 10–15 днів
Скрипник, доповнюючи доклад д. Затонського, заявив, що нова влада може істнувати ще 10-15 день і нести боротьбу.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · неділя 24 лютого · 02-0761
у неділю 24-го виступали Неронович і Бош (Затонського й Скрипника «Робітнича газета» відносить до суботи)
На засіданні в неділю (24 лютого) виступав з справозданням член надзвичайної комісії п. Неронович ... Бош ... Коли не допоможете, я складу свої уповноваження
Оцінка аналізу. «Робітнича газета» чітко розводить дні: субота — короткі доповіді Затонського й Скрипника, неділя — Неронович і Бош. «Нова Рада» дає ті самі промови під іншими датами. Ймовірніше, Затонський і Скрипник виступали 23-го, але питання остаточно не вирішується.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок, 13 лютого ст. ст. (26 лютого н. ст.) 1918 р. · 02-1020
24 лютого відхилено поправку укр. есерів до резолюції довіри
На засіданню Киівського Сов. Раб. і Солд. депутатів 24-го лютого ... одхилена була поправка соц.-рев. до резолюції
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · засідання Ради (23–24 лютого) · 02-0762
на засіданні 23–24 лютого відхилено поправку лівих есерів про «національні особливості»
Дивно, як ти живий остався! ... Барон ... радить оточити місто військом і, скасувавши заробітну платню, ввести комуну. В результаті принято резолюцію про довіря й піддержку „народнім" секретарям.
Оцінка аналізу. Ідеться про ту саму поправку: «Боротьба» — орган українських лівих есерів, тож найкраще знала і свою поправку, і дату. «Нова Рада» відносить резолюцію до 23-го, але «Робітнича газета» пише, що в суботу заслухали лише доповіді, тож 24 лютого ймовірніше.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · В неділю 11/24 лютого · 02-0481
у «Новій Раді» OCR дає «8½ год. дня»
Загальні збори т-ва „Дитяча Хата". В неділю 11/24 лютого ... в помешканню Дитячого Садку Товариства „Дитяча Хата" (Бібіковський Бульвар 58 у дворі) одбудуться загальні збори
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Неділя 11 лютого ст. ст. 1918 · 02-0996
у «Боротьбі» — о пів на четверту
Товариство «Дитяча Хата» ... збори 24 (11) лютого о пів четвертої годині в помешканні «Дитячого Садка»
Оцінка аналізу. Помилка розпізнавання в «Новій Раді»; правильно, найпевніше, о 3½.
Цитата дня
Український Дитячий Садок распочав свої заняття з 30 січня (12 лютого) ... (Бібіковський Бульвар 58 у дворі). В садку ще є кілька вакансій для нових учнів (від 4 до 7 літ)Оголошення: Український дитячий садок розпочав заняття з 30 січня (12 лютого) за адресою Бібіковський бульвар, 58 (у дворі); є кілька вакансій для нових вихованців віком від 4 до 7 років.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №2, с. 4 · 02-0997
Ціна дня
м'ясо яловиче
32,13 руб за пуд
с. Миропіль, Волинь (реквізиційна ціна німецької армії) · «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 · 02-1216
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| книжка М. Грушевського «Хмельницький в Переяславі» | 1,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №20, с. 2 |
| книжка М. Грушевського «Ярослав Осмомисл» | 1,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №20, с. 2 |
| книжка В. Козлова «Неволя» | 45 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №20, с. 2 |
| 350 кв. сажнів порожньої землі на Садках (Вінниця) | 6 000 рубділянка | «Державний вістник» (Київ, 1918), №30, с. 4 |
| окремий номер газети «Боротьба» (на станціях залізниць) | 27 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №2, с. 1 |
| оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №2, с. 1 |
| пшоно за мучним талоном на лютий | 5 фунтдуша | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №2, с. 4 |
| воловина (реквізиційна ціна німецької армії) | 32,13 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| свинина (реквізиційна ціна німецької армії) | 17,21 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| баранина (реквізиційна ціна німецької армії) | 17,21 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| телятина (реквізиційна ціна німецької армії) | 18,85 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| сало (реквізиційна ціна німецької армії) | 8,1 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| шинка (реквізиційна ціна німецької армії) | 2,65 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| ковбаса (реквізиційна ціна німецької армії) | 2,3 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| пшениця (реквізиційна ціна німецької армії) | 4,33 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| овес і жито (реквізиційна ціна німецької армії) | 3,57 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| сіно (реквізиційна ціна німецької армії) | 1,16 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| солома (реквізиційна ціна німецької армії) | 0,44 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| м'ясо свиняче | 17,21 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| м'ясо баранина | 17,21 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| телятина | 18,85 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| сало | 8,1 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| шинка (ветчина) | 2,65 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| ковбаса | 2,3 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| горох | 0,65 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| квасоля | 0,85 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| картопля | 0,05 рубфунт | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| пшениця | 4,33 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| овес, жито | 3,57 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| сіно | 1,16 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
| солома | 0,44 рубпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №22, с. 4 |
Оголошення дня
Український Дитячий Садок распочав свої заняття з 30 січня (12 лютого) ... (Бібіковський Бульвар 58 у дворі). В садку ще є кілька вакансій для нових учнів (від 4 до 7 літ)Оголошення: Український дитячий садок розпочав заняття з 30 січня (12 лютого) за адресою Бібіковський бульвар, 58 (у дворі); є кілька вакансій для нових вихованців віком від 4 до 7 років.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №2, с. 4 · 02-0997
Афіша й культура
У неділю в Троїцькому народному домі вранці грали «Нахмарило» й «Паливоду», а ввечері «За двома зайцями», причому вечірня вистава мала закінчитися о 9½, ще до комендантської години (02-0433, 02-0507); у 2-му міському театрі анонсували оперу «Вій» (02-0490), у Народній аудиторії відбувся перенесений із 16 січня вечір колядок (02-0950). Нові книжки Грушевського «Хмельницький в Переяславі» й «Ярослав Осмомисл» коштували по 1 крб 50 коп. (02-0517, 02-0518); номер «Боротьби» — 25 коп., рядок оголошення на останній сторінці — 1 крб 20 коп. (02-0958, 02-0959). Сатиричний фейлетон описував обивателя, який із приходом більшовиків нищить портрет Шевченка й вишиванки (02-1010).
Товариство «Дитяча Хата» скликає збори членів 24 (11) лютого о пів на четверту в приміщенні «Дитячого Садка»: звіт про садок (15 вересня 1917 — 1 січня 1918), дитячий клуб, майбутня діяльність, вибори ради; рада скаржиться, що члени за останні три місяці не збиралися.
У неділю 24 лютого 1918 р. в приміщенні дитячого садка товариства «Дитяча Хата» (Бібіковський бульвар, 58) мали відбутися загальні збори товариства: звіт про садок, дитячий клуб, майбутня діяльність, вибори Ради.
Загальні збори т-ва „Дитяча Хата". В неділю 11/24 лютого ... в помешканню Дитячого Садку Товариства „Дитяча Хата" (Бібіковський Бульвар 58 у дворі) одбудуться загальні збори
Годину в OCR прочитано як «8½ год. дня» — ймовірно 3½ (за «Боротьбою» — о пів на четверту).
Товариство «Дитяча Хата» ... збори 24 (11) лютого о пів четвертої годині в помешканні «Дитячого Садка»
У неділю 24 лютого 1918 р. о 3-й годині дня на вул. Терещенківській, 13 мали відбутися загальні збори професорів Українського народного університету (засідання Ради університету).
Засідання Ради Університету. В неділю 24-го лютого о 3-ій годині дня відбудуться загальні збори професорів Українського Народнього Університету. Терещенківська, 13.
У неділю 24 лютого 1918 р. о 2-й год. у приміщенні головної бухгалтерії Союзу міст (Хрещатик, 50) мали відбутися другі надзвичайні збори професійної спілки службовців Союзу міст: звіт правління, подальша діяльність, вибори правління.
В союзі городів. ... у неділю 24/11 лютого в помешканні головної бухгалтерії (Хрещатик, 50) відбудуться другі надзвичайні збори членів професійного союзу служащих союза городів.
В неділю 24 (11) лютого о 12 годині ранку в міській продовольчій управі (ордерна каса, 1-й поверх) відбудуться загальні збори всіх службовців хлібопекарень Києва.
В неділю 24 (11) лютого с. р. в 12 годин вранці в помешканні міської продовольчої управи в ордерній касі (1-ий поверх) відбудуться загальні збори всіх служачих хлібопекарень м. Київа
Пленарне засідання ЦВК у Петрограді ухвалило прийняти німецькі умови миру: за — 114 голосів, проти — 84, утрималися 24. Лівих есерів газета описує як противників; Ленін, за повідомленням, «з запалом» підтримував прийняття.
За приняття німецьких умов подано 114 голосів, проти-84, утрімалось 24.
Рішення ЦВК у Петрограді 24 лютого; у газеті дата не вказана, тому дату виведено за подіями (медіум).
Професорська рада Українського народного університету 24 лютого 1918 року через брак світла й палива постановила лекцій поки не починати, але вжити всіх заходів, щоб почати їх якнайшвидше; іспити можна буде складати на початку лекцій або навесні, тож студентів просять готуватися.
На засіданні Професорської Ради Українського Народного Університету 24 (11) лютого постановлено через брак світла та палива лекцій не роспочинати
24 (11) лютого о 2 годині дня в аудиторії Університету відбудуться загальні збори біженців та робітників-литовців, що мешкають у Києві; порядок денний — реорганізація Литовського робітничо-селянського комітету й справоздання.
24 (11) лютого в 2 годині дня в аудиторії університета відбудется загальне зібрання всіх біженців та робітників-литовців, що мешкають в Київі
OCR місцями зіпсований.
Центральний організаційний комітет Української партії лівих соціалістів-революціонерів тимчасово міститься на Караваєвській, 5, на другому поверсі; відчинено щодня від 1 до 2 і від 4 до 5 годин.
Центральний організаційний комітет Української партії лівих соціялістів-революціонерів міститься ... Караваєвський, № 5 ... на другому поверсі
OCR: години приймання складено з фрагментів «Від 1 год.» і «від 4-».
Збір пожертв на вінок та пам'ятник на могилах трагічно загиблих членів УПСР Бочковського, Зарудного й Пугача триває; пожертви надсилати до редакції «Боротьби», Київ, Караваєвська, 5.
Збір пожертв на вінок та памʼятник на могилах трагічно загинувших членів партії У. П. С.-Р.- т.т. Бочковського, Зарудного і Пугача
У неділю 24 (11) лютого о 3 годині відбудуться загальні збори професорів Українського народного університету (Терещенківська, 13).
У неділю 24 (11) лютого о З годині скликаються загальні збори професорів Українського народнього університету. Терещенківська 13
На засіданні Київської Ради більшовики криками й кулаками зустріли промову меншовика Чижевського (його освистали вигуками «Ти ж член Центральної Ради!»), а анархіст Барон радив оточити Київ військом, скасувати заробітну плату й запровадити комуну; ухвалили резолюцію довіри й підтримки «народним» секретарям, а поправку лівих есерів про «національні особливості» більшість відхилила.
Дивно, як ти живий остався! ... Барон ... радить оточити місто військом і, скасувавши заробітну платню, ввести комуну. В результаті принято резолюцію про довіря й піддержку „народнім" секретарям.
Ідеться про засідання 23–24 лютого; точну дату цієї частини дебатів газета не називає.
«Нова Рада» 24 лютого 1918 р. писала, що до Києва йде військо (німецьке, покликане УНР) і опиратися йому марно; після двох тижнів більшовицької влади обивателі казали «хоч гірше, аби інше», а газета закликала міську думу, домові комітети й українські партії будь-що вберегти місто від анархії та грабунків.
До Київа йде військо. Боротися проти його дарма. ... „хоч гірше, аби инше". Це вже після двох тижнів панування нової власти, що окупувала наше місто...
Передовиця «Знов війна».
На засіданні 24 лютого 1918 року Затонський повідомив, що німці наступають лінією Житомир — Коростень — Київ і їхні передові загони дійшли до Тетерева; він запевняв, що Києва вороги не займуть, але «наробити бешкету можуть».
німці наступають по линії Житомир-Коростень-Київ, і їхні передові отряди дійшли не то до Тетерева ... Київа вороги не займуть, а наробити бешкету можуть.
Рівне, за відомостями народного секретарства, зайняте невеликим загоном австрійців із Луцька; утворилась «Тимчасова рада» на чолі з Суревичем, яка закликала населення не чинити перешкод австро-німецькому походові.
Ровно занято невеличким відділом військ що прибув з Луцька ... Тимчасова Рада, головою якої є Суревич
Не Київ, але обставини наступу на Київ; прізвище голови читається умовно.
Георгіївський полк у Києві перейменовано на 3-й курінь 1-го полку «Червоного козацтва» імені Української Робітничо-Селянської Республіки; полк імені Сагайдачного — на 4-й курінь того ж полку; формуються спеціальні команди й обози.
Георгієвський полк переіменовано в 3-й курінь 1-го полку «Червоного козацтва» ... Полк імени Сагайдачного переіменовано в 4-й курінь
На засіданні 24 лютого 1918 року представник надзвичайної комісії Неронович повідомив, що проти решток армії Петлюри між Коростенем і Тетеревом напередодні послано панцерний поїзд, з Фастова до Києва йде важкий мортирний дивізіон, а київські авіаційні загони за доброї погоди пошлють на оборону 10–12 апаратів.
вчора послали туди панцирний поїзд. З Фастова до нас іде важкий мортирний дівізіон. Як що сприятиме погода то авіаційні отряди Київа також візьмуть участь в обороні і пошлють 10-12 апаратів.
Йдеться, найімовірніше, про засідання ЦВК рад України (більшовицького) 24 (11) лютого.
На засіданні Ради в неділю, 24 лютого, член надзвичайної комісії Неронович заявив, що від армії Петлюри лишилися самі рештки; голова Народного секретаріату й секретар внутрішніх справ Євгенія Бош наголосила на потребі організувати армію й знищити владу рад на місцях, назвала найгіршим становище в Київщині, на Поділлі й Волині та скаржилася на несвідомість громадян і брак людей до праці, пригрозивши скласти свої повноваження.
На засіданні в неділю (24 лютого) виступав з справозданням член надзвичайної комісії п. Неронович ... Бош ... Коли не допоможете, я складу свої уповноваження
Звіт з боку української соціал-демократичної газети, ворожої до більшовиків; тон і деталі — з її сприйняття.
Штаб міжнаціональних військ (начальник доктор Ісідор Тумін, у №1 прізвище надруковано «Гумін»; ад'ютант — студент Мень) звернувся з відозвою до робітників і селян вступати до лав революційної армії, що боротиметься під червоним прапором за пролетаріат і селянство всього світу.
кличе Вас стати в ряди революційної армії
Прізвище начальника штабу в OCR двічі: «Гумін» (№1) і «Тумін» (№2); №1 також згадує доктора Ісідора Гуміна (телеграма до уряду Румунії). Відозва — агітація, а не новина.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рада робітничих і вояцьких депутатів Центрального району Києва провела перше зібрання районного відділу в приміщенні «Бесіди» (клуб?), головою обрано члена відділу зв'язків Давидовича; доповіді про оборону й охорону.
В помешканні роб. клубу «Бесіди» відбулося перше зібрання районного відділу
Рівень розпізнавання низький.
Центральний виконавчий комітет України просить усі установи й інституції Києва якнайшвидше подати свої адреси до ЦВК за адресою Педагогічного музею на Великій Володимирській.
Центральний Виконавчий Комітет України прохає всі установи та інституції, які перебувають в місті Київ, подати в найскоршому часі свої адреси Ц. В. К. на адресу Педагогичного музею на В. Володимирській
Створено Київський губернський судовий комісаріат при Виконавчому комітеті Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів: завдання — ліквідація старих судових установ і нотаріату, призначення комісарів при судовій палаті, окружних судах, тюрмах; утворення нових народних судів і революційних трибуналів.
У Києві зорганізовано Київський губерніяльний Судовий комісаріат при Виконавчому Комітеті Ради Робітничих Солдатських і Селянських Депутатів
Голова — Тамарник, секретар — Штейн (за підписом). Склад: 5 місць від Київської ради, по 1 від районних рад і повітових.
Власникам сейфів у банках Києва пропонується протягом трьох днів, починаючи з неділі 24 лютого, з'явитись для відкриття сейфів; якщо власник не з'явиться, сейфи відкриють без нього. Відкриття у банках: у неділю 24-го з 10 до 6 вечора, 25 і 26 лютого з 12 до 6.
Власникам сефів ... пропонується в трьохдневний термін, починаючи з неділі 24-го лютого з'явитись для присутности при відкриттю сефів
Київська рада робітничих і солдатських депутатів звернулася до фабрично-заводських комітетів узяти під охорону цукроварні (і заводи, і запаси цукру), бо цукор потрібний для «соціалістичної армії»; для цього організується червона гвардія з робітників зі зброєю з найближчих рад.
Київська Рада Р. та С. Деп. запросила фабрично заводські комітети взять на себе охорону цукроварень, як інвентаря, так і цукру
Комітети мають домовитися із земельними комітетами про дрова для опалення.
11–17 лютого ст. ст. (24 лютого – 2 березня н. ст.) в обивателів з'явилася зброя: гімназисти 12–15 років тягали з Печерська нові гвинтівки, набої та спорядження з покинутих без охорони цейхгаузів.
Я лично видѣлъ только гимназистовъ, бѣгавшихъ таинственно на Печерскъ и тащившихъ оттуда новыя винтовки, патроны
printed page 79; період 24.02–02.03 н. ст.
У боротьбі зі збройними нальотами відзначалася грузинська вільна дружина: на перший виклик по телефону виїжджала на допомогу автомобілем з озброєними людьми; їй допомагали добровольці з київської інтелігенції.
отличалась энергіей грузинская вольная дружина, которая по первому же вызову по телефону выѣзжала на помощь съ автомобилемъ, наполненнымъ вооруженными людьми
printed page 79; період 24.02–02.03 н. ст.
Головний штаб Червоної гвардії при Раді робітничих і солдатських депутатів заборонив окремі солдатські черги біля хлібопекарень: солдати мають ставати до спільної черги, районні комісари з червоногвардійцями періодично обходять ці місця.
окремі салдатські черги біля хлібопекарень заборонено. Салдати мусять становитись у спільну чергу
Перший Либідський районний комітет (за домовими комітетами) пропонує домовим комітетам, які хочуть мати зброю для охорони, негайно звертатись до районного бюро (Володимирська, 81) з копіями постанов і точним зазначенням числа жильців, виходів і змін.
домовим комітетам, які бажають мати зброю для охорони, негайно звернутись до районнаго комітета бюра (Володимирська 81) з копіями відповідних постанов домових комітетів
Назву району («перший Либедський») відновлено умовно.
Вийшла книжка М. Грушевського «Хмельницький в Переяславі. Історичні образи» (Київ, 1918, 80 стор.), ціна 1 крб. 50 коп.
Мих. Грушевський. Хмельницький в Переяславі. Історичні образи. Київ, 1918. 80 ст. Ціна 1 карб. 50 коп.
Вийшла книжка М. Грушевського «Ярослав Осмомисл. Історичні образи» (Київ, 1918, 80 стор.), ціна 1 крб. 50 коп.
Мих. Грушевський. Ярослав О... Історичні образи. Київ ... 80 ст. Ціна 1 карб. 50 коп.
Назва в OCR обрізана («Ярослав О...»); відновлено як «Осмомисл».
Вийшло оповідання В. Козлова «Неволя» в перекладі Гр. П-ка (Київ, 1918), ціна 45 коп.
В. Козлов. Неволя. Оповідання. Переклад Гр. П-ка. Київ, 1918. ... 45 коп.
Купча 24 лютого 1918 р.: порожня земля 350 кв. сажнів на Садках у Вінниці продана військовому інженерові Миколі Логанову за 6 000 крб.; інша купча від 26 лютого — 600 кв. сажнів під садом на Садках — за 12 000 крб.
на проданное за 6000 руб. ... в уч. пустопорожней земли мброю 350 кв. саж.
Друга ціна: 12 000 крб. за ~600 кв. сажнів під садом.
Оголошення в «Боротьбі» на останній сторінці коштують 1 крб 20 коп. (за рядок), для тих, хто шукає працю, — «за все» 1 крб, зміна адреси — 50 коп.
на останній 1 карб. 20 коп. Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Одиниця (рядок) умовна; ціну на 1-й сторінці в OCR не прочитано.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: м'ясо яловиче — 32,13 руб. за пуд.
Пуд мяса волов'яго 32 р. 13 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: м'ясо свиняче — 17,21 руб. за пуд.
свиного 17 р. 21 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: м'ясо баранина — 17,21 руб. за пуд.
овечого, баранини 17 р. 21 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: телятина — 18,85 руб. за пуд.
телятини 18 р. 85 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: сало — 8,1 руб. за фунт.
Фунт сала 8 р. 10 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: шинка (ветчина) — 2,65 руб. за фунт.
шинки (ветчини) 2 р. 65 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: ковбаса — 2,3 руб. за фунт.
ковбаси 2 р. 30 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: горох — 0,65 руб. за фунт.
гороха — р. 65 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: квасоля — 0,85 руб. за фунт.
фасолі — р. 85 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: картопля — 0,05 руб. за фунт.
картопли — р. 5 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: пшениця — 4,33 руб. за пуд.
Пуд пшениці 4 р. 33 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: овес, жито — 3,57 руб. за пуд.
вівса, жита 3 р. 57 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: сіно — 1,16 руб. за пуд.
сіна 1 р. 16 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
За афішею генерала германської армії (215-та піхотна дивізія) у селі Миропіль на Волині встановлено тверду ціну для реквізицій: солома — 0,44 руб. за пуд.
соломи — р. 44 к.
Читано з зображення. Не київська ціна; розцінка німецьких реквізицій з афіші, наклеєної в Миропіллі. Дату подано «11—24 лютого» (імовірно, 11 лютого ст. ст. = 24 лютого н. ст.). Прізвище генерала («фон Бернцавіз») прочитано неточно. Одиницю ваги для картоплі й гороху прочитано як «фунт» за заголовком групи.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Ціна окремого номера «Боротьби» — 25 копійок; на станціях залізниць номер дорожчий (сума в OCR зіпсована, імовірно 27 коп.).
Ціна 25 коп. На станціях залізниць 27 ...
Підтверджено ціну 25 коп.; сума на станціях читається умовно.
У селі Миропіль на Волині розклеєно афішу німецької армії (генерал 215-ї піхотної дивізії): для реквізицій на потреби німецької армії встановлено тверді ціни — пуд воловини 32 крб. 13 коп.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії по яким будуть робитися реквізіції: Пуд м'яса воловьего 32 р. 13 к.
Дубль факту 02-1216: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): свинина — 17,21 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1217: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): баранина — 17,21 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1218: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): телятина — 18,85 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1219: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): сало — 8,10 руб. за фунт.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1220: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): шинка — 2,65 руб. за фунт.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1221: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): ковбаса — 2,30 руб. за фунт.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1222: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): пшениця — 4,33 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1226: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): овес і жито — 3,57 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1227: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): сіно — 1,16 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1228: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Реквізиційна ціна німецької армії (афіша в с. Миропіль, Волинь): солома — 0,44 руб. за пуд.
Встановляються такі тверді ціни на речі потрібні німецької армії
Дубль факту 02-1229: та сама ціна з тієї самої афіші в Миропіллі (Волинь), не Київ
Оголошення: Український дитячий садок розпочав заняття з 30 січня (12 лютого) за адресою Бібіковський бульвар, 58 (у дворі); є кілька вакансій для нових вихованців віком від 4 до 7 років.
Український Дитячий Садок распочав свої заняття з 30 січня (12 лютого) ... (Бібіковський Бульвар 58 у дворі). В садку ще є кілька вакансій для нових учнів (від 4 до 7 літ)
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Районна Рада робітничих і вояцьких депутатів Центрального району Києва на першому зібранні районного відділу в приміщенні робітничого клубу «Бесіди» створила комісії: продовольчу, фінансову, медико-санітарну, червоної гвардії, судову, освітню та інші; головою обрано Давидовича, головою зборів — Решетар.
комісів: продовольча, фінансова, медико-санітарна, червона гвардія, судова, освітна
Дата збору не вказана; прізвища обраних (Давидович, Решетар) у OCR плутаються.
У сатиричному фейлетоні «Лицар на роздоріжжі» київський обиватель після приходу більшовиків (26 січня ст. ст. 1918) нищить усе українське: газети, книжки, портрет Шевченка, навіть вишиванки, ховає українське посвідчення й боїться виходити на вулицю; автор показує страх перед обшуками та арештами.
Негайно були знищені всі українські прикмети: газети, книжки, портрет Шевченка, навіть вишивки
Літературний фейлетон, а не репортаж; відображає настрої киян. Подія — перший день після 26 січня ст. ст. 1918.
24 лютого 1918 р. Український національний театр у Троїцькому народному домі анонсував уранці о 12½ год. виставу «Нахмарило», а ввечері — «За двома зайцями».
24 (11) Ранком 12½ г. НАХМАРИЛО, у вечері ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ.
24 лютого 1918 р. Український театр у 2-му міському театрі анонсував фантастичну оперу «Вій».
24-го (11) ВІЙ, фант. оп.
У неділю 24 лютого 1918 р. Український національний театр у Троїцькому народному домі показував уранці «Нахмарило» і «Паливоду», а ввечері — «За двома зайцями»; вечірня вистава починалася о 5½ год. і закінчувалася о 9½ год.
сьогодня 24 (11) у неділю ранком: Нахмарило. ... ПАЛИВОДА. ... Вечер.: ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ ... 5½ год. Кінч. о 9½ год.
Анонс розірваний між колонками; віднесення часу 5½–9½ саме до вечірньої вистави ймовірне. Ранній початок контрастує з попереднім «о 7 год. вечора».
«Нова Рада» надрукувала вірш Олександра Олеся про «рідну землю мармурову», де «маком цвітуть — червоніють сніги», — відгук на кривавий січень 1918 р. у Києві.
Рідна земля мармурова... Маком цвітуть- червоніють сніги...
Дата номера газети.
В неділю, 24 (11) лютого о 11 годині ранку на вул. Пушкінській, 20 (біржа праці) відбудеться лекція В. С. Ревуцького «Історія й сутність Поалей-Ціонізму»; вхід вільний.
В неділю 24 (11) лютого о 11 годин ранку на пушкинськоі 20 (біржа праці) відбудется лекція В. С. Ревуцького «Исторія и сущпость Поалей-Ціонизма». Вхід вільний.
Дату в тексті подано «24 (11) лютого» (н. ст. 24).
У Київській народній аудиторії відбудеться «вечір колядок» (концерт колядок), який мав відбутися 16 січня, перенесено на 24 (11) лютого о 2½ годині дня; квитки продають щодня від 5 до 6 години вечора.
Вечір колядок. Концерт колядок, який мусив одбутися 16 січня б. р., переноситься на 24 (11) лютого на 2½ годин дня в народній авдиторії. Квитки продаются що дня від 5 до 6-ої години вечора
Дата «24 (11) лютого» — н. ст. 24; OCR зіпсований.
Комісар у справах друку Райхштейн (Ер-Де) наказом № 20 оголосив запровадження робітничого контролю над виробництвом, купівлею й продажем продуктів і сировини та фінансами в усіх друкарських підприємствах з найманими робітниками.
у всіх предприємствах, маючих найманих робочих ... вводиться робітнича контроля над виробництвом, куплею, продажою продуктів і сирих матеріалів, охороною їх, а також над фінансовим боком предприємств
Дата номера газети; точна дата наказу не вказана.
Вийшов №2 «Боротьби» — неділя 11 лютого за ст. ст. (24 лютого за н. ст.) 1918 року; у шапці також «24 лютого н. ст.» і «Київ 24 (11) лютого».
Неділя 11 лютого ст. ст. ... 24 февраля н. ст. 1918 р. ч. 2.
Шапка зіпсована OCR; дату складено з фрагментів.
В. В. Шульгін, перебуваючи під більшовицьким арештом, писав щоденник, датований 11, 14 і 15 лютого ст. ст.; його набрали для останнього номера «Киевлянина», але робітники розкидали набір; автор переписав кілька примірників з коректури для поширення серед знайомих.
Дневники эти были напечатаны въ послѣднемъ номерѣ «Кіевлянина», но рабочіе разбросали наборъ и я переписалъ нѣсколько экземпляровъ съ корректуры
printed page 80; дати 24, 27, 28 лют. н. ст.
До Києва з Харкова дійшли окремі числа більшовицького «Вістника Української Народньої Республіки», де в № 7 надруковано зневажливі характеристики М. Грушевського, В. Винниченка, І. Шрага й М. Шаповала; «Нова Рада» спростовувала ці «біографії» пункт за пунктом.
З Харькова надійшли до нас поодинокі числа „Вістника Укр. Нар. Республ.", в яких теперішня київська власть була освідомляла людність про буржуазну Центральну Раду
Дата номера газети.
В неділю (24 лютого) має вийти нова щоденна газета «Рабочая Жизнь» — орган с.-д. меншовиків; редакція: Васильківська, 38; контора: Думська площа, 2.
В неділю вийде нова щоденна газета «Рабочая Жизнь» яка буде видаватися с.-д. меньшивиками. Адреса редакції — Васильківська 38, Контора — Думська площа 2
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Києві ходять чутки, що Троцький підписав нові мирні умови, за якими більшовики мусять за три дні залишити Україну, а до Києва вже прислано відповідних уповноважених; газета нарікає, що офіційно про це нічого не оголошено, а цензура нічого не пропускає.
Ходять уретті поголосви, що Троць
Чутка («уперті поголоски»); вторинна позиція «Боротьби».
Кияни говорять, що австрійці вже взяли Луцьк тиждень тому, а тепер — Бердичів і Коростень; після офіційного повідомлення про Луцьк цензура пропустила звістку, і ходять чутки, що австрійське військо за 50 верст від Києва.
австрійці забрали Луцьк ще тиждень тому назад ... а вчора ... говорили, ніби австрійське військо всього за 50 верст од Києва
Чутки; «Боротьба» критикує політику замовчування. Дата — «вчора» щодо номера.
Більшовицька «Комісія в питанні про карбованці» (голова — член колегії секретарства фінансів Л. Смоляков) оголосила, що через тисячі заяв не встигає закінчити роботу, а день виплати збитків особам, які «потерпіли від фальшивих грошей, випущених Центральною Радою», буде оголошено згодом; комісія просила не відвідувати її.
що день виплати страт особам, що потерпіли від фальшивих грошей випущених Центральною Радою, буде оповіщено по скінченні попередніх робот.
Оголошення надруковано українською на с. 1 і в російському оригіналі на с. 2 (там прізвище «Сладокєн»/«Смоляков» — OCR неоднозначний). Українські карбованці нова влада трактувала як «фальшиві».
Фінансовий відділ виконавчого комітету Ради робітничих і солдатських депутатів Києва тимчасово припинив видачу грошей з поточних рахунків приватних осіб через відсутність грошових знаків; гроші видаватимуть лише за заявами фабрично-заводських комітетів, профспілок і солдатських комітетів на виплату зарплати.
Тимчасово припиняються всякі видачі грошей по біжучим рахунвам приватних осіб. Видачи будуть тільки по заявам фабрично-заводських комитетів, професійних спілок і солдатських комитетів
Фінансовий відділ нагадав: короткострокові кредитні папери Державного казначейства і дрібні купюри («знаки свободи») до 100 крб. мають цінність нарівні з кредитними квитками, і їх мають приймати всі приватні особи та установи під загрозою відповідальності перед судом військово-революційного трибуналу.
короткосрочні кредитові папери Державного Казначейства і дрібні купюри (займа свободи) до 100 карб.— мають цінність нарівні з кредитовими квитками ... під страхом тяжкої відповідальности перед судом військово-революційного трибуналу
Рішення згідно з декретом; OCR зіпсований.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Видача чеків приватних банків у Державному банку проводиться щоденно з 10 до 12 години дня за посвідченнями фабрично-заводських комітетів і профспілок.
Видача ... (Державний банк) по посвідченням фабрично-заводських комітетів і професійних спілок буде переводитись щоденно з 10-і до 12-і год. дня
Спілка службовців фінансових установ, яка раніше погодилася працювати в контакті з радянською владою, у постанові 24 лютого 1918 року констатувала «вакханалію влади в фінансовій справі» — заборони видачі грошей, конфіскацію квартирної плати, суперечливі декрети — і зняла з себе всю відповідальність за фінансову політику радянської влади.
в своїй останній постанові 24 лютого спілка зазначає вакханалію власти в фінансовій справі й наводить цілий ряд заподіяних нею експериментів, як заборона ... грошей, як конфіскація плати за кватирі, як суперечні декрети.
Назва спілки в OCR не збереглася; дата 24 лютого, ймовірно, за новим стилем.
Київській Раді депутатів доповіли про фінансові й харчові справи (доповідачі Крейсберг і Кравченко): становище безнадійне й у найближчі дні загрожує «нечуваним голодом».
доклади Крейсберга й Кравченка про фінансові й харчові справи, які находяться в безнадійному становищі й загрожують в найблизші дні нечуваним голодом
Дату засідання (23 чи 24 лютого) прямо не названо.
Петроградське сукно за згодою наркомів Шліхтера й Подвойського негайно відсилають у провінцію на обмін на хліб.
усі запаси сукна, виробленого петроградськими фабриками, негайно буде вислано в провінцію, для заміни їх на хліб
Не Київ, але продовольча політика.
Міська продовольча управа повідомила, що за мучними талонами на лютий замість муки видаватимуть по 5 фунтів пшона на душу на кожний талон; власникам крамниць пропонують запастися пшоном відповідної кількості.
по мучним талонам на місяць лютий видаватиметься замість муки по 5 фунтів пшона на душу на важний талон
Фінансовий відділ Київської ради до особливого розпорядження припинив стягнення плати за помешкання й кімнати з осіб, які платять не більше певної суми (близько 100 крб.) на місяць.
До особливого распорядження припинити виплату за помешкання і кімнати особам, які платят за них не більше ... карб. у місяць
Суму в OCR втрачено; за суміжним наказом — близько 100 крб.
Південно-західні залізниці після зміни влади перейшли на самоуправу на колегіальних засадах: посаду начальника правління скасовано; дорогою керує Головна Рада з 12 осіб, зокрема колишній начальник інж. Кирилович; служби тяги, руху й дороги підпорядковано комісаріатам; предсідательська колегія: Крат(?), Долматов, Віткевич.
Самоуправа південних західних залізниць. ... Головна Рада дороги, яка складається з 12 осіб в тім числі і бувшого начальника управління інж. Кириловича
М. Скрипник на засіданні 24 лютого 1918 року заявив, що нова влада зможе існувати ще 10–15 днів і вести боротьбу.
Скрипник, доповнюючи доклад д. Затонського, заявив, що нова влада може істнувати ще 10-15 день і нести боротьбу.
«Боротьба» вимагає від «народного секретаріату» гласності: народ повинен знати, чому проливає кров, а чутки про те, що й сам секретаріат не вірить у можливість оборонити Київ від австрійців і лише повивозить звідти все можливе, треба спростувати.
нібито й сам «народний секретаріят» не вірить у можливість оборонити Київ від австрійського війська, а тільки зволікається, щоб повивозити в міста все, що зуміє
Позиція «Боротьби»; згадується як чутка.
Голова Народного секретаріату Євгенія Бош виступила з декларацією: більшовики поставили собі за мету скинути владу буржуазії в Україні й крок за кроком оточити Київ — «фортецю буржуазії»; оголошено створення революційної армії з солдатами на місячному контракті.
треба було крок за кроком тісним кільцем оточувати Київ — цю фортецю буржуазії. Ми буржуазію задавили, але не роздавили ... ми беремо від салдатів цієї армії постимісячний контракт.
Передова «Боротьби» «Буржуазна чи Трудова Республіка» критикує більшовицьку політику миру: пише, що замість вигідного миру з Німеччиною Росія отримала «ганебно-зрадницьке» поводження, а Українській республіці загрожує буржуазна республіка; закликає український народ зосередитись на тому, що має статися.
Чи має у нас, на Україні, запанувати трудова республіка, чи прийде до нас товста баба з макогоном під назвою «буржуазна республіка»
Позиція газети (автор — Г. Піддубний). Довга передова; взято лише найзагальніше.
Вас. Еллан у статті «Старим шляхом» критикує секретаря пошт і телеграфу М. Мартьянова за відозву, де той пише, що поширює накази центрального уряду на Україну своїми циркулярами; на думку автора, більшовики мислять централістично, попри слова про «Українську Народну Республіку».
«я в свого боку всі накази центрального правительства поширюю на Україну своїми циркулярами»
Позиція газети; М. (Яків) Мартьянов — народний секретар пошти й телеграфу.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На засіданні Київської Ради робітничих і солдатських депутатів 24 лютого (н. ст.) більшістю голосів було відхилено поправку укр. есерів до резолюції про довіру Народному Секретаріатові. Газета під заголовком «Вода на млин шовінізму» скаржиться, що в Раді українців нібито «нацьковують» на росіян, а національне питання перетворюють на зброю проти українців.
На засіданню Киівського Сов. Раб. і Солд. депутатів 24-го лютого ... одхилена була поправка соц.-рев. до резолюції
OCR цієї колонки сильно перемішано: це лише змістовий переказ; оцінки автора — позиція партійної газети. Дата засідання 24 лютого — як надруковано.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані