Київ, 1918

понеділок

4 лютого 1918

22 січня за старим стилем

34 записи · 16 джерел · аналіз дня є

Влада в містіЦентральна Рада10-й день після IV Універсалу

Що сталося

Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено

У понеділок 4 лютого (22 січня ст. ст.) повстання на Арсеналі завершилося: після нічного штурму вранці оборонці вивісили білі прапори, їх відправили до в'язниці «Косий капонір», а гайдамацька колона з оркестром пройшла до центру, де її вітали натовпи. Того ж дня війська Муравйова зайняли Дарницю й мости через Дніпро, звідки Муравйов наказав після взяття Києва безпощадно знищувати офіцерів, юнкерів і гайдамаків; на Куренівці з'явився загін «червоних козаків» Примакова, а із заходу, від Житомирського шосе й Святошина, підступали інші загони. Надвечір робітники залізничних майстерень захопили пасажирський і товарний вокзали; на Софіївській площі українська батарея почала пристрілку, і площу освітили для нічної стрільби. Центральна Рада надала урядові повноваження підписати мир, про що разом зі звісткою про взяття Арсеналу передали делегації в Бересті. «Нова Рада» не вийшла через снаряди у дворі друкарні, тоді як російські газети виходили.

Аналіз складено за 32 записи; зараз у хроніці за цей день їх 34.

Події

Падіння Арсеналу

Уночі проти 4 лютого Вільні козаки, Слобідський кіш і гайдамаки взяли Арсенал штурмом (до Берестя передали, що о 2-й годині ночі), а вранці його оборонці капітулювали; здалося до 1500 осіб, ватажки встигли втекти, полонених відправили до «Косого капоніра». У дворі знайшли близько 10 розстріляних вільних козаків; українські частини за два дні боїв утратили до 60 убитими.

певність висока: Узгоджено підтверджують кілька незалежних спогадів і праць та урядове повідомлення прямим дротом; розходяться лише подробиці й числа.

8 записів · «Корпус Січових Стрільців», Дорошенко, Удовиченко, Шкільник…
  • «Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 101 · певність висока · 02-0161

    Уранці 4 лютого 1918 р. повстанці в Арсеналі капітулювали; сотню СС стягнули до Михайлівського монастиря, де зосередилося все Стрілецтво. Удень 4 і вранці 5 лютого гайдамаки з іншими загонами взяли ще три київські вокзали.

    вранці 4-го лютого большевицькі повстанці капітулювали

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 289 · середня певність · 02-0229

    3 лютого 1918 р. Печерськ очистили від більшовицьких загонів, а в ніч з 3 на 4 лютого спільними силами Вільних козаків і Слобідського коша взяли Арсенал; багатьох повстанців убито, стільки ж узято в полон.

    3. лютого очишено від боль- шевиць1киТ^ан,д"ТІечерськ і в ніч з 3. на 4. лютрг^ спільними силами Вільних козаків і Сл^^ Арсенал

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 320 · певність висока · 02-0245

    4–5 лютого 1918 р. члени делегації в Бересті говорили прямим дротом із Києвом — з М. Поршем і О. Шульгиним. 4 лютого з Києва передали, що Арсенал узято штурмом о 2-й годині ночі й більшовицьке повстання «зліквідовано власними силами»; Шульгин повідомив, що Центральна Рада дала згоду на мир (16 представників меншин утрималися).

    Того ж дня хтось передавав із Київа, що Арсенал здобуто в 2 год. ночи штурмом і що »большевицьке повстання зліквідовано власними силами.*

  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 · середня певність · 02-0280

    Захисники Арсеналу несподівано вивісили у вікнах білі прапори й капітулювали; здалося до 1500 осіб, а їхні ватажки вночі втекли. Арсенальців заарештували й відправили до в'язниці «Косий капонір» при Київській фортеці.

    Здалося їх до 1500 люду. Головачі їхні встигли вночі втікти. Арсенальців арештовано і відправлено до вʼязниці "Косий капонір" при київській фортеці.

  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 · середня певність · 02-0281

    У дворі Арсеналу знайшли близько 10 розстріляних «вільних козаків». Бойова організація «вільних козаків» складалася переважно з української молоді — учнів, студентів, робітників, які добровільно підтримали військо.

    У дворі арсеналу знайдено було до 10 розстріляних "вільних козаків". Бойова організація "вільних козаків" складалася переважно з української молоді, учнів, студентів ,робітників

  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 · середня певність · 02-0279

    За два дні боїв за Арсенал українські частини втратили до 60 убитими і стільки ж пораненими.

    у нас забито було до 60 старшин і козаків та таку ж кількість було поранено.

  • Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 80 · середня певність · 02-0202

    У боях 3 і 4 лютого 1918 року Слобідський кіш, Червоні й Чорні гайдамаки та Київське Вільне козацтво під командою Петлюри відбили Арсенал; за автором, загинуло 300 більшовиків і ще 300 потрапили в полон.

    в завзятих беях 3 і 4 лютого 1918 р. відбили Арсенал, поклавши трупами 300 большевиків, а 300 забравши в полон

  • «За державність», зб. 1 (Гаврилюк, Кедровський та ін.), с. 144 · середня певність · 02-0129

    Наступного дня після прибуття Петлюри Арсенал було взято приступом, і до вечора виступ більшовиків у Києві було ліквідовано.

    Другого дня приступом узято арсенал, і до вечора виступ большевиків у Києві було зліквідовано.

Гайдамаки проходять до центру

Після здобуття Арсеналу гайдамацька колона з оркестром рушила Олександрівською вулицею до центру; спершу траплялися рідкі налякані перехожі й вибиті шибки, але згодом на Фундуклеївській зібрався величезний натовп, а містом облетіла чутка «Петлюра прийшов з гайдамаками». За Чикаленком, Петлюра з військом пройшов парадом із музикою від Печерська до Думи.

певність середня: Два незалежні українські свідчення збігаються в описі ходи, хоча роль Петлюри в боях оцінюють по-різному.

3 записи · Удовиченко, Чикаленко
  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 · середня певність · 02-0282

    Після здобуття Арсеналу гайдамацька колона з оркестром рушила Олександрівською вулицею до центру; спершу траплялися лише рідкі налякані перехожі й вибиті шибки, але за годину мешканці почали вибігати з будинків, а на Фундуклеївській зібрався величезний натовп, що радо вітав переможців.

    Залякані рідкі перехожі, вибиті шиби у вікнах ... Чутка, що "Петлюра прийшов з гайдамаками", вмить облетіла містом. На Фундуклеївській вулиці вже зібрався величезний натови

  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28 · середня певність · 02-0283

    Містом блискавично облетіла чутка: «Петлюра прийшов з гайдамаками».

    Чутка, що "Петлюра прийшов з гайдамаками", вмить облетіла містом.

  • Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.», с. 34 · середня певність · 02-0192

    С. Петлюра з «чорними гайдамаками» прибув, коли «Арсенал» уже розгромили гарматами; разом із військом, що брало «Арсенал», він пройшов парадом з музикою через увесь Київ від Печерська до Думи.

    він з своїми гайдамаками та з військом, що розгромило арсенал, пройшов парадно з музикою через весь Київ з Печерська до Думи

Муравйов у Дарниці й на мостах

Війська Муравйова зайняли Дарницю й мости через Дніпро та навели гармати на Київ; водночас загін «червоних козаків» Примакова переправився через Дніпро, з'явився на Куренівці й підтримав повстанців на Подолі.

певність висока: Дату підтверджують хронологія білого збірника й дві українські праці — джерела різних таборів.

3 записи · Алексєєв (упор.), Шкільник, Дорошенко
  • Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых», с. 438 · певність висока · 02-0147

    Радянські війська Муравйова зайняли Дарницю.

    Занятие Дарницы советскими войсками Муравьева.

  • Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 80 · певність висока · 02-0203

    4 лютого 1918 року армія Муравйова зайняла Дарницю і мости через Дніпро.

    Тимчасом армія Муравйова зайняла Дарницю і мости на Дніпрі 4 лютого 1918 р.

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 296 · певність висока · 02-0231

    4 лютого 1918 р. війська Муравйова зайняли Дарницю й мости через Дніпро та навели гармати на Київ. Тоді ж загін «червоних козаків» Примакова переправився через Дніпро, з'явився на Куренівці й підтримав повстанців на Подолі.

    4. лютого Мурайовські банди заняли вже Дарницю й мости через Дніпро та навели на Київ гармати. В той же час відділ »червоних козаків« Примакова, переправившись через Дніпро, появився на Куренівці

ще 9 подій

Наказ Муравйова № 9

У Дарниці Муравйов видав наказ № 9 «революційним арміям східного фронту»: після зайняття Києва безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції.

певність середня: Наказ відомий за факсиміле, опублікованим Антоновим-Овсієнком, але у фактах дня його переказує лише Дорошенко.

1 запис · Дорошенко
  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 298 · певність висока · 02-0239

    У наказі № 9 «революційним арміям східного фронту», виданому 4 лютого 1918 р. в Дарниці, Муравйов наказував після зайняття Києва «безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції».

    Муравйов наказував своїм військам по занятті Київа »безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархистів і всіх ворогів революції.«

Більшовики на західних околицях

На світанку розвідка полонених галичан донесла Скоропадському, що більшовики наступають від Житомирського шосе й зайняли городи та передмістя; він пішки вибрався через Жуляни й надвечір дійшов до Василькова. Увечері український артилерист, питаючи дорогу на Святошин, почув, що там більшовики.

певність середня: Два незалежні мемуари збігаються щодо загрози із заходу, але обидва написані пізніше.

2 записи · Скоропадський, Могилянський
  • Скоропадський, «Спогади», с. 45 · певність висока · 02-0028

    На світанку 22 січня 1918 р. (ст.ст.) розвідка полонених галичан встановила, що більшовики наступають на Київ з боку Житомирського шосе і зайняли всі городи й передмістя; Скоропадський пішки вийшов порожньою вулицею до городів, повз невеликі ланцюги українців, дістався Жулян, далі по полотну залізниці надвечір до Василькова (близько 36 верст), де ночував у єврея.

    большевики наступают со стороны Житомирского шоссе на Киев, что все огороды и предместья города заняты ими

  • Могилянський, «Трагедия Украины», с. 76 · певність висока · 02-0011

    Український артилерійський офіцер спитав швейцара: «Это Софиевский собор?» і зрадів: «Ребята! Здесь!»; увечері питав дорогу на Святошин, а на відповідь, що там більшовики, сказав: «А мне не всё равно, где пропадать!» Уранці солдати його не знайшли.

    «Такъ вѣдь тамъ, баринъ, большевики въ Святошинѣ» — отвѣчалъ швейцаръ. — «А мнѣ не все равно, гдѣ пропадать!»

Боротьба за вокзали, водогін і електростанцію

За Дорошенком, після взяття Арсеналу Січові стрільці втихомирили Поділ, захопили товарову станцію й відбили в більшовиків водогін та електростанцію, які знову запрацювали. Удовиченко ж пише, що надвечір робітники залізничних майстерень захопили станції Київ-Пасажирський і Київ I Товарний, зупинили рух, а коліями курсували два бронепотяги; на Подолі стрільці розбили загін місцевих повстанців.

певність низька: Два джерела українського боку подають протилежну картину щодо вокзалів (див. конфлікти).

2 записи · Дорошенко, Удовиченко
  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 289 · певність висока · 02-0230

    Після взяття Арсеналу Січові стрільці втихомирили Поділ, було захоплено товарову станцію, а водопровід і електричну станцію відбили в більшовиків і знову пустили в роботу.

    Було захоплено й товарову станцію. Водопровод і електричну станцію відбито від большевиків і пущено в рух.

  • Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 29 · середня певність · 02-0284

    Надвечір робітники залізничних майстерень захопили станції Київ-Пасажирський і Київ І Товарний та зупинили залізничний рух; коліями курсували два бронепотяги. Водночас на Подолі з'явився загін місцевих повстанців, якого швидко розбили Січові Стрільці.

    робітники залізничних майстерень, переважно москалі, захопили станцію Київ-Пасажирський, Київ Іий товарний і перервали залізничний рух. По торах цих станцій курсували два бронепотяги.

Батарея на Софіївській площі

Близько 3-ї години дня на Софіївську площу привезли українську батарею, яка почала пристрілку по більшовицьких позиціях; від пострілів у сусідньому будинку № 22 вилетіли майже всі вікна. Для нічного обстрілу площу залили електричним світлом, а освітлені дзвіниці Михайлівського й Софійського соборів і пожежна каланча видавали положення батареї.

певність середня: Детальне свідчення очевидця з точним часом і місцем, але єдине.

2 записи · Могилянський
  • Могилянський, «Трагедия Украины», с. 75 · певність висока · 02-0009

    Близько 3 години дня 22 січня (4 лютого н. ст.) на Софіївську площу привезли українську артилерійську батарею й почали пристрілку по позиціях більшовиків; найближча гармата стояла за 25–30 кроків від під'їзду будинку № 22, по всьому фасаду вилетіли майже всі вікна.

    Часовъ около 3 дня, 22 января (4 февраля н. ст.), на Софіевскую площадь привезена была батарея артиллеріи

  • Могилянський, «Трагедия Украины», с. 76 · певність висока · 02-0010

    Для нічного обстрілу всю Софіївську площу було залито електричним світлом; освітлені дзвіниці Михайлівського й Софійського соборів і пожежна каланча Старокиївської дільниці видавали положення батареї.

    предупредительно залита была электрическимъ свѣтомъ вся Софіевская площадь

Повноваження на мир і зв'язок із Берестям

Центральна Рада постановою від 22 січня ст. ст. надала урядові повноваження підписати умови миру; прямим дротом О. Шульгин повідомив делегатам у Бересті, що Рада погодилася на мир (16 представників меншин утрималися).

певність висока: Протокол Центральної Ради підтверджено записом розмов прямим дротом.

2 записи · «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату», Дорошенко
  • «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №19, с. 2 · середня певність · 02-1278

    Постанова Центральної Ради від 22 січня 1918 р. надала Урядові УНР повновладу на підписання умов миру.

    Надати Урядові Української Народньої Республіки повновласть на підписання умов миру

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 320 · певність висока · 02-0245

    4–5 лютого 1918 р. члени делегації в Бересті говорили прямим дротом із Києвом — з М. Поршем і О. Шульгиним. 4 лютого з Києва передали, що Арсенал узято штурмом о 2-й годині ночі й більшовицьке повстання «зліквідовано власними силами»; Шульгин повідомив, що Центральна Рада дала згоду на мир (16 представників меншин утрималися).

    Того ж дня хтось передавав із Київа, що Арсенал здобуто в 2 год. ночи штурмом і що »большевицьке повстання зліквідовано власними силами.*

Загибель цивільних біля вокзалу

У районі вокзалу Київ-I загинула Олександра Кравченко з Васильківського повіту разом із трьома дітьми, а також, імовірно, її землячка Матрона Афанасенко з чотирирічною донькою.

певність висока: Метрична книга з датою смерті.

1 запис · Бетлій
  • Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 9 · певність висока · 02-0063

    22 січня ст. ст. (4 лют. н. ст.) у районі вокзалу загинула Олександра Кравченко (57) з Васильківського повіту, Мотовилівської волості, із синами Миколою (17) і Володимиром (14) та донькою Тетяною (11), а також, імовірно, її землячка Матрона Афанасенко (24) з донькою Антоніною (4).

    22 січня загинула Олександра Кравченко з Васильківського повіту, Мотовилівської волості (57) з синами Миколою (17) і Володимиром (14) та донькою Тетяною (11)

Арешт генералів Гандзюка й Сафонова

За Скоропадським, 22 або 23 січня ст. ст. генерали Гандзюк і Сафонов, їдучи автомобілем до Генерального секретаріату, натрапили на більшовиків, які, дізнавшись, що вони з I Українського корпусу, витягли їх з машини й через день-два розстріляли; поранений штабний офіцер Краєвський утік.

певність низька: Мемуарист сам не певен дати; розстріл, за приміткою, стався близько 6–9 лютого н. ст.

1 запис · Скоропадський
  • Скоропадський, «Спогади», с. 46 · певність висока · 02-0029

    22 або 23 січня 1918 р. (ст.ст.) генерали Гандзюк і Сафонов, опинившись зі штабом під самим Києвом, поїхали автомобілем до Генерального Секретаріату по відомості; більшовики зупинили їх, дізнавшись, що вони з I Українського корпусу, витягли з машини і через 1–2 дні розстріляли, тіла не поховали. Офіцер генштабу Краєвський, поставлений з ними до стінки, був лише поранений і втік. Згодом вдови знайшли понівечені тіла.

    За это их немедленно выволокли из автомобиля, без всякого с их стороны сопротивления, а затем через 1–2 дня они были расстреляны, причем тел их не похоронили.

Преса під обстрілом

«Нова Рада» в понеділок уже могла працювати, але у двір її друкарні влетіли два снаряди, і набірники розійшлися; натомість «Последние новости» мали ранковий випуск, а «Киевлянин» вийшов наступного дня. Шульгін у «Киевлянине», відповідаючи українській пресі, писав, що росіян у Києві не «сотня», а понад 25 тисяч, як показали вибори.

певність середня: Свідчення самих редакцій і дослідників преси узгоджуються, але стосуються різних газет.

3 записи · «Нова Рада», Скальський, Бетлій
  • «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 · середня певність · 02-0312

    У понеділок, 22 січня ст. ст., редакція «Нової Ради» вже могла братися до роботи, але у двір, де міститься її друкарня, влетіли два снаряди, і набірники розійшлися по домівках.

    В понеділок вже була змога приступити до роботи, але у двір, де міститься друкарня „Нової Ради" влетіло два снаряди, через що набірники розійшлись по домівках.

  • Скальський, «Залізнична катастрофа у Києві 18 (31) січня 1918 р.» (стаття), с. 3 · певність висока · 02-0196

    Попри січневе повстання, київські газети «Последние новости» (№ 4877 від 22 січня, № 4879 від 23 січня) та «Киевлянин» (№ 14 від 23 січня 1918 р.) продовжували виходити; «Последние новости» мали ранковий випуск.

    Во вчерашнемь утреннемь вшпускі «Посл. Нов.» мы уже сообщали о крушеніи поізда на вокзалі.

  • Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 4 · певність висока · 02-0033

    Під час боїв за Київ В. Шульгін, відповідаючи українській пресі, яка звинувачувала більшовиків у союзі з чорносотенцями, писав у «Киевлянине»: «нас не сотня в Киеве, а ... 25 тысяч с лишним»; «Пусть социализаторы доведут свое дело до конца и упрутся лбом об стенку, тогда поговорим ... мы никому не мешаем».

    «Во-первых, да будет известно всем ... что нас не сотня в Киеве, а как показали последние выборы в украинское Учредительное Собрание – 25 тысяч с лишним»

Чутки, листівки й грабунки

Містом ширилися чутки про «самого Муравйова» з двадцятьма тисячами війська, сотнями батарей і отруйними газами; вранці з'явилися летючки й чутки про кількість убитих. Уночі озброєні грабіжники вдерлися в будинок і забрали артільника, а з Хрещатицького провулку, 5 реквізували автомобіль «Мерседес», за який згодом обіцяли 300 крб винагороди.

певність низька: Переважно чутки й фрагментарні газетні замітки з пошкодженим OCR.

4 записи · Сумський, «Киевлянин», «Нова Рада»
  • Сумський, «Одиннадцать переворотов», с. 103 · низька певність · 02-0002

    Сьомого дня боїв містом пронеслася чутка, що на допомогу київським більшовикам з боку Дніпра йде «сам Муравьев»: говорили про двадцять тисяч війська, сотні батарей, важкі гармати, отруйні гази і про те, що він не знає пощади.

    Говорили, что с Муравьевым идет двадцать тысяч войск, сотни батарей, тяжелые орудия, ядовитые газы

  • «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №14, с. 1 · низька певність · 02-0804

    Зранку 22 січня (4 лютого) 1918 року в Києві з'явилися летючки (листівки); за чутками, убитих у місті було не менше певної кількості.

    Съ утра 22 января появились въ Кіевѣ ... летучки. Убитыхъ-же будто не менѣе

  • «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №14, с. 2 · низька певність · 02-0812

    У ніч на 22 січня (4 лютого) 1918 року банда озброєних грабіжників увірвалася в будинок на одній із київських вулиць і забрала з собою артільника, що жив у цьому будинку.

    на 22 января шайка вооруженныхъ грабителей ворвалась въ домъ ... улицѣ и ... артельщика ... увели съ

  • «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2 · середня певність · 02-0644

    Уточнено оголошення про нагороду 300 карб.: автомобіль «Мерседес» (60 к. с., шестимісний, темний, мотор № 15930) реквізовано 22 січня в будинку № 5 на Хрещатицькому провулку; відомості подавати Товариству західних земств, Мерингівська, 8, телефон 40-07.

    Указавшому автомобіль реквізований 22 го січня на Хрещатицькому переул. дім № 5. ... Мерингівська № 8, Товариству західніх земств.

Газети пишуть різне

Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.

Як і коли впав Арсенал, скільки було полонених

Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 4-5. лютого · 02-0245

Арсенал здобуто штурмом о 2-й годині ночі

Того ж дня хтось передавав із Київа, що Арсенал здобуто в 2 год. ночи штурмом і що »большевицьке повстання зліквідовано власними силами.*

Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · 02-0280

оборонці несподівано вивісили білі прапори й капітулювали, здалося до 1500 осіб

Здалося їх до 1500 люду. Головачі їхні встигли вночі втікти. Арсенальців арештовано і відправлено до вʼязниці "Косий капонір" при київській фортеці.

«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · вранці 4-го лютого; уранці 5-го лютого · 02-0161

повстанці капітулювали вранці 4 лютого

вранці 4-го лютого большевицькі повстанці капітулювали

Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 3 і 4 лютого 1918 р. · 02-0202

у боях 3–4 лютого вбито 300 більшовиків і 300 взято в полон

в завзятих беях 3 і 4 лютого 1918 р. відбили Арсенал, поклавши трупами 300 большевиків, а 300 забравши в полон

Оцінка аналізу. Нічний штурм і ранкова капітуляція не виключають одне одного: ймовірно, вночі прорвали оборону, а вранці решта здалася. Число полонених (300 чи до 1500) не вирішується: обидва автори — учасники українського табору, Шкільник писав пізніше й міг подати округлені дані.

Яку роль у взятті Арсеналу відіграв Петлюра

Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.» (книга або мемуар) · січень 1918 · 02-0192

Петлюра з гайдамаками прибув, коли Арсенал уже розгромили гарматами, і лише пройшов парадом

він з своїми гайдамаками та з військом, що розгромило арсенал, пройшов парадно з музикою через весь Київ з Печерська до Думи

«За державність», зб. 1 (Гаврилюк, Кедровський та ін.) (книга або мемуар) · Другого дня · 02-0129

наступного дня після прибуття Петлюри Арсенал узяли приступом

Другого дня приступом узято арсенал, і до вечора виступ большевиків у Києві було зліквідовано.

Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 3 і 4 лютого 1918 р. · 02-0202

Арсенал відбили частини під командою Петлюри

в завзятих беях 3 і 4 лютого 1918 р. відбили Арсенал, поклавши трупами 300 большевиків, а 300 забравши в полон

Оцінка аналізу. Сама редакція спогадів Чикаленка зауважує, що учасники боїв описують роль гайдамаків інакше. Спогади учасників (і факти 2–3 лютого про бої гайдамаків на Микільській) свідчать про безпосередню участь загону Петлюри; оцінка Чикаленка, найпевніше, відбиває його особисте упереджене ставлення.

ще 2 розбіжності

Хто тримав вокзали ввечері 4 лютого

Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Надвечір · 02-0284

робітники залізничних майстерень захопили Київ-Пасажирський і Київ I Товарний і зупинили рух

робітники залізничних майстерень, переважно москалі, захопили станцію Київ-Пасажирський, Київ Іий товарний і перервали залізничний рух. По торах цих станцій курсували два бронепотяги.

Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 02-0230

Січові стрільці захопили товарову станцію

Було захоплено й товарову станцію. Водопровод і електричну станцію відбито від большевиків і пущено в рух.

«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · вранці 4-го лютого; уранці 5-го лютого · 02-0161

удень 4 і вранці 5 лютого гайдамаки взяли ще три вокзали

вранці 4-го лютого большевицькі повстанці капітулювали

Оцінка аналізу. Станції, вочевидь, кілька разів переходили з рук у руки, а відлік днів в Удовиченка непослідовний. Порядок подій не вирішується; певно лише, що за вокзали йшли бої 4–5 лютого.

Хто реквізував «Мерседес» на Хрещатицькому провулку

«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 22 січня · 02-0644

автомобіль реквізовано 22 січня ст. ст.; укладач пояснює це реквізицією «за більшовиків»

Указавшому автомобіль реквізований 22 го січня на Хрещатицькому переул. дім № 5. ... Мерингівська № 8, Товариству західніх земств.

Оцінка аналізу. 4 лютого центр міста тримали урядові війська, тож пояснення укладача сумнівне: реквізувати могли й українські частини, і повстанці чи грабіжники. Оголошення про винагороду цього не уточнює.

Чого бракує

  • Зміст листа козаків-полуботківців до ревкому військових частин (02-0684) в OCR не прочитується.
  • Точна дата арешту й розстрілу Гандзюка та Сафонова (02-0029) невідома; факт стосується радше 6–9 лютого.
  • Кількість убитих, про яку ходили чутки (02-0804), в OCR не збереглася.
  • Немає даних, чи справді водогін і електростанція запрацювали 4 лютого (за 5 лютого «Нова Рада» пише, що кияни носили воду з криниць).

Місто

Цитата дня

«Такъ вѣдь тамъ, баринъ, большевики въ Святошинѣ» — отвѣчалъ швейцаръ. — «А мнѣ не все равно, гдѣ пропадать!»

Український артилерійський офіцер спитав швейцара: «Это Софиевский собор?» і зрадів: «Ребята! Здесь!»; увечері питав дорогу на Святошин, а на відповідь, що там більшовики, сказав: «А мне не всё равно, где пропадать!» Уранці солдати його не знайшли.

Могилянський, «Трагедия Украины», с. 76 · 02-0011

Для нічної стрільби Софіївську площу залили електричним світлом, а в будинку № 22 від пострілів вилетіли майже всі вікна; швейцар на прохання офіцера показував дорогу на Святошин (02-0009, 02-0010, 02-0011). Набірники «Нової Ради» розійшлися по домівках після влучання снарядів у двір друкарні, а «Последние новости» мали ранковий випуск (02-0312, 02-0196). Товариство західних земств обіцяло 300 крб тому, хто вкаже реквізований шестимісний «Мерседес» (02-0644).

Усі записи дня34

Події8
под Киевом22-го или 23-го января (ст. ст.)Скоропадський, «Спогади», с. 46певність висока№ 02-0029

22 або 23 січня 1918 р. (ст.ст.) генерали Гандзюк і Сафонов, опинившись зі штабом під самим Києвом, поїхали автомобілем до Генерального Секретаріату по відомості; більшовики зупинили їх, дізнавшись, що вони з I Українського корпусу, витягли з машини і через 1–2 дні розстріляли, тіла не поховали. Офіцер генштабу Краєвський, поставлений з ними до стінки, був лише поранений і втік. Згодом вдови знайшли понівечені тіла.

За это их немедленно выволокли из автомобиля, без всякого с их стороны сопротивления, а затем через 1–2 дня они были расстреляны, причем тел их не похоронили.

Дата розстрілу неточна (≈24–27 січ. ст.ст.).

АрсеналДругого дня«За державність», зб. 1 (Гаврилюк, Кедровський та ін.), с. 144середня певність№ 02-0129

Наступного дня після прибуття Петлюри Арсенал було взято приступом, і до вечора виступ більшовиків у Києві було ліквідовано.

Другого дня приступом узято арсенал, і до вечора виступ большевиків у Києві було зліквідовано.

Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. Дата штурму Арсеналу 22 січ. ст. ст. = 4 лют. н. ст. за загальновідомою хронологією; у тексті не зазначено.

Арсенал; в'язниця «Косий капонір» Київської фортеціУдовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28середня певність№ 02-0280

Захисники Арсеналу несподівано вивісили у вікнах білі прапори й капітулювали; здалося до 1500 осіб, а їхні ватажки вночі втекли. Арсенальців заарештували й відправили до в'язниці «Косий капонір» при Київській фортеці.

Здалося їх до 1500 люду. Головачі їхні встигли вночі втікти. Арсенальців арештовано і відправлено до вʼязниці "Косий капонір" при київській фортеці.

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний. Збігається з відомою датою капітуляції Арсеналу 4 лютого 1918 р.

двір АрсеналуУдовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28середня певність№ 02-0281

У дворі Арсеналу знайшли близько 10 розстріляних «вільних козаків». Бойова організація «вільних козаків» складалася переважно з української молоді — учнів, студентів, робітників, які добровільно підтримали військо.

У дворі арсеналу знайдено було до 10 розстріляних "вільних козаків". Бойова організація "вільних козаків" складалася переважно з української молоді, учнів, студентів ,робітників

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

станція Київ-Пасажирський; Київ І Товарний; ПоділНадвечірУдовиченко, «Україна у війні за державність», с. 29середня певність№ 02-0284

Надвечір робітники залізничних майстерень захопили станції Київ-Пасажирський і Київ І Товарний та зупинили залізничний рух; коліями курсували два бронепотяги. Водночас на Подолі з'явився загін місцевих повстанців, якого швидко розбили Січові Стрільці.

робітники залізничних майстерень, переважно москалі, захопили станцію Київ-Пасажирський, Київ Іий товарний і перервали залізничний рух. По торах цих станцій курсували два бронепотяги.

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

друкарня «Нової Ради»В понеділок (ст. ст.)«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1середня певність№ 02-0312

У понеділок, 22 січня ст. ст., редакція «Нової Ради» вже могла братися до роботи, але у двір, де міститься її друкарня, влетіли два снаряди, і набірники розійшлися по домівках.

В понеділок вже була змога приступити до роботи, але у двір, де міститься друкарня „Нової Ради" влетіло два снаряди, через що набірники розійшлись по домівках.

Понеділок перед середою 24 січня ст. ст. — 22 січня ст. ст. = 4 лютого н. ст. OCR частково зіпсований.

Київ (Центральна Рада)24 січня (ст. ст.)«Робітнича газета» (Київ, 1918), №231, с. 1середня певність№ 02-0687

Центральна Рада 220 голосами проти одного (16 утрималися) вирішила надати Раді Народних Міністрів право підписати мир із Центральними державами (мирні переговори в Бресті-Литовському).

Центральна Рада постановила, 220 голосами проти одного (16 утрималось), надати Раді Народніх Міністрів право підписати мир.

Дата голосування в тексті не вказана — використано дату номера; ймовірно, це рішення останніх днів перед номером. Поруч у тексті: «Через два дні має бути в Бресті-Литовському ...» (про завершення переговорів).

Олександрівська вулиця (тепер вул. Михайла Грушевського, Володимирський узвіз, вул. Петра Сагайдачного); Фундуклеївська вулиця (тепер вул. Богдана Хмельницького)Удовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28середня певність№ 02-0282

Після здобуття Арсеналу гайдамацька колона з оркестром рушила Олександрівською вулицею до центру; спершу траплялися лише рідкі налякані перехожі й вибиті шибки, але за годину мешканці почали вибігати з будинків, а на Фундуклеївській зібрався величезний натовп, що радо вітав переможців.

Залякані рідкі перехожі, вибиті шиби у вікнах ... Чутка, що "Петлюра прийшов з гайдамаками", вмить облетіла містом. На Фундуклеївській вулиці вже зібрався величезний натови

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

Військо13
Арсенал; Михайлівський Монастир; київські вокзаливранці 4-го лютого; уранці 5-го лютого«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 101певність висока№ 02-0161

Уранці 4 лютого 1918 р. повстанці в Арсеналі капітулювали; сотню СС стягнули до Михайлівського монастиря, де зосередилося все Стрілецтво. Удень 4 і вранці 5 лютого гайдамаки з іншими загонами взяли ще три київські вокзали.

вранці 4-го лютого большевицькі повстанці капітулювали

Дати автора за н. ст.; загальноприйнята дата капітуляції Арсеналу — 22 січ./4 лют.

Дарниця; мости через Дніпро; Куренівка; Поділ4. лютогоДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 296певність висока№ 02-0231

4 лютого 1918 р. війська Муравйова зайняли Дарницю й мости через Дніпро та навели гармати на Київ. Тоді ж загін «червоних козаків» Примакова переправився через Дніпро, з'явився на Куренівці й підтримав повстанців на Подолі.

4. лютого Мурайовські банди заняли вже Дарницю й мости через Дніпро та навели на Київ гармати. В той же час відділ »червоних козаків« Примакова, переправившись через Дніпро, появився на Куренівці

Житомирское шоссе, огороды и предместья западнее Львовской ул.; ЖуляныНа рассвете (ст. ст.)Скоропадський, «Спогади», с. 45певність висока№ 02-0028

На світанку 22 січня 1918 р. (ст.ст.) розвідка полонених галичан встановила, що більшовики наступають на Київ з боку Житомирського шосе і зайняли всі городи й передмістя; Скоропадський пішки вийшов порожньою вулицею до городів, повз невеликі ланцюги українців, дістався Жулян, далі по полотну залізниці надвечір до Василькова (близько 36 верст), де ночував у єврея.

большевики наступают со стороны Житомирского шоссе на Киев, что все огороды и предместья города заняты ими

Дату виведено: ранок після ночі 21-го.

Софиевская площадь22 января (4 февраля н. ст.) (ст. ст.)Могилянський, «Трагедия Украины», с. 75певність висока№ 02-0009

Близько 3 години дня 22 січня (4 лютого н. ст.) на Софіївську площу привезли українську артилерійську батарею й почали пристрілку по позиціях більшовиків; найближча гармата стояла за 25–30 кроків від під'їзду будинку № 22, по всьому фасаду вилетіли майже всі вікна.

Часовъ около 3 дня, 22 января (4 февраля н. ст.), на Софіевскую площадь привезена была батарея артиллеріи

printed page 75

Печерськ — Хрещатик (Міська дума)січень 1918 (ст. ст.)Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.», с. 34середня певність№ 02-0192

С. Петлюра з «чорними гайдамаками» прибув, коли «Арсенал» уже розгромили гарматами; разом із військом, що брало «Арсенал», він пройшов парадом з музикою через увесь Київ від Печерська до Думи.

він з своїми гайдамаками та з військом, що розгромило арсенал, пройшов парадно з музикою через весь Київ з Печерська до Думи

Редакція в примітці зазначає, що учасники боїв описують участь гайдамаків Петлюри інакше. «Арсенал» узято 22 січня (4 лютого) 1918 р.

Арсенал, Печерськ3 і 4 лютого 1918 р.Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 80середня певність№ 02-0202

У боях 3 і 4 лютого 1918 року Слобідський кіш, Червоні й Чорні гайдамаки та Київське Вільне козацтво під командою Петлюри відбили Арсенал; за автором, загинуло 300 більшовиків і ще 300 потрапили в полон.

в завзятих беях 3 і 4 лютого 1918 р. відбили Арсенал, поклавши трупами 300 большевиків, а 300 забравши в полон

Цифри втрат — за автором.

АрсеналЗа два дні боюУдовиченко, «Україна у війні за державність», с. 28середня певність№ 02-0279

За два дні боїв за Арсенал українські частини втратили до 60 убитими і стільки ж пораненими.

у нас забито було до 60 старшин і козаків та таку ж кількість було поранено.

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.

Печерськ; Арсенал3. лютого ... в ніч з 3. на 4. лютогоДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 289середня певність№ 02-0229

3 лютого 1918 р. Печерськ очистили від більшовицьких загонів, а в ніч з 3 на 4 лютого спільними силами Вільних козаків і Слобідського коша взяли Арсенал; багатьох повстанців убито, стільки ж узято в полон.

3. лютого очишено від боль- шевиць1киТ^ан,д"ТІечерськ і в ніч з 3. на 4. лютрг^ спільними силами Вільних козаків і Сл^^ Арсенал

Фрагмент зіпсований OCR; число вбитих і полонених не прочитується.

Розі вулиць Володимирської та СофіївськоїВторникъ, 23-го января 1918 года (ст. ст.)«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №14, с. 1середня певність№ 02-0807

На початку 4-ї години дня більшовики відкрили по місту гарматний вогонь; визначити, звідки саме стріляли, було важко. Шрапнельні снаряди розривалися в центральних кварталах, зокрема на розі Володимирської та Софіївської.

Въ началѣ 4 часа дня большевики открыли по городу орудійный огонь. Опредѣлить, откуда именно стрѣляли, представлялось затруднительнымъ. Шрапнельные снаряды разрывались въ центральныхъ кварталахъ

Дата в межах 18–22 січня ст. ст.; точний день не вказано. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Низька певність: вниз списку, з позначкою

Київ22 січня (ст. ст.)«Робітнича газета» (Київ, 1918), №231, с. 1низька певністьтекст OCR пошкоджений№ 02-0684

22 січня за ст. ст. козаки-полуботківці (військова частина імені Полуботка) разом із товаришами з інших українських частин надіслали листа голові революційного комітету всіх військових частин і організацій м. Києва; лист надрукований у «Робітничій газеті».

22 січня ми козаки-Полуботківці, разом з товаришами з инших українських ... до голови рев. к-ту.

Зміст листа майже не прочитується (OCR); відомо лише про автора й адресата. «Революційний комітет усіх військових частин і організацій м. Києва» — ревком українських частин, що обороняв місто.

22 января (ст. ст.)«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №14, с. 1низька певністьтекст OCR пошкоджений№ 02-0804

Зранку 22 січня (4 лютого) 1918 року в Києві з'явилися летючки (листівки); за чутками, убитих у місті було не менше певної кількості.

Съ утра 22 января появились въ Кіевѣ ... летучки. Убитыхъ-же будто не менѣе

Кількість убитих в OCR не збереглася; дані про загиблих подано як чутки.

Документи2
Дарницяще 4. лютого в ДарниціДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 298певність висока№ 02-0239

У наказі № 9 «революційним арміям східного фронту», виданому 4 лютого 1918 р. в Дарниці, Муравйов наказував після зайняття Києва «безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції».

Муравйов наказував своїм військам по занятті Київа »безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархистів і всіх ворогів революції.«

Факсиміле наказу подав Антонов-Овсієнко.

Постанова Центральної Ради від 22 січня 1918 р. надала Урядові УНР повновладу на підписання умов миру.

Надати Урядові Української Народньої Республіки повновласть на підписання умов миру

Читано з OCR-тексту. Стиль дати в протоколі не вказано; у січні 1918 р. Центральна Рада ще вживала старий стиль, тож дату переведено як ст. ст. +13 днів (22 січня = 4 лютого н. ст.). Дата вказана без стилю; за контекстом (облога Києва) — ст. ст.

Влада й арешти2
Хрещатицький провулок, 522 січня (ст. ст.)«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №30, с. 2середня певність№ 02-0644

Уточнено оголошення про нагороду 300 карб.: автомобіль «Мерседес» (60 к. с., шестимісний, темний, мотор № 15930) реквізовано 22 січня в будинку № 5 на Хрещатицькому провулку; відомості подавати Товариству західних земств, Мерингівська, 8, телефон 40-07.

Указавшому автомобіль реквізований 22 го січня на Хрещатицькому переул. дім № 5. ... Мерингівська № 8, Товариству західніх земств.

22 січня ст. ст. = 4 лютого нов. ст. (реквізиція за большевиків).

Низька певність: вниз списку, з позначкою

22 января (ст. ст.)«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №14, с. 2низька певністьтекст OCR пошкоджений№ 02-0812

У ніч на 22 січня (4 лютого) 1918 року банда озброєних грабіжників увірвалася в будинок на одній із київських вулиць і забрала з собою артільника, що жив у цьому будинку.

на 22 января шайка вооруженныхъ грабителей ворвалась въ домъ ... улицѣ и ... артельщика ... увели съ

Назва вулиці зіпсована («...говской»).

Люди1
Солом'янка, район вокзалу Київ-І22 січня (ст. ст.)Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 9певність висока№ 02-0063

22 січня ст. ст. (4 лют. н. ст.) у районі вокзалу загинула Олександра Кравченко (57) з Васильківського повіту, Мотовилівської волості, із синами Миколою (17) і Володимиром (14) та донькою Тетяною (11), а також, імовірно, її землячка Матрона Афанасенко (24) з донькою Антоніною (4).

22 січня загинула Олександра Кравченко з Васильківського повіту, Мотовилівської волості (57) з синами Миколою (17) і Володимиром (14) та донькою Тетяною (11)

ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 476, арк. 233–244.

Побут2
Софиевская площадь; колокольни Михайловского и Софийского соборов; пожарная каланча Старо-Киевского участка22 января (4 февраля н. ст.) (ст. ст.)Могилянський, «Трагедия Украины», с. 76певність висока№ 02-0010

Для нічного обстрілу всю Софіївську площу було залито електричним світлом; освітлені дзвіниці Михайлівського й Софійського соборів і пожежна каланча Старокиївської дільниці видавали положення батареї.

предупредительно залита была электрическимъ свѣтомъ вся Софіевская площадь

printed page 76

Поділ; товарова станція; водопровід; електрична станціяДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 289певність висока№ 02-0230

Після взяття Арсеналу Січові стрільці втихомирили Поділ, було захоплено товарову станцію, а водопровід і електричну станцію відбили в більшовиків і знову пустили в роботу.

Було захоплено й товарову станцію. Водопровод і електричну станцію відбито від большевиків і пущено в рух.

Преса2

Попри січневе повстання, київські газети «Последние новости» (№ 4877 від 22 січня, № 4879 від 23 січня) та «Киевлянин» (№ 14 від 23 січня 1918 р.) продовжували виходити; «Последние новости» мали ранковий випуск.

Во вчерашнемь утреннемь вшпускі «Посл. Нов.» мы уже сообщали о крушеніи поізда на вокзалі.

22 січня ст. ст. = 4 лютого н. ст.; 23 січня = 5 лютого. Газети друкувалися дореформеним правописом.

редакція «Киевлянина»Киев, 22-го января 1918 г. (ст. ст.)Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 4певність висока№ 02-0033

Під час боїв за Київ В. Шульгін, відповідаючи українській пресі, яка звинувачувала більшовиків у союзі з чорносотенцями, писав у «Киевлянине»: «нас не сотня в Киеве, а ... 25 тысяч с лишним»; «Пусть социализаторы доведут свое дело до конца и упрутся лбом об стенку, тогда поговорим ... мы никому не мешаем».

«Во-первых, да будет известно всем ... что нас не сотня в Киеве, а как показали последние выборы в украинское Учредительное Собрание – 25 тысяч с лишним»

Першоджерело: Шульгин В. Киев, 22-го января 1918 г. // Киевлянин. 1918. 23 января (ст. ст., = 5 лют. н. ст.). С.1. Статтю датовано 22 січня ст. ст. = 4 лютого н. ст.

Чутки2

Містом блискавично облетіла чутка: «Петлюра прийшов з гайдамаками».

Чутка, що "Петлюра прийшов з гайдамаками", вмить облетіла містом.

Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. Характерна фраза містян.

Низька певність: вниз списку, з позначкою

на седьмой день бояСумський, «Одиннадцать переворотов», с. 103низька певність№ 02-0002

Сьомого дня боїв містом пронеслася чутка, що на допомогу київським більшовикам з боку Дніпра йде «сам Муравьев»: говорили про двадцять тисяч війська, сотні батарей, важкі гармати, отруйні гази і про те, що він не знає пощади.

Говорили, что с Муравьевым идет двадцать тысяч войск, сотни батарей, тяжелые орудия, ядовитые газы

printed page 103; Чутка. Сумський: на 7-8 день бою; за загальноприйнятою хронологією обстріл Муравйова з лівого берега почався ~22-23 січ. ст. ст. (4-5 лют. н. ст.).

Мова1
Софиевская площадь, подъезд д. 2222 января (4 февраля н. ст.) (ст. ст.)Могилянський, «Трагедия Украины», с. 76певність висока№ 02-0011

Український артилерійський офіцер спитав швейцара: «Это Софиевский собор?» і зрадів: «Ребята! Здесь!»; увечері питав дорогу на Святошин, а на відповідь, що там більшовики, сказав: «А мне не всё равно, где пропадать!» Уранці солдати його не знайшли.

«Такъ вѣдь тамъ, баринъ, большевики въ Святошинѣ» — отвѣчалъ швейцаръ. — «А мнѣ не все равно, гдѣ пропадать!»

printed page 76

Інше1

4–5 лютого 1918 р. члени делегації в Бересті говорили прямим дротом із Києвом — з М. Поршем і О. Шульгиним. 4 лютого з Києва передали, що Арсенал узято штурмом о 2-й годині ночі й більшовицьке повстання «зліквідовано власними силами»; Шульгин повідомив, що Центральна Рада дала згоду на мир (16 представників меншин утрималися).

Того ж дня хтось передавав із Київа, що Арсенал здобуто в 2 год. ночи штурмом і що »большевицьке повстання зліквідовано власними силами.*

Стрічки розмов опубліковано в харківському «Летописи революции», 1926, т. VI.