162 записи, де джерело називає лише місяць або наближений час.
Похорон убитого генерального комісара освіти Івана Стешенка в Києві, де мешкала його сім'я, відбувся на державні кошти; полтавське земство взяло на себе витрати до Києва; дружину чекали з Києва не раніше як за одну-дві доби.
(Справді похорон у Київі взято було на державні кошти.)
Дата похорону в цьому уривку не вказана.
Лизогуб із Палтовим збиралися їхати до Берліна, щоб прискорити розв'язання українських питань.
Лизогуб з Палтовим їдуть до Берліну, щоб прискорити рішення актуальних питань української політики.
У Києві гетьман Скоропадський влаштував огляд 4-му Сірому полку й представникам інших полків і залишився задоволений стройовим виглядом; козаки сподівалися побути в Києві тиждень-два й побачити рідних після 2–3,5 року полону.
В Києві гетьман зробив огляд 4-го Сірого полку й представників від інших полків та залишився дуже задоволений стройовим виглядом козаків.
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній). Дата: кінець серпня – самий початок вересня 1918.
Наприкінці серпня 1918 р. до заворушень у селі долучився залізничний страйк, на думку автора, підтриманий або організований на великі кошти більшовиків.
Къ непрекращавшимся волненіямъ деревни въ концѣ августа присоединилась еще желѣзно-дорожная забастовка
printed page 99
Головний комітет партії соціалістів-федералістів засудив убивство Айхгорна як злочин і висловив співчуття «німецькій державі»; спеціальні українські делегації відвідали німецьких генералів, висловлюючи співчуття і непричетність українців до вбивства.
Спеціяльні українські делегації одвідали німецьких енералів і висловили їм своє співчуття та заманіфестували непричетність Українців до вбивства
Христюк як лівий есер ставиться до цих жестів іронічно.
У серпні 1918 року в міністерстві фінансів відбулася нарада землевласників щодо статуту Державного земельного банку, яка визнала примусовий продаж землі непотрібним.
Нарада землевласників, що відбулась в серпні місяці в міністерстві фінансів і обмірковувала статут Державного Земельного Банку
У серпні 1918 р. в Міністерстві фінансів відбулася нарада землевласників щодо статуту Державного земельного банку; вона заявила, що примусовий продаж землі не потрібен, достатньо добровільного.
Вважає при істнуванню Державного Земельного Банку будь-яку примусову спродаж землі для утворення земельного фонду непотрібною.
Б. Донського, убивцю фельдмаршала Е. Ейхгорна (липень 1918 р.), стратили в Києві тюремні наглядачі за вироком суду; 17 березня 1919 р. Ревтрибунал судив трьох наглядачів — двох засуджено до смерті, одного до виправних робіт.
Революційний трибунал розглянув справу трьох тюремних наглядачів, які за вироком суду розстріляли Б. Донського, вбивцю фельдмаршала Е. Ейхгорна.
Автор: О. Бойко. Дату страти Донського (10 серп. 1918) в тексті не зазначено — місяць за загальними відомостями; суд над наглядачами — 17.03.1919.
Головний комітет Української партії соціалістів-федералістів ухвалив скликати наприкінці серпня 1918 року чергову партійну конференцію щодо змін у програмі та реорганізації партії.
ухвалив скликати в кінці серпня чергову партійну конференцію
Наприкінці серпня 1918 року Коновалець, який жив у Києві, повідомив, що за згодою Українського національного союзу провів переговори з гетьманом Скоропадським і той погодився на відновлення Січових стрільців як Окремого загону СС у Білій Церкві або іншому невеликому місті.
гетьман годиться но нову збірку Січових Стрільців. Організація Окремого Загону СС
Щоб легалізуватися, Національний союз послав делегацію (Шаповал, Швець, Лащенко) до німецького посла Мумма із заявою про непричетність своїх партій до вбивства Ейхгорна; Мумм не прийняв, прийняв генеральний консул фон Тіль, говорили через перекладача; спершу він сприйняв союз за «український національний клуб».
з мумом не бачились, приняв нас генеральний консул фон Тіль
Дата — невдовзі після 30 липня 1918.
Засідання українсько-радянських мирових делегацій, пленарні й комісійні, відбувалися в Педагогічному музеї, неподалік Міністерства закордонних справ; у серпні 1918 року Шелухін, не витримавши нервово, залишив головування, і його замінив Петро Стебницький, який спокійно вислуховував довгі пропагандистські промови більшовиків.
на пленарних чи комісійних засіданнях делеґації, що відбувались в Педагогічнім Музею, недалеко нашого Міністерства Закордонних Справ
Автор, судячи з тексту, бував на засіданнях як сторонній слухач.
У серпні голова Ради міністрів Української держави Лизогуб, побувавши в Берліні, отримав від міністра закордонних справ Гінце запевнення, що Німеччина прихильно ставиться до федерації держав на Сході і що Україна у складі російської федерації матиме гарантії своїх верховних прав.
«Украйна, составляя часть русской федерацiи, будетъ гарантирована въ смыслѣ ненарушимости верховныхь правъ и свободы государства»
Джерело — телеграма Лизогуба гетьману від 22 серпня про результати імператорської наради в ставці.
На початку серпня 1918 прем'єр Лизогуб із товаришем міністра закордонних справ Палтовим їздив до Берліна (переговори з фон Гінце про ратифікацію миру, Холмщину, Крим тощо). Опозиційна українська преса зчинила галас через неточно передану німецькими журналістами фразу про союз із майбутньою Росією «на основании договора 1654 года»; попри офіційне спростування в Києві, газети зловтішалися, Національний союз виступив із протестом.
ніби Україна може увійти з будучою Росією в зачіпно-відпорний союз »на підставі угоди 1654 р.«
На початку серпня 1918 р. УНДС розширився за рахунок УПСР (ц.т.) і УСДРП (УДХП вийшла) та безлічі організацій (Всеукраїнський союз земств, Селянська спілка, Всеукраїнська учительська спілка, Українське правниче товариство, Студентська спілка, Галицько-буковинська рада та ін.) і став називатися Український національний союз (УНС); головну раду очолив А. Ніковський. Мета за статутом – міцна самостійна Українська Держава, влада, відповідальна перед парламентом, демократичний (п'ятичленний) виборчий закон.
Оновлене об’єднання отримало назву Український національний союз (УНС), головну раду якого очолив відомий політичний діяч і публіцист, один з лідерів УПСФ А. Ніковський.
Наприкінці серпня 1918 року член Центродому інженер М. О. Коган (Либідський район) подав письмову заяву, що дрова, які вважалися виданими за ордерами, люди насправді не отримали; ревізійна комісія (Панков — Бульварний район, інж. Леєв — Плоський, капітан Зворський — Лук'янівський, Коган — Перший Либідський) виявила, що жодної звітності немає, а договір з підрядником написано олівцем.
Договоръ съ подрядчикомъ Лейбовичемъ былъ написанъ карандашемъ, о гербовыхъ маркахъ и помину нѣтъ
Похорон колишнього міністра освіти УНР Івана Стешенка відбувся державним коштом і був «поистине величавым»; міністерство освіти та, наскільки пам'ятає автор, інші міністерства цього дня були зачинені.
Не лише наше Міністерство, але, оскільки памятаємо, й інші міністерства були зачинені
Дату в тексті не зазначено; Стешенка вбито в Полтаві 30.07.1918, похорон у Києві — початок серпня (дата за зовнішніми даними).
Бойова група російських лівих есерів планувала вбити гетьмана під час виходу з церкви після відспівування Ейхгорна, але не встигла виготовити нову бомбу; наступного дня членів групи заарештували. Після вбивства Ейхгорна Україною прокотилася нова хвиля арештів. Каховській у вересні 1918 р. винесли смертний вирок, але кайзер не встиг його затвердити.
У Київському повіті з 15 по 31 серпня зареєстровано 1252 випадки іспанської хвороби (201 помер) і 54 випадки тифу (6 померли).
На еспанську хворобу заслабло 1252, вмерло - 201, тифом - 54, вмерло 6.
Цифри прочитано з OCR; період — друга половина серпня.
Частина старшин Українських січових стрільців висувала ерцгерцога Вільгельма Габсбурга («Василя Вишиваного») в королі чи гетьмани України; оскільки в Києві вже був Гетьман, це викликало смуту, і в серпні 1918 р. УСС і Вишиваного відкликали з України на Буковину — цього домоглася німецька влада в Берліні.
Тому УССтрільців та Вишиваного відкликано з України (в серпні 1918 р.) і перенесено їх на Буковину. Про це подбала німецька влада в Берліні
На вокзалі в Києві хорунжий сірожупанників відповів генералові Приходьку, що найбільшою честю для них було б привітання рідною українською мовою; генерал обурився («ваши офицеры недисциплинированы!»), але потім перед строєм козаків промовляв доброю українською.
’Для нас найбільшою честю було б, якби нас на нашій рідній землі привітали нашою рідною українською мовою“
Переказ з чужих слів.
Гетьман Скоропадський особисто оглянув на параді 4-й полк сірожупанників у Києві, висловив задоволення їхнім виглядом і муштрою та запросив старшин полку на обід, під час якого гетьманські наближені переконували їх «не быть слишком узкими шовинистами» і «быть подальше от социализма». Наступні полки відправили на Чернігівщину без зупинки в Києві.
Після параду гетьман висловив задоволення військовим виглядом козаків ... й запросив старшин полку на обід
Переказ з чужих слів; точна дата не вказана, приблизно серпень 1918 року.
У день перенесення тлінних останків колишнього міністра освіти Івана Стешенка до Володимирського собору співробітники департаменту державної скарбниці Міністерства фінансів вивісили оголошення про похорон, але віце-директор Бушуцький наказав екзекутору Якубському зірвати їх за кілька хвилин; співробітники в листі до редакції протестували проти українофобства урядовців.
в день перенесення тлінних останків бувшого міністра освіти Івана Стешенка, з двірця до Володимирського собору, співробітники департаменту державної скарбниці мін. фін.... оголосили в оповістках... про похорони.
Число в даті («3-ге» або «8-ге серпня») в OCR неясне, тому подано лише місяць.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Театральна рада повідомляє: на початку серпня адміністрація театру Геймана двічі відмовилася від мирної домовленості з дирекцією Державного драматичного театру, тому влада вдалася до реквізиції будинку; міністерство мистецтв і національної культури призначило спеціальну комісію з представників обох сторін, щоб відшкодувати матеріальні втрати артистів «Музыкальной комедии».
Театр Геймана зреквізовано ... Головне Управління Мистецтв і Національної Культури призначило спеціальну комісію з представників обох сторін.
Дата визначена за фразою «ще в початку серпня»; precision тут місяць.
Закон Ради Міністрів про організацію департаменту Державної Варти Міністерства внутрішніх справ: департамент складають директор, віце-директори, начальники відділів, секретар; він відає запобіганням злочинам, охороною від вогню, порядком і спокоєм, будовою установ Варти, призначенням і пенсіями служачих Варти, охороною прикордонної смуги, постачанням та висилкою іноземців, а також безпекою при виготовленні, торгівлі й перевезенні вибухових речовин.
Департамент Державної Варти … 1) запобігання злочинств; охорона від огню … спокою і порядку; … 4) охорони прикордонною … постачання чужеземцям … виготуванням, торгівлею і перевозкою вибухових речей
Текст першої колонки сильно зіпсований OCR; дата затвердження не збереглася (в газеті поруч — 13 і 17 серпня).
Отримавши дозвіл гетьмана на нове формування, січовим стрільцям відмовили в розміщенні в Києві і призначили постій у Яготині або Білій Церкві; прем'єр Лизогуб прямо застерігав гетьмана проти стрільців.
виявилось після дозволу па поновне їх сформування у відмові розмістити Січових Стрільців у Києві та в призначенні їм на постій Яготина або Білої Церкви
Є. Коновалець; літо 1918.
Прем'єр-міністр Ф. Лизогуб рішуче виступав проти відновлення Січових стрільців, лякаючи гетьмана, що стрільці його повалять; формування підтримували військовий міністр Рогоза й частина оточення гетьмана.
Проти формування Січового Стрілецтва рішуче заявився премер-міністер Ф. Лизогуб,який страшна Гетьмана, що Січові Стрільці його повалять
Цитата з історії СС «Золоті ворота».
У серпні 1918 року австрійське командування передало гетьманові дивізію «сірожупанників», сформовану з українських полонених в Австрії; під командою генерала Сокири-Яхонтова вона прибула на Чернігівщину і склала присягу Українській Державі.
Ця дивізія під командою ґен. Сокири-Яхонтова прибула в Чернигівщину і зложила присягу на вірність Українській Державі та гетьманові.
Після прибуття на станцію Київ ешелони сірожупанників зустрічали представники гетьмана, які майже не володіли українською; на їхні привітання російською сірі мовчали або обурювалися.
На стації Київ ешельони Сірих зустрічали представники гетьмана, але майже всі вони не володіли українською мовою, а на їх привітання російською мовою Сірі або мовчали, або обурювалися.
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній). Дата: кінець серпня 1918 (виїзд 27.08, у перших числах вересня дивізія вже на Чернігівщині).
В Україні стояло близько пів мільйона німецьких і австрійських вояків; у середині серпня 1918 року Відень і Берлін обмірковували їх виведення. За Черніним, з України офіційно вивезли 30 тисяч вагонів продовольства і ще 15 тисяч «неофіційно контрабандою».
These included thirty thousand carloads of foodstuffs shipped officially as well as fifteen thousand carloads more "smuggled unofficially."
На початку серпня 1918 р. представник австрійського військового командування граф Спаноккі офіційною нотою зажадав від Ради міністрів обов'язкової реєстрації всіх військовозобов'язаних галичан.
вимагав від Ради міністрів неодмінної реєстрації усіх військовозобов’язаних галичан
За клопотанням Українського національного союзу гетьман у серпні 1918 р. дозволив формування з добровольців кадрів Окремого Чорноморського коша; центр коша спершу був у Києві, з жовтня — у Бердичеві; на початок антигетьманського повстання в ньому було 85 старшин, 137 підстаршин, 1380 козаків, 4 гармати.
Осередок коша спочатку знаходився в Києві, з жовтня — у Бердичеві.
Редакторська виноска 268.
Дивізію сірожупанників, сформовану з полонених українців в Австрії, австрійське командування в серпні 1918 року передало гетьманові; під командою генерала Сокири-Яхонтова вона частково стояла в Києві, частково в Чернігові й склала присягу на вірність гетьманові.
Дивізія та під командою ген. Сокири Яхонтова частинно стояла в Києві й частинно в Чернигові.
Дивізія сірожупанників, що формувалася з полонених у Володимирі-Волинському з березня до серпня 1918 року, близько серпня прибула до Києва, але в Києві її не залишили: тими самими ешелонами відправили в прикордонну смугу на Чернігівщину (Конотоп, Алтинівка, Короп, Кролевець).
Дивізія прибула до Києва перед місяцем, але наперекір всім сподіванням, там не залишилась. В тих же ешелонах відправили її в прикордонну смугу.
«Перед місяцем» відносно кінця вересня 1918 року.
Повстання проти німців і гетьмана влітку 1918 р. досягло найбільших розмірів на Київщині; на чолі стояв український лівий есер Шинкар, який за Ради був командувачем армії проти радянських військ і начальником Київського військового округу. Початок — у Звенигородському повіті після розгону селянського з'їзду; центр — Лисянка; охопило Таращанський, Бердичівський і Васильківський райони. УТА повідомляло про повстанську групу біля Звенигородки до 12000 осіб.
Возстан1е достигло наибольших разм$ров в Клевщин%, гдЪ во глав$ движев1я стоял укр. лЪвый с.-р. Шинкарь
У другій половині серпня 1918 р. в Україні стояли німецькі сили — 6 армійських корпусів, близько 20 дивізій (важку артилерію вже відправлено на Західний фронт, збиралися відправити ще 2–3 дивізії); австрійських — 4 корпуси (XI, XII, XVII, XXV) і 5-та та 7-ма кавалерійські дивізії.
на території України були розміщені німецькі сили в розміру 6 армейських корпусів ... так що взагалі було коло 20 дівізій
загальнодержавне; донесення Форгача від 24.08.1918
Наприкінці серпня 1918 р. Скоропадський прийняв делегацію січових стрільців, яка подала заяву про бажання служити Українській Державі; полк, дислокований у Білій Церкві, наприкінці жовтня налічував 59 старшин і понад тисячу вояків і став військовою базою Директорії.
У кінці серпня П.Скоропадський прийняв делегацію січових стрільців, яка подала писемну заяву про бажання служити Українській Державі.
За тим самим наказом у Києві створювалися особливі кулеметні команди для відправки на місця; усі аероплани й броньовики передавалися генералові Г. Чоглокову для польотів і бомбометання; у Києві належало підготувати казарми для нових загонів, упорядкувати Залізничний і Охочий (офіцерський) полки й почати формування полків із галичан.
Потрібно було також утворити у Києві особливі кулеметні команди для висилання їх на місця
ЦДАГО, Ф. 1074, Оп. 1, Спр. 14.
У серпні з Володимира-Волинського прибула сформована австрійцями з військовополонених українців «1-ша Українська піша дивізія», яку незабаром через непридатність розформували.
въ августѣ, изъ Владимиръ-Волынека прибыла сформированная тамъ австрiйцами изъ военно-плѣнныхь украинцевъ «1-я Украинская пѣх. див.»
Куди саме прибула дивізія, не сказано.
У серпні 1918 року в Києві та Харкові мали прочитати для українського війська цикл загальноосвітніх і патріотичних лекцій німецькі вчені — професори Лейпцизького університету й Дрезденського технічного інституту — на запрошення військового командування.
у серпні цього року в Київі та Харькові буде прочитано українському військові низку лекцій загально-освітнього та патріотичного характеру
Телеграма Вольфбюро з Дрездена від 29 липня.
Наприкінці липня штаб Добровольчої армії отримав телеграму, що організація Шульгіна переїжджає на Дон у розпорядження генерала Алексєєва через неможливість пробитися в інші райони, утиски в Україні і вимоги німців до гетьманського уряду створити в Україні концентраційні табори.
«вслѣдствiе невозможности пробиться въ другiе районы, стѣсненiй, чинимыхъ на Украйнѣ, и требованiя нѣмцевъ гетманскому правительству образовать на Украйнѣ концентрацiонные лагери»
Кінець липня ст. ст. = перша половина серпня н. ст. Вимога про концтабори — твердження з телеграми, не перевірене.
Гетьман схвалив план висадити десант дивізії генерала Натієва (близько 15 000 осіб, стояла на сході Харківщини) на кубанському узбережжі, але операцію зірвав саботаж високого чина військового міністерства, пов'язаного з Алексєєвим; Добровольча армія сама взяла Катеринодар.
Вона рахувала в собі коло 15.000 людей
Автор звинувачує неназваного урядовця.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Підпис до світлини згадує бої з більшовиками біля Вінниці в серпні 1918 р., у яких допомагали українські повстанці.
большевиків в боях коло Винниці (Україна) в серпни 1918 року, в якій помагали укр. повстанці
Популярний еміграційний альбом (Вінніпег, 1920) Осипа Мегаса; автор у 1918 р. в Києві не був, тож дані вторинні й подекуди неточні. Підпис пошкоджено OCR, рік може бути помилковим (імовірніше 1919).
До кінця серпня 1918 р. німецькі й австро-угорські війська втратили в Україні вбитими близько 22 тис. солдатів і офіцерів, гетьманська Державна варта — понад 30 тис.
Тичина В. Боротьба проти німецьких окупантів..., Харків 1969, с. 105. Цифри щодо варти явно завищені, джерело радянське.
У серпні 1918 р. генерал Гренер за наказом нового головнокомандувача графа Кірбаха розіслав гетьманові й усім міністрам вимогу надсилати йому на схвалення всі суттєві законопроєкти; гетьман рішуче протестував, Мумм його підтримав, і Гренер поступився.
генерал Гренер, по приказанию графа Кирбаха, предлагает все проекты законов, имеющих Существенное значение, предварительно присылать ему на одобрение.
Наприкінці літа 1918 р. гетьман підписав закон про державні стипендії для обдарованих бідних учнів; стипендії мали імена Шевченка, Сковороди, Котляревського, Антоновича, Лесі Українки, Лисенка, Кропивницького, Франка, Кобилянської та ін.
Вже вкінці літа, з підписом Гетьмана, закон про стипендії набуває правної сили
Вироблені комісією Дьякова «Тимчасові правила про вибори в міські думи» з цензовим принципом затвердила Рада Міністрів у серпні 1918 року.
Вироблені цією Комісією „Тимчасові Правила про вибори в мійські думи" затверджені були радою міністрів в серпні 1918.
загальнодержавне
Міністр внутрішніх справ І. Кістяковський, який заступив Лизогуба на цій посаді, в обіжнику (серпень 1918) визнав, що в багатьох місцевостях усе ще діють утримувані на приватні кошти каральні загони, «які чинять ґвалтовні речі».
все ще й досі провадять свою діяльність удержувані на приватні кошти карательні загони („отряды"), які чинять ґвалтовні речі
загальнодержавне
У другій половині серпня 1918 року міністерство торгівлі й промисловості підготувало законопроєкт про 12-годинний робочий день у металургійній промисловості.
законопроект про встановлення дванадцятигодинного робочого дня в неталюргичній промисловости
загальнодержавне.
Прокламація з'їзду фабрикантів закликала, щоб «ні одна фабрика, ні оден завод» не лишилися поза союзом, і вимагала від уряду податкових пільг та державних коштів для «відродження рідної промисловості».
нехай ні одна фабрика, ні оден завод не лишиться по-за соювом та орґанізацією
У серпні 1918 р. міністр внутрішніх справ Кістяківський розіслав губернським старостам циркуляр: «во многих местностях всё ещё действуют содержимые на частные средства карательные отряды, творящие насилия; считаю необходимым прекратить такую деятельность».
“У багатьох місцевостях все й ще досі проводять свою діяльність удержувані на приватні кошти карательні загони, які чинять гвалтовні речі.”
загальнодержавне
Рада міністрів дала Кістяківському право заарештовувати осіб без погодження з їхнім начальством, а міністрові, губернським старостам і міським отаманам — накладати за порушення громадського порядку штрафи до 3 тисяч карбованців або арешт до трьох місяців.
накладати штрафи до 3 тисяч карбованців або вчиняти арешти терміном до трьох місяців
ЦДАВО, Ф. 1064, Оп. 1, Спр. 6, Арк. 190 зв.
Після вбивства Ейхгорна поліція неодноразово попереджала про можливий замах на гетьмана; закон (розроблений сенатором Завадським) запровадив на випадок смерті, хвороби чи від'їзду гетьмана Верховну колегію з трьох осіб; у перших числах серпня 1918 р. гетьман урочисто, запросивши митрополита, Сенат і Раду міністрів, передав запечатані конверти з іменем призначеної ним особи — один зберігався в Софійському соборі, другий у Сенаті, третій у голови Ради міністрів.
Первый в Софиевском Соборе, второй — в Сенате и третий у председателя совета министров.
Статут Українського національного союзу було оприлюднено на початку серпня 1918 р.: мета — сильна самостійна держава, законна відповідальна перед парламентом влада, демократичний виборчий закон, захист прав українського народу; філії — у губернських і повітових містах.
оголошеного на початку серпня 1918 р.
Додаток упорядника С. Зеркаля (за П. Христюком та ін.), не спогад автора.
У травні 1918 року донський отаман Краснов надіслав до Скоропадського свого представника генерала Черячукіна з нотою, в якій не визнавав української держави; Міністерство закордонних справ ноти не прийняло, і лише в серпні сторони уклали договір про дружбу як окремих незалежних держав і визначили кордони.
обі сторони визнали себе в заключеному в серпні договорі як дружні окремі самостійні і незалежні держави і визначили між собою кордони.
Київська єврейська громада запропонувала гетьманському урядові: оприлюднити відозву проти погромів, утворити слідчу комісію за участю представників єврейської громадськості, видати законопроєкт про відшкодування збитків постраждалим і асигнувати 300 000 руб. на екстрену допомогу. Жодної пропозиції не було прийнято.
ассигновать 300.000 руб. для экстренной помощи
У середині серпня 1918 р. Рада міністрів оголосила Криму економічну блокаду («митну війну»): припинено будь-який товарний рух і морське сполучення, пропускали лише продукти для німецьких гарнізонів. За кілька тижнів ціни в Криму різко підскочили, урожай фруктів гнив.
Було проголошено в половині серпня »митну війну«: спинено всякий товарний рух і морську комунікацію
загальнодержавне
У серпні 1918 р. німці наполягали на спільній комісії для підготовки закону про відносини землевласників та орендарів; коли уряд ухвалив власний законопроєкт, генерал В. Гренер надіслав протест із вимогою не публікувати текст закону; Рада міністрів просила гетьмана вказати німцям на неприпустимість втручання.
генерал В. Гренер надіслав протест з вимогою не публікувати текст закону
Лист Стеллецького («дуже таємно і негайно») Лизогубові й військовому міністрові Рогозі: до кожної губернії відрядити генерала чи полковника й 10 кадрових офіцерів; хліборобів звести в сотні й десятки; зброю, що видається, таврувати особливими таврами; грабіжників і ґвалтівників розстрілювати на місці, дрібних агітаторів заарештовувати й віддавати під звичайний суд; нелояльні міські й земські управи розпускати.
Грабіжників і ґвалтівників наказували розстрілювати на місці
ЦДАГО України, Ф. 1074, Оп. 1, Спр. 14, Арк. 10–11.
Обіжник міністра внутрішніх справ І. Кістяковського: усі підлеглі міністрові установи й урядові особи, включно з губернськими старостами, міськими отаманами й повітовими старостами, зобов'язані негайно ознайомлюватися з новими законами, які оголошує «Державний вістник», і запроваджувати їх без очікування додаткових підтверджень, бо багато законів не виконується через незнання.
Тимчасом багато законів і постанов, торкаючихся по части найзначніших боків життя, не виконується на практиці, позаяк урядові особи і інституції ... проявляють часом незнайомство з новим законодавством.
Дата обіжника в тексті не вказана (номер від 15 серпня). Підписав за директора канцелярії М. Яблонський.
Рада Українського національного союзу оголосила протест проти заяв Лизогуба про можливий зв'язок України з Росією, назвавши їх «невідповідними дійсності та інтересам Української Держави» (надруковано в «Робітничій газеті», ч. 381).
Рада Українського Надіонального Сову виносить свій протест проти цих занв, як невідповідних дійсности та інтересам Української Держави.
Дата в OCR пошкоджена («24.. сертва»); номер 381 радше відповідає кінцю вересня, ніж серпню (ч. 361 датовано 6 вересня), тому дата непевна.
Приблизно через чотири місяці після відмови від пропозиції гетьмана Стрілецька рада, яка продовжувала існувати, подала до Військового міністерства меморандум із проханням дозволити новий збір Січових стрільців, висловивши готовність служити новій владі, і домагалася схвалення в уряду, у самого Скоропадського та в німецького командування.
Стрілецька Рада, що не перестала існувати, внесла до Військового Міністерства меморандум у справі дозволу на нову збірку Січових Стрільців
Дату обчислено: квітень + 4 місяці ≈ серпень 1918 р.
Гетьман Скоропадський у рескрипті голові Ради міністрів Лизогубу вказував на невдалий добір осіб у міністерстві внутрішніх справ, нерозуміння населенням засад аграрної реформи, незадовільну організацію продовольчої справи та боротьби зі спекуляцією, а також на брак обізнаності мас з діяльністю уряду.
Третім питанням являється організація продовольчої справи і боротьба в спекуляцією. В цьому відношевню досягцені урядом за минувші місяці результати не можна признати досить задовольннючими.
загальнодержавне. Дата рескрипту в OCR втрачена («на початку ...»), ймовірно, серпень–вересень 1918 року.
Поліції вдалося затримати одну з учасниць замаху — Каховську, решта терористів розбіглися; Каховська просиділа у в'язниці до приходу Директорії.
Поліції вдалося захопити одну з учасників замаху — Каховську, а решта терористів розбіглася.
Для служби на залізницях засновано окремий корпус залізничної варти із семи районів, зокрема Київського.
заведено окремий корпус залізничної Варти, поділений на сім районів: Київський
За зв'язок зі злочинним світом і вбивство співробітників міліції та карного відділу київської Державної варти Максименка й Красненка вирішено передати військовому судові; разом із ними мав судитися селянин Прохор Дмитрієв (48 років), який їх переховував.
Z racji ich związków ze światem przestępczym oraz za zabicie członków milicji i wydziału kryminalnego kijowskiej Warty Państwowej zdecydowano o ich przekazaniu sądownictwu wojskowemu. Wraz z nimi sądzony miał być udzielający im schronienia…
Порівняння за кінець липня – серпень 1918 р.: збройні повстання й напади на військових, урядовців, вартових і солдатів Центральних держав — 14 випадків у відомостях Мін'юсту проти 153 у зведеннях Державної варти (9,15%).
Powstania zbrojne i napaści na żołnierzy, urzędników i funkcjonariuszy Warty Państwowej [...] 14 153 9,15
Дані по всій Українській Державі (табл. 5).
Страйки (у зведеннях варти 14 випадків) відбувалися переважно на залізниці; страйки залізничників почалися наприкінці червня 1918 р., німці активно їх придушували з початку серпня.
Podobnie rzecz wygląda ze strajkami wśród ukraińskich kolejarzy – zaczęły się pod koniec czerwca, a do ich intensywnego zwalczania Niemcy przystąpili dopiero na początku sierpnia.
Агенти встановили: секретар мирної делегації РСФРР Бельгов вів підпільну роботу в контакті з представником радянської місії Червоного Хреста М. Зубковим, який жив у самій місії; Зубков отримував із Росії великі суми й літературу і щоп'ятниці збирав агентів у санітарному потязі місії.
яких збирав по п’ятницях у санітарному потязі місії Червоного Хреста
ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 110, Арк. 237–237 зв.
Під час стеження в готелі «Марсель» агенти помітили, що голова радянської делегації Раковський зачастив на збори «Союзу Молоді»; розкрито банду С. Марченка, що офіційно служила залізничною охороною на станції Київ-Товарний, і групу, яка відправляла зі столиці до Бердичева порох у скринях як багаж.
Під час стеження у готелі «Марсель» агенти помітили, що голова більшовицької дипломатичної делегації Х. Раковський зачастив на зібрання до так званого «Союзу Молоді»
ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 110, Арк. 237–237 зв.
На початку серпня 1918 р. під час стихійної погоні за двома озброєними членами злочинної групи — Іваном Максименком (21 рік) та Іваном Красненком (19 років) — загинули агент Державної варти на прізвисько «Лютий» і постовий Половецький. Обох злочинців спіймали.
w wyniku spontanicznego pościgu za 2 uzbrojonymi członkami grupy przestępczej (Iwan Maksymenko, 21 lat i Iwan Krasnenko, 19 lat) zginęli agent Warty Państwowej ps. Luty i posterunkowy Połowiecki. Obu przestępców udało się schwytać.
Убиті — співробітники міліції та карного відділу київської Державної варти; справу вів прокурор Київського окружного суду (лист від 10 серпня 1918). Місце погоні в Києві чи околицях — не уточнено.
Статистика за кінець липня – серпень 1918 р. (Мін'юст / Державна варта): антидержавна критика 7/31; тероризм 6/9; страйки 1/14; грабежі й розтрати в дуже великих розмірах 4/15; розкладання (корупція) урядовців, особливо варти, 3/12; убивства визначних мешканців повітів 4/9; напади на представників влади 2/1.
Terroryzm 6 9 66,66 Strajki 1 14 7,14 Rabunki, grabieże i defraudacje o bardzo dużych rozmiarach 4 15 26,66
По всій Українській Державі; відомості Мін'юсту автор вважає неповними й хаотичними.
Близько серпня 1918 року в Стайках вартовий (тоді «міліціонер») Середа, стріляючи для постраху, щоб швидше одержати хабар, убив селянку з Ржищева й покалічив дружину стайківського селянина Петра Москальця; Середа й далі служив на тому ж місці.
вартовий ... (Середа), вистрелив для постраху з рушниці і так удачливо, що ржищевську селянку положив на місці
Дата обчислена: «два місяці тому» від дати номера 5 жовтня.
Наприкінці серпня 1918 року Київський окружний суд мав розпочати розгляд справ за участю присяжних засідателів, призначених за списками 1916 року; за чутками, частину справ про більшовиків і пов’язаних з їхнім перебуванням у Києві буде передано зі штабних судів київському прокурору для розгляду за законами мирного часу.
Наприкінці серпня київський окружний суд приступить до розбору справ з присяжних засідателів, котрі будуть призначені по списках 1916-го року.
Друга частина повідомлення — чутка («переказують»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
До штату департаменту Державної Варти входили також «Освідомляючий відділ» (начальник, діловоди, журналісти, архіваріус) та урядовці особливих доручень; двох із них могли призначати з військових — тоді їх називали штаб- та обер-офіцерами для доручень.
Освідомляючий Відділ … Журналіст Освід. Від. … Примітка: З зазначених в штатах посад урядовців особливих доручень дві посади можуть бути обсаджені особами, котрі лічаться на військовій службі; в тому разі вони іменуються Штаб і Обер-Офіцерами для доручень.
Таблиця штату сильно зіпсована; «Освідомляючий відділ» — відділ інформації/розвідки Державної Варти.
Улітку 1918 р. в політичному корпусі Лук'янівки сиділо багато українських діячів: над автором, на третьому коридорі, — Симон Петлюра, трохи далі Олександр Самуківський, на тому ж коридорі — селянський діяч Гаврило Одинець.
Поруч мене згори на третьому коридорі сидів Симон Петлюра
Дата — літо/осінь 1918.
Міністр Кримського уряду граф Татищев, проїжджаючи через Київ до Берліна, за домовленістю через майора Гассе прийшов до гетьмана під чужим прізвищем «Селивачев» (щоб візит залишився таємницею), але в супроводі німецького офіцера і в офіційній якості; гетьман одразу попрощався з ним.
я прошу графа приехать ко мне не под своей фамилией, а под фамилией, «ну, скажем, Селивачева».
Дата за контекстом (літо 1918, до 17 серпня).
Наприкінці літа 1918 року мати Леся Курбаса, Ванда Янович, гостюючи на хуторі «Надія», турбувалася, що син в Одесі працює над новим репертуаром Молодого театру і не має цілих черевиків на осінь; Гірняк роздобув для Курбаса казенні австрійські черевики зі стрілецьких складів.
А вже ось скоро осінь, а в нього, напевно, немає цілих черевиків ... Це її дуже турбує, особливо тепер, в добу розрухів і зруйнованого ринку
Свідчення про нестачу взуття й товарів у 1918 році; подія відбувалася не в Києві, а на Єлисаветградщині.
Рабина Лисянки Мойше Вайсермана, тричі пораненого шаблею по голові повстанцями влітку 1918 р., було привезено до Києва; професор Дітеріхс, ординатор при університеті, зробив йому трепанацію черепа у двох місцях; два місяці рабин пролежав у шпиталі й потім ходив туди на перев'язки.
Оттуда меня при-везли сюда в ев, и благодаренте Всевышнему ... в лицЪф профессора Дитерихса, ординатора при университетЪ. Во вторник он сдЪлал мнЪ трепанацю черепа в двух мЪетах
Лист отримано Київським центральним комітетом допомоги погромленим у квітні 1919. Лисянку залишили після подій 25–26 Тамуза (початок липня 1918).
Голова Ради міністрів Ф. Лизогуб у серпні 1918 р. здійснив поїздку до Німеччини й оптимістично оцінював хід земельної реформи; Кістяківський на нараді з губернськими старостами запевняв, що реформа йде планово. Імператор Вільгельм під час зустрічі з гетьманом шкодував, що в Росії не провели аграрної реформи.
Оптимістично оцінював хід земельної реформи в Україні й голова Ради Міністрів Ф.Лизогуб, який здійснив поїздку до Німеччини у серпні місяці.
Поки Національний союз протестував проти угоди з Доном, генерал Скоропадський, за Христюком, «вихиляв по чарці» з представником Всевеликого Війська Донського генералом Черячукіним, «обмиваючи» згоду.
ґенерал Скоропадський виливав по чарці в представником Всевеликого Війська Донського ґенералом Черячукіним, „поливаючи" згоду
Іронічне формулювання ворожого до гетьмана автора. Черячукін — донський посол у Києві.
На містечко Обухів Київської губ. було накладено контрибуцію понад 2 млн рублів на відшкодування збитків поміщика за аграрні заворушення; на єврейську родину припало в середньому близько 2000 руб., на селянську — 100 руб.
при этом на долю еврейской семьи пришлось в среднем около 2 000 руб., а крестьянской 100
автор уривка: Черіковер (за доповідною запискою ради Київської єврейської громади від 27 серпня 1918).
Командир 215-ї піхотної дивізії на Харківщині фон Вірніц за кожні 25 зданих пудів хліба видавав талон на купівлю пляшки горілки, а за 10 тис. пудів — три чверті відра безкоштовно; відро горілки коштувало близько 140 крб.
Зазначимо, що відро горілки коштувало близько 140 крб
Не Київ, але орієнтир цін літа 1918.
Оклади центрального управління Держбанку: члени Ради від Мінфіну — по 12 тис. крб на рік (сумісники — доплата 3 тис.); товариш директора — 15 тис.; директори відділів та інспектори — по 11 тис. крб на рік.
товариша директора Держбанку з 15 тис. крб. річних, директорів виділів та інспекторів, кожний з яких отримував за рік 11 тис. крб.
Нижчі посади центрального управління Держбанку: канцелярський урядовець II рангу — 3900 крб на рік, III рангу — 3600 крб, практикант — 1800 крб на рік.
канцелярського урядовця ІІ та ІІІ рангу (з зарплатнею, відповідно, у 3 тис. 900 та 3 тис. 600 крб. на рік) та практиканта із річною ставкою в 1 тисячу 800 карбованців
практикант — 150 крб на місяць
У розкладі платні службовців контор Держбанку працівників Київської контори виокремлено як вищеоплачуваних, ніж у Харківській та Одеській; місцеві відділення поділялися на три розряди за місцевістю.
робітники Київської контори були виокремлені в окрему штатну підбірку як більш високооплачувані
Готові запаси приватного спирту мали передаватися державі за цінами: ректифікований спирт I сорту — 10 крб за відро 40°, сирий спирт — 8 крб, спирт III сорту (для денатурату) — 6 крб за відро.
ректифікований спирт І гатунку – 10 крб. за відро 400 спирту, сирий спирт – 8 крб. за відро
тобто націнка монополії ~20-кратна
За планом Мінфіну до 1 січня 1919 р. передбачалося викурити 4,9 млн відер спирту; для внутрішнього споживання — не більше 4 млн відер 40° горілки («вина»), що відпускалася за картками дорослим з 18 років по 1/20 відра (1 пляшка) на місяць; продажна ціна — 200 крб за відро або 10 крб за пляшку; очікуваний прибуток 528 млн крб.
відпуск якого мав відбуватися за картками дорослому населенню віком від 18 років по 1/20 відра (тобто, по 1 пляшці) на місяць... Продажна ціна вина встановлювалась у 200 крб. за відро або 10 крб. за пляшку
загальнодержавне; 200 крб/відро; норма 1 пляшка на місяць за карткою
До серпня 1918 р. золоті 5 рублів коштували приблизно 35 простих (паперових) рублів.
До серпня 1918 року падіння кредитового рубля, наприклад, вартістю 5 руб. золотом досягло приблизно 35 простих рублів
формулювання джерела неясне; трактування: 5 золотих руб. ≈ 35 паперових
Послаблення регулювання та дозвіл вільної торгівлі більшістю продовольчих товарів із серпня 1918 р., за висновком автора, збільшили пропозицію і знизили ціни на харчовому ринку.
Це привело до збільшення пропозиції та зниження цін на харчовому ринку.
Автореферат кандидатської дисертації (2007): узагальнення без конкретних цін і цифр по Києву. Конкретних цін не наведено.
Влітку 1918 року навіть на заможному хуторі «Надія» сиділи ввечері при каганці, бо гасу для лампи не можна було знайти.
довелось нам сьогодні сидіти і розмовляти з вами при каганцеві, бо нафти до світильника не знайти!
Не Київ, а Єлисаветградщина; ілюструє загальний дефіцит гасу.
З початку серпня 1918 р. почала працювати Національна бібліотека Української Держави з відділом, де збирали всі українські видання будь-якими мовами; почалася організація Національного архіву, готувалися Історичний музей і Національна галерея.
Вже в початку серпня почала функціонувати Національна Бібліотека Української Держави
Лише за літо 1918 відкрито 54 українські гімназії (на Київщині 18); на початок 1918/19 навчального року відкрито 50 державних українських середніх шкіл, а до кінця гетьманського періоду — близько 150 українських гімназій.
Протягом тільки одного літа 1918 р. було відкрито 54 українські гімназії (на Київщині 18
загальнодержавне
Восени 1918 р. на вулицях Києва було незвичне пожвавлення, кінематографи й театри не вміщали всіх охочих, відкрилися десятки нових кабаре, кафе і гральних клубів; потрапивши «после московского ада в это киевское эльдорадо», російська людина гуляла, смітила грошима, засновувала підприємства і спекулювала.
открылись десятки новыхъ кабарэ, кафе и игорныхъ клубовъ. Попавъ послѣ московскаго ада въ это кіевское эльдорадо, русскій человѣкъ кутилъ, сорилъ деньгами
printed page 226
У серпні 1918 Рада міністрів ухвалила закон про створення в Києві Державного драматичного театру (актори — держслужбовці, безмитне ввезення матеріалів) і асигнувала йому 327 400 карб. до кінця року. Завдяки опіці Гетьмана театр одразу отримав приміщення, «что при тогдашней тесноте в Киеве было очень важно». Театр організувала головним чином акторка Н. М. Дорошенко, відкрився в листопаді 1918; репертуар — сучасні українські та перекладні п'єси.
завдяки цьому зміг дістати зра відповідне помешкання, що при тодішній скруті в Київі було дуже важливою річчю
у тексті дві дати закону: 28 і 23 серпня
Український народний університет (створений у жовтні 1917 р. в Києві, ректор І. Ганицький) у серпні 1918 р. реорганізовано в Київський державний український університет; у лютому 1919 р. об'єднано з університетом Св. Володимира. У січні 1918 р. багато його студентів брали участь у бою під Крутами.
У серпні 1918 р. реорганізований у Київський державний український університет
Коментар публікатора документів про Борозенка-Конончука.
У серпні 1918 р. у Києві та Харкові для українського війська запроєктовано лекції загальноосвітнього й патріотичного характеру професорів Лейпцизького університету й Дрезденського технічного інституту — за запрошенням військового командування (УТА).
В серпні ц. р. в Київі і Харькові українському війську буде прочитано низку лекцій загально освітнього патріотичного характеру низкою вчених зі складу професорів Лейпцігського університету і Дрезденського техничного інституту
З серпня 1918 р. у Києві почне працювати нова гімназія (засн. Л. М. Городкова) для осіб обох статей за програмою чоловічих гімназій, Пушкінська, 32.
новая гимназія, учрежд. Л. М. Городковой для лицъ обоего пола
Читано з зображення. Прізвище засновника і адреса читаються нечітко.
«Сбор сечевых стрельцов» одразу оголосили в газетах; у Києві відкрили канцелярію, де записувалися стрільці, після запису їх групами відправляли до Білої Церкви.
„Збірку Січових Стрільців” зараз таки оголосили в часописах ... Рівночасно оснували в Києві канцелярію, у якій зголошувались Стрільці.
Адресу канцелярії не зазначено.
Інтерв'ю прем'єра Лизогуба в «Berliner Tageblatt» про те, що Україна може увійти з майбутньою Росією в наступально-оборонний союз на підставі угоди 1654 року, викликало гострий протест Національного союзу; Лизогуб і уряд мусили його спростувати.
"що Україна може увійти з майбутньою Росією в зачіпно-відпорний союз на підставі угоди з 1654 р."
Про прибуття дивізії сірожупанників в Україну газети не писали — принаймні в часописах, які автор передплачував для оріхівської «Просвіти», згадок не було.
В часописах про прибуття дивізії в Україну не було опубліковано.
«Нова рада» (серпень 1918) обурювалася, що поміщики відкрито звертаються до влади незалежної держави з вимогою знищити «найцінніший культурний скарб нації, літературну мову».
щоб ця влада знищила найцінніщий культурний скарб нації, літературну мову, — навіть у цей час неможливих можливостів являється це надзвичайним.
У серпні 1918 року вийшов перший нелегальний номер «Боротьби» — органу ЦК УПСР; ч. 2 і ч. 3 вийшли в жовтні 1918 року.
„Боротьба" - Оріая Ц. К. УПСР, ч. 1, Серпень (ц, ст.), 1918. Рік видання t.
Місце видання не вказано, ймовірно Київ.
«Робітнича газета» вмістила у двох числах передові статті про вбивство Айхгорна, наголошуючи, що вбити його міг лише ворог української держави, не-українець.
«Робітни ча Іʼа зета" вмістила аж в двох числах передові статі з приводу вбивства з підкресленням, що вбивства міг доконати тільки ворог української держави
Під час серпневої поїздки до Берліна прем'єр-міністр Ф. Лизогуб заявив кореспондентові «Berliner Tageblatt», що теперішня державна форма України «ні в якому разі не має тимчасового значення».
„теперішня державна форма України ні в якому разі не мае тимчасового значіння"
загальнодержавне.
Інтерв'ю Лизогуба викликало «політичну завірюху»: російська преса всіх напрямків його вітала, українська — обурювалася; Лизогубові довелося писати спростування до німецьких газет.
Росій-ська преса без ріжниці напрямків вітала виступ Лизогуба; українська - виявляла обуревня і незадоволення
Ідеться передусім про київську пресу.
А. Ніковський у редагованій ним «Новій Раді» писав, що створення УНС – «очень положительный знак украинской солидарности и живой энергии тех сил, которые считались усыплёнными или ослабленными», і що гетьман і німці мають знайти з ним порозуміння.
самий факт утворення УНС є “дуже позитивним знаком української солідарності і живої енергії тих сил, які вважалися приспаними чи ослабленими”
Наприкінці серпня 1918 р. Є. Чикаленко виступив у «Новій Раді» зі статтею «До земельного питання»: схвалював норму 25 десятин, але тривожився, що уряд нічого не робить для розпродажу великих маєтків; пропонував норму 50–150 десятин (у степу до 250) і жорсткий податок на решту.
у кінці серпня відомий український громадський діяч, знавець аграрної справи Є.Чикаленко виступив у газеті “Нова Рада” із статтею “До земельного питання”
«Финансовый журнал» у серпні 1918 р.: київські банки після відходу більшовиків цілком оговталися, життя в банках нагадує довоєнне; поточні рахунки в деяких великих банках зросли на 70–100%, щоденні надходження готівки лише у двох великих банках сягають 5–6 млн крб.
Київські банки з дня виходу большовиків цілком очуняли. Життя в банках тепер нагадує життя до війни... що-денні вступління готівки тільки в двох великих банках доходить до 5-6 міл. карб.
5–6 млн; цитата в укр. перекладі
Київські газети з телеграмою про смерть Стешенка надійшли до Полтави приблизно за два дні після вбивства.
Вже одержано й київські ґазети з телєґрамою про сумну смерть Стешенка
Час доставки газет виведено з хронології оповіді.
Кадет Єфимовський у серпні 1918 року писав у «Голосе Киева», що «Великая Россия равносильна идее Великой Украины», і з соромом згадував заяви членів партії кадетів про визнання української державності.
Какой жгучей краской стыда покрывается лицо при воспоминаніи о тѣхъ всѣмъ извѣстныхъ заявленіяхъ
OCR цитати сильно пошкоджений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За прийняту до друку у «Власній Хаті» статтю Рада товариства «Поселок» ухвалила платити 20 копійок за рядок, а відділ друку отримав доручення виключити з приймальної комісії тих осіб, що продали товариству газету.
20 коп. оть стро-
Читано з OCR-тексту. Остання частина рішення нечітка.
Рада «Поселка» (протокол № 27) створила відділ друку при газеті «Власна Хата» з окладами: редактору 500 руб., експедитору 350, секретарю 350 і коректору 300 руб. на місяць; редактором обрано П. Н. Савченка, експедитором — Р. Савицького; за кожну прийняту до друку статтю Рада постановила платити по 20 коп. за рядок.
500 руб., экспедитору-350 руб.,
Читано з OCR-тексту. День засідання в OCR обірваний («августа 2»); зміст: «Редакторомь избирается Савченко, экспедиторомь С. Р. Савицкій», «платить по 20 коп. оть строки».
Уже в серпні 1918 р. серед німців ішли розмови про значне скорочення німецької й австрійської армій в Україні; з півночі надходили недобрі звістки про формування більшовицьких частин на півночі Чернігівської губернії та в повітах Курської губернії.
Уже в августе месяце среди немцев шли толки о том, что, может быть, прийдется значительно сократить немецкую и австрийскую армии на Украине.
У серпні–вересні 1918 року Києвом ширилися чутки про усунення гетьмана і проголошення якоїсь «нової» Росії.
Вже в серпні і вересні 1918 р. ширились по Києві вістки про усунення гетьмана і проголошення якоїсь "нової" Росії.
Чутка.
До гетьмана постійно приходили люди, впевнені, що знають усі наміри Антанти: великороси — що Антанта підтримає їхню точку зору, поміщики — що Антанта проти відчуження землі, українці — що Антанта за їхню крайню орієнтацію; часто передрікали, що Антанта не визнає зробленого за гетьмана.
Обыкновенно, всякий приходивший ко мне всегда считал, что он знает все намерения Антанты до мельчайших подробностей
У серпні 1918 р. до Полтави дійшли чутки, що до Українського національного союзу в Києві приєдналися соціалістичні партії та їхні лідери, навіть Винниченко.
в серпні до нас дійшли чутки, що до Національного Союза, який було засновано на весні українською „буржуазією", прилучилася і „демократія"
В OCR «в серині» — найімовірніше «в серпні».
Гетьманові нашіптували, що Сіра дивізія ненадійна і що всі сірожупанники — соціалісти й більшовики; на думку автора, у Києві вирішили «переделать» дивізію шляхом поступової демобілізації.
говорювати гетьманові, що Сіра дивізія непевна частина 1 що сірожупанники всі соціялісти й большевики
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній). OCR рядка пошкоджено; це чутки/наговори, а не факт.
Австрійський представник у Москві за розмовою з Радеком доносив (20 серпня 1918), що більшовики брали участь у залізничному страйку в Україні й вели підбурювальну роботу разом із місцевими есерами.
цим пояснюється їх участь в залізничому страйку на Україні
Оцінка дипломата.
Кілька українських есерів планували вбити гетьмана на похороні Айхгорна, але через тиск поліції й військових мусили втекти.
Several Ukrainian Social Revolutionaries planned to assassinate the Hetman at Eichhorn's funeral, but pressure from the police and the military compelled them to flee.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У натовпі на похороні Стешенка говорили, що якась таємна більшовицька організація вбила і Стешенка, і Айхгорна, щоб терором знищити людей, на яких тримається українська держава.
„Се якась таємна большевицька орґанізація працює. - Стешенко і Айхгорн -- її жертви.
Чутки серед полтавців; Айхгорна вбив лівий есер Б. Донськой у Києві.
Улітку й восени 1918 р., хоча господарське життя мало збуджений спекулятивний характер, твердої валюти не було, гроші знецінювалися і ціни зростали, — життя в Києві вирувало.
хотя прочной валюты не было, деньги обезцѣнивались и цѣны росли, — все же лѣтомъ и осенью 1918 года жизнь въ Кіевѣ била ключомъ
printed page 226
Лише в середині серпня 1918 року Рада Міністрів ухвалила «для підтримання безробітних організувати громадські роботи» й асигнувала на це невелику суму з державної скарбниці.
Тільки но в середині серпня Рада міністрів ухвалила „для підтримання безробітних організувати громадські роботи" і асіґнувала на цю справу невелику суму
загальнодержавне
«Керенки» — рублі, випущені Тимчасовим урядом Росії 1917 р.; улітку 1918 р. в Києві вони мали обіг і підроблялися.
Kierenki – ruble emitowane przez rosyjski Rząd Tymczasowy w 1917 r.
До Ради Держбанку входили, крім урядовців, виборні члени від кооперації, від київського Біржового комітету, двоє від Протофісу та один від Крайового союзу хліборобів-землевласників (на 2 роки, без платні). Рада засідала не рідше двох разів на місяць.
з члена від кооперації, члена від київського Біржового комітету, двох членів від Протофісу
За серпень 1918 року за договором Центральним державам відправлено 366 вагонів хлібних продуктів.
За серпень місяць по договору відправлено осередніх державам хлібних продуктів 366 вагонів.
За гетьманату міністерство військових справ на чолі з генералом О. Рагозою не давало Запорозькому корпусу грошей, одягу й зброї; корпус жив із заощаджень часів Центральної Ради, і платні козакам не було з чого виплачувати. Рядовим гармашам платню виплатили лише через три місяці, а офіцерам 4-ї батареї — за чотири місяці разом, поштою до Білої Церкви у вересні 1918 року.
Старшини-гармаші 4-ої батерії дістали жалування за чотири місяці разом, прислано їм поштою до Білої Церкви
Стосується центральної військової влади в Києві; сам корпус стояв на Слобожанщині.
У серпні–вересні 1918 р. в Україну прибула перша партія національних грошей, замовлених у Берліні в Reichsdruckerei (з абревіатурою «RD»): кредитові білети в 2 грн (проєкт Кричевського), 10, 100, 500 грн (Г. Нарбут), 1000 і 2000 грн (І. Мозалевський), із водяними знаками на якісному папері.
Всі банкноти – гривневої вартості номіналами в 2 грн. (зпроектована М.Кричевським), 10, 100, 500 грн. (проекти, виготовлені Г.Нарбутом), 1 тисячу та 2 тисячі гривень (зпроектовані І.Мозалевським)
загальнодержавне; восени 1918 зроблено сім емісій кредитових білетів: шість у гривнях, одну в карбованцях
Проф. Я. Діманштейн (Протофіс) у серпні 1918 р. вказував, що в Росії друкується понад 150 млн руб. на добу; пропонував запровадити «український рубль» і обміняти лише керенські знаки в 1000, 250, 40 і 20 рублів, а «романівським» грошам жодних обмежень не ставити.
Стосується це лише до знаків уряду Кєрєнського тисячорубльовоі вартості, 250-рубльової, 40 і 20 рубльової. Для так званих романівських грошей не потребується рішуче ніяких обмежень
проросійська позиція великого капіталу
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За штатом департаменту Державної Варти (додаток до закону) річне утримання директора департаменту — 17.000 карб., віце-директора — 13.500 (разом 27.000 за двох), а загальна сума по штату — 891.200 карб. на рік.
Директор Департаменту 17.000 … Віце-директорів 13.500 27.000 … Всього 891.200
Таблиця штату розсипана; відповідність цифр посадам частково вгадується.
На початку серпня 1918 р. міністр продовольства С. Гербель домігся дозволу вільної купівлі-продажу м'яса, сала, масла, молока, яєць тощо; при цьому хлібна монополія, проти якої він виступав, збереглася під тиском німецького посла А. Мумма.
на початку серпня С. Гербель домігся вільного продажу-купівлі м’яса, сала, масла, молока, яєць тощо
загальнодержавне
Після закінчення залізничного страйку продовольчий стан у багатьох містах погіршився через затримку поставок і вичерпання запасів; міністр продовольства Ю. Соколовський пішов у відставку, його замінив С. Гербель.
Після закінчення залізничного страйку продовольчий стан в багатьох містах погіршився.
Автореферат кандидатської дисертації (2007): узагальнення без конкретних цін і цифр по Києву.
На початку серпня 1918 р. головні контори ДХБ діяли в усіх губернських містах, філії — у 31 повітовому центрі; до всіх було прикомандировано представників німецьких і австро-угорських економічних комісій; окупанти запровадили посади «агрономічних офіцерів» з військовими загонами для забезпечення збирання й заготівлі хліба.
окупаційною владою введені посади так званих агрономічних офіцерів, яких супроводжували військові загони
23 жовтня 1918 р. Винниченко записав, що минуло два місяці, як вони переїхали з Княжої Гори, тобто переїзд близько 23 серпня 1918 р.
Минуло два місяці, як переїхали з Княжої Гори.
Куди переїхали — у записі не сказано; див. примітку редактора 1 до записника VI (у другій частині).
Восени 1918 р. Київ був переповнений: знайти кімнату ставало майже неможливо, квартири продавалися за сотні тисяч.
Городъ былъ переполненъ, найти комнату становилось почти невозможнымъ, квартиры продавались за сотни тысячъ.
printed page 226; «сотни тысяч» — amount умовно нижня межа, валюту не вказано (імовірно рублі/карбованці); період серпень–грудень 1918
Удова Стешенка не отримала надісланих із Полтави телеграм і дізналася про смерть чоловіка лише з газет, тому приїхала з Києва до Полтави ранковим потягом аж на третій день після виносу тіла і зустріла похоронну процесію вже дорогою на вокзал.
Вона саме тепер приїхала ранішним потягом з Київа... наших телеґрам не дістала і довідалася про лихо вже з ґазет. Тому і запізнилася так із приїздом.
Ілюструє ненадійність пошти й телеграфу між Полтавою та Києвом наприкінці липня – на початку серпня 1918 р.
Труну зі Стешенком відправили з Полтави до Києва пасажирським потягом у спеціальному вагоні, повністю завантаженому вінками.
Труну ставлять у спеціяльний ваґон. Повний ваґон накладають вінків.
Дата — початок серпня 1918 р. (третій день після виносу тіла до собору).
За гетьмана, у серпні 1918 р., з Києва до Катеринослава можна було доїхати потягом за 12 годин (з Харкова швидким потягом — за 6).
Поѣздка скорымъ поѣздомъ изъ Харькова продолжалась 6 часовъ. Изъ Кіева до Екатеринослава можно было доѣхать въ 12.
Із сусіднього нарису Г. Ігреневої «Екатеринославскія воспоминанія (Августъ 1918 г. — іюнь 1919 г.)» в тому самому томі.
Проти страйкарів-залізничників – масові арешти, військово-польові суди, висилка за межі України; австрійський командувач фон Бельц виділив гроші на зарплату й водночас провів арешти; для перевезень окупаційних військ із Німеччини й Австрії прибули поїздні бригади. У РСФРР зібрали для страйкарів від 1,5 до 3 млн руб.; поширювалися газети «Правда» і «Известия». У середині серпня залізничники повернулися до роботи.
Для підтримання потреб окупаційних військ у залізничному сполученні з Німеччини та Австрії прибули потягові бригади.
Страйк тривав майже місяць (≈23 липня – середина серпня).
За гетьмана швидким потягом із Харкова до Катеринослава їхали 6 годин, а з Києва до Катеринослава можна було доїхати за 12 годин.
Поездка скорым поездом из Харькова продолжалась 6 часов. Из Киева до Екатеринослава можно было доехать в 12
автор уривка: Ігренєв («Екатеринославские воспоминания»); OCR «*12» читається як 12 годин.
Загальний страйк українських залізниць, що виник на економічному ґрунті, наочно показав, у якому скрутному становищі можуть опинитися німці, розкидані на величезній території.
Общая забастовка украинскихь дорогь, состоявшаяся на экономической почвѣ, показала наглядно, въ какомъ тяжеломь положенiи могуть очутиться нѣмцы
Дату страйку Денікін не наводить; відомо, що загальний залізничний страйк в Україні тривав у липні–серпні 1918 р. «Гольская» в OCR — це «Общая».
Генерал Приходько від імені гетьмана вітав офіцерів 2-го Сірого полку в окремому вагоні на станції Київ російською питанням «Господа офицеры, готовы ли вы к боям с большевиками?», а командира полку спитав, чи покладається він на своїх офіцерів і козаків.
„Господа офицеры, готовы ли вы к боям с большевиками?" Таке питання всіх здивувало. Всі мовчали; зробилося ніяково.
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній). Дату виведено: кінець серпня 1918.
Пізніше на обіді в гетьмана генерал Приходько сказав сірим офіцерам: «Вы слишком узкие шовинисты».
Пізніше, на обіді в гетьмана, генерал приходько говорив Сірим старшинам: „Вы слишком узкіе шовинисты"...
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній).
Нелегальна «Боротьба» в статті «Угодовці» називала гетьмана «узурпатором і ставлеником чорної сотні», а Скоропадського іронічно — «ясновельможним».
що ‚пан гетьман' — узурпатор і ставленик чорної сотні, ворог смертний українського народу
Зразок лексики лівої опозиційної преси.
На нараді емісарів УПСР один із промовців («т. Брат») назвав колишніх правих однопартійців «нашими мартовськими гостями», тобто тими, хто прийшов у партію після березневої революції 1917 року.
бо її забруднили і направили в чуже їй русло наші мартовські гості
Характерний вислів партійного жаргону доби.
Посол А. Мумм вважав гетьмана «чем-то средним между правящим монархом и президентом республики»; під час підготовки візиту гетьмана до Німеччини він запропонував офіційне звертання до гетьмана «Durchlaucht» – «ясновельможний».
посол запропонував вжити до гетьмана офіційне звертання Durchlaucht — “ясновельможний”
Титулування гетьмана – «ясновельможний пан гетьман».
Гетьман згадував: січовиків вирішили формувати не в Києві, «де було до 15 тисяч офіцерів», а в Білій Церкві; їх було не більше 1800 осіб.
не у Києві, де було до 15 тисяч офіцерів, а у Білій Церкві
Скоропадський П. Спогади, с. 270.
Один із сірих офіцерів відповів генералові Приходьку, що до Києва прибула організована регулярна дивізія, яка боротиметься з усіма ворогами самостійної України, «даже с правительством, если оно станет на ложный путь»; генерал перепрошував, із козаками говорив уже українською, і козаки відповіли: «Приїхали для боротьби до останнього з усіма ворогами Неньки-України!»
Вам, мабуть, добре відомо, що до Києва прибула організована регулярна дивізія, а національне виховання наших старшин і козаків таке, що ми будемо боротися з усіма ворогами самостійної України
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній).
Наприкінці огляду гетьман у промові привітав сірих із негайним відправленням на фронт проти більшовиків; відповіддю була цілковита мовчанка. На парадному обіді гетьман обіцяв зарахувати Сіру дивізію разом із Сердюцькою до української гвардії, але в приватній розмові зауважив, що обличчя в козаків «всё же большевистские».
у приватній розмові зауважив, що фізіономії в козаків все таки большевицькі.
Стаття «Історія Сірих» (про Сірожупанну дивізію; автора у відфільтрованому тексті не зазначено, початок статті відсутній).
Представник київських крайніх правих герцог Г. Лейхтенберзький у розмові з А. Ладиженським у Києві висловлював думку, що головна небезпека Заволзького фронту — прихід союзників із опорою на демократичні й соціалістичні елементи, і пропонував, щоб генерал Алексєєв очолив цей фронт, «натякнувши» про цю комбінацію німцям.
«чтобы не было неосновательныхь подозрѣнiй — говорилъ герцогъ — необходимо хотя бы на словахъ намекнуть объ этомъ нѣмцамъ... Я беру на себя намекнуть нѣмцамъ»
Звіт про розмову датований 2 серпня 1918 р. у Києві; стиль не вказано (якщо старий — 15 серпня н. ст.).
У серпні 1918 р. гетьманський прем'єр Ф. Лизогуб прохопився, що уряд має намір довести Україну до федерації з Росією.
виговорився знечев’я вже в серпні 1918 року гетьманський прем’єр Ф. Лизогуб, говорячи, що уряд має намір довести Україну до федерації з Росією
Коли дивізія сірожупанників проїздила через Київ, на вокзалі ешелони 4-го полку зустрів інспектор піхоти генерал Приходько. Козаки їхали у вагонах із написом «40 человек — 8 лошадей», старшини — у пасажирському вагоні, де генерал привітав їх російською мовою від імені «Ясновельможного Пана Гетьмана всея Украйны» і закликав до боротьби проти більшовизму.
Козаки були у вагонах з надписом: ”40 человек — 8 лошадей”, а старшини в пасажирському класному вагоні. Генерал ... виступив з привітанням на російській мові
Автор переказує з чужих слів, сам там не був.
Убивцю Ейхгорна, лівого есера Донського, повісили на Лук'янівському базарі.
якого за це було повішено на Лукʼянівському базарі
Страта — серпень 1918 (загальновідомо 10 серпня).
Гетьманський уряд розробив широкі плани будівництва нових залізничних ліній і громадських будівель у Києві, а також поглиблення частини дніпровських порогів.
Extensive plans were also drawn up for the construction of new rail lines and public buildings in Kiev, as well as for dredging portions of the Dnieper rapids.
З призначенням посланником у Берлін барона Ф. Р. Штейнгеля, поїздками Лизогуба й гетьмана до Німеччини до кінця літа 1918 р. найважливіші українсько-німецькі справи почали вирішуватися в Берліні, що послабило вплив місцевих німецьких представників у Києві.
привело в кінці літа 1918 року, що важніші справи ... вирішувались вже українськими представниками й центральною німецькою владою в Берліні
У липні 1918 року Національно-державний союз перетворився на Український національний союз; статут ухвалено на початку серпня. Першим головою був 33-річний соціаліст-федераліст Андрій Ніковський, редактор газети «Нова Рада»; 18 вересня його змінив Винниченко.
The first president of the Union was Andrew V. Nikovsky, a thirty-three-year-old Socialist Federalist who edited the newspaper Nova Rada, but on September 18 he was succeeded by Vinnichenko.
Автор датує події за новим стилем.
З серпня по грудень 1918 р. у Києві перебували «весь Петроград» і «вся Москва»: правління всіх банків, які втекли від голоду і червоного терору, промисловці, фінансисти, аристократія, придворні й бюрократи, за ними адвокати, професори, журналісти; засновано газети з петроградськими редакторами, у театрах гастролювали столичні артисти, у місцевих банківських філіях прихистилися центральні правління банків.
Въ эти нѣсколько мѣсяцевъ, съ августа по декабрь 1918 г., у насъ, можно сказать, перебывалъ «весь Петроградъ» и «вся Москва»
printed page 226; date — початок періоду
На початку серпня з ініціативи Київської єврейської громади створено «комиссию для юридической, административной и материальной помощи евреям, пострадавшим в переходное время на Украине»; її робота звелася переважно до збирання матеріалів і реєстрації погромів. Київська громада відігравала тоді роль центральної, до неї йшли донесення з провінції.
«комиссия для юридической, административной и материальной помощи евреям, пострадавшим в переходное время на Украине»
автор уривка: Черіковер.
На початку серпня 1918 р. з ініціативи Київської єврейської громади створено «Комісію для юридичної, адміністративної та матеріальної допомоги євреям, що постраждали в перехідний час в Україні» за участю найбільших громад; вона обрала бюро, але звелася переважно до збирання матеріалів і реєстрації погромів. Київська громада відігравала тоді роль центральної; їй надсилали донесення провінційні громади (напр., Жашківська 29 серпня).
была, по инищативЪ Клевской общины, с0з-дана спещальная «Комисе1я для юридической, административ-ной и матерлальной помощи евреям, пострадавшим в переходное время на УкраинЪ»
У серпні 1918 р. під час розгляду штатів власного конвою гетьмана Мала Рада міністрів запропонувала істотно скоротити кількість і оклади чинів, коней, автомобілів, бричок. Мала рада розглядала широкий спектр законів — від боротьби з безробіттям і створення Державної варти до штатів центральних установ і будівництва каналу Сіверський Донець — Дніпро.
у серпні 1918 р. при розгляді штатів власного конвою Гетьмана всієї України були запропоновані суттєві скорочення кількості та окладів чинів, коней, авто, бричок
Наприкінці серпня з ініціативи департаменту зовнішньої торгівлі делегація з 12 представників великих торговельних фірм Києва поїхала на ярмарки до Лейпцига й Бреслау, щоб ознайомитися з німецьким ринком і зробити оптові закупівлі; німецька влада надала їм окремі місця в поїзді.
організована була поїздка делегації у складі 12 представників великих торговельних фірм м. Київа у Лейпциг та Бреславль на тамтешні ярмарки.
Наприкінці літа 1918 р. автор відчував, що «з Києва віє такий вітер», який посилює в провінції москвофілів і противників українізації освіти.
мої вороги все більше набірають сил, бо такий вітер віяв з Київа
Суб'єктивна оцінка політичного курсу гетьманського уряду.