Червень: без точного дня

Новоутворений Союз Української Державності (соціалісти-федералісти, соціалісти-самостійники, земці, кооператори) хотів скаржитися на гетьмана маршалові Ейхгорну; той відіслав делегацію до Гренера, а Гренер сказав, що німці задоволені нинішнім урядом.

Айхгорн відіслав делегацію "Союзанців" до Гренера, а цей сказав їм, що з теперішнього уряду німці задоволені і не бажали б собі його зміни.

Ідеться про Український національно-державний союз.

У червні 1918 р., за Гетьмана, Симон Петлюра в Києві керував конгресом земств України; там автор бачив його востаннє до зустрічі у Фастові.

останній раз за Гетьмана, в червні 1918 р., коли він у Києві проводив конгресові земств України

Отже, Цегельський був у Києві і в червні 1918.

На знак протесту українські залізничники неподалік Києва затримали поїзд, яким митрополит Антоній Храповицький їхав з Харкова до Києва; проте він дістався до міста, і гетьман з великою пошаною прийняв його й мовчки визнав київським і галицьким митрополитом.

Українські залізничники стримали поїзд, що віз митр. Антонія недалеко Києва на знак протесту

Червень 1918 р.

Українські діячі, що мали доступ до гетьмана, зокрема Дорошенко, просили його не визнавати Антонія Храповицького митрополитом; уряд для заспокоєння суспільства заявив, що опротестує вибір, але зволікав із протестом до патріарха Тихона.

Для успокоєння суспільства уряд заповів, що внесе протест проти вибору

Особливо нервова атмосфера панувала в такі моменти, як вибухи порохових складів на Звіринці та після вбивства фельдмаршала Ейхгорна.

особливо в такі гострі моменти, як вибухи порохових складів на Звіринці або по замордуванні фельд. Айхгорна

Вибухи на Звіринці — 6 червня 1918; вбивство Ейхгорна — 30 липня 1918 (дати не з цього фрагмента)

Український національно-державний союз підтримав страйк міністерських службовців; Рада міністрів ухвалила суворі розпорядження, але страйк закінчився сам собою, і репресій вирішили не застосовувати.

страйк скінчився сам собою, і рішено було, щоб не дратувати національні круги, ніяких репресій не вживати

В урочистому похороні жертв катастрофи брали участь гетьман, члени уряду, деякі іноземні посли, фельдмаршал Ейхгорн та інші представники німецької й австро-угорської армій, які поклали вінки з живих квітів.

поклали вінки з живих квіток на домовини жертв катастрофи

Улітку 1918 р. до Києва таємно й відкрито почали приїжджати цілі делегації з Бессарабії (духовенство, землевласники, селяни), що клопоталися про торговельні зносини й запевняли, що Бессарабія хоче з'єднатися з Україною.

до Київа почали являтись, нишком і одверто, цілі делегації з Бесарабії

У середині червня 1918 р. до Києва прибув надзвичайний посол білоруського уряду Р. Скірмунт.

В половині червня 1918 року до Київа прибув надзвичайний посол від білоруського уряду Р. Скірмунт

Імператор Вільгельм II надіслав Гетьманові телеграму співчуття з приводу Звіринецької катастрофи в Києві; Гетьман згодом телеграфував співчуття з приводу вбивства німецького посла гр. Мірбаха та вбивства фельдмаршала Ейхгорна в Києві.

імператор Вільгельм II вислав Гетманові телеграму з висловом співчуття з приводу Звіринецької катастрофи в Київі

Звіринецький вибух — 6 червня 1918, вбивство Ейхгорна — 30 липня 1918 (дати із загальних знань, у тексті не зазначені)

У другій половині червня 1918 року в Києві відбувся з'їзд мукомолів.

В другій половині червня відбувся в Київі зʼїзд мукомолів

У другій половині червня 1918 року в Києві земства України провели конференцію, яка подала гетьманові й голові Ради Міністрів докладну записку з побажаннями змінити урядову політику щодо земств, але це не вплинуло на курс уряду.

Земствам України пощастило відбути (в другій половині червня в Київі) конференцію

Протягом травня–червня 1918 р. антиселянська практика поміщиків («відшкодування» збитків, каральні експедиції) набрала шалених обертів і викликала масовий опір та повстансько-партизанський рух проти поміщиків, окупантів і гетьманської влади.

Протягом травня-червня ця антиселянська практика збоку поміщицтва набрала шалених обертів

загальнодержавне

У червні 1918 р. на військових складах на Звіринці сталися вибухи; згадано також велику пожежу на Подолі в 1918 р.

вибухи на військових складах на Звіринці у червні 1918 р., аналогічні вибухи в Одесі у вересні 1918 р., велика пожежа на Подолі

Згадка упорядника у вступі; дату пожежі на Подолі не вказано.

Всеукраїнська спілка лікарів скликала в Києві на середину червня 1918 року Другий всеукраїнський з'їзд лікарів; програму й дату обіцяли надрукувати згодом.

Всеукраїнська Спілка лікарів у половині червня скликає в м. Київі другий Всеукраїнський зʼїзд лікарів.

Всеукраїнський Церковний Собор мав шість секцій: урядова, єпархіяльний уряд і парафія, українізація Церкви, освіта, монастирі та економічна; другу сесію Собору було проведено в червні, травнева ж фактично не відбулася, бо не прибули єпископи.

Всіх секцій Собору шість ... Я не згадую тут про травневу сессію, бо вона фактично не одбулася

Дати сесій — січень і червень 1918 р.

На початку червня 1918 р. до Києва прибула радянська мирна делегація на чолі з Раковським; засідання мирної конференції тривали все літо; українську сторону представляв Шелухін. За словами гетьмана, проведення конференції в Києві дало більшовикам змогу вести агітацію, але дало можливість врятувати масу людей з Радянської Росії; за виноскою, делегація (Раковський, Мануїльський) відкрито вела комуністичну агітацію і зв'язалася з Українським національним союзом, Винниченко особисто зустрічався з Мануїльським.

в начале июня приехала [в Киев] мирная делегация во главе с Раковским. Нашим правительством была сделана крупнейшая ошибка, когда оно назначило заседания этой мирной конференции в Киеве

Під час вибуху на Звіринці загинуло кілька німецьких вартових, які не покинули посту; їх урочисто поховали, потім з великою урочистістю ховали загиблих місцевих жителів. У Києві було вибито масу шибок; ще під час вибуху послали телеграми для завчасного скуповування скла в усіх великих містах.

Киев сильно пострадал, была выбита масса стекол. Были немедленно, еще во время взрыва, посланы телеграммы для заблаговременной скупки стекла во всех больших городах.

На початку червня 1918 р. С. Шемет розповів, що в Києві заснувався Національно-державний союз, до якого увійшли хлібороби-демократи, соціалісти-федералісти, соціалісти-самостійники, Спілка залізничників і Спілка поштовиків; українські соціал-демократи й есери до нього не вступили.

в Київі заснувався Національний Союз. В той Союз увійшли Хлібороби-Демократи, Соціялісти-Федералісти, Соціялісти-Самостійники, Спілка Залізничників і Спілка Почтовиків.

Німецька головна квартира в Києві через третіх осіб пропонувала Добровольчій армії «дружні зносини»; граф Альвенслебен шукав зустрічі з ад'ютантом генерала Алексєєва ротмістром Шапроном, який перебував у Києві у справах армії. Командування Добровольчої армії категорично відмовилося.

Кiевская главная квартира черезъ третьихъ лицъ — нѣмецкой орiентацiи — предлагала намъ войти въ «дружескiя сношенiя»; гр. Альвенслебенъ искалъ свиданiя съ адъютантомъ ген. Алексѣева, ротмистромъ Шапрономъ, бывшимъ въ Кiевѣ

Дата орієнтовна: травень — початок червня 1918 р., до різкої зміни ставлення німців у середині червня.

Коли митрополит Антоній їхав з Харкова до Києва і прихильники готували йому урочисту зустріч, урядовці міністерства шляхів з власної ініціативи затримали його потяг на 10 годин на глухій станції; він прибув не вранці, а пізно ввечері, і маніфестації та контрманіфестації зірвалися. Ніхто з уряду його не зустрічав.

затримали поїзд, яким їхав м. Антоній з Харькова, на цілих десять годин десь на глухій станції

дата — між 3 і 20 червня 1918, виведено

На початку червня 1918 року в Києві відбувся всеукраїнський з'їзд батьківських комітетів середніх шкіл і вчительських делегатів, скликаний росіянами; батьківські комітети українських шкіл не запросили або запросили невчасно, тож з'їзд вийшов російським, і 6 червня українські делегати заявили, що братимуть участь лише з інформаційною метою.

всеукраїнський зʼїзд батьківських комітетів середніх шкіл і вчительських делегатів, що відбувся в Київі на початку червня 1918. Скликали його Росіяне

На початку червня 1918 року до Києва прибула делегація українців Кубані, яка обговорювала приєднання краю до України; планувалася висадка 15 тис. українських вояків генерала Натієва з Азовського узбережжя для захоплення Катеринодара, але її зірвав російський урядовець військового міністерства.

A delegation of Ukrainians from the Kuban visited Kiev early in June and discussed the union of the region with Ukraine

Протягом червня 1918 р. урочисту обіцянку здебільшого склали службовці органів влади, судів, військові. Найбільший опір чинили працівники міністерства земельних справ (багато українських есерів), які звинуватили міністра Колокольцова в русифікації; значну частину звільнили й лише пізніше повернули з дозволу міністра; окремі прояви — у міністерствах освіти й продовольства. Траплялися випадки відмови військових, які посилалися на попередню присягу цареві або Тимчасовому урядові.

Найсуттєвіший спротив учинили працівники апарату міністерства земельних справ, де був досить високий відсоток українських есерів.

На початку червня 1918 р. делегація УНДС домагалася прийому в головнокомандувача Г. Ейхгорна, але була прийнята начальником штабу В. Гренером, який запевнив, що нинішній уряд свідомо обстоює самостійну українську державність і жодних репресій проти українців спеціально не чинить.

їх делегація добивалася прийому у головнокомандувача Г. Ейхгорна, але була прийнята начальником штабу В. Гренером

У червні 1918 р. гетьман на тригодинній аудієнції прийняв делегацію Всеукраїнського земського союзу на чолі із С. Петлюрою, яка ультимативно вимагала розпуску комісії із закону про земські вибори, строку скликання Сейму, відставки «неукраїнського» уряду, суду над старостами, що розігнали земства, і виділення союзові 100 млн крб. Гетьман усі вимоги відхилив, підозрюючи, що гроші підуть на підготовку повстання; за словами наближених, того дня Петлюра вирішив перейти в опозицію.

„настійні вимоги Петлюри видавалися підозрілими, оскільки гроші могли йти зовсім не на потреби земств, а на підготовку повстання”

Вибухнули артилерійські склади з понад 2 млн снарядів: загинуло близько 200 осіб, 1000 поранено, 900 будинків повністю знищено; створено комітет допомоги під головуванням прем'єра (міністри фінансів, охорони здоров'я, праці, начальник Штабу гетьмана), збір пожертв по всій Україні. Підозра впала на лівих радикалів.

вибухнули артилерійські склади з понад 2 мільйонами снарядів, а від їх детонації загинуло близько 200 осіб, 1000 отримали поранення, 900 будинків були повністю знищені

У червні 1918 р. кайзер Вільгельм II телеграмою висловив гетьманові співчуття з приводу Звіринецької трагедії в Києві (вибух складів); гетьман здійснив офіційний візит до Німеччини 4–15 вересня 1918 р., 5 вересня був прийнятий кайзером у замку Вільгельмсгее під Касселем і отримав великий хрест ордена Червоного орла.

В червні 1918 р. телеграмою на ім’я Гетьмана П.Скоропадського висловив співчуття з приводу Звіринецької трагедії в Києві.

Довідка з покажчика імен.

Міністерство торгу й промисловості готувало Всеукраїнську торговельно-промислову виставку (українсько-німецько-австро-угорську), яка мала відкритися на початку червня; Головна медико-санітарна управа запрошувала виробників фармацевтичних препаратів, хірургічних інструментів, медичної апаратури тощо надсилати заявки.

Вистава має одкритись в початку червня.

Місце проведення не вказано; ймовірно Київ.

Після наради з владою єпископат відклав скликання Всеукраїнського церковного собору до 20 червня, а єпископ Київський Никодим видав наказ про перевибори членів собору від Київської єпархії; автор вважав, що собор через свята й польові роботи взагалі не збереться.

Никодим київський зараз же після описаної наради видав наказ про перевибори членів всеукраїнського собору по київській єпархії. Самий термін скликання собору одсунено до 20 червня

Стиль дати «20 червня» не вказано (церква користувалася старим стилем).

Цими днями гетьман прийняв делегацію селян Таращанського та інших повітів, які скаржилися, що повернені поміщики вимагають урожай із засіяної селянами землі. Гетьман відповів, що врожай належить тим, хто посіяв, наділ із земельного фонду буде не більший за 25 десятин, а тим, хто не має готівки, дадуть кредит.

Гетьман відповів делегації, що урожай належатиме тим, хто посіяв і засіяв землю, згідно з законом виданим радою міністрів... наділ буде не більший за 25 десятин

Міністерство торгу і промисловості готувало Всеукраїнську торговельно-промислову виставку (українсько-німецько-австро-угорську), яка мала відкритися на початку червня; Головна медико-санітарна управа запрошувала виробників ліків, хірургічних інструментів, аптечного скла тощо взяти участь.

Міністерство Торгу і Промисловости опорядковує українсько німецько-австро-угорську виставу ... Вистава має одкритись в початку червня.

Місце виставки не вказано, ймовірно Київ.

Друга сесія Всеукраїнського Церковного Собору в Києві відбувалася за кращих зовнішніх умов, ніж перша: гетьманський уряд дав гроші на Собор, більшовиків у Києві вже не було, було спокійно й тихо; прибули нові делегати зі Слобожанщини й Одеси, а частина селян-делегатів першої сесії не приїхала.

Зовнішні умовини роботи другої сессії були кращі ніж першої. Гетьманський уряд дав грошей на Собор. В Київі вже большовиків не чути було

Автор — П. Соборянин; про літо 1918 року (друга сесія), точна дата в тексті не названа.

На другій сесії Церковного Собору в Києві «праві» вимагали обрати новий президіум, але вимогу відхилили, бо сесія мала тривати не довше двох–трьох тижнів, а уряд вимагав від Собору ділової роботи й вирішення питання про вищий орган церковного уряду; Собор також обмірковував матеріальне становище духовенства й духовних шкіл.

сессія довше двох-трьох тижнів не тріватиме, а правительство вимагало од Собора ділової роботи

102 делегати Церковного Собору в Києві подали заяву, що знімають із себе відповідальність за постанови Собору, в голосуванні яких утримуються; вони звинуватили групу «москвофільствуючих» членів у боротьбі проти народного характеру українського церковного руху; після цього внутрішні стосунки на Соборі ще загострилися.

102 делегати Собора заявляють: «ми, громадяне Української держави, вірні сини Православної Української Церкви

Дата заяви в тексті не названа.

Тимчасова Церковна Рада мусила залишити залу засідань Собору, після чого з Собору вийшли проф. прот. Є. Капралов, проф. В. Екземплярський, проф. Ф. Мищенко, проф. В. Зіньківський, проф. П. Кудрявцев, прот. М. Шпачинський, історик О. І. Левицький, К. Мирович, священники А. Ходзицький, П. Тарнавський, А. Маричев, С. Филиппенко, прот. Ф. Поспєловський, о. В. Липковський, ген.-майор Новицький та інші; з президії одночасно вибуло п'ять осіб, а українська фракція перестала голосувати.

Тоді з Собора вийшли: проф. прот. Е. Капралов, проф. В. Екземплярсь-кий, проф. Ф. Мищенко (канонист)

Прізвища подано за OCR.

Приблизно в середині червня 1918 року на Подолі вибухнула величезна пожежа: згоріли 35 будинків, 12 000 помешкань, два парові млини, спиртовий завод і 14 будівельних складів; близько 10 000 мешканців залишилися без даху.

десь у половині червня вибухла величезна пожежа на подолі... згоріло 35 будинків, 12.000 помешкань, два парові млини, фабрика спірту, 14 будівельних складів.

Співвідношення «35 будинків» і «12 000 помешкань» сумнівне, можлива помилка в цифрах. Дату (середина червня) подано за автором, її слід перевірити за іншими джерелами.

Невдовзі вибухи прогриміли ще в кількох районах Києва, зокрема на Деміївці й на Подолі.

Невдовзі вибухи пролунали ще в кількох районах Києва, зокрема на Деміївці та на Подолі

Точних дат не вказано.

Цими днями голова російської мирової делегації Х. Раковський розмовляв із німецьким послом в Україні бароном Муммом про демаркаційну лінію між російськими та німецькими військами; кажуть, що вони дійшли повного порозуміння.

Цими днями голова російської мирової делегації д-р Раковський балакав з германським послом на Україні бароном Мумом.

Порозуміння подано як переказ («переказують»).

У червні 1918 року в Києві відбулися всеукраїнський з'їзд земств і всеукраїнський з'їзд діячів мистецтва; автор статті хвалить їх за аполітичність. З'їзд земств ухвалив заснувати банк земств і передати майно всеросійського земського союзу всеукраїнському.

Та коли відбулися тими днями два всеукраїнські зʼїзди: всеукраїнський зʼїзд земств і всеукраїнський зʼїзд діячів мистецтва

Точні дати з'їздів не вказані; «тими днями» — червень 1918.

У середині червня в Києві з ініціативи центральних держав мала відкритися торгово-промислова й сільськогосподарська виставка з товарообміну України з центральними державами; Український виставковий комітет працював у колишньому лазареті № 12 на Хрещатику, 42.

Украинскому Выставочному Комитету, открывшему свою дѣйствія въ помѣщеніи бывшаго лазарета № 12, по Крещатику № 42.

Читано з зображення.

Одного разу Київ здригнувся від страшного вибуху: будівля німецького офіцерського готелю хитнулася, як під час землетрусу, вилетіли вікна, двері розчахнулися; за першим вибухом пролунало кілька слабших. Це вибухнули склади боєприпасів на Печерську; відповідальність потім приписували собі й київські більшовики, і таємна польська військова організація, що діяла на завдання розвідки Антанти.

Виявилось, що це був вибух муніційних складів на Печерську

Автор пише «початок липня»; відомий вибух на Звіринці/Печерську стався 6 червня 1918 — ймовірна помилка пам'яті.

Коли архієпископа Антонія (Храповицького) призначили київським митрополитом, Скоропадський спершу відмовився визнати патріарше призначення і просив Айхгорна не допустити урочистої зустрічі архіпастиря православними киянами, бо митрополит — «великий реакціонер», а з зустрічі «хочуть зробити велику москвофільську демонстрацію».

Гетманъ увѣрялъ, что митрополитъ Антонiй «большой реакщонерь» и что «изъ встрѣчи его хотятъ сдѣлать большую москвофильскую демонстрацию»

Джерела — доповідь Шульгінської організації від 5 червня (ст. ст., = 18 червня н. ст.) і свідчення А. В. Стороженка. Точна дата зустрічі не вказана.

Постановою ЦК УПСР у червні 1918 року всі легальні організації партії було розпущено, партія перейшла на нелегальне становище, а також було санкціоновано політичний терор проти «найшкідливіших» представників гетьманської влади та «інтернаціональної контрреволюції».

всі дотогочасні легальні орґанізації партії і царгія переводилась на нелеґальний стан, а також санкціонувалась необхідність полігичного терору

Число дня в OCR пошкоджене («з. червня», можливо 3 червня). Христюк додає, що чи виконувала УПСР індивідуальні терористичні акти, невідомо.

У помешканні інструкторського відділу «Дніпросоюзу» відбулося засідання оргбюро з скликання першого всеукраїнського інструкторського з'їзду; ухвалили на час з'їзду влаштувати виставку матеріалів і зразків з ревізійно-інструкторських та культурно-просвітніх питань.

ухвалено проект улаштовання на час з'їзду виставки матеріялів, зразків та засобів по ревізійно-інструкторських та культурно-просвітніх питаннях

Число дня в OCR втрачено.

На другій сесії мандатна комісія Собору виключила кількох делегатів відкритим голосуванням простою більшістю; автор скаржиться, що так прибрали «небажаний» елемент, зокрема делегата рижської української громади Х. Говядовського, хоча «Устав» вимагав таємного голосування.

Заяви і протести проти порушення «наказу» ... у справі Х. Говядовського, який мав всі права, яко представник од рижської української

Прізвище й походження делегата в OCR зіпсовані.

В Україні вільно працювали вербувальні бюро Добровольчої армії, і команди добровольців у формі, з відзнаками армії, безперешкодно вирушали на Дон, зустрічаючи навіть певну люб'язність з боку німецьких комендантів.

На Украйнѣ свободно работали вербовочныя бюро, и команды добровольцевъ — въ формѣ, съ отличительными знаками армiи — направлялись безпрепятственно на Донъ, встрѣчая даже извѣстную предупредительность со стороны нѣмецкихь комендантовъ

Період — весна — середина червня 1918 р. (з середини червня ставлення німців різко змінилося). Київ як центр вербування — за контекстом (див. «київський центр» Шульгіна).

Для координації боротьби з повстанцями гетьман домовився з Гренером, що щодня в нього відбуватимуться засідання представників військового міністерства, МВС і німецького командування; через деякий час рух було ліквідовано (за виноскою — двома німецькими піхотними полками й кавбригадою; повстанці в серпні пробилися в нейтральну зону).

было решено, что ежедневно у меня будут заседания представителей заинтересованных сторон.

Наприкінці червня 1918 р. з України відправлено в розпорядження кубанського уряду перший транспорт зброї: 9700 гвинтівок, 5 млн набоїв і 50 000 снарядів для 3-дюймових гармат; у липні — 3 батареї по 4 гармати й кілька сотень кулеметів; такі транспорти йшли майже щомісяця.

9.700 рушниць, 5 мілійонів набоїв і 50.000 знарядів для 3-х дюймових гармат

У середині червня 1918 р. німецьке Оберкомандо в Києві наголошувало на важливості зміцнення незалежної української держави, визнаючи, що багато, якщо не більшість людей, сумніваються в її існуванні; Ейхгорн робив висновок, що держава «устоит или падёт» разом із гетьманом.

“існування української держави тісно пов’язане з особою гетьмана. Вона або вистоїть, або впаде разом з ним”

Через Звенигородське повстання фельдмаршал Г. Ейхгорн був змушений скасувати свої поїздки до Одеси й Криму; посол Мумм доповідав, що «события в Звенигородке более серьёзны, чем официально сообщалось». На початку серпня основна маса повстанців залишила Київщину, переправилася через Дніпро й пішла в нейтральну зону.

«події у Звенигородці більш серйозні, ніж офіційно повідомлялося»

Офіційні повідомлення применшували масштаб – корисно для чуток у Києві.

У червні 1918 р. повстанські загони силою вербували людей у Будаївській і Хотівській волостях Київського повіту (до тисячі осіб), фактично хазяйнували в районі сіл Будаївка, Круглик, Литовська Віта, Велика Дмитрівка; в організації банд брав участь Гвоздівський сільський староста.

Силою вербували до своїх лав повстанські загони в межах Будаївської і Хотівської волостей у Київському повіті

ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 95, Арк. 102–105; Спр. 97, Арк. 32–35. Найближчі передмістя Києва.

У Чигиринському повіті Київщини після обстрілу озброєними селянами в маєтку Раєвських німецькі частини взялися роззброювати с. Суботів; оскільки суботівці не здали зброю добровільно, німці випустили по селу близько 20 артилерійських снарядів, убито трьох осіб.

Суботівці не видавали зброї по добрій волі, і тоді німці пустили по Суботову коло 20 снарядів з гармат. Убито трох.

Новина з Київської губернії; точна дата не вказана, початок червня 1918 року.

Наприкінці червня 1918 року в Києві зосереджувалася піша дивізія до 6000 багнетів, сформована в Німеччині з полонених-українців колишньої російської армії; її вояки носили сині жупани, тож дивізію прозвали «синьожупанниками».

Ця дивізія зосереджувалась в Києві. Вояки цієї дивізії були одягнені в сині жупани, завдяки чому і придбала ця дивізія назву "синьожупанників".

Автор подає хронологію неточно: історично синьожупанників роззброїли ще наприкінці квітня 1918 р.

Залогу Києва, за автором, становив відділ Січових Стрільців до 3000 багнетів.

3. Відділ Січових Стрільців в складі до 3.000 багнетів, що складав залогу міста Києва.

Січових Стрільців роззброїли після гетьманського перевороту наприкінці квітня 1918 р.; автор зводить різні моменти в один перелік.

На початку червня німецький генерал Кнерцер отримав з Києва (від німецького командування) розпорядження укласти перемир'я з більшовиками на всіх фронтах, зокрема на Таганрозькому і Батайському.

въ началѣ iюня ген. Кнерцеръ получиль распоряженiе изъ Кiева о заключенiи перемирiя съ большевиками на всѣхъ фронтахъ, въ томъ числѣ на Таганрогскомъ и Батайскомъ

У тексті «въ началѣ поня» — OCR може означати «iюня» або «iюля»; за старим стилем початок червня = середина червня н. ст.

Міністерство єврейських справ нарахувало за переписом 1897 р. 492 єврейські громади в Україні (за оцінкою, на 1918 р. — близько 600), отримало звіти про вибори з 250 місць і до червня 1918 р. встигло затвердити вибори в 194 громадах.

Таких громад тоді нараховували 492 ... Міністерство одержало звіти про такі вибори з 250 місць і встигло, до червня 1918 року ... затвердити вибори у 194 громадах.

У червні 1918 року державний контролер Афанасьєв розіслав директорам контрольних департаментів повідомлення з проханням подавати йому доповіді й папери «написанными по-русски», бо «это избавит меня от излишней траты времени».

„Это избавитъ меня отъ излишней траты времени"

Гетьманат відкрив консульства приблизно в 30 містах Росії й Сибіру, щоб полегшити потік населення на південь; у Києві відкрито радянське консульство.

Consulates of the Hetmanate were established in approximately thirty Russian and Siberian cities to facilitate the southward flow of population; a Soviet consulate was opened in Kiev.

Окремим законом урожай буряків, вирощених на землях цукрових заводів або орендованих ними, незалежно від умов посіву, оголошено власністю заводу; сіячі зобов'язані здати врожай заводові за визначену плату.

урожай буряків, вирощених на землях заводів чи орендованих, незалежно від умов посіву є власністю заводу

загальнодержавне

Ейхгорн видав для німецьких військ наказ «про вилучення підривних елементів у селах»: країну тероризують лише 10–12% селян, до них приєднуються агітатори-євреї; таких слід знешкоджувати й усувати, у разі опору — військові заходи.

За всіма відомостями тероризують країну тільки 10–12% селян

ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 58, Арк. 1; ДАСО, Ф. Р-5962, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 100 зв.

Рада міністрів на останньому засіданні розглянула так звану малу земельну реформу, що включала проєкт закону про купівлю й продаж землі, і незабаром мала перейти до головного земельного законопроєкту.

рада міністрів розглянула так звану малу земельну реформу, яка обнімає собою вже оповіщенний проект закону про купівлю й продаж землі.

Дата засідання не вказана; початок червня.

Цими днями гетьман затвердив закон про право купівлі-продажу землі поза межами міських осель, який обмежує купівлю 25 десятинами на одну особу, враховуючи землю, що вже була в її власності.

п. гетьман затвердив і підписав в остаточній редакції закон про право купівлі-продажу землі по-за межами городських осель, який обмежує право купівлі землі 25-ма десятинами на одну особу

У середині червня 1918 року в Києві підписали прелімінарний договір з Радянською Росією про перемир'я, відновлення залізничного й поштово-телеграфного сполучення та обмін консулами, які мали допомагати евакуації громадян з Росії в Україну і переїзду полонених.

підписано в половині червня 1918 р. прелімінарний договір про перемиря, припинення ворожих акцій, відновлення залізничої комунікації як і поштово-телеграфної

Відомий договір підписано 12 червня 1918 р.

Тундутов і Добринський вручили донському отаманові Краснову ноту німецького командування в Києві з вимогами утворити Південно-Східний союз, усунути Добровольчу армію з Дону (роззброїти її або прибрати германофобських командирів) і підтримати німців на «Східному фронті» проти союзників.

Тундутовъ и Добрынскiй предъявили донскому атаману ноту германскаго командованiя въ Кiевѣ

На с. 137 Денікін датує звернення німців через Тундутова 13 червня (ймовірно, ст. ст. = 26 червня н. ст.).

У першій половині червня 1918 року на вимогу генерала Айхгорна й барона Мумма Рада Міністрів ухвалила тимчасовий земельний закон: одна особа могла набути не більше 25 десятин сільськогосподарської землі; надлишок понад норму за рішенням суду переходив до скарбу без винагороди; Державний земельний банк міг скуповувати землю без обмежень.

одна особа має право набувати сільськогосподарської землі не більше 25 десятин

загальнодержавне. Барон Мумм — представник уряду Німеччини в Україні.

У меморандумі Всеукраїнського земського з'їзду гетьманові стверджувалося, що каральні загони катують селян, грабують, накладають контрибуції, палять села та розстрілюють без суду, а на адміністративні посади призначають колишніх жандармів, поліцейських приставів, охоронників і членів «Союза Русскаго Народа».

Адміністратори, що неначе нарочито підбіраються з вчорашніх ворогів народа (жандармів, поліцейських приставів, станових, охранників і всяких бувших членів ‚Союза Русскаго Народа')

загальнодержавне. Це оцінка земців, опозиційних до гетьмана; Христюк наводить документ зі співчуттям.

На початку червня 1918 р. ухвалено закон «Про складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів…»: проєкти подавалися до Державної канцелярії у 20 примірниках, кожен міністр отримував їх не пізніше ніж за добу; закони ухвалювалися простою більшістю; день затвердження гетьманом вважався датою випуску закону, потім його публікували в «Державному вістнику».

Проекти надходили до Державної канцелярії у 20 примірниках. Кожен з міністрів повинен був отримати його не пізніше, ніж за добу. Закони ухвалювалися простою більшістю голосів.

У червні 1918 р. гетьманська влада видала тимчасовий земельний закон, що забороняв набувати понад 25 десятин землі; без обмеження міг купувати землю лише Державний земельний банк.

В червні був виданий тимчасовий земельний закон, яким заборонялося набувати землю поверх 25 десятин

Частину фрази в OCR зіпсовано.

Праві партії дорікали гетьманському урядові тим, що Державна Варта (поліція) створювалася в недостатній кількості, а людей на місцях дібрано невдало.

Они находили, что Державная Варта (полиция) не создавалась в достаточном количестве, что на местах люди были слишком неудачно подобраны

У Києві Вигранов привіз автора автомобілем до Старокиївської дільниці (комісаріату) поліції, де його помістили у великій просторій кімнаті (1914 р. він сидів там само в підвальних камерах).

В Києві Вигранов підвіз мене самоходом уже без старшинської сторожі до Старокиївського участка (комісаріяту) поліції

Кінець травня – червень 1918.

Багато представників влади в провінції «делают там Россию» за допомогою німецького війська і заарештовують українців, що викликає злість на німців.

Многі представники влади на провінції роблять там Росію з допомогою німецького війська і арештовують українців.

Слідство щодо Звіринецької катастрофи одночасно вели чотири влади: українська військова влада, прокуратура, Державна варта й німецька команда.

Слідство в справі катастрофи ведуть рівночасно чотири власті: українські військові власті, прокураторія й державна варта і німецька команда

За меморандумом земців, місцеві старости арештовували членів земських управ, розпускали й опечатували управи, забороняли й розганяли з'їзди та збори, погрожували шибеницею та висилкою на роботи до Німеччини.

погрозами шибеницею та висилкою на роботу в Германію примушують народні самоврядування займатися не своєю роботою

загальнодержавне. Позиція опозиційного земства.

Міністерство внутрішніх справ очолював особисто прем'єр Ф. Лизогуб; серед його заступників були люди антиукраїнських, промонархічних поглядів. Посол Мумм радив Лизогубові «почистить своё министерство железной метлой».

“почистити своє міністерство залізною мітлою”

Кінець червня 1918 (за контекстом).

Міністерство фінансів зазначало (червень 1918), що нагляд міліції за податком з видовищ неефективний: значна частина податку не надходила до казни, а штрафи за порушення не надходили зовсім.

Істнуючий до сього часу догляд міліції не відповідає завдання догляду, що дуже значна сума податку не поступає до скарбу.

загальнодержавне

Начальник гетьманської розвідки (таємного розшуку) Олександр Вигранов і його шеф Микола Красовський ще за царя очолювали таємний поліцейський розшук у Києві; після перевороту їх повернули на старі посади з компетенцією на всю Україну. Красовський — літній, досвідчений, хитрий, українець (після втечі гетьмана — «Красовський»→«Красівський»); Вигранов — молодий атлет і запеклий спортсмен, колишнє прізвище Вигран.

Обидва вони стояли на чолі тайного поліційного розшуку ще за царських часів у Києві. Коли стався гетьманський переворот, їх обох повернули на старі посади

Заарештованого автора везли до Києва в салон-вагоні під охороною офіцерів-добровольців гетьманської гвардії «в старих російських погонах»; гетьманський розшук розіслав по газетах спростування чуток про арешт, що викликало тривогу українських кіл, які боялися розстрілу без суду, «як це тоді часто практикувалося».

якби не добровольчі старшини в старих російських пагонах, що стерегли зі зброєю в руках цей вагон

Наприкінці червня 1918 р. німецька військова поліція вночі заарештувала Красовського; вранці Вигранов у сум'ятті попередив автора і, щойно вийшовши з дільниці, був заарештований німцями — автор бачив у вікно, як його посадили в німецький військовий автомобіль.

Не встиг він вийти із Старокиївського участку, як був арештований німцями і через вікно я бачив, як його всадили до німецького військового самоходу

У червні бюро запису до добровольчої армії в Києві було закрито розпорядженням гетьманського уряду (за словами штабу гетьмана — на вимогу німців); агітацію за відправлення до Денікіна почали переслідувати арештами й судом, дозволи на виїзд на Дон видавали лише під поруку представника донського отамана.

прекращается выдача разрешений на выезд на Дон без ручательства бывшего в Киеве представителя донского атамана

автор уривка: Лукомський.

Призвідниками названо Ф. Вільчинського (за більшовиків голова ревтрибуналу), І. Кудінова й С. Міссісіна (члени трибуналу), Є. Кутіна, Л. Курдюкова з двома синами; в усіх провели обшуки, Міссісіна й Вільчинського заарештували, Кудінов зник, Курдюкових звеліли заарештувати, а Кутіна «вирішили ліквідувати».

а Є. Кутіна вирішили ліквідувати

ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 70, Арк. 122–122 зв.

У травні–червні 1918 р. між окупаційною владою та гетьманським урядом точилася «фінансова війна»: німецькі й австрійські офіцери заарештовували українських банкірів і службовців торговельних установ, які відмовлялися приймати марки й крони за завищеним курсом; Київська група армій Ейхгорна відмовлялася платити податки й акцизи за вільним курсом; Київ тимчасово припинив розрахунки з торгівлі з Центральними державами.

Офіцери німецької та австро-угорської військової адміністрації почали арештовувати українських банкірів та працівників торговельних установ

З середини червня ставлення німців до Добровольчої армії різко змінилося; у Києві німецька контррозвідка поповнилася російськими офіцерами, серед яких були й дезертири.

Въ Кiевѣ нѣмецкая контръ-развѣдка, пополненная русскими офицерами, въ томъ числѣ дезертирами

Речення в тексті обірване на кінці сторінки (наступні сторінки відсутні у вибірці); середина червня ст. ст. = кінець червня н. ст.

Лідер кадетів П. Мілюков улітку 1918 р. перебував у Києві; кадети входили до гетьманського уряду.

Лідер кадетів П. Мілюков улітку 1918 р. перебував у Києві. Кадети входили до гетьманського уряду.

Редакторська виноска.

Посаду генерального комісара освіти за гетьмана зберіг Іван Матвійович Стешенко, призначений ще Центральною Радою; міністр Василенко нічого не давав йому робити, і Стешенко кілька разів збирався у відставку.

ґенерального комісара освіти, на котрій від Центральної Ради лишився Іван Матвієвич Стешенко... він нічого не давав робити ні йому, ні нам

В OCR прізвище спотворене («Степенко»), далі в тексті — «Стешенко».

У червні 1918 р. один із синів київської родини Ш. (знайомих автора) загинув у загоні полковника Дроздовського в бою з більшовиками.

Въ іюнѣ 1918 г. одинъ изъ сыновей Ш. погибъ въ отрядѣ полк. Дроздовскаго въ бою съ большевиками.

Подія поза Києвом, але стосується київської родини; показує відхід київської молоді до добровольців у 1918.

Мілюков, перебуваючи в Києві, звертався до професора Савіна в Києві (і до А. І. Камінки в Петрограді) з проханням визначити межі можливих економічних поступок Німеччині в майбутньому торговельному договорі.

Я обращался съ этой просьбой къ профессору Савину въ Кiевѣ и къ А. И. Каминкѣ въ Петроградѣ

З записки Мілюкова (літо 1918 р.).

Родина гетьмана (дружина Олександра Петрівна, сини Петро, Павло, Данило, доньки Марія та Єлизавета), що пережила весну 1918 р. за більшовиків у Петербурзі, повернулася до Києва наприкінці червня й оселилася в тісному Гетьманському домі.

повернулася в кінці червня до Київа з Петербургу

Симон Петлюра як голова Київського губернського земства й Всеукраїнського союзу земств листовно звернувся до барона Мумма, повідомляючи про арешти численних українських діячів, частину з яких провели німці.

Petliura, as head of the Kiev provincial zemstvo and the All-Ukrainian Union of Zemstvos, appealed directly to Baron Mumm by letter

У червні 1918 р. до Києва приїжджав головнокомандувач австро-угорських військ в Україні (фельдмаршал фон Краус, ставка в Одесі); гетьман склав йому офіційний візит. Представником Ради міністрів при австрійському командуванні в Одесі був Гербель, потім генерал Раух (незадовго до того вийшов з більшовицької в'язниці); представником гетьмана при австрійському головнокомандувачі — генерал Семенов.

В июне в Киев приехал главнокомандующий австрийской армией. Он был у меня, я ему немедленно отдал официальный визит и больше его не видел.

У дільниці автора відвідували гетьманські сановники: директор політичного департаменту Акерман (балтійський німець або латиш, говорив російською), присланий Лизогубом із текстом відозви до повстанців про припинення опору; Сахно-Устимович; міністр земельних справ Юрій Соколовський; генеральний суддя Маркович.

Першим прийшов до мене директор політичного департаменту в гетьманському уряді Акерман

Соколовського названо міністром земельних справ — в автора.

У Міністерстві освіти за гетьмана департамент народної школи очолював А. І. Лещенко, департамент середньої школи — А. Синявський; міністр Микола Василенко займався вищою школою й організацією Академії наук, а на нагадування про середню й нижчу освіту відповідав, що «нема чого спішитися».

А. І. Лещенко був головою департаменту народньої школи і А. Синявський головою департаменту середньої школи... міністер Н. Василенка. Міністер був занятий вищою школою, щось робив для організації академії наук

Оцінка Василенка — суб'єктивна думка автора та Лещенка.

У середині червня 1918 р. автор отримав телеграму зі станції Ворожба від М. М. Винавера без підпису прізвищем (конспіративний приїзд) і зустрів його на вокзалі: Винавер поголив бороду. Він пробув у Києві близько двох тижнів дорогою до Криму; тоді ж у Києві конспіративно, з поголеними вусами, перебував П. М. Мілюков; обидва кадетські лідери зустрілися, і звістка про це потрапила до преси.

Присмотрѣвшись, я замѣтилъ, что М. М. сбрилъ бороду ... П. Н. Милюковъ — также въ Кіевѣ, притомъ также конспиративно, даже съ обритыми усами

printed page 227

Лідер кадетів П. Мілюков вільно жив у Києві, радився з прихильниками про відновлення єдиної Росії й переконував німців, що лише Польща може отримати самостійність; коли в Радміні постало питання про його висилку з Києва, його попередили, і він виїхав на Чернігівщину до маєтку знайомого поміщика.

У Київі вільно перебував лідер кадетів П. Мілюков

Донесення Форгача від 28.06.1918

Майор Гассе, який володів російською мовою, питав міністра М. Василенка, чи не настав час возз'єднання з Росією (і вважав, що об'єднання має йти з Києва, а не з Москви), а також про місцеперебування П. Мілюкова; через кілька днів зустріч майора з Мілюковим у Києві відбулася. Мілюков записав розмову (про відновлення монархії в Росії за допомогою Німеччини) й ознайомив із записами лідерів київських кадетів Д. Григоровича-Барського, М. Василенка, В. Вернадського.

Гаазе висловив думку, що об’єднання має йти з Києва, а не Москви.

За автором, гетьман Скоропадський уже в червні 1918 року відчував непевність свого становища; усунення з України легіону Українських січових стрільців разом з архікнязем Вільгельмом він вважав своєю перемогою і хвалився перед Донцовим, що з архікнязем «назавжди покінчено».

Усунення Українських Січових Стрільців разом з архикн. Вільгельмом уважав гетьман за свою перемогу й навіть хвалився тим перед Донцовим

Переказ з чужих слів.

У Департаменті непрямих податків на початку червня 1918 р. урядовці I розряду отримували 300 крб на місяць, II розряду — 250 крб, III розряду — 200 крб.

урядовці І ряду отримували щомісяця платню у 300 крб., ІІ ряду – у 250 крб., ІІІ ряду – у 200 карбованців

Урядовець III розряду Департаменту непрямих податків отримував на початку червня 1918 р. 200 крб на місяць.

ІІІ ряду – у 200 карбованців

Діловод Фінансової комісії (VIII клас) отримував 6600 грн на рік, урядовець 1-го рангу (IX клас) — 4500 грн на рік.

діловода (посада VIII класу) – 6 тис. 600 грн. та двох урядовців 1-го рангу... по 4 тис. 500 грн. кожному

4500 грн = 2250 крб на рік

Міністр фінансів у червні 1918 р. писав, що ціни на всі предмети першої потреби сильно зросли і населення охоче купує цукор без карток у приватних торговців по 2–3 карбованці за фунт.

цукор, який населення залюбки купляє без карток у приватних торгівців по 2-3 карбованця за фунт

діапазон 2–3 крб; цукор за картками дешевший

Штати Фінансової комісії: річний оклад голови (III клас) — 18 тис. грн (тобто 9 тис. крб), представника Держконтролю та п'ятьох радників — по 15 тис. грн, секретаря — 10 тис. грн, його помічника — 7200 грн, діловода — 6600 грн, урядовців 1-го рангу — по 4500 грн; усього 140 800 грн на рік на 12 осіб.

основне річне утримання голови Комісії... становило 18 тис. грн. (тобто 9 тис. крб.)

показує перерахунок: 2 грн = 1 крб; оклади в гривнях

Сучасник: через колосальну різницю цін на продовольство кордон не міг зупинити потік — якщо пуд цукру в Україні коштував 80 рублів, а за кілька десятків верст (у Великоросії) — 400 рублів і вище, продукти йшли до Росії, а гроші назад. Втеча заможних людей із Радянської Росії в Україну особливо посилилася на початку червня 1918 р., вони провозили десятки мільйонів у цінностях.

Якщо пуд цукру на Україні коштував 80 рублів, а через кілька десятків верст ціна його доходила до 400 рублів й вище

80 руб./пуд = 2 руб./фунт; у Великоросії 400+ руб./пуд

Департамент позашкільної освіти організовував у червні в Києві двомісячні курси для інструкторів позашкільної освіти; плата — 25 крб за курс, для слухачів, відряджених земствами, містами й просвітніми організаціями, — безплатний інтернат; запис щодня з 12 до 2, крім четверга, на Бібіковському бульварі, 14, кімн. 10.

Курси відбудуться на протязі двох місяців. Платня 25 карбованців за курс.

Департамент також розшукував відомості про Михайла Ярмоленка.

Мала Рада міністрів у червні 1918 р. призначила вдові Гальчинській пенсію в 2000 крб і схвалила підвищення платні членам від міністерства в Радах місцевих управлінь залізниць.

Призначити пенсію в розмірі 2.000 карбованців

період виплати не вказано

Розсильному казенної податкової служби належало річне утримання 1800 крб плюс 200 крб роз'їзних (I розряд); якщо район виходив за межі одного міста, роз'їзні становили 600 крб на рік для збирача і 250 крб для розсильного.

розізд… гроші предпису-ються скарбовому зборчому в сумі 600 к. на рік, а скарбовому роз-сильному випи-сується 250 карб. на рік

загальнодержавне

Розпис платні казенних збирачів і розсильних (червень 1918): у місцевостях I розряду збирач отримував оклад 3000 крб на рік плюс канцелярські 600 і роз'їзні 300 (усього 3900 крб), розсильний — 1800 крб плюс 200 роз'їзних (усього 2000 крб). У II розряді оклади збирача близько 2300 і розсильного 1600 крб.

3.000 1.800 600 – 2.300 1.600 500 – 300 200 300 200 3.900 2.000

загальнодержавне. Таблиця в OCR перемішана; цифри I розряду надійні, II–III розрядів неточні.

За гетьмана Рада міністрів засідала в Гетьманському домі зазвичай до першої ночі, а на восьму ранку Палтов уже з'являвся до гетьмана з готовими паперами.

Обыкновенно, до часу ночи он бывал в Совете Министров, заседавшем в Гетманском же доме, а в восемь часов утра являлся уже ко мне с готовыми бумагами.

Розпорядок роботи уряду.

Міська дума обрала Комітет допомоги жертвам вибуху (земці, ВПК, Ліга захисту дітей, «Центродом», кооперативи «Жизнь» і «Господарський Потребитель», спілка лікарів, рада присяжних повірених, Український банк, 4 представники мешканців Звіринця); гроші збирали кухлями; службовці установ і робітники фабрик відраховували одноденний заробіток; у театрах ішов збір, продавали квіти й програмки.

Ухвалено організувати збір грошей карнавками. ... В театрах на користь жертв також улаштовують збір грошей, продають квітки, програми

До середини червня 1918 р. з Німеччини в Україну ввезено лише 230 вагонів сільгоспмашин і 92 вагони ремісничих інструментів, виробів із золінгенської сталі, дроту, кіс, сокир, молотків, емальованого посуду; вартість вагона ~30 000 марок, ціна продажу — 75 000 марок.

косами, сокирами, молотками, емалевим посудом

За журналом «Welthandel».

Наприкінці червня в Києві культурно-просвітня комісія Українського державного університету відкрила курси підготовки до іспитів на звання вчителя одно- й двокласної школи: близько 40 слухачів (переважно службовці державних установ), заняття з 6 до 9 вечора українською мовою, курс — 3–4 місяці.

в кінці червня ц. р. в м. Київі відкрито курси для підготовки до іспитів на стан учителя одно- й двохкласової школи. ... Слухачів на курсах сорок чоловік ... Виклад лекцій проводиться від 6-9 годин вечора.

Департамент позашкільної освіти організовував у червні в Києві двомісячні курси для інструкторів позашкільної освіти; плата — 25 карбованців за курс, для відряджених — безкоштовний інтернат; запис щодня, крім четверга, з 12 до 2 години на Бібіковському бульварі, 14, кімн. 10.

Платня 25 карб. за курс ... Запис на курси що-дня від 12-2 годин, крім четверга, в помешканні Департаменту Позашкільної Освіти (Бібіковський бульвар № 14, кімн. 10).

Курбас датував Києвом 15 червня 1918 року своє «Слово перекладача» до книжки Віктора Обюртена «Мистецтво вмірає», виданої в Києві видавництвом «Ґрунт» 1918 р.

Київ, 15 червня 1918 року. «Слово перекладача». Передмова до кн.: Віктор Обюртен «Мистецтво вмірає». — Київ, «Ґрунт», 1918.

Стиль дати не вказано; на червень 1918 офіційно новий.

У червні 1918 року в Києві відбувся український мистецький з'їзд і виставка в приміщенні Академії мистецтв, яка на той час перейшла до будинку № 58 на Великій Підвальній вулиці; Кричевський виставив проєкти грошей і обкладинки, виконані після пожежі.

У червні в Києві відбувся український мистецький зʼїзд і було влаштовано виставку в приміщенні Академії Мистецтв, яка перейшла на той час до будинку ч. 58 на Великій Підвальній вул.

На початку червня 1918 в Києві відкрито всеукраїнські Курси позашкільної освіти (кер. М. Шугаєвський і Ярмоленко): зараховано близько 200 осіб, 150 жили в спеціальному інтернаті; лекції читали Русова, Перфецький, Кушнір, Стадник, Приходько, Біляшівський та ін.

На курси відразу зараховано до 200 людей. З них 150 живе в спеціяльнім інтернаті

На початку червня 1918 р. «Товариство дослідників мистецтва» (зареєстроване міською управою 31 серпня 1917 р., ініціатор — Ф. Ернст) організувало в Києві виставку та Всеукраїнський з'їзд митців; товариство видавало ілюстрований часопис «Куранти», до нього приєдналися М. Зеров, Г. Нарбут, А. Петрицький.

Організовані товариством виставка і Всеукраїнський з'їзд митців, що відбулися на початку червня 1918 p., отримали схвальну оцінку української національної преси.

На засіданні Товариства студіювання мистецтв у 5-й аудиторії університету проф. Ф. Шміт мав прочитати доповідь «Про стилі в малярстві».

В засіданні Т-ва Студіювання Мистецтв ...-го червня у 5-ій авдиторії університету ... проф. Шміт читатиме доклад „про стилі у малярстві".

Число в OCR — «2-го червня», що суперечить майбутньому часу в номері від 6 червня; точну дату не встановлено.

Репертуар Літнього театру Купецького зібрання на кінець червня 1918 року: «Жидівка-вихрестка» і хоровий концерт, 22 червня «Переполох» і дивертисмент, далі «Запорожець за Дунаєм» і «По ревізії», 24 червня «Циганка Аза», 25 червня «Воскресіння».

Жидівка Вихрестка и Концерт (хорові спиві), 22 Переполох и Дивертисмент... Запорожед за Дунаем и По ревизі, 24 Циганка Аза, 25-го Воскресіння.

Деякі дати в афіші пошкоджені OCR.

Відозву Національно-державного союзу до німецького народу автор передрукував у Полтаві накладом 10 000 примірників у формі маленького «метелика» від імені Полтавської української книгарні; за тиждень увесь наклад розійшовся.

видав на свій страх і риск 10.000 примірників, поставивши на брошурці (у формі маленького „метелика") імя „Полтавської Української Книгарні"... За тиждень її не лишилося вже й примірника

Друк у Полтаві, але це відозва київського союзу; про першу відозву (до гетьмана) в провінції лише чули.

У київських газетах з'являлися відомості про «союзницьку орієнтацію» Добровольчої армії; разом із вільною роботою вербувальних бюро це викликало в київських друзів армії сильне занепокоєння: «чи не готують німці пастку».

наряду съ появившимися въ кiевскихь газетахь свѣдѣнiями о «союзнической орiентацiи» армiи, возбуждало даже въ нашихь кiевскихъ друзьяхь сильнѣйшее безпокойство — «не готовять ли нѣмцы ловушки...»

Земський з'їзд скаржився, що повернулася цензура, а урядове інформаційне агентство УТА тенденційно переказує або фальсифікує факти, через що преса втрачає вплив, а поширюються чутки й провокації.

цензурні заборони тяжать над живим словом, урядовіж відповідальні інформаційні ртани (як УТА) тенденційно переказують або фальсифікують факти

загальнодержавне. УТА — Українське телеграфне агентство.

На початку червня 1918 р. кореспондент «Reichs-Post» розмовляв із гетьманом: перехід великих маєтків до селян за державною ціною за посередництва держави, мета — здоровий консервативний селянський стан.

Німецькі газети опублікували розмову кореспондента “Reichs-Post” з гетьманом на початку червня

У Києві щойно завершився Всеукраїнський з'їзд діячів преси; «Нова Рада» не мала там представника, а газета «Відродження» назвала з'їзд «єврейським», що викликало полеміку з «Киевской мыслью».

Цими днями закінчився в Київі „Всеукраїнський зʼїзд діячів преси". Нашу редакцію часто запитують, чому не було представника „Нової Ради" на цьому зʼїзді.

Точна дата з'їзду не вказана; кінець травня — початок червня 1918 року.

Міністерство народного здоров'я і державного опікування наприкінці червня почне видавати щомісячний «Вістник Міністерства народного здоров'я і державного опікування» обсягом близько 10 аркушів, українською мовою; ціна окремого числа — 3 карбованці.

„Вістник" має виходити що-місяця книжками біля 10 аркушів. Перше число „Вістника" має вийти в кінці червня. Ціна окремого числа 3 карб.

На початку червня 1918 року військовий міністр генерал Рогоза в інтерв'ю газеті «Відродження» заявив, що для армії потрібні кадри досвідчених фахівців, а оскільки серед українців їх бракує, доведеться звернутися до неукраїнців, готових чесно служити українській армії.

"До організації армії потрібно кадрів добре підготованих фахівців військового діла, а що з-поміж українців не знайдеться, то прийдеться звернутись до послуг і знання неукраїнців

На початку червня 1918 р. військовий міністр Рогоза дав інтерв'ю київській газеті «Відродження»: армія формуватиметься територіально, поза політикою, можливе залучення неукраїнців; через грошову кризу новий український однострій буде дано лише гетьманському сердюцькому загону; розробляються зразки погонів і повертаються старі козацькі ранги старшин.

з огляду на грошову кризу й повну необхідність економії — нова українська форма дасться тільки гетьманськоту сердюцькому відділові

Передруковано у «Вістнику політики, літ. і життя», 1918, №24.

Керівник Українського телеграфного агентства (УТА) Д. Донцов описував вечір у гетьмана на початку червня 1918 р.: майор Гассе сидів поруч зі Скоропадським і безцеремонно дорікав Донцову «тенденційністю» УТА, будучи невдоволеним повідомленнями про «заворушення» в провінції.

Гассе, „безцеремонно інтерпелював мене з приводу „тенденційності” УТА”

Німці тиснули на пресу, щоб не повідомляла про повстання.

«Нова Рада» вмістила статтю (автор, очевидно, С. Єфремов) проти обрання Антонія Храповицького: «Обрано людину, що раз-у-раз ворожим дихала духом проти українства».

»Обрано людину, що раз-у-раз ворожим дихала духом проти українства

ім'я автора в OCR зіпсоване

Лідер «хліборобів-демократів» С. Шемет у листі до Лизогуба, надрукованому в «Новій раді», скаржився, що в урядовій комісії з виборів до земств немає жодної людини, яка б розмовляла українською як рідною.

В нашій комісії немає ні одного чоловіка, котрий би користувався українською мовою в життю, як своєю рідною

Дата листа не вказана.

Міністерство закордонних справ містилося на Терещенківській; у розмовах його іронічно називали «кабаре етранже».

Спеціяльно говорилося про "кабаре етранже" (міністерство закордонних справ) на Терещенківській.

У червні 1918 року країною ширилася чутка про українізацію кабінету, і в Києві багато хто в неї повірив; гетьман справді доручив Д. Дорошенкові підшукати українських кандидатів, але, отримавши список, відклав реорганізацію.

поширюється по країні вістку, що кабінет буде українізований; навіть у самому Києві знайшла ця вістка багато таких, що в це повірили.

Обидва лиха поспіль (вибух на Звіринці й пожежа на Подолі) викликали в населення паніку; в обох випадках бачили «чиюсь злочинну руку».

Ці обидва нещастя, що трапились одно за другим, викликали серед населення паніку. В обох випадках бачили чиюсь злочинну руку.

Каховська в мемуарах визнає, що ліві есери практикували вибухи складів

Мілюков у листах до генерала Алексєєва квапив з монархічним планом, бо «в Києві в інших колах переговори йдуть повним ходом» і можна опинитися перед доконаним фактом.

въ Кiевѣ въ другихъ кругахъ переговоры идуть полнымъ ходомъ и можно очутиться передъ совершившимся фактомъ

Ідеться про переговори київських монархічних і проніммецьких кіл з німцями.

Після вибуху складів місто п'ять днів жило в страху, що з Лисої Гори потечуть отруйні гази; німецьке командування провело слідство, але причин не оголосили. Говорили, що вибух влаштували французькі шпигуни, інші — що більшовицькі.

Пять дней жил после того Город, в ужасе ожидая что потекут с Лысой Горы ядовитые газы… — Взрыв произвели французские шпионы. — Нет, взрыв произвели большевистские шпионы.

Художній твір: роман М. Булгакова, очевидця подій.

До Києва повернулося чимало більшовиків, які втекли з приходом українсько-німецького війська; недавно їхній гурток навідався до залізничних майстерень, але на службу не вступив; у місті також часто траплялися харківські більшовики.

До Київа повернулося чимало большевиків, котрі повтікали під час приходу українсько-німецького війська.

Інформація без джерела, ближча до чутки.

Улітку 1918 р. в українських урядових колах ходила чутка, що майор Гаазе (Hasse) зі штабу Оберкомандо – псевдонім великого герцога Гессенського, брата імператриці Олександри Федорівни. В. Вернадський на початку червня записав розповідь М. Василенка про прийом в Ейхгорна: на терасі після обіду явно було влаштовано розмову з Гаазе («псевдоним принца Гессенского»); 7 червня Вернадський засумнівався: деякі міністри (Гутник) це заперечують. Автор монографії вважає це легендою.

„На терассі після обіду у Вас[иленка] була явно влаштована розмова з Гаазе (псевдонім принца Гессенського, брата імп[ератриці] Олекс[андри]”

Чутка; Гассе – реальний офіцер, не герцог.

«Нова Рада» пише, що «Київська Дунька» (зневажлива назва конкурентної газети) скаржиться на брак паперу, і поширює чутку, що видавництво І. Ситіна переїздить із Москви до Києва, де засновують газету з капіталом 20 мільйонів за участю В. Дорошевича та О. Яблоновського.

А страшне йде на нас із Москви: Сам Ситін. Все видавництво переходить у Київ. Засновується газета з 20-мілійоновим капиталом.

Фейлетон А. Яриновича; «Київська Дунька» — ймовірно прізвисько газети «Киевская мысль».

Міністра фінансів Ржепецького дуже критикували «доморощенные и приезжие из России финансисты (а таких было немало)»; гетьман вважав його добрим господарем, ощадливим, який упорядкував фінанси, але провінціалом.

Его наши доморощенные и приезжие из России финансисты (а таких было немало) очень критиковали за его финансовую политику.

Свідчення про масу приїжджих фінансистів у Києві.

Ще в червні 1918 р. Рада міністрів асигнувала 8 млн карбованців на продовження розвідувань щодо використання енергії Дніпра.

Совет Министров еще в июне месяце для продолжения приискании в этой области на Днепре ассигновал 8 миллионов карбованцев.

На підприємствах панувала заборгованість із зарплати: лише робітникам металургійних заводів на початок червня 1918 р. треба було негайно виплатити 65 млн крб.

Лише працівникам металургійних заводів на початок червня 1918 року необхідно було негайно сплатити 65 млн. карбованців

загальнодержавне

У червні 1918 р. австро-угорське окупаційне командування встановило курс: 100 «царських» рублів = 180 крон, 100 «керенок» = 160 крон.

100 “царських” рублів дорівнюють 180 кронам, а 100 “керенок” – 160 кронам

царські гроші цінувалися вище за керенки

Німецьке військове командування встановило свій курс: 1 царський рубль = 1 марка, 1 «керенка» = 1 марка, 1 карбованець = 1 марка 33,1 пфенига; «керенки» вартістю 20 і 40 рублів до обміну не приймалися зовсім.

1 царський рубль = 1 марка, 1 “керенка” = 1 марка, 1 карбованець = 1 марка 33,1 пфенінга, а “керенки” номіналом у 20 та 40 рублів наказувалося взагалі не приймати до обміну

20- і 40-рублеві керенки — масові дрібні купюри

Коли окупаційне командування почало самовільно встановлювати курси, Держбанк наказав усім державним і фінансовим установам триматися курсу: 1 марка = 66,6 коп., 1 крона = 44,4 коп.

1 марка = 66,6 коп., 1 крона = 44,4 копійок

загальнодержавне

Платежі за німецькі поставки українському урядові вносилися Німецькому вивізному товариству в Києві; «Рублева централь» Центральштелле мала поки одну головну контору в Києві й збиралася відкрити мережу відділень.

при доставці товарів суми сплачуються Германському Вивозному Товариству у Києві

Frankfurter Zeitung, 19 червня 1918.

У перший період гетьманату передбачалося в середині червня 1918 р. вилучити російські гроші з обігу й обміняти їх на українські; для цього треба було заздалегідь накопичити близько мільярда українських грошей. Очікувався величезний дефіцит залізниць — 600 млн руб.

Ржепецкий и я старались как можно скорее отделаться от русских денег. Помню, это предполагалось произвести в середине июня... требовалось накопить предварительно около миллиарда украинских денег

Обмін у червні не відбувся (за контекстом).

За даними Кредитової канцелярії, на червень 1918 р. на українському ринку обігало російських грошей: 500-рублівок на 200 млн, 100-рублівок на 110 млн, 50 руб. на 37 млн, 25 руб. на 740 млн, 10 і 5 руб. — по 555 млн, 1 і 3 руб. — на 430 млн; з них царських грошей 3 647 млн, думських і керенок 5 800 млн, «серій» 1 млрд — усього 10 447 млн рублів.

царських грошей оберталося 3 млрд. 647 млн., думських і кєрєнок – 5 млрд. 800 млн., серій – 1 млрд., а загалом 10 млрд. 447 мільйонів

загальнодержавне; ключовий факт про склад готівки

За «Frankfurter Zeitung» (19 червня 1918), курс царських рублів, що вільно ходили в Німеччині, упав з 1,335 марки до 1,23 марки на 27 травня 1918 р., потім падав майже щодня на ½ пфенига й до середини червня становив 1,14 марки; думський рубль котирувався ще на 15 пфенигів нижче.

знизився з 1,33 1/2 марки до 1,23 марки на 27 травня 1918 року і потім падав майже кожного дня на 1/2 пфенінга так, що на середину червня 1918 року він складав вже 1,14 марки

думський рубль ~0,99 марки

У червні 1918 р. потерпілим від вибухів на Звіринці роздавали благодійні пайки та їжу (фото).

Роздача благодійних пайків та харчу постраждалим від вибухів на Звіринці у Києві

Підпис до фото.

У середині червня 1918 р. створено Українську продовольчу раду (Мінпрод, Мінторг, Головна господарська централь союзників); територію поділено на три категорії постачання: 1) Київ, Одеса, Донбас, армія, залізничники; 2) незернові повіти Чернігівщини, Волині, Гомельщини; 3) решта. Міністр продовольства — Ю. Соколовський, заступник — М. Гаврилов; стратегія — централізація, кредитування, боротьба зі спекуляцією.

територія України для організації чіткої схеми харчового забезпечення була розділена на три категорії: 1) Київ, Одеса, Донбас, збройні сили, залізничники

Автор зазначає, що столиця Київ улітку 1918 р. забезпечувалася продовольством досить стабільно, на відміну від менших і промислових міст (Чернігів, Одеса, Миколаїв), де були хлібні черги, нормування й картки.

Якщо столиця постачалася доволі стабільно, то забезпечення продовольством менших міст, особливо промислових центрів нерідко було критичним

Оцінка автора-історика.

За оцінкою автора, влітку 1918 р. населення відчуло значне полегшення в продовольчому забезпеченні; водночас зростали поставки хліба до Німеччини та Австро-Угорщини, і внутрішні наряди виконувалися гірше.

вже влітку населення відчуло значне полегшення в продовольчому забезпеченні

Автореферат кандидатської дисертації (2007): узагальнення без конкретних цін і цифр по Києву.

У першій половині червня 1918 року в Києві відбувся з'їзд домовласників, який ухвалив заснувати постійну раду домовласників України; на з'їзді лаяли революцію й вихваляли дореволюційні порядки (проф. Богаєвський вихваляв «царя-освободителя»).

в першій половині червня зʼїзд домовласників, який ухвалив заснувати постійну раду домовласників України

Прізвище в OCR частково пошкоджене.

Земля Звіринця біля Київської фортеці належала військовому відомству (частину оспорювало місто), здавалася в оренду, але будувати капітальні споруди не дозволяли. Гетьман доручив розробити ліквідацію Київської фортеці, що втратила значення, і план нової частини міста на місці Звіринця: казенні будівлі для уряду, продаж частини землі, зразкові робітничі селища; роботи доручили інженерові Чубинському; одночасно розроблялася Київська окружна (кільцева) залізниця і перетворення приміських селищ на міста-сади. Київ, за словами гетьмана, зростав «неимоверно» і не мав місця для розширення.

Существующая Киевская крепость утратила всякое значение, а между тем Киев не имеет места для дальнейшего расположения, растет же он неимоверно.

Для постраждалих на Звіринці в лікарнях облаштовано 1500 ліжок; в Олексіївській інженерній школі й на території виставки облаштовано притулки та харчові пункти (хліб, гаряча їжа, консерви); на Печерську відкрито кілька харчових пунктів, куди щодня приходили кілька тисяч осіб; працював і німецький Червоний Хрест.

В Олексіївській інженерній школі та на території виставки улаштовано притулки й харчові пункти, де будуть видавати хліб, гарячу страву, консерви

На засіданні київського Центродому (центру домових організацій) за участю представників Одеси й Катеринослава вирішено скликати в червні в Києві всеукраїнський з'їзд домових організацій: про їх легалізацію, зосередження харчування в руках центральних установ домових організацій і піклування про мешканців міст; Центродом делегував представників до комісії з вироблення міського статуту й квартирного закону.

На засіданні київського центродому з участю представників Одеси, Катеринославу вирішено скликати в червні у Київі всеукраїнський зʼїзд домових організацій.

Оголошення (старший нотаріус Херсонського окружного суду): у Миколаєві (Одеська частина, Пограничній, 8) продано нерухомість за 5700 крб.; кріпосних зборів 342 крб.

за 5700 карб. нерухому маетність ... по Пограничній вулиці № 8

Не Київ.

Оголошення (нотаріус): у Миколаєві (Потьомкінська вул., № 45) продано нерухомість за 70 000 крб.; гербовий лист 350 крб., кріпосних зборів 4200 крб.

за 70000 карб. нерухому маєтність ... по Потемкинській вул. № 45

Не Київ.

Оголошення (нотаріус): у Миколаєві (Москівська частина, Спаська вул.) жінка капельмейстера Марковна Кравець продала нерухомість Мовші Лейбовичу Княкевичу за 70 000 крб.; кріпосних зборів 4200 крб.

жінкою капельмейст. Кравець ... Мовші Лейбовичу Княкевичу за 70000 карб. нерухому маєтність ... по Спаській вулиці

Не Київ.

Оголошення (нотаріус): у Миколаєві (2-а Слобідська вул., № 108) продано нерухомість за 6600 крб.; у Бериславі (Каховська вул., 461) — за 12 000 крб.; у Миколаєві (5-а Слобідська, № 54) — за 1450 крб.

за 12000 карб. нерухому маетність ... в м. Бериславі ... по Каховській вулиці № 461

Не Київ; кілька однотипних нотаріальних оголошень подано одним фактом.

Оголошення (нотаріус): у Херсоні видано заставні листи на маєтки в Херсонський місцевий товариський банк; продані садиби в Херсоні — за 200 крб. (3-я частина), 5000 крб. (передмістя Мельниці) та 57 000 крб. (2-а частина, Грецька вул., нині Кутузова).

за 57000 карб. нерухому маетність, котра знаходиться у Херсоні 2 ч. по Грецькій вул. нині Кутузова

Не Київ.

Міністр землеробства Колокольцов, попри надзвичайну огрядність, любив сам об'їжджати Україну без попередження: брав квиток, сідав у вагон і їхав; невдовзі після призначення, бачачи, як мало працюють в установі, вигнав усіх чиновників і набрав нових.

Брал билет, садился в вагон и ехал, не предупреждая своих подчиненных.

До середини 1918 року українські залізниці працювали майже нормально: на головних лініях відновлено рух швидких потягів, рухомий склад підремонтовано, пасажирський і товарний рух ішов правильно.

по головних лініях відновлено рух скорих потягів

загальнодержавне; оцінка автора-апологета

Злі язики називали з'їзд преси «всеєврейський сєзд русской печаті на Украйне».

Злі язики називали цей з'їзд преси "всеєврейський сєзд русской печаті на Украйне''.

З'їзд преси відбувся незадовго до 4 червня.

Після визнання Болгарією (посол звернувся «Ваша Світлість», Durchlaucht) титул «Ваша Світлість» увійшов у вжиток; повний офіційний зворот — «Ваша Світлість, Ясновельможний Пане Гетьмане!», скорочено — «Ясновельможний Пане Гетьмане!» або «Пане Гетьмане!»

Повний титул в офіціяльних урочистих зворотах був : Ваша Світлість, Ясновельможний Пане Гетьмане!« Титул скорочений : »Ясновельможний Пане Гетьмане!« або »Пане Гетьмане!«

Дата приблизна — після визнання (кінець травня — червень)

З листа гетьмана: «Велике нещастя налягло над мешканцями м. Київа. Тисячі людей без хат і майже зістались на вулиці».

Велике нещастя налягло над мешканцями м. Київа. Тисячі людей без хат і майже зістались на вулиці.

Голова Ради міністрів Лизогуб на прохання розібратися в українському русі відповідав: «Да я сам украинец, почище их, к чему мне с ними говорить? Мой предок — полковник Лизогуб, а это что за господа?!»; у Раді міністрів усі міністри, включно з євреєм Гутником, висловилися за автокефалію української церкви.

«Да я сам украинец, почище их, к чему мне с ними говорить? Мой предок — полковник Лизогуб, а это что за господа?!»

На другій сесії Всеукраїнського церковного собору (червень — липень 1918 року) панівною мовою була російська; митрополит Антоній у своїй промові російською вихваляв «Малоросійську державу». Головою собору був Антоній, головою організаційної комісії — архієпископ Євлогій.

Митр. Антоній в своїй промові на Соборі вихваляв "Малоросійську державу" в російській мові (панівною мовою була російська).

Доповідачка на з'їзді батьківських комітетів пані Луначарська («Майбутнє російської школи на Україні») доводила, що «на Україні завсігди були і будуть дві культури: стара — московська і молода — українська»; з'їзд дорікав урядові за «спішну й насильну українізацію» і визнав для українського народу необхідною російську школу.

на Україні завсігди були і будуть дві культури: стара- московська і молода--українська.

Делегація Всеукраїнського земського союзу на чолі з Петлюрою в середині червня вимагала від гетьмана призначити дату виборів до Сойму; Скоропадський згадував, що вказати термін скликання парламенту тоді було абсолютно неможливо — це означало повернути країну в стан революції. Він відкинув і пропозицію Д. Донцова скликати тимчасовий «Передпарламент» із земських, думських і громадських діячів.

“Вказати термін скликання парламенту в той час для мене було абсолютно неможливо, це означало — повернути країну в стан революції.”

Селяни, за свідченням меморандуму земського з'їзду, казали про арешти: «Всю Україну до тюрми звозять».

В с У країну до тюрин звозять, кажуть селяне

Характерна приказка доби, наведена в документі земців; Київ прямо не згадано.

Гетьман відвідав собор і в промові висловив побажання, «що державні справи вимагають, аби всі церковні справи вирішувались тут в Україні»; собор виніс догану 102 своїм членам, які заперечували правильність обрання митрополита Антонія, і виключив зі свого складу всю Українську церковну раду.

"що державні справи вимагають, аби всі церковні справи вирішувались тут в Україні"

Текст у цьому місці частково пошкоджений OCR.

На всеукраїнській конференції російської партії народних соціалістів (перша половина червня 1918) доповідач Бархін твердив, що міжнародною мовою для всіх національностей України має бути російська, і пропонував автономне управління школами батьківськими організаціями.

Докладчик д. Бархін твердив, що інтернаціональною мовою для всіх національностей України повинна бути московська

Місце конференції не вказано, ймовірно Київ.

Після вибуху з'ясувалося, що на Лисій горі зберігається багато тисяч пудів динаміту, а на Посту Волинському — велика кількість снарядів; у Києві вжили заходів і повторення вдалося уникнути (в Одесі подібні вибухи почалися 31 липня 1918 р.).

Оказалось, что на Лысой горе хранится много тысяч пудов динамита, большое количество снарядов на Посту Волынском

На початку літа 1918 року гетьманський уряд замовив архітекторові Сергієві Тимошенку переробити в українському стилі бароковий проєкт київського пасажирського вокзалу, складений 1913 року Володимиром Щуком; Тимошенко листом запропонував Кричевському зробити проєкт і надіслати йому, але той не відповів.

гетьманський уряд замовив в архітекта Сергія Тимошенка ... переробити в українському стилі барокковий проєкт київського залізничного пасажирського двірця

Через війну будівництво вокзалу за проєктом 1913 року не почалося; 1918 року нового вокзалу ще не було.

У перші місяці гетьманату протягом півтора місяця не вдавалося заповнити посади губернських старост: один відмовлявся, другий був хворий, третього забалотовували в раді міністрів; гетьман особисто приходив до Ради міністрів щовечора.

в течение полутора месяцев нельзя было заполнить места губерниальных старост, являющихся хозяевами губерний

На початку червня 1918 р., коли постало питання про обмін українського цукру на мануфактуру з РСФРР, МЗС Української Держави було змушене погоджувати його з представниками Німеччини.

обмін українського цукру на мануфактуру з РСФРР

Структура міністерств: ліквідовано національні (російське, польське, єврейське) та поштово-телеграфне міністерства (останнє стало департаментом МВС), створено міністерства охорони здоров'я й культів (віросповідань). Міністерство освіти в червні отримало назву народної освіти й мистецтва; у ньому створено Головне управління мистецтв і національної культури на чолі з П. Дорошенком (ранг заступника міністра).

Міністерство освіти отримано у червні назву народної освіти та мистецтва. У його складі було утворено Головне управління мистецтв і національної культури.

У записці Мілюкова 1918 р. зазначено, що влада німців у сфері адміністрації та суду, не передбачена міжнародним правом, була «безмежною навіть на Україні».

влаеть германцевъ въ области администрацiи и суда, теперь безграничную даже на Украйнѣ, не говоря о Литвѣ

Через кілька тижнів після IV з'їзду новий ЦК УПСР розпустив усі наявні організації партії й перевів її на нелегальне становище.

роспустила (через кілька тижнів) всі до того часу істнувавші орґанізації партії, перевела партію на нелеґальне становище

Місяць оцінено приблизно.

Київські курси для вчителів середніх і вищих початкових шкіл відкривалися в червні 1918 року об 11 годині ранку в Кадетському корпусі; передбачалися словесний та історико-географічний факультети (діалектика української мови — 25 лекцій, географія України — 30 лекцій, практичне вивчення української мови — 40 лекцій тощо).

Київські курси для вчителів середніх і ... червня об 11 годині ранку в Кадецькому корпусі; на курсах має бути 2 факультети: 1) словесний... 2) історично-географичний

Число дня відкриття в OCR втрачено.