четвер
8 лютого за старим стилем
29 записів · 4 джерела · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Четвер, 8 лютого за старим стилем. Київські журналісти й літератори на надзвичайних зборах протестували проти переслідування небільшовицької преси: «Народня воля» й «Робітнича газета» не могли виходити, а «Киевская мысль» закрилася. Ліва частина українських соціал-демократів оголосила про окрему партію, що визнає радянську владу, а «Нова Рада» обурювалася наміром Затонського скасувати учительську спілку. У виконкомі Київської ради ліві есери вимагали звіту Народного секретаріату. З дозволу секретаріату до Галичини виїхав перший гурт українських заручників і виселенців. Того ж дня в Берліні Кюльман підписав ультиматум, що вимагав від Росії миру з УНР і виведення червоних військ з України.
Київське товариство діячів періодичної преси й літератури скликало на 2-гу дня в літературно-артистичному клубі на Миколаївській, 11 загальні збори, запросивши й українських журналістів. Надзвичайні збори констатували, що радянська влада переслідує небільшовицький друк: «Народня воля» й «Робітнича газета» позбавлені можливості виходити, а «Киевская мысль» закрилася, бо в неї забрали весь технічний апарат.
певність середня: Анонс і пізніший звіт у тій самій газеті; резолюцію ухвалили самі потерпілі від цензури.
Київське товариство діячів періодичної преси й літератури скликало на четвер, 21 (8) лютого, о 2-й дня в приміщенні Київського літературно-артистичного клубу (Миколаївська, 11) загальні збори членів товариства й усіх літераторів і журналістів, що живуть у Києві; порядок денний — оборона волі преси й поточні справи; вхід вільний, запрошено й українських журналістів.
впоряжає в четверг, 21 (8) лютого, о 2-ій годині дня в помешканню київського літературно-артистичного клубу (Миколаївська вул., № 11) загальні збори
Київське товариство діячів періодичної преси й літератури на надзвичайних загальних зборах 21 лютого 1918 року з обуренням констатувало, що радянська влада в Києві переслідує небільшовицький друк: одні газети («Народня воля», «Робітнича газета») позбавлені можливості виходити через політичний терор, а «Киевская мысль» мусила закритися, бо в неї забрали весь технічний і матеріальний апарат.
совітська влада в Київі провадить ту ж політику переслідувань щодо небільшовицького друку ... „Кіевская Мысль", орган соціалістичної думки, змушена закритися, бо в неї одняли ввесь технічний і матеріяльний апарат.
Організаційний комітет українських соціал-демократів (лівих) оголосив про вихід з УСДРП і заснування окремої партії, що визнає радянську владу, федерацію з радянськими республіками Росії й територію УНР за III Універсалом та делегує представників до всіх радянських органів; «Нова Рада» назвала це «орієнтацією на силу».
певність середня: Текст декларації й коментар в одному номері; точна дата декларації не вказана.
Організаційний комітет українських соціал-демократів (лівих) оголосив про вихід з УСДРП і прихильність до радянської влади; «Нова Рада» назвала це «орієнтацією на силу» після приходу більшовиків до Києва.
Організаційний комітет українських соціал-демократів опублікував свою декларацію про вихід з партії с.-д. і прихильність до ідей совітської влади.
Організаційний комітет УСДРП (лівих) оголосив про заснування окремої партії, що визнає радянську владу, федерацію з радянськими республіками Росії та територію УНР за III Універсалом, і делегує своїх представників до всіх органів радянської влади в Україні.
Слава братерству робітництва, кровʼю скріпленому на вулицях Київа! ... Для того закладаємо окрему У. С. Д. Р. П. (лівих)
Передова «Нової Ради» назвала заяву народного секретаря В. Затонського про намір скасувати Українську вчительську спілку знищенням української культурної роботи.
певність середня: Одне опозиційне джерело; точна дата заяви не вказана, OCR передовиці перемішаний.
Народний секретар більшовицького уряду В. Затонський заявив про намір скасувати Українську вчительську спілку; «Нова Рада» в передовиці назвала це знищенням української культурної роботи.
Заява пана Затонського ... про те, що він має скасувати вчительську спілку
На засіданні виконкому Київської ради російські есери заявили про політику Народного секретаріату, а фракція лівих есерів вимагала злиття ЦВК рад України з рештками колишнього ЦВК і об'єднаного засідання 22 лютого, щоб заслухати звіт секретаріату.
певність середня: Звіт есерівської «Боротьби» з явною датою за новим стилем; OCR пошкоджений.
21 лютого н. ст. на засіданні Виконавчого комітету Київської ради робітничих і солдатських депутатів російські с.-р. Смолянський і Амханіцький заявили про політику «народного секретаріату»; фракція лівих есерів наполягала на злитті ЦВК Рад України з рештками колишнього ЦВК і на призначенні об'єднаного засідання на 22 лютого, щоб заслухати звіт секретаріату.
На засіданні „Исполнительнаго комитета кіевскаго совʼіта рабочих и солдатских депутатов" 21 лютого н. ст. була зроблена ... заява про політику „народного секретаріята"
З дозволу Народного секретаріату потягом до Галичини вирушив перший гурт українських заручників і виселенців, серед них проф. Левинський і директор Національного музею у Львові І. Свєнціцький, якому дозволили вивезти музейні речі, колись забрані росіянами зі Львова.
певність середня: Одне газетне повідомлення («сьогодні»); частину тексту про музей не прочитано.
21 лютого 1918 р. за дозволом народного секретаріату з Києва до Галичини вирушив потягом перший гурт українських заложників і виселенців, серед них проф. Левинський і директор Національного музею у Львові д-р І. Свєнціцький; останньому дозволили вивезти музейні речі, колись забрані росіянами зі Львова.
В Галичину. Сьогодня з дозволу народнього секретаріату іде поїздом до Галичини перша партія заложників та виселенців українців. Між ними є проф. Левинський, ... д-р. І. Свенцицький.
Умови миру, підписані в Берліні Кюльманом 21 лютого, вимагали, щоб Росія негайно уклала мир з УНР, а російське військо й червона гвардія негайно вийшли з України й Фінляндії.
певність висока: Текст офіційного документа з датою й підписом; у Києві його надрукували пізніше.
Німецькі умови миру з Росією (ультиматум від 21 лютого, Берлін) вимагали негайно укласти мир з Українською Народною Республікою та вивести з України російське військо й червону гвардію.
4) Росія заключає негайно мир з Українською Народньою Республикою. Руське військо й червона гвардія негайно виходять з України й Фінляндії.
Центральна похоронна комісія просила заводські комітети подати відомості про вбитих, поранених і зниклих робітників під час січневого повстання; відомості збирали по районах — на Арсеналі, на снарядному заводі в Деміївці, на фабриці Матісона на Андріївському узвозі, у Земському союзі, на заводі «Ауто» на Шулявці.
певність середня: Оголошення в газеті з датою номера; слово «січневого» відновлено з пошкодженого OCR.
Центральна похоронна комісія просила заводські комітети подати відомості про вбитих, поранених і зниклих безвісти робітників під час січневого повстання; відомості приймали районами: Деміївка — снарядний завод; Новобудови — завод на Прозоровській вул.; Печерськ — Арсенал; Поділ — фабрика Матісона (Андріївський узвіз, 2); Залізничний район — головні майстерні; Лук'янівка — Земський союз (Кудрявська, 16); Шулявка — завод «Ауто».
Центральна похоронна Комісія прохає всі заводські комітети подати відомости про забитих, поранених та тих, що пропали без вісти робітників під час січневого повстання.
У метриці Стрітенської церкви записано людей, що померли від вогнепальних поранень 21–22 лютого н. ст. На кладовищі поховали підполковника В. Келлера й капітана О. Каменського, схоплених на саперному полі на Звіринці й розстріляних біля залізничного мосту; серед убитих у ті дні — полковник Л. Міллер, розстріляний на Московській разом із генералом Б. Белчинським.
певність висока: Архівні метрики й некрологи «Малой Руси», зведені Бетлій; обставини смертей 21–22 лютого не вказано.
У метриці Стрітенської церкви є записи про померлих від вогнепальних поранень наприкінці лютого й на початку березня: 21–22 лютого н. ст. і троє — 3 березня н. ст. 1918 р.
записи про померлих від вогнепальних поранень осіб наприкінці лютого та початку березня: зокрема, 21-22 лютого (н.ст); три особи 3 березня (н.ст)
Полковника Леоніда Міллера (39) затримали разом із ген.-майором Болеславом Белчинським під час обшуку квартири й розстріляли на Московській вулиці. Підполковник Володимир Келлер (48), вихователь Київської Св.-Володимирської військової гімназії (кадетського корпусу), і його зять капітан Туркменського стрілецького полку Олексій Каменський (29) затримані на саперному полі на Звіринці й розстріляні біля залізничного мосту; обидва поховані 8 лютого ст. ст. (21 лют. н. ст.). Також убитий ген.-майор Петро Клоченко (65).
Полковника Міллєра разом з генерал-майором Болеславом Бєлчинським затримали при обшуку квартири; розстріляні на вул. Московській. Підполковник Келлер та капітан Каменський затримані на саперному полі на Звіринці; розстріляні біля…
Накази по Південно-Західному фронту підписували тимчасовий головнокомандувач Дуварський, начальник штабу Кислий і комісар М. Кузьмин; відтепер наряди на військові поїзди видавало лише управління військових сполучень у Липках. Ті, хто просив у виконкому ради роботи, мали записатися до спілки торговельно-промислових службовців на Хрещатику, 38.
певність середня: Накази й оголошення, передруковані в газеті; прізвище головнокомандувача прочитано непевно, дати наказів не вказано.
Наказ по Південно-Західному фронту підписали тимчасово виконувач обов'язків головнокомандувача арміями фронту Дуварський, начальник штабу Кислий і комісар фронту М. Кузьмин (більшовицька влада в Києві).
Тимчасово в. о. головнокомандуючого арміями півд.-зах. фронту ...зарський. Начальник штабу Кислий. Комісар п.-з. фронту М. Кузьмин.
Наказом в. о. головнокомандувача Дуварського всі наряди на відправку поїздів чи окремих паровозів для військових потреб видавало виключно управління військових сполучень (Липки, ріг Катерининської та Єлизаветинської); невеликі команди й вантажі відправляли за нарядами комендантів станцій.
всі наряди на одправку поїздів чи окремих паровозів для військових потреб даються виключно завідуючими рухом війська (Липки ріг Катерининської та Єлизаветинської).
Особи, які подали до виконавчого комітету Ради робітничих депутатів заяви з проханням про працю, мали записатися в члени професійної спілки торговельно-промислових службовців (Хрещатик, 38), куди передали їхні заяви.
Особи, які подали у виконавчий к-т сов. роб. деп. заяву з проханням праці, повинні записатись у члени професійного союзу торгово-промислових служащих (Хрещатик, 38).
Український національний театр у Троїцькому народному домі показував п'єсу І. Тобілевича, Товариство українських артистів — драму-казку й готувало «Попихача»; водночас ходили чутки, що Микола Садовський, тяжко переживши київські події, не хоче тепер братися до роботи в театрі.
певність низька: Анонси з нечитабельними назвами й чутка, яку газета сама не підтверджує.
У Троїцькому народному домі Український національний театр 21 лютого 1918 р. показував виставу на 5 дій І. Тобілевича (назву в OCR не прочитано); початок вистав о 7 год. вечора, квитки продавали в касі театру.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня 21 (8) лютого ... на 5 дій І. Тобілевича. ... Початок вистав о 7 год. у вечері.
Український театр (Товариство українських артистів) у лютому 1918 р. показував драму-казку на 5 дій і готував до вистави п'єсу «Попихач».
Український театр (Т-во Укр. Артистів). драма казка 5 д. ... Готується до вистави ПОПИХАЧ
Ходили чутки, що Микола Садовський, пережив тяжкі київські події та гостро відчуваючи «кризу влади», не хоче тепер братися до роботи в театрі.
кажуть, що переживши тяжко страшні київські події і гостро відчуваючи „кризис власти", артист не хоче тепер братися до роботи в театрі.
Товариство «Час» на Володимирській, 42 продавало портрет Шевченка роботи Ф. Красицького, книжки С. Єфремова, С. Черкасенка й календар у двох стилях; «Криниця» випустила п'єсу С. Васильченка «Не співайте, півні…»; книгарня «Співробітник школи» пропонувала підручники українською й російською.
певність середня: Рекламні оголошення в одній газеті з чітко прочитаними цінами.
Оголошення: товариство «Час» (Володимирська, 42) до Шевченкових днів продавало портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького (у шапці) за 1 крб. 50 коп.
До Шевченкових днів. Портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького ... (в шапці) Ціна 1 р. 50 к.
Оголошення: товариство «Час» продавало книжку С. Єфремова «Тарас Шевченко, життя його та діла» за 75 коп.
С. Єфремов. Тарас Шевченко, життя його та діла. - 75 к.
Оголошення: товариство «Час» продавало книжки С. Черкасенка «Шевченко й діти» та К. Вальневича «Оборонець скривджених» по 25 коп., а також листівки з портретом Шевченка.
С. Черкасенко. Шевченко й діти - 25 к. К. Вальневич. Оборонець скривджених - 25 к.
Оголошення: товариство «Час» продавало відривний календар «Час» на 1918 р. в новому і старому стилях; ціна без спинки — 3 крб. (і дешевший варіант за 1 крб.), спинки по 50 і 75 коп.
Одривний календарь „Час" на рік 1918 в новому і старому стилях. Ціна без спинки 3 р. та 1 р. Спинки по 50 к., 75 к.
Видавниче товариство «Криниця» випустило в Києві 1918 р. п'єсу С. Васильченка «Не співайте, півні, не вменшайте ночі!» у 3-х картинах, 46 стор., ціна 60 коп.
С. Васильченко. Не співайте, півні, не вменшайте ночі!... Пʼеса в 3-х картинах. Видавниче товариство „Криниця". Київ, 1918, стор. 46, 16°, ціна 60 копійок.
Оголошення: вийшов і продавався в київських книгарнях кишеньковий календар видавництва «Праця» на 1918 р. за 20 коп.; замовлення приймало видавництво (Терещенківська, 18).
Вийшов з друку й продається в київських книгарнях кешеньковий календарь на 1918 рік вид-ва „Праця" ц. 20 коп.
Оголошення: українсько-руська книгарня «Співробітник школи» А. І. Якубовської (Володимирська, 52) продавала підручники, дитячу літературу й книжки з усіх галузей науки українською і російською мовами; провінційні замовлення виконувала після завдатку в половину вартості.
Українсько-Руська книгарня „Співробітник Школи" А. И. Якубовської, Київ, Володимирська 52. Підручники, дитяча література і книжки по всіх галузях науки
Газета, редагована А. Ніковським, виходила щодня, крім понеділків, з редакцією на Інститутській, 22 і коштувала 25 коп.; вона відповіла більшовицькому «Вістникові», що ніколи не належала до «петлюрівського табору», і з іронією писала про «свободу друку».
певність середня: Вихідні дані й полеміка в самому номері газети.
Редакція й контора щоденної газети «Нова Рада» містилися на вул. Інститутській, 22; контора була відкрита з 10 до 5 год.; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції й контори І, ІНСТИТУТСЬКА, 22. ... Виходить що-дня, окрім понеділків і днів після великих свят.
Ціна окремого номера «Нової Ради» в Києві в лютому 1918 р. становила 25 коп.
Ціна окремого № у Київі 25 к.
Редактором «Нової Ради» в лютому 1918 р. був Андрій Ніковський.
Редактор Андрій Ніковський.
Оголошення: у конторі «Нової Ради» (Інститутська, 22) продавався старий газетний папір на упаковку.
ПРОДАЄТЬСЯ ... папір (старий ...). Інститутська № 22, Контора „Нової Ради".
Офіційний більшовицький «Вістник Української Народньої Республіки» звинуватив «Нову Раду» в належності до «петлюрівського табору»; газета відповіла, що ніколи до нього не належала, і з іронією писала про «свободу друку» нової влади.
„Нова Рада" ледві дихає після „потрясаючих" подій у Київі.
Цитата дня
Особи, які подали у виконавчий к-т сов. роб. деп. заяву з проханням праці, повинні записатись у члени професійного союзу торгово-промислових служащих (Хрещатик, 38).Особи, які подали до виконавчого комітету Ради робітничих депутатів заяви з проханням про працю, мали записатися в члени професійної спілки торговельно-промислових службовців (Хрещатик, 38), куди передали їхні заяви.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 1 · 02-0447
Ціна дня
портрет Т. Шевченка роботи Ф. Красицького
1,5 крб за штука
т-во «Час», Володимирська, 42 · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 · 02-0454
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 1 |
| книжка С. Васильченка «Не співайте, півні...» | 60 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| книжка С. Єфремова «Тарас Шевченко, життя його та діла» | 75 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| книжка С. Черкасенка «Шевченко й діти» | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| відривний календар «Час» на 1918 р. (без спинки) | 3 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 |
| кишеньковий календар вид-ва «Праця» на 1918 р. | 20 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 |
Оголошення дня
ПРОДАЄТЬСЯ ... папір (старий ...). Інститутська № 22, Контора „Нової Ради".Оголошення: у конторі «Нової Ради» (Інститутська, 22) продавався старий газетний папір на упаковку.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №17, с. 2 · 02-0453
Афіша й культура
Номер «Нової Ради» коштував 25 коп. (02-0438); портрет Шевченка роботи Красицького — 1 крб 50 коп., книжка Єфремова про Шевченка — 75 коп., брошури — по 25 коп., п'єса Васильченка — 60 коп., календар «Час» — 3 крб, кишеньковий календар «Праці» — 20 коп. (02-0454, 02-0455, 02-0456, 02-0449, 02-0457, 02-0459). Контора «Нової Ради» продавала старий газетний папір на обгортку (02-0453).
Організаційний комітет українських соціал-демократів (лівих) оголосив про вихід з УСДРП і прихильність до радянської влади; «Нова Рада» назвала це «орієнтацією на силу» після приходу більшовиків до Києва.
Організаційний комітет українських соціал-демократів опублікував свою декларацію про вихід з партії с.-д. і прихильність до ідей совітської влади.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Організаційний комітет УСДРП (лівих) оголосив про заснування окремої партії, що визнає радянську владу, федерацію з радянськими республіками Росії та територію УНР за III Універсалом, і делегує своїх представників до всіх органів радянської влади в Україні.
Слава братерству робітництва, кровʼю скріпленому на вулицях Київа! ... Для того закладаємо окрему У. С. Д. Р. П. (лівих)
Дата номера газети; точна дата декларації не вказана.
Німецькі умови миру з Росією (ультиматум від 21 лютого, Берлін) вимагали негайно укласти мир з Українською Народною Республікою та вивести з України російське військо й червону гвардію.
4) Росія заключає негайно мир з Українською Народньою Республикою. Руське військо й червона гвардія негайно виходять з України й Фінляндії.
Підпис — міністр закордонних справ Кюльман, Берлін, 21 лютого 1918.
Народний секретар більшовицького уряду В. Затонський заявив про намір скасувати Українську вчительську спілку; «Нова Рада» в передовиці назвала це знищенням української культурної роботи.
Заява пана Затонського ... про те, що він має скасувати вчительську спілку
Дата номера газети; точна дата заяви не вказана. Текст передовиці в OCR сильно перемішаний.
21 лютого 1918 р. за дозволом народного секретаріату з Києва до Галичини вирушив потягом перший гурт українських заложників і виселенців, серед них проф. Левинський і директор Національного музею у Львові д-р І. Свєнціцький; останньому дозволили вивезти музейні речі, колись забрані росіянами зі Львова.
В Галичину. Сьогодня з дозволу народнього секретаріату іде поїздом до Галичини перша партія заложників та виселенців українців. Між ними є проф. Левинський, ... д-р. І. Свенцицький.
«Сьогодні» — дата номера. OCR частини тексту про музей неповний.
Центральна похоронна комісія просила заводські комітети подати відомості про вбитих, поранених і зниклих безвісти робітників під час січневого повстання; відомості приймали районами: Деміївка — снарядний завод; Новобудови — завод на Прозоровській вул.; Печерськ — Арсенал; Поділ — фабрика Матісона (Андріївський узвіз, 2); Залізничний район — головні майстерні; Лук'янівка — Земський союз (Кудрявська, 16); Шулявка — завод «Ауто».
Центральна похоронна Комісія прохає всі заводські комітети подати відомости про забитих, поранених та тих, що пропали без вісти робітників під час січневого повстання.
Дата номера газети; точна дата оголошення не вказана. Слово «січневого» відновлено з пошкодженого «диварського».
21 лютого н. ст. на засіданні Виконавчого комітету Київської ради робітничих і солдатських депутатів російські с.-р. Смолянський і Амханіцький заявили про політику «народного секретаріату»; фракція лівих есерів наполягала на злитті ЦВК Рад України з рештками колишнього ЦВК і на призначенні об'єднаного засідання на 22 лютого, щоб заслухати звіт секретаріату.
На засіданні „Исполнительнаго комитета кіевскаго совʼіта рабочих и солдатских депутатов" 21 лютого н. ст. була зроблена ... заява про політику „народного секретаріята"
У тексті «21 лютого н. ст.»; OCR зіпсований.
Наказ по Південно-Західному фронту підписали тимчасово виконувач обов'язків головнокомандувача арміями фронту Дуварський, начальник штабу Кислий і комісар фронту М. Кузьмин (більшовицька влада в Києві).
Тимчасово в. о. головнокомандуючого арміями півд.-зах. фронту ...зарський. Начальник штабу Кислий. Комісар п.-з. фронту М. Кузьмин.
Прізвище головнокомандувача в OCR подано як «...зарський» і «Дуварський»; точне написання сумнівне.
У метриці Стрітенської церкви є записи про померлих від вогнепальних поранень наприкінці лютого й на початку березня: 21–22 лютого н. ст. і троє — 3 березня н. ст. 1918 р.
записи про померлих від вогнепальних поранень осіб наприкінці лютого та початку березня: зокрема, 21-22 лютого (н.ст); три особи 3 березня (н.ст)
Обставини не вказано; 3 березня — вже під час повернення українських військ/німців.
Полковника Леоніда Міллера (39) затримали разом із ген.-майором Болеславом Белчинським під час обшуку квартири й розстріляли на Московській вулиці. Підполковник Володимир Келлер (48), вихователь Київської Св.-Володимирської військової гімназії (кадетського корпусу), і його зять капітан Туркменського стрілецького полку Олексій Каменський (29) затримані на саперному полі на Звіринці й розстріляні біля залізничного мосту; обидва поховані 8 лютого ст. ст. (21 лют. н. ст.). Також убитий ген.-майор Петро Клоченко (65).
Полковника Міллєра разом з генерал-майором Болеславом Бєлчинським затримали при обшуку квартири; розстріляні на вул. Московській. Підполковник Келлер та капітан Каменський затримані на саперному полі на Звіринці; розстріляні біля залізничного мосту.
Некрологи убитых // Малая Русь. С.184–189; 207; 210–211; 222–223. Метрика: ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 477, арк. 64–68.
Оголошення: товариство «Час» (Володимирська, 42) до Шевченкових днів продавало портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького (у шапці) за 1 крб. 50 коп.
До Шевченкових днів. Портрет Т. Г. Шевченка роботи Ф. Красицького ... (в шапці) Ціна 1 р. 50 к.
Оголошення: вийшов і продавався в київських книгарнях кишеньковий календар видавництва «Праця» на 1918 р. за 20 коп.; замовлення приймало видавництво (Терещенківська, 18).
Вийшов з друку й продається в київських книгарнях кешеньковий календарь на 1918 рік вид-ва „Праця" ц. 20 коп.
Ціна окремого номера «Нової Ради» в Києві в лютому 1918 р. становила 25 коп.
Ціна окремого № у Київі 25 к.
Цифра в OCR читається як «25 Е»; ймовірно 25 коп.
Оголошення: товариство «Час» продавало книжку С. Єфремова «Тарас Шевченко, життя його та діла» за 75 коп.
С. Єфремов. Тарас Шевченко, життя його та діла. - 75 к.
Оголошення: товариство «Час» продавало книжки С. Черкасенка «Шевченко й діти» та К. Вальневича «Оборонець скривджених» по 25 коп., а також листівки з портретом Шевченка.
С. Черкасенко. Шевченко й діти - 25 к. К. Вальневич. Оборонець скривджених - 25 к.
Прізвище «Вальневич» за OCR.
Оголошення: товариство «Час» продавало відривний календар «Час» на 1918 р. в новому і старому стилях; ціна без спинки — 3 крб. (і дешевший варіант за 1 крб.), спинки по 50 і 75 коп.
Одривний календарь „Час" на рік 1918 в новому і старому стилях. Ціна без спинки 3 р. та 1 р. Спинки по 50 к., 75 к.
Структура цін в OCR нечітка.
Особи, які подали до виконавчого комітету Ради робітничих депутатів заяви з проханням про працю, мали записатися в члени професійної спілки торговельно-промислових службовців (Хрещатик, 38), куди передали їхні заяви.
Особи, які подали у виконавчий к-т сов. роб. деп. заяву з проханням праці, повинні записатись у члени професійного союзу торгово-промислових служащих (Хрещатик, 38).
Дата номера газети; точна дата оголошення не вказана.
Київське товариство діячів періодичної преси й літератури скликало на четвер, 21 (8) лютого, о 2-й дня в приміщенні Київського літературно-артистичного клубу (Миколаївська, 11) загальні збори членів товариства й усіх літераторів і журналістів, що живуть у Києві; порядок денний — оборона волі преси й поточні справи; вхід вільний, запрошено й українських журналістів.
впоряжає в четверг, 21 (8) лютого, о 2-ій годині дня в помешканню київського літературно-артистичного клубу (Миколаївська вул., № 11) загальні збори
У Троїцькому народному домі Український національний театр 21 лютого 1918 р. показував виставу на 5 дій І. Тобілевича (назву в OCR не прочитано); початок вистав о 7 год. вечора, квитки продавали в касі театру.
ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня 21 (8) лютого ... на 5 дій І. Тобілевича. ... Початок вистав о 7 год. у вечері.
Назва вистави на 21 лютого в OCR зіпсована.
Український театр (Товариство українських артистів) у лютому 1918 р. показував драму-казку на 5 дій і готував до вистави п'єсу «Попихач».
Український театр (Т-во Укр. Артистів). драма казка 5 д. ... Готується до вистави ПОПИХАЧ
Назва драми-казки в OCR не прочитана.
Видавниче товариство «Криниця» випустило в Києві 1918 р. п'єсу С. Васильченка «Не співайте, півні, не вменшайте ночі!» у 3-х картинах, 46 стор., ціна 60 коп.
С. Васильченко. Не співайте, півні, не вменшайте ночі!... Пʼеса в 3-х картинах. Видавниче товариство „Криниця". Київ, 1918, стор. 46, 16°, ціна 60 копійок.
Редактором «Нової Ради» в лютому 1918 р. був Андрій Ніковський.
Редактор Андрій Ніковський.
Редакція й контора щоденної газети «Нова Рада» містилися на вул. Інститутській, 22; контора була відкрита з 10 до 5 год.; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції й контори І, ІНСТИТУТСЬКА, 22. ... Виходить що-дня, окрім понеділків і днів після великих свят.
OCR масштабних рядків частково зіпсований.
Офіційний більшовицький «Вістник Української Народньої Республіки» звинуватив «Нову Раду» в належності до «петлюрівського табору»; газета відповіла, що ніколи до нього не належала, і з іронією писала про «свободу друку» нової влади.
„Нова Рада" ледві дихає після „потрясаючих" подій у Київі.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Київське товариство діячів періодичної преси й літератури на надзвичайних загальних зборах 21 лютого 1918 року з обуренням констатувало, що радянська влада в Києві переслідує небільшовицький друк: одні газети («Народня воля», «Робітнича газета») позбавлені можливості виходити через політичний терор, а «Киевская мысль» мусила закритися, бо в неї забрали весь технічний і матеріальний апарат.
совітська влада в Київі провадить ту ж політику переслідувань щодо небільшовицького друку ... „Кіевская Мысль", орган соціалістичної думки, змушена закритися, бо в неї одняли ввесь технічний і матеріяльний апарат.
OCR частково пошкоджений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Ходили чутки, що Микола Садовський, пережив тяжкі київські події та гостро відчуваючи «кризу влади», не хоче тепер братися до роботи в театрі.
кажуть, що переживши тяжко страшні київські події і гостро відчуваючи „кризис власти", артист не хоче тепер братися до роботи в театрі.
Чутка; газета сама пише, що достеменно не знає.
Наказом в. о. головнокомандувача Дуварського всі наряди на відправку поїздів чи окремих паровозів для військових потреб видавало виключно управління військових сполучень (Липки, ріг Катерининської та Єлизаветинської); невеликі команди й вантажі відправляли за нарядами комендантів станцій.
всі наряди на одправку поїздів чи окремих паровозів для військових потреб даються виключно завідуючими рухом війська (Липки ріг Катерининської та Єлизаветинської).
Дата номера газети; точна дата наказу не вказана.
Оголошення: українсько-руська книгарня «Співробітник школи» А. І. Якубовської (Володимирська, 52) продавала підручники, дитячу літературу й книжки з усіх галузей науки українською і російською мовами; провінційні замовлення виконувала після завдатку в половину вартості.
Українсько-Руська книгарня „Співробітник Школи" А. И. Якубовської, Київ, Володимирська 52. Підручники, дитяча література і книжки по всіх галузях науки
Оголошення: у конторі «Нової Ради» (Інститутська, 22) продавався старий газетний папір на упаковку.
ПРОДАЄТЬСЯ ... папір (старий ...). Інститутська № 22, Контора „Нової Ради".
OCR оголошення зіпсований.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані