субота
20 січня за старим стилем
24 записи · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У суботу 2 лютого (20 січня ст. ст.) до Києва з лівого берега пробився загін Петлюри: зранку колони рушили з Дарниці на мости, Січові стрільці взяли Ланцюговий міст і Передмостову слобідку, а пізно ввечері гайдамаки після кількагодинного бою зайняли Лавру. На Подолі стрільці рукопашним боєм вибили останній великий загін повстанців із Щекавицького кладовища. Рада міністрів ухвалила забезпечити родини вбитих і поховати загиблих козаків державним коштом; зброю наказано здавати до штабу округи на Банковій, 11. На засіданні Центральної Ради сіоністи порушили питання про антисемітське цькування, а в комендатурі вбили голову Союзу євреїв-воїнів Шону Гоголя. Метрики Подолу фіксують перших загиблих серед цивільних; на Печерську всю ніч точилася стрілянина.
Зранку з Дарниці рушили дві колони — через залізничний і Ланцюговий мости. Сотня Січових стрільців із чотирма кулеметами взяла міст через рукав Дніпра й Передмостову слобідку (4 вбитих стрільців, близько 50 убитих і поранених повстанців, 33 полонені); близько 17-ї години противник залишив оборону Ланцюгового мосту. Після кількагодинного бою колона близько 22-ї години зайняла Лавру, а на ніч загін уже був у місті.
певність середня: Три незалежні спогади й праці українського боку узгоджуються в головному, але розходяться в складі колони; джерел іншого табору немає.
2 лютого 1918 р. о 8 ранку права колона Лівобережного коша (курінь Дорошенківського полку 50 багнетів, курінь Червоних гайдамаків 80 багнетів, 2 гармати, у резерві 1-ша сотня СС 177 багнетів) рушила з Дарниці Броварським шляхом через Микільську і Передмостну слобідки до Ланцюгового мосту. Міст через рукав Дніпра між слобідками взяла сотня СС із 4 кулеметами: СС втратили 4 вбитих (зокрема Іван Белз) і 8 поранених; більшовики — ~50 вбитих і поранених, 8 важких кулеметів, 4 ручні і 4 важкі гармати(?), 33 полонених.
При допомозі своїх, Стрілецьких, чотирьох скорострілів він швидким і рішучим ударом здобув міст і Передмостну Слобідку.
Близько 17:00 2 лютого 1918 р. противник залишив оборону Ланцюгового мосту, і підхід до нього на правому березі зайняв взвод СС.
коло 5-ої год. увечері доступ до цього мосту був обсаджений від Києва на правім березі Дніпра одною чотою Січових Стрільців
Щоб рятувати Київ, повернули загін Петлюри: Слобідський кіш і Січові стрільці з боєм пробилися через зайняті повстанцями Микільську й Передмостову слобідки, Січові стрільці сміливою атакою здобули Миколаївський міст, і на ніч 2 лютого 1918 р. загін був уже в Києві.
Слобідський Кіш і Січові стрільці з боєм проложили собі шлях назад через заняті вже большевицькими повстанцями Никольську й Передмостну Слобідки
Відірвавшись від ворога, обидві українські групи (Яготинська й Бахмацька) надвечір зосередилися на станції Дарниця, а вранці рушили на Київ двома колонами: одна через залізничний міст, друга через Ланцюговий міст. Фронт тоді проходив за 90–100 км від Києва.
обидві групи, непомітно відірвавшися від ворога, вже були на станції Дарниця, а ранком розпочали наступ на Київ двома колонами — одна пішла через залізничний міст. а друга — через міст ланцюговий. Це було 2 січня 1918 р.
Колона Петлюри (Гайдамацький Кіш, Січові Стрільці, полк імені гетьмана Наливайка, дві сотні кінноти, легка й гаубична батареї) біля Ланцюгового мосту натрапила на вогонь десятків кулеметів; лише після кількагодинного бою й гарматної підготовки вона прорвалася і близько 22-ї години зайняла Лавру.
при спробі захопити міст з нальоту, зустрінув ворожий вогонь десятків кулеметів. ... Надвечір піхота вже укріпилась на правому березі Дніпра, а біля 22-ої години зайняла Лавру
Усю ніч після зайняття Лаври на Печерську лунала рушнична й кулеметна стрілянина; зв'язку з урядовими установами в центрі встановити не вдалося, а розвідка з'ясувала, що опорою повстанців є Арсенал із його старими мурами.
певність середня: Один мемуарист-учасник; дату обчислено за відліком днів, що в тексті подекуди непослідовний.
Усю ніч після зайняття Лаври на Печерську лунала рушнична й кулеметна стрілянина; зв'язку з центром міста, де були державні установи, встановити не вдалося. Розвідка з'ясувала, що центром і базою повстанців був Арсенал із його великими старими мурами.
На Печерську цілу ніч було чути то рушничні, то кулеметні стріли. ... центром й оперативною базою комуністів був київський арсенал. Иого великі, старі і міцні мури були головною фортецею комуністів.
Уночі проти 2 лютого останній великий загін подільських повстанців (300–400 багнетів) укріпився на крутому Щекавицькому кладовищі між Подолом і Куренівкою; удень його вибили рукопашним боєм, хоча до полудня повстанці ще будували барикади в тилу стрільців.
певність середня: Спогад учасників-стрільців без незалежного підтвердження.
У ніч із 1 на 2 лютого останній великий загін подільських повстанців (300–400 багнетів) укріпився на Щекавицькому кладовищі — крутій горі між Подолом і Куренівкою; 2 лютого їх вибили звідти рукопашним боєм. Повстанці до полудня 2 лютого ще будували барикади в тилу СС.
останній більший відділ подольських большевицьких повстанців у силі 300-400 багнетів закріпився на Щекавицькім Цвинтарі, стрімкій і важко доступній горі поміж Подолом і Курінівкою
За метрикою Хрестовоздвиженської церкви на Подолі, перші троє загиблих цивільних припадають на 20–21 січня ст. ст. (2–3 лютого н. ст.).
певність висока: Церковна метрика — документальне джерело з датами смерті.
За метрикою Хрестовоздвиженської церкви на Подолі: перші 3 жертви серед цивільних — 20–21 січня ст. ст. (2–3 лют. н. ст.); потім 26 січня загинули жінки Марія Пашкова (35) і Тетяна Коберник (30); із чоловіків — поштово-телеграфний чиновник Дмитро Коляда (19) і чиновник Микола Крижанівський (24).
перші 3 жертви серед цивільного населення 20–21 січня; наступні – 26 січня жінки – Марія Пашкова (35) та Тетяна Коберник (30)
Рада міністрів ухвалила забезпечити родини вбитих під час придушення «чорносотенно-більшовицького повстання» й узяла похорон убитих козаків на державний кошт; урядовців, які прибули з місцевостей, зайнятих більшовиками, вирішили вважати відрядженими в розпорядження міністерств. Наказом від 20 січня ст. ст. зброю велено здавати до штабу Київської військової округи на Банковій, 11.
певність середня: Офіційні постанови, але відомі з одного газетного числа з частково зіпсованим OCR; одну з постанов віднесено до цього дня лише ймовірно.
Рада міністрів 20 січня ст. ст. розглянула питання про забезпечення родин убитих під час придушення чорносотенно-більшовицького повстання і постановила забезпечити їх; похорон убитих козаків узято на державний кошт.
Розглянули питання про забезпечення семей вбитих при припиненні чорносотенно-большевицького повстання ... Похорон вбитих козаків приймається на державний кошт
Наказом від 20 січня ст. ст. зброю велено здавати до штабу Київської військової округи на Банковій, 11.
Зброю здавати в штаб київської військової округи (Банкова, 11).
Рада міністрів постановила вважати осіб, що прибули до Києва з місцевостей, зайнятих більшовицькими військами (губернських і повітових комісарів тощо), відрядженими в розпорядження відповідних міністерств.
особ, як прибули в Київ з занятих большевицькими військами місцевостей ... вважати командированими в роспорядження відповідних міністерств.
Через сильну антисемітську агітацію сіоністська фракція внесла запит із пропозицією звернутися до населення з відозвою проти національного цькування, бо натовп пов'язував арештованих євреїв-більшовиків з усім єврейством. Мартос і Степаненко виступили проти окремої відозви, Лібер (Бунд) заявив, що Бунд завжди боровся з більшовизмом; ухвалили, щоб відозву випустили соціалістичні фракції.
певність середня: Обидва факти взято з одного дослідження Чериковера, що спирається на єврейську газету «Der Telegraf».
Через сильну антисемітську агітацію в Києві на засіданні Ради 20 січня 1918 р. сіоністська фракція внесла запит, пропонуючи Раді звернутися до населення з відозвою про неприпустимість національного цькування. Б. Мартос (УСДРП) виступив проти, дорікнувши меншинам і особливо Бунду в «дволикій політиці»; вирішили, що відозву випустять соціалістичні фракції.
на засЪдави Рады 20-го января с1онистская фракщя внесла об этом запрос
Засідання Ради 20 січня 1918 р.: сіоніст Шехтман підтримав інтерпеляцію — оскільки серед заарештованих більшовиків є євреї, натовп тлумачить це як допомогу євреїв більшовикам. Проти відозви виступили Мартос (УСДРП) і Степаненко (який запропонував меншинам самим випустити відозву на підтримку Ради); М. Лібер (Бунд) схвильовано відповів, що Бунд завжди боровся з більшовизмом; інтерпеляцію підтримали російські народні соціалісти (Ганкін) та есери (Ріхтер). Ухвалено пропозицію українських есерів про відозву від соціалістичних партій.
«Выпустить особое возван1е значило-бы показать, что мы испугались.»
Після організованого нападу на приміщення Союзу євреїв-воїнів і його розгрому голову виконкому Союзу Шону (Шлойме) Гоголя, який прийшов до комендатури по пояснення, по-звірячому вбили в її стінах.
певність середня: Одне джерело — збірка Чериковера, яка документує погроми; хто саме вбив, не названо.
Організований напад на приміщення Союзу євреїв-воїнів у Києві й розгром Союзу; голову виконкому Союзу Шону (Шлойме) Гоголя, який з'явився для пояснень, по-звірячому вбито в стінах комендатури 20 січня 1918 р.
Явивпийся для об’ясненвя предс$датель испол-нительнаго комитета Союза, Шона Гоголь, был в стфнах комен-датуры звФреки убит (20 января).
Галицький старшина Сушко згадував, що на 2 лютого більшовики тримали Арсенал і всі передмістя, а Центральну Раду обороняли лише дві сотні Січових стрільців і кінний загін Гордієнківців полковника Петрова; решта гарнізону перейшла до більшовиків або оголосила нейтралітет, і саме нейтральні частини були небезпечніші за ворога.
певність низька: Пізній спогад (1920), переданий через Мазепу; стиль дати не вказано.
За Сушком, станом на 2 лютого 1918 р. більшовики володіли в Києві Арсеналом і всіма передмістями; Центральну Раду обороняли лише 2 сотні куреня Січових стрільців і кінний загін Гордієнківців під командою полк. В. Петрова; решта гарнізону або перейшла до більшовиків, або оголосила нейтралітет.
Київ в руках большевиків, що опанували арсенал і всі передмістя. Центральну Раду боронять тільки 2 сотні С. С. куріня і кінний відділ Гордієнка під командою полк. В. Петрова
Сушко зазначав, що нейтральні частини в Києві були небезпечніші за ворога: їх було багато всюди, і їхній виступ у тилу загрожував захисникам Ради повною ліквідацією.
Невтральні … були в той час більш небезпечні чим ворог, бо всюди була їх велика кількість, і їхній виступ на задах грозив нам повною ліквідацією
Скоропадський не зміг виїхати з Києва: у нього був шофер, але не було авто, а командувач округи Шинкар, маючи службове авто, дістав шофера й поїхав до Звенигородки без нього.
певність середня: Одне мемуарне джерело; від'їзд командувача округи іншими фактами дня не підтверджено.
20 січня 1918 р. (ст.ст.) Скоропадський не міг виїхати з Києва: у нього був шофер, але не було автомобіля; у командувача Шинкаря був службовий автомобіль, але не було шофера; Шинкар, отримавши шофера, поїхав до Звенигородки без Скоропадського. Верхових коней теж не було.
У меня был шофер, но автомобиля не было. У Шинкаря, по должности, был автомобиль, а шофера не было.
Дорошенко пише, що цього дня більшовики підступили з двох боків, важка артилерія з-за Дніпра почала бити по місту, а через міст прорвалися два бронепотяги; гранати розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
певність низька: Пізній мемуар; опис не узгоджується з тим, що цього дня мости взяли українські частини (див. конфлікти).
20 січня ст. ст. більшовики підступили до Києва з двох боків: з-за Дніпра місто почала обстрілювати їхня важка артилерія, через міст прорвався бронепотяг, потім другий, і почали стріляти з іншого боку, від товарної станції. Били без особливої мети, просто по місту: гранати розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
Большевики били без усякої особливої ціли, просто по місту. На вулицях почали розриватись гранати, розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
«Киевлянин» повідомляв, що об 11-й ранку сильний загін червоногвардійців зайняв один із районів і обстрілював його, а район відповідав кулеметним вогнем.
певність низька: Назва району в OCR втрачена, прив'язка до дати лише ймовірна.
20 січня (2 лютого) 1918 року об 11-й ранку сильний загін червоногвардійців зайняв район і обстрілював його; район відповідав кулеметним вогнем.
Въ 11 час. утра сильный отрядъ красногвардейцевъ ... районъ и обстрѣливаетъ его. Районъ отвѣчаетъ пулеметнымъ огнемъ
На цей день заздалегідь призначали засідання губернського земського зібрання на Володимирській, 33, Медико-санітарної ради України в клубі «Родина», збори в приміщенні УСДРП, з'їзд військових інвалідів, а «Киевлянин» анонсував бал-маскарад у кінотеатрі Шанцера на Хрещатику, 38.
певність низька: Лише анонси, надруковані до повстання; звітів про проведення немає.
Оголошення: Київська губернська народна управа закликала губернських гласних прибути 20 січня 1918 року о 2 годині до будинку управи (Володимирська, 33) на засідання Народної ради (земського зібрання).
закликає д. д. губернських гласних прибути 20 січня 1918 р. о 2 год. в буд. Управи (Володимирська 33) на засідання Народньої Ради (Земськ. Зібрання).
Засідання Медико-санітарної ради України призначили на 20 січня об 11 ранку в приміщенні клубу «Родина» (Володимирська, 42); 19 січня о 9 вечора там же — товариська зустріч членів.
засідання медико-санітарної ради України відбудеться 20-го січня в 11 годині ранку в помешканні клюбу „Родина“, Володимирська 42.
Збори (організатор у тексті не розібраний) призначено на 20 січня об 11 ранку в приміщенні У.С.-Д.Р.П.
відбудеться 20-го січня сього року в 11 годині ранку в помешканні У. С.-Д. Р П.
Київський виконавчий комітет Спілки військових інвалідів за згодою секретарства внутрішніх справ скликав на 20 січня 1918 р. (ст. ст.; 2 лютого н. ст.) з'їзд інвалідів: обласні комітети делегують по 5 представників, губернські по 3, повітові по 2, волосні по 1; мандатна комісія працює в «Палаці» у приміщенні Київського виконкому Спілки військових інвалідів.
скликав ... на 20 Січня ц. р. зʼїзд інвалідів. Мандатна комісія міститься у Палаці, у помешканні київського Виконавчого Комітету Спілки Війск. Інвалідів.
20 січня (2 лютого) 1918 року в кінотеатрі Шанцера на Хрещатику, 38, мав відбутися грандіозний бал-маскарад із танцями, призами за найкращі костюми, першокласним буфетом і національним оркестром; квитки продавали в касі театру з 6-ї вечора.
Кино-Театрѣ ШАНЦЕРА. 20-го января с. г. состоится грандіозный Балъ-Маскарадъ съ танцами ... Призъ за ... Первоклас. ... національн. оркестра
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 2-го лютого о 8 год. вранці · 02-0157
права колона: курінь Дорошенківського полку (50 багнетів), курінь Червоних гайдамаків (80), 2 гармати, у резерві 1-ша сотня СС (177)
При допомозі своїх, Стрілецьких, чотирьох скорострілів він швидким і рішучим ударом здобув міст і Передмостну Слобідку.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · біля 22-ої години · 02-0268
колона Петлюри: Гайдамацький кіш, Січові стрільці, полк імені гетьмана Наливайка, дві сотні кінноти, легка й гаубична батареї
при спробі захопити міст з нальоту, зустрінув ворожий вогонь десятків кулеметів. ... Надвечір піхота вже укріпилась на правому березі Дніпра, а біля 22-ої години зайняла Лавру
Оцінка аналізу. Спогад стрільців (у фактах за 1 лютого) твердить, що полк імені Наливайка напередодні роззброїли в Броварах; Удовиченко, навпаки, зараховує його до колони Петлюри. Можливо, частина наливайківців лишилася на українському боці (у метриках за 6 лютого загиблим значиться отаман 2-го куреня цього полку). Подробиці стрілецького спогаду точніші, але повністю розбіжність не вирішується.
Дорошенко, «Мої спомини про недавнє-минуле» (книга або мемуар) · 20. січня · 02-0109
більшовицька важка артилерія била з-за Дніпра, через міст прорвалися їхні бронепотяги
Большевики били без усякої особливої ціли, просто по місту. На вулицях почали розриватись гранати, розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · коло 5-ої год. увечері · 02-0158
близько 17-ї години повстанці залишили оборону Ланцюгового мосту, підхід до нього зайняли Січові стрільці
коло 5-ої год. увечері доступ до цього мосту був обсаджений від Києва на правім березі Дніпра одною чотою Січових Стрільців
Оцінка аналізу. Цього дня з лівого берега наступали українські частини, тож опис Дорошенка, найпевніше, зміщений у часі й стосується обстрілу військами Муравйова 4–8 лютого (на це вказує й примітка до факту). Дату в мемуарі слід вважати помилковою.
Мазепа, «Україна в огні й бурі революції», т. 1 (книга або мемуар) · Дня 2. лютого 1918 р. · 02-0105
більшовики тримали Арсенал і всі передмістя, Раду боронили лише дві сотні СС і кінний загін
Київ в руках большевиків, що опанували арсенал і всі передмістя. Центральну Раду боронять тільки 2 сотні С. С. куріня і кінний відділ Гордієнка під командою полк. В. Петрова
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · в ночі з 1-го на 2-го лютого; 2-го лютого · 02-0156
стрільці вибили повстанців зі Щекавиці й очистили Поділ
останній більший відділ подольських большевицьких повстанців у силі 300-400 багнетів закріпився на Щекавицькім Цвинтарі, стрімкій і важко доступній горі поміж Подолом і Курінівкою
Оцінка аналізу. Сушко, імовірно, описує момент перед поверненням загону Петлюри і, як учасник, підкреслює самотність стрільців; водночас власні дані стрільців показують успіхи на Подолі. Обидва описи можуть бути правдивими для різних годин і районів.
Цитата дня
«Выпустить особое возван1е значило-бы показать, что мы испугались.»Засідання Ради 20 січня 1918 р.: сіоніст Шехтман підтримав інтерпеляцію — оскільки серед заарештованих більшовиків є євреї, натовп тлумачить це як допомогу євреїв більшовикам. Проти відозви виступили Мартос (УСДРП) і Степаненко (який запропонував меншинам самим випустити відозву на підтримку Ради); М. Лібер (Бунд) схвильовано відповів, що Бунд завжди боровся з більшовизмом; інтерпеляцію підтримали російські народні соціалісти (Ганкін) та есери (Ріхтер). Ухвалено пропозицію українських есерів про відозву від соціалістичних партій.
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918», с. 260 · 02-0187
Афіша й культура
Навіть під час повстання газети друкували анонси розваг і засідань: «Киевлянин» кликав на бал-маскарад із призами за найкращий костюм, першокласним буфетом і національним оркестром у кінотеатрі Шанцера (02-0801), медики збиралися в клубі «Родина» на Володимирській, 42 (02-0309). Скоропадський не міг виїхати з міста ні автомобілем, ні верхи — коней теж не було (02-0025).
Організований напад на приміщення Союзу євреїв-воїнів у Києві й розгром Союзу; голову виконкому Союзу Шону (Шлойме) Гоголя, який з'явився для пояснень, по-звірячому вбито в стінах комендатури 20 січня 1918 р.
Явивпийся для об’ясненвя предс$датель испол-нительнаго комитета Союза, Шона Гоголь, был в стфнах комен-датуры звФреки убит (20 января).
Стиль старий (20 січ. = 2 лют. н. ст.).
Засідання Медико-санітарної ради України призначили на 20 січня об 11 ранку в приміщенні клубу «Родина» (Володимирська, 42); 19 січня о 9 вечора там же — товариська зустріч членів.
засідання медико-санітарної ради України відбудеться 20-го січня в 11 годині ранку в помешканні клюбу „Родина“, Володимирська 42.
Через сильну антисемітську агітацію в Києві на засіданні Ради 20 січня 1918 р. сіоністська фракція внесла запит, пропонуючи Раді звернутися до населення з відозвою про неприпустимість національного цькування. Б. Мартос (УСДРП) виступив проти, дорікнувши меншинам і особливо Бунду в «дволикій політиці»; вирішили, що відозву випустять соціалістичні фракції.
на засЪдави Рады 20-го января с1онистская фракщя внесла об этом запрос
Стиль старий. За «Der Telegraf» № 16, січень 1918.
Рада міністрів 20 січня ст. ст. розглянула питання про забезпечення родин убитих під час придушення чорносотенно-більшовицького повстання і постановила забезпечити їх; похорон убитих козаків узято на державний кошт.
Розглянули питання про забезпечення семей вбитих при припиненні чорносотенно-большевицького повстання ... Похорон вбитих козаків приймається на державний кошт
OCR частково зіпсований.
Київський виконавчий комітет Спілки військових інвалідів за згодою секретарства внутрішніх справ скликав на 20 січня 1918 р. (ст. ст.; 2 лютого н. ст.) з'їзд інвалідів: обласні комітети делегують по 5 представників, губернські по 3, повітові по 2, волосні по 1; мандатна комісія працює в «Палаці» у приміщенні Київського виконкому Спілки військових інвалідів.
скликав ... на 20 Січня ц. р. зʼїзд інвалідів. Мандатна комісія міститься у Палаці, у помешканні київського Виконавчого Комітету Спілки Війск. Інвалідів.
Читано з OCR-тексту. Дата номера за ст. ст. (13 січня = 26 січня н. ст.). Дата з'їзду 20 січня ст. ст. = 2 лютого н. ст.; «Палац» можливо Царський/Маріїнський палац, точно не названо.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рада міністрів постановила вважати осіб, що прибули до Києва з місцевостей, зайнятих більшовицькими військами (губернських і повітових комісарів тощо), відрядженими в розпорядження відповідних міністерств.
особ, як прибули в Київ з занятих большевицькими військами місцевостей ... вважати командированими в роспорядження відповідних міністерств.
Ймовірно, серед постанов 20 січня ст. ст.; текст дуже зіпсований.
Збори (організатор у тексті не розібраний) призначено на 20 січня об 11 ранку в приміщенні У.С.-Д.Р.П.
відбудеться 20-го січня сього року в 11 годині ранку в помешканні У. С.-Д. Р П.
Хто саме збирається, OCR не передає.
Близько 17:00 2 лютого 1918 р. противник залишив оборону Ланцюгового мосту, і підхід до нього на правому березі зайняв взвод СС.
коло 5-ої год. увечері доступ до цього мосту був обсаджений від Києва на правім березі Дніпра одною чотою Січових Стрільців
Відірвавшись від ворога, обидві українські групи (Яготинська й Бахмацька) надвечір зосередилися на станції Дарниця, а вранці рушили на Київ двома колонами: одна через залізничний міст, друга через Ланцюговий міст. Фронт тоді проходив за 90–100 км від Києва.
обидві групи, непомітно відірвавшися від ворога, вже були на станції Дарниця, а ранком розпочали наступ на Київ двома колонами — одна пішла через залізничний міст. а друга — через міст ланцюговий. Це було 2 січня 1918 р.
У списку помилок наприкінці книжки автор виправляє «2 січня» на «2 лютого». Стиль новий (автор датує Крути 29 січня).
20 січня ст. ст. більшовики підступили до Києва з двох боків: з-за Дніпра місто почала обстрілювати їхня важка артилерія, через міст прорвався бронепотяг, потім другий, і почали стріляти з іншого боку, від товарної станції. Били без особливої мети, просто по місту: гранати розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
Большевики били без усякої особливої ціли, просто по місту. На вулицях почали розриватись гранати, розбивали будинки, вбивали й калічили людей.
За ст. ст.; історики датують початок масованого обстрілу бл. 22–23 січ. ст. ст.
У ніч із 1 на 2 лютого останній великий загін подільських повстанців (300–400 багнетів) укріпився на Щекавицькому кладовищі — крутій горі між Подолом і Куренівкою; 2 лютого їх вибили звідти рукопашним боєм. Повстанці до полудня 2 лютого ще будували барикади в тилу СС.
останній більший відділ подольських большевицьких повстанців у силі 300-400 багнетів закріпився на Щекавицькім Цвинтарі, стрімкій і важко доступній горі поміж Подолом і Курінівкою
2 лютого 1918 р. о 8 ранку права колона Лівобережного коша (курінь Дорошенківського полку 50 багнетів, курінь Червоних гайдамаків 80 багнетів, 2 гармати, у резерві 1-ша сотня СС 177 багнетів) рушила з Дарниці Броварським шляхом через Микільську і Передмостну слобідки до Ланцюгового мосту. Міст через рукав Дніпра між слобідками взяла сотня СС із 4 кулеметами: СС втратили 4 вбитих (зокрема Іван Белз) і 8 поранених; більшовики — ~50 вбитих і поранених, 8 важких кулеметів, 4 ручні і 4 важкі гармати(?), 33 полонених.
При допомозі своїх, Стрілецьких, чотирьох скорострілів він швидким і рішучим ударом здобув міст і Передмостну Слобідку.
«4 ручні й 4 важкі гармати» — імовірно кулемети/гармати, текст неясний.
Колона Петлюри (Гайдамацький Кіш, Січові Стрільці, полк імені гетьмана Наливайка, дві сотні кінноти, легка й гаубична батареї) біля Ланцюгового мосту натрапила на вогонь десятків кулеметів; лише після кількагодинного бою й гарматної підготовки вона прорвалася і близько 22-ї години зайняла Лавру.
при спробі захопити міст з нальоту, зустрінув ворожий вогонь десятків кулеметів. ... Надвечір піхота вже укріпилась на правому березі Дніпра, а біля 22-ої години зайняла Лавру
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Усю ніч після зайняття Лаври на Печерську лунала рушнична й кулеметна стрілянина; зв'язку з центром міста, де були державні установи, встановити не вдалося. Розвідка з'ясувала, що центром і базою повстанців був Арсенал із його великими старими мурами.
На Печерську цілу ніч було чути то рушничні, то кулеметні стріли. ... центром й оперативною базою комуністів був київський арсенал. Иого великі, старі і міцні мури були головною фортецею комуністів.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний. Ніч на 3 лютого.
За Сушком, станом на 2 лютого 1918 р. більшовики володіли в Києві Арсеналом і всіма передмістями; Центральну Раду обороняли лише 2 сотні куреня Січових стрільців і кінний загін Гордієнківців під командою полк. В. Петрова; решта гарнізону або перейшла до більшовиків, або оголосила нейтралітет.
Київ в руках большевиків, що опанували арсенал і всі передмістя. Центральну Раду боронять тільки 2 сотні С. С. куріня і кінний відділ Гордієнка під командою полк. В. Петрова
Цитата з Р. Сушка (Львів 1920). Стиль дати не вказано; за змістом (Арсенал у руках повстанців) відповідає січневому повстанню, тобто 2 лютого н. ст. = 20 січня ст. ст.; якщо дата за ст. ст. — це 15 лютого н. ст., що не узгоджується з подіями.
Щоб рятувати Київ, повернули загін Петлюри: Слобідський кіш і Січові стрільці з боєм пробилися через зайняті повстанцями Микільську й Передмостову слобідки, Січові стрільці сміливою атакою здобули Миколаївський міст, і на ніч 2 лютого 1918 р. загін був уже в Києві.
Слобідський Кіш і Січові стрільці з боєм проложили собі шлях назад через заняті вже большевицькими повстанцями Никольську й Передмостну Слобідки
Назву мосту й кінець фрази відновлено з пошкодженого OCR («^^^ко^а€вс|ький міст»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
20 січня (2 лютого) 1918 року об 11-й ранку сильний загін червоногвардійців зайняв район і обстрілював його; район відповідав кулеметним вогнем.
Въ 11 час. утра сильный отрядъ красногвардейцевъ ... районъ и обстрѣливаетъ его. Районъ отвѣчаетъ пулеметнымъ огнемъ
Назва району в OCR не збереглася; прив'язка до дати 20 січня ймовірна.
Оголошення: Київська губернська народна управа закликала губернських гласних прибути 20 січня 1918 року о 2 годині до будинку управи (Володимирська, 33) на засідання Народної ради (земського зібрання).
закликає д. д. губернських гласних прибути 20 січня 1918 р. о 2 год. в буд. Управи (Володимирська 33) на засідання Народньої Ради (Земськ. Зібрання).
Наказом від 20 січня ст. ст. зброю велено здавати до штабу Київської військової округи на Банковій, 11.
Зброю здавати в штаб київської військової округи (Банкова, 11).
Підпис під наказом зіпсований («Значковий Солуха»?).
За метрикою Хрестовоздвиженської церкви на Подолі: перші 3 жертви серед цивільних — 20–21 січня ст. ст. (2–3 лют. н. ст.); потім 26 січня загинули жінки Марія Пашкова (35) і Тетяна Коберник (30); із чоловіків — поштово-телеграфний чиновник Дмитро Коляда (19) і чиновник Микола Крижанівський (24).
перші 3 жертви серед цивільного населення 20–21 січня; наступні – 26 січня жінки – Марія Пашкова (35) та Тетяна Коберник (30)
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 496, арк. 163–169.
20 січня (2 лютого) 1918 року в кінотеатрі Шанцера на Хрещатику, 38, мав відбутися грандіозний бал-маскарад із танцями, призами за найкращі костюми, першокласним буфетом і національним оркестром; квитки продавали в касі театру з 6-ї вечора.
Кино-Театрѣ ШАНЦЕРА. 20-го января с. г. состоится грандіозный Балъ-Маскарадъ съ танцами ... Призъ за ... Первоклас. ... національн. оркестра
20 січня 1918 р. (ст.ст.) Скоропадський не міг виїхати з Києва: у нього був шофер, але не було автомобіля; у командувача Шинкаря був службовий автомобіль, але не було шофера; Шинкар, отримавши шофера, поїхав до Звенигородки без Скоропадського. Верхових коней теж не було.
У меня был шофер, но автомобиля не было. У Шинкаря, по должности, был автомобиль, а шофера не было.
Засідання Ради 20 січня 1918 р.: сіоніст Шехтман підтримав інтерпеляцію — оскільки серед заарештованих більшовиків є євреї, натовп тлумачить це як допомогу євреїв більшовикам. Проти відозви виступили Мартос (УСДРП) і Степаненко (який запропонував меншинам самим випустити відозву на підтримку Ради); М. Лібер (Бунд) схвильовано відповів, що Бунд завжди боровся з більшовизмом; інтерпеляцію підтримали російські народні соціалісти (Ганкін) та есери (Ріхтер). Ухвалено пропозицію українських есерів про відозву від соціалістичних партій.
«Выпустить особое возван1е значило-бы показать, что мы испугались.»
За «Der Telegraf» № 16 від 24 січня 1918 р. Стиль ст. ст.
Сушко зазначав, що нейтральні частини в Києві були небезпечніші за ворога: їх було багато всюди, і їхній виступ у тилу загрожував захисникам Ради повною ліквідацією.
Невтральні … були в той час більш небезпечні чим ворог, бо всюди була їх велика кількість, і їхній виступ на задах грозив нам повною ліквідацією
Зі спогадів Р. Сушка (Львів 1920).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані